Просвіта населення – його мовою › files › 2019 › 7 › 4... · НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

«Просвіта населення – його мовою»

(Методичні рекомендації для методистів, педагогічних

працівників навчально-методичного центру ЦЗ та БЖД)

Ужгород-2017

Просвіта населення – його мовою …

Страница 2

Упорядники:

начальник навчально-методичного центру цивільного

захисту та безпеки життєдіяльності Закарпатської області

полковник служби цивільного захисту Богдан Р.І.

завідувач обласного методичного кабінету навчально-

методичного центру ЦЗ та БЖД Закарпатської області

Федор О.Т.

Методичні рекомендації призначені для методистів

та інших педагогічних працівників навчально-методичного

центру ЦЗ та БЖД з метою організації просвітницької

роботи серед населення щодо готовності дій у

надзвичайних ситуаціях.

Просвіта населення – його мовою


Страница 3

Просвітницька робота та

пропаганда знань серед

населення з питань захисту та

дій у НС спрямовується на

підготовку населення до дій при

виникненні надзвичайних

ситуацій, зокрема у зимовий

період можливій паводковій обстановці, поведінці на воді,

дотримання правил пожежної безпеки, санітарно-

гігієнічних норм, виникненні епідемій, епізоотії, отруєнь

тощо і здійснюється така робота за сприянням громадських

товариств, організацій через усі наявні засоби масової

інформації, друковані видання та мережу навчально-

консультаційних пунктів при житлово-експлуатаційних

органах та сільських радах. Основна увага звертається на

населення, яке проживає поряд з потенційно-небезпечними

обєктами та у сільській місцевості, а також на соціально

незахищені його верстви.

Підготовка населення здійснюється за місцем

проживання у мережі навчально-консультаційних пунктів

місцевих органів самоврядування, а також шляхом

самостійного вивчення посібників, пам`яток, іншого

друкованого навчально-інформаційного матеріалу,

перегляду та прослуховування спеціального циклу

телерадіопередач тощо.

Навчально-консультаційні пункти надають

інформацію про потенційну небезпеку, що характерна для

місць проживання населення та методи реагування на неї,

рекомендації щодо дій населення при виникнення

можливих надзвичайних ситуацій, порядок користування

засобами захисту та прийомами надання першої медичної

допомоги (само- та взаємодопомоги) постраждалим.


Страница 4

Як підвищити ефективність навчання громадян

діяти в надзвичайних ситуаціях

Загальний настрій громадян України соціологами

нещодавно було визначено як "настрій авансового

песимізму". Мало не кожен громадянин відчуває

недовіру й відчуження щодо впроваджуваних

державних програм. Чому? Бо усвідомлює себе

швидше таким, що протистоїть заради власного

виживання неналагодженому державному механізму,

аніж таким, що сприяє його вдосконаленню і

формуванню. Погодьтеся, що навіть і корисна,

необхідна інформація щодо збереження безпеки

життя, повідомлена малозабезпеченій людині, що

мешкає в аварійному будинку з відключеним

опаленням, дещо знецінюється. Формується

індивідуальний психологічний опір як щодо самої

інформації, так і щодо осіб, які її повідомляють. Тож

формування психологічної готовності населення до дій

у разі виникнення надзвичайних ситуацій (НС),

організація просвіти повинна починатися саме зі

шляхів пошуку спільної мови.

Прагнучи сформувати більш позитивний образ

дійсності та зруйнувати почуття безпорадності й

приреченості, слід бути добірливим у засобах

повідомлення і у використовуваних матеріалах. В


Страница 5

умовах високої поінформованості ні в якому разі не

можна повідомляти неправдиві, прикрашені "з

благими намірами" відомості. Замість позитивного

ефекту ця "брехня в ім'я спасіння" може остаточно

підірвати довіру до держави. У той самий час не

можна дозволити собі поширювати хай і правдиві, але

руйнівні за своїм впливом на свідомість та настрій

відомості щодо недостатньої готовності до

попередження, реагування та ліквідації НС і їх

наслідків.

Радимо вести мову не в масштабах країни та її

загальної обороноспроможності, а за статистичними

відомостями. Вони свідчать, наскільки потужнішими,

порівняно з надзвичайними ситуаціями техногенного і

природного характеру, є збитки та людські жертви

через нестандартні та несприятливі побутові ситуації

(побутові пожежі, вибухи, ДТП, зумовлені незнанням

або недотриманням елементарних правил). Тобто,

слід намагатися змістити наголос з констатації фактів

сумної дійсності, на яку ми не в змозі вплинути, на

реальні, доступні та найпростіші підручні засоби

порятунку, надання допомоги, способи виправлення

ситуації хай і на мінімальному, проте найближчому до

особистості, з якою ведеться робота, рівні та

масштабі. Вироблення в кожного свідомості,


Страница 6

відповідальності, рішучості, дієвості, відчуття

спроможності вплинути на ситуацію, прагнення до

здобуття знань щодо раціональної поведінки та

засобів ліквідації причин та наслідків нещасних

випадків повинне посісти чи не найвагоміше місце у

пропагуванні знань з цивільного захисту та безпеки

життєдіяльності.

