Вплив сприймання картин на емоційний стан студентів

277765UWQP 1 Вплив сприймання картин на емоційний стан студентів

Вплив сприймання картин на емоційний стан студентів

Науковий напрям: 14. Психологія та соціологія. 14.1Психологія.

Ключові слова: візуальне сприймання, сприйманнятворів мистецтва, емоційний стан.

Вступ. Вивчення особливостей емоційного станустудентів, зокрема шляхів його активізації, є доситьактуальним в наш час. Відомо, що від емоційного станустудента залежить його успіх як у провідній діяльності,так і у інших сферах життя. Щодня, контактуючи ізсоціальним оточенням та навколишнім світом, студентсприймає різноманітні образи, в тому числі художні. А,як відомо, найбільше інформації людина отримує самечерез зоровий аналізатор. Особливої уваги заслуговуютьтвори образотворчого мистецтва, які виконуютьгедоністичну функцію, приносячи людині задоволення приспогляданні. У картинах співвідношення фарб і красивихформ, яскрава емоційність кольорів, художняпереконливість і глибина створюють особливий настрій, вцілому картина впливає на сферу образно-пластичногоосмислення, на інтуїтивне розкриття і розширеннясвідомості, відбувається глибоке внутрішнєспівпереживання. Споглядання краси возвеличує і оновлюєлюдину, освітлює душу і породжує в ній різноманітніемоції. За словами Л.Виготського[2], естетична реакціяна твір мистецтва дуже нагадує гру на роялі: коженелемент, що входить до складу твору мистецтва, вдаряєна відповідну чуттєву ділянку нашого організму, увідповідь лунає чуттєвий тон або звук, формуючиемоційні враження. Так, особливістю саме зоровогосприймання творів мистецтва, згідно праць В.Моляко[5],А.Арнхейма[1], В.Зінченка[4], С.Раппопорта[6] є те, що


естетичне сприйняття носить характер не пасивного,споглядального акту, а творчого, активного процесу,являє собою конструювання суб’єктивно нового образу.Крім того, сприймання художнього твору (як і сприйманняречі, події, явища) значною мірою залежить відсприймаючої особи: її особистісних якостей,підготовленості до такого сприймання, характеруестетичного досвіду, кола інтересів, установки тощо.Конкретний процес сприймання витвору мистецтва у всіхлюдей має індивідуальний характер, відрізняється як зарівнем емоційної сприйнятливості, так і характеромзмісту уявлень, що виникають у процесі сприйманняодного й того ж твору мистецтва.

На думку Л.Виготського[2], твір мистецтваскладається з різних композиційних частин. Матеріал,предмет та форма ототожнюють композиційну структурутвору мистецтва, складові якої по характеру євідмінними одна від одної, проте кожному з цихелементів відповідає певний емоційний тон. В своючергу Р. Арнхейм [1], спираючись на принципигештальтпсихології, знайшов схожі закономірності усприйманні творів образотворчого мистецтва. Вінстверджував, що такі принципи присутні в картинах, івиокремив декілька критеріїв їх сприймання:рівновага, обрис, форма, розвиток, простір, світло,колір, рух, виразність. В даному руслі здійснювалисяподальші наукові пошуки, зокрема П.Мамасіан [10], A. ДeЦесареі [9], Ц. Дi Дio, E. Макалусо [8] з метоювивчення зміни емоційного стану залежно від параметрівкартин таких, як композиція, розмір, тінь, просторовиймасштаб. У нашій роботі ми припустили можливість зміниемоційного стану при порушенні кожних із вищеназванихкритеріїв. Тому на меті ми мали визначити чи існуєвплив сприймання картини на зміну емоційного стану


студентів, а також дослідити вплив окремихкомпозиційних частин картини на емоційний стан.

Метод. Даний експеримент досліджує змінусамопочуття, активності і настрою. Також на першомуетапі дослідження було проведено експертну оцінкувідносно показників картини (рівновага, світло, колір,виразність, розмитість, обрис, насиченість, розмір).Крім цього, визначено особливості сприймання студентамикартин по 3 шкалам: приємно, нейтрально, неприємно.

Учасники. Вибірку експериментального дослідженнясклали 20 студентів (16 жіночої і 4 чоловічої статті;віком від 19 до 25), 3-5 курсів Національногоуніверситету «Острозька академія» різнихспеціальностей.

Матеріал дослідження. Стимульним матеріаломслугували 40 спеціально відібраних композицій КлодаМоне із зображеними на них людьми. Наш вибіробґрунтований тим, що досліджувані сприймали зображеннямаксимально наближене до натурального, а власне уданих композиціях інтерпретація картини відбувається восновному на низьких просторових частотах, щозабезпечується нанесенням великих мазків пензля. Крімцього, ми обрали саме зображення людей тому, що уюнацькому віці проявляється посилений інтерес допортрету, що зумовлюється особливим інтересом допізнання особистості інших людей. Стимульний матеріалпройшов попередню експертну оцінку відносно такихпоказників: рівновага, світло, колір, виразність,розмитість, обрис, насиченість, розмір. Дані факторибули оцінені за спеціальною шкалою від 1 (найменшевиражено) до 7 (найбільше виражено). Експертамнеобхідно було оцінити міру вираженості даного факторав кожній картині. Як результат ми обрахували середні


значення відносно профілю факторів впливу сприймання.Для визначення емоційного стану нами використовуваласяметодика «САН». «САН» являє собою карту (таблицю), якамістить 30 пар слів, що відображають особливостіпсихоемоційного стану досліджуваних (самопочуття,настрій, активність). Для визначення картини, якасприймалась, досліджуваним пропонувалось оцінити однієюз 3 оцінок: 1 - приємно, 2 - нейтрально, 3 - неприємно.

