Ukr mova 4 13.01...Святине наша, гордість і краса, Ти — розуму народного скарбниця! Як легко йти з тобою по землі

Захарійчук М. Д., Мовчун А. І.

Підручник для 4 класу

загальноосвітніх навчальних закладів

УКРАЇНСЬКАМОВА

Умовні позначення:

— урок розвитку писемногомовлення.

— вивчити напам’ять;

— словник;

— домашнє завдання;

— робота в парах, читання діалогів;

— тема уроку;

— завдання на вибір;

— завдання підвищеної складності;

С

— робота в групах;

?

— ознайомитись;

3

Герб Прапор

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ

Музика М. ВербицькогоСлова П. Чубинського

Ще не вмерла України і слава, і воля,Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:Душу й тіло ми положим за нашу свободу,І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Як хліб …

Я так люблю, я так люблю тебе,Моя співуча українська мово!В тобі шумить Полісся голубе,І дужі хвилі гомонять Дніпрові.

В тобі живе Карпатська височінь,Що манить у незвідане майбутнє,І степова безкрая широчінь,І Кобзарева дума незабутня!

Ти, рідна мово, чиста, як роса,Цілюща й невичерпна, як криниця.Святине наша, гордість і краса,Ти — розуму народного скарбниця!

Як легко йти з тобою по земліІ підставлять вітрам лице відкрите!Для мене ти — як і насущний хліб,Без тебе я не зміг би в світі жити.

Григорій Столярчук

4

Мова — жива скарбниця історії народу

1. Прочитайте вірш Миколи Сома. Вивчіть напам’ять.

І кажуть мудрі: «Мова — це людина».У мови є і серце, і вуста,І є ім’я красиве — Україна.

• Спишіть текст із пам’яті. Складіть кілька речень про важли6вість мови за змістом прочитаного вірша та вірша ГригоріяСтолярчука «Як хліб...» (с. 4).

2. Прочитайте текст. Перекажіть.

Мова — то давній витвір людини. Завдяки слову мирозуміємо одне одного. Без слова не було б ні книжки, ніпісні. За допомогою мови творяться великі дива на

Землі. Відберіть у людини мову, і людина здичавіє.Кожна мова по6своєму прекрасна. Вона, мов непов6

торний самоцвіт, має своє звучання, свою важливість,власну наповненість і красу. Серед інших мов українськамова виблискує своїм багатством, красою й пісенністю(За Іваном Цюпою).

• Складіть і запишіть 2–3 речення про те, як ви розумієте зміствиділеного речення.

• Доберіть прикметники до слова мова. Запишіть. Розберіть їхза будовою.


Без мови немає ні народу, ні держави. Без мови немаєлюдини, як без сонця — повітря й води.

5

МОВА І МОВЛЕННЯ

Вона допомагає нам жити в сучасномусвіті й розповідає, як раніше жили люди.Мова зберегла слова з минулих століть. Вона розповідаєпро княжі часи, про життя запорозьких козаків і нашихпрадідів, які захищали рідну землю від нападників.

У мову, як у скарбницю, народ складає й своє давнєжиття, і свої мрії. Кожне слово — це свідок певних подій,що їх пережив і переживає народ.

Тож рідна мова — це один із найкоштовніших скарбівнароду. Її потрібно оберігати й примножувати (ЗаЄвгенією Ясельною).

• Складіть і запишіть текст6розповідь на тему «Мова — живаскарбниця історії народу» за змістом вправ 2 і 3.

• Доберіть спільнокореневі слова до слова мова.

• Розкрийте зміст прислів’їв. Спишіть 2 прислів’я (на вибір).

4. Доберіть вірш про мову. Запишіть.

Розвиток мови. Старі та нові слова


Український народ творив свою мову впродовж віків.Словниковий склад мови постійно змінюється. Одні сло6ва зникають із мови, а інші — з’являються. Поява новоїтехніки, удосконалення побуту, розвиток науки й культу6ри вимагає нових назв. Так, із розвитком науки про кос6

6

Прислів’я прикрашають мовлення. Чимало їх складе6но про значущість мови: Хто мови своєї цурається, тойсам себе стидається. Пташку пізнають по пір’ю, а люди0ну — по мові. Не кидай слів на вітер. Гостре словечко ко0ле сердечко. Лагідні слова й камінь крушать.

держава

мос виникли нові слова: космонавт, кос0модром, ракета, супутник, аеродром.У наші дні активно поповнюється словник бізнесу, комер6ції і комунікаційних технологій: бізнесмен, комп’ютер, Ін0тернет, акція, меценат, спонсор, приватизація. Так з’яв6ляються нові слова.

Із зникненням тих чи інших предметів побуту й зна6рядь праці їх назви вживаються мало й рідко. Вони ста6ють застарілими. Наприклад, боярин, бунчужний, ва0ряг, гетьман, вої (воїни), ланіти (щоки).

Отже, у мові є старі й нові слова. Вони відображаютьусі зміни, що відбуваються в житті людей.

• Напишіть коротку розповідь на тему «Як народжуються новіслова» за змістом прочитаного вами тексту (6–7 речень).

6. Прочитайте тексти. Визначте їх теми.

1. Неподалік від найдавнішого в країні залізничноговокзалу зберігся дивний старовинний будинок. Над йогоохайним фасадом видніється зелено6мідний купол. Віннагадує обсерваторію — місце, де астрономи спостері6гають за космосом. У будинку зібралося багато гостей.Усі принесли подарунки: новенький глобус, енциклопе6дію про космос, маленьку копію ракети й марсоходу,а також космічну станцію та мапу зоряного неба. А щеочікував, щоб його розпакували, справжній телескоп (ЗаЮрієм Горбачевським).

2. У всіх кінцях Києва калатали в била*. Скликали наКняжу гору всіх жителів града**, Подолу, Оболонськоїслободи. З ранку до Княжої гори

йшли люди. І вже тут дізнавалисяновину. Княгиня Ольга скликає ки6ян і всіх людей на велике віче. Ве6лику думу думатиме княгиня зісвоїм народом (За Раїсою Іван0ченко).

7

аеродром

Бèло — давній сигнальний інструмент, виготовленийіз дерева або заліза, який використовувавсязамість дзвонів для оповіщення.

Град — місто.

• Зіставте тексти. Який текст, на вашу думку, розповідає проминулі княжі часи, а який — про наші дні? Які слова допомог6ли вам це визначити?

• Випишіть спочатку нові слова, а потім старі.

• Випишіть із другого тексту виділене речення. Складіть йогосхему. Підкресліть головні й другорядні члени речення.

7. Прочитайте вислови про мову.

Мова — це глибина тисячоліть (Микита Шумило). Чужумову можна вивчити за шість років, а свою треба вчитивсе життя (Вольтер). Світ починався зі слова, й Українапочиналася зі слова (Ярема Гоян).

• Поясніть, як ви їх розумієте. Спишіть. Вивчіть напам’ять ви6слів, який вам найбільше сподобався.

8. Прочитайте слова.

Телевізор, новини, екран, республіка,зображення, мультфільми, гарба (віз),кошовий, рало (плуг), правиця (праварука), курінний, воєвода, процесор, кла6віші, шатро, вечорниці, смартфон, термометр, дискоте6ка, сцена, мелодія, декорація, аршин, земство, слайд,революція.

• Спишіть спочатку нові слова, які активно вживаються в су6часному мовленні, а потім старі, що вже не використовують6ся або вживаються рідко. Складіть 3 речення з новими йстарими словами (на вибір).

8

республіка

революція

Б

Г

9

Культура мовлення та спілкування

9. Прочитайте текст.

Наша мова щодня й щохвилини забруднюється сур6жиком. Суржик — це мішана мова, пересипана чужимиабо штучно створеними словами та зворотами з чужихмовних елементів.

Часто чуємо постне масло, рослинні масла замістьолія, рослинні олії, грецькі горіхи, тобто волоські горі�

хи, переносиця, тобто перенісся, сустав замість суглоб

та ін.Мовленнєві помилки стосуються, як правило, наголо6

шування, вимови й точності вживання слів і словосполу6чень, відмінювання та побудови фраз (За Світланою Яр0моленко).

• Випишіть із тексту слова та словосполучення, які вживають6ся правильно. Складіть із ними речення (усно).


Спілкування — це одна з основних потреб людини.Спілкуючись, ми потрапляємо в ситуації, коли потрібнопопросити вибачення або пробачити інших. Правила мов6леннєвого етикету пропонують у цих ситуаціях уживатислова вибачення: вибачте, прошу вибачення, перепро0шую, пробачте мені. Той, у кого попросили вибачення,

В українському мовному етикеті передбачені реплі6ки6відповіді на подяку. Їх вибір залежить від того, за щодякують. Якщо за їстівне, то відповідають: на здоров’я,їжте на здоров’я. Якщо дякують за якусь річ, то відпові6дають: носіть (зносіть) здорові (0а, 0ий). Однак пошире6на відповідь на подяку — прошу й будь ласка.

уживає такі слова: не переймайтеся, не хвилюйтеся, про0шу, усе нормально.

Уміння чемно відмовитися чи погодитися — теж мис6тецтво спілкування. Невміння делікатно відмовитися мо6же образити людину. У ситуації відмови користуютьсявисловами: дякую, але я сьогодні маю інші справи; спа0сибі, але наступним разом; вибачте, але я, на жаль,не зможу. Якщо ж погоджуємося з чимось, то викорис6товуємо такі вислови: я із задоволенням приймаю Вашупропозицію; щиро дякую; мені приємно, що я теж можубути корисним; з радістю, з дорогою душею, охоче.

Культури спілкування треба дотримуватись і в мережіІнтернет.

• Доберіть і запишіть вислови до мовленнєвих ситуацій, ко6ристуючись вправою 10 та рубрикою «Спілкуймося красно!»на с. 9.— Вам потрібно відмовитися від запрошення прийти на зустріч.— Вам потрібно попросити вибачення і вибачити.— Вам потрібно прийняти запрошення.

11. Прочитайте слова ввічливості.

До побачення, перепрошую, щиро вітаю, дуже прошу.

• Складіть речення з цими словами. У якій ситуації їх викорис6товують?

12. Складіть записку матері, використовую6чи слова ввічливості.

Вибач, дуже прошу, дякую, будь ласка.

10

до побачення

будь ласка

Тема, основна думка, заголовок тексту

13. Прочитайте.

Уранці Оля виглянула у вікно йне впізнала побаченого.

Зелене листя на деревах зміни6лося на жовте, оранжеве й навітькоричневе. Сонце за вікном не сві6тило так яскраво. Удень Оля пішладо парку. Осінь розмалювала йоговсіма барвами. Дівчинка йшла

килимом із різнобарвних лисE

точків. Вона набрала повний обе6ремок жовтогарячих і червоних листків, підки6нула їх угору. Листочки закружляли у вальсі звітерцем.

Чудова золота осінь! (За Марією Солтис0Смирновою).

• Доведіть, що прочитане є текстом. Прочитайте зачин і кінців6ку. Доберіть заголовок. З основної частини випишіть реченнязі словами Оля, вона, дівчинка, за допомогою яких авторуник повторів.

• Підкресліть головні та другорядні члени у виділеному реченні.

14. Прочитайте.

У маленькому місті дуже любили театр. Афіші спові6щали про нову прем’єру*. Люди чекали нової вистави.Наставав омріяний день. Мешканці міста одягали най6краще вбрання і йшли до театру.

11

ТЕКСТ

вдень

вранці

Юрко взяв із кошика солодкуягоду малини й проковтнув. Ягодабула дуже соковита.

