http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]ЧЕТВЕР, 26 березня 2009 р. № 33 (27864) Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета Заснована Заснована у січні у січні 1838 року 1838 року Головна газета Чернігівщини http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]. Головна газет Головна газет На його творах вчимося розуміти життя Привітати ювіляра при- були жителі села та гості з Ніжина, Чернігова і Києва. З квітами, подарунками та найкращими побажання- ми привітали письменни- ка: Віктор Баранов – го- лова Київської організації Національної спілки пись- менників, Сергій Мойсієн- ко – начальник управлін- ня культури та туризму ОДА, Дмитро Іванов – поет, редактор газети «Гарт», Олег Бузун – ТВО Ніжин- ської РДА, Сергій Сиво- дід – заступник голови райради, а також друзі та родичі великого майстра. Українськими піснями Юрія Мушкетика вітали ансамбль «Червона кали- на» та Народний аматор- ський колектив «Родина». Свято відбулося на сла- ву. Добре попрацювали і відділ культури райдерж- адміністрації, і звичайно, сільський голова Олек- сандр Теслик – енергійний керівник, який наполегливо працює на благо громади. Колектив газети «Дес- нянська правда» приєд- нується до всіх побажань, які пролунали на адре- су Юрія Мушкетика, ба- жає йому всіляких гараз- дів, натхнення у творчос- ті, довгих літ та доброго здоров’я. Борис МЕЛАШЕНКО Фото Миколи ТИЩЕНКА Конференції Репресовані мовознавці Всеукраїнську конференцію з такою на- звою організували в Ніжинському держу- ніверситеті імені Миколи Гоголя кафедра української мови, очолювана доктором фі- лологічних наук, професором Надією Бойко, та Інститутом української мови НАН України. У країнські мовознавці виступали не тільки в ца- рині науки, а й як носії патріотичних засад в буремні часи визвольних змагань. Мовознавцем був Августин Волошин – Президент Карпатської України. Його наукове і суспільне слу- жіння досліджує член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор завідувач від- ділу граматики та історії української мови Інституту української мови НАН України Василь Німчук. Він доповів про це на пленарному засіданні. Доктор філологічних наук, професор науковий спів- робітник цього ж закладу Надія Сологуб присвятила свій виступ «Феномену «рідної мови» у працях Івана Огієнка. Професор, директор Інституту української філології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Анатолій Висоцький поділив- ся знаннями української філософської термінології у працях Дмитра Чижевського.А Ганна Козачук, кан- дидат філологічних наук, професор кафедри україн- ської мови цього ж вишу розповіла про діалектолога Олену Курило. Її доповнили ніжинські науковці – про- фесор Надія Бойко, доцент Наталія Клипа, бібліо- текарі, які підготували цікаву виставку публікацій Олени Курило. Цікавими і доречними були виступи доцентів Вален- тини Бережняк, Вікторії Бойко, Надії Пасік, Галини Вакуленко, Валентини Пугач, Оксани Банзерук, Віри Коваленко.Вони підтвердили високу наукову і держа- вотворчу цінність україномовних досягнень репресо- ваних мовознавців. Такі конференції проводяться тут вже традиційно, і їх активно підтримує благодійний фонд «Ніжен», очолюваний Миколою Шкурком. Надія ОНИЩЕНКО Епізоди з життя району Весняні клопоти Новгорода- Сіверського У війни не жіноче обличчя «Зойкнув болем березень: село горіло...» стор. 2 2 стор. 10–11 10–11 стор. 17 24 березня в актовому залі Вертіївської середньої школи вшановували видатного земляка Юрія Михайловича Мушкетика. Саме в цей день метру української літера- тури виповнилося вісімдесят. Юрій Михай- лович – член Національної спілки письмен- ників України, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, премії ім. Григорія Сковороди, Миколи Островського. За високі досягнення в царині розвитку українського слова та багатолітню працю був представ- лений до високої державної нагороди – Ге- роя України. На його творах підростаюче покоління вчиться розуміти життя, любити людей та свою землю. Епізоди з життя району Ювілеї Ювілеї стор ЗНАДОБИТЬСЯ У У житті житті А вже, господарю, весна
Весняні клопоти Новгорода- Сіверського стор. 17 стор. 10–11 10–11 стор. 2 2 У війни не жіноче обличчя Епізоди з життя району Епізоди з життя району Конференції ЮвілеїЮвілеї стор Головна газетГоловнагазет Борис МЕЛАШЕНКО Надія ОНИЩЕНКО http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]
Welcome message from author
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета
Заснована Заснована у січні у січні
1838 року1838 рокуГоловна газета Чернігівщиниhttp://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected] Головна газетГоловна газет
На його творах вчимося розуміти життя
Привітати ювіляра при-були жителі села та гості з Ніжина, Чернігова і Києва. З квітами, подарунками та найкращими побажання-ми привітали письменни-ка: Віктор Баранов – го-лова Київської організації Національної спілки пись-менників, Сергій Мойсієн-ко – начальник управлін-ня культури та туризму ОДА, Дмитро Іванов – поет, редактор газети «Гарт», Олег Бузун – ТВО Ніжин-ської РДА, Сергій Сиво-дід – заступник голови райради, а також друзі та родичі великого майстра. Українськими піснями Юрія Мушкетика вітали
ансамбль «Червона кали-на» та Народний аматор-ський колектив «Родина».
Свято відбулося на сла-ву. Добре попрацювали і відділ культури райдерж-адміністрації, і звичайно, сільський голова Олек-сандр Теслик – енергійний керівник, який наполегливо працює на благо громади.
Колектив газети «Дес-нянська правда» приєд-нується до всіх побажань, які пролунали на адре-су Юрія Мушкетика, ба-жає йому всіляких гараз-дів, натхнення у творчос-ті, довгих літ та доброго здоров’я.
Борис МЕЛАШЕНКО
Фот
о М
икол
и ТИ
ЩЕН
КА
Конференції
Репресовані мовознавці
Всеукраїнську конференцію з такою на-звою організували в Ніжинському держу-ніверситеті імені Миколи Гоголя кафедра української мови, очолювана доктором фі-лологічних наук, професором Надією Бойко, та Інститутом української мови НАН України.
Українські мовознавці виступали не тільки в ца-рині науки, а й як носії патріотичних засад в буремні часи визвольних змагань.
Мовознавцем був Августин Волошин – Президент Карпатської України. Його наукове і суспільне слу-жіння досліджує член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор завідувач від-ділу граматики та історії української мови Інституту української мови НАН України Василь Німчук. Він доповів про це на пленарному засіданні.
Доктор філологічних наук, професор науковий спів-робітник цього ж закладу Надія Сологуб присвятила свій виступ «Феномену «рідної мови» у працях Івана Огієнка. Професор, директор Інституту української філології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Анатолій Висоцький поділив-ся знаннями української філософської термінології у працях Дмитра Чижевського.А Ганна Козачук, кан-дидат філологічних наук, професор кафедри україн-ської мови цього ж вишу розповіла про діалектолога Олену Курило. Її доповнили ніжинські науковці – про-фесор Надія Бойко, доцент Наталія Клипа, бібліо-текарі, які підготували цікаву виставку публікацій Олени Курило.
Цікавими і доречними були виступи доцентів Вален-тини Бережняк, Вікторії Бойко, Надії Пасік, Галини Вакуленко, Валентини Пугач, Оксани Банзерук, Віри Коваленко.Вони підтвердили високу наукову і держа-вотворчу цінність україномовних досягнень репресо-ваних мовознавців.
Такі конференції проводяться тут вже традиційно, і їх активно підтримує благодійний фонд «Ніжен», очолюваний Миколою Шкурком.
Надія ОНИЩЕНКО
Епізоди з життя району
Весняні клопоти Новгорода-Сіверського
У війни не жіноче обличчя
«Зойкнув болем березень: село горіло...»
стор. 22
стор. 10–1110–11
стор. 17
24 березня в актовому залі Вертіївської середньої школи вшановували видатного земляка Юрія Михайловича Мушкетика. Саме в цей день метру української літера-тури виповнилося вісімдесят. Юрій Михай-лович – член Національної спілки письмен-ників України, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, премії ім. Григорія Сковороди, Миколи Островського. За високі досягнення в царині розвитку українського слова та багатолітню працю був представ-лений до високої державної нагороди – Ге-роя України. На його творах підростаюче покоління вчиться розуміти життя, любити людей та свою землю.
Епізоди з життя району
ЮвілеїЮвілеї
сторЗНАДОБИТЬСЯУУжиттіжитті А вже,
господарю,весна
№ 33 (27864)26 березня 2009 року2
Розливається Десна…– Цьогоріч снігопади
були часті і щедрі. Так що очікуємо на Десні ве-лику повінь, – розповів перший заступник голови Новгород-Сіверської рай-держадміністрації Іван Гав-риленко. – На оточеному розливом «острові» десь півтора-два місяці будуть «відрізаними від цивіліза-ції» села Бирине, Підгірне та Прокопівка. Тому вже тепер піклуємося, щоб вони були забезпечені продук-тами харчування, ліками, товарами першої необхід-ності, в тому числі, газови-ми балонами. Чергуватиме й пожежна машина.
Звісно, досвід життя на-селених пунктів в умовах весняного повноводдя ми-нулих років навчив перед-бачати все до найменших дрібниць. Приміром, як почне активно прибувати вода, вагітну жінку дове-деться евакуювати до рай-лікарні. Хоч у селі є ам-булаторія, у такій справі краще не ризикувати.
Інша проблема – нала-годити переправу з одного берега на інший, скажімо, хоча б тричі на день.
– Ми навіть заробіток для човняра у районний бюджет заклали, – говорить Іван Іванович. – Тільки от на самі човни коштів немає. Проситимемо в області.
Натішиться красуня-Десна, нахлюпається не-стримними хвилями поде-куди аж до порогів осель, та й повернеться у свої бе-реги. І життя знову увійде у звичне русло – до на-ступного паводку.
У сільських магазинах дефіцит… продавцівБуваючи у відряджен-
нях, то в одному селі нати-
каємося на замкнений ма-газин, то в іншому. Така ж ситуація і в деяких насе-лених пунктах Новгород-Сіверського району.
– Ми намагаємося збе-регти ту систему спожив-чої кооперації, яка у нас ще залишилася, – відпо-вів на запитання щодо відкриття нових торго-вих точок Іван Гаврилен-ко. – Однак маємо велику проблему з кадрами: ма-газин, приміром, у селі є, а торгувати нікому. Адже населення переважно пен-сійного віку.
Тож у районі з кожним роком все більше дбають про розвиток малого під-
приємництва. Воно, як за-значив Іван Іванович, роз-вивається, в основному, за рахунок торгівлі. Тому в деяких селах є й по кіль-ка продовольчих магази-нів. Це тільки на користь споживачу: де конкурен-ція – і вибір кращий, і якість товарів вища. Ну а там, де продавців не-має, силами райспожив-спілки організується ви-їзна торгівля.
І все ж місцева спожив-ча кооперація має під-тягнутися: минулорічний план з роздрібного товаро-обігу у районі виконано на 141, 4%. У цьому обсязі питома вага райспожив-спілки лише 6,9%. У по-заминулому році останній показник був вищим…
Джерело спортивної енергіїДе будь-яка погода зда-
ється сонячною, то це крізь осяйне скло вели-чезних вікон районної дитячо-юнацької спортив-ної школи. І хоч її дирек-тор Анатолій Дідковський вважає, що спортивні до-сягнення – не самоціль, а головне – здоров’я дітей, тут безмірно пишаються
своїми талановитими ви-хованками – рекордсмен-кою України з бігу на 400 метрів Ольгою Михай-личенко та Катериною Омельшиною, яка вибо-рола з бігу на 400 метрів першість світу. І ще є ціла плеяда різного роду пере-можців.
Наймолодший вид спор-ту у школі – футбол. Йому всього 10 років. Однак і тут намітилися свої зір-ки: один із здібних хлоп-ців нині навчається у Ки-ївському спорт-інтернаті, а ще п’ятеро – в обласній школі «Юність», грають за збірну команду Черні-гівщини.
Але встановлювати рекорди, звісно, судило-ся не всім. Більшість юних спортсменів про-сто дружитиме зі здо-ровим способом життя і при найменшій нагоді повертатиметься в стіни рідної ДЮСШ. Як, при-міром, колишній учень, нині житель столиці Во-
лодимир Шкарпитко – то комп’ютера своїй спор-тивній школі подарував, то спонсорував змагання. З його ініціативи було знайдено кошти для при-дбання спортивної форми для школярів.
Місцеві підприємці теж допомагають чим можуть. Особливо цінною є мате-ріальна підтримка, коли тій чи іншій команді тре-ба відстоювати честь своєї школи за межами області. Адже найкраще тренуван-ня – змагання, – перекона-ні спортивні педагоги.
Новгородом-Сіверським можна ходити й милува-тися цілими днями. Тут стільки несподіваних ра-курсів, так дивовижно по-єднані старовина і сучас-ність. А головне, що тут – непохитна земна твердь для добрих, талановитих і працьовитих людей.
