20 Р О К І В Н О Ї В К О В Ч Е Г 6’2011 noyivark.org noyivark.org Big Bear, you will be blessed! Інстинкт і совість — це Божі винаходи. У мене братики Петрик і Даник... Складаю казкові історії. М И В І Р И М О Р А З О М К Р А Щ Е ПИШЕМ О , М А Л Ю Є М О , Т В О Р И М О ПИШЕМ О , М А Л Ю Є М О , Т В О Р И М О ! Марія Василенко, 9, Україна Юля Алексєєва, 15, Молдова Ї д у вч и т и с я в Б о л г а р і ю ! Ліля Канатуш, 12, Білорусь Паша М., 8, Україна Тарас Л., 11, Україна Kelly Horbachuk, 9, USA Саша Зворикін, 10, Білорусь Микола Анісімов, 12, Канада Люба Давидова, 13, США Андрій Медведєв, 12, Україна Дочка фараона побачила хлопчика в кошику. а ш
Welcome message from author
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
20Р О К
І В
НОЇВ
К
ОВЧЕГ
6’2011 noyivark.orgnoyivark.org
Big
Be
ar,
you
wil
l be
bl
ess
ed!
Інстинкт і совість —
це Божі винаходи.
У мен
е
брат
ики
Петри
к і
Даник
...
Складаю
казкові
історії.
МИ
ВІР
ИМ
О
РА
ЗО
М К
РА
ЩЕ
ПИШЕМ
О, М
АЛЮ
ЄМО,
ТВО
РИМО
ПИШЕМ
О, М
АЛЮ
ЄМО,
ТВО
РИМО
!
Мар
ія В
асил
енко
, 9,
Укр
аїна
Юля
Але
ксєє
ва,
15,
Мол
дова
Їду вчитися в Бол
гарію
!
Ліля Канат
уш, 12, Білорусь
Паша М., 8, Україна
Тарас Л., 11, Україна
Kelly Horbachuk, 9, USA
Саша Зворикін, 10, Білорусь
Мик
ола
Аніс
імов
,
12,
Кана
да
Лю
ба Д
авид
ова,
13,
СШ
А
Андрій Медведєв, 12, Україна
Дочка фараона п
обачила
хлопчика в кошику.
аш
2
Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñòè-Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñòè-
ÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿.ÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿.
Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ
äðóêóºòüñÿ ç 2009 ðîêó. Âèõîäèòü 8 ðàç³â íà ð³ê.
äðóêóºòüñÿ ç 2009 ðîêó. Âèõîäèòü 8 ðàç³â íà ð³ê.
Çàñíîâíèê ³ âèäàâåöü — Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ Çàñíîâíèê ³ âèäàâåöü — Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ
«Æèâå ñëîâî».«Æèâå ñëîâî».
Æóðíàë çàðåºñòðîâàíèé â Äåðæàâíîìó Æóðíàë çàðåºñòðîâàíèé â Äåðæàâíîìó
êîì³òåò³ ³íôîðìàö³éíî¿ ïîë³òèêè, òåëåáà÷åííÿ ³
êîì³òåò³ ³íôîðìàö³éíî¿ ïîë³òèêè, òåëåáà÷åííÿ ³
ðàä³îìîâëåííÿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî
ðàä³îìîâëåííÿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî
Ê ¹ 7211 â³ä 16.04.2003.Ê ¹ 7211 â³ä 16.04.2003.
Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ
ìîâàìè. ìîâàìè.
Óñ³ á³áë³éí³ òåêñòè öèòóþòüñÿ çà ïåðåêëàäîì Óñ³ á³áë³éí³ òåêñòè öèòóþòüñÿ çà ïåðåêëàäîì
Þð³ÿ Ïîï÷åíêà.Þð³ÿ Ïîï÷åíêà.
Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×Åà ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿
³ ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè. ³ ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè.
Ïîæåðòâè Âè ìîæåòå: Ïîæåðòâè Âè ìîæåòå:
- íàäñèëàòè ãðîøîâèì ïåðåêàçîì íà àäðåñó - íàäñèëàòè ãðîøîâèì ïåðåêàçîì íà àäðåñó
ðåäàêö³¿ ç ïîì³òêîþ: æóðíàë ðåäàêö³¿ ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×ÅÃ;
- ïåðåêàçàòè íà ðàõóíîê: - ïåðåêàçàòè íà ðàõóíîê:
ð/ð 2600401652891, Óêðåêñ³ìáàíê ì. гâíå, ð/ð 2600401652891, Óêðåêñ³ìáàíê ì. гâíå,
ÌÔÎ 333539, Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ ÌÔÎ 333539, Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ
«Æèâå ñëîâî», êîä 26259801, «Æèâå ñëîâî», êîä 26259801,
ç ïîì³òêîþ: æóðíàë ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×ÅÃ.
Íàøà àä ðåñà: Íàøà àä ðåñà:
Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×ÅÃ
à/ñ 35, ì. гâíå, Óêðà¿íà, 33010 à/ñ 35, ì. гâíå, Óêðà¿íà, 33010
òåë. (0362) 628-314, 628-379; òåë. (0362) 628-314, 628-379;
ôàêñ (0362) 631-432; ôàêñ (0362) 631-432;
e-ma il: [email protected] il: [email protected]
noyivark.orgnoyivark.org
â³äïîâ³äàëüíèéâ³äïîâ³äàëüíèé ðåäàêòîð ðåäàêòîð
Ìàð³ÿ ËåâöåíþêÌàð³ÿ Ëåâöåíþê
ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿
Íàä³ÿ Äîëÿ, Íàä³ÿ Äîëÿ,
²ðèíà Êîñòþ÷åíêî ²ðèíà Êîñòþ÷åíêî
àðò-äèðåêòîðàðò-äèðåêòîð
Îëåã ÌîðãóíÎëåã Ìîðãóí
õóäîæí³éõóäîæí³é ðåäàêòîð ðåäàêòîð
Àëëà ÀëåêñººâàÀëëà Àëåêñººâà
òåõí³÷íèéòåõí³÷íèé ðåäàêòîð ðåäàêòîð
³ðà Ôåñÿíîâà³ðà Ôåñÿíîâà
ë³òåðàòóðíèéë³òåðàòóðíèé ðåäàêòîð ðåäàêòîð
Íàä³ÿ ÄîëÿÍàä³ÿ Äîëÿ
ë³íãâ³ñòë³íãâ³ñò-êîíñóëüòàíò-êîíñóëüòàíò
Þð³é Ïîï÷åíêîÞð³é Ïîï÷åíêî
âèêîíàâ÷èé äèðåêòîðâèêîíàâ÷èé äèðåêòîð
ͳíà Îë³éíèêͳíà Îë³éíèê
ãîëîâíèé ãîëîâíèé ðåäàêòîððåäàêòîð
³êòîð Êóçüìåíêî³êòîð Êóçüìåíêî
Äèòÿ÷à ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ:Äèòÿ÷à ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ:
Àë³íà Ò., 10Àë³íà Ò., 10
Àíàñòàñ³ÿ ×., 10 Àíàñòàñ³ÿ ×., 10
Àííà-Ìàð³ÿ Ì., 7 Àííà-Ìàð³ÿ Ì., 7
Àíòîí ß., 12 Àíòîí ß., 12
³êà Ö., 11 ³êà Ö., 11
²ëëÿ Ì., 13 ²ëëÿ Ì., 13
Ìàêñèì Ñ., 8 Ìàêñèì Ñ., 8
Íàòàëÿ Ê., 6 Íàòàëÿ Ê., 6
Òàðàñ Ë., 11 Òàðàñ Ë., 11
Òèìîô³é Ë., 7 Òèìîô³é Ë., 7
Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ íà Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ íà
Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×Åà îáîâ’ÿçêîâå. Ïðîñèìî íàä³ñëàòè îáîâ’ÿçêîâå. Ïðîñèìî íàä³ñëàòè
íàì îäèí ïðèì³ðíèê ïóáë³êàö³¿. íàì îäèí ïðèì³ðíèê ïóáë³êàö³¿.
Íàêëàä 4 000 ïðèì.Íàêëàä 4 000 ïðèì.
Íà äðó êî âà íî ÐÒ ÌÊÔ «Õðè ñòè ÿíñü êå æèò òÿ», Íà äðó êî âà íî ÐÒ ÌÊÔ «Õðè ñòè ÿíñü êå æèò òÿ»,
âóë. Ñòó ñà, 3, ì. Ëóöüê, 43006; òåë. (0332) 71-08-74;
âóë. Ñòó ñà, 3, ì. Ëóöüê, 43006; òåë. (0332) 71-08-74;
e-ma il: cli [email protected] il: cli [email protected]
© © ÍÎ ̄ ÊÎÂ×ÅÃÍÎ ̄ ÊÎÂ×ÅÃ, 2011, 2011
№6’2011
Хлопчики й дівчатка, привіт! Цей журнал ви зробили самі.
I love fishing. Once I caught a catfish and it was very heavy. My favorite lake to go to is Angle Lake because there is a lot more fish there. When you’re at the dock you can already see the little fish swimming in the water.Anthony N., 8, Seattle, Washington
Äóæå ëþáëþ ìàéñòðóâàòè, êîíñòðóþâàòè ç ëåãî, çàõîïëþþñÿ òåõí³êîþ îð³ãàì³. Íàäñèëàþ ñâîþ ðîáîòó «Ëåá³äü», ÿ ïðàöþâàâ íàä íåþ ìàéæå ì³ñÿöü. Ò³ìà Ê., 12, Ãðîäíåíñüêà îáë., Á³ëîðóñü
Ïèø³òü íàì, íàäñèëàéòå Ïèø³òü íàì, íàäñèëàéòå ñâî¿ ìàëþíêè òà ôîòîãðàô³¿ ñâî¿ ìàëþíêè òà ôîòîãðàô³¿
íà àäðåcó:íà àäðåcó:
Íί ÊΠ×ÅÃÍί ÊΠ×Åà à/ñ 35, ì. гâ íå à/ñ 35, ì. гâ íå Óê ðà¿ íà, 33010Óê ðà¿ íà, 33010
àáîàáîNOYIV ARKNOYIV ARK PO PO BOXBOX 190 190
N N AURORAAURORA, IL 60542 , IL 60542 USAUSA
å-ma il: å-ma il: [email protected]@noyivark.org
noyivark.orgnoyivark.org
1. Не забывай Христа благодарить
За дождик, солнце, небо.
Не забывай послушным быть
И папе, маме, бабушке и деду.
2. Не забывай Христа благодарить
За радугу, сияющую в небе.
Не забывай и славить и хвалить
За аромат и вкус в насущном хлебе.
Íàäÿ Ê., 8, ì. Âîëæñüêèé, Âîëãîãðàäñüêà îáë., Ðîñ³ÿ
3
Ïðèâ³ò, Íî¿â Êîâ÷åãó! ß äóæå ëþáëþ ìàëþâàòè, ³ ìåí³ ïîäîáàëîñÿ ìàëþâàòè ³ëþñòðàö³¿ ïðî ìèøåíÿ Õðóìà â æóðíàë.ß òàêîæ ïèøó îïîâ³äàííÿ ³ êàçêè. À íåùîäàâíî ìè ðàçîì ç ìàìîþ ñêëàëè àêðîâ³ðøà ïðî ìîþ ìîëîäøó ñåñòðè÷êó Âàñèëèíó, ÿêó ÿ äóæå ëþáëþ. Âîíà íàðîäèëàñÿ â í³÷ íà гçäâî, 7 ñ³÷íÿ, ³ çàðàç ¿é óæå 2,5 ðî÷êè. Âîíà áàãàòî ðîçìîâëÿº, ëþáèòü íàñ îá³éìàòè, ö³ëóâàòè ³ ñì³øèòè.
