Фонд енергоефективності: Концепція та План створення

Ця публікація розроблена при підтримці Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є цілковитою відповідальністю Міністерства регіонального розвитку, будівництва, Житлово-комунального господарства України і не може вживатися для відображення бачення Європейського Союзу

Фонд енергоефективності:

Концепція та План створення

Міністерство регіонального розвитку, будівництва,

житлово-комунального господарства України

31 травня 2016

Фонд енергоефективності: Концепція та План створення


Зміст 1. Вступ......................................................................................................................................... 3

2. Функції та цілі Фонду .............................................................................................................. 4

2.1. Функції Фонду .................................................................................................................. 4

2.2. Цілі Фонду ........................................................................................................................ 4

3. Концепція Фонду .................................................................................................................... 6

3.1. Огляд концепції Фонду ................................................................................................... 6

3.2. Управління та організаційна модель ............................................................................. 7

3.3. Виконавча організаційна модель ................................................................................ 10

3.4. Проекти з енергоефективності, продукти Фонду та механізми їх виконання ......... 13

3.5. Механізм перетворення субсидій на інвестиції ......................................................... 14

4. Фонд енергоефективності очима клієнтів .......................................................................... 16

4.1. «Шлях клієнта» .............................................................................................................. 16

4.2. Онлайн-платформа ....................................................................................................... 16

4.3. Потенційний грошовий потік клієнта .......................................................................... 17

4.4. Шляхи залучення вразливих споживачів (одержувачів субсидій) ........................... 18

4.5. Комунікаційна кампанія ............................................................................................... 18

5. Фінансова модель Фонду .................................................................................................... 19

5.1. Фінансування, необхідне Уряду ................................................................................... 19

5.2. Результати діяльності Фонду ........................................................................................ 19

6. План дій ................................................................................................................................. 21

7. Додатки ................................................................................................................................. 22



1. Вступ

Україна має величезний потенціал, щодо покращення енергоефективності. Реалізація цього потенціалу дозволить значно скоротити використання та імпорт енергоресурсів, що є одним з двох можливих шляхів досягнення енергонезалежності країни. Крім того, створення Фонду Енергоефективності (далі – «Фонд ЕЕ») є однією з умов виконання вимог директиви 2012/27/ЄС, яка є зобов’язанням України згідно Угоди про Асоціацію з ЄС.

22 лютого 2016 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва, житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) був опублікований звіт «Концепція Фонду енергоефективності», в якому був викладений детальний аналіз поточного стану в сфері опалення будинків та запропоновано стратегічна бачення вирішення проблемі надмірного споживання енергоресурсів на цілі опалення. Ключовим елементом стратегіє є створення національного Фонду енергоефективності, як інструмента державної політики, що має суттєво прискорити впровадження заходів з енергоефективності та значно скоротити споживання енергоресурсів.

Даний документ є продовженням першого звіту «Концепція Фонду Енергоефективності» та є результатом проведеної роботи за останні місяці:

Створена міжвідомча Робоча Група, до складу якої увійшли представники міністерств, інших

центральних органів влади та експертного середовища

Концепція Фонду була неодноразово публічно презентована та обговорена, в тому числі на

спеціалізованому Форумі «Попит і пропозиція в секторі опалення: усунення бар'єрів,

забезпечення прозорості та впровадження енергоефективності», який відбувся 31 березня за

участі членів Кабінету Міністрів України, членів Верховної Ради України, іноземних партнерів та

іноземних та вітчизняних експертів

За підтримки програми TAIEX, яка фінансується Європейською Комісією, був проведений

спеціалізований семінар за участі провідних експертів з Польщі, Чехії та Литви, які

безпосередньо займаються впровадженням державної політики щодо енергоефективності у

своїх країнах, та детально вивчений досвід функціонування подібних механізмів в цих країнах

Розроблено та проаналізовано декілька варіантів організаційної структури та функціональної

моделі Фонду ЕЕ

В результаті проведеної роботи було визначено та деталізовано рекомендовану організаційну структуру та функціональну модель Фонду ЕЕ, які описані в даному документі. Також в документі викладено пропонований план дій щодо створення Фонду ЕЕ та відповідного законодавчого середовища, необхідного для його ефективного функціонування.

Документ було розроблено Мінрегіоном у тісному співробітництві із делегацією ЄС в Україні та Урядом Німеччини. Крім того, у процесі деталізації Концепції Фонду були проведені консультації з:

Міністерством Соціальної Політики

Міністерством Фінансів

Держенергоефективності

Спеціалістами Групи Світового Банку в Україні

Міжнародної фінансової корпорації (IFC)

Громадськими організаціями (РПР)

Berlin Economics



2. Функції та цілі Фонду

2.1. Функції Фонду

Фонд Енергоефективності буде виконувати наступні функції:

Фінансова. В даний час більшість сімей не мають дієвих фінансових інструментів для інвестицій

в енергоефективність. З огляду на поточні відсоткові ставки за споживчими кредитами (25-30%),

домогосподарства не можуть погасити інвестиції за рахунок економії на рахунках за опалення.

