Деснянка вільна №241

ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

http://dponline.cn.ua e-mail: [email protected]

№ 57 (241) 11 червня 2011, субота

Н о у-х а у

Українців збираються паспортизувати по-новому

Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроект про введення нових документів, що засвідчують українське громадянство.

Він фактично передбачає заміну вну-трішнього паспорта на посвідчення громадянина України та використан-ня за кордоном паспорта громадяни-на України з біометричними даними власника.

«Паспорт громадянина України є до-кументом, що посвідчує особу та підтвер-джує громадянство України на території України, під час перетинання державного кордону України та перебування за кор-доном», – йдеться у документі.

До паспорта громадянина України, за пропозицією Кабміну, окрім інших да-них, вносяться дані біометричної іден-тифікації.

Як роз’яснено в законопроекті, «бі-ометрична ідентифікація» – це спосіб посвідчення особи або підтвердження належності їй документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, шляхом розпізнавання та зі-ставлення зафіксованих біометричних даних (зображення рис обличчя, від-битків одного з пальців кожної руки та підпису особи), що підлягають ма-шинному зчитуванню, з біометричними даними особи.

У разі ухвалення цього законопро-екту, видані до набуття ним чинності документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, будуть дійсними протягом строків, ви-значених нормативно-правовими акта-ми, відповідно до яких вони були вида-ні, або до визнання їх недійсними, але не пізніше ніж 1 січня 2018 року. Кабінет Міністрів, згідно з документом, має до 1 січня 2013 року вжити заходів із запро-вадження документів, відповідно до ви-мог цього закону.

Як відомо, введення електронних до-кументів із біометричними даними вима-гав Євросоюз для лібералізації візового режиму з Україною.

Директор програми «Зовнішня і без-пекова політика» Інституту публічної по-літики Сергій Донський зауважив, що ви-мога ЄС стосувалася здебільшого закор-донних паспортів, а змінити внутрішній паспорт на посвідчення – це, за його сло-вами, ініціатива українського Уряду.

Ра ді за к ол е г у

Уряд схвалив роботу Українського журфонду

З нагоди професійного свята Прем’єр-міністр Микола Азаров відзначив ваго-мий особистий внесок голови Журфонду Людмили Ольховської у забезпечення

розвитку вітчизняної журналістики, сум-лінну працю та високий професіоналізм.

Людмилі Ольховській та ї ї професійній команді вдалося згуртувати навколо се-бе творчих працівників багатьох видань України. Український журфонд започаткував акцію «Україна очима редактора», яка дала змогу більш ніж тисячі журналістів відві-дати різні куточки України, ознайомитися зі здобутками місцевого самоврядування, життям людей в інших областях, еконо-мічним потенціалом та культурною спад-щиною. Такі поїздки не лише зближують журналістів різних регіонів – сходу і захо-ду, півдня і півночі, – але й сприяють появі публікацій, які розповідають про Україну ці-каво, неупереджено і з любов’ю до рідного краю. Розуміючи вагу цієї програми, Уряд усіляко підтримує прес-тури, які організовує Український журналістський фонд, і прагне,

щоб упродовж року журналісти відвідали всі без винятку області.

Завжди виступаючи за прямий доступ реґіональних ЗМІ до інформації «з перших вуст», колектив Українського журфонду про-водить щомісячні засідання Медіа-клубу «На власний погляд» у Києві. В його роботі бе-руть участь, з одного боку, відомі політики різноманітного політичного спектру, експер-ти, дипломати, керівники всеукраїнських ме-дійних проектів, а з іншого боку – керівники та журналісти реґіональних ЗМІ. Медіа-клуб швидко став живим дискусійним майданчи-ком, цікавість до якого постійно зростає як із боку гостей, так і з боку журналістів. Така форма роботи дозволяє владі та опозиції до-ступно пояснювати цілі своїх програм та кро-ків, а також одержувати «зворотню реакцію» та знаходити спільну мову з медіа.

Відзначення роботи керівника Укра їн-ського журналістського фонду Людмили Ольховської та ї ї колективу – це той ви-падок, коли нагорода заслужено знайшла свого героя.

Почесною грамотою Кабінету Міністрів України нагороджено нашу колегу, беззмінного натхненника захоплюючих проектів для журналістів реґіональних ЗМІ, заслуженого журналіста України Людмилу Ольховську.

7 червня зранку мешканці п’ятиповерхівки на вул. Рокоссовського, 45-а, виявили рештки людського тіла, дуже спотворені вогнем. Страшну знахідку виявили якраз під огорожею спортмайданчика школи-ліцею №22. Громадяни, з якими ми спілкувалися на місці, стверджують, що людський тулуб без кінцівок та голови зловмисники кинули під паркан шкільного майданчика, облили займистою сумішшю і підпалили. Сталося це близько половини четвертої ранку. Мешканці з вікон бачили полум’я, втім біля нього нікого не помітили. Про інцидент розповідають діти та бабусі-пенсіонерки.

Ж а х!

У Чернігові знайшли розчленоване та обгоріле тіло людини

стор.7 стор.2

12 ч е Рв Н я – д е Н ь п Ра ців Н и ків л е г к ої п Р о м и с лов о сті

Клавдія Соболь:«Здоров’я, щастя особистого і сімейного, стабільності в житті!»

Телефонний зв’язок – ненадійний зв’язок. У період двох днів вів переговори про можливість зробити матеріал до професійного свята – Дня працівників легкої промисловості, але вийшла нестиковка. Зрозуміло, у керівництва ЗАТ «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» з часом напружено, питання й проблеми треба вирішувати. Однак і в редакційній роботі той самий технологічний ланцюжок, що й на виробництві...

Геть розстроєний вирішив розвіятися прогулянкою на вулиці. Настрій підняла зустріч із давньою доброю знайомою Клавдією Соболь: якраз поверталася з да-чі після «сапо-лійкового фітнесу».

Та на обличчі – ніякої втоми, лише приязна посмішка і бажання обміняти-ся якомога більшою кількістю інформа-ції. Хоча за цією оптимістичною оболон-кою – чимало випробувань долі, глибо-ких переживань…

Знаю Клавдію ще з 80-х по камвольно-суконному комбінату. І тут мені спало на думку:. «А якщо...».

http://dponline.cn.ua

2 № 57 (241) 11 червня 2011, суботаhttp://dponline.cn.ua

Але цей закон може і має стати зброєю для тих, хто на практиці готовий кинути виклик Системі – ЖЕКу, раді, мерії, податковій, уні-верситету і лікарні.

З цього приводу Чернігівський обласний осеред-ок Всеукраїнської молодіжної громадської організації (ВМГО) «Демо кратичний Альянс» ініціював проведен-ня круглого столу «Місяць доступу до інформації – теорія і практика». На засіданні були представники облдержадміністрації, міської ради Чернігова, гро-мадські діячі та представники преси.

Голова Чернігівського осередку Демо-кратичного Альянсу Ігор Андрійченко розповів про загальноукраїнську кампанію моніторингу ви-конання закону та результати надісланих запитів з 15-ти міст Чернігівської області. Здебільшого вони порушували питання формування тарифів ЖКГ, бю-джетів та генпланів міста. Та, на жаль, не всі район-ні центри совісно поставилися до виконання ново-введеного законодавства. З Новгорода-Сіверського та Ічні громадська організація відповідей взагалі не дочекалася, а минув вже майже місяць. Це го-ворить про те, що з моменту вступу закону в дію,

не всі органи влади змогли ефективно організувати роботу з надання публічної інформації.

Начальник відділу зв’язків із громадськіс-тю міської ради Ірина Соломаха наголосила, що за останній місяць до них надійшло 16 запитів і всі вони опрацьовані вчасно.

Натомість журналіст інтернет-видання «Події і коментарі» Володимир Андрійченко зазначив, що особисто подавав запит на інформацію щодо декларації міського голови про доходи, на що йому відповіли відпискою. Він вважає, що це него-товність влади адекватно реагувати на запит.

Радник міського голови Ірина Синельник висловила побажання, щоб громадські організації та пересічні громадяни не робили «...запити лише заради самих запитів». – Якщо людині справді по-трібна інформація – вона ї ї отримає, як і належить. Але якщо це задля того, аби перевірити, як влада виконує закон... мені це не зрозуміло. Ми маємо співпрацювати, – наголосила Ірина Синельник.

Також учасники засідання зазначили, що наступ-ним кроком у популяризації використання цього за-кону має бути інформування громадськості про його

можливості. Щоб жителі Чернігова могли отримати інформацію, яка їх цікавить, протягом 5-ти днів. Це можна зробити, зателефонувавши до відділу звер-нень громадян за номером 676-476. Або скориста-тися он-лайн формою на сайті міської ради. Єдина вимога – треба вказати, що цей запит подається відповідно до Закону «Про доступ до публічної ін-формації».

