ПЕДАГОГІКА ЗДОРОВ’Яhnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Kaf_zdor_ta_korr_os/Konf_pedag... · Міністерство науки і освіти ... начальник

Міністерство науки і освіти України

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Інститут модернізації змісту освіти

Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Обласний комунальний заклад освіти “Криворізька загальноосвітня санаторна

школа-інтернат № 8 І-ІІ ступенів”

ПЕДАГОГІКА ЗДОРОВ’Я

Збірник наукових праць VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції

28-29 квітня 2016 року

Харків-2016

УДК 371.7+376 ББК 51.1(4УКР)0+74.580.053.34 П 24

Редакційна колегія:

Головний редактор – Прокопенко Іван Федорович, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, ректор ХНПУ імені Г. С. Сковороди

Заступник головного редактора – Бойчук Юрій Дмитрович, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри здоров’я людини та корекційної освіти ХНПУ імені Г. С. Сковороди

Члени редакційної колегії:

Бережна Таміла Іванівна - старший науковий співробітник відділу дослідження підготовки вчителів Інституту модернізації змісту освіти, кандидат педагогічних наук

Ватковська Марина Григорівна - проректор з наднових систем навчання та комунікації Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат філософських наук

Гончаренко Марія Степанівна – доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри валеології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, президент Асоціації валеологів України

Горащук Валерій Павлович – доктор педагогічних наук, професор кафедри біології і здоров’я людини ДЗ “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського”

Іонова Олена Миколаївна – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри природничо-математичних дисциплін ХНПУ імені Г. С. Сковороди

Карленко Наталія Вікторівна - директор обласного комунального закладу освіти “Криворізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 8 І-ІІ ступенів”, кандидат філософських наук

Кириленко Світлана Володимирівна - начальник відділу дослідження підготовки вчителів Інституту модернізації змісту освіти, кандидат педагогічних наук

Середня Валентина Григорівна - начальник управління дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Затверджено до друку Вченою Радою Харківського національного педагогічного

університету імені Г. С. Сковороди, протокол № 2 від 8 квітня 2016 р.

П 24

Педагогіка здоров’я : збірник наукових праць VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції / за загальною редакцією акад. І. Ф. Прокопенка. – Х. : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2016. - 732 с.

Збірник містить наукові праці, які присвячені висвітленню результатів психолого-педагогічних досліджень щодо збереження та формування здоров’я дітей, учнівської та студентської молоді. Розглянуті теоретико-методологічні основи педагогіки здоров’я; сучасні підходи до створення здоров’язбережувального освітнього середовища; роль фізичного виховання у збереженні здоров’я; психолого-педагогічні основи профілактики шкідливих звичок та соціально-небезпечних захворювань; здоров’язбережувальні освітні технології; актуальні проблеми корекційної педагогіки та сучасних інклюзивних процесів у загальноосвітніх навчальних закладах.

© Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2016

ЗВЕРНЕННЯ ДО УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

ректора Харківського національного педагогічного університету

імені Г. С. Сковороди, доктора педагогічних наук, професора,

академіка НАПН України Прокопенка Івана Федоровича

Від щирого серця вітаю вас з участю у VІ Всеукраїнській науково-

практичній конференції “Педагогіка здоров’я”. У цьому році конференція проводиться нашим університетом спільно з

Інститутом модернізації змісту освіти МОН України, Департаментом освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації та Дніпропетровським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти на базі Криворізької загальноосвітньої санаторної школи-інтернату № 8 І-ІІ ступенів.

Криворізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 8 І-ІІ ступенів – спеціалізований навчальний заклад санаторного типу, де навчаються й оздоровлюються діти з різними хронічними бронхо-легеневими захворюваннями. За багато років дослідно-експериментальної діяльності школою-інтернатом виконано цілу низку наукових досліджень, основна мета яких зосереджена на створенні здоров’язбережувального освітнього простору і впровадженні інноваційних педагогічних технологій навчально-виховної та оздоровчої діяльності, які дозволяють забезпечувати розвиток здорової особистості в умовах загальноосвітнього навчального закладу та необхідні умови для гармонійного фізичного, психічного, духовного і соціального становлення дитини та виховання свідомого ставлення до власного здоров’я.

Цей освітній заклад можна вважати зразковим щодо впровадження в навчально-виховний процес здоров’язбережувальних освітніх технологій, традиційних та інноваційних технологій здоров’ятворчої педагогіки: дихальної гімнастики, методів ейдетики, арт-терапії, казкотерапії, музикотерапії, танцювальної терапії, фізкультхвилинок, динамічних перерв, вправ оздоровчої і пальчикової гімнастик, вправ психогімнастики, вправ-активаторів та енергізаторів, вправ-розминок, прийомів імунної гімнастики, лікувальної фізкультури, рухливих ігор, якісного забезпечення та дотримання санітарно-гігієнічних вимог, режиму дня та рухової активності. Методичною службою санаторної школи-інтернату постійно презентуються рекомендації та поради з питань валеологізації навчально-виховного процесу.

Я сподіваюся, що матеріали конференції сприятимуть впровадженню отриманих наукових знань та досвіду здоров’язбереження, накопиченого за багато років у Криворізькій загальноосвітній санаторній школі-інтернат № 8 та всіма учасниками конференції у навчально-виховний процес дошкільних, спеціальних, загальноосвітніх та вищих навчальних закладів нашої держави.

4

ЗМІСТ

Розділ І. Теоретичні основи валеології.