Дорогою чоловіки купували кві6ти. Люди зустрічали знайомих іразом ішли на виставу. Театр ви6блискував урочистою красою. Усічекали початку спектаклю (За Гу0рамом Петріашвілі).

Прем’ºра — перша вистава п’єси в театрі, перший по6каз естрадної, концертної або цирковоїпрограми.

• Чи можна назвати прочитане текстом? Визначте тему тексту.Спишіть, вилучивши речення, які не стосуються теми тексту.

• Згадайте, що ми називаємо текстом, темою й основноюдумкою тексту.

15. Прочитайте заголовки.

Солодкі ягоди. День театру. Парк восени.

• Який із цих заголовків стосується змісту тексту вправи 13,а який — вправи 14? Складіть і запишіть текст, заголовкомякого є виділене речення.

16. Складіть і запишіть текст на тему «Моя допомога в сім’ї».

Тема, основна думка в текстах —

розповідях, описах, міркуваннях


Восени сонечка ховаються на узліссі абопід горою, за великим камінням. Буває, щовони зимують у всіх на виду — на стовбурі дерева або нателеграфному стовпі. Їх поливає дощ, засипає сніг. Щоб

12

П

восени

не замерзнути, вони ще з осені втрачають воду, підсиха6ють і засинають до весни.

Сонечко — корисна комаха. Вона знищує ненажерли6ву попелицю* (За Ніною Ковпак).

Попелè ця (тля) — дрібна комаха, шкідник кімнатних і садових рослин.

• Який це тип тексту (розповідь, опис, міркування)? Визначтетему й мету тексту6розповіді. Доберіть до тексту заголовок.

• Спишіть речення, які допомагають визначити основну думкутексту.


Яка це яскрава комашка — сонеч6ко! Крильця в неї червоні з чорнимицятками, а підкрильця — прозорі,чорного кольору. Сонечка є не тількичервоного кольору, а й жовтогарячо6го. На спині в комашки бувають чорнікраплини, коми, тире, а то й буква«М». Є й такі, що вкриті химерним орнаментом. Шістьчорненьких лапок сонечка дуже швидкі. У цієї красивоїкомашки великий апетит! Вона поїдає багато шкідливихпопелиць (З«Довідника школяра»).

• Який це тип тексту? Яка його тема й мета? Доберіть до тек6сту заголовок. Запишіть його.

• Випишіть із тексту речення, у яких описано комашку.


На листочок примостилася маленька комашка. Це —сонечко. Не поспішай її знищувати!

По6перше, це дуже гарна комашка, а по6друге, —корисна. На мою думку, це одна з тих комах, яка бореться

13

П

з шкідниками садів і городів. Протягом свого життя со6нечко поїдає тисячі попелиць! Щоб урятувати врожай відненажерливої попелиці, сонечка часто летять на кількакілометрів.

Пам’ятайте, що ці кольорові комашки допоможуть нампозбутися шкідників. Піклуйтеся про сонечок, і вони незалишаться в боргу (З «Довідника школяра»).

• Доведіть, що це текст6міркування. Яка його тема й основнадумка? Доберіть до тексту заголовок.

• Випишіть із тексту речення6докази. Підкресліть слова, яківживаються в текстах6міркуваннях.

20. Складіть текст6опис метелика. Складіть текст6міркування натему «Бджілка — корисна комаха» (вибір власний).

Засоби зв’язку речень у тексті


Сьогодні Славкà запросили на день народження.Сусідській дівчинці Маринці виповнилося десять років.Маринка запросила друзів і однокласників. Славко купивбукет квітів і вивчив вітальний вірш напам’ять. Славко та6кож узяв величезну книжку «Енциклопедія для дівчаток»у подарунок Маринці.

Маринка радо зустріла Славка (За Оксаною Радушин0ською).

• Спишіть текст, замінюючи слова, які повторюються, словамиз довідки.

Довідка: іменинниця, він, хлопчик, дівчинці, вона, то6вариша.

• Як змінився текст?

14

напам’ять


Марусі на її десятиліття подарували маленький ро6жевий ноутбук*. Він став для Марусі найкращим дру6гом. Він зберігав маленькі таємниці дівчинки, веселілисти до подружок, допомагав «блукати» в Інтернеті.А там стільки цікавого й корисного! З Інтернету Маруся

дізнавалася про нашу планету,про життя інших народів, а такожпро підводний світ і космос. МаE

руся подорожувала невідомимигорами, морями, ріками й степа6ми — відкривала стільки таєм6ниць! (За Яною Мазур).

Ноутбóк — невеликий персональний комп’ютер.

• Який це текст? Яка його тема й основна думка? Доберіть дотексту заголовок.

• Спишіть текст, уникаючи повторів виділених слів. Підкрес6літь слова, які зв’язують речення в тексті.

23. Прочитайте «розсипані» рядки з вірша Вадима Скомаров6ського.

Де не взявся вітерець,Заходився біля хати

Листя те, що натрусив

15

Речення в тексті зв’язуються за змістом. Щобуникнути повторення тих самих слів, потрібно ви0користовувати слова6синоніми, споріднені слова,сполучники.Для зв’язку речень у тексті також використовуютьтакі слова: тоді, спочатку, потім, цей, ця, це, ці, він,вона, воно, вони.

Н

Непосидько6пустунець,Уночі з колючих слив.Жовте листя підмітати;

• Упорядкуйте рядки вірша так, щоб римувалися виділені сло6ва. Запишіть. Доберіть заголовок.

• Доберіть антонім до підкресленого слова. Складіть і запи6шіть із ними речення.

24. Складіть і запишіть текст6розповідь на тему «Ростуть куль6бабки в лузі». Використайте слова тоді, потім, спочатку, во0на, вони для зв’язку речень.

Поділ тексту на частини. План тексту


Я взяв кілька різних кленових листочків і зв’язав їх упучечок. На довгих хвостиках вони розлягалися в різнібоки. Букет!

— Що це? — запитав у Сергійка.— О6о6сінь! — упевнено відповів онук.— Правильно! Ось яка вона, наша щира золота госпо6

диня!На підтвердження цих слів подув лагідний вітерець. На

плечі знову посипалися десятки кольорових листків. Во6ни злітали й падали під ноги барвистим килимом (ЗаПетром Керанчуком).

• Випишіть кінцівку тексту, використовуючи слова: спочатку,потім, тоді для зв’язку речень.


Жив на світі чоловік. Звали його Рік. Було внього чотири доньки: Зима, Весна, Літо йОсінь. Характери вони мали різні.

16

влітку

Весна була весела, гомінка й грай6лива. Коли вона приходила, співалипісні струмочки, річечки та джерель6ця. Цвіли перші квіточки.

Літо вирувало, співало й купалосяз гомінкими дітками в ставках,у річках. Пахла липа та акація.Дозрівали овочі, фрукти, ягоди.

Осінь позолотила й обірвалалисточки. Вигнала пташок до вирію.Загнала комашок у щілинки. Принесларанкові приморозки та тумани.

Прийшла Зима і накрила все своєю сніго6вою ковдрою. Замело, засніжило, заморозило.Тепер усе спатиме й чекатиме Весну.

От і настав кінець моїй казочці (За Пет0ром Керанчуком).

• Визначте кількість абзаців у тексті.Складіть і запишіть план тексту задопомогою питальних або розповід6них речень.

• Запишіть відповідь на 2 пункти складеного вами плану (вибірвласний).

27. Прочитайте план тексту.

План1. Білі шапки на ялинах.2. Приліт шишкарів.3. Смачний сніданок.

• Складіть і запишіть текст, користуючись запропонованимпланом. До складеного тексту доберіть заголовок.

28. Складіть і запишіть текст6розповідь на тему «Дари лісу» заскладеним вами планом.

17

Складання запитань і відповідей

на задану тему

29. Прочитайте українську дитячу пісню.

— Ой, місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку!Що … ти?— Сторожу я в тиху нічку гай і поле, луг і річку, і людськіхати.— Ой, місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку!Хто є в тих … ?— У хатах сплять діти в колисаночках, сон цілує їх поочках, водить мрії в снах.— Ой, місяцю, місяченьку, срібнолиций стороженьку!Про що … ті?— Мрії ті про край єдиний, про майбутнє України.

• Прочитайте відповіді на запитання. На їх основі відновіть пи6тальні речення. Запишіть відновлені речення.

• Виконайте завдання в «Зошиті з розвитку писемного мов6лення».

18

ТекстEміркування: твердження, докази,

висновки


Техніка полегшує життя людини.Звичайно, вона допомагає кожному. Твоїй матусі — по6

ратися по господарству. Що було б, якби не було пральнихмашин, холодильників, електричних і газових плит? Намою думку, техніка виконує багато важкої роботи. Адже,якби не було трактора, комбайна, автомобіля, підйомно6го крана, — усе потрібно було б робити вручну. Усю тех6ніку створила сама людина. Це витвір її розуму.

Отже, без людини не було б техніки. Потрібно вчитися,отримувати знання, щоб створювати цікаве й корисне(За Лідією Андрієць).

• Визначте кількість абзаців у тексті.

Перше речення — це твердження. Другий абзац тек6сту — доказ, доведення. Останній абзац — висновок.

• Спишіть доведення. Підкресліть слова — нàзви техніки, щополегшує працю людини.

31. Прочитайте текст6міркування.

Чудова в бабусиному саду яблуня! Бабуся каже, щотаких яблук ніде немає.

Я погоджуюся з бабусею. Дійсно, яблука в бабусиномусаду чудові. Вони всю зиму лежать наче щойно з гілки.Великі, налиті, відкусиш — сік так і чвиркає. І жодного

19

Слова звичайно, по0перше, а також сполученняслів я підтримую, я не підтримую, я вважаю, пере0конаний, на мою думку та інші використовують у до6веденні. Слова отже, таким чином, безумовно ви6користовують у висновку.

червивого не буває, жодного гнилого. Мені здається, щоці яблука особливі, чарівні. І яблуня наче казкова. Але вказки я давно не вірю (За Сашком Дерманським).

• Визначте частини тексту6міркування. Випишіть слова тасполучення слів, які використані в доказах. Якої частини тек6сту6міркування не вистачає? Складіть і запишіть цю частину.


— Дідусю, навіщо ти саджаєш цю маленьку яблунь6ку? — питає Василько дідуся. — У нас такий великий сад!

— Сад — то наше багатство. Ти подивись… Ти послу6хай… Ти посмакуй… Ти вдихни повітря, — стиха сказавдідусь… (За Ніною Ковпак).

• Складіть і запишіть текст6міркування, твердженням якого євиділене речення. Використайте слова та сполучення слів,що вживаються в текстах6міркуваннях.

33. Прочитайте твердження «У народі кажуть, що бджілка — до6машній лікар». Складіть текст6міркування, початком якого єподане твердження.

34. Прочитайте вірш Галини Кирпи.

Маленький лискучий жолудь лягає в холодну землю,вкривається ковдрою з листя,а потім знімає шапкуі починає рости.

• Прочитайте, за яких умов жолудь почне рости.

• Прочитайте твердження «Маленький лискучий жолудь станемогутнім дубом». Складіть за змістом вірша речення6доведення, використовуючи слова по0перше, по0друге,спочатку, потім. Запишіть.

20

35. Прочитайте текст6розповідь.

Дуб — незвичайне дерево. Це довговічна рослина. Вінживе до двох тисяч років. Деревина дуба особливо міц6на. Вона цінується в столярних роботах. Його кора, гілкий листя використовуються в медицині. Настоянка з коридуба вбиває шкідливі мікроби, лікує опіки, запалення,а жолудями харчуються тварини й птахи (З «Дитячої ен0циклопедії»).

