Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Департамент з питань освіти, науки, сім’ї та молоді Львівської обласної державної адміністрації Управління професійно-технічної освіти, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки Вище професійне училище №11 Досвід роботи викладача біології Муж Мирослави Володимирівни 2013 р.
63
Embed
Муж Мирослави Володимирівниvpu11.com.ua/uploads/files/2013-04/Dosvid_robotu_vukladacha_biology.pdf · іншою і заміна відповідних триплетів
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Департамент з питань освіти, науки, сім’ї та молоді
Львівської обласної державної адміністрації Управління професійно-технічної освіти, координації
діяльності вищих навчальних закладів та науки Вище професійне училище №11
Досвід роботи викладача біології
Муж Мирослави Володимирівни
2013 р.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Департамент з питань освіти, науки, сім’ї та молоді
Львівської обласної державної адміністрації Управління професійно-технічної освіти, координації
діяльності вищих навчальних закладів та науки Вище професійне училище №11
Методична розробка уроку на тему:
«Типи мутацій та причини їх виникнення»
Викладач біології ВПУ №11
Муж М.В.
Тема. Типи мутацій та причини їх виникнення.
Мета. Конкретизувати знання про види спадкової мінливості,
ознайомитися з класифікацією мутацій, спадковими захворюваннями,
які виникають внаслідок зміни генотипу, з’ясувати причини
виникнення мутацій.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Обладнання: презентація на тему: «Класифікація мутацій», таблиця
4. Тагліна О.В. Біологія. 11 клас. Дидактичні матеріали до курсу. –
Харків: Ранок, 2011. – 93 с.
Додаток 3
Задачі
1. Класична гемофілія передається як рецесивна, зчеплена з Х
хромосомою ознака. Здорова жінка вийшла заміж за здорового
чоловіка. У них народився син, який хворий на гемофілію. Яка
ймовірність того, що й друга їхня дитина буде гемофіліком?
2. У людини ген, що викликає одну з форм дальтонізму, локалізовано
в Х хромосомі. Дівчина, що має нормальний зір і в її родині ніхто
не хворів цим захворюванням виходить заміж за чоловіка
дальтоніка. Який зір можна очікувати в дітей від цього шлюбу?
3. Нормальна пігментація у волоссі людини домінує над альбінізмом.
Чоловік і жінка гетерозиготні за цією ознакою. Чи може у них
народитися дитина альбінос?
Додаток 4 1. Мутації, які пов’язані із зміною активності ферментів: а) біохімічні; б) фізіологічні; в) біофізичні. 2. За характером зміни генотипу мутації поділяють на: а) хромосомні; б) біохімічні; в) соматичні. 3. До біологічних мутагенних факторів належать: а) гриби; б) віруси; в) бактерії. 4. Серповидно-клітинна анемія належить до мутацій: а) генних; б) хромосомних; в) геномних. 5. Хвороба Дауна викликана: а) збільшенням кількості хромосом; б) зменшенням кількості хромосом; в) кратним збільшенням кількості хромосомних наборів. 6. Вітальні – це мутації, які: а) не впливають на життєздатність організму; б) погіршують життєздатність організму; в) покращують життєздатність організму. 7. Геномні – це мутації, пов’язані із збільшенням чи зменшенням кількості: а) генів; б) хромосом; в) хромосомних наборів. 8. Поліплоїдія викликає у рослин: а) збільшення росту; б) зменшення росту; в) зниження врожайності. 9. Ультрафіолетове проміння належить до мутагенів: а) фізичних; б) хімічних; в) біологічних. 10. Мінливість, яка змінює тільки фенотип: а) мутаційна; б) модифікаційна; в) комбінативна. 11. Встановити відповідність між терміном і процесом: 1. Соматичні мутації А Виникають під впливом невідомих 2. Індуковані мутації природних факторів. 3. Спонтанні мутації Б Виникають у статевих клітинах. 4. Генеративні мутації В Виникають в нестатевих клітинах. Г Викликаються спрямованими діями. Д Виникають у клітинах, які не беруть участі в розмноженні.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Департамент з питань освіти, науки, сім’ї та молоді
Львівської обласної державної адміністрації Управління професійно-технічної освіти, координації
діяльності вищих навчальних закладів та науки Вище професійне училище №11
Методична розробка уроку на тему:
«Синтез білка»
Викладач біології ВПУ №11
Муж М.В.
