МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет міжнародної економіки та менеджменту Кафедрa міжнародної економіки Курсова робота на тему: «Науково-виробниче та торгівельне співробітництво України з країнами Близького Сходу» Студентки 12 групи 3 курсу денного відділення Раділовець Аліни Анатоліївни Науковий керівник: к.е.н., доцент
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет міжнародної економіки та менеджменту
Кафедрa міжнародної економіки
Курсова робота на тему:
«Науково-виробниче та торгівельне співробітництво України з країнами Близького Сходу»
Студентки 12 групи 3 курсу
денного відділення
Раділовець Аліни Анатоліївни
Науковий керівник:
к.е.н., доцент
Черницька Тетяна Володимирівна
Київ 2013
2
Рецензія на курсову роботу
«Еволюція теорій міжнародної торгівлі»
Виконану студентом: група 12,
Раділовець Аліна Анатоліївна
1. Актуальність теми курсової роботи, ступінь розкриття:
– високий (9-10 балів) _____________________________________________________________
– не дотриманий __________________________________________________________________
8. Загальна кількість балів ______________________________________________________________
9. Робота оцінена на оцінку ______________________________________________________________
Науковий керівник Черницька Тетяна Володимирівна
3
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження понять науково-виробничого та торгівельного співробітництва…………………………………………………...6
1.1. Міжнародна торгівля та науково-виробниче співробітництво у системі міжнародних економічних відносин………………………………………...6
1.2. Роль науково-виробничого та торгівельного співробітництва в економіці……………………………………………………………………..10
РОЗДІЛ 2. Характер та сучасні тенденції співробітництва України з країнами Близькосхідного регіону у науково-виробничій та торгівельно-економічній сферах………………………………………………………………14
2.1. Кооперація України з країнами Близького Сходу у сфері науково-виробничої кооперації……………………………………………………………14
2.2. Торгівля товарами та послугами між Україною та Близькосхідним регіоном……………………………………………………………………………17
РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи подальшого співробітництва України з країнами Близького Сходу…………………………………………………..25
3.1. Проблеми кооперації України з Близьким Сходом та шляхи їх вирішення………………………………………………………………………….25
3.2. Перспективи співпраці України з країнами Близькосхідного регіону….28
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….36
4
ВСТУПАктуальність теми. В Умовах глобалізації на інтернаціоналізації Україна
для забезпечення стабільного економічного розвитку повинна налагоджувати
стабільні зв’язки із перспективними регіонами світу. Одним із таких регіонів є
Близькосхідний. Країни Близького Сходу є потужним гравцем на міжнародній
арені (особливо у військово-промисловій галузі та сфері енегргетики), тому для
нашої держави стратегічно важливою є перспектива співробіництва саме з цим
регіоном. Особливо цей напрям є актуальним сьогодні внаслідок загострення
економічних та політичних суперечок України з Росією. Україна повинна
диверсифікувати свої зовнішньоекономічні зв’язки для забезпечення
економічної стабільності. Тому поглиблення економіних зв’язків з
Близькосхідним регіоном є гарною перспективою для України.
Дослідженням розвитку економічних відносин України з Близьким
Сходом займалися такі вчені як С. Глазьєв, С. Гріневецький, М. Захматов, Д.
Кочубей, Н. Перстнева, В. Піла, Д. Серов, Ю. Скороход, Ю. Токарев, М.
Фащевський, А. Цігічко, В. Швед. Але, на мою думку, у їхніх працях не
розкриваються усі напрямки можливого економічного співробітництва
(зокрема, у науково-виробничій сфері). Також я вважаю, що не було достатньо
уваги приділено проблемам, які стоять на шляху подальшого розвитку
співпраці між Україною та Близькосхідним регіоном, зокрема, у сфері політики
та законодавства.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи є
науково-виробниче та торгівельне співробітництво України з країнами
Близького Сходу.