Підсумовуючи перший місяць його дії варто за-значити, що нині громадяни достатньо ще не воло-діють правовою базою щодо доступу до публічної ін-формації, і на те є багато причин. Та вселяють надію щирі запевнення представників влади йти назустріч громадськості та забезпечити дієвий механізм ви-конання чинного законодавства. Сподіваємося що так і буде...

10 речей із Закону «Про доступ до публічної інформації», які має знати кожен: ви маєте право зробити запит в органи влади про будь-яку інфор-мацію, якою він володіє. У чиновника є лише три винятки, які дозволяють не надавати вам відповіді: таємниця (державна або банківська), конфіденційна інформація (ваші персональні дані, якими володіє

податкова) або службова інформація (внутрішнє лис-тування або чорновики рішень). Навіть якщо в доку-менті, яким ви цікавитеся, є засекречена інформація, вам зобов’язані ї ї надати, заретушувавши сек ретні дані. Потрібну інформацію зобов’язані надати упро-довж 5-ти робочих днів.

Якщо ж ця інформація стосується життя або здоров’я – 48 годин. Ви маєте право отримати будь-яку інформацію про бюджетні кошти, ознайомитися з декларацією доходів будь-кого, хто обіймає вибор-ну посаду (від президента до сільського голови) або високопосадовця у держслужбі (1–2 рангів). Всі ор-гани влади зобов’язані оприлюднювати свої рішен-ня впродовж 5-ти робочих днів, тим більше, якщо в них є веб-сайт.

У приміщенні органу влади має бути місце для ознайомлення з документами. До 10-ти сторінок інформації – копію роблять безкоштовно. Якщо ж вам не надали потрібної інформації, то у вас є два шляхи: поскаржитися керівникові органу влади або звернутися до суду.

Сніжана БОЖОКФото автора

Н о тат к и з п Р и в од у

Чи стала влада більш доступною?

міс ц е ве са м овРя д у в а Н Н я

С хоже, Чернігів поступово перетворюється в один із реґіональних і міжнарод-них інтеграційних центрів,

транскордонного співробітни-цтва і досвіду взаємодії обох гі-лок місцевої влади у вирішенні нагальних проблем соціально-економічного і духовного розви-тку реґіону. Очевидно, ця обста-вина обумовлена не лише тим, що Чернігівщина – територія при-кордоння. Саме життя примушує діяти активніше, масштабніше, з огляду на перспективу, мобілізу-ючи внутрішні можливості і парт-нерство на міжнародному рівні.

Днями, точніше 7 червня, в обласній ра-ді відбулася виїзна нарада-семінар за учас-тю заступників голів територіальних рад – Верховної Ради Криму, Севастопольської, Київської міських та обласних рад. Цього разу об’єктом обговорення стало архіважливе на сьогодні питання взаємодії місцевих струк-тур виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в соціально-економічному та культурному розвитку реґіону на прикла-ді нашої області.

Відразу зазначимо: на учасників наради перебування в нашому краї справило приємне враження. Древня сіверська земля приваблює не лише справжньою поліською природою, а й численними історико-культурними пам’ятками. Тут, образно кажучи, на кожному кроці історія дихає. Гості ще до пленарного засідання відві-дали музей життя і діяльності М. М. Міклухо-Маклая в селі Калитянське Козелецького району та собор Різдва Богородиці у Козельці, опісля ж

побували у Чернігівському відділенні ВАТ «Сан ІнБев Україна»– виробника відомого й на між-народному ринку пива чернігівської марки, озна-йомилися з історичними пам’ятками древньо-го дитинця в Чернігові, відомими Антонієвими печерами.

Пленарне засідання наради-семінару розпочав голова обласної ради Анатолій Мельник. Із вступним словом до при-сутніх звернувся заступник керівни-ка Секретаріату Верховної Ради України Володимир Яловий, який зазначив, що подібні заходи – дієва форма обміну до-свідом між реґіонами. На Чернігівщині є чому повчитися в налагодженні тісної вза-ємодії між структурами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в розвитку території.

Про найбільш актуальні питання соціально-економічного розвитку області поінформу-вав присутніх голова облдержадміністрації Володимир Хоменко. Обґрунтовані способи їх вирішення закладено в середньострокову програму на 2011–2015 роки «Чернігівщина – 2015. Спільний шлях до добробуту». Володимир

Миколайович оприлюднив основні аспекти цієї програми, яку, до речі, затвердила вчора се-сія обласної ради.

Голова облради Анатолій Мельник свій ви-ступ зосередив на основних напрямках роботи ради в сучасних умовах і точках дотику зусиль структур місцевого самоврядування і виконав-чої влади при вирішенні проблем сьогодення та найближчого майбутнього. Чимало зробле-но насамперед для підвищення ефективності взаємодії між облрадою і низовими ланками місцевого самоврядування та громадськістю. По-друге, президія обласної ради, постійні про-фільні комісії, депутатський корпус загалом дедалі результативніше контактують з вико-навчими структурами. І це не просто обмін ін-формацією, пропозиціями, а й конкретні кроки для обґрунтованих і взаємоузгоджених дій.

З увагою прослухали гості й виступ на-чальника управління комунального майна обласної ради Володимира Сидоренка, який ознайомив їх із досвідом роботи комуналь-них підприємств найвищої представницької гілки влади в області. Їхній внесок у бюджет-ний кошик доволі відчутний, що й продемон-стрував Володимир Сидоренко на конкретних прикладах.

Потім Володимир Хоменко та Анатолій Мельник відповіли на запитання присутніх, учасники наради обмінялися думками щодо порушених питань.

Підсумки виїзної наради-семінару підбив заступник керівника Секретаріату Верховної Ради Володимир Яловий і подарував обласній раді картину із зображенням парламентського будинку, а голова облради Анатолій Мельник на взаєм вручив Володимиру Яловому картину з краєвидом древнього Чернігівського Валу.

Олекса ДОРОШ

До нас – за досвідом співпраці

9 червня минув місяць, як набув чинності Закон України «Про доступ до публічної інформації», а також оновлений Закон України «Про інформацію». Вони стартували не в найкращих умовах: подвійні стандарти політиків і чиновників, звичка ховати найважливіше за грифом «не для друку», наше невміння відстоювати свої права.

Клавдія Соболь:«Здоров’я, щастя особистого і сімейного, стабільності в житті»

Поч. на 1-й стор.

Вона була відомою людиною в багатотисячному колективі текстильного велета. Постійно в передовиках – ударник ко-муністичної праці, кількох п’ятирічок, громадська активістка. А кращих робітників тоді шанували. Про них писала й багато-тиражна газета чернігівських текстильників «Робітниче слово», в якій мені пощастило працювати, і радіогазета щодня славила правофлангових соціалістичного змагання.

Непомітно для співрозмовниці, ніби просто з цікавості, «ви-питую» призабуті для себе факти ї ї біографії. На камвольно-суконному – з 2 серпня 1966 року. Починала ученицею стріч-карки у бригаді помічника майстра Валерія Панасенка. Була рівничницею, потім – на громадській роботі. 20 квітня 2000-го інструктор виробничого навчання Клавдія Соболь попрощалася з комбінатом. Тричі трудова медалістка. А грамот стільки, що кімнату можна обклеїти.

– Професійне свято на носі, – кажу, ніби мимохідь. – Будеш зі своїми зустрічатися?

– А ти, Сашко, нічого не плутаєш? – Клавдія зосереджено обмірковувала. – Ой, справді, 12 червня...

– Чи зустрінемося, не можу однозначно відповісти, – нареш-ті оговталася після «новини». – Але намагаємося підтримувати зв’язки, не губити одне одного. Мої найближчі друзі – колиш-ні колеги з рівничного цеху – змінні майстри Надія Концева та Валерій Москаленко, помічник майстра Микола Постол... А Валентина Стельмах працювала в кімнаті відпочинку камвольно-прядильного виробництва. Точніше, цю кімнату, як і всі інші в чотирьох основних підрозділах, без перебільшення порівнюю з царськими палатами. У робочу перерву в ній можна було смачно поїсти та відволіктися від надокучливого виробничого шуму, а у вільний час – була місцем урочистостей, різноманітних цікавих заходів. Взагалі, у будь-яку пору року ми здебільшого відпочи-вали колективно – на деснянській річковій базі «Текстильник», у кафе комбінату, залюбки ходили на святкові демонстрації...

– Клаво, а щоб ти хотіла побажати своїм колишнім і ни-нішнім колегам?

