Практична робота №5 МЕТАМІЗОЛУ НАТРІЄВА СІЛЬ (АНАЛЬГІН) н 3 с ч Мета: Уміти обгрунтувати етапи аналізу лікарських засобів гетероциклічного ряду з ціллю здійснювати контроль за їх якістю для подальшого безпечного і ефективного медичного застосування готових фармацевтичних препаратів протягом усього строку їх придатності. Актуальність теми: Визначення доброякісності лікарських речовин гетероциклічного ряду у відповідності з вимогами фармакопейної статті, уміння обґрунтовувати вимоги до їх якості будуть необхідними в практичній діяльності фармацевта. Гетероциклічні сполуки - це органічні речовини, що містять цикли, до складу яких, окрім атомів карбону, входять один або декілька атомів інших елементів - гетероатомів, що обумовлює широкий спектр біологічної активності речовин, до складу якиї вони входять. Оснащення. ДФУ (1), набір лабораторного посуду, реактиви Студент повинен знати: 1. Властивості лікарських засобів гетероциклічного ряду. 2. Хімічні випробування, які підтверджують ідентифікацію похідних фурану, піразолу, піролу, піридину. 3. Методи кількісної оцінки лікарських засобів гетероциклічноїприроди. 4. Джерела появи домішок у лікарських засобах цієї групи. 5. Особливості зберігання зазначених лікарських засобів та їх застосування в медицині. Студент повинен вміти: 1. На основі вивчених реакцій тотожності перелічених лікарських засобів, ідентифікувати одну з них та виконати її фармакопейний аналіз. 2. Зробити кваліфікований висновок про доброякісність лікарськихзасобів. Властивості: Ідентифікація. 1. ІЧ-спектроскопія. 2. Субстанція з розчином водню пероксиду концентрованого дає синє забарвлення, яке швидко зникає і через декілька хвилин переходить в інтенсивне-червоне. 3. Субстанція дає реакції на натрій. Пробірку з п ідкисленим розчином субстанції нагрівають і потім накривають фільтрувальним папером, змоченим розчином калію йодату та розчином крохмалю. Пари сірки (IV) оксиду, що виділяються, забарвлюють папір у синій колір. Формальдегід, що виділяється, з розчином натрієвої солі кислоти хромотропової у кислоті сірчаній дає синьо- фіолетове забарвлення Кількісне визначення: Йодометрія (ДФУ), пряме титрування, індикатор - крохмаль, 5=1: Зберігання: Застосування: НІТРОФУРАЛ (ФУРАЦИЛІН) о 2 н II о Здобування: Вихідною речовиною для синтезу фурациліну та інших лікарських засобів групи 5-нітрофурфуролу є фурфурол: Властивості: Ідентифікація. 1. УФ-спектроскопія в водному ДМФА (в захищеному від яскравого світла місці). 2. ІЧ-спектроскопія 3. Тонкошарова хроматографія 4. При розчиненні субстанції в диметилформаміді і подольшому додаванні розчину калію гідроксиду спиртового зявляється фіолетово -червоне забарвлення:
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
Практична робота №5
МЕТАМІЗОЛУ НАТРІЄВА СІЛЬ (АНАЛЬГІН)
н3сч
Мета: Уміти обгрунтувати етапи аналізу лікарських засобів гетероциклічного ряду з ціллю здійснювати контроль за їх якістю для подальшого безпечного і
ефективного медичного застосування готових фармацевтичних препаратів протягом усього строку їх придатності. Актуальність теми: Визначення
доброякісності лікарських речовин гетероциклічного ряду у відповідності з вимогами фармакопейної статті, уміння обґрунтовувати вимоги до їх якості
будуть необхідними в практичній діяльності фармацевта.
Гетероциклічні сполуки - це органічні речовини, що містять цикли, до складу яких, окрім атомів карбону, входять один або декілька атомів інших
елементів - гетероатомів, що обумовлює широкий спектр біологічної активності речовин, до складу якиї вони входять. Оснащення. ДФУ (1), набір
лабораторного посуду, реактиви Студент повинен знати:
1. Властивості лікарських засобів гетероциклічного ряду.