Тема. Синтез білка.
Мета уроку. Дати загальне уявлення про біосинтез білка, його основні етапи
та особливості їх проходження.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Обладнання і матеріали: загальні схеми синтезу білка, таблиця генетичного
коду, динамічні посібники.
Міжпредметні зв'язки: встановлення триплетності генетичного
коду(математика), будова і властивості білків(хімія).
І. Актуалізація опорних знань
Актуалізацію опорних знань учнів проводимо методом бесіди.
Пропонуються такі питання:
1. Що таке рибосоми?
2. Яку функцію виконують рибосоми?
3. Що таке клітинний центр?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Мотивація навчальної діяльності учнів проводиться на основі розповіді
про те, що з речовин, які надходять у клітину – амінокислот, глюкози,
органічних кислот, нуклеотидів – у клітині безперервно відбувається синтез
білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот. З них формується тіло
клітини, її мембрани, органели. Необхідно звернути увагу на те, що реакції
синтезу особливо активні в молодих клітинах, які ростуть. Але речовини
постійно синтезуються і в клітинах, які закінчили ріст і розвиток, оскільки
хімічний склад клітини протягом її життя багато разів обновлюється.
Встановлено, що "тривалість життя" молекул білків клітини складає від 2-3
год до кількох днів. Після цього вони руйнуються й замінюються
новосинтезованими. Так клітина зберігає свої функції та хімічний склад.
Учням задаються запитання:
1. Що є мономерами білка?
2. Які ви знаєте типи нуклеїнових кислот?
3. Пригадайте будову та роль ДНК.
4. У чому полягає принцип комплементарності нітрогеновмісних основ?
5. Які є типи РНК, їх функції?
6. Відомо, що інформація про послідовність амінокислот міститься в
молекулі ДНК. Але молекула ДНК міститься в ядрі, а там ніколи не
відбувається синтез білка, білки синтезуються в цитоплазмі. Пояснити, як це
може відбуватися?
ІІІ. Повідомлення теми
План
1. Поняття про генетичний код.
2. Етапи біосинтезу білка.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Поняття про генетичний код.
При вивченні першого питання плану, необхідно увагу учнів звернути
на те, що основна роль у визначенні структури білка, що синтезується,
належить ДНК. Оскільки молекула ДНК може сама себе відновлювати, то
вона здатна бути молекулою, що передає інформацію наступному поколінню.
І тут можна поставити перед учнями проблему: а яку інформацію
кожний організм повинен передати наступному поколінню?
Щоб розв'язати цю проблему, учні повинні згадати про те, що
специфіка кожного організму визначається складом його білків, тобто це має
бути інформація про всі білки батьківського організму (пригадати необхідно
також будову білків). Але білки самі себе відтворювати не можуть, тому
передавати інформацію з їх допомогою не можна. Цю інформацію можуть
передавати нуклеїнові кислоти. Але як? І тут доцільно познайомити учнів з
генетичним кодом, як способом запису послідовності амінокислот у
молекулах білка за допомогою послідовності нуклеотидів у нуклеїнових
кислотах. А також дати визначення гену, як ділянки молекули ДНК, що кодує
послідовність амінокислот одного білка.
Щоб розібратися в тому, як саме в ДНК запрограмована первинна
структура білка, можна скористатися аналогією. Для того учням можна
згадати про азбуку Морзе, за допомогою якої передають сигнали і телеграми.
Азбука Морзе є прикладом коду, аналогічно, як у живій природі в процесі
еволюції виробився код, який називається кодом ДНК. Необхідно учням
пояснити, що як у коді Морзе кожній літері відповідає певне сполучення
крапок і тире, так у коді ДНК певні сполучення послідовно розміщених
нуклеотидів відповідають певним амінокислотам у молекулі білка.
