ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ - DTEK · - Режим v - одержання рідкого кисню i-го сорту під тиском 1,57 МПа; 4.5. Чистота продуктів

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Галавтоматика»

Державна ліцензія: Проектування засобів протипожежного захисту - серія АГ №595930 від 10.02.2012р.

Затверджую:Затверджую:Затверджую:Затверджую: Директор відокремленого підрозділу «ДОБРОТВІРСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» ___________________ШУВАР А. Й. «___» ______________ 2013 р.

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

на розробку робочого проекту

системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій (техногенної безпеки) кисневої станції ДТЕК «Добротвірської ТЕС»

ЗЭ-72403

Директор ТзОВ «Галавтоматика» О.В. Білопол Головний інженер проекту О.П. Сіренко

Львів – 2013

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №

Зм. Кільк. Арк. №док Підпис Дата Розробив Білопол О. Є. .

Стадія Аркуш Аркушів

ЗЭ-72403

30 1

РП Н. контр. Волколупов І. М.

Перевірив Сіренко О. П.

Зміст ТзОВ «Галавтоматика»

Аркуш Найменування Примітка

1 Зміст

2 1. Найменування, шифр та підстави для складання документації

5 2. Призначення системи та мета її розробки

8 3. Характеристика об’єкту

9 4. Короткий опис технологічної схеми роботи

12 5. Аналіз небезпеки об'єкту

18 6. Складові частини та вимоги до СРВНтОЛ

25 7. Вимоги до обслуговуючого персоналу

26 8. Вимоги безпеки

27 9. Порядок виконання та приймання етапів робіт

28 10. Вимоги до документації, що розробляється

28 11. Порядок коригування технічного завдання

28 12. Додатки

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №

Зм. Кільк. Арк. №док Підпис Дата Стадія Аркуш Аркушів

2

РП Перевірив Сіренко О. П.

ТзОВ «Галавтоматика»

Розробив Білопол О. Є. .

ЗЭ-72403

Н. контр. Волколупов І. М. Технічне завдання

1. 1. 1. 1. Найменування, шифр та пНайменування, шифр та пНайменування, шифр та пНайменування, шифр та підстави для складання документаціїідстави для складання документаціїідстави для складання документаціїідстави для складання документації

1.1. Найменування проектної документації:

«Система раннього виявлення надзвичайних ситуацій (техногенної безпеки)

кисневої станції ДТЕК Добротвірської ТЕС».

1.2. Шифр проекту: ЗЭЗЭЗЭЗЭ----72403724037240372403;

1.3. Підстави для складання проектної документації.

Технічне завдання на розробку системи раннього виявлення надзвичайних

ситуацій розроблене ТзОВ «Галавтоматика» (ліцензія серія АГ №595930 від

10.02.2012р на виконання спеціальних видів робіт у проектуванні) на підставі:

- плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій для кисневої станції

ДТЕК Добротвірської ТЕС;

- наданих графічних матеріалів об’єкту (генплан, архітектурні плани

будівель, плани розміщення технологічного обладнання та ін.).

Документація виконана у відповідності до діючих нормативно – технічних

документів:

• Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»;

• Закон України "Про цивільну оборону України";

• Закон України "Про захист населення й територій від надзвичайних

ситуацій техногенного та природного характеру";

• Закон України "Про правові засади цивільного захисту";

• Кодекс цивільного захисту України;

• Постанова Кабмін України від 15 лютого 1999 року № 192(192-99-п) "Про

затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних

ситуаціях";

3

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №

Зм. Кільк. Арк. №док Підпис Дата

Арк.

ЗЭ-72403

• Наказ МНС від 15.05.2006р. № 288 «Про затвердження Правил улаштування,

експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення

надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення», який

зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 липня 2006 р. за №785/12659;

• Наказ МНС від 24.05.2007р. № 370 «Про затвердження Технічного рішення

побудови комп'ютерної системи контролю та функціонування потенційно

небезпечних об'єктів»;

• Наказ МНС від 22.06.2009р. № 37 «Про застосування окремих пунктів

Правил улаштування експлуатації та технічного обслуговування системи

раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх

виникнення»;

• Наказ ДІЦЗ та ТБ від 12.11.2009 № 50 «Порядок прийняття в експлуатацію

системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі

їх виникнення»

• Наказ МНС України від 03.08.2011 р. №793 «Про внесення змін до наказу МНС

України від 15.05.2006 №288»

• СОУ МНС 75.2-00013528-003:2011 «Автоматизовані системи раннього

виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення»;

• Типовий проект №30-АСО.1 "Регіональна система оповіщення

загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення

"Сигнал ВО". Система оповіщення і централізованого виклику", затверджений МНС

України в 2004 році;

• «Перелік робіт з підвищеною небезпекою», затверджений наказом

Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 листопада

1993 р. за №123»;

• ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;

• ДСТУ Б А.2.4-4-2009 „Основні вимоги до проектної та робочої

4

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

документації”;

• ДСТУ Б А.2.4-10-2009 „Правила виконання специфікації обладнання, виробів

і матеріалів”;

• НПАОП 40.1-1.32-01 „Правила будови електроустановок. Електрообладнання

спеціальних установок”;

• СНиП 3.05.07-85 "Системы автоматизации" (Системи автоматизації);

• "ПУЭ. Правила устройства электроустановок" (ПВЕ. Правила влаштування

електроустановок);

• ГОСТ 12.4.026-76 "Цвета сигнальные и знаки безопасности" (Кольори

сигнальні та знаки безпеки);

• технічна документація підприємств-виробників на засоби раннього

виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, що проектуються.