Àíÿ Í., 9, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê, Óêðà¿íà
ß, Êîëÿ, ìð³þ ñòàòè áîêñåðîì, ÿê äÿäÿ Îëåã Ìàñêàºâ. Ìîÿ ñåñòðè÷êà Íàñòÿ äîïîìàãຠìåí³ íà òðåíóâàííÿõ. :) Íàñòÿ ß., 5,Êîëÿ ß., 6, гâíåíñüêà îáë., Óêðà ¿íà
Усім привіт. У нас виникла ідея: видати журнал НОЇВ КОВЧЕГ,
усі матеріали якого були б підготовлені нашими юними читачами.
Ми з великою радістю працювали над випуском цього «спеціального журналу».
Щиро дякуємо дорослим, які надихали дітей на творчі подвиги.
Величезне спасибі всім дівчаткам і хлопчикам, які писали оповідання, вірші й пісні. Усім, хто розповіврозповів нам, чого їх навчила Біблія. Усім, хто діливсяділився своїми ідеями, думками й по-
радами. Усім, хто надсилавнадсилав свої листи й фотографії,
малюнки та ілюстрації. Усім, хто майструвавмайстрував або приготувавприготував свої кулі-
нарні рецепти. Усім, хто написавнаписав про свої поїздки, пригоди й
подвиги.Особлива вдячність за допомогу у виданні цього
випуску журналу нашій дитячій редколегії.Усіх вас вітаємо!!!Ми знали, що наші юні читачі багаті на таланти.Пригадуєте: ми писали про це раніше :)) — що
якщо ви побачите черепаху, яка сидить на стовпі, то це означає, що її хтось туди посадив.
Ви не самі просто так навчилися робити те, що ви можете й умієте: хтось вам допоміг і продовжує допомагати.
Ми переконані, що за всі ваші здібностіздібності й талантиталанти, за все, що ви знаєтезнаєте й умієтеумієте, за все, чого ви навчилисянавчилися і ще навчи-навчи-
тесятеся, —ви завжди будете вдячними Богові й тим
дорослим, які вас люблять і про вас тур-буються.
Усім нових творчих успіхів!Команда НК
Ìåíå çâóòü ²ðà, ìåí³ 12 ðîê³â. Ìàþ òðüîõ ìîëîäøèõ áðàò³â: Ìèêèòó, Íàçàðà é Ñåìåíà. Ìè ëþáèìî îòðèìóâàòè âàø æóðíàë. Ìåí³ äóæå ïîäîáàþòüñÿ ðóáðèêè ïðî ïîäîðîæ³ òà ïðî òâàðèí. ß õî÷ó ëèñòóâàòèñÿ ç õëîï÷èêàìè é ä³â÷àòêàìè ìîãî â³êó. Ìîÿ àäðåñà: Óêðà¿íà, ÀÐ Êðèì, ñìò Íèæíüîãîðñüêèé, âóë. Ñàëã³ðíà, 10Ñ Á.Ç ëþáîâ'þ — ²ðà Ìîëèòâåíèê
Ìîÿ ñåñòðè÷êàÂåñåëà ä³â÷èíêà ãàðíåíüêà,À î÷³ â íå¿ — ìîâ ÿíòàðí³
áóñèíêè.Ñàìà âîíà òàêà ìàëåíüêà,² ðàä³ñòü äëÿ ìàòóñåíüêè.
Ëè÷êî â íå¿ — íà÷å ÿáëó÷êî,² âîëîññÿ — ìîâ ïøåíè÷êà.
Ñåñòðè÷êà â ìåíå íåâåëè÷êà,À âæå òàêà ðîçóìíè÷êà!
4
«Ìàëåíüêèé Ìîéñåé ó êîøèêó», Òàíÿ Ð., 12, ×åðí³ã³âñüêà îáë., Óêðà¿íà
Âàäèì Ñ., 6
Ìàð³ÿ À., 9
Àíãåë³íà Ñ., 8
²ííà Ñ., 10
²âàí Ô., 9
«²ñóñ», «Ðèáè», Ìàð³éêà Ì., 7, ì. Ñàêðàìåíòî, Êàë³ôîðí³ÿ, ÑØÀ
Çäðàñòóé, ÍÊ. Íàäñèëàþ â ïîäàðóíîê ìàëþíîê «Ìàòåðèíñüêà òóðáîòà». Öå îäíà ç ìî¿õ åêçàìåíàö³éíèõ ðîá³ò ó õóäîæö³, ÿêó ÿ çàê³í÷èëà öüîãî ðîêó. Ó íàø³é ñ³ì’¿ âîíà ñòàëà óëþáëåíîþ, ³ ÿ õî÷ó, ùîá òâî¿ ÷èòà÷³ òàêîæ ¿¿ ïîáà÷èëè. Ìàðèíà Í., 13, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê, Óêðà ¿íà
«×åðåïàõè», Àíÿ Ñ., 6, ì. Áðåñò, Á³ëîðóñü
«Яким я уявляю небо»,
недільна школа с. Семидуби,
Рівненська обл., Україна
5
«Ïðèò÷à ïðî çàãóáëåíó â³âöþ», Êàòÿ Ì., 7, ì. Áðåñò, Á³ëîðóñü
Ïîäàðóíîê ßêîâà», «Äî÷êà ôàðàîíà ïîáà÷èëà õëîï÷èêà â êîøèêó», ijàíà Á., 11, ì. ͳæèí, ×åðí³ã³âñüêà îáë., Óêðà¿íà
Nadija V., 7, FinlandHello Noah´s Ark,our children read regularly your newest editions and wanted to draw pictures of David and Goliath to the journal. They are very happy to read Noahs ark also because of Ukrainian language since living in Finland they don´t have too many possibilities hearing it.Best regards from Finland,Pauliina Vasylenko
Zlata V., 4, Finland
Äîðîãèé æóðíàëå Íî¿â Êîâ÷åã. Óñÿ íàøà ñ³ì’ÿ ëþáèòü ÷èòàòè é ðîçãëÿäàòè òâî¿ ñòîð³íêè. Òóò áàãàòî ö³êàâîãî: ³ ôîòî, ³ â³ðø³, ³ îïîâ³äàííÿ, ³ ìàëþíêè. ß òåæ ëþáëþ ìàëþâàòè, ì³é ìàëþíîê «Øëÿõ äî Ãîëãîôè». Äîáðå, ÿêùî âñ³ ëþäè éòèìóòü öèì øëÿõîì.Åë³íà Â., 7, ì. Õàðöèçüê, Äîíåöüêà îáë., Óêðà¿íà
6
Once there was a little . The flew and then
bumped into a tree then it fell to the ground. The called
for help. Then a went by, the said, “Help me mouse!”
but the just went by. A few seconds later a
went by the , the said, “Cat please help me!”
but the just went by. Meanwhile a big went by,
the said, “Help me please!” The looked down and
helped the . Then the said, “Big Bear, you
will be blessed”. The flew and looked out for trees.
The Hurt Sparrow
Text and art —
Kelly Horbachuk,
9, Maple Valley,
Washington, USA
7
Ãус
ениц
і — н
е зо
всім
при
-
ємні
іст
оти.
Від
них
ми
зазв
ичай
від
верт
аєм
о-
Тоб
і зна
добл
ятьс
я: п
алич
ка від м
ороз
ива;
р
ізно
барв
на п
ряжа;
ч
отир
и кр
ужеч
ки
з цу
пког
о па
перу
— д
ва
білі і д
ва ч
орні;
к
лей;
н
ожиц
і.
Пор
ядок
ви
гото
влен
ня:
1. В
ідріж 2
4-30
шмат
-ків
пряж
і до
вжин
ою
14 с
м (
фот
о 1)
.2. С
клад
и вд
воє
один
ш
мат
ок п
ряжі т
а по
кла-
ди п
ід п
алич
ку (фот
о 2)
.
3.
Від
різан
і кі
нці
нитк
и пр
отяг
ни че
рез
петл
ю й
туго
за
кріпи
(фот
о 3)
— в
ийш
ли д
ві
щет
инки
.4.
Пок
лади
під
па-
личк
у ск
ладе
ний
удво
є др
угий
ш
мат
ок пр
яжі,
тепе
р в
інш
ий б
ік; від-
різа
ні к
інці н
итки
про
-тя
гни
чере
з пе
тлю
й ту
го з
акріпи
(фот
о 4)
.5. Про
довж
уй за
крі-
плят
и ни
тки
на п
алич
ці
то в
оди
н, т
о в
інш
ий
бік, щ
об у
гус
енич
ки з
обох
бо
ків
була
од
на-
кова
кільк
ість
щет
инок
.6. А
кура
тно
підр
івня
й ни
тки
з ко
жно
го б
оку,
щоб
усі щ
етин
ки г
усе-
ниці б
ули
одна
кови
ми.
7. Те
пер
зроб
и оч
і: на
па
личк
у пр
икле
й сп
очат
ку дв
а білі кр
у-жеч
ки (
вони
більш
і за
ро
зміром
), а
пов
ерх ни
х —
чор
ні.
Ось
тоб
і й
гусе
ничк
а :)
Цю
кра
суню
ти
мож
еш
вико
рист
овув
ати
як з
а-кл
адку
у с
вою
улю
блен
у кн
ижку
. Тод
і вон
а пі
дка-
зува
тим
е т
обі,
на я
кій
стор
інці
т
и за
кінч
ив
чит
ати.
Цік
аво,
а я
ка г
усен
иця
вийш
ла
в т
ебе?
Н
аді-
шли
, бу
дь л
аска
, ф
ото.
ЩЩее
ттии
ннк
ак
а
і
ізз шш
еерр
стт
иинн
ккии
ся.
Одн
ак Б
ог Т
воре
ць з
роби
в т
ак, щ
о з
гусе
ниць
з’я
вляю
тьс
я м
етел
ики.
А м
етел
ики
— д
уже
мил
і, ні
жні
й к
раси
ві с
тво
рінн
я.
І т
акі р
ізні
-різ
ні!!
!
Але
гус
ениц
і м
ожут
ь бу
ти
приє
мни
ми
й зо
всім
не
стра
ш-
ним
и. У
теб
е т
акої
нем
ає?
Тоді
да
вай
разо
м з
май
стру
ємо
гусе
-ни
чку
— с
импа
тич
ну й
вес
елу.
Ілл
я К
., 14
, К
ол
я К
., 11
,
Ан
я К
., 1,
5,
Пр
ох
лад
ни
й,
Каб
ард
ин
о-
Бал
кар
ія,
Ро
сія
8
Æив у Сирії Нааман. Він був най-
кращим воїном з усіх, але хворів
на проказу. І ось коли сирійці
напали на Ізраїль, захо
пили в полон маленьку
дівчинку. Вона стала сл
ужницею Нааманової
дружини.
Дівчинка бачила, що господар хворий, і
сказала:— О, якби Нааман поїхав д
о Самарії! Там
пророк Єлисей вилікував би його
від прокази.
Нааман це розповів своєму царю, а
він написав лист цареві
Ізраїлю і попросив вилікувати Наамана від прокази.
Цар Ізраїлю прочитав і роз-гнівався:
— Чи я Бог?! Єлисей довідався про це і
сказав:— Нехай Нааман прийде до
мене. Нааман прийшов до Єлисея,
а пророк сказав:— Занурся сім разів у річці
Йордан — і станеш здоровим.Та Нааман поїхав розгніваний,
бо думав: навіщо треба було с ю д и
їхати, коли і в його
країні є річки.
