http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]ЧЕТВЕР, 6 серпня 2009 р. № 86 (27917) Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета Заснована Заснована у січні у січні 1838 року 1838 року Головна газета Чернігівщини http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]. Головна газет Головна газет Вже два тижні продо- вжується великий пас- тирський візит Патріар- ха Московського і всія Русі Кирила до України, який сам Предстоятель Російської православної церкви назвав паломни- цтвом до місця народжен- ня православ’я на Русі. Перш за все, знайом- ство Кирила з Украї- ною пройшло вдало, і свідчення тому – тися- чі віруючих, що зустрі- чають свого Патріарха. Візит паломника з Мо- скви показав непоруш- ність духовних уз між українським і російським народами, спростував ба- гаточисельні спекуляції на тему приїзду його до України. Більше інших політи- ків Кирило, з моменту свого прибуття до Укра- їни, спілкувався з Вікто- ром Януковичем. І це – закономірно. У лідерові Партії регіонів Патріарх бачив не стільки главу найпопулярнішої полі- тичної сили країни, ліде- ра електоральних симпа- тій, скільки людину, що щиро дбає за православ’я. Саме при перебуванні Януковича губернато- ром Донецької області свою нинішню подобу і статус знайшла Свято- Успенська Святогорська Лавра, тому в Патріар- ха і Віктора Янукови- ча було чимало тем для розмови. Спілкуючись з журна- лістами, Віктор Януко- вич зазначив: «Патріарх Кирило – це найбільший діяч Церкви, проповід- ник, якого знають далеко за межами традиційних територій православної Церкви у всьому світі». Під час свого візиту Кирило неодноразово по- вторював, що його голо- вна мета – помолитися з українським народом. Саме тому програма його перебування в нашій кра- їні настільки насичена зустрічами із звичайни- ми людьми. Відзначимо, спілкую- чись з українцями, гла- ва Московського патрі- архату жодного разу не торкнувся головної теми політичного життя нашої країни – грядущі прези- дентські вибори. Навпа- ки, він невпинно повто- рював, що брати будь-яку участь у політичних чва- рах – не справа церкви. Церква, за його словами, не може ні підтримува- ти владу, ні перебувати в опозиції, – вона має бути лише об’єднуючим місцем зустрічі людей, які звер- таються до неї. Молитва за Україну! На шляху до Орли- ківки трапилося вичах- ле сільце з промовис- тою назвою радянської доби – Першотравне- ве. Обіч нікудишньо ви- мощеної дороги зелені узвишки, що подекуди переходять у оброс- лі деревами пагорби. І хати теж обіч доро- ги. Де вже часом зруй- новані, де мисливцями за будматеріалами, а де вцілілі, та з холодними шибками вікон і про- чиненими хвіртками, які вже не скриплять на вітрі, бо їх міцно тримають розкошуючі на обійстях бур’яни. На все село лише до однієї хати стежка протопта- на. Як вже потім сказа- ли нам у Орликівці, там хоч і не постійно, але у весняно-літній період проживають дачники. Околиця Околиця Орликівські Орликівські оптимісти оптимісти стор. 10 10 стор. 4–5 4–5 стор. 3 3 • НОВИНИ • НОВИНИ • • НОВИНИ НОВИНИ • • НОВИНИ НОВИНИ • • НОВИНИ НОВИНИ • • Пікет «Віддайте людям вклади!» 4 серпня у Чернігові біля Управління Національного банку України в Чернігівській області відбулася акція «Віддайте людям вклади!». У ній взяло участь близько двадцяти мітингуючих. Учасники намагалися привернути увагу громадськості до проблеми повернення вкладникам грошей після закін- чення строку договору ЧФ АБ «Синтез». Голові управління НБУ в Чернігівській області Леоні- ду Волошку люди передали звернення, в якому просять його допомогти в цій ситуації. Наталія ГАРБУЗ Фото Віктора КОШМАЛА Фото Миколи ТИЩЕНКА Інвестори та інвестиції Дев’яті жнива «Агропрогресу» Ніч на ту п’ят- ницю видалася по-липневому ча- рівною. Грала зі- рницями, перегу- кувалася громами, далекими і близь- кими, накрапала теплим дощиком. Подекуди, правда, пролилася рясни- ми зливами, беш- кетувала не по- нічному дужими вітрами. Як у Но- сівському районі. Герої торішніх і нинішніх жнив Сергій Попелянський та Михайло Чорненко Фото Віктора КОШМАЛА
На шляху до Орли- ківки трапилося вичах- ле сільце з промовис- тою назвою радянської доби – Першотравне- ве. Обіч нікудишньо ви- мощеної дороги зелені узвишки, що подекуди переходять у оброс- лі деревами пагорби. Інвестори та інвестиції Пікет Головна газетГоловнагазет
Welcome message from author
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета
Заснована Заснована у січні у січні
1838 року1838 рокуГоловна газета Чернігівщиниhttp://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected] Головна газетГоловна газет
Вже два тижні продо-вжується великий пас-тирський візит Патріар-ха Московського і всія Русі Кирила до України, який сам Предстоятель Російської православної церкви назвав паломни-цтвом до місця народжен-ня православ’я на Русі.
Перш за все, знайом-ство Кирила з Украї-ною пройшло вдало, і
свідчення тому – тися-чі віруючих, що зустрі-чають свого Патріарха. Візит паломника з Мо-скви показав непоруш-ність духовних уз між українським і російським народами, спростував ба-гаточисельні спекуляції на тему приїзду його до України.
Більше інших політи-ків Кирило, з моменту
свого прибуття до Укра-їни, спілкувався з Вікто-ром Януковичем. І це – закономірно. У лідерові Партії регіонів Патріарх бачив не стільки главу найпопулярнішої полі-тичної сили країни, ліде-ра електоральних симпа-тій, скільки людину, що щиро дбає за православ’я. Саме при перебуванні Януковича губернато-
ром Донецької області свою нинішню подобу і статус знайшла Свято-Успенська Святогорська Лавра, тому в Патріар-ха і Віктора Янукови-ча було чимало тем для розмови.
Спілкуючись з журна-лістами, Віктор Януко-вич зазначив: «Патріарх Кирило – це найбільший діяч Церкви, проповід-
ник, якого знають далеко за межами традиційних територій православної Церкви у всьому світі».
Під час свого візиту Кирило неодноразово по-вторював, що його голо-вна мета – помолитися з українським народом. Саме тому програма його перебування в нашій кра-їні настільки насичена зустрічами із звичайни-ми людьми.
Відзначимо, спілкую-чись з українцями, гла-ва Московського патрі-архату жодного разу не
торкнувся головної теми політичного життя нашої країни – грядущі прези-дентські вибори. Навпа-ки, він невпинно повто-рював, що брати будь-яку участь у політичних чва-рах – не справа церкви. Церква, за його словами, не може ні підтримува-ти владу, ні перебувати в опозиції, – вона має бути лише об’єднуючим місцем зустрічі людей, які звер-таються до неї.
Молитва за Україну!
На шляху до Орли-ківки трапилося вичах-ле сільце з промовис-тою назвою радянської доби – Першотравне-ве. Обіч нікудишньо ви-мощеної дороги зелені узвишки, що подекуди переходять у оброс-лі деревами пагорби.
І хати теж обіч доро-ги. Де вже часом зруй-новані, де мисливцями за будматеріалами, а де вцілілі, та з холодними шибками вікон і про-чиненими хвіртками, які вже не скриплять на вітрі, бо їх міцно тримають розкошуючі
на обійстях бур’яни. На все село лише до однієї хати стежка протопта-на. Як вже потім сказа-ли нам у Орликівці, там хоч і не постійно, але у весняно-літній період проживають дачники.
«Віддайте людям вклади!»4 серпня у Чернігові біля Управління Національного
банку України в Чернігівській області відбулася акція «Віддайте людям вклади!». У ній взяло участь близько двадцяти мітингуючих.
Учасники намагалися привернути увагу громадськості до проблеми повернення вкладникам грошей після закін-чення строку договору ЧФ АБ «Синтез».
Голові управління НБУ в Чернігівській області Леоні-ду Волошку люди передали звернення, в якому просять його допомогти в цій ситуації.
Наталія ГАРБУЗФото Віктора КОШМАЛА
Фот
о М
икол
и ТИ
ЩЕН
КА
Інвестори та інвестиції
Дев’яті жнива «Агропрогресу»
Ніч на ту п’ят-ницю видалася по-липневому ча-рівною. Грала зі-рницями, перегу-кувалася громами, далекими і близь-кими, накрапала теплим дощиком. Подекуди, правда, пролилася рясни-ми зливами, беш-кетувала не по-нічному дужими вітрами. Як у Но-сівському районі.
Герої торішніх і нинішніх жнив Сергій Попелянський та Михайло Чорненко
Фот
о Ві
ктор
а КО
ШМ
АЛА
№ 86 (27917)6 серпня 2009 року2 КадриКадри
Родом він із Куликів-щини, з відзнакою закінчив агрономіч-
ний факультет Української сільськогосподарської ака-демії. Працював головним агрономом, головою прав-ління колгоспу ім. Фрунзе. У роки занепаду села мо-лодий керівник утримував на плаву господарство, де-монструючи фахові та ор-ганізаторські якості.
Відтак був призначе-ний заступником голови райдержадміністрації, на-чальником управління аг-ропромислового розвитку (так нині воно називаєть-ся). На цій посаді працю-вав чимало років.
Представляючи ново-го керівника району, ви-конуюча обов’язки голови облдержадміністрації На-талія Білоус сказала:
– Іван Іванович до-бре підготовлений фахі-вець і керівник. Йому під силу вирішувати завдан-ня, визначені програмою соціально-економічного розвитку, боротися з кри-зовими явищами, забез-печити належне збирання врожаю, соціальні випла-ти, зарплату. Президент і губернатор надіються, що район поверне колишню славу, вийде в число кра-щих.
Своє бачення ситуації виклав новопризначений голова райдержадміністра-ції Іван Пугач.
– Очолювати виконав-чу владу складно і відпо-
відально, особливо в умо-вах системної економічної кризи. Тому, щоб її подола-ти і відновити виробничий потенціал, слід починати з промислового сектора, який у найбільшому за-непаді. Торік припинили роботу кілька підприємств, найпотужніше з яких ВАТ «Носівський цукровий за-вод».
Серед цілком реальних завдань у перспективі – відновлення роботи кіль-кох середніх промисло-вих підприємств. У першу чергу – колишнього ТОВ «ПродАгро», а нині ТОВ «Колорит-Агро», яке в змо-зі виробляти олію, борош-но, ковбаси. Незважаючи на втрату сировинної бази, збереглася можливість для запуску молокозаводу.
Близько 20 відсотків виробничого потенціалу і податкових надходжень до бюджету забезпечують суб’єкти малого підприєм-ництва. Підтримка його – пріоритет загальнодержав-ний. Насамперед всіляке сприяння дозвільним та реєстраційним процеду-рам. Ці питання Іван Іва-нович обіцяв взяти під особистий контроль. Од-нак за сьогоднішніх над-звичайно складних фінан-сових умов малий бізнес потребує не лише органі-заційної і правової, а й ма-теріальної підтримки.
Прикро, що в районі не склалася система співп-раці з Регіональним фон-
дом підтримки підприєм-ництва. Приміром, у Бах-мацькому залучили сотні тисяч пільгових кредитів. Тому одне з головних за-вдань управління еконо-міки райдержадміністрації – консалтингова допомога і сприяння підприємцям у роботі з Регіональним фондом.
Одночасно Іван Пугач розраховує на взаєморо-зуміння і партнерські сто-сунки владних структур з малим бізнесом. Ніякі міркування про економіч-ну скруту не виправдову-ють незаконну мінімізацію податкових та соціальних платежів, видачу зарплату у конвертах. З подібними явищами він буде бороти-ся усіма засобами впливу, якими наділений голова райдержадміністрації.
Особливої уваги по-требує агропромисловий комплекс. Саме тут вироб-ляється більша частина валового продукту в ра-йоні. Подальше реформу-вання аграрних відносин – процес тривалий і багато-гранний. Проблем чимало. Але першочергові – вирів-нювання ступенів розви-тку сільгоспвиробництва Лісостепової і Поліської зон району. В населених пунктах останньої – за-вершити процес залучення інвестицій та інвесторів, відпрацювати взаємодію з ними щодо фінансових і майнових зобов’язань пе-ред власниками паїв.
Яскравий приклад – ПП «Агропрогрес» (засновник народний депутат Укра-їни Іван Куровський), де орендна плата перевищує 6 відсотків, СФГ «Вікторія» і ТОВ «Колорит-Агро» – 4. З інвесторами буде відпра-цьовано соціальну скла-дову інвестицій. Без цьо-го неможлива нормальна життєдіяльність терито-ріальних громад. Свід-чення такої спрямованості – ПП «Агропрогрес», ЗАТ «Нива», СФГ «Вікторія», ТОВ «Агрікор».
