Єдині педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень школярів

Єдині педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень школярів – важливий засіб підвищення ефективності навчально-

виховного процесу

НВК "СЗШ І-ІІІ ст. №1-гімназія" смт Тростянець

Емоційний комфорт

Самоутвер-дження

Самороз-виток

Відчуття успіху

Сприятливий

мікроклімат Система обліку,

перевірки та

оцінювання НДШ

Толерантне

спілкуванняПозитивн

а мотиваці

я


Позитивний вплив Негативний вплив

Засіб стимулювання, нагорода за наполегливу та сумлінну працю

Неправильно вмотивована супроводжується образливими зауваженнями , байдужістю вчителя до учня, до результатів його праці

Оцінка


Критерії Норми оцінок

міра оцінки, показник, на основі якого визначається рівень оволодіння знаннями, уміннями і навичками

конкретні вимоги, які регулюють виставлення оцінок-балів з навчального предмета за усну відповідь чи письмову роботу

Єдині вимоги до оцінювання знань, умінь та навичок


Основні критерії оцінювання знань

глибина - кількість усвідомлених учнем істотних зв'язків і відношень у знаннях;

повнота - кількість усіх елементів знання про вивчений об'єкт;

міцність - збереження в пам'яті вивченого матеріалу, безпомилковість його відтворення;

оперативність - уміння учня використовувати знання у стандартних однотипних умовах;

якість - критерій, що охоплює повноту, міцність, глибину, оперативність знань тощо;

гнучкість - уміння учня використовувати знання у змінних, варіативних умовах;

систематичність - засвоєння навчального матеріалу в його логічній послідовності та наступності.


РІВНІ ЗНАНЬ УЧНІВ

репродуктивний (знання сприйняті, зафіксовані в пам'яті і можуть бути відтворені);

реконструктивний (знання застосовуються в стандартних або варіативних умовах);

творчий (знання продуктивно застосовуються в змінених, нестандартних ситуаціях).


Об’єктивність оцінювання визначають

Науково обгрунтований зміст питань, завдань, вимог.

Неупереджене ставлення вчителя до учня

Додержання критеріїв оцінювання навчальних досягнень школярів з конкретного предмета


При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

характеристики відповіді: правильність, цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість;

якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

сформованість загально-навчальних та предметних умінь і навичок;

рівень володіння розумовими операціями: аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, класифікацією, узагальненням тощо;

розвиток творчих умінь (уміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, перевіряти їх);

самостійність оцінних суджень.


Рівні навчальних досягнень

Початковий

• відповідь учня фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Середній

• учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний виконувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Достатній

• учень знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень

Високий

• знання є глибокими, міцними, узагальненими, системними, учень уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, може самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.



Не обпечи дитячу душу, не залишай на ній рани від жорстокості, зневаги,

байдужості

Очікування учня

- розуміння своїх проблем, прагнень;

- створення умов для саморозвитку та самоутвердження


«З перших років життя на тернистому шляху навчання перед дитиною з’являється ідол - оцінка. Для однієї дитини він добрий, поблажливий, для іншої дитини – жорстокий, безжалісний, невблаганний. Дитина намагається задовольнити чи, у найгіршому разі, обдурити ідола і поступово звикає вчитися не для особистої радості, а для оцінки»


Поради від В.О.Сухомлинськогощодо виставлення оцінок

Не ставте ніяких оцінок, якщо ви бачите, що знання в учнів туманні.

Треба спочатку добитись, щоб учні знали. Не допускайте, щоб єдиною метою

перевірки знань було – поставити учневі оцінку.

Оцінка повинна бути вагомою.Уникайте запитань, відповіді на які точно

повторювали б те, що викладав учитель. Пам'ятайте про радість успіху.


«Подивіться в очі учневі 1-го класу, який отримав незадовільну оцінку. Дитина не тільки почуває себе нещасною, але й відчуває почуття ворожості, а нерідко й ворожнечі до вчителя. Учитель, що ставить двійку по суті за те, що дитина чогось не зрозуміла, представляється дітям несправедливою людиною».

В.А. Сухомлинський.


Наслідки несправедливості в оцінюванні:

характер напруженості; манія несправедливих образ і переслідувань; озлобленість; напускна безтурботність; байдужість, крайня пригніченість; страх перед покаранням, перед учителем, перед школою; блазнювання; запеклість, що приймає іноді патологічні прояви.


При виставленні оцінки учитель має пам’ятати:

оцінка діє на учнів швидше і надійніше, ніж словесне оцінювання;

оцінка-бал має багатовікову традицію;

діти приходять до школи з настановою дорослих «вчитися тільки на «відмінно», отже учні та їхні батьки чекають і вимагають від учителя кількісної оцінки.


