Стор. 6 ч. 45 (1535) • 24 листопада 2013 р. ПОДІЯ К онференцiя вiдбулася 5 та 6 листопада 2013 р. у престижному Прин- стонському унiверситетському клубi на 43-й вулицi Мангетте- ну. В її пiдготовцi та органiзацiї приймали участь представники 12-ти iнституцiй та органiзацiй Америки i Канади та багато до- бровольцiв. Програму конфе- ренцiї пiдготував та очолив її втiлення «Центр вiдносин США–Україна». З упевненiстю можна оцiнити цей форум, як найбiльш масовий щодо кiль- костi доповiдачiв (бiльше 50- ти), як високо професiйний (до- повiдали найсильнiшi дослiд- ники цього питання iз семи країн свiту), як бездоганно ор- ганiзований та оснащений. От- же, мiжнародна конференцiя —до честi її органiзаторiв — вiдбулася на високому рiвнi. Ось що розповiв про мету та завдання цього форуму вико- навчий директор «Центру вiдносин США-Україна» д-р Володимир ЗАРИЦЬКИЙ: «Ми мали намiр провести унiкальну конференцiю в тому сенсi, що вперше зiбрали разом найкращих знавцiв питання Голо- домору-геноциду з кiлькох країн: України, США, Канади, а також представникiв з Польщi, Британiї, Італiї, Францiї. Чому ми вва- жаємо, що вона — унiкальна, вирiшальна? Тому що всi дослiдники в останнє 20-лiття вже мали змогу опиратися на данi вiдкритих пiсля 1991 року дер- жавних та спецiяльних архiвiв (архiвiв КБ в Українi та ана- логiчних — в низцi iнших країнах). Поряд зi споминами свiдкiв цiєї трагедiї, це — вже найбiльш на- уково обрунтованi дослiдження. Всi доповiдi записуємо i маємо намiр видати окремим збiрни- ком. Принаймнi в електронному виглядi. Це буде величезна на- укова база для подальших дослiджень. Адже питання виз- нання Голодомору в Українi гено- цидом продовжуватиметься. Як бачите, ця тема — одна з ведучих на цiй конференцiї. Отож, ми взяли на себе за- вдання вiдповiсти тут протягом двох дiб на цiлий ряд запитань: чому вiдбувся Голодомор?, як?, де?, хто виконавцi?, хто по- терпiв?, скiльки загинуло вiд го- лоду? Окрема сесiя – Голодо- мор, як геноцид. А також питання полiтично-економiчних, культур- них, соцiяльно-психологiчних умов Голодомору; питання Голо- домору i медiя; стану архiвiв; пи- тання заперечення i непризнання Голодомору; майбутнi виклики i пiдходи у вивченнi Голодомору та iншi. Нашi гостi не тiльки до- повiдають. Жвавi дискусiї з кож- ної сесiї ми вимушенi переривати через дуже суворий лiмiт часу». Коли i де з’явилися першi публiкацiї про голод в Українi? У голi авдиторiї, де вiдбува- лася конференцiя, органiзова- но двi величезнi книжковi вис- тавки з питань Голодомору: од- на з них — солiдна пiдбiрка книг, виданих Українським Народним Союзом, на другiй, не менш вражаючiй, — книги рiзних видавництв України, США, Канади. Мене, як жур- налiста, особливо вразила ор- ганiзована УНС (вiдповiдальна — Рома Лiсович) виставка ксе- рокопiй перших статей про Го- лодомор в американськiй пресi. Надзвичайно цiкавi факти: вiдомий всiй громадi США та Канади англомовний часопис «The Ukrainian Weekly» був створений саме в 1933 роцi з тим, щоб подати першi вiдо- мостi про голод в Українi для англомовних американцiв. Перше його число вийшло 6 жовтня 1933 р., де був надруко- ваний репортаж про протести українцiв метрополiї Нью-Йор- ку проти голоду в Українi, спричиненого полiтики боль- шевицької Москви. Друге число «The Ukrainian Weekly» вийшло 22 грудня 1933 р, в якому пiд заголовком «Червона юрба атакує ук- раїнцiв» надрукувано коротку iнформацiю Михайла Залiзко, де йшлося про демонстрацiю протесту проти полiтики Моск- ви українцiв Чикао у кiлькостi 5 тисяч осiб, яку американськi комунiсти закидали камiнням. А вперше правду про голод в Українi та iнших районах Совєтського Союзу надрукува- ла лiва єврейська газета «The Jewish Daily Forward» (редак- тор Гаррi ан) в 1933 роцi. Цю статтю передрукувала “The Ukrainian Weekly”, незважаю- чи на мовчання iнших газет та протести американських ко- мунiстiв, якi стверджували, що це — брехня. Тодi ж в однiй iз газет вiдомого медiя-магната Герста, який спiвчував лiвим, але дав згоду на таку iнфор- мацiю, також помiщений пере- друк iз «Forward». А 16 квiтня 1933 р. американська газета «New York Journal» помiстила статтю «Тowns of dead in Sovi- et». Такий ексклюзивний архiвний матерiял можна було побачити та почитати лише тут i в цi днi. Органiзацiя — на високому рiвнi У розкiшно виданiй бро- шюрi конференцiї за темою «Вимiрюючи наслiдки Голодо- мору» помiщена