Євдокія ТЮТЮННИКФото Миколи ТИЩЕНКА
та автора
Епізоди з життя району
Весняні клопоти Новгорода-Сіверського
Здавалося, дорога бігла навперегін з весною – на такий погожий березневий день випало відрядження у найпівнічніший район області. Обіч асфальтівок сніг панічно вті-кав від гарячого сонячного проміння – струмками у калюжі, в яких полоскалися клапті чистого, блакитного неба. Під деревами, здавалося, вже ледь-ледь почала пробивати-ся зелень. Навіть сухе кукурудзяне бадилля, що зимувало на городах селян, викликало оптимістичні думки: недовго йому лишилося полохати дрібне птаство.
Аж ось і подвійний показник: праворуч – землі Коропського, ліворуч – Новгород-Сіверського районів. Трохи проїхали – і побачили, що тут весна опустила руки, сніг за-білів суцільним килимом. Напевне, якась кліматична межа у цих місцях проходить. А може опадів більше випало?
Ювілеї
Бандуристи, орли сизі...
– Тепер ви кобзарів буде-те бачити частіше, – сказав, звертаючись до корюків-чан, голова Національної спілки кобзарів України, народний артист України Володимир Єсипок. – У міс-ті, де жив і працював тво-рець унікальної бандури, не
завадить проводити щоріч-ні кобзарські фестивалі.
Концерт відкрив зі сво-єю кобзою Василь Нечепа – останній учень Корні-євського, народний артист України. А потім зринуло: «Реве та стогне Дніпр ши-рокий…».
Слова вдячності про доб рі діла славетного май-стра лунали з вуст Наталії Білоус – заступника голови
облдержадміністрації, Ві-ктора Чернухи – в.о. голо-ви Корюківської райдерж-адміністрації, Григорія
Чорного – заступника го-лови районної ради. Діні Степанівні Корнієвській, яка зібрала велику спад-щину видатного народного умільця і кобзаря і пропа-гує її, вручено подяку обл-держадміністрації.
Гості з Чернігова і Києва побували на могилі Олексан-дра Самійловича, де встанов-лено новий пам’ятник. Тут відбувся невеликий мітинг.
Кобза Василя Нечепи гра-ла не тільки в будинку куль-тури, а й біля школи мис-тецтв, на приміщенні якої урочисто відкрили пам’ятну дошку на честь Корнієвсько-го: цей чудовий заклад тепер носить його ім’я.
У місцевому музеї, робо-тою якого керує заслуже-ний працівник культури Олексій Бакута, розгорнуто велику виставку, присвяче-ну майстрові. Тут – музич-ні інструменти, виготовлов-
лені ним, й численні фо-тографії, вироби з дерева, стенд про родовід Корнієв-ського, зібраний доцентом Київського Національного університету ім. Т. Г. Шев-ченка Галиною Яровою, й багато робочих інструмен-тів, якими творено дива. Під час відвідування му-зею чернігівець Микола Єщенко, чудовий музич-ний майстер, доповнив екс-понати – подарував кілька робочих інструментів Кор-нієвського, які багато літ тому отримав від корюків-ського Страдіварі. А голова корюківського відділення Чернігівського земляцтва в Києві Василь Устименко подарувава музею великі книги-календарі земляцтва «Співоче поле Чернігівщи-ни», де Корнієвському при-свячено багато рядків.
Зоя ШМАТОКм. Корюківка
Уперше в Корюківці виступала Національна за-служена капела бандуристів України – ім. Григо-рія Майбороди, гордість нашої держави. Їхній ве-ликий святковий концерт – складова частина за-ходів, присвячених 120-річчю від дня народження відомого майстра бандур і бандуриста Олександра Самійловича Корнієвського. Стільки бандуристів у Корюківку ще не приїздило. Кожну їхню пісню гля-дачі зустрічали й віддячували овацією.
№ 33 (27864)26 березня 2009 року 3
Вітаємо!
Свій день народження відзначають28 березня – Анатолій Борисович ЛІТОШ, началь-
ник головного управління Державного казначейства у Чернігівській області.
30 березня – Анатолій Миколайович МАКСАК, на-чальник головного управління агро-промислового розвитку облдержадмі-ністрації.
31 березня – Наталія Василівна БІЛОУС, заступник голови облдержадміністрації.
27 березняо 12:00
на Красній площі Черніговарозпочнеться акція протесту
«Ваш час вичерпався – Кабмін до відповіді».
Під час мітингу виступатимуть керівники Партії регіонів, народні депутати України,
депутати місцевих рад від Партії регіонів,всі кому не байдужа доля країни.
Єдиний Центр переміг на місцевих виборах
Окрім впевненого результату нової політичної сили у виборах до Тернопільської обласної ради, де Єдиний Центр отримав друге місце з результа-том 14,2%, він переміг ще й на виборах голів місь-ких, селищних та сільських рад. Про це свідчать офіційні повідомлення Комітету виборців України:
«15 березня в 23 областях України відбулося 84 кам-панії по виборах сільських, селищних та міських голів та вибори Тернопільської обласної ради. Особливу ува-гу спостерігачі КВУ приділили виборам Тернопільської обласної ради та міського голови Роздільної (Одеська область). За підсумками спостереження КВУ констатує, що загалом вибори відбулися без значних порушень, які могли б вплинути на результати.Кількість кандидатів, висунутих партіями
Єдиний Центр 82БЮТ 33
Партія регіонів 21Блок Литвина 15
НУ-НС 14
КВУ також проаналізував участь політичних партій у позачергових виборах сільських, селищних та міських голів. Цей аналіз буде цікавим з огляду на те, що нині все більш актуальним залишається питання запровадження в Україні виборів за «відкритими списками».
Причинами незацікавленості з боку парламентських політичних сил у місцевих виборах КВУ вважає:• Традиційну зосередженість на виборах до централь-
них органів влади. Місцева влада не дає таких полі-тичних дивідендів та впливу на розподіл ресурсів.
• Надмірну централізацію партійних структур. Це при-зводить до того, що місцеві осередки беруть участь у місцевих виборах лише за вказівкою згори. Якщо цент ральне керівництво партій не зацікавлене у прове-денні кампанії (зокрема в сільській місцевості), вибори фактично ігноруються цією політичною силою.
Кількість отриманих перемог на виборах 15 березня
Єдиний Центр 15БЮТ 8
Партія регіонів 8Блок Литвина 6
НУ-НС 3
Як же допомогти по-зичальнику, який по-трапив у таку ситу-
ацію? У цьому намагали-ся розібратися учасники «круглого столу», органі-зованого за сприяння со-ціальної юридичної допо-моги «Защита от креди-та». В обговоренні взяли участь представники ма-лого та середнього бізне-су, громадських організа-цій, державної виконавчої служби, юристи. Щоправда, не було жодного банкіра та представника прокуратури. А їх запрошували…
Процес врегулювання і вирішення кредитних су-перечок ускладнюють «білі плями» в законодавстві та правові колізії.
– По-перше, на законодав-чому рівні треба визначити, що економічна криза – це форс-мажор. По-друге, про-вести аналіз та інвентариза-
цію щодо всіх наданих кре-дитів, окремо за категоріями: для фізичних осіб, суб’єктам підприємницької діяльності, іншим юридичним особам. По-третє, контролювати ді-яльність колекторів, які час-то працюють некоректно, – наголосив голова Чернігів-ської громадської організації «За справедливість» Олек-сандр Машира.
За його словами, колек-торським фірмам в Украї-ні передано пакет прав на
борги в сумі 90 млрд. грн. Дохід цих компаній скла-дає від 7 до 35 відсотків від суми.
Як же бути людям, які вже сьогодні потрапили в тенета банку? Головне – ді-яти. На повідомлення фін-установи треба відразу ж реагувати, організовувати переговори чи оскаржува-ти рішення в суді.
Консультація юриста з цього питання обійдеться до 50 гривень. Якщо хоче-
те, щоб переговори з банком вів юрист, готуйте 100 грн. Скласти позовну заяву в суд коштує від 300 грн. Пред-ставництво в суді – 10-15 відсотків від суми позову.
– Деякі банки навіть не прислали письмового повідом-лення про підняття відсот-ків, деякі підвищили їх у два рази. Єдиною умовою, за якою відсоткова ставка не змінюва-лася, це погашення всієї суми кредиту. Але ж для більшос-ті це нереально, – зазначив юрист Андрій Миланич.
Він розповів, що колек-торські фірми, вимагаю-чи борги, погрожують по-зичальникам і їх рідним фізичною розправою. А це вже справа правозахисних органів. Однак, ніхто з при-сутніх не зміг озвучити на-зви колекторів: у Чернігові їх немає. Ті, що працюють у нас, – скоріше за все зареє-стровані в столиці при цент-ральних офісах банків.
За результатами «кругло-го столу» вирішено скласти пакет документів на роз-гляд сесії міської ради (їх подасть депутат Валерій Паньок). Потім направити звернення в Кабмін, НБУ, Секретаріат Президента з вимогами вжити заходів і припинити такі дії банків.
– Аби щось змінити на державному рівні, ці пере-творення мають бурлити в низах. Якщо банк незакон-но підвищив ставку, – не платіть, – підкреслив Олек-сандр Машира.
Наталія ГАРБУЗФото автора
«Круглий стіл»
Як захиститися від кредиту
До жовтня 2008 року банки роздавали кредити наліво й на-право, практично кожен бажаючий міг його отримати. Але криза зменшила щедрість фінустанов. Нині позик не дають. Спробуй ті що взяв виплатити. Багато людей втратили роботу (на 1 берез-ня безробітних на Чернігівщині було майже 31 тисяча чоловік), комусь «зрізали» зарплату… Зменшення доходів населення зни-зило платоспроможність українців, а це, у свою чергу, спрово-кувало збільшення проблемних кредитів у банках. А вони «до-помогли»: в односторонньому порядку підвищили ставки за кредитами і через колекторські організації вимагають виплат та погрожують конфіскацією майна. В кредитній угоді зазначено право банку робити це, але ж мало хто читає майже 100 сторі-нок договору…
– Мене особисто підсумки виборчої кампанії на Тернопільщині нічим не здивували. Адже влада за 2-3 місяці перед виборами постійно затіває зміни до виборчого законодавства. І це задля того, щоб скоригувати ситуацію на свою користь. Я завжди виступаю за чіткі і прозорі правила гри. А тут діється див-не: вибори призначили – вибори відмі-нили. Тобто питання вирішуються не за законом, а «ручним управлінням», як вигідно нині сильнішому. Громадяни втомилися і – результат не забарився.
Тернопільчани ж завжди відзнача-лися високою політичною активністю. За період незалежності нашої держа-ви найменший відсоток виборців у цьому регіоні становив 67%.
Проголосувати прийшло лише 50 відсотків виборців. Пасивність пояс-нюється тим, що люди зневірилися і не сподіваються на позитивні зміни.
Результати виборів не відобража-ють загальної політичної ситуації в Україні. «Свобода» ж набрала най-більше голосів завдяки постійній критиці нинішньої влади.
– Ваша думка щодо інших партій, які пройшли до обласної ради.
– Політологи, та й сам Янукович, відзначають високий показник Партії регіонів. Але ж фактично кількість тих, хто віддав голоси за регіоналів, приблизно така, як і на попередніх виборах: лише через низьку явку виборців й зріс загальний відсоток. Особливо цікавий результат партії «Єдиний центр», що набрала 14 від-сотків. «ЄЦ» здебільшого представ-ляють люди, які були в «НУ-НС». У 2006-2007 роках «Наша Україна», наче магнітом притягувала невеликі партії, які потім використали у своїх цілях не тільки імідж «Нашої Украї-
ни», але й Президента України (коли його рейтинг серед населення сягав більше 50 відсотків).
– Якщо на високий результат партії «Свобода» можна було розраховувати, то, на наш погляд, був абсолютною не-сподіванкою успіх «Єдиного Центру». В чому ж полягає такий вибір тернопіль-чан? – цікавимося думкою Ігоря Попова, голови Комітету виборців України.
– Вибори відбулися. Суттєвих по-рушень, які могли б вплинути на ре-зультати виборів, наші спостерігачі не зафіксували. А над підвищенням авторитету «ЄЦ» добре попрацювали представники партії на місцях, осо-бисто голова партії Ігор Кріль.
– Чи програли бютівці? – на це за-питання відповів Анатолій Богуш, ке-рівник фракції «БЮТ» Чернігівської обласної ради.
– На жаль, ми не втручалися в хід виборчої кампанії на Тернопіллі, тому більшість наших прихильників не прийшли на виборчі дільниці. А треба було б контролювати ситуа-цію, мати на всіх виборчих дільни-цях своїх спостерігачів. Таким чи-ном, вважаємо, змогли б попередити вкидання близько 20 відсотків «лі-вих» бюлетенів.