– Продовжимо роботу в інших напрямках рефор-мування аграрних від-носин, – зазначив Іван Іванович. – Насамперед завершимо виготовлення державних актів на пра-во власності на земельні паї працівників соціаль-ної сфери. Це потребує контролю і сприяння з боку відділу Держкомзе-му у районі і виконкомів сільських рад. Триватиме діалог із інвесторами щодо придбання майнових прав у населення.
Немало проблем і пер-спективних напрямків розвитку в соціально-гуманітарній сфері. В умо-
вах кризи особливо акту-альним стає пошук вну-трішніх резервів. У 2008 році установи освіти спо-жили на 30 тисяч кіловат-годин електроенергії біль-ше, ніж позаторік. Причи-ни: застаріле неекономне обладнання і недоскона-лий облік. Роками говори-ли про це, але майже нічо-го не зробили. У двох уста-новах гуманітарної сфери немає лічильників тепла. Тобто облік ведеться не фактично спожитої елек-троенергії, а за опалюваль-ну площу, незалежно від температури.
В районі працює одна з трьох в області автомо-більна газонаповнювальна компресорна станція. За-правка метаном здешев-лює витрати на пальне на 30 відсотків. Центральна районна лікарня уже 8 ро-ків тому перевела «швидкі допомоги» на газ. Але цього не роблять інші бюджетні установи.
Наведені аргументи і приклади підтверджу-ють основну думку: що-дня кожному керівникові слід думати про економію і ощадливе витрачання всіх ресурсів. І тоді наші поки
що бідні бюджети стануть трохи багатшими.
Першою підставила пле-че новому голові райдерж-адміністрації голова ра-йонної ради Ольга Само-киша:
– Оцінюючи високу від-повідальність Івана Іва-новича, вміння працюва-ти з людьми, розраховую на серйозне поліпшення співпраці і між районною радою та виконавчою вла-дою. Я і депутатський ак-тив підтримуватимемо ке-рівника району у вирішен-ні всіх нагальних питань.
На церемонії представ-лення нового голови Но-сівської райдержадміні-страції виступив також заступник голови, керів-ник апарату облдержадмі-ністрації Володимир При-ходько:
– В районі немає нічого святішого, ніж 32 тисячі жителів, якими треба до-рожити і працювати для поліпшення їхнього жит-тя, – наголосив Володимир Валентинович.
І цим усе сказано.
Микола КОХАНФото Віталія КОШЕЛЯ
Носівський район
«Мої головні пріоритети – село, промисловість, підприємництво, люди»
У кращі роки Носівський район був у числі лідерів на Черні-гівщині – мав солідний агропромисловий комплекс, розвивалася промисловість, облаштовувалася соціальна сфера.
На цукрозаводі працювало 600 робітників, удвічі більше – на за-воді «Побідит». На місцевому і столичному ринках мали широкий попит цукор, ковбаси, хліб, безалкогольні напої, молочна і консер-вована продукція, меблі, виготовлені в районі. Сьогодні район за-лишився без промисловості, не працює жодне підприємство, за-недбана соціальна сфера, невпорядковані території...
Ось таку спадщину прийняв новопризначений голова райдерж-адміністрації, професіонал-аграрник Іван Пугач.
(Зліва направо) Володимир Приходько, Наталія Білоус, Іван Пугач та Ольга Самокиша
ІванПугач:
Як відомо, наш ко-лектив нещодавно вивів редакцію зі
складу ВАТ «РВК «Дес-нянська правда», де вона перебувала на правах
структурного підрозді-лу, і, як юридичну особу, зареєстрував її у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Тобто юридично взяв на себе
право видавця «Деснян-ки». Співзасновники га-зети залишилися ті ж. Все це, проте, викликало у них, м’яко кажучи, нео-днозначну реакцію.
Олег Олексійович від-повів на закид газети про те, що ні він особисто, ні тодішній начальник юри-дичного відділу Вален-тина Падій не завізува-
ли проекту рішення про створення КП «Деснян-ська правда». По-перше, в проекті містилося ряд застережень юридичного відділу щодо проекту рі-шення. Та й часу для його належного опрацювання не вистачило. По-друге, як би, зрештою, Олег Олексійович не голосував, він зобов’язаний викону-вати рішення сесії.
Логічно. Воно й на сесії відчувалося, що проект рішення готувався по-хапцем. Не все було, на наш погляд, враховано й продумано.
Але розмова, гадаємо, відбулася з користю для обох сторін. Олег Обуш-ний відстоював позиції прийнятого на сесії рі-шення, працівники ре-дакції обгрунтовували до-цільність організації ро-боти редакції, як видавця газети, у формі товари-ства з обмеженою відпо-відальністю.
Головне – предметний діалог. Шкода тільки, що цього не сталося раніше. Покладаємо надію на його продовження.
Вл. інф.
Зустріч у редакціїМинулого понеділка заступник голови обласної ради Олег Обушний зустрівся з ко-
лективом «Деснянської правди», щоб роз’яснити суть рішення, прийнятого на останній сесії обласної ради, про створення комунального підприємства «Редакція газети «Дес-нянська правда» і вислухати думку працівників газети з цього приводу.
№ 86 (27917)6 серпня 2009 року 3
Поч. на 1-й стор.Сам маршрут Кирила по
Україні можна сприймати як символ об’єднання країни: Па-тріарх почав свою поїздку з Ки-єва, продовжив її відвідинами Донбасу і Криму, а закінчив – у Західній Україні. І скрізь його чекав привітний прийом, тому що саме православні цін-ності, а не переглянута історія країни або прагнення приєд-натися до чужих для України міждержавних альянсів краще всього личать для того базису,
на якому має сформуватися до цих пір не створена українська ідентичність.
«Коли ми говоримо, що Укра-їна красива країна, в якій живе працелюбний народ, то Патрі-арх Кирило говорить, що для цієї країни потрібна єдина віра. Його архіпастирський візит сприятиме об’єднанню Украї-ни, про що ми давно мріяли. І, дасть Бог, це буде так», – від-значив Янукович.
Микола ГЕРАСИМОВФото Андрія МОСІЄНКО
Молитва за Україну!
Віктор Янукович: «Без віри неможливо побудувати сильну державу, без віри неможливий розвиток суспільства»
Політика і політики
ЗДАЮТЬСЯ
В О
РЕН
ДУ
Тел.: 4-21-46, 8-050-413-18-85
офісні та складські
приміщення
Газифікація
«Перспектива є у кожного села»Символічний факел природного газу урочисто запалено
днями у п’яти селах Соколівської сільради Бобровицького району. Перший у краї і чи не єдиний випадок на теренах України, коли за кошти інвестора, який до цього не працю-вав у районі, побудовано і введено в експлуатацію підвідні газопроводи до п’яти сіл одночасно: Соколівки, Рокитного, Мочалища, Бірок, Красного, на що витрачено понад 7 міль-йонів гривень.
– Бобровиччина показує при-клад іншим регіонам області, як за рахунок коштів інвесто-рів зробити побут комфортним і цивілізованим для проживан-ня, – наголосив голова обласної держадміністрації Володимир Хоменко, вітаючи мешканців сіл зі святом запалення факе-ла. – Отже, газифікацію району майже завершено. Залишилися лише Запоріжжя, Гаврилівка, Українка – найближчі мені села, моя мала батьківщина, де газ буде подано до кінця року.
– У радянські часи ці села, як і багато інших, називали непер-спективними, – зазначив перший заступник голови райдержадмі-ністрації Микола Супрун. – Ми поставили за мету довести про-тилежне, тому розробили «Про-граму оздоровлення населених пунктів Бобровицького району на 2005-2008 роки». Поряд із будів-ництвом багатоповерхових будин-ків, відкриттям дитячих садоч-ків, пунктів швидкої допомоги, ремонтом покриття доріг міста та району, комп’ютеризацією шкіл,
оновленням парку автобусів АТП-17449 тощо першочерговим поста-ло питання газифікації населених пунктів району та об’єктів соці-альної сфери. На сьогодні про-
граму оздоровлення завершуємо. Отже, перспектива є у кожного села, кожного хутірця.
– У наших найближчих пла-нах – відновити маєток Раков-
ського (у ньому планується роз-містити будинок культури, сіль-ську раду і ФАП), – пообіцяв інвестор Олександр Тарновський. – Хочемо також спорудити кілька будинків для молодих родин, аби залишалися у рідному селі.
Згідно з програмою газифі-кації на 2005-2008 роки, газ у районі за 4 роки підведено до 32 населених пунктів. До газо-постачання підключено 17 тис. будинків, переведено на газо-ве опалення 25 шкіл, 15 примі-щень сільських рад, 16 ФАПів, 5 дитячих садочків, 10 закладів культури, приміщення відділу освіти, Вороньківський будинок для людей похилого віку.
Упродовж цих років держава на газифікацію району виділила лише 2,2 мільйона грн. субвенцій. Головним джерелом фінансування робіт з газифікації були кошти на-селення – близько 20 мільйонів.
Станіслав КЛОПОТ
Голова облдержадміністрації Володимир Хоменко та інвестор Олек-сандр Тарновський запалюють символічний факел газу у Соколівці
Болит спина?Избавиться от нарушения осанки, сколиоза, остеохондроза, грыжи
м/п диска, головной боли, головокружения, нарушения зрения, слуха, боли в шее, онемения рук, боли в сердце, между лопатка-ми, боли в пояснице, отдающей в ягодицу и ногу, помогут врачи киевского медицинского центра «ЧЕТВЕРТЫЙ ПОЗВОНОК».Метод безболезненный, без ударов и перекрутов – это
не мануальная терапия!Прием с 13 по 16 августа
г. Чернигов, пр-т Мира, 68, отель «Градецкий», оф. 1208, 12-й этаж.Тел.: 8(0462) 68-37-12, 66-18-86, 8-095-437-43-86, 8-067-230-86-33.Лицензия АВ № 417642 МЗУ
№ 86 (27917)6 серпня 2009 року4
Сільський голова Орликівки Ганна Трохимівна Козіна
згадала, що колись Пер-шотравневе було людним селом, там навіть колгосп був і звався «Гора Іллі-ча». Може, Іллічевою на-звали ту піщану гору, що впала в око з вікна авто-мобіля. У сніжні зими, либонь, не кожен відчай-духа спускався на лижах з сільської висотки. Була дітвора у Першотравнево-му. Виросла – і розлетіла-ся, як пташенята з гнізд. І гора кущами та деревами заросла.
Колесо життя перекоти-лося через невеличке сіль-це і зупинилося в Орликів-ці. Тут сільрада, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, церк-ва, і, що дуже важливо для місцевих жителів, ліс-ництво. У лісовому госпо-дарстві працює вся молодь Орликівки – понад два де-сятки чоловік.
Хоч і живуть у закутку району, на околиці облас-ті, та орликівці не поспі-шають у місто. Знають: там теж важко знайти роботу. Була б у їхньому селі, чи й виїжджав би хто з цього зеленого полісько-
го краю. Але вже чотири роки, як і школу закрили. Майже три десятки дітей возять у Погорільці.
У село навіть молоко-заготівельники не заїж-джають. Хто ж палитиме дорогий бензин за якийсь бідон молока! А більше б і не вийшло. В Орликівці лише 20 корів у особис-тих господарствах селян. Сюди восени й картоплю не їздять купляти. Зайвої селяни не садять. Адже тримають переважно пти-цю, а свиней – лише в гос-подарствах, де живуть мо-лоді сім’ї.
Як і в лісових селах Ко-рюківського, Щорського, Городнянського районів, орликівців ліс годує. Чор-ниця, малина, ожина, су-ниця, лисички, маслюки, білі гриби – цього добра в довколишніх лісах ви-стачає. Покупці на ягоди і гриби є. Тільки ж, забив-шись у глибинку, копійки платять за селянські тру-ди. Скажімо, за кілограм лисичок дають 8 гривень, а в Богом забутій Блешні вже на гривню дешевше. Та люди все одно йдуть у ліс на заготівлі. Нужда жене. Треба на зиму і собі ягід та грибів припасти, і
наторгувати грошей, щоб було за що хліб купляти.
Орликівка – село дав-нє. Тут виявлено поселен-ня, якому 3-5 тисяч років. Перша паспортна назва села Карповицька Руд-ня. Та на початку ХVIII століття у цих місцях з’явився козак на прізви-ще Орлик, якому москов-ський цар Петро Перший за героїзм у боях пожалу-вав село. Звідтоді і назива-ється воно Орликівка.
Якщо у ріпкинській Горностаївці чи не все пра-цездатне населення шило бурки і клеїло колоші, то орликівців й досі назива-ють решетниками. Хто і коли почав цю справу – робити сита і решета, але вона й досі живе. Власне, доживає. Не хоче молодь займатися древнім ремес-лом, а старим майстрам уже нездужається.
Коли ми були в Орли-ківці, люди готувалися до свята. День села тут від-значають на свято про-рока Іллі.
