1 Громадська думка: листопад-2019 Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року. Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. В результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Опитування було здійснено за фінансування Представництва Європейського Союзу в Україні. Для порівняння наводяться результати загальнонаціональних опитувань, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова (13-20 червня 2019 р. і 16-22 серпня 2018 року) та Київським міжнародним інститутом соціології (9 - 18 серпня 2019 року). У листопаді 2019 року 36% громадян вважали, що Україна рухається у правильному напрямі, дещо більше – 39% певні, що напрям руху України зараз є неправильним. В правильності руху країни переважно переконані виборці партії «Слуга народу» ( 50% вважають напрям руху правильним, а 25% - неправильним). А от виборці партій «Опозиційна платформа «За життя» та «Європейська солідарність, навпаки, впевнені у протилежному: відповідно, 69% і 74% оцінюють напрям руху країни як неправильний. Одразу після виборів впевненості у правильності напряму руху було значно більше: у серпні 2019 р. 50% вважали напрям руху правильним, а 23% - неправильним. Проте й зараз результати значно більш оптимістичні, ніж були до виборів: у серпні 2018 року лише 11% українців вважали, що Україна рухається в правильному напрямі, а 72% були певні, що напрям руху неправильний. . Залишається високою переконаність у виборців у правильності зробленого ними вибору на президентських виборах (69% вважають, що зробили правильний вибір в обох турах президентських виборів, 7% - що вибір був правильним лише у першому турі, 5% - правильним лише у другому, і лише 7% відповіли, що їх вибір був неправильним в обох турах. У правильності свого вибору переконані виборці головних претендентів на перемогу. Практично ті ж результати було й незабаром після другого туру виборів, у серпні 2019 р. Ще більше впевненості у виборців, що вони зробили правильний вибір на парламентських виборах (82% проти 5% тих, хто розцінює свій вибір як неправильний). І в цьому теж переконані виборці політичних сил, які пройшли до Верховної Ради. Основними мотивами при голосуванні за певну правію були: підтримка певних ідей та пропозицій (44%), підтримка лідерів партій (33%), новизна партії, оновлення політики (25%), впевненість, що ця партія буде виражати інтереси виборців (20%). Водночас лише 29% громадян знають, хто був обраний по їхньому мажоритарному округу, а 68% – не знають. Звичайно, найбільш необізнаними є ті, хто не голосував на парламентських виборах: з них знають депутата свого округу усього 13%, проте й серед виборців партій, що пройшли до Верховної Ради, про свої мажоритарних депутатів знає меншість: серед виборців партій «Опозиційна платформа «За життя» - 37%, партії «Європейська солідарність» - 37%, партії «Слуга народу» - теж 37%. Громадяни переважно негативно ставляться до того, що більшість новообраних депутатів ніколи не займалися політикою – 41%, вважають це позитивом істотно менше – 24%, а на думку 26% це може бути і позитивом, і негативом, залежно від того, чи будуть ці депутати вчитися і долучати кваліфікованих спеціалістів. Причому одразу після виборів думки виборців були істотно іншими: негативом відсутність політичного досвіду у новобраних депутатів вважали лише 25%, 35% оцінювали це, навпаки, як позитив, а 26%, як і зараз, бачили можливості як позитиву, так і негативну.
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
1
Громадська думка: листопад-2019
Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене
Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним
інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року. Опитування проводилося в 110 населених
пунктах у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Донецькій і Луганській
областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. В
результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки
не перевищує 2,3%.
Опитування було здійснено за фінансування Представництва Європейського Союзу в
Україні.
Для порівняння наводяться результати загальнонаціональних опитувань, проведених
Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова (13-20
червня 2019 р. і 16-22 серпня 2018 року) та Київським міжнародним інститутом соціології (9 -
18 серпня 2019 року).
У листопаді 2019 року 36% громадян вважали, що Україна рухається у правильному
напрямі, дещо більше – 39% певні, що напрям руху України зараз є неправильним. В
правильності руху країни переважно переконані виборці партії «Слуга народу» (50%
вважають напрям руху правильним, а 25% - неправильним). А от виборці партій
«Опозиційна платформа «За життя» та «Європейська солідарність, навпаки, впевнені у
протилежному: відповідно, 69% і 74% оцінюють напрям руху країни як неправильний.
Одразу після виборів впевненості у правильності напряму руху було значно більше: у
серпні 2019 р. 50% вважали напрям руху правильним, а 23% - неправильним. Проте й
зараз результати значно більш оптимістичні, ніж були до виборів: у серпні 2018 року
лише 11% українців вважали, що Україна рухається в правильному напрямі, а 72% були
певні, що напрям руху неправильний. .
