Структура лексико–семантичного поля торгівельно–економічної лексики перської мови / Structure of semantic

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КАФЕДРА СХОДОЗНАВСТВА ІМ. Я. Р. ДАШКЕВИЧА

СТРУКТУРА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ

ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ ПЕРСЬКОЇ МОВИ

Курсова робота

студента групи ФЛП-21

філологічного факультету

Бурмакіна Єлисея Олексійовича

Науковий керівник:

асистент Максимів О. Й.

Львів-2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.........................................................................3

ВСТУП..........................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ І ЙОГО СТРУКТУРА ЯК МЕТОД

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ МОВИ................................................6

1.1. Лексико-семантичне поле, як метод аналізу лексичної системи.......6

1.2. Структура лексико-семантичного поля..............................................8

1.3. Зв’язки і відношення у лексико-семантичному полі.........................9

1.4. Етапи побудови лексико-семантичного поля...................................11

Висновки до розділу 1. ...................................................................................13

РОЗДІЛ 2. СКЛАД І СТРУКТУРА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ

ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ.........................................................14

2.1. Лексичний склад поля.......................................................................14

2.2. Особливості виокремлення лексико-семантичних груп та субгруп

поля...................................................................................................................15

2.2.1. ЛСГ “торгово-економічні процеси і стани”........................................16

2.2.2. ЛСГ “предмети пов’язані з торгівлею та економікою”......................17

2.2.3. ЛСГ “дії з предметами які пов’язані з торгівлeю та економікою”....19

2.2.4. ЛСГ “якості предметів, станів і дій пов’язаних з торгівлею та еко-

номікою”...........................................................................................................20

2.3. Типи зв’язків у лексико-семантичних категоріях поля.........................22

2.4. Структура ядра і периферії поля.............................................................24

Висновки до розділу 2. ...................................................................................25

ВИСНОВКИ...............................................................................................................27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................................28

2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І СИМВОЛІВ

ЛСП лексико-семантичне поле

ЛСГ лексико-семантична група

ЛСК лексико-семантична категорія

СГ семантичне гніздо

КДА коефіцієнт дериваційної активності

3

ВСТУП

Лексико-семантична система мови є найрухомішою серед інших мовних

рівнів. Будь-яка зміна в лексиці позначається на системних відношеннях

лексико-семантичної системи мови. Слово, набуваючи нового значення, впливає

на появу подібних значеннь у інших семантично пов’язаних із ним слів. Ці

процеси потребують вивчення та систематизації для удосконалення методик

викладання та складання словників перської мови.

У виявленні парадигматичних особливостей лексико-семантичної системи

торгово-економічної лексики та у побудові ЛСП, як засобу подання цієї лексики

для тих, хто вивчає сучасну перську мову полягає актуальність роботи.

Мета курсової роботи – побудувати лексико-семантичне поле “торгово-

економічної лексики”, систематизувати лексику та інтерпретувати зв’язки між

членами лексико-семантичного поля.

Для досягнення поставленної мети необхідно виконати такі завдання:1. Визначити і обґрунтувати теоретичні передумови дослідження.

2. Визначити корпус лексичних одиниць, що входять в досліджуване поле.

3. Погрупувати лексичні одиниці.

4. Визначити взаємозв’язок і взаємодію семем різних лексем і встановити

лексико-семантичні угруповання, що утворюють ядро і периферію поля.

5. Побудувати лексико-семантичне поле торгово-економічної лексики.

6. Описати парадигматичні відношення між лексичними одиницями поля:

-здійснити семантичний аналіз цих слів, отримати семи кожної лексеми;

-виявити та описати парадигматичні зв’язки між лексемами поля;

Об’єкт дослідження – це лексеми, які формують лексико-семантичне

поле торгово-економічної лексики в сучасній перській мові.

Предметом дослідження є особливості структури лексико-семантичного

поля торгово-економічної лексики сучасної перської мови і парадигматичні

зв’язки між його членами.

4

Матеріалом для проведення дослідження є корпус лексичних одиниць

(224 слова) зі спільним значенням “торгівля та економіка”. Джерелами

матеріалу слугують словники (перекладні [4, 13, 21], тлумачний [20]), тексти з

навчальноги посібника перської мови присвяченого торгівлі та економічним

явищам [5].

Основними методами дослідження є описовий (для опису зв’язків між

членами поля на рівні парадигматики), структурний метод та метод

компонентного аналізу (для виявлення парадигматичних зв’язків між членами

поля та аналізу мовних явищ на основі зв’язків між мовними елементами).

Практичне значення дослідження полягає в тому, що вивчення процесів

формування лексико-семантичної групи і лексико-семантичного поля дало

зручний систематизований матеріал для подання тематичної групи торгово-

економічної лексики для тих, хто вивчає сучасну перську мову.

5

РОЗДІЛ 1

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ ЯК МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИЧНОЇ

СИСТЕМИ МОВИ

ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ

1.1. Лексико-семантичне поле, як метод аналізу лексичної системи

Системні явища в мові (система частин мови, їх парадигматика,

синонімія, словотвірні гнізда та ін.) тепер отримали нове осмислення у світлі

питань про співвідношення частини і цілого, структури і елемента. Розуміння

того, що таке лексико-семантична система, з яких елементів вона складається,

які типи відношень присутні в ній, є спірним питанням для різних шкіл і

напрямів в мовознавстві.

Значний внесок у розуміння мови як системи вніс Ф. де Соссюр.

Особливу увагу Ф. де Соссюр звертає на пріоритет системи по відношенню до її

елементів: “Велика помилка розглядати слово як поєднання певного звучання з

певним поняттям. Визначати таким чином слово – означає ізолювати його від

системи частиною якої воно є.” (цит. за [2, с. 67]).

Кожна одиниця системи мови тепер вивчається у зіставленні до

складніших одиниць, до яких вона входить, і до дрібніших, які входять до її

складу. Система мови включає в себе субсистеми, тобто виступає як система

систем. У мовній діяльності, в процесі функціонування розкриваються її

зовнішні зв’язки, без знання яких розуміння системи мови не може бути

повним.

Торкаючись проблем дослідження лексики, Й.Трір наголошує на

системності слова і пропонує польову модель системи мови: “Щоб було

зрозуміле окреме слово, повинно бути у наявності поле словесних знаків як

ціле, і окремий словесний знак може бути зрозумілим тільки разом з існуючим

одночасно з ним полем...” (цит. за [9, c.6]).

Теоретик польовий моделі системи мови Г. С. Щур визначив поле, як

6

“...спосіб існування і групи лінгвістичних елементів із загальними

інваріантними властивостями.” [18, с. 17].

