готуємось до зно. укрмова

1

2

«Готуємось до ЗНО. Українська мова»

Укладачі: Нікітіна Т.Ю., Ладь І.Л., Самофалова Н.В.

Посібник «Готуємось до ЗНО. Українська мова» має на меті допомогти учням

у підготовці до складання ЗНО. Він містить теоретичний матеріал, тренувальні

вправи та тести за темами програм з української мови для загальноосвітніх

навчальних закладів. Посібник забезпечує комплексну підготовку

старшокласників, яка реалізується через виконання тестових завдань та

побудову власних зв’язних висловлювань. Практичні завдання сформульовано

відповідно до різних рівнів складності, доступно та чітко.

Посібник адресований учням загальноосвітніх шкіл та всім, хто готується до

складання ЗНО з української мови.

3

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….....4

РОЗДІЛ 1. ФОНЕТИКА

1.1 Співвідношення між звуками і буквами ………………………………..7

1.2 Уподібнення звуків……………………………………………………….8

1.3 Особливості фонетичної транскрипції…………………………...……10

1.4 Спрощення в групах приголосних………………………………..……11

1.5 Уживання м'якого знака……………………………………………….. 15

1.6. Уживання апострофа…………………………………………………...17

1.7. Подвоєння букв…………………………………………………………19

1.8. Правопис іншомовних слів…………………………………………….26

1.9. Ненаголошені голосні………………………………………………….30

1.10 Чергування голосних і приголосних звуків………………………….32

РОЗДІЛ 2. МОРФОЛОГІЯ

2.1 Іменник…………………………………………………………………..38

2.2 Прикметник……………………………………………………………...54

2.3 Займенник………………………………………………………………..63

2.4 Числівник………………………………………………………………..75

2.5. Дієслово………………………………………………………………….85

РОЗДІЛ 3. СИНТАКСИС

3.1. Види складних речень………………………………………………….97

3.2. Складносурядне речення………………………………………………98

3.3. Складнопідрядне речення…………………………………………….105

РОЗДІЛ 4. ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ…………………………………….114

РОЗДІЛ 5. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ…………………………………………………124

РОЗДІЛ 6. РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ……………………………………...167

4

ВСТУП

Протягом кількох років в Україні діє система зовнішнього незалежного

оцінювання та державної підсумкової атестації. Вимоги, які ставляться до

випускників шкіл, ліцеїв, гімназій за умов модернізації освіти, досить високі, а

перспектива складання зовнішнього незалежного оцінювання лякає багатьох

учнів. Саме тому нами було створено цей посібник з української мови, основне

призначення якого – якісна, грунтовна підготовка до ЗНО. Розроблено цілий

комплекс завдань, які допоможуть учневі не тільки закріпити теоретичні

знання, але й засвоїти необхідні уміння та навички до складання ЗНО.

Пропонований посібник складається з шести розділів: «Фонетика»,

«Морфологія», «Синтаксис», «Власне висловлювання», «Перевірка знань»,

«Робота над помилками». Зміст перших трьох розділів, поділений на теми,

охоплює навчальний матеріал, передбачений програмою загальноосвітніх

середніх навчальних закладів та програмою ЗНО. Кожну тему складають

теоретичний (схеми, таблиці, правила), тренувальний та тестовий блоки.

Розділ «Фонетика» містить у собі не тільки теоретичний матеріал, питання до

самоконтролю, але й сприяє виробленню та закріпленню навичок застосування

набутих знань. Опрацювавши даний розділ, учні зможуть розпізнавати явища

уподібнення, спрощення, основні випадки чергування голосних і приголосних

звуків.

Розділ « Морфологія» допоможе кожному узагальнити свої знання про

частини мови, визначати їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

«Синтаксис» - це розділ посібника, який є необхідною складовою для

підготовки до ЗНО, сприяє вдосконаленню знань щодо визначення структури

словосполучення і речення, розрізнення речень різних видів, розпізнавання

видів головних і другорядних членів речення.

Однією з проблем школярів є невміння логічно й послідовно оформити власні

думки у зв’язне повідомлення. У цьому разі стане в пригоді розділ «Власне

5

висловлювання», у якому пропонується пам’ятка до написання творчої роботи,

теми творів та зразки власних висловлювань учнів.

З метою систематизації набутих знань після опрацювання потрібного

навчального матеріалу в розділі «Перевірка знань» запропоновано тестування,

аналогічне ЗНО, та тренінгові завдання. Це сприятиме виробленню вміння

уникати зайвих дій та обирати оптимальні варіанти виконання завдань.

Розділ «Робота над помилками» допоможе ліквідувати прогалини в знаннях і

вміннях і визначити індивідуальну програму вдосконалення знань та умінь з

української мови, систематично реалізовувати її в процесі самостійної роботи.

Новації у змісті й структуруванні посібника з української мови полягають у

тому, що теоретичний та практичний матеріал запропоновано у вигляді блоків.

Рекомендуємо спочатку уважно ознайомитись зі змістом посібника, щоб мати

цілісне уявлення про курс навчання. Орієнтуватись у навчальному матеріалі

допоможуть умовні позначки:

матеріал для запам’ятовування

завдання практичного характеру

завдання для узагальнюючого контролю та самоперевірки

Посібник буде корисним учням загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій та

абітурієнтам, учителям, а також усім, хто прагне підвищити рівень знань із

сучасної української мови.

6

7

ФОНЕТИКА

Фонетика – розділ мовознавства, що вивчає звуки мови.

Звуки мови

Голосні

[а], [о], [у], [е], [и], [і]

бувають:

- Наголошені /

ненаголошені.

Приголосні

бувають:

- тверді / м’які / пом’якшені;

- дзвінкі / глухі;

- парні / непарні за твердістю-

м’якістю;

- парні / непарні за дзвінкістю-

глухістю.

Приголосні

Тверді М’які Тверді Пом’якшені

(Де ти з’їси ці лини + [дз'], [р'] ) (Губні, шиплячі, задньоязикові,

гортанний)

[д]

[т]

[з]

[с]

[ц]

[л]

[н]

[дз]

[р]

-

[д']

[т']

[з']

[с']

[ц']

[л']

[н']

[дз']

[р']

[й]

Губні:

[б] [п] [в] [м] [ф] [б’] [п’] [в’] [м’]

[ф’]

Шиплячі:

[ж] [ч] [ш] [дж] [ж’] [ч’] [ш’] [дж’]

Задньоязикові:

[ґ] [к] [х] [ґ’] [к’] [х’]

Гортанний:

[г] [г’]

Парні

Непарні

Дзвінкі Глухі Дзвінкі

(сонорні) Глухі

[б] [п] - [ф]

[д] [т] [л] -

[г] [х] [р] -

[ґ] [к] [м] -

8

[ж] [ш] [н] -

[з] [с] [й] -

[дж] [ч] [в] -

[дз] [ц]

ОРФОЕПІЯ

Орфоепія – розділ мовознавства про правильну вимову.

СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ЗВУКАМИ І БУКВАМИ

Кожна буква українського алфавіту здебільшого передає один звук. Проте є

випадки, коли повної відповідності між звуками і буквами немає.

Звуки [дж], [дз] передаються на письмі двома буквами.

Буква щ позначає сполучення двох приголосних [шч]. Букви є, ю, я, коли вони

вживаються для позначення м'якості приголосного, передають один звук [е],

[а], [у]: осіннє, рядок, люк. Якщо ж вони вживаються на початку слова (ясно),

після букви, що позначає голосний звук (боєць), після апострофа або м'якого

знака (м'ята, Ньютон), то ці букви передають два звуки: [йе], [йу], [йа].

Буква ї завжди позначає два звуки [й] та [і]: їжак, бої, роз'їзд. Буква ь (м'який

знак) позначає м'якість приголосних звуків: сучасність, льон.

Уподібнення (асиміляція) звуків

Голосних:

[ еи], [ и

е ] – у слабкій (ненаголошеній) позиції: [ с т е

и б л о́ ], [ з и

е м а́ ].

Увага! [е] та [и] вимовляються чітко наприкінці слів та в ненаголошених

закінченнях прикметників та дієприкметників: [ м о́ р е], [ б еи з м е́ ж н е ],

[ х о л о́ д н и й ], [ з а л и́ т и й ]

9

[ оу ] – перед складом з наголошеним [у́], [і]: [ к о

у ж у́ х ], [ г о

у л у́ б к а ], [ з о

у

з у́ л' а], [ к оу с' т' у́ м ], [ т о

у б’ і ], [ с о

у б’ і ], [о

у б’ і д].

Приголосних:

За дзвінкістю/глухістю (тяжіння до дзвінкості):

1. Дзвінкий приголосний залишається дзвінким: привіз[з], слід[д], каз[з]ка,

швид[д]ко.

2. Глухий приголосний перед наступним дзвінким стає дзвінким: бороть[д]ба,

вок[ґ]зал, фут[д]бол.

Винятки:

1. Дзвінкий [г] перед наступними глухими [к], [т] переходить в глухий [х]:

кіг[х]ті, ніг[х]ті, лег[х]ко, вог[х]ко, миг[х]тить, діг[х]тяр.

2. Префікс З- перед наступним глухим оглушується: зцідив - [с' ц'], зсипав -

[с:]

Вимова префіксів РОЗ-, БЕЗ- залежить від швидкості мовлення (з може

оглушуватися, а може й ні.)

За м’якістю:

1. Перед наступним м’яким [д] [т] [з] [с] [ц] [л] [н] [дз] стають м’якими:

[ п’ і с' н' а], [ п о́ в’ і с' т' у ], [ с о́ н' ц' а ]

2. Перед наступним пом’якшеним м’якими стають тільки свистячі [з], [с],

[ц], [дз]: [ с' в’ і т ], [ з' в’ і р ], [ дз' в’ і н ].

За способом творення (шиплячі ↔ свистячі):

1. У словоформах іменників

шці → [ с' ц' і ] – ромашці, пляшці

жці → [ з' ц' і ] – запорожці, стежці

чці → [ ц': і ] – річці

тці → [ ц': і ] – квітці, тітці.

2. Зж, з дж, ждж → [ж:] – зжувати, з жалем, з джемом,

приїжджати.

3. Сш, зш → [ш:] – підрісши, привізши, зшити.

10

4. Ться → [ ц': а ], шся → [ с': а ].

ОСОБЛИВОСТІ ФОНЕТИЧНОЇ ТРАНСКРИПЦІЇ

[ н' ] – м’який приголосний;

[ к’ ] – пом’якшений приголосний;

[ й ] – завжди м’який, не має твердої пари;

Я, ю, є – то два звуки, то один;

ї – [ й і ];

Щ – [ ш ч ];

Дз, дж – [дз], [дж] – злитий звук: [ д ж е м ];

Дз, дж – [ д з ], [ д ж ] – окремі звуки: один звук належить до префікса, інший

до кореня:[ п’ і д з е́ м н и й ];

[ т': ] – подовжений м’який приголосний: [ с т а т': а́ ], [ р’ і л': а́ ].

Тренувальні вправи

1. Випишiтьлише тi слова, у яких кiлькiсть букв i звукiв не збiгається.

Осiнь, станцiя, ячмiнь, синиця, пояс, в’їзд,яма, щавель, боягуз, пiдживити,

iн’єкцiя, заява,заєць, iм’я, пiщаний, повiтря, ясний, зцiджений,рояль, вiчнiсть.

2. Виправте помилки в поданих фонетичних транскрипцiях.

[бджiлонʹка], [свйатковий], [гедзʹ],[заявлйаю], [п’iщинка], [компʹутер],

[пiд’iжджати], [пор’йядок], [зйавлйайусйа], [н’ан’ка].

3. Передати слова у звуковому записі (фонетичною транскрипцією),

розподіливши їх у три колонки: 1. Слова, в яких кількість звуків і букв

11

однакова. 2. Cлова, у яких букв більше, ніж звуків, 3. Cлова, у яких букв

менше.

Ядро, каструля, персик, щітка, школа, суддя, клас, сіль,ясен, сільський,

автобус, мудрість, п’єса,дзьоб, апельсин, воджу, касир, айстри, слюсар,

людина, слива.

СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

ЖДН → ЖН

ЗДН → ЗН

СТН → СН

СТЛ → СЛ

РДЦ → РЦ

СКН → СН

ЗКН → ЗН

СТЦ → СЦ

ЛНЦ → НЦ

РТК → РК

Тиждень – тижня

проїзд – проїзний

честь – чесний

щастя – щасливий

серденько – серце

тиск – тиснути

брязк – брязнути

розмістити – місце

сонце

скатерть - скатерка

Винятки: шістнадцять, пестливий, хвастливий, кістлявий, зап’ястний,

хворостняк, випускний, пропускний, вискнути, пискнути (і писнути), тоскно,

скніти, скнара, контрастний, баластний, форпостний, компостний.


1. Доберіть до кожного іменника прикметник з таким самим коренем, у

яких словах відбулося спрощення приголосних. Утворіть з

прикметниками словосполучення.

12

Якість, жалість, баласт, вартість, захист.

2. Розкрийте дужки, підкресліть в утворених словах групу приголосних, де

відбулося спрощення:

1. Зло ( вість) тінь пробігла по обличчях, вражених ( участь) карнавалу.

2. Минув мені рік ( шістнадцять), сімнадцятий починаю.

3. Серце у нас ( честь), душу має щиру.

3. Перекладіть українською мовою і поясніть правопис слів:

Страстный, областной, проездной, контрастный, завистливый.

Напишіть 20 слів, у яких відбулося спрощення.

13

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ № 1

1. Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку :

А. Пісня, свято, якорець, заява, щедрість.

Б. Ясність, звільнення, амбіція,щось, їдальня.

В. Ємність, відзвук, щебінь, юність, прохід.

2. Усі слова записані за алфавітом у рядку :

А. Містичний, місто, мисливець, месник.

Б. Метод, метро, митець, мітинг.

В. Милозвучний, мелодійний, мелодія, мілкий .

3. У якому рядку літери Є, Ю, Я позначають два звуки?

А. Юрист, яблуко, в’ються, плющ, б’є .

Б. Ялинка, фюзеляж, юний, мрія, бюро .

В. Х’юстон, пів’ями, сію, юшка, м’ята .

4. Усі слова вимовляються зі звуком [ґ] в рядку :

А.(ґ,г)едзь, (ґ,г)ава, (ґ,г)анок, (ґ,г)гаразд .

Б. а(ґ,г)рус, (ґ,г)азда, (ґ,г)рунт, (ґ,г)улядзи.

В. (ґ,г)атунок, (ґ,г)удзик, вимо(ґ,г)а, перема(ґ,г)ати.

5. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

А. Форпос...ний, піс...ний, кількіс...ний, балас...ний, облас...ний.

Б. Шіс...сот, кіс...лявий, гіган...ський, студен...ський, чес...ний.

В. Улес...ливий, ціліс...ний, сер...це, шелес...нути, влас...ний.

6. Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка

А. Солов'ї , наклеїти, м’ята,

Б. День, сказати, шерсть.

В. Мірка, нянька, по – материнськи.

14


А. Липень, матір'ю, раненько, риб'ячий .

Б. Від'ємний, поїзд, юрба, ялиця.

В. Милість, пюре, ячний, яшма.


А. Знайдеться, краков'як, тракторець, хатинонька.

Б. Євангеліє, Табаївка, стрілець, табло їд.

В. Єва, колія, мрія, об'ємний.

9. Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка

А. Бджоляр, вилляти, волосся, зрання .

Б. Ляльковий, міліметр, осідання, трильйон.

В. Вищерблений, Джабаппур, пюпітр, соромливість.


А. Ватяний, льонярство, мільярд, пищиш.

Б. Батько, зелень, мазь, плоть.

В. М'яч, полум'я, пуп'янок, черв'як.


А. Арка, навіть, обличчя, таборування.

Б. Давить, Джалгаон, оббивачка, сьомий.

В. Волосся, недосвідченість, рабоволодіння, хорт.


А. Кабальний, лабіалізованість, обарвлення, татуювати.

Б. Бур'ян, затьохкати, ймення, обачливість.

В. Бульйон, Василь , грецький, скажіть .

15

УЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА

Ь Ь

1. Після м’яких ДеТи З’їСи

Ці ЛиНи

(мідь, тінь, кільце)

1. Після губних Б,

П,В,М,Ф;шиплячих Ж, Ч, Ш ,Щ;

задньоязикових Ґ, К, Х та Г,Р

(піч, любов, сидиш, гірко).

Але: Після Р Ь може писатися тільки у

складі буквосполучення ЬО (трьох,

чотирьох, вірьовка, ларьок; але ларка) та

в прізвищі М.Горький

2. Якщо в слові був Ь, то й у

похідному від нього слові

буде Ь

(лялька – ляльці, Танька -

Таньчин)

2. Якщо в слові не було Ь, то й у

похідному від нього слові не буде

Ь

(тарілка – на тарілці, Наталка -

Наталчин)

Стосується випадків, коли :

а) від іменника Н.в. утворюється іменник Д.в. або М.в.;

б) від іменника утворюється присвійний прикметник.

3. Якщо підряд два м’які

приголосні, і перший з них

- [Л']

(пальці - [л'ц'], їдальня) -

[л'н'] ).

Таким чином у

буквосполученні -ЛЬСЬК-

пишеться два Ь

(польський, учительський)

3. Якщо підряд два м’які приголосні,

і перший з них – не [Л']

(пісня - [с'н'], сміх - [с'м’]).

Але: різьбяр, тьмяний

16

4. Якщо після м’якого [Л']

слідує шиплячий

(Гуцульщина, Михальчук)

4. Якщо шиплячий слідує не після

[Л'], навіть коли в первинному

слові був Ь (безбатченко – хоч

батько, Федченко – хоч Федько)

5. У дієсловах на -ться

(сміється)

5. У дієсловах на -шся

(смієшся)

6. Якщо в дієслові без

постфікса -СЯ був Ь, то він

залишається і при

додаванні -СЯ (підводь –

підводься, піднось -

підносься)

7. У суфіксах пестливості -

ОНЬК-,

-ЕНЬК-, -ЕСЕНЬК-, -

ІСІНЬК-, -ЮСІНЬК-

(дівчинонька, тоненький,

легесенький, дрібнісінький,

малюсінький)

8. У суфіксах -СЬК-, -ЗЬК-, -

ЦЬК-

(чеський, близько,

козацький)

9. У буквосполученні -ЬО-

(льон, дзьоб)

6. У буквосполученнях НЧ, НШ,

НЩ

(кінчик, менше, панщина,

цвірінчати).

Але: няньчити, бриньчати

7. Між однаковими буквами, що

позначають подовжений м’який

приголосний

(нісся, ллє)

8. В іменах перед Я

(Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян,

Ілля)

17


1. На місці крапок поставити, де треба, м’який знак.

Кіл..кіс..ть, сіл..с..кий, чукот..с..кий, міц..ніс..т.., діял..ніс..т.., від..ділен..,

Кос..тя, с..міливіс..т.., щас..тя, с..вятковий, пал..ці, радіс..т.., віс..тю, Нас..тя,

з..ріліс..т.., Кол..с..кий, Іл..ля, всес..віт..ня, вугіл..ля, майбут..нє, куріл..с..кі,

галуз..зю, гордіс..т.., маз..зю, весіл..ля, в намис..ті, вітал..ня, читал..ня, воз..ня,

плат..ня, Трет..яковс..ка, Трет..як, Іл..яна, урал..с..кий.

2. Подані іменники поставити у Давальному відмінку. В одну колонку

записати слова з м’яким знаком, у другу – без м’якого знака.

Сопілка, дочка, донька, циганка, тітонька, фіалка, синька, калинонька,

тіточка, рибалонька, сиротинка, білка, колиска, люлька, тарілка,

сиротинонька, веселка, вчителька, футболка, бджілка, жилка, полька, динька,

яблунька, партизанка, віялка, ліщинонька, валер’янка, нічка, вихователька,

кладка, кулька, ніченька, сівалка, зіронька, галка, сопілочка, голка, жменька,

доріженька, річка, читачка, мадярка, книжка, сопілка, мукомолка.

УЖИВАННЯ АПОСТРОФА

ПЕРЕД Я, Ю, Є, Ї

Апостроф уживається для роздільної (а не злитої) вимови.

АПОСТРОФ СТАВИТЬСЯ АПОСТРОФ НЕ СТАВИТЬСЯ

18

1.Після губних Б, П, В, М, Ф, які

належать до кореня

(м’ята, солов’ї, б’ється)

1.Якщо перед губними Б, П, В, М, Ф

стоїть інший приголосний (але не Р),

який належить до кореня.

(Свято, тьмяний, цвях.

Але: торф’яний, черв’як)

Після префіксів та першої частини

складних слів, що закінчуються

будь-яким приголосним.

(Роз’їзд, двох’ярусний,

об’єднати)

Якщо ж цей інший приголосний, який

стоїть перед Б, П, В, М, Ф, належить

до префікса, апостроф ставиться

(розв’язати)

2. Після твердого [Р].

(Міжгір’я, матір’ю)

2. Після м’якого [Р'].

(Рясно, буряк)

3. У словах іншомовного походження

після твердих Ж, Ш та Г, К, Х.

(Х’юстон, миш’як, Монтеск’є)

3. У словах іншомовного походження

та російських власних назвах після

пом’якшених Б, П, В, М, Ф.

(Пюре, бюджет, Вязьма)

Примітка. З апострофом пишуться слова: ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура,

кон’юктивіт, фельд’єгер. А також ім’я Лук’ян та похідні від нього

(Лук’янович, Лук’яненко, Лук’янівка).


1. Вставте, де потрібно, апостроф.

Бур…як, р…сно, між брів…я, зор…яний, п…явка, без…ядерний, вітр…як,

пів…яруса, жираф…ячий, знічев…я, тьм…яний, від…ємний, цв…ях.

2. Перекладіть подані слова з російської мови українською. Поставте, де

потрібно, апостроф.

19

Карьера, объект, Кювье, Ривьера, бюджет, краковяк, Лукьян, пятница, имя,

отъезд, мята, подъемник, Вячеслав, деревянный, пол-Европы.

3. Запишіть наведені слова у два стовпчики залежно від уживання

апострофа.

Пів..ящика, вар..яг, уз гір..я, Із..яслав, дев..ять, св..яткувати, полум..я ,

дзв..якнути, суб..єкт, кав..яр, різьб..яр, рум..яніти, кур..йоз, б..юро, пуп..янок,

сап..яновий, Заволж..я, безвітр..яний.

ПОДВОЄННЯ БУКВ

І. Внаслідок збігу однакових звуків на межі морфем (Об+бити,

роз+зявити, ран+ній, розріс+ся, воз+з’+єднання, пів+вікна).

ІІ. Внаслідок подовження м’яких приголосних звуків [д':], [т':], [з':], [с':],

[ц':], [л':], [н':] та пом’якшених [ж’:], [ч’:], [ш’:]

1. В іменниках – у кінці основи між голосними:

Подвоєння відбувається Подвоєння не відбувається

- У кількох іменниках чоловічого і

жіночого роду на -я І відміни (суддя,

Ілля, стаття, рілля, породілля).

АЛЕ: кутя, свиня, попадя.

- Середнього роду на -я ІІ відміни

(багаття, узбережжя, сторіччя).

- В орудному відмінку іменників ІІІ

відміни (розповіддю, розкішшю,

піччю).

- Якщо в кінці основи

збігаються два різні

приголосні звуки (щастя,

честю, нехворощю – ш+ч,

любов’ю).

- У родовому відмінку

множини з нульовим

закінченням (змагань,

суцвіть, сторіч) і

словоформи статей.

2. У прикметниках:

20

Подвоєння відбувається Подвоєння не відбувається

- У прикметниках з наголошеними

суфіксами -а´нн-, -я´нн, -е´нн-, якщо

вони означають:

а) неможливість дії – з префіксом

НЕ- (невблага´нний – не можна

вблагати, незрівня´нний - не можна

зрівняти);

б) збільшену міру ознаки

(здорове´нний, височе´нний).

- У кількох прикметниках, що слід

запам’ятати: старанний,

притаманний, суверенний,

захланний.

- У прикметниках-старослов’янізмах:

священний (але: священик), огненний

(але: вогняний), благословенний,

блаженний, божественний,

спасенний, мерзенний, окаянний.

- У прикметниках, утворених

від іменників за допомогою

суфіксів -ин (-їн), де немає

збігу на межі морфем

(бджол+иний, пташ+иний,

орл+иний, змі+їний,

ча+їний).

- У кількох прикметниках, що

слід запам’ятати: шалений,

скажений, навіжений,

жаданий, довгожданий,

обітований.

3. У дієприкметникових суфіксах завжди одна Н

(улюблений, прочитаний, замріяний, одухотворений).

Примітка. У дієприкметниках наголос ніколи не падає на суфікс. Якщо

суфікс наголошений, то це не дієприкметник.

4. У кількох прислівниках подвоєння відбувається: зрання, спросоння,

навмання, востаннє, попідтинню, попідвіконню.

5. У дієслові ЛЛЄ та похідних від нього словах (ллється, ллють, наллєш.)

21

Примітка. Подвоєння букв може відбутися і в результаті чергування

приголосних (дочка – доччин, Галочка - Галоччин). Також при утворенні

іменників із суфіксом -ин(а) (Туреччина, кріпаччина, але: солдатчина).


1. Вставити пропущені букви, позначити, на межі яких частин слова

відбувається подвоєння.

Бе..смертний, ро..бити, бе..збройний, бе..платний, ро..стелити,

бе..захисний, во..’єднання, щоде..ик, жи..я, страше..ий, годи..ик, ро..броїти,

тума..ий, підні..я.

2. Перекладіть слова з російської мови українською. В одну колонку

випишіть слова, у яких приголосні подовжуються, у другу — без

подовження.

Отраслью, значением, спросонок, счастье, обобщение, верфью,

напряженность, досье, третье, дневной, чугунный, старательный,

бетонный, рысью, Обью, поверье, бессодержательный, предместье,

апельсинный, отделиться, бессмертие, конферансье, эскадрилья,

огрубелостью, Пермью, Поволжье, скатертью, шестидесятилетие,

поколение, гостья, Побужье, спиралью, поднебесье.

3. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть правопис слів, у

яких відбувається подвоєння літер.

1. Тисячолі(т,тт)я вкраїнського слова — катува(н,нн)я, ганьби — і чека(н,нн)я,

що по(л,лл)ється співуча мова, та звучить все лункіше — мовча(н,нн)я (В.

Пахаренко). 2. Благослове(н,нн)а ця тиша дозріва(н,нн)я землі, дозріва(н,нн)я

надій хлібороба (М. Стельмах). 3. Ось і шатристий дуб із дуплом за(в,вв)ишки з

людський зріст, де зовсім недавно довелось перечікувати грозу, коли

22

обвалювались блискавки й громи, а ти сам собі увижався дубом, що

закоренився в земну твердь, що підні(с,сс)я до небесного безме(ж,жж)я (Є.

Гуцало). 4. Соковиту, напоє(н,нн)у зеле(н,нн)ю порість розметали шляхи

далечі(н,нн)ю високою (А. Малишко).

23


1. Укажіть, у якому рядку допущено орфографічну помилку.

