PR- 054 · Засоби масової інформації в pr - основні канали розповсюдження pr-інформації. Розрахунок рейтингових

Опис дисципліни

PR-етика

Шифр дисципліни ВВ2.2.5

Загальні характеристики

дисципліни

Навчальне навантаження

з дисципліни

Методи навчання і форми

контролю

Галузь знань

05 «Соціальні та

поведінкові науки»

Кількість кредитів - 3 Методи навчання: словесні

(пояснення, розповідь,

бесіда, навчальна дискусія,

лекція), робота з

підручником, методи

контролю і самоконтролю у

навчанні (усний, письмовий,

тестовий контроль),

проблемного викладу,

активні методи навчання.

Спеціальність 054

«Соціологія»,

Загальна кількість годин - 90

Денна Заочна

Освітній рівень - магістр Лекції

14 6 год.

Семінарські (практичні)

заняття:

Вибіркова 10 6 год.

Лабораторні заняття: Форми поточного контролю:

Усні та письмові відповіді,

модульні тести та комплексні

контрольні роботи,

індивідуально-пошукові

завдання, наукові реферати,

психологічний практикум,

рецензування наукових

статей, есе, творчі роботи.

Рік вивчення дисципліни

за навчальним планом - 2

Індивідуальна робота:

Семестр 3

Самостійна робота:

66 год. 78 год.

Тижневе навантаження (год)

- аудиторне: 2

- самостійна робота: 4

Форми підсумкового

контролю : залік Співвідношення аудиторних

годин і годин СРС – 1/3

Мова навчання - українська

Метою викладання навчальної дисципліни «РR-етика» є ознайомлення студентів із

базовими психологічними основами, принципами піар-технологій; вироблення практичних

професійних навичок у галузі створення та розробки піар кампаній, що поширюватиметься у

традиційних мас-медіа та Інтернеті.

Основні завдання вивчення дисципліни «РR-етика» полягають у визначенні ролі

етики в піарі; в сприянні опануванню теоретичних засад курсу; розкриттю змісту основних

концепцій, теоретичних принципів і основних понять, які використовуються представниками

світової та вітчизняної науки в цій галузі; формуванню вміння оцінювати результативність

піару та використання основних напрямків його розповсюдження; ознайомлення студентів із

теоретико-прикладними аспектами функціонування піару; формуванні навичок визначати

мету, призначенні та функції піару урахуванням каналу поширення.

Результати навчання: Знати: типологію піар-етики; головні шляхи й прийоми досягнення ефективності

піар-технологій з урахуванням етики проведення піар-компаній; провідні риси, етапи та

різновиди піар кампаній як форми рекламної діяльності; - переваги та обмеження всіх ЗМІ

щодо поширення інформації;

прийоми створення ефективного піар тексту, призначеного для поширення в різних ЗМІ;

правові та етичні норми піар діяльності, чинні в Україні й у світі та історію їх укладання.

уміти: практично використовувати засвоєні теоретичні знання; застосовувати

науковий підхід до аналізу і створення піар-кампаній; визначати роль етики в поведінці PR-

фахівців; кодекси правил професійної поведінки; міжнародна практика піар-етики; поведінка

PR- співробітників в ході своєї діяльності; розробляти світових стандартів PR.

Компетентності: усвідомлення культурного розмаїття суспільств і викликів взаємодії в

міжкультурному контексті; навички використання інформаційних та комунікаційних

технологій; розуміння соціальних процесів, трендів, можливостей, і викликів соціальних змін

в Україні та світі; розуміння соціальної обумовленості особистості та життєвого шляху

індивіда, а також ролі індивіда в життєдіяльності соціальних організацій, спільнот і

суспільств.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 3 кредити ЄКТС 90 годин.

Ш. Зміст навчальної дисципліни за модулями і темами

Змістовий модуль I. Етичні засади PR-діяльності

Тема 1.1. Поняття етики та паблік-рілейшенз.

Проблема дефініції понять «етика» та «Public Relations»; завдання PR, еволюція етики

Public Relations; дилема етики і права у PR; деонтологія PR-діяльності; соціальна

відповідальність та PR

Тема 1.2. Роль етичних кодексів у роботі PR-служб. Аналіз світових та українських

етичних кодексів; регульована правилами чи ціннісно-орієнтована поведінка PR-працівників:

пошук компромісу.

Тема 1.2. Соціальна відповідальність і становлення професійних стандартів у

сфері піар-діяльності. Поняття «соціальна технологія»; соціальні технології, як важливий

елемент будь-якої культурно-цивілізаційної системи; аналіз розвитку сфери технологій

паблік рилейшнз як керуючої системи громадських зв‘язків.

Змістовий модуль II. Основні етичні проблеми PR.

Тема 2.1. Поняття про етичні професійні кодекси: мета та завдання.

Управління зв'язками з громадськістю. Етапи планування ПР-активності.

Тема 2.2. Дослідження проблеми, методи дослідження в PR.

Медіамоніторинг, оцінка статистичних даних, соціологічні дослідження, дослідження

громадської думки, конвент-аналіз, фокус-групи, глибинні інтерв‘ю тощо

Тема 2.3. Критерії ефективності PR-діяльності та методи її оцінки.

Проблеми оцінки ефективності PR-кампаній. Методи конструювання і просування PR

– інформації. Засоби масової інформації в PR - основні канали розповсюдження PR-

інформації.

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю для

студентів денної форми навчання

№

п/п

Вид діяльності Кількість

робіт

Коефіцієнт

(вартість) виду

Результат

1 Семінарське заняття 4 5 20

2 Тести 3 10 30

3 Науковий реферат 1 10 10

4 Індивідуал. завдання 2 10 20

5 Модульні контрольні

роботи

2 10 20

Підсумковий рейтинговий бал 100

Нормований рейтинговий бал 100

Основна: 1. Катлип С. М. Паблик рилейшнз: теория и практика / Скотт М. Катлип, Аллен Х.

Сентер, Глен М. Брум. — М. : Вильямс, 2008. — 640 с.

2. Кодекс професійної етики українського рекламіста // Журналіст України. — 1997. —

№ 5/6. — С. 55—56. 3. Маннгейм К. Диагноз нашего времени : пер. с нем. / К.

Маннгейм. — М. : Юрист, 1994. — С. 417.

3. Закон України „Про захист від недобросовісної конкуренції‖ від 7.06.96. —

www.rada.gov.ua

4. Закон України „Про рекламу‖ від 3.07.96 № 271/96-ВР (Із змінами та доповненнями,

внесеними згідно з Законом N 1407-IV (1407-15) від 03.02.2004). — www.rada.gov.ua

5. Закон України „Про телебачення і радіомовлення‖ від 21.12.93 № 3759– ХІІ. —

www.rada.gov.uaЗыбковец В.Ф. Происхождение нравственности. М., 1974.

6. Аболіна Т., Єфименко В., Лінчук О. та ін. Етика: Навч. Пос. для студ. гуманіт. вузів.-

К., 1992.

7. Авдеева Н.Н., Фоминых Н.А. Влияние телевизионной рекламы на детей и подростков

// Человек. – 2003. – № 1. – С. 106 – 109.

8. Аврамов Д. Профессиональная этика журналиста: парадоксы развития, поиски,

перспективы. – М.: Мысль, 1991. – 271 с.

9. Алешина И. В. Паблик рилейшнз для менеджеров и бизнесменов. — М. — 1997.

10. Астахова Т. В. Связи с общественностью для третьего сектора. — М. — 1996.

11. Батра Р. Рекламный менеджмент: учбовий посібник/ Раджив Батра, Джон Майерс,

Дэвид Аакер. - 5-е изд.. - М.; СПб.; К.: Вильямс, 1999. - 780 с.

12. Бебик В.М., Сидоренко О.І. Засоби масової інформації посткомуністичної України. –

К.: Либідь, 1996. – 124 с.

13. Блэк Сэм. Паблик рилейшнз. Что это такое? — М., 1990.

14. Бороноева Т.А. Современный рекламный менеджмент: Учебное пособие. – М.:

Аспект-Пресс, 2003. – С. 82 – 99.

15. Василевська Т.Е. Етичні аспекти взаємовідносин між колегами у професійних

колективах державних службовців: Зб. наук. праць / За заг. ред. В.І.Князєва. – Вип. 2.

– К., 2004.

16. Владимиров В. Вступ до спеціальності "Журналістика": навч. посібник /

Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2007. — 166с.

17. Владимиров В. Журналістика, особа, суспільство: проблема розуміння / Київський

національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. — К., 2003. — 220с.

18. Гвоздєв В. Свобода преси і свобода інформації: проблеми співвідношення //

Публіцистика і політика: Зб. наук. пр. / За заг. ред. проф. В.І. Шкляра. – К., 2000. – С.

45-47.

19. Гвоздєв В.М. Конституціоналізм і свобода преси // Українське журналістикознавство /

Гол. ред. В. Різун. – К.: Ін-т жур-ки, 2000. - Вип. 1. – С. 19-21.

20. Гвоздєв В.М. Поняття ―свобода преси‖: визначення, зміст, структура // Вісник

Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика.

– К.: ВПЦ ―Київський університет‖, 2001. - Вип. 9. – С. 31-32

21. Гвоздєв В.М. Поняття ―свобода преси‖: генезис, зміст, структура // Наукові записки

Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса

Шевченка / Гол. ред. В. Різун. – К., 2000. - Т. 1. - С. 140-141.

22. Головкіна Н.В. Європейський досвід регулювання маркетингових комунікацій:

короткий огляд // Маркетинг в Україні. – 2002. – № 2. – С. 20 – 24.

23. Головкіна Н.В. Оманлива реклама: Світова практика контролю // Маркетинг в

Украине. – 2003. – № 1. – С. 11 – 15.

24. Городенко Л. Засоби масової інформації у контексті громадської думки: формування,

функціонування, жанрові прийоми: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.08 /

Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка; Інститут журналістики. — К.,

2003. — 19с.

25. Гусейнов А., Апсерян Р. Этика. – М.: Гардарики, 1999.

26. Гусейнов А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М.: Мысль, 1987.

27. Гусейнов А.А. Золотое правило нравственности. 3-е изд., доп. И перераб. М., 1988.

28. Дейян А. Реклама: громадсько-політична література/ Арманд Дейян,; Пер. с фр. В.

Мазо; Общ. ред. В. С. Загашвили. - М.: Прогресс: Универс, 1993. - 175 с.

29. Джефкінс Ф. Правові та етичні аспекти рекламної справи // Джефкінс Ф. Реклама:

Практичний посібник / Доп. і ред. Д. Ядіна. - 4-тє вид. – К.: Знання, 2001. – С. 306 –

401.

30. Джефкінс Ф. Реклама: Практичний посібник/ Френк Джефкінс,; Доп. і ред. Деніела

Ядіна,; Пер. з англ. О.О.Чистякова. - 4-те вид.. - К.: Знання, 2001. - 456 с.

31. До дискусії про журналістську етику. – К.: Республіка, 2002. – 112 с.

32. До проекту Кодексу етики рекламіста України // Укр. журналістика: історія і

сучасність: Вісн. Львів. ун-ту. – Сер. журналістика. – 1997. – Вип. 20. – С.21-25.

33. Дробницкий О.Г. Понятие морали: Историко-критический очерк. М., 1974.

34. Етика: Малахов В. А. Курс лекцій: Навч. посібник — 3-те вид.— К.: Либідь, 2001. —

384 с

35. Етика: Навч. посібник / В. О. Панов, О. А. Стасевська, М. Б. Ценко та ін.; Ред. В.О.

Лозовий; М-во освіти і науки України. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 382 с.

36. Етика: Навч. посібник / В.О. Лозовой, М.І. Панов, О. А. Стасевська, та ін.; За ред.

В.О. Лозового; М-во освіти і науки України. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 223 с.

37. Етика: Навч. посібник для вузів/ Т.Г. Аболіна, В.В. Ефименко, О.М. Лінчук. - К.:

Либідь, 1992. - 328 с.

38. Етична журналістика: короткий посіб. за матеріалами тренінгів "Вивчення стандартів

журналістської етики" / Міжнародний фонд "Відродження"; Агентство з

міжнародного розвитку США / Сергій Томіленко (упоряд.), Тетяна Бондаренко

(упоряд.). — Черкаси : Медіапрофесіонал, 2007. — 56с.

39. Етичний кодекс українського рекламіста // Медіа - навігатор. - 2002. - № 9. - С. 9

40. Журналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження трансформації

незалежних видань України, регулювання моральних порушень: Монографія. – Львів:

Світ, 1998. – 412 с.

41. Зазыкин В.Г. Психологические основы гуманистической рекламы. – М., 2000. – 137 с.

42. Закони і практика ЗМІ у одинадцяти демократіях світу (Порівняльний аналіз) /

ARTICLE 19, Харк. правозахисна група. – Х.: Фоліо, 2000. – 199 с.

43. Законы и практика СМИ в странах СНШ и Балтии: Сравнит. анализ / Иссл. подгот.

неправительственной некоммерческой организацией Фонд защиты гласности. – М.:

Галерия, 1999. – 224 с.

44. Кагановська О. Засоби масової інформації: Навч. посібник для студ. II-V курсів (фр.

мова) / Київський держ. лінгвістичний ун-т. — К., 1997. — 124с.

45. Карась М. Чесність, неупередженість і журналістика // Віче. - 2005. - № 11. - С. 66-67

46. Карпенко В. Основи професіональної комунікації. – К.: Нора-прінт, 2002. – 348 с.

47. Карпенко В. Преса і незалежність України. Практика медіа-політики 1988-1998рр.:

Навч. посібник для студ. вищих навч. закл., які навч. за спец. "Журналістика" і

"Видавнича справа та редагування". — К. : Інститут журналістики КНУ ім.

Т.Шевченка; Нора-Друк, 2003. — 350с.

48. Катлип, Скотт, М., Сентер, Ален, Х., Брум, Глен, М. Паблик рилейшнз. Теория и

практика, 8-е изд.: Пер. с англ. : Уч. Пос. – М.: 2003.

49. Кодекс професійної етики українського рекламіста // Журналіст України. – 1997. –

№5-6.

50. Кондрашов В., Чигирина Е. Этика. Эстетика. – Ростов на Дону: Феникс, 1998.

51. Конончук С. Конституційні підвалини та правові визначення для захисту свободи

преси в рамках українського законодавства //Медіа - навігатор. - 2001. - № 1 . - C. 6-15

52. Королько В. Г. Паблик рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник. —

2-ге вид., допов. — К., 2001.

53. Кравченко В. Скільки коштує свобода преси?//Вітчизна. - 2002. - № 3-4. - C. 75-83

54. Криворучко С. Етичні засади діяльності медіа в Україні та світі // Актуальні питання

масової комунікації / За ред. д-ра філол. наук, проф. В. Різуна. – К.: Інститут

журналістики. – 2002. Вип. 2.– С. 18.

55. Криворучко С. Загальні принципи етики у їх застосуванні до журналістики //

Актуальні питання масової комунікації / За ред. д-ра філол. наук, проф. В. Різуна. –

К.: Інститут журналістики. – 2002. Вип. 3. Ч. 1.– С. 34-40.

56. Криворучко С. Порівняльна характеристика етичних принципів засобів масової

інформації України та Швеції // Роль ЗМІ в процесах державотворення / За заг. ред.

А.З. Москаленка. – К.: Центр вільної преси. – 1998. – С. 126-132.

57. Криворучко С. Сучасна міжнародна етика преси // Актуальні питання масової

комунікації / За ред. д-ра філол. наук, проф. В.Різуна. – К.: Інститут журналістики. –

2002. Вип. 3. Ч. 2. – С. 5-8.

58. Криворучко С.В. Професійна етика рекламіста на сучасному етапі розвитку

демократії в Україні: Дис.канд. філ. н. — К., 2003. — 181 c.

59. Кривошея Г. Журналістика: поняття, терміни: Навч. посіб. / Київський міжнародний

ун-т. — К. : КиМУ, 2005. — 2005 —204 с.

60. Кузнецова О. Ціннісноетичне регулювання журналістської діяльності в Україні //

Збірка наук. праць Науково-дослідного центру періодики. – Л., 2000. – Вип. 7. – С. 185

– 191.

61. Кузнецова О.Д. Журналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження

трансформації незалежних видань України, регулювання моральних порушень. –

Львів: Світ, 1998. – 412 с.

62. Кузнецова О.Д. Журналістська етика та етикет: Основи теорії, методики, дослідження

трансформації незалежних видань України, регулювання моральних порушень:

Монографія. – Л.: Світ, 1998. – 411 с.

63. Кузнецова О.Д. Правові гарантії незалежної преси // Українська періодика: Історія і

сучасність: Доп. і повідомл. четвертої Всеукр. наук.-теор. конф. 19-20 грудня 1997. –

Львів: 1997. – С. 142-145.

64. Лазутина Г. Профессиональная этика журналиста: Учеб. пособие для студ. ВУЗов,

обучающихся по направлению и специальности «Журналистика». – М.: Аспект пресс,

1999. – 129 с.

65. Лук'янець Т. Рекламний менеджмент: Навчальний посібник/ Тамара Лук'янець,; М-во

освіти України. КНЕУ. - 2-е вид., доп.. - К.: КНЕУ, 2003.

66. Малахов В. А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: 1996.

67. Малахов В. Етика. Курс лекцій. – К.: Либідь, 1996.

68. Малахов В. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник для вищ. навч. закл./ Віктор Малахов,;

Ред. Світлана Головко (гол.), Тетяна Янголь. - 4-те вид.. - К.: Либідь, 2002. - 382 с.

69. Маркони Джо PR: полное руководство/ Джо Маркони; Пер. с англ. – М.: Вершина,

2006.

70. Місьо М. Українське законодавство і захист преси: аналіз і рекомендації // Свобода

висловлювань і приватність. - 2000. - № 1-2. - С. 3-36

71. Мовчан В. Етика: Навчальний посібник/ Віра Мовчан,. - 3-тє вид., виправл. і доп.. - К.:

Знання , 2007. - 483 с.

72. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз – средство социальной коммуникации. (Теория и

практика) – К.: 2002.

73. Москаленко А.З., Губерський Л.В., Іванов В.Ф. Основи масово-інформаційної

діяльності. — К., 1999. — 634 c.

74. Незалежна преса й суспільно-економічна трансформація // Зб. праць і матеріалів на

пошану Лариси Іванівни Крушельницької / Ред. кол.: М.М. Романюк та ін. – Львів,

1998. – С. 389-396.

75. Незалежна преса у контексті суспільно-економічних трансформацій // Студії

політологічного центру «Генеза». – 1998. – № 1. – С. 56-60.

76. Неприличная реклама: За и против // Журналист. – 2000. – № 11. – С. 26.

77. Оганесян А.А. Рекламная деятельность. – М.: Приор, 2002. – С. 17 – 18, 46 – 51, 97 –

98.

78. Основи масової комунікації: Навч. посібн. – Львів: Ред.-видавн. відділ Львів. ун-ту,

1996. – 170 с.

79. Панкратов Ф.Г., Баженов Ю.К., Шахурин В.Г. Основы рекламы: Учебник. – 8-е изд,

перераб и доп. – М.: 2006.

80. Попов Л. Этика. Курс лекций. – М.: Центр, 1998. .

81. Почепцов Г. Паблік рилейшнз: Навч. посіб. — К., 2000.

82. Право и этика в работе журналиста: Сборник документов / Свердловский союз

журналистов. – Екатеринбург: Изд-во Свердлов. союза журналистов, 1993. – 211 с.

83. Правові гарантії незалежної преси // Українська періодика: історія і сучасність:

Четверта Всеукр. наук.-теорет. конф., 19-20 груд. 1997 р. – Львів, 1997. – С. 142-145.

84. Правові й етичні норми журналістики: Тексти лекцій. – Львів: Ред.-видавн. відділ

Львів. ун-ту, 1993. – 96 с.

85. Приступенко Т.О. Теорія журналістики, етичні та правові засади діяльності засобів

масової інформації. – К., 2004.

86. Професійна етика рекламіста на сучасному етапі розвитку демократії в Україні:

Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.08 / С.В. Криворучко; Київ. нац. ун-т ім.

Т.Шевченка. — К., 2003. — 20 с.

87. Профессиональная этика журналиста: В 2-х т. / Фонд защиты гласности; Сост. Ю.В.

Казаков. – М.: Галерея, 1989.

88. Прохоров Е.П. Введение в теорию журналистики: Учеб. пособ. - М.: РИП-холдинг,

2002. - 322 с.

89. Прудник М. Свобода преси як вияв політичного розвитку //Віче. - 2008. - № 1. - C. 54-

55.

90. Раз Д. Моральні засади свободи / Пер. з англ. В. Василюка та О. Тереха. – К.: Веселка,

2001. – 431 с.

91. Реклама: Словник термінів/ Всеукраїнський фонд сприяння розвитку книгови-дання

та преси; Уклад. Р.Г.Іванченко. - Київ: Б.в., 1998. - 205 с.

92. Різун В.В. Загальна характеристика масово інформаційної діяльності // Наукові

записки Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса

Шевченка. / Гол. ред. В. Різун. – К.: Ін-т жур-ки, 2000. - Т. 1. - С. 15-30.

93. Ромат Е.В. Реклама: История. Теория. Практика: Учеб. для вузов/ Е.В. Ромат. - 5-е

изд.. - М.; СПб.; Харьков: Питер, 2002. - 544 с.

94. Ромат Є. Саморегулювання рекламної сфери: цілі, принципи, місце в системі

зовнішнього контролю реклами [Текст] / Євгеній Ромат // Вісник Національної

академії державного управління при Президентові України. - 2003. - № 3. - С. 297-304.

95. Свобода ЗМІ та її правовігарантії //Площа ринок. – 1998. – 17 лип. - 31 лип.

96. Синяева И. М. Паблик рилейшнз в коммерческой деятельности: Учеб. / Под ред.

проф. Г. А. Васильева. — М., 1998.

97. Сэндидж Ч. Реклама: Теория и практика/ Ч. Сэндидж, В. Фрайбургер, К. Ротцолл;

Перевод с англ. В. Б. Боброва; Общ. ред. и вступ. ст., с. 5-48, Е. М. Пеньковой. - М.:

Прогресс, 1989. - 628 с.

98. Тичина А. Преса: робота під пресом //Національна безпека і оборона. - 2002. - № 11. -

C. 61-63

99. Тофтул М. Етика: Навчальний посібник/ Михайло Тофтул,; Ред. О. З. Лебедєва-Гулей.

- К.:


Реклама у мас-медіа та інтернеті







контролю



















12 4 год.


заняття:










статей, ессе, творчі роботи.




Семестр 2










Метою викладання навчальної дисципліни «Реклама у мас-медіа та Інтернеті» є

ознайомлення студентів із базовими психологічними основами, принципами мас-медійної

реклами, вироблення практичних професійних навичок у галузі створення та розробки

реклами, що поширюватиметься у традиційних мас-медіа та Інтернеті.

Основні завдання вивчення дисципліни «Реклама у мас-медіа та Інтернеті» полягають

в сприянні опануванню теоретичних засад курсу; розкриттю змісту основних концепцій,

теоретичних принципів і основних понять, які використовуються представниками світової та

вітчизняної науки в цій галузі; формуванню вміння оцінювати результативність реклами та

використання основних напрямків її розповсюдження; ознайомлення студентів із теоретико-

прикладними аспектами функціонування мас-медійної та Інтернет-реклами; формуванні

навичок визначати мету, призначенні та функції написання рекламного повідомлення з

урахуванням каналу поширення.

Результати навчання

знати: типологію рекламної продукції та рекламних кампаній; головні шляхи й

прийоми досягнення ефективності рекламної продукції різних типів; провідні риси, етапи та

різновиди рекламних кампаній як форми рекламної діяльності; - переваги та обмеження всіх

ЗМІ щодо поширення рекламної інформації; прийоми створення ефективного рекламного

тексту, призначеного для поширення в різних ЗМІ; правові та етичні норми рекламної

діяльності, чинні в Україні й у світі та історію їх укладання;

уміти: практично використовувати засвоєні теоретичні знання; застосовувати

науковий підхід до аналізу і створення рекламної продукції; зіставляти рекламні продукти,

які представляють однотипні товари різних виробників, з огляду на ефективність рекламної

ідеї;

виявляти рівень і повноту втілення рекламної ідеї; вільно орієнтуватися у традиційних та

нових формах і прийомах рекламної діяльності; виділяти УТП у готовому рекламному

продукті та визначати її для різних видів товарів та послуг; виробляти загальну стратегію та

конкретний рекламний текст для рекламування послуги; - розробляти стратегії рекламних

кампаній різних типів; створювати рекламну продукцію, призначену для поширення різними

ЗМІ.

Змістовий модуль I. Модуль 1. Мас-медійна рекламна група

Тема 1.1. Сучасний мас-медійний простір

Класифікація медіа. Функції медіа у рекламі. Характеристика сучасної медіаіндустрії

України. Споживання інтернету в Україні. Основні характеристики сучасних медіа

комунікацій. Взаємозв‘язок між медіа та рекламою: учасники процесу. Критерії

ефективності рекламного повідомлення. Критерії, що впливають на вибір каналів поширення

реклами.

Тема 1.2. Підготовка друкованого (поліграфічного) рекламного

повідомлення

Друкована реклама: різновиди, загальна характеристика. Особливості розробки та

розміщення реклами у друкованих медіа. ООН-реклама. Ембіент-реклама та її застосування в

Україні. Специфіка друкованої реклами. Основні рекламні форми – листівка, буклет,

проспект, каталог, бродсайт, уваж та інші. Оригінальні, стилізовані та комбіновані форми

друкованої реклами. Креатив друкованої реклами: оригінал-макет, зображення і текст,

колористика. Прийоми рекламування інформаційної продукції. Поліграфічні особливості

друкованої реклами. Переваги, недоліки і пріоритети використання поліграфічної реклами.

Тема 1.3. Пресова реклама

Своєрідність прес-реклами. Типологія газетно-журнальних носіїв реклами. Основні

форми і жанри газетно-журнальної реклами: оголошення, повідомлення, імідж-модуль та

інші. Журналістські жанри на рекламно-пресовій службі. Правила написання ефективного

тексту. Спільне та відмінне у способі організації рекламної площі, продумуванні візуально-

текстових блоків, розміщенні та сприйманні рекламної інформації. Технічні можливості

креативності (аспекти верстки, дизайну, фальцювання). Оцінка ефективності друкованої

реклами (анкети контроль-списків Р. Лайхера, П. Миглика, тест Галапа-Робінсона, старч-

тест, ікс-квадрат тест К. Пірсена, шкала EQ Уільяма Д. Уелса, шкала Лекарта, модель

«Дагмар» Р. Коллі, формула залежності К. Беренса). Загальна характеристика різновидів

макетів друкованої реклами: «мондріан», «сітка», «вікно», «перенасичена текстом реклама»,

«рамка» (рамковий макет), «цирк» (макет «організований хаос»), макет «реклама в обріз»,

«шпальта», макет «аксіальне розміщення», «комікс», «алфавіт», «силует», «мультиреклама».

Тема 1.4. Телереклама

Законодавча база телереклами. Основні форми і жанри телереклами: ролик, спот,

джингл, кліп, фільм, продукт плейсмент та інші. Види і своєрідність телевізійних сценаріїв.

Літературний, телевізійний, кінематографічний, інфографічний сценарії та їх креативні

особливості. Прийоми телевізійного рекламування. Технологія телерекламного виробництва.

Переваги, недоліки, пріоритети телевізійної реклами. Законодавча база телевізійної реклами.

Канський, «Епіка», Лондонський, Московський, Київський, Нью-Йоркський, «Miracle»,

«Євролінія» та інші фестивалі реклами. Відеобанк телереклами.

Змістовий модуль II. Реклама на просторах Інтернет

Тема 2.1. Різновиди Інтернет-реклами

Банерна реклама. Контекстна реклама. Переваги контекстної реклами. Розміщення

контекстної реклами. Поштові розсилки. Спам. Цільові різновиди банерів. Типи банерів.

Текстові банери. Графічні банери. Flash-банери. Java-банери. Ігрові банери. Відео-банери та

відео помічники на сайті. Підходи до збільшення ефективності банерних рекламних

повідомлень. Адресні електронні розсилки. Розсилання спам-повідомлень. Найпоширеніші

види спаму.

Тема 2.2. Створення Інтернет-реклами. Методи просування в мережі Інтернет.

Специфіка інтернет-реклами. Основні форми реклами у всесвітній електронній

мережі. Креатив і веб-дизайн рекламних форм. Переваги, недоліки та пріоритети інтернет-

реклами. Міжнародний банк реклами в мережі інтернет.

Методологічні основи проведення рекламної кампанії в інтернеті. Реєстрація веб-

сервера в каталогах і пошукових системах. Банерна реклама як ефективний засіб інтернет-

маркетингу. Електронна пошта як важливий маркетинговий інструмент. Популяризація

підприємства на дошках оголошень. Класифікація і типові інструменти комунікаційних

кампаній в інтернеті.

Тема 2.3. Оцінка ефективності реклами в інтернеті.

Види, характеристики і призначення інтернет-ресурсів в маркетинговій діяльності.

Джерела маркетингової інформації в мережі Інтернет. Показники ефективності реклами в

інтернеті. Методи вимірювання ефективності реклами в інтернеті. Основні інструменти веб-

аналітики.



№

п/п


робіт



Результат


2 Тести 3 10 30




роботи

2 10 20



Основна: 1. Аренс У. Современная реклама / У.Ф. Аренс, М. Ф. Вейколд, К. Аренс. – М. :

Эксмо, 2011. – 880 с.

2. Бердышев С. Рекламный текст. Методика составления и оформления /

С. Бердышев. – М. : Дашков и Ко, 2008. – 252 с.

3. Блинкина-Мельник М. Рекламный текст. Задачник для копирайтеров /

М. Блинкина-Мельник. – М. : ОГИ, 2012. – 200 с.

4. Брукс П. Копирайтинг: как написать рекламу, которая будет продавать / П. Брукс. –

М. : Бератор Паблишинг, 2005. – 128 с.

5. Викентьев И. Приемы рекламы и Public Relations. Программы – консультанты / И.

Викентьев. – М. : Бизнес-пресса, 2007. – 380 с.

6. Геращенко Л. Как написать сценарий рекламного ролика? / Л. Геращенко. – М. :

Диаграмма, 2006. – 96 с.

7. Гитомер Дж. Бизнес в социальных сетях. Как продавать, лидировать и побеждать /

Дж. Гитомер. – СПб : Питер, 2012. – 192 с.

8. Иванова К. Копирайтинг: секреты составления рекламных и PR – текстов / К.

Иванова. – СПб. : Питер, 2007. – 160 с.

9. Каплунов Д. Копирайтинг массового поражения / Д.Каплунов. – СПб. : Питер, 2012.

– 231с.

10. Кот Д. Копирайтинг / Д.Кот. – СПб. : Питер, 2012. – 256 с.

11. Назайкин А. Рекламный текст в современных СМИ / А. Назайкин. – М. : Эксмо,

2011. – 352с.

12. Парабеллум А. Социальные сети. Источники новых клиентов для бизнеса / А.

Парабеллум, Н. Мрочковский, В. Калаев. – СПб : Питер, 2013. – 71 с.

13. Уэллс У. Реклама : принципы и практика / У. Уэллс, С. Мориарти,

Дж. Бернетт. – СПб. : Питер. – 2008. – 736 с.

14. Moriarty, Sandra E. Advertising and IMC : principles and practice / Sandra Moriarty,

Nancy Mitchell, William Wells. – 9th ed. – 2012. – 657 с.

Додаткова: 1. Бебик В. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві:

психологія, технології, техніка паблік рилейшнз : Моногр. / В.Бебик. – К.: МАУП, 2005. –

440 с.

2. Ковалевська Т. Реклама та РR в масовоінформаційному просторі /

Т. Ковалевська, Н. Кондратенко. – Одесса : Астропринт, 2009. – 400 с.

3. Орлов В. Магия твоих текстов / В.Орлов. – М. : Powerbooks, 2011. – 75 с.

4. Орлов В. Суперзаголовок / В.Орлов. – М. : Consillieri, 2010. – 36 с.

5. Петрова Н. Медіа-право / Н.Петрова, В.Якубенко. – К. : Київська типографія,

2007. – 280 с.

6. Сэндидж И. Реклама: теория и практика / И. Сэндидж, В. Фрайбургер, К.

Ротцолл. – М. : Прогресс, 1989. – 630 с.

7. Ученова В. История рекламы, или метаморфозы рекламного образа / В.

Ученова, Н. Старых. – СПб. : Питер, 2003. – 304 с.

Інформаційні ресурси:

1. Аландаренко Н. Психологія кольору в друкованій рекламі / Н.Ю.Аландаренко

[Електронний ресурс] / Н. Аландаренко. – Режим доступу :

http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=book.index&book=212

2. Бугрим В. Комунікативно-технологічні матриці побудови ефективного

іміджу [Електронний ресурс] / В. Бугрим. – Режим доступу :


3. Бурлака А. Символічна знаковість рекламної продукції в процесі

інформативнокомунікативних відносин [Електронний ресурс] / А.Бурлака. – Режим доступу:


4. Васьківський Ю. Криза реклами в медіах: соціокультурні наслідки [Електронний

ресурс] / Ю.Васьківський, І.Тихолаз. – Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tir/2010_9_1/index.html

5. Волосожар С. Особливості побудови рекламного тексту

[Електронний ресурс] / С. Волосожар. – Режим доступу :



6. Всеукраинская рекламная коалиция [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.adcoalition.org.ua/

7. Грицюта H. Оманлива реклама як історико-соціальний феномен порушення

професійної етики та суспільної моралі

[Електронний ресурс] / Н. Грицюта. – Режим доступу :


8. Грушевська Ю. Дослідження мотивів поведінки молоді з метою виявлення ідей для

соціальної реклами [Електронний ресурс] / Ю.Грушевська. – Режим доступу :


9. Лук‘янець Т. Маркетингова політика комунікацій [Електронний ресурс] / Т.

Лук‘янець. – Режим доступу : http://library.if.ua/books/126.html

10. Лук'янець Т. Символи та знаки в телевізійній рекламі мобільних операторів

[Електронний ресурс] / Т. Лук‘янець. – Режим доступу :


11. Маєвський О. До проблеми правового регулювання прихованої реклами в мас-

медіа України та закордоном [Електронний ресурс] / О.Маєвський. – Режим доступу :

http//www.lnu.edu.ua/faculty/jur/publications/visnyk 26

12. Сухомлин О. Категорія ментальності як складова рекламного образу [Електронний

ресурс] / О. Сухомлин. – Режим доступу :


13. Телекритика [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.telekritika.ua/

14. Фесенко В. Правове регулювання рекламної діяльності

[Електронний ресурс] / В. Фесенко. – Режим доступу :

http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2828

15. Фурманкевич Н. E-mail маркетинг та особливості розвитку бренда як фактора

реклами [Електронний ресурс] / Н.Фурманкевич. – Режим доступу :


16. Цушко І. Специфіка розробки стратегії телевізійної рекламної кампанії

[Електронний ресурс] / І. Цушко. – Режим доступу :

http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=book.index

17. Marketing media review [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://mmr.ua/

18. Sostav.ua. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sostav.ua/


http://www.sostav.ua/


Соціальна нерівність в Україні







контролю



















12 4 год.


заняття:














Семестр 3










Метою викладання навчальної дисципліни «Соціальна нерівність в Україні» є

ознайомлення студентів із базовими психологічними основами, принципами вирішення

проблем подолання бідності, вироблення практичних професійних навичок у галузі

державного управління, вивчення та аналіз проблеми соціальної нерівності.

Основні завдання вивчення дисципліни «Соціальна нерівність в Україні» полягають в

сприянні опануванню теоретичних засад курсу; розкриттю змісту основних концепцій,

теоретичних принципів і основних понять, які використовуються представниками світової та

вітчизняної науки в цій галузі; формуванню вміння оцінювати та вивчати аспекти соціальної

нерівності; ознайомлення студентів із теоретико-прикладними аспектами функціонування

державної політики.

Результати навчання знати: типологію соціальної нерівності; шляхи подолання соціальної нерівності в

Україні; суть нерівності та її прояви; нормативно-правову базу державної політики,

інформаційні аспекти вивчення соціальної нерівності.

уміти: аналізувати чинники соціальної нерівності;. здійснювати порівняльний аналіз

соціальної нерівності за короткий період часу; практично використовувати засвоєні

теоретичні знання; застосовувати науковий підхід до аналізу і створення нормативної бази;

територіальні диспропорції соціального розвитку та деградація територій; доступність

фінансово-економічних ресурсів для різних верств населення; аналізувати та досліджувати

розвиток громадянського суспільства та соціальний діалог.

Компетентності Креативність, здатність до системного мислення і узагальнення; турбота

про якість виконуваної роботи; системне світосприйняття; розробка стратегічного плану

саморозвитку; розуміння перспективного розвитку


Зміст навчальної дисципліни за модулями і темами

Змістовий модуль І. СУТНІСТЬ НЕРІВНОСТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ

ПРОЯВУ В УКРАЇНІ

Тема 1.1. Соціально-економічна природа нерівності крізь призму впливу

політики.

Соціальна нерівність та справедливість. Особливості формування та основні прояви

нерівності в Україні. Соціальні наслідки існування надмірної та економічно необґрунтованої

нерівності. Соціальна нерівність як перешкода соціальній згуртованості. Дискримінація та

соціальне виключення як крайні прояви нерівності. Територіальні диспропорції соціального

розвитку та деградація територій.

Тема 1.2. Характеристика складових економічної нерівності.

Доходи та споживчі характеристики населення. Забезпеченість майном та доступ до

ресурсів. Житлові умови та комфортність житла. Доступ до послуг соціальної сфери та

соціального захисту. Доступ до ринку праці та продуктивна зайнятість. Доступність

фінансово-економічних ресурсів для різних верств населення

Тема 1.3. Основні прояви нерівності в Україні

Розподіл за соціально-економічним статусом. Можливість підтримання соціальних

зв‘язків. Вікова та міжпоколінна нерівність. Вікова нерівність. Міжпоколінна нерівність..

Нерівність за гендерною ознакою. Самооцінка здоров‘я у розрізі різних соціальних груп.

Доступ до безпечного екологічного середовища в контексті здоров‘я населення. Специфіка

прояву нерівності в освіті. Нерівність за професією та сферою діяльності. Поселенська

нерівність. Регіональна диференціація рівня життя населення.

Змістовий модуль II. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

НЕРІВНОСТІ

Тема 2.1. Багатовимірний аналіз нерівності. Джерела інформації та їх якість.

Якість інформаційного забезпечення. Моделювання нерівності населення. Внесок окремих

складових у загальну нерівність за доходами. Економічна нерівність та соціальна

стратифікація. Оцінка впливу міжбюджетних трансфертів на формування нерівності

Тема 2.2. Напрями впливу на нерівність. Вплив на нерівність через політику

доходів. Політика оплати праці. Державні соціальні гарантії та система соціальної

підтримки. Напрями впливу на нерівність через політику ринку праці. Активні програми як

інструмент впливу на ринок праці. Професійне навчання та перенавчання: шляхи

удосконалення.

Тема 2.3. Вплив на нерівність через регіональну політику та розвиток місцевого

самоврядування Розвиток громадянського суспільства та соціальний діалог. Підвищення

якості та доступності послуг соціальної сфери. Політика у сфері освіти. Політика охорони

здоров‘я.



№

п/п


робіт



Результат


2 Тести 3 10 30




роботи

2 10 20



Основна: 1. Андрущак Г., Попова С. Разрыв в доступе к качественному образованию: Россия на фоне

зарубежных стран по результатам PISA / Девятая международная научнопрактическая

конференция «Тенденции развития образования: разные, но равные. Как преодолеть разрыв в

доступе к качественному образованию». – Москва, Февраль 2012. – 13 с.

2. Асмолов А.Г. Стратегия и методология социокультурной модернизации образования

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fi ro.ru/ ?page_id= 3157

3. Аузан А. Экономическое значение гражданского общества / А. Аузан, В. Тамбовцев //

Вопросы экономики. – 2005. – № 5. – С. 28–49.

4. Афифи А. Статистический анализ: Подход с использованием ЭВМ / Афифи А., Эйзен С. –

М. : Мир, 1982. – 488 с.

5. Балабанов А.С. Кумулятивные и дисперсивные факторы динамики социального

неравенства в современной России: дис. канд. социол. наук: 22.00.04. – социальная

структура, социальные институты и процессы / Нижегородский гос. ун-т им.

Н.И.Лобачевского. – Н.Новгород, 2007. – 168 с.

6. Барбер Б. Структура социальной стратификации и тенденции социальной мобильности /

Американская социология. Перспективы, проблемы, методы. – М., 1972. – С. 245.

7. Бідність та нерівні можливості дітей в Україні / [Черенько Л.М., Полякова С.В., Реут А.Г.

та ін.]; за ред. Е.М. Лібанової. – К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН

України, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Український центр соціальних реформ, 2009. – С.

96–123

8. Блау П.М. Различные точки зрения на социальную структуру и их общий знаменатель /

Американская социологическая мысль: Тексты. – М. : МГУ. – 1994. – С. 14.

9. Бобков В.Н. Об опыте и проблемах разработки отраслевых социальных нормативов (на

примере оплаты труда) [Электронный ресурс] / В.Н.Бобков, О.И.Меньшикова,

Т.Н.Степанова – Режим доступа: http://www.ed-union.ru/cgi-bin/ go.cgi?sid=&fi le=doc623.doc

10. Браун Ф. Социальные изменения и образование в России // Молодежь России на рубеже

90-х годов. Кн. 2/ под. ред. М.М.Малышева. – М.: ИС РАН, 1992. – С. 163.

11. Брич В. В. Медико-соціальне обґрунтування моделі первинної профілактики ВІЛ-

Інфекції / СНІДу серед окремих національних меншин : (на прикл. Закарпат. обл.) : автореф.

дис. канд. мед. наук : 14.02.03 / В. В. Брич ; Нац. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П. Л.

Шупика. – К., 2011. – 20 с.

12. Быков Д.Н. Государственная политика минимизации социального неравенства в

современной России: дис… канд. полит. наук: 23.00.02. – политические институты, процессы

и технологии. – М., 2011. – 159 с.

13. В Україні з‘явився перший веб-портал, присвячений доступу до генеральних планів міст

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gurt.org.ua/news/recent/ 15540/

14. Валовий регіональний продукт за 2010 рік: Стат. зб. / Державна служба статистики

України. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2012. – 161 с

15.Гайдуцький А. П. Проблеми легалізації потоків міграційного капіталу / А. П. Гайдуцький

// Економіка та держава. – 2006. – №5. – С. 36–40.

15. Гендерная дискриминация на рынке труда // Демоскоп Weekly. №219-220. – 24 октября –

6 ноября 2005.// [Электронный ресурс] Режим доступа:http://www.

demoscope.ru/weekly/2005/0219/tema05.php

16.. Гидденс Э. Социология [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.

gumer.info/bibliotek_Buks/ Sociolog/gidd/13.php

17. Госгорпромнадзор: смертность шахтеров в Украине растет [Электронный ресурс] –

Режим доступа: http://obozrevatel.com/crime/03618-gosgorpromnadzorsmertnost-shahterov-v-

ukraine-rastet.htm

.Додаткова:

1. Князева-Лязгина Н.В., Лязгин С.А. Социальная смерть. Два аспекта взаимоотношения

личности и общества. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Niz/.../knyazeva-lyazgina.htm

2. . Кодекс законів про працю України// [Електронний ресурс] Режим доступу:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08

3. Кон И. Мужчина в меняющемся мире /Гендерная сегрегация и мужские союзы.

Интерлюдия. [Електронний ресурс]. Режим доступа: http://www.e-reading.org.ua/

bookreader.php/ 04262/Kon_Muzhchina_v_menyayushchemsya_mire.html

4. Кон И. С. Возрастные категории в науках о человеке и обществе // Социологические

исследования. – 1978. – №3.

5. Ученова В. История рекламы, или метаморфозы рекламного образа / В. Ученова, Н.

Старых. – СПб. : Питер, 2003. – 304 с.

6. Курило І.О. Соціально-економічна структура населення: еволюція, сучасність,

трансформації (монографія). / Відповід. ред. В.С. Стешенко. – К.: Ін-т демографії та

соціальних досліджень НАН України, 2006. – 472 с.

7. Лапшин В.К., Перегудов O.Л. Влияние системы образования на процессы трансформации

восприятия обществом профессионализма как элемента социальной мобильности //

Экономика образования. – № 4. – 2010. – С. 110–115.

