Інформаційний вісник Географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Географія - це ще не все у житті, але життя без географії - це ніщо! березень, 2012 У номері читайте: «Батько Географічної родини» Iнтерв'ю з професором стор. 4-5 стор. 5 стор. 2 стор. 3 Інтерв’ю з комендантом геогафічного гуртожитку Павлом Остапенком Досягнення і втрати нашого часу З Днем географа! Щиро вітаю співробітників, аспірантів та студентів геогафічного факультету з професійним святом – Днем географа! Впевнений, що фах географії обирають за особливим покликом душі. Бути гео- графом – означає невтомно пізнавати навколишній світ, плекати та любити той край, у якому народився, свою Батьківщину. Бажаю реалізації творчих задумів, незабутніх мандрівок та підкорення нових життєвих вершин кожному, хто пов’язав свою долю з географією. З глибокою повагою, декан Я.Б.Олійник Подорожуйте Україною! Традиційно в останню суботу березня на нашому факультеті проводиться свято – День географа. Відповідь на питання, чому саме цього дня вирішено святкувати день подорожу- ючих, вже загубилась серед великої кількості знань у сивій давнині. Цього року Географіч- ний факультет святкує День географа вже в 56 раз. Напередодні головного свята факуль- тету ми вирішили опитати студентів, як вони святкують День географа та коли вперше дізнались про це свято. Олексій Гнатюк, VI курс: «Дізнався про свято, коли був на першому курсі. Як святкую? Щороку відвідую концерти на факультеті і в «Планеті». Цього року не святкуватиму, бо їду на вихідні додому. Найбільше запам’яталось веселе свято Дня географа з друзями у гуртожитку». Даша Базар, ІІІ курс: «Про свято дізналась, мабуть, як і більшість однолітків, ще на пер- шому курсі. Святкую з одногрупниками спочатку на факультеті, а далі у гуртожитку. Цього року святкування затягнеться, тому що воно плавно перейде у мій День народження». Катя Хоменко, ІІІ курс: «Довідалась про свято від старших колег. Оскільки я веду здоро- вий спосіб життя, то відмічаю свято увечері за склянкою соку та з солоденькими тістечками». Леніана Антонюк, ІV курс: «Про День географа я дізналась на першому курсі. Свят- кую його не завжди, але якщо вже святкую, то з кращими друзями-географами. Цього року обов’язково святкуватиму День географа, адже скоро стану випускницею і хочу назавжди запам’ятати наші студентські роки і день професійного свята». Даша Баглей, ІІ курс: «Вперше дізналась про свято минулого року на початку весни, коли навчалась на першому курсі. На жаль, у тому році не святкувала, а у цьому збираємось відсвят- кувати разом з групою, але ще не знаю, як саме». Мирослава Скоробагатько, ІІІ курс: «Вперше я потрапила на факультет у 8 класі, у день від- критих дверей. Як виявилось, тоді всі святкували День географа. Тоді я подумала, що цей день може стати у майбутньому моїм професійним святом. Уже стало традицією, що на День геогра- фа ми збираємось з подружками-колежанками та йдемо на перегляд якогось цікавого фільму». Людмила Скочко, ІV курс: «Я дізналась про День географа ще в школі від старшого брата, який навчався на нашому факультеті. Святкую завжди весело у компанії кращих друзів». Макс Заварзін, ІІ курс: «Дізнався про свято на 1-му курсі. Святкую з друзями, цього року свято буде особливе, адже наша кафедра гідрології цьогоріч займаеться його організацією». Альона Живець, І курс: «Про це свято я дізналась, коли вступила на географічний факуль- тет. Цього року святкуватиму вперше. Цікаво побачити, що буде цього дня на факультеті. На- певно, увечері поїду з одногрупниками танцювати в клуб». А Ви святкуєте Д ень географа?
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
Інформаційний вісник Географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Географія - це ще не все у житті, але життя без географії - це ніщо!
березень, 2012
У номері читайте:
«Батько Географічної родини»
Iнтерв'ю з професором
стор. 4-5
стор. 5
стор. 2
стор. 3
Інтерв’ю з
комендантом
геогафічного
гуртожитку
Павлом Остапенком
Досягнення і втрати нашого часу
З Днем географа!Щиро вітаю співробітників, аспірантів та студентів геогафічного
факультету з професійним святом – Днем географа! Впевнений, що фах географії обирають за особливим покликом душі. Бути гео-
графом – означає невтомно пізнавати навколишній світ, плекати та любити той край, у якому народився, свою Батьківщину. Бажаю
реалізації творчих задумів, незабутніх мандрівок та підкорення нових життєвих вершин кожному, хто пов’язав свою долю з географією.
З глибокою повагою, декан Я.Б.Олійник
Подорожуйте Україною!
Традиційно в останню суботу березня на нашому факультеті проводиться свято – День географа. Відповідь на питання, чому саме цього дня вирішено святкувати день подорожу-ючих, вже загубилась серед великої кількості знань у сивій давнині. Цього року Географіч-ний факультет святкує День географа вже в 56 раз. Напередодні головного свята факуль-тету ми вирішили опитати студентів, як вони святкують День географа та коли вперше дізнались про це свято.
Олексій Гнатюк, VI курс: «Дізнався про свято, коли був на першому курсі. Як святкую? Щороку відвідую концерти на факультеті і в «Планеті». Цього року не святкуватиму, бо їду на вихідні додому. Найбільше запам’яталось веселе свято Дня географа з друзями у гуртожитку».