Крім того, існуюча державна програма підтримки «Теплих» кредитів, забезпечує тільки

компенсацію тіла кредиту на матеріали. Тож, через високу відсоткову ставку та додану вартість

будівельно-монтажних робіт, фінансова підтримка не забезпечує необхідний інструмент для

підвищення об’єму інвестицій домогосподарств в енергоефективність. Беручі це до уваги,

розробка фінансових продуктів Фонду була спрямована на створення інструментів для

погашення інвестицій в енергоефективність із заощаджень на рахунках за опалення;

Стимулююча. По-друге, більшість сімей, особливо ті, що живуть в багатоповерхових будинках,

не мають стимулів для інвестицій в заходи енергоефективності. Однією з головних причин є те,

що такі інвестиції не будуть знижувати рахунки споживачів, так як в даний час більшість

багатоповерхових будинків не мають ні теплових лічильників, ні інструментів для регулювання

подачі тепла. Тому на перших етапах Фонд повинен зосередити свою діяльність на заходах, які

забезпечували б інструменти для вимірювання споживання тепла та регулювання його подачі,

тим самим знижуючи витрати на опалення, наприклад, встановлення теплових лічильників та

індивідуальних теплових пунктів для багатоповерхових будівель. Очікується, що це дасть

поштовх для домогосподарств для подальших заходів з енергоефективності.

Експертна. По-третє, більшість сімей та, навіть, будівельних компаній не мають достатніх знань

та можливостей для розробки та здійснення проектів в галузі енергоефективності. Таким

чином, Фонд повинен надавати експертні знання та консультації щодо типових проектів

(рішень) для будинку, надавати технічні рекомендації, щодо розробки проекту та тренінги для

будівельних компаній та енергоаудиторів. Додатково, Фонд повинен допомагати будувати

компетенції та експертизу будівельних компаній.

Навчальна. Також, у великої частки населення немає розуміння концепції енергоефективності,

переваг від заходів з підвищення енергоефективності, причин підвищення тарифів та відсутня

обізнаність щодо інструментів для інвестицій у енергоефективність. Таким чином, Фонд

повинен пояснювати українським домогосподарствам ці питання через спеціальні

комунікаційні кампанії. Ця кампанія буде працювати найкраще разом з привабливими

продуктами та технічними рекомендаціями Фонду.

2.2. Цілі Фонду

Беручи до уваги поточну ситуацію, були передбачені наступні цілі створення Фонду:

1. Масштабна та швидка економія газу та, завдяки цьому, субсидій та бюджетних коштів

2. Створення фінансових інструментів для домогосподарств, що дозволять інвестувати в

енергоефективність та, також, зменшити їх рахунки за опалення

3. Залучення великомасштабного зовнішнього фінансування та досвіду з енергоефективності в

Україну

4. Створення умов для формування ринку енергоефективності



5. Виконання статей 7 та 20 Директиви ЄС 2012/27

6. Створення нової ефективної, прозорої та вільної від корупції установи, як інструменту політики

Уряду

7. Надання експертних послуг та консультацій, що стосуються енергоефективності

домогосподарствам та виконавцям енергоефективних заходів



3. Концепція Фонду

3.1. Огляд концепції Фонду

Концепцію Фонду можна розділити на чотири блоки, які показані на діаграмі 1.

Діаграма 1. Блоки концепції фонду енергоефективності

Джерело: аналіз Робочої групи

Блок 1 – Управління, організаційна модель та фінансування. Цей блок описує, як Фонд фінансується

Урядом та донорами, який статус мають національний рахунок (Державний фонд) та рахунки донорів

(фонд донорів та МФО) та який механізм координації між ними. Інші важливі аспекти цієї частини

концепції описують управління Фондом.

Блок 2 – Виконавча організаційна модель. Цей блок описує потенційну організаційну модель Фонду

на операційному рівні – функції відділів технічного офісу, операційні витрати та організаційну

структуру.

Блок 3 – Проекти з енергоефективності, продукти Фонду та механізми їх виконання. Цей блок показує,

які заходи з енергоефективності будуть впроваджені, які фінансові продукти можуть

використовуватися Фондом. Також, описує схему роботи Фонду (механізм доставки), зокрема, як

розробляються, затверджуються та фінансуються проекти з енергоефективності, та хто несе

відповідальність на кожному етапі процесу.

Блок 4 – Механізм перетворення субсидій на інвестиції. Цей блок показує, як комунальні субсидії

можуть бути перетворені на інвестиції в енергоефективність. Він описує, як субсидії можуть бути

заощаджені та направлені на заходи з енергоефективності, та які інструменти можуть бути

використані для стимулювання одержувачів субсидій.



3.2. Управління та організаційна модель

Принципи формування моделі управління та організації Фонду:

1. Компетентність та професіоналізм менеджменту. З огляду на цілі Фонду, а також обсяги

фінансування, Фонд має управлятися професійними менеджерами з відповідною репутацією

2. Швидкість у прийнятті рішень. В ході функціонування Фонду, має відбутися багато змін, які

повинні бути впроваджені, наприклад: перегляд заходів з підвищення енергоефективності,

корегування фінансових продуктів та усунення «вузьких місць» в робочому процесі. Ці зміни

можуть бути реалізовані ефективно тільки тоді, коли є швидкий та гнучкий процес прийняття

рішень, а також стимули на місцях для ініціювання та управління цими змінами.