Процедура. Експеримент проводився у 4 етапи. Діагностичний етап. Досліджуваному пропонувалося

оцінити свій актуальний емоційний стан за допомогоюметодики «САН». Інструкція для респондентів виглядаланаступним чином: «Вам пропонується описати свій стан вданий момент за допомогою таблиці, що складається з 30пар полярних ознак. Ви повинні в кожній парі вибрати тухарактеристику, яка найбільш точно описує Ваш стан, івідзначити цифру, яка відповідає ступеню вираженостіданої характеристики».

Учасники визначали свою оцінку в порядковій шкалівід -3 до +3, обводячи кружечком на бланку відповідей.Дана процедура не була обмежена у часі.

Перегляд картин. На 2 етапі досліджуванимпропонувалося переглянути презентацію 40 картин, насприймання кожної виділялося 6 сек. Інструкція длядосліджуваних виглядала таким чином: «Вам пропонуєтьсяпереглянути картини художника Клода Моне».

Оцінка «приємно-нейтрально-неприємно». При переглядікартин респондентам пропонувалося зазначати як кожнакартина сприймалася (1 – приємно, 2 – нейтрально, 3 -неприємно). Інструкція для досліджуваних виглядаланаступним чином: «При перегляді картин, Вампропонується оцінити кожну картину по шкалі «1-приємно,2-нейтрально, 3-неприємно».


Контрольний етап. Досліджуваному пропонувалосяповторно оцінити свій актуальний емоційний стан задопомогою методики «САН».

Результати. Для визначення статистичної значимостізсувів показників самопочуття, активності та настрою удосліджуваних до і після сприймання стимульногоматеріалу ми застосовували статистичний Т-КритерійВілкоксона. Результати дослідження показали, що у 55%досліджуваних підвищилось самопочуття, а у 45% - вонознизилося (Діаграма 1). Також отримані дані показали,що у 60% спостерігалося підвищення активності, у 35% -зниження, а у 5% досліджуваних – показник активності незмінився (Діаграма 2). Схематично результати зображеніза допомогою діаграм. Проте ці зміни не є статистичнозначимі. Про це свідчать показники по шкалі«Самопочуття» TЭмп = 95.5, значення якого знаходиться взоні незначимості, і показники по шкалі «Активність»TЭмп = 76.5, значення якого також знаходиться в зонінезначимості.

Однак отримані дані підтвердили підвищення настроюу 75% досліджуваних після сприймання ними творівобразотворчого мистецтва, при чому даний позитивнийзсув є статистично значимим. Про це свідчить показникпо шкалі «Настрій» TЭмп = 38.5, значення якогознаходиться в зоні значимості. Схематично результатизображені на Діаграмі 3.

Для виявлення впливу вище виділених факторів насприймання картин студентами був проведений аналізкореляційного зв’язку між цими факторами та оцінкоюкартини глядачами. Для перевірки достовірностіотриманих результатів було обчислено коефіцієнткореляції Пірсона, обчислений за допомогою комп’ютерної


програми SPSS. В результаті був виявлений статистичнозначимий зв'язок таких факторів з позитивною оцінкоюкартини, як колір (r=0,63), виразність(r=0,59),світло(r=0,48), і розмитість(r= -0,45), на рівнізначимості 0,05. Це свідчить про те, що ці композиційнічастини картини впливають на сприймання осіб іпозитивне оцінювання даного твору мистецтва.

Таким чином, результати експерименту свідчать проефективність використання виокремлених вище композиційдля підвищення емоційного стану студентів. У випадкупідвищення емоційного стану, зокрема настрою,покращується діяльність когнітивних процесів, щозабезпечує успішність студента у процесі навчання.

Результати експерименту демонструють як маніпуляціїрізними композиційними частинами картини впливають назміну емоційного стану. Найбільшого впливу наемоційний стан здійснює кольорова гамма картини. Протевчені, зокрема І. Гете [3], Ф.Біррен [7], виділилизагальний ефект окремого кольору на емоційний станлюдини. Так, червоний колір збуджує, тому що віннагадує нам про явища, пов'язаних з вогнем, кров'ю іреволюцією. Червоний колір описується як емоційний,хвилюючий і стимулюючий. Навпаки, яскраво-рожевий колірдіє на нервову систему розслаблююче, викликаєсонливість і м'язову слабкість, знижує збудження,регулює і підвищує настрій. Психічний вплив оранжевогокольору одностайно характеризується як збудливий,теплий й радісний. Зелений колір дає нам відчуттяспокою і розслаблення. Жовтий колір описується якспокійний, безтурботний і веселий, цей колір стимулюєдіяльність мозку, викликає у людини інтелектуальнийінтерес до об'єктивного світу. Синій описуєтьсязазвичай як сумний і пригнічений , він зменшує зайву