Слуги йому сказали:
— Якби тобі щось важке загадали, ти
б це зробив, а так треба лише занури-
тися в Йордані сім разів.
Тоді Нааман поїхав і занурився, і від-
разу видужав від своєї прокази. Він
зрозумів, що є тільки один Бог і це
Бог його вздоровив.
Нааман приїхав до Єлисея і хотів
дати йому дари, та Єлисей їх не при-
йняв...
Текст і малюнок —
Саша Зворикін, 10,
Брестський район,
Білорусь
Í à ì Í à ì òðåáà áóòè òðåáà áóòè
ñõî æèìè íà öþ ìàëåíü-ñõî æèìè íà öþ ìàëåíü-êó ä³â÷èíêó, ÿêó çàõîïèëè êó ä³â÷èíêó, ÿêó çàõîïèëè â ïîëîí. Íàâ³òü êîëè âîíà æèëà â â ïîëîí. Íàâ³òü êîëè âîíà æèëà â
³íø³é êðà¿í³, âîíà ñëàâèëà ñâîãî Áîãà. ³íø³é êðà¿í³, âîíà ñëàâèëà ñâîãî Áîãà. Ìåí³ ñïîäîáàëîñÿ, ùî ä³â÷èíêà ³ Ìåí³ ñïîäîáàëîñÿ, ùî ä³â÷èíêà ³
ïðîðîê çíàëè, ëþáèëè ³ ñëóõàëèñÿ ïðîðîê çíàëè, ëþáèëè ³ ñëóõàëèñÿ Áîãà. ² Íààìàí òåæ ä³çíàâñÿ Áîãà. ² Íààìàí òåæ ä³çíàâñÿ
ïðî Âñåâèøíüîãî ïðî Âñåâèøíüîãî Áîãà.Áîãà.
У якій річці купатися?
Історію про Наамана читай у Біблії, Друга книга
Царів, 5 розділ.
9
Æив один дядя, якого з
вали Нааман.
Він був начальником сирійського
війська, але хворів на
проказу.
Одного разу його військ
о пішло на битву
з Ізраїлем, і вони взяли одну маленьку
дівчинку в полон. Ця дівчинка служила
Наамановій дружині. Дівчинка бач
ила, що
Нааман був прокажений, і сказ
ала його жінці,
що в Ізраїлі живе пророк
, який зможе силою
Господа вилікувати від
прокази. Жінка швидко
розповіла чоловікові, а
чоловік царю. Цар на-
писав листа цареві Ізраїлю і послав Н
аамана
з цим листом і з слугами в
Ізраїль. Нааман
дав листа цареві,
але цар сказав, що він не Бог, щоб лікувати проказу.
У той час про це дізнався пророк. Єлисей послав свого слугу сказати цареві, щоб Нааман поїхав до нього. Коли Нааман прибув до нього, Єлисей наказав своєму слузі, щоб він вийшов до Наамана і сказав йому піти до Йордану і там зануритися сім разів. Але Нааман думав, що Єлисей сам вийде і покладе руки
на нього й вилікує від прокази. Нааман розсердився і вже хотів їхати додому, коли його слуги сказали: чому б він не послухався Єлисея і не занурився в Йордані? Нааман послухався своїх слуг,
поїхав до Йордану й там занурився сім разів — і
його шкіра стала чистою, як у дитини.
Він поїхав до пророка і хотів дати по
дарунки,
та Єлисей не прийняв подарунки, бо ска
зав, що
це не він зробив, а Бог. Тоді Нааман зрозумів,
що на світі є тільки один Бог, і пообі
цяв Йому
служити.
Дядя Нааман
Малюнок — Катя Музичко, 7, Брест, Білорусь
Текст — Марія
Василенко, 9,
Київ, Україна
ß ß çà ïà ì’ÿ-çà ïà ì’ÿ-
òàëà ç ö³º¿ òàëà ç ö³º¿ ³ñòî𳿠òå, ùî òðåáà ³ñòî𳿠òå, ùî òðåáà
çàâæäè â³ðèòè â Áîãà â ð³çíèõ çàâæäè â³ðèòè â Áîãà â ð³çíèõ ñèòóàö³ÿõ, â ÿêèõ òè á íå áóâ. ß ñèòóàö³ÿõ, â ÿêèõ òè á íå áóâ. ß
ðîáëþ âèñíîâîê òàêèé: â ÿê³é ðîáëþ âèñíîâîê òàêèé: â ÿê³é áè ÿ êðà¿í³ íå áóëà, ïî-áè ÿ êðà¿í³ íå áóëà, ïî-òð³áíî ñëóæèòè ò³ëüêè òð³áíî ñëóæèòè ò³ëüêè Áîãîâ³.Áîãîâ³.
Ìåí³ ïîäî-Ìåí³ ïîäî-áàºòüñÿ öÿ ³ñ-áàºòüñÿ öÿ ³ñ-
òîð³ÿ òîìó, ùî òîð³ÿ òîìó, ùî âîíà ö³êàâà. Öå âîíà ö³êàâà. Öå
ïðàâäà!!ïðàâäà!!
10
Візьми двосторонній папір необхідного кольору й виріж з нього смужки шириною 4 мм.
Для намотування паперо-вих спіралей ми використо-вували сірник.
Розділи кінчик сірника. Закріпи у цій щілині кінець
Квілінг (від англ. quill — перо птаха) — це вид рукоділля,
коли з вузьких довгих смужок паперу, скручених у спіраль,
створюють об’ємні композиції. Уважають, що цей вид
мистецтва виник у середні віки в Європі, коли черниці почали
обрамляти ікони смужками паперу з
позолоченим краєм. Тонкий вузький папір
накручували на кінчик пташиного пера й
використовували як прикрасу.
НККВ IЛ IН ГКВ IЛ IН Г
Аліна Т., 9,
Віка Ц., 11,
Рівненська обл.,
Україна
паперової смужки й крути до утворення спіральки. Можна використати тоненьке пташи-не перо, стержень від ручки або зубочистку.
Якщо стиснути спіральку з одного боку — вийде пелюст-ка, з двох боків — квадрат.
З паперу можна виготовля-ти різні фігурки, квіти й при-клеювати їх на листівку.
11
Максим С., 8, Дубно, Україна
З маминою допомо-
гою я спік ось такий
пиріг. Правда, я його
не догледів і він трохи
підгорів.
ША
Р Л О Т К А
А ось рецепт «Шарлотки»: 3-4 яйця
1 склянка цукру 1 склянка борошна
0,5 чайної ложки розпушувача 2 невеликих яблука
Ретельно збити міксером яйця з цукром. Додати розпушувач і бо-рошно. Усе легенько вимісити й вилити у форму, змазану олією. Зверху покласти нарізані яблука.
Пекти в духовці 35-40 хвилин. Усім смачного!
Спочатку я роблю підставку: хліб злегка намазую майонезом і накриваю тостерним сиром. Вставляю по колу соломку й переплітаю зеленою цибулею. Ручки для
кошичка теж із цибулі. У кошичок можна покласти все, що захочеш. Я поклав туди кубики ковбаски й сиру, порізане яйце й зверху маленькі помідорчики.
Вийшов дуже гарний і смачний
кошичок! Моїй мамі дуже сподобався!
Паша М., 8,
Запоріжжя, Україна
12
Í à âåëèêî-à âåëèêî-ìó ìó ïàõó÷î-ïàõó÷î-ìó áàøòàí³ ìó áàøòàí³
æèëî ìàëåíüêå Êàâóíå-æèëî ìàëåíüêå Êàâóíå-íÿ. Âîíî ìð³ÿëî ÿêîìîãà íÿ. Âîíî ìð³ÿëî ÿêîìîãà øâèäøå âèðîñòè é î÷î-øâèäøå âèðîñòè é î÷î-ëèòè âåñü êàâóíîâèé ð³ä. ëèòè âåñü êàâóíîâèé ð³ä. Êàâóíåíÿò³ íå ñèä³ëîñÿ Êàâóíåíÿò³ íå ñèä³ëîñÿ íà ì³ñö³, âîíî ïîñò³éíî íà ì³ñö³, âîíî ïîñò³éíî õîäèëî íà ãîñòèíó äî õîäèëî íà ãîñòèíó äî äðóç³â, òàêèõ ñàìèõ ìà-äðóç³â, òàêèõ ñàìèõ ìà-ëåíüêèõ êàâóí÷è-ëåíüêèõ êàâóí÷è-ê³â. Òàì ê³â. Òàì
âîíè âîíè ÷óáèëèñÿ, ÷óáèëèñÿ, áèëèñÿ ëîáàìè é áèëèñÿ ëîáàìè é ãîëîñíî ãèãîòàëè.ãîëîñíî ãèãîòàëè.
— Òàêîãî ðîáèòè — Òàêîãî ðîáèòè íå ìîæíà, — çàñòå-íå ìîæíà, — çàñòå-ð³ãàëà ìàìà Êàâóíèõà. ð³ãàëà ìàìà Êàâóíèõà. — ßêùî ðîç³á’ºòå ñîá³ — ßêùî ðîç³á’ºòå ñîá³ ëîáà, òî âæå í³êîëè íå ëîáà, òî âæå í³êîëè íå âèðîñòåòå.âèðîñòåòå.
Òàê³ ïîâ÷àííÿ çóïèíÿ-Òàê³ ïîâ÷àííÿ çóïèíÿ-ëè ïóñòîù³ âåñåëèõ çàá³-ëè ïóñòîù³ âåñåëèõ çàá³-ÿê, àäæå êîæåí ³ç ÿê, àäæå êîæåí ³ç íèõ õîò³â áóòè íèõ õîò³â áóòè äîðîñëèì.äîðîñëèì.
Îäíî-Îäíî-ãî ðàçó ãî ðàçó Êàâóíå-Êàâóíå-íÿ êîòè-íÿ êîòè-ëîñÿ ïî-ëîñÿ ïî-ëüîâîþ ëüîâîþ
äîðîãîþ äîðîãîþ ³ ðàïòîì ³ ðàïòîì
ç³øòîâõíóëîñÿ ç íåâå-ç³øòîâõíóëîñÿ ç íåâå-ëè÷êèì Ïåðåêîòèïîëåì.ëè÷êèì Ïåðåêîòèïîëåì.
— Òè õòî òàêèé, ùî — Òè õòî òàêèé, ùî êîòèøñÿ? — çäèâîâàíî êîòèøñÿ? — çäèâîâàíî çàïèòàëî ìàëå Ïåðå-çàïèòàëî ìàëå Ïåðå-êîòèïîëå. — Êîòèòèñÿ êîòèïîëå. — Êîòèòèñÿ ö³ºþ äîðîãîþ äîçâîëå-ö³ºþ äîðîãîþ äîçâîëå-íî ëèøå ìåí³.íî ëèøå ìåí³.
— ß Êàâóíåíÿ, ìîÿ — ß Êàâóíåíÿ, ìîÿ ìàìà Êàâóíèõà-ìàìà Êàâóíèõà-
Íàñ³íèõà, Íàñ³íèõà, à òàòî à òàòî
Êàâóí-Êàâóí-Äîâãèé Âóñ, Äîâãèé Âóñ,
— â³äðåêîìåíäóâàâñÿ — â³äðåêîìåíäóâàâñÿ êðóãëîëèöèé ìàíäð³âíèê. êðóãëîëèöèé ìàíäð³âíèê. — Îöå âèð³øèâ òðîõè — Îöå âèð³øèâ òðîõè ïðîãóëÿòèñÿ. À ùî, íå ïðîãóëÿòèñÿ. À ùî, íå ìîæíà?ìîæíà?
