Подолання фінансової кризи - готуємось до податкових змін.

Подолання фінансової кризи – готуємося до податкових змін

ДОПОВІДАЧІ:

Гвоздій ВалентинКеруючий партнер

Кальницька ІринаСтарший юрист, керівник практики бізнес права

Мисник НаталяСтарший юрист, керівник судової практика

Практикум з актуальних питань податкового права 24 червня 2014 року

Теми для обговорення

1. Нові ставки оподаткування дивідендів, процентів, роялті та інших пасивних доходів.

2. Відшкодування ПДВ, задекларованого до 01.01.2014 року. Облігації замість грошей.

3. Примирення з податковою та податковий компроміс як способи альтернативного вирішення податкових спорів.

4. Процесуальні порушення під час проведення податкових перевірок як підстави для судового спору. Останні тенденції судової практики.

Нові ставки оподаткування пасивних доходів

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення економічного зростання в Україні» введено прогресивну шкалу та особливий механізм оподаткування пасивних доходів.

Пасивними доходами визнаються дивіденди, проценти, роялті та інвестиційний дохід.

Заробітна плата та винагорода за договорами не належить до пасивних доходів, відповідно не змінюються ставки їх оподаткування.

Ставки податку починаючи з 01 червня 2014р.

• Заробітна плата – 15% / 17%

• Дивіденди до 01.01.2015 р. – 5%

• Проценти в сумі, що не перевищує 20 706 грн. (17 розмірів мінімальних заробітних плат) на рік – 0%

• Дивіденди після 01.01.2015 р., проценти на суму перевищення, роялті та інвестиційний прибуток – прогресивна шкала)

Прогресивна шкала податку на пасивні доходи

25%

20%

15%

понад 482 328 грн.від 248 472 грн. до 482 328 грн.< 248 472 грн.

Порядок сплати податку та подачі декларації

Оподаткування пасивних доходів, отриманих протягом звітного місяця здійснюватиме податковий агент за ставкою 15%.

Отримувач доходів зобов’язаний здійснити річний перерахунок нарахованого податку та зазначити результати перерахунку в податковій декларації.

Під час річного перерахунку нарахований до сплати податок зменшується на суму, яка вже була утримана податковими агентами.

При оподаткуванні дивідендів, отриманих із-за кордону, нарахований до сплати податок зменшується на суму податку, сплаченого за кордоном.

До річної декларації включається отримана позитивна різниця.

Відшкодування заборгованості з ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики

Задекларовані до відшкодування до 01.01.2014 р.

Підтверджені результатами перевірки

Не відшкодовані станом на 27.03.2014 р.

Облігаціями може бути відшкодовані суми ПДВ:

Характеристика облігацій

Облігації випускаються у бездокументар

ній формі.Кожний випуск

облігацій підтверджуєть

ся глобальним

сертифікатом.

Номінальна вартість

облігацій – 1000

гривень

Строк обігу облігацій – 5

років

Виплати по облігаціям -

кожні 6 місяців

Ставка дохідності –

9,5 %

Погашення облігацій

Поступове погашення основної суми боргу за облігаціями здійснюється шляхом проведення кожні шість місяців протягом строку обігу облігацій виплат у розмірі 10 % номінальної вартості облігації та відсоткового доходу за облігаціями.

Подача заяви про відшкодування ПДВ облігаціями

Заява складається відповідно до форми, закріпленої у Постанові КМУ 21.05.2014 р. № 139

Заява подається за місцем реєстрації платника податку.

Облігації зараховуються на рахунок у цінних паперах платника податку.

Відшкодування ПДВ

Відшкодування сум ПДВ облігаціями є добровільним вибором платника податків.

Ті, хто не скористаються цим правом, зможуть вимагати відшкодування ПДВ у інші способи встановлені законом (коштами на поточний рахунок або в рахунок майбутніх платежів).

Примирення з податковою. Податковий компроміс.