Даша Базар, ІІІ курс: «Про свято дізналась, мабуть, як і більшість однолітків, ще на пер-шому курсі. Святкую з одногрупниками спочатку на факультеті, а далі у гуртожитку. Цього року святкування затягнеться, тому що воно плавно перейде у мій День народження».
Катя Хоменко, ІІІ курс: «Довідалась про свято від старших колег. Оскільки я веду здоро-вий спосіб життя, то відмічаю свято увечері за склянкою соку та з солоденькими тістечками».
Леніана Антонюк, ІV курс: «Про День географа я дізналась на першому курсі. Свят-кую його не завжди, але якщо вже святкую, то з кращими друзями-географами. Цього року обов’язково святкуватиму День географа, адже скоро стану випускницею і хочу назавжди запам’ятати наші студентські роки і день професійного свята».
Даша Баглей, ІІ курс: «Вперше дізналась про свято минулого року на початку весни, коли навчалась на першому курсі. На жаль, у тому році не святкувала, а у цьому збираємось відсвят-кувати разом з групою, але ще не знаю, як саме».
Мирослава Скоробагатько, ІІІ курс: «Вперше я потрапила на факультет у 8 класі, у день від-критих дверей. Як виявилось, тоді всі святкували День географа. Тоді я подумала, що цей день може стати у майбутньому моїм професійним святом. Уже стало традицією, що на День геогра-фа ми збираємось з подружками-колежанками та йдемо на перегляд якогось цікавого фільму».
Людмила Скочко, ІV курс: «Я дізналась про День географа ще в школі від старшого брата, який навчався на нашому факультеті. Святкую завжди весело у компанії кращих друзів».
Макс Заварзін, ІІ курс: «Дізнався про свято на 1-му курсі. Святкую з друзями, цього року свято буде особливе, адже наша кафедра гідрології цьогоріч займаеться його організацією».
Альона Живець, І курс: «Про це свято я дізналась, коли вступила на географічний факуль-тет. Цього року святкуватиму вперше. Цікаво побачити, що буде цього дня на факультеті. На-певно, увечері поїду з одногрупниками танцювати в клуб».
А Ви святкуєте День географа?
«Найважливіше – не помилитись у виборі, а помилившись, зуміти виправити помилку.»
2 ДЕЩО ПРО ГЕОГРАФІВ
Шевченківська весна20-21 березня 2012 року на географіч-
ному факультеті пройшла X Міжнародна наукова конференція студентів, аспіран-тів та молодих вчених «Шевченківська весна». Конференцію відкрив декан фа-культету Олійник Я.Б. У роботі конференції взяли участь 90 молодих науковців. Вони представляли провідні ВНЗ України (КНУ ім.Т.Шевченка, ЛНУ ім.І. Франка, ХНУ ім. В.Н. Каразіна, ВНУ ім. Л. Українки), Ро-сійської Федерації (Московський держав-ний університет імені М.В. Ломоносова, Бєлгородський державний університет) та Латвії (Даугавпілський університет). Кон-ференція проводилась за такими секціями: «Гідрологія і метеорологія», «Картогра-фія та ГІС», «Природничі дослідження», «Суспільно-географічні дослідження», «Туризмознавство та рекреаційна геогра-фія». На секціях були представлені цікаві, змістовні доповіді, які торкалися сучасних тенденцій та проблем розвитку суспіль-ства, окремих регіонів, картографування та ГІС-технологій, кліматичних особли-востей територій, гідрологічного режиму річок, перспектив розвитку туризму та ра-ціонального природокористування.
Під час роботи конференції відбулась цікава дискусія, що стосувалась широкого спектру тематики доповідей. У рамках кон-ференції також були проведені круглих сто-ли – «Просторові науки» та «Критерії транс-формації системи природокористування.
В цілому X Міжнародна наукова кон-ференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» пройшла на високому науковому рівні і всі учасни-ки висловили побажання про продовження наукової дискусії в наступному 2013 році.
Юлія Глібова
Олійник Ярослав Богданович:- Найбільшими досяг-
неннями людства сьо-годні є інформатизація, комп’ютеризація, вико-ристання мобільних тех-нологій, глобалізація. Розвивається єдиний сві-товий економічний і гео-політичний простір. Ви-
користання нових технологій дає можливість виробляти різні види продукції з меншими затратами енергії, сировини, палива. Широке впровадження екологічних технологій в різ-них галузях дозволяє зменшити викиди шкід-ливих речовин, виробляти екологічно чисту продукцію. Найбільші втрати людства – між-регіональні та локальні військові конфлікти, забруднення довкілля, виснажливе викорис-тання корисних копалин і ріст кількості біжен-ців. Негативним явищем є те, що розвивається тероризм, який шкодить економіці країн світу. Моє особисте найбільше досягнення в тому, що я займаюсь тим, чим завжди хотів. Мені з дитинства подобається географія, тому саме з нею я пов’язав своє життя.
Мельничук Анатолій Леонідович:- Наше найбільше до-
сягнення – це вивільнення індивідуальної всебічної активності людини. Сьо-годні від однієї людини багато залежить, тобто від індивіду, особистості, а раніше – від мас, натовпу. Помилка, втрата суспіль-ства полягає в комерціалізації та уніфікації усіх видів діяльності, особливо науки, освіти, мистецтва. Моє найбільше особисте досягнен-ня в житті – це продовження мене в моїх дітях, а втрата – неефективно використаний час.
