15 ідей для гендерної рівності

Проект «Нові медіа як інструмент громадської активності в утвердженні гендерної рівності»

15 Ідейдля гендерної рівності

Збірку есе «Що я можу зробити для гендерної рівності» підготовлено

ЧОО ВАЖ «Славія» http :// progender . wordpress . com у партнерстві з ГО «Інститут

розвитку креативних технологій та мас-медіа» http :// crimea . ning . com / у рамках

проекту «Нові медіа як інструмент громадської активності в утвердженні гендерної рівності», що реалізується у рамках конкурсу грантів Міжнародного благодійного фонду “Український жіночий фонд” http://www.uwf.kiev.ua

1

http://www.uwf.kiev.ua/

http://crimea.ning.com/

http://progender.wordpress.com/


Ідеї для гендерної рівності

Усе починається з ідеї. Справді, коли є гарна ідея, то й однодумці

знайдуться, і робота принесе результати та задоволення.

У цій збірці під однією обкладинкою зібрано 15 чудових ідей для гендерної

рівності.

Авторки об’єднують усю Україну, мають відмінний життєвий і професійний

досвід. Дехто лише починає свій шлях у гендерній сфері, а дехто - вже має

численні здобутки, досягнення...

Але втім і принада цієї збірки: у її багатогранності.

Зазирніть до збірки есе «15 ідей для гендерної рівності» - і ви обов’язково

відчуєте підтримку однодумців, знайдете свою ідею, яка вже чекає на втілення.

Юлія Гончар,

Голова ЧОО ВАЖ «Славія»

2


Тамара ВіхарєваГромадська організація «Євпаторійський інформаційно-консультаційний центр»

Що я можу зробити для утвердження гендерної рівності Для утвердження гендерної рівності,що я особисто можу зробити, використовуючи

придбаний мною досвід:

роботи в структурі Євпаторійського міськвиконкому;

організації різних бізнес-структур;

заснуванні громадської організації;

з організації політичних виборчих процесів;

участі у виборах місцевих рад, до Верховної Ради Криму та України;

була депутатом Євпаторійської міської ради;

очолювала первинну організацію політичної партії «Народний РУХ

України за єдність»;

Маю можливість на базі громадської організації «Євпаторійській

інформаційно-консультаційний центр» інформувати жінок про те, що вони мають

права людини та повинні їх використовувати. Допомагаю оприлюднювати випадки

порушення прав на підставі гендеру та боротися з ними. Допомагаю сформувати

думку про нову практику прав людини, яка повністю вирішуватиме питання

загальнолюдських прав жінок.

Гендерна рівність є однією з ознак правової держави але, на сьогодні

багатьом жінкам бракує засобів та знань необхідних для використання своїх прав,

для боротьби проти зловживань. Наша організація «Євпаторійській інформаційно-

консультаційний центр», надає інформаційно-консультаційну допомогу, юридичну

допомогу з захисту прав жінок ,жінок з дітьми-інвалідами.

Гендерна рівність повинна будуватись на взаємній повазі. Жінка може бути

розумною та сильною , але на жаль сьогодні в країні перемагає стереотип, що жінка

не зовсім спроможна приймати участь у вирішенні великих питань будування

України, в прийнятті адекватних рішень для поліпшення життя громадян нашої

країни, тільки тому що вона жінка. Потрібно міняти стереотипи мислення

і на власному прикладі доводити, що жінка може бути сильною та розумною.

3


«Жінка і до неба дострибне задля досягнення своєї мети»

4


Наталя ЗаброцькаІнститут Громадського Лідерства

Що я можу зробити для утвердження гендерної рівності

Молода жінка в молодій країні….

Закінчила медичний університет, паралельно навчаючись на 4-тому курсі

відвідувала науковий гурток по психіатрії , на кафедрі психології, психіатрії та

сексології прийшла курс про асертивну поведінку та здоровий спосіб життя, згодом з

студентами - медиками ми ходили в школи проводили тренінги для школярів.

Отримала практичний досвід і матеріал для роздумів, зокрема про відношення,

цінності і бачення школярів, а також ефективність такого методу як тренінг для

підлітків – людей нашого майбутнього, пріорітетиі яких будуть визначати куди йде

країна….Далі доля мена звела з міжнародниками, почала займатись громадською

діяльністю, брала участь в міжнародних обмінах, брала до себе жити іноземців

(поляки), це розширювало світогляд і бачення цінності іншої культури.

Також займалась волонтерством, зокрема, проектом «Миколай про Тебе не забуде»,

далі координувала культурну програму для іноземців, які приїхали в Україну вивчати

її культуру та традиції, потім навчалась в Інституті Громадського Лідерства, як

активіст громадського руху, згодом увійшла в правління організації. Сьогодні займаю

активну громадську позицію в житті займаюсь культурно –просвітницькою діяльністю,

створила авторський проект «Школу етикету», яка відкриваю людям їх самих, людей

довкола і світ прекрасного. Потреба в тому, щоб заповнити прогалини у вихованні, а

також відчуття, що можу ц зробити дали поштовх до діяльності.

З мистецької точки зору, реалізувала себе в написані двох поетичних збірок,

представляла Львів на І- му Всеукраїнському форумі творчої молоді в Києві,

написала по Галицько - Волинському літопису віршовану поему «Стежками короля

Данила», (гран-прі мистецького конкурсу Львову 750»), в студентські роки тричі була

фіналістом конкурсу «Студент року», в номінації «студент – митець». На сьогодні,

враховуючи професію, мабуть більше починає тягнути на прозу…і, можливо, напишу

на основі практики і життя низку новел.

5


Працюю лікарем – психіатром, щодня на роботі бачу біль, поламані долі і

психічні захворювання. Бачу те, як не повинно бути і що до цього проводить. Робота

є складною і цінною, вона навчила мене цінити «норму», працюю не лише

медикаментозно, але й словом. Щоб краще, фахово допомагати пішла на 2-гу вищу

освіту, психологія. Пішла нетиповим шляхом, як сказав декан з післядипломної освіти

– Ви перший психіатр, що пішов на психологію, за час моєї роботи. Навчаюсь із

задоволенням, бо маю вже клінічний досвід і все складається в пазл свідомості дуже

добре. Хочу говорити не лише з позиції розуміння патології, але й добре розбиратись

в здоровій психології, розуміти макрорівень, як функціонує соціум і як проходить

формування здорової особистості…

Багато написала про себе, щоб може краще донести що можу зробити.

На даний час разом з Інститутом родини працюю в робочій групі по розробці тренінгу

для тренерів, тренінгу для підлітків, брошурою по цінностям хлопця і дівчини,

фільмом про стосунки хлопця і дівчини. (в додатку витяг з робочої зустрічі)

ЗАХОДИ ПО ЛІНІЇ ГУОН:

- Тренінг для тренерів 12-13 травня

- Тренінг «Тренери для волонтерів» (підготовка тих, хто працюватиме

безпосередньо в школах) 26-27 травня

- Розробка Концепції, тематики, програми та роздаткових матеріалів

тренінгу, скласти список викладачів та слухачів, забезпечити

роздатковим матеріалом. Знайти приміщення для проведення. (ІРПЖ,

Н. Заброцька) до 20травня

- Конкурс учнівського малюнку, фотографії та твору «Моє здорове

майбутнє» 1 квітня – 1 травня

- Розміщення білбордів з малюнками- та фото- переможцями конкурсу 1

червня День захисту дітей

- Конкурс молодіжного малюнку, фотографії та твору «Правдива дружба,

справжнє кохання, щаслива сім’я» – 1 травня –1 червня

- Розміщення білбордів з малюнками- та фото- переможцями конкурсу 11

вересня

6


- Розробити положення конкурсу, изначити місце проведення та

нагородження переможців, визачити призи (Н. Заброцька, ІРПЖ) до 30

березня

Дані знання, спілкування з учасницями, які працюють в сфері гендерної

рівності дасть мені можливість поставити деякі акценти в діяльності, оскільки маємо

підтримку по охопленню всю Львівську область. Особливо я це бачу в стереотипах

сприйманні дівчини і хлопця, чоловіка та жінки.