5

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

2. Призначення2. Призначення2. Призначення2. Призначення системи та мета її розробкисистеми та мета її розробкисистеми та мета її розробкисистеми та мета її розробки

2.1. Для раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій для

кисневої станції ДТЕК Добротвірської ТЕС (далі по тексту – кисневої станції),

створюється автоматизована система, яка виконує задані функції по контролю

за технологічним процесом потенційно небезпечних об’єктів, які знаходяться на

території кисневої станції, а в разі виникнення загрози надзвичайних ситуацій

- оповіщення персоналу об'єкта і населення, передачі сигналів на пульт

центрального спостереження, забезпечення безпеки об'єкту.

Система призначена для:

- раннього виявлення надзвичайних ситуацій (критичних та докритичних

параметрів);

- оповіщення керівного складу та працюючого персоналу про загрозу чи

виникнення надзвичайних ситуацій;

- оповіщення відповідальних посадових осіб територіальних органів МНС та

органів виконавчої влади;

2.2. Згідно наказів №288 від 15.05.2006р. і №370 від 24.05.2007р. Міністерства

України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від

наслідків Чорнобильської катастрофи (надалі МНС) система раннього виявлення

надзвичайних ситуацій та оповіщення людей (СРВНСтОЛ) у разі їх виникнення для

складу балонів розробляється на підставі наступного:

- аналізу можливих аварій на основі ПЛАСу;

- визначення імовірнісних точок порушення технологічного процесу та, як

наслідок, виникнення надзвичайних ситуацій;

- визначення ступеня і зони можливого впливу на навколишнє середовище

технологічними процесами, не контрольованих засобами контролю;

- поєднання вищезазначеного в єдину інформаційну систему без

зворотного зв'язку, здатного впливати на технологічний процес;

6

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

- передачі отриманої інформації по високошвидкісному каналу на

центральний пульт спостереження.

2.3. Метою влаштування системи є зниження ризиків виникнення

надзвичайних ситуацій техногенного характеру шляхом контролю за критичними

параметрами технологічного процесу кисневої станції на основі широкого

використання автоматизованих та комп'ютерних засобів.

При цьому вирішуються завдання:

- отримання даних про порушення нормальних умов експлуатаці;

- прийняття необхідних заходів для відновлення нормальних умов

експлуатації;

- оповіщення керівного і працюючого персоналу про загрозу виникнення

надзвичайних ситуацій.

2.4. Поставлені завдання вирішуються шляхом установки на блоках

можливого виникнення надзвичайної ситуації сучасного парку засобів виміру та

передачі сигналів на базі мікропроцесорної техніки для подальшого запобігання

надзвичайних ситуацій (НС) та зниження їх можливих наслідків.

2.5. Застосування сучасних технічних засобів дозволяє забезпечити:

- візуальне зображення технологічного процесу у вигляді мнемосхем,

графіків, таблиць;

- автоматичне включення системи оповіщення в разі виходу параметрів

технологічного процесу за верхні межі;

- гнучке оперативне управління:

- формування і архівування історії технологічного процесу у вигляді

трендів технологічних параметрів і звітних документів.

2.6. Система раннього виявлення надзвичайних ситуацій є пасивною

системою, призначеною для:

- збору інформації з контрольованих блоків можливого виникнення НС,

7

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

відображення параметрів блоку у випадку виходу одного з контрольованих

параметрів за межі нормальних умов роботи;

- раннього розпізнавання аварійних ситуацій.

2.7. Система раннього виявлення надзвичайних ситуацій повинна

складається з різних технологічних датчиків і сигналізаторів, які контролюють

небезпечні параметри, обладнання та приймально-контрольних приладів.

2.8. Система раннього виявлення надзвичайних ситуацій є генератором для

запуску (включення) системи оповіщення.

2.9. Система оповіщення є активною системою, призначеною для оповіщення

працівників заводу, керівництва заводу, територіального органу МНС, швидкої

допомоги, РВ УМВС та адміністрації району про можливу аварію.

2.10. Система оповіщення є багаторівневою з керуванням, як в

автоматичному, так і в ручному режимах.

8

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

3. Характеристика об’єкту3. Характеристика об’єкту3. Характеристика об’єкту3. Характеристика об’єкту

3.1. Об'єктом обладнання автоматизованою системою раннього виявлення

НС та оповіщення людей є киснева станція ДТЕК Добротвірської ТЕС;

3.2. Киснева станція розташована у окремо стоячій будівлі.

3.3. Характеристика будівлі:

• Кількість поверхів – 2;

• Площа забудови – 469,8 м2;

• Об’єм будівлі – 2619 м3;

• Загальна площа - 513,8 м2;

• Матеріал стін – збірні залізобетонні панелі;

3.4. Киснева станція розташована в районі з сейсмічністю 6 балів з

врахуванням впливу грунтових умов в ІІ-В кліматичному районі. Клімат району

помірно-теплий, вологий, тому що територія Західної України знаходиться під

впливом морських мас повітря, що приходять з заходу і приносять багато

вологи.

3.5. Характеристика району наступна:

- Середня річна температура повітря становить: + 6,7°С;

- Середня максимальна температура найбільш жаркого місяця: + 23°С;

- Середня температура найбільш холодного періоду: – 9°С;

- Абсолютно мінімальна: - 33°С, абсолютно максимальна: + 37°;.

