ІСТОРИКА - uCoz · 2013-09-18 · діяльності, активну комунікацію, розвиток критичного мислення та на співпрацю

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

№8(62), жовтень, 2011 рік

Районний методичний кабінет Управління освіти, молоді та спорту Красилівської райдержадміністрації

Методичний вісник, адресований учителям історії. №1 (4), вересень, 2013р.

ПорадникІСТОРИКА

«Історія твориться сьогодні, і творимо її ми»

З 1 вересня 2013 року розпочалосьпоетапне впровадження новогоДержавного стандарту базової і повноїзагальної середньої освіти. А це означає,що учні 5 класу в новому навчальномуроці розпочали навчання за новоюнавчальною програмою та новимипідручниками.

Учителям історії, готуючись до уроків у5 класі, необхідно особливо зважити нарекомендації МОН України, поради тарекомендації серпневих нарад таметодичних об’єднань, які дадуть змогупрофесійно та методично грамотнореалізувати зміст навчального матеріалу зісторії та поєднати його із державнимивимогами до рівня загальноосвітньоїпідготовки учнів-п’ятикласників.

Чинна навчальна програма з предмету«Історія України (Вступ до історії). 5 клас»визначає такі основні завдання: розвитокінтересу учнів до історії та мотивації їївивчення; формування уявлень і початковихзнань учнів про історію як галузь людськихзнань, як науку, що має свій предмет

вивчення і свої методи дослідження.Кінцевою метою навчально-

пізнавальної діяльності п’ятикласників єформування початкових знань таелементарних уявлень про історію якнауку, відмінну від інших своїмпредметом, категорійним апаратом, танабуття найпростіших спеціальних умінь(робота з історичним текстом,хронологічних, картографічних таінших).

Проблема методики навчання історії у5 класі є досить актуальною. Своєбачення шляхів її розв’язання виклали уметодичних посібниках автори новогопідручника з історії для 5 класу ВіталійВласов, Валерій Островський, ОленаПометун та інші науковці.

На допомогу учителю історіїрозроблений методичний посібникметодистом суспільних дисциплінХмельницького обласного інституту ППОКенц Г.І. “На урок до п’ятикласників”

У школи нашого району передпочатком нового навчального рокупоступили підручники з історії для 5класу під редакцією В.Власова. Томувчитель працюватиме з тим підручником,яким забезпечені учні, але це незабороняє використовувати підручникіншого автора як посібник для підготовкидо уроку.

Сподіваюсь, що добірка методичнихматеріалів, розроблених науковцямпи таметодистами, допоможе учителю історіїзорієнтуватись у нових сучаснихпідходах до навчально-виховногопроцесу, вимогах до проведення уроків,особливостях гуманного оцінюваннянавчальних досягнень учнів 5 класу.

Гаїна САВЧЕНКО, методистсуспільних дисциплін,

учитель-методист.

Задовго дов инайденняс у ч а с н о г огодинника уСтародавньомуКитаї длявідліку часувикористовувалисвічки. Спочатку людизауважили: вогонь, щор ів н о м ір н ог о р и т ь ,спалює зао д н а ко в и йп р о м і ж о кч а с уп р и б л и з н отаку саму кількістьвоску чи олії. Тому намотузці, якуп о пе р е дн ь озмочували волії, нао д н а к о в і йвідстані одинвід одного зав’язуваливузлики. Потім такум о т у з к упідпалювали, іщоразу, колип о л у м ’ ядоходило донаступного вузлика,минав визначенийп р о м і ж о кчасу.

П і з н і ш есхожий спосібвиміру часуп о ч а л изастосовуватидо свічок з позначками.Щоразу, коли свічкадогорала до певноїп оз н а чк и ,л ю д ир о з у м і л и ,скільки часуминуло.

Сьогоднітакож можнап р и д б а т исвічки зпозначками.

Історична мозаїка

Його величністьЧАС

2 стор. Порадник ІСТОРИКА №1

Підручник для вивчення пропедевтичного курсу «ІсторіяУкраїни (Вступ до історії).5 клас є основним джерелом знаньта засобом формування умінь п’ятикласників.

Ми навчаємо дітей історії за підручником, підготовленимВіталієм Сергійовичем Власовим, старшим науковимспівробітником лабораторії суспільствознавчої освітиІнституту педагогіки НАПН України, кандидатом педагогічнихнаук, головним редактором журналу «Історія ісуспільствознавство в школах України: теорія та методиканавчання».

Підручник Історія України (Вступ до історії) створеновідповідно до нової програми з історії України. Основний змістнавчальної книги побудовано на українознавчих засадах.Запропонована в підручнику методика дає змогу реалізуватив повному обсязі змістові лінії навчального курсу. У текстових(основний зміст, адаптовані до вікових особливостей історичнідокументи) та позатекстових (апарат організації засвоєння таконтролю, ілюстративний матеріал) компонентах підручника,спрямованих на формування історичного мислення у школярів,враховано принципи і підходи компетентнісно орієнтованого ідіяльнісного навчання історії.

Підручник поділено на розділи (їх три) та параграфи, а ті, усвою чергу, - на пункти.

Параграф являє собою єдиний інформаційно-пізнавальнийблок: тексти(основний, додатковий) – ілюстрації – запитання ізавдання.

Усі структурні компоненти тісно пов’язані з основнимтекстом. У параграфах подано постійні додаткові рубрики «Науроці навчитеся», «Перевірте та оцініть себе», «Рефлексія»,«Виконайте вдома».

У кожному параграфі є три пункти, в яких подано основнийнавчальний матеріал.

Задля забезпечення тематичної цілісності та логічноїзавершеності за традицією параграфи відповідають урокам.

Пунктам якструк турован омук о м п о н е н т о в іпараграфа відповідаєсимвол-піктограмаразом із заголовком-запитанням, щопередує основномутексту.

Щоб привернутиувагу учнів доосновної проблемиуроку назвипараграфів складаються з двох частин. Наприклад: § 2. Йоговеличність час, або Що таке Хронологія.

Друга частина назви відповідає положенням навчальноїпрограми, а перша є образною. Після назви параграфасформульовано навчальні цілі уроку відповідно докомпетентнісно орієнтованого підходу у вигляді очікуванихрезультатів.

Наприкінці параграфа пропонується оцінити знання й умінняучнів відповідно до передбачуваних цілей уроку з допомогоюрубрики «Перевірте й оцініть себе». Виконання запропонованиху рубриці завдань дає змогу досягти завершеності навчальногопроцесу в межах уроку.

Кожен параграф підручника завершує завдання рубрики«Рефлексія». У цій рубриці запропоновано запитання, якіпередбачають висловлення дітей про враження від прочитаногота почутого на уроці. Завдання апелюють до досвіду дитини ймають узагальнювальний характер.

Система запитань і завдань – це основний компонентпідручника з погляду організації пізнавальної діяльностішколярів. За дидактичною функцією запитання і завданняподіляють на три основні групи: а) мотиваційні; б) навчальні;в) контрольні.

Запитання і завдання вчителя історії в умовахкомпетентнісного підходу мають бути зорієнтовані на предметніуміння/компетентності, а також на організацію рефлексивноїдіяльності, активну комунікацію, розвиток критичногомислення та на співпрацю з учнями.

Марія ПОЛІЩУК, учитель історіїВолицької ЗОШ, учитель-методист.

Методичні інноваціїнового підручника

з історії Українидля 5 класу

Сьогодні дуже популярні радіо- і телепередачі провидатних осіб минулого і сучасності, в яких не лишерозкривають найцікавіші факти їхнього життя, а інодінавіть складають рейтинги популярності серед мешканцівкраїни. Сотню найкращих і найвідоміших осіб країнипершою визначала Велика Британія. Згодом схожіопитування провели у багатьох країнах Європи, Америки,Африки.

Не стала винятком і наша держава. У 2007-2008 рокахвідбулося загальнонаціональне телевізійне опитування

«Великі українці». Серед іменвидатних українців, якіпрославили нашу Вітчизну, нелише князі, гетьмани,політичні діячі, а й філософГригорій Сковорода, поетиТарас Шевченко, ЛесяУкраїнка, Іван Франко, ВасильСтус, лікар-кардіолог МиколаАмосов, футбольний тренерВалерій Лобановський. Найвидатнішою особистістюукраїнці визнали князя Ярослава Мудрого.

Поради методиста


І3 стор. Порадник ІСТОРИКА №1

Додаток 1 до листаМіністерства освіти і науки Українивід _24.05.____2013 №_1/9-368______

Загальні методичні рекомендації щодо організаціїнавчально-виховного процесу

у п’ятих класах загальноосвітніхнавчальних закладів

2013/2014 навчальний рік є особливим для учнів п’ятих класів.Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступовевпровадження нового Державного стандарту базової та повноїзагальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіхбазових дисциплін.

Серед основних новацій такі: для забезпечення високого рівнязнань іноземних мов - учні п’ятих класів вивчатимуть дві іноземнімови; розпочнеться вивчення інформатики; передбаченопосилення використання здоров’язбережувальних технологій;підвищена увага приділятиметься природничій та екологічнійосвіті.

Організація навчання здійснюватиметься за Типовиминавчальними планами, затвердженими наказом Міністерства від03.04.2012 № 409 «Про затвердження Типових навчальних планівзагальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня» (зі змінами).