У центрі – Іллінська церква, якій уже півто-ра століття. З 1962 по 1991 роки у Божому хра-мі не правили служби. Та коли войовничі ате-їсти після розвалу СРСР опинилися в незалежній Україні, враз навчилися хреститися і, звісно ж,
зняли заборону на бого-служіння.
– Всім миром збира-ли гроші на відроджен-ня Іллінської церкви, – розповідає сільський голова. – Уже 30 тисяч гривень затрачені. Та й досі ще тривають рес-тавраційні роботи. Щоб усе до пуття привести, ще багато коштів потріб-но. Та зберемо, – опти-містично заявляє Ганна Трохимівна. – Поки в нас службу править свяще-ник з Перелюба. Колись буде і свій.
У селі економіка куль-гає, а культура йде в ногу з часом. Фольклорний ан-самбль відомий на всю область.
– Ми лауреати Між-народного фольклорно-го фестивалю «Поліське коло», – гордиться досяг-неннями співунів сіль-
ський голова. – Працює у нас і дитячий ансамбль «Сонечко». У ньому 11 ді-ток. Опікується ними у літній час уродженка на-шого села Ніна Коржова, яка приїжджає з Черкас на батьківщину у від-пустку.
Орликівка – невелике село. До складу сільра-ди входять ще Баранів-ка, Мхи, Першотравневе, Блешня. Разом в усіх се-лах проживає менше 300 чоловік. Приміром, у най-віддаленішій при-кордонній Блешні лише 5 жителів.
То звідки ж, з якої криниці черпає оптимізм сільська головиха?
– Вірю, щось змі-ниться у нашій державі. Як тіль-ки люди в Орликів-ці одержать робо-ту, молодь не поїде з села. Адже у нас ще є кому їхати. З немовлятами у селі більше трьох десят-ків дітей. Це майже шоста частина всіх жителів. А влітку до батьків дорослі нащадки самі їдуть й онуків везуть. На
свято села з краю світу їдуть – аж з Сє-вероморська. Це за Мурманськом. Кого куди доля закинула. Нині ж обставини змушують залиша-ти село. Доки було в нас відділення рад-госпу, була робота. А нині невеличкі поля позаростали. У нас би тваринництвом займатися. Може, і з’явиться інвестор, – сподівається Ганна Козіна. – Тоді свят-куватимемо друге на-родження села.
Баба Марія, солдатська вдова
На всю Орликівку вона одна залиши-лася, одна-єдина
солдатська вдова Марія Ілларіонівна Гавриленко.
Яке важке і зболене слово «вдова».
– Боже, чого тільки ці рученьки не переробили, – розгортає помережані глибокими борозенками долоні баба Марія. – Піс-ля війни було на собі ора-ли і корів у плуг впря-гали. Чоловік Максим пішов воювати, так від нього й досі звісточки не діждалася. А ми ж тіль-ки один рочок разом по-жили. Синочок Миша на світ з’явився.
– Максим ішов на фронт, обняв мене кріпко-кріпко. Ти, каже, Маріє, сина мені збережи. По-стали на порозі, плачемо обоє, а місячний синок у колисці лежав тихесень-ко, а як батько рипнув хатніми дверима, подав голос. Дрібненьке таке живе тільце, а вже, до-жно, душею відчувало: не буде у нього батька.
Бабуся не плаче і го-лос у неї сухий, тільки руки тремтять. Може, від старості, а може, від хви-лювання.
– Після війни я на фер-мі робила. Мишка з собою брала. Посаджу на купі соломи, дам щось у руки аби забавлявся, а сама по-раюся біля худоби. Та все бігом, бігом. Бо ж і вдома город, худоба.
Слухаю бабусю Марію і ловлю себе на думці: ще на початку 80-их років російський письменник Федір Абрамов, з кимось дискутуючи в Останкін-ській телестудії, ствер-джував, що другий фронт було відкрито не у сорок четвертому році, а в сорок першому жінками, які взяли на свої плечі непо-сильну чоловічу роботу і на них, солдаток, сперся своєю міццю фронт.
Скінчилася війна, та не настало полегшення для таких як Марія Гаври-ленко і подібних їй тисяч жінок. Знову давай хліб, молоко, м’ясо, годуй місто, армію… Цілісінький день робота в колгоспі, а ще ж вдома і прибрати, і їсти зварити, і город попорати. Стара жінка дивується: коли вона все встигала!
Мишко виріс, закінчив школу та й подався долі шукати.
– Він де тільки не був, а додому повернувся. Тепер ось недалечко живе, – за-доволена мати. – Мене чи не щодня навідує.
ОколицяОколиця
оргувати грошей, щобо за що хліб купляти.
О і
зняли заборону на бого-служіння.
В і б
свято села з краюсвіту їдуть – аж з Сє-
Ц
Орликівські оптимістиОрликівські
Півторастолітня Іллінська церква
І цілком реальний ключ від церкви
Привільно дітлахам в Орликівці!
Марія Ілларіонівна Гавриленко
№ 86 (27917)6 серпня 2009 року 5
У дворі бабусі Марії чи-сто, на городику – грядоч-ки доглянуті. Звикла все в акурат робити, то хоч уже 88 років від роду, а й досі, як сама каже, помаленьку та гладенько.
– Года вже мої не ті, руки і ноги болять, не слухаються, одне око зо-всім не бачить, а Бог дає життя – живу.
Вечоріє. Бабуся вмо-щується на лавочці коло двору.
– Я так щовечора. На людей надивлюся, нагомо-нюся. Легше на душі стає, – каже старенька. – Дожи-ву до зимових холодів, то в хаті з стінами не поба-лакаєш. А як сама, думки спати не дають, згадується всяке. Бува, заплющу очі, і бачу підвішену до тра-му дитячу колиску і чо-ловіка на порозі, і голос його чую: «Ти споминай мене, Маріє». Відкрию очі і кажу про себе: «Споми-наю, Максиме»…
Забуваються древні ремесла
Бабусі Євдокії вже 95-те літо, а ще три-мається, ще пам’ять
добру має.–Я, як і всі, у радгоспі
робила, а вечорами з чо-ловіком Опанасом знову за діло бралися. І не ми одні. Після війни чи не в кож-ній хаті в селі сита і ре-шета виготовляли. Це був основний заробіток орли-ківців, – розповідає бабу-ся. – З готовими виробами то в Гомель, то в Семенів-ку, то в Мену, то в Черні-гів. Усі празники і вихід-ні на базарах проводили. Скільки я тих решіт зро-била! Та вже мо’ з двад-цять год не беруся за цю марудну справу. А останнє своє сито не продала. Бе-режу. Ось я покажу його вам, – дріботить бабуся в хату і по хвилі поверта-ється із чималим ситом. Тримає його в руках бе-режно, мов дитину.
– Бачите, сітка яка міл-ка і натяг добрий, наче вчора сплетена. І з чого б ви думали – з тонких во-лосинок конячого хвоста. А обруч із сосни. Яка це
морока була – виструга-ти, зігнути, висушити і щоб ніде не тріснуло, бо не куплять.
Бабуся піднімає легке сито, наче хоче просіяти в ньому роки довгого і не-легкого життя.
– Це у війну було. За-кинула мішок з ситами на плечі – і в Гомель. Німець зупинив на мосту, загля-нув у мішок, подержав у руках сито і поклав на-зад. Штовхнув у спину, іди, мовляв, торгуй.
– Сітка решета робила-ся так, щоб можна було просівати зерно, крупи. А сито – для борошна.
Про ці такі потрібні в
господарстві речі бабуся знає все.
– Сітку для решета плели із липової кори. Знімали з дерева, відби-вали, оддирали попсова-ні ворсини, розчісували. Дерев’яний обід робили з сосни чи липи. Знову ж морока: вистружи, зі-гни, просуши, а тоді на-
тягни сітку так, щоб не провисала.
– Цієї справи ми всі восьмеро дітей у сім’ї на-вчилися у батька Наза-ра Пантелійовича. Взим-ку гуляти до подружок босою бігала – так бідно жили. І якби не сита і решета, може б, з голоду померли.
З великої родини я одна зосталася. Син у мене хо-роший, та живе далеко. У селі вже мо’ ніхто й не робить цих господарських речей. Тепер їх у мага-зинах фабричних хва-тає. Забувається ремесло, яке колись годувало всю Орликівку.
Бабуся бережно несе до хати сито.
– Доки живу, берегтиму. Уже немає сил робити, а молодим би розказала і показала. Та щось охочі не знаходяться.
Як жаль, що одне з най-древніших ремесел дідів і бабусь відходить з ними у забуття.
ОколицяОколиця
У дворі бабусі Марії чи-сто, на городику – грядоч-
і З
морока була – виструга-ти, зігнути, висушити і
б і і б
тягни сітку так, щоб не провисала.
Ці ї і
Орликівські оптимістиоптимісти
На контролі... канаваПо вулиці Крупської у селі Іваниця (Ічнянський район) вже кілька ро-
ків люди змушені ходити вузенькою стежечкою. Метрів 50 дороги – су-цільна канава.
– Отак і ходимо по воду, – пожалівся житель села Іван Кузьменко.Кілька ро-ків тому, навесні, коли танув сніг, вода «прорила» канаву. А у сільській раді села Іваниця відповіли, що на ремонт дороги немає коштів. Мовляв, бюджет дотаційний. Приїжджали до села й з Ічнянської райдержадміністрації. Кажуть, питання цієї канави – на контролі...
Наталія ГАРБУЗ
Алло, село?Пишіть, телефонуйте!
Розповідайте про те, що болить. Чим зможемо – допоможемо.На ваші дзвінки 7 серпня ц.р.
відповідатиме кореспондент відділу соціальних питань редакції газети «Деснянська правда» Віра ГУБАР. Тел.: 4-44-12
95-річна бабсуя Євдокія: «Сито зробити непросто...»
* * *
На березі річки Ревна, де, як правило, проходять усі свята, орликівці відзначили день села, яко-му від роду три століття.
– І ще стільки стоятиме Орликівка, – впевнена сіль-ська головиха Ганна Козіна.
Орликівка стоятиме, а загублена в лісах Блешня? Село на самісінькому кордоні з Росією, колись людне, нині стихле і забуте. Ні дійти до нього, ні доїхати. Глу-хомань. Та про Блешню наступна розповідь.
Микола БУДЛЯНСЬКИЙФото Миколи ТИЩЕНКА
Семенівський район
–Ні, то не рідня приїхала, то моя лебідонька до онуків завітала.
Я здивовано дивлюся на майже сліпого дідуся Дея, якому вже за дев’яносто, і в моїй юнацькій голові ці слова не знаходять пояснення. Яке ж може бути кохання у зігнутої важким життям і часом людини до сухенької, скрученої, як клюка, бабусі, котра без палиці й кроку не ступить. А дідусь, немов здогадавшись про моє здивуван-ня, продовжував:
– Ну, слухай. Колись і ми були мо-лодими, гарними та спритними, як ви зараз. Не віриться? Наші садиби були поруч, тому ми з Марушкою лазили один до одного через перелаз, пізніше – перестрибували, а коли повиростали, то теплими літніми вечорами розмов-ляли годинами біля нього в яблуне-вому саду. Поки не покохалися. Які ж ми були щасливі! Але недовгим було те щастя. Це тепер діти не питають у бать-ків згоди на одруження, а в наші часи батьки у дітей своїх не питали згоди на вибір для них наречених. Так і з моєю коханою. Віддали її заміж за багатого у Підгайне. І ніякі її сльози і благання не допомогли. Важко згадувати...
Переймаюся його переживаннями, і мені приємно, що ця стара людина від-чиняє мені, юнакові, свої найпотаємні-ші почуття, які він носив захованими глибоко в серці все своє життя.
– Он, бачиш, сухенька гілочка жас-мину за сволоком? Більше семидеся ти років бережу її, як згадку про наше вкрадене щастя.
Надовго замовк, поринувши у свої невеселі спогади. У хатній тиші було чути, як зрідка падають на землю сти-глі яблука і груші в його доглянутому осінньому саду. Я відкашлявся. «І треба ж, мені дуже захотілося подивитись ще раз на мою Марушку перед вінчанням. Крадькома з-за квітучого куща жасми-ну спостерігав, як під веселу музику лісовою дорогою везли трикінкою до церкви мою кохану. А коли побачив її заплакані очі і засмучене обличчя – не втримався, вовком вистрибнув назу-
стріч коням. Більше нічого не пам’ятаю. Прийшов до тями під вечір ось із цією цілкою у руці Коли б не боліло вкрай побите тіло, подумав би, що це все на-снилося мені в страшному сні. Як все потім було? З часом одружився, мав трьох дочок і сина. Жили дружно. А тепер ось ми з Марушкою на старо-сті літ вільні. І коли онуки привозять її до рідні на старе дворище – це така для нас радість! Ми з нею потихеньку йдемо до церкви. То нічого, що погано чуємо і бачимо, я ж її серцем бачу все такою ж молодою, вродливою і спі-вучою, як, мабуть, і вона мене. Та от тільки життя наше, як сонечко, за об-рій ховається...
