Деснянка вільна №176

ШУКАйТЕ ГАЗЕТУу пунктах продажу преси вашого міста

або ПЕРЕДПлАТІТЬ, якщо хочете, щоб «Деснянку вільну» приносили вам додому

Передплату можна оформити у будь-якому поштовому відділенні

ПЕРЕДПлАТНІ ІНДЕКСИ:триразовий – 49086

триразовий пільговий – 49087четверговий випуск – 49088

стор.6Нов

ини

підг

отув

ав В

італ

ій А

ДРУ

Г

д и тя Ч е х а р Ч у в а н н я

Начальник управління освіти володимир Ку-пріяненко зазначив, що у дитячих садочках плату за харчування не підви-щували останні три роки. Але постійне зростання

цін на продукти харчування змушує провести такі перерахунки.

Сьогодні дітей годують на сім гри-вень у день, де п’ятдесят відсотків за харчування платять батьки, решта – оплачується з міського бюджету. Що-денне складання меню – це майже ювелірна робота, бо як можна прого-дувати навіть маленьку людину всьо-го на сім гривень у день?! Більшість батьків не проти, щоб підвищували ціну на сніданки: грошей для своїх дітей ніхто не шкодує. Саме для цьо-го в дитсадках провели опитування, чи згодні батьки платити в два рази більше? Відповідь мала бути корот-кою: «так» чи «ні». Бо все це підви-щення потрібно провести офіційно, затвердити у міській раді.

Володимир Купріяненко запевняє, що на найближчому засіданні вико-навчого комітету міської ради буде обговорено це питання. Схема 50 на 50 працюватиме і далі. Для дітей ран-нього віку оплату хочуть збільшити до 10 гривень п’ятдесяти копійок, для середнього та старшого віку – до 14 з половиною гривень.

У деяких містах України, щоб не підвищувати плату за харчування, батьки приносять продукти з дому. У Чернігові теж неодноразово була така пропозиція, але це майже не-можливо, тому що на всі продукти харчування мають бути відповідні документи. «Простіше зібрати ко-шти, – пояснює начальник управ-ління освіти, – а продукти будемо купувати на базарі, там на них є сер-тифікати якості». Тож єдина можли-вість урізноманітнити сніданки, обі-ди та вечері малюків – це офіційно підвищити ціну, адже кошти не такі вже й великі.

Назар ПОЛІЩУК

Плату у дитячих садочках планують підвищити

МАйжЕ ВДВІЧІЦе вкрай потрібно, запевняють в управлінні освіти

міської ради

СвІт за хо п л е н ь

Колишній контррозвідник Микола Кордаш вирощує... гранати і ананаси

Євр о-2012

«Warner Bros.» оголосить тендер на випуск сувенірів із символікою чемпіонату Європи

Найближчим часом американська компанія «Warner Bros.» визначить виробників, які матимуть право на випуск сувенір-них товарів із символікою чемпіонату Європи з фут-болу 2012 року.

«Warner Bros.» отримала від УЄФА виняткові права на виготовлення продукції з символікою чемпіонату. Компанія ще розробляє лі-цензійну програму, але во-на вже на фінальній стадії. Найближчим часом «Warner Bros.» укладе відповідні кон-тракти з локальними або національними виробника-ми сувенірної продукції», –повідомив директор ор-ганізаційного комітету Єв-ро-2012 в Україні Маркіян Лубківський.

За його словами, місцеві фірми вже виявили заці-кавленість конкурсом. «Їх відбір відбуватиметься на тендерних умовах. У ком-панії має бути широка ме-режа збуту, щоб перекона-ти «Warner Bros.» у здатності максимально ефективно ре-алізувати сувенірну продук-цію в Україні», – наголосив Маркіян Лубківський.

Компанія «Warner Bros.» вже двічі (Євро-2004 і Євро-2008) була творцем таліс-манів і працювала над лі-цензійними угодами для УЄФА. Розроблені нею куд-латі близнята-талісмани до попереднього чемпіонату в Австрії–Швейцарії стали найбільш комерційно успіш-ними за всю тридцятирічну історію існування практи-ки створення національних талісманів до європейських чемпіонатів з футболу.

Славек та Славко – талісман Євро-2012

а д мІнІСт рат и в н а ре ф орм а

Оновлений Кабінет Міністрів України вже провів своє перше засідання

вчора, 10 грудня, відбулося перше ор-ганізаційне засідання Кабінету Міністрів України, сформованого відповідно до Указу Президента про оптимізацію системи цент-ральних органів виконавчої влади.

Під час засідання Прем’єр-міністр Микола Азаров доручив віце-прем’єрам і міністрам за-безпечити безумовне виконання покладених на них функцій і терміново розпочати процес лік-відації та реорганізації міністерств і відомств, вжити заходів щодо скорочення чисельності апаратів і створення нових органів.

Було наголошено, що мета адміністративної реформи – забезпечити новий якісний рівень взаємодії центральних органів влади з органа-ми місцевої влади. Також зазначено, що лікві-дація та реорганізація має відбуватися з мак-симальною повагою і з урахуванням інтересів людей, які працюють у цих структурах.

Як вже повідомлялося, Президент України видав Указ про оптимізацію системи централь-них органів виконавчої влади, ліквідувавши або реорганізувавши низку міністерств і комісій. Скорочено таким чином кількість міністерств з 20 до 16. У рамках проведення адміністра-тивної реформи без міністерських портфелів залишилося дев’ять осіб.

ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

http://dponline.cn.ua e-mail: [email protected]

№ 136 (176) 11 грудня 2010, субота

реґіон2 № 136 (176) 11 грудня 2010, субота

c m y k

http://dponline.cn.ua


реґіон НовиНи

Новий порядок реєстрації полегшить ЗНО

Ха р к і в с ь к и й реґіональний центр оціню-

вання якості осві-ти інформує про те, що у зовніш-ньому незалеж-ному оцінюванні (ЗНО) в наступ-ному році на Чер-

нігівщині візьмуть участь орієнтовно 7 тисяч осіб, з яких приблизно 4500 випускників за-гальноосвітніх навчальних закладів 2011 року, та 2500 – минулих років.

ЗНО буде проведено з 2 по 24 червня 2011 року, а результати його оголосять після 5 лип-ня. Приймальні комісії вишів розпочнуть при-йом документів від абітурієнтів з 1 липня 2011 року, а закінчать 31 липня.

Міністерство освіти і науки України спільно з Українським центром оцінювання якості осві-ти вводить новий порядок реєстрації учасників ЗНО, який полегшує процедуру та скорочує ви-трати часу. Крім того, Міністерство освіти і науки України затвердило повний перелік предметів із ЗНО для всіх спеціальностей, по яких ведеться підготовка у всіх вишах України. У 2011 році до-датково надається можливість провести ЗНО з російської мови тим абітурієнтам, які обирають майбутній фах з російської філології.

Також мають місце певні зміни у специфікаці-ях з предметів тестування. Так, зокрема, з історії України, біології та географії вперше буде вико-ристано тестові завдання з короткою відповіддю, збільшено час тестувань з історії України та гео-графії та кількість завдань з географії. Водночас зменшується кількість завдань з іноземних мов.

На новорічні свята чернігівців чекають «Мороз-парад» та «Велика коляда»

Карнавал новорічних персонажів «Мороз-парад–2011», різдвяний фестиваль «Велика коляда», мюзикл «Новорічне перетворення

Аліси» – ось лише деякі з заходів, які відбудуть-ся у Чернігові на Новий рік та Різдво.

Цікавим має стати новорічний карнавал «Мороз-парад–2011». Це такий собі флеш-моб, урочиста карнавальна хода, в якій може взяти участь кожен, хто має костюм Діда Мороза, Сні-гуроньки чи будь-якого новорічного чи казко-вого персонажу, і бажає долучитися до свята.

Перший різдвяний фестиваль «Велика коляда в Чернігові» – це театралізоване дійство за участю вихованців школи мистецтв, яке відбудеться у Бо-рисоглібському соборі 12 та 13 січня 2011 року.

На Придесенні вироблено удвічі більше цукру,ніж торікЦукровари Чернігівщини завершили пере-

робку солодких коренеплодів і виробили понад 33 тис. тонн цукру. Це удвічі більше,

ніж торік, але не перевищує доведеної держа-вою квоти (35 тис. т).

Зростання обсягів виробництва цукру в об-ласті пов’язане із роботою двох цукрозаводів, а не одного, як було у минулому році. Окрім Ли-новицького цукрокомбінату, поставлені перед собою завдання успішно виконав і Носівський цукрозавод, який нещодавно відновив роботу.

За словами генерального директора Чер-нігівської галузевої господарської асоціації «Чернігівцукор» Миколи Шкурка, обидва під-приємства переробили 263 тис. т цукрового буряка і спрацювали дуже добре.

Вихід цукру з однієї тонни сировини стано-вив – 13%, що більше, ніж по Україні в цілому (11,9%).

Підготувала Сніжана БОЖОК

Ін т е р н е т-к о нфе ре н ц Ія

«Від серця до серця»9 грудня 2010 року в Інформативно-консультативному центрі «ТИ – НЕ ОДИН», що діє при Центральній міській бібліотеці ім. О. Довженка, для дітей з особливими потребами відбулась Інтернет-конференція «Від серця до серця».

Координатор Центру Олена Костириця організувала зустріч в режимі он-лайн між Чернігівською та Сумською спец-школами для дітей із вадами слуху.

Під час конференції заступник директора по роботі з дітьми Ганна Маджуга, педагоги-організатори Лариса Богучарська та Ірина Дерябіна обмінялися досвідом зі своїми сумськими колегами.

Олена ШЕРЕМЕТ

С и т уа цІя

Під законом – беззаконня?

Автоінспекція нібито посилює конт роль, відповідальні за паса-жирські перевезення – також, а ситуація не змінюється. Більше

того, що забороняється робити пе-ревізникам на транспорті загально-го користування, приватникам схо-дить з рук.

Про це минулого четверга йшла мова на загальних зборах Асоціації підприємств автомобільного тран-спорту «Чернігівтрансавто» та облас-ної організації роботодавців авто-транспорту і у прес-клубі реформ на прес-конференції, яку провели голова Асоціації Василь Петришин, генераль-ний директор ВАТ «Чернігівавтосервіс» Володимир Козир та інші члени прав-ління. Наведені ними факти просто спантеличують.