8. Людський розвиток в Україні: соціальні та демографічні чинники модернізації

національної економіки (колективна монографія) / [Лібанова Е.М., Макарова О.В., Курило

І.О. та ін.]; за заг. ред. Е.М.Лібанової. – К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень ім.

М.В.Птухи НАН України, 2012. – С. 204.

9. Методические указания по анализу бедности и социальных последствий, 2003 МБРР /

Всемирный банк 1818Н, USA. – 114 p

10. Наказ ―Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами

України‖ №31 від 22.01.2008 р.

11. Національна доповідь про людський розвиток 2011 року «Україна: на шляху до

соціального залучення». – UNDP, Програма розвитку ООН в Україні. – К., UNDP Україна,

2011. – С.75–76.

12. Образование: одним больше, другим меньше? / Региональное исследование в области

образования в Центральной и Восточной Европе и Содружестве независимых государств

(ЦВЕ/СНГ). – Региональное отделение ЮНИСЕФ для ЦВЕ/СНГ. – UNICEF. – 2007.

13. Праця України у 2011 році : Стат. зб. / Відпов. за випуск І.В. Сеник. – К.: Держстат

України, 2012. – 344 с. (тут с. 195, 182).

14. Преодолевая различия: Концепция борьбы с дискриминацией в Европе // [Электронный

ресурс] Режим доступа: http://www.amnesty.org/en/ library/asset/ EUR01/003/2009/

en/320f3373-3c0f-4972-b628-59fd241704e4/ eur010032009ru.pdf

15. Преодоление неравенства: важная роль управления / Всемирный доклад по мониторингу

ОДВ. Резюме. – ЮНЕСКО, 2008. – 50 с.

16. Спільнота взаємодопомоги «Оселя». Офіційна веб-сторінка [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://emaus-oselya.org

17. Стан та динаміка розвитку неурядових організацій України 2002–2010 роки: звіт за

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Niz/.../knyazeva-lyazgina.htm

http://emaus-oselya.org/

даними дослідження [Електронний ресурс] / Л. Паливода, С. Голота; ТЦК. – K.: КуПол,

2010. – Режим доступу: http://ccc-tck.org.ua/fi le/biblioteka/ CSO2010_U.pdf

18. Якість інформаційного забезпечення соціальної політики: (Монографія) / [Макарова О.В.,

Саріогло В.Г., Терещенко Г.І. та ін.]; за ред. Лібанової Е.М. – К.:ДУХ І ЛІТЕРАТУРА,

2010. – 248 р.

http://ccc-tck.org.ua/fi%20le/biblioteka/%20CSO2010_U.pdf


Соціологічний вимір освітнього простору







контролю
















Загальна кількість годин -

120



18 10 год.


заняття:














Семестр 1


80 год. 104 год.





контролю : екзамен Співвідношення аудиторних



Метою викладання навчальної дисципліни «Соціологічний вимір освітнього

простору» є ознайомлення студентів із базовими соціологічними основами, принципами

освітнього простору, вироблення практичних професійних навичок у галузі освіти, вивчення

та аналіз проблеми освіти в суспільстві.

Основні завдання вивчення дисципліни «Соціологічний вимір освітнього простору»

полягають в сприянні опануванню теоретичних засад курсу; розкриттю змісту основних


світової та вітчизняної науки в цій галузі; формуванню вміння оцінювати та вивчати аспекти

освітнього простору; ознайомлення студентів із теоретико-прикладними аспектами

функціонування державної політики в галузі освіти.


знати:

типологію освітнього простору; шляхи подолання проблем освітнього простору; суть

освітнього простору в навчальних закладах.; нормативно-правову базу освітньої галузі,

інформаційні аспекти вивчення соціологічного виміру освітнього простору.

уміти:

аналізувати чинники соціологічного виміру освітнього простору; здійснювати порівняльний

аналіз освітнього простору; практично використовувати засвоєні теоретичні знання;

застосовувати науковий підхід до аналізу і створення нормативної бази; територіальні

диспропорції соціального розвитку та деградація територій; доступність фінансово-

економічних ресурсів для різних верств населення в освітній галузі; аналізувати та

досліджувати розвиток освітнього простору.

Компетентності Здатність до абстрактного та конкретного мислення, аналізу та

синтезу; усвідомлення проблематики рівних можливостей у суспільстві, зокрема її

гендерних, расових, вікових аспектів; розуміння тенденції розвитку сучасної глобальної

соціальної системи; здатність виявляти позитивний і негативний вплив глобалізації на

розвиток національних суспільств; розуміння історії розвитку соціальних комунікацій та

еволюцій засобів комунікацій в освітній галузі.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 4 кредити ЄКТС 120 годин


Змістовий модуль 1. ОСВІТНІЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ: СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА І

МЕХАНІЗМИ СТВОРЕННЯ

Тема 1.1. Сутність освітнього простору. Територія, поширена для визначення

регіонального, галузевого ресурсу, що здійснює освітні функції, загальнодержавна єдність в

освіті під час проведення децентралізації освіти, збереження прав кожного громадянина

держави на отримання повноцінної освіти.

Тема 1.2. Багаторівнева і складна соціальна організація. Сітка різнорівневих і

різнотипних освітніх закладів з єдиним освітнім стандартом, мережа закладів додаткової

освіти, неструктурована освіта через взаємодію зі штучним середовищем, спонтанна

взаємодія із соціумом.

Тема 1.3. Сукупність освітніх технологій. Позанавчальна робота, управління

навчально-виховним процесом, взаємодії із зовнішніми освітніми і соціальними інститутами,

інтеграційна система.

Тема 1.4. Освітня практика у якості особливої сфери. органічне ціле освітньої

практики, освітні середовища, інститути, процеси, освітня політика, управління освітою.

Змістовий модуль ІІ. ОСВІТНІЙ ПРОСТІР: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Тема 2.1. Підсистема соціального простору. Сукупність суб‘єктів, між якими

встановлені структуровані різноманітні відносини, складна, цілісна, відкрита система, в якій

відбуваються освітні процеси

Тема 2.2. Педагогічна реальність. Співбуття Людини і Світу через освіту; баланс

культурного і цивілізаційного, виражаючи його через знаковість освітнього середовища;

сукупність матеріальних, політичних, ідеологічних і соціально-психологічних факторів

Тема 2.3. Проведення соціологічних досліджень в освітній галузі. Розуміння

освітнього простору у межах навчального закладу; перспективи розгортання дослідження у

встановленні дидактичних засад; структурування та проектування освітнього простору у

межах освітнього навчального закладу.



№

п/п


робіт



Результат


2 Тести 3 10 30




роботи

2 10 20



Інформаційні джерела для вивчення курсу

1.Гудінг Д., Леннокс Дж. Людина та її світогляд: у пошуках істини і реальності : В 3-х т. /

переклад з рос. зі звіркою з англ. оригіналом під заг. ред. М. А. Жакалюка. – К.,УБТ, 2006.Т.

2. – 376 с.

2. Колесникова И. А. Педагогическая реальность в зеркале межпарадигмальной рефлексии. –

СПб. : СПбГУПМ, 1993. – 242 с.

3. Колесникова И. Педагогическое проектирование : учеб. пособ. для высших учебных

заведений / И. А. Колесникова, М. П. Горчакова-Сибирская ; под ред. И. А. Колесниковой. –

М. : Издательский центр «Академия», 2005. – 288 с.

4. Кривых С. В. Соотношение понятий «среда» и «пространство» в социокультурном и

образовательном аспектах [Електронний ресурс] / С. В. Кривых.

5. Криулина А. А. Эргодизайн образовательного пространства / А. А. Криулина. – М. :

ПЕРСЭ, 2003. – 192 с.

6. Масюкова Н. А. Проектирование в образовании / Н. А.Масюкова ; под ред. профессора Б.

В. Пальчевского. – Минск : Технопринт, 1999. – 288 с.

7. Новые ценности образования: тезаурус для учителей и школьных психологов / ред.- сост.

Н. Б. Крилова. – М. : Рос. фонд фундамент. исслед. ; Инс-т пед. инноваций Рос. Акад.

образования, 1995. – Вып. 1. – 113 с. – С. 63.

8. Образовательные технологии (из опыта развития глобального мышления учащихся) / под

ред. Ю. Н. Кулюткина и др. – СПб. : КАРО, 2002. – 159 с.

9. Остапенко О. О. Моделирование многомерной педагогической реальности: теория и

технологии / О. О. Остапенко. – М. : Народное образование, 2007. – 384 с.

10. Панов В. И. Психодидактика образовательных систем: теория и практика / В. И. Панов. –

СПб. : Питер, 2007. – 352 с.

11. Попов А. А. Образовательное пространство: социология и технология конструирования

[Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.fondgp.ru/lib/ mmk/50

12. Ткач Т. В. Освітній простір особистості: психологічний аспект : монографія / Т. В. Ткач ;

Інститут ім. Г. С. Костюка АПН України. – К. ; Запоріжжя, 2008. – 272 с.

13. Фрумин И. Д. Категория педагогического действия в педагогике развития / И. Д. Фрумин

// Педагогика развития: проблемы современного детства и задачи школы : м-лы 3-й научно-

практической конференции. Ч. 1. – Красноярск, 1996. – С. 34–41. – 777 с.

14. Харитонова В. А. Образование: стратегия развития и синергетика / В. А. Харитонова, О.

В. Санникова, И. В. Меншиков // Наша школа. – 2004. – № 9 (58). – С. 2–8.

15. Хейдметс М. Феномен персонализации среды: теоретический анализ // Личность и

предметно-пространственная середа / ред.-сост. З. И. Рябикина. – Краснодар : КубГУ, 2000. –

356 с.

16. Шалаев И. К., Веряев А. А. От образовательных сред к образовательному пространству:

понятие, формирование, свойства [Електронний ресурс] / И. К. Шалаев, А. А. Веряев. –

Режим доступа: http://www.informika.ru/text/magaz/ pedagog/ pedagog_4/articl_1.html 17.

Шендрик И. Г. Образовательное пространство

17.Hudinh D., Lennoks Dzh. Liudyna ta yii svitohliad: u poshukakh istyny i realnosti : V 3-kh t. /

pereklad z ros. zi zvirkoiu z anhl. oryhinalom pid zah. red. M. A. Zhakaliuka. – K.,UBT, 2006. – T.

2. – 376 s.

18. Kolesnikova I. A. Pedagogicheskaja real‘nost‘ v zerkale mezhparadigmal‘noj refleksii. – SPb. :

SPbGUPM, 1993. – 242 s.

19. Kolesnikova I. Pedagogicheskoe proektirovanie : ucheb. posob. dlja vysshih uchebnyh

zavedenij / I. A. Kolesnikova, M. P. Gorchakova-Sibirskaja ; pod red. I. A. Kolesnikovoj. – M. :

Izdatel‘skij centr «Akademija», 2005. – 288 s.

20. Krivyh S. V. Sootnoshenie ponjatij «sreda» i «prostranstvo» v sociokul‘turnom i

obrazovatel‘nom aspektah [Elektronnij resurs] / S. V. Krivyh. – Rezhim dostupa: http://

portalus.ru(c)


Транспарентність міжнародних комунікацій







контролю



















12 4 год.


заняття:














Семестр 2










Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із загальними

поняттями комунікації, міжнародні комунікації, транспарентність; формування вмінь

діагностувати, прогнозувати транспарентність та її роль в міжнародних відносинах та

комунікації; отримання студентами фундаментальних знань, умінь і навичок для успішного

виконання професійних обов‘язків у сфері міжнародних комунікацій з акцентом на розвитку

компетентностей, необхідних для аналітичної і дипломатичної роботи та здійснення

ефективної комунікації на міжнародному, регіональному та національному рівнях.

Основними завданнями вивчення дисципліни є: вивчення дисципліни

«Транспарентність міжнародних комунікацій»; вивчення основних підходів до феномену

політики, зовнішньої політики, міжнародних відносин міжнародних комунікацій; аналіз

наукових шкіл з міжнародних відносин; визначення основних тенденцій зовнішньої політики

України та провідних держав світу в галузі міжнародних комунікацій.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є міжнародні комунікації,

транспарентність комунікацій.

Міждисциплінарні зв’язки: політологія, міжнародні відносини, історія, філософія,

інформаційні технології.

Основні результати навчання і компетентності згідно з вимогами освітньо-наукової

програми:


Знати: основні наукові школи з вивчення міжнародних відносин; політичну та

фізичну карту світу; основні поняття та категорії, що застосовуються під час вивчення

міжнародних комунікацій;

Вміти: аналізувати наукову літературу, історичні джерела; визначати мету

дослідження, завдання та пріоритетні проблеми; систематизувати,

класифікувати матеріал, робити узагальнення.

Компетентності: застосовувати методи інформаційно-аналітичної діяльності для

вивчення питань прикладного значення;

володіння культурою, гнучкістю, критичністю мислення;

виявляти існуючі закономірності міжнародних відносин, використовуючи інформаційні

технології, а також прогнозувати розвиток подій на міжнародній арені;

здатність до аналізу, оцінювання та синтезу складної нової інформації, постановки цілей та

вибору шляхів їх досягнення



Змістовий модуль I. Міжнародні комунікацій та міжнародна

інформація.

Тема 1.1. Предмет, мета і завдання міжнародних комунікацій.

Основні теорії комунікацій. Класифікація комунікацій. Основні види комунікацій. Основні

теоретичні підходи до вивчення та аналізу комунікацій. Поняття транспарентність в

міжнародних комунікаціях. Спілкування як засіб людського взаємодії для обміну


Тема 1.2. Міжнародна інформація як вид міжнародної комунікації.

Транспарентність міжнародної інформації. Основні складові компоненти міжнародної

інформації. Інформаційні ресурси та інформаційний потенціал. Міжнародний інформаційний

простір.

Тема 1.3. Види сучасних інформаційно-комунікативних технологій.

Структура оцінки джерел інформаційних сигналів. Критерії особистого простору при

міжнародному спілкуванні. Канали передачі повідомлень. Формальні та неформальні канали

міжнародної комунікації. Зворотній зв'язок в комунікаціях та міжнародних комунікацій.

Тема 1.4. Основні структурні характеристики міжнародних комунікацій. Основними напрямами розвитку технічної та технологічної бази комунікацій. Міжнародні

комунікації в сучасних теоріях міжнародних відносин. Динаміка розвитку міжнародних

комунікацій.

Змістовний модуль II. Міжнародний комунікативний процес Тема 2.1. Стилі міжнародних комунікацій. Ключові елементи процесу комунікацій.

Прямий стиль. Вичурний стиль. Ситуаційний стиль. Інструментальний стиль. Непрямий

стиль. Точний стиль. Особистий стиль. Аффектний стиль.

Тема 2.2. Ефективність та продуктивність міжнародних комунікацій

Основні типи міжнародних комунікацій. Зовнішні міжнародні комунікації. Внутрішні

міжнародні комунікації. Принципи ефективної комунікації: ціль, увага, гнучкість. Основні

задачі комунікаційного процесу.

Тема 2.3. Транспарентність у міжнародних комунікацій як принцип сталого

розвитку суспільства. Методичні засади оцінювання транспарентності міжнародних

комунікацій. Оцінка впливу транспарентності на конкурентну позицію міжнародних

комунікацій. Публічна міжнародна комунікація як засіб транспарентності державного

управління.Комунікативна політика ЄС: інформаційна політика та транспарентність.

Технології забезпечення транспарентності міжнародних комунікацій.



№

п/п


робіт



Результат


2 Тести 3 10 30




роботи

2 10 20



VІІІ. Інформаційні джерела для вивчення курсу

Базова

1. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві:

психологія, технології, техніка паблік рилейшнз / В.М. Бебик. - К.: МАУП, 2005. – 440 с.

2. Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства / Девід Белл //Сучасна зарубіжна

соціальна філософія. - К., 1996. - С.194-251.

3. Бузгалин А.В. ―Постиндустриальное общество‖ – тупиковая ветвь социального

развития А.В. Бузгалин // Вопросы философии. – 2002. - № 5. – С. 26-43.

4. Виноградова Г.В. Правове регулювання інформаційних відносин в Україні:

навчальний посібник / Г.В. Виноградова. - К.: Юстініан, 2006. - 176 с.

5. Глобалізація і безпека розвитку. - К.: КНУ, 2001.

6. Глобальные тенденции развития человечества до 2015 года. - Екатеринбург, 2002.

7. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции / А.И. Ракитов. – М.:

Политиздат, 1991.– 287 с.

8. Иноземцев В.Л. ―Класс интеллектуалов‖ в постиндустриальном обществе / В.Л.

Иноземцев // Социс. – 2000 . – № 6. – С. 67-77.

9. Иноземцев В.Л. Расколотая цивилизация: Наличествующие предпосылки и

возможные последствия постэкономической революции / В.Л. Иноземцев. – М.: Academia-

Наука, 1999.

10. Иноземцев В.Л. Технологический прогресс и социальная поляризация в ХХI

столетии / В.Л. Иноземцев / /Полис.– 2000 . – № 6.– С. 28-39.

11. Інтеграція і різноманітність: нові тенденції політики України у сфері ЗМІ та нових

комунікаційних послуг. - К., 2005. - 120 с.

12. Інформаційна безпека: проблеми боротьби з кіберзлочинами. - Запоріжжя: Гуманіт.

ун-т «Запоріз. ін-т держ. та муніцип. упр.», 2003. - 246 с.

13. Інформаційна безпека: проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання

комп‘ютерних технологій / Голубєв В.О., Гавловський В.Д., Цимбалюк В.С.; За заг. ред.

Р.А.Калюжного. - Запоріжжя: Просвіта, 2001. - 251 с.

14. Інформаційне законодавство : Зб. законодавчих актів: У 6-ти т/ Ін-т держави і права

ім. В.М. Корецького; Нац. академія наук України; Держ. комітет телебачення і

радіомовлення України; Кол. упоряд.: Ю.С. Шемшученко та ін.; За заг. ред. Ю.С.

Шемшученко, І.С. Чиж. - К.: Юридична думка, 2005 – 2005.

15. Інформаційне суспільство, політика, право в діяльності ЮНЕСКО. - К.: Наша

культура і наука, 2002. 384с.

16. Кастельс М. Информационная епоха: экономика, общество и культура / Мануель

Кастельс [Пер. С англ., под науч. ред. О.И. Шкаратана]. – М., 2000.

17. Кашлев Ю., Галумов Э. Информация и PR в международных отношениях / Ю.

Кашлев, Э. Галумов. - М.: Известия. 2003, - 432 с.

18. Коптюг В. Корабль цивилизации надо суметь провести между Сциллой и Харибдой

/ В. Коптюг // Правда.– 1994.– 13 апреля. – С. 2.

19. Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії:

Монографія / О.В. Литвиненко. – К.: Сатсанга, 2000. – 222 с.

20. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика / Є.А. Макаренко. - К.: Наша

культура і наука, 2003. - 368с.

21. Макаренко Є.А. Міжнародна інформаційна політика: проблеми, тенденції та

перспективи Є.А. Макаренко.. – К., 2000.

22. Міжнародна інформаційна безпека // Актуальні проблеми міжнародних відносин. -

К., 2002. - Вип.36. - Ч.1. - С.84–128.

23. Міжнародні інформаційні відносини.- К.: Наша культура і наука, 2002. - 475 с.

24. Основи інформаційного права України: навч. посіб./ В.С. Цимбалюк, В.Д.

Гавловський, В.В. Гриценко та ін.; За ред.М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного.-К.: Знання,2004.-274

с.

25. Панарин А. Глобальное информационное общество: вызовы и ответы / А. Панарин

// Власть. – 2001. – № 1. – С. 14-19.

26. Поздняков В. ―Цифровая пропасть‖ / В. Поздняков // Компьютерное обозрение. –

№ 34. – 5 сентября 2001 г. – С. 46.

27. Попкова Е. Г. Международный информационный бизнес: Учеб. Пособие / Попкова

Е. Г., Боярский Д. М. - Влгоград: ВолгГТУ, 2002.

28. Почепцов Г.Г. Информационные войны / Г. Г. Почепцов. – К.: Ваклер. – 1999. – 65

с.

29. Правове регулювання інформаційної безпеки у сфері підприємницької діяльності /

Ніколаєв В.; Остапвич Г.; Костицька І.; Ін-т законодав. передбачень і правової експертизи. -

К., 2002. - 191 с.

30. Сардачук Г.А. Дипломатичне представництво: організація і форми роботи /

Сардачук Г.А., Кулик П.П. - К.: Україна, 2001.

31. Северин В.А. Правовое регулирование информационных отношений / В.А. Северин

// Вестник Моск. ун-та. Сер.11. Право. – 2000. – №5. – С. 21-36.

32. Семакин И.Г. Грамотность, образованность, культура / И.Г. Семакин // Інформатика

и образование. – № 1. – 2002. – С. 21-25

33. Тапскотт Д. Электронно-цифровое общество: плюсы и минусы эпохи сетевого

интеллекта / Дон Тапскотт. – К.: INT Пресс; М.: Рефл-бук, 1999. – 403 с.

34. Тихомирова Є.Б. Паблік рилейшнз у глобалізованому світі. / Є.Б. Тихомирова. - К.:

Наша культура і наука. 2004. - 489с.

35. Тоффлер Е. Третя хвиля / Е. Тофлер [Пер. з англ. А. Євси]. – К.: Всесвіт, 2000. – 453

с.

36. Тумусов Ф.С. Семья и постиндустриальная цивилизация / Ф.С. Тумусов // Вопросы

философии. – 2001. – № 12. – С. 153-163.

37. Шевчук О.Б. E-Ukraine. Інформаційне суспільство: бути чи не бути / Шевчук О.Б.,

Голобуцький О.П. – К.: ЗАТ ―Атлант UMS‖, 2001. – 104 с.

38. Флюр О.М. Інтеграція України у світовий інформаційний простір / О.М. Флюр. - К.:

ІМВ, 2004.-200 с.

39. Шевченко М.Ю. Основи інформаційної безпеки автоматизованої інформаційної

системи державної податкової служби України: навчальний посібник / За заг.ред. М.Я.

Азарова. – Ірпінь:Академія ДПС України, 2003. - 466 с.

Інформаційні ресурси

1. Алексеева И. Ю. Возникновение идеологии информационного общества

[Электронный ресурс] / И.Ю. Алексеев. – Режим доступа:

http://www.iis.ru/events/19981130/alexeeva.ru.html.

2. Информационное общество и государство [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

http://www.tunis.tver.su/begin/ /newuser/state.html.

http://www.iis.ru/events/19981130/alexeeva.ru.html

3. Информационное общество и демократия [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

http://www.iatp.org.ua/cen/libr/ kuzmenko.html.

4. Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії [Электронный ресурс] /

Девид Лайон. – Режим доступа: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lajon.html.

5. Окинавская хартия глобального информационного общества [Электронный ресурс].

– Режим доступа:. http://www.inforeg.ru/analitic/Okinav-Hartia3.htm .

6. Організація Об‘єднаних Націй [Електронный ресурс]. – Режим

доступу:http://www.un.org/.

7. Постиндустриальный мир Даниела Белла [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

http://www.postindustrial.ru/page5.shtml?book=8&page=9&pagetype=0.

8. Постіндустріальне суспільство [Електронный ресурс]. – Режим доступу:

http://www.postindustrial.ru.

9. Создание новой цивилизации. Политика третьей волны. (Тоффлер Э. Тоффлер Х.).

[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.net.kg/jornal/n5/JRNAL511.htm.

10. Социализм и либерализм: перспективы синтеза.[Электронный ресурс]. – Режим

доступа: http://www.libertarium.ru/libertarium/l_lib_white-04.

11. Соціальний вплив кібернетики. [Електронный ресурс]. – Режим доступу:

http://www.kozak.by.ru/kiber.htm.

12. Чухно А. Теорія постіндустріального суспільства як глобальна методологічна

парадигма. [Електронный ресурс] / А. Чухно. – Режим доступу:

http://www.soskin.kiev.ua/cgi/post.cgi?al=1&ch=2&d=2&y=2001&num=11-

12&lnk=on&fl=20011190. 13. ESPRIT [Electron c resource]. - Available at:

http://www.cordis.lu/esprit/home.html.

http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lajon.html

http://www.postindustrial.ru/page5.shtml?book=8&page=9&pagetype=0

http://www.postindustrial.ru/

http://www.net.kg/jornal/n5/JRNAL511.htm

http://www.libertarium.ru/libertarium/l_lib_white-04

http://www.kozak.by.ru/kiber.htm

І. Опис дисципліни

Актуальні проблеми соціогуманітарних наук

Шифр дисципліни ПП 05






контролю















«Соціологія»




14 год 4 год.

Семінарські

заняття:

Нормативна 6 год 4 год.

Практичні заняття: Форми поточного

контролю: Усні та письмові

відповіді, модульні тести та

комплексні контрольні

роботи, індивідуально-

пошукові завдання, наукові

реферати, психологічний

практикум, рецензування

наукових статей, ессе, творчі

роботи.



6 год 2 год


Семестр 2










Прогрес сучасного суспільства супроводжується інтенсивним розвитком соціально-

гуманітарних наук, які відображають основні проблеми соціального розвитку, реалізації

особистості, досліджують наслідки реформування різних підсистем суспільства.

Сучасні соціогуманітарні науки об‘єднують чимало наук, які до- сліджують так

названу гуманітарну сферу суспільства, де реалізує свої можливості людина.

Метою вивчення дисципліни ―Актуальні проблеми соціогумані- тарних наук‖ є

забезпечення успішного засвоєння студентами ме- тодологічних засад

соціогуманітарних наук, основних тенденцій їх розвитку, впливів на суспільство і

людину. Метою дисципліни є за- своєння сучасних знань у галузі соціогуманітарних

наук.

Завдання дисципліни — ознайомити студентів із тенденціями та особливостями

розвитку сучасного соціогуманітарного пізнання, навчити аналізувати основні

світоглядні та методологічні проблеми соціогуманітарних наук.

Студенти мають засвоїти категоріальний апарат соціогуманітар- них наук, осмислити

актуальні проблеми науки та шляхи їх вирішен- ня.

Вивчення курсу сприяє формуванню аналітичного мислення сту- дентів, поглиблює

здатність орієнтуватися в процесах суспільного життя, формує соціологічну та

гуманітарну культуру.

Теми навчальної дисципліни тісно пов‘язані з теорією соціологіч- ної науки, а також

теоріями соціогуманітарних наук.

Змістовий модуль №1

Тема 1. Об‘єкт, предмет та специфіка соціогуманітарних наук

Сутність соціогуманітарних наук, визначення об‘єкту та предмету їх вивчення.

Орієнтованість соціогуманітарних наук на людину. Сус- пільство як об‘єкт гуманітарного

пізнання. Особливості людини та суспільства як об‘єктів соціогуманітарних наук.

Особливості соціогуманітарних наук. Включення свідомості лю- дини та її цінностей

в об‘єкт дослідження соціогуманітарних наук. Особистісне неявне знання суб‘єкта.

Поняття гуманітарних проблем та гуманітарного аспекту суспіль- ства. Предметний

світ соціогуманітарних наук. Класифікація соціо- гуманітарних наук. Характеристика

основних соціогуманітарних наук: соціології, економіки, юридичних наук, менеджменту,

психоло- гії, педагогіки тощо.

Тема 2. Генезис та основні етапи розвитку соціогуманітарних наук

Виникнення соціогуманітарного знання. Філософія як інтеграль- на форма знання про

суспільство, культуру, історію та людину. Вио- кремлення соціогуманітарного знання із

філософії. Становлення та диференціація соціогуманітарних наук. Соціокультурна обумов-

леність дисциплінарної структури соціогуманітарних наук.

Характеристика становлення соціогуманітарної сфери суспільс- тва: історія, політика,

культура, мистецтво, релігія, освіта. Сучасний стан соціогуманітарних наук. Основні тенденції

розвитку соціогу- манітарних наук.

Тема 3. Роль соціогуманітарних наук у суспільних трансформаціях

Завдання і функції соціогуманітарних наук. Їх гуманістична місія і функція. Ціннісно-

орієнтаційна та інтеграційна функція. Прогнос- тична роль соціогуманітарних наук.

Глобальний та національний ас- пекти соціогуманітарних наук.

Роль соціогуманітарних наук у суспільстві, яке трансформується. Зміни в

соціогуманітарних науках у перехідному суспільстві. Про- блема оновлення науково-

методологічної та ціннісної засади соціогу- манітарних наук. Плюралізм і

мультипарадигмальність соціогумані- тарних наук.

Тема 4. Людина як об‘єкт і суб‘єкт соціогуманітарних наук, проблема творчої

реалізації особистості

Принцип антропоцентризму в науці та практичному житті. Гу- манізм, його транскрипції,

проблеми реалізації.

Людина як суб‘єкт гуманітарного пізнання. Визначення людини та її призначення.

Проблеми активності людини. Людина і суспіль- ство в сучасному світі. Проблеми конфлікту

та взаємодії. Людина і навколишнє середовище.

Проблеми ідентифікації сучасної людини. Проблеми етичності та національної

самоідентифікації. Релігійний ренесанс і релігійна кри- за сучасної людини.

Тема 5. Проблеми та шляхи гуманізації виховання й освіти

Характеристика соціогуманітарних наук, які досліджують пробле- ми виховання й освіти.

Проблеми соціальної психології, педагогіки.

Основні напрями змін виховання й освіти. Сутність освітньої ре- волюції. Безперервна

освіта. Шляхи гуманізації освіти. Перетворен- ня людини, яка навчається, в суб‘єкт навчання.

Інформаційне пере- навантаження людини в процесах навчання. Проблеми професійного

навчання і навчання творчості. Вплив на національну систему освіти Болонського процесу.

Характеристика основних концепцій особистості та їх вико- ристання в процесах

виховання. Проблеми сучасного виховання. Іде- ал гармонічної та всебічної особистості.

Особистість в умовах ринку та демократії.

Змістовий модуль №2

Тема 6. Проблема сенсу людського життя та суспільного буття

Поняття сенсу людського життя. Людина і суспільне буття. Соціокультурне та

гуманітарне розуміння поняття життя (А. Бергсон, В. Дильтей), філософська антропологія.

Історія як одна із форм про- яву життя (Г. Зиммель, О. Шпенглер, Е. Гуссерль).

Етапи життя людини. Дитинство та його проблеми. Соціологія дитинства.

Підлітковий етап життя. Гуманітарні проблеми молоді.

Зрілість і проблеми самореалізації. Гуманітарні аспекти літніх лю- дей.

Життєві шляхи людини. Варіанти сенсу життя (служіння людям та суспільству, робота,

родина, насолода, боротьба, творчість тощо). Самоцінність людського життя.

Тема 7. Віра, надія, любов, щастя як основні гуманітарні регулятори суспільства

Суб‘єктивний світ людини та його роль у житті людини. Духов- ність і духовний капітал

людини та труднощі їх формування та ре- алізації.

Віра, її роль у стабілізації життєвого буття людини. Надія як емо- ційне очікування

суб‘єктом бажаного. Любов як регулятивна універ- салія людини та суспільства. Суб‘єкт-

суб‘єктність любові, її поліас- пектність. Християнська традиція триєдності віри, надії,

любові. Еволюція уявлень про віру, надію, любов; їх сучасні проблеми.

Щастя як суб‘єктивна задоволеність людиною життям і як соціо- культурне явище.

Поліваріантність щастя. Регулятивна роль щастя в житті людини.

Тема 8. Проблеми гуманізації соціології

Соціологія як гуманістична наука. Особливості сучасної соціоло- гії. Ціннісні орієнтації

сучасної соціології. Характеристика проблеми гуманізації соціології. Особистість, її

соціалізація та самореалізація як центральне питання соціології.

Проблема служіння суспільству як ціннісний орієнтир соціології. Проблема узгодження

інтересів замовника та соціолога. Об‘єктив- ність соціологічного дослідження та труднощі її

реалізації.

Соціолог як особистість, його місце і роль у суспільстві. Авторитет соціолога і соціології та

його експлуатація. Професіональна етика со- ціолога. Професійні кодекси соціологів та їх

недоліки.

Тема 9. Політико-правові науки та їх проблеми

Держава і право як основні інститути суспільства. Характеристи- ка сучасної держави і

права. Основні тенденції розвитку держави та права.

Основні проблеми держави. Правова держава і труднощі її станов- лення. Проблема

реалізації та захисту прав і свободи людини. Стан цих проблем в Україні. Проблема якості

державного управління і держави.

Характеристика політико-правових наук. Політологія як наука про політичну сферу

суспільства. Основні напрями досліджень су- часної політичної науки. Теорія держави і права

та її предметні особ- ливості. Конституційний процес як предмет наукових досліджень.

Проблеми Конституції України та її законодавчої системи.

Тема 10. Економічні науки та їх проблеми

Господарська сфера та її значення для суспільства і людини. Про- блема власності на засоби

виробництва і шляхи її вирішення в різних суспільствах. Відчуження людини від засобів

виробництва і праці. Проблема суспільної орієнтації виробництва. Проблеми гуманізації

виробництва в аспекті його техніко-технологічного розвитку. Еколо- гічний та планетарний

аспекти регуляції виробництва.

Сутність ринкової економіки. Позитивні та негативні аспекти ринку. Проблема гуманізації

ринкових відносин. Регулятивна роль держави.

Характеристика предметного світу економічних наук. Функції і завдання економічних

наук. Політична економія та її роль. Мікро- та макроаспекти економічної науки. Специфіка

маркетингу. Характе- ристика проблем економічної соціології та соціології праці.

Тема 11. Управлінські науки та їх проблеми

Поняття управління. Роль управління в суспільстві. Основні види управлінської діяльності.

Державне управління: об‘єкт, предметний світ, основні проблеми.

Характеристика управлінських наук. Загальна теорія управління, теорія соціального

управління, соціологія управління, психологія уп- равління, кібернетика. Проблема гуманізації

управлінських наук.

Державне управління як галузь наукового знання. Світові тенден- ції розвитку державного

управління. Особливості державного управ- ління в Україні. Місцеве самоврядування та його

розвиток.

Управління господарськими об‘єктами і процесами. Сутність нау- кового менеджменту та

основні його проблеми.

Соціальне управління. Соціологія управління, її роль в утворенні соціологічної концепції

управління. Проблеми розвитку психології управління. Управління духовними процесами та

його специфіка.

Тема 12. Проблеми культури, етики та естетики

Поняття культури. Основні концепції культури. Культура як сфе- ра формування людини.

Функції культури. Процеси в культурі: дина- міка, трансмісія, акумуляція, дифузія. Соціологія

культури та її про- блеми. Специфіка соціально-культурних процесів в Україні.

Форми культури: суперкультура, субкультура, контркультура, де- віантна культура. Сутність

масової культури. Проблема дегуманізації культури. Маніпуляція свідомістю людини.

Етичний аспект людського буття. Етика як наука. Основні про- блеми етичного розвитку

людини. Оптимізм і песимізм сучасника. Свобода і мораль.

Естетичний аспект у житті людини. Естетика як наука. Основні проблеми естетики в житті

людини. Проблема естетизації людського буття.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. — М.: Наука, 1977.

2. Бахтин М. М. К философским основам гуманитарных наук // Собр. соч.: В 7 т. — М., 1996. — Т. 5.

3. Валлерштейн И. Анализ мировых систем: современное систем- ное видение

мирового сообщества // Социология на пороге XXI века. Новые направления

исследования. — М., 1998.

4. Вебер М. Смысл ―свободы от оценки‖ в социологической и эконо- мической науке // Избр. произведения. — М., 1990.

5. Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А. А. Грицанов. —

М.: АСТ. Мн.: Харвест, Современный литера- тор, 2001.

6. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевти- ки. — М., 1988.

7. Гайденко П. П. Нравственная природа человека в европейской традиции ХІХ–ХХ веков. — Этическая мысль — 2000. — Вып. 1.

8. Гидденс Э. Социология / При участии К. Бердсолл: Пер. с англ. — 2-е, изд. перераб. и

доп. — М.: Едиториал УРСС, 2005.

9. Громов И. А., Мацкевич А. Ю., Семенов В. А. Западная социология: Учеб. пособие

для вузов. — СПб.: ООО ―Издательство ДНК‖, 2003. 10. Дильтей В. Категории жизни // Вопросы философии. — 1995. — 11. № 10. 12. Кохановский В. П. Философские проблемы социально-гумани- тарных наук. — М.,

2005. 13. Культура: теории и проблемы. — М., 1995. 14. Лебедев С. А. Философия науки: Словарь основных терминов. — М.:

Академический проект, 2004.

15. Лебедев С. А., Ильин В. В., Лазарев Ф. В., Лесков Л. В. Введение в историю и

философию науки. — М.: Академический проект, 2005.

16. Лекторский В. А. Эпистемология классическая и неклассичес- кая. — М., 2001

17. Леонтьев В. Экономические эссе. Теория, исследования, факты и политика. — М., 1990.

18. Маннгейм К. Очерки социологии знания. Теория познания — Ми- ровоззрение — Историзм. — М., 1998.

19. Масионис Дж. Социология. — 9-е изд. — СПб.: Питер, 2004. 20. Микешина Л. А. Философия познания. Полемические главы. — М., 2002.

21. Михальченко М. І. Україна як нова історична реальність: запас- ний гравець Європи. — Дрогобич: ВФ ―Відродження‖, 2004.

22. Общая социология: Учеб. пособие / Под общ. ред. проф. А. Г. Эфендиева. — М.: ИНФРА-М, 2000.

23. Основы философии науки / Под ред. С. А. Лебедева. — М.: Акаде- мический проект, 2005.

24. Проблеми і перспективи України: аналітичні матеріали / За заг. ред. В. М. Князева,

Ю. П. Сурміна, Л. Г. Штики; Кол. авт.: В. Д. Бакуменко, Н. В. Грицяк, О. П. Губа, С. О.

Зайцев та ін. — К.: Вид-во НАДУ, 2005. 25. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. — М., 1998. 26. Ритцер Дж. Современные социологические теории. — СПб.: Пи- тер, 2002. 27. Смелзер Н. Социология: Пер. с англ. — М.: Феникс, 1994. 28. Сорокин П. Преступление и кара, подвиг и награда. Социологи- ческий этюд об

основных формах общественного поведения и морали. — СПб., 1999. 29. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. — М., 1992. 30. Сорокин П. А. Социальная и культурная динамика: Пер. с англ. / Вст. ст. и коммент. В.

В. Сапова. — М.: Астрель, 2006.

31. Социальное знание и социальные изменения / Отв. ред. В. Г. Фе- дотова. — М., 2001.

32. Социология развития: современные теории и проблемы / Под ред. А. О. Бороноева, В. Я. Ельмеева. — СПб., 1999.

33. Социология. Основы общей теории: Учеб. для вузов / Отв. ред. акад. РАН Г. В.

Осипов, д. чл. РАЕН Л. Н. Москвичев. — М.: Нор- ма, 2003.

34. Степин В. С. Научное знание и ценности техногенной цивилиза- ции // Вопросы философии. — 1989. — № 10.

35. Степин В. С. Философская антропология и философия науки. — М., 1992.

36. Тоффлер А. Футурошок. — СПб.: Лань, 1997.

37. Философия науки: Общий курс / Под ред. С. А. Лебедева. — М.: Академический Проект, 2004.

38. Философия социальных и гуманитарных наук: Учеб. пособ. для вузов / Под общ.

ред. проф. С. А. Лебедева. — М.: Академический проект, 2006.

39. Философия: Университетский курс / Под общ. ред. проф. С. А. Лебедева. — М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003.

40. Философская антропология / Под ред. С. А. Лебедева. — М.: Ака- демическая книга, 2005.

41. Штомка П. Социология. Анализ современного общества / Пер. с пол. С. М. Червоной. — М.: Логос, 2005.

42. Додаткова

43. Ананьин О. И. Структура экономико-теоретического знания: ме- тодологический анализ. — М.: Наука, 2005.

44. Артемов В. М. Ценности нового века: свобода и нравствен- ность. — Социально-гуманитарные знания, 2002. — № 4.

45. Бек У. Общество риска. — М., 2000. 46. Бергер П., Лукман Н. Социальное конструирование реальности. Трактат по

социологии знания. — М., 1995.

47. Буйко Т. Н. Философия образования: старая традиция или новая дисциплина? — Минск, 2001.

48. Косарева Л. М. Рождение науки Нового времени из духа культу- ры. — М., 1997.

49. Микешина Л. А. Ценностные предпосылки в структуре научного познания. — М., 1990.

50. Олпорт Г. Становление личности: Избранные труды. — М.: Смысл, 2002. 51. Розов Н. С. Философия и теория истории. — М., 2002. 52. Степин В. С. Теоретическое знание. — М., 2000. 53. Тарасенко В. І., Іваненко О. О. Проблеми соціальної ідентифікації українського

суспільства (соціотехнологічна парадигма). — К,: Ін-т соціол. НАВН України,

2004. 54. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. — М., 1987. 55. Тоффлер Э. Метаморфозы власти / Пер. с англ. Э. Тоффлер. — М.: ООО ―Изд-во

АСТ‖, 2003.

56. Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Пер. с англ. М. В. Арапова, Н. М.

Малыхиной / Под ред. Е. Л. Вартановой. — М.: Аспект пресс, 2004. 57. Франкл В. Человек в поисках смысла. — М., 1990. 58. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. — М., 1995.

I. Description of the discipline

Topical Problems of Social Sciences (English)

Code of discipline PP 05

General characteristics of

the discipline

Workload of discipline Learning methods and forms

of control

Branch of knowledge

05 Social and Behavioral

Sciences

Number of credits - 3 Learning methods:

verbal (explanation, story,

conversation, educational

discussion, lecture), work with

the textbook, methods of

control and self-control in

learning (oral, written, test

control), problematic

presentation, active teaching

methods.

Specialty 054 "Sociology"

The total number of hours is 90

Denna Correspo

ndence

Educational level - Master Lectures

14 years 4 years

Seminars:

Normative 6

years

4 years

Practical training: Forms of current control: Oral

and written answers, unit tests

and complex control works,

individual search tasks,

scientific abstracts,

psychological workshop, peer

Year of study of discipline in

the curriculum - 1

6

years

2 years

Individual work:

Semester 2

Individual work:

64 years 80 years review of scientific articles,

essays, creative works.

Weekly load (h)

- classroom: 2

- individual work: 4

Forms of final control: credit

The ratio of classroom hours to

CPC hours is 1/3

Language of instruction -

Ukrainian

The task of the discipline is to acquaint students with the tendencies and peculiarities of the

development of modern socio-humanitarian knowledge, to learn to analyze the basic world-view

and methodological problems of socio-humanities.

The progress of modern society is accompanied by the intensive development of the social

sciences and humanities, which reflect the main problems of social development, the realization of

personality, and explore the consequences of reforming various subsystems of society.

Modern socio-human sciences combine many sciences that explore the so-called

humanitarian sphere of society, where man realizes his opportunities.

The purpose of studying the discipline "Actual problems of the social sciences and

humanities" is to ensure the successful assimilation by students of the methodological foundations

of the social sciences and humanities, the main tendencies of their development, influences on

society and man. The aim of the discipline is to acquire modern knowledge in the field of social

sciences and humanities.

Students must master the categorical apparatus of the social sciences and humanities,

understand the current problems of science and ways to solve them.

Studying the course contributes to the formation of analytical thinking of students, deepens

the ability to navigate the processes of social life, forms a sociological and humanitarian culture.

The subjects of the discipline are closely related to the theory of sociological science, as well

as the theories of the social sciences.

Content module № 1

Theme 1. The object, subject and specificity of the social sciences

The essence of the social sciences, the definition of the object and the subject of their study.

Orientation of social sciences on the person. Society as an object of humanitarian knowledge.

Characteristics of man and society as objects of socio-humanities.

Features of the social sciences. Inclusion of human consciousness and its values in the object

of social sciences research. Personal implicit knowledge of the subject.

The concept of humanitarian problems and the humanitarian aspect of society. The subject

world of socio-humanities. Classification of social sciences. Characteristics of the basic

sociohumanities: sociology, economics, management, psychology, pedagogy, etc.

Theme 2. Genesis and main stages of development of social sciences

The emergence of socio-humanitarian knowledge. Philosophy as an integral form of

knowledge about society, culture, history and man. Separation of socio-humanitarian knowledge

from philosophy. Formation and differentiation of social sciences. Socio-cultural conditionality of

the disciplinary structure of the social sciences and humanities.

Characteristics of formation of socio-humanitarian sphere of society: history, politics,

culture, art, religion, education. The current state of socio-humanities. The main trends in the

development of socio-humanities.

Theme 3. The role of the social sciences in social transformation

Tasks and functions of the social sciences. Their humanistic mission and function. Value-

orientation and integration function. The prognostic role of the social sciences. Global and national

aspects of socio-humanities.