Потихеньку вийшли на подвір’я. По-руч густою стіною шумів Семенівський віковий дубовий ліс, а стрункі сосни підступали вже до самої садиби. Ви-соко в небі, курликаючи, відлітали у вирій ключі журавлів. Дідусь повіль-но підняв свої вицвілі очі, прислухаю-чись до пташиного гомону, і гірко по-сміхнувся: «Так, пора і нам у вирій», – і, похиливши голову, замислився. Ти-хий вітерець лагідно розчісував його біле волосся.
З повагою дивлюся на цього славно-го нащадка запорозьких козаків. Рап-том пригадалося своє дитинство, коли мене, голодного і холодного, пригощав дід Дей медом, печеною картоплею, гри-бами або окрайцем хліба з домішками полови і перетертих жолудів. Багатьом дітям допоміг він вижити під час ві-йни, вселяв їм віру в те, що їхні бать-ки скоро повернуться живими з війни, ось зовсім скоро! Можливо, саме тому і я впізнав свого батька, якого ніколи до цього не бачив, на сусідній, розтро-щеній війною, вулиці, коли він повер-тався з перемогою додому.
Як мені хочеться, щоб дід Дей ще довго-довго зустрічав схід сонця біля своїх воріт, бажав усім односельцям, що поспішають у невідкладних спра-вах, доброго ранку і хорошого дня. Поки ми живі, і він житиме.
Валентин ШАБЕЛЬНИКм.Чернігів
Поки живі...
Гілка Гілка жасминужасмину
№ 86 (27917)6 серпня 2009 року6 Телепрограма Телепрограма на понеділок, 10 серпняна понеділок, 10 серпня
ЧЕРНІГІВЧЕРНІГІВ08.00 Цей день в історії08.05 «Тиждень»08.45 Д.ф. «Софія Київська»09.05 Х.ф. «За щучим
велінням»10.00 Україна: час міс-
цевий12.00 Цей день в історії12.05 «Телевізор»13.05 Х.ф. «Коли весна
повертається», 2 с.14.45 Цей день в історії14.50 Студія «Інформ»15.00 Трансляція ТРК
«Новий Чернігів»16.00 Від щирого серця16.30 Знамениті українці17.15 Студія «Інформ»17.20 Цікаво знати…17.25 Студія «Діалог»17.55 Цей день в історії18.00 Трансляція ТРК
про риболовлю11.20 Racing World12.05 Свiт вiльного спорту12.35, 17.35 Iсторiя NHL13.05, 18.05 Класика: NHL14.05 Wrestling: небезпеч-
на зона14.35 Автоспорт Росiї15.05 Маунтинбайк15.35 За межею16.05 Основний iнстинкт16.20 Море Дайвинга16.35 Пiд водою з17.05 X-treme 99,919.20 Екстрим: початок
№ 86 (27917)6 серпня 2009 року10 Інвестори та інвестиціїІнвестори та інвестиції
Поч. на 1-ій стор.
Сама ж Носівка тоді, при-йнявши нічний душ, схоже було, води не шкодувала: де
найменша улоговина – там і ка-люжа. Приїжджаємо у Степові Хутори – резиденцію ПП «Агро-прогрес», а тут тільки покрапа-ло. Пощастило, схоже, тутешнім жниварям.
– Справді пощастило, бо обми-нуло, – погоджується генеральний директор підприємства Михайло Шумейко. – Тільки не всюди і не всіх. У Шатурі (Ніжинський ра-йон) вода й у полі стоїть.
Це означає, що терміново тре-ба вносити корективи у вчорашні плани, перерозподіляти між ви-робничими підрозділами жнивну техніку – комбайни й транспорт. Михайло Якович зранку під та-кою напругою, що його співроз-мовники по мобільнику, здається, фізично відчувають її на проти-лежному боці ефіру.
Те, що тоді було на стеблі в полі, півбіди. Біда, що части-на зерна знаходилася на точках відділень «Агропрогресу». Всю ніч накривали його плівками. Словом, Михайло Якович нала-штований рішуче і його розпо-рядження, тим більше сьогодні, оскарженню не підлягають. Ге-неральному директору здаєть-ся, що підлеглі не так швидко реагують на ситуацію. Йому б лише кілька погожих днів! І та п’ятниця справді налаштовува-ла на оптимізм. Такої спекоти-духоти нинішнього літа ще не відчували. Плюс 35 градусів у тіні при слабкому вітрі – так хтось із наших співрозмовників прокоментував. Правда, синопти-ки попереджали… Але, як потім виявилося, коли північні райони області захлиналися дощами, по-рівняно з ними агропрогресівці блаженствували.
Територія під назвою ПП «Аг-ропрогрес» – не тисяча гектарів і не одне село. Сільгоспугідь – по-над два десятки тисяч гектарів і з півтора десятка сіл. Географіч-но – Бобровицький, Носівський та Ніжинський райони. Така собі глобалізація міжрайонного масштабу, котра не зовсім впису-ється в адміністративний поділ. Звісно, й не потребує районного адмін управління у звичному ро-зумінні, бо господар краще знає, як порядкувати у своїй господі. Та й адмінструктурам це на кра-ще: де ще знайдеш таких поміч-ників, спонсорів і реальних ін-весторів, як «Агропрогрес» Івана Куровського?
Правда, це тепер ставляться з розумінням. А дев’ять років тому Івану Івановичу, як інвестору, ке-рівнику потужної київської буді-вельної фірми «Житлобуд», но-сівське керівництво відмовило. Мовляв, самі зможемо. Опора – на власні кадри. Та чи багато їх тоді було в районі? Бобровицьке ж керівництво виявилося далеко-гляднішим… Так, до слова.
– Учора, – інформує гендирек-тор підприємства Михайло Шу-мейко, – упорали 815 гектарів і намолотили 3 тисячі тонн яч-
меню. У роботі – 29 комбайнів. Практично нові «Кейси». Прав-да, наш лише один, а решта – орендовані.
Один, зате який екіпаж його обслуговує! Сергій Полянський та Михайло Чорненко як і то-рік, – безумовні лідери жнив. Що-дня обмолочують на 7-10 гекта-рів більше, ніж інші екіпажі. До речі, торік Сергій Володимирович та Михайло Михайлович за під-сумками жнив мали найкращий результат в області.
– За нормальної погоди протя-гом дня обмолочують ячменю на півсотні гектарів, а на пшенич-них ланах було й по 60, – інфор-мує Михайло Якович.
За лічені дні в «Агропрогресі» обмолотили пшеницю (із майже 2 тисяч гектарів взяли понад 11 тисяч тонн зерна), а тепер всі матеріально-технічні засоби зо-середили на ячмінних ланах. Під пивоварними ячменями – 6 тисяч гектарів. Немало. Особливість цієї культури полягає в тому, що будь-яке зволікання зі збиран-ням загрожує втратами врожаю на стеблі, надто, як занегодить-ся. А нині вологість зерна відпо-відає вимогам. Тож кожна хви-лина на жнивному полі зростає в ціні. Тому в першу чергу увага прикута до безперебійної роботи комбайнових екіпажів. І цьому підпорядковується все.
Шість десятків вантажних ав-томобілів обслуговують жнивний комплекс, транспортують зерно на точки відділень і на власне хлібоприймальне підприємство у Бобровицю. Якщо виникає по-треба, посилюють транспортне забезпечення комбайнових екі-пажів за рахунок маршруту на ХПП. І ще одне: комбайни не зупиняються навіть тоді, коли в поле доставляють обід: комбай-нери обідають почергово.
ВАТ «Бобровицьке хлібоприй-мальне підприємство» та його структурний підрозділ у Новому Бикові здатні за добу прийняти 1500 тонн зерна, а щоденний на-молот становить 2500– 3000 тонн. Зрозуміло, що решта зерна зали-шається на точках відділень. Та головне – швидше забрати уро-жай із поля.
Чому така увага ячменям? Економічно вигідно вирощувати пивоварні сорти. «Агропрогрес» напряму працює з відомою київ-ською фірмою «Оболонь», продук-ція якої добре відома не тільки в Україні. Але ж і вимоги до сиро-вини у київських пивоварів під-вищені. По-перше, вологість зерна не має перевищувати 14 відсотків. По-друге, крупне зерно оплачу-ється дорожче. Отже, загущувати посіви ні в якому разі не можна. По-третє, вміст білку у зерні не може перевищувати певні показ-ники. Тож мінеральне живлення рослин має бути збалансованим, і надлишок, скажімо, азоту в грунті не на користь якості зерна.
Ми побували у першому відді-ленні, котре в Горбачах, звідки, власне, 9 років тому і починав-ся «Агропрогрес». Через рік під його крилом опинилися й Степо-ві Хутори Носівського району, де окреме відділення (а всього їх в «Агропрогресі» – 8). Комбайнові
екіпажі якраз обмолочували яч-мені. Неподалік ячмінних ланів – невелика дільниця механізації. Проте вона має свою їдальню, яка обслуговує і жниварів, і тих, хто тут працює.
– Годуємо трактористів, інших механізаторів, водіїв і комбайне-рів. Готуємо з кухарочками Ка-териною Олексіївною Поляковою та Тетяною Петрівною Неліпою сніданки, обіди і вечері. Снідан-ки – десь на 40 чоловік, обіди – на 100-120, вечері – на 80.
Цікавимося, чи в інших від-діленнях мають свої їдальні. Валентина Вікторівна не зовсім упевнена, що в усіх, але точно – в переважній більшості. В усякому разі жниварі всюди забезпечені гарячим харчуванням.
Причому, як повідомив нас Михайло Шумейко, для ком-байнерів, своїх і найманих, а також водіїв «Агропрогресу» – харчування безоплатне. Обід же для найманих водіїв обхо-диться лише в 3 гривні. Щодня обідає в господарстві з півтися-чі чоловік.
Місцеві комбайнери, підкрес-лив Михайло Якович, збирають зернові і на приватних ділян-ках сільчан. У кожному відді-ленні працює по 1-2 комбайни. Правда, вже не «Кейси» (що їм тут робити?), а «Ниви», «Дони», «Єнісеї». За обмолот беруть по півтори гривні за сотку, тоді як приватники правлять 12.
На Бобровицькому хлібопід-приємстві – свої жнива. Голова правління «Бобровицьке хлібо-приймальне підприємство» Сергій Галатенко переймається нині не тільки прийманням зерна ново-го врожаю і доведенням його до належних кондицій, а й модер-нізацією підприємства. Зокре-ма, зараз триває монтаж нової сушарки американського вироб-ництва потужністю 1200 тонн за добу. Нинішнє сушильне госпо-дарство вже далеко не відповідає запитам – застаріле, здатне про-сушити за добу тільки 400 тонн зерна. Звісно, цього замало.
Монтаж нового сушильного обладнання ведуть фахівці ки-ївського «Житлобуду» під керів-ництвом представника американ-ської фірми Леріса Стеффінса. Сергій Олександрович розповів нам, що будуть також проводи-ти реконструкцію і складських приміщень. Отже, перспективи підприємства обнадійливі.
Як, до речі, і в тутешнього хлі-бозаводу, де також триває рекон-струкція. Попереднє підприєм-ство, як кажуть, добили до ручки. А нині воно набуває не тільки єв-ровигляду, на що вже витрачено 1,8 мільйона гривень. Тут перед-бачають встановити і новітнє об-ладнання, про що вже укладено угоду із постачальником.
За свідченням директора май-бутнього хлібозаводу Віктора Федька, першу чергу вартістю понад 2 мільйони гривень і по-тужністю 6 тонн хлібобулочних
виробів за добу мають намір за-пустити ще в нинішньому році, аби вона працювала на підприєм-ство і завойовувала ринок збуту. Потім змонтують і другу чергу, але вже на 15 тонн різноманітної випічки за добу.
Словом, вимальовується в «Аг-ропрогресі» замкнутий цикл у зерновому виробництві: поле – хлібоприймальне підприємство – хлібозавод. Своя сировина – своя ж і готова продукція.
Збиральний комплекс у госпо-дарстві набирає обертів. Жнива практично вийшли на фінішну пряму. Залишилося 600 гектарів вівса. Потім – гречка. По осені – кукурудза, якої аж 7,5 тисячі гектарів. Свого часу чекають 250 гектарів цукрових буряків. При-чому в «Агропрогресі» не тільки дбають, щоб ефективно викорис-товувалася земля, а й розвива-лося тваринництво. Та й землі в господарстві прибуває – вже укладені угоди на оренду паїв трудівників Лосинівської агро-фірми, що в Ніжинському райо-ні. Це додатково 3 тисячі гектарів сільгоспугідь.
Так що в агропрогресівців додасться клопоту. Та коли він задля блага людей, а сумнівів щодо серйозності і щирості на-мірів за 9 років не виникало, то залишається тільки підсумува-ти: такі інвестори нам справді украй потрібні.
