Підсумки парламентських виборів у Львівській області: конфліктний вимір політичного процесу

Підсумки парламентських виборів у Львівській області:

конфліктний вимір політичного процесу

2012-12-01 семінарі Чорноморської миротворчої мережі "Вибори в Україні: демократична процедура чи громадянська війна в мініатюрі?" проект

Чорноморська Миротворча Мережа Центр близькосхідних досліджень

Pidsumky parlamentskykh vyboriv u Lvivskii oblasti: konfliktnyi vymir politychnoho protsesu^ 2012-12-01 seminari

Chornomorskoi myrotvorchoi merezhi "Vybory v Ukraini: demokratychna protsedura chy hromadianska viina v

miniatiuri?" proekt Chornomorska Myrotvorcha Merezha Tsentr blyzkoskhidnykh doslidzhen

Зміст:

Попередні зауваженняПрофіль областіДинаміка населення області

Попередні зауваження

Ця доповідь передбачає аналіз соціології і виборчої географії. Однак автор доповіді не єфахівцем із статистики, демографії чи соціології. Саме тому цей аналіз будеполітологічним.

Автор проживає у м.  Львові, будучи, таким чином, безпосереднім спостерігачем процесів у Львівській області, однак він не є безпосереднім дослідником політичного процесу у цьому регіоні.

Профіль областіi

Утворена: 4 грудня 1939 р.Населення: ▼ 2,539364 ос. (на 1.09.2012 р.) 5,55% населення України

на 2010 р.Зі всього населення 1548,1 тис. (60,7 %) складає міське,1002,1 тис. (39.3%) – сільське.За січень-листопад 2012 р. в області:- народилося 27639 ос. (коефіцієнт народжуваності 11.8 на 1000 ос.)- померло 29894 ос. (коефіцієнт смертності 12.8 на 1000 ос.)

Площа: 21833 км. – 3,6% площі держави.Густота населення: 116.3 осіб/км2.Райони: 20Міста:обласного значеннярайонного значення

935

Райони в містах: 6Смт: 34Села: 1849Селища: 1Селищні ради: 34i Донедавна основні статистичні дані по Львівській обл. і м. Львів брались із сайту Львівського обласногоуправління статистики у Львівській області (http://www.stat.lviv.ua/), однак зараз він закритий для загальногодоступу, а на порталі Держкомстату підсайт Львівського обласного управління не заповнений. Через це доводитьсякористуватись даними Вікіпедії, сформованими на основі даних http://www.stat.lviv.ua/.

1

Сільські ради: 632

Динаміка населення областіii

Рік Чисельність населення: Частка населення області внаселенні УкраїниЛьвівської обл. України

1959 2,109 тис. ос. 41869 тис. ос. ▲ 5,04%+▲1970 2,437 тис. ос. ▲ 47126,5 тис. ос. ▲ 5,17%+ ▲1979 2,557 тис. ос. ▲ 49609,3 тис. ос. ▲ 5,15%+ ▲1983 2,622 тис. ос. ▲ З істор. динам. насел.

України просумовано5,20% ?? ▲

1989 2,748 тис. ос. ▲ 51452 тис. ос. ▲ 5,34%+ ▲2002 2,626 тис. ос. ▼ 48457,1 тис. ос. (на

05.12.2001 р.) ▼5,42% ▲

2010 2,550 тис. ос. ▼ 45795,9 тис. ос. (1.12.2010 р.) ▼

5,57% ▲

2012 2,539 тис. ос. (1.09.2012) ▼

45559 тис. ос. (1.10.2012 р.) ▼

5,57%+ ▲

При аналізі даних по чисельності населення в області і його частки в населенні Українипривертають увагу:1) Невелика частка населення області в чисельності населення України.

Невелика відсоткова частка населення області (5,03-5,55%) робить для еліт областівигідною згуртування навколо населення області і набору його цінностей та вимог жителівінших областей т. зв. Західної України (земель, приєднаних до УРСР в 1939-1945 рр.).Окрім цього низький вклад області і всієї Західної України (3,8% і 12,2% відповідно) уВВП Україниiii робить необхідним досягнення цілей економічного і соціального розвиткуполітичними методами.

У цьому ж контексті можна розглядати маргінальність проблеми галицького сепаратизмув області і реформулювання ідеї сепаратизму: якщо від’єднуватись, то всією ЗахідноюУкраїноюiv. Потенційно незначна чисельність населення області, як і Західної Українизагалом, вирішення проблеми демографічного спаду дозволяє припустити, що вирішення цієїпроблеми шляхом стимулювання народжуваності – прийнятне для населення Львівської областій інших західних областей, дозволяє збільшити їх демографічний, зокрема, виборчийпотенціал, але – у довгостроковій перспективі. Натомість, вирішення проблемидемографічного спаду шляхом імміграції можна оцінювати як невигідне для населенняЛьвівської області і Західної України загалом, оскільки дозволяє швидко вирішити проблемив робочі силі для трудо-дефіцитних регіонів країни або мало-престижних спеціальностей,але може зменшити демографічну і виборчу роль західних областей, в т. ч. Львівської, вмасштабах української держави. Більше того, якщо українська влада прийме рішення проорганізацію трудової міграції в Україну з-за кордону, це дозволяє припустити можливістьподальшого зростання підтримки ВО «Свобода» у Львівській області та інших областях Заходукраїни з домінуванням етнічних українців з огляду на наявність у програмі цієї партіїположень про захист етнічних українців і боротьбу з демографічною кризою та нелегальноюміграцією v.

2) Зменшення чисельності населення області з 1989 р.

Так, чисельність населення області у 1989 р. зменшилась на 198 тис. ос. (за даними на01.09.2012 р. – на 209  тис. ос.). Це засвідчує перспективу довгострокового зменшеннядемографічних ресурсів області. Тут враховується і виїзд на заробітки частини жителів(101 тис. жителів Львівщини перебували на заробітках станом на кінець 2007 р.vi). Унаціональному масштабі це означає зменшення (абсолютне) політичної ваги області череззменшення кількості виборців, зареєстрованих у ній.

2

3) Диспропорція обох показників: чисельність населення області з 1989 р. зменшується (выд 2748 тис.ос. до 2539 тис. ос.), тоді як частка населення області в населенні України зростає (з 5,03 до5,55%).

Наразі демографічний спад характерний для всієї держави (в Україні загаломчисельність населення зменшується з максимуму 1992 р. – 52,24 млн. ос. – до — 45,56 млн.ос. у 2012 р.vii) та для більшості адміністративно-територіальних одиниць. Це дає елітіобласті впродовж певного часового періоду діяти більш активно, використовуючи існуючуперевагу в зростанні частки населення (і – опосередковано) – виборців на свою користь.

Динаміка виборців області

РікЧисельність виборців в Україні

Чисельність виборців у Львівській обл.

Частка виборців у Львівській обл. у виборцях України

Кількість виборчих округів у Львівській обл.

