Ukr mova t_shevchenko

Дослідження форм звертання в творах Т . Шевченка

Виконали учениці 8-А класу Вермій Софія і Лизун Вікторія

Творчість Т.Шевченка• Форми звертання у творчості Т. Шевченка

досліджувалися у статті «Звертання у поетичних творах Т. Шевченка.» Науковці зазначають, що «звертання, часто вживані у поетичних творах Т. Шевченка, не тільки передають звернення до особи чи предмета, а й несуть додаткове стилістичне навантаження, виконують важливу художню функцію» Домінуючими формами в поета є звертання до батьківщини, до співвітчизників, звертання, що вказують на родинний зв’язок та метафоричні форми звертання. Наведемо декілька прикладів.

Приклади:

• Звертаючись до батьківщини Т.Шевченко здебільшого використовує такі форми:

«Моя Україно! За що тебе сплюндровано?» «Світе тихий, краю милий…» «Привітай же моя ненько,Моя Україно,…» «Плач Україно! Бездітна вдовця!» «Любіте, брати мої, Україну любіте.» «О доле моя! Моя країно!» «Україно! Мій любий краю не повинний!» • Через форми звертань до батьківщини

поет висловлює щиру любов, боязнь, співчуття, відданість своєму краю, своїй землі.

• Ще Шевченку характерні форми звертання до співвітчизників:

• «Брате,брати мої…» • «О люди! О люди, небораки , Молітесь, братія!»

,• «…ходімо, батьки-отамани…» • «Навчіть мене, люде добрі» • «…як знаєш, пане-брате.»• «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!» • «Сини сердешної України!» • «…отак, люде, научайтесь ворогам

прощати...!» • «Сини мої, орли мої! Летіть в Україну!» • «…,друже, брате! Отак-то, ляше, друже, брате!»

.

• Поезія Т. Шевченка багата на метафоричні звертання:

«Вітре буйний, вітре буйний, ти з морем говориш,…»

«Квіти мої, діти!» «Сини мої, орли мої!» «…бодай тобі, доле, у морі

втопитись!»«Місяченьку! Наш голубонько! Ходи

до нас вечеряти.» «Думи мої, думи мої, Лихо мені з

вами!» «Ох, літа! літа! Що ви творите?»

• Домінуючими форми звертання , які вказують на близькі родинні відносини:

«Мій сину , доню, не журись.» «Воскресни, мамо!» «Діду, серце, голубчику…» «Земля... і кров’ю, сину, полилась…» «Мій братику! Моя ти доле.» «Прости мене, моя мати!» «А ти, кумасю?» «Ой сину, мій, сину, моя ти дитино.» «Тату! Тату! Наша мати...» «Дитя моє! Мій синочку.» «Мій батечку, мій братику…» «Бабусенько, голубонько серце моє,

ненько!» .

• Серед багатства та різноманітності форм звертань можна виділити також форми звертання із використанням власних назв:

«…,моя Маріє,…» «О, мій Петрусю!» «Катерино, серце моє!» «…знаєш, Маню,…» «…чи правда, Оксано?» «Мариночко,…» «Дністре, вода каламутна,…» «Ой Дніпре, мій Дніпре.»