НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА БОДНАРУК Олена Володимирівна УДК 159.922.6:378.147 ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ БАЗОВИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія Авторефератдисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Київ – 2015
25
Embed
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК ...psychology-naes-ua.institute › files › pdf › bodnaruk... · 2018-05-28 · НАЦІОНАЛЬНА
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА
БОДНАРУК Олена Володимирівна
УДК 159.922.6:378.147
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ БАЗОВИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ
У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
Авторефератдисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ – 2015
2
Дисертація є рукопис.
Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти»,
кафедра загальної та практичної психології, м. Київ.
Науковий керівник – доктор психологічних наук, професор
Семиченко Валентина Анатоліївна, Інститут сучасних знань, кафедра психології та педагогіки,
професор
Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, доцент
Гура Тетяна Євгенівна, Комунальний заклад «Запорізький обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти», кафедра менеджменту освіти та психології, професор
кандидат психологічних наук, доцент Зазимко Оксана Володимирівна,Інститут психології імені
Г. С. Костюка НАПН України, лабораторія когнітивної психології,старший науковий співробітник
Захист відбудеться 29 квітня 2015 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д
26.453.02 в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, Київ-33,
вул. Паньківська, 2.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН
України за адресою: 01033, Київ-33, вул. Паньківська, 2
Автореферат розісланий 27 березня 2015 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради В.Л. Зливков
3ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Сучасні соціально-економічні перетворення в Україні, які
визначають спрямованість усіх сфер і форм взаємодії у суспільстві, впливають на особливості
становлення та реалізацію фахівця в цих умовах. Дедалі частіше виникає потреба звернення до
психологічних знань. Такі виклики сучасного суспільства зумовлюють необхідність підвищення
ефективності психологічної підготовки студентів вищих навчальних закладів як основи їх
професійної компетентності.
Аналізуючи професійну підготовку студентів ВНЗ, можна сказати, що кінцевим
результатом завжди має бути фахівець, готовий як до виконання вузькопрофесійних завдань, так і
загалом до вибудовування і організації свого власного життя, який уміє відповідати за свої дії і
вчинки, здатний до оптимальної взаємодії з іншими людьми. Саме у цьому ракурсі і повинні
розглядатися всі події життя вищого навчального закладу, і особливо вивчення психології,
оскільки саме психологія надає людині необхідні теоретичні і методичні знання організації як
професійної діяльності, так і життєдіяльності в цілому.
Формування у студентів психологічних понять як важливої складової професійних і
життєвих знань – важлива психолого-педагогічна проблема, яку вирішує викладач в своїй
практичній діяльності.
У методології науки поняття розглядаються як основа наукових знань. Тому вивчення тієї
чи іншої науки в навчальному процесі значною мірою зводиться до засвоєння її поняттєвого
апарату. Але, як правило, підручники і навчальні посібники не акцентують увагу читача, студента
на тому, що наука на методологічному рівні ґрунтується на логічній та впорядкованій системі
понять, що без з’ясування поняттєвого апарату науки пізнати її неможливо, що мислення
майбутнього фахівця, а отже, і його діяльність, без засвоєння цього апарату неможливі на
професійному рівні,оскільки не створюється психологічне настановлення, необхідне для
успішного вивчення того чи іншого навчального предмета.
Формуванню та засвоєнню системи базових професійних понять присвячено багато
досліджень.
Психологічні теорії та концепції засвоєння різних видів понять були висвітлені у працях
таких учених: О. С. Байрамов, Л. Г. Вяткін, Є. М. Кабанова-Меллер, З. І. Калмикова,
С. Д. Максименко, А. К. Маркова, Н. О. Менчинська, Р. Г. Натадзе, О. М. Орлов, Ж. Піажета ін.
Проблемами процесу засвоєння займалися П. П. Блонський, Д. Н. Богоявленський,
Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін, Н. О. Менчинська,
Н. Ф. Тализіна, М. І. Шир та ін. Шляхи ефективного засвоєння психологічних знань студентами
розглядали В.М. Карандашев, В. А. Семиченкота ін.
Вивченню особливостей формування наукових понять у студентів присвячено ряд
4дисертаційних досліджень, а саме: з фізики – О. В. Матвеєв, В. В. Рубцов, хімії –М. А. Дацюк,
математики – Н. І. Жигайло, кольорознавства –Л. В. Бичкова, природознавства – М. Ф. Бабій,
Л. М. Кудояр, педагогіки – О. Є. Антонова.
Дослідниками доведено, що процес формування понять є складним багатоплановим, який
може здійснюватися різними способами та методами. Особливої актуальності набуває процес
засвоєння базових понять окремих навчальних дисциплін у процесі професійної підготовки.
Емпіричні дані, одержані під час дослідження студентів різних спеціальностей, свідчать, що у
значної частини спостерігається недостатня сформованість механізмів засвоєння наукових понять.
