Опис досвіду

ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

ДУЖУК СНІЖАНИ АНДРІЇВНИ,

керівника гуртків-методиста комунального закладу

„Станція юних натуралістів” Рівненської обласної ради

Проблема, над якою працює керівник гуртка в системі

позашкільної освіти:  „Формування творчої особистості в гуртках еколого-

натуралістичного напряму”.

Творче кредо керівника гуртків : „У кожного учня є задатки

якихось здібностей. Ці задатки як порох і щоб їх запалити, потрібна іскра”.

В.Сухомлинський

1

Колектив гуртка – це складна соціально-педагогічна система, що

виконує замовлення суспільства – формувати інтелектуальну, творчу

особистість, здатну жити і творити в умовах, що постійно видозмінюються й

розвиваються, забезпечуючи прогрес культурного розвитку країни.

У сучасному світі гостро стоїть проблема творчого розвитку

особистості. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал

суспільства загалом і кожної людини зокрема. Посилюється увага до

розвитку творчих здібностей особистості, надання їй можливості виявити їх.

Незважаючи на те, що проблема розвитку творчого начала в учнів

досліджується давно, багато питань залишається невирішеними.

Актуальність і перспективність досвіду:

- Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

- Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку

освіти;

- Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності,

потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

- Дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти;

- Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;

- Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури

сучасного уроку української мови та літератури.

Мета досвіду:

- Створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей

вихованців на заняттях гуртків еколого-натуралістичного напряму;

- Створення атмосфери співробітництва, взаємодії керівника

гуртків і гуртківця;

- Розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.

Давня мудрість говорить: Хто стоїть на місці, той відстає.

Учіння – це і мистецтво,  і праця. Саме педагог, вчитель, керівник

гуртків, викладач, вихователь закладає і створює основу творчої людської

діяльності. 

2

Вважаю, що самих

теоретичних знань не досить.

Тому, є необхідність, щоб

кожен педагог оволодів

вміннями і навичками,

наприклад, тренінговими

методиками, вмів застосувати

їх у своїй практичній

діяльності. Тому більшість занять гуртків проходять в нетрадиційних

формах. Перш за все це тренінги, які добре себе зарекомендували. Елементи

тренінгів використовуються при проведенні гурткових занять та виховних

заходів.

Мої вихованці постійно працюють над проектами різних тематик.

Навчально-виховна діяльність в гуртку націлена на впровадження проектних

технологій.

Серед нетрадиційних

форм проведення занять

особливе місце займають

інтегровані заняття та виховні

заходи, які стимулюють

різноманітні форми творчої

співпраці гуртківців.

Активно впроваджуються інноваційні та інформаційні технології в

роботі гуртків. Вихованці беруть активну участь у створенні мультимедійних

презентацій.

Вихованці моїх гуртків – активні учасники обласних та

Всеукраїнських конкурсів та акцій.

Займаю активну громадянську позицію, понад 10 років являюсь

координатором Рівненського міського осередку Всеукраїнської дитячої

спілки „Екологічна варта” .

3

Для проведення занять гуртків „Екологічний дизайн” та

„Фотонатуралісти” в кабінеті створено блочно-тематичну картотеку. В

тематичних папках містяться матеріали з додаткової літератури,

дидактичний матеріал. Розроблено інструкційні картки виготовлення

виробів, передбачених програмою. Ці папки постійно поповнюються. У

кабінеті є методична література, роздатковий матеріал. Все обладнання

підпорядковане меті занять.

Створюючи виховну систему в гуртках, я враховувала інтереси учнів

та їх батьків, можливості і традиції позашкільного навчального закладу,

міста, соціальне оточення гуртківців.

Свою роботу з колективом гуртківці у новому навчальному році я

розпочинаю з вирішення виховних задач:

- проводити роботу по згуртуванню колективу;

- організувати виховний процес в гуртку та з батьками на

засадах проектної педагогіки;

- розпочати втілення в практику педагогічної технології

трудового навчання;

- сприяти тому, щоб зміст та форми колективної та творчої

діяльності допомагали вихованцям знайти себе;

- реалізувати у процесі роботи особистісно -

орієнтованого, діяльнісного, системного, творчого та компетентнісного

підходів до організації виховного процесу в гуртку;

- оптимально поєднувати форми організації навчально-

виховної роботи: індивідуальної, групової, масової;

- створювати належні умови для особистісного

зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху), його

психолого-педагогічний супровід.

4

Як керівник гуртка я

досягаю поставленої мети

через заохочування учнів до

процесу самовиховання,

навчаючи їх підготовці та

організації колективних

творчих справ гуртка, багато

часу приділяю морально-

етичному вихованню

учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності, культури

поведінки.