29.03.1998 37,540092+ 1,998875+ 5,32% 11 (115-126)

1999 37,680581viii 2,003044 ix 11 (115-126)31.03.2002 37,403661+ 2,015185+ 5,39% ▲ 11 (115-126)

2004

29,068971 (кк. виборців, які брали участь у голос.)x

1,723879 (Кількість виборців, які взяли участь у голосуванні по регіону)

1,723879 12 (117-128)

26.03.2006 37,163136+ 1,985756 5,34%+ ▼ 112-125xi

2007 37,189430+ 1,987793 5,35%+ ▲ 12 (117-128)2010 36,968041 xii 1,524246 xiii 12 (117-128) ▲2012 35,811956+ 1,985756 5,54%+ ▲ 12 (115-124) ▼

При аналізі даних по виборцях привертає увагу:

1) Зростання частки виборців Львівщини серед виборців України (від 5,32 до 5,54%).

З огляду на це можна припускати, що доки частка населення області в населенніУкраїни зростає, для еліт області вигідніша пропорційна виборча система, аніжмажоритарна, яка дозволяє проводити до парламенту навіть при виборчому порозі у 5%(виключно за рахунок виборців однієї області) фракцію у складі 14 депутатів і, тим самим,істотно впливати на прийняття рішень у парламенті. В разі ж, якщо чисельність населенняопуститься нижче певного рівня (і/або) почне зменшуватись частка населення області внаселенні України, для них буде більш вигідна мажоритарна система. З огляду на це,питання вибору виборчої системи є потенційно конфліктним фактором у стосунках обласної інаціональної еліт.

vii http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/fin/ds/kn/kn_u/kn1012_u.html Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року та середня чисельність за січень-вересень 2012 року Держстат України viii Загальнодержавний виборчий округ Результати голосування 14.11.1999 рокуhttp://www.cvk.gov.ua/pls/vp1999/WEBPROC0x Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004 Підсумки голосування по регіонахУкраїни.Порівняння http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/WP0011xi http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p001xii http://www.cvk.gov.ua/info/protokol_cvk_17012010.pdf ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 17 січня 2010 року П Р О Т ОК О Л Ц е н т р а л ь н о ї в и б о р ч о ї к о м і с і ї про результати голосування у день виборів ПрезидентаУкраїни с. 1

3

2) Зменшення кількості виборчих округів.

Зі зменшенням чисельності населення області пов’язаний цілковито політичнийнаслідок: зменшення кількості виборчих округів, за якими населення області обирає главудержави і депутатів до парламенту внаслідок дії виборчої геометрії. Щоправда, втлумаченні представників центральних органів влади це пов’язане не так із смертністю, аіз трудовою міграцією. При цьому слід враховувати, що Конституція і закон про ЦВКпередбачають формування ЦВК парламентомxiv, фактично – парламентською більшістю, якускладали Представники ПР і КПУ, зацікавлені у зменшенні кількості виборчих округів.

Рік виборів Кількість виборчих округів у:xv

Львівській обл. Донецькій обл.1998 11 (115-126) 22 (41-63)1999 11 (115-126) 22 (41-63)2002 11 (116-127) 22 (41-63)2004 11 (117-128) 22 (41-63)2006 13 (112-125)xvi 16 (39-55)xvii

2007 13 (112-125)xviii 16 (39-55)xix

2010 11 (117-128)xx 21 (41-62)xxi

2012 11 (115-126) 21 (41-61)xxii

Спостерігаючи за коливанням кількості виборчих округів на Львівщині з 1998 по2012 рр. слід підкреслити, що ця кількість була високою в періоди, коли політичні сили,прихильні до населення Львівщини, перебували при владі у 2005-2010 рр. і низькою, колиполітичні сили, які здобували перевагу на виборах на Львівщині були в опозиції. Цедозволяє прогнозувати що правляча еліта (ПР-КПУ) буде прагнути зберегти низьку кількістьвиборчих округів або прагнутиме їх зменшити ще більше. Тому боротьба депутатів відЛьвівщини у ВР із парламентською більшістю і ЦВК за перегляд Додатку до Постанови ЦВК«Про кількість округів» на Львівщині з огляду на майбутні президентські та парламентськівибори.

Значення Львівщини для діяльності ВР

З огляду на встановлений Законом «Про вибори народних депутатів України» виборчийпоріг – 5% для політичних партій і кількість виборців у Львівській області (>5%) їхкількості цілком достатньо для проведення у ВР однієї політичної сили і формування неюфракції чисельністю 14 депутатів. Окрім того, згідно з Додатком до Постанови ЦВК «Проформування виборчих округів на постійній основі» від Львівщини по мажоритарних округахобираються 12 депутатів ВРУxxiii. Тобто, сумарно, від Львівщини може бути обрано26 депутатів. Фактично, результати голосування співпали з цим розрахунком: 12 депутатів-мажоритарників, 134 депутатів по партійних списках (по 1 від КПУ, ПР і Удару, 3 від ВО«Батьківщина», 8 від ВО «Свобода»). Львівське інтернет-видання «Вголос» відштовхуючисьвід місця проживання чи походження припускало кількість львів’ян у ВР до 30-иxxiv.

Така кількість депутатів дозволяє включити до 2-х осіб у Підготовчу депутатськугрупу, яка готує пропозиції щодо організації та проведення пленарних засідань першоїсесії Верховної Ради нового скликання, зокрема впливає на створення тимчасової президії,реєстрацію депутатських фракцій (груп), обрання голови ВР і його заступників, членівлічильної комісії, яка організовує голосування в Парламенті (Ст. 13. п. 2, ст. 16 п. 1),право на виступ одного представника з кожного питання порядку денного пленарногозасідання (ст. 34 3)xxv.

Чинники впливу на голосування

4

За оцінкою А. Романюка і співавторів для Львівщини, як і для багатьох іншихтериторій в Україні, характерні наступні соціокультурні поділи (кліважі), які впливаютьна політичний процес, зокрема, вибори: конфесійний, місто-село, етнічний і мовний.xxvi

Однак, відмінності у політичній поведінці парафіян УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ в областінаразі недосліджені, а конфесійний розкол між парафіянами УПЦ-МП і парафіянами УПЦ-КП,УАПЦ та УГКЦ, розглядався як електорально неістотний зважаючи на нечисленність релігійнихгромад УПЦ МП в Львівській області (2,1% населення).

Істотним є етнічний чинник (а саме співвідношення українців, яких за переписом2001 р. є в регіоні 94,8% і росіян – 3,6%), оскільки електоральна активність населеннятериторій, для яких характерна «висока» масова частка росіян, загалом низька чи нижчасередньої, а етнічна приналежність виборця (українця чи росіянина) часто визначає йогоприналежність до «помаранчевого» чи «біло-блакитного» електорального поляxxvii. Цеспостерігається в урбанізованих районах Львівщини, а саме у Львові, у якому росіянискладають 16% від його населення (зокрема у Франківському районі максимум – 21,3%), атакож у великих промислових центрах – Дрогобичі, Стрию, Червонограді, а також усанітарно-рекреаційному центрі Трускавці і у Бродівському та Яворівському районах – уяких частка росіян складає 4,6% і 3,4% відповідно.

Іншим істотним чинником є протистояння місто (Львів, Дрогобич із районом, Сокаль ізрайоном) – село (решта області). Розкол місто – село відображається на тому, що жителіміських і сільських поселень по-різному сприймають політичний процес, зокрема, ставлятьсядо виборів, а саме: відрізняються за рівнем електоральної активності, стабільностіпідтримки політичних сил тощо.

