SOU-N ZHKG 04_10-019_2012_ Primenenie zelenn.docx

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

05.06. 2012 Київ № 291Про прийняття стандарту організації України СОУ-Н ЖКГ 04.10-019:2012 «Застосування рідкого протиожеледного реагенту на основі хлористого кальцію для зимового утримання вулично-дорожньої мережі в населених пунктах.Загальні технічні вимоги»З метою удосконалення нормативної бази у будівельному комплексі України та на підставі рішення Науково-технічної ради Мінрегіону України від 23 березня 2012 року № 45НАКАЗУЮ:1.  Прийняти з наданням чинності з 1 листопада 2012 року стандарт Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України СОУ-Н ЖКГ 04.10-019:2012 «Застосування рідкого протиожеледного реагенту на основі хлористого кальцію для зимового утримання вулично-дорожньої мережі в населених пунктах. Загальні технічні вимоги».2.  Українському державному науково-дослідному інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «УкрВОДГЕО» (Почепецький Д.М.):2.1.  Забезпечити реєстрацію стандарту в установленому порядку відповідно до вимог ДСТУ 1.6:2004.2.2.  Здійснювати супровід СОУ-Н ЖКГ 04.10-019:2012 «Застосування рідкого протиожеледного реагенту на основі хлористого кальцію для зимового утримання вулично-дорожньої мережі в населених пунктах. Загальні технічні вимоги».3.  Департаменту благоустрою територій та комунального обслуговування (Ігнатенко О.П.) та Департаменту технічного регулювання та науково-технічного розвитку (Барзилович Д.В.) передати до ДП «Укрархбудінформ» як фондоутримувача сформовану справу зазначеного стандарту відповідно до Положення про фонд нормативних документів у сферах містобудування, будівництва та промисловості будівельних матеріалів, затвердженого наказом Держбуду від 25.02.2005 № 41 та зареєстрованого в Мін’юсті 16.03.2005 за № 305/10585.4.  Департаменту благоустрою територій та комунального обслуговування забезпечити розміщення цього стандарту на офіційному сайті Мінрегіону України.5.  Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Аліпова О.М.

Міністр А.М.БЛИЗНЮК

СТАНДАРТМІНІСТЕРСТВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО -

КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИЗАСТОСУВАННЯ РІДКОГО ПРОТИОЖЕЛЕДНОГО РЕАГЕНТУ НА ОСНОВІ

ХЛОРИСТОГО КАЛЬЦІЮ ДЛЯ ЗИМОВОГО УТРИМАННЯ ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

Загальні технічні вимогиСОУ-Н ЖКГ 04.10-019:2012

Остаточна редакціяКиїв

МІНРЕГІОН УКРАЇНИ2012

ПЕРЕДМОВА1 РОЗРОБЛЕНО:

Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «УкрВОДГЕО», Державний центр інтегрованого керування поверхневими та підземними водами (ДЦІК «УкрВОДГЕО»)

РОЗРОБНИКИ: Н. Голян,О. Чебанов, канд. геогр. наук (науковий керівник)

2 ПОГОДЖЕНО

Міністерство екології та природних ресурсів України - № 17845/07/10-11 від 20.09.2011 р.;Міністерство охорони здоров’я України - № 05.01-1116/3043 від 23.09.2011 р.

3 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 5 червня 2012 р. № 291

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ5 ЗАРЕЄСТРОВАНО:

Державне підприємство «Український науково- дослідний та навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 19.07.12 № 32595752/2246

Відтворювати, тиражувати чи розповсюджувати цей документ повністю, чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу центрального органу виконавчої влади з

питань регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності звертатись до центрального органу виконавчої влади з питань регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства

України.Право власності на цей документ належить центральному органу виконавчої влади з питань

регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

СТАНДАРТ МІНІСТЕРСТВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО - КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЗАСТОСУВАННЯ РІДКОГО ПРОТИОЖЕЛЕДНОГО РЕАГЕНТУ НА ОСНОВІ ХЛОРИСТОГО КАЛЬЦІЮ ДЛЯ ЗИМОВОГО УТРИМАННЯ ВУЛИЧНО-

ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХЗагальні технічні вимоги

Чинний від 2012-11-011  СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ1.1  Цей стандарт установлює загальні технічні вимоги щодо застосування рідкого протиожеледного реагенту на основі хлористого кальцію з метою забезпечення належного зимового утримання вулиць та доріг в населених пунктах.1.2  Положення цього стандарту застосовують для виконання робіт дорожні ремонтно-будівельні та експлуатаційні організації, діяльність яких пов’язана з ремонтом і утриманням вулиць та доріг в населених пунктах.2  НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯУ цьому стандарті є посилання на такі нормативно-правові акти, нормативні акти та нормативні документи:Водний кодекс України від 06.06.1995 № 213/95-ВРЗакон України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IVЗакон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IVЄдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держбуду України від 19.02.02 №37, зареєстровані в Мін’юсті України26.04.2 за № 403/6691ДБН В.2.3-4:2007 Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. БудівництвоДБН В.2.3-5-2001 Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктівДСТУ Б В.2.3-2-97 (ГОСТ 30413-96) Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Методи визначення коефіцієнту зчеплення колеса автомобіля з дорожнім покриттямДСТУ Б В.2.7-47-96 (ГОСТ 10060.0-95) Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення морозостійкості. Загальні вимогиДСТУ Б В.2.7-49-96 (ГОСТ 10060.2-95). Будівельні матеріали. Бетони. Прискорені методи визначення морозостійкості при багаторазовому заморожуванні та відтаванніДСТУ Б В.2.7-96-2000 (ГОСТ 7473-94). Будівельні матеріали. Суміші бетонні. Технічні умовиДСТУ Б В.2.7-170:2008В.2.7-170:2008 Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення середньої густини, вологості, водопоглинання, пористості і водонепроникності

