ВСТУП…….…………………………………………………………….……….. 7

Державний вищий навчальний заклад

"Українська академія банківської справи Національного банку України"

Кафедра банківської справи

ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри

д.е.н., професор

_____________ Т.А. Васильєва

"___"_____________ 2011 р.

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

за спеціальністю 8.050105 "Банківська справа"

УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕННЯМ РЕСУРСІВ БАНКУ

З ДЕПОЗИТНИХ ДЖЕРЕЛ

Виконав студент VІ курсу, група ЗМБС-01 ________________ М.С. Грицай

"___" ___________2011 р.

Керівник дипломної роботи ________________ Т. Г. Савченко

"___" ___________2011 р.

Суми – 2011

ЗМІСТ ВСТУП…….…………………………………………………………….……….. 7 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕННЯМ

РЕСУРСІВ БАНКУ З ДЕПОЗИТНИХ ДЖЕРЕЛ…….……………. 9 1.1 Депозитні ресурси банку: сутність, види та фактори формування. 9

1.2 Система управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел…………………..………………………………..…………... 16

1.3 Інструментарій управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел…………………………………….……………. 21 Висновки до розділу 1……………………….……………………… 32

РОЗДІЛ 2 УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕННЯМ РЕСУРСІВ З ДЕПОЗИТНИХ ДЖЕРЕЛ У ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»……………... 34

2.1 Загальна характеристика діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»………...…………………………………………………….. 34

2.2 Аналіз депозитних ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»….. 42 2.3 Механізм управління залученням ресурсів з депозитних джерел

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»…....……………………………… 53 Висновки до розділу 2…….………………………………………… 64

РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕННЯМ РЕСУРСІВ З ДЕПОЗИТНИХ ДЖЕРЕЛ У ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»……………………………………………………………… 66

3.1 Розробка методики прогнозування депозитних грошових потоків у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»…………………………………. 66

3.2 Удосконалення цінових методів депозитної політики в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»…………………………………… 85

Висновки до розділу 3……………………………………………… 93

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………… 95

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………......... 101

ДОДАТКИ………………………………………………………………............. 110

ВСТУП

Однією з основних функцій банківської системи є раціональний розподіл

фінансових ресурсів шляхом акумулювання тимчасово вільних коштів суб’єктів

господарювання і населення та спрямування їх у кредитно-інвестиційний

операції. Без достатньої ресурсної бази банки не можуть у належних обсягах

здійснювати кредитування поточних потреб юридичних та фізичних осіб, а

також фінансувати реалізацію потужних інвестиційних проекти. Таким чином,

до пріоритетних завдань банківського менеджменту можна віднести:

формування достатніх обсягів депозитних коштів та забезпечення відповідності

їх структури основним напрямкам розміщення банківських ресурсів. Ефективне

управління формуванням депозитних ресурсів банку є однією з передумов його

прибуткової діяльності та подальшого розвитку.

Предметом дипломної роботи є механізм залучення депозитних ресурсів

банку. Об’єктом дослідження виступає діяльність банків, пов’язана з

управлінням залучення ресурсів з депозитних джерел.

Метою дипломної роботи є дослідження науково-методичних підходів

щодо управління залученням ресурсів з депозитних джерел та визначення

напрямків їх удосконалення.

Для реалізації зазначеної мети вирішуються такі завдання:

- обґрунтувати сутність депозитних ресурсів та визначити їх види;

- виявити та систематизувати фактори, що обумовлюють можливість

банку використовувати депозитні ресурси;

- охарактеризувати систему управління формуванням ресурсів банку з

депозитних джерел;

- дослідити сутність депозитної політики банку та процес її розробки;

- визначити інструментарій управління формуванням ресурсів банку з

депозитних джерел;

- з’ясувати процедуру здійснення аналізу та контролю як інструментів

управління формуванням депозитних ресурсів банку;

- провести аналіз депозитних ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»;

- розробити методику прогнозування руху коштів за депозитними

операціями;

- визначити напрямки удосконалення цінових методів депозитної

політики.

Для вирішення поставлених у роботі завдань використані різноманітні

загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: логічного

узагальнення (при з’ясуванні сутності депозитних ресурсів, депозитної

політики банку), системного підходу (при з’ясуванні чинників впливу на

формування депозитних ресурсів банку), аналізу та синтезу (при дослідженні

системи управління формуванням депозитної бази), а також групування,

порівняння, узагальнення (при дослідженні інструментарію управління),

табличний, графічний та коефіцієнтний методи (при проведенні аналізу

депозитної бази банку) тощо.

Теоретико-інформаційну базу роботи становлять чинні законодавчі та

нормативні акти, що регулюють діяльність банків; наукові праці вітчизняних і

зарубіжних економістів, присвячені проблемам формування депозитних

ресурсів; підручники, посібники, монографії та інші друковані видання;

внутрішньобанківські нормативні документи: регламенти, положення,

інструкції; інформаційні джерела в мережі інтернет: матеріали офіційного сайту

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та інших сайтів; публікації Національного

банку України; форми фінансової, статистичної та управлінської звітності

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕННЯМ РЕСУРСІВ

БАНКУ З ДЕПОЗИТНИХ ДЖЕРЕЛ

1.1 Депозитні ресурси банку: сутність, види та фактори формування

Формування банківських ресурсів є однією з найважливіших основ

організації діяльності банків. Процес формування ресурсів банку, оптимізація

їх структури та якості управління ними має для банку велике значення, так як

одним із найголовніших складових елементів діяльності банку, що суттєво

впливає на формування прибутку, є його ресурсна база.

Банківські ресурси - це сукупність грошових коштів, які знаходяться у

розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних,

інвестиційних та інших активних операцій.

Більша частина банківських ресурсів формується за рахунок залучених та

позичених коштів, а не власних. В економічній літературі залучені та позичені

кошти поєднано у зобов’язання. Найбільшу частину в банківських

зобов’язаннях складають депозитні кошти, які є основним джерелом

формування ресурсів банку, що спрямовуються на проведення активних

операцій [1]. Такі банківські операції називають депозитними, а саме

залучення – депозитним [2]. Можливості банків у залученні коштів

регулюються Національним банком України.

Питання формування ресурсної бази банку з депозитних джерел

розглядаються в працях багатьох вітчизняних вчених (О.В. Васюренко

[2, 3, 4], В. Кириленко [5, 6], Н.О. Кожель [7], Н.А. Абралава [8, 9, 10],

А.М. Мороз, М.І. Савлук [11], С.М. Павлюк [12], Р. Коцовська [13],

О.В. Неізвєстна [14], А.П. Вожжов [15, 16], М.Д. Алексєєнко [17],

Л.С. Кутідзе [18], О.А. Дмитрієва [19], В.В. Рисіна [20, 21], О.В. Тітієвська

[22]), а також в працях зарубіжних вчених (С.А. Шульков [23], О.М. Бартош

[24], П. Роуз [25]).

Для розуміння змісту управління залученням ресурсів банку з депозитних

джерел необхідно дослідити сутність поняття «депозитні ресурси».

В економічній літературі існують різні трактування сутності депозитних

ресурсів банку. Але проаналізувавши праці вчених [2, 5, 6, 8, 11 -14, 16, 17 - 25],

можемо зробити висновок, що в своїх дослідженнях вчені частіше

використовують термін «депозит», а не «депозитні ресурси». Сутність

депозитних ресурсів банку як окрему економічну категорію більш детально

досліджують О.А. Гранько, М.Д. Алексєєнко, О.В. Васюренко, І.М. Федосік,

Л.С. Кутідзе, О.А. Дмитрієва. У підході до зазначеного питання у дослідників

не склалося єдиної точки зору щодо поняття «депозитні ресурси». Так, Л.С.

Кутідзе [18] та О.А. Гранько [26], пропонують наступне визначення: «депозитні

ресурси» - це кошти, внесені в банк фізичними та юридичними особами на

певні рахунки та використані ними відповідно до режиму рахунку і

банківського законодавства. Але в наведеному визначенні не робиться акцент

на меті залучення коштів (для здійснення кредитування чи інших активних

операцій тощо). О.А. Дмиртієва [19] розглядає депозитні ресурси як сукупність

грошових коштів, які надходять в розпорядження банку з різних джерел і

використовуються для здійснення активних операцій. Але зазначення

визначення не відображає джерела походження ресурсів (тимчасово вільні

кошти юридичних та фізичних осіб).

На думку О.В. Васюренко [2], депозитні ресурси – це сукупність

залучених банком ресурсів, які забезпечують йому необхідні резерви згідно з

вимогами законодавства і дають понад ці резерви основний обсяг коштів для

кредитування. Згідно даного визначення депозитні ресурси забезпечують

основний обсяг коштів для кредитування. Але вони можуть використовуватися

і для здійснення інших активних операцій. У працях О.В. Васюренка та

І.М. Федосік [4] наводиться вже інше визначення депозитних ресурсів, згідно з

яким це кошти, розміщені в банку для зберігання та використання з виплатою

процентів вкладникам. Дане трактування депозитних ресурсів дається

більшістю фінансових словників [27-30]. У даному визначенні, на відміну від

першого, робиться акцент на інтересах вкладника, а саме: на зберіганні та

виплаті процентів. У підручнику «Банківські операції» О.В. Васюренко [2]

пропонує інше визначення депозитних ресурсів, а саме: «це гроші, передані в

банк їх власником для зберігання, та які залежно від умов зберігання числяться

на тому чи іншому банківському рахунку». Дане визначення не конкретизує

коло власників коштів та робить акцент саме на такому аспектів як облік.

Визначимо місце депозитних ресурсів в структурі ресурсів банку

(рисунок 1.1) [31].

Рисунок 1.1 – Структура ресурсів банку

На основі зазначених визначень можна сформулювати наступне:

депозитні ресурси банку – це сукупність грошових коштів юридичних та

фізичних осіб в готівковій або безготівковій формі, у національній або

іноземній валюті, залучених банком на договірній основі на визначений строк

або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладникові з процентом

Власні ресурси Залучені

(депозитні) Запозичені

(не депозитні)

- статутний капітал

банку;

- резервний та інші

фонди банку;

- резерви на покриття

непередбачених витрат;

- нерозподілений

прибуток.

- кредити, отримані

від НБУ;

- кредити, отримані

від інших банків;

- кошти інвесторів,

вкладені в борові

зобов'язання банку.

- кошти на поточних

рахунках клієнтів;

- кошти на вкладних

(депозитних) рахунках

клієнтів.

Структура банківських ресурсів

або без нього, і які забезпечують банку основний обсяг коштів для здійснення

активних операцій.

Проаналізувавши зміст поняття «депозитні ресурси» визначимо основні

їх характеристики, а саме:

- грошові кошти можуть бути внесені до банку як безпосередньо

вкладником, так і третьою особою, у валюті України або в іноземній валюті, що

були здані на зберігання;

- депозитні ресурси забезпечують основний обсяг коштів для здійснення

активних операцій;

- депозитна угода може бути укладена не лише на визначений строк

(строковий вклад), а й на умовах отримання суми вкладу за першою вимогою

(вклад до запитання) чи інших умовах, які не суперечать чинному

законодавству [17];

- депозитні ресурси носять персональний характер, роль банку є

пасивною (ініціатором виступає клієнт);

- джерелом депозитних ресурсів банку є тимчасові кошти юридичних і

фізичних осіб; інструментами залучення є з одного боку – рахунки, з іншого –

ощадні (депозитні) сертифікати [32].

Банківський депозит (вклад) — це грошові кошти в готівковій або

безготівковій формі, у національній або іноземній валюті, які розміщені

власником або третьою особою за рахунок і за дорученням власника на

рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк або без зазначення

такого строку і підлягають виплаті вкладникові (або за його дорученням іншій

особі), як правило, з процентом.

При дослідженні депозитних ресурсів банку традиційно пріоритетна роль

серед інструментів формування залученого капіталу належить депозитам різних

видів (необхідно зазначити, що згідно з чинним законодавством України

терміни «депозит» і «вклад» є тотожними [33]). Комплексна класифікацію

депозитів за різними класифікаційними ознаками наведена в додатку А

[4, 13, 17, 20, 34].

Ресурсна база банку характеризується широкою різноманітністю видів

депозитів. Це пояснюється прагненням банків в умовах сегментованого

конкурентного ринку якнайповніше задовольнити попит різних груп клієнтів

на банківські послуги. Проте, як основні, можемо виділити три види

депозитних рахунків: депозити до запитання, строкові депозити, ощадні

депозити [14, 34]. Характеристика основних інструментів залучення депозитних

ресурсів банку наведена в таблиці Б.1. Практично всі інші види депозитних

ресурсів залучаються під комбінацію з вищенаведених видів депозитів [14].

Систематизувавши класифікаційні ознаки, які пропонують дослідники

[2, 8, 12, 14, 15, 17, 18], на рисунку В.1 наведемо різні види депозитних

ресурсів. Тобто, депозитні ресурси банку прийнято класифікувати за строками,

за контрагентами, за валютами, за платністю, за можливістю управляти.

Фактори впливу на можливість банку формувати депозитні ресурси

необхідно враховувати при здійсненні банківської діяльності та в процесі

прийняття управлінських рішень. На думку дослідників [6, 8, 32], більш чітко

відображає вплив груп факторів на формування банком депозитних ресурсів

розподіл їх на зовнішні та внутрішні.

На залучення банками ресурсів з депозитних джерел впливають наступні

фактори:

- макроекономічні (зовнішні) фактори: стан фінансового ринку,

рівень інфляції, попит на банківські послуги, рівень банківської конкуренції,

грошово-кредитна політика НБУ та Міністерства фінансів України, регіональна

специфіка, стан політичного та соціального середовища тощо.

- мікроекономічні (внутрішні) фактори: розмір, спеціалізація,

стратегія банку, стабільність депозитів, спектр банківських послуг, цінова

політика, депозитна політика, потреба банку в ресурсах, внутрішні ризики,

клієнтура банку, кваліфікація і досвід персоналу банку, розвиток філійної

мережі. Також до внутрішніх факторів, які впливають на можливість залучення

банком ресурсів із депозитних джерел належить банківський маркетинг.

Маркетинг повинен включати сегментацію депозитного ринку, рекламу,

просування товарів та послуг, розробку програм, спрямованих на утримання

клієнтів, дослідження ринку, з метою визначення перспективних груп

населення, кошти яких банк зможе залучити, розвиток каналів комунікації

тощо.

На можливість банку формувати ресурси за рахунок депозитних джерел

впливає не тільки загальний стан економіки країни, а й регіону, в якому банк

здійснює свою діяльність. Це стосується зовнішніх ризиків, не пов’язаних із

роботою банку або його клієнта. На регіональну специфіку функціонування

банку впливають:

сформовані у регіоні відносини між банком та його клієнтами;

спеціалізація банківської діяльності та прибутковості;

співвідношення попиту та пропозиції на банківські операції та

послуги в певному регіоні.

Кожен банк прагне до розширення своєї діяльності на ринку, залучаючи

клієнтуру з різних регіонів країни та організовуючи там свої представництва,

філії і відділення.

Важливу роль при визначенні факторів, що впливають на можливість

банку використовувати ресурси з депозитних джерел має вартість залучення,

тобто процент за вкладами (його розмір, зміна порядку виплат, а також

диференціація в залежності від терміну вкладу, виду). Факторами впливу на

розмір процентної ставки за депозитами є:

- зовнішні: макроекономічна ситуація в країні, рівень інфляції, попит і

пропозиція грошових коштів на ринку, рівень середньоринкової процентної

ставки, рівень конкуренції на депозитному ринку, грошово-кредитна політика;

- внутрішні: розмір банку, ділова репутація, рівень ліквідності, фінансова

стійкість банку, маркетингова стратегія, загальна схильність до ризику, планове

розширення активних операцій, умови вкладів [17, 26, 32, 34].

Розробляючи методики встановлення індивідуальних процентних ставок

для різних категорій клієнтів банк має враховувати вплив зовнішніх та

внутрішніх факторів за депозитами, що надасть змогу підвищувати обсяги

залучення коштів з депозитних джерел.

Отже, існує велика кількість факторів, що обумовлюють можливість

банку залучати та використовувати депозитні ресурси, тобто факторами, що

впливають на формування ресурсів банку з депозитних джерел є зовнішні (які

впливають на всю банківську систему) та внутрішні (які впливають на роботу

конкретного банку).

Наявність достатнього обсягу коштів є необхідною умовою здійснення

банківської діяльності. Тому банки постійно розробляють програми,

вдосконалюють депозитні продукти, підвищують якість обслуговування тощо з

метою збільшення обсягів залучення ресурсів. Депозитні ресурси є важливим

джерелом формування коштів банку, але їм притаманні певні недоліки:

- по-перше, депозитне залучення коштів пов’язане зі значними

маркетинговими дослідженнями, грошовими витратами банків;

- по-друге, одну частину залучених коштів банки повинні зберігати в

Національному банку України, а за іншу – здійснювати платежі до Фонду

гарантування вкладів фізичних осіб;

- по-третє, залучення депозитних ресурсів залежить в основному від

ініціативи потенційних вкладників, а не від банку [17].

Зазначені недоліки банк має враховувати з метою визначення

ефективності проведення своєї діяльності.

Депозитні ресурси банку – це сукупність грошових коштів клієнтів в

готівковій або безготівковій формі, у національній або іноземній валюті,

залучених банком на договірній основі на визначений строк або без зазначення

такого строку і підлягають виплаті вкладникові з процентом або без нього, і які

забезпечують банку основний обсяг коштів для здійснення активних операцій.

Процес залучення та використання ресурсів банку з депозитних джерел

передбачає необхідність врахування певної сукупності зовнішніх та внутрішніх

факторів, які впливають на діяльність банку. Так як найбільшу частину

банківських зобов’язаннях складають депозитні кошти, значної актуальності

набуває питання формування банками стабільної ресурсної бази шляхом

ефективного залучення тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб

та інших банків на депозитні рахунки.

1.2 Система управління залученням ресурсів банку з депозитних

джерел

Управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел — це

сукупність стратегічних і тактичних заходів, які проводить банк з метою

залучення тимчасово вільних грошових коштів клієнтів та утворення на цій

основі кредитних ресурсів; складний процес, ефективне здійснення якого

вимагає відповідного організаційного та інформаційного забезпечення та

полягає в забезпеченні залучення необхідного їх обсягу на вигідних для банку

умовах в порядку, визначеним законодавством [36].

Виділімо чотири основні елементи системи управління залученням

ресурсів банку з депозитних джерел, які знаходяться в постійній взаємодії, а

саме: об’єкти, суб’єкти, інструменти та підсистеми забезпечення [32, 35].

Розглянемо сутність визначених елементів системи управління ресурсів

банку з депозитних джерел.

Метою управління залучення ресурсів банку з депозитних джерел є

залучення достатнього обсягу тимчасово вільних грошових коштів клієнтів

банку з найменшими витратами для фінансування з метою здійснення активних

операцій на вигідних для банку умовах в обсязі і порядку, визначених чинним

законодавством [2, 32, 35].

Відповідно до визначеної мети сформулюємо наступні завдання

управління залучення ресурсів банку з депозитних джерел:

- постійне узгодження обсягів, часових і вартісних характеристик

пасивних операцій з поточними і прогнозованими активними операціями. Це

досягається за допомогою контролю динаміки руху депозитних коштів

(особливо короткострокових), що найбільшою мірою сприяють забезпеченню

відповідної ліквідності балансу;

- підтримання резерву вільних коштів на мінімальному рівні;

- використання інструментів формування депозитних ресурсів, що

оптимізують витрати на залучення коштів (процентні ставки за депозитами до

запитання є нижчими у порівнянні зі строковими депозитами, але строкові

депозити є більш стабільними, тому банку необхідно утримувати оптимальне

співвідношення між строковим депозитами та депозитами до запитання);

- оптимізація процентних ставок за депозитами залежно від строків та

інших характеристик (метою цього є забезпечення необхідного обсягу коштів

за мінімально можливу в даних умовах ціну і, в остаточному підсумку,

максимізація прибутку);

- розробку нових банківських продуктів та послуг, програм лояльності,

що забезпечать формування ресурсів банку з депозитних джерел [32, 34];

- здійснення прогнозування коштів на депозитних рахунках з метою

визначення обсягу коштів, які банк зможе використати для здійснення активних

операцій.

Об’єктом управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел є

керовані фактори, які впливають на формування банком ресурсів з депозитних

джерел (розмір, спеціалізація, стратегія банку, стабільність депозитів, спектр

банківських послуг, цінова політика, депозитна політика, потреба банку в

ресурсах, внутрішні ризики, клієнтура банку, кваліфікація і досвід персоналу

банку, розвиток філійної мережі тощо) [5, 32, 35, 37, 38].

Наступним елементом системи управління ресурсами банку з депозитних

джерел є суб’єкти. Суб’єкт управління — це структурні підрозділи чи

організаційні одиниці банку, що здійснюють процес управління ресурсами

банку з депозитних джерел на основі використання специфічних трудових,

інформаційних, матеріальних і фінансових ресурсів. Суб’єкт управління

формуванням ресурсів банку з депозитних джерел – це відповідальна особа чи

група осіб, які уповноважені приймати управлінські рішення та нести

відповідальність за ефективне управління формуванням депозитних ресурсів

банку.

Суб’єктів управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел

доцільно розглядати за рівнями управління [3, 4, 32, 35]. Дотримуючись такого

підходу та враховуючи вимоги національного законодавства сформуємо

систему суб’єктів управління:

- стратегічний рівень: загальне управління діяльність банку (визначення

концепції розвитку банку, формування стратегічної мети банку): загальні збори

акціонерів, спостережна рада, правління банку, ревізійна комісія [32, 35];

- тактичний рівень: здійснюється на рівні окремих комітетів,

департаментів, управлінь, відділів (комітет з управління активами і пасивами

(КУАП) [32, 35], казначейство банку [38, 39], служба ризик-менеджменту,

бухгалтерія, служба внутрішнього аудиту [33], фінансово-аналітична служба

[2], управління депозитних операцій, підрозділи, які займаються

маркетинговою діяльністю [2, 36, 40]);

- оперативний рівень: конкретні відповідальні особи [2, 32, 35, 36].

У різних банках назви суб’єктів системи управління залученням ресурсів

банку з депозитних джерел можуть дещо відрізнятися, але набір їх функцій та

розподіл повноважень залишаються сталими.

Загальна характеристика організаційного забезпечення управління

залученням ресурсів банку з депозитних джерел наведена в таблиці Г.1

[2, 32, 35, 38, 41].