- Розрахункова зимова температура зовнішнього повітря: -20°С;

- Сніговий район - I. Нормативне снігове навантаження - 1430 Па (143

кгс/м2) (ДБН В.1.2-2:2006);

- Вітровий район - III. Нормативне вітрове навантаження - 560 Па (56

кгс/м2) (ДБН В.1.2-2:2006);

- Нормативна глибина промерзання ґрунту згідно СНиП 2.01.01-82 - 0,84 м;

9

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

- На протязі року випадає в середньому 798 мм опадів, при цьому більше

ніж 75 % припадає на рідкі опади , а решта - на тверді та змішан;.

- Переважаючий напрям вітру за грудень-лютий – Пд-Сх;

- Переважаючий напрям вітру за липень-серпень – Зх;

- Максимальна з середніх швидкостей вітру по румбах за січень – 5,8 м/с;

- Максимальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень – 2 м/с.

10

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

4.4.4.4. Короткий опис технологічної схеми роботи Короткий опис технологічної схеми роботи Короткий опис технологічної схеми роботи Короткий опис технологічної схеми роботи

4.1. На території кисневої станції розташована установка розділення

повітря «К-0,25». Установка призначена для виробництва газоподібного

технічного та медичного кисню, кисню підвищеної чистоти, рідких кисню та

азоту.

4.2. Кисень та азот який виробляється на установці розділення повітря

«К-0,25» використовується для технологічних потреб ДТЕК Добротвірської ТЕС.

4.3. Продуктивність установки - 250 м3/год технічного газоподібного

кисню;

4.4. Установка розділення повітря «К-0,25» може працювати у наступних

режимах:

- Режим I - отримання технічного газоподібного кисню I-го сорту;

- Режим II - отримання технічного газоподібного кисню підвищеної чистоти;

- Режим III - одержання рідкого кисню I-го сорту;

- Режим IV - отримання рідкого азоту 2-го сорту;

- Режим V - одержання рідкого кисню I-го сорту під тиском 1,57 МПа;

4.5. Чистота продуктів розділення (вміст кисню в об’ємних відсотках):

- Газоподібного кисню I-го сорту, не менше - 99,7%;

- Газоподібного кисню підвищеної чистоти, не менше - 99,9%;

- Рідкого кисню I-го сорту, не менше - 99,7%;

- Рідкого азоту 2-го сорту, не більше – 1%;

4.6.Таблиця 1. Перелік обладнання, яке входить до складу кисневої станції.

№ п/п

Назва обладнання Кількість Тип Технічна

характеристика

1 Компресор повітряний 3 2вм4-12/65 Р

0=атм, Р

1=4,4...5,4 МПа

Т0=навкол.серед. Т

1=40°С

2 Теплообмінник 3 А4-А6 Р

0=6,9 МПа, Р

1=19,6 МПа;

Троб=20-40°С

11

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

3 Вологовідділювач 4 А1-АЗ, А11 Рроб=6,9

МПа,Троб=20°С, V= 17 л.

4 Агрегат

турбодетандерний 1 ДТ-1,0/4

Рроб =0,59 МПа, Троб= -170°С

5 Насос вихрєвий

консольний 1 ВК 2/26А

Р0=0,07 МПа, Р

1=19,6

МПа

6 Нижня колона А9 V=1200л, Рроб=0,59 МПа,

Тооб=-170 °С

7 Верхня колона 1 А10 V=1200л, Рроб=0,069 МПа, Троб=-193°С

8 Ємність для зберігання

кисню 1 ЦТК-8/0,25

V=7380л, Рроб=0,1МПа, Троб=-193°С


кисню 1 ЦТК-5/0,25



кисню 1 ТРЖК-Зм


11 Ємність для

перекачування рідкого кисню

1 ЦТК-1,6/0,25 V=1600л, Рроб=0,1МПа,

Троб=-193°С

4.7. Принципова технологічна схема кисневої станції.

12

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

5.5.5.5. ААААналіз небезпеки об'єктуналіз небезпеки об'єктуналіз небезпеки об'єктуналіз небезпеки об'єкту

5.1. Основні небезпечні фактори:

Визначення небезпеки потенційно-небезпечного об'єкту – киснева станція,

та можливих надзвичайних ситуацій проводиться з урахуванням наступних

факторів;

- хімічних і фізичних властивостей газів які виробляються;

- параметрів технологічного процесу;

- конструкційних особливостей устаткування, які обумовлюють наявність

небезпеки;

- фактичний стан устаткування об'єкту дослідження, його експлуатації.

5.2. Характеристика небезпечних речовин:

5.2.1. Азот. Фізичні властивості.

Азот (лат. Nitrogenium, N) представляє собою газ без кольору і запаху.

Його розчинність в воді мала – близько 2% по об’єму. Молекула азоту

двоатомна і замітно не розпадається на атоми навіть при дуже високих

температурах.

Азот є інертним газом, він не токсичний і не пожежо-вибухонебезпечний. В

звичайних умовах він не реагує з ні з металоїдами, ні з металами (окрім Li). На

виробництві азот використовується для технологічних потреб як інертний газ.

5.2.2. Кисень. Фізичні властивості.

При нормальних умовах кисень це газ без кольору, смаку і запаху. 1л

кисню важить 1,429 г. Тяжчий за повітря. Слабо розчинний в воді (4,9 мл/100г

при 0 °C, 2,09 мл/100г при 50 °C) і в спирті (2,78 мл/100г при 25 °C). Являється

парамагнетиком. Сильний окисник, взаємодіє, практично, зі всіма елементами,

утворюючи оксиди. Як правило, реакція окислення протікає з виділенням

тепла і прискорюється при підвищенні температури.

