http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]ВІВТОРОК, 6 січня 2009 р. № 2 (27833) Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета Заснована Заснована у січні у січні 1838 року 1838 року Головна газета Чернігівщини http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]. Головна газет Головна газет вітерець – розпрозориться довкіл і зарипить сніг під ногами ко- лядників. Серед них і я з сусідом Колькою. – Давай спершу в моєї хрещеної заколядуємо, а тоді вже в твоєї, – пропоную. Колька згоджується. І вточнює: – А колядувати будемо, як і торік? – А як іще! Чи мо’ нову коляд- ку вивчив? – Нє-є. – Тоді біжимо. Чоловік моєї хрещеної Дуньки Грицькової Іван Драний вже встиг перехилити, либонь, не одну чарку з сусідом Василем Ковалем. Гомо- нять про щось голосно. Навіть не помітили малих колядників. А хре- щена відірвалася від печі, де в неї варилася і смажилася вчорашня свіжина, і вислухала наше різдвя- не привітання. Нема краю без звичаю Нема краю без звичаю «Колядин- «Колядин- колядин, колядин, я у матері я у матері один...» один...» О соблива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної Історії щирим і сповненим радості приві- танням: «Христос рожда- ється – Славіте Його!». Різдво Христове нале- жить до великих хрис- тиянських, так званих дванадесятих свят, які церква відзначає особли- во урочисто. За біблій- ними свідченнями цього дня народився Син Бо- жий – Ісус Христос, яко- му люди поклоняються вже не одне тисячоліття. В Україні Різдво назива- ють ще Колядою. Історична наука вва- жає, що Різдво запозичено християнами з язичесь- ких культів. У стародав- ніх релігіях відзначалося народження богів – дав- ньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри тощо. Дати цих свят при- падали на кінець грудня – початок січня, у дні зи- мового сонцестояння, «по- вороту до весни». У процесі свого ста- новлення християнська церква поступово витіс- няла давні свята. Спочат- ку 6 січня було потрій- ним святом народження, хрещення і богоявлення Христа. У ІV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня – хрещення та богоявлен- ня. І лише наступного століття Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність у святкуванні Різдва захід- ними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними ка- лендарними системами. Православна церква свят- кує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а като- лицька церква – 25 грудня за новим стилем. Першооснови Добрий вечір, пане господарю! стор. 8 8 стор. 2 2 Фото Миколи ТИЩЕНКА Традиції Дерев’яна, розписна, зверху нібито одна, Та лукавинка на личку – бо в ній сховані сестрички? Певно, усі здогадалися, що це матрьошка. Але мало хто знає, як і де її роблять, та звідки вона прийшла до нас. Вирізають матрьошки тільки з листяних порід де- рев. Спочатку деревину просушують, потім токар надає їй форму. Художники розмальовують іграшки гуаш- шю і покривають лаком. На Чернігівщині робити матрьошки почали з 1976 року. Сьогодні цим займається ТОВ «Художні промис- ли» – єдина в Україні фабрика з виробництва дерев’яних красунь. Нинішнього року «Художні промисли» свят- кують своє 15-річчя. Майже всі працівники фабрики – надомники. Багато з них живуть у селах: у вільний від господарських справ час, коли приходить натхнення, сідають виточувати чи розфарбувати матрьошки. Кожен художник вкладає щось своє в образ ляльки. Найбільша матрьошка складається з дев’яти іграшок. Але «Художні промисли» планують вмістити у «рекор- дисток» 11 та 15 (парну кількість і 13 ляльок робити не прийнято). Коли річ виготовляють руками, а не машиною, – вона унікальна. Швидкість втрачається, але форма наповнюється душею та теплом серця автора... Чернігівську матрьошку ви можете купити в суве- нірних магазинах та відділах, з якими ТОВ «Художні промисли» уклало договори. Продаються в обласному центрі й російські матрьошки, але вони відрізняють- ся від українських зовнішнім виглядом – у кожного народу свій розпис. Цікаво, що найбільша матрьошка – в китайсько- му місті Маньчжурія – споруда заввишки 30 метрів у формі цієї ляльки. На ній зображено китайську, мон- гольську та російську дівчину. Найменша матрьошка – у жителя Вологди Володимира Демина. Її розмір не перевищує сірникову голівку... І хоча цю ляльку придумали не ми, але вітчизня- на, чернігівська, увібрала в себе найкращі риси на- шого народу. Наталія ГАРБУЗ Фото автора А чи знаєте ви, що матрьошку придумали не росіяни і не українці, а… японці? З Різдвом Христовим! Д ивлюся крізь засніжене ві- кно, як світає надворі. Край- неба ще мерехтять, як свіч- ки, зорі. Та ось-ось дмухне
стор. 88 стор. 22 Першооснови Традиції Нема краю без звичаюНемакраюбеззвичаю http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected] Головна газетГоловнагазет Наталія ГАРБУЗ Фото автора ивлюся крізь засніжене ві- кно, як світає надворі. Край- неба ще мерехтять, як свіч- ки, зорі. Та ось-ось дмухне
Welcome message from author
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета
Заснована Заснована у січні у січні
1838 року1838 рокуГоловна газета Чернігівщиниhttp://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected] Головна газетГоловна газет
вітерець – розпрозориться довкіл і зарипить сніг під ногами ко-лядників. Серед них і я з сусідом Колькою.
– Давай спершу в моєї хрещеної заколядуємо, а тоді вже в твоєї, – пропоную. Колька згоджується. І вточнює:
– А колядувати будемо, як і торік?– А як іще! Чи мо’ нову коляд-
ку вивчив?– Нє-є.– Тоді біжимо.Чоловік моєї хрещеної Дуньки
Грицькової Іван Драний вже встиг перехилити, либонь, не одну чарку з сусідом Василем Ковалем. Гомо-нять про щось голосно. Навіть не помітили малих колядників. А хре-щена відірвалася від печі, де в неї варилася і смажилася вчорашня свіжина, і вислухала наше різдвя-не привітання.
Нема краю без звичаюНема краю без звичаю
«Колядин-«Колядин-колядин, колядин,
я у матері я у матері один...»один...»
Особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо
цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної Історії щирим і сповненим радості приві-танням: «Христос рожда-ється – Славіте Його!».
Різдво Христове нале-жить до великих хрис-тиянських, так званих дванадесятих свят, які
церква відзначає особли-во урочисто. За біблій-ними свідченнями цього дня народився Син Бо-жий – Ісус Христос, яко-му люди поклоняються вже не одне тисячоліття. В Україні Різдво назива-ють ще Колядою.
Історична наука вва-жає, що Різдво запозичено християнами з язичесь-ких культів. У стародав-ніх релігіях відзначалося
народження богів – дав-ньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри тощо. Дати цих свят при-падали на кінець грудня – початок січня, у дні зи-мового сонцестояння, «по-вороту до весни».
У процесі свого ста-новлення християнська церква поступово витіс-няла давні свята. Спочат-ку 6 січня було потрій-
ним святом народження, хрещення і богоявлення Христа. У ІV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня – хрещення та богоявлен-ня. І лише наступного століття Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність у святкуванні Різдва захід-ними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними ка-лендарними системами. Православна церква свят-кує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а като-лицька церква – 25 грудня за новим стилем.
Першооснови
Добрий вечір, пане господарю!
стор. 88
стор. 22Фот
о М
икол
и ТИ
ЩЕН
КА
Традиції
Дерев’яна, розписна, зверху нібито одна,Та лукавинка на личку – бо в ній сховані сестрички?
Певно, усі здогадалися, що це матрьошка. Але мало хто знає, як і де її роблять, та звідки вона прийшла до нас.
Вирізають матрьошки тільки з листяних порід де-рев. Спочатку деревину просушують, потім токар надає їй форму. Художники розмальовують іграшки гуаш-шю і покривають лаком.