Польова концепція мови дає змогу розглянути питання, які не можуть

бути вирішені методом рівнів. Це пояснюється тим, що деякі мовні явища

виходятъ поза межі одного рівня (див.[14, с. 204]). Польовий принцип може

бути застосований як метод аналізу мовних явищ, разом з тим, і лексичного

значення слова. Виділяють такі характеристики поля:

1) поняття лінгвістичного поля в першу чергу містить у собі ідею групування

різнорідних мовних явищ;

2) найважливішими внутрішньоструктурними властивостями поля є зв’язок та

взаємозумовленість елементів;

3) поле має системний характер і являє собою деякий простір, в якому

виділяється ядро, навколо якого групуються інші (периферійні) одиниці, а

також виділяються зони пересічення з іншими полями; (див. [15, с.127])

Лексико-семантичне поле – це сукупність лексичних одиниць, об’єднаних

загальністью змісту, що відображають понятійну, предметну або функціональну

подібність (див. [11, с. 381]). Тобто, лексико-семантичне поле – це ієрархічна

організація слів, об’єднана одним родовим значенням і відображає в мові певну

семантичну сферу (див. [8, с. 237]).

Ономасіологічною властивістю семантичного поля є те, що в його основі

є родова сема, або архісема, що позначає клас об’єктів. Семасіологічна

характеристика поля полягає в тому, що члени поля співвідносяться один з

одним за інтегрально-диференційними ознаками в своїх значеннях. Це

зіставлення дає змогу об’єднувати і розмежовувати компоненти в межах одного

поля.

Однією з фундаментальних властвостей поля є його відкритість,

незавершеність, властивість створювати нові слова. Ця властивість вказує на

відносність наповненості поля, неможливість побудувати повну і закриту

систему з чіткими межами. У конкретних дослідженнях межі ЛСП

встановлюються довільно, або включивши в поле певну кількість слів, лінгвіст

змушений поставити крапку і констатувати невизначеність меж поля (див. [9, с.

7

215]). Аналогічна проблема з найменуванням поля. Для віришення цього

питання існує два шляхи:

1) іменем ЛСП може виступати окреме слово данного поля, що призведе до

побудови поля з нечіткими межами, та постійним поновленням складу;

2) іменем поля може слугувати штучно створена одиниця, яка не буде мати

чіткого семантичного відповідника, але чітко визначить межі поля;

З огляду на мету цього дослідження, обмеження наповненості поля

зробить його більш структурним та визначенним у лексико-семантичній

системі.

Отже, лексика – це системна за структурою одиниця, компонетами якої є

слова. Лексико-семантичне поле є певною групою слів, об’єднаних спільним

поняттям. Оскільки ЛСП не є відокремленою від лексичної системи одиницею,

воно може складати частину складнішого угруповання. Для об’єктивного

розуміння елементів необхідно виявити структурні відношення субсистем мови.

Кожен елемент може входити в декілька опозицій. Утворюються групи, класи

елементів, що складаються в систему мови.

1.2. Структура лексико-семантичного поля

Як структурна одиниця лексичної системи, ЛСП має чітку будову.

Семантична структура поля містить такі частини:

1. Ядро поля представлене родовою семою (архісемою). Архісема поля –

семантичний компонент вищого порядку, що впорядковує навколо себе

семантичне розгортання поля. У ядрі містяться найважливіші лексеми, вони

пов’язані між собою сильними семантичними зв’язками і утворюють

синонімічні, антонімічні та гіпо-гіперонімічні групи.

2. Периферія поля включає менш інтенсивні одиниці, які поділяються за

коефіцієнтом дериваційної активності. Периферійні одиниці поля можуть

мати зв’язок з іншими семантичними полями, утворюючи лексико-

семантичну безперервність мовної системи.

8

У межах поля виділяють лексико-семантичні групи, які є об’єднаними за

спільністю семантичного та граматичного значеннь лексеми поля. ЛСГ – це

явище цілком мовне, це об’єднання, які базуються на закономірностях розвитку

лексичної семантики мови. Під терміном ЛСГ розуміють такі лексичні

об’єднання, які складаються з семантично обумовлених компонентів, які мають

однорідні, співвідносні значення і які належать до певної частини мови (див.

[10, с. 267]). Характерна особливість таких груп полягає в тому, що зміна в

одному слові викликає зміни у всіх словах тої групи до якої входить слово.

Кожна така група може бути виокремленна за такими характерними ознаками:

1) за лексичним значенням слів;

2) за характером та сферою використання;

3) за протиставленням або за зближенням слів в межах одного контексту;

В середині ЛСГ виділяють ще тісніше пов’язані семантичні об’єднання –

лексико-семантичні категорії: синоніми, антоніми та гіпо-гіпероніми. В межах

ЛСК синонімія та антонімія є особливим типом парадигматичних відношень

між словами, який зв’язаний з семантичною варіацією слів, тобто з

парадигматичними процесами у словах (див. [10, с. 268]).

Отже, ЛСП є чітко структурованою одиницею лексичної системи мови,

яка формується навколо ядра (архісеми) та містить такі субсистеми як ЛСГ та

ЛСК. Уся будова ЛСП базується на співвідношенні інтегральних та

диференційних, лексичних та граматичних значень лексем.

1.3. Зв’язки і відношення у лексико-семантичному полі

У лексико-семантичній системі мови діють такі, найважливіші типи

відношень: парадигматичні, синтагматичні, та епідигматичні (див. [10, с. 265]).

Парадигматичні відношення – відношення між словами і групами слів на

основі спільності або протилежності їх значень. Наявність парадигматичних

зв’язків між компонентними поля є обов’язковою умовою для існування ЛСП.

Парадигматичні зв’язки можна виявити аналізуючи семантику слів-одиниць

поля.

9

Виділяють такі типи зв’язків: “збіг” та “розбіжність”. “Збіг” – це тип

зв’язку, що базується на спільності сем. Існують такі його різновиди:

1) Гіпо-гіперонімічний зв’язок. Передбачає що обидві лексеми мають однакові

семи, але одна з лексем (гіпонім) містить одну або декілька конкретних сем.

Наприклад: гіперонім “квітка” – гіпонім “ромашка” (лексема “ромашка”, крім

семи “квітка”, передає додаткові характеристики названої квітки).

2) “Пересічення”. Передбачає, контакт одиниць з різними та спільними семами

в одній спільній семі. Наприклад “задрімати” та “забутись” пересікаються у

спільній семі – “перехід в стан сну”;

3) Синонімічний зв’язок – “пересічення” та гіпо-гіперонімічний зв’язок між

лексемами. За ступенем синонімічності (тотожності, близькості значень і

здатності взаємозаміщуватися і нейтралізуватися в тексті) синоніми

поділяються на абсолютні, або повні та часткові. Відповідно до виконуваних

функцій синоніми поділяються на ідеографічні, або семантичні, стилістичні.