Окисляє більшість органічних з’єднань. Кисень не окислює Au (золото) і Pt

13

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

(платину), галогени і інертні гази.

5.3. Небезпека при роботі з інертними газами.

5.3.1. Небезпека при роботі з азотом, виникає при розбавленні ним в зоні

розташування робочого і ремонтного персоналу об’ємної долі кисню в повітрі, що

призводить до кисневої недостачі – удушшя. Становлять небезпеку для життя

людини при кількості кисню ≤19% в повітрі робочої зони.

Ступені впливу недостачі кисню на організм людини наведені в табл. №2.

Таблиця №2. Ступінь впливу недостачі кисню в повітрі робочої зони на організм

людини.

Об’ємна доля кисню в повітрі

роб. Зони.

Наслідки впливу на організм людини.

≥23% У разі тривалого вдихання чистого кисню (за атмосферного тиску) спричиняє смерть внаслідок розвитку плеврального набрякання легенів.

≥19% Необхідна кількість кисню для нормального функціонування організму людини.

≤19% Необхідно прийняти міри по усуненню витоків інертних газів із балонів та евакуювати обслуговуючий персонал з робочої зони.

14%-10% Можлива втрата свідомості, порушується правильність судження та координації рухів у людини.

10%-6%

Появляється м’язова слабість, інколи втрачається можливість пересування у людини. Потерпілий може не усвідомлювати небезпеки ситуації, може відчувати що вмирає, але ставитись до цього байдуже.

При вдиханні чистого

інертного газу

Потерпілий миттєво втрачає свідомість. Якщо потерпілого не помістити в зону з підвищеним рівнем кисню, тоді на протязі декількох хвилин наступає смерть.

5.3.2. Небезпека при роботі з киснем.

Кисень не викликає шкідливого впливу на навколишнє середовище. Кисень

не токсичний, не горючий, але являючись сильним окисником, збільшує здатність

14

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

других матеріалів до горіння. Накопичення кисню в повітрі приміщень створює

небезпеку виникнення пожеж. Об’ємна доля кисню в повітрі робочої зони не

повинна перевищувати 23 %. В приміщеннях, де можливе збільшення об’ємної долі

кисню, повинно бути обмежене перебування людей і неповинні знаходитися

легкозаймисті матеріали. Ці приміщення повинні бути обладнані засобами

контролю повітряного середовища і витяжною вентиляцією для провітрювання.

Довготривала інгаляція газоподібного кисню викликає пошкодження органів

дихання і легень, спричиняє смерть внаслідок розвитку плеврального набрякання

легенів.

При контакті кисню з мастильними матеріалами відбувається вибух, тому

забруднення балонів маслом недопустиме.

5.4. Параметри технологічного процесу для кисневої станції

характеризуються різними небезпеками. З огляду на технологічний процес, умови

використання та збереження, розміщення і властивості речовин які виробляються

з допомогою установки розділення повітря «К-0,25», кисневу станцію доцільно

розглянути як один окремий об’єкт.

Можливі шляхи виникнення аварійних ситуацій на території кисневої

станції:

- наявність газу в повітрі робочої зони;

- вихід технологічних параметрів за критичні значення;

- знос, або утомлення металу трубопроводів та ємностей установки

розділення повітря «К-0,25», посудин для зберігання кисню та азоту;

- можливий вибух балонів та резервуарів з киснем при перевищенні

допустимих тисків при наповненні;

- перевищення тиску та температури нагнітання у компресорних

установках;

- дія зовнішніх факторів, природних сил;

15

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

- помилки обслуговуючого персоналу;

- можливий вибух балонів та резервуарів з киснем при попаданні мастила

на їх корпус;

Таблиця 3. Таблиця 3. Таблиця 3. Таблиця 3. Таблиця критичних параметрів Таблиця критичних параметрів Таблиця критичних параметрів Таблиця критичних параметрів складу складу складу складу та засоби їх контролюта засоби їх контролюта засоби їх контролюта засоби їх контролю

Об'єкти Небезпечні параметри

Рішення по захисту

Докритичні Критичні

Киснева станція.

Розгерметизація трубопроводів з азотом Розгерметизація трубопроводів з азотом Розгерметизація трубопроводів з азотом Розгерметизація трубопроводів з азотом (зменшення об’ємної долі кисню в пов. роб. (зменшення об’ємної долі кисню в пов. роб. (зменшення об’ємної долі кисню в пов. роб. (зменшення об’ємної долі кисню в пов. роб.

зони)зони)зони)зони) Сигналізатор-аналізатор газів

«ДОЗОР-С» (сповіщувач ИП-О2, проектований)

≤18% ≤13%

Розгерметизація балонів з киснем при Розгерметизація балонів з киснем при Розгерметизація балонів з киснем при Розгерметизація балонів з киснем при заправці (заправці (заправці (заправці (збільшення об’ємної долі кисню в збільшення об’ємної долі кисню в збільшення об’ємної долі кисню в збільшення об’ємної долі кисню в

пов. роб. зони)пов. роб. зони)пов. роб. зони)пов. роб. зони)

Сигналізатор-аналізатор газів «ДОЗОР-С»

(сповіщувач ИП-О2, проектований) ≥21% ≥23%

Розгерметизація повітряних компресорів Розгерметизація повітряних компресорів Розгерметизація повітряних компресорів Розгерметизація повітряних компресорів (збільшення об’ємної долі кисню в пов. роб. (збільшення об’ємної долі кисню в пов. роб. (збільшення об’ємної долі кисню в пов. роб. (збільшення об’ємної долі кисню в пов. роб.

