http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]ЧЕТВЕР, 13 серпня 2009 р. № 89 (27920) Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета Заснована Заснована у січні у січні 1838 року 1838 року Головна газета Чернігівщини http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]. Головна газет Головна газет 14 серпня відзначають свято винесення чесних древ Животворящого Хреста Господ- нього, або, як його називають у народі, Маковія чи Перший Спас. У церквах згадують сімох братів-мучеників Макавеїв та їхню матір Соломію, котрі заги- нули за християнську віру. А за українською легендою саме на Маковія, 988 року, князь Київський Володимир Великий прийняв християнство. Напередодні Маковія треба приготувати «маковійську квітку» – це букет, який скла- дається з багатьох рослин, – м’яти, чебрецю, нагідок. Причому кожна рослина має своє, притаманне лише їй, магічне значення. Потім усі рослини разом з кількома голівками маку освячуються в церкві. Удавнину освячений мак навесні розсіювали на городі, а за- сушені квіти дівчата вплітали у волосся, «щоб не випадало». Це свято ще називають Медовим чи Спасом на воді. На Маковія освячують криниці, джерела. Вся обрядодія супроводжується музикою і танцями. Традиційна обрядова їжа цього дня – печені коржі з маком та медом. Перший Спас вважається дитячим та діво- чим святом, отож молодь намагається не працювати. Як це не сумно, але саме на Ма- ковія починають відлітати у теплі краї перші птахи. Першооснови Завтра – Перший Спас стор. 11 11 стор. 19 19 До 150-річчя з дня народження Таїна Заньковецької починалася в її рідному селі Нові види спорту Чернігівський варіант футболу стор. 10 10 Фото Миколи ТИЩЕНКА Жнива-2009 Чернігівський мільйон – у хліборобськім кошику Хліборобський кошик держави днями поповнив ще один мільйон тонн зерна – цього разу чернігівського га- тунку. За оперативними даними на 11 серпня головного управління агропромислового розвитку облдержадмі- ністрації намолот ранніх зернових у господарствах усіх форм власності перетнув позначку мільйон тонн. В асортименті цього мільйона – 550 тисяч тонн пше- ниці, близько 270 тисяч тонн ячменю, 165 тисяч – жита та 22 тисячі тонн гороху. Обмолот пшениці, ячменів, гороху практично завершено. Залишилися вівси, яких у нинішньому році близько 71 тисячі гектарів, та тро- хи більше чверті необмолоченого жита. Крім того, в області на 169-ти тисячах гектарів до- зріває качаниста. Отже, ужинок чернігівських хлібо- робів суттєво поважчає. Ще кілька важливих нюансів. Середня врожай- ність зернових сьогодні становить 29,2 центнера (десь на рівні торішніх показників) при прогнозованій 20,3 центнера. Природно, вже перевищено й прогнозні по- казники валового збору зернових культур. Найбільш вагомий ужинок поки що у прилуцьких жниварів – близько 150 тисяч тонн намолоту. У бах- мацьких – 110 тисяч тонн, бобровицьких і носівських – приблизно по 105 тисяч тонн. А ще ж не осінь. Вітаємо хлібодарів сіверянського краю з перемо- гою! Правда, досягнуте радує, але й непокоїть: куди вигідно збути врожай? Адже ще торішній не повніс- тю реалізований. Фото Віктора КОШМАЛА
стор. 1111 стор. 1010 стор. 1919 До 150-річчя з дня народження Чернігівський варіант футболу Жнива-2009 Таїна Заньковецької починалася в її рідному селі Першооснови Нові види спорту Головна газетГоловнагазет http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected] Фото Миколи ТИЩЕНКА Фото Віктора КОШМА ЛА
Welcome message from author
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета
Заснована Заснована у січні у січні
1838 року1838 рокуГоловна газета Чернігівщиниhttp://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected] Головна газетГоловна газет
14 серпня відзначають свято винесення чесних древ Животворящого Хреста Господ-нього, або, як його називають у народі, Маковія чи Перший Спас.
У церквах згадують сімох братів-мучеників Макавеїв та їхню матір Соломію, котрі заги-нули за християнську віру. А за українською легендою саме на Маковія, 988 року, князь Київський Володимир Великий прийняв християнство.
Напередодні Маковія треба приготувати «маковійську квітку» – це букет, який скла-дається з багатьох рослин, – м’яти, чебрецю, нагідок. Причому кожна рослина має своє, притаманне лише їй, магічне значення. Потім усі рослини разом з кількома голівками маку освячуються в церкві. Удавнину освячений мак навесні розсіювали на городі, а за-сушені квіти дівчата вплітали у волосся, «щоб не випадало».
Це свято ще називають Медовим чи Спасом на воді. На Маковія освячують криниці, джерела. Вся обрядодія супроводжується музикою і танцями. Традиційна обрядова їжа цього дня – печені коржі з маком та медом. Перший Спас вважається дитячим та діво-чим святом, отож молодь намагається не працювати. Як це не сумно, але саме на Ма-ковія починають відлітати у теплі краї перші птахи.
Першооснови
Завтра – Перший Спас
стор. 1111
стор. 1919
До 150-річчя з дня народженняТаїна Заньковецької починалася в її рідному селі
Нові види спорту
Чернігівський варіант футболу
стор. 1010
Фот
о М
икол
и ТИ
ЩЕН
КА
Жнива-2009
Чернігівський мільйон – у хліборобськім кошику
Хліборобський кошик держави днями поповнив ще один мільйон тонн зерна – цього разу чернігівського га-тунку. За оперативними даними на 11 серпня головного управління агропромислового розвитку облдержадмі-ністрації намолот ранніх зернових у господарствах усіх форм власності перетнув позначку мільйон тонн.
В асортименті цього мільйона – 550 тисяч тонн пше-ниці, близько 270 тисяч тонн ячменю, 165 тисяч – жита та 22 тисячі тонн гороху. Обмолот пшениці, ячменів, гороху практично завершено. Залишилися вівси, яких у нинішньому році близько 71 тисячі гектарів, та тро-хи більше чверті необмолоченого жита.
Крім того, в області на 169-ти тисячах гектарів до-зріває качаниста. Отже, ужинок чернігівських хлібо-робів суттєво поважчає.
Ще кілька важливих нюансів. Середня врожай-ність зернових сьогодні становить 29,2 центнера (десь на рівні торішніх показників) при прогнозованій 20,3 центнера. Природно, вже перевищено й прогнозні по-казники валового збору зернових культур.
Найбільш вагомий ужинок поки що у прилуцьких жниварів – близько 150 тисяч тонн намолоту. У бах-мацьких – 110 тисяч тонн, бобровицьких і носівських – приблизно по 105 тисяч тонн. А ще ж не осінь.
Вітаємо хлібодарів сіверянського краю з перемо-гою! Правда, досягнуте радує, але й непокоїть: куди вигідно збути врожай? Адже ще торішній не повніс-тю реалізований.
Пилипча – село тихе, на болотистій місцевості засноване. Очерети і вода, вкрита густою зеленою ряскою, подекуди до самі-сіньких хат дістають.
Хати здебільшого по-рожні, городи не обробля-ються, яблука у здичаві-лих садках осипаються і стають добрим кормом диким свиноматкам, які приводять з лісу підрос-таюче потомство поживи-тися фруктами.
– Та якби ж тільки яблука та груші підбира-ли, а то й городи розрива-ють, – розповідає Володи-мир Васильович Янченко.
Цей чоловік, як і Ми-хайло Васильович На-сон, родом із Пилипчі, та жили і працювали в Чернігові. Вийшовши на пенсію, навідуються у батьківські хати, городи порають.
– Влітку я з дружиною Ольгою в селі, а як холоди застудять, у місто їдемо, – говорить Насон.
– У Пилипчу взимку ні свині, ні якась інша зві-рина не навідуються. Кор-
му немає. А влітку зайці по грядках бігають. Ка-пуста, морква дозрівають. Ласий для них корм.
– Про вовка промовка, – показав рукою на придо-рожні кущі Янченко.
Звідти вибіг вухань. На весь зріст піднявся на за-дніх лапках, подивився на людей і непоспіхом по-стрибав у нежилий двір.
– Від зайців шкода не-велика, а ось свиноматка з виводком за ніч може весь город перерити. Вва-жайте, пропали ваші тру-ди. Ця звірина ні пугал не боїться, ні огорожі з брязкальцями. Щоправда, поки яблук і груш уволю, грядки хіба притоптують. Отож люди поспішають зібрати вирощене, – гово-рять дачники.
Володя Насон один з не-багатьох пилипчівців, хто постійно мешкає в селі з дружиною Ніною і двома малолітніми синами.
Володимир має трак-торця. Ним і город виоре, і копичку сіна перевезе. За-робітки куці, та в Пилипчі на великі не розженеш-ся. Отож виживає молода сім’я з того, що тримає дві корови та іншу живність. Продукти свої, а на одяг дітям стягуються.
Та проблема зайнятос-ті у Пилипчі давно стоїть.
Якщо її колись і вирі-шать, то хіба для Насонів. Усі інші – пенсіонери. Та й не про роботу говорили нам пилипчанці. Скар-жилися на електриків, які так світло подають у село, що, бува, лампочки ледве жевріють, а праска за вечір не нагріється. А ще шляховиків лаяли. Якщо, казали, немає в них коштів баюри на пі-щаній вулиці засипати, то хоча б змусили тих, хто посилає через село лісо-вози, котрі зовсім зіпсу-вали дорогу.
Пилипча тягнеться вздовж єдиної вулиці на кілька кілометрів.
– Хвилин сорок потріб-но, не менше, щоб усе село перейти, – приблизно під-раховує Янченко.
– Воно, конєшно, якби по твердому, то швид-
ше. А так, поки обминеш балки…
Жителів у Пилипчі чи й набереться з півсотні. Уже наприкінці села зу-стріли бабусь. Одна міс-цева, інша живе в Біло-русі, та влітку приїжджає в батьківську хату.
– У нас такого розору немає, – розповідає Ва-лентина Василівна Фе-дорова. – У Білорусі хоч і колгоспи, та села на своїх плечах тримають. А тут... – махає рукою.
– По воду за кілька-сот метрів ходжу. На все село два колодязі, з яких можна воду пити. А в ін-ших жовта, застояна, бо-лотом тхне.
Городи в Пилипчі не-величкі. Не розженешся. Довкіл заболочена низи-на. Колись осушувалася,
оралася, а нині очерета-ми поросла до самісінь-кого лісу.
– На вулиці і комар не пролетить, а підеш на грядку, хмарами ці ку-сючки висять. Болото. Сирість, – розводить ру-ками Валентина Федоро-ва. – Та все ж це батьків-щина. Всі ми тут виросли, не всі, щоправда, повер-таються до рідних поро-гів. Але приїжджає бага-то. Хто на кілька днів, а хто на ціле літо. Як ось я. Село хоч і до траси під-ходить, та немає до нього нікому діла. Вам же му-жики розповідали. Уже не віриться, що у моїй близькій серцю Пилипчі знову забуяє життя, – зі-тхає жінка.
На жаль, не одна вона така, в кому згасла віра у відродження села.
Микола БУДЛЯНСЬКИЙФото Миколи ТИЩЕНКА
Ріпкинський район
Великі проблеми малого села
Як свіча, тихо гасне Пилипча
На довгій і чи не єдиній вулиці Пилипчі ніколи не лежав асфальт. Та місцеві жителі не журилися. Після дощів на вулиці-піщанці й велосипедом не загрузнеш. Це ж не при-луцький чорнозем, де хлюпне з неба – і вже грязюка.
Нині ж Пилипчею вільно бігає лише трак-торець Володі Насона. А ось легковику про-йти складно.
Прикордоння
На відпочинок... зі зброєюТуристичний сезон 2009 року в розпалі, ба-
гато людей їдуть на відпочинок. Дехто – на-віть зі зброєю. Лише упродовж 27 липня – 2 серпня в пунктах пропуску через державний кордон у громадян вилучено 8 електрошоке-рів, два пристрої для відстрілу гумових куль та газовий пістолет, гумовий кийок.
Як повідомив начальник прес-служби Черні-гівського прикордонного загону Олександр Дудко, окремі «туристи», аби «заспокоїтися», спорядилися психотропними засобами. Зокрема, для мешканця Московської області, сорокадворічного Івана М., ви-явлення в його автомобілі «Фольксваген» 20 таких пігулок стало прикрим сюрпризом – його автомо-біль, як засіб їх переміщення, було вилучено. Тож майбутній відпочивальник змушений був поверта-тися додому автостопом.
Із 17-ти затриманих першість ведуть громадяни Російської Федерації – 11, далі – громадяни Республі-ки Білорусь – 3, Республіки Молдова – 2, України – 1.
За інформацією Олександра Дудка, за вказаний період прикордонники Чернігівського прикордон-ного загону через державний кордон України про-пустили близько 183 тисяч громадян та 32 тисячі транспортних засобів, затримали 14 порушників державного кордону. За порушення митних правил вилучено контрабанди на загальну суму 17 946 гри-вень. До адміністративної відповідальності притяг-нуто 64 громадянина. Через кордон не пропущено 76 громадян, з яких 46 – діти громадян України, що не мали відповідних документів на право перетину державного кордону.
Станіслав КЛОПОТ
Соціальний аспект
Пільгове кредитування: пріоритети і підходи В облдержадміністрації минулого вівторка
відбулося чергове засідання обласної комісії із визначення пріоритетних напрямків надання довгострокових пільгових кредитів індивіду-альним сільським забудовникам за програмою «Власний дім», яке вів секретар комісії, заступ-ник начальника головного управління економі-ки – начальник управління регіонального розви-тку облдержадміністрації Олександр Капелюха.
Пріоритети пільгового кредитування – газифіка-ція сільських населених пунктів, інженерні мережі водопостачання, добудова розпочатого житла. Цьо-го разу на засіданні комісії йшлося про фінансо-ву підтримку кооперативів «Мохнатин – Довжик» Чернігівського району, «Голубий вогник» села Ско-роходового, що в Талалаївському районі, а також у Макіївці Варвинського.
У Скороходовому, приміром, через різні причи-ни залишилося негазифікованих 40 відсотків осель тутешніх жителів. Треба довести справу до кінця? Безумовно. Сільському голові, відчувалося, сіль-чани вже проходу не дають. Але ситуація вимагає, щоб сюди оперативно виїхали фахівці і остаточно з’ясували, яке ж рішення прийняти комісії.
Інша картина в Макіївці. Тут залишилося про-класти вуличні газові мережі. В кооперативі – пів-сотні чоловік, половина з яких хоче взяти пільгові кредити. Десь по 15 тисяч гривень на брата. Проте яка загальна вартість робіт, сільський голова ска-зати не зміг. Не тому, що не знав – досі не виготов-лена проектно-кошторисна документація.
Відтак, у що кожному члену кооперативу обі-йдеться газифікація, невідомо. Пільгове ж креди-тування передбачає солідарне фінансування, тоб-то частину коштів повинні внести люди. Кредитні ресурси з відомих причин, як зазначив на засідан-ні комісії Олександр Капелюха, обмежені. І з цією обставиною слід рахуватися.
Словом, аби не виникали подібні непорозуміння, організаційна складова пільгового кредитування має бути бездоганною, а головне – переконливою.
