×ÅÒÂÅÐ, 25 ЛИСТOПAДA 2010 РOКУ №6 МAРЧIН ГЕРA: «Для нас дуже добре, що в Українi є команда, яка працює над пiдготовкою до турнiру. Україна — чудовий партнер» . Директор спiлки PL.2012 про спiвпрацю України та Польщi у пiдготовцi до Євро-2012. ПРЯМA МOВA 5 млн. євро отримають вiд УЄФА польськi приймаючi мiста на пiдготовку та проведення Євро-2012 СПЕЦIAЛЬНИЙ ВИПУСК стор. 10 стор. 15 стор. 16 В. ТРOШКIН: ЗA «ДИНAМO» ДЕБЮТУВAВ ПРOТИ «ФIOРЕНТИНИ» СЕРБIВ ПOКAРAЛИ ВЛAСНI ХУЛIГAНИ ТЕМПИ РOБIТ ВИПЕРЕДЖAЮТЬ ФIНAНСУВAННЯ ТAБЛO У станi фаворитiв панує оптимiзм ПОГЛЯД. Призери африканського Кубка свiту не залишають шансiв конкурентам у квалiфiкацiї до майбутнього чемпiонату Європи стор. 12−13 Українцi проголосували за успiшне Євро-2012 ÐÅÉÒÈÍÃ. 62% íàøèõ ãðîìàäÿí âiðÿòü â óñïiøíå ïðîâåäåí- íÿ ÷åìïiîíàòó ªâðîïè ç ôóòáîëó. Ïðî öå ñâiä÷àòü ðåçóëüòàòè âñåóêðà¿íñüêîãî îïèòóâàííÿ, ïðîâåäåíîãî ñîöiîëîãi÷íîþ ãðó- ïîþ «Ðåéòèíã». Íàéïîçèòèâíiøi î÷iêóâàííÿ âiä êîíòèíåíòàëüíî¿ ïåðøîñòi — ó ïðèéìàþ÷èõ ðåãiîíàõ: íà ïiâíî÷i Óêðà¿íè — 69%, íà Äîíáàñi i Çàõîäi êðà¿íè — 64%. Ùå îäíà òåíäåíöiÿ: ÷èì ìîëîäøi ðåñ- ïîíäåíòè, òèì áiëüøå âîíè âiðÿòü â óñïiøíå ïðîâåäåííÿ òóðíi- ðó. ×îëîâiêè îïòèìiñòè÷íiøi â îöiíêàõ çà æiíîê. Ó ïîðiâíÿííi ç ñåðïíåì ìèíóëîãî ðîêó î÷iêóâàííÿ ãðîìàäÿí Óêðà¿íè ùîäî ãîòîâíîñòi êðà¿íè äî ïðîâåäåííÿ ªâðî-2012 ïîêðàùèëèñÿ. Ó ñåðïíi 2009 ð. ñåðåäíÿ îöiíêà çà ï’ÿòèáàëüíîþ ñèñòåìîþ ñêëàëà 2,4 áàëà, â æîâòíi 2010 ð. — 3 áàëè. Íàéáiëü- øå çðîñëà êiëüêiñòü ëþäåé, ÿêi ïîñòàâèëè îöiíêó «÷îòèðè», — âòðè÷i. Талiсмани приїхали додому ПРЕЗЕНТАЦIЯ. Футболiсти-близнюки подорожують мiстами, в яких вiдбудуться матчi майбутньої європейської першостi Вiктор САВЧУК для «Урядового кур’єра» У Львовi цi персонажi, вдягнутi у форму кольорiв нацiональних прапорiв України й Поль- щi, вiдсвяткували День студента i мiське футболь- не свято «Котим’яч». Далi герої майбутнього футбольного свята вируши- ли у Донецьк на домашнiй стадiон чинного чемпiона країни — «Донбас Арену». Завтра у Харковi знайом- ство з талiсманами поч- неться з найбiльшої площi Європи i завершиться на матчi української Прем’єр- лiги мiж мiсцевим «Мета- лiстом» та донецьким «Ме- талургом». 28 листопада близнюки з’являться в Києвi. У столи- цi їх везтимуть на вiдкритiй рухомiй платформi вулиця- ми мiста, завiтають вони i до київського цирку. Завер- шиться свято на централь- нiй площi України — Май- данi Незалежностi. — Талiсмани втiлюють спiльнi зусилля та зобов’я- зання обох країн та їхнiх футбольних асоцiацiй орга- нiзувати успiшне проведен- ня Євро-2012, — пiдкреслив президент Федерацiї футбо- лу України Григорiй Суркiс. — Єдиною їхньою вiдмiннiс- тю є те, що кожен iз них пiд- тримуватиме свою команду. Ми подiляємо iдеї одне од- ного i з нетерпiнням чекає- мо турнiру, щоб отримати вiд нього задоволення. Як вiдомо, церемонiя представлення символiв Євро-2012 пройшла у Польському нацiональному театрi за участi виконавчого директора УЄФА Девiда Тейлора та директора тур- нiру Мартiна Калена. У за- ходi також взяли участь посли Євро-2012 вiд Украї- ни i Польщi — Андрiй Шев- ченко, Олег Блохiн, Збiгнев Бонек i Анджей Шармах. Ôîòî ç ñàéòó: Daylife.com
8
Embed
ТЕМПИ РOБIТ В. ТРOШКIН: ЗA«ДИНAМO» 10 …ukurier.gov.ua/media/documents/2012/02/27/2010_25... · ПРЕЗЕНТАЦIЯ. Футболiсти-близнюки...
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
×ÅÒÂÅÐ, 25 ЛИСТOПAДA 2010 РOКУ №6
МAРЧIН ГЕРA:«Для нас дуже
добре, що в Українi є команда,
яка працює над пiдготовкою
до турнiру. Україна — чудовий
партнер».
Директор спiлки PL.2012 про спiвпрацю України та Польщi у пiдготовцi до Євро-2012.