– Здоров’я, щастя особистого і сімейного, стабільності в житті!Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ

На знімку зліва направо: Володимир Яловий, Анатолій Мельник та Володимир Хоменко

http://dponline.cn.ua

№ 57 (241) 11 червня 2011, субота 3http://dponline.cn.ua

в се у к РаїН ськ и й га л узе в и й се мі Н а Р

За безпечне газопостачання та соціальну підтримку незахищених верств населенняДнями Міністерство енергетики та вугільної промисловості України у Чер-нігові провело Всеукраїнський галузевий семінар керівників підприємств із газопостачання та газифікації під головуванням заступника міністра Тетяни Корнякової.

Усемінарі взяли участь пер-ший заступник голови Чернігівської облдержадмі-ністрації, керівники Депар-

таменту НАК «Нафтогаз України», Держгір промнагляду України та його територіального управління в Чернігівській області, науковці Івано-Франківського технічного університету нафти і газу, пред-ставники ЗМІ.

Було обговорено важливі для держави і галузі питання безпе-ки газопостачання. Підбито по-передні підсумки роботи та ви-конання заходів, запланованих

на галузевому семінарі в Івано-Франківську у травні нинішнього року щодо виявлення несправних газових приладів, встановлення абонентів, які потребують адрес-ної соціальної допомоги щодо їх безкоштовної заміни.

У своєму виступі заступник міністра Тетяна Корнякова за-значила: підприємства провели величезну роботу, обстежили по-над 3,5 млн житлових будинків і квартир, вибірково замінили за кошти компаній несправні і не-придатні для використання газові плити, колонки, окремі їхні дета-лі та вузли. Постійно проводять профілактично-роз’яснювальну роботу серед населення за міс-

цем проживання абонентів, на-вчання дітей. Цю діяльність під-приємств активно підтримують ЗМІ. «Ми відчуваємо, як зміню-ється свідомість та ставлення людей до роботи газовиків, які намагаються убезпечити кожно-го абонента від лиха. Більшість із них розуміє, що газ – це зручно, якщо він не вбиває», – сказала Тетяна Корнякова.

На семінарі запропоновано шляхи розв’язання проблеми вза-ємодії з місцевими державними адміністраціями та місцевими ра-дами щодо належного утриман-ня внутрішньобудинкових сис-тем газопостачання, і насампе-ред перевірки технічного стану

димовентиляційних каналів, їх прочистки. Як зазначив перший заступник голови Чернігівської облдерж адміністрації Станіслав Прокопенко: сьогодні місцеві ор-гани виконавчої влади реґіону відкриті для вирішення всіх на-гальних питань. Це – проведен-ня повної інвентаризації газово-го обладнання населення, його обліку та обслуговування, виве-дення з експлуатації несправно-го та непридатного, його заміни. Результат спільної роботи – це безпека людей.

Учасники семінару наголоси-ли, що на часі розробка про-екту Закону України «Про газо-постачання», яким вдасться чіт-

ко регламентувати обов’язки та відповідальність власників і ба-лансоутримувачів житла. Варто відокремити функції та відпові-дальність газопостачальних під-приємств, на які сьогодні без-підставно перекладається весь тягар відповідальності за нещас-ні випадки при використанні га-зу у побуті. Міністерство та НАК «Нафтогаз України» проводять роботу з перегляду нормативно-правових актів щодо безпеки га-зопостачання.

Запорукою безаварійної робо-ти галузі є професійний персо-нал. Сьогодні Міністерство приді-ляє неабияку увагу підготовці та добору кадрів. Суттєву підтрим-ку в цьому галузь отримує від Івано-Франківського технічного університету нафти і газу, випус-кники якого є серед керівників Міненерговугілля, НАК «Нафтогаз України», газопостачальних під-приємств. Для подальшої плідної співпраці Міністерство готує уго-ду, реалізація якої дасть можли-вість сотням студентів отримати якісну професійну освіту та гаран-товане робоче місце.

За підсумками семінару запла-новано низку заходів, результати виконання яких розглянуть на за-сіданні колегії Міненерговугілля у червні 2011 року.

Віктор ПЕТРЕНКО

Публікація у «Деснянці вільній» (№51 за 21 травня) про події у селі Вороньки Бобровицького району наробила галасу в коридорах обласної влади.

Нагадаємо: в середині травня керівник місце-вого СВК «Пам’яті де-кабристів» Микола

Матвєєв намагався вивезти на м’ясокомбінат 25 голів великої рогатої худоби під приводом того, що корови хворі на лей-коз. У день транспортування тварин селяни своїми тілами перегородили дорогу трейле-рам із худобою та автомобілю керівника. Люди запідозрили, що здорових корів як нібито хворих хочуть позбутися заради конкретної мети. Вороньківцям – співвласникам сільськогоспо-дарського кооперативу – вдало-ся повернути корів на ферму.

Виявилося, що замість дозво-леної районним управлінням ветмедицини кількості тварин намагалися вивезти на 4 голови більше. До того ж, під час інци-денту постраждав літній чоловік Володимир Хуторний та жінка Галина Кузьмич, на яких голо-ва сільгоспкооперативу наїхав своїм джипом.

За словами представни-ка ініціативної групи селян Олександра Шутого, за дору-ченням голови облдержадмі-

ністрації Володимира Хоменка утворено комісію з представни-ків обласного управління АПК, управління земельних ресур-сів області та правоохорон-ців для того, щоб розслідува-ти ситуацію, яка склалася в селі. Олександр Шутий пові-домив цікавий факт: корови, яких намагалися відправити на м’ясокомбінат, одна за одною почали телитися.

– Як можна відправляти на забій тварин, котрі через тиж-день дадуть здорових телят? Якщо корови тільні, то аналізи обов’язково покажуть лейкоз. Не буде корів – не буде ферми. В один прекрасний день роз-беруть усю техніку, і все... Аби такого не допустити, селяни з числа власників паїв утворили контрольну комісію. Нині ми переписуємо все майно, аби нічого не вкрали, – зазначив Олександр Шутий.

Щоб з’ясувати ситуацію, ми звернулися до головного ве-теринарного лікаря Бобро-вицького району Романа Дуба, який видавав припис на вивезення хворої худоби.

– Чи можна здавати на м’ясокомбінат корів в остан-ньому періоді тільності?

– Те, що стверджують селяни стосовно лейкозу, не має жод-них наукових підстав. Лейкоз не виявиться лише тоді, коли до-слідження проводити за 10 днів до, або за 10 днів після того, як корова отелиться. Втім, телята можуть народитися здоровими, але годувати їх треба молоком від здорової тварини. Мені ніх-то не повідомляв, що ці корови в останньому періоді тільності. Мабуть, це вина зоотехніка, яко-го я неодноразово штрафував. Втім, якщо по-людськи, то, звіс-но, телят можна залишати, але якщо за інструкцією – хвору тва-рину мають відправити на забій без застережень, бо одна хвора корова може заразити всю чере-ду, – пояснив Роман Дуб.

У селі сподіваються, що кон-флікт вдасться розв’язати за допомогою представників об-ласної влади. Було б непогано, якби населений пункт відвідав і сам губернатор. Принаймні, про це його просять люди.

Ігор ЛЕВЕНОК

п ове Р та ю ч и сь д о і Н ц и д е Н т у

У Вороньках ледь не здали на м’ясокомбінат тільних корів

Олександр Шутий

Фот

о Ві

ктор

а КО

ШМ

АЛ

А

http://dponline.cn.ua

4 № 57 (241) 11 червня 2011, субота

Це найсхідніший район-ний центр Чернігівщини, за яким уже починається Сумщина. Але добратися

туди доволі просто (сполучення нині чудове, було б бажання та гроші). Якщо їхати з Чернігова, то подорож триватиме приблиз-но дві години. Десь за Сосницею рівний як стіл ландшафт зміниться на більш горбистий, погустішають ліси, і села визиратимуть з неве-личких долин. «Форсуємо» широ-ким добротним мостом Десну, ще 10 км, і ось він, красень Короп!

Перше, що приємно вражає, – чистота, компактність, якась при-ємна гармонійність та доброзичли-вість місцевих жителів. У центрі бі-ля автостанції та критого сучасного базару, якому міг би позаздрити і Чернігів, майорить прапор із гер-бом селища: на синьому тлі срібний короп під золотою короною.

Біля будинку районної влади привертає увагу фонтан, на якому також красується ця симпатична рибка. Раніше тут стояв монумент Леніну, який вказував напрям до щасливого майбутнього.