Олекса ДОРОШ
№ 89 (27920)13 серпня 2009 року 3
ВАТ «Чернігівський молокозавод» побуду-вали у повоєнні часи – 1956 року. Впродовж сво-єї історії підприємство кілька разів реконстру-ювали: замінювали об-ладнання, збільшували виробничі потужності, поліпшували якість про-дукції… Останнє онов-лення було в 2006 році. Саме у цей час встано-вили обладнання швед-ської фірми «Ecolean». З тих пір на прилавках магазинів з’явилася про-дукція ТМ «Кринка» в екологічно чистій упа-ковці. За своїм скла-дом ця упаковка подібна до шкаралупи курячого яйця: зберігає всі влас-тивості кисломолочних продуктів, добре розкла-дається в грунті.
Сьогодні на прилав-ках усіх продуктових магазинів ви бачите сме-тану, кефір, ряжанку, молоко, вершкове мас-ло, сиркові вироби, си-роватку, вершки тор-гових марок «Кринка», «Чернігівська спокуса». Цю продукцію виготов-ляє Чернігівський завод. Згідно з опитуванням споживачів, найбільше чернігівці довіряють саме місцевому моло-козаводу. Основна при-чина – завжди свіжа й надзвичайно смачна продукція.
«Якість – наша традиція»Аби більше дізнатися,
як нині працює Черні-гівський молокозавод, я поспілкувалася з його керівником Валентином ГАЛІЧЕМ.
– Сьогодні на ринку Чернігова багато вироб-ників молочної продук-ції. Як вдається трима-ти марку?
– По-перше, наша пе-ревага – якість. За нею у нас постійний конт-роль: ми перевіряємо сировину на вході, під час виробництва та го-тову продукцію на вихо-ді. Система управління якістю сертифікована по ISO 9001-2001. Масло і сухе молоко – по сис-темі HASP. По-друге, до-ступна ціна. По-третє, ми задовольняємо сма-
ки будь-якого спожи-вача: і щодо жирності продукції, і щодо плато-спроможності покупця, і щодо асортименту мо-лочних виробів. До того ж, молоко у нас в еко-логічно чистій упаковці. І корисно, і зручно: по-ставив у мікрохвильо-ву піч прямо в упаков-ці «Ecolean» – і розігрі-ваєш! Наші продукти завжди свіжі: на від-міну від інших вироб-ників чернігівська про-дукція проходить шлях від заводу до споживача (торгової точки) за пів-години!
– Як же в ниніш-ніх умовах вам вдаєть-ся утримувати досить низьку ціну? Чи мож-ливо це, використовуючи натуральну сировину? Говорять, що будь-яке молоко в пакетах – не справжнє…
– Це не так. «Черні-гівський молокозавод» – місцеве підприємство, тому використовуємо лише власну натураль-ну сировину. Додавати якісь порошки чи ще хтозна що, – не в наших інтересах. Адже спожи-вач цінує нас саме за якісне справжнє молоко. Сировини на Чернігів-щині вдосталь, тож на-віщо користуватися яки-мись замінниками?
– Який, до речі, строк придатності молочних продуктів вашого за-воду?
– Молоко зберігається 5 діб, кефір – 7. Це ще раз свідчить про те, що ми не додаємо консер-вантів. Нова продукція – кефір «Живий» – вза-галі зберігається три дні.
– Чому так?– Він виготовлений
на натуральних живих кефірних грибках. Як у старі добрі часи…
– Чи випускаєте ліку-вальні продукти?
– Усі молочні продук-ти нашого підприємства – корисні. Адже саме мо-локо містить багато по-живних речовин, які так потрібні для підтрим-ки та розвитку організ-му. Кефіри – дієтичні кисломолочні продукти, вони сприяють загально-му очищенню. Нещодав-
но ми почали випускати класичну «Простоква-шу» (ТМ «Кринка»). А ось лікувальні власти-вості має наш продукт – «Біфілайф»: при ни-нішньому ритмі жит-тя – він справжнє спа-сіння для тих, хто має проблеми з травленням. Цей напій містить аж 5 видів біфідобактерій (майже в два рази біль-ше, ніж у закордонних виробників). Він реко-мендований Міністер-ством охорони здоров’я при колітах, ентероколі-тах, дисбактеріозі, після вживання антибіотиків, гормональної, промене-вої, хіміотерапії тощо. Крім того, «Біфілайф» синтезує біологічно ак-тивні речовини.
– Хто ж виготовляє ці чудові молочні вироби?
– У нашому колективі працює майже 450 чоло-вік. Усі вони – професіо-нали своєї справи. Люди в нас добрі, душу вкла-дають в роботу. Деякі працюють родинами…
– Чи відчув «Черні-гівський молокозавод» згубне дихання кризи?
– Якоюсь мірою вона на всіх вплинула. Наше підприємство – не виня-ток. Сьогодні обмежено доступ до фінансових ресурсів, банки не нада-ють кредитів, зменши-лася купівельна спро-можність населення, до-дайте ще й затримку у розрахунках від торгової мережі… Але ми працю-ємо: завдяки нашим на-дійним постачальникам, які розуміють нинішню ситуацію й не підводять нас; завдяки колективу, який усвідомлює соці-альну важливість своєї
праці; ну й, звичайно, завдяки вірним покуп-цям, які вже стільки років не зраджують на-шим молочним виробам. Тому на теперішній час боргів із зарплати немає, людей не скорочували. Ми дуже цінуємо своїх працівників.
– Де можна купити вашу продукцію?
– У супермаркетах міста, продовольчих ма-газинах. До того ж, ми маємо власні фірмо-ві точки. Споживачам зручно купувати молоч-ні вироби саме в них: ціни виробника, ши-рокий асортимент про-дукції, та й розміщення точок зручне для покуп-ців. Наші торгові точки – справжній подарунок для чернігівців.
– Як часто постачаєте продукцію в магазини?
– Щоранку, о чет-вертій годині, служба доставки молокозаводу розвозить продукцію в усі торгові точки міста. Крім того, ми контро-люємо, аби в магазинах дотримувалися спеці-ального температурного режиму, а свіжі молоч-ні вироби на прилавках були цілодобово.
– Чи маєте зворотний зв’язок зі споживачем?
– Звичайно. Ми по-стійно моніторимо ри-нок. До того ж, із берез-ня працює інформацій-ний сервіс, де приймають пропозиції й зауважен-ня щодо продукції та сервісу обслуговуван-ня. Кожен може зате-лефонувати за номером 8(044)369-52-52 або на-діслати свої побажання на електронну скриньку: [email protected].
Імідж
ВАТ «Чернігівський молокозавод»:якість, перевірена часом
Справді, ВАТ «Чернігівський молокозавод» стоїть на варті здоров’я свого споживача. Тому й не вико-ристовує будь-які домішки. Тут працюють люди, які своїм пріоритетом зробили смак та бажання спожи-вача. І прикладів цьому багато. Одне з достоїнств заводу – чесність перед покупцем. Вміст продукції кожен споживач може прочитати на упаковці й сам обрати, який продукт, якої жирності йому купити. І наостанок. Молочні вироби цього підприємства – це завжди найсвіжіший продукт: увечері молоко над-ходить на завод, вночі його переробляють, а рано вранці воно вже на прилавках магазинів.
ВАТ «Чернігівський молокозавод» випускає смачні, корисні, натуральні продукти. Тому купуйте наше: так, усе-таки, безпечніше й надійніше.
Наталія ГАРБУЗ, фото автора
НОВИНИНОВИНИ
НафтаСвітові ціни падаютьЗа результатами торгів 11 серпня на про-
відних нафтових біржах світові ціни на на-фту знизилися.
Офіційна вартість нафтових ф’ючерсів най-ближчого місяця постачання в Лондоні на InterContinental Exchange Futures Europe – IPE Brent Crude становить 72,46 (зменшення на 1,04) долара США за барель, у Нью-Йорку на New York Mercantile Exchange – Light, Sweet Crude Oil – 69,45 (зменшення на1,15) долара США за барель.
Ціни на бензин в Україні продовжують зрос-тати. У вівторок пальне марки А-95 перетнуло 7-гривневу позначку.
Євро-2012
«Укравтодор» розраховуватиметься з підрядниками векселямиУряд знайшов спосіб профінансувати підготов-
ку до Євро-2012 в умовах дефіциту Держ бюджету.Держслужба автомобільних доріг (Укравтодор)
отримала можливість розраховуватися з поста-чальниками товарів, виконавцями робіт та по-слуг, пов’язаних із будівництвом дорожніх об’єктів для проведення чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, векселями. Авалюватиме (гарантувати-ме) вексель Міністерство фінансів, облік вестиме «Ощадбанк». Авальований таким чином вексель означає гарантію його оплати коштами Держбю-джету майбутніх періодів.
НововведенняПрикордонники залізуть у гаманці?Українські прикордонники перевірятимуть
гаманці іноземців, що в’їжджають у країну. Тих, у кого буде менше 20 прожиткових міні-мумів (майже 13 тис. грн.), можуть не пустити.
Наказ про такі перевірки видала Державна прикордонна служба, він набуде чинності з 24 серпня. Дещо схоже роблять з українцями у ба-гатьох країнах, що обмежують в’їзд.
За даними «Інтерфакс-Україна», перевірки бу-дуть вибірковими і стосуватимуться, скоріше за все, азіатів та африканців. Іноземцю доведеться довести, що в нього є така сума на місяць. Також він має підтвердити бронювання чи оплату житла.
Головне, щоб це нововведення не торкнуло-ся наших найближчих сусідів: росіян, білорусів, молдаван. Інакше ці країни можуть ввести такі ж обмеження щодо українців. Тоді нашим заро-бітчанам буде несолодко…
КомпетентноХто найслабша ланка?На думку Нобелівського лауреата, еконо-
міста Пола Кругмана, ціни на нафту та стан банків, які обтяжені не тільки власними, а й клієнтськими боргами, насторожують на тлі ознак уповільнення рецесії (тривалий еконо-мічний спад) світової економіки.
– Ціни на нафту зависли на позначці 70 дола-рів США за барель під час уповільнення економіч-ної активності. Це свідчить про те, що ми маємо великий тиск на постачання нафти. Коли світова економіка почне виходити з кризи, ціни на нафту, ймовірно, зростуть дуже стрімко. А це вже велике гальмо для оздоровлення, – сказав Кругман.
Експерт вважає, що світ не вийде з рецесії без глобального відновлення ринку праці. Дані про безробіття залишаються головним показником, який відображає оздоровлення економіки.
Підготувала Наталія ГАРБУЗ
ЗАСТЕРІГАЄМОЗАСТЕРІГАЄМО
Нітратні кавуниЛіто – пора овочів і фруктів. Але як зробити так,
щоб вони не зашкодили? Більша частина кавунів та динь визрівають наприкінці серпня. Тому нині ризик придбати нітратний кавун – великий.
Фрукти, вирощені на нітратах, у холодильни-ку довго не лежать – за день-два покриваються слизом, починають гнити.
Краще вибирати плоди середнього розміру. Су-хий хвостик – ознака стиглості. Якщо постукати по кавуну долонею, звук має бути дзвінкий, глибокий…
А ось плід дозрілої дині – м’який, хвостик – су-хий, а верхівка продавлюється пальцем.
Якнайкраще передати справжній смак молока, якнайдовше зберегти його свіжість і цілющі властивості – це головні завдан-ня, які стоять перед молокопереробними підприємствами. І ВАТ «Чернігівський молокозавод» ось уже півстоліття справляється з ними на «відмінно». Нині воно входить у корпорацію «Мілкіленд Україна». Саме вона об’єднує кращі молокозаводи України.
№ 89 (27920)13 серпня 2009 року4
– Рекомендаційний перелік сор-тів, які ми пропонуємо для вироб-ництва в грунтово-кліматичних умовах області, налічує близько 20 сортів пшениці. За результата-ми випробування вони були кра-щими за урожайністю та іншими господарськими ознаками. Раджу звернути увагу на групу сортів, котрі запропоновані для поши-рення в останні роки. Першу з них складають високоінтенсивні та інтенсивні сорти – Фаворитка, Трипільська, Шестопалівка, Косо-виця, Турунчук. Це сорти серед-ньорослого типу, середньостиглі та середньоранні. До цієї групи належать сорти напівкарликового типу – Смуглянка, Золотоколоса, Тітона, Ювілейна-100. У сприят-ливі роки вони формували уро-жайність 80-89 цнт з гектара. За роки випробування середня уро-жайність – 63-74 цнт.
До сортів напівінтенсивного типу можна віднести такі, як Ко-лос Миронівщини, Калинова.
Варто виокремити групу високо-посухостійких та посухостійких сортів. За умов жорсткої посухи урожайність таких пшениць, як Калинова, Колос Миронівщини, Тітона, становила 51-58 центне-рів, а сортів Ювілейна-100, Косо-виця – 46-50 цнт. Ранньостиглістю виділяються сорти Ювілейна-100, Шестопалівка.
За якістю зерна належать до сильних та цінних, мають високу та вище середньої зимостійкість сорти Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитка, Калинова.
За результатами трирічного сортовипробування добрі споді-вання науковців підтвердили нові сорти Ясногірка, Пам’яті Ремесла, Солоха, Красень, Почаївка. Серед-ня урожайність цих пшениць ста-новила 70-74 центнери з гектара, максимальна – 75-78 цнт. Вміст
Загалом рекомендуємо мати в посівах близько 3-4 сортів, які різняться за типом інтенсивнос-ті формування урожаю, строка-ми дозрівання, кращі за зимо- та морозостійкістю, мають генетичні передумови для отримання цін-ного та сильного зерна. Важливо тут дотримуватися рекомендова-них агротехнологічних вимог ви-рощування.
Із 24 сортів і гібридів жита ози-мого, внесених до Реєстру, наводжу ті, що були найбільш продуктивні в сортовипробуванні: Хасто, До-зор, Сіверське, Синтетик-38, Сло-божанець. До речі, серед них є і сорти, створені селекціонерами Носівської селекційно-дослідної станції,– Дозор, Синтетик-38, Хліб-не. Вони достатньо витривалі до вилягання, посухи, мають добрі хлібопекарські якості.
У сортів тритикале озимого найбільш продуктивні: Славетне, Алкід, Валентин, Інтерес, Раритет, Дон, ДАУ-5. Такі сорти, як Алкід, Валентин, у сортовипробуванні в лісостеповій зоні області форму-вали урожай на рівні 80 центне-рів з гектара.
Сорт Папсуєвська (іноді його називали Розівське, Житниця) у випробуванні сформував серед-ню урожайність на рівні 55,3 цнт з гектара. Це менше у порівнян-ні з Амфідиплоїдом-256 на 2,7 центнера.
У ріпаку озимого високопро-дуктивними є нові сорти Вектра, Анна, Аліот (внесені до Реєстру в 2007 році), Антарія, Нельсон, Декатлон, ПР 46 В 10, Оксана, Екзек’ютив, Смарт (2008-й). Отже, вибирати є з чого, щоб мати до-брий урожай наступного року.
Записав Микола ГОРИЦВІТ
Врожай збирай і про майбутній дбай
Не помиліться у виборі сорту
Останній місяць літа найбільш кло-пітний для села. Ще хліба не обмолоче-ні, а вже треба плу-ги в поле виводити, готувати площі під майбутній засів. Хоч розірвись, хліборо-бе, та маєш з усіма роботами встигнути. Адже кожна у цей період невідкладна.
Готуючись до сівби, маємо не лише поле зорати, а й вирішити питання оптимального добору сортів і якісно-го насіння. А нині тих сортів – не кожен фахівець роз-береться. Та, радить начальник Чернігівського держ-експертцентру Віктор Петрович БУГАЙ, виробник має насамперед взяти за орієнтир Державний реєстр і Ка-талог сортів рослин. Варто також скористатися і реко-мендаціями фахівців щодо використання сортів рослин, найбільш пристосованих до умов Чернігівщини.