Психолого-педагогічні аспекти здоров’язбереження учасників освітнього процесу

Карленко Н.В., Терещенко Н.Д. Досвід створення здоров’язбережувального освітнього простору як основи становлення соціально активної особистості у Криворізькій загальноосвітній санаторній школі-інтернаті № 8 І-ІІ ступенів Алексеенко Р.В., Рисованая Л.М. Ценностный смысл здоровья в контексте медико-социальных факторов Андріанов В. Є. Андріанов Т. В. Валеологічна освіта в початковій школі Аносов І.П., Ізбаш С.С. Педагогічна техніка як засіб зміцнення психічного здоров’я вчителя та учнів Апанасенко Г.Л., Прасол С.Д. Духовность веры и знания в программе “Основы здоровья” (православие или религиоведение в средней школе) Астахова М.С. Розвиток культури безпеки життєдіяльності педагогів: психологічний аспект Бабак Л.В., Боднар Р.С. Організація медичного обслуговування учнів та педагогів, оздоровчо-профілактичної роботи в навчально-виховному закладі Белевцова І.М. Технічні засоби навчання як спосіб поліпшення знань Бережна Т.І. Теоретичні основи формування здоров’язбережувального середовища у загальноосвітньому навчальному закладі Блінова В.А., Вербенець Т.П. Аналіз складових повноцінного здоров’я Богомаз Т.О. Реалізація валеологічної компетенції вчителя англійської мови Божко А.С. Психічний стан сучасної людини. Психологічне здоров’я в надзвичайних ситуаціях Бойчук Ю.Д., Волкова І.В., Горащук В.П. Роль предмета “Основи здоров’я” у формуванні здоров’я молодших школярів Борщик Л.М. Психолого-педагогічні засади формування здорового способу життя Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 164 Харківської міської ради Харківської області Вакуленко О.В. Сучасні концептуальні засади формування здорового способу життя Ващенко М.І. Здоров’язбережувальні аспекти навчально-виховного процесу в інтернатному закладі Герасименко Е.В. Особенности кризисной психологической помощи в Харькове детям, вынужденным внутренним переселенцам из зоны АТО Герасімова І.М., Іванов В.І. Формування здорового способу життя студентів як педагогічна проблема Гнутова О.О., Колодязна С.В. Формування духовно здорової особистості в умовах розвитку школи культури здоров’я Гонор О.Л. Використання методу музикотерапії з метою профілактики захворювань дітей дошкільного віку Гречишнікова М.П. Культурологічні, психологічні та валеологічні аспекти і тенденції поширення татуювання як мистецтва прикрашати своє тіло Гулій А.В. Раннє статеве життя та його вплив на репродуктивне здоров’я Гульман О.В. Система роботи з формування культури розумової праці школярів

12 17 20 22 27 29 32 39 35 47 51 54 57 62 66 69 72 78 82 88 93 96 99

5

Даниленко Н.В. Духовна складова здоров᾽я особистості Данюшина Л.М. Від школи культури здоров’я до школи формування гармонійно-досконалої особистості учня у сучасному освітньому середовищі навчального закладу Денисова О.М. Здоров’язбережувальні технології в системі підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації Дехтярьова О.О., Молчанюк О.В., Дехтярьова Ю.О. Здоров’язбережувальна складова валеологічного виховання студентів як педагогічна проблема Загородня Л.І. Шляхи збереження та зміцнення здоров’я школярів у загальноосвітньому навчальному закладі Зуб О.В., Турчинов А.В., Пальчик О.О., Алфімова Л.Д. Стресові розлади військовослужбовців та їх профілактика Зубченко Л.В. Формування здорового способу життя дітей шкільного віку засобами здоров᾽язбережувальних технологій Іонова О.М. Збереження здоров᾽я особистості у вальдорфській школі: управлінський аспект Калинич Л.А. Упровадження здоров’язбережувальних технологій на уроках основ здоров’я Карікова В.А. Сприятливі психологічні умови для розкриття здібностей на ноосферних уроках Кишкан І.Г. Тютюнозалежність як біоетична та медико-соціальна проблема Кійко Т.Б., Міненко А.О., Воскобойнікова Г.Л. Педагогічний досвід та соціальне партнерство освітніх і медичних закладів для збереження індивідуального здоров᾽я дітей шкільного віку Клос Л.Є. Соціальні нерівності щодо здоров’я у фокусі професійної діяльності соціального працівника Кметь О.Г., Кметь Т.І. Біоетичні проблеми планування сім᾽ї у навчальному процесі студентів-медиків Книш С.І. Вплив депривації сну на психофізичний стан молоді Коваль Н.М., Лясов І.Г. Формування в учнів здорового способу життя в системі виховної роботи класного керівника Ковальова Н.А. Електронний підручник: користуємося з розумом Козлова В.А. Науково-теоретичні підходи до створення здоров’язбережувального освітнього середовища в навчальному закладі Козуб С.В. Формування здорового способу життя Копчук Т.Г., Пасевич С.П. Побічна дія ліків – важлива складова при підготовці студентів-медиків Кочерга Є.В. Визначення категорійно-понятійного апарату здоров’язбережувальної педагогіки Крамаренко А.М. Перспективи впровадження здоров᾽язбережувальних технологій у навчально-виховний процес початкової школи Крамаренко Т.Г., Крук Г.В., Ляховчук В.О. Формування валеологічної культури учнів у навчанні фізики і математики Крюкова З.М. Організація активного відпочинку школярів Кузьменко Н.В. Тренінг як організаційна форма навчально-виховної роботи

102 106 114 117 120 124 127 131 135 139 142 145 147 152 155 159 163 167 174 178 181 184 187 191 193