Неподалік височить Успенська церква. Її зведено в 1894 році на заощадження городян – братів Євдокима і Макара Стовпових, згідно із заповітом батька Антипа Стовпова. Звичайна, без особли-вих зовнішніх прикрас, хресто-подібна в плані з одним куполом. За радянських часів у храмі був склад. Богослужіння відновили в 1997 році. До речі, священиком тут правив батько народовольця

Миколи Кибальчича. Але про ньо-го трохи згодом.

Поруч із будівлею церкви, як символ епохи бізнесу та марке-тингового мислення, притулився кафе-бар «Дар Божий». Таку назву йому дали, мабуть, сподіваючись на захист Всевишнього та з наді-єю на відвідування православної пастви. З іншого боку церкви – акуратна, красива алея, її можна назвати Алеєю Героїв. Тут сто-ять пам’ятники жителям Коропа, які загинули в Афганістані та від наслідків Чорнобильської ката-строфи.

На центральній площі міста розташована Феодосіївська церк-ва. Її збудували в 1881 році в ти-повому єпархіальному цегляному стилі, з одним куполом і прибудо-ваною дзвіницею. За радянських часів дзвіницю знесли, а церкву закрили. У приміщенні спочатку був кінотеатр, а потім і донині тут діє краєзнавчий музей.

Зовсім поруч на тихій вулиці ошатний будинок. Це чи не єдиний у світі музей терористу, ім’я якого Микола Кибальчич. Та, мабуть, го-ловним його винаходом була не бомба для вбивства царя, а про-ект першого у світі реактивного двигуна. До речі, в експозиції є мо-дель двигуна Кибальчича, справ-жня секція від діючого двигуна ра-кетоносія «Циклон». Експонатів не так вже й багато, але екскурсовод Олена професійно і доволі цікаво розповіла про кожен із них.

У прибраному дворику, біля дерева, яке посадив космонавт

Ю. В. Романенко, – скульптура царевбивці-винахіднику.

Майже в центрі міста висо-чить двоповерхова споруда чу-дернацької архітектурної форми – синагога. Будинок оригінальний і по-своєму милує око. Але по-рожній, вкрай занедбаний та по-ступово руйнується. Це викликає подив, бо єврейська громада за-вжди ретельно слідкує за своїми святинями.

А ось на що справді треба по-дивитися, перебуваючи в Коропі, так це на дві монументальні будів-лі часів Козаччини – Вознесенську та Іллінську церкви. Вони розта-шовані одна проти одної на вулиці Вознесенській (від назви церкви), та їх стан дуже різниться.

Вознесенську церкву (1764 р.), збудовано за кошти отамана «гене-ральної армати» Петра Юркевича. До речі, риси обох сусідніх храмів за формою і декором були дуже подібні і становили ансамбль. Під час холери 1848 року в Короп принесли з Рихлівського монас-тиря чудотворну ікону Святителя Миколая. З нею відбувся хресний хід навколо Коропа. Згодом епі-демія припинилася. На час мого перебування церква була вкрита риштуваннями: проводилися рес-тавраційні роботи.

Інша річ – Іллінська церква. По суті, це фортеця з масивними дво-метровими стінами, яку перетво-рили в церкву. Колись була фор-теця, нині ж це руїна. Для України, особливо для Лівобережжя, ця споруда була й залишається уні-

кальною. Причина такого архі-тектурного військово-духовного гібриду в тому, що в ХVІІ столітті в Коропі було створено козацьку сотню, яка входила до Ніжинського полку. За гетьмана Самойловича місто укріпили високими валами та перетворили на металургійний осередок. Наприкінці XVII століт-тя в Коропі розмістили «військову армату» – одну з головних козаць-ких артилерійських частин. А вже у наступному столітті Короп пере-творився на артилерійську базу козацького війська. Тут виливали гарматні жерла та ядра. Коропська сотня почала називатися генераль-ною артилерійською. Місто ще більше укріпили. А в системі місь-ких укріплень збудували церкву-донжон (фортецю) – Іллінську. Було це в 1750–1760 рр.

Оглядаючи фортецю (чи церк-ву, як кому до вподоби), ще можна розгледіти образи Божої Матері та залишки розпису. Також впадає в око спроба реставрації верхнього ярусу будівлі. За словами місцевих жителів, у Коропі є патріоти і ме-ценати, які переймаються станом історичних пам’яток рідного міста. Але, на жаль, не держава...

Ось такий він славний Хоробор – Короп. Залишаючи його, я ще раз звернув увагу на прапор міста, що майорів на щоглі. На синьому тлі зображення коропа, який чомусь посміхався і, здається, весело під-моргував мені оком...

Ігор ТЮТЬКАЛОФото автора

Чернігів – Короп

Старовинний ХоРобоРСаме так називалося в ХІІ–ХІІІ ст. місто у складі Новгород-Сіверського князівства. Ця назва зберігалася за ним і в період монголо-татарського нашестя, і в литовсь кий період. Лише у XVII столітті з’являється назва міста, яке нині нам відоме як селище міського типу Короп.

РІДНИЙ КРАЙе к ологія

У Чернігівській області створять НАЙбІЛЬШиЙ В УКРАЇНІ ПАРКДержавне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області має намір створити на території п’яти районів Національний природний парк «Подесення». Про це в управлінні повідомила керівник прес-служби Наталія Радченко.

За її словами, триває підготовча робота, розробляються картографічні матеріали із зазначенням меж парку. Роботу науков-ців Національного екологічного центру

України щодо створення на території заплави Десни національного природного парку під-тримали органи виконавчої влади та місцевого самоврядування Чернігівської області. Зокрема, вже є попереднє узгодження обласної ради.

Очікується, що парк «Подесення» матиме орієнтовну площу 403 тисяч гектарів і буде найбільшим в Україні.

Створити парк передбачається на терито-рії всієї заплави Десни в межах Чернігівської (Менсь кий, Сосницький, Чернігівський, Куликів-ський і Борзнянський райони) та Київської об-ластей. Це триватиме, швидше за все, до на-ступного року.

На думку фахівців, ще один національний при-родний парк буде значним кроком у проведенні на-ціональної політики у сфері охорони дикої флори та фауни, збереження унікального водогосподарсько-го значення річки Десна. Саме Десна є головною водною артерією лівобережного Полісся, найбіль-шою лівобережною притокою Дніпра. У безпосе-редній близькості від заплави річки в Чернігівській області розташовані національні природні парки Мезинський (31 тис. га), Деснянсько-Старогутський (16 тис. га.) та реґіональний ландшафтний парк Міжрічинський (майже 79 тис. га).

За кількістю заповідних об’єктів Чернігівська область посідає перше місце в Україні. Природно-заповідний фонд Чернігівської області налічує 656 об’єктів загальною площею 253,2 тис. га, а це 7,6% площі області (відповідно, середній від-соток заповідності по Україні – 5,3%).

Микола САМУСЬ

Успенська церква

Феодосіївська церква

Пам’ятник афганцям

Пам’ятник чорнобильцям Пам’ятник Миколі Кибальчичу

Будинок-музей Миколи Кибальчича

Модель реактивного апарата за проектом М. Кибальчича

Відпрацьований реактивний двигун ракетоносія «Циклон»

РІДНИЙ КРАЙ

http://dponline.cn.ua

http://dponline.cn.ua№ 57 (241) 11 червня 2011, субота 5

Це найсхідніший район-ний центр Чернігівщини, за яким уже починається Сумщина. Але добратися

туди доволі просто (сполучення нині чудове, було б бажання та гроші). Якщо їхати з Чернігова, то подорож триватиме приблиз-но дві години. Десь за Сосницею рівний як стіл ландшафт зміниться на більш горбистий, погустішають ліси, і села визиратимуть з неве-личких долин. «Форсуємо» широ-ким добротним мостом Десну, ще 10 км, і ось він, красень Короп!

Перше, що приємно вражає, – чистота, компактність, якась при-ємна гармонійність та доброзичли-вість місцевих жителів. У центрі бі-ля автостанції та критого сучасного базару, якому міг би позаздрити і Чернігів, майорить прапор із гер-бом селища: на синьому тлі срібний короп під золотою короною.

Біля будинку районної влади привертає увагу фонтан, на якому також красується ця симпатична рибка. Раніше тут стояв монумент Леніну, який вказував напрям до щасливого майбутнього.

Неподалік височить Успенська церква. Її зведено в 1894 році на заощадження городян – братів Євдокима і Макара Стовпових, згідно із заповітом батька Антипа Стовпова. Звичайна, без особли-вих зовнішніх прикрас, хресто-подібна в плані з одним куполом. За радянських часів у храмі був склад. Богослужіння відновили в 1997 році. До речі, священиком тут правив батько народовольця

Миколи Кибальчича. Але про ньо-го трохи згодом.

