Журнал для тех, кто стремится к большему – «Сучасна освіта в Україні і за кордоном». Читать онлайн новый номер журнала (№6, июнь 2013 года)
Welcome message from author
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲
УПРАВЛІННЯ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ26 - 27 вітня 2013 ро в м. Хельсін і
(Фінляндсь а Респ блі а) відб лася XXIV ста-новча онференція міністрів освіти раїн -членів Ради Європи.
Участь онференції взяли представни и 47раїн та численні міжнародні ор анізації, що опі -ються питаннями освіти.
Деле ацію від У раїни очолював заст пниМіністра освіти на и Борис Жебровсь ий.
Основна тема онференції "Управління та я істьосвіти" ви ли ала неабия заці авленість серед час-ни ів.Аджеосвіта вЄвропімає ґр нт ватисянацілісно-м баченні с спільства і ролі освіти в йо оформ ванні.Освіта повинна забезпечити ромадянам знання, мі-ння, навич и, необхідні для вирішення проблем, а т -альних я Європі, та і в сьом світі.
Перед часни ами онференції вист пив Гене-ральний се ретар Ради Європи Тьоб рн Я ланд,я ий на олосив на том , що Європейсь а системаосвіти, політи а та пра ти а навчання, повинні за-безпечити чнів знаннями, роз мінням, можливос-тями для створення і підтрим и ромадянсь ої ль-т ри, ос іль и Європі необхідно створити стій е ро-мадянсь е с спільство, що хара териз ється роз-маїттям традицій, способом життя, досвідом, мо-вами, релі ією і пере онаннями, я ом ромадяниотові жити разом.
Усі часни и онференції отримали можливістьознайомитися із системою фінсь ої освіти безпо-середньо в ш олах Хельсін і.
www.mon.gov.ua
V НАВЧАЛЬНА СЕСІЯМІЖНАРОДНОГО
УКРАЇНО-РОСІЙСЬКОГО КЛАСУЗ 6 по 10 травня 2013 ро чні Ліцею інфор-
маційних техноло ій №79 Печерсь о о районм.Києва взяли часть V навчальній сесії Міжна-родно о раїно-російсь о о лас , що проходилав середній ш олі №79 м.Мос ви.
Міжнародний лас створено 2011 році на базі8-х ласів ЛІТ №79 м. Києва та СЗШ №79 м. Мос-ви з метою ознайомлення чнів та вчителів з сис-темою освіти двох держав, з досвідом впровад-ження в навчально-виховний процес інформацій-но- ом ні аційних техноло ій, співпраці в реалізаціїспільних на ових та освітніх прое тів, поширенняращо о педа о ічно о досвід .
Протя ом V навчальної сесії чні мали змовідвідати ро и біоло ії, математи и, російсь оїлітерат ри, історії, фізи и, хімії, м зи и, фізичноїльт ри.
www.guon.kiev.ua
У КИЄВІВІДБУЛАСЬ ХІ КОНФЕРЕНЦІЯ
МІЖНАРОДНОГОПЕДАГОГІЧНОГО КЛУБУ
ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТОЛИЦЬХІ Конференція Міжнародно о педа о ічно о
л б європейсь их столиць на тем "Досвід таперспе тиви форм вання європейсь о о ш ільно-о освітньо о простор " проводилася Києві про-тя ом 15 - 17 травня 2013 ро .
Зміст Конференції присвячено аналіз ви -ли ів, з я ими сти ається с спільство ХХІстолітті та ролі освіти в підтримці та пропа ванністій их демо ратичних с спільств і цінностей вЄвропі.
Учасни и Конференції спільно зі столичнимиосвітянами працювали ращих навчальних за -ладах Києва, безпосередньо з стрічалися таспіл валися з чнями і вчителями С андинавсь-ої імназії, Гімназії "Конс л", Ліцею міжнарод-них відносин № 51, Гімназії № 153 ім. О.С. П ш-іна, Гімназії біотехноло ій № 177, Гімназії № 318
"Мілені м", спеціалізованої ш оли № 92 ім. І.Фран а, Гімназії № 56, Слов'янсь ої імназії,Гімназії № 59 ім. О.М. Бойчен а, Ліцею № 38ім. В.М. Молчанова, середньої за альноосвітньоїш оли № 78, Ліцею № 100 "Поділ", Гімназії№ 107 "Введенсь а", спеціалізованої ш оли№ 155.
У Резолюції Конференції відзначено не-обхідність і важливість:
- сприяння мобільності вчителів через ство-рення вірт альних про рам для вчителів інозем-них мов, математи и, фізи и, хімії та ін.;
- створення європейсь о о бан інформа-ційних рес рсів ш іл-партнерів;
- створення міжнародних ш іл;- створення міжнародних таборів для дітей
та молоді.Учасни и Конференції підтримали створення
єдино о Европейсь о о освітньо о простор , доя о о входитим ть ніверситети і ш оли, засно-вано о на соціальній інте рації, індивід альномрозвит та забезпеченні зайнятості.
www.guon.kiev.ua
7ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2013
числі йо о достоїнств - найбільшабібліоте а Азії. План є війти додесят и ращих ніверситетів пла-нети.
НАСКІЛЬКИПРЕСТИЖНИЙАЗІАТСЬКИЙДИПЛОМ?
Власне, "нова Азія", що з мі-ла ба ато в чом наздо нати, а вчом сь і випередити раїни Євро-пи та Північної Амери и, це Япо-нія, я а дала старт зма анню он-тинентів і я і приєдналися до неїна почат 1990-х рр. Китай і Індіяі чотири азіатсь их ти ра: Півден-на Корея, Сін ап р, Гон он і Тай-вань. В освітню он за Заходомналежним чином не всти ла в лю-читися тіль и Індія. У всіх інших вжедавно є представни и в топ-200світово о рейтин . Втім, інд сивіді ралися на бізнес-освіті - хай-дарабадсь а ISB на шостий ріісн вання війшла до числа 20 ра-щих ш іл.
ДО ЧОГО ПОТРІБНОБУТИ ГОТОВИМ,
ОТРИМУЮЧИ ОСВІТУВ АЗІЇ?
Незважаючи на вражаючі спі-хи азійсь их раїн в е ономіці та їхсинхронне зростання, з точ и зорпристрою систем освіти вони до-сить сильно відрізняються одна відодної. Найбільше парадо сів, ма-б ть, в японсь ій системі. Уяпонсь ом ніверситеті, я прави-ло, рівно 10 підрозділів. У Японіїнемає фа льтетів і афедр,замість них се ції - навчальні ( а-
н) та на ово-дослідні ( а -ей). Вс переч за альній д мці проте, що японці роблять став натехноло ії, найбільш престижніВНЗ раїни, напри лад, То ійсь ийніверситет, дають за альн осві-т . Я не дивно, до недавньо о часв Японії ніверситети та дослід-
До 10 травня 1945 робільшість б дин ів То іо б лидерев'яними. Від амери ансь ихбомбард вань вини во нянийсмерч, в я ом з оріла столицяЯпонсь ої імперії. Після війни ста-ра Азія ан ла в лет - на місці з о-рілих хал п виросли хмарочоси. Зе ономічно о підйом в Японії роз-почався азіатсь ий е ономічнийб м, а разом з ним і зліт освіти вре іоні. Навряд чи ще в серединістоліття хтось мі явити, що На-ціональний ніверситет Сін ап рб де отир ватися вище німець о-о Гейдельбер а і олландсь о оЛ вена.
ТОКІЙСЬКИЙУНІВЕРСИТЕТ
Університетсь а система доз-воляє ст дентам міняти фа льте-ти після вст п - напри лад, вст -пити на відділення на и і мис-тецтв, в я ийсь момент вирішити,що тобі ближче е ономі а, а на-при інці перед мати і вивчитися напеда о а.
ГОНКОНГСЬКИЙУНІВЕРСИТЕТ
20% ст дентів ба алаврат і50% ма істрантів ніверситет -вихідці з інших раїн.
НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ
СІНГАПУРУНайстаріший ВНЗ раїни, пере-
жив іль а стр т рних реформ. Я івся сін ап рсь а молодь, ст дентиВНЗ повинні вміти відрізняти хоро-шевід по ано о, б ти висо омораль-ними, мобільними і ріш чими.
ПЕКІНСЬКИЙУНІВЕРСИТЕТ
Та ож відомий я "бейді" - відитайсь о о Beijing Daxue. Засно-ваний в р дні 1898 під назвою"Столичні вчительсь і палати". У
ниць і центри існ вали о ремо один від одно о.Зараз раїні проходить реформа вищої освіти, я анацілена на їх зближення. Інший монстр нової Азії -Китай, розвиваючи свою систем освіти, пра не вперш чер забезпечити е ономі раїни достат-ньою іль істю фахівців з потрібних спеціальностей.Ос іль и зростання е ономі и Китаю відб ваєтьсяв основном за рах но виробництва, особливоюпошаною орист ються техноло ічні спеціальності.
ЧИ МОЖНА ЗРОБИТИКАР'ЄРУ З АЗІАТСЬКИМ
ДИПЛОМОМ?Азіатсь і ВНЗ орієнтовані в перш чер на власні
вн трішні рин и - масштабним за мір ами місцевоїе ономі и е спортом освіти займається, маб ть,тіль и Сін ап р. Тобто зробити ар'єр в азіатсь ихраїнах для іноземця пра тично неможливо - в Японіїі Південній Кореї, напри лад, я і раніше діє прави-ло довічно о найм , оли вип с ни ВНЗ працює водній омпанії все життя. Власне, вдалом пра-цевлашт ванні в одн з вели их омпаній і поля аємета більшості японсь их і орейсь их ст дентів.Одна пост пово азіатсь і освітні рин и стають всебільш поп лярними в іноземців, навчання в Китаї,Гон он або на Тайвані несе певні ви оди. Зали-шитися в цих раїнах жити і дося ти вели их висот,швидше за все, не вийде. Одна роботою вітчиз-няній або спільній омпанії, я а веде бізнес цихраїнах, ви б дете забезпечені.
НАСКІЛЬКИ КОРИСНИЙАЗІАТСЬКИЙ ДИПЛОМ ДЛЯ ВАС?Я мінім м, отримати освіт в хорошом азіатсь-
ом ВНЗ не небезпечно для освіти і ар'єри. Мож-ливо, це не дасть вам та их можливостей розвива-тися на Заході, я ті, я і від риває диплом О сфор-да або престижно о ніверситет Лі и "Плюща".Зате, поверн вшись додом , ви точно не залиши-теся без добре оплач ваної роботи.
інших народів, не люблять штор,жалюзі та щільних фірано . Вечо-рами б дин и випромінюютьсвітло, і вн трішній інтер'єр вар-тир нерід о видно з в лиці я надолоні. Від риті ві на, одна ,зовсім не є арантією то о, щоожно о остя з стрін ть нідер-ландсь их сім'ях з розпростерти-ми обіймами. Голландці не надтощедрі на емоції.
Голландці відрізняються чесні-стю, щирістю, а та ож ощадливі-стю, помір ованістю. Ба атствоні оли не виставляється на по аз.Я що олландець входить в при-міщення, то він вітається з сімаприс тніми, причом це стос єть-ся не тіль и ділових офісів, але іма азинів, імнат очі вання, пезалізничних ва онів.
Голландці відомі своїм неза-лежним хара тером. Про це ово-рить та ий штрих: ці люди незнімали апелюхи ні перед Бо ом,входячи в цер в , ні перед оро-лем, навіть за обідом в йо о ом-панії. Все це можна бачити сьо-одні на старих олландсь их ар-
Ба ато знаменитих педа о ів з різних раїн (та ія : Ян Каменсь ий, Марія Монтессорі) жили в Гол-ландії, том що саме т т б ла найсприятливіша дляїх просвітниць их ідей атмосфера.
"Бо створив море, а олландці - бере и" - о-ворить прислів'я про працьовитий народ, я ий по-дар вав світові ч дових мислителів - Еразм Роттер-дамсь ий, Уріель А оста, талановитих х дожни ів -Рембрандт, Хальс, Ван Го , Вермеер, Босх, відваж-но о мореплавця - Баренца. Імена цих вели их ол-ландців відомі всьом світ . Бо створив Землю,а олландці Голландію. У цьом - істина і всяісторія раїни.
ПРО ГОЛЛАНДЦІВАтмосфера невели их міст Голландії дихає спо-
оєм і затиш ом. Б дин и мальовничі й чарівні.У олландців на підві оннях а т си, пелар онія
і афри ансь і фіал и, на стінах вишив и в рам ах,на полицях старовинна ерамі а. У б дин ст п и,прас и, старий одинни , авові млини, мідні вази,начищені олов'яні чайни и олоніальних часів. Втім,приміщення не захаращені, я анти варні ма ази-ни, просто ожна річ повинна спри-
тинах. Подібні звичаї впадали в очі,перш за все іноземцям, я і поши-рили слав про олландців, я пронечемних людей. Капелюх для ол-ландців б в та ою ж невід'ємноюрисою, я дах для б дин , роз-лядався ними я символ свобо-ди. По відношенню до олландцівні оли не можна ви аз вати поч т-тя перева и. Та і прояви народж -ють поч ття відтор нення.
Пра нення до незалежності тасвободи олландців та ож силь-не, я і терпимість до інших зви-чаїв, по лядів, релі ій.
Більше 300 ро ів том Петро I при-їхав до Голландії в пош ах матросів іб дівельни ів для російсь о о флот .Але, перш за все - за знаннями. Я на-вчаюся і хоч , щоб мене навчали -б в йо о девіз.
Він побачив держав , де ви ористо-в ються найпро ресивніші методи ос-подарювання, розвиваються ремесла, ана а, філософія і мистецтво невіддільнівід повся денно о життя.
Міжнародна орієнтація - в том числів сфері освіти і на и - завжди б ла не-від'ємною частиною розвит раїни.Голландсь а система освіти інтера тив-на і орієнтована на робот в оманді, щодозволяє іноземним ст дентам швидшезнайомитися один з одним. Сьо одні вГолландії навчається понад 50 тисячіноземців, що становить майже 9% відза альної іль ості ст дентів.
Існ ють, я мінім м дві причини,з я их варто отрим вати освіт вНідерландах.
По-перше, я ість олландсь ої осві-ти не тіль и визнано в сьом світі, алеще й арантовано за онодавчо: міністер-ство освіти Нідерландів затвердило спе-ціальн систем онтролю, я а забезпе-ч є одна ово висо і стандарти я ості ос-віти всіх ВНЗ Нідерландів - том робо-тодавцю навіть не важливо, в я ом самез олландсь их ніверситетів отриманодиплом потенційно о працівни а.
Голландсь і ніверситети займаютьвисо і позиції світових рейтин ах - 10 з14 на ово-дослідних ніверситетів раї-ни входять до числа 200 ращих ВНЗ світз ідно Times Higher Education Supplement.Навчальні плани насичені й поєдн ютьтеорію з пра ти ою в реальних і шт чностворених навчальних сит аціях.
А, по-др е, Голландія лідир є вонтинентальній Європі за іль істюосвітніх про рам ан лійсь ою мовою. На2010-2011 навчальний рі вищі навчальніза лади Голландії пропон ють більше1450 ан ломовних про рам з різнихспеціальностей. Значн частин цих про-рам становлять про рами ба алаврат ,іль ість я их з ожним ро омзбільш ється.
ситетів. З них дев'ять ласичних, де мож-на отримати а адемічн освіт з сіхспеціальностей, три технічні, один а рар-ний і один від ритий ніверситет, деможна вчитися заочно.
Важливою частиною ніверситетсь-ої про рами є самостійні дослідження.Основна вимо а - дипломна робота.Кращі роботи п блі ються в ж рналахви ляді статей. Для отримання наст п-
но о на ово о ст пеня ст дент пише ди-сертацію, одерж ючи ст пінь, е вівален-тний ст пеню PhD. Диплом до торантае вівалентний до тор ма істра в ан ло-са сонсь ій системи вищої освіти.
• вищі професійні ш олиПро рама ба алаврат : 4 ро иПро рама ма істрат ри: 1-2 ро иЯ що не вдалося вст пити до нівер-
ситет , можна потрапити вищі про-фесійні ш оли, де здоб вають освіт зпри ладних спеціальностей.
Ті, хто за інчив вищ професійнш ол отрим ють диплом, е вівалентнийдиплом ба алавра і мож ть продовжи-ти навчання в ма істрат рі. Дея і ш олипропон ють ма істерсь і про рами на-вчання. Зазвичай вони вед ться ан -лійсь ою мовою, та я націлені на іно-земних ст дентів. Навчання триває 1-2ро и, вст пною вимо ою є лише дипломпро вищ освіт , а для іноземних ст -дентів - диплом ба алавра або е віва-лентний йом .
• міжнародні інстит тиПро рама ма істрат ри: 1-2 ро иPhD: 4 ро и
Íàøæóðíàë óïðîäàæóïðîòÿãîìì³ñÿöÿ
10 ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2013
Інстит ти пропон ють ан ломовніпіслядипломні про рами. Навчання по-б доване та , щоб задовольнити запи-ти іноземних ст дентів. Я правило, щобб ти зарахованим в один з та их на-вчальних за ладів, претендент необхі-дно мати диплом про вищ освіт , іль аро ів пра тично о досвід роботи. Всьо-о в інстит тах міжнародної освіти на-вчається іль а тисяч ст дентів. Звичайнініверситети й ніверситети професій-ної освіти та ож пропон ють рси на-вчання (понад 600 наймен вань) різно-о рівня і тривалості ан лійсь ою мовою.Більшість навчальних про рам розрахо-вані на 18 місяців (від де іль ох місяцівдо 2-х ро ів). Для міжнародно о навчан-ня необхідний хороший рівень ан лійсь-ої мови. Для ба атьох про рам необхі-дно мати TOEFL не менше 550 балів.
Іноземні ст денти мають та ож мож-ливість пройти повний рс навчання водном з нідерландсь их ВНЗ, проте дляцьо о необхідно знати олландсь мов .
Навчальний рі триває з вересняпо червень.
ЯК ВСТУПИТИДО ВНЗ ГОЛЛАНДІЇ
У Голландсь их ніверситетах зазви-чай немає вст пних іспитів. Від вас ви-ма ається підтвердити своє знаннямови, я ою б де вестися навчання, ата ож важливо мати хороші оцін и, я іпід час вст п вітчизняний ВНЗ.