На Чернігівщині робити матрьошки почали з 1976 року. Сьогодні цим займається ТОВ «Художні промис-ли» – єдина в Україні фабрика з виробництва дерев’яних красунь. Нинішнього року «Художні промисли» свят-кують своє 15-річчя.
Майже всі працівники фабрики – надомники. Багато з них живуть у селах: у вільний від господарських справ час, коли приходить натхнення, сідають виточувати чи розфарбувати матрьошки. Кожен художник вкладає щось своє в образ ляльки.
Найбільша матрьошка складається з дев’яти іграшок. Але «Художні промисли» планують вмістити у «рекор-дисток» 11 та 15 (парну кількість і 13 ляльок робити не прийнято).
Коли річ виготовляють руками, а не машиною, – вона унікальна. Швидкість втрачається, але форма наповнюється душею та теплом серця автора...
Чернігівську матрьошку ви можете купити в суве-нірних магазинах та відділах, з якими ТОВ «Художні промисли» уклало договори. Продаються в обласному центрі й російські матрьошки, але вони відрізняють-ся від українських зовнішнім виглядом – у кожного народу свій розпис.
Цікаво, що найбільша матрьошка – в китайсько-му місті Маньчжурія – споруда заввишки 30 метрів у формі цієї ляльки. На ній зображено китайську, мон-гольську та російську дівчину. Найменша матрьошка – у жителя Вологди Володимира Демина. Її розмір не перевищує сірникову голівку...
І хоча цю ляльку придумали не ми, але вітчизня-на, чернігівська, увібрала в себе найкращі риси на-шого народу.
Наталія ГАРБУЗФото автора
А чи знаєте ви, що матрьошку придумалине росіяни і не українці, а… японці?
З Різдвом Христовим!
Дивлюся крізь засніжене ві-кно, як світає надворі. Край-неба ще мерехтять, як свіч-ки, зорі. Та ось-ось дмухне
№ 2 (27833)6 січня 2009 року2
Поч. на 1-й стор.
– Посидьте трошки на дивані. Я ось ковбасу до-печу. Скуштуєте.
Хто ж відмовиться від ковбаси? Сидимо. Чекає-мо. Нарешті побачив нас дядько Іван.
– Реб’ята, давайте до столу. Уже ж пошти взрос-лі. Мо’ по чарці лигнемо, – потягнувся до графина сп’янілий хазяїн.
– Тьху на тебе! Верзеш таке ради празника, – стала між нами і чоло-віком хрещена. – Чи вже не бачиш, що діти перед тобою!
– Як не чарку, то я мо-жу й рубля дать.
– Ото дай, Іване, да і хай біжать, – підтри-мав сусіда насторожений Коваль.
Іван Драний витягнув з кишені нового галі-фе кілька пожмаканих банк нот і тицьнув нам по одній.
Ми не вийшли – вилеті-ли з хати. Вже на вулиці роздивилися. Кольці діс-талася аж п’ятірка, а мені троячка.
– Давай поміняємося, – чесно запропонував то-вариш. – Це ж твоя хре-щена.
То були колись великі для дітвори гроші, та й на колядки не всі їх да-вали. Більше пригощали домашньою випічкою, цу-
керками, зрідка дістава-лися колядникам дрібні монетки.
У той різдвяний ра-нок ми з Колькою почу-валися найщасливішими і, либонь, найбагатшими у світі. Аж не вірилося, що Іван-скупердяй, як на-зивали дядька в селі, міг так розщедритися.
Та вже другодні, зу-стрівши мене на вулиці, дядько Іван почухав по-тилицю:
– Знаться так, – глибо-ко затягнувся самокрут-кою. – Літом два рази корову одпасеш. Передав я тобі, понімаєш, лишнє…
Я мовчав, опустивши голову.
– Щитай договорили-ся, – пихнув на мене їд-ким димом.
Згадався той щасли-вий з перчиною різд-вяний ранок по дорозі в Дроздовицю. У цьому колись великому селі на Городнянщині ще й досі людно. І школа працює, і навіть дитсадок. І тра-диції народні не забулися, Діти в Дроздовиці і коля-дують, і щедрують, і за-сівають.
Все, як і багато років тому. Тільки життя змі-нилося, батьків учнів уже не викликають до школи за те, що дозво-ляють дітям козу во-дити чи колядувати. І
зими вже не ті. Здаєть-ся, назавжди зійшли ви-сокі сніги і відлютували морози. Уже не рідкість осіння моква на Різдво. А тогоріч ще наприкінці грудня зима вибілила ліс довкола села, на вули-цях з’явилися хоч неви-сокі та замети. Щоправ-да, морозець потріщав день-другий і видихався. Та все ж не грязюка на вулиці, а сніжок біліє. Зіскучилися ми, дорос-лі, за зимою. Та і дітям сніг на радість. Особливо напередодні свят.
– Як у вас колядують?– Колядин-колядин, ля
у батька один, – виходить наперед старшого братика малий Романко.
– Я у матері один, – по-правляє меншого 9-річний Вадим і опускає долу очі. – Немає в нас батька.
…У Дроздовицю Оксана приїжджала влітку з Го-родні. Тут її бабуся жила. У селі і познайомилася з Олегом. Хлопець був на два роки старшим за неї. Працював єгерем у місце-вому лісництві. Уподоба-лася йому юна городнян-ка. Заміж іти за нього за-пропонував. Дівчина не відмовилася, бо і їй Олег запав у душу.
Після весілля переїха-ла до чоловіка у село. Тро-хи пожили в його батьків, а затим купили хату.
Невдовзі Оксана наро-дила сина. Назвали його Вадимом. А незабаром щедрий лелека вдруге по-радував молоде подруж-жя Дригів і знову сином.
Вадиму лише сім ро-ків було, а Романку три, як їхній батько захворів і помер.
Важко одній матері піднімати двох дітей. Вла-штувалася техробітницею в сільській школі. Робота нехитра і на людях весь час. Швидше душевна рана загоїться.
Діти в Оксани не по ро-ках дорослі, розсудливі. А вдома вже помічники. Ось лише на свята їм, як і всім їхнім ровесникам, і поколядувати, і поще-друвати хочеться.
– Колядин-колядин, я у матері один, – пер-шим починає Вадим, а за ним і Романко повторює: – Колядин-колядин…
Вранці висипле на ву-лиці Дроздовиці дітво-ра. Побіжить від хати до хати, вітаючи господарів з різдвяними святами, і ті обдарують дітей чим хата багата.
Так з давнини повело-ся і хай довік не переве-деться. Щоб відроджува-лися наші села і жили в них родини веселі.
Микола БУДЛЯНСЬКИЙ
Городнянський район
Нема краю без звичаю
«Колядин-колядин, я у матері один…»
Чернігівський район виплатив зарплату освітянам та медикамЧи буде з чим святкувати Новорічні
свята працівникам бюджетної сфери Чернігівського району?
З цього приводу ми спілкувалися з Володимиром Брайком, в.о. голови Чернігівської районної державної адмі-ністрації.
– Не секрет, що почастішали повідомлення про затримки виплат заробітної плати освітянам. Чи є борги вчителям Чернігівського району?
– Станом на 25 грудня 2008 року працівни-ки загальноосвітніх закладів району повністю отримали зарплатню за грудень. Видатки з за-робітної плати становили більше 2,5 млн. грн. Всього ж з початку року на оплату праці осві-тян району з місцевого бюджету виділено май-же 29 млн. грн.
Те, що немає боргів із заробітної плати – резуль-тат грамотної фінансової роботи протягом усього року. Чернігівський район – один з трьох в облас-ті, який самостійно, без додаткових фінансових вливань, забезпечує своєчасну виплату заробітної платні працівникам бюджетної сфери.