Борис МЕЛАШЕНКО
Точка зору
Вибори на Тернопіллі відбулися, але…
– Чи можна було передбачити результати виборів до Тер-нопільської обласної ради? – з таким запитанням ми звер-нулися до голови Чернігівського обласного осередку партії «НУ-НС» Олега Обушного.
Зверніть увагу
З 29 березня поїзди рухатимуться за літнім часом
29 березня ми переходимо на літній час. О третій ночі стрілки годинника переведуть на годину вперед. Тож вста-ватимемо раніше.
Тому 29 березня, починаючи з 4-ї години, поїзди руха-тимуться за літнім часом. При цьому усі потяги, що пе-ребуватимуть у цей час у дорозі, рухатимуться із збере-женням усіх зупинок. Вранці 29 березня вони прийдуть на годину пізніше. У Чернігові це будуть поїзди Мінськ–Київ та Москва-Чернігів.
Підготувала Наталія ГАРБУЗ
№ 33 (27864)26 березня 2009 року4
У середині дев’я ностих бу-ли складнощі з пально-мас тильтними матеріала-
ми. І в колгоспах, і на підпри-ємствах райцентру хоч і старої та ще вистачало техніки, а «го-рючка» надходила з перебоями. І не тому, що її не було в країні, а тому, що система постачання ресурсів, відлагоджена в радян-ські часи, в нових економічних умовах зазнала руйнації. Втім, руйнації піддавалися вже цілі народногосподарські галузі.
Згадуючи перші кроки в біз-несі, Олександр Нерета не го-ворить про труднощі, а про не-сподівану рішучість, яка повела його в Київ, де вдалося домови-тися про поставки пального.
Коли на залізничну станцію прибуло чотири цистерни паль-ного, початкуючий підприємець за голову схопився: як швидко забрати нафтопродукти і куди їх розмістити? Адже Неретина фірма мала у власності лише два бензовози і кілька невели-ких резервуарів для пального. Та кажучи мовою підприємців, си-туацію вдалося «розрулити».
Коли відчув: справа з поста-чанням нафтопродуктів налаго-джується, уже тісно на бізнесо-вому «п’ятачку», треба розширю-ватися, тоді й почалися «наїзди».
Від рекетирів, може б, якось і «відбився», а ось коли влада по-чала «пресувати» підприємця, Олександр Миколайович зава-гався у перспективі свого бізне-су. Виручив тодішній народний депутат Олег Петров.
У 2004 році Олександр Нерета зважується на серйозний крок: його фірма купує контрольний пакет акцій Коропського авто-транспортного підприємства.
«Сто чоловік працюючих на один справний «ЛАЗ». Так од-ним реченням окреслює новий власник тодішню економічну ситуацію на підприємстві.
Додамо ще й борги із зарплати не в одну сотню тисяч гривень, застаріле обладнання, невпоряд-кованість території… Це лише кілька із низки фактів, які свід-чили: АТП на лопатках.
Втім пасажири, які пересіли на попутки, не переймалися ста-ном справ на автотранспортно-му підприємстві, вони вимагали від місцевої влади поновлення автобусного сполучення з Чер-ніговом, Києвом, врешті-решт з селами району. Влада, до речі, не тільки Коропська, у таких ви-падках розводила руками, але не поспішала подавати руку допо-моги приватним підприємцям. Олександр Нерета може навес-
ти чимало прикладів, коли чи-новники різних рангів посилали представників з перевіряючих контор, аби ті, мов сік з лимона, вичавлювали надприбутки (так їм здавалося) з приватного під-приємства, котре, мов дитина, лише ходити навчилося, а пора змужніння ще не настала.
Ідуть роки, більшає приватних підприємств, та й досі чиновники (на щастя, не всі) мислять катего-ріями радянських часів: сказано – зроблено. А якщо приватника не вдається нагнути, ним не мож-на керувати, то на нього шукають іншу управу – ревізорів. Гляди, щось та й знайдуть. Смітинка в оці – теж факт. І його можна так подати, що стане кримінальним.
На жаль, влада ще не навчилася співпрацювати з бізнесом. Коли чи-новник однією ногою у вчорашньо-му дні, а бізнесмен вже у завтраш-ньому, то хто кого має доганяти?
Скільки вже говориться про спрощений шлях у приватні під-приємці, та він і досі завалений хламом різних довідок, дозволів і всіляких інших перепон.
Втім, Олександр Нерета цей відрізок шляху вже пройшов. Хоч і набив не одну гулю, зате і досвіду накопичив.
З висоти сьогоднішнього дня вже навіть скептик не дивиться
косо на підприємство, яке реані-мував колишній військовий. Два щоденні рейси на Київ, вісім – на Чернігів, нові маршрути в Харків, Полтаву і, звісно ж, у села райо-ну. 60 відсотків автобусних пере-везень взяло на себе підприєм-ство Нерети, решту – конкуренти, які, до речі, лише стимулюють роботу неретинців, підштовху-ють на пошуки якісних змін в автоперевезеннях пасажирів.
Гордість Олександра Мико-лайовича не лише новенькі ма-шини на маршрутах, а сучасний повнокомфортабельний автобус. Він поки що один, але за першою ластівкою прилетять інші.
Коли батько Олександра Ми-колайовича, який тривалий час працював у викупленому си-ном АТП водієм, якось побував на оновленому підприємстві, не втримав сльозу радості. Настіль-ки його вразили сучасні якісні зміни і не лише в роботі, а і в побуті колективу. До послуг пра-цюючих магазин, кафе, кімна-та відпочинку. До колишнього кафе «Вітерець» у грузьку вес-няну пору хіба в гумових чобо-тях можна було дістатися. Види-хався «Вітерець», Нерета пустив у «акваріум» оновленого підпри-ємства «Золоту рибку».
– А як же з постачанням нафто продуктів? – повертаю підприємця до початку нашої розмови.
– У бізнесі, до речі, як і в ре-альному житті, незручно ходи-ти вузькою стежкою. Гляди, зу-стрінеться такий собі амбал – не розминешся. Добре, якщо одну справу живлять інші, – каже Не-рета. – Куєш такий собі ланцюг – ланка до ланки. В’яжеш міцно, життя перевірить на надійність, збадьорить і ти йдеш далі.
Ми вже і забули, коли задри-паним бензовозом розвозили бензин, мали маломісткі резер-вуари для зберігання пально-го. Вважайте, на голому місці збудували сучасну нафтобазу. Будівництво будь-якого, а над-то такого «вибухонебезпечного» підприємства в нашій державі справа вельми складна.
Олександр Нерета показує томи проектної документації.
– Легше обійти всі кола пекла, ніж «пробити» в Україні будівни-цтво такого, як у нас, чи подібно-го підприємства. Я вже не кажу, що проект, оця вся документа-ція, – показує Нерета важкий том паперів, – влетить вам не в десятки, а в сотні тисяч гривень.
Підприємець знайомить ще з одним цікавим документом. Всі ми добре знаємо, особливо водії, що на пришляховій автозаправці оператор спілкується з вами че-рез віконечко з робочої кімнатки, де вміщується лише комп’ютер, пульт управління, стіл і стіль-чик. Та ось черговий перевіряю-чий зробив припис (на жаль, той припис не вміститься на шпаль-тах газети, а то б навели його до-слівно). А так лише перекажем. У кабінці (кабінеті – то вже буде перебільшенням) оператора, ви-являється, мають бути вивіше-ні десятки різних інструкцій і пам’яток для оператора і… водіїв. Ліпіть «бумажки» хоч на стелі, інакше – штраф. А це не менше 400 гривень. Ще ж оператор має вибігати назустріч водію і прово-дити з ним роз’яснювальну бесіду. Прочитав той припис і склалося враження, що на околиці Коропа Олександр Нерета збудував що-найменше атомну станцію.
У нас так: одні керують, одні бізнес роблять, а інші вигадують нові, почасти далекі від життє-вих реалій правила, котрі б вла-штовували перших і вставляли палиці в колеса другим. Недар-ма ж ми ніяк не запустимо наш український маховик економіки. 17 років він все пробуксовує, а нині, в період фінансової кризи, дає відчутні збої.
На Коропщині і в інших ра-йонах області це вже добре від-чули. Зупиняються підприємсва, а Олексанр Нерета не звільнив жодного робітника, своєчасно платить зарплату. І жоден ав-тобус не «зійшов» з маршруту. Півсотні кваліфікованих водіїв у колективі Нерети. Підприємець дорожить кожним. Хоч зменшу-ється па сажиропотік, держава не повертає грошей за так званих пасажирів-пільговиків.
– Зате в нас фінансово підтри-муються комерційні банки. А чим моє підприємство гірше за них? – резонно ставить питання Олек-сандр Миколайович. – Але я маю сам викручуватися, а банкіри тільки ковзнулися на кризі, так їм відразу гривневий килим послали.
Нерета викрутиться. Він захи-щатиме надбане з таким трудом, а по можливості розвиватиме спра-ву. Він працює у сфері обслугову-вання людей. А люди, впевнений підприємець, мають одержувати якісні послуги і жити краще.
Микола БУДЛЯНСЬКИЙКоропський район
Підприємництво
Довга дорога з перешкодамиВін був успішним військовим і міг зробити кар’єру на цьому поприщі, міг
стати викладачем у вузі (освіта і ораторська вправність це дозволяють), а він став підприємцем. Спочатку з волі обставин, переконання прийшло з роками.
Обставини – розвал великої держави на ймення СРСР, у ракетних військах якої Олександр Нерета служив у Казахстані.
Міг би податися в Росію чи залишитися серед казахів, та в душі прокину-лося відчуття рідного дому – малої батьківщини.
Хоч і намотався просторами колишнього Союзу, та, як виявилося, де народив-ся, там більше знадобився.
Рідна Коропщина. Середина дев’яностих років. У селах ще тримаються на плаву колгоспи, хоч і з певними збоями, але працюють льоно- і крохмаль-ний заводи, інші невеликі підприємства. Натомість малий і середній бізнес тільки спинається на ноги.
Олександр Миколайович якийсь час приглядався, вивчав ситуацію. Мав би достатні заощадження, то справа, можливо, сама б попливла в руки. А кому як не військовому знати, що без надійного тилу розраховувати на перемогу складно. А до поразок у житті Олександр не звик.
Навіть уявляти не хотів: як це можна задкувати, коли до заповітної мрії якийсь крок. Він, як той коваль, якщо вже й брався викувати підкову на щас-тя, то кував, чого б це йому не вартувало.
Професію коваля не для красного слівця згадую. Сподавна рід Нерет на ко-вальській справі тримався. І по батьку, і по матері Сашкові діди добрими ко-валями були. Ось і їхній внук вирішив викувати свою підкову, тільки не в діді-вській прокуреній кузні, а в сучасній кузні життя.
Ще наприкінці минулого року «Українські но-
вини» повідомляли, що за словами голови «Укр-
автодору» Вадима Гуржоса, 300 млн. американських доларів піде на рекон-струкцію ділянки дороги «Київ – Хар-ків – Довжанський» від Борисполя до Лубен (Полтавська область), а 100 млн. –
на ремонт автодоріг державного значен-ня на аварійно-небезпечних ділянках.
Це не перший міжнародний кре-дит «Укравтодору». Влітку 2007 року він отримав 930 млн. доларів США на підготовку доріг до «Євро-2012» під гарантії уряду. Позику надав міжнародний банк Morgan Stanley. Нагадаємо, восени 2008 року рей-тинг України знизився більш ніж на 2 пункти і це дало право бан-ку вимагати дострокового погашен-ня кредиту. Пізніше було досягнуто компромісу: правом на 50 відсотків кредиту Morgan Stanley поступився швейцарському банку Credit Suisse, який не вимагає достроково повер-тати позику.
Підготувала Наталія ГАРБУЗ
Кредит Світового банку
400 млн. доларів СШАдля українських доріг
Світовий банк виділить «Укравтодору» 400 мільйонів доларів США. Як пише газета «Експрес», позику дають на 17 років з можливістю про-довження до 30-ти, із них 5 років – пільговий період зі ставкою 1,5 відсотка.
16.10 До 70-рiччя Василя Шукшина. «Я прийшов дати Вам волю»
16.50 ЖЗЛ. Б. Покров-ський. Частка мого життя
17.20, 17.50 Зiрки ефiру. Веселi хлопцi
18.20 До 80-рiччя Павла Луспекаєва
18.50 Кумири. Микола Олялин
19.20 Строката стрiчка. Т.Пельтцер
20.05 До 60-рiччя Iвара Калниньша
20.55 Срiбна куля. Марко Прудкiн
21.35, 01.05 До 40-рiччя фiльму «Операцiя «И» Ю. Нiкулiн, Г. Вiцин, Є. Моргунов
22.15 До 100-рiччя Т. Пель-тцер. Жила-була бабка
22.45 Повернення додому. В.Золотухiн. Швидке Джерело. Алтай
oo 19.00, 01.00 Т/с «Життя i
смерть Льоньки Пан-телєєва»
20.00, 02.00 Т/с «Мамо, я кiлера кохаю!»
