Журнал "Современное образование в Украине и за рубежом" №6 (май) 2012г.
Welcome message from author
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲
18 травня 2012 р. під олов ванням Першо-о заст пни а Міністра Єв ена С ліми відб лосязасідання Кон рсної омісії по відбор на на-вчання ст дентів і аспірантів та стаж вання на -ових і на ово-педа о ічних працівни ів про-відних вищих навчальних за ладах та на овихстановах за ордоном.
У засіданні взяли часть представни и де-партаментів і стр т рних підрозділів Міністер-ства, а та ож ерівни и вищих навчальних за -ладів У раїни.
З час о олошення он рс до Міністерстванадійшло понад 1000 пропозицій з 60 ніверси-тетів. Роз лян вши справи 306 претендентів,Кон рсна омісія ре оменд вала направити нанавчання або стаж вання провідні за ордоннівищи навчальні за лади 206 осіб, з них: 139 ст -дентів, 22 аспіранта та 45 на ово-педа о ічнихпрацівни ів.
Державним бюджетом У раїни на 2012 ріпередбачено фінанс вання бюджетної про рамиз навчання ст дентів і аспірантів та стаж ванняна ових і на ово-педа о ічних працівни івпровідних вищих навчальних за ладах за ордо-ном, обся видат ів на я с ладає 44,1 млн. рн.,що дозволяє направити на навчання або стаж -вання не менш ніж 300 осіб.
www.mon.gov.ua
УКРАЇНСЬКА ТА ІЗРАЇЛЬСЬКАСТОРОНИ ДОМОВИЛИСЯ ПРО
РОЗШИРЕННЯ СПІВРОБІТНИЦТ-ВА В ОСВІТНІЙ ТА НАУКОВІЙ
СФЕРАХУ травні Посольстві У раїни в Державі
Ізраїль відб лася з стріч Першо о заст пни аМіністра освіти і на и, молоді та спорт Єв енаС ліми з заст пни ом олови Кнесет , оловоюКомісії освіти, льт ри та спорт Але сом Мілле-ром.
Метою з стрічі стало створення перед моврозширення співробітництва в освітній та ль-т рній сферах між двома раїнами.
Під час з стрічі обидві сторони за важилипро необхідність надання динамічності та ново-о зміст співпраці У раїни з Державою Ізраїльал зі освіти, на и, спорт та відносин між мо-лоддю двох раїн.
Єв ен С ліма зазначив, що визнання раїн-сь ої системи вищої освіти, дипломів про вищосвіт У раїни та Ізраїлю є д же важливим дляподальшо о розвит співпраці я в е о-номічній, та і в освітній та на овій сферах двохдержав. На часі під отов а та ладання до о-вор між У раїною та Ізраїлем про взаємне виз-нання дипломів про вищ освіт .
Але с Міллер підтвердив необхідність більштісної співпраці між У раїною та Ізраїлем восвітній, на овій, спортивній та молодіжнійсферах.
www.mon.gov.ua
ПІДБИТО ПІДСУМКИ СВІТОВО-ГО КОНКУРСУ INTEL ISEF-2012
14-18 травня 2012 ро в м. Піттсб р (штатПенсильванія, США) відб вся фінал он рс на -ово-технічної творчості Intel ISEF-2012, що про-водиться серед чнів за альноосвітніх навчальнихза ладів.
Метою проведення цьо о он рс є зростан-ня інтерес молоді в сьом світі до дисциплін при-родничо-математично о ци л та сприяння інно-ваційній діяльності молоді. Цьо о ро он рсвиповнилось 63 ро и. Йо о ор анізаторами сталиорпорація Intel та ор анізація “С спільство дляна и” (Society for Science & the Public).
До с лад на ово о ж рі он рс війшли 7до торів на , ла реатів Нобелівсь ої премії, а та-ож провідні на овці та фахівці сферах фізи и,біоло ії, інженерії, омп’ютерних на , члени нелише професійних асоціацій США, а й провіднихніверситетів світ .
У он рсі взяли часть 1549ш олярів.Нароз-ляд авторитетно о на ово о ж рі он рс б лонадано 1500 на ових прое тів, серед я их - 6 про-е тів раїнсь их ш олярів, переможців національ-но о етап он рсів:
“Intel-Е о У раїна” і “Intel-Техно У раїна”:Амери ансь аФ ндація Аль оа, що займаєть-
ся проблемами захист дов ілля, відзначила підчас рочистої церемонії (Special Awards Ceremony)спеціальним призом робот Поліни Ковален о,чениці Хімі о-е оло ічно о ліцею м. Дніпро-петровсь а.
У ате орії фізичні на и (Physical Sciences) IVмісце виборовАндрій Ситни , чень Нетішинсь-о о за альноосвітньо о ліцею Хмельниць оїобласті. Йо о прое т б ло відзначено за либиндослідження і висо ий рівень винахідництва.
www.mon.gov.ua
9ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2012
Безпосередньо ніверситетиділяться на звичайні ( ласичні) таспеціалізовані. Всі вищі навчальніза лади діляться на державні і при-ватні (в том числі ті, що належатьцер ві). Незалежно від формивласності, їх фінанс ванняздійснюється з різних джерел,в лючаючи ошти з державних чире іональних бюджетів, рядовихчи приватних фондів, пожертв -вання вип с ни ів і т. д.
Навчання ведеться на фа ль-тетах (я і називаються або “ш о-лами”, School, напри лад, LawSchool - це фа льтет права, абооледжами, Соllege). Дея і фа-льтети призначені тіль и для на-
вчання на післядипломном рівні(Graduate School), поде ди збе-ре лися і оледжі резідентарно отип , в я их ст денти і навчають-ся, і жив ть (О сфорд, Кембриджта ін.) Фа льтети, в свою чер ,діляться на афедри (Department)за напрям ами.
Перші середньовічні ніверси-тети с ладалися з чотирьох фа-льтетів: теоло ічно о, юридично-о, медично о і вільних мистецтв.В наші дні стр т ра за ордоннихніверситетів в лючає від трьох-чотирьох до 19-20 фа льтетів.
Ще потрібно детальніше с а-зати про та ий ф ндаментальнийелемент системи, я одиниці об-
лі а адемічно онавантаження. Їх
зазвичай нази-вають “ ре-
дитами ”(credits,
Потрібно відзначити та ожрізноманіття типів вищих навчаль-них за ладів за ордоном. Зо ре-ма, всіх раїнах, рім ніверси-тетів, існ ють та ож “ ніверси-тетсь і оледжі” - ВНЗ з невели-ою іль істю ст дентів (2-3 тис.проти 10-30 тис. звичайном “по-внорозмірном ” ВНЗ). А рім них -спеціалізовані вищі навчальні за -лади: техноло ічні ніверситети,вищі ш оли е ономі и та менедж-мент , а адемії й оледжі витон-чених мистецтв, онсерваторії.
Більше то о, останнім часомвідмінності між ніверситетами - власичном роз мінні цьо о слова
- і іншими типами вищих навчаль-них за ладів стираються. У США іКанаді оледжі та техноло ічніінстит ти мають право самостійноприсвоювати ба алаврсь і, авіднедавна - і ма істерсь і ст пеніпри ладно о хара тер (AssociateDegree in Applied Science, Bachelorof Applied Science). В інших раї-нах можна розпочати навчання воледжі, а за інчити - в ніверси-теті (один або два останні ро и).Цим можна с ористатися для про-ни нення в систем - за мови,що потім ви знайдете в собісили отримати ма істерсь ийст пінь в більш престижномнавчальном за ладі, і тоді ро-ботодавці б д ть дивитися наньо о, не ці авлячись особли-во, де б в отриманий попе-редній ст пінь.
ви ористов ються та ож позначення роints і units).Навчальний план за ордонних ВНЗ ст дент фор-м є сам, доповнюючи дисципліни предметами завибором. Вони мож ть б ти найрізноманітнішими,з абсолютно різних областей. Щоб забезпечитиєдність а адемічних вимо , рси оцінюють в цихсамих “ редитах”. Для отримання ст пеня необхід-но набрати необхідн навчальним за ладом їхіль ість.
В рам ах однієї раїни (провінції, штат , ре іо-н ) в а редитованих навчальних за ладах визнають-ся редити, отримані в анало ічних інстит тах. Цедодає всій системі неймовірн н ч ість, роблячиможливим зо рема, перехід з оледж до нівер-ситет (для подальшо о отримання ст пеня ба а-лавра). Та им чином, творюється маса альтерна-тивних шляхів, я і можна омбін вати для отриман-ня ст пеня.
Особливістю ан лоса сонсь ої моделі є систе-ма наставництва, в рам ах я ої за ожним чнемабо ст дентом за ріплюється “тьютор” з числа ви -ладачів чи старшо рсни ів. Він допома ає розіб-ратися в с ладном матеріалі, онс льт є з різнихпитань, об оворює з підопічним письмові роботи.
Я ість ви ладання - неоднорідна, престижні ВНЗє я серед приватних, та і серед державних. Зо-рієнт ватися можна за рейтин ами, п блі ютьсянаціональними засобами масової інформації. Навітьрам ах одно о ніверситет рейтин різних фа-льтетів може досить с ттєво відрізнятися.Необхідно врах вати, що ст пінь а адемічної ав-
тономії навчальних за ладів за ордоном наба атовищий, ніж нас. Це традиція, оріння я ої йде в ли-бо е мин ле. Відповідно, ВНЗ самостійно виріш ютьба ато питань, зо рема, пов’язаних з форм ваннямнавчальних планів, а та ож визнанням дипломів, от-риманих абіт рієнтами на бать івщині.
ВИЩА ОСВІТА В ЧЕХІЇОтримання с часної вищої освіти, щовідповідає всім
європейсь им нормам, найпростіше почати саме в Чехії.З сіх раїн - нових членів ЄС - Чехія має найрозвинені-ш інфрастр т р освіти. Чесь і ніверситети по праввходять до спис ращих ВНЗ Європи. ЗнаменитийКарлів ніверситет - один з найстаріших в Європі. Анайс часніший ВНЗ - Вища ш ола е ономі и - входитьв десят ращих е ономічних ВНЗ. Вищий технічнийніверситет та ба ато інших та ож досить відомі, а їхдипломи висо о отир ються серед серйозних робо-тодавців.
НАВЧАННЯ В ЧЕХІЇ - ОПТИМАЛЬНИЙВИБІР ДЛЯ ПОЧАТКУ ЖИТТЯ В ЄСНа сьо однішній день в Чехії працює 26 державних
і 46 приватних ВНЗ, що пропон ють навчання з більшніж 1000 спеціальностей.
С часна вища освіта західно о тип відрізняється відзвично о підход тим, що ст денти отрим ють за 3 ро ив зь оспеціалізовані знання пра тичної спрямованості.Це означає, що після за інчення ВНЗ свіжоспечений ба-алаврможе сміливо йти працювати без додат ово о пе-ренавчання на робочом місці. Та ий підхід до системивищої освіти в Європі вза алі та в Чехії зо рема, с оро-ч є час на під отов необхідних фахівців.
Навчання в сіх державних ВНЗ за мов знання чесь-ої мови та спішно о с ладання вст пних іспитів є без-оштовним для всіх ст дентів, в лючаючи іноземців. Алеє й поняття ві ово о ценз . Без оштовність обмежена
ві ом ст дентів, а саме - до 26ро ів.
Освіт в Чехії можна отриматиі ан лійсь ою мовою ( філіях ан -лійсь их і амери ансь их ніверси-тетів) платно.
ВСТУП ДО ВНЗНа відмін від німець их ВНЗ і
ВНЗ інших західних раїн, ст ден-том чесь о о ВНЗ може статиб дь-я ий вип с ни середньоїш оли раїн СНД, та я середняосвіта, отримана в раїнах СНД,визнається в Чехії пра тично всіхвипад ах.
Навчальний рі для першо-рсни ів починається в жовтні.
Вст п в чесь і державні ВНЗ про-водиться на базі за ально о он-рс . Після проходження всіх
ст пенів іспитів, приймаютьсяабіт рієнти, що набрали найбіль-ш іль ість балів. Чесь а освіт-ня система не обмеж є іль істьподаних заяв, том абіт рієнтможе одночасно вст пати на де-іль а спеціальностей або віль а ВНЗ. Визначитися з ВНЗнавчання необхідно до запис нанавчання.
Порядо і стро и вст п додержавних ВНЗ Подання заяви (в більшості ВНЗ
до інця люто о); Отримання запрошення на
іспити ( вітень - травень); С ладання іспитів (травень -
червень);
Отримання підтвердження проприйом (червень - липень); Запис на навчання (липень -
вересень); Почато навчально о ро (ве-
ресень - жовтень).Держв зи зі спеціалізацією:
образотворче мистецтво, архіте -т ра, дизайн, с льпт ра, іно, те-атр, м зи а і т.д. проводять вст пніпро рами на півро раніше заінших: Подання заяви здійснюється
до інця листопада попередньо оро , тобто перед почат ом на-вчання; Отримання запрошення на
іспити ( р день - січень); С ладання іспитів (січень-лю-
тий); Отримання підтвердження про
прийом (лютий); Почато навчально о ро (ве-
ресень - жовтень).Подібні зміни пов’язані з ви-
со им он рсом на дані спеціаль-ності. Іспити проводяться раніше,щоб ст денти, я і не пройшливст пні випроб вання, мали мож-ливість вст пити на інший фа ль-тет в цьом ж році.
ІспитиВ залежності від спеціальності
і держв з іспити проводяться зата ими формами: Тест ( більшості випад ів); Усний іспит (співбесіда); Есе або твір.На одн спеціальність зазви-
чай здається 2-3 іспити. Більшість
Çà ìàòåð³àëàìèwww.eurostudy.cz
www.gostudy.czwww.easp.cz
www.eurodiplom.ruwww.Go-Poland.com.ua
Òðàìïë³í ó ªâðîïó:Òðàìïë³í ó ªâðîïó:Òðàìïë³í ó ªâðîïó:Òðàìïë³í ó ªâðîïó:Òðàìïë³í ó ªâðîïó:âèùà îñâ³òà â ×åõ³¿ òà Ïîëüù³âèùà îñâ³òà â ×åõ³¿ òà Ïîëüù³âèùà îñâ³òà â ×åõ³¿ òà Ïîëüù³âèùà îñâ³òà â ×åõ³¿ òà Ïîëüù³âèùà îñâ³òà â ×åõ³¿ òà Ïîëüù³
іспитів проходять ви ляді тестів. Співбе-сіди і есе ви ористов ються при вст пі наманітарні та мовні фа льтети. При вст пі
на більшість спеціальностей одним зіспитів є іноземна мова з можливістю ви-бор . Всі іспити ( рім іспитів з іноземнихмов) проходять чесь ою мовою.
ВИМОГИ ДО ВОЛОДІННЯЧЕСЬКОЮ МОВОЮ
Для іноземних ст дентів, що вст па-ють до державно о ВНЗ, рівень володіннячесь ою мовою повинен б ти достатнімдля вільно о спіл вання з е заменатора-ми і точно о ви лад своїх д мо . Звичай-но, я що іноземний ст дент обере своєюспеціальністю чесь мов та літерат р ,то рівень володіння мовою повинен відпо-відати рівню носія мови.
Для раїнців і росіян вивчення чесь-ої мови не становить особливих тр д-нощів. Вона ле а для сприйняття, том щослова мають спільні слов’янсь і орені,розрізняються за родами, іменни и і при -метни и змінюються за відмін ами.
При вивченні чесь ої мови, мож тьвини н ти дея і тр днощі з фонети ою,том що ні в російсь ій, ні в раїнсь ій мовінемає властивих чесь ій мові зв ів.Відмінності є і в системах письма: чехи,історично ви ористов ють латиницю. Тр д-нощі вини ають і при написанні, оли одинзв позначається на письмі іль ома літе-рами. Д же ці аві моменти омофона - од-на ово о зв чання, але різно о значенняслів, напри лад, (черствий) чесь ою -свіжий, а (в нь) - аромат. Часто з стрі-чається розбіжність род , напри лад, вчесь ій слова ТРАМВАЙ і ТЕЛЕБАЧЕННЯ -жіночо о род .
Вст п в приватні ВНЗ Приймальна ампанія ВНЗ про-
водиться один раз на рі . До менти прий-маються до інця серпня, а вст п в при-ватні ВНЗ проводиться з 1- о вересня.
Заняття пра тично всіх ВНЗ раї-ни починаються з 1- о жовтня.
Вст пні іспити в приватні ВНЗ в основ-ном проходить на підставі співбесіди аборізних тестів.
Вартість навчання - від 1500 до 7000тис. євро на рі - в залежності від ВНЗ іспеціальності.
ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИПерева и Я існа європейсь а освіта; С часна інфрастр т ра чесь их ВНЗ; Висо ий рівень технічно о забезпечен-
ня навчально о процес ; Відносно ліберальна процед ра вст -
п ; Низь а (аж до н льової) вартість на-
вчання; Недоро е житло і харч вання; Можливість вибор предметів на свій
розс д; Можливість пройти пра ти під час
навчання ВНЗ і зібрати ре омендації фірмдо одержання диплома; Державна підтрим а ст дентства; Безліч ст дентсь их знижо і соціаль-
на підтрим а.Недолі и Кон рс при вст пі до ВНЗ. На юри-
дичні фа льтети претенд є в середньом10 осіб на місце, на х дожні - 9,3; на ма-нітарні та с спільно-на ові - 7; на е о-номічні - 5,4; на педа о ічні - 4,8; на ме-дичні та фармацевтичні - 3,7; на земле-робсь і та ветеринарні - 3,4; Всі іноземці, рім основних вст пних
іспитів, повинні с ласти іспит з чесь оїмови; Свобода і самостійність ст -
дентів - випроб вання силиволі.
Карлів ніверситетв Празі (UniverzitaKarlova)
Карлів ніверси-тет - найстарішийніверситет всійЦ е н т р а л ь н і йЄвропі. ВНЗ б вофіційно заснова-ний в 1348 році.Спочат ВНЗб ло тіль и 4 фа-льтети: юри-
дичний, теоло іч-ний, медичний і
вільно о мистецтва, я і ф н ціон ють досі.На даний момент ніверситет с ладаєть-ся з 17 фа льтетів і є найбільшим ВНЗраїни.
Карлів ніверситет - провідний на о-вий та освітній ніверситет Чехії в та ихобластях, я : мовознавство, ромадсь і таманітарні на и, медицина, юриспр ден-
Чесь ий технічний ніверситет в Празі- один з передових центрів вивчення тех-нічних на . Університет відсвят вав 300ро ів з дня сво о засн вання. Появ цьо оВНЗ вима ав технічний про рес. В ЧТУвід ривалися нові фа льтети та на овіцентри.
В ніверситеті сильна база для веден-ня на ової роботи, том ст дентів є мож-ливість же під час навчання брати частьв прое тах для провідних виробни ів світ .Найчастіше ст денти ВНЗ отрим ютьміжнародні премії за власні винаходи і роз-роб и з сіх областях техні и. ВНЗ відвід -ють відомі діячі на и з сьо о світ , я ічасто читають т т свої ле ції.
Фа льтетиБ дівельнийМашиноб дівнийЕле тротехнічнийЯдерної фізи иАрхіте т риТранспортнийБіомедичної інженерії
Масари ів ніверси-тет в Брно (Masarykova
univerzita)M a s a r y k o v a
univerzita (Масари івУніверситет, м. Брно)
- др ий за величи-ною державний ні-верситет Чехії, звідмінною я істюосвіти і висо оюдослідниць оюа тивністю. Уньом на
вчається понад 40 000 ст дентів. Універ-ситет пре расно обладнаний, має омп-ле товані “за останнім словом” навчальніорп си, вели бібліоте , ботанічний сад ізр чний амп с. Веде а тивн міжнародндіяльність, співпрацюючи з різними нівер-ситетамисвіт табер чи часть партнерсь-их про рамах. У ВНЗ розвинена системапідтрим иновач ів-іноземців,ба атост ден-тсь их л бів і товариств, вели ий вибіррізноманітної спортивної та льт рноїдіяль-ності вільний від навчання час.
Навчанняв ніверситетіпроходитьчесь-ою мовою, проте для тих, хто добре во-лодіє ан лійсь ою мовою, є і вели ий вибіросвітніх про рам ан лійсь ою. Для бажаю-чих вчитися чесь ою мовою Масари ів Уні-верситет пропон є річний рс вивченнямови. Є можливість почати рс в серпні(після вст п до ніверситет ) і проходитививчення чесь ої мови одночасно з навчан-ням в ніверситеті.
Фа льтетиЮридичний фа льтетМедичний фа льтетПриродознавчий фа льтетФілософсь ий фа льтетПеда о ічний фа льтетФа льтет е ономі и і правлінняФа льтет інформати иФа льтет соціальних наСпортивний фа льтет
ПОЛЬЩАПольсь іа адемічні традиції вед тьсвою
історію з 14 століття, т т знаходяться одні знайстаріших ніверситетівЄвропи.Тіль изаостанні десять ро ів число вищих навчаль-
них за ладів Польщі збільши-лася в 4 рази, а число ст -дентів збільшилося в 5 разів.Щоро майже півмільйонамолодих людей приїжджа-ють сюди для навчання вніверситетах і оледжах.У Польщі на сьо однішній
день існ є більше 310 при-ватних і 138 державних ВНЗ.Навчання в Польщі - це отримання я іс-
ної європейсь ої освіти за помірними ціна-ми, і навіть без оштовно, вільне переміщен-ня по Євросоюз , і право на робот в раїні!
При цьом , освіта в Польщі наба атобільш дост пна і в ео рафічном плані(особливо для жителів північно-західної ча-стині У раїни).
Важливимфа тором є і те, що вст п доніверситет або вищої ш оли Польщі дляабіт рієнтів реальний вже після 11-ти ласівраїнсь ої ш оли, що не завжди можливо
при вст пі до вищих навчальних за ладівряд інших європейсь их раїн через оло-сальн різницю в системі середньої освіти.
МОЖЛИВОСТІБЕЗКОШТОВНОЇ ОСВІТИ
За альновідомо, щовПольщі є я плат-на, та і без оштовна вища освіта. Д жеба ато хто помил ово вважає, що без ош-товнаосвітадост пналишежителямПольщі.Це не зовсім та . А цент т т слід робити нетіль и на понятті “ ромадянин Польщі”, а наслові чи словоспол ченні “поля ” або “лю-дина з польсь ими оренями”.
При цьом мається на вазі не тіль ите, що поля ом є хтось із ваших бать ів інавітьбаб сьабодід сів (хочацебезс мнів-ний озир), але ва омим ар ментом виз-нається і більш либо а етнічна прина-лежність. Хоча, без мовно, в цьом випадвам доведеться непроста робота з архіва-мидлядо ментально опідтвердженняцьо-о фа т . Крім то о важливо роз міти, щоя що зв’язо достатньо дале ий, то рішен-ня приймає польсь е Міністерство освіти, адля отримання стипендії, вам доведетьсяздати іспит на знання польсь ої мови.
Вивчення польсь ої мови не б де ви -ли ати особливих тр днощів, ос іль и цямова близь а до раїнсь ої, російсь ої, ібол арсь ої.
Польсь амова, я і б дь-я а інша,своє-ріднобачить і ате ориз є нав олишній світ.
Крім трьох родів - чоловічо о, жіночо о ісередньо о - вона ви ористов є та ож спе-цифічні форми: особливим чином вона о-ворить про чолові ів, і іна ше - про жіно ,дітей, тварин і ... предмети.
Польсь і числівни и настіль и архаїчні,що, я жарт ють мовознавці, рамотно їхсхиляти вміють тіль и іноземці.
Ці аво, що в польсь ій часто ви орис-тов ютьзменш вально-пестливіс фі сипризверненні до нейтрально о співрозмовни а.Та в іос вам мож ть запропон вати “ а-зет ”, в афе “ ав сі” (“ офееч ” російсь-ою) і “мі ст р ” в аптеці.
Одна з особливостей польсь ої мови -вимова. Польсь а мова хара териз єтьсявели ою іль істю шиплячих зв ів. Не ч ю-чи польсь ої мови вжив , правильно навчи-тися оворити пра тично неможливо. Та ожв польсь ій мові збере лися носові олосні,я і зни ли в більшості слов’янсь их мов.
Ці ава особливість польсь ої мовиполя ає в “словах-обман ах”, я і вимов-ляються та само я і російсь і, а озна-чають щось зовсім інше. Напри лад,польсь е слово uroda означає ‘ раса’, аzapomniec - заб ти.
До речі, я що без оштовна освіта ве-деться в Польщі тіль и польсь ою мовою,то на платній основі можна навчатися я запро рамою польсь ою, та і ан лійсь оюмовами.
ДЛЯ НАЙТАЛАНОВИТІШИХІ ПОСИДЮЧИХ
Ще одна приваблива можливість на-вчання в польсь их ВНЗ - це те, що дея ініверситети та вищі ш оли Польщі нада-ють можливість за час навчання отриматидипломи одраз двох навчальних за ладів -безпосередньо польсь о о та ВНЗ-партне-ра (напри лад ВНЗ Вели обританії).
Íàøæóðíàë óïðîäàæóïðîòÿãîìì³ñÿöÿ
13ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2012
Правда, без мовно, останній варіантпідходитьтіль идляст дентівзвели оюпра-цездатністю і старанністю. Втім, заради от-римання престижної освіти це ідний привідїх в собі розвин ти!
ВІДОМІ УНІВЕРСИТЕТИУ Польщі 95 державних і 320 приват-
них вищих навчальних за ладів. Найбіль-шою поп лярністю орист ються Вар-шавсь ий ніверситет ім. ШтефанаВісцінсь о о, Я еллонсь ий ніверситетКра ові, Університет Гдансь а.
Всі провідні ВНЗ пропон ють про ра-ми я польсь ою, та і ан лійсь ою мова-ми. Польща приймає а тивн часть в Бо-лонсь ом процесі. Завдя и ECTS(European Credit Transfer System) ст дентимож ть б ти повністю мобільними і про-довжити освіт в інших раїнах.
Умови вст п до ніверситетівПольщі:
Приватні ВНЗ: при вст пі досить прой-ти співбесід . Навчання платне.
Державні ВНЗ: для вст п рім інтер-в’ю, я правило, потрібно с ласти вст пнііспити і мати відмінні оцін и. Кон ренціядосить висо а.
БільшістьВНЗнадаютьсвоїмст дентамрезиденції для проживання або надають до-помо в їх підборі.
Варшавсь ий техноло ічний нівер-ситет
Варшавсь ийтехноло ічний ніверситетзаснований в 1826 році є найпрестижнішимполітехнічним ВНЗ Польщі, освіта, в я омвід риває широ і можливості для працев-лашт вання в Польщі та за її межами. Уні-верситетба атонаціональний, т тнавчають-ся понад 31000 ст дентів і працюють 2500ви ладачів з різних раїн світ .
ВНЗ надає можливість навчанняпольсь ою та ан лійсь ою мовами, а та ожст дентсь і обміни з провідними ніверси-тетами Європи.
Варшавсь ий ніверситетВаршавст ій ніверситет, заснований в
1816 році, є оловним державним ніверси-тетом в Польщі, і пропон є більше 80 на-прямів під отов и.
Партнерами ніверситет є більше 300ВНЗ різних раїн, близь о 1300 за ордон-них ст дентів приїжджають щоро доПольщі і з пиняють свій вибір на Варшавсь-ом Університеті.
Вища освіта в одній з найбільших при-ватних освітніх станов Польщі.
LSC а тивно співпрацює з амери ансь-ими ВНЗ, що дає можливість ст дентам
амери ансь их фа льтетів провести се-местр в США та отримати амери ансь ийдиплом.
Навчанняпроводитьсяпольсь оютаан-лійсь ою мовами. Ан ломовні про рамиб ли а редитовані University of Wales (Вели-обританія), і надають вип с ни ам бри-тансь ий диплом цьо о ніверситет .
Центр ар’єри в LSC надає всім ст ден-там онс льтації та допомо з працевлаш-т ванням і почат ом професійної ар’єри.
А адемія підприємництва таменеджмент імені Козмінсь о о
LKAEM - це провідна бізнес ш ола вЦентральній іСхіднійЄвропі і єдинавПольщі,я а відповідає всім стандартам EuropeanQuality Improvement System.
Розвивається рино праці, вели і іно-земні інвестиції, зр чне ео рафічне роз-таш вання створюють сприятливі мовидля старт професійної ар’єри саме вПольщі.
У ст дентів є можливість брати часть вобмінних про рамах в партнерсь их нівер-ситетах Європи та США. Університет та ожор анізов є ре лярні з стрічі з роботодав-цями, що допома ає ст дентам отриматипра тичний досвід під час навчання і знайтипостійн робот після за інчення ніверси-тет .
Вартість навчання на ан ломовних про-рамах поряд 3500 Євро/рі .
Я еллонсь ий ніверситетКра ові
Я еллонсь ий ніверситет,найстарішийніверситет в Польщі, один з перших дер-жавних ніверситетів Центральній Європі.Розташований в Кра ові. На базі ніверси-тет розташовані на ові центри і різні ор а-нізації.
З 2000 ро при Я еллонсь ом нівер-ситеті діє Фонд Королеви Ядві и, я ийпідтрим є молодих на овців та аспірантівз раїнЦентральної таСхідноїЄвропи.Фондор анізов є на ові стаж вання Кра ові,стро ом на 1-2 місяці.
ВНЗ, на я і варто зверн ти ва1. Університет Т ризм і Іноземних
Мов, м. ВаршаваНова спеціальність, єдина в Польщі:Менеджер рин моди (рівень - Ба а-
лавр), навчання польсь ою мовою (близь о980 Євро/рі )
Т ризм, навчання ан лійсь ою мовою(рівень - Ба алавр) - близь о 2400 Євро/рі .
2. Університет Collegium Civitas (Ко-ле і м Цивитас), м. Варшава
Спеціальність: Міжнародні відносини(навчання ан лійсь ою мовою, рівні: Ба а-лавр, Ма істр) - 2000 Євро / рі .
3. Університет Управління (PolishOpen University), м. Варшава,м. Кра ів
Про рами польсь ою (близь о 980Євро/рі ) та ан лійсь ою мовами (близь о3400 Євро/рі ).
Після за інчення і польсь ої, і ан лійсь-ої про рами ви отримаєте 2 дипломи -польсь ий та ан лійсь ий (О сфордсь о оУніверситет ).
Спеціальності: Управління бізнесом,Управління фінансами, Ре лама та мар е-тин .
4. Університет Фінансів і Управлін-ня, м. Білосто
Найдешевша ія існапро рамаан лійсь-ою мовою, Менеджмент і мар етин (1550Євро / рі ).
5.Університет Інфрастр т ри та Уп-равління, м. Варшава
Найдешевші про рами з навчаннямпольсь ою мовою (Рівень Ба алавр):
Косметоло ія (близь о 920 Євро/рі )Інформати а (близь о 920 Євро/рі ).
Єдина с ладність, маб ть, поля ає в том , що на-вчання Швейцарії - доро е задоволення, та й життя вцій раїні недешеве. Маб ть, найдост пніший для всіхспосіб повчитися вШвейцарії - це поїхати сюди на мовнірси.Уні альність освіти в Швейцарії поля ає в том , що
цій раїні - я нія ий інший - властиві м льти льт рністьта ба атомовність. Навіть нетривале навчання Швей-царії навчить вас раще роз мітимислення німців, фран-ц зів, ан лійців, італійців, що може д же стати в на одіз одом.
МУЛЬТИКУЛЬТУРНІСТЬТА БАГАТОМОВНІСТЬ КРАЇНИ
Швейцарія с ладається з 26 антонів і напів антонів,що входять в три вели і р пи: німець омовн (найбільшпредставниць а, що в лючає Базель, офіційн столицюБерн і діловий центр Цюріх), фран омовн (Женева,Лозанна) і рихітн італомовн (Тічино). Крім цьо о, єще невели а частина населення на півдні, я а орис-т ється реторомансь ою мовою, я а вважається пер-шою офіційною державною (саме нею ви он ються на-писи на монетах, мар ах і т. ін.). Відповідно, в раїнічотири державні мови, я ими в тій чи іншій мірі вислов-люється більшість швейцарців.
Одна треба врахов вати, щошвейцарсь а, німець-а та італійсь а - це особливі діале ти, майже о ремімови. Звичайно, в ш олах вас б д ть вчити ласичномваріант цих мов (відповідно, hoch Deutsch і “висо ом ”тос ансь ом діале т ), адже заняття проводять валі-фі овані ви ладачі - носії мови.
Женева - найпоп лярніше, найфранц зь іше, ай, маб ть, найдорожче після Цюріха місто Швей-царії. Т т вистачає мовних ш іл, але є проблема знедоро им житлом: місцеві сім’ї д же рід о бер тьдо себе на проживання ст дентів, а отелі та апар-
таменти ошт ють доро о. Прав-да, є можливість вліт пожитив ст дентсь их ртожит ах ні-верситетів. До речі, в ожномз них є літні рси мов. Та ожпід час ані л влаштов ютьсебе мовні рси для ш олярівдея і ш оли. У Лозанні таMонтре справи йд ть трохи ра-ще. Т т іноземні ст денти мо-ж ть знайти житло подешевше,том числі в сім’ях.Більшість мовних центрів в
Швейцарії, особливо фран-ц зь ій частині, це ш оли-рези-денції. Розташовані в зам ах абоірсь их шале, вони мож ть прий-мати і дітей, і дорослих. В та ихш олах ст денти і навчаються, іжив ть, і проводять дозвілля.