ПРЯМA МOВA
5 млн. євроотримають вiд УЄФА польськi
приймаючi мiста на пiдготовку та проведення Євро-2012
СПЕЦIAЛЬНИЙ ВИПУСК
стор. 1100 стор. 1155 стор. 1166
В. ТРOШКIН:ЗA «ДИНAМO»ДЕБЮТУВAВ ПРOТИ«ФIOРЕНТИНИ»
СЕРБIВ ПOКAРAЛИ ВЛAСНI ХУЛIГAНИ
ТЕМПИ РOБIТВИПЕРЕДЖAЮТЬФIНAНСУВAННЯ
ТAБЛO
У станi фаворитiв панує оптимiзмПОГЛЯД. Призери африканського Кубка свiту не залишаютьшансiв конкурентам у квалiфiкацiї до майбутнього чемпiонату Європи
Талiсмани приїхали додомуПРЕЗЕНТАЦIЯ. Футболiсти-близнюки подорожують мiстами, в яких вiдбудуться матчi майбутньої європейської першостi
Вiктор САВЧУК для «Урядового кур’єра»
УЛьвовi цi персонажi,вдягнутi у форму
кольорiв нацiональнихпрапорiв України й Поль-щi, вiдсвяткували Деньстудента i мiське футболь-не свято «Котим’яч».
Далi герої майбутньогофутбольного свята вируши-ли у Донецьк на домашнiйстадiон чинного чемпiонакраїни — «Донбас Арену».
Завтра у Харковi знайом-ство з талiсманами поч-неться з найбiльшої площiЄвропи i завершиться наматчi української Прем’єр-
лiги мiж мiсцевим «Мета-лiстом» та донецьким «Ме-талургом».
28 листопада близнюкиз’являться в Києвi. У столи-цi їх везтимуть на вiдкритiйрухомiй платформi вулиця-ми мiста, завiтають вони iдо київського цирку. Завер-шиться свято на централь-
нiй площi України — Май-данi Незалежностi.
— Талiсмани втiлюютьспiльнi зусилля та зобов’я-зання обох країн та їхнiхфутбольних асоцiацiй орга-нiзувати успiшне проведен-ня Євро-2012, — пiдкресливпрезидент Федерацiї футбо-лу України Григорiй Суркiс.
— Єдиною їхньою вiдмiннiс-тю є те, що кожен iз них пiд-тримуватиме свою команду.Ми подiляємо iдеї одне од-ного i з нетерпiнням чекає-мо турнiру, щоб отримативiд нього задоволення.
Як вiдомо, церемонiяпредставлення символiвЄвро-2012 пройшла у
Польському нацiональномутеатрi за участi виконавчогодиректора УЄФА ДевiдаТейлора та директора тур-нiру Мартiна Калена. У за-ходi також взяли участьпосли Євро-2012 вiд Украї-ни i Польщi — Андрiй Шев-ченко, Олег Блохiн, ЗбiгневБонек i Анджей Шармах.
Ôîò
î ç
ñàéò
ó: D
aylif
e.co
m
10 www.ukurier.gov.ua ÓÐßÄOÂÈÉ ÊÓÐ’ªÐ
НA КOНТРOЛI «УК»
Павло КУЩ, «Урядовий кур’єр»
Цiкавий випадок тра-пився рокiв п’ять то-
му напередоднi мiжнарод-ного турнiру «Зiрки жер-дини», на який до Донець-ка традицiйно приїжджа-ють легкоатлети з усiх ку-точкiв свiту. На прес-кон-ференцiї хтось iз журна-лiстiв запитав спортсмен-ку з Нiмеччини про най-першi враження вiд мiста.Вона трохи знiтилася, апотiм чесно зiзналася:мовляв, була трохи шоко-вана, бо нiколи не сподiва-лася побачити тут «такий»аеропорт. Пiд визначен-ням «такий», звiсно,йшлося про разючу вiд-мiннiсть мiж тутешнiмиповiтряними воротами татими, якi обслуговуютьпасажирiв у Європi...
Що ж, аеропорт у До-нецьку й справдi в останнiроки не належав до тихоб’єктiв, куди пасажирамхотiлося б повернутисяще раз. I в тому, що вiнморально й фiзично зас-тарiв, нiхто не сумнiвався.Зрештою, для цього буливсi пiдстави. Адже свогочасу зводилися й рекон-струювалися повiтрянiворота за типовим проек-
том для внутрiшнiх аеро-портiв. Звiсно, з рокамиякiсть та кiлькiсть послугзмiнювалися у кращийбiк, однак навiть пiсля то-го, як аеропорт отримавстатус мiжнародного, бу-ло очевидно — без сер-йозної реконструкцiї табудiвництва нових об’єк-тiв — злiтно-посадковоїсмуги, пасажирськоготермiналу тощо не обiй-тися. Без цього було годiнавiть мрiяти отриматишанс приймати в мiстiматчi чемпiонату Європиз футболу. I тому повiтря-
нi ворота опинилися наособливому контролi пiдчас пiдготовки Донецькадо Євро-2012. Та навiтьпопри це, спорудженняаеропорту чогось сталоодним iз хвостiв, на що
неодноразово зверталиувагу фунцiонери УЄФА,побувавши тут з перевiр-ками.
Першопричиною мля-вих темпiв робiт одноз-начно називали вiдсут-нiсть передбаченого фi-нансування з державногобюджету. Саме тому ре-конструкцiю та будiвниц-тво аеровокзального ком-плексу розпочали з запiз-ненням — наприкiнцi ми-нулого року i тiльки накошти, видiленi з обласно-го бюджету. А потiм з цiєїсамої причини навiть до-
велося коригувати термi-ни введення об’єкту в ек-сплуатацiю. Втiм, ситуа-цiя докорiнно змiниласяпiсля того, як новий Каб-мiн почав виконувати зо-бов’язання щодо фiнансу-
вання. Робота на будiвель-ному майданчику бук-вально закипiла i такивдалося надолужити вiд-ставання i ввiйти в графiкпiдготовки. Вiдтодi сталоочевидним: якщо будi-вельники працюватимутьтакими ж темпами й нада-лi, восени 2011 року, як iнамiчено, нова злiтно-по-садкова смуга та сучаснийтермiнал вже зможутьприймати пасажирiв.
