Postmetodika. - 2006. - N3(67).

Postmetodika

Вітаючи читачів із початком нового навчального року, редакція вважає за

необхідне зосередитися на одному із завдань освіти України – входження у

європейський та світовий простір.

У вирішенні цього завдання передусім допоможе стаття співробітника

ЮНЕСКО Дакмари Георгеску (С. 2 – 17). У ній розкриваються дві ідеї, над

якими працює освіта Європи. Перша – необхідність надавати комплексні

знання, щоб діти могли вижити в сучасному "суспільстві знань". Наприклад,

навіть така елементарна операція, як придбання квитків на міський тран4

спорт на вулицях Женеви потребує неабияких знань для використання су4

перскладної квиткової машини (детальніше – на С. 7). Друга ідея – необхід4

ність виробляти зміст освіти (курикулум) на основі сучасних досягнень науки

про людину, її мозок, пам'ять.

У "ПМ" № 1, 2006 повідомлялося про фінський курикулум, який вивів Фінлян4

дію на одне з чільних місць у дослідженні PISA. У цьому номері на С. 25 – 27

з'ясовується, чому при відсутності в навчальному плані Великої Британії

чіткої схеми реалізації громадянської освіти рівень демократії, активності

громадян Британії та їх участі в суспільному житті є високим і який урок

для України криється у цьому "парадоксі".

Як освітяни області долучаються до європейських цінностей – у рубриці

"Педтехнології".

"Зростає кількість країн, де білінгвальна освіта (місцева / національна мо4

ва та англійська) упроваджується майже на всіх етапах навчання". Цю тен4

денцію майбутнього, що її наводить Д.Георгеску (С. 5), розкрито на С. 26 –

29 Л.Нічуговською в статті про проблеми реалізації білінгвістичної моделі

навчання студентів Полтавського університету споживчої кооперації.

Полтавська гімназія № 28 та Полтавська ЗОШ № 26 одні з перших навчаль4

них закладів на Полтавщині почали упроваджувати ініціативи з поглиблення

інтеграції України у європейський та світовий простір, а відтак помітно

пожвавили діяльність молодіжних євроклубів в районах Полтавської області

та накопичили поважний досвід роботи у Проекті Асоційованих шкіл ЮНЕСКО.

Докладніше – на С. 18 – 21; 22 – 24.

Стаття про ресурсно4інформаційний центр (РІМЦ) Лубенської школи № 6

вказує напрям реформування шкільних бібліотек. У Лубенському РІМЦ за

допомогою комп'ютерних технологій виконують методичну обробку інфор4

мації, доводячи її до форм використання в навчальному процесі (С. 28 – 30).

Стаття М.І.Лахижі буде корисною учителю для розмови з учнями про сут4

ність європейської інтеграції (С. 42 – 49).

Матеріал В.В.Громового (С. 55 – 62) розкриває парадокси і абсурдні супе4

речності інтеграції України у європейські і світові процеси.

Переконані, що у 2006 – 2007 навчальному році завдяки цьому номеру "ПМ"

Європа стане ближчою до освітян України…

№3(67), 2006

Європейська інтеграціяФФІІЛЛООССООФФІІЯЯ ООССВВІІТТИИ

Курикулярна філософія двадцять першого століття: що старого і нового? Д.Георгеску .........................................................................2

ППЕЕДДААГГООГГІІЧЧННІІ ТТЕЕХХННООЛЛООГГІІЇЇ

Євроклуб у Полтавській гімназії № 28І.І.Земелько ............................................................................18

Асоційована школа ЮНЕСКО – на ПолтавщиніН.Д.Гонжак ............................................................................22

Громадянська освіта в країнах сталої демократії (Велика Британія)О.М.Карпенко .........................................................................25

Інформаційно.комунікаційні технології в шкільнійбібліотеціР.О.Гелеверя ..........................................................................28

Білінгвістична модель навчання як напрям реалізаціїєвроінтеграційних тенденційЛ.І.Нічуговська .......................................................................31

УУККРРААЇЇННССЬЬККЕЕ ККООЛЛОО

Харчування учнів на Полтавщині: що змінилося за останні100 років?І.О.Козак, О.Є.Козлов ............................................................35

ДДООВВІІДДККИИ

Євроінтеграція України: історія, проблеми та перспективи

М.І.Лахижа ........................................................................42

ХХРРООННІІККАА

"Реформування освіти має починатися "знизу", або

Семінар.тренінг з управління сучасною школою

Т.І.Гладка ...........................................................................50

ННААШШІІ ЮЮВВІІЛЛЯЯРРИИ

П.І.Матвієнку – 60!............................................................52

ССККААРРГГАА ДДИИДДААССККААЛЛАА

Вечори на хуторі поблизу ЄвропиВ.В.Громовий .....................................................................55

Випускний бал по.американськи .....................................63

Журнал засновано в березні1993 року

ВИДАВЦІ:

Управління освіти і наукиПолтавської обласноїдержавної адміністрації

Полтавський обласнийінститут післядипломноїпедагогічної освітиім. М.В.Остроградського

РЕДАКЦІЙНА РАДА:П.І.Матвієнко (голова), А.І.Бардаченко, С.Ф.Клепко,М.В.Гриньова,Н.М.Барболіна, І.О.Кіптілий

РЕДКОЛЕГІЯ:О.А.Білоусько, А.М.Бойко,Б.П.Будзан, М.С.Вашуленко,М.В.Гриньова, В.В.Громовий,М.Б.Євтух, В.М.Золотухіна,І.А.Зязюн, В.Р.Ільченко,В.Г.Кремень, О.М.Кривуля,М.Д.Култаєва, В.С.Лутай,О.О.Мамалуй, П.І.Матвієнко,В.І.Мирошниченко,В.Ф.Моргун, М.М.Рогожа,С.Сванберг, Н.М.Тарасевич,Г.Хілліг

Головний редактор:С.Ф.КлепкоВідповідальний секретар:І.О.КіптілийЛітературні редактори:О.В. Стоцька, О.Є.Козлов Технічний редактор,макет та верстка:Т.В.ШарлайОператор:Н.Ю.Землякова

Відповідальність за підбір і викладфактів у підписаних статтяхнесуть самі автори. Висловлені вцих статтях думки можуть незбігатися з точкою зору редколегії. Рукописи не горять, але і не повер5таються.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ:36029, Полтава,вул. Жовтнева, 64 (05322) 7526508;тел./факс: 50580585

e5mail: [email protected]://ipe.poltava.ua

Реєстраційне свідоцтво: ПЛ № 51 від 17 лютого 1994 р.

© ПОІППОПідписано до друку 3.07.2006Формат 61x80 1/8.Ум. друк. арк. 9,6.Тираж 400.

ПП “Інарт“вул.Г.Сталінграду, 34/24, корп. 1, к. 128, м.Полтава, 36040тел. (0532) 61513530................................................Постановою Президії ВАКУкраїни від 09.06.1999, №1�05/7 “ПМ” включено у перелікнаукових видань, у яких можутьпублікуватися основнірезультати дисертаційних робіт.

Журнал “ПМ” № 3 (67), 2006 р. підписано до друку за рішеннямвченої ради ПОІППО (протокол № 3 від 20.06.2006 р.).

ISSN 1815.3194

Чи можна передбачити майбутнє? Абохоча б передбачувати окремі аспекти? І,якщо так, як "тенденції майбутнього" мо�жуть живити роботу над курикулумом1

зараз? Передбачення майбутнього завжди асо�

ціюється з містичними, екстрасенсорними,надприродними вміннями читати або ба�чити картини майбутніх або минулих по�дій. Карл Юнг вважав, що людина володієабсолютним знанням (на жаль, на рівнінеcвідомого), яке пояснює нашу здатністьпровіщати майбутнє. Ця здатність в окре�мих випадках виявляється напрочуд по�тужно. Провіщення майбутнього охоплюєтакі форми: від маревоподібної інтуїції тапередчуттів позитивних чи негативнихприйдешніх подій до їх чіткої характерис�тики та впливу на наші долі.

Намагаючись розвіяти містичну тем�ряву давніх передбачень, учені двадцять

першого століття винайшли "ліхтарик"під назвою "футурологія", тобто наукупро майбутнє. Її призначення – досліди�ти майбутнє та зрозуміти, куди прямуєсвіт. Від сучасного футуролога чекаютьсистематизованого, глибинного розуміннятенденцій майбутнього, зокрема, висвіт�лення найважливіших напрямів змін.

Щоб підготувати учнів до зустрічі зновими викликами та можливостями, ос�вітянам обов'язково потрібно знати нап�рями й тенденції майбутнього. Чи можли�во це здійснити? І яким чином?

У цій статті зроблено обережну спро�бу дати ствердні відповіді на поставленіпитання й зазирнути у майбутнє з опти�мізмом. Обережну, оскільки, як ствер�джував Азімов у трьох законах футуро�логії, "усе, що відбувається сьогодні, ма�тиме продовження у майбутньому"(інакше кажучи, "усе, що сталося у ми�

2

Редакція "ПМ" продовжує друкувати матеріали Міжнародного колоквіуму "Теперішні та майбутнівиклики до розвитку навчальних курсів: вивчення практик та мережева співпраця для змін" (Руму#нія, 2005 р.). Початок читайте, будь ласка, у "ПМ", № 1 (65), 2006.

У статті Д.Георгеску проаналізовано проблеми філософії освіти стосовно курикулуму. Розкритопитання: мова та особистість; суспільство знання; сучасний і традиційний курикулум; дослід�ження головного мозку; пам'ять і навчальний процес; само�побудова людини як особистості. Роз�робникам курикулуму автор пропонує ретельно опрацьовувати міжнародні знання й досвід, щобз'ясувати, які підходи в освіті є ефективними.

В статье Д.Георгеску проанализированы проблемы философии образования относительно курри�кулума. Раскрыты вопросы: язык и личность; общество знания; современный и традиционныйкуррикулум; исследования головного мозга; память и учебный процесс; само�построение человекакак личности. Разработчикам куррикулума автор предлагает тщательно изучать международ�ные знания и опыт, чтобы выяснить, какие подходы в образовании эффективны.

The philosophy of Education curriculum problem is analysed in the article of Georgescu. Such questionsare discussed: language and personality; the society of knowledge; modern and traditional curriculum; theresearches of brain, memory and learning process; person's constitution as a personality. The author offersthe curriculum developer to learn carefully international knowledge and experience to clear up whichapproaches in Education are effective.

КУРИКУЛЯРНА ФІЛОСОФІЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШОГОСТОЛІТТЯ: ЩО СТАРОГО І НОВОГО?

Дакмара Георгеску, координатор програм відділу бюро освіти ЮНЕСКО/

Dakmara Georgescu, Programme coordinator, Transversal Programmes A Technical assistance to member states IBE�UNESCO e�mail: [email protected]

ФФІІЛЛООССООФФІІЯЯ ООССВВІІТТИИ

______________________1Курикулум (лат. Curriculum) – багатоаспектне явище освіти, що включає планування, контент, перебіг, ре�зультат освіти. В українській мові зміст терміна "курикулум" найближчий до змісту терміна "зміст освіти".Також радимо прочитати статтю І.Галінен "Процес становлення фінського курикулуму" у "ПМ" № 1 (65), 2006(прим. перекл.).

нулому, також станеться у майбут�ньому"). Це означає, що деякі риси сучас�ності та компоненти сьогоднішнього світу(включаючи світ освіти) матимуть про�довження у майбутньому. Другий законфутурології, за Азімовим, привертає на�шу увагу до факту, що майбутнє необов'язково означає радикально зміненеабо нове, цілковито відмінне від існуючо�го і звичного для нас сучасного світу.

Майбутнє не завжди схоже на ефект�не театралізоване видовище. Це – про�довження нашого сучасного та минулогосвіту з іншими дійовими особами і, мож�ливо, новими технологіями. Ось чому Азі�мов у другому законі футурології пропо�нує нам "повірити в очевидність речей,які на сучасному етапі може бачити ли�ше незначна кількість людей". Третій за�кон футурології говорить про наслідки:передбачення майбутнього також озна�чає передбачення наслідків сьогоднішніхдій. Наприклад, якщо нові інформаційнітехнології охоплять освіту майбутнього,стануть універсальним навчальним засо�бом і замінять традиційні навчальні засо�би, то нам необхідно ретельно дослідитине лише глибинну суть цього феномена,але й усі його можливі наслідки, бути сві�домими й відповідальними за численні, й,можливо, не очікувані й не передбачуваніефекти.

Які ж очевидні факти сьогодення вка�зують нам шлях у майбутнє? У пошукахцих очевидних речей ми дослідимо деякіточки зору щодо навчання та навчально�го курикулуму, висловлені у найпопу�лярніших сучасних каналах обміну дум�ками: впливових наукових та науково��популярних журналах.

Які ж сигнали надсилають нам "оче�видності"? На які курикулярні філософіївони можуть надихнути, якщо ми прис�танемо до точки зору, що мати курику�лярну філософію означає скрупульозно,з різних аспектів розглядати, сумнівати�ся, вивіряти наші освітні рішення та дії утой самий спосіб, яким філософи вивіря�ють підґрунтя багатьох речей і явищ: відзнань до світу як явища та нашого осо�бистісного існування.

Мати "курикулярну філософію" озна�чає уміти правильно ставити запитаннящодо складових, що визначають успішненавчання та є основою доброго курикулу�му відповідно до усталених уявлень просучасний та майбутній вигляд світу. Цетакож означає оцінювання альтернативи,

3

Постметодика, №3 (67), 2006


� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � �*В оформленні статті використано електронну презентацію Д.Георгеску "Сучасні виклики у створенні кури�кулуму: досягти змін шляхом наукових досліджень та створення мережі", представлену на Міжнародному ко�локвіумі "Теперішні та майбутні виклики до розвитку навчальних курсів: вивчення практик та мережева спів�праця для змін" (Румунія, 2005 р.).

4

тому що людські дії приречені на безкі�нечний вибір та дилеми. Часто ми стаємоперед вибором із кількох можливих сце�наріїв вирішення проблеми. Часто мивважаємо, що найкраще рішення – те, щодає змогу досягти найбільшої вигоди занайнижчу ціну. Такий результат ми на�зиваємо ефективністю, або коефіцієнтомкорисної дії. Суспільне життя (зокремаосвіта) досі не бажає сприймати інше ро�зуміння ефективності: іноді найефектив�ніше рішення – не найдешевше. Згадай�те, наприклад, дедалі популярнішу сис�тему невеликих шкіл на території США,альтернативу "економнішої" системи ве�ликих шкіл. Ця остання зарекомендуваласебе негативно з боку і дисципліни, і нав�чальних досягнень.

Курикулярна філософія також спону�кає до суспільного, професійного та полі�тичного діалогів. Те, що ми воліли б нази�вати "істиною" чи "правильним рішен�ням", бере початок із продуктивного діа�логу і передбачає конструктивні дискусії:це одне з найстійкіших переконань, міцьякого підтримується такими впливовимитеоріями, як американський прагматизмта критична теорія.

І останнє, але не найменш важливе:нам потрібні конкретні орієнтири для дій,і дехто очікує отримати їх саме із філо�софських конструктив. Філософія можене знати, який наступний крок робити,однак, безперечно слугує джерелом нат�хнення, вказує можливі напрями та під�тверджує правильність їх вибору, грун�туючись на неспростовних доказах.

Врешті зауважу, що нам необхіднопідтримувати сталу здатність курику�лярної філософії мати основні уявленняпро потреби учнів та оптимальні шляхисистематичного та продуктивного задово�лення цих потреб. Означена здатність неповинна стати догмою, радше її необхідноформувати як відкриту архітектуру ба�чень освіти, що вивіряє усі можливі варі�анти розвитку перед їх втіленням в жит�тя.

Яких змін нам слід остерігатися у май�бутньому, яким – відчиняти двері нас�тіж? За висловом Шердена2, "... не можнаігнорувати майбутнє лише через нез�датність його передбачити". Як зазна�чено вище, огляд низки найвпливовішихнаукових та науково�популярних журна�лів дав нам цікаву картину таких "оче�видних речей із майбутнього" та можли�востей. Ось їх перелік:


� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � �2William A. Sherden – ад'юнкт�професор Стенфордської школи бізнесу, спеціалізується з менеджмент�консуль�

тування, прогнозування товарного ринку, стратегій ринку, спеціаліст зі світовим іменем, автор книг MarketOwnership та The Fortune Sellers (The Big Business Of Buying and Selling Predictions). (Прим. перекл.).

Багато наукових журналів відзнача�ють, що сучасна освіта дедалі більше зо�середжує увагу на питанні мова та осо�бистість, наголошуючи на очевидному:зростає кількість країн, де білінгвальнаосвіта (місцева/національна мова та анг�лійська) упроваджується майже на всіхетапах навчання. Чи визначає ця тенден�ція майбутнє? Який час англійська мовазалишатиметься мовою міжнародногоспілкування, перемагатиме інші мови�конкуренти у боротьбі за звання панів�ної?

Можливо, однією з найвірогіднішихтраєкторій розвитку суспільства у май�бутньому є організація "суспільствазнань". Це означає повний перехід від ін�формаційно�базованого ланцюга дій докомплексних знаннєво�базованих проце�сів в усіх соціальних секторах, економіціта повсякденному житті.

Надзвичайно цікавими і викличнимидля курикулярної роботи є результатиостанніх досліджень головного мозку лю�дини, досить продуктивні щодорозв'язання сучасних дилем та інформа�тивні для створення опуклого образу Не�обхідного Учителя, який, серед інших ви�мог, повинен уміти: диференціювати нав�чання для оптимізації досягнення основ�них цілей, уміти ефективно стимулюва�ти пам'ять та розвивати навчальніуміння і сприяти розвитку в учнів нави�ків, необхідних для безперервного нав�чання протягом життя та життєво�важ�ливих компетентностей.

Насамкінець, багато ідей стосуєтьсягендерних питань в освіті, а також пи�тань стимулювання само�структуру�вання особи як індивідуальності, щодоаспектів само�менеджменту та між�особистісних зв'язків, а також управлін�ня та організації життя школи в кон�тексті персонального та колективногорозвитку.

Мова та особистість

Питання мови, якою здійснюється нав�чальний процес, та статус інших місце�вих/національних та/чи іноземних мов –один із найактивніше обговорюваних ас�пектів, що стосуються реформуваннясистем освіти та покращення "живлення"курикулуму. Упродовж багатьох десяти�річ побутувало переконання, що навчан�ня дітей рідною мовою (особливо на ран�ніх стадіях здобуття освіти, наприклад, упочаткових класах) надасть їм більшешансів для успішного навчання в школіта у післяшкільний період, підвищить

5



6

ФФІІЛЛООССООФФІІЯЯ ООССВВІІТТИИні "сьогодні цільовою групою мовнихшкіл є не початківці, а охочі навчатисяна спеціалізованих курсах бізнес�англій�ської, англійської для проведення презен�тацій тощо"5. Це означає, що початковимрівнем діти успішно оволодівають уже наранніх етапах навчання (і часто у позаш�кільний час), а навчання в школі допома�гає підвищити рівень майстерності воло�діння мовою від середнього до високого.

Навчання мови (особливо навчаннярідною мовою, скор. англ. MTE) завждитісно пов'язане із формуванням та загар�туванням національної самоідентифікації.Які ж наслідки ми б мали сьогодні (і в май�бутньому), якби "іноземні" мови на кшталтанглійської заполонили національні кури�кулярні системи як мови навчання? Як ут�римати баланс між общинною, національ�ною та "глобальною" індивідуальністю, ко�ли "мова міжнародного спілкування, нап�риклад, англійська, комп'ютеризація тамасова міграція населення планети є тур�бодвигунами глобалізації"6?

Підтримка багаторівневої, комплек�сної особистості – це, схоже, одне з клю�чових рішень для мирного та конструк�тивного пом'якшення гострих кутів на�шої несхожості. А поки що лунають пи�тання, чи зможе англійська як універ�сальна мова навчання (навіть якщо лімі�тувати її використання в деяких курику�лярних галузях на кшталт природничо�математичних дисциплін) допомогти ви�рішити сучасні та майбутні проблеми що�до етнічної/мовної/культурної розрізне�ності та конфліктів. Скептики, які боять�ся втратити індивідуальні риси і висту�пають проти використання англійської якмови – лідера освіти, можуть заспокоїти�ся: за даними Newsweek, англійська, якоїнавчають у світі, насправді є "варіантоманглійської в країні, у якій її вивчають"."Місцеві англійські мови" більшою чименшою мірою схожі на Стандарт англій�ської – Оксфордський діалект. То ж мож�на бути впевненими, що нові версії анг�лійської і надалі з'являтимуться на шля�ху пошуків практичних відповідей на ре�алії та потреби сьогодення, серед яких –взаємопов'язаність, взаємонеобхідністьта інформаційний обмін.

Суспільство знання

Незважаючи на широке використанняв сучасному дискурсі з економіки, освіти,комунікаційних сфер тощо, термін "сус�пільство знання" має долю багатьох су�

шанси на ринку праці. Навіть незважаю�чи на початковий ентузіазм, пов'язанийіз концепцією мультикультурної та білін�гвальної освіти, не зафіксовано реальнихдоказів позитивного довготерміновоговпливу такої освіти ні в розвинених краї�нах, таких, як Сполучені Штати, ні в бід�них країнах, таких, як країни, що розта�шовані південніше Сахари (Sub�Sahari�an), колишніх французьких, британ�ських, португальських колоніях, де білін�гвальна освіта впевнено крокує упродовжостанніх років, спираючись на переко�нання, що навчання рідною мовою здатнезміцнити самооцінку та самосвідомістьучня, позитивно вплинути на його само�ідентифікацію та етнічну/громадянськугордість.

Одначе у багатьох випадках спостері�гаються зворотні тенденції, особливо щодовикористання англійської мови для нав�чання в середніх та старших класах сучас�них систем освіти. Як повідомляє News�week3, нещодавно уряд Малайзії вирішивнавчати математики та природничих дис�циплін школярів усіх класів англійською(с. 50). Більш за те, спеціальна Комісія ві�домої Французької Академії4 опублікува�ла Рекомендації, у яких зазначено, що"знання базової англійської мови повиннебути на рівні базових знань із матема�тики; англійська мова повинна входитиу перелік обов'язкових навчальних дис�циплін базового курикулуму", які затвер�джують суттєві зміни в країні, де вченаеліта присягає захищати і відстоюватиправо чистоти французької мови. Хоча ціРекомендації Міністерство освіти Франціїне сприйняло серйозно, подія допомагаєнам проникнути в суть деяких тенденційкурикулуму майбутнього: чи стане анг�лійська мова мовою освіти періоду до нав�чання у вищому навчальному закладі? Чибуде це питання на порядку денному висо�ких посадових осіб неангломовних країн?Важко дати відповідь цілком упевнено,особливо беручи до уваги нові горизонтирозвитку світової економіки.

Наприклад, багато вищих навчальнихзакладів Франції мріють готувати своїхстудентів так, щоб ті згодом могли вестибізнес з дедалі привабливішим секторомкитайської економіки. Історія поширенняанглійської мови у всьому світі не лишеяк мови міжнародного спілкування, алесаме як мови здобуття освіти можна по�рівняти з появою грибів після дощу, і цяісторія є далекою від завершення. News�week безпристрасно свідчить: у Німеччи�� 3Newswek [цит. 7 березня 2005, с. 50] , доступний з <www.msnbc.msn.com/id/7038031/site/newsweek/>4Відповідно до установчого Статуту Академії (1635 р.) головне завдання Академії � регулювати французькумову, що повинна бути основою нації, яка усвідомлює себе єдиним цілим (прим. перекл.).5Newsweek [цит. 7 березня 2005, с. 59], доступний з < http://www.msnbc.msn.com/id/7038031/site/newsweek/>6див. посилання 4.

часних модних слів: ми всі вважаємо, щознаємо їх значення, але нам важко дійтизгоди щодо реального визначення площи�ни, яку охоплює значення цього слова.Коротше кажучи, коли ми говоримо про"суспільство знання", здебільшого маємона увазі факт, що "автентичні знання" єнадзвичайно важливими для особи тасуспільного життя, у той час коли "знан�ня" (особливо в електронній формі) сталипотужним знаряддям виробничої сферита долевизначення. Із часів Платона відо�мо, що "автентичні знання" важко осяг�нути і майстерно ними оволодіти, алеможна здобути. Що змінилося в наш час?Посередні суспільства були змушені пок�ладатися на знання – тож робімо виснов�ки: що визначило позиції та характерзнань, таких різноманітних у сучасномусвіті?

Щоб зрозуміти виклик (та можливість)життя в суспільстві знання, ще раз пе�регляньмо переваги критичного ставлен�ня до модних слів. Багато з них із часомзникають разом зі зниженням інтересу дотеми. Дозвольте згадати лише деякі з них:"flower�power/влада квітів", "новий між�народний порядок". Якби люди почаливживати модні слівця у їх прямому зна�ченні (наприклад, характеристика об'єк�та, явище навколишнього середовища то�що), вони були б вражені. Ми спробуємозрозуміти і описати суть цього явища танамагатимемося зрозуміти, як риси "сус�пільства знань" можуть вплинути на су�часний і майбутній розвиток курикулуму.

Загальновідомо: ми живемо в сус�пільстві знань тому, що:

інформація доступна у спосіб, що ра�ніше був неможливим (особливо засобамиІнтернет�технологій);

інформація та знання розглядаютьсяяк потужний засіб виробництва і як фак�тор успіху в контексті економіки "знаньабо інформації" та змагання у глобально�му масштабі;

технології (включаючи ІКТ) напов�нили повсякденне життя невідомими до�недавна способами;

нам необхідно постійно адаптуватисядо швидких змін та нових ритмів життя;

інформація має дедалі більший гло�бальний характер: "місцевий", "регіо�нальний" та "глобальний" аспекти як ні�коли взаємно переплітаються.

Намагаючись пояснити відмінностіміж поняттями "інформація" та "знання",люди часто кажуть: "Ну, знання – це

7



Суспільство знань: комплексні знання (предумова життєвого успіху

� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � �7Навіть у повсякденних ситуаціях людям пропонують вправлятися зі складним комплексом "знання". На�приклад, придбання квитків за посередництва суперскладної квиткової машини на вулицях Женеви: людинінеобхідно вміти читати карти мегаполісів, вправлятися з матрицею та грошима, досліджувати різні варіантита на їх основі приймати єдино правильне рішення, встановлювати кореляцію між часом та місцем тощо ли(ше для того, щоб купити квиток і проїхати дві зупинки у міському громадському транспорті.

більше, ніж інформація...", але більшістьіз них не спроможні точно визначити їхвідмінні риси. Оскільки інформація є ба�зовим компонентом знань, то можливо,що значення, яке ми вкладаємо у поняття"знання", – це більшою мірою необхіднаінформація, що зчленована з іншою реле�вантною інформацією (та ідеально комбі�нується з уміннями та настановами), ос�кільки знання роблять нас здатними ке�рувати різними ситуаціями у діапазонівід простих і відомих до складних та неві�домих7 (див. на с.7).

Знання помітно "мережувалося", тобтобільше немає центральних фокусів і меж –вони змінюють своє розташування; ко�лективна творчість переважила індиві�дуалізм у інноваційності, який на зорі су�часності був основною рушійною силою.

Крім того, у сфері здобуття знань миговоримо не лише про індивідуальністьта індивідуалізм, але про навчальніспільноти як важіль (колективного) сус�пільного прогресу та поступального роз�витку. Здобуття знань не закінчуєтьсянавчанням у школі та університеті, а стаєщоденною потребою і метою на все жит�тя.

Критичний підхід до концепту "сус�пільство знань" передбачає підрахунокне лише здобутків, але і втрат, іншимисловами, нам потрібно постійно слідкува�ти за боями, які є імовірність програти.Дехто ототожнює суспільство знань ізпрактично необмеженим доступом до ін�формації засобами нових інформаційно�комунікаційних технологій. З одного бо�ку, справедливим є твердження про те,що спрощений доступ до інформації від�криває двері всім, хто в них стукає, а з ін�шого, таким же справедливим залиша�ється твердження, що спрощений доступдо інформації не замінить персональнихзусиль ретельної обробки інформації таїї інтеграції в довготермінові схеми про�цедурних знань8 (procedural knowledgeschemes)9.

Доступ до інформації повинен бутипов'язаним із компетентностями її ре�тельного опрацювання, що дає нам здат�ність уникнути провалля "копіювання тавставляння" інших культур. Сліпе наслі�дування культур стало однією з найакту�альніших проблем сучасності, зоною ри�

зику та можливої поразки прогресу. Поя�ву цієї проблеми пов'язують з існуваннямінформаційно�комунікаційних та Інтер�нет�технологій.

Практично нелімітований доступ доінформації провокує виникнення новихбар'єрів та нових розділень, тому що та�кий вид доступу мають лише особи чигрупи людей, у яких є електричне світлота комп'ютери. Дехто може запитати се�бе: чи викликають інформаційна мережата ініційовані мережею міжнародні змінистандартизацію суспільного життя, осві�ти, системи роботи та повсякденногожиття і які переваги та недоліки такастандартизація може мати.

Насамкінець, практично нелімітова�ний доступ до інформації засобамикомп'ютерних та Інтернет�технологій вжодному разі не повинен викликати зне�важливе ставлення до багатьох іншихважливих аспектів та вимірів життя лю�дини, таких, як цінності, орієнтації та по�ведінка. Давно відомо, що "віртуалізація"та "життя у мережі" не замінять живогоміжособистісного спілкування та креа�тивної динаміки груп, які мають шансвзаємодіяти в контексті реальних ситуа�цій.

Пам'ятаючи про це попередження, миповинні усвідомлювати, що в наш час від�буваються певні зміни (які, можливо,триватимуть і у майбутньому) стосовномасового доступу до релевантної інфор�мації та швидкості міжнародної комуні�кації та взаємодій. Цей факт помітновпливає на курикулярну роботу, потре�буючи зміщення від ментальної моделістворення/розвитку курикулуму, що зо�середжує основну увагу на передачі ін�формації, у бік стійкішої ментальної мо�делі створення/розвитку курикулуму,що збалансовує передачу інформації тасприяє її ретельній обробці, а такожкреативного, автономного та успішноговикористання у вирішенні усіх видів зав�дань.

Ми розуміємо, що іноді нова модельрозвитку курикулуму відкидає трансмі�сійний вимір навчання на користь моделісоціальної будови формування знань,маючи на увазі, що всі знання (зокрема,не лише сама інформація, але також іцінності, уміння та орієнтації) є предме�

8


� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � �8Процедурні знання – це знання, що зберігаються у пам'яті інтелектуальної системи у вигляді опису процедур,за допомогою яких їх можна отримати. Звичайні процедурні знання використовуються для надання інформа�ції про способи виконання завдань із проблемної галузі, а також різноманітні інструкції, методики тощо. Заформою представлення процедурні знання протиставляються декларативним знанням (прим. перекл.). 9Процедурні знання – частина не�декларативних та неявних знань. Вони базуються на "процедурній пам'яті",яка поєднує логіку та практику, а також дає змогу (майже підсвідомо) виконати співвідносні завдання, такимчином визначаючи нашу особистість та типи реагування на щоденні складні ситуації, виклики буття, їх рішення.

починатися з вивчення простого матеріа�лу й ускладнюватися лише поступово).

У контексті безперервної освіти навча�тися вчитися залишається (можливо)цінним гаслом. Навчитися учитися озна�чає здобувати знання та вміння в найріз�номанітніших життєвих ситуаціях, це –здатність безперервно здобувати знаннянавіть поза межами навчальних закладів.Ефективні учні повинні бути здатнимипокладатися на широкий репертуар інс�трументів та стратегій для передачі знаньі умінь з одного контексту в інший і матисправу з новими непередбачуваними си�туаціями тепер та у майбутньому. Ефек�тивні учні повинні бути здатними діяти якрефлексивні та самокритичні здобувачізнань, здатні самостійно оцінити свої ус�піхи під час використання активних стра�тегій для здобуття та збагачення необхід�них і корисних компетентностей.

Якими є можливі відповіді курикулу�му на виклики "суспільства знань"? Ана�ліз сучасної курикулярної літературидає змогу зробити порівняння явищ, якізазвичай називають "сучасним курику�лумом" та "традиційним курикулумом":

том індивідуальної й соціальної фільтра�ції, яка відбувається у процесі соціальноїінтеракції і базується на моделях таструктурах культури.

Істина, як це буває у багатьох випадкахосвітніх контроверсій, є, вочевидь, десьпосередині. Якщо багато складових нашихзнань – точні й безперечні (наприклад, ін�формація, базована на фактах, – назвастолиці, математична формула чи датиісторичних подій), то це не означає, що їхосмислення індивідуумом не належить дозначеннєвих і вони не повинні бути пред�метом персональної навчальної схеми.

Можливо, одним із найбільших викли�ків у курикулярній роботі в наш час та умайбутньому буде перегляд різних моде�лей і форм курикулуму у процесі пере�осмислення "застарілих" й "антиквар�них" освітянських премудростей накшталт: дитину потрібно навчати спочат�ку простого й ускладнювати матеріал ли�ше поступово, з концентричним повто�ренням, інтенсивність якого повинна виз�начатися індивідуальними фізичними тапсихічними характеристиками кожноїокремої дитини (освітній процес повинен

9



«Традиційний» курикулум «Сучасний» курикулум • Ôîêóñ íà âõ³äíèõ çíàííÿõ. • Ôîêóñ íà âèõ³äíèõ çíàííÿõ òà íàñë³äêàõ. • Ôîêóñ íà â÷èòåëåâ³ òà

àêàäåì³÷íèõ ïðåäìåòàõ. • Ôîêóñ íà ó÷íåâ³.

• Ïîä³ëåíèé íà ïðåäìåòè òà ïðåäìåòíî-êåðîâàíèé.