Друга можливість, я на даний час є фіналістом програми «Активні

Громадяни» від Британської Ради, 15-17 березня їду на форум випускників. Разом з

Київською організацією, «Серце в долоньках» був написаний проект про цінності

українців.

Власне я планую у Львові проводити медіа-проект, знімати на відео людей,

відомих, цікавих, а також просто активних і небайдужих, які б висловлювали свої

цінності, проект наразі в розробці. Моя організація Інститут Громадського Лідерства

має має проект «Школа успіху», в якій взяли участь « В минулих зустрічах вже взяли участь: Яна Клочкова, Денис Силантьєв, Павло Табаков, Дмитро Шимків,

Андрій Тлумак, Артем Федецький, Михайло Кополовець, Вільям Роша Батіста, Лев

Підлісецький, Дмитро Ванькович, Володимир Сивохіп, Федір Стригун, Василь

Вірастюк, Андрій Котельник, Тетяна Карвацька,Zоряна, Андрій Шандор, Петро

Нестеренко-Ланько, Наталка Карпа.

Маю бачення з відомими людьми брати відео – інтерв`ю про цінності. Можу

завдяки проходженню навчання у Вашій програмі грамотно зробити акценти,

сформувати і донести меседж, пробудити через відомих і активних людей інтерес і

бажання щодо змін щодо світогляду, цінностей, стереотипів.

Чому ще я дуже хочу. Власне ДУЖЕ хочу бути активною учасницею Вашої програми.

Мотивація: :

- Отримати досвід спілкування з представниками жіночих організацій, я ще не

мала прямої участі в жіночій програмі, а хотілося б відкрити це для себе

- Я довгий час обмежувала свою присутність у різноманітних мережах,

враховуючи специфіку роботи психіатра, тому мені дуже потрібна середовище

людей, які квалфіфіковано користовують медіа інструменти і можуть порадити, що і

як працює.

7


- Відчуваю, що втрачаю багато можливостей не користуючись медіа-

інструментами, тому ця программа це відповідь на мій запит.

- Як керівника школи етикету мене запрошують на інтервю та ефіри, тому – це

ще одна мотивація повчитися і робити більш професійно.

- Врешті решт маючи знання я реалізую те, що не наважувалась через технічну

необізнаність проекти, що стосуються цінностей, стереотипів чоловіків і жінок.

8


Галина ЄркоВОГО «Ґендерний центр», м. Луцьк

Що я можу зробити для утвердження ґендерної рівностіУ сучасному інформаційному просторі питання ґендерної рівності є

актуальними. У документі «Цілі Розвитку Тисячоліття: Україна» зазначається, що до

2015 року держава має ставити питання ґендерної рівності як один із пріоритетів

державної політики. У статті 24 Конституції України наголошується про рівність прав

жінок і чоловіків в українському соціумі. Закон України «Про забезпечення рівних

прав та можливостей жінок і чоловіків» констатує, що повинно бути досягнуто

паритетне становище жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Починаючи з 2008 року я зацікавилась можливостями утвердження ґендерної

рівності у суспільстві. Відвідавши один із освітніх семінарів, присвячений питанню

ґендеру, долучилася до діяльності ВОГО «Ґендерний центр». На базі громадської

організації у рамках реалізації проекту «Ґендер – у школу!» було створено

інтерактивний ґендерний театр, одним із наставників якого я є. Учасники театру за

допомогою міні-вистав пропагують ідеї ґендерної рівності, протидії насилля в сім’ї та

суспільстві. У рамках проекту під моєю координацією були проведені тренінги

студентами для учнів та вчителів шкіл міста Луцька.

«Вчимося себе захищати!» – ще один проект, який реалізований ВОГО

«Ґендерний центр» за моєї участі. Його метою було через тренінгові заняття та

дебатні ігри долучити молодь до питань ґендерної рівності та захисту прав дітей.

Ще один вид моєї діяльності – підготовка студентів-тренерів Луцького

педагогічного коледжу для проведення тренінгових занять з ґендерних та правових

питань, що проводяться у школах міста Луцька та у межах навчального закладу. Крім

того я виступила ініціатором запровадження та є викладачем спецкурсу «Основи

ґендерної рівності».

Як організатор інтерактивного ґендерного театру була співорганізатором

міського громадського форуму протидії ґендерному насильству (09.12.2009) та

Всеукраїнського громадсько-мистецького форуму (10.12.2010) у рамках Міжнародної

акції «16 днів протидії ґендерному насильству». У грудні 2011 р. Мандрівний

міжнародний фестиваль з прав людини «DOCUDAYS» проводив показ

9


документальних фільмів у Луцьку, в тому числі із ґендерної тематики. Залучаючи

молодь і ЗМІ, ми можемо формувати громадську думку щодо нетерпимості

жорстокості, насильства, порушення прав людини.

Величезну роль у пропагуванні ідеї ґендерної рівності є мас-медіа. Тому

намагаємось у громадській організації всі заходи проводити із залученням ЗМК.

На Волині існує коаліція правозахисних організацій, куди входять: ВОГО

«Ґендерний центр», ВОГО «Асоціація прав молоді Волині» і Волинський прес-клуб.

Разом координуємо свою діяльність на регіональному просторі.

Мета моєї діяльності – за допомогою слова пропагувати ідеї ґендерної

рівності і практичними діями втілювати їх у своїй роботі. У майбутньому я планую

продовжити брати участь у конференціях різного рівня; організовувати і проводити

круглі столи, семінари, дебатні ігри, форуми з питань утвердження ґендерної рівності

на теренах Волині і України.

Подальшу роботу щодо питань утвердження ґендерної рівності вбачаю у

розширенні спілкування з людьми, які займаються означеною проблематикою, обміні

досвідом, ознайомленні з новими методиками, технологіями та механізмами

утвердження ґендерної рівності.

Цікавлять можливості нових соціальних медіа для застосування у своїй

практичній роботі. Чим більше осіб дізнаються про переваги рівності прав і

можливостей жінок і чоловіків в Україні, тим швидше ми зможемо розбудувати

громадянське суспільство і демократичну країну.

10


Юлія КобиковаЦентр гендерної освіти Навчально-наукового інституту права та масових

комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ

Що я можу зробити для утвердження гендерної рівностіДля мене гендерна рівність є складовою частиною тих прав, які неодмінно

повинні належати кожній людині. Кожна людина повинна мати можливість

реалізовувати свій потенціал – у професії, у творчості, у народжені та виховуванні

дітей, і ніхто і ніщо не повинно їй у цім заважати.

Для мене утвердження гендерної рівності – це викоренення сталих

патріархальних стереотипів, які склалися у сприйнятті чоловічих та жіночих ролей

професійних та межособистісних стосунках, і які заважають формуванню свобідної

творчої особистості.