6

Куйдіна Т.М., Кабацька О.В., Старосельська Ю.І. Моніторинг стану здоров’я студентів в умовах вищого навчального закладу Купенко О.В., Смольникова О.В., Чепелюк А.Д. Проектні технології в організації роботи студентів-волонтерів для дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні Кучерган Є.В. Особливості правильного харчування студентів Криворізького педагогічного інституту Левенець В.І. Роль занять хореографією для збереження та зміцнення здоров’я дітей Лехолетова М.М. Здоров’язбережувальна компетентність – стратегічна мета підготовки соціальних педагогів / працівників до професійної діяльності Лисенко Ю.О. Роль взаємодії людей похилого віку і молоді у підтримці соціального здоров’я суспільства Літвін Л. Шкільні фактори здоров’я дитини Лупандіна В.М. Умови для здорового розвитку школяра на уроках трудового навчання Майнаєв Ф.Я. Упередження негативних впливів застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання студентів суспільно-гуманітарного профілю Маруненко І.М. Мітохондріальні хвороби як медико-генетична проблема Маслова Н.В., Гончаренко В.Г., Гончаренко М.С. Цілісна і технократична свідомість. Природознавчі основи Матвієнко О.П. Упровадження програм оздоровлення школярів як запорука формування здоров’язбережувального освітнього середовища в сучасних навчальних закладах Медведюк О.Б. Психолого-педагогічні засади формування здорового способу життя Мелаш В.Д., Старшова С.К. Підготовка вчителя до формування здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів через організацію проектної діяльності Мешко Г.М. Створення психологічно безпечного освітнього середовища у школі як умова збереження здоров’я учнів Мешко Г.М., Мешко О.І. Професійне здоров’я вчителя як багатовимірна інтегральна характеристика його особистості Микитченко Л.І. Формування здоров᾽язбережувальної компетенції молодших школярів шляхом створення сприятливого психологічного мікроклімату в мікро- та макросередовищі Мінжоріна І.Л., Переверзєва С.В., Ткачук О.О. Уявлення студентів про особисте здоров’я Мірошниченко О.В. Психолого-педагогічні засади формування здоров᾽язбережувальної поведінки молодших школярів Мірошніченко Н.І. Психолого-педагогічні засади формування здорового способу життя Мойсеюк В.П. Практичні аспекти здоров᾽язбережувальної діяльності майбутніх соціальних педагогів Найдовська Ж.М. Особливості організації здоров’язбережувального освітнього процесу у школі-інтернаті Науменко Т.П., Шутько В.В. Адаптаційні можливості учнів старшої школи в умовах шкільного навантаження Неведомська Є.О. Здоров’язбережувальні умови під час навчання Недодатко Н.Г. Валеологічний розвиток дітей дошкільного віку Ніколаєнко Л.І. Упровадження технології стимулювання і зміцнення здоров᾽я на заняттях гуртка “Музична абетка” школи ранньої творчої орієнтації “Малюк”

196 199 202 207 211 215 218 220 222 228 232 244 247 251 254 259 264 273 276 278 283 286 289 293 299 302

7

Омельченко Т.Г. Cучасні тенденції формування здорового способу життя: світовий досвід та українські перспективи Омері І.Д. Мотивація навчання дошкільнят як аспект здоров’язбережувального освітнього середовища Онищук С.О. Формування здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх фахівців міжнародної торгівлі Орел Т.В. Формування в учнів основ здорового способу життя при вивченні природознавства Павлишина Л.М. Загальні питання здоров’язбереження учасників освітнього процесу Панкратьєва В.В. Формування основ здорового способу життя в учнів при вивченні шкільного курсу “Економічна і соціальна географія України” Пасевич С.П., Копчук Т.Г. Біоетика в основі формування сучасного медичного фахівця Пахуча М.Є. Показники здоров’я учнів 11-го класу Богодухівського колегіуму № 2 Богодухівської районної ради Харківської області Петров Д.О. Профілактика алкоголізму та наркоманії Петровська К.В., Тургенєва А.О. Досвід роботи у сфері профілактики ВІЛ/СНІДу серед студентської молоді Пидюра І.П. Шляхи формування здорового способу життя у вихованців центрів соціально-психологічної реабілітації дітей Писанка К.О. Сучасна школа культури здоров᾽я Полищук Л.М. Здоровьесберегающие образовательные технологии в системе общего образования Регула Т.А. Превентивна освіта учасників навчально-виховного процесу за моделлю “школи, дружньої до дитини” Редька І.В. Підходи до оцінки ефективності діяльності шкіл сприяння здоров’ю Романів Л.В. Independent work organization problems at high school Романова Н.В. Використання здоров’язбережувальних технологій на уроках англійської мови Рудь С.В., Токар О.В. Здоров᾽я – найцінніший скарб Савкіна Т.С., Сорока О.С. Диференційований підхід як засіб реалізації розкриття індивідуально-психологічних особливостей дитини шляхом стикування проблем біології та фізики Савчук О.В. Ризику розвитку вегето-судинної дисфункції у дітей 14-17 років загальноосвітніх навчальних закладів різного типу Сачава Н.М. Школа філософії життя – запорука здоров’я людини Сирик Н.Ф. Педагогический потенциал биоадекватного урока: из опыта работы Скриннікова О.А., Килипко А.О. Ефективність застосування окорухової гімнастики у профілактиці порушень зору у школярів Сопова І.Ю., Шеремет В.В. Роль основних складових здорового способу життя у збереженні здоров᾽я людини Сотникова О.М. Здоров’язбережувальні освітні технології та психологія здоров’я у вищому навчальному закладі Степанюк К.І. До проблеми збереження здоров᾽я молодших школярів на уроках трудового навчання

305 310 313 318 321 324 328 331 332 339 341 346 349 353 356 362 364 367 370 375 378 384 390 393 395 400

8

Сухіх А.С. Здоров’язбережувальний складник ІК-компетентності учнів основної школи Терешкевич Г.Т., Федорощак І.М. Паліативна та хоспісна допомога в контексті гідності та недоторканості людського життя і здоров᾽я Токарь Н.В. Здоровьесберегающий потенциал ноосферной методики в начальной школе: из опыта работы Третяк Т.О. Психофізіологічні особливості адаптації студентів першокурсників до умов навчання у вищому навчальному закладі Тріфаніна Л.С. Інформаційна культура як засіб захисту і збереження інформаційного здоров’я молодших підлітків Турчинов А.В., Таймасов Ю.С., Редькіна І.В. Здоров’я як сенс існування людини і суспільства Унгурян Т.М. Профілактика тютюнопаління серед студентів спеціальності “Фармація” Халайджі С.В., Болтоматіс Д.В. Вплив дотримання основних компонентів здорового способу життя на дієздатність студентів Ханкишиева Т. Литотерапия как уникальный метод лечения и оздоровления Чепурнова О.А. Охорона та гігієна дитячого співочого голосу Чернявський Ю.Д. Важливість здоров᾽язбережувальних освітніх технологій у вищих медичних навчальних закладах Шаповал Л.В. Використання гімнастики для очей під час роботи з комп’ютером з метою профілактики втоми та зняття зорового напруження Шаповалова Т.Г. Використання природно-релаксаційних стежин у оздоровленні підростаючого покоління Шапран Ю.П. Використання здоров’язбережувальних освітніх технологій в педагогічному університеті Шмалєй С.В., Щербина Т.І. Валеологічна діяльність вчителя в процесі здоров’язбережувального навчання школярів Шматко В.С. Причини та профілактика ожиріння в дитячому та підлітковому віці Штилюк Н.М. Методичні підходи до організації просвітницької діяльності із запобігання інфікування та розповсюдження ВІЛ/СНІДу серед дітей та молоді Шуль М.Т. Формування культури здоров’я учнів початкових класів як соціокультурна проблема Шуст О.В. Значення емоційної саморегуляції для психологічного і духовного здоров’я Шутько В.В., Письменна О.І. Теоретичні та методологічні аспекти здоров᾽язбереження в освітньому середовищі Щербак І.М., Гетьман К.В., Кунченко К.С., Всеволодська С.О. Визначення ступеня схильності до стресу та вміння володіти собою у студентської молоді Щербина І.Ю. Реалізації оздоровчої функції освіти через впровадження здоров’язбережувального навчання та підготовку майбутнього вчителя до нього Юхимчук Т.І. Інноваційні педагогічні технології здоров’язбереження як потужний інструмент оптимізації оздоровчої діяльності ліцеїстів