– Чи буде продовжено практику виплат осві-тянам премії за підсумками року?
– Наразі ми запланували 331 тисячу гривень для винагороди педагогічним працівникам.
– Чи вчасно отримують зарплатню працівни-ки охорони здоров’я?
– Медики центральної районної лікарні, діль-ничних лікарень та фельдшерсько-акушерських пунктів району вже одержали зарплату за гру-день. Також медики району отримають і мате-ріальну допомогу. На це заплановано витратити 213 тис. грн.
Андрій ПОДОРВАН
Карнавальна феєріяЦя карнавальна ніч була справді казковою
і подарувала чудовий настрій всім присутнім. А відбулося святкове дійство завдяки підтрим-ці народного депутата України від БЮТ, прези-дента благодійного фонду «Європа» Валерія Ду-біля та Чернігівської міської партійної організа-ції ВО «Батьківщина». Провела карнавал ВОМГО «Батьківщина молода». На свято зустрічі Нового року прийшли лідери та активісти громадських організацій нашого міста, студентські ради чер-нігівських вузів, активісти «Батьківщини мо-лодої». Всього на молодіжному заході зібрало-ся 160 осіб.
А пропуском на вечірку для кожного став кар-навальний костюм. Організатори й не сподівали-ся побачити стільки незвичних і казкових пер-сонажів. Серед юнаків переважали мушкетери, доброзичливі розбійники, загадкові пірати, мож-на було зустріти навіть доблесних «даішників». Найоригінальнішим виявився лідер молодіжної організації НДЛМ Олександр Щерба, який був у костюмі Незнайка. Дівчата вражали своєю фан-тазією й чарівністю. Навколо ялинки кружляли у хороводі «ангели» й «принцеси», «королеви» й «феї», святкові лісові мешканці та герої знайо-мих з дитинства казок.
Додавала святкового настрою цікава новоріч-на програма з Дідом Морозом та Снігуронькою, розважальними конкурсами. Для гостей органі-затори влаштували солодкий стіл. А родзинкою карнавалу стали виступи команди КВК «Моло-дости нашей» та гурту «Проза».
Поліна ФЕСЮН,соціальний педагог Чернігівської гімназії №31
Гарні новини
Святкове дійство
Новоріччя зустріли зі світломЯк нинішнє життя можна уявити без
електричної енергії? Ще не так давно це відчули на собі й жителі села Неданчичі, що в Ріпкинському районі, коли вийшла з ладу лінія електропередачі.
7 жовтня минулого року звернулися за допомогою безпосередньо до гене-рального директора, заступника голо-ви правління ВАТ електропостачальна компанія «Чернігівобленерго» Дмитра Красковського. Через 10 днів він при-був разом з фахівцями у село, щоб на місці з’ясувати ситуацію, визначити об-сяги відновлювальних робіт. Енергопос-тачальники у визначені строки прак-тично заново відродили електролінію і підключили її до електромережі Сла-вутича. Завдяки їм жителі Неданчичів новорічні свята зустріли зі світлом.
Щиро вдячні енергопостачальникам і їх керівникові Дмитру Миколайовичу за добру справу. Від усього серця вітаємо їх з Різдвом Христовим. Хай легко вам працюється і добре живеться. Міцного здоров’я і всілякого благополуччя вам і вашим родинам!
Від імені жителів Неданчичів:Тетяна Грибовська – завідуюча
підсобним господарством ЧАЕС; Світлана Веремійчик – директор Неданчицької
школи; Галина Дідовець – учитель школи.
Добрі вістіЯкщо громадою, то й газ під силуХочу подякувати Любецькій селищній раді, її голові Борису
Стрельцову і привітати мешканців стародавнього Любеча з ново-річними святами.
Минув досить непростий для країни 2008 рік. Проте, незважа-ючи на відомі складнощі, жителі селища знайшли в собі сили, об’єднавшись, успішно газифікувати власні оселі. Хоча більше по-ловини населення пенсіонери.
У Любечі створили чотири громади, які займаються газифікаці-єю, – «Світанок», «Віра», «Перлина», «Сузір’я». Першими проклали вуличний газопровід і газифікували будівлі по вулицях Ріпкин-ській, Колгоспній члени громади «Світанок». Загальна вартість робіт становила 42 тисячі гривень, із яких 20 тисяч було виділено Ріпкинською районною радою.
Ще 30 жовтня минулого року природний газ прийшов до мешкан-ців на територіях Замкової гори (а це, нагадаємо, історичний центр Любеча), Низу і Лисиці, де проживають члени громади «Віра». За кошти громади виконано робіт на 29 тисяч гривень, введено в дію 5,1 кілометра газопроводу, який підвів природний газ до 86 осель.
Закінчуються роботи на газопроводі протяжністю 2,46 кілометра. «Голубий вогник» дасть тепло 38-ми будівлям громади «Перлина». Це – мешканці Любецького Подолу. Кошторисна вартість газопро-воду 188 тисяч гривень, із яких 58000 гривень виділила громадя-нам Любецька селищна рада.
І нарешті – газифікація 16-квартирного будинку по вул. Радян-ській, 2а, де проживають члени громади «Сузір’я».
Окремо слід подякувати генпідряднику «Чернігівгазмонтажу», колектив якого своєчасно виконує всі роботи з газифікації Любеча, його директору Сергію Кальницькому. Нехай газівників і їх сім’ї завжди супроводжують удача і достойна заробітна плата.
Є надія, що найближчим часом природний газ надійде жителям в усіх куточках Любеча. Все-таки правда, що в єдності – сила.
Володимир ЦХВЕДІАНІ,житель смт Любеч.
Ріпкинський район
життіЗНАДОБИТЬСЯ
№ 2 (27833)6 січня 2009 року
Традиційно, на січень припадає найбільше свят. Згадаймо відому колядку:
Та прийдуть до тебе три празники в гості:Що перший же празник – Святеє Рождество.А другий же празник – Святого Василя,А третій же празник – Святе Водохреще…Тривають Різдвяні свята два тижні – від 7 січня (Різдво) до 19-го
(Водохреща). Напередодні Різдва, тобто 6 січня, готують першу кутю. Приправлене збіжжя ставлять у добре натоплену піч, щоб воно впріло. Надвечір господар на покуті із запашного сіна робить кубельце. Святвечір, або багата кутя, – родинне свято, його справ-ляють, коли на небі спалахує перша зірка. З дванадцяти страв го-ловною їжею є кутя й узвар. Після домашньої трапези діти відно-сять вечерю дідусям та бабусям.
Напередодні старого Нового року, 13 січня, щедра кутя. Найрадіс-ніша пора для дівчаток, адже після вечері вони ходять щедрувати. Щедрівки – величальні пісні для господарів, за що ті віддячують малечу смачними гостинцями. Дівчата цього вечора ворожать на хлопців. Звичайно, потайки від них. Неспокійно батькам дівчат – стережуть ворота, адже хлопці-шибеники можуть щедро намастити їх дьогтем чи зняти й занести на інший куток села. Ніхто не обра-жається, всі витівки молоді сприймаються як новорічні жарти.
радиційно, на січень припадає найбільше свят. Згадаймо відомуколядку:
Та прийдуть до тебе три празники в гості:
Січень – місяць святмісяць свят
«Морозе, йди до нас куті їсти!..»їсти!..»
нЩмхстїхж
СвятвечірСвятвечір
УУ
Кутя – головна страва Свя-того вечора. Це варена пшениця з медом. Символізує родючість і достаток. Ще за прадавніх ча-сів наші пращури вважали, що небіжчик споживатиме її у по-тойбічному світі.
Узвар – друга обо в’яз кова страва свят-вечір нього столу. Це – густий навар із сухофруктів. Узвар готують із яблук, слив, груш. Дехто додає чорноплідну горобину, малину, вишні.