• Âèçíà÷àºòüñÿ øèðîêèìè íàâ÷àëüíèìè ãàëóçÿìè òà êðîñêóðèêóëÿðíèìè ï³äõîäàìè.

• Ñò³éêà ñòðóêòóðà ðîçïîä³ë ó ÷àñó. • Ãíó÷êà ñòðóêòóðà ðîçïîä³ëó ÷àñó. • Íàäëèøîê äèðåêòèâ òà

öåíòðàë³çîâàíîãî óïðàâë³ííÿ. • Ïåðåäáà÷åíî ãíó÷ê³ñòü, ´ðóíòîâàíó íà ð³çíèõ

òèïàõ òà ð³âíÿõ ì³ñöåâî¿ àâòîíîì³¿, ó ðàìêàõ çàãàëüíîïðèéíÿòèõ ïðèíöèï³â òà ñòàíäàðò³â ÿêîñò³.

• Ôîêóñ íà àêàäåì³çì³. • Â³äêðèòèé ñóñï³ëüñòâó, ðîçðàõîâàíèé íà áåçïåðåðâíó îñâ³òó.

• Îð³ºíòîâàíèé íà çàïàì’ÿòîâóâàííÿ ³ òî÷íå â³äòâîðåííÿ çàçäàëåã³äü ï³äãîòîâëåíîãî íàáîðó çíàíü.

• Ñòèìóëþº ðîçâèòîê ³íòåëåêòóàëüíèõ çä³áíîñòåé âèùîãî ïîðÿäêó, íàáóòòÿ ñîö³àëüíèõ, ïñèõîåìîö³éíèõ, òåõíîëîã³÷íèõ, ïðàêòè÷íèõ, ìîòîðíèõ, õóäîæí³õ òà ³íøèõ óì³íü.

• Ôîêóñ íà ñóìàðíîìó îö³íþâàíí³. • Ôîêóñ íà ïðîãðåñ -âèõîâíîìó îö³íþâàíí³. • Íàäàº ïåðåâàãó ëåêòîðñü êèì,

äîãìàòè÷íèì, îô³ö³éíèì ï³äõîäàì.

• Íàäàº ïåðåâàãó ï³äõîäàì, îð³ºíòîâàíèì íà àêòèâíó ó÷àñòü, ñï³âïðàöþ, âçàºìîä³þ.

• Íàäàº ïåðåâàãó òåîðåòè÷íèì ïðîåêö³ÿì.

• Íàäàº ïåðåâàãó êîìïëåêñíèì ï³äõîäàì, ÿê³ ñïðèÿþòü âñòàíîâëåííþ çâ’ÿçê³â ì³æ òåîð³ºþ òà ïðàêòèêîþ, ä îïîìàãàþòü çàñòîñîâóâàòè çíàííÿ íà ïðàêòèö³ òà âèð³øóâàòè çàâäàííÿ.

• Íàäàº ïåðåâàãó îäíàêîâîñò³, îäíîìàí³òíîñò³.

• Ñïðèÿº ³íäèâ³äóàë³çàö³¿ íàâ÷àííÿ.

Порівняння традиційного курикулуму із сучасним

Але справжнє життя – не кришталевопрозоре, як це може здатися після озна�йомлення з таблицею, і не схильне до різ�кого розрізнення категорій, як це зробле�но вище. Зазвичай курикулярні реаліїбільше схожі на головоломку з окремихелементів та рис, притаманних обом сто�ронам: традиційне й сучасне існують по�руч і в жодному разі не суперечать пос�туповому відходу від традиційної моделікурикулуму до інноваційної, у якій на�лежним чином репрезентовані елементи,які в таблиці розміщені у правій колонці(навіть якщо це відбувається (здебільшо�го) на рівні декларацій, а не у повсякден�ному житті).

Безумовно, не правильно вважати, щотрадиційні навчальні програми та планивзагалі не сприяли підвищенню рівнякреативності, адже якби всі навчальніпрограми минулого систематично блоку�вали прагнення людини вдосконалюватисвоє життя, відкривати та досліджуватиневідоме, то ми б уподібнилися до нездат�них до змін, а тому вимираючих біологіч�них видів.

Також не правильно вважати, що"традиційні" навчальні плани не сприя�ють розвитку інтелектуальних умінь ви�щого порядку, а щодо емоційних та соці�альних навиків – традиційні курикулумимають власні методи їх набуття. Можли�во, вони дещо грубіші, неповороткіші,потребують більших затрат енергії, часута зусиль, але досягають однакових абосхожих із сучасними методами результа�тів. Нам потрібно зібрати до купи всі різківідмінності, які бачимо у наведеній вищетаблиці, ще раз критично їх переглянутиі зрозуміти, що, можливо, у світовій ку�рикулярній роботі панує змішана моделькурикулуму, що має специфічні, прита�манні певній окремій культурі та її соціу�му риси.10

У практичному вимірі відбуваєтьсяпостійний осмос між двома теоретичнимимоделями: традиційною та сучасною. На�віть нещодавно модні терміни "інтегрова�ний курикулум" та "компетентнісно�ба�зований курикулум" уже є не лише дум�ками�мріями: у багатьох країнах вонипозначають добре продуману та розбудо�вану практику.

У наш час існує значний інтерес докомпетентнісно�базованого підходу, хочатермін "компетентності" використовуютьдавно, особливо в галузі професійно�тех�нічної освіти. Спроби класифікувати ці

компетентності "для життя" й скласти їхперелік зроблені університетами, науко�во�дослідними закладами, міністерства�ми та такими міжнародними організація�ми, як ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Європей�ський Союз та Світовий банк.

Компетентнісно�базований підхід де�далі більше розглядають як адекватне рі�шення для перебудови освітньої системиз метою відображення в ній потреб адап�тації до нових ситуацій у швидкозмінно�му світі.

Компетентності іноді ототожнюють зуміннями чи потенційними можливостя�ми, але найчастіше їх розуміють як за�стосування набутих індивідуумом ціннос�тей, знань, умінь, відносин, процедур,звичок для ефективної відповіді на вик�лики сучасного світу. Компетентностівизначають як здібності та набуті уміннядумати, діяти, вивчати, самостійно здій�снювати трансфер знань та пошук рі�шень проблем. Наприклад, у той час, ко�ли здатність запам'ятовувати слова йграматичні правила є важливим уміннямдля вивчення іноземної мови, повноціннакомпетентність у спілкуванні іноземноюмовою означає дещо інше. Щоб виступи�ти з публічною промовою, написати листачи есе іноземною мовою, передбачаєтьсянаявність здібності збирати в одне ціле іясно формулювати різні одиниці фактич�ної інформації, ефективно та відповіднодо конкретних цілей використовуватиуміння, установки та процедури. Ці ком�петентності повинні бути підтверджені нелише в тестах. Передбачається, що вони –здобуток на все життя і людина здатнамобілізувати їх у будь�який час, а не ли�ше на екзаменах.

Стали актуальними деякі питання що�до компетентностей та компетентнісно�базованих підходів. Компетентнісно�ба�зовані підходи в сучасному курикулумізазвичай пов'язують із кількома важли�вими передумовами:

Є необхідність створити список зна�чущих компетентностей для кожного ок�ремого суспільства та узгодити їх із йогоцінностями та цілями. Звідси виникає пи�тання, чи є компетентності універсаль�ними, контекстними, а чи поєднуютьобидві якості одразу?

Компетентності потрібно категори�зувати за усіма можливими категоріями:загальні й часткові; що в кожному кон�кретному випадку ми уявляємо: одну ок�рему компетентність чи їх набір; це гру�

10


� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � �10Наприклад, якщо розглянути складові сучасного курикулуму, такі, як, скажімо, Міжнародна організаціябакалаврату, стане очевидним існування певних конфігурацій змішаної моделі: одночасно із збереженнямтрадиційних дисциплін та курикулярних галузей зростають міждисциплінарні зв'язки та підтримуютьсяінтерактивні стратегії, які породжують "дух, що прагне інтеграції" у галузі інтегративних та холістичних знань.

пова чи індивідуальна компетентність;які компетентності ми передбачаємо: ба�зові, ключові, перетинні, мета�компетент�ності чи всі їх разом у різних можливихспіввідношеннях?

Компетентнісно�базовані підходи увигляді, у якому вони існують на сучас�них освітніх просторах країн, мають тен�денцію пов'язуватися з досить радикаль�ними відхиленнями від предметно�базо�ваного курикулуму до моделі створеннякурикулуму, орієнтованого на потребиучня. Створити такий курикулум прак�тично значно складніше, ніж описати те�оретично. Більшість сучасних курикулу�мів (навіть у розвинених суспільствах)надають великої ваги ментальній моделінавчання, яку загалом слід розглядати яккультуральну трансмісію. Ми намагаємосявнести у курикулум цінне культурне над�бання людства, неначе дитяча пам'ять – ценайкраще місце для їх збереження.

Автентичний компетентнісно�базова�ний підхід міг би стати початком вирі�шення різних питань, зокрема: що необ�хідно учням для успішної діяльності в су�часному (майбутньому) світі? І якщо мивважаємо, що учням потрібно набуватикомпетентності в комунікативній галузі,то нам краще будувати курикулум нав�коло цієї ключової компетентності, а ненавколо таких виховних та навчальнихдомінант, як граматика, література, ора�торське мистецтво.

Але учителів досі готують (у більшостікраїн світу) так, неначе їм потрібно знатий уміти лишень кілька речей: а) бутивпевненими, що їх навчальний предметможе здійснити культурну трансмісіюзасобами формальної освіти; б) їм можнаі не перейматися, які компетентностіможна під час навчання розвинути у ді�тей.

Ця ситуація створює додаткові викли�ки компетентнісно�базованому підходу,особливо за умови строгої настанови навідхід від предметно�орієнтованого тавикладач�центрованого підходів та роз�витку необхідних для успішного життякомпетентностей.

Упровадження компетентнісно�ба�зованих підходів без радикальної рефор�ми системи професійної підготовкивчителя приречене на поразку, як ми ба�чимо на кількох прикладах зі світовоїосвітньої практики.

Незважаючи на це, компетентнісно�базовані підходи можуть знайти своє міс�це навіть у контексті традиційного кури�кулуму за умови створення структуридля розвитку базових та інструменталь�

11



них умінь, таких як уміння читати, писа�ти, рахувати, а також застосовувати ін�тегровані та холістичні здобутки та (інодінеминуче) фрагментацію потоку нав�чальної інформації на курикулярні об�ласті та предмети.

Компетентності зростають на знаннях,уміннях, орієнтаціях, цінностях, проце�дурах тощо, і було б зовсім не доцільнозневажати їх справжнє підґрунтя. Нампотрібно усвідомити, що учні здобуваютьта поглиблюють знання, уміння, установ�ки та процедурні знання і водночас здатнішвидко та ефективно їх мобілізувати увідповідь на будь�які зміни в ситуаціях їхособистого, професійного та громадськогожиття.

Дослідження головного мозку

Дослідження головного мозку упро�довж останнього десятиліття стали одні�єю з найперспективніших галузей наси�чення інформацією освітньої та курику�лярної роботи, допомагаючи краще зро�зуміти, як функціонує мозок, якими шля�хами людина краще навчається і що слідробити, щоб подовжити час продуктив�ності мозкової діяльності та довго невтрачати високий навчальний потенціал.

Тема "ліво�півкульного" та "право�пів�кульного" навчання у всьому світі викли�кає жваві дискусії освітян. Наприклад,нам відомо, що11 в жінок "…більше зв'яз�ків між лівою та правою півкулями" і що"вони мають схильність використову�вати більше частин мозку, ніж чолові�ки, для виконання однакових завдань", ау чоловіків "думки виникають у більшлокалізованих зонах мозку, як під часрозв'язування математичних задач, чи�тання книг, так і при гніві чи смутку"(Тайм, с. 48 – 49). Із результатів останніхнаукових досліджень дізнаємося, що"розмір мозку не відповідає обсягу інте�лектуальних здібностей"; "жінки тачоловіки показують однакові результа�ти в IQ�тестуванні", але "чоловіки тажінки у сфері емоцій – абсолютно різні"(там же, ст. 50).

Що це означає для курикулярної ро�боти? Чи потрібно розробникам курику�луму диференціювати навчання відпо�відно статі? Оскільки на жінок, очевидно,під час навчання більше впливають емо�ції, ніж на чоловіків, то чи існує необхід�ність активніше звертатися до емоційноїсфери під час навчання жіночої частиниучнів?

Відповідно до наукових знахідок окре�мих дослідників12 гендерні особливостімають важливу роль у навчальному про�цесі, оскільки вони, очевидно, є характе�рологічною ознакою "сегрегації сенсу"між жінками та чоловіками: у жінок біль�ша здатність дискримінувати стимули,що впливають на сенс, ніж у чоловіків. Надодачу, за словами Хайєра (цитую зТайм) "чоловіки та жінки мають різнуархітектоніку мозку [аналогічна ситу�ація із зонами інтелекту], і ми не знає�мо, що це означає" (там же, с.50).

Отже, із сучасних досліджень головно�го мозку випливає, що жінки й чоловікикористуються ним зовсім по�різному, аленам не відомо ні того, що це означає, нітого, чому так трапилося: чи завдякиприродним чинникам (генам), чи це –явище культурального походження, чи"винуватцями" є обидві складові: гени –це справжні рушії культурно�детерміно�ваних звичок та способів дій, то ж чи мо�же їх зміна провокувати генетичні моди�фікації?

Справді, науковцям дуже подобаєтьсядоводити нам до відома факт, що нам ні�коли не слід недооцінювати мозок люди�ни: він може адаптуватися, розвиватися,оцінювати. Особистісна мотивація та очі�кування також мають дуже важливуроль: тоді як говорять, що в жінок зазви�чай переважає права півкуля, є докумен�тальні свідчення щодо навчальних груп(приклад Ісландії13), у яких вищі нав�чальні досягнення з математики маютьдівчатка. Чим це зумовлено? Виявляєть�ся, ісландські хлопчики бачать свою долюу рибальському ремеслі, а дівчатка мрі�ють виїхати геть із маленьких прибереж�них селищ у великі міста. Це прагнення –достатній аргумент на користь старанні�шого опрацювання дівчатками матема�тично�природничих дисциплін, які тра�диційно вважаються цариною інтересу тауспіху чоловічої статі.

Приклади на зразок ісландського да�ють нам дуже корисний урок про важли�вість мотивації навчання і, можливо,здатні надихнути нас на роздуми про те,як належним чином мотивувати учнів,спираючись на релевантні аспекти кури�кулуму.

Пам'ять та навчальний процес

Висновки з досліджень головного моз�ку та когнітивна психологія – два важли�ві джерела, необхідні для підживлення

12


� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � �11Див. Тайм, 7 березня, 2005. 12Таких, як Леонард Сакс (Leonard Sax): "Чому така важлива стать?".13Див. Тайм, 7 березня, 2005.

курикулярної роботи тепер і у майбут�ньому. Здебільшого вони повертають доактивного життя "стародавні" освітніпремудрості і вдалі рішення, такі, якспостереження, що знання, здобуті в ре�зультаті навчання дією (використання унавчальному процесі повного спектравідчуттів + автономна відповідь учня напрактичні виклики), та навчання, що спи�рається на попередній досвід учнів, дітизапам'ятовують на довше, ніж знання,здобуті теоретично і замало пов'язані зіщоденним життям дитини.

Такі журнали, як "Штерн"14, на своїхсторінках роблять огляди відомих на сьо�годні даних про принципи роботи пам'ятіта різні моделі її функціонування в го�ловному мозку людини15. Одна частинадосліджень підтверджує модель "повно�го покриття мозку" (тобто пам'ять поши�рена по всьому мозку, і спеціального цен�тра пам'яті не існує), друга – модель "сег�ментного покриття мозку", згідно з якоюпам'ять розміщена у його різних части�нах. Звісно, суперечкам про істинністьтверджень у цьому питанні не видно йкраю, але ми абсолютно переконані в іс�нуванні довготермінової та короткотермі�нової пам'яті і що ключ до успішного нав�чання – розвиток довготерміновоїпам'яті.

Довготермінова пам'ять людини скла�дається з декларативної16 та недеклара�тивної17. Декларативна пам'ять поділя�ється на образну і семантичну – у випад�ку пізніших асоціативних зв'язків з еле�ментами, наданими образною пам'яттю,допомагає утримати у пам'яті і щонай�глибше зрозуміти зміст матеріалу. Це,

13



� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � �14Див. Штерн, 14.10.0415Сучасні дослідження мозку свідчать, що актуалізація слідів пам'яті потребує одночасної активації багатьохструктур мозку, кожна з яких виконує специфічну функцію відносно процесів пам'яті. Процеси пам'яті пов'язуютьіз фронтальною, скроневою і парієнтальною корою, мозочком, базальними гангліями, мигдалиною, гіпокампом,неспецифічною системою мозку.Є гіпотеза, що слід пам'яті через різний час після навчання реалізується різними за складом нейронними ансам�блями. Як показало вивчення динаміки асоціативного навчання у ізольованих нейронів, більш ніж у 80 % нейронівспостерігається відстрочене навчання. Ефект навчання виявляється через 540 хв. після завершення процедури нав�чання. Пряме або відстрочене навчання кожного нейрона прив'язане до певного моменту часу і є стійкою індивіду�альною характеристикою нейрона при конкретному типі навчання (прим. перекл.).16Під декларативною, або експліцитною пам'яттю, розуміють запам'ятовування об'єктів, подій, епізодів. Це пам'ятьна обличчя, місця подій, предмети. Вона часто базується на асоціації одночасно діючих подразників (прим. перекл.). 17Недекларативна, або процедурна, ікспліцитна пам'ять, – це пам'ять на дії. Вона виявляє себе у вигляді моторнихнавиків, перцептуальних стратегій, класичних умовних та інструментальних рефлексів. Обидві системи схарактеризовані в концепції пам'яті за видами інформації. Вони не однаково пов'язані зі свідоміс�тю. Декларативна пам'ять є свідомою, оскільки припускає обізнаність суб'єкта про об'єкт або подію, образи якихвитягуються з пам'яті, тоді як використання недекларативної, процедурної пам'яті у поведінці може здійснюватисябез усвідомлення цього факту. Декларативна і процедурна пам'ять відрізняються і за швидкістю їх формування.Експліцитне навчання відбувається швидко, іноді після першого "уроку", коли інформація про певну разову подію,що відбулася в певний час і у визначеному місці, відображається відразу і назавжди. Саме за допомогою деклара�тивної пам'яті ми розрізняємо знайомі і незнайомі події. Навпаки, експліцитне навчання відбувається поволі і пот�ребує повторення асоційованих і часто послідовно діючих Подразників, наприклад, для створення умовного реф�лексу. Процедурна пам'ять дає змогу зберігати інформацію про причинно�наслідкові відносини між подіями. Слід у декларативній пам'яті може зберігатися роками, тоді як процедурна пам'ять при невикористанні і безпідтримки відповідним підкріпленням схильна до згасання. У філогенезі декларативна пам'ять з'являється піз�ніше від процедурної (умовнорефлекторної) (прим. перекл.).

своєю чергою, гарантує стабільні і високінавчальні результати. Процесуальнапам'ять – важлива частина довготерміно�вої недекларативної пам'яті, що базуєть�ся на інтерналізації процесів та проце�дур, що перетворюється на "автоматич�ні"/підсвідомі патерни реакцій на стиму�ли всіх видів.

Сучасна когнітивна психологія ствер�джує, що пам'ять частково свідома, част�ково несвідома. Велику вагу має емоцій�ний контекст процесу запам'ятовуваннята вивчення. Головний мозок людини пот�ребує постійного підкріплення у виглядіповторень із метою консолідації нейрон�них "чартів". Нам як розробникам кури�кулуму слід звертати велику увагу на та�кі елементи: чи у пориві ентузіазму щодо"компетентнісно�базованих підходів","курикулярної інтеграції" та "холістич�ного" навчання ми не забули про елемен�тарні аспекти, такі як необхідність ство�рення нейронного "шляху", чому найпер�ше слід надавати підтримку?

Бажання зменшити перенасиченнякурикулуму приводить нас до ситуації,коли ми відмовляємо учням у праві зна�чущого і важливого повторення, помил�ково вважаючи повторення не потрібним.У пошуках "холістичного виміру" та"інтеграції" знань іноді забуваємо, щопередусім потрібно закласти наріжнийкамінь у будівлю знань. Як кажуть, по�чинати будувати будинок слід із фунда�менту, а не даху.

Сучасний педагогічний дискурс (частойого надихають когнітивна психологія ітакі погляди, як конструктивізм) переко�нує нас виховувати студентів із високимрівнем інтелектуальних умінь та навиківзамість наполягання на рутинному за�пам'ятовуванні та менторстві готовихзнань. Розуміючи, що ці пропозиції без�перечно законні, нам як розробникам ку�рикулуму не слід забувати, що наше зав�дання – сприяти розвитку пам'яті та ін�телектуальних умінь і навиків високогорівня, не вважаючи їх антагоністами.

Тренувати пам'ять зараз не модно, алевсе ж не слід забувати старі хитрощі ос�віти: використання наочності, пошук зна�чущих зв'язків, розвиток позитивнихнастанов і процедур, оскільки, будучилюдьми, ми не повинні повністю залежа�ти від розумних машин та Інтернет�ін�формації.

Ми часто забуваємо, що учні – не по�рожні горнята, які слід наповнюватиінформацією, вони більше схожі на дина�мічний вогонь, якому потрібне живлен�

14


ня, щоб і далі горіти. І знову істина, ви�дається, посередині: одночасно з розвит�ком внутрішнього потенціалу та індиві�дуальності нам також необхідно живитимозок необхідною інформацією яка, спи�раючись на складні мозкові зв'язки, пе�ретворювалася б на надійні й доцільнізнання, а отже, міцну основу для адек�ватних відповідей на будь�які викликижиття.

Само�побудова людини як особистості

Гендерні питання

За даними Шпігель18, "освітяни хви�люються про віру чоловіків у майбутнє:дедалі більше хлопчиків і юнаків поли�шають навчання, досягаючи лише низь�ких результатів. Хлопчики і юнаки по�чувають себе незахищеними, і надійнихмоделей для них немає…".

Своєю чергою, Тайм19 стверджує: нез�важаючи, що "наука досі залишаєтьсясвітом чоловіків", ніхто не може сказати,що "жінка не може бути Ейнштейном".

Найсучасніші дослідження освіти роз�винених країн здатні підтвердити, що си�туація змінилася, і на сучасному етапібатьки й освітяни мають більше причинтурбуватися про навчальні успіхи хлоп�чиків, аніж дівчаток, на відміну від мину�лого, коли нас змушували переживатидівчатка.

Наскільки суттєвою є ця зміна? Чипотрібно її враховувати в інших контек�стах? Чи не забули освітяни у розпалі бо�ротьби за гендерну стабільність дівчатокпро хлопчиків та їх потреби?

Контролюючи наші переживання

Штерн20 говорить, що освіті потрібнодопомагати індивідууму та суспільствузагалом контролювати переживання йстрахи. Є багато страхів, які людині необ�хідно побороти, з�поміж них – страх заз�нати поразки. Тягар необхідності бутиуспішним може бути частковим пояснен�ням, чому хлопчики – вочевидь найімо�вірніші його жертви, адже дівчаткам ки�нули виклик бути на гребені успіху (упрофесійному та суспільному житті)значно пізніше, ніж хлопчикам, які не�суть цей тягар давно.

Чи ми маємо перелік тих переживань істрахів, на боротьбу з якими освіті (та

15



� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � �18 Шпігель, № 12/17.05.05, с. 82.19 Тайм, 7 березня, 2005.20 Штерн, 25 листопада, 2004.

курикулуму) слід звернути особливуувагу? Чи можливо створити такий пере�лік на основі аналізу подій сучасності? Чиможливо передбачити, як і які страхи бу�дуть змінюватися/зміцнюватися/чату�вати на людство у майбутньому? Навітьякщо така спроба навряд чи буде вдалою,нам як розробникам курикулуму не слідзабувати, що людина – тендітне створін�ня, а сучасний світ у жодному разі не даєнадії, що майбутнє буде мирним, затиш�ним місцем без страхів та переживань.

Як будувати значимі міжособистіснізв'язки?

Sciences humanities21 визнають необ�хідність допомогти людині навчитисястворювати й розвивати значимі міжосо�бистісні зв'язки одним із основних пріо�ритетів сучасності. У цьому розумінніщось трапилося жахливо неправильно, іце – думка багатьох. Наприклад, що ста�лося з авторитетом і порядком? Що мизробили неправильно? Шпігель22 наголо�шує на "праві дітей та молоді на дис�ципліну та само�структуризацію", що,на жаль, майже скрізь цілковито ігнору�ється в контексті руху до емансипації талібералізації політичних напрямів та ос�вітніх поглядів і практик у період післяДругої Світової війни.

У цьому ж номері Шпігеля зустрічає�мо ідею шкіл�інтернатів як можливе рі�шення щодо впорядкування сучасногохаосу та нестачі управлінських рішень,про що свідчать численні тенденції в осві�ті: це означає відокремити дітей від пере�вантажених роботою сімей (батьків), якібільше не мають змоги приділяти достат�ньо уваги вихованню та освіті своїх нащад�ків. У пошуках відповідних рішень спри�яння особистісному розвитку Тайм23 гово�рить про переваги одностатевих класів наприкладі Сміт Коледжу (Smith College),США. Відтак знову постає питання – що восвіті нового і що старого?

Які уроки нам слід винести?

Які уроки нам як розробникам кури�кулуму слід винести із цього досвіду?

Можливо, слід озирнутися у минуле імайбутнє: майбутнє значною мірою за�лежить від минулого, і нам слід усвідом�лювати, що не все у минулому було пога�

16


� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � �21 Sciences humanities, червень, 2004.22 Шпігель, № 29/18.07.05.23 Див. Тайм, 7 березня 2005, с. 45

ним. Нам слід переглянути основні пог�ляди на освіту, щоб майстерно створитита втілити в життя "новий" курикулум танавчальну культуру.

Перш за все, треба з'ясувати, що миназиваємо новим і що – старим чи заста�рілим? Безперечно, традиційну освітуможна звинувачувати у багатьох недолі�ках. Одначе придивімося до неї ліпше: чиє в ній речі, які варто взяти із собою умайбутнє? Чи стане нам розуму не потра�пити на гачок моди на нові слова і нові ві�яння, які, претендуючи на знання "пра�вильних" розв'язків освітніх завдань, за�мало відображають, власне, суть проб�лем?

Штерн24 говорить, що з освітніх дослід�жень (наприклад, PISA) можна помітити,що в країнах, де відбуваються помітнізміни та оновлення в освітній політиці,спостерігається постійне підвищення нав�чальних досягнень учнів. Приклад –Польща. У цій країні, незважаючи набрак усебічної реформи курикулуму,рання профілізація була замінена загаль�ним навчальним планом аж до закінчен�ня курсу обов'язкової освіти (9 клас).Навчання, спрямоване лише на за�пам'ятовування фактів, також поступовозамінили складнішими методологічнимипідходами. Крім того, участь школярів устворенні власного навчального плану,здається, має важливу роль у підвищеннімотивованості дітей до навчання і стиму�лює їх докладати більше зусиль до нав�чання.

Розробникам курикулуму слід ретель�ніше опрацювати міжнародні знання тадосвід: що і чому ефективно працює в ос�віті? Практика і бачення – не унікальні іне належать лише минулому або лишемайбутньому.

ЗЗ ааннггллііййссььккооїї ппееррееккллааллаа ЛЛ..ІІщщееннккоо

Стаття надійшла в редакцію 20.01.06

17



� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � �24 Див. Штерн, 25.11.04

18


Інтенсивний розвиток інтеграційних процесів постіндустрі�ального суспільства потребує відповідних форм політичної таекономічної організації. Геополітичне розташування на пере�хресті європейських доріг зумовлює актуальність самовизна�чення України у Європі, відносин нашої держави із сучасним єв�ропейським світом, який уже невіддільний від такого утворення,як Євросоюз.

Глобальні проблеми зумовлюють оптимізацію пошуків шля�хів спільного виживання. Успішному вирішенню цієї проблемидопоможе нове світосприйняття в контексті вимушеності й мож�ливості жити разом. Ми – європейці і не можемо ігнорувати пи�тання стосунків з ЄС. Це зумовлює актуальність такого напря�му, як отримання молоддю освіти, що розвиває "європейськусвідомість", базується на загальній духовній спадщині, гуманіс�тичній традиції та демократичних цінностях.

Активну функцію у процесі формування світогляду молодогоєвропейця здійснює освітня сфера. Європейська тематика узмісті освіти упроваджується, зокрема, завдяки залученню дочисленних програм Європейського Союзу. "...Освіта повинна го�тувати людину до життя в демократичному суспільстві, роблячиїї здатною виконувати свої громадські обов'язки, знайомлячи її зполітикою й основними принципами та цінностями, на якихґрунтується наше суспільство, такими, як повага до прав люди�ни і демократії, а також толерантність і солідарність, які є ре�зультатом кращого порозуміння між людьми", – зазначено в Ре�комендації 1111(1989) Парламентської Асамблеї Ради Європи.

Виховання молоді повинно завжди містити такі цінності, яктолерантність, співпраця і прагнення консенсусу. Нове поколін�ня слід виховувати на усвідомленні правил демократії, які по�требують свідомої участі всіх громадян. Новий тип громадян –громадян Європи – потрібно виховувати без упереджень щодопредставників національних меншин. Учні мають знати євро�пейські географічні, політичні й культурні особливості, адже са�ме це забезпечить розуміння того, як різні структури об'єднаноїЄвропи можуть впливати на їх життя, життя місцевих громад,регіонів. При цьому слід зазначити, що поширення європейсько�го виміру в освіті "на весь континент... не є синонімом членства вокремій Європейській організації" (Рекомендація ПАРЄ).

На території України розташовано пам'ятний знак, що під�тверджує належність нашої держави до Європи – її географіч�ний Центр. Що знаємо ми про Європу? На уроках географії, істо�рії, іноземної мови, зарубіжної літератури учні отримують пев�ну інформацію, але вона не дає уявлення про нове утворення, зяким після 1 травня 2004 р. межує Україна.

Учні Полтавської гімназії № 28 є поінформованими щодо єв�ропейської спільноти завдяки навчальному курсу "Євростудії"для учнів 11 кл. суспільно�гуманітарного профілю, учнівськомуЄвроклубу, що об'єднує учнів 8–11 класів, участі у проекті "Ін�формаційні дні Євросоюзу в школах України". Про впроваджен�ня цих напрямів у тій послідовності, у якій ми до цього долуча�лися, читайте далі.

ЄВРОКЛУБ У ПОЛТАВСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ № 28

І.І. Земелько

Розповідь заступ ника директораПолтавської гім назії № 28, керів ника Полтавськогомолодіжного Єв роклубу Ірини Зе мелько розкриваєтехнологію від криття євроклубіву школах областіта поширеннянавчального курсу"Європейські сту дії".

Заместитель ди ректора Полтав ской гимназии № 28,руководитель Пол тавского молодеж ного Евроклуба Ири на Земелько раскры вает технологиюоткрытия евроклу бов в школах облас ти и распростране ния учебного курса"Европейские сту дии".

The deputy directorof Poltava Gymna sium N 28, leader ofPoltava youth Eu roclub Iryna Ze mel'ko tells us abouttechnology of orga nization of the Eu roclubs in the scho ols of region andtraining course 'Eu ropean studios' pro pagation.

на конференція "Євроатлантичні інтегра�ційні процеси в Україні: освітній погляд"(червень 2004 р., Полтавський універ�ситет споживчої кооперації) за участюурядових структур; презентація діяль�ності Євроклубу в Київському ліцеї біз�несу (грудень 2004 р.); міжнародний нау�ково�практичний семінар "Європейськістудії в школах України" (4 – 6 листопа�да 2004 р., м. Київ); "круглий стіл" "Ін�формування територіальних громад що�до ЄС та європейської інтеграції: прик�лад м. Полтави" (31 березня 2005 р., Пол�тавський університет споживчої коопе�рації).

На засідання Євроклубу учні готуютьтематичні матеріали: про історію, симво�ліку, традиції, культуру, сучасне життя

певної країни – членаЄвросоюзу. Євроклу�бівці приносять кар�тографічні та фотома�теріали, довідкову лі�тературу, журнали,які допомагають кращеуявити ту чи іншуспільно визначену напопередньому засідан�ні країну. Обмінюю�чись повідомленнями,розглядаючи ілюстра�тивні матеріали, миздійснюємо заочну

мандрівку Європою. Натематичні зустрічі,

присвячені Швеції та Великій Британії,ми запрошували гостей – випускниківшколи, які побували в цих країнах.

Готуючись до засідань, учні розвива�ють навички користування джерелами,планування виступів, алгоритмізації ді�яльності, активного слухання тощо. Ра�зом з інформативним аспектом і толерант�ним спілкуванням це є корисним для роз�витку особистості учня.

Окремо слід відзначити інформаційнубазу Євроклубу, що містить журнали"Європейські студії" (Інформаційний бю�летень проекту Міжнародного Фонду"Відродження"), "Європейський бюле�тень", інформаційно�рекламні матеріали,надані Представництвом Єврокомісії вУкраїні.

Випуски журналу "Європейський бю�летень" вміщують матеріали про акту�альні події, що відбуваються в країнах –членах ЄС: референдуми з приводу ухва�лення Європейської Конституції, події вУкраїні очима європейців, заходи Євросо�юзу політичного та економічного спряму�вання в Україні, інформацію про діяль�ність Європарламенту. Ці та інші матеріа�ли допомагають розширити знання про

Євроклуб

"Європейські клуби" – вільно сформо�вані асоціації учнів і вчителів. Діяльністьцих осередків у сфері євроосвіти сприяєрозвитку європейської свідомості. Євро�клуби є у Болгарії, Польщі, Словаччині,Латвії, Україні. Спільними зусиллямиучні різних вікових груп разом з учите�лями проводять у євроклубах індивіду�альні та колективні дослідження, збір ін�формації та документації, різноманітнінавчально�пізнавальні заходи, розробля�ють навчально�методичні матеріали.