Нинi на будiвництвi мiж-народного аеропорту «До-нецьк» цiлодобово працю-ють майже 600 осiб та со-лiдна кiлькiсть вiдповiдноїтехнiки. Досi практично за-вершено зведення сучасноїзлiтно-посадкової смуги,на фiнiшну пряму вийшлоспорудження рулювальноїдорiжки, готовi всi iнже-нернi споруди. У вереснi2011 року стануть до ладуй почнуть ослуговувати па-сажирiв внутрiшнiх тамiжнародних рейсiв нетiльки злiтно-посадковасмуга, а й аеродромно-дис-петчерська вишка та новийаеровокзальний комплекс,який зможе приймати 2,5тис. осiб за годину. I гостiмiста, якi прибудуть сюдивперше, мабуть, як належ-не сприйматимуть сервiсєвропейського рiвня.
Темпи робiт випереджаютьфiнансуванняДОНЕЦЬК. Мiжнародний аеропорт у шахтарськiй столицi почне приймати перших пасажирiв уже наприкiнцi наступного року
«Динамо» зараз у мене не викликає анi найменшого захоплення»
Футболiсти втрачають зубине через любов до солодо-
щiв. Наша розмова з одним iзнайславетнiших вiтчизнянихфутболiстiв Iгорем Бєлановимвiдбулася неподалiк вiд стомато-логiчної клiнiки, де зiрка футбо-лу виправляв наслiдки жорсткихфутбольних баталiй. «Двiчi менiпiд час гри зуби вибивали», — дi-литься зовсiм не святковими под-робицями свого яскравого фут-больного життя той, хто назав-жди став частиною легенди наiм’я «Динамо» Київ. Ось i першенаше запитання стосувалосянайсвiжiшої на той час новинипро вiдставку головного тренеракоманди Валерiя Газзаєва.
Як ви до цього поставилися?— Схоже, що все давно до того
йшло. Я не кажу, що вiн —пога-ний фахiвець. Просто, напевне,для того, щоб тренувати київ-ське «Динамо», треба самомупограти у цьому клубi, пiзнатипсихологiю i футболiстiв, i тре-нерiв. Хоча це людина, яка виг-равала кубок УЄФА, i справдiмає гучне iм’я. Але, вочевидь,цiй командi вiн не пiдiйшов. Та йзагалом у командi щось не кле-їться — той склад «Динамо», щонинi є, не викликає у мене анiнайменшого захоплення.
Тобто це той випадок, ко-ли слiд мiняти не капiтана ко-рабля, а команду?
— Мiняти треба чимало, але,знаєте, сидiти i щось говоритизбоку, то теж скажуть, розба-зiкався хлопець — йди такомандуй!
А коли б запропонували —ви б пiшли?
— У жодному разi — не трене-ром. Я надто м’яка людина якдля тренера. Тренер має бутижорстким. А менi чомусь шкодафутболiстiв буває: пам’ятаю, че-рез що сам пройшов.
Ви казали, що важливо нелише вiдпрацьовувати технiку,а й думати про психологiю грита гравця. Наскiльки це важли-во?
— Гадаю, що це найважливiшаскладова у футболi. Бо можначудово грати, але коли ти вихо-диш на вiдповiдальний матч i втебе ноги тремтять, — те, що ябачив в останнiх матчах Лiгичемпiонiв, то на успiх розрахову-вати не можна. Або ж на гру з ка-надцями вийти так поважно, на-че вже є чемпiонами свiту. Я ро-зумiю, йде змiна поколiнь, та всеодно — та ж молодь — вона маєякийсь клас показувати. Це жканадцi приїхали, а не Голландiячи Бразилiя. I що вийшло у тiйгрi? У другому таймi вийшли ве-терани i зрiвняли рахунок. А деж наша талановита молодь?
Виникає парадокс — кома-нди грають дедалi гiрше, а їхнiфанати стають дедалi лютiши-ми. Як це пояснити?
— Вони, напевне, зараз просторозлюченi поганою грою. Вболi-вальники звикли до славної iсто-рiї, до гарних матчiв. Ми свогочасу їх просто розбестили. Фанизвикли до гарних матчiв. Людинас ушановували, тому що бачи-ли нашу самовiддачу.
На вашу думку, гравець«Динамо» кiнця 80-х i сучаснийдинамiвець змогли б знайтиспiльну мову?
— Щоб говорити однiєю мовою,вони мають грати разом. Тодi мо-лодь зможе рiвнятися на тих лю-дей, якi створювали iмiдж та iс-торiю київського «Динамо». Колия дивлюся на байдужi обличчянашої юної змiни, на те, що вонизовсiм не вболiвають за свiй клуб,то менi як футболiсту, який доб-ряче попрацював, аби принестицьому клубу користь, простоприкро: як це приходити на гру iне викладатися по повнiй? У насвсе було зовсiм по-iншому. Укожного був свiй характер, але цевже була, очевидно, справа тре-нера — прищепити нам усiм духпереможця. Валерiй ВасильовичЛобановський мав ту жорсткiсть,котрої, можливо, бракує менi.Йому завжди щось не подобало-ся, вiн повсякчас був чимось нев-доволений. Постiйно нас наванта-жував, аби ми були завжди уформi. Забив, примiром, два м’ячiу грi, а вiн скаже, а чому тут незабив, а чому там не забив? I тивесь час у формi, i ти весь часростеш. Людина, яка дiйшладумки, що вже все може, —дляфутболу померла.
То що, школа Валерiя Ло-бановського, та, що заборонялазупинятися на досягнутому,втрачена остаточно?
— Нi, адже залишилося багатохлопцiв, що працювали пiд йогоорудою. Я просто хотiв, аби кож-ному з нас давали бiльше можли-востей для того, щоб передатиспадок Лобановського новомуфутбольному поколiнню. Аджепройти школу Лобановськогомрiє кожен хлопчак у нашiй краї-нi, та, напевне, й в усьому свiтi.Тому що це був великий тренер.Для нього футбол — понад усе,вiн важив для нього бiльше, нiжсiм’я. Ми сидiли на базах — кон-спекти, тренування — це булощось страшне. Ми, напевне, буличемпiонами свiту з тренувань.
Чи можливий сьогоднiдругий Лобановський?