Поруч із будівлею церкви, як символ епохи бізнесу та марке-тингового мислення, притулився кафе-бар «Дар Божий». Таку назву йому дали, мабуть, сподіваючись на захист Всевишнього та з наді-єю на відвідування православної пастви. З іншого боку церкви – акуратна, красива алея, її можна назвати Алеєю Героїв. Тут сто-ять пам’ятники жителям Коропа, які загинули в Афганістані та від наслідків Чорнобильської ката-строфи.

На центральній площі міста розташована Феодосіївська церк-ва. Її збудували в 1881 році в ти-повому єпархіальному цегляному стилі, з одним куполом і прибудо-ваною дзвіницею. За радянських часів дзвіницю знесли, а церкву закрили. У приміщенні спочатку був кінотеатр, а потім і донині тут діє краєзнавчий музей.

Зовсім поруч на тихій вулиці ошатний будинок. Це чи не єдиний у світі музей терористу, ім’я якого Микола Кибальчич. Та, мабуть, го-ловним його винаходом була не бомба для вбивства царя, а про-ект першого у світі реактивного двигуна. До речі, в експозиції є мо-дель двигуна Кибальчича, справ-жня секція від діючого двигуна ра-кетоносія «Циклон». Експонатів не так вже й багато, але екскурсовод Олена професійно і доволі цікаво розповіла про кожен із них.

У прибраному дворику, біля дерева, яке посадив космонавт

Ю. В. Романенко, – скульптура царевбивці-винахіднику.

Майже в центрі міста висо-чить двоповерхова споруда чу-дернацької архітектурної форми – синагога. Будинок оригінальний і по-своєму милує око. Але по-рожній, вкрай занедбаний та по-ступово руйнується. Це викликає подив, бо єврейська громада за-вжди ретельно слідкує за своїми святинями.

А ось на що справді треба по-дивитися, перебуваючи в Коропі, так це на дві монументальні будів-лі часів Козаччини – Вознесенську та Іллінську церкви. Вони розта-шовані одна проти одної на вулиці Вознесенській (від назви церкви), та їх стан дуже різниться.

Вознесенську церкву (1764 р.), збудовано за кошти отамана «гене-ральної армати» Петра Юркевича. До речі, риси обох сусідніх храмів за формою і декором були дуже подібні і становили ансамбль. Під час холери 1848 року в Короп принесли з Рихлівського монас-тиря чудотворну ікону Святителя Миколая. З нею відбувся хресний хід навколо Коропа. Згодом епі-демія припинилася. На час мого перебування церква була вкрита риштуваннями: проводилися рес-тавраційні роботи.

Інша річ – Іллінська церква. По суті, це фортеця з масивними дво-метровими стінами, яку перетво-рили в церкву. Колись була фор-теця, нині ж це руїна. Для України, особливо для Лівобережжя, ця споруда була й залишається уні-

кальною. Причина такого архі-тектурного військово-духовного гібриду в тому, що в ХVІІ столітті в Коропі було створено козацьку сотню, яка входила до Ніжинського полку. За гетьмана Самойловича місто укріпили високими валами та перетворили на металургійний осередок. Наприкінці XVII століт-тя в Коропі розмістили «військову армату» – одну з головних козаць-ких артилерійських частин. А вже у наступному столітті Короп пере-творився на артилерійську базу козацького війська. Тут виливали гарматні жерла та ядра. Коропська сотня почала називатися генераль-ною артилерійською. Місто ще більше укріпили. А в системі місь-ких укріплень збудували церкву-донжон (фортецю) – Іллінську. Було це в 1750–1760 рр.

Оглядаючи фортецю (чи церк-ву, як кому до вподоби), ще можна розгледіти образи Божої Матері та залишки розпису. Також впадає в око спроба реставрації верхнього ярусу будівлі. За словами місцевих жителів, у Коропі є патріоти і ме-ценати, які переймаються станом історичних пам’яток рідного міста. Але, на жаль, не держава...

Ось такий він славний Хоробор – Короп. Залишаючи його, я ще раз звернув увагу на прапор міста, що майорів на щоглі. На синьому тлі зображення коропа, який чомусь посміхався і, здається, весело під-моргував мені оком...

Ігор ТЮТЬКАЛОФото автора

Чернігів – Короп

Старовинний ХоРобоРСаме так називалося в ХІІ–ХІІІ ст. місто у складі Новгород-Сіверського князівства. Ця назва зберігалася за ним і в період монголо-татарського нашестя, і в литовсь кий період. Лише у XVII столітті з’являється назва міста, яке нині нам відоме як селище міського типу Короп.

РІДНИЙ КРАЙя Рм а Р о к п Р о фе сій

День відкритих дверейМайбутній успіх молоді – це правильне профе-

сійне інформування. Тому і в перші дні шкільних канікул працівники служби зайнятості проводять професіографічні екскурсії на підприємства ра-йону, «дні відкритих дверей» районного центру зайнятості та інші профорієнтаційні заходи. Так, 1 червня до Менського районного центру зайня-тості на «день відкритих дверей» завітали учні десятих класів районної гімназії.

Основне питання було присвячене оцінці своїх можливостей для правильного вибору професії у майбутньому, адже сучасний ринок праці, де впро-ваджуються інноваційні технології, оновлюються процеси виробництва, потребує справжніх професі-оналів. Зробивши перший крок до самопізнання та обрання сфери майбутньої професійної діяльності, людина проявляє та розкриває свої особисті якос-ті, здібності, таланти. Будь-який фах потребує, щоб у людини були «професійно важливі риси». А для того, щоб правильно обрати професію, треба, пере-дусім, пізнати себе.

Під час заходу учні ознайомилися із ситуацією на ринку праці району та області, з послугами, які на-дає служба зайнятості. Згодом спеціалісти з профо-рієнтації для школярів влаштували цікаву подорож у світ професій. Бажаючі пройшли профдіагностичне тестування, ознайомилися з описами професій, ви-могами до них та навчальними закладами, де можна здобути ту чи іншу професію.

Усі присутні на заході із задоволенням слухали спеціалістів центру зайнятості, задавали питання та отримали багато позитивних емоцій.

Учні ознайомилися з процесом виробництва чипсів

2 червня до ДП «ЮМак» на професіографіч-ну екскурсію завітали старшокласники міста. Ініціатором заходу став Менський районний центр зайнятості, який і надалі активно прово-дить проф орієнтаційну роботу зі школярами в період літніх канікул.

Під час екскурсії учні ознайомилися з обладнан-ням та процесом виготовлення чипсів.

Заступник директора Сергій Шуру бура провів екс-курсію по цеху, де виготовляються чипси, та по складах, де зберігається картопля. Учні ознайомилися з видами робіт у цеху, спостерігали за прийомами та операціями, які виконують працівники, умовами і змістом їх праці. На підприємстві працюють технологи харчової продук-ції, лаборанти хіміко-бактеріологічного аналізу, майстер зміни, інженер з охорони праці, оператори, електрик, слюсар-ремонтник, укладальники-пакувальники та ін-ші. Під час екскурсії учні спілкувалися з працівниками заводу і дізналися з перших вуст про технологію ви-робництва чипсів.

Найбільше учнів вразило те, що процес виго-товлення продукції – від перебирання картоплі до появи готових виробів – триває приблизно 45 хви-лин, а обсяг продукції становить від 300 до 1000 кілограмів.

Учні ставили безліч запитань, що свідчить про неаби-яку зацікавленість професіями, які є на заводі.