Здобування: Вихідною речовиною для синтезу фурациліну та інших лікарських засобів групи 5-нітрофурфуролу є фурфурол:
Властивості:
Ідентифікація. 1. УФ-спектроскопія в водному ДМФА (в захищеному від яскравого світла місці).
2. ІЧ-спектроскопія
3. Тонкошарова хроматографія
4. При розчиненні субстанції в диметилформаміді і подольшому додаванні розчину калію гідроксиду спиртового зявляється фіолетово-червоне забарвлення:
Нефармакопейні реакції: 1. При розчиненні субстанції в суміші рівних об'ємів води і розчину лугу з'являється оранжево-червоне забарвлення, що можна пояснити
утворенням солі ацинітроформи.
При подальшому нагріванні одержаного лужного розчину нітрофуралу виділяється амоніак, який виявля за запахом або за посинінням вологого червоного
лакмусового папіра.
23
Кількісне визначення: 1. УФ-спектрофотометрія (проводять в водному ДМФА, в захищеному від яскравого світла місці, метод стандарта при X = 375 нм) (ДФУ).
2. Йодометрія в лужному середовищі, зворотне титрування, індикатор - крохмаль, 5=1/2. Наважку лікарської речовини розчиняють у присутності натрію
хлориду у воді в мірній колбі при нагріванні на водяному нагрівнику. До певної кількості розчину додають надлишок титрованого розчину йоду та розчин лугу.
Відбувається окисно-відновна реакція, яку в загальному вигляді можна подати схемою:
3. Фотоколориметрія, яка полягає у визначенні оптичної густини забарвленого лужного розчину фурациліну.
Зберігання: Застосування:
ФУРОСЕМІД
Застосування:
ПІРАЦЕТАМ
О
Властивості:
Кількісне визначення: 1. УФ-спектрофотометрія (проводять в водному ДМФА, в захищеному від яскравого світла місці, метод стандарта при X = 375 нм) (ДФУ).
4. Йодометрія в лужному середовищі, зворотне титрування, індикатор - крохмаль, 5=1/2. Наважку лікарської речовини розчиняють у присутності натрію
хлориду у воді в мірній колбі при нагріванні на водяному нагрівнику. До певної кількості розчину додають надлишок титрованого розчину йоду та розчин лугу.
Відбувається окисно-відновна реакція, яку в загальному вигляді можна подати схемою:
5. Фотоколориметрія, яка полягає у визначенні оптичної густини забарвленого лужного розчину фурациліну.
Зберігання: Застосування:
ФУРОСЕМІД
Застосування:
ПІРАЦЕТАМ
О
Властивості:
Ідентифікація. 1. ІЧ-спектроскопія.
Нефармакопейні реакції: 1. Відсутність виражених максимумів поглинання в УФ-спектрі 1%-вого водного розчину в інтервалі 230-350 нм.
24
2. Виділення аміаку при нагріванні з розчином натрію гідроксиду:
3. Методи кількісної оцінки лікарських засобів алкалоїдів.
4. Джерела появи домішок у лікарських засобах цієї групи.
5. Особливості зберігання зазначених лікарських засобів та їх застосування в медицині. Студент повинен вміти:
1. На основі вивчених реакцій тотожності перелічених лікарських засобів, ідентифікувати одну з них та виконати її фармакопейний аналіз.
2. Зробити кваліфікований висновок про доброякісність лікарськихзасобів.
Лабораторний практикум №6,7
КОФЕЇН
О
Властивості:
Ідентифікація: 1. Групова фармакопейна реакція - реакція на ксантини (мурексидна проба або реакція на алкалоїди пуринового ряду). Субстанцію у фарфоровій
чашці обробляють окисником (Н2О2, Вг2, конц. НІЧОз або інш.) і випарюють на водяному нагрівнику досуха. При змочуванні залишка 1-2 краплями розчину
аміаку з’являється пурпурово-червоне забарвлення:
2. За фізико-хімічними константами: температура плавлення, ІЧ-спектроскопія.