— Òàêèé êóìåä-— Òàêèé êóìåä-íèé! — íèé! —
Ïåðåêîòèïîëå Ïåðåêîòèïîëå óñì³õíóëîñÿ. — Ìîæíà, óñì³õíóëîñÿ. — Ìîæíà, çâè÷àéíî. Ëèøåíü îáå-çâè÷àéíî. Ëèøåíü îáå-ðåæíî, áî îáàá³÷ äîðî-ðåæíî, áî îáàá³÷ äîðî-ãè æèâóòü Êàøòàí÷èêè, ãè æèâóòü Êàøòàí÷èêè, âîíè âì³þòü ïàäàòè ç âîíè âì³þòü ïàäàòè ç äåðåâà, à êîëþ÷êè ó äåðåâà, à êîëþ÷êè ó íèõ îé ÿê³ ãîñòð³, ñàì íèõ îé ÿê³ ãîñòð³, ñàì çíàºø!çíàºø!
— Çíàþ, çíàþ. Ìîÿ — Çíàþ, çíàþ. Ìîÿ ìàìà ¿õ íàçèâຠæèâèìè ìàìà ¿õ íàçèâຠæèâèìè ¿æà÷êàìè. À òè õòî?¿æà÷êàìè. À òè õòî?
— ß Ïåðåêîòèïîëå. — ß Ïåðåêîòèïîëå. Ãóëÿþ ñòåïàìè, ïîëÿìè.Ãóëÿþ ñòåïàìè, ïîëÿìè.
— ³çüìè ìåíå ç — ³çüìè ìåíå ç ñîáîþ, — Êàâóíåíÿ ñîáîþ, — Êàâóíåíÿ áëàãàëüíèìè î÷èìà ïî-áëàãàëüíèìè î÷èìà ïî-äèâèëîñÿ íà ñâîãî íîâî-äèâèëîñÿ íà ñâîãî íîâî-ãî çíàéîìîãî.ãî çíàéîìîãî.
— À ùî òè â쳺ø — À ùî òè â쳺ø ðîáèòè?ðîáèòè?
— Êîòèòèñÿ!— Êîòèòèñÿ!— Êîòèòèñÿ ÿ òåæ — Êîòèòèñÿ ÿ òåæ
óì³þ.óì³þ.— Òîä³ ÿ… Òîä³ ÿ — Òîä³ ÿ… Òîä³ ÿ
âì³þ… ðîñòè! — ² Êà-âì³þ… ðîñòè! — ² Êà-âóíåíÿ ùîñèëè ïðèòèñ-âóíåíÿ ùîñèëè ïðèòèñ-íóëî äî ñåáå õâîñòèêà.íóëî äî ñåáå õâîñòèêà.
— Ðîñòè — — Ðîñòè — öå ö³êàâî! — ñêà-öå ö³êàâî! — ñêà-
çàëî Ïåðåêîòèïîëå. çàëî Ïåðåêîòèïîëå. — Ò³ëüêè ÿê öå?— Ò³ëüêè ÿê öå?— Òè íå çíàºø? — — Òè íå çíàºø? —
çäèâóâàëîñÿ Êàâóíåíÿ ³ çäèâóâàëîñÿ Êàâóíåíÿ ³ çàñì³ÿëîñÿ. — Öå êîëè çàñì³ÿëîñÿ. — Öå êîëè ùîñèëè íàäóâàºø îáè-ùîñèëè íàäóâàºø îáè-äâ³ ùîêè ³ ñòàºø êðóãë³-äâ³ ùîêè ³ ñòàºø êðóãë³-øèì. Àáî — çàïëþùóºø øèì. Àáî — çàïëþùóºø î÷³ é ðàõóºø äî ñòà. î÷³ é ðàõóºø äî ñòà. Êîëè ðîçïëþùóºø, òî Êîëè ðîçïëþùóºø, òî ïî÷èíàºø áà÷èòè âñå ïî÷èíàºø áà÷èòè âñå íàâêîëî ñåáå ÿñêðà-íàâêîëî ñåáå ÿñêðà-â³øèì. À ùå êîëè òè â³øèì. À ùå êîëè òè ðîñòåø, òâî¿ çåðíÿòêà ðîñòåø, òâî¿ çåðíÿòêà òåìí³øàþòü, ³ îñü êîëè òåìí³øàþòü, ³ îñü êîëè âîíè ñòàþòü óæå çîâñ³ì âîíè ñòàþòü óæå çîâñ³ì êîðè÷íåâèìè, — òîä³ òè êîðè÷íåâèìè, — òîä³ òè äîçð³ëà äîçð³ëà ÿãîäà.ÿãîäà.
— ßãîäà… — ïîâòî-— ßãîäà… — ïîâòî-ðèëî Ïåðåêîòèïîëå. — ðèëî Ïåðåêîòèïîëå. — À ÿêùî ÿ íå À ÿêùî ÿ íå ìàþ í³ ìàþ í³ õâîñòè-õâîñòè-
êà, í³ êà, í³ çåðíÿòîê, ÿ ìîæó âè-çåðíÿòîê, ÿ ìîæó âè-ðîñòè?ðîñòè?
— À ùîêè òè ìàºø? — À ùîêè òè ìàºø? Íàäóâàé ¿õ ³ ðîñòè ñîá³ Íàäóâàé ¿õ ³ ðîñòè ñîá³ íà çäîðîâ’ÿ, — ç³ çíàí-íà çäîðîâ’ÿ, — ç³ çíàí-íÿì ñïðàâè â³äïîâ³ëî íÿì ñïðàâè â³äïîâ³ëî Êàâóíåíÿ. — Óñå íà ñâ³ò³ Êàâóíåíÿ. — Óñå íà ñâ³ò³ ðîñòå: ³ õìàðè, ³ äîù, ðîñòå: ³ õìàðè, ³ äîù, ³ íàâ³òü ñîíÿõè. Ìàìà ³ íàâ³òü ñîíÿõè. Ìàìà êàæå, ùî äóìêè òåæ ìî-êàæå, ùî äóìêè òåæ ìî-æóòü ðîñòè, ÿê ãðèáè. À æóòü ðîñòè, ÿê ãðèáè. À òàòî çàâæäè ïîâ÷àº, ùî òàòî çàâæäè ïîâ÷àº, ùî
íå ðîñòóòü ëèøå íå ðîñòóòü ëèøå ë³íèâ³ êàâóíè é ë³íèâ³ êàâóíè é êàì’ÿí³ áóäèíêè.êàì’ÿí³ áóäèíêè.
— Õì… — çà-— Õì… — çà-ìèñëèëîñÿ Ïåðåêîòè-ìèñëèëîñÿ Ïåðåêîòè-ïîëå.ïîëå.
— Íàñ³ííÿ ó ìåí³ — Íàñ³ííÿ ó ìåí³ íåìàº, öå òî÷íî. Àëå íåìàº, öå òî÷íî. Àëå â ìåí³ æèâóòü ìàëåíüê³ â ìåí³ æèâóòü ìàëåíüê³ ïàâó÷êè. Êîëè âîíè âè-ïàâó÷êè. Êîëè âîíè âè-ðîñòóòü ³ ñòàíóòü çîâñ³ì ðîñòóòü ³ ñòàíóòü çîâñ³ì êîðè÷íåâèìè, ÿ áóäó äî-êîðè÷íåâèìè, ÿ áóäó äî-çð³ëèì Ïåðåêîòèïîëåì! çð³ëèì Ïåðåêîòèïîëåì! ×è ÿãîäîþ? ͳ — Ïåðå-×è ÿãîäîþ? ͳ — Ïåðå-êîòèêàâóíîì! — ïîæàð-êîòèêàâóíîì! — ïîæàð-òóâàëî Ïåðåêîòèïîëå ³, òóâàëî Ïåðåêîòèïîëå ³, çàëèâàþ÷èñü ñì³õîì, ïî-çàëèâàþ÷èñü ñì³õîì, ïî-÷àëî øòîâõàòè Êàâóíåíÿ ÷àëî øòîâõàòè Êàâóíåíÿ íà éîãî áàøòàí.íà éîãî áàøòàí.
— Ïîâåðòàéñÿ äî-— Ïîâåðòàéñÿ äî-äîìó, ìàëà ðîçóìíà äîìó, ìàëà ðîçóìíà ÿãîäî. Ìàë³ ä³òè ïîâèíí³ ÿãîäî. Ìàë³ ä³òè ïîâèíí³ ðîñòè á³ëÿ ñâî¿õ áàòüê³â, ðîñòè á³ëÿ ñâî¿õ áàòüê³â, ùîá áóòè íà íèõ ñõîæè-ùîá áóòè íà íèõ ñõîæè-
ìè! ìè!
Текст —
Андрій Медвед в, 12,
Рівне, Україна
Малюнки
— Марина
Над ліна, 13,
Дніпропетровськ,
Україна
Текст —
Юля Алекс ва, 15,
Кишинів, Молдова
Малюнки —Аня Ніколенко, 9, Дніпропетровськ,
Україна
К а з к а
18
ÌÌèøåíÿ ïîãëÿíóëî âãîðó èøåíÿ ïîãëÿíóëî âãîðó é ïîáà÷èëî ëèøå é ïîáà÷èëî ëèøå ìåðåõòëèâ³ ç³ðêè òà ã³ëêè ìåðåõòëèâ³ ç³ðêè òà ã³ëêè
äåðåâ. Âîíî çàïëàêàëî. À äåðåâ. Âîíî çàïëàêàëî. À íåáî ïîæàë³ëî ìèøåíÿ é íåáî ïîæàë³ëî ìèøåíÿ é ñàìå çàïëàêàëî — ï³øîâ ñàìå çàïëàêàëî — ï³øîâ äîùèê ³ ïîäóâ ñèëüíèé äîùèê ³ ïîäóâ ñèëüíèé â³òåð. Ìèøåíÿò³ ïîòð³áíî â³òåð. Ìèøåíÿò³ ïîòð³áíî áóëî íåãàéíî äå-íåáóäü áóëî íåãàéíî äå-íåáóäü ñõîâàòèñÿ. ² âîíî çàðèëîñÿ ñõîâàòèñÿ. ² âîíî çàðèëîñÿ ãëèáîêî â ëèñòÿ. Óïåðøå ãëèáîêî â ëèñòÿ. Óïåðøå çàñíóëî òàê äàëåêî â³ä äîìó çàñíóëî òàê äàëåêî â³ä äîìó òàêèì ãîëîäíèì ³ ñàìîòí³ì. òàêèì ãîëîäíèì ³ ñàìîòí³ì. Óñþ í³÷ éîìó ñíèëèñÿ Óñþ í³÷ éîìó ñíèëèñÿ ñòðàøí³ çåëåí³ î÷³ êèöüêè. ñòðàøí³ çåëåí³ î÷³ êèöüêè. Íàðåøò³ íàñòàâ ðàíîê, ³ Íàðåøò³ íàñòàâ ðàíîê, ³ íàøå ìèøåíÿ ïðîêèíóëîñÿ. íàøå ìèøåíÿ ïðîêèíóëîñÿ. Õðóì ñïîä³âàâñÿ, ùî âñå, Õðóì ñïîä³âàâñÿ, ùî âñå, ùî ç íèì òðàïèëîñÿ, óñüîãî ùî ç íèì òðàïèëîñÿ, óñüîãî ëèøå ñîí, — àëå â³í áóâ ùå ëèøå ñîí, — àëå â³í áóâ ùå é äîñ³ â ë³ñ³. é äîñ³ â ë³ñ³.