«Шарий» борщ з вушками – пісний борщ, який готу-ють на буряковому квасі, замість картоплі додають квасолю. Ним заливають вушка – маленькі варенич-ки. На Прикарпатті їх на-чиняють грибами, тертою булкою, смаженою на олії з пасерованою цибулею.
Голубці з квашеної ка-пусти. У «квасні» голубці кладуть начинку з рису та
грибів (квашені листки і рис од-наково довго варяться). Ще го-лубці готують зі свіжої капус-ти з кукурудзяними крупами, а також із тертою сирою кар-топлею. Найсмачніше їсти їх з грибною підливою.
Пироги – вареники. На Святвечір вареники роблять з багатьма начинками. Най-частіше – з тушкованою ква-шеною капустою, з капустою і грибами, з картоплею й гри-бами, з квасолею, а також з
тертим маком та фруктами (з вишнями, свіжими яблуками, чорносливом). «Солодкі ва-реники» заліплюють інакше, ніж інші – фігурно: «віноч-ком», рубчиками, зубчиками, «ріжками».
Салат із столового буряка. Його до Святої вечері також ро-блять різним – з чорносливом, квасолею, горіхами, часником. Але справжній традиційний салат має бути з мариновани-ми опеньками.
Гриблянка – гриби з овочами. Картоплю відварюють у лушпин-ні, посипають солодким духмяним перцем. Для гриблянки годяться сухі білі гриби, маслюки і сві-жі печериці.
Пампухи – виріб із дріжджового тіста. На святвечірньому столі вони обов’язкові.
Вечір напере-додні Різдва у різних регі-
онах України нази-вається по-різному. Святвечір, Канун, Багата кутя. Свя-то це сімейне: весь рід має зібратися за святковим сто-лом цього вечора, щоб протягом усьо-го року всі трима-лися вкупі й жили дружно. В давні часи до Різдва готу-валися заздалегідь – ще від дня Спиридона (25 грудня). Мили і прибирали в хатах, упорядковували в хлівах, бі-лили, прали, заготовляли дрова і корм для худоби.
6 січня намагалися дотримувались строгого посту – ні-чого не їли, аж допоки не зійде на небі перша зірка, яка сповіщала про велике чудо – народження Божого Сина. На Святвечір обов’язково готували кутю – обрядову страву з цілих злакових зерен. В Україні найчастіше готують кутю з пшеничних зерен, які перед приготуванням намочують, товчуть у ступі; готову заправляють медом, маком, горі-хами й родзинками.
На стіл ставили дванадцять пісних страв: вареники з грушами, пироги з різноманітними начинками, борщ з грибами, гречану кашу з конопляним молочком, варений горох і квасолю, голубці з пшоном, рибу й вівсяний ки-сіль. Різноманітний і багатий стіл гарантував за звичаєм добробут сім’ї протягом усього року. Прочитавши молит-ви, батько першу ложку куті підкидав під стелю, щоб ріс довгий льон. Взявши в окрему миску куті, прихопивши із собою батога, хазяїн виходив на поріг і тричі голосно промовляв: «Морозе, Морозе, іди до нас куті їсти! А як не прийдеш, то і у Петрівку не приходь, бо будемо тебе ба-тогом бити!».
У деяких регіонах і до сьогодні зберігається старовин-ний звичай, коли батько ховається за мискою з пирога-ми й питає дітей: «Чи бачите ви мене?». На що всі дружно відповідають: «Ні, тату, не бачимо!» Ну, дай Боже, щоб і на той рік не бачили!» – відповідає він. З мискою куті з різдвяним хлібом обходить хазяїн всю свою господу, час-тує худобу.
Для Різдвяної вечері варто подбати про оформлення святкового столу. В магазинах можна знайти оригінальні набори святко-
вих скатертин. У них, окрім самої скатертини, по шість великих та малих серветок, є також спе-ціальні браслети для серветок. До того ж, мож-на придумати й оригінальні прикраси. Напри-клад, взяти мереживо під колір скатертини або атласні стрічки. З двох боків до них прив’язати
ялинкові прикраси, що не б’ються, і простелити стрічки через стіл.
Вибір святкових свічок та свічників просто вражає, але якщо у вас є діти, то можете спро-бувати з ними прикрасити свічку – малюкам буде цікаво. Для цього бажано взяти свічку (або декілька) великого діаметра, фольгу, бісер чи різнокольоровий стеклярус. З фольги мож-на вирізати зірки, місяць чи інші візерунки. Тоді легенько розігріти сірником кінець свіч-ки і розтопленим стеарином приліпити вздовж неї ці фігурки. Таким чином можна прикра-сити свічку бісером чи стеклярусом. Можна використати і мереживо, але тоді свічка буде декоративною деталлю в інтер’єрі, – запалю-вати її не слід. Стіни прикрасьте новорічними зірками, пірамідами чи іншим декором. Під-вісьте їх на «дощиках», стрічках чи ялинко-вих бусах.
Якщо ви не любите штучних ікебан, то дім можна прикрасити і «живим» декором. Для цього використайте горіхи, яблука, мандарини. Наші бабусі колись загортали їх у блискучий папір і вішали на ялинку – можна скориста-тися їхнім досвідом. Ще однією живою при-красою може стати вазон з пуансетією, або як її ще називають, різдвяною зіркою. Тож якщо ви хоча б на період Різдвяних свят хочете пе-реселитись у казку, поспішайте зробити її у себе вдома.
4 життіжиттжиттУЗНАДОБИТЬСЯ№ 2 (27833)6 січня 2009 року
З Різдвом пов’язано чимало прислів’їв. Ось деякі з них: Дми не дми, а вже не до ковбаси, а до яєць іде. На Різдво обійдеться без паски, а про мак буде й так, а без олії не зомлю. Не дивниця, що на Різдво метелиця. За різдвяним днем віщували погоду і врожай.
День на Різдво сонячний – дорід на хліб. Заметіль на Різдво – бджоли будуть гарно рої-тися.
Іній за два тижні перед Різдвом рясний – перед Петром (12 липня) на гречці буде рясний цвіт.
Іній на Різдво – врожай на хліб, небо зоряне – врожай на горох. Морози різдвяні великі – буде надійний уро-жай.
Морозів різдвяних нема – весна буде холодна. На Різдво пригріває – до зеленого року. Не дивниця, що на Різдво метелиця. Різдво збігається з настанням молодика – рік буде неврожайний. Різдво зелене – білий Великдень. Тепло на Різдво – весна буде холодна. Яка погода після Різдва, таке буде й після Пе-тра (12 липня). Який день Різдва, такий буде і на Петра: як по Різдві так і по Петрові.
С вяткуючи прихід Нового року, відзначаємо зміну часу, а святкування Різдва Христово-го робить нас учасниками таїни…
Різдво Христове сталося під час правління Ірода в Іудеї, що перебувала під владою Риму. Імператор Август повелів зробити в підлеглій Іудеї всенарод-ний перепис. Відтак, кожний іудей має записатися там, де мешкали його предки.
Йосиф і Марія походили з Давидового роду, і тому пішли з рідного Назарета у Віфлеєм – місто Давида. У Віфлеємі ж місця в домі для прибульців не виявилося, тому вони зупинилися за містом у печері, куди під час негоди пастухи заганяли тва-
рин. У цій печері у Пресвятої Діви Марії й наро-дився вночі Син Божий, Христос Спаситель. Ан-гели Божі вітали цю подію: «Слава в вишніх Бо-гові і на землі мир, в людях благовоління!» (Лука, 2,14). Пастухи стали першими свідками тієї події, про яку возвіщали пророки ще за кілька тисячо-літь. Різдво Христове становило і нині становить таїну, незбагненну для розуму людського. Нам слід сприймати таїну цю через віру.