Є в Швейцарії я ш оли, щовходять в міжнародні лін вістичніоб’єднання та і свої вели і мовніцентри.
Система освіти в Швейцаріїпоб дована та , що в б дь-я іймовній ш олі ви ладають ан -лійсь , франц зь , німець ,італійсь , іспансь . Тіль и в ційраїні можна знайти омбінованірси та вивчати одночасно іль а
мов. Все різноманіття про рамможна розділити на де іль а ате-орій:
- За альний рс іноземноїмови (стандартний або інтенсив-
ний) - від 20 до 30 а адемічниходин на тиждень. В рам ах цьо обазово о рс ст денти вдос о-налюють всі мовні навич и: вчать-ся швид о оворити ан лійсь ою ісприймати мов на сл х, займа-ються читанням і письмом.
Для дітей підходить ще однаможливість повчити мов , по-єднавши це з відпочин ом -міжнародні дитячі та мо-лодіжні табори. У про рамі обо-в’яз ово прис тнє вивченняоднієї або де іль ох іноземнихмов, а та ож спорт - ірсь і лижі,сно борд, теніс, велосипед,альпінізм, верхова їзда та ін. Дото о ж - вечір и, онцерти, дис-оте и і вистави.
- Літні центри і табори звивченням мов діють і на базіприватних ш іл. У них, рім мов,можна додат ово брати і інші ро-и, напри лад, математи и аболітерат ри. Це зр чно для тих, хтозбирається вчитися в за ордонних(в перш чер швейцарсь их)ш олах: дозволяє познайомитисяз системою, вжитися в середови-ще.
- Спеціалізовані рси: іно-земна мова для а адемічних цілей,ділова мова і та далі.
- Е заменаційні рси зпід отов и до міжнародних іспитівдля навчання в Європі
ASC International House, Женеваwww.asc-ih.chШ ола ASC International House
Geneva б ла заснована в 1974 році в Же-неві. Зараз це найбільший міжнароднийцентр, 155 ш іл розташовані в 53-х раї-нах світ . Головним завданням IH є впро-вадження і ви ористання новаторсь ихметоди ви ладанні іноземних мов.Ст дентам пропон ється висо а я істьосвітніх про рам. Крім орот остро овихрсів для іноземних ст дентів ш ола та-ож надає свої посл и провідним ре іо-нальним омпаніям і ор анізаціям.
International House є членом міжна-родно-визнаних професійних ор анізаційі щорічно онтролюється: EDUQUA (Swissgovernment quality label), InternationalHouse World Organization, Edexcel (Britishexam authorities) і British Council in Bern.
Про рами навчання:Інтенсивний рс з ан лійсь ої або
франц зь ої мови (35-40 один на тиж-день).
Розмір р п - 4-10 ст дентів.Рівень знання ан лійсь ої та франц зь-
ої мови elementary - advanced.Вартість двотижнево о навчання - CHF
700.Кожний додат овий тиждень - CHF
350.
Після за інчення рсів видається сер-тифі ат, що відображає іль ість навчаль-них один і дося н тий рівень мови.
Індивід альний (15-ти одинний) рсза бажанням з вивченням ан лійсь ої,франц зь ої, німець ої, іспансь ої, італійсь-ої, порт альсь ої, итайсь ої та арабсь-ої мов.
Рівень знаннямови beginner-advanced.Вартість навчання CHF 1.650Про рама TOTAL IMPACTЦе с перінтенсивний рс приватних
ро ів для дося нення ма симально о про-рес при мінім мі витрат час .
Під отовчий рс для здачі міжна-родних е заменів з ан лійсь ої, фран-ц зь ої, німець ої, іспансь ої, італійсь-ої мов.
ESL (Ecole Suisse De Langues)Montreuxwww.esl-schools.orgМіжнародна мовна ш ола з вивчення
франц зь ої мови Ecole Suisse De Languesрозташована в центрі міста Montreux, по-р ч з озером, на одній з найпоп лярнішихв лиць міста Ru du Marche, всі визначніпам’ят и міста знаходяться не більше, ніжв 10 хв. ходьби від б дівлі ш оли.
Ві 16 + ро 45 хв.За альна франц зь а.У р пі до 10 чолові . Рівень Beginners-
Advanced.
Вартість за тиждень навчання в залеж-ності від іль ості ро ів на тиждень, вШвейцарсь их фран ах:
Уро ів/тиждень20 25 30
2-3 тижні 425 535 7454-7 тижнів 400 505 7058-11 тижнів 375 465 66512 і більше 345 435 625
Індивід альні ро и.Вартість навчання в Швейцарсь их
фран ах: за 1 ро - 150, за 5 ро ів натиждень - 625, 10 ро ів на тиждень - 1000.
С ладання іспитів.DELF (Diplome d’Etude de Langue
Francaise).TCF (Test de Connaissance du Francais)
(obligatory part)20 ро ів за альна франц зь а + 5
ро ів на тиждень під отов и до іспитПро рама 50 +Ця про рама призначена для ст -
дентів, я им за 50, і я і бажають по ра-щити свою франц зь мов і на часрозчинитися фран омовній раїні з їїльт рою. Завдя и привітном прийо-
м т ристів в Монтре - це ідеальне місцедля часни ів про рами 50 +.
EUROSTUDY К рсы польс о о язы а.Учеба в Польше. Высшееобразование в Польше.
Польша
00281004
0618101420371001
Óêðà¿íñüêî-ïîëüñüêèé öåíòðàêàäåì³÷íèõ îáì³í³â
“International House”
ХОЧЕШ ПІЗНАТИ СВІТ? ВЧИ МОВИ!
ÊÎÎÐÄÈÍÀÒÈÀÃÅÍÖ²¯ ÏÐÎÃÐÀÌÈ ÊÐÀ¯ÍÈ/ÄÎÄÀÒÊ. ²ÍÔ.
24 травня 2012 ро в Посольстві Малайзії в м. Києві відб лась презентація Інстит т Азії-ЄвропиУніверситет Малайзії. Посол Малайзії в У раїні пан Ч а Теотон Бан, ви онавчий дире тор Інстит тАзії-Європи Університет Малайзії д-р Мд Наср дін Мд А хір та заст пни ви онавчо о дире тора Інсти-т т д-р Азмі Мат А хір з стрілися з представни ами ЗМІ та раїнсь ими ст дентами.
Інстит т Азії-Європи Університет Малайзії (AEI) б в заснований в рез льтаті дося н тих домовле-ностей під час Саміт раїн Європи та Азії (ASEM) в 1996 році. Інстит т має міцн підтрим УрядМалайзії я провідний за лад для післядипломних досліджень та ви ладання с спільних на , маючи задов остро ов мет поширення азійсь о-європейсь о о співробітництва.
Для раїнсь их ст дентів Інстит т пропон є чотири міжнародні ма істерсь і про рами, я і маютьряд ні альних хара теристи , орієнтованих на ст дентів з Азії, Європи та інших раїн світ .
Реєстрація на міжнародні ма істерсь і про рами від рита з 6 травня по 16 липня 2012 ро (на-вчальний рі : вересень 2012 - серпень 2013). Більш детальн інформацію про інстит т та мови вст пі навчання можна знайти на веб-сторінці: http://aei.um.edu.my
ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²18
ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²18
ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÍÎÂÈÍÈ
КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ТЕЛЕФОН“ЛІТНЯ ЕКЗАМЕНАЦІЙНА СЕСІЯ
2011/2012 НАВЧАЛЬНОГОРОКУ”
З метою забезпечення належно о онтролюза проведенням літньої е заменаційної сесії2011/2012 навчально о ро вищих навчальнихза ладах та оперативно о реа вання на можливіфа ти пор шень і зловживань, а та ож наданняінформаційної та методичної допомо и ст ден-там, ви ладачам та іншим ате оріям ромадянМіністерстві освіти і на и, молоді та спорт
створено онс льтативний телефон “Літня е за-менаційна сесія 2011/2012 навчально о ро ”.
Номер онс льтативно о телефон “Літняе заменаційна сесія 2011/2012 навчально-о ро ”: (044)486-78-48.
Конс льтативний телефон працюватимез 21 травня до 21 червня 2012 ро .
У разі виявлення фа тів пор шень невід лад-но вживатим ться заходи щодо їх с нення.
www.mon.gov.ua
УРЯД ТРЕТІЙ РІК ПОСПІЛЬПРОДОВЖУЄ ПОСЛІДОВНУ
ПОЛІТИКУ ЩОДО ЗБІЛЬШЕННЯДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯДЛЯ ПРІОРИТЕТНИХ ГАЛУЗЕЙ
ЕКОНОМІКИПро це під час брифін в Кабінеті Міністрів,
розповів Міністр освіти і на и, молоді та спортДмитро Табачни .
Дмитро Табачни зосередив ва прис тніхна основних параметрах державно о замовлен-ня 2012 ро . “Прийом ст дентів для під отов ифахівців за освітньо- валіфі аційним рівнем “мо-лодший спеціаліст” б де с ладати майже 79 тис.осіб, в том числі понад 68 тис. осіб за денноюформою навчання. За освітньо- валіфі аційнимрівнем “ба алавр” - 127 тис. 200 осіб, томчислі за денною формою навчання майже 108тис. молодих людей змож ть вст пити на пер-ший рс вищі навчальні за лади ІІІ-IV рівніва редитації”, – зазначив Міністр.
За йо о словами, я що порівнювати з мин -лим ро ом, то державне замовлення на ба алав-рат збільшено на 21,5%. “С ттєво збільш єть-ся, порівнянні з мин лим ро ом, прийом за та-ими напрямами під отов и: “еле троні а” - май-же на 33%, “енер ети а та енер етичне машино-б д вання” - 14,5%, “радіотехні а, радіоеле т-ронні апарати та зв’язо ” - майже 25%, “мета-
л р ія та матеріалознавство” - на 64 %, “маши-ноб д вання та металооброб а” - майже 28 %,“хімічні техноло ії та інженерія” - 46%, “авіаційната ра ето- осмічна техні а” - 43,5%, “транспорті транспортна інфрастр т ра - 32%”, - розповівДмитро Табачни .
Я зазначив Міністр, державне замовленняза освітньо- валіфі аційним рівнем “спеціаліст”с ладатиме 74 тис. осіб, в том числі майже57,5% - за денною формою навчання. Щодо ос-вітньо- валіфі аційно о рівня “ма істр”, найви-щий в системі освіти рівень - держане замов-лення розраховано на 44 тис. 600 осіб, в томчислі понад 37 тис. осіб за денною формою на-вчання, я е збільшено на 3,5 % порівняно з ми-н лим ро ом.
“Уряд збільшив державні інвестиції в освіт .Зо рема, я що оворити про під отов робіт-ничих спеціальностей, то на 15% більше, ніжмин лом році, я що оворити про під отов
фахівців за рівнем ба алавра і ма істра, то на10%, на підвищення валіфі ації і перепід отов-
- 15,5% більше зведений обся фінанс ван-ня”, - підс м вав Дмитро Табачни .
www.mon.gov.ua
ВИДІЛЕНО ПРИМІЩЕННЯ ДЛЯДИТЯЧОЇ ІНЖЕНЕРНОЇ АКАДЕМІЇ
Державна дитяча інженерна а адемія “осе-литься” Києві на в л. Саратовсь ій, 20. КабінетМіністрів У раїни 14 травня схвалив розпоряд-ження про передач в державн власність нер -хомо о майна, де розміститься цей за лад.
Серед приміщень, де “пропишеться” а аде-мія - навчальний та спальний орп си, майстерні,харчобло .
На сьо одні в У раїні немає жодно о дер-жавно о за альноосвітньо о навчально о за ла-д для розвит обдарованих чнів, я і маютьнахил до технічної творчості, винахідництва тараціоналізаторства. Утворення м. Києві держав-ної дитячої інженерної а адемії я за альноосвіт-ньо о навчально о за лад ІІ-ІІІ ст пенів створитьмови для підвищення в молоді інтерес до інже-нерних професій, дасть можливість відібрати нанавчання талановитих чнів.
Уже 1 вересня 2012 ро в навчальномза ладі план ється від рити чотири ласи - подва п’ятих та шостих, де навчатим ться 120 чнів.За алом очі ється, що в а адемії одночаснонавчатим ться 400 дітей.
Óðÿäîâèé ïîðòàë
19ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2012
Щоб дати ідеям опірайтерів зо-рове втілення, запрош ють дизай-нерів (х дожни ів). Вони розробля-ють ма ети др ованої ре лами, сце-нарії телевізійних ре ламних роли ів.Від їх рішення залежить розмір і видшрифт , розташ вання те ст і фото-рафій (малюн ів), олірне рішення.
Необхідні професійні я ості: не-стандартність мислення, х дожні на-вич и, знання рафічних про рам(Adobe Photoshop, Adobe Illustrator,QuarkXpress, CorelDRAW), нерід о по-трібен досвід ма ет вання.
Останнім часом пресі з стріча-ються о олошення, що запрош ють“фахівця з ви отовлення...”. Ви о-товляти ж треба найчастіше зовніш-ню ре лам : ма істральні щити, виві-с и, по ажчи и, ре лам в метро і наіншом транспорті. Претенд вати нацю посад можна випад , я щовас технічна освіта і ви знаєте техно-ло ії виробництва (напри лад, плас-ти а, металооброб и, плів и), а та ожорієнт єтеся в розцін ах на матеріа-ли.
Проте б дь-я а творчість повин-наб тиор анізованою і оловне -при-б т овою. А для цьо о необхідні та іфахівці,я арт-дире тор (творчийди-ре тор), менеджер по роботі злієнтами, медіаплан вання, із за-л чення ре лами та продаж ре -ламних площ, ре ламні а енти.
Головне завдання арт-дире то-ра - дося ти онсенс с між еніаль-ними ідеями опірайтерів і дизай-нерів, бажаннями і можливостямизамовни а і фінансовим планом.Саме йом дор чено визначити тереативне рішення, я е б де “прода-ватися”.
Çà ìàòåð³àëàìèwww.performanse.ru
Професії в ал зі ре ламидоситьрізноманітні - творчі, х дожні або,напри лад, правлінсь і, дослід-ниць і. Ре лама - це реальний шансдля людей творчих. А ентствам тавідділам з ре лами потрібні х дож-ни и, фото рафи, дизайнери, о-пірайтери, фахівці з ви отовлен-ня ре ламної прод ції, сі ті, хтоможе створити ре ламне повідом-лення. На опірайтерів (або те сто-вни ів) по ладений обов’язо ство-рення само о ре ламно о те ст . Їмпотрібно підібрати саме ті слова і об-рази, я і знайд ть від в д ші по-пця і пере онають йо о в необхід-
ності по п и.Зодно обо опірай-тери - це філоло и, я і пре раснознають рідн мов . З іншо о - психо-ло и, я і роз міють людей, їх мотивиі пра нення.
Необхідні професійні я ості: яваі відч ття ма ічної форм ли (сло ан ,напри лад, “Ваша иць а пила б“Віс ас”), здатність вловлювати тен-денції моди, схильність до аналіз ісинтез , швид е освоєння хара те-ристи ре ламовано о товар і йо орин .
Необхідні професійні я ості: ява, поч ття естети и,інт їція, ор анізаторсь і здібності, навич и проведенняпрезентацій та веденняпере оворів, вміннямалювативідр и, знання рафічних про рам Apple Makintosh (AdobePhotoshop, Adobe Illustrator, QuarkXpress, CorelDRAW).Ме-неджер по роботі з лієнтами - це своєрідний посе-редни між а ентством і замовни ом. Знаходячи і підтри-м ючи постійний зв’язо з лієнтом, він оцінюємайб тнійоб’єм робіт, точнює терміни і бюджет ре ламної ам-панії. Роз’яснює творчій р пі с ть планів і цілей замов-ни а. Найважливіше - зробити та , щоб лієнт відч вавповне задоволення від співпраці з а ентством. Важли-вим для даної ва ансії є наявність своєї лієнтсь ої бази.
Необхідні професійні я ості: вміння вести пере о-вори і нала одж вати онта ти, ом ні абельність, ініціа-тивність.
Перед тим я розпочати ре ламн ампанію, необхі-дно с ласти медіаплан, тобто вибрати засоби масовоїінформації (телебачення, азети, радіо), в я их поширю-ватиметься ре ламне повідомлення, визначити частотйо о появи. Усім цим займається менеджер з медіапла-н вання, я ом необхідно добре знати ЗМІ, ре ламова-ний товар і йо о споживачів. Він повинен вміти розрах -вати вартість ре ламної ампанії, а та ож її приб т овість.
Необхідні професійні я ості: точність, раціо-нальність, навич и аналіз та синтез , любов до цифр,міння вибрати ращі розцін и на розміщення ре лами,знання баз даних Gallup і/або Comcon.