Законом України «Про банки та банківську діяльність» визначаються

повноваження стратегічного рівня, тобто органів управління (загальних зборів

учасників, спостережної ради, правління банку) та контролю (ревізійної комісії

та внутрішнього аудиту) банку [33].

Комітет з управління активами та пасивами є основним органом на

тактичному рівні щодо управління формування ресурсів банку з депозитних

джерел [2, 32, 35, 39, 42]. Прийняті КУАП управлінські рішення виконуються

працівниками казначейства банку та іншими структурними підрозділами.

Казначейство банку - це організаційна структура, у якій концентрується

інформація про стан зовнішніх фінансових ринків, про дійсну внутрішню

вартість та ефективність використання банківських ресурсів. Казначейство

банку є самостійним структурним підрозділом та є важливою ланкою у

формуванні ресурсів банку, зокрема депозитних.

Фінансово-аналітична служба здійснює розробку фінансових планів

банку у сфері залучення ресурсів, зокрема депозитної політики.

Депозитний відділ здійснює мобілізацію грошових коштів від юридичних

та фізичних осіб на депозитні рахунки.

Діяльність підрозділів банку, які займаються маркетинговою діяльністю

є необхідною для забезпечення ефективного управління залучення ресурсів

банку з депозитних джерел. У стратегічному плані управління формуванням

депозитних ресурсів банку спирається на маркетинг депозитного ринку,

регулювання попиту і пропозиції депозитних послуг.

Оперативний рівень управління формуванням ресурсів банку з

депозитних джерел передбачає виконання визначених функцій та покладених

обов’язків конкретними відповідальними менеджерами та працівниками банку.

Функціонування окремих служб і підрозділів регламентується

спеціальними внутрішніми положеннями банку, які затверджуються органом

управління банку.

Управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел потребує

складної організаційної системи суб’єктів, які повинні мати високий рівень

кваліфікації з метою забезпечення ефективного функціонування банку.

В успішному управлінні залученням ресурсів банку з депозитних джерел

важлива роль належить забезпеченню. Дослідження управління формуванням

ресурсів банку з депозитних джерел включає підсистему забезпечення, яка є

необхідною з точки зору забезпечення організації процесу ефективної реалізації

управління формуванням ресурсів банку з депозитних джерел банку, оскільки

визначає правове поле, у межах якого повинен функціонувати банк, потік

інформації, на основі якого розробляється та реалізується збалансований підхід

до управління залученням депозитних ресурсів.

До даної підсистеми забезпечення відносять:

а) інформаційне забезпечення (додаток Д [32, 35]) – інформація за

джерелом походження може бути:

- зовнішньою (загальний стан економіки, інформація про дії НБУ як

регулятора, інформація про стан фінансових ринків, інформація про

банківський сектор тощо);

- внутрішньою (дані фінансового, управлінського, податкового обліку,

дані статистичного обліку, різні види планів банку, аудиторські звіти тощо);

б) кадрове забезпечення – наявність працівників та менеджерів з високим

рівнем кваліфікації, дії яких направлені на максимізацію прибутку банку;

в) технічне та технологічне забезпечення – організація робочого процесу

суб’єктів управління формування ресурсів банку з депозитних джерел, з метою

забезпечення виконання покладених на них функцій.

г) нормативне забезпечення – розділяється на:

- зовнішнє забезпечення (законодавчо-нормативна база, що регулює

діяльність банківського сектору).

Зовнішнє нормативне забезпечення управління формування ресурсів

банку з депозитних джерел банку включає закони, положення, інструкції,

декрети, листи та інші нормативні акти уповноважених державних органів, які

регламентують управління формування ресурсів банку з депозитних джерел

(додаток Д);

- внутрішнє забезпечення (внутрішньобанківські розпорядження, накази,

положення, правила, меморандуми тощо, що регламентують діяльність банку

зсередини; розробляється та реалізується в межах зовнішнього нормативного

забезпечення) [32, 35].

До внутрішнього нормативного забезпечення управління формування

ресурсів банку з депозитних джерел належать нормативні акти, затверджені

керівним органом відповідного банку – положення, інструкції, правила, накази,

розпорядження та інші.

Ефективне використання зазначеного забезпечення дозволяє

менеджменту банку приймати раціональні управлінські рішення щодо

залучення депозитних ресурсів, визначення і реалізації депозитної політики

банку. Системний підхід вивчення управління залученням ресурсів банку з

депозитних джерел включає певні складові, які необхідно розглядати у їх

взаємозв’язку з метою ефективної організації діяльності банку щодо залучення

депозитних ресурсів з позиції забезпечення ліквідності та дохідності. Таким

чином, поняття «система управління формування депозитних ресурсів» - це

складна структура, до складу якої входять: об’єкт, суб’єкти, інструменти та

підсистема забезпечення.

1.3 Інструментарій управління залученням ресурсів банку з депозитних

джерел

Ефективне управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел

передбачає використання банком різноманітних методів управління. До

інструментів управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел

відносять: планування, аналіз і контроль [11, 20, 21, 32, 35, 43, 44].

Планування у сфері залучення депозитних ресурсів являє собою комплекс

фінансових планів, норм, нормативів щодо формування ресурсів банку з

депозитних джерел та вироблення депозитної політики.

Для розуміння сутності депозитної політики необхідно насамперед

визначити її зміст, роль, мету, завдання, фактори, які на неї впливають,

суб’єкти та об’єкти депозитної політики.

Дослідники дають різне тлумачення поняттю «депозитна політика». На

думку В.В. Рисіна [20], депозитна політика - це комплекс заходів із

формування депозитного портфеля, а також різноманітні форми та методи

щодо реалізації конкурентних переваг на ринку депозитних послуг із метою

забезпечення необхідних обсягів депозитних ресурсів. В. Кириленко [6, 44]

пропонує наступне визначення: «депозитна політика - це сукупність заходів

щодо формування асортименту високоякісних депозитних послуг,

різноманітних форм та методів залучення коштів із метою забезпечення

стійкості та надійності депозитної бази для забезпечення конкурентних

переваг банку на фінансовому ринку». Зазначені точки зору розглядають у

більшій мірі маркетинговий аспект депозитної політики.

Більшість вчених [1, 41, 43 – 46] вважають, що депозитна політика - це

стратегія і тактика банку щодо залучення грошових коштів вкладників та

інших кредиторів і визначення найефективнішої комбінації таких джерел.

Таким чином, проаналізував дослідження вчених [1, 13, 20, 21, 23, 24, 38,

46, 47] щодо поняття «депозитна політика банку» сформулюємо власне бачення

зазначеного терміну.

Отже, депозитна політика банку – це складова банківського менеджменту

в частині організації депозитного процесу, яка передбачає стратегію і тактику

банку по залученню коштів вкладників та інших кредиторів і визначення

найефективнішої комбінації таких джерел з метою забезпечення стійкості та

надійності банку та його конкурентних переваг на фінансовому ринку.

Депозитна політика підпорядковується загальним банківським вимогам,

тобто поєднанню ліквідності, дохідності та ризику. Кожен банк визначає свою

власну депозитну політику, з огляду на економічну, політичну, соціальну

ситуацію в регіоні своєї діяльності [37].

Роль депозитної політики полягає у визначенні пріоритетних напрямків

розвитку та удосконалення банківської діяльності в процесі залучення й

акумулювання ресурсів, розвитку депозитних операцій та підвищення їх

ефективності. Роль депозитної політики можна розглядати на:

- макроекономічному рівень – депозитна політика має важливе

значення для формування позичкового фонду (таблиця 1.1);

На макроекономічному рівні виділяють консервативну та ліберальну

депозитну політики [49]. В залежності від схильності банка до ризику

виділяють консервативний, поміркований, агресивний тип депозитної політики

банку [23, 24, 32, 35, 47, 48].

Таблиця 1.1 – Типи депозитної політики на макрорівні

Тип Характеристика

Консервативна

(політика сильного

державного

регулювання)

політика

Здійснюється за сильної інфляції, або стагфляції, коли зростання

рівня скупних цін супроводжується значним спадом обсягів

сукупного виробництва. Основна мета: посилення депозитної

дисципліни та обмеження грошово-кредитних установ, які мають

право відкривати поточні безстрокові рахунки.

Ліберальна політика

Передбачає послаблення депозитної дисципліни та значне

збільшення грошово-кредитних установ, які мають право відкривати

поточні безстрокові рахунки. Ефективна за незначного рівня

інфляції.

- мікроекономічному рівні – рівні конкретного банку – роль

депозитної політики виявляється у забезпеченні стабільності та стійкості банку,

його рентабельності, ліквідності та надійності, а також адекватності його

діяльності потребам клієнтів (таблиця 1.2) [38, 46].

Таблиця 1.2 – Типи депозитної політики банку на мікрорівні

Тип депозитної

політики Характеристика

Консервативна

Мета: формування депозитної ресурсної бази банку, яка відповідає

встановленим вимогам ліквідності за мінімальної можливої ціни. Ціни

залучення депозитних ресурсів банком встановлюються нижче

ринкових. Банк практично не використовує нецінові методи управління

формуванням ресурсної бази з депозитних джерел.

Поміркована

Характеризується середньоринковими процентними ставками за

депозитами та тарифами за розрахунково-касове обслуговування,

передбачає середньоринковий асортимент депозитних послуг.

Агресивна

Мета: залучення максимально можливого обсягу депозитних ресурсів.

Передбачає встановлення високих процентних ставок за депозитами та

низьких тарифів за розрахунково-касове обслуговування. Характерне

широке використання нецінових методів, зокрема агресивна рекламна

кампанія.

Метою здійснення депозитної політики є: залучення як можна більшого

обсягу депозитних ресурсів за найнижчою ціною; скорочення витрат,

пов’язаних із залученням коштів, одержання прибутку від розміщення коштів

вкладників; динамічний розвиток банку в напрямі збільшення обсягів і спектра

послуг, що гарантує стабільність та зростання прибутку банку [14, 23, 37, 48].

Реалізація мети депозитної політики передбачає вирішення певних

завдань, які наведені в додатку Е.

Проаналізувавши мету та завдання депозитної політики банку необхідно

проаналізувати їх взаємозв’язок, який схематично наведений на рисунку Е.1.

При дослідженні депозитної політики банку доцільно розглянути принципи її

побудови (загальні, специфічні), які наведені в таблиці Е.1

[24, 25, 32, 35, 50, 51].

Для того, щоб депозитна політика була ефективною необхідно

враховувати фактори, які на неї впливають. Фактори впливу класифікуються

на зовнішні (макроекономічні) та внутрішні (мікроекономічні). Схематично

основні фактори, які впливають на депозитну політику наведені на рисунку Е.2

[2, 32, 35, 42, 52].

Існують загальні критерії оптимальності депозитної політики, а саме:

- зв'язок депозитних, кредитних та інших операцій банку між собою

для підтримки його стабільності, надійності, фінансової стійкості;

- диверсифікація ресурсів банку з метою мінімізації ризику;

- сегментування депозитного портфеля (за клієнтами, послугами,

ринками);

- диференційований підхід до різних груп клієнтів;

- конкурентоспроможність банківських депозитних продуктів

[14, 20, 21, 42].

Необхідно зазначити, що специфічні критерії оптимальної депозитної

політики визначаються кожним банком індивідуально (залежно від стратегії

банк, розміру банку, кваліфікації його персоналу, собівартості операцій та

послуг, що ними виконуються) [42].

Досліджуючи сутність депозитної політики банку необхідно розглянути

суб’єкти та об’єкти депозитної політики. Класифікація суб’єктів та об’єктів

депозитної політики банку наведена на рисунку Е.3.

Процес формування депозитної політики банку включає в себе ряд етапів.

Кожен етап безпосередньо пов'язаний з іншим і є обов’язковим для

формування оптимальної депозитної політики і правильної організації

депозитного процесу. Характеристика етапів розробки депозитної політики

наведена в таблиці Е.1 [53, 54]. Загальний алгоритм розробки депозитної

політики банку у вигляді схеми наведений на рисунку Е.4 [24, 32, 47].

З метою ефективного здійснення депозитної політики банк розробляє

меморандум. Розробкою меморандуму депозитної політики займаються служби

стратегічного планування, казначейства та маркетингу [14, 48]. Призначення

меморандуму депозитної політики полягає у встановленні граничних розмірів

депозитної бази, її місця в ресурсному потенціалі банку та засобах його

реалізації.

Меморандум депозитної політики банку є конфіденційним документом,

який затверджується щороку. Таким чином, меморандум депозитної політики –

це визначення стратегії банку щодо цільових ринків та клієнтів, обсягів,

структури депозитів фізичних осіб, методів та пріоритетів депозитної

діяльності.

Правильно розроблена депозитна політика є запорукою здійснення

ефективної діяльності банку щодо управління депозитними ресурсами.

Ефективне управління формуванням ресурсів банку з депозитних джерел

передбачає використання банком різноманітних методів управління. Для

забезпечення бажаної структури, обсягів та рівня витрат за депозитними

ресурсами менеджмент банку використовує різні методи управління залучення

коштів, які загалом зводяться до двох груп – цінові та нецінові [32, 35]. Цінові

та нецінові методи є інструментами реалізації розробленої депозитної політики

банку. Характеристика інструментів реалізації депозитної політики наведена в

додатку Ж.

Сутність цінових методів полягає в тому, що процентна ставка за

депозитами використовується як головний важіль в конкурентній боротьбі за

кошти клієнтів. Процентна ставка (за економічним змістом) – це вартість (ціна)

грошей протягом часу, яка відображає альтернативні варіанти їх розміщення та

ризики [32]. Фактори, які впливають на розмір депозитної процентної ставки

(зовнішні та внутрішні) наведені на рисунку И.1.

Основу цінової політики банку у сфері депозитних ресурсів складає

розробка цінової стратегії банку на депозитному ринку, яка передбачає

наступні етапи [20, 21, 35, 36, 55]:

- формулювання цілей ціноутворення;

- врахування ціноутворюючих факторів;

- вибір методу ціноутворення;

- визначення ціни.

Вибір методу ціноутворення є важливим етапом для забезпечення

ефективності процесу управління залучення ресурсів з депозитних джерел. У

банківській практиці існують наступні методи ціноутворення, а саме:

- ціноутворення на основі ринкових ставок;

- умовне ціноутворення;

- ціноутворення для проникнення на ринок;

- багатофакторний метод ціноутворення;

- ціноутворення, спрямоване на залучення клієнтів з високими

доходами [32, 35].

Процентні ставки за депозитами можуть встановлюватися також на

основі граничних витрат [36]. Узагальнений підхід до методів ціноутворення

наведемо в додатку К.

Етапи ціноутворення на депозити характерні і для визначення тарифів за

розрахунково-касове обслуговування. При встановленні тарифів за

розрахунково-касове обслуговування банку слід враховувати вплив факторів

(зовнішні та внутрішні), характеристика яких наведена на рисунку

И.2 [32, 35].

Щодо умов нарахування та сплати процентів, то банк може стимулювати

залучення коштів шляхом нарахування складних процентів, що є вигідним для

вкладників, оскільки забезпечує більший дохід. Окрім цього, на рівень доходу

клієнтів має вплив періодичність нарахування процентів протягом визначеного

терміну зберігання коштів на рахунку. Сума коштів на рахунку на кінець

терміну буде тим більша, чим частіше здійснюються нарахування складних

процентів. Виплату процентів авансом теж можна розцінювати як спосіб

заохочення клієнтів, оскільки дозволяє компенсувати їм інфляційні витрати

(для банку даний метод є менш привабливим, тому ставка процентна ставка при

нарахуванні відсотків авансом буде нижчою) [32, 35, 42].

При визначенні мінімального розміру залишку на рахунку банк виходить

з кола клієнтів, на яких орієнтований певний депозитний продукт. Якщо банк

орієнтується на більш багатих клієнтів - встановлює більш високий

мінімальний залишок на рахунку тим самим відсікає небажаних клієнтів для

банку.

Банк при розробці методик встановлення індивідуальних процентних

ставок для різних категорій клієнтів має враховувати всі об’єкти цінових

інструментів.

Загальна схема залучення депозитних ресурсів наведена в додатку М.

Як правило, банк комбінує використання цінових та нецінових методів

управління залученням ресурсів з депозитних джерел. Проте ступінь

використання тих, чи інших методів визначається типом депозитної політики

банку. Консервативна депозитна політика передбачає використання цінових

методів і майже повну відмову від застосування нецінових, тоді як банк з

агресивною депозитною політикою активно використовує різні маркетингові

прийоми і способи залучення депозитних ресурсів.

Отже, депозитна політика є важливою складовою процесу управління

формування ресурсів банку з депозитних джерел. З метою формування

ефективної депозитної політики банк повинен здійснювати: постійний

моніторинг ринку з метою оптимізації процесу управління депозитним

портфелем; підтримку ліквідності банку; індивідуальний підхід до різних груп

клієнтів; розширення спектру депозитних послуг; розробляти програми

лояльності, що забезпечить підвищення конкурентоздатності банку.

Управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел поруч із

плануванням передбачає використання таких інструментів як аналіз та

контроль.

Аналіз, як інструмент управління формуванням депозитних ресурсів

банку розглядається як процес дослідження діяльності банку у сфері залучення

депозитних ресурсів з метою підвищення ефективності функціонування банку

[32, 35, 42].

Метою аналізу депозитних ресурсів банку є оцінка та визначення шляхів

оптимізації їх структури за двома критеріями: зниження середньої вартості

ресурсів банку, підвищення стабільності ресурсної бази та надійності банку в

цілому.

Досягнення цієї мети конкретизується у таких завданнях: оцінювання

ділової активності банку щодо залучення депозитних ресурсів; дослідження

динаміки та структури депозитних ресурсів банку; контроль дотримання

банком нормативів обов’язкового резервування коштів на коррахунку в НБУ;

визначення стабільності та оборотності депозитних ресурсів банку; визначення

середньої вартості депозитних ресурсів банку; аналітичне оцінювання ступеня

використання залучених коштів [41, 43].

Для аналізу депозитних ресурсів банку використовуються джерела

інформації, які наведені в додатку Д.

Інструментарій управління залученням ресурсів банку з депозитних

джерел, а саме аналіз і контроль, розподіляється за періодом їх здійснення на

попередній, поточний та підсумковий [1, 35, 37, 55].

Характеристика попереднього, поточного та підсумкового аналізу

управління формуванням ресурсів банку з депозитних джерел наведена в

таблиці Н.1.

Попередній аналіз передбачає використання таких інструменті аналізу як

SWOT-аналіз, порівняльний аналіз, побудова прогнозних моделей розвитку

банку. SWOT-аналіз використовується на стратегічному рівні управління

формуванням ресурсів банку з депозитних джерел при розробці депозитної

політики банку. Результати порівняльного аналізу використовуються для

прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо перспективи залучення

депозитних ресурсів банку.

При попередньому контролі формування депозитної бази банку

використовуються юридична оцінка (перевірка проектів договорів, положень,

наказів, які є основою для залучення депозитних ресурсів банку, відповідність

зовнішнім нормативним актам та вимогам законодавства) та логічний контроль.

Базою для здійснення поточного контролю формування ресурсів банку з

депозитних джерел є поточний аналіз. Поточний аналіз формування ресурсів

банку з депозитних джерел здійснюється, як правило, щоденно, щотижнево,

щомісяця [37, 55].

Поточний аналіз передбачає використання таких інструменті аналізу як

вертикальний, горизонтальний, факторний, коефіцієнтний аналіз.

Коефіцієнтний аналіз дозволяє прослідкувати основні тенденції залучення

коштів. Основні показники коефіцієнтного аналізу наведені в таблиці Н.2.

За результатами здійснення поточного аналізу визначаються відхилення

та необхідність застосування заходів щодо їх усунення, що і включає в себе

поточний контроль формування депозитних ресурсів банку. Поточний контроль

також передбачає моніторинг депозитних та розрахунково-касових операцій,

здійснення перевірок (перевірка відкриття та ведення поточних та депозитних

рахунків клієнтів, порядку оформлення угод, порядку перерахування коштів у

разі закінчення строку угоди, перевірка випадків дострокового розірвання угод,

періодичного проведення звірки за рахунками, надання виписок клієнтам, а

також перевірки правильності та достовірності бухгалтерського обліку).

Підсумковий аналіз базується на звітних даних, його результати

використовуються для підсумкового контролю та планування діяльності банку

на наступний період.

Здійснення підсумкового аналізу базується на використанні

порівняльного та факторного аналізу. Підсумковий контроль, базуючись на

результатах підсумкового аналізу, передбачає контроль виконання різних

планів банку щодо залучення депозитних ресурсів та усунення відхилень;

включає контроль виконання операцій банку щодо залучення депозитних

ресурсів після їх здійснення. Основними інструментами підсумкового

контролю є ревізії, перевірки, арифметичний та логічний контроль, аудит.

Окрім контролю виконання планів, підсумковий контроль здійснюється з

метою виявлення недоліків попереднього та поточного контролю та

неправильного виконання банківських операцій за рахунками клієнтів банку.

Одним із його завдань є перевірка правильності відображення операцій в обліку

та наявності всіх первинних документів.

За результатами всіх перевірок розробляються конкретні заходи щодо

усунення недоліків та запобігання їх виникненню у майбутньому. Результати

підсумкового контролю використовуються при плануванні діяльності банку із

формування ресурсної бази з депозитних джерел.

Питання фінансового контролю за депозитними операціями визначаються

чинним законодавством, нормативними актами Національного банку України

та внутрішніми документами банку. Бухгалтерський облік залучення та

розміщення депозитів, сплати витрат та отримання доходу за ними

здійснюється за відповідними групами балансових та позабалансових рахунків.

Внутрішній бухгалтерський контроль за депозитними операціями має

бути побудований таким чином, щоб гарантувати, що: 1) депозити прийняті на

умовах щодо строків і лімітів згідно з правилами і нормами, схваленими

правлінням банку; 2) всі депозити прийняті на підставі та відповідно до

відсоткової ставки, яка застосовується у банку; 3) всі бухгалтерські записи,

проведені за депозитними рахунками, вірно відображені у бухгалтерському

обліку.

У кожному банку має бути створена система реєстрації депозитів, мета

застосування якої - забезпечити вірний та своєчасний запис у бухгалтерському

обліку суми за депозитами, дати нарахування і сплати відсотків, дати

погашення депозитів та відсоткові ставки. Нарахування відсотків і здійснення

відповідних записів у бухгалтерському обліку банку має періодично

перевірятися особами, які не причетні до нарахування. Відсотки, відображені на

окремих аналітичних рахунках відсоткових витрат (доходів), мають бути

вивірені із сумою відсотків, сплачених депонентові або отримані від банку [6].