У Господі Ісусі Христі при народженні з’єдналося Божество з людством, і тому він є істинний Бог і істинна Людина. Церква сповідує його як Богочо-ловіка.
З початком Різдва вже можна було вживати ско-ромину. До цього свята в кожному господарстві ко-лоси свиней, щоб наготувати різноманітних м’ясних страв. Адже за правило було ходити один до одно-го в гості. Щоправда, до обіду намагалися не від-відувати сусідів. Особливо це стосувалося жіночої статі. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, запри-мітивши небажаних гостей, замикали двері. Коли ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, то його намагалися почастувати.
Підготувати качку, попередньо замари-нувавши її протягом 2-3 год. Апельсини обчистити, нарізавши шматочками, та на-фарширувати качку. Смажити качку в га-рячій духовці протягом 1,5-2 год.
Для соусу цедру подрібнити та зблан-шувати. Воду злити, а цедру розтовкти з апельсиновим лікером. Змішати з бульйо-ном, борошном, олією (3 ст. ложки), довес-ти до кипіння та процідити.
Яловичина по-строгановськи
300 г яловичого філе, 1 дрібно нарізана червона цибулина, 175 г печериць, 2 ст. ложки
Тонко нарізати філе на смужки, зрізаючи жир, об-качати в приправленому спеціями борошні. Нагріти масло в сковороді й обсмажити цибулю протягом 8 хвилин до м’якості. Додати філе й обсмажити з усіх
боків. Після додавання грибів готувати ще 3 хви-лини. Посолити, поперчити, змішати з гір-
чицею і сметаною, і повільно довести до кипіння, помішуючи, щоб
одержати соус.
Гуска на рожніГуску почистити, помити, натерти зверху і всереди-
ні сіллю. Приготувати таку начинку: дрібно посікти 300 г свинини, гусячу печінку, серце, шлунок, до-дати дрібно порізану цибулину, мускатний горіх, посолити і поперчити. Все це перемішати, залити бульйоном і тушкувати 15 хв. Тоді охолодити і цією
масою начинити гуску. Зашити її і настромити на рожен, попередньо обгорнувши папером,
змащеним олією. Пекти протягом 1,5 год., поливаючи соком, що виділя-
ється. Під кінець зняти папір, гуску покропити холодною
водою і підсмажити.Фарширований
кроликКролика помити і наповнити такою
начинкою: легені і пе-чінку посікти, вимішати з вимоченою в молоці і ви-жатою булкою, 2-3 жовт-ками, піною з білків, січе-ною зеленню петрушки, кропу, духмяним перцем, посолити. Все це перемі-шати, начинити кролика,
нашпигувати його солониною і зверху посолити. Пекти у духовці, по-
ливаючи розтопленим маслом. По-давати на стіл з яриною, помі-
дорами, макаронами або галушками.
Медівник без заправЗварити 1 кг 200 г меду,
охолодити і вимішати лож-кою. Через півгодини вбити по одному 20 яєць, після цього додати стільки борошна, щоб тіс-
то було густе. Викласти тісто у форми і випікати у помірно гарячій
духовці.
Гуска на рожні
М
окою. Через півгодин
й
а ця
ьцями і по-оцті (краще пропустити
по-строга300 г яловичого фі
б 175
й
ялови-яяяя, трохи
іііі ооо по-ст
ка вяна ота»ельсини, 3
ложка борош-ьйону, 0,5 склян-
,чицею і сметано
до кипіння, одержати
Ф
ролиаа
аа
3333 ст. ррррошошошош
чичичичиццццдододдо
Кррррооооооо
Ролись один пан з
лянин на Різдво при
но поздоровляв – накйшов один
ки у,
и-ни а-а-
н-з
о-
р у осливаючи
давати дорам
га
Колислялллллл н
ииииииии
лилилилидддд
ти ще 3 хви-ати з гір-овести
щоб
дати дрібно попосолити і попбульйоном і туш
масою начинна рожен, п
змащениод., по
тьсягус
ваанникповнити такоюкою: легені і пе-посікти, вимішати з
ченою в молоці і ви-б 2 3
вввви-и-и-и-рррр-
нннзмзмзмзмззззз
гооод.дд.д., ,, , єттттьь
ааааааннниий
юююю
и її і настромитиувши папером,протягом 1,5що виділя-ти папір,лодноюти.
ник заправти 1 кг 200 г меду,
,,,555
р,р,р, юю
яжний одружений се-
в з празником. Пога-
ереолика, иноюо-
після цього дото було гус
і випікдух
рі
ний сесесесеоггггг
У Бельгії тїпротертий суп з
і кр
У Бе
на ожки
«
махви
бббббббббббббббббббббб
ормий
з
ичина ловиЯл
... і у нас... і у нас
ти до кипіннтиититити д
життіжиттжиттУЗНАДОБИТЬСЯ№ 2 (27833)6 січня 2009 року
Сію, вію, посіваю,з Новим роком вас вітаю.На щастя, на здоров’я та на Новий рік,Щоб уродило краще, як торік, –Жито, пшениця і всяка пашниця,Льон під стелю на велику куделю.Будьте здоровенькіз роком новеньким та з Василем.Дай, Боже!
* * *А в полі, полі сам Господь ходив,Сам Господь ходив, зерно розносив.Діва Марія Бога просила:«Уроди, Боже, жито, пшеницю,Жито, пшеницю, всяку пашницю».Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю.Будьте здорові З Новим роком і з Василем. Дай, Боже!* * *Сійся, родися,
всяка пашниця: жито, пшениця,Ячмінь, овес, гречка,
горох, сочевиця,Та на цей Новий рікХай вам дасть Господь Бог,Щобись-те
біди-смутку не знали,В щасті, здоров’ї многі літа проживали,А по смерті
Царство Небесне оглядали.Гаразд вам, мир Божий зо всіма вами! мир Бо зо всім
У цей день, як відомо, у селах ворожили. Крім ворожінь, люди помічали прикмети:
Якщо під Новий рік добрий сніг – сій гречку. Небо в зірках – врожай на гриби й горох. Падає м’який сніг – на врожай, а коли тепло,
то літо буде дощовим. Який перший день у Новому році, то й рік буде
таким. Багато пухнастого інею на деревах – до врожаю
зернових, доброго медозбору. Сильний мороз і падає малий сніжок – на вро-
жай хліба, на здоров’я людей і тварин, коли ж те-пло і без снігу – неврожай і хвороби.
Зоряне небо – добре нестимуться кури. Дивилися, куди тварина ляже головою: до схо-
ду – на врожай, до заходу – на недорід. Кілька цибулин посипали сіллю. Якщо вранці
сіль набухала вологою, то невдовзі піде дощ, а ста-ла мокрою – злива.
Діти клали в батькові чоботи окраєць хліба й вуглинку, а він просив подати правий чи лівий: якщо втрапила вуглинка, рік буде голодний, коли ж хлібець – щедрий.
ем.
див
ем.
Редактор випускуМикола БУДЛЯНСЬКИЙ
Святкове богослужіння 14 січ-ня присвячене пам’яті Ва-силія Великого – святого,
який залишив помітний слід в іс-торії християнської Церкви. Згід-но з життєписом, він народився в с. Кесарії Каппадокійській в 357 році. Будучи надзвичайно обдаро-ваним, він ще в молоді роки став видатною людиною в середовищі вчених мужів-християн. Відомо, що його товаришем був Григорій, на-званий пізніше Богословом. Після закінчення навчання обидва вирі-шили присвятити своє життя слу-жінню Богові. Саме тому Василій засновує монастир, де вони й осе-лилися. Тут святі Василій та Гри-горій написали «Статут чернечого життя», якого й досі дотримуються ченці-василіани.