Існ є та ож ряд інших ва ансій, подібних за обов’яз-ами і потрібними вимо ами. Це менеджери із зал -чення ре лами та ре ламодавців.Необхідніпрофесійнія ості: енер ійність, пере онливість, вміння нала одж -вати онта ти і вести пере овори, знання розціно .
Незалежно від то о, працюєте ви вже в сфері ре -лами або тіль и приймаєте рішення, важливо пам’я-тати, що ре лама - динамічна ал зь і можливостейшвид о о прос вання т т наба ато більше. Що дляцьо о потрібно? Я оворить один з найбільш визна-нихфахівців в області ре ламиДевід О ілві, треба “ста-ти найінформованішою людиною в а ентстві по за рі-пленом за вами замовленню”. “Працювати в два разибільше, ніж інші... робити хороші презентації... писатиодн хорош статтю щоро ”.
рейтин ів мож ть сл жити од-ним з орієнтирів при оцінці ВНЗ,але варто зверн ти ва і на ба-ато інших ритеріїв.
ПРО ЩО ГОВОРИТЬПРОХІДНИЙ БАЛ?
Найхара терніший стереотипмислення - най ращі ВНЗ маютьнайвищі прохідні бали. На-справді, прохідні бали форм -ються ожним ВНЗ індивід аль-но, залежно від іль ості поданихвід абіт рієнтів до ментів набюджетні місця. Висо ий про-хідний бал може сл жити по аз-ни ом престижності ВНЗ. Про-стіше аж чи, свідчити про те, щона без оштовне навчання в цьо-м ВНЗ із цієї спеціальності пре-тенд є ба ато охочих. Та , осві-та в та ом навчальном за ладіарант є отримання дипломапрестижно о ВНЗ. Але зовсім нефа т, що в цьом ВНЗ є все не-обхідне с часне обладнання,створені омфортні мови длянавчання, працюють най ращіви ладачі, відмінно ор анізова-ний час після занять і, саме о-ловне, що ви отримаєте баз о-рисних пра тичних і теоретичнихзнань, я і арант ють вдале пра-цевлашт вання надалі. Та що неварто наперед з передженнямставитися до ВНЗ з невисо импрохідним балом. Навчання в
Çà ìàòåð³àëàìèwww.ubo.ru
На сьо однішній день існ є досить широ ийвибір ВНЗ. Можливість навчання том чи іншомВНЗ залежить від рез льтатів ЗНО абіт рієнта, се-редньо о бал атестата та фінансової спромож-ності йо о бать ів. Володіючи інформацією пропрохідні бали ВНЗ і вартістю навчання в них, абі-т рієнти мож ть оцінити свої шанси на спішнийвст п. Робити роз мний вибір має сенс, врахов -ючи цілий ряд об’є тивних по азни ів і фа тів.
ЧИ ВАРТОДОВІРЯТИ РЕЙТИНГАМ?
У за ордонній пра тиці по азни ом престиж-ності та привабливості навчально о за лад тра-диційно сл жать рейтин и ВНЗ. Вони дозволяютьорієнт ватися на он ретні фа ти, а не тіль и наре лам або д м и представни ів ВНЗ.
Кер ватися рейтин ами вітчизняних ВНЗ привст пі ще не стало поширеною пра ти ою середабіт рієнтів. Неабия ою мірою це пов’язано з тим,що існ ючі рейтин и с ладаються за абсолютнорізними ритеріями. Крім то о, єдиних офіційнихрейтин ів ВНЗ (я державних та і приватних)пра тично не існ є, хоча о ремі омпанії періо-дично п блі ють свої дослідження.
Одними з найбільш по азових прийнято вва-жати рейтин и ВНЗ, в я их одним з оловних ри-теріїв оцін и є дані про подальше працевлашт -вання вип с ни ів та їх заробітн плат . Але в на-ших мовах робити подібні рейтин и досить с лад-но. Вели а частина вип с ни ів з дипломами провищ освіт не працює за отриманою ВНЗ спец-іальністю. Та що пов’яз вати їх доходи з отрима-
ба атьох з них та ож обіцяє чи-мало перева і дає можливістьвст пити навіть тим, хто з тих чиінших причин не може похвали-тися вражаючими рез льтатамиЗНО.
ДЕРЖАВНИЙЧИ ПРИВАТНИЙ?
Поширена д м а про те, щопри виборі освітньої станови не-одмінно треба віддавати перева-
державним ВНЗ. Але навіть,я що ви дотрим єтеся найбільшонсервативних по лядів, не вар-то д мати, що рівень професорсь-о-ви ладаць о о с лад і я істьнавчання висо і тіль и в держав-них ВНЗ.
За останні 2 0 ро іввітчизняній вищій ш олі відб -лися значні зміни. Том недер-жавні ВНЗ з ба атьох позиційс ладають ідн он ренціюдержавним.
Крім то о, недержавні ВНЗмають здатність швидшепідлашт ватися під постійномінливі вимо и рин праці.
Плата за навчання мотив єст дента серйозно і відповідальноставитися до занять зі сво о боі вима ати я існої та повноцінноїосвіти з бо ВНЗ.
Недержавні ВНЗ, що маютьліцензію на право здійснення осв-ітньо о процес та а редитацію,реаліз ють про рами навчання зподальшою видачею дипломівдержавно о зраз а.
На сьо одні низ а раїнсь их ніверситетів входять доміжнародних світових рейтин ів. Про це травні під час про-ведення брифін в рядовом прес-центрі розповів Міністросвіти і на и, молоді та спорт Дмитро Табачни .
Та до перелі най ращих вищих навчальних за ладівсвіт , одно о із найбільш авторитетних і широ о цитованихміжнародних рейтин ів вищих навчальних за ладів QS WorldUniversity Rankings, війшли два раїнсь і ніверситети - До-нець ий національнийніверситет і Націо-нальний технічний ні-верситет У раїни “Киї-всь ий політехнічнийінстит т”.
До РейтинWebometrics, с ладено оІспансь ою оролівсь оюрадою з питань на и,я ий оцінює представленість ніверситетів Інтернет-про-сторі, та ож потрапили раїнсь і ніверситети. Рейтин охоп-лював 20 тис. світових навчальних за ладів. До ньо о вій-шли: НТУУ “Київсь ий політехнічний інстит т”, Національ-ний ніверситет “Львівсь а політехні а”, Національнийпеда о ічний ніверситет ім. Дра оманова, Національ-ний авіаційний ніверситет, Київсь ий національний ні-верситет імені Тараса Шевчен а.
Національний технічний ніверситет У раїни “Київсь-ий політехнічний інстит т” та Національний ніверси-тет “Львівсь а політехні а” та ож війшли до сотні най-ращих ніверситетів Східної Європи. “Д маю, що це лишепочато і наші ніверситети надалі б д ть займати достойнімісця світових рейтин ах”, - заявив Дмитро Табачни .
Міністр та ож запевнив прис тніх: “Б демо продовж ва-ти боротьб за входження раїнсь их ВНЗ і до інших пре-стижних світових рейтин ів”. Напри лад, Шанхайсь омрейтин оловними вимірами в оцінюванні є обся фінанс -вання або ніверситетсь ий бюджет, наявність нобелівсь ихла реатів серед ви ладачів та вихованців ВНЗ та інде с цит -вання на ових праць вчених і ви ладачів ніверситет .
11 травня цьо о ро оп блі овано дослідження Мельб рн-сь о о ніверситет (Австралія) щодо визначення най ращихсистем вищої освіти світі, під отовлене р пою дослідни ів.У дослідженні представлено рез льтати порівняння системвищої освіти світі.
“У раїна потрапила в ТОП-25 най ращих раїн світ дляздоб ття вищої освіти. Це досить висо ий рез льтат, томщо, с ажімо, 24-т позицію займає Іспанія, 26-т - Чехія. Хочпід реслити, що жодна з держав Східної Європи до ТОП-25не потрапила”, - зазначив Міністр.
Та ож Міністр додав, У раїна війшла до 10 держав-лідерів ал зі міжнародної освіти. Саме за останні ро испостері ається стій а тенденція щодо збільшення онтин-ент іноземців, я і здоб вають вищ освіт в У раїні. Насьо одні в У раїні навчається близь о 55 тис. іноземців із137 раїн світ .
www.mon.gov.ua
НАЙГОЛОВНІШІ АРГУМЕНТИАбіт рієнти нерід о недооцінюють або переоціню-
ють свої таланти і можливості , а іноді й просто не мо-ж ть сформ лювати власні пра нення і цілі . В цій си-т ації завдання бать ів допомо ти майб тньом ст ден-т зробити правильний вибір спеціальності та ВНЗ .
Я і ж ар менти мож ть оворити на ористь на-вчально о за лад і на я і моменти треба об ’є тивноорієнт ватися при виборі ВНЗ?
Е ономічні:◊ рівень майб тньої заробітної плати;◊ рівень стипендії в процесі навчання;◊ можливість зниження оплати (напри лад, в залеж-
ності від рез льтатів навчання) ;◊ без оштовність або піль овий порядо придбання
різних посл (медично о обсл ов вання, відпочин-, отримання додат ових знань і спеціалізації та
ін. )Соціальні:◊ майб тній висо ий професійний і соціальний ста-т с;◊ ромадсь е визнання;◊ престижність навчально о за лад ;◊ поп лярність на ово-педа о ічних адрів.Перспе тиви міжнародних інтеле т альних
зв’яз ів:◊ можливість спіл вання з іноземними ст дента-ми та ви ладачами;◊ навчання та проходження пра ти и за ордоном;◊ міжнародне визнання диплома освітньої стано-ви або отримання відраз двох дипломів (вітчизня-но о і іноземно о) ;◊ відповідні можливості працевлашт вання.Ор анізація освітньо о процес та йо о забез-
печення:◊ висо ий рівень знань;◊ пріоритет а тивних методів навчання;◊ індивід альний підхід до ст дентів;◊ можливості особисто о вибор про рам, рсів що
вивчаються, часть в їх форм ванні;◊ рівень адрово о, навчально-методично о, бібліо-
течно о, про рамно о, технічно о, ом ні аційно озабезпечення;
◊ можливості льт рно о і професійно о зростання,самовираження в на ці та творчості , дозвілля і
відпочино , вирі-шення інших про-блем особистості.
При виборі ВНЗ,в стінах я о о вамналежить здоб ватиосвіт , спеціаль-ність і проводитичимало час , важли-во ретельно роз ля-н ти всі перева и інедолі и. Пам’ятай-те, навіть , я щоваші можливості об-межені, завжди єшанс знайти ВНЗ іфа льтет , де вашізнання оцінять.
СВІТОВІ РЕЙТИНГИПОПОВНИЛИСЯ
УКРАЇНСЬКИМИ ВНЗ
22 ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2012
Методоло ія рейтин врахов є інформацію, отриман в рез ль-таті омпле сних соціоло ічних досліджень, я і визначають не тіль ист пінь відповідності я ості освіти і навчальних про рам вимо амрин праці, але та ож забезпеч ють за альн оцін вишів та имицільовими а диторіями, я роботодавці (вели ий і середній бізнес),вип с ни и раїнсь их вишів (вип с 2006-2011 рр.), роботодавці-е сперти (представни и підприємств, діяльності я их бер ть частьфахівці зазначених напрямів).
Прое т “Компас” б в реалізований за підтрим и провідних е спертівА адемії педа о ічних на У раїни, Дослідниць о о центр “БЕСТ”, Євро-пейсь о о Фонд Освіти, польсь о о фонд “Перспе тиви”.
“Компанія СКМ - один із найбільших роботодавців У раїни, і мия ніхто інший роз міємо, нас іль и спішність бізнес залежить відваліфі ованості та професіоналізм співробітни ів омпанії. Рей-тин ВНЗ “Компас” - внесо СКМ розвито і підвищення я остіраїнсь ої вищої освіти, про омент вала Наталя Ємчен о, Дире -
тор зі зв’яз ів із ромадсь істю та ом ні ацій СКМ. - Прое т б ло
зад мано я інстр мент, що допоможе абіт рієнтам правильно обра-ти спеціальність і виш для отримання най ращої освіти і поб довиспішної ар’єри в майб тньом , і ми пере онані, що “Компас” спі-шно справляється з поставленим завданням, і саме том ми прийня-ли рішення про необхідність проведення п’ято о рейтин ”.
ЗАГАЛЬНИЙ РЕЙТИНГ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ “КОМПАС-2012”Най ращі ВНЗ рейтин “Компас-2012”
1. Національній технічний ніверситет У раїни “Київсь ий політехніч-ний інстит т”2. Київсь ий національний ніверситет імені Тараса Шевчен а3. Національний ніверситет “Києво-Мо илянсь а а адемія”;Державний вищий навчальний за лад “Національний е ономічнийніверситет імені Вадима Гетьмана”
4. Університет “Львівсь а політехні а”5. Київсь ий національний ніверситет б дівництва і архіте т ри
Сильні і слаб і сторони п’ятір и най ращих вищих навчальних за ладів У раїниÁ à ë ³
ì ³ñö å âз àг .
ð å é ò è í гó
В Н З М ³ñ ò î С è ë ü í ³ ñò î ð î í è С ë à á ê ³ ñ ò î ðî í è
1
(9 0á à ë ³â )
Í à ö ³î í à ëü í è éò åõ í ³÷ í è éó í ³â åð ñ è ò åò Ó ê ð à ¿í è« Ê è ¿â ñü ê è éï î ë ³òåõ í ³÷ í è é³í ñ òè òó ò »
Ê è ¿â Î ò ð è ì àâ í àé âè ù ³ î ö ³í ê è ÿ ê î ñ ò ³ î ñ â ³òè ç³ ñ òî ð î í è ð î á î òî äà â ö ³â çóñ ³º ¿ êð à¿í è ;Í à ä à º âè ñî ê è é ð ³â åí ü ï ³ä ãî ò î â ê è ô àõ ³â ö ³â :- ³í æ åí åð í î -ò åõ í ³÷ í è õ ñ ï åö ³àë ü í î ñ òåé ;- ç ³í ô î ð ì àö ³é í è õ ò åõ í î ë î ã³é .Ì àº í à é ê ð à ù ³ ï î ê à çí è ê è ñ ï ³âï ð à ö ³ ³ ç ê î ì ï à í ³ÿ ì è -ð î áî òî ä àâ ö ÿ ì è .
Ì à º â ³ä í î ñí î ñ ë à áø ³ ï î çè ö ³¿ çàð ³â í åì ï ³ä ãî òî â êè ô àõ ³âö ³â á ³ çí åñ -åê î í î ì ³÷ í è õ , ³ î ñ î á ë è â î -þ ð è äè ÷ í è õ ñ ï åö ³à ë ü í î ñ òåé .
2
(8 3áà ë è )
Ê è ¿â ñü ê è éí à ö ³î í à ë ü í è éó í ³â åð ñ è ò åò ³ì åí ³Ò à ð àñ à Ш åâ ÷ å í ê à
Ê è ¿â Î ò ð è ì àâ í àé âè ù ³ î ö ³í ê è ÿ ê î ñ ò ³ î ñ â ³òè ç³ ñ òî ð î í è ï ð î â ³ä í è õê î ì ï àí ³é -å ê ñ ï åð ò ³â òà â è ï ó ñ ê í è ê ³â ;Ï ð î ï î í ó º â è ñ î êè é ð ³â åí ü ï ³äã î òî â ê è ô àõ ³âö ³â :- á ³çí å ñ-å ê î í î ì ³÷ í è õ ñ ï åö ³àë ü í î ñò åé ;- þ ð è äè ÷ í è õ ñï åö ³à ë ü í î ñ òåé ;- ³í ô î ð ì àö ³é í è õ ò åõ í î ë î ã ³é .Ì àº í åï î ãà í î í àë àã î ä æ åí ó ñ ï ³â ï ð à ö þ ³ç ê î ì ï àí ³ÿ ì è -ð î áî òî ä à âö ÿ ì è .
Í è æ ÷ è é ð ³â åí ü ï ³ä ãî òî âê èñ ï å ö ³àë ³ñò ³â ³í æ åí åð í î -ò åõ í ³÷ í è õñ ï å ö ³àë ü í î ñ òå é .
3
(4 3áà ë è )
Í à ö ³î í à ëü í è éó í ³â åð ñ è ò åò« Ê è ºâ î -Ì î ãè ë ÿ í ñü ê àà ê à äå ì ³ÿ »
Ê è ¿â Î ò ð è ì àâ ä î ñ è òü â è ñ îê ³ î ö ³í ê è çà ãà ë ü í î ¿ ÿ ê î ñò ³ î ñ â ³òè ³ï ³äã î òî âë å í î ñò ³ â è ï ó ñ ê í è ê ³â ä î ð î áî òè â ê î ì ï à í ³ ¿ ç ³ ñ òî ð î í èï ð î â ³ä í è õ ê î ì ï à í ³é -åê ñ ï å ð ò ³â ;Ï ð î ï î í ó º õ î ð î ø è é ð ³â åí ü ï ³ä ãî ò î â êè ô à õ ³â ö ³â á ³çí åñ -åê î í î ì ³÷ í è õñï åö ³àë ü í î ñ òåé .Ì àº í åï î ãà í ³ ï î ê àçí è ê è ñ ï ³â ï ð àö ³ ³ ç ê î ì ï à í ³ÿ ì è -ð î áî òî ä à âö ÿ ì è .