Місцевим органам управління освітою та обласним інститутампіслядипломної педагогічної освіти слід забезпечити підготовкувчителів п’ятих класів, які розпочнуть роботу за новим Державнимстандартом. У зв‘язку з цим перед навчальними закладами постаєнизка завдань: підготовка вчителя до реалізації змісту новихДержавних стандартів, нових програм, науково-методичне таматеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу.

З метою вирішення вищезазначених проблем необхідноскоординувати роботу усіх регіональних методичних служб.Обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти доцільнонайактивніше проводити підготовку вчителів, які забезпечатьвикладання предметів у 5 класі в 2013-2014 навчальному році.

Подоланню труднощів періоду адаптації учнів 5- х класів донавчання в основній школі може сприяти цілеспрямованакоординація дій вчителів, їх професіаналізм та досвідченість.Організаційними формами роботи щодо підготовки педагогів,які працюють у 5-х класах можуть бути:

- спеціальні курси та семінари підвищення кваліфікації длявчителів, які працюють в 5-х класах;

- проведення на серпневих конференціях секції класнихкерівників 5-х класів;

- проведення спеціальних тренінгів з проблем наступностінавчання;

- система відкритих уроків, на яких самими педагогамивідслідковується динаміка форм і методів навчання учнів упродовж4-5 класів;

- організація різнорівневого співробітництва дітей 4-5 класів заактивної участі вчителів початкової та основної школи;

- використання інформаційних ресурсів і технологій дляорганізації різноманітних форм взаємодії дорослих і дітей з метоюрозв’язання особистісно значущих проблем молодших підлітків.

Перехід з початкової школи в середню пов’язаний із зростаннямнавантаження на психіку учня. Психологічні й психофзіологічнідослідження свідчать, що на початку навчання у п’ятому класішколярі переживають період адаптації до нових умов навчання,багато в чому подібний до того, що був характерний для початкунавчання в першому класі. Вплив цих змін особливо посилюютьсяна випускників шкіл І ступеня, які на навчання до 5-го класупереходять до іншої школи, іноді, навіть, в іншому населеномупункті. Різка зміна умов навчання, розмаїтість й якісне ускладненнявимог, що пропонуються школяру різними вчителями, і навіть

зміна позиції «старшого» у початковій школі на «наймолодшого»у середній — все це є досить серйозним випробуванням для психікидитини.

Як показує практика, більшість дітей переживають перехід ізпочаткової школи в основну, як важливий крок у своєму житті.Поява декількох учителів з різними вимогами, різними характерами,різним стилем викладання є для них очевидним показником їхньогодорослішання. Вони із задоволенням і з певною гордістюрозповідають батькам, молодшим братам, друзям про свої успіхи.Крім того, певна частина дітей усвідомлює своє нове становище,як шанс заново почати шкільне життя, налагодити стосунки зпедагогами.

Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги доінтелектуального і особистісного розвитку, до ступенясформованості у дітей певних знань, дій, навичок.

Період адаптації до навчання у 5-му класі є одним із найважчихперіодів шкільного життя. Це обумовлено сукупністю тих змін,що відбуваються в шкільному середовищі й внутрішньому світідітей 10-11-річного віку. А саме:

• збільшення обсягу й розмаїтість змісту освіти;• збільшення ваги багатопредметного навчання й розширення

кола вчителів, з якими учні змушені систематично спілкуватися;• на місце першої вчительки приходить новий класний керівник;• відбувається перехід до кабінетної системи навчання;Стан дітей у цей період з педагогічної точки зору

характеризується низькою організованістю, неуважністю йнедисциплінованістю на уроках, зниженням інтересу до навчанняі його результатів; із психологічної зниженням самооцінки,високим рівнем ситуативної тривожності.

Протягом адаптаційного періоду (І-е півріччя навчання) уп’ятикласників повинне сформуватися так зване «почуттядорослості», що проявляється в новій особистісній позиції:

1) стосовно навчальної діяльності;2) стосовно школи й предметів;3) стосовно однокласників;4) у новому відношенні до внутрішнього світу. Не всі

п’ятикласники навіть із високим рівнем психологічної готовностіможуть успішно впоратися із труднощами в навчанні й спілкуваннівнутрішніми психологічними проблемами. Що вже говорити протих учнів, у яких були проблеми в початковій школі. Тому уперіод адаптації важливо забезпечити дитині спокійну, лагіднуобстановку, чіткий режим, тобто зробити так, щоб п’ятикласникпостійно відчував підтримку і допомогу з боку вчителів та батьків.При занадто тривалому процесі адаптації, а також за наявностіокремих функціональних відхилень необхідно звернутися дошкільного психолога.

До причин, що утруднюють адаптацію дітей до середньої школиналежать такі. Насамперед це неузгодженість, навітьсуперечливість вимог різних педагогів, що нерідко істотноускладнює життя школяра. Школяр опиняється в ситуаціїмножинності вимог і, якщо він навчиться враховувати ці вимоги,співвідносити їх, долати пов’язані із цим труднощі, то опануєвміння, необхідні для дорослого життя.

Труднощі в п’ятикласників може викликати й необхідність накожному уроці пристосовуватися до своєрідного темпу,особливостей мови, стилю викладання кожного вчителя.

Необхідно, щоб школярі правильно розуміли вживані вчителемтерміни, що зустрічаються в текстах підручників. Зараз багатоспеціальних шкільних словників, тому необхідно навчити дітейними користуватися. Важливо роз’яснити, що неповне, неточнерозуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільногоматеріалу. Труднощі, що виникають у дітей при переході в середнікласи, можуть бути пов’язані також з певною деіндивідуалізацією,знеособлюванням підходу педагога до школяра.

Успішність самореалізації підлітків тісно пов’язана ізмікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб вчителі –предметники створювали ситуації, які б дозволяли учневіпроявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку,брати участь у спільній діяльності, працювати в умовахальтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарнуатмосферу навчання.

З метою забезпечення педагогічної наступності готуватися до

Офіційні документи

(Початок. Продовження на стор.4)


Офіційні документироботи у 5-му класі вчителі-предметники та класні керівники

повинні заздалегідь. Для таких вчителів має стати нормоювідвідування уроків, виховних заходів учнів-четверокласників.При цьому варто звернути увагу на особливості спілкування дітей,атмосферу уроку, рівень підготовленості та самостійності учнів.Недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягомдомашніми завданнями, їх необхідно дозувати з урахуванням рівняпідготовки учня, гігієнічних вимог віку. Також необхідно ретельнослідкувати за темпом уроку, адже високий темп заважає багатьомдітям засвоювати навчальний матеріал. Щоб знайти оптимальніформи та методи взаємодії, учителі, які працюють у 5-х класах,мають познайомитися з навчальними програмами для початковоїшколи, методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початковоїшколи, від якого клас переходить в основну школу.

У перші тижні початку нового навчального року класнийкерівник має допомогти учням запам’ятати імена та прізвищаоднокласників та прізвище ім’я по батькові. вчителів-предметників(можна використовувати візитки, таблички з ім’ям, які ставлятьсяна парту на кожному уроці) та здійснити грамотне розсаджуваннядітей у класі з урахуванням їх індивідуальних особливостей,психологічної сумісності, здоров’я, побажань батьків. Варто такожпознайомитися з умовами проживання дитини, взаєминами в сім’ї,здоров’ям дитини (за медичною картою дитини). На засіданняхметодичних об’єднань, класних та загальношкільних нарадахнеобхідно виробити єдині вимоги до учнів (дотримання єдиногоорфографічного режиму, критеріїв оцінок).

Від класного керівника цілком залежить мікроклімат в класномуколективі, багато в чому – результати навчальної діяльності. Якщокласний керівник сам має комунікативні труднощі, йому будескладно налагоджувати контакти і з дітьми, і з педагогами, і збатьками. Якщо він не є вчителем за фахом, йому буде не легковідслідковувати навчальний процес, впливати на нього зурахуванням інтересів учнів і побажань їхніх батьків.

Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів пропонуємопровести педагогічні ради з тематикою «Готовність школи довпровадження Державного стандарту базової і повної загальноїсередньої».

При складанні розкладу уроків має враховуватися оптимальнеспіввідношення навчального навантаження протягом тижня, атакож правильне чергування протягом дня і тижня предметівприродничо-математичного і гуманітарного циклів з урокамимузики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основздоров’я та фізичної культури. При складанні розкладу уроківнеобхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнівпротягом дня та тижня.

Неприпустимим є організація навчання п’ятикласників у другу зміну.Рекомендуємо хоча б у перші два місяці навчання давати

словесну характеристику знань, умінь і навичок учнів безвиставлення оцінок та мінімально скоротити домашні завдання. Інадалі протягом навчання вчитель не має створюватипсихотравмуючі ситуації при виставленні оцінок за контрольніроботи, за тему, за семестр і т. д. Оцінки виставляються неформально, а з урахуванням особистих якостей і досягненькожного учня. Доцільно використовувати систему заохочень, асаме: фотографії кращих учнів, грамоти, подяки батькам(письмові, усні), позитивні записи в щоденнику.