Варто звернути особливу увагу, що не всі

обов'язки як особистого, так і загальнодержавного

рівня викликають у населення відповідні відчуття і

належне ставлення. Тим паче, не одразу вони

втілюються у практичні справи та набуття

теоретичних знань. Сама собою напрошується

характеристика, запозичена з давнього прислів'я: грім

не вдарить – мужик не перехреститься. У першу чергу

йдеться про ті обов'язки, вміння, навички, які

знадобляться і результати яких проявляться лише у

випадку надзвичайних ситуацій великого масштабу

(як, наприклад, ще одна аварія на АС, несподіваний

початок воєнних дій тощо).

Зважаючи на сказане, формування психологічної

готовності населення вимагає бути ретельним і

розважливим не лише у доборі матеріалу й інформації.

Доцільними мають бути і способи її донесення, і

способи організації роботи з населенням.


Страница 7

Актуальності набувають різні способи організації та

здійснення пропаганди. Маємо на увазі різного типу

опитування, соціологічні дослідження, вивчення

суспільної думки, інтерв'ювання. Обов'язково слід

намагатися довести до співгромадян результати

досліджень. У такий спосіб не лише можна зібрати

інформацію про найважливіші для населення питання

та проблеми, а й продемонструвати, що держава

цікавиться ставленням своїх громадян до тих чи інших

питань, зважає при розбудові стратегії та плану

заходів на їх думку. Вони можуть бути проведені у

стандартній формі (опитування перехожих, телефонні

опитування, бліц-інтерв'ювання співробітників певної

установи, об'єкта тощо), а також у віртуальній –

організація спілкування у Інтернет-просторі, тобто у

чаті, розсилання повідомлень, створення гостьових

сторінок спеціалізованих сайтів, де можна було б

висловити думку.

Інформація має бути: максимально конкретною;

апелювати до безпосереднього життєвого досвіду

потенційного її адресата; стосуватися проблематики,

актуальної для його регіону, міста, району;

враховувати його імовірні упередження, особливості

уваги та спектру інтересів.


Страница 8

Корисною й доцільною буде: аналітична оцінка

ймовірних та можливих небезпек з обов'язковим

переліком чіткого й простого алгоритму дій на

випадок їх виникнення; наведення реальних прикладів

негативної чи неконструктивної поведінки у разі

виникнення НС, що зумовила збільшення шкоди;

поширення прикладів позитивних, коли завдяки

рішучим і правильним діям вдалося уникнути втрат і

збитків або запобігти виникненню загрози.

Діяльність методиста, викладача, МВН полягає не

лише в поширенні знань, а й у дослідницькій,

організаційній та творчій роботі. Свою дослідницьку

роботу необхідно починати з таких дій:

1. Здійснення попереднього дослідження

обізнаності та рівня зацікавленості населення регіону

питаннями цивільного захисту та безпеки

життєдіяльності, звертаючи увагу на морально-

емоційні настанови, що формують те чи інше

ставлення до предмета опитування.

2. Аналітична обробка отриманих даних.

На матеріалі отриманих даних підбиваються

підсумки щодо наявних у населення знань,

розробляється чіткий стратегічний план

просвітницької діяльності населення.


Страница 9

3. Детальне дослідження можливості поширення

напрацьованих матеріалів через місцеві та центральні

засобів масової інформації (ЗМІ): укласти для себе

перелік існуючих ЗМІ міста та області; оцінити їх

попитовість, перспективи співпраці; організувати

зустрічі, співбесіди з головними редакторами видань

та директорами телерадіокомпаній, надати їм свої

пропозиції, проекти, сценарії, статті або матеріали для

статей тощо.

Організаційна діяльність з просвітницької роботи

здійснюється у такий спосіб:

1. Маючи напрямки роботи та категорії громадян,

що в першу чергу потребують інформування,

методист, МВН звертається до органів місцевого

самоврядування та органів місцевої виконавчої влади

з розробленими конкретними пропозиціями та

планами діяльності.

2. У певному розумінні методистом, викладачем,

МВН здійснюється зворотний зв'язок населення та

органів влади і самоврядування. Зібрані і

систематизовані ними потреби та проблеми можуть

бути не тільки базою для продукування

просвітницьких матеріалів та інструктування


Страница 10

населення як себе поводити у разі виникнення

надзвичайної ситуації.