10
ÇÇàñìó÷åíèé Õðóì ðóøèâ àñìó÷åíèé Õðóì ðóøèâ ñòåæêîþ. Òàê â³í ³øîâ ñòåæêîþ. Òàê â³í ³øîâ ìàéæå âåñü äåíü, çáèðàþ÷è ìàéæå âåñü äåíü, çáèðàþ÷è äîðîãîþ ìàëèíó é ñóíèöþ. äîðîãîþ ìàëèíó é ñóíèöþ. Çðåøòîþ â³í íàäèáàâ íà Çðåøòîþ â³í íàäèáàâ íà ìàëåíüêèé áóäèíî÷îê. Õðóì ìàëåíüêèé áóäèíî÷îê. Õðóì òèõåíüêî ïîñòóêàâ, àëå í³õòî òèõåíüêî ïîñòóêàâ, àëå í³õòî íå â³ä÷èíèâ äâåðåé. Ìèøåíÿ íå â³ä÷èíèâ äâåðåé. Ìèøåíÿ âæå íàì³ðèëîñÿ éòè äàë³, àëå âæå íàì³ðèëîñÿ éòè äàë³, àëå òóò ðàïòîì íåâåëèê³ äâåðö³ òóò ðàïòîì íåâåëèê³ äâåðö³ â³ä÷èíèëèñÿ, ³ ç íèõ âèçèðíóâ â³ä÷èíèëèñÿ, ³ ç íèõ âèçèðíóâ Ñòàðèé Ìèø. Ó íüîãî áóëà Ñòàðèé Ìèø. Ó íüîãî áóëà äîâãà á³ëà áîðîäà, âåëèê³ äîâãà á³ëà áîðîäà, âåëèê³ îêóëÿðè é ö³ïîê, íà ÿêèé â³í îêóëÿðè é ö³ïîê, íà ÿêèé â³í ñïèðàâñÿ, êîëè õîäèâ. À ùå ó ñïèðàâñÿ, êîëè õîäèâ. À ùå ó íüîãî áóâ ð³äê³ñíèé äëÿ ìèø³ íüîãî áóâ ð³äê³ñíèé äëÿ ìèø³ áëàêèòíèé êîë³ð î÷åé. Êîëè áëàêèòíèé êîë³ð î÷åé. Êîëè Õðóì ïîãëÿíóâ ó ö³ î÷³, â³í Õðóì ïîãëÿíóâ ó ö³ î÷³, â³í çðîçóì³â, ùî äîáð³øèõ î÷åé çðîçóì³â, ùî äîáð³øèõ î÷åé â³í í³êîëè íå áà÷èâ. â³í í³êîëè íå áà÷èâ. Ñòàðèé Ìèø ìîâèâ: Ñòàðèé Ìèø ìîâèâ:— Çäðàñòóé, Õðóì÷èêó, — Çäðàñòóé, Õðóì÷èêó, çàõîäü äî õàòè. çàõîäü äî õàòè.
3
Ó Ó âåëèê³é êîìîð³ á³ëÿ ìëèíà âåëèê³é êîìîð³ á³ëÿ ìëèíà æèëî ìèøåíÿ, ³ çâàëè éîãî æèëî ìèøåíÿ, ³ çâàëè éîãî Õðóì÷èê. À çâàëè éîãî òàê Õðóì÷èê. À çâàëè éîãî òàê òîìó, ùî ç ñàì³ñ³íüêîãî òîìó, ùî ç ñàì³ñ³íüêîãî ñâîãî ìèøà÷îãî äèòèíñòâà ñâîãî ìèøà÷îãî äèòèíñòâà âîíî õðóìàëî âñå ï³äðÿä. âîíî õðóìàëî âñå ï³äðÿä. Ìàìà ç òàòîì êàçàëè éîìó, Ìàìà ç òàòîì êàçàëè éîìó, ùî íå ìîæíà òàê áàãàòî ùî íå ìîæíà òàê áàãàòî ¿ñòè, áî Òâîðåöü óëàøòóâàâ ¿ñòè, áî Òâîðåöü óëàøòóâàâ óñå òàê, ùîá êîæíîìó, óñå òàê, ùîá êîæíîìó, íàâ³òü íàéìåíøîìó ìèøåíÿò³, íàâ³òü íàéìåíøîìó ìèøåíÿò³, ïðèïàäàëî ñò³ëüêè ¿æ³, ñê³ëüêè ïðèïàäàëî ñò³ëüêè ¿æ³, ñê³ëüêè éîìó áóäå ïîòð³áíî. Îäíàê éîìó áóäå ïîòð³áíî. Îäíàê æàä³áíå é íåíàæåðëèâå æàä³áíå é íåíàæåðëèâå ìèøåíÿ íå ñëóõàëîñÿ ìàìó ìèøåíÿ íå ñëóõàëîñÿ ìàìó ç òàòîì, äåíü â³ä äíÿ âîíî ç òàòîì, äåíü â³ä äíÿ âîíî äåäàë³ ãëàäøàëî, à ¿æ³, ùîá äåäàë³ ãëàäøàëî, à ¿æ³, ùîá õðóìàòè, ñòàâàëî ùîðàç õðóìàòè, ñòàâàëî ùîðàç ìåíøå. ìåíøå. Îäíîãî æàõëèâîãî äëÿ Îäíîãî æàõëèâîãî äëÿ Õðóì÷èêà ðàíêó âñå çåðíî Õðóì÷èêà ðàíêó âñå çåðíî ñê³í÷èëîñÿ. ñê³í÷èëîñÿ.
14
ÑÑòàðèé Ìèø óçÿâ ç³ ñòîëèêà òàðèé Ìèø óçÿâ ç³ ñòîëèêà âåëè÷åçíó ñòàðîâèííó êíèãó. âåëè÷åçíó ñòàðîâèííó êíèãó. ³í ðîçãîðíóâ ¿¿ ³ ïðî÷èòàâ ïðî ³í ðîçãîðíóâ ¿¿ ³ ïðî÷èòàâ ïðî òå, ùî ä³òè ìàþòü ñëóõàòèñÿ òå, ùî ä³òè ìàþòü ñëóõàòèñÿ áàòüê³â, áî òàê âåë³â Òâîðåöü áàòüê³â, áî òàê âåë³â Òâîðåöü Çåìë³ é óñ³õ æèâèõ ³ñòîò. Çåìë³ é óñ³õ æèâèõ ³ñòîò. — Ç òîáîþ á íå òðàïèëîñÿ òàêå — Ç òîáîþ á íå òðàïèëîñÿ òàêå ëèõî, ÿêáè òè áóâ ñëóõíÿíèé ëèõî, ÿêáè òè áóâ ñëóõíÿíèé ìàì³ é òàòîâ³. Òè íå ëèøå ñàì ìàì³ é òàòîâ³. Òè íå ëèøå ñàì óñêî÷èâ ó õàëåïó, àëå é çìóñèâ óñêî÷èâ ó õàëåïó, àëå é çìóñèâ õâèëþâàòèñÿ áàòüê³â. õâèëþâàòèñÿ áàòüê³â. Ìèøåíÿ âèíóâàòî îïóñòèëî Ìèøåíÿ âèíóâàòî îïóñòèëî ãîëîâó. Éîìó áóëî äóæå ãîëîâó. Éîìó áóëî äóæå ñîðîìíî.ñîðîìíî.Ïåðåíî÷óâàâøè ó Ñòàðîãî Ïåðåíî÷óâàâøè ó Ñòàðîãî Ìèøà, íàøå ìèøåíÿ Ìèøà, íàøå ìèøåíÿ áëàãîïîëó÷íî ïîâåðíóëîñÿ áëàãîïîëó÷íî ïîâåðíóëîñÿ äîäîìó, ³ â³äòîä³, êîëè éîìó äîäîìó, ³ â³äòîä³, êîëè éîìó äóæå õîò³ëîñÿ ïóñòóâàòè, äóæå õîò³ëîñÿ ïóñòóâàòè, âîíî çãàäóâàëî, ÿê ëåäâå íå âîíî çãàäóâàëî, ÿê ëåäâå íå ïîòðàïèëî äî ëàï êèöüêè ³ ïîòðàïèëî äî ëàï êèöüêè ³ ñëîâà ³ç ñòàðî¿ Êíèãè Ìóäðîñò³.ñëîâà ³ç ñòàðî¿ Êíèãè Ìóäðîñò³.
6
ÌÌèøåíÿ çðàä³ëî. «Ùîñü íîâå, èøåíÿ çðàä³ëî. «Ùîñü íîâå, öüîãî ÿ ùå íå êóøòóâàâ», — öüîãî ÿ ùå íå êóøòóâàâ», — ïîäóìàâ Õðóì ³ æàä³áíî õàïíóâ ïîäóìàâ Õðóì ³ æàä³áíî õàïíóâ öå ùîñü, ùå íèì íå ïîãðèçåíå. öå ùîñü, ùå íèì íå ïîãðèçåíå.Õðóì íå çíàâ, ùî ãîñïîäàð³ Õðóì íå çíàâ, ùî ãîñïîäàð³ çäîãàäàëèñÿ, êóäè ä³âàºòüñÿ çäîãàäàëèñÿ, êóäè ä³âàºòüñÿ âñå ¿õíº çåðíî, ³ çàâåëè âñå ¿õíº çåðíî, ³ çàâåëè íàéçë³øó êèöüêó, ÿêó ëèøåíü íàéçë³øó êèöüêó, ÿêó ëèøåíü çìîãëè çíàéòè. Õâ³ñò ò³º¿ çìîãëè çíàéòè. Õâ³ñò ò³º¿ ñàìî¿ êèöüêè é âêóñèëî íàøå ñàìî¿ êèöüêè é âêóñèëî íàøå íåíàæåðëèâå ìèøåíÿ. Êèöüêà íåíàæåðëèâå ìèøåíÿ. Êèöüêà ãîëîñíî íÿâêíóëà, ³ â Õðóìà ãîëîñíî íÿâêíóëà, ³ â Õðóìà óï’ÿëèñÿ äâà çë³ çåëåí³ îêà. óï’ÿëèñÿ äâà çë³ çåëåí³ îêà. «Ò³êàòè», — ïîäóìàâ â³í, ³ íîãè «Ò³êàòè», — ïîäóìàâ â³í, ³ íîãè ñàì³ ïîì÷àëè äî îãîðîæ³. ñàì³ ïîì÷àëè äî îãîðîæ³. Õðóì, ñïîòèêàþ÷èñü, ïàäàâ ³ Õðóì, ñïîòèêàþ÷èñü, ïàäàâ ³ ñòîð÷ãîëîâ ëåò³â ç ãîðè. ñòîð÷ãîëîâ ëåò³â ç ãîðè. Êîëè íàðåøò³ íàø óò³êà÷ Êîëè íàðåøò³ íàø óò³êà÷ çì³ã ñõîâàòèñÿ â³ä êèöüêè, â³í çì³ã ñõîâàòèñÿ â³ä êèöüêè, â³í ðîççèðíóâñÿ é çðîçóì³â, ùî ðîççèðíóâñÿ é çðîçóì³â, ùî îïèíèâñÿ â äð³ìó÷îìó ë³ñ³, îïèíèâñÿ â äð³ìó÷îìó ë³ñ³, äàëåêî â³ä äîìó. äàëåêî â³ä äîìó.