Своє майно святий Василій ви-трачав на бідних, на заснування лікарень та богаділень, а вільний час віддавав доброчинним справам. Спочатку він був висвячений на пресвітера, а згодом на єпископа Кесарійського. Саме в цьому са-ні протягом восьми років свя-тий виголошував проповіді, пере-
конуючи мирян у фальшивості аріанської єресі (стверджували, що Син Божий не є Бог, а лише творіння його). Помер святитель 14 січня 378 року, тому саме цього дня у храм відправляється урочиста літургія пам’яті Василія Великого.
Святий Василій вважався по-кровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Це робили переважно під-літки. Вони брали спеціально ви-плетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали хату: «На щастя, на здоров’я! Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю. Будьте здорові, з Новим роком та з Василем!»
Батьки щедро одарювали хлопців гріш ми, і тоді вони, починаючи з крайньої хати, оббігали сусід-ські оселі. Кожен намагався що-найпершим засіяти і отримати найкращий подарунок. А часом перших посівальників господиня садила на порозі й роззувала, щоб «вдома краще кури неслися», а господар тим часом ішов з коцюбою
до сідла і згонив курей, щоб «по-чинали скоріше нестися».
Після візиту посівальників гос-подар виносив з хати солому, сміт-тя і запалював у саду чи на городі. Вважалося, що цей вогонь сприяє родючості дерев. Подекуди таке багаття запалювали вночі і називали це «гріти покійників».
В Україні знали і звичай «показ-ника» – першого відвідувача. Ним могли бути не лише люди, а й домашні тварини: кінь, півень, вівця та ін. Їх заводили до хати і годували, вірячи, що це принесе всім добро.
Крім індивідуальних, були й гуртові посівальники – так звані «товариства». Вони вибирали з-поміж себе старшого. Головного посівальника підводили до лави, приказуючи: «Сядь же у нас та посидь, щоб усе добре сідало: ку-ри, гуси, качки, рої та старости!» Нерідко до юних посівальників приєднувався ще й парубок, пере-вдягнутий у «козу» з великими вухами, зробленими з колосків.
конуючи мирян у фальшивостіаріанської єресі (стверджували, що
урей, щоб «по-до сідла і згонив кустися».чинали скоріше нес
Святого Василія ВеликогоСвятого Василія Великого
життіжжжжиттжжжжиттУЗНАДОБИТЬСЯЗНАДОБИТЬСЯ
У цей день, як відомо, у селах ворожили. Крім орожінь люди помічали прикмети:
Народ підмічавНарод підмічав
№ 2 (27833)6 січня 2009 року 7Реклама та оголошенняРеклама та оголошення
Чернігівський державний інститут економіки і управління відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та Положен-ня про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24.12.2002 р. №744, –
Завідувач кафедри геодезії, картографії та землеустрою – 1 чол.Термін подачі заяв та документів для участі в конкурсі на замі-
щення вакантних посад – один місяць після опублікування оголо-шення у друкованих засобах масової інформації.
Для участі в конкурсі потрібно надати на ім’я ректора інститу-ту такі документи:– заяву про участь у конкурсі на посаду;– звіт про навчальну, наукову, методичну, виховну роботу, яка ви-
конувалася в період дії попереднього контракту (для претенден-тів, які працюють в інституті);
– копії документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання;– список наукових праць, винаходів, публікацій, завірений в уста-
новленому порядку;– копію особового листка з обліку кадрів, завірену за місцем робо-
ти в установленому порядку (для претендентів, які не працюють в інституті);
– копії паспорта та військового квитка (претендентів, які не пра-цюють в інституті).З умовами конкурсу можна ознайомитися у відділі кадрів інсти-
Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Чернігівбуд» від 26 грудня 2008 з 28 люто-го 2009 ліквідуються такі структурні підрозділи Товариства:
Управління механізації будівництва(м. Чернігів, вул. Попова, 2, код ЄДРПОУ 01272947);
(м. Чернігів, вул. Щорса, 76-а, код ЄДРПОУ 01272924).
Претензії кредиторів приймаються протягом двох місяців з дня опублікування цього повідо-млення про ліквідацію за місцезнаходженням зазначених структурних підрозділів.
Чернігівський обласний військ-комат ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення вакантних посад: спе-ціаліста ІІ категорії ЦАЗУ та го-ловного спеціаліста групи комп-лектування резервістами ВОМР.
Вимоги: вища освіта за від-повідною спеціальністю (спеці-аліст), термін держслужби не менше 3 років (або стаж роботи у ЗСУ не менше 5 років). Пода-ча документів протягом 30 днів з моменту опублікування оголо-шення за адресою: м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 68.
Довідки за тел.: 3-10-95, 3-16-05.
Управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради та ко-лективи медичних закладів міста висловлюють глибоке співчуття го-ловному лікарю Чернігівської місь-кої лікарні №3 Юрію Георгійовичу Шмакову з приводу тяжкої втрати – смерті матері
Августи Кононівни.
Колектив Чернігівської дирек-ції УДППЗ «Укрпошта» висловлює глибоке співчуття прибиральнику службових приміщень господарчої групи ЧД УДППЗ «Укрпошта» Марії Василівні Черевко з приводу тяжкої втрати – смерті чоловіка
Миколи Андрійовича.
Колектив комунального підпри-ємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради висловлює глибо-ке співчуття заступнику завідувача відділу аптечного складу Валенти-ні Михайлівні Пелешок з приводу тяжкої втрати – передчасної смер-ті чоловіка
Сергія Михайловича.
Управління охорони здоров’я Чернігівської міської ради та ко-лективи медичних закладів міста висловлюють глибоке співчуття го-ловному лікарю Чернігівської міської стоматологічної поліклініки Леоніду Івановичу Лістовщику з приводу тяж-кої втрати – смерті сестри
Раїси Іванівни.
Виклики до суду
Чернігівська облспоживспілка повідомляє про проведення аукціонних торгів з продажу:
1. Будівлі складу вторинної сировини в смт Ріпки, вул. Вокзаль-на, 42, загальною площею 285,6 кв. м.
Стартова ціна продажу – 35800 грн. (у т.ч. ПДВ – 467 грн.).Реєстраційний внесок – 150 грн. із ПДВ. Крок – 4000 грн.2. Комплексу будівель і споруд (частина забійного пункту, ков-
басного цеху та інше) в м. Семенівна, вул. Привокзальна, 5-б, за-гальною площею 567,3 кв.м.
Стартова ціна продажу 338000 грн. з ПДВ.Реєстраційний внесок – 170 грн. з ПДВ. Крок – 34000 грн.3. Будівлі господарчого складу в м. Семенівна, вул. Самойловича
С. (вул. Воровського), 2-а, загальною площею 153,7 кв.м.Стартова ціна продажу – 16300 грн. (в т.ч. ПДВ – 217 грн.).Реєстраційний внесок – 130 грн. з ПДВ. Крок – 2000 грн.4. Будівлі магазину «Меблі» в смт Куликівка, вул. Партизанська,
10, загальною площею 485,7 кв.м.Стартова ціна продажу – 540000 грн. з ПДВ.Реєстраційний внесок – 170 грн. з ПДВ. Крок – 54000 грн.Продовжено термін прийому заявок до 26 січня 2009 р. на участь
в аукціонних торгах з продажу:1. Будівлі магазину №138 в м. Остер, вул. 8-го Березня, 1/4, Ко-
зелецького р-ну, загальною площею 92,6 кв.м.Стартова ціна продажу – 110000 грн. з ПДВ.Реєстраційний внесок – 170 грн. з ПДВ.Крок – 11000 грн.2. Будівлі заготпункту в с. Риботин, вул. Шевченків братів, 46 А,
Коропського району, загальною площею 115,3 кв.м.Стартова ціна продажу – 19060 грн. (в т.ч. ПДВ – 250 грн.).Реєстраційний внесок – 130 грн. з ПДВ.Крок – 2000 грн.3. Будівлі магазину «Промтовари» в с. Іванівка, вул. Центральна,
85-б, Семенівського р-ну, загальною площею 120,2 кв. м.Стартова ціна продажу – 22000 грн. з ПДВ.Реєстраційний внесок – 130 грн. з ПДВ.Крок – 3000 грн.4. Будівлі магазину «Промпродтовари» в с. Поділ, вул. Гагаріна,
3, Срібнянського р-ну, загальною площею 210,6 кв.м.Стартова ціна продажу – 30000 грн. з ПДВ.Реєстраційний внесок – 150 грн. з ПДВ.Крок – 3000 грн.Заявки на участь в аукціоні реєструються за умови сплати пре-
тендентом реєстраційного внеску, а також гарантійного внеску у розмірі 10% від стартової ціни лота та надання копій документів:для фізичних осіб:– копія паспорта;– копія ідентифікаційного номера;для юридичних осіб:– копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;– свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість;– довідка ЄДРПОУ;– наказ про призначення керівника;– копія Статуту.