1. Примирення з податковою

1.1. Історія питання

1.2. Актуальне нормативне регулювання

1.3. Судова практика

1.4. Ризики для сторін

2. Податковий компроміс

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ.Перший етап. 21 грудня 2000 року

Суть: задоволення частини скарги платника податків під зобов'язання останнього погодитися з рештою податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Підстава: наявність у податкового органу таких наявних фактів та доказів по суті скарги платника податків, які дають підстави вважати, що запропонований податковий компроміс приведе до більш швидкого та/або більш повного погашення податкового зобов'язання, порівняно з результатами, які можуть бути отримані внаслідок передання такого спору на вирішення суду

Порядок: визначається центральним податковим органом

Закон України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов‘язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Пп. 5.2.7. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ спеціальна норма щодо примирення в податкових спорах

Податковий компроміс: право податкового органу пропонувати компромісне вирішення спору в межах адміністративного оскарження

Другий етап. 26 квітня 2001 року

Наказ ДПА України N 182 «Про Порядок застосування податкового компромісу в межах адміністративної апеляційної процедури»

П. 2-3 Порядку – розширене визначення податкового компромісу та умови його застосування

П.6 Порядку- визначення фактів та доказів по суті скарги платника податків, що дають підстави пропонувати податковий компроміс платнику податківподатковий компроміс - рішення податкового органу, прийняте за погодженням з платником податків у межах адміністративної апеляційної процедури та узгоджене з керівником податкового органу вищого рівня, про задоволення частини скарги такого платника під зобов'язання останнього погодитися з рештою податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом

П. 7-10 Порядку – визначення процедури застосування податкового компромісу

Третій етап. 01 вересня 2005 року

Кодекс адміністративного судочинства України

Ст. 136 КАСУ - визначення права на досягнення примирення в межах судового процесу

Ст. 112, 113 КАСУ – регламентування процедури примирення

Четвертий етап. 01 січня 2011 року

Жодної згадки про можливість примирення

податкових органів та платників податку

Вступив в силу !!!

П’ятий етап. 05 липня 2012 року

Наказ ДПС України № 575 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток»

Голова Державної податкової служби України, пан О. Клименко, під час тематичної зустрічі з представниками платників податків запевнив, що по тих судових спорах, де збитки минулих періодів було сформовано правомірно, податкові органи готові до примирення. При цьому він також чітко визначив, що завданням податкових органів є припинення таких судових спорів або шляхом визнання позовів податковими органами, або укладенням мирової угоди між сторонами, адже лише за таких умов можна говорити про досягнення компромісу.

Починаючи з 2012-2013 років вирішення податкових спорів шляхом примирення стає реальністю

АКТУАЛЬНЕ НОРМАТВИНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯСт. ст. 51, 113, 136, 157, 194, 219, 262 КАС України

Основа примирення – взаємні поступки.

Можливість досягнення примирення на будь-якій стадії процесу

Відповідність умов примирення певним вимогам

Закриття провадження по справі як наслідок примирення

Відновлення провадження по справі, якщо одна із сторін не виконує умови примирення

Вимоги, яким мають відповідати умови примирення:По-перше

примирення не має суперечити законуПо-друге

примиренням не можуть порушувати чиї-небудь права, свободи чи інтереси. Якщо ж судом буде встановлено, що умови примирення не відповідають хоча

б одній із наведених вище вимог, – такі умови судом визнані не будуть (частина 4 статті 51 КАСУ).

Контроль за виконанням угоди про примирення покладається на адміністративний суд, який зафіксував її умови та закрив провадження у справі. КАСУ чітко передбачив, що у разі невиконання умов примирення однією із сторін, суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.

СТРОКИ ПРИМИРЕННЯ

Ч.ч. 2 та 3 ст. 136 КАС України – сторони можуть примиритися протягом всього часу судового розгляду. Головне, щоб умови примирення не суперечили закону або порушували чиї-небудь права, свободи та інтереси.

Теоретично, закон допускає примирення сторін на будь-якій стадії адміністративного процесу:

1) під час підготовчого провадження;

2) під час судового розгляду в суді першої інстанції;

3) під час апеляційного

4) касаційного проваджень;

5) у процесі виконання судових рішень.

Однак реалізувати примирення набагато легше в першій інстанції. Оскільки на більш пізніх стадіях судового розгляду постане питання, яким чином відмінити оскаржуване рішення податкової, яке було визнано законним та обґрунтованим в суді першої інстанції.

