Деснянська правда №27932

http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]

СУБОТА,12 вересня

2009 р.№ 101(27932)

Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета

Заснована Заснована у січні у січні

1838 року1838 рокуГоловна газета Чернігівщиниhttp://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected] Головна газетГоловна газет

Велоестафета охоплюва-ла всі регіони України та проходила за трьома

маршрутами одночасно.Один з маршрутів розпо-

чинався в Луганську. До ко-лони приєднувалися все нові учасники з Донецької, Харків-

ської, Запорізької, Дніпропе-тровської, Полтавської, Сум-ської областей. На кордоні нашої області до них приєдна-лася команда Чернігівщини у складі десяти велосипедистів. Учасників заходу 10-11 вересня приймали Батурин, Куликівка,

Чернігів, Козелець. У населе-них пунктах велосипедистів урочисто вітали місцеві жи-телі, представники районних та міських адміністрацій. Для

глядачів та гостей свята ор-ганізатори підготували ціка-ві розважальну та спортивну програми.

Фінішував велопробіг, подо-лавши 1500 кілометрів, 12 ве-ресня у Києві, біля арки «Друж-би народів».

Велотур показав, що ця спор-тивна подія з кожним роком стає все популярнішою, слугує вагомим поштовхом до спор-тивної самореалізації і здій-снення мрій.

Віктор БЕРЕГОВИЙ

12 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ12 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

ВелопробігВелопробігпоєднав Українупоєднав Україну

Вп’яте поспіль Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту прово-див Всеукраїнську велоестафету «Спорт для всіх єднає Україну!». Цьогорічна вело-естафета проходила під гаслом «Кожній дорозі по велосмузі!». Організатори заходу привернули увагу громадськості до проблем безпеки велосипедного руху україн-ськими шляхами, а також створення сприятливих умов для здорового, активного способу життя та відпочинку.

Фот

о М

икол

и ТИ

ЩЕН

КА

стор. 44

стор. 33

стор. 55

стор. 66

Як живеш, віддалене село?

А та Верба край дороги...

Енергетика

Місцеве паливо за 700 грн.зігріє, як газ вартістю 2 500 грн.

Кооперація

Ніна Бакай:

«І досі не уявляю,як можна на півдня закрити магазин?»

Тих днів не змовкне слава

Бахмач вшанував визволителів

Інші матеріали про спортивні подіїчитайте на стор. 7–87–8

2 № 101 (27932)12 вересня 2009 року

Шановні працівники фізичної культури та спорту, дорогі ветерани спорту!

Щиро вітаю вас із професійним святом – Днем фізичної куль-тури та спорту України.

Чернігівщина за вжди славилася людьми, чия фізична міць і спортивна майстер-ність гармонійно поєднувалися з патріотизмом та любов’ю до Батьківщини. Золотими літерами їх імена навіки вписані в історію українського та світового спорту. Завдяки своєму професіоналізму та великому бажанню перемогти ви дарували, даруєте і вірю, що будете дарувати всій Чернігівщині відчуття щастя та гордості.

Від усього серця зичу вам міцного здоров’я, фізичного гарту, олімпійського довго-ліття, невичерпної творчої наснаги та нових досягнень в ім’я спорту і України!

Микола ЛАЗАРЕНКО, начальник відділу з питань фізичної культури та спорту Чернігівської обласної державної адміністрації

Свою історичну місію виконав і Народний рух України за пе-

ребудову, двадцятиріччя з дня утворення якого ми-нуло цими днями. З наго-ди, безперечно, непересіч-ної події минулого четвер-га в Чернігові відбулися урочистості. Спершу їх учасники поклали квіти до пам’ятного знака «Бор-цям за волю і незалеж-ність України» за участю заступника голови, керів-ника апарату облдержад-міністрації Володимира Приходька та заступни-ка голови обласної ради Олега Обушного. Очіль-ник обласної організації УНП Володимир Ступак тут же вручив фундато-рам та активістам Чер-нігівської крайової ор-ганізації Руху Почесні грамоти Української на-родної партії.

Потім в обласному фі-лармонійному центрі фес-тивалів та концертних програм відбувся уро-чистий вечір. Щільно за-повнений зал центру те-пло привітали заступник голови, керівник апарату облдержадміністрацїі Во-лодимир Приходько та за-ступник голови обласної ради Олег Обушний. Во-лодимир Валентинович також вручив Почесні грамоти облдержадміні-страції відомим рухів-ським активістам Сергію Чернякову та Івану Осад-ціву, а Олег Олексійович – Почесну грамоту обласної ради з пам’ятним знаком Володимиру Кузьменку за відновлення україн-ської державності, наці-ональне відродження та з нагоди 20-річчя ство-рення Чернігівської кра-йової організації Народ-ного руху України за пе-ребудову.

Про знакові події в жит-ті крайової організації Руху

за період з 1989-го по 1991-й присутнім на вечорі нага-дав колишній співголова крайової організації Руху Валерій Сарана, назвав поіменно фундаторів цієї громадсько-політичної ор-ганізації. «Вони були пер-шими, – зазначив він, – а першим завжди важче». Спротив тодішньої партій-ної номенклатури був силь-ним, але наступальний ха-рактер дій рухівців давав дедалі вагоміші результати. Це й відома не тільки в об-ласті чернігівська «ковбас-на» революція – етап, коли Народний рух дуже гучно заявив про себе. І перша обласна конференція кра-йової організації, і участь у перших демократичних виборах, створення депу-татської групи «Чернігів» у міськраді, підняття над міськрадою національно-го жовто-блакитного пра-пора тощо.

Голова Чернігівської об-ласної організації Україн-ської народної партії і ко-лишній заступник голови крайової організації НРУ за перебудову Володимир Ступак поділився спога-дами про участь в Уста-

новчому з’їзді Народного руху України, що відбув-ся 20 років тому у Києві, в технологічному універси-теті. Серед його делегатів був і 21 представник від Чернігівщини. Володимир Федорович назвав їх імена, згадав і тих, кого вже не-має серед нас і чию світлу пам’ять вшанували хви-линою мовчання. Очіль-ник обласної організації УНП закликав продовжи-ти боротьбу за українську Україну, а потім вручив Почесні грамоти міськра-ди колишньому редактору рухівського друкованого первістка – газети «Гро-мада» Віталію Москаленку та іншим активістам.

Голова обласної «Про-світи», редактор «Сівер-щини» Василь Чепурний відзначив вклад журна-лістів рухівського при-зову в утвердженні глас-ності на теренах Чер-нігівщини, зазначивши, що їм складніше це було робити, ніж іншим їхнім соратникам.

Відома поетеса, автор-ка слів легендарної «Ко-зачки», красива жінка з красивим голосом і кра-

сивою душею Надія Гал-ковська привітала при-сутніх на вечорі зі сцени філармонійного центру не зовсім звично. Просто виконала перший куплет «Козачки» і продекламу-вала патріотичні рядки свого останнього поетич-ного твору.

Вечір закінчився чудо-вим концертом знаних не тільки на Чернігівщині танцювально-хорових ко-лективів і виконавців.

Народний рух Укра-їни за перебудову своє завдання справді ви-конав. А потім, зі здо-буттям незалежності , почався новий, чи не найважчий етап – етап державотворення. Рух, політично структу-рувавшись, сприяв утворенню численних партій національно-демократичного спряму-вання, що посилило конкуренцію на ідей-них змагальних май-данчиках. Натомість це обернулося поглиблен-ням роз’єднання демо-кратичних сил у розу-мінні шляхів і перспек-тив державотворення, розвело колишніх со-ратників по різні боки електорального поля, а то й по обидві сторони політичних барикад, пе-ретворившись у баналь-ну боротьбу за владу.

І це також рухівський урок, з якого слід робити висновки. Чим швидше, тим краще. Адже бать-ком, без перебільшен-ня, нашої незалежнос-ті Рух став не випадко-во, а тоді, коли під його прапори просто змушені були стати люди різних професій, праві і ліві, партократи і демократи, що переконливо показав Всеукраїнський рефе-рендум 1991-го.

Петро ГРОМОВИЙ

Подія

Рух своє завдання виконав. На відміну від влади

Горбачовська перебудова, затіяна КПРС у межах СРСР, завершилася розпадом могут-ньої союзної держави, яка займала шосту частину суші земної кулі. До речі, всупереч намірам Компартії, проте за логікою подій, які тоді розвивалися: те, чого не змогла зро-бити керівна і спрямовуюча, вдалося національним фронтам і рухам. На теренах колиш-ніх союзних республік утворилися незалежні держави.

Фот

о М

икол

и ТИ

ЩЕН

КА

Єврокомісія

Чи продаватимуть наше молоко на європейських ринках?

В Україну прибули інспектори Офісу харчових про-дуктів і ветеринарії Єврокомісії з питань охорони здоров’я та захисту прав споживачів. У межах

візиту європейські чиновники планують відвідати під-приємства, які в перспективі хотіли б постачати свою молокопродукцію на європейський ринок.

Інспектори пробудуть в Україні до 20 вересня. За цей час вони мають відвідати 5 українських молоч-них підприємств. Якщо результати перевірок будуть позитивні, – то держкомітет ветеринарної медицини України отримає право самостійно вирішувати: які з підприємств можуть постачати свою продукцію в Єв-росоюз. Ці підприємства ще мають пройти сертифіка-цію, згідно з вимогами ЄС. До європейських магазинів українська продукція (в основному сир та сухе молоко) у кращому випадку потрапить через рік-два.

Наталія ГАРБУЗ

Повідомляє податкова

Куди керівники витрачають мільйони – невідомо

Щодо дотримання податкового законодавства під час виплат доходів громадянам податківці з почат-ку року перевірили 207 юридичних осіб та 67 при-ватних підприємців. Кожна перевірка встановила порушення.

Юридичним особам донараховано 8 млн. 588 тис. грн. На посадових осіб складені адмінп-ротоколи та застосовані штрафи. Приватним

підприємцям донараховано 4 млн. 837 тис. грн. подат-ку з доходів фізичних осіб, до них також застосовані штрафні санкції.

Найпоширеніші порушення – надання матеріаль-них та соціальних благ громадянам без оподаткуван-ня, виплата доходів за рахунок «тіньових» коштів, ведення подвійної бухгалтерії, а також виплати по-зик задля ухилення від оподаткування.

Нині продовжується відстеження підприємств, які мінімізують сплату податку з доходів фізичних осіб, конвертуючи кошти через розрахунковий рахунок.

Приміром, приватне підприємство, яке розташо-ване в Чернігові, на території області проводило торговельно-посередницьку діяльність. У його шта-ті були 2 працівники, зарплата яких становила по 700 грн.

Під час перевірки встановлено, що директору з каси підприємства видано на закупівлю товару понад 1,6 млн. грн. Про витрачені кошти авансовий звіт не складений, документів, які б підтверджували витрати на придбання продукції, немає. За результатами перевірки донарахо-вано сплатити до бюджету більше 1 млн. грн.

У ході перевірки іншого підприємства, яке та-кож займалося на території області торговельно-посередницькою діяльністю, встановлено, що там значився лише 1 працівник, який обіймав посаду і керівника, і бухгалтера. Офіційно зарплата йому на-віть не нараховувалася.

Щоб не платити податки, вирішив отримати дохо-ди в інший спосіб – зняв із рахунку майже 400 тис. грн. нібито на закупівлю товарів. Про витрачені ко-шти він не відзвітував. Документи, які б підтверди-ли такі витрати, не надав і під час перевірки. За цим фактом донараховано понад 260 тис. грн.

Перевірками щодо легалізації робочих місць ви-явлено 2227 осіб, з якими не були укладені трудові угоди. Найбільше таких випадків у торгівлі та сфері надання послуг з перевезень.

Також поширені факти залучення без угод підприємцями-підрядниками та субпідрядниками громадян до виконання малярних та штукатурних робіт. Такими фактами податківці занепокоєні най-більше, оскільки не лише втрачає бюджет, але й на-ймані працівники соціально незахищені.

Уважно вивчивши акти виконаних робіт, можна поміти-ти, що такі обсяги підприємець самотужки не забезпечив би. Як правило, у нього немає й відповідного досвіду. Саме таких підприємців днями запрошували до ДПІ у м. Чер-нігів. І коли їм надали відповідні докази, то діватися було нікуди. Один з таких роботодавців одразу оформив трудо-ві угоди з 10-ма будівельниками, другим – з 3-ма, третій – з 6-ма, ще один – з 5-ма. Всі вони сплатили до бюджету єдиний податок та податок з доходів фізичних осіб.

Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в області

3ЕнергетикаЕнергетика№ 101 (27932)12 вересня 2009 року

– За останні десять ро-ків різні бригади сприт-них ділків, змінюючи одні одних, фактично грабу-вали державне підприєм-ство, доводячи його «до ручки». Чесно кажучи, я був не в захваті від про-позиції з боку концерну «Укрторф» стати на чолі фактично помираючого підприємства. Спочатку відмовився взагалі. Тоді концерн пішов на хитро-щі: вмовили мене побу-ти виконуючим обов’язки й допомогти державному підприємству. Мені було цікаво перевірити свої сили, тому я й погодився. Рівно на півроку. Днями цей строк спливає…

– Яка ситуація була на підприємстві до березня цього року, і як вона змі-нилася нині?

– Коли я прийшов на «Чернігівторф», обсяг бю-джетної заборгованості на підприємстві у два рази перевищував річний об-сяг випуску та реаліза-ції продукції! Пенсійні внески не сплачувалися впродовж чотирьох років! Сьогодні вдалося на 27 відсотків зменшити бор-ги із заробітної плати, у 4,6 раза збільшити спла-ту внесків до Пенсійного фонду, на 38% – реаліза-цію продукції. Ми злама-ли негативні тенденції та заклали підвалини еконо-мічного росту.

– Усе за півроку? Як це вдалося?

– Ніколи не думав, що можу бути таким жор-

стким. Бізнес завжди орі-єнтований на результат, а ось державний менедж-мент – чомусь на про-цес. Так привчили. Тому перше, що довелося зро-бити, – змінювати свідо-мість самих керівників структурних підрозділів. Налагодив фінансову дис-ципліну: заборонив ди-ректорам філій робити прямі грошові видатки з прибуткової каси, а нато-мість спрямував кошти від продажу торфопро-дукції безпосередньо в банк. Це зробило фінансо-ві потоки прозорими. Крім того, заборонив продава-ти продукцію за цінами, нижчими від економічно обґрунтованих. Раніше це провокувало зростання боргів із заробітної плати та до бюджету. Керівни-ки більше не відпускають продукцію безоплатно та без укладання господар-ських договорів, колись це призводило до виник-нення сумнівної дебітор-ської заборгованості. До-велося позбутися послуг численних посередників, які раніше годувалися за рахунок робітників, та налагодити контроль за випуском продукції, що унеможливило крадіж-ки. Також посилив відпо-відальність керівників за несвоєчасну виплату зарп-лати працівникам. Введе-но було й режим жорсткої економії обігових коштів: ми перестали фінансува-ти будь-які витрати, не пов’язані з видобутком

торфу та виробництвом торфобрикетів.

