Ukr assessment of the greenhouse gas mitigation potential

РЕЙТЕР/ Костянтин Чернічкін

Оцінка ефективності визначених політик та заходів, спрямованих на

зниження рівня викидів парникових газів

Підготовлено для

Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй

Виконавець:

THOMSON REUTERS POINT CARBON

Лондон, 30/09/2013

i

ПОДЯКА

Цей звіт підготувала компанія Thomson Reuters Point Carbon в рамках роботи за проектом

«Розбудова спроможності для низьковуглецевого зростання в Україні».

Thomson Reuters Point Carbon висловлює щиру подяку Державному агентству екологічних

інвестицій України за надану значну підтримку протягом всього терміну реалізації Проекту.

Згідно з порядком виконання кроків реалізації проекту під час підготування цієї доповіді нами

було використано інформацію, опубліковану Українським Фондом цільових екологічних

(зелених) інвестицій у доповіді «Визначення потенціалу скорочення викидів ПГ від реалізації

політик та заходів щодо низьковуглецевого розвитку та витрат на їх впровадження», та доповідь

«Політика і заходи для низьковуглецевого зростання в Україні» компанії Thomson Reuters Point

Carbon.

Цей проект здійснюється за люб’язної підтримки Федерального Міністерства навколишнього

середовища, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини.

ii

ПРО КОМПАНІЮ POINT CARBON

Компанія Point Carbon була заснована на базі незалежного Інституту імені Фрітьйофа Нансена

(Норвегія) у 2000 році. Компанія, діяльність якої спрямована на дослідження екологічної,

енергетичної політик та політики управління ресурсами, з того часу стала піонером у наданні

послуг у сфері енергетичного та вуглецевого ринків. Компанія зростала і вдосконалювалася

разом із глобальними екологічними ринками, які швидко розвивалися. Спочатку був відкритий

офіс в Осло, а наразі її представництва працюють у Пекіні, Києві, Мальме, Лондоні, Вашингтоні

та Ріо-де-Жанейро. У травні 2010 року Point Carbon було придбано корпорацією Thomson

Reuters – провідним світовим постачальником ринкової інформації підприємствам і фахівцям.

Завдяки цьому Point Carbon отримала доступ до широкого спектра даних і корпоративних

ресурсів, які дають змогу вдосконалити наші послуги, а також налагодити зв'язки з ширшим

колом клієнтів.

Point Carbon з клієнтською базою у понад 30 тис. клієнтів у всьому світі ⎼ це унікальна компанія,

що є провідним світовим постачальником незалежних новин і аналітично-консультаційних

послуг для європейських і світових ринків енергії, газу та вуглецю. Глибокі знання спеціалістів

компанії щодо динаміки ринків енергії, газу та викидів парникових газів дають можливість

утримати позиції лідера на ринку. Працюючи з клієнтами з більш ніж 150 країн, серед яких

провідні світові енергетичні компанії, фінансові установи, міжнародні організації та уряди, Point

Carbon забезпечує інформацією про ринкові тенденції завдяки моніторингу основних ринків, їх

ключових учасників, а також перебігу подій у сфері бізнесу та політики. Звіти компанії

перекладаються з англійської японською, китайською, португальською, польською,

французькою, іспанською та російською мовами. Наразі у компанії працює близько 200 фахівців,

серед них експерти з міжнародної та регіональної політики зі зміни клімату, відповідного

законодавства, математичного та економічного моделювання, методик прогнозування,

управління ризиками, спеціалізованих знань щодо проектів і прогнозування цін. Компанія Point

Carbon також проводить ряд заходів високого рівня зі співробітництва та обміну досвідом,

організує конференції, семінари та навчальні курси.

КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ВІДДІЛ POINT CARBON

У Консультаційному відділі компанії Point Carbon наразі нараховується близько 15 фахівців, які

базуються в Осло, Лондоні, Вашингтоні, Ріо-де-Жанейро та Києві. Відділ надає спеціально

розроблені аналітичні звіти, проводить багатоклієнтські дослідження для урядів і компаній з

усього світу. Консультаційний відділ використовує для своєї діяльності бази даних і моделі

світового класу, розроблені Point Carbon, а також залучає групи висококваліфікованих фахівців у

сферах кліматичної політики та вуглецевих ринків, енергетики, корпоративної політики, фінансів

та економіки. Ці переваги надають відділу виключну можливість задовольняти індивідуальні

потреби клієнтів у глибокому аналізі широкого кола питань, пов’язаних із вуглецевими ринками

та енергетикою. Відділ консультаційних послуг став основним постачальником стратегічних

рекомендацій у 2003 році та почав надавати багатоклієнтські дослідження щодо торгівлі

викидами в Європі та в усьому світі. Висока якість робіт Консультаційного відділу Point Carbon

широко визнана на міжнародному рівні. Так, на конкурсі «Енергетичний ризик 2010» компанія

отримала приз «Консультаційна фірма року».

iii

ЗМІСТ

ПОДЯКА ............................................................................................................................................................ i

1 РЕЗЮМЕ .................................................................................................................................................. 1

2 ВСТУП ...................................................................................................................................................... 2

3 МЕТОДОЛОГІЯ ........................................................................................................................................ 3

3.1.1 Джерела інформації ......................................................................................................................................... 3

3.1.2 Аналіз ................................................................................................................................................................. 5

4 ІСТОРИЧНІ ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ТА СЕРЕДНЬОСТРОКОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ВИКИДІВ В УКРАЇНІ 6

5 ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПГ, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬСЯ СПАЛЮВАННЯМ ПАЛИВА 6

5.1 Опис джерел викидів, що спричинюються спалюванням палива, у рамках базового сценарію............................................. 6

5.1.1 Виробництво енергії ......................................................................................................................................... 7

5.1.2 Житлові будинки............................................................................................................................................... 8

5.1.3 Розробка, видобування і транспортування викопного палива ..................................................................... 9

5.1.4 Промисловість .................................................................................................................................................. 9

5.1.5 Транспорт ........................................................................................................................................................ 10

5.2 Базовий сценарій «TIMES-Україна» щодо Спалювання палива ........................................................................................ 11

5.3 Опис політик та заходів щодо спалювання палива ............................................................................................................. 11

5.4 Кількісна оцінка потенційного зниження викидів від реалізації політик та заходів щодо спалювання палива ............... 16

5.4.1 Сценарій «Енергоефективний» ..................................................................................................................... 16

5.4.2 Сценарій «Впровадження ВДЕ» .................................................................................................................... 16

5.4.3 Сценарій «Встановлена ціна на викиди СО2» ............................................................................................... 16

5.4.4 Сценарій «Загальнонаціональна ціль скорочення викидів ПГ» ................................................................. 16

5.4.5 Сценарій «Інтенсивний видобуток сланцевого газу» .................................................................................. 17

5.4.6 Сценарій «Оптимістичний» ............................................................................................................................ 17

5.5 Порівняння сценаріїв щодо спалювання палива з Базовим сценарієм ............................................................................. 17

6 ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПГ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ...................... 22

6.1 Опис ситуації у сільському господарстві та розробка Базового сценарію .............................................................................. 22

6.2 Базовий сценарій у сільському господарстві ....................................................................................................................... 24

6.3 Опис політик і заходів, що застосовуються у сільському господарстві .............................................................................. 24

6.3.1 Раціональне використання добрив та відтворення родючості ґрунтів ...................................................... 24

6.3.2 Охорона та відтворення боліт ....................................................................................................................... 25

6.3.3 Розвиток біоенергетики (біомаса і біопаливо) ............................................................................................ 25

6.3.4 Додавання до раціону ВРХ кормових домішок ........................................................................................... 26

6.3.5 Скорочення загального поголів'я корів за збільшення частки племінного поголів'я корів на фермах... 27

6.4 Кількісна оцінка потенційного зниження рівня викидів завдяки політикам і заходам у сільському господарстві ........... 30

7 ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПГ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ .......... 30

7.1 Опис джерел викидів, пов’язаних із базовим сценарієм .......................................................................................................... 30

7.2 Базовий сценарій поводження з відходами «TIMES-Україна» ........................................................................................... 31

7.3 Опис політик та заходів, що застосовуються у секторі відходів ......................................................................................... 31

7.4 Кількісна оцінка потенційного зниження рівня викидів у сфері поводження з відходами, що забезпечується політиками

та заходами ........................................................................................................................................................................................... 34

8 ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПГ У СЕКТОРІ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ................. 35

iv

8.1 Опис джерел викидів, що спричиняються землекористуванням, у рамках базового сценарію ............................................ 35

8.2 Базовий сценарій щодо землекористування «TIMES-Україна» .......................................................................................... 35

8.3 Опис політик та заходів, що застосовуються у секторі землекористування...................................................................... 36

8.4 Кількісна оцінка потенційного зниження рівня викидів у сфері землекористування, що забезпечується політиками та

заходами ................................................................................................................................................................................................ 38

9 ПОТЕНЦІАЛ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПГ У МАСШТАБАХ ЕКОНОМІКИ ТА ЙОГО ПОРІВНЯННЯ З ОЦІНКАМИ

ПОТЕНЦІАЛУ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПГ ЗА РАХУНОК ПРОПОНОВАНИХ ПОЛІТИК ТА ЗАХОДІВ ЩОДО

АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................................................................................... 38

10 ВИСНОВКИ ............................................................................................................................................ 40

11 ДОДАТОК 1 ........................................................................................................................................... 42

11.1 Класифікація політик та заходів ............................................................................................................................................ 42

1

1 РЕЗЮМЕ

Цей звіт підсумовує та доповнює дані перших двох звітів відповідно до проекту «Розбудова спроможності

для низьковуглецевого зростання в Україні». У ньому подано опис та класифікацію визначених політик з

метою висвітлення того, як політики та заходи повинні охоплювати високі амбітні цілі, багаторівневе

управління та міжсекторальні питання, а також конкретні технічні втручання на рівні установок. У звіті також

наводяться результати моделювання, проведеного «TIMES-Україна», та у відповідному форматі

представлений прогноз скорочення викидів внаслідок реалізації як альтернативних, так і додаткових політик

і заходів. У межах цього звіту здійснено спробу оцінити загальну вартість скорочення викидів відповідно до

політик і заходів у різних секторах чи групах секторів, а також, наскільки це було можливим,проведено

порівняльний аналіз інших оцінок вартості потенційного впливу таких політик і заходів.

Моделі вказують на те, що з урахуванням секвестрації у секторі землекористування та лісового господарства

Україна до 2050 року спроможна порівняно з 1990 роком зменшити рівень річних викидів парникових газів

на 68%, або без урахування секвестрації у секторі землекористування та лісового господарства ⎼ на 31%

порівняно з рівнем викидів 1990 року. Зміна порядку землекористування та лісове господарство здатні між

2010 та 2050 роками зменшити викиди парникових газів майже на 4 мільярди тонн, причому середні

витрати становитимуть 3 євро за тонну CO2-екв, тоді як кількість викидів в результаті економічної діяльності,

яка передбачає спалювання пального, може бути скорочена на 2,8 мільярди тонн при середній ціні 25 євро

за тонну CO2-екв протягом того самого періоду часу.

Кількість викидів у сільськогосподарському секторі скоротиться приблизно на 720 млн. тн CO2-екв при

середній ціні 17,7⎼20 євро за тонну CO2-екв. У секторі переробки відходів до 2050 року очікується досягнення

нейтрального рівня викидів парникових газів, що приведе до скорочення загальної емісії парникових газів

на близько 150 млн. тн між 2010 та 2050 роками при середній ціні 4⎼10,5 євро за тонну CO2-екв.

Найперспективнішими політиками та заходами у секторах, які передбачають спалювання палива, є

впровадження податку на двоокис вуглецю чи системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.

Дослідження показують, що впровадження лише одного з цих заходів може змусити різних учасників ринку

розпочати відповідну діяльність.

У секторі землекористування та лісового господарства суттєвого підвищення рівнів поглинання двоокису

вуглецю можна досягти шляхом оптимізації структури використання земель і застосування органічних та

альтернативних форм азотних добрив, що збільшують вміст вуглецю в ґрунті.

Політики сільськогосподарського сектора передбачають сприяння використанню біопалива та зміні

практики внесення добрив. Що стосується відходів, то слід закрити наявні неконтрольовані звалища й

відкрити контрольовані на регіональному рівні санітарні відстійники, де буде забезпечено вловлювання та

утилізація метану.

У звіті зроблено висновок, що наступна доповідь щодо цього напряму роботи стосуватиметься побудови

кривих граничних витрат для визначених політик і заходів і здійснить значний внесок у поглиблене

усвідомлення необхідності розвитку низьковуглецевої стратегії України.

2

2 ВСТУП

Мета проекту «Розбудова спроможності для низьковуглецевого зростання в Україні» полягає у тому, щоб

надати уряду України підтримку у спрямуванні країни на шлях зниження рівня викидів парникових газів,

який веде до довгострокового економічного зростання. З цією метою проект передбачає зміцнення

інституційного потенціалу України, необхідного для формулювання та реалізації довгострокових політик і

заходів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів та посилення їх абсорбції поглиначами.

Завдання проекту полягає у розробці довгострокової стратегії низьковуглецевого зростання в Україні, яка

допомогла б урядові України формувати галузеві процеси у внутрішньому та міжнародному масштабах.

Команда, яка відповідає за реалізацію проекту, застосовує комплексний підхід, що надає уряду України

можливість користуватись інструментами, інформацією та іншими засобами, необхідними для створення,

подальшої розробки та схвалення стратегії низьковуглецевого розвитку.

Проект складається з таких елементів:

Моделі нового покоління та комплексне планування викидів парникових газів:

а. аналіз секторів економіки України на предмет викидів парникових газів, мета якого полягає

у виявленні конкретних тенденцій викидів парникових газів та аналізі їх причин;

б. використання нового покоління моделей викидів парникових газів для моделювання

викидів у секторах економіки України, при створенні яких можна врахувати рівень викидів у

рамках окремого сектора економіки загалом та певних виробничих потужностей зокрема;

в. комплексне планування викидів парникових газів на період з 2020 до 2050 року з та без

урахування кліматичних політик та заходів.

Розробка стратегії низьковуглецевого розвитку:

а. визначення політики та заходів для забезпечення низьковуглецевого зростання в Україні;

б. оцінка потенціалу визначеної екологічної політики та заходів, необхідних для скорочення

викидів парникових газів;

в. аналіз альтернативних схем фінансування різних стратегій із врахуванням документів,

ухвалених після Кіотського протоколу;

г. підготовка та представлення концепції стратегії низьковуглецевого зростання в Україні,

пошук нового шляху економічного розвитку до 2020 та 2050 років.

Підготовка до впровадження внутрішньої схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів:

а. відповідний правовий та регуляторний аналізи, аналітична підтримка, необхідна для

подання законопроектів на розгляд Верховної Ради України;

б. підготовка аналізу основних елементів схеми, таких як цілі та завдання торгівлі квотами,

сукупні та секторальні обмеження, розробка підходів і методів встановлення ліміту відходів

для окремих виробничих потужностей, стандарти моніторингу, звітності та верифікації;

в. оцінка потреб в отриманні даних та полегшення збору даних щодо рівнів викидів на окремо

взятих виробничих потужностях з метою розробки плану скорочення викидів парникових

газів на національному рівні.

3

Нарощення потенціалу та розробка політики з питань зміни клімату:

а. ряд заходів, мета яких полягає у зміцненні загального інституційного потенціалу,

необхідного для проведення в Україні політики з питань зміни клімату, які будуть діяти

протягом всього часу реалізації проекту.

Цей звіт є другою доповіддю, що подана в межах другого компоненту – «розробка стратегії

низьковуглецевого розвитку», та об’єднує висновки першої доповіді та інших досліджень, проведених з

метою представлення визначених політик та заходів, і містить оцінку їхнього потенціалу у скороченні

викидів парникових газів.

У звіті взяті за основу висновки інших доповідей, а саме: «Політика і заходи для низьковуглецевого

зростання в Україні» (підготовлена компанією Thomson Reuters Point Carbon), «Визначення потенціалу

скорочення викидів ПГ від реалізації політик та заходів щодо низьковуглецевого розвитку та витрат на їх

впровадження» (підготовлена ТОВ «Фонд цільових екологічних (зелених) інвестицій»).