Отже, поради від Віктора Бугая:
Автозупинка з химерамиДонедавна автобусною зупинкою у Сули-
чівці можна було милуватися. Крита, простора, акуратно облицьована плиткою.
Усередині плитка мозаїчна. І досі вга-дується козак, тільки вже без голови, і пташки без дзьобів. Решта ліплених «картин» ще більше поруйнована.
На фоні зовнішньої мозаїки виділя-ються плакати з портретами кандидатів у депутати. Обличчя лише вгадуються, а ось основні критерії роботи кандидата в депутати і досі читаються чітко: принци-повість, надійність, точність, компетент-ність, цілеспрямованість. Слова правиль-ні, та в реальному житті вони виявилися зайвими.
…А вночі лампочкай не блимнеЩе як був у Сибережі колгосп «Победа», а затим «Сві-
танок», з вечора до ранку кожна вулиця, а їх у селі більше двох десятків, освітлювалася.
І нині на багатьох стовпах почорнілі парасольки ліхта-рів, але вже давно жодна лампочка і на свято не блимне. У сільради немає грошей платити за вуличне освітлення, а тим, хто орендує колишні колгоспні землі, ця пробле-ма до «лампочки». У селі вже й електрика немає. А наві-що він? Обірве вітер дроти, в район дзвонять. Дроти на-тягнуть, а ліхтарі не запалять. Платити треба. Ринкова економіка. Вона в нас, на жаль, дика, не боїться темряви на сільських вулицях.
Кредитують… молоком
Алло, село?Пишіть, телефонуйте! Розповідайте
про те, що болить. Чим зможемо – допоможемо.На ваші дзвінки 14 серпня ц.р. відповідатиме редактор відділу суспільно-політичних питань
редакції газети «Деснянська правда»Петро ГРОМОВИЙ.
Тел. 4-44-42
У Сибережі і Ямищі не одна черідка корів. Недарма ж сюди щоранку наввипередки
поспішають заготівельники з Чернігова, Ви-шневого, Бобровиці, Козельця. Ці та й інші переробники одностайні: платять за літр мо-лока 1 гривню.
Віднеси дійницю, повертаючись додому, за-йди в магазин, купи за ті гроші дві хлібини і мовчи, селянин. У нашій державі не ти оці-нюєш свою працю, а дяді, які на колись дер-жавних заводах нині тузи козирні. А шістка туза ще ніколи не била.
Але носять селяни молочко. Хоч якась та копійка. Раніше заготівельники платили зда-вачам кожні 15 днів, а нині і раз на місяць від них розрахунку не дочекаєшся. Власники корів Сибережа, Ямища та й інших сіл кре-дитують переробників молоком. Звісно ж, на відсотки не сподіваються. Їм би за сировину, як обіцяли, хоча б двічі на місяць платили. А те, що утримувати корівку ой як недешево, нікого не цікавить. Селянський труд і колись копійками оцінювався, а нині й копійок, бува, не дочекаєшся.
Микола БУДЛЯНСЬКИЙФото Миколи ТИЩЕНКА
Ріпкинський район
Давно у селі Пилипча немає школи, давно і молодь повиїжджала у місто. Остання
надія села Володя і Ніна Насони виховують двох синів – чотирьох і семи років.
Те, що молода сім’я не має роботи, півбіди, вважають Насони. Інша проблема виникла, як підріс старший синок: як у Ріпки в шко-лу дістатися.
Торік батько щодня саджав дитину у ви-падковий рейсовий автобус з проханням, щоб водій довіз хлопчика до школи. Ввечері з не-
терпінням чекав на трасі, не знаючи, яким автобусом син повернеться з Ріпок.
У цьому році ситуація не зміниться, впевне-ний батько. І резонно запитує освітянських на-чальників і місцеву владу: «А як же обіцянки Президента, який сказав приблизно так: якщо в селі є бодай одна дитина, має бути і вчитель, або ж потрібно доставляти школяра на уро-ки й з уроків». Невже це батько має робити? Хто ж вирішить проблему останньої молодої родини з вимираючої Пилипчі?!
У школу – на попуткахФ
ото
Мик
оли
ТИЩ
ЕНКА
№ 89 (27920)13 серпня 2009 року 5Телепрограма Телепрограма на понеділок, 17 серпняна понеділок, 17 серпня
Лiд-убивця»08.10 «ОСП-студiя»09.10 Д/п «У пошуках правди»10.10 «Городок»10.50, 00.15 Х/ф «Смерть
пiд вiтрилом»13.45 Х/ф «Попса»16.00, 19.25 Т/с «Солдати»18.10 Т/с «Полювання на
генiя»19.05 «Один день. Новини»21.30 «Один день»22.00 «Iнше кiно»: «12
доларiв» 23.50, 06.20 «Один день.
Спорт»01.30 Профiлактика
ЧЕРНІГІВЧЕРНІГІВ08.00 Цей день в історії08.05 «Тиждень»08.45 Д.ф. «Зимненський
Свято-Успенський монастир»
09.10 М.ф. «Лускунчик»09.35 Д.ф. «Заповідна
Печеніжчина»10.00 Україна: час місцевий12.00 Цей день в історії12.05 «Телевізор»13.05 Х.ф. «Черниця», 2с.14.45 Цей день в історії14.50 Студія «Інформ»15.00 Трансляція ТРК
«Новий Чернігів»16.00 Від щирого серця16.30 Д.ф «Бригантина
біля Хортиці»17.15 Студія «Інформ»17.20 Цікаво знати…17.25 Студія «Діалог»17.55 Цей день в історії18.00 Трансляція ТРК
«Новий Чернігів»20.00 Студія «Інформ»20.20 Телеоб’єктив20.30 «Час країни»21.00 По Суті
NN 05.00, 09.00, 12.00, 15.00,
18.00, 04.00 Новини
05.05 «Доброго ранку»
09.15 «Малахов+»
10.20, 02.10 «Модний
вирок»
11.30 «Контрольна
закупiвля»
12.15, 04.05 Т/с «Принцеса
цирку»
13.10 «Детективи»
13.55 Iншi новини
14.20 «Хочу знати»
15.15 Т/с «Палаючий лiд»
16.15, 22.40 «Слiд»
17.00 «Федеральний
суддя»
18.20 «Зрозумiти. Про-
бачити»
19.00 «Чекай на мене»
19.50, 03.00 «Давай одру-
жимося!»
21.00 «Час»
21.30 Т/с «Одна родина»
23.35 Т/с «Коханки»
00.35 Х/ф «Непроханий
друг»
bb 05.00 Д/ф «Слiдами Iндiани
Джонса»06.00 Мультфiльми06.30 М/с «Гаджет i гадже-
психолог21.00 Сексуальна революцiя23.00 «Знаки долi»03.00 Iсторiя успiху04.00 Твiй будинок
№ 89 (27920)13 серпня 2009 року 9
Розімлілий від немилосердної спеки чорношерстий Байкал ліниво повернув голову в бік
хвіртки. «Ну хто чужий опівдні простуватиме до хати?», – мабуть, напівсонно подумав пес і знову приплющив очі. Та коли за мною скрипнули сінешні двері, для го-диться все ж гавкнув, подаючи господарям звістку.
Довженки щойно відобідали. Анд рій Васильович, орудуючи од-нією рукою (другої в нього нема ще з повоєнної молодості), складав миску на миску. Ганна Денисівна без поспі-ху згортала в долоню хлібні крихти.
Я не домовлялась про зустріч і не попереджувала. Зачула, що До-вженко слабує, з дому нікуди не відлучається, то й поїхала навман-ня. З Ганною Денисівною знаємося давно. Часто, бувало, спілкувались на ходу, та іноді таки випадала на-года наговоритися вдосталь (на неї сподівалася й нині). Подякувавши за запрошення до столу, я потя-глася до кухля з водою. Жарко! Навіть у цій затишній селянській оселі зразка 50-х років.
Вмостившись із хазяйкою на дивані, роздивляємось фотоаль-боми. Один повністю заповнений знімками з її 50-річного свята. Відзначали тоді його всім селом. А скільки гостей понаїжджало з Прилук, Чернігова!
– Наче відірвалося те життя, – проказує Ганна Денисівна. – Наче й не було…
Зависає довга пауза. Боюся здо-гадатися, про що думає ця натру-джена жінка, якій дістались і по-честі, і найвищі нагороди та звання і в якої, окрім втоми, не залиши-лося нічого.
Та ось вона відгукується сама:– Найбільше засмучує те, що кра-
їна ніби в прірву провалилась. Де й поділись заможні колгоспи, надбане людськими руками добро. Для кого і для чого ми старалися? Я ніколи не висиплялася. Бо о четвертій ран-ку вже треба було схоплюватися з ліжка – тоді ж 4 рази на день корів доїли, а тепер двічі…
Їй кортить (та ще й як кортить!) побачити свою групу. З травня пі-шов п’ятий рік, як залишила фер-му. І ні разу за цей час не верта-лась туди. Тільки Тоня, поштар-ка, коли-не-коли донесе про корів якусь новину (групу порає Тоніна сестра Надія Шуст).
– Ви не хочете чи не можете на-відатися в корівник? – питаю обе-режно.
Сіро-сиві очі враз зволожу-ються:
– Дійти не дійду, бо далеко. Когось просити, щоб відвіз, – незручно. Та й розстроюватися мені не можна…
Гіпертонія переслідує Ганну Денисівну вперто. Серце втрати-ло звичний ритм. Болять руки, не слухаються ноги. Лікувалась по лікарнях, а тепер надіється на швидку допомогу сільського фель-дшера Лідії Гузь.
– Молода зовсім, а така уважна й турботлива. Все приказує: «Тільки що – дзвоніть. Я миттю!».
Щоб змінити напрямок розмови, переводжу її на корів – рекордис-ток. О! Ганна Денисівна готова про кожну – кожну розказати наймен-ші подробиці. І в цьому списку най-перша – Мальвіна. Вона виростила її з телички, роздоїла, і та давала за день по 64 літри молока! Мальві-на мала п’ять дочок (усі поповнили групу Довженко). Найпродуктивні-ша – Мандарина. За 14 років – сто тисяч літрів молока!
Але Мальвіні довголіття не суди-лося. В неї лопнула судина у вимені, напав параліч. Із зоотехніком та вет-лікарем доярка не відходила від сво-єї улюблениці. Підсобляти їм прибі-гало 10-річне дівчатко – внучка Пан-ченко Федосі, кияночка, яка влітку гостювала у бабусі. Вона зазирала дорослим у вічі і все допитувалась:
– А корівці дуже боляче?Коли ж невідворотно наближав-
ся кінець, дівчинка притулилась до Ганни Денисівни, втішаючи:
– Ти будеш плакати за Мальві-ною І я теж.
Канадка, Орбіта, Ода – це вже Катьчине поріддя.
– А яку Ви собі додому вибрали? – цікавлюсь, бо знаю, що в обійсті Довженків корова є.
Співрозмовниця моя нітиться:– Не брала. І не міняла. Совісно
було. Для себе купила теличку у сусідній Боротьбі. По знайомству. У гарних людей. Малишка була на дев’ятому місяці тільна. 17-й рік вона у нас. На молоко дуже добра. Наче й треба б замінити на молод-шеньку, та не насмілюємося – сил поратись уже не вистачає.
А молоко в сім’ї – основний харч. Що старому, що малому. Адже мають
дід із бабою чотирирічного Вітали-ка. Правнука. Що то за втіха з ним! Посідають на лавочці під воріть-ми, а він: «Баба Аля, ти моя Аля?».
А то гармошечку візьме, не-величку, майже іграшкову. Вов-тузиться-вовтузиться біля неї, а таки видобуде чудернацькі звуки.
– Як ріс свій Віталик (син), я майже не бачила. Днювала і ночу-вала на фермі. Свекруха його ви-няньчила. І Таню, дочку. Онучки теж піднімались без мого постій-ного догляду, хоча й народилися тут і вважають оцю хатину своєю домівкою. Так що біля правнука відтаюю душею.
Її син осів у Чернігові. Дочка – в Прилуках. Обоє за фахом ме-дики.
Старша онука Лариса (мама ма-лого Віталика) вподобала педагогі-ку, менша, Світлана, здобуває фах юриста в Київському національно-му університеті.
У Жовтневе, до батьків, до ба-бусі і дідуся дорогу ніхто не забу-ває. Гуртом – невістка і зять теж – город оброблять, у дворі наведуть лад, поперуть, наварять. Чого ще під старість бажати? І Ганна Денисівна мала б спокій, якби … Якби в та-кій принизливій бідності не жили односельчани – теперішні і колиш-ні трудівники орденоносного госпо-дарства, якби не була так обділена решта людей. Вона ж завжди кло-поталася про них. І про колгосп. І про район. Та все поламалося…
На подвір’ї подав голос Байкал. Ганна Денисівна глянула у вікно:
– Може, то Мотя з Свєтою? Ка-зали, будуть сьогодні. Витрушува-тимуть, прибиратимуть.
– Готуватимуться до ювілею?– Трохи приготуємось. Зберуть-
ся свої, сусідів гукнемо. Посидимо. Відзначала ж усі попередні дати. А 70 пропустити негоже.
Я не питала, чого прагнеться Ге-роїні на її 70-річній висоті. Однак, проводжаючи мене за поріг, вона замість прощання мовила:
– Пожити б ще кілька років. А раптом що зміниться. А рап-том… життя покращає? Хочеться взнати.
Слово на спомин
На відстані сльозиМи звично кажемо: людина і її справа. Але в цій розповіді
проситься інший вислів – Людина і її Світло. Бо піде мова про жінку, від присутності якої на землі усім нам було со-нячно. І не тому, що вона – із зіркою Героя Соціалістичної Праці та багатьма найвищими орденами, що чверть віку зразково виконувала обов’язки депутата Верховної Ради колишнього СРСР. А тому, що вміла бути справжньою і… потрібною.
Нинішнього серпня Ганні Денисівні Довженко, уславленій доярці із Жовтневого, яка протрудилась біля корів більше чотирьох десятків літ, виповнився б 81 рік. На жаль, навіть свого ювілейного 80-річчя вона не дочекалась. А в моїй пам’яті і досі живе – теплиться зустріч із Героїнею, що пе-редувала її сімдесятому дню народження.
Грудневого дня Прилуччина принишкла від гіркої звістки: не стало Ганни Денисівни Довженко. Прощалися земляки з нею, як із рідною матір’ю – з глибокою тугою в серці. А чоловік Андрій Васильович не уявляв свого подальшого існування без НЕЇ. Дочка Тетяна, яка не-щодавно перебралася з сім’єю до Києва, забрала батька в столицю. Та він не зміг там прижитися. Повернувся. Тож діти, онуки й прав-нуки (а їх уже четверо) звично навідуються в Жовтневе. Осиротіле село ніби затамувало подих – щоб не вирвався зойк.
Обереги
В духовну скарбницю Батурина
Переконаний, нікого не залишать байдужими відвідини Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» за будь-якої пори року. Тут кожен клаптик землі дихає героїч-ною і трагічною історією, минуле примушує дума-ти про непрості уроки державотворення та дер-жавозбереження, про суєтне і високе.
Достатньо сказати, що на території заповідника знаходяться 39 унікальних пам’яток історії, архітектури, археології та при-роди. А відновленим Цитаделі і палацу Кирила Розумовського взагалі ціни немає.