3. Окрема увага приділяється залученню до

просвітньої діяльності фахівців органів влади та

посадовців. Інформація, надана авторитетною,

компетентною та широковідомою особою формує

більш позитивне ставлення, довіру до її достовірності,

впевненість у дієвості впроваджуваних заходів.

4. За сприяння органів місцевого самоврядування

та виконавчої влади, за участю соціально та

культурно зорієнтованих організацій методист, МВН

може складати план спільних заходів, брати

безпосередню участь в організації та проведенні,

залучатися і залучати фахівців відповідних установ до

проведення просвітницьких та соціально-культурних

акцій, заходів з метою поширення через них базових

знань з цивільного захисту та безпеки

життєдіяльності.


Страница 11

Методистом в напрямку просвітницької діяльності

здійснюється і творча робота. Він сам повинен

розробляти у разі потреби просвітницькі брошури,

плакати, буклети, пам'ятки, електронні їх варіанти для

поширення на дисках та дискетах, через Інтернет,

пропагандистські листівки та плакати, готувати статті

для журнальних і газетних публікацій, тексти для

радіо- та телевиступів, сценарії заходів тощо.

Підбиття підсумків виконаної роботи також посідає

важливе місце. На їх основі створюються методичні

матеріали, посібники, збірники для подальшого

використання іншими методичними працівниками,

фахівцями, установами та організаціями.

Схема 1. Форми організації діяльності


Страница 12

Розглянувши основи просвітницької діяльності,

зупинимося на формах, методах, видах проведення

роботи з населенням.

Форми організації діяльності (схема 1)

визначаються за обсягом охоплення осіб, тобто

головним критерієм визначення є кількісний показник.

Вони можуть бути: індивідуальними (одна особа);

груповими (декілька, 3-14 осіб); колективними; (від 15

до 40 осіб); масовими (від 40-50 і вище).

Методист, викладач, МВН може здійснювати

індивідуальну роботу, надаючи консультативну

допомогу тій чи іншій особі. Може виступати перед

аудиторією в якості запрошеного фахівця.

Організовуючи спілкування з населенням за тією чи

іншою темою, він повинен вміти використовувати такі

методи, які сприятимуть оптимальному сприйняттю та

глибокому розумінню.

Метод, в перекладі з грецької, означає спосіб

досягнення певної мети, який дозволяє максимально

ефективно засвоїти матеріал у найкоротший строк.

При доборі методів (схема 2) слід враховувати, що

позитивні результати будуть досягнуті лише тоді, коли

зусилля того, хто повідомляє знання, підкріплені

самостійними зусиллями тих, хто його слухає. Існує


Страница 13

декілька взаємопов'язаних класифікацій методів,

залежно від покладених в основу чинників. Перша

відштовхується від джерела інформації. Друга – від

характеру діяльності тих, хто навчається. Третя – від

мети, яку переслідує впровадження того чи іншого

методу (методи вивчення, корекції, перевірки тощо).

Тепер детальніше опишемо методи при організації

просвіти населення. Серед основних словесних

(вербальних) методів вирізняють розповідь,

пояснення, лекцію, бесіду, консультацію, опитування у

всіх його підвидах тощо.

Розповідь – оповідна форма розкриття нового

матеріалу, яка передбачає пасивну участь (слухання)

та, у разі необхідності, репродукцію (у записах,

простих відповідях). Загальні вимоги: логічна

послідовність та чіткість викладу, ясність,

правильність мовлення, образність, використання

аналогій та порівнянь, підтримання активності

сприйняття й уваги шляхом наведення прикладів,

риторичних питань тощо.

Пояснення – словесне розтлумачення понять,

обгрунтування й опис тих чи інших ознак та

властивостей предметів, явищ, процесів, висвітлення

принципів дії апаратів, приладів, пристроїв.


Страница 14

Використовується і самостійно, і разом з розповіддю,

яка випереджає пояснення, та показом, який

завершує пояснення.

Лекція – (оглядова, ввідна, узагальнююча)

розкриття в теоретичному аспекті масштабного

матеріалу з використанням інших словесних методів,

але на рівні прийомів. Тобто, пояснення або розповідь

чи бесіда протягом лекції виступають швидше етапами

й елементами, себто прийомами, а не самостійними

частинами.

Бесіда – діалог між доповідачем та аудиторією у

формі запитань та відповідей, при чому ініціатива

належить доповідачеві. Питання бесіди повинні бути

взаємно підпорядкованими і сприяти руху мислення

від простого до складного, від відомого до

проблемного, від конкретного до загального, від

теоретичного до практичного.