Збереження та зміцнення фізичного здоров’я учнів, їх моральнета громадянське виховання – ці складові постійно мають бути уцентрі уваги кожного вчителя. З цією метою важливо організуватиактивну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їхзамінюють, з медичними працівниками загальноосвітньогонавчального закладу, шкільним психологом, з вчителями -предметниками. Особливу увагу слід звернути на фізичневиховання школярів. Фізичне навантаження має бути посильним.Необхідно уважно стежити за станом дитини під час фізичнихнавантажень будь-якого характеру. Обов’язковим є дотриманняДержавних санітарних правил і норм влаштування, утриманнязагальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01). Пропонуємо, для

профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів науроках хоча б у першому півріччі, проводити фізкультхвилинки тагімнастику для очей.

Перед початком навчального року, в третій декаді серпня,доцільним вбачається проведення батьківських зборів разом іздітьми. Необхідно не тільки познайомитися із майбутнім колективом,а й дати можливість школярам відчути себе повноправними«господарями» школи. На такі батьківські збори варто запроситивчителів-предметників та провести екскурсію по поверхах,кабінетах, познайомимося із майбутніми сусідами по кабінету,розподілити обов’язки серед учнів. На цих же зборах обираєтьсябатьківський комітет.

Пропонуємо також роздати видрукувані на окремих аркушах«Поради батькам п’ятикласників»:

Поради батькам п’ятикласників1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше

зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільнимпсихологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічнийстан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни всімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації,разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів,запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадоюдо класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має самазбирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про урокитощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальноюдіяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикладо контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння,увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Якпройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільнийвід домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу.Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вамповідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починатиподібні розмови про школу. Не пов’язуйте оцінки за успішністьдитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду,а неуспішність – як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре,проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщоу дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, невстановлювати покарань і заохочень вони можуть привести доемоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але неробіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщодитина звертається до вас з питаннями, пов’язаними з домашнімизавданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а непідказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, щовикладають у школі.

11. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановітьзв’язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі.Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити напрагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставленийфільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосуватисвої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад,доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів дляприготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбуватипевну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтриматиспокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитинивідбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чипорушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життядопоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

Пропонуємо також рекомендації щодо особливостей викладаннябазових дисциплін у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів(додаток 2).

О.В.ЄРЕСЬКО, директор Департаменту.

(Продовження. Початок на стор.3)

Порадник ІСТОРИКА №15 стор.


Методичні рекомендаціїІСТОРІЯ

У межах навчального предмета «Історія України» в 5 класахзагальноосвітніх навчальних закладах України з 2013/14 н. р. вивчатимутькурс Вступ до історії. Цей курс є пропедевтичний, що й визначає його місцев системі шкільних історичних курсів та поміж інших навчальних дисциплін,а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, яківисуваються до загальноосвітньої підготовки учнів. Мета, завдання й змісткурсу ґрунтуються на засадах, сформульованих у Державному стандартібазової та повної середньої освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»),а саме: «Метою навчання історії в загальноосвітній школі є формування вучнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмисленнясоціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії ікультури України в контексті історичного процесу».

Мета, завдання та зміст курсу З огляду на вищезазначене основною метоюкурсу є створення умов для успішного опанування учнями наступнихсистематичних курсів історії України та всесвітньої історії.

П’ятикласники уперше ознайомлюються з навчальним предметом«Історія», тому головними завданнями курсу є:

формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузьлюдських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методидослідження;

розвиток у школярів інтересу до предмета та мотивації до його вивчення.Крім того, курс передбачає розв’язання низки загальнодидактичних завдань

із розвитку пізнавальних можливостей та особистісних якостей учнів.Зміст пропедевтичного курсу передбачає, що після його вивчення учні

будуть:знати і розуміти, що таке історія, як відбувається відлік часу в історії, як

історики довідуються про минуле,застосовувати набуті знання та вміння для того, щоб визначати тривалість

і послідовність історичних подій, співвідносити рік із століттям, розрізнятиумовні позначки і знаходити місця історичних подій на карті,

знаходити у підручнику та адаптованому тексті документа відповіді назапитання і складати розповідь про подію або постать за запропонованимучителем алгоритмом,

зіставляти окремі події з історії родини з історією рідного краю та України,виявляти ставлення до історії, окремих подій та вчинків історичних діячів,оцінювати роль громадян, музеїв та історичної науки у збереженні минулого.

У новій чинній програмі зазначено кількість годин на вивчення курсу(загалом – 35 годин, 1 година на тиждень). Передбачено години для уроківузагальнення та тематичної перевірки та оцінювання знань, умінь і навичокучнів, уроку підсумкового узагальнення та практичних занять. Державнівимоги до рівня загальноосвітньої підготовки в програмі сформульованояк перелік умінь та навичок, що їх мають набути учні в процесі вивченнякожної теми. Програмою курсу обов’язково передбачено години резервногочасу, які вчитель використовуватиме на власний розсуд.

Історичний зміст курсу реалізовано в хронологічній послідовності, щодає змогу створити конкретні образи історичних епох та сформувати чіткіпросторові й часові уявлення учнів. Беручи до уваги вікові особливостіпізнавальної діяльності дітей 10–11 років, в учнів формуються первиннізнання та уявлення про розвиток історії як науки і як живої пам’яті прожиття людей у минулому, про історичний час і простір, про що саме та прокого пишуть історики. Передбачається ознайомлення дітей з історичнимиджерелами різних типів, – як письмовими, так і візуальними, а такожречовими, включаючи пам’ятки, що формують навколишнє історичнесередовище.

Курс не передбачає системного викладу інформації про минуле. Відібранийта запропонований у підручниках матеріал про події, явища, історичніперсонажі тощо не є вичерпним і може доповнюватись вчителем за умовийого збалансованості як з огляду подання національної та регіональної історії,так і багатоаспектності соціальної, політичної історії, історії культури таповсякдення.

«Вступ до історії» складається з трьох розділів, які дають змогу учнямпослідовно опанувати відповідну інформацію та початкові предметні уміння,що становлять основу подальшої історичної освіти школярів.

Першій розділ «Звідки і як історики довідуються про минуле» передбачаєознайомлення на рівні уявлень з поняттями:

«історичний час» та одиниці і способи його вимірювання, формуванняпочаткових уявлень про хронологічну послідовність та тривалість подій учасі, про співвідношення року зі століттям;

«історичний простір», формування початкових умінь працювати зісторичною картою, її легендою та формування елементарних практичнихнавичок роботи з нею;

«історичні джерела», їх види і особливості, формування початкових уміньпрацювати з різними видами джерел.

Другий розділ «Про що і про кого розповідає історія» знайомить учнівз важливими подіями з історії України та видатними історичнимиособистостями у хронологічній послідовності.

Інформація третього розділу «Що історичні пам’ятки розповідають проминуле» спрямована на формування початкових уявлень про розвитоккультури та про найвизначніші культурні надбання і пам’ятки українськогонароду.

За результатами вивчення курсу учні мають набути таких предметнихкомпетентностей:

– позначати на лінії часу запропоновані вчителем дати подій, співвідноситирік зі століттям або їх частинами при необов’язковому співвіднесенні зподіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій,віддаленість від сьогодення;

– орієнтуватися на адаптованій історичній карті, показувати на нійтериторію України, її головні міста та рідне або найближче місто (село);основні події, зазначені у тексті параграфів.

– свідомо читати текст підручника, переказувати його основний зміст;відрізняти художній та науково-популярний історичні тексти; знаходити втексті відповіді на поставлені запитання або ставити по кілька запитань донього; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті історичніпоняття і терміни та витлумачувати їх на основі тексту, свідомо застосовуватиу навчальних ситуаціях;

отримувати певну інформацію з різноманітних адаптованих історичнихджерел, насамперед документальних та візуальних, робити нескладнівисновки, узагальнення;

– на основі тексту та зображень стисло розповідати про історичну постать,складати план перебігу історичної події та кількома реченнями розповідатипро неї на основі тексту, інших матеріалів підручника, висловлювати нескладніоцінні судження щодо історичних постатей і їх діяльності;

– описувати історичні пам’ятки різних історичних періодів, правильнозастосовуючи необхідні терміни; визначати приналежність зображених наісторичних ілюстраціях пам’яток, портретів історичних діячів до певнихепох.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Форми та методи навчання історії в 5 класі, а також зміст історичноїосвіти повинні обов’язково узгоджуватися з віковими особливостями учнів.Організовуючи роботу на уроках, учитель має віддавати перевагурозвивальним прийомам, уникати лекцій, конспектувань, рефератів тафронтальних зрізів знань.

З метою набуття школярами історичної та інших компетентностей тавідповідно до державних вимог із загальноосвітньої підготовки учнівокремою структурною складовою програми вперше стають спеціальні уроки– практичні заняття. Такі заняття в курсі історії мають подвійну мету: єспособом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичнихджерел та важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів.Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі тапередбачає переважно самостійну роботу учнів з допомогою вчителя надокремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань(підручники, де вміщено тематичні історичні джерела – як текстові, так івізуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет-ресурси, фондимузеїв, місцеві історичні пам’ятки, оглянуті учнями під час екскурсій)Практичні заняття передбачають використання на уроці історичних джерел,насамперед наведених у підручнику. Адже ці джерела історії сприяютьконкретизації історичного матеріалу, наповнюють зміст яскравістю таобразністю, сприяють розвитку уяви та допитливості. Водночас, джерело,запропоноване для опрацювання п’ятикласникам, має бути лаконічним,простим і зрозумілим.