А. Мар'яна, дев'ять, з'явитися, Стеф'юк, Лук'янівка.

Б. З'єднаний, рум'яний, дзвякнути, свято, цвях.

В. Вітряк, духмяний, різдвяний, торф'яний, моркв’яний.

2. Укажіть, у якому рядку всі слова пишуться з Ь.

А. Донец...кий, чернівец…кий, Гриц...ко, різ...ко, сон...ця.

Б. Багат...ма, кін...чик,міл...йон, ремін..., літ...ні.

В. Ручен...ка, джерел...це, Ковал...чук, вуз...ко, лял...ці.

3. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?

А. Тріс...нути, тиж...невик, контрас...ний, пес...ливий, улес...ливий.

Б. Шіс...сот, кіс...лявий, гіган...ський, студен...ський, чес...ний.

В. Улес...ливий, ціліс...ний, сер...це, шелес...нути, влас...ний.

4. Оберіть рядок, у якому всі слова слід писати з апострофом.

А. З...юрмитися, миш…як, верхів...я, п...єдестал, п...юре.

Б. Б...єлгород, Захар...їн, Монтеск...є, Руж...є, В...язьма.

В. Голуб...я, подвір...я, бур...ян, довір...я, дит...ясла.

5. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка.

А. Молодесен..кий, нен..чин, спіл..ці.

Б Велетен..ський, т..мяний, слиз..ко.

В. Буд..те, дон..чин, на пис..мі.

6. У якому рядку всі слова з орфограмою „Подовження приголосних”

записано правильно:

24

А. Віддати, змагання, сміття, піднісся, збіжжя.

Б. Уміння, почуття, відкриття, зусиля, життя.

В. Оббити, віддячити, Поліся, насіння, ввійти.

7. У якому рядку всі слова пишуться з апострофом?

А. М..язи, св..ято, бур..яний, міжгір..я, кур..єр.

Б. Рум..яніють, арф..яр, з..єднаний, Лук..ян, пів..ящика.

В. Без..ядерний, з..економити, Мар..яна, м..ятний, об..їхати.

8. У якому рядку написання слів з апострофом пояснюється одним

правилом?

А. Інтерв’ю, з’явитися, м’ятний, Лук’ян, дев’ять.

Б. Пів’ящика, з’юрмитися, п’єдестал, подвір’я, м’яч.

В. Арф’яр, черв’як, верф’яний, стерв’ятник, верб’я.

9. У якому рядку у всіх словах слід писати м’який знак?

А. Різ..блений, людс...кіст.., повір..те, павіл..йон, мен..ший.

Б. Стіл..ці, степ.., Уман..щина, жмен..ка, гол..ка.

В. Ал..янс, т..мяний, спал..ня, Ковел..щина, слиз..ко.

10. У якому рядку всі слова пишуться без м’якого знака?

А. Біл..ший, печал..ний, корін..чик, міл..йон, порт..єра.

Б. Тюр..ма, джміл.., повір..те, Гор..кий, емал..ований.

В. Майбут..нє, Натал..чин, щас..тя, л..лю, у повіс..ті.

11. У якому рядку всі слова з орфограмою «М’який знак» записані

правильно?

А. Доньчин, волинський, каміньчик, повірте, різьбяр.

Б. Доньчин, волиньський, камінчик, повірте, різьбяр.

В. Доньчин, волинський, камінчик, повірте, різьбяр.

25

12. Укажіть слово, у якому в орудному відмінку однини відбувається

подовження приголосних.

А. Відповідальність.

Б. Піч.

В. Молодість.

26

И, І, Ї в ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ – ЗАГАЛЬНИХ НАЗВАХ

И Перед наступним приголосним (крім Й) після букв «дев’ятки»: Де Ти

З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу

(диван, тир, фізика. Але: вимпел,гиря, кит, бинт, спирт, графин, лимон,

кипарис; а також у запозиченнях із східних мов: калмик, кизил, кинджал,

кумис, киргиз, ярлик)

І 1. Після букв, що не входять до «дев’ятки» (міністр, гелікоптер)

2. На початку слова (історія, істина)

3. Перед голосними та звуком [й] (чемпіон, клієнт)

4. У словах на -ія (лекція, теорія)

5. У кінці незмінних іменників (поні, журі, таксі)

Ї Після голосних (наївний, атеїст)

Примітка. Чинний Український правопис (Київ, 1997, с. 101) до правила про

правопис літери і в іншомовних словах подає такий виняток до правила

«дев’ятки»: «З и, а не з і пишуться також слова церковного вжитку: диякон,

єпископ, архиєпископ, архистратиг, архимандрит, єпитимія, єпитрахиль,

митрополит, християнство тощо».

Проте сучасний Орфографічний словник української мови (Київ, 1999)

подає як нормативні архієпископ, архієрей, архімандрит, клір, клірик та ін. з

літерою і відповідно до правила «дев’ятки».

И, І в ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ – ВЛАСНИХ НАЗВАХ

Для географічних назв:

27

И 1. Після букв «дев’ятки» (крім З, С) перед наступним приголосним (але не

Й):Чикаго, Алжир, Британія, Крит, Мадрид, Кордильєри, Тибет,

Аргентина, Ватикан.

АЛЕ: перед голосним, перед звуком [й] і в кінці слова пишеться І

(Ріо-де-Жанейро, Австрія, Капрі).

2. У кінцевих сполученнях -ИДА, -ИКА (Корсика, Колхида).

3. У винятках: Вифлеєм Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан.

І У географічних назвах після З, С (якщо це не виняток): Сімферополь,

Сідней, Зімбабве, Міссісіпі.

Винятки: Бразилія, Сиракузи, Сирія, Сицилія.

Для імен та прізвищ:

В іменах та прізвищах після всіх приголосних, крім шиплячих та Ц

пишеться І (Фрідріх Шиллер, Цицерон, Дідро).

Е,Є,У в ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ

Е 1. Після твердих приголосних: декада, пленум, рекорд.

2. На початку слова (залежно від вимови): еталон, ерудит. АЛЕ: євро,

єгер, єфрейтор.

3. У буквосполученнях АЕ, ОЕ, УЕ: коефіцієнт, проект, дует,

Рафаель. АЛЕ: траєкторія.

Є 1. Після апострофа, м’якого знака, Й: прем’єра, модельєр, фойє.

2. У буквосполученнях ЕЄ, ІЄ: феєрія, спанієль, карієс. АЛЕ: діез;

після префіксів також Е: де+ескалація, полі+етилен.

У У словах: журі, брошура, парашут, парфуми.

28

ПОДВОЄНІ БУКВИ В ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ

У загальних назвах:

1. Як правило, подвоєння немає (група, клас, колектив, сума, алея, гама,

інтелект, грам, кілограм).

Винятки.

Білль (законопроект)

бонна (вихователька)

брутто (вага товару разом з тарою)

булла (грамота папи Римського)

ванна

вілла

мадонна

манна (небесна)

мірра (ароматична смола)

мотто (влучний вислів)

мулла (священик у мусульман)

нетто (вага товару без тари)

панна

панно (стінний живопис)

пенні (англійська дрібна монета)

тонна

алло (вигук під час телефонної розмови)

осанна (молитовний вигук)

2. Подвоєння відбувається на межі префікса і кореня (якщо існує не

префіксоване слово): апперцепція, іннервація, інновація, імміграція (але:

еміграція), іммобілізація, ірраціональний, ірреальний, контрреволюція,

сюрреалізм.

29

У власних назвах:

Подвоєння зберігається. (Анна, Геннадій, Еллада. Але Одеса, Лісабон,

Мілан).

Увага! 1) Подвоєння зберігається і в похідних словах-загальних назвах:

Будда – буддизм, буддистський; Голландія – голландець, голландський.

2) розрізняйте: Ватт (прізвище) – ват (одиниця вимірювання), Максвелл

(прізвище) – максвел (одиниця вимірювання), Стелла (ім’я) – стела (плита

з написом) тощо.


1. Записати іншомовні слова у три стовпчики: у І – із пропущеною літерою

И, у ІІ – з і, у ІІІ – з Ї.

Ол..мпіада, м..раж, д..зель, ун..я, єзу..т, опт..ка, х..мія, моза..ка, бр..джі,

терм..н, У..тмен, оп..ум, дру..д, реж..м, в..тамін, експозе..ція, сес..я, т..п,

в..кторина, оле..н, ма..с, Осса..н, У..льямс.

2. Подані слова записати українською мовою.

Ассистент, касса, аннотация, ассортимент, инновация, барокко,

аттестация, пресса, миссия, эмиссия, тонна, эффект, нетто, брутто,

коллектив, интеллект, дифференциация, оппонент, Брюссель, иммиграция,

мадонна, Калькутта, финн, вилла, Миссисипи, ренессанс, иррациональный,

иллюминация.

З підкресленими словами скласти речення.

3. Перекладіть іншомовні слова українською мовою, поясніть їх правопис.

30

Коррупция, ассоциация, корреляция, коэффициент, ассортимент,

ассигнование, концессия, классификация, варрант, аккумуляция, сумма,

регрессия, офферта, корреспондент, индоссамент, коммерсант.

НЕНАГОЛОШЕНІ Е, И В КОРЕНІ СЛОВА

СЛОВНИЧОК

Е И И – у відкритих

складах -ри- -ли-

Увага!

Апельсин

бензин

герой

керувати

левада

легенда

абрикос

бригада

директор

диригент

кишеня

лимон

бриніти

гриміти

дрижати

кривавий

криниця

крислатий

арифметика

велосипед

математика

Які перевіряються наголосом Які не перевіряються наголосом

Треба підібрати перевірочне слово,

щоб сумнівний звук став

наголошеним:

1) Дібрати спільнокореневе

слово (зупинитися – зупи́нка);

2) Змінити форму слова (весна -

Треба перевірити за орфографічним

словником.

Е:

1) У буквосполученнях -ЕРЕ-,-

ЕЛЕ- (берег, пелена);

2) Якщо сумнівний звук

чергується з і (паперовий –

папір, восени - осінь).

Але: сидіти – сідати.

31

медаль

печаль

пшениця

театр

тремтіти

лейтенант

минулий

пиріг

сигнал

цибуля

шинель

кришити

стриміти

тривати

тривога

триножити

глитати

НЕНАГОЛОШЕНІ О, А В КОРЕНІ СЛОВА

У коренях деяких українських слів перед наголошеним складом з А, Я

вимовляється і пишеться А:

ба

ба

ба

ба

бара

га

га

га

га

ка

мышь)

ка

ка

ка

ка

па

са

та

ха

ча

Винятки. Пишемо з О:

козак

коровай

корявий

крохмаль

лопата

монах

поганий

слов’яни

Увага: багатир – у значенні багатий

богатир – у значенні силач.

32

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ О,Е – І

(залежно від складу)

У закритому складі пишемо І.

У відкритому – О або Е.

Папір

кінь

осінь

корінь

-

-

-

-

на папері

коня

восени

у корені

Примітка. Чергування може не відбуватися в словах із суфіксами -ець-, -ок-

(стіл – стілець, кіл - кілок).

ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Г – Ж - З

К – Ч – Ц

Х – Ш –

С

Нога – ніжка – на нозі

рука – ручка – на руці

вухо – вушко – на вусі

Д – ДЖ

Т – Ч

СТ – Щ

ЗД -

ЖДЖ

ходити – ходжу

котити – кочу

виростити – вирощу

Їздити - їжджу

Б – БЛ

П – ПЛ

В – ВЛ

Ф – ФЛ

М – МЛ

робити – роблю

ліпити – ліплю

ловити – ловлю

графити – графлю

ломити - ломлю

33

Увага! Також зазнають змін приголосні у словах:

Пісок – піщаний, віск – вощаний, дошка – дощаний;

дорогий – дорожчий, дужий – дужчий, вузький – вужче, легкий – легше,

високий – вище.


1. Записати слова у дві колонки: І – з ненаголошеною е;

ІІ – з ненаголошеною и.

Ет..кетка, д..сятий, еф..ктивний, нож..ці, кат..горія, ап..льсин, т..жневий,

доб..реться, ож..ледиця, др..жати, ож..вати, л..генький, ел..гантний,

в..шневий, ж..рненький, кл..котіти, ст..пи, евр..ка, н..зенько, адр..сат, кр..ниця,

ож..вати, нап..кти, дал..чінь, р..ве.

2. Переписати слова і вставити пропущені букви е, и. виділити слова,

написання яких перевіряється словником.

Розд..влятися, гал..рея, пробл..матичний, кр..вавий, стр..маний, заб..рати,

невм..рущий, завм..рати, т..рплячий, прод..ш..вити, усвідомл..ний, зб..р..гти,

кр..тичний, б..р..жливий, нем..лосердний, пов..ртатися, ущ..мити,

справ..дливий, м..нулий, тр..мтіти, дзв..нить, ос..литися, зв..чайний, гр..міти,

дж..р..ло, вс..р..дині, в..селка, ш..л..стіти, принц..повий.

3. Вставити пропущені букви о, е. Пояснити правопис.

Люди в шлюпці мали ш..стеро весел, і, хоч звичайно вона ходила під ч..тирма

веслами, тепер вони налягли на всі шість. Двоє хлопців, яким прийшла ч..рга,

кинулись у ч..вен і зайняли місця на лаві. Маяли над ними метелики, маленькі,

ж..вті, голубі, ч..рвоні, сині. Лиш трутень звик солодкі ж..рти соки, бджола ж

для меду й серце віддала.

Транскрипцією записати підкреслені слова.

34


1. Укажіть, у якому рядку на місці пропущеної літери слід писати И.

А. С...мпатія, л...мон, с...стема, ас…метрія, ц...ферблат.

Б. Єг...пет, Пар...ж, с...лует, к...но, в...кінг.

В. Р…нг, к...ргиз, ж...раф, б...лет, ц...клон.

2 . Укажіть, у якому рядку в усіх словах пропущено літеру Е.

А. П...ч...ніг, х...тренький, мат...мат...ка, тр...вога, к...п'яток.

Б. Бр...ніти, бл...щати, л...ман, м...лькати, к...сіль.

В. Д...таль, д…р…вце, тихес...нько, к...рувати, д...путат.

3. Укажіть, у якому рядку в усіх словах відбувається подвоєння

приголосних звуків.

А. Ел...ада, Інес...а, ман...а, інтермец...о, примадон...а.

Б. Апол...он, кон...отація, гун...и, гол…андський, брут...о.

В. Бул...а, сюр...еалізм, мадон...а, нет...о, бон...а.

4. У якому рядку в усіх словах на місці крапок потрібно писати букву И?

А. Ауд..торія, реж..м, ф..зика, л..р..ка, рад..ус.

Б. Реч..татив, г..пербола, атлет..ка, браз..лієць, Х..рос..ма.

В. Ш..лінг, к..шлак, д..ск, С..ц..лія, ш..фр.

5. У якому рядку допущено помилку в написанні іншомовного слова?

А. Бригантина, дезінформація, Бразилія, міксер, Сірія.

Б. Епілог, Купідон, мілітаризм, візит, гарнір.

В. Гардина, віадук, гімназія, кишлак, династія.

6. У якому рядку в усіх словах на місці крапок потрібно писати букву И?

А. Ек..п..ровка, д..спут, бр..кет, кл..ше, еп..тет.

35

Б. Д..сц..пліна, екв..валент, бапт..ст, арх…в, п..кет.

В. Генет..ка, д..зайн, арт..кул, ер..троц..ти, пер..метр.

7. У якому рядку допущено помилку в написанні іншомовного слова?

А. Перспектива, баритон, Бразилія, більярд, барикада.

Б. Еквівалент, версифікація, Ватікан, експедиція, Флорида.

В. Гарнір, логіка, мілітаризм, бацили, інерція.

8. У якому рядку всі іншомовні слова пишуться без подвоєння?

А. І(м)іграція, коло(н)а, не(т)о, баро(к)о, пе(н)і.

Б. А(н)отація, шо(с)е, гру(п)а, а(л)ея, ве(т)о.

В. Маро(к)анець, а(с)орті, лібре(т)о, ка(с)ета, хо(б)і.

9. Позначте рядок слів, у яких [о], [е] може чергуватися з [і]:

А. Черешня, екзамен, жертва, морква;

Б. Осінь, нести, рік, восьми;

В. Гілочка, учитель, земель, озер.

10. Виділіть рядок, у якому в усіх словах сумнівні ненаголошені голосні

можна перевірити наголосом:

А. Голубка, чистота, весна, сливовий, гречаний;

Б. Лиман, квітень, селезень, озеро, мережа;

В. Миритися, осені, верба, сестра, розумний.

11. Позначте рядок, у якому в усіх словах слід писати літеру о:

А. Ч..рніти, веч..ря, ч..рниця, ч..рний;

Б. Ч..мний, ч..решня, ч..твер, пащ..ка;

В. Ч..тири, ж..втий, ч..вен, щ..гла.

12. Виділіть рядок, у якому в усіх словах у корені слід писати літеру а:

36

А. К..зак, б..гач, м..настир, г..рячий;

Б. Г..разд, к..лач, г..нчар, к..жан;

В. Б..гатий, х..зяйський, г..ряче, к..лачик.

37

38

Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на

питання хто? що? (людина, черговий, патріот). Предметом у граматиці

вважається все, про що можна спитати хто це? що це?, напр.: хто це?- вчений; що

це?- картопля.

Основна синтаксична роль іменників - підмет (На білу гречку впали роси.) та

додаток (Дівчина зірвала квітку).

Іменники можуть бути також:

неузгодженим означенням (Молодь багата мудрістю батьків.);

іменною частиною складеного присудка (Окраса людини – мудрість.);

обставиною (Автобус виїхав із міста.).

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ІМЕННИКА

Рід

чоловічий

жіночий

середній

спільний

стіл

береза

море

сирота, забіяка

Число

однина

множина

вікно

діти

Відмінок

Називний

Родовий

Давальний

Знахідний

Орудний

Місцевий

Хто? Що?

Кого? Чого?

Кому? Чому?

Кого? Що?

Ким? Чим?

На кому? На чому?

39

Кличний


1. Серед наведених слів знайдіть іменники. Визначте, до якого роду вони

належать.

Радість, шукати, дванадцять, хлопець, простір, жадібний, час, диміти,

газета, четвірка, завірюха, шепотіти, Оверко, дерево, відношення, написання,

добре, хвилювання, танцюючи, видавництво.

2. Прочитайте текст. Знайдіть іменники. Визначте рід, число, відмінок

іменників.

Володько працює в полі. Разом з батьком він вимахує тяжкими

батьківськими граблями. Ані його руки, ані його плечі не набрали ще необхідної

сили та пружності, але він не бажає виявити втоми чи безсилля. Розмашно й

рівно, помах за помахом, згортає він великі стебла вівса. Довгий, рівний покіс

лишається за ним рівнобужно до двох довгих слідів, витоптаних його ногами.

Батько спереду, син за ним. Від покосів пружно відбризкуться коники-

стрибунці. Зграя куріпок довго чаїлася, щоби пересидіти небезпеку.

3. Прочитайте текст. Знайдіть іменники та визначте їх синтаксичну роль.

Зелене море листя грало всіма барвами: від чорно-зеленої до жовто-

зеленастої, а згори вторувала тій мелодії барв безладна гармонія мідних

дзвоників отари, що паслись по горах, та тужлива чабанська сопілка.

Замфір дуже любив свій виноградник. Оця десятина землі, густо засаджена

розкішними кущами, відділена від гори столітніми волоськими горіхами,

делікатними жерделями та сіролистими айвами, дісталась йому від батька.

То була дідизна.

З виноградником цим пов’язано так багато споминів. Ще дитиною бігав там,

з утіхою смакуючи солодкий виноград, зазираючи під кожен кущ. Усе тут

знайоме, усе своє.

40

РОЗРЯДИ ІМЕННИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ

НАЗВИ ЗАГАЛЬНІ І ВЛАСНІ

Загальні іменники позначають предмети в цілому ( ручка, сум, берег,

журавель).

Власні іменники індивідуально позначають окремі предмети або особи ( Дунай,

Карпати, Шевченко, Венера).

НАЗВИ ІСТОТ І НАЗВИ НЕІСТОТ

Іменники, що називають істоти, відповідають на питання хто?

У цю групу входять назви людей, імена, прізвища (учитель,Микола, Франко),

назви птахів і тварин (горобець,собака), назви міфологічних істот і літературних

героїв ( русалка, Геракл), назви померлих (мрець, небіжчик), назви карт і шахових

фігур (король, валет).

Іменники, що називають неістоти, відповідають на питання що?

До цієї групи відносять всі інші іменники, тобто ті, що називають явища природи,

неживі предмети, опредмечені дії та явища, абстрактні поняття (гора, хата,

розум), а також іменники, що позначають сукупності людей і тварин (табун, гурт,

команда).

КОНКРЕТНІ І АБСТРАКТНІ ІМЕННИКИ

Іменники, що називають предмети, явища навколишньої дійсності, які можна

пізнати органами чуття людини, називають конкретними ( дерево, зошит,

троянда).

41

Абстрактні іменники не мають конкретного лексичного значення, а називають

поняття, явища чи властивості, які не сприймаються органами чуття.

Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о), -

цтв(о), -анн(я), -изм, -ізм, -їзм ( упертість, каліцтво, альтруїзм).

Абстрактні іменники переважно вживаються у формі однини.

ЗБІРНІ ІМЕННИКИ

Збірні іменники- це назви сукупності однакових чи подібних предметів, які

здатні сприйматися як одне ціле (братство, козацтво).


1. Прочитайте текст. Словосполучення з іменниками-назвами істот

позначте цифрою «1», а словосполучення з іменниками-назвами неістот

– цифрою «2». Окремо випишіть іменники-абстрактні назви.

Одне, що Богдану втішало, - це прогулянки лісом. Кожну вільну хвилину вона

намагалася проводити в лісі, насолоджуючись останніми теплими днями.

Чула себе дитиною цього гірського краю. Відчувала глибоку спорідненість із

любим серцю пралісом. Саме тут відчула вона небувалу повноту життя.

Саме звідси, з висоти Карпатських гір, змогла по-іншому поглянути на

далекий тепер Київ, як не дивно, полюбити його. Звідси він бачився не

новітнім Вавилоном, що вражав глибиною прірви, дно якої, здавалось,

розчинилося в самій безодні між величчю своєю і вбогістю, а прекрасним, з

дитинства вимріяним місто-лицарем, містом-воїном, над яким і досі витає

дух могутнього Святослава.

42

2. Від поданих слів утворіть власні назви, запишіть разом із загальними

назвами.

Наприклад: корова Зірка

Барс, дизель, макінтош, дружок, велика ведмедиця, рентген, забіяка, пушок,

стрімкий, клякса, квітка, ласуня, чумацький шлях.

3. З поданими збірними іменниками складіть речення. Визначте

синтаксичну роль цих іменників:

Робітництво, птаство, городина, селянство, малеча, вишняк, листя.

ВІДМІНИ ТА ГРУПИ ІМЕННИКІВ.

Відміни та групи іменників

І відміна

іменники

жіночого,

чоловічого,

спільного

родів, що в

називному

відмінку

однини

мають

закінчення –

а, (-я): миша,

лисиця

тверда група

з основою на твердий приголосний ( береза, Микола)

м’яка група

з основою на м’який при голосний ( мрія, Ілля)

мішана група

з основою на шиплячий приголосний ( душа.),

43

ІІ відміна

іменники

чоловічого

роду з

нульовим

закінченням

та

закінченням

–о;

середнього

роду із

закінченнями

–о, -е, -я в

називному

відмінку

однини (крім

тих, у яких

під час

відмінювання

не

з’являються

суфікси –ат-,

-ят-, -єн-):

море, батько.

тверда група

- іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним,

крім шиплячих ( дуб, успіх);

- односкладні іменники на –р( вир, сир);

- більшість іменників на –р( стовбур, явір);

- іменники іншомовного походження на (-ер, -ір, -ор, -ур, -юр):

(інженер, абажур);

- з постійно наголошеними –ар,-яр,-ир ( футляр, ювіляр);

- іменники середнього роду із закінченням-о ( село, місто).

м’яка група

- іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним

(край, учитель);

- із суфіксом –ар, -ир, які в однині мають наголос на корені

(бондар, лікар);

- іменники, у яких під час відмінювання наголос переходить із

суфікса на закінчення: друкар – друкаря, шахтар – шахтаря

іменники середнього роду із закінченням –е, -я (без суфіксів –

єн-, -ят-) ( листя, обличчя).

мішана группа

- іменники чоловічого роду з кінцевим шиплячим приголосним

основи (вантаж, дощ);

- іменники на –яр (назви людей за видом їхньої діяльності),

у яких під час відмінювання наголос переходить із суфікса на

закінчення: вугляр – вугляра, каменяр –каменяра;

іменники середнього роду із закінченням –е при основі на

шиплячий приголосний ( ложе).

III відміна

іменники жіночого роду з нульовим закінченням + іменник мати ( паморозь,

44

здобич, піч, ніч, тінь)

На групи не поділяються

IV відміна

іменники середнього роду, у яких під час відмінювання з’являються суфікси –

ат-, -ят-,-ен- ( каченя, ім’я, ведмежа)

На групи не поділяються


1. Розподіліть подані іменники за відмінами у чотири стовпчики.

Борода, озеро, губа, плем’я, базар, піч, вітрище, Галя, сонце, любов, гість,

барвінок, грубість, дівча, учень, гектар, здобич, хвощ, бригада, Тетяна,

дядько, спів, хліб, плем’я, ідилія, листя, ведмежа, мед, спадковість, янтар,

нога, стежка, щока, тінь, мораль, глід, кров, плече, басейн, гумореска, клуб,

синь, акварель.

2. Відновіть і запишіть фразеологізми, уставляючи потрібні за змістом

іменники з довідки. Визначте відміну і групу іменників.

Товкти … в …; сходити зі …; вільний…; зарубати на …; наставляти на вірну

…; співати з чужого …; буває, що й … літає; де … … пасе; стригти під один

… .

Довідка: вода, гребінець, телята, ступа, сцена, корова, птах, голос, ніс, путь,

Макар.

3. Виразно прочитайте текст. Визначте відміну і відмінок іменників.

45

Усе минає і все проходить, але продовжується життя, джерело якого – любов. І

як навіть найгустіший дим не в силі заступити сонця, так і найчорніше зло не в

силі подолати добро, що виходить з любові. Невмирущим є все, що здібне

любити.

Непереможним є все, що рождене для творчості, для радості, для цвітіння.

Відгримлять сльози, відшаліють страшні урагани залізні, одбахкають блискавки

зла та злоби... Проллються дощі громові і змиють, очистять усе. І зацвіте

рясним цвітом те, чому цвісти належить, що народжене цвісти й буяти.

І тоді високо в небо підійметься сад чарівний, буйно розквітлий.