Опитування – словесний метод, покликаний

з'ясувати рівень обізнаності або перед наданням нової

інформації, або після неї, щоб перевірити рівень

компетентності співрозмовника (співрозмовників) і в

подальшому виправити помилки в наявних у них

знаннях, роз'яснити незрозуміле, розширити обрії

пізнання. Питання можуть носити різний характер за


Страница 15

передбачуваною відповіддю і характером розумової

активності: репродуктивний, допоміжний,

підказуючий, перетворюючий, проблемний, творчий

тощо. Проводитися опитування може усно або

письмово, у вигляді діалогу, анкетування, тестування,

інтерв'ю тощо, при безпосередньому контакті

(індивідуальне, групове спілкування) або на відстані –

через Інтернет, при телефонному спілкуванні і т.п.

Серед основних практичних методів вирізняють

вправи, ігри, практичні тренування, змагання, масові

заходи. Вони придатні, перш за все, для

відпрацювання й закріплення щойно засвоєних

навичок та вмінь, а також для організації

повідомлення нових знань. Можуть бути використані і

для перевірки.

Наочні методи – демонстрація схем, плакатів,

слайдів, електронних та мультимедійних матеріалів,

кіно- та мультиплікаційних стрічок навчального змісту

з їх подальшим обговоренням, постановкою

проблемних або репродуктивних завдань за

матеріалом сприйнятого. Слід дбати при використанні

наочних методів про високу якість демонстрованих

матеріалів.


Страница 16

Види просвітницької діяльності (за іншим

визначенням форми проведення заходів)

диференціюються залежно від провідного методу

роботи, тобто від якісного показника. Важливою

умовою і складовим чинником є також спосіб взаємодії

– контактний (при безпосередньому спілкуванні) чи

дистантний (дистанційовано – через листування,

Інтернет, телефонну бесіду, теле- або радіоефір, на

шпальтах періодичних видань тощо). У схематичному

вираженні вид діяльності можна представити як:

Вид = форма + провідний метод + спосіб

взаємодії

Наприклад:

Індивідуальна – консультування (безпосереднє

чи при листуванні, по телефону, через Інтернет);

Групова – консультування, бесіда, лекція, круглий

стіл, зустрічі тощо (безпосереднє чи через Інтернет,

через прямий ефір на телебаченні або на радіо);

Колективна – лекція, бесіда, заняття, дискусія

тощо (безпосереднє чи через Інтернет, через прямий

ефір на телебаченні або на радіо, а також через

програми у запису);


Страница 17

Масова – лекції, семінари, відповіді на питання,

конференції тощо, масові заходи різних типів, як то

змагання, свята, фестивалі, концерти, виступи,

урочисті церемонії (безпосередні або теле- та

радіозвіти, статті, виступи, інформування через

поширення друкованої продукції тощо).

Як показує практика, першочерговими та найбільш

дієвими в умовах слабкого фінансування стають такі

види діяльності:

участь у розважально-виховних,

пропагандистських, святкових заходах із

запрошенням місцевих телерадіокомпаній до запису

матеріалів або ж з наданням їм записів для

використання у програмах відповідного формату;

Схема 2. Методи організації діяльності


Страница 18

написання статей до місцевих газет, а також

надання їм матеріалу для опрацювання і підготовки

статей, які більше відповідають характеру видання,

аніж запропоновані методистом;

розробка пам'яток та плакатів;

співпраця зі школами та дитячими організаціями

щодо прищеплення здорового способу життя та

стимулювання до набуття навичок практичних дій в

умовах НС, участь у просвітницьких та святкових

заходах, передбачених планами виховної роботи

закладу, допомога в доборі матеріалу та розробці

сценаріїв заходів тощо;

поширення напрацьованої інформації через

Інтернет.

Можливі ускладнення на шляху реалізації

загальнодержавної мети підготування громадян мають

спонукати не до того, щоб скласти руки, а для того,

щоб активно шукати нових, більш дієвих та водночас

менш витратних шляхів просвіти, добирати нових

форм і впроваджувати нові методи організації

просвітницької діяльності. А головне – постійно

прагнути знайти спільну мову з населенням,

навчитися чути їх потреби, постійно вчитися

майстерності бути почутим.


Страница 19

Пропаганда знань у сфері захисту

населення і територій

Особи, які не зайняті у

сфері виробництва і

обслуговування

Особи, які займаються

індивідуальною

підприємницькою діяльністю

Консультаційні форми роботи з отримання

уявлень про рівень небезпеки та можливостей

використання засобів захисту

Просвітницько-інформаційні форми

роботи за сприянням:

Громадських організацій, товариств

Державної служби

зайнятості

Засобів масової інформації

Серій цільових друкованих матеріалів

навчально-довідкового змісту


Страница 20

Обговорено і затверджено на методичній нараді

навчально-методичного центру цивільного захисту та

безпеки життєдіяльності Закарпатської області Протокол № 10 від 10 листопада 2017 року

Просвіта населення – його мовою › files › 2019 › 7 › 4... · НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Documents