ДСТУ Б В.2.7-214:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразкамиДСТУ Б В.2.7-219:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Метод прискореного визначення міцності на стискДСТУ Б В.2.7-224:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Правила контролю міцностіДСТУ Б В.2.8-38:2011 Форми для виготовлення контрольних зразків бетону. Технічні умови (ГОСТ 22685-89, MOD)ДСТУ EN 140:2004 Засоби індивідуального захисту органів дихання. Півмаски і чвертьмаски. Вимоги, випробування, маркування (EN 140:1998, IDT)ДСТУ EN 467-2003 Одяг захисний. Захист від рідких хімікатів. Вимоги до предметів одягу, що забезпечують захист ділянок тіла (EN 467:1995, IDT)ДСТУ 3013-95 Система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів. Гідросфера. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємствДСТУ 3090-95 Безпека дорожнього руху. Організація робіт з експлуатації міських вулиць і доріг. Загальні положенняДСТУ 3587-97 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стануДСТУ 3962-2000 (ГОСТ 12.4.137-2001) Взуття спеціальне з верхом із шкіри для захисту від нафти, нафтопродуктів, кислот, лугів, нетоксичного та вибухонебезпечного пилу. Технічні умовиДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006 Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 12.4.041-2001, IDT)ГОСТ 9.908-85 Единая система защиты от коррозии и старения. Металлы и сплавы. Методы определения показателей коррозии и коррозионной стойкости (Єдина система захисту від корозії і старіння. Метали і сплави. Методи визначення показників корозії і корозійної стійкості)ГОСТ 12.4.010-75 Система стандартов безопасности труда. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия (Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Рукавиці спеціальні. Технічні умови)ГОСТ 12.4.013-85 Система стандартов безопасности труда. Очки защитные. Общие технические условия (Система стандартів безпеки праці. Окуляри захисні. Загальні технічні умови)ГОСТ 12.4.029-76 Система стандартов безопасности труда. Фартуки специальные. Технические условия (Система стандартів безпеки праці. Фартухи спеціальні. Технічні умови)ГОСТ 450-77 Кальций хлористый технический. Технические условия (Кальцій хлористий технічний. Технічні умови)ГОСТ 4233-77 Натрий хлористый. Технические условия (Натрій хлористий. Технічні умови).ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная. Технические условия (Вода дистильована. Технічні умови)ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загального призначення і зразкові. Загальні технічні умови)СОУ 45.2-00018112-037:2009 Споруди транспорту. Матеріали протиожеледні для боротьби із зимовою слизькістю. Класифікація. Технічні вимоги. Методи випробувань

Технічні правила ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджені наказом Мінрегіону України від 14.02.2012 №54, зареєстровані в Мін’юсті України 05.03.2012 р. за № 365/20678

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬУ цьому стандарті використано терміни, установлені в Законі України «Про автомобільні дороги» (автомобільна дорога, вулиця, дорожнє покриття); Законі України «Про благоустрій населених пунктів» (вулично- дорожня мережа); ДБН В.2.3-4 (дорожній одяг); ДБН В.2.3-5 (вулиці населених пунктів, дороги населених пунктів); ДСТУ Б В.2.3-2 (коефіцієнт зчеплення); ГОСТ 450 (кальцій хлористий технічний).Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:3.1. витримкаПеріод часу від початку снігопаду або хуртовини до моменту створення на покритті шару пухкого снігу товщиною (2 - 6) см3.2  інтервалПеріод часу з моменту розподілу протиожеледного реагенту до початку снігоочищення, коли відбувається накопичення снігу на дорожніх покриттях і його змішування із протиожеледним реагентом колесами транспорту3.3  протиожеледний реагентТвердий (сипучий) або рідкий (розчин) дорожньо-експлуатаційний матеріал (фрикційний, хімічний) або суміш таких матеріалів, який розподіляють по поверхні дорожнього покриття для боротьби із зимовою слизькістю на автомобільних дорогах та вулицях3.4  рідкий протиожеледний реагент на основі хлористого кальціюПротиожеледний реагент для боротьби із сніговим накатом та профілактичної обробки дорожніх покриттів автомобільних доріг та вулиць. Виготовляється з кальцію хлористого технічного згідно з ГОСТ 450 або з доведених до кондиційного стану розсолів природного та техногенного походження. Дозволяється додавання інгібіторів корозії

3.2  пухкий снігВідкладається на дорожньому покритті у вигляді рівного по товщині шару. Щільність пухкого снігу може змінюватися від 0,06 г/см3 до 0,20 г/см3. Залежно від змісту вологи сніг може бути сухим, вологим і мокрим. За наявності шару пухкого снігу на дорожньому покритті коефіцієнт зчеплення шин з покриттям знижується до 0,23.3  сніжний накатШар снігу, ущільненого колесами рухомого автотранспорту. Він може мати різну товщину - від декількох міліметрів до декількох десятків міліметрів і щільністю від 0,3 г/см3 до 0,6 г/см3. Коефіцієнт зчеплення шин з поверхнею сніжного накату складає від 0,1 до 0,253.4  склоподібний лідЗ’являється на покритті у вигляді гладкої склоподібної плівки товщиною від 1 мм до 3 мм і зрідка у вигляді матової білої шорсткої кірки товщиною до 10 мм і більше. Відкладення склоподібного льоду мають щільність від 0,7 г/см3 до 0,9 г/см3, а коефіцієнт зчеплення складає від 0,08 до 0,15