– Чи оновлювали інф-раструктуру підприєм-ства?

– Так. У підготовку під-приємства до сезону вкла-дено більше ніж 150 тис.грн. матеріальних витрат. Із наявних у використан-ні на підприємстві земель, станом на квітень ц.р., в експлуатації фактично перебувало 35% усіх по-лів видобутку торфу. Тому у травні-червні повністю прочистили магістральні

та валові канали полів, чого не робилося впро-довж восьми років! Зага-лом обсяг земельних ро-біт з відновлення ірига-ційних споруд становив більше 15 тисяч кубічних метрів. За цей період ка-пітально відремонтовано торфобрикетний цех на Смолинському торфобри-кетному заводі (вперше за сім років). Наразі він пра-цює з потужністю виробки торфобрикету 120 тонн за добу (збільшили практич-но наполовину).

– Як же працюватиме підприємство, після того, як Ви залишите посаду?

– Ми провели перегово-ри з партнерами та підпи-сали перспективні контра-кти, що «годуватимуть» підприємство на роки впе-ред. Я вивчав досвід ли-товців, фінів та білорусів у запровадженні нових технологій у комунальній енергетиці за рахунок ра-ціонального використання та ефективного спалю-вання продуктів торфо-видобутку. Це дало змогу

врахувати, і, відповідно, запобігти виникненню в майбутньому критичних моментів, які могли б пе-решкодити розвитку під-приємства. Все це дало свої результати.

– І скільки ж держав-них коштів витратили на закордонні відрядження?

– Жодної копійки. Лег-ше витратити свої гроші, аніж потім довго доводити, що ти не верблюд. Бо у нас так повелося, що доброго слова про свою роботу не почуєш, а ось облити бру-дом бажаючих вдосталь. Тому в свій автомобіль я не залив жодного літра дизпалива за рахунок під-приємства.

– Які Ваші подальші плани?

– Формат державного підприємства не дає мож-ливості реалізувати інвес-тиційні проекти. У ньо-го приватний капітал ко-шти вкладати не буде. А вкладати є в що. Тут тре-ба виробити такий фор-мат співпраці державно-го і приватного капіталів, який був би вигідним для обох сторін. Тільки недо-лугий підприємець думає, що він може щось виграти, коли інший програє. Я ж працюю в бізнесі за фор-мулою: виграш-виграш.

– Які проекти, на Ваш погляд, можна реалізува-ти на цьому підприємстві, і взагалі в торфовидобув-ній галузі?

– Їх чотири. Перший полягає у подальшому збільшенні ефективності використання енергетич-ної сировини, адже просте спалювання торфобрике-ту неефективне. Тому тре-ба застосовувати газогене-ратори та когенераційні установки, аби збільшити коефіцієнт корисної дії та перетворити специфічну теплову й нетранспорта-бельну енергію торфу в універсальну електрич-ну, яка за собівартістю набагато нижча від тієї, яку продають обленерго та ще й на умовах пере-доплати.

Другий – переоблад-нання газових котелень на твердопаливні. Розра-хунки й практика пока-зують, що це економічно вигідніше для невеликих (від 1 до 5 гігават) коте-лень, і дозволить не під-вищувати тарифи на те-пло та гарячу воду, адже в торфі немає ні валютної, ні політичної складової. А за нинішньої ціни на газ переобладнання котельні окупає себе за один сезон, тим більше, що економіч-ний та соціальний виграш – великий. Тому ми від-працювали пілотний про-ект та техніко-економічне обґрунтування переоб-ладнання енергозабезпе-чення цілого містечка. Це вигідно і для торфобри-кетного заводу – вдвічі збільшиться обсяг вироб-ництва, і для територіаль-ної громади – люди отри-мають дешевше тепло.

Третій проект пов’я-заний з енергозбережен-ням та розвитком альтер-нативних джерел енергії. За оцінками фахівців, ми викидаємо «на вітер» до 30% теплової та елек-тричної енергії! Марно-тратство – традиція, яку треба ламати.

Четвертий – створен-ня енергосервісних ком-паній. Потрібна не лише дешева енергія, а й від-повідна інфраструктура її дистрибуції та обслу-говування.

– Напрямків роботи ба-гато… Можливо, Вам було б зручніше втілювати ці проекти, залишаючись працювати на «Чернігів-торфі»?

– Вважаю, це буде не-чесно. Але я працювати-му над цими проектами, проте за межами роботи на державному підпри-ємстві. Щодо «Чернігів-торфу», то як депутат об-ласної ради й надалі до-помагатиму підприємству, аби там знову не почався дерибан, а люди не сиділи без зарплати.

Наталія ГАРБУЗФото Миколи ТИЩЕНКА

Місцеве паливо за 770 грн. зігріє, як газ вартістю 2500 грн.

Ми щоденно чуємо про інфляцію, падіння на-ціональної валюти, ВВП… Тому дивно, що одне чернігівське промислове державне підприєм-ство під час кризи не лише не зменшило обсяги продажу, а й наростило свої показники майже на 40%! Тим більше, що мова йде про ДП «Чер-нігівторф». Позитивних змін вдалося досягти че-рез розумне господарювання керівника Сергія Вітренка, котрий прийшов на посаду директора у березні цього року.

Енергетична незалежність – основа політич-ної незалежності, енергетична ефективність – основа економічного про-цвітання. Сьогодні ціна на газ та інші енергоносії постійно збільшується. Це призводить до енергетичної кризи. Але парадокс: у нас вистачає сво-го палива – торфу. Потенціал цієї галузі – величезний. Посудіть самі: дві тонни торфобрикету за ціною 770 гривень дають при спалюванні стіль-ки ж тепла, як і тисяча кубометрів газу. Але газ коштує 2 500 гривень! Різниця очевидна.

Як депутат обласної ради та керівник профільної комісії з питань енер-гетики Сергій Вітренко вивчав проблеми «Чернігівторфу» з 2006 року. Тоді, завдяки спільним діям облради та облдержадміністрації вдалося запобіг-ти банкрутству державного підприємства. Тому Сергій Миколайович знав реальний стан справ на цьому підприємстві. Він був одним з розробників обласної програми переобладнання газових котелень на твердопаливні. У інтерв’ю «Деснянській правді» Сергій ВІТРЕНКО розповів про те, як і чому він очолив «Чернігівторф»:

Ірванцівський торфобрикетний завод

Ось яке воно місцеве паливо - торф!

4 № 101 (27932)12 вересня 2009 рокуЯк живеш, віддалене село?Як живеш, віддалене село?

Місцевість тут у ярах та узвишках, поля куці, грунти високим

балом родючості не відзна-чаються. Зате є чималі по-клади глини. Недарма ж ко-лись тут діяв цегельний за-вод, розвинулося гончарство. Довколишні ліси щедрилися грибами і ягодами.

– Ще донедавна на тери-торії сільради працювало кілька грибоварень, – розпо-відає сільський голова.

Після закінчення Біло-церківського сільгоспінсти-туту Галина Яківна разом з чоловіком Михайлом Івано-вичем приїхали працювати в його рідне село Вербу. Моло-дих спеціалістів охоче при-йняв колгосп «Більшовик».

Чоловік Галини, крім основної роботи, знайшов утіху у бджолярстві. У його роду пасічникували всі – від прадіда до батька. Ось і Михайло прилучився до «солодкої» справи.

– І нині в чоловіка най-більша в селі пасіка – 17 ву-ликів. А раніше у нас та і в сусідніх Осьмаках кожен третій господар мав бджіл, і, либонь, кожен другий гончарював. Принаймні на кожній вулиці було кілька гончарень. Об’єднувалися сусіди, родичі. Одні глину заготовляли, стругали, ви-мішували, а горшки, миски, глеки, інші вироби – то вже справа рук майстрів.

За останні два десятиріч-чя життя вельми змінилося у Вербі і сусідніх Осьмаках. Аграрна реформа так трусо-нула колгосп, що він розла-

мався, як весняна крижина. Та на відміну від багатьох сіл у Вербі не розтягли по дворах майно, не занехаяли землі. Господарство по частинах за-брали в оренду Іван Нікитен-ко, Володимир Бородюк (поле) і Олександр Кохась (ферми, точніше, те, що від них за-лишилося). Так чи інакше, а люди мають роботу – хто сезонну, а хто постійну.

З розширенням газифі-кації попит на глиняні гор-щики знизився. Та й старі майстри-гончарі відходили за межу Вічності, а молод-шим ця справа не припала до смаку – марудка, виснаж-лива, а заробітки копійчані. Отож у Вербі вже на гон-чарстві поставлено крапку, в Осьмаках це ремесло три-мається на одній людині – Андрієві Малашті.

– Щоб краще жити, ні у Вер-бі, ні в Осьмаках не розширю-ють домашніх ферм. Далеко не кожна сім’я навіть одну корову тримає. Свинарство теж не в пошані. Люди вибрали іншу, не менш невдячну і важку справу: на городах розшири-ли площі під картоплею. У кого бульби на всіх 50 сотках, а хто має техніку, садить крох-малисту на 2-3 гектарах.

– Врожай нинішнього року невеликий, – розпові-дає сільська головиха. – На третину, а, може, й наполо-вину нижчий торішнього. Засуха зашкодила картоплі. Та якщо торік заготівельни-ки платили по 1,40 гривні за кілограм, то нині купують бульби на 10 копійок до-рожче. Виробники у явному

програші, але, на жаль, не вони диктують ціни.

– А вирощуванням кар-топлі зайнялися, швидше всього, тому, що не треба нікуди їздити з урожаєм, – пояснює вибір вербівців Галина Яківна. – З двора заберуть. Це добре. Погано, що так дешево.

Вербівка ще людне село. У ньому 670 жителів, у школі навчається понад 80 учнів, працює дитсадок, ФАП, будинок культури. У сусідніх Осьмаках більше порожніх хат, та село, де ко-лись був колгосп і налічува-лася не одна сотня жителів, потроху вичахає. Молодь виїжджає, батьки старіють. Старіють і Осьмаки – село, де розкошує природа, але, на жаль, стихає життя.

Втрачає славу гончарська справаАндрій Малашта з дружи-

ною Раїсою, як й інші жителі Осьмаків і Верби, залишили гончарство і зайнялися хоч і не легким, та нині все ще прибутковим бізнесом – ви-рощуванням картоплі. Отож, як і очікувалося, Андрія Ми-колайовича побачив не за гончарським кругом, а на го-роді, де чоловік з дружиною копали картоплю.

– З весни глиною не займа-юся. Он тих виробів повний сарай, а покупців катма. Хіба хто глек замовить чи миску, а на горшки зовсім попит упав, – каже чоловік. – Мені вже за сімдесят. Гончарювати почав мо’ з п’ятнадцяти літ. Життя змусило. Батько з війни не вернувся, мати щодня в полі трудодні заробляла, на які ма-куху давали та побите миша-ми зерно. В Осьмаках і Вербі тоді гончарство процвітало. За продані на базарах виро-би можна було щось купити і з продуктів, і з одягу. Отож і я ходив по сусідах, придив-лявся, як горшки робляться. А тоді й сам накопав червоної глини, домішав білої, вибрав з неї камінці, заміс зробив. Не пам’ятаю вже, у кого взяв старенький гончарський круг. І пішло-поїхало.

– А що нині, – зітхає дід Андрій. – Уже й глину важ-ко заготовити. Та ми з ба-бою ще б наробили і мисок, і глеків, були б покупці.

– Так воно, так, – погоджу-ється з чоловіком Раїса Васи-лівна. – За картоплю теж не багато вторгуєш. Але ж кар-топлю викопав – і продав. А горщиків он скільки, – відчи-няє сарай, де рівними рядами лежать різної місткості і різ-них форм глиняні вироби.

– Ось зберемо врожай, то, може, знову замісимо глину. Кортить за кругом посидіти. Я ж хоч і в колгоспі робив аж до 98 року, а гончарства не по-лишав. Уже ніхто ні у Вербі, ні в Осьмаках цим ділом не займається. А я ще і май-стерню маю і он в кінці горо-ду невеличкий сарайчик, там обпалюю висушені глинянки. Раніше гончарі розписували свої глеки і я до цього худо-жества пристрасть мав. Ми як би змагалися один з одним у кого ліпше вийде, – згадує Ан-дрій Миколайович. – А тепер не той вже інтерес.

– Хочете побачити, як робить гончарський круг – веде у хату-майстерню. – Цей круг я сам робив. Ось так сідаю, кручу ногою, а рука має добре глину від-чувати. Тоді виріб гарний вийде, – відчувши інтерес до гончарської справи, роз-говорився майстер.

Майстерня в Андрія Ма-лашти – сусідська хата, яку купили з бабою. Тепер там глиняне диво народжується. На жаль, не так часто, як хотілося б діду Анд рію.

– Колись ми свої вироби продавали не тільки в Коро-пі, Новгороді-Сіверському, а й в Росію возили. А те-пер возимо хіба на якісь виставки.

У нових будинках мало хто печі ставить. У глиня-них горщиках уже борщу не варять. Ось і забувається гончарське ремесло. Скоро і його в музей здадуть. У Ріп-кинському районі теж гон-чарство процвітало, а тепер там, може, і зосталися гон-чарі, та вже за кругом не си-дять. А я ще нароблю глеків і макітер. Люди для молока беруть. А що не продасться – не біда. Мій товар часу не боїться, – не втрачає опти-мізму дід Андрій.

Тим не менше, гончар-ське ремесло втрачає тради-ції, а вироби з глини старих майстрів стають музейними експонатами. Як не прикро, але це так.

Випробування долеюВажко звикати до старе-

чої немочі. Та роки неспин-ні. Наче б недавно Катерина Гнип з ланкою в поле ходи-ла, а ввечері поспішала в будинок культури на репети-цію фольклорного ансамблю «Вербиченька». А нині вже не ходить – ковиляє по го-роду бабуся Катя. Ноги, мов чужі, не слухаються, і сила витекла з рук. Як-не-як, а бабі Каті вже 82 роки. З них

сімдесят з гаком вона працю-вала. Важко, щоденно.