3. Реакція з розчином калію йодиду йодованним в присутності кислоти хлористоводневої розведеної - утворюється коричневий осад, який розчиняється при
нейтралізації розчином
натрію гідроксиду розведенним.
2. Реакція з ацетилацетоном і диметиламінобензальдегідом. Розчин субстанції у суміші ацегилацетону і розчину натрію гідроксиду р озведеного нагрівають
на водяній бані, охолоджують, додають розчин диметиламінобензальдегіду і ще раз нагрівають. Охолоджують і додають воду - зявляється інтенсивне синє
забарвлення.
Кількісне визначення: 1. Ацидиметрія в неводному середовищі у суміші кислоти оцтової безводної, оцтового ангідриду та толуолу, пряме титрування
потенціометрично, Б = 1 (ДФУ):
Йодометрія, зворотне титрування, індикатор - крохмаль, б = 1/2:
Зберігання:
Застосування:
О ТЕОФІЛІН
Властивості:
Ідентифікація: 1. Групова фармакопейна реакція на ксантини (Див. Кофеїн)
2. Реакція утворення азобарвника. Субстанцію нагрівають з розчином калію гідроксиду і додають розчин сульфанілової кислоти діазотований -
повільно з'являється червоне забарвлення (ДФУ).
3. Реакція натрієвої солі теофіліну з розчином кобальту (II) хлориду - утворюється білий з рожевим відтінком осад кобальтової солі.
4. З лужним розчином натрію нітропрусиду утворюється зелене забарвлення, яке зникає при додаванні надлишку кислоти.
Кількісне визначення: метод алкаліметрії за замісником, в = 1:
28
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1. Визначення температури плавлення, питомого обертання.
2. Реакція Віталі-Морена. Групова реакція на похідні тропової кислоти. Методика.
3. Експрес-аналіз препаратів алкалоїдів.
4. Спектрофотометричне визначення папаверину в лікарських засобах.
5. Похідні пурину. Добування. Ідентифікація. Кількісний аналіз. Умови зберігання та застосування в медицині.
6. Групова реакція на алкалоїди пуринового ряду. Методика мурексидної проби.
7. Особливості ідентифікації алкалоїдів похідних імідазолу.
Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою з теми: “ Лікарські засоби — похідні ароматичних амінів. Похідні аніліну: парацетамол.''''
Основні завдання Вказівки
Вивчити характеристику Скласти письмово характеристику парацетамолу у
парацетамолу. вигляді таблиці за планом:
1. латинська назва;
2. будова;
3. властивості;
4. розчинність;
5. ідентифікація;
6. кількісне визначення;
7. зберігання;
8. застосування.
А. Питання для самоконтролю:
1. У чому полягає «принцип фенацетину»?
2. На чому заснована кольорова реакція парацетамолу з дихроматом калію у кислому середовищі?
3. Як добувають парацетамол?
4. Які фізичні властивості має парацетамол?
5. За якими фізико-хімічними методами можна ідентифікувати парацетамол?
6. Якими не фармакопейними реакціями можна ідентифікувати парацетамол?
7. Які умови цериметричного методу кількісного визначення парацетамолу?
8. Чому парацетамол кількісно можна визначити методом нітритометрії?
9. Як зберігають і застосовують парацетамол?
Б. Тести для самоконтролю:
1. Парацетамол є похідним ...; формула парацетамолу ....
2. Парацетамол добувають із ... таким чином ....
3. За фізичними властивостями парацетамол — це ... порошок. Помірно розчинний у ..., легкорозчинний у ..., дуже мало розчинний у ... . завдяки фенольному
гідроксилу розчиняється в ....
4. Фізико-хімічні методи ідентифікації парацетамолу це ..., ... і ....
5. При кислотному гідролізі парацетамолу утворюється ..., який окиснюють ... до індофенолу ... кольору, що не переходить у ... колір.
6. З розчином феруму (III) хлоридом визначають функціональну групу — ..., при цьому утворюється ... забарвлення.
7. Наявність у молекулі фенольного гідроксилу зумовлює реакцію парацетамолу із солями ..., при цьому утворюється забарвлення ... кольору.