Валерій МАГУЛАМенський район

Під час проведення заходу

Будинок-музей Миколи Кибальчича

Відпрацьований реактивний двигун ракетоносія «Циклон» Пам’ятник легендарному льотчику Сергію Руденку Фонтан у Коропі

Іллінська церква

Вознесенська церква

РІДНИЙ КРАЙ

http://dponline.cn.ua

http://dponline.cn.ua6 № 57 (241) 11 червня 2011, субота

ніжин – Чернігів

№ поїзда№6301

ніжин–Чернігів

№6303

ніжин–Чернігів

№6305

ніжин–Чернігів

№6305

ніжин–Чернігів

(по датах)

№6307

ніжин–Чернігів

№6309

ніжин–Чернігів

Станція приб. відпр. приб. відпр. приб. відпр. приб. відпр. приб. відпр. приб. відпр.Чернігів 7:23 11:00 12:54 І3:19 19:25 22:17Количівка 7:12 7:13 10:49 10:52 12:43 12:44 13:08 13:09 19:08 19:15 22:06 22:073.п. Анисів 7:04 7:05 10:41 10:42 12:35 12:36 13:00 13:01 19:00 19:01 21:58 21:59Бакланове 6:59 7:00 10:36 10:37 12:30 12:31 12:55 12:56 18:55 18:56 21:53 21:54Муравейка 6:53 6:54 10:30 10:31 12:24 12:25 12:40 12:50 18:49 18:50 21:47 21:48Хуторянка 6:45 6:46 10:24 10:25 12:17 12:18 12:33 12:34 18:42 18:43 21:41 21:42Б. Олійника 6:38 6:41 10:19 10:20 12:04 12:13 12:04 12:29 18:37 18:38 21:36 21:37З.п. 144 км 6:33 6:34 10:14 10:15 11:58 11:59 11:58 11:59 18:32 18:33 21:31 21:32Вересоч 6:22 6:28 10:08 10:09 11:52 11:53 11:52 11:53 18:25 18:27 21:21 21:26Дрімайлівка 6:11 6:12 9:57 9:58 11:41 11:42 11:41 11:42 18:14 18:15 21:10 21:11Вертіївка 6:03 6:04 9:48 9:50 11:33 11:34 11:33 11:34 18:06 18:07 21:02 21:03Заячі Сосни 5:55 5:56 9:39 9:40 11:25 11:26 11:25 11:26 17:58 17:59 20:54 20:55Лип. Ріг 5:48 5:53 9:23 9:37 11:22 11:23 11:22 11:23 17:55 17:56 20:51 20:52З.п. Ніфар 5:42 5:43 9:15 9:16 11:16 11:17 11:16 11:17 17:48 17:49 20:44 20:45Мигалівка 5:39 5:40 9:12 9:13 11:13 11:14 11:13 11:14 17:45 17:46 20:41 20:42Ніжин – 5:34 – 9:07 – 11:08 – 11:08 – 17:40 – 20:36

Примітки

Щоденно,

крім 20, 24,

28/06

2, 6, 10, 14, 18,

22, 26, 30/07

4, 8, 12, 16, 20,

24, 28/08

По датах

20, 24, 28/06

2, 6, 10, 14, 18,

22, 26, 30/07

4, 8, 12, 16, 20,

24, 28/08

Чернігів – ніжин№ поїзда

№6302Чернігів–ніжин

№6304Чернігів–ніжин

№6306Чернігів–ніжин

№6308Чернігів–ніжин

№6310Чернігів–ніжин

Станція приб. відпр. приб. відпр. приб. відпр. приб. відпр. приб. відпр.Чернігів 6:21 8:29 13:35 17:29 20:28Количівка 6:31 6:32 8:39 8:40 13:45 13:46 17:39 17:40 20:38 20:443.п. Анисів 6:34 6:35 8:42 8:43 13:48 13:49 17:42 17:4З 20:46 20:47Бакланове 6:39 6:40 8:47 8:48 13:53 13:54 17:47 17:48 20:51 20:52Муравейка 6:50 6:55 8:58 8:59 14:04 14:05 17:58 17:59 21:02 21:03Хуторянка 6:59 7:00 9:03 9:04 14:09 14:10 18:03 18:04 21:07 21:08Б. Олійника 7:06 7:07 9:10 9:11 14:15 14:16 18:08 18:14 21:13 21:14З.п. 144 км 7:09 7:10 9:13 9:14 14:18 14:19 18:16 18:17 21:16 21:17Вересоч 7:17 7:18 9:21 9:22 14:25 14:26 18:24 18:26 21:24 21:25Дрімайлівка 7:24 7:25 9:28 9:29 14:32 14:33 18:32 18:33 21:31 21:32Вертіївка 7:36 7:37 9:40 9:49 14:44 14:45 18:44 18:45 21:43 21:44Заячі Сосни 7:41 7:42 9:53 9:54 14:49 14:50 18:49 18:50 21:48 21:49Лип. Ріг 7:47 7:48 9:59 10:00 14:55 14:56 18:55 18:56 21:54 21:55З.п. Ніфар 7:51 7:52 10:03 10:04 14:59 15:00 18:59 19:00 21:58 21:59Мигалівка 7:54 7:55 10:06 10:07 15:02 15:03 19:02 19:03 22:01 22:02

Ніжин 8:03 – 10:14 – І5:10 – 19:10 – 22:09 –

РоЗКЛАД РУХУприміських поїздів на 2011–2012 рр.

(з 29 травня 2011 року)Маршрут №2 «Готель «Україна» – с. Рівнопілля»6:30 7:368:29 9:34

10:05 10:5013:58 14:4115:24 16:0716:40 17:2018:16 19:23

Маршрут №3 «Готель «Україна» – с. Киїнка»6:17 6:517:23 7:578:29 9:0311:47 12:2112:53 13:2713:59 14:3315:05 15:3916:11 16:4517:17 17:51

Маршрут №9 «Лікеро-горілчаний завод – Дачі (с. Жавинка)»

7:02 7:508:34 9:22

10:06 10:5412:08 12:5616:06 16:5417:38 18:2619:10 19:58

Маршрут №14 «Ж/д вокзал – Яцево»6:45 7:258:05 8:459:25 10:05

10:45 11:2513:05 13:4514:25 15:0515:45 16:2517:05 17:45

Маршрут №18 «Готель «Україна» – с. Рудка»5:51 6:437:41 8:33

11:50 12:4217:20 18:12

Маршрут №22-А «вул. Одинцова – с. Рівнопілля»8:03 8:489:47 10:3211:17 12:0216:15 17:0017:45 18:30

Маршрут №5 «Готель «Україна» – с. новий Білоус»– 6:17

6:56 7:308:28 9:069:40 10:1812:43 13:2114:00 14:3417:40 18:2418:58 19:3620:10 20:18

Маршрут №46 «ЧеЗаРа» – с. Березанка»6:30 7:007:00 7:357:30 8:058:10 8:458:40 9:159:20 9:559:50 10:25

10:30 11:0511:00 11:3512:10 12:4513:20 13:5514:30 15:0515:10 15:4515:40 16:1516:20 16:5516:50 17:2517:30 18:0518:00 18:3518:40 19:15

Маршрут №47 «Хімволокно» – с. Якубівка»6:30 7:107:50 8:309:10 9:50

14:40 15:2016:25 17:0518:15 18:55

* Щовівторка та щочетверга проїзд для пенсіо-нерів пільговий.

Довідки за тел. 676-808

РоЗКЛАД РУХУдачних автобусів

по 15 вересня 2011 р.*

Підготувала Лариса ГАЛЕТА

ТРАНСПОРТТРАНСПОРТ

http://dponline.cn.ua

http://dponline.cn.ua

Ж а х!

У Чернігові знайшли розчленоване та обгоріле

тІЛо ЛюДиНи

№ 57 (241) 11 червня 2011, субота 7

к а л е Н д а РСьогодні Сонце зійшло о 4 год. 51 хв., зайде о 21 год. 08

хв. День триватиме 16 годин 17 хвилин. Перша чверть 9 червня. Місяць у Терезах.

За релігійним календарем сьогодні – Троїцька батьків-ська субота. Мучениці Феодосії діви, Тірської. Святителя Луки, ар-хієпископа Сімферопольського, сповідника. Преподобномучениці Феодосії діви. Пам’ять Першого Вселенського Собору (325). Ікони Божої Матері «Споручниця грішних».

Завтра – Тройця. Преподобного Ісаакія сповідника, ігу-мена обителі Далматської.

Післязавтра – День Святого Духа. Апостола від 70-ти Єрма. Мученика Єрмія. Мученика Філософа. Святої Петронілли. Загальниця.

14 червня – мученика Іустина Філософа і іже з ним. Преподобного діонисія, ігумена Глушицького. Преподобного Агапіта Печерського, лікаря безвідплатного. Мучениці Вікторії Солунської (Римської). Загальниця.

15 червня – святителя Никифора сповідника, патріар-ха Константинопольського. Великомученика Іоанна Нового, Сочавського. Знайдення мощей праведниці Іуліанії, княгині В’яземської, Новоторзької. Загальниця.

Іменинниками будуть: сьогодні – Іван, Олександр, Лука, Феодосія; завтра – Марта, Максим, Наталія, Ісак, Онисим; піс-лязавтра – Лукія, Ярема, Антон, Христина, Агапій; 14 червня – Юстина, Харитина, Валеріан, Харитон, Устим, Денис, Агапій; 15 червня – Никифор, Уляна, Юліана, Іван, Петро.

ц и м и д Н я м и Н а Р од и л и с я

11.06

Німецький композитор Ріхард Штраус (1864), український та американський скульптор і худож-ник Олександр Архипенко (1887), французький океанограф, мандрівник, винахідник аквалангу Жак-Ів Кусто (1910).