емоційність; блакитний заспокоює нерви, налаштовує намеланхолію. Найбільш часто синій колір має такийпсихічний вплив: він створює тужливий, меланхолійнийнастрій, викликає спокійні почуття і мрії, можепороджувати своєрідне занепокоєння і навіть сумнийнастрій, втому або слабку пригніченість. Впливфіолетового кольору характеризується в основному як«гнітючий, переважно такий, що викликає сум, повнумеланхолію і тугу».Сірий колір може викликати, з однієїсторони, сум та меланхолію, з іншої сторони –заспокоює нерви. Білий може піднімати тонус, допомагаєподолати скованість, сприяє відпочинку та розслабленню.Чорний також схиляє до сну та спокою. Коричневийзаспокоює схиляє до затишку.

Мал.1 Картина К.Моне «Дама в саду»


Крім впливу кольорів при сприйманні картини, мивиділили художню виразність, основним засобомдосягнення якої є контраст. Виразність, згідно працьР.Арнхейма[1], виникає внаслідок зорового сприйманнянапруги. Загалом в образотворчому мистецтвівикористовуються контрасти різного роду: ліній,об'ємів, мас, тонів, силуетів, текстур, фактур. Разомзі світлотінню і лінійною перспективою він сприяєстворенню відчуття просторової глибини. Контраствізуально підсилює якості форми, тому його збільшення укартині робить її виразнішою, що у свою чергу позитивновпливає на емоційний стан при сприйманні твору (Мал.2).

Мал.2 Картина К.Моне «Базиль і Камілла»

Також нами було виявлено вплив кількості світла наемоційний стан, так як це одне з найбільш вражаючихджерел наших відчуттів. Наприклад, за традицієюмеланхолія виражалася у вигляді темного обличчя, тому


що вважалося, що потемніння крові викликає пригніченийемоційний стан. Тому маніпулюючи кількістю світла,автор твору може зобразити різні емоційні стани, якіглядачем можуть сприйматись і переживатись особисто.Результати експерименту свідчать про те, що збільшеннякількості світла сприятливо впливає на зміну емоційногостану (Мал.3).

Мал.3 Картина К.Моне «Дама з парасолькою»

Також був виявлений зв'язок розмитості картини,отриманої за допомогою збільшення розміру зображення,зі зміною емоційного стану (Мал.4). При цьому, призменшенні розмитості картини, покращувалась її якість,що позитивно впливало на емоційний стан досліджуваного.


Мал.4 Картина К.Моне «Сніданок на траві»

На основі результатів, ми можемо зробити висновок,що наша гіпотеза підтвердилась: був виявлений звʼязоксприймання картин та підвищення настрою студента. Такожми визначили 4 композиційні частини, які мають звʼязокзі зміною настрою: колір, виразність, розмитість ісвітло. При чому чим вищий рівень контрасту, більшакількість світла та різноманітніша кольорова гаммакартини, тим це позитивніше впливало на настрій. Протеми виявлили, що низький рівень розмитості картинпідвищує емоційний стан студента. Таким чином,отримані результати можуть використовуватисяпсихологами, викладачами в університетах для покращеннянастрою студентів, за допомогою оформлення інтер’єруприміщення вищих навчальних закладів.


Література: [1] Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие (сокр. пер. с англ. В.Н. Самохина, общ. ред.и вст. ст. В.П. Шестакова). — Москва, “Прогресс”,1974. [2] Выготский Л. С. Психология искусства. — М., 1968. —388 с. [3] Гете, І.В.: До вчення про колір (хроматика).В: Психологія кольору. СБ Пер. з англ. - М.: "Рефл-бук", К.: "Ваклер" 1996, с. 281-349. [4] В.П.3інченко,Продуктивне сприйняття, «Питання психології», 1971, № 6. [5] Моляко В.О. Концепція творчого сприймання (від ідей Г.С.Костюка до постмодерністських пошуків). /Матеріали ІІ Всеукраїнського психологічного конгресу, присвяченого 110 річниці від дня народження Г.С.Костюка.-Т.ІІ.-К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агенство», 2010. – 352с. [6] Раппопорт С.Х. От художника к зрителю. Как построено и как функционирует произведение искусства.- М.: Просвещение,1978. [7] Birren, F.: Color Psychology and Color Therapy, New York 1950. [8] Cinzia Di Dio, Emiliano Macaluso, Giacomo Rizzolatti . The Golden Beauty: Brain Response to Classical and Renaissance Sculptures. [9] Effects ofPicture Size Reduction and Blurring on Emotional Engagement. A. De Cesarei, Maurizio Codispoti. Department of Psychology, University of Bologna, Bologna, Italy. [10] Pascal Mamassian .Ambiguities and conventions in the perception of visual art.. CNRS & Université Paris Descartes, Laboratoire Psychologie de la Perception.

Вплив сприймання картин на емоційний стан студентів

Documents