8. Після кислотного гідролізу, під час якого утворюється ..., лікарська речовина дає реакцію діазотування з наступним азосполученням.
9. Для кількісного визначення парацетамолу використовують методи: ..., ..., ... із застосуванням відповідних титр антів і індикаторів: ..., ...; ..., ...; ..., ....
10. Парацетамол зберігають ...
11. Парацетамол застосовують як ... і ... засіб.
В. Задачі:
1. Скласти та розв’язати розрахункову задачу на находження об’єму титранту, який піде на титрування парацетамолу методом нітритометрії.
2. Скласти та розв’язати розрахункову задачу на находження наважки парацетамолу, яку взяли на титрування методом алкаліметрії.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Державна фармакопея України. — 2-е видання (ДФУ 2.0). — Х., 2016.
2. Ніжник Г.П. Фармацевтична хімія: підручник. – К.: Медицина, 2015.
3. Фармацевтична хімія: Навчально-методичний посібник для мед. ВНЗ І—ІІІ р.а. Схвалено МОЗ / Хранівська В.О., Ніжник Г.П., Муленко С.М. та ін. — К.: ВСВ
Медицина, 2017. — 120 с.
Додаткова
1. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. — X.: Вид-во НФАУ, 2008. С. 279-286, 293-294.
2. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. — X.: Вид-во НФАУ, 2002. С. 218-226, 230-232.
3. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. - X.: Вид-во НФАУ, 2008. - 554 с.
4. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. - X.: Вид-во НФАУ, 2002. - 448 с.
Розділ 4. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНОЇ ОРГАНІЧНОЇ ПРИРОДИ
Тема 4. АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНОГО РЯДУ
Перелік питань, які виносять на самостійне опрацювання
1. ЛЗ гетероциклічних сполук.
2. Загальна характеристика гетероциклічних сполук.
б) кількісний експрес-аналіз (доцільний метод та його теоретичне обґрунтування, хімізм, техніка виконання, розрахунок кількісного вмісту діючої речовини).
8. Розрахунок фактичного та визначення допустимого відхилень.
9. Висновок про якість виготовлення лікарської форми.
10. Оформлення результатів контролю згідно з діючою інструкцією.
Вищезазначений алгоритм взяти за основу для оформлення результатів у відповідному журналі. Форму ведення журналу визначають відповідно до чинної
інструкції з контролю якості лікарських засобів.
Тема: “Лікарські засоби гетероциклічних сполук. Похідні фурану: фуросемід.''''
Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою з теми: “Лікарські засоби гетероциклічних сполук. Похідні фурану: фуросемід.''
Основні завдання Вказівки
Вивчити:
1. Властивості ЛЗ
2. Ідентифікацію ЛЗ
3. Кількісне визначення ЛЗ
4. Застосування ЛЗ
5. Зберігання ЛЗ
Вказати фізичні та хімічні властивості ЛЗ.
Вказати загальні та специфічні реакції з їх хімізмом.
Дати перелік усіх можливих методів кількісного визначення
ЛЗ з вказанням хімізму реакцій. Вказати лікарські форми
ЛЗ, шляхи їх застосування і захворювання, при яких вони
застосовуються.
Вказати умови зберігання ЛЗ.
А. Питання для самоконтролю:
1. Дати характеристику фуросеміду з хімічної точки зору.
2. Які фізичні властивості фуросеміду?
3. Як можна ідентифікувати фуросемід?
4. Як кількісно визначають фуросемід?
5. Яка фармакологічна дія фуросеміду?
Б. Тести для самоконтролю:
1. Гетероциклічні сполуки — це ...
2. Похідні фурану — це ...
3. Фуросемід — це ... порошок з температурою плавлення близько ... °С.
4. Фуросемід добувають із ....
5. Фуросемід у воді, ацетоні ..., в ефірі ... (вказати розчинність).
6. Супровідні домішки фуросеміду визначають методом ....