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ

І відміна

однина множина

тверда м'яка мішана тверда м'яка мішана

Н. нога Софія груша старости гривні листоноші

Р. ноги Софії груші старост гривень листонош

Д. нозі Софії груші старостам гривням листоношам

Зн. ногу Софію грушу старостів гривні листонош

Ор. ногою Софією грушею старостами гривнями листоношами

М. на нозі у Софії на груші на

старостах у гривнях

на

листоношах

46

К. ного Софіє груше старости гривні листоноші

ІI відміна


тверда м'яка мішана тверда м'яка мішана

Н. залізо поле плече заліки краї плечі

Р. заліза поля плеча заліків країв плечей

Д. залізу полю плечу залікам краям плечам

Зн. залізо поле плече заліки краї плечі

Ор. залізом полем плечем заліками краями плечима

М. на залізі на полі на плечі на заліках у краях на плечах

К. залізо поле плече заліки краї плечі

IIІ відміна


Н. тінь паморозі

Р. тіні паморозей

Д. тіні паморозям

Зн. тінь паморозі-

Ор. тінню паморозями

47

М. у тіні у паморозях

Кл. тіне паморозі

IV відміна


Н. курча орлята

Р. курчати орлят

Д. курчаті орлятам

Зн. курча орлят

Ор. курчам орлятами

М. на курчаті на орлятах

Кл. курча орлята


1. Підкресліть іменники ІУ відміни. Провідміняйте один іменник, що в

непрямих відмінках має суфікс –ат, другий, що в непрямих відмінках має

суфікс –ен.

48

Хлопчик, маля, ведмежатко, значення, поняття, лоша, тім’я, прокляття, оленя,

плем’я, ведмежа, озброєння, вовча, натхнення, дівча, сузір’я, ягня, прислів’я,

сім’я, собача, ім’я, козеня, волосся, колосся, листя, порося, хлоп’я.

2. Склади речення. Визнач відмінки іменників, познач закінчення.

Йти, навпростець ,сіножать, до, Буг. Разом, з, розповідь, в,душа, вливатись

щось, хороше, тепле. Той, вовк, ще, малим, вовченя, узяти, у, лігво, дядько Панас.

Квітнути, і, гордитись, будівники, щедра, земля, звільнена, з, пітьма.

3. Поставте подані іменники в родовому та орудному відмінках однини.

Упертість, подорож, міцність, лояльність, радість, безліч, зустріч, мораль,

якість, здобич, заборгованість, галузь, промисловість,грубість, доповідь,

власність, вартість, піч, сталь, звітність, верф, продуктивність, парость,

прибутковість, розкіш, пастораль, відповідальність, велич, честь, деталь,

каламуть, вуаль.

ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ

В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ

У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду мають

закінчення а(я) (для чітко окреслених предметів і понять) чи у(ю) (для нечітко

окреслених предметів і понять).

Закінчення а(я) мають такі групи іменників:

1. назви осіб та істот: абітурієнта, діда, комара, Дмитра;

2. назви конкретних предметів, які піддаються лічбі: портфеля, ножа;

3. власні назви населених пунктів: Парижа, Тернополя;

4. назви водних об'єктів з наголошеним закінченням: Дніпра, Дінця;

5. назви довжини, площі, ваги, об'єму, часових проміжків: метра, грама,

(але року, віку);

49

6. іменники-терміни: квадрата, суфікса;

7. назви будівель та їхніх частин: парника, гаража.

Закінчення у(ю) мають іменники, що позначають:

8. матеріали та речовини: граніту, піску;

9. явища природи: снігу, дощу;

10. сукупність: хору, гурту (але табуна);

11. середовище або простір: саду, лугу;

12. назви держав і територій: Криму, Донбасу;

13. назви установ, закладів, організацій: парламенту, театру;

14. почуття, психічний і фізичний стан: болю, сміху;

15. дії, процеси: виступу, проїзду;

16. абстрактні поняття: розуму, миру, характеру.


1. Запишіть слова, виправивши, де необхідно, помилки.

Байкала, грому, кілограму, Казахстана, кисня, виду, тракториста, сна, гніву,

клену, синусу, атома, мармура, гіпсу, ідеалізма, електрона, квітню, туризма,

листка, прапору, кілограму, прогресу, степа, тролейбуса, Діда Морозу,

суфікса, Херсону, Амура, інстинкта, обміну, міліметра, урагана.

2. Прочитати текст. Назвати іменники другої відміни, поставити їх у

формі родового відмінка.

У кінці вересня й на початку жовтня птаство готується до (відліт) в теплі

краї. Збираються в далеку мандрівку ластівки, ще раніше покинули нас

стрижі. Потягнулися з півдня лелеки, великим правильним трикутником

прямують до Африканського (континент) журавлі. А ті птахи, що

залишаються в нас, з наближенням (листопад) й (грудень) горнуться до

(оселя) людей, чекають нашої (допомога) в пору (холод) і (голод).

50

3. Перекласти подані слова українською мовою, поставити їх у родовому

відмінку, виділити закінчення.

Бумага, лагерь, простор, стол, ноябрь, ум, грусть, ветер, понедельник, обмен,

состав, ученик, настроение, воробей, отлёт, песок, отчаяние, хрусталь,

янтарь, хлеб, Вселенная, туризм, забор, разрешение, сожаление, произведение.

51


1. Позначте рядок, у якому всі слова – іменники:

А. писати, трійка, абетка, виклик;

Б. мряка, береза, колесо, сигнал;

В. солодко, березень, підхід, дещо;

Г. він, мороз, небо, жаль.

2. Позначте рядок, у якому всі іменники чоловічого роду:

А. суддя, біль, собака, кір;

Б. путь, стілець, Сибір, кенгуру;

В. нежить, піч, вікно, нарис;

Г. поводир, матір, ключ, хміль.

3. Позначте рядок, у якому всі слова - іменники І відміни:

А. радість, муха, ніч, пісня;

Б. пора, ріка, лоша, борода;

В. миша, шапка, мрія, каша;

Г. зоря, весілля, собака, суша.

4. Позначте рядок, у якому всі слова – іменники ІІ відміни:

А. професор, школяр, світ, озеро;

Б. обрій, плем’я, зілля, дядько;

В. прапор, Микола, мир, спів;

Г. питання, хлоп’я, звір, тінь.

5. Правильно утворено форму кличного відмінка іменників у всіх словах:

А. соколе, батьку, мріє, Світлано;

Б. Олегу, бабусю, сестро, Стефаніє;

В. майстру, березо, виборцю, гусляре;

Г. Ігорю, робітницю, Володимире, Богдану.

52

6. Знайдіть, у якій із груп слів усі іменники мають правильне відмінкове

закінчення:

А. книжкою, робітницею, трояндою, перемогою, латиною.

Б. атома, водню, азоту, льоду, меду.

В. галченяти, гусеняти, курченяти, дитяти, тигреняти.

Г. Віталію, місяцю, ясеню, Грицю, орлю.

7. Закінчення –у, -ю у формі родового відмінка однини мають усі

іменники в рядку:

А. щавель, портфель, каталог, мотор;

Б. хист, процес, жар, Єгипет;

В. театр, атом, майданчик, теніс;

Г. абзац, прибуток, ступінь, хліб.

8. Установіть відповідність між іменниками та відмінами, до яких вони

належать.

А мати, сміливість, скрижаль 1. І відміна

Б старець, ставлення, спогад 2. ІІ відміна

В сім’я, галченя, ім’я 3. ІІІ відміна

Г стежина, спекота, скроня 4. ІУ відміна

Д ножиці, ворота, висівки

9. Установіть відповідність між іменниками, що мають однакові

закінчення в орудному відмінку:

А. Син 1. Піч

Б. Зілля 2. Життя

В. Гараж 3. Дуб

Г. Сіль 4. Вогнище

Д. Береза

53

Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 10-12, які

передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище.

Текст

(1)Вітер ущух. (2)Між листом зашелестів густий, рівний дощ.(3) А на небі

зчинилась гуркотнява: усе ламало і трощило. (4)А з-під тієї тарахкотні тихо

сіявся на прив’яле листя, на присмажені трави й хліба дрібний, як роса, холодний

дощ. (5)Тихо шуміла трава під бризками, ковтала воду суха земля, пирскало й

плюскотіло віття на дереві.

10. Позначте речення, які містять іменники мішаної групи.

11. Позначте речення, які містять збірні іменники.

12. Позначте речення, які містять іменники, що в родовому відмінку однини

мають закінчення –у, -ю.

54

ПРИКМЕТНИК

НЕ З ПРИКМЕТНИКАМИ

1. Не виступає в ролі префікса і пишеться разом:

А) якщо прикметник без не не вживається.

Наприклад: невгамовний, нестерпний, недбалий.

Б) якщо прикметник з не можна замінити словом, близьким за змістом.

Наприклад: нерозумний (дурний), неживий (мертвий), нескладний (простий).

2. Не виступає в ролі частки і пишеться окремо:

А) якщо до прикметника є протиставлення.

Наприклад: Річка не широка, а вузька. Але: Річка неширока, але глибока

(зіставляються непротилежні ознаки).

Б) Якщо між не і прикметником можна вставити слова є, був.

Наприклад: Весна була не ранньою (Весна не була ранньою).

В) Якщо прикметники мають пояснювальні слова з ні або далеко, аж ніяк, зовсім.

Наприклад: нікому не потрібний, ні до чого не причетний, далеко не схожий,

аж ніяк не радісний, зовсім не приємний.


1. До поданих слів доберіть синоніми без частки не і запишіть. Складіть

три речення. Поясніть правопис не з прикметниками.

Зразок: невеселий – сумний.

55

Неговіркий, невеликий, незалежний, невідкладний, нелегкий, немеркнучий,

немилосердний, немічний, некорисний, нездоровий, немолодий.

2. Спишіть, замініть виділені слова прикметниками з часткою не і

складіть з ними речення.

Зразок: країна, яку ніхто е переможе – непереможна країна.

Ліси, якими не можна пройти; хлопець, який не любить балакати; рослина, яка

не вимагає особливих умов; звук, який при зміні слова не випадає, тінь, що не

рухається; вчинок, в якому немає благородства; степ, який не родить.

3. Допишіть речення, розкриваючи дужки. Чи можна в даному випадку

вважати не префіксом?

(Не) великий текст, а …

(Не) сонячний день, а…

(Не) холодна погода, а …

(Не) радісне обличчя, а …

(Не) сміливий хлопець, а …

Н І НН У ПРИКМЕТНИКАХ

1. Н пишеться в суфіксах:

А) –ан-(-ян-), -ин-(-їн-), -ен-, -он- прикметників.

Наприклад: гречаний, скляний, лебединий, солов’їний, буквений, солоний, але

старанний, притаманний.

Б) –ен-, -н- дієприкметників.

Наприклад: прочитаний, нежданий, овіяний.

2. НН пишеться:

56

А) у прикметниках, утворених від іменників з основою на –н-.

Наприклад: бездоганний, осінній, віконний, стінний.

Б) У наголошених суфіксах –енн-, -анн- (-янн) прикметників, які позначають

найвищу міру ознаки.

Наприклад: здоровенний, страшенний, невблаганний,невпізнанний, страшенний,

невблаганний, невпізнанний, незбагненний, нездоланний, незліченний,

незрівнянний, неоціненний,неподоланний, непримиренний, несказанний,

нескінченний, але невпізнаний, нездоланий, незлічений, незрівняний, неоцінений,

неподоланий, непримирений, несказаний, нескінчений (дієприкметники).

В) У наголошених суфіксах –енн-, -анн- (янн) небагатьох прикметників-

старослов’янізмів.

Наприклад: благословенний, блаженний, огненний, священний, мерзенний,

окаянний, нужденний.

Зверніть увагу!

У словах, похідних від прикметників і дієприкметників, написання –н- або –

нн- зберігається.

Наприклад: По-солов’їному, сформованість, старанність, бездоганно, віконниця,

незбагненність, нескінченно, нескінченність (від нескінченний); нескінченість (від

нескінченний).


1. Від слів, що в дужках, утворіть прикметники і поясніть подвоєння –н- у

них.

Складіть і запишіть кілька речень з цими словосполученнями.

(Ячмінь) колос, (стіна) годинник, (туман) ранок, (картина) галерея, (чавун)

колесо, (осінь) день, (кінь) завод.

57

2. Спишіть, вставляючи пропущені букви, розділові знаки; правильно

вживайте в суфіксах прикметників –н- чи –нн-.

І все шумлять шумлять шумлять квартали там, де бе…смертн…м пам’ятник

стоїть біля свяще(н, нн)их мурів «Арсеналу». Над веч…р(н, нн)…ми ланами грає

сурма золота. Багато вогне(н, нн)их бур пронеслось над рідн…м Ки…вом. Вечір

був чарів(н, нн)ий зоря(н,нн)ий пісе (н,нн)ий.

3. Від поданих слів утворіть прикметники, позначте в них суфікси,

поясніть їх написання.

Наприклад: кінь – кінний.

Солома, соловей, миша, вогонь, ціна, глина, лимон, телефон, злість, честь, вода,

лебідь, родина, туман.

ПРИКМЕТНИКИ ТВЕРДОЇ І М’ЯКОЇ ГРУП

За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових

закінчень прикметники поділяються на дві групи: тверду і м’яку.

До твердої групи належать якісні й відносні прикметники із твердим кінцевим

приголосним основи, які у формі чоловічого роду в називному відмінку однини

закінчуються на –ий-, а також присвійні прикметники із суфіксами –ів (-їв), -ин

(їн).

Наприклад: червоний, свіжий, залізний; батьків, Сергіїв, сестрин, Маріїн.

До м’якої групи належать прикметники з м’яким кінцевим приголосним

основи, які у формі чоловічого роду в називному відмінку однини закінчуються

на –ій (-їй після літери на позначення голосного).

Наприклад: літній, художній, безкраїй, довгіший.


58

Прикметники, складені з –лиций (-лице), -лиця, відмінюються так: білолиц-ий,

білолиць-ого, білолиць-ому, білолиць-ого, білолиц-им,…білолиць-ому (білолиц-

ім); білолиц-я, білолиць-ої, білолиц-ій, білолиц-ю, білолиць-ою,…білолиц-ій;

білолиц-і, білолиц-их, білолиц-им, білолиц-их, білолиц-ими, …білолиц-их.


1. Визначте відмінок наявних у тексті прикметників та їхню групу.

Здається, немає ні кінця, ні краю старій заповідній діброві. Куди не кинеш оком,

усюди видніються зелені розливи соснового бору та чорні острови дубових гаїв.

Уже давно відквітували проліски, відпломеніли фіолетові вогники ніжної сон-

трави, а дуби тільки-но починають викидати перші темно-зелені листочки.

2. Випишіть у колонку спочатку словосполучення, де в закінчення

прикметників вставлено букву і, потім – де вставлено букву и.

В обідн…й час, за княж…х часів, по сільськ…й дорозі, з велик…м рахунком, на

вбог…х солончаках, серед чуж…х людей, в одинок…й хаті, у кипляч…й воді, під

одинок…м .деревом.

3. До прикметників твердої групи доберіть синонімічні прикметники

м’якої групи.

Зразок. Хоробр-ий – мужн-ій.

Кімнатний, місцевий, сучасний, суходільний, правдивий, пустий, немолодий,

всебічний.

Для довідок: хатній, домашній, тутешній, теперішній, сухопутній, справжній,

порожній, літній, всесторонній.

59

НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС

1. Разом пишуться складні прикметники, утворені:

А) від складних іменників, які пишуться разом.

Наприклад: залізобетонний, чорноземний, самохідний, шлакоблочний.

Б) Від сполучення підпорядкованих один одному прикметника, числівника,

написаного літерами, або дієслова з іменником, а також сполучення прислівника з

прикметником чи дієприкметником.

Наприклад: давньоруський, східноукраїнський, чотирнадцятиповерховий, але 14-

поверховий; працелюбний, водоочисний, загальнолюдський, вищенаведений, але

трохи вище наведений приклад (є пояснююче слово).

В) З двох або більшої кількості компонентів, що є термінами.

Наприклад: Складнопідрядний, сліпоглухонімий, зернобобові, двовуглекислий.

2. Через дефіс пишуться складні прикметники:

А) утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс.

Наприклад: віце-адміральський, лейб-гвардійський, соціал-демократичний.

Б) Утворені з прикметникових основ із сурядним зв’язком (між ними можна

вставити і).

Наприклад: Північно-східний, російсько-український, науково-дослідний,

вокально-інструментальний.

В) Із першою частиною, яка закінчується на –ико- (-іко).

Наприклад: Історико-педагогічний, хіміко-технологічний.

Г) Із першою частиною військово-, воєнно-.

Наприклад: Військово-повітряний, воєнно-промисловий, але

військовозобов’язаний, військовополонений.

60

Ґ) Які означають додаткові відтінки якості, кольору або поєднання кількох

кольорів в одному предметі.

Наприклад: Гіркувато-кислий, світло-рожевий, сріблясто-сірий, жовто-блакитний,

але жовтогарячий, червоногарячий (окремі кольори).

Д) У яких повторюються ті самі або споріднені слова.

Наприклад: Жовтий-жовтий, сильний-пресильний, сама-самісінька.


1. Запишіть, знявши риску, складні прикметники. Поясніть їх написання.

Темно/вишневий, дво/ярусний, лісо/степовий, двадцяти/річний, червоно/гарячий,

легко/атлетичний, воле/любний, глухо/німий, гіркувато/солоний, дерево/обробний,

південно/західний.

2. Замініть виділені слова складними прикметниками. Поясніть їх

правопис.

Зразок: людина, що любить працю – працелюбна людина.

Зала з чотирма ярусами. Будинок з п’ятьма поверхами. Подорож на два тижні.

Хлопчик семи років. Річка, по якій ходять судна. Дівчина, у якої сині очі. Завод,

який розташований на південному сході. Дуб, у якого широка крона. Людина, що

зичить добра іншим.

3. Від поданих слів утворіть складні прикметники. Поясніть умови вибору

правильного написання.

61

Загальна освіта, кислий і молочний, жовтий і гарячий, сільське господарство,

німецький і фашистський, вагони ремонтувати, п'ятнадцять поверхів, густо

населяти, ніжний і зелений, працю любити.


1. Прикметник – це самостійна частина мови, яка:

А. називає ознаку дії або ознаку ознаки;

Б. вказує на ознаку, не називаючи її;

В. називає ознаку предмета або його приналежність.

2. Прикметники змінюються за:

А. особами;

Б. родами і відмінками;

В. родами, числами, відмінками.

3. Прикметники: міський, сільський, український, шовковий, водяний

відносяться до прикметників:

А. якісних;

Б. відносних;

В. присвійних.

4. Ступені порівняння мають прикметники:

А. якісні та відносні;

Б. якісні та присвійні;

В. тільки якісні.

5. Проста форма вищого ступеня більшості прикметників утворюється:

А. префіксальним способом;

Б. суфіксальним способом;

В. додаванням слів.

6. Складена форма найвищого ступеня утворюється за допомогою:

62

А. слова самий;

Б. префікса най-;

В. додаванням слів найбільш, найменш.

7. Прикметники високий, дужий, сердитий, хороший, менший відносяться

до:

А. твердої групи;

Б. м’якої групи;

В. мішаної групи.

8. Від прикметників шкільний, міський, волзький, вокзальний, морський

можна утворити нові слова за допомогою префікса:

А. пре-;

Б. при-;

В. прі-.

9. Прикметннки невеселий, неголосний, небагатий, невеликий, несвітлий

пишуться разом, бо:

А. без не- не вживаються;

Б. не мають протиставлення;

В. їх можна замінити синонімом без частки не.

10. Вищий ступінь від прикметника величезний утворюється за допомогою:

А. суфікса –іш-;

Б. додаванням слова більш;

В. не можна утворити.

11. Від прикметника тонюсінький не можна утворити вищого й найвищого

ступеня, бо:

А. це відносний прикметник;

Б. ця ознака є незмінною;

В. суфікс вже надає значення найбільшого вияву ознаки.

12. Від словосполучень легка атлетика, руде волосся, загальна освіта, три

поверхи, перший клас можна утворити прикметники, які пишуться:

А. разом;

63

Б. через дефіс;

В. у два слова.

РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

За значенням займенники поділяють на такі групи (розряди):

№. Група

(розряд) Значення Приклади

1 Особові

Указують на

осіб, інших

істот,

предмети,

явища

я, ми, ти, ви; він, вона, воно, вони

2 Зворотний

Указує на того,

хто виконує

дію

себе (не має форми називного відмінка

3 Відносні

Виконують

функцію

сполучних слів

у складних

реченнях

хто, що, який, чий, котрий, скільки

4 Питальні

Слугують для

оформлювання

запитання

хто? що? який? чий? котрий? скільки?

64


1. Виписати з тексту займенники, визначити їх розряд.

5 Заперечні

Указують на

відсутність

особи, ознак,

кількості

ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий,

ніскільки

6 Присвійні

Указують

належність

предмета особі

мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, її, його

7 Вказівні

Вказують на

предмет,

ознаку,

кількість

той, цей, такий, стільки

8 Означальні


узагальнену

ознаку

предмета,

явища

весь, всякий, сам, самий, кожний,

інший, жодний

9 Неозначені


невизначеність

особи, ознаки,

кількості

дехто, дещо, деякий, хтось, щось,

якийсь, хто-небудь, що-небудь, будь-

хто, будь- що, будь-який, абихто,

абищо, абиякий, хтозна-що тощо

65

Вже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному

краю. Я так його люблю, що передать не в силі в закоханих словах усю любов

мою!

Любов мою ясну, любов мою тривожну, для радості й труда народжену в

бою. Йому віддав навік свою я думу кожну, за нього ніс в огонь я молодість свою.

О краю рідний мій! Твої степи безкраї, і в небесах твоїх крилаті кораблі… Твою

красу ні з чим, ні з чим я не зрівняю, подібного тобі немає на землі!

(В.Сосюра)

2. Спишіть текст. Підкресліть займенники. Визначте їх початкову форму та

розряд за значенням.

Знай, що в житті нашому є речі, які ні з чим не можна порівняти і зіставити.

Це рідний народ, наша любима Вітчизна.

Самовиховання- це насамперед виховання в собі мужнього патріота. Той, хто

по-справжньому любить Батьківщину, - в усіх відношеннях справжня людина.

(В.Сухомлинський)

3. Записати текст. Уставити потрібні за змістом займенники, скориставшись

довідкою. Визначити їх розряд за значенням.

Кажуть, горе зближує людей. Тепер…переконався, що так…й є.

Якщо раніше в…дружбі з Ільком і були…щілини, то тепер…зцементувалася

так, що…сила не розірве.

Уранці…чекали одне одного на розі і до школи йшли разом. Зі школи

поверталися також разом. …з Ільком твердо вирішили довести…, що…- теж не

останні. (Д.Ткач)

Довідка: якийсь, воно, я, всі, ніякий, наш, вона, ми.

66

ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ, ЇХ ВІДМІНЮВАННЯ. ПРИСТАВНИЙ Н У

ФОРМАХ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІВ

Особові займенники вказують на осіб, інших істот, предмети, явища і

поняття (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони). Особові займенники змінюються за

числами і відмінками; займенник він змінюється також за родами.

Особовий займенник я вказує на розповідача (я це повинен сказати).

Займенник ти вказує на особу, до якої звертається розповідач (а ти не брав моїх

зошитів?)

Займенник ми вказує на те, що розповідач об’єднує себе ще з кимось, напр.,

розповідає про себе і своїх друзів чи знайомих (ми вчора були у лісі).

Займенник ви вказує на осіб, до яких звертається розповідач (ви хіба про це не

чули?).

Займенники він, вона, воно вказує на особу, яка не приймає участі у розмові або

на предмет, про який іде мова (вона добре підготувалася до уроку; воно було дуже

смачне).

Займенник вони вказує на деяку кількість осіб, що також не беруть участі у

розмові або на предмети, про які розповідає оповідач (вони довго ще будуть над

цим думати; вони зовсім не коштовні).

Займенник він співвідноситься з іменниками чоловічого роду, вона- з

іменниками жіночого роду, воно - з іменниками середнього роду,

займенник вониспіввідноситься з іменниками всіх чотирьох родів у множині (він

піднявся; вона підійшла; воно стрибнуло; всі вони - гарні люди).

Особові займенники

Особа Однина Множина

1 особа я ми

67

2 особа ти ви

3 особа він, вона, воно вони

Займенники змінюються за відмінками

Н.в. хто? Я ми ти ви він воно вона вони

Р.в. кого? мене нас тебе вас його (у нього) її

(у неї)

їх

(у них)

Д.в. кому? мені нам тобі вам йому їй їм

З.в. кого? мене нас тебе вас його її їх

О.в. ким? мною нами тобою вами ним нею ними

М.в. на

кому?

на

мені

на

нас

на

тобі

на

вас

на ньому на ній на них

Увага! Після прийменників у непрямих відмінках особових займенників на

початку слова з`являється приставний н: у нього, до неї, до них.


1.Записати прислів`я, поставивши особові займенники в потрібному

відмінку, визначити його.

1) Наука тяжка, а жити з (вона) легко. 2) Око бачить далеко, та не рівнятися

(він) з розумом. 3) Поки талант зростити, треба довго (він) вчити. 4) Потрібно

вчитися- завжди (ти) пригодиться. 5) Так думай, щоб потім не довелося (ти)

переробляти. 6) Час не кінь: (він) не підженеш і не зупиниш. 7) Щастя має друзів,

а (вони) вивіряється нещастя. 8) Якби (ми) знали, то б (ви) не питали.

2. Поставити особові займенники у родовому, орудному і місцевому

відмінках.

68

Я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони.

3. Записати речення, замінивши, де можна, іменники особовими

займенниками.

1)Діти бігли селищем. (Дітей) зачіпала інша дітвора, але (діти), захоплені своєю

справою, ні на кого не звертали уваги. (Дітям) услід гукали, але (діти) навіть не

дивились на тих, хто до (дітей) звертався. (О.Копиленко).

2) Загорілися ліси тисячами свічок, за (лісами) густіше засиніло гірське повітря.

3) Гек підійшов до матері, сів (матері) на коліна і, зсунувши брови, суворо

подивився в обличчя грубому сторожеві. (А.Гайдар).

ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ. ЇХ ВІДМІНЮВАННЯ

Присвійні займенники вказують на належність предмета першій і другій

особі однини і множини (мій, наш, твій, ваш), третій особі множини (їхній), а

також особі, яка виконує дію (свій). На належність предмета третій особі однини

вказують похідні від родового відмінка особових займенників він, вона, воно

(його, її).

Чий? Чия? Чиє? Чиї?

Я мій моя моє мої

Ти твій твоя твоє твої

Він його його його його

Вона її її її її

Ми наш наша наше наші

69

Ви ваш ваша ваше ваші

Вони їх(-

ній)

їх(-ня) їх(-нє) їх(-ні)

Відмінювання присвійних займенників

Від-

мінки

Однина Множина

Чоловіч

ий рід

Середн

ій рід

Жіночий

рід

Н.в. мій, моє / свій, своє / твій, твоє

/ наш, наше / ваш, ваше / їхній,

їхнє

моя /своя / твоя /

наша / ваша / їхня

мої / свої / твої /

наші / ваші / їхні

Р.в. мого / свого / твого / нашого /

вашого / їхнього

моєї / своєї / твоєї /

нашої / вашої /

їхньої

моїх / своїх /

твоїх / наших /

ваших / їхніх

Д.в. моєму / своєму / твоєму /

нашому / вашому / їхньому

моїй / своїй / твоїй

/ нашій / вашій /

їхній

моїм / своїм /

твоїм / нашим /

вашим / їхнім

З.в. як Н.в. або Р.в як Н.в. або Р.в як Н.в. або Р.в

О.в. моїм / своїм / твоїм / нашим /

вашим / їхнім

моєю / своєю /

твоєю / нашою /

вашою / їхньою

моїми / своїми /

твоїми / нашими /

вашими /

М.в. на моєму / своєму / твоєму /

нашому / вашому / їхньому

на моїй /своїй /

твоїй / нашій /

вашій / їхній

на моїх /своїх /

твоїх / наших /

ваших / їхніх


Присвійні займенники її, його, їх не змінюються.