Автоперевізники Асоціації вимага-ють одного – усі, хто надає послуги па-сажирам, мають працювати в єдиному правовому полі, через діючу мережу автостанцій. Хто з приватних перевізни-ків хоче, хай облаштовує власні. Бо на «стихійних» автостанціях за побутовий комфорт можна вважати хіба що влас-ну парасольку.

За словами Василя Петришина, нелегальні транспортні перевезення

сягають 40-ка відсотків. Автоперевіз-ники Асоціації опинилися в нерівних умовах із приватниками. Утримання автостанцій, їх сервіс, звісно, впли-ває, на вартість квитків. Граничні ж тарифи на ринку пасажирських пе-ревезень автотранспортом загально-го користування затверджені ще 26 серпня 2008 року. Звідтоді вартість, скажімо, дизельного пального зрос-ла на 30 відсотків, стисненого газу – удвічі, автозапчастин – більше, ніж у 2 рази, мінімальна заробітна плата – на 73 відсотки. Підприємства опи-нилися на межі банкрутства. Почи-нає накопичуватися заборгованість із зарплати, з оплати запчастин та пального.

Зате вільно почувають себе приват-ні перевізники, які прикриваються по-становою Кабміну про те, що так звані перевезення «на власні потреби», або «спеціальні транспортні перевезення», які «не мають на меті отримання при-бутку», не потребують, отже, і ліцензій. Ось і діють приватники за власним роз-судом. Чим він тепер зобов’язаний да-ішникам чи податківцям? Аби правил дорожнього руху не порушував.

Тут не до належного комфорту у транспортному засобі, не потрібен ні

дорейсовий контроль, ні медичний огляд. І діючі тарифи їм, вибачте, до одного місця.

А цифри, котрі оприлюднено, про-сто волають: чи має право на іс-нування здоровий глузд у нашому житті? Річне податкове навантажен-ня на транспортну одиницю у членів Асоціації сягає 22-х тисяч гривень, у приватних перевізників – 667-ми. Так і хочеться звернутися до Прем’єр-міністра України: Миколо Яновичу, не переймайтеся стільки пенсійним віком. У нас, на Придесенні, біль-шість чоловіків, особливо в сільській місцевості, не доживають до 60-ти. Зверніть краще увагу на цифри, на-ведені вище.

Інша біда – пільгові перевезення. На нинішній рік державні субвенції піль-говикам становлять 36,1 млн грн, що, на думку членів Асоціації, задовольняє потреби лише на 65 відсотків. Більше того, з передбачених субвенцій пере-візники Асоціації недоотримали 3,5 млн грн, що також їх ставить на межу банкрутства.

До речі, учасники зборів Асоціації та обласної організації роботодавців автотранспорту підготували звернен-ня на адресу голови облдержадміні-страції, в якому порушують питання виплати субвенції з державного бю-джету пільговикам, роботи нелегаль-них перевізників і підпільних авто-станцій, соціально важливих, але не-рентабельних маршрутів, рівних умов оподаткування, невідповідності реа-ліям нині діючих граничних тарифів. Їх також непокоїть безпрецедентне збільшення перевірок різними контр-олюючими органами.

Справді, ситуація з перевізника-ми настільки непрозора, що й тіні не видно.

Олекса ДОРОШФото автора

Рідко які інформаційні програми телебачення обходяться без повідомлення про трагедії на автомагістралях. І занадто часто – не без участі автоперевізників. Як правило, приватних, котрі відправляються в рейси не з автостанцій, а, скажемо так, від першого стовпа.

З нелегальних маршрутів вилучено 15 автобусів

Таким є результат організованих Головавтотрансін-спекцією спільно з правоохоронними органами рей-дових перевірок протягом останніх трьох тижнів у Чернігівській області.

Так, проведеними численними рейдовими перевірка-ми транспортних засобів, зокрема, за участю працівників структурних підрозділів ДДСБЕЗ, встановлено, що наяв-

ність на ринку послуг нелегальних маршруток викликає соціальне напруження у законослухняних перевізників, створює умови, за яких держава і перевізники, які пра-цюють у межах правового поля, зазнають неабияких еко-номічних збитків, а на автошляхах України виникають зайві передумови для підвищення аварійності.

Міністерство транспорту та зв’язку України

Саме стільки автобусів заборонено до експлуатації, складено понад 400 актів, що передбачають накладення фінансових санкцій на перевізників, які порушили автотранспортне законодавство, на суму понад 305 тис. грн.

№ 136 (176) 11 грудня 2010, субота 3http://dponline.cn.ua


УКРАЇНА І СвІТ

Абітурієнти складатимуть тест з російської мови

У 2011-му році випускники шкіл вперше матимуть можливість скласти тест з ро-сійської мови.

Про це заявив директор Українсько-го центру оцінювання якості освіти Ігор ЛІКАРчУК.

За його словами, пробний тест із російської мови практично готовий, і найближчим часом пройде пробне тестування.

Також Лікарчук повідомив, що тести з ма-тематики, історії України, фізики, хімії, геогра-фії, біології за бажанням абітурієнтів будуть перекладені російською, угорською, молдав-ською, польською, румунською та кримсько-татарською мовами.

У 2011-му році держборг може зрости на 30 мільярдів

Кабмін планує передбачити дефіцит бю-джету у розмірі 3%. Про це повідомив Прем’єр-міністр Микола АзАРов.

«У минулому році дефіцит бюджету був близько 16%. Це означало, що країні тре-ба було позичити десь 160 мільяр-дів гривень. Цього року ми зводимо дефіцит бюджету десь на 5,5%. Це означає, що шу-кати треба вже не 160 мільярдів, а 55», – повідомив Микола Азаров.

На наступний рік, за словами Прем’єра, Кабмін планує де-фіцит бюджету в 3%.

«Це також означатиме збільшення нашого державного боргу на дуже велику суму, але це вже не 160 мільярдів і навіть не 55, а всього-на-всього 30 мільярдів. Ми вже виходимо із того стану банкрутства, у якому перебували», – підсумував Прем’єр-міністр.

3 грудня віце-прем’єр-міністр України Сергій Тігіпко заявив про те, що Уряд очікує, що дер-жавний борг України за підсумками 2010 року становитиме 348 млрд грн, або 32,1% ВВП.

Швеція надаватиме Україні щорічну допомогу

Міністри закордонних справ Украї-ни та Швеції Костянтин ГРиЩЕНКо і Карл БІЛЬДТ підписали угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом

Швеції про співробітництво у сфері розвитку, яка передбачає надання Україні технічної допо-

моги в розмі-рі 25 млн дол. США щорічно на період до 2013 року.

Про це по-відомили в Де-партаменті ін-

формаційної політики МзС України.Також під час зустрічі міністри обговорили

питання щодо активізації політичного діалогу між двома країнами. Йшлося про взаємодію двох країн у рамках міжнародних організацій. Було відзначено важливість активізації зусиль у контексті поглиблення двосторонньої спів-праці у сфері енергетики.

Підготувала Сніжана БОЖОК

Україна–МВФ: незалежність в обмін на кредити

За рік до двадцятирічного ювілею проголо-шення Незалежності, Україна має шанс втратити самостійність в економічній сфері. Вже тепер ко-жен рядок в бюджеті країни і кожен крок уряду проходять попереднє узгодження у Вашингтоні, в офісі МВФ. З першого кредиту МВФ восени 2008 року дефіцит Пенсійного фонду зріс з 14 млрд грн до 60 млрд грн. Аграрії позбулися дотацій. Ма-лий бізнес отримав удар Податковим кодексом. Політики мовчать, і лише комуністи вимагають зупинити божевільну карусель отримання малих грошей великою ціною...

З чим можна порівняти ситуацію, в яку потрапила Україна, зв’язавшись з МВФ? Уявіть, що вам дуже по-трібна робота. Ви шукаєте і знаходите. Зарплата низь-ка. Вона не забезпечує можливості прожити. Але на додаток до цього роботодавець ще й забороняє вам підробляти, допомагати батькам, вирощувати овочі на городі і продавати їх на базарі. Він забороняє все. До-зволяє лише продавати свої речі і трохи брати в борг. Та ще у тих, на кого він вкаже, і за їхніх умов.

Як ви будете виживати? Та ніяк. Перший час на старих запасах, «підшкірному жирі». А далі, коли в холодильнику нічого не залишиться, тоді... Ні, про це краще не думати.

Приблизно такої ж позиції дотримується і наш уряд. Він намагається не думати, що буде завтра, коли мізер-ні «гранти» від МВФ закінчаться, а проведені заради них реформи заведуть країну в глухий кут.

По суті все, що нині робить влада – це рух за маршрутом, нав’язаним МВФ. Хочеш $1 млрд. на по-криття дефіциту бюджету? Тоді починай з 10 грудня підвищення пенсійного віку, запроваджуй до кінця року штрафи за борги із квартплати, знову підвищуй ціни на газ у квітні 2011 року. Не виконав «домашньо-го завдання», будеш покараний.

Тобто, власної економічної політики у нас вже немає. Непомітно втрачається і політична незалеж-ність. Влада настільки боїться засмутити Міжнарод-ний валютний фонд, що готова пожертвувати влас-ним народом.

Прийняття Податкового кодексу в його нинішньо-му варіанті, вбивчому для малого бізнесу, – це ж теж частина надиктованих нам умов. МВФ вважає, що не треба давати спуску дрібним українським підприєм-цям. Адже вони, на відміну від великих банків, не бе-руть кредити за кордоном і тому в них не зацікавлені фінансові акули Заходу.

При цьому малий бізнес, якщо він виробляє щось хороше, може стати небезпечним конкурентом таким же підприємцям з Європи та Америки. Спочатку ви-тіснить імпорт на своїй території. А потім може вису-нутися і на світову.

Ось тому українську продукцію, з одного боку, всіма правдами і неправдами не пускають за кордон. Незва-жаючи на те, що до СОТ Україна вступила і погодилася на всі кабальні умови угод. З іншого – за вказівкою МВФ, тиснуть тут податками і заборонами на державні дотації. Особливо це стосується аграрної сфери.

Сільське господарство – один з основних локомо-тивів, який міг би вивести Україну на провідні позиції у світі. У нас є для цього всі природні та людські ресур-си. Немає одного – державної політики, спрямованої на реальний розвиток аграрного сектора.