3.5  утримання вулично-дорожньої мережіКомплекс робіт з підтримання транспортно-експлуатаційного стану вулиць та доріг у населених пунктах, дорожніх споруд, смуги відведення, елементів облаштування дороги, організації та безпеки руху, які відповідають вимогам державних стандартів. Зимове утримання включає: 1) механізовані роботи з підмітання снігу з проїзної частини і тротуарів, видалення накату, розширення проїзної частини (від снігу), обробка проїжджої частини і тротуарів протиожеледними матеріалами, вивезення снігу; 2) ручні роботи з очищення від снігу і льоду тротуарів, сходів, місць біля бордюру, посипання піском4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯПОР - протиожеледний реагент;КХТ - кальцій хлористий технічний;РПР ХК - рідкий протиожеледний реагент на основі хлористого кальціюТЗС - технологія зимової снігоочистки5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ5.1  Стан дорожнього покриття вулиць та доріг в населених пунктах має відповідати вимогам ДБН В.2.3-4 та ДБН В.2.3-5.5.2  Утримання вулично-дорожньої мережі в населених пунктах належить виконувати відповідно до вимог ДСТУ 3090, ДСТУ 3587, Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів та Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони - із урахуванням вимог цього стандарту.5.3  Зимове утримання включає в себе виконання робіт, які поділяють на три групи: снігоочищення, видалення снігу та сколу, ліквідація ожеледі та боротьба із слизькістю доріг.Процес механохімічного способу снігоочищення складається із циклів технологічних етапів, які повторюються у суворому порядку:1)  витримка;2)  обробка дорожнього покриття технологічними матеріалами;3)  інтервал;4)  згрібання та підмітання снігу.Технологію зимової снігоочистки при утриманні вулично-дорожньої мережі із застосуванням РПР ХК детально розглянуто у розділі 7.

5.1  Рідкий протиожеледний реагент на основі хлористого кальцію (РПР ХК) виготовляється з кальцію хлористого технічного (КХТ), який відповідає вимогам ГОСТ 450, або шляхом підготовки до кондиційного стану, визначеного цим стандартом, розсолів природно-техногенного походження - у т.ч. упарюванням, геліоупарюванням. Дозволяється включення до складу РПР ХК хімічних речовин - інгібіторів корозії (згідно із Технічними правилами ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів).5.2  Дія протиожеледного реагенту (ПОР) на сніговий покрив полягає у доведенні снігу до стану, сприятливого для виконання технічних операцій згрібання, навантаження й вивозу автотранспортом; в перешкоджанні ущільнення і утворення сніжно-крижаних накатів (льоду) на поверхні дорожнього покриття, прибирання яких пов’язано з технічними труднощами. При взаємодії із ПОР сніг зберігає властивості сипкості, але не піддається ущільненню і

накоченню на поверхні дорожнього покриття. Завдяки цьому при роботі плугово-щіткових снігоочисників досягається його ефективне прибирання.6 СКЛАД ПРОТИОЖЕЛЕДНОГО РЕАГЕНТУ6.1  За основними фізико-хімічними та технологічними показниками РПР ХК повинен відповідати вимогам СОУ 45.2-00018112-037, а також значенням показників приведених в таблиці 6.1.6.2  До складу РПР ХК входить рідкий КХТ, який відповідає вимогами ГОСТ 450, або розсоли природно-техногенного походження, підготовлені до кондиційного стану, визначеного цим стандартом.6.3  Правила приймання реагенту, а також гарантії виробника встановлюються згідно з СОУ 45.2-00018112-037 та цим стандартом.Таблиця 6.1 - Характеристики рідкого протиожеледного реагенту на основі хлористого кальцію

№ Назва показника ЗначенняМетод

контролювання

1 Зовнішній виглядРідина жовтувато-сірого, або

зеленуватого кольору, прозора або слабко каламутна

СОУ 45.2-00018112-037

2 Масова доля розчинних хлоридів, %, не менше 28 ГОСТ 450

3 Масова доля хлористого кальцію, %, не менше 26 ГОСТ 450

4 Густина за температури 200С, г/см3, не менше 1,24 СОУ 45.2-

00018112-037

5 Показник активності водневих іонів, од. рН 6,5 - 8,0 СОУ 45.2-

00018112-037

6Масова доля нерозчинного у воді залишку,%, не більше

0,15 СОУ 45.2-00018112-037

7 Температура початку кристалізації, 0С, не вище - 30 СОУ 45.2-

00018112-037

8Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів, Бк/кг, не більше

370 СОУ 45.2-00018112-037

9Показник агресивності на цементобетон,%, не більше

0,5 9.2

10 Корозійна активність на метал (ст.3), мм/рік, не більше 0,4 ГОСТ 9.908

11 Плавляча здатність, г/г, не менше 4,0 СОУ 45.2-

00018112-037Примітка. Безпека використання РПР ХК на територіях населених пунктів гарантується додержанням екологічних показників (№№ 8, 9, 10), значення яких підтверджено висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