• Переробіть текст6розповідь на текст6міркування, тверджен6ням якого є перше речення. Дотримуйтеся структури тек6сту6міркування.

36. Прочитайте прислів’я.

Хто спортом займається, той сил набирається.

• Складіть текст6міркування, твердженням якого є прочитанеприслів’я.

37. Складіть текст6міркування, початком якого є твердження«Птахи — окраса нашої землі».

38. Прочитайте загадку.

Із малої цибулиниВиріс весняної днини. Весь червоний — гордий пан.Не козак це, а ... .

• Зробіть звуко6буквений аналіз слова6відгадки.

• Складіть текст6опис тюльпана, користуючись планом.

План1. Яке стебло квітки?2. Якої форми листки тюльпана?3. Якого кольору бувають тюльпани?4. Які пелюстки квітки?

21


Тюльпани — вишукані різнобарвніквіти, що є прикрасою квітників. Милу6ватися красою тюльпанів можна нетільки весною, а й узимку. Спитаєте,як? Дуже просто. Посадіть тюльпани всебе в кімнаті!

Прочитайте інструкцію, як це зробити.1. Візьміть горщик середньої величини.2. Наповніть його землею.3. У ґрунт посадіть цибулинку тюльпана.4. Поливайте її щотижня водою, температура якої не

більше +9 °С (З книжки «Корисні поради»).

• Переробіть речення інструкції, використовуючи слова спо0чатку, потім, тепер, тоді. Запишіть перероблений текст.

40. Розгляньте малюнки.

• Назвіть квіти, які розцвітають весною, а які — восени.

• Складіть текст6розповідь на тему «Весняний букет для ма6ми», описуючи квіти, які ви вибрали.

41. Складіть текст6опис улюбленої осінньої квітки.

22

температура

щотижня

взимку

Художній і науковоEпопулярний

текстиEописи

42. Прочитайте вірш Любові Пшеничної.

— Купіть мені люстерко, — прохає ворона. —Може, я не сіра? Може, я червона?Може, я зелена, як листя на клені?Хіба не бувають ворони зелені?— Навіщо люстерко, — дивується слон. —Могла б подивитись на інших ворон.

• Який це текст? Які в ньому є речення за інтонацією? Випи6шіть питальні, прочитайте розповідні речення. Розкажіть, щови знаєте про ворону.

43. Прочитайте та порівняйте тексти.

1. Вîрон величиною, як великий пі6вень, — майже п’ятдесят сантиметрів.Гніздо будує на висоті від чотирьох додвадцяти п’яти метрів від землі. Трима6ються птахи тільки парами. У кладці за6звичай від трьох до семи яєць. У квітнівилуплюються пташенята, а в травнівони вже можуть літати. Максимальнатривалість життя чорного ворона до сімдесяти п’яти ро6ків (З «Енциклопедії символів» Дженіфера Купера).

2. Високо на дереві сидів ворон. Чи можна назватийого гарним? Одноманітний чорний колір із синюватимметалевим відтінком. Блискуче, як антрацит, пір’я, усе6видюще чорне око, могутні пазурі на лапах. Величезний,міцний, як долото, дзьоб. Рухлива голова. Зір у воронагострий, слух відмінний. Ворон добре переносить як хо6лод, так і спеку (За Веллом Клінгером).

• Який з текстів6описів є науково6популярним? Спишіть ху6дожній текст6опис. Підкресліть слова, характерні для худож6нього тексту6опису.

23

44. Прочитайте сполучення слів.

Довге тіло; крила до двадцяти двох сантиметрів; за6округлений темно6сірий хвіст довжиною вісімнадцятьсантиметрів, оперення з темною поперечною смугою;весняний, веселий ліс, дзьоб чорний, лапи короткі, від6кладає до двадцяти яєць; ніжне листя, підкладає яйця вгнізда очеретянки, вільшанки, щеврика, кропив’янки;знищує багато волохатої гусені; за годину з’їдає до стагусениць; відлітає у вирій; невтомна трудівниця, прилі6тає ранньої весни; дарує всім гучне «ку6ку»; живе у лісах,парках, садах.

• Складіть художній текст6опис птаха, ознаки якого ви прочи6тали. Використовуйте слова та сполучення слів, характернідля такого тексту. Запишіть.

• Складіть науково6популярний текст6опис птаха, ознаки яко6го ви прочитали. Використовуйте слова та сполучення слів,характерні для такого тексту. Запишіть.

45. Спишіть науково6популярний текст6опис із вправи 43. Під6кресліть слова, характерні для науково6популярного тексту6опису.

Замітка в газету


В осінньому парку чудово, неначе в казці! — Погляньте, яка золота осіння пора, — сказала вчи6

телька. — Зараз ми пограємо в гру «Частини мови до6вкола нас». Назвіть слова, які називають предмети до6вкола нас, тобто іменники.

— Сонце, небо, дерева, кущі, листочки ... — діти друж6но називали іменники.

— Тепле, лагідне, синє, хмарне, холодне, пожовклі,сумні... — учні вказували на ознаки цих предметів —прикметники.

24

?

— Летять, кружляють, танцюють, не гріє, світить, па6дають... — школярі запропонували слова, які вказують надії цих предметів, — дієслова.

— Молодці. Прийдемо в клас і напишемо замітку вшкільну газету про те, що ми бачили в осінньому парку.

• Під час роботи над заміткою користуйтеся такими порадами:

— доберіть тему замітки й назву (заголовок);— продумайте послідовність викладу думок, складіть план;— звірте дати, назви, цифри, прізвища;— розповідайте про найважливіше чи про те, що цікаве;— висловіть власне ставлення до того, про що розповідаєте;— підпишіть замітку (напишіть своє ім’я та прізвище).


У Києві є Державний музей іграшок. Тутя побачив майже 600 ляльок! А в Музеїциркового мистецтва зібрано перші афіші, гардероб*артистів, рідкісні фотографії з автографами. Дуже ціка6во в Музеї води! Однак найбільше мене вразив Музейхліба.

25

гардероб

Замітка — коротке повідомлення, допис у газету проякусь подію, що може зацікавити читачів. Текст заміт6ки має бути стислим, точним, правдивим: що, де, ко6ли та з ким відбулося. Замітка містить ставлення авто6ра до того, про що він пише.

Державний музей іграшок.м. Київ

Музей циркового мистецтва.м. Київ

Гардерîб — одяг людини.

• Чи можна цей текст назвати заміткою? Про які поради щодонаписання замітки забув автор. Запишіть.

• У якому музеї може бути предмет, назваякого записана в рамці?

48. Прочитайте замітку, яку написав відвідувач Музею хліба.

Учора я відвідав Музей хліба. Це унікальний музей!У ньому зібрано понад дві тисячі експонатів. Тут є майжедвісті різновидів хліба, понад сто п’ятдесят короваїв ізрізних куточків України. Є в музеї навіть космічний хліб.Нам розказали, що цей спеціальний розділ допомоглистворити космонавти родом з України Віталій Жолобов іПавло Попович. У музеї нас ознайомили з національнимхлібом із різних країн світу.

Я отримав незабутні враження від побаченого й почу6того.

Андрій Семеренко, учень 4 класу

• Проаналізуйте зміст замітки. Спишіть. Підкресліть речення,у якому автор замітки висловив власне ставлення до поба6ченого. Доберіть заголовок до замітки.

49. Напишіть замітку про подію, що вам запам’яталася.

26

гвинтівка

Г

Музей хліба. м. Київ

Речення за метою висловлювання

та інтонацією. Повторення вивченого

50. Прочитайте текст. Дотримуйтеся потрібної інтонації.

Ми відпочиваємо на лісовій галявині

під розлогою* липою. Усі їдять солодкі

кавуни. На траві з’явилася акуратно скла6дена купка шкаралупи. Хтось із дітей по6глядає на кущ. Он туди її можна викинути.

Схаменіться, подумайте, що ви збирає6теся робити! Хіба вам не буде соромно?

Ми беремо шкаралупу, несемо її в поле й закопуємо вземлю. Для землі шкаралупа дуже корисна.

Будьмо чесні перед своєю совістю! (За Василем Су0хомлинським).

Розлîгий — той, що має широко розкинуте гілля (про де6рева, кущі).

• Згрупуйте (усно) речення за метою висловлювання: розпо6відні, питальні, спонукальні. Спишіть виділені речення, під6кресліть головні й другорядні члени речення.

• Випишіть спонукальні речення. Прочитайте виразно окличніречення. Поясніть написання знака оклику.


1. Від своєї совісті не втечеш. 2. Не догоджай людям,а совісті своїй. 3. Де совість, там і любов. 4. Совість гризе

без зубів. 5. Совість спати не дає.

27

РЕЧЕННЯ

Р

• Спишіть спонукальне речення.

• Переробіть перше прислів’я так, щоб воно стало питальнимреченням. Запишіть.

• Спишіть виділене речення. Підкресліть головні й другоряднічлени речення. Створіть його схему.


ЗВИЧАЙНЕ ДИВО

Весняний дощ усю ніч цілував вишеньку теплими крап6лями в пуп’янки цвіту. І на ранок вона розцвіла! Здиво6ваний вітерець весь день крутився біля неї. Він роз6прявляв їй білі пелюстки, зелені листочки! Про цезвичайне диво радісно загули бджоли. Молодий споришзадивився на юну красу. Він і сам перетворився на зеле6ний оксамит (За Володимиром Думанським).

• Спишіть текст. Підкресліть окличні речення. Підкресліть сло6ва, ужиті в переносному значенні.

• Створіть (усно) за змістом тексту 2 питальні та 2 спонукальніречення.

53. Складіть текст6розповідь «Місто (село), де я живу», вико6риставши розповідні, питальні та спонукальні речення.

Головні та другорядні члени речення


Стомлене сонечко повільно зачиняєза собою золоту браму. Його ще бачатьпташки з верховіть дерев. А це що защебетання у дворі? Це ластів’ята по6вертаються до свого гнізда. Двоє сіло навишневій гілці, сидять і тріпочуть криль6цями.

Прилітає ластівка. Вона віддає поживуодному, потім — другому. Раптом стар6

28

шеньке з них кинулося назустріч матері. Воно з’їло несвою порцію.

Удруге й утретє ластівка віддає поживу меншому, щобпровчити нетерплячого (За Іваном Складаним).

• Установіть за допомогою питань зв’язок слів у першому ре6ченні. Запишіть.

• Спишіть другий абзац тексту. Підкресліть головні та друго6рядні члени речення. Визначте, якою частиною мови вонивиражені. Поясніть правопис виділених слів.

55. Прочитайте текст. Визначте його тему. Назвіть зачин, основ6ну частину й кінцівку тексту. Доберіть заголовок.

Уперше я побачив цю дику кізоньку увечері пізньоїосені. Уже давно люди помітили її на Лісовому масиві вКиєві. Я подумки називав кізку Зірочкою.

Настали холоди. Кізка з’являлася все рідше. Зірочкащипала приморожене зелене листя. На сліпучо6біломутлі вона скидалася на клубочок рудого полум’я.

Потім прийшов грудень. Лісова гостя не з’являлася ніна клумбі, ні біля будинків.

Де ти, Зірочко? (За Іваном Складаним).

• Випишіть ті речення, що відповідають схемам. Підкреслітьголовні та другорядні члени речення.

1. .2. ... ... ... .3. ... .

56. Прочитайте прислів’я. Поясніть їх зміст.

1. Ластівка весну починає й осінь накликає. 2. Зайцяноги носять. 3. Полохливий заєць і пенька боїться.