— А чому нi? Можливий жебув пiсля Блохiна другий воло-дар Золотого м’яча. Змiг же пiс-ля Бєланова завоювати цей тро-фей i Шевченко. У нас такийпромiжок виходить — 10 рокiв.
Тобто десь на пiдходi має бутище один володар Золотого м’яча.
Ви неодноразово вислов-лювали своє невдоволення зприводу засилля легiонерiв унаших командах.
— Я загалом проти легiонерiв, iвважаю, що використовують їх унас не правильно. Адже тi люди,що приходять у наш футбол з-закордону, горять лише бажаннямзаробити, а душею за гру зовсiмне вболiвають. Якщо нашогохлопчика виховали i вiн динамiв-ський, чи «Шахтаря», чи «Чор-номорця» — вiн буде вболiвати iза свiй клуб, i за своє мiсто. А iно-земцi приїздять — їм все iнди-ферентне. Тим бiльше, хто з хо-роших гравцiв поїде сьогоднi вУкраїну чи до Росiї? Однак тутпотроху дещо змiнюється. Алевсе одно, у цьому випадку — сер-ця немає, душi немає, у людейочi не горять. Зараз, примiром, укиївському «Динамо» найкра-щий — Андрiй Шевченко, разомiз Гусєвим. Ветерани —вони вженагралися, здавалося б, а вонинайкращi.
Наприкiнцi 80-х вам само-му довелося примiряти футбол-ку легiонера. У вас теж тодi бу-ли згаслi очi?
— Навiть не хочеться про цезгадувати. Бо пiсля київського«Динамо» переходити в такiкоманди, куди потрапляли ми,першопроходцi, це було жахливо.Я опинився в клубi, що був на ос-танньому мiсцi в чемпiонатi своєї
країни. Напевне, слiд було б київ-ському «Динамо» про всяк випа-док мене туди не вiдпускати. Ад-же коли у людини є iм’я, а «Дина-мо» вiддає мене у такий слабкийклуб, де ти вже, звiсна рiч, не гра-єш, а дограєш, то зникає i стимул,i iнтерес. Тренувальний процесбув просто нiяким. Для себе цi 3-4роки вважаю просто втраченими.
Проте ви тодi зароблялигрошi, яких у Радянському Со-юзi просто не бачили. Невже цене втiшало?
— Хiба що це й тримало. Ба-жання кинути все i повернутисядодому виникало неодноразово.
Як ви гадаєте, чи можнасьогоднi створити грамотний,потужний український футбол,практично не вдаючись до пос-луг зарубiжних футболiстiв,покладаючись виключно насвоїх хлопцiв?
— Глибоко переконаний, що цеможливо. Якщо згадати iсторiю,— 75 рiк, 86-й, 90-й — це все бу-ли нашi хлопцi, якi обiграваливсю Європу i весь свiт. А щодо ле-гiонерiв, то я взагалi запровадивби лiмiт — не бiльше двох гравцiву командi. I тодi б нашi молодiхлопцi краще розкривалися i ма-ли б належну перспективу. А такми їх просто втрачаємо.
Чи є якась можливiстьвиправити цю ситуацiю?
— Варто домогтися, щоб iмiсто допомагало. Моя школаза масштабами дещо поступа-
ється тому самому «Чорномор-цю». У мене навчається приб-лизно 300 дiтей — у кожному
районi мiста грають. Є тренери,якi їх вчать. А хотiлося б, абице був повноцiнний iнтернат.Маю намiр футболiстiв, якiграли в одеському «Чорномор-цi», залучити до тренерськоїроботи. Зараз це може вигля-дати як фантастика, але цьогослiд прагнути.
Ваша школа — це комер-цiйний проект?
— Та яка там комерцiя... Лишезбитки. Хоча те, що робиш длядiтей, збитком не можна назива-ти. Адже робиш це вiд душi i щи-рого бажання. Добре було б, абидопомога надходила не тiльки зiсвоєї кишенi та з кишенi батькiв.Батьки ж є рiзнi. Є такi, що при-возять своїх чад на «Мерседе-сах» i просять їх прилаштувати.У таких випадках я кажу, що мине на базарi. Якщо дитина тала-новита, її помiтять. Жодних«влаштуйте». Мене нiхто невлаштовував.
У нас уже так склалося, щоза кожною сильною командоюмає бути грошовита людина. ЄАхметов — є «Шахтар». Є братиСуркiси — є «Динамо». Чи може«Чорноморець» знайти собiпатрона такого рiвня?
— Уже є два дуже серйознiкандидати, якi хочуть придбати«Чорноморець». Їхнiх iмен я йсам не знаю. Але кажуть, що лю-ди хочуть не лише вкласти гро-шi, а й повернути колишню сла-ву клубовi. При цьому не вартозабувати, що «Чорноморець»для початку ще треба забрати уйого нинiшнiх власникiв.
Говорили, якби на перего-вори з Мiшелем Платiнi запро-сили Iгоря Бєланова, то Одеса,може, i не опинилася б на узбiч-чi Євро - 2012. Наскiльки об-грунтованi такi припущення?
— Як володар Золотого м’ячата особистий знайомий Платiнi,я, безумовно, мав би взятиучасть у перемовинах. Нато-мiсть Одесу представляли якiсьлюди, якi делегацiю водили ли-ше по ресторанах. Це, звiсно,теж потрiбно, але гостям пере-дусiм слiд було продемонструва-ти iнфраструктуру мiста i спор-тивнi об’єкти.
Чи вiрите ви в майбутнєодеського футболу?
— Вiрю, звiсна рiч. I це моямрiя. А коли я про щось мрiю, тозавжди цього досягаю.
ла трiйка призерiв цього-рiчного чемпiонату свiту,який вперше приймалаПАР. Схоже на те, що длялауреатiв червневого фi-нального турнiру стартовiвiдбiрнi матчi Євро-2012стали своєрiдним продов-женням свiтової першостi.З 51-ої збiрної, якi розпо-дiленi на дев’ять груп, ли-ше три нацiональнi коман-ди не втратили нинiшньоїосенi жодного очка.