ª í åä óæ å ï î ï ó ë ÿ ð í è ì ñå ð å äð î á î òî ä à â ö ³â í àçàã àë ü í î í àö ³î í à ëü í î ì ó ð ³â í ³ ;Ç à í à ï ð ÿ ì ê à ì è ï ³ä ãî òî âê è , í à çàã àë .ä åù î ã³ð ø ³ î ö ³í ê è î òð è ì àë è :- ï ³ä ãî ò î â ê à ô àõ ³â ö ³â þ ð è ä è ÷ í è õñ ï å ö ³àë ü í î ñ òå é ;- ï ³ä ãî ò î â ê à ô àõ ³â ö ³â ó ñ ô åð ³ ²Ò .
3
(4 2áà ë è )
Ê è ¿â ñü ê è éí à ö ³î í à ë ü í è éå ê î í î ì ³÷ í è éó í ³â åð ñ è ò åò ³ì åí ³Â àä è ì à à åò ü ì àí à
Ê è ¿â Ï ð î ï î í ó º ä ó æ å âè ñ î ê è é ð ³â åí ü ï ³ä ãî òî â ê è ô à õ ³âö ³â á ³ çí åñ -åê î í î ì ³÷ í è õ ñï åö ³à ë ü í î ñ òåé , î ñ î á ë è â î - çà î ö ³í ê à ì è ð î á î òî ä à â ö ³âç ó ñ ³º ¿ Ó ê ð à ¿í è .Ì àº í åï î ãà í ³ ï î ê àçí è ê è ñ ï ³â ï ð àö ³ ³ ç ê î ì ï à í ³ÿ ì è -ð î áî òî ä à âö ÿ ì è .
Ç à í à ï ð ÿ ì ê à ì è ï ³ä ãî òî âê èð î á î òî ä à â ö ³ ä î ñ è òü í åâè ñ î ê î ¿ä óì ê è ï ð î :- ï ³ä ãî ò î â ê ó ô à õ ³â ö ³â þ ð è ä è ÷ í è õñ ï å ö ³àë ü í î ñ òå é ;- ï ³ä ãî ò î â ê ó ô à õ ³â ö ³â ç³í ô î ð ì àö ³é í è õ ò åõ í î ë î ã ³é
4
(3 6 áà ë ³â )
Í à ö ³î í à ëü í è éó í ³â åð ñ è ò åò« Ë ü â ³âñ ü ê àï î ë ³òåõ í ³ê à »
Ë ü â ³â Ä î ñè òü â è ñ î ê ³ î ö ³í ê è ð î áî òî ä à âö ÿ ì è çà ãà ë ü í î ¿ ÿê î ñ ò ³ î ñ â ³òè ³ï ³äã î òî âë å í î ñò ³ â è ï ó ñ ê í è ê ³â ä î ð î áî òè â ê î ì ï à í ³ ¿;Ä î ñò àò í ü î âè ñî ê è é ð ³â åí ü ï ³ä ãî ò î â êè ô àõ ³â ö ³â :³í æ å í å ð í î -òå õ í ³÷ í è õ ñ ï åö ³à ëü í î ñò åé ;³í ô î ð ì àö ³é í è õ òå õ í î ë î ã ³é ;àð õ ³òåê òó ð í î -á óä ³âå ë ü í è õ ñ ï åö ³à ë ü í î ñò åé .Ì àº í åï î ãà í ³ ï î ê àçí è ê è ñ ï ³â ï ð àö ³ ³ ç ê î ì ï à í ³ÿ ì è -ð î áî òî ä à âö ÿ ì è .
- Ì àº ñ ë à áø ³ ï î çè ö ³¿ çà ð ³â í åìï ³ä ãî òî âê è ô à õ ³âö ³â á ³çí åñ -åê î í î ì ³÷ í è õ ñ ï å ö ³àë ü í î ñ òå é .
5
(3 0á à ë ³â )
Ê è ¿â ñü ê è éí à ö ³î í à ë ü í è éó í ³â åð ñ è ò åòá ó ä ³â í è ö òâà ³à ð õ ³ò åê òó ð è
Ê è ¿â  â àæ à º òü ñÿ í àé ê ð àù è ì çà ï ³ä ãî ò î â ê î þ ô à õ ³â ö ³â àð õ ³ò åê ò óð í î -áó ä ³â åë ü í è õ ñ ï åö ³à ë ü í î ñ òå é .Ì àº í åï î ãà í ³ ï î ê àçí è ê è ñ ï ³â ï ð àö ³ ³ ç ê î ì ï à í ³ÿ ì è -ð î áî òî ä à âö ÿ ì è
Í åá àã àò î ï î çè òè âí è õ â ³ä ãó ê ³â çàï ³ä ãî òî âê î þ ô à õ ³â ö ³â :-á ³ çí å ñ-åê î í î ì ³÷ í è õ ï å ö ³à ë ü í î ñ òåé ;- ³í æ åí åð í î -ò åõ í ³÷ í è õñ ï å ö ³àë ü í î ñ òå é ;- ó ñ ô åð ³ ²Ò .
23ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2012
РЕЙТИНГ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВУКРАЇНИ ЗА НАПРЯМКАМИ ПІДГОТОВКИ
Найсильніші ВНЗ за під отов ою фахівців бізнес-е ономічнихспеціальностей (перші 5 місць із 10-ти)
РЕГІОНАЛЬНІ РЕЙТИНГИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬ-НИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ
Найсильніші ВНЗ Західно о ре іон
Найсильніші ВНЗ за під отов ою фахівців юридичних спеціальностей(перші 5 місць із 10)
Найсильніші ВНЗ за під отов ою фахівців з архіте т рно-б дівельнихспеціальностей (перші 5 місць із 10-ти)
Найсильніші ВНЗ за під отов ою фахівців з інформаційних техноло ій(перші 5 місць із 10-ти)
Найсильніші ВНЗ за під отов ою фахівців з інженерно-технічнихспеціальностей (перші 5 місць із 10-ти)
Çà ìàòåð³àëàìèwww.yourcompass.org
Від реда ції: П блі ацією цьо орейтин ми ще раз хотіли зверн тива абіт рієнтів на те, що при виборіпрофесії необхідно являти, нас іль изатреб ваною вона виявиться до мо-мент завершення освіти, а дипломВНЗ, я ий ви за інчили - он ренто-спроможним на рин праці.
- Ваня, начнем с то о, что Вас можно по-здравить с воплощением преслов той амери ан-с ой мечты...
- Почем амери анс ой? У раинс ой! ( лыбает-ся)
- Да, просто проделать п ть из села Калино-во до первых нопо страны - это та ой рывопо-амери анс и. Се одня, о лядываясь назад,невозможно не спросить, а посетила идея по-частвовать в шо ?
- Увидел ре лам , а все, по телевизор . Сна-чала, с аж честно, не решился. Но я, та ой чело-ве , что везде ищ а ие-то зна и. Слава Бо , отт -да мне их посылают ( ивает вверх и смеется). Вот ясмотрел “1+1” и даже начал засыпать, в пол дреме,и т т идет ре лама тренеров, б дто зов т тебя. Яслыш с возь сон, а Р слана оворит: “Мені по-трібен ти”. Я та просыпаюсь: “Н , хорошо” (смеет-ся). Потом собственно, опять же, ни на что не рас-считывая, я по оворил с родителями, они поддер-жали меня. Дома Интернет плохой - заяв отправ-лять сложно. Но я с азал, что ни да не поедем.Если пол чится, то - да, если нет - то не с дьба. Тампроценты были малень ие, что пол чится.
- На просл шивании Вам оберн лись сра-з все четыре тренера. Есть версия, что Вы выб-рали Арбенин по олос ? Это правда?
- Н , нес оль о фа торов было. Во-первых, ееолос очень похож на олос мое о перво о препода-вателя по м зы альной ш оле. Опять же я посчитал,что это зна . Второй фа тор... Опять же я ни на чтоне рассчитывал, мне в жизни хочется разнообра-зия. И я понимал, что если Диана повернется о мне,то б дет весело, не с чно б дет.
- В одном из Ваших последних интервью япрочитала, что Арбенина неоднозначно отзыва-ется, поддер ивает, подзадоривает. Ка изна-чально межд вами с ладывались отношения?
- Сейчас нормально. Она просто очень тон ийпсихоло и во время прое та она меня постоянно“на ачивала”, “на р чивала”, оворила а ие-то та-ие слова, оторые мне делали больно. После про-е та потом же она оворила: “Ты не обижайся, про-сто, о да ты злой, работаешь л чше”.
- Понятное дело, что всеэти астин и, выст пления -это очень морально, физичес-и, психоло ичес и тяжело.Что придавало силы, что под-держивало, помо ало не оп с-ать р и, идти дальше, невзирая ни на что?
- Я же оворил в одном ин-тервью, что я адреналиновыйнар оман. Сцена и поддержива-ет. Желание выйти т да еще раз- оно о рыляло.
- Знаю, что дома была ст -дия...
- Сейчас она же в Киеве...- ...Давно м зы ой, я та
понимаю, занимаетесь, с дет-ства?
- В м зы альн ю ш ол я по-шел в 6 лет. Меня т да б валь-но насильно мама отвела. Мнежасно не нравилось, можно с а-зать занимался из-под пал и.Года два меня терпела препода-ватель, было очень тр дно, а по-том, о да же начало пол чат-ся, я понял, что хоч этим зани-маться.
- Се одня, после онтра -та с Universal Music, есть же-лание всю жизнь связать см зы ой или все-та и естьдр ие планы, виды на жизнь?
- Подписание онтра та ни-а им бо ом вообще... Я же из-начально по жизни определился- я м зы ант... онтра т ... Онтоль о означает, на а их я сце-нах б д петь.
- Со слов ваше о продю-сера (Ев ений Ст п а - прим.авт.) я та поняла, что жепри отовлен почти альбом...
- Мы считали, что он отов. Унас был а ой-то план. Записа-ли, посл шали и решили, что онеще не отов, решили записатьпар песен.
- В альбоме одна Ваша ав-торс ая песня...
- Нет, две...- Но Вы все-та и больше
исполнитель, не омпозитор.Или а Вы себя позициони-р ете?
- Н , я точно не штамп юпесни. Н , вот сейчас я еще однпесню написал, может она дажетретья войдет в альбом. Оно а -то приходит. Я после прое тана чился более-менее онтро-лировать свои эмоции и на чил-ся направлять их в правильноер сло. Написание песни - оно таи происходит. Ты просто своиэмоции, свое д шевное состоя-ние должен перелить в м зы ...
- ...Интерпретировать,с блимировать?
- Да. Мне очень хочется, вота Диана, петь свои песни, что-бы донести то, что ты хочешьс азать.
- Кстати, Вы с ней спели“Ты дарила мне розы”. Этолюбимая песня из ее репер-т ара?
- Н , о да я шел на прое т,я знал толь о эт песню Дианы.Сейчас меня мно о песен ее вна шни ах. Н , честно полюбилее творчество, хотя раньше...Язнал, что есть Диана, есть “Ноч-ные снайперы”, есть а ие-тотам хиты них...
- У Вас же есть опыт“звёздных д этов”. Хотелось
Âàíÿ Ãàíçåðà - ÿðêèé îáðàçåö òîãî, ÷òî ïðè-íÿòî íàçûâàòü “self-made”. Îí, õóäðóê êëóáà â ñåëåÊàëèíîâî, ïðîñòî íàîáóì îòïðàâèë çàÿâêó íà ó÷à-ñòèå â øîó “Ãîëîñ êðà¿íè” - è â îäíî÷àñüå êðóòîèçìåíèë ñâîþ æèçíü. Áåçóñëîâíî, êîëîññàëüíûå óñè-ëèÿ ìíîæåñòâà ëþäåé ïîìîãëè Âàíå âçìûòü ê âû-ñîòàì âñåíàðîäíîãî ïðèçíàíèÿ, íî, èçíà÷àëüíî,òîëüêî åãî âåðà â ñâîè ñèëû, çäîðîâûé àçàðò è ñèëàäóõà çàæãëè â íåì “çâåçäó”.
ÁåñåäîâàëàÎëüãà Ãîëîâèíà
Âàíÿ Ãàíçåðà:Âàíÿ Ãàíçåðà:Âàíÿ Ãàíçåðà:Âàíÿ Ãàíçåðà:Âàíÿ Ãàíçåðà:“Òû â ñèëàõ èçìåíèòü“Òû â ñèëàõ èçìåíèòü“Òû â ñèëàõ èçìåíèòü“Òû â ñèëàõ èçìåíèòü“Òû â ñèëàõ èçìåíèòü
бы с ем-то еще спеть в б д щем?- Я вот а -то д мал же над этим
вопросом. Из наших раинс их - с Та-исией Повалий, с Ириной Билы .
- А стиль м зы и Вам а ой боль-ше импонир ет?
- Я, в принципе, на прое те э спе-риментировал. И в альбоме солян а. Яа посл шаю, д маю: “Боже...” ( лыба-ется). К пишь а ой-то альбом, Ва ар-ч а меня последний. Видишь, тамодин стиль, челове же определился,собственно, по жизни...
- Н , Вы же по а в поис е себя...- Да, я все да в поис е. В принципе,
мне нравится. И д маю, дальше б дпродолжать. У меня в альбоме есть адис о, а ро , та и просто поп.
- Та -с, Ва арч , а что еще зв -чит в плеере?
- Разное... “Scorpions”, например.Ой, всё сл шаю, даже реп. Я с ордос-тью мо с азать, что я меломан: от Баха,Шопена до р ппы “Ария”. Н и еще одинфа тор, почем я пошел Диане, что всямоя юность прошла под ассетные ма -нитофоны, под Цоя, “Арию”, “Scorpions”,всех этих ро еров. Знаете, это запахюности а ой-то, запах эстрады. Хотяв творчес ом плане все да ровнялся наАле сандра Пономарева. Я из тех маль-чи ов, для оторых он – эталон, ото-ром н жно стремиться.
- Гл по, наверное, спрашивать омирах, н Диана, Пономарев, но,
возможно, есть то-то из “вели их”,чей пример особенно вдохновляет?
- Не знаю, может быть, Алла П а-чева. Она сама себя сделала. Вот телюди, оторые...
- Сильные?- Сильные, да...Я просто др ой...- Давайте же же по оворим не о
Ване-исполнителе, а о Ване-челове-е. Что Ваня больше все о ценит влюдях, а ие дев ш и нравятся..?
- В принципе, не хочется оворитьа ие-то банальности, а “В онта те”,есть стат с “доброта и честность, семьяи дети” ( лыбается). Не знаю, преждевсе о, ис ренность и вот, что мне нра-вится в Диане, и, вообще нас в оман-де, все ис ренне относились др др -и все да оворили правд . Честность...
- Под пает?- Да, потом что все да, а ая она
бы не была, все да хочется сл шатьправд о себе. И ты понимаешь, что тыможешь смело с азать правд . И тебяпойм т, что ты хочешь во бла о, а ненавредить.
- Наверня а, следили за вторымсезоном “Голоса раїни”. Были фа-вориты? Может, Нил фар, с оторойспели?
- Нил фар мне понравилась с само-о начала. Та сл чилось, что я не виделто о эфира, де она пела на “слепых”просл шиваниях. Я же приехал в Киеви пересматривал это всё в Интернете. Яобычно делаю а ие-то там дела по вар-тире и на фоне сл шаю исполнителей...
- Тоже свое о рода “слепое” про-сл шивание?
- Да. Вот с Нил фар я раз посл -шал, а потом захотелось посмотреть,то же это. Я сел близ о монитор ,внимательно смотрел. Она очень по-ющая и очень расивая дев ш а. У нееочень большой шанс остаться на нашейсцене, потом что та их, а она, я дажене вспомню.
- В одном из интервью я “под-смотрела”, что, о азывается, на про-е те произошло не ое “историчес-ое” зна омство с дев ш ой, ото-рая Вам очень понравилась. Продол-жается это “зна омство”? Во что-топереросло?
- У нас был очень б рный роман. Япотерял олов . Потом, о азалось, чтодва э оиста не мо т жить вместе ( лы-бается). Мы расстались.
- Н , это ж, наверное, хорошийтолчо творчеств ?
- Н да...вот песня и родилась. Она,не знаю, войдет-не войдет в альбом. Ноя, в любом сл чае, ее а -то вып щ ,может в ачестве демо, люди ее обяза-тельно слышат. Она называется “Мнебы спеть, да та , чтобы со реться теп-лом слезы твоих бездонных лаз”...