3 МЕТОДОЛОГІЯ

3.1.1 Джерела інформації

Стаття 4 Рамкової конвенції ООН про зміну клімату зобов’язує Сторони цієї Конвенції розвивати та звітувати

щодо розвитку політик та заходів, спрямованих на скорочення викидів парникових газів. Держави-учасники

Рамкової конвенції ООН про зміну клімату повинні періодично звітувати про результати своєї діяльності у

цьому напрямі. Так, станом на 2010 рік кожна держава-член подала П’яте національне повідомлення, яке

містить вищезгадані результати. З метою оцінки ефективності запропонованих політик та заходів Сторони

Конвенції розробляють Базовий сценарій, який прогнозує динаміку викидів парникових газів за умов, якщо

ніяких конкретних політик та заходів не було впроваджено. Базовий сценарій становить основу, на тлі якої

порівнюють результати одного чи двох сценаріїв ⎼ Сценарію з вжиттям заходів та Сценарію з вжиттям

додаткових заходів, який формулюється з метою досягнення ще більшого скорочення викидів парникових

газів. Україна підготувала П’яте національне повідомлення з питань зміни клімату, з яким можна

ознайомитись (лише російською мовою), разом з іншими доповідями П’ятого національного повідомлення з

питань зміни клімату, на веб-сайті Рамкової конвенції ООН про зміну клімату1.

Політики та заходи реалізуються на різних рівнях у межах юрисдикції, варіюючись від інструментів політик

високого рівня, таких як стратегія та цільові показники політики з питань зміни клімату, ініціативи

багаторівневого управління та міжсекторальні інструменти, і до політик нижчого рівня, наприклад, технічні

інтервенції в конкретних секторах економіки, таких як енергетика, житлове господарство та транспорт. У

результаті політики та заходи часто перетинаються, що ускладнює безпосередній аналіз потенційного

скорочення викидів парникових газів з різних джерел.

У цьому звіті підсумовані дані доповіді «Визначення потенціалу скорочення викидів ПГ від реалізації політик

та заходів щодо низьковуглецевого розвитку та витрат на їх впровадження» (підготовлена ТОВ «Фонд

цільових екологічних (зелених) інвестицій»). Оскільки під час підготовки цього звіту використовувалась

1 http://unfccc.int/national_reports/annex_i_natcom/submitted_natcom/items/4903.php

4

модель «TIMES-Україна» (TIMES⎼Ukraine), в подальшому звіт називатиметься «звіт TIMES-Україна». У цьому

звіті описується потенційне скорочення викидів парникових газів, якого можна досягнути у разі

використання ряду сценаріїв порівняно з Базовим сценарієм у чотирьох сферах чи групах економічної

діяльності, які разом охоплюють усі джерела викидів парникових газів в Україні:

1. Спалювання палива

2. Сільське господарство

3. Відходи

4. Землекористування та лісівництво

Ми також використовуємо політики та заходи, визначені у звіті «Політика і заходи для низьковуглецевого

зростання в Україні», підготовленому для Програми розвитку ООН компанією Thomson Reuters Point Carbon,

що надалі іменується як «звіт про політики та заходи в Україні». У звіті про політики та заходи в Україні

політики та заходи визначаються за такими секціями:

1. Житлові будинки

2. Сільське господарство, землекористування та лісове господарство

3. Виробництво енергії

4. Розробка, видобування і транспортування викопного палива

5. Обробна промисловість

6. Відходи

7. Транспорт

Оскільки різні доповіді класифікують і прогнозують вплив політик та заходів по-різному, сектор «спалювання

палива» звіту «TIMES-Україна» включає всі типи політик та заходів, що відносяться до таких секторів, як

житлові будинки, виробництво енергії, розробка, видобування і транспортування викопного палива,

обробна промисловість і транспорт, які вказуються у звіті про політики та заходи в Україні. Схожа відмінність

спостерігається у разі порівняння звіту «TIMES-Україна» з П’ятим національним повідомленням України з

питань зміни клімату, поданого до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Матриця у табл. 1 показує,

яким чином сфери та сектори накладаються одне на одного. Це пояснює, чому секція, яка передбачає

спалювання палива, домінує у цій доповіді.

5

Табл. 1. Матриця, яка демонструє накладання сфер, що використовуються у політиках та заходах моделі

«TIMES-Україна» з політиками та заходами, що містяться в П’ятому національному повідомленні України

з питань зміни клімату, поданому до РКЗК ООН.

Сценарії «TIMES-Україна» в різних секторах економіки

Спалювання палива

Сільське господарство

Відходи Землекористування та лісове господарство

Політики та заходи в Україні

Житлові будинки X

Сільське господарство,

землекористування та лісове

господарство

X X

Виробництво енергії

X

Розробка, видобування і

транспортування викопного палива

X

Обробна промисловість

X

Відходи X

Транспорт X

Політики та заходи, П’ятого

національного повідомлення

України з питань зміни

клімату

Енергетика X

Транспорт X

Промисловість X

Сільське господарство

X X

Відходи X

3.1.2 Аналіз

Для кожної з чотирьох сфер діяльності, що вказуються у звіті «TIMES⎼Україна», ми забезпечуємо:

опис джерел викидів парникових газів у кожному із секторів і їхній внесок до опису Базового

сценарію, а також опис секторів економіки, вказаних як у звіті про політики та заходи, так і в П’ятому

національному повідомленні з питань зміни клімату;

детальний опис типів політик та заходів щодо джерел викидів парникових газів, вказаних у звіті про

політику та заходи в Україні; та

кількісну оцінку потенційного скорочення викидів парникових газів внаслідок реалізації політик та

заходів у кожній сфері, що вказуються у звіті «TIMES-Україна».

6

Ми також надаємо резюме потенційного скорочення викидів парникових газів у всій економіці та

порівнюємо результати оцінок потенційного скорочення ПГ, визначених у звіті про політики та заходи, з

результатами проведення політик та заходів, вказаних у альтеративних джерелах, включаючи попередні

криві граничних витрат на скорочення, що складені для української економіки у якості частини проекту ЄБРР

у 2012 році, та П’яте національне повідомлення з питань зміни клімату, що було подане іншими Сторонами

Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

4 ІСТОРИЧНІ ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ТА СЕРЕДНЬОСТРОКОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ВИКИДІВ В УКРАЇНІ

П’яте національне повідомлення України з питань зміни клімату містить дезагреговані дані щодо історичних

та прогнозованих викидів ПГ у межах усієї економіки, що поділена на п’ять секторів. Ці дані відображають

недавній економічний колапс, викликаний переходом України від планової до ринкової економіки, і

прогнозують стале зростання кількості викидів у всіх секторах економіки порівняно з найнижчими рівнями,

які спостерігались протягом 1995⎼2000 років. Ці дані (див. табл. 2) допомагають описати Базовий сценарій у

кожній зі сфер, що моделюються у звіті «TIMES-Україна».

Табл. 2. Прямі викиди ПГ в Україні за секторами, без вжиття заходів (Базовий сценарій)

1990 1995 2000 2005 2010 2015 2020

Енергетика 597,8 - 237,3 251,7 234,9 350,9 482

Транспорт 87,7 - 34,4 42,7 43,5 57,2 69,5

Промисловість 128,3 60,3 75,3 84 84,7 120,9 137,4

Сільське

господарство

103,8 65,4 34 29,9 34 45,7 54,7

Відходи 8,5 9,6 9,7 10,4 9,7 10,3 11,5

Загалом 926,1 - 390,7 418,7 406,8 585 755,1

Джерело: П’яте національне повідомлення України з питань зміни клімату до РКЗК ООН,

http://unfccc.int/national_reports/annex_i_natcom/submitted_natcom/items/4903.php

Згідно з цими даними, викиди ПГ в Україні без впровадження основних чи додаткових заходів

продовжуватимуть зростати значними темпами і залежатимуть від зростання ВВП. До 2020 року рівень

викидів ПГ в Україні поступово збільшуватиметься до рівня викидів 1990 року. Хоча рівень викидів буде

більше ніж на 20% нижчим за рівень викидів у 1990 році, Україна зможе виконати свої зобов’язання до 2020

року у цьому відношенні без впровадження будь-яких особливих заходів, викиди ПГ будуть неухильно

зростати, а технології з високим рівнем викидів ПГ будуть залучені в економічний процес, що врешті зробить

ціль – 50-відсоткове зменшення викидів до 2050 року – набагато дорожчою та навряд чи досяжною.

5 ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПГ, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬСЯ СПАЛЮВАННЯМ ПАЛИВА

5.1 ОПИС ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ, ЩО СПРИЧИНЮЮТЬСЯ СПАЛЮВАННЯМ ПАЛИВА, У РАМКАХ БАЗОВОГО СЦЕНАРІЮ

Спалювання палива спричиняє викиди ПГ від використання викопних видів палива для:

7

виробництва енергії, зокрема електричної та теплової (вугілля і газ);

житлових будинків, зокрема опалення та охолодження в житловому й комерційному секторах

(вугілля, газ, електроенергія);

розробки, видобування і транспортування викопного палива, включаючи викиди метану з

трубопроводів;

обробної промисловості, включаючи споживання сировини та відновників у промисловості

(переважно коксівне вугілля для виготовлення сталі та кальцинування для виробництва цементу); та

наземного, повітряного та водного транспорту (бензин, дизельне паливо, зріджений нафтовий газ,

реактивне паливо).

Спалювання палива – це, безсумнівно, найбільше джерело викидів ПГ, яке становить 88% від рівня викидів

1990 року та 90% від прогнозованого рівня викидів згідно з Базовим сценарієм, вказаним у П’ятому

національному повідомленні (див. вище табл. 2; спалювання палива включає викиди, зазначені у секціях

«Енергетика», «Транспорт» і «Промисловість»).

5.1.1 Виробництво енергії

Основні джерела ПГ у сфері енергетики включають спалювання вугілля та газу, яке забезпечує

електроенергією промисловість та населення. Оскільки очікується, що протягом 2010⎼2050 років темпи

зростання економіки України становитимуть 3,3% щороку, а економіка загалом зросте на 360%, то

споживання енергії за цей проміжок часу підніметься на 53,5%. Це нижче, ніж темпи збільшення ВВП через

структурні зміни в українській економіці (менша частка важкої промисловості та зростання частки сільського

господарства й сектора надання послуг) та загальне технологічне покращення як у промисловості, так і в

споживчому секторі; проте, зменшення кількості населення (з 46 до 39 мільйонів) призведе до збільшення

викидів ПГ на душу населення – від 7,12 т у 2010 році до 13,71 т у 2050 році. Це значно відрізнятиметься від

ситуації в Європі, де, наприклад, викиди ПГ на душу населення зменшились з майже 10 т у 1990 році до 7,5 т

у 2011 році2. Якщо ЄС у 2050 році досягне поставленої цілі, кількість викидів скоротиться до 5 т на душу

населення у 2050 році. Оскільки економіка зростає, вона стане менш вуглецемісткою, а кількість викидів на

кожні 1000 євро ВВП зменшиться з 4,51 т до 2,04 т.

Станом на сьогоднішній день Україна значним чином залежить від імпорту природного газу з Російської

Федерації, яка постачає близько 36,4% первинної енергії з 39,1% від загального імпорту первинних джерел

енергії. Баланс постачання первинної енергії складається з видобутих усередині країни та субсидійованих

вугілля (32,5%), нафти (11,4%) та атомної енергії (18,6%). Відновлювані джерела енергії наразі складають

близько 1,6% первинної енергії.

У секторі електроенергетики у 2012 році 45,5% електроенергії було вироблено на атомних електростанціях,

48,7% ⎼ на ТЕС та ТЕЦ і 5,8% ⎼ на ГЕС3.

Важливим політичним завданням є зменшення залежності від Російської Федерації, яке можна виконати

шляхом збільшення кількості виробленої атомної енергії з внутрішніх запасів урану, збільшення виробництва

вугілля та розвитку родовищ сланцевого газу. Гідроелектростанції мають значний потенціал для

інвестування та одержують підтримку через механізм «зеленого тарифу». Значний інтерес викликає біомаса,

2http://www.pbl.nl/en/publications/2012/trends-in-global-co2-emissions-2012-report 3 http://www.ebrd.com/pages/news/features/ukraine-nuclear-safety-upgrade.shtml

8

проте станом на сьогоднішній день вона експортується до Польщі. Вітрові та сонячні електростанції також

існують на території України, проте кількість енергії, що на них генерується, є зовсім незначною.

Європейська бізнес-асоціація (2011)4 виявила потребу в інвестуванні 46 мільярдів євро у будівництво нових

електростанцій та 10 мільярдів євро у модернізацію наявних виробничих потужностей до 2030 року з метою

задоволення попиту на електроенергію, що постійно зростає.

Відповідно до Базового сценарію «TIMES-Україна», припускається, що видобуток нафти зросте на 70%, а

видобуток звичайного природного газу – на 50%; термін експлуатації енергоблоків на об'єктах атомної

енергетики в Україні продовжено на 20 років, з датою зняття з експлуатації після 2032 року. Очікується, що

до 2050 року постачання електроенергії з відновлюваних джерел (переважно з великих ГЕС) та

гідроакумулюючих станцій збільшиться удвічі, хоча їх загальна частка серед джерел первинної енергії все

одно залишиться на низькому рівні й становитиме 3,2%. Баланс енергетичних потреб досягається завдяки

збільшенню виробництва вугілля до максимальних 140 млн. т на рік.

5.1.2 Житлові будинки

В 2009 році житловий фонд України нараховував приблизно 19,3 млн. помешкань, майже половина з яких

припадає на односімейні будинки5. Понад 92 відсотки фонду перебуває у приватній власності, 6,3 відсотка –

у комунальній, а 1,5 відсотка – у державній власності.

Ключову роль у теплопостачанні грає повномасштабне централізоване опалення, на яке припадає близько

60 відсотків загального обсягу кінцевого споживання; більшість цієї інфраструктури належить муніципальній

владі. Інші 40 відсотків теплової енергії забезпечуються шляхом децентралізованого опалення – від

котелень, обслуговуючих багатоквартирні будинки або комерційні будівлі до побутових котлів6.

Сектор житлового будівництва надає широкі можливості для досягнення енергозбереження в Україні. Понад

80 відсотків житлового фонду країни було побудовано до 1980 р.; через недостатні інвестиції в утримання та

ремонт цей фонд значною мірою є неефективним. Інфраструктура централізованого опалення також стара і

неефективна. Понад 49 відсотків магістралей системи опалення, 47 відсотків розподільчих мереж і 49

відсотків котелень і обладнання теплових підстанцій експлуатуються вже понад 25 років і потребують

модернізації.

За даними МФК, даний сектор споживає приблизно 25 відсотків від загальної кількості електроенергії країни

та 40 відсотків її теплоенергетичних ресурсів7. Щонайменш 80 відсотків потрібного обсягу ремонту

стосується або енергозбереження, або розподілу енергії; інвестиції на простих умовах окупності можуть

4 Європейська бізнес-асоціація (2011), сектор теплової енергетики України на шляху виконання Директиви ЄС 2001/80/EC.

http://www.energy-community.org/pls/portal/docs/1216180.PDF 5 Презентація компанії Worley Parsons (2011) та Енергетичного Співтовариства http://www.energy-

community.org/pls/portal/docs/328185.PDF 6 ЄБРР, 2012

7

http://www.ifc.org/wps/wcm/connect/region__ext_content/regions/europe+middle+east+and+north+africa/ifc+in+europe+and+central+asia/

countries/promoting+energy+efficiency+in+ukraine+residential+housing

9

забезпечити економію теплової енергії в розмірі 30-40 відсотків та скорочення споживання газу на 25-30

відсотків.

Деякі з основних перепон на шляху до підвищення енергоефективності у цьому секторі стосуються

нерозвиненого статусу об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, браку цільової державної

підтримки та відсутністю контролю над використанням енергії. Інші проблеми включають:

регульовані ціни на енергію, які є нижчими за собівартість її виробництва;

неспроможність фінансових установ кредитувати даний сектор через суперечності в законодавстві

щодо об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

відсутність знань про переваги енергоефективності в житловому секторі;

відсутність систем вимірювання кількості спожитої енергії та технічних розподільчих мереж, що

призводить до недостатньої мотивації для вжиття будь-яких заходів щодо покращення

енергоефективності.

В останні роки почали з’являтися нові складнощі. Нові забудовники тепер заохочують використання

індивідуальних систем опалення, і у нових будинках часто встановлюються електрифіковані системи

опалення. Хоча такі системи, як правило, ефективніші за існуючі системи централізованого опалення,

небезпека полягає в тому, що буде втрачений потенціал для майбутнього впровадження колективних

систем опалення, в яких використовується низьковуглецеве або відновлюване паливо. Крім того, зараз на

підйомі знаходиться сфера кондиціювання повітря, і побутове споживання електроенергії неухильно

збільшується.