Полтавський молодіжний Євроклубстворений 31 березня 2003 р. на базі Пол�тавської гімназії № 28 у межах проекту"Європейські студії", за підтримки Між�народного Фонду "Від�родження". ЧленамиЄвроклубу є старшо�класники багатьох шкілта студенти ВНЗ Пол�тави. Полтавський мо�лодіжний євроклуб дієпід егідою Центру соці�альних досліджень,який очолює ВіталійЗелюк.

На сьогоднішнійдень діяльність Євро�клубу вийшла за межіпроекту і підтримуєть�ся ініціативою самихєвроклубівців. Упро�довж діяльності Полтавського Євроклубуреалізовано чимало цікавих ідей.

У портфоліо Євроклубу: семінари�тренінги з учнівською та студентськоюмолоддю на європейську тематику; літняшкола�семінар (липень 2003, Нові Сан�жари); поїздка євроклубівки Юлії Ярмо�ленко (кореспондент обласної газети "Зо�ря Полтавщини") до Страсбурга в рам�ках програми знайомств із європей�ськими інституціями; конкурс учнівськихтворів та малюнків "Ми – європейці"; від�значення Дня Європи в гімназії; участь утелепередачі "Будуємо Європу у своємудомі" на обласному телебаченні (ТРК"Лтава"); розроблення та публікація нав�чально�методичних матеріалів до 12 засі�дань євроклубів "Європейські студії".

Євроклуб веде активну діяльність що�до залучення нових членів і партнерів таінформування громадськості про ЄС таєвроінтеграцію України. З цією метою єв�роклубівці взяли участь у заходах на єв�ропейську тематику: семінар "Європей�ські цінності та життєвий шлях україн�ської молоді" (31 березня 2003 р., Полтав�ський технічний університет); Міжнарод�

19



День Європи у гімназії № 28 м. Полтави

спільноту європейських держав. Інформа�ційний бюлетень "Європейські студії" вис�вітлює методику створення, організаційнуструктуру та тематику засідань, діяль�ність євроклубів у Європі та Україні.

Різні конкурси, вікторини, "круглі сто�ли", ділові ігри, інтерактивне спілкуванняна європейську тематику не тільки даютьдітям знання про Європу, а й розвиваютькомунікативні компетенції, навички робо�ти з інформацією, командної діяльності.

Соціальна адаптація учнів – важливезавдання сучасної школи. Клубна діяль�ність є одним із видів роботи, що сприяєцьому.

Перші євроклуби в Україні засновані1995 року. 2005�й був ювілейним, і єврок�лубівці Полтавської гімназії № 28 відзна�чили його творчою цікавою діяльністю.

Навчальний курс "Єв�ропейські студії"

Ще одна особливістьнашого шкільного жит�тя – наявність у Робо�чому навчальному пла�ні гімназії курсу за ви�бором "Європейськістудії" в 11 класі сус�пільно�гуманітарногопрофілю. Зміст нав�чального курсу – ком�плекс знань, умінь,уявлень, навичок, якісприятимуть активнійучасті юного громадя�нина в політичному, правовому, економіч�ному та культурному полі сучасного євро�пейського співтовариства. Інтегрованийнавчальний курс розроблено за сприянняМіжнародного Фонду ,,Відродження",Академії педагогічних наук України, Асо�ціації керівників шкіл України. У 2004 р.курс рекомендовано МОН України до вик�ладання. Спочатку для проведення занятькористувалися посібником "Європейськістудії. Навчально�методичні матеріали дозасідань Полтавського молодіжного Єв�роклубу" (Автор�упорядник Т.А.Устимен�ко за ред. В.В.Зелюка. – Полтава, 2003).Посібник містить характеристику вико�ристаних технологій і матеріали навчаль�них модулів: "історія європейської інтег�рації", "європейське право", "економічнаінтеграція в рамках ЄС", "європейськаідентичність". Автори узагальнили длясприйняття учнями значний матеріал різ�нопланового спрямування. Наявністьусього кількох примірників стало суттє�вою допомогою в роботі вчителя й учнів.Після участі у Міжнародному науково�

практичному семінарі "Європейські студіїв школах України" (2�4 листопада 2005 р.,Київ, організатори – Міжнародний Фонд"Відродження" та Асоціація керівників шкілм. Києва) ми, скориставшись пропозицієюорганізаторів, замовили й навесні отрима�ли комплект навчальних посібників "Єв�ропейські студії", розрахований на учнів8�12 класів, і відповідний посібник длявчителя.

Матеріали для навчального курсускладено на модульній основі, що даєзмогу при необхідності інтегровано вико�ристовувати його в інших навчальнихкурсах. Як приклад, наведемо деякі теми:"Європейська та інші цивілізації", "МісцеУкраїни у європейській історії", "Захистправ людини у Європі та світі", "Європей�ський економічний простір", "Релігія вжитті сучасного європейця", "Небезпечні

хвороби та їх поши�рення у Європі". Між�дисциплінарне навчан�ня доцільніше, ніж об�межене конкретнимпредметом, а значить,більш зручне в умовахзавантаження програ�ми. При використаннізапропонованих мате�ріалів треба зосеред�жувати увагу на спіль�ній спадщині, культур�ній єдності та розмаїт�ті, взаємозалежності інеобхідності співпраці,європейському плюра�

лізмі, ролі Європи у світовому контексті.На уроках ми з учнями активно викорис�товуємо матеріали ЗМІ. Це розширює по�інформованість учнів, сприяє формуван�ню власної точки зору шляхом опрацю�вання різних джерел.

Інформаційні дні Європейського Союзу в районних школах України

Представництво Європейської Комісіїв Україні, Молдові та Білорусії в рамкахреалізації Інформаційної та комунікацій�ної програми спланувало проведення ін�формаційних днів Євросоюзу в районнихшколах України.

Програма Представництва Єврокомісіїв Україні спрямована на поширення ін�формації про Євросоюз серед населенняУкраїни. Уперше цільовою аудиторієюпроекту є школярі сільської місцевості тарайцентрів 8 областей України – Дніпро�петровської, Донецької, Полтавської, Ки�ївської, Рівненської, Тернопільської таІвано�Франківської. Координатором про�

20


Полтавські євроклубівки Анна Петренко таЛеся Бутенко на Дні Європи 2005 у

Донецьку

Деньга, Леся Бутенко та Ігор Пархоменкопрезентували наш Євроклуб. До речі,електронний варіант макета презента�ційних матеріалів затверджувало Пред�ставництво Єврокомісії, у листі відзна�чивши змістовність і яскравість їх подан�ня.

Проведення Інформаційних Днів Єв�ропейського Союзу для євроклубівців ітих, хто також зацікавився цією роботою,стало практичним застосуванням проект�ної діяльності. Діти формулювали мету,розробляли програму дій, плануваликожний етап, виконували сплановані зав�дання, підсумовували зроблене, проводи�ли рефлексію. Наслідки: незвичайна по�заурочна нова діяльність, яка збагачуєзнаннями про ЄС і Україну, дає навичкипошукової та креативної діяльності,вчить співпраці й толерантного ставлен�ня до інших.

Звичайно, це лише один із напрямівроботи педагогічного колективу Полтав�ської гімназії № 28 щодо створення умовдля педагогічного розвитку дітей. Дирек�тор гімназії Інна Заворотюк підтримуєбагатовекторну спрямованість позауроч�ної роботи. Учні закладу долучилися доВсеукраїнської акції "Громадянин", 5 ра�зів шкільна команда брала участь у Все�українській конференції "Модель ООН –Україна". Ми намагаємося створити умо�ви, що допоможуть розкритися кожнійдитині.


екту у Полтавській області є Полтавськагімназія № 28 (директор І.В.Заворотюк).Бажання взяти участь у проекті виявилобільше двадцяти шкіл Полтавського,Карлівського, Семенівського, Гадяцького,Пирятинського, Хорольського, Решети�лівського, Шишацького районів.

Євроклубівці зацікавлено взялися зароботу, розуміючи відповідальність бути,за рішенням Представництва Єврокомі�сії, "регіональним партнером". Інформа�ційну підтримку забезпечило представ�ництво ЄК, надавши брошури, карти,прапорці, календарі, плакати, флаєри,листівки, номери "Євробюлетеня".

Організатори проекту запропонувалирізноманітне методичне забезпечення,розраховане на різновікову учнівську ау�диторію. Презентації, інформаційні хви�лини, уроки, літературні вікторини, кон�курси малюнків, брейн�ринги, оформлен�ня інформаційних стендів, фестиваль єв�ропейської кухні – це неповний перелікзаходів, проведених у квітні – травні2005 р. Полтавські євроклубівці, готую�чись до зустрічі з однолітками�земляка�ми, використовували і підручники "Євро�пейські студії", які надійшли цільовимпризначенням з Києва, і відеоматеріалипро сучасне життя Європи, надані Євро�комісією.

Ми сформували мережу зацікавленихшкіл, провели опитування щодо обранихформ роботи, отримали від Єврокомісіїзамовлені матеріали, поширили їх відпо�відно до замовлень, самі провели за до�мовленістю заходи в декількох школах.

У рамках проекту 15 квітня 2005 р. вКиєві відбулася прес�конференція у при�міщенні Представництва ЄвропейськоїКомісії в Україні за участю посла ЄК вУкраїні Ієна Боуга, керівника проектуВікторії Давидової та координаторів про�екту на місцях. Із вражень учасника цьо�го заходу, євроклубівця�десятикласникаПолтавської гімназії № 28 І.Пархоменка:"Після прес�конференції у приміщенніЄрокомісії я зрозумів, що Європа – цесвоєрідний світогляд і своєрідне баченнявирішення тих чи інших питань. Євросо�юз може робити нам скільки завгодно по�зитивних сигналів, але нічого з цього небуде, доки ми самі не зрозуміємо, що ли�ше тим, хто стукає у двері, відчиняють.Мене вразила зацікавленість пана послатакими організаціями, як Євроклуби, ад�же саме молодь вносить в життя нове ба�чення, зокрема і Європи".

Приємним подарунком стало запро�шення взяти участь у проведенні ДнівЄвропи в Одесі 19 травня та Донецьку 22травня 2005 р., де Анна Петренко, Оксана

21



22


З історії Проекту Асоційованих Шкіл ЮНЕСКО

12 травня 2004 року Україна відзначила знаменну дату – 50років членства в ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО – міжнародна міжурядова організація, спеціалізо�вана установа ООН із питань освіти, науки і культури, що офі�ційно існує з 4 листопада 1946 р., коли набрав чинності її Статут,підписаний представниками 44 держав на установчій конферен�ції в Лондоні. У різних частинах світу працюють 64 бюроЮНЕСКО.

У наш час членами ЮНЕСКО є майже 200 держав. Найви�щим органом цієї організації є Генеральна конференція, щоскладається з представників держав – членів і скликається одинраз на два роки. Діє Секретаріат ЮНЕСКО, очолюваний Гене�ральним директором. Штаб�квартира ЮНЕСКО знаходиться уПарижі.

ЮНЕСКО належить велика роль у розвитку об'єднаних нау�кових досліджень океанів, атмосфери, тваринного й рослинногосвіту, поширенні наукової інформації. Коштом цієї організації,за її планами здійснюється багато корисних справ – ліквідаціянеписьменності в деяких країнах Азії, Африки та ЛатинськоїАмерики, підготовка спеціалістів для цих країн, передача нау�кового і технічного досвіду країнам, які розвиваються. ЮНЕСКОє організатором святкувань ювілеїв видатних людей і подій, якісприяли справі миру і зближенню народів різних країн і конти�нентів. 1970 р. за ініціативою ЮНЕСКО створено міжнароднупрограму "Людина і біосфера", у реалізації якої використову�ється досвід людства у вивченні водних екосистем, проблем зем�лекористування, заповідної справи, питань демографії та урба�нізації.

Україна вступила у ЮНЕСКО 12 травня 1954 р. і відтоді плід�но співпрацює в усіх її сферах. Реалізуючи гуманістичні засадиООН, наша держава активно сприяє збереженню миру й безпе�ки, зміцненню співпраці між країнами, бере участь у різноманіт�них програмах і проектах ЮНЕСКО щодо розвитку освіти, нау�ки і культури, інформаційних технологій, вирішення проблемекології, охорони пам'яток історії та культури.

Значний внесок у цей важливий процес зроблено ПроектомАсоційованих Шкіл ЮНЕСКО, що діє понад п'ять десятиліть.

ПАШ був задуманий як експеримент зі створення міжна�родної мережі шкіл з метою апробації нових ідей і методів,об'єднання міжнародної освіти на основі єдиного навчальногоплану для поліпшення змісту, методик і матеріалів навчання.Ідея полягала у покращенні контактів і обмінів між школами вусьому світі.

Нині у Проекті бере участь близько 7 тис. установ у 171�йкраїні світу. ПАШ – одна з найбільш успішних довготривалихініціатив ЮНЕСКО, і впродовж останнього десятиліття спосте�рігається помітне зростання діяльності за проектом.

АСОЦІЙОВАНА ШКОЛА ЮНЕСКО –НА ПОЛТАВЩИНІ

Н.Д.Гонжак

Уже понад п'ять де�сятиліть у світі ус�пішно діє ПроектАсоційованих ШкілЮНЕСКО (ПАШ).Полтавська загаль�ноосвітня школа І –ІІІ ступенів № 26 –єдина у місті учас�ниця цього проекту з1986 року. Пропоно�вана стаття даєвідповіді на запи�тання: що такеЮНЕСКО, що такеПАШ, чим займа�ється Полтавськашкола № 26 у рам�ках Проекту?

Уже более пяти де�сятилетий в миреуспешно работаетПроект Ассоциирова�нных Школ ЮНЕСКО(ПАШ). Полтавскаяобщеобразователь�ная школа І – ІІІступеней № 26 –единственная в горо�де участница этогоПроекта с 1986 года.Предлагаемая ста�тья содержит отве�ты на вопросы: чтотакое ЮНЕСКО,что такое ПАШ, чемзанимается Полтав�ская школа № 26 врамках Проекта?

The Project of UNES�CO Associated Scho�ols has been functi�oning successfully for50 years all over theworld. The Poltavasecondary school N26 is the only school inthe region that hasparticipated in thisProject since 1986.This article answersthe following questi�ons: "What is UNES�CO?", "What isPAS?", "What doesthe school do in theframes of this Pro�ject?".

туру цієї впливової міжнародної органі�зації, зокрема такого її структурного під�розділу, як ЮНЕСКО.

2003 р. у Вінниці делегація школи бра�ла участь у Міжнародному фестиваліАсоційованих шкіл ЮНЕСКО "Так куль�турі миру і ненасильства!"; 2004 р. в Оде�сі презентувала школу на творчому звітіМаріїнської гімназії (в рамках відзна�чення 50�річчя вступу України у ЮНЕС�КО); 2005 р. в Хмельницькому була пред�ставлена на Всеукраїнській конференції"Громадянин України – громадянин сві�ту", 2005 р. – в Житомирі на ІV Всеукра�їнській конференції учнів АсоційованихШкіл ЮНЕСКО "Європейський вимірочима молоді України" .

У Полтавській загальноосвітній школі№ 26 діє чітка система роботи з питання"Права людини". Упроваджено курси"Практичне право" та "Громадянська ос�віта", спрямовані на виховання в учнів

терпимості, толерант�ного ставлення одиндо одного, солідар�ності, діалогу, взає�морозуміння. Адмі�ністрація школи під�тримує розвиток ди�тячого самовряду�вання. З 2002 р. шля�хом демократичнихвиборів обираєтьсяшкільний парламент.Працює учнівськийпрес�центр, що вис�вітлює шкільне жит�тя, випускає газету.Вивчення "Конвенції

про права дитини" – невід'ємна складовароботи школи в зазначеному напрямі. Додня прийняття цього документа в школіпроводяться такі заходи: години спілку�вання "Знаємо свої права, виконуємо своїобов'язки", брейн�ринг "Діти та їх права",зустріч у диспут�клубі "Навіщо людямпотрібні закони", інтерактивна гра "Пра�во охороняє людину чи обмежує її свобо�ду?", дебати "Освіта – право чиобов'язок?", конкурс малюнків для мо�лодших школярів "Я і мої права". Шкіль�на модель правовиховної роботи у 2006 р.отримала друге місце на міському кон�курсі�огляді.

Громадянське навчання і виховання –один з пріоритетних напрямів роботишколи. Підсумком цієї роботи сталовключення навчального закладу в кололауреатів конкурсу "100 кращих шкілУкраїни – 2006", у якому взяло участь1 887 навчальних закладів з усіх регіо�нів України.

Україна приєдналася до Проекту Асо�ційованих Шкіл ЮНЕСКО у 1967 р. і вжемає більше ніж 40 навчальних закладіврізних типів, що беруть у ньому участь.Кожен такий навчальний заклад є цент�ром нововведень, провідником принципівЮНЕСКО.

Під час 166�ї сесії Виконавчої радиЮНЕСКО (Париж, 4 – 16 квітня 2003 р.)діяльність мережі Асоційованих шкілУкраїни було визнано найкращою.

А в серпні цього ж року на Конгресі,присвяченому 50�річчю ПАШ, схваленостратегію діяльності Проекту на майбут�нє.

Полтавська загальноосвітня школа № 26 – член ПАШ

Одним із пріоритетних напрямів ді�яльності цього нав�чального закладу відчасу його заснуванняв 1970 р. була роботаз інтернаціональноговиховання молодогопокоління. Наслідкомцих зусиль сталоприєднання школи у1986 р. до ПАШ.

Протягом 20 роківшкола плідно працюєза всіма напрямамидіяльності проекту:відзначення пам'ят�них дат ООН (21 лю�того – Міжнароднийдень рідної мови, 22 березня – Всесвітнійдень води, 23 квітня – Всесвітній деньпреси, 5 червня – Міжнародний день дов�кілля, третій вівторок вересня – Міжна�родний день миру, 24 жовтня – День Орга�нізації Об'єднаних Націй, 16 листопада –Міжнародний день толерантності, 10 груд�ня – День прав людини тощо), розвитокдитячої дипломатії, участь у міжнарод�них освітніх проектах; вивчення світовихпроблем і роль системи ООН у їх урегу�люванні; права людини; інші країни ікультури; людина і довкілля. Ефективнодосліджувати ці теми допомагає викорис�тання методу проектів. Найбільш вдалі зних – "Зелена скарбниця України", "Лі�тературна Полтавщина", "ІсторичнаПолтавщина" тощо.

Вивчаючи світові проблеми і роль сис�теми ООН у їх урегулюванні, 24 жовтняшкола відзначає День створення ООН. Уцей день проводяться уроки, на яких учнівивчають цілі, завдання, роль та струк�

23



Учні Полтавської школи № 26 � учасники 7�ї науково�практичної конференції "Від Магдебургського права –до євроінтеграції" (м. Львів) з головою Шевченківського

районного суду м. Львова Ю.Донченком

Бути здоровим у нездоровому навко�лишньому середовищі неможливо. Томунапрям роботи школи "Людина і довкіл�ля" є актуальним. Учні школи не стоятьосторонь екологічних проблем міста. ДоМіжнародного Дня Землі стало доброютрадицією висаджувати кущі й дереванавколо школи та у її мікрорайоні. Від�значення цього дня неможливе без при�бирання захаращених сміттям територійнавколо ставків, збирання макулатури тапластикових пляшок.

Постійно проводить про�паганду екологічних знаньсеред учнів школи еколо�гічна агітбригада "Гориц�віт", яка 2006 р. посіла пер�ше місце у міському і третєв обласному конкурсі�огля�ді.

Літня навчальна практи�ка учнів відбувається нелише в стінах школи, а й урегіональному парку "Ниж�ньоворсклянський". Дітидосліджують і вивчаютьрідкісні види рослин і тва�рин, створили екологічнустежку в лісовому масиві"Лісові поляни". Наслідкомцієї роботи є написання на�укових робіт учнями�чле�нами МАН. Одна з такихробіт 2006 р. посіла ІІІ міс�це на республіканському конкурсі�захис�ті наукових робіт. Декілька років поспільшкола мала переможця республіканськоїолімпіади з біології.

Полтавська школа № 26 сприяє вив�ченню і творчому осмисленню учнямикультури народів нашої планети. Зроби�ти це допомагають заняття в гуртках"Країнознавство" та "Кур'єр ЮНЕСКО".Ознайомлення зі світовою культурою не�можливе без вивчення традицій рідногокраю. Учасники гуртка "Дизайн" декіль�ка років досліджували історію створенняукраїнського народного костюма. Уза�гальненням цієї роботи стало виготовлен�ня ляльок та національних костюмів, якібули представлені на виставці у Полтав�ській міській галереї мистецтв та під частворчого звіту школи у Маріїнській гім�назії (Одеса) у 2004 р. Там же школу булонагороджено грамотою оргкомітету "Запопуляризацію українського національ�ного одягу".

Далеко за межами нашого закладу ві�домі роботи юних художників – учасни�ків мистецької студії "Веселка". Вони незалишають поза увагою цікаві конкурсирізних рівнів. Міжнародний конкурс ди�

тячого малюнка "Культура світу" – Голе�шув – 2003 (Польща) – один із тих, наякому були представлені роботи юнихталантів Полтавської школи № 26.

Неодноразово шкільна команда закла�ду брала участь у міжнародній ініціативі"Mondialogo", спрямованій на сприяннядіалогу між культурами. Учні школи ма�ють змогу довідатися про цікаві факти ізсвоєї культури та культури інших наро�дів, причому не тільки з книжок, а й у

прямому спілкуванні з од�нолітками. Цей міжкуль�турний діалог створює ос�нову для взаєморозуміння,поваги і, насамперед, тер�пимості.

Педагогічний та учнів�ський колективи школипідтримують партнерськізв'язки з містами Фільдер�штадт, Остфільдерн, Лаін�фельдерн та Ехтердінгер(Німеччина) і працюють урамках культурно�освіт�ньої програми з обміну уч�нівськими делегаціями.

Робота школи у Проектітриває. Попереду – цікавізустрічі, відкриття. Позадудвадцятирічний досвід ро�боти, яка у травні 2004 р.була відзначена почесноюграмотою Національної ко�

місії України у справах ЮНЕСКО "За ак�тивну участь у міжнародній співпраціУкраїни на ниві освіти, науки й культу�ри".

ЛІТЕРАТУРА1. Орієнтовне положення про Асоційовані

школи ЮНЕСКО в Україні // Інформаційнийзбірник Міністерства освіти і науки України. –2001. – № 23, грудень. – С. 28�31.

2. Відкритий урок. – 2003. – № 21�22.


24


Буклет міжнародної ініціативиDaimer Chrysler ( Stuttgart�Germany)

та ЮНЕСКО "Mondialogo"

25

Проблеми реформування педагогічної ос�віти в контексті глобальної педагогіки, грома�дянської освіти у перехідних суспільствах,педагогіки миру, а також культурних, істо�ричних концепцій підготовки вчителів в Ук�раїні набувають надзвичайної актуальності.Адже становлення громадянського суспіль�ства в нашій державі потребує обґрунтуван�ня і впровадження нової парадигми навчанняі виховання, визначення головних засад,змісту і методів громадянського вихованняособистості, спрямованого на формуванняморальних цінностей, громадянської зрілос�ті, компетентності, відповідальності.

ХХІ ст. привнесло нові аспекти в розвиткугромадянського виховання в середній та ви�щій школі України. Розроблені "Концепціягромадянського виховання" (2000 р.) та "Кон�цепція громадянської освіти" (2001р.). У ре�зультаті активного сприяння Міністерстваосвіти і науки України та завдяки діяльностіРади Європи, благодійним, політичним тагромадським організаціям України, СШАгрупою авторів був створений курс громадян�ської освіти у двох варіантах: "Ми – громадя�ни України" для 9�го класу та "Основи грома�дянської освіти" для 9 – 11 класів. Ці курсимали апробацію у 2002 – 2003 навчальномуроці. 2005 рік було оголошено Радою Європироком громадянської освіти в Україні.

Проблему змісту і напрямів громадян�ської освіти досліджують вітчизняні (В.Бе�бік, М.Боришевський, І.Жадан, Т.Клинчен�ко, Л.Мицик, О.Наровлянський, О.Пометун,О.Сухомлинська та ін.) й зарубіжні (В.Кап�лан, Д.Хітер, Р.Фулфорд, Г.Філіпс, Р.Девіс,К.Бостон) учені.

Вітчизняні й зарубіжні дослідники під�креслюють важливість забезпечення умовдля задоволення і правильного формуванняособистісних потреб, ціннісних орієнтацій,

настанов, що стають основою здійсненнягромадянських вчинків особистості. Перш завсе, йдеться про родинне коло, мовне сере�довище дитини, що сприяють формуваннюїї національних поглядів, культури, самосві�домості і громадянської поведінки. Наступ�ним етапом є школа, яка має відповідати на�ціональному духовному складу, поєднуватиідеї національної належності, самобутностіособистості. Уся система шкільного навчан�ня повинна бути перебудована на демокра�тичній основі, демократичні відносини слідвнести в усю систему шкільного буття.

Важливою умовою результативності ро�боти школи в реалізації громадянської осві�ти і виховання є її системність, цілісність,взаємозв'язок усіх елементів. Ефективністьїї, на нашу думку, досягається лише тоді,коли система громадянської освіти чіткоструктурована, визначені основні елементиі параметри її змісту, узгоджені загальніпринципи реалізації і підходи до методики,визначений єдиний знаннєвий компонент іперелік основних умінь і навичок, які фор�муються в учнів, задіяні всі учасники освіт�нього процесу, активно використовуютьсяможливості соціуму, не застосовуються ав�торитарні способи впливу, педагоги маютьособистісну мотивацію до заняття освіт�ньою діяльністю та виражену громадянськупозицію.

Як зазначає Л.Коробка, "за таких умовоб'єктивно зростає значення громадянськоїосвіти – інтегративної галузі громадян�ських знань із підготовки громадян до жит�тя в умовах демократії" [2].

Метою статті є розгляд історичних тасоціальних передумов громадянської освітиі виховання у Великій Британії, вивченнядосвіду становлення та розвитку системи

У статті розглядається стан викладання громадянської освіти в системі шкільної освіти ВеликоїБританії, роль і місце громадянської освіти в суспільно�політичному житті країни.Визначаються основні засади громадянської освіти – закон та права людини, з'ясовується впливсуспільної та політичної думки на розвиток громадянської освіти в закладах шкільної освіти Вели�кої Британії. Аналізуються причини виникнення проблем у галузі навчального планування та виз�начення напрямів шкільної політики.

В статье рассматривается состояние преподавания гражданского образования в системе школь�ного образования Великобритании, роль и место гражданского образования в общественно�поли�тической жизни страны.Определяются основные принципы гражданского образования – закон и права человека, обосновы�вается влияние общественной и политической мысли на развитие гражданского образования в уч�реждениях школьного образования Великобритании. Анализируются причины возникновенияпроблем в области учебного планирования и определения направлений школьной политики.

The article deals with the role and status of civic education in the system of school education in Great Brita�in and its place in the political context and society. Main foundations of civic education, as law and humanrights are distinguished. The impact of society and politics on civic education in schools of Great Britain isreflected as well as the reasons of problems rising in the sphere of curriculum and trends of school policy.

ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА В КРАЇНАХ СТАЛОЇДЕМОКРАТІЇ (ВЕЛИКА БРИТАНІЯ)

О.М. Карпенко



громадянської освіти у закладах шкільноїосвіти Великої Британії.

Зосередження уваги у Великій Британіїна громадянськості та громадянській освітівикликане двома причинами. Перша при�чина – вплив світової нафтової кризи сере�дини 70�х років ХХ ст. на західні промисло�во розвинені демократичні держави. Якнаслідок, у демократичних суспільствахвідбулася радикальна реструктуризаціяекономічних систем, благоустрою та систе�ми освіти. Відтак, інтелігенція була змуше�на замислитися, чи названий період озна�чатиме кінець сучасного ліберального де�мократичного суспільства і початок не виз�наченого постсучасного суспільного устрою.

Друга причина – руйнування соціальної,політичної, економічної та моральної ситуа�ції у Великій Британії напередодні швид�ких економічних та соціальних змін. У зоніризику опинилися інституції та цінності, якітрадиційно зміцнювали суспільство та під�тримували соціальну єдність і стабільність, –сім'я, шлюб, релігія та повага до закону. Усуспільстві виникло занепокоєння щодовпливу таких подій і явищ на ставлення таповедінку молоді.

На початку 90�х рр. ХХ ст. розпочалосяактивне обговорення громадянської освіти усвітлі виховання громадянських цінностейта духовного, морального, соціального ікультурного розвитку молоді, яке спричи�нило хвилю дебатів у всіх верствах британ�ського суспільства щодо необхідності ви�роблення послідовної програми особистіс�ного, морального, соціального та громадян�ського виховання молоді в шкільному та по�зашкільному середовищі.

Соціально�політичний контекст грома�дянської освіти у Великій Британії

Домінування того чи іншого напрямугромадянської освіти часто залежало відуявлень панівної соціальної чи політичноїгрупи. Наприкінці 80�х – на поч. 90�х рр.ХХ ст. зосередження на правах і обов'язкахокремого громадянина відобразили впливриторики і політики уряду консерваторів.Це було коротко викладено у відомому за�уваженні тодішнього прем'єр�міністра Ве�ликої Британії Маргарет Тетчер: "Немаєтакого поняття, як "суспільство". Є чолові�ки, є жінки і є сім'ї" [3].

Уряд консерваторів захищав індивідуа�лізм вільної особи і підкреслював важли�вість громадянського обов'язку, чи "актив�ного громадянства". Поняття "активне гро�мадянство" було частиною більш широкоїфілософії консерваторів, що базувалася направах та обов'язках індивіда, вищих задержавні. Громадян закликали брати на се�бе громадянські обов'язки, а не покладатиїх виконання на уряд.

Для порівняння, новий уряд лейбористів,що прийшов до влади в травні 1997 р., зосе�редився на "громадянській етиці". Це части�на більш загальної філософії "нових лейбо�ристів"; таку назву дав Тоні Блер своїй пар�

26

тії та напрямам її політики, які базувалисяна громадянських обов'язках індивіда успівпраці з державою. Уряд лейбористівзакликав громадян діяти, усвідомлюючипотреби та погляди інших членів суспіль�ства з метою позитивного внеску в життяширшого загалу. Зосередження уваги на"громадянській етиці" було публічно прого�лошене з метою протистояти шкідливимнаслідкам неприборканого індивідуалізму,який підкріплював "активне громадянство".

Громадянська освіта очима британців

Упродовж останніх 20 років національ�ним Фондом досліджень у галузі освіти бу�ло проведене вивчення політичної соціалі�зації громадян та громадянської освіти уВеликій Британії. Зокрема виявилося, щодебати та обговорення, вироблення офіцій�ної політики в галузі навчального плану�вання, зусилля розробників навчальногоплану та визначення напрямів політики вокремих школах супроводжуються прак�тично повним ігноруванням поточних цілейта практик громадянської освіти на шкіль�ному рівні і впливу такої освіти на молодь.

Для британців поняття "громадянська освіта"було чужим, займаючи лише периферійну час�тину свідомості; вони надавали значно більшо�го значення почуттю "британськості". Якщогромадянськість і мала якийсь сенс, то лише вконтексті приналежності до певної спільноти(місцевої, а не національної) та виконання пев�ної громадської роботи.

Дистанціювання громадян від питань де�мократії, національної приналежності тасоціальної різноманітності і єдності у Вели�кій Британії має глибоке коріння. У країнінемає традицій розвитку соціальної єдностічерез політичну систему і громадянськукультуру. При цьому громадянська культу�ра не втілена у таких символах демокра�тичної державності, як Білль про права лю�дини чи Конституції.

Справді, у Великій Британії немає за�гального ядра громадянських принципів іцінностей, які керують національною свідо�містю та передаються студентам у школахта інших суспільних інституціях.

Таке дистанціювання було перенесене і всистему освіти. Викладачі стикалися зтруднощами при розмежуванні освіти сту�дентів та їх ідеологічного виховання.

Незважаючи на те що забезпечення демокра�тичного суспільного ладу є основною метоюосвіти у Великій Британії, у навчальному планінемає чіткої схеми її реалізації. Скоріше ця ме�та залишається бажаним результатом усьогонавчання студентів, яке відбувається у розмаїттіформ і контекстів не тільки у школі, а й у сім`їта суспільстві. У результаті, школи розглядали�ся як установи, що розвивають навички кри�тичного мислення та намагаються формуватигромадянську поведінку вихованців, а не слугу�ють патріотичним цілям.


У системі середньої освіти Великої Британії й досіне досягнуто консенсусу щодо шляху впровад�ження та розвитку громадянської освіти. Справді,історія громадянської освіти у Великій Британії –цікава суміш: шляхетні наміри, що перетворю�ються на загальні декларації, які, своєю чергою,стають мінімальною настановою для шкіл.

На жаль, виявилося неможливим оціни�ти ступінь володіння студентами знаннямиз тем, асоційованих із громадянською осві�тою. Немає жодного державного іспиту чиформального оцінювання, які б проходиливсі студенти.

Не вдалося визначити кількість матеріа�лів (підручників) із громадянської освіти, яківикористовуються у школах Великої Бри�танії. Насамперед тому, що у британськійдержавній системі освіти немає затвердже�ного переліку підручників. Натомість кожнашкола купує підручники в комерційних ви�давців. По�друге, важко визначити най�більш популярні підручники з огляду на іс�нування вільного ринку. По�третє, багатопідручників не охоплюють тему громадян�ської освіти, оскільки вона не чітко вказанав державному стандарті освіти.