70

1. Прочитати текст. В одну колонку виписати особові займенники, в другу-

присвійні разом з іменниками, з якими вони узгоджуються.

Зняв ти чоло аж до зір над землею- і на грімливій путі гори тремтять під

ногою твоєю, ріки шумлять золоті.

О мій народе, про тебе всі мої думи й пісні. Плащ твій- це синєє небо, очі- це

райдуг огні.

Пісня гаїв солов`їна, ти- як світання зоря… Гори тобі- до коліна і по коліна

моря.

Далі твої неозорі пісня труда окриля- і розляглась у покорі перед тобою земля.

Труд твій єднає серця, як і ріки, в ріднім і славнім краю. Хай моя пісня

прославить навіки силу і правду твою! (В.Сосюра)

2.Записати текст, виправивши помилки у вживанні займенників.

Я попросив товариша принести свою книжку. Бабуся попросила онука купити

собі ліки. Сашко взяв у руки портфель, вийняв зошит і поклав його на стіл.

Дівчинка підійшла до столу, взяла журнал, уважно роздивлялася його.

3.Замінити у словосполученнях виділені слова займенником. Записати в одну

колонку словосполучення з особовими займенниками, в другу- з

присвійними.

Історія школи, традиції класу, викликали Юрка до дошки, учнівські зошити,

запросити Марію до спортивної секції, шкільний двір, зошит відмінника, учнів

зарахували до гуртка «Пошук», відновили роботу бібліотеки.

ПРАВОПИС ЗАПЕРЕЧНИХ І НЕОЗНАЧЕНИХ ЗАЙМЕННИКІВ

Частка ні в заперечних займенниках виконує функцію префікса. Тому в

усіх непрямих відмінках вони пишуться з ні- разом. Якщо ж заперечний

71

займенник уживається з прийменником, то три слова пишуться окремо (нікого

— ні в кого, ні про кого, ні до кого, ні для кого).

Частки аби-, де-, будь-, казна-, хтозна- в неозначених займенниках є

префіксами, а частки -небудь, -сь — суфіксами. Займенники з частками аби-, де-

, -сь пишуться разом (абичим, декого, хтось), а з частками будь-, казна-,

хтозна-, -небудь — через дефіс (будь-кого, казна-що, хтозна-який, чому-

небудь). У непрямих відмінках, ужитих з прийменником, неозначений

займенник розпадається на три слова: будь-хто — будь до кого, будь з ким, будь

на кому.

Заперечні займенники пишуться

Разом Окремо

ніхто, ні до кого,

ніщо, ні для чого,

ніякий, ні в якому,

нічий ні за чим

Неозначені займенники пишуться

разом через дефіс окремо

З частками аби-,

де-,

-сь

(Абищо, дехто,

якийсь)

З частками будь-,

казна-, хтозна-, -

небудь

(Будь-що, казна-

хто,хтозна-який,

чий-небудь)

Якщо між часткою і

займенником стоїть

прийменник

(Аби до чого,

будь для кого,

хтозна на якому)

72


1.Переписати слова, знявши риску.

Ні/чий, будь/хто, якому/сь, будь/чому, будь/у/чому, хтозна/який, будь/чий,

будь/з/ким, де/кого, казна/що, який/небудь, де/чиїх, кимо/сь, ні/в/чий, ні/в/що,

ні/котрий, ні/з/ким, ні/в/тих, ні/до/кого, ні/якому, ні/в/якому, ні/з/чиєю,

ні/на/чому, ні/ким, ні/з/ким.

2.Від займенників хто, що, який, котрий, чий, скільки утворіть за допомогою

префіксів будь-, де-, аби- та суфікса –небудь неозначені займенники.

3.Записати слова у дві колонки: в першу- займенники, між складовими

частинами яких наявний прийменник, у другу- займенники без

прийменників.

Де з ким, деким, будь-кого, будь у кого, хтозна з чим, хтозна з чиїх, хтозна-чим,

хтозна-чиїх, казна-якими, нічим, казна з якими, ні з чим, ніякому, ні в якому, ні з

чиєю, нічиєю, казна-чим, казна з чим, ніким, ні з ким, ні про кого.

73


1. Скільки розрядів мають займенники?

а) Шість; б) вісім; в) сім; г) дев`ять.

2. До якого розряду належить займенник себе?

а) До особових; б) до вказівних; в) до зворотного; г) до відносних.

3. Як пишуться заперечні займенники з ні-?

а) Через дефіс; б) окремо; в) разом; г) через тире.

4. До якого розряду належать займенники мій, твій, свій?

а) До відносних; б) до вказівних; в) до присвійних; г) до означальних.

5. Займенники якого розряду можуть мати приставний –н у відмінкових

формах?

а) Питальні; б) особові; в) неозначені; г) заперечні.

6. Займенники якого розряду можуть мати похідні форми від особових

займенників?

а) Зворотний; б) означальні; в) заперечні; г) присвійні.

7. Скільки займенників налічує особовий розряд?

а) Чотири; б) шість; в) вісім; г) один.

8. Яке з наведених тверджень є правильним?

а) Неозначені займенники з префіксами – будь, -казна, -хтозна завжди

пишуться через дефіс;

б) якщо – будь, -казна, -хтозна виступають перед прийменником із

займенником, то всі три слова пишуться окремо;

в) неозначені займенники з префіксами – будь, -казна, -хтозна завжди

пишуться окремо;

г) префікси – будь, -казна, -хтозна пишуться разом із неозначеними

займенниками.

9. Укажіть рядок, у якому всі слова - займенники.

74

а) Він, все, вже, її, стільки;

б) його, скільки, хто, що;

в) свій, себе, куди, отой;

г) ніхто, будь-де, який-небудь, абищо.

10. У якому рядку всі з поданих назв є розрядами займенників?

а) Якісні, відносні, присвійні;

б) означальні, відносні, присвійні;

в) кількісні, особові, зворотні;

г) порядкові, вказівні, питальні.

11. Позначте речення, в якому вжито неозначений займенник.

а) Ми збирали з сином на землі каштани.

б) Чого ви прагнете, грабіжники з пустелі?

в) Обстріл набув такої інтенсивності, якої ніхто не міг передбачити.

г) Жадан сидів проти Морозова й щось підраховував олівцем.

12. Укажіть рядок, у якому всі слова - заперечні займенники.

а) Ніякий, нікуди, ні з ким, ніскільки;

б) ні при кому, нікотрий, ні до чого, нікому;

в) нізвідки, ні в якому, нічого, нікому;

г) ні при яких, ніде, ні для чого, ні з котрим

75

ЧИСЛІВНИК

Числівник та інші частини мови: не плутай!

Числівник

(скільки?

котрий?)

Іменник

(що?)

Прикмет-

ник (який?)

Прислів-

ник (як?

наскільки?

скільки

разів?)

Дієслово

(що

робити?)

Вставні

слова

(для

вираження

порядку

висловлен

ня думок)

Одна п’ята,

три, двісті,

сьомий,

дев’ятеро,

півтора.

Двійка,

сотня,

половина,

четвертина,

одиниця,

сімка,

п’ятак,

дюжина.

Парний,

п’ятиповерхо

вий,поодино

кий.

Удесятеро,

тричі,

вдвоє.

Потроюв

ати,

роздвоїти

.

По-перше,

по-п’яте,

по-десяте.

Знай розряди числівників за значенням!

Кількісні (скільки?):

Власне кількісні: тридцять, сто двадцять п’ять, дев’яносто, чотирнадцять.

Дробові: одна п’ята, одна ціла п’ять сотих, півтора, півтори, півтораста.

Збірні : троє, семеро, десятеро.

Неозначено-кількісні: кількасот, кількадесят, скільки-небудь, мало, багато,

кільканадцять.

Порядкові (котрий?): перший, другий, двадцять восьмий, сотий.

Розрізняй числівники за будовою!

Прості (мають одну основу): три, сім, дев’ять.

76

Складні (мають 2 основи, пишуться разом): шістдесят, дев’ятсот (назви

десятків, сотень); півтораста, кількадесят, кількасот.

Складені (складаються з кількох простих і складних числівників, пишуться

окремо): тридцять п’ять, сто двадцять сім, тисяча сто п’ятдесят п’ять, десять

цілих двадцять п’ять сотих.


1. Виконай вправу на закріплення. Запиши числівники словами, визнач

їх розряд за значенням та за будовою.

1)22 січня ми святкуємо День соборності України. 2) Земля – 3 планета сонячної

системи. 3) Було відправлено 37 мішків зерна та 100 ящиків яблук. 4) 7 одного не

чекають. 5) Місяць мчить навколо Землі зі швидкістю 3681 кілометр на годину.

6) Додати 1,5 склянки молока. 7) 60 роки – час появи таких видатних поетів, як

В.Симоненко, Б. Олійник, Л. Костенко, І.Драч.

2. Виконай вправу на закріплення. Розподіли частини мови у колонки:

числівник, іменник, прикметник, прислівник, дієслово, вставне слово.

Троє, по-третє, трійка, подвоїти, двійка, два, дві треті, пара, четвірка,

четвертий, чотирьохповерховий, по-четверте, одинадцятеро, одинадцятий,

сотня, в соте, сто, тисячний.

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

При відмінюванні числівників слід пам’ятати, що:

у назвах десятків п’ятдесят-вісімдесят змінюється лише друга частина

(п’ятдесяти, п’ятдесятьма, п’ятдесятьох);

числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, окрім називного і

знахідного мають закінчення –а;

77

у назвах сотень від двохсот до дев’ятисот змінюються обидві частини

(двохсот, двомстам, двомастами);

у дробових числівниках чисельник змінюється як кількісний числівник, а

знаменник – як порядковий (двох третіх, двом третім, двома третіми);

у складених кількісних числівниках кожна частина відмінюється окремо

за своїм типом (ста п’ятдесяти дев’яти, ста п’ятдесятьма дев’ятьма, на

ста п’ятдесяти дев’яти);

в складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово

(сто п’ятдесят дев’ятий, сто п’ятдесят дев’ятого, сто п’ятдесят

дев’ятому і т.д.);

Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники

відповідних відмін;

Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.


1. Утвори кількісні та порядкові числівники. Провідміняй їх.

63, 105, 700, 942, 1248,

2. Відредагуй словосполучення.

Семидесяти кілограмів, дев’яносто двох, двісті вісімдесяти п’яти, двомастами

восьмидесятьма трьома, півторасот мішків.

3. Допоможи Змію Гориничу дістатися печери. Казковий персонаж забув

правила відмінювання числівників та не може взяти курс додому. Змій

написав, як дістатися вірної адреси. Знайди помилки та допоможи йому

долетіти.

78

Близько 20 кілометрів летимо до Вогненної ріки, повертаємо праворуч до

Пузатої гори, долаємо відстань в 150 кілометрів, далі ще близько 360 метрів до

густого-прегустого лісу, потім зі швидкістю 90 кілометрів на годину долаємо до

30 кілометрів. Ось ми і вдома!

4. Творче конструювання. З поданими фразеологізмами склади речення.

Визнач, яку синтаксичну роль виконують числівники. Провідміняй 3

числівники на вибір.

У три шиї, сім п’ятниць на тиждень, як п’яте колесо до воза, між двох

вогнів, один в один, намолоти сім мішків гречаної вовни, сльози в три ручаї.

5. Запиши у поданих загадках числівники словами, відгадай загадки.

700 соколят на 1 подушці сплять.

Має шкір 7, витискає сльози всім.

Стоїть при дорозі на 1 нозі, хто її зрушить – плакати мусить.

Що це: 10 пальців, а нігтів немає.

Який годинник показує вірно час лише 2 на добу?

У родині 5 братів. Кожен з них має сестру. Скільки дітей у цій родині?

УЗГОДЖЕННЯ ЧИСЛІВНИКІВ З ІМЕННИКАМИ

Пам’ятай, що числівники керують іменниками або узгоджуються з ними:

1) Числівники два, три, чотири + іменник Н.в. множини: два підручники, три

зернини, чотири ялинки.

Але: два киянина, три громадянина, чотири селянина.

Окрім того, числівники два, три, чотири не поєднують з іменниками:

а) які мають тільки форму множини;

б) четвертої відміни;

в) що не підлягають лічбі (вода, щастя).

79

2) В усіх інших випадках числівники керують іменниками в Р.в. множини:

десять книжок, сім дерев, у тридцятьох учнів, мільйон мешканців, двоє

учнів.

3) Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять

два учні, три тисячі киян, двісті двадцять сім глядачів.

4) Дробові числівники в усіх відмінках потребують від іменника Р.в. однини:

одна друга стадіону, десять сотих гектара, семи цілих двох десятих

кілометра.

5) Числівники півтора, півтори вимагають від іменника Р.в. однини. При

цьому форма півтора сполучується з іменниками чол. роду та сер. роду,

півтори – з іменниками жіночого роду: півтора місяця, півтори доби,

півтора тижня, півтори склянки.

6) У сполученнях на позначення дати (Восьме березня, Перше вересня) при

відмінюванні змінюється тільки перша частина (до Першого вересня,

напередодні Восьмого березня).

Тренувальні вправи.

1. Розкрий дужки, узгоджуючи числівник з іменником. Числа запиши

словами. З трьома на вибір склади речення.

3 (жолудь), 58 (голуб), 23 (стіл), 1/5 (метр), 142 (долар), 12 (місяць), 2

(директор), 32 (клас), 7,5 (тонна), 50 (сніп), 7 (вершник), 104 (вправа), 87

(олівець), 60 (монета).

2. З поданих у дужках слів утвори словосполучення. Обґрунтуй свій вибір.

(Чотири, четвірко, четверо) (високі, високих) (будинки, будинків); (дві, два,

двійко, пара, двоє) (дні, днів); (троє, три, трійко) (хлопці, хлопців); (кілька,

80

кількох) (студенти, студентів); (десять, десятеро, десятка) (тижня,

тижнів).

3. Переклади українською мовою.

Два года; полтора ведра; три этажа; шестьдесят лет; шесть экзаменов; два

рукава; пятеро мальчишек; оба сына; два учителя; семьсот двадцать два

слушателя; триста шестьдесят пять дней; четыре континента; двадцать

четыре часа; семеро козлят.

4. Запиши цифри у словосполученнях словами.

1) Дібратися до 60 кілометра. 2) За 7 замками. 3) Гратися 2 м’ячами. 4) У 50

питаннях

із 75. 5) На 51 маршруті автобуса. 6) Запросити 96 учнів. 7) Користуйтеся 25

джерелами. 8) Залежить від 100 голосів. 9) Містить до 10 інгредієнтів.

ПРАВОПИС ЧИСЛІВНИКІВ ТА ВІДЧИСЛІВНИКОВИХ СЛІВ

У складних числівниках після першої частини (на відміну від російської

мови) м’який знак не пишеться: шістдесят, вісімсот, дев’ятсот.

Складні порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -

мільярдний пишуться разом: стотисячний, п’ятимільйонний,

десятитисячний, шістдесятивосьмимільярдний.

Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й подібні,

пишуться окремо: три з половиною тисячний загін.

Числівники п’ять і більше (крім дев’яносто і сто) на початку складних слів

мають форму родового відмінка та пишуться разом: шістнадцятисерійний,

81

п’ятиповерховий, семиатомний, сімдесятирічний,

двадцятип’ятиквартирний.

Якщо перша частина в складних словах записана цифрою, то вона пишеться

через дефіс: 40-тисячний, 85-річчя, 65-відсотковий, 20-кілограмовий.

Складені числівники пишуться окремо: тисяча триста шістдесят два.

Тренувальні вправи.

1. Запиши словами. З трьома на вибір склади речення.

55-й, 900-й, 15-поверховий, 30-хвилинна, 39-річний, 4-кілометровий, 1941-й, 28-

кадровий.

2. Розкрий дужки.

Шіст/сот, тридцять/вісім, три/ста, один/мільйон/сто/сорок/п’ять, 55/тисячний,

сорок/п’ятий, три/з половиною/тисячна/партія, 21/а, 11/й, 100/мільйонний,

40/тижневий, 6/місячний, трьох/сотий, 150/річний, п’яти/поверховий.

3. Переклади українською мовою. Визнач, де числівник, а де

відчислівникове складне слово.

1)Это было в восьмидесятых годах. 2) К нам приближалась трёхмачтовая яхта. 3)

Сечь состояла из шестидесяти куреней. 4) Перед нами стоял

восьмидесятиэтажный небоскрёб. 5) Задание должно быть выполнено в

десятидневный термин. 6) Нарисуйте шестиугольную фигуру. 7) Проголосовал

стотысячный житель.

4. Склади невеликий твір (мінімум 10 речень) на вільну тему,

використовуючи у ньому правила на правопис числівників та

відчислівникових слів.

82


1. Знайдіть числівник:

А) утрьох;

Б) втретє;

В) третій;

Г) трійка.

2. Укажіть рядок, де правильно вказані розряди числівників за

значенням:

А) власні та загальні;

Б) кількісні та неозначені;

В) прості, складні та складені;

Г) кількісні та порядкові.

3. Укажіть рядок, в якому всі числівники кількісні:

А) сім, десятеро, п’ятий, одна шоста;

Б) сім, семеро, одна сьома, кількадесят;

В) кільканадцять, третій, одинадцятеро, одне;

Г) перший, восьмий, сто дев’ятий, вісімнадцятий.

4. Укажіть правильну форму Ор.в. числівника сто:

А) стами;

Б) стома;

В) ста;

Г) сто.

5. Виберіть рядок, у якому всі числівники повинні писатися окремо:

83

А) сімдесят/шостий, сорок/восьмий, семи/тисячний, одна/сімнадцята;

Б) шести/мільярдний, тисяча/ дев’ятсот, три/четвертих, вісім/ тисяч;

В) тридцять/ вісім, вісімдесят/четвертий, дві/третіх, триста/ вісімдесят;

Г) сімдесят/сьомий, триста/одинадцять, семи/тисячний, сто/двадцять.

6. Виберіть рядок, де в усіх числівниках на місці пропуску потрібно

вставити Ь:

А) шіст…мастами, п’ят…, вісім…, одинадцят…ох;

Б) сімдесят…ома, чотир…ма, тр…охсотий, дев’ят…;

В) дев’ятнадцят…, сім…, вос…меро, сімнадцят…ом;

Г) дванадцят…, чотир…ом, міл…ярдний, тр…ома.

7. Укажіть ряд числівників, кожен з яких пишеться як одне слово:

А) двісті/сьомий, сто/тисячний, три/мільйонний;

Б) півтора/мільйонний, семи/тисячний, п’яти/мільярдний;

В) триста/перший, чотириста/дев’ятий, п’яти/сотий;

Г) сто/сьомий, три/десятий, семи/місячний, сімсот/перший.

8. Оберіть правильну форму Д.в. числівника вісімсот:

А) восьмисот;

Б) вісімстам;

В) восьмистам;

Г) вісьмастами.

9. Оберіть варіант, де правильно узгоджено числівник з іменником:

А) чотири збірники;

Б) чотири збірника;

В) чотири збірників.

10. Знайдіть рядок, який містить тільки порядкові числівники:

84

А) десятий, десятирічний;

Б) стотисячний, семисотий;

В) стоденний, семиповерховий;

Г) двомовний, другий.

11. Знайдіть правильний варіант україномовного перекладу

словосполучення двое суток:

А) двоє діб;

Б) двійко діб;

В) дві доби.

12. Знайдіть варіант з помилкою в написанні числівника:

А) вісімсот, сто вісімнадцять, шістнадцять;

Б) мільйон перший, шістсот, шістьдесят;

В) одна п’ята, кільканадцять, семеро;

Г) дванадцятеро, тридцятьох, трьомастами.

85

ОСОБОВІ ЗАКІНЧЕННЯ ДІЄСЛІВ І ТА ІІ ДІЄВІДМІН

Розрізнити дієвідміни дієслів можна за:

1. Закінченням 3 особи однини і множини:

I дієвідміна — 3 ос. одн. -е(-є): плеще, синіє; 3 ос. мн. -уть(-ють):

плещуть, синіють.

II дієвідміна — 3 ос. одн. -ить(-їть): сидить, біжить; 3 ос. мн. -ать

(-ять): сидять, біжать.

2. Основою неозначеної форми (інфінітива):

І дієвідміна II дієвідміна

1) односкладова основа на голосний:

бити,

лити, вити, гнити.

2) односкладова основа на

приголосний: могти, везти, вести;

3) звукосполучення -оро-, -оло- в

основі:

боротися, колоти, полоти;

4) суфікси -а-, -і-, що не випадають в

особових закінченнях: біліти, читати,

бажати;

5) суфікси -ува-, -ну-: будувати,

кинути,

тиснути;

6) дієслова хотіти, іржати,

ревіти.

1) суфікси -и, -і (-і), що випада-

ють в особових формах: любити,

клеїти, шипіти.

2) суфікс -а- (після шиплячих), що в

особових формах ви-

падає: мовчати, кричати;

3) дієслова: бігти, боятися,

спати, хропіти.

86


1. Прочитайте текст. Визначте за закінченням дієвідміну дієслів. Добе-ріть

заголовок до тексту.

Коляда зачинає зимові хліборобські святки, а кожне з дійств розпочи¬нається

Святим вечором. Основною ритуальною стравою його є кутя.

Першим до столу сідає батько. Перед ним ставлять миску пирогів з горою, а він,

як жрець у храмі Сонця, запитує:

— Діти, ви мене бачите?

— Ні, батьку, не бачимо,— дружно відповідають.

— Як ви мене не бачите зараз, то щоб цілий рік з-за хліба не бачи-ли,—

відказує він, і вся сім'я сідає вечеряти.

Батько першим бере ложку куті з медом, маком, узваром і здоровить усіх:

— Будьмо здорові з Колядою, з ясним-красним Сонцем, з медовою

кутею, з живлющою водою! Хай вони додають нам здоров'я і силу у Ново¬му

Літі! (За В.Мициком).

2. Визначте дієвідміни дієслів. Розкажіть, яким способом ви скориста-

лися. Виділені слова поставте у 2 особі однини.

Гратися, змушувати, колоти, називати, надати, морозити, ненавидіти,

повідомити, дати, їсти, стелити.

3. Знайти орфограму «Букви е, и в особових закінченнях дієслів». Визначити

дієвідміну. Пояснити правопис.

Як хороше мандрувати літом Україною! Проїжджаємо її шляхами і розкриваємо

перед собою все нові й нові обрії. Вони манять і кли¬чуть. Теплий вітер лоскоче

лице. І біжимо ми до степових криниць по¬пити холодної води.

Їдемо з тобою, земле моя, і в серці зріє пісня (За І. Цюпою).

87

4. Продовжити зміст прислів’їв і приказок, дібравши їх продовження з

довідки. Замість крапок поставити пропущені голосні е, и. Пояс¬нити свій

вибір за допомогою правил.

1) Як дбат..м..м, … 2) Тим прихильнішою буде тобі земля, … 3) Яким плугом

ор..т.., … 4) Бит..м..мо того, ... 5) Будуватим..мо — …

Довідка: чим нижче уклон..шся; таким і жать буд..те; хто не пильнує свого; так

і мат..м..м; велику мороку мат..м..мо.

5 Прочитати подані рядки слів. Перевірити правильність написання

особових закінчень у дієсловах. Знайти четверте зайве. Записати пра-

вильний варіант слова.

1. Мовчете, лежите, кажеш, сваришся.

2. Мрієте, аплодуєте, ловете, чистите.

3. Лежиш, мовчиш, славеш, багрієте.

4. Пишите, робите, читаєш, працюємо.

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ

- префіксальний (різати – відрізати, читати – дочитати, мити – змити);

- суфіксальний ( учитель – учителювати, кислий – киснути);

- префіксально – суфіксальний (кращий – покращувати, співати –

приспівувати).

С п о с т е р е ж е н н я н а д м о в о ю:

88

Синій – синіти, малювання – малювати, білий – біліти, плавання – плавати,

зелений – зеленіти, мовчання – мовчати, червоний – червоніти, креслення –

креслити.


1. Визначити способи творення поданих дієслів, виділити твірну

основу:

Борознити, бракувати, відказати, відмежувати, тикати, днювати,

командувати, покашлювати, радіти, мукати, почувати, звузити, мекати,

обнародувати, подвоювати, полонити, світати, зоріти, тьохкати, викати,

прославитися, перестукуватися, ахати, гукати, почервоніти.

2. Від наведених дієслів утворіть за допомогою префіксів дієслова з

іншим значенням:

Робити, нести, сіяти, летіти, косити, кувати, рости, вести, кинути, рубати,

копати, казати.

3. Від наведених іменників і прикметників утворіть дієслова

суфіксальним способом:

а) адреса, голос, товариш, учитель, телеграф, сідло, весло, зима, ніч, сіль, лист,

салют;

б) зелений, синій, червоний, молодий, мужній, добрий, товстий, повний, дешевий,

густий.

4. Від наведених слів утворіть дієслова префіксально – суфіксальним

способом:

Здоров’я, закон, вода, вузький, повний, звук, десятеро.

89

5. Замініть словосполучення одним дієсловом:

Послати телеграму, пояснити всі деталі, зробити операцію, замінити

фізичну працю машинами, посіяти заново, виорати заново, часто

повторювати вигуки ой, гей.

ФОРМИ ДІЄСЛОВА

Назва форми Загальне значення Питання Приклади

Неозначена

форма

дія, стан або процес

поза часом, способом,

числом, особою

Що робити?

Що зробити?

Малювати,

записати

Особове

дієслово

дія, стан предмета Що роблю? Що

зроблю? Що робив?

Що буду робити?

Малюю,

запишу,

малював, буду

писати

Дієприкметник ознака предмета за

дією

Який? Яка? Яке?

Які?

Намальований,

записана

Безособова

форма на –но,

-то

дія, яку сприймаємо

як результат

Що зроблено? Намальовано,

записано

Дієприслівник додаткова дія, ознака,

обставина дії

Що роблячи?

Що зробивши?

Малюючи,

записавши


1. Переписати речення, знайти дієприслівники, звернути увагу і пояснити

розділові знаки:

У небі співали жайворонки, перебираючи крильцями нитки золотого

90

проміння. Нарядні верби, зазираючи в дзеркальну гладь води, відбивалися в ній

кожним листочком. Пишно палає сонце на небі, піднявшись високо по

пречистому, темно-голубому зводі.

