Про нові можливі домустьєрські палеолітичні місцезнаходження із Закарпаття

1

ЗАКАРПАТСЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

НАУКОВИЙ ЗБІРНИКЗАКАРПАТСЬКОГОКРАЄЗНАВЧОГО

МУЗЕЮ

Випуск XIV–XV

Ужгород • ІВА • 2015

2

УДК 069.013(477.87)ББК 79.1(4Укр-4Зак) Н 34

В ювілейному збірнику вміщено статті наукових співробітників Закарпатського крає знавчого музею та краєзнавців, в яких висвітлено природу, архео ло гію, історію й етнографію Закарпаття.

Для вчених, краєзнавців, учителів, студентів, усіх, хто ціка вить ся минулим нашого краю.

Редакційна колегія: Кобаль Йосип В. – науковий редактор,

Русин Валерія – відповідальний секретар, Кобаль Олена, Джахман Руслана, Шостак Віктор.

Науковий редактор: Й.В. КОБАЛЬ

Відповідальний за випуск: Василь ШЕБА

Рекомендовано до друку науково-методичною радою Закарпатського краєзнавчого музею 29 квітня 2015 року, протокол № 4.

© Закарпатський краєзнавчий музей, 2015.© М. Біланич, О. Бучмей, І. Грибанич, М. Джахман,

Р. Джахман, Л. Ігнатич, Й. В. Кобаль, Й. Й. Кобаль, О. Кобаль, Г. Король, І. Орос, В. Палинчак, А. Рац, А. Ронай, В. Русин, Н. Тарасенко, Г. Філіп, Л. Філіп, В. Шеба,

В. Шевченко, В. Шостак, 2015.ISBN 978-617-501-105-8 © ТОВ «ІВА» 2015.

3

ЗМІСТ

Василь Шеба СКАРБНИЦЯ ПАМ’ЯТОК І СПАДЩИНИ НАРОДНОЇ (до 70-ліття Закарпатського краєзнавчого музею)................................................... 5Йосип В. Кобаль ТИВОДАР ЛЕГОЦЬКИЙ: СТОРІНКИ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ........................ 12

ПРИРОДА ........................................................................................................................ 19Михайло Біланич ФЛОРА ТЕРИТОРІЇ УЖГОРОДСЬКОГО ЗАМКУ ............................................... 20Олена Бучмей ГЕРБАРІЙ РОСЛИН РОДИН РОЗОВІ ROSACEAE ТА БОБОВІ FABACEAE У ФОНДАХ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ..................................................................................................................... 34Руслана Джахман АНТОНІЙ МАРГІТТАЙ – БОТАНІК, ДОСЛІДНИК ФЛОРИ КАРПАТ ............ 45

АРХЕОЛОГІЯ ................................................................................................................. 53Йосип В. Кобаль, Адальберт Рац ПРО НОВІ МОЖЛИВІ ДОМУСТЬЄРСЬКІ ПАЛЕОЛІТИЧНІ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ .......................................................... 54Йосип Й. Кобаль ВІДКРИТТЯ КУШТАНОВИЦЬКОГО МОГИЛЬНИКА ...................................... 65

ІСТОРІЯ .......................................................................................................................... 73Михайло Джахман СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ СЕЛА ВЕРХНІЙ СТУДЕНИЙ .................................... 74Олена Кобаль УГОРСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1848-1849 РОКІВ У СПОГАДАХ ТИВОДАРА ЛЕГОЦЬКОГО .................................................................................... 84Іван Орос ВИСТАВКА «IN MEMORIAM» У ЗАКАРПАТСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ (до 120-ї річниці від дня народження Петра Сови) .................................. 93Василина Палинчак СПАДЩИНА МИКОЛИ ЛЕЛЕКАЧА У ФОНДАХ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ................................................................................... 104Валерія Русин ЛАСЛО ШАНДОР – ПЕРШИЙ ДИРЕКТОР УЖГОРОДСЬКОЇ КАРТИННОЇ ГАЛЕРЕЇ .................................................................................................................. 117Людвіг Філіп ПОМІЧНІ СВЯЩЕНИКИ – КАПЕЛАНИ УЖГОРОДСЬКОГО ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКОГО КАФЕДРАЛЬНОГО СОБОРУ ....................... 135Віктор Шевченко КОЛЕКЦІЯ ПОШТОВИХ ЛИСТІВОК ПЕРІОДУ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У ФОНДАХ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ .......... 150