- Без мно расиво, онечно...м -зы а, творчество... А роме это о,есть а ие-то влечения, хобби? Чемзанимаетесь, о да появляется сво-бодное время? Если оно, онечно,есть.
- Сейчас есть время. С аж честно иот ровенно, я не очень за р женный ар-
тист. Волна поп лярности была после“Голоса...”. Я реально был востребован,н с ажем та , после Ново о ода. Сей-час я рассчитывал, что выйдет альбом иб дет еще больше. Н , по райней мере,выйдет альбом.
- Та , это ж “рас ач а”, простовремя набрать разбе ...
- Да ( ивает). А вообще, я - ф тболь-ный болельщи . Я, собственно, о даотправлял ан ет , за р зил свое демо изнал, что оно б дет отправляться часадва. Я пошел смотреть ф тбол. Кажет-ся, “Шахтер” с ем-то и рал, с “Барсе-лоной” вроде. Выи рали - и я в хорошемнастроении подхож а раз омпью-тер ...
- Опять та и зна и, там победа,т т - победа? ( лыбаюсь)
- Да, и я смотрю, что на э ране:“Ваша заяв а принята”. Н , д маю: “хо-рошо”... И ле спать...(смеется). Та чтоф тбол. Еще шахматы, рыбал а. Прав-да, давно не был, вот сейчас может до-мой отп стят.
- На прощание, что Вы можетепожелать с высоты свое о опытанашим читателям, чтобы верить всебя и идти своим п тем, не свора-чивая. К да обращаться, во что ве-рить, что себе оворить? ( лыбаюсь)
- Ни о да себе ниче о не оворил илюдям не совет ю. Просто, если ты ис-ренне чем-то занимаешься, то делайэто. Ис ренне для себя решить, что тыотов этим заниматься всю жизнь, то -да пол чится, а если ты а -то чем-тозанимаешься и ты не верен, что тебяпол чится, то да, д маю, л чше все-та инайти др ое занятие, др ое дело и доонца же своей жизни. Я д маю, этосамое лавное. А то, что ты б дешь о-ворить себе: “ тебя все пол чится”... Язнаю мно их людей, оторые с жасомходят на работ , и это мне ажется а -то нечестно перед самим собой. Ты -здоровый челове , ты в силах изменитьсвою с дьб , ты сам ее делаешь...
Послесловие. О ромная телеа -дитория с замиранием сердца от-слеживала выст пления Ганзеры нашо . Сопереживание было особен-но пронзительным из-за плохо озрения исполнителя. Это, наверня-а, о раничивало постанов и номе-ров, “подтачивало” морально... Нознающий Рэй Чарльз хорошо заме-тил: “Зрение - оно тебя в созна-нии”. Ваня пел в черных оч ах, ноза лядывал в д ш .
Аспірант ра і до торант ра є формами під о-тов и на ово-педа о ічних та на ових адрів вищоїваліфі ації.
Аспірант ра і до торант ра від ривається привищих навчальних за ладах третьо о або четверто орівнів а редитації і прирівняних до них за ладах після-дипломної освіти (далі - вищі навчальні за лади),на ових становах, я і мають висо о валіфі ованіна ово-педа о ічні та на ові адри, с часн на о-во-дослідн , е спериментальн та матеріальн баз .
До аспірант ри на он рсній основі приймаютьсяособи, я і мають вищ освіт і валіфі ацію спеціалі-ста або ма істра.
На лінічні афедри, відділи та лабораторії ви-щих навчальних за ладів медично о профілю, а та ожмедичних на ових станов до аспірант ри прийма-ються особи, я і на час вст п мають не менше двохро ів стаж роботи лі арем після за інчення інтерна-т ри, лі арсь ий фах я ої відповідає на овій спеціаль-ності аспірант ри, або мають валіфі ацію ма істрамедицини. За та ими спеціальностями, я патоло іч-на анатомія, то си оло ія, патоло ічна фізіоло ія, ім -ноло ія і алер оло ія, мі робіоло ія, е оло ія, енети-а, паразитоло ія, мі оло ія, вір соло ія, та на ови-ми спеціальностями та их ал зей, я фармацевтичніна и, профіла тична медицина, приймаються особи,я і мають валіфі ацію спеціаліста та за інчили інтер-нат р з лі арсь о о (провізорсь о о) фах , що відпо-відає фахові аспірант ри.
До до торант ри приймаються особи, я і маютьна овий ст пінь андидата на , на ові здоб т и таоп блі овані праці з обраної на ової спеціальності і я ів змозі на висо ом на овом рівні проводити ф нда-ментальні, пош ові і при ладні на ові дослідження.
Під отов а в аспірант рі і до торант різдійснюється:
1) за рах но :оштів Державно о бюджет У раїни - за держав-
ним замовленням для роботи державном се торінародно о осподарства;
оштів юридичних та фізичних осіб - на мовахонтра т - для роботи державном і недержавномсе торах народно о осподарства;
2) іноземців та осіб без ромадянства на підставі:міжнародних до оворів У раїни;за альнодержавних про рам;до оворів, ладених вищими навчальними за ладами, на овими
становами з юридичними та фізичними особами.Особи, я і раніше пройшли повний рс навчання в аспірант рі або
до торант рі за державним замовленням, а та ож відраховані з неї до-стро ово за вчинення протиправних дій або неви онання індивід ально оплан , не мають права повторно о вст п до аспірант ри і до торант риза державним замовленням.
Вст пни и до аспірант ри або до торант ри подають на ім’я ерівни-а вищо о навчально о за лад , на ової станови та і до менти:
1) заяв ;2) особовий листо з облі адрів;3) списо оп блі ованих на ових праць і винаходів.Аспіранти, я і не мають оп блі ованих на ових праць і винаходів, подають на -ові доповіді (реферати) з обраної ними на ової спеціальності;
4) медичн довід про стан здоров’я за формою N 286- ;5) опіюдипломапро за інчення вищо онавчально о за лад із зазначеннямодер-жаної валіфі ації спеціаліста або ма істра (особи, я і здоб ли відповідн освіт заордоном, - опію нострифі овано о диплома);
6) посвідчення про с ладання андидатсь их іспитів (за наявності с ладених ан-дидатсь их іспитів).
Паспорт та диплом про вищ освіт подаються вст пни ом особисто.При вст пі до до торант ри, рім то о, подаються:1) роз орн тий план дисертації на здоб ття на ово о ст пеня до тора на
(далі - до торсь а дисертація);2) опія диплома про прис дження на ово о ст пеня андидата на ( разі
здоб ття відповідної освіти за ордоном - опія нострифі овано о диплома).Дипломпроприс дженняна ово ост пеня андидатана подається
вст пни ом особисто.Керівни и підприємств, станов і ор анізацій зобов’язані звільнити з
роботи осіб, зарахованих до аспірант ри з відривом від виробництва абодо торант ри, в необхідний для своєчасно о приб ття на навчання термін.Підставою для звільнення з роботи є опія на аз про зарах вання особидо аспірант ри або до торант ри.
Особам, зарахованим за державним замовленням до аспірант риз відривом від виробництва або до торант ри, стипендія призначаєтьсяз дня їх зарах вання, а тим, я і навчаються в аспірант рі або до торант різа онтра том, - відповідно до мов онтра т .
Аспірантам і до торантам мож ть б ти призначені в становлено-м поряд іменні стипендії, засновані на честь видатних діячів на и,льт ри, освіти, ромадсь их діячів, а та ож засновані Президентом У -
раїни, Кабінетом Міністрів У раїни, а та ож держав-ними і недержавними ор анами, підприємствами,становами і ор анізаціями.
Аспіранти або до торанти мож ть б тинаправлені на стаж вання до провіднихвітчизняних і за ордонних на овихцентрів. Витрати, пов’язані з їх відряджен-ням, проводяться з ідно із за онодавствомУ раїни.
ОГОЛОШУЄ ПРИЙОМ ДО ДОКТОРАНТУРИ ТА АСПІРАНТУРИ У 2012 РОЦІ:ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ ГАЛУЗІ НАУКИ “ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ”:
25.00.01 – ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 25.00.03 – ДЕРЖАВНА СЛУЖБА25.00.02 – МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 25.00.04 – МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
ДО АСПІРАНТУРИ ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ ГАЛУЗІ ЕКОНОМІЧНИХ НАУК:08.00.03 – ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ08.00.04 – ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ (З ДЕРЖАВНОГО ТА КОРПОРАТИВНОГО СЕКТОРУ)
Перелі до ментів, я і подають вст пни и:* заява на ім’я президента Національної а адемії
державно о правління при Президентові У раїни;* особова арт а (для державних сл жбовців та поса-
дових осіб місцево о самовряд вання) або особовийлисто з облі адрів (для осіб, я і не переб вають надержавній сл жбі або сл жбі в ор анахмісцево о само-вряд вання);
* три фото арт и розміром 3х4 см;* до овір-направлення станови, я а забезпеч є
працевлашт вання до торанта (аспіранта) після за і-нчення під отов и;
* списо оп блі ованих на ових праць та вина-ходів за встановленим зраз ом; вст пни и до аспі-рант ри, я і не мають оп блі ованих на ових працьі винаходів, подають на ові доповіді (реферати) з
обраної на ової спеціальності;* медична довід а про стан здоров’я за встанов-
леною формою;* опія(-ї) диплома(-ів) з додат ом(-ами) про за-інчення вищо о навчально о за лад й наявністьваліфі ації спеціаліста або ма істра (особи, я і здо-б ли освіт за ордоном, – опію нострифі овано одиплома), засвідчені в становленом поряд ;
* посвідчення про с ладання андидатсь их іспитів(за наявності с ладених андидатсь их іспитів);
* опія тр дової ниж и, засвідчена в становлено-м поряд ;
* опія паспорта, засвідчена в становленом по-ряд ;
* прото ол співбесіди на афедрі за встановленоюформою.
Крім то о, вст пни и подають:а) до аспірант ри – ре омендацію Вченої ради
вищо о навчально о за лад (фа льтет ) (дляосіб, ре омендованих для вст п безпосередньопісля за інчення вищо о навчально о за лад );б) до до торант ри – роз орн тий план до -
торсь ої дисертації та опію диплома про на о-вий ст пінь андидата на ( разі здоб ття відпо-відної освіти за ордоном – опію нострифі ова-но о диплома).Паспорт, диплом про вищ освіт та диплом
про прис дження на ово о ст пеня андидатана подаються вст пни ом особисто.Працевлашт вання вип с ни ів забезпеч єть-
ся становами, я і видають до овори-направлен-ня.
До менти до до торант ри та аспірант ри Національної а адемії державно о правління при Президентові У раїниприймаються з 1 по 30 вересня 2012 ро за адресами:
Національна а адемія державно о правління при Президентові У раїни (м. Київ) www.academy.gov.ua03057, м. Київ, в л. Ежена Потьє, 20, . 308; тел. (044) 456-53-18, [email protected]
Дніпропетровсь ий ре іональний інстит т державно о правління Одесь ий ре іональний інстит т державно о правління49044, м. Дніпропетровсь , в л. Го оля, 29; тел. (056) 794-58-31 65009, м. Одеса, в л. Ген езь а, 22; тел. (048) 729-76-43Львівсь ий ре іональний інстит т державно о правління Хар івсь ий ре іональний інстит т державно о правління79491, м. Львів, смт Брюховичі, в л. С хомлинсь о о, 16; 61050, м. Хар ів, Мос овсь ий проспе т, 75; тел. (057) 732-14-23тел. (032) 234-64-85
Вст пні іспити до аспірант ри проводяться з 8 жовтня по 9 листопада 2012 роЗарах вання до до торант ри та аспірант ри – з 16 листопада 2012 ро
(набирає чинності з момент оп блі вання в засобах масової інформації)
НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ – ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”
Інстит т веде під отов фахівців рівняба алавр, спеціаліст, ма істр та молодшийспеціаліст.
Під отов а ба алаврів проводиться занапрямами: фінанси і редит, мар етин ,менеджмент, соціоло ія.
С тність цих напрямів:Фінанси і редит - створення, роз-
поділ і ви ористання фінансових рес рсівз метою дося нення висо их рез льтатівдіяльності підприємства. Цей напрям в лю-чає наст пні спеціалізації за професійнимспрям ванням: фінансовий менеджмент,бан івсь ий менеджмент, страховий ме-неджмент. Посади, я і може займати ба-алавр з фінансів: ерівни мало о підприє-мства, омерційний дире тор, фахівець вал зі фінансів і тор івлі, дилер, бро ер,страховий а ент, інспе тор подат овоїсл жби.
Мар етин - забезпечення вип спрод ції та надання посл з рах ваннямвимо рин на основі стан і динамі и по-пит , потреб споживачів. Вип с ни ам при-своюється валіфі ація ба алавр з мар е-
водиться за спеціальностями: менеджментор анізацій, менеджмент зовнішньое оно-мічної діяльності, фінанси та мар етин .Термін навчання для спеціалістів - 1 рі , дляма істрів - 1,5 ро .
В інстит ті ведеться перепід отов а танадання др ої освіти зі спеціальностей:фінанси, менеджмент ор анізацій.
В інстит ті ф н ціон є е ономі о- прав-лінсь ий оледж, я ий от тє фахівців за спе-ціальностями: “ Ресторанне обсл ов вання”,“Комерційна діяльність”, “Фінанси і редит”.
Вип с ни и оледж приймаються доінстит т на 3 рс рівня ба алавр.
В інстит ті ф н ціон є аспірант ра заспеціальністю: “Е ономі а та правлінняпідприємствами” .
тин і він може займати посади: помічниерівни а підприємства, тор овець з обсл -ов вання бізнес та ре лами, техні з пла-н вання, ма лер біржовий, товарознавець,тор івельний бро ер, тор овець омерцій-ний, а ент ре ламний.
Менеджмент - правління діяльністюор анізації та її персоналом з метою прий-няття оптимальних правлінсь их рішеньдля дося нення висо о о рівня доброб т .Спеціалізації: менеджмент зовнішньое оно-мічної, омерційної, отельної, ресторанноїта т ристичної діяльності. Посади, я і можезаймати ба алавр з менеджмент : завід -вач се ції в тор івлі, завід вач виробниц-тва (ресторани, отелі), заст пни завід -вача, інспе тор тор івельний, інспе тор задрів, менеджер отельном оспо-дарстві, менеджер ресторан , менеджер зперсонал .
Соціоло ія - соціально-педа о ічнадіяльність різних соціальних ор анізаці-ях, підрозділах ор анів правління спра-вах сім’ї та молоді.
Під отов а спеціалістів та ма істрів про-
Í À Ï Ð ß Ì È Ï ² Ä Ã Î Ò Î Â Ê È Ô À Õ ² Â Ö ² ÂÍ À Ï Ð ß Ì È Ï ² Ä Ã Î Ò Î Â Ê È Ô À Õ ² Â Ö ² ÂÍ À Ï Ð ß Ì È Ï ² Ä Ã Î Ò Î Â Ê È Ô À Õ ² Â Ö ² ÂÍ À Ï Ð ß Ì È Ï ² Ä Ã Î Ò Î Â Ê È Ô À Õ ² Â Ö ² ÂÍ À Ï Ð ß Ì È Ï ² Ä Ã Î Ò Î Â Ê È Ô À Õ ² Â Ö ² ÂÓ ÊȯÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓÓ ÊȯÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓÓ ÊȯÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓÓ ÊȯÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓÓ ÊȯÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓ
ÏÐÎÔÅѲÉÍÅ ÑÒÀÍÎÂËÅÍÍß Ó ÊÎËÅÄƲ “ÎѲÒÀ”ÏÐÎÔÅѲÉÍÅ ÑÒÀÍÎÂËÅÍÍß Ó ÊÎËÅÄƲ “ÎѲÒÀ”ÏÐÎÔÅѲÉÍÅ ÑÒÀÍÎÂËÅÍÍß Ó ÊÎËÅÄƲ “ÎѲÒÀ”ÏÐÎÔÅѲÉÍÅ ÑÒÀÍÎÂËÅÍÍß Ó ÊÎËÅÄƲ “ÎѲÒÀ”ÏÐÎÔÅѲÉÍÅ ÑÒÀÍÎÂËÅÍÍß Ó ÊÎËÅÄƲ “ÎѲÒÀ”
Í î ð ì àòè âí³ òåð ì ³íèí àâ÷ àí í ÿ í à áà ç³ 9-òè
На рочистом від ритті Яр-мар чнів професійно-техніч-них та за альноосвітніх навчаль-них за ладів щиро вітали Віра Го-рюнова, начальни Головно о п-равління освіти і на и КМДА,В’ячеслав С пр н, дире тор де-партамент профтехосвітиМіністерства освіти і на и, мо-лоді та спорт У раїни, НелляНич ало, а адемі -се ретар На-ціональної а адемії педа о ічнихна У раїни, Ві тор С хомлин,дире тор Київсь о о місь о оцентр зайнятості, Ми ола К -чинсь ий, заст пни начальни аГоловно о правління освіти іна и КМДА, начальни відділпрофесійно-технічної освітим. Києва. Серед остей заход -начальни и правлінь освіти рай-онних м. Києві державних адм-іністрацій, деле ації дире торівза ладів профтехосвіти із Біло-р сії та ре іонів У раїни, пред-ставни и промислових підпри-ємств - замовни ів робітничихадрів.