В Європі на сільське господарство йдуть величез-ні суми. Витрати на аграрні субсидії становлять 40% всього бюджету ЄС (120 млрд євро на рік). Це близь-ко 50 млрд євро. У Сполучених Штатах Америки, які є головним акціонером МВФ, на 25 тисяч власних фермерів щороку витрачається близько 4 млрд до-ларів субсидій. Це приблизно по 160 тис. дол. на рік на кожне фермерське господарство.

До того ж, від України вимагають одного: не ви-трачати гроші на розвиток аграрного сектору, а зму-сити його виживати лише одним способом: з кореня продавати всю вирощену продукцію оптовикам, як правило, для вивезення за кордон. Не випадково ве-лика частина працюючих в Україні великих зернотрей-дерських компаній – це транснаціональні структури, нерідко, з американським корінням.

Вони пропонують селянам невигідні ціни та умо-ви. Ставлять у залежність від боргів та поставок у розстрочку дорогої імпортної техніки. Причому, завозять ї ї під гарантії українського уряду, які за-раховуються до загальної суми держборгу. А наші підприємства, які могли б забезпечити село якіс-ною технікою вітчизняного виробництва, не можуть

отримати державну підтримку, тому що МВФ нам цього не дозволяє.

У Меморандумі, який можна прочитати на сай-ті Національного банку, від імені українського уря-ду, сказано:

На майбутній період ми рішуче налаштовані тримати інші видатки під суворим контролем. Ми ухвалили зміни та доповнення до бюджету, згідно з якими видатки, передбачені Законом про бюджет, скорочуються на 16 млрд грн. У рамках цього скорочення передбачено: зменшення субси-дій різним секторам економіки, а також скоро-чення адміністративних призначень для кількох урядових структур.

Щоб уникнути зростання дефіциту сектору загальнодержавного управління, ми вживемо за-ходів для того, щоб всі запозичення, надані Аграр-ному фонду згідно зі статтею 77 Закону про бю-джет на 2010 рік, було повернуто в бюджет до кінця грудня 2010 року…

Ці слова з «клятви вірності МВФ», по суті, містять вирок і українському селу, і виробникам української сільгосптехніки. А, якщо дивитися вперед, то і надіям на економічне зростання.

Судіть самі: за визнанням влади, дефіцит бюджету Пенсійного фонду перевищив не 27 млрд грн, як гово-рилося раніше, а 60 млрд грн. А сума чергової порції кредиту МВФ в перерахунку на гривні становитиме лише близько 12,5 млрд. грн.

Більше того, є всі небезпечні передумови, що до кінця року нестача коштів у Пенсійному фонді (ПФ) може досягти величини в 70–80 млрд грн. А вже в 2011 році – не дорахується 100 млрд грн, тобто май-же половини всього його бюджету.

У своїх спробах вирішити проблему наповнюва-ності Пенсійного фонду Кабмін пішов найпростішим і нераціональним шляхом. Підвищення пенсійного віку в умовах економічної кризи та низької трива-лості життя українців ніяк не допоможе наповнити Пенсійний фонд.

Навіть за найоптимістичнішими розрахунками уряду, «економія» коштів ПФ досягне лише 4 млрд грн, тобто 3–4% від дефіциту бюджету ПФ в 2011 ро-ці. Проте це призведе як мінімум до двох негативних наслідків: по-перше, збільшення і так високого безро-біття серед молоді, по-друге, погіршення здоров’я літ-ніх українців, які будуть змушені працювати замість того, щоб користуватися можливістю законного від-починку на пенсії.

Мало того, почавши з підвищення пенсійного віку для жінок, наступним етапом буде аналогічне підви-щення для чоловіків. Нагадаю, що сьогодні українські чоловіки живуть у середньому менше двох років після виходу на пенсію. Якщо вони будуть виходити на пенсію ще пізніше, це означає роботу до самої смерті. Відра-ховуючи більше третини заробітної плати до Пенсійного фонду протягом всього життя, українські чоловіки ні-коли не зможуть скористатися цими грошима.

Але, що найбільш образливо і парадоксально: мі-зерні суми подачок МВФ, за які буде заплачено фак-тично життям українських пенсіонерів, не вирішують жодної з проблем, які стоять перед Україною. Ні дефіцит Пенсійного фонду, ні стабільність гривні, ні зниження

темпів інфляції і т.д. А при цьому коштують нам за-надто дорого, оскільки заганяють країну в рамки, які не дозволяють повертати борги за рахунок зростання економіки (який там ріст!). Лише за рахунок накопи-чення нових боргів! Взяли нові – віддали старі. Знову взяли – знову віддали.

Але цей процес не може бути нескінченним. З кож-ним новим запозиченням відсотки по боргах зростають. Ми вже витрачаємо на виплату відсотків більше, ніж на медицину чи освіту. А на боротьбу з туберкульозом в бюджеті-2010 (до першого секвестру, проведеного на вимогу МВФ) було закладено на весь рік лише 150 млн грн. І то ця стаття витрат до кінця не виконана. Відчуйте різницю, як кажуть.

Стрімке втягнення України у глобальну боргову яму, перетворення ї ї в утриманку світової фінансової

бюрократії, позбавляють усіх надій на відновлення зростання промисловості і ВВП, підвищення добро-буту населення. З МВФ ми ніколи не будемо жити так, як у Європі, тому що Європа не сидить «на гол-ці» і не виконує вказівки ззовні. А ось ті країни, які спробували жити за нав’язаним правилами, як то Ар-гентина, пережили найважчі часи в своїй новітній іс-торії і позбулися багатьох природних благ. І, перш за все, землі, якою тепер (за рахунок боргів) володіють транснаціональні компанії.

Важко повірити, що партійні лідери і керівництво країни не розуміє ступінь небезпеки гри на гроші, в яку вони втягнули країну. Але лише комуністи ви-магають припинення кабали МВФ без будь-яких за-стережень і компромісів. Решта політичних сил або самі «замазані» в «кредитні історії» (БЮТ, Регіони і партія Тігіпка), або підтакують («НУ–НС»), або мов-чать (Блок Литвина).

Розуміючи всі катастрофічні наслідки залежнос-ті від МВФ, а також те, що влада не має власної волі відмовитися від малих грошей великою ціною, Ко-муністична партія України наполягає на проведенні всеукраїнського референдуму з питання співпраці з Міжнародним валютним фондом. За словами лідера КПУ Петра Симоненка, «якщо уряд не в змозі проти-стояти тиску МВФ та інших міжнародних фінансових терористів, потрібно прямо звернутися до народу і на всеукраїнському референдумі визначитись щодо заборони співпраці України з МВФ на таких кабаль-них умовах».

Логіка комуністів зрозуміла: не можна міняти дер-жаву на гроші. Як і не можна перетворювати неза-лежність Україна у заставу за іноземні кредити. Хоча б тому, що виплатити борги і отримати заставу назад при таких темпах «кабалізації країни» світовим спеку-лятивним капіталом буде не реально. Платити за ра-хунками своїх батьків доведеться нашим дітям, у яких МВФ своїми умовами вже забирає майбутнє...

Олексій ГРАч

Рішенням надзвичайної протиепідемічної комісії з 03.12.2010 у кількох школах обласного центру припи-нено навчання і введено протигрипозний режим.

В окремих районах дев’яти областей України спосте-рігається перевищення епідпорогу більше, ніж на 50%.

Незначне перевищення епідемічного порогу зафіксова-но ще у 98 районах.

Всього в нашій державі введені обмежувальні заходи в 345-ти школах та 78-ми дитячих дошкільних закладах.

Тетяна НОВІК

е пІд е мІя н а п ор озІ

У дванадцяти школах області введено протигрипозний режим

ДлЯ ДОВІДКИ: на 16.11.2010 р. ви-датки на виплату одних лише відсо-тків по державному боргу за січень-листопад 2010 року склали 12 млрд грн, на виплату боргів 22 млрд грн. Усього – понад 34 млрд грн.

4 № 136 (176) 11 грудня 2010, субота

c m y k



сусПільстВосусПільстВо

Як після такої розмови не зайти в дім Тихо-новських? Корюківка. Вулиця Червоноху-тірська, 17, кв. 1. У кухні на цвяху висять квитанції з облтеплокомуненерго. Виявля-

ється, якщо вірити написаному, покійний Ми-хайло Лаврентійович, інвалід Великої Вітчизня-ної війни І групи, командир екіпажу радянсько-го танка, точніше, корюківський Мересьєв без обох ніг, заборгував 100 гривень і 52 копійки за тепло і гарячу воду.

– Ці папірці – насмішка над пам’яттю про мого чоловіка. Він був заслуженою людиною, – хвилюється, сидячи на стільчику, його дружина Євдокія Семенівна. – На всі комунальні послуги в нього були стовідсоткові пільги. А взагалі він був людиною уважною, боргів не любив і не мав, не допускав їх. Я в нашу тепломережу не дійду, щоб посоромити працівників і начальника Андрія Штикова. Усі знають, що Михайла Тихоновсько-го на світі немає, а вони не знають. Оце, такий облік власників, та не це головне…

Сиву жінку дивує, що контролери з газового управління стукають у двері, заходять, переві-ряють лічильник. Так само і по електриці. Чому ж тоді контролер з «Облтеплокомуненерго» не схотів зайти?..

– Ніколи мені стукати! – каже інспектор по прийому населення Корюківської дільниці ВАТ «Облтеплокомуненерго» Юлія Плющ. – Контр-олера в нас нема, вже рік, як область скороти-ла. Отож мені доводиться бігати, ледве встигаю. Вдень люди на роботі, квартири замкнені, тож йду у вечері. Я теж людина, в мене робочий день до 17-ї, та й працюю тут тільки три міся-ці. Не тутешня, людей не знаю. Мені невідомо, що Тихоновського немає на світі… Кажете, він горів у танку і лишився двох ніг?! Легендарна людина.

– Борг у Тихоновського? Не знаю. Невже? Адже у нього встановлен індивідуальний котел…

Борг є, а Тихоновського немає!– Я зателефонувала у Чернігів, сказали, що

борг тягнеться ще з 2003-го року, – тільки й могла пояснити Юлія.

Але ж Михайло Лаврентійович помер у 2005-му! За два роки він міг би його сплатити. До того ж у 2004-му йому як інваліду Великої Вітчизня-ної війни І групи з Чернігова надійшли кошти, щоб встановити в квартирі індивідуальний га-зовий котел.