Петро ГРОМОВИЙМикола КОХАН
Дев’яті жнива «Агропрогресу»
№ 86 (27917)6 серпня 2009 року 11ЮвілеїЮвілеї
Перша поетична публік-ція Олексія Довгого з’явилася 1957 року в
альманасі «Десна», який тоді видавався у Чернігові. А ще через чотири роки тримав у руках, мов перший сніп зі сво-го поетичного поля, книжечку «Земля співає».
Невдовзі виходять книж-ки лірики «Чересло», «Кам’яна роса», «Дереворити», «Пора кон-валій», «Влада сонця», «Зелений літопис» та інші. То було деся-тиліття, коли в українську пое-зію шалено увірвалося поколін-ня, яке ми зазвичай називаємо шестидесятниками. Безумовно, талановиті, сповнені молодечої наснаги, вони певною мірою змі-нили уяву сучасників про по-езію – своєю метафоричністю, часом надмірною алегоричніс-тю, стильовими новотворами. На цьому тлі традиційно зазем-лена поезія багатьох обдарова-них авторів ніби відступила на задній план, дехто з них навіть розгубився. Цього не скажеш однак про Олексія Довгого.
Саме тоді окреслилися його творчі пошуки, які потім вили-лися у самобутній, тільки йому притаманний поетичний світо-гляд – як за змістом, так і за формою. Йшов він до цього на-полегливо із селянською впер-тістю, виважуючи, плекаючи у
слові своє творче «Я». Йшов у глибині слова.
Поезія його тиха і негалас-лива, проте чиста і справ-жня, приваблює відвер-
тістю, особливо скондексованою лаконічністю, завершеністю. Осо-бливо своєрідні філософські мі-ніатюри, що найвиразніше поста-ють у циклі «Дереворити», запо-чаткованому ще наприкінці 60-х і над яким поет працює донині. Вони, ніби добірні зерна, дбайли-во виплекані мудрим секціонером. Вони, як «доторки блискавки»:Ходімте в край,
де живуть лелеки,Де будить сонце півень на зорі,Де сік землі до глиняного глекаСтікає по березовій корі.Там древні тури ще з часів БоянаЖивуть і воду п’ють із джерела.Там сходить місяць
синьобровий раноНад віковою думою села.Там вже справляють свято
МаковіяДерева, птиці, люди і сади.Там із гаїв зеленої завіїВночі приходять мавки до води.Там до зорі кружляє з ними
в танкуСтарезний сивобровий Лісовик.А їм кує зозуля насвітанкуНеперебутній і високий вік.Там все дається планом
тільки крупно,Нікого в світі час не обганя.
Й за кожним з нас слідкуєневідступно
Маленької росинки оченя.Ще один цикл, що постійно
поповнюється поетом вже бага-то років, має назву «Келих тро-янд». Це високого гатунку поезія у прозі, знову ж таки наповнена прозорістю думки, світла і чис-та, як вранішня роса:
Критикую дерево,що не так росте,
як потрібно мені.Сварю сонце, що рано заходить.Громлю небо, що невчасно
сіє дощ.Аледерево росте,як хочеться йому;сонце сходить так,як йому належить;небо владно навчає менемудрості дощів...Велике і вічнеНе звертає уваги
на тимчасовість.Особлива риса поетики нашо-
го земляка – мелодійність. Не-випадково його численні вірші покладені композиторами на музику. А сам він, залюблений у пісню, створив народний ан-самбль «Родень», добре знаний у Києві та за його межами.
У 2003 році вийшла книжка «Троянди для дружини», що писалася практично
упродовж п’ятдесяти років – звідтоді, коли доля звела поета з Марією Іванівною, з якою прой-шов довгий життєвий шлях. Після «Таємниці твого обличчя» Дмитра Павличка, що розбур-хали читацький світ українця
майже сорок років тому, зізна-ється літературознавець Леонід Кореневич, не мали такої непе-ребутної сповіді, як ця книжка Олексія Довгого:Троянди, кажуть, на розлуку –А я тобі троянди ніс.І цілував гарячі руки,І очі стомлені до сліз.Трояндо ночі пролітали,Звертали зорі на зорю.З мого кохання квіти в’яли,Я думав, що і сам згорю.І не розлуки серце прагло,Побачень частих назавжди.З троянд закохано і спраглоПрийшла навік до мене ти.
Інтимні відчуття з роками зростаються з земними дума-ми – з тим, щоб заповісти на-щадкам безмежну вітчизну, і мову, і пісню. У Олексія Проко-повича і Марії Іванівни велика сім’я – сини Станіслав, Тарас, дочка Тетяна, є, звісно, онуки... Такою сім’єю можна гордити-ся – Станіслав Довгий є депу-татом Верховної Ради України, був депутатом Верховної Ради України і Тарас. А онук Олесь Довгий – секретар Київської міської ради.
Дехто із чернігівських пись-менників прагне видава-ти свої книжки у Києві, а
поет Олексій Довгий дві свої збір-ки – «З криниці слова» та «Чер-нігівське небо» – видав кілька років тому в Чернігові, у видав-ництві «Деснянська правда».
Мені довелося редагувати ці книжки... «Довгому редагува-ти?» – скаже хтось, хоч трохи обізнаний в українській літе-ратурі. Адже за довгі десятки років праці у видавництвах
з-під його крила вилетіли пер-ші книжечки таких добре зна-них сьогодні авторів, як Марія Матіос, Петро Перебійніс, Ві-ктор Терен, Дмитро Онкович, Наталка Білоцерківець... Його учнями вважають себе Леонід Талалай і Микола Луків, Олена Логвиненко... А у молоді роки, не маючи свого кутка у Києві, він навіть жив у Миколи Лу-каша – геніального нашого пе-рекладача, котрий, шукаючи відповідника українських слів, перелопачував гори словників, творів письменників-класиків, фолькльорних збірників. А ще ж Микола Бажан, який реко-мендував Довгого до Спілки письменників.
Тому і я, як редактор, прой-шов хорошу школу... закоха-ності у поезію. Закоханості справжньої...
Вдома у Олексія Довгого – велика бібліотека. Та най-більше в ній вражають
книги з автографами авторів. Ось власноручний підпис, да-тований 1979 роком, на книзі Миколи Бажана «Карби»: «До-брому й милому другові Олексі та його чудесній дружині Ма-рії. Від щирого серця». «Альо-ші Довгому од щирого серця! З симпатією! Щастя!» – пише Борис Олійник, а Іван Драч до-дає: «Олексію Довгому, поетові й людині, братові славному з любов’ю». «Олексію Прокопо-вичу Довгому людині глибокої душі і щедрого серця, мудро-му поетові» – це вже пише Єв-ген Гуцало.
Є серед книг бібліотеки і ав-тографи Миколи Лукаша – на збірці перекладів лірики Фе-деріко Гарсія Лорки, і Расула Гамзатова, і Леоніда Вишес-лавського... Та найбільше я запам’ятав автограф на першій книзі оповідань Григора Тю-тюнника «Зав’язь» – «Олексію Довгому і доброму».
У передмові до збірки «З кри-ниці слова» я чотири роки тому писав: «Поет від поля, плуга і зерна, а значить і від Бога, Олексій Довгий у розповні твор-чих сил талановито поглиблює у своїх нових книжках духо-вність нашої молодої держави, непроминущу любов до рідного краю, одвічну потребу людянос-ті і доброти».
Отож, нових книжок Олексію Прокоповичу!
Володимир САПОН
®
Олексію ДОВГОМУ – 80
Поезія доброти і мудростіРідне село Олексія Довгого – Городище на Менщині. Бать-
ко й мати, діди-прадіди – селяни і козаки. Прізвище Довгий значиться ще у найдавнішому козацькому паспорті – реє-стрі Війська Запорозького 1649 року. Загалом же доскіпли-во і достовірно простежений родовід углибає на цілих три попередні століття...
З юних літ працював на землі і майбутній поет. Був і трак-тористом, і комбайнером, а ставши дипломованим механі-затором, навчав молодь. І в цих сільських буднях пробуди-лося поетичне слово, яке увібрав з дитинства – із пісень, які так виспівували сільські дівчата і молодиці, із уроків літератури...
Зрештою, жага літературної творчості переінакшила долю інженера-механізатора. Він стає творчою людиною, працю-ючи у Березнянській районній газеті, обласній «Деснянській правді», згодом – у київських видавництвах.
Серед літераторів Чернігівщини. Зліва направо: Володимир Сапон, Кузьма Журба, Олексій Довгий, Станіслав Сеньков, Дмитро Іванов.
Кінець 70-х років
Олексій Довгий з дружиною Марією. 2003 рік
Олексій Довгий. 70-ті роки
№ 86 (27917)6 серпня 2009 року12 Цікаво знатиЦікаво знати
Як королі до ломбарду ходилиКожному з нас зна-
йома ситуація, коли гроші потрібні про-
сто зараз, до зарплатні да-леко, а звертатися до дру-зів чи родичів немає ба-жання. В такому разі не варто впадати у відчай або вважати, що Фортуна за-надто сувора до вас, адже існують ломбарди!
Надання позики під за-ставу було відомо люд-ству здавна – понад 3000 років тому ломбарди ді-яли у стародавніх Греції, Римі, Китаї тощо. Щоправ-да, називалися вони інак-ше. Послугами ломбардів у всі часи користувалися не лише прості люди, але й королі, папи, маршали
та інші впливові особи. Один з яскравих історич-них прикладів – вінценосне подружжя Едуард III Ан-глійський та Ізабелла Кас-тильська. Вони звернулися до ломбарду аби профінан-сувати експедицію Колум-ба, яка відкрила світові ці-лий континент – Америку! Королева Ізабелла навіть заклала свою корону, щоб допомогти мореплавцеві знайти нові землі.
Слово «lombard» похо-дить від назви італійської області Ломбардія, де з XIII ст. почався стрімкий розвиток фінансових уста-нов та їх розповсюдження в Європі. Адже далеко-глядні правителі швидко
розуміли, наскільки цінни-ми є ломбарди для еконо-міки будь-якої країни.
Сьогодні ломбарди діють в усіх економічно розвине-них країнах, наприклад, у США їх понад 16000, в Ав-стралії – 3000.
В Україні найбільш по-пулярна мережа ломбардів «Скарбниця», відділення якої є майже в кожному місті. За 17 років свого іс-нування «Скарбниця» над-бала понад 7 мільйонів клієнтів. Це єдиний в кра-їні ломбард, який працює за європейським зразком сервісу та надає фінансо-ву підтримку без вихід-них, а в деяких філіях ці-лодобово!
Отже, ви маєте гроші саме тоді, коли потрібно. Застава – будь-який цін-ний предмет: годинник, «ювелірка», столове срібло, побутова й офісна техніка тощо. У «Скарбниці» ква-ліфіковано й безкоштовно допоможуть оцінити пред-мет застави, зберегти його, подовжити термін повер-нення кредиту, запропо-нують зручні варіанти по-гашення відсотків. Готівку ви отримаєте у лічені хви-лини за наявності паспорта і предмета застави.
Все більше українців переконуються: ломбард «Скарбниця» – вдале рі-шення, коли потрібні гро-ші!
Цілющі сили рослин помітили ще тисячі років тому, і з тих часів знання постійно накопичувались – у який час краще зби-рати, як краще зберігати, для лікування яких за-хворювань потрібно вико-ристовувати, в поєднанні з якими травами краще вживати. Різні народи збе-регли безцінну інформа-цію про різноманітні рос-лини, яку вони накопи-чували протягом століть. Слов’яни у цьому не ви-няток – традиції літнього збору трав і квітів, листя і коренів живі до цього часу, і влітку вони стають особливо актуальними.
Досі у багатьох роди-нах існують традиції літ-
нього збору квітів ромаш-ки, шавлії, календули, чебрецю, полину, м’яти, подорожника та великої кількості інших корис-них рослин. Для цього люди виїжджають дале-ко за місто в екологічно чисті райони. Трави, які збирають у такий спосіб, не лише підтримують ор-ганізм, але й стають «ро-дзинкою» домашнього ча-ювання. Вважається, що поблизу міст рослини мо-жуть ввібрати у собі шкід-ливі речовини, тому кра-ще поїхати якнайдалі в ліс чи на гірські схили.
Знаючи секрети трав і квітів, можна перемог-ти майже будь-яку хво-робу. Та й лікуватися не
завжди буває потрібно, адже рослини не лише лікують, але й підтри-мують сили організму, зміцнюють імунну сис-тему, зберігаючи здоров’я в ідеальному стані. «Їж яблуко кожного дня і за-будеш про лікаря», – гово-рить старовинне прислів’я. Те саме можна сказати і про чашку зеленого чаю. Цей напій відомий лю-дям вже кілька тисячо-літь, він підтримує сили, зміцнює імунітет, насичує організм цінними вітамі-нами, амінокислотами та мінералами. Власне, про цілющі властивості зе-леного чаю відомо давно. Це той рідкісний випадок, коли приємне і корисне не
лише поєднується, але й гармонійно взаємодопов-нюється. Особливо сьогод-ні, як ніколи, актуальні останні дані дослідників про те, що чашка зелено-го чаю кожного дня захи-щає шкіру від шкідливого впливу ультрафіолету.