Ефективна система контролю дозволяє своєчасно виявити недоліки діяльності

банку при залученні депозитних ресурсів та вжити заходи щодо їх усунення та

подальшого попередження.

Таким чином, аналіз і контроль формування ресурсів банку з депозитних

джерел за періодом проведення сприяє оперативному виявленню відхилень та

недоліків та їх швидкому усуненню, запобіганню виникнення порушень у

майбутньому та прийняттю раціональних управлінських рішень щодо

подальшої діяльності банку на депозитному ринку.

Висновки до розділу 1

Найбільшу частину зобов’язань банку складають депозитні кошти, які є

основним джерелом формування ресурсів банку, що спрямовуються на

проведення активних операцій. Тобто формування стабільної ресурсної бази

банку за рахунок коштів клієнтів має важливу роль у забезпеченні надійності

функціонування банку.

Вивчення основних теоретичних підходів до сутності поняття «депозитні

ресурси банку» дозволили зробити висновок, що в економічній літературі не

існує єдиного трактування даної дефініції. Проаналізувавши різні точки зору

щодо даного питання визначимо, що депозитні ресурси банку – це сукупність

грошових коштів клієнтів в готівковій або безготівковій формі, у національній

або іноземній валюті, залучених банком на договірній основі на визначений

строк або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладникові з

процентом або без нього, і які забезпечують банку основний обсяг коштів для

здійснення активних операцій. На основі дослідження економічної літератури

виявлено, що депозитні ресурси носять персональний характер, роль банку є

пасивною (ініціатором виступає клієнт) та джерелом депозитних ресурсів банку

є тимчасові кошти юридичних і фізичних осіб, інструментами залучення є з

одного боку – рахунки, з іншого – ощадні (депозитні) сертифікати.

Факторами, що впливають на формування ресурсів банку з депозитних

джерел є зовнішні – макроекономічні, тобто ті, які впливають на всі банки, та

внутрішні – мікроекономічні, які впливають на роботу конкретного банку.

Управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел - це

сукупність стратегічних і тактичних заходів, які проводить банк з метою

залучення тимчасово вільних грошових коштів клієнтів та утворення на цій

основі кредитних ресурсів; складний процес, ефективне здійснення якого

вимагає відповідного організаційного та інформаційного забезпечення та

полягає в забезпеченні залучення необхідного їх обсягу на вигідних для банку

умовах в порядку, визначеним законодавством.

Дослідження суттєвих аспектів депозитних ресурсів банку дозволило

сформувати систему управління залученням ресурсів банку з депозитних

джерел, яка включає: об’єкт управління (керовані фактори, які впливають на

можливість банку формувати ресурси з депозитних джерел), суб’єкти

управління (на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях),

інструменти управління (планування, аналіз, контроль), а також підсистему

забезпечення.

Організаційне забезпечення управління залученням ресурсів банку з

депозитних джерел доцільно розглядати за рівнями управління. Нормативне та

інформаційне забезпечення управління формуванням ресурсів банку з

депозитних джерел поділяється на зовнішнє та внутрішнє.

Планування у сфері залучення депозитних ресурсів являє собою комплекс

фінансових планів, норм, нормативів щодо формування ресурсів банку з

депозитних джерел та вироблення депозитної політики. Депозитна політика

банку – це складова банківського менеджменту в частині організації

депозитного процесу, яка передбачає стратегію і тактику банку по залученню

коштів вкладників та інших кредиторів і визначення найефективнішої

комбінації таких джерел з метою забезпечення стійкості та надійності банку та

його конкурентних переваг на фінансовому ринку. Інструментарій управління

формування ресурсів банку з депозитних джерел, а саме аналіз і контроль,

розподіляється за періодом їх здійснення на попередній, поточний та

підсумковий.

РОЗДІЛ 2

УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕННЯМ РЕСУРСІВ З ДЕПОЗИТНИХ ДЖЕРЕЛ

У ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»

2.1 Загальна характеристика діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

Акціонерний комерційний банк «Аваль» офіційно зареєстрований

Національним банком України як самостійна банківська установа 27 березня

1992 року, а з 14 жовтня 2009 р. банк функціонує як публічне акціонерне

товариство «Райффайзен Банк Аваль» (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»).

Визначимо основні операції, що здійснює банк на підставі банківської

ліцензії та письмового дозволу: приймання вкладів від клієнтів; розміщення

залучених коштів; операції з валютними цінностями; лізинг; факторинг; емісія

власних цінних паперів; здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого

імені; купівля та продаж цінних паперів за дорученням клієнтів; послуги з

відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання

цінностей та документів; випуск і здійснення операцій з банківськими

платіжними картками; перевезення валютних цінностей та інкасація коштів;

депозитарна діяльність зберігача; надання гарантій і поручительств та інших

зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Оцінка системи управління формуванням ресурсів банку з депозитних

джерел та аналіз депозитної бази потребують проведення загального аналізу

діяльності банку, інформаційним забезпеченням якого виступають форми

фінансової звітності.

Зазначимо, що за класифікацією Національного банку України за

розміром активів станом на 01.07.2011 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» займає 4

місце серед 17 найбільших банків. Стабільна ресурсна база є важливим

фактором ефективної кредитної та інвестиційної діяльності банку. Аналіз

динаміки та структури пасивів банку свідчить про поступове розширення

діяльності у сфері формування ресурсної бази за період з 01.01.2008 по

01.01.2011, що підтверджується їх зростанням у 1,23 раз (табл. Р.1) [56].

При цьому слід звернути увагу на те, що зростання зобов’язань

відбувалося рівними темпами у порівнянні зі зростанням власного капіталу

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Так, за 2008 – 2010 роки капітал банку

збільшився у 1,23 разу, а зобов’язання – у 1,24 разу. У зв’язку з цим

спостерігаємо збільшення частки власного капіталу у структурі пасивів банку

на 0,87 процентних пункти за останні три роки, і станом на 01.01.2009 вона

склала 9,83 % порівняно з 11,69 % станом на 01.01.2011. Зазначимо, що дане

значення є дещо меншим, ніж питома вага аналогічного показника у

середньому по групі найбільших банків України (станом на 01.01.2011 –

11,92 %). Тож бачимо, що рівень капіталізації банку є дещо нижчим, ніж у

середньому по І групі банків (таблиця Р.2).

Станом на 01.01.2011 банк мав власний капітал у розмірі 6441,28 млн.

грн., що є вищим на 1128,34 млн. грн. у порівняні з 01.01.2010. Підвищення

рівня власного капіталу банку пов’язане з нарощенням власного капіталу за

рахунок збільшення статутного капіталу шляхом додаткового розміщення

простих іменних акцій банку за рахунок додаткових внесків інвесторів.

За результатами аналізу співвідношення власного капіталу та зобов’язань

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» можемо відзначити досить високий рівень

ділової активності банку у сфері залучення ресурсів. Тож заплановане

збільшення капіталу є цілком доречним і дозволить банку покривати

нарощеним капіталом ризики, викликані розширенням залучених коштів.

Збільшення загального обсягу зобов’язань ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

протягом 2008 – 2010 років відбулося за рахунок зростаючих темпами коштів

банків – у 1,22 рази, та коштів фізичних та юридичних осіб – 1,23 раз. Проте

незважаючи на високі темпи зростання коштів клієнтів, їх питома вага у

структурі зобов’язань становить 58,25 % і задовольняє вимогам оптимального

рівня – 30 % (див. табл. Р.1).

Разом з тим, банк майже не вдається до диверсифікації джерел ресурсів.

Так, незначною є частка боргових цінних паперів, емітованих банком (0,22 %),

обсяг яких протягом 2010 зменшився на 179235 тис. грн. (див. табл. Р.1). Банк

зовсім не використовує ощадні (депозитні) сертифікати для залучення ресурсів.

Варто відзначити, що за аналізований період понад як на 6 процентних пунктів

зросла частка інших зобов’язань, що спричинене залученням банком

субординованих боргових зобов’язань.

За результатами аналізу показників таблиці 2.1 можемо зробити висновок

про зниження рівня ефективності використання ресурсів ПАТ «Райффайзен

Банк Аваль» за період з 01.01.2008 по 01.01.2011.

Таблиця 2.1 – Показники ефективності використання ресурсів

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з 01.01.2008 по 01.01.2011, у частках одиниці

Станом на початок року

Показник 2008 2009 2010 2011

Відхилення за

період аналізу

(+, –)

Коефіцієнт використання платних

пасивів 0,96 1,00 1,01 1,05 +0,09

Коефіцієнт використання

зобов’язань 0,93 0,97 0,97 0,98 +0,05

Коефіцієнт використання

зобов’язань у кредитний портфель 0,85 0,92 0,78 0,82 –0,03

Бачимо, що за аналізований період рівень використання платних

зобов’язань з метою розміщення їх у доходні активи знизився на 0,01. При чому

у 2010 зниження даного показника становило 0,06 (у 2008 та 2009 – збільшення

0,04 та 0,01 відповідно). Разом з тим у 2010 дещо підвищився рівень

використання сукупних зобов’язань у доходні активи (на 0,04 у порівнянні з

попереднім роком). Протягом зазначеного періоду було збільшено портфель

цінних паперів банку, що дозволило дещо диверсифікувати активи.

За результатами аналізу показників рентабельності капіталу можна

зробити висновок, що протягом 2008 році ефективність його використання в

системі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» була нижче, ніж у середньому по групі

найбільших банків України (таблиця Р.3). Так, у 2008 показник рентабельності

статутного капіталу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» був вищий порівняно з

аналогічним показником по І групі банків (22,44 % та 13,51 % відповідно).

Зниження показників ефективності використання капіталу свідчить про

перевищення темпів зростання активів та капіталу над темпами зростання

прибутку. Визначення показників ефективності використання капіталу банку у

2009 не є можливим з причини від’ємного фінансового результату за 2009. За

2010 рік рентабельність статутного капіталу складає 0,02. Слід зазначити, що

по групі найбільших банків спостерігається наявність збитків (у цілому по І

групі банків – понад 5 млн. грн. за 2010 рік) внаслідок погіршення умов

функціонування за 2008 - 2009 рр.

Протягом 2008 –2010 років найбільшу питому вагу у структурі активів

займав кредитний портфель, частка якого станом на 01.01.2011 року склала

79,59 % (табл. Р.4). Зазначимо, що у середньому по групі І значення цього

показника складає 83,43 %. Випереджаючими темпи протягом періоду аналізу

відбувалось зростання частки портфеля цінних паперів у структурі активів

банку та станом на 01.01.2011 становить 18,98 % (за період аналізу питома вага

збільшилась понад 10 п.п.). Але це не дозволяє банку диверсифікувати активи у

повній мірі та знизити ризиковість діяльності.

Протягом аналізованого періоду темпи росту кредитного портфелю

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за період аналізу збільшились у 1,22 рази (див.

табл. Р.2). Розглядаючи структуру кредитного портфелю у розрізі

позичальників, відзначимо, що протягом 2008 – 2010 рр. обсяг кредитів,

наданих юридичним особам збільшився у 1,17 рази, при цьому їх частка у

структурі кредитного портфелю збільшилась на 0,42 п.п. і станом на 01.01.2011

становить 49,03 % (таблиця Р.5). На 15 процентних пунктів збільшилась у

структурі кредитного портфеля банку частка кредитів фізичним особам у 2009

році у порівнянні з 2008 та станом на 01.01.2011 становить 50,97 %.

Відзначимо, що це збільшення значною мірою у 2010 році пояснюється

відновленням та розширенням кредитної діяльності банку (у 2009 році банком

було майже припинено кредитну діяльність).

Аналіз динаміки та структури портфелю цінних паперів

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» свідчить про те, що протягом аналізованого

періоду відбулося значне розширення масштабів інвестиційної діяльності – у 8

разів. Завдяки цьому питома вага портфелю зросла з 6,28 % станом на

01.01.2010 до 19 % станом на 01.01.2011, що сприяє диверсифікації активів.

При цьому, інвестиційна діяльність банку пов’язана в основному з цінними

паперами на продаж та утриманням їх до погашення (див. табл. Р.4).

Загалом протягом 2008 – 2010 рр. у структурі портфелю цінних паперів

відбулися позитивні зміни: зменшилася сума векселів та збільшилась частка

облігацій внутрішньої державної позики, які є більш надійним фінансовим

інструментом з погляду ризиковості. Зазначимо, що ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» має консервативну інвестиційну політику, що в умовах досить

нестабільного фондового ринку України дозволяє забезпечувати надійність

вкладень.

Незважаючи на звуження кредитної діяльності банку, протягом

аналізованого періоду випереджаючими темпами зростали процентні доходи у

структурі доходів банку – у 1,73 разу, комісійні доходи – у 1,23 разу (табл. Р.6).

Таке зростання процентних доходів призвело до зростання їх частки у структурі

доходів з 77,01 % у 2007 до 84,00 % у 2010, тоді як питома вага комісійних

доходів за відповідний період зменшилася на 4,25 п.п. до 15,00 %. Це свідчить

про активну роботу банку щодо одержання процентних доходів (ефективну

роботу щодо розширення кредитної діяльності, погашення раніше наданих

кредитів, зростання обсягу цінних паперів у портфелі до погашення). Разом з

тим зниження питомої ваги комісійних доходів є свідченням недостатньої уваги

банку до брокерських, довірчих та інших банківських послуг.

Зростання витрат протягом 2008 – 2010 рр. відбувалося нерівномірно.

Так, процентні витрати зросли у 1,52 разу, загальні адміністративні витрати – у

4,83 разу (табл. Р.7). Таким чином, питома вага процентних витрат за 2010 рік у

порівнянні з 2009 роком збільшилась на 7,22 %. Це пов’язано із підвищенням

обсягу залучення депозитних ресурсів у банк. Незначний приріст комісійних

витрат (за період аналізу дана стаття звіту збільшилась у 1,2 рази) та зниження

їх питомої ваги у структурі витрат банку (на 0,82 % за період аналізу)

пояснюється зменшенням обсягів коштів на кореспондентських рахунках в

інших банках та зменшення обсягів міжбанківських розрахунків у 2008, 2009

роках.

За 2008 – 2010 рр. темпи зростання доходів ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» перевищували темпи зростання витрат (158,56 % та 150,22 %

відповідно). Проте у 2009 р. темп зростання витрат був на 63,4 % вищим за

темп зростання доходів. Зазначимо, що така ж ситуація у 2009 році характерна

для І групи банків.

Темпи зростання процентних доходів у 2008 році відповідали темпам

зростання активів, а їх перевищення у 2009 році відбулося внаслідок

підвищення процентних ставок за кредитами, а також за рахунок доходів від

боргових цінних паперів у інвестиційному портфелі банку. Загалом у

середньому по групі найбільших банків протягом аналізованого періоду

спостерігалося перевищення темпів зростання процентних доходів над темпами

нарощення кредитного портфелю, та активів в цілому.

Також зазначимо, що за 2010 рік у порівнянні з 2009 роком банком було

отримано процентних доходів на 7 % менше, що пов’язано із зниженням

процентних ставок за кредитними операціями (табл. Р.2, Р.8).

Перевищення темпів зростання процентних витрат (150 %) ПАТ

«Райффайзен Банк Аваль» над темпами росту зобов’язань (124 %) протягом

2008 – 2010 рр. пояснюється підвищенням у 2008 – 2010 рр. питомої ваги в

структурі зобов’язань дорогих ресурсів міжбанківського ринку.

Слід зазначити, що у 2009 – 2010 рр. вказані показники були значно

нижчими за аналогічні по групі найбільших банків, що свідчить про політику

банку, спрямовану на збереження досягнутих позицій, а не прискорене

розширення масштабів діяльності у сфері залучення депозитних ресурсів.

Розрахунок показників дієздатності та режиму економії витрат свідчить

про те, що у 2009 витрати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» складали менше 95%

отриманих ним доходів (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 – Динаміка відносних показників доходів і витрат

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2008 – 2010 рр., у частках одиниці

Показник Оптимальне

значення 2008 рік 2009 рік 2010 рік

Коефіцієнт дієздатності банку <0,95 0,68 1,05 0,69

Коефіцієнт режиму економії

витрат <1 0,92 1,55 1,68

Проте у 2009 році відбулося різке зростання обох показників, що свідчить

про погіршення діяльності банку щодо отримання запланованих доходів та

недотримання ним режиму економії витрат. Це відчутно вплинуло на фінансові

результати діяльності банку.

Так, діяльність ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2008 – 2009 рр. була

прибутковою, хоч і спостерігалося зменшення обсягу чистого прибутку у

2008 р. на 60141 тис. грн. (табл. Р.9). Проте у 2009 за результатами діяльності

банк отримав збиток у розмірі 2,019 млрд. грн. Основною причиною цьому

стали високі темпи зростання витрат у 2009 переважно за рахунок збільшення

резервів під активні операції банку.

Зазначимо, що така ситуація характерна для більшості українських банків

внаслідок несприятливих економічних подій в країні у цей період. При цьому,

за результатами роботи за IІ квартал 2011 року, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

отримав прибуток у розмірі 14,808 млн. грн., що може свідчити про

стабілізацію діяльності банку та подальше підвищення ефективності

використання капіталу та розміщення ресурсів.

Негативні тенденції функціонування ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

виявив аналіз ефективності його діяльності за 2009 рік. Так, протягом

аналізованого періоду спостерігається зменшення загального рівня

рентабельності, прибутковості балансового капіталу, статутного капіталу,

прибутковості активів (табл. Р.10). Це свідчить про низьку економічну віддачу

капіталу банку в даний період. Зменшення зазначених показників пов’язане зі

зменшенням обсягів прибутку банку у 2009 році.

Так, станом на 01.07.2011 коефіцієнт загального рівня рентабельності

складає 0,027. Розмір отриманого у 2010 році та І півріччі 2011 року за умови

збереження прибуткової діяльності в подальшому сприятиме досягненню

банком високих показників ефективності діяльності та налагодження

повномасштабної діяльності.

Рівень ділової активності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо залучення

ресурсів протягом аналізованого періоду є стабільним і на 01.07.2011 становить

0,92 при оптимальному рівні 0,70 (табл. Р.11). Це свідчить про досить високу

ризиковість діяльності банку. Разом з тим, банк має досить низький рівень

активності залучення строкових депозитів (станом на 01.07.2011 становив 0,19).

Це вимагає оптимізації діяльності банку щодо залучення строкових коштів та

коштів до запитання.

Протягом 2010 року та І півріччя 2011 року відбулося підвищення рівня

дохідних активів в цілому та рівня кредитної активності зокрема. Це

пояснюється розширенням кредитної діяльності банку у 2010, І півріччі 2011

року. Підтвердженням цьому є також підвищення активності використання в

кредитний портфель як усіх залучених коштів, так і строкових депозитів. Варто

також звернути увагу на підвищення диверсифікації активів в інвестиційний

портфель. Рівень інвестиційної активності зростав протягом аналізованого

періоду та станом на 01.07.2011 склав – 0,10.

За результатами аналізу фінансової стійкості ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» можна зробити висновок про досить стабільний та високий рівень

фінансової стійкості банку за аналізований період. Хоча, капітал банку станом

на 01.07.2011 покриває зобов’язання тільки на 13,24 % (оптимальне значення –

30 %), тобто банк залежить від залучених коштів (табл. Р.12). Але про

поліпшення фінансової стійкості свідчить також зростання коефіцієнта

фінансового важеля (за період аналізу на 1,39). Хоча значення показника

надійності капіталу банку протягом аналізованого періоду є незмінним.

Завершенням оцінки фінансового стану ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є

аналіз показників його ліквідності. Розрахунковi дані таблицi Р.13 свідчать, що

за період з 01.01.2008 по 01.01.2011 банк забезпечував фактичний

понаднормативний рiвень миттєвої та поточної лiквiдностi, що свідчить про

високу увагу керівництва до рівня платоспроможності банку. Проте станом на

01.01.2010 значення показника короткострокової ліквідності не досягає

нормативно встановленого, що свідчить про неспроможність банку

розрахуватися за зобов’язаннями терміном до 1 року. Однак, незважаючи на

деякі проблеми, які прослідковувались у діяльності банку, станом на 01.01.2011

загальна ліквідність банку є задовільною, зобов’язання банку повністю

покриваються його активами. Загальний аналіз діяльності ПАТ «Райффайзен

Банк Аваль» дозволяє зробити висновок про добрий фінансовий стан банку про

свідчать показники дохідності, рентабельності, показники ділової активності,

показники фінансової стійкості.

2.2 Аналіз депозитних ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

Інформаційною основою для прийняття управлінських рішень стосовно

депозитних операцій банку є результати аналізу депозитних ресурсів.

Завданнями аналізу депозитних ресурсів банку є перш за все:

- оцінювання ділової активності банку щодо залучення зовнішніх

джерел фінансування своєї діяльності;

- дослідження динаміки та структури депозитних ресурсів банку;

- визначення стабільності та оборотності ресурсів банку з депозитних

джерел та окремих їх складових;

- визначення середньої вартості депозитних ресурсів банку та окремих

їх складових.

Аналіз депозитних ресурсів базується на даних фінансової, статистичної

та управлінської звітності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Варто відзначити,

що депозитні ресурси займають найбільшу частину в структурі ресурсів ПАТ

«Райффайзен Банк Аваль». Так, станом на 01.07.2011 їх питома вага в загальній

ресурсній базі становила 54,01 %, що на 10,90 % більше порівняно з 01.01.2008

(рис. 2.1).

43,11

55,89 58,2554,01

45,12

33,38 30,0634,29

11,77 10,73 11,69 11,7

0%

20%

40%

60%

80%

100%

01.01.09 01.01.10 01.01.11 01.07.11 Рік

Депозитні ресурси Недепозитні ресурси Капітал

Рисунок 2.1 – Структура ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за

період з 01.01.2009 по 01.07.2011.

Перш за все розглянемо структуру залучених депозитних коштів банку за

депонентами (видами вкладників), їх тенденцію та напрями здійснення

відповідно до депозитної політики.

З даних таблиці С.1 видно, що депозитні ресурси банку на 01.01.2011

становлять 28341726 тис. грн. Порівняно з обсягом депозитних ресурсів на

01.01.2010 вони зросли на 674053 тис. грн. або на 2,44 %. Безумовно, такий

приріст ресурсної бази банку можна розцінювати як те, що банк не потребує

додаткових коштів у вигляді депозитів.