Ба ато ніверситетів в Голландії невима ають, щоб ст дент відвід вав під о-товчі рси. Одна дея і ВНЗ мож ть по-просити, щоб ст дент пройшов додат о-в під отов , я а може тривати від 1 до12 місяців, в основном це стос єтьсяст дентів з низь ими оцін ами з матема-ти и та слаб ою ан лійсь ою мовою.
Пра н чи зробити вищ освіт в Гол-ландії дост пною для ст дентів з інших
раїн, ряд Нідерландів а тивно її с б-сидіює і стим лює створення різнихфінансових фондів, що надають сти-пендії іноземним ст дентам. Завдя ицьом вартість навчання в Голландії не-висо а порівняно з Ан лією і США.
НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИГОЛЛАНДІЇ
В даний час в Голландії наліч єтьсябільше 70 вищих навчальних за ладів,я і представлені на ово-дослідниминіверситетами (research universities),ніверситетами при ладних на
(universities of applied sciences) та інсти-т тами міжнародної освіти (institutes forinternational education).
Спеціальності, найбільш поп -лярні серед іноземних ст дентів:
• Охорона здоров'я• Соціоло ія• Техноло ія• Е ономі а• Мови і льт раПроживанняСт денти жив ть в ртожит ах для
іноземців. Ряд ніверситетів резерв єімнати в отелях або приймаючихсім'ях. Вартість проживання в ртожит-
за рі - від 4000 євро.Робота під час навчанняСт дент, що має віз на термін
більше 3 місяців, може запросити дозвілна робот , зар чившись листом з нівер-ситет або роботодавця. Та ий дозвілдозволяє ст дент офіційно працюватидо 10 один на тиждень, а в літні місяці -необмежено.
Витрати на життя в ГолландіїВитрати на проживання, харч вання та
інші потреби становлять приблизно 8500євро на рі . Це мінімальна с ма, необхід-на для проживання в Голландії, за оцін а-ми олландсь их офіційних інстанцій. На-явність цієї с ми на бан івсь ом рах н
андидата зазвичай є необхідною мовоювидачі навчальної візи.
Приблизно три чверті олландцівмають велосипеди і широ о ними ори-ст ються. На доро ах раїни велосипе-дистам виділені о ремі доріж и, а біляромадсь их б дівель, ма азинів, м зеїввідведені спеціальні місця для пар ван-ня велосипедів. Велосипед можна орен-д вати і на ньом подорож вати пораїні.
УНІВЕРСИТЕТИНІДЕРЛАНДІВ
University of Amsterdam (1632):www.uva.nl
Розміщення: АмстердамUniversity of Amsterdam - один з най-
більших ніверситетів Нідерландів. Зарейтин ами 2009 займає перше місцесеред ніверситетів раїни. У 2006 Уні-верситет Амстердама вст пив в Лі на-ово-дослідних європейсь их ніверси-
тетів. Пропон є більше 85 міжнародно-орієнтованих ма істерсь их про рам ан-лійсь ою мовою, а та ож дея і ба а-лаврсь і ан ломовні про рами. Універ-ситет має в своєм розпорядженні двад-цять дослідних інстит тів та департа-ментів.
Число ст дентів: близь о 28 тисяч,з них 2 тисячі - іноземні ст денти.
Ба алаврсь і про рами: е ономі-а і бізнес; манітарні на и, природ-ничі на и і соціоло ія (AmsterdamUniversity College - AUC)
Ма істерсь і про рами: мані-тарні на и, соціоло ія та біхевіоризм,е ономі а, юриспр денція, природничіна и, медицина, стоматоло ія
Почато про рам: вересень тасічень
Проживання: 375 - 550 євро намісяць ( імната на одно о в приватномртожит , без харч вання);
11ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2013
400 - 500 євро на місяць ( імната надвох приватном ртожит , без хар-ч вання)
Про рамаБа алаврат, 3 ро иВимо иатестат про повн середню освіт ,
VU (Vrije - Free University)Amsterdam (1880): www.vu.nl
Розміщення: АмстердамVU Amsterdam - один з провідних
національних ніверситетів ал зі -манітарних та е ономічних на . Части-ною ніверситет є іль а на ово-дос-лідних інстит тів і ш іл, 12 фа льтетів,а та ож оледж при ніверситеті(AmsterdamUniversityCollege), я ий про-пон є перспе тивні ба алаврсь і про-рами ан лійсь ою мовою.
Число ст дентів: близь о 20 тисяч,1,3 тисячі - іноземні ст денти
Ба алаврсь і про рами: бізнес ад-міністр вання (IBA), Е ономі а та Бізнес,манітарні на и, природничі на и і
соціоло ія.Ма істерсь і про рами: мистецт-
во і льт ра, бізнес адміністр вання,право, е онометри а, е ономі а і бізнес,менеджмент, інформати а, медицина,фармацевти а, архіте т ра.
Почато про рам: вересень
Проживання: 400 - 500 євро намісяць ( імната на одно о в приватномртожит , без харч вання)Про рамаБа алаврат, 3 ро иВимо иатестат про повн середню освіт ,
Delft University of Technology(1842): www.tudelft.nl
Розміщення: ДелфтТехнічний Університет Делфті - най-
більший технічний ніверситет, з дня зас-н вання називався Королівсь ою А аде-мією, з 1986 ро отримав стат с держав-но о технічно о ніверситет . Висо і стан-дарти освіти арант ють спішн міжна-родн ар'єр в сфері с часних техноло ій.
Число ст дентів: близь о 16 тисяч,більше 10% - іноземні ст денти
Ба алаврс і про рами: AerospaceEngineering
Ма істерсь і про рами (8 фа ль-тетів): механі а, архіте т ра, цивільнеб дівництво і еона и, математи а іомп'ютерні техноло ії, інженерно-ви-робничий дизайн, аеро осмічне вироб-ництво, техноло ія, політи а і менедж-мент, при ладні на и.
Почато про рам: вересень,вітень
Проживання та харч вання: 850 -1'100 євро на місяць, ніверситет сприяєв оренді вартир і імнат
University of Technology - за рейтин амидр ий технічний ніверситет Нідер-ландів після Університет в Делфті,співпрацює більш ніж з 20-ма дослідни-ми інстит тами (CWT/e, ECIS, ESI,EURANDOM, TNO та інші). Навчання сфо-соване на під отовці фахівців-інже-
нерів висо о о лас в різних ал зяхприродничих і точних на .
Число ст дентів: 7 тисяч, з них 10%- іноземні ст денти.
Ма істерсь і про рами: біомедич-не виробництво, архіте т ра, інд стрі-альний дизайн, хімічне виробництво,при ладна фізи а, механі а, математи-а і омп'ютерні техноло ії.
Почато про рам: вересеньПроживання та харч вання: 1'000
Розміщення: Гронін енUniversity of Groningen - один з най-
старіших і найбільших ніверситетівНідерландів (др ий після Лейденсь о оніверситет ), а та ож один з провіднихдослідниць их ніверситетів Європи(близь о 30 на ово-дослідних центрів).
Число ст дентів: близь о 26 тисяч,з них близь о 3 тисяч - іноземні ст денти.
Фа льтети та інстит ти: бізнес іе ономі а, мистецтво, юриспр денція,теоло ія, філософія, соціоло ія, медичніна и, математи а.
Ба алаврсь і про рами:American Studies, Business Studies,
International Management, е онометри а,е ономі а, міжнародне та європейсь еправо, міжнародні відносини, медицина(Global Health), психоло ія.
Ма істерсь і про рами: точні на иі техноло ії, медицина і фармацевти а,юриспр денція, бізнес і е ономі а, ма-нітарні на и, мистецтво, соціоло ія.
Почато про рам: вересень, лютийПроживання та харч вання: 500 -
700 євро на місяць
Про рамаБа алаврат, 3 ро иВимо иатестат про повн середню освіт ,
Розміщення: ЛейденЛейденсь ий Університет - найста-
ріший і найбільший ніверситет в Нідер-ландах, заснований в 1575 році прин-цом Віль ельмом I Орансь им. Саме вЛейденсь ом ніверситеті а тивно об-оворювалися і озв ч валися професо-рами та ст дентами нові для сво о часфілософсь і теорії Рене Де арта і Бене-ди та Спінози, чиї зрілі ро и творчостіпов'язані з цим містом.
Число ст дентів: близь о 18 тисяч,з них 1 тисяча - іноземні ст денти.
Ба алаврсь і про рами: DutchStudies
Ма істерсь і про рами: менедж-мент, археоло ія, образотворче мистец-тво, сценічне мистецтво, юриспр ден-ція, математи а і природничі на и,філософія, соціоло ія і психоло ія, тео-ло ія.
Почато про рам: вересень, січеньПроживання: 550 - 750 євро на
місяць ( імната на одно о в приватномртожит , без харч вання;
300 - 345 євро на місяць ( імната надвох приватном ртожит , без хар-ч вання)
Про рамаБа алаврат, 3 ро и:Dutch StudiesВимо иатестат про повн середню освіт ,TOEFL 550, IELTS 6,0Вартість навчання, рі , євро10'800 - 15'900+100 реєстраційний збір ніверси-
Maastricht University (1976):www.maastrichtuniversity.nl
Розміщення: МаастріхтMaastricht University - один з наймо-
лодших і с часних ніверситетів Нідер-ландів, і, тим не менш, має реп таціюращо о міжнародно о ніверситет раї-ни. Університет Маастріхт б в відзначе-ний в рейтин ах ращих європейсь их
ніверситетів в області е ономі и, правата медицини. Університет має власниймедичний дослідний ардіоцентр.
Число ст дентів: близь о 13 тисяч,з них близь о 40% - іноземні ст денти.
Фа льтети і ш оли: мистецтво ісоціоло ія, здоров'я і медицина, мані-тарні та природничі на и, психоло ія танейрона и, юриспр денція, ш олабізнес та е ономі и, ш ола фізичноїльт ри та здоров'я, ш ола правління.Ба алаврсь і про рами: мистецт-
во і льт ра, е онометри а та опера-ційне дослідження, е ономі а і бізнес-е ономі а, European Studies, європейсь-а охорона здоров'я, міжнароднийбізнес, мистецтво та природничі на и(University College Maastricht).
Ма істерсь і про рами: нейрона-и, політичні на и, бізнес-досліджен-
ня, мистецтво і льт ра, ардіобіоло іяі медицина, юриспр денція, міжнарод-не право, європейсь е право.
Почато про рам: серпень, лютийПроживання та харч вання: 480
євро на місяць
Про рамаБа алаврат, 3 ро иВимо иатестат про повн середню освіт ,TOEFL ibt 88, IELTS 6,0Вартість навчання, рі , євро8'500 - 32'000Про рамаМа істрат ра, 1 рі : мистецтво, -
манітарні на и, льт раМа істрат ра, 2 ро и: е ономі а,
ти більше розмовної пра ти и, я щотам ви ористов ється інтера тивнаметоди а і а тивно пра ти єтьсяробота в парах.
4. Національний с лад ст -дентів
Національний с лад ст дентів -це не те, що першим спадає на д м-
при виборі мовної ш оли за ор-доном, але насправді це важливо.Уявіть, ви заходите в лас, а там 50%- 70% ст дентів з Китаюабоще ірше- з вашої раїни або ре іон .
У ваших інтересах, щоб націо-нальний с лад ш оли б в рівномір-ним (не більше 20% - 25% ожноїнаціональності). Справа в том , щопредставни и різних націй сти ають-ся з неодна овими тр днощами вплані освоєння рамати и, вимови іт.д.
Том , в першом випад ви ла-дач б де зм шений більше приділя-ти ва и мовнимпроблемам итайсь-их ст дентів, а в др ом випадвас неб де стим л спіл ватися іно-земною мовою поза ласом.
5. Середній ві ст дентівЯ що для вас важливо вчитися
разом з людьми вашо о по оління,можна поці авитися про середній віст дентів ці авій для вас мовнійш олі. Я правило, вліт більше мо-лоді, взим - людей старшо о ві .
6. Стандартна про рама абоінтенсив
Часто мовні ш оли за ордономпропон ють стандартні та інтенсивнірси іноземних мов. І той і іншийрс повинні ви ладатися за одна о-
вим навчальним планом. Відмінністьлише в том , щоза стандартним р-
1. ВартістьДея і мовні ш оли в аз ють
тіль и вартість тижня навчання. Аледляповно ороз міння, защовисамеплатите роші, ре оменд єтьсяпідрах вати за альн іль ість на-вчальних один. Природно, поці ав-теся, я сама ш ола визначає на-вчальн один : 45 хвилин, 50 хви-лин або повн один . Заздале ідьточніть порядо повернення оштів,я що з я оїсь причини ви вирішитес ас вати поїзд .
2. Розташ ванняВід розташ вання мовної ш оли
залежать ефе тивність вивченнямови та вартість про рами. Напри -лад, оли іноземна мова потрібналишедлярозмовно о спіл вання підчас подорожей, то раще вибратимовн ш ол в т ристичном місті.Вели а іль ість т ристів і розважаль-них заходів дозволяють вам т т жезастос ватинаб тімовні навич и.Щостос ється вартості, то в більшостівипад ів мовні ш оли, я і знаходять-ся в не т ристичних або невели ихмістах, обійд ться дешевше.
3. Кіль ість осіб в ласіКіль ість осіб в ласі наба ато
важливіша, ніж іль ість осіб всійш олі. Зазвичай приватній мовнійш олі в ласі одночасно займаєтьсяне більше 15 осіб. Більше ст дентів,означає - менше персональної ва иі зворотно о зв'яз від інстр тора,що в рай важливо при освоєнні іно-земної мови.
Ідеальна іль ість ст дентівласі, особливо для почат івців - це
6-8 осіб. Я що ви не новачо , то вр пі з 12-14 чолові можна отрима-
сом займаються 4 одини на день, а з інтенсивно о - 6.На "інтенсиві" ви не отримаєте більше знань, а от-
римаєте більше навчально о навантаження. Не ре о-менд ється вчитися на інтенсивном більше де іль охтижнів, та я ефе тивність засвоєння ново о матеріалпри та ом навантаженні через дея ий час зниж ється.
7. Кіль ість інстр торів на один ласВивчаючи іноземн мов важливо мати можливість
сприймати різні а центи, темп мови і різні стилі навчан-ня. Том д же добре, я що до однієї р пи б де при-ріплений не один ви ладач, а мінім м два. Особливо,це стос ється інтенсив : сприймати одно о і то о ж ви -ладача по іль а один на день - досить с ладно. Тимбільше б ває і та , що ви ладач чимось не влаштов є.Та що різноманітність не завадить.
8. К льт рно-розважальні заходиВивчення мови за ордоном приваблює не тіль и
навчанням. Ці аво подивитися раїн , трохи зан рити-ся в інш льт р . Ба ато мовних ш іл пропон ють по-їзд и вихідно о дня, е с рсії та інші льт рні заходи,де можна з ористю провести час. Я що ви їдете в іншраїн вчити мов , с ажімо на три місяці, обов'яз овос ористайтеся та ою можливістю!
9. Я ість ор анізації проживанняДея і ш оли іноземних мов ор анізов ють для своїх
ст дентів проживання в місцевих сім'ях, особливопід реслюючи, що родини проходять ретельний відбір.Але все одноб вають випад и, оли ст денти с аржать-ся, що самі осподарі або поб тові мови в родині їх незовсім влаштов ють. Страшно о т т нічо о немає, про-сто пере онайтеся, щош ола отова підібрати вам іншсім'ю в разі я ихось проблем.
10. А редитаціяПоці автеся, чи має обрана мовна ш ола офіційн
а редитацію. У а редитованій мовній ш олі ви ладаютьваліфі овані ви ладачі, існ є затверджений навчальнийплан, є необхідні приміщення для занять, пропон єтьсяжитло в резиденції або в сім'ї, існ є сл жба допомо ист дентам. У різних раїнах існ ють різні офіційні схемиа редитації мовних ш іл. Крім то о, є міжнародні інсти-т ти а редитації, напри лад, International Association ofLanguage Centres (IALC).
диться в ті моменти, оли діти пе-реходять з одно о ст пеня наінший: 5, потім 8, далі в 11-13 іостанній - в 16 ро ів. Одна при на-явності вільних місць дея і ш олиприймають охочих б дь-я ий час.
Для вст п необхідно с ластитести, он р ючи з оріннимибританцями, що зовсім не просто.Рівень випроб вань залежить відві дитини і вимо он ретної ш о-ли. Найчастіше це - ан лійсь амова, "на а" (бло природничо-на ових дисциплін: фізи а, хімія,біоло ія, анатомія), математи а таіноді іноземна мова - франц зь аабо німець а.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!"Найчастіше тр днощі вини а-
ють через різницю нашої та ан -лійсь ої ш ільних про рам, - ажеБорис Самарянів, енеральний ди-ре тор т ристично о а ентства. -
СВІТОВАКЛАСНА КІМНАТА
Традиційно в сьом світі цін ється ан лійсь аосвіта. Майже 90% вип с ни ів тамтешніх приват-них ш іл вст пають Кембрідж, О сфорд, Гарвардта інші провідні ніверситети світ . Про рама занятьнасичена до раю, ро и проходять невели их ла-сах, по 10-15 осіб, та що педа о всти ає приділи-ти достатньо час б дь-я ом чневі. Кожен ви ла-дач т т б де дома атися від вашої дитини ма си-мальних спіхів навчанні та фіз льт рі, я ій тра-диційно приділяється особлива ва а. Про ш ол , вя ій льтив ється менше 10 видів спорт , саміан лійці від ються з ле ою знева ою.
Врах йте, т тешні ш оли розраховані наан лійців - іноземців них не більше 10%. Та щоспочат вашо о нащад а вини н ть немин чі тр д-нощі із спіл ванням через дея стриманість іманірність британців в цілом .
ЗДОРОВИЙ АСКЕТИЗМХоча холодні- олодні пансіони часів Олівера
Твіста давно відійшли в мин ле, певний ас етизмт т я і раніше зводиться в принцип. У молодшихласах (навчатися в оролівстві починають з 4-5ро ів) жив ть по 10 осіб імнаті. Далі, з 8 до 11, ав дея их ш олах до 13 ро ів, вели ий зал ділитьсятон ими пере ород ами на іль а в зь их пеналів.У невели ом просторі міщається ліж о, стіл,стілець і міні-шафа для одя . Всі зр чності, ванна ід ш - на поверсі. Лише старшо ласни и мають тароз іш, я власна імната на 1-2 особи.