зони)зони)зони)зони)


(сповіщувач ИП-О2, проектований) ≥21% ≥23%

Розгерметизація резервуару в приміщенні для Розгерметизація резервуару в приміщенні для Розгерметизація резервуару в приміщенні для Розгерметизація резервуару в приміщенні для перетворення рідкого кисню в газоподібний перетворення рідкого кисню в газоподібний перетворення рідкого кисню в газоподібний перетворення рідкого кисню в газоподібний (збільшення об’ємної долі кисню в пов. роб. (збільшення об’ємної долі кисню в пов. роб. (збільшення об’ємної долі кисню в пов. роб. (збільшення об’ємної долі кисню в пов. роб.

зони)зони)зони)зони)


(сповіщувач ИП-О2, проектований)

≥21% ≥23%

Повітряний компресор №1, перевищення тиску Повітряний компресор №1, перевищення тиску Повітряний компресор №1, перевищення тиску Повітряний компресор №1, перевищення тиску нагнітаннянагнітаннянагнітаннянагнітання Технологічна автоматика

(існуюче обладнання) ≥65 Атм -

Повітряний компресор №1, перевищення Повітряний компресор №1, перевищення Повітряний компресор №1, перевищення Повітряний компресор №1, перевищення температури нагнітаннятемператури нагнітаннятемператури нагнітаннятемператури нагнітання Технологічна автоматика

(існуюче обладнання) 80˚С -





16

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

5.5. Рівні виникнення надзвичайних ситуацій.

На кисневій станції згідно ПЛАСу можливі два рівня виникнення

надзвичайних ситуацій:

1111----й рівеньй рівеньй рівеньй рівень (А)(А)(А)(А) НСНСНСНС - локальний рівень, що виникає при перевищенні

докритичних рівнів технологічного процесу. Про можливу аварію попереджається

персонал відповідальний за обслуговування кисневої станції (диспетчер,

відповідальні особи) , територіальний орган МНС.

2222----й рівеньй рівеньй рівеньй рівень (Б)(Б)(Б)(Б) НСНСНСНС - локальний рівень, що виникає при досягненні критичних

рівнів технологічного процесу. Про можливу аварію попереджаються персонал

Киснева станція.





Система напоСистема напоСистема напоСистема наповнення балонів стисненим внення балонів стисненим внення балонів стисненим внення балонів стисненим киснем,киснем,киснем,киснем, перевищення тиску нагнітанняперевищення тиску нагнітанняперевищення тиску нагнітанняперевищення тиску нагнітання Вимірювальний перетворювач

тиску РС-28 (проектований) ≥150 Атм ≥160 Атм

Перевищення тиску в резервуарі з Перевищення тиску в резервуарі з Перевищення тиску в резервуарі з Перевищення тиску в резервуарі з киснемкиснемкиснемкиснем №1 №1 №1 №1 Вимірювальний перетворювач тиску РС-28 (проектований)

≥3Атм ≥3,5Атм

Перевищення тиску в резервуарі з Перевищення тиску в резервуарі з Перевищення тиску в резервуарі з Перевищення тиску в резервуарі з киснемкиснемкиснемкиснем №18№18№18№18 Вимірювальний перетворювач

тиску РС-28 (проектований) ≥3Атм ≥3,5Атм

Перевищення тиску в резервуарі з Перевищення тиску в резервуарі з Перевищення тиску в резервуарі з Перевищення тиску в резервуарі з киснемкиснемкиснемкиснем №2№2№2№2 Вимірювальний перетворювач тиску РС-28 (проектований)

≥3Атм ≥3,5Атм

Перевищення тисПеревищення тисПеревищення тисПеревищення тиску в резервуарі з ку в резервуарі з ку в резервуарі з ку в резервуарі з киснемкиснемкиснемкиснем №22№22№22№22 Вимірювальний перетворювач

тиску РС-28 (проектований) ≥3Атм ≥3,5Атм

Візуальне спостереження робочим персоналом Візуальне спостереження робочим персоналом Візуальне спостереження робочим персоналом Візуальне спостереження робочим персоналом можливої наявності надзвичайної ситуації в можливої наявності надзвичайної ситуації в можливої наявності надзвичайної ситуації в можливої наявності надзвичайної ситуації в

котельнікотельнікотельнікотельні Ручні сповіщувачі (проектовані)

17

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

кисневої станції, працівники заводу, керівництво заводу, територіальний орган

МНС.

18

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

6. 6. 6. 6. СкладСкладСкладСкладові частини та вимоги до ові частини та вимоги до ові частини та вимоги до ові частини та вимоги до СРВНСтОСРВНСтОСРВНСтОСРВНСтОЛЛЛЛ....

6.1. Вимоги до складу і функціонування системи:

Функціональна структура системи раннього виявлення надзвичайних

ситуацій та оповіщення людей повинна складатися з наступних організаційно-

технічно пов'язаних складових систем (підсистем):

- система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій

(контроль докритичних параметрів технологічного процесу ПНО);

- системи виявлення надзвичайних ситуацій (контроль докритичних та

критичних параметрів технологічного процесу);

- системи оповіщення керівного складу та працюючого персоналу, посадових

осіб територіальних органів МНС та органів виконавчої влади про загрозу

виникнення надзвичайних ситуацій;

- системи передачі інформації на пульт територіальних органів МНС

України.