Нiмеччина i Нiдерланди— беззаперечнi лiдери усвоїх секстетах, здобувшипо чотири перемоги. Вра-жає легкiсть, з якою фаво-рити розправляються зiсвоїми конкурентами: ко-манда Йоахiма Льова маєрiзницю м’ячiв — 13:1, «лi-тючi голландцi» — 12:2.Дев’ять очок з дев’яти мож-ливих — результат дiючихчемпiонiв свiту та Європи.
Нема нiчого дивного в то-му, що кращий на сьогод-нiшнiй день бомбардир Єв-ро-2012 грає у складi вiце-
чемпiонiв свiту. У двохжовтневих поєдинках ква-лiфiкацiї, в яких помаран-чевi здолали Молдову —1:0 та Швецiю — 4:1, 27-рiчний гравець нiмецького«Шальке» та збiрної Нiдер-ландiв Клаас-Ян Хунтела-ар забив три мячi, збiль-шивши свiй снайперськийдоробок до восьми голiв.
Шiсть влучних пострiлiвна рахунку Мирослава
Клозе з мюнхенської «Ба-варiї». Третє мiсце посiдаєнападаючий збiрної Сло-венiї Адам Соої — чотирим’ячi.
Коли у нещодавнiх п’ятиматчах за збiрну IспанiїДавiд Вiлья вiдзначивсялише одним голом, почалиширитися думки, буцiмтонападник, який стояв закрок до того, щоб повтори-ти бомбардирський рекорд
Рауля Гонсалеса, втрачаєсвою гру. Уболiвальникипомилилися: на 44-й хви-линi матчу Iспанiя —Шот-ландiя (3:2) Вiлья впевненореалiзував пенальтi. Такимчином форвард повторивдосягнення Рауля, якийсвого часу провiв за збiрнунайбiльшу кiлькiсть голiв— 44. Давiд при цьому вiдiг-рав на 33 матчi менше, нiжфорвард «Шальке».
12 www.ukurier.gov.ua ÓÐßÄOÂÈÉ ÊÓÐ’ªÐ
ПРOГНOЗИ
Фаворити прямують до Києва i ВаршавиОГЛЯД. Герої африканського мундiалю не збираються пропускати Євро-2012
ПАР, Бразилiя. Хто наступний?ВИБOРИ. Другого грудня стане вiдомо, в яких країнах вiдбудуться два майбутнi чемпiонати свiту
Валерiй РЕКУНОВ,«Урядовий кур’єр»
Вперше в iсторiї футбольнiчиновники вирiшили одно-
часно обирати господарiв двохсвiтових першостей — 2018 i2022 року. Отже, 1 грудня в Цю-риху свої заявки на проведеннямундiалю представлять Австра-лiя, Катар, США та Японiя. Нас-тупного дня виступатимутьБельгiя та Нiдерланди, Iспанiята Португалiя, а також Англiя.Останньою проведе свою пре-зентацiю Росiя. Виступ кожногоз учасникiв триватиме не бiльшетридцяти хвилин.
Вислухавши претендентiв,члени виконкому ФIФА таєм-ним голосуванням визначатьспочатку господаря ЧС-2018, апотiм — мундiалю-2022. Для пе-ремоги заявка повинна набрати50 вiдсоткiв плюс один голос. Уразi рiвностi результатiв, правоостаннього голосу належитьпрезиденту ФIФА.
Увага українських шану-вальникiв шкiряного м’яча впершу чергу буде прикута довибору країни-господаря Куб-ка свiту-2018. Одразу пiсля то-го, як США вiдмовилися вiдучастi у передвиборнiй гонцi,вирiшивши зосередитися наборотьбi за право прийнятипершiсть планети-2022, сталозрозумiло: пiсля футбольногосвята в Бразилiї-2014 через чо-тири роки найсильнiшi збiрнiпланети зустрiнуться в Європi.На проведення престижногофоруму претендують Росiя,Англiя, а також двi спiльнi за-явки — Iспанiї та Португалiї,Бельгiї та Нiдерландiв.
Пристрастi навколо наступногоголосування сягають апогею.Журналiсти однiєї з популярниханглiйських газет, видаючи себеза представникiв великої амери-канської компанiї, звернулися до
двох членiв виконкому ФIФА зпроханням сприяти просуваннюзаявки США. Президент Захiд-ноафриканського футбольногосоюзу Амос Адаму визначив «цi-ну питання» у 800 тисяч доларiв.Глава футбольної конфедерацiїОкеанiї Рейнальд Темарiї зголо-сився допомогти за 2,4 мiльйона.
Комiтет з етики Мiжнародноїфедерацiї вiдсторонив цих чинов-никiв вiд футбольної дiяльностi.
— Це надзвичайно сумнийдень в iсторiї нашого виду спор-ту, — зiзнався президент ФIФАЗепп Блаттер. — Махiнацiям уфутболi слiд покласти край.
Ще одне видання повiдомилопро змову футбольних федера-
цiй Iспанiї, Португалiї та Ката-ру. За iнформацiєю журналiстiв,цi країни домовилися, що пiд-тримають одна одну пiд час го-лосування, яке вiдбудеться 2грудня в Цюриху.
Головним козирем росiйськоїзаявки має стати приїзд у Цю-рих Володимира Путiна. Нага-даю, що саме присутнiстьпрем’єр-мiнiстра сусiдньої кра-їни у Гватемалi у липнi 2007 ро-ку значною мiрою сприяла то-му, що зимовi Олiмпiйськi iгри2014 року вiдбудуться у Сочi.Конкурентами Росiї були пiв-деннокорейський Пхенчхан таавстрiйський Зальцбург. Пiсляпершого туру голосування з
дистанцiї зiйшли австрiйцi, лi-дером залишався Пхенчхан.Однак у другому турi члениМiжнародного олiмпiйськогокомiтету, якi спочатку вiддава-ли перевагу Пiвденнiй Кореї,проголосували за росiян. У пiд-сумку Сочi перемiг з перевагоюу чотири голоси.
Головнi переваги росiйськоїзаявки — скасування вiзовогорежиму для закордонних гостейпiд час проведення свiтової пер-шостi. А також безкоштовнийпроїзд громадським транспор-том для уболiвальникiв. Вже за-раз будуються сучаснi футболь-нi арени у Санкт-Петербурзi,Сочi та Казанi.
