Чесько-українські мовні , культурні та літературні зв ` язки

Чесько-українські мовні, культурні та літературні зв`язки

Найдавніший період

українські грамоти XIV - XV ст. - переклади з латинської мови (юридична, церковна термінологія: укр. владар, ч.vladář; укр. біскуп, ч. biskup та ін.);

торгівельна і політична сфера XVII i XVIII ст. – через польську мову (укр. дбати, п.dbac, ч.dbáti; укр. брама, п. brama, ч. brána; укр. в`язень, п. wiezen, ч. vězeň та ін.);

після XVIII ст. у різноманітних сферах –

з польської через російську (духовенство,

кухня, міщанин, обиватель та ін.)

Дослідження: М.Русанівський, Й. Андерш, Микола Затовканюк та ін.

Граматика Яна Благослава – 1571, „Пісня про Стефана воєводу“

Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?На версі Дунаю три роти ту стою?Первша рота турецка,Друга рота татарска,

Третя рота волоска.В турецькі-м роті шаблями шермую,В татарські-м роті стрілками стріляю,В волоскі-м роті Стефан-воєвода

Ян Благослав (1523 – 1571)

Ян Коменський (1592-1670)

«Двері мов відчинені, або розсадник мов та всіх знань» («Janua linguarum reserata siwe seminarium linguarum et scientiarum omnium», 1631);

«Видимий світ у малюнках, тобто змалювання і номенклатура всіх основних речей у світі і дій в житті» («Orbis sensualium pictus. Hoc est omnium fundamentalium in mundo rerum et in wita actionum Pictura et Nomenclatura»,1658)

Вацлав Ганка (1791-1861)

Вацлав Ганка був одним з перших поширювачів ідеї слов`янської єдності.

1814 р. – видав переклад української пісні під назвою „Ой, послала мене мати“ – часопис „Prvotiný pěkných úmění“

Тарас Шевченко про чеських слов`янофілів

„Послання до Шафарика“

Щоб усі слав`яни стали

Добрими братами,

І синами сонця правди,

І єритиками,

Оттакими, як констанський

Єретик великий…

„Посланіє до живих і мертвих і ненароджених…“

І Коллара читайте

З усієї сили,

І Шафарика, і Ганку

І в слов`янофіли так і претесь, і всі мови

Слав`янського люду,

Всі знаєте, лиш своєї

Дасть біг!...

Iван Франко та його праці про чеських письменників

Слов`янська взаємність в розумінні Яна Коллара і тепер.

Літературне відродження Полудневої Русі і Ян Коллар.

Карел Гавлічек Боровський.

Ярослав Врхліцький, його життя і творчість. „Бар – Кохба“.

Й.С. Махар, „Магдалена“.

Ян Коллар (1793 - 1852 )

Карел Гавлічек Боровський(1821 - 1856)

Ярослав Врхліцький (Еміл Фріда – 1853 - 1912)

Й.С.Махар ( 1864 - 1942)

Українсько – чеські музичні зв`язки

Франц Ксавер Бліма – композитор, скрипаль та диригент – кінець XVIIIРодина Гржималів – XIXОтакар Шевчік- скрипаль та його учень Ян Кубелік – кінець XIXЙозеф Карбулка – 1896 – 1903 рр.Брати Йозеф та Алоїс Їранкові – кінець XIX початок XX.Вацлав Сук – композитор – опера „Лісовий цар“ (1892)на мотиви К.Г. Махи

Вацлав Франтішек Червени та Їндржих Їндржишек – майстри з виготовлення музичних інструментів- кінець XIX початок XX.

Людвіг Куба – Cesty za slovanskou písní – 1886 – 1887 рр.

А.І. Степович – перекладав А. Їрасека та Я. Врхліцького, видав Нарис історії чеської літератури – 1896 р., допомагав Л. Кубі

Бедржих Сметана – твір для чоловічого хору „Зрадник“ на слова українського поета А. Метлинського у перекладі Ф.Л. Челаковського.

Антонін Дворжак – твір „Думка“ – 1876 р., пізніше тріо для фортепіано – „Думки“- 1891 р.

Леош Яначек-симфонічна рапсодія „Тарас Бульба“ за мотивами М. В. Гоголя -1921 р.

Владимир Амброс (ученьЯначка) – опера Украдене щастя за мотивами драми Івана Франка – 1925 р.

Микола Лисенко(1842-1912)

Німецькомовний часопис Politik (1867), та чеські часописи Narodní listy (1867), Hudební listy (1872,1875), Dalibor (1880, 1881, 1883), Slovanský přehled (1912), Hudební revue (1912) публікували про різні події з життя та творчості Лисенка, зокрема про його концерт у Празі 26 та 28 грудня 1867 р.

28.12.1867, Politik, с. 5

29.12.1867, Národní listy, c. 2

Ярослав Гашек (1883 – 1923)

Празька школа та українські впливи

Літературна творчість молодих українських письменників: Олега Ольжича (Кандиби), Євгена Маланюка, Олени Теліги – початок XX ст.Улітку 1921 р. Український університет було перенесено з Мюнхена до Праги. 1922р. – Сільсько-Господарська Академія в Подєбрадах. 1923р. – Високий Педагогічний Інститут ім. Драгоманова в Празі.

Іван Панькевич (1887-1958) - професор Карлового університету в Празі,

досліджував діалекти Закарпаття.

Сучасні наукові центри україністики

Слов`янський інститут Академії наук у Празі.Kaрлів університет-відділення україністики – очолює Д-р. Věrа Lendělová.Університет ім.Масарика у Брно, Kaфедра україністики – проф. Галина Миронова.Університет ім. Палацького в Оломоуці, секція україністики - Mgr. Radana Merzová

Йозеф Андерш – 1939 р.- професор, видатний славіст

засновник секції україністики УП в Оломоуці – www.ukrajinistika.upo.czавтор досліджень про українсько-чеські мовні та культурні зв`язкибфахівець у галузі порівняльного мовознавства;синтаксист – численні дослідження моделі слов`янського речення;Автор та співавтор перекладних словників (чесько-українських та українсько-чеських).