«Серця чотирилапих»
10 грудня
• Всесвітній День Прав Тварин та
Всесвітня Декларація Прав Тварин затверджені 10 грудня 1998 року, в 50-ту
річницю підписання Декларації прав
людини.
• (підписані Генеральною асамблеєю
Організації Обєднаних Націй).
«Cерця чотирилапих»
• Всесвітня Декларація Прав Тварин
захищає права тварин на життя,
закликає зупинити «експлуатацію та
притиснення прав тварин заради
науки, спорту, для використання в їжу,
комерційного збагачення або заради
інших інтересів людини».
Собака став першою
свійською твариною
понад 15 000 років тому,
коли печерна людина
приручила азіатського вовка. Він
допомагав їй на
полюванні, захищав від
хижих звірів, стеріг
житло, став людині
найвірнішим другом.
Собаки, за описом істориків, широко
використовувалися в усіх державах стародавнього
світу: Асирії, Єгипті, Вавилоні, Римі.
Сьогодні у світі налічується близько 400 порід собак, різних за статурою, кольором,
характером. Їх умовно поділяють на три основні групи.
1. Службові собаки – великі на зріст, мають міцну
будову, витривалі. Вони корисні для виконання
пошукових, сторожових, чабанських, їздових та
інших робіт.
Серед собак є свої рекордсмени. Найменші – представники породи йоркширський
тер’єр (маса – 113 г, зріст – 6,3 см, довжина – 9,5 см)
Найвищий пес у світі – данський дог Гібсон
(висота у холці – 1,05 м, у вертикальному
положенні – 2,13 м)
Найшвидші собаки – хорти.
Вони розвивають швидкість 65 – 100 км/год.
У хортів найкращий серед собак зір.
Памятник Болто
• „Неприборканому духу їздових собак, які через суВОРу кригу та нестримну воду, через арктичні сніги пройшли естафетою 600 миль і доставили зимою 1925 року із Ненана для допомоги у вражений інфекцією Ном антидифтерійну сироватку. Витривалість. Вірність. Кмітливість.”
За офіційною статистикою
у роки Великої Вітчизняної війни
СОБАКИ:
• винесли з поля бою близько 700
тисяч поранених солдатів та
офіцерів;
• знайшли 4 мільйони мін та
снарядів;
• приймали участь у розмінуванні
300 великих міст, 15 153 км доріг;
• у бойовій обстановці доправили
200 тис. документів;
• проклали 8 тисяч кілометрів
телефонного кабелю;
• підвезли до бойових частин 3500 т
боєприпасів;
• знищили більше 300 ворожих
танків, 2 крейсери, 4 підводних
човни, 16 торпедних катерів.
А було їх на війні
близько 68 тисяч …
Собаки-санітари знаходили на
полі бою поранених бійців,
безпомилково відрізняючи
непритомних від загиблих.
Облизуючи обличчя людині, пес
чекав, поки та опритомніє та
зробить собі перев'язку. Необхідні
для цього матеріали та
медикаменти знаходилися у
спеціальній сумці із зображенням
червоного хреста на спині
тварини. Запряжені у сани або
спеціальні візки, під градом куль
вони вивозили поранених людей із
передової та доставляли до
польових шпиталів. Врятовані
бійці ділилися зі своїми
чотирилапими рятувальниками
останнім сухариком чи грудочкою
цукру …
Собаки-зв'язкові у складних
бойових обставинах, часто в
непрохідних для людини місцях
доставляли важливі донесення,
прокладали телефонний кабель
при допомозі спеціальних
котушок, підносили на передній
край боєприпаси, продукти
харчування, медикаменти.
Іноді, навіть будучи важко
пораненим, собака доповзав до
місця призначення та виконував
бойове завдання …
'
Особливою була доля собак-винищувачів танків. Їх готували до одного-
єдиного бою, який був для собаки завжди останнім. Заряди вибухівки
закріплювалися в брезентових сумках на спині пса. Досить було торкнутися
штирем-детонатором до танкового днища, й екіпаж ворожого танку гинув... в
обмін на собаче життя. Лише під час Сталінградської битви так було знищено
63 танки. Собаки підривали ворожу бронетехніку у боях під Москвою,
Ленінградом, Брянськом …
Собаки-сапери,
а було їх близько 6 тисяч,
виявили більше 4 мільйонів
мін, снарядів та інших
вибухових предметів. Скільки
людських життів стоїть за цією
цифрою, сказати неможливо.
Собаки брали участь у
розмінуванні Києва, Одеси,
Новгорода, Вітебська,
Полоцька, Будапешта,
Варшави, Праги, Відня,
Берліна…
Життя сапера-людини повністю
залежало від безпомилкової
роботи сапера-собаки…
В липні 1941 року Окрема
Коломийська прикордонна
комендатура, відступаючи з
боями на схід, під селом
Легедзине (Тальнівського
району Черкаської області)
дала великий бій
фашистським дивізіям
«Адольф Гітлер» та «Мертва
голова» , знищивши багато
гітлерівців та 17 танків. Але
сили виявилися нерівними,
закінчувалися боєприпаси.