21.00, 03.00 Т/с «Громадя-нин начальник – 2»
22.00, 23.30 Х/ф «Нiкколо Паганiнi»
WW 07.00, 17.00 «Дiвчинка i лисеня»09.00, 19.00 «Ворог держа-
ви №1»11.00 «Хронiки мутантiв»13.00, 23.00 «Суперпес»15.00, 01.00 «День смiху»21.00 «Коледж»
ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ:ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ: Іспанський художник Франциско де Гойя (1746),
російський художник Василь Тропінін (1777), голландський художник Вінсент ван Гог (1853), український цукрозаводчик Михайло Терещен-ко (1886), російський авіаконструктор Сергій Ільюшин (1894), партизан, керівник Чернігівсько-Волинського партизанського з’єднання Олексій Федоров (1901), латвійська співачка Лайма Вайку-ле (1954).
ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ:ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ: Французький філософ Рене Декарт (1596), австрій-
ський композитор Йожеф Гайдн (1732), російський балетмейстер Сергій Дягілев (1872), російська революціонерка, перша у світі посол-жінка Олександра Коллонтай (1872), російський дитячий письменник Корній Чуковський (1882), росій-ський актор Олександр Збруєв (1938), російський гуморист Володимир Винокур (1948), український політик Олександр Турчинов (1964).
риболовлю. Класика11.20 Основний iнстинкт11.35 Overdrive12.05 Бiг та перегони12.35 Iсторiя NHL
13.05 Класика: NHL (Бостон – Едмонтон, 5 гра фiналу, 1990)
14.05 Свiт вiльного спорту14.35 Море дайвингу15.20 Motor World16.05 Football League Show16.35 Настiльний футбол17.20 FIBA18.05 NBA 36019.20 Zero Graviti20.20 Класика: Прем’єр-
Лiга (Chelsea – Manchester Utd., 03/10/99)
21.05 Дартс22.05 Покер23.35, 03.15 Outrageous and
Courageous00.05 Iнтерактивне шоу
«Нiчний виграш»01.05, 02.05 Спортманiя03.05 Тiльки не це!03.30 Веселi старти
ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ:ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ: Російський письменник Микола Гоголь (1809),
французький поет і драматург Едмунд Ростан (1868), російський композитор Сергій Рахманінов (1873), російський генерал, перший комендант післявоєнного Берліна Микола Берзарін (1904), російський актор Олег Жаков (1905), російський авіаконструктор Олександр Яковлев (1906).
риболовлю. Класика11.20 Football League Show12.05 Racing World12.35 Автоспорт Росiї13.05 Off -Road Drive13.20 Ралi-Рейди Росiї13.35 Пiд водою з14.05 Дiагноз: гори14.20 Гранична глибина14.35 Планета рибалки15.20 Клуб пiдкорювачiв
простору
15.35 Дiалоги про ри-боловлю (Народний проект)
16.05 Свiтовий футбольний тиждень
16.35 Свiт Пiдводного По-лювання
17.20 Основний iнстинкт17.35 Iсторiя NHL18.05 Класика: NHL19.20 Zero Graviti20.20 FIBA21.05 NBA 36022.05 Покер23.35, 03.15 Outrageous and
Courageous00.05 Iнтерактивне шоу
«Нiчний виграш»01.05, 02.05 Спортманiя03.05 Тiльки не це!03.30 Веселi старти
gg 05.30 Панорама.
Iнформацiйний канал06.15, 07.10, 08.10 «Доброго
ранку, Бiлорусь!»06.45, 07.45 «Зона Х.
Кримiнальна хронiка»07.00, 08.00, 09.00, 12.00,
15.00, 19.00, 00.05 Новини
07.05 «Прес-огляд»07.30, 08.30, 14.50 «Дiлове
життя»08.20 «Готуємо разом»08.35, 12.15 «Земельне
питання»09.05 «Своя музика»09.30, 15.55 «Крах
iнженера Гарiна». Т/с10.40, 17.45 «Двi сторо-
ни однiєї Ганни». Телевiзiйний роман (Україна)
11.30 Спорт-кадр12.10, 21.50 «Бiлорусь.
Iсторiя Перемоги»12.35, 19.30 Т/с «Рiднi
люди». (Україна)13.20 «Музичний млин»
14.15 «Просто програма» з Олександром До-марацьким
ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ:ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ: Датський письменник Ганс Крістіан Андерсен
(1805), французький письменник Еміль Золя (1840), російська письменниця Марієтта Шагінян (1888), російський співак Олександр Вертинський (1889), французький хореограф і балетмейстер Серж Лифарь (1905), російський актор Борис Плотников (1949).
№ 33 (27864)26 березня 2009 року 9
Весна і криза… Першу ви-дно у всьому, а найбіль-ше у неприбраних після
зими міських тротуарах, другу – у білбордах, які прикрива-ють і навіть прикрашають не-прибране місто. Але зверніть увагу: на тих білбордах зовсім немає ні банків, ні пластико-вих вікон та броне дверей… На-
нівець зведено іншу продук-цію, залишились лише «Вена» та… підгузники.
Натомість на білбордах більше духовного життя. «Сі-верські музичні вечори» в фі-лармонії, «Танці мрії» в ака-демічному театрі… Рекомен-дують себе кінотеатри, газети, релігійні організації… На моїх
П’яти Кутах, де стоять відразу чотири «дошки зі списками» (так з англійської переклада-ється білборд), на одному ре-кламують олімпійську Чер-нігівщину.
Навіть про Тараса Шевчен-ка не забули. У ці березневі дні, коли йому виповнилося 195 років, вперше розмістили
його на білбордах. Дивився майже місяць своїм пильним оком він на нас, нагадуючи: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля». Якби ж то… А то хату свою маємо, а криза здалеку до нас прийшла і те-пер господарює…
Зрештою, і без кризи білбор-ди дрімають. Адже поставили їх до виборів. Але щось давно вже їх не було. Білбордам вже набридло відпочивати…
Володимир МИКОЛАЄНКОФото автора
Підприємливість
Ніжинський хліб:зберегли колектив і честь своєї марки
Голова правління Пе-тро Михайлович Ла-бузький із задоволен-
ням розповідає про співп-рацю з підприємством, яке не тільки випікає різно-манітну продукцію, а й успішно займається її ди-зайном:
– Протягом століть свят-кова вишукана випічка – невід’ємна складова на-шої кухні, звичаїв і обря-дів. Короваї, паски, торти і тістечка – обов’язковий атрибут будь-якого сімей-ного торжества, релігійно-го свята чи корпоративної вечірки.
Поєднуючи традиції святкової випічки з євро-пейськими тенденціями та модою прикрашання, ПП «Фабрика кондитерських прикрас» розробило тех-нології і організувало ви-робництво багатьох видів продукції, що дає можли-вість швидко і якісно виго-товляти, оформляти і при-крашати солодкі страви та кондитерські вироби різно-манітними, наче живими, квітами, композиціями з них тощо.
Ми постійно замовляємо прикраси рівненчан до но-ворічного, жіночого та Ве-ликоднього свят.
– Ми з технологом Люд-милою Щіткою розроби-ли нові види продукції, яка користується попитом. Зокрема, торти «Королів-ський», «Катрін» та «Дитя-ча казка». Загалом в асор-тименті – 40 видів. А всьо-го кондитерських виробів – понад 70 видів. Рецепту-ру поповнюємо новими ви-дами сировини, – говорить начальник кондитерського цеху Надія Онокало.
– Якщо здобу бага-то хто дозволяє купи-ти собі тільки до свят, то хліб потрібен щоденно. В широкому асортимен-ті є два види соціально-го – житньо-пшеничний
«П’ятак» і першого гатунку «Народний». Він дешевший майже на 50 копійок. Для людей із вищими статка-ми випікаємо елітний хліб «Старокиївський». Корисні хлібці «Докторський» і за-варні з тмином. Для хво-рих – житній діабетичний
і висівковий. До борщу – пампушки з часником. Але в загальному обсязі майже 60 відсотків займає хліб «Дарницький». Має свого покупця білий – «Колосок» та «Южний».
Правда, наш запаш-ний і смачний хліб дещо
подорожчав. Ми змуше-ні були це зробити, через великі затрати на його випікання. Адже в січні газ подорожчав на 38 від-сотків, пально-мастильні матеріали – на 25, авто-транспортні послуги – на 11 відсотків. Тому за-мість прибутків одержа-ли збитки.
Але не скоротили жод-ного працівника (а їх по-над 400), зберегли і соці-альний захист хлібопека-рів. Робітники регулярно одержують зарплату. Діє фонд голови правління для преміювання і допо-мог. За рахунок підпри-ємства кожен заводчанин отримує буханку хліба і батон. Якщо бажає біль-ше – в рахунок зарплати за собівартістю. Є робіт-нича їдальня, де за неви-соку ціну можна пообіда-ти. Профком організовує екскурсії, відпочинок на заводських оздоровчих ба-зах, що на Десні, – гово-
рить головний еконо-міст Олена Кемпа.
Це наслідок ста-більної роботи під-приємства, яке справно сплачує по-датки і платежі до соціальних фондів. За минулий рік від-повідна фінансова інформація виглядає так: у межах трьох мільйонів гривень перераховано до Пенсійного фонду, у фонди соціального страхування майже 236 тисяч, близько 3 млн. – ПДВ, понад 1 млн. – податку із доходів фізич-них осіб, близько 55 тисяч гривень сплачено місцевих податків і зборів. Далеко не кожне підприємство може похвалитися таким внес-ком у Державний і міс-цеві бюджети, – говорить головний бухгалтер Іван Ярмоленко.
Мміцне фінансове ста-новище підприємства до-зволяє вживати заходів щодо посилення економії та бережливості. Нове об-ладнання дало можливість механізувати виробничі процеси.
На підприємстві ви-сока культура виробни-цтва – змінили форму упаковки кондитерських виробів на бісерну пря-мокутної і круглої форм та на картонні коробки з більш сучасним і при-вабливим дизайном. Спе-ціальна машина нарізає хлібобулочні вироби з одночасним пакуванням в кульки. Це продовжує термін реалізації про-дукції, забезпечує вико-нання санітарних вимог, покращує товарний ви-гляд. Під плівкою кож-ної випічки – етикетка, яка засвідчує енергетич-ну цінність, смакові якос-ті і зовнішній вигляд. Всі замовлення споживачів виконуються на високо-му рівні.
Тримаючи честь ніжин-ської марки, підприєм-ство постійно бере участь у ярмарках, що прохо-дять в обласному і ра-йонних центрах, конкур-сах пекарів, де виборю-вали призові місця. Про це свідчать диплом та ку-бок лауреата регіонально-го конкурсу «Чернігівська якість-2008», що відбувся у рамках Всеукраїнсько-го конкурсу якості това-рів, робіт та послуг «Сто кращих товарів Украї-ни». Трудівниці гарячого цеху стали переможцями міського конкурсу «Жінка року». Портрети кращих виробничників – на завод-ській Дошці пошани.
За вагомими досягнен-нями стоять люди, які ці-лодобово випікають, укла-дають і доставляють до спо-живача свою продукцію. І немає значення, провідний ти спеціаліст чи звичайний пекар – кожний із них, як кажуть, душу вкладає у ви-твір, ім’я якому – Хліб.
В успіхах підприємства безумовна заслуга його ди-ректора, депутата район-ної ради не одного скли-кання Петра Лабузького. Петро Михайлович – муд-рий керівник і досвідчецц-ний фахівець, який уміє вислухати думки підлег-лих, прийняти правильне рішення і добитися його виконання.
Микола КОХАН
м. Ніжин
Весняний подих у переддень 8 Березня особливо відчувався у ВАТ «Ніжинський хліб». Із заводських воріт одна за одною виїжджали вантажівки, заповнені запашними випічками і знаменитими фірмовими тортами. Тут старалися задовольнити попит споживачів не тільки в нашій, а й у Київській та Сумській об-ластях. А маститим ніжинським пекарям партнер ПП «Фабрика кондитерських прикрас» із міста Рівне вже пропонує кулінарні новинки для художнього оформлення пасок до Великодня.
Коли виходити на городКоли земля трохи підсохне, варто починати
готувати грунт для висіву насіння город-ніх культур. У цей час треба проскороди-
ти граблями всі грядки, перекопані восени. Гряд-ки й ділянки, які не були оброблені восени, варто перекопати із внесенням компосту, суперфосфату й попелу.
З 1 по 10 квітня сіємо на розсаду для теплиць огір-ки. Висівати слід у горшечки розміром 10х10 см по одній насінині. Глибина загортання насіння – 2 см.
З 5 по 15 квітня можна саджати на розсаду на-сіння кабачків і патисонів – щоб висадити на город уже розсадою й одержати ранню продукцію.
З цією ж метою з 10 по 15 квітня посійте на роз-саду насіння огірків для відкритого грунту.
З 15 по 20 квітня робимо перший висів редиски у відкритий грунт.