4

ЕТНОГРАФІЯ .............................................................................................................. 165 Ілля Грибанич НАРОДНИЙ ОДЯГ УКРАЇНЦІВ СІЛ ХИЖА, НОВОСЕЛИЦЯ, ЧЕРНА ВИНОГРАДІВСЬКОГО РАЙОНУ КІНЦЯ ХІХ – 50-Х РОКІВ ХХ СТ. ........... 166Георг Філіп НАРОДНА ВИШИВКА СІЛ ЧЕРНА І ХИЖА ВИНОГРАДІВСЬКОГО РАЙОНУ З ФОНДІВ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ (за матеріалами колекції М.В. Грицака) ............................................................... 169Віктор Шостак НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАКАРПАТТЯ У НАРОДНИХ ВІРУВАННЯХ ........................................................................................................ 184

МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА ......................................................................................... 194Наталія Тарасенко МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА: МОЖЛИВОСТІ І ПЕРСПЕКТИВИ В МУЗЕЯХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ............................................................. 195 ДЖЕРЕЛА ..................................................................................................................... 212Тиводар Легоцький НІМЕЦЬКІ ПОСЕЛЕННЯ В БЕРЕЗЬКОМУ КОМІТАТІ ................................... 213Федір Потушняк ПИСАНКИ .............................................................................................................. 228

ЮВІЛЕЇ .......................................................................................................................... 230Валерія Русин ОЛЕНА КОБАЛЬ (з нагоди ювілею) .................................................................... 231Віктор Шостак ГЕОРГ ФІЛІП (до 50-річчя від дня народження) ................................................ 234

СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ........................................................................ 236Андреа Ронай АНКЕТУВАННЯ ВІДВІДУВАЧІВ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ 2013 РОКУ .............................................................................................. 237

ГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ МУЗЕЮ. КАДРИ ................. 240Ганна Король ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ У 2013-2014 РОКАХ .............................................................................. 241Лідія Ігнатич ШТАТ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ У 2013-2014 РОКАХ ............................................................................................. 243

ХРОНІКА ....................................................................................................................... 247Валерія Русин ХРОНІКА ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ (з травня 2013 по травень 2015 року) ................................................................... 248

54 Йосип В. Кобаль, Адальберт Рац

Йосип В. Кобаль, Адальберт Рац

ПРО НОВІ МОЖЛИВІ ДОМУСТЬЄРСЬКІ ПАЛЕОЛІТИЧНІ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ

ІЗ ЗАКАРПАТТЯ

SUMMARY

ON SEVERAL NEW PROBABLE PREMOUSTERIAN PALEOLITHIC FINDSPOTS FROM TRANSCARPATHIA

Josyp V. Kobal’, Adalbert Rats

This study is devoted to the publication of three new archaeological finds of probable Paleolithic findspots of Premousterian in Transcarpathia (Dertsen (Drysyno), Mount Mala - Mukachevo, and Irshava - Mount Lozianska IX). The authors analyse the conditions of finds, typological characteristics and features of the raw archaeological materials. A conclusion is made about the prospects of finding new Premousterian complexes of Transcarpathia outside the microregion in the area of Khustski Vorota.

Key words: Transcarpathia, Paleolithic, stone implements, Premousterian time, raw material.

Домустьєрські пам’ятки сучасної території Закарпаття – Королево, Малий Рако-вець, Рокосово – концентруються у районі Хустських Воріт, поблизу виходів кам’яної сировини вулканічного походження [Гладилин, Ситливый 1990; Ryzhov, 2014]. З по-чатку їх відкриття й до сьогодні увага дослідників прикута саме до вказаного мікро-регіону, тоді як території, розташовані за його межами (західна частина Закарпатської області), залишаються у цьому плані маловивченими. Метою нашої статті є публіка-ція кількох нових пунктів палеолітичних знахідок, можливо, домустьєрського часу, які розширяють зону пошуку перспективних нижньопалеолітичних місцезнаходжень на території сучасного Закарпаття (фото 1).

Опис пам’яток

1. Дерцен (раніше Дрисино), Мукачівський район. Місцезнаходження розташо-ване на північно-західній околиці села у глиняному кар’єрі колишнього цегельного заводу, ліворуч від дороги, що веде в село з траси Мукачево–Берегово.