Ступінь синонімічності слів тим вищий, чим більше в них спільних позицій,

у яких можуть нейтралізуватися їх семантичні відмінності [10, с. 268].

Терміном “розбіжність” лінгвісти позначають зв’язок, який базується на

протилежності змісту сем:

1) антонімічний зв’язок. Цей вид зв’язку припускає полярність позначених

понять. Можна виділити декілька груп, що різняться між собою характером

протиставлення: 1) антоніми, які виражають контрарну протилежність, тобто

такі, які перебувають в градуальній опозиції (“молодий” – “старий” між ними

можна вставити середнього віку); 2) антоніми, які виражають доповнювальні

відношення. Тут заперечення одного члена дає значення іншого (“живий” –

“мертвий”); 3) антоніми з векторною протилежністю (“входити” –

“виходити”) [10, с. 268].

Отже, оскільки ЛСП є угрупованням слів на основі лексичного значення,

зв’язок між ними для існування поля є обов’язковою умовою. Між одиницями

лексичних структур існують такі типи зв’язку: спільність значень лексем –

“збіг”, за різним ступенем протилежності значень – “розбіжність”.

10

1.4. Етапи побудови лексико-семантичного поля

Існує два шляхи систематизації лексико-семантичної системи мови.

Представники “Празького лінгвістичного гуртка” починають від окремого

слова, надаючи велике значення аналізу полісемії слова, розмежуванню

полісемії від омонімії (див. [9, с. 6]). Для повноцінного виконання поставленого

у цій роботі завдання, ми підем по другому шляху побудови поля, що полягає у

формуванні поля з обраних слів певної тематики. У центрі уваги цього методу

постає внутрішня форма слова та об’єднання слів у поле.

Перший етап: відбір слів відповідної тематики. Лексика може обиратись з

підготованих текстів певної тематики, а також методом вибірки зі словників.

Слова обираються за спільним, неконкретним значенням.

Другий етап полягає у з’ясуванні та уточненні значень кожного слова,

редагуванні блоку обраних слів, виділенні семем кожної лексеми. Здійснення

цього етапу передбачає застосування методу семантичного аналізу. Цей метод

базується на визначенні та співвіднесенні точної семантики слова, джерелом

якої є тлумачні словники, із загальним значенням поля.

Третій етап – формування ЛСГ: поєднання слів зі спільною семантикою

та граматичним значенням у групи. Цей етап складається з двох частин:

1) виявлення граматичних значень лексем, а саме їх частиномовної належності;

2) співвіднесення лексичного та граматичного значення слів, відокремлення

груп та надання їм назв;

Граматичне значення слова ми визначили шляхом аналізу формальних

показників граматичних значень. Oскільки морфеми, у ряді випадків,

характеризуються двозначністю, цей спосіб може стати допоміжним. Основним

способом визначення частиномовної належності є семантичний аналіз слів,

тобто виокремлення загального категоріального значення слова, за яким можна

визначити належність його до певної частини мови. На базі граматичного і

лексичного значень формуються ЛСГ, у назві яких відображаються загальні

спільні риси одиниць певних груп.

11

Четвертий етап – виокремлення лексико-семантичних категорій у межах

ЛСГ. Виокремлення ЛСК відбувається у межах ЛСГ, оскільки слова однієї ЛСГ

знаходяться у одній поняттєвій площині, а також належать до однієї частини

мови, що дає можливість зіставляти їх за значенням та аналізувати типи зв’язків

між ними. ЛСК – це семантичні об’єднання слів між якими наявні інтенсивні

парадигматичні зв’язки: синонімічні, антонімічні чи гіпо-гіперонімічні. До

типів ЛСК відносять синоніми, антоніми, конверсиви та гипоніми (див. [10, с.

267]). У межах цієї роботи ми розглянули синоніми, антоніми, гіпоніми та

гіпероніми. Конверсиви потребують аналізу у контексті, аналіз синтагматики

виходить поза межі нашого завдання.

П’ятий етап – визначення ядра та периферії поля. Ядро поля сформують

найактивніші лексеми, які об’єднають навколо себе інші, периферійні лексеми.

ЛСП є структурою, що відбражає реалії дійсності (див. [1]). Деривація також

відображає реалії об’єктивної дійсності, тобто творення нових слів вмотивоване

процесами творення нових понять у мисленні та дійсності. Активна лексична

деривація походить з активності творення асоціацій на основі поняття яке

містить лексема. Отже, ядерні лексеми ми визначили за дериваційною

активністю.

Під дериваційною, словотвірною, активністю ми розуміємо властивість

морфем і лексем функціонувати як компоненти словотвірних конструкцій.

Ступінь активності, або КДА, ми визначили за кількістю моделей, в яких

зустрічається лексема в якості безпосереднього складника. Елементи мають

високий ступінь активності, якщо вони зустрічаються у складі лексем різних

частин мови. Ступінь активності можна вирахувати за допомогою аналізу

дистрибуції. Під поняттям дистрибуції ми розуміємо “...суму всіх оточень, в

яких зустрічається той чи інший мовний елемент, на противагу тим оточенням в

яких він не зустрічається” [6, с.194]. Менш активні елементи становитимуть

периферію, яка за КДА буде поділятись на ближню, середню та дальню

периферію.

Виокремленням ядра і периферії, ЛСГ та ЛСК ми завершили формування

ЛСП. Межі поля сформують лексеми дальньої периферії. Звичайно, побудоване

12

поле не буде повним і закритим: у мові будуть генеруватись нові слова, межі

поля будуть умовними, так як периферійні одиниці вступають в тісний контакт з

іншими структурними одиницями лексичної системи. Але певна ділянка

лексики буде висвітленна.

Висновки до розділу 1.

Одиницями лексичного рівня мовної системи є слова, які об’єднуються на

основі парадигматичних відношень у більш складні угруповання – ЛСП. Термін

“поле” позначає сукупність змістовних одиниць (понять, слів), що покриває

певну галузь людського досвіду; ієрархічну структуру безлічі лексичних

одиниць, об’єднаних загальним значенням, що відображають у мові певну

понятійну сферу. Лексичне поле має свою структуру: ядро, навколо якого

формується поле, та периферію. Складовими поля також є менші лексичні

угруповання ЛСГ і ЛСК. Отже, побудоване в наступному розділі поле та аналіз

зв’язків між його компонентами нададуть зручний матеріал який можна

застосувати у викладанні перської мови.

13

РОЗДІЛ 2

СКЛАД І СТРУКТУРА ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ

ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ

2.1. Лексичний склад поля

Відбір слів є першим етапом у формування ЛСП. Лексеми є

безпосередніми складниками поля, отже, щоб сформувати таку одиницю

лексичної системи мови як ЛСП, їм необхідно мати спільне, загальне значення.