– Нас у батьків було 7 ді-тей. На всіх пара постолів. Доки тепло, не біда, а як хо-лоди настануть, у школу не-має в чому йти. Та до сусіда погуляти хоч босяком біжи по снігу, – згадує Катерина Яківна. – Із родичів у мене залишилися брат Микола, він на десять годків молод-ший, і сестра Ксеня. Вона вже до мене не ходить, хоч в одному селі живемо. Ноги не слухаються, а я ще навідую сестричку. До неї доля зми-лостивилася: чоловіка хазяй-новитого послала, сина Воло-дю. Він і досі головує у По-кошичах. Кажуть люди, за таким хазяїном добре живе село. А в нашій Вербі на три руки поділили колгосп. Та мені вже те ні до чого. І я но-вим хазяям не згоджуся. Хай молодші роботу порають. Я своє відробила. Нездужаю вже і латочку городу карто-плею засадити. Та мушу. Не буду ж у сусідів картопельки просити. І курочок я тримаю. Їх теж годувати треба.

Як почалася війна, Кате-рині лише 13 років випов-нилося, та вже мати брала дочку в поле. Від ранку до вечора ходила з сапкою між рядами кукурудзи і карто-плі. Перед війною на обід куліш варили. Пісний, пшо-няний, а на свята засмаче-ний старим салом. Але вдо-ма і такої їжі не було. Про оплату праці ніхто й не ду-мав. Дадуть мішок пашні в кінці року – і тому раді.

Після війни ще важче було. Молодих чоловіків на фрон-тах побило. Техніки ніякої. Катерина орала поле і корова-ми, і кіньми. Та хоч оранка і не жіноча справа, але ця робо-та важкою не вважалася.

– Я здоров’я взимку на торф’яниках поклала, – каже баба Катя.

А як було. До трактора чіпляють двоє саней – біль-ші і менші. На менших всі-даються жінки з важкими металевими ломами.

– На мені куфайчина стара-престара, вся вата з неї вилізла і постоли. А мороз лютий. Доки доїдемо до торф’яників, кістки про-мерзнуть. А коли помаха-єш важезним ломом, б’ючи торф, так розпашієш, що й куфайку скидаєш. Молода була, хіба ж думалося про здоров’я, – зітхає бабуся.

– А ще не забуду, як у 47-му голодному році гнилу картоплю на полі збирала.

Уночі, бо за те гниляччя могли і в тюрму посадити. Уже вранці ідеш додому, а в церкві дзвонять на службу. А мені аби наїстися та віді-грітися. Були люди, які луч-че жили, а ми бідували.

Після війни я вже дівка, гуляти хочеться. До клубу ходила, а всередину зайти стіснялася. Одяг на мені з чу-жого плеча та і той латаний і постоли на ногах ношені-переношені. Якось зимою йду з гулянки, промерзла вся, а за мною парубок ув’язався. «Чого ти, дівчино, тікаєш?» – питає. А що я мусила ка-зати, що в мене обувка – гу-мові колоші на босу ногу. А мороз – аж тріщить. Таке вам скажу: за будь-кого не хотілося заміж виходити, а путнє ніщо не прибилося до нашого двору. Ось я і самую цілий вік, – знову зітхає ба-буся. Та нараз оживає:

– А знаєте, і не жалію. Як прожила, так і прожила. Мене робота на світі три-мала. Крім колгоспної, ще справу мала: у нас у Вербі гончарів було повно. Я на-бирала в них товару – і на базар. Ниньки це легко ка-зати: на базар. На двоко-лісний візок клала сотню горщиків, упрягалася і пі-шечки з тим товаром як не в Бахмач чи Борзну, то в Новгород-Сіверський.

– Ночувала, де приходи-лося – у полі, в когось на сіннику чи в дворі на мо-ріжку. Тоді горщики купля-ли люди. І я хоч і невели-кий, та навар мала.

– Повезло мені уже перед пенсією, – посміхається Ка-терина Яківна. – Взяли мене в сільраду посильною. – Хіба то робота? А люди ж, бува, цілий вік отак трудилися. А тепер ще й скриплять: ноги болять, спина ниє. Пороби-ли б вони з моє, не так би заспівали.

– Та що тепер казати, – махає рукою бабуся, – життя прожито. Кому яка доля ви-пала. Мені медом ніхто скиб-ку хліба не мастив. І ні на кого я не жаліюся. Он співати ходила в наш ансамбль. Нас усюди возили, нам раді були. Отоді я ще пожила добре.

Як там кажуть: життя про-жити, не поле перейти. А я пе-рейшла поле і ратаєм, і сіва-чем. І досі без роботи не можу. Хто сидить, склавши руки, той не живе. А я живу!

Микола БУДЛЯНСЬКИЙФото автора

Коропський район

Не одна верба, а довгий ряд зеленокосих кра-сунь уздовж дороги аж до самісінького села, яке так і зветься Верба.

Втім колись назва села була іншою – Церковище.– На пагорбі стояла дерев’яна церква, – розпові-

дає сільський голова Галина Яківна Старовойт. – Та, за переказами, під час служби стався зсув грунту і церква разом з людьми провалилася. Налякані жи-телі села переселилися поближче до річки Багачки і збудували там нову церкву.

На молебень збиралися жителі не лише найближ-чих сіл, а й навіть з Авдіївки. На поромі переправ-лялися через річку. І коли паромник запитував, де причалювати, люди показували на вікову вербу не-подалік церкви.

– Верб і нині і в селі, й довкіл нього багато, – продовжує розповідь Галина Яківна. – Може, тому й село так назвали – Верба.

А та Верба край дороги...А та Верба край дороги...

Сільський голова Галина Старовойт з чоловіком Миколою Івановичем на домашній пасіці

Сім’я гончарів – Андрій і Раїса Малашти

82-річна Катерина Яківна Гнип

5КоопераціяКооперація№ 101 (27932)12 вересня 2009 року

Ніна Бакай: «І досі не уявляю, як можна на півдня закрити магазин?»

Як вдалося вибратися з занепаду, розрахуватися з боргами й сьогодні успішно працювати, про це розпо-

відає директор ПСК «КООПУНІВЕРМАГ» Ніна БАКАЙ.

Ця жінка 30 років віддала кооперації. Пройшла всі економічно непевні часи. Але завдяки природній впертості й напо-легливості їй вдалося підняти коропську кооперацію на високий рівень.

Кажуть: криза, криза, але коропчанам вона не заважає. За сім місяців цього року «КООП УНІВЕРМАГ» перерахував 307 тис. грн. податків, що на 31 тис. грн. більше, ніж за відповідний період 2008-го. І магазини свої оновлюють: цього року на капітальний ремонт використали 95 тис. грн., ще 16 тисяч – на купівлю тор-гового обладнання.

До складу коопунівермагу входить 18 магазинів, власний кондитерський цех і кухня. Є два промислові магазини – бу-дівельних матеріалів та господарчих то-варів і галантереї.

– Ніно Іванівно, як нині вдається конкурувати на ринку, адже умови ва-шої праці дуже відрізняються від при-ватників?

– А у нас колектив такий підібрав-ся: працюють, як бджілки. Коли Укра-їна отримала незалежність, почали з’являтися приватні магазини, а коопе-рації прийшли у занепад. Ми тривалий час «ганялися» за ціною, щоб була ниж-чою, ніж у конкурентів. «Дознижували-ся» до того, що почали працювати собі в збиток. Дивлюся, вже й підремонтува-ти той магазин немає за що, а люди все одно йдуть на ринок. І тоді я зрозуміла: треба створювати сервіс.

– А за що ж його створювати, коли коштів немає?

– Ми брали банківські кредити й вкладали їх у нашу кооперацію. Усі ремонти робили своїми силами, жодної людини додатково не наймали. Після роботи приводили в порядок магазини. У нас навіть поняття такого не було: закрити магазин, хоча б і на півдня. І виручку втратиш, та й конкуренти за цей час зароблять. Самі розумієте: 5 ти-сяч населення – тут за кожну людину «воювати» треба. І ось років п’ять тому покупці масово повернулися до нас. Ми відповідаємо за те, що продаємо: про-дукція якісна, зберігається при дотри-

манні режиму вологості й температури, а не так, як на ринку…

– Період становлення був довгим?– Так. Не встигли ми розрахуватися з

боргами, як до нас приєднують заклади громадського харчування зі стотисячни-ми зобов’язаннями. Вилізли з цієї борго-вої ями, – знову щось нам передають. Це тепер деякі купують підприємства, а до боргів жодного стосунку не мають. А тоді передавали з усім «багажем»…

– Як переживаєте часи сьогодніш-ньої кризи?

– Майже 70 відсотків нашої торгівлі – продовольча група. Усе інше, – буді-вельні матеріали, побутова техніка, інші промислові товари. Цього року юридичні особи менше замовляють будівельних ма-теріалів. Люди через те, що власних ко-

штів немає, а кредитів не дають, майже не беруть меблі та побутову техніку. Та й літо минуло гірше, ніж торік. Раніше ми заробляли за рахунок гостей: діти до батьків приїжджали, онуки… А цього року торгівля йшла слабше…

– А чи є заборгованість із заробітної плати?

– Жодного дня прострочки! Ми не до-зволяємо собі такого, адже люди працю-ють з ранку до вечора, стараються… Я оптиміст, тому впевнена: викрутимося, і не таке переживали…

– Де замовляєте продукцію?– В основному, у Чернігові. Хоча всеу-

країнські компанії останнім часом поча-ли перерозподіляти регіони. Раніше про-дукцію постачали з обласного центру, а

нещодавно нас приєднали до Кролевця (Сумщина), бо до нього 45 км, а до Чер-нігова – більше сотні.

– Чи складно працювати з постачаль-никами?

– Нам довіряють. Буває, бачиш люди-ну вперше, а вона вже лояльно до тебе ставиться. Ось два місяці тому нам у ма-газин привезли шість моторолерів для продажу. Кажуть: «Продасте – гроші пе-рерахуєте». А нам що? Хай собі стоять. Вже один, до речі, залишився…

– Тобто, у Вас широкий асортимент товарів…

– Так, у нас навіть квіти у вазонах є. Особливо взимку торгівля ними йде «на ура».

– Напевно, ви слідкуєте за цінами кон-курентів…

– Звичайно. Але більше за ними не ганяємося. Одні товари у нас дешевші, інші дорожчі… Але покупець обирає саме нас.

– Розкажіть про ваш кондитерський цех…

– Він у нас маленький, працює всього вісім чоловік. Виробництво йде лише вно-чі. О пів на сьому починається розвозка товару в магазини. Тому вранці торгові точки відкриваються вже зі свіженькою випічкою. Щоправда, обладнання в цеху стареньке, треба буде замінювати його. Але це пізніше…

– А що випікаєте?– Хліб, батони, сайки, плетінки, торти,

рулети, печиво, тістечка… Досить широ-кий асортимент. У нас і підприємці ку-

пують випічку. На замовлення й короваї робимо. До речі, за сім місяців цього року ми вже виготовили продукції на 400 ти-сяч гривень.

– Чи є у вас якісь заклади харчу-вання?

– Поки що тільки кафетерії в магази-нах. Ресторан ми закрили, бо він не кон-курентноспроможний (застарілий, а по-ряд новенький заклад відкрився). Цього року думали відкрити кафе, але не ви-йшло… Магазини ми опалюємо газом, а минулого року він був для нас надто дорогий. Тому вирішили купити котли для опалювання, які працюватимуть на твердому паливі. На це витратимо гро-ші, які збирали на ремонт. А котли ра-ціональні: до шести годин можна вугіл-ля не підкидати.

– Опалення – в першу чергу... А кафе так і залишиться мрією?

– За зиму щось зробимо. Приміщення є, його лише до ладу довести треба. Тож і не сумнівайтеся, найкраще кафе в ра-йоні відкриємо.

Ось так живе кооперація в Коропі. Торгові точки працюють без перерви і вихідних з 7 до 22 години. Біля кож-ного магазинчика – урни й майданчик для велосипедів. Біля входу – квіти. Чистенько, гарненько... І не скажеш, що це магазин кооперації, а не при-ватний заклад.

Наталія ГАРБУЗФото автора

смт Короп

Не віриться, що колишні універмаги, сільські магазини сьогодні можуть достойно конкурувати з приватними су-часними супермаркетами та ринком. А ось у Коропі – конкурують, причому успішно. І справа тут не в малій кіль-кості приватників: їх у райцентрі аж п’ятдесят. Справа в людях, які змогли в нинішніх умовах поставити коопера-цію на достойний рівень.

У Коропі проживає близько п’яти тисяч чоловік. Із них половина – пенсіонери та майже тисяча – діти. Тому пра-цювати з прибутком у таких умовах – гідно поваги.

6 СвятоСвято № 101 (27932)12 вересня 2009 року

Доброго дня, вельмишановна редакціє газети!Успіхів вам у роботі, творчої наснаги та гострого пера! Щиро дякую вам за надруковані у «Дес-

нянці» мої матеріали про «коров’ячі справи». Сьогодні моя розмова на іншу тему, можливо, знайдеться в газеті місце, щоб їх надрукувати. Адже як не важко жити сьогодні на селі, та знаходимо час, щоб чимось порадувати односельців, відволікти їх хоча б на годину від невлаштованості сьогоднішнього буття. Моя розповідь про свято рушника:

На таку тему відбуло-ся в Красноставі свято рушника, підготовлене

будинком народної творчос-ті спільно з сільською бібліо-текою. В залі була розгорну-та експозиція рушників, яка включала три розділи. Руш-ники кролевецькі – 18, старо-винні, яким більше 100 років – 11, нинішніх вишиванок – 47 штук. Крім того широко були представлені вишиті доріжки, серветки, давній національний одяг – вишиті сорочки, плахти, корсетки тощо.

… Рушник на стіні. Наш дав-ній український звичай. Колись не було в нас жодної оселі, якої б не прикрашали рушники –

вони всюди палахкотіли багат-ством кольорів. Хата без них, говорили в народі, що родина без дітей. Рушник з давніх-давен був обличчям оселі. По тому, скільки було рушників і яких, формувалася думка про хазяйку та її дочок, про їх охай-ність, вправність, майстерність та працьовитість.