За таких умов опалення житлових будинків сприятиме значному підвищенню рівня викидів парникових газів

від спалювання палива. У разі проведення належних політик та заходів даний сектор може здійснити

вагомий внесок у значне зниження кількості викидів по відношенню до Базового сценарію.

5.1.3 Розробка, видобування і транспортування викопного палива

Україна має значні запаси вугілля і станом на сьогоднішній день щороку видобуває близько 80 млн. тн

вугілля. Україна видобуває та імпортує природний газ, а також має велику мережу передачі та розподілу

газу. Через Україну проходить транзитом майже 80% природного газу, імпортованого до ЄС із Російської

Федерації. Всі ці види діяльності призводять до викидів метану та енергоспоживання.

Хоча досягти майже нульового рівня викидів метану технічно можливо, вугільна промисловість наразі не

спроможна інвестувати в модернізацію для зменшення кількості його викидів. Подібним чином сектор

природного газу, в якому на сьогодні домінує державне підприємство «Нафтогаз України», також не має

змоги залучити інвестиції з огляду на те, що тарифи для споживачів, що проживають у житлових будинках, є

нижчими за собівартість газу, а також через високу заборгованість.

5.1.4 Промисловість

У 1990 році частка викидів парникових газів від промислових джерел становила 14% від усіх викидів в

Україні, у 2005 році вона зросла до 20%. Таке зростання стало наслідком того, що рівень абсолютних викидів

промисловості знизився менше, ніж рівень викидів енергетичного сектора, а не наслідком впровадження

10

конкретних заходів. Згідно з Базовим сценарієм, запропонованим у П’ятому національному повідомленні з

питань зміни клімату, очікується, що у 2050 році частка викидів ПГ від промисловості складатиме 18% від

загальної кількості викидів. Промислові джерела викидів ПГ в в Україні походять в основному з обробної

промисловості. Найважливіша галузь – гірничо-металургійна промисловість, що представлена чорною та

кольоровою металургією, яка включає цілий ряд виробничих етапів – від видобування та збагачення

сировини до виробництва металів і сплавів. Інші важливі галузі – виробництво цементу, аміаку та вапна.

Гірничо-металургійний комплекс України має ряд значних конкурентних переваг: великий обсяг

внутрішнього споживання металів; багату і зручно розташовану ресурсну базу (залізна руда, коксівне вугілля,

дешева електроенергія); розвинену транспортну мережу та близькість до глобальних ринків; високий

ступінь вертикальної інтеграції; кваліфіковану робочу силу.

В останні роки частка чорної металургії у ВВП становила близько 20-25 відсотків, а в обсязі експорту –

приблизно 30-35 відсотків. Сильна експортна орієнтація суб’єктів українського гірничо-металургійного

комплексу (на експорт зазвичай іде 80 відсотків продукції) робить Україну одним із ключових глобальних

гравців. За даними статистики експорту за 2011 рік, Україна займає п’яту сходинку серед найбільших

експортерів залізної руди та шосту – серед експортерів сталі у світі, експортуючи 34 млн. т залізної руди та 26

млн. т сталі відповідно.

Незважаючи на нинішній високий рейтинг України, оцінки показують, що гірничо-металургійна

промисловість потребує інвестицій в обсязі приблизно 15-20 млрд. дол. США на наступне десятиріччя для

подолання існуючого відставання у технології. Без інтенсивної модернізації сильно зношених виробничих

потужностей, мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище та довгоочікуваної технологічної

перебудови підприємства українського гірничо-металургійного комплексу можуть у середньостроковій

перспективі втратити лідерські позиції через неспроможність суперничати за технологічними перевагами з

іншими глобальними гравцями.

У хімічній промисловості найбільш важливою з точки зору викидів парникових газів є підгалузь виробництва

азотних, мінеральних і хімічних добрив.

Що стосується цементної промисловості, то найзначнішими джерелами викидів є кальцинування вуглецевих

матеріалів у виробництві клінкеру та спалювання палива для створення високотемпературних умов

кальцинування.

5.1.5 Транспорт

Ринок легкових автомобілів в Україні розвивався дуже високими темпами. Кількість зареєстрованих

легкових автомобілів за період з 2003 до 2010 р. збільшилася з 116 до 148 на 1000 жителів. Проте, кількість

автомобілів, що фактично експлуатуються, набагато менша: тільки 42 та 72 на 1000 жителів у 2003 та 2010

роках відповідно. Проте, збільшення рівня доходів та погіршення якості громадського транспорту

призводить до зростання кількості автомобілів. Для порівняння, кількість автомобілів у Румунії становить 201

автомобіль на кожні 1000 осіб, а у Люксембурзі – 700 автомобілів.

11

Відповідно до П’ятого національного повідомлення України, у 2010 році викиди ПГ від сектору транспорту

склали 43 мільйони тонн чи 11% від загальної кількості викидів (див. вище табл. 2), 10% яких припадає на

зріджений нафтовий газ та стиснений природний газ. 70% транспортних засобів відповідають стандартам

Euro-0, а Уряд України ухвалив постанови, які передбачають досягнення відповідності вищим

євростандартам протягом 2013⎼2018 років, проте лише для імпортованих автомобілів. Неефективні та

застарілі двигуни у поєднанні з використанням низькоякісного палива перетворюють сектор приватного

транспорту на серйозне джерело викидів та їх потенційного скорочення. Наразі існує можливість ширшого

використання біоетанолу в бензині та біодизеля в дизельному паливі, проте велика частка автомобілів в

Україні не розрахована на використання палива з вмістом етанолу більше 5 відсотків. Електромобілі можуть

посприяти зниженню рівня викидів парникових газів, однак таке явище не буде ефективним, поки не буде

кардинально знижена вуглецемісткість енергосистеми.

У вантажному транспорті традиційно переважають залізниці, хоча й тут автомобільний транспорт

розвивається і кількість вантажних автомобілів зростає, крім того, якість громадського транспорту

знаходиться на низькому рівні з огляду на нестачу інвестицій, неефективну операційну діяльність і

необхідність надання пільг на проїзд деяким групам населення.

5.2 БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ «TIMES-УКРАЇНА» ЩОДО СПАЛЮВАННЯ ПАЛИВА

З урахуванням вищезгаданих умов Базовий сценарій «TIMES-Україна» прогнозує, що рівень викидів

парникових газів в Україні, зумовлений добуванням та використанням викопного палива, протягом

2010⎼2050 років щорік зростатиме на 1,2% (і збільшиться загалом на 63,7%), тобто кількість викидів з 326

млн. тн CO2-екв у 2010 році збільшиться до 533 млн. тн CO2-екв у 2050 році.

5.3 ОПИС ПОЛІТИК ТА ЗАХОДІВ ЩОДО СПАЛЮВАННЯ ПАЛИВА

Нижченаведена табл. 3 дає загальне уявлення про політики та заходи, що стосуються типів діяльності, які

передбачають спалювання палива, котрі були визначені у звіті про політики та заходи й доповнені наявними

чи запропонованими політиками та заходами, наведеними у звіті «TIMES-Україна» та П’ятому

національному повідомленні України з питань зміни клімату. Табл. 3 демонструє, яким чином політики та

заходи включають ініціативи на рівні уряду та державної політики, а також технічні рішення, спрямовані на

скорочення викидів ПГ на рівні окремих виробничих потужностей.

12

Табл. 3. Опис політик та заходів щодо джерел спалювання палива, відповідно до класифікації РКЗК ООН

Тип політик та

заходів8

Політики та заходи, визначені у звіті про політики та заходи (виділено синім), у звіті «TIMES-Україна» (текст

зеленого кольору, курсивом) та у П’ятому національному повідомленні України з питань зміни клімату (текст

чорного кольору з підкресленням)

Стратегія та цільові показники

політики з питань зміни клімату

Зобов’язання у ІІ періоді Кіотського протоколу – 20% скорочення від рівня 1990 року та добровільно взяте на

себе зобов’язання досягнути до 2050 року зниження рівня викидів парникових газів на 50% порівняно з

показниками 1990 року

Досягнення цільового показника виробництва енергії із відновлюваних джерел у 11% до 2020 року

Багаторівневе

управління

Членство в Енергетичному Співтоваристві ЄС дає змогу привести національний енергетичний сектор у

відповідність до стандартів ЄС у ряді питань, включаючи маркування щодо енергоефективності

Створення стимулів для рівноправного змагання між учасниками ринку, включаючи енергоаудити

Покращення вимірювальних систем і підвищення поінформованості споживачів

Розробка стандартів енергоефективності будівель (а також досягнення нульового рівня споживання енергії

будинками до 2020 року)

Заходи, спрямовані на скорочення викидів від великих заводів

Затвердження Національного плану скорочення викидів

Сприяння моніторингу викидів ПГ; використанню біопалива та інших відновлювальних джерел енергії

Лібералізація внутрішніх ринків природного газу

Зменшення участі органів місцевого самоврядування у діяльності житлового сектора та створення більшої

кількості стимулів

Міжсекторальні інструменти та

політики

Розробка оптимізованої політики встановлення цін на СО2 – використання податку на СО2 у

короткостроковій перспективі та перехід до Системи торгівлі квотами на викиди (СТВ), з

середньотерміновою перспективою лінкування з СТВ ЄС

Створення фонду державних інвестицій для розвитку інфраструктури із залученням приватних інвестицій і

здійсненням діяльності на комерційній основі

Вдосконалення тарифів відповідно до Енергетичної стратегії, розробка стандартів енергоефективності,

сприяння конкуренції, поєднання низьковуглецевих технологій та технологій відновлювальних джерел, та

агресивне зниження факторів викидів мереж.

Скорочення прихованих субсидій на добування горючих корисних копалин

8 Класифікація типів політик та заходів взята з доповіді РКЗК ООН стосовно П’ятого повідомлення держав з питань зміни клімату. Див. Додаток 1, у якому міститься опис типів політик та

заходів, які Сторони перерахували в кожній із рубрик.

13

Енергопостачання

Електрична та

теплова енергія

Поліпшення адміністративних процедур, посилення оптового ринку електроенергії та розширення

«зеленого» тарифу для нових станцій

Розроблення та опублікування політики інвестування в атомну енергетику, що передбачає, що ціни на

атомну енергію покрили усі витрати

Фінансування та впровадження зеленого тарифу в національних масштабах і полегшення приєднання до

енергомережі у середньостроковій перспективі

Перегляд наявних зелених тарифів у сфері відновлюваної енергетики з метою забезпечення їхньої

стабільності

НКРЕ повинна запровадити заохочувальні тарифи для розподільчих мереж з метою залучення інвестицій у

модернізацію та зниження витрат

Розробники політики повинні заохочувати розробку інтелектуальних енергосистем у середньо- та

довгостроковій перспективі шляхом сприяння співпраці з іншими країнами та між науковими та

технологічними українськими секторами

У середньостроковій перспективі високопоставлені чиновники повинні співпрацювати з міжнародними

донорами для пілотного впровадження технологій інтелектуальних енергосистем

Україна повинна брати участь у міжнародних програмах щодо уловлювання та зберігання вуглецю

Зелені тарифи на енергію з відновлювальних джерел, яка виробляється на ТЕЦ з біомаси, на вітрових,

сонячних електростанціях та гідроакумулюючих ТЕЦ на природному газі, а також на геотермальних

електростанціях

Стимулювання ТЕЦ для виробництва тепла шляхом надання податкових субсидій на інвестиції, що

вкладаються в їх розвиток; впровадження економічної тарифної політики для сектора генерації енергії

і тепла; введення обов’язкових стандартів для технологій когенерації і тригенерації, що

використовуються для централізованого теплопостачання та охолодження газових електростанцій

Неконтрольовані

витоки

Розробка та пришвидшення впровадження реформи на газовому ринку, мета якої полягає у стимулюванні

розвитку постачання природного газу як з традиційних, так і з нетрадиційних джерел, в тому числі:

Розробка прозорого та передбачуваного режиму розвідки газових родовищ і добування газу

Створення стимулів для збільшення обсягу приватних інвестицій у розвиток новітніх технологій з метою

максимізації добування газу з освоєних родовищ

Спрощення дворівневого тарифу на природний газ і встановлення економічно обґрунтованих цін на газ

Встановлення прозорої регуляторної політики щодо газу з нетрадиційних джерел, включаючи

затвердження технічних та екологічних регламентів

Розробка процедур, що стосуються будівництва трубопроводів і операційної діяльності, включаючи

дозволи, стандарти й технічні вимоги до неконтрольованих викидів

14

Зниження рівня викидів метану з вугільних шахт шляхом забезпечення дегазації функціонуючих вугільних

шахт, вловлювання та використання чи відведення метану з вентиляційних систем, та добування метану з

вугільних пластів шляхом буріння поверхні

Енергоспоживання

Будівлі

житлового,

комерційного та

громадського

призначення

Слід поступово зменшувати втручання держави та уряду у житловий сектор. Необхідно заохочувати

самостійну діяльність у секторі шляхом створення стимулів. На основі конкурсного відбору необхідно

розподілити кошти для реалізації проектів з підвищення енергоефективності.

Створення податкових стимулів для підприємств, що впроваджують заходи з енергоефективності

У житловому секторі потрібно проведення правових реформ щодо об’єднань співвласників

багатоквартирних будинків, а саме питань відчуження землі, коштів на проведення капітальних ремонтів,

забезпечення платіжних зобов’язань, моделей енергосервісних компаній

Здійснення науково-дослідницької діяльності у сфері енергоефективності житлових будинків, управління з

боку попиту на електроенергію, децентралізована генерація енергії з відновлювальних джерел

Пілотні та предметні дослідження моделей державно-приватного партнерства, грантів і субсидій

Підвищення рівня поінформованості щодо енергоефективності житлових будинків, наявності грантів та

субсидій

Проведення тарифної та облікової реформ; реставрація старих будівель з метою зниження рівня

споживання енергії на 50%

Впровадження заходів з енергозбереження, таких як ізоляція зовнішніх стін; герметизація; реставрація,

модернізація та герметизація тепломережі; встановлення контролю за температурою у житлових

будинках; використання низьковуглецевого палива; введення ефективних систем вимірювання тощо.

Реалізація цих заходів може фінансуватись на основі ЕСКО, кредитних ліній та ДПП

У довгостроковій перспективі сектор житлових будівель повинен досягти нульового рівня викидів шляхом

управління попитом на енергію, технологій інтелектуальних енергосистем та децентралізованого

виробництва енергії з відновлювальних джерел на рівні окремого житлового будинку

Промисловий

сектор

Впровадження цінового механізму на викиди двоокису вуглецю в промисловому секторі

Впровадження субсидій, пов’язаних з виробництвом або продажем, податкових пільг і звільнень від

ввізного мита для технологій відновлюваної енергетики та низьковуглецевих технологій

Сприяння реалізації проектів реконструкції потужностей на підприємствах металургійного сектору та на

хімічних заводах

Фінансування досліджень з метою залучення інвестицій у покращення енергоефективності, модернізацію і

підвищення ефективності у ряді пріоритетних областей, а також привернення уваги міжнародних

інвесторів

Заміна наявних виробничих потужностей на високоефективні нові

15

Припинення експорту металобрухту та використання його на внутрішньому ринку

Конкурси на фінансування пілотних проектів з енергоефективності в усіх основних промислових галузях із

забезпеченням прозорості всього процесу

Перегляд митної політики для компенсації впливу дотацій на виробництво нафтопродуктів у країнах-

виробниках цієї продукції

Розробка та введення меж викидів у всіх галузях економіки

Пропозиція інвестиційних продуктів з державною підтримкою (позики, гарантії, акції) для заміни основних

фондів

Сприяння програмам спільного використання технологій, що дозволило б відновити перевагу України

щодо компетентності та досвіду в промисловості

Енергопостачання

у транспортному

секторі

Поширення використання автомобілів із гнучким вибором палива та запровадження біопаливних сумішей,

що містять 5 та 10% біодизеля

Введення обов’язкового використання біоетанолу в бензині

Створення інфраструктури для постачання стисненого природного газу

Попит на енергію

у транспортному

секторі

Застосування євростандартів до автомобілів вітчизняного виробництва

Введення диференційованого дорожнього податку на основі обсягу викидів імпортованих та вітчизняних

автомобілів

Використання механізмів ДПП з метою створення, покращення та підтримки транспортної інфраструктури

Забезпечення міського планування, що приймає до уваги громадський транспорт та потребу в поїздках;

належна увага приділяється підвищенню привабливості пішохідного та велосипедного руху в існуючих

житлових масивах

Сприяння спільному користуванню автомобілем і прокату автомобілів у містах шляхом створення стимулів

і введення податкових канікул

Впровадження диференційованих ставок ввізного мита в залежності від рівня викидів ПГ

Розширення міської електротранспортної мережі шляхом обмеження в’їзду приватних автомобілів до

центрів міст, підвищення податку на придбання нових автомобілів; доходи від стоянок слід

спрямовувати на розвиток міського електротранспорту й створення спеціального фонду для міського

електротранспорту

Розширення електрифікації залізничних колій, фінансування на яке можна отримати шляхом

оподаткування дизельного палива та надання податкових субсидій інвесторам, які вкладають кошти

в електрифікацію залізничних колій

Введення диференційованих податків на дизельне паливо в залежності від вмісту в ньому біодизеля

Стимулювання використання зрідженого природного газу та стисненого природного газу на нових і

переобладнаних автомобілях шляхом створення ряду стимулів

16

5.4 КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ПОТЕНЦІЙНОГО ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИК ТА ЗАХОДІВ ЩОДО СПАЛЮВАННЯ ПАЛИВА

Звіт «TIMES-Україна» пропонує п’ять альтернативних сценаріїв та шостий «комбінований» сценарій, які

дають змогу здійснити аналіз впливів різних політик та заходів на скорочення викидів від спалювання

палива. Вони порівнюються з Базовим сценарієм. Хоча жоден із сценаріїв не вказує, які саме політики та

заходи були впроваджені, усі вони пов’язані загальними фокусами, такими як «підвищення

енергоефективності» або «впровадження податку на СО2». Нижче наведено короткий опис кожного

сценарію та порівняння потенційного скорочення викидів ПГ від реалізації політик та заходів, наявних у

кожному із сценаріїв, з показниками Базового сценарію.

