Головні новини 9-15 листопада November 15 2015 Відновлення бойових дій на Донбасі з 120-мм гармат. Завершення реструктуризації кредитів України. Новий з’їзд «Правого сектора». Розвиток скандальних кримінальних справ проти українських політиків і правоохорноців.
Відновлення бойових дій на Донбасі з 120-мм гармат. Завершення реструктуризації кредитів України. Новий з’їзд «Правого сектора». Розвиток скандальних кримінальних справ проти українських політиків і правоохорноців. Змфна соціологічних установок населення Сходу України.
Welcome message from author
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
Головні новини 9-15 листопада
November 15
2015 Відновлення бойових дій на Донбасі з 120-мм гармат. Завершення реструктуризації кредитів України. Новий з’їзд «Правого сектора». Розвиток скандальних кримінальних справ проти українських політиків і правоохорноців.
Зміст Міноборони повідляють про постійні порушення перемир'я ................................................................ 2
ЗСУ продовжують оновлюватися і озброватися ....................................................................................... 3
Декомунізація на Донбасі. У Волновасі пам'ятник Василю Чапаєву декомунізували у монумент
З 8 на 9 листопада активізувалися обстріли на Донбасі. 15 листопада проти
ЗСУ застосували 120-мм гармати. "Розпочинаючи з 18 години вечора вони з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї
на Артемівському напрямку обстрілювали Майорськ, Зайцеве та Шуми. На Луганському напрямку
з гранатометів та стрілецької зброї вели прицільний вогонь по нашим позиціям в районі
Щастя. А на Маріупольському напрямку по Широкиному працював снайпер. Найбільше обстрілам
російсько-терористичні найманці піддавали донецький напрямок. Тут з озброєння БМП-2, гранатометів,
великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї найманці шість разів обстрілювали захисників України
в районі Авдіївки, тричі — Піски, а також вели вогонь по Верхньоторецькому, Красногорівці
та Опитному. Загалом по нашим позиціям було здійснено 20 обстрілів", - повідомили у Міноборони.
Там виконання Мінських домовленостей Україною і ДНР-ЛНР охарактеризували так: "Українські військові
й надалі в односторонньому порядку продовжують дотримуватися Мінських домовленостей."
Станом на 15 листопада, «незаконні збройні формування обстріляли зі 120-мм мінометів українські
укріплення поблизу Авдіївки. Внаслідок цього 1 український військовий загинув, та 8 – отримали
поранення. Загалом за добу зафіксували 23 провокацій бойовиків у районі Донецького аеропорту.
Бандформування відкривали неприцільний вогонь зі стрілецької зброї, підствольних та ручних
гранатометів», повідомив речник Адміністрації Президента з питань АТО Леонід Мотузяник.
ЗСУ продовжують оновлюватися і
озброватися
В Міноборони повідомили, що за державним оборонним замовленням на 2015 рік підрозділи
ЗСУ отримали 1753 одиниць зразків озброєння та військової техніки, понад 400 тисяч одиниць ракет та
боєприпасів, і прийняли 16 нових зразків озброєння та військової техніки. Наразі завершили виготовлення
двох малих броньованих артилерійських катерів «Гюрза-М» та передали до складу Військово-морських сил
України.
Зброю в України виробляють підприємства державного концерну "Укроборонпром", а також він же продає
зброю закордон.
14 жовтня Президент на Львівському летовищі взяв участь в передачі «американських радіолокаційних
станцій контрбатарейної боротьби» українським військовим.
Декомунізація на Донбасі. У Волновасі
пам'ятник Василю Чапаєву
декомунізували у монумент «Козак»
У м.Волноваха Донецької області пам’ятник герою радянської Червоної
армії Василю Чапаєву перейменували в монумент «Козак». «Розглянувши заяву жителів міста Волноваха про перейменування пам'ятника В.І.Чапаєву, враховуючи
результати громадського обговорення, міська рада вирішила «перейменувати пам'ятник Чапаєву,
розташований в р. Волноваха Донецької області, монумент «Козак», - написано в постанові від 16 жовтня
Цього тижня ЗМІ рознесли заяву "Глави ДНР" Олександра Захарченка, який
сказав, що йому допомагав близький соратник Володимира Путіна
Владислав Сурков. Це він сказав в ефірі донецького каналу "Юніон". "Хотів би відзначити одну людину. З перших днів гострої кризи, яка була на нашій землі, з перших годин, з
перших хвилин, він усім серцем вболівав за наш народ, допомагав по всіляких питаннях, які виникали.