Розділ ІІ. Вплив екологічних факторів навколишнього середовища на здоров᾽я

людини. Проблеми екологічної освіти і виховання

Бойчук Ю.Д., Зуб О.В., Алфімова Л.Д., Пальчик О.О. Вплив військової діяльності на екологічний стан навколишнього середовища

402 405 413 421 423 429 431 434 437 439 441 445 448 454 458 461 464 467 469 472 476 479 483 489

9

Борачук О.А. Формування здорового способу життя при викладанні екології та його взаємозв’язок з навколишнім середовищем Волик Г.П., Скоропадська С.О. Формування еколого–валеологічної культури в умовах закладу спортивного профілю Крамаренко Д.М. Ідеї освіти для сталого розвитку як основні орієнтири процесу формування особистості учня Мегалінська Г.П., Алексеєнко А.Д., Рудницька М.В., Іванова Т.С. Стан забрудненості радіонуклідами цезію рекреаційних зон міста Києва Мегалінська Г.П., Маруненко І.М., Даниленко Є.В., Ісаченко О.М. Вплив водної та пектинової витяжки деяких злакових культур на умовно-патогенні бактерії Мухіна О.Ю., Бойчук Ю.Д., Довгалюк Д., Осинський М. Хвороба Лайма, або кліщовий борреліоз: симптоми, збудник та переносники Пальчик О.О., Тетьоркіна В.А., Промська К.В., Кісь М.М. Аналіз екологічного стану малих річок України Погорелова С.М., Пальчик О.О., Здорик Р.М., Шаповалова Н.С. Стан водних ресурсів України та проблема якості питної води Сизих Ю.В. Екологічні аспекти викладання хімії в школі Томашевський Я.І., Бумбар О.І., Бумбар З.О., Андрушко В.Т. Невідкладні завдання профілактики йододефіцитних захворювань та цукрового діабету у педагогічному процесі та сімейній медицині Упатова І.П., Глущенко А.О., Писаренко О.В. Особливості екологічного виховання молодших школярів Шепель И.М., Пальчик О.А., Черникова Н.В. Природно-рекреационный потенциал проектируемого национального парка “Мжанский” Шпачинський Д. Вплив біоритмів на організм людини Якуба М.С. Екологічна освіта і виховання як основа формування гармонійної, екологічної грамотної особистості

Розділ ІІІ. Проблеми фізичного виховання і спорту, фізичної реабілітації та

рекреації

Аксьонова О.П., Лиходід Л.В., Гвоздьов М.В. Інноваційна програма з лікувальної

фізичної культури дітей і підлітків в умовах навчального закладу компенсую чого та санаторного типів Аравіцька М.Г. Принципи проведення йоги в системі реабілітації хворих ожирінням Иванская Е.В., Воробьева И.И. Физическая реабилитация девочек 7-8 лет с использованием средств оздоровительной гимнастики Комісова Т.Є., Коваленко Л.П, Cакали А.Ю. Сучасні методи фізичної реабілітації підлітків зі сколіозом Костюшко Г.О. Формування здорового способу життя молодших підлітків під цілеспрямованим впливом фізично-оздоровчих традицій українців Кривенцова І.В., Пашкевич С.А. Визначення рухливості хребта, як фактору ризику виникнення захворювань у ліцеїсток Лаговська Н.Г., Цапенко Л.М. Зміцнення здоров’я молоді шляхом використання самостійних занять фізичними вправами Литвиненко А.Н. Тренировочные средства единоборств ударного типа в физическом воспитании студентов

492 495 499 502 505 508 513 516 518 520 528 530 534 536

539 546 549 553 556 558 563 566

10

Мазін В.М., Бицюк В.В. Понятійний апарат для описання виховної роботи тренера-викладача ДЮСШ Марчик В.І., Макаренко Н.Г. Оцінка фізичної підготовленості студентів за курсами Павлюк О.В., Захлевська Т.В. Формування здоров’язбережувальної компетентності студентів вищих навчальних закладів засобами фізичного виховання Перекопський С.Ю., Перекопська М.Г., Кірік В.