Мотузенко Олена Олександрівна:- Найбільше досягнен-
ня людства – це суспільна мораль. Найбільша втрата – духовний розвиток, адже людство пішло по шляху техногенного розвитку, забувши про духовність. Найбільше моє досягнен-ня – моя родина, а най-
більша втрата – це, напевно, нереалізовані мрії.Дмитрук Олександр Юрійович:- Одне з найбільших досягнень людства в
глобальному масштабі – екологізація свідо-мості, тобто розуміння, що ми маємо відно-ситись до нашої планети як до невід’ємної частини нашого буття. Всі технологічні но-вації, з одного боку, є кроком вперед у роз-витку людства, з іншого – нові загрози для нього. Усвідомлення того, що ми, по суті, є мандрівниками у Всесвіті, уміння стави-тись до Землі як до корабля, на якому пли-вемо – це досягнення. Якщо ж говорити про втрати людства, то не можу не згадати ви-падок, що залишив слід у моєму серці, коли
Талібан в Афганістані розстрілював одні з найдавніших скельних скульптур Будди. Тут не йдеться про протистояння двох ре-лігій. Проблема в тому, що через ось такі нерозумні миттєві рішення та дії людство втратило і продовжує втрачати величезну частину свого надбання. Ще один приклад нега-тивної дії людини – за-будови навколо Софії Київської. Це прогалини у свідомості, в розумін-ні культури і цілісності світу. І, на жаль, ці втра-ти є незворотними. Для України вагомою втратою є втрата певних фундаментальних аспектів освіти, яка була за часів існування СРСР. Найбільшою осо-бистою цінністю для мене є сім’я: улюбле-на дружина, донька. Разом з цим улюбле-на робота. Хобі, вподобання і моя робота – це для мене одне й те саме. Напевно, це і є щастя. Своїми особистими втратами вважаю нереалізовані можливості, нездій-снені подорожі. Найбільше, що може втра-тити людина – втратити час і можливість.
Бондаренко Едуард Леонідович:- Найбільше досягнення людства сьогодні, на
мою думку, це створення комп’ютера. Погодь-тесь, людина зараз не може уявити своє існу-вання без цього винаходу. Досягненням нового тисячоліття стала модернізація комп’ютера, роз-робка IPad. Нові технології в цілому є великим спільним надбанням суспільства. Також важли-ве досягнення – це процес вакцинації. Сьогодні людина може дати відсіч багатьом небезпечним хво-робам. Найбільшу втрату людства можу пов’язати також з вакцинацією, адже сьогодні існує багато хво-роб, які досі є невиліков-ними. Вважаю, що я ще не в тому віці, щоб підводити підсумки свого життя і визначати особисті най-більші досягнення і втрати.
Степанець Інна:- Важко виділити одне досягнення людства,
адже усі важливі відкриття були закономірни-ми. Найбільша помилка… можливо, надмірний матеріалізм. Багато людей ганяється за матері-альними благами, забуваючи про набагато важ-
ливіші духовні речі. До-сить довгий період своїм найбільшим досягненням я вважала участь у респу-бліканській олімпіаді з гео-графії, відмінний атестат зі срібною медаллю, але з ча-сом подорослішала і пере-стала ганятися за «трофея-
ми», тому живу і працюю у своє задоволення і не рахую власні досягнення. Всі ми живі люди і нам властиво помилятися, але я завжди говорю собі: «Все, що не сталося, сталося на краще».
Підготувала Світлана Шуман
Не буває легких часiв, але будь-який час, певно, саме тим i цiкавий, що людина чогось досягає, долає труднощi, шукає новi шляхи виживання. Вона необмежена у своєму
виборi. Дiє, керуючись власним розумом, намагається чогось досягти. Об’єднавши зусил-ля, можна досягти значно бiльшого. Але життя неможливо прожити без втрат. Чого людина досягла, а в чому схибила, що зробила не так? Дiзнаємось думку географiв.
Досягнення і втрати нашого часуВітаємо переможців Напередодні Дня Географа в стінах
нашого факультету пройшла студент-ська олімпіада за напрямом «Географія». Учасниками були студенти різних курсів і напрямків підготовки. Географічна наука має майбутнє, адже її невтомно вивчають і досліджують молоді знавці географії. Призові місця на олімпіаді розприділи-лись таким чином:
І місце - Олексій Гнатюк, другий курс магістратури, група «Розміщення продуктивних сил»
ІІ місце - Олександр Шаповалов, третій курс, група «Картографія»
ІІІ місце - Олексій Іванов, дру-гий курс, група «Управління розвитком регіону»
Бажаємо переможцям і учасникам олім-піади не зупинятися на досягнутому, по-глиблювати свої знання і залишити свій внесок в історії географічної науки!
«Треба орієнтуватися в житті!»
3ЖИТТЯ ГУРТОЖИТКУ
16 березня відбувся круглий стіл з пи-тань проблем студентського містечка КНУ ім. Тараса Шевченка. Його учасни-ками були адміністрація університету - про-ректори Шевченко В.П. та Потапенко К.К., директор студмістечка Прохоренко В.О., голова студентського парламенту КНУ Ма-карчук Максим, завідуючі гуртожитками та студенти. Проводив засідання заступник го-лови студентського парламенту по роботі із студмістечком Шабелюк О.В.