Зростаючи в особливих кліматичних умовах на гірських схилах Китаю, чайні кущі, з яких зби-рають зелений чай «Прин-цеса Ява» володіють уні-кальними властивостями. Завдяки місцевим природ-ним умовам – гірському повітрю, морському бризу і спекотному сонцю цей чай вбирає у собі цілющі якості, які складно замі-нити травами, що зрос-
тають у нашій кліматич-ній зоні.
Що й казати, сьогодні «гомеопатія» залишається популярною і визнаною не лише серед народних лі-карів, але й у колах про-фесійних медиків. Ліки, створені на травах, лі-кують захворювання, не завдаючи шкоди іншим органам і системам, вони краще засвоюються орга-нізмом і мають загально-зміцнюючий ефект. А зна-чення рослин для збере-ження молодості і краси взагалі важко переоціни-ти. Нині вдвічі актуаль-ніша рекомендація ліка-рів про те, що найкращий спосіб запобігти хворобі – це профілактика. А за до-
помогою зеленого чаю цьо-го досягти надзвичайно просто. Добра традиція домашнього чаювання – це простий і зручний за-сіб підтримати організм вітамінами і мікроеле-ментами, дуже потрібни-ми нам для профілактики багатьох захворювань. Не дарма, в Японії, де зеле-ний чай п’ють по декілька разів на день, тривалість життя одна із найбільш високих! Нехай цей бла-городний напій, регуляр-но з’являючись на вашому столі, стане справжнім по-мічником у профілактиці багатьох захворювань для всієї родини.
Будьте здорові і приєм-ного чаювання!
Добрі традиціїТеплі промені сонця та рятівна прохолода дощів,
живильна сила землі та легкість вітру – все це рос-лини і трави накопичують у собі та турботливо збе-рігають, зміцнюючи наші сили і здоров’я протягом усього року. Літо! Настає час збору багатьох цілю-щих трав. Для кожної рослини існує найбільш вдалий час, коли її цілющі властивості повністю дозрівають. Знавці відмічають, що час збору багатьох рослин по-трібно визначати з точністю до пори доби. Навіть чай, як і більшість корисних рослин, збирають у точ-но визначений час, для того, аби він зберіг не лише аромат, але й усі корисні властивості.
І букет квітів для коханої«На околицях Чернігова не раз бачи-
ла красиву поштову автомашину з на-писом «Кур’єрська доставка». Цікаво, що це за служба?»
Валентина Хоменко.
На запитання читачки відповідає на-чальник дільниці «Кур’єрська доставка» Чернігівської дирекції Укрпошти Людми-ла Костючок:
– Нашій службі у вересні виповнюється лише два роки. Але її вже добре знають у місті. Ми приймаємо вдома чи в офісі за-мовника або ж безпосередньо на дільниці «Кур’єрська доставка», що на головпоштам-ті, поштові відправлення – листи, бандеролі, посилки, подарунки і так само доставляємо їх у встановлені терміни за вказаною адре-сою як по Чернігову, так і в районні центри області та до обласних центрів України, де діють аналогічні служби.
Першим нашим клієнтом була облас-на інспекція архітектури та будівельного контролю. Тепер кур’єрськими послугами у місті користуються десятки юридичних та фізичних осіб.
Нині лише за півроку виконали 860 за-мовлень клієнтів на кур’єрську відправку предметів (речей) та 760 на їх доставку з ба-гатьох куточків країни адресатам у Чернігові.
Для багатьох із них приємним сюрпри-зом стала доставка букетів квітів, подарун-ків від дітей, друзів, коханих…
На Новоріччя наш поштовий Дід Мороз зі Снігуронькою у такий спосіб привітали півсотню городян.
За кермом поштової автомашини «Кур’єр-ська доставка», яка курсує містом, працює досвідчений водій Іван Шапка. Поруч із ним надає нову поштову послугу споживачам наш чарівний кур’єр Оксана Фельштинська.
№ 86 (27917)6 серпня 2009 року 13Телепрограма Телепрограма на п’ятницю, 14 серпняна п’ятницю, 14 серпня
дня19.00 Х/ф «Громобiй»21.35 Наша Russia22.35 Велика рiзниця23.40 Прожектор
Перiсхiлтон00.10 Голi та смiшнi00.50 Х/ф «Острiв
спасiння». 03.55 Х/ф «Країна садiв».
GG 06.15 Зона ночi07.25 Репортер07.40 Х/ф «Життєва сила»09.35 Будинок закритий
на ремонт10.25 Зорянi драми11.10 Iнтуїцiя12.10 Info-шок13.10 Скетч-шоу «Файна
Юкрайна»14.30 Хто проти Блон-
динок?15.45 Х/ф «Флеш.ка»
17.55 Х/ф «Перша дочка»20.05 Х/ф «Оптом де-
шевше»22.05 Х/ф «Мрiяти не
шкiдливо» 23.55 Спортрепортер00.00 Х/ф «Краса по-
американськи» 02.15, 03.25 Студiя Зона
ночi. Культура02.20 Українцi. Вiра
II 06.20, 07.20, 03.40 Погода06.25 Як це робиться?06.55, 02.50 Твiй ХiТ07.25 Чудернацькi свiти09.00 Сiм’я вiд «А» до «Я»10.00 Школа ремонту11.00 За сiм морiв11.30 П’ятизiрковий
справа»02.10 Х/ф «Фортеця»04.00 «Один проти всiх».
Телегра04.55 Кiнець вiщання
SS 07.00, 09.00, 12.00, 15.00,
18.00 Сьогоднi07.20 Навколо свiту07.30 «Дикий свiт»08.00 Огляд08.30 Боротьба за власнiсть09.20 Рятувальники09.50 Особливо небезпечний!10.30 Шнур навколо свiту11.05 Недiльна кліпоманiя11.30 Таксi12.20 Дачна вiдповiдь13.20 Їхнi вдачi13.55 «Жорстокi таємницi
минулого». 8 с. «Обезголовленi воїни»
14.25 «Золотий пил»15.20 Репортер Вадим Так-
менев. Кращi фiльми16.10 «Росiя. Забутi роки». 3
с. «Росiйська революцiя»17.05 «Примари будинку
Романових»18.30 Щиросердне зізнання19.00 «Москва – Ялта –
транзит»20.45 Т/с «Шпигунськi iгри».
«Неофiцiйна версiя». Ч. 221.45 «Покарання.
Росiйська в’язниця вчора й сьогоднi»
22.20 Х/ф «Антиснайпер»00.10 Х/ф «Антиснайпер.
Подвiйна мотивацiя»01.50 «Шаховий огляд». Гран-
прi ФIДЕ. Вiрменiя-2009
nn 06.00, 09.40 Мультфiльми06.50, 02.55, 05.25 Кiнорiк06.55, 11.40, 14.25, 05.55
ГрибиІз найперших своїх днівНайбіліший із грибів.За властивостями цінний,Лікар від хвороб відмінний.
* * *Обліпили всі пеньочкиМами – тата сини й дочки:Мов гвіздочки, всі тоненькі,Вишукані й чепурненькі.
* * *Красень гриб цей хоч куди,Та у руки не бери!Кожна муха його знає,Як побачить – геть тікає!
* * *Ці грибочки невеличкі,Із близнючок в них сестрички.По лісах мандрують пішки,Носять рижі босоніжки.
* * *Гарну шапку одягнувІ під деревом заснув...Козар, козляк обзивають,Всі його у лісі знають!
* * *Взяв у назву за основуПольську, іноземну мову.Ще пісочником він зветься –Добре у пісках живеться!* * *
Добра людям помічниця:Є їй чим в житті гордиться!У теплицях місце має -Йод в собі для нас тримає!
* * *Це справжнісінька актриса:В капелюсі, шапці, лиса...Різні ролі в лісі грає,Перевтілень безліч знає!
Казка
ТРОЯНДА І КАКТУС
Росли колись у саду барвисті квіти: настурції,
жоржини, маки, пи-шалися красою роз-кішні бегонії, магно-лії та орхідеї... Ріс тут і великий колючий кактус. А біля нього притулилось кілька кущів троянд.
Квіти сміялися і весело перемовлялися між собою, хизуючись своєю красою.
Тільки троянди мовчали і стиха в зажурі похитува-ли своїми гілочками. Їм нічим було хвалитися, бо їхні квіточки були заховані у сірі маленькі бруньки.
Якось одна троянда, сумно зітхнувши, несміливо озвалась до кактуса:
– Давай, любий сусідонько, дружити. Мені так хо-четься мати доброго друга.
Але кактус повернув до троянди свою товсту кру-глу голову і пихато відповів:
– Не хочу. Ти така сіра і негарна.Ображена троянда ледь чутно прошепотіла:– А я попрошу у сонечка небесних барв і, може,
погарнішаю...І тут сталося диво: пелюстки троянди раптом зася-
яли дивовижним сріблясто-блакитним світлом.– О! Яка ти стала гарна! – захоплено вигукнув как-
тус. – Скільки живу на світі, не бачив такої краси! Тепер я буду дружити з тобою.
Почувши це, сусідня троянда почервоніла від за-здрості, інші пожовтіли і побіліли від злості. Тільки одна квітка зарожевіла від радості за свою подругу.
А блакитна троянда сумно похитала своєю чарів-ною голівкою і сказала кактусу:
– Ні, тепер я не хочу дружити з тобою. Ти поба-чив тільки мою красу і не помітив моєї щирості і до-броти.
І пелюстки її відразу зів’яли і обсипались... З того часу більше ніхто і ніколи не бачив сріблясто-блакитну троянду.
Ганнуся ЧОРНА
між собою хизуючись своєю
Для кмітливих
Ребус
Де
спра
вжн
я т
інь
жаб
ки?
Дитяча гра
Явір – яворові людиВибираються двоє ведучих.
Вони дають собі назву (один – береза, а другий – явір), але так, щоб інші не чули, хто з них хто. Ведучі утворю-
ють ворота, через які пробігають, взявшись за руки, всі учас-ники гри. Ті, що пробігають, співають пісню на гуцульський мотив: «Явір – яворові люди, що ви тут робите? Будуть гості на помості, а ви проходьте». По закінченні пісні вони опус-кають руки, начебто закривають ворота. Того, хто опинився перед воротами, запитують: «До кого йдеш – до «дуба», чи до «берези»? Він називає і стає до того, кого назвав.
Ведучі знову дають собі нові назви. І так до тих пір, поки не переберуть усіх дітей. Потім команди перетягуються. Хто кого перетягне, той і переможе.
Склав М.СВІТЛИЙ
(Білий гриб)
(Опеньки)
(Мухомор)
(Лисички)
(Маслюк)
(Польський гриб)
(Печериця)
(Поганка)
ПОНЕДІЛОК, 10 СЕРПНЯ
XX 09.00, 13.00 Фiльм «Розумнi речi»06.10, 10.10, 14.00 М/с «На
Боб Сквер Пентс09.00 Даша-мандрiвниця09.30 Диво-звiрята10.00, 10.12 Маленьке королiвство10.30 Дiєго, вперед!11.00 Ох, уже цi дiтки!11.30 Дика сiмейка Торнберрi12.00 Агов, Арнольде!12.30 Як говорить Джинджер13.30 Каппа Майкi14.30 Так i сила Джуджу15.00, 20.30 Дрейк i Джош15.30, 18.00, 21.00 I-Керлi16.00, 21.30 Принцеса чарiвної
країни слонiв18.30, 23.00 Школа Вейсайд19.00 Деннi Привид19.30 Аватар: Легенда про Аанга22.00 Нетака
№ 86 (27917)6 серпня 2009 року 17РекламаРеклама
Висновок ДСЕЕ №05.03.02 04/15790 від 23.03.2009 р.
Урал – місце оповідей Бажова,царство Хазяйки Мідної Гори, во лодіння Царя Полоза. Гори, овіянілегендами. Урал, оспіваний у народнихпереказах, славиться не лише під земними скарбами. Читаючи в ди тинстві казки Бажова, ми навіть нездогадувалися, яка дивовижна, таєм нича сила прихована в багатющійгірській флорі та фауні. Велична при рода Уралу – джерело невичерпноїжиттєвої енергії і справжнього си бірського здоров’я, якого так частобажали один одному у вітальних лис тівках радянського часу.
Ми живемо в іншу епоху, в іншійкраїні. Але одне залишилося не змінним – бажання міцного здоров’явам і вашим близьким. Ідля цього зовсім не по трібно їхати на далекийУрал. Цілюща сила гірзберігається в чарівномубальзамі «Промёд». Це100% натуральний про дукт, до складу якого вхо дять: мед, прополіс,кедрова олія, обліпи�хова олія, бджолинийвіск та олія насіннягарбуза. Унікальністьбальзаму полягає у тому,що кожен зі складовихкомпонентів багатофунк ціональний сам по собі.Практично будь який з ниху народі називають «золотим коренемУралу». Мається на увазі універ сальність цілющих властивостей. Азібрані в єдиний бальзам, пройшовшискладну обробку за запатентованоютехнологією, вони дають кумулятивнийефект і складають могутню силу, щодає приголомшливі результати і від новлює наш організм.