Наприкінці квітня настає час сіяти зелені культу-ри: кріп, салату, кінзу, листкову гірчицю, пекінську капусту, а також редиску, горох, боби, соняшник.
З 25 квітня сіємо горох, боби. Перед висівом на-сіння рекомендується намочити у воді на 3-4 дні.
З 25 квітня можна сіяти редьку і ріпу.У кінці місяця висівають насіння моркви, цибулі,
петрушки, пастернаку. Майже одночасно можна по-сіяти брукву, буряк і висадити цибулю-сіянку. Та-кож наприкінці квітня можна саджати картоплю (залежно від ступеня прогрітості грунту).
Якщо вирощена розсада ранньої білоголової і цвітної капусти має 5-6 листків і пройшла загарту-вання, її висаджують наприкінці квітня – початку травня у відкритий грунт.
Наприкінці місяця можна сіяти теплолюбні пря-ні культури: лимонну мелісу, васильки, естрагон, гісоп, чабер, майоран тощо.
А якщо посіяти на папері?Весною, як мовиться, кожна хвилина на вагу золота. Тож останнім часом усе більше овочівників-
любителів беруться висівати насіння, передусім моркви та редиски, завчасно, ще до настання те-пла. Приклеюючи насіння на паперові смужки, вони ніби заздалегідь розміщують його на грядці.
А навесні ці смужки кладуть у підготовлені рівчачки, пригортають грунтосумішшю – і готово!Папір, на якому будемо засівати грядку, спочатку розмічається за певною схемою. Для огірків
підійде схема 10х10 см; моркву сіємо в три рядки з відстанню у рядку 2 см і між рядками 6-7 см. А редиску – в чотири рядки: між рядками 4-5 см, а в рядку 4 см.
Для спрощення роботи досвідчені господарі завчасно виготовляють трафарет або шаблон. Він слугуватиме не один рік.Щеплення або пере-
щеплення черешком роб лять, починаючи
з другої половини травня.Щеплення живцем кісточ-
кових культур слід робити на початку квітня.
Перещеплювати дерево краще в 2 етапи: половину крони в один рік, а іншу по-ловину – через 3-4 роки, коли почнуть плодоносити перші щепи.
Для щеплення використовують одноліток із 3-5 брунь-ками. Товщина живця й гілки, до якої прищіпатимуть, повинна бути по можливості однакова, а довжина зрізу живця – в 5-6 разів більша від його товщини. Довгий зріз сприяє кращому зрощенню підщепи з прищепою. Молоді пагони, що починають рости нижче місця щеплення, слід обламувати, але деякі, що не так активно ростуть, варто залишати, підрізуючи в перші 2 роки, а потім поступово вирізати зовсім, але не всі. Дві напівскелетні гілки в пер-шому ярусі краще залишити для підвищення морозови-тривалості дерева.
Шляхом щеплення на одному дереві можна мати кілька різних сортів. Але не слід забувати, що всі вони повинні бути одного строку достигання.
Подальше формування й щорічне обрізування щеп роб-лять за звичайною технологією.
Коли і як Коли і як переприщепити переприщепити доросле дереводоросле дерево
Ми звикли думати, що складного в цьому нічого немає. Викопав ямку – кинув бульбу – закопав ямку… Як би не так! До цієї городньої культу-
ри потрібно ставитися з найбільшою повагою й увагою. А вона віддячить…
Спочатку бульби треба продезінфікувати. У відро з гарячою водою насипте 40 г сечовини, 5 г мідного ку-поросу, 60 г суперфосфату, 10 г борної кислоти, 1 г мар-ганцю. У цей розчин покладіть насінний матеріал на 20 хвилин.
За 25-30 днів до посадки при температурі 12-18 гр. С треба виставити бульби на сонце, щоб вони проросли і позеленіли. «Зелень», а точніше сказати, утворена отруй-на речовина солонін, стане отрутою для шкідників.
За тиждень до посадки бажано покласти бульби на вологий торф, тирсу або навіть на дрантя й оббризкати сумішшю, до складу якої входять 15 г аміачної селітри, 10 г суперфосфату, 5 г хлористого калію, розчинених у відрі води. При підсиханні оббризкати ще раз.
Чи вмієте садити картоплю?Чи вмієте садити картоплю?
Підготував Микола БУДЛЯНСЬКИЙ
26 бежиттіжитті
®
11життіжиттіУУЗНАДОБИТЬСЯЗНАДОБИТЬСЯ№ 33 (27864)26 березня 2009 року
Лікувальні чаї можна готувати в домашніх умовах. Для цього потрібно знати склад, дози і способи виготов-лення їх. Дози затверджених сумішей і чаїв визнача-ються в частинах. Кожна частина відповідає 10 г, або 1 десертній ложці.
Слід правильно розуміти такі позначення: приймати ліки перед їдою означає приймати їх за 20-30 хв. до їди; настої обов’язково треба проціджувати крізь марлю або чисту тканину.
Апетитні чаї (гіркоти). Застосовуються для підвищення апе-титу і поліпшення травлення.
2 столові ложки збору заварити 2 склянками окропу, кип’ятити 1 хвилину, процідити і пити як чай по 1-2 склян-ки на ніч.
Потогінний чай №2: ягоди малини, листя мати-й-мачухи, трава материнки (2:2:1).
2 столові ложки суміші заварити 2 склянками окропу, на-стояти 20 хв., процідити і пити відвар гарячим як чай по 1-2 склянки на ніч.
Пом’якшувальні чаї застосовують як болезаспокійливий і пом’якшувально-обволікальний засіб при захворюваннях ди-хальних шляхів.
Пом’якшувальний чай №1: квітки ромашки, трава буркуну, листя алтеї (порівну).
Деяку кількість збору заварити окропом і, загорнувши роз-парені рослини у тканину (марлю) і в гарячому стані прикла-дати до місця, що болить.
Суміші для полоскання горла застосовуються при запально-му стані порожнини рота (ясен і глотки).
Суміш №1 для полоскання горла: дубова кора, суцвіття липи (2:1).
2 столові ложки суміші заварити 1 склянкою окропу, як чай, настояти 2-3 хв., процідити, охолодити і полоскати горло кілька разів на день.
Суміш №2 для полоскання горла: суцвіття липи, квіти ро-машки (2:3).
2 столові ложки суміші заварити 1 склянкою окропу, на-стояти 15-20 хв., процідити й полоскати горло кілька разів на день.
готувати в домашніх умовах
офісні та складські приміщення
ЗДАЮТЬСЯ В ОРЕНДУ
Тел.: 4-21-46, 8-050-413-18-85
Трав’яні чаї: Трав’яні чаї: і лікують, і лікують, і спрагу і спрагу тамуютьтамують
№ 33 (27864)26 березня 2009 року12
Обережно, шахрайство!
Щоб не потрапити в біду
Запитували – відповідаємо
Як отримати соціальну допомогу?
Дорога редакціє!Передплачую вашу газету. Крім інших, мене особ ливо
зацікавили матеріали новоствореної рубрики «Правова допомога», бо теж хочу отримати кваліфіковану юридичну
консультацію. А питання ось у чому.Моя дочка виховує дитину семи років, яка перехворіла на мінин-
гит і потребує додаткового лікування. Живемо ми утрьох. Рані-ше (2006-2007 рр.) дочці виплачували соціальну допомогу в розмірі 53 грн. і як матері-одиначці – 200 грн. Тепер – тільки як матері-одиначці (212,61 грн.).
Вона працює кур’єром. Зарплата – 120 грн. Ні городу, ні земель-ного паю. Однак має господарство.
Які документи треба надати, аби виплачували й соціальну до-помогу?
З повагою РОГУЛЬЧИК Т.М., с. Держанівка Носівського району
Шановна Тетяно Миколаївно!На жаль, ваша інформація не
повна. Тому, спираючись на вищев-казане, повідомляємо…
Зазначена соціальна допомога надається відповідно до положень Закону України «Про державну со-ціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», а також Постанови Кабіне-ту Міністрів України «Про затвер-дження Порядку призначення і ви-плати державної соціальної допомо-ги малозабезпеченим сім’ям».
Державна соціальна допомога при-значається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожит-кового мінімуму для сім’ї.
Напевно, для отримання допо-моги на наступний строк, згідно з вищезгаданим Порядком, ви пода-ли заяву і декларацію про доходи та майно. Отож, можливі кілька варіантів, які пов’язані:
1) або зі збільшенням доходу сім’ї, відповідно до декларації, що став більш ніж прожитковий міні-мум для сім’ї;
2) або ви отримали майно у влас-ність, наявність якого позбавляє вас права на соціальну допомогу за цим законом. Перелік такого майна передбачено у ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», зокрема: друга квартира чи земельна ділян-ка площею понад 0,6 га.
3) або, можливо, виявлено інші факти, передбачені у ст.7 цього ж Закону. Зокрема з’ясовано, що мало забезпечена сім’я має додатко-
ві джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за надан-ням державної соціальної допомоги зробив покупку або оплатив послу-ги на суму, яка на час звернення пе-ревищує 10-кратну величину про-житкового мінімуму для сім’ї.
Висновок: слід дізнатися про причину відмови. Тож надішліть до органу соціального захисту за-пит (лист) із проханням пояснити причини відмови. Вам мають на-дати письмову обґрунтовану від-повідь, а потім вжити заходів, аби скасувати факти, що послужили відмовою у виплаті допомоги (ра-димо ознайомитися зі ст.7 Закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»).
Якщо й після цього не вдасть-ся отримати державну соціальну допомогу, чи виникатимуть інші проблеми, які перешкоджатимуть її отриманню, звертайтеся до нас: справою займеться наш співро-бітник і доведе її до логічного за-вершення.
До того ж, у листі ви вказуєте, що онука мала серйозне захворю-вання, та й дотепер потребує ме-дичної допомоги. Ми радимо ще раз звернутися до дільничного лікаря чи навіть до районної державної адміністрації з проханням допо-могти Вам отримати медичне на-правлення до обласної лікарні, де дитину оглянуть більш кваліфіко-вані лікарі. Ви маєте на це право, а вони зобов’язані допомогти. На-певно, що після обстеження в об-ласній лікарні, дитині поставлять діагноз – інвалідність.
Щодо неправдивих свідченьМене викликали у прокуратуру як свідка у кримі-
нальній справі. На запитання слідчого я відповіла не-правду, бо, через незнання своїх прав, злякалася. Що
мені робити в цій ситуації?Людмила В.,
Чернігівський район
Єдине правильне рішення – прийти до прокуратури і щиро зізнатися. Тоді ви
можете сподіватися на ч.4 ст.74 Кримінального кодексу («Особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вироком суду звільнена від по-карання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної пове-дінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважа-
ти суспільно небезпечною»), а та-кож на ст. 45 («Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжко-сті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаяла-ся, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодува-ла завдані нею збитки або усуну-ла заподіяну шкоду»), ст. 47 КК («Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з пере-дачею особи на поруки»).
Незважаючи на неодноразові застереження, попередження та нагадування співробітників мілі-ції через засоби масової інфор-мації, наші співгромадяни потра-пляють на гачок всілякого роду аферистів, які обкрадають людей, обманом входячи до них у дові-ру та видурюючи в них останні копійки. З кожним днем махіна-тори видумують все нові й нові способи та методи шахрайств. І практично не минає й тижня, як той чи інший житель області стає черговою жертвою шахраїв. Ось лише кілька прикладів цих злочи-нів, що сталися в області остан-нім часом.
4 березня близько 17 години до Ні-жинського міського відділу міліції звернулася 86-річна мешканка села Терешківка Катерина Б., яка повідо-мила, що до її будинку зайшли дві не-відомі особи, назвалися працівниками соцзабезу, і під приводом обміну ста-рих грошей на нові заволоділи сумою близько 27 тисяч гривень.
7 березня о 18 годині до чергової час-тини Менського райвідділу внутрішніх справ із заявою звернувся 43-річний житель міста Юрій П.: коли приїхав до своєї матері, жительки села Мак-саки, вона розповіла про пропажу 300 гривень після того, як до її будинку зайшли особи ромської національнос-ті, і попросили дати води – один з них погано себе почував. Побувши в бу-динку кілька хвилин, «гості» пішли, а через деякий час жінка не знайшла своїх грошей, які лежали на столі під скатертиною.
15 березня до чергової частини Чернігівського міського відділу вну-трішніх справ звернувся 52-річний житель Олишівки Чернігівського ра-йону Володимир Д. Він повідомив, що близько 11-ої години в районі «Мега-центру», в Чернігові, невідомий чо-ловік, який назвався Дмитром, під приводом купівлі-продажу автомо-біля заволодів його грошима – де-сятьма тисячами гривень. До речі, про свого кривдника потерпілий надав таку інформацію: на вигляд – 25 років, зріст близько 185 санти-метрів, худорлявої статури, коротке світле волосся, блакитні очі, на об-личчі з лівого боку має родиму пля-му. Ось за цими прикметами шахрая правоохоронці й мають встановити його особу.