Шляхи підвищення емоційного стану підлітків та молоді за допомогою рухової активності Пустолякова Л.М. Форми і методи підвищення резервних можливостей організм у студентів з різним рівнем фізичної підготовки Рябуха Ю.М. Інноваційні підходи до організації фізкультурно-оздоровчої роботи в навчальному закладі: досвід, проблеми, перспективи Сергєєва Т.П., Гончарук В.В. Вплив інноваційних фітнес-технологій на здоров’я студентів Сотрихіна О.С., Слімаковський О.В. Значення фізичної культури у формуванні здорового способу життя Ципа Е.В. Здоровьесберегающие технологии на уроках физической культуры на основе методов реализации личностно-ориентированного похода Шуба В.В. Модернізація системи фізичного виховання студентської молоді при використанні тренажерів та тренажерних пристроїв Шуба Л.В. Оптимізація уроку фізичної культури в середніх класах загальноосвітньої школи на основі впровадження ігрового методу

Розділ ІV. Актуальні проблеми корекційної педагогіки та інклюзивної освіти

Бойчук Ю.Д., Іонова О.М., Потамошнєва О.М., Кукуруза Г.В., Олійник Т.О. Підготовка студентів до професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання дітей з розладами спектра аутизму Галій А.І. Значення дисципліни “Основи патопсихології” у професійній підготовці студентів за спеціальністю “Спеціальна освіта” Голуб Н.М. Просторові, здоров’язбережувальні, соціально-психологічні ресурси корекційної-розвивального освітнього середовища для дітей з порушеннями формування писемного мовлення Гомон О.В. Навчання в інклюзивному класі за методикою М. Зайцева Гончарова Н.М., Литвищенко Т.І. Оцінка рівня сформованості навичок культури поведінки на уроках соціально-побутового орієнтування в процесі моделювання реальної ситуації Демченко І.І. Проблема готовності майбутнього вчителя початкових класів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти Іноземцева С.В. Актуальні проблеми інтегративної та інклюзивної освіти дітей та молоді з особливими потребами Казачінер О.С. Використання ігрових технологій у навчанні дітей іноземної мови в умовах інклюзії Кайда В.В.,Федотова М.В. Морально-правове виховання учнів початкових класів спеціальних шкіл-інтернатів Калініна Т.С. Толерантне ставлення до дітей з особливими освітніми потребами як основа впровадження інклюзивної освіти Каминін І.М., Тучина Н.В. Впровадження принципів інклюзивної освіти в процес навчання англійської мови в школі

569 572 575 581 583 587 591 596 600 603 607

612 615 619 624 628 630 633 637 641 644 647

11

Качан О.С. Розвиток усного мовлення на заняттях з математики у дітей з вадами слуху старшого шкільного віку Климчук І.П. Практичні аспекти інклюзивного навчання в ДНЗ Козачек Н.А. Особенности воспитания детей с нарушениями психофизического развития Козлитина О.В. Индивидуализация процесса обучения учащихся с особыми образовательными потребностями Крижановська Т.В. Сучасні проблеми соціалізації дітей з обмеженими можливостями здоров’я в Україні Лемешко В.П. Роль музично-ритмічного виховання у корекції психоемоційної сфери дошкільників з особливими освітніми потребами Мальцева О.Б., Дуло О.А., Кручаниця М.І. Розвиток дрібної моторики та морфофункціонального стану дітей з розумовою відсталістю засобами лікувальної фізичної культури Масловская Ю.С. Развитие индивидуальности школьника с нарушениями речи в групповой деятельности Найдьонова Г.О. Образ тіла у підлітків із дитячим церебральним паралічем Носенко Ю.Г. Актуальність дослідження проблеми впровадження комп’ютерно орієнтованої підтримки інклюзивного навчання учнів ЗНЗ Пазенкова С.В. Використання здоров’язбережувальних технологій в спеціальних навчальних закладах Парфенова А.А., Дорошенко Е.О., Прокопенко Л.І. Шляхи реалізації інклюзивної освіти у сучасному світі Пащенко О.В. Розвиток навчальних закладів на засадах впровадження інклюзивних підходів Пелюстка М.І. Соціально-психологічний клімат в студентських групах в умовах інклюзивного навчання Похиленко О.Н., Зеленин А.А., Семеняка В.В. Организация комплексного консервативного лечения сколиотической болезни в условиях Днепропетровской санаторной школы-интерната № 3 Пустолякова Л.М., Болгар М.А., Павліченко С.В. Ососбливості фізичного виховання студентів за станом здоров’я віднесених до спеціальної медичної групи з вадами слуху Райчук М.І. Актуальні питання навчальної дисципліни “Ігри в логопедичній роботі” Румянцева І.В., Райчук М.І. Роль та значення гри у логопедичній роботі Сафронов М.О. Здоров’язбережувальні технології на уроках історії Сіліна Г.О., Буравель С.Д. Інклюзивна освіта – вимога сьогодення Сінопальнікова Н.М. Особливості логіко-математичного розвитку дітей з вадами мовлення Туренко Н. М. Сучасні педагогічні технології. Синквейн Турищева Л.В. Умственное воспитание школьников с нарушениями речи в процессе ознакомления с природой Христова Т.Є., Чорна Т.Г., Казакова С.М. Сучасна технологія реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями Шигимага Т.П., Светличная Л.И. Социально-психологическая адаптация в процессе интеграция слабовидящих детей в общество в условиях специализированной школы-интерната

653 655 657 660 662 665 667 670 672 679 681 683 686 690 692 695 697 700 702 704 705 708 710 713 716

12

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ

ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Карленко Н.В., Терещенко Н.Д.

ОКЗО “Криворізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 8 І-ІІ ступенів”

ДОСВІД СТВОРЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО

ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЯК ОСНОВИ СТАНОВЛЕННЯ

СОЦІАЛЬНО АКТИВНОЇ ОСОБИСТОСТІ

У КРИВОРІЗЬКІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ САНАТОРНІЙ

ШКОЛІ-ІНТЕРНАТІ № 8 І-ІІ СТУПЕНІВ

Обласний комунальний заклад освіти “Криворізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 8 І-ІІ ступенів” – спеціалізований навчальний заклад санаторного типу, де вчаться і оздоровлюються діти з малими та затихаючими формами туберкульозу та іншими супутніми бронхо-легеневими захворюваннями.

На базі закладу здійснюється дослідно-експериментальна діяльність за темами: всеукраїнського рівня, “Здоров’язбережувальний освітній простір як фактор розвитку соціально активної особистості” (ІІІ формувальний етап); обласного рівня, “Формування ціннісних орієнтацій особистості та стійких моделей здоров’язбережувальної поведінки в системі випереджаючої освіти для сталого розвитку” (І діагностично-концептуальний етап).

За роки дослідно-експериментальної діяльності Криворізької загальноосвітньої санаторної школи-інтернату № 8 І-ІІ ступенів й упровадження розробленої моделі Школи сприяння здоров’ю, навчально-виховний процес закладу переведено у режим постійного розвитку, інновацій, втілена ідея успішного навчання та здоров’язбереження, що супроводжується введенням інноваційних освітніх технологій на основі особистісноорієнтованого, компетентнісного підходів та на основі розвитку життєвих навичок (сайт закладу: https://sites.google.com/site/krivoyrogkzshino8/).