3. Обмежений політичний вплив. Фонд повинен бути незалежними від політичного впливу на

скільки це можливо. Він повинен виконувати свої власні цілі та задачі, незалежно від

політичної ситуації в Україні.

4. Прозорість управління та процесів. Одним із важливих фундаментальних блоків для успіху

Фонду є створення довіри між установою та населенням. Це можливо тільки при повній

прозорості Фонду. Крім того, прозорість є однією з важливих умов для залучення зовнішнього

фінансування (грантів донорів та цільових кредитів від міжнародних фінансових організацій

(МФО)).

5. Запобігання корупції. Корупція є одним із найбільших джерел неефективності українських

державних установ, тому модель управління повинна передбачати механізми її запобігання.

6. Координація між основними зацікавленими сторонами на місці. З урахуванням масштабів

потрібного фінансування в Енергоефективність, однією з обов’язкових умов успішності

програми є залучення зовнішнього фінансування у вигляді грантів та кредитів. Більшість

міжнародних організацій та донорів, які можуть надати фінансування, хотіли б взяти участь у

процесі прийняття рішень Фонду. Таким чином, створення ефективного механізму

координації між Урядом та зовнішніми партнерами є однією з передумов успішної моделі

управління.

7. Стійкість моделі. Фонд повинен бути довгостроковим проектом. Таким чином, модель

управління повинна мати певну гнучкість та надавати можливість змінюватись під інші

проекти та задачі.

Опис управління та організаційної моделі можна поділити на три частини:

1. Механізм фінансових потоків

2. Управління та організаційна структура

3. Правова установа Фонду

Механізм фінансових потоків. Загальна схема фінансових потоків показана на діаграмі 2.



Діаграма 2. Фінансові потоки


З боку Уряду, кошти перераховуються до Фонду за допомогою щорічних бюджетних асигнувань. Ці

асигнування повинні бути передбачені в Законі про Бюджет. Також, вони повинні бути безпосередньо

пов'язані зі зменшенням субсидій та / або зменшенням споживання газу, рахунків за опалення, тощо.

Cтійкість фінансування Фонду з Державного Бюджету повинна забезпечуватись внесенням певних

змін до бюджетного кодексу, які визначать розмір щорічних асигнувань. Кошти бюджету виділяються

на казначейський рахунок Міністерства регіонального розвитку, що в свою чергу, робить внесок в

капітал новоствореної юридичної особи.

З боку донорів, гранти розташовані в міжнародній фінансовій організації (МФО), що виступає в якості

менеджера донорських коштів. МФО надає гранти Фонду (Державній юридичній особі) або

безпосередньо на банківський рахунок проекту в комерційному банку. Ці кошти розподіляються на

підставі майбутнього інвестиційного плану або після завершення певних проектів та / або виконання

певних ключових показників ефективності.

Кошти перераховуються на рахунки Фонду, а потім виділяються на окремі проекти у вигляді грантів

та в подальшому, можливо, як ліквідність для банків. У будь-якому випадку, фінансування надається

тільки після розгляду та затвердження відповідного проекту Фондом.

Управління та організаційна структура. Загальна структура управління показана на діаграмі 3.



Діаграма 3. Структура управління

1 Певна МФО необхідна для управління коштами донорів та його роль в управлінні Фонду буде визначена домовленістю донорів та Уряду з конкретним МФО. Участь МФО в управлінні забезпечить більшу прозорість та кредитоспроможність управління Фонду.


Фонд управляється трьома основними органами:

1. Координаційний комітет, який складається з усіх основних сторін (представників уряду, донорів

та міжнародних фінансових організацій), та скликається 1-2 рази на рік. Цей комітет затверджує

стратегічні питання (цілі), а саме, програми, продукти, необхідні реформи, членів правління,

тощо.

2. Правління Фонду, яке складається з незалежних директорів (50% + членів Правління),

представників Уряду (наприклад, Міністерство регіонального розвитку), опціонально –

представників донорів та міжнародних фінансових організацій (МФО). Ефективне Правління

має складатися з 5-10 чоловік, а її члени повинні об'єднати можливості та знання, що необхідні

для роботи установи, такі як: ринкова експертиза (українського будівельного ринку та

житлового сектору), функціональні експертизи (фінанси, інжиніринг), галузеві експертизи

(банківські послуги, будівництво, опалення), тощо. Правління Фонду встановлює стратегію

Фонду, формує та призначає виконавчу команду, оцінює ефективність її праці, а також виступає

від імені Фонду (розвиток зовнішніх зв’язків, залучення коштів та взаємодія з ключовими

зацікавленими сторонами). Через комітети правління також виконуються операційні завдання,

які не можуть бути делеговані команді виконавців, через можливий конфлікт інтересів.

3. Виконавча команда представляє собою професійних менеджерів, найнятих Правлінням, які

виконують операції Фонду відповідно до стратегічних напрямків та ключових показників

ефективності, що також визначені Правлінням.