двохденна програма її роботи, починаючи з 8-ої години ранку до 9-ої вечо- ра, розписана похвилинно. Це — 12 сесiй (окремих тем), роз- рахованих на 1 год. 10 хв. кож- на, включаючи виступи двох- трьох доповiдачiв та 7-10 хви- лин дискусiй. Кожну сесiю вiв iнший моде- ратор. Обiдня перерва – лише 30 хвилин. А ще — довгi вечiр- нi сесiї 5 листопада в Україн- ському музеї, а 6-го – заключна — в Українському iнститутi Америки. Темпи – космiчнi. Увага до лише україномовних учасникiв та гостей — макси- мальна. Вони користувалися приймачами синхронного пере- кладу з англiйської, який вiру- озно здiйснювали колишнiй спiвробiтник радiо «Голос Аме- рика» Петро Фединський та Микола Григорян. Широко представлено пiд- бiрку друкованої продукцiї по тематицi конференцiї: тези або навiть доповiдi в повному об’ємi, додатковi матерiяли по тематицi виступiв. Учасники конференцiї одно- стайно вiдзначили високу ор- ганiзацiю заходу в цiлому та су- воре дотримання дисциплiни проведення, що дало змогу обiйняти, здавалося, неможли- ве за об’ємом. Завдячують цим умiлому керiвництву основного ведучого форуму — Володими- ровi Зарицькому. Лиш одна за- увага: для такої програми не вистачило ще одного дня, щоб мати бiльше можливостi для дискусiй. Доповiдi та їхнi автори Не реально вмiстити в корот- кому репортажi навiть тези ос- новних, найцiкавiших до- повiдей. Та все ж назвемо бодай кiлька з них — найвiдомiших постiйних дослiдникiв цiєї про- блематики. В США – це ук- раїнськi американцi, в основно- му унiверситетська професура: з Гарварду — Любомир Гайда, Сергiй Плохiй, Григорiй Грабо- вич, Галина Грiнь; Олександр Мотиль (унiверситет Ратерс), Оксана Шевель (унiверситет Трафт), професори з Канади — Богдан Клiд, Роман Сербин (мiж iншим, редактор книги, в якiй 28 мовами надрукована стаття автора концепцiї «гено- цид» Рафаеля Лемкiна «Совєт- ський геноцид в Українi»), Френк Сисин, Ярослав Балан, Сергiй Цiпко, Любомир Лу- цюк, Ольга Андрiєвська та iншi. Показово, що i в нашi днi є американцi, певною мiрою продовжувачi славнозвiсного Джеймса Мейса, якi займають- ся тематикою українського Го- лодомору. Наприклад, Марк фон Гаен з Арiзонського i Нор- ман Ноймарк iз Станфордсько- го (Калiфорнiя) унiверситетiв. Запам’ятався виступ Андрея Стуттафорда – журналiста iн- тернет-газети «National Review Online» та Енн Епплебаум — колумнiста газети «Вашинтон Пост», лавреата Пулiтцерiв- ської премiї за книги «Історiя УЛау» та «Залiзна завiса», яка оголосила, що має намiр писати книгу про Голодомор. Вiд Британiї виступав Нi- ель Коллi. Той самий, який до- помагав своїй матерi Марарет Сiрiол Коллi розшифрувати знайденi в 1990 роцi архiви її дядька, нинi всесвiтньовiдомо- го британського журналiста арета Джонса, який був свiд- ком Голодомору в Українi в 1932-1933 роках. Вiн вiдвiдав Україну двiчi — в 1930-му та 1933-му роках. Окрiм написа- ної ще тодi книги, збереглися його щоденники, газети, унi- кальний фотоархiв-свiдчення трагедiї (бiльшiсть з них викла- денi на сайтi www.garethjones. org). арет Джонс першим на весь голос заявив свiту про Го- лодомор, був першим iз жур- налiстiв, хто бачив на власнi очi масову гибель селян, був пер- шим, хто заявив, що голод в Українi був запланованим теро- ром. Можливо, як реальний свiдок, арет Джонс i поплатив- ся життям у свої 30 рокiв. Це — той самий Нiель Коллi, який у всесвiтньовiдомому докумен- тальному фiльмi (2008) Сергiя Буковського «Живi» («ран- прi, Женева-2009») був одним iз його героїв: зачитував урив- ки iз щоденникiв свого дво- юрiдного дядька арета Джон- са. Окрiм доповiдi, в якiй Нiель Коллi охарактеризував першi вiдгуки свiтової преси на ситуацiю в СРСР в 30-тi роки та тодiшню реакцiю на них, був незмiнним учасником усiх сесiй, став СВОЇМ в українсько- му середовищi цього наукового Чому важливо говорити про Голодомор сьогодн i? Враження вiд мiжнародної конференцiї з питань Голодомору в Нью-Йорку Лiдiя КОРСУН Виступ Вiктора Рудя на вечiрнiй сесiї в Українському музеї 5 листопада. Д-р Андреа рацiозi. Італiя В центрi – Євгенiя Сакевич-Даллас — автор i героїня фiльму «Свiдок Женя», щойно нагород- жена Грамотою-подякою вiд УККА за мужнiсть та витривалiсть у роки Голодомору .
3
Embed
Чомуважливоговорити проГолодоморсьогоднusukrainianrelations.org/images/pdf/[HESSE 2013] National... · 2016-02-05 · (Львiв), за завданням
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.