Навчальні за лади профтех-освіти з міли створити справдісвят овий ярмар овий настрій інаперебій ре лам вали свій о-ловний товар - робітничі про-фесії, а їх можна здоб ти стінах28 иївсь их професійних чи-лищ, ліцеїв та центрів проф-техосвіти - понад 160!
Для ознайомлення вип с -ни ів ш іл із можливостями ож-ної професії майб тні робітни ипо аз вали майстер- ласи, про-водили тренін и, вистав и ото-вої прод ції, чні за ладів проф-техосвіти із ордістю демонстр -вали свої вміння та навич и пе-
ред одноліт ами і завзято про-па вали перева и професійно-технічної освіти, а саме: а-рантоване робоче місце таідна заробітна плата, не-обхідні для життя пра тичнінавич и, стипендія і додат о-ва зарплата під час виробни-чо о навчання та виробничоїпра ти и, пре расна перспе -тива продовжити навчаннявиших навчальних за ладах,перевіривши відповідністьсвоїх бажань, пра нень й мож-ливостей саме для отриман-ня обраної професії.
Відвід вачі Ярмар із за-хопленням спостері али завправними р ами юних онди-терів та харів із Вищо о про-фесійно о чилища№ 33 м. Киє-ва, Вищо о омерційно о чили-ща КНТЕУ, Київсь о о вищо опрофесійно о чилища водно отранспорт ; за впевненими дія-ми б дівельни ів-оздоблю-вачів із Київсь о о вищо о про-фесійно о чилища б дівництваі дизайн , Київсь о о професій-но о ліцею б дівництва і ом -нально о осподарства, Київсь-о о професійно о енер етично-о ліцею, Вищо о професійно очилища №25 м. Києва; за тех-нічною творчістю чнів Київсь-о о професійно о еле тромеха-нічно о ліцею, Відо ремлено остр т рно о підрозділ НПУім. Дра оманова “Вище профес-ійне чилище”, Київсь о о вищо-о професійно о чилища б ді-вництва і архіте т ри, Міжре іо-нально о вищо о професійно очилища зв’яз м. Києва, Київ-сь о о вищо о професійно о
чилища залізнично о транспорт ; ши валисячер до юних пер арів та майстрів із ні тьо-во о сервіс із Київсь о о вищо о професійно очилища швейно о і пер арсь о о мистецтва, Київ-сь о о вищо о професійно о чилища техноло ій ідизайн одя , Київсь о о вищо о професійно очилища сервіс і дизайн , Київсь о о вищо о про-фесійно о чилища техноло ій та дизайн виробівіз ш іри; мил валися витонченими виробамиювелірів із Міжре іонально о центр ювелірно омистецтва, флористів із Київсь о о ре іонально овищо о професійно о чилища б дівництва, дизай-нерсь ими знахід ами юних полі рафістів із Київсь-о о вищо о полі рафічно о чилища, х дожніми вит-ворами овалів р чно о вання Київсь о о про-фесійно о ліцею транспорт та майстрів х дожніхвиробів із деревини Київсь о о вищо о професій-но о чилища деревооброб и. Майб тні автомобілі-сти та машиноб дівни и надов о затрим валися білястендів Професійно о ліцею НАУ, Навчально-на о-во о центр професійно-технічної освіти НАПН У -раїни, Київсь о о професійно о ліцею “Авіант”.
Особлив ва відвід вачів приверн ли вист пиоле тивів х дожньої самодіяльності за ладів проф-техосвіти, по аз оле цій одя , під отовлений чи-лищами швейно о профілю та вист пи ансамблю ба-рабанщиць і д хово о ор естр Б дин х дожньоїта технічної творчості м. Києва.
Весь день вир вав нес інчений поті чнівсь оїмолоді - Ярмаро відвідало 6,5 тисяч старшо ласни івнавчальних за ладів м. Києва, я і на порозі виборсвоєї життєвої долі отримали змо познайомитися ізновим обличчям столичної профтехосвіти і пере о-натися: сьо одні профтехосвіта - це ба атообіця-ючий шлях до стабільно о і надійно о майб тньо-о, а робітнича професія - по-справжньом твор-ча, захоплююча і перспе тивна.
ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ №25˳ö. ÌÎÍÓ ÀÀ ¹ 604429 â³ä 16.12.2003 ð., ÀÁ ¹ 298038 â³ä 28.10.2005 ð.• Пер ар (пер ар-модельєр), мані юрниця• Оператор омп’ютерно о набор , се ретар ерівни а (ор анізації,підприємства, станови)• Облі овець (реєстрація б х алтерсь их даних); асир (в бан )• Столяр б дівельний; пар етни• Слюсар з ремонт автомобілів; еле трозварни р чно о зварювання• Лицювальни -плиточни ; лицювальни -мозаїст• Шт ат р, лицювальни -плиточни ; маляр• Монтажни санітарно-технічних систем і стат вання, еле трозварнир чно о зварювання• Монтажни іпсо артонних онстр цій; столяр б дівельний• Швач а, равецьАдреса: 02125, м. Київ, в л. Старосільсь а, 2Тел.: 540-69-06, 540-55-35, 540-58-40; [email protected]; www.vpu25.org.ua
ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛНАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУІМ. М.П. ДРАГОМАНОВА “ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ”
˳ö. ÀÁ ¹ 175845 â³ä 21.06.2005 ð.на базі 9 ласів (термін навчання - 3 ро и):•Оператор омп’ютерно онабор ,облі овець (реєстраціяб х алтерсь ихданих)• Нала одж вальни верстатів та маніп ляторів з про рамним ер ван-ням, оператор верстатів з про рамним ер ванням• Оператор верстатів з про рамним ер ванням, оператор омп’ютерно о набор• Слюсар з ремонт автомобілів• Еле тромонтер з ремонт та обсл ов вання еле тро стат вання• Слюсар механос ладальних робіт, слюсар-ремонтни• К хар, ондитер• Се ретар ерівни а, оператор омп’ютерно о наборна базі 11 ласів (термін навчання - 1 рі ):•Оператор омп’ютерно онабор ,облі овець (реєстраціяб х алтерсь ихданих)• Нала одж вальни верстатів та маніп ляторів з про рамним ер ван-ням, оператор верстатів з про рамним ер ванням• Еле тромонтер з ремонт та обсл ов вання еле тро стат вання• Се ретар ерівни а, оператор омп’ютерно о набор• К хар, ондитерАдреса: 03148, м. Київ, проспе т Л. К рбаса, 2-аТел.: 407-94-10, 403-39-66, 407-65-21 (ф.)
ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕБУДІВНИЦТВА І ДИЗАЙНУ
˳ö. ÀÀ ¹159182 â³ä 29.08.06 ð.• Шт ат р, лицювальни -плиточни , маляр• Столяр б дівельний, пар етни• Монтажни систем теплення б дівель, шт ат р, маляр•Еле тромонтажни з освітлення та освітлювальнихмереж, еле тромонтажниз силових мереж і еле тро стат вання, еле трозварни р чно о зварювання• Оператор омп’ютерно о набор , онторсь ий сл жбовець (б х алтерія)• А ент з ор анізації т ризм , р повод• Адміністратор, а ент з постачання, діловодАдреса: 03061, м. Київ, в л. Шепелєва, 3Тел.: 497-71-65, 497-33-46, 408-45-77
ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕБУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
˳ö. ÌÎÍÓ À ¹506408 â³ä 03.02.10 ð., ÊÌÄÀ ÃÓÎÍ ÀÀ ¹ 604420 â³ä 29.08.06 ð.• Столяр б дівельний; пар етни ; верстатни деревообробних верстатів• М ляр; монтажни з монтаж сталевих та залізобетонних онстр цій;еле трозварни р чно о зварювання• Шт ат р; лицювальни -плиточни ; маляр• М ляр; бетоняр; тесляр• Радіомехані з обсл ов вання і ремонт радіотелевізійної апарат ри,еле тромехані з ремонт та обсл ов вання лічильно-обчислювальних
машин (ремонт та обсл ов вання омп’ютерної техні и)• Лицювальни -плиточни ; лицювальни -мозаїст• Бетоняр; м ляр• Столяр б дівельний; монтажни іпсо артонних онстр ційАдреса: 03164, м. Київ, в л. Клавдіївсь а, 22Тел.: 424-03-74, 424-69-85, 424-81-09
після 9 ласів• Оператор омп’ютерно о набор ; облі овець• То ар-фрезер вальни• Слюсар механос ладальних робіт• Слюсар з ремонт автомобілів• Монтажни радіоеле тронної апарат ри та приладів• Столяр, верстатни деревообробних верстатівпісля 11 ласів• Оператор омп’ютерно о набор• То ар-фрезер вальни• Еле тромонтер з ремонт та обсл ов вання еле трообладнання• Слюсар з ремонт автомобілівАдреса: 04116, м. Київ, в л. Ванди Василевсь ої, 24.Т.: 236-29-53, 236-49-14
МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕУЧИЛИЩЕ ЗВ’ЯЗКУ
˳ö. ÄÑÒÊ À ¹ 302879 â³ä 27.12.06 ð.• Оператор зв’яз , оператор еле трозв’яз , асир (в бан ), онтролерощадно о бан• Адміністратор, се ретар ерівни а, облі овець б х алтерсь их даних• Слюсар з механос ладальних робіт; слюсар-ремонтни• Верстатни широ о о профілю• Радіомехані з обсл ов вання і ремонт радіотелевізійної апарат ри,радіомехані з ремонт еле тронно о стат вання• Кабельни -спаювальни , еле тромонтер лінійних спор д еле трозв’-яз та провідно о мовлення• Оператор з оброб и інформації та про рамно о забезпечення з поси-леною війсь овою та фізичною під отов ою• А ент з ор анізації т ризм , адміністратор• Оператор з оброб и інформації та про рамно о забезпечення• Оператор теле ом ні аційних послАдреса: 01032, м. Київ, б л. Т. Шевчен а, 56Тел.: 234-19-76, 234-30-70, 234-31-23, 234-67-73
КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
• Слюсар з ремонт р хомо о с лад• О лядач-ремонтни ва онів• Столяр, верстатни деревообробних верстатів• Провідни пасажирсь о о ва она• Касир вит овий, ба ажний• Еле тромонтер онта тної мережі• Еле тромонтажни з освітлення та освітлювальних мережАдреса: 03049, м. Київ, в л. Ф рманова, 1/5Т.: 465-28-30, 465-28-31, 465-28-34; [email protected]; www.kvpuztkiev.ua
ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙНАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ЮВЕЛІРНОГОМИСТЕЦТВА М. КИЄВА”
˳ö. ÌÎÍÓ ÀÁ ¹ 298573 â³ä 10.01.06 ð.• Адміністратор, се ретар ерівни а ( станови, підприємства, ор анізації)• Ювелір (ювелір-модельєр)• А ент з ор анізації т ризм , адміністратор• Ювелір-модельєр, о ран вальни вставо для ювелірних та х дожніх виробів• Ювелір-монт вальни ; ювелір-за ріпни• Контролер х дожніх виробів, сорт вальни алмазів ( ран вальне ви-робництво), сорт вальни діамантів• Касир тор овельно о зал , а ент з постачання• Се ретар ерівни а ( станови, підприємства, ор анізації), адміністра-тор, асир (в бан )•Оператор омп’ютерно онабор , асир (вбан ), онтролерощадно обан• Контролер х дожніх виробів, онтролер ломбардАдреса: 03680, м. Київ, в л. Сім’ї Сосніних, 13Т.: 402-86-93, 502-41-75 (ф.); [email protected]; www.jewelart.kiev.ua
• Столяр, верстатни широ о о профілю• Еле тро азозварни , рихт вальни зовів автомобілів• Слюсар з ремонт автомобілів, то ар•Слюсарзремонт автомобілів (ТО іремонтеле трообладнанняавтомобілів)• Слюсар з ремонт автомобілів; водій автотранспортних засобів ат. “С”• Еле тро азозварни ; оваль р чно о вання• К хар• Оператор омп’ютерно о набор , адміністраторАдреса: 02092, м. Київ, в л. Машиністівсь а, 1-БТел.: 568-95-00, 568-94-00
КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕДЕРЕВООБРОБКИ
˳ö. ÌÎÍÓ À ¹ 363540 â³ä 05.10.07, À ¹ 159767 â³ä 22.11.06 ð.Промислове та індивід альне виробництво с часних меблівВи отовлення х дожніх виробів з дерева та столярних виробів різно опризначенняВи онання раснодеревних робітС ладання та опорядження виробівна базі 9 ласів з отриманням середньої освіти (термін навчання - 3,5ро и)• Столяр; верстатни деревообробних верстатів• Столяр; виробни х дожніх виробів з дерева; верстатни деревооброб-них верстатів• Столяр; оббивальни меблів; верстатни деревообробних верстатів•Оператор омп’ютерно онабор ;облі овецьзреєстрації б х алтерсь ихданихна базі 11 ласів (термін навчання - 1,5 ро и)• Столяр; верстатни деревообробних верстатів• Столяр; оббивальни меблів•Опорядж вальни виробів з деревини; верстатни деревообробних верстатів• Столяр, виробни х дожніх виробів з дерева•Оператор омп’ютерно онабор ;облі овецьзреєстрації б х алтерсь ихданих• Охоронни ; охоронець (працевлашт вання в охоронних фірмах)Під отов а молодших спеціалістів на ІІІ ст пені навчання (термін навчання2 ро и за спеціальністю “Ви отовлення меблів” і “Оброблювання дереви-ни”)
Адреса: 01013, м. Київ, в л. Деревообробна, 3Тел.: 285-64-92, 285-51-70, 467-70-25; www.kvpud.at.ua
КИЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ СФЕРИ ПОСЛУГ˳ö. ÌÎÍÓ À ¹ 420287 â³ä 01.07.08 ð.
на базі 9 та 11 ласів• Кравець, за рійни• Конторсь ий сл жбовець (б х алтер), облі овець• Продавець непродовольчих товарів; оператор омп’ютерно о набор• Адміністратор; продавець непродовольчих товарів• Касир (в бан ); оператор омп’ютерно о наборАдреса: 04071, м. Київ, в л. Нижній Вал, 37 (м. “Контра това площа”)Тел.: 425-15-50, 425-01-92, 425-21-60. E-mail: [email protected]
КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕСЕРВІСУ І ДИЗАЙНУ
˳ö. ÌÎÍÓ À ¹ 301551 â³ä 30.01.07 ð.• Кравець; за рійни• Оператор омп’ютерно о набор , адміністратор• Оператор з оброб и інформації та про рамно о забезпечення•Оператор омп’ютерно онабор ,облі овецьзреєстрації б х алтерсь ихданих• Пер ар (пер ар-модельєр)Адреса: 03190, м. Київ, в л. Ба мана, 8Тел.: 400-23-56, 400-22-55, 400-85-67
ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ МОДИ КИЇВСЬКОЇ АКАДЕМІЇПЕРУКАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА
˳ö. ÌÎÍÓ À ¹ 443506 â³ä 26.02.09 ð.• Пер ар-модельєр• Візажист-стилістАдреса: 03067, м. Київ, в л. Виборзь а, 86. Тел.: 455-56-72E-mail: [email protected], [email protected]; www.kapi.com.ua
ВИЩЕ КОМЕРЦІЙНЕ УЧИЛИЩЕ КНТЕУ˳ö. ÌÎÍÓ À ¹ 868050 â³ä 25.11.04 ð.
• К хар• Кондитер• Товарознавство та омерційна діяльність• Виробництво харчової прод ції• Ресторанне обсл ов вання• Продавець продовольчих, непродовольчих товарів• Продавець непродовольчих товарів, де оратор вітрин• Бармен; офіціант• Комерційна діяльністьАдреса: 02156, м. Київ, в л. Кіото, 23. Тел.: 513-35-45, 513-15-54
• Машиніст ранів ( ранівни )• Монтажни іпсо артонних онстр цій, столяр б дівельний• Оператор омп’ютерно о набор , облі овець з реєстрації б х алтерсь-их даних
• Еле тро азозварни , рихт вальни зовів• Еле тромонтажни з освітлення та освітлювальних мереж (еле три )• Шт ат р, лицювальни -плиточни , маляр (опорядж вальни б дівель-ний)• Слюсар з ремонт автомобілів, зварювальни р чно о зварювання• М ляр, монтажни з монтажАдреса: 02121, м. Київ, в л. Горлівсь а, 220. Тел.: 563-99-05, 564-00-31
ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ №33˳ö. ÌÎÍÓ À ¹ 363530 â³ä 30.10.07 ð.