Кінцевий термін реєстрації заявок 26 січня 2009. Торги відбудуть-ся 29 січня 2009 об 11 год. у приміщенні облспоживспілки.
Довідки за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, кімн. 806, 808.
Тел: 3-60-71, 3-60-73.Правління облспоживспілки
Менський районний суд Чернігівської області (15600, м. Мена, вул. Леніна, 146-а), розглядає цивільну справу за №2-973/08 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до Чигир Валентини Миколаївни та Яковлева Олександра Миколайо-вича про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідач по справі: Яковлев Олександр Миколайович, 23.03.1969 р.н. (проживає за адресою: м. Мена, вул. Транспортна, 7) викликаєть-ся 15 січня 2009 року на 10 год. до Менського районного суду, суддя Россоха А.В., для участі в судовому засіданні.
Відповідачу пропонується надати свої заперечення щодо позову та докази. У випадку неприбуття, відповідач має повідомити суд про при-чину неявки, інакше справу буде розглянуто за його відсутності.
• • • • • • • • • • • • • • •Менський районний суд Чернігівської області викликає як відпові-
дача Акціонерну страхову компанію «Інто-Україна», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 33, Товариство з обмеженою від-повідальністю «Галід», яке знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Комсомольська, 49, та як відповідача Коросташовця Олександра Ми-колайовича, який проживає за адресою: м. Чернігів, вул. Промисло-ва, 42, кв. 4, у цивільній справі №2-889 за позовом Божка Олександра Георгійовича, Божок Антоніни Григорівни про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Судове засідання відбудеться 9 січня 2009 року о 10 годині у примі-щенні Менського районного суду Чернігівської області за адресою: м. Мена, вул. Леніна, 146-А, Чернігівської області, 15600. Одночасно пові-домляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик, відповідачі вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причину неявки Акціонерної страхової ком-панії «Інто-Україна», ТОВ «Галід» та Коросташовця О.М., повідомлених належним чином, або причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Розмір орендної плати розрахований без врахування індексу інфляції за грудень 2008 року та січень 2009 року.
Умови проведення конкурсу: запропонована орендна плата не менша за початковий розмір орендної плати при умові використання об’єкта оренди для розміщення органів управління підприємств, установ колективної та приватної форми власності (офісних приміщень).
У разі відмови переможця конкурсу від укладання договору оренди даного приміщення: переможець сплачує КП «Діловий центр» 2-х місячний розмір запропонованої орендної плати.
У разі надходження заяв на участь у конкурсі для розмі-щення: банків та їх відділень; підприємств по виготовленню, ремонту та реалізації ювелірних виробів; бірж, брокер-ських, маклерських, букмекерських, реєлтерських (агент-ства нерухомості); ломбардів; офісів консалтингових ком-паній, страхових компаній; приватних юридичних консуль-тацій, нотаріальних контор, аудиторських та оціночних фірм; організацій, що займаються туристичною діяльністю, початко-ва орендна плата буде розраховуватися згідно з Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (зі змінами і доповненнями, внесени-ми рішенням Чернігівської обласної ради від 10.07.2007 року).
Для участі в конкурсі учасник конкурсу подає на роз-гляд конкурсної комісії такі матеріали:
1. Заяву про участь у конкурсі.2. Проект договору оренди відповідно до умов конкурсу.3. Відомості про учасника конкурсу:а) для учасників, які є юридичними особами:– документи, що посвідчують повноваження представ-
ника юридичної особи;– посвідчені нотаріусом копії установчих документів;– відомості про фінансове становище (платоспромож-
ність) учасника конкурсу з урахуванням дебіторської і кредиторської заборгованостей;
б) для учасників, які є фізичними особами:– копію документа, що посвідчує особу учасника кон-
курсу, або належним чином оформлену довіреність, ви-дану представнику фізичної особи;
– свідоцтво про реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності;
– декларацію про доходи.4. Зобов’язання (пропозиції) щодо виконання умов кон-
курсу (відображаються в проекті договору оренди).5. Додаткові пропозиції до договору оренди (варіанти
поліпшення орендованого майна).6. Пропозиції щодо гарантій сплати орендної плати (за-
вдаток, гарантія тощо – відображаються в проекті договору оренди).
Комунальне підприємство «Діловий центр» Чернігівської обласної ради
ІНФОРМАЦІЯпро проведення конкурсу на право укладення договору оренди нерухомого майна - нежилих приміщень
1. Назва об’єкта: приміщення кімнат в будівлі за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 49а
НайменуванняПлоща, кв. м Початковий розмір
орендної плати без ПДВ, грн.корисна загальна
к. №002 (складське приміщення) 34,2 53,9 1622,73
к. №007 (складське приміщення) 21,1 33,2 847,16
к. №207 19,8 31,2 1217,61
к. №402/2 15,4 24,2 944,43
к. №408, 809 10,1 15,9 620,51
к. №702 34,1 53,7 2425,07
к. №802 19,0 29,9 1166,88
к. №810 10,2 16,1 628,32
Частина нежилого при міщення для розміще ння кавового автомату
150,00
У разі оренди офісних приміщень загальною площею більше 50 кв. м вар-тість 1 кв. м загальної площі згідно з незалежною експертною оцінкою буде становити 45,16 грн. без ПДВ за базовий місяць оренди – листопад 2008 року.
2. Назва об’єкта: приміщення кімнат в будівлі за адресою: м. Чернігів, вулиця Старобілоуська, 25а
к. №202 10,7 14,8 634,42
к. к. №№204, 302 11,2 15,5 664,43
к. №301/1 11,7 16,1 690,15
К.№301/2 18,9 26,1 1118,82
к. №305 53,7 74,1 3176,41
к. №306/1 10,6 14,6 625,85
к. №306/2 19,1 26,4 1131,68
к. №307а 19,3 26,6 1140,25
Конкурс відбудеться 26 січня 2009 року об 11 годині за адре-сою: проспект Миру, 49а, кім. 905-906, м. Чернігів.
Кінцевий термін прийняття заяв – 23 січня 2009 року.Ознайомитися з об’єктами можна за місцем їх розташування. До-
даткову інформацію можна отримати в КП «Діловий центр» за адре-сою: проспект Миру, 49а, м. Чернігів, 14000, кім. 905-906, тел. 699-528 з 8 до 17 год.
Чернігівська міська рада та її ви-конавчий комітет висловлюють щи-рі співчуття секретарю Чернігівської міської ради Олегу Семеновичу Шеремету з приводу тяжкої втра-ти – смерті матері
Валентини Іванівни.