Дію цих стереотипів я спостерігаю на своїх студентах – як викладачу мені

доводиться часто ламати усталені погляди моєї аудиторії та запропоновувати інший

погляд на розподіл гендерних ролей. Дівчата та хлопці автоматично використовують

словосполучення «жінка повинна…», «справжній чоловік…», «чоловік – годувальник,

жінка – берегиня…», не зовсім усвідомлюючи значення у їх майбутньому житті цих

імперативів. На початку викладання курсу «Гендерної психології» вони не бачать

нічого поганого у такому розподілі «сил», і нам доводиться усім разом, крок за

кроком, долати ці препони. На прикінці курсу студентство вже розпізнає прояви

дискримінації щодо полу, не бажає миритися з сексизмом у медіа та рекламі,

продумує свій життєвий шлях – словом, бажає змін у своєму житті і не лишається

осторонь цих питань.

Саме з цих причин я була однією з ініціаторів створення центру гендерної

освіти у нашому виші, і це прагнення було підтримано на всіх рівнях, ми

співпрацюємо з багатьма установами. Таким чином ми маємо можливість надавати

таку потрібну інформацію з гендерної рівності студентам, курсантам, викладачам не

тільки нашого вишу, але і тих, що входять до Всеукраїнської мережі центрів

гендерної освіти, до створення якої наш ЦГО теж має е аби яке відношення J:

http://nnipmk.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=135:2012-02-01-15-

19-25&catid=168:2012-02-01-15-16-26&Itemid=158. Не лишаємося осторонь і такої

11

http://nnipmk.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=135:2012-02-01-15-19-25&catid=168:2012-02-01-15-16-26&Itemid=158




важливої проблеми. як насильство у родині: зі стін нашого університету виходять

майбутні правоохоронці, юристи і психологи, які у майбутньому мають надавати

допомогу людям, а деколи і вирішувати їх долі. Це якщо досить коротко.

Мене дуже зацікавили можливості, які надає ваш проект в сфері оволодіння

так необхідними мені знаннями і навичками роботи у ефірі: відео, радіо, інтернеті!

Саме зараз переді мною як координаторкою низки проектів ЦГО (а це «Гендерний

кінозал», «Зустрічі з успішними людьми» та ін.) постала проблема розповсюдження

нашої інформації, своєчасного її донесення – бо поділитися нашим досвідом нас

просять інші учасники мережі. Я, нажаль, не маю необхідного досвіду у цій сфері і

вирішення питань грамотного донесення інформації вимагає від мене багато зусиль

та часу, якого я, як викладачка, дослідниця та громадська активістка, нажаль, маю

обмаль J.

Я щиро сподіваюся, що потрапивши у ваш проект, здобуду нові, так необхідні

мені знання та практичні навички, а також зустрінуся з однодумцями і це дасть

можливість виникненню нових ідей та створюванню нових проектів.

12


Валентина КоновальчукЧеркаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних

працівників

Що я можу зробити для утвердження гендерної рівностіГендерна політика цивілізованого суспільства має ґрунтуватися на

використанні природного потенціалу, талантів, знань, умінь і навичок кожного

громадянина у відповідності із наданими можливостями вільного вибору діяльності у

розбудові суспільства, вирішенні актуальних проблем і формуванні стратегій його

перспективного розвитку.

Вважаю, що моя фахова компетентність і практичний досвід мають бути

зорієнтовані на розвиток гендерної культури громадян. В ідеалі, гендерна культура і

політика інтегруючись, виражаються у збалансованій системі, яка забезпечує гідні

умови людського життя, можливість повноцінної життєтворчості кожної особистості

на засадах гуманістичних цінностей.

Психологічне обґрунтування позиції стосовно того, що стать не являється

першопричиною психологічних характеристик поведінки і соціальних речей, дозволяє

адекватно реалізувати потенціал семантичної особистості і оптимізувати життєві

сценарії, нав’язані системою статево-ролевих уявлень, так само, як і декларованою

ідеєю тотальної рівності, дає можливість переосмислити свої можливості і

домагання, визначити перспективи життєтворчості, актуалізувати особистісні ресурси

для вибору суб’єктивних стратегій самореалізації.

У системі роботи із утвердження гендерної рівності буду продовжувати

просвітницьку діяльність із реалізації навчальних програм«Психологічний зміст

гендерного підходу у навчально-виховній діяльності», «Психологічні засади

гендерної політики», лекційні курси, семінари, просвітницькі заходи у системі

державного управління із проблем гендерної політики в Україні, реалізації ідей

гендерної рівності, керівництво науковими проектами, кандидатськими дисертаціями

із проблем гендерної психології, гендерної політики з метою:

- сформувати гендерну свідомість, оптимізувати культуру гендерної

поведінки;

13


- дати знання сутності, функцій, особливостей гендерної реалізації людей, як

повноправних членів суспільства;

- забезпечити розуміння психологічних причин сексуальних орієнтацій та

поглядів людей і толерантне до них ставлення

- застосовувати отримані знання із основ гендерної освіти з метою розвитку

особистості учня у процесі навчально-виховної діяльності;

- застосовувати гендерний підхід до аналізу конфліктних ситуацій, які

виникають у трудовому колективі, учнівському середовищі;

- аналізувати та долати соціально-психологічні стереотипи та упередження

стосовно гендерного сприйняття людей у суспільстві;

- поєднувати кращі традиції національної культури із прогресивними

цінностями сучасного демократичного суспільства;

- вибудовувати міжособистісні стосунки на партнерських засадах;

- доповнювати і розширювати можливості соціалізації дітей, альтернативні

суто ґендерному підходу:

- творчо доповнювати варіативність зон самореалізації дітей (наприклад,

заохочення дівчат до занять спортом, а хлопчиків – до самообслуговування);

- організовувати досвіду рівноправного співробітництва хлопчиків і дівчаток у

спільній діяльності;

- коректувати і нейтралізувати традиційні культурні заборони на емоційне

самовираження хлопчиків, заохочення їх до вираження почуттів;

- формувати досвід самозаохочення й підвищення самооцінки у дівчаток

(наприклад, технологія щоденника з фіксуванням успіхів);

- створювати умови для тренування міжстатевої чутливості (наприклад, через

театралізацію, обмін ролями);

- Сприяти зменшенню розриву між декларативним та реальним

утвердженням ґендерної рівності шляхом синтезу інформації та її адаптації

відповідно до конкретних регіональних чи місцевих потреб.

14


Софія Котова-ОлійникЦентр гендерної освіти Житомирського державного університету ім.

І.ФранкаЖитомирський обласний інститут післядипломної педагогічної

освіти

Що я можу зробити для утвердження ґендерної рівностіCкладові концепції ґендерної рівності, ґендерні ідеали та цінності вже

тривалий час є засадничими ідеями мого світосприйняття, особистих переконань,

наукових пошуків, громадської активності і професійної діяльності.