Пункт відкрито 24 квітня 2004 р. під час огляду археологічних пам’яток, досліджених свого часу Михайлом Потушняком в урочищі Кішгедь (Мала гора) [Потушняк 2004], одним із авторів цієї статті (Й. В. Кобаль).

Місце знахідки розташоване на терасоподібному пласкому підвищенні на лівому березі невеличкої річки Коропець, за півкілометра від підніжжя гори вулканічного походження Теметевгедь (Цвинтарна гора) (висота 162 м н.р.м.). Воно являє собою


кінцеву частину невисокого розчленованого плато, яке бере свій початок біля підніжжя Вигорлат-Гутинського вулканічного хребта. Кам’яний артефакт знайдений посередині дугоподібного краю глиняного кар’єру, на глибині близько 4 м від сучасної поверхні. Предмет лежав плазом, частково виступаючи із жовто-коричневого суглинку, який складає усю видиму частину розрізу. Точна стратиграфічна позиція знахідки все ж є непевна, оскільки на ній є невелике сучасне пошкодження, хоча геологічні дослідження тут не проводилися. Проте неподалік, у с. Нижній Коропець, є добре вивчений, описаний і датований розріз субареальних покривних відкладів потужністю понад 9 м [Адаменко, Гродецкая 1987, 59-64], але без археологічного контексту. Масивний чоппер, виготовлений із пласкої гальки (?) трапецієподібної форми, вужчий кінець якої несе на собі сліди грубої обробки. Внаслідок нанесення ударів було оформлене поперечне злегка опукле лезо. Поверхня виробу, у тому числі й оброблена, окрім невеликого рецентного пошкодження, покрита двошаровою патиною сірого (нижня) і коричневого (верхня) кольорів товщиною близько 2 мм. Сліди обробки не дуже чіткі, місця сколів згладжені, однак контури кількох з них добре проглядаються. Довжина 140 мм; ширина 120 і 68 мм; товщина (максимальна) – 50 мм. Місце зберігання: відділ археології ЗКМ (фото 2). Хронологічна позиція зна-хідки не визначена. Відсутні будь-які геологічні чи палеонтологічні обґрунтування. Крихкі підстави для попереднього датування дає тільки типологічний аналіз. Чоп-пери на гальці з поперечним лезом добре відомі на найдавніших стоянках первісних людей. На території Закарпаття вони зафіксовані в нижніх шарах Королева, Рокосо-ві і Малому Раківцю [Гладилин, Ситливый, 1990, табл. Х, 1; ХХXVIII, 1; XXXIX, 2]. Інтерпретація знахідки проблематична. На місцезнаходженні відомі й матеріали пізніших епох (неоліт – латен) [Потушняк, 2004]. У верхах розрізу кар’єру нами знайдено також два андезитових відщепи, вкритих легкою, гладкою темно-сірою патиною, ймовірно палеолітичного часу. У зв’язку з відсутністю надійної геологічної прив’язки, а також можливою дискусійністю штучної обробки на даному етапі можемо зарахувати цю знахідку до категорії «ймовірних». Палеолітичні знахідки відомі в Дрисині з двох інших пунктів: Теметевгедь (фото 3) і Балоца [Kaczanowska M., Kozlowski 2011, 76].

2. Іршава–Лозянська гора ІХ. Місцезнаходження розташоване на самому краї південно-східної околиці міста, з правого боку шосейної дороги Іршава–Білки, в кінці вулиці Білецької, безпосередньо біля будівлі місцевого кафе, у невеликому недіючому каменедобувному кар’єрі.

Пам’ятку відкрив у 2012 році іршавський лікар, краєзнавець Василь Бейсюк, який знайшов тут рубилоподібне знаряддя (?) (фото 9-10). 4 серпня 2012 р. автори цієї статті та В. Бейсюк оглянули місцезнаходження. Біля підніжжя розрізу кар’єру і частково в його стінці було знайдено декілька кам’яних артефактів імовірно зі слідами штучного розщеплення й обробки. Матеріали зберігаються у ЗКМ.

Археологічні матеріали фіксуються у кінцевій частині одного з північних мисоподібних виступів Лозянської гори (220 м над рівнем моря), який здіймається тут на 8-10 м над рівнем долини річки Синявки (притока Боржави). Поверхня відрога поросла молодим лісом.