12.06Італійський художник і скульптор Амедео

Модільяні (1884), російський математик Володи-мир Арнольд (1937), джазовий піаніст і компози-тор Чік Коріа (1941).

13.06

Шотландський фізик, автор електромагнітної теорії Джеймс Клерк Максвелл (1831), бельгій-ський імунолог і бактеріолог Жюль Борде (1870), український письменник і перекладач Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк) (1874).

14.06

Французький фізик, військовий інженер, від-кривач основного закону електростатики Шарль Оґюстен Кулон (1736), американська письменни-ця, авторка роману «Хатина дядька Тома» Гаррієт Бічер-Стоу (1811).

15.06

Голландський художник Рембрандт ван Рейн (1606), український і російський математик Микола Чеботарьов (1894), український кіноактор, сце-нарист, режисер, письменник Іван Миколайчук (1941), грецький співак Деміс Руссос (1947).

Н е с п Р и я тл и ві д Ні у ч е Рв Ні

21, 28

зНім о к із с у п у т Н и к а

NOAA-18 10.06.2011 13:37

Чернігів

п ог од а Н а с о Н ці (д а Ні S OHO)

гі д Р о м е т ц е Н т Р п ові д о м л я є11-го червня очікується мінлива хмарність, місця-

ми короткочасний дощ, гроза, вдень подекуди град. Вітер північно-східний 5–10 м/с, пориви вітру 15–18 м/с. Температура повітря по області вночі +11 ... +16 °C, вдень +23 ... +28 °C. По Чернігову вночі +13 ... +15 °C, вдень +23 ... +25 °C.

12-го та 13-го червня – мінлива хмарність, вночі 12-го – без опадів, в решту часу дощ, подекуди гроза. Вітер північний 7–12 м/с. Температура вночі +11 ... +16 °C, вдень +22 ... +27 °C.

14-го та 15-го червня – вночі місцями, а вдень на всій території короткочасні дощі, подекуди грози. Температура вночі +12 ... +17 °C, вдень +22 ... +27 °C.

п Р и в ат Ні ог оло ш е Н Н я

Продам:Будинок в смт Замглай (сарай, погріб, водогін, газ, телефон, фрук-•тові дерева, город, поряд ліс, озера). Тел.: (0462) 699-439, (098) 645-40-55

Приватизовану земельну ділянку (10 соток) під забудову в с. Старий •Білоус; пральну машинку «Дончанка», друкарську машинку «Ятрань». Тел. 972-306.Дачу в с. Редьківка (4 км від Чернігова) в с/т «Калинка» (5 соток, •дерев’яний будинок з 2-х кімнат, грубка, 10 хвилин до автобусної зупинки та магазину). Ціна за домовленістю. Тел. 3-73-74.Автомобіль ГАЗ-5312 (фургон); трубу (8,5 м д. 150 – 8 шт.); куток •№75 (3 т); машину точ. зварювання МТ-1607; електроталь ТЕ-2М (2 т). Ціна за домовленістю. Тел. 972-306.Інкубатор на 1000 і 80 шт. яєць. Ціна за домовленістю. Тел. 3-63-•26.Односпальне ліжко (дерев’яне, поліроване, матрац пружинний); •стіл учнівський однотумбовий; крісло-ліжко б/в; елект ропривід для промислової швейної машинки; пральну машинку «Зірка», б/в. Тел. 66-71-72.Швейну машинку «Чайка-142», б/в; стіл однотумбовий письмовий та •два стільці, б/в; пилосос «Витязь» М-2; журнальний трикутний стіл (по-лірований, 70х70); стрічку для друкарської машинки. Тел. 66-71-72.

Куплю:Човен будь-який, весла, бінокль, гвинтівку чи пістолет пневматич-•ні, велосипед, зварювальний апарат на 220 В, перфоратор, дриль та інший електроінструмент, стару газову колонку та акумулятор. Тел. 933-821.Бідон молочний алюмінієвий на 40 літрів, велосипед, човен гумовий •чи металевий, бінокль, комбайн кухонний «Мрія», колонки 30–150 Вт, підсилювач, старий акумулятор з авто. Тел. 610-050.

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом ПАТ «ПриватБанк» до Васильченко Олени Миколаївни про стяг-нення заборгованості відкладено на 22 червня 2011 року на 9:00, та відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Цибенко І.В. (каб.12).

Для участі у справі як відповідач викликається Васильченко Олена Миколаївна, 24.12.1979 р.н. (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Толстого, 104/2; вул. Стахановців, 10/97).

Одночасно суд повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик, відпо-відач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у разі непо-відомлення про причини неявки Васильченко Олени Миколаївни, повідомленої на-лежним чином або причину буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

в и к л и к д о с уд у Сільгосппідприємство ЗАПРОШУє нА РОБОТУ

КОМБАйнеРІВ на комбайни марок:

l Домінатор;l Дон-1500;l КСК-100.Заробітна плата від 5000 гривень та вище.

Житло надається усім, хто потребує.Довідки за телефонами:

(050) 391-87-87, (063) 100-60-81.

Покрівлі. Перекриваємо. Робимо нові. Реставруємо старі будинки та сараї. Будь-які

будівельні роботи. Виїзд по області. Пенсіонерам знижка 10%. Тел. (099) 739-09-41.

Металопластикові вікна від виробника, балконні рами, двері, підвіконня, відливи, москітні сітки. Доступні ціни, найкраща якість. Виїзд у район,

доставка, монтаж, гарантія. Тел.: (093) 787-92-91, (067) 944-80-17, 937-310.

КУПОНбезкоштовного оголошення

РУБРИКА:Продам �Куплю �Міняю �Зніму �Здам �

Текст оголошення (українською мовою, РОЗБІРЛИВО!):

Телефон, адреса:

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково)Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса:

Телефон: Підпис:

Початок на 1-й стор.

– Зранку приїхало дуже багато міліції й оточили міс-це, де лежав труп. З першо-го погляду дуже важко бу-ло визначити, що то рештки людини. Не було голови, ніг, однієї руки. І лише через те, що другу руку відтяли напо-ловину, можна було здога-датися, що то людське тіло. Там, де була рука, стирчала кістка. Трохи згодом міліці-онери розповіли, що зна-йшли і голову загиблого. Цю частину тіла виявили на сусідній вулиці Ломоносова.

Кажуть, що особу потерпіло-го впізнали.

У міліції інформацію що-до страшної знахідки під-твердили, щоправда, про характер заподіяних ушко-джень правоохоронці поки що нічого не розповідають. Ймовірно, аби не нагнітати зайвих пристрастей серед населення, адже чернігівці ще не забули маніяка, ко-трий минулого року відру-бав голови трьом особам. Пригадується й паніка, яка виникла в обласному центрі, стривоженому повідомлен-ням про серію жертв черні-

гівського маніяка. Невже в обласному центрі з’явився послідовник?

Прес-секретар обласно-го УМВС полковник Сергій Бриль повідомив, що екс-пертиза встановила причи-ну смерті чоловіка – удар ножем у серце. Він також заявив, що особу небіжчика встановлюють, з’ясовано, що вбитий – чоловік віком від 40 до 50 років.

У пошуках більш точних даних вирушили знову на місце вбивства. Відомо, що найбільшим джерелом ін-формації можуть стати міс-цеві бабусі, від очей яких важко приховати навіть найменшу дрібницю.

– Загиблий – мешканець нашого будинку, – розпові-дає Ольга Іванівна (пріз-вище жінка відмовилася на-зивати – Авт.). Його звали Володимир Воробей. Дуже

любив чарку перехилити, але дебоширом назвати йо-го не можна.

– У нашому під’їзді жи-ве одна дуже весела гоп-компанія. Вони частенько влаштовують у квартирі посиденьки з гучною музикою аж до ранку, – розповідає ін-ша бабуся. – Кажуть, днями їхній автомобіль хтось жор-стоко розтрощив. Може, то вони так помстилися за по-нівечене авто?

Про серйозність справи може свід чити хоча б той факт, що її взяв на особис-тий контроль начальник об-ласної міліції. За словами правоохоронців, нині по-шук причетних до злочину осіб ведуть найкращі опе-ративники міста та області. На час підготовки матеріалу до друку вбивцю (чи вбивць) не знайшли.