4. Бджола летить на всякий цвіт. 5. Бджола у двавулики мед не носить.

• Спишіть перше й друге прислів’я. Підкресліть підмет і при6судок.

29

ввечері

• Випишіть словосполучення з виділених прислів’їв за зразком.Пам’ятайте, що підмет і присудок не є словосполученням.

ЗразокЗайця ноги носять.

(кого?)

Носять зайця.

57. Складіть текст6розповідь «Як звірі готуються до зими». Під6кресліть у реченнях підмет і присудок.

Складання текстуEопису за змістоммалюнка

58. Розгляньте малюнок.


30

х

Зв’язок слів у реченні


1. Слово, залізний, добре, відчиняти, двері.2. Розум, на, дорога, валяється, не.3. Знань, ми, чемності, і, навчаємося, у, дитинство.

• Складіть із запропонованих слів прислів’я народів Європи.Змініть, де потрібно, форму слів. Запишіть.

• Підкресліть головні й другорядні члени речення в складенихприслів’ях.

60. Прочитайте текст, розкриваючи дужки.

Був ясний осінній день. У (повітря) (пливти) павутинки,а в (блакитне) небі летить ключ (журавлі). Пролетіли (жу6равель) над (село) і сіли недалеко від (ліс) на (земля).

Вони довго сиділи, немов радилися. Чому це (птах)радяться? Бо вони вирушають у далеку (дорога). Журав6лі (летіти) у теплий, але чужий край. Бо Батьківщина єтам, де ти народився, зріс і почав літати (За ВасилемСухомлинським).

• Доберіть до тексту заголовок.

• Спишіть текст, розкриваючи дужки. Визначте, які слова зв’я6зуються тільки за допомогою закінчень, а які — і закінчень,і прийменників. Підкресліть прийменники.

61. Прочитайте словосполучення, розкриваючи дужки.

На (білий) снігу, під (свіжий) снігом, подих(вітерець), укрив (земля), (жовтий) листя, по6двір’я (школа), прийшов до (я), гектар (земля).

31

Словосполучення має головне й залежне слово:прапор (який?) український, читає (як?) уважно.Питання ставимо від головного до залежногослова. Підмет і присудок не є словосполученням.

гектар

• Спишіть словосполучення, розкриваючи дужки. Підкреслітьсловосполучення, у яких слова зв’язані за допомогою закін6чень і прийменників. Визначте головне й залежне слово всловосполученнях за зразком.

Зразок(якому?)

на світі білому

62. Складіть текст6розповідь на тему «Початок зими», викорис6товуючи підкреслені словосполучення з вправи 61. Запи6шіть.

Поширення речень словами

та словосполученнями


Електричка виїхала з підземки метро й зупинилася наберезі Дніпра. Дощ затарабанив у вікна вагона. Комфортвагона й негоду розділяли скляні вікна та двері. Я стоюбіля дверей і дивлюся на вечірні вогні. Вони миготять завікном. Дощові краплини вдаряються об шибку й розті6каються врізнобіч. Гра крапель зачаровує. Переді мноюпостало небо із зорями (За Іваном Складаним).

• Поширте підкреслені речення словами швидко, яскраво, ве0чірнім, холодним, осінній, холодний, темно0синє, мерехтли0вими. Запишіть.

64. Прочитайте текст, уставляючи слова та словосполучення.

У (яких?) … краях гори вкриті (якими?) … лісами.(Яке?) … сонечко (як?) … пестить усіх соньків. (Які?) …вечори приносять (яку?) … казку. У тій (якій?) … країніжила (яка?) … маленька дівчинка Марійка. Кожного ран6ку вона вибігала (куди?) у … . Там вона віталася з (яким?)… сонечком і квітами.

32

х

Їй чемно відповідали (які?) … дзвіночки, (які?) … тро6янди, (які?) … ромашки, (які?) … мальви, (які?) … нагідки.Вони дуже любили (кого?) … . Адже дівчинка доглядала їхі піклувалася (про кого?) … (За Оленою Погребняк).

• Спишіть текст, уставляючи слова та словосполучення.Зв’язати слова в речення вам допоможуть запитання.

65. Прочитайте текст. Перекажіть за складеним вами планом.

Жила в горах маленька квіточкаЕдельвейска. Вона росла одна6од6нісінька серед великих кам’яних

скель. Квіточка була красива.До неї долітав тільки Вітер. Він

дуже любив свою маленьку прин6цесу. Вітер співав Едельвейсці ча6рівних пісень. І її ніжні пелюсточкитрепетали білими крильцями казкових пташенят.

Одного разу Вітер навчив і свою маленьку принцесуспівати чарівних пісень. Він милувався її прекрасним го6лосом (За Анною Багряною).

• Складіть словосполучення, користуючись текстом і словами.

Квіточка (яка?) … ; любив (кого?) … ; співав (кому?) … ;пісень (яких?) … ; милувався (чим?) … .

• Визначте головні й залежні слова в складених словосполу6ченнях.

• Спишіть другий абзац тексту. Підкресліть підмет й присудоку кожному реченні. Визначте, якими частинами мови вонивиражені.

66. Складіть і запишіть речення за поданими схемами.

1. ... ... .2. ... ... .3. ... ... ... .

• Зробіть звуко6буквений аналіз виділеного слова у вправі 65.

33

Однорідні члени речення. Головні

та другорядні однорідні члени речення


Жила колись дівчинка. Тато її був лісником. Мама до6помагала йому в роботі. Проте почалася жорстока війна.Лісник пішов боронити рідний край. Мама з донькою за6мість нього доглядала ліс.

Якось потрапили вони під холодний березневий

дощ. Застудилася дівчинка й занедужала. Мама її догля6дала, лікувала різними ліками. Проте дівчинці вони недопомагали.

Мама пішла до лісу, знайшла сухе дерево на паливо.Хотіла лісничиха зрубати стару засохлу яблуню. Аж тут ізнори джміль вилазить… (За Анатолієм Давидовим).

• Спишіть перший абзац тексту. Підкресліть головні й друго6рядні члени речення.

• Розгляньте схему виділеного речення. Прочитайте слова, якістосуються одного й того самого слова та відповідають на тесаме питання. Складіть схеми підкреслених речень за зразком.

Зразок(хто?)

Вони потрапили(що зробили?)

якось під дощ.. . . . . . . . . . . . . . . . . .

холодний березневий. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Однорідні члени речення стосуються одного йтого самого слова та відповідають на те саме пи6тання. Однорідними можуть бути головні (підмет,присудок) і другорядні члени речення. Наприклад:Над дорогою стоїть верба, дзвінкі дощові стру6. . . . . . . . . . . . . . . . . .ни ловить, все вітами хитає… (Павло Тичина).

(куди?)

(який?)

(коли?)

(який?)

34


Став джміль лісничиху просити, щоб вона не рубаладерево під корінь. Під ним ховаються на зиму молодіджмелі. Загинуть, пропадуть від морозів джмелики. І жін6ка пожаліла їх, знайшла інше сухе дерево.

Минув час. Надворі все зазеленіло, а дів6чинка так і не видужала. Плакала й пережи6вала бідна мати.

Якось залетів у хату джміль. Він сівлісничисі на руку й промовив:

— Піди, добра жінко, на лісову галявину,нарви жовтих квітів первоцвіту, зроби з нихвідвар і дай попити доньці — зразу видужає.

Ось так дізналися люди, що первоцвіт —л³карська рослина (За Анатолієм Давидо0вим).

• Визначте тип тексту. Випишіть із тексту ті речення, у яких єоднорідні головні чи другорядні члени. Підкресліть однорід6ні члени речення. Зверніть увагу, як вони з’єднуються.

• Зробіть звуко6буквений аналіз виділеного слова.

69. Прочитайте текст, уставляючи пропущені слова з довідки.

День був сонячний, пишний і гарячий. Сонце заливалозолотим маревом леваду, садок, верби та … . Десь дале6ко кувала зозуля. Її м’яке, гучне, … кування було чути міжсвистом, щебетанням і … птахів. Гаряче, … повітря вли6вало в тіло силу, здоров’я і … . Веселі голоси птахів весе6лили серце й … (За Іваном Нечуєм0Левицьким).

Довідка: спекотне, городи, дзвінке, криком, сонячне,радість, душу.

• Спишіть текст, уставляючи слова з довідки, щоб продовжитиряд однорідних членів речення. Підкресліть однорідні члениречення. Доберіть заголовок до тексту.

35

• Складіть схеми двох словосполучень з однорідними члена6ми речення за зразком (на вибір).

ЗразокДень був сонячний, пишний і гарячий.

сонячний,(що?)

День (який пишнийбув?)

гарячий.

70. Складіть речення з однорідними членами за запропонова6ними схемами.

1. ... ... і ... .2. , , .3. , , ... ... .4. ... , і .

Однорідні члени речення. Інтонації перелічуE

вання та протиставлення (кома,сполучники)

71. Прочитайте текст, уставляючи з довідки пропущені слова.

Сонечко пробилося крізь кучеряві і… хмари. Його теплі й … промінчикизаграли на клумбі. Білі та … ромашкитягнулися до сонця. Яскраві, але ...нагідки золотом укрили клумбу.

Довідка: темні, радісні, жовті, ни6зенькі.

• Спишіть текст, доповніть його однорід6ними членами речення з довідки. Якз’єднуються однорідні члени речення?У яких реченнях однорідні члени чита6ємо з інтонацією перелічування, а вяких — протиставлення.

36


Стало порожньо на осінніх полях і в лісах. Вітер зриваєяскраве листя з каштанів і кленів, осик і берізок. Польовіквіти відцвіли й розсіяли своє насіння. На газонах і в сад6ках ще милують око білі, рожеві, блідо6фіолетові, золо6тисто6червоні хризантеми.

Птахи готуються до відльоту в теплі краї. Жовтогруділісові миші наповнюють нірки насінням кленів, брусли6ни*, жолудями, горіхами. Чималі запаси жолудів і горіхівзаготовляють сойки. Вони ховають їх про «чорний день»,але забувають і не знаходять. Наступної весни на місцях«забутих комор» виростають молоденькі дубки й кедри(За Костянтином Ушинським).

Бруслè на — деревце чи кущ із темно6зеленими паго6нами й гілками.

• Випишіть із тексту речення з однорідними членами. Визнач6те, якими сполучниками вони з’єднані, у яких реченнях є ін6тонація перелічування. Поясніть розділові знаки при одно6рідних членах речення. Прочитайте речення з інтонацієюпротиставлення. Підкресліть протиставний сполучник.


До зими готуються всі звірі та птахи. Найпершими втеплі краї відлітають ластівки граки соловейки жайворон6ки. Восени можна побачити ключі диких гусей качок лебе6дів, які летять на південь. Таких птахів називають переліт6ними. Галки ворони сороки тетеруки зимують вдома.

37

Б

Однорідні члени речення можуть з’єднуватися задопомогою сполучників і, й, ні, та, а, але, проте таін. Перед сполучниками і, й, що з’єднують два одно6рідних члени речення, кома не ставиться. Кома ста6виться перед сполучниками а, але, проте, зате.

38

Коли стає холодно, звірі ховаються в барлоги нори й дуп6ла дерев. Їжаки ведмеді байбаки впадають у сплячку. Білкизимують у дуплах дерев. Вони ще з осені зібрали великийзапас горіхів і шишок (За Костянтином Ушинським).

• Спишіть перший абзац тексту, уставляючи потрібні розділо6ві знаки. Поясніть уживання коми при однорідних членах ре6чення.

74. Спишіть текст вправи 73 до кінця. Доповніть текст відомостя6ми про те, як зимують риби, використовуючи однорідні чле6ни речення. Запишіть. Підкресліть однорідні члени речення.

