Миколаївська астрономічна обсерваторія – 191 рік

Миколаївська астрономічна

обсерваторія – 191 РІК НА ОРБІТІ НАУКИ ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

МІЖНАРОДНОМУ ДНЮ АСТРОНОМІЇ

Морська обсерваторія (1821-1912)

Миколаївська астрономічна обсерваторія (МАО) – одна з найстаріших обсерваторій

Східної Європи, заснована в 1821 році як морська. З 1912 року вона стає Миколаївським

відділенням Головної

(Пулковської) астрономічної

обсерваторії (ГАО). У 1935 році

була включена в мережу

наукових установ Академії наук

СРСР як Миколаївське

відділення ГАО. У 1992 році

стає самостійним науковим

закладом України, а з 2002 року

– Науково-дослідним

інститутом "Миколаївська

астрономічна обсерваторія". На

даний момент знаходиться в

підпорядкуванні Державного

комітету України з питань

науки, інновацій та інформатизації. Обсерваторія розташована в центральній частині міста

Миколаєва на висоті 52 м над рівнем моря з географічними координатами: 31–58' східної довготи і

46–58' північної широти. Миколаївська обсерваторія була включена до Попереднього списку

об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України.

Історія створення обсерваторії тісно пов'язана з історією виникнення самого міста

Миколаєва, яка почалася з розпорядження Генерал-фельдмаршала, князя Григорія Олександровича

Потьомкіна-Таврійського про закладення суднобудівної верфі в гирлі річки Інгул (1789 р.) і

портового міста під назвою Миколаїв (1790 р.). У Миколаєві у період з 1796 по 1856 року

розташовувався штаб Чорноморського флоту, який повинен був забезпечувати освоєння Чорного

моря і, по можливості, проток Мармурового, Егейського і Середземного морів. Саме тоді Миколаїв

стає центром Чорноморського флоту.

У 1816 році на посаду Головного командира Чорноморського

флоту і портів призначається надзвичайно високоосвічена особистість

– адмірал Олексій Самуїлович Грейг (1775-1845 рр.), який прекрасно

розумів, що освоєння морів і розвиток флоту неможливе без

астрономічного забезпечення. До речі, О. С. Грейг досконало володів

основами практичної і морехідної астрономії, прекрасно орієнтувався в

зоряному небі, сам проводив астрономічні спостереження і навіть

публікував результати спостережень у наукових журналах. Саме він є

автором ідеї заснування в Миколаєві спеціальної астрономічної

обсерваторії, оснащеної найкращими на той час інструментами.

Отримавши підтримку міністра Морського відомства маркіза

І. І. Траверсе і дозвіл імператора Олександра І, О. С. Грейг доручив

головному архітектору Чорноморського адміралтейства Ф.І. Вуншу

(1770-1836 рр.) розпочати проектування обсерваторії. Місцем для

будівництва обсерваторії була обрана вершина Спаського кургану –

найвищий пагорб молодого міста (52 м). Будівництво обсерваторії було розпочато в травні 1821 р.

Карл Кнорре – перший астроном Чорноморського

флоту. Одночасно з роботами по проектуванню та будівництву

обсерваторії почалися пошуки кандидата на посаду морського

астронома Чорноморського флоту. Для вирішення цього питання

морський міністр І. І. Траверсе звернувся до академіка

Петербурзької академії наук Ф. І. Шуберта, а той, у свою чергу,

зв'язався з директором астрономічної обсерваторії Дерптського

університету Вільгельмом Струве (1793-1864 рр.), згодом став

першим директором Головної (Пулковської) астрономічної

обсерваторії Російської імперії. Він рекомендував свого

талановитого студента 4 курсу Карла Кнорре, який з вдячністю

прийняв пропозицію переїхати на південь Росії і зайняти

запропоновану йому посаду в неповні двадцять років. У

1825-1827 рр. К. Кнорре відвідав кращі закордонні обсерваторії

в Німеччині, Франції, Англії, зустрівся з відомими астрономами

(В. Струве, Ф. Бесселя, Д. Араго тощо) і замовив обладнання для

обсерваторії. Крім своїх прямих обов'язків К. Кнорре знаходив час і для участі в громадському

житті міста, за що був обраний Почесним членом Дирекції благородного зібрання. К. Х. Кнорре

отримав звання члена-кореспондента Петербурзької академії наук, прослужив на посаді астронома

Чорноморського флоту 50 років і в 1871 році зі званням віце-адмірала вийшов у відставку.