У межах нашого поля лексеми були обрані із загальним значенням “предмети,

процеси і явища пов’язані з економічною та торгівельною діяльністю”.

Наприклад: تاجر tājer ‘торговець’ , وام vām ‘борг’ , فروخنت fоruxtan ‘продавати’.

Основна маса слів була обрана з підготованих навчальних текстів

економічної тематики [5]. Після опрацювання текстів було виділено 75

різнокореневих лексем, які відповідали загальному значенню.

Обрані таким чином слова перейшли на стадію редагування. Редагування

блоку обранних лексем полягало в уточненні семантики слів зі спільним

значенням “предмети, процеси і явища пов’язані з економічною та

торгівельною діяльністю” та формуванні остаточного блоку одиниць які

складають ЛСП. Це завдання потребувало категорізації спільного загального

значення, за яким здійснювався відбір: “предмети, процеси і явища пов’язані з

економічною та торгівельною діяльністю” та співвіднесення його з певною

категорією значень, наявних у тлумачному словнику перської мови. Таким

категоріальним значенням, на нашу думку, є “економіка”. У всіх обранних

лексемах була з’ясована семантика, і слова які не мали прямого зв’язку з

предметами, процесами і явищами пов’язаними з економічною та торгівельною

діяльністю були виключенні з групи лексем-одиниць поля. Наприклад:

‘e’tebār اعتبار.) (اقتصاد) حق استفاده از وام یا خدمات و خرید بدون پرداخت فوری ِ پول. ۲. (اِ

14

‘кредит – право використання позики чи купівля і користування послугами не платячи гроші одразу.’

Лексема ارEبEتEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEاع ‘e’tebār “кредит” входить в блок лексем-одиниць ЛСП, оскільки

тлумачний словник, пояснюючи значення цього слова, подає його як таке, що

пов’язано з економікою (ادEEصEEتEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEاق eqtesād “економіка”), яке відповідає критеріям

поля.

’аmānat امانت [عEEر.: امEEانEEه] (اِ.) ۱. آنEEچه بEEرای نگهEEداری یا استفاده JوتEEاهEEمدت، رسEEانEEدن بEEه دیگری بEEه Jسی می سEEپارنEEد. ۲.(گفتگو) سفارش؛ توصیه. ۳. (اِمص.) امین بودن؛ راستی؛ درست Jاری. “те, що на зберігання або на короткострокове використання комусь

поручають...”

Лексема تEEEEEEEEانEEEEEEEEام ’аmānat “зберігання, депозит” не входить в блок лексем-одиниць

ЛСП, так як тлумачний словник не пов’язує значення слова з економічною, тор-

гівельною діяльністю, не відносить це слово до категорії ادEEEEEEEEصEEEEEEEEتEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEاق eqtesād

“економіка”.

Цим методом в остаточний блок лексем-компонентів слів було включено

45 різнокореневих лексем, та 179 похідних від різнокореневих лексем з обраних

на першому етапі слів.

Отже, в блок лексем-компонентів було включено 224 лексеми, які на

подальших етапах були проаналізовані на предмет різнотипних зв’язків та

ієрархічно зіставленні у лексико-семантичному полі.

2.2. Особливості виокремлення лексико-семантичні груп та субгруп поля

Для побудови ЛСГ необхідно було зіставити лексичне і граматичне

значення обраних слів та з’ясувати диференційні особливості типів цих значень

у взаємодії. Визначення граматичного значення лексем базувалось на двох

методах: аналізі їх морфемного складу та семантичному аналізі.

Наприклад: ندهEروشEف forušande ‘особа, яка займаеться торгівлею’ , сема “особа”

вказує на предмет, який виконує якусь дію, отже, можемо визначити це слово як

15

іменник, загальна категоріальна ознака якого предметність. Граматична форма

цьго слова вказує на належність лексеми до іменників (суфікс діячa -ande - نَده).Здійсненний таким чином аналіз обраної лексики дав змогу побудувати чотири

ЛСГ: ЛСГ “торгово-економічні процеси і стани”, ЛСГ “предмети пов’язані з торгівлею та економікою”, ЛСГ “дії з предметами які пов’язані з торгівлeю

та економікою”

2.2.1. ЛСГ “торгово-економічні процеси і стани”

fa'āliyat va hālat-e eqtsādi – tеjārati“فعالیت و حالتِ اقتصادی ـــ جتارتی"

До цієї групи увійшло 41 слово зі спільним значенням: певні стани в яких

перебувають речі пов’язані з торгівлею та економікою, що відображено у назві

групи. Також ці слова мають спільну граматичну ознаку: всі вони належать до

віддієслівного іменника (صدرEEEEمِ مEEEEاس esm-e masdar) категоріальне значення якого –

процесуальність, становість, абстрактність.

Значення віддієслівного іменника нерідко має більше опосередкований

зв’язок зі значенням дієслова, від якого воно утворенe. Морфологічно

віддієслівний іменник виражається дванадцятьма способами, лексеми першої

ЛСГ утворені шістьма з них:

1) додаванням суфікса ش ‘- eš’: ارزش arzeš ‘цінність’, فروش foruš ‘продаж’;

2) приєднанням суфікса ی- (دریEEEEEEEصEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEای مEEEEEEEی yāye māsdāri) ‘-і ’: بیEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEاسEEEEEEEJ kāsebi

‘торгівля’, بازارگانی bāzārgāni ‘торгівля’;

3) складанням іменника і основи дієслова, або складанням основ дієслів:

‘торгівля’ xarid-o-foruš خریدوفروش ,māliyāt-bandi ‘оподаткування’ مالیاتبندی;4) утворенням форми множини від запозичених з арабської іменників та

прикметників: eqtsādiyāt ‘економіка’ اقتصادیات، raqābat ‘конкуренція’ رقابت;5) використання основи дієслова в значенні віддієслівного іменника:

xarid ‘покупка’ خرید;

6) складання двох основ дієслова: ورشکست varšekast ‘банкрутство’;

16

Отже, 41 лексема, зі спільним лексичним значенням: певні стани в яких перебувають речі пов’язані з торгівлею та економікою, та спільним

граматичним значенням: віддієслівний іменник, сформувала ЛСГ “торгово-економічні процеси і стани”.

2.2.2. ЛСГ “предмети пов’язані з торгівлею та економікою”

āsāsiyat-e tejаrati-eqtesādi "اثاثیتِ جتارت – اقتصادی"

Ця ЛСГ поєднала слова загальне значення яких предмети, які пов’язані з

торгівлею та економікою, що належать до іменника, категоріальне начення

якого – предметність. Основним критерієм, за яким визначалась частина мови

до якої належить слово, для цієї групи став семантичний критерій, тобто

з’ясування семантики слова та співвіднесення її з загальним категоріальним

значенням іменника. Це пояснюється омонімністю морфем іменника з

морфемами інших частин мови.