До міських виборчих округів, окрім ТВО м. Львова, відносимо густозаселені таурбанізовані Дрогобицький і Сокальський райони і, відповідно, 121 (Сокальський) і 127(Дрогобич) виборчі округи. Хоча, в окремих випадках (як під час виборів 2010 р.),виборець Дрогобича і округу голосує як виборець аграрних територій Львівщини (з високимелекторальним потенціалом). Разом із Львовом вони концентрують майже 1/2 виборцівобласті. Міський електорат, за А. Романюком і співавт., швидше вірить маловідомимкандидатам з «прогресивними» поглядами, характеризується вищою динамікою політичнихнастроїв, швидшою їх зміною. Інтенсивніше аніж в сільській місцевості, протіканняполітичного часу, дозволяє міським виборцям «краще» орієнтуватися в політичних реаліях,відчувати «нові» тенденції і сприймати «нові» політичні сили. Мешканці міст відзначаютьсябільшою диверсифікованістю електорального вибору – частіше голосують за представниківрізних політичних напрямків. Зокрема, в цьому випадку А. Романюком і співавт., істотнуроль грає роль історичний фактор – формування і розвиток міст в радянські часивідбувалися на засадах інтернаціоналізації і активної внутрішньої міграції представниківрізних етносів; останні з радянських часів «повністю» не асимілювалися із «корінним»населенням, продовжуючи певною мірою підтримувати свою ідентичність, що, відповідно,впливає на їх електоральний вибір.

До сільських ТВО належать – усі решта округи області. Низьким є електоральнийпотенціал малозаселених аграрних районів: Сколівського, Перемишлянського, Радехівського,Буського і Турківського. Втім, невелика кількість виборців в сільській місцевостічастково компенсується їх «традиційно високою» явкою на вибори. Електорат сільськоготипу, на думку А. Романюка і співавт., зазвичай, на виборах підтримує «добре відомих»кандидатів, які тривалий час ведуть публічну діяльність, «міцно» закріпилися в йогосвідомості і «викликали довіру». Це провокує «інертність» електоральних настроїв:«сільські» виборці швидше голосують під впливом власних стереотипів, аніж реагують нареалії політичної та економічної ситуації. З відзначеними рисами пов’язана і вища аніж увиборців міст, «стабільність» і «одно спрямованість» електоральної підтримки виборцівсільських округів. Саме в сільській місцевості області, на думку відзначених дослідників,сформовані чіткіші соціально-політичних поділи – стабільний зв’язок політичних сил ісоціальних груп, інтереси яких партія артикулює.

А. Романюк і співавт. підкреслили взаємозв’язок кліважів «українці-росіяни» і«місто-село». Так, нечисленний «інтернаціональний» електорат (росіяни та українці зпослабленою етнічною ідентичністю), зосереджений переважно в обласному центрі та на інших

5

урбанізованих територіях. Урбанізовані території і території із значним відсотком росіянбільше голосували за «синьо-білих» політиків і менше – за «помаранчевих» (порівняно зрештою виборців області), і навпаки.

Також на електоральний вибір в області (а саме на показники протестногоголосування), на думку згаданих дослідників, впливають чинники зарплат і безробіття. Так,в Бродівському, Буському, Золочівському і Перемишлянському районах, «середній» рівеньзаробітної плати по кожному району нижчий, за «середні» зарплати в області. В двох іззазначених районів відзначено найвищі показники безробіття в регіоні. До прикладу, рівеньзареєстрованого безробіття в Бродівському районі у 2010 р. досяг 4,4% xxviii.

Підготовка до виборів

До складу кожного окружкому на Львівщині ввійшли представники таких проросійськихпартій, як «Русский блок», «Русское единство», «За Русь Единую» (колишня «Партія політикиПутіна»), «Союз анархістів України» тощо. керівні посади ці партії отримали в окружнихкомісіях №115, де голова комісії – представник від партії «Русское единство», а заступник– представник партії «Союз Анархістів», №116 – голова окружної комісії – представникпартії «Єдина Родина». Окрім цього, керівні посади представники цих партій також отрималив окружних комісіях №117, №119, №122 та №125. Разом із цими проросійськими діячами вкожен окружком потрапили також представники партії Н. Королевської – її представникиотримали керівні посади у комісіях 121-ого та 123-ого ТВОxxix.

6

7

№ округу Чис.виборців заданимиреєструвиборців (втис.)

Кк. виборців,внесених доспискувиборців (втис. накінецьголосування)

Кк.виборців,які отрималивиборчібюлетені (втис. накінецьголосування)

Кількістькандидатів

Узгодженийкандидатxxx:

115 (Сихівський) 170,995 168,948 111,998 18 Батьківщина –Михайло Хміль

116 (Залізничний) 178,391 175,663 116,694 8 Свобода –Ірина Фаріон

117 (Франківський) 175,125 173,804 111,313 14 Батьківщина –Ігор Васюник

118 (Пустомитівський)

171,624170,388 115,467

10 Свобода –Юрій Михальчишин

119 (Буський) 154,303 153,868 105,193 13 Свобода –Ірина Сех

120 (Городоцький) 154,134153,650 108,617

10 Батьківщина –Тетяна Чорновол

121 (Дрогобицький) 176,804 175,230 113,554 21 Батьківщина –Роман Ілик

122 (Яворівський) 175,091175,156 119,416

14 Батьківщина –Василь Пазиняк

123(Перемишлянський) 160,071 158,439 105,742 9 Батьківщина –Лідія Котеляк

124 (Сокальський)147,859 99,860

12 Батьківщина –Степан Курпіль

125 163,677 108,781 16 Свобода –xxx Всі округи у львівській області були узгоджені між ВО Свободою і ВО Батьківщиною. Також ВО Батьківщина узгодила округи з УДАРом окрім одного №120, дебалотувалась Т. Чорновіл. Проти неї йшов від УДАРу – Андрій Тиндик.

8

(Старосамбірський) Андрій Тягнибок

126 (Стрийський) 153,995 106,098 12 Батьківщина –Олег Канівець

Активність виборців,у %

Година

Територія 12 16 20Україна 24.06 45.43 57.98Львівська область 19.89 48.86 67.12

9

10

Оцінка голосування (пряма мова)

Андрій Дутчак, координатор спостережень від «Опори»:

1) «Наші побоювання підтвердились: членам та й керівникам дільниць у багатьох випадках бракувало компетенції»;2) «У 115 окрузі годину витрачали годину на здачу одного протоколу! Людей відсилали на дільниці переоформляти протоколи. – А у 122-му окружна комісія зробила висновки й видзвонювала дільничні комісії, розповідала їх членам -- що правильно, а що – ні».