Дальший шлях пізнання учнів полягає у витлумаченні інформації про
те, яке поєднання нуклеотидів відповідає кожній амінокислоті. Перед учнями
ставиться проблема: послідовність скількох нуклеотидів повинна кодувати
амінокислоту? Для цього їм пропонуються запитання:
1. Скільки видів нуклеотидів містяться в молекулі ДНК?
2. Скільки є амінокислот, що входять до складу природних білків?
В результаті цього учні роблять висновок, що амінокислотний залишок
у поліпептидному ланцюзі кодується послідовністю трьох нуклеотидів, тобто
код триплетний. Отже, якби один амінокислотний залишок кодувався одним
нуклеотидом, то до складу білків входило б усього чотири типи амінокислот.
Комбінацією з двох нуклеотидів можна закодувати шістнадцять амінокислот,
тоді як комбінація з трьох нуклеотидів дає змогу кодувати 64 типи
амінокислот.
Далі необхідно познайомити учнів з таблицею генетичного коду.
Пояснити, як нею користуватися. Розповісти, що дані таблиці – це
експериментальні дані, отримані багатьма лабораторіями, що спеціально
досліджували, які амінокислоти якими триплетами кодуються. Таким чином,
завдяки генетичному коду молекула ДНК передає спадкову інформацію.
Однак недостатньо передати інформацію, її необхідно ще й реалізувати,
тобто синтезувати закодовані в ДНК білки.
2. Етапи біосинтезу білка.
Вивчення етапів біосинтезу білка можна почати з обговорення
проблеми: як передати інформацію про послідовність амінокислот у білку до
того місця, де білок синтезується, – в цитоплазму? Адже сама молекула ДНК
дуже велика і ніколи не покидає ядра. Обговорення цього підводить учнів до
розуміння необхідності посередників у вигляді інформаційної РНК, яка
VІ. Узагальнення і систематизація навчальних досягнень
Узагальнення і систематизацію навчальних досягнень учнів проводимо
за допомогою тестових завдань (додаток 1).
VІІ. Домашнє завдання
На домашнє завдання рекомендується скласти кросворд, заповнити
таблицю 1.
Таблиця 1
Назва речовин і органел
Роль у біосинтезі білка
днк
і-РНК
т-РНК
Рибосоми
Ферменти
Амінокислоти
АТФ
Мітохондрії
Література.
1. Богданова Д. К. Дидактичний матеріал із загальної біології: Посібник для
вчителя. – К.: Рад. шк., 1988. – 143 с.
2. Загальна біологія: Підруч. для учнів 10-11-х кл. серед., загальноосвіт. шк. /
М. Є. Кучеренко та ін. –-К.: Генеза, 2000. – 464 с.
3. Мягкова А. М., Комісаров Б. Д. Методика навчання загальної біології. –К.:
Рад. шк., 1982. – 331 с.
4. Тагліна О. В. Загальна біологія. 10 кл. : Плани - конспекти уроків. –
Харків: Веста, 2001. – 144 с.
Додаток 1. 1. Синтез білка відбувається на: а) рибосомах; б) мітохондріях; в) лізосомах. 2. Транскрипція – це переписування інформації про структуру білка із: а) і-РНК на ДНК; б) і-РНК на т-РНК; в) ДНК на і-РНК. 3. Скільки існує різних транспортних РНК: а) 10; б) 20; в) 30. 4. Який нуклеотид є у ДНК, але відсутній у РНК: а) аденіновий; б) гуаніновий; в) тиміновий. 5. На синтез білка витрачається енергія: а) сонця; б) АТФ; в) реакцій окиснення. 6. Амінокислоти до місця синтезу білка переносить: а) і-РНК; б) т-РНК; в) р-РНК. 7. У біосинтезі білка ферменти: а) беруть участь; б) не беруть участь; в) можуть брати і не брати участі. 8. Амінокислотний залишок кодується нуклеотидами: а) двома; б) трьома; в) п'ятьма. 9. Під час біосинтезу білка енергія: а) виділяється; б) поглинається; в) частково виділяється і частково поглинається. 10. Скільки структур є у білка: а) дві; б) три; в) чотири.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Департамент з питань освіти, науки, сім’ї та молоді
Львівської обласної державної адміністрації Управління професійно-технічної освіти, координації
діяльності вищих навчальних закладів та науки Вище професійне училище №11
Позаурочний захід
«Конкурс знавців біології»
Викладач біології ВПУ №11
Муж М.В.