Природно, що побачене глибоко вразило і відому в Україні журналістку, головного редактора газети «День» Ларису Івшину та її чоловіка, колишнього Прем’єр-міністра, а нині нештатно-го радника Президента України Євгена Марчука. Подружжя нещодавно відвідало «Гетьманську столицю» і… вирішило не-вдовзі повернутися у ці святі для українського народу місця. Причому не з порожніми руками, а з картиною-оригіналом до-бре знаного у світових колах українського художника-графіка Сергія Якутовича «Козак і смерть», альбомами ілюстрацій май-стра, аби поповнити ними музейні фонди Батурина.
Церемонія вручення картини Сергія Георгійовича відбулася відразу після виїзного засідання в розширеному складі колегії облдержадміністрації, котра цього дня розглянула лише одне питання, зате цілковито присвячене проблемам подальшої роз-будови туристичної сфери на Чернігівщині.
Шанованих гостей зустрічали на території цитаделі, в Геть-манському будинку.
Відкриваючи урочистий захід, голова облдержадміністрації Володимир Хоменко підкреслив, що звести стіни (очевидно, мав на увазі відроджену Цитадель), ще півсправи. Важливо, чим вони будуть наповнені, що говоритимуть людям.
Віддаючи належне інтелектуальному туризму і мотивуючи свій благодійний вчинок, Лариса Івшина посилається на власне відлуння душі за фактом відродження гетьманської столиці. Вона переконана, що в Україні існує патріотична партія істо-риків, що саме вони й інші талановиті люди підготували сьо-годнішнє сприйняття Батурина.
– Думаю, що відтворення гетьманської столиці, – констату-вала пані Лариса, – це величезний вклад у реставрацію укра-їнської історії, української висоти.
Видатний же художник, графік, ілюстратор видань класиків Сергій Якутович своєю мистецькою Україною, за словами Івши-ної, допомагає легше знаходити спільну мову з європейцями.
Імените подружжя добре знайоме з великим майстром, котрий, до речі, доклав останні штрихи до зображення Великого герба України, часто спілкується з ним. Подаровану Батурину картину «Козак і смерть» митець вважає, як повідомив присутнім Євген Марчук, центральним твором його мазепинської колекції.
– Це фантастична робота, мистецтво сучасного високого сві-ту. Це справді висота і трагедія гетьмана Мазепи, – підсумував Євген Кирилович.
І своєю філософською сутністю, додала Лариса Івшина, ніби стверджує, що не тільки шаблями завойовується світ, а ще й вірою та коханням.
Директор Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», заслужений працівник культури Украї-ни Наталія Реброва щиро подякувала шанованим гостям за да-рунок. Віднині картина Якутовича «Козак і смерть» прикраша-тиме відреставровані стіни Гетьманського будинку. У відповідь голова облдержадміністрації Володимир Хоменко вручив Ларисі Івшиній та Євгену Марчуку сувеніри – зрізи однієї з паль, зна-йдених під час розкопок на території Цитаделі.
Дещо про автора картини. Сергій Георгійович Якутович, 1952 року народження, киянин, – заслужений художник Укра-їни, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, член-кореспондент Академії мистецтв України. В переліку його твор-чих перемог – премія Ленінського комсомолу (1981 р.), гран-прі виставки-конкурсу «За мир» (1983 р.) у Берліні, спеціальна пре-мія Трієколе мистецтв «Проти фашизму» (1985 р.) у Майдане-ку (Польща), почесна премія «Берлінаре»(1985 р.), золоті медалі Академії мистецтв СРСР (1990 р.) та Академії мистецтв Украї-ни (2003 р.). Сергій Якутович був головним художником фільму «Молитва за гетьмана Мазепу» та художником-постановником фільму Володимира Бортка «Тарас Бульба».
Петро ГРОМОВИЙ
Фот
о Ві
ктор
а КО
ШМ
АЛА
Ніна ТКАЧЕНКО,Прилуцький район
Ганна Довженко
№ 89 (27920)13 серпня 2009 року10
Михайло Несте-ренко з’явився на моїй вулиці не-
давно. Якось прохопився, відклавши набік баяна, що він – підполковник у відставці. Що не може без України. Тому й ку-пив собі край соснового гаю невеличку хатинку, бо тягне, ой як тягне до рід-ної землі припасти чолом. Як лише ото забринить весною в далекім Ново-сибірську, ось уже вкотре пакує Михайло Михайло-вич свою невеличку ва-лізу і, мов згорьований на чужині лелека, лине до рідної, щемкої серцю, старої шовковиці, до ще щемкіших стежок дитин-ства. Найперше розжухує лазеньку, бо все ж таки восьмий десяток розмі-няв. Обходить з гостин-цями сусідів, вклякає біля бджіл, одтаючи і серцем, і душею від чужини.
Та несподівано вияви-лося, що про цю звичай-нісіньку людину написа-на книга, знятий фільм. Та не кимось там, а са-мим Ельдаром Рязановим. Про нього і про його по-братимів.
А спогади дитинства й справді болючі. Тато так і не повернувся з фрон-ту. І загорювала Несте-риха з двома синами-малолітками. А тут, як на те, засвербіло напро-весні Михайлові скупати-ся. І – плеврит. Тяжкий,
затяжний, що лікар аж руками розвів: «Проси, хлопче, помочі в Бога, бо інших ліків для тебе не-має». І хлоп’я повірило. Й палко почав прохати здоров’я у Всевишнього. Як би там не було, а вже в дев’ятому класі Михайло виборов перше місце серед школярів-легкоатлетів ра-йону. Потім – області. До школи, а це майже де-сять кілометрів, бігом, з школи теж, тільки п’яти мигають.
Швидко промайнула і служба в армії. І ось Ми-хайло Нестеренко тільки вчора безнадійно хворий, а сьогодні – кандидат в майстри спорту з легкої атлетики – струнчить-ся перед сивим генера-лом з приймальної комі-сії Київського командно-технічного училища. І хоч набір вже був закін-чений, юнака прийняли, бо ж спортсмен високо-го розряду. Три роки на-вчання – і молодий лей-тенант був направлений в Середню Азію. Команди-ром десантної роти. Зго-дом став випробовува-чем парашутів, справи вкрай небезпечної, адже кожен стрибок може бути останнім. 575 їх на рахун-ку Михайла Михайлови-ча. Але найпам’ятніший і найостанніший – на оту Памірську стрімнину, що здіймалася вгору на 7 кі-лометрів 134 метри над
рівнем моря, на недоступ-ний пік Леніна. Цей сві-товий рекорд ще не по-бив ніхто.
Але перед тим була Тянь-Шанська експеди-ція, в яку через відмінні
спортивні дані відібрали й лейтенанта Нестеренка. Це не Памір. Висота всього 4 тисячі метрів. Михайло-ві, майстрові спорту з лег-кої атлетики, – прогулян-ка, адже 30-кілометрову дистанцію пробігав за 1 годину 50 хвилин. Краса незрівнянна. А кипариси, а кедри! А дерен, обсипа-ний жаром ягід. Отам він і подружився тоді ще з маловідомим кінорежисе-ром Ельдаром Рязановим. Нерідко тягнучи на собі його важелезну знімаль-ну апаратуру.
Правда, на Тянь-Шані хлопці й не підозрювали,
що їх уже відбирають для підкорення отого непри-ступного піку. Холодного й безжального. Й відбір робив сам Галкін – чемпі-он з парашутного спорту, голова найвищих спорт-комітетів Москви. Жор-стокий Памір згодом за-бере в нього дружину з інтернаціональним заго-ном альпіністок: замерз-ли, підкоряючи те непри-ступне плато.
Було сформовано три групи. Ферганську очолив старший лейтенант Ми-хайло Нестеренко. Рязан-ську – молодий майор, що знімався в фільмі «В небе только девушки», Валерій Глагольєв.
На все життя пам’яткий той день 28 липня 1968 року. Натужно ревучи, огромезний АН затяг-ся на восьмикілометро-ву висоту. Повільно роз-повзлися стулки люка, війнуло в обличчя кри-жаним холодом безод-ні. І серце неначе стисло у важку чавлючу жме-ню. Мов хто соняшник сійнув – пішла перша група. Крутонуло дзи-гою кілька разів в по-вітрі. Тисяча один, ти-сяча два, тисячу п’ять...Здерев’яніла рука шарпає кільце, ривок – і ти зави-саєш з міцно стисненими колінами над сліпучим крижаним п’ятаком, що стрімко наближається. В голові від розрідженого повітря важко б’ють мо-лотки, сліпуче сяйво вер-шини випікає очі, чавля-чи сльозу. Мить – і ноги кресонулись по кризі. Вітер, шарпнувши пара-шут, потягнув лейтенан-та до безодні. Як Михай-ло зміг погасити стропи, й сам нині дивується. Правда, аж іскри з очей, садонувся ключицею, але хто на такі дрібниці тоді
звертав увагу. Парашу-тисти падали з неба точ-но в ціль, один за одним. Обіймалися, плакали від радості, цілували оту ще незайману людиною кри-гу. Живі! Живі!
Й друга група призем-лилася вдало. АН пішов на третє коло. І тут піднявся вітер, далі справжнісінь-ка буря. І ота третя гру-па, яку очолював майор Валерій Глагольєв...
Врятувався дивом лише Володя Тимошенко. Аж на третій день випадково по-мітили сигнали ракетниці, які він подавав, видовбав-ши стропорізом у відвіс-ній крижаній стрімнині пічурку.
Так вони й лежать по-сьогодні в своїх крижаних домовинах молоді лейте-нанти Володя Мікаєв, Во-лодя Тимаревич, Ахмет Юшатов, майор Валерій Глагольєв...
Їм вдалося таки благо-получно спуститися. По-тім – шпиталь у Ферга-ні. Й писали про них не лише в «Красной звезде», і фільм знімали. І хлопців у званні підвищили, наго-родивши за той стрибок медалями «За відвагу». Та через травму Михай-ло вже не зміг стрибати. Хоч парашути завжди були при ньому. Тисячі. Начальник матеріально- технічної частини дивізії. Потім працював вихова-телем у кадетському кор-пусі. І курсантів, і сина привчав до неба, до волі, до солоду польоту. Недар-ма ж старший син – пілот Збройних сил Росії.
– А я не можу без отчо-го краю, без стежок в мою юність, що вивели мене у бездонне небо, – під-сумовує Михайло Несте-ренко.
Іван ПРОСЯНИКБахмацький район
Зустрічі з цікавими людьми
Таке дзвінке це слово «відвага»Спасівська медв’янь яблук. Золоті пирски бджіл. Дихаєш – не
надихаєшся. Біля вуликів клопочуться два сивих чоловіки в нави-дниках. Отой сутулуватіший – Григорій Якович Лисенко, пасічник з 60-річним стажем, найстаріший з-поміж бджолярів Бахмаччини. Фронтовик. Кавалер бойових орденів. Серед них і знакова медаль «За відвагу». А отой, з військовою виправкою, Михайло Михайло-вич Нестеренко, учень Григорія Яковича. Теж має цю високу на-городу. В мирний час, згодьтесь, нерядова подія.
Поч. на 1-й стор.Святі мученики Маковії
прославилися тим, що не підкорилися волі царя Ан-тіоха, який хотів, щоб усі говорили грецькою мовою і поклонялися лише грецьким богам, тобто ідолам. Багато іудеїв корилися волі царя, однак деякі готові були кра-ще померти, аніж відступити від істинної віри.
Одного разу до Антіоха привели жінку на ім’я Со-ломонія з сімома синами. Можновладець змушував їх їсти м’ясо, яке було заборо-нено до вживання Мойсеє-вим законом. Маковії рішуче відмовилися, через що цар їх жорстоко катував. Їм вирі-
зали язики, відсікли паль-ці на руках і ногах, здира-ли шкіру з голови і живими спалили на розжарених ско-ворідках. Так були замучені шість братів.
Найменшого цар переко-нував не сперечатися. На-віть просив матір, аби й вона дала свій дозвіл. Та жінка підійшла до сина і мовила, щоб не боявся того Ірода, а зробив так, щоб у майбут-ньому вона могла його зу-стріти у вічному житті. Тоді за наказом Антіоха хлопця піддали ще більшим му-кам, ніж його братів. А по-тім стратили й матір.
А ще цього дня розпочина-ється Успенський піст. Його
постановила Свята право-славна церква після Успіння (смерті) Пресвятої Богоро-диці, тривалістю два тижні.
Піст не лише тілесний, а й духовний, і ці дві скла-дові тісно пов’язані між со-бою. Тому ми маємо посилено молитися, каятися у гріхах. Це підтверджується словами Св.Василія Великого: «Сколь-ко отнимаешь у тела, столь-ко придашь силы душе».
Оскільки піст прирівню-ється до Великого, то вимоги залишаються такі ж. Найсу-ворішими днями Успенсько-го посту є традиційні пісні дні – середа та п’ятниця. Категорично забороняєть-ся у цей час вживати м’ясні
та молочні продукти. Не-припустимі веселощі, тобто відзначення світських свят, днів народжень, заборонено співати, танцювати та слу-хати музику.
Для вагітних жінок, не-мічних людей та дітей до семи років зроблено виняток. З благословення священика можна споживати молочні продукти, окрім середи та п’ятниці. А от їжу тварин-ного походження – заборо-нено. У піст слід пам’ятати молитву Єфрема Сіріна, де ми просимо в Бога, щоб Він послав нам бачення своїх гріхів, а не гріхів ближніх.
Володимир МИКОЛАЄНКО
Першооснови
Завтра – Перший Спас
Григорій Якович Лисенко та Михайло Михайлович Нестеренко
№ 89 (27920)13 серпня 2009 року 11ДжерелаДжерела
Марія Занько теж народи-лася в Заньках в ті часи, коли перша народна артист-
ка України доживала віку в Києві. В селі ще стояв дім Адасовських, який радянська влада перенесла в центр і обладнала під клуб. Ще цві-ли красуні-липи, бузок на колишній поміщицькій садибі.
І не здогадувалася тезка, що їй на роду було написано опікуватися добрим іменем і славою знаменитої землячки. Адже її дід, мамин батько Петро Мірошниченко, сільський кра-вець, обшивав багатодітну родину по-міщика Костянтина Адасовського.
– А Занько я по батьку. У нас тут півсела Заньків. Кажуть, що прізвище походить від засновника села козака Занька, – розповідає мені Марія Логвинівна Кириченко – перший директор на громадських засадах музею Марії Заньковецької в селі Заньки.
На 81 році життя, попри пере-несені хвороби, ця жвава жінка зберегла добру пам’ять і розумний інтерес до світу. Зайшовши в її дім без попередження, я побачила на обідньому столі стосик газет.
У 1952 році Марія отримала ди-плом вчителя російської мови та
літератури Ніжинського держуні-верситету імені Миколи Гоголя і 40 років викладала цей предмет у рід-ній Заньківській школі. У 1960 році, коли в Україні відзначали 100-річ-ний ювілей видатної української ар-тистки (а тоді день її народження помилково датувався 1860 роком), у столицю поїхали Заньківський сіль-ський голова Тимофій Мірошничен-
ко, секретар партійної організації, вчитель біології Федір Кириченко і колишній робітник Адасовських Іван Карпенко. Всіх їх запросили в президію урочистого засідання.
– Піднімаючись на сцену, дід Іван розгубився від спалахів фотоапара-тів і впав на сходах. Тож виступати від його імені довелося моєму чо-ловіку Федору Кириченку, – згадує Марія Логвинівна.
Саме Федір після цієї події почав турбуватися про створення музею першої народної артистки України в селі, де вона народилася.