Разом з тим, незважаючи на доволі широке коло предметних галузей, що були охоплені,
проблема формування базових психологічних понять у студентів і досі залишається дослідженою
не належним чином.
Недостатня розробленість означеної проблеми, з одного боку, її актуальність, з другого, як
у теоретичному, так і практичному аспекті зумовили вибір теми нашого дисертаційного
дослідження – «Формування системи базових психологічних понять у студентів вищих
навчальних закладів».
Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження
виконувалося у рамках комплексних науково-дослідних тем: кафедри загальної та практичної
психології Інституту менеджменту та психології ДВНЗ «УМО»«Психолого-педагогічний супровід
навчально-професійної діяльності майбутніх фахівців в системі післядипломної педагогічної
освіти»,Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» «Науково-
методичні основи модернізації освітньої діяльності вищих навчальних закладів післядипломної
педагогічної освіти на засадах сучасних технологій» (державний реєстраційний номер
0112U002317, 2012–2014 рр.).
Тема дослідження затверджена вченою радою ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»
(протокол № 9 від 27.11.2002 р.) та погоджена в Координаційній раді наукових досліджень у галузі
педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 28.01.2003р.).
Об’єкт дослідження – процес навчання психології студентів вищих навчальних закладів.
Предмет дослідження – особливості формування системи базових психологічних понять у
студентів у процесі навчання.
Гіпотеза дослідження – за традиційних умов викладання психології у вищий школі рівень
засвоєння студентами психологічних понять є недостатнім. Підвищення ефективності навчання
психології можливо за умов: висвітлення особливостей психології як галузі знань; опори на
зв’язок психологічних знань з майбутньою професійною діяльністю; орієнтації викладання
психології на практичні фахові і життєві потреби студентів; спрямованості навчання психології на
особистісно-професійний розвиток майбутніх фахівців.
5Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично виявити особливості
формування системи базових психологічних понять у студентів вищих навчальних закладів,
розробити та практично перевірити програму підвищення ефективності їх формування у процесі
навчання психології.
Згідно з поставленою метою дослідження визначено такі завдання:
1) здійснити теоретичний пошук з метою визначення стану дослідженості проблеми
засвоєння понять;
2) на основі теоретичного аналізу виявити основні підходи до формування психологічних
понять;
3) розробити теоретичну модель засвоєння студентами системи базових психологічних
понять та визначити методичну базу дослідження;
4) вивчити особливості засвоєння психологічних понять студентами вищих навчальних
закладів за існуючих умов навчання;
5) виділити базові поняття психології та проаналізувати логіку їх розкриття в окремих
підручниках;
6) розробити та апробувати програму формування системи базових психологічних понять
у студентів вищих навчальних закладів.
Теоретико-методологічними основами дослідження є: психологічні теорії та концепції
засвоєння різних видів понять (О. С. Байрамов, Д. Н. Богоявленський, Л. Г. Вяткін, В. В. Давидов,
О. М. Кабанова-Меллер, З. І. Калмикова, Н. О. Менчинська, О. М. Орлов, Р. Г. Натадзета ін.);
принципи організації процесу їх засвоєння (Д. Н. Богоявленський, П. Я. Гальперін, В. В. Давидов,
Д. Б. Ельконін, Н. О. Менчинська, Н. Ф. Тализіна); положення про взаємодію життєвих і наукових
понять (Л. С. Виготський, І. І. Ільясов, П. Ф. Каптерєв,О. М. Леонтьєв, В. Я. Ляудіс,
В. І. Слободчиков, І. С. Якиманська); концепції формування понять в онтогенезі особистості
(Н. Ах, Дж. Брунер, Л. С. Виготський, В. В. Давидов, Ж. Піажета ін.); взаємозв’язку навчання та
розвитку (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, Н. О. Менчинська, О. В. Скрипченко та ін.); шляхи та
засоби формування розумових здібностей, визначення закономірностей мисленнєвого процесу при
розв’язанні логічних задач (К. А. Абульханова-Славська,А. В. Брушлинський, С. Д. Максименко,
В. О. Моляко, В. М. Пушкін, О. К. Тихомиров та ін.); теорії наративізації свідомості особистості
(Й. Брокмейер, С. Ю. Гуцол, М. Л. Смульсон, Р. Харре, О. М. Шиловська, Н. В. Чепелєвата ін.).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і досягнення визначеної мети
передбачене використання комплексу теоретичних і експериментальних методів:
· теоретичні методи – теоретичний аналіз, узагальнення, систематизація, теоретичне
моделювання;
· емпіричні методи – цілеспрямоване спостереження; психодіагностичні методи
6(анкетування, інтерв’ювання, тестування, аналіз документації, контент-аналіз);
експеримент;методи активного соціально-психологічного навчання (соціально-психологічний
тренінг, тематичні дискусії, психологічні вправи;методи математичної обробки даних
(кореляційний та дисперсійний аналіз) з подальшою їх інтерпретацією та змістовим
узагальненням.