Ведучий. Увага, розпочинаємо гру „Конкурс знавців біології".
Змагаються сьогодні дві команди, які продемонструють свої знання із
загальної біології. Ведучий представляє назви команд та їх капітанів.
Наша гра складається із багатьох конкурсів. Оцінювати змагання буде
журі, до складу якого входять викладачі нашого училища. Болільники і
глядачі повинні бути також активними, тому що вони мають можливість
допомогти отримати своїй команді додаткові бали.
Отже, розпочинаємо гру.
1. Проведення конкурсів.
Конкурс „Хто швидше?” (додаток 1)
Учасники відповідають на запитання, записуючи відповіді на аркуші і
піднімаючи руки. Журі фіксує порядок піднімання рук.
За кожну правильну відповідь команда отримує 1 (один) бал. Якщо
команда неправильно відповіла на запитання, то 1 (один) бал віднімається, а
право на відповідь переходить до іншої команди.
Конкурс „Правильна цифра”
На дошці вказані функції білків у такому порядку:
1. енергетична;
2. сигнальна;
3. транспортна;
4. будівельна
5. каталітична;
6. рухова;
7. захисна.
Усі члени команд мають набір цифр від 1 до 7. Ведучий зачитує текст,
у якому вказані функції білків, зазначені на дошці. Учні знаходять необхідну
функцію і показують цифру, якою вона позначена.
Текст
Вони є складовою частиною біологічних мембран. Окремі білки
захищають організм від паразитів і сторонніх білків. Внаслідок розчеплення
білків виділяється енергія. Вони можуть скорочуватися, забезпечуючи
здатність клітини, тканини чи організму змінювати форму. Крім цього окремі
складні білки клітинних мембран здатні розпізнавати специфічні хімічні
сполуки. Одна з основних їх функцій – це участь у перенесенні речовин. Але
все таки найважливішою функцією білків є здатність прискорювати реакції.
Кожна правильна відповідь у цьому конкурсі оцінюється в 1 (один) бал.
Конкурс „Запитання – відповідь”
Одна команда ставить іншій два запитання по темах, вивчених на
уроках біології. Відповідь дає один представник команди суперників,
доповнює вся команда.
Журі оцінює правильність, точність, науковість відповіді. Кожна
правильна відповідь оцінюється 2 (двома) балами.
Хвилинка „розвантаження”
Болільники команд зачитують цікаві повідомлення із навколишнього
світу (додаток 2).
Конкурс „Чорний ящик”
Виноситься „чорний ящик" і учням пропонується відгадати, що там
знаходиться. Ведучий зачитує завдання.
Завдання.
Група учнів повертається з лижної прогулянки на базу. До їдальні, де
на всіх чекав міцний чай, залишилося рукою подати. Раптом до керівника
підбіг хлопчик, який ішов останнім. Переводячи подих він сказав: „Стійте!
Сашко більше не може йти!” Група зупинилася. „Спокійно! Заспокойтеся!
Нічого не трапилося! – сказав керівник стурбованим дітям. А потім висипав
на долоню з паперового пакетика кілька кубиків: „На ось, дай Сашкові!”
Через кілька хвилин діти знову продовжували свій шлях. І Сашко пішов
разом зі своїми товаришами. Чудодійний засіб, який так швидко відновив
сили хлопця знаходиться у цьому ящику. Що це таке? І чому саме це?
Команди дають письмову відповідь. Максимально цей конкурс
оцінюється в 4 (чотири) бали.
Конкурс „Юний генетик”
Командам пропонується розв'язати задачу з генетики.
Задача. У людини існує чотири групи крові, які визначаються такими
генами:
1 група – І0І0 ;
2 група – І0ІA або ІAІA;
3 група – І0ІB або ІBІB;
4 група – ІAІB .