Система раннього виявлення повинна складатися з наступних

ієрархічних рівнів:

1. (нижній) рівень - вимірювальні прилади технологічних параметрів, виконавчі

механізми, силова комунікаційна апаратура, які можуть бути аналоговими або

цифровими (інтелектуальними), або приладами другого типу;

2 . (середній) рівень - мікропроцесорне обладнання (контролери), які

виконують:

- автоматичний збір параметрів технологічного процесу;

- видачу сигналів у результаті обробки даних про стан технологічних

параметрів;

- передачу даних на інтерфейсні блоки для подальшої трансляції в канал

передачі даних;

- функцій дистанційного управління системою оповіщення.

19

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

3. (операторський) рівень - робочі станції операторів (сервери), які

забезпечують:

- обмін інформацією між технологічними пристроями і мережею персональних

комп'ютерів;

- контроль за станом технологічного процесу з робочих місць операторів;

- архівування зміни технологічних параметрів;

- формування звітних форм з метою надання інформації керівному

персоналу;

- надання інформації на пульти диспетчерів територіальних органів МНС.

6.2. Система повинна вирішувати наступні завдання:

- поточний моніторинг при нормальному режимі роботи ПНО;

- своєчасне раннє виявлення тенденції до зміни стану контрольованих

параметрів, що вказують на можливу зміну ситуації;

- працювати в умовах надзвичайних ситуацій, в тому числі при порушеннях

у роботі систем енергопостачання, комунікації і зв'язку;

- забезпечувати одержання повної інформації для прогнозування розвитку

надзвичайної ситуації і оцінки впливу на населення й навколишнє середовище;

- виконувати своєчасну і повну передачу інформації в ієрархічній системі

моніторингу від первинної об'єктової (локальної) системи до систем моніторингу

регіонального і державного рівня.

6.3. Технічні вимоги до складових частин системи.

Обрані складові частини, що входять до складу системи повинні відповідати

рівню ризику. Припустимий рівень ризику повинен враховувати не тільки можливу

небезпеку, але і її наслідки. Рівень ризику повинен визначити вибір типу й

кількості технічних засобів системи раннього виявлення (виявлення, приймання-

передавання, реєстрацію), типу передачі сигналів тривоги, способу їх захисту

від завад.

20

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

Склад, структура побудови й функції системи повинні бути технічно і

економічно обґрунтовані.

Допускається поділ системи на функціонально самостійні складові частини.

При цьому побудова системи в цілому повинна забезпечувати можливість

модифікації її складових частин (розширення функціональних можливостей) і

стійку працездатність (відмова будь-якої з функціональних ділянок не повинно

приводити до відмови всієї системи).

В системі повинні бути передбачені спеціальні або звичайні засоби виявлення

й реєстрації, як явних, так і прихованих несправностей складових частин

(прилади, алгоритми, сигнали, тощо).

Інформативність системи повинна бути такою, щоб забезпечити однозначне

трактування повідомлень та ідентифікацію місця, з якого надійшло повідомлення.

При проектуванні перевагу слід віддати адресним системам моніторингу.

У системі повинно бути передбачене цілодобове діагностування

працездатності всіх його складових частин.

У системі повинен бути передбачений візуальний контроль персоналом

працездатності всіх складових частин і контрольованих параметрів.

У системі повинен бути передбачений автоматичний та ручний режим

включення (виключення) системи оповіщення. Монтаж ручних сповіщувачів

проводити згідно вимог наказу МНС №288 від 15.05.2006р.

Система оповіщення повинна відповідати вимогам наказу МНС №288 від

15.05.2006р. згідно визначеної зони можливого ураження.

6.4. Вимоги до надійності системи

Технічні програмні засоби повинні забезпечувати надійну та стійку роботу в

умовах дій різноманітних факторів природного та техногенного характеру.

Надійність системи повинна забезпечуватись за рахунок резервування

каналів зв'язку та джерел, електроживлення. Інформація, дата та час її

21

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

надходження, спеціальні мовні повідомлення, які використовуються на всіх рівнях

системи з метою їх нового збереження при аваріях і збоях електроживлення,

повинні зберігатися в енергонезалежній електронній пам'яті. Час відновлення

функціонування після відмови повинен бути не більше ЗО хв. Для технічних

засобів моніторингу час відновлення залежить від їх місць знаходження і типів.

Технічні засоби повинні бути розраховані на експлуатацію протягом не

менше 10 років.

6.5. Вимоги до захисту інформації

Програмування контрольно-приймальних приладів повинно проводитися

спеціалістами організації, яка заключила договір із Замовником.

Захист даних про стан технологічного процесу від руйнування повинен

забезпечуватися:

- впровадженням системи архівації даних;

- збереженням даних в енергонезалежній пам'яті.

Для підвищення ступеню захисту інформації система електроживлення

технічних засобів повинна виконуватися з використанням джерел безперебійного

живлення.

6.6. Вимоги до збереження інформації при надзвичайних ситуаціях

У комплексі повинні бути передбачені засоби захисту інформації при

надзвичайних ситуаціях і при збоях у мережі електропостачання.

6.7. Вимоги до захисту системи від зовнішніх впливів

Вимоги експлуатації системи повинні бути відповідні ГОСТ 15150-69.

Обладнання, що встановлюється в приміщеннях:

- робочі значення температури повітря від + 1° до +35°С;

- граничні робочі значення температури повітря від + 1° до +40°С;

- середньорічне робоче значення відносної вологості - 60% при 25°С;

- верхнє робоче значення відносної вологості - 80 % при 25°С:

22

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

- атмосферний тиск від 86 до 107 кПа.