5.4.1 Сценарій «Енергоефективний»

Згідно з цим сценарієм припускається, що Україна виконає свої зобов’язання, взяті на себе у якості країни-

учасниці Енергетичного Співтовариства, і що до 2020 року заходи з енергоефективності приведуть у

середньому до зниження рівня внутрішнього споживання енергії на 9%. Очікується, що рівень

енергоефективності зростатиме на 0,5% щорічно, і в підсумку до 2050 року збільшиться на 25%. Такий

сценарій припускає, що Україна створить сприятливе правове підґрунтя для підвищення енергоефективності,

а споживачі енергії неухильно дотримуватимуться виставлених вимог.

Сценарій «Енергоефективний» передбачає виконання ряду економічно обґрунтованих заходів у

промисловому, житловому, торговому, транспортному, сільськогосподарському та енергетичному секторах,

а також покращення трубопровідних магістралей (див. вище табл. 3), проте не включає заходи, спрямовані

на введення податку на двоокис вуглецю та СТВ.

5.4.2 Сценарій «Впровадження ВДЕ»

Сценарій інтенсифікації використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) (сценарій «Впровадження

ВДЕ») передбачає реалізацію Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 року,

результатом якого має стати:

виробництво електроенергії – 11,5% від кінцевого обсягу споживання електроенергії;

виробництво теплоенергії та енергії для охолодження – 14,1% від кінцевого обсягу споживання

теплоенергії;

виробництво енергії для транспорту – 10% від загального обсягу, спожитого на транспорті.

Цей сценарій також включає заходи з використання енергії з відновлюваних джерел, що включені у вище

описаний Сценарій «Енергоефективний». Він також включає використання гібридних автомобілів та

електромобілів, а також автомобілів з водневими двигунами.

5.4.3 Сценарій «Встановлена ціна на викиди СО2»

Цей сценарій передбачає введення у 2030 році податку на викиди двоокису вуглецю, ставка якого

становитиме 20 євро за тонну CO2 у 2035 році, причому ставка податку зростатиме кожні п’ять років на 20

євро і у 2050 році сягне 80 євро за тонну.

5.4.4 Сценарій «Загальнонаціональна ціль скорочення викидів ПГ»

Відповідно до цього сценарію, Україна виконає свої міжнародні зобов’язання: досягти 20% скорочення

викидів до 2020 року та 50% до 2050 року. Цей сценарій не прогнозує скорочення викидів до 2020 року,

17

оскільки Базовий сценарій вже передбачає зниження рівня викидів більше на 20% порівняно з 1990 роком.

Пропонований сценарій включає політики та заходи, описані у Сценарії «Енергоефективний» та Сценарії

«Впровадження ВДЕ».

5.4.5 Сценарій «Інтенсивний видобуток сланцевого газу»

Згідно з цим сценарієм, очікується, що Україна видобуватиме сланцевий газ з власних родовищ, причому

видобуток стабілізується з 2033 року на рівні 97 млрд. м3 щорічно.

5.4.6 Сценарій «Оптимістичний»

Цей сценарій передбачає політики та заходи, що згадуються у деяких з попередніх сценаріїв, і поєднує їх для

прогнозування результатів оптимістичної декарбонізації економіки разом з дотриманням вимог

Енергетичного Співтовариства. Проте, він не включає видобування сланцевого газу чи впровадження

вуглецевого податку.

5.5 ПОРІВНЯННЯ СЦЕНАРІЇВ ЩОДО СПАЛЮВАННЯ ПАЛИВА З БАЗОВИМ СЦЕНАРІЄМ

У наведеній нижче табл. 4 підсумовується впровадження альтернативних сценаріїв. Бажаним результатом є

зниження представлених показників у порівнянні з Базовим сценарієм та визначення того, наприклад, який

сценарій представляє найнижчі загальні дисконтовані витрати енергетичної системи, той і є найбільш

бажаним з точки зору вартості у довгостроковій перспективі.

Жоден зі сценаріїв не забезпечує досягнення усіх цільових показників.

Сценарій «Енергоефективний» дає 8% підвищення загальних дисконтованих витрат енергосистеми з огляду

на збільшення витрат на придбання енергоефективних приладів кінцевого споживання. Необхідність до

2050 року зменшити на 25% рівень кінцевого енергоспоживання спонукає до ширшого використання

ефективного електрообладнання, що, в свою чергу, підвищує попит на електроенергію та залучає більше

інвестицій до сектора виробництва електроенергії. Цей сценарій не змінює структуру споживання палива.

Викиди ПГ від джерел спалення палива у 2050 році зменшені до 7,6% нижче Базового сценарію.

Середня ціна скорочення викидів відповідно до Сценарію підвищення енергоефективності складає 43,6 євро

за тонну CO2-екв.

Загальні дисконтовані витрати енергосистеми за Сценарієм «Впровадження ВДЕ» на 20% перевищують

відповідні показники за Базовим сценарієм, тоді як кількість інвестицій у технології кінцевого споживання

збільшується на 86%, що викликано значно вищими витратами на встановлення систем відновлюваних

джерел енергії, для забезпечення енергією та теплом будівель житлового та комерційного призначення.

Нова потужність електростанцій знижується на 14% з огляду на запуск теплоелектроцентралей, а кількість

імпортованої енергії падає на 10%. Рівень викидів парникових газів у 2050 році на 14,7% нижчий за Базовий

сценарій. Загальна кількість постачання енергії з первинних джерел є нижчою за всіма сценаріями, окрім

Сценарію «Впровадження ВДЕ», оскільки він підвищує виробництво біопалив, які є менш

енергоефективними з огляду на споживання енергії в процесі збирання та переробки біомаси на паливо.

18

Енергія з відновлюваних джерел також здатна замінити атомну енергію, не створюючи нетто-ефекту щодо

викидів ПГ.

Середня ціна скорочення викидів відповідно до Сценарію «Впровадження ВДЕ» складає 116 євро/т CO2-екв.

Сценарій «Встановлена ціна на викиди СО2» має досить незначний вплив на усі параметри, проте в

результаті його виконання видається можливим досягнути зниження на 17,7% у 2050 році. Це свідчить про

те, що міжсекторальні заходи даного сценарію можуть привести до скорочення викидів ПГ економічно

ефективним шляхом. Такі результати очікуються у зв’язку з тим, що податок на викиди двоокису вуглецю

спонукатиме промисловий сектор здійснювати діяльність, спрямовану на скорочення викидів, що зробить

економіку країни більш конкурентоспроможною.

Найзначніші скорочення за цим сценарієм очікуються у зв’язку із заміною технологій постачання та

виробництва енергії і тепла, що використовуються у комунальному (переважно вугілля) та житловому

(переважно газ) секторах. Вищезгаданий податок також запустить процес заміни газу на вугілля та

сприятиме ширшому використанню енергії з відновлюваних джерел. Обсяги імпорту газу зростуть, а

видобуток вугілля скоротиться. Середня ціна скорочення викидів відповідно до цього сценарію складає 116

євро за тонну CO2-екв.

Сценарій «Загальнонаціональна ціль скорочення викидів ПГ» подібний до Сценарію «Встановлена ціна на

викиди CO2», проте в результаті його виконання до 2050 року вдасться досягти відчутнішого зниження рівня

викидів двоокису вуглецю в атмосферу – на 26,7% більше, ніж за Базовим сценарієм. Цей сценарій також

значно збільшує використання газу для виробництва як електроенергії, так і теплової енергії, та відповідно

зменшує обсяги видобутку вугілля. Однак Сценарій «Загальнонаціональна ціль скорочення викидів ПГ»

передбачає, що обсяги імпорту газу збільшаться на 9% порівняно з Базовим сценарієм, що відіграє досить

важливу роль для енергетичної безпеки України (цей сценарій не враховує розвиток українських родовищ

сланцевого газу). Сценарій «Загальнонаціональна ціль скорочення викидів ПГ» та Сценарій «Встановлена

ціна на викиди CO2» використовують той факт, що імпортована енергія має менший вміст вуглецю

порівняно з енергією, що виробляється на вітчизняних електростанціях, оскільки викиди, пов’язані з

видобуванням і транспортуванням, мають місце поза межами України. Згідно з цим сценарієм,

використання енергії з відновлюваних джерел не зазнає значних змін без подальшого фінансування.

Середня ціна скорочення викидів відповідно до Сценарію «Загальнонаціональна ціль скорочення викидів

ПГ» складає 4,32 євро за тонну CO2-екв.

Сценарій «Інтенсивний видобуток сланцевого газу» має значний вплив на обсяги імпортованого палива

(що збільшаться на 35,8% порівняно з Базовим сценарієм) та ціну палива (яка знизиться на 9,1% порівняно з

Базовим сценарієм), що відчутно покращить енергетичну безпеку України. Виконання цього сценарію

приведе до заміщення газу вугіллям у всій економіці, зокрема в енергетичному, промисловому та

житловому секторах. Оскільки витрати у цьому сценарії нижчі за витрати в інших, він витіснить більш дорогу

енергію з відновлюваних джерел і біомасу і спричинить високий рівень викидів, пов’язаних з видобуванням

і транспортуванням газу, у результаті чого очікується, що він матиме зовсім незначний влив на скорочення

викидів парникових газів (зниження викидів буде на 0,6% менше порівняно з Базовим сценарієм). Середня

ціна скорочення викидів відповідно до сценарію «Інтенсивний видобуток сланцевого газу» складає 158 євро

за тонну CO2-екв (тобто скорочення викидів парникових газів потребуватимуть значних коштів).

19

Сценарій «Оптимістичний» призведе до значного збільшення витрат на утримання енергосистеми (11,1%

порівняно з Базовим сценарієм), і так само, як і Сценарій «Енергоефективний» та Сценарій «Впровадження

ВДЕ», матиме своїм результатом значне збільшення інвестицій у технології кінцевого споживання (56,7%),

проте, на відміну від згаданих сценаріїв, він призведе до зменшення усіх інших показників, а саме зниження

на 7% обсягу імпортованої енергії та на 26,7% рівня викидів парникових газів у 2050 році. Обсяги

імпортованого газу падатимуть від самого початку реалізації сценарію, проте збільшаться в ході його

виконання і продовжать збільшуватись до 2050 року у міру того, як зменшуватимуться обсяги виробництва

вугілля. Рівень кінцевого споживання енергії знизиться внаслідок широкомасштабного вжиття заходів щодо

покращення енергоефективності, а попит на енергію з відновлюваних джерел збільшиться. Заходи щодо

покращення енергоефективності розробляються все швидшими темпами у житловому секторі, тоді як

промисловий сектор переймає велику кількість технологій, спрямованих на зниження собівартості енергії,

це стосується, зокрема, металургійного сектора та виробництва цементу. Згідно з цим сценарієм,

транспортні засоби у більших обсягах використовуватимуть біопаливо, у залізничному транспорті

здійснюватиметься електрифікація, а газотранспортні системи зазнають модернізації. Електроенергія

вироблятиметься за рахунок газу та з відновлюваних джерел. В результаті зменшення попиту на

електроенергію зросте необхідність у зменшенні нових потужностей (7,7%), при цьому електростанції

стануть потужнішими за рахунок дорожчих технологій використання енергії вітру та сонця, а загальний обсяг

інвестицій у цій сфері зросте. Середня ціна скорочення викидів відповідно до Сценарію «Оптимістичний»

складає 25 євро за тонну CO2-екв.

Висновок. Аналіз сценаріїв демонструє наявність прямого і опосередкованого шляхів скорочення викидів

парникових газів, проте непрямі методи – Сценарій «Енергоефективний» та Сценарій «Впровадження ВДЕ»

– можуть мати непередбачувані та суперечливі наслідки, наприклад, витіснення атомної енергії чи

збільшення обсягів енергії, що використовується для обробки біопалив. Прямі методи, такі як Сценарій

«Загальнонаціональна ціль скорочення викидів ПГ» і Сценарій «Встановлена ціна на викиди CO2», приводять

у дію цілу низку механізмів, а саме: збереження енергії, використання енергії з відновлюваних джерел та

ширше використання горючих корисних копалин з низьким вмістом вуглецю. Загалом у разі виконання цих

сценаріїв існує ймовірність зменшення обсягу викидів парникових газів, спричинених спалюванням палива,

протягом 2012⎼2050 років приблизно на 2,8 млрд. т порівняно з Базовим сценарієм, згідно з яким

планується 17,5 млрд. т тон викидів за той самий проміжок часу. Переводячи цю цифру у відсотковий

еквівалент, протягом вказаного часу можна досягти зниження рівня викидів парникових газів на 17%.

Річний обсяг викидів із цих джерел у 2050 році буде меншим приблизно на 140 млн. т, що означає зниження

у 2050 році рівня викидів порівняно з Базовим сценарієм на 26% та зниження викидів порівняно з

показниками 1990 року на 17% в енергетичному, промисловому та транспортному секторах, які наводяться у

П’ятому національному повідомленні України з питань зміни клімату.

У підсумку загальні додаткові дисконтовані витрати енергосистеми за 2010-2050 роки становлять близько 70

млрд. євро порівняно з Базовим сценарієм, що еквівалентно приблизно 1,1% ВВП, тоді як загальний рівень

викидів скорочується майже на 2,8 млрд. т протягом того самого терміну. В результаті середня ціна

скорочення викидів у секторі використання палива становить близько 25 євро за тонну CO2-екв.

20

Табл. 4. Результати виконання альтернативних сценаріїв порівняно з результатами виконання Базового сценарію

Показник Одиниці Базовий

сценарій

Сценарій

«Енергоефект

ивний»

Сценарій

«Впровадженн

я ВДЕ»

Сценарій

«Встановлена

ціна на викиди

CO2»

Сценарій

«Загальнонаціо

нальна ціль

скорочення

викидів ПГ»

Сценарій

«Інтенсивний

видобуток

сланцевого

газу»

Сценарій

«Оптимістични

й»

+/- % +/- % +/- % +/- % +/- % +/- %

Загальні

дисконтовані

витрати

енергосистеми

Млрд.

євро на

2005 р.

617 50 8,1% 126 20,4% 35 5,7% 12 2,0% -16 -2,6% 69 11,1%

Постачання

енергії з

первинних

джерел

Тариф

*10^6

6735 -282 -4,2% 32 0,5% -190 -2,8% -547 -8,1% -62 -0,9% -479 -7,1%

Імпорт Тариф

*10^6

2593 -329 -12,7% -280 -10,8% 30 1,2% 237 9,1% -928 -35,8% -182 -7%

Витрати на

паливо

Млрд.

євро на

2005 р.

1506 -345 -23% -65 -4,4% -16 -1% -3 -0,2% -137 -9,1% -314 -20,8%

Підвищення

потужності

електростанцій

ГВт 110 51 46,7% -15 -14,1% 3 2,8% 4 3,5% -3 -2,9% -9 -7,7%

Інвестиції в

енергетичний

сектор

Млрд.