Незважаючи на суперечливу ситуацію, яка скла�лася у Великій Британії в галузі громадянської ос�віти, рівень демократії в країні залишається висо�ким, громадяни займають активну позицію таберуть участь в усіх аспектах суспільного життякраїни.Це досягається завдяки пріоритету прав осо�бистості від самого початку її соціалізації, від�критості навчально�виховного процесу у нав�чальних закладах усіх рівнів, пануванню де�мократичного стилю управління навчальнимизакладами, забезпеченню широкої участі ви�хованців у розробленні і вирішенні шкільних,місцевих та суспільних проблем.

В Україні, державі з порівняно невели�ким досвідом демократії, вивчення практи�ки громадянської освіти та освітньої спад�щини країн сталої демократії сприятимеформуванню критичної оцінки суспільнихпроцесів, розвитку вмінь і навичок захистугромадянських прав і свобод, зміцненню де�мократичної стабільності.

Незважаючи на відмінність підходів, ме�тодик та масштабу національних системгромадянської освіти, єдиною залишаєтьсяїх мета – виховання громадянина, який ці�нує та готовий відстоювати ідеали свободи,демократії та прав людини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ліпман Метью. Критичне мислення. Чимвоно може бути? // Управління школою. –№ 25. – 2005. – С.10 – 12.

2. Коробка Л. Модель громадянського вихо�вання в умовах школи життєтворчості. – Постме�тодика. – № 6 (64). – 2005. – С.19.

3. Great Britain. Central Statistical Office. Soci�al Trends. London: HMSO. Second edition, 2004.

4. Great Britain. Statutes (1988) Education Re�form Act 1988. Chapter 40. London: HMSO, p. 67.


Громадянська освіта в навчальному плані

У державному стандарті освіти ВеликоїБританії немає чітко визначених цілей гро�мадянської освіти. Натомість є певні імплі�цитні цілі в офіційній структурі шкільногонавчального плану, відображені в Акті Ре�форми Освіти (АРО) від 1988 р. Згідно ізцим Актом, школи є відповідальними за за�безпечення "збалансованого навчальногоплану, що пропагує духовний, моральний,культурний, розумовий та фізичний розви�ток учнівської молоді у школі та суспільстві... [та] готує учнів до перспектив, обов'язків ідосвіду дорослого життя" (Розділ 1) [4].

Кожна школа за погодженням місцевоїосвітньої адміністрації вирішувала, якимчином найкраще виконати оновлений нав�чальний план. Шлях від визначення офіцій�них цілей навчального плану урядом до ви�бору кожною школою способів їх досягнен�ня вкрай складний. До цього процесу залу�чені не лише центральний уряд та місцевіоргани влади, але і політичні групи, місцевіустанови, працівники та керівництво шкіл,неурядові організації.

За останні 20 років у Великій Британіїтеми демократії, національної свідомості тасоціальної єдності викликали велике сус�пільне обговорення та протиріччя. Ці темизалишаються в центрі уваги частково ще йзавдяки зусиллям багатьох неурядових ор�ганізацій, які цікавляться тим, що повинназнати 11�16 – річна молодь. Це різноманітніорганізації: від тих, що перебувають восерді діяльності щодо підтримки розвиткугромадянської освіти в школах (особливоЦентр громадянської освіти, Фонд грома�дянства та Інститут соціологічних дослід�жень), до тих, які працюють з дітьми та мо�лоддю (агентства з питань молоді та юнац�тва, благодійні організації та організації іззахисту прав дітей); а також різні політичнігрупи, ЗМІ та національні організації, щопереймаються проблемами рівних можли�востей та расовою рівністю. Багато з такихорганізацій, особливо волонтерських, пові�домляють, що відчувають себе відмежова�ними від офіційного обговорення теми гро�мадянської освіти. Вони розглядають це об�говорення як таке, що перевантажене вузь�кими проблемами форми шкільного нав�чального плану, виключаючи загальнішіпроблеми про повний навчальний досвідстудентів у школах та громаді.

Вивчення стану викладання громадян�ської освіти у Великій Британії виявиловідсутність практики детального викладан�ня громадянської освіти в школах, волон�терських та громадських організаціях длямолоді. Немає послідовної системи вивчен�ня цього предмета. Громадянська освітавикликає інтерес у багатьох суспільнихгруп, проте ці групи зазвичай мають різніуявлення про зміст та методи громадян�ської освіти.

27



28


Структура й основні напрями роботибібліотечно�інформаційного центру

Як відомо, тільки інноваційна школа може називатися сучасною,спроможною забезпечити оптимальний розвиток кожної дитини, да�ти учнівській молоді глибокі й міцні знання з основ наук, сформувативідповідальне ставлення до знань, стійку потребу до самоосвіти,вміння застосовувати набуті знання в життєтворчій діяльності.

У Лубенській спеціалізованій школі № 6 створено добрі умови длявиконання цих завдань на базі Ресурсного інформаційно�методично�го центру (РІМЦ), започаткованого за ініціативи директора школиВ.Е.Дмитренка у вересні 2003 р. (рис.1).

Для педагогів та учнів школи, колег з інших навчальних закладівміста центр став справді популярним осередком знань, культури, ду�ховності, сучасних інформаційних можливостей. Адже уміння здо�бувати різноманітну інформацію та аналізувати її – обов'язкова умо�ва існування сучасної людини в конкурентному мегаполіінформацій�ному світі.

На сучасному етапі шкільна бібліотека Лубенської спеціалізованоїшколи № 6 перетворилася на мультимедійний бібліотечно�інфор�маційний центр (такі центри успішно функціонують у школах Аме�рики), цілком задовольняючи інформаційні, комунікаційні потребивсіх учасників навчально�виховного процесу.

У бібліотечно�інформаційному центрі Лубенської спеціалізованоїшколи № 6 наявні традиційні засоби інформації: книги, підручникита навчальні посібники; газети, журнали, методичні періодичні ви�дання; довідково�інформаційний фонд (словники, енциклопедії, до�відники); таблиці, схеми, діаграми; 6 сучасних комп'ютерів, об'єдна�них у локальну мережу; виділена цілодобова високошвидкісна лініяІнтернет; навчальні відеофільми з базових дисциплін; телематеріали,супутникове телебачення; відеозйомки позакласних заходів, від�критих уроків тощо; навчальні комп'ютерні програми; потужна роз�множувальна техніка; поліграфічне обладнання, що забезпечує дру�кування, ламінування, брошурування тощо; відеотека англомовногокіно; фонд електронних підручників, художньої, науково�популярноїта довідкової літератури.

Бібліотечно�комп'ютерний комплекс обслуговує 1 545 читачів і ко�ристувачів Інтернет�мережі, нараховує понад 23 тис. книг та 13 тис.підручників, 60 передплатних періодичних видань. У фонді є рари�тетні видання XIX ст. Особливою цінністю читальної зали є найсу�часніші науково�популярні та довідкові видання, серед яких "Worldbook" та 50 томів енциклопедії "Britannica", яку подарувала профе�сор Мічманського університету США Лінда Уайт.

Висвітлено досвід роботи бібліотечно�інформаційного центру як основно�го підрозділу Ресурсного інформаційно�методичного центру Лубенськоїспеціалізованої школи I � III ст. № 6.Представлено структуру і основні напрями роботи зазначеного бібліо�течно�інформаційного центру, його науково�методичну діяльність та су�часні технології бібліотечної справи.

Освещён опыт работы библиотечно�информационного центра как основ�ного подразделения Ресурсного информационно�методического центраЛубенской специализированной школы І�ІІІ ст. № 6. Представлена структура и основные направления работы названногобиблиотечно�информационного центра, его научно�методическая дея�тельность и современные технологии библиотечного дела.

The experience of the library & information centre as the main part of the Re�source information & methodological centre of Lubny specialized school №6 ispresented.The structure and main trends of the library & information centre, its scientific& methodoogical work and new technologies are given.

ІНФОРМАЦІЙНО�КОМУНІКАЦІЙНІТЕХНОЛОГІЇ В ШКІЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ

Р.О.Гелеверя

Учні Лубенської спеціалі�зованої школи № 6 пере�конані: лиш той зможепідкорити світ, хто нав�чився вчасно і терміновоздобувати інформацію

Шкільний Ресурсно�інформаційний центрє улюбленим місцем учнів,учителів Лубенської спе�ціалізованої школи № 6та їх батьків, і вони оці�нюють його створенняяк крок у майбутнє

Завбібліотекою НаталіяПанченко демонструєможливості комп'ютерноїпрограми "Бібліограф",яка дає змогу автомати�зувати бібліотечний про�цес, створити довідково�пошукову систему, систе�му замовлень та каталогзапитів на літературу

РІМЦ – це розгалуженасистема різних підроз�ділів, головною метоюяких є збір інформації зрізних носіїв, що прохо�дить методичну оброб�ку і набирає форми, уякій її можна викорис�товувати у навчально�виховному процесі, під�вищуючи його якість

29


Бібліотека як структурний підрозділ РІМЦу проводить роботу забагатьма напрямами: виховання гармонійно розвинених громадяннезалежної України, готових до життя у відкритому демократично�му суспільстві; виховання шанобливого ставлення до бібліотек якосередків культури людства; забезпечення підручниками із загаль�ноосвітніх предметів, спеціальних та профільних дисциплін, пошукнових шляхів комплектування; збагачення учнів основами бібліогра�фічних знань та навичками користування бібліографічною інформа�цією (зокрема на електронних носіях), виховання культури роботи зкнигою; спільна робота з учнями та вчителями з проведення урочнихі позакласних заходів з використанням ресурсів центру; навчанняучнів системного підходу до роботи з інформацією; задоволення пот�реб учителів та учнів у методичній, художній, довідковій, науково�популярній літературі; надання методичної допомоги при підготовцідо олімпіад, написанні робіт на конкурс Малої академії наук.

Науково�методична діяльність бібліотечно�інформаційного центру

У бібліотечно�інформаційному центрі використовуються сучасніінформаційно�комунікаційні технології навчання, зорієнтовані наформування особистості учня. Робота ведеться з урахуванням віко�вих та індивідуальних особливостей учнівської молоді, чому сприяєдіяльність центру психологічного діагностування та допомоги, що та�кож є складовою частиною РІМЦ.

Для диференційованого інформування виділено кілька категорійспоживачів інформації: учителі; учні молодших класів; учні середніхкласів; старшокласники; студенти. Працівники бібліотечно�інформа�ційного центру вивчають їх інформаційні потреби за допомогою різ�них методів: опитування, спостереження, аналіз письмових джерел,анкетування, моніторингові дослідження (проводяться за такими оз�


Ðàäà ñïåö³àë³çîâàíî¿ øêîëè ¹ 6

Ï³êëóâàëüíà ðàäà ñïåö³àë³çîâàíî¿

Ïåäàãîã³÷íà ðàäà ñïåö³àë³çîâàíî¿

Ìåòîäè÷íà ðàäà Ð²ÌÖó

Ðåñóðñíèé ³íôîðìàö³éíî -ìåòîäè÷íèé öåíòð á³áë³îòåêà ç ÷èòàëüíîþ çàëîþ; öåíòð ïñèõîëîã³÷íîãî ä³àãíîñòóâàííÿ é äîïîìîãè;

öåíòð ïðîôîð³ºíòàö³¿, äîâóç³âñü êî¿ ï³äãîòîâêè é çäîáóòòÿ âèùî¿ îñâ³òè;

ó÷èòåëüñüêèé ìåòîäè÷íèé ìóëüòèìåä³éíèé öåíòð;

ëàáîðàòîð³ÿ âèâ÷åííÿ, óçàãàëüíåííÿ, ïîøèðåííÿ é îáì³íó äîñâ³äîì ðîáîòè;

ëàáîðàòîð³ÿ âïðîâàäæåííÿ ³ííîâàö³éíèõ òåõíîëîã³é â íàâ÷àëüíî -âèõîâíèé ïðîöåñ;

ëàáîðàòîð³ÿ ìåòîäèêè âèõîâíî¿ ðîáîòè, ñïîðòó, äîçâ³ëëÿ, òóðèçìó òà êðà¿íîçíàâñòâà;

êîìï’þòåðíèé ³íòåðíåò -öåíòð; öåíòð íàóêîâî-äîñë³äíèöüêî¿ ðîáîòè; ³íôîðìàö³éíî-âèäàâíè÷èé öåíòð, ðåäàêö³ÿ

Ó÷í³

Ó÷èòåë³

Áàòüêè

Ñòóäåíòè

Ïåäàãîã³÷íà ãðîìàäñüê³ñòü ì³ñòà

Áëàãîä³éíèé ë³öåéíèé ôîíä “Åðóäèò”

ÊÎ

ÐÈ

ÑÒ

ÓÂ

À×

²

ÔÎ

ÐÌ

ÓÂ

ÀÍ

Íß

ÊÎ

ØÒ

²Â

Âëàñí³ êîøòè (ãîñïðîçðàõóíêîâà ä³ÿëüí³ñòü) òà ïîæåðòâè

ïðåäñòàâíèê³â ãðîìàäñüêîñò³

Ñïîíñîðñüêà äîïîìîãà

Áþäæåòí³ êîøòè

Ì³ñüêèé áëàãîä³éíèé ôîíä

Рис. № 1. Ресурсний інформаційно�методичний центр у структурі Лубенської спеціалізованої школи № 6

Приміщення РІМЦ

У бібліотеці спеціалізованоїшколи № 6 є унікальні ви�дання англійською мовою –енциклопедія "Британіка"та World Book; СD таDVD з навчальною інфор�мацією

30

ППЕЕДДААГГООГГІІЧЧННІІ ТТЕЕХХННООЛЛООГГІІЇЇнаками: предметна галузь і зміст інформаційних потреб; характер ін�формації, яка необхідна користувачам бібліотеки).

Для поліпшення обслуговування читачів усіх категорій бібліотеч�но�інформаційний центр має такий довідково�бібліографічний апа�рат: алфавітний каталог; систематичну картотеку статей; краєзнав�чу картотеку; картотеки виконаних бібліографічних довідок; тема�тичні картотеки; картотеки доукомплектування (вона є нововведен�ням у роботі бібліотеки).

Із використанням матеріально�технічної бази бібліотеки в школіпроводиться науково�методична робота: відкриті уроки, які є ефек�тивним засобом популяризації досвіду найкращих учителів; школикласного керівника та молодого вчителя; психолого�педагогічні таметодичні семінари�практикуми; дні відкритих дверей методичнихкафедр для вчителів загальноосвітніх шкіл міста; курси підвищеннякваліфікації вчителів англійської мови за спільними освітніми проек�тами з провідними навчальними закладами США й Канади, а такожметодичні семінари в системі курсової перепідготовки викладачівзакладів освіти II рівня акредитації за авторською програмою Н.І. Бі�лик (ПОІППО ім. М.В.Остроградського); традиційні методичні семіна�ри для вчителів англійської мови шкіл м. Лубен "Training the trai�ners" під керівництвом учителів�волонтерів Корпусу миру США таведучих педагогів кафедри іноземних мов школи, серед яких 6 націо�нальних переможців міжурядових програм, що стажувалися в різ�них університетах США; навчання педагогів школи й міста за прог�рамою "Intel"; засідання школи соціальних знань для батьків; діяль�ність різних творчих клубів та студій ("Оригамі", "Магеллан" тощо),шкільного кінотеатру.

У формуванні інформаційної грамотності значна роль належитьІнтернету. Тому бібліотекарі Н.В.Панченко, В.О.Дмитренко сприялизалученню медіа ресурсів Інтернету до комплектування бібліотеки;навчальних лазерних дисків із довідковими та іншими виданнями.Необхідно відзначити, що створення такої медіатеки без підтримкиадміністрації школи та праці учнів було б неможливим. Зараз у біблі�отечно�інформаційному центрі Лубенської школи № 6 до послуг ко�ристувачів записані на лазерних дисках сотні творів художньої танауково�популярної, навчальної, довідкової літератури, музичні тво�ри, навчальні фільми тощо. Ці ресурси використовують і учні, і вчи�телі під час проведення уроків і підготовки до них. Учні мають змогупереписати інформацію, знайдену в шкільному бібліотечно�інформа�ційному центрі, на диск і взяти для роботи додому.

Викладачам біології, фізики, астрономії, географії, історії стають унагоді СD "Уся фізика", "Біологія", "Енциклопедія персональногокомп'ютера", "Хімія. Репетитор", "Оксфордська дитяча енциклопедіянаук", "Космос" тощо. У своїй роботі вчителі використовують відео�касети: "Всесвітня історія";"Живопис"; "Ці загадкові тварини"; "Лю�дина"; "The Matrix"; "Тhe Outsider"; "Historic sights of Great Britain onvideo"; "Brussels" тощо.

Описаний досвід активно трансформується в освітній простірПолтавщини. Сучасні інформаційні бібліотечні центри створені на ба�зі загальноосвітніх навчальних закладів міст Кременчука, Полтави,Миргорода. Перетворення шкільних бібліотек на інформаційні цен�три дає можливість створення єдиного освітнього середовища. Світо�ва практика свідчить, що рівень розвитку національної інформацій�ної інфраструктури значною мірою визначає інтелектуальний рівеньнації, тому розв'язання проблеми інформатизації бібліотечної систе�ми регіонів України є потребою часу.


1. Абгарян А. Комплектование библиотеки при помощи электронной ком�мерции // Шкільна бібліотека. – 2005. – № 8. – С. 36 – 40.

2. Інформаційні технології в гімназії. Новітні технології та здобутий досвід(мультимедіа) // Шкільна бібліотека. – 2004. – № 11. – С. 29.

3. Мельник О. Комп'ютеризація шкільних бібліотек – вимога часу //Шкільна бібліотека плюс. – 2005. – № 3. – С. 10 – 11.

4. Ситник Г. Технології інформаційної роботи шкільної бібліотеки //Шкільний світ. – 2000. – № 1. – С. 57.

5. Кохановська О., Фарафонова Н. Інтернет – найсучасніше джерело інфор�мації: Бібліотечний урок // Шкільна бібліотека плюс. – 2006. – № 5. – С. 29.

6. Старовойтова О.Р. Информационные ресурсы школьных библиотек //Шкільна бібліотека плюс. – 2006. – № 7. – С. 6.

7. Пашкова В. Нові проекти: інформаційна грамотність, електронні бібліоте�ки, розвиток книжкових колекцій // Бібліотечна планета. – 2006. – № 2. – С. 23.


Електронні формуляри за�безпечують якісне і швидкеобслуговування читачів.На кожній книзі нанесеноштрих�код, що відповідаєінвентарному номеру, якийзаноситься у формуляр чи�тача

При оформленні статтівикористано кадри зфільму "РІМЦ – крок умайбутнє", створеноговідеостудією "Глобус"Лубенської спеціалізо$ваної школи № 6.

31

Намагання України стати рівноправ�ним партнером Європейської спільнотипотребує у процесі реформування вищоїосвіти врахування сучасних і перспек�тивних тенденцій вектора розвитку Єв�ропейської системи освіти та зверненняособливої уваги на досягнення гарантійякості вітчизняної освіти.

Ринкові умови, технології, глобаліза�ція, інтернаціоналізація, конкуренція,економічна ефективність – усі ці факторисуттєво впливають на процес радикаль�ного оновлення системи освіти протягомостанніх десяти років у всьому світі. Важ�ливим є розуміння, що всі ці фактори вза�ємопов'язані і впливають на динамікукожного з них. Зокрема, "... технології по�роджують конкуренцію та прискорюютьглобалізацію, яка, своєю чергою, стиму�лює зростання конкуренції" [1, с. 46].

Отже, технології, глобалізація й конку�ренція значною мірою формують перспек�тивні тенденції розвитку системи вищоїосвіти взагалі та європейської зокрема.

Слід зазначити, що провідні навчальнізаклади Європи вирішують пов'язані ізцим проблеми різними способами, нама�гаючись відповісти на вимоги суспіль�ства, що переживає період глобалізації,відповідними навчальними планами йпрограмами підготовки фахівців. Прицьому загальною тенденцією у європей�ському освітньому середовищі є різкезростання пропозиції програм підготовкифахівців англійською мовою викладання.Активність у цьому процесі спостеріга�ється не лише серед провідних вищихнавчальних закладів Європи, що є під�твердженням думки міжнародних екс�пертів із проблем освітньої політики. Во�ни переконані в тому, що " ...традиційніінститути ефективніше розв'язують ло�кальні суспільні завдання, при чому та�кими способами, які не можуть бутирозв'язані "брендовими" зарубіжнимивищими навчальними закладами [1, с. 49].

Особливої актуальності в цьому кон�тексті набуває білінгвістична модель нав�чання дисциплін математичного циклу,яка сьомий рік поспіль реалізується вПолтавському університеті споживчоїкооперації України.

В основу білінгвістичної моделі булапокладена програма поширення науковоїанглійської мови шляхом навчання дис�циплін "Вища математика", "Теорія ймо�вірностей та математична статистика","Математичне програмування" та "Дос�лідження операцій" студентів спеціаль�ності "Менеджмент зовнішньоекономіч�ної діяльності" англійською мовою.

Передумовою впровадження цьогопроекту були такі позиції.

Завдяки навчанню дисциплін англій�ською мовою освіта в більшості розвине�них держав створює єдиний міжнарод�ний освітній простір із зрозумілими длявсіх науково�технічною термінологією,лексикою, орієнтацією на перспективнийрозвиток не тільки національної, а й між�народної економіки.

Ізоляція основної маси наших молодихспіввітчизників, старших школярів тастудентів, від самостійного вибору та по�шуку інформації у міжнародному інфор�маційному просторі – найбільш вразливемісце нашої системи освіти. Це ставитьнашу молодь в нерівні умови відносно їїможливих майбутніх зарубіжних партне�рів та конкурентів.

У наш час жодна держава, навіть су�перзаможна, не здатна забезпечити роз�виток національної економіки на основівласних наукових досягнень.

Отже, доцільно запропонувати біль�шості студентів навчатися своєї майбут�ньої спеціальності прикладною англій�ською мовою, що дасть їм змогу за допо�могою Інтернету користуватися підруч�никами, навчальними програмами в ре�жимі "on�line" тощо будь�яких універси�тетів світу і таким чином долучатися до

Розглядаються проблеми реалізації білінгвістичної моделі навчання студентів спеіцальності "Ме�неджмент зовнішньоекономічної діяльності" математичних дисциплін англійською мовою.

Рассматриваются проблемы реализации билингвистической модели обучения студентов специ�альности "Менеджмент внешнеэкономической деятельности" математическим дисциплинам наанглийском языке.

The problem of implementing bilingual model of mathematical disciplines teaching in English for studentsof the speciality ‘International Management’ has been considered in this article.

БІЛІНГВІСТИЧНА МОДЕЛЬ НАВЧАННЯ ЯК НАПРЯМРЕАЛІЗАЦІЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Л.І.Нічуговська



сучасних напрямів знань, пов'язаних ізмайбутньою професійною діяльністю.

Відомо, що розроблені українськимивченими "ноу�хау" не мали ринків збутуза межами держави, оскільки не відпові�дали міжнародним стандартам якості. То�му дуже важливо, щоб українські фахівцібули добре поінформованими про те, щоможна розробити та створити в країні, алевигідно продати на зовнішньому ринку.

Отже, кожен середньостатистичнийфахівець нашої держави в ХХІ сторіччіповинен поєднувати знання зі своєї спе�ціальності зі знаннями прикладної анг�лійської мови, а не тільки володіти роз�мовною англійською мовою.

Провідними російськими економістамипідраховано, що підготовка кадрів на екс�порт вигідна національній економіці, томущо вітчизняні дипломовані фахівці ко�ристуються попитом на міжнародномуринку праці, якщо сладають американ�ські або європейські ліцензійні екзаменикраще, ніж випускники вищих навчаль�них закладів тих держав. Крім того, цезначно розширить зовнішньоекономічнізв'язки держави.

Для економіки України загалом важ�ливий розвиток індивідуальної діловоїініціативи, прямих економічних зв'язківіз ринками збуту нашої продукції, де бвони не були.

Для розвитку вітчизняного виробниц�тва, промисловості тощо необхідно, щобмайбутнє покоління наших спеціалістівмало необмежений, самостійний, щоден�ний доступ до міжнародних баз науково�технологічної інформації через Інтернет,який уже давно став звичайним для їхзарубіжних однолітків – майбутніх парт�нерів та конкурентів. Це забезпечить Ук�раїні рівні інформаційні умови для захис�ту своїх економічних позицій в епоху гло�балізації.

Реалізація програми поширення нау�кової англійської мови передбачає науко�ву обґрунтованість та створення техноло�гії навчання математичних дисциплінанглійською мовою.

Водночас, у дидактиці ні науково�тех�нічні основи, ні комплексні інноваційніметодичні системи управління процесамиформування професіоналізму та компе�тентності студентів, майбутніх керівни�ків для бізнес�діяльності у процесі їхнавчання математичних дисциплін анг�лійською мовою не виявлено.

Зазначмо, що сьомий рік поспіль длястудентів Полтавського університетуспоживчої кооперації України з фаховогоспрямування "Менеджмент зовнішньо�економічної діяльності" автором реалізу�ється білінгвістична модель навчання ма�

тематичних дисциплін, що базується накомунікативно�діяльнісних підходах. Ко�мунікативно�діяльнісний підхід характе�ризується тим, що синтезує усі можливіметоди навчання математичних дисцип�лін у ВНЗ, у результаті чого навички зас�воюються у діалектичному взаємозв'яз�ку, і це сприяє позитивній інтерференції.

Комунікативно�діяльнісний підхідувібрав більшість наявних навчальнихстратегій, наприклад, білінгвістичну, абобілінгвальну, систему навчання, яка виз�начається як система освіти, що викорис�товує викладання навчальних предметівбільше ніж однією мовою. [2].

Передумовою розроблення білінгвіс�тичної моделі є твердження фахівців�ме�тодистів з навчання іноземних мов, що врамках навчального курсу іноземної мо�ви неможливо навчити і навчитися мові"взагалі", але можна оволодіти її фраг�ментами – доцільно побудованою і томудіючою підсистемою цієї мови. Побудоватакої фундаментальної підсистеми відбу�вається в три етапи: спочатку фіксуєтьсяобсяг необхідних знань, якими хоче абоповинен оволодіти студент; потім відбу�вається відбір, мінімізація та дозуванняфактичного матеріалу, що повністю пок�риває цільову комунікацію, і тільки післяцього обирається стратегія навчання, якаприводить до трансформації мовних на�вичок та умінь в комунікативні компетен�ції, що визначаються як використаннямови для розв'язання соціальних нелін�гвістичних завдань [3].

Методологічною основою білінгвістич�ної моделі є синтез особистісно�орієнто�ваного, діяльнісного, системного та ком�плексних підходів, які сприяють створен�ню особистісної системи математичнихзнань, що відповідають індивідуальнимпотребам особистості та розвивають їїкомпетентність [6, 7, 8].

Теоретичною базою методичної систе�ми навчання є теорія поетапного форму�вання розумових дій О.Я.Гальперіна і ді�яльнісного підходу до навчання О.М.Ле�онтьєва, суть якої полягає в тому, що всінаші вчинки (при їх величезній різнома�нітності) специфічні тільки для "гомо са�пієнс" і підпорядковані комунікативнимпотребам особистості [4, 5]. Наші зовнішніпредметно�інструментальні та внутрішні(розумові) дії будуються й аналізуютьсяза єдиною універсальною схемою, інварі�антною відносно конкретних видів діяль�ності та виконавців. Ця схема в різнома�нітних термінологічних позначеннях міс�тить обов'язкові й об'єктивно існуючіскладові: настанова (мотиви, цілі), поста�новка, аналіз задачі та побудова програ�

32


33


при розв'язанні практичних завдань еконо�міки.

Контролююча функція моделі перед�бачає створення реальних можливостейдля здійснення контролю та самоконтро�лю, коригування та самокоригування на�бутих знань.

Із метою забезпечення означених функ�цій білінгвістичної моделі розробленітексти лекцій англійською та україн�ською мовами з усіх основних розділів ма�тематичних дисциплін.

І. Із "Вищої математики":1) "Elements of linear algebra" (Елемен�

ти лінійної алгебри).2) "Elements of vector algebra and anal�

ytic geometry" (Елементи векторної ал�гебри і аналітичної геометрії).

3) "Elements of Differentiation" (Еле�менти диференціального числення).

4) "Functions of several variables"(Функції кількох змінних).

5) "Integration" (Елементи інтеграль�ного числення).

6) Elements ordinary differential equa�tions and infinite series (Елементи теоріїзвичайних диференціальних рівнянь танескінченних рядів).

ІІ. Із "Теорії ймовірностей та матема�тичної статистики":

1) Elements of Probability (Елементитеорії ймовірностей).

2) Elements of Mathematical Statistic(Елементи математичної статистики).

ІІІ. Із "Математичного програмування":1) Elements of the Mathematical Prog�

ramming (Елементи математичного прог�рамування).

IV. Із "Дослідження операцій":2) Elements of the Operations Research

(Елементи дослідження операцій).Отже, навчальною літературою та по�

сібниками з окремих розділів математич�них дисциплін студенти повністю забез�печені.

Крім того, студенти мають змогу ко�ристуватися залом електронної бібліоте�ки ПУСКУ, де можна знайти необхіднуінформацію, розв'язання типових прик�ладів та вправи для самостійного опра�цювання з будь�якого розділу вищої ма�тематики.

Важливим є те, що існує програмне за�безпечення індивідуальних занять із ма�тематичних дисциплін, що активно реалі�зується в навчальному процесі, сприяєполіпшенню фундаментальної підготовкифахівців�менеджерів і формує навичкизастосування математичних методів уприйнятті оптимальних рішень в управ�лінській діяльності.

ми її розв'язку, реалізація програми, конт�роль та коригування.

Вищевикладені положення дають змо�гу визначити правила співпраці в тандемі"викладач – студент" у вигляді комуніка�тивно�діяльнісної моделі процесу нав�чання математичних дисциплін англій�ською мовою як ефективного засобу уп�равління діяльністю викладача і студен�та. Але це можливо тільки за умови адек�ватного відображення реалій педагогіч�ного процесу: особливостей діяльностівикладача, рівня його професіоналізму,досвіду соціального спілкування, творчоїдіяльності, його власної позиції щодозмісту, програми, стратегії і тактики вик�ладання математичних дисциплін, нап�рямів практичного використання знань,реалізації міжпредметних та внутріш�ньопредметних зв'язків; діяльності сту�дентів, взаємодії особистості та колекти�ву; специфіки етапу навчання, його орга�нізаційних форм тощо.

Це означає, що білінгвістична модельнавчання – не замкнута схема, вона міс�тить досить динамічну програму дій вик�ладача і студента, яка враховує можливунаявність рівнів навченості та научува�ності студентів, репродуктивний або про�дуктивний тип мислення, внутрішню мо�тивацію, рівень здібностей та інші чинни�ки, що впливають на процес навчання.

Крім того, комунікативно�діяльніснаоснова білінгвістичної моделі, враховую�чи специфіку математичних дисципліняк базових, фундаментальних, повиннареалізовувати такі функції навчання –інформативну, мотивуючу, прагматичну,контролюючу.

Інформативна функція білінгвістичноїмоделі орієнтована на те, щоб студент упроцесі навчання математичних дисцип�лін міг отримати адекватну, індивідуаль�но доступну, об'єктивну, корисну, повну,релевантну, своєчасну інформацію, якавідповідає сучасному рівню розвиткуфундаментальних наук.

Мотивуюча функція білінгвістичноїмоделі спрямована на те, щоб по можли�вості компенсувати відсутність мовногосередовища, сприяти створенню внут�рішньої та зовнішньої мотивації, стиму�лювати пізнавальний інтерес, діяти на всісфери психіки студентів – свідому тапідсвідому.

Прагматичну функцію білінгвістичноїмоделі можна вважати також комутатив�ною, оскільки вона забезпечує і стимулюєзастосування наукової англійської мови,демонструє прикладний характер матема�тичних дисциплін, допомагає здобути знан�ня, навички й уміння з економіко�матема�тичного моделювання та їх застосування


34

ППЕЕДДААГГООГГІІЧЧННІІ ТТЕЕХХННООЛЛООГГІІЇЇзнань з економіки, але й визнаний апаратпрогнозування для прийняття практич�них рішень у банківській справі, інвести�ційній діяльності, бізнесі тощо;

– на основі розуміння методології ма�тематичного моделювання економічнихявищ та процесів самостійно розв'язува�ти проблемно�виробничі ситуації, даватиекономічну інтерпретацію одержаних ре�зультатів.

Ці напрями формують спіральну тра�єкторію руху студентів на шляху пізнан�ня математичних дисциплін: від абстракт�них знань через рефлексію до творчої ді�яльності та розвитку їх індивідуальнихздібностей.

Слід відзначити, що розроблена білін�гвістична модель призначена не длявдосконалення чинної практики навчан�ня математичних дисциплін студентівменеджерського спрямування ВНЗ, а дляїї якісної зміни, що обумовлено переорі�єнтацією парадигми математичної освітита пріоритетів її спрямування в контекстієвроінтеграційних тенденцій щодо підго�товки майбутніх фахівців для бізнес�ді�яльності.


1. Грин М., Екель П, Барблан А. Дерзкий, хо�тя и маленький, новый мир высшего образова�ния (реферат) // Alma Mater. – 2004. – № 3. –С.45 – 52.

2. Melenk H. Der didaktische Begriff der "Kom�munikativen Kompetenz". – Praxis, 1997, #1, s.11.

3. Стиркіна Ю.С. Англійська мова й образо�творче мистецтво – педагогічна технологіямовного заглиблення // Постметодика. – 2000. –№ 2 (28). – С. 22 – 27.

4. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание,личность / Избранные психологические произве�дения: В 2т. / Под ред. В.В. Давыдова и др. – М.:Политиздат, 1983. – Т. 2 . – 584 с.

5. Гальперин П.Я. Введение в психологию:Учебн. пос. для вузов. – М: Кн."Дом" Универси�тет", 1999. – 332 с.

6. Якиманська І.С. Особистісно�орієнтованасистема навчання // Завуч. – 1999. – № 7.

7. Якунин В.А. Обучение как процесс управ�ления: Психологические аспекты. – Л.: СПб,1988. – 160с.

8. A Splintered Visions: An Investigation of U.S.Science and Mathematics Education (Schmidt,W.H., McKnight, C.C., and Raizen, S.A.) <Schmidt,William, et al. and (1996) Splintered Vision: AnAnalysis of U.S. Mathematics and Science Curricu�la. Dordrecht, The Netherlands: Kluwer AcademicPublishers.


Таким чином, реалізація білінгвістич�ної моделі процесу навчання математич�них дисциплін англійською мовою сту�дентів економічних спеціальностей вищо�го закладу освіти надає унікальні можли�вості:

– оволодіти системою математичнихпонять, розвинути здатність швидкоговідтворення розумових операцій та фор�мування їх результатів з коментарямианглійською мовою;

– одержати глибокі знання з матема�тичних дисциплін, включаючи знанняспеціальної термінології з математики,теорії ймовірностей, математичної ста�тистики, математичного програмування,дослідження операцій, що становить ба�зовий комунікативний мінімум науковоїанглійської мови;

– закріпити мотивацію, що базуєтьсяна бажанні навчитися швидко й опера�тивно здобувати наукову інформаціюанглійською мовою (система Iнтернет,міжнародні фахові журнали, доступ доспеціальної літератури з математико�статистичного моделювання економічнихпроцесів різноманітної маркетингової тауправлінської діяльності тощо);

– посилити інтерес студентів, індифе�рентних до математичних знань;

– забезпечити одержання достатньогорівня знань для розв'язання теоретичнихта практичних завдань економіки шля�хом багаторазового повторення мовногоматеріалу, еквівалентного математичнійінформації, який автоматично поглиблюєміцність її засвоєння та підвищує ступіньнаучуваності математичних дисциплін;

– розвинути і закріпити навички йуміння систематичної самостійної робо�ти, швидкої орієнтації в навчальному ма�теріалі, якісному засвоєнні його головнихпозицій, що дає змогу перенести значнучастину роботи щодо засвоєння навчаль�ного матеріалу на позааудиторний час.

Як засвідчує практика впровадженнябілінгвістичної моделі, студенти одержу�ють навички і вміння, що дають змогу:

– знати або ідентифікувати певні ма�тематичні конструкції згідно із заданоюінформацією;

– оволодіти тренінгом основних уміньщодо розв'язання типових задач певнихтем і розділів математичних дисциплін;

– уміти застосовувати одержані мате�матичні знання (означення, формули, те�ореми, обчислювальні алгоритми, мето�дики математико�статистичного аналізутощо) до розв'язання типових і нестан�дартних задач навчальної діяльності;

– розуміти, що економіко�математичнімоделі та методи – це не тільки потуж�ний інструментарій для одержання нових

35

Вступ

Недостатня увага до такого на першийпогляд простого питання як харчуваннядітей у сучасній українській школі можемати серйозні негативні наслідки в май�бутньому для здоров'я цілого покоління,як це вже сталося у Сполучених ШтатахАмерики. За даними організації "ФорумДитячої і Сімейної Статистики" (Forumon Child and Family Statistics), частка ді�тей з надлишковою вагою в США збіль�шилась з 6 % в 1970�1980�х роках до 16 %на початку третього тисячоліття. Голов�ною причиною цього вважають нестачуфізичної активності та нездорове харчу�вання [12]. Лише після того, як ситуація зхарчуванням набула таких масштабів,американці зрозуміли її важливість і по�чали вживати заходи на офіційному рівні.Так, у деяких американських школах за�бороняють продавати висококалорійні га�зовані напої, проводять відповідні семіна�ри для батьків та дітей, а також створю�ють дієтичні програми для учнів, якіособливо потерпають від ожиріння [12].

Безсумнівно, легше і дешевше попере�дити проблему, ніж ліквідовувати її нас�лідки. Тому до організації харчування вукраїнській школі треба підходити, нав�чаючись на помилках інших і враховуючипопередній вітчизняний досвід. Метоюстатті є дослідити український досвід уцій галузі, порівнявши організацію хар�чування в українських навчальних зак�ладах сто років тому і нині.

З організації харчування на поч. ХХ ст.

Про харчування дітей у 1915�1916 н.р.у 12�му полтавському училищі написаноу статті "Про шкільні сніданки в м. Пол�таві" Г.Р.Борковської, завідувачки цьогонавчального закладу. Стаття була надру�кована в липні 1916 року у "Педагогічно�му журналі", який сто років тому висвіт�лював актуальні педагогічні питання вПолтавській області (тоді ще Полтавськійгубернії), як це робить зараз його наступ�ниця "Постметодика".

У своїй статті Г.Р.Борковська подає док�ладний звіт про шкільні сніданки, влашто�вані в 1915�1916 навчальному році в 12�мупочатковому полтавському міському учили�щі з 30�го листопада 1915 року по 16 травня1916 року включно, протягом 104 днів.

Тоді, як і в наш час, реалізація такоїдоброї справи потребувала коштів. Зі стат�ті Г.Р.Борковської з'ясовуємо, що на поч.ХХ ст. шкільне харчування фінансувалосячастково з коштів меценатів, частковокоштом місцевої влади та самих батьків.Завідувачка училища, керуючись досві�дом минулих років і забезпечивши попе�редню заготівлю продуктів, беручи до ува�ги також підвищення цін* на деякі про�дукти, у 1916 році повідомляла, що "сніда�нок для одного учня обійдеться на день у2,5 коп., – це максимум, відповідно на мі�сяць – 62,5 коп., для 50 учнів за цей час –31 крб. 25 коп.; маючи на увазі 180 нав�чальних днів, що становить близько 7,5навчальних місяців, отримаємо видатківна одну школу в сумі 225 карбованців, а на15 міських шкіл 3375 крб. Сума загалом

У статті на основі порівняння харчування учнів у 1916 та 2006 рр. в навчальних закладах Пол�тавщини досліджуються зміни в організації харчування в українських школах з початку ХХ ст.до початку ХХІ ст.

В статье на основе сравнения питания учеников в 1916 и 2006 гг. в учебных заведениях Пол�тавщины исследуются изменения в организации питания в украинских школах с начала ХХ ст.до начала ХХІ ст.

In the article on the basis of the comparison of the pupils' nourishment in the years 1916 and 2006 the�re were investigated changes in the organization of nourishment in ukrainian schools from the begin�ning of the 20�th till the beginning of the 21 century.

ХАРЧУВАННЯ УЧНІВ НА ПОЛТАВЩИНІ: ЩОЗМІНИЛОСЯ ЗА ОСТАННІ 100 РОКІВ?

І.О.Козак, О.Є.Козлов


� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � �* Ціни подаються у карбованцях станом на липень 1916 року. Порівняйте: фунт картоплі тоді кош�тував 2 копійки, гречаної крупи � 8 к., сала � 32 к. (1 фунт � 409,5 г, 1 пуд � 16,38 кг).


велика, але можна сподіватися, що уста�нови і приватні особи прийдуть на допо�могу місту в його доброму починанні і, помірі можливості, одноразовою допомогоюі щомісячними відрахуваннями будутьсприяти здійсненню насущної потребималенької людини – угамуванню голоду. Узакладах, як це було влаштовано кількароків тому одним із полтавських попечи�тельств, можна ввести книжечки, від�ривні купони яких будуть купуватисятими, хто бажає прогодувати за свій ра�хунок протягом місяця одного учня (цінамісячної вартості сніданку для одногоучня – 62,5 коп.)" [1, с.5].

На поч. ХХ ст. ситуація з постачаннямпродуктів ускладнювалася тим, що взим�ку крупу та інші продукти внаслідок під�вищення цін доводилося шукати в різнихмагазинах. Це забирало багато часу тагрошей. Влада міста Полтави вирішилацю проблему, подавши запит до завідува�чів навчальних закладів, що влаштовува�ли шкільні сніданки, про приблизну кіль�кість необхідних продуктів з метою заку�півлі їх оптом і постачивши ними школи.Це дозволило зекономити кошти і зберег�ти час людей, що займалися цією справою.

Питання з постачанням продуктів час�тково вирішувалося способом заготівлі де�яких продуктів харчування безпосередньо

у школах. Так, оскільки на початку ХХ ст.при школах облаштовувалися підсобні гос�подарства, значну частину провізії школауже мала у своєму розпорядженні.

Однією з особливостей організації хар�чування на поч. ХХ ст. була відсутність ушколах професійних кухарів. Приготу�ванням сніданків займалися переважносторожі�жінки, які отримували за це до�даткову платню.

Слід сказати, що не всі учні харчува�лися на пільгових умовах. При виборі ді�тей, які потребували сніданків, бралосядо уваги матеріальне становище їхніхбатьків і недостатня вгодованість самихдітей. Про сімейне становище дізнавали�ся в учнів та їх товаришів.

Виходячи з наявності заготовленихнавчальними закладами і закупленихміською владою продуктів, складалосяменю для дітей (табл. 1, 2).

Шкільне меню на поч. ХХ ст.

Меню сніданків намагалися урізнома�нітнити відповідно до християнського ка�лендаря. У дні посту в 1915�1916 нав�чальному році в 12�му початковому пол�тавському міському училищі складалосяменю, наведене у таблиці 1.

36


Ñêëàä Ê³ëüê³ñòü, âàðò³ñòü Âàðò³ñòü íà îäíó ëþäèíó 1. Êóë³ø ãðå÷àíèé ï³ñíèé.

Êðóïà ãðå÷àíà 5 ô. ïî 8 ê. = 40 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Îë³ÿ 0,75 ô. ïî 29 ê. = 22 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Ñ³ëü 0,75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

80,5 ê. : 50 = 1,61 ê.

2. Ñóï ïåðëîâèé ï³ñíèé ç ãðèáàìè. Êðóïà ïåðëîâà 3 ô. ïî 9 ê. = 27 ê. Ãðèáè 0,25 ô. ïî 1 ð. = 25 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Îë³ÿ 0,75 ô. ïî 29 ê. = 22 ê. Ñ³ëü 0,75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

92,5 ê. : 50 = 1,85 ê.

3. Êóë³ø ïøîíÿíèé ï³ñíèé. Ïøîíî 5 ô. ïî 7 ê. = 31,5 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Îë³ÿ 0,75 ô. ïî 29 ê. = 22 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Ñ³ëü 0,75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

75,5 ê. : 50 = 1,51 ê.

4. Êóë³ø ÿ÷íåâèé ï³ñíèé. Êðóïà ÿ÷íåâà 4 ô. ïî 6 ê. = 24 ê. Îë³ÿ 0,75 ô. ïî 29 ê. = 22 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Ñ³ëü 0, 75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

64,5 ê. : 50 = 1,29 ê.

Таблиця 1

Меню, яке складалося під час посту в 12�му початковому полтавському міському училищі(1915�1916 н.р.)

37



5. Ãàëóøêè ï³ñí³. Áîðîøíî 8 ô. ïî 4,5 ê. = 36 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Êàðòîïëÿ 3 ô. ïî 2 ê. = 6 ê. Îë³ÿ 0,75 ô. ïî 29 ê. = 22 ê. Ñ³ëü 0, 75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

70,5 ê. : 50 = 1,41 ê.

6. Ï³ñíèé ñóï êâàñîëÿíèé. Áîðîøíî 1 ô. ïî 4,5 ê. = 4,5 ê. Êâàñîëÿ 6 ô. ïî 6,5 ê. = 39 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Îë³ÿ 0,75 ô. ïî 29 ê. = 22 ê. Ñ³ëü 0, 75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

72 ê. : 50 = 1,44 ê.

7. Âàðåíèêè ç êàïóñòîþ. Áîðîøíî 11 ô. ïî 4,5 ê. = 49,5 ê. Êàïóñòà 8 ô. ïî 1,875 ê. = 15 ê. Öèáóëÿ 1,5 ô. ïî 5 ê. = 7,5 ê. Îë³ÿ 0, 5 ô. ïî 29 ê. = 15 ê. Ñ³ëü 0, 75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

88,5 ê. : 50 = 1,77 ê.

Скоромна їжа готувалася у дні, коли посту не було. Обов'язковим компонентом та�ких страв були сало або м'ясо (таблиця 2).

Таблиця 2

Меню скоромної їжі в 12�му початковому полтавському міському училищі (1915�1916 н.р.)

Ñêëàä Ê³ëüê³ñòü, âàðò³ñòü Âàðò³ñòü íà îäíó ëþäèíó 1. Êóë³ø ïøîíÿíèé ç ñàëîì.

Ïøîíî 4,5 ô. ïî 7 ê. = 31,5 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Ñàëî 0,75 ô. ïî 32 ê. = 24 ê. Ñ³ëü 0, 5 ô. ïî 2 ê. = 1 ê.

63,7 ê. : 50 = 1,27 ê.

2. Êóë³ø ïøîíÿíèé ç ñàëîì. Ïøîíî 4,5 ô. ïî 7 ê. = 31,5 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Ñàëî 0,75 ô. ïî 32 ê. = 24 ê. Ñ³ëü 0, 5 ô. ïî 2 ê. = 1 ê.

63,7 ê. : 50 = 1,27 ê.

3. Êóë³ø ãðå÷àíèé ç ñàëîì. Êðóïà ãðå÷àíà 4 ô. ïî 8 ê. = 32 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Ñàëî 0,75 ô. ïî 32 ê. = 24 ê. Ñ³ëü 0,75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

69,5 ê. : 50 = 1,39 ê.

4. Êèñë³ ù³ ç³ ñâèíèíîþ. Êèñëî¿ êàïóñòè 10 ô. ïî 2,5 ê. = 25 ê. Ì’ÿñî (ñâèíèíà) 3 ô. ïî 20 ê. = 60 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Ñàëî 0,25 ô. ïî 32 ê. = 8 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Áîðîøíî 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Ñ³ëü 0, 5 ô. ïî 2 ê. = 1 ê.

1 ð. 16 ê. : 50 = 2,82 ê.

5. Êèñë³ ù³ ç ñàëîì. Êèñëî¿ êàïóñòè 10 ô. ïî 2,5 ê. = 25 ê. Ñàëî 1,25 ô. ïî 32 ê. = 40 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Öèáóëÿ 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Áîðîøíî 1 ô. ïî 5 ê. = 5 ê. Ñ³ëü 0, 5 ô. ïî 2 ê. = 1 ê.

88 ê. : 50 = 1,76 ê.

круп – гречаний куліш; не дуже полюб�ляли густі страви" [1, с.10].

Таким чином, можна підсумувати, щоорганізатори намагалися нагодувати ді�тей, максимально ефективно викорис�тавши обмежені ресурси, й більше того –пристосувати шкільне меню до народнихтрадицій харчування.

З організації харчування на поч. ХХІ ст.

У Полтавській області з початку 2005�2006 навчального року розпочали роботу870 загальноосвітніх навчальних закла�дів усіх типів і форм власності, 45 профе�сійно�технічних навчальних закладів, 22інтернатні заклади, 474 дошкільні нав�чальні заклади, у яких навчаються та ви�ховуються близько 175 тисяч учнів.

Першими кроками новопризначеногоголови Полтавської обласної державноїадміністрації В.М. Асадчева були ініціа�тиви щодо розвитку освіти регіону,зокрема поліпшення харчування учнів зарахунок введення абонентної системи.

Полтавська обласна санепідемстанціяв жовтні 2005 року провела анкетуванняз метою поглибленого вивчення стану ор�ганізації харчування школярів не лишена рівні школи, а і в сім'ї. Анкетуваннямбуло охоплено 20 тис. школярів в містахта районах Полтавської області.

За результатами анкетування в ціломув області встановлено: харчуються вшкільній їдальні 71,8 % учнів, буфетом ко�ристуються 32,4 % дітей, приносять у шко�лу бутерброди 14,9 % дітей. Кожна п'ятадитина, яка отримує від батьків кошти нахарчування, використовує їх за іншимпризначенням. Жодного разу на тижденьне їдять м'ясо 4,7 % дітей, рибу – 21,1 %,молокопродукти – 4,6 %, овочі і фрукти –1,2 %. Дотримуються дієти 12,6 % дітей,приймають періодично риб'ячий жир2,6 %, полівітаміни – 32 % дітей [9].

Для лабораторних досліджень якостіхарчування відібрано 117 проб готовихстрав на калорійність, 311 проб харчовихпродуктів на бактеріальну забрудненість.Результати показали, що відхилення від

38


Як уже згадувалося, сніданки у 1916році організовувалися лише для учнів ізмалозабезпечених сімей. Такі діти окрімсніданків у школі у кращому разі малилегку вечерю або ж не їли більше нічого,часто це і був їх денний раціон. Простіпідрахунки показали, що у 1916 році діти,снідаючи в школі, отримували близько200 ккал (одна порція), не рахуючи хліба,який вони приносили з собою. По суті,енергетична цінність сніданку більше за�лежала від розміру шматка хліба, що во�ни його приносили з собою (100 г хліба –це близько 200 ккал), тобто, якщо дитинапринесла із собою 200 г хліба, то цей про�дукт був удвічі калорійнішим за сам сні�данок. Разом це могло бути 400�500 ккал ібільше. Таким чином, з точки зору енер�гетичної цінності сніданку – це норма, адля добового раціону діти отримували не�достатнє харчування.

"Снідали діти зі своїм хлібом, – пишеГ.Р.Борковська. – Це було зроблено з та�ких причин: 1) кожна сім'я, навіть бід�на, могла дати дитині шматок хліба;вважали, що гроші, які коштував би хлібдля кожної дитини, раціональніше ви�користати на краще харчування або ж,не змінюючи харчування, годувати сні�данками більшу кількість дітей; 2) недавався дітям хліб у навчальних закла�дах також і з метою уникнення появинедоїдених шматків; якщо ж кожен маєсвій хліб, то він і відповідає за нього ітаким чином не витрачається зайвихгрошей на недоїдені шматки. Наскількишкільний сніданок для дітей був бажа�ний і необхідний, можна було бачити зтого, з яким апетитом він вживався і якдеякі діти умудрялися з'їдати по 2�3порції, що виявилися зайвими внаслідоквідсутності записаних на сніданок ін�ших школярів. Така жадібність дітейвселяла навіть побоювання з приводудостатньої поживності страв – збіль�шувалася кількість деяких продуктів,що входили до складу страв. Більш за вседіти любили вареники з капустою, ква�соляний суп, щі, перловий суп; серед

6. Êóë³ø ÿ÷íåâèé ç ñàëîì. Êðóïà ÿ÷íåâà 4 ô. ïî 6 ê. = 24 ê. Êàðòîïëÿ 6 ô. ïî 2 ê. = 12 ê. Ñàëî 0,75 ô. ïî 32 ê. = 24 ê. Ñ³ëü 0, 75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

61,5 ê. : 50 = 1,27 ê.

7. Ãàëóøêè ç ñàëîì. Áîðîøíî 8 ô. ïî 4,5 ê. = 36 ê. Ñàëî 0,75 ô. ïî 32 ê. = 24 ê. Êàðòîïëÿ 3 ô. ïî 2 ê. = 6 ê. Ñ³ëü 0, 75 ô. ïî 2 ê. = 1,5 ê.

67,5 ê. : 50 = 1,35 ê.

39

санітарних норм є (в 3�х і 8�ми пробах від�повідно). Серед 102 проб готових страв наякість термічної обробки відхилень не ви�явлено. З 3 240 змивів на патогенну мікро�флору кишкова паличка висіяна в 3,7 % [4].

На початку ХХІ ст., як і сто років тому,питання дитячого харчування має резо�нанс у засобах масової інформації. У своїйстатті "Дорогі обіди – дорогим дітям"Юлія Ярмоленко 27 квітня 2005 року пи�сала, що "наче у доісторичний період пра�цюють кухарі 15 їдалень без проточної хо�лодної води, зокрема у школах Великоба�гачанського, Зіньківського, Новосанжар�ського районів. А без гарячої обходяться45 шкіл, найбільше таких у Козельщин�ському, Лохвицькому та Решетилівськомурайонах. Коли мова йде про обов'язковуорганізацію гарячих обідів, у 37 школахучні харчуються вик�лючно чаєм з бутер�бродом, принесеним здому. Наприклад, та�кий обід організовуютьу селі Вовчик Лубен�ського району, Зачепи�лівській та Пристан�ційній школах Ново�санжарського району,селі Слобідка Мирго�родського району, ушколах сіл Липове,Шушвалівка, Попівка,Манилівське, Глобин�ського району та ін." [13, с. 6].

Журналіст Ірина Борт, провівши дос�лідження у квітні 2005 року, загострилаувагу на тому, що "окремі спритники бу�дують бізнес на дитячих обідах" [2], маю�чи на увазі високі (до 61 %) націнки посе�редників, що монопольно постачаютьпродукти до їдалень навчальних закла�дів. Слід сказати, що в 2006 р. ситуаціяпочинає змінюватися на краще. Так, уКременчуці "спритники" зменшили на�цінки з 30�50 до 20�40 %. У полтавськомуТОВ "Нове відродження" (генеральнийдиректор Г.М.Сахно) націнки знаходять�ся в межах 20�58 % проти 61 % в квітні2005 року, ПП "Продсервіс�А"(директорЄ.В.Азаров) – від 14 до 52 % проти 41�55%минулого навчального року. А ЗАТ "По�ловки" (директор Л.С.Кібальник) встано�вило середню націнку 15,6 % проти 30 % уквітні 2005 р. [2].

У сільських школах Полтавської об�ласті здешевлюють харчування, утриму�ючи пришкільні ділянки. Загальна тери�торія цих ділянок – 4865,9 га (на 633 сіль�ські школи), з них 240 школам 3965,02 газемлі виділено сільськими радами абоприватними сільськогосподарськими під�

УУККРРААЇЇННССЬЬККЕЕ ККООЛЛООприємствами, 22 школи володіють 626,2 гавласної землі, що засвідчено оформлени�ми державними актами [5].

Пільгові категорії школярів, зокремадіти�сироти, діти, позбавлені батьківсько�го піклування, діти загиблих під час вико�нання службових обов'язків, а також 81 %учнів з малозабезпечених сімей харчу�ються безкоштовно, на це з місцевих бюд�жетів виділено 2,5 млн грн., а також залу�чено 928 тис. грн. позабюджетних коштів.

Шкільне меню на поч. ХХІ ст.

Чи покращилося шкільне меню за стороків? Що саме змінилося за цей час? По�рівнявши сніданки учнів у ХХ і ХХІ сто�літтях, ми зможемо зробити певні вис�новки про шкільне харчування взагалі.

Сніданки школяріву 1916 та 2006 рокахможна порівняти наоснові енергетичноїцінності страв.

Енергетичну цін�ність раціону учнів під�раховують виходячи зтого, що у зв'язку з ви�сокою інтенсивністюобмінних процесів і пе�реважанням синтезуречовин над розпадомдобова потреба в хар�чових речовинах у нихвища, ніж у дорослих:

у 11�13 років вона складає 65�75 ккал, у14�17 років – 65�50 ккал; а у дорослих –45 ккал за добу на 1 кг маси тіла. Такимчином, необхідна кількість калорій з вікомзнижується. Дослідження показали, що удітей та підлітків (період росту та форму�вання організму) вважається за нормаль�не, коли харчовий раціон перевищує до�бові енерговитрати на п'ять відсотків. Насьогодні, за даними спеціалістів з гігієни іздоров'я, добова норма для дитини стано�вить близько 3 000 ккал [6].

Енергетична цінність дитячого харчу�вання у сучасній школі (пораховано заменю гімназії № 9 м. Полтави, табл. 3)становить 1 344 ккал. А коли взяти доуваги, що 77,9 % дітей обов'язково сніда�ють вдома, а вечеряють майже 100 % [9],то можна вважати калорійність харчу�вання школярів у наш час задовільною.Середня калорійність шкільного сніданкуна початку третього тисячоліття складає500 ккал. Порівнявши дані за ХХ і ХХІстоліття, можна зробити висновок, що незміна поживності сніданку, а введеннятриразового харчування дає можливістьзбільшити енергетичну цінність добовогораціону сучасного школяра.


40


інформацію і часто керуються нею привиборі їжі [12].

У шкільній програмі з біології людини(8 клас) цілий розділ виділений для опа�нування учнями теми "Обмін речовин таперетворення енергії". Він розкриває пи�тання про обмін органічних і неорганіч�них речовин, про вітаміни, харчування іздоров'я, зокрема, співвідношення кало�рійності страв із енергетичними витрата�ми організму, раціональне харчування (ане недостатнє і не надмірне). А раціо�нальне харчування у наш час – це зба�лансований раціон з обов'язковим дода�ванням вітамінів, макро� та мікроелемен�тів, біологічно активних добавок до хар�чування тощо. У підручнику подаєтьсяенергетична цінність основних продуктівна 100 г. Програмою передбачені прак�тичні заняття, на яких діти можуть саміскласти свій індивідуальний харчовийраціон [10, c.148 �166].

Таким чином, можемо підсумувати, щохарчування дітей в Україні в наш часможна покращити шляхом підвищенняпоінформованості учнів про раціональнехарчування. Також залишається простірдля роботи над покращенням організаціїшкільної мережі харчування.

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що на поч.ХХ ст. харчування фінансувалося пере�важно за рахунок меценатів, частковокоштом батьків та місцевої влади. На поч.ХХІ ст. фінансування відбувається в ос�

Отже, найвагомішими відмінностямихарчування на початку третього тисячо�ліття від харчування на поч. ХХ ст. сталовведення триразового харчування та фі�нансування з державного бюджету.

Якщо говорити ширше – про увесь ра�ціон сучасного школяра, – то слід враху�вати, що серед дітей є дуже популярнаfast food ("швидка їжа"). Чіпси, сухарики,горішки, солодкі газовані напої, продуктифритюрного способу виготовлення тощомістять значну кількість вуглеводів, жи�рів та мізерну кількість вітамінів, міне�ральних солей, інших поживних речовин.Подібні харчі є небезпечними для здо�ров'я. Заборонити їх уживання недемок�ратично, та й нереально. Можливо, шляхдо вирішення цієї проблеми полягає в то�му, щоб навчити дітей правильно харчу�ватися.

Учені з Університету штату Пенсиль�ванія (Pennsylvania State University)спостерігали за харчуванням школярівстарших класів декількох шкіл, де стравив кафетеріях були помічені спеціальнимикартками, які вказували на вміст кало�рій, жирів і вуглеводів у їжі. Виявилось,що школярі, які бачили кількість калорійпевної страви, вибирали їжу з меншоюенергетичною цінністю, ніж їхні одноліт�ки з інших шкіл, де таких карток не було.Існують також докази, що учні середніх імолодших класів позитивно ставлятьсядо отримання інформації про те, яка їжакорисна і яка шкідлива. Діти, які відвіда�ли серію спеціальних уроків про пра�вильне харчування, запам'ятовують цю

Ïåðåë³ê ñòðàâ

Ö³íà â ãðí

1. Ñí³äàíîê: - êàøà ðèñîâà, 150/5 ã - îëàäêè ïå÷³íêîâ³, 40 ã - õë³á, 30 ã - ÷àé ç ëèìîíîì, 215/5 ã - ïå÷èâî, 20 ã

Ðàçîì:

0,27 0,86 0,06 0,12 0,19 1,50

2. Îá³ä: - ñóï ãîðîõîâèé, 250 ã - êàøà ðèñîâà, 150/5 ã - îëàäêè ïå÷³íêîâ³, 40 ã - õë³á, 60 ã - êàêàî, 200 ã

Ðàçîì:

0,28 0,27 0,86 0,12 0,47 2,00

3. Ï³äâå÷³ðîê: - êàêàî, 150 ã - ïå÷èâî, 15 ã

Ðàçîì:

0,35 0,15 0,50

Таблиця 3

Меню в Полтавській гімназії № 9 на 29 листопада (2005�2006 н. р.)

41


УУККРРААЇЇННССЬЬККЕЕ ККООЛЛООновному з державного бюджету, частковозалучаються додаткові кошти меценатівта батьків.

Якщо постачання продуктів на поч.ХХ ст. можна було охарактеризуватитенденцією до централізації (це зберігалочас і кошти), то на початку третього тися�чоліття використання одного постачаль�ника призводить до монополізації і висо�ких націнок на продукти харчування, то�му з'являються спроби децентралізуватипроцес постачання продуктів з метою по�шуку найдешевшого варіанта.

На поч. ХХ ст. охоплені харчуваннямбули лише діти з малозабезпечених сі�мей. У наш час на Полтавщині – це всіучні початкової школи. Причому всі учніз 1 по 11 клас, що належать до категорійдіти�сироти, діти, позбавлені батьків�ського піклування, діти загиблих під часвиконання службових обов'язків, а також81 % учнів з малозабезпечених сімей хар�чуються безкоштовно.

Для здешевлення та часткового вирі�шення проблеми з постачанням продук�тів у наш час використовуються підсобнігосподарства, як і сто років тому.

Енергетична цінність сніданків не змі�нилася. Уведення триразового харчуван�ня дозволило значно збільшити енерге�тичну цінність добового раціону.

Смаки учнів значно змінилися з почат�ку ХХ століття, коли вони ґрунтувалисяна національних традиціях, до сьогодні,коли діти часто віддають перевагу попу�лярним "швидким" харчам, які негативновпливають на їхнє здоров'я.

Харчування українських школярівможна покращити, інформуючи дітей проправильне (раціональне) харчування. На�дання такої інформації передбаченешкільними програмами з біології та основздоров'я.

Висловлюється подяка за допомогу у напи�санні статті методисту ПОІППО Павленко Вік�торії Миколаївні, заступнику начальника відділуінформації та використання документів держав�ного архіву Полтавської області Коротенку Во�лодимиру Васильовичу, директору ЗНЗ № 34м. Полтави Єрмак Любов Василівні, директоругімназії № 21 м. Полтави Руденко Надії Андріїв�ні, директору полтавської гімназії № 9 Годні Вік�торії Іванівні, директору гімназії № 1 м. ЛохвиціЛисенко Наталії Іванівні.


1. Борковская Г. О школьныхъ завтракахъ въг. Полтаві // Педагогическій журналъ для уча�щихъ народныхъ школъ Полтавской губерніи. –1916 годъ. – № 2 (февраль). – С. 4�12.

2. Борт І. Чому школяреві не смакує обід, абооперація "Фальшива котлета" // Новини Пол�тавщини. – [Цит. 2005, 23 листопада]. – Дос�тупний з: <http://www.regionnews.polta�va.ua/modules.php?name=News&file=artic�le&sid=2494>.

3. Давиденко Н.В., Смирнова І.П., Горбась І.М.,Кваша О.О. Харчування та артеріальна гіпер�тензія. – [Цит. 2005, 23 листопада]. – Доступ�ний з: <http://www.rql.kiev.ua/car�dio_j/2004/5/davydenko.htm>.

4. Довідка Полтавської обласної санітарно�епідеміологічної станції "Про санітарно�гігієніч�ні вимоги до організації харчування в навчальнихзакладах" від 01.12.05.

5. Довідка про стан організації дитячого хар�чування в загальноосвітніх школах області на�чальника управління освіти і науки Полтавськоїоблдержадміністрації В.І.Мирошниченка до роз�ширеної щотижневої апаратної наради при го�лові Полтавської облдержадміністрації 26 верес�ня 2005 року.

6. Кузьмінська О. Червонна М. Капосні калорії.Щоб не заробити гастрит змолоду – прислухай�тесь до порад фахiвцiв // Україна молода. – [Цит.2005, 3 лютого]. – Доступний з: <http://www.umo�loda.kiev.ua/number/360/218/12987/>.

7. Курилов О. Харчування у школах... Чомуучням не загрожує ожиріння? // Поштовийкур'єр. – [Цит. 2005, 23 листопада]. – Доступ�ний з: <http://www.regionnews.polta�va.ua/post/stor2.php?z=1>.

8. Курилов О. Шкільне харчування вивчили. Теперйого здешевлять? // Поштовий кур'єр. – [Цит. 2005,23 листопада]. – Доступний з: <http://www.region�news.poltava.ua/post/stor2.php?z=12>.

9. Лист Головного державного санітарноголікаря області В.Ф.Шаповал Полтавської об�ласної санітарно�епідеміологічної станції на�чальнику управління освіти і науки Полтавськоїоблдержадміністрації Мирошніченку В.І.№ 03.04/3951 від 21.11.05.

10. Шабатура М.Н. та інші. Біологія людини:Підручник для 8 кл. загальноосвітніх навчальнихзакладів / М.Н.Шабатура, Н.Ю.Матяш,В.О.Мотузний. – 3�тє видання, перероб. – К.:Генеза, 2004.

11. Шаповала В.Ф., Швець О.П. Організація хар�чування дітей в Полтавській області. – [Цит. 2005,23 листопада]. – Доступний з: <http://www.he�alth.gov.ua/Publ/conf.nsf/0/27b097b21a372dafc2256d96003b3bf5?OpenDocument>.

12. Школы начинают борьбу с лишним весомучеников // Washington ProFile. – 2005. – 17 ве�ресня. – [Цит. 2005, 17 вересня] . – Доступнийз: <http://www.washprofile.org/ru/node/3854>.

13. Ярмоленко Ю. Дорогі обіди – дорогим ді�тям // Коло. – № 15 (148). – 21�27 квітня2005 р. – С. 6.