Оксана Дащаківська, виконавчий директор Львівської обласної громадської організації«Комітет виборців України»:

1) «Бачимо ситуацію, коли ЦВК подає високий відсоток опрацювання виборчих бюлетенів там,де є чіткий відрив між кандидатами. А ось по округах, де перегони відбуваються «лікоть улікоть» бачимо протилежну картину. Я думаю, що це пов'язано із затягуванням процедурипідрахунку голосів на ОВК»;2) «Навіть спостерігачі не готові складати скарги. Думаю, що це пов'язано з результатамиопозиційних сил на мажоритарних округах. Вони бояться поставити під сумнів вибори. Аджерезультати, які є в мажоритарних одномандатних округах, їх влаштовують»;3) «Загалом у Львівській області є дуже багато непрямих свідчень про те, що членивиборчих комісій хотіли дати більше голосів Партії регіонів, ніж це було насправді.Фактично це стосується усіх округів, але найбільше свідчень є по 122, 124, 125, 116 і115 ОВК»;4) «Було багато випадків, коли намагались просто переписати протоколи, також протоколичасто складали в приміщеннях ОВК, хоча, згідно з законом, їх мали б складати надільницях. Процедура приймання документів і встановлення результатів голосування має усіознаки затягування»;5) «Це робили для того, аби вимучити членів дільничних виборчих комісій і внести зміни упротоколи. Волевиявлення змінювали, як правило, у невеликих межах. Неспеціалісти цього бмогли навіть не помітити»xxxi.

Висновки, які випливають з відзначеного експертного опису поведінки кандидатів і їхполітичних сил: «хапальний» рефлекс опозиції, їх готовність здатись і поступатись передпредставниками правлячої еліти на виборах, трайбалістська політична і низька правовакультура кандидатів і їх виборців.

Підсумки голосування

№ округуКандидат, який набрав найбільшу кК. голосів «ЗА»

% «ЗА»

Кк. голосів «ЗА»(в тис.)

Результат

Моніторинг «ЧЕСНО»

115 (Сихівський)

Хміль Михайло Михайлович, ВО «Батьківщина»

43.09 47,057

Обранодепутата

(09.11.2012)

Причетність до корупційних дій; Непрозорість задекларованих доходів та майна таїх невідповідність способу життя

116 (Залізничний) Фаріон Ірина Дмитрівна, ВО «Свобода»

68.02

77,631 Обранодепутата

(08.11.2012

Причетність допорушень прав ісвобод людини

11

) 117 (Франківський) Васюник Ігор

Васильович, ВО «Батьківщина»

27.34 30,085

Обранодепутата

(09.11.2012)

Причетність докорупційних дій

118 (Пустомитівський) Михальчишин Юрій

Адріянович, ВО «Свобода»

57.21 66,108

Обранодепутата

(09.11.2012)

Причетність допорушень прав ісвобод людини

119 (Буський) Сех Ірина Ігорівна, ВО «Свобода»

64.86 67,784

Обранодепутата

(09.11.2012)

порушень кандидатомкритеріїв невиявлено

120 (Городоцький)

Дубневич Ярослав Васильович, самовисуванець

47.04 50,330

Обранодепутата

(10.11.2012)

Зміна політичної позиції всупереч волевиявленню виборцівПричетність докорупційних дій

121 (Дрогобицький) Ілик Роман Романович, політична партія ВО «Батьківщина»

49.11 54,641

Обранодепутата

(09.11.2012)

порушень кандидатомкритеріїв невиявлено

122 (Яворівський) Пазиняк Василь Степанович, ВО «Батьківщина»

55.86 66,195

Обранодепутата

(09.11.2012)

порушень кандидатомкритеріїв невиявлено

123 (Перемишлянський) Котеляк Лідія

Леонідівна, ВО «Батьківщина»

30.12 31,322

Обранодепутата

(09.11.2012)

порушень кандидатомкритеріїв невиявлено

124 (Сокальський)Курпіль Степан Володимирович, ВО «Батьківщина»

61.73 60,764

Обранодепутата

(09.11.2012)

Причетність до корупційних дійНеособистеголосування впарламенті

125 (Старосамбірський) Тягнибок Андрій

Ярославович, ВО «Свобода»

35.61 37,968

Обранодепутата

(10.11.2012)

Непрозорістьзадекларованихдоходів та майна таїх невідповідністьспособу життя

126 (Стрийський)

Канівець Олег Леонідович, ВО «Батьківщина»

41.20 43,000

Обранодепутата

(08.11.2012)

Зміна політичної позиції всупереч волевиявленню виборцівПричетність докорупційних дій

Висновки: опозиція перемогла кандидатів від ПР по всіх мажоритарних ТВО.Незалежному кандидату опозиція програла тільки в тих ВО, у яких не було узгодженоїпозиції «Батьківщини», «УДАРУ» і «Свободи». Причому незалежний кандидат пов’язаний зсередовищем покійного міністра транспорту Г. Кирпи, а не з ПР.

Водночас слід підкреслити що 5 осіб з обраних у мажоритарних округах Львівщини заданими моніторингу «Чесно» причетні до корупційних дій а 2 – до порушень прав людини. Зогляду на це можна припустити що до відзначених 5-ти осіб влада може знайти засоби

12

впливу, які впливатимуть на їх політичну позицію. Це може мати наслідком послабленняопозиції а також послаблення градусу протистояння опозиційної еліти Львівщини і владноїеліти України. З іншого боку однозначно прогнозувати поведінку 2-х осіб, яких наЛьвівщині «Чесно» віднесла до порушень прав людини після їх обрання у ВР.

Партія

% голосів«за»

набраних поУкраїні

Кількістьголосів«за» поУкраїні

Місцездобуте

вУкраїні

% голосів«за» здобутийЛьвівщині

Місцездобуте наЛьвівщині

Партія регіонів 30.00 6,116746 I > 4.70 < IVПолітична партія

Всеукраїнське об’єднання«Батьківщина»

25.54 5,209090 II =35.48 (на 10%більше ніж по

Україні)= II

Політична партія «УДАР(Український

Демократичний Альянс заРеформи) Віталія Кличка»

13.96 2,847979 III = 14.44 (на 1%більше ніж по

Україні)

= III

Комуністична партіяУкраїни 13.18 > 2,687269 IV >

(на 11% меншеніж по

Україні) <1.99

< VI

політична партіяВсеукраїнське об’єднання

«Свобода»10.44 2,129933 V <

38.02 (на400% більше

ніж поУкраїні)

> I

Партія НаталіїКоролевської «Україна –

Вперед!»1.58 322198 VI 0.70

політична партія «НашаУкраїна» 1.11 226492 VII <

2.70 (на 200%більше ніж по

Україні)> V

Радикальна Партія ОлегаЛяшка 1.08 221144 VIII 0.44

Партія ПенсіонерівУкраїни 0.56 114206 IX 0.27

Соціалістична партіяУкраїни 0.45 93071 X 0.16

Партія Зелених України 0.34 70261 XI 0.10Українська партія «Зелена

планета» 0.34 70106 XII 0.18

Партія «Руський блок» 0.31 63532 XIII 0.07Політична партія «Зелені» 0.25 51369 XIV 0.07Політична партія «Україна

Майбутнього» 0.18 37909 XV 0.14

Партія Політичнеоб’єднання «Рідна

Вітчизна»0.16 32701 XVI 0.09

Політична партія«Народно-трудовий союз

України»0.11 22854 XVII 0.03

Політична партія «НОВАПОЛІТИКА» 0.10 21030 XVIII 0.06

Політична партіяВсеукраїнське об’єднання

0.08 17667 XIX 0.06

13

«Громада»