Познайомившись уперше з ґендерною тематикою у студентські роки на

початку 2000-х рр., я глибоко перейнялась ідеями рівних прав та можливостей

людини незалежно від її статі/ґендеру, віку, класу, етнічного походження, релігійних

переконань, расових чи класових особливостей, майнового статусу, фізичного стану

тощо. Саме тому, напевно, так гостро і боляче реагую на будь-які порушення у сфері

прав людини – натяки подвійного змісту, принизливі жарти або коментарі,

стереотипні погляди, упередження щодо жінок чи чоловіків, двозначні прохання,

глузливі репліки, дискримінаційну рекламу, мережу Інтернет (ЗМІ загалом), відкриту і

приховану дискримінацію у змісті навчальних програм, підручниках, посібниках та

методичних матеріалах, сексистські політичні гасла, лозунги, неадекватні привітання

до 8 березня, недалекі проекти законів та, власне, самі закони (наприклад,

нещодавній проект Закону щодо сплати податків особами, які не мають дітей після

30-ти років, експерименти у ВНЗ, що підпорядковуються МВС, у яких тепер не

можуть навчатись дівчата та інші нісенітниці), псевдогендерні теорії і практики – все

те, з чим практично кожного дня зіштовхуєшся на вулиці, в громадському транспорті,

у навчальній аудиторії, на роботі, в засобах масової інформації та ін. сферах

життєдіяльності. Намагання поширити свої переконання та відстояти ідею ґендерної

рівності серед знайомих і рідних, колег, керівництва, журналістів, науковців,

чиновників, громадськості та ін. завжди мало різну реакцію – від сприйняття,

розуміння, підтримки і сприяння щодо упровадження гендерних ідей до повного

нерозуміння, заперечення і відверто ворожого ставлення. Та особисто для себе я

вже давно зробила висновки: чим більше зіштовхуєшся з такого роду

15


випробовуваннями, різними формами спротиву та упередженнями щодо ідеї

ґендерної рівності, тим вони роблять мене сильнішою, впевненішою,

переконливішою у своїх поглядах, громадській та професійній діяльності.

Такий підхід до життя спонукав мене шукати, аналізувати, досліджувати і

розпочати займатись науковою, викладацькою, тренерською діяльністю, а також

відкрити громадську площину активності, боротись і працювати з однодумцями у

напрямку запобігання будь-яких форм дискримінації людини, подолання ґендерних

стереотипів, формування ґендерної культури, просування ґендерної рівності у різних

галузях – освіті, політиці, охороні здоров’я, економіці, культурі й мистецтві тощо. І

попри значні успіхи у цих сферах, розумію, що ще є над чим працювати.

Сьогодні я бачу для себе декілька напрямів, у яких можу утверджувати

ґендерну рівність:

1 напрям пов'язаний з науковою діяльністю. Він означає для мене фахово,

науково, водночас доступно для широкої громадськості досліджувати і висвітлювати

актуальні проблеми ґендерної теорії, ґендерної рівності у наукових публікаціях,

посібниках, монографіях тощо;

2 напрям – методичний. Розробка і написання методичних рекомендацій,

навчальних програм, буклетів, брошур тощо на ґендерну тематику. Створення нового

методичного інструментарію, розробка ґендерно-тематичних вправ і завдань,

ґендерних уроків та виховних заходів для психолого-педагогічних кадрів освітніх

закладів, студентів, колег та ін.;

3 напрям – викладацький. Щоденно, під час проведення навчальних занять

на ґендерну тематику на курсах підвищення кваліфікації педагогічних та

управлінських кадрів, сприяти зміні свідомості педагогів, вихователів, соціально-

психологічої служби, методистів, керівників навчальних закладів, долати пасивність і

консерватизм педагогічної професії, розвивати критичне мислення, розвінчувати

власні та професійні стереотипи й упередження, формувати активну життєву

позицію, лідерські якості, здійснювати ґендерний аналіз різних сфер особистого та

професійного життя, формувати ґендерну компетентність як складову професійної

компетентності педагогів та управлінців, що, відповідно, матиме вплив на

формування ґендерної культури підростаючої особистості і суспільства в цілому;

16


4 напрям – тренерський. Продовжити розробку і проведення тренінгових

занять та майстер-класів для певних цільових груп з актуальних питань ґендерної

рівності та її упровадження у різні сфери життєдіяльності;

5 напрям громадської активності: продовжувати організовувати та проводити

ґендерно-тематичні просвітницькі заходи, акції, інформаційні кампанії спрямовані на

учнівську та студентську молодь, освітян, журналістів, державних службовців,

громадськість. Просувати ідею ґендерної рівності у межах міста та регіону через

участь у засіданнях Обласної координаційної ради з питань сім’ї, ґендерної рівності,

демографічного розвитку та протидії торгівлі людьми, також у співпраці з іншими

громадськими організаціями;

6 – проектний напрям. Співпрацювати з українськими та міжнародними

організаціями, державними структурами, які підтримують ідею ґендерної рівності.

Писати і реалізовувати відповідні проекти, самій брати участь у реалізації ґендерних

проектів. Підвищувати свою кваліфікацію, навчатись і розвиватись самій та

допомагати іншим – учнівській і студентській молоді, освітянам, журналістам,

державним службовцям, широким колам громадськості.

Окрім того, мрію створити повноцінний сайт нашого Центру ґендерної освіти

при ЖДУ ім. І.Франка, який би був актуальним для усіх, хто цікавиться ґендерною

тематикою, з корисними теоретичними та практичними матеріалами, аудіо- та

відеотекою, інформаційними ресурсами, інтерактивними рубриками, досвідом нашої

роботи з реалізації ідеї ґендерної рівності тощо.

Також маю велике бажання навчитись працювати з новими медіа, щоб

повноцінно використовувати сучасні технічні та електронні засоби для просування

ідеї ґендерної рівності на рівні міста, області, а в майбутньому – на Всеукраїнському

рівні для досягнення поставлених цілей, співпраці з колегами з інших регіонів, для

проведення спільних заходів, акцій, які зможуть стати справжнім потужним

інструментом у зміні свідомості сучасної громадськості, досягненні ґендерної рівності

та забезпечення сталого розвитку нашого суспільства. Тому надзвичайно вдячна

організаторам за такий чудовий і необхідний сьогодні проект для громадських

активісток та активістів. Для мене буде велика честь стати його частинкою та

долучитись до реалізації такої перспективної ініціативи.

17


Ірина КузнецоваРедактор в ДП «Бурда-Україна» в редакції жіночого журналу “Ліза” та

молодіжного журналу “Oops!”

Что я могу сделать для утверждения гендерного равенстваС понятием гендера я познакомилась совсем недавно. С 2 февраля 2012

года меня зачислили на курс «Гендерный взгляд: Интернет». До этого времени у

меня не было четких ответов на поставленные самой же себе вопросы: «Почему я

не похожа на большинство девочек?», «Почему мое мышление и поведение часто

сравнивают с мужским?», «Неужели я что-то делаю не так?», «Мне нужно учиться

быть девочкой?», «Почему мужчины стали похожи на женщин (стали более

эмоциональными и слабыми)?» и т.д. И вот, уже сейчас на большинство этих

вопросов есть ответы, которые помогли мне избавиться от сомнений. Теперь я не

думаю, что мои личные качества как-то спорят с определением женщины и мужчины

не обязательно должны быть такими, как я себе напредставляля. Уже сейчас я

понимаю, что впечатление о личности не должно быть связано с полом. И что нет

таких понятий как настоящая женщина и настоящий мужчина. Есть просто человек,

обладающий определенным набором качеств, которые могут и не подходить именно

тебе, но это никак не должно влиять на взаимное уважение.

Моя работа в женском и молодежном журналах связана с текстами на

разные темы. Среди них большинство психологических. Они связаны с восприятием

мира, социума, с поведением в обществе и семье. В процессе обучения на

гендерном курсе я стала присматриваться к текстам сквозь «гендерные очки». И

поверьте, правок в текстах стало больше. Например, недавно в рубрике «Мой

ребенок» был материал, посвященный теме прихода весны. Читательницам

предлагалось вместе с детьми уже начать готовиться. Для этого мальчикам

предлагалось подарить рюкзак, ножик складной, посудку и готовить их к

предстоящим путешествиям. А девочки должны были устроить с мамой

генеральную уборку. Конечно, я очень возмутилась, и отправила всех в поход и всех

на уборку.