У результаті діяльності педагогічного та медичного колективів Криворізької загальноосвітньої санаторної школи-інтернату № 8 було розроблено та захищено (2013 рік, м. Київ) Концепцію створення здоров’язбережувального освітнього простору як фактору розвитку соціально активної особистості в умовах санаторної школи-інтернату.

Нагальна потреба сьогодення – актуальність створення саме здоров’язбережувального освітнього простору закладу, впровадження інноваційних технологій навчально-виховної та оздоровчої діяльності, які б забезпечували розвиток здорової особистості та необхідні умови для гармонійного фізичного, психічного, духовного та соціального

13

становлення дитини, виховання свідомого ставлення до власного здоров’я як найвищої цінності, яка дає змогу бути творцем свого життя, активно інтегруватись до сучасного суспільства і реалізовувати себе в ньому.

Саме в Школі сприяння здоров’ю педагогічний та медичний колективи працюють над питанням збереження та зміцнення здоров’я цілеспрямовано, системно та на очікуваний результат – створення комфортного здоров’язбережувального освітнього простору закладу для розвитку соціально активної, фізично, духовно і психічного здорової особистості. Це означає, що для учня створюються такі умови навчання, виховання та оздоровлення, коли він розуміє, що має нести відповідальність за себе, своє майбутнє та майбутнє своєї держави, що тільки від нього залежить, яким воно буде. Це означає і те, що заклад створює предметне середовище, яке позитивно впливає на дитину, на її ставлення до себе та свого здоров’я.

Велика увага приділяється збереженню та покращенню здоров’я членів педагогічного колективу. Адже, якщо вчитель та вихователь перебувають у доброму гуморі, приходять на заняття до дітей з добром, любов’ю і радістю, то саме така атмосфера відносин створює психологічний комфорт та ситуацію успіху, які носять здоров’язбережувальний та здоров’ятворчий характер для самого педагога та кожної дитини учнівського колективу.

Увесь час під кутом зору збереження здоров’я розкривається вся система роботи навчального закладу. Отже, Школа сприяння здоров’ю – це навчальний заклад майбутнього та потреба сьогодення, в якому збереження та зміцнення здоров’я дитини є наріжним каменем його діяльності (За матеріалами Концепції здоров’язбережувального освітнього простору як фактору розвитку соціально активної особистості).

Підвищився рівень вимог до професійної компетентності педагогів закладу, що спонукало вчителів і вихователів до інтенсивної самоосвіти та підвищення професійної майстерності з упровадження сучасних здоров’язбережувальних технологій в навчально-виховний процес.

Так, упродовж 2013-2015 рр. підвищення професійної майстерності педагогів закладу проходило завдяки навчанню на курсах: з підготовки педагогів-тренерів та з методики викладання тренінгового курсу для молоді “Захисти себе від ВІЛ” за програмою “Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу”; за програмою “Дорослішай на здоров’я”; за програмою курсу “Я-моє здоров’я-моє життя”, що реалізується в рамках Програми “Сприяння просвітницькій роботі “рівний-рівному” щодо здорового способу життя серед молоді України”; інтегративного курсу “Культура життєвого самовизначення”; в рамках Програми профілактики ВІЛ/СНІДу GIZ в Україні за напрямками “Fair Play–Чесна гра”, “Маршрут безпеки”. Заняття за програмами відбуваються протягом навчально-виховного процесу в усіх класах закладу відповідно до вікового рівня вихованців.

14

Саме такий вид навчання педагогів закладу дає можливість ефективно реалізовувати пріоритетне завдання роботи закладу – створення здоров’язбережувального освітнього простору для розвитку соціально активної особистості та формування особистості школяра в умовах школи сприяння здоров’ю та за програмою випереджаючої освіти для сталого розвитку. Заняття з педагогами, учнями школи, їх батьками дозволяє ефективно працювати на гуманістичний розвиток особистості, виховання духовної культури, розвиток здібностей та життєвих навичок через систему самопізнання та основних компонентів освіти сталого розвитку.

Протягом кожного навчального року навчально-виховному процесі закладу впроваджується проектна діяльність, в основу застосування якої покладені провідні ідеї особистісно орієнтованого навчання та свободи творчості школярів. Головними вимогами вибору проектів є їх спрямованість та суспільно-корисна чи особиста значущість.

Наприкінці навчального року серед педагогів закладу проводиться конкурс на кращу розробку проекту на основі використання ІКТ, інноваційних освітніх та оздоровчих технологій у навчально-виховному процесі закладу, різноманітні тематики соціальних проектів.

Формування здорового способу життя молоді, культури здоров'я, підвищення їх виховних можливостей потребує максимальної уваги до мотиваційної сфери учнів у прагненні бути здоровими. Адже мотивація на здоровий спосіб життя особистості – це система ціннісних орієнтацій, внутрішніх спонук до збереження, відновлення і зміцнення здоров'я (За матеріалами Концепції здоров’язбережувального освітнього простору як фактору розвитку соціально активної особистості).

У навчально-виховний процес закладу широко впроваджуються принципи неперервності та наступності здоров’язбережувальної освіти на основі розвитку життєвих навичок, враховуючи вікові, індивідуальні особливості природного розвитку дітей та використовуючи дитячу уяву, творчу обдарованість, ігровий потенціал учнів.

Реалізуються програми з профілактики ризикової поведінки на засадах розвитку життєвих навичок, формування культури та пріоритету здорового способу життя особистості у навчальний і позаурочний час, у рамках впровадження проектів “Школа проти СНІДу”, “Захисти себе від ВІЛ” (тренінгові заняття для учнів 8-9 класів), “Рівний – рівному”, “Дорослішай на здоров’я”, “Чесна гра–Перша ліга” та “Маршрут безпеки”.