Вiднедавна Рiвненщина пред-ставляє Україну в мiжна-
родному проектi «Бурштиновийшлях». Оскiльки край має ще йпотужний транзитний потенцi-ал, гостям Євро-2012 цiєї дорогипросто не оминути. I хоча бур-штин поки що не є офiцiйнимсимволом чемпiонату, вiн має всiшанси стати одним iз його брен-дiв, переконанi в єдинiй в Украї-нi «бурштиновiй» областi.
«Захiдна брама»вiдчиняється...
Принаймнi, гостi Євро можутьзавiтати до української «бур-штинової кiмнати», де зiбранiвоiстину унiкальнi експонати: iприроднi каменi, i вироби мiсце-вих майстрiв. Ще донедавна тут,на пiдприємствi «Укрбурштин»,кiмнатою милувалися лише вiп-гостi, — тепер вона вiдчиниладверi для всiх охочих. Наприкiн-цi лiта у Рiвному вiдкрився ще ймузей бурштину.
— Гадаю, гостi Євро не упус-тять такої можливостi, — гово-рить заступник голови Рiвнен-ської облдержадмiнiстрацiїОлексiй Губанов. — А ще ми ма-ємо серйозний намiр провести уРiвному футбольнi змаганнямiж уболiвальниками команд-учасниць Євро-2012. Перемо-жець отримає кубок, виготовле-ний з нашого полiського бур-штину. Втiм, сувенiри iз соняч-ного каменю може привезти зРiвненщини кожен.
Євро-2012 — серйозний сти-мул для наших умiльцiв, тому,на моє переконання, завдякичемпiонату наш тисячолiтнiй со-нячний камiнь отримає другенародження. I не лише вiн.
Концепцiя розвитку областiна найближчi 5 рокiв, що маєназву «Захiдна брама», перед-бачає i розвиток дiлової та соцi-альної активностi на Рiвненщи-нi, яка, завдяки своєму вигiдно-му географiчному розташуван-ню має стати перехрестямможливостей, i серйозний роз-виток туристичного потенцiалукраю. Адже нинiшня Рiвненщи-на споконвiку була духовноюколискою України: на цих зем-лях у ХV столiттi створена пер-ша у схiдних слов’ян академiя,традицiї якої, наповнюючи їхновим змiстом, сьогоднi про-довжує Нацiональний унiвер-ситет «Острозька академiя»,звiдси 450 рокiв тому полетiлоу свiтовий обшир «Пересоп-ницьке Євангелiє», на якомуприсягають президенти неза-лежної України, тут 430 рокiвтому з’явилась «ОстрозькаБiблiя», тут майже 360рокiв тому вiдбуласявiдома битва пiд Бе-рестечком.
Тому сам Бог велiврiвнянам прочинитиЗахiдну браму i датиможливiсть гостямЄвро доторкнутися доцiєї iсторiї, «поспiл-куватися» з нею. ДоНацiонального комi-тету з Євро-2012 об-ласть запропонувалатакi туристичнi мар-шрути: Корець — Дубно— Тараканiвськийфорт — Пляшева —Онишкiвцi; Дермань —Острог — Межиричi
(Острозькi); Великi Межиричi(Корецькi) — Соснове — Губкiв— Березне; екскурсiя найдов-шою в Європi 106-кiлометро-вою вузькоколiйкою «Антонiв-ка — Зарiчне». У кожному змаршрутiв передбачене вiдвi-дування музею бурштину. Однеслово, на Рiвненщинi подару-ють гостям справжню буршти-нову казку.
Дороги для найвибагливiшихводiїв
Через Рiвненщину проходитьмiжнародний автомобiльнийтранспортний коридор «Київ —Чоп». Частина цiєї магiстралiвже змiнила обличчя (за коштиДержбюджету та кредитнi ре-сурси ЄБРР), на iншiй ще трива-ють капiтальнi ремонти.
— Дорожне полотно вiд кордо-ну з Житомирською областю доРiвного таке, що i європейцi по-
заздрять, — авто-ритетно заявляє
начальник служби автомобiль-них дорiг у Рiвненськiй областiЮрiй Проник. — Днями завер-шимо двi об’їзнi навколо Рiвного,тож матимемо двi сучаснiрозв’язки — на Київ i на Терно-пiль. Вiдповiдно до графiкiв, ка-пiтальнi ремонти тривають i надорогах «Київ — Ковель — Яго-дин» (так звана «варшавка») та«Устилуг — Луцьк — Рiвне».Причому, з одного боку, робимовсе для комфортностi та безпекируху водiїв, з iншого — беремодо уваги iнтереси людей, що жи-вуть у прилеглих населенихпунктах.
Європейцi таки й справдi заз-дрять: принаймнi, маршалокВармiнсько-Мазурського воєвод-ства Польщi Яцек Протас, якийвiдвiдав Рiвненщину з нагоди 19-рiччя Незалежностi, вiдзначивбездоганну якiсть дiлянки дорогивiд Рiвного до кордону з Жито-мирщиною. А це вже думка, вва-жайте, незалежного експерта.
Окрiм дорiг нашоїмрiї, на Рiвнен-щ и н i
з’являться ще й новенькi дорож-нi знаки та вказiвники iсторич-них та туристичних об’єктiв. Де-путати обласної ради до облас-ної цiльової програми з пiдготов-ки та проведення в Українi чем-пiонату «Євро-2012» включилище й реконструкцiю та облашту-вання аеропорту «Рiвне», що маєстатус мiжнародного. Однак, не-має впевненостi, що бюджетуЄвро вистачить i на це (хоча рiв-ненське летовище цiлком можебути резервним).
Борщ замiсть«фаст-фуду»
А от у кулiнарнiй сферi Рiв-ненщина сама спрацювала навипередження. Наприкiнцi2009 р. область єдина в Українii єдина з-поза меж Євросоюзу
стала дiйснимчленом Євро-пейської мережiрегiональної ку-лiнарної спад-щини. До цьогоми йшли три ро-ки.