Ініціативу підтримали і в Києві. Внучата племінниця Заньковецької Галина Дядюша подарувала більше сотні книг. Театральне товариство – стільці для клубу. Вчителі разом зі школярами почали збирати експонати. Родина Софії Шафрай віддала дзерка-ло, подароване їй Марією Заньковець-кою. Знайшовся і вишитий родинний рушник Адасовських, і мереживо руч-ної роботи самої актриси, і фотогра-фії відомого ніжинського фотографа Олександра Серебреніка. Старші по-коління пам’ятають його фотосалон у центрі Ніжина з великим портретом Марії Заньковецької у вітрині.
Зібране спочатку розмістили в окремій кімнаті кухні-їдальні Ада-совських. Пізніше поміщицький дім знову повернули на подвір’я їхньої садиби біля школи. І в 1964 році відкрили музей.
Було багато гостей із Ніжина, Чернігова, Києва. Гарно виступала Наталія Ужвій, інші театральні ді-ячі. Співав Дмитро Гнатюк. А від-повідальною за музей призначили вчительку Марію Кириченко.
Вона оберігала його чотири роки поспіль: поповнювала експонатами, приймала гостей, разом з акторами Львівського театру імені Марії Зань-ковецької влаштовувала «Театральну осінь», проводила екскурсії і готува-ла екскурсоводів зі своїх учениць. Найкраще це виходило у її доньки
Людмили Кириченко та Олі Новак. Вивчення творчої спадщини видатної землячки, спілкування з її внучати-ми небогами Іриною Толочко і Гали-ною Дядюшею наповнювали повсяк-денне життя вчительки і школярок високим змістом. Недарма ж онука Марії Кириченко Олеся Вакуленко стала заслуженою артисткою Украї-ни. А Ольга Новак – гарною вчитель-кою в рідній Заньківській школі.
У 1968 році через хворобу очей Марія Логвинівна за порадою тієї ж Галини Дядюші змушена була зро-бити операцію в Одеській клініці і передати музей іншій людині.
З того часу закладом керували різ-ні люди. Була введена штатна посада директора. Останні 15 років її обіймає колишній викладач історії Василь Мандрика. Він знаходить меценатів, які допомагають йому ремонтувати приміщення, друкує в місцевій газеті спогади сучасників про видатну зань-ківчанку, проводить екскурсії в чоти-
рьох залах. Більшість експонатів тут – фотокопії і макети. Є й оригінальні. Найцінніший – рояль. Куплений за кордоном у 1899 році, він був подаро-ваний Марії Заньковецькій Миколою Лисенком. Власниця передала його іншій родині, яка мешкала в Москві. І тільки в 1970 році інструмент, якому довіряла свої переживання актриса, привезли у Заньки.
Цього року 4 серпня, в день рів-ноапостольної мироносиці Марії-Магдалини, на її честь і назвали Ада-совські доньку, вшанувати її при-йшли лише односельці і ніжинці. Біля пам’ятника про знамениту землячку захоплено і артистично розповідала Ольга Новак, а найстарші заньківські співачки Софія Левченко, Олександра Єцкало, Ганна Хонда, Марія Занько, Ніна Шкурко вже не молодими, але впевненими голосами виводили улюб-лену пісню актриси про сизих голубів. І одягнені вони були в автентичні вишиті сорочки, успадковані від бабусь і пра-бабусь, які, очевидно, гралися на цьому подвір’ї з дворянською дівчинкою.
Після екскурсії дійство перенесло-ся в сільський клуб, де старші й мо-лодші заньківчани, дуболугівці, ло-синівці, працівники відділу культури райдержадміністрації співали, декла-мували, танцювали, грали на бан-дурі і з гордістю говорили про свою Марію. Для викладачів у студентів Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької творче життя актриси є орієнтиром, говорила директор навчального за-кладу Людмила Єрмольченко.
А секретар Ніжинської міської ради Олег Баранков поділився осо-бистим захопленням і болем: він ви-ріс у колишньому Сучковому про-вулку, тепер вулиця Заньковецької, навпроти будинку актриси. І його мама і бабуся ходили до неї, як до доброї сусідки. Тепер це єдиний ме-моріальний дім в Україні, перетво-рений у гуртожиток і занедбаний.
Такі виступи додавали творчих і життєвий амбіцій заньківчанам, від імені яких виступала сільський голо-ва Галина Сацюк. А вони їм сьогодні дуже потрібні. Громада не хоче пого-дитися із закриттям сільської школи, в якій залишається 11 учнів і яка розташована на спільному з музеєм подвір’ї. Школярів підвозитимуть у сусіднє село, працевлаштують педаго-гів. А як використають приміщення? Пропонують створити районний істо-ричний музей. А я, спостерігаючи за камерним, по-сільському затишним, святом подумала про готель для лю-бителів зеленого туризму, про турис-тичний маршрут «У гості до Марії», з відвідуванням Ніжина і Заньок.
Надія ОНИЩЕНКОФото Олександра ВАСИЛЕНКА
До 155-річчя з дня народження
Таїна Заньковецькоїпочиналася в її рідному селі
Заньки пахнуть мені грибами-печерицями. Ми з фотокореспондентом знайшли їх під берізкою між му-зеєм і пам’ятником Марії Заньковецькій у її рідному селі. І в моїй уяві, як у кіно, відразу ж постала постать маленької Марії, яка наснажувалася схожими краєвидами: затишними ставками, церквою, що тепер пе-рероблена під клуб, доглянутими біленькими хатинками між вишневими та яблуневими садками. Росяна ранкова тиша, солов’їні співи під зоряним небом гармонізували не одну дівочу душу.
Марія Кириченко і Ольга Новак – фундаторки музею
Музей Марії Заньковецької в селі Заньки на Ніжинщині
Актриса в образі Лимерівни
®
Спілка письменників України, Ніжинська районна державна адміністрація, Ніжин-ська міськрайонна благодійна організація
«Благодійний фонд «Ніжен», Центр гуманітар-ної співпраці з українською діаспорою Ніжин-ського держуніверситету ім. Миколи Гоголя в листопаді 2008 року організували і провели в селі Крути Всеукраїнську наукову конферен-цію, присвячену життю і творчості видатного поета, прозаїка, перекладача і теоретика літе-ратури, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Ігоря Качуровського. Її матеріали, віддруковані недавно у Ніжинсько-му видавництві «MILANIK», повертають нас до тієї знакової події.
За висловом кандидата філологічних наук, викладача Київського держуніверситету ім. Тараса Шевченка Ярослави Шекери, Ігор Ка-чуровський розкрилюється незбагненним ве-летом духу у священній для нього (та й для
кожного справжнього українця) тріаді «Кру-ти – Вкраїна – Світ». Широта його професійної діяльності надихає молодих і старших нау-ковців на цікаві дослідження. Магістр філо-софії з Києва Валентина Павленко висвітлює тему голодомору в творчості Ігоря Качуров-ського, кандидат філологічних наук Олена Бросаліна вивчає його переклади у дзеркалі оригінальної поезії перекладача. Кандида-та філологічних наук Тетяну Конончук за-хопила поема «Село в безодні» в контексті сучасного фольклору. Письменник Анатолій Шкуліпа вважає нашого земляка найбагато-граннішою творчою особистістю в сучасній українській літературі.
І науковці, і студенти, і освічені читачі за опублікованими у збірнику матеріалами скла-дуть цілісну картину життя і творчості непере-січного українця.
Надія ПЕТРЕНКО
Щойно видано
Крути – Вкраїна – Світ
м. Черкаси, вул. Смілянська, 144т/ф. (0472) 63-59-46, 66-25-79
Представництво в Чернігівській області 8 (050) 464-25-03Ліц.АВ № 306433, вид. МАПУ від 05.02.2007 р.
№ 89 (27920)13 серпня 2009 року12 МедицинаМедицина
Нині вже важко з’ясувати, хто пер-ший ввів у медич-
ну практику термін «ін-сульт». Під цим термі-ном ми розуміємо напад, удар, що супроводжуєть-ся паралічем. Інколи зу-стрічається термін «апо-плексія» – параліч, рап-товий крововилив.
Лікарі різних спеціаль-ностей часто ототожню-ють інсульт із кровови-ливом, хоч відомо, що за характером патологічного процесу розрізняють два види інсульту: ішемічний та геморагічний.
Ішемічний інсульт зу-мовлюється оклюзією (за-купоркою) кровоносної судини, що призводить до некрозу – інфаркту (розм’якшення) мозку.
Геморагічний інсульт – це крововилив у речовину мозку та в підпавутинний простір, що виникає вна-слідок розриву артеріаль-ної судини.
За частотою виникнен-ня ішемічні інсульти зу-стрічаються частіше, ніж геморагічні: відповідно становлять 80–85% і 15–20%.
Інсульт є найтяжчим ускладненням захворю-вань серцево-судинної сис-теми. Смертність від моз-кових інсультів у високо-розвинених країнах – одна з перших трьох причин у структурі загальної смерт-ності. А в деякі роки навіть переважала смертність від інфаркту міокарда. Такий факт вимагає більш уваж-ного аналізу причин ви-никнення ішемічних ін-сультів, адже вони зумов-люються як локальними, так і системними чин-никами. Це в першу чер-гу атеросклеротичне ура-ження судин головного мозку, нерідко на фоні артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, осте-охондрозу шийного від-ділення хребта. Рідше причиною захворювання є хвороби крові, ревма-тизм. Розвиток ішемічного інсульту провокують пси-хічні та фізичні перена-пруження, стреси, прийом
надмірної кількості алко-голю, паління.
Ішемічний інсульт ви-никає переважно в осіб похилого віку, але іноді може розвиватися і в мо-лодих людей. Захворюван-ня виникає в будь-який період доби, але найчасті-ше під час сну або відра-зу після нього. Інфаркти можуть локалізуватися в різних відділах мозку, та здебільшого вони розви-ваються в басейні вну-трішньої сонної артерії, тому що внутрішні сонні артерії особливо часто ура-жаються атеросклеротич-ним процесом у місцях їх поділу (біфуркації) та зви-вистості. Набагато рідше трапляється закупорка загальної або зовнішньої сонної артерії. Власне ка-жучи, якраз локалізація інфаркту мозку (осеред-ку ішемії) та його розмі-ри насамперед визначають клінічний перебіг гострого ішемічного інсульту та його наслідки.
Найхарактернішим для ішемічного ін-сульту є поступове,
протягом кількох годин, а іноді 2-3 діб, посилен-ня осередкових невроло-гічних симптомів. При-близно в 1/3 випадків за-хворювання розвивається гостро, апоплектиформ-но. Характерною ознакою ішемічного інсульту є пе-реважання осередкових неврологічних симптомів (паралічі, парези, розлади мови, порушення функ-ції черепно-мозкових не-рвів) над загальномозкови-ми (головний біль, нудота, блювання, світлобоязкість і т.д.). Свідомість, звичай-но, зберігається, а іноді буває порушеною. Сту-пінь та тривалість втрати свідомості і є важливим прогностичним чинником інфаркту мозку. Часто ре-єструється порушення сер-цевого ритму. Артеріаль-ний тиск буває нормальним або зниженим, але частіше спостерігається його під-вищення.
Сучасні підходи до лі-кування гострого та іше-мічного інсульту перед-
бачають негайну госпі-талізацію хворих для терапевтичного втручан-ня, щоб пошкоджені клі-тини якнайшвидше від-новилися в уражених ді-лянках. Успіх лікування мозкого інсульту насампе-ред визначається чинника-ми часу. Мозковий інсульт – це критичний стан, поді-бний до гострого інфарк-ту міокарда. Концепція того, що інсульт – це го-стрий стан, є вирішаль-ною для успішного лі-кування. Терапевтичне вікно для надання не-відкладної допомоги хво-рому є вузьким, особливо важливим є перші хвили-ни та перші 6 годин після виникнення інсульту.
Для корекції циркуля-торних, метаболічних, па-тобіолітичних розладів у разі гострих ішемічних порушень мозкового кро-вообігу застосовують лі-карські засоби різних фар-макологічних груп. Крім тих, що давно застосову-ють у лікуванні, призна-чають фібринолітичні засоби, антикоагулянти, нейро протектори, анти-агрегенти, антиоксиданти, антигіпоксанти, препара-ти з нейро трофічною та нейро модуляторною дією, протинабрякові препара-ти.
Безумовно, арсенал фармакологічних препаратів і такти-
ка їх застосування м ають бути різними: залежно від клінічної форми інсульту, підтипу ішемічного ін-сульту, а також періоду після його розвитку (го-стрий, ранній або пізній відновний).
Профілактика судин-них захворювань голов-ного мозку – це пробле-ма не тільки медична, а й соціальна, вирішення її пов’язане з великими і поки що нездоланними труднощами.
Ми, лікарі, вважаємо за необхідне систе-матично проводити
просвітницьку роботу се-ред населення про чинни-ки ризику для здоров’я та життя, гіпертонічну хво-
робу, її ускладнення, про-філактику та лікування, використовуючи для цього всі можливі методи.
Ще в античні часи Гіп-пократ проголошував: «Щоб люди були здорови-ми, слід пояснити їм, що таке здоров’я». Свідомість людей ще не досягла того рівня, щоб кожна люди-на цінувала своє здоров’я, ставилась до нього уваж-но, не марнотратно. З цьо-го приводу доречно навести слова Сократа: «Основна загадка людини в тому, що вона знає, що добре, і, зна-ючи це, робить погано».
Звичайно, профілакти-ка інсульту має бути скла-довою частиною бороть-би із серцево-судинними захворюваннями. Саме тому профілактика су-динних захворювань го-ловного мозку буває пер-винною і вторинною.
Первинна профілак-тика передбачає систе-му заходів, спрямова-них на запобігання або зменшення ризику розви-тку інсульту в осіб без не-врологічної симптомати-ки на доклінічному етапі: усунення (або ослаблення) чинників ризику, тобто по-ліпшення умов праці, по-буту, дотримання здорово-го способу життя. Велике значення має своєчасна відмова від таких згуб-них звичок, як паління, зловживання алкоголем, вживання холестеринона-сичених продуктів.
Із заходів первинної про-філактики інсульту важ-ливе значення має пра-вильна організація праці та відпочинку. Регулярні інтенсивні фізичні вправи зменшують ризик розвитку інсульту за рахунок норма-лізації маси тіла й арте-ріального тиску, знижен-ня вмісту в крові глюкози та холестерину. Терапія естрогенами в менопаузі також зменшує ризик роз-витку інсульту в жінок. На формування мозкового інсульту також впливають стреси, зростаюча стресо-генність. Тому дуже важ-ливим є уникнення суєти та стресів у побуті.
Вторинна профілак-тика інсультів передба-чає раннє виявлення, об-лік, диспансеризацію та лікування хворих з це-ребральною симптомати-кою у разі артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, цукрового діабету. Метою вторинної профілактики є також попередження розвитку повторних го-стрих порушень мозково-го кровообігу у пацієнтів з мерехтливою аритмією та артеріальною гіпер-тензією.
З немедикаментозних методів вторинної про-філактики інсульту най-ефективнішим є відмова від паління та зловжи-вання алкоголем. Навіть зменшення кількості ви-курених цигарок набагато знижує вірогідність роз-витку повторного ішеміч-ного інсульту, а хворим, які перенесли гостре по-рушення мозкового кро-вообігу або транзиторну ішемічну атаку, взагалі ре-комендовано утримуватись від вживання навіть помір-них доз алкоголю.