Система повинна виконувати свої функції в межах встановлених значень.

Пристрої повинні бути стійкими до механічних впливів відповідно до ГОСТ 12997-84.

Обладнання, що вимагає заземлення, повинне бути підключене до контуру

заземлення, опір якого не більше 4 Ом.

Обладнання встановлене поза приміщенням:

Кліматичне виконання повинне забезпечувати цілодобову роботу при

наявності впливу факторів зовнішнього середовища:

- температура від - 25°С до + 50°С.

- відносна вологість - до 100 %.

6.8. Вимоги до експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та

зберігання компонентів системи.

Організаційна структура експлуатації і обслуговування системи повинна

забезпечити виконання всіх функцій з урахуванням їх розподілу по рівням

управління.

Технічне обслуговування системи виконується спеціалізованою організацією

або штатним підрозділом об'єкта, що отримали відповідну ліцензію.

Експлуатація системи повинна здійснюватись відповідними працівниками

об'єкту згідно з розробленими та затвердженими керівником об'єкту і

узгодженими з органами Державної інспекції цивільного захисту та техногенної

безпеки правилами та посадовими інструкціями.

Роботи по коригуванню алгоритмів і програмного забезпечення, організація

робіт по поновленню програмного забезпечення, зберігання еталонних програм і

баз даних повинна виконувати відповідальна особа, призначена керівником

підприємства - Виконавця.

На ДТЕК Добротвірській ТЕС, для забезпечення надійної експлуатації

системи наказом або розпорядженням повинна бути призначена:

23

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

- особа відповідальна за експлуатацію системи;

- оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом.

Кількість і склад оперативно-ремонтного персоналу визначається

керівництвом підприємства.

Особа, відповідальна за експлуатацію систем повинна маги відповідну групу

з електробезпеки згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98 та зобов'язана

забезпечити:

- виконання вимог «Правил улаштування, експлуатації та технічного

обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та

оповіщення людей у разі їх виникнення» затверджених наказом МНС від

15.05.2006р. №288;

- утримування системи у працездатному стані шляхом контролю за

своєчасним проведенням технічного обслуговування та планово-

попереджувального ремонту;

- навчання оперативного (чергового) персоналу, а також інструктаж осіб,

які працюють у захищених приміщеннях про порядок дій та евакуації в разі

надходження сигналів про надзвичайні ситуації;

- розробку інструкцій для всього персоналу, задіяного в експлуатації

системи. Інструкція повинна мати опис дій персоналу по забезпеченню

безпомилкової реалізації своїх обов'язків для нормального функціонування

систем, а також мати конкретні вказівки про дії в разі виникнення надзвичайних

ситуацій чи порушення нормальних умов функціонування системи;

- контроль за систематичними веденнями документації.

При експлуатації системи необхідно вести реєстрацію і хронометраж

результатів функціонування із зазначенням причин появи різних службових

сигналів («тривога», «відмова» тощо).

Для забезпечення надійної експлуатації системи необхідно передбачити

24

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

10%-ий експлуатаційний запас кожного найменування технічних засобів системи,

за винятком тих, які проектом вже зарезервовані.

25

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

7. 7. 7. 7. Вимоги до обслуговуючого персоналуВимоги до обслуговуючого персоналуВимоги до обслуговуючого персоналуВимоги до обслуговуючого персоналу

7.1. Для роботи із Системою повинен бути передбачений персонал:

- диспетчерської служби (для несення чергувань у цілодобовому режимі);

- обслуговуючий персонал (для технічного обслуговування та

проведення ремонтних робіт);

- адміністратор системи.

Кількість диспетчерів повинна бути визначена при введенні Системи в

експлуатацію.

Для роботи із Системою персонал повинен пройти навчання.

Навчання роботі з технічними засобами, спеціалізованим і прикладним

програмним забезпеченням виконує Виконавець при проведенні дослідної

експлуатації.

Склад обслуговуючого персоналу повинен являти собою комплексну бригаду,

що забезпечує технічне обслуговування та проведення ремонтних робіт у

повному обсязі:

- АРМ;

- технічних засобів.

Навчання обслуговуючого персоналу ремонту та обслуговуванню технічних

засобів Системи організує Замовник.

До обслуговування та ремонту технічних засобів і налагодженню

програмного забезпечення повинні допускатися фахівці, які пройшли відповідне

навчання та мають необхідні документи.

26

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

8.8.8.8. Вимоги безпекиВимоги безпекиВимоги безпекиВимоги безпеки

8.1. Електрозабезпечення системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій

та оповіщення населення повинно здійснюватись за першою категорією згідно

ПУЕ від основного джерела живлення 220 В, 50 Гц. У якості резервного джерела

живлення можуть застосовуватись акумуляторні батареї. Ємність акумуляторних

батарей приймається з розрахунку в режимі очікування протягом 24 годин і в

режимі тривоги - 3 години (без виносних світлових і звукових сигналізаторів).

8.2. Для захисту обслуговуючого персоналу все обладнання системи

необхідно з'єднати з контуром існуючого захисного заземлення підприємства.

Захисне заземлення повинно відповідати вимогам ПУЕ, СНиП 3.05.06-85 та ДНАОП

1.1.0-1.01-97.

8.3. Живлення системи світлозвукового оповіщення повинно здійснюватися від

мережі змінного струму 220 В за першою категорію. В складі системи повинен

передбачуватися блок резервного живлення (БРЖ), який забезпечує роботу

системи в режимі найбільшого навантаження не менше 15 хвилин, що є достатнім

для проведення евакуації обслуговуючого персоналу у безпечну зону.