У ан лійсь ій ш олі дитині ні хвилини не дад тьтинятися без діла, з ран до вечора всі жив ть занапр женим роз ладом. День починається з заряд-и, далі снідано і асамблея в ш ільній цер ви: мо-литва плюс за альні збори. Потім ро и, і в пол -день - ланч. Після занять - час се цій. У ожній ш оліобов'яз ово є драматичний театр, я ий не пост -пається за оснащенням професійном , джазова р -па, танцювальна ст дія, рто хорово о спів , ди-зайнерсь і майстерні тощо. Ближче до вечора -під отов а домашньо о завдання під на лядом вчи-теля, обід, вільний час і відбій.
Напри лад, основи фізи и, хімії табіоло ії в Ан лії проходять з 8 ро ів,без форм л, але з вели ою лабо-раторною пра ти ою. Щоб здатицей тест знадобиться спеціальнапід отов а і знання специфічнихтермінів. Математи ж наші ш о-лярі зазвичай здають без тр д-нощів. Ще один амінь споти ання- хороша ан лійсь а. Вивчити її наналежном рівні, не виїжджаючи зУ раїни, пра тично неможливо.Необхідні літні мовні рси, раще,природно, Вели обританії".
Варіанти тестів найле шезнайти на сайтах фірм, що допо-ма ають відправити дітей на на-вчання за ордон.
ЙДЕМОНА КОМПРОМІС
Одна я що ваша дитина во-лодіє середніми здібностями і ненадто дося ла спіх в ан лійсь ій,не т рб йтеся! Є д же непо аніш оли, отові прийняти всіх, хтоможе заплатити.
Для бать ів, невпевнених втом що, їхній син або доч а змо-же змиритися з обмеженням сво-боди, жорст им розпоряд ом ідисципліною, існ ють міжнародніоледжі, орієнтовані на навчанняіноземців. Приймають т ди з 14-15 ро ів, про рама стандартна длявсіх британсь их ш іл, а от оточен-ня більш демо ратичне. Післяро ів ст денти вільно виходять в
місто, заняття спортом не обов'яз ові,домашні завдання можна ви он вати вб дь-я ий зр чний час. Та й вимо и привст пі т т м'я ші.
КОМФОРТПО-ШВЕЙЦАРСЬКОМУ
Наст пний фаворит за ордонноїосвіти - Швейцарія. Комфортабельніш оли-пансіони розташовані в орахі перед ір'ях. Затишні, расиво меб-льовані імнати, смачне, різноманіт-не харч вання, приємна, доброзичли-ва атмосфера. Навчання починаєтьсяз 3-4 ро ів. Від малю ів т т не прий-нято че ати блис чих спіхів і с во-ро о дотримання дисципліни. Части-на ро ів проходить на повітрі, перед-бачені ре лярні 2-3 денні походи вори. Учні молодших ласів дещовідстають за про рамою від своїх -раїнсь их одноліт ів, зате швидше іефе тивніше освоюють іноземні мови( ожен вчить мінім м 2 , і вивчаєвідмінно), здоровіше і раще розви-нені фізично.
Та ож в Швейцарії є ш оли, анало івя их немає ніде світі, - це finishingschool. Їх завдання - перетворення дівча-то справжніх леді. До за альноосвітніхпредметів т т додаються ети ет, домо-ведення, мистецтво б д вати сімейнежиття і вести власний бізнес.
Що ж до навчальної про рами, товам доведеться вибирати між швей-царсь ою, британсь ою, британсь о-амери ансь ою, франц зь ою, німець-ою та італійсь ою. Всі вони обов'яз о-во є в б дь-я ій ш олі.
ПРИЄМНА ДРІБНИЧКАЗроз міло, всі європейсь і раїни, а
та ож США і Канада підписали онвен-цію про взаємне визнання дипломів. Алевсе ж ле ше вст пити в О сфорд з бри-
тансь им дипломом, а в Гарвард з аме-ри ансь им. Неменш важливе й те, щоіноземці, я і прожили Вели обританії10 ро ів, отрим ють посвід на прожи-вання, а ще через рі - ромадянство.Те ж передбачене за онами Швейцарії,одна мі рантам від 10 до 20 ро ів одинрі зарахов ється за два. До за інченняш оли дитина отрим є швейцарсь ийпаспорт. Д же навіть непо ано!
Зроз міло, в я ості місця навчаннясина або доч и ви можете віддати пе-рева Франції, Німеччині, Італії і навітьМальті. Системи навчання та правилавст п там більш-менш анало ічні вжероз лян тим. Д майте, вибір за вами!
Антон Сорін, дитячий психоло ,заст пни дире тора психоло ічно оцентр
- Бать ам, я і відправляють дитиннавчатися за ордон, перш за все, вартозадати собі питання: навіщо вони це роб-лять? Я що для то о, щоб дитина дос о-нало вивчила мов , одна сит ація. Я що,щоб отримала за ордоном вищ освіт і,зрештою, стала ромадянином цієї раї-ни, зовсім інша пісня. У першом випадраще відправляти підліт а ро ів 12, здат-но о вже до самостійної ініціативи. У др -ом , посилайте я омо а раніше, ідеаль-но прямо в 1 лас. Адже дитині належитьповністю сприйняти і перейняти стиль жит-тя, льт р і за они ч жої раїни.
Найбільша проблема, що вини аєдітей, відірваних від дом , - різ а змінаоточення. І мовний бар'єр, повірте, стоїтьт т на останньом місці. Наба ато більшетр днощів ви ли ає незнайома льт ра,незвичні норми спіл вання, відс тністьпор ч рідних людей. Є діти, я і швид озви ають до нових мов, 2-3 дні і вонивже влилися в оле тив. Але я що дити-на трохи менше ом ні абельна, трохибільш зам н та, то адаптація може затя -
н тися і навіть ви ли ати депресію. Спро-б йте для почат відправити її в табір,нехай навчається знаходити спільн мовз різними людьми.
Для самих же бать ів аменем спо-ти ання стає повна втрата онтролю наддитиною. Встежити за нею в іншій раїніпра тично неможливо. Т т є 2 виходи.Перший - підсадити т ди родича, на-при лад, баб сю. Проте не вся а баб -ся вільна, ом ні абельна, знає мов івза алі по одиться.
Др ий варіант - фінансовий онт-роль. Я правило, він зводиться дофі совано видаваної на певний часс ми. Одна раще привчити дитинвитрачати роші системно. Для чо онеодноразово про оворити, а ще пра-вильніше прописати, с іль и і на щоон ретно вона може витрачати. І по-силайте їй ошти щотижня, а не відра-з на семестр.
Оле сій Гордєєв, олишній ченьCaterham School
- В Ан лії я провчився 3 ро и. Спо-чат б ла просто жесть! Мені здавало-ся, я потрапив не те що в інш раїн , ана інш планет . Ан лійсь знав доситьпристойно, я мені здавалося. Але однасправа, вміти с азати, і зовсім інша -зроз міти, що тобі відповідають. У ож-ної людини свої особливості мови: одинар авить, інший шепелявить, третій за-інчення про овт є. Рідною мовою ми наце ва и не звертаємо, а іноземною та ідрібні дефе ти виростають величезнпроблем . І звичайно, д же с м вав задомів ою, за др зями. Потім зви , алевсе одно форма, їжа по одинах, ходьбастроєм здорово діставали.
Одна зараз ні про що не ш од ю,роз мію що отримав д же арний досвід,пройшов справжню ш ол життя!
Грант для андидатів з вищоюос-вітою, дослідниць им досвідом і хо-рошим знанням ан лійсь ої мови.Стипендія по риває всі витратиандидата.Конта ти:[email protected]
Про рама навчання в ма істра-т рі та до торант рі за б дь-я оюспеціальністю, ви ладається в ні-верситеті Аделаїди. Про рама три-ває два ро и для ма істрів і три ро идля андидатів на . Стипендіати от-римають рант розмірі $ 23 728 навесь період часті в про рамі, цяс ма по риє витрати на навчання,проживання, харч вання та медич-н страхов .
Вимо и до андидатів:Кандидати повинні мати
ст пінь, рівн я мінім м чотирьомро ам навчання вищом навчаль-ном за ладі, мати досвід роботинад дослідниць ими прое тами,мати висо і а адемічні дося неннята на ові п блі ації та володіти ан-лійсь ою мовою.
ГРАНТИ 2013-2014 ДЛЯ УЧАСТІВ КОРОТКОСТРОКОВИХ
СТАЖУВАННЯХ В НІМЕЧЧИНІКраїна: GermanyОбласть на : історичні та археоло ія, соціоло ічні, полі-толо іяВеб-сайт: www.uni-bielefeld.de
Університет м. Білельфельда (Німеччина) пропо-н є іноземним фахівцям, що працюють над дисертацій-ними дослідженнями з історії, соціоло ії, антрополо ії чиполітоло ії взяти часть про рамі стипендій BielefeldGraduate School in History and Sociology. Ос іль и про-рамапереслід ємет створення та зміцненняміжнарод-них на ових зв'яз ів вчених ніверситет Білельфельдаз їх за ордонними оле ами, то часни амипро рамимо-ж ть б ти та ож ромадяни Німеччини, що пройшли рснавчання в за ордонних в зах.
Щорічно Bielefeld Graduate School in History andSociology запрош є чотирьох іноземних дослідни ів (по 2особи в ожном семестрі), що працюють над дисерта-ціями, темати а я их збі ається з основними напрям а-ми досліджень, що проводяться в BGHS. Тривалість візи-т - від 4 до шести місяців, розмір стипендії - 1200 єврона місяць. У разі необхідності стипендіат мож ть б тивиділені додат ові ошти на по риття транспортних вит-рат та допомо и на дітей.
Для часті в про рамі необхідно надати наст пнідо менти:
- Лист про наміри (ма с. 400 зна ів) з обґр нт ван-нямвашо о інтерес до часті в про рамі Bielefeld GraduateSchool in History and Sociology. У листі слід зазначити зна-ч щі для стипендіата напрям идосліджень і в азати іменадвох професорів BGHS, співпраці з я ими заці авленийпотенційний часни про рами.
- Корот а біо рафія- Прое т дослідження з історії або соціоло ії (2.000
слів ма с.)- Графі роботи та плановані терміни переб вання в
BGHS- Ре омендаційний лист від ерівни а/ онс льтанта
з ніверситет , в я ом проходить навчання потенційнийчасни про рами.
Всі до менти заяв и, с ладені німець ою або ан -лійсь ою мовою, повинні б ти зібрані в один PDF файл,я ий слід надіслати за адресою: [email protected]
Оформлення заяв и:Для часті в он рсі необхідно
заповнитизаяв .Донеї потрібнопри-ріпити наст пні до менти:
- завірен опію випис и з дип-лома мовою ори інал та пере ладе-н на ан лійсь мов опію;
- сертифі ати та дипломи на роз-с д андидата;
- сертифі ати TOEFL або IELTS;- ре омендаційні листи.Заяв иприймаються за адресою:
ОРІХОВСЬКОГОКраїна: UkraineОбласть на : філоло ічніВеб-сайт:www.medievist.org.ua
Кон рс передбачає написанняпраці обся ом до 20 тис. зна ів з виз-наченої темати и.
Темати а: раїнсь а латино-мовна літерат ра (автори, жанри,напрями, причини і наслід и вини -нення, а т альність неолатиністи идля с часної У раїни). Постать Ста-ніслава Оріховсь о о та її вплив насьо одення.
Конта ти оординаторів:k o n k u r s @ m e d i e v i s t . o r g . u a ,
ñòóäåíòû äíåâíîãî îòäåëåíèÿ ìîãóò îáó÷àòü-ñÿ â Âàðøàâå èëè Êðàêîâå (ìû ïåðâûé ãîäïðåäëàãàåì â Âàðøàâå) ñòóäåíò, êîòîðûé îáó÷àåòñÿ äèñòàíöèîííîäîëæåí ïðèåõàòü â POU íà ýêçàìåíàöèîííóþñåññèþ (ÿíâàðü è èþíü) è ïðèíÿòü ó÷àñòèåâ îáçîðíûõ ëåêöèÿõ è â ýêçàìåíàõ
äèïëîìû äèïëîì áàêàëàâðà POU äèïëîì BA Oxford Brookes Uniwersity
ïðîãðàììû Óïðàâëåíèå áèçíåñîì Ðåêëàìà è ìàðêåòèíã
ÂÛÑØÅÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ Â ÏÎËÜØÅ -ÂÛÑØÅÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ Â ÏÎËÜØÅ -ÂÛÑØÅÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ Â ÏÎËÜØÅ -ÂÛÑØÅÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ Â ÏÎËÜØÅ -ÂÛÑØÅÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ Â ÏÎËÜØÅ -ñïåöïðåäëîæåíèå äëÿ áóäóùèõ ñòóäåíòîâ POUñïåöïðåäëîæåíèå äëÿ áóäóùèõ ñòóäåíòîâ POUñïåöïðåäëîæåíèå äëÿ áóäóùèõ ñòóäåíòîâ POUñïåöïðåäëîæåíèå äëÿ áóäóùèõ ñòóäåíòîâ POUñïåöïðåäëîæåíèå äëÿ áóäóùèõ ñòóäåíòîâ POU
ñòóäåíòû äíåâíîãî îòäåëåíèÿ ìîãóò îáó÷àòü-ñÿ â Âàðøàâå
ñòóäåíò, êîòîðûé îáó÷àåòñÿ äèñòàíöèîííî,äîëæåí ïðèåõàòü â POU íà ýêçàìåíàöèîííóþñåññèþ (ÿíâàðü è èþíü) è ïðèíÿòü ó÷àñòèåâ îáçîðíûõ ëåêöèÿõ è â ýêçàìåíàõ
äèïëîìû äèïëîì ìàãèñòðà POU äèïëîì ÌSc Îxford Brookes University
3 ó÷åáíûõ ÷àñà äèñòàíöèîííî ñòóäåíò, êîòîðûé îáó÷àåòñÿ äèñòàíöèîííîäîëæåí ïðèåõàòü â POU íà ýêçàìåíàöèîííóþñåññèþ (ÿíâàðü è èþíü) è ïðèíÿòü ó÷àñòèåâ îáçîðíûõ ëåêöèÿõ è â ýêçàìåíàõ
Îðãàíèçàöèÿ ñòóäåíòû îáó÷àþòñÿ â POU (Âàðøàâà èëè Êðà-êîâ, èëè äèñòàíöèîííî), íà àíãëèéñêîì ÿçûêå ïîëó÷àþò äèïëîì POU (äèïëîì ïðèçíàâà-åìûé â Åâðîïå)
ñòóäåíò, êîòîðûé îáó÷àåòñÿ äèñòàíöèîííî äîë-æåí ïðèåõàòü â POU íà ýêçàìåíàöèîííóþ ñåñ-ñèþ (ÿíâàðü è èþíü) è ïðèíÿòü ó÷àñòèå â îá-çîðíûõ ëåêöèÿõ è â ýêçàìåíàõ äèïëîìû äèïëîì ìàãèñòðà POU
ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA
“International House”
ÊÎÎÐÄÈÍÀÒÈÀÃÅÍÖ²¯ ÏÐÎÃÐÀÌÈ ÊÐÀ¯ÍÈ/ÄÎÄÀÒÊ. ²ÍÔ.
Мовні рси для дорослих. Мовні рси длядітей. Освіта в приватних ш олах. Вища освітата під отов а до ніверситет . Післядипломната професійна освіта. Ан лійсь а для бізнес .Корпоративне навчання.
Гарантований вст п в польсь і ВНЗ. Мож-ливість вст п на бюджет. 25 рейтин овихВНЗ, 500 фа льтетів. Допомо а в отриманніКарти поля а
К рси польсь ої мови. Ре лярні освітні т рипо ВНЗ Польщі. Допомо а в отриманні Картиполя а
Молодіжні про рами: Про рама НААЛЕ(навчання в 9-12 ласах ізраїльсь их ш іл сіхтипів). Освітня про рам МАСА: “Менеджментта міжнародний мар етин ”, “Ре лама тазв’яз и з ромадсь істю”, “Медицина”.
Літні, осінні, зимові та весняні ані лярніпро рами для дітей; про рами вивченняан лійсь ої мови для дорослих (18+); під отов-а та ор анізація вст п до британсь их ш іл-пансіонів, до ніверситетів на про рамима істра і ба алавра; партнерсь і он рсніпро рами для ви ладачів ан лійсь ої мови тадля молоді; навчальні семінари та інфор-маційні презентації
Вст п до за ордонних ВНЗ. Молодіжніпро рами Work and Travel, Au-Pair. Навчання вмовних оледжах. Мовні рси.
К льт рно-розважальні й освітні, р пові йіндивід альні т ри для дітей та молоді.Кані лярні про рами вивчення іноземних мовдля ш олярів. Літні мовні рси в елітнихприватних ш олах-пансіонах.
Про рами для під отов и для вст п доза ордонних ВНЗ. Середня і вища освіта вза орднонних приватних ш олах та ніверсите-тах. Мовні рси протя ом ро для дорослих.
Вели обританія, Канада,Австралія, Ірландія,Швейцарія, Італія, Німеччи-на, Мальта, Нідерланди та ін.
Польща
Польща
Ізраїль.
Вели обританія, Канада,США, Германія та інші раїни
Німеччина, Франція, Ан лія,Австрія, США, Австралія,Італія, Іспанія, НоваЗеландія, Мальта.
Вели обританія, Германія,Австрія, Франція, Іспанія,Швейцарія, Канада, США,Кіпр, Мальта та ін.
Вели обританія, Германія,Австрія, Франція, Іспанія,Швейцарія, Канада, США,Кіпр, Мальта та ін.
ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²20
ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í²ÍÎÂÈÍÈ
ЗАВЕРШИВСЯ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙКОНКУРС-ЗАХИСТ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХРОБІТ УЧНІВ-ЧЛЕНІВ МАЛОЇ
АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИУ фінальном етапі Все раїнсь о о он р-
с -захист на ово-дослідниць их робіт чнів -членів Малої а адемії на У раїни, я ий прово-дився Києві, взяли часть понад 1350 талано-витих ш олярів з сієї У раїни.
Учні МАН представляли свої прое ти за 64на овими напрямами, об'єднаними 12відділень, я і охоплюють фа тично всі ал зізнань. Найбільше - відділеннях хімії та біоло ії(184 фіналіста), е оло ії та а рарних на (146фіналістів), літерат рознавства, фоль лористи-и та мистецтвознавства (136 фіналістів).