7 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ РЕАГЕНТУ7.1 Технологічні режими, цикли та етапи7.1.1  Технологія зимової снігоочистки (ТЗС) при утриманні вулично- дорожньої мережі із застосуванням ПОР передбачає проведення робіт:1) попередніх при отриманні прогнозу щодо снігових явищ, 2) протягом всього періоду снігопаду та безпосередньо після його закінчення.Норми витрат ПОР наведено у 7.2.7.1.2  Попередня обробка (профілактична) дорожніх покриттів із застосуванням ПОР має проводитися за (1-2) год до прогнозованого снігопаду, принаймні на його початку, для запобігання утворенню сніжно- крижаного накату і льоду.7.1.3  ТЗС протягом снігопадів поділяють на три режими в залежності від швидкості накопичення снігового покриву, яка виражається через інтенсивність снігопаду (в перерахунку на шар води):I  режим - (5 - 10) мм/год,II  режим - (10 - 30) мм/год,III  режим - більше 30 мм/год.При I та II режимах застосовують РПР ХК. При III режимі РПР ХК застосовується разом із твердими ПОР (такими, як КХТ).Піщано-соляна суміш разом із РПР ХК не використовується. Замість цього при температурах повітря нижчих від мінус 150С застосовується гранітний щебінь фракції (2 - 5) мм.7.1.4  Роботи протягом снігопадів складаються з одного або більше циклів, кількість яких залежить від тривалості снігопаду. ТЗС у період снігопаду передбачає наступні етапи: витримку, обробку дорожнього покриття із застосуванням ПОР, інтервал, очищення покриття від снігу.7.1.5  Тривалість витримки залежить від інтенсивності снігопаду та температури повітря. Розподіл ПОР на покриттях проводиться коли на них вже лежить шар пухкого снігу (див. 3.3). Для першого циклу робіт (після початку снігопаду) тривалість витримки при I режимі ТЗС становить 45 хв, при II і III режимах - 15 хв. У випадку продовження снігопаду другий і наступні цикли робіт виключають етап витримки, а наступні етапи ТЗС повторюються поступово до повної очистки покриттів від снігу.7.1.6  Суцільна обробка дорожнього покриття із застосуванням ПОР проводиться після витримки та наступних циклів очищення покриттів від снігу, починаючи з крайньої правої смуги руху, по якій проходять маршрути міського пасажирського транспорту. Обробка виконується таким чином щоб цілком виключати можливість утворення на дорожньому покритті розчинів при контактуванні снігу й реагенту. Термін суцільної обробки покриттів вулично-дорожньої мережі складає (1 - 2) год. При III режимі термін обробки покриттів скорочується до (1 - 1,5) год, виконується обробка тротуарів. При цьому режимі разом із РПР ХК використовуються тверді ПОР (такі, як КХТ).При температурах повітря нижче мінус 150С найбільш небезпечні ділянки руху транспорту (круті спуски та підйоми, мости, естакади, тунелі та ділянки гальмування і таке інше) обробляються гранітним щебенем фракції (2 - 5) мм. При III режимі за температури нижчі мінус 200С має проводитись суцільна обробка дорожніх покриттів щебенем.7.1.7  Тривалість інтервалу (див. 3.2) залежить від інтенсивності снігопаду. Для першого циклу робіт при I режимі тривалість інтервалу становить 3 години, а при режимах II і III цей етап виключають. Для наступних циклів при I режимі тривалість інтервалу становить 3 год 45 хв, при режимах II і III - 15 хв.

7.1.8  Очищення покриття шляхом згрібання та змітання снігу виконується після обробки дорожнього покриття із застосуванням ПОР протягом (2 - 3) год при I і II режимах. При III режимі роботи із снігоочищення обмежують одним згрібанням снігу і скорочують тривалість робіт до 1,5 год. Після закінчення снігопаду необхідно виконувати повне видалення сніжно- крижаних відкладів та кінцеве підмітання вулично-дорожньої мережі.7.1.9  У разі утворення сніжного накату його ліквідують наступним чином: 1) спочатку розподіляють ПОР по поверхні накату, який тільки що утворився; 2) після розподілу ПОР робиться витримка доки накат, внаслідок його часткового плавлення під дією реагенту не розрихлиться колесами транспорту, що рухається; 3) розрихлену масу, що утворилася, необхідно негайно прибрати з дороги.7.1.10  У разі утворення на дорожньому покритті склоподібного льоду роботи з ліквідації цього найбільше небезпечного виду слизькості складаються тільки з розподілу ПОР по поверхні льодової корки. При цьому використовують тільки тверді ПОР, такі як КХТ.7.2 Норми витрат7.2.1  РПР ХК розподіляють рівномірно на поверхні дорожнього покриття у відповідності із необхідними нормами витрат.7.2.2  Для попередньої обробки (профілактичної) дорожніх покриттів із застосуванням РПР ХК необхідні норми витрат складають (10-30) мл/м2.7.2.3  У разі використання РПР ХК у вигляді рідкого кальцію хлористого технічного (КХТ, ГОСТ 450), оптимальні величини норм витрат цього реагенту для обробки пухкого снігу та снігового накату в залежності від температури повітря наведено у таблиці 7.1.Таблиця 7.1 - Норми витрат РПР ХК у вигляді рідкого кальцію хлористого технічного (КХТ, ГОСТ 450) для обробки пухкого снігу та снігового накату

Температура повітря, t 0C - 2 - 4 - 8 - 12 - 16 - 20Норма витрат, мл/м2 20 40 65 80 95 110

7.2.4  Для зимового утримання вулично-дорожньої мережі в населених пунктах дозволяється використання РПР ХК, виготовленого з природно- техногенних розсолів, до складу яких входить хлористий кальцій. Ці розсоли (такі, як дистилерна рідина содових заводів) доводяться упарюванням, геліоупарюванням або іншим методом до кондиційного стану у відповідності з цим стандартом та згідно з чинною нормативною документацією.7.2.5 Оптимальні величини норм витрат РПР ХК, виготовленого з рідкого КХТ або розсолів природно-техногенного походження, визначаються в залежності від температури повітря та концентрації хлористого кальцію в реагенті. Норми витрат РПР ХК для обробки пухкого снігу та снігового накату, наведено у таблиці 7.2.Таблиця 7.2 - Норми витрат РПР ХК для обробки пухкого снігу та снігового накату, мл/м2

Температура повітря, t 0CКонцентрація СаСl2, %

- 2 - 4 - 8 - 12 - 16 - 20

35 20 40 65 80 95 11030 30 40 70 90 110 -20 40 60 100 140 160 -

7.2.6 Оптимальні величини норм витрат твердого реагенту КХТ для обробки пухкого снігу та снігового накату при III режимі ТЗС та для обробки склоподібного льоду наведено у таблиці 7.3.Таблиця 7.3 - Норми витрат твердого реагенту КХТ, г/м2

Температура повітря, t 0C - 2 - 4 - 8 - 12 - 16 - 20Пухкий сніг та сніговий накат 10 20 30 40 50 60Склоподібний лід 40 85 150 - - -