З мед и каментозн и х ме тодів вторинної профілактики ін-
сульту є лікування хво-рих з високим ризиком повторного інсульту – ар-теріальною гіпертензією та миготливою аритмією. До-цільно періодично відвід-увати кардіолога, дільнич-ного терапевта, невролога, ревматолога, слід дотри-муватися дієти з регулю-ванням водно-сольового режиму, регулярно при-ймати антигіпертензив-ні препарати, якими наш фармацевтичний ринок пе-реповнений.
Для профілактики повторних інсультів застосовують анти-
тромботичні засоби з різ-ним механізмом фарма-кологічної дії; важливі-ше всього застосувати антиагреганти – ацетилса-ліцилову кислоту в опти-мальній дозі, діпірідомол і клорідогрель, варфарин. Але тільки за призначен-ням лікаря.
І ще одне. Дуже розумно чинить той, хто не забуває фітотерапію та п’є чаї з рослин-антикоагулянтів і антиоксидантів, які спри-яють розрідженню крові та зміцненню стінок су-дин: квіти та плоди кін-ського каштану, кору вер-би, буркун, насіння тмину, плоди софори японської, буряковий квас, вітаміни Е і С, кверцетин, аскору-тин, багато інших нетра-диційних народних та лі-карських засобів.
Вважаються також ефективними лікарськи-ми засобами вторинної профілактики ішемічного інсульту у пацієнтів з гі-перхолестершемією сим-вастатин та провастатин. Вони зменшують ризик ви-никнення інсульту на 25%. Таким чином, профілак-тика ішемічного інсульту – це комплекс заходів, які спрямовані на запобіган-ня розвитку та прогресу-вання системної судинної патології.
Кожна людина повин на зрозуміти, що дотримання перелічених правил допомо-же запобігти такого пошире-ного в наш час важкого за-хворювання, як інсульт.
Людмила ВАСИЛЕНКО,лікар-невролог Чернігівської
міської лікарні №1
Азбука профілактики
Уникнути інсульту – це у ваших руках
Сьогодні медикам доводиться працю-вати в умовах поглиблення демографічної кризи. Населення Чернігівщини за пів-року скоротилося на 11,3 тис. осіб і нині складає 1 млн. 127 тис. осіб. Смертність пе-ревищує народжуваність більш ніж удвічі. Переважно люди (майже 96%) помирають від хвороб системи кровообігу, травм та отруєнь, злоякісних новоутворень, хвороб органів дихання та травлення.
Тривогу викликає те, що рівень захво-рюваності на ВІЛ-інфекцію, порівняно з торішнім півріччям, зріс на 19 відсотків. Обстеження тільки 6% населення упро-довж січня-червня ц. р. дозволило вияви-ти 671 зараженого.
Серйозну увагу медики приділяють виконанню Державної програми із запо-
бігання та лікування серцево-судинних, судинно-мозкових захворювань, заходи якої включені в Стратегію демографічного розвитку Чернігівської області та Концеп-цію розвитку кардіологічної служби. На жаль, поширеність хвороб системи кро-вообігу зросла в І півріччі майже на 18%. Побільшало, зокрема, хворих на ішеміч-ну хворобу серця – на 20,2%, гіпертонію – на 19,4%, судинно-мозкові захворюван-ня – на 15%, гострий інфаркт міокарда – на 11,4%. Смертність, щоправда, від них, завдяки широкому застосуванню нових методів терапії, знизилася.
Велику занепокоєність викликає дефі-цит акушерів-гінекологів та педіатрів. У деяких районах області висококваліфі-ковану допомогу породіллям і малюкам
уже просто нікому надавати. У зв’язку з цим та невеликою кількістю пологів (в окремих районах їх буває не більше со-тні за рік) постає питання доцільності утримання пологових стаціонарів у ма-лонаселених районах та створення між-районних центрів.
Актуальним залишається й питання лікувально-профілактичної допомоги ветеранам Великої Вітчизняної війни, яких на обліку в медичних закладах області – 105,5 тисячі. У І півріччі ц.р. комплексними оглядами охоплено 78% з них, стаціонарним лікуванням – по-над 11%.
На утримання лікувально-профі лак-тичних закладів Чернігівщини у І півріччі 2009 р. було спрямовано 305 млн. грн., що
на 37,4 млн. грн. або 14,1% більше відпо-відного періоду минулого року. На жаль, доводиться констатувати надзвичайно низький рівень витрат на утримання па-цієнтів у лікарнях, проблему придбання інсулінів, яка наприкінці року може за-гостритися. На колегії розглядалися та-кож інші актуальні питання: про роботу зі зверненнями громадян, про хід під-готовки медичних закладів до роботи в осінньо-зимовий період та впровадження заходів з енергозбереження, про концеп-цію розвитку медичної служби Корюків-ського району.
Прес-служба управління охорони здоров’я Чернігівської
облдержадміністрації
Колегія
Сутужно медикам в умовах кризи
№ 89 (27920)13 серпня 2009 року 13Телепрограма Телепрограма на п’ятницю, 21 серпняна п’ятницю, 21 серпня
нок»22.05 «Правда про Чарлi»00.00 «Примхлива хмара»
mm 03.00, 21.30 «Фаворит»04.30 «Бiла графиня»07.00 «У моря» музичн09.00 «Колись у Середнiй
Англiї» драма11.00 «Лiто на балконi»13.00 «Можеш розрахову-
вати на мене» драма15.00 «Стрибни завтра»17.00 «На добранiч i хай
щастить» драма19.00 «Гордiсть i уперед-
ження» мелодрама23.00 «Так вона знайшла
мене» драма01.00 «Готель «Сплендiд»
rr
09.00, 17.00, 01.00 «Жiнка
не в собi», драма
11.30, 19.30, 03.30
«Клеопат ра», комедiя
13.15, 21.15, 05.15
«Епiдемiя», трилер
15.10, 23.10, 07.10 «Усе буде
добре», мелодрама
tt 08.10, 14.40, 21.05 «5 новин
про кiно»08.35 Х/ф «Зайна»10.35, 18.05, 23.35
«Кiнокласика»11.20, 17.35, 00.20 «SMS-
голосування»11.40, 14.10, 17.05 «Вiтрина-ТБ»12.10 Х/ф «Футболiстки»15.15 Х/ф «Друзi по розуму»18.55 Х/ф «Усе за одну нiч». 1 с. 21.30 Х/ф «Усе за одну нiч». 2 с. 00.35 Х/ф «Американськi
дiтки». 03.50 Х/ф «У далекому
плаваннi»
oo 19.00 Т/с «Досьє детектива
Дубровського». 4 с. «Магiчнi знаки»
20.00, 02.00 Т/с «Ментiвськi вiйни 2». ф.3. «В умовах неочевидностi»
погляд зсередини15.20 Racing World16.05, 20.20 Класика:
Прем’єр-Лiга16.35 Основний iнстинкт17.05 Планета рибалки17.20 Серфiнг. Свiтовий тур19.05 Дiалоги про риболовлю19.20 Екстрим: початок столiття20.05 За межею21.05 Пул22.05, 23.05 X-treme 99,923.35 Спортивний тиждень
Пiдмосков’я00.05, 01.05 Спортманiя03.05 Формула успiху
вихiдний»11.15 «Сезон у дачi»11.45 «Нас буде бiльше»11.50 «Тисячорiччя»12.10 «Як я був вундеркiндом»13.20 «Бухта капiтанiв»14.00 «Каранi»14.30 «Каталонськi канiкули»15.10 «Новини регiону»15.30 «Життя як життя»16.20 «Пiснi минулого столiття»17.20 «Життя – гра»18.40 «Земля бiлоруська»18.55 Д/ф «Смiюся...плачу...
люблю»19.30, 00.15 «Мати й мачу-
ха». Мелодрама21.00 Панорама21.40, 02.10 «Завдання з
трьома невiдомими»22.45 «Просто програма»
з Олександром До-марацьким
23.25 «Травня краiна – Бiлорусь»
QQ 05.00 «Гран-прi»05.25 Д/ф «Таїланд: шлях
дао», частина06.05 Т/с «Фiрмова iсторiя»07.55 «Реальний спорт»08.05 «Я – мандрiвник»08.35 «Перевiрено на собi»09.30, 17.00 «У годину пiк»10.30 Прем’єра. «TOP
GEAR» Автошоу11.30 «Популярна
економiка»12.00 «Вiйськова таєм-
ниця» з Iгорем Про-копенко
13.00, 04.00 Т/с «Надпри-родне»
14.35 «П’ять iсторiй»: «Продавцi чудес»
15.00 «Фантастичнi iсторiї»: «Формула щастя. Магiя для всiх»
Боб Сквер Пентс09.00 Даша-мандрiвниця09.30 Диво-звiрята10.00, 10.12 Маленьке королiвство10.30 Дiєго, вперед!11.00 Ох, уже цi дiтки!11.30 Дика сiмейка Торнберрi12.00 Агов, Арнольде!12.30 Як говорить Джинджер13.30 Каппа Майкi14.30 Так i сила Джуджу15.00, 20.30 Дрейк i Джош15.30, 18.00, 21.00 I-Керлi
ВIВТОРОК, 18 СЕРПНЯ
XX 07.00, 11.00 М/ф «Кiт, що гуляв
сам по собi», «Лисиця i ведмiдь», «Бобри йдуть слiдами», «Жарти»
09.00, 13.00 Х/ф «Зимородок»10.15, 14.15 М/с «Ушастик i його
друзi», «Ушастик», «Про Пет-рушку», «Новорiчна подорож»
15.00 Х/ф «Посейдон» поспiшає на допомогу»
16.00 М/с «Ушастик i його друзi», ф.2, «Коли ведмежа прокинеться», «Як Маша посварилася з подушкою», «Весела карусель» №14, «День народження бабусi», «Алим i його ослик»
17.00 М/ф «Замок брехунiв»
aa 07.00, 14.15, 20.00 Лентяєво07.25 13.30, 13.50 Що з Енді?08.10 Бойові рейнджери08.35 Монстер Бастер Клаб09.00, 15.30, 15.55, 17.10, 17.35
Покемони: Бойовий вимір09.25, 13.00, 18.00 Jimmy Cool09.50 Люди в білому11.30, 18.30 Чародійки11.55, 18.55 Тоталлі Спайс, 3-й сезон12.20, 19.20 Ігги Арбакл12.40, 19.40, 06.50 Pucca14.40, 15.05, 00.10 Тоталлі Спайс16.20, 16.45, 20.50 Містична
влада бойових рейнджерів20.25 Кід VS Кет22.30, 22.55 Н2О – просто до-
Боб Сквер Пентс09.00 Даша-мандрiвниця09.30 Диво-звiрята10.00, 10.12 Маленьке королiвство10.30 Дiєго, вперед!11.00 Ох, уже цi дiтки!11.30 Дика сiмейка Торнберрi12.00 Агов, Арнольде!12.30 Як говорить Джинджер13.30, 05.30 Каппа Майкi14.30 Так i сила Джуджу15.00, 20.30 Дрейк i Джош
15.00 Х/ф «Що з тобою вiдбувається?»16.10 М/с «Бременськi музи-
канти», «Казка за казкою», «Про верблюденя»
17.00 М/ф «Три товстуни», «Канiкули Бонiфацiя»
18.00 М/ф «Попелюшка», «Заповiтна мрiя», «Два квитки в Iндiю»
aa 08.10, 01.00 Бойові рейнджери.
Операція Блискавка08.35 Монстер Бастер Клаб09.00, 13.25, 20.00 Jimmy Cool09.30, 13.00, 18.00 Кід VS Кет10.00 Кіно на JETIX: Няня11.30, 18.30 Чародійки11.55, 18.55 Тоталлі Спайс, 3-й сезон12.20, 19.20 Ігги Арбакл12.40, 19.40, 06.50 Pucca13.50, 14.15 Містична влада
бойових рейнджерів14.40, 15.05, 17.35 Покемони:
Бойовий вимір15.30 Літні ТОР 5: Що з Енді?20.50 Люди в білому22.30, 22.55 Н2О – просто до-
aa 08.10, 01.00 Бойові рейнджери08.35 Монстер Бастер Клаб09.00, 13.25, 20.00 Jimmy Cool09.30, 13.00, 18.00 Кід VS Кет10.00 Кіно на JETIX: Няня 211.30, 18.30 Чародійки11.55, 18.55 Тоталлі Спайс, 3-й сезон12.20, 19.20 Ігги Арбакл12.40, 19.40, 06.50 Pucca13.50, 14.15 Містична влада
бойових рейнджерів14.40, 15.05, 17.35 Покемони:
Бойовий вимір15.30 Літні ТОР 5: Тоталлі Спайс20.50 Кіно на JETIX: Містична
влада бойових рейнджерів22.30, 22.55 Н2О – просто до-
Боб Сквер Пентс09.00 Даша-мандрiвниця09.30 Диво-звiрята10.00, 10.12 Маленьке королiвство10.30 Дiєго, вперед!11.00 Ох, уже цi дiтки!11.30 Дика сiмейка Торнберрi12.00 Агов, Арнольде!12.30 Як говорить Джинджер13.30, 05.30 Каппа Майкi
Починався літ-ній день. На листях дерев
переливалися всі-ма барвами райдуги крапельки роси. Спі-вали птахи, тягнули-ся квіти до Сонця, а над ними басовито гудів Джміль:
– Ж-ж-жарко... Йому й справді було жарко.
– Ж-ж-жорстоке Сонце, ж-ж-жорстоке.
Почуло Сонце та й каже:– Кожен день я проміння на землю
посилаю, щоб черешні скоріш дозрі-вали, щоб пташки співали, щоб діти смаглявими ставали, а він... він мене жорстоким назвав.
Образилося Сонце та й сховалося за хмару. Похмурно на світі стало, квіти пелюстки згорнули, птахи замовкли, мурахи входи та виходи своїх домівок закривати почали.
– Що робити? Що робити? Як без Сонечка нам жити? – зашепотіли Дерева.
– Я тут, ось я, – сказав хтось тонень-ким голоском, і всі побачили малень-кого, червонокрилого жучка, якого й справді Сонечком звали.
– А ти можеш землю зігрівати? – спитали Дерева.
– Ні.– А можеш так зробити, щоб че-
решні поспіли?– А щоб діти засмагли?– І цього не вмію, – зітхнуло Со-
нечко, – я тільки попелиць знищую, червців, кліщиків павутинних та ін-ших дрібних шкідників.
– І за це тобі, Сонечко, спасибі, – вклонилися Де-рева і знов зашепотіли:
– Що робити? Що роби-ти? Як без Сонечка нам жити?
– Може, я зумію допо-могти? – спитав Соняш-ник. Він теж був на Сонце схожий: кругла голівка у
жовтогарячих променях.– А ти можеш землю зігрі-
вати? – спитали Дерева.– Ні.
– А зробити так, щоб черешні по-спіли?
– Ні. Не можу...– А щоб діти засмагли?– І цього не вмію, – тихо мовив
Соняшник, – я тільки насінням лю-дей годую.
– Це ж добре! Спасибі тобі, Со-няшнику, – вклонилися Дерева. А Джміль знов гудів.
– Ж-ж-жаль, квіти пелюстки згор-нули, ж-ж-жаль.
– Жаль! – обурилися Дерева. – А хто Сонце образив, хто його жорстоким назвав? Все ти, все ти, Джмелю!
Вони так розхвилювалися, так роз-гойдались, аж вітер знявся. Злякав-ся Джміль, почав у Сонця пробачен-ня просити:
– Ж-ж-жити без тебе не можна, про-бач мені, пробач.