4
ÖÖ³ë³ñ³íüêèé äåíü òèíÿëîñÿ ³ë³ñ³íüêèé äåíü òèíÿëîñÿ ìèøåíÿ ìëèíîì, àëå í³÷îãî ìèøåíÿ ìëèíîì, àëå í³÷îãî íå çíàéøëî. ³äòàê âîíî íå çíàéøëî. ³äòàê âîíî íàäóìàëî âèá³ãòè íàäâ³ð íàäóìàëî âèá³ãòè íàäâ³ð ³ ðîçâ³äàòè, ÷è º ùî òàì ³ ðîçâ³äàòè, ÷è º ùî òàì ïî¿ñòè. Ó æèâîò³ â íüîãî ïî¿ñòè. Ó æèâîò³ â íüîãî áóð÷àëî, ³ éîìó êîðò³ëî áóð÷àëî, ³ éîìó êîðò³ëî ÷èì-íåáóäü ïîõðóìò³òè. ÷èì-íåáóäü ïîõðóìò³òè. Õîäèëî-õîäèëî ãîëîäíå Õîäèëî-õîäèëî ãîëîäíå ìèøåíÿ ïî äâîð³, ïðîòå ìèøåíÿ ïî äâîð³, ïðîòå òàê í³÷îãî é íå íàäèáàëî. òàê í³÷îãî é íå íàäèáàëî. Òîä³ âèð³øèëî âîíî Òîä³ âèð³øèëî âîíî ïîâåðíóòèñÿ íàçàä äî ïîâåðíóòèñÿ íàçàä äî êîìîðè é ïîäèâèòèñÿ, êîìîðè é ïîäèâèòèñÿ, ÷è íå ïðèíåñëà éîìó ìàìà ÷è íå ïðèíåñëà éîìó ìàìà ÿêî¿ñü ¿æ³. ÿêî¿ñü ¿æ³. Ðàïòîì Ðàïòîì ìèøåíÿ ìèøåíÿ ïî÷óëî ÿêåñü ïî÷óëî ÿêåñü øàðóä³ííÿ ³, øàðóä³ííÿ ³, ðîççèðíóâøèñü ðîççèðíóâøèñü íàâñ³á³÷, ïîáà÷èëî ùîñü íàâñ³á³÷, ïîáà÷èëî ùîñü äîâãå, ùî âèñîâóâàëîñÿ äîâãå, ùî âèñîâóâàëîñÿ ç-çà êóõîííèõ äâåðåéç-çà êóõîííèõ äâåðåé. .
12
ÕÕðóì çäèâóâàâñÿ: ðóì çäèâóâàâñÿ:— Çâ³äêè âè çíàºòå, ÿê ìåíå — Çâ³äêè âè çíàºòå, ÿê ìåíå çâàòè? çâàòè?— Ìåí³ ïðî òåáå êàçàâ òâ³é — Ìåí³ ïðî òåáå êàçàâ òâ³é ä³äóñü. ä³äóñü.— À íàâ³ùî? — À íàâ³ùî?— Áî â³í õîò³â, ùîá ÿ òîá³ — Áî â³í õîò³â, ùîá ÿ òîá³ ðîçïîâ³â îäíó òàºìíèöþ. ðîçïîâ³â îäíó òàºìíèöþ.— Òàºìíèöþ? À ÂÎÍÀ — Òàºìíèöþ? À ÂÎÍÀ ¯ÑÒ²ÂÍÀ? — çðàä³ëî ìèøåíÿ: ¯ÑÒ²ÂÍÀ? — çðàä³ëî ìèøåíÿ: æèâ³ò â³ä ÿã³ä ñòðàøåííî áîë³â, æèâ³ò â³ä ÿã³ä ñòðàøåííî áîë³â, ³ õîò³ëîñÿ ïî¿ñòè ùî-íåáóäü ³ õîò³ëîñÿ ïî¿ñòè ùî-íåáóäü ñóòòºâ³øå. ñóòòºâ³øå.— ͳ, âîíà íå ¿ñò³âíà, àëå òîá³ — ͳ, âîíà íå ¿ñò³âíà, àëå òîá³ ïðèäàñòüñÿ. ïðèäàñòüñÿ.— Ãàðàçä, êàæ³òü, ùî çà — Ãàðàçä, êàæ³òü, ùî çà òàºìíèöÿ! òàºìíèöÿ!— Öÿ òàºìíèöÿ çàïèñàíà â — Öÿ òàºìíèöÿ çàïèñàíà â ñòàð³é ìóäð³é êíèç³. ñòàð³é ìóäð³é êíèç³.Âîíè âìîñòèëèñÿ â ãëèáîê³ Âîíè âìîñòèëèñÿ â ãëèáîê³ êð³ñëà, òàê³ æ ñòàð³, ÿê ³ ¿õí³é êð³ñëà, òàê³ æ ñòàð³, ÿê ³ ¿õí³é ãîñïîäàð. ãîñïîäàð.
17
Á уло собі каченя, і так воно
й звалося: Каче-ня. Жило воно у дворі в сараї, було воно підліт-ком. Біля нього в іншому сараї мешкали тато Пі-вень, мама Курка й маленьке курча на ім’я Гоша.
Усі у дворі: інди-ки, кури і навіть
малень-кі курчата — не любили Каченяти, бо воно було негар-не й надто велике. А ще одного разу маленьке курча зумисно штовхнуло Каченя...
Каченя сказало:— Навіщо ти
мене штовхаєш? Хіба я тобі щось зробило?
Курча спо-чатку мовча-ло, але потім
раптом заплакало напоказ і побігло до мами Курки. І сказало, що Ка-ченя нібито його обмовило. Та Ка-ченя не обмовляло його, воно лише спитало! Воно на-магалося довести це всім, але йому ніхто не вірив. І його вирішили ви-гнати з пташника...
ДругКаченя осе-
лилося в пече-рі неподалік від пташника. Воно знало Ісуса й любило Його. І вірило, що Бог не зали-шить його без дру-зів. Спли-вав час, і Каченя
вже втратило надію... Аж раптом воно почуло чиїсь кроки.
«Мабуть, це Кур-ка прийшла мене знову сварити», — подумало з при-крістю Каченя.
Та кроки були дуже тихими й на-віть обережними. Каченя визирнуло й побачило малень-ке курча — не те,
яке його штовхну-ло, а інше.
Спочатку курча злякалося, та потім вони розбалакали-ся і взнали імена одне одного: Каче-ня та Гоша.
Гоша зовсім перестав бояти-ся каченяти, вони потоваришували. Щодня вони зустрі-чалися в печері й розмовляли.
Боже курчаЯкось Каченя
спитало Гошу:— Ти знаєш
Ісуса? Він створив нас.
— Ні, я не знаю Його, — від-
казав Гоша.
— Я можу тобі розказати про Нього, — відпові-ло Каченя.
Спочатку воно розповіло Гоші іс-торію про Давида. Про те, як Давид
полюбив Бога і став Його овечкою.
— І що, коли я попрошу Бога про-стити гріхи — я стану овечкою? — здивовано запитав Гоша.
— Ні, це так мовиться — «стати овечкою». Насправ-ді це означає, що ти покаявся і Бог завжди тобі допо-магатиме, «пасти-ме».
Каченя і Гоша
Текст — Ліля Канатуш, 12, Гродненська обл., Білорусь
18
— Можна мені теж по-молитися? Я теж хочу стати Божим курчам.
— Звичайно мож на. Ти можеш це зробити прямо зараз, — мовило Каченя.
— Господи, про-бач мені, що я
часто не слухався маму. Я більше так не буду і хочу стати Твоїм кур-чам. Амінь! — по-молився Гоша.
— Тепер ти став Божим курчам.
ЗаборонаГошина мама
Курка побачила, що Гоша кудись раз по раз зникає. І вона запитала його:
— Гоша! Ти де вештаєшся цілі-сінький день? Мені це не подобається. Відповідай! Куди ти ходиш?
— Я, мамо, це... потоваришував з
Каченям. Воно дуже добре.
— Я тобі забо-роняю гуляти з Ка-ченям. Воно дуже погане й навчить тебе битися.
Каченя зауважи-ло щось недобре. Гоша не приходив до нього, і йому було сумно.
РятувальникБули похмурі
дні... Насувалася
страшна х м а р а ,
усе небо потемніло. Лас-
тівки літали низько — це була ознака наближення дощу.
Ось почало кра-пати з неба. Дощ усе посилювався. Курчата побігли до сараю. Гоша та ще одне маленьке курча, які гралися на дворі, сховалися під дахом сараю. Величезні калюжі
з’явилися на землі. У Гоші та іншого курчати лапи були вже наполовину у воді. Калюжа збіль-шувалася, і вони почали тонути. Вони майже вже зникли в калюжі.
Аж тут раптом з’явилося Каченя, воно пливло до курчат.
— Швидше стри-байте мені на спи-
ну! Я вас врятую, — гукнуло до по-топаючих курчат Каченя.
Пливло назад воно вже знесиле-не, але задоволене, бо несло на собі тих, кого створив Бог!
Коли дощ ущух, усі зібралися нав-коло Каченяти.
Мами тих кур-чат, яких врятувало Каченя, дякували йому й казали:
— Проси що хочеш...
Воно мовило:— Пустіть мене
лише у двір і до-звольте мені гра-тися з курчатами.
І воно знову за-мешкало у дворі. Усі його поважали. Каченя розповіло всім про Ісуса, і мами кури теж полюбили Ісуса.
Малюнки —
Еліана Й рке, 13,
Шарлотт, Північна
Кароліна, США
19П
ерек
лад
з ан
глій
сько
ї Н
К
Фот
о із
арх
іву
сім
’ї Д
авид
ових
íàâ³òü âäàëî-íàâ³òü âäàëî-ñÿ ïîòðèìàòè â ñÿ ïîòðèìàòè â ðóêàõ ñïðàâæ-ðóêàõ ñïðàâæ-íüîãî ìîðñüêî-íüîãî ìîðñüêî-ãî ¿æàêà! ³í ãî ¿æàêà! ³í
ëîñêîòàâ ìîþ äî-ëîñêîòàâ ìîþ äî-ëîíþ: òîìó ùî ìîðñüê³ ¿æàêè ïî-ëîíþ: òîìó ùî ìîðñüê³ ¿æàêè ïî-ñò³éíî ïîâ³ëüíî ïåðåñóâàþòüñÿ.ñò³éíî ïîâ³ëüíî ïåðåñóâàþòüñÿ.
Äåÿê³ ìîðñüê³ ¿æàêè ô³îëå-Äåÿê³ ìîðñüê³ ¿æàêè ô³îëå-òîâîãî êîëüîðó ç ìàëåíüêèìè òîâîãî êîëüîðó ç ìàëåíüêèìè ãîëî÷êàìè, à ³íø³ — ÷åðâîí³, ç ãîëî÷êàìè, à ³íø³ — ÷åðâîí³, ç âåëèêèìè ãîëêàìè. Äåÿê³ áóëè âåëèêèìè ãîëêàìè. Äåÿê³ áóëè ñîðîì’ÿçëèâèìè é õîâàëèñÿ, à ñîðîì’ÿçëèâèìè é õîâàëèñÿ, à ³íø³ ñèä³ëè íà âèäíîò³. Ìîðñüê³ ³íø³ ñèä³ëè íà âèäíîò³. Ìîðñüê³ ¿æàêè íàãàäàëè ìåí³ øêîëó: ¿æàêè íàãàäàëè ìåí³ øêîëó: õòîñü ñèëüí³øèé, à õòîñü õòîñü ñèëüí³øèé, à õòîñü ñëàáøèé, õòîñü çàâæäè ñëàáøèé, õòîñü çàâæäè ïîïåðåäó, à õòîñü òè-ïîïåðåäó, à õòîñü òè-õåíüêî ñèäèòü ó êóòî÷êó. õåíüêî ñèäèòü ó êóòî÷êó. Ðîçó쳺ø, Áîã ñòâîðèâ Ðîçó쳺ø, Áîã ñòâîðèâ íàñ óñ³õ ð³çíèìè — ÿêi íàñ óñ³õ ð³çíèìè — ÿêi ìè íà âèãëÿä, ùî ¿ìî ìè íà âèãëÿä, ùî ¿ìî ³ ùî ðîáèìî. Òà íàé-³ ùî ðîáèìî. Òà íàé-âàæëèâ³øå òå, ùî ³í âàæëèâ³øå òå, ùî ³í çíຠ³ áà÷èòü íàñ çíຠ³ áà÷èòü íàñ óñ³õ! óñ³õ!