Усіх не виселяють!Під час обговорення було порушене ряд
болючих для студентів питань, зокрема ті, що стосувалися Євро-2012: які гуртожитки будуть задіяні для проживання туристів, дата і порядок виселення і чи буде можливість перебувати у гуртожитках під час проведен-ня футбольного чемпіонату. Проректор В.П. Шевченко зазначив, що за рішенням ректо-рату та уряду буде використаний гуртожиток №19, в якому 500 вільних місць. Які ще гур-тожитки будуть задіяні, поки невідомо. Все залежить від фірми «Гамалія», яка займається
питанням розселення туристів, і досі не по-
відомила керівництву університету, скільки потрібно звільнити місць для Євро-2012.
Приємною новиною для студентів стала можливість проживання в гуртожитках під час ігор чемпіонату за наявності відповідної заяви. Обмеження стосуються лише студен-тів 4, 5 та 6 курсів (випуск бакалаврів, спе-ціалістів і магістрів). Студенти 4 курсу, які хочуть залишитись улітку у власній кімнаті, сплачуватимуть таку ж ціну, як і гості.
Цікавило студентів і питання, пов’язане із нестачею місць у гуртожитках. Як за-значив проректор, питаннями поселення займаються деканати факультетів і осно-вною причиною нестачі місць залишається щорічне зростання чисельності іногородніх студентів на денній формі навчання.
Також на зустрічі активно обговорювались питання про цілодобовий вхід до гуртожитків, дисциплінарні порушення та порядок виселен-ня з гуртожитку, збір та вивіз сміття, рекон-струкцію спортивного майданчика біля гурто-житку №2 та інші. Актуальним було питання, пов’язане з проведенням суботників. Директор студмістечка, пан Прохоренко, планує і надалі
продовжувати озеленення території студміс-течка (нагадаємо, минулого року озеленили те-риторію біля гуртожитків №5, №6 та №7).
Студенти нашого факультету порушили питання щодо вуличних собак в студмістечку, кількість яких, незважаючи на проведені по-переджувальні заходи не зменшується. Висно-вок, до якого дійшли студенти – причина не лише у самому студмістечку, а і в будівництві, яке знаходиться поряд на вул. Ломоносова.
З нас братимуть приклад!І насамкінець – ще одна приємна звістка.
Під час зустрічі з ректором Л.В. Губерським голова студентського парламенту М.Макарчук запропонував скористатися досвідом гурто-житку №6 та взяти на посаду інших завідува-чів гуртожитками студентів базових факульте-тів. Ректор підтримав ініціативу. Студентський парламент вже почав відбір претендентів. За-відувач гуртожитку №6 нашого факультету Павло Остапенко став прикладом хорошої ке-рівної та організаційної політики у гуртожитку і довів, що ініціативність і чудові управлінські якості завжди є запорукою успіху.
Ліна Бабинюк
- Павле, розкажи як ти ви-брав даний університет?
- У восьмому класі мені дове-лося побувати в Києві на екскур-сії. Я побачив головний корпус нашого університету – Черво-ний корпус, мені він дуже спо-добався, і тоді я собі пообіцяв, що буду тут навчатися.
- Чому саме географічний фа-культет?
- Ще зі школи я дуже любив географію, перш за все спор-тивне орієнтування, яким ак-тивно займався, тому мій вибір без вагань зупинився на геогра-фічному факультеті.
- Як ти став комендантом гуртожитку?
- Чесно кажучи, я й сам не зрозумів, як це сталося. Ма-буть, я просто добре викону-вав свою роботу. Я пройшов такою драбиною: від замісни-ка старости поверху до старо-сти, потім був заступником
голови студентської ради гур-тожитку, головою бути не до-велося, далі став заступником завідувача гуртожитку і тепер перебуваю на посаді завідува-ча гуртожитку.
- Чи встигаєш ти вирішу-вати проблеми гуртожитку і навчатися?
- Щодо проблем гуртожитку, нехай кожен студент оцінить са-мостійно – чи стало краще жити, чи ні. Взагалі, я завжди намага-
юся враховувати думку кожно-го, приймаю побажання, слухаю студентів. У навчанні я встигаю. Завжди навчався гарно, так і про-довжую – робота не заважає.
- Як проводиш вільний час?- Досить активно. На вихідних
намагаюся відіспатися - зазвичай на сон часу трошки не вистачає, тому що зранку треба йти на ро-боту, потім на навчання, ввечері
знову на роботу, а ще треба до-машні завдання готувати. Тому поспати не дуже вдається.
- Розкажи про свої плани на майбутнє.
- Конкретних планів я не маю. Втім, хочу працювати в держ-структурі, проте не визначився, у якій саме.
- Уяви собі таку ситуацію: твій найкращий друг досить гучно відсвяткував свій День на-родження, аж так, що за пра-вилами гуртожитку його по-трібно виселити. Які твої дії?
- Виселити (сміється)? Ну, це дивлячись в якій мірі гучно, і чи за-лежатиме це від мене. Якщо контр-олювати ситуацію доведеться мені, то я думаю, що вдасться обійтися бесідою чи попередженням. Я ба-жаю всім студентам, аби у нас ні-коли не виникали такі ситуації. Не-хай наш гуртожиток буде для нас усіх справжнім домом!