7. Етанольний розчин фуросеміду після нагрівання з розведеною ... кислотою і після додавання 1 М розчину гідроксиду натрію, натрію нітриту, сульфамінової
ізоніазиду, фтивазиду ізоніазиду, фтивазиду у вигляді таблиці за планом:
1. латинська назва;
2. будова;
3. властивості;
4. розчинність;
5. ідентифікація;
6. кількісне визначення;
7. зберігання;
8. застосування.
А.Питання для самоконтролю:
1. Які лікарські засоби належать до похідних піридину?
2. Який гетероатом містить піридиновий цикл?
3. Які фізичні властивості мають ізоніазид, фтивазид?
4. Як добувають ізоніазид, фтивазид?
5. Якою реакцією можна визначити піридиновий цикл в молекулі ізоніазиду, фтивазиду і що утворюється в процесі цих реакцій?
6. Як можна ідентифікувати ізоніазид, фтивазид?
7. Які специфічні домішки може містити фтивазид? Як їх визначають?
8. Які методи застосовують для кількісного визначення ізоніазиду, фтивазиду?
9. Як зберігають і застосовують ізоніазид, фтивазид?
Б. Тести для самоконтролю:
1. Ізоніазид та фтивазид є похідними їх хімічні формули ....
2. Ізоніазид добувають із ....
3. Фтивазид синтезують конденсацією ... і....
4. За фізичними властивостями ізоніазид — це ... порошок ... запаху, ... смаку. Легкорозчинний у ..., важкорозчинний у ..., дуже малорозчинний у ..., практично
нерозчинний в ....
5. За фізичними властивостями фтивазид — це ... порошок ... запаху, ... смаку.
6. Фізико-хімічні методи ідентифікації ізоніазиду це ... і ....
7. Реактив, яким визначають піридиновий цикл — це ....
8. З розчином купруму (II) сульфату ізоніазид утворює ... й...; при нагріванні розчин і осад набувають ..., а потім ... кольору, спостерігається виділення ....
9. З амоніачним розчином аргентуму нітрату ізоніазид утворює спочатку ..., потім - наліт ... на стінках пробірки.
10. При додаванні розчину лугу до спиртового розчину фтивазиду ... забарвлення
В. Задачі:
Виписати фтивазид в таблетках. Вказати разові дози для пероральногозастосування.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Державна фармакопея України. — 2-е видання (ДФУ 2.0). — Х., 2016.
2. Ніжник Г.П. Фармацевтична хімія: підручник. – К.: Медицина, 2015.
3. Фармацевтична хімія: Навчально-методичний посібник для мед. ВНЗ І—ІІІ р.а. Схвалено МОЗ / Хранівська В.О., Ніжник Г.П., Муленко С.М. та ін. — К.: ВСВ
Медицина, 2017. — 120 с.
Додаткова
1. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. — X.: Вид-во НФАУ, 2008. С. 328-333.
2. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. — X.: Вид-во НФАУ, 2002. С. 259-2262.
3. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. - X.: Вид-во НФАУ, 2008. - 554 с.
4. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. - X.: Вид-во НФАУ, 2002. - 448 с.
Тема: “Лікарські засоби групи алкалоїдів. Похідні фенантренізохіноліну: кодеїн, кодеїну фосфат.'''
Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою з теми: “Лікарські засоби групи алкалоїдів. Похідні фенантренізохіноліну: кодеїн, кодеїну
кодеїну, кодеїну фосфату. кодеїну, кодеїну фосфату у вигляді таблиці за
планом:
1. латинська назва;
2. будова;
3. властивості;
4. розчинність;
5. ідентифікація;
6. кількісне визначення;
7. зберігання;
8. застосування.
А. Питання для самоконтролю:
1. Які сполучення називаються алкалоїдами?
2. Що лежить в основі хімічної класифікації алкалоїдів?
3. Які властивості мають алкалоїди?
4. Чим обумовлені основні властивості алкалоїдів?
5. На яких властивостях алкалоїдів основані загальні (групові) реакції ідентифікації?
Б. Тести для самоконтролю:
1. Кодеїн і кодеїну фосфат є похідними ..їх хімічні формули ....
2. Кодеїн і кодеїну фосфат добувають із ....
3. За фізичними властивостями кодеїн — це ... порошок або .... Легкорозчинний у ..., розчинний в ....