2. Переписати, розкриваючи дужки (від дієслів, що в дужках, утворити

дієприкметники і поставити їх у потрібному роді, числі,відмінку):

Від землі йде духмяний аромат (зів’янути) трав. Попадало додолу покручене,

(зчорніти) листя. На (скосити) нивах жовтіла (прошити) срібним павутинням

стерня.

3. Записати речення, замінивши дієприкметники безособовою формою на

–но, - то:

Стіл застелений полотняною скатертиною. Долівка потрушена зеленою

травою. Корабель спущений на воду. Робота закінчена.

Звернувши увагу на виділені слова, зроби узагальнення вивченого:

Пахло васильками, натиканими за сволок, і татарським зіллям, розкиданим на

чисто вимитій підлозі. Розпластавши білосніжні крила, чайки ширяли по

орлиному, описуючи кола. Останній екзамен складено, школу закінчено.

ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ

Однина Множина

І ос. Берімо(ся), зітрімо, розвіймо

ІІ ос. Бери(ся), зітри, розвій Беріть(ся), зітріть, розвійте

91

- закінчення –и, -імо, -іть (іте) – у дієсловах з наголошеним закінченням

(роби, робімо, робіть) або основа яких закінчується збігом двох приголосних

(провітри, провітрімо, провітріть);

- в інших випадках дієслова ІІ ос. однини у формі наказ. способу мають

чисту основу: кинь, малюй, дозволь, маж;

- форма ІІІ ос. дієслів наказового способу твориться сполученням часток

хай, нехай і дієслова у формі теп. або майб. часу: хай бере, хай беруть, нехай

повернеться, хай повернуться.

1. Поставте дієслова в усіх можливих формах наказового способу і запишіть

їх:

Любити, розказувати, розказати, провітрити, їсти, сісти, лягти, перевірити.

2. Перепишіть, на місці крапок уставляючи, де потрібно, м'який знак:

І. 1. Облиш.. забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш.. усі хиби і

підіймайся! 2. Ви ідіт.. все далі й далі та глядіт.. пряму дорогу 3. Ступай

упевнено, не бійся, відважним буд.., несхитним буд.. 4. Нехай гнеться лоза, а ти,

дубе, кріпис.., ти рости та рости, не хилис.., не кривис..! 5. Кажу йому: «Заход..

мерщій!» 6. Кажу собі: «Не вір.. неправді!» 7. Попри хмари-чвари, попри сірі

будні, ти кладеш.. на душу гарне слово «Буд..мо!»

II. 1. У чужий черевик ноги не сун..! 2. Не ліз.., куди твоя голова не лізе. 3. За грубе

слово не серд..ся, на ласкаве не здавайся. 4. Од ледачого поли вріж.. та тікай. 5.

Не мил..ся, бо голитися не будеш.. . 6. Посид.., Уляно, бо ще рано. 7. Їж..,

Мартине, мати ще підкине. 8. Коли не коваль, то й рук не поган.. . 9. Ріж..

мене до подушки вареником! 10. Вір.. своїм очам, а не чужим речам. 11. Бабиних

груш не руш..! 12. Удар.. лихом об землю!

3. Творча робота

Подані дієслова записати в усіх формах наказового способу. Пояснити

наявність або відсутність м’якого знака. З виділеними дієсловами скласти

три спонукальні речення-заклики :

92

Учити, уміти, сказати, писати, затямити, облишити, читати.

4. Відновлення — творче конструювання

Записати зразки усної народної творчості, розташовуючи в логічній

послідовності подані слова і ставлячи їх у потрібній формі. Виділені слова

записати у формі наказового способу.

1) Чужий, розум, учитися, але, свій, не, губити. 2) Бути, здоровень¬кі, себе,

хвалити, не, інший, не, гудити. 3) Читати, книга, розум, на¬бувати. 4) Вірити,

більше, очі, свої, ніж, чужий, речам (мові). 5) Зна¬йти — скакати не, згубити —

плакати, не (Нар. творчість).

5. Лексична п’ятихвилинка

Подані дієслова поставити у формі другої особи однини наказового

способу. Дібрати до них антоніми.

Зразок. Уходити — уходь (приходь).

Згадувати, будувати, вносити, звикати, байдикувати, крутити.

6. Орфографічний практикум: записати дієслова. пояснити вживання

орфограм, які зустрілися в диктанті:

Беріть, злазьте, плачте, голублю, здобуватимемо, сиплеш, бережеш, крикнете,

хай зроблять, хочеш, стоятимете, гляньте, ходімо, сміймося, нехай цвіте,

шукай.

93


1. Укажіть рядок, в якому всі слова – дієслова:

а) бігаємо, читати, стрибки, малювати;

б) біг, стрибати, малюнок, читання;

в) бігати, читаємо, малюватиме, читатиме;

г) читання, радіти, радість, малювати.

2. Укажіть рядок, в якому всі дієслова записані в неозначеній формі:

а) робити, сидить, писали, читала;

б) світає, співають, говориш, світить;

в) писати, читати, горіти, малювати;

г) дивитися, розмовляти, писав, слухає.

3. Укажіть рядок, в якому всі дієслова наказового способу:

а) ходи, мріятиму, учили б, довелося;

б) порадь, покладу, казала б, встанемо;

в) лети, відчинімо, встаньте, слухай;

г) їж, запитав би, покладу, працював би.

4. Укажіть рядок, в якому всі дієслова І дієвідміни:

а) говорити, ходити, кричати, стати;

б) вчити, малювати, працювати, спати;

в) бігти, сидіти, любити, боротися;

г) мати, везти, казати, іти.

5. Укажіть речення, в якому вжито безособове дієслово:

а) Уранці добре працюється.

94

б) Дитя було добре і лагідне.

в) Дме сильний вітер.

г) Він не має зошита і ручки.

6. Укажіть ряд дієслів із закінченням –ете:

а) прибуд.., змел.., підмет.., колиш..;

б) знайд.., прибуд.., розірв.., закле..;

в) переглян.., вимет.., полегш.., почист..;

г) довар.., дмухн.., впевн.., закопт.. .

7. Укажіть рядок, в якому всі дієслова ІІ дієвідміни:

а) писати, гратися, дивитися, різати;

б) купити, бачити, стояти, садити;

в) думати, спостерігати, гадати, лежати;

г) сидіти, летіти, грати, думати.

8. Укажіть рядок, в якому всі слова дієприкметники:

а) заговорити, улюблений, сміливий;

б) розгорнутий, записаний, розквітлий;

в) мальовничий, стиглий, певний;

г) замислившись, опалий, найлютіший.

9. Укажіть, де правильно наведено визначення дієприкметника:

а) це самостійна частина мови, що означає стан дії;

б) це особова форма дієслова, що означає дію;

в) це особлива форма дієслова, що вказує на ознаку предмета за дією;

г) це особова форма дієслова, що вказує на ознаку дії.

10. Укажіть, від якого слова можна утворити безособову форму на –но, -

то:

а) палаючий; б) опале; в) побитий; г) квітучий.

95

11. Знайдіть помилку в написанні слова:

а) пишемо; б) кричемо; в) говоримо; г) любимо.

12. Укажи дієслово, утворене префіксальним способом:

а) пробігти; б) згустити; в) подвоїти; г) приземлитися.

96

97

СИНТАКСИС

Складне речення — це речення, яке має дві або більше граматичних

основ, тобто складається з двох або більше простих речень, об’єднаних в одне

ціле за змістом і граматично.

ВИДИ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ

Сполучникові

Безсполучникові

складносурядні

Ще над Дніпром

клубочиться задуха, і

пахне степом сизий

деревій.(Л.Костенко.)

складнопідрядні

Щасливий тим, що

живу тобою,

Вітчизно рідна.

(М.Сингаївський.)

з однорідними

частинами,які не

підпорядковуються

одна одній

З тітки полум’я сон

злизало,

Тітка гладить

рукою глек,

Теплий ватяник

зав’язала

На застуджений

свій поперек.

(В.Симоненко.)

з неоднорідними

частинами, з

яких одна

підпорядковуєтьс

я іншій

Не забувайте

незабутнє, воно

вже інеєм

взялось.

(Л.Костенко.)

Будова

[…], і […].?!

[…] - і […].?!

[…], який ( … ) .?!

[…], ( що …) .?!

[…], […].?!

[…]; […].?!

[…]- […].?!

[…]: […], […], […] .?!

98

Засоби зв’язку простих речень у складному

за змістом;

за допомогою

сурядних

сполучників;

за допомогою

інтонації


за

допомогою

підрядних

сполучників,

сполучних

слів;

за

допомогою

інтонації


лише за допомогою інтонації

Складносурядне речення (ССР) — складне речення, в якому

прості речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядними сполучниками:

єднальні протиставні розділові

і, й, та (в значенні і),

ні.. ні, ані... ані,

можуть виражати

такі відносини, як:

одночасність,

послідовність або

причинно-

наслідкова

залежність якихось

дій, певних явищ,

а, але, а там, а потім,

зате, проте, однак

виражають:

зіставлення,

виключення чи

протиставлення яких-

небудь дій, подій,

явищ, станів

Поганий на вроду, та

гарний на

або, чи, хоч,то..то, не то..не то,

хоч..хоч,

або…абоможевиражатися:

взаємовиключеннячичергування

будь-якихдій, подій, явищ, станів

Чи то так сонечко сіяло, чи так

мені чого було,-мені так любо,

любо стало…(Т.Шевченко.)

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA

99

подій або якихсь

станів

Уже давно стояла

ніч над землею, і зорі

виблискували з

ясного неба.(Панас

Мирний.)

вдачу.(Нар.тв.)

Розділові знаки в складносурядному реченні

Кома ставиться в переважній

більшості випадків.

Шумлять міста, і сонце знов і знов

встає для нас встає за

даллю…(В.Сосюра.)

Кома не ставиться перед

одиничними сполучниками і,й, та,

коли в першому простому реченні є

спільний член речення або

повнозначне слово для другого

речення.

Тоді я звертався до них і ми

перекидалися словами .(М.Хвильовий.)

Кома не ставиться перед

одиничними сполучниками і, й, та

(в знач. і ), або, чи (в знач.або),

якщо складне речення питальне,

спонукальне чи окличне.

Коливідбудуться батьківські збори і

хто їх буде проводити?

100

Тире ставиться (зрідка), коли

сурядні речення виражають швидку

або несподівану зміну подій або

різке протиставлення.

Розпустилися ліси – і дорога ясніше

замерехтіла зерном

піску.(М.Стельмах.)

Крапка з комою ставиться між

ускладненими або далекими за

змістом частинами.

Встала й весна, чорну землю сонну

розбудила, уквітчала її рястом,

барвінком укрила; і на полі

жайворонок, соловейко в гаї, убрану

весною,вранцізустрічає.(Т.Шевченко.)


1. Перекласти речення, поставити розділові знаки.

Не то дым шёл от костра не то туман поднимался над болотом. Ни облаков

на небе не видать ни звука на земле не слышно в предутреннюю пору. Всё

притихло в ожидании грозы и только изредка налетал ветер.

Виконати синтаксичний розбір двох речень.

2. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Довести, що

речення є складносурядними. Визначити, до яких розрядів належать

сполучники, якими з'єднано частини речень.

Відшуміло вже літо, і осінь прийшла (Г. Хорташко). 2. Або гори Карпати

сповиті в синяві мряки, або непроглядні густі праліси синіють здалека (О.

Кобилянська). 3.Сузір'я бігли за Чумацьким Возом, а ми пливли в чудацькому

човні (В. Стус). 4.В полі коли-не-коли сюркне цвіркун або здалека донесеться крик

101

перепела (Панас Мирний). 5.Дороги розмиті, і чується крик журавлиний (Л.

Костенко). 6.Росинка заблукає в павутинці, й сивішатиме небо що не день, а літо

з осінню, лишившись наодинці, довірливу розмову поведе (С. Тихол

102


1. Складносурядними називається таке складне сполучникове речення:

а) яке складається с двох або більше простих речень, кожне з яких ускладнене

звертанням, вставними словами;

б)яке складається з двох або кількох синтаксично рівноправних речень;

в) яке складається з головного і залежного речень.

2. Кома не ставиться між частинами такого складносурядного речення:

а) Жасмин цвіте і трави косять і сіно пахне і п'янить.

б) Іще не виплакалось небо а вже співають солов'ї .

в) Потім промінь залетить і потоки тепла.

3. Якщо частини складносурядного речення поширені або далекі за змістом,

між ними ставиться:

а) крапка з комою;

б) тире

в)кома.

4.Між частинами складносурядного речення перед єднальними

сполучниками і, й, та кома:

а) може ставитись або не ставитись залежно від інтонації;

б) ставиться, якщо є спільний для обох частин другорядний член;

в) не ставиться, якщо є спільний для обох частин другорядний член.

5.Укажіть речення, одна з частин якого - неповне речення:

а) Сонце вже сховалось, а зі сходу наповзають сутінки.

б) Перед ним відслонилося море,і було воно повне німого руху.

в)Уже одних колядників забрали війни, а других - сира земля.

6. Укажіть правильне твердження:

а) А зійдеш на пагорб - і перед тобою вдалині блакитніє оте високе,вершечок мрії

дитячої. Це просте речення з однорідними присудками.

б) Вітер промовчав, улігся і надріччя взялося сивиною.

103

в) Цілий вечір буря шаленіла, а вночі зима вляглася біла. Це складносурядне

речення з протиставними відношеннями.

7. Укажіть складносурядне речення:

а)Сиджу і слухаю, як народжується вітер.

б)І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незнайомого

берега отих, наче зі срібла вилитих лебедів, подивитись на їхні співучі крила.

в)І на тих високих пам'ятниках спочивають не тільки запізнілі перелітні птахи,а й,

здається, в надвечірніх сутінках дрімають обважнілі хмари.

8. Укажіть складносурядне єднальне речення:

а) Мине час, і піде вода аж за Перекоп.

б) На грядках червоно виблискують скиби, а в борознах біліє опалий цвіт.

в) Город копати було ще рано, але Миколка наточив рашпілем лопату, набив на

граблі нового держака ті й пішов загрібати під яблунями листя.

9. Укажіть складносурядне розділове речення:

а) Птахи по надбережжю гуртуються відлітали у вирій, а деякі вже й рушили.

б) Там тільки павуки та обламані щогли, та пухлинами повидувались від вибухів

сталева палуба.

в) Де-не-де вирв синіє безводний полин чи кущиться пахучий чебрець.

10. Укажіть складносурядне протиставне речення:

а) Якась вона добре була в той день, і її доброта проглядала чи не в кожному

слові.

б) Огонь пішов по жилах хлопця, і він ясно одчув у собі, ніби од сну пробудивсь,

одчув творця, художника.

в) Соснове гілля пошпигувало голками в щоки й крізь одяг чіпало вологу

лоскотну павутину на лоб, на вуха, на щоки, а плечі холодила роса.

11. Укажіть складносурядне речення, між частинами якого не ставиться

кома(окремі розділові знаки пропущено):

а) Срібно-холодні роси слалися і дикі кози, стрункі й полохливі, виходили пастись

на полянку.

104

б) Над річко прошелестіла гайвороняча зграя і знову стала чути густе комарине

гудіння

в) Яблука, налиті холодним соком, світяться і їх видно з далеку.

12. Укажіть речення, у якому правильно розставлено розділові знаки (окремі

розділові знаки пропущено):

а) Небо над степом чисте і літак,як рибина пішов угору, крізь прозору океанну

блакить.

б)Палить сонце, і весь простір завуальовано інеєм.

в)Жартує Василинка і Ліні навіть у тутешньому жарті чується атмосфера життя

своєрідного, їй не доступного.

105

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Складнопідрядне речення (СПР)- складне речення, у якому одне просте

речення за змістом і грамматично залежить від іншого та з'єднується з ним за

допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

(Де господар добре робить, там і поле буйно родить (Нар.тв.)).

Підрядні сполучники не бувають членами речення.

За будовою сполучники підрядності:

прості складені

що, як, щоб, якщо, якби, хоч, ніж, мов,

чи

через те що, тому що, у зв'язку з тимщо,

незважаючина тещо

Сполучні слова ― це повнозначні слова; вони, на відміну від сполучників, є

членами речення.

У ролі сполучних слів виступають відносні займенники та прислівники хто, що,

який, чий, котрий, де, куди, звідки, як, чому, коли

Хто думає, той і розум має (Нар. тв.).

Різниця між сполучниками та сполучними:

1) сполучники не відповідають на питання, а сполучні слова відповідають;

2) підрядне речення зі сполучним словом можна перетворити на питальне

речення, а зі сполучником–не можна.

Сталося щось таке, чого не могло статися. Чого не могло статися?

http://www.zhu.edu.ua/mk_school/mod/page/view.php?id=2369

106

3) сполучник можна замінити лише сполучником, а сполучне слово –тільки іншим

сполучним словом.

Складнопідрядне речення

з одним підрядним: з кількома підрядними:

з’ясувальні

означальні

обставинні

з послідовною підрядністю

з однорідною підрядністю

з неоднорідною підрядністю

з мішаною підрядністю

Типи складнопідрядних речень

Тип

підрядного

речення

Питання / сполучники чи

сполучні слова Приклад

означальне

який? яка? яке? які? Життя — це оббирання з

реп 'яхів, що пазурами

уп'ялися в душу (Л.

Костенко).

спол.: що, щоб, ніби;

спол. сл.: який, ний, котрий, що,

де, куди, звідки

з'ясувальне

хто? що? кого? чого? Не можна допустити,

щоб людиною керував

страх (О. Гончар).

спол.: що, як, щоб, мов, ніби, наче,

аби, якби, коли, поки, доки,

107

чи спол. сл.: який, чий, котрий,

що, де, куди, звідки, як, чому

обставинне

місця

де? куди ? звідки ? Тепер я скрізь, де світло і

любов (П. Филинович). спол. сл.: де, куди, звідки


часу

коли? як довго? доки? з яких пір?

Доки сонце зійде, роса очі

виїсть (Нар. тв.).

спол.: як, після того як, відколи,

відтоді як, з тих пір як

спол. сл.: коли, поки, доки


способу дії,

міри і

ступеня

як?яким способом?якою мірою?

наскільки? Сердега так перелякався,

що аж тремтить

(Л.Глібов). спол.: що, чим...тим, аж, що аж

спол. сл.: як, скільки, наскільки


порівняльне

як? Зацвіла в долині червона

калина, ніби засміялась

дівчина-дитина (Т.

Шевченко).

спол.: як, ніби, наче, мовби

спол. сл.: як


умови

за якої умови? Якби ви вчились так, як

треба, то й мудрість би

була своя (Т. Шевченко). спол.: якщо, коли, якби, як, раз,аби


причини

чому? через що? з якої причини?

Нам з тобою, видно, по

дорозі, бо ігили й нікуди не

прийшли (Л. Костенко).

спол.: бо, що, оскільки, адже,

тому що, через те що, внаслідок

того що, у зв 'язку з тим що

108


мети

з якою метою? навіщо? для чого? Пішла вночі до ворожки,

щоб поворожити (Т.

Шевченко).

спол.: щоб, аби, для того щоб, з

тим щоб


допустове

незважаючи на що? Хоч не рідний cuн Ярема, а

щира дитина (Т.

Шевченко).

спол.: хоч, хай, незважаючи на те

що, дарма що


наслідку

умовно можна поставити

питання і що ж? і який наслідок?

Теплий туман наливав

балку по самі вінця, так

що дерева потопали в

ньому (М. Коцюбинський). спол.: так що

Зауважте! У підрядних обставинних наслідку кома ставиться перед

сполучником так що. Якщо кому поставити перед що, то утвориться підрядне

міри і ступеня: Теплий туман наливав балку по самі вінця так, що дерева

потопали в ньому.

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА ПІДРЯДНИМИ

Розрізняють багатокомпонентні складнопідрядні речення за такими типами

підрядності

1.

Однорідна

підрядність

2. Послідовна

підрядність 3.Неоднорідна підрядність

4. Мішана

підрядність

Однакові за Перша підрядна Кілька однакових за Поєднуються

109

значенням

підрядні

частини

стосуються

одного й

того самого

члена

головного

речення чи

всієї

головної

частини.

частина залежить

від головної, друга

– від першої

підрядної частини,

третя від другої

тощо.

значенням підрядних частин

стосується різних членів

головного речення;

Кілька різних за значенням

підрядних частин по –

різному стосуються

головної частини: одна

пояснює котрийсь із членів

головної частини , а друга –

головне речення загалом.

різні типи

підрядності.


1. У степу було тихо. Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом сріблилася

важка обвішана разочками роси павутина. Вдалині між телеграфними стовпами

і некрутими пагорбами мріяли рожеві мов спалахи багать крейдяні гори. Десь

там біля тих гір чув од людей Климко було велике місто Слов’янськ а поміж

горами просто на землі лежала брилами сіль бери скільки здумаєш. І ще чував

Климко що за склянку солі можна виміняти всякого добра мисочку чи й дві

кукурудзи відерце картоплі чи й хліба справжнього.

Климко йшов босий у куцих штанчатах старій матросці що була колись

голубою а тепер стала сіра ще в дядьковій Кириловій діжурці. Пахла діжурка

паровозом.

Завдання

1. Записати текст, поставити розділові знаки.

2. В одному з речень є двокрапка. Письмово пояснити цю пунктограму.

110

3. Визначити уточнюючі члени речення.

4. Визначити складнопідрядні речення, накреслити їх схеми.

5. Виконати синтаксичний розбір другого речення.

111


1. Укажіть складнопідрядне речення.

а) То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний.

б) Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі, бо ранок теж був

тихий та безвітряний і обіцяв сонячний жаркий день.

в) Все спить, однак вже я не сплю.

2. Укажіть складнопідрядне речення, в якому виділено головну частину.

а) Я люблю, як, буває, осінню пахне яблуками у хаті.

б) Коли б у людства не було фантазій, було б стократ на світі важче жить.

в) Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.

3. Укажіть складнопідрядне речення, в яких засобом зв’язку є

сполучне слово.

а) Хвиля теплого повітря, що накотилася вранці на ці землі, майже

повністю з’їла сніг, повернувши берегам їхню останню сонливість.

б) Нас дуже часто вабить туди, де небезпечно.

в) Дарма що сніг хрумкотить під ногами, але весна своє бере.

4.Укажіть складнопідрядне означальне речення.

а) Серед великої тиші чулось тільки, як шелестіли листочки.

б) Вірилось, що бажання вже стає дійсністю.

в) Ніч підіймалася з чорних глибин моря, тікаючи від сонця, яке туди

потонуло.

5. Укажіть складнопідрядне з’ясувальне речення.

а) Єсть такі на світі речі, від яких душа сія.

б) Благословенна тиша стояла над волошковим засніженим світом,

112

що на невидимих решетах пересівав сяйво і під темінь.

в) Люблю, як поїзд вирина із лісу жовтого, але іще густого.

6. Укажіть випадок, де правильно визначений тип складнопідрядного

речення.

а) Соняшники високо піднімали свої жовті голови, щоб погрітися на

сонці. – підрядне мети.

б) На небі збиралися великі хмари, так що можна було сподіватися

дощу. – означальне.

в) Де творчості немає, там і життя нема. – підрядне способу дії.

7. Укажіть складнопідрядне речення, в якому правильно розставлено

розділові знаки.

а) Не боїться любов розлуки, не дається печалі в руки, синім зором зорить у далі,

хоч за це й не дають медалі.

б) Ну звичайно заснути не можна мені, бо ти візьмеш і прийдеш до

мене вві сні.

в) Хотілось упасти на зелений килим, і вічно слухати, як срібно

журиться сопрано в левадах.

8.Укажіть складнопідрядне речення з різними видами підрядних частин.

а) Навіть далекий вогник на хуторі біля містка теж здається мені зорею,

що стала в чиємусь вікні, щоб радісніше жилося добрим людям.

б) Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, щоб вільно по світі

літати, щоб вітер розносив луну.

в) Помиляється той, хто гадає, що з одержанням свідоцтва чи диплома

закінчується період навчання.

9. Позначте складнопідрядне речення з однорідною підрядністю.

а) Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, щоб вільно по світі


б) Навіть далекий вогник на хуторі біля містка теж здається мені зорею,

113

що стала в чиємусь вікні, щоб радісніше жилося добрим людям.

в) Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок,

що зветься Слово, в ріку несмертного життя.

10. Позначте складнопідрядне речення з неоднорідною підрядністю.

а) Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, щоб вільно по світі


б) Добре знати зимою, що знов навесні ти побачиш обличчя трав, які

повмирали під саваном білих снігів.

в) Коли до тебе прилечу, засяє в сонці все навкруг, як після теплого

дощу в росі важкій зелений луг.

11. Доповніть просте речення можливими видами підрядних частин.

Укажіть вид утворених складнопідрядних речень.

Зелений острів заквітчався жовтими квітками.

114

115

ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Теми творів

1. «Як я розумію своє місце в житті».

2. «Щастя. Яке воно?».

3. «Яку людину я вважаю справді щасливою?».

4. «Без мрії не можна жити».

5. «Я вірю, що моє завтра буде прекрасним».

6. «Лиш боротись - значить жить…».

7. «Краса людини – в праці».

Зразок написання твору з теми

«У праці, тільки в праці справжнє щастя»

План

І. Справжнє щастя – це щастя повноцінного життя.

ІІ. Творча, самовіддана праця – основа людського щастя.

1.Вплив праці на формування людини.

2. «У щастя людського два рівних є крила…» (М. Рильський).

3. «Труд переростає у красу…» (П. Тичина).

4. Краса людини – в праці.

ІІІ. Ми – активні будівники майбутнього Україні.

Старовинна мудрість говорить, що людина – творець свого щастя. З цим, мабуть,

треба погодитись, тому що справжнє щастя – це передусім вміння прекрасно

любити життя і людей. Щастя – це горде відчуття своєї вагомості в суспільстві,

але, мабуть, чи не найважливіше – це вміння віддавати всі свої сили, своє душевне

тепло, полум’я свого серця служінню людям. І саме така самовідданість,

народжена високим гуманізмом, і робить людину щасливою. І все ж таки, де

криється коріння справжнього щастя? Відповідь може бути одна: в праці.

116

У свій час великий педагог А. С. Макаренко правильно говорив про важливість

трудового виховання. Згадати хоча б його «безнадійних» вихованців, які вже

встигли побувати на «дні» суспільного життя. Здавалось, ніхто і ніщо не

спроможний очистити їхні душі від бруду. Але благородні вчинки і безкорислива

праця дали змогу радісно забриніти струнами у їхніх душах, повернути їх у русло

чесного життя.

Саме праця забезпечила їм щастя повноцінного життя.

У наш час праця інтенсивно переростає у творчість.

Саме ця думка, доведена самим життям, оригінально зазвучала в поетичній

творчості М. Рильського (збірка «Троянди й виноград»). Автор впевнено

говорить:

У щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград, красиве й корисне.

У цих нібито й простих словах криється глибокий філософський зміст. І

дійсно, тільки в процесі чесної безкорисливої праці людина по-справжньому

здатна зрозуміти красу життя, велич людського існування. Лише тоді вона зможе

повністю оцінити все те прогресивне, що створило людство в ході свого розвитку,

ввійти в чарівний світ прекрасного, збагативши свою душу неоціненним скарбом.