Виходячи з мети і завдань, у гуртках організоване таке виховне

середовище, яке надає кожному вихованцю можливість вибору різних видів

занять і творчої діяльності, що відповідають особистим потребам. Головне

завдання – створення комфортних, безконфліктних, безпечних умов для

розвитку гуртківця, реалізації його можливостей та здібностей.

Складний процес виховання здійснюю за допомогою різноманітних

форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи,

вікових особливостей з урахуванням основних напрямків діяльності

школярів.

Організована таким чином еколого-натуралістична робота, крім

виховного та загальноосвітнього ефекту дає можливість отримати

фундамент для успішного освоєння вихованцями в майбутньому цілого

спектру професій зі сфер «людина – природа» та «людина – образ»: фермера,

лісівника, квітникаря, агронома, лікаря-фітотерапевта а також дизайнера –

кольориста, декоратора інтер’єрів, ландшафтного архітектора.

Позашкільна еколого-натуралістична освіта і її морально-виховні

елементи повинні формуватися не лише завдяки набуттю навичок

раціонального природокористування, а й у розкритті можливостей людини,

5

її сутнісної природи. Цей процес не повинен обмежуватися тільки

засвоєнням певної суми знань. Адже не кожна людина, котра володіє

достатнім рівнем знань, буде екологічно культурною особистістю. Еколого-

натуралістичне виховання полягає не лише в отриманні певних знань і

навичок стосовно до природи, а й у всьому комплексі людського буття.

У роботі над проблемною темою я спиралась на модель творчої

особистості (Рис.1).

Рис.1. Модель творчої особистості

Творчі можливості дітей реалізуються в різних видах їх діяльності.

У розвитку пізнавальної учнів середнього шкільного віку особливе місце

відіграє мислення, існує багато точок зору, визначних теорій, які описують

мислення, різні підходи до класифікації типів мислення.

Творчі здібності пов’язані зі

створенням нового, оригінального продукту,

з пошуком нових засобів діяльності.

Розвитком творчої особистості потрібно

керувати, оскільки існують чинники, що

впливають на цей розвиток:

- умови, у яких формується дитина;

- середовище, що її оточує;

- характер її навчальної діяльності.

6

Розвиток творчих здібностей буде ефективним, якщо в організації

творчої діяльності враховується сукупність взаємопов’язаних між собою

сторін: зміст навчального матеріалу → система творчих завдань →

організація навчально - пізнавальної діяльності.

Зміст технології

Розвиток творчої особистості потребує впровадження нових

дидактично - методичних засобів, що допомагають моделювати навчально -

виховний процес, виходячи із поставленої мети.

Технологія сприяння формуванню творчої особистості

технологія проектування;

технологія формування продуктивної пізнавальної атмосфери;

технологія використання на уроці навчальних і навчально -

творчих завдань;

технологія створення психологічних умов підготовки школярів

до творчої діяльності;

технологія навчально - виховного процесу як моделювання його

змісту, форм, методів відповідно до поставленої мети.

Технологія формування продуктивної пізнавальної атмосфери

основана на творчій діяльності, яка починається з проблеми або запитання, з

подиву, здивування, із суперечності. Основою творчості вважаю пошукову

активність, що сприяє саморозвитку і самовдосконаленню дитини. Коли

першокласник приходить до школи, в нього сяють очі, виникає безліч

запитань. Своє покликання, як учителя, бачу в тому, щоб вогник в очах та

інтерес до знань не згасав, а навпаки посилювався.

Розвиваючи пізнавальну активність, ставлю таку мету:

- розвивати образне й логічне мислення, уяву;

- формувати навички планування , аналізу, самоконтролю;

- знайти свій шлях до серця кожного учня, створити умови для

розвитку здібностей, закладених у дитині природою;

- викликати бажання самостійно займатися навчальною діяльністю;

7

- виховувати наполегливість, волю, впевненість у досягненні мети;

- розширити їх світогляд для того, щоб вчити спостерігати, думати,

аналізувати, розмірковувати;

- підвищити рівень розвитку дітей.

Практика показує, що більш продуктивними, міцними,

усвідомленими стають ті знання, які учень здобуває сам. Створенню умов

для самостійного здобуття знань на гуртку сприяють проблемні ситуації.

Перед гуртківцями ставлю певне пізнавальне завдання, що містить

суперечність, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.