Правове забезпечення Фонду

Створення Фонду вимагає декількох законодавчих змін:



1. Закон України про Фонд Енергоефективності як фінансового інституту, який буде регулювати

статус Фонду та його основні напрямки діяльності. Його організаційно-правова форма повинна

бути аналогічною до форми Державної іпотечної установи.

2. Міжнародна угода між МФО / донорами та Україною

3. Поправки до Бюджетного кодексу України

4. Поправки до Законів України про фінансові послуги, управління об'єктів державної власності,

містобудування, податкового законодавства, тощо

Окремий закон про Фонд Енергоефективності дозволить:

Визначити юридичний статус, що базується на необхідних функціях Фонду (на даний час, не

відповідає правовій формі, що існує в чинному законодавстві)

Забезпечити правові підстави для фінансової участі донорів та їх участі в складі Правління

Раціоналізувати процеси для проектів в галузі енергоефективності та забезпечити швидке їх

узгодження та виконання

Аналіз передового досвіду показує, що в більшості країн подібні фонди регулюються окремим законом. Приклади країн Центральної Європи представлені в таблиці 1 в додатку.

Іншим важливим аспектом є те, що Фонд Енергоефективності вимагає створення нової юридичної особи. (Спільно з Міністерством регіонального розвитку, як імовірного засновника). Окрема юридична особа дозволить:

Виділяти кошти домогосподарствам швидко (немає необхідності слідувати процедурам

казначейства кожен раз)

Забезпечити гнучкість у процесі прийняття рішень

Бути незалежними від політичного середовища

Створити прозорий та ефективний механізм координації між основними сторонами

Наймати професійних менеджерів

3.3. Виконавча організаційна модель

Три структурні частини повинні відповідати за основні виконавчі функції Фонду. Вони показані на

діаграмі 4.

Діаграма 4. Функції Фонду




Комітети Правління виконують конкретні завдання, які не можуть бути делеговані команді виконавців, через можливий конфлікт інтересів. Зокрема:

Номінація – пошук та попередній відбір керівників та членів Правління

Винагорода (зарплати / HR) – розробка планів окладів менеджерів, керівників та членів

Правління

Відповідність / Аудит – розробка процедур аудиту та підбір аудиторських компаній

Слід відзначити, що Комітети Правління не приймають рішення, вони надають рекомендації

Правлінню, Координаційному Комітету або основним зацікавленим сторонам. Комітети складаються

з незалежних директорів Правління та найманих фахівців для конкретного завдання (тобто аудиторів,

технічних експертів, консультантів, тощо).

Технічний офіс має дві основні функції – технічну та фінансову.

Технічна функція складається з наступних завдань:

Підготовка та затвердження типових рішень з енергоефективності та типових проектів, в тому числі розрахунок потенційної економії та витрат

Тренінги для будівельних компаній та енергоаудиторів

Регіональна технічна підтримка будівельних компаній, домогосподарств та муніципалітетів

Затвердження поданих заяв з технічної сторони

Технічний аудит будівельних робіт

Розробка та проведення комунікаційної кампанії

Підтримка онлайн платформи

Фінансова функція складається з наступних завдань:

Розробка фінансових продуктів та механізмів їх реалізації у співпраці з банками

Управління грошовими потоками Фонду

Вкладення вільних грошових коштів

Затвердження проектів з фінансової сторони

За попередньо оцінкою в перши роки технічний офіс буде складатися з 30-40 працівників, та,

додатково з 15-20 працівників в регіональних офісах (якщо вони будуть передбачені).

Важливим аспектом організаційної структури є процедура затвердження проекту. Ця процедура має

відбуватися за допомогою прозорого двох-етапного процесу затвердження (технічного та

фінансового), як показано на діаграмі нижче.



Діаграма 5. Схема затвердження проектів

1Опціонально. Залежить від МФО

2Перегляд, тільки якщо були зроблені значні зміни в початковий запит

3Клієнт (ДГ, ОСББ, управитель будинку) може призначити функцію подачі заявки банку або будівельної

компанії

4Рахунок проекту в комерційному банку


Одним із ключових принципів моделі Фонду є запобігання корупції. Можливі «осередки» корупції

були проаналізовані в моделі Фонду. Рекомендовані заходи, щодо її запобігання:

Таблиця 1. Заходи, щодо запобігання корупції

Можлива точка корупції Важелі запобігання

«Заангажованість» керівництва Фонду

Незалежні члени Правління вибираються за прозорим конкурсом

та ухвалюються Координаційним Комітетом

Виконавчі директори вибираються за прозорим конкурсом та

ухвалюються членами Правління та Координаційним Комітетом

Фонд управляється професіоналами з чіткими та прозорими KPI

Вибір будівельних компаній клієнтами

Прозора процедура вибору через онлайн платформу з вільним

доступом усіх охочих

Ухвалення проектів

Ухвалення на основі прозорих стандартів

Максимальна автоматизація процесу

Ухвалення у два етапи: технічне та фінансове

Внутрішній аудит технічного офісу

Технічна верифікація вибірки ухвалених проектів незалежним

аудитором за ініціативою правління, Уряду, донорів або МФО



Будівельні роботи

Вибіркова перевірка проектів технічним офісом під час виконання

Вибіркова перевірка після завершення робіт (до 5 років)