42

Євроінтеграція як поняття

Здобуття Україною незалежності не�минуче поставило і суспільство, і держа�ву перед вибором спрямованості зовніш�ньої політики. Цей вибір особливо важли�вий, оскільки українцям необхідно визна�читися із своєю цивілізаційною належніс�тю. Аналіз свідчить, що декларування єв�ропейської спрямованості розвитку по�різному розуміється провідними політич�ними силами. Суттєві також розбіжностіміж деклараціями та спрямованістю зу�силь. Це особливо помітно щодо розумін�ня пріоритетності східного чи західноговекторів зовнішньої політики. Проголо�шений євроінтеграційний курс Українипоєднується з різними підходами до ме�тодів реалізації мети. Це стосується нелише полярності поглядів крайніх лівих іправих, а й протилежностей у підходахцентристських сил. По суті, в наші дні івлада, й опозиція складаються із політич�них сил, що захищають різні вектори зов�нішньої політики.

Неминуче ці проблеми виникають і в нав�чальному процесі. Їх трактування найчастішезалежить від політичної позиції вчителя та на�явної у нього літератури, а найчастіше – мате�ріалів засобів масової інформації. Тому, нанаш погляд, варто осмислити питання євроін�теграції України комплексно, враховуючи іс�торію, аналізуючи наявні проблеми, зважаю�чи на переваги і недоліки того чи іншого вибо�ру, а відтак – говорити про перспективи.

Євроінтеграція в літературі

Слід зауважити, що питання євроінтег�рації нашої держави належно висвітлені уперіодичній пресі та науковій літературі.Зокрема, слід виділити публікації в жур�налах "Стратегічна панорама", "Розши�рення ЄС" та "Політична думка", матеріа�ли наукових конференцій, збірників мате�ріалів тощо. Указом Президента Українивід 13 грудня 2003 р. затверджено тридержавні програми з інформування насе�лення та підготовки фахівців. Проводять�ся навчальні студії, зокрема й на Полтав�щині. Так, із серпня 2005 р. Управліннямдержавної служби ГУДСУ в Полтавськійобласті реалізується пілотний проект"Розвиток спроможності державної служ�би у сфері європейської інтеграції".

Готуючи цю статтю, автор спирався нааналіз широкої документальної базипроблеми, відповідної літератури та бага�торічний власний досвід викладання новоїі новітньої історії зарубіжних країн, поєд�наний із знанням історії України, а такожна результати вивчення досвіду євроін�теграції Польщі, який засвідчує корис�ність євроінтеграції, показуючи водночас іпевні проблеми, які виникають у її ході.

Єдність вітчизняної та світової історії

Насамперед важливо наголосити нанеобхідності осмислювати вітчизняну іс�

Узагальнено матеріали щодо пріоритетів зовнішньої політики України. На базі державних доку�ментів, наукових досліджень та періодичної преси показано особливості сучасного світу, місцеУкраїни в ньому, охарактеризовано процес глобалізації та основні міжнародні інституції, визна�чено переваги євроінтеграції та перспективи входження України у світові та європейські органі�зації. Автор проводить думку щодо необхідності прийняття зважених рішень, які б гарантувалинайкращі умови для розвитку суспільства і держави. Наголошено на європейськості України.

Обобщены материалы о приоритетах внешней политики Украины. На базе государственных до�кументов, научных исследований и периодики показаны особенности современного мира, местоУкраины в нем, охарактеризовано процесс глобализации и основные международные институции,определены преимущества евроинтеграции и перспективы вхождения Украины в мировые и евро�пейские организации. Автор проводит мысль о необходимости принятия выверенных решений,гарантирующих наилучшие условия для развития общества и державы. Сделан акцент на евро�пейскости Украины.

Materials about priorities of foreign policy of Ukraine are generalized in the article. On the base of statedocuments, scientific researches and periodicals the features of contemporary world and the place of theUkraine in it are shown, the process of globalization and basic international establishments is described,advantages of Eurointegration and perspectives for the entry of the Ukraine in the world and Europeanorganizations are determined. Author provides us with thought about need for making the weighed decisi�ons, which would guarantee the best conditions for the development of society and state. Stress on Euro�pean way of development of the Ukraine is made.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

М.І.Лахижа


У ЗМІ досить часто зустрічаютьсязвинувачення перших президентів Укра�їни, а особливо Леоніда Кучми, у розбіж�ності декларування і дій. На наш погляд, ідекларування відігравало свою роль.Певною мірою воно було вимушеним кро�ком під впливом світової громадськості тасуспільної думки. Необхідно враховуватиі зміну ситуації та громадських настроїв.Це яскраво помітно, зокрема, щодо ней�трального та без'ядерного статусу Украї�ни. Ці положення, проголошені у Декла�рації про державний суверенітет Украї�ни у 1990 р., виглядали на той час длябільшості громадян логічними і необхід�ними й відбивали, очевидно, незгоду ос�танніх з протистоянням двох систем.

Слід підкреслити, що, починаючи з1991 р., фактично реалізовувалася стра�тегія різновекторності зовнішньої політи�ки держави. Зовнішньополітичні досяг�нення України сприяли збільшенню сту�пеня геополітичного плюралізму на пост�комуністичному просторі, здобули Украї�ні міжнародний авторитет. Особливоважливими були одностороння відмоваУкраїни від володіння ядерною зброєю,закриття ЧАЕС, активна участь у миро�творчих операціях, хоча і ці кроки керів�ництва країни зазнавали і зазнають кри�тики. На жаль, ситуація значно погірши�лася у 2000 – 2002 рр. унаслідок внутріш�ньополітичних скандалів, пов'язаних ізкасетною справою, корупцією, протисто�янням влади й опозиції, яка апелюваладо світової громадськості у вирішеннівнутрішніх питань. Ці події завдали ве�личезної шкоди іміджу України за кор�доном, закріплювали в очах західної гро�мадської думки стійкий образ недемок�ратичної, напівавторитарної держави звідповідним керівництвом.

Зовнішній та внутрішній тиск приму�сили у ті роки керівництво України зро�бити досить рішучі зовнішні кроки до Єв�росоюзу і НАТО, взяти участь у ірак�ських подіях тощо. Але прохолодне став�лення Заходу сприяло пошуку альтерна�тиви. Тому різко посилився вплив Росії,що, зокрема, проявилося у підписаннірамкової угоди про створення Єдиногоекономічного простору.

Прихід до влади нових політичних силзнову різко посилив європейський таамериканський вектори зовнішньої полі�тики, що супроводжується погіршеннямвідносин із Росією.

Історичний екскурс

Аналізуючи місце України в сучасному світі,ми повинні пам'ятати, що від найдавніших ча�сів її терени були місцем, де сходилися шляхирізних племен і народів. Тут пролягала межа

торію як невід'ємну частину світової, углибокому взаємозв'язку, взаємовпливіта взаємодоповненні. Це повинно допо�могти учням уникнути зайвого самокри�тицизму, зрозуміти, що Україна маєзначні політичні, соціально�економічні тадуховні традиції, якими ми можемо і по�винні гордитися, що особливо важливодля молодого покоління.

Сьогодні потрібно визначитися щодогеополітичної орієнтації України, оскіль�ки процес глобалізації примушує наснакреслювати перспективу розвитку нанайближчий та віддалений час.

При цьому необхідно врахувати особ�ливості національної історії, менталь�ність українців, глибоко проаналізуватинаявні соціально�економічні та суспіль�но�політичні умови, вивчити іноземнийдосвід, виявити основні тенденції світово�го розвитку, а відтак – прийняти пра�вильні рішення щодо спрямованості сус�пільних зусиль.

Оцінюючи пройдений нашою країноюупродовж років незалежності шлях, сліднасамперед враховувати його стратегіч�ний ефект. По�перше, Україна утверди�лася як самостійна держава, по�друге,відбувся остаточний розрив із комуніс�тичним минулим, по�третє, сформованоринкову економіку, подолано тривалуекономічну кризу, витоки якої беруть по�чаток ще з радянських часів.

Державні пріоритети в зовнішній політиці

Але й досі тривають дебати щодо ро�зуміння основних національних пріори�тетів, існують альтернативні варіантизовнішньої та внутрішньої політики Ук�раїни. Це нормально для демократичноїдержави, де всі політичні сили маютьправо висловлювати свою думку та доби�ватися законним шляхом її реалізації,але тривалий брак єдиної стратегії роз�витку уповільнює поступ суспільства.

Згідно із соціологічними опитуваннямиостанніх років, частина населення Украї�ни висловлюється за поглиблення союзуз Росією та Білоруссю. Інші громадяни ідалі захищають ідею багатовекторності. Івсе ж найперспективнішою видаєтьсяідея інтенсифікації входження України уєвропейські структури, яка й утверджу�ється як стратегічна лінія державної по�літики [1, 4].

Час показує правильність такого під�ходу, який проголошувався протягом усіхроків незалежності, хоча й не завжди ре�алізувався послідовно. Тому неминучимистають певні корективи, спрямовані наглибше врахування внутрішніх та зов�нішніх процесів та більшу самостійність іпрагматичність у зовнішній політиці.

43



44

між світом осілих землеробських культур, якізаклали основу європейської цивілізації, тастеповими кочовими азійськими племенами.Місцеве населення постійно відчувало бо�ротьбу цих світів та їх вплив, намагаючисьзберегти свою автентичність і самостійність. Водночас трипільська культура була верши�ною розвитку енеолітичних землеробськихсуспільств у Європі, а Київська Русь сприйма�лася у середньовічному світі як велика держа�ва і рівноправний партнер.

Та після розпаду Київської Русі укра�їнській еліті не вдалося ні об'єднати в ме�жах національної держави етнічні україн�ські землі, ні зберегти їх незалежність.Значною мірою це зумовлено монголо�та�тарською навалою. Але яскраво проявило�ся і превалювання серед можновладцівособистих і регіональних інтересів над на�ціонально�державними, яке зумовилонеспроможність панівної верстви органі�зувати й очолити боротьбу українців застворення незалежної соборної держави.Лише в роки національної революції сере�дини ХVІІ ст. у самосвідомості україн�ського народу стався, по суті, революцій�ний прорив: з'являється державна ідея,вироблена генієм великого гетьмана Бог�дана Хмельницького. Проте вкрай неспри�ятливий для України стан міжнароднихвідносин не дав йому змоги досягти мети.

Із точки зору історика, в наш час яск�раво помітна подібність у дзеркальномувідтворенні ситуації середини ХVІІ ст. тасучасної. І тоді, і нині для України влас�тиві утвердження як самостійної держа�ви, відчуття необхідності допомоги сусі�дів, зрештою, потреба робити вибір міжними. І у ХVІІ столітті, і в наші дні доляУкраїни значною мірою залежить від пе�ребігу подій у світі та позиції інших дер�жав. Українська карта сьогодні, як і в ми�нулому, розігрується провідними полі�тичними гравцями світу.

Переяславська козацька рада 1654 р.належить до тих вузлових етапів україн�ської та світової історії, які внаслідоксвого великого значення не можуть оці�нюватися однозначно і лише з історичнихпозицій. Переяславська рада завждивикликала значний інтерес політиків танауковців, а її трактування мало політич�ний підтекст. Тому цю угоду потрібнорозглядати лише в контексті із Гадяць�ким трактатом 1658 р. та спробами того�часної української дипломатії знайти на�дійного союзника у боротьбі із зовніш�ньою загрозою.

Поразка гетьмана Івана Мазепи у бо�ротьбі за самостійність української дер�жави значно посилила російський впливна українські території. А поділ україн�ських земель між західними та східними

сусідами на тривалий час затримав роз�виток нашої державності, призвів до по�мітних відмінностей у менталітеті схід�них та західних українців.

Українська революція 1917 – 1920 рр.зробила реальною мрію багатьох поко�лінь українців про об'єднання у єдину со�борну державу. Але реалізувати ідеї со�борності завадили в той час як зовнішнівороги, оскільки "усі іноземні сили, якізалучалися до справи побудови самостій�ної України у 1918�1920 роках, у кінцево�му підсумку переслідували власні інте�реси, нерідко протилежні інтересам на�роду України" [2, с. 424], так і супереч�ності всередині українського керівниц�тва, політичний розбрат, які розпорошу�вали державницький потенціал нації. Да�лося взнаки багатовікове роз'єднання ук�раїнських територій, їх перебування підіноземним впливом. Ця проблема яскравовиявляється і в наші дні.

Коротка історична розвідка свідчить, що натерені України відбувалися ті ж соціально�еко�номічні та політичні процеси, що й у інших єв�ропейських державах. Часто Україна навіть ви�переджала інших, прикладом чого можуть бутикозацький демократизм та конституція ПилипаОрлика. Отже, були здобутки, які втрачалисявнаслідок зовнішніх чи внутрішніх причин.

Місце України в сучасному світі

Оцінюючи місце України в сучасномусвіті, ми повинні мати на увазі різні фак�тори, виходячи також і з перспективи.Очевидно, можна говорити про виконан�ня нашою державою ролі певного буферау відносинах Заходу зі Сходом. Отже, миповинні враховувати, що ставлення донашої держави з боку інших країн визна�чається і їх бажанням не порушити пев�ний баланс сил. При цьому Україна частосприймається на Заході як буферна дер�жава між ЄС та Росією [3].

Важливо також більше покладатися навласні сили, оскільки історія минулих сто�літь і наші дні підтверджують ілюзорністьнадії, що всі проблеми України будуть ви�рішені Заходом чи Сходом [4, с. 6�7].

Аналіз свідчить, що за роки незалеж�ності українці значно змінилися, і цеособливо помітно по молоді. Поступовоформується середній клас населення якосновна опора наступної еволюції сус�пільства. Його інтереси потребують пог�либлення реформ у напрямі розвиткуринкових відносин, поліпшення україн�ського культурного продукту, розвиткувищої освіти, зростання поваги до під�приємництва та розширення зв'язків зісвітом, жаги до зростання українськоїприсутності в ньому [5].


розвитку, вона має великі потенційні при�родні ресурси та військову силу. Очевид�ною метою Росії є відновлення її статусунаддержави, цього разу шляхом не вій�ськово�загарбницьких операцій, а побудо�ви паливно�енергетично�транспортної сві�тової імперії. Американо�російське нафто�ве партнерство має забезпечити стабільнепостачання російських енергоносіїв. Укра�їна, на думку провідних російських політи�ків, повинна стати інтегральною частиноюцієї газонафтової імперії в рамках угодипро Єдиний економічний простір та іншихдомовленостей. Справедливість такогоприпущення показують події кінця 2005 –початку 2006 рр. навколо газових домовле�ностей між Росією та Україною.

Отже, геополітичну ситуацію України,як і інших країн світу, визначають кількафундаментальних фактів глобальногозначення, що диктують необхідність ак�тивних пошуків нашого місця в нових ко�ординатах ХХІ ст. Так, скорочення жит�тєво важливих стратегічних ресурсів –нафти, газу, питної води, урану – призростанні глобальних потреб в енергоно�сіях через 20 років удвічі, веде до почат�ку епохи асиметричних міжцивілізацій�них воєн і втягування людства в новийгеополітичний переділ світу, у якомупродовжують зростати глобальні супе�речності. Геополітику почала дедалі ак�тивніше витісняти зі світового просторугеоекономіка. Виживе і переможе той,хто матиме ефективнішу ресурсозбері�гальну економіку і вільний доступ до ре�сурсів. Саме цей фактор називають при�бічники союзу з Росією.

Виклик глобалізації є особливо гостримдля молодої української держави, яка по�винна модифікувати свої недосконаліструктури і функції, допомогти громадя�нам відійти від низки консервативних іпосткомуністичних уявлень про державуяк напівавторитарне утворення, знайтисвою нішу у світовому поділі праці тощо.

Проблеми

Європейський вибір потребує здій�снення суттєвих реформ. Частину їх ужепроведено. Україну визнали державою зринковою економікою, поступово відбу�вається демократизація. Проте є і невирі�шені питання.

Важливою умовою євроінтеграції Ук�раїни та розвитку її економіки є вступ на�шої держави до Світової Організації Тор�гівлі (СОТ). Ця організація покликанавстановлювати загальні правила світовоїторгівлі, контролювати їх виконання тасприяти лібералізації торгівлі. Теоретич�но за рівності інших умов міжнароднаторгівля вигідна всім сторонам. Проте до�сягти такої рівності умов важка справа, і

Геополітика

Сучасний світ надзвичайно складний ідинамічний. Визначальним є посиленняпроцесу глобалізації, тобто збільшеннявзаємодії економічних, політичних, куль�турних та інших факторів. Народи і дер�жави стають все більш взаємозалежни�ми. На думку відомого фінансиста Джор�джа Сороса, під глобалізацією слід розу�міти насамперед розвиток глобальних фі�нансових ринків, посилення транснаціо�нальних корпорацій, а також їх дедалібільше панування в національних еконо�міках [6, с. 17].

Перш за все, змінилося саме поняття"геополітика". Воно не зводиться теперлише до географічного чи просторово�те�риторіального компонента. Нові геополі�тичні підходи враховують наявність еко�номічних, інформаційних, комунікацій�них, інтелектуальних, енергетичних, вій�ськово�технологічних та інших видів ре�сурсів. Велику роль відіграють також ін�теграційні процеси, під час яких форму�ються нові наднаціональні утворення,диктуючи новий геополітичний поділ сві�ту. Особливостями глобалізації є кількаосновних факторів, серед яких слід виді�лити такі, як системна цілісність світу,зростаюча глобальна стратифікація, тех�нологічна диференціація, системна вес�тернізація, яка охоплює всі сфери життя,та явна тенденція посилення впливусильних держав.

У сучасному світі зростає кілька цен�трів сили й економічної могутності. Домі�нують Сполучені Штати, які є беззапе�речним лідером нинішнього однополюсно�го світоустрою. У США дедалі виразнішевиявляються риси імперії нового типу.

Другий світовий центр – Європейський Союз,об'єднуючи 25 країн із населенням 455 млн чо�ловік, перетворюється на абсолютно безпре�цедентне у світовій історії геополітичне, гео�економічне та міжнародно�правове утворен�ня, розвиваючись як федеративна наддержаванового типу. Роль ЄС та його вплив на Українузростатиме за експонентою у ХХІ ст.

Кинути виклик Сполученим Штатам таЄвропейському Союзу зможе третя сила –Китай, який у 2025 р. має шанс стати дру�гою у світі державою за мілітарною та еко�номічною міццю й поставити в практично�му плані питання про двополюсність світу,повторивши спробу Радянського Союзу1950 – 1980�х рр. Швидкими темпами роз�виваються й інші азійські держави.

Зростає значення мусульманського сві�ту, який протиставляє іншим утвореннямсвій фанатизм та сировинну потужність.

Важливим фактором світової політикизалишається і Росія. Значно поступаючисьпередовим країнам світу в економічному

45



Головне ж те, що у Європі впродовж трива�лого часу здійснюється активна та цілеспря�мована політика соціального вирівнювання,зменшення майнової диференціації та утри�мання доходів низькооплачуваних верств на�селення на прийнятному рівні. Саме такий со�ціально орієнтований підхід і потрібен нашійдержаві.

Перебуваючи на перехресті складнихгеополітичних інтересів, Україна має ли�ше один вектор виживання – зміцненняекономічного суверенітету. Необхідно ви�ходити з того, що наша держава має ви�сокий потенціал економічного розвитку –значні корисні копалини, вигідне геогра�фічне розташування, а головне – висо�кокваліфіковані трудові ресурси та висо�кий науковий потенціал. Проте є і низканегативних факторів. Зокрема, слідпам'ятати, що перебуваючи у складіСРСР, Україна виробляла менше ніж 20 %кінцевого продукту. Обсяги енергоємної,трудо� та капіталоємної продукції значноперевищували масштаби внутрішньогоринку. Ці економічні потужності були зо�рієнтовані на задоволення потреб усьоготодішнього соцтабору. Давалася взнаки івійськова орієнтованість промисловості,хоча й тут кінцева продукція становилалише 3 % від загальносоюзної.

Усе це ускладнює розвиток самостійноїукраїнської економіки. Але вихід лише у їїрозвитку, залученні у європейські і світовіструктури, участі у міжнародному поділіпраці, чому й повинно сприяти зближенняз іншими європейськими державами. Ук�раїна вже подолала певну частину шляхув означеному напрямі. Нині стоїть завдан�ня створення для цього насамперед інсти�туційних, а також соціальних, економічнихта політичних передумов.

Характерно, що подальше просуванняУкраїни на шляху до Європейського Со�юзу й НАТО іноземні політики пов'язу�ють насамперед із політичними процеса�ми в Україні. Проте, формується й думка,що байдужість євроатлантичних струк�тур до України є основною проблемою уїї відносинах із Заходом.

Сучасне керівництво України прагнепереходу від відносин партнерства з ЄСдо відносин інтеграції й асоціації. Процесрозширення ЄС відкриває нові страте�гічні перспективи та додаткові можли�вості поглиблення євроінтеграційної по�літики нашої держави. Реалізація зав�дань європейської інтеграції вирішаль�ною мірою залежить від забезпеченнясталого зростання та прискореного подо�лання на цій основі розриву в обсягахВВП на душу населення між Україною тадержавами ЄС. За підрахунками еконо�містів, це можливо лише при забезпечен�ні щорічного зростання ВВП у середньо�му на 6 % і більше.

46

ДДООВВІІДДККИИкритики СОТ справедливо стверджують,що більшу користь мають багаті країни йтранснаціональні корпорації. Потрібновраховувати обов'язкове зростання кон�куренції на внутрішньому ринку, щовлаштовує не всіх українських товарови�робників. Але відкритий характер еконо�міки України робить такий крок об'єктив�ною необхідністю. Він сприятиме інтенси�фікації зовнішньоекономічних зв'язківУкраїни з більшістю країн світу і закладереальне підґрунтя для створення зонивільної торгівлі з Європейським Союзом.

Отже, гостро стоїть питання забезпе�чення конкурентоздатності економіки.Сьогодні вже зрозуміло, що нав'язана сві�тові, зокрема й Україні, латиноамерикан�ська модель реформ довела свою неефек�тивність у головному: вона не забезпечуєвипереджальних темпів розвитку та знач�ного зростання добробуту громадян.

Тому перспективнішою є західноєвропей�ська, точніше – рейнська модель розвитку,характерними рисами якої є реальна демок�ратія, громадянське суспільство і не просторинкова, а соціально орієнтована ринковаекономіка. Важливо також, що ця модель роз�будовується на основі більш рівноправних від�носин між державами на відміну від амери�канського гегемонізму. Інноваційний розвитокекономіки повинен поєднуватися з формуван�ням середнього класу як основного носія де�мократії та посиленням дієздатності державияк основного суб'єкта реформ.

Наступна принципова проблема стосу�ється співвідношення єврокурсу Українита відносин із Російською Федерацією. Гас�ло "У Європу разом із Росією!" набуває де�далі більше прибічників. Воно вигідне дляУкраїни тому, що враховує не лише значніекономічні та людські зв'язки, а й посилюєпозиції нашої держави у світі. Маючи аль�тернативу, легше вести самостійну зовніш�ню політику. Водночас відносини з Росієюпотрібно підпорядковувати євроінтеграцій�ному курсу України. Тому важливо припи�нити пристосовуватися до чужої – росій�ської чи американської – гри, як це часторобилося у перші роки незалежності, а чіт�ко проводити власну лінію.

Важливо врахувати і використатипринципові економічні переваги країнЗахідної Європи. Для них характерне ви�робництво високотехнологічних продук�тів кінцевого споживання, зокрема пред�метів широкого вжитку. Західноєвропей�ська модель економічного розвитку маєвищий порівняно зі США рівень відкри�тості, країни ЄС посідають панівні пози�ції в експорті капіталу та вищу порівняноіз США та Японією самодостатність еко�номічної системи.

47

ДДООВВІІДДККИИЕкономісти вказують і на проблеми,

які виникають в українській економіці.Підтвердилося, що суто ліберальні пог�ляди перших років незалежності не вит�римали випробування часом. Зокрема,про це свідчать негативні наслідки фак�тичного відходу держави у ті роки від ре�гулювання та формування ринку зерна.Держава повинна бути активним суб'єк�том перетворень як у економічній сфері,так і при вирішенні соціальних проблем,не порушуючи при цьому правил ринко�вої економіки.

Важливим політико�правовим завдан�ням залишається адаптація законодав�ства України до законодавства Європей�ського Союзу. Це перший етап тривалогопроцесу наближення національної систе�ми права, включаючи також правовукультуру, доктрину та судову й адмініс�тративну практику, до системи права Єв�ропейського Союзу згідно з критеріями,що висуваються відносно держав, які ма�ють намір приєднатися до ЄС.

Уважно вивчаючи з метою застосуван�ня досвід передових держав світу, важли�во врахувати й аспекти управління тери�торіями, залучення громадськості до по�літичного життя. Тому особливого значен�ня набуває розвиток місцевого самовря�дування та створення умов для динаміч�ного, збалансованого розвитку територій,усунення основних регіональних диспро�порцій. Адже реалізація стратегічних ітактичних завдань здійснюється не ли�ше шляхом дії центральних органів вла�ди, а й на місцях, переломлюючись черездію конкретних осіб. Необхідне приско�рення продуманої адміністративно�тери�торіальної реформи, створення умов длябільшої економічної самостійності регіо�нів та врахування думки територіальноїгромади при виробленні та прийнятті рі�шень. У цьому відношенні варто викорис�тати досвід колишніх соціалістичних дер�жав, які нині є членами ЄвропейськогоСоюзу, насамперед Польщі [7].

Важливо, щоб у наших громадян небуло комплексу меншовартості. Адже вісторії нашого народу були високі досяг�нення, а наявний потенціал дає змогусподіватися на гідне місце у світі.

Людям, які песимістично оцінюють можли�вості України, варто нагадати, що в середині50�х років ХХ ст. деякі американські психоло�ги вважали, що німці матимуть демократичнуполітичну культуру лише через 100 років. Аленімецьке суспільство виявилося спроможнимгенерувати нові ціннісні інновації та забезпе�чити економічні основи їх реалізації [8, с. 71].

Перспективи

Дослідження сучасних учених дово�дять можливість значного прискорення


економічного зростання, вирішення соці�альних питань та розвитку демократії вУкраїні. Але умовою цього повинні бути,крім максимального докладення зусильусередині країни, і зацікавленість розви�нених країн та їх економічна, правова йметодична допомога.

Отже, уже декларування Україноюнамірів вступу до Європейського Союзута інших європейських інституцій разоміз виконанням необхідних для цього ви�мог мають важливе значення для май�бутнього держави.

Україна визначилася з пріоритетамисвого розвитку, підпорядковуючи їх ос�новному завданню – створенню умов длявсебічного розвитку та добробуту своїхгромадян. Наближення ЄС до україн�ських кордонів об'єктивно збільшуєвплив європейської спільноти на Украї�ну, модернізує співпрацю з новими чле�нами ЄС. У стратегічному плані цей про�цес можна розглядати як позитивний –такий, що сприяє упровадженню в Укра�їні європейських стандартів та розширюєрамки співробітництва з ЄС.

Роль та місце України в новій архітек�турі Європи визначатиметься здатністюнашої держави максимально використатинові можливості та знайти адекватні від�повіді на виклики розширення ЄС. Украї�на йде у Євросоюз не з порожніми рука�ми. Економічний та інтелектуальний по�тенціал за належної корекції і вигідне гео�стратегічне положення можуть не лишесуттєво доповнити структурні угрупован�ня ЄС, а у багатьох позиціях і посилити їх.

ЛІТЕРАТУРА1. Геополітичні орієнтації населення країни. Ре�

зультати опитування громадської думки. – К., 2003.2. Історія держави і права України. У 2 ч., ч.2. –

К.: Ін Юре, 1996. – 448 с.3. Балкенштайн Ф. Інтерв'ю // Бизнес. –

2004. – № 12. – С.96.4. Україна на шляху у світ: керівники зовніш�

ньополітичних відомств України у 1917�1996 рр.:(Біографічні нариси, документи і матеріали). –К.: Вид�во УАДУ, 1996. – 384 с.

5. Михайленко М. Українська ідея: спробаспіймати хвилю // День. – 30 січня 2004 року.

6. Сорос Д. Про глобалізацію. – К.: Вид�во Со�ломії Павличко "Основи", 2002. �173 с.

7. Див., напр.: Лахижа М., Орлов Д., Пустовгар О.,Черчатий О. Європейський вибір України. – Пол�тава, 2006. – 60 с.; Механізми координації євро�пейської політики: практика країн�членів такраїн�кандидатів. – К.: Міленіум, 2003. – 380 с.;Україна на шляху до європейського Союзу.Vade�mecum. – Варшава, 2006. – 190 с.

8. Фадеев Д. Демократизация и политическаякультура (опыт послевоенной Германии) // Вест�ник Московского университета. Сер.12. Социаль�но�политические исследования. – 1993. – № 2.

9. Инициатива Блейзера: завершение эконо�мической трансформации в странах бывшегоСССР. – К., 2002. – 80 с.


48


Перший шкільний посібник з історії Євросоюзу "ЄС для тебе"('EU for You') виданий в Австрії, до якої від Великобританії нанайближчі 6 місяців переходить головування в цій регіональнійорганізації. Як повідомили у прес�службі Єврокомісії, авторамитексту, у якому кожній з 25 країн – членів ЄС присвячена окремастаття, а також доступно пояснені мета і принципи функціону�вання організації, стали двоє австрійських журналістів.

Голова Єврокомісії Жозеф Мануел Баррозу вітав ініціативуавстрійців, виказавши надію, що вона набуде поширення в іншихдержавах ЄС. Перші 50 тис. примірників безкоштовного посібниказ історії ЄС вже надійшли в австрійські школи.

"Книжковий клуб +", 2006, № 2

Центр Європейської Інформації створено громадською органі�зацією "Центр соціальних досліджень" у партнерстві з Полтав�ською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. І.Котля�ревського за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"(МФВ). Центр надаватиме доступ до інформаційних ресурсів зпитань європейської інтеграції, сприятиме поширенню знань прозасади функціонування Європейського Союзу, діяльність керів�них інституцій ЄС, відносини між Україною та ЄС, політику євро�пейської інтеграції України та європейські цінності.

Інформаційний центр у Полтаві започатковано в рамках Все�українського консорціуму центрів європейської інформації, ство�реного у листопаді 2005 року за ініціативи Європейської програмиМіжнародного фонду "Відродження". У рамках Всеукраїнськогоконсорціуму вже відкрито 8 центрів європейської інформації уЛуцьку, Одесі, Донецьку, Хмельницьку, Вінниці, Рівному, Львовіта Ужгороді.

Контактна особа полтавського Центру Європейської Інфор�мації: Віталій Зелюк, керівник проекту, тел/факс: (0322) 56� 09� 46,52� 20� 59, електронна пошта: [email protected]

В УКРАЇНІ ВПЕРШЕ СТВОРЕНОДОВІДНИК З ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Електронний довідник з європейської інтеграції створено Цент�ром миру, конверсії та зовнішньої політики України за ініціативи йпідтримки міжнародного фонду "Відродження" і Фонду "Євразія".Його поява спричинена потребою широких верств населення Украї�ни у доступі до систематизованої бази даних з питань європейськоїінтеграції і спрямована на підвищення обізнаності та консолідаціїініціатив та ресурсів із питань європейської інтеграції.

Довідник з європейської інтеграції вміщує вичерпну та система�тизовану інформацію про Європейський Союз, його країни�членита країни – кандидати на вступ, відносини між Україною та ЄС, атакож політику європейської інтеграції України. Довідник є най�більшою в Україні базою даних змістовної і контактної інформації зєвропейської інтеграції для тих, хто працює у сфері європейськоїінтеграції або цікавиться європейською тематикою. Довідник такожможе допомогти знайти зацікавленим сторонам партнерів як в Ук�

В АВСТРІЇ ВИДАНО ПЕРШИЙШКІЛЬНИЙ ПОСІБНИК З ІСТОРІЇ ЄС

"ЦЕНТР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ"У ПОЛТАВІ

ЗА МАТЕРІАЛАМИ INTERNET

СЛУХАЙТЕ "УРОКИ ЄВРОПИ"Cерія 15�хвилинних радіопрограм "Уроки

Європи", які транслюються щонеділі о 15.45 наПершому каналі Національного радіо та пов�торюються щопонеділка о 10.15 на Другомуканалі Українського радіо (радіо "Промінь"),призначена описувати дотичний до Українидосвід країн давньої та нової демократії з ко�ментарями українських та іноземних експер�тів, соціологічними опитуваннями, новинамиЄвропи тощо, підвищуючи рівень обізнаностігромадськості з питань євроінтеграції.

Проектом передбачено виготовлення татрансляцію близько 40 радіопередач, у яких уживій розмовній формі обговорюється пози�тивний досвід країн�членів ЄС з різних аспек�тів політичного, суспільного та економічногожиття, а також діяльність керівних інституційЄС та відносини України з НАТО тощо. Як са�ме країни Заходу свого часу розв'язували (а су�сідні країни близького Заходу і досі розв'язу�ють) ті ж проблеми, що заважають нам розви�ватися нормально, – корупцію, злиття політи�ки і бізнесу, залежність суддів, кумівство, непо�вагу до громадської думки, нехтування закона�ми – це основна тематика циклу програм.

Перші декілька місяців 2006 р. радіопрограмимали відчутний виборчий присмак. В ефірі по�рівнювалися різні аспекти ведення кампаній вкраїнах Європи, організації процесів голосуван�ня та підрахунку голосів, а після 26 березня –формування коаліційних урядів, правила щодоповаги до прав парламентської меншості тощо.

Проект реалізовує медіа�центр "Розмай"за підтримки Європейської програми Міжна�родного фонду "Відродження".

Інтернет�версії програм доступні на сайтіwww.rozmai.com.ua у вигляді текстів та звуко�вих файлів. Ссилки на транскрипти усіх прог�рам, що вже з'явилися в ефірі, знаходяться заадресою http://rozmai.com.ua/project.php?out�put=3&id_project=21&id=24.