Директор обсерваторії І. Є. Кортацці (1872-1903)

Наступником Карла Кнорре на посаді директора

Миколаївської обсерваторії стає призначений в 1872 році

ад'юнкт-астроном Пулковської обсерваторії, професор вищої

геодезії і практичної астрономії Військової Академії Іван

Єгорович Кортацці. При І. Кортацці в Головній будівлі були

проведені ремонтні роботи на ротонді, після чого в ній

розмістили бібліотеку обсерваторії. Восени 1875 року на даху

ротонди була поставлена щогла для спуску кулі в момент

миколаївського середнього полудня. У 1875 р. було побудовано

два павільйони, поблизу Головної будівлі, для інструментів, а

також спеціальний флігель, на південь від Головної будівлі, для

зберігання інструментів та обладнання. І. Кортацці у великому

обсязі проводив гідрографічні та геодезичні роботи, зокрема в

області картографування узбережжя Чорного моря від Миколаєва вздовж Кримського півострова до

міста Батумі. З 1891 року на встановленому в підвалі обсерваторії горизонтальному маятнику

німецького професора Ребера-Пашвітца, І. Кортацці проводив сейсмічні дослідження. У 1901 році

імператорським указом він був призначений членом постійної сейсмічної комісії Російської імперії.

І. Кортацці займав посаду директора протягом 30 років. У вересні 1903 року він помер.

Миколаївське відділення Пулково (1912-1991)

До 1911 року обсерваторія перебувала в Морському міністерстві, з 1912 по 1991 рр. МАО –

південне відділення Пулковської обсерваторії. Головним завданням обсерваторії в цей період було

поширення системи Пулковських абсолютних зоряних каталогів на південне небо і виконання

регулярних спостережень Сонця та тіл Сонячної системи. Для оснащення нового відділення з Одеси

були перевезені Вертикальний круг Репсольда і пасажний інструмент Фрейберга-Кондратьєва. У

період найбільших потрясінь у житті нашого суспільства: Першої Світової війни, революції,

громадянської війни, обсерваторії вдалося пережити і зберегтися як наукова установа, її директором

був Борис Павлович Остащенко-Кудрявцев (1879-1956 рр.). Відродження обсерваторії після важких

випробувань пов'язано з ім'ям четвертого директора Леоніда Івановича Семенова (1878-1965 рр.),

який очолив обсерваторію в 1923 році. У 1931 році в МАО була створена високоточна Служба часу,

яка брала участь у національних і міжнародних програмах з визначення точного часу, а в 1935 році

обсерваторія була включена в систему установ Академії наук СРСР як Пулковського відділення.

У роки Великої Вітчизняної війни з серпня 1941 по березень 1944 року обсерваторія

перебувала в зоні німецької окупації. Директору Л. І. Семенову вдалося зберегти її від серйозних

пошкоджень і руйнувань. У роки повоєнного відродження директором обсерваторії (в 1951 році)

призначається Яків Юхимович Гордон (1912-1978 рр.). У 1955 році в Миколаїв з Пулкова був

перевезений меридіанний круг Репсольда, на якому після відновлення і ряду модернізацій протягом

40 років велися різні спостережувальні програми. У 1961 році після введення в дію перевезеного

також з Пулкова зонного астрографа фірми "Карл Цейс" в МАО почалася історія фотографічної

астрометрії. Миколаївські фотографічні спостереження тіл Сонячної системи знаходяться в числі

одних з найточніших у світі. У 1957-1969 роках проводилися візуальні і фотографічні

спостереження ШСЗ для визначення їх орбіт. А в 70-80ті роки обсерваторія була ініціатором і

основним виконавцем декількох наукових експедицій для спостережень в умовах полярної ночі на

острові Західний Шпіцберген, в умовах високогір'я на Кавказі. У загальній складності в МАО було

створено близько 35 різних каталогів положень небесних світил. У 1978 році директором

обсерваторії стала Римма Тимофіївна Федорова (1934 р.н.), яку в 1986 році змінив на цій посаді

нинішній директор Геннадій Іванович Пінігін (1943 р.н.).

