ВОЛОНТЕРСТВО ЯК ПРОЯВ ПАТРІОТИЗМУptu15.org/wp-content/uploads/2018/05/STEZHKI-2018_Sobko-ostat.pdf · Тому коли було запропоновано

В ОЛ О Н Т Е Р С Т В О Я К

П Р ОЯ В

П АТ Р І О Т И З М У

Робота учня

І курсу групи №1

Веремчука Антона

Керівники проекту –

Наумейко Н. В.,

Галяс А. М.,

Колісник В.П.

ЧЕРКАСИ –2018

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЧЕРКАСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ

БУДІВЕЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»

І .Поді ї , що змінили нас

Українське волонтерство – явище унікальне.

Йому завдячуємо суверенітетом

доктор медичних наук Михайло Матяш

Можливо, найбільш значущим результатом Революції Гідності, крім

усвідомлення українцями необхідності побудови національної держави, стало

виникнення волонтерського руху – важливої складової громадянського

суспільства і головної рушійної сили реформування країни.

Одним із найбільш значущих результатів Революції Гідності стало

виникнення волонтерського руху.

Сьогодні в Україні про нього із захопленням говорять у багатьох країнах

світу, називаючи це явище унікальним. Розквіт волонтерської діяльності у нас

припав на час Революції Гідності і початок війни на Донбасі. У надзвичайно

складний період саме цей рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру

громадських організацій, груп людей, готових взяти на себе вирішення

найбільш нагальних і болючих проблем держави.

Основним напрямом діяльності волонтерів є допомога українській армії та

пораненим: бронежилети, каски, жилети, камуфляж, білизна, біноклі,

тепловізори – діставали волонтери, а потім везли на лінію фронту добровільні

помічники. Завдяки волонтерським організаціям захисники України знають, що

про них пам’ятають і відчувають підтримку народу.

У листопаді 2016 року, відзначаючи чергову річницю Дня Гідності та

Свободи, учні нашого училища зустрілися з волонтером громадської організації

«Легіон Свободи» Собком Павлом Івановичем, який був активним учасником

Революції Гідності, є заслуженим волонтером Черкаської області та

нагороджений грамотою і медаллю Президента України.

Гість розповів про роль молодого покоління у розбудові нашої держави, а

також про події, які відбувалися на Майдані, про те, що відбувається зараз на

передовій у зоні АТО. Учні з великою зацікавленістю слухали та задавали

питання. А також з захопленням приміряли на себе амуніцію захисника нашої

держави, яку показав Павло Собко. Після цієї зустрічі і розпочалися дружні

стосунки із волонтером, а також учні та педагогічний колектив закладу постійно

відгукуються на акції, що проводяться з метою надання посильної волонтерської

допомоги захисникам України, які знаходяться на передовій.

Тому коли було запропоновано підготувати цей проект, у нас не виникло

сумнівів, на яку тему варто провести дослідницьку роботу. Адже волонтерська

діяльність заслуговує на особливу увагу та є прикладом для наслідування.

Матеріалом для створення проекту стали газетні статті, фоторепортажі,

розміщені на сайтах мережі Інтернет, інтерв’ю з Павлом Собком. Але

найважливішим джерелом інформації стало безпосереднє спілкування з

волонтером під час зустрічей у нашому навчальному закладі.

ІІ .НЕВТОМНА ЛЮДИНА ДОБРОЇ ВОЛІ

Коли маєш любов у серці –

допомагати іншим легко

Волонтерство – унікальне явище, що втілює в себе найшляхетніші прагнення

людства – прагнення свободи, миру, справедливості та безпеки для всіх людей.

"Любити і допомагати" – девіз всіх тих, хто не може залишатися осторонь

людей, які потребують підтримки та участі, а також – турботи, самовідданості і

доброти. Саме ці почуття, які неможливо виховати ніякими інструкціями та

законами, притаманні волонтерам. Їх можна назвати справжніми героями нашого

часу. Війна змінила погляди і долі багатьох українців: одні стали до лав

добровольчих загоні, другі – захищають кордони своєї держави у складі Збройних

силах України, а інші допомагають співвітчизникам подолати це лихо, займаючись

волонтерською діяльністю.