Складання речень з однорідними членами

75. Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.

Перед юнаком ро..кинулося місто металургів. Воно

постало з козац..кого хутора й виросло до гіганта.

Місто ввібрало в себе силу козац..кого краю, і гнів його,і легенди, і поезію. Чи зберігає воно все це в душі своїйзараз? Яку пам’ять про себе передасть?

Воно ніби народжуєт..ся не з д..мів, а із сріблястої млисвітання. Воно відкриває сонцю ажурність телевізійнихвеж, вигини мостів, каскади будинків, шпилі заводс..кихтруб (За Олесем Гончаром).

• Спишіть перший абзац тексту, уставляючи пропущені букви.Підкресліть однорідні члени речення.

• Розгляньте схему виділеного речення.

Зразок

постало з хутора козацькогоВоно

виросло до гіганта.

У цьому реченні є однорідні присудки. Вони мають за6лежні від них слова (з хутора, до гіганта).

(що зробило?)

(що зробило?)

(з чого?) (якого?)

(як?)

• Зробіть схеми речень другого абзацу за зразком. Визначтезалежні слова від однорідних членів речення.


Другого дня пані Барталотті прокину6лася й глянула на Конрадове ліжко на6впроти. Воно було порожнє. Пані Барта6лотті перелякано схопилася з ліжка,помчала до вітальні й побачила хлопчикав кутку серед іграшок. Він уже вмився,причесався й тепер складав кубики.

Потім вони снідали. Конрад випив каву, з’їв омлет, бу6лочку з маслом і шинкою (За Крістіною Нестлінгер).

• Випишіть із тексту речення з однорідними членами. Пояснітьрозділові знаки.

• Визначте, яке речення відповідає поданій схемі.

… , й … … .


Мавпи можуть не тільки пустувати, а й дружити. Не6давно в місто приїхав звіринець. У ньому були тигри,ведмеді, леопарди й інші дикі звірі. Була там також однамавпа, на ім’я Мітху.

Дітлахи цілими днями ходили туди й дивилися на лео6пардів і тигрів. Найбільше вони пропадали коло мавпиМітху.

Разом з іншими до звіринця ходив і хлопчик Гопал. Він

бував там щодня. Він цілі години просиджував біля

Мітху. Його не цікавили ні тигри, ні ведмеді, ні леопарди.Хлопчик приносив із дому боби, горох, банани.

39

Однорідні члени речення можуть мати залежні відних слова.

Хлопчик годував ними Мітху. Мавпа також звикла до

Гопала. Мавпа їла їжу тільки від нього.

Отак вони щиро заприятелювали (За Премом Чандом).

• Випишіть речення з однорідними членами. Визначте, якічлени однорідні — головні чи другорядні.

• З’єднайте за допомогою сполучника і пари виділених ре6чень в одне, утворивши речення з однорідними членами.Поміркуйте, що змінилося в складених реченнях.


Дома, посадила, і поливала, зерно, ячмінне, жінка.Квітка, виросла, з, нього, велика, чудова. Квітці, у, жила,маленька, Дюймовочка, гарненька.

• Складіть речення з поданих слів, щоб вони відповідалисхемам.

1. … і … … .

2. … … … .

3. … … … .


На березі потерпілі палили вогнища й готували їжу.Пан Марабу зсадив Мумі, його Маму, Тата й Крихітне Зві6рятко біля одного з вогнищ.

Усюди було гарно. Після дощу порозпускалися дивніквіти, трави і дерева (За Туве Янсон).

• Відшукайте в тексті речення з однорідними членами, що від6повідають поданим схемам. Спишіть останнє речення, до6повніть однорідні члени залежними словами.

1. ... ... й ... .2. ... … , і .

40

80. Прочитайте текст, уставляючи з довідки пропущені слова.

Анді повернувся й висунув шухляду. Він брав простирад6ла та (що?) … й акуратно складав у шухляду. Потім він таксамо поклав скатертини й … .

На кухні Анді розклав на полички сковороди, каструлій … . Тоді він переніс спочатку азалію, бегонію, а потім …(За Мірою Лобе).

Довідка: наволочки, серветки, тарілки, герань. • Спишіть текст, доповнивши його однорідними членами ре6

чення з довідки.

• Визначте, якими членами речення є однорідні члени.

81. Прочитайте слова й розгляньте схеми.

1. Верблюд, роги, густий, гіллясті, колись, довгий,мав, хвіст, і.

… … … і … … … .

2. Якось, він, до річки, прийшов, воду, й, задивився, у.… … й … .

3. Раптом, до, олень, прибіг, нього.… … .

• Складіть речення за словами й схемами для створення по6чатку казахської казки «Про верблюда та його друзів». Під6кресліть однорідні члени речення.

82. Продовжте казку за малюнками й поданою кінцівкою. Запишіть.

Минуло багато часу. Олень і кінь не повернули верблю6дові ні хвоста, ні рогів. Відтоді залишився верблюд безсвоїх гарних гіллястих рогів і без пишного хвоста.

• Підкресліть однорідні члени речення й залежні від них слова.

41

Повторення й узагальнення вивченого

про слово

83. Прочитайте текст легенди. Перекажіть.

Давно це було. Їхав козак із далекого походу до рідної

домівки. Зупинився він біля джерела, напився кришталевоїводички, напоїв коня і ліг відпочити. Крізь сон козак почувіржання коней і чужу мову. То вороги вишукували здобич.

Блиснула на сонці козацька шабелька — і не сталожодного ворога…

Згодом люди на цьому місці викопали криничку й по6садили вербу. Так і стоїть вона на краю села, дарує подо6рожнім цілющу джерельну воду.

• Випишіть речення з однорідними членами. Підкресліть го6ловні члени.

• Визначте сполучники, якими з’єднуються однорідні члени.З якою інтонацією ви їх читаєте?

84. Прочитайте слова. Утворіть сполучення слів із прямим іпереносним значенням.

Просить (осінь, мама), гострий (ніж, вітер), ліс (зажу6рений, густий), падають (у траву, у серце).

• Складіть речення зі сполученнями, у яких слова вжито в пе6реносному значенні. Запишіть. До виділених слів доберітьантоніми.


Ясне осіннє небо розіслалося (розстелилося, лягло,простяглося) аж за обрій (горизонт, виднокрай, за поле).

42

СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

Люблю я осінь, коли опадає (облітає, зеленіє, осипа6ється) пожовкле листя. Уночі крізь голе (безлисте, густе)гілля видніються (проглядаються, ясніють, виходять) зорі.

А вечори… Осінь чарує (зачакловує, сміється, заво6рожує) мене й тими смутками, коли разками намиста(коралів) одлітають журавлі у вирій. Коли в холодному,

ясному, осінньому небі і вдень, і вночі повно їхньогоплачу: крру! крру!.. (За Степаном Васильченком).

• Випишіть підкреслені слова, доберіть до них із дужок тількисиноніми. Доберіть антоніми до виділених слів. Запишіть їхпарами. Визначте, якими частинами мови вони виражені.

86. Випишіть словосполучення з тексту вправи 83, у яких словавживаються в переносному значенні. Доберіть антоніми довиділених слів.

Робота з деформованим текстом: переE

ставляння частин тексту, додавання кінця


43


Будова слова. Спільнокореневі слова.

Форми слова

88. Прочитайте скоромовку.

Пере6пере6перепеленята в полі з перепелом, з татом.У Перепільськім передмісті перепілка пере листя, перелистя на перинку, перетрушує пір’їнки (За Оленою По0лянською).

• Спишіть текст. Підкресліть однорідні члени речення.

• Позначте основу, закінчення й корінь у спільнокореневихсловах.

89. Прочитайте казку. Перекажіть.

Десь поталанило Рябкові добути доб6ру кістку. Узяв він її в зуби, несе додомучерез річку. Зійшов на кладку й бачить,як якийсь кудлатий і рябий собака дер6жить у зубах добренну кісточку.

Рябко пустив свою й скочив до чужоїу воду. Що за диво?! Немає ні кістки...

• Складіть кінцівку казки, останнім реченням якої є одне іззапропонованих прислів’їв: Що у воду впало, те пропало,У нього і серед зими льоду не випросиш.

• Випишіть виділені слова. Визначте в них основу й закін6чення. Які з виписаних слів є спільнокореневими, а які —формами слова кістка?

44

Спільнокореневі слова й форми того ж самого сло6ва потрібно розрізняти. Наприклад: ліс, лісок, ліс0ник — це спільнокореневі слова. Ліс, лісу, лісом —це форми слова ліс.

90. Прочитайте групи слів.

Вода, водій, водичка, водяний, водяним, у воді; берег,прибережний, на березі, на прибережному; квітка, квіт6ник, у квітнику, заквітчати, на квітці, квітковий; лікар, ліку6вати, до лікаря, лікоть, лікарня, у лікарні; вулиця, вулич6ка, на вулиці, вуличний, вулик, вуличкою.

• Спишіть слова, розділивши їх на групи: 1) спільнокореневіслова; 2) однозвучні слова; 3) форми одного зі спільнокоре6невих слів.

• Позначте будову спільнокореневих слів.

91. Прочитайте текст, уставляючи пропущені букви.

На в..личезному бе..крайому ланугречки пасут..ся бджолята. Як гарно їмтут на просторах, у білому квітучомуцарстві! Трудят..ся вони тут і мед носятьпудами*.

Порядкує біля бджіл дяд..ко Роман.Він, кажуть, знає таємну бджолину мо6ву. Ходит.. дяд..ко серед вуликів і щосьнамовляє бджолятам. Він і вухом прикладет..ся до бджо6линої хатки, мов лікар до чийогось серця.

Якось він збирав рій у садку. Бджоли геть обліпили

його, укрили всуціль, аж навіть білої сорочки не стало наньому видно. А він у цій живій бджоляній кольчузі тількиусміхається з6під вусів (За Олесем Гончаром).

Пуд — давня міра ваги, яка дорівнює 16,4 кг.

• Спишіть перший і другий абзаци тексту, уставляючи пропу6щені букви.

• Складіть графічні схеми підкреслених речень. Чим з’єднаніоднорідні присудки в цих реченнях?

• Випишіть з усього тексту споріднені слова. Запишіть у дуж6ках форми слів, які є в тексті.

45

П

92. Спишіть третій абзац вправи 91. Визначте будову виділенихслів. Запишіть усі форми слова садочок. Доберіть до ньогоспоріднені слова.

Частини мови. Узагальнення й повторення

вивченого


Був собі в Києві гуркітливий Трамвай. Вінщоденно подорожував за довгим маршру6том — з Подолу через Дніпро аж у Дарницю йназад. А як гуркітливий Трамвай дзенькав,клацав, бамкав, бив колесами на стиках! Люди злякано ту6лилися до кам’яних стін високих будинків. Собаки ховали6ся в чисті підворіття, а кицьки видряпувалися з великогопереляку аж на верхівки дерев (За Юрієм Ярмишем).

• Випишіть із тексту іменники, прикметники, дієслова, згрупу6вавши їх.

94. Прочитайте текст, розкриваючи дужки. Перекажіть.

Трамвай нічого (не) сказав уголос. А його новий зна6йомий так дзвінко защебетав… Він кликав Щиглиху. І во6на (не) забарилася, прилетіла якраз тоді, коли Трамвайвирушив за своїм маршрутом.

Дивно, але того ранку гуркітливий Трамвай (не) бам6кав колесами по рейках, (не) верещав на поворотах. Па6

46

щоденно

трамвай

сажири (не) сердились один на одного, а тихенько й ввіч6ливо вибачалися.