Теми програм, які вже з'явилися в ефірі Тема 1 Виборчі системиТема 2 Списки виборцівТема 3 Активність виборцяТема 4 Формування партійних списківТема 5 Пошук політичних союзниківТема 6 Виборчі комунікації Тема 7 Медичне обслуговуванняТема 8 Податки Тема 9 КорупціяТема 10 Освiта Тема 11 Жінки і вибори Тема 12 Пенсії Тема 13 Голосування Тема 14 Коаліція Тема 15 Уряд Тема 16 Бiльшiсть�меншiсть Тема 17 РеферендумТема 18 Парламентськi комiтети і регламентТема 19 Парламентська журналiстикаТема 20 Вiдповiдальнiсть

Підготувала О. Стоцька

раїні, так і Європі. Фізичні та юридичні осо�би, зацікавлені у розвитку співпраці та біз�несу з іноземними партнерами, є також по�тенційними користувачами інформації.

Довідник складається з таких розділів:І. ОФІЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ про ЄС,

країни�члени, країни�кандидати на вступдо ЄС та Україну, а також про інституцій�ну структуру означених акторів у сферіформування або здійснення політики євро�пейської інтеграції.

ІІ. НОРМАТИВНО�ПРАВОВА БАЗА,що регламентує процес європейської інтег�рації, сфери діяльності ЄС, відносини міжУкраїною та ЄС і політику європейської ін�теграції України.

ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЇ, що включають: ана�літично�дослідницькі інституції; вищі нав�чальні заклади, які здійснюють підготовкуфахівців з питань європейської інтеграції;організації, що підтримують проекти тапрограми з європейської інтеграції в Украї�ні; бізнес�компанії України, країн–членівта країн–кандидатів на вступ до ЄС.

ІV. ОСОБИ: інформація про ключовихекспертів, громадських та політичних дія�чів України, країн�членів та країн�канди�датів ЄС у сфері європейської інтеграції.

V. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ Украї�ни, країн�членів та країн�кандидатів ЄС,що висвітлюють тематику європейської ін�теграції, а також пов'язаних із нею проек�тів.

Довідник існуватиме у вигляді елек�тронної бази даних, розміщеної на сайтіЄвроатлантичної України за адресоюhhttttpp::////eeuu ddiirreeccttoorryy..eeaa uuaa..iinnffoo//, що будепостійно оновлюватися, а також на елек�тронних носіях (СD), які періодично поши�рюватимуться серед бібліотек, навчальнихзакладів, громадських організацій, редак�цій ЗМІ, органів державної влади, бізнес�структур тощо.

З метою постійної актуалізації інформа�ції, розміщеної у довіднику, керівники про�екту щиро запрошують користувачів довід�ника додавати інформацію про себе або ор�ганізацію, яку вони представляють, а такожіншу інформацію з європейської інтеграціїза вказаними у довіднику анкетами.(Контактні особи: Олена Пристайко, ке�рівник проекту, тел.: (044) 230�8376, 238�6843, е�пошта: [email protected];Ірина Солоненко, менеджер Європейськоїпрограми МФВ, тел.: (044) 461�9709, 486�2596, е�пошта: [email protected]).

Щоб отримати примірник електронногоносія довідника (СD), потрібно заповнитиформу запиту, розміщену на титульнійсторінці Інтернет�версії довідника.

Джерело: http://www.auc.org.ua/acti vities/international/?id=22352&ln=ua

49



50

ХХРРООННІІККАА

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної осві�ти ім. М.В.Остроградського з метою опанування інноваційними підхо�дами управління сучасною школою запропонував міським (районним)методичним кабінетам відділів (управлінь) освіти райдержадміністра�цій, рай(міськ)виконкомів у рамках програми "Педагогічні інновації",що підтримується Відділом преси, освіти та культури ПосольстваСША, проведення тренінгів для керівників шкіл.

Ідея миттєво була підхоплена м. Кременчуком. І результат – 18 –19 травня 2006 року на базі ліцеїв № 4 та № 11 м. Кременчука для ди�ректорів шкіл міста та їх заступників проведено семінар�тренінг"Уроки реформування української та американської освіти" заучастю випускника програми "Партнери в освіті (РіЕ)", автора публі�кацій з актуальних освітніх проблем, заслуженого учителя УкраїниВіктора Громового.

До учасників тренінгу долучились і директори, які виявили неабия�ку зацікавленість у заході: М.І.Решетило (Новосанжарський НВК),Л.В.Полобок (Комсомольська гімназія ім. В.О.Нижниченка), А.М.Куракі�на (ЗОШ № 4 м. Комсомольська), Л.А.Жиденко (Ялосовецька школаХорольського району), А.Д. Сотник (Диканська гімназія № 2), О.І.Ка�лашник (Великобудищанська школа Диканського району), Я.Г.Пос�тольник (Кобеляцький НВК №2), В.Д.Жовтяк (Білицька ЗОШ І – ІІ ст.№ 3 Кобеляцького району).

Мету семінару�тренінгу Віктор Громовий визначив так: "Реформу�вання освіти у будь�якій країні має починатися "знизу", і, як показуєамериканський досвід, у ролі агентів змін, справжніх лідерів освітиXXI століття мають виступати керівники навчальних закладів. З огля�ду на те, що в Україні досі немає професії "менеджер освіти" і значначастина людей, котрі займають посади директора чи заступника ди�ректора школи, усе ще перебувають у полоні стереотипів радянськоїосвіти, а можливості для порівняльної педагогіки все ще досить обме�жені, тренінг покликаний здетонувати дискусію щодо шляхів рефор�мування управління освітою, стимулювати інтерес до вивчення уроківінноваційних перетворень у школах США та інших країн".

Програма семінару�тренінгу передбачала комплекс цікавих пізна�вальних заходів із використанням активних форм роботи: міні�лекції

Висвітлено роботу семінару�тренінгу "Уроки реформування українськоїта американської освіти" (травень 2006 р., м. Кременчук), що сприяв ос�мисленню директорами шкіл Полтавської області шляхів реформуванняуправління освітою, стимулював їх інтерес до вивчення уроків інноваційнихперетворень у школах США та інших країн.

Освещена работа семинара�тренинга "Уроки реформирования украинскогои американского образования" (май 2006 г., г. Кременчуг), который способ�ствовал осмыслению директорами школ Полтавской области путей рефор�мирования управления образованием, стимулировал их интерес к изучениюуроков инновационных преобразований в школах США и других стран.

Author highlights the work of the seminar�training "Ukrainian and AmericanEducation Reforming Lessons", which promoted the understanding of educationmanagement, reforming ways by Poltava headmasters, stimulated their interest tothe learning of innovative transformations at schools of the USA and other coun�tries.

"РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ МАЄ ПОЧИНАТИСЯ "ЗНИЗУ", АБОСЕМІНАР�ТРЕНІНГ З УПРАВЛІННЯ СУЧАСНОЮ ШКОЛОЮ

Т.І.Гладка

51

ХХРРООННІІККААз елементами дискусії, читацьку конференцію, "круглий стіл", прове�дення ділових ігор, практикумів.

Прогресивні погляди Віктора Громового на шкільну освіту, чіткебачення проблем та шляхів їх вирішення, представлені у міні�лекціїз елементами дискусії "Як управляти шкільною освітою? (західнийдосвід на тлі українських освітніх реалій)", викликали неабиякий ін�терес і налаштували аудиторію на конструктивну роботу. Завідувач�ка методичного кабінету Олена Миколаївна Никифоренко, що сиділапоруч зі мною, зауважила: "Які активні керівники шкіл! І немає жод�ного байдужого!"

Коментований перегляд відеопрезентацій "Американська школа","Японська школа", "Ізраїльська школа" дав змогу учасникам семінарудовідатися про іноземну освітню реальність, на основі порівняльногоаналізу пізнати "чужу школу" та поглянути збоку на самих себе.

Під час читацької конференції, проведеної у формі критичного ре�цензування книги Віктора Громового "Школа, школа...", керівники шкілчітко визначили: "Книга "Школа, школа…" призначена для тих, хто небайдужий до стану справ в освіті, для тих, хто прагне знайти відповідь,якою має бути сучасна школа в нашій країні, "щоб не залишитися ізо�льованим хутором у світі". А "просунутий" директор ліцею № 4 м. Кре�менчука Любов Михайлик додала: "Для мене книга давно вже сталанастільною. Використовую її постійно. І, повірте, дуже допомагає".

Особлива увага у програмі семінару була відведена проблемі лі�дерських якостей керівника школи. Тренер провів практикум "Діа�мант пріоритетів директора школи", ділову гру "Я – лідер!", під часяких керівники шкіл жваво дискутували, виявляючи лідерську ак�тивність.

У процесі проведення "круглого столу" "Пошук механізмів інно�ваційного розвитку освіти на місцевому рівні" керівники шкіл із та�ким запалом узялися відстоювати свої проекти, що ми, спостерігаю�чи, часом вагалися, хто з них стане "переможцем".

Учасники семінару не полишали тренера навіть у коротких пе�рервах на каву. Вони прагнули отримати відповіді на всі проблеми, щоїх турбували, починаючи з питання "зовнішнього тестування" і закін�чуючи буденними проблемами директора школи… Віктор Громовийуважно вислуховував співрозмовників, щось собі занотовував, дававпоради, як найдоцільніше вирішувати питання.

Семінар�тренінг непомітно для всіх наближався до завершення. Хайне ображаються інші учасники, бо ж активними були всі, але хотілося бвідзначити "яскраву активність" керівників: Л.В.Яшиної (школа № 1),А.П. Пашедіна ( школа № 19), В.Н.Шульги (школа № 7), Н.О.Попович (лі�цей № 11), І.Т.Гаркуші (школа № 24), Т.О.Москалик (колегіум № 25),І.Б.Каткової (гімназія № 6), Г.Л.М'якоти (школа № 14) Л.В.Полобок(Комсомольська гімназія ім. В.О.Нижниченка), А.Д.Сотник (Диканськагімназія № 2).

Під час підведення підсумків семінару учасники виставили трене�ру найвищий бал, висловлюючи йому щиру вдячність за "можливістьподивитись на освіту з висоти пташиного польоту…". А ще особливозапам'яталися слова директора Новосанжарського НВК М.І.Решети�ла: "На таких, як Громовий, тримається освіта в Україні. Саме такіпедагоги дають імпульс до створення якісно нової шкільної освіти".

Упевнена, що пробудження внутрішніх стимулів, які даватимутьпоштовх до роздумів і спонукатимуть до перегляду звичних моделей ді�яльності, відбулося! Уже сьогодні директори шкіл Полтавської області,які побували на семінарі�тренінгу "Уроки реформування української таамериканської освіти", переступають поріг своїх закладів із твердою пе�реконаністю, що "українська освіта загалом і кожен заклад освіти зокре�ма мають розвиватися за світовими тенденціями, орієнтуватися на євро�пейський вимір прогресу людини і прогресу суспільства"…

P.S. Повертаючись із Кременчука, я міркувала, як виконаю обіцянку, дану керівникамшкіл, у тому, що такі заходи стануть на Полтавщині традиційними, адже Відділ преси,освіти та культури Посольства США не зможе постійно підтримувати нашу об�ласть… Ще думала про тих, кому не змогла допомогти взяти участь у семінарі, бо кіль�кість учасників і так перевищувала чітко визначену тренером межу… Але завтра будеінший день... І будемо шукати інших шляхів…



52


ВВ ии сс оо кк оо шш аа нн оо вв нн ии йй ПП аа вв лл ее ІІ вв аа нн оо вв ии чч уу !!

Із повагою та любов'ю вітаємо Вас, свого колегу, керівника, наставника,

порадника, друга, з ювілеєм!

Народжений далекого повоєнного 1946�го поблизу славної Козельщини в се�

лі на Пслі, що мов приліпилося до Шар�гори, звідки видно, здається, увесь

світ і всю Україну, що увійшло тривожним щемом у самісіньке серце на

всеньке життя любов'ю і болем, радощами синівського серця, сьогодні Ви

збираєте щедрий урожай свого життєвого поля.

Із роками всі ми стаємо мудрими. Кожен по�своєму. У кожного своя гли�

бина. А що на тій глибині – то вже яке життя прожив. У Вашому ж – жива

вода святої любові до України й усього рідного. Примножена численними на�

уковими працями, добрими справами, щирим бажанням словом і ділом слу�

жити Богові й Вітчизні чи то на Донеччині, чи в рідній Козельщині, чи у

Полтаві.

Щорічне народне Свято рідного краю, що збирає на Шар�горі українську

громаду для щирих пісень, спогадів, козацьких змагань – то Ваших рук і ро�

зуму справа. То все – від любові. До батьків�учителів, які дали "путівку в

життя" на щастя�долю. До односельців, колег, дітей, дружини, онуків, до

своєї непростої педагогічної справи.

Висококваліфікований фахівець, незаперечний авторитет серед педаго�

гічного загалу, зразок уважності, працелюбства, терпіння, людяності, Ви

наділені талантом до українського влучного слова, що надихає Вас у хвили�

ни творчого горіння.

Про Ваше професійне зростання свідчить плідна наукова діяльність на

посаді завідувача кафедри педагогічної майстерності інституту, численні

публікації у фахових виданнях, навчальні посібники, дисертація кандидата

педагогічних наук.

Буйно квітує травневе зело, свічками білими тішать полтавські каш�

тани – вітають разом з нами нашого ювіляра. Хай на Вашому обличчі сяє

усмішка і молодіє серце повесні! Хай Вас радує колосом поле, небо – голубін�

ню, а пісня – роздоллям! Здоров'я Вам міцного, віри, надії, любові світлої,

дружби щирої і многая, многая літа!

Начальник управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації В.І. Мирошниченко

Ректор Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти В.В.ОлійникКолектив ПОІППО

Редакційна колегія та редакція науково%методичного журналу "Постметодика"

науки і навчальних закладів, секретаробкому партії) П.І.Матвієнко турбувавсяперш за все про розвиток культури і осві�ти Полтавщини. За його активної участі уПолтаві збудовані Співоче поле, музей�заповідник А.С.Макаренка в селі Кова�лівка Полтавського району, меморіалжертвам сталінських репресій під Полта�вою, а також лікарні в смт. Чутове і дитя�ча лікарня в Полтаві. За його сприяннябуло розпочато будівництво обласної біб�ліотеки в Полтаві, збережений від руй�нації Різдвяно�Богородицький собор уКозельщині. Проводив велику роботу якдепутат Полтавської обласної ради.

Після серпня 1991 р. Павло Іванович,залишаючись зі своїми ідейнимипереконаннями, щиро вболіває за соціаль�ну справедливість і зміцнення державнос�ті України, його діяльність спрямовуєтьсяна розвиток української мови, національ�ної культури, національного виховання.

1992 р. П.І.Матвієнко започаткував ро�боту кафедри українознавства у Полтав�ському медичному стоматологічному інс�титуті.

З 1993 – директор (з 1999 – ректор)Полтавського обласного інституту після�дипломної педагогічної освіти. Під йогокерівництвом кардинально поліпшуєтьсядіяльність цього закладу. Інститут стаєсправжнім методичним і навчальнимцентром освітян Полтавщини, у якомущороку підвищують кваліфікацію тисячіпедагогів. В інституті створюються чоти�ри кафедри: філософії та економіки осві�ти, педагогічної майстерності, менед�жменту освіти, методики та змісту освіти.З 1996 р. П.І.Матвієнко стає беззміннимзавідувачем кафедри педагогічної май�стерності.

У ці роки П.І.Матвієнко творчо працюєнад науковою проблемою "Оцінка ефек�тивності дидактичного процесу". 2003 р.

Народився П.І.Матвієнко 28 травня1946 р. в с. Приліпка Козельщинськогорайону Полтавської області. 1968 р. за�кінчив історико�філологічний факультетПолтавського державного педагогічногоінституту імені В.Г.Короленка за спеці�альністю "учитель української мови талітератури". 1987 р. – Вищу партійнушколу при ЦК Компартії України.

Особистостями, котрі вплинули настановлення П.І.Матвієнка як педагога,були мати Наталія Гаврилівна Матвієн�ко, вчителька математики; шкільні вчи�телі�фронтовики С.І.Линник, І.А.Мокієн�ко, О.І.Прохно, О.П.Григоренко; виклада�чі педагогічного інституту, зокрема кан�дидат філологічних наук, відомий літе�ратурознавець П.К.Загайко. Великийвплив на формування світогляду і наці�ональних почуттів П.І. Матвієнка малиписьменники Олесь Гончар, Олесь Бер�дник та поети�шістдесятники БорисОлійник, Борис Чіп. У студентські рокиПавло Матвієнко разом із своїми одно�думцями активно виступав на захист ук�раїнської мови та літератури.

Із 1968 року – учитель української мо�ви та літератури Новоекономічної серед�ньої школи № 27 Красноармійського ра�йону Донецької області. У 1968 – 1969 рр.служив у Радянській Армії, в ракетнихвійськах стратегічного призначення.

Упродовж 1972 – 1977 рр. – директорГродівської середньої школи Красноар�мійського району Донецької області, здій�снив її добудову. Депутат Гродівської се�лищної та Красноармійської районної рад,а також член райкому партії. У 1977 –1979 рр. – директор Козельщинської се�редньої школи імені А.Головка, будує їїнове приміщення.

У 1979 – 1991 рр. працює у Полтав�ському обкомі Компартії України. На всіхпосадах (інструктор, завідувач відділом

53



П.І.МАТВІЄНКУ – 60!

54

ННААШШІІ ЮЮВВІІЛЛЯЯРРИИздобуває ступінь кандидата педагогічних наук. Щороку друкує10 – 15 науково�методичних статей із проблем виховної роботи,краєзнавства. За його редагування вийшло три видання науко�во�методичного посібника "Антологія краєзнавства Полтавщи�ни", аналога якого немає в Україні; десятки збірників матеріалівнауково�практичних конференцій.

П.І.Матвієнко є головою редакційних рад педагогічних жур�налів: науково�методичного "Постметодика" та науково�прак�тичного освітньо�популярного "Імідж сучасного педагога", яківиходять на базі ПОІППО.

За часи директорства (ректорства) П.І.Матвієнка зміцниласяматеріально�технічна база інституту, а навчальний процес по�повнився сучасними навчальними засобами. Завдяки його спри�янню при інституті діє санаторій�профілакторій для вчителівобласті.

П.І.Матвієнко приділяє велику увагу встановленню зв'язківосвітян області з освітянами світу. Між ПОІППО та лабораторі�єю Марбурзького університету "Макаренко�реферат" (керівникDr. phil. habil., приват�доцент історії педагогіки, Іноземний членАПН України та РАН Г.Хілліг) провадиться обмін науковою ін�формацією з питань сучасного макаренкознавства, здійснюють�ся спільні проекти та публікації.

За сприяння П.І.Матвієнка відбулася низка семінарів для вчи�телів області за участю іноземних спеціалістів; здійснено проек�ти: з упровадження курсу "Еко�логіка � екологічна освіта � ме�тоди та приклади" за підтримки Шведського Інституту та по�сольства Швеції в Україні; спільно з Товариством викладачів�тренерів (Варшава) � українсько�польський освітній проект "Під�вищення якості роботи шкіл в Україні". З 2003 року ПОІППОспільно з Норвезьким товариством охорони природи бере участьу розробленні посібника "Енергозбереження", проведеннісемінарів "Шкільний проект з використання ресурсів та енер�гії SPARE".

У 2004 році П.І. Матвієнко в складі делегації НаціональноїРади з економічної освіти побував у США. У результатівивчення американського досвіду економічної освіти запропону�вав шляхи поліпшення її організації та методичного забезпе�чення в навчальних закладах області.

ПОІППО у 2005 р. нагороджений Дипломом МіжнародногоАкадемічного Рейтингу популярності "Золота Фортуна" з прис�воєнням титулу "Лауреат Рейтингу".

П.І.Матвієнко є членом українських асоціацій – імені В.Су�хомлинського та керівників закладів післядипломної освіти. Від�значається активністю як член колегії управління освіти Пол�тавської обласної державної адміністрації.

П.І.Матвієнко – яскрава творча особистість. У його доробку130 наукових та 50 публіцистичних статей із суспільно�політич�них проблем; монографія "Комплексна оцінка дидактичного про�цесу".

За свою плідну працю Павло Іванович Матвієнко п'ять разівнагороджувався грамотою Міністерства освіти і науки України;значком "Відмінник народної освіти УРСР" та "Відмінник освітиУкраїни", а також медаллю А.С.Макаренка.

Павло Іванович одружений, має двох дорослих синів та двохонучок. На дозвіллі цікавиться мистецтвом, літературою, маєвелику колекцію репродукцій картин та багату бібліотеку.

Свій ювілей Павло Іванович Матвієнко зустрічає в розквітітворчих сил, сповнений великих планів на майбутнє.

Від "ПМ". Про життєвий шлях та наукові здобутки П.І.Матвієнкарозповідається у нарисі І.В.Охріменка "Головний вибір життя" та убіобліографічному покажчику.

Охріменко І.В. Головний ви%бір життя: Нарис. – Пол%тава, 2006. – 120 с.

Матвієнко Павло Іванович: Біо%бібліографічний покажчик/ ав%тор%упорядник Н.І.Білик. –Полтава: ПОІППО. – 2006. –56 с. (Серія: "Персоналії після%дипломної педагогічної освітиПолтавщини". Вип. 2).

Антологія краєзнавства Пол%тавщини: Науково%методич%ний посібник / За ред. П.І.Мат%вієнка. 3%є вид., допов. – Пол%тава: ПОІППО, 2005. – 322 с.

Матвієнко П.І. Комплексна оцінкадидактичного процесу. – Полтава:Довкіллля%К, 2005. – 216 с.

55

Хочеш бути глобальним педагогом – будь ним!

Книга, яку я зараз читаю, називається"Лексус і оливкове дерево (зрозуміти гло�балізацію)". Її автор, відомий американ�ський журналіст Томас Фрідмен, розпові�дає про конфлікт між сучасним електрон�ним світом, який перетворив нашу плане�ту на глобальне село (його уособленням єнадмодерне японське авто "Лексус") тапотенціалом національних культур (йогоуособлює образ оливкового дерева; в ук�раїнському варіанті це була б червона ка�лина). Кожному з нас, педагогів, сьогоднітеж слід шукати рівновагу між ними зтим, щоб допомогти кожному учневі з ни�нішнього "покоління тисячоліття" жити угармонії зі світом, своїм "національнимкорінням" і собою.

Пропоную цю статтю�роздум на допо�могу педагогам, які переймаються тим, якплекати українця і громадянина світу.

Глобальний прорив

Як стверджує Ірина Погорєлова у ма�теріалі "Чия епоха" ("Українська Прав�да", 11.04.05), в сучасній Україні "відкри�то шлюзи" для чистки авгієвих стаєнь заметодом Геракла в усіх сферах життя за�галом та в освіті зокрема… Нас таки наз�догнав поступ "глобалізації", вважає во�на, вказуючи на цей напрямок "руху" ма�терії, зрушеної з "мертвої точки" енергі�єю "керованого вибуху"" президентськихвиборів та помаранчевої революції. Пере�конаний, що саме могутній потік ідей тапедагогічних технологій глобальної осві�ти зможе очистити ті нашарування, якіза десять років кучмізму "замулили" і дотого не досить чисті джерела пострадян�ського шкільництва. На думку СергіяГрабовського, режим Кучми "не працю�вав над створенням україноцентричногокультурного, інформаційного й освітньогопростору, бо, власне, й сам за духом був

Проаналізовано ідею глобальної освіти як чільну у побудові прогностичних теорій нового тися�чоліття. Висвітлено питання: що таке глобальна освіта; явища, що ведуть до появи глобаль�ної педагогіки; п'ять вимірів глобальної освіти; мета глобальної освіти; що заважає глобальнійосвіті в Україні; ризики глобалізації освіти.

Проанализирована идея глобального образования как главенствующая в построении прогнос�тических теорий нового тысячелетия. Освещены вопросы: что такое глобальное образование;явления, которые ведут к появлению глобальной педагогики; пять измерений глобального обра�зования; цели глобального образования; что мешает глобальному образованию в Украине; рискиглобализации образования.

The idea of global Education as the main one in the construction of new millennium prognostic theoriesis analysed. Such questions as global education, phenomena that lead to global Pedagogics, five measu�res of global educations, theaim of global education threats of global education, global Education inUkraine are highlighted.

ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ ПОБЛИЗУ ЄВРОПИ...(ПРО ОСВІТНЄ ХУТОРЯНСТВО В ГЛОБАЛЬНОМУ СЕЛІ ТА ПРО ТЕ,

ЯК НАМ ЗАВДЯКИ ОСВІТІ ВІДКРИТИ ДВЕРІ У ЄВРОПУ)*

В.В.Громовий

Дедалі більше майбутнє людства постає як біг наввипередки

між освітою і катастрофою.Герберт Уеллс

Наша здатність досягти єдності за існуючого розмаїття буде чудовим

іспитом для нашої цивілізації.Махатма Ганді


� � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � � �* Публікується зі скороченнями


не український і навіть не космополітич�ний (бо "громадянин світу" – це той, яко�му однаково болять усі негаразди, де бвони не траплялися), а майже суцільнопобудований на безнаціональному, без�батченківському ґрунті" (див. С.Грабов�ський, "Останній козир фюрерів", "Укра�їнська правда", 19.04.05).

"Італія у нас уже є, тепер потрібно,щоб з'явилися італійці", – сказав Джу�зеппе Гарібальді після того, як відбулосяоб'єднання країни 1860 року.

Україні ХХІ століття цього замало.Наші лідери помаранчевої революції ма�ють усі підстави сказати:

"Україна у нас уже є, тепер потрібно, щоб з'явилися українці і громадяни світу (чи принаймні європейці)".

До останнього часу у світі, який став глобальним селом, ми залишалися ізольованимхутором.

Причому найстрашнішим було навітьне те, що ми відставали в телекомуніка�ційній сфері. Найстрашнішою була гли�боко провінційна ментальність, яка зас�відчувала себе на всіх рівнях, починаючиз найвищого й закінчуючи рівнем пере�січного громадянина.

За холодної війни та поділу світу надва ворогуючих табори найважливішоюбула відповідь на запитання: "На чиємуви боці?" Глобалізація висуває на першийплан проблему: якою мірою ми пов'язаніз рештою?

Там, на "дикому" Заході у малесенькомумістечку Ельк Горні (штат Айова, США), деє всього кілька сот будиночків, люди живутьдинамічним урбанізованим життям, а у насгромади багатотисячних міст дотримуютьсяглибоко сільського штибу життя. Зрозуміло, що з нееластичною, закляклоюна віки соціальною свідомістю ми ще довгобудемо безнадійними хуторянами в гло0бальному селі.

Повноцінна інтеграція України у європей0ські та світові процеси потребує подолання"прірви", яка нас відокремлює від євроат0лантичної спільноти, за рахунок пріоритет0ного розвитку людського капіталу.

"В історії розвитку наземних комуні�кацій подолання прірви здійснювалосядвома шляхами: засипанням її або будів�ництвом мостів через неї. Очевидно, щозасипання, заповнення прірви – процестривалий і неперспективний. Краще бу�дувати мости, а, якщо продовжити вико�ристання метафор, то мости – це люди, їх

інтелект, здібності, майстерності, праг�нення тощо", – вважає Богдан Будзан(Міжнародний інститут менеджменту).

Процес глобалізації виштовхує усіхнас, педагогів, з "хати скраю" на магіс�тральні шляхи розвитку світової педаго�гічної думки та сучасної практики шкіль�ництва. І якщо ми, наприклад, беремосяза підвищення соціальних нормативів чинамагаємося подбати про рівний доступдо якісної освіти, це не є ознакою популіз�му нової влади. Це прагнення наблизити�ся до загальноприйнятих стандартів соці�альної та освітньої політики, бажання ро�бити так, як роблять люди в усьому світі.

Джеральд Голтгем та Розалін Х'юз(Інститут досліджень Публічної бібліоте�ки в Лондоні) стверджують:

"У сучасній глобальній економіці капітал таінвестиції легко перетинають географічні йполітичні кордони. Єдиний специфічний ре0сурс кожної країни – це її народ. Глобаліза0ція неминуча, отже, єдиною доречною еко0номічною політикою є інвестування в лю0дей, тобто в освіту й професійну підготовку"("Дзеркало тижня", 01.12.01).

Звичайно, нам ще довго доведеться на�долужувати втрачене та ліквідовуватипрогалини в знаннях, щоб зрештою стати"глобальними педагогами". Іншої альтер�нативи у нас немає, адже Україна, як і ін�ші розвинені країни світу, має здійснитиперехід до "суспільства знань". Сьогодніідея глобальної освіти стала чільною упобудові прогностичних теорій нового ти�сячоліття.

Гордон Драйден зображає "різні гранізнання" у вигляді шестикутника, причо�му одна з них має таку назву: "глобальнізнання" (всесвітня "культурна грамот�ність"). На інших гранях перебувають ба�зові знання, поверхневі знання, загальнізнання, особисті знання, спеціальні знан�ня (Див. Г.Драйден, Дж. Вос. Революция вобучении. – М.: Парвинэ, 2003, – 672 с.).

Глобалізуйте мене!

Чи знаєте Ви, що пошукова системаYahoo дає 72,4 млн джерел інформації,які містять термін "global education" (гло�бальна освіта)? Чи знаєте Ви, що, заві�тавши на сайт Американського форумуза глобальну освіту (www.globaled.org),Ви потрапите у третю сотню тисяч йоговідвідувачів?

Якщо ж Ви переглянете глобальні ос�вітні новини на австралійському сайтіwww.globaleducation.edna.edu.ua, то діз�наєтеся, наприклад, про те, що 14 берез�ня 2005 р. "британський світ", який скла�дається з 54 країн, святкував День Спів�дружності, девізом якого у 2005 р. була

56


57

шення конфліктів, особистості, яка розу�міє і цінує специфіку різноманітнихкультур і те спільне, що їх об'єднує з рід�ною культурою, сприймає цілісність сві�ту, усвідомлює особисту причетність долокального, національного і світового со�ціуму" (Див. Лиферов А.П., Ролкер Я.М.,Устинова Є.С. "Организация учебногопроцесса в глобально�ориентированнойшколе". – Рязань: Издательство Рязан�ского государственного педагогическогоуниверситета им. С.А.Есенина, 1995).

Глобальна освіта – це пошук можли�востей "принести світ у класну кімнату"чи, точніше, "розширити класну кімнатудо масштабів Всесвіту".

Глобальна освіта – це і науковий нап�рям, який вивчає взаємозв'язок між сус�пільствами, народами і державами, спів�відношення всіх соціальних культурних і

природних феноменів, єд�ність емоційних, фізичних ідуховних особливостей лю�дини.

Глобальна освіта – церізнобічний підхід до нав�чання, який допомагає уч�ням якомога повніше роз�винути фізичні, інтелекту�альні, моральні та духовніособливості, виробитивміння адаптуватися дорізних умов.

Глобальна освіта – це йідеологія не�упередженогосприйняття світу у всій йогоскладності та різноманіт�ності, яка народжує відчут�тя самого себе як невід'ємноїчастки єдиного та взаємоза�лежного світу.

Глобальна освіта – цепроцес, який триває упро�довж усього життя (нам жеслід визначитися, що має

бути на його початковому етапі у шкільніроки).

Глобальна освіта – це вивчення різнихформ існування і моделей поведінки всвіті. Така освіта надзвичайно важлива,бо розглядає місце людини не тільки у їїнайближчому соціальному та суспільно�му оточенні, а й у всьому світі.

Глобальна освіта – це перш за все пе�дагогіка високих технологій.

Глобальна освіта – це і засіб гуманіза�ції української школи, гуманізації педа�гогічних технологій.

До появи глобальної педагогіки ведутьпринаймні три явища:

1. Гігантське прискорення соціокуль�турних змін у сучасному світі, які ведутьдо зростання розриву між розвитком ос�віти і стрімкою появою нового культурно�го і технічного оточення.


фраза: "Освіта: створюємо можливості,реалізуємо потенціал".

На цьому ж сайті ви знайдете ресурсиз глобальної освіти для вчителя ("Ма�ленький світ. Ресурси для глобальнихгромадян") і учня ("Глобалізуйте мене!Учнівський гід з глобалізації"). Див. біль�ше інформації: http://smallworld.las�tfirst.net.

Чи є у Вас інформація про те, що, згід�но з резолюцією Генеральної АсамблеїООН, 2001 рік було оголошено Роком діа�логу між цивілізаціями? Зважаючи нацей факт, наприклад, Всесвітній пошто�вий союз провів міжнародний молодіж�ний конкурс епістолярних творів на тему:"У цьому листі я пишу тобі про нашудружбу та про відмінності між нами".

Чи знаєте Ви про те, що 9 жовтня 2005р. світ відзначав щорічний Глобальнийдень навчання (Global LeanDay)?

Чи знаєте Ви про те, щоне тільки в США є Інститутглобальної освіти ім. Бен�джаміна Франкліна, а й,наприклад, у місті Рязаньдіє Російський центр гло�бальної освіти, під егідоюякого працює 12 шкіл цієїкраїни?

Чи відомо Вам про те, щоу назві гімназії № 631 При�морського району м. Санкт�Петербурга містяться слова"центр глобальної освіти"?

Можливо, Ви чули про те,що нова школа�гімназія №17 м. Астани стала пілотнимнавчальним закладом, якийреалізує проект глобальноїосвіти в Казахстані (розпо�чатий у лютому 2003 р.).

Не всім відомо, що в містіКіровограді знайшли над�звичайно цікаву форму "глобалізації"старшокласників. Тут 2005 р. відбувсявже десятий міжнародний фестиваль ди�тячої творчості, присвячений Всесвітньо�му дню Землі. Тема фестивалю 2005 року– "Європа – наш спільний дім" – розкри�валася впродовж масштабного триденно�го дійства, яке включало і роботу центрудитячої дипломатії, і свято фольклорногомистецтва народів світу, і урочисте вста�новлення Стовпа Миру (його до нашогоміста привезли з Японії), і "ватру друж�би"…

Що таке глобальна освіта?