Предмет дослідження. Предметом дослідження є сучасний стан,
проблеми та перспективи науково-виробничого та торгівельного
співробітництва України з країнами Близького Сходу.
Мета дослідження. Визначити перспективи економічних відносин
України з країнами Близького Сходу, а також чинники, які можуть сприяти
стабільному розвитку даних відносин, шляхом аналізу існуючої нормативно-
5
правової бази та сучасного стану торгівельного та науково-виробничого
співробітництва.
Мета дослідження передбачає виконання таких завдань:
визначення сутності науково-виробничого та торгівельного
співробітництва;
аналіз сучасного стану науково-виробничого та торгівельно
співробітництва України з країнами Близького Сходу;
визначення існуючих проблем та шляхів їх вирішення на основі
проведеного аналізу;
визначення перспектив подальшої співпраці України з
Близькосхідним регіоном.
6
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження понять науково-виробничого та торгівельного співробітництва.
1.1 Міжнародна торгівля та науково-виробниче співробітництво у системі міжнародних економічних відносин.
Утвердження державної незалежності України започаткувало її
фактичний вихід на світову арену як суб'єкта міжнародних економічних
відносин. Інтеграція України у глобальний економічний простір відбувається
шляхом посилення міжнародних економіних зв’язків через різні форми
міжнародних екномічних відносин, зокрема через торгівлю та науково-технічне
співробітництво.
Міжнародні економічні відносини - це система господарських зв'язків між
національними економіками окремих країн які реалізуються через відповідні
суб'єкти господарювання. МЕВ - особлива форма діяльності, що базується на
міжнародному поділі праці, міжнародній спеціалізації виробництва,
інтернаціоналізації господарського життя. Поглиблення і розвиток
міжнародного поділу праці, спеціалізація виробництва залежать від природних,
(географічних, кліматичних, демографічних тощо), а також набутих факторів
(технологічних, наукових і науково-технічних тощо). На їх розвиток суттєвий
вплив здійснюють соціальні, національні, етнічні, політичні, культурні та інші
фактори. [1, c. 20-21]
МЕВ реалізуються через такі форми і сфери:
♦ міжнародна торгівля;
♦ міжнародний науково-технічний обмін;
♦ обмін науково-технічними результатами;
♦ інформаційні зв'язки;
♦ валютно-фінансові та кредитні відносини між країнами;
♦ рух (переливання) капіталу;
♦ міграція робочої сили;
♦ діяльність міжнародних економічних організацій у вирішенні глобальних
проблем господарського співробітництва. [3, c. 30-32]
7
У світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма
міжнародних відносин, як міжнародна торгівля. На частку торгівлі припадає
приблизно 80 % всього обсягу міжнародних економічних відносин.
Міжнародна торгівля — це торгівля, яка передбачає переміщення товарів
та послуг за межі державних кордонів. Її ще можна трактувати як відносини
країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг. [3,
c. 35]
До товарів, крім матеріальної продукції, або "видимих" благ, належать
призначені для продажу продукти інтелектуальної праці — патенти, ліцензії,
ноу-хау, фірмові знаки та інші види експортних документів.
До міжнародної торгівлі послугами належать транспортні послуги, фрахт,
міжнародний туризм, банківські, біржові та посередницькі послуги, страхові
операції, рекламні заходи, ярмарки, обмін в галузі культури, інформації та інші
"невидимі" блага.
В ролі продавців і покупців виступають держави, державні та недержавні
організації, окремі особи, приватні, акціонерні та кооперативні підприємства й
фірми.
Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку
необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру — систему, яка
може забезпечити просування товарів та послуг від виробника до споживача в
іншій країні. У цій системі основними є матеріально-технічна база (склади, які
обладнані необхідним устаткуванням) та спеціалізовані організації для
післяпродажного технічного обслуговування. Країна, яка не має
зовнішньоекономічної інфраструктури, змушена багато витрачати для
забезпечення доступу до зовнішньоекономічної інфраструктури інших держав
(для оплати транспортування, страхових та банківських послуг, послуг
торгових домів чи компаній тощо).