4. За фізичними властивостями фтивазид — це ... порошок ... запаху, ... смаку, на повітрі .... Легкорозчинний у ..., мало розчинний у..., дуже мало розчинний в
... та
5. Фізико-хімічні методи ідентифікації кодеїну це ..., ... і ....
6. Кодеїн при нагріванні з кислотою сульфатною концентрованою та розчином феруму (III) хлориду утворює ... забарвлення, яке переходить у ... при
додаванні однієї краплі кислоти ... розведеної.
7. Нефармакопейні реакції ідентифікації кодеїну: а) з реактивом Маркі — ... забарвлення, яке посилюється при ...; б) з кислотою ... концентрованою —
оранжеве забарвлення.
8. Кількісне визначення кодеїну проводять методом ... у неводному ... (ДФУ), титрують розчином кислоти ..., індикатор — ..., Е = ....
9. Кодеїн як досить сильну основу кількісно можна визначати ... у водно-спиртовому середовищі, індикатор — ..., Е = ....
10. Кодеїну фосфат дає ті ж реакції, що і ....
11 .Кодеїну фосфат ідентифікують також: а) за реакцією на фосфати з розчином ... за випадінням ... осаду; б) за температурою плавлення основи ..., виділеного
під дією розчину натрію гідроксиду (154-157 °С).
1. Кількісне визначення кодеїну фосфату проводять методом ... у неводному ... (ДФУ), титрують розчином кислоти ..., індикатор — ..., Е = .... Також можна
застосувати метод ... в присутності спирто-хлороформної суміші, індикатор — ..., Е
13.Зберігають кодеїн та кодеїну фосфат у ..., що оберігає від дії ....
14.Застосовують кодеїн та кодеїну фосфат як ... (наркотичні) і ... засоби.
В. Задачі:
1. Визначити масу наважки кодеїну (М.м. 299,39), якщо на її титрування буде витрачено 10,02 мл розчину соляної кислоти (КП=0,9678). Відсотковий вміст
кодеїну в лікарському засобі - 99,40%.
2. Визначити масову частку кодеїну фосфату (М.м. 397,36) в лікарському засобі, якщо на титрування наважки 0,2517 г було витрачено 6,19 мл 0,1М розчину
хлорної кислоти (КП=0,9916).
ЛІТЕРАТУРА
Основна
3. 1. Державна фармакопея України. — 2-е видання (ДФУ 2.0). — Х., 2016.
кодеїну, кодеїну фосфату. морфіну гідрохлориду, етилморфіну гідрохлориду у
вигляді таблиці за планом:
1. латинська назва;
2. будова;
3. властивості;
4. розчинність;
5. ідентифікація;
6. кількісне визначення;
7. зберігання;
8. застосування.
А. Питання для самоконтролю:
1. Які сполучення називаються алкалоїдами?
2. Що лежить в основі хімічної класифікації алкалоїдів?
3. Які властивості мають алкалоїди?
4. Чим обумовлені основні властивості алкалоїдів?
5. На яких властивостях алкалоїдів основані загальні (групові) реакції ідентифікації?
6. Поясніть, чому морфін є сильною третинною основою?
7. Чим обумовлена спосібність морфіну утворювати азобарвник?
8. Можна чи ні проводити кількісне визначення морфіну гідро хлориду методом нейтралізації?
Б. Тести для самоконтролю:
Вкажіть речовину, яка жовтіє при зберіганні:
а) кокаїн;
б) кодеїн;
в) кодеїну фосфат;
г) морфіну гідрохлорид;
д) апоморфіну гідрохлорид.
1. Вкажіть речовину, яка повільно розчинна у воді та важкорозчинна у спирті:
а) морфіну гідрохлорид;
б) апоморфіну гідрохлорид;
в) глауцину гідрохлорид;
г) етилморфіну гідрохлорид;
д) теобромін.
2. Виберіть речовину, у якій повільно розчиняється морфіну гідрохлорид:
а) ацетон;
б) вода;
в) хлороформ;
г) ефір;
д) органічні розчинники.