Під час практичного заняття вчитель є консультантом у процесі самостійноїроботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу залежно від віку тапізнавальних можливостей. Матеріали до практичних занять і методичнірекомендації щодо організації пізнавальної діяльності учнів подані впідручниках. Порядок проведення практичних занять і оцінювання їхрезультатів та наявність домашнього завдання після нього залишається укомпетенції вчителя.

Уроки узагальнення до окремих розділів та урок узагальнення до курсумають на меті допомогти учням систематизувати вивчене, відрефлексуватипроцес навчання і повернутись до найскладніших моментів теми, курсу,піднести розуміння навчального матеріалу на новий рівень, використатиміжкурсові та міжпредметні зв’язки. Елементарність, початковість курсузумовлює певні труднощі в проведенні уроків узагальнення. Під час такихуроків акцент має бути також перенесений на вміння учнів. Тож кожнанаступна тема має відзначатися вищим рівнем сформованості вмінь. Вартопам’ятати, що від п’ятикласників не вимагається тлумачення тих історичнихпонять, вивчення яких передбачено програмою у старших класах, відповідати


ЗНАМЕННІ Й ПАМ’ЯТНІ ДАТИ(Продовження. Початок на стор.5)

Методичні рекомендаціїна запитання, що вимагають системних знань і багатшого життєвого досвіду.

Звертаємо увагу, що регламентована навчальною програмою годинатематичного оцінювання використовується для проведення уроку контролюі корекції навчальних досягнень учнів. Урок контролю і корекції проводитьсяіз пропонуванням усних, письмових або комбінованих видів завдань. Направій сторінці журналу робиться запис «Урок контролю і корекціїнавчальних досягнень учнів із теми «________». На такому уроці оцінюєтьсяпізнавальна діяльність усіх присутніх п’ятикласників. Оцінка за урокконтролю враховується під час виставлення бала за тему.

Принципове значення для організації навчання історії в 5 класі маютьактивні та інтерактивні методи. Передумовою активного навчання єчергування різних форм діяльності учнів. Наприклад, працюючи з текстом,учні можуть шукати відповідь на запитання, добирати коментарі доілюстрацій, складати план, порівнювати текст з ілюстраціями та картами,знаходити нові слова та витлумачувати їх насамперед додержуючисьінструкцій підручника.

Роботу з підручником потрібно чергувати з коротким викладом(розповіддю) вчителя, роботою із зошитом. З огляду на вікові особливостіп’ятикласників розповідь учителя не повинна мати нічого спільного злекцією, а уроки жодною мірою не повинні зводитися тільки до читання йпереказування тексту підручника. Немає потреби переповідати той матеріал,що викладений у підручнику, як і не потрібно ускладнювати викладдодатковою інформацією. Роль учителя – організувати бесіду навколо питань,що вивчаються у контексті теми чи розділу. На перших етапах навчаннябесіда передує читанню, згодом читання передує бесіді. У бесіді обов’язкововикористовувати елементи міркування, запитання вчителя й відповіді учнів,логічні задачі та їх розв’язок. Слово вчителя має бути образним та емоційним,воно повинно апелювати до особистісного досвіду п’ятикласників.

Обов’язковою умовою успішного навчання історії в п’ятому класі єрізноманітна самостійна робота учнів. Обов’язковим також для дітей цієївікової категорії є актуалізація знань і життєвих уявлень учнів, повтореннята закріплення вивченого на уроці. Тож плануючи урок, треба передбачитичас на ці етапи, скориставшись для цього відповідними завданнямипідручника.

З-поміж активних методів навчання заслуговують на увагу ігрові форми.Під час вивчення курсу може йтися як про створення окремих, епізодичнихігрових ситуацій, так і про застосування ігрових моделей навчання. Вартоширше використовувати урок-екскурсію, наприклад, до місцевого музеючи історичної пам’ятки. Доречними є ігри-подорожі чи ігри-дослідження,які можна сконцентрувати в часі, обмеживши однією темою або й однимуроком.

Забезпечення курсу навчально-методичною літературоюПропедевтичний курс Вступ до історії укомплектований підручниками

— переможцями Всеукраїнського конкурсу підручників для 5 класузагальноосвітньої школи: В.Власова (Видавництво «Генеза») та О.Пометун,І.Костюк, Ю.Малієнко (Видавничий дім «Освіта»).

Особливістю підручника В.Власова є те, що всі структурні елементинавчальної книги, як-от: текстові (основний текст, пізнавальні рубрики зфрагментами історичних документів) та позатекстові (апарат організаціїзасвоєння та контролю, ілюстративний матеріал) – зорієнтовані на формуванняпредметних компетентностей, а також на організацію рефлексивної діяльності,активну комунікацію та співпрацю учнів у навчанні.

Опрацьовувати основний текст у підручнику В. Власова запропонованотак: до кожного пункту параграфа сформульовано завдання на розвитоккритичного мислення з використанням інтерактивних методик. Учнямзапропоновано у парах, чи групах, чи в загальному колі 1) передати змістпрочитаного трьома реченнями; 2) запропонувати до тексту інші назви:такі, які б передавали зміст тексту, втілювали б його основну думку, були бобразними; 3) дібрати один іменник, два прикметники, три дієслова, які брозкривали зміст прочитаного; 4) сформулювати за змістом тексту 3–5запитань, які починаються словами Що? Хто? Де? Як? Коли?, і 1 запитанняЧому?, по черзі дати відповіді на них; 5) скласти розповідь, 6) намалюватиілюстрацію, 7) запропонувати відповідь на проблемне питання тощо.

Кожен параграф має блок питань, чітко сформульованих і таких, щодозволяють учневі вловити суть проблеми, націлюють його на самостійнеосмислення й аналіз явищ та подій минулого. Після назви уроку вміщеноосновні питання, які опрацьовуватимуться, та сформульовано навчальніцілі відповідно до компетентнісно орієнтованого підходу у вигляді очікуванихрезультатів. Наприкінці параграфа пропонується оцінити знання й умінняучнів відповідно до передбачуваних цілей уроку з допомогою рубрики«Перевірте себе». Це дає змогу досягти завершеності навчального процесув межах уроку. Кожен урок завершує завдання рубрики «Рефлексія».

В основу підручника О.Пометун, І.Костюк, Ю.Малієнко закладена ідея

активного залучення п’ятикласників до пізнання історії на всіх етапах уроку.Це реалізується через систему навчальних завдань, які спрямовуютьпізнавальну діяльність учнів на усвідомлення того, як минуле представленев різних історичних джерелах та на розуміння основних подій вітчизняноїісторії. Важливим елементом роботи учнів з текстом підручника єцілеспрямована робота з історичними поняттями, яка має сформувати уважнеставлення до мови та історії як сфери наукових знань. Оскільки процеспізнання історії у п’ятикласників тільки починається, авторами розробленіалгоритми роботи з джерелами, що забезпечуватиме набуття учнямиважливих первинних дослідницьких навичок роботи з доступними джереламизнань, зокрема, адаптованими уривками з історичних творів, ілюстраціями,картами, фотографіями, зображеннями культурно-історичних пам’яток тощо.Водночас тлумачення основних понять курсу, висвітлення складнихісторичних явищ оптимально поєднує науковість і доступність.

Методичні пропозиції вчителям поєднують традиційні форми проведенняуроку та інтерактивні, що максимально відповідає віковим особливостямучнів. Детально розписані практичні роботи допоможуть педагогамправильно організувати їх проведення, учням дослідити окремі питанняісторичного минулого України, поєднати розуміння національної історії зісторією рідного краю на локальному рівні.

Особливістю підручника є забезпечення європейського контексту у викладіісторії України, що дозволить учням побачити історію своєї держави на тлізагальних історичних процесів.

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВІсторична пропедевтика націлена передусім на початкові знання,

елементарні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знанняп’ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові.Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більшпрактичну спрямованість, пов’язані в основному з уміннями читати йрозуміти адаптований історичний текст, працювати з історичнимиілюстраціями, джерелами та адаптованою історичною картою. У компетенціївчителя залишається створення таких навчальних ситуації, які максимальносприяють досягненню учнями очікуваних результатів навчання, аджеелементарний рівень курсу передбачає можливість його успішного засвоєннякожним учнем.

Оцінюючи навчальні досягнення п’ятикласників, варто ширшезастосовувати високі бали, адже елементарний курс передбачає можливістьйого успішного засвоєння кожним учнем.

У п’ятому класі написання рефератів не передбачено. Водночас вартозаохочувати учнів до читання додаткової історичної літератури, до підготовкита участі у позаурочних тематичних заходах. Бали достатнього та високогорівня з історії може отримати п’ятикласник, який знаходить відповіді назапропоновані вчителем чи у підручнику запитання; складає простий плантексту і складає невелике історичне повідомлення; вміє виокремлюватиісторичну інформацію, тобто розповідає, про яку історичну подію чи постатьйдеться, вміє сформулювати одне два запитання до тексту та супутніхзображень, демонструючи рівень розуміння запропонованої інформації;позначає на лінії часу запропоновані дати, співвідносить їх зі століттямиабо їх частинами; знаходить на історичній карті місця найвизначнішихподій тощо.