євро на

2005 р.

152 9 6,4% -1 -0,7% 2 1,3% -2 -1,6% -10 -6,4% 3 1,8%

Інвестиції в

покращення

технологій

Млрд.

євро на

2005 р.

1151 763 66,3% 990 86,0% 27 2,3% 74 6,5% 0 0% 652 56,7%

Кінцеве

енергоспожива

ння

Тариф

*10^6

4629 -585 -12,7% 40 0,9% -48 -1,0% -169 -3,6% 5 0,1% -356 -7,7%

21

Викиди

парникових

газів за весь

період

Млн. т

CO2-екв

17569 -

1,15

2

-6,6% -1,078 -6,1% -937 -5,3% -2,777 -15,8% 101 0,6% -2,801 -15,9%

Викиди

парникових

газів у 2050

році

Млн. т

CO2-екв

533 -40 -7,6% -79 -14,7% -94 -17,7% -141 -26,7% -3 -0,6% -142 -26,7%

Ціна зниження

рівня викидів

CO2 на 1 т

євро/ т

CO2-екв

43,5 116 37 4,32 -158 25

22

6 ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПГ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

6.1 ОПИС СИТУАЦІЇ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ТА РОЗРОБКА БАЗОВОГО СЦЕНАРІЮ

У 2012 р. майже 71 відсоток земель України використовувався у сільськогосподарських цілях. З 2000 р.

Україна стала одним із провідних експортерів агропродовольчої продукції у світі, при цьому значно

збільшивши експорт зернових, насіння олійних культур і рослинної олії. У 2012 р. Україна виробила 5,2

відсотка світового обсягу ячменю та 2,3 відсотка світового обсягу пшениці. Країна є провідним експортером

ячменю в світі: середня частка України на цьому ринку за період 2000-2010 рр. склала 14,1 відсотка. Завдяки

надзвичайно великому врожаю у 2008 та 2009 рр. експорт ячменю з України за період 2008-2010 рр. сягнув

30,6 відсотка загальносвітового показника. У наступні роки частка українського ячменю в глобальному обсязі

виробництва та експорту цієї сільгоспкультури істотно скоротилася, тому що посівна площа зменшилася з

близько 5 млн. га у 2009/10 р. до 3,3 млн. га у 2012/2013 р., тоді як посівна площа під більш рентабельною

кукурудзою була розширена з 2 до 4,4 млн. га. Крім того, Україна є найважливішим виробником

соняшникової олії у світі, обігнавши у 2010 р. за загальним обсягом виробництва Росію: її частка у світовому

обсязі виробництва цього продукту становить 23,5 відсотка9.

Аграрна стратегія України спрямована на розвиток і зростання сільськогосподарського сектора, з

одночасним забезпеченням продовольчої безпеки, міжнародної конкурентоспроможності, соціального

розвитку сільської місцевості, сталості навколишнього середовища та ґрунтів. Зокрема, в цьому

стратегічному документі, опублікованому в 2012 році, визначені наступні пріоритетні напрямки діяльності:

продовольча безпека;

підтримання стабільності ринків сільськогосподарської продукції та продовольства;

зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності;

підвищення продуктивності;

зменшення впливу сільського господарства на навколишнє середовище;

регенерація та захист і меліорація ґрунтів;

вихід на провідні позиції в експорті продовольства і сільськогосподарської продукції;

соціальний розвиток сільської місцевості.

У цьому документі потреба в економічному розвитку та реформах узгоджується з екологічними та

соціальними наслідками, пов’язаними з таким розширенням. Що стосується зменшення викидів ПГ, то

конкретні завдання щодо зменшення у плані не встановлені, але наголошується на важливості виробництва

біопалив, раціонального застосування добрив, підвищення прозорості та посилення регуляторного нагляду в

даному секторі.

З очікувань щодо експорту, податкових надходжень і показників валової доданої вартості, викладених в

Аграрній стратегії, зрозуміло, що сільське господарство розглядається у якості основної рушійної сили

9 Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО, 2012 р.)

http://www.fao.org/fileadmin/templates/est/meetings/wto_comm/Trade_Policy_Brief_Ukraine_final.pdf

23

зростання у найближчому майбутньому, яка має потенціал збільшення врожаїв усіх видів

сільськогосподарських культур до середнього рівня ЄС.

Прогнозується перехід від екстенсивного до інтенсивного сільського господарства, покращення врожайності

шляхом оптимального використання добрив, використання більш якісного насіння та ефективніших методів

вирощування. Такі заходи, як сприяння використанню азотних добрив, приведуть до значного зростання

рівня викидів – доки урожайність не сягне оптимальних рівнів.

Україна сама забезпечує свої потреби в молочних продуктах, незважаючи на те, що поголів’я худоби та

кількість молочної продукції знижується ще з часів здобуття незалежності. Собівартість продукції у цьому

секторі є порівнюваною із собівартістю у Новій Зеландії і значно нижчою за собівартість такої продукції у

будь-якій з країн Європи чи Азії. Очікується, що найближчими роками внутрішній ринок зростатиме

значними темпами і що відкриються нові експортні можливості. Крім цього, Україна знаходиться у

безпосередній близькості до ряду великих ринків, що розвиваються, а саме до ЄС, Росії та країн СНД.

Враховуючи вищесказане, Базовий сценарій із скорочення викидів парникових газів у

сільськогосподарському секторі України (тобто, без вжиття заходів, спрямованих на зниження рівня викидів

парникових газів) ґрунтується на таких припущеннях:

розвиток сільського господарства буде відбуватись в умовах сприятливого зовнішнього та

внутрішнього політико-економічного середовища;

фіскальні та ринкові схеми регулювання викидів ПГ в секторі сільського господарства не

впливатимуть на ріст;

в короткостроковій та середньостроковій перспективі буде відбуватись концентрація поголів’я

тварин на великих сільгосппідприємствах;

нарощуватиметься виробництво ріпаку та сої;

частка фермерських господарств в валовому виробництві аграрної продукції в довгостроковій

перспективі збільшиться;

в довгостроковій перспективі на фоні несуттєвого розширення посівних площ зернових значно

зросте урожайність основних зернових культур (в 1,5-2,5 рази);

весь обсяг надлишкової побічної продукції буде залишатись на полях та надходити в ґрунти під час

оранки;

виробництво соняшнику стабілізується, оскільки наразі існує профіцит олійної продукції на ринку,

що призводить до падіння цін;

площі під кормовими травами, сінокосами та пасовищами в довгостроковій перспективі досягнуть

рівня 1990 р.;

площа осушених торф’яних ґрунтів, які культивуються під сільгоспкультурами в перспективі буде

стабільно зростати;

в довгостроковій перспективі чисельність худоби та птиці в господарствах всіх категорій досягне

рівня 1990 р.;

зростатиме значення виробництва молочної продукції, частка якого в 2050 р. зросте до 40%, і на

кожну корову м’ясних порід припадатиме 10 корів молочного стада;

продуктивність молочних корів у 2020 та 2050 рр. зросте до 5542 та 6500 кг/голову за рік відповідно;

внаслідок збільшення надоїв, норми годівлі та частка концентрованих кормів в раціонах ВРХ дещо

зростуть.

24

6.2 БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Виходячи із наявного стану речей, звіт «TIMES-Україна» передбачає, що за Базовим сценарієм у секторі

сільського господарства викиди збільшаться із 35 млн. т на рік у 2010 році до 100 млн. т на рік у 2050 році.

6.3 ОПИС ПОЛІТИК І ЗАХОДІВ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Відповідно до припущень, наведених вище, у звіті «TIMES-Україна» в рамках програми табличних обчислень

визначено та проаналізовано п’ять сценаріїв розвитку сектора сільського господарства. Види діяльності, що

передбачаються кожним із визначених сценаріїв, описані нижче. Визначені політики та заходи наведені далі

у табл. 6

6.3.1 Раціональне використання добрив та відтворення родючості ґрунтів

Цей сценарій передбачає оптимізацію використання азотних добрив, включаючи диференційоване

внесення відповідно до конкретних потреб кожної окремої культури; реформування сфери продажу

земельних угідь для створення підприємств малого та середнього бізнесу, в рамках якого фермерські

господарства здійснюватимуть активне управління земельними ресурсами; введення сільськогосподарських

новітніх технологій у точному землеробстві, що назавжди змінить обличчя сільського господарства в Україні.

Органічне виробництво також набуде значного поширення у відповідь на попит на органічні продукти.

Деградовані землі підлягають реабілітації шляхом створення державних фондів і забезпечення підтримки

фермерів з метою збільшення рівня продуктивності земель і врожайності, а також зниження рівня ерозійних

процесів та стоку добрив. Інгібітори нітрифікації продемонстрували відмінні результати в рамках

досліджень на початкових етапах; окрім цього, вони характеризуються високим потенціалом, здатним

забезпечити хороші результати і у майбутньому, у зв’язку із чим необхідно втілювати широкомасштабні

проекти з їх використання. Такий підхід є позитивним з точки зору зниження рівня використання добрив та

зниження рівня викидів парникових газів у результаті процесу нітрифікації ґрунтів. Сівозміна є науково

підтвердженим методом збереження та підвищення рівня родючості ґрунтів, а також зниження потреби у

використанні добрив і повинна застосовуватися в усіх секторах сільськогосподарської галузі. Успішна

сівозміна за сучасних умов економічного розвитку сільськогосподарського сектора тісно пов’язана із

технологією нульової обробки ґрунту перед посівом. В результаті застосування такої екологічної політики та

заходів можливо припустити наступне:

до 2020 та 2050 рр. 15 та 50% від загальної площі малопродуктивних та деградованих земель будуть

законсервовані;

до 2020 та 2050 рр. 5 та 50% азотних добрив будуть вноситись з інгібіторами нітрифікації;

площа багаторічних трав, сіножатей, сої та гороху під сівозмінами в 2020 та 2050 рр. збільшиться до

2 та 5 млн га;

норма внесення азотних добрив без сівозмін в 2020 та 2050 рр. становитиме 91,5 та 102,4 ц/га, а з

сівозмінами – 50 ц/га;

протиерозійні заходи до 2020 та 2050 рр. будуть реалізовані на 15 та 50% посівної площі;

частка втрат азоту внаслідок вилуговування при застосуванні технології нульової обробки ґрунту в

2020 та 2050 рр. знизиться до 0,18 та 0,14 відн.од. (в 2010 р. ця частка становила 0,20 відн.од.).

25

За таких припущень, викиди, спричинені діяльністю у сільськогосподарському секторі, у 2050р. буде

знижено від приблизно 100 млн. т СО2-екв до 86 млн. т, що відповідає зниженню на 14% порівняно з

показниками Базового сценарію. Вартість таких природоохоронних заходів коливатиметься у межах від 6,1

до 7,9 млрд. євро у 2050 році. За умови, що припущення щодо 14-відсоткового зниження рівня викидів є

правильним для усього звітного періоду, починаючи з 2010 і закінчуючи 2050 роком, загальний сукупний

обсяг викидів відповідно до показників Базового сценарію становить приблизно 1,3 млрд. т СО2-екв, тоді як

відповідно до Сценарію 1 цей показник сягне 1,02 млрд. У результаті такого підходу екологічна політика та

заходи, описані у Сценарії 1, за вказаний період знизять загальний рівень викидів приблизно до 280 млн. т

при середній вартості від 21,8 до 28,0 євро за т СО2-екв.

6.3.2 Охорона та відтворення боліт

У минулому значні площі боліт осушувалися та оброблялися, що спричиняло втрату важливого середовища

існування та значні рівні викидів, спричинені окисленням вуглецю в ґрунті. За цим Сценарієм пропонується

субсидувати діяльність, що потенційно спроможна захистити та відтворити болота, а також знизити рівень

викидів парникових газів. Можна припустити, що до 2020 року 10% площ, які культивуються, буде під

охороною; до 2050 року цей показник збільшиться до 50%.

Такі заходи дадуть змогу у 2050 році знизити рівень викидів парникових газів приблизно на 1 млн. т СО2-екв,

або на 1% порівняно з показником Базового сценарію. В рамках такого підходу загалом вдається

зекономити 20 млн. т за період 2010-2050 рр. при загальних витратах у 2050 р. близько 22 млн. євро, або 1

євро за тонну СО2-екв.

6.3.3 Розвиток біоенергетики (біомаса і біопаливо)

Україна зобов’язалась досягти не менш, ніж 11% споживання відновлюваної енергії в загальних обсягах

енергоспоживання до 2020 р., проте, доводиться констатувати, що біоенергетичному компонентові

відновлюваної енергетики наразі приділяється вкрай недостатньо уваги; цей сектор складає тільки 1,24% від

кінцевого споживання енергії. Україна має значні запаси соломи, причому енергетичний потенціал однієї

тільки соломи озимої пшениці в Україні орієнтовно становить 3,5 млн т у.п., що достатньо для забезпечення

16 тисяч фермерських котлів (0,1-1 МВт) та 1400 котлів систем централізованого теплопостачання (1-10 МВт).

Біогаз характеризується значним потенціалом, а усі технології біоенергії тільки виграють від позитивної

динаміки договірних цін на енергоносії. За цим Сценарієм реалізуються такі екологічні політики та заходи:

створення сприятливої законодавчої та нормативної бази в галузі біоенергетики;

підвищення частки біоенергетики в енергетичному балансі країни до середнього рівня ЄС;

спрощення структури оподаткування, включаючи скасування податків на імпорт енергетичного

обладнання;

застосування стимулів для розвитку біоенергетичних технологій відповідно до Директив ЄС

(наприклад, субсидування капітальних витрат на закупівлю біоенергетичного обладнання на рівні

20-40% вартості, низькі відсоткові ставки тощо);

впровадження плану дій з розвитку біоенергетики;

скасування субсидій на викопне паливо, зокрема штучного тарифу на природний газ у житловому

секторі;

скасування вимог щодо місцевої складової обладнання в вартості проекту;

26

збільшення зеленого тарифу для біогазу з тваринницьких відходів до економічно доцільного рівня;

налагодження розширеного виробництва вітчизняних котлів та біогазових установок з метою

здешевлення обладнання порівняно з імпортним;

створення сприятливих умов для ведення малого та середнього бізнесу в галузі;

впровадження ряду демонстраційних установок зі спалювання соломи та виробництва біогазу;

введення жорстких санкцій за порушення стандартів прибирання, зберігання та використання гною.

Вказані заходи дадуть змогу знизити рівень викидів як CO2 - шляхом уникнення використання викопного

палива, так і інших ПГ, зокрема метану і закису. Скорочення викидів парникових газів є таким самим, як і в

рамках Сценарію 1; таким чином, зниження рівня сягає близько 15 млн. т СО2-екв. на рік у 2050 році.

Зменшення загального сукупного обсягу викидів є подібним ⎼ близько 280 млн. т, а очікувані витрати у 2050

р. становлять 4,2 млрд. євро при середній вартості 15 євро за т СО2-екв.

6.3.4 Додавання до раціону ВРХ кормових домішок

Технології вирощування тварин у нещодавньому минулому зазнали значних змін, включно із такими

позитивними тенденціями, як використання іонофорів (наприклад, монензину) у якості альтернативи

антибіотикам; олії, зокрема соняшникового насіння в якості добавки до кормів; та мінеральних цеолітів. Усі

вищеназвані кормові домішки різним чином покращують показники росту, скорочують викиди метану та

підвищують ефективність перетворення корму для великої рогатої худоби на живу вагу. Цей Сценарій

передбачає реалізацію таких екологічних політики та заходів:

проведення подальших досліджень із використання кормових добавок в Україні і розробка

узгоджених стандартів використання кормових добавок;

заохочення використання біологічно активних добавок субсидіями.

Прогнозовані результати вказаних заходів проілюстровано нижче у табл. 5.

Табл. 5. Збільшення частки кормових добавок у молочній промисловості й секторі вирощування великої

рогатої худоби у 2020 та 2050 роках

Кормова добавка Цеоліт Монензин Добавки рослинного

походження

2020 р. 30% всього поголів’я 30% молодого поголів’я 30% молодого поголів’я

2050 р. 75% дійних корів та

60% м’ясної худоби

60% молодого поголів’я 75% молодого поголів’я

Очікується, що вказані заходи забезпечать зниження рівня викидів парникових газів приблизно до 5 млн. т

СО2-екв у 2050 році та матимуть результатом загальне зниження рівня викидів приблизно на 100 млн. т.

Очікувані витрати у 2050 році сягнуть показника між 1,75 та 2,0 млрд. євро; вартість такого зниження

становить приблизно 17,5–20 євро за тонну СО2-екв.