В жизни у меня есть несколько хобби: музыка, фотосъемка, видеосъемка.

Недавно мой преподаватель по ударным собирал музыкантов для совместного

18


выступления. Мне он сначала отказал, что для него является частой практикой

обращения с девочками. И благодаря гендерному курсу (я как раз уже прошла

половину его) я настояла на своем, уличив преподавателя в предвзятом отношении.

Он ссылался на то, что начинать репетировать нужно было за 2 месяца до концерта,

но у меня была информация, что он взял мальчика за 1,5 недели до выступления, то

есть всего на одну репетицию раньше, чем позвонила я. Опять мне помогли мои

новые знания, которые, как вы видите, я мгновенно научилась применять. Конечно, я

далеко не специалист, но я очень хочу попасть на ваш курс. Я занимаюсь

фотосъемкой и видеосъемкой и могла бы быть вам полезна. Кроме того, я искренне

хочу научится новому, ведь за Интернетом будущее СМИ.

Пока я много говорила о том, что со мной произошло благодаря полученным

знаниям по гендеру, а ведь надо сказать, что я смогу сделать для утверждения

гендерного равенства! Я верю в то, что передать информацию по всему миру

действительно можно через 6 рукопожатий. Поэтому в моих планах в первую

очередь повлиять на мою семью, особенно на племянниц, которые еще не слишком

обрасли стереотипами и хотят развиваться. Мои друзья уже наслышаны о гендере, и

я буду продолжать наши дискуссии на эту тему. А потом и семья, и друзья разнесут

эту информацию дальше. Мне бы хотелось проявить себя и социально: участие в

митингах, фото и видеоотчеты с мероприятий. Я все это могу и хочу делать. Скоро у

нас откроется страничка «вконтакте» для молодежного журнала «Оops!», в котором

я работаю. И там действительно появится возможность донести нужную

информацию подрастающему поколению. Вот почему мне нужны новые знания,

которыми вы владеете. Я понимаю, что в Украине есть настоящие эксперты, которые

и должны попасть на этот курс (я только учусь), поэтому прошу вас рассмотреть

возможность взять меня в качестве ассистента по фото и видесъемке. У меня есть

своя профессиональная камера. Спасибо вам за внимание.

19


Вікторія КурилкоІнститут гендерних трансформацій

Що я можу зробити для утвердження гендерної рівності.Відповідь на це питання для мене проста і очевидна – те, що я роблю вже

багато років і маю намір робити надалі.

По-перше, це формування гендерно- чутливого інформаційного середовища,

хоча б на регіональному рівні. Для цього ми вперше в Україні розпочали на

телебаченні цикл програм гендерного спрямування, випускали безкоштовний

щомісячний гендерний альманах, навчали місцевих журналістів на відповідних

тренінгах, організовували для них обласний конкурс на кращі публікації гендерного

спрямування.

Цю діяльність ми проводили і в змозі проводити надалі.

А от здійснити такий компонент, як формування гендерного віртуального

простору, не можемо, бо не маємо відповідних фахових знань та навичок ( ось чому

так важливо і для організації і для мене особисто потрапити на відповідний

навчальний семінар).

По –друге, це навчати самих жінок механізмам відстоювання жіночих

людських прав.

Цю діяльність ми також здійснювали і в змозі здійснювати надалі. Але знов –

таки, одночасно навчати безпосередньо ми можемо невелику кількість жінок. А ось

використати для такого навчання соціальні мережі ми не можемо, бо не знаємо. як

ними, взагалі. користуватися.

По - третє, це лобіювання змін в законодавстві та запровадження гендерного

компоненту в регіональні програми соціально –економічного розвитку. Цю діяльність

ми також проводимо, зокрема, розробляємо гендерний портрет Полтавської області,

лобіюємо запровадження гендерного бюджетування місцевих бюджетів, намагаємося

посилювати інститут радників керівників органів виконавчої влади.

Тож вся вищеперерахована діяльність, яку я і очолювана мною організація

проводимо, і складає відповідь на питання «Що я можу зробити для утвердження гендерної рівності ”.

20


Лариса МельникХмельницький обласний громадський комітет сприяння боротьбі з

корупцією «Подільська фундація»

Що я можу зробити для утвердження гендерної рівностіПроблема прав людини та прав дитини нажаль в Україні та українському

суспільстві є надто актуальною. Можливості підвищити та розширювати цінності

демократичної спільноти за часів двадцятирічної «незалежності» України

громадськістю не були активно використані.

Історичність та циклічність певних явищ, які не оминули українство

( ментальні особливості), вкотре виступають викликами для країни та її народу.

Одним із таких особливих явищ виступають історично- обумовлені стереотипи, що

стримують ті культурні процеси, які могли б сприяти створенню стабільної держави

зі сталими перспективами. Саме ствердження рівних можливостей в особистісній,

професійній та громадянській активності кожного члена суспільства створює простір

для самореалізації, що не пов,язана з ознакою статі або належністю до певної

соціальної групи і робить можливим реалізацію прав людини.

Моя особиста світоглядна позиція та активна життєва професійна,

громадська діяльність неодноразово демонструвала членам спільноти, що

розв,язувати актуальні задачі для громади можна лише об,єднавшись. Участь у

даному проекті дозволила б мені набути знань та медіавмінь, за допомогою яких

можна було б на терені Хмельницької області створити віртуальний Модеруючий

Медіацентр при «Подільській фундації», за допомогою якого можна реалізовувати

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»

щодо ствердження гендерної рівності, проводити просвітницьку, моніторингову

діяльність у дотриманні даного Закону.

21


Людмила МорозБерезнегуватський селищний благодійний фонд „Берегиня”

Що я можу зробити для утвердження гендерної рівностіОднією з найсерйозніших проблем жіночого руху взагалі є подолання

заангажованості українського суспільства на звичні стереотипи, традиційні забобони,

за якими ігнорується особистісне життя жінки-людини, а соціальна роль її зводиться

тільки до обслуговування чоловічої частини населення та родини. Декретами,

постановами їх не ліквідувати. Вони змінюються практикою соціального життя,

включаючи практику жіночого руху. Основною стороною проблеми - є низька

самооцінка жінок з елементами низької поваги до жіночої особистості. Більшість

жінок не здатні ще фіксувати проблему нерівності за ознакою статі та патріархатної

домінації, а тому не здійснюють спроби їй протистояти.

Другою проблемою жіночого руху є недостатність ресурсів. Реальне складне

соціально-економічне становище, в якому перебуває українська жінка, позбавляє

багатьох жінок можливості та бажання займатися громадською діяльністю. Жінка

фактично працює у дві зміни – безпосередньо на службі чи виробництві і вдома.

Причому «друга зміна», тобто домашня робота, набагато тяжча і потребує більше

часу, здоров’я і терпіння.

Третьою важливою проблемою жіночого руху є також небажання в суспільстві

сприйняти жіночий рух як важливий і вагомий чинник розвитку суспільства.

Концепція комплексного підходу до проблеми рівності жінки і чоловіка є

стратегічною концептуальною лінією людського розвитку ХХІ століття, а тому її

реалізація значною мірою залежатиме не тільки від політичної волі держави, але й

від ступеню розвитку жіночого руху, його позицій та впливу на прийняття політичних

рішень.