Упродовж навчального року у закладі діє традиційна мережа шкільних клубів сприяння здоров’ю, тренажерний зал “Міцний горішок” під керівництвом тренера спортивної школи. Їх діяльність спрямована на покращення самопочуття учнів, розвитку їх самостійності та вихованості, підвищення фізичного, інтелектуального та духовного рівнів.

Згідно з поставленими цілями й завданнями дослідно-експериментальної роботи, в усіх класах закладу запроваджено інтегративний курс “Культура життєвого самовизначення”, заняття за програмою якого проходять двічі на місяць. Основною метою курсу є

15

формування в учнів життєвих навичок соціальної компетентності – базису для адаптивної та позитивної поведінки, які дають змогу людині адекватно виконувати норми й правила, прийняті в суспільстві, ефективно вирішувати проблеми повсякденного життя.

З питань валеологізації навчально-виховного процесу, учителями, вихователями та медичними працівниками впроваджуються здоров’язбережувальні освітні технології, традиційні та інноваційні технології здоров’ятворчої педагогіки: дихальна гімнастика, методи ейдетики, арт-терапії, казкотерапії, музикотерапії, танцювальної терапії, фізкультхвилинки, динамічні перерви, вправи оздоровчої і пальчикової гімнастик, вправи психогімнастики, вправи-активатори та енергізатори, вправи-розминки, прийоми імунної гімнастики, лікувальної фізкультури, рухливі ігри, враховуючи якісне забезпечення та дотримання санітарно-гігієнічних вимог, режиму дня та рухової активності.

Рекомендації з ефективного та правильного застосування вчителями та вихователями закладу здоров’язбережувальних технологій методично обговорюються та практично опрацьовуються на засіданнях та тренінгах шкільного клубу “Здоровий імідж сучасного педагога”.

Створенню єдиного безпечного здоров’язбережувального освітнього простору школи-інтернату сприяє і впорядкована діяльність медичного блоку закладу, у штатному розкладі якого: старший лікар вищої категорії, лікар-фтизіатр згідно профілю закладу, лікарі-педіатри, старша медична сестра вищої категорії, медичні сестри.

До оздоровчо-профілактичної роботи медичного блоку входять рухливі перерви, оздоровчий біг, загартовування, сезонні оздоровлення, заняття на сучасних спортивних тренажерах, санітарно-просвітницька робота, години здоров’я, заняття з ЛФК, дихальна гімнастика, прогулянки на свіжому повітрі, збалансоване 5-ти разове харчування. З лікувально-реабілітаційної роботи застосовується валео- та фітотерапія, кисневі коктейлі, аромо-іонна та дисенбілізуюча види терапії, фонорелаксація, фізіотерапевтичні процедури, вітамінотерапія з мінералами та імунокоректорами, зміцнюючий та лікувальний масаж, лікувальна фізкультура, прийом препаратів кальцію, йоду, крапковий масаж, вживання “срібної води”, спелеотерапія та лазерний душ.

Відзнакою інноваційної діяльності Криворізької загальноосвітньої санаторної школи-інтернату № 8 стала участь у щорічних заходах: Міжнародний форум-презентація “Інноватика в сучасній освіті” (м.Київ), нагородження Дипломом “За активну діяльність з інноваційного оновлення змісту національної освіти” та Дипломом Лауреату конкурсу ІІ ступеня (срібна медаль) тематичної номінації “Педагогічна майстерність як інноваційна технологія підвищення якості освіти” (2014 рік), друк у каталозі престижних закладів освіти України; обласний конкурс “Школа випереджаючої освіти для сталого розвитку – інноваційний навчальний заклад” (м. Дніпропетровськ), нагородження Дипломом ІІ ступеню конкурсної роботи тематичної

16

номінації “Здоров’язберігаючі освітні технології в системі випереджаючої освіти”; Міжнародна виставка “Сучасні заклади освіти” (м. Київ), нагородження Дипломами та бронзовою медаллю тематичної номінації “Упровадження у навчально-виховний процес середнього освітнього закладу інноваційних педагогічних технологій” (2011 рік), золотими медалями тематичних номінацій “Професійна діяльність вчителя в інноваційному навчальному закладі” (2013рік) та “Сучасний навчальний заклад як соціокультурний осередок громадянсько-патріотичного виховання дітей та студентської молоді” (2015 рік), друк у каталозі престижних закладів освіти України.

Сутністю сучасних освітніх реформ, що відбуваються у багатьох країнах світу, є пріоритет освіти як цінності особистості, тобто рівень і якість освіти конкретної людини. Такий підхід потребує оновлення завдань школи, зокрема змін: шкільної політики, змісту шкільної освіти, системи адміністрування школи та самої філософії вчительства.

Необхідність зміни системи шкільної освіти шляхом впровадження інноваційних освітніх та здоров’язбережувальних технологій – це значущий соціальний виклик сьогодення. Адже саме інноваційний розвиток загальноосвітнього навчального закладу приводить до якісно нового рівня освітньої діяльності, суттєво поліпшуючи результати діяльності навчального закладу та його конкурентоспроможності.

У процесі формування інноваційної моделі Школи сприяння здоров’ю шляхом створення здоров’язбережувального освітнього простору для розвитку соціально активної особистості відбувається: розширення інноваційних форм організації навчально-виховної діяльності; валеологізація всього освітнього процесу; забезпечення впровадження сучасних превентивних, інформаційно-просвітницьких програм та соціальних проектів з урахуванням потреб та особливостей цільових груп; розробка ефективного освітнього простору, зорієнтованого на особистість та здоров’я дитини як найвищої цінності; оптимізація розвивального впливу інноваційної моделі навчання – виховання – оздоровлення – розвитку на всіх суб’єктів навчально-виховного процесу;розвиток моральних якостей особистості, виховання в учнів загальнолюдських моральних цінностей, навичок пріоритету здорового способу життя.

Майбутнє учня Школи сприяння здоров’ю – Школи майбутнього: бути частиною суспільства, яке орієнтоване на загальнолюдські цінності; досягти високого рівня інтелектуальної, моральної, духовної, фізичної культури; усвідомлювати себе частиною природи, прагнучи до її збереження; шанувати власну особистість, усвідомлюючи цінність свого здоров’я та життя, свою власну цінність; здатний правильно прийняти рішення в ситуації морального вибору та нести відповідальність перед собою та суспільством за збереження власного здоров’я та здоров’я нації.