27

6.3.5 Скорочення загального поголів'я корів за збільшення частки племінного поголів'я корів на фермах

Країни-члени Європейського Союзу, наприклад, Великобританія, продемонстрували, що зниження кількості

молочного поголів’я та зростання збору молока може сприяти зниженню рівня викидів метану від кишкової

ферментації, а також прибирання, зберігання та використання гною. За цим Сценарієм Україна піде шляхом

збільшення продуктивності молочного поголів’я від 6500 кг/голову на рік у 2040 р. до 7200 кг/голову на рік у

2050 р. завдяки використанню селекції і належного добору кормів.

У результаті такого підходу викиди у 2050 році знизяться приблизно на 2 млн. т на рік. Сукупна вигода

складе близько 40 млн. т при витратах від 0,72 до 0,80 млрд. євро в 2050 році, а середня вартість складе від

18 до 20 євро за тонну СО2-екв.

28

Табл. 6. Опис політик та заходів у секторі сільського господарства відповідно до класифікації Рамкової конвенції ООН про зміну клімату

Тип політик та

заходів10

Політики та заходи, визначені у звіті про політики та заходи (виділено синім), у звіті «TIMES-Україна» (текст зеленого

кольору, курсивом) та у П’ятому національному повідомленні України з питань зміни клімату (текст чорного кольору із

підкресленням)

Стратегія та цільові

показники політики з

питань зміни клімату

Зобов’язання у ІІ періоді Кіотського протоколу – 20% скорочення від рівня 1990 року та добровільно взяте на себе

зобов’язання досягнути до 2050 року зниження рівня викидів парникових газів на 50% порівняно з показниками 1990

року

Досягнення цільового показника виробництва енергії із відновлюваних джерел у 11% до 2020 року

Багаторівневе

управління

Міжсекторальні

інструменти та політики

Сектори

неенергетични

х галузей

Сільське

господарст

во

Вирощування зернових культур:

Перехід від екстенсивного до інтенсивного сільського господарства, включаючи оптимізовані схеми внесення добрив,

введення сільськогосподарських новітніх технологій в точному землеробстві і методів нульової обробки ґрунту перед

посівом

Впровадження науково обґрунтованих сівозмін, закупівля сертифікованого насіння та ін., що дасть змогу підвищити

врожайність

Реформування власності на землю та лізингових моделей, що дасть фермерам змогу в рамках довгострокових

домовленостей вкладати кошти у рекультивацію земель.

Охорона та відтворення боліт:

Надання субсидій для охорони та відтворення боліт як природного середовища проживання

Біоенергетика (біомаса і біопаливо):

Впровадження програм дослідження та розвитку у сфері біоенергетики шляхом використання дослідно-промислових

установок та проведення тематичних досліджень.

Введення зеленого тарифу на біоенергію

Поголів’я:

10 Ця класифікація політик і заходів взята зі зведеної доповіді Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стосовно П’ятого повідомлення держав з питань зміни клімату. Див. Додаток 1, у

якому міститься опис типів політик і заходів, які Сторони включили до кожної з рубрик.

29

Застосування кормових домішок, технологій зберігання гною, селекційних програм

Започаткування мікрофінансування для поліпшення умов вирощування поголів’я і залучення іноземних інвестицій в

сектор молочної промисловості шляхом впровадження стандартів ЄС.

В рамках сільськогосподарського сектора існує необхідність навчання та підвищення обізнаності з таких питань, як

більш досконалі технології та шляхи фінансування.

30

6.4 КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ПОТЕНЦІЙНОГО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ЗАВДЯКИ ПОЛІТИКАМ І ЗАХОДАМ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Усі вищезазначені сценарії добре доповнюють один одного і можуть бути використані паралельно.

Результати реалізації цих політик і заходів полягатимуть у зниженні у 2050 році рівня викидів у сільському

господарстві з близько 100 млн. т до 62 млн. т на рік. Сукупна вигода у проміжок часу між 2010 та 2050

роками сягне приблизно 720 млн. т СО2-екв при загальних витратах від 12,8 до 15 млрд. євро у 2050 році, а

середня вартість складе від 17,7 до 20,8 євро за тонну СО2-екв.

7 ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПГ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ

7.1 ОПИС ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ БАЗОВИМ СЦЕНАРІЄМ

У сфері поводження з відходами Україна значно відстає від європейських стандартів, оскільки за

попередніми показниками близько 30% відходів утилізуються в рамках організованих сміттєзвалищ, 4%

підлягають повторній переробці та 3% спалюються. Неконтрольовані сміттєзвалища, на яких утилізуються

решта 70% відходів, є одним із основних джерел забруднення ґрунтів і підземних вод. Україна на сьогодні є

джерелом близько 10⎼12 млн. т відходів на рік, і очікується, що цей показник зросте відповідно до

зростання рівня ВВП.

Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію загальнодержавної програми поводження з відходами на

2013-2020 роки, яка передбачає скорочення кількості установок переробки відходів та концентрацію

твердих і рідких відходів на належним чином організованих сміттєзвалищах та очисних спорудах для стічних

вод.

У секторі відходів зараз утворюється від 7,5 до 10 млн. т СО2-екв на рік (у формі метану), а П’яте національне

повідомлення з питань зміни клімату передбачає, що у 2020 р. цей показник зросте до 11,5 млн. т. Як

повідомлено у звіті «TIMES-Україна», за попередніми оцінками, починаючи із вихідної точки у 7,5 млн. т СО2-

екв, у 2010 році рівень незареєстрованих викидів зросте до 10 млн. т СО2-екв у 2020 році та 21,5 млн. т СО2-

екв у 2050 році. Обсяг утворення твердих відходів на душу населення у 2011 році становив 420 кг, однак

очікується, що цей показник зросте. На сьогодні близько 75% населення користується послугами у сфері

поводження з відходами. Можна припустити, що без подальших ініціатив і заходів, спрямованих на

зниження рівня викидів парникових газів:

кількість відходів на душу населення в Україні зростає з постійною швидкістю 1,5% на рік і досягає в

2050 році величини 700 к;

охоплення населення системою вивозу ТПВ рівномірно зростає і досягає 100%;

невеликі звалища закриваються, і, відповідно до екологічних норм і стандартів, усі відходи

направляються на керовані регіональні полігони;

всі ТПВ, що утворюються, вивозяться на полігони, біогаз не збирається і не утилізується.

Головні фактори, що визначають викиди парникових газів у секторі поводження з відходами та враховані

програмами технічних розрахунків «TIMES-Україна», включають:

викиди, спричинені спалюванням метану для зниження рівня викидів чи виробництва енергії;

31

викиди метану зі звалищ, що не збираються;

викиди парникових газів, утворені під час збирання, транспортування та зберігання відходів, їх

переробки, компостування і спалювання;

викиди, заміщені шляхом використання зібраного газу для виробництва електроенергії,

використання компосту в якості добрив, а також викиди, спричинені механічним біологічним

очищенням відходів.

7.2 БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ «TIMES-УКРАЇНА»

Узагальнивши інформацію щодо наявного стану речей, «TIMES-Україна» у своєму Базовому сценарії

передбачає, що обсяг викидів парникових газів на території України, спричинені сектором поводження з

відходами, зростуть у 2050 р. до 21,5 млн. т СО2-екв. Такий обсяг викидів буде утворений 27 млн. т твердих

відходів.

7.3 ОПИС ПОЛІТИК ТА ЗАХОДІВ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У СЕКТОРІ ВІДХОДІВ

Звіт «TIMES-Україна» описує три можливі сценарії на основі трьох технічних підходів:

1) роздільний збір, сортування та повторне використання;

2) біогазовий;

3) біогазовий з урахуванням електроенергії.

Результати усіх трьох сценаріїв з огляду на викиди парникових газів у 2050 році, а також

«низьковуглецевого» сценарію, що поєднує у собі усі три технології, викладені нижче. Політики та заходи,

визначені у звіті про політики та заходи, наведені у табл. 7.

32

Табл. 7.: Опис екологічної політики та заходів щодо джерел у секторі поводження з відходами відповідно до класифікації Рамкової конвенції ООН

про зміну клімату

Тип політик та заходів11 Політики та заходи, визначені у звіті про політики та заходи (виділено синім), у звіті «TIMES-Україна» (текст зеленого кольору,

курсивом) та у П’ятому національному повідомленні України з питань зміни клімату (текст чорного кольору із підкресленням)

Стратегія та цільові

показники політики з

питань зміни клімату

Зобов’язання у ІІ періоді Кіотського протоколу – 20% скорочення від рівня 1990 року та добровільно взяте на себе

зобов’язання досягнути до 2050 року зниження рівня викидів парникових газів на 50% порівняно з показниками 1990

року

Досягнення цільового показника виробництва енергії із відновлюваних джерел у 11% до 2020 року

Багаторівневе

управління

Перехід до гармонізації законодавства України у сфері поводження з відходами з законодавством ЄС, беручи до уваги:

Оновлену рамкову директиву ЄС про відходи (2008/98/EC);

Директиву ЄС про полігони (99/31/EC);

Директиву ЄС про спалювання (2000/76/EC);

Директиву ЄС про пакувальні матеріали (94/62/EC).

Міжсекторальні

інструменти та політики

Сектори неенергетичних

галузей

Відходи Короткострокові цілі, пов'язані з обробкою відходів, переробкою газу і, в довгостроковій перспективі, цільовими

показниками викидів вуглецю в рамках вирішення питань утилізації відходів

Введення оподаткування звалищ, що із плином часу дасть змогу іншим методам переробки відходів стати

конкурентоспроможними

Підвищення обізнаності про переваги скорочення відходів, повторне використання і переробку

Виділення субсидій для пілотних проектів

Програми технічної підтримки, програми дослідження та розвитку для вивчення нових технологій

Чітке визначення ринку перероблених продуктів та його підтримка з боку урядових структур

Впровадження зеленого тарифу на електроенергію з біогазу, який відображає реалії комерційної сфери

Інвестиції в довгострокові дослідження в області нових технологій, таких як виробництво водню з біогазу та використання

біогазу в якості транспортного палива

Технічні рішення, характерні для цієї сфери, включають:

o Вилучення та утилізацію звалищного біогазу

11 Ця класифікація політик і заходів взята зі зведеної доповіді Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стосовно П’ятого повідомлення держав з питань зміни клімату. Див. Додаток 1, у

якому міститься опис типів політик і заходів, які Сторони включили до кожної з рубрик.

33

o Створення ізольованих пунктів збору відходів

o Проектування заводів із переробки та компостування

o Отримання енергії з твердих відходів, органічних відходів та осаду стічних вод

o Продовження роботи з реалізації національного проекту «Енергія з біогазу».

34

7.4 КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ПОТЕНЦІЙНОГО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ПОЛІТИКАМИ ТА ЗАХОДАМИ

Із запровадженням роздільного збору, сортування та повторного використання очікується зниження рівня

викидів парникових газів до 2050 р. приблизно до 11,5 млн. т; отже, до 2050 року викиди скоротяться до 10

млн. т на рік. Така діяльність передбачає закриття та рекультивацію старих сміттєзвалищ, будівництво нових

регіональних потужностей переробки відходів. Загальні витрати на відновлення та відкриття нових

регіональних потужностей становитимуть у 2050 р. від 1,1 до 3,2 млрд. євро, а витрати на роздільний збір,

сортування та повторне використання у 2050 р. оцінюються у суму від 0,3 до 0,7 млрд. євро. Відповідно до

звіті «TIMES-Україна», такі підходи дають можливість знизити загальний сукупний обсяг викидів приблизно

до 150 млн. т. Таким чином, вартість зниження рівня викидів сягне близько 9,33-26 євро за тонну СО2-екв.

Зауважимо, що ця оцінка включає вартість рекультивації старих сміттєзвалищ, що незначною мірою впливає

на рівень викидів парникових газів, однак є потрібною для охорони навколишнього середовища і

забезпечення сталого розвитку у вказаній сфері.

Очікується, що збір та утилізація біогазу зі звалищ і стічних вод дасть змогу зменшити викиди до 5 млн. т на

рік у 2050 році із загальним сукупним скороченням за період 2010-2050 рр. близько 150 млн. т12.

Використання біогазу для виробництва енергії дасть змогу знизити рівень викидів у 2050 р. приблизно до 4

млн. т на рік та забезпечити загальне сукупне скорочення більш ніж на 25 млн. т. Таким чином, сукупна

вигода від збору і спалювання біогазу зі звалищ і стічних вод становить за 2010-2050 рр. близько 175 млн. т,

а вартість вказаних заходів складе у 2050 р. близько 0,36⎼ 0,63 млрд. євро. Як бачимо, вартість таких викидів

парникових газів є вкрай низькою – від 2,0 до 3,6 євро за тонну, однак таке зниження напряму залежить від

попередньо реалізованих заходів.

Насамкінець необхідно зауважити, що за умови використання підходу повного життєвого циклу та зниження

рівня викидів завдяки перевагам переробки первинних матеріалів загальний рівень викидів, спричинений

сектором поводження з відходами, можна знизити до нуля.

Загалом, у звіті «TIMES-Україна» вказано, що рівень викидів, який за прогнозами у 2050 році складе

приблизно 21,5 млн. т на рік (загальний сукупний обсяг становитиме за 2010-2050 рр. близько 580 млн. т),

може бути у 2050 р. знижений до нуля; вдасться також досягнути загального сукупного обсягу викидів у 150

млн. т при витратах від 1,75 до 4,5 млрд. євро у 2050 році. Таким чином, можна зробити висновок, що

середня вартість зниження рівня викидів у сфері відходів становить 4-10,5 євро за т СО2-екв.

12 На цьому етапі не підраховано вартість збору і спалювання біогазу зі звалищ і стічних вод.

35

8 ОЦІНКА ПОТЕНЦІАЛУ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПГ У СЕКТОРІ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

8.1 ОПИС ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬСЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯМ, У РАМКАХ БАЗОВОГО СЦЕНАРІЮ

Площа лісів в Україні істотно варіюється по регіонах, але їх загальна частка, від 15,7 до 17,6% території

країни, відносно мала. Більшість лісових угідь зосереджена у західній (Карпати) та північній частинах країни.

Більше 99 відсотків лісів належать державі, а рештою володіють муніципалітети та приватні компанії або

дрібні приватні власники. Приватизація лісів, яку з 2006 року регулює Лісовий кодекс України, досі

перебуває на ранньому етапі. Переважною більшістю цих лісів безпосередньо управляє Державний комітет

лісового господарства – центральний орган виконавчої влади у галузі лісового та мисливського

господарства. Функції управління лісовим господарством також входять до сфери компетенції багатьох

інших органів, таких як Міністерство аграрної політики, Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних

ситуацій, Міністерство екології та природних ресурсів, Міністерство транспорту і зв'язку.

Ліси також присутні на природоохоронних територіях – від невеликих заповідних зон до природних

заповідників. Проте, природоохоронні території займають менше 5 відсотків площі країни, і деякі види

лісогосподарських заходів, такі як суцільне санітарне вирубування та рубання головного користування, а

також незаконне зайняття людьми цих територій, становлять для них серйозну загрозу. Лісове господарство

і супутня промисловість відіграють важливу роль в економічному розвитку окремих регіонів України. Обсяг

виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, пов’язаних із лісовим господарством, у 2008 р.

становив 0,3 млрд. євро, а чисельність працюючих у цьому секторі дорівнювала 83 тис. чол. У Карпатському

регіоні кластер лісового господарства є четвертою за важливістю галуззю економіки. На основі результатів

аналізу П’ятого національного повідомлення з питань зміни клімату та застосування принципів Керівництва

з належної практики в секторі землекористування Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, а також

розрахункових електронних таблиць у звіті «TIMES-Україна» дано оцінку потенціального зниження рівня

викидів, спричинених землекористуванням і збільшення поглинання в результаті належного ведення

лісового господарства.

Основні припущення відповідно до показників Базового сценарію включають такі положення:

фінансування й технологічна ефективність як землекористування, так і лісового господарства (з

урахуванням раціонального використання ґрунтів, темпів лісорозведення, управління лісовими

ресурсами тощо) до 2050 року досягнуть європейського рівня;

використання гною для виробництва органічних добрив до 2020 року досягне рівня, який востаннє

було зареєстровано в 1990 році, однак із застереженням, що на пташиний послід буде припадати

більша частка органічних добрив.

