Принципи зоологічної Принципи зоологічної систематики та систематики та номенклатури номенклатури Валерій Олексійович КОРНЄЄВ Валерій Олексійович КОРНЄЄВ д.б.н. д.б.н. Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України НАН України
Lecture #01 of Principles of Zootaxonomy at the National University of Kiev. History. Pt 1. Language: Ukrainian
Welcome message from author
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
Принципи зоологічної Принципи зоологічної систематики тасистематики таноменклатуриноменклатури
Валерій Олексійович КОРНЄЄВВалерій Олексійович КОРНЄЄВд.б.н.д.б.н.
Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН УкраїниНАН України
... що систематика з’явилася у 1758 р., коли Карл Ліней
випустив друком Х видання «Systema Naturae».
Це не так.
А ще дехто вважає…
за різними оцінками, від 1,5 до 10 мільйонів видів тварин. Частину з них можна їсти, інших – ні.
Платона до всього живого, і згідно із цим, все різноманіття живого
віддзеркалює певну кількість ТИПІВ, або ж ІДЕЙ (eidos).
Історія тварин / Περ τ ζ α στορίαιὶ ὰ ὼ ἱ / Historia Animalium
Про частини тварин / Περ ζ ων μορίωνὶ ῴ / De Partibus Animalium
Про рух тварин / Περ ζ ων κινήσεωςὶ ῴ / De Motu Animalium
Про ходу тварин / Περ ζ ων πορείαςὶ ῴ / De Incessu Animalium
Про розвиток тварин / Περ ζ ων γενέσεωςὶ ῴ / De Generatione Animalium
Аристотель - ριστοτέληςἈБагато з того, про що ми говоритимемо, було сформульовано вже Аристотелем.
У праці “Про частини тварин” Аристотель зробив спробу
достосувати те, що ми називаємо сьогодні “морфофункціональними ознаками” (зуби служать для
подрібнення їжі, зуби служать для нападу, тощо) та “фізіологічними ознаками” (самці деяких тварин сильніші та
збудливіші за самок) до філософської проблеми“спільного” та “особливого”, створивши прецедент
морфофункціонального аналізу тварин (будову котрих, особливо морських, він знав дуже глибоко.
Співставлення зовнішніх та внутрішніх структур є основою для класифікаційної роботи систематика.
Аристотель - ριστοτέληςἈАристотель порівнює різні групи тварин
(Serpentes, Aves, Pisces, Selachia, Emys)
У таких ознаках, як наявність чи відсутність лусок на тілі, наявності язика в роті, сечового міхура, жовчного міхура,
наявність чи відсутність крові, будова репродуктивних органів, а надто в
особливостях органі руху.Вичерпність Аристотелевих описів вражає. Він випередив медієвальну науку на кілька
тисячоліть. Європа отримала “нецензурованого” Аристотеля тільки у
арабських перекладах Ібн-Рошда у XIII ст.
Найважливішою для розвитку зоології була, безумовно,
велика праця Аристотеля «Історія тварин»
(Περ τ ζ α στορίαιὶ ὰ ὼ ἱ )
Тут Аристотель розрізняє “роди тварин, такі, як Птахи, Риби, Кити, Комахи, тощо. Аристотель розрізняє тварин за
середовищем існування, діями, звичками та частинами, тобто розрізняє те, що сьогоднішні систематики називають
екологічними, фізіологічними, етологічними та морфологічними ознаками.
Цікаво, що за характером руху Аристотель знаходить спільні риси між головоногими та м’якунами, що мають мушлю. Серед головоногих він виділяє таких, що мають вісім та
десять щупалець, серед літаючих комах – твердокрилих (що не мають жала), чотирикрилих (що мають жало у хвості) та
двокрилих (що мають жало спереду).
Старший Пліній (Caius Plinius Secundus) (23 –79 р. Р.Х.)
Римський письменник-екрудит. Найводомішою є праця Плінія
«Природнича Історія »(«Naturalis Historiae») (77 р.) – своєрідна
тогочасна енциклопедія у 37 книгах, що серед інших, вміщувала відомості з фізики та математики, географії та
етнографії, антропології та фізіології, ботаніки та садівництва, зоології, фармакології, гірничої справи та
Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12,
4:34, 37):
Physiologus (II ст. Р. Х.) Александрія
Рись (Lynx) є схожою на вовка, але на спині у
неї плями, як у леопарда. З затверділої
сечі рисі (Lynx) утворюється
дорогоцінний камінь
Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12,
4:34, 37):
Сорока (Pica) може розмовляти людськими словами, хоч мови і не
знає (Пліній).
Якщо сорока помічає, що хтось знайшов її яйце, вона переносить його в інше місце, але як вона не здатна втримати
його в лапах, то приклеює секретом свого вола яйце до гілочок, і так переносить.
Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12, 4:34, 37):
Мантикора (Manticore) має сірі очі, лице та
вуха, як у людини, тіло кольору крові, як у
лева, три ряди зубів і жало у хвості, як у
скорпіона (Пліній).
Мантикора є дуже спритною і їй смакує людська плоть.
Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12, 4:34, 37):
Русалка (Serra) має тіло жінки спереду, а іззаду
наче риба, і любить дивитися на себе у
дзеркало.
Кріт (Talpa) - сліпа тварина, бо живе у темряві, риє землю,
викидає її на поверхню, а їсть коріння; чує так
добре, що захопити зненацька її не можна(Пліній Старший, І ст.
Р.Х.)
Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12, 4:34, 37):
Однорога (Monocerus) дехто вважає тим самим, що й єдиноріг, а дехто –
різними тваринами. Має голову оленя, тіло коня, ноги слона, а хвіст кабана, і є найстрашнішим ворогом слона, бо пропорює йому черево.
(Пліній Старший, І ст. Р.Х.)
Єдиноріг (Unicornis) має тіло осла, кози чи кона, а на лобі – один довгий ріг. Вловити його можна тільки якщо незаймана дівиця стане йому на шляху, а він схилить перед нею коліна й покладе їй на лоно (або на
груди) свою голову, і тільки тут його можна вбити. Ріг єдинорога в порошку захищає від
усіх відомих отрут, а ще є афродизіяком(Пліній Старший, І ст. Р.Х.)