Переможцями стали 675 обдарованих чнів,з я их дипломи І ст пеня отримали 89 часни ів,ІІ ст пеня - 209, ІІІ ст пеня - 377. Усі вони мати-м ть відповідні піль и при вст пі до обраних длянавчання вищих навчальних за ладів.
Особливостями цьо орічно о фінал стали:висо ий рівень на ових робіт часни ів он р-с , значне зростання самостійності, ори іналь-ності, новизни досліджень.
www.mon.gov.ua
УКРАЇНЦІ ЗМОЖУТЬЗДОБУВАТИ ОСВІТУ
ДИСТАНЦІЙНОМіносвіти затвердило нове положення про
дистанційне навчання, що поширюється на ш о-ли, професійно-технічні, вищі та післядипломніза лади освіти.
Затверджений до мент визначає основнізасади ор анізації та запровадження дистанцій-но о навчання, під я им роз міється індивід алі-зований процес наб ття знань на базі інформа-ційно- ом ні аційних техноло ій.
Дія положення поширюватиметься на дистан-ційне навчання за альноосвітніх ш олах, профе-сійно-технічних навчальних за ладах, вищих на-вчальних за ладах та за ладах післядипломної ос-віти.
Завданням дистанційно о навчання є забез-печення ромадянам можливості реалізації он-стит ційно о права на здоб ття освіти та про-фесійної валіфі ації.
Запровадження дистанційної форми навчан-ня навчальних за ладах можливе за по оджен-ням з МОН У раїни.
Стро навчання ст дентів, сл хачів, чнів задистанційною формою має б ти не меншим, ніжза денною формою за відповідними освітньо- ва-ліфі аційними рівнями, напрямами під отов и таспеціальностями.
Основною формою ор анізації навчально опроцес за дистанційною формою є самостійнаробота. Основними видами навчальних занять єле ції, семінари, пра тичні заняття, лабораторнізаняття, онс льтації тощо.
Для забезпечення дистанційно о навчаннячнів, вихованців, ст дентів, сл хачів навчальніза лади змож ть створювати власні веб-рес р-си або ви ористов вати інші веб-рес рси.
www.ubr.ua
МІНІСТР ДМИТРО ТАБАЧНИКЗУСТРІВСЯ З БАТЬКАМИ
МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВМ. КИЄВА
15 травня 2013 ро Міністр освіти і на иДмитро Табачни з стрівся з бать ами майб тніхпершо ласни ів м. Києва.
У з стрічі та ож взяли часть: народний де-п тат У раїни Вадим Колеснічен о, заст пниГолови Київсь ої місь ої державної адміністраціїВі тор Корж, перший заст пни начальни а де-партамент освіти і на и, молоді та спорт КМДАВі торія Чоломбіть о, дире тор департаментза альної середньої та дош ільної освіти МОНОле Єресь о.
Б ло об оворено низ питань, зо рема,щодо проведення співбесід при вст пі до пер-шо о лас та наповнюваності ласів.
О ремо, бать и майб тніх першо ласни івпор шили питання стосовно обов'яз ово о вне-сення оштів при зарах ванні дитини до ш оли.
Міністр Дмитро Табачни на олосив, що ви-мо и про обов'яз ове внесення бать ами чнівоштів на потреби навчально о за лад є неза-онними.
На азом Міністерства освіти і на и У раїнивід 02.06.2004 № 440 затверджено Примірне по-ложення про бать івсь і омітети (ради) за аль-ноосвітньо о навчально о за лад , я і мож тьстворювати бла одійні фонди відповідно до чин-но о за онодавства, том числі онтролюватинадходження і розподіл рошей, брати частьвирішенні інших питань, передбачених стат томцих фондів.
1. НТУУ "КПІ"2. КНУ ім. Тараса Шевчен а3. КНЕУ ім. Вадима Гетьмана4. НУ "Львівсь а політехні а"4. Донець ий національний технічний ніверситет4. НУ "Києво-Мо илянсь а а адемія"5. КНУ б дівництва та архіте т ри (КІБІ)5. НАУ6. Національний транспортний ніверситет6. Національний ніверситет харчових техноло ій
Д м ароботодавців
100,056,748,147,636,520,935,327,725,733,3
Д м ае спертів
100,067,445,2
5,915,936,619,3
7,59,26,1
Д м авип с ни ів
81,997,265,761,874,198,572,968,839,761,8
Співпраця зроботодавцями
100625242422830324024
За альнийбал
98,265,450,238,135,935,432,827,226,6
25,44
Вип с ни и оцінювали, я ВНЗ допома ають їм працевлашт ванні, нас іль и їх влаштов є я ість знань і чи можна цізнання застос вати на пра тиці. А роботодавці - те, нас іль и ніверситетсь а під отов а відповідає вимо ам їх омпаній і ядобре ВНЗ співпрацюють з ними. Відповіді представни ів опитаних р п множилися на спеціальний оефіцієнт, я ий відобра-жає їх важливість для підс м ово о рейтин ово о бал .
Для відповідей роботодавців він становив 0,31 (найважливіший по азни ), для по азни а співпраці між ВНЗ і роботодавця-ми - 0,3, для е спертів - 0,29, а для вип с ни ів - 0,1.
Підс м вавши всі оцін и, ладачі рейтин вивели підс м овий бал, я ий і визначив місце ВНЗ в рейтин . Те, що однемісце зайняли відраз іль а навчальних за ладів, пояснюється тим, що бали, я і вони набрали, б ли або одна овими, аботрохи відрізнялися.
КОМПАС-2013 ГОЛОВНИЙ РЕЙТИНГ ВНЗ УКРАЇНИЗа альний рейтин
Трій а стабільних лідерів. У порівнянні з попередніми ро ами, перелі лідерів не зазнав істотних змін. Перше місцеза ально о рейтин я і раніше впевнено займає Національний технічний ніверситет У раїни "Київсь ий політехнічний інсти-т т" (98 балів). На др ом місці - Київсь ий національний ніверситет імені Тараса Шевчен а (65 балів). На третьом місцістабільно тримається Київсь ий національний е ономічний ніверситет імені Вадима Гетьмана (50 балів).
В ор -вниз. Четверт сходин рейтин зайняли Національний ніверситет "Львівсь а політехні а" (38 балів), Донець ийнаціональний технічний ніверситет (36 балів) і Національний ніверситет "Києво-Мо илянсь а а адемія" (35 балів).
Оцін и "Львівсь ої політехні и" порівнянні з мин лим ро ом пра тично не змінилися. ДонНТУ помітно поліпшив своїрез льтати, піднявшись з шосто о на четверте місце за ально о рейтин . А ось Києво-Мо илянсь а А адемія за мин лий рівтратила 8 балів, і оп стилася з 3- о на 4-е місце.
На п'ятом місці розташ валися Київсь ий національний ніверситет б дівництва і архіте т ри (33 бали) і Національнийавіаційний ніверситет (32 бали). КНУБА стабільно тримається на п'ятій сходинці вже не перший рі поспіль. А Національнийавіаційний ніверситет цьо о ро вперше потрапив до топ-5: порівняно з мин лим ро ом він по ращив свій рез льтат на цілих9 балів і піднявся на дві сходин и в ор (з 7 на 5 місце).
Рейтин12345
ВНЗНаціональний технічний ніверситет У раїни "КПІ"Державний вищий навчальний за лад "Донець ий національний технічний ніверситет"Національний технічний ніверситет "Хар івсь ий політехнічний інстит т"Національний ніверситет "Львівсь а політехні а"Національний аеро осмічний ніверситет ім. М.Є. Ж овсь о о "Хар івсь ий авіаційний інстит т"
Від реда ції: П блі ацією цьо о рейтин ми ще раз хотіли зверн ти ва абіт рієнтів на те, що при виборіпрофесії необхідно являти, нас іль и затреб ваною вона виявиться до момент завершення освіти, а диплом ВНЗ,я ий ви за інчили - он рентоспроможним на рин праці.
АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ
ЮРИДИЧНИЙ
БІЗНЕС
РЕЙТИНГ ЗА РЕГІОНАМИСХІДНИЙ РЕГІОН
ЗАХІДНИЙ РЕГІОН
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РЕГІОН
ПІВДЕННИЙ РЕГІОН
Рейтин12345
ВНЗКиївсь ий національний ніверситет б дівництва і архіте т риХар івсь ий державний технічний ніверситет б дівництва та архіте т риНаціональний ніверситет "Львівсь а політехні а"Державний вищий навчальний за лад "Придніпровсь а державна а адемія б дівництва та архіте т ри"Одесь а державна а адемія б дівництва та архіте т ри
Рейтин12345
ВНЗНаціональний ніверситет "Юридична а адемія У раїни імені Ярослава М дро о"Київсь ий національний ніверситет ім. Тараса Шевчен аНаціональний ніверситет "Одесь а юридична а адемія"Національний ніверситет "Києво-Мо илянсь а а адемія"Львівсь ий національний ніверситет імені Івана Фран а
Рейтин12345
ВНЗДержавний вищий навчальний за лад "Київсь ий національний е ономічний ніверситет ім. Вадима Гетьмана"Київсь ий національний ніверситет ім. Тараса Шевчен аНаціональний технічний ніверситет У раїни "КПІ"Київсь ий національний тор ово-е ономічний ніверситетНаціональний ніверситет "Києво-Мо илянсь а а адемія"
Рейтин12345
ВНЗДержавний вищий навчальний за лад "Донець ий національний технічний ніверситет"Національний технічний ніверситет "Хар івсь ий політехнічний інстит т"Національний ніверситет "Юридична а адемія У раїни імені Ярослава М дро о"Донець ий національний ніверситетСхідно раїнсь ий національний ніверситет імені Володимира Даля
Рейтин12345
ВНЗНаціональний ніверситет "Львівсь а політехні а"Львівсь ий національний ніверситет імені Івана Фран аІвано-Фран івсь ий національний технічний ніверситет нафти і азНаціональний ніверситет водно о осподарства та природо орист ванняТернопільсь ий національний технічний ніверситет імені Івана П люя
Рейтин12345
ВНЗНаціональний технічний ніверситет У раїни "КПІ"Вінниць ий національний технічний ніверситетВінниць ий національний технічний ніверситетКиївсь ий національний ніверситет ім. Тараса Шевчен аПолтавсь ий національний технічний ніверситет імені Юрія Кондратю а
Рейтин12345
ВНЗДніпропетровсь ий національний ніверситет імені Олеся ГончараНаціональний ірничий ніверситетНаціональна метал р ійна а адемія У раїниДержавний вищий навчальний за лад “Придніпровсь а державна да адемія б дівництва та архіте т ри”Запорізь ий національний технічний ніверситет
5.2. Прийом заяв та до ментів від вст пни ів нанавчання на основі базової або повної за альної серед-ньої освіти на денн форм навчання розпочинається01 липня.
5.3. Прийом до ментів від вст пни ів на денн фор-м навчання на основі повної за альної середньої осві-ти за інч ється 31 липня, рім випад ів, передбаченихп н тами 5.4 та 5.5 цьо о розділ .
5.4. Прийом до ментів від осіб, я і вст пають на ос-нові повної за альної середньої освіти і мають с ла-дати вст пні е замени вищих навчальних за ладах,за інч ється 20 липня. Вст пні е замени проводятьсяз 21 до 31 липня в лючно.
5.5. Прийом заяв та до ментів від осіб, я і для вст п нанавчання мають проходити творчі он рси вищих навчаль-них за ладах, за інч ється 20 липня. Творчі он рси прово-дяться де іль а сесій з 11 до 31 липня в лючно.
5.6. Прийом заяв та до ментів від осіб, я і вст пають нанавчання на основі базової за альної середньої освіти, за ін-ч ється 20 липня. Вст пні е замени проводяться з 21 до 31 лип-ня в лючно.
5.7. Рейтин овий списо вст пни ів, я і вст пають на ос-нові повної та базової за альної середньої освіти, із зазначен-ням ре омендованих до зарах вання оприлюднюється непізніше 12 одини 01 серпня.
5.8. Стро и прийом заяв та до ментів на навчання та оп-рилюднення рейтин ово о спис вст пни ів, я і вст пають нанавчання за освітньо- валіфі аційними рівнями спеціаліста, ма-істра (на основі базової або повної вищої освіти), а та ож зіс ороченими термінами навчання, зазначаються правилахприйом до вищо о навчально о за лад .
5.9. Зарах вання вст пни ів на денн форм навчання наоснові базової та повної за альної середньої освіти відб -вається:
- за державним замовленням - 11 серпня;- за ошти фізичних та юридичних осіб за мови ви о-
нання державно о замовлення відповідно о напрям (спеціаль-ності) - не пізніше 25 серпня.
5.10. Стро и прийом заяв та до ментів на навчання безвідрив від виробництва (форми навчання: вечірня, заочна, е -стернат) визначаються правилами прийом до вищо о навчаль-но о за лад і становлять не більше 30 днів. Зарах вання прово-диться не пізніше ніж через 15 днів після завершення прийомзаяв та до ментів, протя ом я их проводиться он рсний відбір.
6.1. Вст пни и подають заяв про часть он рсномвідборі до вищо о навчально о за лад (далі - заява) в паперо-вом або в еле тронном ви ляді. Заява в паперовом ви -ляді подається вст пни ом особисто до приймальної омісії на-вчально о за лад .
6.2. У заяві вст пни и зазначають напрям ( разі вст п нанавчання для здоб ття освітньо- валіфі аційно о рівня ба алав-ра) або спеціальність ( разі вст п на навчання для здоб ттяосвітньо- валіфі аційно о рівня молодшо о спеціаліста, спеціалі-ста, ма істра) та форм навчання.
6.3. При поданні заяви в паперовом ви ляді вст пнипред'являє особисто:
- до мент державно о зраз а про раніше здоб тий освітній(освітньо- валіфі аційний) рівень, на основі я о о здійснюєтьсявст п, і додато до ньо о;
- сертифі ат (сертифі ати) зовнішньо о незалежно о оціню-вання (для вст пни ів на основі повної за альної середньої освіти);
- медичн довід за формою № 086-о;- до мент, що посвідч є особ та ромадянство (пас-
порт ромадянина У раїни, паспорт ромадянина У раїни для виї-зд за ордон), війсь овий вито або посвідчення про припис(відповідно до вимо статті 14 За он У раїни "Про війсь овийобов'язо і війсь ов сл жб "), свідоцтво про народження - дляосіб, я і за ві ом не мають паспорта, або інший до мент, я ийзасвідч є особ і ромадянство.
На вимо вст пни а приймальна (відбір ова) омісія засвід-ч є опію до мента державно о зраз а про раніше здоб тийосвітній (освітньо- валіфі аційний) рівень, на основі я о оздійснюється вст п, і додат а до ньо о, сертифі ата (сертифі атів)зовнішньо о незалежно о оцінювання.
25ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2013
6.4. До заяви, поданої в паперовом ви ляді, вст пнидодає:
- до мент державно о зраз а про раніше здоб тий освітній(освітньо- валіфі аційний) рівень, на основі я о о здійснюєтьсявст п, і додато до ньо о, на особистий вибір - ори інали абоопії;
- сертифі ат (сертифі ати) зовнішньо о незалежно о оці-нювання (для вст пни ів на основі повної за альної середньої ос-віти), на особистий вибір ори інали або опії;
- опію до мента, що посвідч є особ та ромадянство;- медичн довід за формою №086-о або її опію;- шість ольорових фото арто розміром 3 х 4 см.Інші до менти або їх опії подаються вст пни ом, я що це
ви ли ано особливими мовами зарах вання за відповідниминапрямами під отов и (спеціальностями), становленими за-онодавством, стро и, визначені для прийом до ментів, непізніше стро , встановлено о п н тами 5.8, 5.10 розділ V цихУмов для прийняття приймальною омісією першо о рішенняпро ре оменд вання вст пни ів до зарах вання (див. вище).
6.5. Вст пни и мають право подавати сертифі ат зовні-шньо о незалежно о оцінювання, виданий 2013 році, абосертифі ати чи їх д блі ати за 2012, або 2011, або 2010, або2009, або 2008 рі .
6.6. Усі опії до ментів засвідч ються за ори іналами приймаль-ною (відбір овою) омісією вищо о навчально о за лад , до я о овони подаються, або в становленом за онодавством поряд . Копіїдо ментів без пред'явлення ори іналів не роз лядаються.
6.7. Вст пни и, зазначені цих Умовах, подають заяв впаперовом ви ляді разом з до ментами, що засвідч ють їхправо на с ладання вст пних е заменів вищом навчально-м за ладі.
6.8. Заяви в еле тронном ви ляді мають право подативст пни и, я і бажають взяти часть он рсном відборі на ос-нові атестата про повн за альн середню освіт , сертифі а-та (сертифі атів) зовнішньо о незалежно о оцінювання з он р-сних предметів, визначених цими Умовами та правилами прийо-м до вищих навчальних за ладів.
6.9. Заява в еле тронном ви ляді подається шляхом запов-нення вст пни ом еле тронної форми в режимі он-лайн. Порядоподання та роз ляд заяв в еле тронній формі на часть он р-сном відборі до вищих навчальних за ладів затверджено на а-зом Міністерства освіти і на и, молоді та спорт У раїни від 05листопада 2012 ро № 1244.
6.10. Вст пни може подати заяв (заяви) в паперовомабо в еле тронном ви ляді не більше ніж до п'яти вищих на-вчальних за ладів У раїни та не більше ніж на три напрямипід отов и (на три спеціальності) про часть он рсном відборів ожном з вищих навчальних за ладів. Фа т ожно о поданнязаяви в паперовом ви ляді (із зазначенням то о, ори інали чиопії до ментів додані до заяви) реєстр ється повноваженоюособою приймальної омісії в Єдиній базі безпосередньо під часприйняття заяви. Заяви, подані вст пни ами до приймальнихомісій паперовом ви ляді та зареєстровані в Єдиній базі, об-робляються приймальними омісіями.
6.11. Вст пни и, я і подають сертифі ат з іль істю балів звизначених предметів нижче встановленої цими Умовами та пра-вилами прийом до вищо о навчально о за лад мінімальної
іль ості балів, до часті в он рсном відборі не доп с аються іна навчання не зарахов ються ( рім випад ів, передбачених аб-зацами третім та п'ятим п н т 7.1 розділ VII цих Умов) (див.нижче).
6.12. Приймальна омісія здійснює перевір достовірностіданих, поданих вст пни ом для часті в он рсном відборі, задопомо ою Єдиної бази.