Наталя Сахарчук
«Хто у домі господар?»Як каже народна приказка: «Кожному дому – свiй господар», от i наш дружнiй дiм, – гур-
тожиток № 6, має вiдповiдального, справедливого, а головне молодого i веселого «господаря» – Остапенка Павла. На його плечi лягла величезна вiдповiдальнiсть за кожного з нас. 800 студентiв-мешканцiв – велика сила, у кожного є власнi проблеми, питання, переживання, як то кажуть. I нашому коменданту треба всьому дати раду. Нелегка випала йому робота. От ми i вирiшили дiзнатися у нього чи встигає вiн кiнцi з кiнцями зводити, а разом з тим по-знайомитися з ним ближче!
Досьє:• Остапенко Павло – студент четвертого курсу, майбутній фа-хівець з розвитку продуктивних сил та регіональної економіки.• Народився 18 травня 1990 р. в с. Красногорівка на Полтавщині• Навчався у Красногорівській се-редній школі. •Займається спортивним орі-єнтуванням та любить активний відпочинок.• Життєве кредо: «Треба орі-єнтуватися в житті!».
Хвилюючі питання
- Яровлав Богданович, розка-жіть про своє дитинство.
- Я народився у сільській сім’ї.Батьки мої були колгоспники, тому з раннього дитинства мені доводилось багато працювати, допомагаючи їм. Мати обробляла ділянку цукрових буряків пло-щею від одного до двох гектарів. Батько був листоношею. Я часто працював і на буряках, і розносив пошту по території хутора, площа якого була 9 кв. км, якщо батько виконував іншу роботу. До речі, того хутору, де я закінчив почат-кову школу, вже немає на карті – його знесли, коли я вступив до Київського університету. За-раз там чисте поле. Згодом мої батьки пе-реїхали з маленько-го хутора в село зразкового типу, що за 25 км від Тернополя, де я продовжив навчання у середній школі, яку закінчив із золотою медаллю. За-раз там живе мій брат, а батьків, на жаль, уже немає в живих.
- Як Ви обрали свою професію?- У дитинстві я дуже любив
географію, брав участь в олімпі-адах з даної дисципліни. У 1968
році колишній декан географіч-ного факультету Щербань М.І. запросив переможців всеукраїн-ської олімпіади, яка проходила в Керчі, до вступу в Київський університет. Так я став студен-том у 1970 році. Мої батьки ба-чили мене лікарем, проте мені більше до вподоби була профе-сія географа. Я змалку цікавив-ся географією і навіть мав неве-личку бібліотеку.
- Чи доводилось Вам в студент-ські роки жити в гуртожитку?
- Так, я жив у студентському гуртожитку. Умови проживання тоді відрізнялись від теперішніх: після першого вступного іспиту всі медалісти відпрацьовували
три тижні на будів-ництві житлового бу-динку поблизу Мос-ковського універмагу.
Нас поселили в холі гуртожитку (аж 14 осіб!). Був серед нас абі-турієнт, який вступав на юри-дичний факультет дванадцятий раз, але того року так і не всту-пив. Не знаю, як потім склалась його доля. Згодом, навчаючись, довелось брати участь в будівни-цтві фізичного та радіофізично-го корпусів. Попередньо кожен з нас упродовж місяця додатково проходив підготовчі курси. Так я отримав розряд бетонника. Під час мого життя в гуртожитку зна-чна увага приділялась інтернаці-ональному вихованню, на нашо-му факультеті навчались і жили з нами по черзі негри і в’єтнамці. Звісно, було багато курйозів, пов’язаних з цим. Ми проходили практику в Середній Азії. Тоді наш керівник професор Яценко Б.П. поїхав вперед, а я з групою студентів із Самарканду (місто в Узбекистані – Авт.) повинен був
летіти в Ташкент літаком. Стояла велика спека, всі втомились від тривалих подорожей. З нами ле-тіли також студенти-в’єтнамці, один з них сидів біля мене. Він прочитав надпис на вікні: «У разі потреби натиснути і від-крити люк» і вирішив, що спе-ка – це об’єктивна потреба. Не довго думаючи, поки заводились пропелери, відкрив люк. Раптом заходить командир і починає кри-чати: «Зупиніть літак! На борту дезертир!» Рейс затримали на дві години, в’єтнамця забрали у мілі-цію. Я тоді був старостою, пішов за ним і в розписці написав, що він не дезертир, та поручився за нього. Лише тоді нас відпустили.
- У яких країнах світу Ви вже встигли побувати? Які країни хотіли б відвідати?
- Об’їздив Україну, побував у Білорусі, Росії, Казахстані, кра-їнах Балтії, середньоазійських країнах. Два роки тому мав на-году відвідати 10 країн Європи, серед яких Франція, Швейцарія, Бельгія тощо, будучи керівником групи студентів. За межі Євразії, на жаль, поки що не виїжджав, але хотів би побувати в Африці, Америці та екзотичних країнах Південно-Східної Азії.
- Чи любите Ви футбол? За кого вболіваєте? Чи збираєтесь на футбольні матчі Євро-2012?
- Футбол я дуже люблю. Убо-ліваю за київське «Динамо», відвідую матчі цієї команди. Підтримую зв’язки із керівни-
цтвом клубу. Цієї осені відбу-лась зустріч наших студентів і викладачів з футболістами ки-ївського «Динамо», про яку ви, напевно, знаєте. І надалі пла-ную проводити такі зустрічі. Під час Євро-2012 сподіваюсь відвідати найцікавіші матчі.