— Це спiль-ний проект вла-ди та бiзнесу,спрямований напопуляризацiюрегiону в доволiо р и г i н а л ь н и йспосiб — черезнацiональну ре-гiональну кух-ню, — говорить
регiональний координатор про-екту начальник вiддiлу зовнiш-нiх економiчних зв’язкiв та єв-роiнтеграцiї облдержадмiнiс-трацiї Олександр Муран. —Адже, погодьтеся, приїхавши вбудь-яку країну, турист зазви-чай ставить перед собою два за-питання: що я можу тут поба-чити i що тут їдять? У вiдповiдьна друге запитання ми запро-понуємо гостям страви з нашимполiським колоритом, що при-готовленi за бабусиними рецеп-тами з екологiчно чистих про-дуктiв, вирощених у нас. Аджеєвропейська мережа регiональ-ної кулiнарної спадщини пра-цює за принципом «Iз поля —до столу» i є серйозною альтер-нативою «фаст-фуду», вiд яко-го Європа активно втiкає.
За концепцiєю продовольчоїбезпеки ЄС, уже до 2015 р. 20%усiх харчiв мають бути нату-ральними. Сьогоднi в Європiсправдi високу цiну можна от-римати не за продукцiю з бiодо-бавками, а за виготовлену, по-перше, на натуральних компо-нентах, а, по-друге, за тради-цiйною для певного регiону тех-нологiєю. Тобто Рiвненщинiфактично випала почесна мiсiязапочаткувати ринок нату-ральних продуктiв в Українi.Поки що вiн, на жаль, не сфор-мований, але для українцiв целише питання часу. I чемпiонатЄвропи з футболу — чудовийстимул для його розвитку. Доречi, сьогоднi до мережi, штаб-квартира якої розташована вШвецiї, входять уже 750 колек-тивних бiзнес-членiв iз 25 кра-їн.
... А рецепти пiд секретом
Один iз таких колективнихбiзнес-членiв — Рiвненська об-лспоживспiлка.
— Нещодавно 10 наших пiд-приємств: виробничi, торго-вельнi та рестораннi отрималисертифiкати та логотипи мере-жi українською мовою, — роз-повiдає голова правлiння об-лспоживспiлки Петро Бараш. —Такi логотипи при входi до тогочи iншого закладу означають,що саме тут турист зможесмачно та оригiнально пообiда-ти i що цей заклад вiдповiдаєвсiм вимогам мережi. Нашiоб’єкти вже внесенi до вiдповiд-них електронних баз даних, тожiноземнi туристи, якi бувають вобластi, вже активно проклада-ють до них стежки.
А якi страви їм найбiльшесмакують?
— Голубцi князiв Острозь-ких, грибна юшка з унiкальнимсмаком!
Рецептом для читачiв«УК» не подiлитесь?
— Рецепти нашi кулiнаритримають у секретi: принаймнi,до початку чемпiонату. Але як-що читачi завiтають на Рiвнен-щину, то неодмiнно дiзнаються,
що ж воно таке — європей-ський обiд з полiським коло-ритом.
До речi, хто-хто, а вiтчизня-нi та зарубiжнi журналiститого обiду таки скуштують:адже у 2011 та 2012 рокахпередбачено низку iнфор-
мацiйно-рекламних турiвРiвненщиною, якi фiнансувати-муться з обласного бюджету.
збiрна СРСР розпочала 15 лис-топада 1970 року в кiпрськiйстолицi Нiкосiї перемогою надгосподарями 3:1. Не скажеш, щожереб, який визначав суперни-кiв у вiдбiрному циклi, був длянас сприятливим. Крiм кiпрiотiв,до групи потрапили традицiйносильнi iспанцi, а також командаПiвнiчної Iрландiї, в якiй сяялазiрка Джорджа Беста. В ударiвiн сам мiг вирiшити долю матчупроти будь-якого суперника.
Проте, як i передбачалося, ви-рiшальними в групi стали iгриСРСР — Iспанiя. Доля поєдинкув Москвi вирiшилась в останнiдесять хвилин, коли Вiктор Ко-лотов i Вiталiй Шевченко забилидва м’ячi. Iспанцям вдалосяуникнути «сухої» поразки нев-довзi до фiнального свистка.
Узявши три очки у чотирьохзустрiчах з Пiвнiчною Iрландi-єю, нашi поїхали до Севiльї, де вповторному побаченнi з пiреней-цями вирiшувалося питання прочвертьфiналiста вiд четвертоїгрупи. Про той матч його учас-ники волiють краще не згадува-ти. Це були майже всi 90 хвилинважкого випробування нашоїоборони i воротаря Євгена Руда-кова. Вони таки встояли i вiд-крили командi дальший шлях доєвропейського золота.
Незважаючи на успiх, пiслятого матчу команда була пiдданасерйознiй критицi. А її старшийтренер Валентин Нiколаєв ска-зав: «От ми й у чвертьфiналi, увiсiмцi, а скiльки ще роботи!»Слiд було посилювати гру i, зок-рема, шукати нових виконавцiв.Робив це вже новий керманич —Микола Гуляєв. I вiн поклав окона динамiвця iз Києва Володи-мира Трошкiна.
Володимире Миколайови-чу, якщо статистика не помиля-ється, ваш дебют у збiрнiйСРСР вiдбувся 19 квiтня 1972року у матчi проти Перу?
— До того часу я вже встиг зiг-рати в олiмпiйськiй командi, яка,до речi, виграла вiдбiр i виборолаправо виступити у фiналi ХХОлiмпiади в Мюнхенi.