Письмове підтвердження адміністратора (розпорядни а)Єдиної бази про недостовірність інформації, поданої вст пни-ом до вищо о навчально о за лад , є підставою для прийняттяприймальною омісією рішення щодо відмови в часті он р-сном відборі та зарах ванні на навчання (с ас вання на аз прозарах вання).
6.13. Приймальна омісія роз лядає заяви та до менти вст п-ни ів і приймає рішення про доп с до часті в он рсном відборідля вст п на навчання до вищо о навчально о за лад .
6.14. Фа ти ознайомлення вст пни а з правиламиприйом , наявною ліцензією і сертифі атом про а редита-цію відповідно о напрям під отов и (спеціальності), а та ожнадання ним з оди на оприлюднення рез льтатів зовнішньо о не-залежно о оцінювання (вст пних е заменів) та наявності підставдля вст п поза он рсом, оброб даних в Єдиній базі фі с -ються в заяві вст пни а і підтвердж ються йо о особистимпідписом при поданні заяви для часті в он рсном відборі.
6.15. При прийнятті на навчання осіб, я і подають до ментпро здоб тий за ордоном освітній та/або освітньо- валіфі ацій-ний рівень, обов'яз овою є процед ра нострифі ації до ментапро здоб тий освітній та/або освітньо- валіфі аційний рівень, щоздійснюється Міністерством освіти і на и, молоді та спорт У -раїни в становленом поряд . Нострифі ація цих до ментівздійснюється протя ом першо о ро навчання.
VII. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯКОНКУРСУ
7.1. Приймальні омісії вищих навчальних за ладів доп с а-ють до часті он рсном відборі для вст п на навчання вст п-ни ів на основі повної за альної середньої освіти, я і подаютьсертифі ати зовнішньо о незалежно о оцінювання (або їхопії) з відповідних за альноосвітніх предметів:
- для здоб ття освітньо- валіфі аційно о рівня молодшо оспеціаліста - не нижче 124 балів з он рсних предметів;
- для здоб ття освітньо- валіфі аційно о рівня ба алавра(спеціаліста, ма істра медично о та ветеринарно-медично оспрям вань) - не нижче 124 балів з непрофільних он рс-них предметів та не нижче 140 балів з профільних он р-сних предметів.
Вищий навчальний за лад на о ремі напрями (спеціальності)може встановити вищ іль ість балів сертифі ата з про-фільних за альноосвітніх предметів, з я ими вст пни до-п с ається до часті в он рсном відборі, для зарах вання нанавчання.
Вищий навчальний за лад за рішенням приймальної омісіїдоп с ає до часті в он рсном відборі для вст п на навчан-ня вст пни а, я ий має іль ість балів з одно о з непрофільнихон рсних предметів, визначених правилами прийом до ви-що о навчально о за лад , нижче 124 балів, за мови, я щоіль ість балів з профільно о он рсно о предмета ста-новить не нижче 170 балів.
Íàøæóðíàë óïðîäàæóïðîòÿãîìì³ñÿöÿ
26 ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2013
Çà ìàòåð³àëàìèÄìèòðà Øóë³ê³íà,
www.ped-presa.com.ua
ГАЛУЗЬ ПРИРОСТАЄЯК ФАХІВЦЯМИ,
ТАК І СТУДЕНТАМИ- Звичайно, в освітній сфері чимало недолі ів і
прорах н ів, адже нема дос онало о с спільства, -аже Дмитро Табачни . - За алом, сьо одні в освітіпрацює 1,5 мільйона людей. І ми - єдина ал зь, щовпродовж мин ло о ро на 6,5 тисячі збільшилаіль ість своїх оле за рах но педа о ів і вихователів.
Побільшало в У раїні й іноземних ст дентів- он-тра тни ів. За словами міністра, три ро и том їхб ло 40 тисяч, а сьо одні - вже 61 тисяча. Тобтощорічний приріст становить сім тисяч осіб.
Ще 100 тисяч місць дитсад ахОстанніми ро ами зона особливої ва и держа-
ви - дош ільна освіта. Нині відсото охоплення всіхдітей та ою освітою ся н в 85,5.
- За три ро и запрацювало 1350 нових дош іль-них станов, - розповів Дмитро Табачни . - І, в ос-новном , за рах но відновлення, виселення орен-даторів, ви раних с дів, переміщення державнихстанов.
У перелі міністерства є ще 713 б дівель дош-ільних навчальних за ладів, що ви ористов ютьсяне за призначенням. У планах - за два ро и 550 зних поверн ти до системи дош ілля і за два ро идодати ще 100 - 110 тисяч місць.
- Це дасть змо вийти на параметри Європейсь-о о Союз : 87 відсот ів сіх дітей дош ільно о ві ,
охоплених дош ільним вихован-ням, - на олосив міністр.
Надати новий поштовхпідр чни отворенню
За підтрим и а адемічно о за-ал триває й реформа за альноїсередньої освіти, а першо о верес-ня 2012 ро відб вся старт новоїраїнсь ої ш оли - впровадження
нових стандартів, я і вед ть за со-бою в життя нові про рами і новіпідр чни и.
- Я дам дор чення оле ам зміністерства під от вати а т Кабмі-н , я ий за онив би і зробив нор-мальною робот зі створення е с-периментальних підр чни ів, - по-відомив Дмитро Табачни . - Споді-ваюся, що фахівці Інстит т педа о-і и цю ініціатив підтримають. Намдалося трохи випередити др ван-ня підр чни ів. Отже, створюєтьсязапас час - близь о двох ро ів. І зацей період і міністерство, й нівер-ситети, і фахівці а адемії мо ли бпід от вати др вання е сперимен-тальних підр чни ів, подати їх допровідних ш іл в сі ре іони. Д маю,що цей майб тній до мент "працю-
ватиме" ба ато ро ів і зможе нада-ти нов я ість та ій важливій сфері,я підр чни отворення.
ПРО "ХРЕСТОВИЙПОХІД" ЗА ЗНАННЯМИ
В У раїні й далі вдос оналюва-тим ть систем зовнішньо о неза-лежно о оцінювання. Я на олосивДмитро Табачни , ЗНО - це інстр -мент і елемент для вст п до ви-щих навчальних за ладів. Держав-на підс м ова атестація - прово-диться лише 4-м , 9-м і 11-мласах з певної іль ості предметів.
- А я им є все раїнсь ий зріззнань ласах між ними? На жаль,ані ми, ані дире торсь ий орп сдостатньою мірою цьо о не знає,- зазначає міністр.
Том міністерство пропон єНАПН цьо оріч провести безпреце-дентн ампанію з онтролю знаньсіх чнів, без винят , - все раїн-сь ий зріз знань за завданнямиМОН з сіх предметів в сіх ласах.
- Це б де, та би мовити, по-чато др о о "хрестово о поход "за я істю знань, - на олош є Дмит-ро Володимирович.
В сіх питаннях стосовно омп'ютеризації та інформати-зації МОН і а адемія та ож ід ть пліч-о-пліч. За словами ДмитраТабачни а, це допома ає не лише втілити в життя ращі на-працювання, а й звірити з НАПН численні до овори з бізнес-партнерами.
Нещодавно б ло створено робоч р п з представни івМОН, НАПН, Державно о а ентства з інвестицій і правліннянаціональними прое тами У раїни.
- Віце-президент а адемії Андрій Г ржій, представни иІнстит т інформаційних техноло ій і засобів навчання бер тьроботі найа тивніш часть. І д маю, що ми запропон ємо
абсолютно новий пілотний прое т омп'ютеризації базових ш ілв сіх ре іонах, - зазначає Дмитро Табачни . - Це та ож допо-може підвищити я ість освіти.
ІНОЗЕМЦІ ЦІКАВЛЯТЬСЯНЕ ЛИШЕ ВНЗ
Важливим напрямом спільної роботи є створення за он"Про професійн освіт ". На часі та ож поява вели их про-фесійних центрів.
- На мою д м , потрібно відійти від тіль и сталених формнавчання ПТНЗ, - аже Дмитро Володимирович. - Це маютьб ти центри перепід отов и. Сьо одні спостері аємо хвилю за-ці авленості іноземців в отриманні професійної освіти в У -раїні. А для цьо о необхідно онстр ювати нові форми. Є про-позиції від Казахстан , Т р менистан , до нас зверн вся по-сол Ні ерії з проханням роз лян ти можливість під отов и заіль ома спеціальностями. Вийти на міжнародний рино про-фесійних освітніх посл (і не тіль и вищої освіти) неможливобез нових професійних стандартів - р пнених і а ре ованих.За три ро и міністерство спільними з силлями з роботодав-цями створило близь о 250 та их стандартів. І цьо о ро зро-бимо ще півсотні.
УКРУПНЕННЯНА ДОБРОВІЛЬНИХ ЗАСАДАХ
Дмитро Табачни підтримав пропозиції часни ів за аль-них зборів щодо створення р пнених ре іональних нівер-ситетів, але зазначив, що МОН цю політи проводить обе-режно і на добровільних засадах.
- Коли я починав працювати, в реєстрі б ло 909 ВНЗ, асьо одні - 823, - розповідає міністр. - Це р х перед, але вінобережний, трохи паліативний, том що ми силоміць ні о оне об'єдн вали, а лише за рішенням тр дових оле тивів. Доб-ровільний шлях не завжди ращий, адже є вели ий спротив, ілюди, я і обіймають адміністративні посади, не хоч ть дол -чатися до створення більш пот жно о ніверситет .
УРЯД ПІДВИЩУЄ СТИПЕНДІЇДЛЯ СТУДЕНТІВ-ВІДМІННИКІВ
13 травня 2013 ро на засіданні Уряд затвердженопостанов Кабінет Міністрів У раїни «Про внесення зміндо Поряд призначення і виплати стипендій», я розроб-лено відповідно до дор чення Президента У раїни від 17листопада 2012 р. №с 1-1/3115 «Щодо ролі ст дентсь оїмолоді в розб дові демо ратично о ромадянства».
Урядове рішення, що набере чинності з 1 січня 2014 ро ,с ероване на посилення заохоч вальної та стим люючої ролі а а-демічних стипендій шляхом збільшення їх розмірів для ст дентіввищих навчальних за ладів І-IV рівнів а редитації, я і навчаютьсяна «відмінно», а та ож, для ст дентів, я им призначені іменні таперсональні а адемічні стипендії навчальних за ладів.
Та , з 1 січня 2014 ро ст дент-відмінни техні м або о-ледж отрим ватиме 620 ривень на місяць (зараз – 600 ривеньна місяць), ст дент інстит т , а адемії, ніверситет – 830 ри-вень на місяць (зараз – 790 ривень на місяць).
У випад призначення ст дентам іменних (персональних) сти-пендій навчально о за лад , з 1 січня 2014 ро ст дент техні -м або оледж отрим ватиме 670 ривень на місяць (зараз –635 ривень на місяць), ст дент інстит т , а адемії, ніверситет– 850 ривень на місяць (зараз – 815 ривень на місяць).
www.mon.gov.ua
СТУДЕНТИ КНУБА СТАЛИСТИПЕНДІАТАМИ ПРОГРАМИ «ЗАВТРА.UA»
Фонд Ві тора Пінч а визначив переможців 7- о щоріч-но о за альнонаціонально о он рс Стипендіальної про-рами «Завтра.UA».
Стипендіатами Київсь о о національно о ніверситет б дів-ництва та архіте т ри стали та і ст денти: Володимир Киричо(б дівельно-техноло ічний фа льтет); Анастасія Кравчен о (б -дівельно-техноло ічний фа льтет); Оль а Сер ієн о (б дівельно-техноло ічний фа льтет).
Протя ом ро переможці отрим ватим ть від Фонд щомі-сячн стипендію розмірі 942 ривні, а та ож підтрим реалі-зації індивід альних на ово-дослідниць их та соціально-е оно-мічних ініціатив.
www.mon.gov.ua
АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
28 ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2013
Çà ìàòåð³àëàìèÄí³ïðî-
ïåòðîâñüêîãîóí³âåðñèòåòó
³ìåí³ ÀëüôðåäàÍîáåëÿ
www.ped-presa.com.ua
ЯК ПОДОЛАТИВІДМІННОСТІ?
Реалізація про рами по азаладосить серйозні відмінності міжтрадиційною системою навчання вУ раїні та британсь ими стандар-тами. Напри лад, я що в У раїні заЄКТС оцін а "А" (відмінно) вистав-ляється, оли ст дент набирає 90балів зі 100, то за британсь оюсистемою - лише 70. Здавалося б,британсь а висо а оцін а потре-б є менше знань. Та насправді всевиявилося навпа и: е заменаційнізавдання за своєю с ладністю по-винні б ти та ими, щоб не з лад-ж вати відмінності в рівні під отов-и й дати можливість справді пра-цьовитим і талановитим ст дентампроявити себе. Ще однієювідмінністю онтролю знань ст -дентів під час е замен є ніфі а-ція завдань. За британсь имипринципами, забезпечити об'є-тивність і порівнянність оціноможна лише тоді, оли всі ст ден-ти ви он ють одна ове завдання,але роблять це по-різном .
І ви ладачі ніверситет до-сить швид о спішно засвоїли ви-
ЩО ТАКЕ"ВАЛІДАЦІЯ"?
Шлях до запровадження ан ломовної про ра-ми в ніверситеті б в дов им і с ладним. Потрібноб ло не тіль и під от вати відповідних ви ладачів(близь о 30 з них пройшли тривале стаж вання вніверситетах Нідерландів і Німеччини, навчали-ся й захищали до торсь і дисертації США), а йподолати певні бюро ратичні перепони, пов'язаніз відс тністю в У раїні нормативних до ментів,щоб повністю вести навчальний процес інозем-ною мовою.
Одна з силля ніверситет вінчались спі-хом: 1 вересня 2010 ро старт вала ан ломовнапро рама під отов и ба алаврів за напрямом"міжнародна е ономі а". А через два місяці вонаб ла валідована Університетом Уельс (Вели аБританія). І незвичне для У раїни слово "валіда-ція" означає, що один з найстаріших ніверситетівВели ої Британії визнає відповідність зміст ія ості навчання Дніпропетровсь ом ніверси-теті імені Альфреда Нобеля том , я це відб -вається в Університеті Уельс .
Отже, отовий видавати вип с ни ам про ра-ми свої дипломи. Та им чином, ті, хто навчаєтьсяДніпропетровсь на ан ломовній про рамі, от-
римають два дипломи: раїнсь ий з міжнарод-ної е ономі и і британсь ий з міжнародно о ме-неджмент .
мо и британсь ої системи. Цепідтвердила е спертна омісія Уні-верситет Уельс , я а нещодавнопрацювала Дніпропетровсь .Вивчивши е заменаційні роботист дентів за три останніх семест-ри, методичне забезпечення на-вчально о процес (а за ці ро иви ладачі за лад надр валиан ломовні посібни и майже з сіхдисциплін), оцінивши я ість про-ведення навчальних занять, омі-сія пере оналася в їх відповідностівалідаційним мовам.
ІНОЗЕМЦЯМДО ДУШІ
Треба зазначити, що ан ломов-на про рама орист ється зроста-ючим попитом я серед раїнсь ихабіт рієнтів, та і серед іноземних.Сьо одні ба ато бать ів хотіло б, абиїх діти мали європейсь освіт .Одна стрим ючими фа торами єнадзвичайно висо а ціна навчаннявідомих європейсь их ніверситетахі побоювання за своїх досить юнихдітей, я і б д ть зм шені адапт ва-тися до зовсім іншо о середовищаза ордоном. А т т з'явилася на ода
отримати диплом престижно о ніверси-тет , залишаючись в У раїні! Ось і їд тьвони до Дніпропетровсь а.
Та й іноземцям та а про рама при-пала до д ші. По-перше, вони не вит-рачають додат овий рі на навчання напід отовчом відділенні до вст п в -раїнсь ий ніверситет, а одраз вст -пають на перший рс, вивчаючи раїн-сь мов вже паралельно з отриман-ням вищої освіти. По-др е, знання зас-воюють тією мовою, я ою орист вати-м ться по за інченні навчання, що знач-но с оротить період адаптації до вимороботодавця й підвищить он ренто-спроможність на рин праці. По-третє,рім раїнсь о о диплома, отримаютьще й британсь ий.
Сьо одні на ан ломовній про раміДніпропетровсь ом ніверситеті
імені Альфреда Нобеля навчаєтьсяблизь о 100 ст дентів. Особливою по-п лярністю вона орист ється середвихідців з тих раїн, де державною мо-вою є ан лійсь а. "Іноземних ст дентівмо ло б ти й більше, - зазначає ерів-ни центр дов зівсь ої під отов и йроботи з іноземними ст дентами ні-верситет Андрій Висел о, - я би б ланалежна онс льсь а підтрим а дляодержання віз на навчання. На жаль,ба ато бажаючих та і не змо ло при-їхати до У раїни".
ЦЕ ЛИШЕ ПОЧАТОКАн ломовна під отов а ба алаврів
- не єдина ніверситетсь а про рама,що отримала міжнародне визнання.Вже 15 ро ів при ніверситеті працюєМіжнародна ш ола бізнес IBS, я а ре-аліз є про рами МВА. У 2009 році ні-верситет отримав ліцензію на під отов-
ма істрів з бізнес-адміністр вання(єдиний ре іоні) і пройшов процед -р національної а редитації. Одна , ро-з міючи вимо и сьо однішньо о бізне-
с і йо о бажання отрим вати знанняєвропейсь о о рівня й до мент міжна-родно о визнання, ніверситет пройшовдосить с ладн процед р а редитаціїпро рами МВА Європейсь ою радою збізнес-освіти (ЕСВЕ). Про висо ийрівень вимо до про рами може свідчи-ти с лад а редитаційних омісій, я іпрацювали в ніверситеті. На поперед-ньом етапі це б ли ви онавчий дире -тор ЕСВЕ Б. Холден (Швейцарія) і членради дире торів В.А. Б ренін (Росія). Ана завершальном етапі в січні 2013ро до с лад омісії входили три про-фесори із США, Вели ої Британії іБель ії.
Успішно пройшовши цей етап, ні-верситет розпочав під отов до міжна-родної а редитації щонайменше щедвох про рам.