3. Вкажіть речовину, у якій малорозчинний морфіну гідрохлорид:
а) спирт;
б) хлороформ;
в) ацетон;
г) луг;
д) кислота.
4. Вкажіть речовину, у якій малорозчинний морфіну гідрохлорид:
а) спирт;
б) ефір;
в) ацетон;
г) луг;
д) кислота.
5. Вкажіть, за допомогою якого реактиву ідентифікують морфіну гідро хлорид?
а) Шейблера;
б) Бертрана;
в) Фреде;
г) Марме;
д) Люголя.
6. Вкажіть, за допомогою якого реактиву ідентифікують морфіну гідро хлорид?
а) Шейблера;
б) Бертрана;
в) Маркі;
г) Марме;
д) Люголя.
7. Вкажіть, що утворюється при ідентифікації морфіну гідрохлориду з реактивом Фреде?
а) білий осад;
б) зелений осад;
в) оранжеве забарвлення;
г) червоне забарвлення;
д) фіолетове забарвлення.
8. Вкажіть що утворюється при ідентифікації морфіну гідрохлориду з реактивом Маркі?
а) білий осад;
б) зелений осад;
в) оранжеве забарвлення;
г) червоне забарвлення;
д) пурпурове забарвлення.
9. Вкажіть, з якою речовиною морфіну гідрохлорид утворює синє забарвлення?
а) НСІ;
б) FeCl3;
в) NaNO3;
г) CuSO4;
д) NaCl.
10. Вкажіть питоме обертання морфіну гідрохлориду:
а) -97..99°;
б) -23...31°;
в) -46...-54°;
г) +11...+13°;
д) +52...+54°
11. Виберіть речовину, яка з солями діазонію утворює азобарвник:
а) кодеїн;
б) кодеїну фосфат;
в) кофеїн;
г) глауцину гідрохлорид;
д) морфіну гідрохлорид.
12. Укажіть речовину, яка утворюється при взаємодії морфіну гідрохлориду з концентрованими сульфатною або хлороводневою кислотами:
а) кодеїн;
б) кофеїн;
в) апоморфін;
г) тропацин;
д) гіосціамін.
13. Вкажіть метод кількісного визначення морфіну гідрохлориду:
а) ацидиметрія;
б) нітритометрія;
в) броматометрія;
г) хлоройодометрія;
д) фотоколориметрія.
14. Вкажіть метод кількісного визначення морфіну гідрохлориду:
а) алкаліметрія;
б) нітритометрія;
в) броматометрія;
г) хлоройодометрія;
д) фотоколориметрія.
15. Вкажіть метод кількісного визначення морфіну гідрохлориду:
а) аргентометрія;
б) нітритометрія;
в) броматометрія;
г) хлоройодометрія;
д) фотоколориметрія.
16. Вкажіть індикатор кількісного визначення морфіну гідрохлориду методом ацидиметрії у неводному середовищі:
а) метиленовий синій;
б) метиловий червоний;
в) метиловий оранжевий;
г) кристалічний фіолетовий;
д) бромтимоловий синій.
17. Вкажіть, як який засіб застосовують у медицині морфіну гідро хлорид?
а) протиастматичний засіб;
б) анальгетичний засіб;
в) антигельмітозний засіб;
г) гіпоалергенний засіб;
д) антигіпертензивний засіб.
18. Визначіть речовину: білий кристалічний порошок без запаху, гіркий на смак. Розчинний у воді та спирті.
а) морфіну гідрохлорид;
б) апоморфіну гідрохлорид;
в) етилморфіну гідрохлорид;
г) кодеїн;
д) кодеїну фосфат.
19. Вкажіть речовину, у якій розчинний етилморфіну гідрохлорид:
а) вода;
б) хлороформ;
в) ефір;
г) кислота;
д) луг.
20. Вкажіть речовину, у якій розчинний етилморфіну гідрохлорид:
а) спирт;
б) хлороформ;
в) ефір;
г) кислота;
д) луг.
21. Вкажіть речовину, у якій малорозчинний етилморфіну гідрохлорид:
а) вода;
б) спирт;
в) кислота;
г) луг;
д) хлороформ.