Енергосертифікат будівлі виданий незалежним енергоаудитором

до та після завершення робіт

Операційна діяльність Фонду

Зовнішній обов’язковий щорічний фінансовий аудит, згідно з

найкращими практиками

Внутрішній аудит процедур та операцій технічного офісу


3.4. Проекти з енергоефективності, продукти Фонду та механізми їх виконання

Заходи з енергоефективності будинків були проаналізовані та згруповані в чотири пакети. Перші пакети (1 та 2) відносно легкі у виконанні та можуть принести швидкі результати. Наступні пакети (3 і 4) є більш складними та дорогими, але можуть забезпечити більшу економію. Ці пакети були пріоритетезовані на основі логічної послідовності, простоти / швидкості виконання та окупності інвестицій. Вони наведені в таблиці 3 в додатку.

Основною метою фінансового продукту є надання інструментів для домогосподарств для погашення

інвестицій зі своїх заощаджень у рахунках на теплопостачання.

Домогосподарства мають можливість виплачувати вартість ЕЕ проекту (обслуговувати ЕЕ кредит)

через невеликі щомісячні платежі, що включені в рахунок за жило. Цій платіж менше за економію у

рахунку на тепло.

Фактичний фінансовий продукт (сума гранту) повинен залежати від:

Отриманого енергосертифікату (рейтингу)

Комплексність проекту (більш повна реновація – кращий фінансовий продукт)

Кількість отримувачів субсидій (кращі фінансові продукти для субсидіантів)

Операційна схема може бути описана як восьми-етапний процес (приклад для багатоповерхових будівель):

1. Розробка енергоаудиту. Клієнт вибирає стандартний тип проекту з прогнозованими витратами

та економією рахунків. Після чого, клієнт вибирає незалежного енергоаудитора та робить

запит до нього через веб-сайт. Потім проводиться енергоаудит (конкретні заходи з

енергоефективності, які повинні бути проведені, з послідовністю та технічними вимогами) та

надається сертифікат енергоефективності будівлі.

2. Отримання підпису ДГ. Енергоаудитор разом із керівником ОСББ або управителем будинку

роблять презентації для домогосподарств та збирають підписи щодо рішення інвестувати

заходи з енергоефективності.

3. Вибір будівельної компанії. Клієнт вибирає заходи з розроблених енергоаудитором та

розміщує їх на онлайн-платформі Фонду. Будівельні компанії згодом розміщують свої

пропозиції (кошторис) прозоро через веб-сайт на основі комплексу заходів. Клієнт вибирає

найкращу пропозицію.

4. Подача запиту до Фонду. Обрана будівельна компанія розробляє детальну специфікацію.

Клієнт (або інженер, або будівельна компанія від їхнього імені) подає заявку до Фонду через



онлайн-платформу Фонду, яка містить докладний опис проекту та підписується інженером,

клієнтом та будівельною компанією. Після чого, Фонд проводить прозоре двоетапне

затвердження, що надсилається клієнту, будівельний компанії та банку. Після затвердження,

енергоаудитор та будівельна компанія отримують перший платіж.

5. Подача запиту в банк. Після затвердження проекту, клієнт вибирає банк, на основі пропозицій

фінансових продуктів, які автоматично розраховуються на веб-сайті на основі необхідної суми

кредиту, щомісячного платежу (% заощаджень рахунків) та дати початку виплат.

6. Будівельні та монтажні роботи. Будівельна компанія отримує затвердження від Фонду, перший

платіж та починає будівельні роботи. В ході будівельних робіт, технічний офіс Фонду робить

вибіркові перевірки.

7. Фінальний звіт. Після завершення будівельних робіт, будівельна компанія робить фінальний

звіт, який підписується клієнтом, та передає його в Фонд. Також надається сертифікат

енергоефективності, який додається до звіту. У разі, якщо не було зроблено ніяких істотних

змін до початкового запиту, Фонд проводить спрощену процедуру затвердження. Тоді

будівельна компанія та енергоаудитор отримують другий платіж.

8. Моніторинг фактичної економії. Фактична економія контролюється технічним відділом. Рівень

заощаджень кожного проекту розміщено на веб-сайті Фонду. У разі істотних відхилень від

результатів типового проекту, Фонд робить перевірку об'єкту.

На рівні банку, гроші з різних джерел накопичуються на спеціальному рахунку проекту. Ці джерела

включають в себе: готівкові виплати домогосподарств, кредитні кошти від кредитного відділу банку

та гранти від Фонду. Після затвердження з боку Фонду, гроші будуть надаваються будівельній

компанії (2 платежі – кожен після схвалення Фондом). Ця схема показана на діаграмі нижче.