При вивченні нового матеріалу пропоную гуртківцям вирішити

завдання, для розв’язання якого необхідні нові знання, що й стають

предметом вивчення на уроці. Саме так створюю проблемні ситуації,

ситуації утруднення. Самостійність, активність, ініціатива - ось що

сприяє розвитку творчих здібностей.

Етапи творчості:

- підготовчий етап (створення проблемної ситуації, постановка

проблеми, її аналіз);

- процес вирішення проблеми;

- інсайт (осяяння);

- упорядкування інтуїтивно отриманих результатів.

Принципи виховання у гуртку

Формуванню творчої особистості сприяє дотримання керівником

гуртків під час організації роботи гуртка таких принципів:

- принцип розвитку (передбачає врахування вікових та

індивідуальних особливостей учнів);

- принцип самодіяльності (має на меті діяльнісний підхід, за якого

учні відчувають себе співучасниками навчального процесу, а ідеї педагога

повністю оволодівають ними);

8

- принцип самоорганізації (передбачає спонукання учнів до

організації свого робочого місця, планування роботи по виконанню

навчального завдання, здійснення самоперевірки).

У процесі реалізації цієї технології важливо не регламентувати

діяльність учня, організовуючи процес навчання так, щоб у ньому були

елементи творчості, які передбачають комбінування, аналогізування,

універсалізацію, випадкові видозміни. Стимулюють творчу діяльність учнів

вдалий підбір творчих завдань, використання ігрових моментів та ін.

Усіма можливими засобами стимулюю творчу активність учнів, адже

основне завдання вчителя

сучасної школи – допомогти

дитині розкрити свої творчі

здібності.

Діяльність гуртків

«Екологічний дизайн» і

«Фотонатуралісти»

ґрунтується на передумовах,

які мають важливе педагогічне значення:

- учасники мають спільні інтереси;

- група вивчає одну дисципліну (предмет);

- група зазвичай дуже маленька (зазвичай 15 чоловік);

- учасники записуються добровільно;

- не ставиться ніяких умов щодо рівня освіти, тому він може дуже

відрізнятися у кожного учасника;

- не передбачається ніяких оцінок або екзаменів;

- група зустрічається регулярно (2 дні в тиждень).

Те, що гурток охоплює невелику кількість учасників, є гарною

передумовою для встановлення контактів і співробітництва під час

навчання. При цьому всіх учасників об’єднують спільні інтереси до

вивчення предмета. Це підвищує їх мотивацію.

9

Результати досліджень

дозволяють стверджувати, що

застосування нових форм

роботи в творчих об’єднаннях,

допомагають зробити

вихованцям життєвий вибір та

підготувати дітей до

самостійного життя.

Так, випускники гуртка «Екологічний дизайн» Халаменюк Тетяна і

Халаменюк Катерина продовжили своє навчання у Рівненському коледжі

технології та дизайну.

Як керівник гуртка, ризикую впроваджувати нові форми роботи, але

звичайно не слід експериментувати з новими формами лише тому, що вони

нові. Якщо нова ідея не приносить результату, необхідно шукати нових

підходів. Для роботи в

навчальному гуртку,

спираючись на власний

досвід, намагаюсь

застосовувати

варіативні форми

роботи.

Серед

нетрадиційних форм проведення занять особливе місце займають

інтегровані заняття та виховні заходи, які стимулюють різноманітні форми

творчої співпраці гуртківців.

Участь у громадському житті міста, участь у конференціях,

семінарах

10

Постійно займаюсь самоосвітою. З метою формування особистості,

яка вирізняється усвідомленням своїх здібностей та потреб, послідовно

використовую свої знання для вибору альтернатив, що дають можливість

вести дітям здорове, продуктивне і наповнене самореалізацією життя.

Щорічно організовую екологічну експедицію для учнівської молоді

„ЮНЕКО”. Експедиція проходить впродовж 10 днів. Наметовий табір

експедиції розташовується на березі Білого озера Володимирецького району

Рівненської області.

У 2015 році брала участь у:

Форум педагогів-позашкільників „Позашкільна освіта у розвитку держави: досвід і перспективи” (17–19 вересня) ;

першому тренінгу за темою: „Моніторингові дослідження стану природних вод” (Київ) – 20–22 жовтня;

звітній Конференції громадської організації Всеукраїнська екологічна ліга (грудень).

Висновок. Отже, за умови творчого підходу керівника гуртка,

використання інтерактивних методів та застосування різних форм роботи та

їх елементів можна досягти позитивних результатів у навчанні. Навіть

найкраща методика може бути неефективною, якщо її застосовувати без

змін, а використання нових педагогічних підходів та методів навчання

сприяють формуванню особистості здатної до самоосвіти і творчості.

11