- Яку музику Ви слухаєте? Хто Ваші улюблені виконавці?
- Найбільше мені подобаєть-ся українська музика. Із задо-воленням слухаю пісні Ніни Матвієнко, братів Приймаків та інших українських виконавців. Зараз дивлюсь «Х-Фактор», там багато гарних пісень як наших, так і зарубіжних співаків. Мені подобається творчість Алли Пу-гачової, особливо люблю пісні Софії Ротару. Намагаюся не про-пускати жодного концерту Софії Михайлівни у Києві!
- Розкажіть про свою сім’ю. - Із своєю дружиною познайо-
мився у селі, де я жив. Вона була
«Намагаюсь наперед продумувати свої дії, щоб раціонально використовувати час»
4 ОСОБИСТІСТЬ
Минулої осені на нашому факультеті відбулись вибори декана, де Ярослава Богдановича Олійника третій раз обирали на цю відповідальну посаду. Вперше він став деканом у 1999 році. Професіоналізм і наполеглива праця, а також любов до географії допомагають йому виконувати свою роботу на гідному рівні. Наш декан славиться не лише своїми управлінськими здібностями і значними науковими досягненнями, а ще й любов’ю до української пісні та культури.
Батько Географічної родини
«Я часто працював на буряках, розносив пошту
по території хутора»
Досьє:• Олійник Ярослав Богданович – економіко-географ, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економічної і соціальної географії, декан географічного факультету Київсько-го національного університету імені Тараса Шевченка. Член-кореспондент Національної Академії педагогічних наук України, академік АН вищої освіти України.• Народився 14 грудня 1952 року на Тернопільщині.• Вища освіта: у 1975 р. закінчив географічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка.• Наукові праці: понад 450. • Наукові інтереси: теоретико-методологічні засади і проблеми суспільної географії, економіко-екологічні проблеми взаємодії природи і суспільства, територіальна організація продовольчих комплексів, РПС, регіональна політика, геополітика.• Сімейний стан: одружений, має одного сина. • Улюблені письменники: В.Винниченко, М.Грушевський. • Улюблена страва: борщ, який готує дружина.• Хобі: рибалка.• Життєве кредо: «Допомагати людям».
Декан проводжає студентів на Карпатську практику, серпень 2011 р.
Зустріч з першим Президентом України Кравчуком Л.М.
на географічному факультеті
Турнір по шашкам на День географа , 2011 р.
«Туризм - здатність збиратися, переміщатися і не боятися» (О. Ермолова)
5головним економістом в кол-
госпі, а я тоді був аспірантом. Неподалік мого будинку росли гарні вишні, а вона прийшла їх рвати. Я вирішив їй допомог-ти. Так і познайомились. Зараз моя дружина працює головним бухгалтером. У нас є син, який закінчив Інститут міжнародних відносин та факультет кіберне-тики. Зараз працює керівником проекту в одній перспективній фірмі. Тож моя сім’я хоч і не-велика, але дружня!
- Чи є у декана поняття «вільного часу»? Якщо так, то як Ви його проводите?
- Вільний час буває увечері, коли я пізно повертаюсь додому. Вихідні – це для мене дні зміц-нення сім’ї, коли я можу разом з рідними виїхати кудись на відпо-чинок. Я дуже люблю їздити за кермом. Коли їду, не втомлююсь, а навпаки відпочиваю від бу-денних справ. Люблю рибалку і відпочинок на природі. На жаль, вільного часу в мене дуже мало.
- Як Ви все встигаєте? Роз-кажіть свій секрет успіху.
- Намагаюсь наперед проду-мувати свої дії, щоб раціональ-но використовувати час. Інколи його не вистачає і доводиться працювати у вихідні дні, щоб доробити те, чого не встиг.
- Порадьте студентам, як правильно організувати час, щоб студентські роки дійсно залиши-лись незабутніми спогадами.
- Студентські роки – найкра-щі в житті кожної людини. До-статню увагу треба приділяти як навчанню, так і відпочинку. Студент повинен збагачуватись
не лише розумово, але й духо-вно, відвідувати музеї, театри, виставки. Треба знаходити час для вивчення іноземних мов, поїздок за кордон, докладати значних зусиль, щоб уже зараз досягти певного успіху в житті.
- Що Ви цінуєте в студентах?- Ціную порядність, любов до
професії, відкритість і чесність. - Що для Вас є найбільшою
цінністю в житті?- Перше – це можливість займа-
тись улюбленою справою. Друге – моя дружина, яка поруч зі мною вже багато років, вона мене розуміє та завжди підтримує.
Підготувала Світлана Шуман
«Студент повинен збагачуватись не лише
розумово, але й духовно»
ГЕОГРАФАМ-МАНДРІВНИКАМ
Напевно, немає на географічному факультеті тих, хто не любить подорожувати. Куди ж ви-рушити наступного разу? Де в Україні повинен побувати кожен з нас? На запитання відповідає професор кафедри країнознавства і туризму, до-свідчений мандрівник О. О. Бейдик.