Наприклад: واردات vāredāt ‘імпорт’ – множина утворена морфемою ات-‘-āt’, що може вказувати на належність слова до віддієслівного іменника. Але,

аналізуючи лексичне значення, ми визначили це слово як іменник:

واردات J vāredātالهایی Jه از خارج به Jشورآورده می شود. ‘імпорт – товари, що ввозяться в країну зза кордону.’Головна сема, “товари”, передає назву предмета, що відповідає загальному

категоріальному значенню іменника і дає змогу віднести слово до цієї частини

мови. Таким чином до другої ЛСГ ввійшло 45 лексем.

У межах цієї ЛСГ ми виділили дві субгрупи на основі додаткових ознак.

Лексеми цих субгруп є іменниками, вказують на предмети, але передають певні

ознаки які є спільними для певної кількості слів-компонентів ЛСГ.

Отже, були виділенні такі субгрупи:

1) субгрупа“суб’єкти що пов’язані з торгово-економічною діяльністю” Спільна ознака лексем цієї субгрупи – головна сема вказує на особу носія дії

над предметами які, пов’язані з торгово-економічною діяльністю. Для

17

віднесення обраних лексем до субгруп шляхом з’ясування семантики

виділялись головні семи. Наприклад:

bāzar-gān بازرگانآن Jه Jارش خریدوفروش Jاال به صورت عمده یا صادر یا وارد Jردن ان است ‘торговець – той, чия дiяльнiсть полягає у купівлі та продажу товару оптом

чи експотування або імпортування його.’ Сема “той” вказує на особу, діяльність якої спрямована на товар. В другій ЛСГ

налічується 34 лексеми зі значенням “особа”. Також були виділенi особливі

моделі словотвору характерні для цієї підгрупи:

• творення іменників від запозиченого з арабської мови кореня граматичною

формою першої породи активних дієприкметників: اسبJ kāseb ‘торговець’;

• творення іменників суфіксом چی- ‘či’ : دادوستدچی dād-о-setadči ‘торговець’;

• додаванням через ізафет слова لEEEEEEEEEEEEEEEEEEاه ‘ahl’ (люди): ازرEEEEEEEEEEEEEEEEEEلِ بEEEEEEEEEEEEEEEEEEاه ahl-e bāzar ‘базарні

торговці’;

• додаванням віддієслівної форми دهEEEEنEEEEنEEEEJ- ‘konande’: دهEEEEنEEEEنEEEEmتEEEEابEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEرق raqābat-konande

“конкурент”;

2) субгрупа“місця, де здійснюється торгово-економічна діяльність”

Спільне значення для лексем цієї субгрупи – місце, де здійснюється

торгово-економічна діяльність. Головна сема, як і в першій субгрупі,

була виділена аналiзом семантики. Наприклад:

bāzār بازارمحوطه ای معموالً مانند یک میدان Jه در آن، فروشندگان، Jاالهای خود را می فروشند. ‘базар – місце, зазвичай, схоже на майдан, де продавці продають

свої товари’Сема “місце” є спільною для 6 слів ЛСГ “предметів пов’язаних з торгівельно

економічною діяльністю”, що дало підстави виділити їх у окрему підгрупу.

Для цієї підгрупи харатерні особливі моделі словотвору:

• додавання суфіксу گاه- ‘gāh’: فروشگاه foruš-gāh ‘магазин’;

18

• додавання лексем هEEEEEEEEEEEEانEEEEEEEEEEEEخ ‘xāne’ (дім, будівля),اراEEEEEEEEEEEEس sārā ‘будівля’, ازارEEEEEEEEEEEEب ‘базар’: بهابازار ,’so[w]dāsārā ‘торговий дім سوداسارا ,’tejāratxāne ‘торговий дім جتارتخانه

bahābāzār ‘біржа’;

Отже, 45 лексем зі спільним лексичним значенням: предмети, які пов’язані з торгівлею та економікою, та спільним граматичним значенням:

іменник, увійшли до ЛСГ “предмети пов’язані з торгівлею та економікою”.

2.2.3. ЛСГ “дії з предметами які пов’язані з торгівлeю та економікою”

fa’āliyat bā āsāāiyat-e tejārati-eqtesādi “فعالیت با اثاثیتِ جتارتی ــ اقتصادی"

Третя виділена ЛСГ складається з дієслів (فعل fе’el), що мають загальне зна-

чення дії з предметами, які пов’язані з торгівлею та економікою. Ця група

налічує 56 лексеми і є найбільшою за кількістю слів у полі. Це пояснюється

високою активністю і варіативністю словотвірних моделей дієслова.

Найактивніша модель дієслівного словотворення – поєднання іменної основи з

дієсловом. Таких моделей у цій ЛСГ налічується 52 із загальної кількості слів

ЛСГ. Чотири лексеми є непохідними дієсловами:

xaridan ‘куплят и’ خریدن ،foruxtan ‘продават и‘ فروخنت varšekastan ‘ставати банкротом’ سنتmورش ,‘платити’ pardāxtan پرداخنت Дієслівними складниками лексем виступають такі непохідні дієслова:

Jردن، داشنت، بودن، شودن، بسنت، بردن، گذاشنت، خواسنت، گرفنت، رسیدن، دادن، آوردن، شmسنت. У компонованих з іменної та дієслівної частини лексем, основне семантичне

навантаження міститься у іменній частині, дієслово-компонент надає слову

загальне категоріальне значення дієслова: назву дії, та додаткові семантичні

особливості. Дієслівна частина також є носієм граматичного значення.

Щодо виокремлення цієї групи, а саме до визначення граматичного

значення слів, можемо зазначити, що на першому місці стояв метод аналізу

словотвірних морфем, які, у дієсловах, не характеризуються омонімією.

Наприклад: ردنEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEJ روشEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEف foruš-kardan ‘продавати’. Це складне дієслово

складається з іменної частини (روشEEEEEEEEEEEEEف foruš ‘продаж’ ), яка вказує на предмет або

19

мету дії, та простого дієслова (ردنEEJ kardan ‘робити’ ), яке вказує на тип дії яка

виконується над предметом і також є носієм граматичного значення.

Отже, 56 лексем зі спільним лексичним значенням: дії з предметами, які

пов’язані з торгівлею та економікою, та спільним граматичним значенням:

дієслово входять у ЛСГ “дії з предметами які пов’язані з торгівлeю та

економікою”.