Котел встановили, труби міняли. Постійно приходили комісії, перевіряли. Дружина ста-рого танкіста не витримала: «Скільки ж можна перевіряти?..»

А тепер що? Оту молоду жіночку, що квитанції розносить покарати? Це легше за усе. Та і розі-братися Юля не може, бо всі дані там, у Черні-гові? У неї за інше голова болить, як громадяни-на Н., у якого 10 тисяч боргу за тепло, до суду притягнути, отож 110 грн 52 коп., які тягнуться з 2003 року – зовсім дрібна монета!..

Непристойно покійникам квитанції виписува-ти. Юля переживає, це зрозуміло. Але нехай пе-реживає і її безпосередній начальник – Андрій Штиков. Йому за сім років у такому містечку як Корюківка можна було навіть самому розібрати-ся з кожним боржником. Може, для нього сума 110 грн 52 грн. – не варта уваги?

Завжди приємно зустріти добрих старих знайомих. Кудись поспішає Рая Тихоновська, яка давно вже Концева. Але зупиняється:– Привіт! У мене є тема для фейлетону. Напиши в «Деснянку». Ми її із задоволенням читаємо… Моїй мамі почали кожного місяця залишати у хвіртці квитанції за надані послуги ВАТ «Облтеплокомуненерго» абоненту Тихоновському Михайлу лаврентійовичу. А батька нашого вже п’ять років, як нема! Опалення шість літ індивідуальне, централізованого гарячого водопостачання немає і ніколи не було…Останню квитанцію принесли 12 листопада, якраз на батьків день народження. Мати плакала…

Пишу ці рядки, а поруч з ар-кушами лежить книга Фабі-ана Гаріна «Квіти на танках», де пишеться і про відважний

екіпаж танкістів лейтенанта Михай-ла Тихоновського. Мені її дала по-читати Євдокія Семенівна, хоча сама розповідала не те, про що в книзі написано:

– Напередодні війни Михайло на-вчався в Щорській техшколі на по-мічника машиніста паровоза. Їздив він туди велосипедом з Корюківки. Повертаючись додому, Михайло обов’язково зупиниться, щоб я пі-дійшла. Він був високий, веселий, грав на гітарі й мандолині, займався спортом. На фронт записався добро-вольцем. Приїхав мене повідомити. Спитав, дивлячись в очі: «Дусю, бу-деш чекати?» Хіба я могла відвести погляд? Сказала: «Буду!..»

Михайло повернувся в Корю-ківку у 1944-му на протезах і вже не такий високий, як раніше, про-тези були якісь малі. Два ордени Червоної Зірки, орден Слави, а ще – Богдана Хмельницького, медаль «За відвагу»… Запропонував руку і серце. Хіба Дуся могла відмовити? Чекати обіцяла ще в 41-му… Син Євген народив-ся в 46-му, Рая – через чоти-ри роки.

– Скажіть тепер, що безно-гий танкіст очолював у районі відділ фізкультури і спорту, не повірять. А в Михайла виходи-ло! Згодом його обрали секре-тарем райвиконкому, був і го-ловою міськради. Ніколи ні на кого не кричав, не лаявся. Ро-зумів людей і любив їх, – гово-рить дружина.

– Син Євген уже на пенсії, жи-ве в Києві з родиною, полковник медичної служби. Як приїздить, – продовжує Євдокія Семенівна. – обов’язково їдемо на кладовище провідати батька. Знаєте, на його могилі завжди квіти. Не тільки від нас, а й від корюківчан. Це вже щось та значить!..

Але старі люди відійдуть за межу. Чи молодь згадає?.. Поки що в йо-го рідній Корюківці нікому і в го-лову не прийшло назвати вулицю його іменем.

Михайло Тихоновський воював на Курсько-Орловській дузі у складі дивізії генерала Катукова, вже ма-ючи бойові хрещення. Екіпаж Тихо-новського був нагороджений вим-пелом ЦК комсомолу ще за фор-сування глибоководної Вазузи на Ржевському напрямку. Тоді Михайло проявив винахідливість: із затопле-них бойових машин швидко зроби-ли «міст», по якому пройшли такі ж

Т-34 і роздавили гусениця-ми, скосили кулеметним і гарматним вогнем ворога. Піхота без втрат пе-реправилася на інший берег. Потім танкісти тягачами витягли бойові машини. А хто б наважився ряту-вати з палаючого танка червоний вимпел ЦК комсомолу? Звичайно ж, він із друзями. Механік Іван Ши-роков через багато років після ві-

йни приїздив до Михайла в гості. Разом вони згаду-вали, як це було.

Останній бій для лей-тенанта Тихоновського був 12 серпня 1943 року, його танковій роті було наказано прорватися в тил, відрізати залізнич-ну станцію Артемівка на дільниці Харків – Полта-ва, не дати можливості відправити ешелон з танками в бік фронту і чекати підкріплення.

Бойова трійка Т-34 вже оточила вокзал і розстрілювала з куле-метів фашистів. Горі-ли вагони. Раптом із задніх платформ спо-взло три «тигри» й атакували машину Ти-хоновського. Не від-ступати! Полум’я охо-пило один «тигр», за-тих мотор другого, зараз примусять за-мовкнути й третього. Не встигли. Усеред-ині командирської

машини все спалахнуло. Поране-ного лейтенанта витягли через люк. Йому потрібна була негайна опера-ція, але танкова бригада перебува-ла за кілька десятків кілометрів від лінії фронту в тилу ворога. Майже добу добиралися до найближчого медсанбату. Довелося ампутува-ти ноги.

Через місяці лікувань Михайло вчився ходити заново…

* * *

Квитанція про борг покійному герою – дійсно, тема для фейлетону. Та… спасибі тим, хто її творив. З’явилася на-года ще раз нагадати, хто такий був герой Михайло Тихоновський, корюківський Мересьєв.

Зоя ШМАТОКм. Корюківка

Червоної Зірки, орден Слави, а ще – Богдана Хмельницького, медаль

гий танкіст очолював у районі відділ фізкультури і спорту, не повірять. А в Михайла виходи-ло! Згодом його обрали секре-тарем райвиконкому, був і го-ловою міськради. Ніколи ні на кого не кричав, не лаявся. Ро-зумів людей і любив їх, – гово-

– Син Євген уже на пенсії, жи-ве в Києві з родиною, полковник медичної служби. Як приїздить, – продовжує Євдокія Семенівна. – обов’язково їдемо на кладовище провідати батька. Знаєте, на його могилі завжди квіти. Не тільки від нас, а й від корюківчан. Це вже

Але старі люди відійдуть за межу. Чи молодь згадає?.. Поки що в йо-го рідній Корюківці нікому і в го-лову не прийшло назвати вулицю

Михайло Тихоновський воював на Курсько-Орловській дузі у складі Т-34 і роздавили гусениця-

йни приїздив до Михайла в гості. Разом вони згаду-вали, як це було.

Останній бій для лей-тенанта Тихоновського був 12 серпня 1943 року, його танковій роті було наказано прорватися в тил, відрізати залізнич-ну станцію Артемівка на дільниці Харків – Полта-ва, не дати можливості відправити ешелон з танками в бік фронту і чекати підкріплення.

Бойова трійка Т-34 вже оточила вокзал і розстрілювала з куле-метів фашистів. Горі-ли вагони. Раптом із задніх платформ спо-взло три «тигри» й атакували машину Ти-хоновського. Не від-ступати! Полум’я охо-пило один «тигр», за-тих мотор другого, зараз примусять за-мовкнути й третього. Не встигли. Усеред-

машини все спалахнуло. Поране-ного лейтенанта витягли через люк.

сусПільстВо

Завжди приємно зустріти добрих старих знайомих. Кудись поспішає Рая Тихоновська, яка давно вже Концева. Але зупиняється:– Привіт! У мене є тема для фейлетону. Напиши в «Деснянку». Ми її із задоволенням читаємо… Моїй мамі почали кожного місяця залишати у хвіртці квитанції за надані послуги ВАТ «Облтеплокомуненерго» абоненту Тихоновському Михайлу лаврентійовичу. А батька нашого вже п’ять років, як нема! Опалення шість літ індивідуальне, централізованого гарячого водопостачання немає і ніколи не було…Останню квитанцію принесли 12 листопада, якраз на батьків день народження. Мати

Завжди приємно зустріти добрих старих знайомих. Кудись поспішає Рая Тихоновська, яка давно вже Концева. Але зупиняється:– Привіт! У мене є тема для фейлетону. Напиши в «Деснянку». Ми її із задоволенням читаємо… Моїй мамі почали кожного місяця залишати у хвіртці квитанції за надані

т е м а д л я фе Й л е т о н у

Критикувати чи дякувати?

Михайло Тихоновський

Михайло з дружиною Євдокією серед дітей та онуків



культуракультураЖІн к а р о к у-2010

Можна жити в маленькому селі і відчувати себе у цен-трі всесвіту. Якщо, звичай-но, ваш внутрішній світ мо-

же вмістити його в собі. Таку дум-ку навіяли мені зустрічі з Ольгою Григорівною Новак. Шість років тому я вперше побачила і почу-ла її в музеї Марії Заньковецької села Заньки. На святкування 150-річчя з дня народження першої народної артистки України сюди приїхали земляки з Києва, серед яких були Юрій Мушкетик, Леонід Горлач. Політичні дебати, а це було напередодні Майдану, влаштували на подвір’ї музею чиновники. Во-ни говорили про актрису завчено хрестоматійно, задля власної про-моції. Один, навіть, переплутав її біографію з біографією Соломії Крушельницької. Ольжина ж емо-ційна екскурсія рясніла цікавими фактами. Відчувалося, що ця вчи-телька української мови і літерату-ри знає більше, ніж розповідає. Її залюбленість у землячку була вар-та уваги багаторічного київського дослідника життя і творчості Марії Заньковецької Анатолія Кудриць-кого, який виступив з шанобливою емоційною промовою.