Виглянуло Сонце з-за хмари, по-сміхнулося привітно. Зраділи дерева, пташки защебетали, квіточки розкри-лися, а Джміль над ними гудів:
– Ж-ж-жарко.., але не дуже, але не дуже...
Ірина ПРОКОПЕНКО
о
Сонце,
ср
тж
мнс
жо–
вати? – Ні.
А зробит
о ват
Казка
СОНЦЕ, СОНЕЧКО ТА СОНЯШНИК
Доп
омож
и ра
влик
у ді
стат
ися
до г
рибі
в.
Для
км
ітли
вих
Логічні загадки
Винороб зазвичай продає своє вино
по 3 і по 5 літ рів і ви-користовує для цього глечики тільки тако-го розміру. Один з по-купців захотів купити 1 літр.
Питання: як винороб відміряв йому 1 літр, користуючись власни-ми глечиками?
Продавець продає капелюх вартістю
10 карбованців. Підхо-дить покупець, міряє і погоджується купити, але у нього є тільки 25 гривень. Продавець від-силає хлопчика з цими 25 гривнями до сусід-ки розміняти. Хлопчик прибігає і дає 10+10+5. Продавець вітдає капе-люх і здачу 15 гривень. Через деякий час при-ходить сусідка і каже, що 25 гривень фальши-ві, вимагає повернути їй гроші. Що ж робити, продавець бере із каси гроші і повертає.
Питання: на яку суму пошився в дурні продавець?
На полці поряд сто-ять два томи одно-
го твору. Питання: скільки
сто рінок знаходить-ся між 1-ю сторінкою 1-го тому та оста-ньою сторінкою 2-го тому, якщо у першо-му томі 320 сторінок, а у другому 290 сто-рінок?
Знайдіть дві однакові фігурки.
Ребус
ШколярикШколярик
№ 89 (27920)13 серпня 2009 року 17
ВНЕСОК СВІТОВОЇ КРИЗИПадіння експорту було б чимось далеким,
якби не один факт. Ще у 2008 році експорт давав 68% виробництва в Україні. Іншими словами, держава працювала на вивіз і отри-мувала основні гроші з-за кордону.
Лише за перший квартал 2009 року екс-порт обвалився до 47,6% українського ви-робництва. Вітчизняну продукцію переста-ли купувати за кордоном. Стали нікому не потрібні сляби, добрива, верстати та ван-тажівки. Це і є внесок світової кризи у кри-зу українську.
Наприклад, у 2008 році металурги що-річно приносили країні близько 30 мільяр-дів доларів валютної виручки. Сьогодні вони живуть за рахунок податкових пільг і ледь зводять кінці з кінцями.
Аналогічна ситуація з хіміками і маши-нобудівниками. Більш того, якщо на почат-ку року щось іще продавалося, то у червні–липні в Україну взагалі припинився приплив валютного виторгу.
При цьому все виробництво в країні впало на 21,6%. Для порівняння: у Росії ско-
рочення склало 9,5%, а в Польщі його вза-галі не було.
Ці цифри говорять, що від зниження експорту втратили не тільки експорте-ри. У 2008 році на ввезені з-за кордону гроші вони купували українські товари та послуги. Тепер робити такі покупки нема за що.
Недавно Світовий банк оцінив ступінь кризи вітчизняної економіки. За його дани-ми, у 2009 році Україна втратить 15% свого виробництва. Вперше з 1991 року економіка держави «стиснеться».
Чи є надія, що експортери раптом ста-нуть продавати набагато більше? Такі спо-дівання є, але, на жаль, для «світової май-стерні» – Китаю. Щодо України ситуація протилежна.
«Якщо до травня падіння експорту укра-їнської продукції коливалося у межах 40-46%, то у травні воно склало 57%, а в перші дні липня – 60%. Триває скорочення ринків збуту українських товарів», – каже перший заступник глави Секретаріату Президента Олександр Шлапак.
ГРОШЕЙ БІЛЬШЕ НЕМАВтім, найбільш глибинна причина кризи
– зовсім не у падінні експорту.Держбюджет увійшов у кризу на межі на-
пруги. З осені 2008 року підприємства різко знизили виробництво і стали платити менше податків. Впали надходження від митниці – у кращі роки вона давала половину заробітку держави. Загалом доходи до бюджетів зни-зилися щонайменше на 30-40%.
Зате нікуди не поділися витрати. Уряду, як і раніше, треба платити зарплати та пен-сії. Місцеві бюджети, з яких отримують гроші лікарі і вчителі, зависли на шиї уряду. Пенсій-ний фонд ще з 2005 року хронічно не справ-лявся з навантаженням і жив за рахунок до-помоги з «центру». З початку 2009 року він винен уряду 8,6 мільярда гривень.
Звісно, можна вітати зусилля уряду. У таких складних умовах він з усіх сил шукає гроші для виплат, утримує Пенсійний фонд і «На-фтогаз України». Держава вже отримала 7,3 мільярда доларів від МВФ і скоро отримає ще 3,3 мільярда. Кредити дадуть Світовий банк, ЄБРР, росіяни і, можливо, ЄС.
Ще близько 36 мільярдів гривень отрима-но шляхом стягнення податків наперед і за рахунок «друкування» грошей. Це величез-на сума, якщо врахувати, що всього за пів-року до Державного бюджету зібрано 90,4 мільярда гривень.
Ці цифри вказують на незаперечний факт: за перше півріччя реальне виконання бюджету становить лише 66,2%. Цей показ-ник відображає, скільки коштів економіка у стані кризи може віддати у вигляді подат-ків. Отже, 33,8% грошей зібрано неприрод-ним шляхом.
Не гріх було б так напружуватися, якби уряд швидко перебудував модель бюджету, вжив антикризові заходи і зупинив падіння економіки. Якби відмовився від частини пільг населенню і «заморозив» зар плати та пенсії. Що завгодно, аби прибрати величезний роз-рив між доходами та витратами скарбниці.
В реальності ж цього не сталося. Економі-ка не відновлена. Бюджет не змінений.
«Через падіння ВВП різко скоротилася до-хідна база, але бюджетні зобов’язання адек-ватно не переглянуті. Різко збільшується по-тенційний дефіцит бюджету, в тому числі за рахунок позабюджетних соціальних фондів, місцевих бюджетів та «Нафтогазу України», – відзначив економіст Світового банку Руслан Піонтківський.
На 2009 рік Світовий банк прогнозує де-фіцит бюджету у розмірі 6,5% ВВП, або 60 мільярдів гривень. Саме таким буде недо-бір, який уряд повинен буде закрити. І з яких джерел – наразі незрозуміло.
Днями були опубліковані результати опитування, яке проводив Нацбанк серед українських підприємств. 86,2% компаній
вважають, що у наступні 12 місяців в Укра-їні триватиме спад. 21,8% упевнені, що їхнє становище погіршиться, а 56,6% – що воно не зміниться.
Підприємства не будуть наймати людей, не стануть вкладати гроші у розвиток і навіть не залучатимуть кредити. Отже, вони не да-дуть більше податків. Але бюджету потрібні гроші. Де ж їх узяти?
Наразі на це питання відповіді немає. Переплата податків у травні досягла 11,3 мі-льярда гривень. Невідшкодований підприєм-ствам ПДВ – 14,7 мільярда гривень. Крім того, уряд змусив Нацбанк надрукувати близько 10 мільярдів гривень. Всі вони можуть дати ще, але вже небагато. МВФ теж дасть неско-ро і небагато.
Таким чином, єдина надія – «друкарський верстат» Нацбанку. Але й тут в уряду мало простору для маневру. Видаючи кредити, МВФ змусив Україну обмежити «друкуван-ня» гривні.
Отже, грошей не буде. І це безпосеред-ньо стосується пенсіонерів та працівників бюджетної сфери. Вони мають зрозуміти, що у першому півріччі уряд вичерпав усі можли-вості підтримувати соціальні виплати на ви-сокому рівні. І з серпня прогнозуються пер-ші проблеми з виконанням бюджету. Джерел фінансування уже не залишилося.
Це означає, що почнуться затримки з виплатами. Чи надовго – важко сказати, але абсолютно зрозуміло, що до кінця 2009 року легше не стане. Краще приготуватися зазда-легідь, бо ми ще не бачили кризи.
Михайло КУХАР,головний редактор журналу «МЫСЛЬ»
Ми ще не бачили кризиЗ початку року почало здаватися, наче криза уже позаду. Перестав коливатися курс долара, банки стали
повертати депозити, а уряд продовжує наполегливо платити пенсії і зарплати.Ситуація покращується? Виявляється, ні. На жаль, в останні місяці стабільність була лише зовнішньою. Во-
сени Україну очікує справжня криза, яка багатьом нагадає осінь 2008 року.Річ у тім, що за півроку не зникла жодна з причин цієї кризи. Назвемо дві основні: падіння експорту і «дір-
ки» у бюджеті держави.
Закон&беззаконня
Баталії за право на житло-2
Як усе булоКоротко нагадаємо про
ті події: мешканці гурто-житку отримали наказ від керівництва заводу, де повідомляється, що з 1 липня розпочинаєть-ся ремонт першого по-верху цього приміщен-ня. По його закінченні – ремонтуватимуть другий поверх, а для цього тих, хто проживає на ньо-му – виселять. Куди і на який строк – невідомо. Більшість не має до цьо-го претензій (студенти, працівники інших під-приємств), а ось ті, хто й досі працює на заводі або
звільнений через скоро-чення, опинилися під за-грозою залишитися без даху над головою.
21 липня в облдер-жадміністрації (ОДА) відбулося засідання об-ласної комісії з питань забезпечення прав меш-канців гуртожитків на житло під головуван-ням заступника голови ОДА Олександра Шаной-ла. На ній розглядалося й питання мешканців гуртожитку ВАТ «ЧРМЗ «Жовтневий молот». Тоді зобов’язали керівництво заводу в тижневий тер-мін погодити з мешкан-
цями їх тимчасове відсе-лення у конкретні місця на період ремонту, а та-кож надати всі потрібні документи й дозволи на його проведення. Крім того, заступник голови правління цього това-риства Ніна Пономарен-ко запевняла присутніх, що наглядова рада під-приємства вирішила пе-редати кімнати мешкан-ців третього поверху (так званих сімейних)їм у приватну власність.
А віз і нині там…Як же сьогодні живуть
люди за адресою про-спект Миру, 194? Після 21 липня вже минуло три тижні… А ремонт у гур-тожитку продовжується такими ж темпами: на другому поверсі немає газу, на одній стороні ко-ридору – електроенергії, у підлозі просвердлено дірки, на першому по-версі прохід забито до-шками… В одній з кім-нат на другому поверсі навіть двері зняли. За словами мешканців гур-тожитку, ніхто з керів-ництва не погоджував з ними умови відселення: куди, на який строк… Тобто, одна вимога ко-місії ОДА не виконана. Люди просто живуть у таких умовах ремонту. У деяких родин – маленькі діти: уявіть, як їх годува-ти? Хіба це не знущання над людиною?
– Я щоразу поверта-юся додому й боюся, що
прийду, а в мене немає дверей: у кімнаті все моє майно, хто за нього від-повідатиме? – говорить мешканка гуртожитку Ірина Стрюкова.
А нещодавно на стіні з’явилася схема розсе-лення мешканців гур-тожитку для виконан-ня поточного ремонту: в одну кімнату селять дві сім’ї.
– Ви можете собі уяви-ти: ви з чоловіком і ди-тиною живете в кімнаті, а до вас у цю ж кімна-ту підселяють ще одну роди ну? Де це таке бачи-ли? – скаржиться Мари-на Гладкая.
До того ж, на цій схе-мі ані печатки підприєм-ства, ані підпису.
Щодо дозвільних доку-ментів. Головному управ-лінню ЖКГ ОДА ке-рівництво ВАТ «ЧРМЗ «Жовтневий молот» на-дало таку відповідь: усі документи – у приватної юридичної фірми, звер-тайтеся до неї. Там по-відомили, що для тако-го ремонту дозволи не потрібні. Ще запевнили, що тих, хто заселений законно, переселять, ін-ших – виселятимуть за рішенням суду.
До речі, виконавчий комітет Чернігівської міської ради не приймав рішення про надання до-зволу ВАТ «ЧРМЗ «Жов-тневий молот» на ре-конструкцію житлового будинку по проспекту Миру, 194.
І наостанок: про при-ватизацію кімнат на третьому поверсі. Лю-дям і досі доступно не пояснили: яким чином відбуватиметься ця про-цедура. Давали писа-ти якісь заяви, оформ-лювати довіреності (а на руки їх, до речі, не дали), спочатку обіця-ли безоплатну прива-тизацію, а потім дого-вори купівлі-продажу… А як вам таке: мешкан-цям гуртожитку сказа-ли оформлювати всі до-кументи, а лише потім збори акціонерів вирі-шуватимуть, виводити ці кімнати зі статутно-го фонду, чи ні. А якщо не приймуть позитивне для людей рішення, хто ж відшкодує витрати за довідки, документи і втрачений час?.. Словом, питань нині більше, ніж відповідей…
Наталія ГАРБУЗФото автора
Газета «Деснянська правда» вже писала про те, що людей, які проживають в гуртожитку ВАТ «ЧРМЗ «Жовтневий молот» у Чернігові по проспекту Миру, 194, збираються виселити через те, що там проводять капітальний ремонт...
Увага: розшук!
Допоможіть знайти
Кримінальна міліція у справах дітей Новозавод-ського відділу міліції Чер-нігова розшукує неповно-літнього чернігівця Євгена Сергійовича Шматька, 1993 року народження, який у четвер, 6 серпня 2009 року, близько 10-ї години ранку пішов з дому і до теперіш-нього часу не повернувся.
Його прикмети: на вигляд 16 років, зріст – близько 175 см, худорлявої статури, во-лосся темно-русяве, коротко підстрижене, на потилиці – довге, зібране у хвіст.
Особливі прикмети: на животі по центру над пу-пом – вертикальний шрам від операції дов жиною 5-8 см. Був одягнений у спортив-ні штани сірого кольору та шльопанці синього кольору.
Усім, хто має будь-яку інформацію про розшу-куваного, слід звертатися за телефонами у Черніго-ві: 676-961, або 102; мобіль-ний: 8-093-752-37-87.Відділ зв’язків із громадськістю
УМВС України в області
Постановою прав-ління Національно-го банку України від 10.08.2009 року № 468 з 12 серпня 2009 року встанов-лено облікову став-ку в розмірі 10,25% річних.
®
№ 89 (27920)13 серпня 2009 року18 Реклама та оголошенняРеклама та оголошення
Нині за таким принципом пра-цює і НАК «Нафтогаз». Якщо рані-ше теплогенеруючі підприємства за спожитий газ розплачувались напри-кінці місяця, то сьогодні тепловики вимушені оплачувати газові ліміти наперед. Таким чином, щоб придбати паливо на поточний місяць, компанія повинна мати, так би мовити, «на ру-ках» гроші, якими розрахується з по-стачальником. На жаль, ВАТ «Обл-теплокомуненерго» такими гарними проплатами похвалитися просто не може, адже населення, бюджетні ор-ганізації та підприємства разом за-боргували теплопостачальнику 21 мільйон 648 тисяч гривень.
Та й нині діючий для Чернігова тариф не відповідає запитам часу. Якщо торік, цінова комісія визна-ла економічно обґрунтовану вар-тість однієї гігакалорії на рівні 267 гривень, то міська рада прийняла тариф, у якому вартість тієї ж гіга-
калорії склала лише 210 гривень. Таким чином підприємство зали-шилося у збитку на 57 гривень на кожній одиниці, що ніяк не додає йому платоспроможності.