Статистична обробка даних і графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою
пакета статистичних програм SPSS (версія 13.0) та комп’ютерної програми Microsoft Excel.
Організація дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у три етапи
впродовж 2001–2014 рр.
На першому етапі дослідження (2001–2004) вивчався стан розробленость проблеми в її
теоретичному та практичному аспектах. Здійснювалось вивчення теоретико-методологічних
підходів і основних концепцій з проблеми дослідження. Виокремлено об’єкт, предмет,
сформульовано мету і завдання, визначено методичну базу дослідження, проаналізовано сучасні
теоретико-методологічні підходи до проблеми формування базових психологічних понять у
студентів вищих навчальних закладів.
На другому етапі дослідження (2005–2008) здійснено емпіричне виявлення рівнів
сформованості системи базових психологічних понять у студентів вищих навчальних закладів,
визначення індивідуально-психологічних особливостей, що впливають на процес формування
системи базових психологічних понять, та дослідження впливу соціально-демографічних і
організаційно-професійних чинників на формування системи базових психологічних понять у
студентів. Матеріали цього етапу дослідження стали основою для розробки програми підвищення
ефективності формування системи базових психологічних понять у студентів у процесі навчання
психології.
На третьому етапі (2009–2014) було розроблено та апробовано програму підвищення
ефективності процесу формування системи базових психологічних понять у студентів,
проаналізовано матеріали формувального експерименту, узагальнено одержані контрольні
діагностичні результати, оформлено текст дисертаційної роботи.
Експериментальна база дослідження. Основне дослідження проводилося впродовж 2001–
2014 років на базі Інституту менеджменту та психології ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»,
Криворізької філії Європейського університету та Криворізького державного педагогічного
університету. Загальна кількість досліджуваних – 414 осіб. До вивчення окремих аспектів
досліджуваної проблеми залучалися студенти факультетів психології (3-й курс, 83 особи)та
філології (1-й курс магістратури, 42 особи) Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше:
7виявлено особливості процесу формування психологічних понять у студентів; уточнено склад
базових психологічних понять при вивчені курсу загальної психології; розширено та доповнено
наукові уявлення щодо засвоєння психологічних знань студентами різних спеціальностей;
розкрито взаємозв’язок між індивідуально-психологічними особливостями студентів та
ефективністю засвоєння психологічних понять; виявлено чинники, що впливають на процес
засвоєння студентами психологічних понять; визначено особливості формування системи базових
психологічних понять у студентів; розроблено програму підвищення ефективності процесу
формування психологічних понять у студентів вищих навчальних закладів і доведено її
ефективність.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено методику
діагностування рівнів сформованості базових психологічних понять у студентів, запропоновано
авторську програму підвищення ефективності навчання психології. Поглиблено зміст Практикуму
з загальної психології шляхом запровадження системи завдань, спрямованих на професійний та
особистісний розвиток, тренінгових вправ на використання психологічних понять при вирішенні
навчальних, професійних та життєвих проблем. Результати дослідження можуть бути використані
у навчальному процесі вищих навчальних закладів різних типів, де психологія викладається як
загальноосвітня дисципліна, в системі післядипломної педагогічної освіти, на курсах підвищення
кваліфікації психологів, учителів та методистів, а також для самоосвіти студентів.
Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджені у
навчальний процес ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» (довідка про впровадження № 01-
02/513 від 08.07.2011 р.), Української інженерно-педагогічної академії (довідка про впровадження
№ 103-28/62 від 07.10.2011 р.), були використанні при розробці навчальних дисциплін для
студентів психолого-педагогічного факультету Чернігівського національного педагогічного
університету імені Т. Г. Шевченка (довідка про впровадження № 04-11/614 від 07.06.2011 р.),
впроваджені в практику роботи кафедри психології Полтавського національного педагогічного
університету імені В.Г. Короленка під час читання курсів психологічного напряму для студентів
різних спеціальностей (довідка про впровадження № 3008/01-30/28від 09.06.2011 р.).
Надійність і вірогідність одержаних наукових результатів забезпечено теоретичною
обґрунтованістю вихідних позицій дослідження, відповідністю методів меті, предмету та
завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, якісним та кількісним аналізом теоретичних
та емпіричних даних та позитивними результатами формувального експерименту.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення, сформульовані у ході
дисертаційного дослідження, теоретичні і практичні аспекти дослідження та висновки, апробовані
на міжнародних, загальноукраїнських та регіональних наукових та науково-практичних заходах:
Четверта міжнародна науково-практична конференція «Соціалізація особистості в умовах
8системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2009); Міжнародна науково-практична
конференція «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості у системі