Варто пам’ятати, що перше знайомство з історією має бути цікавим,розвивальним, зрозумілим і доступним (і, вочевидь, не завжди легким!).Толерантність, урахування історичної поліконфесійності ібагатонаціональності українського суспільства, увага до освітніх запитівучнів допоможуть вчителям зробити уроки історії уроками об’єднання івзаємоповаги.

Особливої уваги вчителів історії всіх класів потребує вивчення пам’ятокархітектури та образотворчого мистецтва. Традиційно зображення пам’ятокархітектури та образотворчого мистецтва залучають до предметної наочності– таких пам’яток матеріальної культури або їхніх реконструкцій, які даютьзмогу на основі безпосереднього сприйняття створювати в учнів достовірнізорові образи історичного минулого. Такі зображення служать опорою длярозкриття сутності історичних явищ, дають змогу конкретизувати історичніфакти, сприяючи формуванню історичних понять, розвитку дослідницькихумінь, пізнавального інтересу до минулого. Окрім того, пам’ятки архітектуривиконують роль первинних джерел історичних знань школярів, адже вонисправжні, документальні пам’ятки історії й культури досліджуваної епохи.

З метою виконання вимог програми історії, як-от: характеризуватикультурні досягнення, розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури таобразотворчого мистецтва, стисло описувати їх – комісією з історії Науково-методичної Ради МОН України було ухвалено Переліки пам’яток архітектурита образотворчого мистецтва з історії України та всесвітньої історії,обов’язкові для розпізнавання учнями. (Переліки будуть надруковані уфахових виданнях).

Наявність переліків не означає, що вчителі на відповідних уроках неповинні звертатися до інших пам’яток.


Календарно-тематичнепланування уроків

«Історія України (Вступ доісторії). 5 клас

(До підручника В.Власова)

Резерв* Передбачений час вчитель можевикористовувати на власний розсуд, наприклад, на

екскурсії, проектну діяльністьта узагальнення засвоєного

ПРО ЩО МОЖНА ДОВІДАТИСЯ З СІМЕЙНОГО ФОТОАЛЬБОМУ

На уроці учні мають навчитися:пояснювати та застосовувати у власних

висловлюваннях поняття «родинне дерево»;розповідати про історію своєї сім’ї, добирати

інформацію про минуле із сімейних фотографій;укладати своє родинне дерево;• висловлювати міркування про значення

сімейних фотографій для збереження пам’яті проминуле.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу,формування умінь і навичок. Навчально-методичне забезпечення.

1. Ілюстративний матеріал: зображення зразка родинного дерева,«дерев» відомих українських родин.

2. Дидактичні набори: макет незаповненого родинного дерева,скопійований для кожного учня; клей-олівець; фломастери; маркери;кольорові олівці; ножиці; таблиці для проведення само- абовзаємооцінювання.

Форма уроку. Практичне заняття.Коментарі до етапів урокуI.ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП (5-10 ХВ.)1.Організація робочих місць учнів, перевірка готовності класу

до уроку.2.Активізація пізнавальної діяльності учнів.Методичні прийоми. Конкурс «Літопис моєї родини». Бесіда.Алгоритм організації діяльності учителя. За умовами конкурсу

«Літопис моєї родини» п’ятикласники повинні презентуватиукладені вдома літописи своїх родин. На виконання завданнявідводиться до 8 хвилин. (Згодом усі оповіді можна розмістити настендах змінної експозиції класної кімнати.) Вислухавшиповідомлення кількох учнів, педагог підбиває підсумки конкурсу,з’ясовує розуміння учнями поняття «сім’я».

II.ОСНОВНИЙ ЕТАП (25-30 ХВ.)1. Оголошення теми, мети, визначення завдань та очікуваних

результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.2. Опрацювання нового навчального матеріалу.Зміст навчального матеріалу. Про що можна дізнатися з сімейного

альбому? Родинне дерево.Методичні прийоми. Словникова робота. Розповідь учителя.

Робота з підручником: опрацювання ілюстрацій. Укладанняродинного дерева. Опрацювання родинних фотографій.Взаємонавчання в парах, групах, колі. Бесіда.

Алгоритм організації діяльності учителя. Учитель пропонуєучням розглянути фотографію родини Косачів-Драгоманових,вміщену на початку параграфа підручника. Діти колективновідповідають на запитання до світлини.

Далі педагог пояснює школярам значення поняття «родиннедерево». Пояснення стане зрозумілішим, коли наставникпродемонструє для прикладу своє родинне дерево, добірку «дерев»відомих українських родин. Для цього можна скористатисярубрикою «Інфографіка», що на інтернет-сторінці «Українаincognita» газети «День» (доступ до реСУРСУ: http: //incognita.day.kiev.ua/infohraphics/), де запропоновані родинні дереваАнтоновичів, Липинських, Лисенків, Кульчицьких, Тобілевичів,Шептицьких. Демонстрація завершується узагальнювальноюбесідою.

Подальший сценарій уроку може мати кілька варіантів.Варіант 1. Кожному п’ятикласникові роздаємо макет

незаповненого родинного дерева. Працюючи індивідуально або впарах, діти наклеюють на макети копії портретів: своїх і родичів.Під наклеєними світлинами роблять відповідні

підписи. Наставник консультує та контролює хід виконаннязавдання, спостерігає за дотриманням правил безпечногокористування ножицями. Закінчивши роботу, учні демонструютьвиготовлені «дерева», коментують підписи. Згодом усі родиннідерева можна розмістити на стендах змінної експозиції класноїкімнати.

Варіант 2. У випадку, коли в класі багато дітей з неповних сімей,дітей-сиріт, напівсиріт, можна виготовляти «дерева» історії України.


Практичне заняття № 1

У VI столітті у столиці Візантійської імперії – Константинополі, звеливеличний собор Святої Софії – Премудрості Божої. Архітектори маливирішити складне завдання: і ззовні, і зсередини храм мав дивувативідвідувачів своєю величчю. Майстри спорудили храм, що вражає своїмирозмірами, міццю та легкістю водночас. Особливістю церкви, яку назвали«матір’ю усіх церков» є незвичний купол та внутрішнє оздоблення. Щобнадати споруді легкості та додаткового світла, архітектори «прорізали»купол 40 видовженими вікнами. Коли сонячне світло проникало крізьних, здавалося, що небесні сили сходять до людей і допомагають їм. Храмбув декорований різнокольоровим мармуром і мозаїкою, золотим церковнимначинням і коштовним камінням.

Майже тисячу років поспіль собор Святої Софії був найбільшоюхристиянською спорудою та відігравав велику роль у поширенніправослав’я. Візантійська імперія мала значний вплив на культуру КиївськоїРусі. Запозичивши християнство з Візантії, київські князі ВолодимирВеликий та Ярослав Мудрий взяли за архітектурний приклад і головнийхрам східного християнства. Тому головний собор Києва також присвяченоПремудрості Божій.

Коли у XV столітті Константинополь захопили турецькі війська, Соборсвятої Софії перетворили на мечеть Айя-Софія.

У 30-х роках XX століття тут відкрили музей.



ОРІЄНТОВНІ ЗАПИТАННЯ для узагальнення й систематизації

- Чому важливо знати своє походження?- Що таке родинне дерево?- Чому важливо знати своє родинне дерево?- Про що можна довідатися з сімейного

фотоальбому?- Чи має підстави твердження, що історія народу

– це історія наших родин?- Чи є родини, які живуть «поза історією?» Чому?- Як ви розумієте слова Т.Шевченка, які він написав у

щоденнику: «Історія мого життя є частиною історії моєїБатьківщини»?

Для цього кожному п’ятикласникові роздаємо макетнезаповненого родинного дерева. Але замість фотопортретівродичів учні використовують малюнки, що відтворюють періодиукраїнського минулого. Працюючи індивідуально або в парах,діти наклеюють на макет малюнки таким чином, щоб ближче докоріння дерева розташовувалися зображення, наприклад,трипільського чи давньослов’янського періодів, а на вершині –сучасної України. Під наклеєними ілюстраціями діти задопомогою вчителя роблять відповідні підписи. Наставникконсультує та контролює хід виконання завдання, спостерігаєза дотриманням правил безпечного користування ножицями.Закінчивши роботу, учні демонструють укладені «дерева»,коментують підписи. Згодом можна створити єдине деревоісторії України і розмістити його на стенді постійної експозиціїкласної кімнати.

Виконавши це завдання, п’ятикласники об’єднуються в тригрупи і обговорюють принесені з дому сюжетні фотографіїнайближчих родичів – батьків, братів, сестер, дідусів і бабусьта ін. Відповідно до рекомендацій автора підручника група 1опрацьовує фотографії дідусів та бабусь у дитячі роки, група2 – батьків у дитячі роки, група 3 – свої у дитячі роки. Кожназ груп готує відповіді на ті самі запитання. Проте можназапропонувати групам опрацювати й світлини усіх родичів. Затакої умови варто визначити інший перелік питань. Наприклад,перша група відповідатиме на запитання, що стосуютьсязіставлення і порівняння зображень дитсадочків чи шкіл, друга— одягу, третя — іграшок та шкільного приладдя. Праця вгрупах закінчується виступами доповідачів.