Миколаївська астрономічна

обсерваторія – самостійна

наукова установа

У 1992 році Миколаївська

астрономічна обсерваторія здобула статус

самостійної наукової установи, в 2002

році отримала офіційний статус науково-

дослідного інституту. Зберігаючи свої

наукові традиції, МАО розширила

тематику досліджень в області

астрономічного приладобудування і

дослідження навколоземного простору. У

1995 році в МАО створено і введено в дію

автоматичний телескоп з ПЗЗ приймачем Аксіальний меридіанний круг (АМК), який в 1999 році

був включений до списку об'єктів, що становлять національне надбання України. Після модернізації

та оснащення ПЗС приймачем зонний астрограф був перейменований в мультіканальний телескоп

(МКТ). У 2004 році був введений в експлуатацію Швидкісний автоматичний комплекс (ШАК), на

якому ведуться регулярні спостереження об'єктів ближнього космосу в рамках участі у виконанні

Національної космічної програми України з контролю та аналізу космічної обстановки. У 2009 році

створено перший в Україні мобільний телескоп "Мобітел", що складається з чотирьох самостійних

монтувань, оснащених сучасними ПЗЗ камерами і системою програмного керування в режимі

віддаленого доступу. Проводиться перспективна робота по створенню Миколаївської віртуальної

обсерваторії (НікВО) в рамках створення Української національної віртуальної обсерваторії.

Інструменти для наукових досліджень

Аксіальний меридіанний круг (АМК) – це сучасний телескоп-робот, що має унікальні

конструктивні властивості (Г. Пінігін, О. Шульга. Патент 35905А, від 16.04.01). Його

характеристики знаходяться на рівні кращих закордонних меридіанних телескопів, а за деякими

показниками (вагові та термічні деформації) ще й і перевищують їх. АМК був введений у дію в

1995 році. З огляду на унікальні властивості телескопу, АМК був включений у перелік наукових

об'єктів, що становлять Національне надбання держави, постановою КМ України від 19 грудня

2001 року за № 1709.

Швидкісний автоматичний комплекс (ШАК) – телескоп, призначений для астрономічних

спостережень зірок та зоряних скупчень, тіл Сонячної системи, а також об'єктів штучного та

природного походження в навколоземному космічному просторі.

"Мобітел" – мобільний автоматичний мультиканальний телескоп був розроблений і

зібраний співробітниками НДІ МАО. Перші спостереження на телескопі відбулися в грудні 2009 р.

Регулярні спостереження на телескопі проводяться з серпня 2010 р.

Телескоп призначений для проведення наземних позиційних

спостережень тіл Сонячної системи і штучних космічних об'єктів (КО) на

навколоземних орбітах. Телескоп включає в себе чотири оптичних канали,

встановлених на самостійних монтуваннях, три з яких розміщені на причіпний

автомобільної двоосьовій платформі. Четвертий об'єктив з монтуванням може

бути незалежно встановлений на спеціальному майданчику для спостережень.

У секторі астрометрії потенційно-небезпечних об'єктів Сонячної системи

проводяться роботи по спостереженню астероїдів, що зближуються із Землею, в

період максимального зближення.

Спостереження проводяться на телескопах ШАК та Мобітел з

використанням комбінованого методу спостережень.

Наукова бібліотека НДІ Миколаївська

астрономічна обсерваторія

Формування наукової бібліотеки розпочалося з

перших днів заснування обсерваторії. Архівні

матеріали свідчать, що в середині 19 століття на

придбання книг і періодичних видань виділялося

більше половини річного бюджету обсерваторії, а

перший бібліотечний каталог, який налічував 2600

найменувань книг і брошур та близько 8000 одиниць

фонду, був складений К. Кнорре в 1871 році перед

виходом його у відставку. Гідним наступником

К. Кнорре в питанні організації бібліотечної справи

виявився другий директор обсерваторії І. Кортацці,

при якому фонд значно поповнився цінною

спеціальною літературою з астрономії того часу.

З 2007 року завідує бібліотекою Асланова Тамара

Олександрівна

На початку двадцятого сторіччя при передачі

обсерваторії з Морського відомства в Пулковську

обсерваторію бібліотека в повному обсязі була залишена для

подальшого користування астрономами. У фонді

зберігаються багаторічні збірники журналів, серед яких

"Astronomical Journal" (1950-2006 рр.), "The Observatory",

"Publications of the Astronomical Society of the Pacific",

"Astronomische Nachrichten" (1823-1933 рр.) і т. д.