Діаграма 6. Детальна структура операції Банку


Пільгові кредити можуть надаватися Фондом у майбутньому

3.5. Механізм перетворення субсидій на інвестиції

Одним із найбільш важливих елементів концепції є револьверний механізм перетворення субсидій домогосподарств на інвестиції (S2І). Ідея перенести частки субсидій на інвестиції в



енергоефективність, створюючи таким чином додаткову економію субсидій, які знову можуть бути інвестовані в ЕЕ. Такий механізм дозволить:

Знизити тиск від субсидій на бюджет (який може вирости до 80 мільярдів гривень у 2017 році після чергового підвищення тарифів)

Поліпшити умови життя для вразливих домогосподарств

Покращити велику частку житлового фонду в країні

Одним з найбільш ефективних способів забезпечення такого механізму буде монетизація субсидій у вигляді грошових виплат на спеціальні рахунки домогосподарств у Державному банку. Гроші з цих рахунків можуть бути використані тільки для платежів за комунальні послуги (які можуть бути автоматизовані) та інвестовані в проекти з енергоефективності.

Монетизація субсидій дозволить:

Зробити схему розподілу субсидій простою та прозорою

Забезпечити можливі інструменти для домогосподарств для інвестування в ЕЕ та стимулювати заощадження

Забезпечити необхідні ліквідні кошти для ТКЕ та Нафтогазу

Надати додаткову ліквідність Державним банкам

У концепції S2І передбачаються наступні механізми перетворення субсидій в інвестиції з ЕЕ:

1. Поступове зниження бюджету субсидій через:

Фіксація та збільшення мінімального платежу

Перерахування норм після певного пільгового періоду, що відповідає періоду виконання мінімальних необхідних заходів з енергоефективності (наприклад, встановлення ІТП або заміна котлів)

2. Переправлення частки зекономлених субсидій до Фонду (окремий рядок бюджету)

3. Монетизація субсидій за допомогою виплат на спеціальні рахунки домогосподарств, які можуть бути використані для цільових інвестицій в енергоефективність



4. Фонд енергоефективності очима клієнтів

4.1. «Шлях клієнта»

Шлях клієнта (домогосподарства, ОСББ, інше) це шести-етапний процес:

1. Підготовка технічної документації проекту. Клієнт за допомогою онлайн-платформи вибирає тип проекту, та енергоаудитора (незалежного інженера) для розробки енергетичного аудиту та надання сертифікату енергоефективності. Після цього клієнти вибирають проекти, які вони хотіли б виконати, та обирають конкретну пропозицію будівельної компанії, щодо цих проектів.

2. Запит до Фонду. Клієнт (або будівельна компанія від їхнього імені) роблять запит до Фонду через інтернет-платформу. Вони бачать чіткий термін для утвердження та статус їх запиту на сайті. Утвердження розміщується на веб-сайті та відправляється замовнику, будівельній компанії та банку (після кроку 3).

3. Вибір банку. Клієнт заповнює необхідну інформацію: сума кредиту, щомісячний платіж (% від прогнозованої економії на комунальних рахунках) та дату початку погашень. Фінансові продукти різних банків розраховуються автоматично. На підставі цього клієнт обирає банк, якщо кредит потрібен для фінансування проекту.

4. Будівельні роботи. Після затвердження проекту, будівельна компанія отримує перший платіж

та виконує проект.

5. Прийняття та подання фінального звіту. Після будівельних робіт, замовник підписує фінальний

звіт будівельної компанії. Клієнт робить запит на новий сертифікат енергоефективності.

Будівельна компанія сама надає фінальний звіт разом з сертифікатом енергоефективності.

6. Погашення. Погашення кредиту починається після пільгового періоду, коли фактична економія від проекту досягнена. Важливо зазначити, що щомісячні платежі менше економії на комунальних рахунках, що робить проведення заходів ЕЕ економічно привабливим для пересічного домогосподарства.

4.2. Онлайн-платформа

Онлайн -платформа це веб-сайт Фонду, який має такі функції:

Навчальні та рекламні матеріали – переваги заходів з енергоефективності, потенційна економія, перелік реалізованих проектів з результатами (вартість, економія рахунків, вартість нерухомого майна, тощо)

Інформація про типові проекти для кожного типу будинку

Інструмент для швидкої оцінки витрат та потенційної економії з заходів енергоефективності для різних типів будинків

Платформа для запитів, щодо проведення енергоаудиту та видачі сертифікаті енергоефективності

Інструмент для вибору будівельної компанії

Платформа для подання запиту та відстеження статусу

Інформація про доступні фінансові продукти та платформа запитів до банків

Інтернет-чат, «служба підтримки»

Приклад можливого інтерфейсу онлайн-платформи показаний на діаграмі 7.



Діаграма 7. Інтерфейс онлайн-платформи


4.3. Потенційний грошовий потік клієнта

Фінансові розрахунки вказують, що заходи з енергоефективності при користуванні послугами Фонду будуть економічно привабливими для пересічного домогосподарства України.