У пологовому будинку переплутали двох малюків. Батьки одного мали
1 і 4 групи крові, а другого – 2 і 2 групи крові. В одного із малюків
встановили першу групу крові, а у другого – 3 групу крові. Хто чий син?
На розв'язання цього завдання командам надається 5 (п'ять) хвилин.
Максимально воно оцінюється 5 (п'ятьма) балами.
Розминка з болільниками (відповіді учнів на запитання, додаток 3).
Конкурс „Вгадай слово” (додаток 4).
Команда вибирає одного представника, який витягує картку з
біологічними словами. За 1 (одну) хвилину учасник повинен пояснити зміст
якомога більшої кількості слів, не вживаючи їх назви, а команда повинна
назвати ці слова.
За кожне правильне слово – 1 (один) бал.
Конкурс „Лабіринт” (додаток 5).
Одному із учасників команди необхідно знайти у лабіринті шлях, який
приведе до фінішу. Якщо твердження правильне, треба рухатися за стрілкою
з написом „так", а якщо неправильне - за стрілкою з написом „ні". Дійшовши
до фінішу, учасник конкурсу заробляє для команди 10 (десять) балів.
2. Підсумки конкурсу.
Журі підбиває підсумки гри, визначає переможців.
А за цей час учням пропонується послухати народні прикмети про
провісників погоди (додаток 6).
Додаток 1
1. Яка рослина є індикатором чистоти повітря?
а) тополя; б) осика; в) лишайник.
2. Сукупність тварин, що історично склалися і населяє певну територію?
а) флора; б) фауна; в) популяція.
3. Яка із цих тварин не належить до найпростіших?
а) гідра; б) амеба; в) евглена.
4. Яка із стадій відсутня у розвитку комах з неповним перетворенням?
а) личинка; б) лялечка; в) імаго.
5. Паразитичним червом є:
а) п'явка; б) ехінокок; в) дощовий черв'як.
6. Яка рослина їсть комах?
а) водянка; б) росичка; в) латаття.
7. Яка із цих рослин запилюється за допомогою комах?
а) береза; б) вишня; в) ялина.
8. Із цієї зернової культури виробляють манну крупу:
а) жито; б) пшениця; в) ячмінь.
9. Головна причина руйнування озонового шару?
а) родон; б) фреон; в) сажа.
10. Яка зернова рослина є основою для виготовлення геркулесу?
а) жито; б) ячмінь; в) овес.
11. Які з перелічених грибів є отруйними?
а) хрящ; б) бліда поганка; в) мухомор розовіючий.
12. Яка тварина пропускає через травну систему велику кількість грунту?
а) дощовий черв'як; б) кріт; в) личинки жуків.
13. Яких комах сонечки знищують, а мурашки захищають?
а) кліщів; б) попелиць; в) комарів.
14. Якого птаха називають птахом миру?
а) горобця; б) ластівку; в) голуба.
Додаток 2
Чи залежить урожай від світла?
Дехто з вас гадає, що чим більше освітлювати рослину, тим більшим
буде врожай. Насправді це не так. Наприклад, сорти чаю, завезені з Індії на
Чорноморське узбережжя, навіть не цвітуть. Чому?
На екваторі, як відомо, протягом доби у будь-який період року 12 год
триває день, а 12 год – ніч. У напрямі до північної широти довжина
світлового дня поступово збільшується влітку, а взимку стає коротшою.
Рослини, перенесені в такі умови з екватора, змушені рости при довшому
світловому дні, ніж у себе на батьківщині. Тому вони не цвітуть. Хризантеми
і жоржини також належать до рослини короткого світлового дня і зацвітають
лише восени. Проте є багато рослин, що потребують тривалості світлового
дня 18-20 год. Змінюючи тривалість освітлення деяких коренеплідних
рослин, можна вирощувати їх на насіння або коренеплоди. Наприклад, редис
при вирощуванні в умовах довгого світлового дня дає багато насіння і мало
коренеплодів, а при 10-годинному дні – не цвіте, але утворює великі
коренеплоди.