Представляють інтерес такі видання, як Морський збірник

(1854-1903 рр.); Записки адміралтейського департаменту

(1828-1844 рр.); Звіт Головного гідрографічного управління

(1861-1885 рр.); Новоросійський календар (1841-1867 рр.);

Енциклопедичний словник (вид-ня Брокгауза і Ефрона,

ХІХ ст.) і т. д. Серед друкованих старовинних видань і

рукописних документів можна виділити "Геометрія" Рене

Декарта (1683 г., Амстердам); стилізоване під старовину видання "Нової астрономії" Йоганна

Кеплера (1929 р., Мюнхен–Берлін); ювілейне факсимільне видання манускрипту "Про обертання

небесних сфер" Миколи Коперника (1972 р., Лондон–Варшава–Краків). Збори карт і атласів містять

Атлас Боде "Уранографія» (1801 р., Берлін); Атлас Чорного моря Є. І. Манганарі (1841 р.,

гравіроване в С.-Петербурзі). На сьогоднішній день фонд бібліотеки нараховує близько 70 тисяч

друкованих одиниць.

Довідково-пошуковий апарат бібліотеки являє собою систему каталогів і картотек, які

забезпечують різні види пошуку, систематичний і алфавітний каталоги, картотеки вітчизняних та

іноземних періодичних видань. В даний час створюється електронний каталог (image – каталог),

який дає можливість пошуку книг та інших видань за допомогою ключових слів. Крім того,

створюється електронний каталог титульних аркушів фонду рідкісних і старовинних книг.

Сторінка "Бази даних" наукової бібліотеки: http://www.nao.nikolaev.ua/index.php?catalog_id=365

Музей обсерваторії

У Науково-дослідному інституті "Миколаївська астрономічна обсерваторія" поряд з

основною науковою діяльністю ведеться і науково-просвітницька робота. З метою популяризації

астрономії кілька поколінь співробітників зберігали старі астрономічні інструменти, колекцію

астрономічних годинників, старовинні книги, фотографії, картини, карти. Все це зібрання і

становить фонд музею НДІ МАО. В даний час в музеї знаходиться понад 150 експонатів.

Експозиція розміщується в Круглому залі Головної будівлі і двох астрономічних павільйонах. У

Круглому залі представлено колекцію астрономічних годинників, яка містить ряд унікальних

високоточних механічних годинників, виготовлених у XVIII-XX століттях відомими англійськими,

голландськими, німецькими та вітчизняними майстрами. Механічний астрономічний годинник

майже півтора століття використовувалися в процесі спостережень в обсерваторії. Велика увага при

виготовленні годинників у XVIII-XIX ст. приділялася художній стороні: корпуси годинників

інкрустовані металом, прикрашені точеними металевими деталями, які різняться по виконанню, та

годинникові маятники. Доповненням до колекції годинників служать хронометри, астрономічний

будильник, циферблат Фаворже. А також в Круглому залі демонструється пасажний інструмент

"Бамберг 6353" початку XX століття, який використовували в роботі служби часу, і переносний

вертикальний круг фірми Репсольда (D = 40 mm, F = 500 mm), виготовлений в 1868 році і який був

придбаний другим директором І. Є. Кортацці для визначення довгот і широт пунктів на узбережжі

Чорного моря. У залі розміщена колекція астрономо-геодезичних і навігаційних приладів, які

відносяться до морського періоду обсерваторії: секстант Negretti&Zambra, сонячний годинник

московської фірми "ЗЕТЕР", поліметрія Ламбрехт, морський компас і компас фірми Брауера

(Санкт-Петербург), еталон метра Форте (около1830 р.) і т.д.

Просвітницька робота, екскурсії та

лекції

В програму лекцій входить знайомство з

історією та сучасним станом Миколаївської

астрономічної обсерваторії, інформація про

астрономічні новини, знайомство з астрономічним

музеєм, демонстрація деяких павільйонів та

астрономічних інструментів (без демонстрації

зоряного неба).

Лекції проводяться по понеділках і середах

з 14 по 17 години для школярів, починаючи

з 7-ого класу, студентів та дорослого

населення при попередньому записі у

вченого секретаря Пожалової Жанни

Анатоліївни (тел. (0512) 47-70-14).

Віртуальна виставка створена співробітником відділу обслуговування НБ в ІАЕ НУК з

використанням матеріалів та ілюстрацій, наданими науковцями НДІ "Миколаївська астрономічна

обсерваторія".