Для багатьох прикладом патріотизму та відданості своїй справі є волонтер

Павло Іванович Собко. Він разом з товаришами з моменту початку Революції

Гідності і до сьогодні невпинно збирає кошти, одяг, їжу, медикаменти, і саме цим

підтримує українських бійців, опікується пораненими в шпиталях і цивільними на

прифронтових і фронтових територіях. Милосердя, чуйність, доброта – саме ці

якості притаманні Павлу Собкові.

Вже після першої зустрічі в стінах нашого навчального закладу Павло Іванович

відразу привернув до себе увагу. Мені захотілося познайомитися з ним поближче.

За простими, на перший погляд, рисами обличчя, манерою поведінки відчувалась

якась незвичайна глибина, внутрішня сила. Дякую Павлові Івановичу, що він не

заперечував більш близькому з ним знайомству, адже безперечно наділений однією

з найважливіших для людини чеснот – мужністю.

У процесі роботи над проектом ми кілька разів зустрічались. Бо тільки живе

спілкування допомагає розкрити справжню суть людини.

Що Ви відчули, коли дізналися про агресію Росії щодо України?

Гірке розчарування. Мені дуже боляче, що таке взагалі можливе сьогодні.

Що стало поштовхом до волонтерства?

Так склалось, що за станом здоров'я не зміг служити у Збройних силах України,

але впевнений, що люди повинні робити добрі справи, розвивати себе духовно, брати

участь у різноманітних проектах, спрямованих на допомогу тим, хто цього потребує.

Волонтер діє за покликом душі, з почуття потреби реалізувати свою громадянську

позицію. У цій діяльності я знайшов себе.

Скільки поїздок у зону АТО ви вже здійснили і чи запам'ятали свою першу

поїздку?

Поїздок було багато – вже збився з рахунку. Звичайно, що запам'яталась

найперша – у Піски, Опитне, Водяне, Авдіївку. Дуже хвилювався, бо не кожного дня

спілкуєшся з людьми, які були на реальній війні, що йде в Україні…

Кожна поїздка незвичайна по-своєму. Але і до нині не можу забути маршрут в

Авдіївці, коли потрапили під обстріл. Саме у такі моменти розумієш, яке безцінне

життя і за що борються хлопці на Сході нашої України.

Хто з бійців, із якими ви зустрічалися, запам’ятався найбільше?

Кожен герой стоїть перед моїми очима і завжди буде в моєму серці вдячність до

цих чоловіків. Кожен із них заслуговує на пошану, історія у кожного – не проста...

Мабуть, найпершим мені згадався зараз хлопець, який втратив обидві кисті рук і

збирався після виписки йти далі служити. Слава героям!

Куди була остання ваша поїздка і коли плануєте наступну?

Чергова поїздка травила 2 дні (20-22 квітня 2018 року). Цього разу разом із

активісткою волонтерської групи "Схід і Захід єдині" Лідією Сівак подолали 1600 км,

щоб доправити гостинці нашим захисникам. Головними пунктами поїздки стали

населені пункти: Катеринівка, Новоахтирка, Троїцьке, Попасна, Новоградівка та

Констянтинівка. Ми відвідали та передали гуманітарку 10-й,40-й, 53-й, 55-й, 56-й,

80-й, 1-у батальйону оперативного призначення НГУ імені генерала Кульчицького та

Нацгвардії. Везли свіжі овочі, подушки, матраци, вареники, варення, солодку й

мінеральну воду, голубці, домашню консервацію, чай, каву, печиво, окопні свічки та

інші необхідні речі.

Наступну поїздку плануємо у травні.

Хочу сказати насамкінець: допомагати може кожен із нас. І для цього непотрібно

мати мільярди доларів чи євро. Просто потрібно мати бодай крихту любові – до

Батьківщини, до ближнього. Любові до життя.

Слава Україні!!!

БІОГРАФІЯ

Собко Павло Іванович, або Папай, як

називають його наші побратими на Сході,

народився 30 липня 1988 році у Красноярському

краї, порт Дудинка. Батько – капітан далекого

плавання, мати – працівник рибзаводу.

2 січня 1992 року батьки повернулися до

України. Павло навчався в Ревбинській

загальноосвітній школі, що на Чорнобаївщині, до

9 класу, потім вступив до Морського коледжу Херсонської державної морської

академії. Після закінчення коледжу навчався у Національному університеті

кораблебудування імені адмірала Макарова (НУК) у Миколаєві за спеціальністю

«електромеханік».