А тивна інте рація світовийосвітній і на овий простори здійснюєть-ся ще за іль ома напрямами. Реальни-ми партнерами Університет АльфредаНобеля є більш я 20 провідних нівер-ситетів з Польщі, Німеччини, Нідер-ландів, Франції, Іспанії, США, Росії, Біло-р сі, Казахстан та інших раїн світ . Заст дентсь ими про рамами мобільностіщоро більш я 30 ст дентів ніверси-тет виїжджають на навчання протя омсеместр до одно о із за ордонних на-вчальних за ладів-партнерів. Відповідной ніверситет приймає своїх а диторі-ях посланців з-за ордон . А наявністьан ломовної про рами значно спрощ єта ий обмін.
ІНТЕГРАЦІЯ У СВІТОВИЙНАУКОВИЙ ПРОСТІР
Наб тий досвід ви ладання ан -лійсь ою мовою своєм ніверситетізначно розширює пропозиції раїнсь-им ви ладачам попрацювати в за ор-донних навчальних за ладах візит-про-фесорами. Том серед запрошенихви ладачів європейсь их ніверсите-
тах досить часто можна з стріти прізви-ща професорів з Університет Альфре-да Нобеля.
Маючи своїй назві ім'я АльфредаНобеля, ніверситет інте р ється досвітово о на ово о простор саме че-рез а тивне ведення Нобелівсь ої те-мати и. Всесвітні Нобелівсь і е о-номічні он реси, я і з ініціативи нівер-ситет проводяться раз на два ро и, по-чинаючи з 2008- о, стали серйознимміжнародним на овим майданчи ом,де в об оворенні с ладних е ономічнихпроблем сьо одення бер ть часть на-овці з сьо о світ .
Авторитетною подією для молодихна овців і ст дентів ба атьох нівер-ситетів стали всесвітні нобелівсь іінтернет-олімпіади з е ономі и й міжна-родні он рси з нобелівсь ої темати-и, я і проводить ніверситет. У різніро и переможцями ставали ст денти зІндії та Італії, Німеччини й Польщі, Росіїі Казахстан .
- Ва омим фа том міжнародно овизнання можна вважати сертифі аціюсистеми правління я істю наданняосвітніх посл і проведення на овихдосліджень на її відповідність вимо амISO 9001-2008, - під реслює Борис Хо-лод. - Університет Альфреда Нобелямає та і сертифі ати від раїнсь ої,німець ої, швейцарсь ої і итайсь оїор анізацій.
Глобалізація - надзвичайно дина-мічний процес. Вона не вибачає полі-ти и очі вання. Не можна че ати, чимза інчиться вся ця світова переб до-ва, а потім приймати рішення про те,я до неї пристос ватися. Тіль и ті,хто з певним ризи ом, але сміливо йнаполе ливо входять світовийосвітній і на овий простори, мож тьрозрахов вати на спіх. Є підставивважати, що серед них б де і наш ні-верситет.
ÊÀÐ'ªÐÈÑÒÈ XXI ÑÒÎ˲ÒÒß: ÊÀÐ'ªÐÈÑÒÈ XXI ÑÒÎ˲ÒÒß: ÊÀÐ'ªÐÈÑÒÈ XXI ÑÒÎ˲ÒÒß: ÊÀÐ'ªÐÈÑÒÈ XXI ÑÒÎ˲ÒÒß: ÊÀÐ'ªÐÈÑÒÈ XXI ÑÒÎ˲ÒÒß:11 íîâèõ ïðîôåñ³é ìàéáóòíüîãî11 íîâèõ ïðîôåñ³é ìàéáóòíüîãî11 íîâèõ ïðîôåñ³é ìàéáóòíüîãî11 íîâèõ ïðîôåñ³é ìàéáóòíüîãî11 íîâèõ ïðîôåñ³é ìàéáóòíüîãî
Çà ìàòåð³àëàìèwww.hrliga.com
засвоювати новінформацію.
4. Знавецьна ової ети и
Чим ло-бальніші б д ть на ові від риття,тим більше доведеться вченим за-мислюватися про питання ети и. Фа-хівцям цій ал зі доведеться прий-мати важливі для всьо о людстварішення - чи варто продовж ватидослідження тій чи іншій області,чи не занадто висо а ціна на ово овід риття для всієї планети.
5. Працівни и верти альнихферм
Сільсь е осподарство черездесять ро ів знайде собі новий б -дино - хмарочоси вели их містах.Ідея «верти альнихферм» дозволитьвпоратися з проблемою продоволь-ства, а та ож істотно розвантажитьосновні дорожні ма істралі. Ферме-ри нової формації б д ть фахівцямив інженерії, ботаніці та тор івлі.
6. Вірт альний юристМіжнародний бізнес - річ с лад-
на і запл тана. Розібратися в хит-росплетіннях і протиріччях за оніврізних раїн допоможе вірт альнийфахівець ал зі права, я ий надаєюридичні посл и on-line.
7. Менеджери аватарів івірт альні вчителі
У ролі ви ладачів незабаромб д ть вист пати не реальнілюди, а особливі персоніфі ованінавчальні про рами. У ролі інте-ра тивно о вчителя в даном ви-пад вист пить вірт альний пер-сонаж або аватар. Слід вати заїх роботою б д ть менеджери- -ратори.
8. Розробни и альтернатив-них видів транспорт
Зо рема, зміни тор н ться і рин праці:новітні техноло ії дозволять створити десят и но-вих спеціальностей або поверн ти до життя ба а-то зни н вших професії. Нано-меди и б д ть неменш затреб вані, ніж фермери, а вчителям вш олі належить пережити чимало дивовижнихвід риттів, перевіряючи твори на тем : «Ким я хочстати, оли вирост ».
Сенсаційними від риттями поділилася британсь-а дослідниць а омпанія Fast Future. Один з ченихописав рез льтати своєї на ової роботи та : «Мистираємо рань між на овою фантасти ою ідійсністю. Те, що ми сьо одні бачимо в іно, можестати частиною вашої ар'єри. Це стає можливимзавдя и на ці, але нові професії зовсім не вима а-тим ть висо о о рівня на ових знань».
Отже, ми представляємо вашій вазі іль анайбільш перспе тивних професій, я і вини н ть до2030 ро .
1. Спеціаліст зі створення шт чних ор анівУ найближчом майб тньом проблема транс-
плантації б де вирішена раз і назавжди. Вчені знай-д ть спосіб «вирощ вати» живі частини тіла, я і зчасом замінять протези і шт чні ор ани. Том в новійсфері медицини б д ть необхідні безпосередньотворці ор анів, лі арі, психоло и, а та ож фахівці схо-вищ та підприємств з відновлення пош одженихтрансплантатів.
2. Нано-медиНанотехноло ії дозволять ле о створювати с -
батомні механізми - рихітних роботів, я і допома-атим ть лі вати пацієнтів і проводити профіла тичніобстеження. Фахівці з роботи з та им обладнаннямб д ть затреб вані в сьом світі.
3. Хір р зі збільшення пам'ятіЛюдсь а пам'ять стане схожа на омп'ютерний
рес рс - її можна б де збільш вати, зтирати або пе-реносити частин спо адів на різні носії. Очі ється,що одним з основних завдань хір р ів стане допо-мо а тим, о о пам'ять «перевантажена» і заважає
Літаючі та плаваючі засоби пе-рес вання на альтернативном па-ливі стан ть реальністю через я и-хось 5-10 ро ів. Автопром отримаємас нових фахівців і величезніль ість робочих місць, а нашапланета - чист атмосфер безш ідливих вихлопів.
9. Утилізатор інформаціїМережевий інформаційний
простір через десято ро ів дося -не небачених розмірів. Гарантова-но знищити непотрібн інформаціюпро свою персон чи бізнес допо-мож ть фахівці- тилізатори. Вониподбають про те, щоб жоден файлне опинився в р ах ваших он -рентів або недр ів.
10. Менеджер вірт ально опростор
У ожно о з нас іль а адреселе тронної пошти, маса профілівсоціальних мережах, чатах і фо-
р мах - сіх паролів і оординат нез адаєш. В майб тньом вас з'я-виться помічни , я ий швид о впо-ряд є вірт альн частина вашо ожиття, допоможе розібратися з ли-стами та повідомленнями, а та ожправлінням on-line-профілями.
11. Соціальний працівнисоціальних мереж
Спіл вання в соціальних ме-режах де оли може вивести з себеабо заподіяти серйозної ш одид шевном здоров'ю, особливоя що ви - особистість творча і по-п лярна. Свар и і онфлі ти міжчасни ами вірт альних спільнотмож ть перерости справжнювійн , ни н ти я ої допомож тьваліфі овані психоло и. Ці соці-альні працівни и стан ть своєрід-ною сл жбою порят н для меш-анців мережі.
оп блі овані ним формі на овихмоно рафій, посібни ів (для ди-сертацій з педа о ічних на ) чистатей на ових (зо рема еле т-ронних) фахових виданнях У раї-ни або інших держав. Перелі на-ових фахових видань У раїни
затвердж є ВАК.
До оп блі ованих праць, я ідодат ово відображають на овірез льтати дисертації, належатьдипломи на від риття; патенти іавторсь і свідоцтва на винаходи,державні стандарти, промисловізраз и, ал оритми та про рами,тощо.
Здоб вач на ово о ст пеняандидата на доп с ається дозахист дисертації після с ладенняандидатсь их іспитів. Переліандидатсь их іспитів визначаєМОН, я е разом з ВАК здійснюєонтроль за їх с ладенням.
Здоб вач на ово о ст пе-ня андидата на , я ий не маєповної вищої освіти в ал зі на-и, з я ої під отовлено дисер-
тацію, с ладає додат ові ан-дидатсь і іспити, перелі я ихвизначає спеціалізована вченарада за про рамами, затвердже-ними МОН.
ДОКТОРСЬКАДИСЕРТАЦІЯ
Дисертація на здоб ття на-ово о ст пеня до тора на є
валіфі аційною на овою працею,я а повинна містити на ові поло-ження та на ово обґр нтовані ре-з льтати певній ал зі на и, щорозв'яз ють важлив на ов або
На ові ст пені до тора іандидата на прис дж ють,за рез льтатами прилюдно озахист дисертацій, спеціалізо-вані вчені ради.
Дисертація на здоб ття на-ово о ст пеня є валіфі ацій-
ною на овою працею, ви она-ною особисто здоб вачем ви -ляді спеціально під отовлено ор опис або оп блі ованої мо-но рафії. Під отовлена до захи-ст дисертація повинна міститивис н ті здоб вачем на ово об-ґр нтовані теоретичні або е спе-риментальні рез льтати, на овіположення, а та ож хара териз -ватися єдністю зміст і свідчитипро особистий внесо здоб ва-ча в на .
Дисертація, що має при лад-не значення, додат ово до основ-но о те ст повинна містити відо-мості та до менти, що підтверд-ж ють пра тичне ви ористанняотриманих здоб вачем рез льтатів- впровадження виробництво, до-статню дослідно-виробнич пере-вір , отримання нових іль існихі я існих по азни ів, с ттєві пере-ва и запропонованих техноло ій,тощо, а дисертація, що має тео-ретичне значення, - ре омендаціїщодо ви ористання на ових вис-нов ів.
КАНДИДАТСЬКАДИСЕРТАЦІЯ
Дисертація на здоб ття на о-во о ст пеня андидата на є ва-ліфі аційною на овою працею.
Вона повинна містити новіна ово обґр нтовані рез льта-ти проведених здоб вачем дос-ліджень, я і розв'яз ють он -ретне на ове завдання, що маєістотне значення для певної а-л зі на и.
Дисертація на здоб ття на о-во о ст пеня андидата на по-дається до захист лише за од-нією спеціальністю.
Основні на ові рез льтатидисертації повинні відображатиособистий внесо здоб вача в їхдося нення та обов'яз ово б ти
на ово-при ладн проблем і щодо я их здоб вачє с б'є том авторсь о о права.
Вона може б ти подана до захист за однієюабо двома спеціальностями однієї ал зі на и.
На ові положення і рез льтати, я і виносили-ся на захист андидатсь ій дисертації здоб -вача на ово о ст пеня до тора на , не мо-ж ть повторно виноситися на захист йо о до -торсь ій дисертації. Ці положення і рез льтати мо-ж ть б ти наведені лише в о лядовій частині до -торсь ої дисертації.
На ові ст пені в ал зі медичних та ветери-нарних на мож ть б ти прис джені здоб вачам,я і мають відповідно повн вищ медичн та вете-ринарн освіт . За о ремими на овими спеціаль-ностями, перелі я их визначає ВАК, на ові ст -пені в ал зі медичних та ветеринарних на мож тьб ти прис джені здоб вачам, я і мають повн вищбіоло ічн освіт .
Виявлення в дисертації, авторові я ої вже вида-но диплом до тора чи андидата на , те сто-вих запозичень без посилання на джерело є підста-вою для пор шення лопотання про позбавленняйо о на ово о ст пеня.
ОГОЛОШУЄ ПРИЙОМ ДО ДОКТОРАНТУРИ ТА АСПІРАНТУРИ У 2013 РОЦІ:ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ ГАЛУЗІ НАУКИ “ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ”
25.00.01 – ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 25.00.03 – ДЕРЖАВНА СЛУЖБА25.00.02 – МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 25.00.04 – МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
ДО АСПІРАНТУРИ ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ ГАЛУЗІ ЕКОНОМІЧНИХ НАУК08.00.03 – ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ08.00.04 – ЕКОНОМІКА ТА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ (З ДЕРЖАВНОГО ТА КОРПОРАТИВНОГО СЕКТОРУ)
Перелі до ментів, я і подають вст пни и:•заява на ім'я президента Національної а адемії
державно о правління при Президентові У раїни;•особова арт а (для державних сл жбовців та
посадових осіб місцево о самовряд вання) або осо-бовий листо з облі адрів (для осіб, я і не переб -вають на державній сл жбі або сл жбі в ор анахмісцево о самовряд вання);
•три фото арт и розміром 3х4 см;•направлення станови на під отов в до торан-
т рі (аспірант рі) Національної а адемії;•списо оп блі ованих на ових праць та вина-
ходів за встановленим зраз ом; вст пни и до аспі-рант ри, я і не мають оп блі ованих на ових працьі винаходів, подають на ові доповіді (реферати) зобраної на ової спеціальності;
•медична довід а про стан здоров'я за встанов-леною формою;
• опія(-ї) диплома(-ів) з додат ом (-ами) проза інчення вищо о навчально о за лад й наявністьваліфі ації спеціаліста або ма істра (особи, я іздоб ли освіт за ордоном, - опію нострифі о-вано о диплома), засвідчені в становленом по-ряд ;
•посвідчення про с ладання андидатсь их іспитів(за наявності с ладених андидатсь их іспитів);
• опія тр дової ниж и, засвідчена в становле-ном поряд ;
• опія паспорта, засвідчена в становленом по-ряд ;
•прото ол співбесіди на афедрі за встановле-ною формою.
Крім то о, вст пни и подають:а) до аспірант ри - ре омендацію Вченої ради ви-
що о навчально о за лад (фа льтет ) (для осіб, ре-омендованих для вст п безпосередньо після за ін-чення вищо о навчально о за лад );
б) до до торант ри - роз орн тий план до торсь-ої дисертації та опію диплома про на овий ст піньандидата на ( разі здоб ття відповідної освіти заордоном - опію нострифі овано о диплома).
Паспорт, диплом про вищ освіт та диплом проприс дження на ово о ст пеня андидата на пода-ються вст пни ом особисто.
Працевлашт вання осіб, я і проходять під отов-з відривом від виробництва, забезпеч ється ста-
новами, я і видають направлення.
До менти до до торант ри та аспірант ри Національної а адемії державно о правління при Президентові У раїниприймаються з 2 по 30 вересня 2013 ро за адресами:
Національна а адемія державно о правління при Президентові У раїни (м. Київ) www.academy.gov.ua03057, м. Київ, в л. Ежена Потьє, 20, . 308; тел. (044) 456-53-18, [email protected]
Дніпропетровсь ий ре іональний інстит т державно о правління Одесь ий ре іональний інстит т державно о правління49044, м. Дніпропетровсь , в л. Го оля, 29; тел. (056) 794-58-31 65009, м. Одеса, в л. Ген езь а, 22; тел. (048) 729-76-43Львівсь ий ре іональний інстит т державно о правління Хар івсь ий ре іональний інстит т державно о правління79491, м. Львів, смт Брюховичі, в л. С хомлинсь о о, 16; 61050, м. Хар ів, Мос овсь ий проспе т, 75; тел. (057) 732-14-23тел. (032) 234-64-85
Вст пні іспити до аспірант ри проводяться з 9 жовтня по 6 листопада 2013 роЗарах вання до до торант ри та аспірант ри – з 15 листопада 2013 ро
(набирає чинності з момент оп блі вання в засобах масової інформації)
Інстит т веде під отов фахівців рівняба алавр, спеціаліст, ма істр та молодшийспеціаліст.
Під отов а ба алаврів проводиться занапрямами: фінанси і редит, мар етин ,менеджмент, соціоло ія.
С тність цих напрямів:Фінанси і редит - створення, роз-
поділ і ви ористання фінансових рес рсівз метою дося нення висо их рез льтатівдіяльності підприємства. Цей напрям в лю-чає наст пні спеціалізації за професійнимспрям ванням: фінансовий менеджмент,бан івсь ий менеджмент, страховий ме-неджмент. Посади, я і може займати ба-алавр з фінансів: ерівни мало о підприє-мства, омерційний дире тор, фахівець вал зі фінансів і тор івлі, дилер, бро ер,страховий а ент, інспе тор подат овоїсл жби.
Мар етин - забезпечення вип спрод ції та надання посл з рах ваннямвимо рин на основі стан і динамі и по-пит , потреб споживачів. Вип с ни ам при-своюється валіфі ація ба алавр з мар е-
водиться за спеціальностями: менеджментор анізацій, менеджмент зовнішньое оно-мічної діяльності, фінанси та мар етин .Термін навчання для спеціалістів - 1 рі , дляма істрів - 1,5 ро .
В інстит ті ведеться перепід отов а танадання др ої освіти зі спеціальностей:фінанси, менеджмент ор анізацій.
В інстит ті ф н ціон є е ономі о- прав-лінсь ий оледж, я ий от тє фахівців за спе-ціальностями: “ Ресторанне обсл ов вання”,“Комерційна діяльність”, “Фінанси і редит”.
Вип с ни и оледж приймаються доінстит т на 3 рс рівня ба алавр.
В інстит ті ф н ціон є аспірант ра заспеціальністю: “Е ономі а та правлінняпідприємствами” .
