Березнівський р-н

Березнівський район

На території району розміщено 55 населених пунктів, з них: міст – 1, селищ міського типу – 1, сільських населених пунктів – 53. Функціонує 25 місцевих рад, з них: 1 міська, 1 селищна, 23 сільських. Депутатський корпус районної ради нараховує 50 депутатів.

Адміністративно-територіальний устрій

Березнівський район розташований у східній частині Рівненської області. Площа становить 1,71 тис.км2 (8,8% площі Рівненської області). Відстань від м.Березне до обласного центру – 66 км, до залізничної станції Моквин – 20 км. На півночі район межує із Сарненським і Рокитнівським районами Рівненської області, на сході – з Житомирською областю, на півдні – з Корецьким та Гощанським районами Рівненської області, на заході – з Костопільським районом Рівненської області.

Географічне положення

Кількість населення – 63,6 тис. чол., з них міського – 15,4 тис. чол, сільського – 48,2 тис. чол. Середня густота населення становить 37 осіб на км2. Національний склад населення одноманітний, більше 99,3% жителів українці, інші національності представлені незначною кількістю. Співвідношення за віковим складом: молодші за працездатний вік – 17,6 тис. чол.(27,6%), працездатного віку – 34,7 тис. чол.(54,5%), старші за працездатний вік – 11,4 тис. чол.(17,9%)

Населення

В східній частині району, в межах Українського кристалічного щита, містяться численні родовища різнокольорових гранітів, сієнітів, габро. Ці кристалічні породи - цінний будівельний, декоративний і облицювальний матеріал. Запаси кам'яних матеріалів на території району практично не обмежені.

Корисні копалини

Базою для розвитку фарфоро – фаянсової промисловості та виробництва вогнетривкої цегли є родовища каоліну. Найпоширенішими корисними копалинами є піски, які займають 70 %території району. Паливні корисні копалини представлені покладами торфу.

Герб Березнівського району є відображенням історичних подій і традицій краю. Головними елементами герба є щит з золотим полем, перетнутий голубою косою балкою від правого верхнього кута до лівого низу. У лівому верхньому полі зображено два березових листочки з двома бруньками зеленого кольору.

ГЕРБ, ПРАПОР І ГІМН БЕРЕЗНІВСЬКОГО РАЙОНУ

У правому нижньому полі розміщено голубу квітку. Елементи герба символізують: Золоте поле щита - сільське господарство, яким з далекого минулого займалися місцеві жителі. Голуба балка річка Случ, що протікає територією району і розділяє її на дві частини. Березові листочки з бруньками - відображає назву району та розвинуте лісове господарство. Голуба квітка - символізує Поліську землю.

Прапор району - прямокутне жовте полотнище із співвідношенням сторін 2:3, посередині якого від верхньої частини древка до нижньої вільної частини проходить коса синя смуга шириною 1/5 ширини прапора. У верхній лівій частині розміщено два березових листочки з двома бруньками. У нижній правій частині квітка. Прапор несе у собі як кольори, так і елементи герба.

Величальна Березнівщині 

1. Над краєм лине пісня легкокрила, її у серце я собі зову. Моя земля, Березнівщино мила, Тобою я горжуся і живу. Творці твоєї слави - мужні люди, соколи тут злітають в небеса. Тебе ніде й ніколи не забуду, мій краю рідний, сонячна краса. Приспів: Березнівщино, ти ділами дужа, про тебе пісня-ніжна, чарівна. В добрі цвіти, мов полум'яна ружа, бо ти - Вкраїни квітка запашна. 

2. Пливуть у даль ясні Случеві води, милують душу праліси й льони. Мене чарує вічно твоя врода, що завжди квітне ніжністю весни. Щаслива доле, краю мій поліський. Земля невтомних, щедрих трударів. Тобі вклоняюсь щиро я і низько, бо ти мене своїм добром зігрів. Приспів. 