The role of the social sciences in the transforming society. Changes in the social sciences in

the transitional society. The problem of updating the scientific and methodological and value basis

of the social sciences and humanities. Pluralism and the multiparadigmality of the social sciences.

Theme 4. Man as an object and subject of social sciences, the problem of creative

realization of personality

The principle of anthropocentrism in science and practical life. Humanism, its transcriptions,

problems of realization.

Man as a subject of humanitarian knowledge. Definition of a person and his purpose.

Problems of human activity. Man and society in the modern world. Conflict and engagement issues.

Man and the environment.

Problems of identification of modern man. Problems of ethics and national self-

identification. Religious Renaissance and Religious Crisis of Modern Man.

Theme 5. Problems and ways of humanization of education and education

Characteristics of the social sciences, which explore the problems of education and

education. Problems of social psychology, pedagogy.

The main directions of changes in education and education. The essence of the educational

revolution. Continuing education. Ways to humanize education.

Transforming the learner into a learning subject. Information overload of people in learning

processes. Problems of vocational training and creativity training. Impact on the national education

system of the Bologna Process.

Characterization of the basic concepts of personality and their use in the processes of

education. Problems of modern education. The ideal of a harmonious and all-round personality.

Personality in a market and democracy.

Content module №2

Theme 6. The problem of the meaning of human life and social life

The concept of the meaning of human life. Man and social being. Socio-cultural and

humanitarian understanding of the concept of life (A. Bergson, V. Dilthey), philosophical

anthropology. History as a form of manifestation of life (G. Simmel, O. Spengler, E. Husserl).

Stages of human life. Childhood and its problems. Sociology of childhood. Adolescent stage

of life. Humanitarian problems of young people.

Maturity and self-realization problems. Humanitarian aspects of the elderly.

Human life paths. Options for the meaning of life (service to people and society, work,

family, enjoyment, struggle, creativity, etc.). The value of human life.

Theme 7. Faith, hope, love, happiness as the main humanitarian regulators of society

The subjective world of man and his role in human life. Spirituality and spiritual capital of

man and difficulties of their formation and realization.

Faith, its role in stabilizing human life. Hope as an emotional expectation is the subject of

what is desired. Love as the regulatory universal of man and society. The subject-subjectivity of

love, its multidimensionality.

Christian tradition of the trinity of faith, hope, love. Evolution of beliefs, hope, love; their

current problems.

Happiness as a subjective satisfaction with a person's life and as a socio-cultural

phenomenon. Multivariate happiness. The regulatory role of happiness in human life.

Theme 8. The problems of humanization of sociology

Sociology as a humanistic science. Features of modern sociology. Value orientations of

modern sociology. Characterization of the problem of humanization of sociology. Personality, its

socialization and self-realization as the central question of sociology.

The problem of service to society as a value benchmark in sociology.

The problem of reconciling the interests of the customer and the sociologist. Objectivity of

the sociological research and difficulties of its realization.

Sociologist as a person, his place and role in society. The authority of the sociologist and

sociology and its operation. Professional ethics of sociologist. Professional codes of sociologists

and their disadvantages.

Theme 9. Political and Legal Sciences and Their Problems

State and law as the main institutions of society. Characteristics of the modern state and law.

Main trends in the development of the state and law.

The main problems of the state. The rule of law and the difficulties of its formation. The

problem of realization and protection of human rights and freedom. The state of these problems in

Ukraine. The problem of quality of public administration and the state.

Characteristics of Political and Legal Sciences. Political science as the science of the

political sphere of society. Basic directions of research of modern political science. The theory of

state and law and its peculiarities.

The constitutional process as a subject of scientific research. Problems of the Constitution of

Ukraine and its legislative system.

Theme 10. Economic sciences and their problems

The economic sphere and its importance for society and man. The problem of ownership of

the means of production and ways of solving it in different societies. Alienation of man from the

means of production and labor. The problem of social orientation of production. Problems of

humanization of production in the aspect of its technical and technological development.

Ecological and planetary aspects of production regulation.

The essence of a market economy. Positive and negative aspects of the market. The problem

of humanization of market relations. The regulatory role of the state.

Characteristics of the subject world of economic sciences. Functions and tasks of economic

sciences.

Political economy and its role. Micro- and macro-aspects of economic science. Specificity of

marketing. Characteristics of problems of economic sociology and sociology of labor.

Theme 11. Management sciences and their problems

Management concept. The role of governance in society. The main types of management

activities. Public administration: the object, the subject world, the main problems.

Characteristics of Management Sciences. General theory of management, theory of social

management, sociology of management, psychology of management, cybernetics. The problem of

humanization of management sciences.

Public administration as a branch of scientific knowledge. Global trends in public

administration. Features of public administration in Ukraine. Local self-government and its

development.

Management of business objects and processes. The essence of scientific management and

its main problems.

Social management. Sociology of management, its role in the formation of sociological

concept of management. Problems in the development of management psychology. Management of

spiritual processes and its specificity.

Theme 12. Issues of culture, ethics and aesthetics

The concept of culture. Basic concepts of culture. Culture as a sphere of human formation.

Functions of culture. Processes in culture: dynamics, transmission, accumulation, diffusion.

Sociology of culture and its problems. Specificity of socio-cultural processes in Ukraine.

Forms of culture: superculture, subculture, counter-culture, deviant culture. The essence of

mass culture. The problem of dehumanization of culture. Manipulation of human consciousness.

Ethical aspect of human being. Ethics as a science. The main problems of human ethical

development. Optimism and pessimism of a contemporary. Freedom and morality.

Aesthetic aspect in human life. Aesthetics as a science. The main problems of aesthetics in

human life. The problem of aesthetization of human being.

Методика викладання соціології

Шифр дисципліни СВ02

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№

п/п

Назви модулів та

змістовних модулів

Кількість годин

Всь

ого

Ауд

ито

рн

их

Лек

цій

Сем

інар

ськи

х

Інд

ивід

уал

ьн

а

роб

ота

(К

СР

)

Сам

ост

ійн

а

роб

ота

Модуль 1.

Нормативні

документи

викладача соціології

14 10 4 6 - 13

1.1. Роль та значення

викладання соціології

в процесі формування

сучасного

гуманітарного

світогляду та

соціологічної

культури особистості

студента

2 2

Навчальна дисципліна ―Методика викладання соціології‖ є важливим спеціально

орієнтованим предметом для студентів, які вивчають соціологію як напрямок професійної

діяльності. Особливість курсу ―Методика викладання соціології‖ полягає в тому, що він

безпосередньо сприяє розвитку спеціальної професійної педагогічної підготовки студентів-

соціологів як майбутніх викладачів соціологічних дисциплін.

1.2. Нормативні

документи з

дисципліни.

Методика їх

підготовки

2 4

Модуль 2.

Особливості

викладання

соціології у вищих

навчальних

закладах

24 22 10 12 - 13

1 2 3 4 5 6 7 8

2.1

Основні форми

навчання: методика

підготовки лекцій із

соціології

2 4

2.2. Семінар як засіб

навчання та контролю

за процесом

засвоєння знань

студентів

2 2

2.3. Поточний та

підсумковий контроль

у процесі викладання


2 2

2.4. Науково-дослідна та

творча робота як засіб

засвоєння

теоретичного та

емпіричного

соціологічного

матеріалу

2 2

2.5. Самостійна робота

студентів з

підручниками,

довідниками та

науковими

соціологічними

виданнями

2 2

Всього: 90 32 14 18 - 26

Мета курсу — ознайомити студентів із методичними основами викладання загальної

соціології та галузевих соціологічних теорій у різних за профілем вищих навчальних

закладах. Основне завдання курсу — сформувати фахові уміння і навички у студентів, які

повинні оволодіти сучасною методичною культурою при проведенні різних за змістом занять

із соціології, зокрема таких, як лекції, семінари, практикуми. У межах курсу розглядаються

складні питання взаємозв‘язку форм і методів викладання соціологічних дисциплін.

Особлива увага приділяється розгляду питань професійно-педаго-гічних якостей соціолога,

педагогічної етики соціолога-викладача, організації навчального процесу при вивченні

соціологічних дис-циплін. У процесі вивчення курсу ―Методика викладання соціології‖

студенти повинні:

отримати змістовну інформацію щодо особливостей методологічних основ

викладання соціології у вищих навчальних закладах;

засвоїти систему знань щодо основних форм навчання та контролю за якістю

засвоєних знань;

ознайомитися з методологічними основами організації самостійної та науково-

дослідної роботи студентів у процесі вивчення соціологічних дисциплін.

ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ

Модуль І. Нормативні документи викладача соціології

Змістовний модуль 1.1. Роль та значення викладання соціології в процесі

формування сучасного гуманітарного світогляду та соціологічної культури особистості

студента

Теоретичне та практичне значення соціології в житті сучасного суспільства. Місце

соціології в системі сучасного суспільствознавства. Значущість викладання соціології в

системі вищої освіти для формування сучасного гуманітарного світогляду та соціологічної

культури особистості студента. Світоглядний та науково теоретичний потенціал сучасних

соціологічних знань. Системне запровадження викладання соціології у вузах і відкриття

соціологічних факультетів як ознака демократичних соціальних змін в Україні.

Професійний статус викладача соціології. Імідж викладача соціології та його складові

елементи. Індивідуальні особливості процессу викладання соціології. Програмні засади та

роль авторського підходу в процесі викладання соціології. Системний підхід як засіб

активізації навчального процесу. Активізація інтересу студентів до соціологічних дисциплін

— найважливіша умова ефективності викладання соціології.

Формування соціологічної культури особистості студента як пріоритетне завдання

викладання соціології. Соціалізаційний та виховний потенціал сучасних соціологічних знань.

Змістовний модуль 1.2. Нормативні документи з дисципліни. Методика їх


Нормативно-правові документи що визначають організацію навчального процесу з

певного напряму та спеціальності. Навчальний план та основні його характеристики.

Навчальна програма курсу та робоча навчальна програма дисципліни, їх спільність та

відмінності. Складові робочої навчальної програми дисципліни, їх характеристика.

Навчально-тематичний план робочої навчальної програми дисципліни та принципи його

формування. Викладання соціології за кредитно-модульною системою організації

модульного процесу та особливості підготовки викладачем нормативно-правових документів

викладання дисципліни.

Модуль 2. Особливості викладання соціології у вищих навчальних закладах

Змістовний модуль 2. 1. Основні форми навчання: методика підготовки лекцій із


Мета та завдання лекційної діяльності в процесі викладання соціології. Функції та

основні різновиди лекцій. Проблема єдності навчальних і виховних завдань у лекційному

курсі. Проблема організації лекційного матеріалу. Протиріччя формально-методичного і

науково-теоретичного підходів при читанні лекцій із соціології. Проблема поєднання

емпіричних соціологічних даних з теоретичним обгрунтуванням. Структура лекції,

методичні вимоги до підготовки і читання лекцій із соціологічної тематики.

Змістовний модуль 2. 2. Семінар як засіб навчання та контролю за процессом

засвоєння знань студентів

Семінарське заняття, його специфіка та функції в процесі викладання соціології.

Загальні методичні вимоги до підготовки і проведення семінарів із соціологічних проблем.

Логіка формулювання питань семінарського заняття. Особливості опитування студентів при

проведенні семінарського заняття. Організація дискусії на семінарському занятті. Оцінка як

засіб контролю знань студентів. Засоби стимулювання пізнавальної активності студентів на

семінарському занятті.

Змістовний модуль 2. 3. Поточний та підсумковий контроль у процесі викладання


Функціональна специфіка контролю за процесом засвоєння соціологічних знань.

Особливості поточних форм контролю: опитування, співбесіди, тести та контрольні роботи.

Роль заліків (загальних і диференційованих) у закріпленні та розвитку соціологічних знань

студентів. Особливості іспитової діяльності в процесі перевірки грунтовності соціологічних

знань. Функціональні відмінності усних і письмових іспитів.

Змістовний модуль 2. 4. Науково-дослідна та творча робота як засіб засвоєння

теоретичного та емпіричного соціологічного матеріалу

Роль та значення науково-дослідної роботи студентів у підвищенні ефективності

процесу викладання соціологічних дисциплін. Особливості консультативної діяльності

викладача в процесі підготовки студентами наукових рефератів, курсових і дипломних робіт.

Роль студентської наукової творчості в активізації навчального процесу. Олімпіади та

наукові конференції з соціології як засоби розвитку творчих здібностей студентів. Методика

підготовки наукових доповідей на студентські конференції.

Змістовний модуль 2. 5. Самостійна робота студентів з підручниками,

довідковими та науковими соціологічними виданнями

Методичні принципи організації самостійної роботи студентів у процесі викладання

соціології. Часові бюджетні виміри самостійної роботи.

Загальна характеристика основних напрямків самостійної роботи студентів при

вивченні програмного соціологічного матеріалу. Специфіка самостійної роботи з

підручниками з соціології. Специфіка самостійної роботи з соціологічними словниками та

довідниками. Специфіка самостійної роботи з періодичними соціологічними виданнями та

монографіями.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. — М., 1993.

2. Батыгин Г. С. Обоснование научного вывода в прикладной социологии. — М.,

1986.

3. Бауман З. Мыслить социологически. — М., 1996.

4. Волович В. І. Соціологічна освіта в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг.

— 1998. — № 1–2.

5. Волович В. І. Соціологічна освіта в Україні: стан, проблеми та перспективи //

Соціологічні наука і освіта в Україні: Зб. наук. праць. — К., 2000.

6. Гіденс Е. Соціологія. — К., 1999.

7. Городяненко В. Г. Социологический практикум. — Днепропетровск, 1998.

8. Гуманітарна освіта: досвід і проблеми. — Ужгород, 1999.

9. Добреньков В. И., Кравченко А. И. Социология: В 3 т. — М., 2000. — Т. 1.

Методология и история.

10. Зыбцев В. Н. Проблемы преподавания социологии в региональных вузах

экономико-гуманитарного профиля // Проблеми розвитку соціологічної теорії. — К., 2001.

11. Конецкая В. П. Социология коммуникаций. — М., 1996.

12. Лобас В. Х. Методологічні основи викладання гуманітарних і суспільних

дисциплін // Соціологічні наука і освіта в Україні: Зб. наук. праць. — К., 2000.

13. Методика преподавания философии: проблемы перестройки. — М., 1991.

14. Методические рекомендации по применению в учебном процессе

аудиовизуальных ТСО. — М., 1988.

15. Методическое обеспечение учебного курса ―История социологии‖. — Харьков,

1992.

16. Навроцький О. І. Вища школа України в умовах трансформиації суспільства. —

Харків, 2000.

17. Подшивалкина В. И. Некоторые аспекты теории и практики социологической

деятельности // Проблеми розвитку соціологічної теорії. — К., 2001.

18. Российская социологическая энциклопедия / Под ред. Г. В. Осипова. — М., 2000.

19. Руткевич М. Н. Общество как система: Социологические очерки. — СПб., 2001.

20. Смелзер Н. Социология. — М., 1994.

21. Солодков В. Т. Гуманістичний характер соціологічного знання // Соціологічні

наука і освіта в Україні: Зб. наук. праць. — К., 2000.

22. Соціологія: Короткий енциклопедичний словник / За заг. ред. В. І. Воловича. — К.,

1998.

23. Социологическая теория сегодня / Под ред. В. Танчера. — К., 1996.

27. Судаков В. И. Социологическое познание: современные тенденции и стимулы

развития. — Днепропетровск, 1995.

24. Судакова В. М. Методика викладання соціології: Навч. програма. — К., 1999.

25. Тощенко Ж. Т. Методологические проблемы социологии как основа построения

курса // Социол. исслед. — 1993. — № 10.

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

―МЕДОЛОГІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ‖

Шифр дисципліни СВ01

Характеристика навчальної дисципліни

Шифр та назва галузі знань

05«Соціальні та поведінкові науки»

054 Соціологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр‖

„Методологія наукового дослідження‖ –

вибіркова дисципліна

Курс:1, Семестр:2

Шифр та напрям


Кількість

кредитів

Кіл

ьк

ість

год

ин

за

ОП

П

Кіл

ьк

ість

ауд

итор

ни

х

го

ди

н

Лек

ції

ПР

у т

.ч. К

Р

Сам

ост

ійн

а

ро

бота

EКTС

054

Соціологія 3 90 26 14 12 64

Методи навчання Кількість

тижневих годин Вид контролю

Лекції, семінарські заняття, робота в бібліотеці,

робота в Інтернеті 2 залік

Сучасне соціально-економічне становище України обумовлює необхідність

формування науково обґрунтованих напрямів підвищення конкурентоспроможності.

Динамічність економічних умов господарювання, зростання обсягів наукової інформації

створює передумови для підготовки висококваліфікованих спеціалістів, здатних до

самостійної творчої роботи, впровадження у виробництво наукомістких технологій і

пристосування до умов ринкових відносин.

Сучасний висококваліфікований обліковець, економіст повинен володіти глибокими

знаннями та конструктивним мисленням. Щоб стати ним, необхідно досконало володіти

методологією наукових досліджень і вмінням практично їх застосувати.

Якщо практичний досвід майбутні спеціалісти набувають у процесі навчальної та

виробничої практики, а також безпосередньо на підприємствах чи організаціях, то навички

науково-дослідної роботи вони повинні отримати у вищих навчальних закладах.

Отже, наукова підготовка студентів і магістрів зокрема – одне з важливих завдань

навчання. Навчальна дисципліна ―Методологія наукових досліджень‖ передбачає

формування культури та навичок проведення досліджень, упровадження їх результатів у

практику діяльності підприємств, організацій.

Предмет навчальної дисципліни

Предметом дисципліни ―Методологія наукових досліджень‖ є система загальних

принципів і підходів наукового пізнання, методи, технології пізнання, що пов'язані з

науковою та практичною професійною діяльністю в галузі економіки.

Мета навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни ―Методологія наукових досліджень‖ – ознайомити

студентів з методологією наукового дослідження, методами їх проведення з урахуванням

особливостей за напрямком підготовки, навчити оформлювати результати дослідження,

підготовка та залучення студентів до здійснення науково-дослідницької діяльності,

ознайомлення їх зі стратегією та тактикою проведення досліджень, надання їм певних знань

щодо методології, методики й інструментарію дослідження та підготовки ними публікацій,

кваліфікаційних робіт.

Основні завдання

Основні завдання дисципліни ―Методологія наукових досліджень‖ – виробити у

студентів вміння застосовувати нові методи соціально-економічного дослідження, в основі

яких знаходяться ідеї і принципи системного підходу, синергетики і герменевтики.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Дана навчальна дисципліна відноситься до розділу дисциплін підготовки магістра

циклу вибіркових дисциплін. Вивчення дисципліни ―Методологія наукових досліджень‖

ґрунтується на знаннях теорії та практики економічного та фінансового аналізу, економіки,

фінансів, статистики, бухгалтерського обліку, аудиту.

Вимоги до знань і умінь

Після вивчення дисципліни «Методологія наукових досліджень» студенти повинні

мати навички: конспектування літературних джерел; публічного виступу; самостійної роботи

з вивчення матеріалів навчальної дисципліни; вільного володіння понятійним

апаратом; оперування термінологією під час виконання навчальних завдань та виступів на

семінарах, конференціях тощо, а також :

а) знати: – що пошук істини в науці має організований і цілеспрямований характер специфічного

дослідження;

– що наукове відкриття - це результат творчого пошуку, в якому використовуються

інтуїтивні і логічні, емпіричні і теоретичні, дедуктивні і не дедуктивні роздуми,

евристичні і алгоритмічні методи і засоби дослідження;

– методи аналізу і побудови теорій, яким належить центральна роль в сучасному

науковому пізнанні;

– поняття та порядок здійснення наукового дослідження;

– порядок вибору і формулювання проблеми і теми наукового дослідження;

– поняття науки і наукової діяльності;

– вміння віднайти інформацію та відбір матеріалу;

– формулювання плану наукового дослідження.

б) вміти: – аналізувати наукову проблему і знаходити алгоритми її розв‘язку;

– формулювати гіпотезу, евристично оцінювати, виводити з неї емпірично перевіювані

наслідки, співставляти з даними досліду і практики;

– володіти методами та прийомами наукових досліджень;

– володіти формами та принципами організації науково-дослідної роботи студентів;

– застосовувати набуті знання для подальшої наукової діяльності, вивчення інших

дисциплін.

Опанування навчальною дисципліною повинно забезпечувати необхідний рівень

сформованості вмінь:

Тема 1. Поняття наукового дослідження та вимоги до нього.

Наука як система знань. Основні поняття науки. Закономірності функціонування та

розвитку науки, еволюція розвитку науки.

Поняття наукового дослідження, його основні ознаки та характеристики. Особливості

структури наукового дослідження, його об‘єкт, мета, завдання, основні форми. Вимоги до

наукових досліджень.

Основні види наукових досліджень. Відмінності та спільні риси емпіричних та

теоретичних досліджень. Ефективність наукових досліджень.

Тема 2. Поняття методології наукових досліджень та її види.

Методологія наукових дослідження. Поняття методу та методології. Завдання

методології. Різновиди та структурні елементи методології. Підходи до обґрунтування та

визначення методу та методології.

Фундаментальна або філософська методологія. Загальнонаукова методологія.

Загальнонаукові принципи дослідження: історичний, термінологічний,

функціональний, системний, інформаційний, культурологічний, пізнавальний або

когнітивний.

Конкретнонаукова методологія. Методи і техніка дослідження. Класифікація методів

наукового пізнання.

Тема 3. Емпіричні методи наукового дослідження.

Поняття та загальна характеристика емпіричних методів

науковогодослідження. Радикальний емпіризм. Верифікація. Емпіричне дослідження.

Валідність. Діагностична сила. Надійність. Репрезентативність.

Спостереження як емпіричний метод наукового дослідження. Передбачуваність.

Планомірність. Цілеспрямованість. Вибірковість. Системність. Вимоги до спостереження.

Етапи проведення спостереження.

Емпіричні методи: вимірювання, порівняння, узагальнення. Розмір одиниці

вимірювання. Динамічна похибка. Метод вимірювання.

Принцип вимірювання. Вимірювальна інформація. Види вимірювальних величин.

Порівняння. Узагальнення. Вимоги до порівняння. Види порівнянь.

Експеримент. Довготривале, короткочасне, безперервне, дискретнеспостереження.

Специфіка експерименту. Етапи проведення експерименту.

Інші емпіричні методи дослідження: опитування, опитування-інтерв‘ю, анкетні

опитування, бесіда, рейтинг, експертна оцінка, метод колективних експертних оцінок, метод

„мозкового штурму‖, морфологічний метод аналізу, метод семикратного пошуку, метод

асоціацій та аналогій, метод колективного блокнота і контрольних запитань, морфологічний

ящик.

Сутність гіпотези, її особливості. Етапи розвитку гіпотези, вимоги, що до неї

ставляться. Доведення гіпотези, способи встановлення істини: безпосередній та

опосередкований, що використовуються у доведенні гіпотези, особливості та відмінності.

Тема 4. Теоретичні методи наукового дослідження.

Сутність теоретичних методів наукового дослідження. Послідовність проведення

теоретичних досліджень. Особливість теоретичного дослідження. Порядок використання

методів при здійсненні наукового дослідження.

Характеристика основних теоретичних методів наукового дослідження: аналізу та

синтезу, індукції та дедукції, порівняння, формалізації, абстрагування та моделювання.

Поняття моделі, вимоги, які до неї ставляться, види, особливості побудови.

Особливості логічного та хронологічного підходів при проведенні теоретичних

досліджень. Мета, випадки та вимоги до застосування цих методів при здійсненні наукового

дослідження.

Тема 5. Зміст та складові науково-дослідного процесу.

Стадії науково-дослідного процесу. Схема науково-дослідного процесу.

Організаційна, дослідна стадії та стадія узагальнення, апробації та реалізації наукових

результатів. Процедура вибору наукової проблеми. Критерії вибору теми. Обґрунтування

актуальності теми, визначення її місця в науковій проблемі.

Суть та складові планування наукової діяльності. Програма та плани наукового

дослідження. Формулювання теми дослідження. Вивчення стану питання і обґрунтування

обраного напряму дослідження. Мета дослідження. Загальні та конкретні завдання

дослідження. Зміст, об'єкт, предмет дослідження. Вибір методів дослідження. Етапи роботи,

календарний план роботи. Попередній та остаточний план наукового дослідження, план-

проспект наукового дослідження.

Організація науково-дослідних робіт. Наукова організація дослідницької діяльності.

Організаційні передумови для дослідження і аналітичної обробки економічної інформації.

Основні завдання НОП. Елементи НОП. Нормування праці науковців.

Тема 6. Форми відображення результатів наукових досліджень.

Форми викладу матеріалів дослідження. Публікації. Функції публікацій.

Наукові видання. Науково-дослідні та джерелознавчі наукові видання. Монографія,

автореферат дисертації, препринт, тези доповідей та матеріали наукової конференції, збірник

наукових праць.

Наукові неперіодичні видання: книга, брошура, наукові збірки, журнали.Види

монографій: наукові та практичні.

Форми висвітлення підсумків наукової роботи: тези, тези доповіді, реферат. Види

рефератів: інформативні, розширені або зведені, наукові.

Винахідницька діяльність. Результати НДР: нові технологічні процеси й агрегати,

матеріали і з'єднання, пристрої і конструкції, які можуть скласти предмет винаходу або

відкриття.

Усна передача інформації про наукові результати. Доповідь, повідомлення на нарадах,

семінарах, симпозіумах, конференціях. Бесіди при особистих зустрічах.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Афанасьєв А. О. Основи наукових досліджень : навч. посібн. / А. О. Афанасьєв, Є. В.

Кузькін. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2005. – 96 с.

2. Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методологиянаучногоисследования : учебн. пособ. / А. Я.

Баскаков, Н. В. Туленков. – К. : МАУП, 2004. – 216 с.

3. Бойко М.М., Чучка І.М., Жуков С.А. Основи наукових досліджень: опорний конспект

лекцій. Мукачево: РВВ МДУ, 2007. – 68 с.

4. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: підручник. – К.: АБУ, 2002. – 480 с.

5. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень: підручник. – К.: Вища школа, 1997.

6. Британ В.Т. Організація вузівської науки. – К., 1992.

7. Вачевський М. Основи наукової інформації. Для студентів вузів.-Дрогобич, 1995.

8. Ганін В.І., Ганіна Н.В., Гурова К.Д. Методологія соціально-економічного

дослідження: навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 224 с.

9. Гуревічов М. Державне регулювання науки // Економіка України.-2001.-№10.

10. Дороніна М. С. Технологія соціально-економічних наукових досліджень (схеми і

приклади) : навч. посібн. / М. С. Дороніна. – 3-тє вид., випр. і доп. – Х. : ВД "ІНЖЕК",

2007. – 120 с.

11. Демківський А. В. Основи методології наукових досліджень [Текст] : навч. посібн. / А. В.

Демківський, П. І. Безус. – К. : Акад. муніцип. упр., 2012. – 276 с.

12. Економічні дослідження (методологія, інструментарій, організація, апробація) : навч.

посібн. за ред. А. А. Мазаракі. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т., 2010. – 280 с.

13. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: навч. посібн. –

К.: Центр учбової літератури, 2004. – 212 с.

14. Єріна А.М. Організація вибіркових обстежень: навч. посібн. – К.: КНЕУ, 2004. – 127 с.

15. Збір і обробка матеріалів дослідження: Лекція / Під ред. Даниленко О.А. – Львів: ЛКА,

1997.

16. . Клименюк О. В. Методологія та методи наукового дослідження: навч. посібн. / О. В.

Клименюк. – К. : Міленіум, 2005. – 186 с.

17. Краус Н. М. Методологія та організація наукових досліджень [Текст] : навч.-метод.

посібн. / Н. М. Краус; Полтав. нац. техн. ун-т ім. Ю. Кондратюка, каф. екон.теорії та

регіон. економіки. – Полтава : Оріяна, 2012. – 180 с.

18. Крисоватий А.І., Панасюк В.М., Гавришко В.Л. Методологія, методика та організація

наукових досліджень: навч. посібн. – Тернопіль: ТОВ „Лілея‖, 2005. – 150с.

19. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень : навч. посібн. / О.

В. Крушельницька. – К. : Кондор, 2003. – 192 с.

20. Лудченко А. А. Основынаучныхисследований : учебн. пособ. / А. А. Лудченко, Я. А.

Лудченко, Т. А. Примак. – К. : "Знання", КОО, 2000. – 114 с.

21. Методологія наукових досліджень [Текст] : навч. посібн. / В. П. Волков, М. А. Подригало,

О. П. Кравченко та ін. ; Харк. нац. автомоб.-дорож. ун-т та ін. – Луганськ : СНУ, 2009. –

351 с.

22. Малюга Н.М. Наукові дослідження в бухгалтерському обліку: навч. посіб. для студентів

вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП ―Рута‖, 2003. – 476

с.

23. Мочерний С. В. Методологія економічного дослідження / С. В. Мочерний . – Львів : Світ,

2001. – 416 с.

24. Основынаучныхисследований: Учеб. для экон. вузов / Под ред. К.Широколава. - К.: Вища

школа, 1997.

25. Основи методології та організації наукових досліджень: навч. посібн. для студентів,

курсантів, аспірантів і ад‘юнтів / за ред. А. Є. Конверського. — К.: Центр учбової

літератури, 2010. — 352 с.

26. Пономаренко В. С. Аналіз даних у дослідження соціально-економічних систем / В. С.

Пономаренко, Л. М. Малярець. – Х. : ВД "ІНЖЕК", 2009. – 432 с.

27. Пушкарь А. И. Основынаучныхисследований и организациянаучно-

исследовательскойдеятельности" : учебн. пособ. / А. И. Пушкарь, Л. В. Потрашкова. – Х.

: Изд. ИНЖЕК, 2006. – 289 с.

28. Пілюшенко В.Л., Шкрабак І.В., Славенко Е.І. Наукове дослідження: організація,

методологія, інформаційне забезпечення: навч. посібн. – К.: Лібра, 2004. – 344 с.

29. П'ятницька-Позднякова І.С. Основи науковик досліджень у вищій школі: навч. посібник /

І.С.П'ятницька-Позднякова. - К., 2003. - 116 с.

30. Рузавин Г. И. Методологиянаучногоисследования: Учеб. пособие для вузов. – М.:

ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 317 с.

31. Романчиков В. І. Основи наукових досліджень : навч. посібн. / В. І. Романчиков. – К. :

ІЗМН, 1997. – 248 с.

32. Рассоха І. М. Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Методологія та організація

наукових досліджень» для студентів 5 курсу денної форми навчання освітнього-

кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальностей 8.050106, 8.03050901 ―Облік і аудит‖,

8.050201 ―Менеджмент організацій ‖, 8.03060101 ―Менеджмент організацій і

адміністрування (за видами економічної діяльності)‖ / І. М. Рассоха; Харк. нац. акад.

міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2011. – 76 с.

33. Стеченко Д. М. Методологія наукових досліджень [Текст] : підручник / Д. М. Стеченко,

О. С. Чмир. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К. : Знання, 2007.

34. Фареник С. Логіка і методологія наукового дослідження / С. Фареник. – К. : Вид. УАДУ,

2000. – 340 с.

35. Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: посібник. –

К.: Академвидав, 2004. – 208 с.

36. Цюцюра В. Д., Цюцюра С. В. Метрологія та основи вимірювань. навч. посібн., К.,

"Знання -Прес", 2003.

37. Чупріна Н. В. Методологія сучасних наукових досліджень [Текст] : навч. посібн. для

студ. вищ. навч. закл. / Н. В. Чупріна ; Київ. нац. ун-т технологій та дизайну. – К. :

КНУТД, 2009. – 246 с.

38. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької

діяльності: підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 295 с.

39. Юринець В. Є. Методологія наукових досліджень [Текст] : навч. посібн. / В. Є. Юринець;

Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів : ЛНУ, 2011. – 179 с.

Опис програми

Міжнародні освітні проекти

Шифр програми ВВ1.1.04

Програма вибіркової навчальної дисципліни Міжнародні освітні проекти складена

відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітнього рівня магістр,

галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки, спеціальності 054 Соціологія.

Предметом вивчення навчальної дисципліни Міжнародні освітні проекти є

міжнародні освітні проекти як спосіб комунікації та професійної взаємодії між фахівцями з

різних спеціальностей та різних країн світу, а також галузеві різновиди МОП.

Міждисциплінарні зв’язки: навчальна дисципліна Міжнародні освітні проекти

пов‘язана з такими галузями наукового соціо-гуманітарного знання, як педагогіка, філософія,

правознавство, соціальне забезпечення, а також з такими фаховими дисциплінами, як

«Соціологічний вимір освітнього простору», «Соціальна політика у сфері освіти», «Освітня

політика», «Філософія освіти», «Педагогіка та психологія вищої школи».

Мета і завдання навчальної дисципліни Метою викладання навчальної дисципліни Міжнародні освітні проекти є з опорою

на документи, що створюють організаційно-правову базу для міжнародних освітніх проектів,

а також з опорою на деякі сучасні МПО, що вдало реалізуються в низці країн, забезпечити

оволодіння студентами знанням про сутність міжнародних освітніх проектів, їх галузеві

спеціалізації та особливості їх реалізації в тих чи інших країнах.

Основними завданнями вивчення дисципліни Міжнародні освітні проекти є

опанування знанням про мету створення та історичні періоди розвитку МПО; про базові

класифікації сучасних міжнародних освітніх проектів, зокрема, про їх регіональний та

професійний поділ; особливості втілення та реалізації базових регіональних та галузевих

різновидів МПО; специфіку функціонування міжнародних освітніх проектів в Україні;

особливості пошуку та прийняття участі в ти чи інших міжнародних освітніх проектах.

Основні результати навчання та компетентності згідно з вимогами освітньо-

професійної програми:

№ з/п Результати навчання Компетентності

1 Знати сутність та основні історичні періоди

розвитку міжнародних освітніх проектів

Вміти працювати з бібліографією та

документами, що створюють організаційно

правову базу для МОП

Здатність до пошуку, обробки й

аналізу потрібної для створення

або реалізації МОП інформації

2 Знати регіональні та галузеві специфікації

міжнародних освітніх проектів

Вміти визначати потрібні специфікації

МОП для реалізації конкретних завдань

Здатність орієнтуватися в низці

різновидів сучасних

міжнародних освітніх проектів,

розуміти призначення та

особливості реалізації кожного

з таких

3 Знати основні тенденції соціальних змін та

соціальних трансформацій, що відбуваються

в сучасному світі

Вміти здійснювати системний аналіз

процесів соціальних змін

Здатність аналізувати соціальні

зміни, що відбуваються в

Україні та світі в цілому

4 Знати особливості тих чи інших

міжнародних грантів та програм стажувань

для різних груп фахівців

Вміти знаходити та підготовлювати

основні документи, потрібні для прийняття

участі в конкурсах на здобуття тих чи інших

грантів, стипендій, програм стажування

тощо

Здатність до пошуку


для тих чи інших завдань й

підготовка необхідних для них

матеріалів

5 Знати інструментарій та методичні

особливості аналізу ефективності тих чи

інших міжнародних освітніх проектів

Вміти аналізувати ідентифікувати та

аналізувати показники ефективність ти чи

інших міжнародних освітніх проектів

Здатність до аналізу

ефективності реалізації


Тема 1.1. Поняття, мета створення та особливості реалізації міжнародних освітніх

проектів.

Поняття міжнародних освітніх проектів. Історія створення та історичні періоди

розвитку міжнародних освітніх проектів. Класифікація міжнародних освітніх проектів.

Сучасний регіональний вимір МОП: специфіка проектів ЄС, США та країн Східної Азії.

Галузева спеціалізація та професійні рівні МОП. Обмін та можливість навчатися або

стажуватися в різних країнах світу як ключова мета міжнародних освітніх проектів.

Особливості організації та фінансування МОП в різних регіонах та країнах світу.

Нормативно-правова специфіка діяльності куруючих головних органів міжнародних освітніх

програм та їх регіональних представництв у тих чи інших країнах. Правові особливості

організації, функціонування та діяльності міжнародних освітніх проектів в Україні. Правила

та рекомендації пошуку грантів та стипендій, особливості подання документів та участі в

МОП.

Тема 1.2. Специфіка міжнародних освітніх проектів для науковців, викладачів та

дослідників ЗВО.

Організаційні та змістовні особливості міжнародних освітніх проектів для науковців,

викладачів та дослідників ЗВО. Тематичні та організаційні відмінності МОП для фахівців

соціально-гуманітарного профілю та природничо-наукового профілю. Специфіка

міжнародних освітніх проектів для: викладачів; аспірантів та дослідників, які ще не мають

наукового ступеня; кандидатів наук (не пізніше 5-ти років після захисту); адміністраторів

вищих навчальних закладів; співробітників науково-дослідних установ; журналістів;

фахівців з бібліотечної, музейної та архівної справи; спеціалістів у сфері управління

культурою; працівників громадських організацій. Розвиток потенціалу вищої освіти,

проведення досліджень та розробка нових навчальних курсів як одні з головних завдань

МОП для науковців, викладачів та дослідників ЗВО. Наукова і культурна співпраця як

ключове спрямування міжнародних освітніх проектів. Перелік та галузеві спрямування МОП

для науковців, викладачів та дослідників ЗВО, що діють в Україні.

Тема 1.3. Особливості реалізації міжнародних освітніх проектів для вчителів середніх шкіл.

Організаційні та змістовні особливості міжнародних освітніх проектів для вчителів

середніх шкіл. Спрямованість МОП на розвиток педагогічної майстерності вчителів та

підвищення кваліфікації з дисциплін, які вони викладають. академічне навчання та

інтенсивний тренінг з методів викладання, написання навчального плану, стратегій

викладання, лідерства в освіті, а також навчання інтернет технологіям та їх використанню у

процесі викладання, як ключові складові пункти або щаблі міжнародних освітніх проектів

для вчителів середніх шкіл. Специфіка організації та реалізації програм обміну, стажування

та підвищення професійної кваліфікації вчителів середніх шкіл в ЄС, США та в країнах

Східної Азії. Організаційно-правові особливості реалізації міжнародних освітніх проектів

для вчителів середніх шкіл в Українському освітньому просторі.

Тема 1.4. Студентські міжнародні освітні проекти.

Організаційні та змістовні особливості студентських міжнародних освітніх проектів.

Можливості, що їх надають студентські МОП: кредитна мобільність, включаючи навчання в

університетах за обміном, практика в компаніях за кордоном; посилення мобільності

студентів магістратури; навчання студентів в університетах провідних країн світу від одного

до чотирьох років, зокрема, на здобуття ступеня бакалавра та магістра. Підвищення

ключових компетентностей студентів у сфері їх спеціалізації; сприяння молодіжній співпраці

на міжнародній арені. Галузі спеціалізації студентських міжнародних освітніх проектів:

гуманітарні, соціальні, точні, технічні та природничі дисципліни. Особливості професійного

розвитку, а також налагодження наукової та культурної співпраці між студентами різних

країн світу в межах тих чи інших студентських МОП. Організаційно-правові механізми

реалізації студентських міжнародних освітніх проектів в Україні.

Тема 1.5. Можливості участі учнів середніх шкіл в міжнародних освітніх проектах.

Поняття, специфіка, організаційні та змістовні особливості міжнародних освітніх

проектів для учнів середніх освітніх шкіл. Освітня спеціалізація програм для учнів

загальноосвітніх шкіл країн співдружності незалежних держав (СНД), які фінансуються

урядами Сполучених Штатів, країн ЄС та країнами Східної Азії. Особливості стипендій та

грантів, які надаються учням середніх шкіл в міжнародних освітніх проектах. Формування

якостей лідерства в учнів старших класів та їх підготовка до майбутньої навчальної та

науково-практичної діяльності. Галузі спеціалізації студентських міжнародних освітніх

проектів для учнів середніх шкіл. Організаційно-правові особливості реалізації МОП для

учнів середніх шкіл в Українському освітньому просторі

Тема 1.6. Міжнародні освітні проекти для митців та працівників культури.

Поняття, специфіка, організаційні та змістовні особливості міжнародних освітніх

проектів для митців та працівників культури. Забезпечення даною МПО набуття та

поглиблення учасниками навиків проектного менеджменту та нетворкінгу, а також

розвинення відповідних компетенцій. Галузі спеціалізації та рівні міжнародних освітніх

проектів для митців та працівників культури. Особливості реалізації грантів та програм

стажувань. Специфіка набуття необхідних митцям і працівникам культури компетенцій.

Особливості професійного розвитку, а також налагодження культурної співпраці в ході

реалізації даних освітніх проектів. Організаційно-правові механізми реалізації Міжнародні

освітні проекти для митців та працівників культури в Україні.

Опис дисципліни Міжнародні освітні проекти (шифр дисципліни ВВ1.1.04)


1. Александров Д. В. Конструктивістська парадигма як філософське підґрунтя сучасної

вищої освіти / Д. В. Александров // Освітній дискурс : збірник наукових праць. – Київ :

Вид-во «Гілея», 2017. - Вип. 1. - С. 62-75.

2. Андрєєва Д. Є. Місце правового регулювання суспільних відносин у галузі освіти в

сучасній системі права України / Д. Є. Андрєєва // Вісник Запорізького національного

університету. – 2011. – № 1. – С. 11–15.

3. Андрущенко Т. В. Застосування сучасних методів навчання як інструмент підвищення

якості вищої освіти в Україні / Т. В. Андрущенко // Гілея. Історичні науки. Філософські

науки. Політичні науки : науковий вісник : збірник наукових праць / гол. ред. В. М.

Вашевич ; НПУ імені М. П. Драгомнова, ВГО Укр. акад. наук. – Київ : Видавництво

«Гілея», 2018. – Вип. 137 (10). – С. 287-290.

4. Балик Н. Р. Реалізація освітніх smart-інновацій в педагогічному університеті / Н. Р. Балик

// Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Серія 2 : Комп‘ютерно-орієнтовані системи навчання : зб. наук. праць. – Київ : Вид-во

НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. – Вип. 19 (26). – С. 104-108.

№

п/п Назва теми

Всього

годин

Види занять і розподіл годин

Лекції Семін.

заняття

Самост.

робота

МОДУЛЬ 1. МІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ ПРОЕКТИ

1.1

Поняття, мета створення та

особливості реалізації міжнародних

освітніх проектів

14 2 2 10

1.2

Специфіка міжнародних освітніх

проектів для науковців, викладачів

та дослідників ЗВО

14 2 2 10

1.3

Особливості реалізації міжнародних

освітніх проектів для вчителів

середніх шкіл

16 2 2 12

1.4 Студентські міжнародні освітні

проекти 14 2 2 10

1.5

Можливості участі учнів середніх

шкіл в міжнародних освітніх

проектах

14 2 2 10

1.6 Міжнародні освітні проекти для

митців та працівників культури 16 2 2 12

Модульна контрольна робота 2 – 2 –

ВСЬОГО З КУРСУ 90 12 14 64

5. Гаращук О. В. Економічне середовище розвитку освіти в контексті євроінтеграції / О. В.

Гаращук, В. І. Куценко // Науковий часопис Національного педагогічного університету

імені М. П. Драгоманова. Серія 18 : Економіка і право : зб. наук. праць. – Київ : Вид-во

НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. – Вип. 28. – С. 3-12.

6. Гевко І. В. Використання сучасних інформаційних технологій у навчанні студентів

вищого навчального закладу / І. В. Гевко // Науковий часопис Національного

педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки : реалії

та перспективи : зб. наук. праць. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. –

Вип. 62. – С. 46-50.

7. Григоренко В. Л. Інноваційні засоби розвитку соціальності дошкільників в

інклюзивному освітньому просторі / В. Л. Григоренко, О. І. Рассказова, П. І. Рассказова //

Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Серія 11 : Соціальна робота. Соціальна педагогіка : зб. наук. праць. – Київ : Вид-во НПУ

імені М. П. Драгоманова, 2018. – Вип. 24 (ІІ том). – С. 25-33.

8. Губська Г. В. Ретроспективний аналіз поняття та явища «віртуальний освітній простір» в

контексті реалізації міжнародної освітньої діяльності / Г. В. Губська // Освітній дискурс :

Гуманітарні науки : зб. наук. – Київ : Вид-во «Гілея»», 2019. – Вип. 10 (1-2). – С. 35-44.

9. Дем‘яненко О. Є. Підходи до формування професійної мобільності студентів у

сучасному освітньому процесі / О. Є. Дем‘яненко // Науковий часопис Національного

педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки : реалії

та перспективи : зб. наук. праць. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. –

Вип. 60, т. 1. – С. 122-125.