«Ефекти суб’єктивізму», які не повинні впливати на виставлення оцінки:

СУКУПНОСТІКОНТРАСТУ«ОРЕОЛА»СОЦІАЛЬНОГО СТАНУ«ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТЕНДЕНЦІЇ»ІДЕАЛУ«БЛИЗКОСТІ»ГОЛОСУОЧІКУВАННЯЛОГІЧНІНАДМІРНОЇ ПОБЛАЖЛИВОСТІ ЧИ СУВОРОСТІ


НАЙВАЖЛИВІШІ ПРИНЦИПИ ОЦІНЮВАННЯ:

об’єктивністьсистематичність і системністьвідкритість (наочність)диференційованістьплановість


ЄДИНІ ВИМОГИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

ОБ’ЄКТИВНІСТЬ ОЦІНЮВАННЯСАМОКОНТРОЛЬ І САМООЦІНЮВАННЯСИСТЕМАТИЧНІСТЬ, РЕГУЛЯРНІСТЬОБҐРУНТУВАННЯ (КОМЕНТУВАННЯ)ВСЕОСЯЖНІСТЬОХОПЛЮВАНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД


РІЗНОМАНІТНІСТЬ СУЧАСНИХ ФОРМ І

МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ

взаємоперевіркапрограмований контрольрейтинговий методписьмове тестування


ПЕРЕВАГИ РЕЙТИНГОВОЇ СИСТЕМИ

Можливість отримання своєчасної інформації щодо порушення ритму роботи класу в цілому або окремого учня

Активна участь школярів у контролі та оцінці своїх навчальних досягнень

Мотивація спрямування учнів на успіх у навчально-пізнавальній та дослідницькій діяльності

Рейтингова система постає як засіб самодіагностики школяра (хто я? де я?)

Формування єдиних вимог до знань, умінь і навичок у різних учителів

Врахування індивідуальних якостей учнів і практично повній відсутності тих, хто не встигає

Прогнозування перебігу навчального процесу


Головні особливості письмового тестування:

Тести повинні бути «закритими», тобто мати варіанти відповідей

Стислість. Питання має займати один рядок. Питання має бути абсолютно зрозумілим.

Варіанти відповідей. Оптимальне їх число – 4-6, рідко 8. Кожен варіант – не більше одного рядка


ЗАСОБИ СТИМУЛЮВАННЯ:

Увага до навчальних дій учняСхвалення дій учняВизнання успіхів і удач школяраПідтримка під час виконання навчальних

завданьПідвищення соціальної ролі, престижу і

статусу в разі успішного виконання учнем навчальних дій

Оцінювання діяльності учня


РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ДІТЕЙ РІЗНИХ ГРУП

ДЛЯ ГІПЕРАКТИВНИХ ШКОЛЯРІВ: • давати тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб учень міг його завершити;• надавати можливість звертатися за допомогою до вчителя в разі виникнення труднощів; • завдання, що пропонуються, подавати в письмовому вигляді; • дозувати учневі виконання великого завдання, пропонувати його у вигляді послідовних частин і час від часу контролювати хід роботи над кожною із частин, вносячи необхідні корективи; • оберігати від перевтомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю;• стримано і спокійно аргументувати виставлену оцінку.

ДЛЯ “ЛІНИВИХ ДІТЕЙ”: • формулювати настанову на виконання певного обсягу навчальних завдань; • вимагати виконання необхідного обсягу навчальних завдань; • сприяти бажанню дитини перебороти свої лінощі, створюючи у неї необхідну мотивацію.

ДЛЯ ДІТЕЙ З ЕМОЦІЙНИМИ ПОРУШЕННЯМИ:

• стабілізувати їхній емоційний стан перед виконанням навчальної діяльності; • пропонувати форму відповіді на вибір: письмово або усно; • оцінку діяльності школяра подавати делікатно й аргументовано, вказуючи при цьому на успіхи дитини, або, якщо в учня щось не вийшло, висловити надію, що наступного разу, він це зможе зробити. НВК "СЗШ І-ІІІ ст. №1-гімназія" смт Тростянець

ПІДВИЩЕННЯ ЗНАЧУЩОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ПЕРЕДБАЧАЄ:

Систематичне вивчення і врахування індивідуальних інтересів і потреб дитини.

Актуалізація тих потреб і інтересів, що відповідають наявним у педагога стимулам.

Варіювання характеру педагогічних оцінок з метою уникнення звикання до них дитини.


Один відомий педагог писав: «Я прийшов до жахливого

висновку, що я, як учитель, є головною фігурою в класі. Своєю особистою поведінкою я формую клімат у наших відносинах. Все залежить від мого повсякденного настрою.

Я, учитель, маю величезну владу над дітьми, я можу зробити життя кожного з них нещасним або, навпаки, радісним. Я можу бути знаряддям катування або джерелом натхнення».


В.Сухомлинський

«Дитяча довіра до вчителя – це крапля чистої води на квітці троянди, треба так зрізати цю квітку…

щоб не

струсити цю краплю».


К. Ушинський

«На жаль, дітей здебільшого карають за те, за що слід було б карати …

їхніх батьків та вихователів».НВК "СЗШ І-ІІІ ст. №1-гімназія" смт Тростянець

Ш.Амонашвілі

«Частіше запрошуйте на урок Момуса – бога

сміху й жартів, щоб прогнати з уроку …

Морфея – бога сну».НВК "СЗШ І-ІІІ ст. №1-гімназія" смт Тростянець

У руках учителя - велика сила, що може рухати вперед розвиток особистості та удосконалювати чи виправляти поведінку дитини, змусити її вірити у свої сили, а може й знищити.


Єдині педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень школярів

Education