А з другого боку, саме це усвідомлення своєї повноцінності, збагаченості робить

людську працю творчою і чимось наближає до мистецтва.

Відомі висловлення О. Довженка: «Прекрасна людина в бою за Батьківщину.

Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді».

І ця глибока думка переконливо розкрита автором у його безсмертній «Поемі про

море», де показано красу людини в праці. Глибоко філософськими словами

закінчується цей твір: «Любіть землю! Любіть працю на землі, бо не буде щастя

нам і дітям нашим ні на якій планеті».

Звеличити, збагатити людину, зробити її життя справді повноцінним і

багатогранним може лише всесильна любов до інших людей. Такі високогуманні

погляди і поривання здатна дарувати людині творча праця, націлена на

перетворення світу, праця в ім’я розквіту людей на землі.

117

ЗРАЗКИ УЧНІВСЬКИХ ТВОРІВ

Який ти, мій сучаснику?

Одного вечора мені довелось проходити повз завод. Мою увагу привернула група

хлопців, які йшли вулицею. Фальшиво бренькала гітара, слух різали пісеньки на

англійський лад. Їх зовнішній вигляд був не кращий: витерті в латках джинси,

розхристані сорочки, в зубах диміли цигарки і, звичайно, спадало волосся до плеч.

Вони були напідпитку, тому перехожі намагалися обманути їх. Хлопці пройшли.

Але ще довго бренькала гітара і звучало п’яне «Ай лав ю…»

Мені стало соромно за них. Невже вони мої сучасники? Ні, це не так. І ніби на

підтвердження моїх думок я побачила зовсім іншу картину.

Закінчилася зміна. З воріт виходили робітники. Серед низ були літні чоловіки і

жінки, а також багато молоді. Оль на вулицю весело зграйкою випурхнули

дівчата, напевне, токарі, слюсарі, фрезерувальниці. Я їх не знала, але відразу

відчула до них приязнь. Дівчата йшли у робочих комбінезонах, що робили їх

стрункішими, з модними, але охайними зачісками. Між ними точилася жвава

розмова: хто говорив про наступні комсомольські збори, хто про виконання

плану, а деякі домовлялись, як провести вечір. Від них віяло юністю, щастям.

А за дівчатами х воріт прохідної вийшли хлопці. Чулися жарти, сміх. Я подумки

заздрила їм, такі вони були радісні і веселі. І здалося, що світ покращав, і я по-

новому дивилась на завод, на вулицю…

Щастя. Яке воно?

Щастя… У кожної людини воно різне. У мене теж є свій ідеал щастя. Мені

хочеться жити відкрито, не ховаючись, не тікаючи від труднощів… Я не розумію

й ніколи не зрозумію людей, що завжди йдуть на компроміси. Вони хочуть одного

– спокійного життя для себе… На мою думку, найбільше щастя – відчувати, що ті

потрібен людям. Я впевнена, що зумію саме так прожити своє життя, бо мрію

стати справжньою людиною в широкому розумінні цього слова.

118

Зберегти мир на всій планеті – найголовніше завдання, яке стоїть перед

людством.

Ми скоро вирушимо в життя. Те життя, якого так довго чекали в школі. Яким

воно буде, залежить від нас з тобою. Від того, яку позицію займемо в житті.

Можна прожити спокійно, не марити романтикою новобудов, не витрачати

даремно сил у щоденній праці, а можна жити по-справжньому, у творчому

неспокої.

Щоб жити чесно, потрібно горіти яскравим полум’ям, щоб дати людям світло і

тепло. Полум’я своїх сердець, силу молодих рук, свою молодість, все найдорожче,

що є в людині, ми віддаємо тобі, Батьківщино!

НАПИСАННЯ ЕСЕ

Останнім часом у шкільній практиці став дуже популярним твір -роздум у

жанрі есе.

Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) – прозаїчне висловлювання

невеликого об’єму та вільної композиції, що виражає індивідуальні враження та

міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на

вичерпну відповідь.

Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути

суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати

спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може

бути і небезпечним – уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт,

що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.

Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесьу тому, що вам є що

сказати.

Стиль есе вирізняється:

– афористичністю;

119

– образністю;

– парадоксальністю.

Для есе характернее використання численних засобів художньої иразності:

– символи;

– метафори;

– порівняння;

– алегоричні і притчові образи.

Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно:

– використовувати всілякі асоціації;

– проводити паралелі;

– добирати аналогії.

Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:

– непередбачувані (парадоксальні) висновки;

– несподівані повороти;

– цікаві зчеплення.

Мовна будова есе – це динамічне чергування полемічних висловів, питань,

проблем, використання розмовної інтонації і лексики.

Прийомів для написання успішного есе існує багато. Наводимо деякі з них.

• Ефектний початок – вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для

себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.

1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань:

хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві

зрозуміти, чого йому очікувати.

2. Несподіваний– це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований

або шокований.

3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі.

Цей підхід зручний для коротких есе.

4. Авторитарний – пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити

враження в упевненості автора тільки в собі.

5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у

120

творі.

6. Цитатний – вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не

рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).

7. Діалоговий – з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника

діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.

• Хронологія есе – послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може

вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все,

що відбувалося в певний період.

• Оповідання — дія або історія, щотриває до самого кінця есе, в якій

підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе.

• Опис – характерною рисою такого есе є яскрава образністьтвору, що

підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час

під враженням.

• Порівняння – в основному цей прийом використовується щодо питання, за

яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.

• Фінальні компоненти – останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку

і залишити в пам’яті читача яскравий слід.

Приклад твору-есе публіцистичного характеру

Я – українець

Слова українського гімну давно запали в душу і були вивчені за власним

вибором у підлітковому віці. Мені подобаються вишиванки, я люблю їх вдягати –

це гарний і рідний мен іодяг. Українські майстрині вміють робити з вишиванок

справжні витвори мистецтва. До мого раціону входить багато різних страв, серед

яких має місце і сало, хоча найбільша перевага віддається його копченому

різновиду. Із великим задоволенням танцюю гопак – чудовий, жвавий, енергійний

і запальний танець, який приносить багато приємних емоцій. З Дніпром пов’язує

121

багато спогадів, але перепливати його спадало на думку лише у

найекстримальніших фантазіях. Мій «Кобзар» лежить на тумбочці під рукою.

Коли я шукаю розради для душі чи відповідей на складні питання, то перечитую

емоційні мудрі слова Шевченка. Рушники, що залишились від бабусі, приємно

милують око. Я – українець?

У випадку поранення з моїх судин струменить кров червоного кольору. Але

прапор моєї держави має блакитно-жовте (або синьо-жовте за Конституцією)

забарвлення, як і його маленькі копії, що супроводжують мене на життєвих

шляхах. Я рідко відмінюю слова «пальто» та «кіно», але якщо вони органічно

увіллються в новий правопис, то вживатиму частіше.

Важливі у моєму житті слова говорились різними мовами, але переважно

українською. Я – українець?

У дитинстві мені подобалось спостерігати за грою київського «Динамо», і хоч

зараз інтерес не той, але це теж певний репрезентант України. Коли дивлюся бої

Кличків, крім споглядання спортивної майстерності, приємно, що на престижних

світових боксерських аренах здіймається наш прапор. Я байдуже ставлюся до

Клочкової, але завдяки їй Україну також знають у світі. Мені не доводилось

літати літаками західного виробництва, проте з Ту-154 наша земля виглядає

незгірш, як з «Боїнга». У мене не стояла можливість вибору різних громадянств,

але, незважаючи на це, я практично не уявляю іншого місця свого постійного

проживання, окрім як України. Я буду жити там, де мені зручно, і там, де

дозволять обставини, але це місце немислиме без українських просторів. Я –

українець.

Тут ще земля не охолола від дурості, совковості, російщення, ще ходять

вулицями колишні райкомівські та обкомівські керівники, колишні слідчі КДБ і

відставні радянські військові. На тутешніх цвинтарях є багато покинутих могил,

стертість імен на яких пов’язана не так з матеріалом виготовлення, як з

відсутністю належного догляду, бо вже немає кому їх впорядкувати. Я не один, я

живу серед моїх співвітчизників, які лаються та б’ються в громадському

транспорті, стовбичать у автомобільних пробках, святкують і сумують, працюють

122

і гуляють. Ми різні, але всі ми українці. Серед нас ще є ті, хто не розучився

читати й самостійно мислити.

Я – українець

Тут є студенти, які, бажаючи отримати заповітний «корінець» диплома,

можуть навіть прийти на пари з предмета, який їм абсолютно до лямпи, а

прийшовши, займатися віршуванням або написанням sms.

Тут на грошах ми побачимо гетьманів, бо президенти на таке ставлення ще

не заслужили. Часом тут жартують: то дотепно, то грубо, а посміхаються то щиро,

то натягнуто. Моя етнічна приналежність завжди зі мною і не зникає лише від

того, що її не зафіксували в паспорті. Вона у моїх генах, у моїй свідомості, у

світовідчутті. Я – українець!

Я по-своєму люблю як міста з їхніми мережами центрального опалення,

площами, стадіонами, театрами, книгарнями та неоновими вивісками, так і села з

їхньою екологією і простим щирим ставленням до життя, без силіконових тілом і

розумом жінок.

Я люблю вузькі бруковані вулички Львова і дивуюся помпезно-сірим

кварталам Харкова. Затишна й напівсонно-спокійна Полтава є миллим

провінційним містом. Я впритул бачив «патріотів на трибунах» і тому впевнений,

що в окопах їх точно не буде.

Я вірю в Україну, але не довіряю окремим індивідам і суспільним групам.

Моє повітря переважно наповнене спокоєм і свіжістю. Гори дають відчуття мети

й змушують міркувати навіть про духовні вершини. Крім того, на них значно

менше людей і ближче до неба.

Приємно дивитись на наше небо за будь-якої погоди, особливо ясної ночі,

коли видно такі маленькі й водночас велетенські, відділені мільйонами кілометрів

зірки. І хоча сни я бачу рідко, довколишня природа з яскравими соняшниками з

надлишком компенсує таку особливість.

123

Цокіт підборів на Хрещатику відрізняється від тупотіння в столицях інших

держав. Сніг у Карпатах, мабуть, не схожий на свої канадські чи швейцарські

відповідники, а кримська галька шурхотить інакше, ніж турецька.

Українські пісні й колискові завжди зі мною, як і горбата, натоптана бруком

спина Андріївського узвозу. Свого часу одна з вулиць, де я мешкав, мала лише

номер, але вона не стала від того менш рідною.

Якщо у мене будутьдіти, то швидше за все вони народяться в Україні. Бо я –

українець.

Дев’ять правил написання креативного есе

Як радять писати есе? Правильно! Креативно, Що криється за цим словом?

Швидше за все, політ думки, оригінальність тощо. Все просто: головне – засвоїти

дев’ять правил.

1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).

2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до

іншої).

3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте

кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)

4. Зрозумілі слова. (Розумійте значенняслів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете,

щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)

5. Різні слова (синонімія.)

6. Лаконічність.

7. Кожне слово

8. Активна життєва позиція.

9. Книги про есе — це дуже важливе (без повторів; кожне речення повинне нести

унікальний зміст).

124

125

ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

Перевірна тестова робота № 1

1. На другий склад падає наголос у слові

А черговий

Б псевдонім

В ознака

Г осока

2. Букву і треба писати на місці обох пропусків у рядку

А невідомий інду..зм, переможний ф..ніш

Б великий еліпсо..д, беззаперечний тр..умф

В надміцний т..тан, радіоактивний цез..й

Г неповторна грац..я, визнаний пр..оритет

3. Чергування приголосних НЕ відбуватиметься в прикметнику, утвореному

за допомогою суфікса -ськ- від слова

А викладач

Б козак

В товариш

Г депутат

4. У фразеологізмах «у вогонь і …», «і кінці в …», «як у … дивитися» замість

пропусків має бути слово

А полум’я

Б прірву

В воду

126

Г безодню

5. Неправильно утворено форму слова у варіанті

А познімали пальта

Б у чистім полі

В найбільш новіший

Г стежачи за дітьми

6. Неправильно побудовано речення

А Завжди будуть питання, на які людство, вочевидь, відповіді не знайде

ніколи.

Б Першим розповів європейцям про Єгипет мандрівник та історик Геродот.

В За дорученням Київської археографічної комісії Шевченко робив замальовки

пам’яток.

Г Письменник розповідає про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує.

Прочитайте текст і виконайте завдання 7–10.

(1) Прилинули не/зліченні теплі молдавські вітри, насунуло з півдня велике

жовте одноманіття. (2) Наставали дедалі кращі й легкі наче мильні бульбашки дні,

і кожний видавався так до краю шляхетним, що всяка хвиля тривання була чудом

надмірним і ще не/звіданим. (3) У тиші глибоких і гарних днів змінювалась

не/помітно тканина листків. (4) Аж певного дня дерева постали в солом’яному

вогні цілком здематеріалізованого листя, у красі легкій, як відцвілі пелюстки, як

прекрасні пави й фенікси, котрі мусять лишень схитнутись і затріпотіти, щоб

струсити те злиняле та не/потрібне пір’я.

7. Стиль тексту –

А розмовний

Б науковий

В публіцистичний

Г художній

127

8. Окремо в тексті треба писати сполуку

А не/зліченні

Б не/звіданим

В не/помітно

Г не/потрібне

9. Роль підмета виконують слова в рядку

А молдавські вітри

Б кожний видавався

В хвиля тривання

Г не/потрібне пір’я

10. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А першому

Б другому

В третьому

Г четвертому

Завдання 11-28 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один

правильний.

11. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка

А прислів’я, мавпячий, Київщина

Б сьогодні, балтієць, дзижчати

В тюбетейка, віджити, щипати

Г водяний, м’якенький, щиглик

Д тріщить, сум’яття, дев’ять

12. Помилково вжито слово в рядку

128

А знаний у столиці

Б бувший у користуванні

В охочий відвідати виставку

Г необхідне для кожного

Д прикрі помилки

13. РАЗОМ треба писати всі складні іменники в рядку

А екс/чемпіон, зірви/голова, напів/провідник

Б орг/відділ, учитель/словесник, живо/пис

В праце/люб, метео/служба, сімдесяти/річчя

Г проф/спілка, відео/телефон, 40/метрівка

Д авто/стоп, багато/тиражка, віце/прем’єр

Прочитайте фрагмент тексту.

Уперше ступаючи на стародавню бруківку (1)В/вічного міста навесні 1837

року, Гоголь стає обожнювачем (2)Р/рима, його чудовим знавцем. Працюючи над

(3)«М/мертвими душами», він часто полишає перо на своєму вузенькому

пюпітрі й відвідує пам’ятки минувшини, розкішні (4)Р/римські палаци, а до

улюбленого друга й порадника (5)К/колізею йде з мольбертом і фарбами.

14. З малої букви треба писати слово після цифри

А 1

Б 2

В 3

Г 4

Д 5

15. Літеру с на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка

А ..терти, ..чепитися, ..кинути

Б ..творити, ..класти, ..хибити

В ..казати, ..цідити, ..хитрувати

129

Г ..пекти, ..шити, ..формувати

Д ..клеїти, ..простити, ..цілити

16. Подвоєння приголосних відбувається у формі Ор. в. однини всіх слів

рядка

А верф, паралель, подорож, мазь

Б пам’ять, сіль, велич, лазур

В вуаль, буденність, суміш, папороть

Г кров, заметіль, емаль, світлотінь

Д магістраль, ціль, мігрень, пастель

17. Правильно поєднано іменник з числівником у рядку

А обидва хлопця

Б чотири поверха

В три десятих метри

Г два випускники

Д сто два клена

18. Граматичну помилку допущено в рядку

А обрати нелегкий шлях

Б запобігати руйнування

В захворіти на бронхіт

Г ігнорувати зауваження

Д відправити листа

19. Граматичну помилку допущено в реченні

А Коли ми проходили повз вежу, годинник пробив шосту.

Б На годиннику була шоста, коли ми проходили повз вежу.

В Проходячи повз вежу, ми почули бій годинника.

Г Годинник пробив шосту, а ми тільки проходили повз вежу.

130

Д Проходячи повз вежу, годинник пробив шосту годину.

20. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні

А Як/би дівчата не любили гомоніти, а мовчать.

Б Як/би не було важко, іди до своєї мети.

В Як/би знав я чари, що спиняють хмари.

Г Як/би там не було, ми мали це перевірити.

Д Як/би хотілося мені щастя знайти у світі.

21. Розділові знаки для передачі чужої мови правильно вжито в реченні

А «Добрий вечір вам»: заспівав позаду тоненький дівочий голос.

Б «Ні, – сказав сам собі Василько – щуки я не піймаю, бо вона прудка».

В «Життя мені всміхалося, – говорив Франко, – а діти були промінням».

Г «Коли я сита, то така я добра», ковтнувши жертву, просичала Кобра.

Д Мама сказала: як же ж мені сумно, хочу побачити рідненьку сестру.

22. Усі розділові знаки правильно вжито в реченні

А Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають

тумани, й де хмари часто сіють дощі.

Б Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною

фарбою, жодним пензлем?

В Дерева у цвіту такі казково білі й легкі вночі, зараз обважніли, посірішали й

ніби танули, розтікалися сірим туманом по низині.

Г Здоровенний дуб розлігся розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж

темно під ним.

Д Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю

на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина.

23. Складнопідрядним з підрядним причини є речення

А Коли ідеш ранковим полем, то грають бризки від роси.

131

Б Ніч була довга, думалося, що ніколи вже сонце не зійде.

В Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї вірний син.

Г День такий, що жалітися грішно на невдачі, нестачі, біду.

Д Здалося, що якийсь чарівник, як у казці, позолотив дерева.

24. Утворіть граматично правильні словосполучення.

1 згідно А наказам

2 відповідно Б наказами

3 керуючись В наказів

4 усупереч Г до наказів

Д з наказами

25. Доберіть приклад до кожної з груп вставних слів за значенням.

Група вставних слів за значенням

1 вказівка на джерело повідомлення

2 зв’язок з попередньою думкою

3 невпевненість, припущення

4 емоційне ставлення до змісту висловленого

Приклад

А Весна, на диво, була рання.

Б Навпаки, у рухах спортсмена почувається впевненість.

В Тихі води, кажуть, найглибші.

Г Погодьтесь, вам зробили слушне зауваження.

Д Здається, сама ця тиша ночі повинна врівноважувати душу.

26. Доберіть приклад до кожного виду речення.

Вид речення

1 називне

2 означено-особове

3 неозначено-особове

4 безособове

132

Приклад

А Яку ще хочем собі славу?

Б Солодке тяжіння земної орбіти.

В Мені є над чим подумати.

Г Небо затягло сизими хмарками.

Д Тут уміють цінувати працю хлібороба.

27. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає

наступне слово).

Щасливий (1)той, хто знайшов мудрість, хто розум придбав, (2)бо таке

(3)придбання ліпше від придбання срібла, і (4)понад золото такий прибуток.

А іменник

Б прикметник

В займенник

Г прийменник

Д сполучник

28. Доберіть приклад до кожного випадку вживання тире.

Випадок уживання тире

1 тире при відокремленому означенні

2 тире в складносурядному реченні

3 тире при однорідних членах речення

4 тире між підметом і присудком

Приклад

А Я усміхнусь – і все навкруг сміється.

Б Печаль пече – гаряча і нестримна.

В Для гордої і владної душі життя і воля – на горі високій.

Г Непереможна безборонність – твій меч єдиний і єдиний щит.

Д На річці, у лісі, на полі – усюди німа тиша.

133

Читання й аналіз тексту

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте

завдання 29–36.

Філософський інструмент Данила Демуцького

(1–6) На порозі Нового часу європейська цивілізація винайшла систему приладів,

починаючи від мікроскопа й телескопа аж до фотографії, які тоді назвали

філософськими інструментами. А в епоху формування націй Київ перетворився на

столицю художньої світлини в Російській імперії. Згодом услід за фотографією

з’явився кінематограф і відбулося формування київської операторської школи,

одним з представників якої був Данило Демуцький.

(7–12) У кінооператорське мистецтво Демуцький увійшов дуже своєрідно: не

тільки через фотографію, якою захопився ще в молодості, а й у світоглядному

плані. Батько Данила Порфирій був представником українського громадівського

руху, шляхтич, усе життя присвятив вивченню українського фольклору, створив

сільський хор. Але рано чи пізно треба було побачити той народ не лише через

народницьке малярство та не тільки на фотографії, а й за допомогою

кінематографа.

(13–19) Демуцький працював з Олександром Довженком над першими

лабораторними стрічками режисера: «Вася-реформатор», «Ягідка кохання».

Згодом, 1929 року, з’явився «Арсенал». У цьому фільмі є геніальні епізоди.

Наприклад, мчить поїзд без машиніста із солдатами Першої світової, які від

великих свобод втратили орієнтацію у світі. А закінчується це цілковитою

катастрофою. Цікаво, що 1985 року в голлівудському «Поїзді-втікачеві» цей

епізод і наступну катастрофу повторили сценарист Акіра Куросава та режисер

Андрон Кончаловський, який шанував українське поетичне кіно.

(20–31) Улітку 1929 року Демуцький із Довженком знімали «Землю». Хто тут

геніальніший, стверджувати важко. Зрозуміло, що в кіно передує режисер, а

зусилля оператора залишаються в тіні. Однак у фільмі «Земля» виникла рідкісна

гармонія великого режисера й великого оператора. Пригадаймо славнозвісні

кадри з героїнею, яка у відчаї без одягу метається по хаті в усій своїй трагічній

134

красі. Цей епізод є зусиллям не тільки Довженка, а й Демуцького. Для свого

філософського інструмента – камери – Данило створив тут технологію

особливого окуляра: те, що постає на екрані, ніби проходить крізь поетичний сон,

як певна внутрішня мова. Нічого подібного до тієї дивовижної експозиції не

можна пригадати у світовому мистецтві. Ці роботи вразили кінематографічну

громадськість того часу і вражають зараз. Згадаймо манхеттенський фільм Вуді

Аллена, де герої, палко сперечаючись, виходять з кінотеатру – і раптом бачимо

афішу стрічки, яка їх вразила й викликала суперечку. То була «Земля» Довженка.

(32–39) Саме після «Землі» почалася драма українського режисера, у яку він

втягнув і Демуцького. Під дамокловим мечем сталінського терору вони почали

знімати фільм «Іван» про індустріалізацію й технологічне приборкання Дніпра. У

ньому майстерно відзнятий індустріальний пейзаж фантастично поєднаний з

ліричним полотном головної річкової артерії України. Режисер Сергій

Ейзенштейн уважав ці зйомки найкращою пейзажною роботою світового кіно.

Після закінчення стрічки режисера й оператора вирішили фактично знищити.

Довженкові вдалося «втекти» до Москви, а Демуцький не схотів покидати

Україну, яка була джерелом його творчості.

(40–48) Це скінчилося катастрофою. У 1932 році оператора арештували за

надуманим наклепом. Далі – висилка до Середньої Азії. Жорстокі садистські

допити, а потім тюрма, страшний і трагічний досвід радянського в’язня.

Розчавлений після відбування покарання, Демуцький повернувся до України, та

почалася війна, і його знову відправили до Середньої Азії. У Ташкенті Данило

багато зробив для становлення узбецького кіно. Найкраща його робота тих часів –

«Пригоди Насреддіна». Блискуче, з гумором і в точно орієнтальному дусі він зняв

фільм про нажа – єхидну притчу про абсолютну нібито давню владу тамтешньої

тиранії. Ця стрічка стала однією з найпопулярніших у кінопрокаті тієї епохи.

(49–54) У повоєнні роки Демуцькому довелося фільмувати пропагандистський

«Подвиг розвідника» режисера Бориса Барнета, де йшлося про чекістську героїку,

і військово-морську стрічку Володимира Брауна «У мирні часи». Справді

серйозна робота – азійські епізоди у фільмі «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка.

135

Майстерне подання краси тамтешніх ландшафтів і водночас пекла каторжної

солдатчини. Це можна вважати і відчуттям Шевченка, і страшним досвідом

самого Демуцького-в’язня.

(55–58) Помер Данило Порфирович надто рано – у перші місяці відлиги, 1954

року. Він не побачив подальших злетів українського авангардного кінематографа

від Параджанова до братів Іллєнків. Останні боготворили Демуцького, а для

Параджанова він був операторським Богом.

(59–62) Є вкрай неоднозначні інтерпретації кінопродукції студії імені Довженка.

Нам багато чого може видаватися радянським пафосом, але поганої роботи з

камерою в Києві на той час не було. Оператори пам’ятали про Демуцького.

Присутність його в українському та світовому кінооператорстві примушувала їх

працювати щосили.

За В. Скуратівським, 640 слів

29. Філософськими інструментами названо в тексті всі перераховані далі

предмети, ОКРІМ

А мікроскопа

Б фотоапарата

В кінокамери

Г компаса

31. У тексті немає мікротеми, названої в рядку

А культурницька діяльність Порфирія Демуцького

Б революційні події в об’єктиві Данила Демуцького

В нагороди Данила Демуцького за операторську роботу

Г шевченківська тема у творчості Данила Демуцького

31. Антитезі «високе мистецтво / радянський пафос» відповідає в тексті

протиставлення фільмів

А «Арсенал» – «Вася-реформатор»

Б «Пригоди Насреддіна» – «Ягідка кохання»

136

В «Земля» – «Подвиг розвідника»

Г «Тарас Шевченко» – «Іван»

32. Автор звертає увагу на художні особливості фільму «Пригоди

Насреддіна»

(рядки 40–48), щоб

А продемонструвати «наднаціональність» хисту оператора, прагнення

Демуцького відійти від власне української тематики;

Б наголосити на універсальності операторського таланту, завдяки чому

Демуцькому вдалося проявити себе й у східному стилі;

В відзначити інтернаціоналізм радянських кінематографістів, що дало

можливість Демуцькому долучитися до узбецького кіно;

Г показати, що Демуцький мав фільмувати картини, ідейно-тематичне

спрямування яких не відповідало його вподобанням.

33. Змістові тексту НЕ відповідає твердження

А Данило Демуцький був палким прибічником індустріальних і соціальних

перетворень радянського часу;

Б роботам Данила Демуцького властиве поєднання витонченої операторської

техніки й поетичного чуття;

В фільми, відзняті Данилом Демуцьким, були високо оцінені майстрами

світового кінематографа;

Г життєвий шлях Данила Демуцького є прикладом трагічної долі митця в

часи сталінського лихоліття.

34. Засобом міжфразового зв’язку між передостаннім та останнім реченнями

тексту (рядки 61–62) є

А сполучник

Б синонім

В прислівник

137

Г займенник

35. З тексту можна зробити висновок, що майстри українського кіно (Сергій

Параджанов, Юрій і Михайло Іллєнки та інші) багато чого навчилися в

Данила Демуцького, тому що

А починали знімати свої фільми під його безпосереднім керівництвом;

Б надихалися операторською майстерністю відзнятих ним фільмів;

В намагалися спочатку копіювати його знахідки у своїх фільмах;

Г використовували його технологію особливого «поетичного» окуляра.