(Ухвала від 01 жовтня 2013 року по справі № 2а/0570/8782/2011). Суд апеляційної інстанції

зазначив: «визнання скасованим оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень у спосіб, встановлений в угоді про примирення, а саме без прийняття рішення

про відповідність постанови суду 1 інстанції вимогам Закону, без прийняття постанови

апеляційним судом по суті позовних вимог і шляхом постановлення ухвали про закриття апеляційного провадження, діючим Кодексом адміністративного

судочинства України не передбачено».

Судова практика

Категорії податкових судових спорів, в яких сторони можуть досягти примирення, та можливі шляхи такого

примирення

1. Позовні заяви податкових органів про стягнення податкового боргу

2. Позовні заяви платників податку про скасування податкових повідомлень-рішень

Відстрочка сплати податкового боргу

Погодження платника з ППР в певній частині та скасування податківцями ППР в іншій частині

Розстрочення сплати податкового боргу (включаючи можливість встановлення графіку платежів)

Зміна контролюючим органом угоди, вчиненої платником, зазначеної в акті

Приклади судової практики!!!

ВИЗНАННЯ УМОВ ПРИМИРЕННЯ. ЗАТВЕРДЖЕННЯ ГРАФІКУ ПЛАТЕЖУ.

Ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 27

вересня 2013 року

Позов Мукачівської ОДПІ до КП «Мукачівводоканал» про стягнення

податкового боргу в розмірі 4,5 млн. грн.

Умови примирення:

- Повне визнання відповідачем позовних вимог;

- Розстрочення виплати податкового боргу згідно затвердженого графіка

(щомісячний платіж близько 125 тис. грн., перший платіж – грудень 2015

року; останній платіж - листопад 2018 року).

Приклади судової практики!!!

ВИЗНАННЯ УМОВ ПРИМИРЕННЯ. ЗАТВЕРДЖЕННЯ ГРАФІКУ ПЛАТЕЖУ.

Ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 року у справі 2а-0770/527/12

Умови примирення:

- Податкова погодилась з безпідставністю висновків, наведених нею в акті перевірки

- Частково зменшила суму податкових донарахувань

Приклади судової практики!!!ВІДМОВА У ВИЗНАННІ УМОВ ПРИМИРЕННЯ

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2013 року у справі № 2а/0570/8782/2011.

• Умови, які були погоджені сторонами:• Податкове повідомлення-рішення визнається скасованим • Водночас платник добровільно приймає зобов’язання в 10 – денний

строк з дня отримання ухвали та сплатити до бюджету визначену суму, визначену ППР

• Сплачена сума не підлягає поверненню та не вважається надмірною сплатою податків.

• Пеня та штрафні санкції на грошові зобов’язання не нараховуються• Платник податку відмовляється від інших позовних вимог у цьому

спорі• Кожна зі сторін погоджується не претендувати та не вчиняти дій,

направлених на відшкодування збитків чи витрат, здійснених у зв’язку з адміністративним та судовим оскарженням податкових повідомлень-рішень, які є предметом спору у цій Справі.

Сторони погоджуються, що припинення спору на умовах Мирової Угоди не є визнанням правової позиції жодної із сторін по відношенню до права платника на податкову пільгу

При цьому сторони розуміють і визнають, що платник податку сплачує податку виключно з прагматичних міркувань, з урахуванням домовленостей щодо інших судових справ, у зв’язку з численними людськими, часовими та грошовими витратами, які необхідно здійснити платнику для продовження спору в цій справі

Будь-яке втручання з боку органів державної влади (їх посадових осіб) в діяльність платника податку чи його посадових осіб (в т.ч. але не виключно шляхом ведення досудового слідства чи переслідування у кримінальній справі), вважається порушенням мирової угоди.

РІШЕННЯ СУДУ:Відмовлено у визнанні такої угоди про примирення, через складність та суперечливість її умов:

Деякі умови примирення суперечать одна одній (позивач зобов‘язується сплатити податок згідно ППР, яке визнається скасованим)

Заборона кримінального переслідування посадових осіб недопустима (це зачіпає права та обов‘язки невизначеного кола органів державної влади, яке не є сторонами у справі).