Вони, може, спочатку були наївними, дитячими. Хотів би сказати спасибі помічнику президента РФ
Владиславу Юрійовичу Суркову - це та людина, з якою ми спілкуємося з фундаментальних і навіть не
фундаментальних питань", - сказав Захарченко.
ВРУ призначила вибори в Маріуполі й
Краматорську на 29 листопада
Верховна Рада підтримала 11 листопада рішення про призначення
місцевих виборів у Красноармійську та Маріуполі на 29 листопада,
повідомила Українська правда. За рішення про ухвалення законопроекту у другому читанні та в цілому проголосували 233 народних
депутати. Автором проекту закону 3371-1 є позафракційний депутат, бізнесмен з Донечини Сергій Тарута.
15 листопада Президент Петро Порошенко підписав цей закон. Його повна назва: "Про особливості
проведення голосування на чергових виборах депутатів Красноармійської міської ради Донецької області,
депутатів Маріупольської міської ради Донецької області, Красноармійського міського голови,
Маріупольського міського голови 25 жовтня 2015 року". Номер реєстрації - № 775-VIII
"Документом, який був ухвалений Верховною Радою 10 листопада, призначається голосування з чергових
місцевих виборів 25 жовтня 2015 року для обрання депутатів зазначених міських рад та міських голів, яке
не відбулося у визначений день, на неділю 29 листопада 2015 року", - повідомили у Президента.
"Закон надає Центральній виборчій комісії повноваження щодо виготовлення виборчих бюлетенів для
голосування на чергових виборах депутатів Красноармійської міської ради Донецької області, депутатів
Маріупольської міської ради Донецької області, Красноармійського міського голови, Маріупольського
міського голови. Протягом трьох днів з дня набрання чинності Законом, Центрвиборчком має
забезпечити прийняття актів, необхідних для його реалізації, а Кабінет Міністрів, у разі потреби та за
зверненням ЦВК, - забезпечити фінансування", - йдеться далі в повідомленні від Президента.
В населення Донбасу на підконтрольних Україні територіях міняють
установки на сприйняття себе і збройного бачення конфлікту на Сході
Україні, вважає соціологиня Марина Золкіна.
76% населення України вважають, що щоб зупинити збройний конфлікт на
Донеччині і Луганщині треба досягнути компромісу. Про це сказала під час
прес-конференції політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи
імені Ілька Кучеріва» Марія Золкіна 13 листопада. «Переважна частина жителів України, 75% орієнтується на досягнення компромісів заради того щоби було
завершено конфлікт на Донбасі. Але при цьому з цих 75% тільки 21% важають що компроміси вважають що
компромісі можуть бути з ким завгодно, про що завгодно, аби тільки був мир. А Більшість населення, 56%
вважають що компроміси потрібні… але компроміси можна вести далеко не з усіх питань», - сказала
М.Золкіна
Вона ще сказала, що варіант збройного завршення конфлікту підтримують 14%.
Звільнена частина Донеччини і Луганщини вважають, що компромісів треба досягти «з будь-якого питання
заради того, щоб був відновлений мир і спокій на всій території України», - повідомила М.Золкіна.
«А в інших регіонах в громадській думці всіх інших регіонів, який в нас зараз включає Дніпропетровську,
Запорізьку, Харківську області, все-таки переважає орінтованість на вибірковий комтпромісс, тобто люди
вважають, що компроміс можна досягати не з усіх питань», - повідомила М.Золкіна.