2.2.4. ЛСГ “якості предметів, станів і дій пов’язаних з торгівлею та економікою”

"Jیفیاتِ اثاثیت و فعالیت و حالتِ جتارتی- اقتصادی“

keifiyāt-e āsāsiyat va fa’āliyat va hālat-e tejārati-eqtesādi

Четверта ЛСГ об’єднує 39 лексем поля, що передають ознаку, якість

речей, дій і станів які пов’язані з торгово-економічними процесами та належать

до прикметників (صفت sefat).

Основним методом, за яким була виділенна ця ЛСГ, був семантичниий

аналіз, другорядним – морфологічний аналіз лексем. Словотвiрі морфеми

прикметнника, характеризується омонімією. Серед лексем нашого ЛСП було

виявлено такі прикметникові словотвiрні морфеми:

1) суфікс هEان- ‘-ane’. Творить прикметники та прислівник: sarfe-juyāne هEویانEه جEرفEص

‘економний’;

2) суфікс - ه ‘-е’. Один із багатофункціональних суфіксів з великою валентністю.

Творить прикметники, іменники, прислівники, дієприкметникові форми.

прикметники: وارده vārede ‘імпортний’, صادره sādere ‘експортний’;

3) суфікс -ی ‘-і’ ( یای نسبت yāy-e nesbat). Один з найбільш продуктивних суфіксів

що творять прикметники. Багато прикметників на “-і” перейшли в розряд

іменників. Прикметники: سودی sudi ‘прибутковий’ ،اعتباری etebāri ‘кредитний’;

4) суфікс ‘-mand’ مند- . Творить прикметники та іменники.

Прикметники: ارزشمند arzešmand ‘ціннiй’, ثرومتند se(a)rvatmand ‘дорогий’;

20

5) суфікс ‘-іyе’ یه-. прикментники: اقتصادیه eqtesādiye ‘економічний’

Крім афіксальних, були виділенні такі способи творення лексем цієї ЛСГ:

1) складання іменника та основи дієслова: بهادار bahādār ‘цінний’ ،سودآور sud-āvar

‘прибутковий’;

2) складання основ дієслів: ست شدهmورش varšekast-šude ‘збанкрутілий’;

3) безафіксний спосіб: نقد naqd ‘готівковий’, عاید ‘ayāed ‘який надходить’ (про

прибуток);

Отже, способи вираження граматичного значення прикметника

представленні широко та характеризуються омонімією. Тому віднесення слів до

певної частини мови відбувалось, переважно, через аналіз семантики.

Аналізуючи значення слів, було виділено основні семи та зіставлено з

загальним категоріальним значенням: прикметник є частиною мови, що вказує

на ознаку предмета, та значенням ЛСГ. Наприклад:

por-darāmad پردرآمد (صـ.) دارای سود فراوان.

‘прибутковий – той, що має багато прибутку.’

Отже, слово належить до прикметників, так як вказує на ознаку предмета:

‘...має багато прибутку’.

До ЛСГ “якості предметів, станів і дій пов’язаних з торгівлею та економікою” увійшло 39 лексем зі спільним лексичним значенням: якість

речей, дій і станів які пов’язані з торгово-економічними процесами, та спільним

граматичним значенням: прикметник.

Отже, в межах нашого ЛСП ми виділили чотири ЛСГ: “торгово-економічні процеси і стани” (віддієслівні іменники), “предмети пов’язані з

торгівлею та економікою” (іменники), “дії з предметами які пов’язані з торгівляю та економікою” (дієслова), “якості предметів, станів і дій

пов’язаних з торгівлею та економікою” (прикметники). Були також виділенні

дві субгрупи: “суб’єкти що пов’язані з торгово-економічною діяльністю”,

“місця, де здійснюється торгово-економічна діяльність”, а також характерні

для цих субгруп особливі словотвірні моделі.

21

2.3. Типи зв’язків у лексико-семантичних категоріях поля

Виокремлення ЛСК у межах ЛСГ відбувалось на основі семантичного

аналізу лексики та виявленні різних типів зв’язків, “збіг” або “розбіжність”, між

значеннями аналізованих слів. Не всі слова поєднались певним парадигматич-

ним типом зв’язків, деякі лексеми пов’язані асоціативними зв’язками, або їх

синонімічна, антонімічна чи гіпо-гіперонімічна пара не увійшла в поле через те,

що була поза межами поля.

У всіх ЛСГ широко представленні ЛСК що базуються на такому типі

зв’язку як “збіг”, точніше, на такому його різновиді як синонімічний зв’язок.

Синонімію ми визначили через семантику слів, а саме через пошук спільних

сем у значеннях слів. Наприклад між словами ЛСГ “торгівельно-економічні

процеси і стани” нами були виявлені спільні семантичні риси, що дозволили

побудувати такий синонімічний ряд:

tejāri جتاری/xarid-o-foruš خریدوفروش /kāsebi اسبیJ /bāzārgāni بازارگانی /tejārat جتارت-dād-o-setad دادوستد /so[w]dā-giri سوداگیری /moāmale معامله /moāmale-gari معامله گری Слова цього семантичного ряду мають спільне значення ‘торгівля’ і

поєднанні спільною семою ‘купівля-продаж’. За ступенем синонімічності

лексеми цього ряду поділяються на:

• абсолютні синоніми: جتارت tejārat/ جتاری tejāri;

• повні синоніми: ارتEEجت tejārat/ انیEEازارگEEب bāzārgāni/ اسبیJ kāsebi; ریدوفروشEEخ xarid-o-

foruš/ dād-u-setad دادوستد• часткові синоніми: معامله گری moāmale-gāri/ سوداگیری so[w]dā-giri

В усіх ЛСГ поля представлені ЛСК, лексеми яких пов’язані таким типом

зв’язку як “розбіжність”, тобто члени цих ЛСК є антонімами. За характером

протиставлення ми виокремили такі групи антонімів:

1) антоніми, які виражають векторну протилежність: دهEEنEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEرض دهEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEق qorz-dehande

‘той, що дає в борг’ – وام گیرنده vām-girande ‘той, що бере в борг’;

22

2) антоніми, які виражають контрарну, градуальну, протилежність: روشEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEف foruš

‘продаж’ – خریده xaride ‘покупка’;

3) антоніми, які виражають доповнювальні відношення: نتEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEروخEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEف foruxtan

‘продавати’ – خریدن xaridan ‘купляти’;

4) антоніми, у яких протилежне значення виникло у межах слова. Цей тип

антонімії називається енантіосемія, або внутрішня антонімія і полягає у

поляризації значень полісемного слова, тобто виникненні значення яке проти-

не прямому. Наприклад: ‘витрата’ sarf صرف – ‘прибуток’ sarfe صرفه; Корінь

цих слів َرَفEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEَص sarafa має значення ‘витрачати’ отже у другому слові пари

(‘прибуток’ sarfe هEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEرفEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEص) в межах слова розвинулось протилежне прямому

значення. Афікс - ه ‘-e’ не впливає на поляризацію значення слова, він є засобом

творення іменника.