•• К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р •• П О Г О Д А П О Г О Д А • • К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р • • П О Г О Д А П О Г О Д А ••
№ 2 (27833)6 січня 2009 рокуОстання сторінкаОстання сторінка8
ЧГ № 230 від 10.11.2000 р.Видавець – ВАТ «РВК «Деснянська правда»
•Віддруковано в редакційно-
видавничому комплексі «Деснянська правда»,
14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62.
•Газета виходить
тричі на тиждень(вівторок, четвер, субота).
•Розповсюджується
по передплаті•
Передплатні індекси:для індивідуальних
передплатників – 61651,
для підприємств, організацій –
94530,четверговий випуск –
94531.•
Редакція не завжди поділяє погляди авторів
публікацій.•
Відповідальність за достовірність
інформації та реклами несуть автори
та рекламодавці.Знаком позначені
матеріали рекламного змісту.
•Листування
з читачами – тільки на сторінках газети.
Перша чверть 4.01Схід 7:58Захід 16:10Тривалість 8:12
За релігійним календарем сьогодні – Навечір’я Різдва Христово-го (Різдвяний святвечір). Преподобномучениці Євгенії і з нею му-чеників Прота, Іакінфа та Клавдії. Преподобного Миколая ченця. День строгого посту.
Завтра – Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.Післязавтра – Післясвято Різдва Христового Собор Пресвятої
Богородиці. Ікон Божої Матері Віленської-остробрамської, імено-ваних «Трьох радостей», «Милостива» і Барлівської «Блаженне Чрево». Святки.
У Х столітті христи-янство було запро-ваджено на Русі й
відтоді свято Різдва Хрис-тового стало невід’ємною частиною нашої культу-ри. Разом із вірою Хрис-товою в Україні та за її межа ми набули поширен-ня такі народні традиції, як колядування та щедру-вання. Коляда – це гімн Христу, оспівування його народження. У щедрівках славлять природу, закли-кають весну.
Першими оповісниками народження Христа у дав-нину були діти, які обхо-дили ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки та щедрівки. І в кожній хаті світлішало, людям ставало легше на душі. Колядни-ків чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм яблуками, горіхами, бу-бликами. Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде Новий рік. Колядували, зазвичай, лише хлопчаки: дівчатка у різдвяних дійствах участі не брали, оскільки за дав-нім віруванням на вели-кі свята першими мають з’являтися представники чоловічої статі.
Різдву, за церковним статутом, передував піст. У цей час виконувалися всі хатні роботи: світлицю бі-
лили, прибирали, вивішу-вали найкращі рушники, розкладали килими. По-куття оздоблювали осо-бливо урочисто й прикра-шали запаленою свічкою чи лампадою. Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят – дідух (сніп з колосків жита чи пше-ниці, зібраних наприкін-ці жнив). Зерно з дідуха зберігали до весни, примі-шуючи потім до посівного – для багатого врожаю. З давніх-давен помічали: на який день припадає Різдво, у такий день слід починати збір врожаю. Особливого значення надавали різдвя-ній погоді. По ній визнача-ли майбутній врожай.
Переддень Різдва – Свят-вечір (або Багата кутя) по-чинався з по явою на небі першої зірки. У цей день піст був особливо суво-рим. Крім куті на сто-лі обов’язково стояли 12 страв: грибні, ягідні, пи-ріжки з квасолею чи ка-пустою, смажена риба, борщ із рибою і грибами тощо. Першою починали їсти кутю – найголовні-шу обрядову їжу, неодмін-ний символ різдвяно-новорічних свят. Далі го-дилося скуштувати усіх страв, запиваючи їх узва-ром. Під час вечері батько виходив з кутею на двір і кликав: «Морозе, моро-зе, йди до нас кутю їсти.
Якщо не хочеш, то не йди. Не морозь ні ягняток, ні поросяток, ні теляток». У такий спосіб задобрювали сили природи, щоб май-бутній урожай був гар-ним. Кутю також кидали в криницю чи річку, щоб не було посухи.
Посуд од пісних страв ретельно мили, оскільки наступна їжа вже мала бути скоромною. Почина-лося різдвяне розговіння. Неодмінним пригощанням на святковому столі була свіжина: ковбаси, окорок, тушковане або смажене м’ясо, холодець, інші тра-диційні українські страви.
Завершивши обрядову трапезу, діти після спочин-ку розносили гостинці сво-їм родичам. Ті з нетерпін-ням чекали бажаних гос-тей. Нарешті з’їжджалася уся родина й сідала за святковий обід, який три-вав допізна. Ніхто з при-сутніх не згадував сумних історій, бо це трапезуван-ня мало «очистити всіх од скверня і об’єднати злаго-дою та любов’ю».
Надвечір село зно-ву оживало – починало-ся масове колядування. У різних регіонах воно проводилося по різному: на Покутті колядували ще напередодні Різдва, на Чернігівщині – першого дня, а на Поділлі – води-ли ватаги лише другого дня свят. Готувалися до цього заздалегідь – виго-товляли колядницькі об-ладунки: восьмикутну зір-ку, маски Кози, Ведмедя. Різдвяні колядницькі гур-ти споряджали переваж-но парубки. Вони обирали отамана – хлопця, котрий вирізнявся спритністю, до-тепністю і якого в селі по-важали. Традиційний одяг колядницьких ватаг – білі та коричневі кожушки та свитки, чоботи власної ро-
боти, хустки або віночки у дівчат. Святкові ватаги залежно від регіону від-різнялися своїм кількіс-ним складом і обрядовими персонажами. Обходячи оселі, колядники піснями та відтворенням побутових сценок вітали господарів та їхніх дітей, бажаючи всім щастя й здоров’я на многії літа. Відомі класич-ні колядки «Нова радість стала», «Ой, новина в нас, новина».
Особливо радісним було Різдво для дітей. Ватаги хлопчаків ходили по ха-тах із вертепом – малень-ким ящиком, обклеєним кольоровим папером, де за допомогою ляльок, закрі-плених на осі, розігрува-лися вистави, що склада-лися із двох частин. Одна частина була пов’язана з народженням Христа і бі-блійними персонажами; друга, світська, включала до свого сюжету житейські історії про Добро і Зло.
Наступний за Різдвом день – свято Богороди-ці. Особливо шанували його жінки, оскільки воно пов’язане з Божою Матір’ю. Було за звичай у цей день відвідувати жінок, які приймають пологи, а та-кож справляти обіди та панахиди по померлих.
За два тисячоліття від Різдва Христового зникли
стародавні язичеські віру-вання. Але вертеп (пече-ра), де народився Христос, зберігся таким самим, як був у момент Божествен-ного втілення. Знаменно й те, що Віфлеємський храм Різдва над вертепом, спо-руджений у 330-му році, є нині єдиним у світі, де богослужіння проводять-ся ось уже шістнадцять віків.
Різдво Христове – це свято любові. Любов, ко-тру принесло на землю Різдво, зобов’язує нас до внутрішнього відроджен-ня, до оновлення усього су-щого: людини, сім’ї, нації, держави, Всесвіту. Різдво Христове закликає нас ша-нувати всі творіння Божі, зберігати природу.
У світлі Різдва Христо-вого ми маємо прагнути очиститися від скверни, відродити наші душі й серця у покаянні, любові і всепрощенні. Різдво Хрис-тове – як нове очищення, виводить нас із темряви до світла, зцілює духовно, об’єднуючи в єдину могут-ню християнську родину. І нехай оцей всемогутній, преображаючий дух світ-лого Народження Христо-вого запанує в наших сер-цях нині, і повсякчас, і на віки вічні! Славімо Його!
ВолодимирМИКОЛАЄНКО
Першооснови
Добрий вечір, пане господарю!
Фот
о М
икол
и ТИ
ЩЕН
КА
Наступний номер «Деснянської правди» вийде 10 січня ц. р.