Зміна інтенсивності освітлення рослин на початку їх розвитку також
може вплинути на їх цвітіння і плодоношення. Так, якщо таку рослину
короткого дня, як просо, помістити на початку розвитку в умови з 10-
годинним освітленням, то вона утворює волоті на 18 днів раніше.
Подовження світлового дня ще на 10 діб прискорює утворення у нього волоті
на 27 днів.
Чи може бути дощ шкідливим?
Чим може бути дощ шкідливим? Затяжні дощі можуть завдавати
чималої шкоди. Стікаючи по листках дерев, дощова вода вимиває з них
вуглеводи, кислоти, поживні речовини. Листки реагують на це непасивно.
Коли починається дощ, у них щільно закриваються всі продихи. І все ж
вода вилучає з них багато речовин. Якщо, наприклад, листя вишні під
укриттям містить 7% калію, то на відкритому повітрі - лише 2,1%. Дощ,
який іде протягом двох діб, вимиває з листя більше половини калію. Через
це, наприклад, бананові плантації в Індії після тропічних злив відчувають
різкий його дефіцит. Під час дощу з рослин вимиваються інші поживні
речовини. Так, листя дуба, осики, сосни на 1 га їх насаджень втрачає 6-8 кг
азоту, 100-200 г сірки. Втрати цукрів можуть досягати кількох центнерів на 1
га насаджень, без урахування того, що під час дощу фотосинтез майже
припиняється і нові цукри не утворюються. Дощ видужує з рослин ростові
речовини, а також активізує отруйні – коліни, що гальмують ріст сусідніх
рослин. Так діють речовини, виділяються листям волоського горіха, гіркого
полину.
Погожої сухої осені в листках рослин в результаті фотосинтезу
нагромаджуються цукри. Коли стає холодніше, з них утворюються антоціани
– червоні, фіалкові, пурпурово-золотаві пігменти, які розквітчують осіннє
листя. В дощову осінь фотосинтез теж відбувається, але цукри вилучаються з
листя. Антоціанів через це у ньому майже немає, тому воно стає бляклим.
Чи можуть бути цигарки безпечними?
Генеральний директор Національного інституту ракових захворювань
СІЛА доктор А. Аптон вважає, що нетоксичною є лише цигарка, яка не
горить. Насправді, як би не називалась цигарка - „легкою”, „без
нікотиновою”, яким би досконалим не був її фільтр, це лише ненабагато
знизить загрозу захворіти від паління. Покинути палити за допомогою таких
цигарок неможливо, бо рефлекс до паління зберігається.
У легких „дамських” цигарках нікотину справді менше. Проте це не
найтоксичніша речовина в тютюні. Набагато шкідливим є решта 800
хімічних сполук (смоли, радіоактивні речовини, арсен, чадний газ), які
утворюються при згорянні тютюну. Чим тільки не заповнюють безнікотинові
цигарки - подрібненими лимонним листям, стеблами рослин, травами, які не
мають нічого спільного з тютюном. При згорянні цих наповнювачів також
утворюються токсичні сполуки, хоч і менш шкідливі, ніж при згорянні
тютюну. В СІЛА придумали цигарки нешкідливі, проте курці поки не
оцінили їх.
Фільтри певною мірою затримують токсичні речовини: ватні - на 50%,
паперові – не більше як на 20%. Фільтр з активованим вугіллям вважається
найкращим, бо затримує понад 60% цих речовин. Фільтром вважається
деякою мірою і сам тютюн. Тому найнебезпечнішим є докурювання останніх
1-2 мм цигарки: фільтр „виснажений" і залишки тютюну не можуть
затримувати шкідливі речовини.
Цікавий тваринний світ
Найдрібніший ссавець на Землі - карликова білозубка: середня маса
однієї особини становить 1,2 г. Є інші ссавці-крихітки.
Найбільший на Землі ссавець – африканський слон. Його висота 4 м,
маса – 7 т. Морським гігантом поза всякою конкуренцією вважається синій
кит.