Ігор ЛЕВЕНОК

http://dponline.cn.ua8 № 57 (241) 11 червня 2011, субота

ОСТАННЯ СТОРІНКАОСТАННЯ СТОРІНКА

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62, 3-й поверх.Веб-сайт: www.dponline.cn.ua. електронна пошта: [email protected].Віддруковано у ВАТ «РВК «Деснянська правда»,14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62.Газета виходить двічі на тиждень (четвер, субота).Тираж тижня – 28 054. Розповсюджується по передплаті.Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком ® та імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Деснянка вільна Засновник та видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда».Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465-114ПР від 22.04.2010 р. Головний редактор Лариса МІЛОВА. Перший заступник головного редактора Леся КОШеЛЬ. Тел. 678-200. Заступник головного редактора Петро ГРОМОВИй. Керівник відділу зв’язків з громадськістю Володимир ЛИСенКО. Тел. 4-44-42. Відповідальний секретар Віталій АДРУГ. Тел. 4-21-92.Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36;гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Олександр БОЖОК, Ганна ЗеВКО, Світлана КУЗЬМенКО. Коректори: Альона ШеВЧенКО, Світлана СОКОЛ, Олена ШеРеМеТ. Передплатні індекси: дворазовий розширений – 49086; дворазовий – 49087 та четверговий розширений випуск – 49088.

традиційно, на кілька днів російське містеч-ко Новозибків перетворюється на центр теа-трального мистецтва. Вже вдев’яте тут відбувся Міжнародний фестиваль молодіжних аматор-

ських театрів «Слов’янське перехрестя», який об’єднав цьогоріч 10 театральних колективів із Росії, Білорусі та України. І хоча підсумки фестивалю розчарували багатьох (з незрозумілих причин цього року ніхто не отримав гран-прі), однак новозибківська публіка ра-зом із шанованим і високоповажним журі в основній програмі визнали спектакль режисера Яни Бондарець «Маленька п’єса про зраду для однієї актриси» як най-кращу режисерську роботу. До того ж Яну визнано найкращою виконавицею головної ролі.

Художній керівник театру відзначив, що взагалі цей сезон для «Ілюмінатора» був доволі насиченим і вда-лим. Колектив взяв участь у трьох міжнародних фес-тивалях. Перший – «Простір» – відбувався у Чернігові. Тут глядачі мали змогу насолодитися роботою молодої дебютантки Катерини Пономаренко.

На початку квітня молоді, талановиті слуги Мельпомени відвідали Миколаїв, де взяли участь у міжнародному фестивалі «Південна маска». І звідти «Ілюмінатор» привіз нагороду «за найкращий режи-серський дебют» (робота Каті Якімович «Маленький принц»). До слова, поїздка в Миколаїв для театра-лів стала можливою завдяки підтримці ректорату Чернігівського педуніверситету та мерії міста.

У Новозибкові ж театр презентував роботу Яни Бондарець «Маленька п’єса про зраду для однієї ак-триси», за мотивами п’єси українського драматурга Олександра Ірванця. Головна героїня – Она (наголос на перший склад) молода дівчина, що прикута до ін-валідного візка. Вона розповідає про своє минуле: «Так, ну тоді ж усі були і в чортенятах, і в чорній молоді. Та ж нас ніхто й не питав... хочемо ми вступати чи ні!.. Єдине, задля чого прагнули здобути чорний атестат, – це вступ до університету». Автор проводить паралель між червоним кольором та чорним, наголошуючи на приналежності до радянського минулого.

Драматург намагається донести, що нічого не змі-нилося відтоді. Все лише трохи посіріло, але карди-нальних змін не відбулося.

Уся п’єса пронизана лицемірством, обманом та зрадою, що співвідносяться із химерними ідеалами суспільства.

«Це моноспектакль українською мовою, – розповідає олександр Норов. – Але навряд чи хтось би зрозумів у Росії українську, тому п’єсу переклали на російську. Було дуже важливо і водночас відповідально донести ідею, кож-ну мить до російського глядача. Був певний острах, що десь може втратитися автентичність твору. Але нам

усе вдалося. До того ж, це щось неймовірне чути гімн України в іншій державі. Я вдячний головному управлін-ню культури, туризму і охорони культурної спадщини, а також обласному управлінню у справах сім’ї і молоді, що посприяли нашій подорожі».

Поїздку ж до Новозибкова актори сприймають як щось неймовірне. «Таке враження, що це місто на нас чекало, – каже олена Гладких. – Наш колектив мав

змогу безкоштовно відвідати будь-які культурно-масові заходи. Всім учасникам фестивалю видали спеціальні пе-репустки на це. Такої гостинності ще не було ніде».

Василь Перепадя, актор і продюсер колективу особ ливо відзначив організацію заходу. «Відчувається, що голова фестивалю надто глибоко переймається і слідкує за цим», – каже актор.

А переможниця фестивалю – акторка, режисер Яна бондарець була надзвичайно вражена запитанням, яке їй поставив В’ячеслав Спесивцев (заслужений діяч мистецтв Росії, народний артист РФ). «Розумієте, по-чути від людини, яка взагалі сама по собі надто ску-па на похвалу, що я думаю про його спектакль, це, як кажуть, «дорогого стоит». А ще він надто схвально відзначив нашу візитівку, яка всіх просто вразила. В’ячеслав Семенович сказав, що хоча не дуже любить промовців, але те, що показала Люда Семенова, а це гармонійне поєднання пластики, рухів, тексту – щось божественне. Дуже було приємно, як сприймала нас місцева публіка. На вулицях впізнавали, вітали. Ми дуже комфортно почували себе в місті. Жодного разу наша група не відчула не те що зневаги, а й взагалі крихти непорозуміння. Ось на такі заходи хочеться ще і ще повертатися. Працювати. Віддаватися сповна».

А ще під час спектаклю народився епізод. Яна розповіла, що у Олени Гладких, яка виконувала роль стола, дівчині по-трібно було протягом двадцяти хвилин сидіти навколішках, а потім встати і підійти до своєї господині (Яна Бондарець), щоби приміряти фату, затерпла нога. «Мені треба вста-вати, а я дивлюся: чи не відвалилася у мене нога, – згадує олена. – Це тепер сприймається трохи кумедно, а тоді я дуже злякалася і мене почало кидати в різні боки. Але ко-ли завершився спектакль, журі подумало, що це так і мало бути. «Це ж треба так зіграти стола-інваліда» – думали вони. (Можливо цей момент народився невипадково, адже головна героїня Она – інвалід – Авт.)».

«Є речі набагато важливіші, ніж соціальна ідеологія, якісь цілі… людина вище за все», – вважає Олександр Норов.

З упевненістю можна сказати, що фестиваль «Слов’янське перехрестя» вкотре спростував доволі поширену думку, що провінційне містечко не дає можливості задовольнити ін-телектуальні та естетичні потреби населення.

Світлана СОКОЛ

Передплатники, які надішлють на адресу нашої редакції копії абонементів та квитанції про

оплату на ІІ півріччя 2011 року, візьмуть участь у тижневому

розіграші призів

Дворазовий випускз програмою ефірних телеканалів

у четвер:у четвер:

та суботу:

та суботу:

Передплатний індекс – 49087 Передплатний індекс – 49086 Передплатний індекс – 49088

Вартість передплати:(без вартості приймання передплати)

на 3 місяці – 21,72 грнна 6 місяців – 43,44 грн

Дворазовий випускз розширеною телепрограмою (66 телеканалів)

Четверговий випуск

з розширеною телепрограмою (66 телеканалів)

Інформація про події, проблеми та тенденції у на-шому реґіоні.

Передплатники, які надішлють на адресу нашої редакції копії

абонементів та квитанції про оплату на ІІ півріччя 2011 року,

візьмуть участь у тижневому розіграші призів

Приз цього тижня –набір жаростійкого посуду

Вартість передплати:(без вартості приймання передплати)

на 3 місяці – 39,45 грнна 6 місяців – 78,90 грнПодії за тиждень,

культура, відпочинок, приватні оголошення та багато іншого.

Програма усіх по-пулярних та реґіональ-них телеканалів плюс дві сторінки цікавої інформації.

Вартість передплати:(без вартості приймання передплати)

на 3 місяці – 30,72 грнна 6 місяців – 61,44 грн

п е Ре д п л ата

Передплачуйте «Деснянку вільну» на наступне півріччя!

на 6 місяців –

Передплатники, які надішлють

оплату на ІІ півріччя 2011 року,

посудуПриз цього тижня –сталева хлібниця

Олександр НОРОВ: «Це щось неймовірне – чути гімн України в іншій державі»

Зліва направо: Василь Перепадя, Олена Гладких, Яна Бондарець, Олександр норов – в центрі.

З абсолютною перемогою повернувся із Міжнародного фестивалю молодіжних аматорських театрів

«Слов’янське перехрестя» чернігівський народний молодіжний театр «Ілюмінатор».

Олександр чути гімн України в іншій державі»