Грошові розрахунки із зовнішньоторговельних операцій та кредитування
зовнішньої торгівлі здійснюються переважно банківськими установами (не
обов'язково спеціалізованими).
8
Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак участі
країни у міжнародних економічних відносинах. Для її оцінки використовуються
такі показники:
а) експортна квота;
б) імпортна квота;
в) структура експорту;
г) структура імпорту;
д) порівняльне відношення частки країни у світовому виробництві
ВВП/ВНП та її частки у світовій торгівлі. [1, 56-58]
Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих товарів і
послуг до ВВП/ВНП. На рівні галузі — це питома вага експортованих галуззю
товарів і послуг в їх загальному обсязі.
Імпортна квота — це відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома
вага експорту та імпорту у ВВП/ВНП є кількісним індикатором відкритості
економіки у першому наближенні. Комплекснішим показником відкритості
вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу
зовнішньоторговельного обороту до ВВП/ВНП.
Структура експорту — це відношення або питома вага експортованих
товарів за видами і ступенем їх перероблення. Цей показник характеризує
спрямованість експорту (сировинна, машинно-технологічна тощо) та роль
країни в міжнародній галузевій спеціалізації.
Структура імпорту характеризує склад і відношення обсягів сировини і
готової кінцевої продукції, які ввозяться в країну.
Показник порівняльного відношення частки країни в світовому
виробництві ВВП/ВНП та її частка в світовій торгівлі характеризують
відповідність вироблених товарів світовому рівню якості та рівень розвитку
галузі. Так, якщо частка країни у світовому виробництві певного виду товару
становить 5 %, а частка у світовій торгівлі цим видом товару 1 %, то це свідчить
про невідповідність якості цього виду товару світовим вимогам, а отже, і про
низький рівень розвитку галузі загалом.
9
В сучасних умовах все більше поширюються відносно нові форми
міжнародних економічних відносин — міжнародні науково-технічні відносини.
Під ними розуміють відносини з приводу обміну результатами науково-
дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), спільного
проведення країнами, підприємствами чи організаціями НДДКР з подальшим
сумісним чи роздільним використанням їх результатів; спільного розроблення і
використання науково-технічних нормативів, вимог і стандартів; обміну
загальною науково-технічною, маркетинговою інформацією. [3, c.67]
Субформою МНТВ є науково-виробниче співробітництво, яке розуміє під
собою співпрацю у сфері високотехнологічного виробництва. Воно може мати
такі форми прояву:
1. Обмін загальною науково-вирбничою інформацією, накопичення
останньої в банках даних для спільного використання, наприклад для
консультацій, зокрема обмін технологіями виробництва.
2. Укладання і реалізація контрактних угод щодо проведення НДДКР
контрагентом з наступною передачею всієї інформації і права розпорядження
результатами розробок замовнику (зокрема, права оформлення патенту і
ліцензії на виробництво).
3. Спільне створення на основі прямих зв'язків партнерами з різних
країн коопераційних підприємств щодо конкретного винаходу з наступним
спільним володінням патентом і правом надання ліцензій.
4. Реалізація міжнародних (за участю кількох країн або фірм) науково-
виробничих програм з розроблення важливих спеціальних проблем (наприклад,
телекомунікаційна технологія чи біотехнологія) на основі спеціалізації та
кооперації.
5. Виконання міжнародних комплексних науково-виробничих програм.
[3, c.69]
Головними причинами швидкого розвитку міжнародних науково-
виробничих відносин є посилення нерівномірності економічного розвитку
окремих держав; монополізація НТП великими фірмами, які можуть
10
фінансувати проведення дорогих НДДКР; загострення конкурентної боротьби
на світовому ринку.