Рух грошових коштів середнього домогосподарства після реалізації проекту з енергоефективності (Пакет 3, з тарифами 2017) наведено нижче:

Річний рахунок на домогосподарства – 14 000 грн

Річна економія рахунків після проекту EE + 8 500 грн

Щорічні платежі за кредитами – 6 500 грн

Чиста річна економія домогосподарства + 2 000 грн

Чиста річна економія домогосподарства

після періоду погашення кредиту + 8 500 грн

Крім миттєвої економії рахунків, домогосподарства отримають додаткові переваги, які повинні бути чітко повідомлені в інформаційній кампанії Фонду:

1. Економія рахунків у майбутньому, яка може бути набагато більша, ніж виплати за кредитом (наприклад, в разі підвищення тарифів до рівня Польщі, економія буде в два рази більше, ніж платіж за кредитом)

2. Більш комфортний, тепліший та красивіший будинок

3. Вища вартість нерухомості після проекту з енергоефективності



4.4. Шляхи залучення вразливих споживачів (одержувачів субсидій)

Одержувачі субсидій становлять велику частину українського населення (до 50% домогосподарств прогнозуються на 2017 рік). Це вразливі споживачі та більшість з них не мають ні фінансових ресурсів, ні стимулів («Уряд покриває рахунки в будь-якому випадку») інвестувати в проекти з підвищення енергоефективності. Таким чином, додаткові механізми для мобілізації цих груп населення повинні бути надані:

Підвищення обізнаності громадськості шляхом:

Телевізійних новин та публічних виступів політиків, чиновників, експертів, тощо

Рекламних кампаній через спеціальні канали (наприклад поштові відділення, Ощадбанк і т.д.)

Пряму розсилку листівок та навчальних матеріалів

Прямі контакти з населенням – співпраця з ЖЕКами, соціальними працівниками, консьєржами, громадськими організаціями тощо

Надання додаткових стимулів за допомогою:

Поступового зниження виплат субсидій (деталі вище у документі)

Зниження мінімального платежу після енергоефективного проекту (пропорційне досягнутих заощаджень або вищого рейтингу будівлі в сертифікаті енергоефективності)

Можливості втрати субсидій у разі блокування інвестиційного рішення ОСББ або компанії управителя

Надання додаткових інструментів у виді:

Монетизації субсидій на спеціальних рахунках

Кращих фінансових продуктів для одержувачів субсидій

Надання гранту на всю вартість проекту для отримувачів субсидій (для деяких проектів)

4.5. Комунікаційна кампанія

Комунікаційна кампанія повинна відігравати важливу роль в:

Пропозиції продуктів Фонду

Навчанні клієнтів, щодо концепції енергоефективності і причини підвищення тарифів

Підвищення обізнаності щодо заходів енергоефективності та Фонду

Комунікаційна кампанія повинна бути розроблена відповідно до етапів процесу прийняття рішення клієнтом: Тригер («необхідно зменшити рахунки на тепло») – Включення в список опцій (обізнаність щодо заходів енергоефективності та Фонду) - Активна оцінка («оцінка продуктів Фонду») - Момент покупки («Рішення за проектом») - Досвід після покупки («досвід виконання проекту і видимість результатів»). Для кожного кроку слід використовувати різні повідомлення та канали комунікацій. Крім того, канали та повідомлення повинні бути адаптовані для конкретної соціальної групи (тобто бідні сільської місцевості, бідні міст, середній клас + сільської місцевості, середній клас + міської).



5. Фінансова модель Фонду

5.1. Фінансування, необхідне Уряду

На даний момент існує забагато невідомих чинників, щоб побудувати точний фінансовий прогноз. Проте, три різні сценарії були побудовані на основі цілей, щодо покриття відсотку домогосподарств у наступні 5 років для кожного пакету заходів.

Базовий сценарій передбачає наступні п’ятирічні цілі:

Багатоповерхові будинки:

40% будинків будуть впроваджувати пакет 1


Індивідуальні житлові будинки:



Базовий сценарій передбачає, що Фонд почне роботу на початку 2017 року, його послуги будуть привабливим як для домогосподарств, так і для муніципалітетів, та також стимули будуть достатні для швидкої реалізації проектів з енергоефективності. Цей сценарій передбачає, що всі «вузькі місця» та проблеми програм Східної Європи не будуть повторені українським Фондом. Крім того, цей сценарій передбачає, , що продукти Фонду будуть відповідати потребам домогосподарств та комунікаційна кампанія буде працювати ефективно. Цілі по кожному пакету розраховувались на основі аналізу швидкості розгортання програм по енергоефективності у країнах Центральної Европи.

На діаграмі 8 у додатку показано загальне фінансування, необхідне Фонду в перші п'ять років відповідно до базового сценарію.

Модель передбачає повільне розгортання протягом перших двох років та більш швидке з року 3. Масштабування має відбутися завдяки:

Зростання сприйняття програми через перші позитивні приклади

Оптимізацію продуктів Фонду та механізмів їх доставки

Зростання потужностей та компетенцій будівельних компаній.

Крім того, модель передбачає, що спочатку продуктом Фонду будуть тільки гранти, але згодом, з 2019 року будуть введені спеціалізовані кредити, які можуть бути профінансовані міжнародними фінансовими організаціями.

5.2. Результати діяльності Фонду

Результати діяльності Фонду діляться на три основні категорії:

1. Економія газу та рахунків за опалення

2. Економія субсидій

3. Нові робочі місця та додаткові податки

Прогнозовані результати діяльності Фонду на 2021 рік наведені нижче:

Економія газу – 1,5 млрд куб м на рік (зменшення щорічного імпорту газу на 9,1 млрд грн)

Економія державних витрат на субсидії – 5,0 млрд грн на рік

Створення нових робочих місць –75 тис



Додаткові податкові збори від створення нового ринку (ПДВ, податки на заробітну плату та

податок на прибуток) можуть сягнути більше 10,0 млрд грн на рік

Крім того, діяльність Фонду енергоефективності матиме додатковий позитивний вплив на платіжний

баланс України через залучення іноземних інвестицій.