політична партіяУкраїнська Національна

Асамблея0.08 16913 XX <

0.12 > (на0.04% більше

ніж поУкраїні) на

1/3

> XIII

Ліберальна партія України 0.07 15549 XXI 0.06

Розглядаючи дані голосування по мажоритарних ВО і по районах слід підкреслитинеспівпадіння їх результатів. Так, виходячи із даних по округах можемо відзначитиспівпадіння даних по аграрному округу І. Сех, для якого були характерними перемога«Свободи» як партії і її мажоритарного кандидата, а також по виборчих округах Львова, уяких перемогли І. Фаріон та Ю. Михальчишин і їх партії. Однак наявні високі показникиголосування «за» ВО «Свободу» в районах, у яких кандидати від «Свободи» не балотувались іне перемагали – Карпатські р-ни області, решта районів Львова і територій навколо нього.Це з одного боку говорить про мобілізаційні здатності партійного апарату «Свободи» і їївиборців, а з іншого боку – ставить питання про причини такої партійної мобілізації.Зокрема з огляду на те що Бродівський р-н і Львів та Дрогобич з околицями відзначаютьсявищим порівняно з рештою області кількістю росіян і російськомовних, а в Карпатських р-нах області знаходиться певна кількість парафій УПЦ-МП. Тому можна припустити існуваннязалежності між значним відсотком етнічних росіян чи російськомовних жителів певногорайону або парафіян і парафій УПЦ-МП у районі та їх впливом як «подразника», якийстимулює мобілізацію виборців ВО «Свобода» у відповідному районі. Водночас, у випадкугірських районів області, а також Бродівщини, слід підкреслити депресивний характер їхекономіки, що може бути чинником протестного голосування їх виборців «проти» ПР і «за» ВО«Свобода».

Розглядаючи голосування за партійними спискам по області слід підкреслититрадиційну, з року в рік, перевагу націонал-демократів і націонал-радикалів на виборах вобласті – як провідних, так і маргінальних. Причому з провладних партій виборчий бар’єр вобласті не подолала жодна політична сила. Так, у Львівській обл. – єдиній з усіх областекраїни ПР не подолала виборчий поріг за партійними списками. Однак, ключовим питанням євизначення моменту, «коли» перевага на виборах за партійними списками і мажоритарними ВОперейшла від націонал-демократів до націонал-радикалів, і що стало її причиною?

Так, порівнюючи карти Львівської області, розроблені вітчизняними дослідникамиелекторальної географії (Сергій Васильченко, Василь Бабич, polotenchegg) — кількістьвиборців; переможці по мажоритатрних округах; партії, які зайняли І / II місця побагатомандатному виборчому округу за громадами і виборчими округами, можемо відзначитинаступні факти:

Об’єктивно переможцем по мажоритарних округах є не ВО «Свобода» (4 округи), а ВО«Батьківщина» (5 округів). Причому, за багатомандатним виборчим округом і ВО «Свобода» іВО «Батьківщина» здобули І місце в однаковій кількості виборчих округів — 6-и. Щобільше,голосування за обидві партії нагадує позитив і негатив у фотографії: в округах, у в якихВО «Свобода» взяла більшість, друге місце обов’язково у «Батьківщини», і навпаки.

Якщо ж порівнювати голосування і по громадах, і по виборчих округах, впадає у вічівисокий відсоток явки виборців ВО «Свобода» переважно в тих громадах, які належали до 4-хокругів, у яких кандидати від ВО «Свобода» йшли як узгоджені від опозиції. Це можнапояснити в наступний спосіб: прагнення підтримати свого кандидата по мажоритарному округусприяло мобілізації виборців ВО «Свобода» у ньому і водночас сприяло підвищенню відсоткуза партію в окрузі при голосуванні за її партійний список. Натомість у тих громадах, якіналежали до мажоритарних округів, у яких узгодженими кандидатами від опозиції йшли самепредставники ВО «Батьківщина», мотивація виборців «Свободи» до приходу на дільниці буланижчою, що й відобразилось на їх голосуванні за цю партію по багатомандатному окрузі нацих дільницях. З іншого боку не можна виключати й того, що ВО «Свобода» ведучи переговори

14

з ВО «Батьківщина» про узгодження кандидатів на основі аналізу даних попередніх виборів ісоціологічних опитувань наперед підрахувала кількість своїх виборців у тих чи іншихокругах, пдідібравши округи, в яких вона заздалегідь буде мати більшість. Хоа при цьомупривертає увагу й активне голосування виборців «Свободи» в окрузі, в якому перемігкандидат Дубневич. Можливо що їх активна явка в цьому випадку була проявом протестногоголосування проти останнього хоча й не відобразилась на рейтингу Тетяни Чорновіл помажоритарному округу, оскільки остання не була місцевою жителькою чи уродженкою.

Гіпотеза щодо можливих причин результатів голосування

Можливе пояснення криється саме у діях влади стосовно ставлення до статусуросійської мови і комплексу питань щодо геополітичного вибору та стосунків з Росією. ЗаО. Вишняком саме ці проблеми найбільшою мірою розділяють Україну і протистояння в ційсфері безперервно посилювалось враховуючи позицію майже суцільно україномовного і етнічнооднорідного заходу щодо позиції ПР в цьому питанні 162 168. Натомість за більшістю іншихпоказників політичні регіони України відрізняються мало, стверджує О. Вишняк.xxxii

Також при аналізі результатів ВО «Свобода» в області слід враховувати істотну рольгреко-католиків у населенні області. Це може мати істотний вплив на ситуацію оскільки заЛ. Рязановою хоча ізоляціонізм ксенофобія і упередження характерні для всьогоукраїнського соціуму саме група греко-католиків вирізняється своєю значною радикальністюза низкою показників – підвищеною замкненістю (неготовністю прийняти як членів сім’їдрузів колег відвідувачів країни) як у ставленні до європейських етносів так і до етносівякі сповідують іслам. Ця замкненість є відображенням історичної пам’яті, яка відображаєдосвід боротьби тнічних українців на Заході країни із загрозою асиміляції.xxxiii.

Партія(блок)

09.2012xxxiv

05.2012xxxv

кінець12.2011

xx

xv

i

11.2011xxxvii

10.2011xxxviii

05.2011xxxix

03.2011xl

xli

02.2011xlii

12.2010xliii

10.2010

x

l

i

v

09.2010xlv

06.2010xlvi

03.2010xlvii

11.2009

xl

vi

ii

Навесні 2009xlix

ПР 4,5% 4,6% 3,9% 4,9% 4,1% (1,4%НП)

3,2% (4,4%СУ)

4,4%(3,3%, СУ)

4,3%(3,9% СУ)

7,2%(3,2% СУ)

6% (4,3% СУ)

4% (4,8% СУ)

5,2%(2,6% СУ1% БЛ 1% НРУ)

6% (9,1%СУ)

6% (1% БТ 2% БЛ)

15

БЮТ 31,9% 33,5% (3% ГП)

20,7%(16% ФЗ) 4,5% ГП

19,7%(ФЗ16,2% ГП 6,2%)

18,2%(18,2% ФЗ)

19,7%(15,8% ФЗ 4,9% ГП)

18,1% (14,8% ФЗ 3,8%ГП)

19% (14,6% ФЗ 3,5%ГП)

16,6% (12%ФЗ 2,2%ГП)

18,2% (7,8% ФЗ)

22,4% (8,3% ФЗ1,8%ГП)

24,8% (7,8% ФЗ2,8%ГП)

24,5%(8,8%ФЗ3% ГІГ)