Третім типом угрупувань виокремленних у ЛСГ є категорії, що

представлені гіпо-гіперонімами. Визначення цього типу з’язку в основі має

аналіз семантики слів. Наприклад, гіпо-гіперонімічна структура слів ЛСГ

“предмети пов’язані з торгівлею та економікою”:

عاید ayaed‘ آنچه به دست Jسی بر می گردد. ‘те, що комусь надходить’ (про прибуток)

Ця лексема містить загальне значення наступних гіпонімів, позначає їх загальну

семантичну характеристику, не конкретизуючи значення.

صرفه sarfe فایده یا وضعی بهتر نسبت به وضعی دیگر. ‘користь або стан кращий порівняно з іншим станом’Ця лексема крім загального значення “те що надходить”, містить конкретизуючі

семи: “користь”, тому є гіпонімом до попередньої лексеми, але гіперонімом для

наступних лексем. Таким чином з синонімів було побудовано ієрархічну гіпо-

гіперонімічну структуру, кожен член якої є гіперонімом наступному, та

гіпонімом попередньому:

/dar-āmadدرآمد /sud سود /ayaedāt عایدات /ayaedi عایدی /sarfe صرفه /ayaed‘ عاید bahre بهره /entefa‘انتفاع

23

Отже, на цьому етапі були сформовані ЛСК у межах ЛСГ та

проаналізовані такі парадигматичні зв’язки слів у них, як “збіг” (синонімія,

гіпо-гіперонімія) та “розбіжність” (антонімія, енантіосемія). Оскільки ЛСП є

парадигматичним утворенням, аналіз і виявлення парадигматики є важливим.

2.4. Структура ядра і периферії поля

ЛСП як парадигматичне об’єднання, має ядро, архісему, навколо якої

відбувається семантичне розгортання поля. Ядерною лексемою поля стало

слово з найвищим рівнем дериваційної активності. Для цього з загальної

кількості слів, що пройшли стадію редагування та сформували ЛСГ і ЛСК, було

виокремлено 45 груп спільнокореневих слів, або семантичних гнізд (далі СГ).

Центром кожної такої групи стала непохідна лексема. Непохідність цих слів

була визначена через аналіз словотвірних засобів груп спільнокореневих слів.

Непохідним вважаеться таке слово яке буде мати мінімум, або взагалі не буде

мати, словотвірних засобів.

Наприклад, проаналізуємо групу слів зі спільним коренем ‘ціна, валюта’ ārz آرز: / arzešmānd مندEEEEEEEEEEEEEEEEارزش /arzeš-gozāri گذاریEEEEEEEEEEEEEEEEارزش /arzeš ارز /arzāvāri آرزآوری / ārz آرز arzešyābi ارزشیابیМожемо чітко виділити набір словотвірних засобів для цієї групи:

• додаванням суфікса ش - ‘- eš’ : ارزش arzeš ‘цінність’;

• складання основ: ارزشیابی arzešyābi ‘оцінка’, ارزشگذاری arzeš-gozāri ‘оцінка’,

arzāvari ‘прит ок кошт ів’ آرزآوری• додавання суфікса مند- ‘-mаnd’: آرزشمند arzešmānd ‘дорогий, цінний’;

Отже, непохідним словом цієї групи є ‘ціна, валюта’ аrz آرز, як таке що не

має словотвірних засобів, інші 6 слів групи є його дериватами. За кількістю де-

ривантів серед непохідних слів, центрів кожного СГ було обрано ядро ЛСП та

виділенна периферія.

24

Найактивніше за деривацією слово ЛСП “торгово-економічна лексика” є

лексема ودEEEEEEEEEEEEEس sud ‘прибуток’ яка творить 17 (КДА 17) деривантів різних частин

мови.

Лексеми які мають КДА менший ніж 18 становлять периферію ЛСП

“торгово-економічна лексика”. За КДА периферія поділяється на:

• ближню периферію (КДА 3 –16) налічує 28 СГ та 191 лексему;

• дальню периферію (КДА 0 – 2) налічує 16 СГ та 33 лексеми;

Отже, ядро ЛСП “торгово-економічна лексика” представлено лексемою

sud ‘прибуток’ яка має розвинуту деривацію, а також входить в склад سEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEود

номінації.

Периферія ЛСП “торгово-економічна лексика” поділяється за КДА на

ближню периферію (191 лексема) компоненти якої мають менш розвинену

деривацію, та дальню периферію (33 лексеми) компоненти якої мають низьку

дериваційну активність. Лексеми дальньої периферії формують межі поля.

Висновки до розділу 2.

На перших двох етапах побудови поля ми виділили 224 лексеми-

компоненти поля зі спільним значенням “предмети процеси і явища пов’язані з

економічною та торгівельною діяльністю”. Використавши морфологічний та

синтаксичний аналіз, між обраними лексемами були встановлені різні види

парадигматичних зв’язків, які утворили чотири ЛСГ та ЛСК синонімів та

антонімів. У межах ЛСГ “предмети пов’язані з торгівлею та економікою” були

виділені субгрупи: “суб’єкти що пов’язані з торгово-економічною діяльністю”

та “місця, де здійснюється торгово-економічна діяльність”. Лексеми цих

субгруп крім загального значення ЛСГ передають додаткове значення яке є

спільним для певної кількості слів-компонентів ЛСГ. Зміна семантики слів цих

субгруп мотивувала зміни на рівні морфології. Так, для субгрупи “предмети

пов’язані з торгівлею та економікою” властиві такі специфічні моделі

словотвору як:

25

• творення іменників від запозиченого з арабської мови кореня граматичною

формою першої породи активних дієприкметників: اسبJ kāseb ‘торговець’;

• творення іменників суфіксом چی- ‘či’: دادوستدچی dād-о-setadči ‘торговець’;

• додаванням через ізафет слова لEEEEEEEEEEEEEEEEEEEاه ‘āhl’ (люди): ازرEEEEEEEEEEEEEEEEEEEلِ بEEEEEEEEEEEEEEEEEEEاه āhl-e bāzar ’базарні

торговці’;

• додаванням віддієслівної форми دهEنEنEJ- ‘konande’: نندهEmتEابEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEرق raqābat-konande

‘конкурент’;

У другій підгрупі "місця, де здійснюється торгово-економічна діяльність"

також були виділені особливі моделі словотвору:

• додавання суфіксу گاه- ‘gāh’: فروشگاه foruš-gāh ‘магазин’;

• додавання лексем هEEEEEEEEEEEEانEEEEEEEEEEEEخ ‘xāne’ (дім, будівля),اراEEEEEEEEEEEEس sārā ‘будівля’, ازارEEEEEEEEEEEEب ‘базар’: بهابازار ,’so[w]dāsārā ‘торговий дім سوداسارا ,’tejāratxāne ‘торговий дім جتارتخانه

bahābāzār ‘біржа’; Були сформовані ЛСК у межах ЛСГ та проаналізовані парадигматичні

зв’язки слів: “збіг” (синонімія, гіпо-гіперонімія) та “розбіжність” (антонімія).