Одружений.

Дружина Марина (26 років),

має доньку Надію (3 роки)

та сина Богдана (1,5 роки).

ГЕРОЇ НАШОГО ЧАСУ

ТА ЇХНІ ВЧИНКИ

ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ

Павло Собко у арсеналі своїх нагород має відзнаку – медаль Президента

України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції», орден «Бойовий

волонтер» та відзнаку від Української православної церкви Київського патріархату –

медаль «За жертовність і любов до України».

Що стосується грамот, то їх дуже багато, чоловік говорить, що їх не рахує.

З 2014 року почав займатися волонтерською діяльність і їздити на Схід

України. Поштовхом стало те, через стан здоров’я не міг віддати належне державі –

служити в Збройних силах України (ЗСУ). Перша поїздка була в Піски, Водяне,

Опитне та Авдіївку. Однак, скільки за цей час було поїздок Павлові сказати важко,

бо сам збився з рахунку. Гуманітарний екіпаж возив і возить по всій лінії фронту,

допомагає різноманітним бригадам та добровольчим батальйонам, серед останніх:10

-й 40-й, 53-й, 55-й, 56-й, 80-й, 1-у батальйону оперативного призначення НГУ імені

генерала Кульчицького та Нацгвардії.

«Живчик – надзвичайно корисний та невтомний. Попри свій стан здоров’я, не

втомлюється і не шукає відмовок. Допоміжливий, мій орієнтир, який знайде і

втілить задумане. Хороший та надійний напарник по волонтерству», – говорить

Лідія Сівак, активістка волонтерської групи «Схід і Захід єдині» про Павла Собка.

Небайдужі студенти та педагоги Державного навчального закладу

"Черкаське вище професійне училище будівельних технологій" зібрали

допомогу нашим захисникам. Всіх їх об'єднує патріотизм і велике

бажання допомогти нашим захисникам.

В актовому залі нашого училища пройшла зустріч з волонтером

громадської організації «Легіон Свободи», Собком Павлом Івановичем, який був

активним учасником Революції Гідності, є заслуженим волонтером Черкаської

області та був нагороджений грамотою і медаллю Президента України.

Гість розповів про роль молодого покоління у розбудові нашої держави, а

також про події, які відбувалися на Майдані та про те, що відбувається зараз на

передовій у зоні АТО. Учні з великою зацікавленістю слухали та ставили

запитання. А також із захопленням приміряли на собі амуніцію захисника нашої

держави, яку показав Павло Собко.

У ході заходу Павло Іванович звернув увагу учнів на те, що необхідно

постійно пам’ятати про Революцію Гідності, героїв Небесної сотні, воїнів АТО.

Зустріч пройшла насичено та змістовно. Дякуємо Собку Павлові

Івановичу. Віримо в світле майбутнє нашої країни!

Учні закладу та члени педагогічного колективу на прохання волонтерів

вирішили надати посильну допомогу тим, хто сьогодні захищає нашу державу.

У свій вільний час учні та педагоги плетуть маскувальні сітки.

Така благодійна допомога дуже важлива і потрібна нашим захисникам.

Учні училища активно займаються волонтерською діяльністю: збиранням

та передачею продуктових кошиків, брали участь в акції «Напиши листа

солдату», малювали плакати воїнам АТО.

Прес-служба Чорнобаївської районної організації ВО «Свобода» повідомила:

«7-9 квітня Павло Собко волонтер «Легіону Свободи», Лідія Сівак, членкиня

волонтерської групи «Схід і Захід єдині», Юрій Ботнар, заступник міського голови

м. Черкаси, Олександр Поліщук, ветеран РУВ та Григорій Гавриленко, ГО «Воля»

відвезли великодню гуманітарку на передову. Усього за 3 дні волонтерський екіпаж

подолав 2024 кілометрів. Основними пунктами під час поїздки стали: Павлопіль,

Діанівка, Гранітне, Богданівка, Волноваха та Мар’їнка. Волонтери привітали із

Великоднем: морських піхотинців, 40-ву та 93-ю бригаду, окрему добровольчу чоту

«Карпатська Січ» та УДА (Українська добровольча армія).