Протягом І півріччя 2011 року спостерігається незначне підвищення

обсягу депозитних ресурсів у 1,04 рази. Банка цікавлять більш стабільні

ресурси строком від 3 місяців, але темпи росту строкових депозитів юридичних

та фізичних осіб за І півріччя 2011 року (зниження у середньому на 40 %) є

значно меншими від темпами росту депозитів клієнтів до запитання

(підвищення у 1,4 рази). Але зазначимо, що у зв’язку з розширенням кредитної

діяльності, банк потребує додаткових ресурсів.

Зростання депозитної бази відбувалося в основному за рахунок приросту

коштів юридичних осіб: їх приріст за період з 01.01.2009 по 01.01.2011

становив 2290597 тис. грн., або 25,72 %. Так, на 01.01.2011 кошти юридичних

осіб становили 11197260 тис. грн. проти 8906663 тис. грн. на 01.01.2009. Їх

частка в структурі зобов’язань зросла з 19,0 % до 23,0 %, тобто збільшилася на

4,0 процентного пункту (див. табл. С.1).

Станом на 01.07.2011 депозитні кошти юридичних осіб залучені банком у

обсязі 13353504 тис. грн., що є більшим на 19,26 % у порівнянні з обсягом

залучених від юридичних осіб коштів станом на 01.01.2011 (див. табл. С.2).

Дану структуру можна розцінити як оптимальну, оскільки нарощування

ресурсної бази банку відбувалося за рахунок не дорогих джерел фінансування,

а дешевих.

Основним джерелом збільшення коштів юридичних осіб є зростання

залишків на поточних рахунках клієнтів, тобто депозитів до запитання. Так, на

01.01.2011 вони становили 7949186 тис. грн. проти 4884662 тис. грн. на

01.01.2009, тобто зросли на 3064524 тис. грн., або у 1,6 рази. Протягом І

півріччя 2011 року кошти юридичних осіб збільшились на 19 % у порівнянні з

01.01.2011 за рахунок підвищення обсягу коштів до запитання (за І, ІІ квартал

2011 року – у 1,44 рази).

У загальній структурі зобов’язань за період з 01.01.2009 по 01.07.2011

частка коштів юридичних осіб збільшилася з 15,38 % до 27,45 %, тобто зросла

на 12,07 процентні пункти. Основною причиною зростання залишків на

клієнтських рахунках є ефективна маркетингова політика банку щодо

утримання існуючих та залучення нових клієнтів через зниження тарифів на

банківське обслуговування.

Варто зазначити, що у І півріччі 2011 року порівняно з 2009, 2010 роками

обсяги строкових коштів як юридичних, так і фізичних осіб в

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» значно зменшилися.

Тобто, бачимо, що в умовах економічної нестабільності як і більшість

банків ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зіштовхнувся з проблемою відтоку

стабільних депозитних ресурсів. Тому банку доцільно розробити та провадити

новий депозитний продукт, за допомогою якого підвищився обсяг залучення

стабільних депозитних коштів.

Загалом за період з 01.01.2009 по 01.07.2011 відбулось зниження коштів

фізичних осіб – на 1936057 тис. грн. або на 10,56 %. У структурі залучених

ресурсів їх частка зменшилася з 67,30 % на 01.01.2009 до 55,12 % на 01.07.2011,

тобто на 12,18 процентного пункту (див. табл. С.1, С.2). Таке значне зниження

частки коштів фізичних осіб відбулось за рахунок відтоку «строкових» коштів у

зв’язку з зниженням довіри з боку населення до банківської системи України.

Характерно, що протягом 2008 р. основним джерелом зростання коштів

фізичних осіб було збільшення залучення строкових депозитів, як правило,

терміном до одного року, тоді як протягом 2009 р. зростав обсяг коштів на

рахунках до запитання. Обсяг строкових коштів фізичних осіб у 2009 р.

зменшився на 2704029 тис. грн. (майже 20 %) порівняно з 2008 р. Зазначимо,

що значна частина строкових депозитів була переведена на рахунки до

запитання. Такі зміни пояснюються панічними настроями населення

спричиненими кризовими явищами в банківській системі.

Отже, бачимо, що події в економічному середовищі останнього року

вплинули на формування депозитної ресурсної бази банку з погляду зниження

частки коштів фізичних осіб та переведення їх на поточні, зокрема карткові

рахунки, та зростання питомої ваги коштів суб’єктів господарювання, зокрема

– коштів на поточних рахунках.

Проведемо більш детальну оцінку наявних коштів на депозитних

рахунках за строками використання. Для цього скористаємося даними таблиці

С.3. Бачимо, що значна частина депозитних ресурсів банку сформована за

рахунок коштів на вимогу та терміном розміщення менше 1 місяця.

Частка ресурсів цього виду протягом аналізованого періоду зросла на 7,24

процентного пункту і на 01.01.2011 становить 60,00 %. Таке високе значення

даного показника свідчить про нестабільність депозитних ресурсів банку. Слід

відзначити, що серед коштів до запитання та терміном до 1 місяця 57 %

займають кошти фізичних осіб.

Події останніх років в банківській системі змусили керівництво

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» внести зміни до депозитної політики. Це

дозволило утримати клієнтів, проте разом з тим, призвело до зростання обсягу

нестабільних ресурсів банку, що ускладнює управління формуванням ресурсної

бази банку.

Поряд із депозитами на дуже короткі терміни (від 7 днів) попитом

населення користувалися також вклади від 1 до 3 місяців, що підтверджується

зростанням обсягів таких коштів у 1,25 разу за аналізований період. Зростання

обсягу ресурсів цього виду теж відбувалося переважно за рахунок коштів

фізичних осіб.

Зростання короткострокових депозитних вкладень та коштів на поточних

рахунках супроводжувалося одночасним зниженням обсягів депозитних

ресурсів банку терміном понад 3 місяці. Переважно таке зменшення відбулося

протягом 2010 – на 5,92 %. Загалом протягом аналізованого періоду відбулося

зменшення депозитних вкладень терміном від 3 місяців до 1 року – на 25,39 %

та від 1 до 5 років – на 70,55 %. Зазначимо, що у структурі депозитних ресурсів

довгострокові ресурси банку (понад 1рік) складають на 01.01.2011 лише 0,01 %.

Таким чином, слід відзначити погіршення якості депозитного портфеля

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у бік зниження стабільності ресурсної бази.

Загальний висновок про ефективність формування депозитної ресурсної

бази за ознакою терміновості можна зробити такий. Структура депозитних

ресурсів дає змогу поєднувати стійкість ресурсної бази з невисокою вартістю

(за залишками на рахунках до запитання та надкоротких депозитів).

Однак, висока питома вага залишків на таких рахунках знижує

стабільність ресурсної бази банку, збільшує потребу у високоліквідних активах,

спонукає банк до посилання трансформації частини короткострокових

депозитних ресурсів у більш довгострокові вкладення і цим загострює

проблему ліквідності.

Слід відзначити, що протягом аналізованого періоду не спостерігається

чіткої тенденції до зростання або зниження у структурі депозитних ресурсів

банку питомої ваги ресурсів в іноземній валюті (табл. С.4).

Так, з рисунку 2.2 видно, що станом на 01.01.2011 їх частка становила

38,54 %, загальне збільшення за 2008 – 2009 рр. відбулось у 1,6 раз, але

протягом 2010 року відбулось різке її зниження (на 43,3 %).

Зниження частки депозитних коштів у іноземній валюті пояснюється

посиленням нестабільності іноземної грошової одиниці та очікуваннями

«другої хвилі» світової фінансової кризи. Прагнучи до збереження своїх

вкладень, населення надає перевагу депозитам у більш національній валюті.

тис.грн.

0

5000000

10000000

15000000

20000000

25000000

01.01.09 01.01.10 01.01.11 01.07.11Рік

у національній валюті в іноземній валюті

Рисунок 2.2 – Валютна структура депозитних ресурсів ПАТ «Райффайзен

Банк Аваль».

Зазначимо, що загальне скорочення обсягів коштів на строкових

депозитних рахунках відбувається у здебільшого за рахунок коштів у іноземній

валюті – протягом періоду аналізу – на 8,49 процентні пункти (табл. С.4, С.5).

Станом на 01.01.2011 кошти в іноземній валюті становили 38,64 % у структурі

поточних рахунків, що майже в 2 рази є меншим за аналогічний показник

станом на 01.01.2010.

Все це свідчить про переведення у 2010 році значної частки коштів

населенням не тільки на менш тривалі за терміном депозити, але і з рахунків у

іноземній валюті на рахунки в більш стабільній національній валюті. Про це

свідчить також і зростання середнього залишку вкладень фізичних осіб в

національній валюті (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 – Середній залишок вкладень фізичних осіб в

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за період з 01.01.2009 по 01.01.2011, млн. грн.

Депозити до запитання Строкові депозити

Валюта 2008 2009 2010

Темп росту

2010 -

2008, %

2008 2009 2010

Темп росту

2010 –

2008, %

Гривня 5102 5237 9783 191,75 10201 8001 7635 74,85

Долар США 2040 4709 2117 103,77 4690 3191 4671 99,59

Євро 1810 3700 823 45,47 3397 2830 3313 97,53

Так, випереджаючими темпами протягом аналізованого періоду зростав

середній залишок вкладень у національній валюті за депозитами до запитання.

Як зазначалось вище, частка депозитів, розміщених на строкових депозитах

поступово знижувались протягом 2010, І півріччя 2011 року. Зростання

високими темпами середнього залишку за строковими депозитами у

національній валюті при одночасному скороченні загального обсягу цього виду

ресурсів у 2010 році свідчить про збільшення середнього розміру депозиту.

Аналіз окремих видів залучених ресурсів дає змогу конкретизувати

шляхи підвищення ліквідності та прибутковості роботи банку. Розглянемо

більш детально строкові депозити та депозити до запитання за оборотністю та

стабільністю.

Аналіз оборотності строкових депозитів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

свідчить про те, що за аналізований період швидкість оборотності депозитних

вкладів підвищилась (табл. С.6). Так, кількість оборотів депозитів на кінець

2008 році становила 0,87 разу, а на кінець 2010 – 0,99 разу. Відповідно

тривалість одного обороту в днях збільшилась на 29 днів. Це є позитивною

тенденцією і сприяє підвищенню ліквідності банку та вивільняє кредитні

ресурси з обороту. Збільшення тривалості одного депозитного обороту свідчить

про те, що збільшується середній термін збереження депозитних вкладень на

рахунках банку. Збільшення тривалості депозитних вкладень дасть банку змогу

вкладати ці ресурси в довгі кредити.

Про можливе скорочення депозитної ресурсної бази свідчить коефіцієнт

осідання коштів на депозитних рахунках (див. табл. С.6). Так, якщо на кінець

2008 на кожну гривню, що надійшла у депозитні вклади на рахунках банку

залишалося 1 копійка, то на кінець 2010 з кожної гривні депозитних

надходжень на рахунках залишалася лише 5 копійок. Цей факт вимагає

посилення роботи щодо залучення депозитних ресурсів банком.

Для визначення ступеню стабільності депозитної ресурсної бази

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» скористаємося розрахунковими даними таблиці

С.7.

Дані таблиці свідчать про незначне підвищення стабільності строкових

депозитів. Так, коефіцієнт нестабільності депозитів, розрахований виходячи із

суми депозитних вкладень за період з 01.01.2008 по 01.01.2011, становив

21,18 %, 22,30 %, 24,00% відповідно. Відхилення між коефіцієнтами за сумами

та за кількістю угод свідчить про те, що більшою мірою достроково вилучалися

невеликі депозити, проте значення обох коефіцієнтів перевищують допустимий

рівень – 10 % і є сигналом до подальшого посилення нестабільності депозитних

ресурсів та погіршення ліквідності банку.

Окремо розглянемо оборотність коштів на рахунках до запитання

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Як вже зазначалося, переважну частину цього

виду ресурсів становлять кошти фізичних осіб – 53 %. Саме ці кошти перш за

все можуть бути спрямовані на строкові депозитні рахунки.

Як свідчать дані таблиці С.8, оборотність депозитів до запитання значно

більша, ніж оборотність строкових депозитів. За аналізований період

відбувалося незначне прискорення оборотності цього виду ресурсів. Так,

кількість оборотів онкольних депозитів збільшилася з 20,11 до 22,35 рази, тобто

на 2,25 рази. Відповідно тривалість одного депозитного обороту в днях

зменшилася з 18 днів до 16 днів. Прискорення оборотності коштів на поточних

рахунках клієнтів загрожує погіршенню ліквідності банку.

Від’ємне значення коефіцієнта осідання коштів на поточних рахунках у

2008 свідчить про те, що на кожну гривню прибутку спостерігався відплив

коштів 0,6 копійки. Проте вже у 2010 на поточних рахунках банку осідало 1,4

копійки на кожну гривню надходжень.

Приріст депозитних ресурсів за рахунок депозитів до запитання при

значному розриві у вартості строкових депозитів та депозитів до запитання

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є позитивним явищем.

Таким чином, аналіз депозитної бази банку виявив певні негативні

тенденції в депозитній діяльності банку. Так, для банка характерне зниження

стабільності депозитних ресурсів внаслідок зниження частки строкових кошів

на рахунках та зростання питомої ваги коштів до запитання. Підтвердженням

зниження стабільності депозитного портфеля банку є зростання коефіцієнтів

нестабільності як за сумою, так і за кількістю угод, а також низький рівень

осідання коштів на строкових рахунках та рахунках до запитання.

Зміна структури депозитних ресурсів за валютною ознакою в бік

зростання коштів в національній валюті є позитивною тенденцією.

Одним із завдань аналізу депозитних ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» є визначення їх середньої вартості.

За доцільне вважаємо розглянути відносну вартість окремо депозитних

ресурсів банку до запитання та строкових, а також середню вартість депозитних

ресурсів банку в цілому.

Розглядаючи процентні ставки за депозитним ресурсами, можна зробити

висновок про консервативну депозитну політику банку – процентні ставки за

більшістю депозитних продуктів встановлено на рівні нижче

середньоринкового.

Так, за строковими депозитами у національній валюті середньозважена

процентна ставка на 01.07.2011 становила 12,00 %, порівняно з 13,5 % в

середньому по І групі банків. Середньозважена процентна ставка за залишками

коштів на поточних рахунках банку станом на 01.07.2011 становить 1,50 %.

Дуже низькі процентні ставки за залученими коштами в іноземній валюті (2,5

% у доларах США та 1,75 % у євро) пояснюються відсутністю напрямків

розміщення валютних ресурсів.

Динаміка середньозважених процентних ставок за депозитними

ресурсами ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» наведена в таблиці 2.4. Так,

зростання середньозваженої за строками процентної ставки за строковими

депозитами та депозитами до запитання спостерігалося у протягом 2009 року,

що було викликане необхідністю банку не допустити значного відтоку

депозитних коштів у період проблем з ліквідністю в банківській системі в

цілому. В цей період для утримання існуючих та залучення нових клієнтів банк

активізував використання цінових методів управління формуванням ресурсів з

депозитних джерел, що й призвело до зростання процентних ставок за

депозитами.

Таблиця 2.4 – Динаміка середньозважених процентних ставок за

депозитами ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», %

Вид депозитів 01.01.2009 01.01.2010 01.01.2011 01.07.2011

Депозити до запитання 2,02 1,89 2,03 1,50

Строкові депозити 14,85 15,15 14,85 12,00

Отже, незважаючи на зростання питомої ваги депозитних ресурсів у

загальній ресурсній базі банку, формування ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» з депозитних джерел має зниження позитивних тенденції основними з

яких є зміна структури в бік зростання частки депозитів до запитання.

2.3 Механізм управління залученням ресурсів з депозитних джерел

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

Мета управління залученням депозитних ресурсів у ПАТ«Райффайзен

Банк Аваль» є залучення достатнього обсягу коштів клієнтів банку за

найменшими витратами з метою здійснення активних операцій відповідно до

чинного законодавства та внутрішніх положень банку.

Основним внутрішнім нормативним документом, що визначає принципи

управління формуванням депозитних ресурсів банку є Положення про

депозитну політику ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» [57]. Також, діяльність

банку у сфері залучення депозитних ресурсів регулюють Положення про

організацію планування діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Правила

здійснення депозитних операцій фізичних осіб в ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль», Положення про залучення депозитів фізичних та юридичних осіб та

інші [58 – 60].

Формування ресурсів банку з депозитних джерел необхідно розглядати як

постійний, циклічний процес, під час якого здійснюється планування, аналіз та

контроль за формуванням депозитних ресурсів.

Для ефективного управління депозитними ресурсами банку відповідно до

визначеної мети необхідно вирішити наступні завдання:

- планувати роботу по залученню коштів клієнтів;

- визначити коло клієнтів, які забезпечують можливість ефективного

використання їх ресурсів, тобто необхідно визначати клієнтів, які забезпечать

стабільність депозитної бази;

- забезпечувати ефективність кожної операції, пов’язаної з

обслуговуванням клієнта, тобто необхідно розраховувати собівартість послуг,

які надаються та визначати їх рентабельність у розрізі кожного клієнта, що дає

можливість проведення індивідуальної цінової політики;

- здійснювати контроль за формуванням ресурсів банку з депозитних

джерел.

Суб’єкти управління залученням ресурсів банку з депозитних джерел

ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» за рівнями:

- стратегічний рівень: спостережна рада, правління банку, ревізійна

комісія;

- тактичний рівень: комітет з управління активами і пасивами,

казначейство банку, продуктово-тарифний комітет, комунікаційний комітет,

служба ризик-менеджменту, служба внутрішнього аудиту, фінансово-

аналітична служба, департамент по управлінню ризиками, департамент

роздрібних продажів, департамент корпоративного бізнесу, департамент

середнього та малого бізнесу, управління бухгалтерського обліку та звітності;

- оперативний рівень: структурні підрозділи (фронт-офіси та бек-офіси).

Спостережна рада банку у межах своїх функціональних обов’язків та в

межах виконання завдань, покладених на неї Загальними зборами учасників,

встановлює основні напрямки політики банку щодо залучення ресурсів,

переглядає та оцінює основні принципи депозитної політики банку, затверджує

загальну депозитну політику банку, а також середньострокові та довгострокові

бізнес-плани банку з урахуванням усіх аспектів діяльності банку щодо

формування депозитних ресурсів.

Правління банку взаємодіє зі спостережною радою з питань формування

ресурсної бази банку, виходячи із загальноприйнятих принципів

корпоративного управління та процедур.

Правління банку виносить на розгляд спостережної ради стратегію

діяльності банку на депозитному ринку.

До функцій Правління у сфері управління формуванням ресурсів банку з

депозитних джерел відноситься також затвердження основних положень,

інструкцій, процедур, інструментів та контроль за їх виконанням відповідно до

статуту і делегованими повноваженнями.

Правління банку затверджує основні характеристики банківських

продуктів, а також планові показники депозитної діяльності банку.

Правління банку відповідає за ефективне функціонування системи

внутрішнього контролю.

Комітет з управління активами та пасивами визначає умови залучення

банком ресурсів, їх внутрішньосистемного перерозподілу (обсяги, терміни

погашення, периметри застосування банківського продукту), погоджує умови

нових видів депозитів, зміни до умов діючих. Прийняті Комітетом управлінські

рішення виконуються працівниками Казначейства та інших структурних

підрозділів [61].

Функції Тарифного комітету ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в управлінні

формуванням депозитних ресурсів полягають у встановленні процентних

ставок за різними видами депозитних продуктів банку. Процентні ставки за

строковими та поточними депозитними ресурсами доводяться до регіональних

дирекцій та відділень і є однаковими по всій структурі ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» [62].

Казначейство є важливою ланкою у формуванні ресурсів

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», зокрема депозитних. Воно виконує функції

забезпечення ресурсами підрозділів банку, які проводять активні операції,

формує структуру розподілу ресурсів, встановлює та контролює трансфертні

ціни, здійснює управління структурою активів і пасивів шляхом використання

різних за видами і термінами інструментів відповідно до директив, прийнятих

Комітетом управління активами й пасивами та правлінням банку [63].

Розробку інструментів для залучення ресурсів з депозитних джерел

здійснює Департамент маркетингу. До його ж компетенції входить

вдосконалення існуючих депозитних продуктів банку з метою їх пристосування

до нових умов економічного середовища. Підставою для внесення змін до умов

окремих інструментів залучення коштів є результати аналізу економічного

середовища функціонування ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та SWOT-аналіз

діяльності, що здійснюється Департаментом планування та аналізу діяльності.

Питання контролю за формування ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» з депозитних джерел належить до компетенції Ревізійної комісії, як

головного контрольного органу, та Управління моніторингу в частині

тактичного та оперативного контролю формування депозитної бази.

Організаційне забезпечення управління формуванням ресурсів

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з депозитних джерел наведено в таблиці Т.1.

Проаналізувавши структуру суб’єктів системи управління формування

ресурсів банку з депозитних джерел в ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»,

визначимо етапи управління залучення коштів з депозитних джерел в банку

(рисунок 2.3).

Рисунок 2.3 - Етапи управління залучення коштів з депозитних джерел у

ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»

Етапи процесу управління

Прогнозу-

вання

Планування Організація

залучення

Аналіз

депозитних

ресурсів

Контроль

Оцінка

зовнішнього

середовища та

кон’юнктури

Депозитна

політика

Визначення

груп

цільового

впливу

Маркетингові

підходи

Нові продукти

Аналіз

продуктової,

цінової,

збутової

політики

Аналіз та

оцінка обсягу

і структури

депозитних

ресурсів

Аналіз

динаміки

Аналіз та

оцінка витрат

Моніторинг

собівартості

та

ефективності

Узгодження з

напрямками

розміщення

SWOT –аналіз

депозитної

діяльності

банку

Для забезпечення процесу формування депозитних ресурсів

ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» прогнозує можливу величину залишку

грошових коштів на рахунках клієнтів банку, завдяки чому банк отримає

можливість встановлення чітких планових завдань по залученню конкретного

числа клієнтів. Таким чином, для здійснення ефективного планування

ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» здійснює:

- оцінює величину можливого залишку на рахунку клієнта залежно від

кредитного обороту за його рахунками;

- оцінку кількості клієнтів (та обсягу коштів, які банк може залучити від

кожного клієнта), яких необхідно залучити з метою виконання планової частки

даних ресурсів у загальному обсязі залучення.

Метою управління формуванням депозитних ресурсів ПАТ «Райффайзен

Банк Аваль» є залучення до банку необхідного обсягу депозитних ресурсів для

здійснення активних операцій. При цьому основними критеріями залучення

депозитних ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є їх стабільність та

вартість. Задля досягнення цієї мети в банку здійснюється планування всіх

аспектів діяльності банку на депозитному ринку, проводиться періодичний

аналіз та контроль залучення депозитних ресурсів.