На сьогоднішній день цілющу силубальзаму відчули на собі тисячі людей.Популярність засобу забезпечуєтьсяшвидкими і високоефективними ре зультатами: вже на самому початкувживання помітно покращується за гальне самопочуття, спостерігаєтьсязникнення гострих, болісних симп томів захворювань.
Завдяки своїй крововідновлювальнійдії бальзам розширює і наповнюєкровоносні капіляри, знижує рівеньхолестерину в крові і приноситьістотну користь при захворюваннях
Бальзам «Промёд» � здоров’я,дароване природою!
серцево�судинної системи, таких якаритмія, стенокардія, ішемічнахвороба серця, атеросклероз,гіпертонія I�II стадій, вегетативно�судинна дистонія, варикозне роз�ширення вен, тромбофлебіт.
Особливо корисну дію бальзам маєпри таких неприємних явищах як го�ловний біль, ломота у суглобах,втома м’язів, дестабілізація тиску,залежність від погодних змін.
Неоціненна дія бальзаму і при за хворюваннях опорно рухового апа рату, засіб відмінно допомагає приартриті, артрозі, подагрі, пошкод�женні меніска і шийки стегна,ревматизмі, невриті, остеохонд�розі, радикуліті, грижі хребта,шпорі п’яти та ін.
Високий результативний ефектвживання засобу досягається при
захворюваннях щито�видної залози, цукро�вому діабеті, а також хво�робах очей (короткозо�рість, глаукома, кон’юнк�тивіт та ін.). Швидкий таефективний результат даєвживання препарату призрощенні кісток, загоєнніпісляопераційних швів,при відновленні післятравм, після перенесенняінсультів, інфарктів .Швидка і цілеспрямованадія бальзаму «Промёд»сприяє поліпшенню ро�боти шлунково�кишко�вого тракту, очищенню
печінки, з великим успіхом препаратзастосовується при дисбактеріозі,хронічному коліті, виразці шлунку ідванадцятипалої кишки, пан�креатиті, гепатиті, анемії, сечо�кам’яній хворобі, циститі, геморої.
Використання бальзаму дозволяєвберегтися не лише від звичайногогрипу. Завдяки своєму складу «Про мёд» істотно покращує імунітет ізміцнює захисні властивості організму,рекомендований для запобіганнявипадкам зараження новими видамивірусів грипу. Ефективний також приГРЗ, всіляких бронхолегеневиххвороб (пневмонії, бронхіту, аст�ми); досягається чудовий оздоровчийрезультат при гаймориті, паро�донтозі, запаленні вуха та ін.
«Промёд» нормалізує роботу ре продуктивної системи (відновленняпотенції у чоловіків, дітородноїфункції – у жінок). Застосовується
при гінекологічних захворюваннях,а також простатиті, аденомі.
Бальзам володіє протизапальними,протипухлинними і протимікробнимивластивостями. Ця обставина до зволяє зціляти такі неприємні і не безпечні хвороби як грибкові за�хворювання, герпес, псоріаз, ней�родерміт, екзему, а також опіки ірани, обмороження.
Спробуйте на собі дивовижну силубальзаму, народженого самою при родою.
Над його створенням працювалитисячі бджілок, без втоми літаючи відквітки до квітки. Дбайливі руки додалидо медової композиції цілюще маслорослин, що ввібрало в себе соки земліта енергію стихій.
Відчуйте разом з «Промёдом» цілю ще дихання Уралу.
При кур’єрській доставці, а також поштових замовленнях знижка не діє.Замовлення приймаються за телефоном: 8 (044) 491�45�54, а також за
адресою: 03037, м. Київ, а/с 150. www.apifito.net
ТІЛЬКИ <ДАТИ><МІСТО>
<місце проведення>,з <часу> до <часу>
Виставка�продаж бальзама «Промёд», а також докладна консультаціяз його застосування буде проходити за адресами:
Мінімальний курс � 2 упаковки.При хронічних захворюваннях �
4 упаковки.Ціна 1 упаковки
бальзаму “Промёд”: 89 грн.Пенсіонерам та інвалідам
знижка 9 грн.
Головань З. С.,м. Котовськ
Я дуже задово лена дією баль заму, яку він на дав моїм сугло�бам і венам. Ногидуже боліли, венибули опухлі, хо
дила з двома паличками, тепер зоднією, біль відчуваю значно менше,рухаюся легше. Я використала 4баночки «Промёда» протягом мі сяця. Спасибі!
Будяк Н. І.,м. Первомайськ
Дуже вам вдячний за те, що допо могли мені повернути слух! Більше10 років я не чув правим вухом. Вже йзвик, але прочитав у газеті про«Промёд» і вирішив спробувати йогодію на собі. Впродовж місяцяприймав бальзам всередину, увечерімастив за вухом, а також робивтампони і клав їх у вухо. Сам собі неповірив – слух відновився на 50 %.Спасибі, я дуже радий!
Серікова Н. П., 81 рікм. Бахчисарай
Протягом 30 років я не знала поря тунку від проблем з серцем. Нападитраплялися щодня. Дуже частовикликала «Швидку допомогу». Станмого здоров’я був критичним: пос тійне запаморочення, не моглаходити навіть по квартирі, ногипросто не пересувалися. Сусідказапропонувала спробувати «Про мёд». Я спочатку не хотіла, а потімзважилася і попросила купити мені 2баночки. Думала, що моєму горю вженічого не допоможе. На щастя, япомилялася. Бальзам дивовижний!Серце вже не так турбує, я з легкістюпіднімаюся з ліжка, запамороченнязникло, стала виходити на вулицюсамостійно, з’явилися сили. Тепер явже сама в змозі прийти і купити собібальзам. Дякую, що підняли мене наноги!
Таран В. Н., 60 роківм. Чугуїв
Я, як і більшість людей мого віку, маюцілий букет захворювань. У менегіпертонія 2�го ступеню, виразкашлунку, хронічний геморой. Кількамісяців тому дізналася про бальзам«Промёд». Використала 8 баночок іотримала вражаючі результати:геморой повністю зник, гемороїдаль ні шишки розсмокталися, і тиск пере став турбувати, покращився апетит,стала почувати себе бадьоріше.Продовжую користуватися баль замом для профілактики. Дякую всімвам!
Шульга І. Ф.,м. Горлівка
Хочу подякувати вам за допомогу, якумені надав бальзам «Промёд». Язвертався в лікарню, але результатівне було, оскільки у мене доситьсерйозне захворювання катаракта.Призначили операцію. Бальзам«Промёд» я купив з останньою на дією. Після вживання двох баночокпомітив покращення: зникла пелена,і з’явилися чіткі зображення пред метів. Немає необхідності робитиоперацію! «Промёд» творить дива!
Лаптєва М., Ф.,м. Рівне
Висловлюю вам величезну вдячність!Ви мене врятували. Купила у вас 6баночок бальзаму, застосувала 4 шт.за 1 місяць. Які ж у мене результати,запитаєте ви? По перше, пройшлатахікардія, аритмія, зник гайморит,бронхіт, а також поліартрит. За хворювання турбували більше 20років. Я дуже задоволена резуль татом!
Ведута В. І., 59 роківм. Красногвардійське
Після інсульту, який був 2 роки тому,здоров’я погіршилось. З’явивсяголовний біль, гіпертонічний криз,збільшилася щитовидка, артроз.Загалом, повний букет захворювань.Побачивши вашу статтю в газеті,прийшла на лекцію, купила 4 баночки«Промёда» і почала користуватися.Вже на другому тижні застосуванняотримала чудові результати. Про йшов головний біль, стабілізувавсятиск, і зменшилася щитовидка. По чуваю себе чудово! Спасибі вам!
Серватинська Л. М., м. Сніжне
Я колишній медичний працівник. У мене було багато різних захворювань:цукровий діабет, тиск, катаракта, глаукома, боліли суглоби. Післявживання бальзаму «Промёд» я практично забула про всі свої хвороби, почуваюсебе чудово, з’явилася бадьорість у всьому організмі, величезний прилив сил.Я дуже вам вдячна!
Шановна редакція, пише вам мешканка села Біле, Ямпільського району. Неможу стримати своїх емоцій і висловити словами, яка я щаслива. Всім своїмсусідам розповіла про дивовижне зцілення. Після чого чоловік порадив менінаписати в газету, щоб бальзам «Промёд» допоміг багатьом людям, які пронього ще не знають. Про бальзам мені розповіли односельці, які їздили дорайонного центру і потрапили на лекцію. Пожаліли вони мене, тому що знали,як важко я працювала для колгоспу 19 років слюсарем на фермі. Ох і важкобуло! Сама собі тільки гірше робила, що працювала не покладаючи рук. Азаробила я аж 2 інсульти, досі дивуюся, як земля мене носить. Перший інсультпережила 10 років тому перенервувала на роботі. Тоді насилу оклигала, довгийчас не могла дати собі ради. А через 4 роки знову себе не поберегла стрес, ізнову інсульт. Права рука і нога були паралізовані, нічого не могла робити,тільки жаліла, що стала тягарем для своїх рідних. Вони ж не падали духом,виходили мене. На палицях, по стінах я навчилася пересуватися по кімнаті. Іу такому стані перебувала до недавнього часу. Після інсультів все боліло живого місця не відчувала. Місяць тому мої рідні і мене повезли на лекцію презентацію, де продавали бальзам «Промёд». Я тоді мало вірила в позитивнийефект, тому купила лише одну баночку бальзаму. Люди, я сама собі не вірю,але я стала не те, що ходити, бігати! Другий раз за бальзамом «Промёд»прийшла своїми ногами. І тоді хлопцям дякувала, і зараз через газету передаюподяку. А ще хочу, щоб люди вірили у дива, щоб не падали духом, а боролися,хоча б заради своїх близьких. Мій стан покращується завдяки бальзаму«Промёд», тому я бажаю всім хворим спробувати його і одужати. Ще раз щиродякую!
Хлєбнікова Галина Яківна, 56 років,Вінницька обл., Ямпільський р�н, с. Біле
Тільки 11 серпня:
м. Семенівка з 9:00 –
10:00, РБК
м. Новгород-
Сіверський, з 11:00 до
12:00, РБК
Тільки 12 серпня:м. Бахмач з 9:00 до 10:00, РБК
м. Борзна, з 11:00 до 12:00, РБК
м. Мена з 13:00 до 14:00, кіноте-
атр ім Б. Хмельницького, пл. Чер-
вона, 10
м. Щорс, з 15:00-16:00, РБК
м. Городня з 17:00 до 18:00, РБК
Тільки 13 серпня:м. Чернігів з 9:00 – 10:00 БК «Хіміків»м. Ніжин з 12:00 – 13:00, Клуб залізничників, вул. Шевчен-ка, 168м. Ічня з 14:00 – 15:00, РБКм. Прилуки з 16:00 – 17:00, МБК
№ 86 (27917)6 серпня 2009 року18 Реклама та оголошенняРеклама та оголошення
Висновок ДСЕЕ № 05.03.02 04/13614 від 13.03.2009 р.
Представляємо вашій увазі одну з останніх розробокукраїнської науки � капсули жирові профілактичні «Апіфор»,що мають покращену формулу. Розробка «Апіфора» про�водилася за участю провідних фахівців апітерапії з усьогосвіту.
Капсули жирові профілактичні (свічки) – це одна знайбільш ефективних форм цілющої дії. При цьому методівживання біоактивні речовини і лікарські засоби потрапляютьпрямо у кровоносну систему організму, минаючи печінку, іне піддаються дії її ферментів, а також шлункового соку, жовчіі соку підшлункової залози. Це підсилює цілющий ефект у2�3 рази в порівнянні з таблетованою формою!
До складу входять: прополіс, олія насіння гарбуза, олія какаота маточне молочко.
Презентація та продаж капсул жирових профілактичних“Апіфор” буде проходити:
<ДАТИ><МІСТО>
<місце проведення>з <часу> до <часу>
Вартість однієї упаковки 79 грн.Пенсіонерам та інвалідам знижка 4 грн.
Замовлення приймаються за телефоном: 8 (044) 491�45�54,а також за адресою: 03037, м. Київ, а/с 150.
При кур’єрській доставці, а також поштових замовленнях знижка не діє.
«Апіфор�1» – універсальні (для жінок і чоловіків), «Апіфор�2» рекомен�довано переважно чоловікам через функціональні відмінності складовихкомпонентів. Мінімальний курс вживання – 2 упаковки (20 капсул).