21 березня до Бахмацького райвід-ділу внутрішніх справ з письмовою заявою звернулася 25-річна житель-ка Бахмача Марина П. За її повідо-мленням, невідомі особи тероризу-вали її матір. Зокрема, вони повідо-мили, що її син перебуває у Києві в міліції, а для того, щоб його звідти звільнити, родичам потрібно перера-хувати на номер мобільного телефону гроші – 3 тисячі гривень. І замість
того, щоб для з’ясування обставин відразу звернутися до місцевої мі-ліції, батьки перерахували шахраям велику суму грошей. А тепер – шу-кай вітра в полі…
Серію афер було вчинено цього тиж-ня також на вулицях обласного центру і Прилук. Невідомі особи видурюють у довірливих людей чималі суми гро-шей, ювелірні вироби тощо.
– Проаналізувавши оперативні зве-дення, які надходять до обласного управління внутрішніх справ, можна зробити висновок, що випадки шах-райств є і були як до кризової ситу-ації в економіці, так і тепер, – роз-повідає начальник УМВС України в Чернігівській області генерал-майор міліції Іван Катеринчук. – Незважа-ючи на неодноразові застереження через газети, радіо й телебачення, наші громадяни й дотепер потрапля-ють на гачок аферистів, які обкрада-ють людей, входячи до них у довіру та видурюючи останні копійки.
Махінатори користуються все нови-ми способами та методами шахрайств. Найбільш «популярні» – стосовно гро-мадян похилого віку. Так, несподівані «добродії» часто-густо видають себе за працівників банківських установ, розповідають про «обмін грошей», про-понуючи допомогти стареньким об-міняти наявні купюри на «нові». Але ж на сьогодні обмін грошей навіть не планується!
Дехто з аферистів, представля-ючись працівниками соціальної служби, в процесі спілкування ді-знаються про місця зберігання за-ощаджень та викрадають їх. Мас-куються шахраї й під співробіт-ників військкомату, журналістів, митників... Навіть просять дати їм певні суми грошей під заставу «цін-ностей», які в подальшому виявля-ються дешевою біжутерією. А для «переоформлення» пенсії на більшу беруть у довірливих громадян пас-порт, а потім оформлюють довідку про смерть і отримують «допомо-гу на поховання». Деякі аферис-ти пропонують товар за оптовими цінами, але з передоплатою. Отри-мавши кошти, невідомі «добродії» безслідно зникають. Окремим ви-дом шахрайств можна назвати «ді-яльність» осіб ромської національ-ності. Їхні махінації – на гаданні та «знятті порчі». І якщо на гадання спокушаються здебільшого молоді жінки, то у сіті «зняття порчі» по-трапляють і старі й малі.
Хочеться ще раз застерегти гро-мадян: не довіряйте незнайомим лю-дям.
Анатолій СЕНЧУК,співробітник відділу зв’язків
з громадськістю УМВС України в Чернігівській області
ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ:ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ: Англійський шпигун, батько радянського шпи-
гуна Кіма Філбі Гаррі Філбі (1885), український пиьсьменник Олесь Гончар (1918), російський письменник Юрій Нагібін (1920), американський актор Марлон Брандо (1924), російський драма-тург Михайло Шатров (1932), російський актор Володимир Носик (1948).
тури України»09.30 М.ф. «Політ на місяць»10.00 Україна: час місцевий12.00 Цей день в історії12.05 М.ф. «Суперкнига»12.30 Д.ф. «Дива морів»13.30 Х.ф. «Конотопська
відьма», 2с14.30 Диво рукотворне14.55 Цей день в історії15.00 Трансляція ТРК
«Новий Чернігів»16.00 Від щирого серця17.00 Дивовижний
калейдоскоп17.30 Класні уроки17.55 Цей день в історії18.00 Трансляція ТРК
«Новий Чернігів»20.00 Чернігівщина в
житті славетних20.25 Зустріч для вас20.55 Релігії світу21.50 Х.ф. «Слабкий
голос» ІІ, 1с23.30 Чернігівщина в
житті славетних
NN 06.00, 10.00, 12.00 Новини06.10 «Генiї i лиходiї»06.35 Х/ф «Транссибiрський
23.40 ЖЗЛ. 28 хвилин про любов. Неювiлейний Гердт «Зяма»
oo 19.00, 01.00 Т/с «Життя i
смерть Льоньки Пан-телєєва»
20.00, 02.00 Т/с «Мамо, я кiлера кохаю!»
21.00, 03.00 Т/с «Громадя-нин начальник – 3»
22.00, 23.30 Х/ф «Вiзит до Мiнотавра»
WW 07.00, 17.00 «Шляхи i пута»09.00, 19.00 «Секретнi
матерiали. Хочу вiрити»
11.00 «Золотий компас»13.00, 23.10 «Дiвчинка i
лисеня»15.00, 01.00 «Ворог держа-
ви №1»21.00 «Ворог держави №1.
Легенда»
ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ:ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ: Англійський письименник Майн Рід (1818), фран-
цузький інженер, винахідник динамо-машини Зеном Рамме (1826), російський драматург Олександр Афіногенов (1904), російська актриса Еліна Бистрицька (1928), російський поет-пісняр Ілля Резнік (1938), український поет Леонід Горлач (1941).
18.00 «Сьогоднi. Пiдсумкова програма» з Кирилом Поздня-ковим
18.55 «Щиросердне зізнан-ня»
19.25 «Надзвичайна подiя. Огляд за тиждень»
19.55 «Головний герой» з Антоном Хрековим
20.55 «Росiяни не зда-ються!»
21.30 Т/с «Литейний, 4». 16 с. «Перший день року»
22.30 Х/ф «Золота мiна»00.50 Концерт «Забороненi
пiснi -2»02.05 «Футбольна нiч»
uu 08.00 «Племiнники в Єгиптi»10.00, 02.00 «Янгол»12.15 «Старi автомобiлi»14.10 «Вiртуальнiсть»16.00 «З Новим роком!»18.00 «Останнiй легiон»20.00 «Залягти на дно у
22.05 До 70-рiччя Василя Шукшина. «Я прийшов дати Вам волю»
22.45 ЖЗЛ. Б. Покровсь-кий. Частка мого життя
23.15, 23.45 Зiрки ефiру. Веселi хлопцi
oo 19.00 Т/с «Життя i смерть
Льоньки Пантелєєва»
20.00, 02.00 Т/с «Мамо, я кiлера кохаю!»
21.00, 03.00 Т/с «Громадя-нин начальник – 3»
22.00, 23.30 Х/ф «Вiзит до Мiнотавра»
01.00 Т/с «Легенда про Тампука»
WW 05.00 «Шляхи i пута»07.00, 17.00 «Секретнi
матерiали. Хочу вiрити»
09.00, 19.00 «Ворог держа-ви №1. Легенда»
11.15 «Дiвчинка i лисеня»13.00, 23.00 «Ворог держа-
ви №1»15.00, 01.00 «Коледж»21.15 «Знайомтеся. Дейв»03.00 «Щоденники зомбi»
ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ:ЦЬОГО ДНЯ НАРОДИЛИСЯ: Англійський економіст Адам Сміт (1723), англій-
ський хірург Жозеф Листер (1827), російський вчений, засновник аеродинаміки Сергій Чаплигін (1869), американський письменник Артур Хейлі (1920), український футболіст Федір Медвідь (1943), президент Калмикії Кирсан Ілюмжинов (1962).
керівник еколого-краєзнавчого гуртка для школярів із села Ку-рінь Бахмацького району.
Можливо, ці декоративні красуні надихнуть і вас взятися за пензлик. Адже за кілька тижнів настане найважливіше вес-няне свято – Великдень, на який так приємно мати розписану власноруч свою, особливу писанку.анку.
Розгадайте
ЧАЙНВОРДУ прислів’ях ним б’ють об стінку – тверде по-
криття комах – він засвідчує угоди – той, з ким роз-мовляємо – кострубата палиця – порода собак.
Відповіді на завдання минулої добірки («ДП» № 30 від 19 березня ц. р.)
Буквомозаїка: кабель, кума, кок, білка, кіно, кеб, балкон та ін.
Анаграмне прислів’я: «Зернинка до зер-нинки назбирається торбинка».
Дві кравчині: зима і весна.
Віршик з конвертаТАКА ГАРНЕСЕНЬКА ВЕСНАВесна. І пташечки співаютьПісень веселих на гілках.А я зі школи поспішаю –Така весела, наче птах.Усе мені здається гарним –І навіть дощ, що тихо ллє.Нехай ще холодно і хмарно,Та вже земля від сну встає.Вона давно-давно чекалаТаку гарнесеньку весну.У лісі теж малі зайчатаОсь-ось пробудяться від сну.
Надіслала Настя ФІЛОНОВА(12 років, с. Наумівка
Корюківського району)
На конкурсКІТ У ЧОБОТЯХУ ЧЕРНІГІВСЬКОМУ ЛІСІ
Пішов Кіт у чоботях на полю-вання, та й заблукав у лісі. Довго ходив, аж стемніло. Коли ж раптом трапився назустріч давній прия-тель, кумедний зайчик – Вухастик.
– Привіт, друже! – вигукнув Кіт. – Як давно ми з тобою не ба-чилися! То це я забрів аж у Чер-нігівський ліс?
– Еге ж. Подивися навкруг, як тут гарно і затишно. І є де за-ховатися. Запрошую тебе в гості!
Через деякий час Кіт познайомився з усіма лісовими звіря-тами. Він так з ними подружився, аж прощатися не хотів. Од-нак йому треба було повертатися додому.
– Я буду заходити до вас у гості, – пообіцяв. – Успіхів вам!Надіслала Ніна СУРЖИК
(10 років, с. Седнів Чернігівського району)
Конкурс розповідей та малюнків на тему: «Мій улюблений книжковий герой на Чернігівщині» продовжується!
Чи може дощ іти два дні
підряд?
П’ять, п’ятнадцять,Без двох двадцять,Семеро, троє,Ще й малих двоє.
Що на мості з хвостом, а без
хвоста під мостом?
Коли небо нижче від землі?
Веселе дерево весело співа –Кінь на барана хвостом кива.
Згорнеш – клинець,Розгорнеш – млинець.
Утрьох їдуть братці верхом
на конячці.
Для кмітливих
ЗАГАДКИ
Г х н с
к
б
Понедiлок, 30 березня
XX 05.00, 09.00, 13.00 Т/с «Гостя з
майбутнього»06.05, 10.05, 14.05 М/с М/ф «Ну,
постривай!», вип.7, «Вершки та корiнцi», «Невеличка пе-рерва», «Марiйка i ведмiдь»
07.00, 11.00 М/с «Велика енциклопедiя природи», «Лiхтарик мов кулька»
08.00, 12.00 М/с «Легенда про Зор ро», «Терьохiна тарадайка»
«Як же ти будеш з чотирма дітьми?»Уляна Кононівна називала
старшу донечку своєю другою рукою-помічницею. Юля не тільки вміло переймала у мами її хист рукодільниці, а й була головною нянею для своїх мо-лодших сестричок і брата. Вона і в школі сумлінно навчалася, і вдома ніякої роботи не цура-лася та ще й малечу доглядала. Ось уже і шостий клас «добіг» до канікул: видзвонює червень надворі, кожен день сонцем усміхається. Втішно дівчинці: її вихованцям – двійняткам, Валі з Вітьком, виповнилося по року й три місяці, саме ходити вчаться, за літо зміцніють, до осені вже бігатимуть.
І той недільний ранок – 22 червня – ступив на домашній поріг зі звичними клопотами. До того ж, у сім’ї всі гуртом хвилювалися за старшу се-стру, яка виступала на міській шкільній олімпіаді з художньої самодіяльності. Та сцена ніко-го з юних аматорів не підвела: опівдні вони гамірною веселою юрбою вихлюпнули на головну вулицю Рєчиці. А Юля з дру-зями аж підстрибувала: їхня школа перше місце посіла!
Але радість підлітків відразу спіткнулася, розбилася на друз-ки біля першого приголомше-ного натовпу, що зібрався біля гучномовця. З уст в уста пере-давалося: «Війна!» Пополотніло сонце і день потьмянів…
Незчулася Юля, як додому добігла, а там сум з кожного куточка виглядає. Мама споло-ханою птахою біля зажурено-го татка в’ється, а він з рук не спускає похнюплених двійняток та Тамару, котрій ще й п’яти не виповнилося. Через кілька днів сім’я вже проводжала батька, Єфрема Григоровича, на фронт. На прощання у нього вирвало-ся: «Мені одному легше. Чи жи-вим залишуся, чи загину, але я – один. А як ти будеш з чотирма сама?». Обійняв усіх, поцілував – і пішов. Більше дружина з ді-тьми його не побачили.