7.2.7  Щільність розподілу гранітного щебеню фракції (2-5) мм при обробці дорожнього покриття під час низьких температур повітря (нижче мінус 15 0С) приймається на рівні 240 г/м2.7.2.8  Температуру повітря та інтенсивність (шар) опадів приймаються за даними найближчої метеостанції Департаменту гідрометеорології МНС України. За відсутністю метеостанцій температуру вимірюють термометром.7.3 Технічні засоби7.3.1  Розподіл ПОР на дорожньому покритті виконується спеціальними розподілювачами для рідких або твердих матеріалів.7.3.2  Розподіл протиожеледних матеріалів здійснюється за допомогою спеціального обладнання на базі автомобілів та інших транспортних засобів, які забезпечують дозування та розподілення протиожеледних матеріалів з необхідною точністю ±10 % (наприклад, МКДС-4005, КУМ-100, ДКТ-503 і ін.) За відсутності спеціальних машин для розподілу рідких протиожеледних матеріалів можна застосовувати поливо-мийні машини зі спеціалізованим розподільним пристроєм (наприклад, РХ-10 і ін.) При зупинці машин, розлив реагенту на покриття належить негайно зупинити, оскільки надлишкове надходження на поверхню хлоридів може призвести до збільшення слизькості.Розподіл твердих ПОР виконується спеціалізованими машинами, такими як ДМ-38, МДК-433362, КО-713, ДМК-10, КМ-500, КУМ-99 тощо.7.3.3  Необхідну кількість обраних розподілювачів визначають у залежності від норм розподілу ПОР, відстаней між базами (сховищами) ПОР, продуктивності машин та нормативних термінів ліквідації зимової слизькості згідно з ДСТУ 3587.7.4 Антикорозійний захист7.4.1  Показник корозійної активності РПР ХК на метал має відповідати наведеному в таблиці 6.1.7.4.2  В разі необхідності зменшення корозійної агресивності на метал в реагент дозволяється вводити інгібітори корозії за нормами, наведеними в таблиці 7.4.7.4.3  Ефективність добавок інгібіторів корозії визначають за методикою М 218-00018112-668 [10].Таблиця 7.4 - Норми введення інгібіторів корозії в РПР ХК

Протиожеледнийматеріал:

Рідкий протиожеледний реагент на основі хлористого кальцію

Інгібітори:Гексаметафосфат натрію

Подвійнийсуперфосфат

Карбамід(сечовина)

Витрати інгібітора, (% до основної маси матеріалу): 0,5 - 1 2 - 3 2 - 7

8 ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ8.1  Для зберігання РПР ХК, розсолів та соляних розчинів хлористого кальцію використовують спеціальні закриті металічні ємності, ємності з скловолокна, наземні відкриті та закриті сховища із ґрунтовою, піщаною, піщано-цементною або бетонною

основою. Місткість сховищ рідких ПОР має забезпечувати розміщення 60% сезонної потреби, оскільки решта 40% можуть рівномірно поповнюватися протягом зимового періоду.Гарантійний термін зберігання реагентів -до 12 місяців.8.2  При використанні природних та техногенних розсолів та соляних розчинів хлористого кальцію у якості місцевих ПОР місткість сховищ можна призначати в обсязі п’яти - семидобових витрат цих реагентів.8.3 В залежності від складу ґрунтів та гідрогеологічних умов сховища РПР ХК, розсолів та соляних розчинів хлористого кальцію бувають трьох типів: заглиблені, напівзаглиблені та незаглиблені (рис. 8.1).

Рисунок 8.1 - Типи сховищ РПР ХК, розсолів та соляних розчинів хлористого кальцію по відношенню до поверхні ґрунту

Належить, як правило, будувати покриті сховища (для запобігання потраплянню у них дощу та снігу) із обов’язковим улаштуванням отворів для природної вентиляції. Умови експлуатації таких сховищ можна удосконалити виконанням рухливої покрівлі (рис. 8.2)8.4 Конструкції сховищ мають передбачати улаштування гідроізоляції дна і бічних стінок для уникнення просочування і можливості застосування заходів по збиранню проливів. У якості гідроізоляційного покриття для наземних сховищ використовують мембрани з високоміцного еластичного поліетилену товщиною від 0,68 мк до 2,25 мк.Сховища краще улаштовувати на твердому покритті на спеціальних огороджених майданчиках.

Рисунок 8.2 - Схема сховища для рідких ПОР із рухливою покрівлею

8.5  Сховища для реагентів у твердому стані мають улаштовуватися тільки в окремих закритих складських приміщеннях. Дозволяється зберігання сипких реагентів в упакованому вигляді на піддонах у добре вентильованих приміщеннях із кратністю повітрообміну - не менше 3.8.6  Транспортування реагентів здійснюється усіма видами транспорту згідно із правилами перевезення вантажів, які діють на даному виді транспорту. Дозволяється транспортування у чистих залізничних цистернах з нижнім зливом, автомобільних цистернах з нижнім зливом. Допускається за погодженням із споживачем транспортування реагентів у цистернах без нижнього злива, або в інших ємностях, які забезпечують зберігання і безпеку перевезення вантажу.9 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ9.1  Методи контролювання РПР ХК наведені в графі «Метод контролювання» таблиці 6.1.9.2  Визначення агресивного впливу РПР ХК на цементобетон9.2.1. Сутність методуАгресивність РПР ХК оцінюється за ступенем його впливу на морозостійкість поверхневих шарів бетону.За міру агресивності впливу РПР ХК на цементобетон приймається здатність зразків зберігати стан (відсутність тріщин, відколів, лущення поверхні тощо) і масу при багаторазовому змінному заморожуванні-відтаванні в розчині ПОР. Прискорення процесу досягається зниженням температури заморожування до мінус (50 ± 5) °С відповідно до ДСТУ Б В.2.7-49.За критерій корозійної стійкості приймається величина припустимої втрати маси зразку, приведена до його об’єму, у розмірі 0,07 г/см3 (Д^п).