Четвертинні нашарування розкриті у стінці невеличкого кар’єру з добування каменю (довжина стінки близько 20-30 м, висота до 5 м), закладеного на західному схилі мисоподібного виступу. Стартиграфія нашарувань проглядається лише до гли-бини 3-4 м, а далі стінку кар’єру вкриває осип. У північній частині розрізу фіксуються величезні андезитові валуни, які тісно прилягають один до одного. Далі на південь


домінують глинисті відклади з окремими невеликими андезитовими відламками. Нами зафіксована така вертикальна (зверху вниз) послідовність нашарувань: 0-0,2 м – гумусний шар, приблизно 0,2-0,4 м – світло-коричневий суглинок; приблиз-но від 0,4 до 3-4 м – шар бурої (червонуватої) піщаної глини з густими аморфними за формою вкрапленнями сіро-синьої неокатої каолінізованої глини та відламками андезитових каменів, які оточені каолінізованою кіркою. У цьому шарі місцями трапляються також тонкі (товщина 1-3 см) горизонтальні прошарки сіро-синьої каолінізованої глини (фото 4). Саме з цим, третім, шаром ми пов’язуємо археологічні знахідки, зібрані нами в кар’єрі.

Нами ідентифіковані на цей час як ймовірно штучно оброблені вироби 5 артефактів. Усі вони виготовлені з однієї сировини – місцевого андезиту (про це див. нижче). За ступенем патинування, кольором патини вироби неоднорідні, що може вказувати на їх різний вік. До першої групи належать 2 предмети, покриті товстою (5–7 мм) шершавою патиною світло-сірого кольору із великими бурими вкрапленнями. Обидва являють собою дуже масивні відщепи, перетворені шляхом обробки у бокове скребло (?) (фото 5, 6) та рубляче знаряддя (фото 7). До другої гру-пи належить рубилоподібне знаряддя зі слідами двосторонньої обробки (фото 9, 10). Воно вкрите сірою шершавою патиною з дрібними вивітреними дірками. Нарешті, 2 артефакти – один масивний відщеп без слідів обробки (фото 11, 12) і одне скребло (фото 13, 14) мають шершаву темно-сіру (синювату) патину. Судячи із наявних матеріалів, для виготовлення знарядь використовувалися масивні відщепи, які сколювалися із великих брил каменю. В одному випадку зафіксована скошена ударна площадка (фото 5), але у більшості виробів вона пряма. Один виріб виготовлений із андезитової плитки при допомозі ретушування (фото 13). Типологічний набір знахідок обмежу-ється рублячим знаряддям, рубило-подібним виробом, скреблами.

На даний час третій шар місцезнаходження, з яким ми пов’язуємо описані артефакти, не є вивчений геологічно і тому його датування невідоме. Архаїчність знахідок і особливо патина на двох із них (фото 5-8) дає можливість припустити їх домустьєрський вік.

П’ять описаних тут артефактів, незважаючи на низьку якість сировини, на нашу думку, несуть на собі чіткі сліди штучного розколювання й обробки. Їх характер, типологія, а також патинування виробів дають можливість зближувати окремі з них з найдавнішими комплексами Королева, Рокосова і Малого Раківця. Це тим більш імовірно, бо десь за півкілометра на південь, на цьому ж виступі Лозянської гори в урочищі Челлениця було знайдено сильно патиноване кам’яне рубляче знаряддя [Бейсюк, 2012, 199, рис. 6]. Чоппероподібний предмет, виготовлений із карпатського обсидіану 3 (рокосівський обсидіан), знаходився у буро-червоній глині (очевидно, викопний ґрунт) і за характером патинування є близький до ашельських комплексів Малого Раківця IV [Ryzov, 2014, Color Fig 2].

3. Мукачево – Мала гораМісцезнаходження розташоване на південній околиці міста, у розвилці вулиць

Івана Франка – Івана Франка-бічна, на лівому березі р. Коропець.Як багатошарова пам’ятка археології відома з ХІХ століття [Lehoczky, 1892, 105-

108: Potuschniak, 1999; Kobal’ 2008-2009, 197]. Археологічні матеріали, про які піде мова нижче, були відкриті 24 квітня 2004 року одним із авторів статті (Й.В. Кобаль).