Хліб і рушник – одвічні люд-ські символи. Хліб на вишито-му рушнику це – ознака гостин-ності нашого народу. Вишитий рушник підносив настрій, фор-мував художній смак, був взі-рцем людської працьовитості. Недарма казали: рушник, як доля, на ньому люди виши-вали своє життя. З рушником

ушановували появу немовляти в родині, з ним виряджали в далеку дорогу батька чи сина, чоловіка чи коханого, одружу-вали дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню дорогу, ним прикри-вали на столі хліб. Крім обря-дової, рушники виконували й побутову функцію, як-то: ути-рач (для рук та обличчя), сти-рок (для посуду, стола й лави), покутник (ним прикрашали на покуті ікони Богів), плечовий (для пов’язування сватів), по-дарунковий, обрядовий (весіль-ний) тощо.

Про все це йшлося в літера-турно-музичній композиції «Піс ня про рушник».

Нині цей пласт вітчизняної культури безнадійно втрачаєть-ся. Мало знайдете в селі хат, де б розмаїттям кольорів сяяли на стінах заузорені рушники, ще менше дівчат, які вміють ви-шивати і довгими осінніми чи зимовими вечорами мережать узори на рушниках чи гапту-ють своїм коханим сорочку. Хоча рушник у своїй основі і не вийшов з народного ужитку, але користуємося, в основному, купленим.

У виконанні самодіяльних артистів прозвучали пісні «Лас-каво просимо», «А льон цвіте синьо-синьо», «Моя ти земле калинова», «Рідна мати моя», «Два кольори», «Мамина со-

рочка», «Вишиванка» та інші твори. Учасники самодіяльності піднесли гостям великі запаш-ні короваї, виготовлені органі-заторами свята.

Допомогу в проведенні нада-ли підприємці Ю. Петренко, В. Литовченко, В. Андрущенко, В. Паляничко. Активну участь в організації та проведенні свя-та взяли також О. Радченко, А. Шульга, заввідділом культури Борзнянської райдержадміні-страції О. Кашперко – зробив музичний супровід свята.

Слід також сказати добре сло-во про В. Ярошенко, В. Радченко, О. Осипенко, О. Ловейко, А. Се-ве рин, А.І.Шульгу, О. Хоменко, К. Радченко, О. Дмитраш, В. Криво-шей, О. Феськовій та ін., які на-дали свої роботи для виставки. Прикро, що ця експозиція через брак приміщення проіснувала зовсім недовго і її переглянуло мало відвідувачів.

Григорій ШУЛЬГА, директор будинку

народної творчостіс. Красностав Борзнянського району

«А мати вишивала рушники...»

нянці» мо

Працівники Чер-нігівського лі-

нійного виробничого управління магі ст-ральних газопрово-дів вітають з профе-сійним святом – Днем працівника нафтової, газової та нафтопере-робної промисловос-ті – свого шанованого керівника, справж-нього фахівця, який дбає про колектив і нема-ло зробив для розвитку підприємства, добру і чуйну людину, що завжди допоможе, підтримає у будь-якій життєвій ситуації

Олександра МихайловичаГАВРИША.

І зичать йому міцного здоров’я, багато ро-ків плідної праці у такій важливій і нелегкій справі, а також родинного тепла, особистого щастя і всіляких гараздів.

Виступаючи перед при-сутніми, голова Бах-мацької райдержадмі-

ністрації Микола Булах по-дякував ветеранам за їхній безприкладний героїзм, за мирне небо над головою, по-бажав їм довгих років жит-тя, бадьорості духу, життєвої наснаги й оптимізму. Зокре-ма, він звернувся до молоді та земляків із закликом бути гідними подвигу батьків і ді-дів, справжніми патріотами рідного краю та займати чіт-ку громадянську позицію.

В урочистостях взяли участь ветерани 75-ї Бах-

мацької стрілецької диві-зії, яка визволяла місто, Георгій Гедройц, Іван При-тиченко та внучка коман-дира дивізії генерал-майора Горішного, котрі прибули з Харкова.

Для жителів і гостей райцентру у сквері органі-зували святкову концерт-ну програму. Школи міс-та представили тематичну виставку квіткових ком-позицій «Мирне небо рід-ної землі».

Текст і фотоВіктора КОШМАЛА

З нагоди 66-ї річниці визволення Бахмача від німецько-фашистських загарбників мину-лої середи у райцентрі відбулося покладання квітів до монумента «Танк». Потім представни-ки влади і громадськості, жителі і гості міста попрямували урочистою ходою до меморіалу Слави, де відбувся мітинг-реквієм, а священи-ки Української православної церкви відслужи-ли літію загиблими воїнами-визволителями.

Тих днів не змовкне слава

Бахмач вшанував Бахмач вшанував визволителіввизволителів

17 молодят зареєстрували шлюб у день трьох дев’ятокЗа офіційними даними,

кожного дня одружу-ються близько 20 пар. У будній день це 10-12 пар, а у вихідний ця кількість досягає майже 52. Але такі дати як 7.07.2007, 8.08.2008 та 9.09.2009 біль-шість закоханих вважає особливими, тому і праг-нуть одружитися саме цього дня.

За словами праців-ників Палацу урочис-тих подій, минулого року 8.08.2008 зареєстровано 55 шлюбів. Але в цьому році, така цікава дата як 9.09.2009 випала на се-реду, тому цього дня 17 пар зареєстрували свій шлюб. Зазвичай в середу бажаючих розписатися мало, тому 17 шлюбів можна вважати макси-мумом.

– Що є найцікавішим, молодят зовсім не лякали ці дев’ятки, навпаки, коли дізнавалися, що вони роз-

пишуться саме 9.09.2009, дуже раділи цьому і жод-на пара не скасувала сво-го рішення, – розпові-ли співробітники Палацу урочистих подій.

За словами Тетяни та Костянтина Куранкових, які розписалися саме 9 ве-ресня 2009 року, цю дату вони спеціально не обира-ли, все вийшло випадко-во. Але подружжя зовсім не вірить у пророкування та гороскопи, навпаки, за словами Костянтина, була б його воля, взагалі 13-го б одружився...

Руслана ШИРАЙ

7№ 101 (27932)12 вересня 2009 року Спорт

Група АУкраїна – Нідерланди – 0:2Фінляндія – Данія – 1:0Україна – Данія – 1:2Нідерланди – Фінляндія – 1:2Фінляндія – Україна – 0:1Данія – Нідерланди – 1:2

І М О

Фінляндія 3 3:2 6

Нідерланди 3 5:3 6

Данія 3 3:4 3

Україна 3 2:4 3

Жіночий футболЖіночий футбол23 серпня - 10 вересня

У десятці найсильніших

Без коментарів: тільки статистика

ЧвертьфіналиФінляндія – Англія – 2:3

Нідерланди – Франція – 0:0

(по пенальті 8:7)

Німеччина – Італія – 2:1

Норвегія – Швеція – 3:1

ПівфіналиНідерланди – Англія – 1:2

(основний час 1:1)

Німеччина – Норвегія – 3:1

ФіналАнглія – Німеччина – 2:6

Капітан збірної України Олена Мазуренко завершила кар’єру гравця

Тетяна Чорна, Людмила Пекур та Олена Ходирєва

Оксана Яковишин бореться за м’яч

Дарина Апанащенко таки забила гол датчанкам

Десятка кращих збірних Європи

1. Німеччина2. Англія3. Нідерланди4. Норвегія5. Франція6. Фінляндія7. Італія8. Швеція9. Данія10. УКРАЇНА11. Ісландія12. Росія

З 22-х гравців, які їздили до Фінляндії на Євро-2009, 15 – вихован-ці (колишні і теперіш-ні) чернігівської «Леген-ди». Найпомітнішими на чемпіонаті були Люд-мила Пекур та Оксана Яковишин.

Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ

На призи клубу

Підкоряють футбольні вершиниУ Чернігові відбувся фі-

нал Всеукраїнських змагань з футболу на призи клубу «Шкіряний м’яч» серед школярів мо-лодшої вікової групи (1998 р.н.). Окрім господарів – учнів з ЗОШ №35, змага-лися ще сім команд.

Спочатку ігри прохо-дили у двох групах – по чотири команди. За ре-зультатами одноколового турніру визначалися лі-дери і аутсайдери.

У грі за сьоме міс-це чернігівці були силь-нішими за однолітків з ЗОШ №29 м. Суми.

Напружено проходив матч за п’яте місце. Пе-ремогла команда ЗОШ №6 з м. Дружківка Донецької області, яким протистоя-ли юні футболісти ЗОШ №16 м. Кіровоград.

Бронзові медалі діс-талися вихованцям ЗОШ №27 м. Вінниця у матчі з командою ЗОШ №6 м. Мукачеве Закарпатської області.

Цікавим і видовищним був фінальний поєдинок. На два м’ячі футболістів з НВК №3 м. Володимир-Волинський Волинської області їх суперник з ки-ївської ЗОШ №170 відпо-вів лише одним.

Медалі та кубки вручи-ли чернігівський міський голова Олександр Соко-лов, президент Всеукраїн-

ського клубу «Шкіряний м’яч», заслужений май-стер спорту Андрій Біба, перший віце-президент аматорського футболу України Олександр Ка-денко, завідуючий відді-

лом фізичної культури і спорту облдержадмініст-рації Микола Лазаренко, начальник управління освіти і науки облдерж-адміністрації Анатолій Залєський.

Також відзначено юних майстрів за удари на точ-ність. Це – Віталій Дорош з Вінниці і волинянин Олександр Меткобожик.

Кращим воротарем визнано Дениса Жми-рю з Чернігова, захис-ником – Ярослава Чер-вака з Мукачева, пів-захисником – Максима Дубенкова з Вінниці, а нападником – Артема Мітченка з Києва. Спе-ціальний приз дістався бомбардиру Валентину Овчарову з Дружківки. А кращим гравцем фі-нального турніру став волинянин Богдан Мель-ник. До того ж він ще й переміг у турнірі жон-глювання м’ячем.

Віктор БЕРЕГОВИЙ

Всеукраїнські, шкільні

«Золота осінь-2009»Цими днями у Киїнці Чернігівського району проходив ІІ етап Всеукраїн-

ських змагань з футболу серед школярів «Золота осінь-2009».

До фіналу вийш ли команди з М.Коцю-

бинського, Седнева, Ки-їнки, Р.Слободи, Анисова та Киселівки. Але за по-рушення регламенту зма-гань (віковий ценз) була знята команда Анисова.

Увирішальному поє-динку зустрілися фут-болісти з Киселівки та М.Коцюбинського. Лише наприкінці поєдинку ко-

манда М.Коцюбинської гімназії змогла провести вдалу комбінацію і забити переможний м’яч у воро-та більш досвідчених су-перників. Третій призер – команда з Седнева.

Куратор змагань на-чальник Чернігівського райвідділу внутрішніх справ Сергій Бондар вру-чив кубки, а ще й усім ко-мандам – книгу «Міліція

Чернігівщини». Сергій Ві-талійович теж захоплю-ється спортом, тож уваж-но спостерігав за фіналь-ним матчем і відзначив кращого гравця – Євгена Польгуя з Киселівки.

Сергій Бондар споді-вається, що подарована учасникам книга допомо-же учням у виборі май-бутньої професії.

Назар ПОЛІЩУК

Група САнглія – Італія – 1:2Швеція – Росія – 3:0Італія – Швеція – 0:2Англія – Росія – 3:2Росія – Італія – 0:2Швеція – Англія – 1:1

І М О

Швеція 3 6:1 7

Італія 3 4:3 6

Англія 3 5:5 4

Росія 3 2:8 0

Група ВНімеччина – Норвегія – 4:0Ісландія – Франція – 1:3Ісландія – Норвегія – 0:1Франція – Німеччина – 1:5Норвегія – Франція – 1:1Німеччина – Ісландія – 1:0

І М О

Німеччина 3 10:1 9

Франція 3 5:7 4

Норвегія 3 2:5 4

Ісландія 3 1:5 0

Німеччина всьоме стає кращою у жіно-чому футболі Європи, причому п’ятий раз поспіль!• 1984 р. – Швеція;• 1987 р. – Норвегія;• 1989 р. – ФРН;• 1991 р. – Німеччина;• 1993 р. – Норвегія;• 1995, 1997, 2001, 2005,

2009 рр. – Німеч-чина.

Фот

о Ві

ктор

а КО

ШМ

АЛА

8 № 101 (27932)12 вересня 2009 рокуГерої спортуГерої спорту

...Зріс Микола Моль-ченко e багатодітній ро-дині колгоспників. Бать-ко – майстровий чоловік, талановитий тесля, бага-тьом бобровичанам будин-ки ставив.

Мама – передова доярка. Все старалася для колек-тивного господарства «Сві-танок». Така вже натура. Багато хто мудрував, аби з колгоспу щось украсти. Яківна ж із дому карто-пельку носила, аби корі-вок підгодувати: надої ж хотілося підвищити, моло-ко для держави виробити. А собі – мозолі, ломоту в кістки. Жаль було Миколі своїх батьків – надрива-лись на колгоспній робо-ті. У 15 років прийшов у «Світанок» їм на поміч – рано розпочався його тру-довий стаж.

Потім у дорожньому відділі тренував свої м’язи. Між іншим, саме у ті роки будували бобровицькі до-рожники асфальтівку з Бобровиці через Марківці до Козельця. Так що ли-шив трудовий слід.

А кожної вільної хви-лини тренувався. Хотілось бути сильним, як прослав-лені богатирі.

Наприклад, змагались із хлопцями, хто скоріше вивантажить машину зі шлаком. Микола встигав за 59 секунд! Ще змалку відчув і полюбив силу в руках. Було, виготовить штангу із коліщат списа-ної вагонетки, і піднімає. Поступово нарощував вагу. Ніхто не вчив азам важко-атлетівського тренування, до всього доходив сам. Під-ріс – вивантажував вагони на залізниці. Це і трену-вання, і для сім’ї копій-чина. Дві молодші сестри – школярки ростуть, тре-ба їм і на платтячка, і на харчі.

У шістнадцять всту-пив до Київського учи-лища залізничників. А голов не – протоптав шлях до столичного стадіону. Мав можливість показати свою силу – брав участь у змаганнях гирьовиків, захищав честь учили-ща. Так що до армії по-трапив уже підготовле-ний спортсмен. Служив у Подольську, під Москвою. Саме в армії і захопив-ся штангою. Перемагав на чемпіонатах збройних сил Московської області. Бачив, як тренувались, виступали олімпійські чемпіони-важкоатлети. Для сільського хлоп-ця вони були мов боги:

бронзово-золоті, налиті силою і величчю.