Собаки (не) тікали в підворіття, кицьки (не) дряпали6ся з переляку на дерева. Вікна в місті були відчиненінавстіж!

Усі слухали. Адже Щиголь і Щиглиха співали. Вони всі6лися на довгу блискучу трубку під стелею Трамвая й по6чали пісню! (За Юрієм Ярмишем).

• Спишіть перші два абзаци, розкриваючи дужки. Поясніть на6писання не з дієсловами. Підкресліть слова, що відповіда6ють на питання як?


Поволі, гора, зайнялися, золоте, легко, узимку, угорі,небо, земля, щастя, обняло, випливати, глухий, летить,веселий, третій, п’ятнадцять, унизу, чотирнадцятий, пус6теля, сім.

• Спишіть слова, записуючи в дужках питання, на які вонивідповідають, за зразком. Назвіть частини мови, які визнаєте.

Зразок

Поволі (як?), п’ять (скільки?).

• Визначте, які зі слів є іменниками, прикметниками та дієсло6вами.

96. Спишіть третій і четвертий абзаци вправи 94. Підкреслітьіменники однією рискою, дієслова — двома й прикметни6ки — хвилястою лінією. Напишіть над ними питання, на яківони відповідають.

• Відшукайте в тексті антоніми до запропонованих слівзачинені, коротку, тьмяну.

47

Іменник як частина мови.

Повторення вивченого

97. Прочитайте вірш Ірини Жиленко.

Донечко, з добрим ранком! Сніг йому в очі диха,Глянь за вікно, маленька. Котик кумедно чмиха,Котик на нашім ґанку Вуха сховавши в іній.З чорного став біленьким. Диба трамвайчик синій.

• Випишіть із вірша іменники, згрупувавши їх за питаннямихто? що?


Усі сусіди знали білявого хлопчикаТомаша та його чорного як вугілля

котика Мікоша. Вони разом пішли дозалізничного насипу дивитися напотяги, що мчали повз них. Потягиперевозили вантажі й пасажирів.Томаш читав назви держав, звідкивони прибували. Оті з Чехії та Сло6ваччини, а ті — з Польщі, Франції таБолгарії. Він махав рукою машиніс6

там і людям, які стояли біля вікон. Котик Мікош лежав по6руч із Томашем і зиркав на потяги (За Юрієм Брезаном).

• Випишіть речення, у яких є іменники — власні назви. Пояс6ніть їх правопис.

• Запишіть назви столиць країн, про які йдеться в тексті.

48

ІМЕННИК

99. Прочитайте іменники.

Телефон*, сум, сніг, біль, радість, дерево,височінь, книжка, жаль, плач, безмежність,широчінь, кілометр.

Телефîн — апарат із сигнальним дзвінком і трубкою длярозмови. Телефони є настінні, настільні,стільникові.

• Випишіть іменники групами: назви конкретних предметів,почуттів, простору.

З тлумачного словника ви дізналися про лексичнезначення слова телефон.Водночас слово телефон — частина мови, що маєграматичні ознаки: це іменник чоловічого роду, ужи6тий у називному відмінку однини, неістота, загальнаназва. У реченні може бути головним членом (підме6том) або другорядним.

100. Випишіть із вправи 98 виділені слова. Користуючись тлумач6ним словником, поясніть їх лексичне значення. Проаналі6зуйте ці слова як частину мови. Зробіть звуко6буквенийаналіз запропонованих слів.

49

Іменник — частина мови, що називає предметита відповідає на питання хто? що? За значенняміменники поділяються на назви істот: (хто?) су0сід, (хто?) вчителька та неістот: (що?) дерево,(що?) портфель.Серед іменників розрізняємо загальні: дочка, рі0ка, гори та власні назви: Марійка, Дністер, Кар0пати. Власна назва дається окремому предмето6ві, щоб відрізнити його від інших подібних.

Наука про мову називає предметом усе те, до чогоможна поставити питання хто? що?: мороз, зе0лень, читання, лев, лелека.

Т

кілометр

телефон

ІменникиEсиноніми, іменникиEантоніми,

багатозначність іменників


Добро, війна, радість, мир, герой, бруд, шум, тиша,крик, потворність, мовчання, чистота, купівля, про6даж, краса, боягуз, зло, сум.

• Доберіть антоніми до виділених іменників. Запишіть па6рами. Назвіть іменники6назви конкретних предметів.


Бажання, базіка, квартира, колір, маля, мир.

• Доберіть до них синоніми з довідки.

Довідка: пустомеля, хотіння, помешкання, барва, за6баганка, пустодзвін, немовля, оселя, фарба, малюк, спо6кій, злагода.


У Києві є Національний еколого6натура6лістичний центр учнівської молоді. Його щеназивають станцією юних натуралістів. Юні натуралісти(юннати) — це дослідники природи. У цьому центрі пра6цює багато гуртків. Тут є великий музей. В одному із за6

портрет

Іменники�синоніми об’єднуються в синонімічніряди. Вони дають можливість уникати повторів утекстах, чітко виражати думку.Наприклад: багаж — вантаж, речі; відомий — видат0ний, славетний, славнозвісний.

50

лів музею ми побачили нові експонати: лайку, котика,рись і піщаника.

Екскурсовод нам пояснила, що лайка — це породасобак, котик — морська тварина, рись — хижа тварина,а піщаник — це маленький ховрашок.

• Доберіть до виділених слів слова з переносним значенням іздовідки. Запишіть за зразком.

Довідка: біг коня, гірська порода, сварка, маленький кіт.

Зразок

Стан — машина для прокату сталі; стан — фігу6ра, постава людини.

• Складіть і запишіть речення зі словом у рамці.


Хто що заслужив: одному — шана, іншому — зневага.Правда кривду переважить. Згода будує, а незгода руйнує.

• Спишіть прислів’я. Підкресліть іменники6антоніми.

• Доберіть до підкреслених іменників синоніми, користуючисьсловником синонімів. Запишіть.

Рід іменників


Чи знаєш ти Ларсонів? Це найхитрішалисяча родина в цілому лісі. Перший —тато Ларсон. Такий крутій! Завжди виходив сухим із без6лічі пригод. Далі — мама Ларсон. Вона завжди вдома,бо треба щоденно й щогодини годувати чотирнадцятьдітей. Старший син — Лабан. Нещодавно він закінчившколу й виявив такий самий хист до хитрощів, як йоготато. Дочка Лассе менш хитра, але дуже роботяща. Іншілисенята мають із кого брàти приклад. Пам’ятаєшкам’янистий пагорбець? Там Ларсон улаштував своїй

51

щогодини

родині житло. Спочатку — кухня, потім — коридор і ві6тальня. Дитяча кімната менша від кухні. Кожне ліжечкозастелене гіллям ялини. На стіні — дзеркало (За ЯномУлофом Екгольмом).

• Якого роду бувають іменники? Випишіть із тексту підкресле6ні іменники, розподіливши їх за родами.

Чол. р. (він, мій) — … . Жін. р. (вона, моя) — … .Середн. р. (воно, моє) — … .


Небом, сонця, садом, яблунею, листю, яблучка, Кат6русею, братику, землі, кошиком, вітру.

• Змініть форму іменників так, щоб вони відповідали напитання хто? або що? Спишіть, розподіливши їх за родами.

• Складіть і запишіть три речення з підкресленими іменниками.


На полиці лежали: велика надувна куля (жін. р.), фут6больний м’яч, малий пластиковий м’ячик, яким грають утеніс. Поруч умостилася дзиґа. Нижче розташувалосямаленьке ведмежатко, курчатко й дивне пташеня. Бу6ли там музичні інструменти: вигнута труба й круглий ба6рабан. На нижній полиці розмістилися: вантажний авто6мобіль, підйомний кран, пожежна машина. Усі мешканціполиць добре зналися й увечері ходили одне до одного вгості (За Марією Моліцькою).

• Спишіть текст. Упишіть у дужках біля підкреслених іменниківрід за зразком першого.

• Доберіть до виділених слів спільнокореневі іменники. Визнач6те їх рід.

108. Складіть художній текст, використовуючи іменники впра6ви 106, змінюючи їх форми. Запишіть. Підкресліть іменникисереднього роду.

52

53

Змінювання іменників за числами

109. Прочитайте вірш Надії Красоткіної.

Думала Оленка так: щоб здоров’я мати,Треба їсти їй буряк, пити чай із м’яти,Їсти супчики й борщі, вареники з сиром,І котлетки, й вергунці, але знати міру.

• Випишіть іменники, які вжиті в множині.

• Поясніть правопис виділених іменників. Зробіть їх звуко6буквений аналіз.


Україна завжди славилася сво6єю кухнею. Її (страва) знані дале6ко за межами країни. Усім відоміукраїнські (борщ), (галушка), (ва6реник), (корж), (калач), (гречаник).Багато страв відрізняється вдалимсполученням овочів із м’ясом.Смачні (голубець) з м’ясом, (перець), фаршировані риE

сом і м’ясом. Особливо смачні й корисні страви з гриба6ми (З журналу «Здоров’я»).

• Спишіть текст, розкриваючи дужки. Змініть число іменниківза змістом. Укажіть рід виділених іменників.


Надходила ягідна пора. У навколишніх лісах, просіках,балочках починали достигати суниці, чорниці, малина.

Смачно було їсти ягоди просто з кущів. Але приємнобуло приносити додому повні кошики — мамі навареники, пироги й пампушки.

• Випишіть іменники, які вжиті в множині.

• Змініть їх на однину. Запишіть.?

• Випишіть із першого абзацу іменники, змінивши їх число.Запишіть парами.

• Спишіть другий абзац. Підкресліть іменники, ужиті в однині.

• Зробіть звуко6буквений аналіз виділених слів.

112. Напишіть текст6розповідь «Корисні овочі». Використайтев тексті іменники в однині й множині.

Відмінювання іменників за відмінками.

Початкова форма іменників

113. Розгляньте таблицю. Пригадайте відмінки іменників і питан6ня, на які вони відповідають.

• Простежте, як змінюються закінчення іменників кожного від6мінка. Провідміняйте слова верба, хліб, користуючись таб6лицею. Позначте закінчення.

• Прочитайте в таблиці іменники, які стоять у називному від6мінку однини.

54

Відмінок Питання Слова

Однина Множина

Називний

Родовий

Давальний

Знахідний

Орудний

Місцевий

Кличний

хто?що?

кого?чого?

кому? чому?

кого?що?

ким?чим?

(на) кому?(на) чому?

син,береза, поле

сина,берези, пîля

синові,березі, полю

сина,березу, поле

сином,березою, полем

(на) синові, (на)березі, (на) полі

сину,березо, поле

синè,берåзи, полÿсинів,беріз, полів

синам,березам, полям

синів,беріз, полів

синами,березами, полями

(на) синах, (на)березах, (на) полях

сини,берези, полÿ


Марко подивився на будинок навпроти.Там майже в кожному (вікно) палахкотілисвічки. Він здивувався, бо горіли і свічки,і світло.

Марко хотів щось зліпити з (пластилін), але пластилінзакінчився. Хлопчик підійшов до (хлібниця) і вирішив ви6користати хліб. Та враз згадав, як колись бабуся казала,що (хліб) бавитися не можна.

Батьки розповіли Маркові, чому на вікнах (свічка). Два6дцять третього листопада мільйони українців запалюютьсвічки, ушановуючи загиблих під час голодомору (ЗаГанною0Марією Волосацькою).

• Спишіть текст, розкриваючи дужки. Визначте рід, число йвідмінок іменників у дужках. Позначте закінчення.