9.2.2  Апаратура:-  ваги аналітичні з похибкою 0,02 г згідно з ГОСТ 24104;-  ваги лабораторні для гідростатичного зважування з точністю 0,02 г;-  обладнання для виготовлення і зберігання бетонних зразків-балочок відповідно з вимогами ДСТУ Б В.2.7-214 і ДСТУ Б В.2.8-38;-  морозильна камера, яка забезпечує досягнення та підтримання температури до мінус (50 ± 5) °С;-  ємності з корозійно-стійких матеріалів для насичення і випробування зразків у розчині РПР ХК;-  ванна для відтавання зразків, обладнана пристроєм для підтримки температури розчину РПР ХК в межах (18 ± 2) °С.9.2.3  Підготовка до випробуванняБетонні зразки для випробування на корозійну стійкість виготовляються з бетону В30 (М400) із співвідношенням вода/цемент не більше 0,5, рухливістю бетонної суміші П1 відповідно з ДСТУ Б В.2.7-96. Максимальна крупність щебеню для приготування бетону - 10 мм.Відхилення між собою значень середньої щільності бетону окремих зразків до моменту їх випробувань не повинно перевищувати 50 кг/м3.Спосіб і режим тверднення зразків бетону для випробування на корозійну стійкість слід приймати згідно з ДСТУ Б В.2.7-214, ДСТУ Б В.2.7- 219 і ДСТУ Б В.2.7-224.Розмір зразків-балочок 4 см х 4 см х 16 см. Кількість зразків для однієї серії випробувань - 6 шт.Зразки для випробувань не повинні мати зовнішніх дефектів.Підготовку зразків до випробування слід проводити відповідно з ДСТУ Б В.2.7-47. Випробування бетонних зразків здійснюють в розчинах із концентрацією 5%, приготованих на дистильованій воді (ГОСТ 6709).Зразки маркують, заміряють геометричні розміри, оцінюють зовнішній стан. Контрольні зразки (3 шт.) протягом 48 год насичують при (18 ± 2) °С в розчині NaCl (ГОСТ 4233) концентрацією 5%, а основні зразки (3 шт.) насичують в розчині РПР ХК концентрацією 5% відповідно з вимогами 4.11 ДСТУ Б В.2.7-47. Рівень рідини повинен бути не менше 20 мм над верхньою межею зразків. Після насичення зразки осушують вологою тканиною та зважують на повітрі і у воді.9.2.4 Проведення випробуванняОб’єм зразків бетону після водонасичення визначають методом гідростатичного зважування відповідно з ДСТУ Б В.2.7-170. Точність зважування до 0,02 м.Контрольні та основні зразки (по 3 шт.) після насичення в еталонному ПОР (NaCl) і РПР ХК піддають випробуванням на заморожування і відтавання. Для цього насичені зразки поміщають в заповнену тим же розчином ємність на дві дерев’яні прокладки: при цьому відстань між зразками і стінками ємкості повинен бути (10 ± 2) мм, шар рідини над поверхнею зразків повинен бути не менше (20 ± 2) мм.Зразки поміщають в морозильну камеру при температурі повітря в ній не вище мінус 10 °С в закритих зверху ємностях так, щоб відстань між стінками ємностей і камери була не менше, ніж 50 мм.Температуру повітря в морозильній камері вимірюють в центрі її обсягу в безпосередній близькості від зразків. Після встановлення в закритій камері температури мінус 10 °С її

знижують протягом (1 ± 0,25) год до мінус 50 ± 5 °С і роблять витримку при цій температурі (1 ± 0,25) год.Далі температуру в камері підвищують протягом (1 ± 0,5) год до мінус 10 °С і при цій температурі вивантажують ємності із зразками. Зразки відтаюють протягом (1 ± 0,25) год у ванні з розчином ПОР при температурі (18 ± 2) °С. При цьому ємності із зразками занурюють в ванну таким чином, щоб кожна з них була оточена шаром рідини не менше, ніж 50 мм.Загальне число циклів випробування залежить від стану зразків та агресивності ПОР. Число циклів випробування зразків протягом доби має бути не менше одного. У разі вимушеної перерви у випробуванні зразки зберігають у розчині ПОР не більше п’яти діб. При перерві у випробуванні більше 5 діб його відновлюють на нових серіях зразків. Після кожних п’яти циклів випробувань контролюють стан зразків (поява тріщин, сколів, лущення поверхні) і масу шляхом зважування. Перед зважуванням зразки промивають чистою водою, поверхню осушують вологою ганчіркою.Після кожних п’яти циклів поперемінного заморожування-відтавання треба замінювати розчини NaCl і РПР ХК (що випробується) в ємностях і ванні на знову приготовані.9.2.5 Обробка результатів випробуванняПісля випробування оцінюють візуально стан зразків: наявність тріщин, сколів, лущення та інші дефекти. Агресивність рідкого реагенту по відношенню до цементобетону оцінюють по зменшенню маси зразків, приведеної до їх обсягу.Оцінку ступеня агресивності випробуваного реагенту проводять в наступній послідовності:- обчислюють об’єм (V) зразків за результатами зважування на повітрі і у воді (гідростатичного зважування), см3:

де: т0 - маса зразку, насиченого протягом 48 годин в розчині реагенту, що випробується, яка визначена зважуванням на повітрі, г; тв - маса зразку, насиченого протягом 48 годин в розчині реагенту, що випробується, яка визначена зважуванням у воді, г; рв - густина води, 1 г/см3;- обчислюють втрати маси Ат„ зразка після 5, 10, 15, 20, 25 і 37 циклів прискорених випробувань (відповідно з ДСТУ Б В.2.7-47 табл. 3), г:

де т„ - маса зразка в грамах, визначена зважуванням на повітрі, після n циклів заморожування-відтавання;- обчислюють питому зміну маси зразка Атп, віднесену до його об’єму, г:

-  виконують графік залежності питомої зміни маси зразка від кількості циклів випробувань для основних і контрольних зразків;