17

Алексеенко Р.В., Рисованая Л.М.

Харьковский национальный медицинский университет

ЦЕННОСТНЫЙ СМЫСЛ ЗДОРОВЬЯ В КОНТЕКСТЕ

МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫХ ФАКТОРОВ

Человечество с каждой ступенью своего развития становится более монолитным, цельным организмом, что подтверждается процессом глобализации. Усиливается взаимозависимость общества и индивида, в том числе и в плане здоровья. Реализация людьми общественных интересов, выполнение социальных задач во многом определяется состоянием их индивидуального здоровья. В свою очередь, состояние здоровья индивидов напрямую зависит от того, насколько здорово само общество. Такая взаимозависимость позволяет говорить о здоровье не только как о витальном, но и как о социальном феномене.

В силу того, что здоровье обладает таким значением, которое обусловливает все стороны жизнедеятельности как общества, так и индивида (от самого биологического их существования до предпочтений в удовлетворении духовных потребностей), можно рассматривать здоровье как универсальную, фундаментальную, высшую ценность, актуальность социально-философского, аксиологического исследования которой проявляется на трех основных уровнях.

Актуальность проблемы здоровья на общечеловеческом уровне возрастает в силу того, что мы становимся свидетелями появления и нарастания так называемых глобальных проблем человечества, отрицательные последствия которых неизбежно связаны с нарушением здоровья человека в планетарном масштабе. Это связано не только с техногенными воздействиями на природу и ухудшением экологической ситуации [1; 5].

Прежде всего, здоровье обеспечивает, поддерживает определенный уровень жизнедеятельности (работоспособности, биологической и социальной активности) человека в молодом возрасте и создает запас для старости, когда меняется характер метаболических процессов в организме, снижается адаптивность и совершенство механизмов регуляции.

Субъективно здоровье проявляется в чувстве оптимизма, благополучия, радости жизни, желании деятельности. Ряд исследователей рассматривают здоровье, как способность человеческого организма преломлять всю совокупность природных и социальных факторов, составляющих условия его жизни, без нарушения гармонии физиологических механизмов и систем, которые обеспечивают нормальное функционирование человека [5].

Биологической основой (субстратом) здоровья является способность организма поддерживать стабильность внутренней среды. В зависимости от степени этой стабильности человек по-разному реализует свои биологические и социальные функции. Поскольку степень стабильности

18

параметров гомеостаза (консервативной части системы) изменяется в определенном диапазоне на протяжении жизни и в каждый конкретный период времени под влиянием факторов внешней среды, степень комфортности самочувствия также меняется, вплоть до дискомфорта.

Наряду с законами постоянства внутренней среды организма существует закон отклонения гомеостаза как условие развития. Это дает возможность гомеостатическим системам увеличивать свою мощность по мере развития для того, чтобы их деятельность могла обеспечить потребности роста и развития. Увеличение мощности гомеостатических систем и есть развитие, переход на новые уровни здоровья.

Стационарность, устойчивость гомеостаза обеспечивается на основе таких фундаментальных биологических качеств, как адаптация и саморегуляция. Адаптация как универсальное фундаментальное свойство живых организмов и есть тот “кит”, который вместе с саморегуляцией поддерживает постоянство внутренней среды, увеличивает мощность гомеостатических систем, осуществляет связь с внешней средой. Способность к адаптации - одно из свойств и условий развития здоровья человека [2].

Здоровье человека как целостное состояние организма со стабильностью внутренней среды является понятием многомерным и динамичным. Многомерность его определяется различными системами, участвующими в поддержании конкретного уровня здоровья.

Здоровье как индивидуальная ценность – это значимость меры возможного осуществления человеком целенаправленных и осознанных действий без ухудшения своего физического, духовного и социального состояния, без потерь в степени своей социализации.

К соматическому здоровью относятся морфологические и функциональные резервы клеток, тканей, органов и систем органов и организма в целом, обеспечивающие приспособление организма к воздействию различных факторов.

Психическое здоровье основывается на общем душевном комфорте, обеспечивающем адекватную регуляцию поведения. Это состояние зависит от возможностей удовлетворения биологических и социальных потребностей человека. Правильное формирование и удовлетворение базовых потребностей составляет основу нормального психического здоровья человека.

Нравственное здоровье человека определяет система ценностей, установок и мотивов поведения индивида в социальной среде. В основе системы лежат общечеловеческие принципы морали и нравственности, в значительной мере определяющие духовность человека [2; 3].

Факт того, что оптимисты кажутся более здоровыми, чем пессимисты, может объясняться следующим: они в большей мере склонны к поведению, способствующему сохранению и укреплению здоровья. Оптимисты гораздо чаще преодолевают трудности, сосредотачиваясь на проблеме, а не на своих эмоциях. Они выходят из стрессовых ситуаций,

19

используя более активные копинг-стратегии, больше занимаются физическими упражнениями, последовательнее в соблюдении медицинских правил сохранения здоровья. У оптимистов наблюдается меньшая сердечно-сосудистая реакция в стрессовых ситуациях, вследствие чего снижается риск заболевания. У пессимистов же часто появляется чувство отчаяния, а последнее связано с суицидами [3].

Проблемы здоровья и выживания человечества не могут рассматриваться вне связи с негативными тенденциями и деформациями общественного развития. В ряде случаев они носят уже угрожающий человечеству характер. Отсюда понятная озабоченность поиском практических мер их решения. При этом со всей очевидностью встает задача выработки единой, способной к практической реализации общественной стратегии и тактики решения этого насущного вопроса. Недооценка такой задачи и недостаточная изученность связанных с ней проблем без преувеличения ставит человечество на грань жизни и смерти.

Прежде всего, здоровье обеспечивает, поддерживает определенный уровень жизнедеятельности (работоспособности, биологической и социальной активности) человека в каждый период жизни и создает запас для старости, когда меняется характер метаболических процессов в организме, снижается адаптивность и совершенство механизмов регуляции. Кроме того, при определении сущности индивидуального здоровья нельзя не учитывать субъективные ощущения человека при том или ином состо