8.2 БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ ЩОДО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ «TIMES-УКРАЇНА»

Виходячи з інформації щодо наявного стану речей, «TIMES-Україна» у своєму Базовому сценарії передбачає,

що викиди парникових газів на території України, спричинені підсектором землекористування, зростуть від

14,2 млн. т у 2010 році до 39,8 млн. т у 2050 році; рівень поглинання СО2 у підсекторі лісового господарства

знизиться із чистого показника поглинання у 55,6 млн. т у 2010 році до 38,6 млн. т у 2050 році (тобто сектор

36

лісового господарства уловлюватиме у 2050 р. на 17 млн. т CO2 на рік менше, ніж у 2010 р.). Для порівняння

зазначимо, що у 2050 році без вжиття будь-яких заходів підсектори землекористування та лісового

господарства вийдуть на рівень нульових викидів.

8.3 ОПИС ПОЛІТИК ТА ЗАХОДІВ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У СЕКТОРІ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Основні заходи, спрямовані на скорочення викидів і збільшення поглинання СО2 в секторі

землекористування та лісового господарства включають:

Землекористування13

ширше використання азотних добрив для зменшення мінералізації ґрунтів і збільшення вмісту

гумусу та збереження запасів вуглецю;

збільшення внесення органічних добрив, що утворюються в секторах молочного фермерства,

вирощування великої рогатої худоби та птахівництва;

ширше застосування технологій нульової обробки ґрунту перед посівом;

збільшення частки використання нетрадиційних добрив (сапропелю) замість мінеральних;

вирощування нових культур, зокрема озимої пшениці та кукурудзи на зерно;

розширення посівів багаторічних трав.

Лісове господарство

покращення вікової структури лісових насаджень;

збільшення лісистості;

проведення протипожежних заходів;

зменшення площі загибелі насаджень через хвороби і шкідників.

У табл. 8 подано загальний огляд політик та заходів в контексті видів діяльності, пов’язаних із

землекористуванням, визначених у звіті про політики та заходи. Окрім цього, таблиця доповнена наявними

чи запланованими політиками та заходами, згаданими у звіті «TIMES-Україна» та у П’ятому національному

повідомленні України з питань зміни клімату.

13 Деякі з цих ініціатив і заходів можуть бути представлені та змодельовані у сфері сільського господарства

37

Табл. 8. Опис політик та заходів щодо джерел у секторі землекористування відповідно до класифікації Рамкової конвенції ООН про зміну клімату

Тип політик та

заходів 14

Політики та заходи, визначені у звіті про політики та заходи (виділено синім), у звіті «TIMES-Україна» (текст зеленого кольору,

курсивом) та у П’ятому національному повідомленні України з питань зміни клімату (текст чорного кольору із підкресленням)

Стратегія та цільові

показники політики з питань

зміни клімату

Зобов’язання у ІІ періоді Кіотського протоколу – 20% скорочення від рівня 1990 року та добровільно взяте на себе

зобов’язання досягнути до 2050 року зниження рівня викидів парникових газів на 50% порівняно з показниками 1990

року

Досягнення цільового показника виробництва енергії із відновлюваних джерел у 11% до 2020 року

Багаторівневе

управління

Міжсекторальні інструменти

та політики

Сектори

неенергетичн

их галузей

Землекорист

ування,

зміни у

землекорист

уванні та

лісове

господарств

о (LULUCF)

Ліси:

Переведення державних лісів під юрисдикцію єдиного органу з чітким дотримання нормативних положень, серед іншого

й щодо заборони вирубування та стосовно обов'язкової сертифікації за правилами Лісової опікунської ради( FSC).

Запровадження довгострокової оренди землі, що надасть впевненості й дасть змогу проводити ринкові реформи та

припинити незаконне вирубування.

Проведення досліджень і розробок з питань ґрунтів та вмісту вуглецю в них. Запровадження екологічного податку на

викопне паливо з метою підтримки заліснення, лісовідновлення та лісоохорони.

Торфовища:

Реалізація програми відновлення торфовищ з довгостроковими національними цілями

Сільське господарство:

Підвищення ефективності управління застосуванням добрив.

Розвиток застосування альтернативних азотних добрив (сапропелю).

Заохочення методів нульової обробки ґрунту перед посівом.

Зміна типів культур і розширення посівів багаторічних трав.

14 Ця класифікація політик і заходів взята зі зведеної доповіді Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стосовно П’ятого повідомлення держав з питань зміни клімату. Див. Додаток 1, у

якому міститься опис типів політик і заходів, які Сторони включили до кожної з рубрик.

38

8.4 КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ПОТЕНЦІЙНОГО ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ У СФЕРІ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ПОЛІТИКАМИ ТА ЗАХОДАМИ

У звіті «TIMES-Україна» передбачається, що реалізація вищезазначених заходів у сфері

землекористування перетворить підсектор землекористування із джерела викидів на їх поглинача.

Очікується, що до 2050 року сектор землекористування перетвориться на зону поглинання 45,2 млн. т

CO2 на рік. Найбільш масштабних скорочень рівня викидів вдається досягнути в рамках використання

органічних добрив та нетрадиційних азотних добрив (сапропелю), технологій нульової обробки ґрунту

та дещо нижчого рівня використання неорганічних азотних добрив і впровадження нових культур.

В секторі лісового господарства «TIMES-Україна» прогнозує, що секвестрація може бути збільшена з

38,6 млн. т на рік до 112,5 млн. т на рік у 2050 році, при цьому значні вигоди будуть забезпечені за

рахунок оптимізації вікової структури лісових насаджень і збільшення лісистості, а менші – завдяки

заходам пожежної безпеки та додатковими заходами щодо боротьби з хворобами та шкідниками.

Загалом два вищезазначені підсектори можуть забезпечити чисте поглинання 157,7 млн. т на рік у 2050

році порівняно із показниками Базового сценарію на рівні нульових викидів. Сукупно за період 2010-

2050 рр. підсектор землекористування може знизити рівень викидів приблизно до 1,6 млрд. т, тоді як

підсектор лісового господарства має потенціал скорочення викидів приблизно до 2,5 млрд. т

відповідно до Базового сценарію, що передбачає сукупне зниження приблизно до 4,0 млрд. т.

Порівняно з базовим рівнем, тобто з нульовим обсягом викидів, це варіант характеризується

перевагами для України в контексті загального обсягу викидів парникових газів і коштуватиме

приблизно 12 млрд. євро, тобто середня вартість становитиме близько 3 євро за тонну СО2-екв.

9 ПОТЕНЦІАЛ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПГ У МАСШТАБАХ ЕКОНОМІКИ ТА ЙОГО ПОРІВНЯННЯ З ОЦІНКАМИ ПОТЕНЦІАЛУ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ВИКИДІВ ПГ ЗА РАХУНОК ПРОПОНОВАНИХ ПОЛІТИК ТА ЗАХОДІВ ЩОДО АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ

Аналіз впливу політик та заходів у чотирьох секторах або групах секторів української економіки дав такі

результати щодо загального обсягу зниження рівня викидів, якого можна досягти, та орієнтовних

середніх витрат (див. табл. 9):

Табл. 9. Зведення витрат і потенціалу зниження рівня викидів за умови реалізації політик та заходів у

2050 році

Щорічне

зниження рівня

викидів у 2050

році відносно

Базового

сценарію (млн. т

СО2-екв)

Загальне сукупне

зниження рівня

викидів у період

з 2010 до 2050 р.

відносно Базових

сценаріїв (млрд. т

СО2-екв)

Діапазон вартості

всіх політик та

заходів (млрд.

євро, 2050 рік)

Приблизний

діапазон

середньої

вартості (євро за

одиницю

скорочення

викидів)

Спалювання

палива

-142 2,8 70 25

39

Сільське

господарство

-38 0,72 12,8 – 15 17,7 – 20,8

Відходи -21,5 0,58 1,75 – 4,5 4 – 10,5

Землекористування

та лісове

господарство

-157,7 4,0 12 3

Прогнози Базового сценарію для чотирьох сфер економіки у 2050 році становлять 655 млн. т СО2-екв.

Якби вдалося реалізувати усі політики та заходи, то у 2050 році рівень викидів впав би на 359 млн. т, до

показника 295 млн., тобто знизився б до 45% показників Базового сценарію.

Порівняно з показниками 1990 року, коли обсяг викидів становив 926 млн. т на рік, йдеться про

зниження рівня викидів на 68%, включаючи зміни у землекористуванні та лісовому господарстві.

Якщо не враховувати зміни у землекористуванні та лісовому господарстві, то рівень викидів

скоротиться у 2050 р. на 202 млн. т, до 453 млн. т на рік, що на 31% менше, ніж у 1990 році.

Вищенаведені дані свідчать, що політики та заходи, змодельовані в рамках звіті «TIMES-Україна» та

значною мірою висвітлені у звіті про політики та заходи, включаючи зміни у землекористуванні та

лісове господарство, можуть дозволити Україні досягти цілі, поставленої на 2050 рік, що полягає у 50%

зниженні рівня викидів парникових газів порівняно із показниками 1990 року.

Більшість обсягу зниження рівня викидів у звіті «TIMES-Україна» забезпечується сектором

землекористування та лісового господарства, який, відповідно до спроектованої моделі, може

забезпечити чисте поглинання 157,7 млн. т на рік у 2050 році порівняно з показниками Базового

сценарію, за яким чистий внесок цього сектора в обсяг викидів в Україні у 2050 р. дорівнює нулю.

Значний внесок у таке скорочення викидів очікується від оптимізації вікової структури лісових

насаджень та застосування органічних і альтернативних азотних добрив, які сприяють зберіганню

вуглецю в ґрунті. Такого зниження рівня викидів планується досягти за порівняно незначний кошт ⎼

близько 3 євро за тонну CO2.

Другим за величиною джерелом скорочення викидів є сектор спалювання викопного палива, в рамках

якого до 2050 року викиди буде скорочено на 142 млн. т на рік ⎼ до 391 млн. т на рік, тоді як за

Базовим сценарієм показник сягає 533 млн. т на рік. Таке зниження рівня забезпечується набагато

ширшим спектром політик та заходів, однак основним підходом все ж є введення ціни на вуглець

шляхом або оподаткування, або впровадження схеми торгівлі квотами на викиди, яка покликана

зініціювати різноманітні види діяльності.

Подальше зниження рівня викидів є можливим у секторі поводження з відходами (-21 млн. т у 2050

році) та секторі сільського господарства (-38 млн. т у 2050 році).

Порівнюючи ці результати з результатами, представленими в доповіді «Потреба в інвестиціях у

зменшення викидів парникових газів: крива граничних витрат на зменшення викидів в Україні», що

підготовлена Національною асоціацією економічних досліджень (NERA) для Європейського банку

реконструкції та розвитку (ЄБРР) у січні 2012 року (далі – «доповідь NERA»), можна зробити кілька

цікавих порівнянь.

40

У доповіді NERA для оцінки вартості та потенціалу політик та заходів, спрямованих на скорочення

викидів парникових газів у різних секторах української економіки, використовується підхід до

підрахунку витрат на скорочення забруднення, оснований на граничних витратах. До обсягу оцінки не

входять сектор лісового господарства та землекористування, оцінки зроблено станом на 2030, а не на

2050 рік. Якщо не зважати на такого роду дрібні розбіжності та за умов реалізації “високовартісних

заходів”, які значною мірою перегукуються із визначеними у цьому документі політиками та заходами,

в доповіді робиться припущення, що у 2030 році рівень викидів в Україні знизиться на 454 млн. т СО2-

екв, що на 51% нижче порівняно з показниками 1990 року (без урахування змін у землекористуванні та

лісового господарства). Такий підхід передбачає використання політик та заходів, що відрізняються за

показником вартості від вкрай дешевих (тобто вигідних) до тих, що потребують витрат у 200 євро на

тонну CO2 та введення ціни на вуглець, що дорівнює 40 євро за тонну СО2-екв. Такий результат

відповідає висновкам звіті «TIMES-Україна» щодо того, що викидів у 2050 році буде на 68% менше

порівняно із показниками за 1990 рік, хоча доповідь NERA переконує у досяжності таких цифр без

урахування показників сектора землекористування та лісового господарства та з введенням

вуглецевого тарифу у 40 євро/т значно швидше, ніж за сценарієм оподаткування CO2, викладеним у

звіті «TIMES-Україна». Відповідно до інформації, що міститься у доповіді NERA, податок не буде

вводитися до 2030 року, а початкова ставка його сягне 20 євро за тонну, тоді як до 2015 року її буде

піднято до 80 євро за тонну.

Звіт «TIMES-Україна» передбачає, що сектор землекористування та лісового господарства буде

основним джерелом зниження рівня викидів, чистий внесок якого до загальних змін скорочення

викидів на території України буде близьким до нуля на рік у 2050 році, в зв’язку із чим буде отримано

вигоду у 150 млн. т на рік. За звітний період 2010 –2050 рр. за таким сценарієм буде досягнуто близько

4-мільярдного зниження рівня викидів, що затьмарює показник зниження рівня викидів усіх секторів,

узятих разом. До того ж, таке зниження рівня викидів обходиться досить дешево – у 3 євро за тонну

СО2-екв. Задля порівняння розглянемо показники сусідніх країн, котрі, у свою чергу, не відводять такої

значної ролі сектору лісового господарства та землекористування у своєму національному

повідомленні за підсумками виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Хоча, наприклад,

П’яте національне повідомлення з питань зміни клімату Білорусі містить посилання на оптимізацію

вікової структури лісів, прибирання, зберігання та використання гною і застосування добрив у рамках

політик та заходів, в ньому не передбачено значного зниження рівня викидів, які спричиняються

згаданими видами діяльності. У Польщі очікується, що викиди, пов’язані із сектором сільського

господарства, у 2020 році знизяться на 28% порівняно із показниками 1988 року, однак поглинання

викидів сектором землекористування та лісового господарства залишається на попередньому рівні

порівняно зі звітним періодом. П’яте національне повідомлення з питань зміни клімату Румунії

передбачає незначне збільшення викидів, пов’язаних із сектором сільського господарства, починаючи

з 2006 року, тоді як показники поглинання викидів за 2020 рік в рамках землекористування та лісового

господарства залишаються незмінними.

10 ВИСНОВКИ

Насамкінець варто зазначити, що у звіті про політику та заходи і звіті «TIMES-Україна» подано

вичерпний перелік потенційних політик та заходів, яких Україна може вжити задля досягнення

значного зниження рівня викидів порівняно із показниками Базового сценарію. У звіті про політики та

заходи визначена потреба в ряді політик та заходів, спрямованих на оптимізацію політики в області

зміни клімату та досягнення цільових показників, впровадження багаторівневого управління,

41

підписання міжсекторальних документів і втілення заходів у рамках окремих технічних можливостей,

що підлягають реалізації. Показники економічно-соціального розвитку України на даному етапі

свідчать, що існує дуже значний потенціал у сфері енергетики, житлового сектора та промисловості для

підвищення енергоефективності та зниження викидів парникових газів.

Звіт «TIMES-Україна» висвітлив деякі дуже важливі і, можливо, несподівані наслідки певних політик та

заходів, припускаючи, наприклад, що деякі опосередковані заходи (наприклад, щодо відновлюваних

джерел енергії та енергоефективності) можуть мати непередбачувані наслідки для інших сфер

економічної діяльності, тоді як прямі заходи, зокрема схема торгівлі квотами на викиди або введення

податку на викиди вуглецю, автоматично відкриють набагато ширший простір для діяльності.

У звіті «TIMES-Україна» також підкреслено потенційну роль сектора землекористування та лісового

господарства як основного джерела поглинання вуглецю.

Вартість альтернативних політик та заходів є доволі різною та не завжди підлягає порівнянню. Ані у звіті

«TIMES-Україна», а ані у звіті про політики та заходи не окреслено характерні для політик та заходів

витрати, пов’язані зі зниженням рівня викидів, але середні витрати або вартість заходів доступні для

секторів або груп секторів. Доповідь Національної асоціації економічних досліджень (NERA), де

використано підхід до підрахунку витрат на скорочення забруднення на основі граничних витрат, все ж

надає конкретні цифри, однак відображає підрахунки для інших років. П’яте національне повідомлення

з питань зміни клімату інших країн висвітлює інші періоди та класифікує політики та заходи зовсім по-

різному. В той час, як ці звіти все ж сприяють підвищенню загальної обізнаності, вони не створюють

достатнього підґрунтя для підготовки ефективної та вартої довіри низьковуглецевої стратегії.

Наступним етапом цього проектного напряму є підготовка кривих граничних витрат на реалізацію

визначених політик та заходів, що поглибить розуміння витрат і потенціалу цілого ряду заходів щодо

скорочення викидів парникових газів в Україні.