-  визначають кількість циклів випробувань для значень ΔmП = 0,07 г/см3 для основних і контрольних зразків;-  обчислюють показник агресивності на цементобетон рідкого реагенту, що випробується

де М1 - кількість циклів випробувань на заморожування-відтавання для контрольних зразків (заморожуються в NaCl), що мають середню питомий зміна маси Ата = 0,07 г/см3;

М2 - кількість циклів випробувань на заморожування-відтавання для контрольних зразків (заморожуються в розчині РПР ХК), що мають середню питому зміну маси Ата = 0,07 г/см3.10 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ10.1  Проведення робіт зимового утримання вулиць із застосуванням РПР ХК повинно задовольняти вимоги стандартів з безпеки праці, державним та відомчим нормативним документам щодо проведення робіт з утримання вулично-дорожньої мережі та об’єктів благоустрою, правилам вуличного руху, а також вимогам цього стандарту.10.2  Машиністи дорожніх машин та робітники баз ПОР зобов’язані працювати в спецодязі, спецвзутті й застосовувати засоби індивідуального захисту.10.3  Під час роботи з РПР ХК персонал треба забезпечити наступними засобами індивідуального захисту:1)  спецодягом згідно з ГОСТ 12.4.029, ДСТУ EN 467;2)  захисними окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013;3)  взуттям спеціальним згідно з ДСТУ 3962;4)  рукавицями згідно з ГОСТ 12.4.010;5)  протипиловими респіраторами згідно з ДСТУ ГОСТ 12.4.041, ДСТУ EN 140.10.4  Під час роботи з РПР ХК необхідно уникати попадання його в очі, не палити, не приймати їжу, дотримуватися правил особистої гігієни. У разі попадання РПР ХК на шкіру і в очі необхідно рясно промити їх водою, при появі подразнень шкіри і слизових оболонок - негайно звернутися до лікаря.10.5  У разі розміщення сховищ рідких ПОР у відкритих котлованах, їх належить огороджувати парканом із воротами, які замикають. Під’їзд автомобілів до кромки таких сховищ повинен мати підпору для коліс.11 ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ11.1  У разі застосування РПР ХК необхідно виконувати вимоги законодавства з охорони навколишнього природного середовища, керуватися державними та галузевими природоохоронними нормами, зокрема Водним кодексом, Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та галузеві системи каналізації населених пунктів України і ін.11.2  Для зменшення негативного впливу хімічних ПОР на придорожні ґрунти, водні об’єкти та рослинність необхідно дотримуватись норм розподілу РПР ХК, які передбачені технологією застосування згідно з цим стандартом, та інших ПОР - відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів та КТМ 204 України 006 [9].

11.3  З метою зниження негативного впливу ПОР на рослини й ґрунт рекомендуються наступні заходи:-  ділянки вулично-дорожної мережі, на яких відбувається систематичне застосування ПОР протягом зимового періоду, належить в обов’язковому порядку облаштовувати системами поверхневого водовідведення;-  при закладці зелених насаджень у зонах застосування ПОР належить систематично проводити розпушування ґрунтів насаджень (не менше п’яти разів у перший рік і трьох - у наступні роки), здійснювати полив зелених насаджень не менше (2 - 3) разів на місяць та підкормку рослин виключно органічними добривами (оскільки ґрунт в цих зонах буде пересичений розсолом з домішками інгібіторів);-  при утриманні газонів у зонах застосування ПОР (на розділовій смузі, укосах кюветів) необхідно здійснювати: полив газонів (2 - 3) рази на місяць, щорічне внесення добрив та підсівання трав, які вирощуються;-  в разі використання добрив найбільш застосовними мають бути органічні, а з мінеральних - азотні, фосфорні, магнієві, марганцеві та борні добрива;- для контролю за ступенем забруднення дорожньої смуги належить налагодити облік кількості ПОР, внесеного на проїзну частину й зону впливу реагенту в смузі відводу - шляхом відображення в звітності дорожніх служб.Контролювання негативного впливу ПОР виконують із дотриманням вимог ДСТУ 3013.11.4  У разі застосування РПР ХК ширина смуги його розподілу повинна бути обмежена проїзною частиною дороги.11.5  Обробку дорожніх поверхонь РПР ХК необхідно виконувати виключно механічним способом розподілювачами рідких ПОР.11.6  Сховища для зберігання РПР ХК розташовують із дотриманням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Заборонено розміщати ємності та сховища РПР ХК, розсолів та соляних розчинів хлористого кальцію у водоохоронних зонах та на відстані менше 200 м від джерел води.11.7  Зберігання РПР ХК, розсолів та соляних розчинів хлористого кальцію у сховищах, улаштованих в ґрунті, не допускається без використання водозахисного екрану з поліетиленової плівки. Перед заповненням такого сховища належить перевірити герметичність екрану водою.11.8  Належить передбачати заходи щодо збирання випадково розлитого РПР ХК на місці його завантаження в розподільники. Одним з таких заходів є улаштування спеціальних лотків до збірного колодязя.

БІБЛІОГРАФІЯ1.  Закон України «Про житлово-комунальні послуги».2.  Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».3.  Борьба с зимней скользкостью на автомобильных дорогах / Г.В. Бялобжеский, М.М. Дербенева, В.И. Мазепова, Л.М. Рудаков. М., Транспорт, 1975 (Боротьба із зимовою слизькістю на автомобільних дорогах).4.  Васильев А.П., Ушаков В.В. Анализ современного зарубежного опыта зимнего содержания дорог и разработка предложений по его использованию в условиях России. М., ФГУП «ИНФОРМАВТОДОР», 2003 (Аналіз сучасного зарубіжного досвіду зимового утримання доріг і розробка пропозицій щодо його використання в умовах Росії).