Однак це не останній удар по гаманцях, який доведеться пе-режити мешканцям міста та те-пловикам. Так, за рішенням На-ціональної комісії регулювання електроенергетики України з 1 вересня нинішнього року на 20% підвищиться ціна на природний газ для населення, а з 1 жовтня на ті ж 20% вона підвищиться для теплогенеруючих підпри-ємств. Наступний рік, щоправ-да, теж райдужних перспектив не обіцяє – вже з 1 січня ціна на імпортований газ збільшувати-меться щоквартально.
Виходячи з сказаного, неваж-ко зрозуміти, що підприємства, які не матимуть, по-перше, 100%
тарифу, а по-друге, повної опла-ти наданих ними послуг, просто збанкрутують, а відтак місто і область ризикують залишитися і без тепла, і без гарячої води. На жаль, яскраві приклади з від-ключенням від тепла великих міст України вже не дають нам можливості сумніватися у таких сумних наслідках недбалих роз-рахунків за отримані послуги.
Звичайно ж, людина завжди сподівається на краще, однак варто, все ж таки, готуватися до найгірших варіантів – так вони сприймаються набагато легше. Чергове підвищення тарифів на вже звичні послуги мало кого зро-бить щасливим, але відключення від тепла та гарячої води навряд чи додадуть приємного настрою та оптимізму.
АдміністраціяВАТ «Облтеплокомуненерго»
Телефон рекламного відділу газети «Деснянська правда» – 4-40-07
100% проплати – чи існує альтернатива?..«Утром деньги – вечером стулья… Можно наоборот, но деньги вперед», – сказав один з героїв безсмертного твору Ільфа та Петрова «Дванадцять стільців».
Татьяна Владимировна
№ 89 (27920)13 серпня 2009 року 19СпортСпорт
ТЕЛЕБАЧЕННЯ – СПОРТТЕЛЕБАЧЕННЯ – СПОРТ
Здається, про фут-бол відомо все. Гра з м’ячем поширена
в усьому світі. Є у нього й чимало «родичів» – різ-новидів ігор футбольного типу. Звичайно, вони не такі імениті, як сам король, але все-таки проводяться чемпіонати, не кажучи вже про те, що чимало людей грають у них для власного задоволення. Варто їх на-звати – міні-футбол, пляж-ний, американський. Ще в деяких країнах полюбля-ють грати у футбол-теніс, чинлонг, коудбол.
Одним словом, влада футболу над людиною, без перебільшення, безмежна. І запропонований варіант 3х3 є простим й універ-сальним: грати можна і в спортзалі, й на грунтово-му чи синтетичному май-данчиках, на траві. Пра-вила поєдинку нескладні. Однак Микола Синиця, окрім своїх, оригінальних, використав деякі елементи з міні-, пляжного і «вели-кого» футболу і навіть хо-кею. Поле для гри повинно мати форму еліпса. Ворота розміром 2х1,2 м. У матчі беруть участь дві команди, кожна з яких складається
з трьох гравців, при цьо-му один із них – воротар. Максимальна кількість до-зволених запасних гравців дорівнює трьом. Кількість замін у ході матчу необме-жена. Поєдинок триває два рівних періоди (тайми) по 15 хвилин. Є й інші особ-ливості.
Винахідник нового виду футболу вже юридично за-реєстрував асоціацію «3х3», котра входить до регіональ-ної федерації футболу, і є її президентом.
У 2007 році відбувся перший чемпіонат Черні-гова. Змагались шість ко-манд. Турнір вдався. На-ступного року кількість команд зросла вдвічі.
Цьогорічний чемпіонат набув статусу відкрито-го, оскільки до учасни-ків приєдналася команда з Тупичева Городнянсько-го району.
Як і раніше, у вищій лізі змагались шість ко-манд. Із самого початку впевнено проводила мат-чі команда «Дарна», яка і стала чемпіоном. Воно й не дивно, адже її основу складали гравці, які рані-ше виступали за чернігів-ську «Десну» – Петро Пи-липейко, Юрій Надточій, Вадим Постовой. Ще ви-ходили на спортмайданчик стадіону ім. Гагаріна Сер-гій Кузьомко, брати Євген та Олександр Даниленки.
До речі, Олександра Да-ниленка визнано кращим гравцем турніру.
Друге місце посіла коман-да «Paty House», а третє – ФК «Тупичів» на чолі з кращим бомбардиром першості Іго-рем Донцем.
У першій лізі було заяв-лено 11 команд. Їх поділили на дві групи. По дві кращі команди з групи продовжу-вали змагатися за медалі. Ігри проходили цікаво, ін-тригуюче. Фінальний поє-динок за золоті медалі ви-грала команда «Барс», яка, до того ж, одержала право у наступному сезоні виступати у вищій лізі. Срібні нагоро-ди здобули гравці «Фенікса». Бронза дісталася футболіс-там команди «СуперZoo».
Однак організатори не збираються «спочивати на лаврах». Ще рік-два обка-тають у себе футбольну гру 3х3, а потім вийдуть з про-позицією до федерації фут-болу України провести чем-піонат країни і готові навіть до себе запросити учасни-ків. Хто знає, можливо, по-ступово справа дійде і до європейського чи світового масштабу?
Віктор БЕРЕГОВИЙ
Футбол
Чернігівський варіант Генеральні репетиції учасників Євро-2009
ПОНЕДIЛОК, 17 СЕРПНЯ
RR 06.40, 07.10, 07.40, 08.10 Спор-
тивний календар06.50, 07.20, 07.50 Спорт Shift08.20 Бадьорий ранок09.30 Д/ф «Олександр
Мiшаков. Епоха чемпiонiв»10.30, 00.00 Професiйний бокс12.30 Д/ф «Срiбло в жовто-
ропи у Фiнляндiї (Турку). Жiнки. Груповий етап. Фiнляндiя – Данiя
23.30 Тенiс. Турнiр WTA у Канадi (Торонто). Фiнал
До початку європей-ської першості у Фін-
ляндії залишилося зовсім нічого. Вже через десять днів, 23 серпня, наша збірна гратиме з голланд-ками. Нині ж усі без ви-нятку збірні проводять спаринг-матчі.
Останні приготуван-ня, генеральні репетиції. Взагалі, деякі національ-ні команди примудрили-ся зіграти в цьому році до двох десятків матчів з найсильнішими пред-ставниками світового жі-ночого футболу. Збірна Росії – лише п’ять. Ну, а українська взагалі по-ставила рекорд – всього один! Нагадаємо, 29 трав-ня у Києві збірна Укра-їни виграла у росіянок 2:0. Два матчі, зіграні з чернігівською «Легендою» і виграні з розгромним рахунком, скоріше за все розраховані на суперни-ків: психологічний тиск.
Хоча не це є визначаль-ним при підготовці голов-ної команди до континен-тального форуму. Курчат по осені рахують. Голов-ний підрахунок – 10 ве-ресня, в день фіналу. Чия
концепція підготовки най-ефективніша? Тих команд, які весь час на виду, чи найпотаємнішої україн-ської?
– Думаю, українки влаштують сенсацію на чемпіонаті Європи. У цієї команди в скла-ді є досить таланови-тих футболісток, і грати проти неї надзвичайно важко, – заявив нещо-давно головний тренер датської збірної Кен-нет Хейнер-Меллер. А він знає, що каже: дві-чі минулого року його підопічні грали з укра-їнками – 0:1, 1:0. І тепер знову боротимуться в одній групі за вихід до чвертьфіналу (матч 26 серпня).
ОСТАННІ СПАРИНГИАнглія – Ісландія – 0:2Ісландія – Данія – 1:2Швеція – Китай – 2:0Англія – Данія – 1:0Німеччина – Голландія – 6:0Фінляндія – Швеція – 1:3Голландія – Польща – 2:0Німеччина – Росія – 3:1Фінляндія – Північна Ір-ландія – 4:0
Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ
№ 89 (27920)13 серпня 2009 рокуОстання сторінкаОстання сторінка20
•• К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р •• П О Г О Д А П О Г О Д А • • К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р • • П О Г О Д А П О Г О Д А ••
Співзасновники:Чернігівська обласна рада,
облдержадміністрація,первинна організаціяжурналістів редакції
Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій.
•Відповідальність за достовірність
інформації та реклами несуть автори та рекламодавці.
Знаком позначені матеріали рекламного змісту.
•Листування
з читачами – тільки на сторінках газети.
Цими дняминародилися
13.08
Засновник компар-тії Німеччини Карл Лібкнехт (1871), аме-риканський кіноре-жисер Альфред Хіч-кок (1899), глава Куби Фідель Кастро (1927).
14.08
Російський пись-менник Дмитро Ме-режковський (1866), англійський письмен-ник Джон Голсуорсі (1867), польська ак-триса Беата Тишкевич (1938), футболіст київ-ського «Динамо» Воло-димир Мунтян (1946).
Температура води у Десні, °C 21 За даними облгідрометцентру
За релігійним календарем сьогодні – священномученика Веніаміна, митрополита Петроградського і Гдовського, і з ним убитих священномученика архімандрита Сергія і мучеників Юрія та Іоанна (1922). Праведника Євдокима Каппадокіяни-на. Заговини на Успенський піст.
Завтра – винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Святкування Всемилостивому Спасу і Пресвятій Богородиці. Семи мучеників Маккавеїв. Пам’ять Хрещення Русі (988). Початок Успенського посту.
Остання чверть 21.57Схід 5:44Захід 20:21Тривалість 14:37
®
Гороскоп17.08–23.08
ОВЕН. Ваш авторитет залишається не-заперечним: не тiльки спiвробiтники, але й керiвництво пiде назустрiч, створить сприятливi умови для роботи. Вам треба лише дiяти. Будьте обережнiші у висловленнях i по можливостi скоротiть марнi витрати.
ТЕЛЕЦЬ. Ваш переможний наступ на кар’єрному поприщi продовжиться з потро-єною силою – а ще недавно ви не могли й сподіватися на такий широкий фронт робiт i такі повноваження. У вихiднi налаштуй-теся на якусь подiю, що не пройде для вас непомiтно. Будьте обережнiші, побоюйтеся iнтриг i пiдлостi.
БЛИЗНЮКИ. Успiх на роботi багато в чому залежить вiд вашої рiшучостi та органiзацiйних здібностей. Можлива непри-ємна розмова з начальством. Крiм роботи, не забувайте про будинок i домашнi справи. Ба-жано бiльше уваги придiляти дiтям.
РАК. Наступає час життєвих змiн, i вам слід до них пiдготуватися. Успiх буде супроводжу-вати в починаннях, пов’язаних з кар’єрою. Не можна втрачати дорогоцiнного часу даремно, проявiть максимум працьовитостi. У вихiднi добре почати реалiзовувати вашi домашні плани та задуми.
ЛЕВ. Будьте зiбранiшими, безжалiсно вiдкидайте непотрiбну iнформацiю. Без вагань можете звернутися по допомогу до друзiв. Пора-дують цiкавi новини, вдалi дiловi зустрiчi. Вихiднi сприятливі для відпочинку на природі.
ДIВА. Ваш авторитет помiтно змiцниться як основа для позитивних змiн у службовому або суспiльному становищi. Небувалий твор-чий порив може охопити вас у вихiднi – i все блискуче завершиться.
ТЕРЕЗИ. Напружена праця – протипока-зана. Якщо ж це неможливо, то постарайтеся хоча б скоротити обсяг роботи. Домагатися ви-знання своєї правоти – безперспективно. Старi зв’язки продовжують розвиватися – iмовiрно, вони ще принесуть хороші плоди.
СКОРПIОН. Вiд вас вимагатимуться вiдповiдальнiсть i вміння тримати ситуацiю пiд контролем. Обставини в професiйнiй сферi помiтно покращаться. Вихiднi варто при-святити змiцненню стосунків із родичами: сприятливi сiмейнi посиденьки, вирiшення домашнiх проблем.
СТРIЛЕЦЬ. Уникайте перевантажень на роботi, краще не починати нових справ. По-старайтеся не прогавити важливої iнформацiї: пам’ятайте, що саме вона буде сприяти фiнансовiй стабiльностi. Згадайте про друзiв: зустрiч у вихiднi дозволить вам повеселитися вiд душi й дізнатися багато цiкавого.
КОЗЕРIГ. Можливi деякi ускладнення в дружнiх стосунках, постарайтеся з’ясувати виниклi непорозумiння. Бажано пригадати й вiдновити старi зв’язки та знайомства. Вихiднi – найвдаліші днi тижня.
ВОДОЛIЙ. Ви, швидше всього, з’явитеся у потрiбний час у потрiбному мiсцi. На роботi поставтеся з увагою до своїх обов’язкiв, зва-жайте на, здавалося б, дрiб’язкові деталі. У вихiднi днi вiдпочиньте i не вiдмовляйтеся вiд пропозицій розважитися.
РИБИ. Візьміться за вирiшення назрiлих проблем. Свою надмірну наполегливість i войовничiсть краще притримати. По можливостi вгамуйте робочий запал до розумного мiнiмуму. У вихiднi постарайтеся вiдпочити вiд домашнiх турбот.
ПОСМІХНІТЬСЯПОСМІХНІТЬСЯ– Матусю, а нам
сьогодні щеплення в школі робили.
– Сподіваюся, доню, ти не плакала?
– Ні, медсестра мене не наздогнала!
☺ ☺ ☺На зупинці дівчин-
ка заходить до авто-буса з великим чемо-даном, а на наступній виходить, та вже без нього. У вікно хтось із пасажирів кричить:
– Дівчинко, ти ж чемодан забула!
– Аллах акбар, – відповідає вона.
Дорога в осіньДорога в осінь
Фот
о Ві
ктор
а КО
ШМ
АЛА
З 240 робіт, які були від-значені у конкурсах на регіональних рівнях,
журі визначило 27 кращих з числа художніх, літератур-них та творів декоративно-прикладного мистецтва, а та-кож лауреатів у номінаціях: «Оригінальність розкриття теми», «Найкраще відобра-ження історії оподаткування», «Найкращий плакат з подат-кової тематики». Приємно, що серед переможців та лауреа-тів четверо талановитих дітей з Чернігівщини.
Отже, перше місце за напря-мом «Художні твори» у І віко-вій категорії посіла восьмиріч-на Анна Бівалькевич з м.Щорс за петриківський розпис «По-
датковий птах достатку» (на знімку). Лауреатами у номіна-ції «Детальне розкриття теми» стали двоє прилуччан: Анаста-сія Шевченко (14 років) за ак-варель «Бюджет нашого міста» та Максим Клочко (12 років) за акварель «Серце держави». Серед лауреатів цьогорічного конкурсу за напрямом «Твори декоративно-прикладного мис-тецтва» у номінації «Майстер-ність виконання» – 15-річний чернігівець Андрій Стрижак: він представив на конкурс різь-блену скриню з дерева «Напо-внимо податками державну скарбницю».
Усім лауреатам та пере-можцям конкурсу будуть вручені путівки до дитячого
санаторно-оздоровчого цен-тру «Маяк» у м. Євпаторія, де у вересні 2009 року від-будеться урочисте нагоро-дження переможців конкур-су дипломами та грошовими преміями.Відділ масово-роз’яснювальної
роботи та звернень громадян ДПА в області
Податки очима дітей
Серед переможців – талановиті діти Чернігівщини
У Державній податковій адміністрації України від-булося засідання журі щорічного Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Податки очима дітей», на якому визначалися переможці та лауреати.