Вироблення депозитної політики банку базується на попередньому

аналізі економічної ситуації в країні та визначення місця банку на депозитному

ринку. Аналітичною роботою в цьому напрямку займається відділ аналізу та

планування, що належить до операційної вертикалі в структурі

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Спеціалісти даного відділу здійснюють аналіз

фінансово-економічних умов діяльності банку на депозитному ринку на основі

інформаційних джерел зовнішнього походження: даних Державного комітету

статистики України, Національного банку України, інформації з сайтів інших

банків, зокрема, основних банків-конкурентів, даних рейтингових агентств

щодо рейтингів діяльності банків-конкурентів та ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» в цілому та у сфері залучення депозитних ресурсів зокрема. Результати

проведеного аналізу є основою для побудови прогнозної моделі розвитку

банку. Зважаючи на динамічне середовище функціонування прогнозна модель

розвитку банку розробляється щорічно [64].

Виходячи з прогнозних даних моделі для визначення можливості банку

залучати ресурси з депозитних джерел, відділ аналізу здійснює також SWOT-

аналіз банку. Для його здійснення працівники відділу використовують поруч із

вищезазначеними джерелами інформацію щодо діяльності банку щодо

формування депозитної бази за попередні періоди, а саме: форми фінансової

звітності, форми управлінської звітності (Зведені дані по строковим коштам у

розрізі процентних ставок, Дані про кількість відкритих рахунків, Приріст

вкладів населення у національній валюті, Приріст вкладів населення в

іноземній валюті тощо). Для оцінки можливостей банку до залучення

депозитних ресурсів здійснюється порівняльний аналіз з банками-

конкурентами. Для отримання необхідної інформації щодо умов залучення

застосовується метод «таємного покупця».

Результати попереднього аналізу є стратегічно важливою інформацією і

оформлюються у чітко визначеній формі. Таким чином, бачимо, що

затвердження правлінням ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» основних засад

депозитної політики на відповідний рік є чітко обґрунтованим. Депозитна

політика банку затверджується на засіданні правління у вигляді Положення про

депозитну політику ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на відповідний рік [57].

Функції правління у сфері управління залученням депозитних ресурсів

полягають також у затвердженні планових показників депозитної діяльності та

основних характеристик депозитних продуктів банку.

Основними плановими показниками щодо залучення ресурсів

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з депозитних джерел є:

- загальний обсяг коштів, залучених на строкові та поточні рахунки;

- обсяг коштів, залучених на строкові депозити;

- співвідношення обсягів строкових депозитних ресурсів та коштів до

запитання;

- обсяг коштів, залучених в іноземній валюті;

- кількість відкритих рахунків;

- обсяг залучених коштів та кількість відкритих рахунків у

розрахунку на одного менеджера з обслуговування клієнтів [65].

Необхідно зазначити, що прогнозування обсягу депозитних ресурсів у

банку здійснюється на підставі статистичної інформації за попередні періоди,

при цьому мінімальним кроком планування періоду є 1 рік.

Засади депозитної політики банку на відповідний рік доводяться до

працівників банку. Виходячи з основних планових показників фінансово-

плановий відділ формує План залучення депозитних ресурсів на кожний

квартал та окремо для кожної регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» враховуючи при цьому рівень економічного розвитку регіону. План

залучення дирекції конкретизується на підпорядковані відділення, а в кожному

відділенні – на окремих менеджерів з обслуговування фізичних та юридичних

осіб.

При цьому встановлюються окремо планові показники за залученням

строкових коштів – за обсягом та за кількістю відкритих рахунків. За

поточними рахунками плановими показниками є: обсяг залучених коштів;

кількість відкритих рахунків; кількість рахунків, переведених у строкові тощо.

Періодична перевірка проектів депозитних договорів, договорів для

відкриття різних видів рахунків на відповідність зовнішнім нормативним актам

та вимогам законодавства, що являє собою процедуру попереднього контролю

формування депозитної бази, здійснюється юридичним відділом вертикалі

безпеки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Перевірці підлягають також внутрішні

положення, інструкції та накази, що регулюють залучення банком депозитних

ресурсів.

Діяльність підрозділів банку, що безпосередньо займаються залученням

депозитних ресурсів – департаменту роздрібного бізнесу, департаменту малого

та середнього бізнесу, а також департаменту корпоративних клієнтів – підлягає

постійному аналізу. При чому аналіз здійснюється як в цілому по структурі

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», так і за окремими відділеннями.

Періодичність проведення аналізу залежить від кількості та якості

виявлених відхилень. Відповідно до Положення про порядок здійснення

аналітичної роботи в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», аналіз діяльності

підрозділів банку у сфері залучення депозитних ресурсів здійснюється

щотижня, проте за наявності критичних відхилень від плану може

здійснюватися частіше [64]. Відповідальність за своєчасність та ефективність

проведення аналізу покладено на відділ аналітичної підтримки управління

моніторингу діяльності, який електронними каналами зв’язку в системі

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» отримує оперативну аналітичну інформацію по

формуванню депозитних ресурсів у розрізі відділень від регіональних дирекцій.

Поточний аналіз формування депозитних ресурсів ПАТ «Райффайзен

Банк Аваль» включає в себе проведення горизонтального, вертикального,

коефіцієнтного, факторного аналізу. Горизонтальний аналіз здійснюється за

загальним обсягом залучених ресурсів з метою визначення їх абсолютного

приросту (зменшення), а також за окремими складовими. Так, зважаючи на

зміни у структурі депозитних ресурсів, які відбулися протягом 2009 року,

пріоритетним для банку наразі є залучення більш стабільних строкових

депозитів. Саме тому в процесі здійснення поточного аналізу ретельно

відслідковується зміна обсягів залучення та кількість укладених угод за

строковими депозитами. Окремо визначаються темпи залучення депозитних

ресурсів банку в національній та іноземній валюті.

Вертикальний аналіз забезпечує керівництво ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» інформацією щодо дотримання банком запланованої структури

депозитних ресурсів у розрізі депонентів, валют та за терміном розміщення.

Для визначення стабільності депозитної ресурсної бази банку використовують

коефіцієнтний аналіз.

Одним із критеріїв ефективного управління формуванням депозитних

ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є їх невисока вартість. Факторний

аналіз процентних витрат банку забезпечує керівництво інформацією щодо

факторів зміни витрат та є підставою для прийняття управлінських рішень

щодо оптимізації даного показника.

Дані поточного аналізу формування депозитних ресурсів банку

надаються до Управління моніторингу, що забезпечує реалізацію поточного

контролю формування ресурсної бази банку з депозитних джерел. Загальна

процедура проведення контролю визначена Положенням про здійснення

контролю планових показників ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Положенням

про проведення моніторингу окремих операцій ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

[66]. Відповідно до зазначеної процедури виявлені відхилення класифікуються

за ступенем значущості: несуттєві, допустимі, суттєві та критичні. При чому

приймаються до уваги як позитивні, так і негативні відхилення фактичних

показників від планових та нормативних.

Несуттєві позитивні та допустимі негативні відхилення, як правило,

розцінюються керівництвом як такі, що виникли під впливом випадкових

факторів, є разовими і не вимагають застосування заходів щодо їх усунення. У

випадку виникнення суттєвих позитивних відхилень інформація передається до

Департаменту планування та аналізу і, як правило, передбачає проведення

додаткового аналізу причин їх виникнення і внесення змін до Планів залучення

у бік збільшення планових та нормативних показників.

Найбільш загрозливими для діяльності банку вважаються критичні

негативні відхилення показників залучення депозитних ресурсів від планових.

На виникнення таких відхилень менеджмент ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»,

зокрема, керівник підрозділу негайно реагує, оскільки своєчасне їх неусунення

може спричинити подальші проблеми із залученням депозитних ресурсів. Так,

критичне недовиконання оперативного плану залучення строкових депозитів

вимагає активізації використання методів стимулювання залучення як для

клієнтів банку, так і для працівників.

Контроль щоденної діяльності щодо формування ресурсів з депозитних

джерел ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» включає також контрольні процедури

операційної діяльності банку. Положенням про проведення моніторингу

окремих операцій ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» передбачено планові та

позапланові перевірки спеціалістами Управління моніторингу порядку

укладення угод, дострокового розірвання угод, звірки за поточними та

строковими рахунками тощо. Такі перевірки забезпечують підвищення

ефективності діяльності працівників банку та сприяють підвищенню якості

обслуговування клієнтів, що безпосередньо впливає на можливість банку

залучати ресурси на депозитному ринку.

За результатами залучення депозитних ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» протягом певного періоду, як правило, року здійснюється підсумковий

аналіз та підсумковий контроль. Основною метою такого аналізу є визначення

ступеню виконання Планів залучення відділеннями, регіональними дирекціями

та банком в цілому. Аналіз здійснюється спеціалістами Департаменту

планування та аналізу, до завдань яких належить виявити відхилення

фактичних показників залучення ресурсів від планових та встановити причини

таких відхилень. При цьому аналіз здійснюється за всіма напрямками

депозитної діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»: у розрізі строкових та

поточних рахунків, за депонентами, за валютою вкладень, за стабільністю

коштів на рахунках тощо. Обов’язково здійснюється порівняння результатів

формування депозитних ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з середніми

показниками І групи банків, основних банків-конкурентів, а також з середніми

показниками по банківській системі в цілому.

Результати підсумкового аналізу є підставою для проведення внутрішніх

перевірок та ревізій. До їх здійснення залучаються спеціалісти Управління

моніторингу, відділу фінансового контролю, а також служба внутрішнього

аудиту [64, 66]. Інформація про результати проведення підсумкового контролю

подається до керівників всіх структурних підрозділів, задіяних у формуванні

ресурсної бази банку, та надається правлінню. Задля усунення недоліків,

виявлених в результаті проведення підсумкового контролю призначаються

відповідальні особи.

Зазначимо, що використання всіх інструментів управління формуванням

ресурсів банку з депозитних джерел ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є тісно

взаємопов’язаним. Так, результати підсумкового аналізу та контролю залучення

депозитних ресурсів за відповідний період є базою для планування діяльності

банку на наступний плановий період, зокрема для розробки нової або внесення

змін до існуючої депозитної політики банку.

Загалом депозитну політику ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» можна

визначити як консервативну – залучення депозитних ресурсів відповідно до

встановлених вимог ліквідності відбувається за процентними ставками, які є

дещо нижчими за середньоринкові. При цьому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

для залучення ресурсів з депозитних джерел надає перевагу неціновим методам

залучення.

Використання цінового залучення обмежується встановленням різної

суми мінімального розміру вкладу. Так, наприклад, за вкладом «Премія для

пенсіонерів» передбачено мінімальну суму вкладу 100 гр. Така ж сума

передбачена умовами депозиту на вимогу «Універсальний». Разом з тим,

мінімальний розмір депозитів «Вільні кошти» та «Премія» – 2000 грн. –

встановлено з метою відсіяти незначні за розміром вклади у залученні яких

банк не зацікавлений. Але наявні депозитні продукти в банку не дають

можливість підвищити лояльність з боку клієнтів банку (фізичних та

юридичних осіб) та залучити стабільні ресурси для здійснення кредитування.

Тому, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» доцільно розробити новий вид

депозитного продукту з метою досягнення цих цілей.

Серед нецінових методів залучення коштів ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» перш за все використовує підвищення якості обслуговування клієнтів та

пакетне надання банківських послуг. У використанні реклами для залучення

депозитних ресурсів банк орієнтується переважно на іміджеву рекламу,

декларуючи надійність та стабільність банківської установи. Реклама депозитів,

як правило, використовується для існуючих клієнтів з метою залучення коштів

на поточних рахунках на строкові депозити.

Проаналізувавши організаційне та методичне забезпечення управління

залученням ресурсів банку з депозитних джерел ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»

визначимо, що процес прогнозування в банку виділяється як окремий етап, що

засвідчує його важливість для банку. Але проаналізувавши даний етап було

виявлено, що прогнозування в банку здійснюється на тривалі періоди (1 рік) та

не здійснюється планування дострокового погашення депозитних коштів як на

рівні банку в цілому, так і на окремих його рівнях, що в умовах економічної

нестабільності є не доцільним. З метою вирішення даної проблеми необхідно

вжити заходів щодо удосконалення процесу планування в банку.

Отже, організаційна структура управління формуванням ресурсів

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з депозитних джерел базується на взаємодії

Спостережної ради, Правління банку, Комітету з питань управління активами

та пасивами, Тарифного комітету, Казначейства, Управління моніторингу та

департаментів, що займаються залученням депозитних ресурсів. Управління

формуванням депозитних ресурсів банку – це чітко організований процес, що

базується на плануванні, періодичному аналізі та постійному контролі

діяльності банку із залучення ресурсів.

Таким чином, планування в банку є важливим етапом управління

формування депозитних ресурсів, оскільки передбачає розробку основних засад

функціонування банку щодо організації даної системи управління.

Висновки до розділу 2

Провівши аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності

ПАТ«Раййфайзен Банк Аваль», можна зробити висновок, що значення

показників дохідності, рентабельності, ділової активності та фінансової

стійкості свідчать про добрий фінансовий стан банку.

Ресурси ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» станом на 01.07.2011 р.

сформовані на 55,89 % за рахунок депозитів. У структурі депозитних ресурсів

випереджаючими темпами, протягом аналізованого періоду, зростав середній

залишок вкладень у національній валюті за депозитами до запитання. За

результатами аналізу депозитних ресурсів банку, можемо зробити висновок про

доцільність підвищення стабільності ресурсної бази банку та посилення роботи

щодо залучення нових строкових вкладів.

Організаційне забезпечення та механізм управління залученням ресурсів

банку з депозитних джерел в ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» в цілому

відповідає теоретичним засадам. Однак, нами визначено деякі відмінності у

структурі даного механізму: етапи процесу управління є більш деталізованими

(виокремлюється прогнозування, організація процесу залучення депозитних

ресурсів), депозитна політика сформована з урахуванням специфіки банку, банк

має систему суб’єктів, які здійснюють управління залученням ресурсів банку з

депозитних джерел за трьома рівнями; до функцій казначейства належить

залучення коштів від фізичних осіб – працівників банку; система аналізу та

контролю здійснюється на рівні Головного банку, регіональних департаментів,

територіальних управлінь та відділень.

Проаналізувавши організаційне та методичне забезпечення управління

залученням ресурсів банку з депозитних джерел ПАТ«Райффайзен Банк Аваль»

визначимо, що однією з проблем управління формування депозитних ресурсів є

необхідність здійснення прогнозування обсягу депозитних ресурсів клієнтів на

період, що є меншим 1 року. Це дозволить здійснювати ефективне планування

депозитних грошових потоків клієнтів. Крім того, банку доцільно активізувати

використання цінових методів депозитної політики.

РОЗДІЛ 3

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗАЛУЧЕННЯМ РЕСУРСІВ З

ДЕПОЗИТНИХ ДЖЕРЕЛ У ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»

3.1 Розробка методики прогнозування депозитних грошових потоків у

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

Ефективний процес управління формуванням ресурсів банку з депозитних

джерел має забезпечувати банку стабільну ресурсну базу та сприяти уникненню

непередбачуваних проблем з ліквідністю. Для банківської системи 2009 рік

характеризувався відтоком депозитних ресурсів. Не став винятком й

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Це явище призвело до підвищення нестабільності

ресурсної бази та виникнення непередбачуваних розривів ліквідності, зокрема

короткострокової. З метою уникнення проблем із ліквідністю, які

спостерігались протягом 2009 року, банкам необхідно удосконалювати процес

прогнозування депозитних грошових потоків.

Ефективно сформована система управління залученням ресурсів банку з

депозитних джерел має забезпечувати можливість планування обсягу ресурсів,

які банк отримає в плановому періоді.

Для ефективного управління формуванням ресурсів з депозитних джерел в

нормальних та стресових ситуаціях дуже важливим є ефективність та

результативність здійснення процесу прогнозування депозитних грошових

потоків у банку, зокрема:

- процесу прогнозування грошових потоків при достроковому

погашенні строкових вкладів;

- процесу прогнозування коштів фізичних осіб на депозитних

рахунках.

Розглянемо варіанти удосконалення окремо кожного із вищезазначених

етапів процесу прогнозування депозитних грошових потоків.

Дострокове погашення вкладів є більш характерним у сфері вкладів до

запитання, «поведінку» яких доволі детально досліджено науковцями [9, 10, 16,

54], проте, як свідчать події в банківській системі України 2008 – 2009 років,

дострокове погашення спостерігається й для строкових вкладів. В українських

умовах операційної діяльності банків спрогнозувати його вплив на ресурсну базу

та ліквідність ще важливіше. Адже Цивільним кодексом України

передбачається право вкладника у будь-який момент витребувати у банку свій

строковий вклад [67].

Але зазначимо, що у депозитних договорах більшості банків [60, 68, 69]

прописана необхідність письмово звернення клієнта до банку щодо дострокового

погашення депозиту за 10 календарних днів. Явища відтоку депозитних коштів

можуть повторитись у будь-який час, саме тому, з метою уникнення їх у

майбутньому, банку доцільно удосконалювати саме процес прогнозування

дострокового вилучення депозитних коштів клієнтами.

Дострокове вилучення строкових депозитних вкладень внаслідок панічних

настроїв населення у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» особливо чітко

спостерігалося у 2009 році.

Розглядаючи Сумську обласну дирекцію ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»,

зазначимо, що протягом І півріччя 2011 року з банку достроково було вилучено

272626,13 тис. грн. строкових депозитів (таблиця У.1). Ситуація

неконтрольованого процесу дострокового погашення депозитних коштів є для

банку нетиповою, тому до цього часу банк не здійснював діяльності щодо

прогнозування власних грошових потоків на випадок дострокового вилучення

коштів.

Зауважимо, що починаючи з ІІІ кварталу 2010 року й до сьогодні,

ситуація щодо достроковим вилученням коштів дещо стабілізувалась у

порівнянні з аналогічним показником 2009 року. Проте в сучасних

нестабільних умовах функціонування та ймовірністю виникнення «другої хвилі

світової фінансової кризи 2011 року», керівництво ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» має бути впевненим, що банк матиме змогу розрахуватися з

вкладниками навіть у випадку повного дострокового погашення депозитів. З

огляду на це, на основі досліджень вітчизняних вчених [70, 71] схильності

вкладників до дострокового погашення депозитів в сучасних умовах визначимо

послідовність розрахунку фактичних грошових потоків банку та розрахуємо

прогнозний грошовий потік на випадок повного дострокового погашення

строкових депозитів вкладниками ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у ІІІ кварталі

2011 року.

Таким чином, можемо дослідити повне дострокове погашення термінових

депозитів вкладників – фізичних осіб з урахуванням планових погашень та міри

схильності вкладників до зазначеного вище погашення.

Розглядатимемо грошові потоки, спричинені виключно плановим та

повним достроковим погашаннями основних сум вкладів.

Зазначені потоки складаються з суми планового грошового потоку, що

залишився після дострокових погашень у минулих періодах, та грошового потоку

повного дострокового погашення за поточний період. З огляду на це фактичний

грошовий потік погашення дорівнюватиме:

EWtRCFtACFt , (3.1)

де ACFt – фактичний грошовий потік погашення за t-ий період, тис. грн.;

RCFt – плановий грошовий потік за t-ий період, що залишився після

дострокових погашень основних сум вкладів у минулих періодах, тис. грн.;

EWt – грошовий потік дострокового погашення за t-ий період, тис. грн.

Грошовий потік, спричинений достроковим погашенням, науковці

зазвичай визначають за допомогою формул [70], подібних до наведеної нижче

(записано для першого періоду):

)( 1011 CFBpEW , (3.2)

де 0B – вхідні (на початок першого періоду) залишки вкладів, тис. грн.;

1CF – плановий грошовий потік погашення за перший період, тис. грн.;

1p – ймовірність дострокового погашення вкладів, що залишаються на

балансі на кінець першого періоду, частки одиниці.

Допускається, що достроково може бути погашена і решта вкладів, яка

залишається на балансі після планових та дострокових погашень у минулих

періодах.

Зауважимо, що з формули 3.2 випливає формула для визначення

ймовірності дострокового погашення (записано для першого періоду):

10

11 CFB

EWp

. (3.3)

Формула 3.2 справедливе для першого періоду. Для інших періодів

формулу 3.2 слід дещо змінити. Необхідність цього спричиняється зміною

планових грошових потоків унаслідок дострокового погашення.

Поділимо часову вісь строків, що залишилися до погашення, на Т

періодів, наприклад, місяців. Зауважимо, що періоди не обов’язково повинні

бути однаковими.

Для зручності подальших викладок виразимо вхідні (на початок першого

періоду) залишки вкладів через планові грошові потоки погашення основних

сум вкладів:

T

jjCFB

10 , (3.4)

де jCF – плановий грошовий потік погашення у j-ому періоді тис. грн.;

T– останній період строків, що залишилися до погашення вкладів.

Таким чином, при розрахунку прогнозного грошового потоку будемо

виходити з того, що «швидкими» є вкладники, що користуються депозитними

послугами менше 9 місяців, «повільними» – понад зазначений період. Так,

науковцями за результатами дослідження даних по 90 банках було вираховано

ймовірність дострокового погашення строкових депозитів обома сегментами

вкладників за сучасних ринкових умов – 30 % для «швидких» вкладників, та 1 %

для «повільних». При здійсненні розрахунків ми теж використовуватимемо дані

результати.

Припустимо, що ймовірності дострокового погашення цих сегментів не

залежать від часу. Тоді їх поведінка описуватиметься двома рівняннями:

1

1

)1()(

tsT

tj

sj

sst

st pCFpCFACF для 2,1s . (3.9)

При цьому 1s позначено грошові потоки, що належать «швидким»

вкладникам, а 2s – «повільним».

Наведемо ілюстративний приклад оцінки відпливу коштів унаслідок

планового і дострокового погашення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за таких

умов:

- серед вкладників банку 60 % – «швидких» та 40 % – «повільних»;

- ймовірність дострокового погашення вкладів «швидкими»

вкладниками – р1 = 30 %, «повільними» вкладниками – р2= 1 %;

- періоди строків до погашення однакові і дорівнюють одному місяцю;

- останній період погашення вкладів Т= 3 місяці.