10. Евалюація: наукові, освітні, соціальні проекти / В. Євтух, Л. Корпоровіч, З. Рубене, М.

Руісс. – Київ – Переяслав-Хмельницький – Франкфурт-на-Майні : Вид-во НПУ імені М.

П. Драгоманова, 2016. – 270 с.

11. Єсімов С. С. Використання інформаційних технологій як предмет адміністративно-

правового регулювання / С. С. Єсімов // Вісник Національного університету «Львівська

політехніка». Зб. наук. праць. Серія: юридичні науки. – Львів: Вид-во Львівської

політехніки, 2015. – № 827. – С. 24–30.

12. Зайцев, В. Є. Освітні електронні платформи як педагогічний інструмент діяльності

навчальних установ / В. Є. Зайцев, К. С. Бабко // Науковий часопис Національного

педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 16 : Творча особистість

вчителя : проблеми теорії і практики : зб. наук. праць. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П.

Драгоманова, 2018. – Вип. 31 (41). – С. 66-72.

13. Камбалова Я. Сучасний музей : інноваційно-освітні напрямки діяльності / Я. Камбалова

// Історія в школі : наук.-метод. журн. для вчителів. – 2019. – № 1/2. – С. 28-32.

14. Ключкович Т. В. Передумови та чинники трансформації вищої педагогічної освіти в

Словацькій Республіці / Т. В. Ключкович // Освітній дискурс. Гуманітарні науки :

збірник наукових праць. – Київ : Видавництво «Гілея», 2018. – Вип. 7 (8). – С. 84-94.

15. Костецька М. В. Про окремі аспекти розвитку європейської вищої освіти / М. В.

Костецька // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П.

Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки : реалії та перспективи : зб. наук. праць. – Київ

: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. – Вип. 53. – С. 94-102.

16. Лазарєв М. О. Особливості і компоненти евристичної освіти у професійній підготовці

майбутнього педагога / М. О. Лазарєв, О. М. Лазарєва // Науковий часопис

Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 16 : Творча

особистість учителя : проблеми теорії і практики : зб. наук. праць. - Київ : Вид-во НПУ

імені М. П. Драгоманова, 2018. – Вип. 30 (40). – С. 53-59.

17. Мельник О. Використання електронних освітніх ресурсів у початковій школі / О.

Мельник // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П.

Драгоманова. Серія 2 : Комп‘ютерно-орієнтовані системи навчання : зб. наук. праць. –

Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. – Вип. 16 (23). – С. 132-139.

18. Мурасова Г. Є. Міжнародна співпраця вищих навчальних закладів у сфері дистанційної

освіти / Г. Є. Мурасова // Науковий часопис Націнального педагогічного університету

імені М. П. Драгоманова. Серія 5, Педігогічні науки: реалії та перспективи : наукове

видання / М-во освіти і науки України, НПУ імені М. П. Драгоманова. – Київ : Вид-во

НПУ імені М. П. Драгоманова, 2011. – Вип. 27. – С.196-200.

19. Павлюх О. А. Право на освіту: міжнародний та національний вимір (в контексті аналізу

міжнародних договорів та національних нормативно-правових актів) / Павлюх О. А.,

Василенко Н. В. // Науковий вісник Ужгородського національного університетету. –

2014. – Вип. 24. – Том 4. – С. 178–181.

20. Сайгученко В. В. Інновації в освіті : філософсько-освітній аспект / В. В. Сайгученко //

Освітній дискурс : Філософські науки : зб. наук. праць. – Київ : Вид-во «Гілея»», 2019. –

Вип. 12 (4). – С. 7-21.

21. Шаповал Р. В. Конституційне право людини і громадянина на освіту в Україні / Р. В.

Шаповал // Право і безпека. – 2011. – № 1 (38). – С. 29–35.

22. Шевчук, С. Світові та вітчизняні тенденції розвитку медіаосвіти [параграф навчального

посібника] / С. Шевчук // Гібридна війна і журналістика. Проблеми інформаційної

безпеки : навчальний посібник / за заг. ред. В. О. Жадька ; ред.-упор. : О. І. Харитоненко,

Ю. С. Полтавець. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. – С. 305-315.

23. Яфонкіна І. П. Проблеми оцінювання якості освіти в Україні в контексті державної

політики / І. П. Яфонкіна // Порівняльно-аналітичне право. – 2013. – № 3–2. – С. 239–241.

24. http://erasmusplus.org.ua/erasmus/ka1-navchalna-mobilnist/indyvidualni-hranty.html

25. http://www.fulbright.org.ua/

26. http://erasmusplus.org.ua/erasmus/molod.html

27. http://ec.europa.eu/research

28. http://cordis.europa.eu

29. www.copernicus-stipendium.de

30. www.lcb.de/grenzgaenger

31. http://www.science-community.org

http://erasmusplus.org.ua/erasmus/ka1-navchalna-mobilnist/indyvidualni-hranty.html

http://www.fulbright.org.ua/

http://erasmusplus.org.ua/erasmus/molod.html

http://ec.europa.eu/research

http://cordis.europa.eu/

http://www.copernicus-stipendium.de/

http://www.lcb.de/grenzgaenger

http://www.science-community.org/


Модерні технології та техніки соціологічного дослідження







контролю



















14 4 год.


заняття:

Нормативна 6/6 4/4













Семестр 2










Програма навчальної дисципліни Модерні технології та техніки соціологічних

досліджень складена відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми

підготовки фахівців освітнього рівня магістр.

Предмет вивчення навчальної дисципліни є інноваційні методи сучасних

соціологічних досліджень. Розвиток інформаційно-комунікативного простору Інтернет як

підґрунтя для модернізації технологій соціологічних досліджень. Причини пошуку нових

методів проведення опитувань.

Міждисциплінарні зв’язки Засвоєння знань з дисципліни «Модерні технології та

техніки соціологічних досліджень» базується на попередньому вивченні дисциплін

"Методи збору соціологічної інформації", "Програмування соціологічних досліджень",

"Методологія соціологічних досліджень". «Практикум з методів збору соціологічних даних»

«Методи аналізу соціологічних даних». Дисципліна пов‘язана із усіма базовими і

спеціалізованими дисциплінами в структурно-логічній схемі спеціальності.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни Модерні технології та техніки

соціологічних досліджень є вивчення специфіки модерністських досліджень як важливого

класу емпіричних соціологічних досліджень. Формування у студентів вміння аналізувати

соціологічні теорії модерну та модернізації; використовувати концепції теорій модерну та

модернізації в професійній діяльності. Ознайомити студентів з новітніми моделями та

методами збору соціологічної інформації. Навчання студентів сучасним методам збору

соціальної інформації з використанням всесвітньої мережі Інтернет та інших засобів.

Засвоєння студентами знань та вмінь для створення електронних опитувальників,

проведення опитувань онлайн та аналіз отриманої інформації.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Модерні технології та техніки

соціологічних досліджень» є:

Опанувати роботу з електронними методами збору інформації

Навчити шукати соціальну та соціологічну інформацію у Інтернеті.

Навчити проводити опитування онлайн.

Розуміння студентами змісту модерністських технологій соціологічного дослідження.

Засвоєння знань про інноваційні методи збору соціологічної інформації.

Формування вмінь вибору оптимальних методів соціологічного дослідження та їх

практичного застосовування.

Опанування теоретичних основ соціологічні теорії модерну та модернізації;

Формування базових вмінь з проведення аналізу соціальних мереж в програмному

середовищі Pajek, Gephi, R або UCINET та змістовної інтерпретації мережевих даних.

Знати типи ідентифікації та концептуального обґрунтування релевантної політики

модернізації.

Знати способи побудови концептуальної моделі соціологічного дослідження як

основи формулювання дослідницьких гіпотез;

Вміти розробляти польову документацію методів (інструкції для інтерв‘юерів,

щоденники інтерв‘юерів, щоденники кодувальників тощо);

Планувати процедуру збору соціологічної інформації на польовому етапі

дослідження;

опанувати модерністські методи соціологічних досліджень: CAPI, CASI, CATI,

FITD, FUNNEL

Основні результати навчання і компетентності згідно з вимогами освітньо-

професійної (освітньо-наукової) програми:

вміти :

Вибирати адекватний метод збору інформації в залежності від мети, завдань

дослідження, дослідницької стратегії та наявних ресурсів;

Робити оцінку якості дослідницького інструментарію;

Розробляти модерністські інструментарії дослідження

Орієнтуватись в типових помилках, що виникають на етапі збору соціологічної


Надавати оцінку існуючим дослідницьким програмам у соціології модерну та

модернізації;

Обирати ефективні методи діагностики динаміки модерну;

Обирати ефективні методи прогнозування динаміки модерну;

Концептуалізувати динаміку модерну та модернізації на макрорівні суспільства

Обґрунтовувати доцільність використання сучасних методів збору та аналізу

соціальної

інформації

Розробляти програми та проводити власні соціологічні дослідження з використанням

Он-лайн стратегій.

Компетенції.

Здатність обґрунтовувати доцільність використання сучасних методів збору та аналізу

соціальної інформації

Вміння використовувати модерністські технології проведення досліджень, збору та

аналізу соціальних даних

Здатність формувати вибірку з урахуванням наукової проблеми, визначення об‘єкта і

предмета дослідження, його мети і завдань, стратегічного плану, вибору основного

методу збору даних

Вміння використання інформаційних і комунікаційних технологій

Вміння обґрунтовувати використання новітніх методів збору та аналізу соціологічної

інформації для вирішення практичних завдань у різних сферах суспільного життя

Вміння діагностувати стан комунікативних та організаційних процесів, розробляти та

обґрунтовувати напрями підвищення їх ефективності на підставі знань про новітні

методи в соціології.

Вміння самостійно використовувати знання сучасної соціологічної теорії та

методології для вирішення завдань прикладних досліджень соціальних спільнот,

інститутів, процесів та громадської думки

Здатність діяти соціально відповідальне.

Здатність проводити дослідження на рівні, відповідному одержаній кваліфікації.

Здатність готувати та здійснювати презентацію результатів досліджень.

ІІ. Примірний тематичний план

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 3 кредитів ЄКТС 90 годин.

ІІІ. Зміст навчальної дисципліни за модулями і темами:

Тема: Модерністські стратегії в соціологіїї: европейський досвід

1.1 Концептуальні засади соціологічних досліджень європейських країн

1.2 Методологічні засади порівняльних досліджень європейських країн: ESS,

EuroBarometer, European ValueSurvey та інші.

Модуль ІІ Інноваційні методики проведення соціологічних досліджень

2.1 Методологія проведення досліджень у Інтернеті

2.2 Особливості та методи програмування анкети у Інтернеті

2.3 Он-лайн опитування як дослідницька стратегія

2.4 Методи програмування анкети у Інтернеті

2.5 Опитувальна оболонка LimeSurvey

Модуль Ш Новітні опитувальні методики

3.1 Cross-sectional servey

3.2 Європейська типологія соціологічних досліджень. Servey research. Field Research.

Unobtrusive Research.

3.3 CAPI, CASI, CATI, FITD, FUNNEL як модерністські методи соціологічних

досліджень

3.4 MIX-MODE як перспективний метод в сучасної соціології

ІV. Засоби діагностики успішності навчання усне опитування, перевірка якості

виконання практичних завдань, тестування, перевірка виконання завдань з самостійної

роботи, модульні контрольні роботи.

V. Форма підсумкового контролю успішності навчання Екзамен

Система контролю знань та умови складання заліку. Навчальна дисципліна Модерні

технології та техніки соціологічних досліджень» оцінюється за модульно-рейтинговою

системою. Вона складається з 3 модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

VІ. Інформаційні джерела для вивчення курсу

1. Дембіцький С. Розробка соціологічних тестів: методологія і практики її застосування. -

К.: Інститут соціології НАН України, 2019. - 304 с.

2. Паниотто В.И. Качество социологической информации. - Київ: Наукова думка, 1986. -

206 с.

3. Савельев Ю. Б. Когортный анализ и проблема разграничения компонентов социальных

изменений: метод линейной декомпозиции тренда // Социологические исследования. –

2015. – № 10. – С. 130–135.

4. Толстова Ю. Н. Математическое моделирование социальных процессов и социология //

Социологические исследования. – 2018. –№. 9. – С. 104-112.

5. Шродт Ф. Семь смертных грехов современного количественного анализа в политической

науке / Пер с англ. А.А.Широкановой // Социология: методология, методы,

математическое моделирование. - 2017. - № 43. – C.154-210.

Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. - М., 1982.

1. Аверьянов Л.Я. Социология: исскуство задавать вопросы. Изд.2-е, перераб. и доп.. -

М.: , 1998

2. Алексеев А.Н. Контент-анализ, его задачи, объекты и средства // Труды НИИ

культуры. -1974. - Вып. 9.

3. Анастази А. Психологическое тестирование. - М., 1982.

4. Белановский С.А. Глубокое интервью: Учебное пособие.. - М.: Никколо-Медиа, 2001

5. Белановский С.А. Метод фокус-групп. - М., 1996.

6. Биографический метод в социологии: История, методология, практика. - М.:ИС РАН,

1994.

7. Богомолова Н.Н., Стефаненко Т.Г. Контент-анализ: спец практикум по социальной

психологи. – М.: , 1992.

8. Богомолова Н.Н., Стефаненко Т.Г. Фокус-группы как метод социально-

психологического исследования. – М.: 1997.

9. .Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом . - М.:

Высшая школа, 1989.

10. Волович В.И. Надежность информации в социологическом исследовании. - К., 1974.

11. Готлиб А.С. Введение в социологическое исследование: Качественный и

количественный подходы. Методология. М.: Флинта; МПСИ, 2005

12. Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социологических исследований:

Учеб.пособие.. - М.: Изд-во МГУ, 1988

13. Девятко И.Ф. Методы социологического исследования. - Екатеринбург: Изд-во

Урал.ун-та, 1998

14. Добреньков В.И., Кравченко А.И. Методы социологического исследования: Учебник.

– М.: ИНФРА – М, 2004.

15. Костенко Н., Іванов В. Досвід контент-аналізу. Моделі та практики. – К., 2003.

16. Крюгер Р. Фокус-группы: Практическое руководство: Пер. с англ. / Р. Крюгер, М.

Кейси. – М.: «Вильямс», 2003.

17. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных

исследованиях. - М., 1989.

18. Масленников Е.В. Экспертное знание: Интеграционный подход и его приложение в

социологическом исследовании. – М.: Наука, 2001.

19. Мертон Р., Фиске М., Кенделл П. Фокусированное интервью. М.: Институт молодежи,

1991

20. Методы сбора информации в социологических исследованиях. - М., 1990. - Кн. 1.

21. Методы сбора информации в социологических исследованиях. - М., 1990. - Кн. 2.

22. Морено Д. Социометрия : Экспериментальный метод и наука об обществе: Пер. с

англ. – М.: Академ. Проект, 2001.

23. Ноэль Э. Массовые опросы.Введение в методику демоскопии. - М.: "АВА-ЭСТРА",

1993

24. Паніна Н.В. Технологя соціологічного дослідження: Дисципліна лекцій / 2-е видання.

- К., 2007

25. Экспертные оценки в социологических исследованиях. Отв. ред. С.Б. Крымский.

Киев: Наукова думка, 1990.

26. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования: Учебное пособие. – 3-е изд. -

М.: Омега-Л, 2007. – 568 с.

Парадигми сучасної соціології та новітні соціологічні теорії

Шифр ПП03

Програма нормативної/вибіркової навчальної дисципліни

Парадигми сучасної соціології та новітні соціології теорії складена відповідно

до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми підготовки фахівців освітнього

рівня (магістр/, галузі знань ____5 соціальні та поведінкові науки спеціальності ПП 03.

Предмет вивчення навчальної дисципліни

«Парадигми сучасної соціології та новітні соціології теорії є необхідною складовою

частиною

вивчення студентами комплексу професійно-орієнтованих дисциплін, а

також необхідною складовою професійно-важливих знань та умінь

майбутнього соціолога, відображає його професійну прогностичну

компетентність.

Міждисциплінарні зв’язки ____соціологія менеджменту, основи демографії, соціологія

управління.

Дисципліна «Парадигми сучасної соціології та новітні соціології теорії допомагає

оцінити прогностичну діяльність у комплексі соціальних технологій, таких як

діагностика, моделювання, прогнозуванні, проектуванні, плануванні, програмуванні,

1. Мета дисципліни - ознайомити студентів із головними дослідницькими парадигмами, що

закріпилися в ході еволюції соціального пізнання; розвити здатність до методологічної

рефлексії.

2. Попередні вимоги до опанування або вибору навчальної дисципліни:

1. Знати основні етапи розвитку соціології, ключові напрямки сучасної соціологічної

теорії.

2. Вміти працювати з наукової літературою та першоджерелами

3. Володіти понятійним апаратом сучасної соціологічної теорії

3. Анотація навчальної дисципліни: Навчальна дисципліна ―Дослідницькі парадигми в

соціальних науках‖ є однією із основних у підготовці магістрів-соціологів. Предметом

дисципліни виступає методологічна та концептуальна специфіка дослідницьких парадигм в

соціології. В ході вивчення дисципліни студенти зможуть розкрити понятійний апарат і

методологічну специфіку дослідницьких парадигм; визначити пізнавальний потенціал

дослідницьких парадигм в у мовах сучасної дослідницької практики.

4. Завдання (навчальні цілі): ознайомити студентів з основним підходами до класифікації

дослідницьких парадигм в соціальних науках.

Це спрямовано на формування компетентностей:

• Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях (зк2)

• Здатність до аргументованого представлення власної думки, компетентної та

толерантної дискусії з її опонентами (зк7)

• Здатність до пошуку, обробки й аналізу інформації з різних джерел (зк11)

• Вміння виявляти соціальні проблеми та обґрунтовувати способи їх регулювання

засобами соціальної політики та управління (фк1)

Змістовний модуль 1 Початок теоретичної соціології як окремої науки

Тема 1. . Вступ до курсу. Предмет і завдання курсу.

О..Конт - і проект нової науки – соціології. Еволюціоністська соціологія Г.Спенсера.

Історична соціологія А.Токвілля. Матеріалістична соціологія К.Маркса. Перші українські

та зарубіжні соціологи: пошуки шляхів суспільного прогресу. Зародження позитивістської

метапарадигми.

Змістовний модуль 2. Соціологічна думка на зламі ХІХ ХХ століть

Тема 2. Структурний функціоналізм Е.Дюркгейма. Діалектико-матеріалістична концепція

К.Маркса та Ф.Енгельса. Марксистська соціологія після К.Маркса. Розуміюча соціологія

М.Вебера. Витоки соціологічної думки в Україні – початок ХХ ст. (М.Драгоманов,

М.Грушевський). Соціологія державотворення В.Липинського.

Формально-релятивістська соціологія Г.Зіммеля. Соціальний психоаналіз З.Фрейда.

Соціологічні ідеї в працях Е.Дюркгейма, Г.Зіммеля, М.Вебера, Ф.Знанецького, К.Мангейма,

Н.Еліаса, Ю.Габермаса, П.Бурд‘є.

Тема 3. Символічний інтеракціонізм Дж. Міда, Ч.Кулі, Г.Блумера.. Дж.Мід - засновник

парадигми символічного інтеракціонізму. Ч.Кулі – створення теорії дзеркального "Я". Г.

Блумер – символи і колективна поведінка.

Тема 4. А. Шютц - засновник феноменологічної соціології. Теорії соціального обміну.

Соціологія П.Сорокіна: зародження інтегральної метапарадигми. Т.Парсонс - створення

структурно-функціональної теорії на основі інтегрального підходу.

Тема 5. Р.Мертон - створення структурно-функціоналістської теорії середнього рівня.

П.Бергер і Т.Лукман: сучасна соціологія знання. Г.Гарфінкель - створення етнометодології.

Тема 6. Гуманістичний психоаналіз Е.Фромма. Ю.Хабермас - створення

метапарадигмальної теорії комунікативної дії. Е.Гіденс - синтез діяльнісних агентів і

самоорганізованих структур.

Тема 7. Структуралістський конструктивізм П.Бурдьє. Особливості структуралістського

підходу (К.Леві-Строс, М.Фуко). Становлення постмодерністського суспільства і його

концептуальні інтерпретації.

Тема 8. Постструктуралізм як предтеча постмодерністських теорій. З.Бауман – соціологія

пливучого соціуму. Постмодерністське бачення соціокультурного розвитку суспільства

(З.Бауман, У.Бек, Е.Гіденс. Ж.Бодріяр та його антисоціальна теорія. Н.Луман : системна

теорія через призму аутопоейзису.

Тема 9. Дж.Рітцер – макдональдизація суспільства. Дж.Уррі - повороти в соціології.

Дж.Александер - культурний поворот.

Тема 10. С.Кравченко - іграїзація суспільства.

9. Рекомендовані джерела:

Основна: Кравченко С.А. Социология : парадигмы через призму социологического

воображения : учеб. пособие для вузов / С. А. Кравченко. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. :

Экзамен, 2004. – 622 с. – ISBN 5-94692-979-8.

Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии

знания. М., 1998

Девятко И.Ф. Модели объяснения и логика социологического исследования.. - М.: , 1996 -

174 C.

Ионин Л.Г. Философия и методология эмпирической социологии: Учеб. пособие. - М.: Изд.

дом ГУ ВШЭ, 2004. - 365 с.

Кон И. С. Позитивизм в социологии. Исторический очерк. - Л.: Изд-во Ленинградского

университета, 1964. – 207 с.

Резник Ю.М. Введение в социальную теорию. Социальная эпистемология. Пособие. – М.:

Институт востоковедения РАН, 1999. – 327 с.

Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд.. - СПб.: Питер, 2002 - 688 C.

Тернер Дж. Структура социологической теории. Пер.с англ.. - М.: Прогресс, 1985 - 471 C.

Додаткова:

Дудина В. И. Социологический метод: от классической к постнеклассической точке зрения //

Журнал социологии и социальной антропологии. – 1999. - Том ІІ.№3.

Ельмеев В. Я. Социологический метод: теория, онтология, логика. – СПб.: ТООТК

«Петрополис», 1995.- 144 с.

Ильин В.В. Теоретическое и эмпирическое в социологии: смена парадигмы // Социологические

исследования - 1996 - № 10. - С. 15-21.

Козлова Н.Н., Смирнов Н.В. Кризис классических методологий и современная познавательная

ситуация // Социологические исследования, 1995, № 11. С. 12-22

Коллинз Р. Социология: наука или антинаука // Теория общества. Сборник / Пер. с нем., англ./

Вступ. статья, сост. И общая ред. А.Ф. Филиппова. – М.: «Канон-пресс-Ц», «Кучково поле»,

1999. - 416 с.

Кун Т. Логика открытия или психология исследования? // Философия науки. Выпуск 3.

Проблемы анализа знания. - М., 1997. - С. 20-48.

Лазарсфельд П. Методологические проблемы социологии // Социология сегодня. Сб. Статей

(пер. с англ.) М.: Прогресс, 1965.

Поппер К. Логика социальных наук // Вопросы философии. – 1992 - №10 – С. 65-66

Шюц А. Структуры повседневного мышления / Социологические исследования. 1987, № 1

Чуйко В. Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки: Монографія. – К.:

Центр практичної філософії, 2000

Ядов В.А. Возможности совмещения теоретических парадигм в социологии //

Социологический журнал. – 2003. - № 3 - с.6.


Паблік рілейшенз







контролю

















120



16 6 год.

Семінарські

заняття:

Нормативна 16 6 год.

Практичні заняття: Форми поточного

контролю: Усні та письмові

відповіді, модульні тести та

комплексні контрольні



реферати, психологічний

практикум, рецензування

наукових статей, ессе, творчі

роботи.



10 4


Семестр










Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною

системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за

модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід‘ємною складовою робочої навчальної

програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та

самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в

балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з

наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та

шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Дана навчальна дисципліна є теоретичною і практичною основою сукупності знань,

вмінь та навичок, які формують профіль фахівця в області зв‘язків з громадськістю, що є

невід‘ємною частиною сучасної управлінської діяльності, а також застосування

соціологічного підходу до аналізу та дослідження соціальних зв‘язків з різними групами

громадськості в авіаційній галузі України.

Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Навчальна дисципліна „Паблік рілейшенз‖ є теоретичною основою знань та вмінь, що

формують майбутню професійну діяльність студентів, одним із критеріїв якої є наявність

знань з теорії соціальної стратифікації, соціології управління, особливостей

функціональності засобів масової інформації. Володіння знаннями з паблік рілейшенз

також є важливою умовою для адаптації молодих фахівців до соціальної реальності.

Мета викладання навчальної дисципліни Основною метою викладання навчальної дисципліни є ознайомити студентів з

основами паблік рілейшенз, суттю та принципами ПР-діяльності, навчити створювати

інформаційні банки даних та працювати з ними, готувати ПР-тексти, складати прес-релізи,

формувати інформаційні запити, розгляд правил роботи з групами громадськості;

встановлення стосунків із засобами масової інформації; налагодження відносин зі

споживачами, з державою та громадськістю, відносини з інвесторами як формою ПР.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Алешина И. В. Паблик рилейшнз для менеджеров. — М.: ИКФ ―ЭКСМО‖, 2003. — 480 с.

2. Антипов К. В., Баженов Ю. К. PR для коммерсантов: Учеб.-практ. пособие. — М., 2000.

3. Бабкин В. И. Коммуникации маркетинга: Англо-русский словарьсправочник. — М., 1998.

4. Баркеро Кабреро Х.-Д. Связи с общественностью в мире финансов. Ключ к успеху. — М.:

Дело, 1996.

5. Батра Р. Рекламный менеджмент. — М., 1999.

6. Блажнов Е. А. Паблик рилейшнз: приглашение в мир цивилизованных рыночных и

общественных отношений: Учеб. пособие. — М., 1994.

7. Бландер Р. Эффективные бизнес-коммуникации. — СПб., 2000.

8. Браун Л. Имидж — путь к успеху: Практ. пособие для мужчин и женщин. — СПб., 1996.

9. Бугрим В. В., Компанеєць Т. М. Український споживач і реклама // Телерадіовісник

України. — 1997. — № 5.

10. Бугрим В. В. Реклама як творчість і бізнес. — К., 1998.

11. Буари Ф. Паблик рилейшнз, или стратегия доверия: Пер. с фр. — М., 2001.

12. Викентьев И. Л. Приемы рекламы и public relations: 215 примеров, 130 учебных задач и

15 практических приложений // Система профессиональных разработчиков, консультантов и

преподавателей ―Триз-шанс‖. — К., 1997.

13. Джи Б. Имидж фирмы: планирование, формирование, продвижение. — М., 2000.

14. Доти Д. Паблисити и PR. — М., 1996.

15. Драккер П. Управление, нацеленное на результаты. — М.: Технол. шк. бизнеса, 1994. 16.

Засоби масової інформації. — К., 1999.

17. Зверинцев А. Б. Коммуникативный менеджмент: Рабочая книга менеджера по PR. —

СПб., 1997. 12

18. Зернецька О. В. Нові засоби комунікації. — К., 1989

19. Иванченко Г. В. Реальность паблик рилейшнз. — М., 1999.

20. Королько В. Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи. Методика. Практика: Підручник. — К.,

2001.

21. Мануйлов Г. Психологическое управление в кризисном обществе. — СПб., 1999.

22. Марков Г. Справочник по конфликтологии, общению, менеджменту. — СПб., 2000.

23. Марутян Р. Р. Інтернет як інструмент формування суспільної думки в період виборчих

кампаній // Нова парадигма. — 2004. — Вип. 37. — С. 185–193.

24. Масова комунікація: Підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф.Іванов, В. А.

Вергун. — К., 1997.

25. Ньюсом Д., Ван-Слайк Д.-Т., Крукеберг Д. Все о PR. Теория и практика паблик

рилейшнз: Пер. с англ. — М., 2001.

26. Ольшанский А. Антикризисный PR и консалтинг. — СПб., 2003.

27. Паблик рилейшнз. Связи с общественностью в сфере бизнеса. — М., 1999.

28. Пашенцев Е. Н. Паблик рилейшнз: от бизнеса до политики. — М.: Финпресс, 2000.

29. Почепцов Г. Г. Паблік рилейшнз для професіоналів. — К., 2000.

30. Росситер Д. Реклама и продвижение товаров. — СПб., 2000. 31. Синяева И. М. PR в

коммерческой деятельности: Учебник для вузов / Под ред. Г. В. Васильева. — М., 1998. 32.

Слісаренко І. Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління: Навч. посіб. — К.:

МАУП, 2001. — 104 с.

33. Сурмин Ю. П. Теория общественного мнения. — К., 1999.

34. Тихомирова Є. Б. Зв‘язки з громадськістю: Навч. посіб. — К., 2001.

35. Товарні знаки для товарів і послуг. — К., 1997.

36. Тульчинский Г. Л. Паблик рилейшнз. Репутация, влияние, связи с прессой и

общественностью, спонсорство. — СПб., 1994.

37. Уткин Э. А., Хуриев А. А., Бочкарев В. А., Ефремова И. М. Паблик рилейшнз. Связи с

общественностью в бизнесе. — М., 1999. — 351 с.


Психологія публічних комунікацій


Програма вибіркової навчальної дисципліни Психологія публічних комунікацій

складена відповідно до освітньо-наукової програми підготовки фахівців освітнього рівня

магістр, галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки, спеціальності 05 Соціологія

Предмет вивчення навчальної дисципліни: психологічні аспекти функціонування та

впливів публічних комунікацій

Міждисциплінарні зв’язки: філософія, соціальна антропологія, психологія, етнологія,

культурологія

Мета і завдання навчальної дисципліни:

Метою викладання навчальної дисципліни психологія публічних комунікацій є

отримання студентами фундаментальних знань з психології міжособистісних та ділових

відносин, засвоєння основних засад комунікативної компетентності.

Основними завданнями вивчення дисципліни психологія публічних комунікацій є

оволодіння навичками інтерактивної комунікації, групової взаємодії; розвиток вмінь

висловлювати думки, ефективно слухати і чути партнерів, встановлювати контакт,

розробляти і застосовувати комунікативні сценарії.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Психологія публічних комунікацій» є

озброєння студентів-соціологів здобутками соціологічної науки, які б сприяли їх

професійному становленню, а також самоактуалізації та самореалізації їх як майбутніх

фахівців.

Основні результати навчання і компетентності згідно з вимогами освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми:


1. Знати: предмет, структуру та бар‘єри

публічних комунікацій;

категоріальний апарат комунікативного

процесу. Вміти: здійснювати системний аналіз соціальних процесів та явищ, які визначають зміст функціонування та розвитку публічних комунікацій; використовувати науковий апарат для пояснення загальних тенденцій, можливих

Здатність знаходити та використовувати інформацію з різних джерел згідно з задачею дослідження, формуючи цю інформацію критично в обґрунтовані розповідь та тексти.

перебігів комунікативних процесів.

2. Знати: загальні принципи вербальних та невербальних комунікацій. Вміти: здійснювати системний аналіз комунікативних процесів; неупереджено оцінювати ті маніпулятивні практики, що поширюються в сучасному комунікативному просторі.

Володіти базовими загальними

знаннями механізмів та умов

ефективності комунікацій.

Здатність використовувати

наукову термінологію при

поясненні психологічних основ

впливу ЗМК.

3. Знати: стан та загальні тенденції розвитку

комунікацій в електронних мережах

Вміти: застосовувати методи соціологічного

дослідження в процесі осягнення змісту, цілей,

ризиків комунікацій в електронних мережах; розробляти програму та проводити соціологічне дослідження.

Застосовувати теоретичні

знання на практиці.

Використовувати соціологічну

інформацію та інформаційно-

пошукові навички для

формування соціологічного

мислення. Бути обізнаними та обговорювати поточний стан соціологічних досліджень з проблем публічних комунікацій.



ІІІ. Зміст навчальної дисципліни за модулями і

темами: Модуль І. Загальне уявлення про процес комунікації

Тема 1.Об‘єкт, предмет комунікативних практик.

Структура комунікативної ситуації. Цілі комунікації. Елементи комунікативного поля

(норми, стилі, когнітивне навантаження, просторові та тимчасові обмеження). Комунікативні

позиції. Комунікативні бар‘єри.

Тема 2. Вербальна та невербальна комунікації.

Специфіка вербальної та невербальної комунікацій. Системи вербальної та невербальної

комунікацій. Цілі вербальної та невербальної комунікацій. Проблема кодування одиниць

невербальної комунікацій. Механізми декодування невербальних повідомлень. Методики

вивчення комунікацій.

Тема 3. Механізми та умови ефективності переконання.

Методики вивчення ефективності переконуючої комунікації. Ефективності переконуючого

повідомлення: особливості комунікатора, аудиторії і повідомлення.

Модуль 2. Міжособистісна та масова комунікація

Тема 4. Психологічні аспекти міжособистісної комунікації.

Навички отримання інформації в міжособистісній комунікації. Вплив групової дискусії на

якість групових рішень. Ефект групової дискусії. Етапи групової дискусії, психологічні

способи підвищення якості групових рішень.

Тема 5. Психологічні основи впливу ЗМК.

Специфіка масової комунікації. Традиційні та новітні канали ЗМК. Швидкість впливу ЗМК:

модель дифузії інновацій. Ступень усвідомлення людьми впливу ЗМК: ефекти «першої»,

«другої», «третьої» сторін.

Модуль 3. Особливості комунікацій в електронних мережах

Тема 6. Електронні мережі як нове поле комутативних практик.

Характеристика користувачів електронних мереж. Цілі комунікації в електронних мережах.

Інтернет-залежність: види, симптоми, наслідки, стадії розвитку, особливості адиктів.

Інтернетизація українського суспільства.

ІV. Засоби діагностики успішності навчання: Опитування, тестові завдання, індивідуальні

завдання.

V. Форма підсумкового контролю успішності навчання залік

VI. Інформаційні джерела для вивчення курсу

Основні

1. Брайант Д., Томпсон Основы воздействия СМИ. М.- СПб.-Киев:Вильямс, 2004. С. 83-

175.

2. Бондарева С. К., Колесов Д. В. Толерантность (введение в проблему). – М., 2003.

3. Грушевицкая Т.Г., Попков В.Д., Садохин А.П. Основи межкультурной

коммуникации: Учеб. для вузов.–М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.–352 с.

4. Кочетков В. В. Психология межкультурных различий. – М., 2002.

5. Лебедева Н. М., Лунева О. В., Стефаненко Т. Г., Мартынова М. Ю. Межкультурный

диалог. Принцип этнокультурной компетентности. – М., 2003.

6. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. – М.; К., 2001.

7. Чмут Т. К., Чайка Г. Л. Етика ділового спілкування : Навч. посіб. – К., 2003

8. Соколов А. В. Введение в теорию социальной коммуникации. – СПб, 1996.

9. Ярошенко Т. М. Регіональна типологія культури : Навч. посіб. – Львів, 2007.

10. Донец П. Н. Основы общей теории межкультурной коммуникации: научный статус,

понятийный аппарат, языковой и неязыковой аспекты, вопросы этики и дидактики /

П. Н. Донец. — Х.: Штрих, 2002. — 386 с.

11. Пиз А., Гарнер А. Язык разговора. – М., 2001.

Опис дисципліни Соціологічний вимір освітнього простору







контролю

















120



18 10 год.


заняття:














Семестр 1


80 год. 104 год.








Метою викладання навчальної дисципліни «Соціологічний вимір освітнього

простору» є ознайомлення студентів із базовими соціологічними основами, принципами

освітнього простору, вироблення практичних професійних навичок у галузі освіти, вивчення

та аналіз проблеми освіти в суспільстві.

Основні завдання вивчення дисципліни «Соціологічний вимір освітнього простору»

полягають в сприянні опануванню теоретичних засад курсу; розкриттю змісту основних


світової та вітчизняної науки в цій галузі; формуванню вміння оцінювати та вивчати аспекти

освітнього простору; ознайомлення студентів із теоретико-прикладними аспектами

функціонування державної політики в галузі освіти.

№

з/п

Результати навчання Компетентності

1. знати:

типологію освітнього простору; шляхи подолання

проблем освітнього простору; суть освітнього

простору в навчальних закладах.; нормативно-

правову базу освітньої галузі, інформаційні

аспекти вивчення соціологічного виміру

освітнього простору.

уміти:

аналізувати чинники соціологічного виміру

освітнього простору; здійснювати порівняльний

аналіз освітнього простору; практично

використовувати засвоєні теоретичні знання;

застосовувати науковий підхід до аналізу і

створення нормативної бази; територіальні

диспропорції соціального розвитку та деградація

територій; доступність фінансово-економічних

ресурсів для різних верств населення в освітній

галузі; аналізувати та досліджувати розвиток

освітнього простору.

Здатність до абстрактного та

конкретного мислення, аналізу

та синтезу; усвідомлення

проблематики рівних

можливостей у суспільстві,

зокрема її гендерних, расових,

вікових аспектів; розуміння

тенденції розвитку сучасної

глобальної соціальної системи;

здатність виявляти позитивний і

негативний вплив глобалізації на

розвиток національних

суспільств; розуміння історії

розвитку соціальних комунікацій

та еволюцій засобів комунікацій

в освітній галузі.

II. Примірний тематичний план

№

п/п

Назва модулів і тем

Кількість годин

Вс

ьо

го

Аудиторна

робота Са

мо

сті

йн

а

ро

бо

та

Всь

ого

ауд

итор

ни

х

Лек

ції

Сем

інар

ськ

і

зан

яття

1

Модуль 1. ОСВІТНІЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ:

СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА І МЕХАНІЗМИ

СТВОРЕННЯ

80 22 10 12 30

1.1

Сутність освітнього простору. Територія,

поширена для визначення регіонального,

галузевого ресурсу, що здійснює освітні функції,

загальнодержавна єдність в освіті під час

проведення децентралізації освіти, збереження

прав кожного громадянина держави на отримання

повноцінної освіти.

4 4

1.2

Багаторівнева і складна соціальна організація.

Сітка різнорівневих і різнотипних освітніх

закладів з єдиним освітнім стандартом, мережа

закладів додаткової освіти, неструктурована

освіта через взаємодію зі штучним середовищем,

спонтанна взаємодія із соціумом.

2 4

1.3

Сукупність освітніх технологій. Позанавчальна

робота, управління навчально-виховним

процесом, взаємодії із зовнішніми освітніми і

соціальними інститутами, інтеграційна система

2 2

1.4

Освітня практика у якості особливої сфери.

органічне ціле освітньої практики, освітні

середовища, інститути, процеси, освітня політика,

управління освітою.

2 2

2. Модуль ІІ. ОСВІТНІЙ ПРОСТІР:РЕАЛІЇ ТА

ПЕРСПЕКТИВИ 40 18 8 10 30

2.1

Підсистема соціального простору. Сукупність

суб‘єктів, між якими встановлені структуровані

різноманітні відносини, складна, цілісна, відкрита

система, в якій відбуваються освітні процеси

2 4

2.2

Педагогічна реальність. Співбуття Людини і

Світу через освіту; баланс культурного і

цивілізаційного, виражаючи його через знаковість

освітнього середовища; сукупність матеріальних,

політичних, ідеологічних і соціально-

психологічних факторів

4 4

2.3.

Проведення соціологічних досліджень в

освітній галузі. Розуміння освітнього простору у

межах навчального закладу; перспективи

розгортання дослідження у встановленні

дидактичних засад; структурування та

проектування освітнього простору у межах

освітнього навчального закладу.

2 2

Всього: 120 40 18 22 60

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 4 кредити ЄКТС 120 годин

Ш. Зміст навчальної дисципліни за модулями і темами

Змістовий модуль 1. ОСВІТНІЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ: СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА І

МЕХАНІЗМИ СТВОРЕННЯ

Тема 1.1. Сутність освітнього простору. Територія, поширена для визначення

регіонального, галузевого ресурсу, що здійснює освітні функції, загальнодержавна єдність в

освіті під час проведення децентралізації освіти, збереження прав кожного громадянина

держави на отримання повноцінної освіти.

Тема 1.2. Багаторівнева і складна соціальна організація. Сітка різнорівневих і

різнотипних освітніх закладів з єдиним освітнім стандартом, мережа закладів додаткової

освіти, неструктурована освіта через взаємодію зі штучним середовищем, спонтанна

взаємодія із соціумом.

Тема 1.3. Сукупність освітніх технологій. Позанавчальна робота, управління

навчально-виховним процесом, взаємодії із зовнішніми освітніми і соціальними інститутами,

інтеграційна система.

Тема 1.4. Освітня практика у якості особливої сфери. органічне ціле освітньої

практики, освітні середовища, інститути, процеси, освітня політика, управління освітою.

Змістовий модуль ІІ. ОСВІТНІЙ ПРОСТІР: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Тема 2.1. Підсистема соціального простору. Сукупність суб‘єктів, між якими

встановлені структуровані різноманітні відносини, складна, цілісна, відкрита система, в якій

відбуваються освітні процеси

Тема 2.2. Педагогічна реальність. Співбуття Людини і Світу через освіту; баланс

культурного і цивілізаційного, виражаючи його через знаковість освітнього середовища;

сукупність матеріальних, політичних, ідеологічних і соціально-психологічних факторів

Тема 2.3. Проведення соціологічних досліджень в освітній галузі. Розуміння

освітнього простору у межах навчального закладу; перспективи розгортання дослідження у

встановленні дидактичних засад; структурування та проектування освітнього простору у

межах освітнього навчального закладу.


1.Гудінг Д., Леннокс Дж. Людина та її світогляд: у пошуках істини і реальності : В 3-х т. /

переклад з рос. зі звіркою з англ. оригіналом під заг. ред. М. А. Жакалюка. – К.,УБТ, 2006.Т.

2. – 376 с.

2. Колесникова И. А. Педагогическая реальность в зеркале межпарадигмальной рефлексии. –

СПб. : СПбГУПМ, 1993. – 242 с.

3. Колесникова И. Педагогическое проектирование : учеб. пособ. для высших учебных

заведений / И. А. Колесникова, М. П. Горчакова-Сибирская ; под ред. И. А. Колесниковой. –

М. : Издательский центр «Академия», 2005. – 288 с.

4. Кривых С. В. Соотношение понятий «среда» и «пространство» в социокультурном и

образовательном аспектах [Електронний ресурс] / С. В. Кривых.

5. Криулина А. А. Эргодизайн образовательного пространства / А. А. Криулина. – М. :

ПЕРСЭ, 2003. – 192 с.

6. Масюкова Н. А. Проектирование в образовании / Н. А.Масюкова ; под ред. профессора Б.

В. Пальчевского. – Минск : Технопринт, 1999. – 288 с.

7. Новые ценности образования: тезаурус для учителей и школьных психологов / ред.- сост.

Н. Б. Крилова. – М. : Рос. фонд фундамент. исслед. ; Инс-т пед. инноваций Рос. Акад.

образования, 1995. – Вып. 1. – 113 с. – С. 63.

8. Образовательные технологии (из опыта развития глобального мышления учащихся) / под

ред. Ю. Н. Кулюткина и др. – СПб. : КАРО, 2002. – 159 с.

9. Остапенко О. О. Моделирование многомерной педагогической реальности: теория и

технологии / О. О. Остапенко. – М. : Народное образование, 2007. – 384 с.

10. Панов В. И. Психодидактика образовательных систем: теория и практика / В. И. Панов. –

СПб. : Питер, 2007. – 352 с.

11. Попов А. А. Образовательное пространство: социология и технология конструирования

[Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.fondgp.ru/lib/ mmk/50

12. Ткач Т. В. Освітній простір особистості: психологічний аспект : монографія / Т. В. Ткач ;

Інститут ім. Г. С. Костюка АПН України. – К. ; Запоріжжя, 2008. – 272 с.

13. Фрумин И. Д. Категория педагогического действия в педагогике развития / И. Д. Фрумин

// Педагогика развития: проблемы современного детства и задачи школы : м-лы 3-й научно-

практической конференции. Ч. 1. – Красноярск, 1996. – С. 34–41. – 777 с.

14. Харитонова В. А. Образование: стратегия развития и синергетика / В. А. Харитонова, О.

В. Санникова, И. В. Меншиков // Наша школа. – 2004. – № 9 (58). – С. 2–8.

15. Хейдметс М. Феномен персонализации среды: теоретический анализ // Личность и

предметно-пространственная середа / ред.-сост. З. И. Рябикина. – Краснодар : КубГУ, 2000. –

356 с.

16. Шалаев И. К., Веряев А. А. От образовательных сред к образовательному пространству:

понятие, формирование, свойства [Електронний ресурс] / И. К. Шалаев, А. А. Веряев. –

Режим доступа: http://www.informika.ru/text/magaz/ pedagog/ pedagog_4/articl_1.html 17.