На території району діє 42 клубних заклади(в сільській місцевості - 41), 45 бібліотек (38 - в сільській місцевості). В м.Березне функціонує краєзнавчий музей, кінотеатр, дитяча музична школа, центральна районна бібліотека та центральна районна дитяча бібліотека.

Кальтура Березнівського р-н

12 самодіяльних колективів носять почесне звання "народний аматорський". Це - народний хор, ансамбль народних інструментів, камерний хор, духовий оркестр, драматичний театр, ансамбль танцю "Берізка", ансамбль скрипалів і вокально-інструментальний ансамбль районного будинку культури та фольклорні колективи сіл Білка, Малушка, Князівка, Зірне. 2 дитячих колективи дитячої музичної школи носять звання "зразковий".

На території району існує 7 заказників. Із них лише один має статус загальнодержавного значення – загальнозоологічний "Урочище Брище – 1", решта – місцевого значення. Мережу місцевих заказників створюють загальнозоологічний "Урочище Брище – 2", ландшафтний – "Соколині гори", гідрологічний – "Полянські стави", лісові – "Більчаківський", "Остроганський". Чотири заказники – "Соколині гори", "Більчаківський", "Остроганський " та геологічний "Марининсько – Устянські граніти" входять до складу Надслучанського регіонального ландшафтного парку.

Природо охоронні обєкти

Був створений постановою Ради Міністрів УРСР №500 від 28.10.1974 р. для охорони умов відтворення та проживання одного з найбільших в області поселень бобрів по берегах р.Бобер та угруповань болотно-лісової рослинності, властивої для Поліської зони. Статус загальнодержавного значення отримав 1983 р. 

Урочище Брище

Територія заказника разом з усіма об'єктами природи, що на ньому, знаходиться в межах 16 кв. Князівського лісництва Березнівського держлісгоспу і представляє собою угіддя мішаного лісу з багатим підліском, а в пониззях - із залишками старого лісу з величезних дубів, вільх, осик по берегах р.Бобер, притоки р.Случ, куди в 1965 р. завезено і випущено 20 особин бобрів. 

На даний час це їх резерват розселення, найперше місце поселення бобрів після їх винищення. Крім бобрів, тут живуть лосі, дикі свині, косулі, видри, зустрічаються рисі. З рідкісних представників флори зустрічається рідкісний для України центральноєвропейський вид - малий комонник зігнутий.

Займає 380 га 1-5 кварталів Жовтневого лісництва Соснівського держлісгоспу на лівому березі р.Случ на схід від смт.Соснове, 65 га схилів правого берега річки Случ біля с.Губків та 65 га схилів лівого берега річки Случ біля с.Маринин та створений рішенням Рівненської обласної ради №343 від 22.11.1983 р. Загальна площа заказника складає 510 га. 

Соколині гори

Це мальовниче місце з виходами гранітних порід висотою окремих скель до 25 м, вкритих сосновими, грабовими, дубово-сосновими, дубово-грабовими лісами. А ще це південно-західна межа поширення рододендрону жовтого, який ще називають азалією понтійською, основний ареал якої Кавказ та Мала Азія. Тут зустрічається низка рідкісних та малопоширених видів, серед яких рослини із Червоної книги України (ковила пірчаста) та Європейського Червоного списку (смілка литовська). 

Розповідаючи про заказник, обійтися без захоплюючих епітетів неможливо, бо іншого пейзажу, схожого на цей, в області нема. Як пише Андрієнко Т.Л., "Полісся - це рівнини, місцями заболочені; річки з низькими берегами, невисокі піщані горби-дюни, порослі сосною… А тут високі стрімкі скелі, вузька, затиснута між крутими прямовисними берегами, схожа на каньйон долина, звивисте русло річки, швидка течія, на дні кам'яні брили. Случ, пробиваючи собі дорогу, врізалася у західну окраїну Українського кристалічного щита, пройшла через древні граніти та гнейси і створила на своїх берегах круті урвища.