Мала гора являє собою мисоподібний виступ північної орієнтації з пласкою вер-шиною, яка здіймається на 20-30 м над рівнем долини р. Коропець. Вона є складо-вою частиною розчленованого плато, що тягнеться вздовж лівого берега р. Коро-


пець до села Дерцен (Дрисино). Кам’яні артефакти були знайдені в одному зі старих археологічних шурфів, ближче до північного кінця гори, в її середній частині. Глибина шурфу сягала близько 1,5 м, а в його стінках фіксувався лише шар суглинку. В інших місцях під шаром суглинку всюди був потужний шар гальки. Поблизу вказаного шурфу на поверхню виходили також вулканічні дацитові скелі. Отже, кам’яні вироби походять із шару суглинку.

Серед зібраних нами кам’яних артефактів виявилися і такі, на яких добре помітні сліди штучного розколювання і, частково, обробки. Важливо, що поверхня цих ви-робів вивітріла з невеличкими ямками на поверхні. Найбільш виразним серед них є бокове скребло (?) на масивному трикутному відщепі (фото 15, 16). Є тут і відщепи (фото 17-20), у тому числі із широкими фасетками на спинці (фото 17, 18). Цікавою є сировина, з якої виготовлені ці вироби, а саме – дацит (про це див. нижче). Справа в тому, що інші знахідки з Малої гори, виявлені до цього часу, виготовлялися переважно з кремнистого пісковику та обсидіану.

Датування матеріалів непевне: геологічні дані відсутні, а типологічно вони, як показують деякі аналогії [Кулаковская, 1989, Рис. 51, 2], можуть належати і до мустьєрського часу, хоч і більш ранній вік (ступінь вивітрілості) не може бути виключений [Ситливый, 1986, рис. 6, 4].

Описані вище три нові пункти палеолітичних знахідок об’єднуються особливостями сировини (не дуже якісні вулканічні породи), типологічною архаїчністю (за винятком хіба що пункту Мукачево–Мала гора), високим рівнем патинування виробів (Дерцен (Дрисино), Іршава–Лозянська гора ІХ), непевністю геологічних умов знаходження (хоча у двох випадках значний вік комплексів дуже ймовірний) та часом недостатньою виразністю слідів штучної обробки. Очевидно, що знахідки й місцезнаходження потребують нових досліджень. Поки що ми можемо зарахувати їх до категорії так званих «ймовірних» палеолітичних пам’яток з перспективою перекваліфікації у майбутньому в достовірні місцезнаходження домустьєрського (Дерцен (Дрисино), Іршава) часу.

Аналіз сировини1. Дерцен (Дрисино) – Кішгедь (Мала гора)Артефакт із Дерцена (Дрисина) являє собою масивну кам’яну брилу, поверхня

якої сильно вивітрена, патинована; її колір темно-сірий, бурий. На одній з бокових частин зразка можна спостерігати відносно велику частину поверхні, де патина набагато світліша, більш пориста (фото 2).

На артефакті є слід від сучасного відколу, там видно, як вивітрена кірка поступово переходить у масивну структуру основної маси. Колір кам’яної породи на свіжому сколі чорний, видно декілька кристалів польового шпату та темноколірних мінералів. Мала площа свіжого сколу не дає можливостей для більш детального опису кам’яної породи, але з наявних даних можна зробити висновок, що це вулканічна порода більш основного складу, скоріше за все – андезит.

Цікавим є факт вигляду дослідженого артефакту, оскільки він має заокруглені форми. Така форма могла утворитися у двох випадках:

а) завдяки експлозивним процесам вулкану, тобто вихідною формою знаряддя праці була вулканічна бомба;

б) завдяки роботі річки, при цьому вихідною формою могла бути масивна галька з алювіальних відкладів.


Місце знахідки розташоване неподалік гірки Теметевгедь. Важливо підкреслити, що на геологічній карті остання виділяється як нек з андезито-дацитовим складом; центри виверження не відмічені [Мацьків, Кузовенко, 2003]. Разом із цим, алювіальні відклади у досліджених розрізах також не були відмічені, знайдений артефакт був єдиним об’єктом у багатометрових товщах ґрунту.

Про цю знахідку, як і у випадку вищезгаданих кам’яних порід, можна зробити висновок, що її сировина не є якісною, а фізичні властивості обмежують технічні можливості при розщепленні.