42

11 ДОДАТОК 1

11.1 КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЛІТИК ТА ЗАХОДІВ

Для подальшого сприяння порівнянню політик та заходів України з політиками та заходами в інших

країнах, перелічених у Додатку 1, автори вирішили використати систему, описану у Зведеній доповіді

Секретаріату РКЗК ООН щодо П’ятого національного повідомлення з питань зміни клімату. Застосована

система класифікації, з короткими поясненнями типів політик та заходів, що їх країни Додатку 1

повідомляють за кожною рубрикою (взятою зі Зведеної доповіді), викладена нижче. Більш детальний

опис та приклади політик та заходів, що реалізовуються у секторах, які відповідають вказаним

заголовкам, наведено у додатку до Зведеної доповіді (сторінки 43-64), див.

http://unfccc.int/resource/docs/2011/sbi/eng/inf01a01.pdf:

1) Стратегія та цільові показники політики з питань зміни клімату

Цей сектор включає в себе масштабні пакети заходів, оскільки він спрямований на досягнення

середньо- та довгострокових цілей скорочення викидів, що створює політичний імпульс для дій з

пом’якшення наслідків зміни клімату. Ці пакети та цілі допомагають у формуванні, оприлюдненні та

узгодженні чітких рамок багатьох застосовуваних політик та заходів. Серед найбільш масштабних

пакетів і ініціатив П’яте національне повідомлення з питань зміни клімату вирізняє Пакет законодавчих

ініціатив "20⎼20⎼20" в області енергетики та зміни клімату ЄС, а також середньо- і довгострокові цілі

таких країн, як Австралія, Японія та США. Вуглецеві бюджети, прийняті у Великій Британії,

впроваджують концепцію цілей з обов’язковими етапами.

2) Багаторівневе управління

Сторони все ширше використовують схеми багаторівневого управління, щоб мати змогу ефективніше

орієнтувати свої політики та заходи на багатоманітні обставини, що існують в їхніх державах.

У деяких випадках органи управління вищого рівня формують політику, але передають – шляхом

регулювання (наприклад, через рамкові завдання), підтримки (наприклад, проектного фінансування) та

за допомогою політичних мандатів і переконання – обов’язки щодо розробки та реалізації політик та

заходів органам управління нижчого рівня. Держави-члени Європейського Союзу мають обов'язки,

передані їм Європейською Комісією. У країнах із федеративним устроєм (наприклад, у Канаді) штати і

провінції мають зобов'язання, делеговані їм національними урядами.

3) Міжсекторальні документи та заходи

Політиками та заходами, найбільш міжсекторальними за суттю є системи торгівлі квотами на викиди

парникових газів , податки на викиди вуглецю, реформування енергетичного ринку, міський та

регіональний розвиток і землекористування; крім того, дослідження та розробки іноді також

охоплюють декілька секторів. При цьому будь-яка із цих політик рідко застосовується в масштабах усієї

економіки. Навіть вуглецеві та енергетичні податки та СТВ, більш усеосяжні за охопленням, на практиці

часто застосовуються тільки до певних секторів ⎼ хоча деякі податки на вуглець і новозеландська СТВ

набули широкого застосування.

43

4) Енергопостачання

Основний наголос політик та заходів із пом’якшення наслідків зміни клімату в секторі

енергопостачання ставиться на виробництво електричної та теплової енергії і, все частіше, на

транспорт. Сюди також належать політики та заходи, спрямовані на зниження неконтрольованих

викидів летючих органічних сполук на об'єктах, які працюють на нафті, газі та вугіллі.

i. Електрична та теплова енергія

Окрім підтримки добровільних партнерських стосунків та реалізації довгострокових програм

досліджень і розробок, спрямованих на виробництво електричної та теплової енергії, Сторони

повідомили про істотне зміцнення СТВ, рамкових цілей (що реалізовуються через економічні стимули

та інші інструменти ринку) і правил, спрямованих на:

(a) збільшення у виробництві частки джерел енергії, які характеризуються меншим вмістом вуглецю,

ніж вугілля (тобто відновлювані джерела, природний газ і атомна енергія);

(б) підвищення ефективності виробництва, передачі та розподілу енергії за рахунок ТЕЦ, модернізації

мереж, розподіленого (тобто дрібномасштабного) виробництва та інших засобів;

(в) стимулювання розробки, впровадження і поширення технологій поглинання та зберігання вуглецю в

довгостроковій перспективі.

СТВ використовуються для сприяння зниженню рівня викидів під час виробництва електричної та

теплової енергії з використанням усіх вищезазначених технічних засобів. Усі активні системи торгівлі

квотами на викиди парникових газів у рамках Європейського Союзу, за винятком Схеми енергетичної

ефективності Великої Британії та Токійської програми обмеження і торгівлі, охоплюють енергетичний

сектор.

ii. Неконтрольовані викиди, спричинені використанням нафти, газу та вугілля

Політики та заходи, спрямовані на попередження викидів метану, що утворюються виробничими та

розподільчими об’єктами, які використовують метан, нафту, газ і вугілля, включають добровільні

партнерства підприємств у США, норми в Норвегії та добровільні секторальні зобов'язання в

Нідерландах. Неконтрольовані викиди CH4 в даний час включені до системи торгівлі квотами на викиди

в Австралії, тоді як у Росії та Україні повідомляють про діяльність, спрямовану на запобігання втрат при

транспортуванні природного газу.

5) Енергоспоживання

Політики та заходи, спрямовані на зниження рівня викидів, реалізуються у всіх великих секторах

кінцевого споживання енергії ⎼ житловому, комерційному та громадському, а також у промисловості.

Більшість політик та заходів зосереджують увагу на підвищенні енергоефективності (на відміну від

переходу на інші види палива) і, як правило, орієнтовані на конкретні сектори чи мають ще вужче

спрямування. Здійснюються деякі заходи ширшого масштабу, такі як системно-орієнтована політика

(наприклад, містобудівне проектування) у Японії. Окрім цього, Пакет законодавчих ініціатив "20-20-20"

в області енергетики та змін клімату ЄС визначає цільове зниження на 20% використання первинної

енергії порівняно з прогнозованим рівнем, яке має бути досягнуте за рахунок підвищення

ефективності використання енергії.

i. Будівлі житлового, комерційного та громадського призначення

44

Сторони повідомили про подальше використання правил, фіскальних стимулів, рамкових цілей,

інформації, добровільних партнерств, управління громадськими будівлями і податків на викиди

вуглецю, спрямованих на:

(a) збільшення енергоефективності нових та наявних житлових, комерційних і громадських будівель,

зокрема систем опалення, охолодження та вентиляції, послуг із підігріву води і освітлення (через

проектування, будівництво, реконструкцію та придбання);

(б) підвищення енергоефективності побутової техніки, домашньої електроніки, оргтехніки та ламп

(через виробництво, роздрібну торгівлю та схеми закупівлі);

(в) ширше використання альтернативних джерел енергії.

ii. Промисловий сектор

Сторони повідомили про подальше використання систем торгівлі квотами на викиди парникових газів,

правил, добровільних секторальних зобов'язань, добровільних партнерств підприємств, інформації та

довгострокових програм дослідження та розробок з метою:

(a) підвищення енергоефективності та збільшення загального скорочення викидів (тобто викидів, не

орієнтованих на конкретне обладнання і процеси) в енергоємних галузях промисловості;

(б) більш масштабного застосування енергоефективних методів (наприклад, систем управління

енергоспоживанням);

(в) ширшого використання енергозберігаючого обладнання (наприклад, двигунів, котлів та елементів

освітлення), зокрема, й не тільки, на малих і середніх підприємствах;

(г) сприяння розвитку довгострокових програм дослідження та розробок технологій поглинання та

зберігання вуглецю в енергоємних галузях.

iii. Транспорт

Сторони окреслили політики та заходи, спрямовані на досягнення двох основних цілей у в

транспортному секторі: (a) налагодження ефективного енергопостачання у транспортному секторі ⎼

зниження вуглецемісткості в паливному балансі – у найближчій перспективі за рахунок збільшення

використання біопалива, а в довгостроковій перспективі також шляхом використання електроенергії,

паливних елементів і водню; та (б) вирішення проблеми попиту на енергію у транспортному секторі ⎼

підвищення ефективності та продуктивності транспортних послуг та розвиток немоторизованих видів

транспорту.

a) Енергопостачання у транспортному секторі

Сторони повідомили про використання рамкових цілей (що реалізовуються через економічні стимули

та інші інструменти ринку), положень, інших ринкових інструментів і довгострокових програм

дослідження та розробок для збільшення обсягів виробництва, використання та екологічної сталості

рідкого палива з відновлюваних джерел (біопалива).

b) Попит на енергію у транспортному секторі

Сторони повідомили про використання нових правил, СТВ, фіскальних стимулів та інформаційних

програм, а також подальше використання правил, добровільних секторальних зобов'язань, фіскальних

стимулів, добровільних партнерств підприємств, інформації та довгострокових програм дослідження та

розробок з метою:

45

(a) поліпшення ефективності використання енергії та скорочення викидів CO2 з парків автотранспортних

засобів;

(б) управління транспортною діяльністю та структурою за допомогою заходів управління попитом на

транспорт і стимулів, що покликані забезпечити перехід на більш екологічно чисті види транспорту, як

то громадський транспорт, велосипедний та пішохідний рух, покращення транспортного потоку та

територіальне планування;

(в) зниження інтенсивності викидів CO2 на внутрішніх і міжнародних авіаційних лініях.

6) Неенергетичні сектори

Основна увага політик та заходів, спрямованих на неенергетичні сектори, зосереджується на таких

секторах, як поводження з відходами та промислові процеси. Політика, спрямована на пом'якшення

наслідків зміни клімату в секторах сільського господарства, землекористування, змін у

землекористуванні та лісового господарства, також включена до вказаних ініціатив.

i. Промислові процеси

Сторони засвідчили подальше використання правил, інструментів звітності, добровільних партнерств,

добровільних секторальних зобов'язань та податкових стимулів (податків), спрямованих на:

(а) обмеження (заборону) використання певних гідрофторвуглеців та перфторвуглеців, які

використовуються в якості замінників озоноруйнівних речовин (ОРВ);

(б) поліпшення виробництва, обробки, використання та відновлення фторовмісних газів, що

використовуються в якості замінників озоноруйнівних речовин (ОРВ);

(в) зменшення викидів ПФВ, ГФВ і гексафториду сірки у виробництві напівпровідників, викидів ПФВ

при виробництві алюмінію, викидів SF6 при передачі і розподілі електроенергії, а також

виробництві магнію; зменшення викидів ГФВ та SF6 з різних джерел;

(г) скорочення викидів CO2 за рахунок поліпшення технологічних процесів у виробництві цементу,

вапна та аміаку;

(д) скорочення викидів N2O шляхом поліпшення технологічних процесів у виробництві адипінової та

азотної кислот.

Найбільш ефективними і найбільш часто застосовуваними заходами є ініціативи, спрямовані на

нейтралізацію фторованих газів (F-газів). Заходам, спрямованим на скорочення викидів CO2 і N2O

приділяється менше уваги.

ii. Відходи

Сторони повідомили про подальше використання попередньо визначених ними рамкових цілей,

правил, фіскальних стимулів, добровільних партнерств і громадських об'єктів, механізмів управління

інфраструктурою та ресурсами для зменшення викидів CH4 за допомогою:

(а) мінімізації утворення відходів за рахунок зменшення пакувальних матеріалів і збільшення

повторного використання і утилізації продукту й упаковки;

(б) повторного використання відходів шляхом сортування та утилізації;

(в) мінімізації накопичення відходів на полігонах і сміттєзвалищах шляхом переробки та спалювання;

(г) використання полігонів та сміттєзвалищ із поглинанням або спалюванням CH4.

46

iii. Сільське господарство

Сторони повідомили про відносно незначну кількість політик та заходів, спрямованих на скорочення

викидів у секторі сільського господарства. Сюди належить подальше використання попередньо

узгоджених фіскальних стимулів (прямих або в контексті реформування сільськогосподарського ринку)

і правил (наприклад, Директиви ЄС щодо нітратів), що дасть змогу досягнути:

(а) зниження рівня викидів N2O шляхом прибирання, зберігання та використання відходів

тваринництва;

(б) зниження рівня викидів N2O шляхом оптимізації використання азотних добрив;

(в) зниження рівня викидів CH4 шляхом змін у підході до вирощування поголів’я.

iv. Землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство

Як і у випадку із сектором сільського господарства, Сторони повідомили про відносно незначну

кількість політик та заходів, спрямованих на сектор землекористування, змін у землекористуванні та

лісового господарства. Заходи, характерні для вказаного сектора, є, як правило, частиною більш

масштабних політичних стратегій, спрямованих на розвиток сільських районів, впровадження

сільськогосподарських реформ, охорону навколишнього середовища та забезпечення біорізноманіття,

а не зосереджуються виключно на проблемах клімату. Сторони повідомили про подальше

використання своїх попередніх фінансових заходів (субсидій) і правил (екологічних кодексів),

застосовуваних до приватних земель, правил і процедур управління громадською інфраструктурою та

ресурсами щодо державних земель із метою:

(а) забезпечення сталого лісокористування з урахуванням необхідності підвищення абсорбції, а

також підтримки і розширення біорізноманіття;

(б) запобігання лісовим пожежам;

(в) лісонасадження, відновлення і раціонального використання лісів, лук, боліт та орних земель;

(г) збільшення зелених насаджень у міських районах.

7) Авіаційне і морське бункерне паливо

Ряд Сторін повідомили про застосування політик та заходів, які впливають на рівень викидів

парникових газів у міжнародному транспорті. Надана інформація сконцентрована на: конкретних

політиках та заходах; прогресі, досягнутому Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO) та

Міжнародною морською організацією (IMO), у цих питаннях; ролі, яку Сторони відіграють в рамках

ICAO та/або IMO з метою заохочення і/або реалізації будь-яких рішень з цього питання; а також сфері,

принципах та системі глобального підходу до проблем зміни клімату для регулювання викидів

парникових газів від використання міжнародного бункерного палива. Сторони також повідомили про:

внутрішні політики та заходи, спрямовані на врегулювання викидів парникових газів від використання

міжнародного бункерного палива, такі як включення авіації до схеми торгівлі квотами на викиди

Європейського Союзу (країни-члени ЄС), а також заходи, спрямовані на енергоефективність у рамках

міжнародних перевезень (Канада, Японія), методологічні підходи до подальшого розрахунку

«вуглецевого сліду» цього сектора (Нова Зеландія).

47

Авторські права та відмова від відповідальності Цей звіт містить інформацію, що є власністю компанії Thomson Reuters Point Carbon та (або) має конфіденційний характер для неї.

Усі права на цей матеріал захищені, й він не може відтворюватися, публікуватися або подаватися у стислому викладі для

розповсюдження без попередньої письмової згоди компанії Thomson Reuters Point Carbon. Даний звіт підготовлений для Клієнта.

Будь-яка інша особа, що бажає покластися на цей звіт, робить це на власний ризик, і Thomson Reuters Point Carbon не несе

відповідальності за збитки, що їх ця особа може зазнати в результаті. Thomson Reuters Point Carbon вважає, що наведена у звіті

інформація, поданий у ньому аналіз та висловлені в ньому думки є обгрунтованими, але не робить жодних інших запевнень і

заяв, прямо чи опосередковано, зокрема про те, що у звіті відсутні помилки або що він придатний для тієї чи іншої конкретної

цілі. Положення звіту можуть базуватися на екстрапольованих розрахунках, є прогнозами та думками й повинні тлумачитися як

такі. Всі особи повинні при користуванні цим звітом покладатися на власні судження. У випадках, дозволених законодавством

Норвегії, компанія Thomson Reuters Point Carbon не несе відповідальності перед Клієнтом або іншою особою за прямі чи

опосередковані збитки, що виникли у зв'язку з використанням цього звіту (зокрема за збитки в результаті операцій, здійснених

Клієнтом на основі цього звіту, або рішень, ухвалених Клієнтом на основі цього звіту), незалежно від того, чи діяла компанія

Thomson Reuters Point Carbon недбало або ні, за тим винятком, що Thomson Reuters Point Carbon приймає на себе

відповідальність за прямі збитки Клієнта, понесені у зв'язку з використанням цього звіту (крім втрати доходу, бізнесу, очікуваної

економії, прибутку, гудвілу чи даних) через недбалість Thomson Reuters Point Carbon, в обсязі, що дорівнює сумі, виплаченій

Клієнтом компанії Thomson Reuters Point Carbon у зв'язку з цим звітом.