Окрім захопленості спортом є в Миколи Моль-ченка ще й залізний ха-рактер. А штанга таких любить. Вже в армії під-німав у поштовху 120 кі-лограмів.

Не лишав штанги, як і демобілізувався. Працю-вав на Бобровицькому цу-крозаводі, на бурякорізці. Отоді й попросив у цукро-заводського керівництва для тренувань кімнатку в підвалі клубу. Не знав тоді, що ця кімнатка стане стар-товим майданчиком для зі-рок спорту України.

Просто було цікаво після робочого дня дати волю м’язам. Поруч – дру-зі юності, що також хо-тіли бути сильними і за-гартованими. Ходили на тренування, піднімали са-моробні штанги Микола Герасименко, Віктор Бру-ханський…

На горизонті долі з’явилось парубоцьке щас-тя. Тендітна і граційна Світлана вразила лагід-ністю і незахищеністю. Родом аж із Воркути (до Бобровиці приїжджала на бабусині пиріжки). Забра-ла Миколу на свою бать-ківщину: у далеку і сувору

Воркуту. Між іншим, саме там талант бобровицького силача помітили і підтри-мали. Надали й роботу за покликанням: призначи-ли директором спортза-лу і тренером важкоатле-тів. Згодом на чемпіонаті Росії виконав норматив майстра спорту з важкої атлетики.

Молодому подружжю солідно платили: діяли поясні надбавки за суво-рий клімат. Проте постійні 40-градусні морози стали шкодити здоров’ю. І так журилося серце за мами-ними вишнями. Зелени-ми квітучими берегами Бистриці.

Словом, із Воркути Ми-кола Мольченко повернув-ся упевненим у своїх си-лах, із надбаним досвідом тренерської роботи. Отож із 1981-го і почалось його сходження до зіркових висот.

У 80-х гурток штангіс-тів, що працював у підва-лі цукрозаводського клу-бу, став популярним се-ред молоді. Відвідували тренування і діти елітних сімей. Так, В’ячеслав По-ліщук у свій час посів ІІІ місце на чемпіонаті Укра-їни з важкої атлетики се-ред юнаків до 17 років.

Талановито виступали на Всеукраїнських змаган-нях Володимир Зазимко, Сергій Савченко, Віктор Тарасенко, Тетяна Глушак, Сергій Хижняк.

Хоча підтримки від вла-ди Миколі Мольченку не було. Навіть культуризм у ті роки був заборонений. Дівчатам займатись важ-кою атлетикою не дозво-лялось. Вважайте, бобро-вицькі силачки були пер-шопроходцями на цьому поприщі. Микола Моль-ченко потихеньку трену-вав здібних дівчаток. І що ж, Тетяна Гнечко прорвала блокаду: стала чемпіонкою України серед юнаків.

Врешті, натиск силь-них феміністок став від-чутним. І дівчат у важ-коатлетичний спорт таки допустили. Звісно, нема-лий вклад у цю перемогу бобровицьких силачок. А насамперед їх вчителя Ми-коли Мольченка. Бобро-вицький клуб «Богатир», який відвідували і юна-ки, і дівчата, був одним із перших світових осередків жіночої важкої атлетики. Звісно, незабаром вихо-ванки Миколи Мольченка почали виходити на світо-ву арену. Першою світо-ву славу здобула Вікторія Руденок. Русява, синьоока бобровичанка легко, мов пушинку, піднімала важе-лезну штангу. І ось на чем-піонаті Європи на її честь підняли прапор України – вона посіла І місце. Взяла участь і в Олімпійських іграх, щоправда, там була лише п’ятою.

А тим часом Микола Миколайович підростив ще одну «зірочку». З ма-лих літ до клубу ходила Оля Коробка. Також ру-сява, синьоока, ніби Віти-на сестриця. Жила поруч із клубом, то щодня на тренуваннях. Наливали-ся силою м’язи, упертим блиском сяяли очі. Ще той характер!

І ось дві бобровичанки змагаються між собою. Віта з напругою штовхну-ла 150 кілограмів. Ольга легенько підняла 153. Зі-йшла її зірка на спортив-ному горизонті.

Тепер уже Ольга пред-ставляла Україну (і нашу Бобровицю в тому числі) на чемпіонатах Європи, світу. І перемагала. Тричі була чемпіонкою Європи, тричі – світу. А минулого року в Пекіні взяла участь у Олімпійських іграх, при-везла срібну медаль.

До Олиних послуг нині найкращі спортзали, най-облаштованіші майданчи-ки. Та сільська за натурою дівчина губиться серед тої пишноти. А найкраще по-чуває себе в рідному під-вальному спортзалі поруч із по-батьківськи турбо-тливим Миколою Мольчен-ком. Він і досі продовжує її

опікати, психологічно на-строювати. Зрештою, ми-нулого року за свій раху-нок помчав за ученицею в Китай гроші за поїздку потім повернули).

Пекін для Миколи Ми-колайовича лишився як прекрасна пісня. Береже також спогади про поїзд-ки в країни Європи: Сло-венію, Словаччину, Угор-щину, Польщу, Болгарію, Румунію. Півсвіту об’їздив за своїми ученицями.

Слава і успіх – зовніш-ній бік життя спортсмена і тренера. Будні – то соло-ний піт напруги, тремтін-ня м’язів. Словом, важка, виснажлива робота.

Ольга нині тренується на олімпійській базі, го-тується до наступних Ігор, що відбудуться в Лондоні. Може, там їй пощастить більше, і вона таки здобуде олімпійське золото?..

А для Миколи Мольчен-ка справжнє золото долі – здібні, напрочуд пра-цьовиті бобровицькі діти. Він має особливе чуття на майбутні таланти. Сьо-годнішня його улюблени-ця – Яночка Назаренко. Така собі десятирічна ху-денька крохотулечка із янгольськи-голубим чис-тим поглядом. Біля штанги у дівчати ніби виростають крила. Ось легенько під-няла вагу в 25 кілогра-мів, п’ять разів повтори-ла вправу. Потім у ривку з плечей підняла 40 і 60 кілограмів. Навіть не за-дихалась після годинної праці.

– Яна і її подруга Юля Приходько, та, зрештою, всі вихованці секції до-бре натреновані, – розпо-відає Микола Миколайо-вич. – Займаються і бігом, і плаванням, і боротьбою сумо, вільною боротьбою. Люблять грати у футбол. До речі, до спортивної сек-ції записалось 50 чоловік. Нам виділили спортзал у приміщенні міської школи №1. Найздібніших відібрав для літньої поїздки у Ска-довськ, на Всеукраїнські змагання «Хто ти, май-бутній олімпієць?» Май-же півтори тисячі хлопців та дівчат там змагались із різних видів спорту. Наша Яночка Назаренко посіла третє місце. Юля Приходь-ко стала п’ятою.

Вже видно, що для Яночки Назаренко важка атлетика – то справа жит-тя. Зростає у багатодітній сім’ї, де виховується семе-ро діток, батьки підтриму-ють прагнення дочок до занять спортом. Успіш-но працювала зі штангою найстарша з Назаренків – Юлія. Нині навчається у Харківському учили-щі олімпійського резер-ву. Займаються важкою атлетикою також сестри Інна і Алла Назаренки. Родина мешкала у неве-

личкому селі Кіровка на Носівщині. Нині переїз-дять у Бобровицю. Пробле-мами сестер-спортсменок Микола Мольченко за-ймається по-батьківськи серйозно. Хтозна, може Яночка – майбутня Ольга Коробка?..

Зрештою, як наставник, Микола Мольченко має легку руку. Професії тре-нерів спорту обрали бага-то колишніх учнів. Тетяна Гнечко, випускниця фізич-ного факультету Черні-гівського педуніверситету, працює тренером дитячої юнацько-спортивної шко-ли. Роман Король, колиш-ній рекордсмен, випускник Київського держуніверси-тету, працює тренером ву-зівської команди. Майстри спорту з важкої атлетики Ольга Романенко і Микола Жолдак – гордість еконо-мічного факультету Тер-нопільського університету. Спорт допоміг їм стати сту-дентами. Київський інсти-тут фізкультури скінчив Сергій Савченко. Роман Козюба, колишній чемпіон України з важкої атлети-ки, нині на солідному міс-ці у райвідділі внутрішніх справ. Повторенням бать-ка став і син Микола. Сім разів перемагав на Всеу-країнських чемпіонатах з важкої атлетики, майстер спорту. Здобув вищу спеці-альну освіту. Нині теж ко-лега батька – тренер важ-коатлетів.

Добром згадує вчителя Вікторія Руденок.

Словом, щасливо скла-лись долі у всіх, кого в ди-тинстві, юності опікав Ми-кола Мольченко. Але ж тре-нувались і тренуються юні спортсмени у нелегких умо-вах. Взимку в підвалі хо-лодно, влітку душно. Немає навіть примітивної душової. А діти ж обливаються сімо-ма потами, поки відпрацю-ють рекорд. Начебто з об-ласті виділялись кошти на облаштування спортзалу (і солідні), але до місця вони не доходили. І нині проті-кає дах цукрозаводсько-го клубу, та так, що мокрі стіни і в підвалі. Взимку в трубах замерзає вода.

Скільки знаю Миколу Мольченка – він бадьорий, у гарному настрої, енер-гійний. Роки не старять, а наче додають сили та молодості.

– Хорошому фізично-му самопочуттю допома-гає спорт, щоденні фізичні вправи, – говорить Микола Миколайович. – Крім того, дотримуюсь спеціальної дієти, філософії праці.

Нещодавно Микола Мольченко відзначав 60-річчя. Він багато встиг за своє життя. Бажаємо і ми тренеру-самородку сто літ щастя і людської вдячнос-ті. Будьмо!

Світлана СКРИПКАм. Бобровиця

Наставник бобровицьких богатирів Микола Мольченко

…Колись про богатирів складали билини, легенди, до нас і досі крізь ко-вили їдуть Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Никитич. До речі, наші земляки, сини землі Чернігівської. А про нашу Бобровиччину світ знає завдя-ки вихованцям Миколи Мольченка. Скільки вже виростив, загартував кріпких, мускулистих бобровичів і бобровичівн. Піднімають не тільки немислиму навіть для билинних богатирів вагу, а й престиж рідного краю. Час вже і про вчите-ля силачів слово мовити…

Фот

о Ві

ктор

а КО

ШМ

АЛА

Микола Мольченко і Ольга Коробка

9№ 101 (27932)12 вересня 2009 року

Ці «НЛО» найчастіше утворю-ються над горами. Холодне повітря зверху не дає теплому піднімати-ся, й воно «розтікається».

А це «пір’ячко» утворилося завдяки гуркоту виверження вулкана. Зву-кові коливання відтворили хвильову картину коливань на хмарах.

Така «труба» утво-рюється на межі те-плого й холодного по-токів повітря на мор-ських узбережжях. Вона може бути пе-редвісником шторма.

Світ навколо насСвіт навколо нас

ТЕЛЕБАЧЕННЯ – ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОГРАМИТЕЛЕБАЧЕННЯ – ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Підготував Олександр Божок

ПОНЕДIЛОК, 14 ВЕРЕСНЯ

qq 07.00, 07.30, 10.00 Найзабавнiшi

тварини планети08.00 Полiцiя Х’юстона09.00 Мисливець за крокодилами11.00 Хижаки повертаються12.00 Територiя тварин13.00, 13.30 Ветеринарна швид-

ка допомога14.00, 04.35 СОС дикої природи14.30, 23.30 Порятунок тварин

в Австралiї15.00, 22.00 Вiддiл захисту тва-

рин – Пiвденна Африка16.00 Пiсля нападу17.00, 01.50 Маєток сурикатiв17.30, 02.20 Мавпяче життя18.00, 21.00 Полiцiя Фiладельфiї19.00, 00.55 Родина гепардiв20.00, 00.00 Мене вкусили23.00 Ветеринари-стажисти

jj 07.00, 15.00 «Хто ти такий?»08.00, 16.00 «Iсторiя картоплi»09.00 «Священна сцена:

Марiїнський Театр»10.00 «Фараони, якi побудува-

ли Єгипет»11.00 «Права рука Гiтлера»12.00 «Вiрменський геноцид»13.00 «Втеча Людовика XVI»14.30 «Релiгiя й полiтика»17.00, 01.00 «Римськi таємницi»17.30 «Щоденники юних принцес»18.00, 02.00 «Адью, Моцарт!»19.00 «У пошуках Бетховена»20.00 «Комунiзм – iсторiя iлюзiї»21.00 «Остання сповiдь Олек-

сандра Пiрса»22.00, 06.00 «Вiйна столiття»23.00 «Китайська одисея»00.00 «Вождi»

ii 05.00, 10.00, 15.00 Гелiкоптер

Барака Обами07.00 Освенцим. Газетнi

вирiзки минулого08.00 Полювання на мисливця.

Напад дельфiнiв09.00, 14.00 Лiтак президента11.00 Голодний напад!12.00 11 вересня. Хронiка

терору. Кiнець гри13.00 Путiвник по свiту для

гурманiв. Схiдна щедрiсть13.30 Екстрасенси на службi

полiцiї16.00 Життя серед великих кiшок17.00 Полювання на мисливця.

Напад у джунглях18.00 Удар блискавки19.00 Довгий шлях на пiвдень

ВIВТОРОК, 15 ВЕРЕСНЯ

qq 07.00, 07.30, 10.00 Найзабавнiшi

тварини планети08.00, 18.00, 21.00 Полiцiя

Фiладельфiї09.00 Мисливець за крокодилами11.00 Родина гепардiв12.00 Територiя тварин13.00, 13.30 Паспорт для

улюбленця14.00, 04.35 СОС дикої природи14.30, 23.30 Порятунок тварин

в Австралiї15.00, 22.00 Вiддiл захисту тва-

рин – Пiвденна Африка16.00, 20.00, 00.00 Собаки-

полiцейськi17.00, 01.50 Маєток сурикатiв17.30, 02.20 Мавпяче життя19.00, 00.55 У печеру лева23.00 Ветеринари-стажисти

jj 07.00, 15.00 «Китайська одисея»08.00, 16.00 «Вождi»09.00 «Римськi таємницi»09.30 «Щоденники юних принцес»10.00 «Адью, Моцарт!»11.00 «У пошуках Бетховена»12.00 «Комунiзм – iсторiя iлюзiї»13.00 «1529 рiк – Облога Вiдня»14.00 «Вiйна столiття»17.00, 01.00 «Загадки iсторiї»17.30, 01.30 «Мiй щоденник»18.00, 02.00 «Романтики»19.00, 03.00 «Це – цивiлiзацiя»20.00 «Ротвейлер Бога?»21.00 «Друга свiтова в кольорi»22.00, 06.00 «Вiйна столiття»23.00 «Життя й смерть у Древ-

ньому Римi»00.00 «Вождi»04.00 «Ротвейлер Бога»

ii 06.00, 13.00 Путiвник по свiту

для гурманiв. Сила єдностi06.30, 13.30 Реальнiсть або

фантастика?. Чупакабра07.00 11 вересня. Хронiка

терору. Година «Ч»08.00 Полювання на мисливця.