Як жителька свого селища і як голова Березнегуватського селищного

благодійного фонду «Берегиня», я прагну стабільного розвитку моєї громади.

Діяльність нашої організації грунтується на глибокому розумінні того, що добробут

суспільства в рівній мірі залежить від участі чоловіків і жінок. Гендерна рівність

посідає важливе місце у забезпечені розвитку здорового суспільства та знаходиться

в центрі економічного та соціального прогресу суспільства на всіх його рівнях. Тому

22


центральним вектором нашої діяльності ми бачимо забезпечення рівних прав

чоловіків і жінок.

Багато що ми вже зробили. Успішно реалізовано проект „Центр допомоги

жінкам, які потрапили в кризову ситуацію”, що отримав підтримку Українського

Жіночого Фонду. За активної участі жінок у відстоюванні прав стало створення

спортивного майданчика в центрі мікрорайону на місці несанкціонованого

сміттєзвалища. Ми були задоволені отриманими результатами, вони перевершили

наші найсміливіші очікування. Ці успіхи мотивують мене до подальших дій.

Серед основних завдань організаційного розвитку БСБФ „Берегиня” є

створення веб-сайту. Ми потурбуємося, щоб цей сайт був наповнений дійсно

важливою інформацією. Такою, як повне і доступне висвітлення усіх питань і

проблем репродуктивного здоров'я; можливо, on-line консультування кваліфікованого

лікаря. Доцільним буде також on-line-зв'язок з фаховим юристом. Ми впевнені, що

цей крок значно сприятиме формуванню гармонійної сім'ї, і, як наслідку – здорового

суспільства.

Взагалі, віртуальний простір можна використовувати дуже широко.

Чинне законодавство гарантує чоловiкам та жiнкам України рiвнi права та

можливостi, але наскiльки вони реально допомагають жiнкам вiдчути себе вiльними

та рiвними в усіх сферах життя? Стосовно реалізації загальнолюдських прав жінок,

ми бачимо такі основні причини для створення сайту БСБФ «Берегиня»:

* необхiднiсть iнформувати жiнок про те, що вони мають права людини та

повиннi їх використовувати,

* необхiднiсть (на прикладах) оприлюднювати випадки порушення прав на

пiдставi гендеру та висвітлювати можливості боротьби з ними,

* необхiднiсть реалізовувати права людини, які повнiстю вирiшуватимуть

питання загальнолюдських прав жiнок.

Цікавою нам здається ідея створення соціальної реклами, шляхом створення

радіопередачі для жінок „Прагнення”, скоріше не для жінок, а про них. Ця програма

має бути високої якості, на українській мові, з позитивним ставленням до жінок та з

запропонованими ними ідеями по засобах вирішення і покращення середовища в

якому живуть. Ми хочемо донести до людей ідею того, що розумні, успішні, впевнені

в собі жінки розділять з чоловіками участь на шляху створення щасливих сімей

23


гармонійного майбутнього. Ця реклама міститиме заклик до створення комфортних

умов для розвитку жінки як особистості. Пропагандистський салоган: Будьте щасливі

і прагніть до більшого!

Сучасний динамічний світ чекає від мене, як від соціально активної людини,

прагнення бути більш мобільною, своєчасно освоювати нові медіа, отримувати

необхідні знання і практичні навички роботи з новими технологіями. Адже так я

отримаю ті важелі впливу, ту реальну можливість змінити ситуацію на краще.

Очолюючи саме жіночу громадську організацію, три роки відстоюючи права

жінок, я відчуваю, що жінки в моєму регіоні потребують підтримки, часто і захисту. Я

прагну до саморозвитку, вважаючи, що таким шляхом мої дії досягнуть ще більшого

соціального ефекту. Я завжди шукаю нові можливості, нові задачі, виконуючи які, я

росту.

Від імені всіх жінок України я дякую організаторам, спонсорам проекту “Нові

медіа як інструмент громадської активності в утверджені гендерної рівності”. Ви

робите дуже важливі речі. Нехай результати вашої діяльності проявляться не в

перші дні по закінченні проекту. Та ми знаємо, що ті знання, навички, ідеї, які

отримають учасники під час навчання будуть жити в їх діях. Подібні проекти –

підтримка дійсно справедливих суспільних відносин, гарант розбудови

громадянського суспільства.

24


Юлія СавєльєваСумський державний університет,

Сумська обласна молодіжна громадська

організація «Гендерна агенція консультацій та інформації»

Що я можу зробити для утвердження гендерної рівностіВважаю, що на сьогодні я вже можу запропонувати чимало ідей та заходів

для утвердження гендерної рівності як на локальному рівні (місті та області), так і на

всеукраїнському. Так, на базі існуючої гендерно-чутливої ініціативи в Сумському

державному університеті («Університет, дружній до сім’ї») займаюсь інтеграцією

гендерного підходу в освітній та виховний процес: окрім академічного напрямку

(викладання дисципліни за вибором «Гендерні аспекти соціальних процесів»),

являюсь ініціатором та виконавцем проектів та окремих заходів, спрямованих на

гендерну просвіту. З останніх – робота в гендерно-чутливій ініціативі Сумського

державного університету «Університет, дружній до сім’ї», проведення циклу

семінарів для студентів «Репродуктивний лікбез, або про культуру жіночо-чоловічих

взаємовідносин», тренінгів для школярів з протидії насильству (з акцентом на

відносини між хлопцями та дівчатами), диспутів зі студентами з відповідального

ставлення молоді обох статей до репродуктивного здоров’я, проведення

«Гендерного марафону» в канун Міжнародного жіночого дня 8 березня - всіма цими

заходами я займаюсь перманентно, вони внесені в річні плани роботи університету

та шкіл.

Як громадський діяч (робота в «Гендерній агенції консультацій та

інформації») щотижнево проводжу семінари для майбутніх батьків, відвідувачів

Школи відповідального батьківства жіночої консультації при міському пологовому

будинку № 1. В рамках цього семінару, присвяченого питанням репродуктивного

здоров’я та репродуктивних прав жінки, акцентую увагу на перевагах, які отримує

жінка від свідомого обізнаного ставлення до такої складової її репродуктивного

здоров’я, як лактація; пропагую рівне залучення обох батьків у догляд за дитиною. Ці

семінари також носять стабільний характер.

З планів на майбутнє – якомога ширше розповсюдження досвіду

університетської ініціативи «Заклад, дружній до сім’ї». Через мережу гендерних

25


центрів ВНЗ та організовані в її межах заходи ці плани вже знаходять втілення – я

особисто та мої колеги з Гендерного ресурсного центру Сумського держуніверситету

провели та заплановано проводимо майстер-класи з втілення подібних ініціатив в

зацікавлених установах. Проектну заявку з розширення ініціативи «Заклад, дружній

до сім’ї» підготовлено та подано на конкурс Єврокомісії «Інвестуючи в людей» та до

фонду Кондрада Аденауера та братів Кличків.

Тобто, своєю діяльністю поширюю та планую надалі поширювати гендерно-

чутливі ідеї та підходи в громаді – через просвітницьку діяльність та створення

абсолютно прикладних можливостей для жінок. Вважаю, що саме в такий спосіб ми,

як спільнота, маємо шанс прийняти ті прогресивні надбання в гендерній сфері, які

покращать становище жінок та чоловіків. На заняттях зі студентами постійно

переконуюсь, що працювати над викоріненням гендерних стереотипів доведеться ще

не один рік. Поряд з цим відмічаю, що молодь достатньо швидко та з більшим ККД

(коефіцієнтом корисної дії) - в порівнянні зі старшим поколінням - сприймає і,

сподіваюсь, засвоює необхідність перетворень, пов’язаних з гендером. Канали

комунікації, яким сучасні хлопці та дівчата надають перевагу, все ще залишаються

недостатньо освоєними особисто мною. Думаю, що через них могла би доносити ідеї

рівності до більшого числа людей. Тож, сподіваюсь, що завдяки навчанню у вашій

програмі, зможу надалі скористатись цим потужним ресурсом.