Осмислення нового навчального матеріалу завершуєузагальнювальна бесіда за запитаннями Про що можна дізнатисяз сімейного альбому? Що таке родинне дерево?

3. Узагальнення і систематизація знань, формування вміньучнів.

Методичні прийоми. Взаємонавчання в колі. Бесіда.Алгоритм організації діяльності учи-теля. Для узагальнення

і систематизації знань, формування умінь учитель використовуєзапитання та завдання, які дібрав самостійно або ті, щозапропоновані в кінці параграфа підручника.

• Чому важливо знати своє походження? • Що таке родиннедерево? • Чому важливо знати своє родинне дерево? • Про щоможна довідатися з сімейного фотоальбому? • Чи має підставитвердження, що історія народу – це історія наших родин? •Чиє родини, які живуть «поза історією»? Чому? • Як ви розумієтеслова Т. Шевченка, які він записав у щоденнику: «Історія мого

життя б частиною історії моєї Батьківщини»?III. ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП (5-10 ХВ.)1.Підбиття підсумків уроку.Учитель пропонує п’ятикласникам висловити власні

міркування про значення сімейних фотографій для збереженняпам’яті про минуле.

2.Мотивація та оцінювання пізнавальної діяльності учнів.Учні проводять само- або взаємооцінювання пізнавальної

діяльності.3.Повідомлення та інструктаж домашнього завдання учнів.Опрацювати фотографії з рубрики підручника «Виконайте

вдома». Підготувати відповіді на запитання.

(Продовження. Початок на стор.7)

ЯКІ НАЙМЕНУВАННЯ В РІДНОМУ МІСТІ (СЕЛІ)

НАГАДУЮТЬ ПРО МИНУЛЕ

На уроці учні мають навчитися:- розповідати про те, як історики довідуються про минулі часи на

основі географічних, історичних та етнографічних назв;- розповідати про походження назв рідних (найближчих) міст

(селищ, сіл) і вулиць; назв рік, озер, ставків та урочищ рідного краю;- наводити приклади назв рідної місцевості, за якими можна

довідатись про минуле;- висловлювати міркування про значення географічних,

історичних, етнографічних назв для досліджень про минуле.Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування вмінь і

навичок.Форма уроку. Практичне заняття.Навчально-методичне забезпечення.1. Ілюстративний матеріал: картосхема міста (селища, села).2. дидактичні набори: уривки писемних джерел, таблиці для

проведення само- або взаємооцінювання.Коментарі до етапів урокуВипереджувальне завдання.Обов’язкове. Підготувати повідомлення про походження назв

рідних (найближчих) міст (селищ, сіл) і вулиць; назв рік, озер, ставківта урочищ рідного краю.

I.ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП (5-10 ХВ.)Організація робочих місць учнів, перевірка готовності класу до уроку.Активізація пізнавальної діяльності учнів.Методичні прийоми. Гра «Хто більше». Бесіда.Алгоритм організації діяльності учителя. За умовами гри «Хто

більше» п’ятикласники повинні по черзі називати географічніоб’єкти, назви яких містять корінь «дон- (дн-)». (Якщо вчительпрацює в класі, де переважають діти з високим рівнем навчальнихдосягнень, можна запропонувати перелічити назви міст України,що походять від імен їхніх засновників або названих на честьвидатних особистостей). Переможцем вважатиметься той, чия назвавиявить-ся останньою. Результати гри узагальнюємо бесідою.

II.ОСНОВНИЙ ЕТАП (25 - ЗО ХВ.)Оголошення теми, мети, визначення завдань та очікуваних

результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.Опрацювання нового навчального матеріалу.Зміст навчального матеріалу. Які назви в моєму рідному місті

(селі) нагадують про минуле?Методичні прийоми. Робота з підручником: опрацювання

ілюстрацій. Гра «Інтерв’ю». Опрацювання картосхеми, уривків зписемних джерел. Укладання словників назв. Взаємонавчання в парах,групах, колі. Бесіда.

Алгоритм організації навчальної діяльності учителя. Учительпропонує учням розглянути фотографії ярмарку в місті Києві таВірменського собору в Львові, запропоновані на початку параграфапідручника. Діти колективно відповідають на запитання до світлин.

Далі школярі мовчки або вголос читають текст параграфа пропоходження назви вулиці Вірменської у місті Львові та міста Переяслав-Хмельницький. Про рівень сприйняття прочитаного свідчитимутьвідповіді на запитання педагога. Учитель організовує опрацюванняуривків з писемних джерел, у яких в йдеться про походження назввідомих міст України: Києва, Чернігова, Галича тощо.

Після цього доречно провести гру «Інтерв’ю». За умовами гри,взаємонавчаючись у парах, п’ятикласники обмінюються версіямивиникнення назв своїх вулиць. По закінченні гравці розповідаютьпро почуте під час інтерв’ювання. Педагог доповнює їхні відповіді.



Для унаочнення можнавикористати збільшену йскопійовану картосхему міста(села), що міститься в мережіІнтернет (наприклад, «КартиGoogle», «Яндекс. Карти» —Доступ до ресурсів: http: //maps.google.com.ua; http: //maps.yandex.ua). У такомувипадку діти, розповідаючи проназви вулиць, знаходитимуть іпоказуватимуть їх розташуванняна схемі. Результати гриузагальнюємо бесідою.

Після бесіди учніоб’єднуються в групи,з’ясовують й укладаютьсловники походження назв своїхміст (селищ, сіл); назв рік, озер,ставків та урочищ свого краю.Група 1 з’ясовує походженняназв міст (селищ, сіл); група 2— озер, річок, урочищ; група 3— провулків, майданів тощо.Роботу в групах організуємовідповідно до рекомендаційавтора підруч-ника. Завданнядля взаємонавчання в групахможна розподілити по-іншому

Група 1 з’ясовує походженнягеографічних назв свого краю;група 2 — історичних; група 3— етнографічних. Працягрупах закінчується виступамидоповідачів. Осмислення новогонавчального матеріалу завершуєузагальнювальна бесіда

за запитанням Які назви вмоєму рідному місті (селі)нагадують про минуле?.

3. Узагальнення йсистематизація знань,формування вмінь учнів.

- Методичні прийоми.Взаємонавчання в колі. Бесіда.

Алгоритм організаціїнавчальної діяльності учителя.Для узагальнення ісистематизації знань,формування умінь учительвикористовує запитання

та завдання, запропоновані вкінці параграфа підручника.

ІІІ. Завершальний етап (5– 10 хв.)

1.Підбиття підсумків уроку.Учитель пропонує

п’ятикласникам висловитиміркування про значеннягеографічних, історичних,етнографічних назв длядосліджень про минуле.

2.Мотивація та оцінюванняпізнавальної діяльності.

3.Повідомлення та інструктаждомашнього завдання учнів.

Виконати завдання з рубрикипідручника «Виконайте вдома».Підготувати відповіді назапитання.

(Продовження. Початокна стор.8) Орієнтовні

запитання і завданнядля перевірки рівнясприйняття тексту-Поясніть походження

назви вулиці Вірменської умісті Львові.

-У якому століттіспоруджено Вірменськийсобор Успіння Богородиціу місті Львові?

-Ця подія відбуласяраніше чи пізніше від часупоселення вірмен у Львові?

-Поясніть походженняназви міста Переяслав-Хмельницький.

-Які пам’ятники ви бустановили в містіП е р е я с л а в -Хмельницькому??

-Поясніть своїміркування.

Орієнтовний добіруривків та запитань

для з’ясуванняпоходження назв

відомих міст України«…І були три брати: один

(старший) на ймення Кий, адругий – Щек, а третій –Хорив, і сестра їх – Либідь.Кий сидів на горі, де ниніузвіз Боричів, а Щек сидівна горі, яка нині зветьсяЩекавицею, а Хорив – натретій горі, через що іпрозвана вона Хоривицею.І збудували вони городок начесть свого старшого брата,й нарекли його _______...»(«Повість минулих літ»).

«… За одним із переказівмісто__________ отрималоназву на честь першогокнязя – Чорного. За іншим– назва міста пов’язана зім’ям дочки цього князя. Щеінші перекази кажуть, щомісто завдячує своїміменням довколишнімтемним, дрімучим,«чорним», лісам. Загалом,походження назви містатлумачать чималопереказів…» («Вікіпедія»).

-Прочитайте уривок.-Запишіть назву міста,

про походження назви якогойдеться в уривку. Поділітьсясвоїми міркуваннями зприводу прочитаного.

-Назвіть версію, яка єспільною у переказах,легендах та науковихрозвідках про походженняназва відомих міст України.

-Пригадайте, назви якихсучасних міст Українипоходять від імен їхніхзасновників або відомихдіячів.