Напад у джунглях09.00, 14.00 Американськi пере-

гони. Перший успiх Монтойї10.00, 15.00 Погляд зсередини.

Iракська зона смертi11.00 Життя серед китiв12.00 Довгий шлях на пiвдень.

Вiд Ботсвани до Кейптауна16.00 Морськi котики Береги

Кiстякiв17.00 Полювання на мисливця.

У пащi дракона

СЕРЕДА, 16 ВЕРЕСНЯ

qq 07.00, 07.30, 10.00 Найзабавнiшi

тварини планети08.00, 18.00, 21.00 Полiцiя

Фiладельфiї09.00 Мисливець за крокодилами10.30 Руйнiвники стереотипiв11.00 У печеру лева12.00, 16.00 Територiя тварин13.00, 13.30 Ветеринар на маршi14.00, 04.35 СОС дикої природи14.30, 23.30 Порятунок тварин

в Австралiї15.00, 22.00 Вiддiл захисту тва-

рин – Пiвденна Африка17.00, 01.50 Маєток сурикатiв17.30, 02.20 Мавпяче життя19.00, 00.55 Бичачi акули з Най-

джелом Марвеном20.00, 00.00 Китовi вiйни23.00 Ветеринари-стажисти

jj 07.00, 15.00 «Життя й смерть у

Древньому Римi»08.00, 16.00 «Вождi»09.00 «Загадки iсторiї»09.30 «Мiй щоденник»10.00 «Романтики»11.00 «Це – цивiлiзацiя»12.00 «Ротвейлер Бога?»13.00 «Друга свiтова в кольорi»14.00 «Вiйна столiття»17.00, 01.00 «Загадки iсторiї»17.30, 01.30 «Мiй щоденник»18.00 «Вiдкриття античностi»19.00 «Шпигуни, якi вийшли з моря»20.00 «Распутiн: диявол у плотi»21.00 «Абсолютно секретно –

iсторiя шпигунства»22.00, 06.00 «Вiйна столiття»23.00 «Життя й смерть у Древ-

ньому Римi»

ii 06.30, 13.30 Реальнiсть або фан-

тастика?. Сновиди – убивцi07.00 11 вересня. Хронiка

терору. Кiнець гри08.00 Полювання на мисливця.

У пащi дракона09.00, 14.00 Дива iнженерiї.

Аеропорт10.00, 15.00 Суперспоруди. Гли-

боководне буравлення11.00 Життя серед бвеликих кiшок12.00 Мега-злам. Iсторичний мiст13.00 Путiвник по свiту для

гурманiв. Планета перцю16.00 Сила гри17.00 Полювання на мисливця.

Незваний гiсть у лiсi18.00 Земля пiд водою19.00 Собор Св. Павла

ЧЕТВЕР, 17 ВЕРЕСНЯ

qq 07.00, 07.30, 10.00 Найзабавнiшi

тварини планети08.00, 18.00 Полiцiя Фiладельфiї09.00 Мисливець за крокодилами10.30 Руйнiвники стереотипiв11.00 Бичачi акули з Найдже-

лом Марвеном12.00 Територiя тварин13.00, 13.30 Ветеринарна швид-

ка допомога14.00, 04.35 СОС дикої природи14.30, 23.30 Порятунок тварин

в Австралiї15.00, 22.00 Вiддiл захисту тва-

рин – Пiвденна Африка16.00, 16.30 Мода для собак з

Беверлi-Хiллз17.00, 01.50 Маєток сурикатiв17.30, 02.20 Мавпячi витiвки19.00 Самi небезпечнi в океанi

jj 07.00, 15.00 «Життя й смерть у

Древньому Римi»08.00, 16.00 «Вождi»09.00 «Загадки iсторiї»09.30 «Мiй щоденник»10.00 «Вiдкриття античностi»11.00 «Шпигуни, якi вийшли з моря»12.00 «Распутiн: диявол у плотi»13.00 «Абсолютно секретно –

iсторiя шпигунства»14.00 «Вiйна столiття»17.00, 01.00 «Духовна музика»18.00, 02.00 «Таємницi затону-

лих кораблiв»19.00 «Улюблений принц фюрера»20.00, 04.00 «Принцеса-вампiр»21.00, 05.00 «Римська iмперiя»22.00, 06.00 «Вiйна столiття»23.00 «Доiсторичнi астрономи»00.00 «Вождi»

ii 05.00, 12.00 Суперспоруди дав-

нини. Собор Св. Павла06.00, 13.00 Що їдять у Монреалi06.30, 13.30 Реальнiсть або

фантастика?. Стигмати07.00 Довгий шлях на пiвдень.

Вiд Ботсвани до Кейптауна08.00 Полювання на мисливця.

Незваний гiсть у лiсi09.00, 14.00 Бiй «Худа» та

«Бiсмарка». Ч. 110.00, 15.00 Вiйна генералiв. Курськ11.00 Морськi котики Береги

Кiстякiв16.00 Єнотовиднi собаки – на-

вала чужинцiв17.00 Полювання на мисливця.

Лють носорога18.00 Морська безодня

П’ЯТНИЦЯ, 18 ВЕРЕСНЯ

qq 07.00, 07.30, 10.00 Найзабавнiшi

тварини планети08.00, 18.00, 21.00 Полiцiя

Фiладельфiї09.00 Мисливець за крокодилами10.30 Руйнiвники стереотипiв11.00 Самi небезпечнi в океанi12.00 Територiя тварин13.00, 13.30 Паспорт для

улюбленця14.00, 04.35 СОС дикої природи14.30, 23.30 Порятунок тварин

в Австралiї15.00, 22.00 Вiддiл захисту тва-

рин – Пiвденна Африка16.00, 16.30, 20.00, 20.30 Жокеї17.00, 01.50 Маєток сурикатiв17.30, 02.20 Мавпячi витiвки19.00, 00.55 У пошуках

королiвської кобри

jj 08.00, 16.00 «Вождi»09.00 «Духовна музика»10.00 «Таємницi затонулих кораблiв»11.00 «Улюблений принц

фюрера»12.00 «Принцеса-вампiр»13.00 «Римська iмперiя»14.00 «Вiйна столiття»15.00 «Доiсторичнi астрономи»17.00, 01.00 «Рай на Землi»17.30, 01.30 «Iмпресiонiсти»18.00, 02.00 «Тiло легенди»19.00, 03.00 «Родина Гiтлера – у

тiнi диктатора»20.00, 04.00 «Святий Патрик»21.00, 05.00 «Пошуки Пiвнiчно-

Захiдного проходу»22.00, 06.00 «Турнiр»23.00 «Дарунок фотографiї»00.00 «Вождi»

ii 05.00, 12.00 Мегариба06.00, 13.00 Путiвник по свiту для

гурманiв. Дарунки Тоскани07.00 Мега-злам. Iсторичний мiст08.00 Полювання на мисливця.

Лють носорога09.00, 14.00 Риба-монстр iз

Амазонiї10.00, 15.00 Армiя лососєвих акул11.00 Сила гри13.30 Людина-мавпа iз Суматри16.00 Леви-хулiгани17.00 Полювання на мисливця.

Навала акул18.00 З погляду науки. Морська

безодня. Останнiй рубiж19.00 Помпеї пiд загрозою20.00 Путiвник по свiту для

гурманiв. Iспанських корiнь

СУБОТА, 19 ВЕРЕСНЯ

qq 06.00, 22.00 Полiцiя Фiладельфiї07.00, 07.30 Мавпяче життя08.00 Щоденники мисливця за

крокодилами09.00, 09.30 Ветеринари-стажисти10.00, 10.30 СОС дикої природи11.00 Серце левицi12.00 Свiт природи13.00 Сiм смертних ударiв14.00 Леви з Крокодилячої рiки15.00 У пошуках королiвської кобри16.00 Найзабавнiшi тварини

планети16.30 Руйнiвники стереотипiв17.00, 17.30 Мода для собак з

Беверлi-Хiллз18.00, 18.30 Жокеї19.00 Собаки-полiцейськi20.00, 00.55 Дикi й небезпечнi21.00, 03.40 Мене вкусили

jj 08.00, 16.00 «Вождi»09.00 «Рай на Землi»09.30 «Iмпресiонiсти»10.00 «Тiло легенди»11.00 «Родина Гiтлера – у тiнi

диктатора»12.00 «Святий Патрик»13.00 «Пошуки Пiвнiчно-

Захiдного проходу»14.00 «Турнiр»15.00 «Дарунок фотографiї»17.00, 01.00 «Рай на Землi»17.30, 01.30 «Iмпресiонiсти»18.00 «Загадка болотних мумiй»19.00, 03.00 «Адольф i Єва»20.00, 04.00 «Iмперiя Вiкторiї»21.00, 05.00 «Тиждень Виборiв

Папи Римського»22.00, 06.00 «Клондайк: по-

лювання за золотом»

ii 07.00 Суперспоруди. Глибоко-

водне буравлення08.00 У гiрськiй країнi гелад.

Порятунок Барта09.00 Небезпечнi зустрiчi. Шпи-

гун на територiї бегемотiв10.00 Мiсто собак. Iзгої11.00 Полювання на мисливця.

Напад дельфiнiв12.00 Порятунок Парфенона13.00 Субмарина мрiї14.00 Королева гiєн15.00 Долина вовкiв16.00 Дива iнженерiї. Хмарочос17.00 Мiст через рiку Квай18.00 Суперспоруди. Супермос-

ти – з Данiї у Швецiю19.00 Суперспоруди. Острiвне

диво свiту

НЕДIЛЯ, 20 ВЕРЕСНЯ

qq 07.00, 07.30, 02.20 Мавпяче

життя08.00 Щоденники мисливця за

крокодилами09.00, 09.30 Ветеринари-стажисти10.00 Територiя тварин11.00 Собаки-полiцейськi12.00, 13.00, 22.00 Полiцiя

Фiладельфiї14.00 Мисливець за крокодилами15.00, 15.30 Ветеринар на маршi16.00 Чудова сiмка17.00, 17.30, 00.00, 00.30 Луна й

слони Амбозелi18.00, 18.30, 03.40, 04.10 Чужи-

нець серед ведмедiв19.00 Китовi вiйни20.00, 21.00 Дикi й небезпечнi23.00, 02.45 Вiддiл захисту тва-

рин – Пiвденна Африка

jj 07.00, 15.00 «Ящики Стенлi Кубрика»08.00, 16.00 «Вождi»09.00 «Рай на Землi»09.30 «Iмпресiонiсти»10.00 «Загадка болотних мумiй»11.00 «Адольф i Єва»12.00 «Iмперiя Вiкторiї»13.00 «Тиждень Виборiв Папи

Римського»14.00 «Клондайк: полювання за

золотом»17.00, 01.00 «Король вальсу»18.00, 02.00 «Стоунхендж»19.00, 03.00 «Рауль Валленберг

– рятiвник i жертва»20.30, 04.30 «Релiгiя й полiтика»21.00, 05.00 «Життя заради

любовi: iсторiя Наталi Коул»22.30 «Кока-Кола не здається»23.00 «Хто ти такий?»

ii 07.00 Розслiдування авiаката-

строф. Атака над Багдадом08.00 Мавпи в мiстi!. Новий уклад09.00 Талановитi тварини.

Розумнi свинi; Розумнi со-баки; Розумнi голуби

12.00 Американськi перегони. Перший успiх Монтойї

13.00 Погляд зсередини. Iракська зона смертi

14.00 Гiгантськi щелепи Амазонiї15.00 Шляхи акули-молота16.00 Затонулий секрет Гiтлера17.00 Полювання на вчених Гiтлера18.00 Таємнi бункери Гiтлера19.00 Загадки iсторiї. У пошу-

ках Гiтлера20.00 Розслiдування авiаката-

строф. Порятунок дiтей

Хмарки, хмарочки, хмаринкиІноді, спостерігаючи за хмарами, цікаво впізнавати у них

коників, крокодилів, птахів чи квітки. Треба тільки трішечки помріяти. А іноді хмари набувають таких форм, що навіть людина, позбавлена фантазії, і та здивується.

Цей гігінтський капелюх утворився над гірським піком завдяки теплим висхідним потокам повітря, яке постійно охолоджува-лося на висоті.

Використано матеріали: Michael Davenport / The cloud collector’s handbook

Altocumulus lenticularis – так називають ці грибоподібні хмари. Хвильовий ефект ленти-кулярних хмар виникає через те, що тепле повітря, охолоджуючись, повертається тим самим шляхом донизу.

Ці «медузи» – лише потоки по-вітря, які утворилися внаслідок випаровування дощу або снігу, що не встиг впасти на теплу зем-лю, і знову підніма-ються, нагрівшись від неї.

Такі «дірки» з вихорами утво-рює ланцюгова реакція криста-лізації крапель води з наступ-ним випарову-ванням.

«Пухирці» на небі – озна-ка початку шторму. Охо-лоджене по-вітря стрімко опускається донизу.

10 № 101 (27932)12 вересня 2009 року

®

ЗДАЮТЬСЯВ ОРЕНДУ

Тел.: 4-21-46, 8-050-413-18-85

офісні та складські

приміщення

– Ми отримали звіт щодо ВВП. Як виявилося, в останні міся-ці економіка поводить себе кра-ще, ніж очікувалося, – сказав Обама.

Напередодні його виступу На-ціональне бюро економічного ана-лізу (NBER) опублікувало дані щодо валового внутрішнього про-дукту США. У другому кварта-лі 2009 року ВВП впав на 1%. Це менше, ніж -6,4% у першому кварталі. Саме це Обама назвав позитивом.

Крім того, у липні на 0,4% збільшилися реальні доходи на-селення після падіння на 1,2% у червні. Ще одне приємне для Штатів явище: у травні краї-на імпортувала на 26 млрд. дол. більше, ніж продала за кордон. Це теж своєрідний позитив – у 2008 році розрив перевищував 60 млрд. дол.