4 серпня 2009 року в день рів-ноапостольної мироносиці Марії-Магдалини, на її честь і назва-ли Адасовські доньку, вшанувати 155-річчя Заньковецької прийшли лише односельці та ніжинці. Біля пам’ятника про знамениту земляч-ку знову захоплено і артистично розповідала Ольга Новак, а най-старші заньківські співачки Софія Левченко, Олександра Єцкало, Ган-на Хонда, Марія Занько, Ніна Шкур-ко вже не молодими, але впевне-ними голосами виводили улюблену пісню актриси про сизих голубів. І одягнені вони були в автентичні вишиті сорочки, успадковані від бабусь і прабабусь, які, очевидно, гралися на цьому подвір’ї з дво-рянською дівчинкою.

Журналістам одного з київських телеканалів Ольга захоплено пока-зувала улюблені місця свого дитин-ства і дитинства актриси. Так, так… До цього часу збереглася церква, перероблена під Будинок культу-ри, і ставок, про який закоханий у Заньковецьку Антон Чехов, зга-дує в «Чайці». Маленька Марія теж наснажувалася цими краєвидами: доглянутими біленькими хатинка-ми між вишневими та яблуневими садками, росяною ранковою ти-шею, солов’їними співами під зо-ряним небом. Вони гармонізували дівочу душу.

Оцю таїну геніальності Марії Заньковецької Ольга Новак поча-ла пізнавати ще школяркою. У 1960 році, коли в Україні відзначали 100-річний ювілей видатної української артистки (а тоді день її народжен-ня помилково датувався 1860 ро-ком), у столицю поїхала Заньків-ська делегація. Секретар партійної організації, вчитель біології Федір Кириченко після цієї події почав турбуватися про створення музею першої народної артистки України в селі, де вона народилася. Ініціа-тиву підтримали і в Києві. Внучата племінниця Заньковецької Галина Дядюша подарувала більш ніж со-тню книг. Театральне товариство

– стільці для клубу. Вчителі разом зі школярами почали збирати екс-понати. Родина Софії Шафрай від-дала дзеркало, подароване їй Ма-рією Заньковецькою. Знайшовся і вишитий родинний рушник Ада-совських, і мереживо ручної ро-боти самої актриси, і фотографії відомого ніжинського фотографа Олександра Серебреніка. У 1964 році відкрили музей.

Було багато гостей з Ніжина, Чернігова, Києва. Гарно виступа-ла Наталія Ужвій, інші театраль-ні діячі. Співав Дмитро Гнатюк. А відповідальною за музей призна-чили вчительку Марію Кириченко. Вона оберігала його чотири роки поспіль: поповнювала експоната-ми, приймала гостей, разом з ак-торами Львівського театру імені Марії Заньковецької влаштовува-ла «Театральну осінь», проводила екскурсії і готувала екскурсоводів зі своїх учениць. Найкраще це ви-ходило у її доньки Людмили Кири-ченко і Олі Новак. Вивчення твор-чої спадщини видатної землячки, спілкування з її внучатими небога-ми Іриною Толочко і Галиною Дя-дюшею наповнювали повсякденне життя вчительки і школярок ви-соким змістом. Недарма ж онука Марії Кириченко Олеся Вакулен-ко стала заслуженою артисткою України. Пізніше музей очолював Микола Федотович Костирко, тут активно працювала його дружина вчителька української мови і літе-ратури Тетяна Гаврилівна.

Ольга із вдячністю згадує своїх наставників. Ще восьмикласницею вони відправили її на зліт краєз-навців у Сваляву. Дівчина так гар-но і грамотно представила свій музей, що посіла перше місце. А після школи, отримавши диплом вчителя української мови і літе-ратури, Ольга Григорівна почала викладати улюблений предмет у рідному селі. Але сценічний геній Марії Заньковецької продовжував освітлювати її життя. Це як енер-гія померлої зірки: віддавши себе до решти, вона ще лине до нас і зігріває протягом кількох сот світ-лових років.

Мені близьке і зрозуміле захоп-лення ровесниці. У той час коли вчитель-методист, відмінник на-родної освіти Ольга Новак у Зань-ках готувала методичну розвідку «Незабудковий квіт таланту Марії Заньковецької», я, потрапивши на роботу в Ніжинський краєзнавчий музей, вивчала ніжинське оточен-ня великої актриси. Читала видану про неї в різні часи театрознавчу і художню літературу, розкопувала архіви в Ніжині і Києві, спілкува-лася з відомими дослідниками її життя і творчості, відкривала для себе і оточуючих забуті імена, які тягнулися за талантом Заньковець-кої. І мені, як пише Оксана Забужко, хотілося випрямити спину перед великими постатями.

Я ніколи не забуду того мис-тецького враження, яке справив на мене телевізійний ювілейний концерт Івана Козловського, який починав творчу діяльність ра-зом з Марією Заньковецькою та з іншими корифеями українсько-го театру. А Ольга слухала його неперевершений тенор у своїх

Заньках! У такий спосіб видатний співак засвідчив свою пошану до видатної актриси, залишивши ще й запис у музейній книзі відгуків 19 серпня 1981 року.

– А оце львівський актор Василь Яременко, який називав Занько-вецьку театральною матір’ю, – по-казує Ольга на фото в музейній експозиції.

Ці люди і події наповнювали її вже доросле життя і вивищували над буденними клопотами.

Рік тому Заньківську школу, в якій навчалося 11 учнів, закрили. Школярів підвозять у сусіднє се-ло, працевлаштували педагогів. У приміщенні вирішили створи-ти етнографічний відділ музею. Ольга Новак отримала в ньому штатну посаду – зберігач фондів. Ще викладаючи українську мову і літературу в Заньківській загаль-ноосвітній школі І-ІІ ступенів, во-на підготувала вже згадану мною методичну розвідку, яку рецен-зенти з Чернігівського обласного інституту післядипломної педаго-гічної освіти рекомендували для проведення заочних екскурсій, літературно-мистецьких читань, оглядових уроків-лекцій, вихов-них заходів. «Ми, сіячі розумного, доброго і вічного, маємо дбати не лише про інтелектуальний потен-ціал майбутнього нації, а й про його високоморальний, духовно багатий, естетично зрілий образ, – вважає Ольга Новак. – Для цьо-го треба створити такі умови, щоб дитина перебувала під постійним впливом матеріальної і духовної культури свого народу. У процесі формування особистості найефек-тивнішими є шляхи пізнання від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до світового. Отже, виховуючи в дитини інтерес до свого рідного, близького їй з дитинства, ми вихо-вуємо не лише вдячного спожива-ча світових культурних цінностей,

а й дбайливого поповнювача його безцінної скарбниці».

Ольга Григорівна сумує за свої-ми учнями, які під її керівництвом писали твори «Мала батьківщина великої актриси», «Стежками Ма-ні Адасовської», разом зі старши-ми заньківчанами брали участь у літературно-мистецьких читаннях «Фольклор і етнографія у творчості Заньковецької», в театралізованих святах «Вечорниці у Марії», «Улюб-лені пісні Марії Заньковецької». Ці шкільні форми роботи можна пе-ренести в музей, об’єднавши зу-силля його працівників і педагогів Ніжинщини та Ніжина. Адже в ху-дожньому відділі міського краєз-навчого музею імені Івана Спась-кого одна з кімнат розповідає про вплив першої народної артистки України на театральне життя міс-та. Це вже готовий туристичний маршрут з Ніжина до Заньок «У гості до Марії». Ніжинське учили-ще культури і мистецтв імені Марії Заньковецької разом з Ніжинським драматичним театром імені Михай-ла Коцюбинського мають творчий потенціал для того, щоб поновити в Заньках «Театральну осінь». Під патронатом відділу культури рай-держадміністрації і відділу освіти можна проводити у Заньках кон-курси читців, а переможців наго-роджувати екскурсією в київський музей Марії Заньковецької. А мож-ливо і київських екскурсоводів за-цікавить дорога до Заньковецької зі столиці у Заньки через Ніжин? Чи не підтримає їх у цьому і столичне чернігівське земляцтво?

Тим часом Ольга збирає експо-нати для нового відділу музею. У колишніх класах ми вже побачили продуману нею концепцію: у повіт-ці розмістилися автентичні жлукто і ступа, плетені коробки і кошики для зберігання зерна і овочів. Це знаряддя праці. А яке розмаїття вишиванок, рушників, гладишок і жбаників… Це світлиця. Тут Ольга

намалює настінне панно, ескіз яко-го вже й придумала. Окремий зал присвячений місцевим лікарським рослинам, в якому будуть і народ-ні рецепти їх використання. Дитя-чим спогадом про найсмачніший бабусин хліб, тепло печі і затишок сільської великої хати, повіяло на мене від вишитих картин, від отих Оленок з оленями, і лебедів, і Іва-сиків з собачками. Мистецтвознав-ці називають їх лубком, а Ольга каже, що в них багато позитивної енергетики жінок-вишивальниць. Вони теж мають право на експо-зиційний зал, як вияв побутової народної культури.

Колишній учительці допомага-ють колишні учениці Тетяна Ко-валевська і Наталія Сацюк. За-прягають коня, сідають на воза і їдуть Заньками у пошуках давніх речей. – Це для музею, – запиту-ють односельчани, – і дарують Ользі Григорівні конопляні руш-ники, лляні настільники, рядна, глечики… Знають, що все це буде збережено і виставлено, як експо-нат. Новак поважають за щирий добрий характер, за відданість покликанню, за те, що в малень-кому селі зуміла реалізувати свій творчий потенціал. Це при тому, що вона сьогодні сама господа-рює в хаті покійних батьків, обро-бляє великий город, має корову і курник, в якому поселила ще й лелеку. Разом з дівчатами вже по-чали мостити для нього гніздо на шкільному подвір’ї.

– От приїдете навесні, а в нас лелека в гнізді, як експонат, – за-прошує Ольга Новак. Її не лякає те, що немає опалення і електро-енергії в новостворюваному музеї, бракує коштів, і маленька зарплата. Дружба з Заньковецькою навчила її оптимістично сприймати світ і творити навколо себе красу саме через труд власної душі.