Перш ніж проводити розрахунки прогнозу, варто зробити певні

зауваження. Так, прогнозування дострокового погашення строкових депозитів

нами здійснюється лише на 3 місяці. Вибір такого короткого періоду

прогнозування пояснюється нестабільністю економічного середовища

діяльності банку у зв’язку з подіями в банківській системі у 2009 року та

можливістю їх повторення як у кінці 2011 року – початку 2012 року, так й у

майбутньому. Окрім того, саме такий часовий період розглядався дослідниками

[71] при визначенні ймовірностей дострокового погашення для сегментів

вкладників. При визначенні ймовірностей, дослідниками враховувався

короткостроковий вплив на клієнтів банку таких чинників, як очікуваний рівень

інфляції, рівень майбутніх доходів, зміна процентних ставок тощо. Тоді як,

прогнозування на більш тривалий період вимагає від фахівця врахування більш

широкого спектру факторів впливу на схильність вкладника до дострокового

вилучення коштів з банку, що дуже важко спрогнозувати в сучасних ринкових

умовах.

Планові грошові потоки за строковими депозитами «швидких» та

«повільних» вкладників Сумської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» на ІІІ квартал 2011 року відображено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Планові грошові потоки за строковими деаозитами

«швидких» та «повільних» вкладників Сумської обласної дирекції

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ІІІ квартал 2011 року, тис. грн.

Період Вкладники

липень серпень вересень

Початкові

залишки на

вкладах

«Швидкі» 27262,61 16630,19 13358,68 81787,83

«Повільні» 19175,08 18983,33 18795,40 57525,24

Усього 46437,69 43785,84 32154,08 139313,07

Розраховуючи фактичні грошові потоки «швидких» та «повільних»

вкладників, зробимо припущення про незмінність ринкових умов протягом

прогнозного періоду і відповідно стабільну схильність вкладників до дострокового

погашення депозитів.

Для розрахунку використаємо формулу 3.8. Результати розрахунків

фактичних грошових потоків «швидких» та «повільних» вкладників

Сумської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ІІІ квартал 2011

року.

У таблиці 3.4 подано розрахунки фактичних грошових потоків погашення

без виокремлення «швидких» та «повільних» вкладників. Розрахунки виконано

за середньою ймовірністю дострокового погашення з урахуванням структури

«швидких» та «повільних» вкладників: р = 18,4 %.

Таблиця 3.4 – Фактичні грошові потоки погашення без виокремлення

«швидких» та «повільних» вкладників Сумської обласної дирекції

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ІІІ квартал 2011 року, тис. грн.

Період Грошовий потік

липень серпень вересень Усього

Фактичний плановий 46437,69 43785,84 32154,08 139313,07

Достроковий 16741,07 8166,32 0,00 24907,39

Усього 63178,76 51952,16 32154,08 164220,46

Як видно з даних таблиць 3.3, 3.4 та рисунка 3.1, за наведеними

розрахунками усереднення ймовірності дострокового погашення призводить до

того, що оцінений рівень відпливу спочатку більший, ніж фактичний (з

урахуванням сегментації), а потім менший.

0

5000

10000

15000

20000

25000

30000

липень серпень вересень Період

тис. грн.

«Швидкі» «Повільні»

Рисунок 3.1 – Динаміка грошових потоків «швидких» та «повільних» вкладників Сумської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у ІІІ кварталі 2011 року

Наслідком такої залежності грошових потоків від часу є відповідна динаміка залишків вкладів вкладників. Таким чином, урахування сегментації є важливим для ретельного прогнозування ліквідності. На рисунку 3.2 відображено динаміку залишків вкладів «швидких» та «повільних» вкладників у Сумській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у ІІІ кварталі 2011 року.

0

2000

4000

6000

8000

10000

12000

14000

16000

18000

20000

липень серпень вересень Період

тис. грн.

«Швидкі» «Повільні»

Рисунок 3.2 – Динаміка залишків вкладів «швидких» та «повільних» вкладників Сумської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у ІІІ кварталі 2011 року

Із рисунка 3.2 випливає, що залишки на вкладах «швидких» вкладників

мають не визначену динаміку. Зауважимо, що вплив сегментації вкладників

залежить від концентрації «швидких» вкладників.

Отже, розглянутий вплив дострокового погашення на планові платежі за

вкладами та ефект вигоряння «швидких» вкладників слід неодмінно брати до

уваги при прогнозуванні ліквідності банку.

Розглянемо другий етап удосконалення процесу прогнозування

депозитних грошових потоків у банку, який полягає в удосконаленні процесу

прогнозування обсягу залучення коштів від фізичних осіб до банку.

Криза ліквідності в банківській системі, яка виникла наприкінці 2008

року, значно вплинула на можливість здійснення прогнозів залучення коштів

клієнтів та на погляд керівництва на дану проблему у майбутньому.

Але проаналізував період з 01.01.2010 по 01.07.2011 рр. визначимо, що

обсяг депозитних ресурсів, залучених банком, у зв’язку із певною стабілізацією

політичної та економічної ситуації в країні, підвищення довіри з боку

населення до банківської системи у порівнянні з кризовим періодом, має

тенденцію до підвищення (за аналізований період на 105 %).

Тому у зв’язку із зазначеною тенденцією в банківській системі,

пропонуємо банку вдосконалити систему прогнозування, яка б передбачала

здійснення даного процесу на досить тривалий період (1 рік) [58].

В банку здійснюється прогнозування на основі статистичної інформації

про клієнтів попередніх періодів (обороти по рахунку, залишки коштів на

рахунку, середній термін зберігання коштів на депозитних рахунках, середній

розмір вкладу тощо) та кількості населення.

У даній роботі пропонується використання для здійснення прогнозу

обсягу депозитних ресурсів показника «наявні заощадження». Це пояснюється

тим, що в банку при здійсненні прогнозування даний показник не враховується,

що є недоцільним з огляду на те, що заощадження клієнтів є одним із основних

джерел депозитних ресурсів для банку.

Так як кошти фізичних осіб в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» займають

найбільшу питому вагу у загальному обсязі коштів клієнтів (станом на

01.07.2011 – 55,12 % від загального обсягу депозитних коштів), доцільно

розробити модель за допомогою якої банк, а саме Сумська обласна дирекція

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», зможе прогнозувати надходження коштів

фізичних осіб на депозитні рахунки (строкові та депозити до запитання).

З метою прогнозування обсягу депозитів фізичних осіб в банку доцільно

будувати економетричну модель залежності зобов’язань банків за коштами

фізичних осіб від наявних заощаджень населення, скориставшись методом

Ейткена (узагальненим методом найменших квадратів) [72].

Для прогнозування обсягу залучення коштів фізичних осіб пропонується

використовувати залежність між заощадженнями клієнтів та коштами, які

фізична особа може розмістити в банку.

У сучасних умовах визначимо послідовність розрахунку залежності

обсягу залучення депозитних ресурсів від наявних заощаджень населення та

розрахуємо прогнозний грошовий потік коштів фізичних осіб на депозитні

рахунки Сумської обласної дирекції ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» у ІІІ

кварталі 2011 року.

Прогнозування обсягу депозитів є складним завданням, тому період

прогнозування обирається строком на 1 квартал. Прогнозування здійснюється

на основі статистичної інформації попередніх значимих період, які обираються

експертним методом (тенденція обраних періодів за експертним методом

повинна відповідати тенденціям ринку).

Відповідно до планових грошових потоків залучення обсягів коштів

фізичних осіб на депозитні рахунки у Сумську обласну дирекцію

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на 2011 рік, спрогнозуємо даний потік з

урахуванням показника «наявні заощадження».

Таким чином, можемо дослідити обсяги залучення коштів фізичних осіб

на строкові депозити та депозити до запитання. Розглянемо алгоритм

розрахунку прогнозних даних.

Задача зводиться до того, щоб передбачити значення залежних змінних Y

та Z для заданого вектора X.

При цьому: xt − наявні заощадження населення у період t (пояснювальна

змінна); zt −кошти на вимогу фізичних осіб у банках в період t (залежна

змінна); yt − строкові депозити фізичних осіб у банках в період t (залежна

змінна); звідси Yt = f (xt, ut), Zt = f (xt, ut), де ut − стохастична складова

(формула 3.10) [72].

Зазначену економетричну модель специфікуємо у лінійну форму:

ttt

tt

ttt

yyuxaay

uxaay

ˆˆˆˆ 10

10

. (3.10)

Перш ніж проводити розрахунки прогнозу, варто зробити певні

зауваження. Так, прогнозування обсягу депозитних ресурсів фізичних осіб

здійснюється лише на 3 місяці.

Вибір зазначеного періоду (який є значно коротшим від того періоду

прогнозування, яке використовується в банку на даному етапі) пояснюється

впливом зовнішніх факторів у зв’язку з подіями, які відбувалися в банківському

секторів протягом 2008-2009 рр. та необхідністю їх уникнення у майбутньому,

а саме з урахуванням можливості виникнення «другої хвилі світової фінансової

кризи».

Окрім цього, саме такий часовий період враховує короткостроковий

вплив на клієнтів банку (на рівень їх наявних заощаджень), а саме: рівень

інфляції, цикл економічного розвитку, стан політичної ситуації, зміна

процентних ставок тощо.

Тоді як прогнозування на більш тривалий період в умовах значного

впливу зовнішніх факторів має враховувати більший спектр факторів на

схильність клієнта – фізичної особи розміщувати кошти на депозитних

рахунках банку, що дуже важко спрогнозувати й в умовах економічної

нестабільності.

Отже, здійснимо розрахунок прогнозу обсягу коштів, які

Сумська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Авальк» зможе залучити на

депозитні рахунки від фізичних осіб у ІІІ кварталі 2011 року. Для розрахунку

прогнозовано грошового потоку наведемо дані, на основі яких він буде

здійснюватися (таблиця 3.6).

Таблиця 3.6 - Фактичні дані для розрахунку прогнозу обсягу залучення

депозитів від фізичних осіб у Сумській обласній дирекції ПАТ«Райффайзен

Банк Аваль» за І півріччя 2011 року, млрд. грн.

2011 рік Показник січень лютий березень квітень травень червень

Наявні заощадження населення м.Сум

0,40 0,42 0,96 0,52 0,52 0,54

Депозити до запитання фізичних осіб

0,05 0,06 0,06 0,07 0,06 0,07

Строкові депозити фізичних осіб

0,08 0,07 0,08 0,07 0,07 0,07

Розраховуючи обсяг коштів, які банк зможе залучити від фізичних осіб на

депозитні рахунки у м. Суми, зробимо припущення про незмінність ринкових

умов та факторів, які впливають на розміщення коштів клієнтів в банку

протягом прогнозованого періоду, крім, відповідно, фактору «наявні

заощадження населення», розмір якого, умовно, визначимо на рівні 20 %.

Для розрахунку даних за формулою 3.12 зробимо наступні позначення:

Х - наявні заощадження населення, тис.грн., У - депозити до запитання

фізичних осіб, тис.грн., Z - строкові депозити фізичних осіб, тис.грн.

Отже, щоб оцінити параметри моделі на основі методу Ейткена (формула

3.11), необхідно сформувати матрицю S. Матриця S для пропонованої моделі

матиме вигляд:

11

11

11

1.....................

...1

...1

...1

...1

2345

234

223

322

432

5432

4321

423

32

22

132

nnnn

n

n

n

n

S

3

(3.13)

Отже, на основі статистичної інформації попередніх значимих періодів

прогноз обсягу коштів за депозитами до запитання фізичних осіб у Сумській

обласній дирекції ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» на 01.08.2011 становить

10,65 млн.грн, 13,66 млн.грн. на 01.09.2011 р., 17,14 млн.грн. на 01.10.2011.

Аналогічним чином побудуємо економетрична модель строкових

депозитів фізичних осіб у Сумській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль», яка має вигляд: z = - 7115 + 0,093266 × xi – 0,45. Для обчислення

прогнозу коштів на рахунках строкових депозитів фізичних осіб на ІІІ квартал

2011 року, підставимо у побудовану модель прогнозний рівень наявних доходів

населення у відповідні роки:

z (01.08.2011) = - 7115 + 0,093266 × 431560 – 0,45 = 33,14 млн. грн.;

z (01.09.2011) = - 7115 + 0,093266 × 524820 – 0,45 = 41,83 млн. грн.;

z (01.10.2011) = - 7115 + 0,093266 × 632840 – 0,45 = 51,91 млн. грн.

На основі статистичної інформації попередніх значимих періодів прогноз

обсягу коштів за строковими депозитами фізичних осіб у Сумській обласній

дирекції ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» на 01.08.2011 становить 33,14 млн.грн,

41,83 млн.грн. на 01.09.2011, 51,91 млн.грн. на 01.10.2011.

Процес прогнозування обсягу залучення коштів фізичних осіб на

депозитні рахунки є важливою складовою управління залученням ресурсів

банку з депозитних джерел ПАТ«Райффайзен Банк Аваль». Прогнозування

обсягу залучення коштів фізичних осіб на депозитні рахунки має проводитися

на періодичній основі (з урахуванням динаміки ринку - 1 місяць, 1 квартал) з

урахуванням показника «наявні заощадження населення».

Це дозволить банку розробляти більш точні фінансові плани діяльності та

забезпечить їх реалізацію. Розраховані прогнозні дані мають бути враховані

при внесені змін до фінансових планів залучення депозитних ресурсів для

Сумської обласної дирекції банку та для усього банку вцілому на ІІІ квартал

2011 року. З метою забезпечення збалансованості між активами й пасивами за

сумами банк має прогнозувати обсяги коштів з метою здійснення кредитування.

Отже, зазначимо, що умовою ефективного функціонування банку може

бути лише стратегічне управління та прогнозування. Використання

запропонованої економетричної моделі прогнозування строкових депозитів та

депозитів до запитання фізичних осіб дозволить банку розробити всебічно

обґрунтований фінансовий план діяльності, підвищити загальну ефективність

діяльності банку.

Здійснення прогнозування дострокового погашення строкових депозитів

має стати невід’ємною складовою управління формуванням ресурсів ПАТ

«Райффайзен Банк Аваль» з депозитних джерел поруч з іншими видами

прогнозування. Це дозволить банку розробляти більш точні плани діяльності та

забезпечить їх реалізацію. Так, розраховані прогнозні дані мають бути

враховані при внесенні коригувань до плану залучення депозитних ресурсів,

зокрема строкових коштів, на ІІІ квартал 2011 року по Сумській обласній

дирекції банку. Адже, плануючи відновити кредитну діяльність, банк має

розраховувати на певний обсяг строкових депозитних ресурсів. А неврахування

їх дострокового вилучення може призвести до незбалансованості обсягів

залучення коштів та спрямування їх в активні операції.

Прогнозування дострокового вилучення строкових депозитних ресурсів

має здійснюватися на періодичній основі. Найкраще в сучасних динамічних

умовах функціонування банку за період прогнозування обрати квартал.

Здійснення прогнозних функцій в даній сфері доцільно покласти на

Департамент планування та аналізу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що

забезпечуватиме чітку координацію діяльності працівників департаменту у

послідовності: прогнозування – планування – аналіз. При цьому процедуру

прогнозування слід чітко прописати у внутрішній нормативній базі банку,

наприклад, у вигляді доповнення до Положення про організацію планування

діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині планування депозитної

діяльності банку.

Обов’язковим нами вбачається оформлення розрахункових результатів

прогнозу у вигляді форми управлінської звітності тактичного рівня управління.

Так, це може бути «Прогноз дострокового вилучення строкових депозитних

вкладень клієнтами ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що подається начальнику

Департаменту планування та аналізу банку з метою узгодження подальшої

роботи з планування діяльності банку у сфері формування депозитних ресурсів.

Таким чином, процес управління формуванням депозитних ресурсів

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має бути доповненим прогнозуванням

дострокового погашення строкових депозитів банку. Встановлено вплив на

планове погашення схильності вкладників до дострокового вилучення

строкових коштів. Прогнозування грошових потоків для повного дострокового

погашення строкових депозитів сприятиме розробці більш точних планів та

дозволить уникнути раптових розривів ліквідності. Розробка та виконання

планів щодо діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на депозитному ринку з

урахуванням зазначеного прогнозування також сприятиме підвищенню

стабільності депозитної ресурсної бази банку. Прогнозні функції та

формування управлінської звітності пропонується покласти на Департамент

планування та аналізу.

3.2 Удосконалення цінових методів депозитної політики в

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

Формування ресурсів банку з депозитних джерел є важливою складовою

діяльності банку. На ринку банківських послуг України на сьогодні актуальні

питання вдосконалення наявних банківських продуктів та покращення рівня

обслуговування клієнтів. З метою підвищення власної конкурентноздатності

кожен банк постійно розробляє нові види банківських послуг для задоволення

потреб клієнтів. З метою розширення кредитної діяльності банкам необхідно

залучати більший обсяг коштів для «підкріплення» ліквідності банку. Саме

тому, розробляти та впроваджувати нові види депозитних продуктів є

необхідним у банківській системі України.

Як зазначалося, в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пріоритет в управлінні

формуванням депозитних ресурсів надається неціновим методам залучення.

Але з метою отримання конкурентних переваг банку доцільно більш активно

використовувати саме цінові методи. Це пов’язано з тим, що внаслідок

кризових подій в банківській системі для ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є

актуальним використання всіх методів управління з метою залучення більшого

обсягу коштів клієнтів для розширення активності щодо кредитування

потенційних та діючих клієнтів.

Клієнтська база банку за своїм складом неоднорідна: юридичні та фізичні

особи – дві групи клієнтів з принципово різними фінансовими можливостями,

необхідністю та кінцевою метою зберігання коштів, розмірами депозитів,

потребою в додаткових банківських продуктах та послугах тощо. Тому об’єкти

цінових методів, які використовуються для залучення грошових коштів на

депозитні рахунки, повинні враховувати особливості кожної групи клієнтів

[83].

Проаналізувавши депозитний портфель ПАТ«Райффайзен Банк Аваль» за

період з 01.01.2009 по 01.07.2011 визначимо, що частка строкових депозитів у

загальному обсязі коштів клієнтів зменшилася на 37 % та станом на 01.07.2011

становила 39 %. Тому банку доцільно використовувати цінові методи залучення

з метою підвищення частки строкових депозитів у загальному обсязі коштів

клієнтів.

Як зазначалось у розділі 1 дипломної роботи, основна частина

банківських ресурсів створюється у процесі проведення депозитних операцій,

удосконалення яких повинно мати місце постійно. Для залучення коштів

клієнтів на строкові депозити (з метою підвищення стабільності ресурсної бази)

банк повинен використовувати метод нових видів вкладів з більш вигідними

умовами розміщення коштів для певних груп клієнтів. З метою досягнення

даної мети пропонуємо розробити методику встановлення індивідуальної

процентної ставки за строковими депозитами з метою активізації залучення

коштів визначених груп фізичних та юридичних осіб.

Проаналізувавши основні види депозитів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

станом на 01.07.2011 визначимо, що банк не диференціює клієнтів на групи (як

за фізичними так і за юридичними особами). Але у банку функціонує депозитна

програма «Вклад «Пенсійний», яка призначена безпосередньо для залучення

коштів пенсіонерів, тож при визначені методики встановлення індивідуальних

процентних ставок за різними категоріями клієнтів дану групу враховувати не

будемо.

Банку доцільно впровадити методику встановлення індивідуальних

процентних ставок за окремими категоріями клієнтів, тобто здійснити їх

диференціацію за статусом. Встановлення даної методики повинно відповідати

депозитній політиці та затверджується тарифним комітетом банку.

Для ПАТ «Райффазен Банк Аваль» при обслуговуванні клієнтів

пропонуємо використовувати диференційоване ціноутворення, тобто банк

зможе реалізувати банківській продукт різним групам споживачів за різними

цінами. Створення системи індивідуального обслуговування в банку

передбачає пропозицію спеціально розроблених індивідуальних схем, які

забезпечать розвиток клієнтської бази та отримання банком конкурентних

переваг на ринку банківських послуг.

Для банків можливо запропонувати наступний метод удосконалення

депозитних продуктів: встановлення прогресуючих процентних ставок залежно

від суми, категорії клієнта та періоду перебування коштів на депозитному

рахунку (надалі – депозит «Ринковий»).

Так як банк зацікавлений в залученні стабільних ресурсів та підвищення

їх частки у загальному обсязі коштів клієнтів, то методика встановлення

індивідуальних процентних ставок за депозитом «Ринковий» для клієнтів буде

запропоновано клієнтам банку тільки у національній валюті.

Особливістю депозиту «Ринковий» є можливість для клієнтів

дострокового зняття коштів без застосування з боку банку штрафних санкцій за

дострокове погашення депозиту. З одного боку, це ризик для банку, оскільки

спрогнозувати наявні ресурси (а й відповідно ліквідність) є для банку

проблематичним. Але з іншого боку, для клієнта будуть запропоновані цікаві

особливості даного продукту (будуть розглянути нижче), що дозволить

підвищити лояльність з боку клієнтів та стабілізувати довготривалі відносини з

ними.

Основними характеристиками запропонованого депозитного продукту

«Ринковий» є:

- процентна ставка - після встановлення розміру річної процентної ставки

за депозитом необхідно диференціювати процент залежно від строку

знаходження на рахунку коштів на момент дострокового їх вилучення (таблиця

3.8) [73];

Таблиця 3.8 – Диференціація процентних ставок за депозитом

«Ринковий» залежно від строку знаходження коштів на рахунку

Період знаходження коштів на

депозитному рахунку

Процентна ставка, %

річних у національній валюті *

до 30 днів (включно) 7,0

від 31 дня до 90 днів (включно) 8,0

від 90 днів до 181 дня (включно) 9,0

від 181 дня до 270 днів (включно) 10,0

від 271 дня до 365 днів (включно) 11,0

від 366 дня 12,0

* процентні ставки наведені з врахуванням тенденцій ринку банківських послуг

протягом 2-3 кварталу 2011 року.

- сума, категорія клієнтів - встановити мінімальну суму вкладу залежно

від категорії клієнтів (у розрізі фізичних та юридичних осіб (таблиця 3.9).

Таблиця 3.9 – Мінімальна сума вкладу за депозитом «Ринковий» залежно

від категорії клієнтів (у розрізі фізичних та юридичних осіб) Категорії клієнтів Мінімальна сума вкладу,

грн.

1. фізичні особи

1.1 студенти (16-23 рр.) 1 500,00

1.2 пенсіонери * 2 500,00

1.3 інші 5 000,00

2. юридичні особи

2.1 суб’єкти підприємницької діяльності 10 000,00

2.2 страхові компанії 200 000,00

2.3 державні та комунальні підприємства 50 000,00

2.4 інші юридичні особи 100 000,00

* з врахуванням пенсійної реформи, яка вступає у дію з 01.10.2011 пенсійний вік

становить 60 років для жінок та 65 років для чоловіків.