Президент США віддав належ-не програмам пожвавлення еко-номіки, які допомогли виправити ситуацію. Їх десятки, і всі вони працюють у трьох напрямках, які адміністрація Обами вважає прі-оритетними.

Перший – збільшення зайня-тості. Зокрема, програма American Recovery and Reinvestment Plan стимулює створення 3,5 млн. робочих місць. Другий – збере-ження житла американців. На це спрямована програма Making Home Affordable Refinancing, що зачепить до 18 млн. сімей. Тре-тій – стабілізація фінансових ринків.

Зовні ситуація виглядає без-хмарною, однак насправді вона дуже погана. У серпні міністр фінансів США Тімоті Гайтнер визнав, що урядові програми не дають належного ефекту. Він за-явив, що масштабне обмірковуван-ня майбутніх заходів з підтрим-ки економіки відбудеться восени 2009 року.

Можливості уряду Штатів уже на межі. З 1 жовтня 2008 року дефіцит бюджету збільшився з 388,6 млрд. дол. до 1,3 трлн. дол. У липні дірка у бюджеті США до-сягла рекордного показника – 181 млрд. дол., це кілька річних бю-джетів України. Витрати казни зросли до 332,3 млрд. дол., тоді як доходи скоротилися до 151,5 млрд. дол.

Головною і наразі не вирішеною проблемою фінансового сектора США залишається різке падіння попиту на кредити. Ще одна про-блема – безробіття. У 2009 році воно зросте до 9,3%, у 2010 році – до 9,8%, повідомила економічний радник Обами Христина Ромер. Для порівняння, на початку 2008 року безробіття у Сполучених Штатах не перевищувало 5%.

Усе це означає, що економіка США не поспішає відновлюва-тися, незважаючи на стимули. А далі може бути ще гірше. Про це кажуть визнані гуру економіки – Алан Грінспен, Джозеф Стігліц, Нуріель Рубіні і навіть Уоррен Баффет.

У серпні колишній голова ФРС Алан Грінспен дав зрозуміти, що рекламоване відновлення – лише результат вливання в економі-ку мільярдів доларів. Як тільки гроші закінчаться, зростання зу-пиниться.

– Думаю, у нас все буде добре у наступні шість місяців. Ми спо-стерігаємо відновлення будівни-цтва і продажів автомобілів, але цей процес не матиме продовжен-ня, – зазначив він.

Професор Університету Нью-Йорка Нуріель Рубіні наприкінці серпня написав у Financial Times, що світова економіка може стабі-лізуватися у другій половині 2009 року, і її чекає «анемічне зростан-ня» протягом кількох років. Од-нак Рубіні, як і Грінспен, попере-див: влада зіткнеться із серйозни-ми проблемами, якщо вирішить згорнути масштабні фінансові та грошово-кредитні стимули.

Є ще одна небезпека, дуже актуальна для США. За словами Рубіні, якщо уряди спробують бо-ротися із зростаючим дефіцитом бюджету за допомогою підвищен-ня податків, вони підірвуть віднов-лення економік. Однак і зворотний варіант не кращий. Якщо держави змиряться з величезними дефіци-тами, то зростуть інфляційні очі-кування. Як наслідок, підвищать-ся відсоткові ставки за кредитами. А це, у свою чергу, теж придушить економічне зростання.

Про цю небезпеку попередив і найвідоміший інвестор світу Уор-рен Баффет.

– Катастрофи вдалося уникну-ти завдяки потужним вливанням

федеральних коштів, які відігра-ли головну роль у рятувальній операції. Але зараз економіку США уже виписали з реаніма-ції, і вона почала поступово по-вертатися до нормального жит-тя. Проте їй, як і раніше, дають величезні дози грошових ліків, і незабаром нам доведеться зі-ткнутися з їх побічними діями, – пише Баффет.

Найбільший дефіцит ВВП США у 1920 роках становив 6%. Проте у 2009 році він досягне приголом-шливого рівня у 13%, або 1,8 трлн. дол. Хто його покриє?

«У фінансовому сенсі США ступають на незвідані землі. При якому рівні чистого боргу щодо ВВП країна втратить бездоганну фінансову репутацію, ніхто не знає. Навіть за неймовірнішими припущеннями, грошовому вер-стату у Вашингтоні доведеться працювати у три зміни», – кон-статує Баффет.

Він закликав не допустити не-керованого зростання боргу і вки-дання грошової маси, в результаті чого розтане купівельна спромож-ність долара.

Тези Баффета підтвердив про-фесор Гарвардського універ си тету Наяна Фергюсон.

– Яким би не був економічний ефект від цих заходів, одним з на-слідків стане величезний дефіцит держбюджету, який 2009 року пе-ревищить 12% ВВП, або 44% від загального обсягу витрат, – пере-конаний професор.

За його оцінкою, найбільш ві-рогідний сценарій розвитку подій у США виглядає так. Великий де-фіцит бюджету потребуватиме ве-ликого фінансування, і Штати бу-дуть змушені збільшити прибут-ковість облігацій. Тим не менше, навіть цього може бути недостат-ньо для залучення потрібних сум з усього світу.

Отже, Федеральній резервній системі доведеться збільшити об-сяг викупу казначейських цінних паперів США. У результаті, наба-гато зростуть відсоткові ставки у доларах, і Штати вразить небаче-на інфляція.

Сергій ЛЯМЕЦЬ,заступник редактора

економічної редакції порталу «Українська Правда»

США можуть втопити світ у своїй інфляції

1 серпня президент США Барак Обама звернувся до американського народу з оптимістичною промовою. Він визнав, що падіння ВВП виявилося набагато меншим, ніж передбачалося, і заявив про початок відновлення економіки.

– Все моє життя тісно переплете-не з лісом, – каже Аліна Олексіїв-на Ткаченко, зубний лікар Добрян-ського держлісгоспу. – Батько тут і мотористом, і механіком працював та найдовше шоферував. Пригадую, як мене, малу, брав з собою на робо-ту. Сиджу я в кабіні, а татко поруч, за кермом – попереду лісова доро-га стелиться. Обабіч дерева високі-превисокі, наче питають, хто ж це тишу лісову порушив? Дуже батько природу любив і про ріпкинські ліси міг без упину говорити…

У лісгоспі Аліна Олексіївна «своя» змалку: тут добрим словом згадують її батька-орденоносця, знаного водія Олексія Івановича Ніщету.

– Я ж після школи медицину об-рала. У Білорусії інститут закінчила і

на Вітебщину на роботу поїхала. Зго-дом у рідні краї повернулася, земляків, сільських трударів, лікувала. А останні п’ятнадцять років працюю у Добрянці, в лісгоспі: мене ще Федір Панасович Савченко, колишній директор, запро-сив: якраз стоматологічний кабінет тут відкривався.

З Аліною Олексіївною ми позна-йомилися на ХІІ обласних змаганнях звалювальників лісу, які проходили на базі Добрянського держлісгоспу. Вона, як і вся місцева команда, вбо-лівала за свого представника Сергія Бастиля. Та й для інших лісорубів лі-карка знаходила підбадьорливі сло-ва, а в перерві напувала їх чаєм.

Цікава співбесідниця, Аліна Олек-сіївна перегортала у розмові незабут-ні сторінки й зустрічі.

– Ми ж з вами ідемо Сав-ченковою дорогою. Незвичай-на це була людина, віддана лісу. Здавалося, Федір Пана-сович знав, як кожне дерево в його лісах росте. Хорошу пам’ять він про себе залишив...

Змагання завершилися, а їх учасники дружно підхо-дили до Аліни Олексіївни: дякували за підтримку. І в колективі лісгоспу її ціну-ють – за вмілі руки, за вда-чу, щиру й доброзичливу.

Щодня на роботу Аліна Олексіївна добирається з Олешні, краю голубих озер, де мешкає у батьківській хаті зі старенькою матір’ю. У неї три дорослі доньки: Ірина, Тетяна й Світлана, онуки підростають. Ірина, між іншим, вчителює у До-брянці.

– Мій батько не міг уяви-ти свого життя без лісу. І мене доля привела в лісове господарство, – вдячно каже Аліна Олексіївна.

Віра ГУБАРФото Миколи ТИЩЕНКАЗубний лікар Аліна Олексіївна Ткаченко

Лікар з Держлісгоспу

«Дружуз лісівниками змалку…»

11Реклама та оголошенняРеклама та оголошення

КупонРУБРИКА: Продам Куплю Міняю Зніму Здам

Текст оголошення (українською мовою):

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково)

Телефон, адреса:

Телефон: Підпис:

Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса:

безкоштовногобезкоштовногооголошенняоголошення

Шановні читачі!Якщо ви хочете, щоб ваше оголошення було опубліковано, запо-

вніть, будь-ласка, розбірливо купон, бажано друкованими літерами, вказавши всі потрібні дані про вас та про предмет оголошення.

Заповнений купон надішліть листом на адресу редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62.

Редакція залишає за собою право редагувати текст оголошення.

№ 101 (27932)12 вересня 2009 року

І Н Ф О Р М А Ц І ЯЧернігівський науково-

дослідний центр продуктивності агропромислового комплексу

про продаж з аукціону об’єкта державної власності

Назва об’єкта: автомобіль УАЗ 3151201.

Місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Шевченка, 162-А.

Балансоутримувач: Чернігівський науково-дослідний центр продуктив-ності агропромислового комплексу, код за ЄДРПОУ 21395451, м. Черні-гів, вул. Шевченка, 162-А.

Відомості про об’єкт: автомобіль УАЗ 3151201, легковий, спецтехно-логічний, державний реєстраційний №049-59 МК, 1988 року випуску, ко-лір – жовтий, № шасі 182036, №кузо-ва 4369. Балансова (первісна) вартість 24447,00 грн., сума нарахованого зносу 24447,00 грн. Технічний стан задовіль-ний, має ознаки загального зносу та потребує проведення капітального ре-монту або заміни вузлів, агрегатів.

Початкова вартість продажу об’єкта з урахуванням ПДВ – 16628,31 грн.

Реєстраційний внесок у розмірі 17,00 грн. та грошові кошти у розмірі 10% від початкової вартості об’єкта (гарантійний внесок) у розмірі 1662,83 грн. вносяться на р/р 2600601761986 в філії Укрексімбанку в м. Чернігові, МФО 353649, код ЄДРПОУ 31275682, отримувач – ПП «Аксіома».

Умови продажу об’єкта:

– подальше використання об’єкта визначає покупець;

– сплата за об’єкт здійснюється грошовими коштами.

Переможцю аукціону, який відмо-вився від підписання протоколу аук-ціону або укладення договору купівлі-продажу, грошові кошти у розмірі 10% від початкової вартості об’єкта, вне-сені учасником для участі в аукціоні, не повертаються, а враховуються при розрахунку витрат, понесених Черні-гівським науково-дослідним центром продуктивності агропромислового комплексу на підготовку об’єкта до продажу та проведення аукціону.

Аукціон з продажу об’єкта відбу-деться 6 жовтня 2009 року о 12 год. за адресою: м. Чернігів, вул. Що-рса, 12, к. 54.

Кінцевий термін прийняття заяв на участь в аукціоні – 2 жовтня 2009 року включно.

Заяви на участь в аукціоні при-ймаються за адресою: 14000, м. Чер-нігів, вул. Щорса, 12, оф. 54, ПП «Аксіома» з 9 год. до 17 год., крім суботи та неділі.

Служба з організації та проведен-ня аукціону – ПП «Аксіома».

Адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Щорса, 12, оф. 54. Тел.: 4-04-30.

Час роботи – з 9 год. до 17 год., крім суботи та неділі.

Ознайомитись з об’єктом можна за місцем його знаходження. Тел. для довідок: 4-04-30, 3-11-18.

17 вересня 2009 року в Го-ловному управлінні юстиції у Чернігівській області відбудеть-ся телефонна «гаряча лінія» . З 15.30 до 16.30 на запитання гро-мадян відповідатиме заступник начальника Головного управ-ління юстиції у Чернігівській області – начальник відділу ре-єстрації актів цивільного стану Орєшкіна Юлія Вікторівна.

Телефон «гарячої» лінії – 77-44-66.

Правління відкритого акціонерного товариства

«Банк «Демарк»повідомляє про зміни

порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів,

які відбудуться29 вересня 2009 р. о 16.00

за адресою:м. Київ, вул. Комінтерна, 7-9,

група приміщень №2.

Порядок денний доповнити 5-7 питаннями:5. Про зміну найменування бан-

ку з Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк» на Публічне акціонерне то-вариство «Банк «Демарк» у зв’язку з приведенням діяль-ності банку у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

6. Про внесення змін до стату-ту банку шляхом викладення його у новій редакції згідно з Законом України «Про акціо-нерні товариства».

7. Приведення внутрішніх По-ложень банку у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Абзац п’ятий інформації про збільшення статутного (складе-ного) капіталу, яка є частиною порядку денного, викласти в та-кій редакції:

Термін проведення першої черги розміщення – з 7 по 21 грудня 2009 р., другої черги роз-міщення – з 22 грудня 2009 р. по 5 лютого 2010 р.

Управління комунального майна Чернігівської обласної ради,що знаходиться за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 43

ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення посади тимчасового відсутнього працівника (соціальна відпустка) – головного спе-ціаліста відділу правової та кадрової роботи.

Основні вимоги до кандидата:– громадянство України;– вища освіта відповідного професійного спрямування;– стаж роботи за фахом не менше одного року;– володіння державною мовою, основами діловодства;– володіння навичками роботи на комп’ютері.

Для участі у конкурсі подаються документи:– заява на участь у конкурсі;– особова картка П-2ДС;– копія паспорта;– копія диплома з додатками;– копія трудової книжки, завірена в установленому порядку, у

разі її наявності;– декларація про доходи за 2008 рік;– фотокартка розміром 4х6 см.– копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Додаткова інформація надається за тел.: 676-408.Документи щодо участі в конкурсі приймаються протягом

30 днів від дня опублікування оголошення за адресою: м. Чер-нігів, проспект Миру, 43, кім. 313.

Приватні оголошення

Виклики до суду

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд справ за позовом ЗАТ «Український мобільний зв’язок» до Гранкіної Оль-ги Олександрівни, Солов’я Анатолія Івановича, Вороного Дениса Микола-йовича, Шевченка Євгенія Володими-ровича про стягнення боргу призна-чено на 25 вересня 2009 року на 11 год., 11 год. 30 хв., 12 год., 12 год. 30 хв. відповідно під головуванням судді Гордійка Ю.Г. у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстис-лавська, 17, каб. 18.

