Pershi kviti

Легенди про весняні

квіти

Джерело:

Кремінська обласна спеціальна загальноосвітня школа –

інтернат

Квітень

Весно, весно! Перші квіти

Розцвітають на землі.

Сині проліски привітно

Зводять вінчики малі.

І хоч, може буде влітку

Більше квітів запашних,

Та для нас найперша квітка

Наймиліша від усіх.

Завжди ми її помітим,

З лісу в дім принесемо.

І тому цей місяць Квітнем

По заслузі ми звемо.

Н.

Забіла

Вже перші квіти

розцвіли,

Такі прекрасні й

ніжні!

Із снів

холодних, зимових

Збудилися привітні.

Мать – і - мачухаЗ появою на землі цієї квітки пов'язана

легенда, не обійшлося тут без любові іревнощів.

Одна зла жінка задумала погубити донькусвого чоловіка, бо не хотіла, щоб він ходивзустрічатися з нею і своєю колишньоюдружиною. Заманила вона її до обриву ізіштовхнула з нього. Тим часоммати, виявивши пропажу дівчинки, кинуласяїї шукати, але спізнилася, була дівчинка вжебез душі. Кинулася вона на мачухуі, зчепившись, полетіли вони на дно яру. А нанаступний день покрило схили йогорослина, листя якого з одного боку булим'які, а з іншого боку жорсткі, і височіли надними маленькі жовті квіти, що нагадувалисвітле волосся дівчинки.

ПідсніжникРосійська легенда

стверджує, що одного разу стараЗима зі своїми супутникамиМорозом і Вітром вирішила непускати на землю Весну. Алесміливий Пролісоквипростався, розправивпелюстки і попросив захисту уСонця. Сонце помітилоПролісок, зігріло землю івідкрило дорогу Весні.

ПідсніжникА ще одна легенда розповідає, що плакала

Снігуронька, проводжала матінку Зиму. Йшласумна, за нею стали всі тужити. Там, де йшла іплакала, торкаючи лози, виросли підсніжники -снігуроньки сльози.

Землю промінь зігріва,

Тане сніг, струмок співа,

І краси чудові діти,

Зір наш ваблять дивні квіти.

Ось, підсніжники, дивись,

Поміж снігу розбрелись.

Вже їм холод не страшний,

Ні хуга, ні вітровій.

Їх уже не налякати -

Вже спішить весна крилата!

ПролісокЩе земля в зимових шатах білих,

Та з-під снігу, майже непомітний,

Виглянув зненацька, серцю милий,

Соромливий пролісок блакитний.

За українськоюлегендою, синьооку дівчинуКатерину татари везли на чужину, ітам, де сльози красуні падали наземлю, виросли квіти Проліски, такіж сині, як її очі.

ПролісокЦя історія сталася зимою. Жила собі дуже красива пані наім’я Сніжинка і була в неї дочка - Квітка. Мати дуже їїлюбила. І мати з дочкою ніколи не зустрічалися, бо Сніжинкаодразу ж після зими летіла на Північ, додому, а її донька таммогла замерзнути. Тому донечка цвіла весною і красуваласявлітку. І не могли вони жити разом, бо мати б розтанула відсонячного тепла. Вони досі не бачилися. Навесні та влітку всівтішали маленьку квіточку – і звірі, і інші квітки. У Сніжинкибуло не менше горе, її теж втішали інші сніжинки. Так іспливав час: сумували і Сніжинка, і Квіточка.

Якось до землі, де жила Квіточка, прилетіла добраЧарівниця. Побачила вона Квіточку і запитала, чому тасумує. Квіточка розповіла своє горе. Чарівниця подумала ікаже: «Он воно як! Але я можу зменшити твоє горе. Тистанеш квіткою-проліском і цвісти будеш тільки-но прийдевесна. Тоді буде зима уходити, і твоя мати також. Я точнознаю, що вона буде тут. Ви будете зустрічатися раз нарік», - посміхнулася Чарівниця.

Так з'явилася квітка Пролісок.

Крокус (шафран)

Недарма ці квіти називають "дітьми веселки": заоднією з легенд, вони з'явилися на світ в тойдень, коли в небі після холодного весняного дощузустрілися сонце і веселка, що наповнили пелюсткикрокусів силою і забарвлення їх в яскраві кольори.

За давньогрецькою легендою, виникненняшафрану відбулося наступним чином. Юнак на ім'яКрок вправлявся з вісником Олімпійських богівГермесом в метанні диска. Під час змагання дисквипадково влучив у Крока, і юнак загинув. З йогокрові, що пролилася на землю, виросла квіткакрокус (шафран).

Згідно з іншою версією, Крокус був закоханий внімфу і вони ніколи не розлучалися. Коли богамнабридло спостерігати за ними, вони перетворилинімфу в кущ, а юнака - в прекрасну рослину, яказгодом стало називатися шафраном.