26


Віталіна СеврукЖитомирська обласна громадська молодіжна організація «Жінка»

Що я можу зробити для утвердження гендерної рівності Понад п’ятдесят років тому жінки у всьому світі розпочали боротьбу за свої права.

До того часу вони не мали права голосувати на виборах, носити зручний одяг чи

навіть водити машину. Будь – які спроби жінки в ті часи вийти за межі ролі

домогосподарки піддавалися жорсткому пресингу суспільних забобонів. На щастя,

час рухається на користь жінки, яка сьогодні має не лише право голосу, а й може

бути директором, депутатом, прем’єром чи навіть президентом.

Коли американські жінки дійшли висновку, що вони живуть за законами які

писалися для чоловіків самими чоловіками, вони почали діяти негайно. Але без

грубощів та образ. Шлях, коли жінки звинувачують у всьому чоловіків або

суспільство, від початку тупиковий. Він приречений на постійне порівняння статей,

ролей, цінностей чоловіка та жінки, що врешті стомлює обидві сторони і не дає

жодного результату. Американки вчасно зрозуміли, що розпочати потрібно із самої

жінки, яка має якнайперше змінити погляд на себе та свої можливості. Вони почали

працювати з жінками, щоб зупинити насилля, нерівність, сексуальну експлуатацію,

торгівлю людьми тощо.

Жінкам розповідали, що успіх немає статі, для Бога ми всі рівні або, що

прощаючи насильство над собою, ми просто заохочуємо дії насильника. Жінок

вперше навчали говорити : «Ні! Зі мною так не можна! Я більше не дам себе

образити. Ти не маєш права принижувати / бити / ображати/ ґвалтувати/мене.» Це

був час, коли жінки лише подавали свій голос і багато хто промовляв ці слова

вперше.

З тих пір пройшло трохи часу. Зараз життя жінок, що живуть у США,

суттєво змінилося – вони не поспішають заміж, обов’язково здобувають гарну освіту,

роблять кар’єру, при одруженні підписують шлюбний контракт, а дії насильника

суворо караються законом.

Гендерна політика США та інших розвинутих країн світу – Швеції, Ірландії,

Німеччини, Франції, Англії є справжнім зразком демократії, бо як зазначила Хіларі

Клінтон «Демократія без повноцінної участі жінки в суспільному житті – це нонсенс».

27


Україна стоїть лише на початку зародження подібних процесів, коли жінки

починають активніше говорити про порушення своїх прав та боротися за реалізацію

своїх законних можливостей. Ми маємо чудові перспективи, адже у нас є відповідна

законодавча база та ратифіковані всі важливі міжнародні угоди, що стосуються

гендерної рівності. Ми маємо підтримку таких організацій як ООН, Рада Європи,

Світовий банк, багатьох впливових зарубіжних фондів та організацій.

На жаль, нам катастрофічно не вистачає…. жіночої солідарності, поваги

жінки до жінки в українському суспільстві. Лише об’єднавшись в потужну жіночу силу,

ми маємо визначити головні цілі та пріоритети гендерної рівності в Україні. Сьогодні

питання стоїть про те, як змусити депутатів прийняти закон про квотування у

виборчих списках, за яким можна було б збільшити кількість жінок в парламенті.

Провівши в парламент гідних поборниць жіночих прав та можливостей, можна

уникнути демагогії та декларативного характеру гендерної політики України.

Адже ні для кого не секрет, що затвердження державних програм з

гендерної рівності відбувається із значними запізненнями, а гендерні ресурсні центри

невпинно зникають через брак фінансування. Все це свідчить, що влада України, для

якої характерне чоловіче обличчя, не усвідомлює важливість та цінність рівних прав

чоловіків та жінок. Жінки звикли мовчки ковтати образи, які завдає їм держава.

Навіть нова пенсійна реформа, яка позбавляє можливості жінки мати трудовий стаж

роботи, перебуваючи у декретній відпустці, не викликала ніякого обурення. Вони

настільки звикли, що домашня робота, яка лягла на їхні плечі, як і виховання дітей,

нічого не значать для суспільства, що й самі продукують подібні думки та ставлення

до самих себе.

Сьогодні ми повинні впливати на цих жінок насамперед інформаційно –

випускати просвітницькі бюлетні, газети, які могли б потрапити до рук кожної жінки.

Маємо заохочувати їхню громадську активність, позицію, підтримувати фінансово та

психологічно на виборах до органів місцевого самоврядування, парламенту тощо. Ми

зобов’язані втрутися в життя кожної жінки, яка потерпає від насилля, аби підтримати

її та допомогти.

Створення жіночих клубів, співпраця із ЗМІ, спільне подолання гендерних

стереотипів, викорінення мовної гендерної асиметрії – ось шляхи, які допоможуть

жінці покращити своє становище в суспільстві. Потрібно змусити жінок повірити у

28


себе і перестати залежати від тих моральних заборон, які тяжіють над нами з

народження. Потрібно починати жити вже зараз, не чекаючи, що хтось прийде і

вирішить все за нас!

Допомагаючи жінкам переглянути нерівні стосунки, нерівні можливості та

права, ми допоможемо Україні подолати багато проблем, як економічних так і

соціальних. Адже кожен випадок домашнього насилля обходиться державі

тисячними збитками, а ігнорування соціального захисту материнства, зокрема

відміна трудового стажу за перебування в декретній відпустці, суттєво знизить

народжуваність. Існує ще багато проблем, які ми можемо вирішити, наполягаючи на

своїх правах, але для цього треба стати силою.

Неможливо зробити когось щасливим, не зробивши щасливим себе.

Тому давайте розпочнемо кожна із себе, в своєму місті будемо збирати жінок –

розповідати їм про особливу роль жінки – любити і поважати себе, рухатися вперед,

не зациклюючись на домашніх турботах, дітях чи батьках. Ми можемо більше, ніж

кухня та рутинна робота, ми заслуговуємо кращого життя – наше місце в найкращих

умовах для жінки, де ми можемо сповна проявити свій талант та хист, бути жінкою!

29


Наталя СелюковаГО «Укрпростір»

Що я можу зробити для утвердження гендерної рівностіЩо можна зробити на власноруч в державі, де саме слово «гендер» частіше

сприймають як з помилкою написане «тендер». Більш «обізнані» переконані, що

негативне ставлення до чоловіків – це гендер. Треті вважають, що поважне

ставлення до осіб, які належать до сексуальних меншин, - це гендерна рівність –

тобто якщо не тикати пальцями в осіб нетрадиційної орієнтації, то вже можна

вважати себе висококультурною особою, яка не лише знається на гендері, а й ще

сприяє розвитку гендерної рівності. І в будь-якому разі сприймається гендер на

українській землі на сьогодні як щось «чуже», іноземне, яке для нас далеке й не має

жодного відношення. Всі нібито переймаються іншими проблемами: де дістати гроші,

як влаштуватися на роботу, як виховати дитину, щоб виросла порядною людиною, -

однак не розуміють, що в кожному із цих актуальних питань також живе гендер.