35% населення України вважає, що зупинити конфлікт на Донбасі можна
через запровадження жорсткіших санкцій проти Росії, 54% жителів
неокупованої Донеччини і Луганщини вважають, що решту Донечини
можна повернути через відновлення нормального життя на цих
територіях. «Але другим варіантом відновлення миру, населення України вважає фактично відновлення нормального
повноцінного життя на тих територіях Донецької і Луганської області, які підконтрольні укркраїнському
Уряду на сьогоднішній день. При чому найбільше частина орієнтованості см=аме на такий шлях до миру
через відновлення нормального життя на територіях, які були звільнені, або не були окуповані на Донбасі
демонструють самі жителі звільненої частини Донбасу 54% жителів Донецької і Луганської областей сукупно
називають саме цей варіанти, саме цей крок як основний, щоб було відновлено мир на тій території» , -
сказала М.Золкіна.
Іншим варіантом, як зупинити конфлікт, 35% респондентів по Україні вважають, що щоб зупинити конфлікт
на сході України міжнародні інституції мають посилити санкції проти Росії.
Вибори на тимчасово окупованих територіях будуть можливі тільки у
випадку їх проведення у відповідності із законодавством України і
відновлення контрою України над кордоном з РФ. «Вибори на окупованій території, з точки зору українських громадян, не будуть можливими, доки вони не
будуть проведені у повній відповідності до українського законодавства, це перша умова, її називають 39%
громадян України, допоки вони не будуть повернені під контроль України, і над її частиною кордону з
Росією, що зараз не контролюється, це 26,5% і допоки не будуть виведені російські війська з цих територій,
які зараз підконтрольні самопроголошеним формування. Цю умову зараз називають 26%» , - сказала
М.Золкіна.
Настрої на звільненій частині Донеччини і Луганщині дещо інші, повідомила М.Золкіна.
«Однак, якщо ми подивимося, які настрої панують на фактично прифронтовій території, на звільненій
частині Донбасу, то там, навідміну від інших регіонів, на першому місці взагалі виявляється якась позиція
невизначеності. Тому, що понад третина жителів, не знають, не можуть визначитися з тим, яким саме
вимогам чи умовам має відповідати ідея проведення виборів на окупованих територіях, аби взагалі
говорити про реалізацію цієї ідеї», - повідомила М.Золкіна.
Від 70 до 45% населення України, залежно від регіону, підтримують
введення на Донбасі миротворчого контингенту.
«І напевно, через те що в Україні панує орінтація на досягнення компромісу, неоднозначен ставлення по всіх
регіонах до ідеї миротворчого контингенту на Донбасі. Взагалі, до ідеї того, щоб така перспектива була
організована. Але, загалом, якщо говорити про середню температуру, скажімо так, в суспільстві з цього
приводу, то 53% жителів України взагалі позитивно ставляться до такої ідеї. Негативно ставляться до
можливості введення миротворчої місії на Донбас 27% українців» , - сказала М.Золкіна.
Набільше, повідомила вона, Підтримують ідею введення миротворчого контингенту жителі Західу, Центру і
Півдня України. На Зході цю ідею підтримують 70% населення, а на Півдні - 45%, 35% проти.
«На Сході і Донбасі, все-таки, відноста більшість виступає проти того, щоби миротворчий контингент було
запроваджено, але, анприклад на Сході, там достатньо невеликий розрив. Тобто, умовно, чим ближче до
лінії фронту, чим ближче д джерела воєнних, дій, тим більше страху з приводу появи ще одного актора,
навіть якщо це будуть миротворчі сили», - повідомила М.Золкіна.
Все більше жителів неокупованих територій Донецької і Луганської
областей вважають, що економічний чи політичний союз із Росією є
поганою ідеєю, а регіональна ідентичність відходить на другий план. «На мій погляд на Донбасі, на Звільненій території Донбасу відбувається зушення, які за своєю динамікою є
більш істотними , більш красномовними, як на всій території України. Наприклад на цих територіях лещо з
запізненням, але з’явилося розуміння вже розчарування в ідеї яихось тісних, наприклад, політичних союзів з
Російською Федерацією. З’являється орієнтація, наприклад, та, яка для Донбасу вчорашнього була, скажімо
так, наприйнятною, або чужа, орієнтація на такі ідеї як Євроатлатнична інтеграція, і що нйважливіше, на мій
погляд, це те що відбуваються зміни у сприйнятті населенням самих себе» , - сказала М.Золкіна.