Шендрик И. Г. Образовательное пространство

17.Hudinh D., Lennoks Dzh. Liudyna ta yii svitohliad: u poshukakh istyny i realnosti : V 3-kh t. /

pereklad z ros. zi zvirkoiu z anhl. oryhinalom pid zah. red. M. A. Zhakaliuka. – K.,UBT, 2006. – T.

2. – 376 s.

18. Kolesnikova I. A. Pedagogicheskaja real‘nost‘ v zerkale mezhparadigmal‘noj refleksii. – SPb. :

SPbGUPM, 1993. – 242 s.

19. Kolesnikova I. Pedagogicheskoe proektirovanie : ucheb. posob. dlja vysshih uchebnyh

zavedenij / I. A. Kolesnikova, M. P. Gorchakova-Sibirskaja ; pod red. I. A. Kolesnikovoj. – M. :

Izdatel‘skij centr «Akademija», 2005. – 288 s.

20. Krivyh S. V. Sootnoshenie ponjatij «sreda» i «prostranstvo» v sociokul‘turnom i

obrazovatel‘nom aspektah [Elektronnij resurs] / S. V. Krivyh. – Rezhim dostupa: http://

portalus.ru(c)


Соціологія брендингу

Шифр дисципліни ВВ2.2.3 Дисципліна складена відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми

підготовки фахівців освітнього рівня магістр,

галузі знань 05 соціальні та поведінкові науки

спеціальності 054 Соціологія.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є сутність та особливості соціології брендингу.

Специфіка застосування поняття брендингу в емпіричних соціологічних дослідженнях.

Бренд як соціологічне маркетингове поняття, його основні елементи, характеристики,

різновиди та класифікації.

Міждисциплінарні зв’язки: «Соціологія брендингу» є дисципліною підготовці

студентів до професійної діяльності. Засвоєння знань з цієї дисципліни базується на

опануванні і глибокому розумінні галузевих соціологічних теорій, знань практичної

соціології, маркетингових дослідженнь. Дисципліна пов‘язана із усіма базовими і

спеціалізованими дисциплінами в структурно-логічній схемі спеціальності


Метою курсу є освоєння теоретичних та практичних основ брендінгу,

розвиток ключових компетенцій в області створення та управління брендом,

оволодіння навиками соціологічного аналізу бренду як соціальною,

комунікативною, маркетинговою категорією, навчити

приймати ефективні стратегічні та тактичні рішення щодо створення та

розвитку бренду.

Завдання:

надати базові знання щодо сутності бренду, його структури, значень та

розуміння основних комунікативних процесів по створенню та управлінню брендом;

показати сутність, форми та механізми формування брендової комунікації як

інтегральної категорії, орієнтуватися у соціологічних та комунікативних вимірах

брендінгу;

навчити головним підходам та особливостям плануванню та моделюванню

розробки ідентичності бренду;

засвоїти навики аналітичної, креативної та інноваційної діяльності як по створенню

так і по управлінню брендом.

Соціологія брендингу


професійної

(освітньо-наукової) програми:


1.

Знати структуру, зміст, сутність та

основні технології створення бренду;

зміст комунікативної проблематики та її

прояви у процесі створення та

функціонування бренду;

Здатність обґрунтовувати

доцільність використання

сучасних методів збору та аналізу

соціальної інформації

Вміння використовувати

сучасні технології

проведення досліджень,

збору та аналізу

соціальних даних

Здатність формувати

вибірку з урахуванням

наукової проблеми,

визначення об‘єкта і

предмета дослідження,

його мети і завдань,

стратегічного плану,

вибору основного методу

збору даних

Вміти аналізувати бренд та брендинг за

допомогою категорій, понять, термінів

соціології та комунікативістики;

2.

Знати розвиток брендів у просторі та

часі і схеми їх аналізу;

культурні та ментальні особливості

бренду;

Вміти аналізувати бренд через

призму формування лояльності та

довіри ;

аналізувати індивідуальність бренду,

сегментування та позиціювання

бренду;

… ……



ІІІ. Зміст навчальної дисципліни за модулями і темами:

Модуль 1. Бренд у системи соціологічного вимірювання.

Тема 1.1 Визначення бренду. Структура та різновиди бренду.

Тема 1.2 Зміст та атрибути бренду

Модуль 2. Бренд в тренді комунікацій.

Тема 2.1 Створення комунікативного простору бренду. Тема 2.2 . Бренд-менеджмент як інтегрована комунікація

Модуль 3. Соціологічні практики брендингу

3.1 Індивідуальне науково-дослідне завдання

ІV. Засоби діагностики успішності навчання усне опитування, перевірка якості

виконання практичних завдань, тестування, перевірка виконання завдань з

самостійної роботи, модульні контрольні роботи.

V. Форма підсумкового контролю успішності навчання Залік

VІ. Інформаційні джерела для вивчення курсу

1. Аакер Д. Создание сильных брендов: Пер.с анг. – Изд. 2-е. – М.: Издательский

Дом Гребенникова, 2008.

2. Аакер Д., Йохимштайлер Э. Бренд – лидерство: новая концепция брендинга:

Пер. с анг. - М.: Издательский Дом Гребенникова, 2003.

3. Власова М.Л. Социологические методы в маркетинговых исследованиях: Учеб.

Пособие для вузов. – М.: Изд. Дом ГУВШЭ. 2006.

4. Гали Б. Brand: рождение имени. Энциклопедия: Пер. с фр. – М.: Этерна-

Палимпсест, 2007.

5. Гусева О.В. Брэндинг: Учебн. пособие для вузов. – СПб.: Изд–во СПбГУЭФ,

2001.

6. Джулер Дж. А., Дрюниани Б.Л. Креативные стратегии в рекламе: Пер. с анг. –

СПб.: Питер, 2003.

7. Дмитриева Е.В. Фокус – группы в маркетинге и социологии. – М.: Центр, 1998.

8. Добротворкий И.Л. Менеджмент. Эффективные технологии. – М.: ПРИОР, 2002.

9. Домнин В.Н. Брендинг: новые технологии в России. – Изд. 2-е - СПб.: Питер,

2004.

10. Зуб А.Т. Антикризисное управление: Учебн. пособие для вузов. – М.: Аспект

Пресс, 2005.

11. Капферер Жан-Ноэль. Бренд навсегда: создание, развитие, поддержка ценности

Бренда: Пер с анг. – М.: Вершина, 2007.

12. Келлер К.Л. Стратегический бренд – менеджмент: создание, оценка и управление

марочным капиталом: Пер с анг. – Изд. 2-е. - М.:Издательский дом

Вильямс,2005.

13. Котлер Ф., Келлер К.Л. Маркетинг менеджмент: Пер. с анг. – СПб.: Питер,

2006.

14. Ле Пла Ф.Дж., Паркер Л.М. Интегрированный брендинг: Пер. с анг. – СПб.:

Нева, М.: ОЛМА-Пресс, 2003.

15. Меликян О.М. Поведение потребителя: Учебн. пособие для вузов. – М.:

Дашков и К, 2006.

16. Музыкант В.Л. Формирование бренда средствами PR и рекламы: Учебн.

Пособие для вузов. – М.: Экономистъ, 2006.

17. Овчинникова О.Г. Ребрендинг. – М.: Альфа – Пресс, 2007.

18. Пашутин С.Б. Как создать национальный бренд: Практическое пособие. –

М.: КноРус, 2007.

19. Перция В.М.,Мамлеева Л.В. Анатомия бренда. – М.: Вершина, 2007.

20. Пирс Ч.С. Логические основания теории знаков: Пер. с анг. -

СПб.:Издательский дом Нева,2000.

21. Райс Э.,Траут Д. Позиционирование. Битва за узнаваемость: Пер. с анг. –


22. Тоффлер Б.Э. Имбер Дж. Словарь маркетинговых терминов: Пер. с анг. –

М.: ИНФРА – М, 2000.

23. Траут Д. Новое позиционирование: Пер.с анг. - СПб.:Питер,2001.

24. Фестингер Л.Теория когнитивного диссонанса: Пер.с анг.- СПб.:Нева,1999.

25. Эллвуд А. Основы брендинга: 100 приемов повышения ценности товарной

марки: Пер. с анг.- М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002.

Допоміжна

1. Архангельская К.В. Бренд как феномен современного постиндустриального

общества [Электронный ресурс]. – Режим доступа http://www.salle.ru/node/20 -

Загл. с экрана.

2. Ванова А.К. Маркетинг и реклама: два в одном: Учебн. пособие для вузов. –

М.: РУДН, 2002.

3. Гэд Т. 4D Брэндинг: взламывая корпоративный код сетевой экономики: Пер. с анг.-

СПб.: Стокгольмская школа экономики, 2005.

4. Джей Э. Эффективная презентация: Пер с анг. - Минск: Амалфея, 2001.

5. Добротворкий И.Л. Менеджмент. Эффективные технологии. – М.: ПРИОР, 2002.

6. Дрю Ж.-М. Ломая стереотипы: Пер. с фр. – СПб.: Питер, 2003

7. Дымшиц М. Л. Разработка и продвижение бренда [Электронный ресурс]. –

Режим доступа: http://www.d2d.ru – Загл. с экрана.

8. Кляйн Н. No logo. Люди против брендов. – М.: ООО ‖ Добрая книга‘‘, 2003.

9. Кумбер С. Брендинг: Пер с анг. - М.: Издательский дом Вильямс, 2005.

10. Линдстром М. Чувство бренда. Воздействие на пять органов чувств для

создания выдающихся брендов. – М.: ЭКСМО, 2006.

http://www.salle.ru/node/20

http://www.d2d.ru/

11. Марк Н., Пирсон К. Герой и бунтарь. Создание бренда с помощью архетипов.-


12. Нильсон Т. Конкурентный брендинг: Пер. с анг. – СПб.: Питер, 2003.

13. Прингл Х.,Томпсон М.Энергия торговой марки: Пер. с анг.- СПб.:Питер,2001.

14. Райс Л.,Райс Э. 22 закона создания бренда: Пер. с анг. – М.: АСТ, 2003.

15. Рожков И.Я.,Кисмережкин В.Г. От брендинга к брендбилдингу. – М.:

Гэлла – Принт, 2004.

16. Рэндел Дж. Брендинг:краткий курс: Пер. с анг.- М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003.

17. Темпорал П. Эффективный бренд – менеджмент: Пер. с анг. – СПб.:

Издательский Дом Нева, 2003.

18. Тесакова Н.В. Бренд и торговая марка: развод по-русски.- СПБ.: Питер,2004.

19. Траут Д. Большие бренды – большие проблемы: Пер. с анг. –

СПб.:Питер,2009.

20. Уиллер А. Индивидуальность бренда. Руководство по созданию,

продвижению и поддержке сильных брендов: Пер. с анг. – М.:

Альпина Бизнес букс, 2004.

21. Чернатони де Л.От видения бренда к оценке бренда.Стратегический процесс

роста и усиления брендов: Пер. с анг.- М.: ООО Группа ИДТ, 2007.

22. Черчиль Г. А. Маркетинговые исследования. – СПб.: Питер, 2001.

23. Шультц Д., Барнс Б.Стратегические бренд – коммуникационные кампании:

Пер. с анг.- М.: Издательский Дом Гребенникова, 2004.

24. Эльбрюнн Б. Логотип: Пер. с фр. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003.

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Соціологі ЗМІ


Найменування

показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо

кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчальної дисципліни

денна

форма

навмання

заочна

форма

навчанни

Кількість кредитів - 4 Галузь знань

05 Соціальні та

поведінкові науки

Нормативна Цикл

професійної та

практичної підготовки

Модулів - 1 Спеціальність (професійне

спрямування):


Рік підготовки:

Змістових модулів - 2 1,4-й 1,4-й

Індивідуальне науково-

дослідне завдання

немає Семестр

1

1

Загальна кількість

годин - 120

Тижневих годин для

денної форми

навчання: аудиторних -

Освітньо кваліфікаційний

рівень: Магістр

Лекції

18

2

2 самостійної роботи

студента - 80

Семінари

22

2

Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і

індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання — 1:3,2 для заочної

форми навчання - 1:32,7 К.Р. - контрольна робота

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета викладання дисципліни полягає в формуванні у студентів знань про

масові комунікації як соціальний інститут і вид соціальної діяльності, механізмах

комунікації і сучасних засобах масової комунікації, навичок дослідницької роботи, а

також компетенцій, що забезпечують їх готовність застосовувати отримані знання,

вміння та особистісні якості в стандартних і мінливих ситуаціях професійної

діяльності.

Основні завдання дисципліни «Соціологія ЗМІ» полягають у тому, щоб

сформувати у слухачів уявлення про сутність і характер засобів масової комунікації і

комунікативних процесів в інформаційному суспільстві; дати систематизоване

уявлення про масову комунікацію як предмет наукового аналізу; ознайомлення з

методами і результатами досліджень різних елементів масової комунікації.

Згідно з вимогами освітньої програми студенти мають здобути такі

компетентності:

- здатність використовувати у професійній діяльності базові і

професійнопрофільовані знання і навички по основам соціології масової комунікації,

реклами та зв‘язків з громадськістю у масових комунікаціях;

- здатність комплексно аналізувати форми, формати і види масової комунікації,

діяльність засобів масової комунікації, інтерпретувати явища комунікативного

процесу у контексті моделей масової комунікації, підбирати відповідні засоби збору

та обробки соціологічної інформації у контексті масової комунікації;

- здатність здійснювати під контролем професійні функції в області зв'язків з

громадськістю в державних, громадських, комерційних структурах, засобах масової

інформації, в соціальній сфері, сфері політики, економіки, виробництва, торгівлі,

науки, культури, спорту;

- здатність проводити різноманітні кампанії з використанням методів масової

інформації, аналізувати аудиторію ЗМІ за різноманітними методиками та виділяти її

характеристики.

Програмні результати навчання:

- знання сутності і природи масової комунікації; структури і елементів системи

масової комунікації; теоретичних і прикладних моделей масової комунікації;

- форм, форматів і видів масової комунікації; ролі масової інформації в

діяльності ЗМК;

- особливостей, функцій і видів ЗМІ, їх ролі у соціумі;

- специфіки реклами в ЗМІ і зв‘язків з громадськістю у масових комунікаціях;

- вміння аналізувати аудиторію ЗМІ та встановлювати її риси;

- використовувати отримані знання і компетенції у майбутній професійній

діяльності; аналізувати різноманітні ситуації у масово-комунікаційній діяльності;

- володіння методами і прийомами дослідження масово-комунікаційної

діяльності. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин/3 кредитів

ЕСТ8.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова

1. Зосименко И.А. Социология массовых коммуникаций : учебник / И.А. Зосименко. -

Ульяновск : УлГТУ, 2013. - 357 с.

2. Зражевська Н.І. Масова комунікація і культура : лекції / Н.І. Зражевська. –о Черкаси :

Брама-Україна, 2006. -171 с.

3. Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації : навч. посібник / В.Ф. Іванов. - Черкаси :

Вид-во ЧДУ, 2003. - 380 с.

4. Квіт С. Масові комунікації : підручник / С. Квіт. - К. : Видавничий дім

«Києво- Могилянська академія», 2008. - 206 с.

5. Лукашевич М.П. Соціологія масової комунікації : підручник / М.П. Лукашевич, Ф.Ф.

Шандор. - К .: Знання, 2015. - 367 с. 11

6. Федотова Л.Н. Социология массовой коммуникации : учебник / Л.Н. Федотова. - СПб.:

Питер, 2003- 400 с.

7. Шарков Ф.И. Коммуникология. Социология массовой коммуникации. -

М. : Дашков и Ко, 2013. - 320 с.

Допоміжна

1. Гостенина В.И. Социология массовой коммуникации / В.И. Гостенина,

A.Г. Киселев. - М. : Альфа-М, Инфра-М, 2013. - 368 с.

2. Іванов В. Основи теорії масової комунікації та журналістики : навч. посіб. / B. Іванов ;

за наук. ред. В.В. Різуна. - К .: Центр Вільної Преси, 2010. - 258 с.

3. Колодий Н.А. Социология массовой коммуникации : учеб. пособ. / Н.А. Колодий, В.С.

Иванова. - Томск : Изд-во ТПУ, 2009. - 272 с.

4. Костенко Н. Масова комунікація / Н. Костенко // Соціологія: теорія,

методи, маркетинг. - 1998. - № 6. - С. 127 - 151.

5. Партико З.В. Теорія масової інформації та комунікації : навч. посіб. /

З.В. Партико. - Л., 2008. - 309 с.

6. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации / Г. Почепцов - М. : Рефлер-бук,

2001.-656 с.

7. Різун В.В. Теорія масової комунікації : підручник / В.В. Різун. - К. :

Просвіта, 2008. - 260 с.


Теорія конфлікту

Шифр дисципліни ПП01






контролю










навчанні (усний, письмовий),








16 6 год.


заняття:




модульні контрольні роботи,






Семестр 3


58 год. 80 год. ессе, творчі роботи.


- аудиторне:

- самостійна робота:





Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із загальною

теорією конфлікту як соціального феномену, з поняттями, методами, концепціями

теоретичної конфліктології; формування вмінь діагностувати, прогнозувати, регулювати

конфлікти, а також вміння позитивно сприймати конфлікт та прагматично його

використовувати; набуття навичок наукового дослідження міжнародних конфліктів;

ознайомлення із поняттями, методами та концепціями теорії переговорів.

Основними завданнями вивчення дисципліни є: вивчення сутності конфліктології

як системи знань; дослідження розвитку конфлікту; ознайомлення із загальною теорією

конфлікту; розширення змісту процесу управління конфліктом; характеристика переговорів

як способу вирішення конфліктів. аналізувати конфліктні ситуації;виявляти причини

конфліктів та відрізняти їх;вибирати раціональні стилі розв‘язання конфліктів; прогнозувати

та запобігати конфліктам.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є теорії конфлікту, практика дослідження

розвитку конфліктів та змісту процесу конфлікту, шляхи управління та запобігання

конфліктів.

Міждисциплінарні зв’язки: філософія, загальна педагогіка, загальна психологія, теорія

та історія конфліктології, вікова психологія, психологія вищої школи, інформаційні

технології, психодіагностика,


наукової програми:

№

з/п


1. Знати: ключові поняття та концепції сучасної

теоретичної конфліктології; розумітися на

поточному стані теоретичних дебатів в рамках

дисципліни; алгоритм проведення ділових

переговорів, культуру організації та оформлення

комерційних контрактів, особливості ведення

ділових переговорів із зарубіжними партнерами,

- використовувати професійно-

профільовані знання та

практичні навички з

гуманітарних, соціальних та

технічних наук для

дослідження освітніх систем і

освітніх процесів та

види конфліктів та методи їх вирішення, етапи

переговорного процесу, стратегії та тактичні

прийоми ведення переговорів.

Вміти: - виявляти причини виникнення конфліктів,

визначати ознаки їх проявів, типи; проводити

діагностику конфліктів, обирати адекватний стиль

поведінки у конфлікті; використовувати технології

управління конфліктами; правильно

використовувати стратегію та тактики ведення

переговорів; виявляти витоки й причини сучасних

міжнародних конфліктів на різних рівнях аналізу;

критично осмислювати основні підходи до

врегулювання міжнародних конфліктів різних типів;

застосовувати наукові підходи та методи для аналізу

міжнародних конфліктів.

вирішення практичних

завдань у відповідній галузі

освіти;

- використовувати понятійно-

категоріальний апарат

сучасних теорій конфлікту

для аналізу соціальних

відносин в модерних

суспільствах;

- аналізувати життєві шанси

людини, її права та

забезпечення прав як основу

соціального конфлікту;

- досліджувати

взаємовідносини між групами

еліт з точки зору сучасних

теорій конфлікту;

-застосувати сучасні теорії

класів для аналізу

конфліктних відносин в

суспільстві;

- досліджувати особливості

глобальних конфліктів між

елітами, суб‘єктами

господарювання та

державами і блоками держав;

- аналізувати особливості

нерівного розвитку суспільств

як фундаменту сучасного

глобального соціального

конфлікту.


1. Ващенко І. В. Конфліктологія та теорія переговорів : навч. посіб. / І. В. Ващенко, М. І.

Кляп. – К. : Знання, 2013. – 408 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

2. Капітоненко М. Міжнародні конфлікти. – К.: Либідь, 2009. – 352 с.

3. Манойло А.В. Технологии несилового разрешения современных конфликтов. / Под

редакцией профессора А.И. Петренко. — М. : Горячая линия — Телеком, 2008. — 392с.

4. Нагаєв В.М. Конфліктологія: курс лекцій (модульний варіант): Навчальний посібник.

— К. : Центр навчальної літератури, 2004. — 198 с.

5. Перепелиця Г.М. Генезис конфліктів на посткомуністичному просторі Європи. — К. :

Стилос — ПЦ ― Фоліант, 2003. — 256 с.

6. Примуш М.В. Конфліктологія. Навчальний посібник. — К. : ВД «Професіонал», 2006.

— 288 с.

7. Тихомирова Є. Б. Конфліктологія та теорія переговорів : Підручник / Є. Б.

Тихомирова, С.Р. Постоловський. – Рівне : Перспектива, 2017. – 240с.

8. Трифонова С. А. Этнопсихология и конфликтология: уч. Пособ. / А. С. Трифонова. –

Ярославль: ЯрГу, 2016. – 140 с.

9. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или переговоры без поражения. - М., 1992

10.Яхно, Т. П. Конфліктологія та теорія переговорів [Текст] : навч. посіб. / Т. П. Яхно, І.

О. Куревіна ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. комерц. акад. - К. : Центр

учб. л-ри, 2012. - 175 с.


Соціальні та маркетингові комунікації


Програма нормативної навчальної дисципліни Соціальні та маркетингові комунікації

складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітнього рівня

магістр, галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки, спеціальності 054 Соціологія.

Предметом вивчення навчальної дисципліни Соціальні та маркетингові комунікації є

основні різновиди, стратегії, засоби та канали, через які здійснюються соціальні та

маркетингові комунікації, доносяться головні рекламні та PR повідомлення до цільової

аудиторії.

Міждисциплінарні зв’язки: навчальна дисципліна Соціальні та маркетингові

комунікації пов‘язана з такими галузями наукового знання, як економіка, маркетинг, реклама

та PR, а також з такими фаховими соціологічними дисциплінами, як «Паблік рілейшенз»,

«Сучасні виборчі і PR-технології», «Соціологія брендингу», «Інтернет -технології в PR» та

«Підготовка аналітичних звітів та публікацій».

Мета і завдання навчальної дисципліни Метою викладання навчальної дисципліни Соціальні та маркетингові комунікації є

оволодіння студентами знаннями та практичними навичками з особливостей планування,

реалізації та оцінки соціальних та маркетингових комунікацій.

Основними завданнями вивчення дисципліни Соціальні та маркетингові комунікації

є забезпечити студентів знанням та практичними навичками щодо: комунікацій в системі

маркетингу та PR; розробки та реалізації рекламних кампаній; розробки та реалізації PR

кампаній; специфіки реалізації брендингу та спонсорування як особливих випадків

маркетингових та соціальних комунікацій; оцінки ефективності маркетингових та PR

кампаній з точки зору донесення ними ключових повідомлень до цільової аудиторії.

Основні результати навчання та компетентності згідно з вимогами освітньо-

професійної програми:


1 Знати місце комунікаційних зв'язків у

системі маркетингу; розуміти зміст

маркетингової комунікації, системи

маркетингових комунікацій, комунікативної

політики

Вміти оцінити соціальне та маркетингове

середовище, поставити мету соціальної або

маркетингової комунікації

Здатність складати найбiльш

ефективний комплекс засобів

маркетингової комунiкацiї;

обирати найбiльш важливу

iнформацiю для створення

основного комунiкацiйного

повідомлення

2 Знати сутність i роль реклами у системі

маркетингової комунікації; розрізнювати

види реклами та функції, які вони

виконують; розуміти особливості

планування рекламної діяльності

Вміти планувати маркетингові кампанії,

обирати релевантні види та канали

рекламної комунікації, складати звернення

до цільової аудиторії

Здатність розробляти та

реалізовувати маркетингові

комунікативні кампанії у

відповідності до специфічних

цілей замовника

3 Знати зміст зв‘язків з громадськістю,

розуміти методи організації зв‘язків з

громадськістю; послідовність планування

процесу комунікації

Вміти планувати PR кампанії, обирати

релевантні види та канали PR комунікації,

складати звернення до цільової PR аудиторії

Здатність розробляти та

реалізовувати комунікативні PR

кампанії у відповідності до

специфічних цілей замовника

4 Знати сфери використання реклами; вимоги

до бюджету щодо проведення рекламної

кампанії

Вміти ефективно розподілити кошти за

різними засобами маркетингових

комунікацій; використовувати особливості

здійснення прямого маркетингу;

організувати ефективні маркетингові

комунікації

Здатність розробляти бюджет

маркетингових та PR кампаній,

дотримуватися планів та

строків виконання бюджету

5 Знати критерії, засоби й основні показники,

на основі яких можна оцінити ефективність

рекламної або соціальної комунікації

Вміти розробити нові унікальні та

використовувати вже розроблені наявні

стандартні критерії, засоби й показники

оцінки реклами

Здатність оцінити ефективність

соціальних та маркетингових

комунікацій з точки зору

впливу на цільову аудиторію,

донесення основного

повідомлення до цільової

аудиторії тощо


1. Адреас П. Организационная коммуникация / П. Адреас, А. Кизер ; [пер. с англ.] – Х. :

Изд. «Гуманитарный центр», 2005. – 438 с.

2. Балабанова Л. В. Маркетинг підприємства : навч. посібн. / Л. В. Балабанова, В. В. Холод,

І. В. Балабанова. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 612 с.

3. Бернет Дж. Маркетинговые коммуникации: интегрированный подход / Дж. Бернет, С.

Мориарти ; [пер. с англ. Н. Габенова, В. Кузина]. – СПб. : Питер, 2001. – 864 с.

4. Блэкуэлл Р. Поведение потребителей / Р. Блэкуэлл, П. Миниард, Дж. Энджел. – 10-е изд.

– СПб. : Питер, 2007. – 944 с.

5. Винсент Л. Легендарные бренды: Раскрученные рекламные мифы, в которые поверил

весь мир / Л. Винсент ; пер. с англ. Т. Новикова. – М. : ФЛИР-Пресс, 2004. – 336 с.

6. Джоббер Д. Продажа и управление продажами : учебн. пособ. для вузов / Давид

Джоббер, Джефф Ланкастер ; [пер. с англ. В. Н. Егорова]. – М. : ЮНИТИ, 2002. – 622 с.

7. Дойль П. Маркетинг-менеджмент и стратегии / П. Дойль ; [пер. с англ. Ю. Н.

Кантуревского]. – 3-е изд. – СПб. : Питер, 2002. – 544 с.

8. Душкина М. Р. PR и продвижение в маркетинге: коммуникации и воздействие,

технологии и психология / М. Р. Душкина. – СПб. : Питер, 2010. – 560 с.

9. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Ф. Котлер, К. Л. Келлер. – Изд. Питер, 2007, – 816 с.

10. Маркетинг / под ред. М. Бейкера ; [пер. с англ. Н. Качанова, Н. Мишкова, А. Романченко

и др.]. – СПб. : Питер, 2002. – 1200 с.

11. Музыкант В. Л. Психология и социология в рекламе / В. Л. Музыкант. – М. : ИНФРА-М,

2012. – 220 с.

12. Мхитарян С. В. Маркетинг в социальных медиа. Интернет-маркетинговые

коммуникации : учебн. пособ. / С. В. Мхитарян. – Изд. Питер-Юг, 2013. – 288 с.

13. Огилви Д. О рекламе / Д. Огилви ; [пер. с англ. А. Гостева, Т. Новикова]. – М. : ЭКСМО,

2007. – 232 с.

14. Плесси Э. Психология рекламного влияния / Как эффективно воздействовать на

потребителей / Э. Плесси ; пер. с англ. под ред. Л. Богомоловой. – СПБ. : Питер, 2007. –

272 с.

15. Почекаев Р. Ю. История связей с общественностью / Р. Ю. Почекаев. – СПб. : Питер,

2007. – 288 с.

16. Примак Т. О. Маркетингові комунікації : навч. посібн. / Т. О. Примак. – К. : Єльга, Ника-

Центр, 2003. – 280 с.

17. Психология и этика делового общения : учебник для вузов / под ред. проф. В. Н.

Лавриненко. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 416 с.

18. Смит П. Р. Маркетинговые коммуникации: комплексный подход / П. Р. Смит ; [пер. с

англ. М. Ю. Зарицкая]. – К. : Знання-Прес, 2003. – 796 с.

19. Стоун Р. Директ-маркетинг: эффективные приемы / Р. Стоун. – М. : Изд. Дом

Гребенникова, 2005. – 616 с.

20. Штерн Л. В. Маркетинговые каналы / Штерн Льюис В., Эль-Ансари Адель И., Кофлан

Энн Т. ; [пер. с англ. О. И. Медведь, О. Л. Пелявский, Е. Л. Усенко]. – М. : Изд. Дом

«Вильямс», 2002. – 624 с.

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

―Організація роботи прес-служб‖




05«Соціальні та поведінкові науки»



„Організація роботи прес-служб‖ –


Курс:2, Семестр:3



Кількість

кредитів

Кіл

ьк

ість

год

ин

за

ОП

П

Кіл

ьк

ість

ауд

итор

ни

х

год

ин

Лек

ції

ПР

у т

.ч. К

Р

Сам

ост

ійн

а

робота

EКTС

054

Соціологія 3 90 24 14 10 66





2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета викладання дисципліни – дати студентам усвідомлення основних понять та

особливостей інформаційної роботи як у прес-службах, так і інформаційних агентствах,

забезпечити вироблення навичок і умінь творчого підходу до вирішення практичних завдань,

оволодіння практикою ефективної організації комунікацій суб‘єктів інформаційного

простору з ЗМІ.

Головні завдання дисципліни:

- познайомити студентів з основними принципами функціонування інформаційного

простору, циклічністю його коливань та попиту на інформацію;

- ознайомити з історією створення та розвитку інформаційних агентств світу;

- дати поняття про класифікацію інформаційних агентств;

- розкрити роль конкуренції та співпраці інформаційних агентств;

- ознайомити з особливостями роботи інформаційних агентств як посередників між

джерелами інформації та споживачами;

- ознайомити з вимогами до журналістів інформаційних агентств;

- дати навички підготовки інформаційних повідомлень для ЗМІ різного рівня – від

районних газет до всеукраїнських видань, радіо, телебачення;

- дати навички підготовкиінформаційних повідомлень про життя України для

закордонних читачів;

- розкрити роль прес-служб у формуванні іміджу органів влади, бізнесових компаній,

громадських організацій, вирішенні проблем комунікацій цих суб‗єктів із ЗМІ;

- ознайомити із структурами прес-служб, типовими положеннями про прес-служби,

вимогами до працівників;

- ознайомити з основнимитехнологіями управління ЗМІ, методиками співпраці з

журналістами;

- ознайомити з практикою підготовки основних документів прес-служб;

- розкрити роль прес-служб у роботі за умов інформаційного нападу;

- ознайомити з практикою підготовки планівроботи прес-служб за звичайних умов та

кризовоїситуації;

- розкрити значення прес-служб у сучасному бізнесі, зокрема, у інформаційній

підтримці бренду, репутаційного менеджменту, тощо.

Унаслідок вивчення дисципліни студент повинен

знати:

- форми функціонування інформаційного простору, види аудиторій споживачів

інформаційних продуктів, їх циклічність;

- історію створення та розвитку інформаційних агентств;

- особливості технології роботи інформаційних агентств;

- сучасний стан інформаційного ринку України;

- структури прес-служб, функції, вимоги до працівників;

- основні методи управління ЗМІ;

- форми співпраці з журналістами;

- основні процеси роботи прес-служб за умов кризової ситуації;

- принципи інформаційної підтримки бренду, репутації, іміджу;

- принципи забезпечення інформаційної безпеки.

уміти:

- застосувати на практиці набути теоретичнізнання;

- готувати конкурентоздатні інформаційні повідомлення для інформаційних агентств з

розрахунком на різнівиди ЗМІ;

- використовувати бази даних інформаційних агентств;

Теми семінарських занять

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Світові інформаційні агентства, класифікація інформагентств 2

2 Створення та розвиток інформаційних агентств 2

3 Особливості роботи кореспондента інформаційних агентств 2

4 Прес-служба як інструмент реалізація PR, організація роботи

прес-служб

2

5 Структура прес-служб, діяльність прес-служб 2

Разом 10

7. Теми лабораторних занять. Згідно програми не передбачено

8. Самостійна робота

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Вступ до навчального курсу. Завдання, предмет, джерела курсу. 7

2 Структура навчального курсу. Літературні джерела навчального

предмета.

7

3 Створення світових інформаційних корпорацій для

забезпечення розвитку міжнародної економічної співпраці.

7

4 Характеристика окремих світових агентств. 9

5 Поняття про дифузію інформації. Розрізнення дифузії по

переважаючому напряму розповсюдження і кількості

початкових центрів розповсюдження інформації (інжективних

центрів або зон вкидання).

9

6 Інформаційні майданчики. Визначення поняття «інформаційний

майданчик».

9

7 Поняття медіа-команда. Основні фахівці, що включаються до

складу такої команди.

9

8 Комунікаційна безпека – система заходів по використанню

суспільних комунікацій в цілях захисту компанії від негативної

дії.

9

Разом 66

9. Індивідуальні завдання

Завдання практичного характеру – студент зобов‘язаний подати на кафедру журналістки для

перевірки викладачем перед іспитом контрольну роботу, яка є свідченням його самостійного

опанування дисципліною і відіграє роль допуску до іспиту.

Контрольна робота складається з двох розділів:

1.Розкриття змісту категорій новинної журналістики.

2.Розробка інформаційних заходів прес-службами.

Студент зобов‘язаний виконати один із запропонованих варіантів контрольної роботи.

Підставою для виконання контрольних робіт є вивчення навчальної літератури.

10. Методи навчання

Методами вивчення курсу є лекційні і практичні заняття, а також самостійна робота

студентів (підготовка до практичних занять, модульних контрольних робіт та практичної

залікової роботи)з допомогою опрацювання рекомендованої літератури та джерел,

методичного забезпечення. У рамках поглибленого вивчення фахової дисципліни студенти

можуть виконувати курсові, бакалаврські та магістерські роботи з рекламної діяльності у

ЗМІ, а також готувати наукові статті та повідомлення.

За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні – розповідь,

пояснення; наочні – презентація, ілюстрація; практичні – індивідуальні завдання, самостійна

робота, практична робота.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи: аналітичний,

синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи: проблемний,

частково-пошуковий, дослідницький.

11. Методи контролю

Усний контроль у вигляді індивідуального та фронтального опитування. Письмовий

контроль у вигляді модульних контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань,

поточного тестування.

Система контролю знань та умови складання заліку навчальна дисципліна «Організація

роботи прес-служб та інформагентств» оцінюється за модульно-рейтинговою системою,що

передбачає 2 модулі і 3 кредитів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за

100-бальною шкалою, затвердженою на Факультеті філології Прикарпатського

національного університету імені Василя Стефаника.

Оцінювання студентської успішності здійснюється протягом семестру на основі результатів

аудиторних самостійних і контрольних робіт, виконання домашніх самостійних завдань,

підготовки до практичних занять, урахування відвідування занять, конспектування.

Критерії оцінювання:

- наукова-практична світоглядність;

- обізнаність та ерудованість;

- культура мови і володіння стилем;

- естетичне рішення організаційної складової проекту;

- вміння оперувати інформацією;

- розуміння специфіки текстуальної, графічної та персональної презентації;

- врахування специфіки повідомлень залежно від характеру аудиторії та носіїв

інформації;

- здатність виділяти головне і другорядне в соціальній комунікації;

- оригінальність та креативність у розв‘язанні поставлених завдань;

- сюжетність і комплексність творчого задуму і практичноїреалізації.

Відповідно до навчального плану, програма курсу охоплює 90 годин (3 кредити), з яких: 16

годин – на проведення лекційних, 18 годин – на практичні заняття, 56 години – на самостійну

підготовку студентів.

Навчальним планом передбачено 2 контрольні модульні роботи (організація роботи прес-

служб та інформагентства) як види підсумкових контролів.

На практичних заняттях студенти повинні докладно вивчити види, форми, методи і засоби

роботи прес-служб та інформагентств відповідно до суспільних запитів і можливостей та

потреб каналів соціального комунікування.

Самостійно – спочатку під керівництвом викладача студенти повинні продемонструвати

вміння застосовувати набуті на лекціях і практичних заняттях знання: реалізувати їх в

реальних публікаціях у традиційних (друковані та аудіовізуальні) та новітніх (інтернет,

блогосфера) ЗМК у формі інформаційних повідомлень, рекламних текстів тощо.

Крім того, використовуючи рекомендовану літературу,методичне забезпечення, джерельну

базу студенти самостійно готуються до написання модульних контрольних робіт, підготовки

підсумкового проекту, виконують індивідуальні науково дослідні завдання, виготовляють

дидактичні матеріали.

Рекомендована література

Базова

1. Ворошилов В. В. Журналистика. Учебник / Ворошилов В.В. – СПб., 2002. –

С. 199–241.

2. Законодавство України: Про пресу України: Інформація і свобода слова. – К.:

Молодь, 1997.

3. Здоровега В.Й. Преса і влада / В.Й. Здоровега // Укр. періодика: історія і

сучасність: тези дон. і новідомл. Всеукр. наук.-теорет. конф. 9-10 груд. 1993 р. – Л., 1993. –

С. 8–13.

4. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості / В.Й. Здоровега:

Підручник. – Львів: ПАІС, 2008. – 270 с.

5. Здоровега В. Й. Вступ до журналістики / В. Й. Здоровега. – JІ., 1995.

6. Здоровега В. Й. Українська періодика у сучасному національному просторі

/В. Й. Здоровега // Укр. періодика: історія і сучасність: доп. та повідомл. Третьої всеукр.

наук.–теорет. конф. 22–23 груд. 1996 р. – Л., 1995. – С. 11.

7. Капустин А. «Бархатная цензура». Украинские журналисты продолжают

бороться за право свободо осуществлять свій профессиональный долг / Л. Капустин //

Независимая газета. – 2000. – 19 мая.

8. Ким М. Технология создания журналистского произведения.–СПб., 2001.

9. Кузнецова О. Д. До проекту Кодексу етики журналіста України / О.Д.

Кузнецова // Укр. журналістика: історія і сучасність: вісн. Львів, ун-ту. – 1997. – С. 21–25. –

Сер. Журналістика.

10. Кузнецова О. Д. Основи масової комунікації: навч. посіб. / О.Д. Кузнецова. –

Л.: РВВ Львів, ун-ту, 1996. – 170 с.

11. Кузнецова ОД. Правові гарантії незалежності преси / О.Д. Кузнецова //

Українська періодика: історія і сучасність: Четверта всеукр. наук.-теорет. конф., 19–20

груд. 1997 р. – Л., 1997. – С. 142–145.

12. Кузнецова О/ Д. Правові й етичні норми журналістики: тексти лекцій /

О.Д. Кузнецова. – Л.: РВВ Львів, ун-ту, 1993.

13. Лазутина Г. В. Основы творче ской деятельности журналиста: Учебник для

студентов вузов / Г.В. Лазутина. – М., 2004.

14. Мельник Г. С., Тепляшина А. Н. Основы творческой деятельности

журналиста. – СПб.: Питер, 2006. – 270 с. Москаленко А.З. Вступ до журналістики / А. З.

Москаленко. – К.: Школяр, 1997. – 297 с.

15. Мильтон Дж. О свободе печати / Дж. Мильтон. – М., 1907.

16. Москаленко А. З. Два кити / А.З.Москаленко. – К., 1997. – 36 с.

17. Москаленко А. З. Етика журналіста: між боротьбою за тираж і об‘єктивною

інформацією / А. З. Москаленко // Матеріали наук.-практ. конф. «Українська журналістика

– 97» / за заг. ред. А.З. Москаленка. – К.: Центр вільної преси, 1997.

18. Москаленко A3. Журналістика в умовах гласності / А.З. Москаленко. – К.,

1997.

19. Москаленко А.З. Комунікативна політологія / А.З. Москаленко. – К., 1997. –

60 с.

20. Москаленко А.З. Теорія журналістики: підручник / А.З. Москаленко. К.:

Експрес-об‘ява, 1998. – 334 с.

21. Нерух О. Першооснови журналістської творчості: Навчальний посібник /

Нерух О. – Х.: Світ дитинства, 2000.

22. Олешко В. Журналистика как творчество. Учебное пособие / Олешко В. – М.:

РИП, 2003.

23. Основы творче ской деятельности журналиста: Учебник для студентов вузов

по специальности «Журналистика»/ Ред. – сост. С. Г. Корконосенко. – СПб., 2000.

24. Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: Станом па 1 січня

2001 р. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

25. Почепцов Г. Г. Информационны евойны / Почепцов Г. – М.; К.: Ваклер:

Рефлбук, 2000. – 576 с.

26. Почепцов Г. Г. Информация и дезинформация / Почепцов Г. – К.: Эльга:

Ника-центр, 2001. – 256 с.

27. Почепцов Г.Г. Психологическиевойны. / Почепцов Г. – М.; К.: Ваклер:

Рефлбук, 2000. – 528 с.

28. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Почепцов Г. – М.; К.: Ваклер:

Рефлбук, 2001. – 656 с.

29. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації / Почепцов Г. – К.: Київ, ун-т, 1999. – 308

с.

30. Приступепко Т. О. Державна підтримка преси: порятунок чи пастка? / Т.О.

Приступепко // Журналіст України. – 1997. – № 5–6. – С. 12–14.

31. Приступепко Т. О. Деякі аспекти етичної діяльності вітчизняних журналістів

під час виборчих баталій / Т. О. Приступенко // Публіцистика і політика : зб. наук, праць /

за ред. проф. В.І. Шкляра. – К., 2001. – Вип. 2.

32. Приступепко Т. О. Правові засади функціонування сучасних засобів масової

комунікації України : монографія / Т. О. Приступенко; за ред. В. В. Різуна; Київ. нац. Ун-т

імені Т.Г. Шевченка – К., 2000.

33. Приступенко Т. О. Свобода преси в Україні / Т. О. Приступенко // Журналіст

України. – 1994. – № 1–2. – С. 12–14.

34. Приступенко Т. О. Тенденції розвитку свободи преси в Україні / Т. О.

Приступенко // Вісн. Київ, ун-ту. – К., 1993. – С. 31–42. – Сер. Журналістика.

35. Різун В. В. Роль ЗМК в демократичному суспільстві / В. В. Різун //

Публіцистика і політика: зб. наук, праць / за ред. проф. В. І. Шкляра. – К., 2001. – Вип. 2.

36. Самарцев О. Р. Современныйкоммуникативныйпроцесс. Ч. 2: Теория и

методика журналистики: Учебноепособие / Самарцев О. Р. – Ульяновск, 2000.

37. Слоун В. Краще мати пресу без уряду, аніж уряд без преси / В. Слоун // День.

– 2001. – 15 трав.

38. Станиславский К. С. Избранное / К.С. Станиславский; состав. Ю.С.

Калашников, В.Н. Прокофьев. – М. : Всерос театр, о-во, 1982.

39. Стенхольм О. Защитаобщества от злоупотреблениясвободойпечати / О.

Стенхольм // Междунар. жизнь. – 1993. – № 10.

40. Україна: інформація і свобода слова: зб. законодавчих актів, нормативних

документів та статей фахівців / у поряд. A. M. Затворний. – К.: Молодь, 1997.

41. Українське законодавство засоби масової інформації / Підготовлено

Програмою правового захисту та освіти ЗМІ IREX У-Медіа. – К., 2004.

Організація управління навч.процесом у ВНЗ







контролю









Загальна кількість годин - 90 лекція), робота з









14 год 4 год.


заняття:

Нормативна 6 год 4 год.

Практичні заняття: Форми поточного контролю:











6 год 2 год.


Семестр 2










Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета вивчення навчальної дисципліни «Організація управління навчальним процесом в

ВНЗ» - засвоїти основні теоретико-методологічні та нормативні положення, вимоги щодо

організації управління начальним процесом у вищих навчальних закладах. Акцент робиться

на визначенні сучасних підходів щодо організації навчального процесу у вищих закладах

освіти України, що зорієнтовані на модернізацію вищої освіти до європейських вимог

Програма навчальної дисципліни

Тема 1. Вища освіта: основні моделі та стратегічні завдання реформування.