Òè êîëè-íåáóäü ïî-ñïðàâ æ-Òè êîëè-íåáóäü ïî-ñïðàâ æ-íüî ìó çàìèñëþâàâñÿ íàä òèì, íüî ìó çàìèñëþâàâñÿ íàä òèì, õòî æèâå â ãîëóáîìó îêåàí³, õòî æèâå â ãîëóáîìó îêåàí³, ñòâîðåíîìó Áîãîì? Òè ìîæåø ñòâîðåíîìó Áîãîì? Òè ìîæåø â³äïîâ³ñòè, ùî â îêåàí³ æèâóòü â³äïîâ³ñòè, ùî â îêåàí³ æèâóòü ðèáè. Òàê, àëå ðèáè — öå ëèøå ðèáè. Òàê, àëå ðèáè — öå ëèøå ìàëåíüêà ÷àñòèíà æèòåë³â îêå-ìàëåíüêà ÷àñòèíà æèòåë³â îêå-àíó.  îêåàí³ æèâóòü êîðàëè, â àíó.  îêåàí³ æèâóòü êîðàëè, â îêåàí³ æèâóòü äåëüô³íè é êèòè. îêåàí³ æèâóòü äåëüô³íè é êèòè. ß òîá³ ðîçïîâ³ì ïðî ìîðñüêèõ ß òîá³ ðîçïîâ³ì ïðî ìîðñüêèõ ¿æàê³â ³ ìîðñüêèõ ÷åðåïàõ, ÿê³ ¿æàê³â ³ ìîðñüêèõ ÷åðåïàõ, ÿê³ òåæ æèâóòü â îêåàí³.òåæ æèâóòü â îêåàí³.
Íåùîäàâíî ÿ ç³ ñâîºþ ñ³ì’ºþ Íåùîäàâíî ÿ ç³ ñâîºþ ñ³ì’ºþ â³äïî÷èâàëà íà Ãàâàÿõ, íà îñòðî-â³äïî÷èâàëà íà Ãàâàÿõ, íà îñòðî-â³, ùî äóæå ïîä³áíèé íà ðàéñüêèé â³, ùî äóæå ïîä³áíèé íà ðàéñüêèé ñàä. Íàéö³êàâ³øîþ ïðèãîäîþ äëÿ ñàä. Íàéö³êàâ³øîþ ïðèãîäîþ äëÿ ìåíå áóëî ï³äâîäíå ïëàâàííÿ. ìåíå áóëî ï³äâîäíå ïëàâàííÿ. ϳä âîäîþ ÿ ïîáà÷èëà áàãàòî ϳä âîäîþ ÿ ïîáà÷èëà áàãàòî ìîðñüêèõ ÷åðåïàõ, ÿê³ âèÿâëÿëè ìîðñüêèõ ÷åðåïàõ, ÿê³ âèÿâëÿëè äî íàñ ³íòåðåñ ³ íàìàãàëèñÿ äî íàñ ³íòåðåñ ³ íàìàãàëèñÿ
ï³äïëèâòè ï³äïëèâòè áëèæ÷å. áëèæ÷å. Àëå êîëè Àëå êîëè ÿ ïî÷à-ÿ ïî÷à-
ëà ïëèâòè äî íèõ, âîíè âåñü ÷àñ ëà ïëèâòè äî íèõ, âîíè âåñü ÷àñ â³ääàëÿëèñÿ. ×îìó? ϳçí³øå â³ääàëÿëèñÿ. ×îìó? ϳçí³øå ÿ ä³çíàëàñÿ, ùî â ÷åðåïàõ º ÿ ä³çíàëàñÿ, ùî â ÷åðåïàõ º ³íñòèíêò. Öå, ìàáóòü, ÿê ñîâ³ñòü ³íñòèíêò. Öå, ìàáóòü, ÿê ñîâ³ñòü ó ëþäåé. ó ëþäåé.
²íñòèíêò ³ ñîâ³ñòü — öå Áîæ³ ²íñòèíêò ³ ñîâ³ñòü — öå Áîæ³ âèíàõîäè. Íàïðèêëàä, òè ðîçáèâ âèíàõîäè. Íàïðèêëàä, òè ðîçáèâ âàçó, ³ ìàìà çàïèòóº òåáå, õòî âàçó, ³ ìàìà çàïèòóº òåáå, õòî öå çðîáèâ. Òâîÿ ñîâ³ñòü ï³äêà-öå çðîáèâ. Òâîÿ ñîâ³ñòü ï³äêà-çóº òîá³, ùî ïîòð³áíî ñêàçàòè çóº òîá³, ùî ïîòð³áíî ñêàçàòè ïðàâäó, àëå òâî¿ äóìêè — ùî ïðàâäó, àëå òâî¿ äóìêè — ùî ìîæíà îáìàíóòè. Ó ÷åðåïàõ ìîæíà îáìàíóòè. Ó ÷åðåïàõ ùîñü ïîä³á íå: êîëè ìè ïðîñòî ùîñü ïîä³á íå: êîëè ìè ïðîñòî ïëàâàºìî, âîíè äóìàþòü, ùî ìè ïëàâàºìî, âîíè äóìàþòü, ùî ìè íå çàâäàìî ¿ì øêîäè, à êîëè ìè íå çàâäàìî ¿ì øêîäè, à êîëè ìè ïî÷èíàºìî ïëèâòè äî íèõ, âîíè ïî÷èíàºìî ïëèâòè äî íèõ, âîíè äóìàþòü, ùî ìè ¿õ ç’¿ìî. Çâó÷èòü äóìàþòü, ùî ìè ¿õ ç’¿ìî. Çâó÷èòü áåçãëóçäî, àëå öå òàê.áåçãëóçäî, àëå öå òàê.
ϳä ÷àñ íàøîãî ï³äâîäíîãî ϳä ÷àñ íàøîãî ï³äâîäíîãî ïëàâàííÿ ìè áà÷èëè á³ëüøå ïëàâàííÿ ìè áà÷èëè á³ëüøå ìîðñüêèõ ¿æàê³â, àí³æ ðèá! Öå ìîðñüêèõ ¿æàê³â, àí³æ ðèá! Öå òàê³ êîëþ÷³ ñòâîð³ííÿ, ÿê³ ñèäÿòü òàê³ êîëþ÷³ ñòâîð³ííÿ, ÿê³ ñèäÿòü íà êàìåíÿõ ³ êîðàëàõ. Ìåí³ íà êàìåíÿõ ³ êîðàëàõ. Ìåí³
Текст — Люба Давидова, 13, Сакраменто, Каліфорнія, США
26 червня
Люба прийняла
хрещення.
Віта мо!
Морські Морські черепахичерепахиіі морські
морські їжакиїжаки
20
Несподіваний гість
Î дного теплого трав-невого дня я грався надворі зі своїм
котом Бантиком. Раптом я почув звук автомобіля. Я зрадів, тому що знав: це приїхав тато з роботи. Я побіг і обійняв його.
Але тато сказав мені загадковим голосом, що у нас є гості. Він показав униз, і я побачив у траві маленьке чорненьке білче-ня, яке нюхало мене. Воно було зовсім крихітним, та хвостик у нього був уже пухнастий, а оченята як дві яскраві чорні намистинки.
Дивно, але воно зовсім нас не боялося. Тато сказав, що білченя поводиться якось незвично і тому руками його краще не чіпати, бо раптом у ньо го
яка-не-будь хвороба. Малюк
невідступно прямував за татом до самого ґанку і не лише не боявся його, але, здавалося, намагався стрибнути й ухопитися за татову ногу. Білки-ма-ми ніде поблизу не було видно. Я забрав свого кота й побіг до будинку.
Знайда шукає допомоги
По к л и к а вши маму й брата, я дістав горішки та молоко і дав біл-ченяті. Білченя
метушилося, кидалося то в один, то в другий бік і весь час видавало якісь звуки, схожі чи то на буркотіння, чи то на торохтіння. Потім стрибнуло в молоко й пе-ревернуло тарілку, обмочи-ло мордочку, та молока не
п и л о . К о л и в о н о в з я л о горішок, то видно було, що воно ще не вміє їсти горіш-ки.
Що ж нам було з ним робити? Залишити його на вулиці саме? Його могли з’їсти сусідські коти або собаки, воно могло по-трапити під колеса авто-мобіля!
Тоді тато приніс клітку, надів рука-виці, узяв малюка й
посадив його в клітку. Наш знайда зовсім не запере-чував. Він зразу ж зарився з головою в рушник, який був у клітці, поторохтів трохи і швидко заснув.
А ми з мамою заходи-лися шукати в інтернеті інформацію про те, як доглядати за білченям. Ми дізналися, що наш гість, вочевидь, круглий сирота. Коли білченя йде
до людей без остраху й кидається до них, вилазить на ноги, значить, воно про-сить допомоги і, певно, з білкою-мамою щось трапи-лося. А білченята в такому віці ще дуже потребують допомоги і жити самостій-но не можуть.
БусинкаМій брат назвав його
Бусинкою. Насамперед біл-ченя потрібно зігріти. Коли
Бог зна ,
що станеться
завтра
Маленьке чорне розгублене
білченя прийшло до нас у двір. Воно не вміло навіть пити молока з миски.
21
йому хо-л о д н о , воно не може на-віть їсти. Бусинка з а в ж д и тепер за-кутувався з головою в рушник: він любив спати в затишку . Потім ми купили в аптеці ліки, які потріб-но було да-вати Бусинці. Він давно не їв, тому спочатку декілька годувань приймав ліки від зневоднення, а потім почав їсти з піпетки їжу для котенят.
Такого апетиту я ще не бачив! Він їв жадібно, як акула, ухопившись двома лапками за піпетку, і дуже бував незадоволений, коли пиття в піпетці закінчува-лося і йому доводилося
відірва-
тися й зачекати трохи, поки піпетку знову на-беруть.
Нові пригодиЗ Бусинкою у нас було
вдосталь клопоту. Білченя визнало клітку своїм куб-лом. Ми хотіли, щоб воно було вільним, і тримали двері клітки відчиненими. З часом Бусинка почав виходити з клітки на про-гулянку, але спати та їсти
повертався до свого кубельця.
Одного разу я, по-бачивши, що Бусинка влігся спати, чомусь вирішив зачинити дверцята його клітки й пішов додому ро-бити уроки. Невдовзі я почув шум у дворі. Величезний єнот під-крався до клітки Бусинки й захо-дився термосити її й перевертати.
Він хотів з ’ ї с т и білченя. Ми про-г н а л и єнота ,
та він не пішов, а сховав-ся на дереві й почав че-кати, поки все вгамується, — тоді він знову спробує ді стати білченя. Нам до-велося стерегти Бусинку.
Тієї ж ночі наш котик помер: він потрапив під колеса автомобіля. Ми дуже засмутилися. Потім я зрозумів, чому Бог на-правив до нас Бусинку: Він знав, що наш котик помре, і послав нам утіху.
Бусинка підріс трохи й перебрався на дерево. Тепер він живе, як і слід справжнім білкам, на де-реві в нашому дворі і сам знаходить собі їжу. Я часто бачу Бусинку, і мені при-ємно спостерігати, як він весело стрибає по деревах і дахах.