Багато років пропрацювала кухарем.Через важку роботу років 20 томуз’явився геморой, з кожним рокомхвороба загострювалася. Користува лася багатьма засобами, але резуль тату не було. Дійшло до того, що простостікала кров’ю, біль став нестерпним.Завдяки двом упаковкам капсул «Апі фор 1» припинилася кровотеча, зниклосвербіння, біль, нормалізувалося ви порожнення. Чудовий засіб! Раджу всімблизьким, рідним і знайомим.
Анікіна І. В.,м. Хмільник
Я виросла на славній полтавській землі!Завжди добре себе почувала, була енер гійною, красивою, здоровою. Але з вікомстало здоров’я підводити: тиск, аритмія, та
й сили вже не ті. Дізнавшись про «Апіфор», вирішилапридбати цей препарат. Хоч і вік вже, але здаватися нехочу. Після курсу прийому капсул аритмія зникла, тискнормалізувався. «Апіфор» купував для мене син. Вдячнаі йому, і вам!
Яблонська О. П., м. Полтава
«Апіфор–2» мені дуже допоміг. У менепочаткова форма аденоми. Було часте нічнесечовипускання, різі, біль. Вирішив спро бувати капсули і залишився задоволений.
Дякую вам! Придбав ще капсули, щоб пройти повнийкурс.
Мамон А. І., м. Дніпропетровськ
Мене турбувала перед міхурова залоза, а самепростатит. Після того, якстав користуватися «Апі
фором», відзначив покращення:сечовипускання нормалізувалося,зник біль, став рідше ходити дотуалету. Дуже вдячний!
Ольшанський П. П.,м. Кременчук
Моя дружина минулогомісяця почала користу ватись капсулами «Апі фор 1», про які дізналася
з газети. Вона перенесла 4 інсульти,голова була важка, як камінь, го ловний біль, тиск, що постійно змі нювався, та ще й поліартрит і ра дикуліт. Завдяки капсулам відчу вається легкість, ніби прояснення вголові, біль у попереку і суглобах зник.Спасибі!
Курілін А. Л.,м. Верхньодніпровськ
Доброго дня! Мене дужесильно мучили запори. Яперепробував безліч лі карських препаратів, різні
народні засоби, але нічого не до помагало. Випадково прочитав угазеті про жирові капсули «Апіфор» іодразу вирішив їх придбати. Післязастосування 2 упаковок запорибільше мене не турбують. Продовжуюкористуватися «Апіфором» для про філактики. Величезне вам спасибі!
Котелнякін Н. І.,м. Жовті Води
Тільки 11 серпня:м. Семенівка з 9:00 –
10:00, РБК
м. Новгород-
Сіверський, з 11:00 до
12:00, РБК
Тільки 12 серпня:м. Бахмач з 9:00 до 10:00, РБКм. Борзна, з 11:00 до 12:00, РБКм. Мена з 13:00 до 14:00, кінотеатр ім. Б. Хмельницького, пл. Червона, 10м. Щорс, з 15:00-16:00, РБКм. Городня з 17:00 до 18:00, РБК
Тільки 13 серпня:м. Чернігів з 9:00 – 10:00 БК «Хі-міків»м. Ніжин з 12:00 – 13:00, Клуб за-лізничників, вул. Шевченка, 168м. Ічня з 14:00 – 15:00, РБКм. Прилуки з 16:00 – 17:00, МБК
Товариство з обмеженою відповідальністю
«Чернігівзернопром»Юридична адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 4Фактична адреса: 14013, м. Чернігів, про-спект Перемоги, 127, оф. 203Тел.: (0462) 77-47-12, тел./ф (0462) 675-272, (0462) 970-830 (1).База – (0462) 614-429.
Куди налаштовуються ЛКТ (Чернігів) та «Нафта-ЕКО» (Ніжин)
Команда О1. ФК «Єдність-2» (Плиски) 272. ФК «Полісся» (Добрянка) 213. «Шина» (Чернігів) 194. «Агротрейд» (Припутні) 185. ФК «Ніжин» (Ніжин) 186. «Авангард» (Корюківка) 147. «Ревна» (Семенівка) 138. ФК «Куликівка» 99. «Славутич» (Славутич) 810. ЮСБ (Чернігів) 811. «Юність» (Чернігів) 5
Матчі другого кола розпочнуться 8 серпня.
ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ
ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ
У північній зоні грає 9 команд, у південній – вісім. Але лідери
обох зон досягли однако-вого доробку – по 19 очок. Йдуть, так би мо вити, нога в ногу, хоча ко н куренція гостріша на півночі. Дру-ге коло, матчі якого роз-почнуться 15 серпня, по-каже, наскільки серйоз-ні претензії ліди руючих команд на підвищення в класі, тобто у вищій лізі.
10.00 Теніс. Турнір WTA. 1/2 фіналу. Цинциннаті (США)
11.00, 19.00, 01.00 Легка атле-тика. Чемпіонат світу ІААФ. Берлін. День 2
15.00 Стрибки на лижах з трампліну. Літній Гран-прі. HS 117. Айнзідельн (Швей-царія)
16.45 Велоспорт. Гран-прі Гам-бурга. Гамбург (Німеччина)
17.45 Веслування на байдарках і каное. Чемпіонат світу на гладкій воді. Фінал. Дарт-мут (Канада)
23.15 Теніс. Турнір WTA. Цин-циннаті (Огайо/США). Фінал
Жіночий футбол
Ліга чемпіонів – на старті
Ліга чемпіонів прийшла на зміну Кубку
УЄФА, який вперше був розіграний в се-зоні 2001/02. Тепер змагання йтимуть в іншому форматі, до речі, більше в суто кубковому, аніж ра-ніше. Тільки у відбір-ковому раунді, який щойно закінчився (30 липня – 4 серпня), ігри проходили у гру-пах. 28 команд розі-грали сім путівок до 1/16 фіналу, де до них приєднаються ще 25 команд, чемпіонів своїх країн, та переможець останнього Кубка УЄФА німецький «Дуйсбург». В обоймі пре-тендентів і український клуб з Харкова – минуло-річний чемпіон нашої країни «Житлобуд-1».
Всі учасники 1/16 фіналу вже відомі. Нашу увагу, звісно, привертають ті команди, де грають україн-ські футболістки. А це поки що тільки «Россиян-ка» з підмосковного Красноармейска. Вони грали на Кіпрі і всі три матчі виграли, причому дуже пе-реконливо, хіба що у місцевого «Аполона» виграли скромно – 1:0. Ірландського «Сент-Френсиса» подо-лали з рахунком 11:0 (один гол забила член збірної України Людмила Пекур), а ізраїльський «Макка-бі Холон» – 7:0.
Тепер всі чекатимуть жереба, який відбудеться 14 серпня у Ньоні (Швейцарія), в штаб-квартирі УЄФА.
Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ
Людмила Пекур
В чемпіонаті області зіграно матчі першого кола. Турнір стартував 16 травня, матчі проходили по суботах. Останній, 11-ий тур, відбувся 25 липня.
Лідирує після першої половини шляху друга ко-манда з Плисок – «Єдність-2». Вони втратили всьо-го три очки – програли ніжинцям, всі інші матчі ви-грали, і у свого головного конкурента – добрянського «Полісся» – також (3:1). «Полісся» ж цього року у 10 матчах встигло тричі програти, причому і «Агротрей-ду» з Припутнів (Ічнянський район), який добрянцям дихає у потилицю.
№ 86 (27917)6 серпня 2009 рокуОстання сторінкаОстання сторінка20
•• К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р •• П О Г О Д А П О Г О Д А • • К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р • • П О Г О Д А П О Г О Д А ••
Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій.
•Відповідальність за достовірність
інформації та реклами несуть автори та рекламодавці.
Знаком позначені матеріали рекламного змісту.
•Листування
з читачами – тільки на сторінках газети.
Цими дняминародилися
6.08
Російський хірург Ілля Буяльський (1789), російський художник Аполлінарій Васнєцов (1856), англійський мікро-біолог, нобелівський лау-реат Александр Флемінг (1881).
7.08
Український пись-менник Володимир Винниченко (1880), ро-сійська актриса і ре-жисер Юлія Солнцева (1901), російський пись-менник і журналіст Юрій Чернишенко (1929), укра-їнський політик Віктор Медведчук (1954).
Повний місяць 06.08Схід 5:33Захід 20:34Тривалість 15:01
За релігійним календарем сьогодні – мучениці Христини. Му-
чеників благовірних князів Бориса і Гліба, у Святому хрещенні
Романа і Давида. Преподобного Полікарпа, архімандрита Печер-
ського.
Завтра – Успіння праведниці Анни, матері Пресвятої Богоро-
диці. Святих жон Олімпіади диякониси та Євпраксії діви, Тавен-
ОВЕН. Ви виявитеся в центрi подiй. Постарай-теся при цьому зберегти нейтралiтет i не беріть все близько до серця. Тiльки не перебiльшуйте iз самоконтролем i пунктуальнiстю на роботi – це раптово може виявитися причиною непри-ємностей. У вихiднi вiдчуєте оптимiзм.
ТЕЛЕЦЬ. Обставини будуть залежати вiд ва-ших дiй i вiд умiння згладжувати гострi кути, у протилежному випадку можливi ускладнен-ня у взаєминах з керівницвом або пiдлеглими. У багатьох своїх починаннях ви можете зна-йти пiдтримку й допомогу в близьких людей i надiйних друзiв.
БЛИЗНЮКИ. На роботi будьте щедрiшими з колегами. Бажання подiлитися накопиченим професiйним досвiдом принесе вам чималий прибуток. Незначна помилка може зумовити ба-гато неприємних наслiдкiв. У недiлю у вас буде хороша можливiсть пiдвищити самооцiнку.
РАК. У вас виникне шанс пiдняти свiй авторитет i знайти загальну мову навiть iз найнезговiрливішими людьми. Якщо вдасться погодити свої дiї з колегами або з партнерами з бiзнесу, ви зможете досягти небувалих висот. Можуть вiдкритися вашi таємницi, але їхнє оприлюднення не пiде вам на користь.
ЛЕВ. Iмовiрний успiх у професiйнiй сферi. Тiльки не будуйте грандiозних планiв – вони можуть не здiйснитися. Близькi люди можуть звертатися до вас за порадою. Постарайтеся бути завбачливiшими, продумуйте кожну свою дiю. Не робiть двiчi тi самi помилки.
ДIВА. Допомога впливових людей для про-сування кар’єрними сходами вам не зашкодить. Вашi зусилля увiнчаються успiхом: партне-ри врахують вашу зацiкавленiсть у спiльнiй справi. Не забувайте про старi справи та про-блеми, що накопичилися, їх потрібно вирiшити найближчим часом.
ТЕРЕЗИ. Краща тактика для вас – спокiйно робити свою справу. Тодi вашi старання будуть обов’язково оцiненi. Потерпiть, розпалювання пристрастей навколо змiн на роботi поступово буде слабшати. Робота принесе успiх. Придiлiть близьким людям бiльше уваги й турботи.
СКОРПIОН. З’явиться маса хороших можли-востей, постарайтеся максимально скористатися ними: проявляйте iнiцiативу, активнiше дода-вайте зусилля. Не варто дiяти вiдразу – спо-чатку подумайте. У вихiднi проблеми обiйдуть вас стороною.
СТРIЛЕЦЬ. Можна легко зняти напруже-нiсть у стосунках з колегами, делiкатно обго-воривши i свої, i чужi договiрнi зобов’язання. Зросте кiлькiсть спонтанних знайомств. У вихiднi ви зможете усунути прикрi непоро-зумiння у стосунках з дiтьми. Дбайливо став-теся до наявних у вас фiнансових ресурсів.
КОЗЕРIГ. Одна з головних цiлей – змiцнення свого статусу у сформованiй сферi дiяльностi. Хороший час для творчих починань, фiзичної активностi та вiдстоювання особистих iнтересiв. Може з’явитися стiльки рiзнобiчних iнтересiв, що вдома ви станете нечастим гостем.
ВОДОЛIЙ. Змiцнiє ваша воля, легше стане наполягати на своєму. Вiд зайвих справ рiшуче вiдмовтеся – час, що вивiльнився, знадобиться вам в особистому життi та на роботi. Можливi невеликi неприємностi в сiмейних справах. Усамітнений спосiб життя у вихiднi днi пiде вам на користь.
РИБИ. Не варто зваблюватися видимим успiхом i будувати райдужнi плани. Як би спри-ятливо не складалися вашi справи, сподiватися можна винятково на власнi сили. Можна зро-бити крок угору кар’єрними сходами. Вихiднi налаштують вас на мрiйливий лад.
®Голубі озера, ко-трі утворили-ся на місці пі-
щаних кар’єрів біля старовинної Олеш-ні, що на Ріпкин-щині, стали окра-сою нашого краю. З ранньої весни і до пізньої осені з усіх усюд сюди приїздять люди. Чудовий ку-точок, який створи-ла матінка-природа, приваблює і дорос-лих, і дітей. Це – гарне місце для сі-мейного відпочинку. Влітку на Голубих озерах ніде яблуку впасти.
Перлина рідного краю
Голубі озера – Голубі озера – окраса Поліссяокраса Полісся