Звідтоді потяглися тривож-ні дні й місяці. Хоч і до війни Суслам жилося нелегко, а як увійшли в місто гітлерівці і встановили в ньому «новий по-рядок», родину переслідували і голод, і холод. Не виручив на-віть невеличкий клаптик землі, на якому вдалося зібрати трохи дрібної бульби. Юля ще кріпи-лася, а малі весь час просили їсти. Мати бідкалася, аби дітей якось прогодувати. З думкою, де б роздобути харчів для них, і спати лягала, і прокидалася. Уляна Кононівна у знайомих мі-няла речі на картоплю. А восе-ни їй вдалося розжитися на селі аж двома мішками бульб: вели-ку шафу за них віддала. Мати
ковтала пекучі сльози, коли ба-чила, як тішилися її донечки і маленький син печеною карто-плею. Юлія Єфремівна до цього часу пам’ятає смак тієї картоплі з 1941 року. І неодмінно прига-дає, як темними вечорами, коли попід вік нами блукали страх і небезпека, сиділи діти, мов при-нишклі горобенята, на печі. А мама молилася та все розраю-вала старшу доню. Дівча тоді часто в розпачі запитувало: «Де ж наші солдати? Чому вони так довго не повертаються і нас не захищають?».
Якось пізнього вечора Юля почула, що хтось легенько по-стукав у двері їхньої домівки: за дверима стояла студентка пед-технікуму, в якому до війни пра-цювали батьки. Мама прихисти-ла Іду на кілька днів: вдень ді-вчина причаїлася під ліжком, а вночі вилізала із свого укриття. А на кожному кроці у місті були розклеєні оголошення: за пере-ховування комуністів і євреїв – розстріл! Уляні Кононівні вда-лося переправити Іду в безпеч-не місце. Тремтіла вона за своїх крихіток, але по-християнськи вчинила, бо не могла і чужу ди-тину в біді залишити.
Коли до двору зима холодна заглянула, знесилена мати за-хворіла. І Юля назбирала ре-чей для базару, щоб хоч якісь
продукти виміняти. Швиденько добралася, бо мороз підганяв – і заклякла на місці від побаче-ного: на стовпу вітер безжально розгойдував повішеного фашис-тами чоловіка. Серце дівчинки зайшлося від болю – не чуючи ніг під собою, вона кинулася на-втьоки з цього страшного місця, бігла глухими закутками, через дірки в парканах. І вдома, рида-ючи, впала на мамині руки…
«Нас мамина молитва вберегла»Лихо ходило за родиною на-
зирці –і настав такий день, коли
в домі не було чого їсти. Тоді Уляна Кононівна, щоб порятувати дітей, зважилася на відчай-душний вчинок: йти пішки вздовж Дніпра, на Ріпкинщину, до рідні. А шлях неблизький: подо-лати треба 70 кілометрів, та ще й морози лютують. Залишила вона дітей на сімнадцятирічну двою-рідну сестру та старшу доньку, кинула в торбин-ку кілька картоплин – і пішла. Юля щодня Гос-пода просила, щоб мама повернулася. Через два тижні, які здалися роками, Уляну Кононівну привіз на санях родич, дід Петро. На вулиці аж тріщав мороз: дітей укутали подушками – і рушили в путь, так від села до села і їхали. В дорозі їх не раз зу-пиняли і німці, і поліцаї – та все обійшлося. У Суслівці сім’ю сина зустріла тільки старенька бабуся Дарина у благенькій, битій всіма негодами хатинці. Зате тут були картопля і гарбузи, чому змучені діти дуже зраділи.
Колись діда Григорія знали як вдатного господаря: його під час колективізації розкуркули-ли. Вигнали взимку, на сніг, з нової хати і сина з молодою дру-жиною та донечкою. З тих пір щастя-долю Єфрем Григорович шукав у чужих краях: завесніла вона його родині у білоруському місті, та ненадовго.
Влітку бабусі не стало – і Уля-на Кононівна перебралася у су-сідні Пізнопали, закутані з усіх боків лісами. Почувалася впев-неніше: посадила з дітьми го-род, навіть корівка в хазяйстві з’явилася. І жила, як і всі одно-сельці, єдиною надією: чекала визволення, приходу «наших», чекала звісточки від чоловіка з фронту. Та ще й партизанам до-помагала. Юля чула, як вони іно-ді вночі приходили за харчами.
А першого березня 1943 року їхня сім’я прокинулася від по-тужного вибуху. Стрепенулися, виглянули у вікно – промчала через село німецька машина на Лоєв. Скрізь лунали вибухи, по-чалася стрілянина: у Пізнопали вступили партизани. До хати Уляни Кононівни занесли по-раненого командира, а на гори-щі бійці відразу встановили ку-лемет. Невдовзі розпочався бій. Матері в цей час вдома не було: командир відіслав її кудись з до-рученням. Перелякані діти кри-чали, а Юля, пригорнувши сестер і брата, затуляла їх собою, пла-кала і просила Бога, щоб мама залишилася живою. Уляну Коно-нівну куля обминула – вона не-вдовзі повернулася додому.
Увечері партизани відійшли, а вранці Пізнопали заціпеніли: над сусідньою Клубівкою небо чорні хмари застелили. І во-рожий літак над нею кружляв
круком: розстрілював тих, хто намагався втекти.
Півсела біля каланчі зібрало-ся, хтось виліз на неї і закричав: «Клубівка горить!» Від Лоєва у цей час прямував ланцюжок німців у чорному одязі. «Есе-сівці!» – прошелестіло в натов-пі. «Партизанен! Партизанен!»–загерготали німці, направляючи на жінок автомати.
А від Клубівки впоперек до-роги йшли, взявшись за руки, дванадцятеро людей: їх фашисти гнали поперед себе, боялись на партизанську міну натрапити. Уляна Кононівна впізнала серед приречених свого двоюрідного брата і племінника й міцніше притисла до себе переляканих діточок.
– Нас окупанти загнали в кол-госпний погріб. Вартових виста-вили. Мабуть, 60 жінок з дітьми назбиралося, а чоловік лише один, дід Іван. Так його на допит водили, – обпікають душу Юлії Єфремівни спомини. – А коли старого знову в підвал вкинули, він страшну новину розказав: всіх клубівчан розстріляли біля нашої хати. Ми теж не сподіва-лися, що живими з погреба ви-йдемо. Тільки якось так вийшло, що з нами втрапила і дружина котрогось із поліцаїв. Вона ле-ментувала і просилася на волю. Тоді поліцаї домовилися з охо-роною і всіх нас випустили. Ми з мамою останніми вибралися. Люди віри не йняли, що їм доля руку простягла, кинулися – хто куди. Бігли, а думка лиха під-ганяла: нам будуть стріляти в спину. Пізнопали в «залізне кіль-це» німці взяли, втікати нікуди. Село палало і худоба у вогні мо-торошне ревище здійняла. Ми з мамою з останніх сил вибива-лися і несли двійнят. Пересиді-ли біля якоїсь річечки, чулася стрілянина і крики. І знову на-став вечір. Не впізнати довкілля: повертаємося і бачимо, що наше село догорає.
Вцілілі односельці, хрестячись, переповідали, як людей зігнали на околицю Пізнопалів. Есесівець взяв автомат і почав розстрілю-вати беззахисний натовп. Що там тільки коїлося! Здавалося, і зем-ля стогнала, полита кров’ю безне-
винних жертв. Фашисти облили вбитих бензином і запалили. Один дідусь втікав з малим онуком: він упав «на льоту» і хлопчик дві доби скімлив під мертвим старим. А в Клубівці того дня (саме неділя була) нелюди спалили живцем людей у хліві – у вогні загинула мамина сестра Катерина з донь-кою Марією. Друга тітчина донь-ка, Ліза, росла дівчина, зненацька накинулася на німця і вибила з його рук автомат, кинулася на бо-лото. Там її і знайшли: кулемет-на черга з літака наздогнала. Для тих клубівчан, котрі на службу зібралися, церква перетворилася на братську могилу…
Мені тоді не виповнилося ще й шістнадцяти років, але моя душа вже посивіла від горя.
Хоч Уляну Кононівну з дітьми взяли до себе родичі, та було так сутужно, що вона кілька разів з Юлею ходила просити милос-тиню. І люди ділилися: хто ми-сочку зерна давав, хто – якусь одежину. Мати з малими поміч-никами згодом притулилися в хатці-мазанці.
Коли наблизився фронт і в селі стало чути канонаду, Уля-на Кононівна рушила до сестри в Білорусію, в Карповку. Селя-ни тієї холодної і дощової осені переховувалися в болотах і лі-сах. Діти мерзли і просили їсти: вдень вони сиділи на купинах і трималися за віти беріз, а вно-чі мати, ризикуючи життям, ходила на поле за картоплею. Іноді бульбу вдавалося спекти, іноді її їли сирою. Трималися мужньо, все зносили, все тер-піли і виглядали «наших», що наступали.
Якось сім’я вийшла з болота і натрапила на ворожих вершни-ків, котрі гнали групу молоді на станцію, і забрали Юлю з собою. Дорогою, коли потрапляли під обстріл, дівчина подумки чита-ла «Отче наш» і все переживала за маму: як вона там, голодна і боса, з малечою?
Юля Єфремівна перегортає гіркі сторінки спогадів про ми-нулу війну, котрі нагадують про себе, як осколок під серцем…
Після Перемоги вона повер-нулася з Німеччини додому. Ви-йшла заміж і народила доньку та сина – і прожила в любові та злагоді з чоловіком Анатолі-єм Герасимовичем майже півві-ку. Жила по совісті, як батьки навчили. Так і дітей та онуків виховувала. Працювала на зна-менитому «Хімволокні», потім у магазинах «Дитячий світ» та «Дружба» і була нагороджена ор-деном «Знак пошани» і медаллю «За трудову доблесть».
Юлія Єфремівна щороку чекає День Перемоги. Вона вірить, що пам’ятатимуть прийдешні поко-ління і муки сирітські, і сльози вдовині, і страждання покаліче-них, і тих солдатів, що проросли зеленою травою на полях брані. Разом з мамою, своїми сестрами і братом вона не раз опинялася за мить до смерті, але доля їх всіх вберегла. Для мирного життя, для добра, для продовження роду на отчій землі.
Віра ГУБАРФото з сімейного архіву
Анатолій і Юлія Джоли, як побралися
У війни не жіноче обличчя
«Зойкнув болем березень: село горіло...»Про війну згадувати важко. Особливо, тим, хто її пережив.Слухаючи емоційну, зболену розповідь чернігівки Юлії Єфремівни Джоли,
члена ради Української спілки Чернігівського відділення жертв нацизму, про вистуджені війною дитинство і юність, не відчуваєш плину – дистан-ції часу: здається, немов це відбувалося з тобою чи в тебе на очах…
Довоєнне фото: Юля-школярочка
№ 33 (27864)26 березня 2009 року18
СТОВ «Тупичівське»РЕАЛІЗУЄ:
насіння вівса«Чернігівський-28»
1 репродукціяза ціною 1150,0 грн./тонну.
Довідки за телефонами:8-050-35-32-067,
8 (245) 35-199, 35-299.
20 березня 2009 року Голо-вне управління юстиції у Чер-нігівській області зареєструвало Громадську організацію «Черні-гівська ініціативна група» (сві-доцтво №279).
Мета діяльності – сприяння за-доволенню та захисту законних, соціальних, економічних, твор-чих, національно-культурних, спортивних та інших спіль-них інтересів членів Організа-ції, та мешканців Чернігівської області.
Юридична адреса – 14000, м. Чернігів, вул. Ушинського, буд. 68.
Керівник – Кудабеков Андрій Зейнуллович.
Колектив управління освіти і на-уки обласної державної адміністрації висловлює глибоке співчуття дирек-тору Комарівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Віктору Андрійовичу Стриженку з приводу тяжкої втрати – смерті батька
Андрія Матвійовича.
Колектив готельно-туристичного комплексу «Придеснянський» Чер-нігівської обласної ради висловлює глибоке співчуття заступнику ди-ректора Любові Василівні Акінчиць з приводу тяжкої втрати – перед-часної смерті
чоловіка.
Президія Федерації профспіл-кових організацій Чернігівської об-ласті висловлює глибоке співчуття голові облорганізації профспілки працівників соціальної сфери, го-ловному спеціалісту управління з питань економічного захисту Феде-рації профспілок України В. Г. Лисічу з приводу тяжкої втрати – перед-часної смерті
брата.
До уваги населення і населених пунктівВАТ ЕК «Чернігівобленерго» повідомляє:
тарифи на електроенергію для населення і населених пунктівЗгідно з Постановою НКРЕ від 19.03.2009 р. №311 «Про зміну тарифів на електричну енергію, що від-
пускається населенню і населеним пунктам, та затвердження змін до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам» з 1 квітня 2009 року вводяться в дію такі тарифи на електричну енергію для населення і населених пунктів.