8.4. Для усунення електромагнітних перешкод всі вихідні кабелі повинні бути

екрановані. Екрани багатожильних екранованих кабелів повинні бути з'єднанні

між собою та із загальною шиною захисного заземлення.

8.5. Необхідно дотримуватися заходів безпеки, наведених підприємствами-

виробниками в інструкціях конкретних приладів, пристроїв, датчиків і засобів

обчислювальної техніки.

8.6. Вимірювальні прилади які монтуються у приміщеннях з підвищеною

вибуховою небезпекою, повинні мати рівень вибухозахищеності «підвищена

стійкість до вибуху» згідно до вимог розділу 4 «Электроустановки во

взрывоопасных зонах». НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила устройства

электроустановок. Электрооборудование специальных установок».

27

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

9.9.9.9. Порядок виконання та приймання етапів робітПорядок виконання та приймання етапів робітПорядок виконання та приймання етапів робітПорядок виконання та приймання етапів робіт

9.1. Порядок виконання робіт повинен відповідати вимогам:

- наказу МНС України від 15.05.06 р. за №288 «Про затвердження Правил

улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього

виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення»,

який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 липня 2006 р. за

№785/12659;

- наказу МНС України від 24.05.07 р. за №370 «Про затвердження Технічного

рішення побудови комп'ютерної системи контролю та функціонування потенційно

небезпечних об'єктів»;

- наказу МНС України від 22.06.2009р. № 37 «Про застосування окремих

пунктів Правил улаштування експлуатації та технічного обслуговування

системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі

їх виникнення»;

9.2 Порядок приймання робіт в рамках договору повинен відповідати

вимогам:

- ДБН А.З.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом

об'єктів. основні положення»;

- Наказу ДІЦЗ та ТБ від 12.11.2009 № 50 «Порядок прийняття в

експлуатацію системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення

людей у разі їх виникнення».

28

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

10.10.10.10. Вимоги до документації, що розробляєтьсяВимоги до документації, що розробляєтьсяВимоги до документації, що розробляєтьсяВимоги до документації, що розробляється

Проектно-кошторисна документація повинна розроблятися відповідно до

вимог:

- ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;

- ДБН А.З.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом

об'єктів. основні положення»

- ДСТУ Б А. 2.4-10-95 «Правила виконання специфікації обладнання, виробів і

матеріалів»;

- ДСТУ Б А.2.4-4-99 «Система проектної документації для будівництва.

Основні вимоги до проектної та робочої документації».

- ГОСТ 21.101-97 «СПДС. Основные требования к проектной и рабочей

документации»

11111.1.1.1. Порядок коригування технічного завданняПорядок коригування технічного завданняПорядок коригування технічного завданняПорядок коригування технічного завдання

Технічне завдання може змінюватись та доповнюватись за узгодженням

сторін.

11112.2.2.2. ДодаткиДодаткиДодаткиДодатки

Додаток Додаток Додаток Додаток 1111.... Схема оповіщення про надзвичайну ситуацію на території

кисневої станції ДТЕК Добротвірської ТЕС.

Додаток Додаток Додаток Додаток 2222. . . . Блок-схема системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій.

29

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

1-ий рівень НС – досягнення докритичних показників параметрів

вимірювання

Диспетчер (оператор)

Ремонтний персонал

Відповідальна особа

2-ий рівень НС – досягнення критичних показників параметрів

вимірювання

Керівництво заводу

Персонал заводу

Персонал котельні

МНС

Додаток Додаток Додаток Додаток 1111. . . . Схема оповіщення про надзвичайну Схема оповіщення про надзвичайну Схема оповіщення про надзвичайну Схема оповіщення про надзвичайну на територіїна територіїна територіїна території кисневої кисневої кисневої кисневої

стастастастанціїнціїнціїнції ДТЕК Добротвірської ТЕСДТЕК Добротвірської ТЕСДТЕК Добротвірської ТЕСДТЕК Добротвірської ТЕС....

30

Інв. №

ор.

П

ідпи

с і да

та

З

ам. інв. №


Арк.

ЗЭ-72403

Додаток Додаток Додаток Додаток 2222. . . . БлокБлокБлокБлок----ссссхема хема хема хема системи раннього виявлення надзвичайної ситуації системи раннього виявлення надзвичайної ситуації системи раннього виявлення надзвичайної ситуації системи раннього виявлення надзвичайної ситуації

Теле

фон

на

лінія

Телефонна лінія

Сигнали від технологічних датчиків

Технологічний прилад автоматичного збору параметрів (приймально-контрольний прилад)

Блок системи оповіщення об’єкту

Аварійний блок

живлення

Нижній

ріве

нь

Сере

дній р

івен

ь Ви

щий

рівен

ь

Оператор об’єкту

Керівник об’єкту

Пристрій передачі даних (комунікатор)

Оповіщення населення

Системний пульт міського/районного

оперативного чергового МНС

Центральний пульт МНС.

Централізований моніторинг

Системний пульт оперативного

обласного управління чергового МНС

Пультове обладнання працює в стандартному і доступному програмному середовищі, що забезпечує обробку потоку даних, які надходять з об’єктів, з великою швидкістю. Система захищена від стороннього проникнення та керування в ручному режимі, що не допускає викрадення отриманої інформації щодо НС.

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ - DTEK · - Режим v - одержання рідкого кисню i-го сорту під тиском 1,57 МПа; 4.5. Чистота продуктів

Documents