Також для юридичних осіб – діючих клієнтів є наступні переваги та

особливості депозиту «Ринковий»:

- у випадку обслуговування у банку зарплатного проекту клієнта –

підвищення процентної ставки за депозитом на 0,25% річних;

- у випадку проведення 100% загального грошового оборотів за

поточними рахунками, відкритими у банку – підвищення процентної ставки за

депозитом на 0,25% річних.

Підвищення процентної ставки за депозитом «Ринковий» здійснюється з

2 місяця періоду розміщення коштів.

Підвищення процентної ставки за даним депозитним продуктом

дозволить підвищити лояльність з боку діючих клієнтів – юридичних осіб та

підкреслити їх особливість та важливість для банку.

Необхідно зазначити, що підвищення процентної ставки за депозитом

«Ринковий» для юридичних осіб є недоцільним (але можливим у випадку

позитивного рішення Комітету по управлінню активами та пасивами) у випадку

якщо маржа між процентними ставками за кредитами юридичних осіб та даним

депозитом є менша, ніж 2%.

Дані умови підвищення процентної ставки за депозитом «Ринковий» для

діючих клієнтів – юридичних осіб не можливе також у випадку, якщо дані

клієнти користуються кредитними продуктами банку та умовами Кредитного

договору прописано необхідність проведення 100% господарського обороту за

поточними рахунками банку та обслуговування зарплатного проекту.

Таким чином, впровадження додаткового банківського продукту у

вигляді депозиту «Ринковий» дозволить залучити більший обсяг депозитних

ресурсів та підвищити ефективність управління формуванням ресурсів банку з

депозитних джерел.

Клієнт, який прагне розмістити кошти відповідно до депозитної програми

«Ринковий» повинен звернутися до фінансового консультанту Відділу

обслуговування фізичних осіб або Відділу обслуговування юридичних осіб

(надалі – працівник банку), який здійснює ідентифікацію клієнта, перевіряє

первинні документи та визначає до якої групи відноситься клієнт. Потім

працівник банку надає пакет документів клієнта до начальника відділення або

філії (дирекції), який здійснює їх перевірку та формує справу.

Поряд із традиційним пакетом документів встановлення індивідуальної

процентної ставки клієнту здійснюється:

- для студентів – при наявності довідки з навчального закладу;

- для пенсіонерів – при наявності пенсійного посвідчення;

- для юридичних осіб – документи, що підтверджують наявність

відкритого рахунку для зарахування коштів для виплати заробітної плати

(рахунку 2909) та договору на обслуговування у банку зарплатного проекту;

довідки з інших банків про рух грошових коштів за поточним рахунками або

лист від клієнта про відсутність грошових оборотів в інших банках, а також

Довідка - зобов’язання проводити 100% загального грошового обороту за

поточними рахунками, відкритими у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на період

дії депозитного договору (з метою підвищення ставки за депозитом «Ринковий

» відповідно до вимог банку).

Впроваджуючи дану методику для юридичних осіб банк планує, що

зможе здійснювати прогнозування коштів на депозитних рахунках юридичних

осіб, які матиме для здійснення кредитування.

Також пропонуємо, що для юридичних осіб, що обслуговуються в ПАТ

«Райффайзен Банк Аваль» строком більше 1 року, діючі процентні ставки по

строкових депозитах для депозитних угод терміном від 3 місяців збільшуються

на додатковий процентний бонус (таблиця 3.10).

Встановлення індивідуальних процентних ставок для даної групи

юридичних осіб здійснюється тільки за строковими депозитами з метою

підвищення частки більш стабільних ресурсів.

Таблиця 3.10 – Додатковий процентний бонус за депозитом «Ринковий»

для юридичних осіб, які обслуговуються в банку більше 1 року

Кількість років обслуговування в ПАТ

«Райффайзен Банк Аваль»

Додатковий відсотковий бонус до строкового депозиту у

гривні, %

Безкоштовна послуга (незалежно від валюти депозиту)

1-2 0,1 Безкоштовне користування депозитарним сейфом 1 місяць

2-4 0,2 Безкоштовне користування депозитарним сейфом 3 місяці

4 і більше 0,3 Безкоштовне користування депозитарним сейфом 6 місяців

Встановлення процентних бонусів для даної групи клієнтів буде

спонукати на продовження довгострокових відносин з банком. Поряд із

можливістю отримати додатковий дохід у вигляді процента, надійного

зберігання коштів клієнт отримує у безкоштовне користування на визначених

строк банківський сейф.

Отже, встановлення індивідуальних процентних ставок має для клієнта

наступні переваги:

- індивідуальний підхід до клієнта;

- можливість отримати додатковий дохід у вигляді процентного

бонусу;

- вигідні умови депозиту;

- збереження коштів у надійному, стабільному банку.

Переваги використання методики встановлення індивідуальних

процентних ставок для банку за різними категоріями клієнтів:

- підвищення обсягу залучення депозитних ресурсів;

- підвищити лояльність клієнтів до банку;

- можливість використання коштів клієнтів для здійснення активних

операцій (так як стимулюється залучення коштів у більшій мірі на строкові

депозити);

- встановлення довгострокових відносин з клієнтами;

- отримання конкурентних переваг перед іншими банками та

можливість залучення більшої кількості клієнтів;

- по закінченню строку дії депозиту договір банківського вкладу

пролонгується по ставці, яка визначена методикою встановлення

індивідуальних процентних ставок для різних категорій клієнтів.

Недоліки використання індивідуальної процентної ставки для банку:

- підвищення процентних витрат за депозитами клієнтів;

- збільшення витрат часу банку на обслуговування клієнтів;

- витрати на розробку та впровадження методики.

Метою даної методики є залучення більшої кількості стабільних

депозитних ресурсів, що дасть змогу банку здійснювати операції з

кредитування. Система диференційованих процентних ставок дозволяють

досягти високого рівня операційної ефективності й залучити великі обсяги

депозитів.

Висновки за розділом 3

Для ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пріоритетними завданнями на даний

момент є удосконалення роботи аналітичної служби банку щодо ефективного

планування (а саме прогнозування) діяльності банку щодо залучення

депозитних ресурсів. Як наслідок, процес управління формуванням депозитних

ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має бути доповненим прогнозуванням

грошових потоків повного дострокового погашення депозитів банку та

прогнозування обсягу залучення кошті на депозити від фізичних осіб.

Прогнозні функції та формування управлінської звітності пропонується

покласти на Департамент планування та аналізу.

У роботі розроблено та проведено апробацію методики прогнозування

дострокового вилучення депозитів банку з урахуванням схильностей сегментів

вкладників. Отримані результати доцільно прийняти до уваги при коригуванні

плану залучення депозитів на наступні періоди. Розробка та моніторинг планів

щодо діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на депозитному ринку, з

урахуванням запропонованої методики прогнозування, сприятиме підвищенню

стабільності депозитної ресурсної бази банку.

З метою прогнозування обсягу депозитів фізичних осіб в банку доцільно

будувати економетричну модель залежності зобов’язань банків за коштами

фізичних осіб від наявних заощаджень населення, скориставшись методом

Ейткена (узагальненим методом найменших квадратів). Прогнозування обсягу

залучення коштів фізичних осіб на депозитні рахунки має проводитися на

періодичній основі (з урахуванням динаміки ринку - 1 місяць, 1 квартал) з

урахуванням показника «наявні заощадження населення». Це дозволить банку

розробляти більш точні фінансові плани діяльності та забезпечить їх

реалізацію.

У ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пріоритет в управлінні формуванням

депозитних ресурсів надається неціновим методам залучення. Для формування

більш виваженої депозитної політики нами обґрунтовано підходи до активізації

використання цінових методи залучення депозитів. Об’єкти цінових методів,

які використовуються для залучення грошових коштів на депозитні рахунки,

повинні враховувати особливості кожної групи клієнтів. З цією метою

пропонуємо впровадити депозитний продукт «Ринковий».

Використання зазначених цінових методів призведе до збільшення

кількості клієнтів банку та покращить його репутацію. Крім того, використання

даних підходів надасть банку конкурентні переваги у залученні тимчасово

вільних коштів фізичних та юридичних осіб на депозитні рахунки.

ВИСНОВКИ

За результатами написання дипломної роботи зроблено наступні

висновки, що відображають вирішення основних завдань роботи.

Однією з основних функцій банківської системи є раціональний розподіл

фінансових ресурсів шляхом акумулювання тимчасово вільних коштів суб’єктів

господарювання і населення та спрямування їх у кредитно-інвестиційний

операції. Без достатньої ресурсної бази банки не можуть у належних обсягах

здійснювати кредитування поточних потреб юридичних та фізичних осіб, а

також фінансувати реалізацію потужних інвестиційних проекти. Таким чином,

до пріоритетних завдань банківського менеджменту можна віднести:

формування достатніх обсягів депозитних коштів та забезпечення відповідності

їх структури основним напрямкам розміщення банківських ресурсів.

Предметом дослідження є механізм залучення депозитних ресурсів банку.

Об’єктом дослідження виступає діяльність банків, пов’язана з

управлінням залучення ресурсів з депозитних джерел.

Метою дипломної роботи є дослідження науково-методичних підходів

щодо управління залученням ресурсів з депозитних джерел та визначення

напрямків їх удосконалення.

Методи дослідження: структурно-логічний аналіз; узагальнення;

групувань; аналізу та синтезу, індукції та дедукції, розрахунково-аналітичний,

економіко-статистичний, порівняння, графічного зображення даних.

За результатами дослідження сформульовані наступні висновки.

Депозитні ресурси – це сукупність грошових коштів клієнтів банку,

залучених банком на договірній основі на визначений термін або без зазначення

такого терміну, які підлягають виплаті власникам з процентом або без нього, і

які забезпечують банку необхідний обсяг коштів для здійснення активних

операцій та виконання банком нормативних вимог згідно до законодавства.

Джерелами депозитних ресурсів банку є кошти населення та суб’єктів

господарювання, які залучаються за допомогою різних видів рахунків.

Факторами, що впливають на формування ресурсів банку з депозитних

джерел є зовнішні – макроекономічні, тобто ті, які впливають на всі банки, та

внутрішні – мікроекономічні, які впливають на роботу конкретного банку.

Управління формуванням ресурсів банку з депозитних джерел – це

сукупність стратегічних і тактичних заходів, які проводить комерційний банк з

метою залучення тимчасово вільних грошових коштів клієнтів, та утворення на

цій основі кредитних ресурсів. Метою управління залученням депозитних

ресурсів банку є забезпечення залучення достатнього обсягу тимчасово вільних

грошових коштів клієнтів для здійснення активних операцій на вигідних для

банку умовах в обсязі і порядку, визначених чинним законодавством.

Планування як інструмент управління формуванням депозитних ресурсів

банку реалізується шляхом розробки депозитної політики банку та системи

планів банку щодо залучення ресурсів. Депозитна політика – це комплекс

заходів щодо формування депозитного портфеля, а також різноманітні форми

та методи залучення коштів з метою забезпечення стійкості та надійності

депозитної бази для реалізації конкурентних позицій банку на фінансовому

ринку. Механізм розробки депозитної політики складається з чотирьох

основних етапів. Документально депозитна політика банку затверджується в

меморандумі депозитної політики.

Інструментарієм реалізації депозитної політики банку є використання

банком різних підходів до ціноутворення на депозитні продукти та послуги, а

також застосування нецінових методів заохочення клієнтів, оскільки

підвищення депозитних ставок має обмеження, і не завжди буде мати

довгостроковий ефект від його впровадження.

Управління формуванням ресурсів банку з депозитних джерел поруч із

плануванням передбачає використання таких інструментів як аналіз та

контроль формування ресурсів банку з депозитних джерел, що сприяє

оперативному виявленню відхилень та недоліків та їх швидкому усуненню,

запобіганню виникнення порушень у майбутньому та прийняттю раціональних

правлінських рішень щодо подальшої діяльності банку на депозитному ринку.

Загальний фінансовий стан ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» можна

визначити як задовільний. Банк характеризується досить високими

показниками дохідності. За підсумками 2010 та І півріччя 2011 року фінансовий

результат діяльності банку є позитивний (наявний прибуток). Керівництву слід

вжити заходів щодо покращення фінансової стійкості банку. Особливу увагу

слід звернути на забезпечення достатності капіталу банку, а також на

підвищення показників фінансової стійкості та прибутковості банку.

Проведений аналіз депозитної бази ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

свідчить про зростання частки депозитних ресурсів у ресурсній базі банку, що

відбулося переважно за рахунок коштів юридичних осіб на поточних рахунках.

Висока питома вага залишків на таких рахунках знижує стабільність ресурсної

бази банку, збільшує потребу у високоліквідних активах, спонукає банк до

посилання трансформації частини короткострокових депозитних ресурсів у

більш довгострокові вкладення і цим загострює проблему ліквідності.

Аналіз оборотності та стабільності депозитних ресурсів банку також

виявив негативні тенденції в депозитній діяльності. Так, для банка характерне

зниження стабільності депозитних ресурсів внаслідок зниження частки

строкових кошів на рахунках та зростання питомої ваги коштів до запитання.

Підтвердженням зниження стабільності депозитного портфеля банку є

зростання коефіцієнтів нестабільності як за сумою, так і за кількістю угод, а

також низький рівень осідання коштів на строкових рахунках та рахунках до

запитання.

Організаційна структура управління формуванням ресурсів

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з депозитних джерел базується на взаємодії

Спостережної ради, Правління банку, КУАП, тарифного комітету,

Казначейства, Управління моніторингу та департаментів, що займаються

залученням депозитних ресурсів. Управління формуванням депозитних

ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» – це чітко організований процес, що

базується на плануванні, періодичному аналізі та постійному контролі

діяльності банку із залучення ресурсів.

Дослідження механізму залучення депозитних ресурсів, що функціонує у

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», дало можливість визначити його основні

недоліки: не достатня ефективність прогнозування грошових потоків залучення

та дострокового погашення депозитних, необхідність оптимізації структури та

динаміки залучених ресурсів на основі більш активно використання цінових

методів залучення депозитних ресурсів.

Для вирішення зазначених проблем запропоновано методику

прогнозування дострокового вилучення депозитів банку з урахуванням

схильностей сегментів вкладників. Отримані результати доцільно прийняти до

уваги при коригуванні плану залучення депозитів у майбутніх періодах.

Застосування даної методики сприятиме розробці більш точних планів,

дозволить уникнути непередбачених розривів ліквідності, а також сприятиме

підвищенню стабільності ресурсної бази банку.

З метою прогнозування обсягу депозитів фізичних осіб в банку доцільно

формувати економетричну модель залежності зобов’язань банків за коштами

фізичних осіб від наявних заощаджень населення, скориставшись методом

Ейткена (узагальненим методом найменших квадратів). Прогнозування обсягу

залучення коштів фізичних осіб на депозитні рахунки має проводитися на

щомісячній або щоквартальній основі. Це дозволить банку розробляти більш

точні фінансові плани діяльності та забезпечить їх реалізацію.

Підвищення ймовірності настання другої хвилі світової фінансової кризи,

обумовило необхідність вдосконалення механізму управління залученням

ресурсів у даному банку. Зокрема, банку слід особливу увагу приділити

прогнозуванню грошових потоків як залучення, так і дострокового погашення

ресурсів з депозитних джерел, що сприятиме розробці більш точних планів і

посиленню стабільності ресурсної бази банку. Удосконалення асортименту

депозитних послуг сприятиме оптимізації структури та динаміки залучених

ресурсів. Для ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пріоритетними завданнями на

даний момент є як утримання існуючих клієнтів та залучення нових, так і

проведення роботи аналітичною службою щодо ефективного планування

залучення депозитних ресурсів. Саме тому, процес управління формуванням

депозитних ресурсів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має бути доповненим

прогнозуванням дострокового погашення строкових депозитів банку.

Прогнозні функції та формування управлінської звітності пропонується

покласти на Департамент планування та аналізу.

Ефективно сформована система управління залученням ресурсів банку з

депозитних джерел має забезпечувати можливість планування обсягу ресурсів,

які банк отримає в плановому періоді.

Здійснено прогноз повного дострокового вилучення строкових депозитів

банку з урахуванням схильностей сегментів вкладників до дострокового

погашення при зміні ринкових умов. Отримані результати доцільно прийняти

до уваги при коригуванні Плану залучення депозитів на ІІІ квартал 2011 року.

Встановлено вплив на планове погашення схильності вкладників до

дострокового вилучення строкових коштів. Прогнозування грошових потоків

для повного дострокового погашення строкових депозитів сприятиме розробці

більш точних планів та дозволить уникнути раптових розривів ліквідності.

Розробка та виконання планів щодо діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

на депозитному ринку з урахуванням зазначеного прогнозування також

сприятиме підвищенню стабільності депозитної ресурсної бази банку.

У даній роботі пропонується використання для здійснення прогнозу

обсягу депозитних ресурсів показника «наявні заощадження». Це пояснюється

тим, що в банку при здійсненні прогнозування даний показник не враховується,

що є недоцільним з огляду на те, що заощадження клієнтів є одним із основних

джерел депозитних ресурсів для банку.

З метою прогнозування обсягу депозитів фізичних осіб в банку доцільно

будувати економетричну модель залежності зобов’язань банків за коштами

фізичних осіб від наявних заощаджень населення, скориставшись методом

Ейткена (узагальненим методом найменших квадратів).

Прогнозування обсягу залучення коштів фізичних осіб на депозитні

рахунки має проводитися на періодичній основі (з урахуванням динаміки

ринку - 1 місяць, 1 квартал) з урахуванням показника «наявні заощадження

населення». Це дозволить банку розробляти більш точні фінансові плани

діяльності та забезпечить їх реалізацію. Розраховані прогнозні дані мають бути

враховані при внесені змін до фінансових планів залучення депозитних

ресурсів на ІІІ квартал 2011 року.

Окрім того, нами запропоновано ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» більш

активно використовувати цінові методи залучення депозитних ресурсів з метою

отримання конкурентних переваг та збільшення частки строкових депозитів у

загальному обсязі коштів клієнтів. Цінові методи, які використовуються для

залучення грошових коштів на депозитні рахунки, повинні враховувати

особливості кожної групи клієнтів. З цією метою пропонуємо впровадити

депозитний продукт «Ринковий». Використання зазначених цінових методів

призведе до формування конкурентних переваг банку при залученні тимчасово

вільних коштів фізичних та юридичних осіб.

Окрім того, нами запропоновано внести зміни до асортиментної політики

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». У дипломній роботі запропоновано більш

активно використовувати цінові методи залучення з метою отримання

конкурентних переваг та підвищення частки строкових депозитів у загальному

обсязі коштів клієнтів. Як зазначалося, в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

пріоритет в управлінні формуванням депозитних ресурсів надається неціновим

методам залучення. Об’єкти цінових методів, які використовуються для

залучення грошових коштів на депозитні рахунки, повинні враховувати

особливості кожної групи клієнтів. З цією метою пропонуємо впровадити

депозитний продукт «Ринковий». Використання зазначених цінових методів

призведе до підвищення кількості клієнтів банку, репутації банку, а також

надасть банку конкурентних переваг у залученні тимчасово вільних коштів

фізичних та юридичних осіб на депозитні рахунки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лаврушин, О. И. Управление деятельностью коммерческого банка

[Текст] / О. И. Лаврушин // Банковский менеджмент. – 2001. - № 6. – С. 11-34.

2. Васюренко, О. В. Банківські операції [Текст] : навч. посіб.– 6-те

вид., перероб. і доп. / О. В. Васюренко. – К. : Знання, 2008. – 318 с. -

ISBN 978-966-346-319-2.

3. Васюренко, О.В. Банківський менеджмент [Текст] : посібник / О.В.

Васюренко. – К. : Видавничий центр «Академія», 2001. – 320 с. – ISBN 658-456-

782-1.

4. Васюренко, О. Ресурсний потенціал комерційного банку [Текст] /

О. Васюренко, І. Федосік // Банківська справа. – 2002. – № 1. – С. 58 – 64.

5. Кириленко, В. Депозитна політика комерційного банку [Текст] / В.

Кириленко // Банківська справа. – 2005. – № 2. – С. 29 – 35.

6. Кириленко, В. Бухгалтерський облік – важлива частина

інформаційного забезпечення управління депозитними операціями в банках

[Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.library.tane.edu.ua/images/nauk_vydannya/h2wPQ5.pdf – Назва з

домашньої сторінки Інтернету.

7. Кожель, Н.О. Оцінка факторів впливу на процес формування та

реалізації депозитної політики банку [Текст] / Н.О. Кожель // Проблеми і

перспективи розвитку банківської системи України. Т. 17: Збірник наукових

праць: Наукове видання. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2006. – 390 с.

8. Абралава, Н.А. Депозитный потенциал коммерческого банка

[Текст] / Н.А. Абралава // Вісник Української академії банківської справи. –

2004. – № 2. – С. 62 – 66.

9. Абралава, Н. Природа трансформації акумульованих банком коштів

на вимогу у довгострокові ресурси та їх кількісна оцінка [Текст] /

А. П. Вожжов, Н. А. Абралава // Світ фінансів : науковий журнал

Тернопільського державного економічного університету. – 2006. – Випуск 1

(16). – С. 112 – 123.

10. Абралава, Н. Количественная оценка возможного использования

трансформации банковских ресурсов [Текст] / А. П. Вожжов, Н. А. Абралава //

Сучасні тенденції розвитку банківської системи : матеріали II Міжнародної

науково-практичної конференції (7-8 грудня 2004 р.). – Дніпропетровськ :

Наука і освіта, 2004. – Том I. – С. 120–121.

11. Мороз А.М. Банківська енциклопедія [Текст] / за ред. Мороза А.М.

/ К.: «Ельтон», 1993. – 335 с. – ISBN 653-869-635-2.

12. Павлюк, С.М. Сутність ресурсів комерційного банку [Текст] / С.М.

Павлюк // Фінанси України. – 2004. – № 12. – С. 108 – 115.

13. Операції комерційних банків [Текст] : Р. Коцовська, В. Ричаківська,

Г. Табачук, Я. Груздевич. – К.: Алерта, 2004. – 500 с. – ISBN 485-101-08.

14. Нєізвєстна, О.В. Операції комерційних банків по залученню коштів:

сучасні технології та світові тенденції розвитку [Текст] / О.В. Нєізвєстна //

Фондовий ринок. – 2001.– № 32. – С. 18 – 21.

15. Вожжов, А.П. Формування ресурсів комерційних банків [Текст] /

А.П. Вожжов // Фінанси України. – 2003. – № 1. – С. 116 – 124.

16. Вожжов, А.П. Природа і механізм трансформації банківських

ресурсів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра економ. наук : спец.