2. Іршава-Лозянська гора ІХПоверхня артефактів сильно вивітрена, з великою кількістю пустот. Колір патини

темно-сірий, у деяких місцях бурий (фото 5-14). Структура кам’яної породи порфірова, нерівнозерниста. На вивітреній поверхні нерівномірно розміщені порфірові вкраплення польових шпатів і темноколірних мінералів (піроксени та олівіни, які сильно змінені поствулканічними процесами). Навколо кристалів часто спостерігається скупчення залізистого, бурого матеріалу. У свіжому сколі можна побачити темну основну масу, яка утворена вулканічним склом основного складу та фенокристалами польових шпатів, а також зміненими темноколірними мінералами.

Під поляризаційним мікроскопом шліф з даної кам’яної породи вказує на порфірову структуру і масивну текстуру. В матриці, яка складена мікролітами польового шпату та вулканічного скла, можна виділити дві серії вкраплень:

а) 0,1-0,3 мм – плагіоклази та повністю змінені бурі мінерали, які за формою подібні до олівіну, але заміщаються іддінгсітом та гідроокисами заліза;

б) 1-2,5 мм – кристали плагіоклазу (деколи з полісинтетичними двійниками).Досліджена сировина є вулканітом більш основного складу (олівіновий андезит).

З точки зору якості, дана порода важко піддається обробці при техніці розщеплення. Отже, беручи до уваги фізичні властивості, цю породу не можна назвати найкращим вибором для виготовлення знарядь праці.

Площа відбору геологічного матеріалу, а також місцезнаходження артефактів лежить на території матеківського вулканічного комплексу, для якого характерний даний тип кам’яної породи [Мацьків, Кузовенко, 2009].

3. Мукачево – Мала гораКам’яна сировина підйомного матеріалу з території Малої гори поблизу

м. Мукачево – це вулканічна порода, яка за фізичними властивостями є далеко не найякіс-нішою кам’яною породою для виготовлення знарядь праці шляхом розщеплення.

Поверхня породи світла, в деяких місцях з’являються смуги з більш темними відтінками (бурими) (фото 15-20). Це такі сегменти, де в основній масі знаходиться більше скла. Структура породи порфірова, в деякій мірі змінена, зі значною кількістю пустот, які утворилися завдяки вивітрюванню кристалів мінералів. Неозброєним оком можна побачити змінені кристали польових шпатів, піроксенів; розмір деяких мінералів сягає 2-3 мм. В основній масі зразків помітно виділяється флюїдальний характер, а також значна пористість (фото 16).

Завдяки наведеним вище даним можемо дійти висновку, що основна кам’яна сировина з Малої гори є застигла лава дацитового або більш кислого (ріодацитового) складу з південно-західних схилів Вигорлат-Гутинського вулканічного хребта. Ця територія належить до Синяцького вулканічного комплексу [Мацьків, Кузовенко, 2003].

ДискусіяВиникає запитання: чому використовувалися первісною людиною якраз ці

вулканічні породи? Порфірові вулканіти андезитового та дацитового складу з


великою кількістю вкраплень – це далеко не найякісніші сировинні ресурси доби палеоліту на території сучасного Закарпаття. Протягом раннього палеоліту на цих теренах виняткову роль відігравав гіалодацит хребта Оаш [Rácz, 2009; 2013; Усик, Рац, Кулаковская, 2014], який в археологічній літературі донедавна називали королівським андезитом [див. Гладилин, Ситливый, 1990; Кулаковська, 2002], обсидіан хребта Ве-ликий Шоллес [Rácz, 2009; 2013; Рац, 2009; Усик, Рац, Кулаковская, 2014] (у міжна-родній термінології – обсидіан 3 карпатський [Rosania et al., 2008]), метасоматичні породи Берегівського горбогір’я [Rácz, 2009; 2010, 2013], а також різні типи кременис-тих пісковиків [Rácz, 2009; 2013]. Незважаючи на наявність цих високоякісних си-ровинних ресурсів, на згаданих вище місцезнаходженнях використовувалися місце-ві, низькоякісні кам’яні породи. Причиною цього факту можна назвати або незнання вищезгаданих якісних сировинних ресурсів, або необхідність швидкого виготовлення знарядь праці для повсякденних потреб.