5.  Временная инструкция по технологии зимней уборки проезжей части магистралей, улиц, проездов и площадей (объектов дорожного хозяйства) с применением противогололедных материалов и гранитного щебня фракции 2-5 мм (на зимний период 2006-2007 и 2007-2008 гг.). Правительство Москвы, г.Москва, 2007 (Тимчасова інструкція по технології зимового прибирання проїзної частини магістралей, вулиць, проїздів і площ (об'єктів дорожнього господарства) із застосуванням протиожеледних матеріалів та гранітного щебеню фракції 2-5 мм).6.  Довідник методів випробувань з оцінки хімічних протиожеледних засобів. США, 2000.7.  Зимнее содержание автомобильных дорог / Г.В. Бялобжеский, А.К. Дюнин, Л.Н. Плакса и др. М., Транспорт, 1983 (Зимове утримання автомобільних доріг).8.  Керівництво з зимової експлуатації шосе / Корпус арм. інж. США,2000.9.  КТМ 204 України 006-92 Норми витрат матеріалів на експлуатацію міських вулиць та доріг10.  М 218-00018112-668:2010 Методика оцінки ефективності інгібіторів корозії, як добавок до хлоридомістких протиожеледних матеріалів11.  Методика испытания противогололедных материалов. Отраслевой дорожный методический документ. Росавтодор, Москва 2003 (Методика випробувань протиожеледних матеріалів)12 П Г.1-218-118:2005 Єдині правила зимового утримання автомобільних доріг. Державна служба автомобільних доріг України (Укравтодор), Київ, 2009.13.  Показатели и нормы экологической безопасности автомобильной дороги. Отраслевые дорожные нормы ОДН 218.5.016-2002. Минтранс России, 2002 (Показники і норми екологічної безпеки автомобільної дороги Галузеві дорожні норми.)14.  Расников В.П. Зимнее содержание автомобильных магистралей. М., 1985. - Автомоб. дороги: Обзорн. информ. / ЦБНТИ Минавтодора РСФСР; Вып. 4 (Зимове утримання автомобільних магістралей).15.  Руководство по борьбе с зимней скользкостью на автомобильных дорогах. Отраслевой дорожный методический документ. Росавтодор, Москва 2003 (Керівництво по боротьбі із зимовою слизькістю на автомобільних дорогах)16.  Снег: Справ. / Под ред. Д.М. Грея, Д.Х. Мэйла: Пер. с англ. Л., Гидрометеоиздат, 1986 (Сніг: Довідн.)17.  Требования к противогололедным материалам: ОДН 218.2.0272003/ Минтранс России, Гос. служба дор. хоз-ва. ГП «Информавтодор», 2003 (Вимоги до протиожеледгих матеріалів).18.  ТУ У 24.1-05444546-014 Дистилерна рідина19.  ТУ 2149-026-13164401-98 Жидкий противогололедный состав ХКМ (Рідка протиожеледна суміш ХКМ).20.  ТУ 2152-057-05761643-2000 Кальций хлористый модифицированный (Кальцій хлористий модифікований).21.  ТУ 2149-005-81277120-2009 Городской реагент (Міський реагент).22.  Arkko Valtonen J., Mustonen J. How to reduce street dust in Spring: X PIARC International Winter Road Congress: Technical Report, Lulea, Sweden, 1619 march 1998. - Lulea, Vol. 3,.1998 (Як зменшити вуличний пил навесні).23.  Berichte Bast V. Оценка опасности применения противогололедных солей: Выбороч. пер. отчета Федерального дор. ведомства Германии. - 1995. - № 21 (Оцінка небезпеки

застосування протиожеледних солей: Вибірк. пер. звіту Федерального дор. відомства Німеччини).24.  Danielson U. Comment optimizer l'entretien des routes en hiver: X PIARC International Winter Road Congress: Technical Report, Lulea, Sweden, 1619 march 1998. - Lulea, Vol. 1, 1998 (Як оптимізувати утримання доріг в зимовий період).25.  Deshenes Daniel. Technological innovations supporting winter maintenance in Quebec: X PIARC International Winter Road Congress: Technical Report, Lulea, Sweden, 16-19 march 1998. - Lulea, Vol. 3,1998 (Технологічні інновації на підтримку зимового утримання [доріг] в Квебеку).26.  Fabre E., Klose A., COST 309 Road Weather Conditions: Final Report (Дорожні погодні умови: заключний звіт).27.  Gokan Blomqvist. De-icing Salt and Road-side Environment -Strategies for Impact Analyses: VTI, SE-581-95 / Swedisn National Road and Transport Research Institute. Sweden, 1995 (Протиожеледна сіль і придорожнє середовище - стратегії аналізу впливу).28.  Keranen P.F. Optimization of winter maintenance in the Minneapolis. - St. Paul Metropolitan area using performance targets: XI International Winter Road Congress, Sapporo, Japan, 28-31 January 2002. Sapporo, 2002 (Оптимізація зимового утримання [доріг] в Міннеаполісі).29.  Olander J. Winter Index by using RWI and MESAN: XI International Winter Road Congress, Sapporo, Japan, 28-31 January 2002. Sapporo, 2002 (Зимовий коефіцієнт [зчеплення] при використанні RWI і MESAN).30.  Svedova D., Kovuc R. Winter maintenance on urban roads: X PIARC International Winter Road Congress: Technical Report, Lulea, Sweden, 16-19 march 1998. - Lulea, Vol. 3,1998 (Зимове утримання міських доріг).31.  Transport Research Series EUR 13847EN / Commission of the European Communities. Luxembourg, 1992 (Серії з транспортних досліджень)

УКНД 93.080.20Ключові слова: хлористий кальцій, протиожеледний реагент, рідкий протиожеледний реагент на основі хлористого кальцію, автомобільна дорога, вулиця, дорожнє покриття, утримання доріг, коефіцієнт зчепленняДиректор УДНДІ «УкрВОДГЕО»____________________________   Д-М. ПочепецькийКерівник розробки, к.г.н.__________________________________   О.Ю.  Чебанов