Довжина його тіла сягає 33 м, а маса – 150 т, що дорівнює масі 30
слонів або 150 зубрів. Маса синього кита, слона й людини співвідносяться
приблизно як маса людини, кішки та миші.
Водяні звірі добре плавають і пірнають. Кращий плавець – синій кит,
який може розвивати швидкість до 90 км/год. Кашалот може пірнати на
глибину 1100 м і затримувати дихання на 75 хв. У смугача, який важить 122
т, ємність легенів становить 14000 л, а запас кисню – 2800 л.
Вражаючими є „спортивні" досягнення ссавців. Гепард може розвивати
швидкість до 115 км/год, лев – 80, лисиця – 60, верблюд – 15. У критичних
ситуаціях швидкість руху цих тварин набагато вища. На марафонській
дистанції середня швидкість людини досягає 20 км/год, у чемпіонів з бігу на
100 м – до 36км/год.
Кращим стрибуном у довжину вважається барс. Одним стрибком він
долає 15 м, пума – 14, кенгуру – 13,5 м. У висоту пума може стрибнути на 5,
лось – на 2 м.
Звірі з'їдають багато корму, інколи добова його кількість перевищує
масу особини. Землерийки не можуть існувати без живлення жодної години.
Великий апетит у слонів, китів, особливо у їхніх малюків. Наприклад, малюк
синього кита за добу випиває 580 л молока. Проте добова норма корму
тварин-гігантів не перевищує 2/3 загальної маси їхнього тіла, а у маленьких
звірів - навпаки. Певна кількість землерийок, загальна маса яких дорівнює
масі вовка (40 кг), за добу вживає у 40 разів більше корму, ніж вовк.
Температура тіла ссавців теж неоднакова: у єхидни 29° С, єнотовидного
Додаток 1 1.Білки складаються із: а) спиртів; б) амінокислот; в) карбонових кислот. 2.Білки виконують функцію: а) захисну; б) енергетичну; в) будівельну. 3.Замінні амінокислоти – це амінокислоти, які: а) синтезують тваринні організми; б) рослинні організми; в) надходять в організм тільки з їжею. 4 Білок у вигляді спіралі або клубка – це структура: а) первинна; б) вторина; в) третинна. 5.Ферментами можуть бути: а) молекули вуглеводів; б) молекули ліпідів; в) молекули білків. 6. Один фермент може каталізувати: а) небагато різних хім. реакцій; б) одну хімічну реакцію; в) багато різних хімічних реакцій. 7.Функція білка, у якій він постачає клітини організму киснем – це: а) рухова; б) сигнальна; в) транспортна. 8.Біологічні каталізатори, здатні прискорювати хімічні реакції – це: а) вуглеводи; б) ліпіди; в) ферменти. 9.Фермент у процесі реакції: а) не змінюється,але витрачається; б) змінюється і витрачається; в) не змінюється і не витрачається. 10.Фермент у процесі реакції: а) обробляє малу кількість субстрату; б) обробляє незначну кількість субстрату; в) обробляє велику кількість субстрату.
Додаток 2 1.Термін екологія запропонував у 1866р.вчений: а)Вернадський; б) Сукачов; в) Геккель. 2. Екологію особин вивчає: а) аутекологія; б) демекологія; в) синекологія. 3. Частина природи в оточенні якої живе організм: а) ареал; б) середовище існування; в) біосфера. 4. Фактори неживої природи – це фактори: а) біотичні; б) абіотичні; в) антропогенні. 5. Тварини, які мають постійну температуру: а) теплокровні; б) холоднокровні; в) теплолюбиві. 6. Рослини, які ростуть на берегах водойм: а) гідрофіти; б) гігрофіти; в) гідратофіти. 7. Будь-яка умова середовища, що впливає на живий організм: а) екологічний фактор; б) середовище існування; в) природне середовище. 8. Фактори, що створюються сукупністю живих організмів: а) абіотичні; б) біотичні; в) антропогенні; 9. Наука про взаємодію живих організмів між собою і з неживою природою: а) біологія; б) екологія; в) альгологія. 10. Рослини з найменшою потребою у воді: а) гігрофіти; б) мезофіти; в) ксерофіти.