"Сутність глобальної освіти полягає уплеканні вільної, творчої особистості, го�тової до відстоювання своїх переконань,але водночас толерантної до поглядів ін�ших, здатної до конструктивного вирі�


можуть не поділяти, що люди мають праводивитися на світ з різних точок зору.

Вимір другий: усвідомлення відпові�дальності за стан справ у світі, який став"глобальним селом", усвідомлення того,що світ єдиний і перебуває у постійномурозвитку, що процеси, які відбуваються усвіті, є взаємозалежними (зростання на�родонаселеності, міграція, міжнаціональ�ні конфлікти тощо). Це і є тим, що можнавизначити як світоглядну перспективу(широта бачення світу).

На думку Р.Хенві, саме школа маєнавчити людей вболівати за стан плане�ти, прищепити звичку замислюватисяпро глобальні наслідки звичайних учин�ків окремих індивідів (передбачати нас�лідки тієї чи іншої лінії поведінки, пропо�нувати варіанти рішень тих чи іншихпроблем тощо).

Вимір третій: розуміння культури ін�ших народів. Р.Хенві стверджує, що чу�жу культуру можна збагнути лише ана�лізуючи ті особливості, які різко контрас�тують з особливостями власної культури.Шкільна освіта має допомагати не тількиосягнути чужу культуру "ззовні", а йнавчити трансспекції, тобто здатності ду�мати і відчувати так, як це робить пред�ставник іншої культури. Тільки такимшляхом може з'явитися кроскультурнасвідомість – усвідомлення різноманіт�ності ідей та дій, інтелектуальних інстру�ментів для їх порівняння.

Вимір четвертий: розуміння глобаль�ної динаміки, знання того, як функціонуєсвіт, сприйняття світу як єдиної системирізноманітних факторів. Р.Хенві вважає,що учнів слід навчити, що, наприклад,економічне зростання має два боки: підви�щення добробуту й одночасно зростанняспоживання природних ресурсів, забруд�нення навколишнього середовища тощо.

Це дасть усвідомлення того, що світрозвивається як єдиний організм із взає�мозалежними частинами, що системнийаналіз процесів на мікрорівні може допо�могти зрозуміти динаміку розвитку світуна всіх його рівнях. Саме через локальнівідносини здійснюється один із принци�пів глобальної освіти: дій локально – ду�май глобально. З огляду на це глобально�орієнтовані школи надають особливогозначення розвитку взаємовідносин із міс�цевими громадами. Тільки у процесі на�лагодження тісного зв'язку з локальнимсоціумом в учнів можуть з'явитися по�чуття відповідальності за навколишнійсвіт, доброзичливість та повага до членівгромади, бажання захищати власні пра�ва. На прикладі взаємин між особистістюі суспільством загалом в учнів з'являєть�ся уявлення про навколишнє життя, якнаслідок – відбувається процес їх соціа�лізації та адаптації.

58

ССККААРРГГАА ДДИИДДААССККААЛЛААСаме з огляду на те, що інформаційна

епоха глобалізує проблеми освіти, з'яв�ляється глобальне педагогічне завдання:спільний пошук нових стратегій організа�ції освіти та її нового змісту, які б булиадекватні реаліям ХХІ століття. Відпо�віддю на те, що освіта стає тепер тран�снаціональною за своїм характером, є по�ява різноманітних транснаціональнихасоціацій, таких як Міжнародна конфе�дерація директорів шкіл (ICP) чи всесвіт�ній рух скаутів.

2. Глобальні проблеми людства, вирі�шення яких потребує усвідомленняспільної відповідальності та нових підхо�дів до освіти наступного покоління, сутьяких у сприянні в появі поглядів на світяк єдину, але різноманітну цілісність, уякій від дій кожного залежить благопо�луччя всіх.

3. Спільні тенденції і проблеми, які є восвіті різних країн світу (проблема гума�нітаризації викладання, плекання твор�чої особистості, проблема глобалізації ці�лей освіти, які визначають організацію,ефективність навчально�виховного про�цесу тощо).

Як зазначають наші західні колеги(Ф.Стейлі та ін.), перехід до глобальноїосвіти є поступовим процесом. Етапамина шляху до побудови глобальноорієнто�ваної моделі школи можуть бути:

1. Утвердження чітко виражених ак�центів на глобальній перспективі у про�цесі викладання вже наявних навчальнихкурсів.

2. Розроблення спеціальних навчаль�них модулів, які додаватимуться до чин�них навчальних програм або використо�вуватимуться у процесі організації поза�урочної активності учнів (наприклад, гра"Модель ООН").

3. Упровадження глобальноорієнтова�них інтегрованих курсів (наприклад, роз�роблений за підтримкою Міжнародногофонду "Відродження" курс "Європейськістудії").

4. Повна перебудова навчального пла�ну школи в глобальному аспекті.

П'ять вимірів глобальної освіти(за Робертом Хенві)

Вимір перший: усвідомлення неодно�рідності сприйняття світу. Школярів сліднавчати бачити світ очима різних людей,враховуючи те, що людина може сприй�мати й оцінювати ті ж самі факти, вчинкиі події не так як решта. Учнів варто пере�конати в тому, що толерантність до іншихпоглядів допоможе знайти спільну мову зровесниками, батьками, учителями.

Тільки так може з'явитися перспек�тивна свідомість – усвідомлення індиві�дом того, що він має погляди, які інші люди

59

Вимір п'ятий: усвідомлення відпові�дальності за вибір, який стоїть перед ін�дивідом, нацією, людством. Необхіднонавчитися передбачати можливі резуль�тати різноманітних варіантів рішень тієїчи іншої проблеми, звертати увагу на різ�ницю між близькими і віддаленими нас�лідками цих рішень. Р.Хенві вважає занеобхідне допомогти учням побачити че�рез призму власної культурної перспек�тиви можливість вибору, таким чином,сприяючи більш усвідомленій та відпові�дальній поведінці представників наступ�ного покоління.

Підсумовуючи сказане, можна констату�вати, що Р.Хенві не тільки розкрив у назва�них вище п'яти пунктах суть глобальногомислення, а й спрямував його у площинуконкретних педагогічних завдань, які мож�на реалізувати на рівні школи.

Загальною метою глобальної освіти єподолання:

– поділу світу на ворогуючі угрупо�вання;

– соціальних, національних та іншихантагонізмів, які призводять до військо�вих конфліктів;

– розладу між людиною і природою,який загрожує екологічною катастро�фою;

– розщеплення людської свідомості тадуші.

Зрештою. саме глобальна освіта забез�печує необхідні й достатні умови для то�го, щоб реалізувати головну мету освіти –допомогти дитині стати щасливою тапотрібною, універсальною людською іс�тотою, – адже вона дає змогу:

– зрозуміти планетарні проблеми таусвідомити свій нерозривний зв'язок зісвітом;

– стати відповідальними жителяминашої планети, громадянами Землі;

– зрозуміти дедалі більшу взаємоза�лежність і нерозривний зв'язок людейодин з одним у всьому світі (єдністьлюдства);

– усвідомити цінність кожної особис�тості, її унікальність для людства;

– осягнути красу і сенс різноманітнос�ті, побачити спільне у різному;

– перейнятися радістю від усвідом�лення себе часткою людства.

Глобальна освіта спрямована на те,щоб допомогти:

– навчитися цілеспрямовано оволоді�вати методиками самопізнання, пізнаннялюдських характерів і подолання кон�фліктів;

– напрацювати здатність змінюватисясамому і змінювати неконфліктними спо�собами обставини, щоб досягти поставле�ної мети;

ССККААРРГГАА ДДИИДДААССККААЛЛАА– формувати культуру, яка ґрунту�

ється на повазі до прав людини – як пер�вісно притаманним людині, так і до уні�версальних за своїм характером колек�тивних прав суспільств і народів (на ста�лий розвиток, мир, безпечне навколишнєсередовище);

– здолати стереотипи і забобони усфері міжнаціональних взаємин, навчитинове покоління розпізнавати нерівність,відчувати несправедливість, пробудитибажання та вміння боротися із цими яви�щами, якщо вони трапляться у їхньомужитті;

– прискорити інтелектуальний і емо�ційний розвиток індивіда, щоб розвиненепочуття соціальної відповідальності тасолідарності з тими, хто піддається тимчи іншим формам дискримінації, спону�кало до боротьби за дотримання принци�пу рівності у повсякденному житті;

– навчитися толерантності та між�культурного взаєморозуміння;

– сприяти розумінню економічних, со�ціальних, політичних і екологічних фак�торів, які визначають наше життя, тарозвинути навички, компетенції, ціннос�ті, які дають можливість діяти разом,щоб змінити світ на краще, стати госпо�дарями власного життя;

– призвичаїти всіх учасників глобаль�ного освітнього процесу до універсальнихглобальних цінностей (повага до прав лю�дини, здорове довкілля тощо);

– навчити дітей оцінювати наслідкивчинків та усвідомлювати власну відпові�дальність;

– вирішити проблему формування вучнів спроможності самостійно здобуватизнання, які є актуальними в контекстіпотреб глобального світу високих техно�логій і швидкоплинних змін;

– навчити дітей впевнено дивитися умайбутнє світу, у якому люди зможутьдосягти найвищого ступеня самореаліза�ції в суспільстві завдяки співпраці.

Що стоїть на заваді глобальній освіті в Україні?

По�перше, для того, щоб усерйоз гово�рити про реальні можливості для гло�бальної освіти, потрібно забезпечити все�охопне і доступне включення всіх учас�ників освітнього процесу (учнів, учителів,батьків) у "глобальну павутину" (Інтер�нет для всіх!).

По�друге, необхідно віднайти ефек�тивні способи інтеграції нових можливос�тей, які відкривають сучасні інформацій�ні та комунікаційні технології, у тради�ційну систему шкільної освіти.

Це виключить "паралельне" існування"цифрового" світу "сьомого континенту"мережі Інтернет й шкільного світу в стиліретро, допоможе школі остаточно відмо�


60

ССККААРРГГАА ДДИИДДААССККААЛЛААУтіхою для тих педагогів, які панічно

бояться будь�яких західних впливів, а то�му не сприймають ідей глобальної освіти,може бути те, що при бажанні не важкознайти і вітчизняне коріння цієї моделі ос�віти. Так, наприклад, саме академікВ.І.Вернадський заклав основи "ноосфер�ної педагогіки", основні ідеї якої перегуку�ються з ідеями глобальної педагогіки. Так,на думку російського вченого В.Спартіна,"науково�педагогічна база для створеннясистеми ноосферної освіти уже склада�ється, наприклад, у рамках таких освітніхмоделей, як глобальна освіта…".

Ті ж, кому не подобається термін "гло�бальна освіта", можуть використовуватиінший термін: "освіта для сталого розвит�ку". Мета освіти для сталого розвитку пе�регукується з метою глобальної освіти:"Допомогти учням та студентам розвину�ти такі знання, уміння і цінності, які да�дуть змогу їм приймати індивідуальні іколективні рішення локального й гло�бального характеру для поліпшенняякості життя без загрози для майбутньо�го планети". У широко відомому докумен�ті "Порядок денний на ХХІ століття" зна�ходимо орієнтир, на який має рівнятисяосвітня система України і будь�якої ін�шої країни світу: "Освіта має вирішальнезначення у сприянні сталому розвитку ірозширенню можливостей країн у вирі�шенні питань навколишнього середовищаі розвитку".

По�п'яте, Україна не готова ні матері�ально, ні інтелектуально до пошуку від�повідей на поставлені викликами глобалі�зації проблеми.

"Гріхи" і "недоліки" глобалізації мож�на перераховувати без кінця: це й витіс�нення національних культур і поширеннямасової культури, і розмивання націо�нальних кордонів, і виникнення "атомар�ного" соціуму з індивідів, які втрачаютькультурно�національні традиції тощо.

Хоча з іншого боку, глобалізація вия�вилася саме тим процесом, дослідженняякого призводить до вибудовування но�вих гуманітарних парадигм.

У пострадянських країнах поняття"глобалізація", як правило, асоціюється зпоняттям "глобальні проблеми". Часто цепоняття розуміють як ледь не синонім"американізації". Це теж створює певнийнегативний відтінок.

Ризики глобалізації освіти

1. Глобалізація освіти як сучасний фе�номен реалізації потенціалу розвитку ос�вітніх систем змушена приймати на себевсі звинувачення, які лунають на адресуглобалізації з уст антиглобалістів.

Зокрема це стосується закидів щодоспрощення освітніх парадигм, розвитку

витися від "тоталітарного" стилю викла�дання, стимулюватиме пошук нової па�радигми освіти, яка б ураховувала новіреалії ("розмиті" кордони між правиль�ними і неправильними, швидке "старін�ня" знань тощо).

По�третє, в Україні особливо гостровідчувається криза традиційної педагогі�ки.

Як вважає білоруська дослідниця Га�лина Шатон, "змінена концепція знанняпотребує зміни педагогічних способів йо�го передачі, проте ці процеси не збігають�ся в часі". Педагогіка, на жаль, відстає відрівня розвитку "технічних можливостейтрансферту спеціальним чином організо�ваного знання". Сьогодні індивід може са�мостійно здобувати потрібний рівень ква�ліфікації і компетенції, здійснити влас�ний освітній проект і без педагогічної під�тримки. Тож, на думку Галини Шатон,"педагогіка може зникнути не тільки яктеорія і практика навчання, а й як формагуманітарної рефлексії, якщо не зможезнайти свої якісні визначеності в контек�сті розвитку процесів глобалізації освіти".

Справді, глобальна освіта передбачаєіснування глобальної педагогіки, спро�можної на теоретичному і практичномурівнях відповідати на виклики часу(знайти нові педагогічні засоби "прочи�тання" реалій глобалізації, дослідитипротиріччя між глобалізацією освіти івідсутністю педагогічної системи, яка бвідповідала цій тенденції, виробити адек�ватну відповідь на ризики десоціалізаціїучнів, які опиняються в обмеженому дляпрямих соціальних контактів просторікомп'ютера тощо).

По�четверте, серед українських пе�дагогів досі, навіть після помаранчевоїреволюції, є чимало стихійних антигло�балістів і вимушених євроскептиків. Час�тина цих людей досі перебуває у полоніміфу про "найкращу у світі" радянськусистему освіти. До речі, їх російських"братів по розуму" не так давно спіткалавтрата ілюзій: участь у міжнародномупорівняльному дослідженні (PISA) пока�зала, що російська освіта не тільки ненайкраща, а й навіть далека від "золотоїсередини".

Решта знаходяться по той бік "цифро�вого" поділу світу на тих, хто має доступдо сучасних інформаційних і комуніка�ційних технологій і тих, хто змушенийпокладатися на крейду й дошку як єди�ний доступний йому освітній ресурс.

Побудова глобальноорієнтованої моде�лі школи не можлива без перебудови сві�домості вчителя, зміни його психологіч�них настанов, модернізації його знань якфахівця з того чи іншого навчальногопредмета та оновлення його методичногоарсеналу як педагога.

61


ССККААРРГГАА ДДИИДДААССККААЛЛААуніверсального на шкоду національному,щодо поширення "ідеології McWorld", якакультивує споживацьке ставлення дожиття, комерціоналізацію культури тощо.

2. З огляду на те, що трансферт освіт�ніх технологій з одного культурного прос�тору в інший має здійснюватися з ураху�ванням культурних особливостей цьогопроцесу, глобальна освіта має відбувати�ся за умови врахування необхідностіміжкультурного діалогу.

Оскільки "глобалізація в освітньомуменеджменті реалізується через експорттеорії, політики і практики з однієї систе�ми, головним чином англо�американ�ської, в інші системи, зокрема, не західні,у країни, що розвиваються", існує ризикїх сліпого копіювання, загроза низької"культурної чутливості" процесу тран�сферту.

Перш за все, слід утвердити в суспіль�ній свідомості посттоталітарних країнуявлення про глобалізацію як шанс длятих, хто його особливо потребує. Справді,у глобалізованому світі індивід може от�римати підтримку не тільки у межахвласної держави, а й поза її межами. Так,режим Кучми в Україні був яскравимзразком того, як національна бюрократіяставала гальмом для вільного руху лю�дей, капіталів, знань та ідей, а опозиціямогла апелювати до світової громадськоїдумки, правозахисники – спиратися надопомогу Заходу в організації "юридич�них клінік", борці з корупцією в освіті –отримати грант на створення системизовнішнього тестування…

Якщо в недемократичному суспільствілюдина позбавлена права на інформацію,у неї зберігається можливість отриматиїї через глобальні мережі. Якщо індивідзазнає несправедливого судового перес�лідування у власній країні, він можезнайти підтримку в інститутах міжна�родного правосуддя.

Критерії, які визначають становленняглобальної педагогіки:

– ступінь універсалізації та "включен�ня" в основне русло сучасних педагогіч�них технологій;

– ступінь орієнтації на навчання вумовах різноманітного середовища;

– використання міжкультурного діа�логу у процесі викладання;

– розвиток лідерських якостей учнівяк інструмент реалізації їх професіо�нальної кар'єри;

– орієнтація на перехід від моделі пе�дагогіки кваліфікації до моделі педагогі�ки компетенції;

– підвищення ефективності викладан�ня шляхом кооперації між студентами;

– зростання значення "процесуальноїпедагогіки" (тьютінг);

– забезпечення учня спеціальними за�собами інформаційної активності;

– використання у викладанні сучаснихкомунікаційних технологій.

Міжнародні освітні обміни для глобальнихгромадян

Глобальна освіта забезпечує можли�вість здобути знання і навички, потрібнідля активного життя у будь�якому соці�альному оточенні у власній країні і вбудь�якій точці земної кулі.

Програми міжнародного обміну (Ака�демічний рік для старшокласників уСША за програмою "Акт на підтримкусвободи" чи за програмою AFS) створю�ють передумови для міжкультурногонавчання і здобуття на його основі гло�бальної освіти.

Проживши рік в іншій країні з іншоюкультурою, мовою, системою шкільної ос�віти, стилем життя 16�річна людина, сві�тогляд якої ще є у стадії становлення, от�римує унікальну можливість для макси�мального розвитку "прихованих" здібнос�тей до адаптації в нових умовах, налагод�ження спілкування з людьми різнихкультур, поглядів та переконань, доефективної співпраці у багатомовному се�редовищі, до самостійного прийняття рі�шень в критичних ситуаціях, практичноговикористання та поглиблення набутихзнань з іноземних мов та глибшого розу�міння нюансів міжнародних та міжетніч�них стосунків тощо.

Діалоги культур

Розвиток освіти як діалогу культурпов'язаний із тим, що жодна національнакультура сама по собі не спроможна охо�пити всі грані людського суспільства,створити універсальну систему цінностейпланетарного характеру. Тому нова пара�дигма освіти, універсальна та загально�людська за своєю природою, потребуєсинтезу діалогу культур. Якщо націо�нальна культура не є основою освітян�ської діяльності, народ втрачає своє інди�відуальне обличчя, можливості для само�бутньої творчості і перетворюється напасивного споживача результатів діяль�ності інших. Результат – культурна аси�міляція, яка є тяжкою втратою не лишедля того чи іншого народу, а й для людс�тва загалом.

Тож, принцип "єдності у багатоманіт�ності", колись обґрунтований канадськи�ми авторами концепції багатокультур�ності, а тепер широко використовуванийЮНЕСКО, передбачає синтез культур засхемою, описаною в рекламі на каналі"Discovery": з'єднаймося зі своєю культу�рою і відзначмо різноманітність.

62

ССККААРРГГАА ДДИИДДААССККААЛЛААщо, наприклад, серед учителів гімназіїпідвищували свою кваліфікацію у СШАЛариса Петрига (громадянська освіта) чиВалерій Ромащенко (програма вивченняГолокосту), у Швеції – Ірина Громова(проект з гендерної освіти), у Чехії – Іри�на Харченко (екологічна освіта).

Глобальна освіта: один світ, одне майбутнє

Нам випала честь бути першопрохід�цями нової освіти, яка віднині і назавждистає глобальною. Світові, який змінюєть�ся, має відповідати освіта, здатна постій�но змінюватися й урізноманітнюватися,щоб відігравати роль своєрідної "машиничасу", форпосту майбутнього, у якомулюдина житиме в гармонії зі світом та со�бою.

Кожен педагог в Україні рано чи пізнозмушений буде розпочати пошук власно�го варіанта відповіді на запитання: "Щотаке глобальна освіта: ностальгія за май�бутнім чи реалістичний поступ у ХХІстоліття". Адже орієнтація винятково на"виживання" вітчизняної школи давнозасвідчила свою безперспективність. Ро�бити ставки слід на розвиток, мріяти слідпро майбутнє освіти, яка, хочемо ми чи ні,сьогодні переходить від національної дотранснаціональної моделі. І майбутнє бу�де таким, яким ми його уявляємо…

Глобальне село

Якщо уявити людство у вигляді села кількістюсто мешканців, то у пропорційному співвідно0шенні його населення виглядатиме так:

57 азіатів;21 європеєць;14 американців (північних та південних);8 африканців;52 жінки;70 не білих;30 білих;89 гетеросексуалів;11 гомосексуалів;6 будуть володіти 59 % світового багатства і

всі шестеро будуть зі США;80 не матимуть задовільних житлових умов;70 будуть неграмотними;50 недоїдатимуть.Упродовж року: 1 помре, 2 народяться.У селі буде 1 комп'ютер.1 (лише один!) мешканець глобального села

здобуде вищу освіту.Такий реалістичний погляд на світ переконує

нас у тому, що потреба в солідарності, взаємо0розумінні, терпимості та освіті дуже висока.Над цим варто задуматися!


Гімназія імені Тараса Шевченка: гло2бальна освіта з індивідуальним дотиком

Серед трьох "китів", на яких базуєтьсяпедагогічна система гімназії, є і концеп�ція глобальної освіти. У взаємодії з інши�ми двома "китами" (системою індивіду�альної педагогічної підтримки та орієнта�цією на розвиток емоційного інтелекту)глобально й індивідуально орієнтованенавчання дає змогу не тільки забезпечи�ти "індивідуальний дотик", а й успішноплекати українця й громадянина світу,спроможного думати, відчувати та дія�ти як на локальному, так і на глобально�му рівнях.

Гімназія імені Тараса Шевченка містаКіровограда взяла курс на побудову гло�бальноорієнтованої моделі шкільної осві�ти в 1997 р.

Толерантність до інших поглядів тазвичаїв, уміння сприймати українськукультуру в контексті культур інших на�родів і світової культури загалом, праг�нення усвідомлювати світ як сукупністьскладних взаємозв'язків та розуміння,що порушення навіть одного з них можепризвести до глобальної катастрофи, –усі ці світоглядні засади нової освіти вия�вилися вкрай актуальними для філософіїосвіти гімназії. Поступово сформуваласясистема роботи цього навчального закла�ду, яка охоплює широку палітру засобівплекання українця та громадянина світу.Наприклад, англійську мову у гімназіївикладають за британськими підручни�ками видавництва Оксфордського уні�верситету.

Нікого не дивує те, що одним із педаго�гів�іноземців гімназії є доброволець Кор�пусу Миру американка китайського по�ходження Крістіна Хью. Упродовж бага�тьох років в гімназії грають у "МодельООН", а щорічні тижні національнихкультур (єврейської, польської, росій�ської тощо) стають справжнім діалогомкультур і захопливим шоу, яке породжуєсправжнє "чуття єдиної родини".

Щороку кілька учнів здобувають пра�во на навчання в США (за програмою"Акт на підтримку свободи") чи у Вели�кобританії (стипендія Ельворті). Ці учнівстановлюють канали міжнародних кон�тактів, які діють як під час навчання закордоном, так і після їх повернення додо�му. Наші ж випускники, які стали сту�дентами зарубіжних ВНЗ, приходять угімназію, щоб дати власні уроки німець�кої чи ізраїльської культури.

Активна участь педагогів гімназії унайрізноманітніших міжнародних прог�рамах та проектах є надійним способом"розширення горизонтів" та наведенняпедагогічних мостів. Уже нікого не дивує,

63

Каждый май тысячи американскихшкольников начинают подготовку кодному из самых важных событийшкольной жизни – к балу, который вАмерике называется "prom" (сокраще�ние от "promenade"). Балы могут уст�раивать лишь учащиеся двух послед�них классов американской школы –11�го и 12�го.

Подготовка к балу начинается забла�говременно. В начале последнегошкольного учебногогода выпускной классизбирает членов спе�циального комитета,который и организо�вывает бал. Оргкоми�тет придумывает те�му бала (например,"Лунная ночь", "Гол�ливуд" или "Семиде�сятые годы"), нанима�ет диск�жокея, при�думывает декорациии украшения.

Традиционно задолго до выпускногобала начинается пора распространенияприглашений на бал. Теоретически вы�пускники могут приглашать кого угод�но. Единственное требование – пригла�шающий должен быть учащимся 11�гоили 12�го класса. Старшеклассники мо�гут приглашать учащихся младшихклассов или студентов университетов.В неофициальной иерархии приглаше�ний согласие студентки университетаприйти на бал к школьнику ценитсякрайне высоко. Но есть и более крутыеварианты. Например, три года назадодин школьник пригласил на школьныйбал порноактрису, которая согласиласьтолько после того, как школьник пос�лал ей свои фотографии. Любопытно,что родители продвинутого ребенкаполностью поддерживали его в этом де�ле.

Юноша имеет право пригласить де�вушку, девушка, соответственно, юно�шу. Но иногда происходят накладки,например, когда любвеобильный вы�пускник приглашает сразу несколькоподружек, или когда на бал приглаша�ются возлюбленные нетрадиционнойсексуальной ориентации. Такие случаипроисходят довольно редко и обычностановятся причиной разногласий испоров в оргкомитете и администрации

школы. Известныслучаи, когда педаго�ги запрещали школь�никам�гомосексуа�листам приводить набал своих партнеров.Эти истории сталиизвестны после того,как обиженные гомо�сексуалисты подава�ли иск в суд, обвиняясвоих бывших учите�лей в дискриминации.Впрочем, в наиболее

либеральных городах США гомосексу�альные пары, развлекающиеся на вы�пускном балу, стали привычным зрели�щем.

Хотя большинство школьников рас�сматривает бал как ответственный ро�мантический ритуал, некоторые из нихоказываются не в состоянии или не хо�тят пригласить подружку (друга) и по�этому приходят на бал "группой одино�чек". Групповые посещения выгодныдля кошельков их родителей, посколь�ку школьный бал не только сложное ипышное, но и весьма дорогостоящее ме�роприятие.

Затраты начинаются с одежды: юно�ши берут напрокат смокинг, что стоит$50�150, а девушки обычно покупаютплатье, которое стоит несколько сотендолларов. Более того, в день танца де�вушки делают профессиональный ма�

В американській школі існує цікава традиція проведення випускних балів, які мають свої особ�ливості і відрізняються від шкільних вечорів по�українськи. І хоч цей номер "Постметодики" чи�тачі побачать уже після того, як випускні в Україні відбудуться, сподіваємося, інформація будекорисною.

ВЫПУСКНОЙ БАЛ ПО АМЕРИКАНСКИ



никюр и сложную причёску. Если вечерпроводится в пятницу, то многие де�вушки не посещают занятия в этотдень, так как их подготовка занимаетслишком много времени. Юноши такжедолжны купить специальный цветок,который они нацепляют на платье де�вушки в начале бала.

Бал начинается ужином в дорогомресторане, куда школьники обычно хо�дят группами. В этот вечер школьникиобычно арендуют роскошные лимузи�ны ($50�100 в час). Билет на сам балстоит ещё $30�50 – эти деньги идут наоплату трудов диск�жокея и покупкунапитков. Алкоголь строго запрещён.Чтобы удостовериться в том, что всеучастники бала трезвые, директоршколы обычно приветствует каждогошкольника при входе. У входа такжестоит профессиональный фотограф, ибольшинство пар фотографируются напамять, что стоит ещё $30�50.

Вечер продолжается 3�4 часа, обыч�но от 8�ми до 11�ти вечера. В конце ме�роприятия директор школы объявляеткороля и королеву бала, которые обыч�но являются одними из самых популяр�ных и красивых учащихся школы.Многие школьники после бала отправ�ляются в отели, где они снимают номе�ра ($100�300), чтобы продолжать весе�литься допоздна. Номера снимают идля иных целей: для многих девушекночь выпускного бала является особен�но важной, так как многие из них реша�ются именно в эту ночь потерять не�винность.

Общая стоимость бала обычно обхо�дится $200�400 юношам, и в $100 плюсстоимость платья – девушкам. Школь�ники могут сэкономить, если они прие�дут на бал на собственной или роди�тельской машине, а не на лимузине, апродолжат веселье на дому, а не в оте�ле. Как показывают опросы школьни�ков, проведенные профессором ДебройПанков\Debra Pankow из Университе�та штата Северная Дакота\North Da�kota State University, 31% юношей и27% девушек получают все деньги набал от родителей. Соответственно, 28%и 10% заплатили за всё из собственногокармана, а 26% и 21% разделили расхо�ды между собственными сбережениямии родительской помощью.

Несмотря на то, что алкоголь нашкольных балах запрещен, спиртное

употребляют крайне активно. По дан�ным организации "Матери ПротивВождения в Пьяном Виде"\MothersAgainst Drunk Driving, большое коли�чество автомобильных аварий с учас�тием школьников происходит именно вразгар сезона выпускных балов – сконца апреля до начала июня. В этовремя года в среднем 220 учениковеженедельно погибают в автомобиль�ных катастрофах, в 60% случаев води�тели были пьяны.

Чтобы отвлечь старшеклассников оталкоголя, педагоги начали использо�вать секретное оружие: в последние го�ды многие школы стали превращатьвыпускной бал в шоу, которое продол�жается всю ночь. После окончания балашкола превращается в центр развлече�ний – участников бала развлекают гип�нотизёры и фокусники, циркачи и т.д.

19 Мая 2004, Washington ProFile

Рекомендації Міністерства освіти інауки України до 2006�2007 навчальногороку розміщено за адресою:http://www.mon.gov.ua/education/ave�rage/topic/n_pr/m_r

64


ДОВІДКА "ПМ"

При підготовці цього номера використовувалося обладнання, отримане від Міжнародного фонду “Відродження”,Бюро з освітніх та культурних програм США (BECA), Ради з міжнародних досліджень та обмінів IREX

НАШІ АВТОРИ

Гелеверя Рита Олександрівна, методист відділу методики виховання Полтав�ського обласного інституту післядипломної пе�дагогічної освіти ім. М.В.Остроградського

Георгеску Дакмара / Dakmara Georgescu, координатор програм відділу бюро освітиЮНЕСКО / Programme coordinator, TransversalProgrammes A Technical assistance to memberstates IBE�UNESCO

Гладка Таміла Іванівна, методист центру педагогічних інновацій та ін�формації ПОІППО

Гонжак Наталія Дмитрівна, заступник директора з навчально�виховної робо�ти Полтавської загальноосвітньої школи І � ІІІ ст.№ 26

Громовий Віктор Володимирович, Заслужений учитель України

Земелько Ірина Іванівна, заступник директора Полтавської гімназії № 28,керівник Полтавського молодіжного Євроклубу

Карпенко Олена Миколаївна, аспірантка відділу теорії і методики педмайстер�ності Інституту педагогіки і психології профе�сійної освіти АПН України

Козак Ірина Олексіївна,методист природничо�математичного відділуПОІППО

Козлов Олександр Євгенович,методист редакційно�видавничого відділу ПОІППО

Лахижа Микола Іванович, кандидат історичних наук, доцент, заступник на�чальника Управління державної служби ГУДСУв Полтавській області

Нічуговська Лілія Іванівна, доктор педагогічних наук, доцент, професор ка�федри вищої математики і фізики Полтавськогоуніверситету споживчої кооперації України

Сиротенко Григорій Олексійович, старший викладач кафедри філософії та еконо�міки освіти, завідуючий центром педагогічнихінновацій та інформації ПОІППО

На 1 стор. обкладинки: фото із сайту www.dw�world.de

На 3�й стор. обкладинки: вболівальниця за командуУкраїни на Чемпіонаті світу з футболу – 2006 /http://cup2006.lenta.ru/news/2006/06/14/gorodok/

PPHHIILLOOSSOOPPHHYY OOFF EEDDUUCCAATTIIOONN

Curriculum Philosophy of the Twenty First Century:What is New and What is Old?D. Georgescu

PPEEDDAAGGOOGGIICCAALL TTEECCHHNNOOLLOOGGIIEESS

Euroclub in Poltava Gymnasium № 28I. Zemelko

UNESCO Associated School in Poltava Region N.Honzhak

Civic Education in Countries of Old Democracy (GreatBritain)O.Karpenko

Information & Communication Technologies in SchoolLibrary.R.Heleveria

Bilinguistic Model of Learning as a Trend of Eurointe�gration Tendencies Realization.L. Nichuhovska

UUKKRRAAIINNIIAANN CCIIRRCCLLEE

Pupils' Meals in Poltava Region: What has Changedfor the last 100 years?I.Kozak , O.Kozlov

Eurointegration of Ukraine: History, Problems andPerspectives.M.Lakhyzha

CCHHRROONNIICCLLEESS

Reforming of Education should Start from School or Seminar�training in Modern School Managements.

T.Hladka

OOUURR JJUUBBIILLEEEESS

P.Matvienko – 60th Anniversary

DDYYDDAASSCCAALL''SS CCOOMMPPLLAAIINN

Village Evenings near EuropeV.Hromovyi

American School�leaving Ball

CONTENTS

European Integration

Postmetodika. - 2006. - N3(67).

Documents