Список використаної літератури

Адаменко О.М., Городецкая Г.Д. Антропоген Закарпатья. – Кишинев, 1987. Бейсюк В. Археологічні знахідки з Лозянської гори (Іршавський р-н). – Науковий

збірник Закарпатського краєзнавчаого музею. Вип. ХІІ. – Ужгород, 2012, с. 197–204.Гладилин В.Н., Ситливый В.И. Ашель Центральной Европы. – К., 1990.Кулаковская Л.В. Мустьерские культуры Карпатского бассейна. – К., 1989.Кулаковська Л.В. Деякі аспекти господарства середньопалеолітичних поселенців

Королевого: сировинні ресурси комплексу II. Археологія. – Київ, 2002, № 2: 25-30.Мацьків Б.В., Кузовенко В.В. Геологічна карта дочетвертинних утворень.

Карпатська серія. 1:200 000 М-34-XXXV (Ужгород), L-34-V, 2003.Мацьків Б.В., Кузовенко В.В. Геологічна карта дочетвертинних утворень.

Карпатська серія. 1:200 000 М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI, 2009.Потушняк М. Культурно-хронологічне місце багатошарового поселення на Малій

горі біля с. Дрисино //Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею. Вип. VII. – Ужгород, 2004. – 164–168.

Рац А.Й. Закарпатські обсидіани: міфи та реальність. 1 частина: дані спеціальної літератури. //Acta Beregsasiensis. VIII, № 2, 2009: 273-278.

Ситливый В.Н. Палеолит Юго-Запада СССР и сопредельних территорий. Ашель Чехословакии. – К., 1988.

Усик, В., Рац, А., Кулаковская, Л. Вулканическое сырье в палеолите Закарпатья: относительная хронология индустрий. In: Aeolian Scripts. New ideas on the lithic world studies in honour of Viola T. Dobosi. T. Biró, K. – Markó, A. – P. Bajnok, K. (eds.). Magyar Nemzeti Múzeum. – Budapest, 2014: 197-206.

Kaczanowska M., Kozlowski J.K., Appendix: chipped stone implements //Potushniak M., Middle Neolithic settlement at Drisino – Balocza, Transcarpathian Ukrain. – Kraków, 2011, 75-84.

Kobal’ J., The Pioneer of Subkarpathian Paleolithik Researh. Praehistoria, vol. 9 – 16, 2008–2009, 195-203.

Lehoczky T., Adatok hazánk arhaealógiájához különös tekintettel Beregmegyére és környékére. – Munkács, 1892.


Rácz B. Kárpátalja paleolit nyersanyag-felhasználási régióinak elsődleges nyersanyagai. //Nyersanyagok és kereskedelem. ΜΩΜΟΣ VI. Őskoros Kutatók VI. Összejövetelének konferenciakötete. Ilon G. (szerk.). Szombathely, 2009: 321-326.

Rácz B. Nyersanyag-gazdálkodás a Beregszászi-dombvidék paleolit településein. GESTA. A Miskolci Egyetem Történettudományi Intézetének folyóirata. 2010. IX: 30-39.

Rácz, B.: Main raw materials of the Palaeolithic in Transcarpathian Ukraine: geological and petrographical overview. In: The lithic raw material sources and interregional human contacts in the Northern Carpathian regions. Mester, Zs. (ed.). Kraków-Budapest, Polish Academy of Arts and Sciences-Institute of Archaeological Sciences of the Eötvös Loránd University, 2013: 131-146.

Rosania C. N. et al. Revisiting Carpathian obsidian. Antiquity. 2008. Vol. 82, 318.Ryzov S., The Paleolithic Site of Malyj Rakovets IV in Transcarpathia of Ukraine //

International joint research project, Fieldwork report. 2013. Archaeological and Geological Research in Ukraine. Ed. Masayoshi Yamada. Center for Obsidian and Lithic Studies, Meji University, Tokyo, 2014, 19-110.


Фото 1.

Фото 2. Фото 3.

Умовні позначення:▲ – нововідкриті пам’ятки ● – відомі раніше пам’ятки

1. Дерцен (Дрисино); 2. Іршава; 3. Мукачево;4. Малий Раковець; 5. Рокосово; 6. Королево.

3

124 5

6


Фото 4.

Фото 5.

Фото 6.










Про нові можливі домустьєрські палеолітичні місцезнаходження із Закарпаття

Documents