Залишається високою переконаність у виборців у правильності зробленого ними вибору
на президентських виборах (69% вважають, що зробили правильний вибір в обох турах
президентських виборів, 7% - що вибір був правильним лише у першому турі, 5% -
правильним лише у другому, і лише 7% відповіли, що їх вибір був неправильним в обох
турах. У правильності свого вибору переконані виборці головних претендентів на
перемогу. Практично ті ж результати було й незабаром після другого туру виборів, у
серпні 2019 р.
Ще більше впевненості у виборців, що вони зробили правильний вибір на
парламентських виборах (82% проти 5% тих, хто розцінює свій вибір як неправильний). І
в цьому теж переконані виборці політичних сил, які пройшли до Верховної Ради.
Основними мотивами при голосуванні за певну правію були: підтримка певних ідей та
пропозицій (44%), підтримка лідерів партій (33%), новизна партії, оновлення політики
(25%), впевненість, що ця партія буде виражати інтереси виборців (20%).
Водночас лише 29% громадян знають, хто був обраний по їхньому мажоритарному
округу, а 68% – не знають. Звичайно, найбільш необізнаними є ті, хто не голосував на
парламентських виборах: з них знають депутата свого округу усього 13%, проте й серед
виборців партій, що пройшли до Верховної Ради, про свої мажоритарних депутатів знає
меншість: серед виборців партій «Опозиційна платформа «За життя» - 37%, партії
«Європейська солідарність» - 37%, партії «Слуга народу» - теж 37%.
Громадяни переважно негативно ставляться до того, що більшість новообраних депутатів
ніколи не займалися політикою – 41%, вважають це позитивом істотно менше – 24%, а
на думку 26% це може бути і позитивом, і негативом, залежно від того, чи будуть ці
депутати вчитися і долучати кваліфікованих спеціалістів. Причому одразу після виборів
думки виборців були істотно іншими: негативом відсутність політичного досвіду у
новобраних депутатів вважали лише 25%, 35% оцінювали це, навпаки, як позитив, а 26%,
як і зараз, бачили можливості як позитиву, так і негативну.
2
Найбільш негативно оцінюють недостатню досвідченість новобраних депутатів у
політиці виборці партії «Опозиційна платформа «За життя» (68% - негативно, 13% -
позитивно) та виборці партії «Європейська солідарність» (відповідно, 73% і 12%).
Натомість серед виборців партії «Слуга народу» думки розходяться: 36% певні, що
відсутність політичного досвіду – це позитив, 25% - негатив, а 31% вважають, що це
може бути як позитивом, так і негативом, в залежності від прагнення депутатів вчитися.
Загалом у суспільстві немає одностайності в оцінці формування однопартійної більшості в
Верховній Раді: підтримують такий формат 40% і не підтримують рівно стільки – 40%.
Найбільше негативно ставляться до моно партійної більшості виборці партій «Опозиційна
платформа «За життя» (71% - негативно і 17% позитивно) та «Європейська солідарність»
(відповідно, 79% і 11%). А позитивно ставляться до такого устрою парламенту виборці
партії «Слуга народу»: 59% підтримують і 24% - ні.
Перші кроки діяльності Президента Зеленського та його команди 62% громадян
оцінюють позитивно (19% - повністю позитивно і ще 43% переважно позитивно).
Негативні оцінки дали 24%, що удвічі більше, ніж у серпні.
Громадяни переважно позитивно ставляться до перших рішень та пропозицій Президента
Володимира Зеленського:
– ініціювання переговорів з президентом РФ Володимиром Путіним для вирішення
конфлікту на Донбасі (позитивно – 75%, негативно – 15%),
– рішення щодо відведення військ від лінії розмежування (позитивно – 59%, негативно
– 26%),
– надання громадянства іноземцям, які захищали територіальну цілісність України
(позитивно – 61%, негативно – 17%),
– відновлення діалогу з Польщею щодо проблемних історичних питань (позитивно –
63%, негативно – 10%),
– рішення легалізувати видобуток бурштину (позитивно – 71%, негативно – 13%),
– повне оновлення складу Центральної виборчої комісії (позитивно – 49%, негативно
– 13.5%).
Водночас негативно громадяни сприймають наступні рішення:
– рішення запровадити ринок землі сільськогосподарського призначення та скасувати
мораторій на її продаж (позитивно – 24%, негативно – 58%,
– рішення щодо приватизації великих державних підприємств (позитивно – 22%,