І в найкритичнішу мить
нескінченних німецьких атак ,
коли командир відчув, що більше не
вистояти, він послав в атаку на
фашистів 150 службових вівчарок.
Старожили дотепер пам'ятають
нестямні, панічні крики, гавкіт і рик,
що лунали довкола. А очевидці
розповідали, що поранені хвостаті
бійці навіть у передсмертних судомах
чіплялися в горло ворога. Не
чекаючи такого розвитку подій,
фашисти на два дні зупинили наступ.
9 травня 2003 року на кургані
на околиці села, в тому місці,
де закінчився цей бій,
було встановлено пам'ятник
на честь прикордонників та
їхніх чотириногих помічників.
На даний час це єдиний
пам'ятник в Україні, що
увіковічнює в камені
службового собаку.
Щороку кілька сотень колишніх прикордонників із усієї України на День
прикордонника приїздять сюди поклонитися мужності героїв - людей і собак.
На історичному параді Перемоги 24 липня 1945 року були представлені всі
фронти Великої Вітчизняної війни та роди військ. Проте не всім відомо, що на
тому параді за зведеними полками фронтів, полком Військово-Морського Флоту
і колонами бойової техніки Червоною площею йшли собаки зі своїми
провідниками.
Головному кінологу, підполковнику Олександру Мазоверу було дозволено
не карбувати крок і не віддавати честь головнокомандувачу, оскільки він ніс на
руках бійця 14-ї штурмової інженерно-саперної бригади вівчарку Джульбарса.
Беручи участь у розмінуванні на території України (могила Тараса Шевченка в
Каневі та Володимирський собор у Києві), Румунії, Чехословаччини, Угорщини
та Австрії, службовий собака виявив 7 468 мін і більше 150 снарядів. 21 березня
1945 року за успішне виконання бойового завдання Джульбарс був
нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Перед проведенням параду пес був
поранений і не міг самостійно пересуватися. Генерал-майор Григорій Медведєв
доповів про це командувачу парадом маршалу К. К. Рокосовському, а той, у
свою чергу, - Й. Сталіну. Верховний головнокомандувач наказав: «Хай цього
собаку пронесуть на руках Червоною площею на моїй шинелі...». Кітель без
погонів був доставлений до Центральної школи собаківництва …
Собаки не складали присяги, не мали військових звань, не носили
військової форми. Але вони поруч із людьми переносили всі труднощі воєнного
лихоліття, працювали, воювали, ризикували життям,гинули, виконуючи накази
і рятуючи життя людини. Хоч і несвідомо, але вони зробили значний внесок у
наближення Дня Перемоги.
Собаки-рятівники відшукують потерпілих у снігових заметах, в розвалинах будинків,
рятують потопаючих …
Пам'ятник Лайці (м. Москва,Росія)
Лайка - собака-космонавт,
була першою живою істотою,
виведеною на орбіту Землі.
Запущена в космос 3 листопада
1957 року на кораблі “Супутник-2”
із космодрому Байконур.
Через 7 годин після старту тварина
загинула від стресу і перегріву.
Загалом у 50-х роках у космос було
запущено 48 собак. Усі вони
прокладали дорогу космонавту-
людині, часто – ціною власного
життя…
Пам'ятник собаці-космонавту
на кличку Зірочка
(м. Іжевськ, Росія).
Цей безпородний собачка став
останньою тваринкою, яка
мандрувала космічними
просторами перед польотом
людини. Свою кличку він
отримав від першого у світі
космонавта – Юрія
Олексійовича Гагаріна. Політ
відбувся 25 березня 1961 року
– всього за 18 днів до польоту
в космос першої людини.
Собаки-поводирі
здавна використовуються для
полегшення життя людей із фізичними
вадами (сліпота, глухота, параліч).
Цікаво, що собаки не здатні розрізняти
кольори світлофорів, але безпомилково
ведуть незрячих, орієнтуючись за рухом
потоків автомобілів та інших пішоходів.
Пес-поводир на кличку Дорадо
врятував свого сліпого господаря,
вивівши його із сімдесятого поверху
палаючої будівлі Всесвітнього
торгівельного центру (США).
Памятник собаці -поводирю у ЯпоніїПамятниксобаці -поводирюу Японії
ППППпппп
Пам'ятники
собаці-
поводирю у
Англії …
… та у Японії
Собаки-пастухи захищають отари від нападу хижаків, відшукують та доправляють
до стада заблукалих тварин. Вони здатні самостійно, без втручання людини,
проводити випас овець, великої рогатої худоби, одомашнених оленів.
Останнім часом
зраджені своїми
господарями, нікому
непотрібні,
поодинці, а то й
цілими зграями,
собаки бродять по
вулицях у пошуках
їжі. Бездомні,
здичавілі, голодні,
вони стали
небезпечними для
людей. У засобах
масової інформації
дедалі частіше
з'являються
повідомлення як про
факти нападу
бродячих тварин на
людину, так і про
випадки
жорстокого,
нелюдського
поводження з ними.
Коли постає вибір або вони, або ми,
звичайно ми виберемо себе
Будь-якій
людині, з найдобрішим
серцем жаль буде
собак, поки, не дай Бог, ці
собаки не покусають
кого-небудь з його рідних.
А якщо у собаки сказ…