22. Вкажіть речовину, у якій малорозчинний етилморфіну гідрохлорид:
а) вода;
б) спирт;
в) кислота;
г) луг;
д) ефір.
23. Визначте, яке забарвлення з'являється при нагріванні етилморфіну гідрохлориду з конц. сірчаною кислотою і ГеСІз:
а) зелене, потім фіолетово-синє;
б) червоне, потім фіолетове;
в) пурпурове;
г) жовте;
д) зелене.
24. Вкажіть, запах якої речовини з'являється при нагріванні етилморфіну гідрохлориду, кристалічного йоду і NaОН:
а) хлороформу;
б) йодоформу;
в) камфори;
г) ментолу;
д) тимолу.
25. Вкажіть, що утворюється при ідентифікації етилморфіну гідрохлориду з сірчаною кислотою і FeClз при додаванні 1 краплі HNOз?
а) зелене забарвлення;
б) білий осад;
в) червоне забарвлення;
г) жовтий осад;
д) запах тухлих яєць.
26. Вкажіть, яка речовина утворюється при ідентифікації етилморфіну гідрохлориду з сірчаною кислотою і ГеСІз при додаванні 1 краплі HNOз?
а) апоморфін;
б) гіосціамін;
в) морфін;
г) глауцин;
д) кодеїн.
27. Вкажіть метод кількісного визначення етилморфіну гідрохлориду:
а) нітритометрія;
б) броматометрія;
в) йодометрія;
г) фотоколориметрія;
д) ацидиметрія.
28. Вкажіть метод кількісного визначення етилморфіну гідрохлориду:
а) нітритометрія;
б) броматометрія;
в) йодометрія;
г) фотоколориметрія;
д) алкаліметрія.
29. Вкажіть, в присутності якої речовини кількісно визначають етилморфіну гідрохлорид методом ацидиметрії?
а) калію йодиду;
б) натрію хлориду;
в) меркурію ацетату;
г) кальцію хлориду;
д) купруму сульфату.
30. Вкажіть, як який засіб використовують у медицині етилморфіну гідрохлорид?
а) анальгезуючий засіб;
б) гіпотонічний засіб;
в) гіпертонічний засіб;
г) протиастматичний;
д) антигельмінтозний засіб.
31. Вкажіть, як який засіб використовують у медицині етилморфіну гідрохлорид?
а) протикашльовий засіб;
б) гіпотонічний засіб;
в) гіпертонічний засіб;
г) протиастматичний;
д) антигельмінтозний засіб.
В. Задачі:
1. Визначити об'єм 0,1 М розчину хлорної кислоти (КП - 0,9985), який буде витрачений на титрування наважки 0,1518 г морфіну гідрохлориду (М.м. 321,80).
Відсотковий вміст морфіну гідрохлориду в лікарському засобі - 99,50%.
Визначити масу наважки етилморфіну гідрохлориду (М.м. 349,89), якщо на її титрування витрачено 16,50 мл 0,1 М розчину кислоти хлорної (КП=0,9903). Масова
частка етилморфіну гідрохлориду в лікарському засобі 99,33%.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Державна фармакопея України. — 2-е видання (ДФУ 2.0). — Х., 2016.
2. Ніжник Г.П. Фармацевтична хімія: підручник. – К.: Медицина, 2015.
3. Фармацевтична хімія: Навчально-методичний посібник для мед. ВНЗ І—ІІІ р.а. Схвалено МОЗ / Хранівська В.О., Ніжник Г.П., Муленко С.М. та ін. — К.: ВСВ
Медицина, 2017. — 120 с.
Додаткова
1. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. — X.: Вид-во НФАУ, 2008. С. 427- 435.
2. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. — X.: Вид-во НФАУ, 2002. С. 326- 334.
3. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. - X.: Вид-во НФАУ, 2008. - 554 с.
4. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. - X.: Вид-во НФАУ, 2002. - 448 с.
5. Туркевич М. та ін.. Фармацевтична хімія. Підручник. Вінниця: НОВА КНИГА, 2003. - 464 с.