Текст — Філліп Анісімов, 11, Онтаріо, Канада
Великий єнот, як справжній мисливець, сховався на дереві й терпляче вичікував момент, коли зможе впіймати білченя.
Тато, Микола і я по черзі надягали рукавиці й годували Бусинку з піпетки.
22
Особливо їй подобається, коли її миють та вичісують, тоді вона почувається зовсім щасливою. Розчісувати потрібно чуб, гриву і хвіст. Для цього є спеціальні щіточки, скребло, гребінь.
Догляд за Ласункою — справа нелегка. Вона дуже чуйна тварина. Любить, коли з нею розмовляють спокійно та лагідно. Її не можна лякати. Тато казав, що не можна також показувати свій страх перед твариною. Вона теж це відчуває.
Це наша Ласунка. Я люблю кататися верхи на Ласунці й зовсім не хвилююся, що вона втече. Навіть з пасовиська вона може сама прийти додому. Ось яка вона розумна й вірна!
Увечері, після роботи, у Ласунки потрібно перевірити копита: видалити застряглі камінчики, грудки землі, реп’яхи. Я ще трішки побоююся це робити, тому що Ласунка вже зовсім доросла й дуже сильна. Поки що цим займається татко, та Ласунка настільки розумна, що охоче сама піднімає ногу.
А це — Каштанка. Вона зовсім не схожа на Ласунку. Каштанка горда й непокірна. Я ще не пробував ката-тися на ній верхи. Правду кажучи, я її побоююся.
Підходити до неї краще спереду або зліва. З цього ж боку слід вести на поводі, прив’язувати, чистити, запрягати, сідлати, сідати в сідло.
Ласунка полюбляє їсти овес і сіно, хоча сіно інколи можна замінити соломою.
Моє завдання — вчасно нагодувати та напоїти Ласунку. Годувати потрібно часто: не менше чотирьох разів у день.
Володя Ш., 9,
с. Листвин, Україна
23
Òèì, õòî
õî÷å íàâ÷èòèñÿ êàòàòèñÿ ³ âæå êóïèâ ñîá³ “äîøêó”, ðàäæó
íå ñèä³òè âäîìà, à éòè òðåíóâàòèñÿ, õî÷à á ó âèõ³äí³ ïî ÷îòèðè
ãîäèíè. ×èì á³ëüøå êàòàºøñÿ, òèì øâèäøå íàâ÷èøñÿ.Ìàêñèì Ñ., 8
q*%
2,“
…=
q*%
2,“
…=
скей
ті
скей
ті
Íàéâàæ÷å Íàéâàæ÷å íàâ÷èòèñÿ íàâ÷èòèñÿ ñòðèáàòè. ñòðèáàòè.
Ïî÷èíàòè Ïî÷èíàòè òðåáà ç òðåáà ç
ìàëåíüêèõ ìàëåíüêèõ áîðäþð÷èê³â. áîðäþð÷èê³â.
Ò³ìà Ë., 7Ò³ìà Ë., 7
Ìîÿ Ìîÿ ìð³ÿ ìð³ÿ çä³éñíè-çä³éñíè-
ëàñÿ ëàñÿ — ìåí³ ïîäàðóâàëè ìåí³ ïîäàðóâàëè ñïîðòèâíèé ñïîðòèâíèé ñêåéò. Ðàäæó: ñêåéò. Ðàäæó:
íå ðèçèêóéòå íå ðèçèêóéòå ç³ øâèäê³ ñòþ, íå ç³ øâèäê³ ñòþ, íå
çàáóâàé òå ïðî çàáóâàé òå ïðî íàêî ë³í íèêè íàêî ë³í íèêè
òà øîëîì.òà øîëîì.Àíòîí ß., 12Àíòîí ß., 12
Ñïî÷àòêó Ñïî÷àòêó ïîòð³áíî íàâ÷è-ïîòð³áíî íàâ÷è-òè ñÿ ïðîñòî ñòîÿòè òè ñÿ ïðîñòî ñòîÿòè
íà ñêåéò³, âîðóøè òè íà ñêåéò³, âîðóøè òè íîãàìè é ïåðå-íîãàìè é ïåðå-
ñòàâ ëÿòè ¿õ, ñòàâ ëÿòè ¿õ, áàëàíñóâàòè ì³æ áàëàíñóâàòè ì³æ ïåðåäí³ìè é çàäí³ìè ïåðåäí³ìè é çàäí³ìè êîëåñàìè, òîáòî êîëåñàìè, òîáòî
íàâ÷èòèñÿ çáåð³ãàòè íàâ÷èòèñÿ çáåð³ãàòè ð³âíîâàãó. Äóæå ð³âíîâàãó. Äóæå
âàæëèâî ç ñàìîãî ïî÷àòêó âàæëèâî ç ñàìîãî ïî÷àòêó ïðàâèëüíî â³äøòîâ õóâàòèñÿ. ïðàâèëüíî â³äøòîâ õóâàòèñÿ.
Âèçíà÷òå, ÿêîþ íîãîþ âïåðåä Âèçíà÷òå, ÿêîþ íîãîþ âïåðåä âàì çðó÷í³øå ñòîÿòè íà âàì çðó÷í³øå ñòîÿòè íà
äîøö³.äîøö³.²ëëÿ Ì., ²ëëÿ Ì.,
1313
24
Домашній м
Фігурки акторів ми намалювали на щільному папері. Щоб вони трималися вертикально, ми вставили їх у проріз на шкільній гумці. Щоб фігурку можна було рухати по сцені під час спектаклю, прикріпили до них палички.
З великої картонної коробки ми зробили сцену й прикрасили її, щоб вона на вигляд була як у справжньому театрі. Для освітлення сцени потрібно було вирізати отвір зверху (на стелі) для лампи.Потім ми пошили театральну завісу з клаптя тканини, який знайшли у мами.
Щоб краще передати насдодати музичний супров
ти? Тоді можна послухати чи почитати
цікаву історію. Особливо коли вся сім’я
збирається разом і хтось один читає вголос,
а інші слухають. Вечір минає тоді непомітно
і хочеться, щоб читали ще й ще, і зовсім нема
бажання йти спати.
Одного разу ми в бібліотеці знайшли книгу про те,
як зробити домашній мініатюрний театр. Читати іс-
торії цікаво, але зобразити історію в справжньому
театрі — ще цікавіше, і ми відразу ж взялися до
роботи. Працювали всією сім’єю. Треба було ви-
брати історію, написати сценарій, вивчити ролі,
виготовити акторів, придумати декорації, підібра-
ти музику... Щодо музичниого супроводу — хай
грає магнітофон, але враження буде, що грає
оркестр, або додамо свою живу музику.
холодно, темно або вогко, щоб гуля-
вас є вільний час, а за вікном надто
Що ви робите вечорами, коли у
теа
25
м ініатюрний Декорації малюємо на аркушах картону і приставляємо до задньої стінки сцени.
Для кожної п’єси потрібні свої декорації. Де відбуваються події вашої оповіді: у лісі, на морі чи на вулицях старовинного міста?
І звичайно, який же театр обійдеться без оркестру та оркестрової ями! Фігурки музикантів і диригента ми вирізали зі щільного паперу й розмалювали.
трій спектаклю, можна ід.
балася.
У нас є вистави для малюків
і біблійн
і
історії, які можна показуват
и на уро
ках не
-
дільної школи.
Коли ми читали книги Д
жона Бунья
на «Подо
-
рож пілігрима» та «Духовна війна
», ми виріш
или
зробити спектакль за цим
и книгами. Та
то напи
сав
сценарій. Звичайно, ми показа
ли тільки окр
емі,
найголовніші сцени з книги. А
ле наша мета
була,
щоб глядачі зацікавилися іс
торією і са
мі захот
іли
прочитати книгу.
Мені подобається працювати з нашим театром
,
готувати п’єси і влаштовувати виста
ви. Істо
рії
ніби оживають перед очима.
Спробуйте зробити такий мініатюрний
театр са
мі
— і побачите, як це цікаво.
прем’єру. Вистава всім дуже спо
до-
п’єсу, ми запросили гос
тей на
нашу
Підготувавши першу маленьку
Текст —
Микола Анісімов,
12, Онтаріо,
Канада
атр
26
Ï ро друзів кажуть, що їх поєднують «узи дружби». Це означає, що їхня дружба вірна, що вони завжди разом, що їх ніщо не розлучить. Їхня дружба
міцна й нерозривна. Слово узи застаріле, воно означає: те,
що зв’язує, поєднує.
Однак навіть у най-
кращих і вірних дру-зів трапляються сварки й
образи. Дорослі говорять, що так
виникають «заплутані вузли» в стосунках між друзями.
Іноді навіть здається, що дружбі кінець.Чи можна відновити узи дружби? Чи можна
розплутати вузли в стосунках?Іноді це зробити дуже важко.А іноді — досить просто: потрібно зга-
дати чарівне слово.Ти пам’ятаєш це слово? Звичайно, це
слово — «ПРОБАЧ».
Так само й у наших стосунках із Богом можуть виникати вузли через нашу гордість, непокору й нерозважливість.
Як ти думаєш, що допомагає розплутати такі вузли між нами й Богом?Звичайно, молитва-каяття, коли ми говоримо
Богові: «Пробач мою гордість» або «Пробач мою неслухняність».
Тут важливо ось що пам’ятати: якщо ми не навчимося просити прощення у друзів, яких скривдили, ми, напевно, не навчимося просити прощення й у Бога.
Ти можеш показати своїм друзям, як два шматки мотузки стають одним цілим. Розкажи їм, чого ти навчився, коли готувався до цього фокуса.
Попередньо потренуйся зав’язувати вузол і розрізати мотузку в потрібному місці.
Тобі знадобляться: білизняна мотузка довжиною 1,5 м (з обох
кінців мотузки постав крапки, приблизно на відстані 15 см від кінців); ножиці.
Фот
о Н
К
27
2. Візьми кінець мо-тузки й зав’яжи вузол посередині, залишив-ши невеликий кінець.
1. Покажи друзям цілу мотузку. Мо-жеш дати їм її потри-мати.
3. Розріж мо-тузку ножицями між крапкою й вузлом.
4. Покажи мотузку.
5. Потягни за обидва кінці мо-тузки.
6. Затисни один кінець мотузки між великим і вказівним пальцями й почни намотувати мотуз-ку на долоню.
7. Намотуючи мотузку, зсувай вузол.
9. Заховай вузол у кишеню i зніми мотузку з долоні.
8. У руці в тебе зали-шиться вузол, але ні-кому не показуй його.
10. Можеш по-казати мотузку друзям.
с[email protected] noyivark.org twitter.com/noyivark
Спасибі усім, хто писав, малював,
фотографував, готував і майстрував.
Зн
ай
ди
10
Мал
юн
ок
—
Ан
я С
анц
еви
ч, 6
,
Бр
ес
т,
Біл
ор
ус
ь
Ані п
одоб
аєть
ся в
се ж
иве:
твар
ини,
риб
и, п
тахи
,
росл
ини,
ком
ахи.
Вон
а
залю
бки
мал
ює, ч
итає
,
пиш
е, г
рає. П
омічає
«нев
идим
і» о
браз
и: у
сміхне
ні
хмар
и, з
акох
ані де
рева
,
тано
к ли
сточ
ків...
в і дм
інн
ос
те
йУ в
ерес
ні А
ня
йде
до ш
коли
, у
перш
ий к
лас.
Баж
аємо
успіхів!
За
гад
ко
ви
й
світ
к
ом
ах
Related Documents
![Noah S Ark (Ver[1]](https://static.cupdf.com/doc/110x72/58f3504a1a28ab88688b45c3/noah-s-ark-ver1.jpg)