08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит» / Вожжов Анатолій Павлович. – Суми, 2007.

- 37 с.

17. Алексєєнко, М.Д. Капітал банку: питання теорії і практики [Текст] :

монографія / М.Д. Алексєєнко. – К. : КНЕУ, 2002. – 216 с. – ISBN 126-785-65.

18. Кутідзе, Л. С. Структура залучення фінансових ресурсів

комерційним банком: деформація під впливом світової фінансової кризи

[Текст] / Л. С. Кутідзе, О. А. Гранько // Економічний простір. - 2009. –

№ 23/2. – С. 54-57.

19. Дмитрієва, О. А. Кошти населення як один з основних складових

елементів залучених коштів [Електронний ресурс] / О. А. Дмитрієва. - Режим

доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/18_10/208. - Заголовок

з екрану.

20. Рисін, В. В. Складові елементи ефективної ресурсної політики

комерційного банку [Текст] / В. В. Рисін // Регіональна економіка. – 2009. -

№ 3. – С. 115-122.

21. Рисін, В. В. Роль депозитів у формуванні ресурсної бази банку

[Текст] / В. В. Рисін // Регіональна економіка. – 2007. – № 1. – С. 229-236.

22. Тітієвська, О. В. Методологічні підходи до визначення факторів

депозитних ризиків банку як об’єкта

регулювання [Електронний ресурс] / О. В. Тітієвська. – Режим доступу :

http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Ekpr/2008_13/titevska.pdf. - Заголовок з

екрану.

23. Шульков, С.А. Депозитная политика и ее роль в обеспечении

устойчивости коммерческого банка : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд.

экон. Наук : спец. 08.00.10 – «Финансы, денежное обращение и кредит» /

Шульков Сергей Анатольевич. – Саратов, 2001. – 189 с.

24. Бартош, О.М. Депозитна політика банку та основні етапи її

формування [Текст] / О. М. Бартош // Вісник Університету банківської справи

Національного банку України. – 2008. – № 3. – С. 97–101.

25. Роуз, Питер С. Банковский менеджмент [Текст] : пер. с англ. со 2-го

узд. / Питер С.Роуз. – М. : Дело, 1997. – 768 с. - ISBN 5-7749-0048-7.

26. Гранько, О. А. Структура залучення фінансових ресурсів

комерційним банком: деформація під впливом світової фінансової кризи

[Текст] / О. А. Гранько // Економічний простір. – 2009. - № 23. – С. 34-39.

27. Основні економічні поняття [Електронний ресурс] : словник. -

Режим доступу : http://dic.academic.ru/dic.nsf/econ_dict/5098. - Назва з

домашньої сторінки Інтернету.

28. Бізнес - терміни [Електронний ресурс] : словник. - Режим доступу :

http://www.businessvoc.ru/bv/term.asp?word_id=17427&theme=&rating - Назва з

домашньої сторінки Інтернету.

29. Банківська енциклопедія [Текст] / за ред. А. М. Мороза / К. :

«Ельтон», 1993. – 335 с. – ISBN 653-869-635-2.

30. Фінансові поняття [Електронний ресурс] : словник. - Режим

доступу : http://f-d.org.ua/r/1665-resursi-depozitni.html - Назва з домашньої

сторінки Інтернету.

31. Стойко, О. Я. Банківські операції [Текст] навч. посіб. /

О. Я. Стойко. – К. : КНЕУ, 2003. – 178 с. - ISBN 966-574-393-7.

32. Криклій, О.А. Фінансовий менеджмент банку [Текст] : навч.

посібник / О.А. Криклій, І.В. Сало. – Суми: ВТД «Університетська книга»,

2007. – 314 с. – ISBN 978-966-680-312-5.

33. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000. №

2121-ІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi – Назва з домашньої

сторінки Інтернету.

34. Вареник, В. А. Основні аспекти формування капіталу банку

[Текст] / В. А. Вареник // Науковий вісник. - 2007. - № 17.6. – С. 36-42.

35. Примостка, Л.О. Фінансовий менеджмент у банку [Текст] :

підручник / Л.О. Примостка. – К. : КНЕУ, 2004. – 468 с. – ISBN 966-574-626.

36. Епифанов, А.А. Менеджмент для магистров [Текст] : Учеб. пособие

/ под ред. А.А.Епифанова, С.Н.Козьменко. – Сумы : ИТД «Университетская

книга», 2003. – 762 с. – ІSВN 966-680-056-Х.

37. Дребот, Н.П. Стратегія розвитку банківської установи на ринку

депозитних послуг [Текст] / Н.П. Дребот, О.Р. Галько // Регіональна економіка.

– 2008. – № 4. – С. 125 – 131.

38. Пошнєв, Р. В. Депозитна політика банку: суть та значення в

діяльності банківської установи [Текст] / Р. В. Пошнєв // Формування ринкових

відносин в Україні. – 2007. - № 11. – С. 121-125.

39. Кондратюк, С.Я. Компетенції казначейства держави та

казначейства комерційного банку, особливості їхніх структур [Електронний

ресурс] / С.Я. Кондратюк // Режим доступу :

http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/18_10/209_Kondratiuk_18_10.pdf

– Назва з домашньої сторінки Інтернету.

40. Гладких, Д. Казначейство як інструмент оперативного управління

активами і пасивами банку [Текст] / Д. Гладких, І. Корнійчук // Вісник

Національного банку України. – 2003. – № 8. – С. 41 – 45.

41. Кириченко, О.А. Банківський менеджмент [Текст] : підр. /

О.А. Кириченко, В.І. Міщенко – К. : Знання, 2005. – 831 с. – ISBN 966-8148-

80.

42. Гузов, К.О. Актуальные вопросы формирования депозитной базы

коммерческого банка [Текст] / К.О. Гузов // Банковские технологии. – 2006. –

№ 7. – С. 16 – 26.

43. Герасимович, А.М. Аналіз банківської діяльності [Текст] :

підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та

ін. – К. : КНЕУ, 2004. – 599 с. – ISBN 966–574–567–0.

44. Кириленко, В.М. Аналіз депозитної бази банку [Текст] / В.М.

Кириленко // Банківська справа. – 2007. – № 5. – С. 31 – 38.

45. Бєлова, І. Організація контролю в банку [Текст] : навч. посібник / І.

Бєлова – Суми: ВТД «Університетська книга», 2009. – 314 с. – ISBN 978-966-

680-312-5.

46. Кириленко, В. Організація поточного контролю депозитних

операцій [Текст] / В. Кириленко // Вісник Національного банку Ураїни. – 2008.

– № 4. – С. 25 – 30.

47. Дрожжина, О.А. Депозитная и сберегательная политика банка:

проблемы, взаимосвязь и пути совершенствования [Електронний ресурс] /

О.А. Дрожжина // Режим доступу :

http://science.ncstu.ru/articles/econom/11/39.pdf/file_download / – Назва з домашньої

сторінки Інтернету.

48. Череп, А. Депозитна політика і її роль у забезпеченні стійкості

комерційного банку [Текст] / А. Череп, Т. Двигун // Економіка. – 2009. – № 4. –

С. 62 – 65.

49. Тертична, Н.В. Удосконалення механізму формування депозитної

політики в банках України [Текст] / Н.В. Тертична // Вісник Національного

банку України. – 2011. – № 1. – С. 26 – 29.

50. Коробчук, Т. І. Депозитна політика як складова ощадної стратегії

банку [Електронний ресурс] / Т. І. Коробчук. – Режим доступу :

http://www.4p.ru/main/theory/103276. - Назва з домашньої сторінки Інтернету.

51. Саннікова, Н. Теоретичні та практичні аспекти ефективності

депозитної політики банку [Текст] / Н. Саннікова // Регіональна економіка. -

2006. - № 1.– С. 121-125.

52. Лунякова, Н. Совершенствование научно-методических основ

определения величины текущих пассивов коммерческого банка с учетом

депозитного риска [Текст] / Н. А. Лунякова // Вестник СевГТУ. – 2004. –

Выпуск. 92. – С. 128–133.

53. Торяник, Ж. Методи управління залученими ресурами

[Електронний ресурс] / Ж. Торяник // Режим доступу :

http://www.rusnauka.com/9._EISN_2007/Economics/21401.doc.htm/ – Назва з

домашньої сторінки Інтернету.

54. Грищенко, О.О. Управління поточними пасивами банку : автореф.

дис. на здобуття ступеня канд. економ. наук : спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і

кредит» / Грищенко Олег Олександрович. - Суми, 2007. - 21 с.

55. Гусакова, Є. А. Разработка экспертной системы

управления финансовыми ресурсами коммерческого

банка [Електронний ресурс] / Є. А. Гусакова. - Режим доступу :

http://masters.donntu.edu.ua/2005/kita/gusakova/diss/index.htm. - Назва з

домашньої сторінки Інтернету.

56. Річний звіт Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк

Аваль» за 2008 р. [Електронний ресурс] : / Режим доступу :

http://www.aval.ua/about/bank_reports/2007/html/ – Назва з домашньої сторінки

Інтернету.

57. Про депозитну політику ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» [Текст] :

положення, затверджене Постановою Правління ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» від 24.10.2009 р. № П-142/6.

58. Про організацію планування діяльності ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» [Текст] : положення, затверджене Постановою Правління

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 20.08.2007 р. № П-12-33.

59. Правила здійснення депозитних операцій фізичних осіб в

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» [Текст] : положення, затверджене Постановою

Правління ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 1.10.2006 р. № П-146.

60. Про залучення депозитів фізичних та юридичних осіб

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» [Текст] : положення, затверджене Постановою

Правління ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 18.04.2007 р. № П-15/3.

61. Про Комітет з управління активами та пасивами ПАТ «Райффайзен

Банк Аваль» [Текст] : положення, затверджене Постановою Правління

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 13.02.2005 р. № П-12-16.

62. Про Тарифний комітет ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» [Текст] :

положення, затверджене Постановою Правління ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» від 13.02.2005 р. № П-12-17.

63. Про здійснення казначейських операцій ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль» [Текст] : положення, затверджене Постановою Правління

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 11.03.2005 р. № П-13-8.

64. Про порядок здійснення аналітичної роботи в ПАТ «Райффайзен

Банк Аваль» [Текст] : положення, затверджене Постановою Правління

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 01.04.2005 р. № П-13/18.

65. План залучення депозитів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на

2011 рік [Текст] : положення, затверджене Постановою Правління

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 01.11.2009 р. № 13-38.

66. Про проведення моніторингу окремих операцій ПАТ «Райффайзен

Банк Аваль» [Текст] : положення, затверджене Постановою Правління

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 11.04.2008 р. № П-18/18.

67. Цивільний кодекс України [Текст] : за станом на 16 березня 2003 р.

– Х.:Одіссей, 2004. – 523 с. – ISBN 978-966-680-312-5.

68. Про порядок залучення та обслуговування вкладів (депозитів)

фізичних осіб в ПАТ«Укрсиббанк» [Текст] : положення, затверджене

постановою Правлінням ПАТ«Укрсиббанк» № 14 від 20.08.2005 р.

69. Про порядок залучення, обслуговування та функціонуваня

депозитів фізичних та юридичних осіб в ПАТ «КРЕДОБАНК» [Текст] :

положення, затверджене постановою Правлінням ПАТ «КРЕДОБАНК» № 176

від 14.08.2011 р.

70. Net Portfolio Value Model Detailed description of liability methodogies.

Section 6. A-1. Fixed rate, Fixed-Maturity Deposits [Electronic resource] / 2000. –

January. – Access: www.ots.treas.gov/?p=NetPortfolioValueModel.

71. Волошин, І. Прогнозування дострокового погашення вкладів

[Текст] / І. Волошин, М. Волошин // Вісник Національного банку України. –

2009. – № 11. – С. 26 – 29.

72. Наконечний, С. І., Економетрія [Текст] : підручник, 2-ге вид., доп. та

перероб./ Т. О. Терещенко, Т. П. Романюк. − К. : КНЕУ, 2000. − 296 с. –

ISBN 578-416-382-3.

73. Ігнатова, О.М. Статистичний аналіз сучасного стану та тенденцій

розвитку депозитної бази українських банків [Текст] / О.М. Ігнатова, В.В.

Романченко // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2011. –

С.78 – 91.

74. Гузов, К.О. Депозитный портфель банка: совершенствование

методов формирования [Текст] / К.О. Гузов // Банковское дело. – 2006. – № 2.

– С. 62 – 69.

75. Ковшарь, А.І. Шляхи удосконалення депозитної політики на

сучасному етапі [Електронний ресурс] / А.І. Ковшарь, О.Г. Марченко // Режим

доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vsunud/2009-3E/09kainss.htm –

Назва з домашньої сторінки Інтернету.

76. Васильева, Н.Ф. Методика комплексного анализа привлеченных

средств банка [Текст] / Н.Ф. Васильева // Банковские услуги. – 2006. – № 2. –

С. 10 – 19.

77. Річний звіт Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк

Аваль» за 2009 р. [Електронний ресурс] : / Режим доступу :

http://www.aval.ua/about/bank_reports/2008/html/ – Назва з домашньої сторінки

Інтернету.

78. Річний звіт Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк

Аваль» за 2010 р. [Текст] : затверджено Постановою Правління

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 24.04.2010 р. № П-112-45.

79. Зведені дані по строкових коштах населення в розрізі процентних

ставок за 2010 р. [Текст] : форма управлінської звітності ПАТ «Райффайзен

Банк Аваль»

80. Дані про кількість відкритих рахунків в установах

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за І півріччя 2011 [Текст] : форма управлінської

звітності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

81. Приріст вкладів населення в національній валюті за 2010 р., І

півріччя 2011 року [Текст] : форма управлінської звітності ПАТ «Райффайзен

Банк Аваль»

82. Приріст вкладів населення в іноземній валюті за 2010 р., І півріччя

2011 року [Текст] : форма управлінської звітності ПАТ «Райффайзен Банк

Аваль»

83. Мельникова, К.І. Оцінка привабливості банківської послуги для

клієнтів [Текст] / К.І. Мельникова, О.В. Пащенко // Вісник економіки

транспорту і промисловості. – 2010. - №29. – С.265 – 268.

ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця А.1 – Класифікація банківських депозитів

Класифікаційні ознаки Види депозитів

За строком користування - до запитання; - строковий.

Валюта депозиту - у національній валюті; - в іноземній валюті.

Можливість капіталізації

процентів - без капіталізації процентів; - з капіталізацією процентів.

Періодичність виплати

процентів

- з періодичною виплатою (щомісячно, щоквартально, щорічно); - з авансовою виплатою; - з виплатою на вимогу.

Нарахування процентів - безпроцентні; - з фіксованою процентною ставкою; - з плаваючою процентною ставкою.

За резидентністю - депозити резидентів; - депозити нерезидентів.

За критеріями вкладників - депозити юридичних осіб; - депозити фізичних осіб.

За віком вкладника –

фізичної особи (даний розподіл є

умовним)

- вклади дітей до 16 років; - молодіжні (осіб від 16 р. до 28 р.); - осіб зрілого віку (від 28 р. до 45 р); - осіб перед пенсійного віку (від 45 р. до 55-60 р.); - осіб пенсійного віку.

Додаток Б

Таблиця Б.1 – Основні інструменти залучення депозитних ресурсів банку

Інструмент

Характеристика

Депозит до запитання

Представлені різними рахунками (розрахунковим, поточним тощо), з яких їх власники (фізичні та юридичні особи) можуть одержувати готівку на першу вимогу шляхом виписування грошових і розрахункових документів (видача готівки, виконання платіжного доручення, оплата чеків або векселів). На рахунках до запитання клієнти банку, як правило, утримують залишки коштів, необхідні для покриття найближчих поточних платежів. Процентна ставка за такими рахунками досить низька, а іноді взагалі відсутня. В умовах відсутності плати за депозити до запитання банки намагаються залучити кошти клієнтів і стимулювати приріст поточних внесків за рахунок надання їм додаткових послуг та підвищення якості обслуговування. – кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків – за допомогою Інтернету, із застосуванням кредитних карток, чеків тощо

Строковий депозит

Більш стабільна й зручна у банківському плануванні складова частина залученого капіталу, ніж вклади до запитання. За ними клієнтові сплачується високий депозитний процент, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідо-млення про вилучення, загальної динаміки ставок грошового ринку, інших умов. Стабільність даних ресурсів позитивно відображається на стані ліквідності банку та дозволяє йому розширювати свої активні операції, збільшуючи при цьому величину доходів.

Ощадний депозит

Займає проміжне місце між строковим депозитом і депозитом до запитання. Ощадні депозити служать власникам для накопичення грошових заощаджень. Власнику ощадного депозиту видається іменне свідоцтво у формі ощадної книжки, у якій відбиваються всі операції з рахунком. Ощадні депозити передбачають тривале існування на рахунках стабільних залишків коштів, що використовуються в активних бан-ківських операціях. За ощадними депозитами банки нараховують високі проценти, хоча і нижчі, ніж за строковими депозитами. Для ощадних депозитів типове повільне зростання суми і те, що накопичені заощадження використовуються, як правило, лише через декілька років. До вкладів ощадного характеру належать лише ті, що робляться з метою зберігання й поступового нагромадження коштів.

Додаток Д

Перелік забезпечення управління формуванням ресурсів банку з

депозитних джерел

Зовнішнє нормативне забезпечення:

- Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.

№2121-III;

- Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від

5.04.2001 року №2346-Ш;

- Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного

регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93;

- Положення про порядок здійснення банками України вкладних

(депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене

постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 №516;

- Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у

національній та іноземній валютах, затверджена постановою Правління

Національного банку України від 12.11.2003 №492;

- Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних і вкладних (депозитних)

операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках

України, затверджена постановою Правління Національного банку України від

27.12.2007 №435;

- Інструкція про касові операції в банках України, затверджена

постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 №337;

- Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та

банківських металах у банках України, затверджена постановою Правління

Національного банку України від 17.11.2004 №555;

- Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,

затверджена постановою Правління Національного банку України від

21.01.2004 №22;

Продовження додатку Д

- Правила бухгалтерського обліку доходів та витрат банків України,

затверджені постановою Правління Національного банку України від

18.06.2003 №225.

Зовнішньо інформаційне забезпечення:

- щомісячні статистичні звіти Державного комітету статистики України

щодо доходів і витрат населення, заробітної плати та стану її виплати, обсягів

виробництва, рівня інфляції (фактичного та прогнозованого), демографічної

ситуації у країні в цілому та за регіонами;

- Основні засади грошово-кредитної політики Національного банку

України на відповідний рік;

- статистичні дані Національного банку України щодо процентних

ставок за кредитами та депозитами на міжбанківському ринку та обсягів

депозитів домашніх господарств та нефінансових корпорацій;

- дані офіційних сайтів банків-конкурентів;

- публічна звітність банків-конкурентів;

- публічна фінансова звітність суб’єктів господарювання.

Внутрішнє інформаційне забезпечення:

- стратегічний план розвитку банку;

- фінансовий план банку;

- цінова політика банку;

- депозитна політика банку (меморандум депозитної політики);

- плани залучення ресурсів;

- дані аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку;

- фінансова звітність банку: форма 1 – Баланс, форма 2 – Звіт про

фінансові результати, Примітки до річної фінансової звітності: 19 Кошти

клієнтів, 28 Процентні доходи та витрати, 29 Комісійні доходи та витрати, 41

Справедлива вартість фінансових інструментів;

Продовження додатку Д

- - управлінська звітність банку – має особливе значення для

ефективного здійснення управління, оскільки є основою для прийняття

керівництвом управлінських рішень. Склад та структура управлінської

звітності розробляється кожним банком відповідно до його потреб.

- результати маркетингових досліджень, здійснюваних маркетинговою

службою банку – анкети, заповнені клієнтами, дані маркетингового аналізу

депозитного ринку тощо;

- аудиторські висновки;

- звіти про виконання планів залучення;

- акти перевірок та ревізій.

Перелік форм статистичної звітності банків щодо залучення ресурсів з

депозитних джерел:

- Форма 1Д – Баланс;

- Форма 2 - Звіт про прибутки та збитки;

- Форма 10 – Оборотно-сальдовий баланс;

- Форма 310 – Звіт про суми і процентні ставки за наданими кредитами

та залученими депозитами (за класифікаціями контрагентів і рахунків);

- Форма 252 – Звіт про залишки за депозитними зобов’язаннями

клієнтів-резидентів України (в розрізі галузей економіки та форм власності);

- Форма 341 – Звіт про залишки за депозитами;Форма 350Д – Звіт про

суми і вартість депозитів (у процентах річних);

- Форма 350 – Звіт про суми і вартість депозитів (у процентах річних);

- Форма 353 – Звіт про залишки за депозитними зобов’язаннями

(класифікація за галузями економіки);

- Форма 354 – Звіт про залишки за депозитними зобов’язаннями перед

суб’єктами господарювання (класифікація за організаційно-правовими

Продовження додатку Д

формами господарювання);Форма 360 – Звіт про зобов’язання за

залученими коштами (за класифікаціями контрагентів і рахунків);

- Форма 361 – Звіт про залишки за депозитними зобов’язаннями

(класифікація за видами економічної діяльності);

- Форма 362 – Звіт про залишки за депозитними зобов’язаннями

(класифікація за формами власності);

- Форма 381 – Довідка про залучені кошти та їх залишки на

кореспондентському рахунку;

- Форма 381А – Довідка про залучені кошти та стан перерахування

коштів обов'язкових резервів на окремий рахунок у Національному банку

України;

- Форма 401 – Дані про операції, які здійснені із застосуванням

платіжних карток, емітованих для клієнтів банку;

- Форма 527 – Звіт про оборот готівкової іноземної валюти;

- Форма 550Д – Розшифрування валютних рахунків;

- Форма 550 – Обороти за рахунками в іноземній валюті;

- Форма 611 – Звіт про дотримання економічних нормативів;

- Форма 631 – Звіт про структуру активів та пасивів за строками;

- Форма 611 «Звіт про дотримання економічних нормативів».

- Форма 752 – Звіт про кількість клієнтів та особових рахунків;

- Файл 03 — Дані за оборотами про суми та процентні ставки за

кредитами та депозитами;

- Файл 05 — Дані за оборотами про суми та процентні ставки за

депозитами; Файл 06 — Дані про залишки за коштами до запитання,

кредитними та депозитними рахунками; Файл 17 — Дані про кредитний

портфель та залишки за депозитами;Файл 19 — Дані про залишки за

депозитними зобов’я-заннями резидентів; Файл 82 — річний балансовий звіт та

звіт про прибутки та збитки.