28% (БЯ 10% )

19,1% (БЯ21,4% 3,4% БГ)

Свобода

21,3% 19,7%

17,1% 16,9% 18,2% 23,7% 26,8%

26,1%

28,8%

20,1%

14,9%

13,40%

12,4% 9% 16,5%

НУ 2,2% 3,2% 3,3% 3,6% 5,8% 4,8% 2,1% 4,1% 5,5% 7,8% 5,9% 7,2% 9,6% 19% 5,3%

КПУ 1,5% 1,6% 1% 1,1% 1,5%

УДАР

20,6% 10,7%

6,2% 6% 2,5% 3,6% 2,4% 3,1% 1,6% 1,5% 1% 3%

За оцінками pollotenchegg у Львівській області близькою до 0 була динаміка зміщенняПомаранчеві (БЮТ + НУНС у 2007 р. і Батьківщина + УДАР + Свобода у 2012 р.) – біло-сині(у 2007 р. і у 2012 р. - ПР + КПУ). Обласний центр «спомаранчивися» Львів +7,71% (всередньому обласні центри «спомаранчилися»приблизно на 12%).

Водночас слід підкреслити той факт що ця перемога ВО Свобода і опозиції загалом неозначає розрив між Львівщиною і рештою країни чи заходом і рештою.1) Динаміка у сторону помаранчевості спостерігалася у м.Києві та всіх регіонах південногосходу (крім Донецької обл.). Всі інші регіони центру і заходу дуже відчутно посиніли,особливо Закарпатська та Сумська області.2) ВО Свобода здобула % не лише на Львівщині Галичині чи заході країни, але й за Збручем– на Хмельниччині чи в Києві, що вкладається у відзначену О. Вишняком тенденцію 1994-2004рр.: регіони які помірковано підтримували націонал-демократів перейшли до їх радикальноїпідтримки (Київ і область, Вінничина, Хмельниччина і Черкащина). Це дозволяє говорити проте що відтворюється не так протистояння захід-решта як протистояння помаранчеві – синьо-білі між заходом-центром і півднем та південним сходом. Щобільше воно вкладається увідзначену О. Вишняком тенденцію до посилення триваючої і посилюваної протягом 10 роківнезалежності регіональної диференціації в політико-електоральних префренціях якаспостерігається з 1994 р. і постійно поглиблюється як між крайніми регіонами так і міжвеликими регіонами.l При цьому слід підкреслити що область будучи ядерною для ВО Свободаяк регіон звідки походить частина її лідерів традиційно не є найбільш радикальною назаході України. До таких О. Вишняк віднсить Тернопільську й Івано-Франківську області(перша – у 1994 р. найбільш прокравчуківський регіон, а друга – у 2004 р. найбільшпроющенківська)li.

Кореляції в електоральній підтримці між партіямиlii. Однак вони визначені для всієїУкраїни і НА:е зрозуміло, чи вони застосовні до Львова і області.Позитивні:Свобода+ Батьківщина+УДАР, Наша Україна; Партія регіонів+ КПУ+Україна-впередНегативні:Наша Україна, Батьківщина, УДАРУ-Партія регіонівСвобода, -Партія регіонів, КПУ, України-вперед

16

Прогноз після виборів

Появи такого тіньового суб’єкта політичного процесу як «львівський клан», подібногодо «донецького» чи «дніпропетровського» очікувати не можна. Депутати від Свободи, Удару,КПУ і ПР виступатимуть окремо одне від одного.

Причини постійні:«довгострокові»1) Індустріально-аграрний характер області і походження більшості її населення ізсільської місцевості в І-ІІ поколіннях орієнтує її населення і еліти на створення меншихза обласний (міський чи районний) масштаб родинно-земляцьких угруповань.2) Відсутність єдиного господарського комплексу, який замикається або може бути замкнутийв межах області на зразок ланцюжка вугілля-кокс-чавун-прокат. Для підприємств області їїринок надзвичайно вузький (чи то за УРСР Електрон, ЛАЗ, Іскра, Світоч, Дрогобицькийавтокрановий завод), чи то тепер – Світоч, Моршинська, Галичина, WOG, Львівський авіа- ітанкоремонтні заводи орієнтуються на національний і міжнародний ринки капіталів і збутупродукції.«короткострокові протистояння»1) ідеологічне протистояння КПУ (О. Голуб) – всі решта;2) протистояння націоналісти-ліберали;3) прихильники і противники ПР.

Лінії конфліктів

Специфічний чинник походження, який істотно впливав і впливатиме після виборів настосунки область-столиця.

Протягом 2010-2012 р. головою ЛОДА був лише один представник ПР – Василь Горбаль(уродженець Львова). Жодного представника Донеччини чи Луганщини чи Дніпропетровщини(великий Донбас) чи будь-якого з інших «ядерних» ПР регіонів у керівництві ЛОДА не було.У свою чергу окрім голови управління АП Ганни Герман і окремих членів владної коаліції уВР VI скликання у владі немає уродженців Львівщини.

Зміни

Після виборів до Верховної Ради України відбудуться довибори у деяких представниківЛьвівської обласної ради: Олег Тягнибок, Ірина Сех, Олег Панькевич, Ірина Фаріон, ВасильПазиняк, Ярослав Дубневич. депутат, перед тим, як буде зареєстрований, має подати до ЦВКзаяву про те, що він відмовляється від інших депутатських мандатів. Голова облради ОлегПанькевич стане народним депутатом. Депутатському корпусу доведеться визначатись з новоюкандидатурою.»Кожна фракція в обласній раді зможе висунути свою кандидатуру. Для того,аби перемогти, кандидату слід набрати 59 голосів шляхом таємного голосування». «Спершудепутати повинні написати заяви про відмови на ім'я голови Львівської облради дляпідпису. Її буде передано обласній виборчій комісії. Відповідно, буде прийнято рішенняпро те, щоб зняти з них депутатські мандати, -- говорить пан Щур. -- Пізніше ВР маєприйняти рішення про дострокові вибори на деяких округах».

Загалом, як зауважив Микола Щур, оголошення дострокових виборів по округах відбудеться не швидше, як за півроку. «Верховна Рада нового скликання збереться орієнтовно у кінці грудня. Тобто й рішення буде прийнято пізніше», -- уточнив пан Щур.

Конфліктні тенденції

Продовжуватимуться після виборів:Протистояння голови ЛОДА і ЛОР: спроби останньої відправити першого у відставку, і

першого перетягнути нва свою користь повноваження стосовно управління майном ЛОР.Боротьба навколо мовного закону: продовження дій ЛОР поза правовим полем держави

через ігнорування нового закону про мови, який згідно з Конституцією і прийняття рішень,17

які не ЛОР уповноважена приймати, оскільки Ст. 92 п. 34. КУ декларує, що Виключнозаконами України визначається порядок застосування мов. Центр трвадиційно ревагувватисменва такі дії протестами Прокуратури Львівської області.

Протистояння МОНМСУ і ЛОР навколо підручників з історії, яке йде в «сірій зоні»права, оскільки основи виховання, освіти, культури визначаються виключно законами України(ст. 92 п. 6) однак нормативне тлумачення історії визначається виключно навчальнимидокументами МОНСМСУ, які є підзаконними актами, як і рішення ЛОР.