• Підкресліть іменники, які стоять у початковій формі.


Землею, на небі, у лісі, яблуком, брате, сестрè, накнижці.

• Запишіть іменники за зразком.

Зразок

Землею — (чим?), жін. р., однина, Ор. в., по6чаткова форма — земля.

116. Провідміняйте підкреслені іменники вправи 114, користую6чись таблицею на с. 54.

55

Форма називного відмінка однини є початковоюформою іменника. Наприклад: (що?) школа, вікно;(хто?) директор, лікар.

мільйон

Робота з деформованим текстом (заміна

недоречно повторюваних слів)


• Виконайте завдання в «Зошиті з розвитку писемного мов6лення»


Машина, суниця, площа, Микита.

• Провідміняйте іменники, користуючись таблицею відміню6вання з вправи 119. Позначте закінчення іменників.

56

119. Розгляньте таблицю відмінювання іменників жіночого й чоло6вічого роду із закінченням 0а, 0я в однині.

• Проаналізуйте відмінкові закінчення іменників жіночого тачоловічого роду із закінченням 0а, 0я в однині.

• Випишіть іменники в орудному відмінку, позначте закінчення.


Чудова зима! Тетянка з однокласником (Олекса) за6ходилися ліпити снігову (баба). Місце для (баба) вибра6ли біля (верба). Невдовзі тут стояла велика снігова ба6буся. Замість носа — яскраваморква, замість очей — вуглинки,а в руці — суха гілка.

Звечоріло. Друзі розійшлися подомівках. А темної ночі примчала6ся хурделиця. Білою (ковдра) за6мела все навколо. У снігової (бабу6ся) уже не видно, де голова, де ніс,лише суха гілка стирчить (За Люд0милою Суворовою).

57

Відмінок

Жіночий рід Чоловічий рід

Кінцевий приголосний основи

твердий м’який шиплячий твердий

О

Д

Н

И

Н

А

Н. в.

Р. в.

Д. в.

Зн. в.

Ор. в.

М. в.

Кл. в.

школа

школи

школі

школу

школою

(у) школі

школо

пісня

пісні

пісні

пісню

піснею

(у) пісні

пісне

миша

миші

миші

мишу

мишею

(на) миші

мише

Микола

Миколи

Миколі

Миколу

Миколою

(на) Миколі

Миколо

• Спишіть текст, розкриваючи дужки. Укажіть відмінок зміне6ного іменника в дужках. Позначте закінчення. Підкреслітьіменники жіночого роду, які стоять у початковій формі.

121. Провідміняйте виділені іменники вправи 120. Позначте від6мінкові закінчення іменників.

Закінчення іменників жіночого роду на �а, �я

в родовому відмінку однини


Фанера, полуниця, тиша.

• Запишіть іменники в родовому відмінку. Позначте відмінковізакінчення. Зверніть увагу на приголосний основи. Зіставтезакінчення називного й родового відмінків. Як впливає назакінчення кінцевий приголосний основи? Зробіть висно6вок, звірте його з поданим правилом.


Не видно (дорога); хочеться (тиша); гілочка (верба);книжка в (подруга); прийшли до (їдальня); підійшла до(груша); вода з (криниця); не чути (пісня).

• Спишіть словосполучення, розкриваючи дужки. Визначтевідмінки змінених іменників, поясніть їх написання. Позначтезакінчення.

Іменники жіночого роду на �а, �я в родовому від6мінку однини після твердого приголосного осно6ви мають закінчення �и; після м’якого та [ж], [ч],[ш] — �і.Наприклад: парта — парти, житниця — житниці,межа — межі, круча — кручі, каша — каші.

58

фанера

124. Прочитайте прислів’я та загадку.

1. Де зеленіє вербиця — там здоро6ва водиця. 2. Верба, як трава лугова:ти її покоси, а вона знову виросте.3. Синьоока чарівниця часто в полі внас вертиться, де вінки вона спліта —там пшениця рідка. 4. Похолодніло,риба не ловиться, калина в плід убирається. 5. Такаправда, як на вербі груші. 6. Кожна капуста має свою го6лову. 7. Бджола мала, а й та працює.

• Відгадайте загадку. Провідміняйте слово6відгадку.

• Випишіть підкреслені іменники. Поставте їх у родовому від6мінку однини. Позначте закінчення іменників.

125. Доберіть по 3 іменники жіночого роду із закінченням 0а, 0я, якіозначають: дні тижня, назви квітів, дерев, птахів, пір року, іменадівчат. Запишіть їх у родовому відмінку однини. Позначте закін6чення іменників, поясніть їх написання.

Закінчення іменників жіночого роду на �а, �я

в орудному відмінку однини

126. Розгляньте таблицю.

• Яке закінчення іменників в орудному відмінку з основою натвердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш]? Яке закінченняіменників в орудному відмінку з основою на м’який приго6лосний і [ж], [ч], [ш]? Назвіть звуки в словах: лінія, мрія,Євгенія. Виділіть у них основу й закінчення. Яке закінченняіменників в орудному відмінку з основою на [й]? Зробіть вис6новок, звірте його з поданим правилом.

Н. в., жін. р., одн. Ор. в., жін. р., одн. Закінч. в Ор. в.

сова, книжка, лоза совою, книжкою, лозою 0ою

тополя, межа, тиша тополею, межею, тишею 0ею

лінія, мрія, Євгенія лінією, мрією, Євгенією 0єю

59


Користуєшся (чернетка, телеграма, да6ча); милуєшся (калина, тополя, конвалія);гуляєш з (сестра, мама, бабуся); захоплю6єшся (музика, книжка, поезія); іти (шерен6га, вулиця, круча), орудуєш* (лопата, па6лиця, ручка).

Орó дувати — вправно діяти, користуватися, володітичим6небудь, виконувати роботу, пора6тися, розпоряджатися.

• Спишіть, розкриваючи дужки. Поставте іменники в потріб6ному відмінку. Позначте закінчення, поясніть правопис 0ою,0ею, 0єю.


Жив у дачному містечку потішний капловухий цуцик наймення Бориско. Цілими днями він гасав по двору зісвоєю (подружка) (киця) (Миця). Ховатися Миця вміладуже добре. Зачаїться під (вишня) або (малина) і ні мур6мур. У цій грі Бориско програвав.

— Годі бити байдики! — сказала якось Борискові мама.— А я нікого не бив. На ворону тільки погавкав.

Іменники жіночого роду на �а, �я в орудному від6мінку однини мають закінчення �ою, �ею, �єю.Закінчення 0ою мають іменники з основою натвердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш]: мама —мамою.Закінчення 0ею мають іменники з основою нам’який приголосний і [ж], [ч], [ш]: груша — грушею;пісня — піснею; круча — кручею.Закінчення 0єю мають іменники з основою на [й]:Надія [над³йа] — Надією.

60

чернетка

телеграма

шеренга

О

— Повторюю: годі клеїти дурня! Пора за розум бра6тися!

— У мене лапи брудні. Такими лапами за розум брати6ся не можна, — заперечив син.

— Який ти в мене ще маленький. Розумієш усе бук6вально. А я мала на увазі… (За Валерієм Герланцем).

• Спишіть перший абзац тексту, розкриваючи дужки. Укажітьвідмінок іменників. Позначте закінчення.

• Прочитайте діалог мами й сина. Поясніть, що мама мала наувазі. Випишіть фразеологізми.

129. Прочитайте фразеологізми.

Не розлити (вода) було давно.Кривити (душа) потішити себе намірами.Багатіти (думка) бути нещирим.Не з моєю (кишеня) вірно дружити.Поросло (трава) у кого6небудь нестача коштів.

• Запишіть фразеологізми, розкриваючи дужки. Позначте за6кінчення змінених іменників. З’єднайте фразеологізми з їхзначеннями.

Змінювання іменників чоловічого роду

без закінчень в орудному відмінку однини


• Яке закінчення мають іменники чоловічого роду однини ворудному відмінку? Зверніть увагу на кінцевий приголоснийоснови. Зробіть висновок, звірте його з поданим правилом.

61

Кінцевий приголосний основи іменників чоловічого роду

Відмінок Твердий пригол. М’який пригол. Шиплячий пригол. Й

Н. в. дуб кінь слухач край

Ор. в. дубом конем слухачем краєм


Юнак, сторож, син, слухач, кінець, мороз, ви6граш, край, трамвай, Юрій, молодець.

• Спишіть, ставлячи іменники в орудному відмін6ку. Позначте закінчення.

• Запам’ятайте значення й правопис слів у рамці. Поставте цііменники у форму орудного відмінка. Складіть і запишіть ізними речення.

Цемåнт — порошкоподібна речовина, яка при змішу6ванні з водою переходить у твердий стан,використовується в будівельній справі.


Ген6ген над тихим (Дунай), зеленою (лава) трав, куче6рявим (гай), над тихою (річка) та високою (гора) стоїть насторожі місяченько. Гірким (полин) віяло з далеких сте6пів. Місяць гострим (серп) краяв моє серце. Над темною(вода) я летів думками до рідної (домівка). Закриваю очій бачу сад із квітучою (яблуня), запашною (груша), ста6рою (слива). Над (кущ) бузку великий джміль. Я так су6мую за (домівка)! (За Михайлом Коцюбинським).

62

Іменники чоловічого роду в орудному відмінку од6нини мають закінчення �ом, �ем, �єм.Закінчення 0ом мають іменники з основою натвердий приголосний, крім [ж], [ч], [ш]: мороз —морозом.Закінчення 0ем мають іменники з основою нам’який приголосний і [ж], [ч], [ш]: місяць — мі0сяцем; читач — читачем, ніж — ножем.Закінчення 0єм мають іменники з основою на [й]:гай — гаєм, урожай — урожаєм.

фартух

футбол

цемент*

Ц

• Спишіть текст, розкриваючи дужки. Позначте закінчення в змі6нених словах. Прочитайте виділені слова. Яка це частина мови?


Лось, спориш, тираж, план, харч, степ, калач, мир, пра6пор, будинок.

• Поставте іменники у формі орудного відмінка однини. Спи6шіть. Позначте закінчення іменників.

• Складіть речення з підкресленими іменниками, використо6вуючи прийменники.

Закінчення іменників чоловічого роду на �ар,

�яр у родовому й орудному відмінках однини


• З’ясуйте, яке закінчення мають іменники чоловічого роду зосновою на 0ар, 0яр в родовому й орудному відмінках одни6ни. Зробіть висновок, звірте його з поданим нижче.

63

Іменники жіночого та чоловічого роду в орудномувідмінку однини вживаються без прийменників абоз прийменниками з, за, із, над, під, між, перед.

Н. в., чол. р., одн. Р. в., чол. р., одн. Ор. в., чол. р., одн.

слюсар слюсаря слюсарем

вівчар вівчаря вівчарем

комар комара комаром

столяр столяра столяром

Іменники чоловічого роду з основою на �ар, �яр

у родовому відмінку однини можуть мати закінчен6ня �а, �я, в орудному відмінку — �ом, �ем. Право6пис таких іменників треба перевіряти за орфогра6фічним словником.


Пèсарем, школярåм, кобзарÿ, вівчарåм, календарåм,кобзарåм, пèсаря, вівчарà, аптåкарем, школярà, кален6дарÿ, аптåкаря.

• Випишіть іменники у формі родового відмінка. Перевірте їхзакінчення за орфографічним словником.

• Випишіть іменники у формі орудного відмінка. Перевірте їхзакінчення за орфографічним словником.

136. Прочитайте вірш Марійки Підгірянки.