Надія ОНИЩЕНКОФото Олександра ВАСИЛЕНКА

Ольга Новак усе життя дружить із Марією Заньковецькою

6 № 136 (176) 11 грудня 2010, субота

c m y k



СвІт за хо п л е н ь

Колишній контррозвідник Микола Кордаш вирощує...гранати і ананасиП’ять навчальних закладівза плечима

Про Миколу Кордаша в Мені знають як про пілота мотодельтаплану, так і про гарного господаря, який ви-

рощує екзотичні тропічні рослини. А ще в нього багата та цікава біографія. Уродженець Мени, закінчив Харківське вище військово-авіаційне училище зв’язку. Але служити за спеціальністю не дали. Командування взяло до ува-ги його організаторські здібності та партійність і направило на військово-політичну службу – секретарем комі-тету комсомолу великого військового науково-виробничого управління. За-кінчив Львівське військово-політичне училище, але паперова робота не для нього. Став активно займатися пара-шутним спортом. Збирався перейти на службу до групи рятувальників-випробувачів катапультних систем. За його плечима півтисячі стрибків з па-рашутом. Однак, таке прагнення дуже не сподобалося керівництву. Тому ціл-ком вчасною стала пропозиція перейти на службу до військової контррозвід-ки. Він погодився. Питання вирішили за два дні. Написав рапорт і Миколу Кордаша звільнили з лав Радянської Армії і відповідно прийняли до по-тужної організації – Комітету держав-ної безпеки. Півтора роки навчався у школі військової контррозвідки. Де-сять років служив у районі Семипа-латинського ядерного полігону. І хоч відстань до місця ядерних вибухів ста-новила десь 200 кілометрів, про шкоду радіації ніхто тоді не говорив. Далеко не всі, хто служив у районі полігону, доживали до пенсії. Нині колишніх військових, яких зачепив атом, у Ро-сії, Казахстані та Білорусі прирівняли до чорнобильців.

Щоб мати вищу, не лише військо-ву освіту, Микола Кордаш одночасно навчається на юридичному факультеті університету та вищій школі КДБ. Після їх закінчення у нього за плечима були аж п’ять навчальних закладів і великий досвід служби. Миколу Кордаша призна-чають заступником начальника особли-вого відділу військового з’єднання. Але Союз доживав останні дні. Офіцери, ви-хідці з України, отримали запрошення-шифровку від тодішнього Президента України Леоніда Кравчука переїхати на батьківщину.

З контррозвідників – у пілоти

Підполковник Микола Кордаш по-вірив у перспективи служби у незалежній Україні, і у 1992 році

приїхав на Батьківщину. Але перспек-тиви продовжувати службу були не-втішними. Посад такого рівня, які мав у Росії, в Україні виявилося лише чо-тири. Йому пропонували... капітанську посаду. Контрозвідник високої підго-товки і досвіду виявився непотрібним Україні. Тому у 1992 році Микола Кор-даш вийшов у відставку, взяв у Ме-ні земельну ділянку, побудував буди-нок та почав... вирощувати екзотичні культури. Правда, деякий час працю-вав начальником охорони на відомому сільгосппідприємс тві ЗАТ «Корпорація Інтерагросистема». І тут не зміг жити без неба – умовив керівництво підпри-ємства купити мотодельтаплан, закін-чив спеціальні курси і отримав права пілота надмалої авіації. Зареєстрував

мале приватне підприємство «Політ». Хотів, працюючи на мотодельтаплані, обробляти посіви сільгоспкультур та заробити грошей на купівлю власної техніки. Коли вдало обробив більше ніж тисячу гектарів, поцікавився, як же з ним будуть розраховуватись за роботу. Адже мотодельтаплан міг за годину обробити 100 гектарів, а трак-тор за добу лише 50. Та й бензину на 100 га дельтаплан витрачає лише 25 лі-трів. Однак керівництво фірми заявило приблизно таке: «Ти ж отримуєш задо-волення від польотів, то ж вистачить тобі тих 300 гривень, які отримуєш за роботу начальника охорони». Не по-годилося підприємство і на пропози-цію працювати безкоштовно, виділя-ючи дизельне пальне в кількості, яке витрачається на трактор для обробіт-ку посівів. Побачивши такий підхід до роботи Микола Кордаш через півроку звільнився з посади начальника охо-рони. Мотодельтаплан підприємство продало, програму згорнуло.

Ананаси, банани, цитрусові –у зимовому саду

Про Кордаша-садівника постійно пи-шуть місцеві ЗМІ. А його зимовий сад заслуговує окремої розповіді.

Коли Микола зводив дім, зимовий сад планувався як його частина, у вигляді великої веранди з південної сторони, вікнами до сонця. Будинок і зимовий сад опалюється природним газом. Ко-ли взимку за вікнами мінус двадцять, у саду температура має становити 18 градусів тепла. Інакше тропічні рослини пропадуть. А перелік цих рослин вра-жає. В зимовому саду ростуть: ананаси, банани, лимони, апельсини, мандарини, гранати, інжир, пасифлора та інші. А допоміг Миколі Кордашу саджанцями відомий в Україні аматор-селекціонер Анатолій Потій.

Розповідати про свій сад Микола Кор-даш може годинами. Ті ж самі ананаси ростуть в природних умовах лише в Аф-риці, а у нас стали символом добробуту й багатства – не кожен може дозволити собі на столі цей рідкісний фрукт навіть у свята. Бананів повно у магазинах та на базарах. Та чи всі знають, що фрукти з

великим вмістом крохмалю є кормови-ми, тобто призначеними для худоби? А ще їх обробляють хімікатами для кра-щого зберігання. У Миколи Кордаша ж ростуть справжні харчові банани сорту Китайський карлик. Набагато смачніші і поживніші. Тому і невисокі. У природі ж, у тропіках, ця травичка досягає 20 метрів. «Банани плодоносять через 8 місяців, – каже Микола Кордаш. – Роз-множуються частками цибулин. Треба вміти відділити цю частину та виса-дити її у ґрунт. А вже через 8 місяців буде урожай. Цитрусові теж дуже ви-багливі: люблять світло, якого взимку так не вистачає. Їм потрібно не менше ніж 100 Вт на квадратний метр. А при нинішніх цінах на енергоносії це доро-ге задоволення».

Нині ж у зимовому саду, крім лимо-нів, інших плодів поки що немає.Вирощуйте персики –не пошкодуєте

До цього потрібно додати, що і літ-ній сад та город у Кордаша незви-чайний. В ньому аж шість сортів

винограду, ягоди суниці виростають більші, за куряче яйце, порічки – роз-міром майже з вишню, кавуни – кращі за ті, що привозять. А ще не так дав-

но господар захопився вирощуванням персиків. Вважає, що ця культура ціл-ком придатна для вирощування в об-ласті. З персиків дуже смачні варення, повидло, соки, компоти. Та й свіжи-ми їх споживати дуже корисно. «Най-краще для нашої місцевості підходять сорти «Київський ранній» та «Княжий келих», – каже Микола Кордаш. – От тільки клопот чимало. З весни треба обробляти дерева проти грибкових захворювань, бо персик дуже боїться кучерявості листя. Тож як тільки буде плюсова температура, потрібно брати-ся до роботи».

Але і це не останнє хобі Миколи Кор-даша. Він затятий мисливець. Серед впо-льованих трофеїв – зайці, качки, інша дичина. Також любить і доглядає аква-ріумних рибок: має два великих акварі-уми на 400 і 300. Розводить вибагливих і престижних риб, таких як діскус.

А якщо є вільна година, любить по-рибалити на Десні. Минулого літа упій-мав 20-кілограмового сома завдовж-ки 1,25м.

Всіляко підтримує захоплення чо-ловіка дружина Валентина. У неї улю-блене заняття – квіти. Всю теплу пору року двір Кордашів потопає у квітах. Особливо Валентина любить троян-ди і лілії.

Микола Кордаш – товариська і ком-панійська людина. У нього багато дру-зів як серед жителів міста, так і серед колишніх однополчан. Вони постійно телефонують та запрошують у гості.

Валерій МАГУЛАм. Мена

Втрачене Свідоцтво про реєстра-цію випуску акцій закритого ак-ціонерного товариства «чексіл-Автосервіс» (код ЄДРПОУ 14252165), № 23/24/1/03, видане 18.12.2003 року Чернігівським територіальним управ-лінням ДКЦПФР,

ВВАжАТИ НЕДІйСНИМ.

п ор и р о к у

Грудень без дощу, що сіль без… борщу. Або навпакиСправді, свою суть нинішній місяць щороку підтверджує і власною назвою. Без небесної води він – ні туди і ні сюди. Бо звідки ж грудкам взятися? Пригадайте, будь ласка, в якому грудні не дощило б. Я такого не пам’ятаю.

А який же борщ без солі? Ганьба кухарю!До речі, стільки дощу, скільки випало в

нашій області за останні дні, вистачило б не на один борщ. Півзими б сьорбали…

Правда, зима налаштувалася тікати з Приде-сення. Доволі товста снігова ковдра, принай-мні під Черніговом, швидко перетворилася в тонесеньке простирадло. Дещо більше снігу залишилося тільки у північно-східних райо-нах області.

Ось такі погодні кульбіти – відгомін не-простих атмосферних процесів над Західною та Центральною Європою, котра переживає другий потужний удар стихії. Знову інтенсивні снігопади і морози паралізували Великобри-танію. Аналогічні проблеми в аеропортах, на автомагістралях та залізничному транспорті виникли у Франції, Німеччині та сусідніх краї-нах. Протяжність автозаторів обчислюється десятком кілометрів.

Навіть у Португалії північну частину терито-рії занесло снігом. На півдні ж її вирують по-вені, як, до речі, і в Іспанії. На дахах власних домівок перечікують небувалу в історію повінь албанці. Не краща ситуація у Сербії, Чорного-рії і Боснії, у нас на Закарпатті. А столиця Росії Москва знову потопає в снігах.

Синоптики заспокоюють: подібні погодні екстрими ближчими днями до нас не завіта-ють. Спасибі й на тому!

Лесь ГОМІН

Німеччина

Микола Кордаш біля гранатового деревця



к а л е н д а р

Сьогодні Сонце зійшло о 7 год. 47 хв., за-йде о 15 год. 58 хв. День триватиме 8 годин 10 хвилин. Новий Місяць 5 грудня. Місяць у водолії, Рибах.

за релігійним календарем сьогодні – преподобномученика і сповідника Стефана Нового. Мученика Іринарха та святих семи жон. Священномученика митрополита Сера-фима (1937). Святителя Феодора, архієписко-па Ростовського. Мучеників Стефана, Васи-лія, Григорія, Іоанна та інших багатьох. Різд-вяний піст.

завтра – мученика Парамона і з ним 370-ти мучеників. Мученика Філумена. Преподобного Акакія Синайського. Преподобного Нектарія Печерського. Священномученика Авива, єпис-копа Некреського. Різдвяний піст.