• К хар• К хар; ондитер• К хар; офіціант• К хар; продавець продовольчих товарів• Пер ар (пер ар-модельєр)•Контролерощадно обан ; асир (в бан );оператор омп’ютерно о набор
44 ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2012
Адреса: 03680, м. Київ, доро а Кільцева, 4-аТел.: 273-52-28, 274-12-48, 406-43-49E-mail: [email protected]; www.vpu-33.edu-ua.net
КИЇВСЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ БУДІВНИЦТВА
˳ö. ÌÎÍÓ ÀÁ ¹ 175843 â³ä 21.06.2005 ð.• М ляр; монтажни з монтаж сталевих та залізобетонних онстр цій;еле трозварни р чно о зварювання• Шт ат р; маляр з оброблення де орацій• Шт ат р; лицювальни -плиточни ; маляр• Слюсар з ремонт автомобілів• Слюсар з ремонт автомобілів; водій автотранспортних засобів ат. “В”, “С”• Слюсар з ремонт автомобілів; рихт вальни ; еле три• Флорист, вітни ар, озеленювач• Флорист; озеленювач• Водій автотранспортних засобів; охоронни• Оператор омп’ютерно о набор , облі овець б х алтерсь их данихАдреса:м.Київ,в л.АндріяБ бнова, 4. Т.: 258-56-99, 257-30-76, (ф.) 257-00-21
КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕВОДНОГО ТРАНСПОРТУ
˳ö. ÌÎÍÓ À ¹ 328792 â³ä 13.07.2007 ð.на базі 9 ласів:• Моторист (машиніст); стерновий ( ерманич); слюсар-ремонтни с дновий• Лебідчи ; моторист (машиніст); слюсар-ремонтни с дновий• К хар с дновий, хар•Оператор омп’ютерно онабор ,се ретар ерівни а (ор анізації,підприє-мства, станови)на базі 11 ласів:• С дноводій; помічни механі а (ІІІ помічни апітана, ІІІ помічни механі а)• К хар; хар с дновий• Борт провідни с дновий, офіціант с дновий•Оператор омп’ютерно онабор ,се ретар ерівни а (ор анізації,підприє-мства, станови)Адреса: 04070, м. Київ, в л. Братсь а, 12. Т.: 425-54-27, 425-55-22, 425-47-22
КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕШВЕЙНОГО ТА ПЕРУКАРСЬКОГО МИСТЕЦТВА
˳ö. ÌÎÍÓ À ¹ 420972 â³ä 12.11.2008 ð.• Кравець; за рійни• Вишивальниця; равець• Пер ар (пер ар-модельєр)• К хар, ондитер• Оператор омп’ютерно о набор• Облі овець з реєстрації б х алтерсь их данихАдреса: 03087, м. Київ, в л. Єревансь а, 12аТел.: 242-41-85, 242-35-97, 242-44-43
КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕПОЛІГРАФІЧНЕ УЧИЛИЩЕ
˳ö. ÌÎÍÓ À ¹ 443127 â³ä 10.12.2008 ð.• Оператор омп’ютерно о набор ; онторсь ий сл жбовець (б х алте-рія); асир (на підприємстві, станові, ор анізації)• Оператор омп’ютерної верст и; оре тор• Оператор омп’ютерно о набор ; асистент референта• Др ар плос о о офсетно о др вання• Др ар фле со рафно о др ванняна базі 11 ласів:• Фото раф• Брош р вальни ; паліт рни• Нала одж вальни полі рафічно о стат вання• Конторсь ий сл жбовець (б х алтерія)Під отов а за освітньо- валіфі аційним рівнем (молодший спеціаліст: др -арсь е виробництво)Адреса: 03067, м. Київ, в л. Пол овни а Ш това, 13Тел.: 456-53-55, 456-10-52, 456-90-83E-mail: [email protected]; www.kvppu.com
МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇПЕРЕПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ,ЗВІЛЬНЕНИХ У ЗАПАС, НАЦІОНАЛЬНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ “ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕ-МІЯ” У М. КИЄВІ
˳ö. ÌÎÍÓ ÀÁ ¹ 175051 â³ä 04.07.05 ð.Денна форма навчання (на базі середньої освіти):• Слюсар з ремонт автомобілів• Оператор омп’ютерно о наборПерепід отов а (підвищення валіфі ації)• Комп’ютерні техноло ії в б х алтерії (1С)• Комп’ютерні техноло ії в діловодстві і офісном менеджменті• Верст а та рафічний дизайн видавничій та ре ламній діяльностіВечірня форма навчання:• Комп’ютерні техноло ії в правлінніАдреса: 02121, м. Київ, в л. Хар івсь е шосе, 210, м. “Бориспільсь а”Тел.: 562-68-14, 563-98-66, 563-99-25, 562-68-14
КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ ОДЯГУ
˳ö. ÌÎÍÓ ÀÀ ¹ 521999 â³ä 11.07.03 ð.• Кравець• За рійни• Пер ар-модельєр• А ент з ор анізації т ризм , адміністратор• Адміністратор• Дизайн ( онстр ювання одя )• Пер арсь е мистецтво та де оративна осмети аАдреса: 02094, м. Київ, пр-т Га аріна, 22Тел.: 559-07-54, 559-96-61. E-mail: [email protected]
• Слюсар-еле тромонтажни (з мінням ви он вати ремонт еле трооб-ладнання автомобіля)• Маляр-шт ат р, лицювальни -плиточни• Монтажни іпсо артонних онстр цій, шт ат р, лицювальни -плиточни• Машиніст рана ( ранівни ), слюсар з ремонт дорожньо-б дівельнихмашин та тра торів• Еле трозварни , рихт вальни зовів• Оператор омп’ютерно о набор , облі овець (реєстрація б х алтерсь их даних)• Монтажни санітарно-технічних систем і стат вання, еле трозварнир чно о зварювання• Монтажни б дівельних машин та механізмів, еле трозварни р чно озварювання, стропальниЛіцей здійснює допрофесійн під отов чнів на базі 8 ласів, з подаль-шим отриманням професії і середньої освіти.Адреса: 04078, м. Київ, в л. Білиць а, 38БТел.: 430-93-75, 430-93-76
КИЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ БУДІВНИЦТВАІ КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
˳ö. ÌÎÍÓ À ¹ 443445 â³ä 10.02.09 ð.• Еле трозварни р чно о зварювання, монтажни санітарно-технічнихсистем і стат вання•Еле тромонтажни вторинних ланцю ів, слюсар-еле три з ремонт еле -тро стат вання (на автомобільном транспорті)• Еле тромонтажни з абельних мереж• Еле трозварни р чно о зварювання• Слюсар з ремонт автомобілів• Оператор омп’ютерно о набор , облі овець з реєстрації б х алтерсь-их даних
• Шт ат р, лицювальни -плиточни , маляр• Монтажни іпсо артонних онстр цій (КНАУФ), шт ат р, маляр• Опорядж вальни б дівельний, монтажни іпсо артонних онстр цій• Опорядж вальни б дівельнийАдреса: 03164, м. Київ, в л. Клавдіївсь а, 24Тел.: 424-87-61, 424-62-54, 424-25-16
В столиці діють 28 державних професійно-тех-нічних навчальних за ладів, в я их навчаються 18368 чнів за 167 професіями, серед них - 11 825юна ів та 6 542 дівчини. При під отовці молодих ро-бітничих адрів навчальні за лади врахов ють я по-треби столично о рин праці, та і вибір молоддюнайбільш престижних професій.
Для забезпечення я існих мов навчання про-фесійно-технічних навчальних за ладах створена не-обхідна матеріально-технічна база, розробляються івпровадж ються с часні освітні стандарти із робітни-чих професій, в навчально-виробничом процесі ви-ористов ються інформаційно- ом ні аційні техно-ло ії, всі професійно-технічні навчальні за ладипід лючені до мережі Інтернет та мають власні сайти.
www.guon.kiev.ua
ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА ОСВІТАСТОЛИЦІ: ЦИФРИ І ФАКТИ
З метою поп ляризації робітничих професій проведено п’ять Все раїнсь ихон рсів фахової майстерності серед чнів професійно-технічних навчальнихза ладів з професій: “Слюсар з ремонт сільсь о осподарсь их машин та стат-вання” на базі Кривоозерсь о о професійно о а рарно о ліцею Ми олаївсь ої
області, “Шт ат р” на базі Дніпродзержинсь о о центр під отов и та пере-під отов и робітничих адрів б дівництва і автотранспорт , “Верстатни широ-о о профілю” на базі Вищо о професійно о чилища № 7 м. Кременч Пол-тавсь ої області, “Еле трозварни р чно о зварювання” на базі державно о на-вчально о за лад Запорізь е вище інд стріально-політехнічне чилище, “Кон-дитер” на базі Львівсь о о вищо о професійно о чилища ресторанно о сервіста т ризм .
Переможцям та призерам (I-VI місця) зазначених он рсів, рім отриманихдипломів і на ород, призначені відповідні стипендії Президента У раїни, про щоМіністр освіти і на и,молоді та спорт Дмит-ро Табачни підписавна аз “Про призначеннястипендій ПрезидентаУ раїни переможцямвсе раїнсь их он рсівфахової майстерностісеред чнів професійно-технічних навчальнихза ладів 2011 році”.
www.mon.gov.ua
30 УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬ-НИХ ЗАКЛАДІВ ОТРИМАЛИ СТИПЕНДІЇПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ У 2011 РОЦІ
49ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2012
ÒÅÑÒ
Я ДУМАЮ, ЛУЧШАЯ РАБОТА ТА, ГДЕ Есть возможность спо ойно поработать и об-д мать возможные варианты решений постав-ленной задачи Есть возможность самостоятельно приниматьрешения и нести за них ответственность Хороший олле тив, есть возможность об-
щаться с разными людьми
МНЕ БОЛЬШЕ НРАВИТСЯ Решать оловолом и
И рать в и ры-страте ии И рать в и ры-ассоциации
МНЕ БЫ ХОТЕЛОСЬ, ЧТОБЫ БУДУЩАЯРАБОТА БЫЛА СВЯЗНА С
Общением с разными людьми Возможностью работать с интернетом, ис атьи сопоставлять информацию Сочетание и то о, и др о оВозможностью планировать свое время и ра-бот
МОИ ЛЮБИМЫЕ ПРЕДМЕТЫ Точные на и Математи а и иностранный язы
БРЕНД-МЕНЕДЖЕРВам нравится самим правлять процессом от и до, не за-
ци ливаясь на р тине. Вам прис щи лидерс ие ачества, Вылюбите ор анизовывать, видеть перспе тив , но при этом непрочь и проанализировать детали. Вы ле о пере лючаетесь содной деятельности на др ю. И Вам нравится быть челове-ом-ор естром. Бла одаря бренд-менеджерам омпании выво-дят на рыно новые прод ты. Кто их б дет производить, тостанет их потребителем, а ю ре ламн ю ампанию выбрать,чтобы л чше позна омить с новой прод цией, де стоит про-давать и по а ой цене - вот тот р вопросов, оторый дол-жен решать бренд-менеджер.
PR МЕНЕДЖЕРВам нравится быть в центре внимания, Вы любите и меете
находить общий язы с разными людьми, Вы ле о жон лир е-те фа тами, а Ваши истории обрастают яр ими подробностя-ми. Бла одаря Вам омпания становится э спертом на своемрын е, Вы ор анизовываете п бли ации, интервью, р лыестолы, семинары. На сайте омпании все да есть самая а т -альная информация о происходящем в омпании. Вы меете
та преподнести фа ты, что ж рналистам ниче о не остаетсяа оп бли овать их в своих изданиях.
МЕНЕДЖЕР ПО РЕКЛАМЕВы способны составить план и следовать ем ша за ша-
ом, не п с ая деталей. Вам прис ще ч вство времени, и Вымеете проявлять иб ость в общее с др ими людьми. Вы спо-собны видеть новые возможности и оценить реативные идеи.Бла одаря Вам омпании появляются новые лиенты, Вы ме-ете яр о донести информацию именно для тех, лиентов, ото-рым больше все о она н жна, именно бла одаря Вам они сво-евременно знают о новин ах омпании.
МАРКЕТОЛОГ-АНАЛИТИКВам нравится работать с информацией - ис ать и находить
новые а ты, сопоставлять и анализировать информацию, Вымеете быть беспристрастным в своих оцен ах. В большомпото е информации, Вы меете видеть лавное. Бла одаря Вам,принимаются важные решения о том, а б дет развиватьсяомпания, стоит ли от рывать новое направление, то из ли-ентов б дет более заинтересован в новом прод те.
КАКИЕ СПОСОБНОСТИ ТЕБЕ ХОТЕЛОСЬБЫ ПРИМЕНИТЬ В РАБОТЕ?
Математичес ие способности, мение ло и-чес и мыслить Умение планировать и пред сматривать мелочи Умение выст пать перед а диторией Ор анизаторс ие способности
ЕСЛИ БЫ ВЫ С ОДНОКЛАССНИКАМИОТПРАВЛЯЛИСЬ НА ЭКСКУРСИЮ В ДРУ-ГОЙ ГОРОД, ВЫ БЫ ВЫБРАЛИ ДЛЯ СЕБЯ
СЛЕДУЮЩУЮ РАБОТУ Ис ал бы в интернете л ч-шее предложения поостинице и биле-тамРазрабатывала
бы льт рн юпро рамм ( о -да и что посмот-реть) Взялся бы под-отовить и про-вести э с рсию Просчитал быбюджет поезд и
50 ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2012
www.s-osvita.com.uaРе . свід. КВ № 6364 від 24.07.2002 р.
...............................................................................Видавець ТОВ «Поіс -Плюс»Адреса реда ції:03057, м . Київ, в л. Молдавсь а, 2, оф. «1-В»
...............................................................................Надр овано ТОВ «Рема-Прінт»Підписано до др 25.05.2012 р.Зам. №__________ На лад 17000 примірни ів
ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA
НИКОГДА НЕ ПОЗДНО “ДОБИТЬ”ЯЗЫК ВО ВЗРОСЛОМ ВОЗРАСТЕ
Возни ла необхо-димость вы чить ино-странный язы , аш ольные оды давнопозади? Зачаст ювзрослые сл шателидобиваются дажебОльших спехов,
чем их юные “ олле и”. Причина это о - развитая мотивация. Каправило, те “ ом за...” пре расно знают, а их именно рез льта-тов они хотят достичь. Львиная доля спеха - правильно выбран-ный рс.
Под отов а э замен в ма истрат р и аспирант рСреди сл шателей про раммы есть а ст денты старших рсов,
планир ющие продолжать на чн ю арьер , та и представители бо-лее старше о по оления, оторые собираются продолжать образова-ние по арьерным (чаще все о) соображениям. Минимальный старто-вый ровень - средний. Про рамма под отов и нацелена на он рет-ный рез льтат - пост пление - поэтом времени для то о, чтобы ли -видировать системные пробелы в язы е, преподавателей нет.
Занятия чаще все о проходят по традиционной методи е. Цельрса - под отовить по нес оль им направлениям, знания из ото-
рый проверяют на а адемичес их э заменах: а дирование, чтениеи понимание, владение рамматичес ими нормами, знание специ-альной ле си и и т.п. Особый пор делается на пополнения сло-варно о запаса по на чной темати е б д ще о ма истра или аспи-ранта: в зависимости от специальности, из чается э ономичес ая,юридичес ая, биоло ичес ая и т.д. ле си а.
Рез льтат об чения - отовность прохождению тестово о, ст-но о или омбинированно о э замена.
Под отов а э заменам на межд народные язы овые серти-фи аты
Система под отов и о всем без ис лючения сертифи атам -ровневая. Поэтом ачество знаний, необходимое для пост пле-ния на про рамм , различается в аждом он ретном сл чае. Каправило, “взрослых” сл шателей интерес ют сертифи аты, обла-датели оторых имеют право читься или работать в иноязычномос дарстве. Для та их рсов треб ется стартовый ровень вышесредне о или продвин тый.
У подобных про рамм две основные задачи. Первая - система-тизировать знания ст дентов, адаптировать их он ретным тре-бованиям. Вторая - натренировать сл шателей, снять боязнь э за-мена. Не дивительно, что занятия проходят в напряженном режи-ме: за о раниченный промеж то времени необходимо выявить всеподводные амни рса, проработать сложные задания, сделатьсотни рамматичес их пражнений. В ачестве примеров препода-ватели использ ют а реальные вопросы из тестовых заданий, таи собственные разработ и. Методичес ими материалами обычнообеспечивает чебный центр.
Мно ие язы овые рсы - а редитованы на проведение э за-менов на своей территории. В этом сл чае, пройти тест проще:“родные” стены помо ают. Кстати, преподаватели считают, что дажетем, то знает язы очень хорошо, о ончить хотя бы рат осрочн юпро рамм желательно.