Нерівномірність економічного розвитку спричиняє неоднаковий рівень
розвитку науки і техніки у різних країнах, внаслідок чого в умовах сучасного
рівня НТП передова техніка і технологія зосередилась у відносно невеликій
групі промислово розвинутих країн. Велика роль у цьому процесі належить
потужним фірмам, які мають змогу отримувати надприбутки за рахунок
утримання передових позицій в технічному розвитку і продажу результатів
наукових досліджень. Великі ТНК використовують експорт наукових досягнень
та передових технологій для встановлення панування на світових ринках і
контролю над дрібнішими фірмами.
1.2 Роль науково-виробничого та торгівельного співробітництва в
екнономіці.
Незважаючи на рівень розвитку держав, кожна з них, вирішуючи свої
внутрішні, а тим більше зовнішні проблеми, вступає в економічні відносини з
іншими державами та міжнародними економічними організаціями. Це
зумовлюється значною кількістю чинників, серед яких, окрім рівня розвитку
економіки, можна виділити міжнародний поділ праці, природні та кліматичні
умови, географічне положення, доступ до морських шляхів, наявність трудових
ресурсів тощо.
В умовах зростаючої інтернаціоналізації світового господарства
економіка окремої країни багато в чому залежить від рівня розвитку економіки
інших держав. Будучи складовою світової економіки, вона не може успішно
розвиватись у відриві від неї, тому виникає потреба в узгодженні
зовнішньоекономічної діяльності різних країн і стратегії щодо її реалізації .
Одночасно слід зауважити, що розвиток міжнародного економічного
співробітництва сприяє не лише функціонуванню національного
господарського механізму. Таке співробітництво, а це підтверджує і практика
міжнародного життя, дає змогу підтримувати і зміцнювати мир на Землі,
11
створювати систему міжнародної економічної безпеки, уникати певною мірою
військових конфліктів під час розв’язання спірних питань.
Міжнародна торгівля товарами й послугами, належить до числа найбільш
давніх форм міжнародних відносин. Необхідність і ефективність системи
міжнародного обміну очевидна: для кожної країни характерний свій набір
природних ресурсів, розміри капіталів і праці, які можуть бути використані для
виробництва ВНП. Спеціалізація країни на виробництві товарів, для яких у неї
є найкращі умови, дає змогу їй розширити їх випуск, використавши частину з
них для продажу, а за виручені гроші закупити товари, яких не вистачає.
Жодна країна світу не може обійтися без зовнішньої торгівлі. За
допомогою зовнішньої торгівлі національна економіка взаємодіє з
господарствами інших країн. Водночас вона є основним каналом, за допомогою
якого світовий ринок через посередництво світових цін впливає на національне
- зберегти та нарощувати науково-технічний потенціал;
- забезпечити науково-технологічну безпеку:
- підвищити рівень конкурентоспроможності вітчизняної науки і технологій;
- вийти на світовий ринок інтелектуальних та наукоємних продуктів;
- приймати економічно ефективну участь у глобальних процесах у сфері науки
та наукоємного виробництва;
- перейти на інноваційний шлях розвитку.
Розвиток міжнародного науково-виробничого співробітництва дозволить
покращити та зміцнити конкурентоспроможність українських підприємств та їх
13
економічну перспективу, а відповідно і конкурентоздатність національної
економіки в цілому.
Отже, міжнародна торгівля та науково-виробниче співробітництво є
невід’ємною складовою зовнішньоекономічної діяльності будь-якої країни. Їх
стабільний розвиток забезпечує економічне зростання та науково-технічний
прогрес.
14
РОЗДІЛ 2. Характер та сучасні тенденції співробітництва України з країнами Близькосхідного регіону у науково-виробничій та торгівельно-економічній сферах.
2.1. Співробітництво України з країнами Близького Сходу у сфері науково-виробничої кооперації.
Серед найбільш перспективних напрямів співробітництва з країнами
Близького Сходу в економічній сфері, які реалізує Україна у 2013 році – це