тин і він може займати посади: помічниерівни а підприємства, тор овець з обсл -ов вання бізнес та ре лами, техні з пла-н вання, ма лер біржовий, товарознавець,тор івельний бро ер, тор овець омерцій-ний, а ент ре ламний.
Менеджмент - правління діяльністюор анізації та її персоналом з метою прий-няття оптимальних правлінсь их рішеньдля дося нення висо о о рівня доброб т .Спеціалізації: менеджмент зовнішньое оно-мічної, омерційної, отельної, ресторанноїта т ристичної діяльності. Посади, я і можезаймати ба алавр з менеджмент : завід -вач се ції в тор івлі, завід вач виробниц-тва (ресторани, отелі), заст пни завід -вача, інспе тор тор івельний, інспе тор задрів, менеджер отельном оспо-дарстві, менеджер ресторан , менеджер зперсонал .
Соціоло ія - соціально-педа о ічнадіяльність різних соціальних ор анізаці-ях, підрозділах ор анів правління спра-вах сім’ї та молоді.
Під отов а спеціалістів та ма істрів про-
Í À Ï Ð ß Ì È Ï ² Ä Ã Î Ò Î Â Ê È Ô À Õ ² Â Ö ² ÂÍ À Ï Ð ß Ì È Ï ² Ä Ã Î Ò Î Â Ê È Ô À Õ ² Â Ö ² ÂÍ À Ï Ð ß Ì È Ï ² Ä Ã Î Ò Î Â Ê È Ô À Õ ² Â Ö ² ÂÍ À Ï Ð ß Ì È Ï ² Ä Ã Î Ò Î Â Ê È Ô À Õ ² Â Ö ² ÂÍ À Ï Ð ß Ì È Ï ² Ä Ã Î Ò Î Â Ê È Ô À Õ ² Â Ö ² ÂÓ ÊȯÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓÓ ÊȯÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓÓ ÊȯÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓÓ ÊȯÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓÓ ÊȯÂÑÜÊÎÌÓ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÌÓ ²ÍÑÒÈÒÓÒ² ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓ
 ÌÎÐßÕ ÒÂί ØËßÕÈ ÌÎÐßÕ ÒÂί ØËßÕÈ ÌÎÐßÕ ÒÂί ØËßÕÈ ÌÎÐßÕ ÒÂί ØËßÕÈ ÌÎÐßÕ ÒÂί ØËßÕÈÍàâ÷àëüíèé çàêëàä IV ð³âíÿ àêðåäèòàö³¿
˳öåíç³ÿ ÌÎÍÌÑÓ À ¹ 586064 â³ä 14.09.11 ð.
Рі засн вання - 1944.Спеціальності ОНМА а редитовані Інстит том морсь ої техні и, на и і техноло ії (IMarEST), а та ож Морсь им
інстит том (Nautical Institute NI) (Вели обританія). Система під отов и плавс лад приведена повнвідповідність з вимо ами Міжнародної онвенції з під отов и й диплом вання моря ів і несення вахти.
ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ
43ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ¹ 06 ×ÅÐÂÅÍÜ · 2013
Мобільність роботи: Пра-вила оточення мож ть змінюватисьв залежності від раїни. Напри -лад, ст пінь МВА найчастіше є ви-мо ою для переход від аналіти адо рівня заст пни а в інвестицій-них бан ах США, але в європейсь-
их бан ах подібної вимо и немає.Ба ато бізнес-ш іл пропон -
ють іль а видів ст пеня ма іст-ра. Часто існ ють о ремі про ра-ми в та их областях, я б х ал-терсь ий облі , фінанси, менедж-мент, мар етин , а та ож інші,залежно від "пот жності" ви ла-даць о о с лад .
Кожен здатний підібрати собівідповідн індивід альн про рампід бажан інд стрію або рино ,я им надається перева а.
Та і спеціалізовані ма і-стерсь і про рами мають іль аперева . По-перше, вони є пра -тичним доповненням манітарнихна , фізи и чи соціоло ії, щосприяють навчанню навичо , зас-тосов ваних відраз ж на робочо-м місці. По-др е, вони дар ютьвам більше час для можливостіпройти стаж вання або знайти ро-бот : ос іль и по за інченні мож-
РІЗНІ ПРОГРАМИПРИВАБЛЮЮТЬ
РІЗНИХ СТУДЕНТІВЯ повідомляли фахівці з
прийом ст дентів в бізнес-ш олив 2011 році, хара теристи и аплі-антів в область менеджмент на
2011-2012 рі с ттєво різнилися заожною про рамою.
У середньом МВА і спеціалі-зовані ма істерсь і про рами ма-ють тенденцію до зал чення най-перспе тивніших ст дентів. Вели-а частина претендентів на full-timeМВА про рами - віці від 26 до 30ро ів з досвідом роботи від 3 до 6ро ів. Ті, хто вст пали на спеціалі-зовані ма істерсь і про рами, в пе-реважній більшості - молодші. У
ві ов ате орію "25 ро ів і молод-ше" війшли аплі анти на менедж-мент про рами (72%), б х ал-терсь ий облі (75%) і фінанси(76%), але їх досвід роботи та ожб в "молодшим", ніж андидатівна МВА. Середній відсото ст -дентів з меншим ніж 1 рі тр до-вим досвідом становив від 56% -на ма істра з менеджмент і до70% - з б х алтерсь о о облі .
ДАВАЙТЕРОЗБЕРЕМОСЯ -
ЧОМУ І ЯКПеред тим я починати дослі-
дж вати і вибирати ма істерсьпро рам , важливо визначити длясебе іль а п н тів:
Особисті амбіції: Що очі-єте від ма істрат ри? Я і вас цілі?
Обставини: С іль и час іоштів отові в ласти в подальшосвіт ?
на подавати заяв на чер овий ра нд б дь-я оїіль ості додат ових про рам під отов и вип с -ни ів. По-третє, їх тривалість часто менша, і, по-рівняно з повноцінною МВА про рамою, вони вима-ають менше фінансових витрат.
ДОСТАТОК МАГІСТЕРСЬКИХПРОГРАМ У ГАЛУЗІ БІЗНЕСУ
У всьом світі пост пово збільш єть-ся списо про рам на ст пінь ма істра вбізнес-сфері та в інших областях. Крімтрьох найбільш твердо сталених - з ме-неджмент , мар етин та фінансів -бізнес-ш оли пропон ють спеціалізованіпро рами по та их напрям ах, я інвес-тиції в нер хомість, іль існі фінанси, ме-неджмент охорони здоров'я, сталий роз-вито , підприємництво, соціальнепідприємництво і правління бюджетнимсе тором.
Нижче пропон ємо до ва и орот ийви лад трьох найбільш поп лярних видів
ма істерсь их про рам з від ами нинішніх ст -дентів:
Master in FinanceThe Master in Finance (MSF) - це спеціалізо-
вана річна ма істерсь а про рама, з повним а цен-том на фінансовом аналізі та моделюванні, а та-ож на том , я працюють фінансові рин и. MSFвима ає ст пінь ба алавра е ономічно о чи статис-тично о зміст . Тим не менш, дея і ш оли прийма-ють різних ст дентів, баз ючись на їх рез льтаті те-ст GMAT.
Master in ManagementMaster in Management (MIM) - це поп лярна
річна ма істерсь а про рама, часто роз лядаєтьсяя пра тичний ро світ бізнес .
Master in MarketingThe Master in Marketing або International
Marketing - річна ма істерсь а про рама, я а до-пома ає ст дентам застосов вати в реальних про-е тах мар етин ові онцепції, та і я а дит бренд істрате ії се ментації.
Є різниця і в інтенсивності за-нять. Для то о щоб за оворити іно-земною мовою, потрібно наба а-то більше вивчити напам'ять.
ЯК ЗАВЧАЮТЬ СЛОВАПри освоєнні вміння читати
іноземною мовою є три важливіправила:
1. З'ясов вати значення не-знайомих слів.
2. Запис вати ці значення т тже, на полях ни и ( азети, ж р-нал ), або, бажано, на о ремомлисточ .
3. Повторювати і запам'ятов -вати їх.
На перший ро (з'яс ваннязначення слів) не потрібно витра-чати надто ба ато час . На це є триосновні способи:
1. Спроб вати зроз міти сло-во з онте ст .
2. Знайти йо о в двомовномсловни .
3. Пере лян ти в одномовно-м словни (за тієї мови, щовас вже є достатній запас слів).
За за альне правило можнаприйняти, що я що ви взялися зачитання ни и іноземною мовою,
Я по азали спеціальні опит вання, Швеції врам ах тор івлі та промисловості близь о 90відсот ів випад ів вживання іноземних мов припа-дає на читання іншомовних те стів і лише 10відсот ів - на сне спіл вання з іноземцями. Подібніцифри можна привести і по інших раїнах. Том орі-єнтація на розвито саме сно о мовлення, я а всечастіше з стрічається в наші дні в системі ви ла-дання мов, представляється досить дис сійною.
Коли ми беремося за іноземн мов , то стави-мо собі мет дося ти, перш за все, рівня "а тивно-о мінім м ", ди входять:
1. Задовільна вимова;2. Знання рамати и, достатнє для простої роз-
мови;3. Знання щонайменше 200-300 найосновніших
слів (напам'ять);4. Знання не менш ніж 25-50 повся денних ви-
разів (теж напам'ять).Н , а розвивати потім потрібно аж нія не тіль и
розмовні навич и. Не менш важливо зосередитися начитанні азет, ж рналів та ни . А в рез льтаті ми прид-баємо вміння читати те сти іноземноюмовою, постав-лене на тверд основ "а тивно о мінім м ". Іншимисловами, ми б демо тоді оворити іноземною мовоюна "базовом рівні", а читати - на більш висо ом .
Для читання досить б де пасивно о оволодіннясловни ом і рамати ою понад то о ба аж , я ийвходить до "а тивно о мінім м ".
За важимо, що для читання на "базовом рівні"знадобиться, щонайменше, вдвічі більше слів, ніждля підтрим и розмови на том ж рівні. Проте їх вив-чення займе наба ато менше час , та я це пасив-не вивчення - адже при читанні достатньо всьо о-навсьо о пізнавати слова.
Ви раш часі помітний і при пасивном вив-ченні рамати и - насамперед тих випад ах, олив дослідж ваній нами мові слова мають ба ато форм,я це властиво німець ій, ісландсь ій або російсь ій.
то потрібно прочитати перші 30-50 сторіно важно, з'ясов ючизначення пра тично ожно о не-зроз міло о слова. Після цьо оможна від ривати словни тіль ина лючових словах, - тобто на тих,без я их ви вза алі не б дете ро-з міти, про що йде мова.
Корисно запис вати значенняслів па полях ни и чи азети, ба-жано - олівцем. Тоді, ожен раз,оли ви б дете повторювати запи-сане слово, ви б дете освіжати впам'яті і той онте ст, в я ом воновам з стрілося.
Втім, іноді ви не хочете або немаєте права робити познач и наполях. Чо о я вам тоді не радж -це заводити о ремі "зошити длязапис слів (з їх пере ладами)".Та і зошити видаються мені однимз найнадійніших способів назав-жди поховати своє знання слів.
Швидше я б поре оменд ваввам ви ористов вати о ремі лис-т и - або, може б ти, омп'ютер.
За важимо, що серед по-чат івців, що вивчають мов є до-сить ба ато людей, що займають-ся "швид існим читанням". У нихабо немає достатньо о терпіння,
щоб читати та важно, я ми радимо, абоїх пам'ять влаштована та , що починаєдобре працювати під дисциплін ючимвпливом се ндоміра. У та ом підході єсвоя правда, але тоді раще обмежитисяпере лядом азет іноземною мовою.
ХТО МОЖЕ ХОДИТИ -НЕ ПОВИНЕН
ПОВЗАТИЗа альна порада всім почат івцям -
постаратися я омо а швидше розл чи-тися з підр чни ом і перейти до читан-ня звичайних ни , ж рналів, азет - од-ним словом, то о, що вам потрібне і ці а-ве. І звичайно радж не читати то о, щовидається вам н дним і малозмістовним.
Неоціненн допомо т т може надатипорада досвідчено о ви ладача мови. Самже ріш чий ро до змістовно о читаннязовсім не та ий вели ий, я може здатися,особливоя щодослідж ванавамимована-лежить до "ле их" для вас. Я не раз по-мічав, що чні певно о психоло ічно о тип ,а саме люди впевнені в собі, починаютьчитати літерат р за спеціальністю, азетиі ж рнали на самих ранніх етапах навчання.
При вивченні ж "важ ої" для вас мовинайбільш допомо надасть валіфі о-ваний ви ладач, і та б де до то о час ,по и ви не опан єте (пасивно) достатнімсловни овим запасом.
Спочат можна зверн тися до адап-тованої літерат рі, брош ра тип "EasyReaders".
Завжди приємно б де почитати іпоп лярний тижневи , що виданий надослідж ваній вами мові - напри лад,"Тайм" ан лійсь ою або "Дер Шпі ель"німець ою. У подібних ж рналах зазви-чай є ба ато хороших ольорових ілюс-трацій, здатних збільшити інтерес чнівдо мови і льт ри дано о народ .
У азетах спочат бажано орієнт -ватися на розділ міжнародних новин.Адже ясно, що оловні міжнародні нови-ни в сьом світі приблизно збі аються.Читаючи та інформацію іноземною мо-вою, іноді б ває досить знайти в слов-ни тіль и одне-два незнайомих слова.
ЛІТЕРАТУРА ЗА ФАХОМАБО ХУДОЖНЯЛІТЕРАТУРА?
Іноземною мовою х дожню літера-т р читати важче, ніж те сти за своєюспеціальністю - це за альне правило.Для то о щоб читати х дожню літерат -р вільно, пра тично ні оли не звертаю-чись до словни а, потрібно освоїти при-близно 8000 слів, а літерат р за фахом- всьо о близь о 4000.
Пере ладна х дожня літерат ра, яправило, ле ша, ніж написана автором
рідною йом мовою. Для почат , меніздається, най раще б де взятися за де-те тиви.
Я що вам пощастило поїхати в раїн ,мов я ої ви почали вивчати, то зайдіть вниж овийма азин і пош айте там підр ч-ни и з ео рафії, історії та інших на , на-писані цією мовою для дітей - звичайно, немолодшо о ш ільно о ві . Зазвичай та іни и досить дешеві, читати їх ле о, і зав-дя и їм ви отримаєте цінні відомості прораїн , ди ви приїхали, її народ і мов .
С ладові спіх1. Читайте ба ато - найменше 8 о-
дин на тиждень!2. Читайте часто - раще за все о-
жен день! У вся ом разі, не меншетрьох днів на тиждень.
3. Читайте дов о - щонайменше, двамісяці поспіль!
ЗМАГАЄМОСЯ САМІЗ СОБОЮ
У мір то о, я я нама ався ма си-мально швид о і ефе тивно вивчати іно-земні мови, мене виробилася я асьіль ість спеціальних прийомів. Наст пнііль а порад - рез льтат мо о особис-то о досвід .
1. Ставте собі час на сторін !Під цим я роз мію, що день за днем
- або, я що хочете, ніч за ніччю - по-трібно запис вати, с іль и сторіно ни-и ви прочит єте за один .
Перша вели а мета - прочитати 5сторіно ни и середньо о формат заодн один (це б де приблизно 10 - 15хвилин на ожн сторін ). Точніше, насамом почат на одн сторін можепіти і до двох один наполе ливих за-нять, але потрібно пра н ти пост повозменш вати цей час - спочат до однієїодини, потім до пів одини - і та далі,зма аючись із самим собою.
2. Ус ладнюйте свої цілі!Прип стимо, що ви вже дося ли пер-
шої поставленої цілі і читаєте по 5 сто-ріно на один . Для вас це стало нор-мальною швид істю. Поставте собі те-пер за ціль перейти на 10 сторіно наодин - і дося ніть її. Звичайно, дове-деться працювати інтенсивніше. Зо ре-ма, постарайтеся швидше знаходити не-знайоме слово словни , випис йтепере лади тіль и тих слів, я і вам дійснопотрібні. Вза алі, пильно вдивляйтеся взміст те ст - для то о, щоб вибирати вньом справді лючові слова. У цьомвипад ваше читання стане справді е -стенсивним.
3. Підрахов йте іль ість незна-йомих слів на сторінці!
Прип стимо, що в середньом на
сторін припадає по 250 слів. Я щоспочат ви випис вали по 10 незнайо-мих слів зі сторін и, а потім вас та ихслів стало припадати на сторін всьо о5, то це означає, що іль ість незнайо-мих слів знизилася з 4 відсот ів до 2.Це ціл ом прийнятний рез льтат.
Я що ж іль ість незнайомих слів з ча-сом не зменш ється, то потрібно розібра-тися, в чом методична слаб ість вашихзанять.Найчастішецепояснюється тим,щови не повністю оволоділи основним слов-ни овим запасом, що охоплює, щонаймен-ше 3000 слів. Доведеться поверн тися доньо о і повторити ті слова, я их ви не запа-м'ятали. Можливо, що в дея их випад ахви не запам'ятов єте ті слова, я і випис є-те, повертаючись до них періодично, знові знов . У цьом випад потрібно приділи-ти ва я способ запис пере ладів слів,та і методиці їх повторення.
СТАДІЇ НАВЧАННЯ• "Міні-рівень" ("поро овий" рівень
для читання): 800-1000 слів.Ле о справляємося з простими те -
стами за допомо ою словни а.• "Меді-рівень" (основний рівень для
читання): 1500-2000 слів.Починаємо читати задовільно, тобто
роз міємо вели частин то о, що є в те -стах зафахом, а та ождоситьба ато з то о,про що пиш ть азетах або ж рналах.
• "Рівень читання літерат ри за фа-хом": 3000-4000 слів.
На цьом рівні ми ле о читаємо літе-рат р за фахом, і роз міємо вели час-тин то о, про що пиш ть пресі.
• "Рівень читання х дожньої літе-рат ри": 8000 слів.
Ми можемо читати цією мовою пра -тично все що зав одно, в лючаючи х дож-ню літерат р .
ваються діало и між омандами,дис сії, по ли ані роз рити іншіздібності майб тньо о на овця.