Сутність вищої освіти. Основні цілі та завдання. Система вищої освіти.

Парадигми освіти: когнітивна, особистісно-орієнтована, функціоналістська,

культурологічна. Моделі освіти: традиційна, раціоналістична, гуманістична

(феноменологічна), не інституційна. Можливості інформаційної системи Internet в

процесах реформування освіти.

Всесвітня криза освіти. Нагальні проблеми у вищій школі. Шляхи модернізації.

Основні напрямки реформи. Стратегічні завдання реформування вищої освіти.

Тема 2. Основні засади організації навчального процесу у вищих закладах

освіти.

Законодавство України про вищу освіту. Закони «Про вищу освіту», «Про освіту».

Державна політика в галузі освіти. Основні принципи.

Структура вищої освіти: освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні.

Система стандартів вищої освіти: державний, галузеві та стандарти вищої освіти

вищих навчальних закладів.

Навчальні плани. Програми навчальних дисциплін. Науково-методичне забезпечення

навчального процесу.

Навчальний процес: основні принципи. Зміст освіти, освітньо-професійна програма.

Структурно-логічна схема підготовки.

Тема 3. Форми організації навчального процесу.

Основні форми навчання. Дистанційне навчання. Екстернат. Основні види

навчальних занять у вищих навчальних закладах: лекція, лабораторна, практичне,

семінарське, індивідуальне заняття, консультація.

Індивідуальні завдання як форма навчальної діяльності (реферати, курсові,

кваліфікаційні, дипломні проекти, магістерські дисертації).

Самостійна робота студента: зміст, методичне забезпечення.

Практична підготовка студентів ВНЗ – обов‘язковий компонент освітньо-

професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня. Програма, терміни,

проведення, організація практичної підготовки.

Тема 4. Контроль якості знань в процесі фахової підготовки.

Контрольні заходи: форми проведення та система оцінювання знань.

Семестровий екзамен, семестровий диференційований залік, семестровий залік.

Модульно-рейтингова система – нова технологія навчального процесу, яка

спирається на традиційні форми організації навчальної діяльності і використовує кількісні

показники якості отриманих знань та вмінь професі підготовки фахівців. Особливості

оцінювання знань.

Документальне оформлення. Основні рейтингові показники: рейтинговий бал,

підсумкова оцінка, семестровий рейтинговий бал, навчальний рейтинг студента. Формули

розрахунку.

Державна атестація. Державна комісія: склад, термін роботи, складання державних

екзаменів, захист дипломних робіт (проектів). Науковий етикет процедури захисту

дипломних, магістерських робіт.

Індивідуальні завдання

До підсумкового контролю студенти готують аналіз проведеного опитування

«Викладання очима студентів»

Методи навчання

Розповідь, бесіда, пояснення, лекція, лекція-огляд, семінарські заняття, дослідні

роботи, ігрові методи, інтерактивні методи, ситуаційні задачі тощо.


Основна

1. Закон України ―Про вищу освіту‖ від 17 січня 2002 р. № 2984-III // Офіц. вісн.

України. — 2002. — № 8. — С. 1–43. [Ст. 66, ст. 67, ст. 68].

2. Закон України ―Про Освіту‖ від 23.03.96 № 100/96 ВР: Законодавство України про

освіту: Зб. законів. — К.: Парлам. вид-во, 2002. — C. 3 –28.

3. Закон України ―Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої

освіти в Європейському регіоні‖ від 3 грудня 1999 р. № 1273-ХIV // Організація роботи з

іноземними студентами і розвиток міжнародного співробітництва в освіті України: Зб.

інформ.-довід. матеріалів. — К.: Вид-во Європ. у-ту, 2003. — C. 438.

4. Методичні рекомендації щодо забезпечення навчального процесу: Зб. док. — К.:

МАУП, 2006. — 116 с.

5. Про затвердження Положення про державний вищий заклад освіти: Постанова

Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074 // Освіта України: Нормат.-правові

док. — К.: Міленіум, 2001. — С.429–446.

6. Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту):

Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65 // Освіта України: Нормат.-

правові док. — К.: Міленіум, 2001. — С. 3 75–381.

7. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній

системі підготовки фахівців: Завт. Наказом М-ва освіти і науки України від 23.01.04 № 48 //

Інформ. вісн. — 2004. — № 13. — С. 12–15.

8. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти в Україні. Історія. Теорія: Підручник. — К.:

Либідь, 1998. — 560 с.

9. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна — Болонья — Саламанка —

Прага — Берлін) / Упоряд. М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук та ін. — Т.: Екон.

думка, 2003. — 60 с.

10. Болонський процес: Нормат.-правові док. / Уклад. З. І. Тимошенко, І. Г. Оніщенко,

А. М. Грехов, Ю. І. Палеха. — К.: Європ. ун-т, 2004. — 102 с.

11. Болонський процес: Модель структури додатка до диплома / Уклад. З. І.

Тимошенко, О. І. Казаченко, А. М. Грехров, Ю. А. Гапон, Ю. І. Палеха. — К.: Європ. ун-т,

2004. — 73 с.

12. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підруч. для педагогів. — К.: Укр. вид.

спілка, 1997. — 441 с.

13. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: Метод. посіб. — К.: ЦУЛ, 2003.

— 3 16 с.

14. Вітвицька С. С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ,

2005. — 396 с.

15. Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник. — К.: Академія, 2003. — 576 с.

16. Вознюк Т. Г. Менеджмент навчально-виховного процесу. — К.: Здоров‘я, 2002. —

128 с.

17. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посіб. / Ред. В. Г. Кремень — Т.:

Навч. кн. ―Богдан‖, 2004. — 384 с.

18. Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К.: Либідь, 1997. — 3 76 с.

19. Гура О. І. Педагогіка вищої освіти: вступ до спеціальності: Навч. посіб. — К.:

ЦНЛ, 2005. — 224 с.

20. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посіб. — К.:

Академвидав, 2004. — 352 с.

21. Збірник нормативних актів України щодо організації навчально-виховного

процесу у вищому навчальному закладі: Довід. Для працівників вищ. навч. закл. — К.:

УАЗТ, 2003. — 410 с.

22. Збірник нормативних актів України щодо організації заочного навчання у вищих

навчальних закладах України. — К., 2002.

23. Змістові частини галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньо-

кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра щодо гуманітарної, соціально-

економічної та екологічної освіти // Інформ. вісн. — 2003. — № 11. — С. 3 –55.

24. Кузьминський А. І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. — К.: Знання, 2005. —

486 с.

25. Луговий В. І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції

розвитку / За заг. ред. О. Г. Мороза. — К.: МАУП, 1994. — 196 с.

26. Любар О. О. Історія української школи і педагогіки: Навч. посіб. / О. О. Любар, М.

Г. Стельмахович, Д. Т. Федоренко. — К.: Знання, 2003. — 450 с. — (Вища освіта ХХІ

століття).

27. Мартиненко С. М. Загальна педагогіка: Навч. посіб. / С. М. Мартиненко, Л. Л.

Хоружа. — К.: МАУП, 2002. — 176 с.

28. Максимюк С. П. Педагогіка: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2005. — 667 с

29. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Матеріали до першої

лекції / Ред. М. Ф. Степко. — К., 2004. — 60 с.

30. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: Навч. посіб. — 3 -тє вид., доп. — К.: КДНК, 2001. —

608 с.

31. Мороз І. В. Кредитно-модульна система організації навчального процесу: Довід.

для студ. — К.: Освіта України, 2005. — 90 с.

32. Нагаєв В. М. Методика викладання у вищій школі: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2007.

— 232 с.

33 . Нормативно-методичні положення з розроблення засобів діагностики якості

вищої освіти випусника вищого навчального закладу. Структура та зміст стандарту засобів

діагностики якості вищої освіти // Інформ. вісн. — 2003. — № 10. — С. 62–70.

34. Нормативно-методичні положення з розроблення освітньо-кваліфікаційної

підготовки фахівця. Структура та зміст освітньо-професійної програми підготовки фахівця //

Інформ. вісн. — 2003. — № 10. — С.43–53.

35. Нормативно-методичні положення з розроблення освітньо-кваліфікаційної

характеристики випусників вищого навчального закладу. Структура та зміст освітньо-

кваліфікаційної характеристики випусників ВНЗ // Інформ. вісн. — 2003. — № 10. — С. 20–

30.

36. Нормативно-правові документи з питань вищої освіти / Ред. Я. Я. Болюбаш —

2004. — 304 с.

37. Освіта в Україні / Ред. О. А. Кривенко; Упоряд. Є. К. Пашутинський. — К.: Атіка,

КНТ, 2004. — 492 с.

38. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу

(документи і матеріали 2003–2004 рр.) / М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук та ін.;

Ред. В. Г. Кремінь — К.; Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004. — 147 с.

39. Педагогический энциклопедический словарь/ Ред. Б. М. БимБад — М.: БРЭ, 2003.

— 528 с.

40. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / З. Н. Курлянд, Р. І. Хмелюк, А. В.

Семенова та ін. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Знання, 2005. — 399 с.

41. Порядок ліцензування освітніх послуг: Затв. Постановою Кабміну України від

29.08.03 № 1380 // Інформ. вісн. — 2004. — № 12. — С. 2–7.

42. Правила подання пропозицій щодо уточнення системи виробничих функцій,

узагальнених задач діяльності, здатностей, умінь та змістових модулів, назв рекомендованих

навчальних дисциплін, розподілу годин... // Інформ. вісн. — 2003. — № 11. — С. 56–57.

43. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої

освіти і науки України: Завт. наказом М-ва освіти і науки України від 23.01.04 № 49 //

Інформ. вісн. — 2004. — № 13. — С. 3 –8.

44. Резник С. Д. Управление кафедрой: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.:

Инфра-М, 2006. — 635 с.; Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України / За заг.

ред. В. Зубка. — К.: Академія, 1997. — 290 с.

45. Товажнянський Л. Л. Болонський процес: цикли, ступені, кредити: Монографія /

Л. Л. Товажнянський, Є. І. Сокол, Б. В. Клименко. — Х.: НТУ ―ХПІ‖, 2004. — 144 с.

46. Фіцула М. М. Педагогіка: Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. і допов. — К.: Академія,

2005. — 560 с.

47. Шамова Т. И. Управление образовательными системами: Учеб. пособие / Т. И.

Шамова, Т. М. Давыденко, Г. Н. Шибанова. — М.: Академия, 2002. — 3 84 с.

48. Щербань П. М. Прикладна педагогіка: Навч.-метод. посіб. — К.: Вища шк., 2002.

— 215 с.

49. Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посіб. — К.: Либідь, 2002. — 560 с.


Освітні програми для національних меншин


Програма вивчення навчальної дисципліни «Освітні програми для національних меншин»

складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки ступеня «Бакалавр»

спеціальності «Соціологія».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є: дослідження етнонаціональної структури

українського суспільства та державних освітніх програм.


Метою викладання навчальної дисципліни «Освітні програми для національних меншин» є

розкриття та аналіз головних питань освіти національних меншин, а саме: освіта як

соціальний інститут, особливості освіти національних меншин.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Освітні програми для національних меншин»

є: розгляд сутності, основних освітніх програм національних меншин України.

Предметом дослідження є національні меншини як суб‘єкт етнополітики в період

становлення незалежної Української держави. Виклад основного матеріалу. Дослідження

етнонаціональної передбачає насамперед визначення змісту її базових категорій. Йдеться

передусім про категорії ―національна меншина‖, ―етнічна меншина‖, ―етнічна група‖,

―етнічна спільнота‖, ―етнонаціональна група‖. Як правило цими поняттями оперують у своїх

працях науковці, визначаючи різні категорії населення, яке зараховують до національних

меншин. Необхідно відзначити, що ці меншини не однорідні, існує багато тлумачень та

підходів щодо їх визначення. Кожна окрема держава, враховуючи власні історичні та

політичні реалії, дає свої дефініції суб'єктам етнонаціональної політики, виробляє власний

підхід до реалізації їх прав. Відсутня єдність щодо наповнення змісту етнополітичних

термінів і серед вітчизняних учених.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

- основні теоретичні поняття такі як «національна меншина», «етнічна меншина»,

«етнічна група», «етнічна спільнота», «етнонаціональна група»;

- розуміти особливості освітніх потре національних меншин.

вміти:

- аналізувати сучасні етнополітичні процеси в Україні;

- давати оцінку етнонаціональним процесам в сучасному суспільстві;

- характеризувати особливості мовної політики національних меншин в Україні;

- пропонувати альтернативні освітньо-культурні програми для національних меншин.

Примірний тематичний план

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 4 кредитів ЄКТС 120 годин. Залік.

№

п/п

Назви теоретичних блоків Кількість годин

Кр

еди

ти

ЕC

TS

Всь

ого

Лек

цій

Сем

інар

ськи

х

Сам

ост

ійн

а

роб

ота

Модуль 1.

1. 2

2

3

4

Модуль 2.

5 2

6

7

8

9

10

Всього 4 120 18 22 80

Тема 1.Теорія та історія національних відносин в Україні.

1. Поняття етносу. Ознаки етносу.

2. Етнос як соціокультурна спільнота.

3. Види етносів: рід, племя народність.

4. Етнос та державність. Нація як етнополітична спільнота.

5. Поняття етногенезу. Концепції етногенезу.

6. Етнічний склад населення України.

Тема 2.

1. «Етнічна меншість»: експлікація поняття.

2. Етнічні меншини в зарубіжній дослідницькій парадигмі.

3. Етнічні меншини у вітчизняній науці.

4. Соціокультурна характеристика етнічних меншин.

5. Міжкультурний діалог як парадигма нової системи взаємодії етнічних меншин.

Тема 3.

1. Історія міграцій населення та виникнення діаспор в світі, причини їх утворення.

2. Нові діаспори на пострадянському просторі.

Тема 4.

1. Проблема дискримінації національних меншин.

2. Проблеми вдосконалення фінансового, організаційного, нормативно-правового,

ідеологічного, інформаційно-комунікативного забезпечення регулювання

національних відносин в сучасній Україні.

3. Забезпечення прав національних меншин та міжетнічної толерантності.

4. Закон України Про освіту.

5. Реформи у сфері освіти.

6. Правове регулювання становищща національних меншин в Україні.

7. Забеспечення прав національних меншин.

Тема 5.

1. Національні меншини в Україні.

2. Нормативно-правові акти. (Закон України Про національні меншини в Україні;

Декларація прав національностей України).

3. Етнонаціональна політика європейського співтовариства та України.

4. Дослідженя національних меншин в Україні як суб‘єктів етнополітичних

відносин.

5. Вивчення питання національних менших іноземними та українськими

науковцями на основі робіт Е. Сміта, Ф. Геккманна, І. Варзара, В.Євтуха, Л.

Шкляра, М. Шульги.

Тема 6.

1. Програма мовно-літературної освіти у закладах дошкільної та загальної середньої

освіти.

2. Мовне питання у освітніх програмах.

Література

1. Геккманн Ф. Народ, нация, этническая группа и этническое меньшинство: к

некоторым основным категориям этничсности // Зарубежный мир: социально-

политические и экономические проблемы. – К.: 1990. – Вып. 19.

2. Горбунова О. Із повагою до національних мов і культур // Голос України. –2005. – 1

берез. – С. 7.

3. Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією

// Голос України. – 1992. – 24 вересня.

4. Енциклопедія українознавства: У 5 т. / За ред. В. Кубійовича (1955–1984 рр.). –

Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1993. – Т. 3. – 1739 с.

5. Європейська хартія регіональних мов і меншин. Міжнаціональні відносини і

національні меншини України: стан, перспективи / Упор. Р.Ш. Чілачава, Т.І.

Пилипенко. – К.: Гол. ред. літ-ри мовами нац. меншин України, 2004. – 382 с.

6. Євтух В. Етнополітика в Україні: правничий та культорологічний аспекти. – К.:

Фенікс, 1997. – 234 с.

7. Етносоціологія: Навч. посіб./ За ред. В.Євтуха. – К.: Вид-во УАННП Фенікс, 2003. –

208 с.

8. Закон України ―Про національні меншини в Україні‖ (проект) // Відділ у справах

національностей та міграції., Інформаційний бюлетень. – Ужгород: Закарпатська

ОДА, 2003. – № 3. – 67 с.

9. Закон України ―Про національні меншини в Україні‖ // Голос України. – 1992. – 16

липня.

10. Закон України ―Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов

меншин‖ // Моя Батьтківщина. – 2003. – № 6.

11. Закон України ―Про ратифікацію Рамкової конвенції ради Європи про захист

національних меншин‖ // Голос України. – 1997. – 13 грудня (№ 238).

12. Катаєв С.Л. Сучасне українське суспільство; Навч. посіб. – К.: Центр навчальної

літератури, 2006. – 200 с.

13. Мала енциклопедія етнодержавознавства / Під ред. Ю.І. Римаренка. – К.: Генеза,

1996. – 942 с.

14. Национально-гражданские идентичности и толерантность: Опыт России и Украины

в период трансформации/ Под. ред. Л. Дробижевой, Е. Головахи. – К.: Ин-т

социологии НАН Украины; Ин-т социологии РАН, 2007. – 280 с.

15. Новые социальные неравенства/ Под. ред. С. Макеева. – К.: Ин-т социологии НАН

Украины, 2006. – 335 с.

16. Осипов А.М. Социология образования. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2007. – 504 с.

17. Паніна Н. Українське суспільство 1994-2005: Соціологічний моніторинг. – К.:Ін-т

соціології НАН України, 2005. – 157 с.

18. Рамкова Конвенцію про захист прав національних меншин 1994 Міжнаціональні

відносини і національні меншини України: стан, перспективи / Упор. Р.Ш. Чілачава,

Т.І. Пилипенко. – К.: Гол. ред. літ-ри мовами нац. меншин України – 2004. – 382 с.

19. Середа В.В. Етносоціологія: Навч. посіб. – Л.: ВЦ ЛНУ, 2007. – 160 с.

20. Сміт Е. Національна ідентичність. – К.: Основи, 1994. – 106 с.

21. Социология молодежи: Учеб./ Под ред. В.Кузнецова. – М.: Гардарики, 2007. – 335 с.

22. Тишков В.А. Реквием по этносу. Исследования по социально-культурной

антропологии. – М.: Наука, 2003. – 544 с.

23. Товт М. Визначення поняття ―корінний народ‖ і ―національна меншина‖ у

міжнародних документах // Кримські татари: ―національна меншина‖ або ―корінний

народ‖: Матеріали ―круглого столу‖. – К., 1999. – 43 с.

24. Шульга М.О. Міжнародний досвід захисту прав національних меншин // Права

людини в Україні. – К., 1998. – Вип. 21.

25. Блюбейкер Р. Переобрамлений націоналізм/ Пер. з англ. О.Рябков. – Л.: Кальварія,

2006. – 280 с.

26. Арбеніна В.Л. Етносоціологія: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб і доп. – Х.: ХНУ,

2007. – 314 с.

27. Гелнер Е. Нації та націоналізм/ Пер. з англ. Г.Касьянов. – К.: Таксон, 2008. – 300 с.

28. Украинское общество в европейском пространстве/ Под ред. Е.Головахи,

С.Макеева. – К.: Ин-т социологии НАН Украины, 2007. – 274 с.

29. Український соціум: інтеграці інтелектуального потенціалу/ за ред.

В.Врублевського. – К.: Ін-т соціології НАН України, 2005. – 396 с.

30. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию/ Пер. с англ.

Д.Павлови, В.Кирющенко, М.Колопотин; Под ред. М.Колопотина. – М.: ООО «Изд-

во АСТ; ЗАО НПП «Ермак», 2004. – 730 с.

31. Хелд Д., Гольдблатт Д., Макгрю Э. и Зр. Глобальные трансформации: Политика,

экономика, культура/ Пер. с англ. А. Сапов, Б. Рубанов, Л. Сапови и др. – М.:

Праксис, 2004. – 576 с.

32. Хюбнер К. Нация: от забвения к возрождению/ Пер. с нем. А.Антоновский. – М.:

Канон, 2001. – 400 с.

33. Чепурко Г. Зайнятість населення України: Зміни і тенденції. – К.: Ін-т соціології

НАН України, 2007. – 411 с.

34. Шнаппер Д. Спільнота громадян. Про модерну концепцію нації/ Пер. з франц. Р.

Мардер. – Х.: Фоліо, 2007. – 223 с.


Соціальна політика у сфері освіти







контролю









контролю і самоконтролю

у навчанні (усний,

письмовий), проблемного

викладу, активні методи

навчання.






18 8 год.


заняття:


Лабораторні заняття: Форми поточного

контролю: Усні та

письмові відповіді,

модульні контрольні



реферати, ессе, творчі

роботи.




Семестр 2


80 год. 104 год.








Метою викладання навчальної дисципліни є отримання слухачами системних знань з

об‘єктивних закономірностей, умов, процесів і специфічних особливостей соціальної

політики, а також набуття навичок їх практичного використання; забезпечення науково-

інформаційної основи для формування широко освічених і соціально активних

професіоналів, які усвідомлюють своє місце у сучасному суспільстві і здатних аналізувати та

прогнозувати вирішення проблем соціальної політики в Україні.

Основними завданнями вивчення дисципліни є: полягають в теоретичній та

практичній підготовці магістрів фаху з питань: основних етапів розвитку соціальної політики

як науки, її видів і сучасних напрямків; соціальної політики як цілісної саморегулюючої

системи з врахуванням особливостей розвитку українського суспільства, його трансформації;

опанування основних категорій та понять соціальної політики; актуалізація основних

проблем соціальної політики; формування розуміння особливостей аналізу основних

суспільних процесів; взаємозв‘язок соціально-трудових проблем і української соціальної

політики; взаємозв‘язки і взаємовпливи соціальної і економічної політики, їх основ і

механізмів; забезпечення реалізації соціально-економічної політики в сучасній Україні;

ознайомлення з методиками, нормативними документами, що визначають і регламентують

заходи щодо соціальної політики. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми

студенти.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є соціальна політика, практика

дослідження розвитку соціальної політики у сфері освіти.

Міждисциплінарні зв’язки: філософія, загальна педагогіка, загальна психологія, вікова

психологія, психологія вищої школи, інформаційні технології.


Змістовий модуль I. Загальне уявлення про соціальну політику у сфері

освіти.

Тема 1.1. Соціальна політика як наука і навчальна дисципліна.

Соціальна політика як навчальна дисицпліна6 теоретичні знання, методи роботи з різними

групами суспільства. Предмет курсу. Мета, завдання і значення навчального курсу. Види

навчальних завдань. Класифікація джерел інформації щодо соціальної політики.

Тема 1.2. Суб’єкти соціальної політики у сфері освіти.

Соціальна політика як цілісна система. Структура соціальної політики, Взаємозв‘язок

соціальної політики з іншими іншими соціальними системами (соціологія, політологія,

право, психологія, педагогіка). Об‘єкт соціальної політики (соціально-демографічна

характеристика).

Тема 1.3. Моделі соціальної політики.

Поняття «соціальна держава». Напрямки еволюції соціальної політики: визначення

системи пріоритетів. Системні зміни соціальної політики. Мета і принципи державної

соціальної політики. Патерналістська модель організації соціальної політики. Держава як

єдине джерело захисту. Фінансовий механізм патерналістської моделі. Модель адресної

соціальної політики. Фінансовий механізм адресної моделі. Методи визначення тих, хто

потребує допомоги (географічне розташування регіону, його соціальна структура, рівень

життя, особливість зайнятості населення, бюджетні можливості і т. ін.).

Змістовний модуль II. Соціально-трудові проблеми.

Тема 2.1. Управління соціальною політикою у сфері освіти.

Діяльність держави по управлінню розвитком соціальної сфери: визначення змісту,

напрямів розвитку, функціонування. Об‘єкти і суб‘єкти управління соціальною політикою.

Рівні управління. Виконавчі органи управління соціальною політикою на регіональному

рівні. Інформаційні системи: соціальне відтворення населення, потенціал соціальної сфери,

органи регіонального управління, конкретні соціальні проблеми.

Актуальність проблем соціальної політики на сучасному етапі розвитку українського

суспільства. Адаптація соціальної сфери до ринкових відносин. Політична зумовленість

вибору стратегії соціальної політики. Вибір пріоритетів розвитку. Основні напрямки

соціальної політики сучасної України.

Тема 2.2. Механізми соціальної політики у сфері освіти.

Законодавча й нормативна база. Системоутворююче державне соціальне

законодавство. Нормативні матеріали поточного характеру в соціальній політиці. Соціальна

нормотворчість на регіональному та місцевому рівнях. Фінансово-кредитний механізм як

інструмент утворення і використання фінансових ресурсів соціального спрямування.

Використання податкових важелів і стимулів в соціальній політиці. Адміністративні рішення

додаткової соціальної підтримки населення. Політичні методи лобіювання рішень в

соціальній політиці, організація громадської думки.

Тема 2.3. Основні напрями та шляхи реалізації соціальної політики у сфері освіти.

Соціально-класові відносини та основні напрямки їх регулювання. Сучасні проблеми

етнонаціонального розвитку суспільства. Національні процеси в українському суспільстві та

проблеми їх регулювання. Сутність сімейно-шлюбних відносин та шляхи їх оптимізації. Основні

пріоритети соціальної політики з регулювання сімейно-шлюбних відносин. Соціальна політика

в галузі: охорони здоров‘я. Міграційні процеси в Україні та проблеми їх регулювання.

Шляхи подолання соціально-демографічної кризи. Молодіжна політика. Соціальна політика

в галузі освіти, науки, культури, тощо.

Тема 2.4. Державна політика на ринку праці.

Сутність соціально-трудових відносин і шляхи їх реформування. Проблеми дотримання та

захисту прав і свобод людини у сфері праці, на міжнародному рівні: Мета і принципи діяльності

МОП. Фундаментальні конвенції МОП. Основні напрямки реформування організації праці в

Україні. Соціальне діалог і партнерство й основні проблеми його розвитку на сучасному етапі.

Органи, що діють на засадах трипартизму. Діяльність НСПП, Державної інспекції праці. Основні

проблеми колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин на :

національному, територіально-галузевому, виробничому рівнях. Основні принципи державної

політики в галузі охорони праці. Латентні (сховані) процеси в сфері зайнятості. Сховане

безробіття і схована зайнятість: кількісні дані і суб'єктивна інтерпретація. Перспективи

«легалізації» зайнятості: методи державного впливу. Регіональні ринки праці. Галузеві ринки

праці. Державна політика зайнятості. Мета і завдання державної політики зайнятості і

фактори їх трансформації. Механізми державної політики зайнятості. Напрямки державної

політики на ринку праці (створення і збереження робочих місць, професійне навчання,

підтримка доходів безробітних і ін.). Методичні підходи до оцінки ефективності державної

політики зайнятості. Інформаційне забезпечення оцінки ефективності державної політики

зайнятості: закордонний і вітчизняний досвід. Соціальна й економічна ефективність політики

зайнятості.

Тема 2.5. Соціальна політика в період трансформації.

Перехід від капіталізму до соціалізму: реалізація силової моделі соціальної політики

та її мети (ліквідація приватної власності на соціальну інфраструктуру, соціальна складових

покарань за соціальний статус і майнове положення). Перехід від соціалізму до капіталізму:

реалізація моделі соціальної політики переважно економічними методами і її мети

(впровадження відповідних ринковим механізмам фінансово-економічних і організаційних

інститутів соціальної політики, страхових принципів фінансування соціальних програм,

створення мережі недержавних соціальних об'єктів тощо). Планування в соціальній політиці.

Визначення планування як процесу цілепокладання, забезпеченого матеріально-технічними,

фінансовими й іншими ресурсами, а також політичними і соціальними умовами. Планування

соціальної політики: загальне й особливе в ринковій економіці. Роль прогнозу в плануванні

соціальної політики. Стратегії реалізації соціальної політики в перехідній економіці.

Особливості перехідного періоду, що враховуються при виробленні соціальної політики:

поточні і постійні. Розподіл цілей соціальної політики по тимчасовим обріям.


Нормативно-правові акти 1. Рекомендація МОП № 67. Щодо забезпечення доходу.

2. Конвенція МОП №102. Про мінімальні норми соціального забезпечення.

3. Конвенція МОП №117. Про основні цілі та норми соціальної політики.

4. Конвенція МОП№128 Про допомоги по інвалідності, по старості та у зв‘язку з

втратою годувальника 1967 р.

5. Рекомендація МОП № 135 Щодо встановлення мінімальної заробітної плати 1970 р.

6. Конвенція МОП № 168 Про сприяння зайнятості та захист від безробіття 1988

р.

7. Конвенції № МОП 173 Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності

роботодавця 1992 р.

8. Рекомендації МОП № 180 Про захист вимог працівників у випадку

неплатоспроможності роботодавця, 1992 р.

9. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996

року. – К.: Преса України, 1997.

10. Загальна декларація прав людини // Право людини: Міжнародні Договори України:

декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. –К., 1992.

11. Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок

безробіття» // Людина і праця. – 2000. – №7.

12. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р.К., 1994.

13. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок .Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р.–К., 1991.

14. Указ Президента України «Про основні напрями розвитку трудового потенціалу в

Україні на період до 2010 року» // Уряд, кур'єр. – 1999. –№155-156.

15. Послання Президента України до Верховної Ради України «Європейський вибір.

Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2000-2011

роки». – К., 2002.

Базова 16. Бауман З. Индивидуализированное общество /Пер. с англ. Под ред. В.Л.Иноземцева.

–М.: Логос, 2005.

17. Вітте Л. Європейська соціальна модель і соціальна згуртованість: яку роль відіграє

ЄС? –К.: Видавництво ―Заповіт‖ 2006.

18. Костриця В. Поєднання соціальної та економічної політики як єдино можливий шлях

вирішення соціальних питань// Соціальна Україна в соціальній Європі /Фонд ім.Фрідріха

Еберта, Регіональне представництво в Україні та Білорусі. –К.: Заповіт, 2006.

19. Кучменко Е. М., Шелега О. О. Специфіка ринку зайнятості України: вдосконалення

діяльності особистості з питань професійного навчання населення. /Державне управління та

державна служба зайнятості (питання теорії та виклики практики)/Збірник матеріалів першої

всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 9 листопада 2007 року). – К., ІПК

ДСЗУ, 2008. – С.122-135.

20. Кучменко Е. М. Теоретичні основи розвитку промислового сектору ринку праці. //

Ринок праці та зайнятості населення. Науково-виробниче інформаційне видання. - №3.-

2008.-К.: ІПК ДСЗУ, 2008. – С.12-28.

21. Кучменко Е. М. Роль служби зайнятості в управлінні ризиками у сфері зайнятості на

регіональному рівні. // Ринок праці та зайнятості населення. Науково-виробниче

інформаційне видання. - №5. – 2009.-К.: ІПК ДСЗУ 2009. – С.8-22.

22. Кучменко Е. М. Працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями:

проблеми на ринку праці. – Матеріали VІІІ міжн. конф. 2008. –К.»Україна», 2008. – С.13-20.

23. Людський розвиток в Україні: можливості та напрямки соціальних інвестицій

(колективна науково-аналітична монографія) /За ред. Е.М.Лібанової. –К.: Ін-т демографії та

соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2006.

24. Руженський М.М. Система соціального захисту населення в транзитивному

суспільстві: Монографія. - К., 2005.

25. Туленков М.В. Концептуальні засади організації сучасного менеджменту:

Монографія. –Київ-Ніжин: ТОВ ―Видавництво ―Аспект-Поліграф‖, 2006. –312с.

26. Чепурко Г.І. Зайнятість населення України: зміни і тенденції. – К.: Інститут

соціології НАНУ, 2007.


―Організація PR-кампанії‖


Програма вивчення навчальної дисципліни ―Організація PR-кампанії‖ складена

відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістрів

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня) напряму 054 – ―Соціологія‖ .

Предметом вивчення навчальної дисципліни є основні засади планування та

організації ПР-кампанії

Міждисциплінарні зв’язки: курс ―Організація ПР-кампанії‖ вводить в систему

понять паблік рилейшнз і є тісно пов‘язаним із дисциплінами циклу професійної та

практичної підготовки, а саме: ―Практика Пр-діяльності‖, ― Теорія ПР‖, ―Планування

ПР-діяльності‖.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Теоретичні та методологічні основи організації ПР-кампанії.

2. Організація та проведення ПР-кампанії у видах діяльності.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни ―Організація ПР-кампанії‖ є засвоєння

студентами технологіїї організації ПР-кампанії в Україні та за кордоном, оволодінні

наукою та мистецтвом планування ПР-кампанії.

1.2. Основні завдання вивчення дисципліни ―Організація ПР-кампанії‖:

1.Ознайомити студентів із принципами і законами планування сучасних ПР-

кампаній.

2.Познайомити з історією проведення ПР-кампаній в Україні і закордоном.

3.Навчити студентів професійно планувати, організовувати та аналізувати сучасні ПР-

кампанії.

4.Навчити майбутніх спеціалістів по зв‘язках з громадськістю навичок, необхідних для

організаціїї сучасній ПР-кампаній.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

- специфіку організаціїї сучасних ПР-кампаній;

- вимоги до професійної діяльності, направленої на організацію Пр-кампанії

робітників ПР всх рівнів;

- закономірності розвитку організаційної структури ПР-кампаній в різних країнах

та регіонах світу;

- еволюцію підходів до планування, організаціїї та аналізу ПР-кампаній у США,

Європі, на Сході, в Росії та Україні;

вміти:

- кваліфіковано аналізувати еволюцію ПР-кампаній;

- реалізовувати на практиці навички визначення закономірностей організаціїї

практичної діяльності по зв‘язках з громадськістю в межах Пр-кампанії;

- виявляти та аналізувати підходи до організації ПР-кампанії, враховуючи різні їх

варіанти в різних країнах та регіонах світу;

- користуватися теоретичним та практичним інструментарієм в процесі виконання

професійних завдань;

- застосовувати надбанні знання в сфері професійної діяльності.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин 3 кредити ЄКТС.

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

― ОРГАНІЗАЦІЯ PR-КАМПАНІЇ‖



05 «Соціальні та поведінкові науки»



„ Організація PR-кампанії ‖ –


Курс: 2, Семестр: 3



Кількість

кредитів

Кіл

ьк

ість

год

ин

за

ОП

П

Кіл

ьк

ість

ауд

итор

ни

х

год

ин

Лек

ції

ПР

у т

. ч

. К

Р

Сам

ост

ійн

а

робота

EКTС

054

Соціологія 3 90 14 14 10 66





2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1. Теоретичні і методологічні основи організаціїї ПР-

кампанії.

Тема 1. ПР-кампанія як комплексний метод вирішення варіативних ПР-

проблем. Поняття ПР-проблеми та стратегії її вирішення. Поняття і загальна

характеристика ПР-кампанії: організаційний, технологічний комунікативний аспекти.

Основні етапи ПР-кампанії. Кампанія зі зв‘язків із громадськістю у контексті

маркетингових комунікацій. ПР-кампанія та рекламні кампанії: спільне та відмінне.

Тема 2. Класифікація ПР-кампаній. Класифікації за сферою реалізації.

Класифікації за метою. Класифікації за тривалістю. Класифікації за характером

реагування на проблеми (реактивні та проактивні кампанії). Класифікації за цільовою

громадськістю. Інші класифікатори. Особливості організації ПР-кампаній у різних

галузях суспільного життя.

Тема 3. Аналітичний етап ПР-кампанії. Сутність, завдання та особливості

аналітичного етапу. Фаза визначення проблеми (можливостей). Фаза фокусних

досліджень. Етап підготовки ПР-кампанії: основні напрями досліджень. SWOT-аналіз.

Комунікаційний аудит. Види і методи досліджень. Спостереження. Соціологічне

опитування. Інтерв‘ю. Методика фокус-групи. Контент-аналіз: сутність, завдання,

технологія проведення. Фаза аналізу ситуації. Фаза характеристики і моделювання

ситуації: від виявленої проблеми до планування кампанії.

Тема 4. Ситуаційний аналіз у ПР-кампанії. Метод ситуаційного аналізу у ПР-

практиці. Загальний алгоритм технології ситуаційного аналізу. Етапи та стадії

технології ситуаційного аналізу. Застосування методу ситуаційного аналізу у

проактивній та реактивній діяльності. Методи збору інформації та інструменти її

опрацювання. Типові ситуаційні задачі.

Тема 5. Планування ПР-кампанії. Сутність, завдання та особливості етапу

планування. Стратегічні, ситуативні та оперативні плани у практиці ПР-спеціаліста.

Розробка стратегічного плану та визначення цілей ПР-кампанії. Формулювання цілей та

типові стратегії при плануванні ПР-кампанії. Календарний план у роботі ПР-

спеціалістів. Графік Гантта та PERT-діаграми. Планування зв‘язків із цільовими

групами громадськості. Бюджет ПР-кампанії. Основні витратні фактори ПР-кампанії.

Медіапланування. Визначення «медіаплану» та базові поняття медіапланування.

Формування єдиного плану ПР-кампанії.

Тема 6. Практична реалізація ПР-кампанії. Особливості етапу: цільові групи

громадськості та методика вирішення ПР-проблеми. Комунікативна складова ПР-

кампанії: типові моделі комунікації. Комунікаційні фактори ефективності ПР-кампанії.

Спеціальні події у ПР-кампанії: завдання та класифікації. Принципи побудови ПР-

заходів. Стандартизація прийняття рішення про включення заходу у ПР-кампанію.

Технології створення та просування ПР-подій: чотири «Р» та дії після заходу.

Тема 7. Організація і проведення заходів у ПР-кампанії. Заходи для ЗМІ:

презентації, церемонії відкриття, офіційні прийоми, виставки та експозиції, конференції

та семінари. Спонсорські та благочинні заходи. Оригінальні спеціальні заходи. Заходи

для внутрішньої громадськості. Спеціальні заходи для клієнтів та партнерів.

Тема 8. ПР-звернення як елемент ПР-кампанії. ПР-звернення: концепція,

мета, упаковка. Жанрові різновиди ПР-текстів та їх основні характеристики. Побудова

ПР-текстів та способи підвищення їх ефективності. Нестандартні ПР-технології як

потужний ресурс кампанії зі зв‘язків з громадськістю. Створення позитивного

інформаційного простору.

Тема 9. Оцінка ефективності ПР-кампанії. Основні завдання та форми

проведення етапу. Методики та критерії оцінювання ефективності ПР-кампанії.

Структура звіту про результати ПР-кампанії.

Змістовний модуль 2. Організація та проведення ПР-кампаній у видах

діяльності.

Тема 1. PR-креатив як технологія та основа успішної комунікації. Нестандартні підходи до організації ПР-кампанії. Найуспішніші ПР-кампанії початку

ХХІ ст.. ПР і рекламні фестивалі: огляд переможців Cannes Lions у номінації PR.

Тема 2. Організація ПР-кампаній у соціальній галузі. Соціальні технології у

ПР-кампанії. Спонсоринг та благодійність у соціальній галузі. Особливості організації

ПР-кампанії для некомерційної організації. Етапи організації соціальної кампанії.

Визначення цільових груп громадськості та принципів роботи із ними. Психологія

соціальних ПР-кампаній.

Тема 3. Екологічна ПР-діяльність. ЗМІ та довкілля: точки перетину.

Специфіка екологічного ПР. Просування екологічних ідей. Специфіка екологічної

реклами у контексті комплексної ПР-кампанії.

Тема 4. ПР-кампанії політичних партій та лідерів. ПР як основа сучасного

політичного процесу. Політичний менеджмент та політичний маркетинг: основні

поняття та технології. Цільові аудиторії ПР у політичній комунікації. Планування

політичних кампаній. Електоральні дослідження та аналіз перевиборчої ситуації.

Визначення цілей політичної кампанії та виявлення контактних груп. Планування

виборчої кампанії та оцінка результатів. Іміджеві стратегії у політичних ПР-кампаніях.

Тема 5. Економічні ПР-кампанії. Зв‘язки з громадськістю на фондовому ринку

та реальному секторі економіки. Акценти в роботі з фінансово-інвестиційною

інформацією. Шляхи підвищення інвестиційної привабливості компанії. Бізнес-план.

Тема 6. ПР-кампанія як елемент просування у маркетингу. Загальна

характеристика ПР та просування. ПР-інструменти у просуванні товарів та послуг. ПР-

кампанія із формування позитивного іміджу фірми. ПР-кампанії для внутрішньої

громадськості. Взаємовідносини із ринками та ЗМІ. Організація та проведення заходів

ПР та просування. Планування та організація ПР-кампанії у контексті маркетингових

комунікацій.

Тема 7. Стратегічні бренд-комунікаційні кампанії. Поняття про бренд,

створення цінності бренду. Корпоративна цінність бренду. Споживацька цінність

бренду. Планування бренд-комунікаційної кампанії. ПР як елемент ефективної

інтегрованої бренд-комунікаційної кампанії.

Тема 8. Кампанії із управління іміджем та репутацією. Імідж та длілова

репутація у системі маркетингу. Ресурси іміджу та ділової репутації. Позиціонування

іміджу та ділової репутації. Внутрішня структура корпоративного іміджу. Етапи та

технології створення іміджу й ділової репутації. Стратегії іміджмейкінгу.


Основна

1. Бианки В. А. Убрать конкурента: PR-атака / В. А. Бианки, А. И. Серавин. –

СПб. : Питер, 2007. – 240 с.

2. Барежев В. А. Организация и проведение PR-кампаний / В. А. Барежев, А. А.

Малькевич. – СПб : Питер, 2010. – 176 с.

3. Душкина М. Р. PR и продвижение в маркетинге: коммуникации и воздействие,

технологии и психология / М. Р. Душкина. – СПб. : Питер, 2010. – 560 с.

4. Кондратьев З.В. Связи с общественностью. Практикум / З. В. Кондратьев. - М.:

Академический проект : Трикса, 2006. – 192с.

5. Кочеткова А. В., Филиппов В. Н. и др. Теория и практика связей с

общественностью / Кочеткова А. В., Филиппов В. Н., Скворцов Я. Л., Тарасов А. С. –

СПб. : Питер, 2009. – 240 с:

6. Мейтленд Р. Рабочая книга PR-менеджера / Р. Мейтленд. – Спб. : Питер, 2007.

7. Моисеев В. А. Паблик рилейшнз – средство социальной коммуникации / В. А.

Моисеев. – К. : Дакор, 2002. – 506 с.

8. Музыкант В. Л. Реклама и PR-технологии / В. Л. Музыкант. – М : Армада-

пресс, 2001. – 577 с.

9. Назимко А. Е. Событийный маркетинг: руководство для заказчиков и

исполнителей / А. Е. Назимко. – М.: Вершина, 2007. – 224 с.

10. Ротовский А. А. Системний РR / А. А. Ротовский. – Днепропетровск : Баланс

Бизнес Букс, 2006. – 256 с.

11. Синяева И. М. Сфера PR в маркетинге / И. М. Синяева. – М. : Юнити-Дана,

2007.

12. Сычева С. В. Открытые методики рекламы и Public Relations / С. В. Сычева. –

М. : Ось-89, 2004. – 320 с.

13. Тульчинский Г. Л. PR фирмы: технология и эффективность / Г. Л.

Тульчинский. – СПб. : Питер, 2000. – 426 с.

14. Шарков Ф. И. Реклама и связи с общественностью: коммуникативная и

интегративная сущность кампаний / Ф. Шарков, А. Родионов. – М. : Академический

Проект : Трикста, 2005. – 304 с.

15. Шишкин Д. П. PR-кампании: методология и технология / Д. П. Шишкин, Д. П.

Гавра, С. Л. Бровко. – СПб. : Роза мира, 2004. – 187 с.

16. Шпаковский В. О. Организация и проведение рекламных мероприятий

посредством BTL-Коммуникаций / В. О. Шпаковский, Н. М. Чугунова, И. В.

Кирильчук. – М. : Дашков и К, 2008. –128 с.

17. Шульц Д. Стратегические бренд-коммуникационные компании / Д. Шульц, Б.

Барнс. – М. : ИД Гребенников, 2003. – 512 с.


Сучасні виборчі і PR-технології







контролю










навчанні (усний, письмовий),






120



18 8 год.


заняття:




модульні контрольні роботи,



ессе, творчі роботи.




Семестр 2


80 год. 104 год.








Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із загальними

концепціями виборчих технологій, з поняттями, методами; формування вмінь діагностувати,

прогнозувати, регулювати на хід виборчого процесу; ознайомлення із поняттями, методами

та концепціями теорії переговорів та піар технологій.