ПРО ЩО І ПРО КОГОРОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ

РІДНОГО КРАЮ

На уроці учні мають навчитися:розповідати про визначні події та відомих діячів історії рідного

краю;добирати інформацію про визначні події та відомих діячів

історії рідного краю;наводити приклади увічнення пам’яті про визначні історичні

події та відомих діячів рідного краю в пам’ятниках, пам’ятнихдошках, знаках тощо;

• висловлювати особисте ставлення до найвідоміших подій тавидатних

діячів історії рідного краю.Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу, формування

умінь і навичок.Форма уроку. Практичне заняття.Навчально-методичне забезпечення.Ілюстративний матеріал: фотографії, інші зображення

історичних споруд, пам’ятних місць, пам’ятників, знаків відомимподіям або діячам рідного краю.

Дидактичні набори: плани підготовки розповіді про історичнуподію, діяча, аналізу легенди чи переказу; таблиці для проведеннясамо- або взаємооцінювання.

Коментарі до етапів уроку

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП (5 - 10 хв.)1.Організація робочих місць учнів, перевірка готовності класу

до уроку.2.Активізація пізнавальної діяльності учнів.Методичні прийоми. Гра «Історична абетка». Бесіда.Алгоритм організації навчальної діяльності учителя. Для

проведення гри «Історична абетка» на дошці великими літерамизаписуємо або прикріплюємо друковану українську абетку.Обираємо ведучого, який із заплющеними (зав’язаними) очимавказує на літеру, з якою будуть гратися. Коли літеру «визначено»,діти впродовж трьох хвилин записують слова, що стосуютьсязмісту попереднього розділу (імена, назви подій) і починаютьсяна «визначену» літеру. Наприклад, на літеру «К»: Київ, КиївськаРусь, князь, купець, кочовик, козак, клейноди, кріпак, кобзар,Київський університет, колгоспник, Конституція. Виграє той, хтозапише найбільше слів. Якщо випаде літера, на яку слів небагатоабо й узагалі немає, ведучий «вибирає» іншу. Результати гриузагальнюємо бесідою.



II. ОСНОВНИЙ ЕТАП (25-30 ХВ.)Оголошення теми, мети, визначення завдань та очікуваних

результатів уроку; мотивація пізнавальної діяльності учнів.Опрацювання нового навчального матеріалу.Зміст навчального матеріалу. Про що і про кого розповідає

історія рідного краю?Методичні прийоми. Словникова робота. Розповідь

учителя. Робота з підручником: опрацювання ілюстрацій.Опрацювання текстів легенд, фотографій чи зображеньспоруд, пам’ятних місць, пам’ятників, знаків, що стосуютьсяподій та діячів історії рідного краю. Складання розповідей.Підготовка презентацій. Проведення екскурсії.Взаємонавчання в групах, колі. Бесіда.

Алгоритм організації діяльності учителя. Учитель пропонуєучням опрацювати ілюстрації, вміщені на початку параграфапідручника, й підготувати відповіді на запитання пронеобхідність увічнення історичних подій та діячів. Дітиколективно відповідають на запитання до світлин.

Подальший сценарій уроку може мати кілька варіантів.Варіант 1. Школярі, об’єднавшись у групи, готують

розповіді про відображення подій та діячів історії рідногокраю в легендах, спорудах, пам’ятних місцях, пам’ятниках,знаках. Група 1 обговорює фотографії або зображенняпам‘ятників, пам’ятних місць, знаків чи споруд, пов’язаних зіменами історичних діячів рідного краю, та готує розповідьза планом про одного з таких діячів. Група 2 обговорюєфотографії або зображення пам’ятників, пам’ятних місць,знаків чи споруд, пов’язаних з історичними подіями рідногокраю, та готує розповідь за планом про одну з таких подій.Група 3 обговорює за планом легенди, перекази, які бережутьісторичну пам’ять про відомі події та видатних діячів рідногокраю, та розповідає одну з таких легенд однокласникам.Педагог консультує та контролює хід виконання за-вдань.Завершивши роботу, учні об’єднуються в коло іповідомляють про результати.

Варіант 2. Передбачає презентацію колективного міні-проекту «П’ять відомих подій (діячів) рідного краю». Над міні-проектом діти працюють упродовж вивчення розділу. Тожвизначаємо тему проекту: «П’ять відомих... рідного краю» напершому уроці розділу. Учні об’єднуються у п’ять груп, кожназ яких добиратиме матеріал про одну подію чи одного діяча,пов’язаних з історією рідного краю. Матеріал має поєднуватифотографії, інші зображення, легенди, перекази, літературнітвори чи уривки тощо. На основі дібраного матеріалу групиготують електронні презентації, виконані за допомогоюпрограми Microsoft Office Power Point (до п’яти слайдів). Якщовчитель не має можливості демонструвати електронніпрезентації, можна запропонувати учням виготовити листівкуабо буклет, використавши програму Microsoft Office Pablisher.Під час уроку групи почергово розповідають про обрануподію (постать) рідного краю. Інші уважно слухають, ставлятьуточнювальні запитання, висловлюють зауваження. Післярозповідей і відповідей на запитання організовуємоголосування, що визначить рейтинг «п’яти відомих... рідногокраю». Роботу завершує підсумкова бесіда. Презентаційнілистівки чи буклети вивішуємо на стенди змінної експозиціїкласної кімнати.

Варіант 3. Для ознайомлення з подіями та діячами історіїрідного краю можна організувати екскурсію до місцевогокраєзнавчого (історичного) музею (за наявності). Екскурсіюпроводимо відповідно до методичних рекомендацій до такоговиду занять.

Осмислення нового навчального ма-теріалу завершує

узагальнювальна бесіда зазапитанням Про що і про когорозповідає історія рідногокраю?

Узагальнення і систематизація знань,формування вмінь учнівМетодичні прийоми.

Взаємонавчання в колі. Бесіда.Алгоритм організації

навчальної діяльності учителя.Для узагальнення йсистематизації знань,формування умінь учительвикористовує запитання тазавдання, які дібрав сам, аботі, що запропоновані в кінціпараграфа підручника.

Орієнтовні запитання ізавдання

для узагальнення йсистематизації знань,

формування умінь• Чи є у вашому рідному

місті (селищі, селі) пам’ятники,пам’ятні місця чи споруди,пов’язані з історичнимиподіями?

• Розкажіть, що знаєте проті події?

• Чи є у вашому рідномумісті (селищі, селі) пам’ятники,пам’ятні місця чи споруди,пов’язані з іменами історичнихдіячів?

• Розкажіть, що знаєте протих діячів?

• Які легенди, переказибережуть історичну пам’ятьпро події (постаті) нашогорідного краю?

• Перекажіть легенду, щоВам особливо запам’яталася.

III.ЗАВЕРШАЛЬНИЙ

ЕТАП (5-10 ХВ.)1.Підбиття підсумків уроку.Учитель пропонує

п’ятикласникам висловитиособисте ставлення до найві-доміших подій та діячів історіїрідного краю.

2.Мотивація та оцінюванняпізнавальної діяльності учнів.

Учні проводять само- абов з а є м о о ц і н ю в а н н япізнавальної діяльності.

3.Повідомлення таінструктаж домашньогозавдання учнів.

Підготуватися до урокуконтролю навчальнихдосягнень.


Застереження учителю, який іде наурок до п‘ятикласників

(за матеріалами методиста суспільних дисциплінХОІППО Галини Кенц)

Навчаючим історії у 5 класі слід пам’ятати, що перехід ізпочаткової школи в основну пов’язаний із зростаннямпсихічного навантаження на учня, спадом успішності,зниженням загального інтересу до школи. У житті школяратепер з’являються декілька вчителів з різними вимогами,різними характерами, своєрідним темпом та особливостямимови, різним стилем викладання. Підлітку важко миттєвоадаптуватися до вимог кожного вчителя – предметника. Такіпроблеми багатопредметного навчання можуть викликати уп’ятикласників труднощі у вивченні зовсім нового для нихпредмета – історії. У цьому разі вчителі історії мають добрерозуміти, що п’ятикласнику треба певний період часу, щобадаптуватись до умов та вимог, які для учня суттєво змінилисята ще й свідомо зрозуміти їх. Важливо, щоб вчителі історії уцей час створювали на уроці такі ситуації, які б дозволялиучневі проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власнудумку, брати участь у спільній колективній чи груповійдіяльності, працювати в умовах альтернативи і вибору. Науроці історії обов’язковою має бути демократична і, ні в якомуразі, неавторитарна атмосфера навчання.

Своє професійне вміння вчителі історії повиннізосереджувати на формуванні в учнів-п’ятикласниківпервинних уявлень про сутність та особливості історичногознання, на позитивному ставленні до історії як до навчальногопредмета, вмінні зацікавити історією як значущою і потрібноюнаукою, яка буде детальніше вивчатись у наступних класах, наздобутті п’ятикласниками вмінь осмисленого читання йопрацювання текстів на історичну тематику, на формуванніключових та предметних компетентностей на рівні, щовідповідає основним віковим можливостям учнів.

Далеко не всі учні приходять на урок з метою розібратися вгосподарському житті Київської держави. І жодні розумніаргументи не здатні вплинути на їхню мотиваційну сферу. А отпометикувати, поворушити мізками, розважитися, як підчасрозв’язування кросвордів, охочих багато. Це бажання схожена бажання стрибнути, вкусити самого себе за руку, затриматиподих на хвилину. Людина перевіряє свої можливості. Середіншого й інтелектуальні. Подібними мотивами й можескористатися вчитель, щоб зробити урок цікавішим ікориснішим. Потрібно кинути учневі та його мозку виклик.Саме він «розворушить» дітей, які в результаті не тількиполюблять наш предмет і засвоять матеріал, але й підуть далішляхом особистісного розвитку.