Протистояння Свободи як провідної фракції у ЛМР і міського голови Львова ізспробами усунути останнього згідно із законом про місцеве самоврядування вабо вплинути надіяльність міського виконавчого комітету. З огляду на те, що останній більшдоговороспроможний із ПР, це істото впливатиме на стосунки міства з центром.

Боротьба ЛОР, ЛОДА і депутатів від Львівщини у ВР з КМУ і парламентською більшістюза суму бюджетних витрат для львівщини.

Почнуться після виборів:Боротьба більшості ЛОР і ЛОДА, більшості ЛМР, міського голови і фракцій ПР за зміну

конфігурації відповідних представницьких органів. Проходження Свободи до ВР призведе дозвільнення депутатських місць у ЛОР і ЛМР, в т. ч. голови ЛОР і голів комітетів.

Література та джерела

Агiтацiя за одного з кандидатiв у депутати закiнчилася для священикiв суворою доганою Субота, 3 Листопада, 2012 - 09:10 http://lviv.expres.ua/news/2012/11/03/58978Васильченко С. Електоральний портрет України / Сергій Васильченко /Виборчий процес-2006 в Україні: політико-правові аспекти та регіональні особливості / Укл. Романюк А.С., Скочиляс Л.С. – Львів: ЦПД ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – С.37-41.Відомості про кількість виборців в межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києвата Севастополя, закордонного виборчого округу ((відповідно до частини 5 статті 30 ЗаконуУкраїни «Про Державний реєстр виборців»)Найменування регіону Кількість виборців станом на2012 р.) http://www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_num_voters&pdt=3 Внаслідок виборів до Верховної Ради Львівщина залишиться без голови Понеділок, 29 Жовтня,

2012 - 14:19 http://lviv.expres.ua/news/2012/10/29/58853Голова Львівської облради може не потрапити у парламент Вівторок, 30 Жовтня, 2012 - 17:45http://lviv.expres.ua/news/2012/10/30/58918 Для Львівщини назвали усіх переможців виборів до Верховної Ради на мажоритарних округахДодатковий перерахунок після підрахунку затягує оголошення результатів виборів на

Львівщині, -- КВУ Понеділок, 29 Жовтня, 2012 - 14:57 http://lviv.expres.ua/news/2012/10/29/58856

Замість фальсифікацій «Опора» зафіксувала «нездарність» при підрахунку голосів Понеділок,29 Жовтня, 2012 - 16:01 http://lviv.expres.ua/news/2012/10/29/58861Мажоритарка Львівщини: Хто? Де? Від кого? (оновлено станом на 17.08) Підготувала ОльгаСавальська 21:46, 14 серпня 2012, вівторок http://vgolos.com.ua/politic/6717.htmlокруги № 115 № 116 № 117 № 118 № 119 № 120 № 121 № 122 № 123 № 124 № 125№ 126 / Львівськаобласть Чесно http://www.chesno.org/Перелік одномандатних виборчих округів Львівська область: Додаток 13 до постановиЦентральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82Переможці у одномандатних округах http://vasyl-babych.livejournal.com/116829.htmlПісля виборів до Верховної Ради облраду Львіщини «поповнять» за півроку Вівторок, 30 Жовтня, 2012 - 17:00 http://lviv.expres.ua/news/2012/10/30/58914 Принаймні п'ять ОВК на Львівщині намагались фальсифікувати результати виборів, - КВУ Середа, 31 Жовтня, 2012 - 10:18 http://lviv.expres.ua/news/2012/10/31/58934Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах АвтономноїРеспубліки Крим, областей, міст Києва та Севастополя: Постанова Центральної виборчоїкомісії від 28 квітня 2012 року №.82Прогноз по областях

18

Проросійський десант в окружних комісіях Львівщини – сигнал про підготовку масштабнихфальсифікацій на виборах 27 серпня 2012 Прес-служба Львівської міської організації ВО«Свобода» http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/032194/Романюк А.С., Скочиляс Л.С., Зінчук В.П. та ін. Електоральна карта Львівщини уміжрегіональному зрізі. – Львів: ЦПД, 2010. – 163 с.У КВУ побачили, як опозиційні сили на Львівщині змирилися з тим голосами, які їм дісталися Середа, 31 Жовтня, 2012 - 11:33 http://lviv.expres.ua/news/2012/10/31/58938ХХIV передвиборчий З'їзд ВО «Свобода» затвердив список мажоритарників 1 серпня 2012http://www.svoboda.org.ua/dokumenty/inshi/031701/Четвер, 1 Листопада, 2012 - 21:40 http://lviv.expres.ua/topic/2012/11/01/53717Львівська область Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. http://uk.wikipedia.org/101 тисяча жителів Львівщини перебувають на заробітках. Це втричі менше, ніж 1998 року 12-10-07 13:49 https://zaxid.net/home/showSingleNews.do?101_tisyacha_zhiteliv_lvivshhini_perebuvayut_na_zarobitkah_tse_vtrichi_menshe_nizh_1998_roku&objectId=1044124 Экономика Западной Украины. Цифры Игорь Гошовский, для ЭП — Четверг, 13 сентября 2012, 14:51http://www.epravda.com.ua/rus/columns/2012/09/13/335089/Історична динаміка населення України Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&oldid=10532144Населення nas_rik_u.html Держстат України, 1998-2012 Список регіонів України за чисельністю населення http://uk.wikipedia.org/w/index.php?

title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&oldid=10664805

Шведа Ю. вибори та виборчі системи Юрій Шведа.Регіональний портрет України. 2003 р. Львівська область 23.08.2003 Український незалежнийцентр політичних досліджень УНЦПД http://www.ucipr.kiev.ua/publications/1946Чисельність населення України на 1 грудня 2010 р. склала 45,8 млн людей 17.01.2011

Суспільство http://www.rbc.ua/ukr/print/show/chislennost-naseleniya-ukrainy-na-1-dekabrya-2010-g-sostavila-17012011105900

Кількість населення України зменьшується 21.02.2009 18:36 Новини http://www.unian.net/ukr/news/news-302064.html

ЦВК «нарезала» 225 одномандатных округов КИЕВ. 28 апреля. УНН. 28 АПРЕЛЯ 18:42 Александр Сивачук http://www.unn.com.ua/ru/news/697988-tsvk-narezala-225-odnomandatnyh-okrugov/В ЦИК заверяют, что нарезали округа по справедливости 04.05.2012 13:12 униан: последние новости http://www.unian.net/print/501560На старт! vasyl_babych August 1st, 18:58 http://vasyl-babych.livejournal.com/98565.htmlДинаміка населення і результати голосування November 6th, 15:52Партія регіонів, 2007 - 2012 November 7th, 13:01 Партійні кореляції November 9th, 19:34 http://pollotenchegg.livejournal.com/Свобода >5% November 12th, 21:54 http://pollotenchegg.livejournal.com/Електоральна динаміка, 2007 – 2012 November 18th, 14:30 pollotenchegghttp://pollotenchegg.livejournal.com/Останні місця November 18th, 22:45 vasyl_babychhttp://vasyl-babych.livejournal.com/118535.htmlВиборчі метаморфози Львівщини 11:27, 20 серпня 2012, понеділокhttp://vgolos.com.ua/politic/6719.htmlМайбутні депутати від КОДу 19:57, 25 квітня 2012, середа Ольга Савальськаhttp://vgolos.com.ua/events/618.html

19

Львівське лобі у Верховній Раді – щонайменше 25 нардепів 20:17, 30 жовтня 2012, вівторок Вголос http://vgolos.com.ua/events/669.htmlПро Регламент Верховної Ради України: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 14-15, N 16-17, ст. 133.