Основними завданнями вивчення дисципліни є: вивчення сутності виборчих та

піар-технологій; дослідження розвитку передвиборчих процесів; ознайомлення із виборчим

правом; розширення змісту виборчого процесу; характеристика політичних та піар-

переговорів як способу вирішення конфліктів; виявляти причини конфліктів та відрізняти їх;

вибирати раціональні стилі виборчої агітації; прогнозувати результати виборчого процесу.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є сучасні виборчі та піар-технології,

дослідження та змісту виборчого процесу.

Міждисциплінарні зв’язки: філософія, загальна педагогіка, загальна психологія,

інформаційні технології, психодіагностика, політологія, історія, правознавство.


наукової програми:

№

з/п


1. Знати: поняття паблік рілейшнз; - історію,

методологію,інструментарій зв‘язків з

громадськістю; - базові документи, а також

документи органів публічного управління по

зв‘язкам з громадськістю; - види та методикуроботи

з зовнішніми документами; - громадську думку і PR;

- планування процессу PR у державних установах; -

створення сприятливого середовища для

управлінських рішень; - технологію застосування

спеціальних методів у PR; - PR у кризовійситуації; -

зв‘язки органів державного управління із засобами

масової комунікації; - основні форми та засоби

взаємодії PR та ЗМІ; - PR у внутрішній політиціта PR

у зовнішній політиці; - лобіювання законодавчого

процесу.

Вміти: - вибирати напрями і теми наукових

досліджень в системі зв‘язків з громадськістю:

використовувати технології сучасних паблік

рилейшнз; розробляти, адаптувати технології

зв‘язків з громадськістю для реалізації конкретних

задач.

- послідовно і аргументовано

викладати свою думку, вести

переговорний процес; -

використання прийомів та

навичоки роботи із засобами

масової інформації; -

підготовки пабліситі, прес-

релізів, презентацій, прес-

конференцій; 6 - розробки

методів, механізмів і

стратегій управлінні

кризовими явищами; -

розробки нестандартних,

креативних комунікативних

кампаній по налагодженню

гармонійних відносин між

організацією та цільовими

групами громадскості та

просуванню позитивного

іміджу організації.


Змістовий модуль I. Теоретичні аспекти виборчих та PR-технологій

Тема 1.1. Поняття виборчих та PR-технологій Предмет паблік рілейшенз.

Принципи, правила і функції зв'язків із громадськістю. Поняття та зміст PR. Основні

напрямки PR. PR-акція, PR- кампанія, PR-обстановка. Різноманіття визначень PR.

Компоненти і параметри PR-повідомлень. Підвищення ролі зв‘язків з громадськістю під час

виборів. Структура органів публічного управління, її вплив на організацію зв‘язків з

громадськістю.

Тема1.2. Громадськість в сфері PR. Громадська думка і PR. Поняття громадськості.

Типологія груп громадськості, пріоритетні групи громадськості. Визначення цільових груп

громадськості. Психологічних підхід у визначенні цільових груп громадськості. Історичні

аспекти становлення інституту громадської думки. Сутність громадської думки, критерії

ідентифікації, риси. Комунікативні кампанії, зміни комунікативного простору, вплив на

громадську думку. Феномен громадської думки в Україні та механізми її впливу на урядові

рішення. Роль опитувань громадської думки для вироблення технологій політичного PR.

Тема 1.3. Політичні PR-технології. Специфічні риси політичного PR Класичні

моделі пропагандистського впливу: прихованого джерела; збільшеного джерела.

Контрпропаганда. Спеціальні техніки пропаганди. Політична реклама. Маніпуляційні впливи

у системі політичних технологій. Маніпуляційні прийоми та технології. Маніпуляція в мас-

медіа. Технології в інформаційних війнах. Модель сучасної інформаційної війни. Основні

етапи проведення інформаційної війни. Соціально-політичні чинники впливу на масову

свідомість.

Змістовний модуль II. Антикризовий PR та виборчі технології.

Тема 2.1 Програмні дії та комунікація в умовах кризової ситуації. Типологія криз.

Управління кризовими й проблемними ситуаціями засобами цільової реклами й ПР.

Психологічні фактори негативного впливу на масову свідомість під час розгортання кризи.

Особливості та механізми комунікативного впливу в умовах кризових ситуацій. Кризові PR-

технології. Управління в умовах кризи. Ділові якості "кризовика". Медіа-дискурс кризових

PR. Специфіка управління соціальними кризами. Кризова ситуація в політиці та технології її

розв‘язання та мінімізації наслідків.

Тема 2.2. Управління іміджем та репутацією. Формування концепції бренду через

PR-канали. Імідж і його природа, типології іміджу. Внутрішня громадськість та імідж

організації, управління корпоративним іміджем. Методи побудови іміджу. Соціально-

психологічний феномен репутації. Імідж політичних лідерів, соціально-психологічні

характеристики його формування. Іміджеві і рекламні технології. Система уявлень про

бренд. Роль PR в процесі розробки ідентичності бренду. Основні комунікативні процеси із

створення та управління брендом. Вибір медіа-засобу в залежності від цільовій аудиторії

бренду. Стратегії посилення політичного бренду.

Тема 2.3. Політичний PR для владних структур. Конкретні стратегії і практика

паблік рилейшнз. Паблік рилейшнз для владних структур, політичні паблік рилейшнз. Паблік

рилейшнз для бізнесу. Паблік рилейшнз в шоу-бізнесі. Лобіювання, сутність лобіювання,

його правові засади, зміст роботи. Лобіювання в умовах роботи Верховної Ради України.

Виборчі технології. Стратегія і тактика виборчої кампанії. Політичні комунікації і вибори.

Особливості виборчих кампаній, загальні принципи роботи. Використання інновацій в

політичній кампанії. Комунікативна основа виборчої кампанії. Стратегія і тактика виборів.

Сучасні типи виборчих стратегій. Вибори: досвід паблик рилейшнз (світовий, український).

Використання сучасних засобів Інтернет-комунікації у політичній сфері.

БАЗОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Алешина И.В. Паблик рилейшнз для менеджеров / И.В. Алешина. – М.: ИКФ

―ЭКМОС‖, 2004. – 275 с.

2. Альтшуллер А.А. Имидж и самопрезентация в бизнесе. / А.А. Альтшуллер - Ростов

н/Д: Феникс, 2004. . – 160 с.

3. Бабак В. П. Інформаційна безпека та сучасні мережеві технології / В. П. Бабак В -

Київ : НАУ, 2003. . – 667с.

4. Балабанова Л. В. Паблік рилейшенз : навч. посіб. для студ. вищ. навч. Закл./ Л. В.

Балабанова. - К.: Професіонал, 2008. - 528 с.

5. Бебик В. М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві:

психологія, технології, техніка паблік рилейшнз.— К.,2005.438с.

6. Володимирська А.О. Реклама: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А.О.

Владимирська, П.О. Владимирський. – К.: Кондор, 2006. – 334 с.

7. Іванов В.Ф. Соціологія масової комунікації: навчальний посібник / В.Ф. Іванов;

КДНУ ім. Т. Шевченка. – К.: ВПЦ ―Київський університет‖, 2000.

8. Катлип Скотт М. Паблик Рилейшнс. Теория и практика / Катлип Скотт М., Центер

Аллен Х., Брум Глен М. – М.: Вильямс, 2001. – 624 с.

9.Королько В.Г. Паблік рилейшнз. Наукові основи, методика, практика: підручник /

В.Г. Королько. – 2-е вид. доп. – К.: Видавничий дім ―Скарби‖, 2001. – 400 с.

10.Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз / В.Г. Королько. – М., ―Рефл- бук‖, К.:

―Ваклер‖. – 2009. – 400 с.

11.Маслова В.М. Связи с общественностью в управлении персоналом / В.М. Маслова. –

М.: Вузовский учебник, 2007.

12.Моисеев В.А. Паблік рілейшнз : навч. посібник/ В.А. Моисеев. – К: Академвидав,

2007-497с.

13.Муза Д.Е. Информационное общество: притязания, возможности,

проблемы.Философские очерки [монография] / Д.Е. Муза. – Днепропетровск: Адверта, 2013.

–144с.

14.Музыкант В.Л. Реклама и PR-технологии в бизнесе, коммерции, политике / В.Л.

Музыкант. – М.: Армада-пресс, 2002. – 688 с.

15.Музыкант В.Л. Формирование брэнда средствами рекламы и PR / В.Л. Музыкант. –

[2-е изд., с изм.]. – М.: Экономистъ, 2006 [т.е. 2005]. – 606 с.

16.Різун В.В. Теорія масової комунікації: підручник для студентів галузі ―Журналістика

та інформація‖ / В.В. Різун. – К: ВЦ ‖Просвіта‖, 2008. – 259 с.

17.Паблік рилейшнз: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Л. В. Балабанова, К. В.

Савельєва. . - К.: Професіонал, 2008. - 528 с 20.Ромат Е.В. Реклама: учеб. для вузов / Е.В.

Ромат. – 7-е изд., перераб. и доп. – Спб.: ПИТЕР, 2008. – 514 с.

18.Почепцов Г.Г. Паблік рилейшнз: навч. посіб. / Г.Г. Почепцов. – К.: Знання, 2004. –

373 с. 22.Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз для профессионалов / Г.Г. Почепцов. – 2-е изд.,

испр. – М., 2001. – 624 с.

19.Харрисон Ш. Связи с общественностью: Вводный курс / Пер. с англ. под ред. Г.Е.

Алпатова. - СПб.: Издательский Дом «Нева»; М.: ОЛМА- ПРЕСС Инвест, 2003. - 368 с.

20.Уэллс У. Реклама: теория и практика / У. Уэллс, Д. Бернет, С. Мориарти; пер. М.

Артюх и др. – 5-е изд., доп. – СПб и др.: Питер Паблишинг, 2003. – 797 с.


Філософія освіти

Шифр програми ЗП01

Навчальний курс «Філософія освіти» обумовлюється актуальністю звернення педагогів до

сучасної проблематики філософії освіти. Програма курсу забезпечує, з одного боку,

дослідження процесу найзагальнішої рефлексії над освітою і педагогічним знанням, а з

іншого, звертається до засад практичної філософії, здатної вказати поліпшення освіченості у

суспільстві. Сучасні концепції виховання та освіти в умовах невизначеного бачення

майбутнього допомагає визначити універсум педагогічних ідей та технологій, підвищити

професійну, цивілізаційну та громадську компетентність молодих вчених. Філософія освіти

інтерпретується як важливий системотворчий конструкт освітнього простору.

Формування морально відповідальної людини, допомога особистості в осмисленні

сучасних реалій, усвідомлення свого місця в житті, відповідальності за природу, долю

культури, своїх рідних - такі завдання особливо актуалізуються в умовах соціально-

економічної кризи. Тому тільки гуманітарне світосприйняття забезпечує пошук нових форм

організації наукового знання, саме такий підхід складає найважливіший напрям

реформування системи освіти.

Вивчення навчального курсу «Філософія освіти» виконується за принципами

кредитно-модульної системи, що сприяє систематичній роботі студентів над матеріалами

курсу. Якість засвоєння навчального матеріалу здійснюється за рейтинговими показниками.

За навчальним планом спеціальності «Соціологія», «Психологія» вивчення курсу

«Філософії освіти» передбачено протягом 9 - 10-го семестру. Навчальний матеріал

розподілено на два модулі. У тематичному плані представлено розподіл годин кожного

модуля за видами навчальних занять та самостійної роботи студентів. Загальний обсяг

дисципліни складає 2 кредити (60 години), що об‘єднують всі види навчальної діяльності

студента: аудиторні заняття, самостійну робота (в т.ч. підготовку до підсумкового

контролю), контрольні заходи: модульний контроль, захист творчих проектів, іспит.

Самостійна робота студентів передбачає дві складові: самостійну підготовку до аудиторних

занять та підготовку до модульного контролю.

Поряд із традиційними видами аудиторних занять планується виконання студентами

індивідуальної аудиторної роботи під керівництвом викладача, коли проводиться

індивідуальне або колективне консультування студентів з питань курсу, перевірка якості

виконання індивідуальних навчальних завдань та проектів, модульний контроль.

Навчально-методична карта дисципліни унаочнює структуру навчального курсу за

змістом та видами навчальної діяльності у поєднанні з графіком навчального процесу,

конкретизованого за термінами вивчення та складання окремих модулів. Кожен з модулів

має свою форму контролю, що передбачає врахування якості засвоєння лекційного

матеріалу, відпрацювання семінарських та індивідуальних завдань, презентації результатів

самостійного опрацювання рекомендованої педагогічної літератури, виконання проекту.

Рейтингова система оцінювання дозволяє врахувати, як поточну підготовку студента

до аудиторних занять, так і визначити рівень засвоєння навчального матеріалу окремого

модуля. Підсумкова оцінка виставляється за рейтинговими показниками.

Тематика індивідуальних завдань, зразки контрольних карток, перелік питань,

обговорюваних під час контрольних заходів, представлені в п. V та п. VІ даної програми.

Подані матеріали дозволяють студенту самостійно планувати терміни та обсяги змістової

складової навчальної діяльності, прогнозувати її результативність.

Основна мета курсу – ознайомлення студентів з основними закономірностями

розвитку освітньо-педагогічних явищ як в теорії, так і в практиці світової філософії освіти, а

також підготовка кваліфікованих фахівців у філософський галузі освіти, здатних до

практичної професійної діяльності та здійснення самостійного наукового дослідження

проблеми засвоєння знань і виховання в системі сучасної філософії освіти.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН.

Розподіл навчального часу за розділами та видами занять

№

з/п

Назви теоретичних

блоків

Всь

ого:

Ауд

ито

рн

их

Лек

цій

Сем

інар

ськи

х

Інд

ивід

уал

ьн

а роб

ота

(КС

Р)

Самостійна робота

Поточн

а

(підгото

вка до

аудит.

занять)

Підсумо

к

(підготов

ка до

складанн

я

модулів)

Модуль І: Зміна парадигм в

освіті та педагогіці:

усвідомлення її кризи

30 17 6 6 5 7 6

1 Тема 1.1. Предмет, метод

та категоріальний апарат

філософії освіти

12 6 2 2 2 3 3

2 Тема 1.2. Філософія

освіти в історико-

філософському вимірі

18 11 4 4 3 4

3

Модуль ІІ: Сучасні

вітчизняні та західно-

європейські концепції

освітньо-педагогічної думки

30 17 6 6 5 7 6

4 Тема 2.1. Етапи та

джерела формування

сучасних концепцій

виховання та освіти

9 5 2 2 1 2 2

5 Тема 2.2. Постмодернізм і

деконструкція освіти 10 6 2 2 2 2 2

6 Тема 2.3. Філософія освіти

в українській філософській

думці

11 6 2 2 2 3 2

Всього: 60 34 12 12 10 14 12

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ТА

ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

4.1. Тематика семінарських занять

Модуль І. Зміна парадигм в освіті та педагогіці:

усвідомлення її кризи

Семінар І

ТЕМА: Предмет, метод та категоріальний апарат філософії освіти

1. Філософія освіти як самоідентична галузь знання.

2. Освітньо-світоглядна природа і місія філософії.

3. Філософія освіти як практична філософія, її зв‘язки з іншими філософськими

дисциплінами.

4. Специфіка категоріального апарату філософії освіти.

5. Філософія освіти як аспект способу життя людини.

Семінар ІІ

ТЕМА: Філософія освіти в історико-філософському вимірі

1. Історія філософії в її зв‘язку з освітою.

2. Антропогенез, світогляд і трансляція досвіду.

3. Східна філософсько-освітня парадигма та її особливості.

4. Філософсько-педагогічні концепції Античного часу.

5. Релігійно-філософські та освітянські пошуки Середньовіччя.

Семінар ІІІ

ТЕМА: Філософія нового і новітнього часів на тлі освіти і науки

1. Освітньо-педагогічні ідеї європейського Відродження.

2. Ідеї вільного розвитку: Монтень, Локк, Руссо, Спенсер.

3. І.Кант та педагогічні аспекти його метафізики.

4. «Науковчення» Й.Фіхте та Б.Больцано.

5. Г. Гегель як освітянин і філософ.

6. Криза новочасової філософської класики у ХІХ ст.

Модуль П. Сучасні вітчизняні та західноєвропейські концепції освітньо-педагогічної

думки

Семінар ІV

ТЕМА: Етапи та джерела формування сучасних концепцій

виховання та освіти

1. Макс Вебер про науку як покликання і професію.

2. Сучасні напрямки розвитку філософії освіти: біхевіористська філософія освіти, гуманістична

філософія освіти, експерименталізм як філософія освіти, консервативна філософія освіти.

3. Еволюція герменевтики від епістемології до онтології розуміння.

4. Сучасні філософії освіти (Д.Дьюї, Р.Хатчінс, Р.Рорті, П.Фрейре).

5. Еволюція основ критичного мислення в гуманітарних науках.

6. Футурологічні тенденції філософсько-освітнього простору.

Семінар V

ТЕМА: Постмодернізм і деконструкція освіти

1. Антипедагогіка та «філософія звільнення» від освіти (А. Ілліч, П. Фрейре).

2. Постмодерністський образ людини та педагогіка.

3. Деконструктивізм як сучасний проект критичного мислення.

4. Принцип автономії людини та освіти як соціальний інститут.

5. Інноваційні проекти в освіті та їх ціннісні принципи.

Семінар VІ

ТЕМА: Сучасна вітчизняна освіта в контексті реформування

1. Зміст і методика шкільного навчання та виховання в Київській Русі.

2. Братські школи в Україні та їх роль у формуванні національної самосвідомості та культури

українців

3. Києво-Могилянська академія та просвітництво Г.С. Сковороди.

4. Філософсько-освітянські погляди академічних філософів України ХІХ – поч. ХХ ст.

5. Духовно-академічна традиція філософування у творчості П.С. Авсенєва, О.М. Новицького,

С.С. Гогоцького, П.Д. Юркевича, П.І. Ліницького та ін.

6. Стан і статус філософсько-освітніх досягнень в Україні і світі.

7. Оцінка потреби і перспектив введення критичного мислення в структуру сучасної освіти в

Україні.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Андрущенко В.П., Губерський Л.В., Михальченко М.М. Культура. Ідеологія.

Особистість. - К., 2002. – 438 с.

2. Андрущенко В.П. Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої

політики (Розроблено за підтримки Програми розвитку ООН, Міжнародного фонду

„Відродження‖, Інституту відкритого суспільства (Будапешт)/ Національний координатор

проекту Віктор Андрущенко та робоча група проекту). - К.: „К.І.С.‖, 2003. - 296 с.

3. Андрущенко В.П. Виклик кинуто і педагогічній науці (Теоретико-методологічні

засади реформування вищої освіти): Виступ на загальних зборах АПН України

„Реформування вищої освіти в Україні‖ // Освіта України. - 2000. - № 48, 30 листопада. - С.

2-8.

4. Андрущенко В.П. Вища освіта ХХІ століття: пошук пріоритетів // Гуманітарні науки і

сучасність: Зб. Наук.пр. - К.: КДТЕУ, 1999. - С. 4-12.

5. Бергсон А. Здравый смысл и классическое образование // Вопросы философии. – 1990.

- № 1.

6. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн. Кн..1: Особистісно орієнтований підхід:

теоретико-технологічні засади: Наук. вид. - К.: Либідь, 2003. - 280 с.

7. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн. Кн..2: Особистісно орієнтований підхід:

теоретико-технологічні засади: Наук. вид. - К.: Либідь, 2003. - 344 с.

8. Бим-Бад Б.М. Педагогические течения в начале двадцатого века: Лекции по

педагогической антропологии и философии образования. – 2-е изд. – М.: Изд-во УРАО, 1998.

– 116 с.

9. Вища освіта України на рубежі тисячоліть: Проблеми глобалізації та

інтернаціоналізації. – К., 1998. – 228 с.

10. Вульфсон Б.Л., Малькова З.А. Сравнительная педагогіка. - М.: Издательство „Інститут

практической психологи‖, Воронеж: НПО „МОДЭК‖, 1996. - 255 с.

11. Гайденко П.П. История новоевропейской философии в еѐ связи с наукой. – М., 2000. –

286 с.

12. Генезис гуманістичних ідей у педагогіці. - К.: Наук. Світ, 2001. - 278 с.

13. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию. – М.: Школа-

Пресс, 1995.- 448 с.

14. Гершунский Б.С. Философия образования для ХХ1 века: в поисках практико-

ориентированных образовательных концепций. – Рос. Акад. Образования. Инст-т теории

образования и педагогики. – М.: Совершенство, 1998. – 607 с.

15. Горизонти освіти України ХХІ століття // Філософські обрії - К. - Полтава, 2000. -

Вип. 3. - С.3-16.

16. Джуринский А.Н. Развитие образования в современном мире: Учеб.пособие. – М.:

Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 200 с.

17. Д‘юї Джон. Демократія і освіта. – Львів: Літопис, 2003. – 294 с.

18. Игнатович В.В. История английских университетов. – СПб, 1861.

19. Ідея Університету: Антологія. – Львів: Літопис, 2002. – 456 с.

20. Історія філософії в її зв‘язку з освітою: Підручник / За ред. Г.І.Волинки. – К.:

Каравела, 2006. – 480 с.

21. Йегер В. ПАЙДЕЙЯ. Воспитание античного грека. – М., 1997. – 325 с.

22. Клепко С.Ф. Есе з філософії освіти. – Луганськ: осіріс, 1998. – 116 с.

23. Концепція педагогічної освіти України. – К.: Либідь, 1991. – 28 с.

24. Кошманова Т. С. Розвиток педагогічної освіти у США (1960 – 2000 рр.): Автореф.

дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Т. С. Кошманова // Інститут педагогіки і психології

професійної освіти АПН України. – К, 2002. – 40 с.

25. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми,

перспективи). – К.: Грамота, 2003.

26. Кузьміна С. Філософсько-педагогічна концепція П.Д.Юркевича: Монографія. – К.:

Центр практичної філософії, 2002. – 164 с.

27. Култаева М.Д. Философско-педагогические тенденции в современном идеализме. –

Харьков: Вища школа, 1988. – 152 с.

28. Линицкий П.И. Образовательное значение философии // Труды КДА. – К., 1872. –

Кн.11.

29. Локк Дж. Педагогические сочинения. – М., 1985.

30. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти. – К.: Магістр – S, 1996. - 256c.

31. Майборода В. К. Вища педагогічна освіта в Україні: історія, досвід, уроки: 1917-1985 /

В. К. Майборода // За ред. В. І. Лугового. – Київ: Либідь, 1992. – 196 с.

32. Майборода В. К. Становлення і розвиток національної педагогічної освіти в Україні

(1917-1992 рр.): Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 / В. К. Майборода // КДУ ім.

Т. Г. Шевченка. – К., 1993. – 58 с.

33. Малькова З. А. Школа и педагогика за рубежом / З. А. Малькова. – М.: Просвещение,

1983. – 192 с.

34. Муравицька М.П. Педагогічна концепція П.Д. Юркевича в контексті філософії серця

// Спадщина Памфіла Юркевича: світовий і вітчизняний контекст. – К., 1995.

35. Нариси історії українського шкільництва 1905 – 1933: Навчальний посібник /

О. В. Сухомлинська та ін. за ред. О. В. Сухомлинської. – К.: Заповіт, 1966. 304 с.

36. Ноттурно М. Розум і довіра: мета критичного мислення // Вісник Університету

внутрішніх справ. – Харків,1997. Вип.2. С.232-245

37. Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах. – К.: Либідь, 1997. – 328

с.

38. Огурцов А.П., Платонов В.В. Образы образования. Западная философия образования.

ХХ век. – СПб.: РГХИ, 2004. – 520 с.

39. Ортега-і-Гассет Х. Місія Університету// Ідея Університету: Антологія. – Львів, 2002.

40. Освіта України у перехідний період: Дискус. допов., підготов. для семінару „Стратегії

розвитку освіти в Україні‖ у рамках проекту „Суспільство і держава: діалог для розвитку

освіти‖ / Міжнародний фонд „Відродження‖; Ред. кол.: А.Олексієнко (голова) та ін. – К.,

1997. – 84 с.

41. Педагогические идеи Роберта Оуэна / Избр. Отр. Из соч. Р.Оуэна. – М.: ГУП изд-во

Наркомпроса РФСР, 1940. – 264 с.

42. Поляков М.В., Савчук В.С. Класичний університет: еволюція, сучасний стан,

перспективи. – К.: Генеза, 2004. – 324 с.

43. Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття. – К.: Сфера, 1997. – 290 с.

44. Розанов В. Сумерки просвещения. – М.: Педагогіка, 1990. – 620 с.

45. Романенко М.І. Освіта як об‘єкт соціально-філософського аналізу: Монографія. –

Донецьк: Промінь, 1998. – 132 с.

46. Садовничий В.А. Белокуров В.В., Сушко В.Г., Шишкин Е.В. Университетское

образование: приглашение к размышлению. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 396 с.

47. Семенов В.Д. Вопреки, но благодаря (Этюды о педагогической антропологии конца

20 века). – Екатеринбург: УралНАУКА, 1999. – 77с.

48. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навч.

посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2003. – 308 с.

49. Скубале З., Токарский З. Польские университеты. – Варшава: Полонья, 1995.

50. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія. – К.: Либідь, 1996. – 385 с.

51. Тягло А.В. Логики критического мышления. Издание 2-е. - Харьков: Харьковский ин-

т управления, 1997. – 322 с.

52. Тягло О.В., Воропай Т.С. Критическое мышление: Проблема мирового образования

ХХІ века. – Харьков: Ун-т внутр. Дел, 1999. – 276 с.

53. Шварцман К.А. Философия и воспитание: Критический анализ немарксистских

концепций.- М.: Политиздат, 1989. – 208 с. – (Социальный прогресс и буржуазная

философия).


Педагогіка та психологія вищої школи

Шифр дисципліни ЗП03






контролю
















12 6 год. тестовий контроль),


активні методи навчання. Семінарські (практичні)

заняття:














Семестр 1










Предметом вивчення навчальної дисципліни «Педагогіка і психологія вищої школи» є

теорія і практика організації і змісту освітнього процесу, наукових педагогічних досліджень,

психологічних закономірностей, умов, механізмів функціонування і розвитку психічної

організації суб‘єктів освітньої діяльності, їх професійне самовизначення, самоздійснення та

взаємодія в умовах освітнього процесу.

Міждисциплінарні зв’язки: філософія, філософія освіти, загальна педагогіка,

загальна психологія, теорія та історія педагогіки, освіти; вікова психологія, психологія вищої

школи, психофізіологія дорослої людини, сучасні педагогічні технології в освіті,

інформаційні технології, психодіагностика, методика викладання фахових дисциплін,

психологія наукової творчості, методологія і методи педагогічних досліджень, освітня

інноватика, андрагогіка і герогогіка, соціальна психологія, зарубіжні освітні системи.

психологія особистості, конфліктологія, педагогічна психологія, педагогіка вищої школи,

освітній менеджмент, акмеологія тощо.


Метою викладання навчальної дисципліни «Педагогіка і психологія вищої школи» є

формування та розвиток у магістрів системи психолого-освітніх компетентностей, які

забеспечують здатність сучасного викладача ефективно здійснювати науково-викладацьку

діяльність і керувати науковою діяльністю студентів, організовувати міжособистісну

взаємодію суб‘єктів освітнього середовища, здійснювати організацію і управління освітнім

процесом у вищому навчальному закладі в умовах розширеної автономії, вирішувати

професійні та соціально-психологічні проблеми полікультурного освітнього середовища

ВНЗ.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

- забезпечення розуміння цілісного процесу становлення і розвитку системи вищої

освіти в Україні;

- обґрунтування сучасних тенденцій розвитку вищої школи в контексті творення

Європейського регіону вищої освіти, її інтернаціоналізації;

- підготовка студентів до комплексного, системного сприйняття і розроблення

науково-педагогічної проблематики;

- забезпечення розуміння психологічних закономірностей, особливостей і механізмів

особистісного і професійного розвитку студента і викладача в умовах освітнього простору

ВНЗ;

- аналіз теоретико-методологічних концепцій організації освітнього процесу у вищій

школі;

- опанування студентами системними психологічними знаннями у сфері

міжособистісної освітньої взаємодії і комунікації, створенні психологічно безпечного

освітнього середовища;

- засвоєння змісту й вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо

організації та управління освітнім процесом у вищих навчальних закладах на засадах

розширення їх автономії;

- забезпечення розуміння основних положень, принципів організації освітнього

процесу у вищій школі на засадах компетентнісного підходу та диверсифікації підготовки

(підготовки професійного магістра і магістра-дослідника);

- засвоєння психологічних особливостей, механізмів, закономірностей, умов і

чинників розвитку і деструкцій навчальної і професійної діяльності суб‘єктів освітнього

середовища ВНЗ;

- обґрунтування структурних елементів системи управління освітнім процесом у ВНЗ;

- опанування студентами різними формами організації освітнього і виховного

процесів у вищих навчальних закладах на засадах контекстності навчання;

- обгрунтування соціально-психологічних закономірностей, умов і чинників

формування студентського і викладацького колективів у освітньому просторі вишу;

- опанування магістрантами психологічнимитехніками і методами, що дозволяють

ефективно створювати і розвивати систему «викладач-аудиторія»;

- формування у магістрантів особистісних якостей майбутнього педагога,

відповідального ставлення до виконання посадових обов‘язків викладача, мотивації до

самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення;

- забезпечення розуміння і усвідомлення необхідності рефлексії діяльності,

саморозвитку і самоздійснення усіх суб‘єктів освітнього простору впродовж життя.

Плани семінарських занять

Тема 1. Методологія, історія та сучасний стан освітніх систем вищої школи

Питання:

1. Предмет, мета і завдання інтегрованого курсу «Педагогіка і психологія вищої школи».

2. Генеза вищої школи в Україні (XVI-XX ст.)

3. Європейський вектор розвитку вищої освіти України (90-і рр. XX - початок XXI ст.)

4. Зарубіжні освітні системи.

Рекомендовані інформаційні джерела

Основні: [2; 4; 5; 23; 24; 25; 26; 38; 54; 64; 88; 89]. Додаткові: [62; 63; 67; 72; 79; 80; 81].

Тема 2. Мета, завдання і основні категорії дидактики вищої школи. Сутність

освітнього процесу у вищій школі

Питання:

1. Поняття про дидактику вищої школи.

2. Основні категорії дидактики вищої школи, їх сутність.

3. Основні дидактичні концепції.

4. Завдання дидактики вищої школи.

5. Сутність і структура освітнього процесу у вищій школі.

6. Функції освітнього процесу.

7. Закономірності і принципи навчання у вищій школі.


Основні: [26; 47; 64; 82; 83; 84; 91; 97; 98; 99; 111]. Додаткові: [16; 20; 25; 65; 68; 72; 73;

79; 80; 81; 97; 100].

Тема 3. Форми, методи, засоби навчання у вищій школі

Питання:

1. Лекції, методика їх підготовки і проведення.

2. Семінарське заняття, методика його підготовки і проведення.

3. Практичне заняття, методика його підготовки і проведення.

4. Лабораторне заняття, методика його підготовки і проведення.

5. Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів.

6. Науково-дослідна робота студентів.

7. Навчальна і виробнича практика студентів.

1. Особливості методів навчання у ВНЗ.

2. Класифікація методів навчання.

3. Загальна характеристика словесних, наочних і практичних методів навчання.

4. Активні методи навчання.

5. Засоби навчання у вищій школі.


Основні: [26; 47; 64; 82; 83; 84; 91; 97; 98; 99; 111]. Додаткові: [16; 20; 25; 65; 68; 72; 73;

79; 80; 81; 97; 100].

Тема 4. Освітня інноватика. Інноваційні педагогічні технології у вищій школі

Питання: 1. Сутність понять «освітня технологія», «технологія навчання», «педагогічна технологія».

Класифікація освітніх технологій.

2. Сутність і зміст освітньої інноватики у вищій школі.

3. Проектування і впровадження освітньої інноватики в дидактичний процес вищої школи.

4. Компоненти, функції і види контролю.

5. Основні принципи контролю та оцінки знань.

6. Види конролю та форми перевірки ЗУН студентів.

7. Методи контролю ЗУН.

8. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів.


Основні: [11; 13; 16; 32; 39; 45; 47; 56; 92; 93; 94; 95; 104]. Додаткові: [13; 19; 26; 28; 32;

36; 37; 47; 77; 99].

Тема 5. Психологія студента як суб’єкта особистісного та професійного розвитку Навчальні питання:

1. Дайте психологічну характеристику студентського віку як періоду юності (ранньої

дорослості). Розкрийте сутність психофізіологічних особливостей, протирічь розвитку,

соціальної ситуації розвитку та психічних новоутворень.

2. Розвиток самосвідомості як показника особистісного зростання і професійного

становлення студента. Складові та функції «Я-концепції».

3. Розкрийте психологічні особливості пізнавальної діяльності студентів; психологічні

основи формування професійного мислення.

4. Дайте характеристику учінню як діяльності студентів.. Потреби, стимули навчальної

діяльності студентів та мотиваційна спрямованість учіння студента. Психологічні механізми

мотивації учіння студентів-майбутніх фахівців та шляхи її оптимізації.

5. Чинники мотивації навчання студентів як самодетермінованого процесу. Чому навчання

студентів має бути самодетермінованим процесом?


Основні: [3;7;20;43;46;59;65;67;82;87;97;107;110;124;130;131].

Додаткові: [7;17;24;39;41;44;51;42;57;60;64;66;70;95;96;98;101].

Тема 6. Психологічні особливості професійного становлення студента-майбутнього

фахівця

Навчальні питання:

1. Розкрийте психологічні характеристики професійного становлення студента під час

навчання у ВНЗ. Охарактеризуйте етапи формування професійної самосвідомості та «Я-

концепції» студентів під час навчання у ВНЗ.

2. Психологічна готовність до професійної діяльності випускника ВНЗ: поняття, складові,

особливості формування.

3. Для чого і як студент має бути суб‘єктом власної навчально-професійної діяльності?

4. Психологічна служба ВНЗ цілісна система наукового, прикладного та практичного

аспектів діяльності у вищій школі. Обгрунтуйте необхідність психологічної служби у ВНЗ

через характеристику її задач, мети та основних напрямів роботи.


Основні: [3;7;20;43;46;59;65;67;82;87;97;107;110;124;130;131].

Додаткові: [7;17;24;39;41;44;51;42;57;60;64;66;70;95;96;98;101].

Тема 7. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи. Деструкції

професійного становлення викладача ВНЗ

1. Розкрийте психологічний аспект професійного становлення особистості викладача вищої

школи. Психологічний зміст професійної та особистісної компетентності викладача ВШ.

2. Дайте психологічну характеристику етапам професійного становлення викладача:

оволодіння професією, педагогічна майстерність, самоактуалізація педагога в професії,

педагогічна творчість.

3. Індивідуальний стиль діяльності викладача як результат особистісної та професійної

зрілості особистості.

4. Сучасні проблеми виховання майбутнього фахівця з вищою освітою. Культура,

духовність, інтелегентність особистості та можливості їх виховання у вищій школі.

5. Розкрийте психологічну сутність професійного стресу та професійно обумовлених

деформацій особистості. Дайте характеристику кризам професійного становлення викладача

та обгрунтуйте їхню соціально-психологічну обумовленість.

6. Розкрийте сутність та чинники професійних деструкцій та професійного вигорання

особистості викладача. Психотехнології збереження професійного здоров‘я викладача ВНЗ.


Основні:[15;27;28;43;58;70;73;76;105;106;107;109;130;142;145].

Додаткові: [1;8;12;45;48;74;75;84;88;91;93;106;107].

Тема 8. Психологія професійно-педагогічної взаємодії та комунікації в освітньому

просторі ВНЗ

1. Розкрийте психологічний зміст професійно-освітього спілкування та взаємодії викладача

та студентів: рівні, види та функції спілкування.

2. Дайте характеристику психологічним механізмам професійно-освітньої взаємодії у вищій

школі.

3. В чому психологічна сутність суб‘єкт-суб‘єктного характеру професійно-педагогічного

спілкування та взаємодії у ВШ. Позиція викладача в педагогічній комунікативній взаємодії:

розуміння, визнання та прийняття студента.

4. Дайте характеристику особистісним чинникам розвиваючої, діалогічної взаємодії та

комунікації у вищій школі.


Основні:[15;27;28;43;58;70;73;76;105;106;107;109;130;142;145].

Додаткові: [1;8;12;45;48;74;75;84;88;91;93;106;107].

Тема 9. Проблема психологічно безпечного освітнього середовища сучасного ВНЗ

1. Розкрийте сутність психологічно безпечного освітнього середовища сучасного ВНЗ його

характеристики, компонентита фактори створення.

2. Чому саме суб‘єктність особистості має бути основою побудови психологічно безпечного

освітнього середовища ВНЗ?

3. Розкрийте психологічну сутність та специфіку комунікативних бар‘єрів та конфліктів у

вищій школі.

4. Які психологічні передумови запобігання конфліктів в освітньому середовищі? Сучасні

психотехніки вирішення конфліктних ситуацій: формування конфліктної компетентності,

ассертивності, психологічної культури особистості.


Основні:[15;27;28;43;58;70;73;76;105;106;107;109;130;142;145].

Додаткові: [1;8;12;45;48;74;75;84;88;91;93;106;107].

Основні інформаційні джерела до вивчення курсу

1. Акопов Г.В.Социальная психология образования.— М.: Московский психолого-

социальный институт: Флинта, 2010. – 296 с.

2. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. Історія. Проблеми / А.М. Алексюк. – К. :

Либідь, 1998. – 558 с.

3. Андрущенко В.П. Освіта в пошуках нових стратегій мислення //Вища освіта. – 2003. -

№2. – С. 5-6.

4. Андрущенко В.П. Роздуми про освіту / В.П.Андрущенко. - К., 2005.

5. Андрущенко В.П. Світанок Європи: Проблема формування нового учителя для

об‘єднаної Європи ХХІ століття / В.П.Андрущенко. – К., 2011.

6. Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи / Л.В.Артемова. – К. : Кондор, 2008.

– 271 с.

7. Балабанова Л.М. Психолого-педагогічні проблеми студентського віку // Психологія: Зб.

Наук. Праць. – К.: НПУ, 1999. – Вип. 4(7). – С. 169-170.

8. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии / В.П.Беспалько. – М.:

Педагогика, 1989.

9. Библер В.С. Мышление как творчество / В.С.Библер. – М., 1997.

10. Бойко А.М. Виховання людини: нове і вічне / А.М.Бойко. – Полтава, 2006.

11. Бойко А.М. Упровадження педагогічної інноватики в практику виховання / А.М.Бойко.

– Полтава, 2011.

12. Бойко А.М. Упровадження педагогічної інноватики в практику виховання: монографія /

А.М.Бойко; Полт. нац. пед. ун-т імені В.Г.Короленка. – Полтава: ПНПУ імені

В.Г.Короленка, 2011.

13. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчаннястудентів / В.І.Бондар. – К. :

Вересень, 1996. – 129 с.

14. Бондарєва К.І. Педагогічний аналіз інноваційної діяльності вчителя: Науково-

методичний посібник / К.І.Бондарєва, О.Г.Козлова. – Суми, 2001.

15. Боришевський М.Й. Проблема самоактивності особистості: сутність, сучасний стан,

перспективи дослідження // Інститут психології ім. Г.СМ. Костюка – 60 років: Наук.

Зап. Інституту психології ім. Г.СМ. Костюка АПН України / З ред. Акад. С.Д.

Максименка . – К.: Міленіум, 2006. – Вип.25. – С. 106-118.

16. Буркова Л.Технології в освіті / Л.Буркова // Рідна школа. – 2001. - № 2.

17. Ващенко Г.Г. Виховний ідеал / Г.Г.Ващенко. - Полтава, 1994.

18. Винниченко В. Заповіт борцям за визволення / В.Винниченко. - К., 1991.

19. Висідалко Н. Л. Чутливість перцептивних процесів при вирішенні задач та її показники

/ Н. Л. Висідалко // Практична психологія та соціальна робота. – 2010. – № 6. – С. 33–

40Гузій Н.В. Основи педагогічного професіоналізму / Н.В. Гузій. − К., 2004.

20. Висідалко Н.Л. Особливості функціонування перцептивної сфери студентів під час

розв‘язування задач / Наталія Висідалко// Науковий часопис НПУ ім. М.П.

Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. − К.: НПУ ім.. М.П.

Драгоманова, 2012. − № 38 (62). С. 191 −198Драчук А. Соціально-психологічний

портрет студентів за роки становлення України як самостійної даржави // Теорія і

методика фізичного виховання і спорту. – 2005. - №4. – С. 107-112.

21. Висідалко Н.Л. Продуктивність професійного навчання/ Наталія Висідалко// Науковий

часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць.

− К.: НПУ ім.. М.П. Драгоманова, 2011. − № 35 (59). − 155−163Демида К. Є.

Особливості соціально-психологічних чинників адаптації сільської та міської молоді до

навчання у ВНЗ / К. Є. Демида // Практична психологія та соціальна робота : наук.-

практ. освітньо-метод. журн. – 2012. – № 7. – С. 59–64.

22. Висідалко Н.Л. Чуттєво-інтуїтивне і дискурсивно-логічне мислення студентів при

творчому розв‘язуванні задач / Наталія Висідалко // Міжнародний науковий форум:

соціологія,психологія, педагогіка,менеджмент: Зб. наук.праць.– Київ.: Вид-во НПУ

імені М.П. Драгоманова, 2013. – Вип.12. – С. 252–260Дьяченко М, Кандыбович Л.

Психология высшей школы. – Минск, Тесей, 2003.

23. Вища освіта України і Болонський процес / за ред. В.Г.Кременя. - Тернопіль, 2004.

24. Вища освіта України і Болонський процес: навч. посібник / за ред. В. Г. Кременя. –

Тернопіль : Навчальна книга–Богдан, 2004.− 384 с.

25. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи / С.С.Вітвицька. – К. : Центр учбової


26. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: підручник замодульно-рейтинговою

системою навчання для студентів-магістрантів / С.С.Вітвицька. – К. : Центр навчальної


27. Водопьянова Н.Е., Старченкова Е.С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика.

– СПб.: Питер, 2005.

28. Волкова Е. В. Интеллект, креативность и продуктивность освоения профессиональной

деятельности / Е. В. Волкова // Психологический журнал. – 2011. – Том 32. – № 4. – С.

83–94

29. Глузман А.В. Университетское педагогическое образование: опыт системного

исследования / А.В.Глузман. - К., 1997.

30. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С.У.Гончаренко. – К.: Либідь, 1997.

31. Гузій Н.В. Основи педагогічного професіоналізму / Н.В. Гузій. − К., 2004.

32. Дем‘яненко Н.М. Теоретичні засади упровадження педагогічних інновацій у

контекстну підготовку магістрів / Н.М.Дем‘яненко // Педагогічні науки: Збірник

наукових праць; Полтавський національний педагогічний університет імені

В.Г.Короленка. – 2014. – Вип. 60. – С. 66 – 75.

33. Демида К. Є. Особливості соціально-психологічних чинників адаптації сільської та

міської молоді до навчання у ВНЗ / К. Є. Демида // Практична психологія та соціальна

робота : наук.-практ. освітньо-метод. журн. – 2012. – № 7. – С. 59–64.

34. Дем'яненко Н.М. Загальнопедагогічна підготовка вчителя в Україні (XIX - перша

третина XX ст.): монографія / Н.М.Дем‘яненко. - К., 1998.

35. Дем'яненко Н.М. Історія вищої жіночої освіти в Україні: Київський Фребелівський

педагогічний інститут (1907 - 1920 рр.): монографія / Н.М.Дем‘яненко, І.І.Прудченко. -

К., 2005.

36. Дем'яненко Н.М. Ретроспектива педагогічної освіти в Україні: монографія /

Н.М.Дем‘яненко, І.П.Важинський. - М., 2002.

37. Дем'яненко Н.М. Учительські інститути в системі педагогічної освіти України (друга

половина ХІХ – початок ХХ ст.): монографія / Н.М.Дем‘яненко, І.М.Кравченко. - К.,

2010.

38. Державна національна програма "Освіта": Україна XXI ст. - К., 1994.

39. Дічек Н.П. Поняттєво-термінологічні особливості вивчення педагогічного новаторства /

Н.П.Дічек // Освітологія: Пльсько-український / українсько-польський журнал; за ред.

В.Огнев‘юка, Т.Левовицького, С.Сисоєвої. – Варшава-Київ: Київський університет

імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна; Вища педагогічна школа Спілки польських

учителів, м. Варшава, Республіка Польща, 2012. – Вип. 1. – С. 62 – 68.

40. Добреньков В.И. Общество и образование / В.И.Добреньков, В.Я.Нечаев. - М., 2003.