Тесляре, тесляре, збудуй мені хижкуВ зеленім садочку, в квітучім затишку.Змуруй мені, муляре, піч та рівненько,Щоб в хаті зимою було всім тепленько.А ти мені, скляре, встав скло ясне в рамку,Аби мені сонце світило від ранку.

• Випишіть іменники у формі кличного відмінка. Поставте їх вродовому й орудному відмінках. Позначте закінчення іменни6ків. Користуйтеся словником.

137. Складіть і запишіть 5 речень з іменниками вправи 135 (навибір).

Відмінювання іменників чоловічого роду —

назв істот у давальному та місцевому

відмінках однини


64

Відмінок, питання Іменники чоловічого роду — назви істот

Н. в. хто? що? батько, Василь, добродій

Д. в. кому? чому? батькові (6у), Василеві (6ю), добродієві (6ю)

М. в. (на) кому?(на) чому?

(на) батькові (6у), (на) Василеві (6ю),(на) добродієві (6ю)

?

• З’ясуйте, які закінчення мають іменники чоловічого роду —назви істот у давальному та місцевому відмінках однини.Зробіть висновок, звірте його з поданим нижче.


(На кому?) на директорові, (кому?) дядькові, (на кому?)на героєві, (кому?) акторові, (кому?) господареві, (кому?)дідусеві, (на кому?) на товаришеві, (кому?) сусідові, (ко0му?) вчителеві, (на кому?) на кухареві, (на кому?) на інже6нерові, (кому?) музикантові, (на кому?) на режисерові.

• Випишіть іменники чоловічого роду в давально6му відмінку, а потім — у місцевому. Позначтезакінчення. Допишіть паралельне закінчення.


У приміщенні театру був довжелезний підвал. Цей під6вал нагадував велетенський лабіринт. У ньому було ба6гато ящиків із театральним реквізитом.

В одній ніші складали старі й нові декорації, акторськевбрання та інші речі, необхідні кожному (господар) теат6ру. Перед виставою завідувачка госпо6дарством видавала кожному (актор) одягдо вистави, (музикант) — високі пюпітри,(художник) — декорації, а (касир) — до6даткові квитки (За Лідією Черкаською).

• Спишіть другий абзац тексту, розкриваючи дужки. Позначтезакінчення. Допишіть паралельне закінчення іменників удужках. Позначте їх.

141. Прочитайте підкреслені іменники вправи 140. Провідміняй6те їх.

65

Іменники чоловічого роду — назви істот у давально6му й місцевому відмінках однини мають паралельнізакінчення �ові (�у), �еві (�ю), �єві (�ю). Наприк6лад: брату — брàтові; королþ — королåві.

інженер

142. Розгляньте таблицю відмінкових закінчень іменників серед6нього роду в однині.

• Провідміняйте іменники озеро, море, віче, користуючисьтаблицею відмінкових закінчень. Запишіть, позначте закін6чення.

143. Прочитайте текст, добираючи потрібні іменники з довідки.

1. Дощ нанизав на мокре ... краплі й подався далі. 2. ...визирнуло крізь порвані хмари. 3. Воно зробило з тихчистих крапель дороге ... . 4. Аж ... скрикнуло від такоїкраси! (За Володимиром Думанським).

Довідка: 1. Малину, дерево, ліс. 2. Пташка, сонце,лисиця. 3. Намисто, веселку, стрічку. 4. Сорока, серце,ворон.

• Спишіть текст, добираючи з довідки іменники середньогороду однини, що відповідають змісту речення. Провідміняй6те вставлені іменники (усно).


Не видно (село), смакуємо (яблуко), зеленим (листя),втішив (слово), у нашому (життя), пливемо (озеро).

• Спишіть словосполучення, розкриваючи дужки. Ставте імен6ники в потрібну відмінкову форму. Укажіть відмінок іменників.

66

ВідмінокОднина

село поле плече

Н. в. 6о 6е 6еР. в. 6а 6я 6а

Д. в. 6у 6ю 6у

Зн. в. 6о 6е 6е

Ор. в. 6ом 6ем, 6ям 6ем

М. в. (у) 6і (на) 6і (на) 6і

Кл. в. 6о 6е 6е

ЗМІСТ

МОВА І МОВЛЕННЯ

Мова — жива скарбниця історії народу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5Розвиток мови. Старі та нові слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6Культура мовлення та спілкування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

ТЕКСТ

Тема, основна думка, заголовок тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11Тема, основна думка в текстах —розповідях, описах, міркуваннях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12Засоби зв’язку речень у тексті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14Поділ тексту на частини. План тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16Урок розвитку писемного мовленняСкладання запитань і відповідей на задану тему . . . . . . . . . . . . 18Текст6міркування: твердження, докази, висновки . . . . . . . . . . . 19Художній і науково6популярний тексти6описи. . . . . . . . . . . . . . . 23Замітка в газету . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24

РЕЧЕННЯ

Речення за метою висловлювання та інтонацією. Повторення вивченого. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27Головні та другорядні члени речення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28Урок розвитку писемного мовленняСкладання тексту6опису за змістом малюнка . . . . . . . . . . . . . . . 30Зв’язок слів у реченні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31Поширення речень словами та словосполученнями . . . . . . . . . 32Однорідні члени речення.Головні та другорядні однорідні члени речення. . . . . . . . . . . . . . 34Однорідні члени речення. Інтонації перелічуваннята протиставлення (кома, сполучники) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36Складання речень з однорідними членами . . . . . . . . . . . . . . . . . 38

187

СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

Повторення й узагальнення вивченого про слово . . . . . . . . . . . 42Урок розвитку писемного мовленняРобота з деформованим текстом: переставляннячастин тексту, додавання кінця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43Будова слова. Спільнокореневі слова. Форми слова . . . . . . . . . 44Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого . . . . . . . 46

ІМЕННИК

Іменник як частина мови. Повторення вивченого . . . . . . . . . . . . 48Іменники6синоніми, іменники6антоніми,багатозначність іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50Рід іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51Змінювання іменників за числами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53Відмінювання іменників за відмінками.Початкова форма іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54Урок розвитку писемного мовленняРобота з деформованим текстом (заміна недоречноповторюваних слів) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56Закінчення іменників жіночого роду на 0а, 0яв родовому відмінку однини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58Закінчення іменників жіночого роду на 0а, 0яв орудному відмінку однини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59Змінювання іменників чоловічого роду без закінченьв орудному відмінку однини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61Закінчення іменників чоловічого роду на 0ар,0яру родовому й орудному відмінках однини . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63Відмінювання іменників чоловічого роду — назв істот удавальному та місцевому відмінках однини. . . . . . . . . . . . . . . . . 64Урок розвитку писемного мовленняВибірковий переказ тексту з елементами опису. . . . . . . . . . . . . 67Зміна приголосних [г], [к], [х] на [з+], [ц+], [с+]перед закінченням 0і в іменниках різного роду . . . . . . . . . . . . . . 67Чергування кореневих звуків [о], [е] з [і] в іменниках жіночогота чоловічого роду з основою на приголосний . . . . . . . . . . . . . . 71Відмінювання іменників у множині. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73

188

ПРИКМЕТНИК

Прикметник як частина мови.Роль прикметників у мовленні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77Урок розвитку писемного мовленняСкладання письмового висловлюванняза прочитаним твором . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79Прикметники6антоніми, прикметники6синоніми. Уживанняприкметників у прямому та переносному значеннях . . . . . . . . . 80Уживання прикметників у художніх і науково6популярнихтекстах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81Змінювання прикметників за родами й числамив сполученні з іменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82Відмінювання прикметників у сполученні з іменниками воднині та множині. Відмінкові закінчення прикметниківз основою на твердий приголосний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85Відмінювання прикметників з основою нам’який приголосний в однині та множині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87Визначення відмінків прикметниківза відмінками іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88Урок розвитку писемного мовленняДетальний переказ тексту за колективноскладеним планом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91Уживання знака м’якшення перед закінченнямприкметників у родовому, давальному, орудномута місцевому відмінках однини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92Вимова та написання закінчення 0ій у прикметникахжіночого роду в давальному і місцевому відмінках . . . . . . . . . . 95Вимова й написання найуживаніших прикметниківна 0ський0, 0цький0, 0зький0 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97Відмінювання прикметників у множині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99Урок розвитку писемного мовленняСкладання запрошення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102Побудова сполучень слів і речень із прикметниками,уведення їх у текст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103Урок розвитку писемного мовленняДетальний переказ тексту за колективноскладеним планом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109

189

ЧИСЛІВНИК

Числівник як частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110Вимова та правопис найуживанішиху мовленні числівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112Відмінкові форми окремих числівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114Словесні формули на означення часу протягом доби . . . . . . . 116

ЗАЙМЕННИК

Займенник як частина мови. Роль у тексті . . . . . . . . . . . . . . . . 118Урок розвитку писемного мовленняДетальний переказ тексту з елементами міркування . . . . . . . 121Особові займенники . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121Відмінювання особових займенників 16ї та 26ї особиоднини й множини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123Відмінювання особових займенників 36ї особиоднини й множини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126Уживання займенників із прийменниками . . . . . . . . . . . . . . . . . 127Складання й записування зв’язаних між собою речень,які описують зміст малюнка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131

ДІЄСЛОВО

Дієслово як частина мови. Повторення вивченого . . . . . . . . . 134Дієслова6синоніми, дієслова6антоніми. Багатозначні дієслова. Пряме й переносне значення дієслів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136Побудова речень з однорідними присудками . . . . . . . . . . . . . . 139Урок розвитку писемного мовленняСкладання письмового висловлювання типу розповіді проситуацію з життя класу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140Неозначена форма дієслова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142Часи дієслова. Змінювання дієслів за часами й числами . . . . 144Минулий час. Змінювання дієслів минулого часуза родами (в однині) й числами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146Теперішній час. Змінювання дієслів теперішнього часуза особами й числами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147Урок розвитку писемного мовленняДетальний переказ тексту (за колективно складенимпланом і поданою кінцівкою) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 149

190

Майбутній час. Змінювання дієслів майбутнього часуза особами й числами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150Побудова речень із дієсловами теперішнього ймайбутнього часу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153Урок розвитку писемного мовленняСкладання тексту6опису за колективноскладеним планом з опорою на допоміжні матеріали . . . . . . . 157Дієслова на 0ся . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 162

ПРИСЛІВНИК

Прислівник як частина мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 166Урок розвитку писемного мовленняУдосконалення написаного тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168Зв’язок прислівників із дієсловами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 168Прислівники, близькі й протилежні за значенням . . . . . . . . . . 172Поширення речень прислівниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173Побудова речень з однорідними членами, вираженимиприслівниками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 174Урок розвитку писемного мовленняПривітання до Дня матері . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176Спостереження за роллю прислівників у тексті . . . . . . . . . . . . 177Вибір прислівників (із поданих), що відповідаютьметі й типу висловлювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 178

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Що ми знаємо про текст, речення, слово . . . . . . . . . . . . . . . . . 180Що ми знаємо про іменник і прикметник . . . . . . . . . . . . . . . . . 181Що ми знаємо про займенник і числівник . . . . . . . . . . . . . . . . . 182Що ми знаємо про дієслово та прислівник . . . . . . . . . . . . . . . . 184Урок розвитку писемного мовленняСкладання письмового висловлювання типу розповіді з елементами опису . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185

191

Навчальне видання

ЗАХАРІЙЧУК Мар’яна Дмитрівна,МОВЧУН Антоніна Іванівна

Українська моваПідручник

для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Художник В. Дунаєва

Ukr mova 4 13.01...Святине наша, гордість і краса, Ти — розуму народного скарбниця! Як легко йти з тобою по землі

Documents