Досягнення цих результатів потребує:

фінансування Фонду з державного бюджету у розмірі 1,3 млрд грн у 2017 році та поступове

збільшення фінансування до 4,7 млрд грн у 2021 році;

фінансування Фонду донорами в середньому 1,2 млрд грн на рік;

можливість залучення Фондом кредитного ресурсу з 2019 року вартістю 5% річних (можливо

під державні гарантії)

Цей розрахунок базується на наступних даних та припущеннях:

Споживання газу. Економія – 15% від пакетів 1 та 2, 50% від пакетів 3 та 4

Середній рахунок домогосподарства в багатоповерхових будівлях – 2376 грн/місяць

(60м2*0,025 Гкал/м2*1584 грн/Гкал), в індивідуальних – 1806 грн/місяць (1517 кубів газу за

сезон*7,16 грн/6 місяців)

Економія субсидій розраховувалась на основі прогнозу в 80 млрд грн на 2017 рік

Розрахунок нових робочих місць робився на основі оцінки часу та кількості працівників на 1

проект. (пакет 1 – 4 працівника * 20 робочих днів, пакет 2 – 2 працівника * 2 робочих дні,

пакет 3 – 5 працівників * 100 робочих днів, пакет 4 – 3 працівника * 20 робочих днів)

Додаткові податкові збори розраховувались на основі ефективної ставки 25% (ПДВ, податок

на прибуток, інші) та додаткових податкових зборів від нових робочих місць



6. План дій

Для того, щоб Фонд почав діяти у початку 2017 року, в поточному році необхідно зробити кілька важливих кроків:

1. Затвердити концепцію Урядом у формі резолюції КМУ, щодо створення Фонду – до червня 2016

року

2. Ухвалити закон щодо Фонду енергоефективності парламентом – жовтень 2016 року

3. Створити нову юридичну особу та обрати членів Ради директорів – грудень 2016 року

План високого рівня для створення Фонду показано на діаграмі:

Діаграма 8. План по створенню Фонду


Окрім цього, ефективність діяльності Фонду буду залежати від прийняття законодавчої бази в сфері

енергоефективності. Прогнозовані строки щодо ключових законодавчих актів приведенні у таблиці

нижче.

Таблиця 2. Ключові законодавчі заходи

Затвердити концепцію та план дій щодо створення Фонду ЕЕ До 30.06.2016

Прийняти ЗУ «Про ЖКП» До 31.08.2016

Прийняти рішення та затвердити порядок монетизації або часткової

монетизації субсидій ЖКП До 31.08.2016

Прийняти ЗУ «Про Фонд енергоефективності» До 31.10.2016

Прийняти ЗУ «Про ЕЕ будівель» та ЗУ «Про комерційний облік» До 31.10.2016

Створити нову державну установу «Фонд Енергоефективності» До 30.11.2016



7. Додатки

Таблиця 3. Регулювання функціонування аналогічних фондів в країнах ЄС

Країна Назва програми /

Фонду Діяльність регулюється

Джерела поповнення

Польща

Фонд Термореновації

Окремим законом (Законодавчий вісник 2008, № 223, пункт 1459).

Державний Бюджет

Литва Фонд Jessica

Окремим законом № XII -1054 станом на 17.07.2014

Державний Бюджет та

структурні фонди ЄС

Чеська Республіка

«Нові Зелені Збереження» – третя частина програми «Зелених збережень»

Окремим законом № 468/2012

Державний бюджет та

надходження від продажу викидів

C02

Латвія

Підвищення енергоефективності в багатоповерхових будинків

До недавнього часу – кілька законів та Постанов

Зараз – проект Закону про енергоефективність

Держаний Бюджет




Таблиця 4. Пакети заходів з енергоефективності


Багатоповерхові будинки Індивідуальні житлові будинки

Пакет 1 Пакет 3 Пакет 2 Пакет 4

Заходи Теплові лічильники

ІТП

Балансування системи

Заміна труб (місця загального користування)

Вікна в приміщеннях загального користування

Вхідні двері

Термоізоляція

даху, підвалу,

стін

Заміна всіх

вікон

Заміна всіх труб

Заміна

радіаторів

Заміна

передніх

дверей

ІТП +

лічильник

(якщо ще не

встановлений)

Заміна

газових

котлів на

більш

ефективні

Термоізоляція

даху, підвалу,

стін

Заміна вікон

Заміна

вхідних

дверей

Заміна труб

Вартість для ДГ 6,500 грн 84,000 грн 11,000 грн 100,000 грн

Економія енергоресурсів

15% 50% 15% 50%



Діаграма 9. Внески Уряду та Донорів у Фонд (базовий сценарій), млн. грн


1,292

3,699 3,3614,444 4,675

745

9261,151

1,4111,694

2017 2018 2019 2020 2021

Державний Бюджет Донори

Фонд енергоефективності: Концепція та План створення

Government & Nonprofit