41. Драчук А. Соціально-психологічний портрет студентів за роки становлення України як

самостійної даржави // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2005. - №4. –

С. 107-112.

42. Дроб'язко П.І. Українська національна школа: витоки і сучасність / П.І.Дроб'язко. - К.,

1997.

43. Дьяченко М, Кандыбович Л. Психология высшей школы. – Минск, Тесей, 2003.

44. Етнонаціональний розвиток України: терміни, визначення, персоналії / відп. редактори

Ю.І.Римаренко, І.Ф.Курас. - К., 1993.

45. Жерносек І. Педагогічний досвід: головні ознаки і критерії / І.Жерносек // Рідна школа.

– 1999. - № 9.

46. Жигайло Н. Психологічні проблеми адаптації студентів-першокурсників і шляхи їх

вирішення //Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2004. - №4. – С. 107-112.

47. Загвязинский В.Й., Грищенко Л.И. Основы дидактики высшей школы: Учебное

пособие. - Тюмень, 1978. - 91 с.

48. Зайченко І.В. Педагогіка: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних

навчальних закладів / І.В.Зайченко. – К.: «Освіта України», 2006.

49. Закон України „Про вищу освіту‖ // офіційний сайт МОН України.

http://www.mon.gov.ua

50. Закон України «Про вищу освіту». - К., 2014.

51. Засєкіна Л.В. Психологічні засади розвитку вищої освіти України // Психологічні

перспективи. Вип.. 16, 2010, с. 40−50.

52. Зварич І.М. Оцінювання професійної діяльності викладачів у вищих навчальних

закладах США (друга половина ХХ – початок ХХІ століття): монографія / І.М.Зварич. –

К.: «Фенікс», 2014. – 344 с.

53. Іваницький О.В. Девіантна поведінка молоді в Україні: чинники виникнення та

державні заходи подолання // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.

Костюка, 2008. – с.55–63.

54. Ідея університету: Антологія / відп. ред. М.Зубрицька. - Львів, 2002.

55. Історія України / відп. ред. Ю.Сливка. - Львів, 2003.

56. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках /

М.В.Кларин. – М., 1994.

57. Кокун О. М. Психологічні особливості та передумови професійного вибору особистості

на етапі оптації / О. М. Кокун // Наук. записки Інститут психології ім. Г. С. Костюка

АПН України / за ред. С. Д. Максименка. – К. : ВД «ТРОЯ», 2009. – Вип.37. – С. 198–

208.

58. Кокун О. М. Психологія професійного становлення сучасного фахівця : монографія //

О. М. Кокун. – К. : ДП «Інформ.-аналіт.агенство», 2012. – 200 с.

59. Кон И. Психология ранней юности. – М., МГУ, 1989.

60. Конопкин О.А. Общая способность к саморегуляции как фактор субьективного

развития // Вопросы психологии. – 2004. - №2. – С. 128-135.

61. Корнетов Г.Б. Гуманистическое образование: традиции и перспективы / Г.Б.Корнетов. –

М., 1993.

62. Краевский В.В. Методология педагогики. Новый этап: Учебное пособие /

В.В.Краевский, Е.В.Бережнова. – М.: Издательский центр «Академия», 2006. – 400 с.

63. Кузікова С.Б. Важливість механізму саморозвитку в професійному становленні

особистості. Актуальні проблеми психології. / З ред.ю академіка С.Д. Максименка. – К.:

Главник, 2008. – Том 10.Ч.3.- С. 345-351.

64. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: навч. посібник /А.І.Кузьмінський. – К. :

Знання, 2005. – 486 с.

65. Купрєєва О.І. Комплексна програма розвитку особистісного і професійного

становлення майбутнього фахівця // «Актуальні проблеми психології». Збірник

наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. – 2013. – Том. V:

Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. – Випуск 13. – К.:ДП

«Інформ.-аналіт.агенство», 2013. С.146-154.

66. Лазарев В.С. Управление инновациями в школе / В.С.Лазарев. – М., 2008.

67. Леонтьев А.Н. Психологические вопросы формирования личности студента //

Психология в вузе. – 2003. - №1-2. – С. 232-241.

68. Леонтьев, Д. А. Самореализация и сущностные силы человека / Д. А. Леонтьев //

Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской

психологии / под ред. Д. А. Леонтьева, В. Г. Щур. – М. : Смысл, 1997. – С. 156-176.

69. Литвин В. Історія України / В.Литвин. - К., 2006.

70. Личностный потенциал как основа самодетерминации / Д. А. Леонтьев // Ученые

записки кафедры общей психологии МГУ. / под общ. ред. Б. С. Братуся, Д. А.

Леонтьева. – М. : Смысл, 2002. – Вып. 1– С. 56-65.

71. Любар О.О. Історія української педагогіки / О.О.Любар, М.Г.Стельмахович,

Д.Т.Федоренко. - К., 1999.

72. Майборода В.К. Вища педагогічна освіта в Україні: історія, досвід, уроки /

В.К.Майборода. - К., 1992.

73. Макарова Л.Н. Преподаватель высшей школы: индивидуальность, стиль, деятельность:

В 2 ч. / И.Ф. Исаев (науч. ред.). − М.; Тамбов: Изд-во ТГУ,2000.¬Ч. 1. − 244 с.

74. Малахов В.А. Етика. Курс лекций. К., 1996

75. Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина XIX - початок XX

ст.) / наук.ред. О.В.Сухомлинська. - К., 2003.

76. Мардахаев Л. В. Профессиональная деятельность и деформация личности. – М., 2001.

77. Мартиросян Б.П. Повышение качества инновационной деятельности в образовательных

учреждениях / Б.П.Мартиросян // Педагогика. – 2008. - № 7. – С. 25 – 31.

78. Маслоу А. Психология бытия / А. Маслоу. [Пер с англ. / Отв. ред. С.Н. Иващенко]. −

М., 1997.

79. Медіадидактика вищої школи: програми спецкурсів / Г.В.Онкович, Н.М.Духаніна,

І.А.Сахневич, І.А.Гуріненко, О.К.Янишин, А.Д.Онкович, К.Є.Балабанова. – К.: Логос,

2013. – 196 с.

80. Мещерякова И.А., Иванова А.В. Проблемное поле и переживания студентов //

Психологическая наука и образование. – 2004. - №2. – С. 5-10.

81. Мицько І.3. Острозька слов'яно-греко-латинська академія (1576-1636) / І.З.Мицько. - К.,

1990.

82. Мороз О. Г. Педагогіка і психологія вищої школи: Навчальний посібник для молодих

викладачів, аспірантів і майбутніх магістрів / О. Г. Мороз, О. С. Падалка, В. І.

Юрченко. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. – 267 с.

83. Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навчаль¬ний посібник /За ред.

академіка АПН України О.Г. Мороза. - К.: НІТУ ім. М.П. Драгоманова, 2001. – 337 с.

84. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі : навч.посібник / В.М. Нагаєв. − К. :

Центр учбової літератури, 2007.− 232 с.

85. Нариси з історії розвитку новаторських навчально-виховних закладів в Україні (кінець

ХІХ – ХХ ст.): навч.-метод. посіб. / за ред. О.В.Сухомлинської, В.С.Курила; авт. кол.:

О.В.Сухомлинська, В.С.Курило, Н.П.Дічек, Л.Д.Березівська, Н.С.Побірченко,

Н.Б.Антонець, Л.С.Бондар, Т.В.Філімонова, М.Я.Антонець, Т.І.Куліш, О.М.Шевчук. –

Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2010. - 444 с.

86. Наукові школи Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова / ред.

В.П.Андрущенко. - К., 2005.

87. Научитель Е. Адаптация студента в вузе // Практична психологія та соціальна робота. –

2001. - №7. – С. 21-23.

88. Національна Доктрина розвитку освіти України в XXI ст.: Указ Президента України №

347/2002, 17 квітня 2002 р.

89. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період 2012 – 2021 рр. – К., 2012.

90. Нечволод Л.І. Сучасний словник іншомовних слів / Л.І.Нечволод. – Харків: ТОРСІНГ

ПЛЮС, 2009.

91. Ортинський В.Л. Педагогіка вищої школи / В.Л.Ортинський. – К. : Центр учбової


92. Освітні технології / За заг. ред. О.М.Пєхоти. – К., 2001.

93. Освітні технології: навчально-методичний посібник/За ед.О.М.Пєхоти - Київ: А.С.К.,

2001. – 256с.

94. Паламарчук В.Ф. Інноваційні процеси в педагогіці: першооснови педагогічної

інноватики / В.Ф.Паламарчук. – К.: Освіта України, 2005.

95. Паламарчук В.Ф. Педагогічні інновації: міфи та реалії / В.Ф.Паламарчук // Директор

школи, ліцею, гімназії. – 2002. - № 3.

96. Панок В. Г. Етапи розвитку психологічної служби системи освіти в Україні / В. Г.

Панок. // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П.

Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки : научное издание. Вип. 26 (50). Ч. 1. – К. :

Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009.– С. 96–101.

97. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие / Буланова-Топоркова М.

В., Духавнева А. В., Столяренко Л. Д. и др. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. – 544 с.

98. Педагогіка вищої школи / [В.П.Андрущенко, І.Д.Бех, І.С.Волощук та ін.]; за ред.

В.Г.Кременя, В.П.Андрущенка, В.І.Лугового. – К., 2009.

99. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / З.Н.Курлянд, Р.І.Хмелюк, А.В.Семенова [та

ін.] ; за ред. З. Н. Курлянд. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2007. – 495 с.

100. Педагогіка вищої школи : навч. посібник / І.О.Бартєнєва, І.М.Михайлова, І.М. Бужина

[та ін.] ; Південноукраїнський держ.пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. – Одеса : ПДПУ ім.

К.Д.Ушинського, 2002. – 344 с.

101. Педагогіка вищої школи: підручник / В.П.Андрущенко, І.Д.Бех, І. С.Волощук [та ін.]; за

ред. В. Г. Кременя; АПН України, Інститут вищої освіти. – К. : Педагогічна думка,

2009. – 256 с.

102. Педагогічна парадигма вищої школи України: генеза й еволюція. // Філософія освіти 2

(4) 2006. – С.256-265.

103. Персоналії в історії національної педагогіки. 22 видатних українських педагоги:

підручник / під заг. ред. А.М.Бойко. - К., 2004.

104. Підласий І.П. Педагогічні інновації / І.П.Підласий, А.І.Підласий // Рідна школа. – 1998.

- № 12.

105. Пов‘якель Н.І Психологія вирішення педагогічних конфліктів / Н.І Пов‘якель. −

Шкільний світ, 2008. − 128 с.

106. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологічна підготовка майбутнього викладача як

передумова гуманізації і демократизації вищої освіти // Осіта і управління. – 2006, Т.9. -

№3-4. – С. 99-107.

107. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Підручник. 2-е вид. – К.:

Каравела, 2008. – 352 с.

108. Поляков С.Д.В поисках педагогической инноватики / С.Д.Поляков. – М., 1993.

109. Полякова О.Б. Психогигиена и профилактика профессиональных деформаций личности

/ О.Б.Полякова: учебное пособие. − М. : НОУ ВПО Московський психолого-

социальный институт, 2008. − 304 с.

110. Попелюшко Р.П. Програма корекції відхилень у розвтку самооцінки студентської

молоді // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. - №8. – С. 55-65.

111. Попков В.А., Коржуев А.В. Дидактика высшей школы. - М.: «Академия», 2002. - 136 с.

112. Попова О.В. Становлення і розвиток інноваційних педагогічних ідей в Україні у ХХ

столітті / О.В.Попова. – Харків, 2001.

113. Посохова Л.Ю. На перехресті культур, традицій, епох. Православні колегіуми України

наприкінці ХVІІ – на початку ХІХ ст. / Л.Ю.Посохова. – Харків, 2011.

114. Про Державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття») : Постанова

Кабінету Міністрів України № 896 від 03. 11.2004 р.

115. Про Національну доктрину розвитку освіти : Указ Президента України № 347/2002 від

17.04.2002 р.

116. Прокопенко І.Ф. Педагогічні технології: Навч. посібник / І.Ф.Прокопенко,

В.І.Євдокимов. – Харків: Колегіум, 2006.

117. Радул О.С. Історія вищої школи Європи (V ст. – середина ХХ ст.) / О.С.Радул. –

Кіровоград, 2011.

118. Разсказова О. Особливості соціалізації студентської молоді на сучасному етапі

розвитку суспільства // Соціальна педагогіка: Теорія та практика. – Луганськ:

Луганський національний пед. Ун-т ім. Т.Шевченка. – 2005. – «2. – С. 23-26.

119. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (X - початок XX ст.). Нариси /

ред. кол. М.Д.Ярмаченко, Н.П.Калениченко, С.У.Гончаренко та ін. - К., 1991.

120. Руденко Ю.Д. Українська національна система виховання / Ю.Д.Руденко. - К., 1991.

121. Савченко О.Я. Авторська школа / О.Я.Савченко // Енциклопедія освіти / Акад. пед.

наук України; головний ред. В.Г.Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

122. Семчишин М. Тисяча років української культури / М.Семчишин. - К., 1993.

123. Сердюк Л. З. Зміст і структура психологічної готовності до професійної діяльності

студентів з інвалідністю / Л. З. Сердюк, Н. М. Петрученко // Освіта регіону. – № 5,

2011. – К.:Університет «Україна». – С.140-143.

124. Сердюк Л. З. Психологічні особливості ціннісних орієнтацій студентської молоді

/ Л. З. Сердюк // Освіта регіону. – №2, 2012. – К.:Університет «Україна». – С.311-317.

125. Сисоєва С.О. Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика:

навчальний посібник / С.О.Сисоєва, Т.Є.Кристопчук; Київський університет імені

Бориса Грінченка. – Рівне: Овід, 2012. – 352 с.

126. Сірополко С. Історія освіти в Україні / С.Сірополко. - К., 2001.

127. Сластенин В.А. Педагогика: инновационная деятельность / В.А.Сластенин,

Л.С.Подымова. – М., 1997.

128. Слепкань 3.1. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. - К.: НПУ, 2000. -

210 ст.

129. Слинько О. Ключ к сердцу − соционика / Олег Слинько. − К. : Доверие, 1991. − 66 с.

130. Смирнов П. И. Психология высшего образования: От деятельности к личности. – М.:

Академия, 2005. – 354 с.

131. Студент как субъект саморазвития и отношения к учебно-профессиональной

деятельности / В. Г. Маралов, О. А. Воронина, Е. П. Киселева и др. / под ред. В. Г.

Маралова. – М. : Академический Проект ; Мир, 2011. – 190 с.

132. Ступарик Б.М. Національна школа: витоки, становлення / Б.М.Ступарик. - К., 1998.

133. Субтельний О. Україна. Історія / О.Субтельний. - К., 1993.

134. Сухомлинська О.В. Історико-педагогічний процес: нові підходи до загальних проблем /

О.В.Сухомлинська - К., 2003.

135. Технології професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів: Навч. посібник: у 2

ч. / За заг.ред. доктора пед. наук О.А.Дубасенюк - Житомир: Житомирський держ.

педуніверситет. - 2001. – 267 с.

136. Тригубенко В.В. Освіта і педагогічна думка в Києві за тисячу років / В.В.Тригубенко,

Л.С.Нестеренко. - К., 2002.

137. Университетская идея в Российской империи ХVІІІ – начала ХХ веков: Антология /

сост. А.Ю.Андреев, С.И.Посохов. – М., 2011.

138. Філософія політики: Короткий енциклопедичний словник / Авт.-упоряд.: Андрущенко

В.П. та ін. – К.: Знання України, 2002.

139. Фіцула М. Педагогіка вищої школи : навч. посібник / М.Фіцула. – 2-ге вид., доп. – К. :

Академвидав, 2010. – 456 с.

140. Фонарев А.Р. Психологические особенности личностного становления профессионала /

А.Р. Фонарев − Воронеж, 2005.

141. Чепелева Н. В. Методологические основы исследования личности в контексте

постнеклассической психолог / Н. В. Чепелева //Актуальні проблеми психології.

Психологічна герменевтика. – К. , 2010. – Т.2, Вип. 6, C. 15–24.

142. Шабанова Т. Л. Эмоциональная устойчивость как показатель готовности учителя к

профессиональной деятельности в новых образовательных условиях / Т. Л. Шабанова //

Психология в вузе : научно-методический журнал. – 2011. – № 4. – С. 33–45.

143. Шейко С. Національні та загальнолюдські засади реформування сучасної вищої освіти

в Україні //Вища школа. - 2005. - №3. - С. 32-39.

144. Шивачева Веска. Среда в университете — фактор развития студентов как

исследователей / В. Шивачева // Психология в вузе : научно-методический журнал. –

2012. – № 3 (Материалы конференции. Ч. 2). – С. 117–121.

145. Щербатых Ю. В. Психология стресса. − М.: ЭКСМО, 2005. – 424с.

146. Эриксон, Э. Идентичность : юность и кризис / Э. Эриксон. – 2-

Изд-во МПСИ, 2006. 352 с.

147. Юсуфбекова Н.Р. Общие основы педагогической инноватики. Опыт разработки теории

инновационных процессов в образовании / Н.Р.Юсуфбекова. – М., 1991.

148. Demyanenko Nataliia. Pedagogic innovation: from terminological reasoning to justifying the

introduction of criteria / Nataliia Demyanenko // Неперервнапрофесійнаосвіта:

теоріяіпрактика (Index Copernicus). – 2014. – Випуск 1 – 2. – С. 31 – 37.


Освітня політика

Шифр програми ЗП02

Вивчення процесів формування державної освітньої політики показує, що в загальному

контексті освітня політика може розглядатися як форми, завдання, зміст діяльності

держави, утілення нею власних повноважень в галузі розвитку освіти.

ОП як навчальна дисципліна– це одна із сучасних політологічних наук, що займаються

теоретичним обґрунтуванням політичної діяльності в галузі освіти, плануванням і

прогнозуванням едукації. Вона тісно пов‘язана з такими науками як: соц. філософія,

політологія, політекономія, політична соціологія, держ. управління, педагогіка та історія.

Виходячи з цього, об’єктом курсу «Освітня політика»є освіта у її соціально-змістовному

та діяльнісному вимірах (як цінність, як система, як процес, як результат).

Предметом курсу «Освітня політика»є освітня політика, її теоретико-методологічні

підвалини, принципи, закономірності розвитку, категоріально-політичний апарат; процес

планування та впровадження освітньої політики, відносини, що виникають в процесі

діяльності суб'єктів освітньої політики.

Вивчення навчальної дисципліни «Освітня політика» передбачає розв'язання

низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців освітньої сфери,

зокрема: опанування системою знань про закономірності освітньої політики в контексті

визначальних характеристик цивілізаційних процесів (глобалізація, мобільність, змінність,

інноваційність, інтелектуалізація, інформатизація, демократизація, конкурентність);

теоретико-методологічні основи освітньої політики; стан та перспективи розвитку

освітньої політики у порівняльних аспектах міжнародної та вітчизняної суспільствознавчої

традиції.

Мета вивчення курсу: розкрити закономірності процесу формування освітньої політики з

огляду на загальнонаціональний і міжнародний вимір, особливості розвитку державної

політики в галузі освіти за умов державного суверенітету України та в історичній

ретроспективі; розробити на цій основі підходи до удосконалення системи формування

готовності студентів ОКР Магістр до професійної діяльності й наукової роботи. Метою

опанування курсу «Освітня політика»є соціально-філософський аналіз різних аспектів

освітньої політики держави на різних рівнях її реалізації в умовах сучасного

трансформаційного суспільства.

Опис навчальної дисципліни

Найменування

показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної


Кількість кредитів – 3


05 соціальні та поведінкові

науки За вибором ВНЗ

Напрям підготовки


(шифр і назва)

Модулів – 2

Спеціальність:


Рік підготовки:

Змістових модулів – 2 1-й

Індивідуальне науково-

дослідне

завдання: творчий

проект, науковий

реферат, есе

(назва)

Семестр 2

Загальна кількість годин

- 90

1-й

Лекції 12 год.

Тижневих годин для Освітньо-кваліфікаційний

денної форми навчання:

аудиторних – 2 год.

самостійної роботи

студента – 6 год.

рівень:

магістр Семінарські

14 год.

Лабораторні -

Самостійна робота 64 год.

Індивідуальна робота: -

Вид контролю: екзамен

Зміст модульного контролю

№

з/п

Назва змістового модуля, теми

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

1. Тема 1.1. Освітня політика в контексті визначальних характеристик

цивілізаційного процесу 1. Сутність і структура поняття «освітня політика».

2. Освіта і політика: характер взаємодії.

2. Тема 1.2. Аналіз освітньої політики: загальнонаціональний та міжнародний

виміри. Індикатори освітньої політики 1. Науковий статус аналізу освітньої політики як інструментального знання.

2. Роль аналізу освітньої політики у стратегічному плануванні розвитку освіти.

3. Практичні аспекти підготовки аналітичних матеріалів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

3. Тема 2.1. Розвиток державної політики в галузі освіти за період державного

суверенітету України 1. Освітні зміни та інновації в Україні: характеристика в контексті стратегії й

тактики освітньої політики.

2. Освітні реформи в Україні: характеристика в контексті стратегії й тактики

освітньої політики.

3. Вплив глобалізації, інтернаціоналізації та європеїзації на освітні реформи в Україні.

4. Тема 2.2. Стратегії державної освітньої політики в країнах Європейського Союзу

та можливості їх застосування в Україні 1. Зростання ролі громадянського суспільства в формуванні освітньої політики.

2. Роль громадських, професійних та неурядових організацій в реалізації стратегії

і тактики освітньої політики.

3. Демократизація і децентралізація управління системою освіти як чинники освітньої

політики.

5. Теми 2.3, 2.4. Забезпечення рівного доступу, підвищення якості та

конкурентоспроможності освіти як показники освітньої політики в Україні:

досягнення, прорахунки, пріоритети розвитку всіх ланок національної системи

освіти 1. Типологізація освітньої політики в соціально-філософському аспекті.

2. Структурна характеристика національної освітньої системи в Україні.

3. Феномен «європейського освітньої врядування».

4. Типології «національного освітнього врядування».

5. Якість освіти та інструменти її моніторингу : вітчизняний досвід.

6. Якість освіти та інструменти її моніторингу : міжнародний досвід.

6. Тема 2.5. Освітня політика у підготовці педагогічних і науково-педагогічних

кадрів 1. Стратегії державної освітньої політики щодо підготовки педагогічних кадрів в

країнах світу, зокрема у країнах Європейського Союзу, та можливості їх

застосування в Україні.

2. Підготовка кадрів найвищої кваліфікації у країнах ОЕСР.

Рекомендована література Базова

1. Андрущенко В. Вища освіта в пост-Болонському просторі: спроба прогностичного

аналізу // Філософія освіти. – 2005. – № 3. – С. 6-20.

2. Андрущенко В. Формувати «нового вчителя» / В. Андрущенко // Освіта : всеукр. наук.-

політ. тижневик. – № 37-38 (5524-5525). – С. 8-9.

3. Андрущенко В.П., Савельєв В.Л. Освітня політика (огляд порядку денного)

/ В.П.Андрущенко В.П., В.Л. Савельєв. – К.: «МП Леся». – 2010. – 368 с.

4. Андрущенко В.П. Проблема формування нового вчителя для об‘єднаної Європи ХХІ

століття / В.П. Андрущенко // Європейські педагогічні студії. – 2012. – Вип. 1-2. – С.

28–39.

5. Андрущенко В.П. Педагогічна Конституція Європи : проект // В. Андрущенко,

М. Гунцінґер, А. Гайжутіс. – 9 с.

6. Бобрицька В.І.Освітня політика в педагогічних рефлексіях: В. І. Бобрицька :

[«Освітологія – науковий напрям інтегрованого пізнання освіти»] :матеріали Всеукр.

науково-практичної конференції 15 грудня 2010 р. Київський університет імені

Бориса Грінченка. – К. :Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2011. – С. 48 – 50.

7. Бобрицька В. І. Програма навчальної дисципліни «Освітня політика як об‘єкт

системного педагогічного проектування» / В.І. Бобрицька // Педагогічна освіта :

теорія і практика. Педагогіка. Психологія. – 2012. – № 17 (1) – С. 35 – 40.

8. Браун М.П. Посібник з аналізу державної політики / Пер. з англ. – К.: Основи, 2000. –

243 с.

9. Валевський О. Методологічні засади аналізу державної політики // Філософська

думка. – 2000. – №5. – С. 59 – 81.

10. Веймер Д.Л., Вайнінг Е.Р. Аналіз політики: концепція і практика / Пер. з англ. Іван

Дзюб, Анатолій Олійник. – К. : Основи, 2000. – 654 с.

11. Вернидуб Р. М. Забезпечення європейських стандартів якості вищої освіти на

інституційному рівні / Р. М. Вернидуб // Науковий часопис НПУ ім. М.

П.Драгоманова. Сер. 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи: зб. наук. праць / за

ред. В. П.Сергієнка. – К. : Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2011. – Вип. 27. – С.

25-33.

12. Вернидуб Р. М. Проблеми модернізації освітнього простору в умовах розгортання

інформаційного суспільства / Р. М. Вернидуб //Вісник Інституту розвитку

дитини. Сер.: Філософія, педагогіка, психологія: зб. наук. праць / НПУ ім. М. П.

Драгоманова. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. – Вип. 20. – С. 16-20.

13. Гальпєріна В. О. Дослідження та аналіз освітньої політики у вітчизняному

суспільствознавстві: здобутки, проблеми, перспективи // Нова парадигма. – Альманах

наукових праць. – Вип. 31. – Запоріжжя, 2003. – С. 95-107.

14. Гальпєріна В. О. Освітня політика в трансформаційному суспільстві: соціально-

філософський аналіз / В.О. Гальперна : автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата філософських наук. – К., 2003. – 17 с.

15. Іванюк І.В. Освітня політика. Навчальний посібник. – К. : Таксон, 2006. – 226 с.

16. Кілієвич О. Англо-український глосарій термінів і понять з аналізу державної

політики та економіки. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2003. – 510 с.

17. Корсак К. В. Освіта, суспільство, людина в XXI столітті: інтегрально-філософський

аналіз. – Київ – Ніжин, 2004. – 210 с.

18. Закон України «Про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої

кваліфікації» : Проект // Бюлетень ВАК України. – 2008. – № 8.

19. Кремень В.Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум. – К.: «Грамота»,

2007. – 576 с.

20. Кремень В.Г. Якісна освіта в контексті загальноцивілізаційних змін // Педагогіка і

психологія. Вісник АПН України. – № 2. – 2007.

21. Кремень В.Г. Трансформація особистості в освітньому просторі сучасної цивілізації //

Педагогіка і психологія. – № 2. – 2008. – С. 5 – 14.

22. Кремень В. Г.Філософія людиноцентризму в освітньому просторі / В. Г. Кремень. – 2-

ге вид. – К. : Т-во «Знання» України, 2010.

23. Луговий В. І. Застосування системного підходу до визначення компетентностей як

основи кваліфікацій [Текст] / В. І. Луговий, О. М. Слюсаренко // Вища освіта України:

теорет. та наук.-практ. часоп. – К.: Запоріжжя : Класич. приват. ун-т. – 2010. – № 1. –

С. 151–159.

24. Луговий В. І. Рамка кваліфікацій та система гарантування якості національної вищої

освіти: труднощі реалізації [Текст] / В. І. Луговий, О. М. Слюсаренко, Ж. В. Таланова

// Вища освіта України. Додаток 4. – 2010. – С. 257–265.

25. Луговий В. І. Національна рамка кваліфікацій: розуміння і реалізація [Текст] / В. І.

Луговий, Ж. В. Таланова // Проф.-техн. освіта. – 2010. – № 1. – С. 5–9.

26. Михальченко М. Філософія освіти і соціокультурна теорія // Філософія освіти. – 2005.

– №1. – С. 38 – 52.

27. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / Нац. акад.

пед. наук України [авт. : В.П. Андрущенко, І.Д. Бех, М.І. Бурда та ін.; ред. кол. В.Г.

Кремень (голова), В.І. Луговий (заст. голови), В.М. Мадзігон (заст. голови), О.Я.

Савченко (заст. голови)]; за заг. ред. В.Г. Кременя. – К.: Пед. думка, 2011. – 304 с.

28. Пал Л.А. Аналіз державної політики / Пер. з англ. І. Дзюб. – К.: Основи, 1999. – 422 с.

29. Роль аналітичних досліджень у формуванні національної освітньої політики.

Міжнародний семінар. 11 – 13 вересня, 2001 р. Програма підтримки вироблення

стратегії реформування освіти. – Київ, Україна, 2001. – 86 с.

30. Романов В., Рудик Т., Брус О. та інші. Вступ до аналізу державної політики: Навч.

посібник. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 238 с.

31. Рябов С. Г. Політична наука в Україні XXI століття: стан та перспективи розвитку. –

К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в

Україні». – 2005. – 103 с.

32. Савельєв В.Л. Проблемне поле освітньої політики в Україні / Філософія освіти. – 2005.

– № 2. – С.78 – 94.

33. Стан готовності навчальних закладів до 20012/2013 навчального року та

впровадження нових стандартів початкової освіти :доповідь міністра освіти і науки,

молоді та спорту України Дмитра Табачника на розширеному засіданні підсумкової

колегії міністерства 28 серпня 2012 року // Освіта : всеукр. наук.-політ. тижневик. – №

37-38 (5524-5525). – С. 2 -3.

34. Терещенко Ю. Філософія політики в сфері освіти: якою їй бути в Україні // Освіта. –

11-18.05.2005.


Соціологія міжнародних відносин


Навчальний курс ―Соціологія міжнародних відносин‖ розрахований на 90 год. (14 лекцій,

10 семінарських занять та 66 годин самостійної роботи) для викладання протягом одного

семестру. Викладається на 2 курсі магістратури. Після цього складається залік.


Метою курсу є розкриття комунікативного аспекту процесу соціалізації міжнародних

відносин як загального знаменника їх еволюції. Комунікативність є основою глобалізацій

них процесів в сучасних міждержавних відносинах та взаємозв‘язках, а держави, як соціальні

інститути, та різноманітні міжурядові організації залишаються на сьогодні головними

учасниками міжнародного життя. Тому в лекціях будуть розглянуті структурні та

функціональні аспекти комунікативної взаємодії учасників міжнародних відносин як

теоретичної домінанти, яка дозволяє представити соціологічну науку про міжнародні

відносини як цілісну та автономну галузеву соціологію.

В курсі ―Соціологія міжнародних відносин‖ розкривається зміст ключових понять і

концептуальних підходів, на яких базується вивчення міжнародних відносин, теоретичні

напрямки і школи в світовій науці, а також найбільш загальні та широко розповсюджені

методи, необхідні для систематичного аналізу міжнародних процесів. В зв‘язку з цим

важливе значення приділяється розгляду класичних традицій вивчення міжнародних

відносин в історії соціально-політичної думки. Тим самим курс ―Соціологія міжнародних

відносин‖ є складовою частиною методологічних основ для вивчення теоретичних та

прикладних дисциплін з напрямків ―Політична соціологія‖ та ―Соціологія масових

комунікацій‖.

Програма курсу носить переважно проблемно-теоретичний характер і разом з тим вона

повинна дати студенту початкові відомості про основні аспекти і тенденції еволюції

практики взаємодій на міжнародній арені: зміні характеру і природи міжнародних відносин,

структури і середовища міжнародної системи, складу її елементів – міжнародних акторів, їх

цілей і засобів, а також основних міжнародних процесів.

Предмет навчальної дисципліни

Соціологія міжнародних відносин вивчає структурні та функціональні аспекти

комунікативної взаємодії учасників міжнародних відносин в міжнародному середовищі

(соціальних інститутів, держав, міждержавних та неурядових організацій, різноманітних

соціальних груп, ТНК, національно-визвольних рухів тощо), соціальні особливості

міжнародних конфліктів, безпеки та порядку, а також з‘ясовує закономірності та

випадковості, що визначають зміни та еволюцію міжнародних відносин і поведінки

міжнародних акторів в процесі глобалізації.

Вимоги до знань та умінь

В результаті вивчення курсу ―Соціологія міжнародних відносин‖ студент повинен

отримати уявлення про основні тенденції еволюції і методи їх аналізу; вміти розрізняти

теоретичні школи і напрямки в науці про міжнародні відносини, розуміти їх центральну

проблематику і аргументи властивих їм трактувань міжнародного життя; знати зміст

основних категорій вказаної науки і, спираючись на них, вміти самостійно розбиратися в

подіях, що відбуваються на світовій арені, а також пояснювати причини багатоманітності і

суперечливості інтерпретації одних і тих міжнародних подій і процесів різними

теоретичними школами міжнародних відносин. Все це повинно слугувати основою для

усвідомлення національних інтересів і міжнародного статусу України.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності

Нормативна навчальна дисципліна „Соціологія міжнародних відносин‖ є складовою

циклу профільної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр‖.

Курс ―Соціологія міжнародних відносин‖ надає студентам можливість засвоїти висхідні

поняття, принципи і напрями у вивченні міжнародних відносин, мати уявлення про

основні тенденції і напрями світової і вітчизняної соціології міжнародних відносин,

отримати навички самостійного кваліфікованого аналізу міжнародних подій, необхідні

для викладацької роботи у вузі, в також в різноманітних аналітичних інститутах і центрах,

державних і недержавних організаціях міжнародно-політичного, соціально-політичного і

соціального профілю.

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної

дисципліни.

Система оцінювання знань студентів включає поточний, модульний та семестровий

контроль знань.

1. Поточний контроль здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних,

семінарських занять і оцінюється сумою набраних балів. При поточному контролі оцінці

підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях у відповідях і виступах;

активність при обговоренні питань; експрес-контроль у формі тестів.

При виставленні балів за поточний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних

знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів; самостійне опрацювання

тем; проведення контрольних робіт; написання рефератів; опрацювання завдань робочих

зошитів, есе, підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, їх переклад з іноземної

мови; підготовка анотацій публікацій тощо.


Базова

1. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение,

понимание социальной реальности. М.: Добросвет, 1999, с. 71-83.

1. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. – Київ, Український Центр Духовної

Літератури, 1998.

2. Панина И.В. Технология социологического исследования. – Киев, 1998

3. Девятко И. Ф. Методы социологического исследования.- Екатеринбург: Изд-во Урал,

ун-та, 1998.- 208 с.

4. Девятко И.Ф. Диагностическая процедура в социологии. Очерк истории и теории. –

М. : Наука, 1993. – 246с.

5. Практикум по прикладной социологии. М.: Издательство Московского университета,

1992.

6. Ноэль Э. Массовые опросы. Введение в методику демоскопии. – М.: АВВА-Астра,

1993.

7. Паниотто В.И., Максименко В.С. Количественные методы в социологических

исследованиях. Киев: Наукова думка, 1982

8. Батыгин Г.С. Лекции по методологии социологических исследований. М.: Аспект

пресс, 1995.

9. Воронов ЮП. Методы сбора информации в социологическом исследовании, М.:

Статистика, 1974.

10. Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социологических исследований. М.:

Издательство московского университета, 1988

11. Рабочая книга социолога. М.: Наука, 1988

12. Социология: Словарь-справочник. Т.4. Социологическое исследование: Методы,

методика, математика и статистика. М.: Наука, 1991, 357 с.

13. Татарова Г.Г. Методология анализа данных в социологии (введение) / Учебник для

вузов. — М.: NOTA BENE, 1999. — 224 с.

14. Толстова Ю.Н. Измерение в социологии. Курс лекций. М.: ИНФРА-М, 1998, 224 с.

15. Семенова В.В. Качественные методы: введение в гуманистическую социологию

16. - М.: Добросвет, 1998. – 289 с.

17. В.И. Ильин. ДРАМАТУРГИЯ КАЧЕСТВЕННОГО ПОЛЕВОГО ИССЛЕДОВАНИЯ.

— СПб.: Интерсоцис, 2006. — 256 с. («Социополис»: Библиотека современного

социогуманитарного знания).

18. Ленуар Р., Мерлье Д., Пенто Л., Шампань П. Начала практической социологии./ Пер.

с франц. - М.: Алетейя, 2001.- 406 с.

19. Страус А. Корбин Д. Основы качественного исследования. Обоснованная теория.

Процедуры и техники/ Пер. с анг.- М.:УРСС, 2001.- 254 с.

20. Ковалев Е.М., Штейнберг И.Е. Качественные методы в полевых

социологических исследованиях // Под ред. И. Штейнберга. — СПб.: Алетейя,

2009. — 356 с.

21. Белановский С.А. Свободное интервью как метод социологического исследования//

Социология: методология, методы, математические модели. №2, 1991 –С.5-19

22. Веселкова Н.В. Методические принципы полу формализован него интервью//

Социология: методология, методы, математические модели. №№ 5-6, 1995. - С, 28-48

23. Журавлева И. Л. Об использовании основных типов интервью в практике

социологических исследований //Вопросы методики и техники социологических

исследований. М.: ССА, 1975.

24. Иванов М.А. Беседа как метод исследования // Социологические исследования, 1989.

№4

25. Богомолова Н.Н., Фоломеева Т.В. Фокус группы как метод социально-

психологического исследования. - М.: Магистр, 1997. –80 с.

26. Мертон Р., Фиске М., Кендал П. Фокусированное интервью. Пер. с англ. / Под ред.

С.А. Белановского. - М., 1991

27. Альмодовар Ж.П. Рассказ о жизни и индивидуальная траектория: сопоставление

масштабов анализа. Пер. с франц. // Вопросы социологии. 1992.Т.1.№1.- С.98-104

28. Бургос М. История жизни. Рассказывание и поиск себя. Пер. с англ. // Вопросы

социологии. 1992. Т.1.№ 2

29. Журавлев В.Ф. Нарративное интервью в биографических исследованиях //

Социология: методология, методы, математические модели. №№ 3-4, 1993-1994. - С,

34-42

30. Татарова Г.Г. Методология анализа данных в социологии. 2-е изд. – М. NOTA BENE,

1999. – 224 с.

31. Великов В.И., Крысин Л.П. Социолингвистика: Учебник для вузов. – М. : Рос. гос.

гуманит. ун-т, 2001. – 439 с.


Урбанізаційні процеси


Програма навчальної дисципліни «Урбанізаційні процеси» складена відповідно до

освітньо-професійної програми підготовки магістрів спеціальності 054 «Соціологія»

1. Опис навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни є опанування студентами знань щодо

просторової еволюції, закономірностей розвитку й особливостей прояву процесів урбанізації

в різних регіонах світу; формування у студентів урбаністичного сприйняття географічних

об'єктів і процесів у країнах різного типу, а також розуміння тенденцій розвитку суспільства

в сучасному високоурбанізованому середовищі.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни є

1) розкрити історико-географічні, соціальні, політичні, економіко-географічні,

містобудівні та інші аспекти розвитку міст і міських систем у країнах різного типу;

2) проаналізувати процеси урбанізації, що набули глобального характеру в сучасному

світі, їх розвиток та просторові закономірності через розгляд основних етапів

еволюції міських систем (місто – міська агломерація – урбанізований район –

урбанізована зона – мегалополіс);

3) виявити сучасні урбаністичні тенденції у світі та Україні; розглянути концепції

формування «міст майбутнього» (green-city, smart-city, creative-city, inclusive-city

тощо);

4) провести класифікацію і типологію міст та міських систем за різними підходами;

5) визначити роль та значення міст у міжнародних відносинах, розселенні населення і

територіальній організації господарства;

6) розкрити вплив глобалізації на урбанізаційні процеси, розглянути глобальні міста у

цьому контексті, а також питання конкурентоспроможності міст у сучасному

високоурбанізованому світі;

7) схарактеризувати основи міської політики та стратегічного планування соціально-

економічного і просторового розвитку міст;

8) розкрити значення та зміст географічних підходів до розробки стратегій розвитку

міст і систем розселення.

1.3. Кількість кредитів, що згідно навчального плану виділено на вивчення

навчальної дисципліни «Практикум з проблем регіонального розвитку», складає 6 кредитів.

1.4. Загальна кількість годин, що згідно навчального плану виділено на вивчення

навчальної дисципліни «Практикум з проблем регіонального розвитку», складає 180 годин.

1.5. Характеристика навчальної дисципліни

Нормативна навчальна дисципліна

(цикл професійної та практичної підготовки)

Денна форма навчання Заочна (дистанційна) форма навчання

Рік підготовки

2-й 2-й

Семестр

3-й 3-й

Лекції


Практичні, семінарські заняття


Лабораторні заняття

– –

Самостійна робота


Індивідуальні завдання

–

Теми семінарських (практичних, лабораторних) занять

№

з/п

Назва теми

1 Основні історичні етапи розвитку міст

2 Економіко-географічне положення як визначальне поняття геоурбаністики

3 Класифікація і типологія міст

4 Місто як система. Просторова структура та функціональне зонування міст

5 Урбанізація як глобальний соціально-економічний процес

6 Сучасні урбаністичні тенденції в світі. Формування «міст майбутнього» (green-

city, smart-city, creative-city тощо). Світові міста (global-city)

7 Місто в розселенні населення та територіальній організації господарства. Міські

агломерації та надагломераційні утворення світу (урбанізовані райони,

урбанізовані зони, мегалополіси, дельтаполіси)

8 Сучасні проблеми розвитку міст та урбанізаційних процесів. Міста як арени

конфліктів


Основна література:

1. Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945-1991 рр. : монографія /

М. А. Алфьоров. – Донецьк, 2012. – 552 с.

2. Берданова О. В. Планування соціально-економічного розвитку міста : монографія /

О. В. Берданова, В. М. Вакуленко, І. В. Валентюк [та ін.]; за ред. В. М. Вакуленка,

М. К. Орлатого. – К., 2011. – 160 с.

3. Большаков А. Г. Основы градостроительства и районной планировки : учеб. для вузов

/ А. Г. Большаков. – Иркутск : Изд-во ИрГТУ, 2004. – 216 с.

4. Гладкий О. В. Географія міст. Геоурбаністика : підручник / О. Гладкий,

С. Іщук; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : Паливода А. В., 2014. – 299 с.

5. Глазычев В. Урбанистика [Електронний ресурс] / В. Глазычев. – М., 2008. – 220 с. –

Режим доступу : http://www.glazychev.ru/books/urbanistika/ urbanistika.htm

6. Дронова О. Л. Геоурбаністика : навч. посібник / О. Л. Дронова. – К. : Видавничо-

поліграфічний центр «Київський університет», 2014. – 419 с.

7. Кузнецов С. Г. Територіальне планування і розвиток міст / С. Г. Кузнецов,

І. І. Ананян, Л. М. Богак. – Донецьк : Норд-Прес, 2008. – 335 с.

8. Лаппо Г. М. География городов : учеб. пособие для геогр. факультетов вузов /

Г. М. Лаппо. – М. : Гуманитар. изд. Центр «Владос», 1997. – 479 с.

9. Перцик Е. Н. Геоурбанистика : учебник для академического бакалавриата /

Е. Н. Перцик. – 2-е изд., стер. – М. : Издательство Юрайт, 2016. – 435 с.

10. Перцик Е. Н. Города мира. География мировой урбанизации : учеб. пособие /

Е. Н. Перцик. – М. : «Международные отношения», 1999. – 384 с.

11. Пивоваров Ю. Л. Основы геоурбанистики : урбанизация и городские агломерации :

учеб пособие / Ю. Л. Пивоваров. – М. : Гуманитар. изд. центр «Владос», 1999. – 231 с.

12. Проблемы урбанизации на рубеже веков / Отв. ред. А. Г. Махрова. – Смоленск :

Ойкумена, 2002. – 344 с.

13. Седанов Г. В. Геоурбанистика / Г. В. Седанов. – Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2008. –

40 с.

14. Соболева Н. П. Геоурбанистика : учеб. пособие / Н. П. Соболева, Ю. Л. Замятина,

Н. В. Барановская, Л. В. Жорняк; Томский политехнический университет. – Томск :

Изд-во Томского политехнического университета, 2012. – 301 с.

15. Урбаністична Україна: в епіцентрі просторових змін : колективна монографія / За ред.

К. Мезенцева, О. Олійника, Н. Мезенцевої. – К. : Видавництво «Фенікс», 2017. –

438 с.

16. Функции городов и их влияние на пространство : монография [Електронний ресурс] /

Под ред. Л. Г. Руденко. – К. : Феникс, 2015. – 292 с. – Режим доступу :

http://gisgeo.org/assets/files/City-functions.pdf

PR- 054 · Засоби масової інформації в pr - основні канали розповсюдження pr-інформації. Розрахунок рейтингових

Documents