Ніби з якоїсь далекої екзотичної країни примандрував у Березнівський район такий незвичайний ландшафт, який і називають "Надслучанською Швейцарією" чи Соколиними горами, в зв'язку з тим, що тут люблять гніздитися соколи", один з яких і зображений на древньому гербі Губкова. 

Заказник створений з метою збереження місць гніздування лебедя шипуна, чапель білої та сірої, шуліки рудого, лелеки чорного, змієїда, занесених до Червоної книги України, інших водоплавних птахів. У час міграції весняного та осіннього періодів тут зупиняється журавель сірий, також занесений до Червоної книги України. 

Полянські стави

На території заказника розселилися сім'ї ондатр.Рослинний покрив заказника типовий для Західного Полісся. З рідкісних рослин зустрічаються любки дволиста та зеленоквіткова, зозулинець плямистий, Підсніжник білосніжний (види з Червоної книги України). 

В 51 кварталі Більчаківського лісництва перебуває під охороною високопродуктивне насадження сосни на площі 17 га. Сосни на цій ділянці досягають віку близько 80 років. Рельєф заказника є порізаним і неоднорідним за своєю флорою: чорниця, зелений мох, моління голуба, мітлиця тонка, конвалія, папороть-орпяк, рододендрон жовтий, щитник шартрський, багно болотяне, буяхи.Вздовж урочища тягнеться вузькою смугою болото, по краях якого панують зелені мохи. Саме тут виявлено рослину, занесену до Червоної книги України, - плаун колючий. 

Більчаківський

Лісовий заказник місцевого значення “Остроганський” займає площу 168,4 га 39 (вид. 1), 48 (вид. 1, 6), 49 (вид. 11, 20), 56 (вид. 7) та 57 (вид. 1, 11, 16-18) кв. Більчаківського лісництва і створений рішенням Рівненської обласної ради №69 від 19.03.1999 р. для охорони багатих за флористичним складом старих дубових лісів, серед яких значні площі займають угруповання із “Зеленої книги України”. Тут зустрічаються рідкісні для регіону центральноєвропейські та субсередземноморські види на східній межі свого поширення - кадило сарматське, молочай гранчастий, клопогін європейський, осока затінкова, яка занесена до “Червоної книги України”. Тут зростає популяція такого малопоширеного бореального виду як вовчі ягоди звичайні, низка “червонокнижних” видів (лілія лісова, плаун річний, любка дволиста, гніздівка звичайна, коручка темно-червона тощо). 

Остроганський

Особливу цінність заказника становлять угруповання дубових лісів із домінуванням у трав'яному покриві центральноєвропейського виду - осоки трясучковидної, які є рідкісними і занесені в “Зелену книгу України”. 

Це - найбільш збережена та цінна у науковому відношенні “Стара діброва” на відрогах Волинського лесового плато, що обумовлює багатий рослинний покрив, від чистих дубових насаджень до мішаного лісу, в підліску яких часто зустрічається третинний релікт - рододендрон жовтий. Саме різноманітність екотопів лісової рослинності заказника обумовлює його флористичне багатство. 

Геологічний заказник місцевого значення “Марининсько-Устянські граніти” створений рішенням Рівненської обласної ради у 1983 році для збереження цінних об’єктів і компонентів неживої природи (геологічних оголень, печер, торф'яних відкладень). Він має площу 85 га в межах Березнівського району та 85 га в межах Корецького району і знаходиться поблизу сіл Маринин, Більчаки вздовж правого та лівого берегів річки Случ

Марининсько – Устянські граніти

Це гранітні кручі вздовж її берегів з мальовничими печерами та улоговинами. Тут зустрічається 7 видів папоротей, низка центральноєвропейських видів — булавоносець сіруватий, фіалка багнова, гвоздика картузіанська, енотера червоностеблева. Гранітні відслонення по річці Случ належать до нижньопротерозойських порід. Вони мають наукове та естетичне значення.