1. Українські Карпати, а саме карпатські ліси та вершини-двохтисячники. Нагадаю назви остан-ніх: Говерла, Петрос, Поп Іван, Ребра, Бребенес-кул, Гутин Томнатик. Враження неймовірні, коли піднімаєшся вище хмар і пташиного польоту, від-криваючи для себе не лише величні краєвиди, а ще й випробовуючи себе на стійкість – хто бував, той знає. Блукаючи прадавніми лісами Карпат, відчу-ваєш своє єднання з чарівною природою гір. Чисте карпатське повітря і джерельна вода оздоровлює весь організм і сповнює його новими силами.
2. Миси Криму. Найбільше мальовничих мисів у околицях м. Севастополя (Айя, Лукулл, Сарич, Херсонес, Фіолент), на Керченському півострові (Ак-Бурун, Зюк, Казантип, Мис Чауда, Фонар). А зрештою, в Криму всі миси чарівні: поблизу Ялти (Ай-Тодор), Судака (Алчак), Чорноморського (Тар-ханкут) тощо. Поспішайте насолодитися їх красою!
3. Оптимістична печера – унікальне творін-ня природи, найдовша у світі гіпсова печера і друга за
протяжністю на планеті (поступається лише вапня-ковій Мамонтовій печері у США). Вона знаходиться біля с. Королівка Борщівського району Тернопільщи-ни. Сумарна закартографована довжина становить понад 240 км. Печера займає площу близько 2 га, що обумовлено великою кількістю звивистих ходів, що залягають на глибині близько 20 м. Протягом року спостерігається постійна температура +10…+11Со. Тут ви зможете побачити “печерний сніг”, гіпсові кристали різноманітної форми та кольору, а також кальцитові геліктити, унікальні для гіпсових печер. Як справжній географ, ви зобов’язані проповзти хоча б один кілометр Оптимістичної печери!
4. Дельта Дунаю – найбільша річкова дельта в Європі після дельти Волги (площа 5165 км²). Біль-ша частина її знаходиться на території Румунії, а в Україні розташована наймолодша і найдинамічніша ділянка – Кілійська дельта, а також великі прісно-водні лимани. Тут ви зустрінете величезні водно-бо-лотні угіддя, представлені очеретяними плавнями, вкритими мережею проток, каналів, з численними
озерами. Також тут є ділянки заплавних лісів, луків, солончаків, пісків, залишки степів. По кількості ви-дів фауни дельта Дунаю є чи не найбагатшим місцем у сучасній Європі. Усі багатства природи цього краю поєднує в собі Дунайський біосферний заповідник.
5. Чорноземи. Не географам розповідати про унікальні властивості цих ґрунтів. «Побачити чор-ноземи, а ще краще лягти і відчути отой справжній український скарб!» – радить професор О. О. Бей-дик кожному географу. Як у державі, яка має 27% світових запасів найродючіших на Землі ґрунтів, третина населення живе за межею бідності? Маю надію, що в майбутньому ця проблема буде вирі-шена не без втручання географів.
6. Лук’янівський цвинтар – один із найстарі-ших цвинтарів Києва, розташований біля Бабиного Яру. З 1994 року – Державний історико-меморіаль-ний заповідник. На цвинтарі знаходиться багато майстерно виконаних надгробків та скульптур, більше двох тисяч включені до зводу пам’яток Ки-єва, а 227 – мають статус пам’яток історії та мисте-цтва України і охороняються державою. Подорож до Лук’янівського цвинтаря – це прояв глибокої поваги до славетних вчинків величних людей, які тут знайшли свій останній прихисток.
7. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (Музей під відкри-тим небом), що в Переяславі-Хмельницькому. Тут представлене українське село Середньої Над-дніпрянщини кін. ХІХ – поч. ХХ століть, будівлі та стоянки з часів пізнього палеоліту до часів Київської Русі. На території в 30 га розміщено 13 тематичних музеїв, які є органічним продовженням музею-се-ла. Даний музей – це найповніше етнографічне зі-бранням нашої держави. Його особливою цінністю є довколишній історичний ландшафт − мальовничі краєвиди, що відтворюють і доповнюють історичне середовище різних регіонів України. Теплі весняні дні – це найбільш вдалий час для подорожі до музею, який, до того ж, зовсім поруч. Отже, запишіть адресу: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Літописна,2. Відкритий для відвідувачів щодня з 10-ї до 17-ї години.
Отже, не зволікайте! Туристичні скарби України вже чекають зустрічі з Вами!
Світлана Шуман
Подорожуйте Україною, або 7 українських туристичних скарбів
Мис Фіолент
Дельта Дунаю
Над номером працювали:Головний редактор - Світлана Шуман
Редакційна колегія: Катерина Мисько, Костянтин Широкун, Лілія Юрків, Ліна Бабинюк, Наталя Сахарчук, Юлія Каук,
Юлія Шевченко (фото)Комп'ютерна верстка і дизайн - Світлана Шуман
6 КАЛЕЙДОСКОП
Хто рано встає, тому кажуть:“Сядьте! пара ще не закінчена!”
***- Що повинен знати студент?- Усе!- А що повинен знати лаборант?- Майже все те, що і студент.- А аспірант?- У якій книжці знаходиться то, що повинен знати студент.- А доцент?- Де знаходиться ця книжка.- А професор?
- Де знаходиться доцент…***
- Коли вранці я чую звук будильника, мені здається, що в мене вистрілили. - І ти підскакуєш? - Та ні, лежу як вбитий!
***Український студент в американ-ській бані помилково сів на гарячий камінь. Крик… До нього підходить американець: - Speak English? - Та нє, спік сраку!