МАЛЕНЬКИЙДОСЛІДНИК
ПРИЙДЕ ДО НАС– Я МАН дос оналюється
на техноло ічній ниві?– Успіх Національно о центр
«Мала а адемія на » втілюєтьсяв спіх дітей – майб тніх на -овців, темпі їх інтеле т ально орозвит . Вели ою мірою він за-лежить від матеріально-технічно-о забезпечення системи нашихза ладів. Завдя и том , що протя-ом останніх трьох ро ів нам виді-лялися бюджетні ошти, в томчислі на апітальні видат и, намвдалося створити ні альн лабо-раторію, анало ів я ій СхіднійЄвропі немає. Паралельно Націо-нальна а адемія на передаланам баз – олишній дитячооздо-ровчій табір «Вимпел» (тепер вінназиватиметься «Міжнародний на-вчально-лабораторний центр на -ової творчості»), що дає змостворити ні альні мови.
Сьо одні лабораторна базаМалої а адемії на оснащена най-с часнішим навчальнолаборатор-
ОЛІМПІАДИ І МАНІВСЬКІКОНТРОЛЬНІ ПОРІВНЮВАТИ
НЕ МОЖНА– Нині відб ваються предметні олімпіади.
Я , на Ваш д м , О сене Васильович , длясередньостатистично о МАНівця написання ро-боти в Малій а адемії на поєдн ється з час-тю в олімпіадах?
– Олімпіади – це зма ання на рівні а адемічнихзнань, я их наб ли діти. Вони, звичайно, необхідні.Але ве тор діяльності Малої а адемії на – дещо віншом напрямі. В нас треба проявити інші здібності.На під отов на ово-дослідниць ої роботи час необмежений: дитина вибирає темати й працює зтим навантаженням і з тією либиною, я вона можеося н ти. Звичайно, в МАН є онтрольна робота збазової дисципліни. За с ладністю це ті саміолімпійсь і завдання, і часто в предметних омісіяхпрацюють ті люди, що й на олімпіадах.
Том ці два види завдань порівнювати не мож-на. Звичайно, наші МАНівці володіють базовою дис-ципліною – цьо о ми вима аємо. Я им би ти не б венієм, напри лад, омп’ютерних на ах, повиненволодіти математи ою, фізи ою, тими предметами,що необхідні майб тньом на овцеві.
Але наші діти часто і залюб и бер ть часть волімпіадах. Це нія не впливає на оцін їх діяль-ності в Малій а адемії на . Ми ставимося до цьо опозитивно, бо чим більше дитина отримає можли-востей, тим раще.
Є в нас ще один вид зма ань – т рніри. Це вжеомандна робота, більш творчі завдання. Там відб -
ним і дослідниць им обладнанням.Це провідні світові бренди, зо ре-ма та і, я National Instruments,Pasco, Celestron, Fourier і Phywe таращі вітчизняні виробни и. З ом-паніями Phywe і Fourier нас ла-дено оди про на ово-методич-не співробітництво. Вони передба-чають надання певно о обладнан-ня, напри лад без оштовне пере-дання, щоб ми йо о відпрацьов -вали. В цьом є ви ода і для ом-паній, адже ми виявляємо недо-лі и, даємо ре омендації, робимойо о дос оналішим для виробни-а і найосновніше – пишемо підньо о методи и, а т альні вЄвропі. А це вже оворить про пев-ний трафі педа о ічних техноло ійі методичних напрацювань, щовиробляє У раїна.
– Я і ще ці аві розроб и єсьо одні в МАН?
– Ми пропон ємо підходи, я ихна території раїн СНД і СхідноїЄвропи немає. Це виїзні ле торії,е спедиційні ш оли – прое т, я ийми розпочинаємо цьо о ро . Безлабораторно о обладнання та адіяльність б ла б неможливою.Крім то о, є іль а варіантів робо-ти з педа о ами. Напри лад, ми
приймаємо р пи педа о ів з областей– всіх, хто хоче спроб вати попрацюва-ти на с часном обладнанні і без ош-товно отримати методичний інстр мен-тарій.
У Києві реалізов ються іль а ці а-вих прое тів. П’ятниця нас – деньвід ритих дверей. Прое т називається«Е сперимент по п’ятницях». Двері МАНвід риті для всіх бажаючих – це можеб ти чень з на овим ерівни ом, ласз чителем. Наше завдання – охоплю-вати ш олярів, допома ати в їхніх на -ових дослідженнях. Зрештою, малень-ий дослідни та чи іна ше прийде донас. А я що навіть не прийде, то ми вжевплинемо на йо о розвито – це нашастат тна мета і наша місія. До речі, миор аніз вали дистанційний дост п донашо о лабораторно о обладнання. Вжеє реальні роботи, захищені на основідистанційних е спериментів.
– Я вони відб ваються?– Д же просто. Є сайт МанЛаб
(www.manlab.inhost.com.ua). Там є фор-ма заяв и «Замовлення е сперимент ».Заповнюємо її, лаборант призначає часпроведення, і в онлайні спостері аємоявище – в мі рос опі, в амері Вільсо-на, в рент енівсь ій амері. До речі,нас стоїть єдина сертифі ована дляш ільних станов рент енівсь а амера.Замовляється зразо , я ий треба дослі-дити за певних мов (на рівання, охо-лодження, замороження тощо). І, відпо-відно, виб д вати рафі и, я і дитинави ористов є в своїй подальшій роботі.Я що зразо ні альний, він надсилаєть-ся сюди.
УКРАЇНА ПОВИННА МАТИМЕРЕЖУ УЧНІВСЬКИХ
ЛАБОРАТОРІЙ– Але ж лабораторний центр
Києві по и що єдиний в У раїні…– Та . І цьо о д же мало. Звичайно,
ВНЗ мають лабораторне обладнання,тож можна створити онсорці м, я мипочинали, напри лад, із Центром мі ро-с опії КПІ. Але ВНЗ потреб є серйозні-шо о дослідниць о о обладнання, до-рожчо о, точнішо о. В нас – чнівсь еобладнання. Ми повинні навчити дити-н не боятися техні и, оворити з неюоднією мовою, роз міти принципи непросто е сперимент або демонстраціїтих чи інших на ових явищ, а проводи-ти на ове дослідження. Пра ти а по а-з є, що діти най раще реа ють, я щоїм дають р и обладнання і можливістьсамостійно провести дослідження. Вонид же швид о з ним розбираються.
Ми забезпечили широ ий дост п долабораторії, проводимо т т семінари.Вона майже ні оли не п ст є. Але, зви-чайно, в масштабі держави ми можемоохопити д же невели іль ість людей.Тож маємо та мет , щоб в У раїні б ламережа чнівсь их лабораторій. Дляцьо о найбільш придатною сьо одні ємережа Малої а адемії на . Ми розпо-чинаємо робот з форм вання обласнихлабораторій.
УКРАЇНСЬКІВЧИТЕЛІ-ФІЗИКИ В CERN
– ЦЕ НЕ МРІЯ– Чи а тивною є міжнародна
співпраця Малої а адемії на ?– Ми маємо при лад спішно реалі-
зовано о прое т лабораторії для чнів іе спериментальної лабораторії для мо-лоді ХLab в місті Геттін ен. Уза алі, явважаю, що У раїні доцільно розвиватите, в чом ми традиційно сильні. Цефізичні на и, зо рема астрофізи а, ео-фізи а, технічні й інженерні на и. Сюдитреба в ладати всі рес рси. Том що насвітовий рівень мі робіоло ії, біохімії,енети и ми вийдемо ще не с оро, при-наймні Мала а адемія на . Отже, з точ-и зор фізи и наша лабораторія наба-ато сильніша за ХLab: нас є облад-нання, я о о там немає вза алі. А я щоє – під ньо о не розроблені та і методи-и, я нас. А ось ал зях нейрофізи-и, біохімії там є обладнання, я е індиві-д ально розроблене і вдос оналенесаме під дослідження, що проводятьсяна овими лідерами Німеччини. Том миприйняли рішення, що технічні на и,фізи , астрофізи , еофізи , еоло-ію та інші ми відпрацьов ємо на своїйбазі. А енети , нейрофізи , мі робіо-ло ію, моле лярн хімію – відправляє-мо р пи на навчання до ХLab. Там 80відсот ів навантаження – це пра тичнідослідження. Вліт до ХLab виїжджаєперша р па наших дітей, а невдовзі йпеда о ів, я их та ожтреба вчити обов’яз-ово. Д маю, дітизвідти поверн ться зрівнем знань, на ща-бель вищим.
– А навчання пе-да о ів?
– Я пере онаний,що вчитель, я ийодерж є вихід насвітовий рівень і мож-ливість навчатися внайс часніших цент-рах, зможе енер ва-ти ба ато ідей і вихо-
вати вели іль ість талановитих дітейпротя ом своєї діяльності. Від риваючисвітові на ові центри для раїнсь ихпеда о ів, ми робимо, я вважаю, д жеважлив справ . Маємо сьо одні 60 чи-телів-фізи ів, я і пройшли навчання вЄвропейсь ом центрі ядерних дослід-жень CERN, на вели ом адронном о-лайдері. Цієї осені їде ще близь о 30чолові .
Тож сьо одні раїнсь і вчителі-фізи-и повинні знати: потрапити в CERN –не мрія. Треба займатися в про рамахМалої а адемії на дослідно-е спери-ментальним напрямом, створюватиці аві методи и і розроб и, війти вобойм ращих і вир шати до CERN наподальше навчання.
– Я і основні дося нення МАНміжнародній співпраці?
– Насамперед те, що ми завою-вали довір і пова та их партнерів,я ор анізації Єврофор м , діало зя ими став можливим завдя и нашійба аторічній співпраці з C E R N . Цеіль а лабораторій – Лабораторія син-хротронно о випромінювання, Півден-но-Європейсь а обсерваторія, Лабо-раторія термоядерно о синтез таба ато інших. Всі ці стр т ри маютьпро рами для дітей і педа о ів.
По-др е – можливість навчаннянаших дітей, я і виявили досить ви-со ий рівень талант і базової під о-тов и, в провідних світових лабора-торіях. Це не тіль и чинни розвитталановитої дитини, а й пот жний сти-м л для її мотивації до по либленнязнань, вивчення мови. Ці можливостіроз ривають дітям перспе тиви на-и. Вони твердж ють впевненість
том , що на ова діяльність можевід рити світ, зробити дитин рома-дянином не тіль и своєї раїни, а йромадянином світ .
В ма азинах та іос ах преси м. Києва:* мережа іос ів преси “ Союздр ”;* мережа іос ів “Преса” Києва та області;* оптовий ниж овий ма азин (станція метро “Петрів а”).На роз лад ах ст. м. Київсь о о метрополітен .
На оптовом азетном рин (ст. м. “Ш лявсь а”).
м. Біла Цер ва .......... в л. Ярославсь а, 40, “Ма елан” ТЦм. Б ча ............................... Нове Шосе, 48, “Сімпаті ”м. Вінниця ......... с. Зарванці, 0,5 м Хмельниць о о шосе,
“МЕТРО” ТЦм. Вінниця .............. в л. Козиць о о, 51, “Ма і Центр” ТЦм. Вінниця ................. в л. 600-річчя, 17, “Ме аМолл” ТЦм. Дніпропетровсь ..... Запорізь е шосе, 63, “МЕТРО” ТЦм. Дніпропетровсь ........ в л. Каштанова, 1, “МЕТРО” ТЦм. Дніпропетровсь в л. Нижня Дніпровсь а, 17, “Караван” ТЦм. Дніпропетровсь .......... в л. Ком нарівсь а, 8, “Білла”м. Дніпропетровсь ..................... пр. Героїв, 2, “Білла”м. Донець ....................... пр. Кірова, 90, “Ма елан” ТЦм. Донець ..................пр. Ленінсь ий, 148, “МЕТРО” ТЦм. Донець ........................ в л. Взлітна, 7, “МЕТРО” ТЦм. Донець ................ в л. Антонова, 4, “Вели а Кишеня”м. Житомир ................... в л. Київсь а, 77, “Караван” ТЦм. Житомир ................................ пр. Мир , 15, “Білла”м. Запоріжжя ............. Орєховсь е шосе, 7а, “МЕТРО” ТЦм. Запоріжжя ............................ в л. Яцен а, 2, “Білла”Івано-Фран івсь а обл. .......... с. Вовчинець, “МЕТРО” ТЦ
на місяць - 6,70 рн.на вартал - 19,50 рн.
Оформивши передплат на ж рнал"Ñó÷àñíà îñâ³òà",
лише та Ви не проп стите жодно о матеріал , можливо,найважливішо о саме для Вас!
Кро 2 – ПЕРЕДПЛАТІТЬ ЖУРНАЛ. Передплатити ж рнал можна за атало-ом ДП “Преса” (в б дь-я ом відділенні “У рпошти”), передплатний інде с
06222, а та ож атало ах та на сайтах передплатних а ентств “Періоди а”06222, “Самміт” 13316, “KSS” 10750.
Кро 3 – Насолодж йтесь читанням ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà"!
Детальн інформацію про передплат Ви завжди можете знайти насайті www.s-osvita.com.ua або дізнатися, зверн вшись до реда ції
за тел.: (044)453-35-00
www.s-osvita.com.uaРе . свід. КВ № 6364 від 24.07.2002 р.
........................................................................Видавець ТОВ «Поіс -Плюс»Адреса реда ції:03057, м . Київ, в л. Молдавсь а, 2, оф. «1-В»
........................................................................Надр овано ТОВ «Рема-Прінт»Підписано до др 25.05.2013 р.Зам. №__________ На лад 17000 примірни ів
........................................................................Передр дозволяється тіль и за письмовою з одою реда ції.Реда ція може не поділяти точ зор авторів. Відповідальністьза підбір і ви ладення фа тів статтях нес ть автори.Відповідальність за зміст ре лами несе ре ламодавець.
........................................................................Матеріали з познач ою др ються на правах ре лами.P
Ви завжди можете замовитипопередні вип с и ж рнал в реда ції,
я що не всти ли їх пити.
м. Київ ........................ пр. Гри орен а, 43, “МЕТРО” ТЦм. Київ .......................... в л. Кільцева, 1В, “МЕТРО” ТЦм. Київ ........................ в л. Саб рова, 2-а, “МЕТРО” ТЦм. Київ .................... пр. Мос овсь ий, 26В, “МЕТРО” ТЦм. Київ ......... в л. Червоноармійсь а/Басейна, 1-3/2А,
“Арена Сіті” ТЦм. Київ ........................... в л. Л ова, 12, “Караван” ТЦм. Київ .................................... в л. Гриш а, 3, “Білла”м. Київ ........................ в л. Петропавлівсь а, 2, “Білла”м. Київ ........................... пр. Мая овсь о о, 85, “Білла”м. Київ ............................ в л. Бессарабсь а, 2, “Білла”м. Київ ............................... в л. Гетьмана, 46-Б, “Е о”м. Київ ..................... пр. Героїв Сталін рада, 14-Г, “Е о”м. Київ ............. в л. Лебедєва-К мача, 7, “Е о” (“Сер о”)м. Київ ....................... в л. Л ашевича, 15А, “Сімпаті ”м. Київ ......................... в л. Я. Коласа, 10, “Континент”м. Київ ......................... пр. Свободи, 26-А, “Континент”м. Київ ........................ в л. Уборевича, 23, “Континент”м. Київ ...................... в л. Вели а Кільцева, 12, “Нов с”м. Краматорсь ................... в л. Ювілейна, 50А, “Білла”м. Кременч .................... в л. Воровсь о о, 4а, “Білла”м. Кривий Рі .................... в л. Би ова, 31, “МЕТРО” ТЦм. Кривий Рі ............... пр. 30-річчя Перемо и, 1 _NEW_,
“Солн. алерея” ТЦм. Л бни ...................... в л. Радянсь а, 98, “Ве тор” ТЦм. Л ансь ........... в л. Андрія Ліньова, 120, “МЕТРО” ТЦм. Л ць .......................... в л. Бенделіані, 2, “Колібріс”м. Львів ...................... в л. Городсь а, 174, “МЕТРО” ТЦм. Ма іїв а ................... в л. Те стильна, 7, “МЕТРО” ТЦм. Марі поль ............. Володарсь е шосе, 4, “МЕТРО” ТЦм. Марі поль ............... в л. Митрополитсь а, 59, “Білла”м. Марі поль ............ в л. Ен ельса, 28, “Вели а Кишеня”м. Ми олаїв ........ в л. Героїв Сталін рада, 9д, “МЕТРО” ТЦм. Ми олаїв ...... в л. Героїв Сталін рада, 13, “Ма елан” ТЦ
м. Ніжин ................ в л. Шевчен а, 7А, “Вели а Кишеня”м. Одеса ...................... в л. Овідіопольсь а, “МЕТРО ТЦм. Одеса ................... в л. Аеропортсь а, 29, “МЕТРО ТЦм. Одеса ............ в л. Корольова-Левітана, 15, “Білла”м. Одеса ................. пр. Добровольсь о о, 122/1, “Білла”м. Полтава ................... Київсь е шосе, 1А, “МЕТРО” ТЦм. Рівне ........................ в л. Ма арова, 21, “МЕТРО” ТЦм. Рівне .................. в л. Ма арова, 24, “Вели а Кишеня”м. Рівне ................................ в л. Га аріна, 16, “Край”м. Сіверодонець ......... пров. Радянсь ий, 46, “Джаз” ТЦСімферопольсь ий район с. Мирне, в л. Євпаторійсь а, 125,
“МЕТРО” ТЦм. С ми ............................... в л. Хар івсь а, 9, “Білла”м. Хар ів .................... в л. Героїв Праці, 7, “Караван” ТЦм. Хар ів ..................... в л. Га аріна, 187/1, “МЕТРО” ТЦм. Хар ів ............................ в л. Клоч овсь а, 9, “Білла”м. Хар ів .......................... в л. 23 Серпня, 33-а, “Білла”Хар івсь а область смт Данилів а, в л. Кільцевий шлях, 8,
“МЕТРО” ТЦм. Херсон .................. в л. 200-річчя Херсона, 5, “Білла”м. Чер аси .................. в л. Хімі ів, 74, “Вели а Кишеня”м. Чер аси ........... в л. Сталін рада, 34, “Вели а Кишеня”м. Чернівці ................... в л. О.Вільшин, 1д, “МЕТРО” ТЦм. Чернівці .................. в л. Хотинсь а, 43, “Караван” ТЦ
ÄÅ ÊÓÏÈÒÈ?ÆÓÐÍÀË ”ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎÑÂIÒÀ”
ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ:
в ш олах, по ш ільних і місь их бібліоте ах Києва,на спеціалізованих вистав ах,
в обласних правліннях освіти (разово).
У поштових відділеннях по всій території У раїни.На омерційних роз лад ах преси по ре іонах У раїни.