Львів — це набагато більше, ніж обласний центр, це безперечно друге за значенням українське місто; воно, можливо, навіть більш європейське, ніж Вільнюс, Рига чи Таллінн (на відміну від них, Львів до 1939 р. ніколи не був російським).для вивчення українсько-російських взаємин найважливішою тенденцією є більш ніж десятикратні темпи росту числа українців порівняно з росіянами. Частка росіян у населенніміста зменшилася від 27% в 1959 р. до лише 16% у 1989 р. Утім, їх абсолютна кількість — 126 тис. осіб — у кожному разі є значною, а реальна сила російського елементу в місті звичайно перевищує процентне співвідношення. Але все ж ми маємо справу з найменш російським містом у європейській частині СРСР, містом, яке за розміром перевищує столиці прибалтійських республік і Молдавії і є менш русифікованим, ніж будь-яке з них. Цей демографічний факт, як ми побачимо, має також культурний аспект і, без сумніву, позначається і в політичній сфері.Найочевиднішим фактом є те, що прибалтійські нації нечисленні: у 1959 і 1989 pp., коли населення СРСР налічувало 208 827 000 та 285 689 000 осіб відповідно, прибалтів в усьому СРСР було 4 715 000 (1959) та 5 554 000 осіб (1989).від 1959 до 1989 pp. Західна Україна ставала все менш російською і все більш українською,Львів задає тон етнічним відносинам в усій Західній Україні. (Ми не маємо детальних статистичних даних, придатних для порівняння Львова та області.) Якщо це справді так, то Західна Україна, населення якої у 1989 р. становило близько 10 млн. (це більше, ніж населення прибалтійських республік узятих разом, і приблизно стільки ж, як в Угорщині), стає більш українською і менш російською. Але разом з тим ми мусимо констатувати, що решта регіонів, точніше кажучи, — більша частина регіонів України, виразно стають російськими, якщо не стільки в питаннях етнічного самовизначення, то у виборі мови.Ці цифри свідчать самі за себе: Львівська область з лише 5% населення України має майжетретину всієї передплати українського літературного тижневика. Як видно із таблиці 9,західний регіон має таке ж прикметно велике число передплатників київського щомісячника«Всесвіт».

Цифри показують, що у Львівській області проживало більше половини, а в обласному центрі— чверть усіх передплатників «Дзвону». За всіма стандартами, це була надзвичайноконцентрована масовість, якій журнал завдячує своїм патріотизмом. Ми маємо справу зосновним містом, яке читає україномовні журнали і найбільше переймається справоюукраїнського суверенітету.Як ми побачили, україномовні літературні журнали досить популярні у Львові. А як ідутьсправи з московськими (звичайно ж, російськомовними) і київськими (українськими аборосійськими) виданнями, що мають суспільно-політичний, а не літературно-мистецькийхарактер? Статистичні дані відкривають драматичну і важливу картину, коли разомрозглядати передплату провідних журналів і газет у всьому СРСР, в Україні та у Львівськійобласті.Ці ж дані по Україні вміщено в таблиці 13. Передплата в Україні впала більше, ніж в іншихрегіонах СРСР, але різниця в показниках не така велика, крім, можливо, прикладу«Комсомольской правдьі». Насправді досить показовим і політичне важливим є прикладЛьвівської області. У Львові, порівняно з рештою областей України, занепад московських ікиївських видань був дуже різким (див. табл. 14).Єдиним винятком із цього очевидного занепаду є газета «Комсомольское знамя», яка, навідміну від решти, вражаюче збільшила свою передплату, хоча прикметне, що у Львовізбільшення накладу було набагато меншим, ніж у цілому по Україні. Успіх цього часопису —це тема окремого обговорення, від якого через обмежений обсяг статті ми утримаємось.Зазначимо лише, що це київське видання, схоже, перебрало на себе той 41 відсоток читачів«Комсомольской правдьі», який остання втратила в Україні.

20

У якому становищі перебувають львівські політичні видання? Ми також маємо про них деякідані. Партійними газетами є «Львівська правда» та «Вільна Україна». Вони очевидно інедвозначно перебувають в опозиції до «демократів», які тепер формально при владі уЛьвові. «Молода Галичина», колишнє комсомольське видання (до 1990 р. вона мала назву«Ленінська молодь»), останніми роками стала виразно антикомуністичною. Заснована в липні1990 р. газета «За вільну Україну» є антикомуністичною ще більше.Помітний успіх газети «За вільну Україну», схоже, підтверджує те, що ми зауважили щодолітературних видань і журналів. Це найуспішніше видання у львівському регіоні.Найцікавіше те, що серед усієї 443-тисячної передплати 70 тис. 100 примірниківвідправляються передплатникам за межі Львівської області. Скоріше за все, вони проживаютьголовним чином в інших двох галицьких областях, але частина їх мешкає на Сході. «МолодаГаличина» мала також 3400 передплатників за межами регіону, «Львівська правда» — 1600, а«Вільна Україна» — 3800.Такі дані самі по собі не є настільки важливим фактом, як те, що вони відкривають: цільвівські видання, формальний статус яких є регіональним (і доступ до яких відтак мав бибути обмеженим поза їх регіоном), по суті неформально піднялись до статусузагальнореспубліканських видань. Через особливі умови в регіоні і визнання особливої ролів українській політиці, Львів став, по суті, другою медіа-столицею України, і в цьомусенсі — суперником Києва.ситуація в Україні є надто складною, аби робити в цілому по республіці якісь загальнівисновки: чи то в політичній сфері, чи то про демографічні тенденції, чи то про культурніявища. Якщо брати ситуацію в середньому по республіці за норму, є очевидним, що Львів іобласть становлять «аномалію». Львів виявляється осторонь, рухається в протилежномунапрямку від решти областей республіки. З іншого боку, він може задавати темп і подаватиприклад для західного регіону, який складається з колишніх польських, чехословацьких ірумунських територій. Львів так само сильно відрізняється від Сходу як заетнодемографічним розвитком, так і за політичною позицією й культурними пріоритетами. Замежами цієї статті залишається питання, чи здійснює Захід, і особливо Львів, якийсь впливу цих сферах на східні регіони. У зв’язку з цим було б варто дослідити ситуацію в Києві:у чому полягали причини голосування проти Союзу (чи безумовної перемоги демократів уКиєві на виборах 1990 p.)?Ці важливі і цікаві питання потребують окремого розгляду. Ми мали на меті визначитильвівську ситуацію і можемо зробити висновок, що її пояснення, принаймні частково,полягає в етнічному складі регіону і перевазі, яку його населення віддає українськійкультурі 2.Шпорлюк Р.Частина II. Від імперської окраїни до незалежної держави 5. Політика «по-львівськи»:спроба коментаря // Імперія та нації / Пер. з англ. — К.: Дух і Літера, 2000. — 354 с.

21

22

23

24

25

26

27

28