***Сама велика студенська брехня: “Список використаної літератури”.
Засновник - Студентський Пармамент
Географічного факультету Київського національного університету
Передрук матеріалів можливий лише з дозволу редакції. За
достовірність поданої інформації відповідальність несе автор. Редакція не завжди поділяє
думки авторів публікацій
Часточка мiста Лева у Києві
Львів – місто, що не відпускає… Атмосферне міс-то зі своїм окремим життям, якого так не виста-чає інколи… Але навіть при такому ностальгічному настрої можна й у столиці знайти «свій Львів». Да-вайте спробуємо!
Золотий дукатУ цій чоколядовій кав’ярні, крім філіжанки до-
брої чорної кави чи гарячої чоколяди ви отримає-те також те, що не можна купити чи продати, що, отримавши, ви повернете світу золотими дукати наснаги і творчості.Загалом, місце дуже затишне і приємне, як для
Києва, хоча до львівських стандартів все одно не дотягує, як на мене :). Але і шоколад, і кава, і аро-матичні галицькі чаї – все тут є, що ще можна побажати?:) Тільки ціни трішки кусючі:(Адреса:вул. Інститутська,16 (тел. 254-07-15)вул. Велика Васильківська,48 (тел. 287-03-07)вул. Володимирівська 18/2
Лвiвська майстерня шоколадуНе так давно в Києві відкрили Львівську май-
стерню шоколаду. У квітні було відкрито перше кафе на вулиці Антоновичів (м. Олімпійська), а вже зараз з’явилося ще одне на Андріївському узвозі. Львівська майстерня шоколаду – це не просто кафе зі «смаколиками», кавою і приємним дизайном, це цілий світ, який відкритий для від-відувачів з 10 ранку і до 10 вечора. “Львівська майстерня шоколаду - це єдина май-
Ресторан “Лвiвська брама”Ресторан “Львівська Брама” найкраще місце
для того, аби на мить перепочити, опинитися ненадовго в одній з маленьких вуличок Львова.Адреса: вул. Ярославів Вал, 37/1 (м. Золоті Ворота) Ви ще сидите на місці? Що за непорядок??? Вас
вже чекають у київському ЛЬВОВІ :)Лілія Юрків
Від редакції Редакція «Географічної думки» вітає усіх з Днем гео-графа! Для нас це подвійне свято, ажде саме сьогодні Ви маєте можливість тримати в руках інформаційний вісник - перше періодичне друковане видання на нашому факультеті, ініціатором створення якого, а також від-повідальними за оформлення і підготовку матеріалів, є студенти. У той час, коли перший номер «Географічної думки» затримується у видавництві, ми презентуємо Вам спецвипуск, присвячений Дню географа. Висловлю-ємо подяку Профкому Географічного факультету, який профінансував випуск інформаційного віснику. Редакція чекає усіх охочих працювати разом з нами!
Шановнi iменинники березня! Вас щиро вітає дружня географічна родина і бажає
значних досягнень на професійній ниві, здійснення заповітних мрій, родинного затиш-
ку, мiцного здоров’я і щастя на довгі роки! 3 березня - Аріон Оксана Василівна, доцент
3 березня - Мороз Ірина Олександрівна, асистент3 березня - Олійник Ростислав Васильович, доцент
6 березня - Яценко Ольга Юріївна, асистент14 березня - Чорноморець Юлія Олександрівна, доцент
18 березня - Сніжко Сергій Іванович, професор 18 березня - Підкова Оксана Миколаївна, доцент
23 березня - Ткаченко Анатолій Григорович, доцент26 березня - Хільчевська Ірина Геннаді ївна, доцент
Вітаємо іменинників!!!
Впевнена, що з даною абревіатурою знайомий далеко не кожен студент уні-верситету та факультету. Дехто краєм вуха все таки чув про таку штуку як студентське самоврядування і тому припускає, що дана абревіатура яки-мось чином пов’язана з цим поняттям. А й справді, багатьох студентів, осо-бливо першокурсників цікавить яким чином можна долучитися до життя та самоврядування в університеті. Саме для цього і створений Студентський Парламент (той таки СП:)), який пе-редбачає тісну співпрацю викладачів та студентів у найрізноманітніших сферах – починаючи від наукового співробітництва і конференцій і закін-чуючи спільною організацією твор-чих та розважальних заходів.
Першочерговим завданням СП є ви-словлення та відстоювання думки сту-дентів, розвиток творчих, інтелектуаль-них інтересів молоді університету. Вся виконувана робота чітко координується
за напрямками. Для цього створені від-повідні департаменти, за якими закрі-плені керівники-студенти. Крім того, СП має представництва по кожному факультету. Головою СП Географічного факультету вже два роки поспіль є Інна Степанець (нині студентка третього курсу). Під її керівництвом Парламент активно і успішно виконує свої функції, узгоджуючи роботу з деканатом факуль-тету та навіть виносячи на його розгляд різноманітні пропозиції щодо поліп-шення навчально-виховного процесу, популяризації географічної науки тощо.
Студентське самоврядування уні-верситету повинно розширюватись і вдосконалюватись. Свіжі погляди мо-лоді – основа нашого з Вами майбут-нього. СП Географічного факультету радо вітатиме нових ініціативних, творчих людей у своєму колективі. Майбутні лідери, чекаємо на Вас!