На її думку, ідея локальної ідентичності відійшла на другий план.
«Буквально місяць тому, ми робили репрезентативне дослідженя по Донецькій-Луганській області і вже 58%
жителів Донеччини і Луганщини називають себе в першу чергу громадянами України. І лише на другму місці
в тому регіоні постає регіональність ідентична. Ще два роки тому ситуація виглядала іншим чином, і така
національна ідентичність, вона, насправді, важила менше», - зазначила М.Золкіна.
Кого обрали на Донбасі на місцевих
виборах
Більшість в міцевих адах Донецькоїі Луганської областей отримали люди,
пов’язані із колишньою «Партією регіонів», але їх менше ніж було на
місцевих виборах 2010 року. Про це сказав під час прес-конференції
керівник проекту «Сильні громади Донеччини» Валентин Краснопьоров.
«Більшість в міськрадах Донецької і Луганської області отримала партія, яка має витоки з «Партії Регіонів»,
але на відміну, від 2010 року, коли вона отримали 80-90% в міськрадах Донбасу,коли в міськрадах великим
щастям, коли заходило 1-2 представника, яких ми ідентифікуємо, як ті, які не входили в цю монопольну
олігархічну групу, то на сьогодні цілими фракціями позаходили депутати різних політичних партій, від 10%
до 40% в різних містах», - сказав В.Краснопьоров.
У Слов’янську , за йго зсловам зайшло 40%. В.Краснопьоров вважає, що те що по місцевих рад прийшли нові
партії означає, що вони стануть в опозицію до старих партій і депутатів.
Вибори У Маріуполі і Красноармійську не відбулися через недоробленість закону про місцеві вибори, старий
склад ЦВК і контроль міських комісій пов’язанми з «Метінвестом» особами, вважає Валентин Краснопьоров
«Щодо Красноармійська і Маріуполя, складна ситуація, ми бачимо, що комісія (Центральна виборча комісія
– ред.) втрачає довіру суспільства… І на Донбасі ми побачили сирість закону, тому що, до прикладу, той
самий Красноармійськ, не визначено в законі чи можна фізичним особам підприємцям друкувати бюлетені,
спричинило те що вибори були зірвані.» , - сказав В.Краснопьоров.
Він сказав, що закон ще дозволяє зривати вибори.
«ЦВК не є об’єктивним мірилом і вимушено в Україні територіальні, дільничні комісії формуються
політичними суб’єктами, я не розумію можливості іншої, тому що якщо склад буде контролювати ЦВК, то
склад комісій буде контролювати той, хто контролює ЦВК. Це вимушений хід, який може трошки
об’єктивізувати цей процес. Саме те, що ситуація не змінилася в Центральній виборчій комісії, так і в підході
до формування територіальної виборчої комісії як в Маіоуполі, акт і в Красноармійську, це ще питання, чи
вони там відбудуться», - сказав В.Краснопьоров.
Він віздначив, що, вибори в Красноармійську і Маріуполі можуть не відбутися, тому що там
Уже є проблеми. Наприклад, за словами Є.Краснопьорова, міська виборча комісія у Маріуполі очолена
юристом прямо пов’язаним з «Метінвестом», а решта – представники «нових партій», тобто тих, які виникли
після Революції Гідності.
Які законопроекти безвізового пакету
прийняла ВРУ цього тижня
На сьогоднішній день Україна виконала 18 з 54 рекомендацій Європейської
комісії щодо отримання Україною безвізового режиму, так під час години
запитань до уряду заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін. "Ми повністю виконали 18 рекомендацій, 36 знаходиться у стадії виконання. Немає жодного зобов'язання,
яке ми не виконали", - повідомив П.Клімкін, передав УНН.
Серед рекомендацій, які наша держава повинна виконати, П.Клімкін назвав впровадження в Україні
внутрішніх біометричних паспортів.
Наразі Україна "повністю закрила блок управління кордоном".
Клімкін посподіввався, що за наслідками наступної доповіді щодо виконання нашою державою Плану дiй
з вiзової лiбералiзацiї Україна наблизиться до безвізового режиму.
Загалом з переліку законодавчих змін, які вимають від України в ЄС, оприлюдених останній раз Яном