36. За типом мовлення текст є :

А розповіддю з елементами роздуму

Б описом з елементами розповіді

В роздумом з елементами опису

Г описом з елементами роздуму

138

ВІДПОВІДІ

1в

2г

3г

4в

5в

6г

7г

8б

9в

10б

11д

12б

13в

14г

15б

16д

17г

18в

19д

20в

21в

22б

23в

24 1- д, 2 - г, 3- б, 4- а;

25 1 – в,2 – а, 3 – д, 4 – г

26 1 – б,2 – а,3 – д,4 – в

27 1 – в, 2 – д, 3 – а, 4 – г

28 1 – б, 2 – а, 3 – д. 4 – г

29г

30в

31в

32б

33а

34б

35б

36а

139


Завдання 1-7 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один


1. Виділені слова є антонімами в рядку

А щедрий господар – скупий господар

Б понурий настрій – сумний настрій

В фінансова компанія – президентська кампанія

Г визначні показники – визначені показники

2. Фразеологічний зворот є в рядку

А Свобода означає відповідальність, тому більшість людей боїться свободи.

Б Мало-помалу все ставало на свої місця, входило у своє звичайне русло.

В Я в людей попрошу тільки віри в кожне слово, почуте від мене.

Г Духовність – озонова пелюстка, що огортає планету й не дає

зруйнувати життя.

3. Простим є речення

А А серце заб’ється частіше, збудить бентежний рій думок.

Б Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала.

В Я стаю ніби меншим, а навколо більшає й росте весь світ.

Г А війне вітром із заходу – запіниться, забурує синє море.

4. І в однині, і в множині можуть уживатися всі іменники рядка

А учень, молодь, дитина

Б ножиці, кури, думки

В проблема, байдужість, сварка

Г завдання, текст, репетиція

Прочитайте текст і виконайте завдання 5-7 до нього.

140

(1) Вирій – це казкова країна, де ніколи не буває зими, де сонце днює і ночує

на ясно-зелених пагорбах. (2) Вирій – це край, куди що осені поспішає птаство і

звідки воно повертається весною, аби в нас перелітувати. (3) Вирій – це край,

звідки дме теплий вітер, що приносить відлигу в найлютіші морози. (4) Вирій –

це країна морозива в малесеньких відерцях, крихких, хрускотливих, які

обгризаєш, наче шкіру груші. (5) Вирій – це країна де існує навсправжки те

ідеальне прекрасне життя, про яке тобі з першого шкільного дня розповідають

учителі і про те яке так гарно пишеться в книжках.

5. Орфографічну помилку допущено в слові

А не буває

Б ясно-зелених

В що осені

Г навсправжки

6. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А першому

Б другому

В четвертому

Г п’ятому

7. Відокремлене означення вжито в реченні

А першому

Б другому

В третьому

Г четвертому

Завдання 8-23 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один


8. Префікс с- треба писати в усіх словах рядка

А ..ховати, ..кинути, ..шити

Б ..кріпити, ..формувати, ..хилити

141

В ..чавити, ..плести, ..казати

Г ..творити, .. хрещувати, ..бентежити

Д ..цементувати, ..терти, ..фотографувати

9. Буквосполучення ьо на місці пропуску пишеться в усіх словах рядка

А л..н, л..тчик, верхн..го

Б л..довий, сер..зно, утр..х

В вол..вий, л..х, ді..вий

Г тін..вий, ма..ріти, с..рбати

Д д..готь, пол..вий, га..к

10. Закінчення и мають усі іменники в рядку

А яскраві барв.., блідо-рожеві кольор.., великі прикрощ..

Б мальовничі левад.., фермерські двор.., маленькі меж..

В чародійні ключ.., крислаті осокор.., розлогі долин..

Г закохані соловейк.., високі явор.., карпатські хребт..

Д природні барвник.., вранішні зор.., сині хмар..

11. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А молодесен..кий, нен..чин, спіл..ці

Б велетен..ський, т..мяний, слиз..ко

В рибал..ці, біл..ярд, брун..ка

Г буд..те, дон..чин, на пис..мі

Д перевір..те, стан..те, буд..те

12. Усі слова пишуться з нн у рядку

А лавин..ий, вікон..ця, священ..ий

Б священ..ик, щоден..ий, туман..ий

В буден..ий, притаман..ий, вогнян..ий

Г вогнен..ий, буквен..ий, страшне..ий

Д шален..ий, числен..ий, кін..ий

142

13. Правильно узгоджено прикметники з іменниками в рядку

А зелене Найробі, синє Дніпро, давній друг

Б давній приятель, малий сирота, гостра біль

В червона гуаш, вчена ступінь, юна леді

Г урядове бюро, зіркове турне, загадкове Перу

Д впливові США, нове авто, щаслива путь

14. Неправильно побудовано словосполучення рядка

А ходити за грибами

Б виконувати згідно з планом

В працювати щосереди

Г вищий за мене

Д перший за списком

15. Неправильно вжито дієслівну форму в реченні

А Гадаю, ти відповісиш мені відверто.

Б Нехай ніхто нас більше не турбує.

В Пригадаймо найщасливіші хвилини нашого життя.

Г Віддай людині крихітку себе.

Д Біжімо швидше вітру навздогін.

16. Разом пишуться всі слова в рядку

А темно/бузковий, науково/доведений, теле/установка

Б індо/китайський, ультра/короткий, кам’яно/балківський

В військово/полонений, довго/очікуваний, легко/одягнений

Г мово/творчий, зигзаго/подібний, целюлозно/паперовий

Д прудко/крилий, нижче/згаданий, воєнно/стратегічний

17. Правильно поєднані іменники з числівниками в рядку

А тридцять два акробати

Б сімдесят три студента

В півтора метрів

143

Г п’ятнадцятеро рибалки

Д двадцять один номери

18. Кома не ставиться в реченні (розділові знаки пропущено)

А Весна процвіте і наново криниця простелить барвінком круті береги.

Б Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

В Аж колись уранці зашуміли хвилі і громи заграли в сурми голосні.

Г Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє від цвіту вишень і сирої

землі.

Д Зеленіють жита і любов одцвіта і волошки у полі синіють.

19. Підкреслена буква позначає той самий звук в усіх словах рядка

А увінчати, німий, кінь, петунія

Б вокзал, анекдот, екзамен, ґрунт

В розписаний, слово, успіх, кількість

Г помітніший, торкнути, гуркіт, шістнадцять

Д розкіш, подушці, штучний, поширити

20. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено)

А Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна Україна.

Б Учітеся ти нам прорік борітеся з ярмом неволі.

В Доводила одна нікчемність що підлабузництво це чемність.

Г В ту осінь лелеки у небо злетіли і мати сказала лети мій синок.

Д Ти доросла людина часто кажуть мені.

21. Правильну відмінкову форму числівника 667 наведено в рядку

А Р. в. шести сотень шістдесяти семи

Б Д. в. шестистам шести десяти семи

В З. в. шістсот шістдесят сімох

Г Ор. в. шістьмастами шістдесятьма сьома

Д М. в. (на) шестистах шести десяти сімох

144

22. Поширеним є речення

А Двоє музик продовжували грати.

Б Комплімент повинен бути щирим.

В А Максим вийшов сухим із води.

Г Григорію дуже закортіло скупатися.

Д Холод стає помітнішим і помітнішим.

23. Наголос на першому складі мають усі слова рядка

А подруга, олень, донька, випадок

Б читання, колесо, легко, призов

В кількість, виразно, чуйно, підмет

Г килим, марний, набік, судно

Д приятель, розбір, літопис, поспіль

Завдання 24-28 мають на меті встановлення відповідності. До кожного

рядка, позначеного цифрою, дібрати відповідник, позначений буквою.

24. Установіть відповідність між значеннями слів лівого та правого

стовпчиків.

1 осоруга А облога

2 зваба Б відраза

3 галузь В спокуса

4 пастка Г тенети

Д царини

25. Установіть відповідність між фразеологізмами та їхніми тлумаченнями.

Фразеологізм Значення

1 вбитися в колодочки А підрости

2 заткнути за пояс Б приборкати

3 вискочити на сухе В викрити

4 зачепити за живе Г дошкулити

Д уникнути кари

145

26. Доберіть приклади до кожного типу складного речення.

Тип речення

1 складносурядне

2 складнопідрядне

3 безсполучникове

4 складне з різними видами зв’язку

Приклади

А Розумію: це щастя, але, знаєш, воно не для мене.

Б Ніч за вікном, та не хочеться спати.

В Вулиця стає загадковою, вулиця стає фантастичною, вулиці вже немає,

вона була колись.

Г Користуючись теплом, старі жінки і чоловіки сиділи коло воріт на

лавах, плетучи тиху розмову.

Д Мені сниться холодний сон, що навколо вічні люди, крижаний зимовий

полон.

27. З’ясуйте причину вживання розділового знака.

Тип речення

1 тире перед узагальню вальним словом

2 тире між підметом і присудком

3 тире при відокремленій прикладці

4 тире в безсполучниковому реченні

Приклади

А Дмухнув вітрець – і мрії ті пропали.

Б Ні сивий академік, ні найталановитіший мовознавець, ні учитель, учень –

ніхто не відповість на це питання.

В Соловей співає – серце завмирає.

Г У будь-якій ситуації залишатися Людиною – ось єдина умова життя.

Д Часом над горами встає веселка – різнобарвний стовп світла.

146

28. Визначте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра

позначає

наступне слово).

Дослідження (1) вчених доводять, що людину, яка не привчила (2) себе

працювати напружено, (3) долаючи звичку (4) зайвий раз відпочити, чекає

обмеженість мислення, відмова від усього творчого.

А іменник

Б прикметник

В займенник

Г дієприкметник (як форма дієслова)

Д дієприслівник (як форма дієслова)

Читання й аналіз тексту

Завдання 29-36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один


Вільний від жорстокості

(1-5) Щорічно у світі гине понад 100 мільйонів тварин – у військових і

космічних дослідженнях, під час випробування нових ліків, у тестах

на токсичність, у студентських лабораторіях. Піддослідних тварин

привчають до наркотиків, у них викликають експериментальні

захворювання, їх труять газами, розстрілюють пластиковими

кулями, видаляють частини тіла хірургічним шляхом, спричиняють

травми мозку, переломи кісток.

(6-8) Застосування насильницьких технологій на живому організмі,

зокрема експерименти на тваринах, називають вівісекцією (термін

походить від латинських слів «живий» та «розсікають»). І

більшість таких експериментів фінансуємо ми, платники податків.

(9-15) У прадавні часи медицина не використовувала тварин для дослідів.

Задля набуття знань спостерігали над хворими й досліджували

147

неживе тіло. Вівісекція веде свою історію від часів Римської імперії.

Великий лікар Гален, що лікував імператора Марка Аврелія й

поранених гладіаторів, почав вивчати будову тіл на тваринах.

Відтоді тварин уважають «моделями» для людей: якщо за певних

умов щось відбувається з білою мишею чи морською свинкою, те

саме відбуватиметься і з людиною. Так тварин було визнано

прийнятим об’єктом для досліджень.

(16-21) Із того часу лабораторним тваринам відмовлено в праві жити в

живій природі чи в домашніх умовах. Вони страждають від страху,

ізоляції, депресії, не кажучи про тварин, які зазнають страждань в

агресивних експериментах. Щоправда, соціальними нормативами

для лабораторних тварин передбачено необхідну їжу, життєвий

простір, вентиляцію, знеболювання. Проте дійсність кричуще

відрізняється від наукових звітів, і зблизька вівтар науки виглядає

далеко не привабливим.

(22-28) Разом із тим світ змінюється, і науковці все частіше протестують

проти експериментів на тваринах, уголос заявляють про хиби

моделювання на них людських хвороб. Річ у тім, що жоден

тваринний організм не можна ототожнювати з людським. Людина і

тварина подібні, адже всі живі форми на землі еволюціонували з

однієї живої форми, що існувала на нашій планеті мільйони років

тому. Проте людина і тварина відрізняються за багатьма

параметрами, передусім психологічними. Через це в них

спостерігаються різні реакції на їжу, довкілля, медикаменти. А це

означає, що тварина як модель людини є досить умовно.

(29-34) Та, на жаль, не всі поділяють ці погляди, адже без дослідів немає

вченого як такого. Та й спробувати щось змінити є нелегким

шляхом. Окрім того, експерименти на тваринах – багатомільярдний

бізнес. На тваринах здійснюється тестування косметики, засобів

особистої гігієни та побутової хімії, хоча воно далеко не завжди є

148

запорукою безпеки споживача. Буває, що такі засоби, показавши

себе безпечними для тварин, спричиняють побічні ефекти у людей,

наприклад, інтенсивні алергічні реакції.

(35-39) Щоправда, в останні роки саме виробники косметики, засобів

гігієни та побутової хімії різко зменшили кількість тестів на

тваринах або взагалі відмовилися від них. Товари цих фірм мають

знаки «Не тестовано на тваринах», «Вільний від жорстокості» або

зображення кролика в трикутнику чи в колі. Набирає сили рух

«Краса без жорстокості», який підтримує косметику, виготовлену

без продуктів тваринного походження й не тестовану на тваринах.

(40-50) Противники вівісекції стверджують, що в гуманному суспільстві

всі істоти мають жити в тих умовах, які відповідають їхній природі

та біологічним потребам, і вимагають милосердя та співчуття до

всіх живих істот планети – як людей, так і тварин. З етичних

міркувань спричинення шкоди одному виду заради користі іншому

– аморальне. Важить і те, що принесення тварин у жертву людям

згубно впливає на суспільство. Воно його дегуманізує, позбавляє

здатності співчувати, і не тільки тваринам – співчувати взагалі.

Негуманним є ставлення до тварин як до інструменту убезпечення

життя людини. Більше того, сподіваючись на нові винаходи,

людина втрачає відповідальність за себе, своє здоров’я зокрема.

Навіщо дотримуватися здорового способу життя? Нащо робити

фізичні вправи чи регулювати раціон? Нехай науковці

експериментують – а нам можна пити, курити, годинами гратися в

комп’ютерні ігри й не думати про своє здоров’я!

(51-54) Сучасний поступ біології, фізики, розвиток нових технологій кидає

виклик експериментам на тваринах, створюючи альтернативи,

прийняті з погляду етики, економіки й науки. Це використання

одноклітинних організмів, застосування фізико-хімічних і

комп’ютерних моделей тощо.

149

(55-58) Багато залежить і від пересічних громадян. Вести здоровий спосіб

життя, віддавати переваги товарам, не випробуваним на тваринах,

обмежувати себе у використанні побутової хімії, обирати

спеціально розроблені навчальні програми, дотримуватися

гуманістичних поглядів – так кожен із нас уже тепер може

зменшити кількість страждань на Землі.

За О. Ларіоновою-Нечердою

(638 слів)

29. Слово, виділене в реченні «Людина і тварина подібні, адже всі живі

форми на землі еволюціонували з однієї живої форми…» (рядки 24-25),

означає

А змінилися в процесі розвитку, перетворення

Б здійснили стрибок від одного стану до іншого

В пристосувалися до умов довкілля

Г втратили цінні властивості, занепали

30. Метафорою є сполучення слів, виділене в рядку

А Принесення тварин у жертву людям згубно впливає на суспільство

(рядки 43-44).

Б Зблизька вівтар науки виглядає далеко не привабливим (рядки 20-21).

В Навіщо дотримуватися здорового способу життя? (рядки 47-48).

Г Жоден тваринний організм не можна ототожнювати з людськи

(рядок 24).

31. Вислів «…в гуманному суспільстві всі істоти мають жити в тих

умовах, які відповідають їхній природі та біологічним потребам …»

(рядки 40-41) є в тексті

А тезою, справедливість якої доводить автор

Б тезою, яку автор спростовує

150

В аргументом на користь вівісекції

Г формулюванням спірного питання

32. Приклад «Нехай науковці експериментують – а нам можна пити,

курити, годинами гратися в комп’ютерні ігри й не думати про своє

здоров’я!» (рядки 48-50) є підтвердженням аргументу

А Вівісекція позбавляє здатності співчувати, і не тільки тваринам –

співчувати взагалі (рядки 44-45).

Б Негуманним є ставлення до тварин як до інструменту убезпечення

життя людини (рядки 45-46).

В Сподіваючись на нові винаходи, людина втрачає відповідальність за

себе, своє здоров’я зокрема ( рядки 46-47).

Г Принесення тварин у жертву людям згубно впливає на суспільство

(рядки 43-44).

33. «Вести здоровий спосіб життя, віддавати переваги товарам, не

випробуваним на тваринах, обмежувати себе у використанні побутової

хімії, обирати спеціально розроблені навчальні програми…»

(рядки 55-57), на думку автора, означає

А покращити своє здоров’я

Б бути успішним

В убезпечити своє життя

Г протистояти вівісекції

34. Пишучи про те, що більшість експериментів над тваринами «фінансуємо

ми, платники податків» (рядок 8), автор прагне викликати в читача

думку

про

А викидання на вітер грошей пересічних громадян

Б необхідність змінити джерело фінансування вівісекції

151

В відповідальність громадянина за суспільну мораль

Г необхідність зменшити податки для громадян

35. Використання одноклітинних організмів, застосування фізико-хімічних і

комп’ютерних моделей у дослідах над тваринами, на думку автора, є

А оригінальною технологією

Б далеким майбутнім

В учорашнім днем науки

Г альтернативою вівісекції

36. Ознаками стилю тексту є

А образність викладу, широке вживання художніх засобів, слів у

переносному значенні

Б пристрасність викладу (захоплення), наявність питань, уживання

суспільно - політичної лексики, емоційно забарвлених слів

В широке вживання побутової лексики, емоційно забарвлених і

просторічних слів, неповних речень

Г переважання стилістично нейтральних мовних засобів, уживання

канцелярської лексики, відсутність емоційно забарвлених слів,

гранично точний виклад

152

ВІДПОВІДІ

1а

2б

3а

4г

5в

6г

7г

8б

9а

10г

11г

12г

13а

14а

15а

16в

17в

18в

19б

20в

21г

22г

23а

24 1- б, 2 – в, 3 – д, 4 – г ;

25 1 – а, 2 – б, 3 – д, 4 – г ;

26 1 – б, 2 – д, 3 – в, 4 – а ;

27 1 – б, 2 – г, 3 – д, 4 – в ;

28 1 – а, 2 – в, 3 – д, 4 – б ;

29а

30б

31а

32в

33г

34в

35г

36б

153


Завдання 1 -10 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один


1.Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка

А водій, римар, крамар, лікар

Б ріст, лід, пліт, морок

В тьмяний, з'їхати, зв'язок, пір'я

Г приймання, роздоріжжя, волосся, збіжжя

2. Правильну вимову відображає транскрипція слів у рядку

А левада [левада], джем [джем]

Б щастя [шчас'т'а]. жінка [ж'інка]

В няньчити [н'анчити], промінчик [пром'ін'чик]

Г човен [човен], свято [св'ато]

3. Літери я, ю, є позначають два звуки в усіх словах рядка

А колія, пряник, буряк, життєпис

Б єнот, яхта, юність, єдиний

В путгя, життя, бювар, насіння

Г бутгя, дрантя, з'єднаний, вестибюль

4. В усіх словах пропущено букву о в рядку

А г..осподар, л..пата, м..настир, с..лдат

Б б..гаж, воєнний, г..зель, д..рувати

В кл..сичний, к..ченя, к..робка, г..готати

Г к..т..лог, м..рока, б..жання, б..клага

5. Апостроф в усіх словах пишеться в рядку

А миш..як, бар..єр, об..єкт, Св..ятослав

Б хутор-.янин, торф..яний, під..юджувати, Лук..ян

154

В Григор..єв, узгір..я, Д..юма, б..юрократ

Г В..єтнам, кур..єр, ін..єкція, дріб..язковий

6. При- в усіх словах пишеться в рядку

А пр..зидія, пр..красний, пр..велебний, пр..святити

Б пр..азовський, пр..близно, пр..крашати, пр..землитися

В пр..краса, пр..права, пр..дирство, пр..стол

Г пр..фронтовий, пр..бій, пр.лодобний, пр..блудний

Прочитайте текст і виконайте завдання 7 -10.

(1) Мово рідна ти безконечна могутня як море. (2) Скарбе мій єдиний з

тобою я найбагатший і найдужчий у світі. (3) Без тебе я перекотиполе що його

вітер несе в сіру безвість. (4) Ти клекочеш у гніві як вулкан. (5) Ти зігріваєш

словом мов сонце. (6) Ти місток до прийдешнього про яке мріяло людство. (7)

Красо моя єдина печаль проймає що не вистачить життя аби ... твій мовний

океан

(За С.Плачиндою).

7. Поширеним звертанням ускладнене речення

А перше і друге

Б друге і четверте

В третє і п’яте

Г шосте і сьоме

8. Порівняльним зворотом ускладнене речення

А перше і третє

Б перше і четверте

В четверте і шосте

Г п’яте і сьоме

9. Підрядне означальне містять речення

А перше і третє

155

Б друге і третє

В третє і шосте

Г шосте і сьоме

10. НЕ є словосполученням

А ти місток

Б мово рідна

В сіра безвість

Г мовний океан

Завдання 11 – 23 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише один


11. Усі займенники заперечні в рядку

А ніхто, ніщо, ніякий, нічий

Б хто-небудь, який-небудь, нічого, ніяким

В ніким, ні з чим, нічийого, своїм

Г всякий, ніякий, нічий, котрий

Д абихто, абиякий, ніхто, ніщо.

12. Подвоєння літер не відбувається в усіх словах рядка

А від..ерти, наддніпрянський, закінчен..ий, зламан..ий

Б сумлі..ий, без..журний, ден..ий, злочин..иця

В списан..ий, від..ячити, зварен..ий, качин..ий

Г жадан..ий, скошен..ий, незламн..ий, глинян..ий

Д священ..ик, священ..ий, від..золення, від..жарювати

13. Якісними є всі прикметники рядка

А книжковий, мудрий, розумний, інтелігентний

Б хоробрий, сміливий, відважний, безстрашний

В комп'ютерний, складний, дрібний, великий

Г добірний, сортовий, пшеничний, смачний

156

Д східний, західний, високий, низький

14. Лише друга частина відмінюється в усіх числівниках рядка

А п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят

Б триста, шістнадцять, чотириста, дев'яносто

В двісті, п'ятдесят, вісімсот, п'ятсот

Г двісті, вісімдесят, двадцять, сімсот

Д вісімдесят, вісімсот, тридцять, двадцять

15. Усі виділені слова є прийменниками в рядку

А попри величезний вибір, завдяки дружбі

Б край села, не дивлячись у книгу

В хай живе, назустріч вітру

Г попід горами, боротися з протягом

Д болить усередині, покреслено впоперек

16. Помилки в чергуванні у - в допущено в рядку

А ніжитися у хвилях, росла в лісі, жити в Улан-Уде, наш учитель

Б десь у хлібах, займатися у формі, сидіти у вагоні, в Антарктиді

В жити у Львові, день у день, дивитися у вікно, у вісім разів

Г прочитала у журналі; завдання із англійської мови; базар у Одесі;

жити в своєму будинку

Д у формі, у двадцятому сторіччі, пішла в садок, розлягтися в траві

17. Граматичну норму не порушено в словосполученні

А нарада по безпеці в Європі

Б за будь-яких обставин

В заявляти у весь голос

Г у час громадянської війни

Д стати у весь зріст

157

18. Простим є речення

А Вихованцем Острозької колегії був гетьман Війська Запорізького Петро

Конашевич-Сагайдачний.

Б На хуторі вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць.

В Дорога має свої закони, і ми їм підвладні.

Г Сумовито рипить дуб, замислився перед зимовим сном, і тільки берізка на

узліссі білявим станом своїм сяє.

Д День спадає, і таємничий вечір рожевою млою тихо спускається з неба.

19. Односкладним є речення

А Без праці жити — тільки небо коптити.

Б В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.

В Одною рукою жни, а другою сій.

Г Маленька праця краща за велике безділля.

Д Робота мучить, зате годує й учить.

20. Поширеним є речення

А Радість почала зникати.

Б Повітря стало свіжіше.

В Вечір був зоряний, пісенний.

Г Буйний вітер хитає дерева.

Д Небо стало сірим.

21. Виділене слово є підметом у реченні

А Весело щебетали в гайках пташки.

Б Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться?

В Скресання криги — завжди свято для дітвори.

Г Я вірю в краще майбутнє рідного народу!

Д Собор збудували дуже давно, ще за козаччини.

158

22. Виділене слово є додатком у реченні

А Він пам'ятає шаблю гостру.

Б Мама була вчителькою.

В Гарячий промінь по підлозі котився м'ячиком (А. Малишко).

Г Блукає тьма лісами і полями

Д У глибокій воді велика риба.

23. Виділені слова є однорідними обставинами в реченні

А Співає осінь щиро й журавлино.

Б Тихо-тихо шумлять-перешіптуються осокори.

В Місяць переплигує з хмари на хмару.

Г В теплий вирій летять восени журавлі, а весною вертають.

Д За городом срібною гладінню розливався ставок, за ставком верби до

води

похилилися.

У завданнях 24 – 28 до кожного з чотирьох рядків інформації, позначених

цифрами, виберіть один правильний варіант, позначений буквою.

24. Установіть відповідність між реченнями та їх характеристиками:

1 односкладне означено-особове; А Без мови рідної, юначе, й народу

нашого нема.

2 односкладне неозначено-особове; Б Друга шукай, а знайдеш – тримай.

3 односкладне узагальнено-особове; В Нас зустрічають хлібом-сіллю.

4 односкладне безособове; Г Один з останніх рейсів був

винятковим.

Д Багатій, розбруньковуйся, мово!

159

25. Установіть відповідність між реченнями з прямою мовою та їх схемами

Речення Схема

1 Із-під пера Каменяра народжуються гнівні А „П? – а:

П”.

рядки З гнітом і тьмою – сміло до бою!

2 Якщо ми, українці, хочемо, щоб нас поважали Б „П, – а,–

п!”.

інші народи, то треба, нарешті, почати з поваги

до самих себе. Ще 100 років тому сказав

М.Грушевський.

3 Іван Франко підкорив свою титанічну працю В „П,” –

а.

ідеалові свободи й рівності зазначає Дмитро

Павличко Він сам написав стільки, скільки,

мабуть, написали всі українські літератори

дожовтневих часів.

4 Хіба жила на світі ще жінка, в серці якої поєдналися Г А: „П!”

б така мужність, така геніальність, вогонь і розум,

пристрасна любов і відданість батьківщині запитує Д „П, – а.

– П”.

Леонід Смілянський і сам відповідає Ні, другої такої

на світі не було, Леся Українка – неповторна

26. Установіть відповідність між фразеологічними антонімами

160

Фразеологізм

1 сховатися у шкаралупу

2 попасти в тенета

3 зі шкури пнутися

4 зривати личину

Антонім

А відкрити душу

Б пальцем не ворухнути

В виходити з рівноваги

Г вискочити на сухе

Д надягати машкару

27. Визначте, який вид підрядного речення відповідає кожному

фрагментові

складного речення

Вид підрядного речення

1 означальне

2 з’ясувальне

3 допустове

4 наслідкове

Фрагмент речення

А Хоч у житті ти мною згордувала, та...