Для участі в справі як відповідачі викликаються: Гранкіна Ольга Олек-сандрівна (м. Чернігів, пров. Коцюбин-ського, 4 -Б/6), Соловей Анатолій Іва-нович (м. Чернігів, вул. Соколовської, 31), Вороний Денис Михайлович (м. Чернігів, вул. Блажкуна, 10), Шевченко Євгеній Володимирович (м. Чернігів, вул. Борисенка, 22).

Одночасно повідомляємо, що з опу-блікуванням оголошення про виклик, відповідачі вважаються повідомлени-ми про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причи-ни неявки відповідачів, повідомлених належним чином, або якщо причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє за-очне рішення).

Новозаводський районний суд Чер-

нігівської області викликає в судове за-сідання у цивільній справі №2-1916/09 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської облас-

ної дирекції, до Шульги В.В., Павленко В.П. про стягнення заборгованості за кредитним договором як відповіда-чку Павленко Валентину Павлівну, 11.03.1964 р.н. (зареєстровану за адре-сою: м. Чернігів, вул. Незалежності, 16, кв. 163).

Судове засідання відбудеться 23 вересня 2009 року о 12 год. у при-міщенні Новозаводського районного суду за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, каб. 6, суддя Деркач О.Г.

З опублікуванням оголошення від-повідачка вважається повідомленою про час та місце розгляду справи. У разі неявки або неповідомлення суду про причини неявки в судове засі-дання, справу буде розглянуто за ва-шої відсутності за наявними у справі доказами.

Новозаводський районний суд м.

Чернігова повідомляє, що розгляд ци-вільної справи за позовом Бабчинець-кої Людмили Тимофіївни до Рибалочки Сергія Миколайовича про захист права власності, усунення перешкод у корис-туванні майном та стягнення матеріаль-ної та моральної шкоди, відкладено на 30 вересня 2009 р. на 11 год.

Для участі у справі як відповідач викликається Рибалочка Сергій Ми-колайович (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Славу-тицька, б.4).

Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про ви-клик відповідач вважається повідо-мленим про час та місце розгляду

справи, тому у разі відсутності відо-мостей про причини неявки Рибалоч-ки С.М., повідомленого належним чи-ном, або якщо причину неявки буде визнано судом неповажною, суд ви-рішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє за-очне рішення).

Справу буде розглянуто у приміщен-ні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Гордійко Ю.Г. (каб.18).

Новозаводський районний суд м.

Чернігова повідомляє, що розгляд ци-вільної справи за позовом ЗАТ «Укра-їнська екологічна страхова компанія» до Подкура Віталія Миколайовича про стягнення шкоди, завданої ДТП, від-кладено на 23 вересня 2009 р. на 12 год. у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Маслюк Н.В. (каб. №4). Для участі у справі як від-повідач викликається Подкур Віталій Миколайович (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул.Харків-ська, 10/41).

Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про ви-клик відповідач вважається повідо-мленим про час та місце розгляду справи, тому у разі відсутності відо-мостей про причини неявки Подкура В.М., повідомленого належним чи-ном, або якщо причину буде визна-но судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній да-них чи доказів та буде винесене за-очне рішення.

Вітаємо з ювілеємкохану дружину, турботливу матір,

любу бабусюКомар Валентину Іванівну!

Тобі тільки 60! Та хіба ж це літа,Коли очі горять і душа молода!У цей день щасливий хай збудуться мрії,Хай буде лиш радість і кращі надії.Бажаєм від серця всього ми багато,Щоб горя та лиха ніколи не знати.Щоб доля лиш радість тобі дарувала,Сто літ щоб зозуля тобі накувала!

Чоловік Леонід, діти Ігор та Олена, зять Сергій, невістка Олена, онуки Слава, Владік, Маша.

Правління відкритого

Телефон рекламного відділу газети «Деснянська правда» –

4-40-07Продам:

Дачу в Жавинці «Горизонт», Десна - • 100 м, 3 сотки, 1-поверх, цегла, світло, полив. 5500 у.о. Тел.: 95-24-08 (ввече-рі), 8 (068) 130-33-00.Сітку-рабіцу. Тел.: 97-12-26, 8 (067) • 89-15-882.Запчастини: двигун на ЗАЗ-968М, у • відмінному стані, 30 к.с. + КПП. Ціна 200 дол. Торг. Тел. 8 (063) 469-08-90 (Руслан).Човен «Колібрі» КМ-300, жорсткий • транц, Ціна за домовленістю. Тел.: 8 (050) 387-19-48, 608-502.«ФольцВаген-Гольф 2» 86 р. Дизель 5 • л на 100 км. Ціна 19 тис. грн. Тел.: 8 (068) 125-41-96, 8 (068) 125-41-97.В’єтнамських поросят. Ціна за домовле-• ністю. Тел.: 688-604, 8 (063) 190-42-25.В’єтнамських поросят. Дешево. Тел.: • 5-86-20, 8 (066) 297-00-85.Терміново. Дачу в ур. «Березан-• ка», т-во «Віраж», площа 0,05 га. Ав-тобудка, плодові дерева – 12 шт., кущі – смородина, порічки, малина. Вода – централізовано по трубах, са-довий інвентар. Ціна договірна. Тел.: 608-016, 33-444, 95-15-55.Коня, 4 роки (с. Козероги, Чернігів-• ський р-н). Робить усі сільгоспробо-ти. Ціна договірна. Тел. 68-34-80 (з 9 до 13 години, крім вихідних).

Куплю:Автомобіль на з/ч, у будь-якому • технічному стані. Тел.: 8 (066) 183-83-00.

Здам:1-кімнатну квартиру з меблями • (р-н Рокоссовського). Тел. 8 (096) 981-38-48.

Лічильники холодної та гарячої води. Професійне встановлення. Гарантійне обслуговування. Реєстра-ція. Виклик майстра без-коштовний. Тел.: 624-244, 8(063)570-78-95.

Спилю, профессионально обрежу плодовые деревья. Консультация по уходу за садом. Тел.: 623-690, 8 (098) 48-88-611.

Покраска, ремонт, пе ре-крытия крыш, сделаем но-вую, др. виды строительных работ. Быстро. Качественно. Недорого. Выезд в любую точку области. Тел.: 8 (099) 739-09-41, 8 (063) 852-43-92.

Изготавливаем печи, ле-жанки, газовые стояки, печи, камины. Тел.: 8 (098) 288-63-49, 63-76-12.

Вікна металопластикові енер-гозберігаючі від виробника без посередників. Безкоштов-ний виїзд на обмір, доставка, монтаж, гарантія. Тел.: 8 (093) 78-79-291, 8 (067) 944-80-17.

Автоперевезення. Автомобіль Газель. Тел. 8 (066) 249-64-14.

Остання сторінкаОстання сторінка12

•• К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р •• П О Г О Д А П О Г О Д А • • К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р • • П О Г О Д А П О Г О Д А ••

№ 101 (27932)12 вересня 2009 року

Співзасновники:Чернігівська обласна рада,

облдержадміністрація,первинна організаціяжурналістів редакції

•Головний редактор

Лариса МІЛОВА•

Перший заступникголовного редактора

Леся КОШЕЛЬТел. 678-200

•Відповідальний секретар

Віталій АДРУГ•

Телефони відділів редакції:суспільно-політичних питань

4-44-42, 4-22-71;економіки

4-41-36;соціальних питань

4-44-12;гуманітарної сфери

4-44-12;реклами4-40-07.

•Факс

4-21-92, 4-40-07.•

Комп’ютерний набірЛюдмила ШЕВЧЕНКО

•Комп’ютерна верстка та дизайн

Олександр БОЖОК,Ганна ЗЕВКО,

Світлана КУЗЬМЕНКО•

КоректориАльона ШЕВЧЕНКО,

Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ•

Відповідальна за випускНаталія ГАРБУЗ

•Веб-сайт:

www.dponline.cn.ua•

Електронна пошта: [email protected]

•Реєстраційне свідоцтво

ЧГ № 230 від 10.11.2000 р.Видавець – ТОВ «Редакція

газети «Деснянська правда»•

Віддруковано в редакційно-видавничому комплексі «Деснянська правда»,

14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62.

•Газета виходить

тричі на тиждень(вівторок, четвер, субота).

•Тираж тижня – 36869

•Розповсюджується

по передплаті•

Передплатні індекси:для індивідуальних передплатників –

61651,для підприємств, організацій –

94530,четверговий випуск –

94531.•

Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій.

•Відповідальність за достовірність

інформації та реклами несуть автори та рекламодавці.

Знаком позначені матеріали рекламного змісту.

•Листування

з читачами – тільки на сторінках газети.

Цими дняминародилися

12.09

Французький актор і співак Моріс Шевальє (1888), польський письменник-фантаст Станіслав Лем (1921), російська актри-са Тетяна Дороніна (1933).

13.09

Польський поет Юлі-ан Тувім (1894), росій-ська партизанка Зоя Космодем’янська (1923), російський співак Олек-сандр Розенбаум (1950).

14.09

Російський електротех-нік Павло Яблочков (1847), російський конструктор вертольотів Микола Камов (1902), український співак Микола Гнатюк (1952).

ВДЕНЬВНОЧІ 12.09 13.09 14.09

Хмарність

Опади

Температура, °C 21 ... 26 9 ... 14 19 ... 24 9 ... 14 19 ... 24

Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

Пн–Сх 5–10

Пн–Зах 5–10 Пн–Зах 5–10

Радіаційний фон, мкР/год Чернігів 12

Ніжин 12 Покошичі 13 Семенівка 11

Остер 13 Прилуки 12 Щорс 10

Несприятливі дні у вересні 13, 24

Температура води у Десні, °C 19,1 За даними облгідрометцентру

За релігійним календарем сьогодні – святителів Олександра, Іоанна і Павла Нового, патріархів Константинопольських. Преподобного Олександ-ра Свирського. Перенесення мощей благовірного князя Олександра Нев-ського. Знайдення мощей благовірного князя Даниїла Московського.

Завтра – покладення чесного пояса Пресвятої Богородиці. Священ-номученика Кіпріана, єпископа Карфагенського. Святителя Геннадія, патріарха Цареградського.

Післязавтра – початок індикту – церковне новоліття. Преподобного Симеона стовпника і матері його Марфи. Чернігівської-Гефсиманської, Олександрійської та іменованої «Всеблаженна» ікон Божої Матері.

Іменинниками будуть: сьогодні – Христофор, Олександр, Данило, Гаврило, Павло; завтра – Геннадій, Купріян; післязавтра – Варвара, Дарія, Семен, Марта, Марфа.

Остання чверть 5.17Схід 6:29

Захід 19:19

Тривалість 12:50

Согодні, з 10-ї години ранку со-сничани відзначають 115-ту річ-

ницю від дня народження Олексан-дра Петровича Довженка та День селища. Урочистості розгорнуться на території садиби-музею О.П. До-вженка – і продовжаться на цен-тральній площі.

У програмі свята – виступи фольк лорних колективів Чернігів-ської області, естрадно-циркового колективу, святкова лотерея та спортивні змагання. Працювати-муть торгові ряди, курені та дитя-чі атракціони. Увечері відбудуться перегляд кінофільму про Сосни-цю, народні гуляння і святковий феєрверк.

Фото Миколи ТИЩЕНКА

Нещодавно я подоро-жувала Республікою Білорусь. Білоруси –

такі ж слов’яни як і ми, тоб-то менталітет, звички, пове-дінка мало чим відрізняють-ся. Але неозброєним оком у навколишньому середовищі помітні три відмінності, які мене найбільше й вразили: чистота, сучасні дороги й упорядковані поля. До того ж, вони бережуть свої істо-ричні пам’ятки.

Кажуть: «Чисто не там, де не прибирають, а там, – де не смітять». Звісно, це правда. Але має бути місце,

куди викидати непотріб. У Чернігові, буває, треба кіль-ка кілометрів пройти, щоб знайти урну для сміття.

У Білорусі ж, – вони біля кожної лавочки, магазину, зупинки, кіоску, місця для відпочинку… І хлам звід-

ти не вивалюється, а все охайно, прибрано. Великі сміттєві контейнери не сто-ять біля магазинів з про-дуктами харчування, а ті, що є, – охайно огороджені й вчасно вивезені.

Вздовж траси – місця для відпочинку чи не на кож-ному десятому кілометрі. Крім лавочки, бесідки та урни, – ще й туалети об-ладнані. Вони безкоштовні навіть на заправках (АЗС лише державні).

У Білорусі й досі ремонту-ють дороги, але не налатують латки, як у нас, а вирізають

цілий пласт траси і новий кла-дуть. І траси роблять, ремон-тують мости… Усі світлофори працюють, розмітка – скрізь, знаки видно… Словом, якщо штрафи там і великі, то навіть водій, який вперше заїхав у цю країну, добре орієнтуєть-ся на місцевості, а не вигля-дає: де той знак, як тут їхати...

До речі, самі білоруси вважають Україну держа-вою з надзвичайно великим потенціалом: землі, корисні копалини... Вони гадали, що наша країна стане найза-можнішою, проте…

Ми всі слов’яни, у нас спільні предки, ми разом здобули незалежність… Од-нак поважати себе, бережно ставитися до своєї Батьків-щини й відстоювати її, а не чиїсь права, – національна властивість, якої варто по-вчитися в білорусів.

Наталія ГАРБУЗФото автора

Прикмети часу

Ми ж одного роду…Чернігів – стародавнє місто. Його для нас зберегли предки, а ось ми, на жаль, сьогод-

ні не дуже шануємо. Та чи лише в нас справа?

Інформуємо

У Сосницю – на свято!Презентація

«Антологія українського націоналізму»У Чернігові презен-

товано перший том збірника «Антологія українського націона-лізму», до якого уві-йшли основоположні праці тео ретиків укра-їнського націоналізму першої половини ХХ століття. Тематика тво-рів охоплює широкий спектр проблематики: морально-етичні аспек-ти, геополітичні напря-ми, філософські підста-ви, соціальні та політич-ні питання тощо.

Ця книга має бути ко-рисною не лише політо-логам та історикам, а й громадським діячам, сту-дентам та всім, хто ціка-виться історією розвитку української суспільно-політичної думки. Неза-баром розпочнеться ро-бота над другим томом, який буде включати в себе матеріали Великих Зборів та конференцій ОУН і авторські публі-кації другої половини ХХ ст.

Руслана ШИРАЙ