«Це була наша не перша поїздка саме на Великдень. Адже саме у таке сімейне

свято ми хотіли вкотре нагадати бійцям, що у них є підтримка і вони наші герої.

Під час поїздки вкотре переконалися, яке фіктивне перемир’я зараз по всій лінії

фронту, а особливо в районі Маріуполя», – говорить Павло Собко, волонтер

«Легіону Свободи».

Під час цієї поїздки волонтери відвезли захисникам: паски, писанки,

маскувальні сітки, солодку воду, консервацію, сало в тубах, вареники, пиріжки,

голубці, ковдри, подушки, солодощі, малюнки від школярів та багато іншого

«Хочу подякувати тим, хто допомагав нам у цій особливій поїздці на

Великдень: заступникам міського голови м. Черкаси Юрію Ботнару, Ігорю

Коломойцю, секретарю міськради Ярославу Нищику та директорам департаментів

Сергію Воронову, Олегу Гудзенку за велику матеріальну підтримку…

…Дякуємо Черкаському вищому професійному училищу будівельних

технологій за 1000 грн., вітальні листівки із Великоднем та продуктовий набір…

Волонтери закликають усіх небайдужих долучитися до майбутніх поїздок.»

ІІІ . МАЄ ПРАВО НАЗИВАТИСЬ ПАТРІОТОМ

Ми шануємо всіх тих, хто зі зброєю в руках захищає кордони нашої

держави, вони без перебільшення – Герої. Але не слід забувати і про

волонтерів. Їх також по праву можна назвати справжніми героями і

патріотами України. Я вважаю, що Павло Іванович Собко, має право

називатись патріотом.

Адже саме він, і такі як він волонтери, підіймали національні стяги

над окупованими територіями, вони їхали і продовжують їздити за сотні

кілометрів у зону АТО і доставляти бійцям на передовій необхідні речі та

продукти.

Павло Собко зі своїми побратимами здійснює гуманітарні місії у різні

населені пункти на окупованій території. На його рахунку значна кількість

поїздок, нерідко під обстрілами.

Коли війна приходить в дім,

Не дуже затишно у нім:

Вогонь, стрільба, усюди дим,

І ти у розпачі німім.

Коли ти бачиш смерть і жах,

І від страждань вже «їде дах»,

Чи зможеш вижити тоді,

Коли ти сам в своїй біді?

Ти не один, повір мені.

Тобі поможе в скрути дні

Проста людина - волонтер.

Він не злякається химер,

Страхіть і смерті на війні.

Ні, не прості це люди, ні!

Відважні, мужні їх серця,

Пройдуть все пекло до кінця,

Ціною власного життя

Врятують матір і дитя,

З полону визволять бійця,

Доставлять немічним хлібця.

Піде усе життя на лад,

Бо волонтер - і батько й брат,

Намісник Бога навійні.

Він не проста людина. Ні!

Надія нації тепер -

Хоробрий, мужній волонтер.

Павло Іванович – сумлінний, люблячий чоловік і батько. Однак

часто доводиться відкладати особисте життя на другий план, не

рахуючись із власним часом і коштами. Тому він є прикладом у першу

чергу для своїх дітей. Його діяльність також служить приладом для

наслідування й учнівської молоді. Волонтер тісно співпрацює із нашим

навчальним закладом та іншими установами Черкас і Черкаської

області.

«Кожна поїздка – це певне випробування для нас, однак ми готові

до них. Нас за декілька років волонтерської діяльності це загартувало.

Адже робити та допомагати нашим хлопцям, які борються за

наш мир, я ніколи не зможу втомитися», - запевняє волонтер.

Павло Собко – проста людина, яка не тільки вболіває за майбутнє

країни, а має незламну віру в перемогу і щодня робить кроки для того,

щоб наша армія та бійці були забезпечені всім необхідним.

Отже, на мою думку, він – живий приклад патріотизму, який

займається благородною справою для інших. Його сміливо можна

титулувати патріотом, тим, хто без перебільшення ввійде в сотню

кращих людей Черкащини.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. https://www.facebook.com/pavlo.sobko

2. http://cherkasy.svoboda.org.ua/

3. olos.fm/tag/Чорнобаївська+Свобода

4. http://ptu15.org/