Післязавтра – апостола Андрія Первозван-ного. Святителя Фрументія, архієпископа Індій-ського (Ефіопського). Різдвяний піст.

Іменинниками будуть: сьогодні – Василь, Григорій, Федір, Степан, Серафим; завтра – Ольга, Неоніла, Іван, Парамон, Акакій, Філу-мена; післязавтра – Андрій.

ц и м и д н я м и н а р од и л и С я

11.12

Німецький мікробіолог, лауреат Нобе-лівської премії Кох Роберт (1843); фран-цузький кіноактор Жан Маре (1913); ро-сійський спортсмен, 24-разовий чемпіон СРСР з тенісу, спортивний коментатор Микола озеров (1922); російський кіно-актор Борис Щербаков (1949).

12.12

Український книгознавець, лексико-граф, перекладач Іван Максимович (1670); американський співак Френк Сі-натра (1915); український кіноактор і ре-жисер Леонід Биков (1928); киргизький письменник чингіз Айтматов (1928).

13.12Німецький поет Генріх Гайне (1797);

український прозаїк, поет, публіцист, громадський діяч Микола Хвильо-вий (1893).

н е С п р и я тл и вІ д нІ у г руд нІ

13, 15

знІм о к Із С у п у т н и к а

NOAA-19 10.12.2010 12:14

Чернігів

гІ д р о м е т ц е н т р п овІ д о м л я Є

11-го грудня очікується мінлива хмарність, місцями невеликий сніг, на дорогах ожеледиця. Вітер північно-західний 7–12 м/сек. Температура повітря –2 ... –7 °C, по Чернігову –3 ... –5 °C.

12-го та 13-го грудня – мінлива хмарність, без істотних опадів, лише вночі 13-го місця-ми невеликий сніг, на дорогах ожеледиця. Вітер південно-східний з переходом на схід-ний 3–8 м/сек. Температура вночі –7 ... –12 °C, –2 ... –7 °C.

п ог од а н а С о н цІ (д а нІ S OHO)

GOES-14 09.12.2010 13:06 LASCO C2 10.12.2010 06:48

п р и в ат нІ ог оло Ш е н н я

куПонбезкоштовного оголошення

РУБРИКА:Продам Куплю Міняю Зніму Здам

Текст оголошення (українською мовою, РОЗБІРЛИВО!):

Телефон, адреса:

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково)Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса:

Телефон: Підпис:

Продам:Будинок в смт Олишівка (газ, 35 соток землі, сарай, гараж, погріб, коло-• дязь). Тел. 680-655 (після 21 год.).ВАЗ-2101, 1978 р.в., у хорошому стані, ціна 24000 грн. Тел.: (098) 237-52-41, • (093) 746-60-13, (099) 722-47-80.«Москвич»412 ІЖ, червоного кольору, об. двигуна 1500 л, кап. ремонт двиг., • салон шкір. зам., магнітофон, кузов потребує зварювальних робіт, нова гума. Ціна 600 у.о. Тел.: (098) 237-52-41, (093) 746-60-13, (099) 722-47-80.Будинок в смт Ріпки (75 м• 2, обкладений цеглою, 12 соток, госп. будівлі: погріб, сарай, гараж). Тел. (063) 493-07-61.Акції ВАТ «РВК «Деснянська правда» в кількості 3801. Ціна за домовле-• ністю. Тел. 691-282 (після 18 год.).

Металопластикові вікна, підвіконня, відливи, москитні сітки від виробника,

вибір профілю, бескоштовній замір, професійне встановлення, доставка.

Тел.: (093) 966-75-73, (097) 721-78-67, 614-002.

Металопластикові вікна, рами, двері, москитні сітки. Балкони під ключ.

оброблення будинків сайдингом. Низькі ціни. Швидко. Якісно.

Тел.: 612-369, (066) 205-74-46.

Меблевий гарнітур (горку) «Стас» у хорошому • стані, комод. Ціна 2500 грн. Тел.: (097) 888-71-00, (063) 289-00-03.Інкубатор на 1000 і 80 шт. яєць. Ціна договірна. • Тел. 3-63-26.Вхідні двері, б/в, у хорошому стані. Тел.: 5-94-35, • (093) 755-54-61.Пральну машину «Дончанка»; машинку електричну • друкарську «Ятрань»; сейф для зброї. Ціна за до-мовленістю. Тел. 972-306.ГАЗ-5312 фургон; трубу Д150 – 10 шт. по 8,5 м; куток • №75 – 3 тонни; машину точ. зварювання МТ-1607; ел. таль ТЕ-2М – 2 тонни, заввишки 12 м. Ціна за домовленістю. Тел. 972-306.

Куплю:Будь-який човен, весла, бінокль, пневматичну гвин-• тівку чи пістолет, велосипед, дачну ділянку з будин-ком, зварювальний апарат на 220 В, перфоратор, дриль та інший електроінструмент. Тел. 933-821.Ордени та медалі СРСР, значки, картини, монети, • вироби з бронзи, срібла, фарфору та інше; телеві-зор, DVD, музцентр, підсилювач, комбайн кухонний «Мрія», соковижималку. Тел. 610-050.Імпортний телевізор Ø37, 51-54, 63-72 см, DVD, муз. • центр, цифрову відео- або фотокамеру, велосипед, бінокль, гумовий або металевий човен, алюмінієві бідони молочні на 20 і 40 літрів. Тел. 930-713.

Чернігівський державний інститут економіки і управління

ОГОлОШУЄ КОНКУРСна заміщення вакантних посад

науково-педагогічних працівників: Декан юридичного факультету (доктор наук, доцент) – 1 Декан аграрного факультету (доктор наук, доцент) – 1 Доцент кафедри «Українознавства» (кандидат наук) – 1

У конкурсі можуть брати участь грома-дяни України, які вільно володіють україн-ською мовою.

Термін подачі заяв – місяць від дня опу-блікування оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Особам, які бажають взяти участь у конкурсі, подавати такі документи: заяву, особовий листок з обліку кадрів з фотографією, автобіографією, копії документів про вищу освіту, наукові ступені і вчені знання, список друкованих праць і вина-ходів, завірених у встановленому порядку.

З умовами конкурсу можна ознайомитись у відділі кадрів інституту. Документи над-силати на адресу: 14033, м. чернігів, вул. Стрілецька, 1.

Телефони для довідок:факс (04622) 5-34-45, тел. 5-61-60.

в и к л и к д о С уд уЧернігівський районний суд Черні-

гівської області, в порядку частини 9 статті 74 ЦПК України, викликає в су-дове засідання 24 грудня 2010 року на 9 годину відповідачку Руденок Те-тяну Миколаївну, яка зареєстрована та проживає за адресою: смт Седнів Чернігівського району Чернігівської області, вул. Сновська, буд. 77, у спра-ві за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват-Банк» до Руденок Тетяни Миколаївни про стягнення заборгованості.

Судове засідання відбудеться у примі-щенні суду за адресою: м. чернігів, вул. воровського, 4.

Одночасно суд повідомляє, що з опу-блікуванням оголошення про виклик, від-повідачка вважається повідомленою про час та місце розгляду справи, тому у ра-зі неповідомлення про причини неявки Руденок Тетяни Миколаївни, повідомле-ної належним чином, або якщо причину неявки буде визнано судом неповажною, справу буде розглянуто без її участі на підставі наявних даних та доказів.

« КОМФОР Т »М Е ТА Л О П Л АС Т И КО В І

ВІКНАВІКНАВІКНАГотель«Градецький»,офіс 205

Тел.: 612-184,(093) 455-12-47,(097) 913-10-42

Телефон рекламного відділу – 4-40-07

ог оло Ш е н н я, ре к л а м а

Управління Служби безпеки Українив Чернігівській області

ЗАПРОШУЄ АБІТУРІЄНТІВ18 грудня 2010 року від 9:00 до 13:00

в Управлінні СБ України в Чернігівській області за адресою: м. чернігів, вул. Шевченка, 28, відбудеться зустріч з майбутніми абітурієнтами вищих вій-ськових навчальних закладів Служби безпеки України – Національної акаде-мії Служби безпеки України у м. Киє-ві та Інституту підготовки юридичних кадрів для СБУ Національної юридич-ної академії ім. Ярослава Мудрого у м. Харкові.

Запрошуються юнаки та дівчата ві-ком від 17 до 21 року, випускники за-гальноосвітніх навчальних закладів з повною середньою освітою та навчаль-них закладів І та ІІ рівнів акредитації, військовослужбовці строкової служби або особи, які мають її досвід, зі стажем роботи в установах, на підприємствах та в організаціях.

Телефон для довідок – 655-425.Прес-група Управління СБ України

в Чернігівській області

заСІд а н н я

Науково-методична рада визначається з тематикою своєї роботи в наступному році

На базі навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чер-нігівської області відбулося

засідання науково-методичної ра-ди з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності населення Чернігівської області.

Рада є добровільним об’єднанням викладачів, наукових співробітників, інженерів, керівників та працівни-ків установ різного рівня підпоряд-кування, які працюють у галузях, пов’язаних із безпекою життєдіяль-ності (охорона праці та навколиш-нього середовища, цивільна оборо-на, медицина тощо).

На засідання прибули представ-ники 9-ти структурних підрозділів вищих навчальних закладів, роз-ташованих у Чернігові та 2-х – з Ніжина.

Відкрив засідання ради началь-ник навчально-методичного цен-тру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської об-ласті, заступник голови науково-методичної ради Сергій Бочка. Про-водив засідання голова ради кан-дидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти та без-пеки життєдіяльності Чернігівсько-го національного педагогічного уні-верситету Юрій Ковбаса. В порядку денному було обговорення темати-ки за очної Інтернет-конференції з безпеки життєдіяльності населен-ня, яку буде проведено у березні 2011 року, вибори організаційного комітету конференції з БЖД та ін-ші питання.

Олександр АТРОЩЕНКО,методист навчально-методичного центру

ЦЗ та БЖД Чернігівської області

8 № 136 (176) 11 грудня 2010, субота

c m y k


остання сторінкаостання сторінка

c m y k

Магнітний потік сонячної плазми з температурою в кілька десятків тисяч градусів почав вивергати-ся з поверхні Сонця. Довжина

викиду в 50 разів перевищила ширину нашої планети. За даними NASA, петлі розжареної плазми постійно викидають-ся в південно-східній частині світила з 4 грудня і, судячи з усього, наростають з кожною годиною.