Категорії споживачівЗатверджені тарифи
(коп/кВтг)без ПДВ з ПДВ
1. Електроенергія, що відпускається:1.1. Населенню:за умови споживання до 400 кВт·год електроенергії на місяць (включно) 20,3 24,36за умови споживання понад 400 кВт·год електроенергії на місяць 63,55 76,26для багатодітних та прийомних сімей незалежно від обсягів споживання електроенергії 20,3 24,361.2. Населенню, яке проживає в сільській місцевості:за умови споживання до 400 кВт·год електроенергії на місяць (включно) 18,75 22,50за умови споживання понад 400 кВт·год електроенергії на місяць 63,55 76,26для багатодітних та прийомних сімей незалежно від обсягів споживання електроенергії 18,75 22,501.3. Населенню, яке проживає в будинках, обладнаних кухонними електроплитами (у тому числі в сільській місцевості) незалежно від обсягів споживання: 15,60 18,72
1.4. Населенню, яке проживає в будинках, обладнаних кухонними електроплитами та електроопалювальними установками або електроопалювальними установками (у тому чис-лі в сільській місцевості):за умови розрахунків за електричну енергію за тризонними тарифами, диференційовани-ми за періодами часу 15,60 18,72
за умови розрахунків за іншим, крім тризонного, видом тарифу та споживанням до 400 кВт·год на місяць (включно) 15,60 18,72
за умови розрахунків за іншим, крім тризонного, видом тарифу та споживанням понад 400 кВт·год на місяць 63,55 76,26
для багатодітних та прийомних сімей незалежно від обсягів споживання 15,60 18,722. Електроенергія, що відпускається:2.1. Населеним пунктам 19,7 23,642.2. Населеним пунктам у сільській місцевості 18,15 21,782.3. Населеним пунктам з будинками, обладнаними кухонними електроплитами, електро-опалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості) 15,0 18,0
ВАТ ЕК «Чернігівобленерго»
Що і почім на базарі?
За рибу – гроші. І немалі®
®
На Центральному ринку Чернігова продають сві-жу, свіжоморожену, соло-
ну і копчену рибу. Ще не всі види морепродуктів відлякують ціна-ми, але є й такі, що не кожен і на пробу візьме. Ось, приміром, кілограм солоної сьомги коштує 125 гривень, форелі – 89, а замо-роженої – 69 гривень.
Кілограм копченої скумбрії 50 грн., а солоної трохи дешевше. До речі, з приводу солоної риби маємо низку порад.
Солону рибу, з якої готують • начинку для пиріжків, після вимочування слід нарізати й на 1-2 години покласти в олію.У солоній рибі, яку варити-• муть, має бути не більше як 5% солі, а в тій, що смажити-муть, – 3%.Щоб зменшити вміст солі в рибі, • її треба вимочувати в проточній холодній воді. Вимочувати рибу в теплій воді не рекомендуєть-ся, бо вона стане в’ялою.Солону рибу різних видів (кету, • горбушу, окунь, тріску тощо) се-редніх і великих розмірів перед вимочуванням пластують.Нарізуючи рибу для смажен-• ня, ніж слід тримати під кутом 30 гр., намагаючись зробити
шматки ширшими. Вони ма-ють бути завтовшки не більш як 3 см, щоб рівномірно про-грівалися під час смаження.Оброблену рибу солять безпо-• середньо перед смаженням.Щоб запобігти втратам пожив-• них речовин, рибне філе не слід розморожувати до кінця. З линя, наваги й сома шкіру краще знімати в замороже-ному стані.Дорогий і морожений окунь.
Кілограм такої замороженої про-дукції коштує 44-42 гривні.
Звичні для нас мінтай і хек ще до ціни м’яса не дотягують,
але вже піднялися від 24 до 28 гривень за кілограм.
Найдешевшою залишаєть-ся кілька – 12 гривень. Хамса і оселедець – 18,5 грн.
Відчутно зросла ціна на сві-жу рибу: кілограм коропа – 15, пеленгасу і ляща – 16,8 грн., щуки – 25,5, судака – 36 гривень. Найдорожчою свіжою рибою за-лишається сом. Можете купити голову на холодець, виклавши за кілограм 22 гривні. А стіль-ки ж м’яса обійдеться покупцю в 42-43 гривні.
Микола ГОРИЦВІТ
Ще донедавна говорили: немає грошей на ковбасу, переходь на рибу. Та настали часи, що вже й риба багатьом не по кишені.
Фот
о М
икол
и ТИ
ЩЕН
КА
До свого 15-річчя Українське державне підприємство по-штового зв’язку «Укрпошта»
випустило книгу «На службі дер-жаві і народу. Українська пошта: новітній час», у якій продовжує розповідь про життя поштовиків держави, започатковану у нарисах з її історії «Від гінця до Інтернету».
Один з її розділів «На кордо-ні трьох держав» розповідає про
трудові будні Чернігівської ди-рекції Укрпошти, колектив якої свято береже і примножує кра-щі традиції поштовиків Сівер-ського краю.
До 1917 року зв’язок на Чернігів-щині був найвідсталішою ділян-кою. На чотири тисячі населених пунктів губернії припадало лише понад 60 пошт. Нині 1534 міста і села обслуговують більш як 600
відділень поштового зв’язку, які стали справжніми осередками культури і просвітництва.
У книзі добрим словом згада-но славних ветеранів поштового зв’язку Ніну Курдешову з Мени, Раїсу Жменьковську з Корюків-ки, чернігівські поштові династії з трьох поколінь Віри Жуковської та Алчиних-Кравченко.
Безсумнівно це видання про життя поштової галузі в її новіт-ньому вимірі стане ще одним міст-ком між поштою та її клієнтами, символом добра і взаємоповаги.
Іван КУЖІЛЬНИЙ
Нові видання
На пошту, як до храму
№ 33 (27864)26 березня 2009 року 19СпортСпорт
ТЕЛЕБАЧЕННЯ – СПОРТТЕЛЕБАЧЕННЯ – СПОРТ
Веселі старти
«Мама, тато і я – спортивна сім’я»У неділю, 22 березня, Чернігів-
ський міський центр здоров’я населення «Спорт для всіх»
при підтримці відділів фізкульту-ри і спорту, сім’ї і молоді та освіти міськради і за сприяння страхової компанії «Фортіс Україна» провів змагання під промовистою назвою «Мама, тато і я – спортивна сім’я». У змаганнях взяли участь 23 по-вні команди (тато, мати і дитина) та 5 неповних (тато або мати і ди-тина). Склад учасників різнобічний: і вчителі, і підприємці, і, звісно ж, спортсмени. Бачимо, наприклад, сім’ю футболіста Бондаренка, зна-ної біатлоністки Ніни Лемеш...
Веселі забіги тривали більше двох годин. Всього було проведено 6 етапів, кожен з яких мав свою на-зву. «Снігоступи», «Слалом на під-
лозі», «Біатлон», «Бадмінтон», стриб-ки на м’ячі. Завершувала змагання комплексна естафета, яка склада-лася з елементів щойно перерахо-ваних етапів.
Весь час лунала музика, захо-плено переживали за своїх вбо-лівальники, особливо малеча. А в кількох паузах між етапами з показовими номерами виступили художні гімнастки Ганна Клико-ва та Юлія Степаненко у вправах зі стрічкою та булавами. А запаль-ними танцями радували вихованці ДЮСШ «Чернігівбуд». Щедро одарю-вала подарунками малечу, а пізні-ше переможців і номінантів Лариса Порплік (страхова компанія «Фор-тіс Україна»).
А перемогла у захоплюючому змаганні команда «Мрія» (сім’я
Никипорців: приватний підприє-мець Ігор, викладач технологічно-го університету Наталія та друго-класниця Юля). Далі: сім’ї Овча-ренків, Кравченків, Бондаренків, Левченків.
Розігрувалося до того ж ще й шість призів: наймолодшому учас-нику, найстаршому, наймолодшій сім’ї, за волю до перемоги, наймо-лодшому та найактивнішим вболі-вальникам.
Нагороди і призи вручала відома спортивна сім’я: Геннадій та Галина Авраменки, Галина Назаренко.
Свято сімейного спорту показа-ло: в здоровому тілі – здоровий дух.Чекатимемо нових стартів.
Віталій АДРУГФото Віктора КОШМАЛА
Шахи
Перша серед перших15 березня у Ніжинській
СДЮСШ фінішував пер-ший чемпіонат області з
шахів серед дітей віком до 8 років. Змагання, в яких взяло участь 10 юних шахістів, володарів 3-го та 2-го спортивних розрядів, пройшли
під гаслом «Хто ти, майбутній олім-пієць?». І після десяти кіл напруже-ної боротьби прізвища майбутніх олімпійців нарешті стали відомими. Отже, «бронзу» виборов вихованець Володимира Харченка ніжинець Гліб Парфенов, у якого 6 очок. По
6,5 очка набрали підопічні Юрія Ку-ценка чернігівці Олександра Андро-сова та Влад Панченко, через що їм довелося з’ясовувати стосунки у до-датковому матчі, в якому з рахунком 2:0 перемогла Олександра.
Сергій ПЕТРЕНКОПереможці першого чемпіонату
Гліб Парфенов, Олександра Андросова, Влад Панченко
Понедiлок, 30 березня
RR 09.00, 00.10 Бiльярд. Дев’ятка.
Вiдкритий чемпiонат США10.10, 21.00 Професiйний бокс11.10, 20.05 Бої без правил12.10 Гладiатори13.10 Спортивна вiкторина14.15 Легка атлетика. Гран-прi
IAAF. Мальме, Швецiя16.10 Неспортивне життя.
Станiслав Медведенко16.40 Футбольний огляд
«Goalissimo»17.55 Олiмпiйськi файли в особах19.00 Вiдверто про футбол22.10 Футбол. ЧС-2010. Квалi-
фiкацiя. Литва – Францiя
YY 09.30 «Шаховий огляд»10.00 Перегони. Кубок свiту в Дубаї11.45 Волейбол. Лiга чемпiонiв.
Жiнки. «Фiнал чотирьох» в Iталiї. Матч за 3-є мiсце
Завтра — преподобного Венедикта. Святителя Феогноста, митрополита Київського і всієї Русі. Благовірного великого князя Ростислава-Михаїла. Святителя Євсхимона сповідни-ка. Феодорівської ікони Божої Матері. Великий піст.
проблеми, які нагромадилися, iнакше до кiнця тижня їх вантаж стане для вас не-посильним. Придiлiть бiльше уваги ро-дичам, особливо дiтям. Уїк-енд сприят-ливий для дружнього спiлкування.ТЕЛЕЦЬ. Тримайте себе в руках: про-
яви азарту недоречнi, як i уразливiсть та амбiцiйнiсть. Пожинати плоди сво-єї працi будете трохи пiзнiше. Може змiнитися думка про деяких друзiв.БЛИЗНЮКИ. Будете змушенi дово-
дити до логiчного завершення всi початi справи. Але приплив нових сил дозво-лить вам здійснити навiть, здавалося б, недосяжні мрiї.РАК. Якщо докладете зусиль, усе намі-
чене виконаєте з першого разу. Завдяки вашим зваженим рiшенням і своєчасній пiдтримці близьких людей ви створите сприятливі передумови для майбутньо-го успiху.ЛЕВ. Лише тому, що через власну
необережнiсть сказали щось образли-ве, можете залишитися без підтримки. Час випробувань: вас будуть перевiряти на вмiння зберiгати таємницi. У вихiднi душа забажає спокою та усамітнення. Відпочиньте. Це позитивно позначить-ся на вашому здоров’ї.ДIВА. Може виникнути ситуацiя, яка
вимагатиме від вас рішучих дій. Будьте до цього готові. Iмовiрна копітка пра-ця, пов’язана з наведенням порядку в справах. У вихiднi доведеться поєд-нати iнтенсивну дiяльнiсть з не менш iнтенсивним спiлкуванням.ТЕРЕЗИ. Рiшення, вiд яких зале-
жить майбутнє, приймайте самостiйно. Пригальмуйте темп роботи й скоротiть її обсяг – вам потрібен короткочасний вiдпочинок. Залиште частину вiльного часу для родини.СКОРПIОН. Незважайте на перешко-
ди у виконанні своїх планів. Постарайтеся зменшити навантаження. Уникайте сва-рок i суперечок.СТРIЛЕЦЬ. Позбудетеся багатьох
проблем, а справи будуть успiшними. Роботи буде багато, але нехай це вас не лякає – до вас прийде заслужене ви-знання.КОЗЕРIГ. Проявіть наполегливiсть. Не
забувайте розбиратися з поточними про-блемами. Звернiться за порадою до колег. Друзi вам допоможуть у вирiшеннi важ-ливих питань. У вихiднi можна здiйснити те, до чого так довго прагнули.ВОДОЛIЙ. Не всі поради друзів
можуть бути доцільними. Оптимiзм i впевненiсть у собi будуть визначальними у вирішенні ваших справ. Але не варто зневажати думкою колег i родичiв.РИБИ. Фортуна буде прихильною до
вас. Iмовiрний успiх на службi, якого ви не очікували. Уважнiше ставтеся до витiвок дiтей, тому що ці пустощі мо-жуть мати сумний наслідок.