У межах ЛСК антонімів було виявлено явище енантіосемії, або

внутрішньої антонімії (‘витрата’ sarf صرف – ‘прибуток’ sarfe صرفه).

За КДА було виділено ядро ЛСП ‘торгово-економічна лексика’

представлено лексемою ودEEEEEEEEEEEEEEEEEEEEس sud ‘прибуток’ яка має розвинуту деривацію, а

також входить в склад номінації. Лексими з менш активною деривацією об’єд-

нались у периферію поля та сформували межі ЛСП “торгово-економічна лексика”.

26

ВИСНОВКИ

Ми побудували ЛСП “торгово-економічна лексика”. В блок лексем-

компонентів було включено 224 лексем, які були проаналізовані на предмет

різнотипних зв’язків та ієрархічно зіставленні у лексико-семантичному полі. У

межах нашого ЛСП ми виділили чотири ЛСГ: “торгово-економічні процеси і стани” (віддієслівні іменники), “предмети пов’язані з торгівлею та

економікою” (іменники), “дії з предметами які пов’язані з торгівляю та економікою” (дієслова), “якості предметів, станів і дій пов’язаних з торгівлею

та економікою” (прикметники). Були також виділенні дві субгрупи: “суб’єкти, що пов’язані з торгово-економічною діяльністю”, “місця, де здійснюється

торгово-економічна діяльність”, а також характерні для цих субгруп особливі

словотвірні моделі. Були сформовані ЛСК у межах ЛСГ та проаналізовані такі

парадигматичні зв’язки слів у них, як “збіг” (синонімія, гіпо-гіперонімія) та

“розбіжність” (антонімія, енантіосемія).

Ядро ЛСП “торгово-економічна лексика” представлено лексемою ودEس sud

‘прибуток’ яка має розвинуту деривацію, а також входить в склад номінації.

Периферія ЛСП “торгово-економічна лексика” поділяється за КДА на ближню

периферію (191 лексема), компоненти якої мають менш розвинену ніж ядро

деривацію, та дальню периферію (33 лексеми), компоненти якої мають низьку

дериваційну активність. Лексеми дальньої периферії формують межі поля.

Побудоване поле не є повним і закритим: у мові будуть генеруватись нові слова,

межі поля є умовними, оскільки периферійні одиниці вступають в тісний

контакт з іншими структурними одиницями лексичної системи. Оскільки в ЛСП

“торгово-економічна лексика” ввійшли лексеми які були обрані з навчального

посібника, а також зі словників, як допоміжних джерел, ми визначаєм

спеціалізацію нашого поля, як такого, що може бути використане у навчальних

цілях.

27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В. П. Семантические поля русского языка / Абрамов В. П. –

Краснодар: Академия педагог. и социальных наук РФ, Кубанский гос. ун-т,

2003. – 338 с.

2. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Эмиль Бенвенист. – Москва: «Прогресс»,

1974. – 407с.

3. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика / Васильев Л. М. –

Москва: «Высшая школа», 1990. – 174 с.

4. Восканян Г. А. Русско-персидский словарь / Восканян Граит Аванесович. –

Москва: Русский язык, 1986.–832 с.

5. Гладкова Е.Л. Персидский язык для экономистов-международников: учеб.

пособие для старших курсов и магистратуры / Е.Л. Гладкова. – М.:

МГИМО(У) МИД России, каф. индоиран. и афр. яз. , 2008. – 299 с.

6. Груздева Н. В. Словообразовательная активность элементов периходной

зоны в немецком языке / Н. В. Груздева // Известия Российского

государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. – 2009 . –

№ 93. – С. 196 – 199.

7. Гумовська І.М. Англійська юридична термінологія в економічних текстах:

генезис, дериваційні та семантико-функціональні аспекти : автореф. дис. на

здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Англійська мова

і література“/ Ірина Миколаївна Гумовська.– Львів, 2000. –20 с.

8. Диброва Е. И. Современный русский язык / Е. И. Диброва. – Москва:

«Академия», 2006. – 239с.

9. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография / Юрий Николаевич Караулов. –

Москва: «Наука», 1976. – 336с.

10. Кочерган М.П. Загальне мовознавство / Михайло Петрович Кочерган. –

Kиїв: Видавництво «Академія», 2006. – 463с.

11. Липатов А. Т. Лексико-семантические группы слов и моносемные поля

синонимов / Липатов А. Т. // Филологические науки. – 1981. – № 2.– С. 51-57.

28

12.Мамлеева Э. Р. Процессы формирования лексико-семантического поля: на

материале поля "Сверхъестественное и Потустороннее" в русском и

английском языках : автореф. дис. на получение науч. степени канд. филол.

наук: спец. 10.02.19 „Английский язык и литература“ / Эльмира

Растямовна Мамлеева. – Воронеж, 2009. – 20 с.

13. Миллер Б.Ф. Персидско-русский словарь / Борис Федорович Миллер. –

Москва: «Государственное Издательство Иностранный и Национальних

Словарей», 1953. – 668 с.

14. Попова З. Д. Общее языкознание / З.Д. Попова, И.А. Стерин. – Москва :

«Восток –Запад», 2007. — 408 с.

15. Помпаева Г. В. Понятие “поля” в современных лингвистических

иследованиях./ Гиляна Валериевна Помпаева // Гегэрлт. 2005. – № 2. – С.

124-127.

16. Рубинчик Ю. А. Персидско-русский словарь / Юрий Алексеевич Рубинчик.

—Москва: Советская енциклопедия, 1970. —1632 с.

17. Соссюр Ф. де Курс общей лингвистики / Фердинанд де Соссюр. –

Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 1999. – 425 с.

18. Щур Г. С. Теория поля в лингвистике / Г. С. Щур. – Москва : «Наука», 1974.

– 235 с.

19. Языкознание : большой енциклопедический словарь / [гл. ред. Н.В. Ярцева] . –

Москва: «БСЭ», 1998. – 684 с.

۲۰. انوری ح. فرهنگ روز سخن \ خسن انوری – تهران: سخن ۱۳۷۶–۱۲۸۲ص. J .۲۱لیف سووا س. فرهنگ روس – فارسی/ س. Jلیف سووا. – تهران: انتشارات جانزاده، ۱۳۸۴.– ۸۷۲ ص.

29