Коли космічний апарат NASA Solar Dynamics Observatory (SDO) 4 грудня протягом години спостерігав за викида-ми з поверхні Сонця, то було зафіксова-но викид завдовжки 402 500 км, що у 30 разів перевищує діаметр Землі. SDO веде спостереження за Сонцем і відра-зу ж зафіксував викид, довжиною в ре-кордні 700 000 км, що в 50 разів більше ніж ширина Землі. У NASA кажуть, що гігантська плазмова петля нарос тає вже тривалий час.

Вчені говорять, що поки гігантська петля веде себе досить стабільно, та найближчим часом вона почне зника-

ти. Крім того в космічному відомстві говорять, що даний викид, ймовірно, викличе масштабні магнітні збурен-ня на Землі, якщо петля зруйнується в найближчі дні, то в напрямку нашої планети попрямує колосальний потік заряджених частинок.

У результаті, найближчим часом мо-жуть відбуватися перебої у роботі за-собів навігації, зв’язку та електронної обчислювальної техніки. Крім того, це може сильно вплинути на самопочут-тя метеочутливих людей.

дзю д о

Наші досягнення – у жінкахПідсумком цьогорічного сезону для дзюдоїстів став чемпіонат України, який відбувся у луцьку.

Гостра боротьба за золоті медалі у ва-говій категорії до 63 кг розгорілася

між двома чернігівськи-ми вихованками заслу-женого тренера України Анатолія Маркіна. Судді віддали перевагу Оксані Діденко. «Срібло» дісталось Аліні Бойковій.

Бронзові медалі завоювали Марія Буйок і Ган-на Солодських, які виступали у вагових катего-ріях 52 і 57 кг.

Чоловіки не вибороли жодної медалі. Кращі показники серед них мають Олександр Воропаєв і Максим Мельник, які були п’ятими.

Не менш захоплююче відбувалися і змагання під назвою «Стінка на стінку». Кожна команда ви-ставляла по п’ять спортсменів. В інтересах колек-тиву Оксана Діденко і Наталя Смаль виступали в незвичних для себе вагових категоріях, а значно вищих. Поруч із ними змагалися Марія Буйок, Ганна Солодських та Аліна Бойкова.

Перший виступ дався нелегко, однак чернігівки дотиснули у вирішальній зустрічі рівненців – 3:2. У півфіналі наші землячки із аналогічним рахун-ком поклали «на лопатки» дніпропетровців. Роз-правилися полісянки і з киянками у фіналі.

Успіх чернігівських жінок як в особистому, так і у командному заліку продемонстрував, що на сьогоднішній день вони по праву є одними з най-сильніших в Україні. Недарма троє з них є канди-датами для поїздки в Лондон на Олімпіаду–2012.

Віктор БЕРЕГОВИЙ

у СвІтІ цІк а в ог о

Гігантський катаклізм на Сонці

У лондоні вкрали скрипку Страдіварі за 2 мільйони доларів

Інструмент XVII-го століття вкрали у відомої скрипачки корейського походження Мін-Чжин Кім, поки вона обідала в одному із закладів

Pret A Manger в Лондоні. Крадіжку 32-річна скрипачка помітила через півгодини. Разом зі скрипкою були також викрадені два смичка, які ко-штували понад 90 $ тисяч. У поліції Лондона заявляють, що грабіжникам буде важко продати таку скрипку, адже експертам відразу стане зро-зуміло, що вона крадена. «Можли-во, інструмент буде виставлено на продаж в антикварній чи музичній крамниці, – заявляють у поліції. – Просимо всіх, кому щось відомо про скрипку, повідомити нам, аби ми могли повернути її законній власниці». Тих, хто зможе знайти вкрадену скрипку, чекає винагоро-да у 24 $ тисячі.

Уперше в сучасній історії археолога-ми виявлені найбільші реліквії ци-вілізації американських інків – три Священних камені предків. Камені,

знайдені групою британських вчених, які за переказами, встановлювали зв’язок між реальним і потойбічним світами.

Згадки про Священні камені інків містяться в хроніках іспанських заво-йовників Америки, що відносяться до XVI століття. Вони мали конусоподібну форму і цінувалися дорожче за золото та інші коштовності. Камені викорис-

товувалися інками в найурочистіших випадках, так як через них встановлю-вався, на їхню думку, зв’язок людей з верховним божеством. Проте до сьо-годнішнього дня не вдавалося виявити ці священні предмети.

Британським вченим вдалося знайти їх у перуанських Андах. Розкопки велися у високогірному містечку Інгапірка Вамі-нан – на місці, де колись був церемоні-альний майданчик. Камені були закопані на глибині 2,5 метрів під жертовником. Саме там їх і виявила експедиція трьох британських університетів та Британ-ського музею, повідомляє Ітар-ТАСС з посиланням на публікацію в лондон-ському тижневику Observer.

«Це справжня наукова і культурна сенсація, мова йде про унікальне від-криття унікальних об’єктів», – заявив професор Колін Макеван.

Знайдені Священні камені оброблені особливим чином білий і червоний ан-дезит (це – вулканічна гірська порода, що нагадує граніт). Імперія інків про-існувала на заході Південної Америки з XI по XVI століття.

Археологи знайшли легендарні священні камені інків

Невідомий манускрипт да Вінчі

У бібліотеці міста Нант, розташова-ного на заході Франції, виявили фрагмент манускрипту Леонардо да Вінчі, що пролежав у безвісті

півтора століття.Знайти документ вдалося тільки за-

вдяки одному з місцевих журналістів, який виявив посилання на його місце розташування, читаючи біографію ге-нія епохи Відродження.

За всіма ознаками, текст написан стародавньою італійською мовою. Не виключається, що в ньому є вставки й іншими мовами. Однак поки це не-можна визначити точно, оскільки да Вінчі писав в характерній «дзеркальній» манері – справа наліво. Розшифровку манускрипту доручено фахівцям.

Документ, що належить перу да Вінчі, став вже другою великою зна-хідкою в бібліотеці Нанта за останній час. У 2008 році там виявили раніше невідомий рукопис композитора Воль-фганга Амадея Моцарта.

Обидва документи потрапили до бі-бліотеки Нанта в 1872 році, коли бага-тий колекціонер і меценат П’єр-Антуан Лабушер подарував місту більше ніж п’ять тисяч старовинних документів.

Кіт, який зник п’ять років тому під час урагану «Катріна», повернувся додому

У місті Білокси, штат Міссісіпі, кіт по кличці Скраб повернувся до своїх господарів через п’ять років піс-ля того, як зник у 2005 році під

час урагану «Катріна» у США.

Де Скраб був протягом п’яти ро-ків – невідомо. Кілька місяців то-му кота знайшла на вулиці якась жінка і стала його підгодовувати.

З настанням холодів, вона віднесла кота у відділення товариства захисту тварин. Там Скраба і упізнали. Спів-робітники організації встановили «осо-бу» кота завдяки імплантованому під його шкіру мікрочіпу.

Після цього представники това-риства захисту тварин зв’язалися з сім’єю Дженніфер Нобл і повідомили, що Скраб знайшовся. Вона спочатку не повірила, але коли їй описали ко-та, зрозуміла, що йдеться про Скра-ба. Незабаром кіт повернувся додо-му. Спочатку він поводився нервово,

але потім заспокоївся і звик до своїх господарів. Коли тварина улягалась спати, сім’я Дженніфер Нобл остаточ-но переконалася в тому, що до них повернувся їхній кіт – Скраб ліг під ковдру, а не на неї, що завжди бу-ло відмінною особливістю його по-ведінки.

За матеріалами Інтернет-видань

Б о кС

На п’єдесталі – самі чернігівські боксериАбсолютною перемогою закінчилася поїздка боксерів ДЮСШ «Атлет» (стадіон ім. Гагаріна) на Всеукраїнські змагання до Конотопу Сумської області.

На турнірі, де зі-бралося майже 100 боксерів з України, спортс-

мени «Атлета» не пасли задніх. Три учасники від Чернігівської області – три перемоги!

Максим Воронін, Артем Зєнченко та Пилип Клименков упевнено провели свої поєдинки, де здобули перемогу та утрьох піднялися на вищу сходинку п’єдесталу пошани.

Але почивати на лаврах ніколи. Вже 16 грудня знову виходити на ринг. Цього разу вдома. На ста-діоні ім. Гагаріна. Це буде 16-традиційний турнір присвячений ветеранам чернігівського боксу.

Сніжана БОЖОК

БІатло н

Є перша медаль!

Вчора, 10 грудня, відбула-ся спринтерська гонка серед чоловіків на дру-гому етапі Кубка світу з

біатлону. Першу в сезоні ме-даль для української збірної завоював Сергій Сєднєв, який фінішував другим.

Виграв гонку молодий норвежець Тар’є Бо. Третім став француз Алексіс Беф.

А ось норвезькі зірки Еміль-Егле Свендсен і Оле-Ейнар Бйорндален до п’єдесталу дістатися не змогли. Свендсен завершив гонку четвертим, а Бйорндален – 10-м.

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62, 3-й поверх.веб-сайт: www.dponline.cn.ua. Електронна пошта: [email protected].Віддруковано у ВАТ «РВК «Деснянська правда»,14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62.Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота).Тираж тижня – 25 794. Розповсюджується по передплаті.Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Деснянка вільна засновник та видавець – Тов «Редакція газети «Деснянська правда».Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465-114ПР від 22.04.2010 р. Головний редактор Лариса МІЛовА. Перший заступник головного редактора Леся КоШЕЛЬ. Тел. 678-200. Заступник головного редактора Петро ГРоМовиЙ. Керівник відділу зв’язків з громадськістю володимир ЛиСЕНКо. Тел. 4-44-42. Відповідальний секретар віталій АДРУГ. Тел. 4-21-92.Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36;гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: олександр БоЖоК, Ганна зЕвКо, Світлана КУзЬМЕНКо. Коректори: Альона ШЕвчЕНКо, Світлана СоКоЛ, олена ШЕРЕМЕТ. Передплатні індекси: триразовий – 49086; триразовий пільговий – 49087 та четверговий випуск – 49088.

Деснянка вільна №176

Documents