Викладаючи в університеті молодим журналістам (переважна більшість їх –

дівчата (близько 90%)), які невдовзі – через рік-інший – стануть до рупора

громадської думки, доносячи через газети, телеекрани і радіохвилі своє бачення

того, що відбувається, часто доводиться не то щоб дивуватися, скоріше, знову

переконуватися в тому, що ще тільки починаючи життєвий шлях більшість готові не

долати, а підсилювати гендерні стереотипи. Причому не всі навіть згодні на це –

виказують невдоволення тим, що жінка має клопотатися по господарству, виховувати

дітей, працювати на чоловіка за місцем роботи, в той час, коли їй хочеться зовсім

іншого – ходити по салонах краси, займатися шоппінгом, мандрувати, і бажано за

рахунок саме чоловіка. І ці «мрії» - це не лише нав’язане рекламою і фільмами

«красиве» життя, це і переконання в тому, що по-іншому молодій жінці не вдасться

влаштуватися у житті. Адже озираючись навкруги, дівчата бачать здебільшого

керівників чоловічої статі, політиків – чоловічої статі, успішних у бізнесі – також в

основному чоловіків. Невже і жінка може бути успішною – це для них лише

запитання. Проте – може. Треба лише показати позитивні приклади і підштовхнути на

шлях до кар’єри, до успіху, до самостійності і незалежності.

30


Даючи завдання щодо підготовки журналістських матеріалів, спрямовую

студентів як у виші, так і на тренінгових курсах, звертати увагу на тих жінок, які

досягли чогось у житті, і не лише помічати їх, а й вчитися у них, запам’ятовувати

шлях, робити висновки і крокувати у напрямку успіху. Думка жінки має

простежуватися в різних питаннях, і жінка має говорити і зі шпальт газет, і з екранів

телевізора не лише про домашнє господарство, а й про політичні, економічні

питання. Цього майже не спостерігаємо на сьогодні. Цим грішить журналістика. І це у

свою чергу провокує подальший розвиток стереотипів, зароджених ще зі шкільної

парти і помножених на те, що бачать навкруги і подають ЗМІ.

Більше уваги до гендеру – не лякаючи самим словом і поняттям, а подаючи

конкретні приклади позитиву, від яких виграє кожен.

Тому власне я можу навчити молодих журналістів подавати гендерно

збалансовану інформацію, власними матеріалами показувати, що неважливо, якої

статі людина, важливо те, що вона вміє, чого досягає.

31


Ганна ТарканійУжгородський прес-клуб, сайт Zaholovok.com.ua

Що я можу зробити для утвердження гендерної рівностіУтвердженню гендерної рівності я можу сприяти трьома шляхами: в

особистому оточенні через власний досвід і приклад, у професійній сфері через

створення публікацій, застосування гендерно об’єктивного підходу до редагування

текстів у ЗМІ, до яких маю стосунок, а також через роботу зі студентами в

Закарпатському державному університеті.

Наразі тема гендерної рівності є цікавою мені особисто, я вивчаю її та

помічаю прояви нерівності представників різних статей та навіть дискримінації.

Водночас відчуваю брак знань у цій сфері, оскільки не завжди можу дібрати

достатньо впливові аргументи, коли зустрічаю «прихильників» існуючого стану речей

щодо питань, про які йдеться. Крім того, відчуваю брак знань щодо створення

гендерно збалансованих матеріалів для ЗМІ, без несвідомого використання

непомітних на перший погляд стереотипів.

Описавши вище 3 сфери, у яких я могла б особисто сприяти утвердженню

гендерної рівності, я не згадала ще однієї, можливо, однієї з найважливіших. Маю на

увазі своїх майбутніх дітей, а також сестер і братів, яких уже маю. Хотілося б

власним прикладом та через виховання навчити їх сприймати світ через гендерні, а

не стереотипні окуляри, сприяти наданню їм якнайширших можливостей до

самореалізації у тому плані, щоб не насадити їм стереотипів і обмежень, які навішує

суспільство, плутаючи соціальну та біологічну стать.

32


Олеся ЮрченкоЛуганський центр післядипломної освіти,

Тренерка з гендерної рівності та впровадження гендерної політики в

Україні для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування

Луганської та Донецької областей

Що я можу зробити для утвердження гендерної рівності Оскільки Україна через історичне відхилення в соціальному розвитку за

радянських часів втратила значний відтінок соціального часу, то об’єктивно

необхідний пошук можливостей його надолужити. Такі можливості, серед інших

полягають у гендерних перетвореннях, залежно від здатності використати їх

ефективно та доцільно, спираючись на об’єктивні тенденції гендерного розвитку,

визначається історична хода України, її вступ у європейське середовище та

активність самоутвердження у ньому держави, політика якої зорієнтована на

усталений людський розвиток й сприяння досягненню рівності між жінками і

чоловіками.

Мене, як історика й водночас тренера з гендерних питань, дуже

непокоїть майбутня доля українського народу.

Що особисто я можу зробити для утвердження гендерної рівності?

Я можу займатись «гендерною просвітою», проводити різноманітні

навчальні заходи, присвячені гендерній проблематиці.

Працюючи у Центрі підвищення кваліфікації державних службовців та

посадових осіб місцевого самоврядування, я маю можливість поширювати

інформацію серед управлінців Луганської області щодо гендерних перетворень й

інтегрування гендерних підходів у всі сфери суспільного й державного життя країни.

Нажаль, мій досвід роботи з відповідною категорією осіб, показує, що

службовці, які покликані виконувати завдання, що ставить перед ними держава,

навіть, невірно тлумачать поняття «гендер». І дуже часто, як це не прикро,

зустрічаються непоодинокі випадки, коли чиновники Луганської області взагалі не

мають уявлення що таке гендерна політика. А чи не вони, служителі народу

(відповідно до їх професійних обов’язків), повинні володіти достатньою кількістю

знань та навичок, які мають передавати мешканцям області, роз’яснювати

33


населенню що в них, крім обов’язків є великі можливості. Бо у випадку, коли

суспільство виявиться непідготовленим до сприйняття гендерних перетворень,

державні інститути можуть працювати безрезультатно.

Нагальною потребою сьогодення, на мій погляд, є «гендерна просвіта»

чиновників. Їх всебічна поінформованість стосовно гендерної ситуації в Україні і світі,

розвиток гендерної чуйності. Саме тому, до навчальних програм підвищення

кваліфікації службовців має бути обов’язковим включення заходів з гендерної

таматики.

Вищезазначені мною навчальні заходи можуть проходити у формі

тренінгу, лекції, «круглого столу», семінару а також індивідуальної консультації (хоча

б для тих, хто безпосередньо відповідає за впровадження гендерної політики в

Україні, це працівники УПСЗН).

Відповідно до своїх обов’язків, визначених керівництвом Центру підвищення

кваліфікації, я можу розробляти методичні посібники, а також виступаю

організатором Інтернет-комунікацій з навчальними закладами усіх регіонів України, а

також Польщі, Литви тощо. Можливо, було б цікавим проводити такі відео-

конференції з гендерних питань для обміну досвіду чиновників з різних областей

України та зарубіжжя.

Я сподіваюся, що об’єднанням зусиль державних органів, науки і

громадських організацій, нарешті, відбудеться подолання гендерної дискримінації.

Так, впевненими кроками у антидискримінаційне майбутнє України, я планую

зробити особистий внесок в утвердження гендерної рівності заради розквіту нашої

держави.

34

15 ідей для гендерної рівності

Documents