Щоразу, йдучи на урок у 5 клас, учителі історії мають бутиготовими до більш активної і творчої роботи з вибудови цікавоїструктури уроку та пошуку ефективних форм і методівроботи з учнями; шукати нові шляхи для урізноманітненняоцінювання знань учнів та їх коригування; на кожному уроціпрофесійно поєднувати отримані учнями знання із практичниминавичками; знаходити оригінальні слова та прийоми дляпокращення пізнавального інтересу до змісту кожного уроку.Активні методи навчання при вмілому їх застосуваннідозволяють оптимально розв’язати одночасно три навчально-організаційні завдання:

- підпорядкувати процес научіння керівному впливові

вчителя;- забезпечити включення в активну навчальну роботу всіх

учнів;- встановити безперервний контроль за процесом засвоєння

навчального матеріалу.Крім того, активні методи навчання, набувають цінності ще

й тому, що сприяють успішному формуванню в учнівкомплексу позитивних ділових якостей, наприклад таких:

- здатність швидко адаптуватися в групі, яка зайнятарозв’язанням загального для всіх завдання;

- уміння встановлювати особисті контакти, обмінюватисяінформацією і формувати необхідні точки зору;

- готовність прийняти на себе відповідальність за діяльністьгрупи;

- здатність встановлювати контакти з людьми, правильнорозподіляти і організовувати роботу;

- уміння переборювати протидію оточуючих, попереджатизіткнення;

- бажання бути корисним і потрібним людям;- знання рівня своєї компетентності, уміння аналізувати і

оцінювати свої дії;- готовність розглядати проблеми з точки зору свого

товариша по навчанню, вчителя;- уміння знаходити причини і джерела критичних ситуацій;- здатність висувати і формулювати ідеї, пропозиції і проекти;- готовність йти на розрахований ризик і приймати

нестандартні рішення;12) уміння уникати повторення помилок і прорахунків;13) здатність чітко і переконливо викладати думки, бути

небагатослівним, але зрозумілим;14) здатність передбачати наслідки тих дій, які

використовуються;15) уміння цінувати і продуктивно використовувати

робочий час.Особливу увагу у 5 класі слід звернути на особливості

організації навчально-виховного процесу у викладанні історії.Організовуючи роботу на уроках, учителі мають віддаватиперевагу розвивальним прийомам, уникати лекцій,конспектувань, рефератів та фронтальних зрізів знань у 5 класі.

впроваджувати технології візуалізації у навчанні, результомяких є:

активізація психічних процесів учнів: сприйняття, уваги,пам’яті, мислення;

формування пізнавального інтересу;реалізація можливості подачі навчальної інформації у різних

формах;економія часу, потрібного для вивчення конкретного

матеріалу становить близько 30%;реалізація міжпредметних зв’язків;логізація й структурування навчального матеріалу, що

значно підвищує рівень знань учнів;набуття учнями міцних знань, які значно довше зберігаються

у пам’яті;зміна ставлення учнів до комп’ютера: вони починають

сприймати його як універсальний інструмент для ефективноїроботи в будь-якій галузі професійної діяльності;

здійснення емоційного впливу на учнів, досягнення виховнихцілей уроку;

підвищення ефективності уроку та показників якості знаньучнів;

Зважаючи на те, що курс «Вступ до історії» не передбачаєсистемного викладу інформації про минуле, хоча історичнийзміст курсу реалізовано в хронологічній послідовності, зміст

Учителю на замітку


історичної освіти вчителі історії повинні обов’язковоузгоджувати із віковими особливостями учнів-п’ятикласників.

Особливої уваги вчителів потребує і проблема оцінюванняучнів. Враховуючи те, що курс «Вступ до історії» у 5 класіє пропедевтичним, то він, перш за все, націлений на початковізнання історії, на елементарні уявлення про історичні подіїта передбачає формування найпростіших вмінь. Компетентнимвчителям залишається спланувати створення такихнавчальних ситуацій на уроках, які б максимально сприялидосягненню учнями очікуваних результатів навчання, малиб більш практичну спрямованість та були б поступовоускладнені. Під час оцінювання п’ятикласників вчителямісторії важливо виявляти доброзичливість, вимогливістьпоєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосібоцінювання – із особистісним. Тобто, необхідно порівнювативиявлені досягнення дитини не тільки з нормою, а й з їїпопередніми успіхами. Разом з тим, учнів обов’язково требазнайомити з критеріями оцінювання знань з історії, з вимогамидо оформлення різноманітних робіт, виконання вправ, роботиз картою. Для того, щоб початковий період знайомства учнівз історією був безболісним, необхідно підтримувати дитину,підказувати, допомагати, роз’яснювати хід виконання роботи,зважати на можливості й зусилля кожного учня.

Враховуючи вікові особливості п’ятикласників, у І семестріще велику увагу треба приділяти вербальному оцінюванню.Як заохочення до предмета, може спрацювати виставленнявчителями балів достатнього та високого рівня. Разом з тим,вчителі повинні розвивати і рефлексивні уміння, і здатностіучнів дивитися на себе «з боку», і формувати навичкисамоконтролю та самооцінки. Переходити до критеріївоцінювання в основній школі слід поступово, бажано аж післяІ семестру, адже оцінка – це найгостріший інструмент,використання якого потребує величезного вміння і культури.

Складнощі вивченняісторії, які можуть

виникати уп‘ятикласників:

коментування учнями великого текстового об’єму;виокремлення головного і другорядного та визначення

причинно-наслідкових зв’язків;співставлення історичних подій та фактів;запам’ятовування хронологічних дат;розуміння історичної карти та часової лінії;сприйняття документально-джерельного матеріалу;визначення приналежності зображених на історичних

ілюстраціях пам’яток, портретів історичних діячів до певних епох;висловлення власного ставлення до історичних подій, явищ

і діячів, що пропонуються для вивчення.


ПорадникІСТОРИКА

Районний методичний кабінет Управління освіти, молоді та спорту Красилівської райдержадміністрації

Методичний вісник, адресований учителям історії. №1 (4), вересень, 2013р.

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Н.ГЛУЩУК, завідувач райметодкабінету.Г.САВЧЕНКО, методист суспільних дисциплін.

Л.КАРНАУХ, методист райметодкабінету.

Учителю на заміткуСпочатку люди не вміли писати, тому було досить важко

передавати інформацію на великі відстані. Підтвердження тому– різні легенди про передання відомостей.Зокрема давня легенда про персидськогоцаря розповідає, що одного разу вінотримав послання від скіфів з чотирьохпредметів: птаха, миші, жаби і стріли.

Цар Дарій вирішив, що скіфивіддають себе в його владу і на знакпокірності принесли йому землю, воду інебо, бо миша означає землю, жаба – воду, птах – небо, а стрілиозначають, що скіфи відмовляються від опору. Проте один змудреців заперечив Дарію. Він розтлумачив послання скіфівінакше: «Якщо ви, перси, як птахи, не відлетите в небо, або, якмиші, не зариєтеся в землю, або, як жаби, не пострибаєте в болото,то не повернетеся назад, уражені цими стрілами». Як виявилосязгодом, цей мудрець був правий.

Зразками первинних типів писемності були зарубки на камені;паличне письмо – надрізи на дереві, на дерев’яних паличках;вузликове письмо, для якого застосовувались мотузки різногокольору та розміру з вузликами. Значення мало все: кількістьвузликів, їхній розмір, колір, місце на мотузці тощо. Близьке донього письмо — стрічка, сплетена з мотузок із нанизаними на нихрозмальованими мушлями, було поширено в деяких племенахПівнічної Америки та Африки.

***

На ринковій площі одного з французького міст встановленопам’ятник аптекареві Антуану Парліантьє (1737-1813). Завдякийого завзятій пропаганді французи розпочали масово вирощуватикартоплю для їжі. Доти нею лише годували свиней. А пруськийкороль Фрідріх Великий (1712-1786) іще раніше оголосиввирощування і споживання картоплі національним обов’язкомнімців.

Російська цариця Катерина II, німкеня за походженням,наказала забезпечити усі губернії «земляними яблуками нарозплід». Для цієї справи відвели найліпші землі в Росії. Протеселянам не пояснили, як правильно вирощувати і споживатикоренеплід. Тому люди часто труїлися зеленими плодами, якізростають на бадиллі картоплі після її цвітіння.

В Україні картоплю спочатку впровадили німецькі колоністина Півдні — на колишніх запорозьких землях. Саме слово«картопля» — перекручене німецьке «картофель».

Допоки картопля не прижилася, в Україні її називали«чортовим яблуком», «земляною грушею», «ріпою диявола».Коли ж картопля, завдяки свої високій у порівнянні з зерновимикультурами врожайності, стала «другим хлібом», про їїпоходження почали поширюватися легенди, оповідки й приказки.

Історична мозаїка***

ІСТОРИКА - uCoz · 2013-09-18 · діяльності, активну комунікацію, розвиток критичного мислення та на співпрацю

Documents