Примула

(первоцвіт)Одна легенда про походження примули

розповідає. На одному з прекрасних лугівжила білява принцеса - ельф, яка закохаласяв гарного хлопця, а він її чомусь не помічав. Увідчаї принцеса попросила чарівницю, щобвона допомогла їй зробити так, щоб молодийхлопець відповів їй взаємністю. І чарівницяперетворила принцесу в примулу - квітку, якапершою розпускається навесні, і пройти повзнеї абсолютно неможливо. З тієї пори сільськамолодь ходить милуватися на ці квіти ледьзійде сніг.

Стародавні слов'яни вважали, що лісовапримула - це ключі, якими природа відкриваєповесні дорогу всьому зеленому царству.

МедункаДавня слов'янська легенда

говорить: "... Якщо отоп’єшьнектар з двадцяти рожевих ідвадцяти фіолетових квітокмедунки, то серце твоє станездоровим і добрим, а помисли -чистими ..."

РястУкраїнська наукова назва рясту -

проліска дволиста: це дволистарослина з шестипелюстковимиблакитними квітками, зібраними укитички. В корені ряст маєцибулинку.

За давнім звичаємукраїнців, коли вперше навесніпобачиш ряст, треба зірватийого, кинути підноги, потоптати, примовляючи:"Топчу, топчу ряст, Бог здоров'ядасть", або "Топчу, топчуряст, дай, Боже, діждати і на тойрік топтати!» Це означає просити вБога життя і здоров’я.

НарцисПрекрасний юнак відклонив

любов німфи Ехо. За це він бувпокараний: побачивши у водівласне відображення, закохався внього. Охоплений невгамовноюзакоханістю до себе, він помер, ана згадку про нього залишиласягарна, запашна квітка, віночокякого так і хилиться донизу, як бибажаючи ще раз помилуватисясобою в воді.

ТюльпанДовгий час існувало повір'я про те, що

бутон жовтого тюльпана містить в собісильну енергію і той, хто зможе відкритийого стане щасливим. Однак, не було такоїлюдини, яка б виявилася здатною відкритицей ніжний бутон, що тримався на тонкійзеленій ніжці і обдувався вітрами гірськогосхилу.

Але одного разу на цей схил прийшлапогуляти мати з маленьким сином. Хлопчиквперше побачив красиву квітку і побіг донеї, бажаючи розгледіти дивовижну іпрекрасну рослину ближче. Коли хлопчикпідійшов до тюльпану, його обличчя осяялапосмішка, а по схилу рознеслася луна, якаповторювала дзвінкий дитячий сміх.Тюльпан розкрився назустріч щирійпосмішці, дитячий сміх зробив те, чого немогла зробити ніяка земна сила.

ГіацинтОдного разу біля берегів

Голландії затонув в штормгенуезький корабель. Уламкийого прибило до берега. Ачерез кілька тижнів діти, щогралися на піщаніймілині, помітили майже білясамого краю прибою небаченуніколи квітку: листя її булосхоже на листя тюльпана, астебло було суцільно усіянебезліччю красивихквіточок, схожих на маленькілілії. Квіти незвично пахли, ініхто не міг пояснити, звідкитут з'явилося таке дивовижнечудо.

КульбабаКульбаба - символ весняного тепла. Квітка

кульбаби народилася на світ цікавою йдопитливою. Вона прокинуласянавесні, подивилася навколо й помітила вгоріпрекрасне, велике та яскраве сонце. Сонцеглянуло на неї, залоскотало своїмитендітними, теплими промінчиками - і квітка вразстала жовтою. Кульбаба так полюбиласонечко, що вже не могла відвести від ньогопалкого погляду.

І відтоді, тільки-но зійде сонце насході, кульбаба дивиться на схід, підніметьсясонце вгору - і кульбаба піднімає голівку, сонцесідає на заході - й очі кульбаби дивляться на захід.І так протягом усього життя, доки не постарієкульбаба та не стане сивою.

За кульбабою можна визначати час. У сонячнупогоду кошики кульбаби відкриваються о 6 годиніранку і закриваються о 3 годині дня. У негодуквітки не розкриваються зовсім.

Існує чимало легенд пропоходження конвалії.

Українська легенда розповідає проте, що квітка виросла там, де впалисльози дівчини, яка чекала нареченогоз далекого походу. В інших легендахрозповідається про те, що конваліяпостала з розірваного намистаБілосніжки, що це ліхтарики гномів.Давньоруська легенда пов'язує появуконвалії з морською царівноюВолховою. Сльози царівни зажуреноютим, що юнак Садко віддав своє серцеземній дівчині Любаві, падали наземлю, проросли прекрасною ініжною квіткою - символомчистоти, любові і смутку.

Конвалія

Назвіть перші весняні квіти.

Весна, весна!Листям зелена, Квітками рясна,

Усміхнена, весела, голосна.Б. Лепкий