Податковий компроміс

ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО

ПОДАТКОВИЙ КОМПРОМІС

21 травня 2014 року - проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України

щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з

податку на прибуток підприємств та податку на

додану вартість у разі застосування податкового

компромісу»

СУТЬ: можливість звільнення від відповідальності платників податків за

заниження податку на додану вартість та податку на

прибуток за періоди до 2014 року при умові сплати 15% податкових зобов’язань.

ОСНОВНІ АСПЕКТИПодатковий компроміс — режим звільнення від фінансової,

адміністративної та кримінальної відповідальності платників податків або їх посадових (службових) осіб за

• заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств

• заниження податку на додану вартість

• завищення суми бюджетного відшкодування

• завищення від’ємного значення суми податку на додану вартість

• завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за будь-які податкові періоди до 1 січня 2014 року.

ФОРМУЛА

15% заниженого податкового зобов’язання сплачується платником

85 % вважаються погашеними.

Штрафні санкції не

застосовуються та пеня не нараховуєтьс

я

ПРОЦЕДУРА ДОСЯГНЕННЯ КОМПРОМІСУ. ОСНОВНІ ЕТАПИ

1) Подання уточнюючого розрахунку

2) 10 днів – запит про надання інформації

3) 10 днів - відповідь на запит

4) Проведення зустрічної звірки4.1. Виявлення факту заниження податкових зобов‘язань - винесення ППР 4.2. Підтвердження податкових зобов‘язань, визначених в уточнюючому розрахунку – винесення довідки

5) Узгодження податкового зобов‘язання

6) 10 днів – оплата узгодженого зобов‘язання

7) Досягнення податкового компромісу

ЗВЕРНУТИ УВАГУ Скористатись правом на податковий компроміс платники податків зможуть

протягом 60 днів з дня набрання чинності законом. Уточнення платником податків податкових зобов’язань шляхом надання

уточнюючого розрахунку не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов’язання не підлягають оскарженню та не можуть бути змінені платником податків в інших податкових періодах.

Діяння, вчинене службовою особою (службовими особами) платника податку, що призвело до заниження його податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, якщо такі податкові зобов’язання уточнені під час застосування податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

У разі, коли великий платник податків не скористався податковим компромісом, контролюючий орган після закінчення строку подання уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу проводить документальну перевірку такого платника податків.

Податковий компроміс застосовується до правовідносин, що виникли до 1 січня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від проведення контролюючим органом перевірок за такі періоди.

Процесуальні порушення під час податкових перевірок

Способи виявлення порушень під час проведення податкових перевірок та їх доведення.

Використання процесуальних правопорушень як підстави для не допуску до проведення податкової перевірки та (або) оскарження її результатів.

Останні тенденції судової практики.

Види податкових перевірок

Податкова перевірка

Камеральні перевірки

Документальні перевірки

Планова перевірка

Позапланова перевірка

Виїзна перевірка

Невиїзна перевірка

Фактичні перевірки

Камеральні перевірки

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платників податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (ст. 76 Податкового кодексу України)!

Документальні перевірки

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Податковим кодексом України податків та зборів.

Дотримання валютного та іншого законодавства.

Дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Предметом документальної перевірки є:

Документальні перевірки

Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактичні перевірки

Є новелою Податкового кодексу України, раніше це вид перевірок не було передбачено законодавством України.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Відмінністю цього виду перевірки є те, що фактична перевірка проводиться без попередження платника податків (п. 80.1. ст. 80 Податкового кодексу України).

Вирішення питання щодо допуску працівників податкового органу до проведення перевірки:

КРОК 1. Перевірте наявність рішення керівника контролюючого органу, оформленого відповідним наказом

Листом Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 р. N 1844/11/13-10 передбачено, що: «Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАСУ.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправним наказу керівника податкового органу про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною третьою статті 117 КАСУ подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Водночас судам слід звернути увагу на те, що відповідно до частини першої статті 117 КАСУ ухвала про забезпечення позову може бути постановлена лише в разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Видання керівником податкового органу наказу про призначення позапланової перевірки зазвичай не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Виходячи з наведеного, у судів зазвичай немає підстав для вжиття заходів забезпечення у вигляді зупинення дії наказів керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки платника

податків.