Б Це була рожева хмара, що...

В Я не раз думав, що...

Г Рідну пісню треба захищати так, як...

Д Погода стояла тепла і сонячна, так що...

28. Установіть відповідність між словами та способами їх творення

Спосіб творення

1 складання основ

2 префіксально-суфіксальний

3 суфіксальний

4 безафіксний

Приклад

А прамова, відступ, підгрупа

Б заклик, переділ, вимір

В обніжок, настільний, неробство

Г працездатний, землемір, водогін

Д лісосмуга, криголам,

міжпредметний

ЧИТАННЯ Й АНАЛІЗ ТЕКСТУ

161

Завдання 29 – 36 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише

ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант

відповіді, позначте його. Прочитайте текст (цифри в дужках позначають

номери рядків) і виконайте завдання 29–36.

Хто є ми самі?

(1–4) Це питання не дає нам спокою. Воно врізається в нашу свідомість, воно

переслідує нас удома, на вулиці, в установі... На кожному кроці бачимо чорним

по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?.. Організована,

свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей? І дати на це виразну

відповідь ми вагаємося.

(5–10) Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно

заслуговуємо на назву народ. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову,

оцінюємо вчинки і з приголомшливим жалем стверджуємо, що величезна маса

громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і основних

елементів: людську гідність і національну свідомість. Що таке людська

гідність? Що таке національна свідомість, і для чого її можна практично вжити?

Не всім це ясно.

(11–19) За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже. Це явище не

нове. Воно вже спрадавна існує на нашій планеті. Є людські громади, які

живуть споконвіку своїм первісним життям. І нам, європейцям, це явище

свідчить лише про те, що ні на одну хвилину ми не бажали б опинитися в стані

тих людських істот. Наша душа готова для сприйняття лише тих суспільних

форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гідність. Почувати

себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках – ось основна

заповідь людини-європейця. Зламати цю заповідь – значить зламати самих себе,

це значить втратити основний стрижень буття, це значить перекреслити своє

моральне обличчя.

(20–26) Що за національна свідомість? Багатьом ця справа видається туманною.

Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то чому ж не

можемо лишитись і ми такими? Поганий, фальшивий, розрахований на

162

самознищення ідеал. Хто цього не розуміє, той насамперед засуджує себе на

небуття. Національна свідомість – це перша передумова широкої свідомої і

творчої діяльності взагалі. Без цієї передумови немислима ніяка велика

творчість. Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати

міцного морального хребта, не може бути повним характером.

(27–35) І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його

історія – постійне намагання зробити з нас не те, чим призначила нас природа.

Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту. Втручалися до

нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі, нічим

іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми, а щось інше. Це було

постійне ламання нас, нищення нас. І тоді не деінде, а в наших містах, наших

селах, наших школах, наших родинах нам залазили в саму душу, нищили там

усе. що є для нас святого, не давали змоги боронитися. Останні роки панування

більшовизму особливо яскраво довели нам, що значить таке втручання. Навіть

ті чи інші літери казали нам вимовляти так, як хочуть вони.

(36–48) Наслідки з усього цього на сьогодні такі, що величезна частина нашого,

особливо міського, населення з національного погляду не належить ні до

чийого народу, не говорить ні одною мовою. Це не є народ. Це – безлика,

без’язика юрба. Особливо це стосується нашої молоді. Соромно, боляче бачити

таке явище на європейському суходолі, на берегах Дніпра, на вулицях Києва!

Це боляче ранить наше людське самолюбство. Це принижує нас в очах

свідомих іноземців. Це, нарешті, відбирає у нас безліч творчої активності й

енергії. Тому – не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книжки

читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, хто

домінуючим я для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно, як це часто

доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно... А коли – все

одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це значить, що ми не

народ, не якась спільна історична сила, а невиразна юрба, вічно принижена, без

всяких ідеалів сіра маса.

163

За У.Самчуком

(602 слова)

29. Слово гідність у висловленні «Наша душа готова для сприйняття

лише тих суспільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша

людська гідність» можна замінити словом

А ґречність

Б шляхетність

В гонор

Г самоповага

30. Виділений фразеологізм має у висловленні «На кожному кроці

бачимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь, нація чи маса?..»

значення

А важко зрозуміти, усвідомити, з’ясувати що-небудь або розібратися в чомусь

Б загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ

В цілком ясно, виразно, чітко, зрозуміло

Г явно, відкрито, відверто

31. Фігуру, уживану в текстах публіцистичного стилю мовлення, містять

усі уривки з тексту, ОКРІМ

А Почувати себе людиною, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках – ось

основна заповідь людини-європейця (рядки 19–20).

Б За певних обставин нам було б це абсолютно байдуже (рядок 13).

В Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, хто

домінуючим є для нас: Шевченко чи Пушкін. Не все одно, як це часто

доводиться чути, кого ми вчимо в школі. Ні! Це не все одно... (рядки 50–52).

Г Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту. Втручалися

до нашого господарства (рядки 33–34).

164

32. Загальним стосовно інших є зміст висловлення

А Поганий, фальшивий, розрахований на самознищення ідеал. Хто цього не

розуміє, той насамперед засуджує себе на небуття.

Б Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного

морального хребта, не може бути повним характером.

В Національна свідомість – це перша передумова широкої свідомої і творчої

діяльності взагалі.

Г Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то чому ж не

можемо лишитись і ми такими?

33. Текст «Хто є ми самі?» за типом мовлення є

А описом

Б розповіддю

В роздумом

Г роздумом з елементами опису

34. Тезу, яку доводять інші висловлення, сформульовано в рядку

А Ми не переконані внутрішньо, що вповні і беззастережно заслуговуємо на

назву народ.

Б ...Величезна маса громадян не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже

важливих і основних елементів: людську гідність і національну свідомість.

В ...Величезна частина нашого, особливо міського, населення з національного

погляду не належить ні до якого народу, не говорить ні одною мовою.

Г На кожному кроці бачимо чорним по білому писане: хто ми – народ чи чернь,

нація чи маса?.. Організована, свідома одиниця чи юрба без’язиких і безликих

постатей? І дати на це виразну відповідь ми вагаємося.

35. Тезою, що її спростовує решта висловлень, є висловлення

А Поганий, фальшивий, розрахований на самознищення ідеал. Хто цього не

розуміє, той насамперед засуджує себе на небуття.

Б Денаціоналізована людина не може бути сильною, не може мати міцного

165

морального хребта, не може бути повним характером.

В Національна свідомість – це перша передумова широкої свідомої і творчої

діяльності взагалі.

Г Діди наші цілком вільно жили, бувши в національному тумані, то чому ж не

можемо лишитись і ми такими?

36. Ознаки стилю мовлення, притаманні тексту «Хто є ми самі?», описано

в рядку

А використання суспільно-політичної лексики, емоційно забарвлених слів,

фразеологізмів, повторів, наявність питальних речень, у тому числі риторичних

запитань, окличних речень, оцінних суджень

Б уживання термінів, перевага складних конструкцій над простими, повних

речень

над неповними, точність, логічність викладу

В необмежене використання мовних засобів, широке вживання слів у

переносному значенні, емоційно забарвленої лексики, метафоричність,

образність викладу

Г уживання канцелярської лексики, нейтральних мовних засобів, відсутність

емоційно забарвлених слів

166

Відповіді

1г 30в

2б 31б

3б 32в

4а 33в

5г 34б

6б 35а

7а 36б

8б

9в

10а

11а

12г

13б

14а

15а

16г

17б

18а

19в

20г

21а

22а

23а

24 1 – д, 2 – в, 3 – б, 4- а;

167

25 1 – г, 2 – в, 3 – д, 4 – а ;

26 1 – а, 2 – г, 3 – б. 4 – д ;

27 1- б, 2 – в. 3 – а, 4 – д ;

28 1 – г, 2 – в, 3 – а, 4 – б ;

29г

168

РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ

Пам’ятка до виконання роботи над помилками

Після кожної перевіреної вчителем роботи виконуй роботу над помилками.

Ця робота допоможе тобі відпрацювати уміння і навички, враховуючи

твої індивідуальні прогалини в знаннях і уміннях.

Алгоритм виконання роботи над помилками

1. Проаналізуй помилку, чи стосується вона правопису слів, змінювання

слів чи пунктуації.

Види помилок: І - орфографічна помилка, що вимагає знань

правила написання слів.

V - помилка пунктуації, неправильне

вживання розділових знаків.

Г - неправильна граматична форма слова, частіше

всього - неправильне закінчення слів.

Л - неправильне вживання слова.

2. Виконуй роботу над помилками за зразком.

Орфографічні помилки

№ Слово з помилкою Правило-схема Приклади

1.

2.

Створення

Жовтогарячий

1) С- перед «кафе

«Птах»;

2) Ім. с.роду на -я

виняток

Схід, списати, склад

Життя, знання,

волосся.

169

При необхідності скористайся таблицею «Основні орфограми української

мови» (Таблиця 1), «Складні випадки написання слів» (Таблиця 2), «Словником

винятків із орфографічних правил українського правопису» (Таблиця 3),

«Українським правописом у таблицях».

Пунктуаційні помилки

Речення переписати, підкреслити розділові знаки, пояснити графічно.

Наприклад: У саду зацвіли дерева (уз.сл.): яблуні, вишні, груші (одн.чл. реч.).

Граматичні і лексичні помилки

Речення відредагувати, переписати у виправленому вигляді, підкреслити місця

помилок.

Наприклад: На зборах були присутні всі учні нашого класу.

3. Після виконання роботи над помилками заповни «Індивідуальну карту

помилок» (Таблиця 4).

Перед наступною контрольною робото. звернись до «Індивідуальної

карти», повтори орфограми, пунктограми іграматичні правила, відзначені в

карті.

Алгоритм виконання роботи над орфографічними помилками

1. Розбери слово за будовою.

2. Знайди правило, відповідно до значущої частини слова (за допомогою

таблиці 1

«Основні орфограми українського правопису»), при необхідності

скористайся

170

таблицею 2 (за наявності відповідної рекомендації: В. – винятки або

сл.сл. – словникові слова, які необхідно запам’ятати).

3. Якщо складно пояснити орфограму правилом, скористайся таблицею 3

«Словник

винятків», у якій усі складні випадки написання слів подані в алфавітному

порядку із зазначенням орфограми, повтори цю орфограму.

4. Окремо винесено «Правила милозвучності» і «Правила переносу слів»,

оскільки саме на ці правила найчастіше допускаються помилки учнями.

Основні орфограми українського правопису

Основні

орфо-

грами в

пре-

фіксах

Основні

орфограми в

коренях

Основні

орфограми в

суфіксах

Основні орфограми в

закінченнях

Пре-,

при-,

прі-

пре- =

«дуже»

+ сл.сл.

при- =

«дуже»

+ сл.сл.

прі- -

сл.сл.

Ненаголошені е, и

в коренях слів, що

перевіряються

наголосом

(способи

перевірки):

1. Зміна слова

(село - села) або

добір

спільнокореневого

(криве - криво)

Ненаголошені е,и

в суфіксах

1.- ив(о) =

матеріал або

продукт праці:

мереживо,

морозиво, печиво

тощо, але марево

(не матеріал і не

продукт праці).

2. -ик, -ник, -

Ненаголошені е,и в

закінченнях дієслів І і ІІ

дієвідміни

І дієвідміна: в 3-ій особі

множ. (вони) -уть (-ють),

в ін. особових закінченнях

-голосні е (є): вони їдуть

–ми їдемо, ти їдеш, ви

їдете, він (вона, воно) їде

ІІ дієвідміна: в 3-ій особі

множ. (вони) -ать

171

2. -ере-, -еле-

(берег, зелень

тощо)

3. е випадає при

зміні слова (вітер -

вітру)

4. -ри-, - ли- між

приголосними

(бриніти, тривога

тощо)

5. е\\и в коренях

дієслів перед

р(л) суф. -a`-( я` )

беру - вибира`ти

6. Ненаголошені е,

и в коренях слів,

що не


наголосом (сл.сл.).

івник,

-чик (-щик) пиш.

з и: братик,

кулеметник,

працівник,

хлопчик,

прапорщик.

3. -ень, -тель

пиш. з е:

велетень,

вихователь.

4. -ен(я), -єн(я) в

назвах живих

істот: гусеня,

кошеня та ін.

5. -еньк- із

значенням

пестливості:

ніженька,

серденько та ін.

6. -ищ(е),-иськ(о)

після пригол.:

вогнище,

вовчисько;

-їщ(е), -їськ(о)

після голосн.:

побоїще.

(-ять), в ін. особових

закінченнях -голосні и

(ї): вони бачать –ми

бачимо, ти бачиш, ви

бачите, він (вона, воно)

бачить

Визначення діє-відміни за

неозна-ченою формою

ІІ д.:

а)основа на -и, -і (-ї) або

на -а (після ж, ч, ш):

сидіти, гоїти, кричати і ін.

б)усі дієсл. на

-отіти: муркотіти,

цокотіти та ін.

З-, (зі-,

зо-), с-

с- перед

Ненаголошені о, а

1. а перед а` ( я` )

(бага`тий, бага`то,

172

«Кафе

Птах»

з- перед

ін.

голос-

ними і

приго-

лосн.

зі- і зо-

перед 2

приго-

лосн.

бага`тство,

бага`ття і

похідному

багати`р (багач),

гаря`чий, гаря`чка

і похідному

га`ряче, гара`зд,

кала`ч, каза`н,

хазя`їн) + В.

2. о\\а в коренях

дієслів перед суф.

-a`-( я` ) допомогти

- допомага`ти.

Роз-,

без-,

через-,

від-

(од-),

під-,

над-,

пред-,

між-,

об- не

зміню-

ється

Спрощення груп

приголосних

с(т)н: радість -

радісний

с(т)л: щастя -

щасливий

ж(д)н: тиждень -

тижневий

з(д)н: проїзд –

проїзний

с(л)н: масло –

масний

с(к)н: писк –

писнути

з(к)н: бризк –

бризнути

+ В.

173

Подовження


1. Іменники

сер.роду на –я:

життя, зілля,

волосся і под. але

немає подвоєння

при збігу 2-х

приголосн.: листя,

щастя.

2. Іменники ІІІ

відм. в О.відм.

перед –ю: сіллю,

піччю і под., але

немає подвоєння

при збігу 2-х

приголосн.:

радістю, злістю і

под..

3. ллє, ллємо і ін.

+ сл.сл.

Написання слів

іншомовного

походження:

- подвоєні

приголосні у

власних

назвах і

похідних:

Голландія,

Подовження


1. Суф.: -е

`нн(ий),

-а `нн(ий), -я

`нн(ий), які =

«дуже» або

«неможливість

дії»: страше

`нний, невблага

`нний, незрівня

`нний.

2. Суфікси: -

инн(я),

-інн(я), -анн(я),

-янн(я), -енн(я)

пиш. з нн;

а)-инн(я) – збірні

ім..: павутиння,

гарбузиння, крім

В: каміння,

коріння, насіння;

б)- інн(я) – іменн,

утворені від

дієсл. з основою

на -і, -и: горіти –

горіння, шарудіти

– шарудіння;

в) -анн(я), -янн(я)

іменн, утворені

ІІ відміна

Род.відм. ім..чол.роду

-а (-я) -у(-ю)

- назви

істот:

кота, Івана

- назви

дерев:

ясеня, дуба

- назви

предметів:

замка,

плаща

- назви

машин та

їх деталей:

трактора,

мотора

- назви мір

ваги, дов-

жини, часу

тощо:

грама,

місяця (але

віку, року)

- збірні

поняття:

класу, хору,

саду

- назви ре-

човин, мате

ріалів, страв:

водню, бор-

щу

(але хліба)

- назви

будівель та

їх час

тин: вокзалу

поверху-

назви

установ,

організацій:

інституту,

штабу

- назви явищ

природи:

дощу

- літера-

174

голландський

;

- немає

подвоєння у

загальних

назвах, крім

+ В.

- подвоєні

приголосні

на межі

префікса і

кореня:

імміграція,

ірраціональн

ий

від дієсл. з

основою на -а, -я:

зростати –

зростання,

сприяти –

сприяння;

г) -енн(я) -

іменн., утворені

від дієсл., в яких

наголос падає на

корінь:

зве`рнення,

напру`ження і

под.

3.

Суф.присвійності

-ин, -їн пиш. з 1

н: бджолиний,

солов’їний

- терміни:

ромба (але

виду, роду,

синтак-

сису,

складу,

способу)

- назви

населених

пунктів:

Києва,

Парижа

- назви

річок з

наголосом

на закінче-

ння, а

також з

суф. -ов,

-ев (-єв), -

ин (-їн):

Псла, Тете

рева.

турознавчі

терміни: сти-

лю, жанру,

роману

-абстракт

ні поняття,

почуття,

процеси,ста-

ни: болю,

бігу, каш-

лю

- назви ігор і

танців:

футболу,

вальсу (але

гопака,

козака)

- назви озер,

гір, остро-

вів, пів-

островів,

країн, облас-

тей: Кіпру,

Алжиру,

Донбасу

- назви

річок з

наголосом на

175

корінь:

Бу`гу, Ні`лу

ПРАВИЛА МИЛОЗВУЧНОСТІ

Чергування у \\ в, і \\ й

1. У в, ф, св, хв., тв, льв і под.

2. . ( … , : ; – ) У [приголосний] …

3. . ( … , : ; – ) В [голосний] …

4. …[голосний] в(й) …

5. … [приголосний] у(і) …

6. . І [приголосний]… ( [голосний] …)

7. І й, є, я, ю, ї

8. При зіставленні понять вживається і: «Війна і мир» та под.

+ В.

Чергування з \\ із \\ зі(зо)

1. Із перед с, з, ц, ч, ш, щ

2. …[приголосний] із [приголосний] …

3. Зі [приголосний] [приголосний] …

4. Зо числ.«два, три»

Чергування -сь \\ -ся

1. …[голосний] -сь: сміялась

2. …[приголосний]-ся: сміявся

Чергування часток би \\ б, же \\ж

176

1. …[голосний] -б, ж: знали б, знали ж

2. …[приголосний]-би, же: знав би, знав же

П р а в и л а п е р е н о с у с л і в

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами.

При цьому:

- не можна розривати буквосполучення дж, дз, які позначають 1 звук (хо-

джу, си-джу); якщо д належить до префікса, а ж і з – до кореня, то їх слід

розривати (під-живити, над-звичайний);

- не можна відривати одну букву від префікса або кореня (пре-красний, а

не прек-расний);

- не можна відривати одну букву від кореня при переносі складних слів:

багато-ступінчастий, а не багатос-тупінчастий, восьми-гранний, а не

восьмиг-ранний);

- апостроф і ь не переносяться на наступний рядок (Лук’-ян, низь-ко);

- не можна переносити, прізвище, залишаючи ініціали та ін. умовні

скорочення (Т.Г.Шевченко, а не Т.Г. \ Шевченко, проф.Гончаренко, а не

проф.\ Гончаренко);

- не можна переносити скорочені назви мір від цифр (1917 р., а не 1917 \ р.)

- не можна розривати абревіатури (ЛАЗ-105 не переноситься)

177

Складні випадки написання слів:

винятків із орфографічних правил

та слів, написання яких необхідно запам’ятати

(за орфограмами)

Клас, у

якому

вивчається

орфограма

Назва орфограми

Слова-винятки з правила та слова,

написання яких

необхідно запам’ятати

5 Написання м’якого

знака

Спрощення груп


Подвоєння та

подовження


Ненаголошені е, и в

коренях слів, що не

Винятки: різьбяр, тьмяний;

баский, боязкий, в’язкий, ковзкий, плаский

(плоский), різкий

Максим Горький

Кварц, палац, паяц, Суец, шприц; бац, гоц,

клац

В.: аванпостний, баластний, компостний,

контрастний, форпостний;

зап’ястний, кістлявий, пестливий,

хвастливий, хвастнути, хворостняк,

шістнадцять;

випускний, вискнути, рискнути.

Сл.слова: бовван, Ганна, лляний, овва;

Ілля (Іллі, Іллю, Іллею та ін.), стаття

(статті, статтею, але статей), суддя (судді,

суддю, суддею, суддів та ін.), рілля (ріллі,

ріллю, ріллею);

зрання, навмання, спросоння,

попідвіконню, попідтинню

178


наголосом

Ненаголошені о, а

Написання слів


походження:

- подвоєні

приголосні

- и, і у словах


походження

- написання

апострофа

словах іншомовного


- відмінювання слів



Правопис префіксів

пре-, при-, прі-

Сл.слова: апельсин, бензин, бетон, декада,

делегат, демократія, колектив,левада,

легенда, леміш, математика, медаль,

кисет, кишеня, минулий, пенал, пиріг,

ремонт, рецепт, тепер, тремтіти, трембіта,

чекати, шинель

В.: гончар, лопата, поганий, ропа, солдат,

товар, богатир (велетень, герой), монастир

В.: аннали, бонна, брутто, ванна (ванний),

мадонна, манна (манний), нетто, панна,

пенні, тонна, білль, булла, вілла, мірра,

мотто, мулла;

Сл.слова: вимпел, єхидна, імбир, кипарис,

лиман, лимон, миля, мирт, нирка, спирт,

химера;

башкир, гиря, калмик, кинджал, киргиз,

кисет, кишлак;

Сл.сл.: бюджет, бюро, бязь, кювет, мюрид,

пюпітр, рюкзак, рюш, фюзеляж; Барбюс,

Бюффон, Гюго, Мюллер, Рюдберг.

В.: пальто – пальта – пальтом – на пальті

Сл.слова з пре-: презирливий, презирство,

престол;

179

Зміни приголосних

при творенні слів за

допомогою суфіксів

-ськ(ий) (-цьк-, -зьк-

),

-ств(о) (-цтв-, зтв-)

Правопис складних

слів

Чергування

у \\ в, і \\ й

сл.слова з при-: пригірок, приярок;

прибережний, прикордонний, пришкільний

і под.;

сл.слова з прі-: прізвище, прізвисько,

прірва, прірвистий

В.: казах - казахський

Сл.слова: кінець кінцем, одним одна, сама

самотою, честь честю, чин чином

В.: жовтогарячий

В.: вдача (характер), удача (фортуна),

вклад (внесок), уклад (устрій), вправа

(завдання), управа (державний установа),;

взаємини, влада, власний, властивість,

вплив, вступ; увага, узбережжя, указ,

умова, установа, уява.

6 Іменник

Творення імен по

батькові

В.: Григорій – Григорович, Григорівна;

Ілля – Ілліч, Іллівна; Кузьма – Кузьмич (і

Кузьмович), Кузьмівна; Лука – Лукич,

Луківна; Микола – Миколайович (і

Миколович), Миколаївна (і Миколівна);

Сава – Савич (Савович), Савівна; Хома –

Хомич (і Хомович), Хомівна; Яків –

Якович, Яківна.

7 Прислівник

180

Написання

прислівників разом і

окремо

В.: від сьогодні, до завтра, на завтра, на

потім, на добраніч, на ура.

Сл.сл.(прийм.+іменн. - разом ): безвісти,

безперестанку, вбік, ввечері, вволю, вголос,

вгорі, вгору, вдень, взимку, взнаки, відразу,

вкрай, вкупі, влад, влітку, вниз, внизу,

вночі, восени, вперед, вплав, впоперек,

впору, враз, вранці, врешті, врівень, врівні,

врозсип, врозтіч, вряд, всередині, вслід,

всмак, вшир, вщерть, доверху, довіку,

довкола, доволі, догори, додолу, додому,

докупи, донизу, дотла, дощенту, заміж,

заочі, запанібрата, зараз, зарані, зарання,

засвітла, збоку, зверху, згори, ззаду,

зісподу, знизу, зозла, зокола, зранку,

зрання, зрештою, зроду, зсередини, набік,

наверх, навесні, навиворіт, навиліт,

навідліг, навідріз, навік, навіки, нагору (але

на-гора (В.)) , надвечір, надворі, надмір,

надміру, назад, наздогад, назустріч (у знач.

напрямок), наїздом, наостанок, наостанку,

напам’ять, наперебій, наперед, наперекір,

напоказ, наприклад, напровесні, напролом,

нараз, нарешті, нарівні, нарозхват, насилу,

наскоком, наспід, наспіх, насподі, наяву,

обік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, опліч,

підряд, побіч, поблизу, поверх, повік,

поволі, позаду, поночі, попліч, поруч,

поряд, посередині, почасти, скраю,

спереду, спочатку, убік, убрід, увечері,

181

уволю, уголос, угорі, угору, удень, узимку,

узнаки, украй, укупі, улад, улітку, униз,

унизу, уночі, восени, уперед, уплав,

упоперек, упору, уранці, урешті, урівень,

урівні, урозсип, урозтіч, усередині, услід,

усмак, ушир, ущерть.

Сл.сл.(прийм.+короткий прикм. - разом):

віддавна, востаннє, вручну, догола,

допізна, завидна, замолоду, заново,

звисока, згарячу, злегка, зліва, знову,

зрідка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку,

помалу, помаленьку, потихеньку, сповна,

спроста.

Сл.сл.(прийм.+ін.част.мови - разом):

вдосвіта, вподовж, завбільшки,

завглибшки, завдовжки, завтовшки,

завчасу, завширшки, знадвору, навздогін,

навзнак, навкидьки, навколо, навкруги,

навкулачки, навмисне, навпаки,

навперейми, навприсядки, навпростець,

навряд, навскач, навскіс, навскоси,

навсправжки, навстіж, навтікача, наосліп,

напоготові, спідлоба.

Сл.сл. (окремо): без відома, без жалю, без

кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу,

без ліку, без мети, без наміру, без пуття,

без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву,

без упину, без черги, в затишку, в міру, в

нагороду, в ногу, в обмін, в обріз, в обріз, в

позику, в цілості, до біса, до вподоби, до

182

гурту, до загину, до запитання, до краю, до

крихти, до ладу, до лиха, до лиця, до міри,

до ноги, до останку, до пари, до пня, до

побачення, до пори, до пуття, до речі, до

решти, до сих пір, до смаку, до смерті, до

снаги, до сьогодні, за години, за дня, за

кордон, за кордоном, за рахунок, за світла,

з болю, з-за кордону, з краю в край, з

переляку, з радості, з розгону, на бігу, на

вагу, на весну (але навесні), на вибір, на

видноті, на відчай, на відмінно, на віку, на

голову, на диво, на дозвіллі, на жаль, на

зло, на зразок, на льоту, на мить, на

поруки, на прощання, на радість, на

радощах, на руку, на самоті, на світанку, на

скаку, на славу, на слово, на сміх, на

совість, на сором, на ходу, на шкоду, на

щастя, над силу, не з руки, ні на гріш, під

боком, під гору, під силу, по закону, по

знаку, по можливості, по правді, по силі, по

совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по

щирості, у вигляді, уві сні, у поміч, у

стократ, через силу, як слід, як треба.

Від ранку до вечора, день у день, з боку на

бік, з дня на день, один в один, раз у раз,

рік у рік, час від часу.

183

готуємось до зно. укрмова

Education