«Наказ - це правовий акт, що видається на підставі і на виконання чинних законів, указів, урядових постанов і розпоряджень, наказів, положень та інструкцій органів вищого рівня. Наказ є актом внутрішнього управління, чинність якого не виходить за межі певної галузі конкретного підприємства, об'єднання, установи.

Отже, наказ керівника органу ДПС - це управлінське рішення, яке не підпадає під визначення будь-яке інше рішення у розумінні статей 55 та 56 Кодексу та не підлягає адміністративному оскарженню у встановленому статтею 56 Кодексу та наказом N 1001 порядку».

Лист ДПС України від 26.09.2011 р. N 2096/6/22-2314/155:

Висновок. Наказ про проведення перевірки може бути оскаржено лише в судовому порядку шляхом подання позовної заяви із клопотанням про забезпечення позову. Якщо суд і не забезпечить позов шляхом накладення заборони контролюючому органу на проведення перевірки, але визнає протиправним та скасує такий наказ, таке судове рішення може бути використане платником податків в майбутньому (наприклад, при оскарженні податкового повідомлення – рішення, прийнятого на підставі такої перевірки).

Направлення на перевірку повинно містити обов’язкові реквізити: дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що

скріплений печаткою контролюючого органу!!!

КРОК 2.Перевірте наявність направлення на проведення

перевірки.

Крок 3. Перевірте правомірність та обґрунтування підстав для проведення перевірки.

Крок 4. Перевірте службові посвідчення кожного податківця з групи перевіряючих.

• Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених Податковим кодексом України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац 5 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України).

Платник податків втрачає право на оскарження процедурних порушень при проведенні перевірки, якщо він допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

ЗВЕРНИ УВАГУ!!!

Позиція Верховного Суду УкраїниТак, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, на майно такого платника податків може бути накладено арешт (підп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ).

При цьому, хоча Податковий кодекс України чітко розмежовує фактичну та документальну перевірку, а вказаною нормою передбачено можливість застосування арешту майна платника податків в разі відмови від проведення саме документальної, а не фактичної перевірки, проте судова практика з цього питання є достатньо неоднозначною.

У ВИПАДКУ:

Нажаль, у більшості випадків адміністративні суди ототожнюють поняття документальної та фактичної перевірки та задовольняють подання контролюючих органів про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, у зв’язку із не допуском посадових осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки.

Крок 5. Надайте податківцям для заповнення Журнал реєстрації перевірок.

Обов`язок здійснення запису в журналі передбачено п. 7 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23 липня 1998 року, відповідно до якого представниками контролюючих органів в обов'язковому порядку повинні зазначити у такому журналі строки та мету відвідання, посади і прізвища представників, які обов'язково ставлять свій підпис у цьому журналі.

Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки.

Про факт цієї відмови суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє письмово у триденний строк контролюючому органу, в якому працює такий представник. Форма та порядок ведення журналу встановлюються Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Крок 6. Надавайте перевіряючим виключно ті документи та інформацію, яка безпосередньо стосується даної перевірки!!!

Методичні вказівки щодо визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи, затверджені

ДПА України від 2 грудня 2005 р. № 540.

Основні положення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи: Встановлюється спосіб, у який викладаються в акті перевірки факти,

обставини або оцінки; Визначено вимоги до інтелектуального рівня ревізора-інспектора; Передбачено, що висновок акта перевірки, який стосується оцінки повноти

та своєчасності виконання платником своїх зобов'язань перед бюджетом, має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих в ході перевірки;

Передбачено, що спосіб, у який в акті перевірки викладаються факти, обставини або оцінки, має свідчити про переконаність осіб, які склали відповідний акт, у викладених фактах, обставинах або оцінках. Акт перевірки не повинен надавати можливість стверджувати про те, що особи, які його склали, мали сумніви у викладеному.

Визначено вимоги щодо дослідження первинних документів, необхідність проведення аналізу змісту та мети діяльності платника податків тощо.

Дякую за увагу!

Юридична фірма «Гвоздій та Обекрович» E-mail: [email protected] Web: www.golaw.ua  Київ: вул. Інститутська, 19Б, офіс 29

тел.: +380 44 581 1220, факс: +380 44 581 1222

Одеса: вул. Катаева, 4 тел.: +380 48 722 3797, факс: +380 48 722 3798