Зустрiч з перуанцями прохо-дила в Києвi за неприємної пого-ди пiд акомпанемент дощу. Од-нак гра вийшла бойовою. Перу-анцi непогано показали себе начемпiонатi свiту 1970 року.Класнi нападники, яких не такпросто було стримати. Але миперемогли на втiху київськiйпублiцi, яку не так часто балува-ли тодi матчами збiрної країни.Я в тiй зустрiчi грав опорного —робота далеко не творча: бiгай iвiдбирай м’яч. Нi хвилини прос-тою. Через те на цьому мiсцi нiх-то не хотiв грати. У багатьох то-дiшнiх асiв навiть конфлiкти ви-никали з тренерами. Це тiлькиновачку, якщо хотiв грати в ко-мандi, вибору не було. Пам’ятаю,коли в 1969 роцi мене взяли в
«Динамо» з команди першої лiги— київського СКА, то вже черезтиждень вийшов на поле у грiКубка європейських чемпiонiв. Iпроти кого? Iталiйської «Фiо-рентiни», в якiй дивував своєюмайстернiстю чемпiон свiту бра-зилець Амарилдо. Саме його, якви здогадуєтесь, Вiктор Масловдоручив менi нейтралiзувати.На другий тайм чарiвник м’ячавже не вийшов, а наш «дiд» до-ручив менi опiку чемпiона Євро-пи Де Сiстi.
А тепер кажуть: для вход-ження в нову команду потрiбнатривала аклiматизацiя...
— Мене аклiматизували затиждень.
Через десять днiв пiслягри з Перу вiдповiдальнийчвертьфiнал з Югославiєю вБелградi. Там у вас був ще одиндебют — уже не в товарисько-му, а в офiцiйному матчi. Заскладом нашої команди (п’ятьгравцiв за амплуа — захисники)складається враження, що тре-нер намагався передусiм не про-пустити. Ви вийшли на замiну вдругому таймi. Якими словаминапучував вас наставник?
— То була дуже важка гра. Ускладi югославiв один з найсиль-нiших футболiстiв Європи Дра-ган Джаїч. Та й решта коман-ди — вмiлi майстри i досвiдченiтурнiрнi бiйцi. Вони розумiли: насвоєму полi треба перемагати. Унас попереду гра не пiшла. Тре-нери ставили на Анатолiя Банi-
шевського —футболiста талано-витого, але гравця настрою: мiгвидати блискучий матч, а мiг за-губитися на полi. Тодi був не йо-го день. А випускаючи мене наполе, Микола Гуляєв доручив,наскiльки пам’ятаю, грати протиЙована Ачимовича, з чиїх подачнайчастiше забивав Джаїч. На-чебто i важкуватий був мiй су-перник, але на диво спритний, iвстигати за ним було непросто.Завдяки самовiдданостi захистуi Євгена Рудакова ворота вбе-регли.
Менш нiж за тиждень грау вiдповiдь — уже в Москвi. Вив основi. I зовсiм iнша гра. Якийсекрет перевтiлення?
— З’явився Вiктор Колотов,який через травму не змiг вийтина поле в Белградi, пiшла гра уБанiшевського, пiдтримка три-бун. Подробицi цiєї гри вжестерлися, але пам’ятаю, що голизабивали тi самi Колотов i Банi-шевський, а також Едуард Ко-зинкевич. Настав час збиратисяна фiнал у Бельгiю, хоча визна-ченостi нi щодо складу, нi щодотренера не було.
Ще бiльше питань виник-ло пiсля товариської гри протизбiрної ФРН, яка запросила ра-зом вiдкрити Олiмпiйський ста-дiон у Мюнхенi, чи не так?
— То була, на мою думку, най-видатнiша в iсторiї Нiмеччиникоманда. Цiлий букет таланови-тих iндивiдуальностей. Крiм то-го, на команду працювали фа-хiвцi рiзних галузей науки: щодонайменших деталей одягу, бут-сiв, рiзних пiгулок. А який кра-сень-стадiон збудували! Отожщодо органiзацiї функцiонуван-ня команди нiякого порiвняння знами. Звiдси i результат.
До речi, тодiшнiй тренернiмцiв Гельмут Шен був керма-ничем команди 16 рокiв. У насже ротацiї на цьому мiсцi вiдбу-валися мало не щороку. От i пiс-ля тодiшньої вiдчутної поразки
в Мюнхенi за два тижнi до фi-налу Євро-1972 вiдставили Ми-колу Гуляєва...
— Менi взагалi досi не зрозумi-ло, чому його поставили керуватизбiрною. Микола Гуляєв нiколи небув старшим тренером. Як асис-тент старшого вiн був на мiсцi —прекрасний вихователь, психо-лог, мiг розкрити особливо моло-дим футболiстам багато секретiвгри з м’ячем. Сьогоднi, на жаль,це роблять зрiдка. I даремно. Суд-жу за власною тренерськоюпрактикою. Мої вихованцi з моло-дiжної збiрної України, а середних були Сергiй Ребров, ВiталiйКосовський, майже всi залиши-лися у великому футболi, можли-во, завдяки iндивiдуальнiй роботi,якої я нiколи не цурався.
Отже, команда знов потра-пила до рук Олександра Поно-марьова, який благословляв васна пiвфiнальну зустрiч з угор-цями.
— Гра видалася важкою. Най-небезпечнiшим у складi супер-
никiв був видатний форвардФлорiан Альберт, який просла-вився блискучою грою ще начемпiонатi свiту 1966 року. Вiнвийшов на замiну в другому тай-мi, коли наставник угорцiв поба-чив, що без нього його гравцямне подолати наш захист. Пiд часзамiни Пономарьов поставив пе-редi мною завдання: «Його (Аль-берта) немає i тебе немає». Пере-могли завдяки голу, забитомуАнатолiєм Коньковим, i май-стерностi Євгена Рудакова, якийнаприкiнцi матчу витяг 11-мет-ровий.
Залишилася дрiбниця —виграти у фiналi в нiмцiв...
— Те, що сталося за кiлькатижнiв до того в Мюнхенi, мiцнозасiло в багатьох в пам’ятi. Ме-нi здається, багато хто навiть неготувався до фiналу. Лише умолодих жеврiла надiя: «А рап-том?» Та в нiмцiв не буває «араптом».
Пiсля матчу прем’єр-мiнiстрБельгiї вручив нам срiбнi наго-роди. Там же кожному з футбо-лiстiв видали по 500 доларiв. Якна той час, чимала сума.
А вдома вшановували?Все-таки друге мiсце — це ус-пiх?
— Десь на дачi роздали значкимайстра спорту мiжнародногокласу. Олександра Пономарьоваза цей результат, як завжди,зняли з роботи.
Серед футболiстiв, якiвписали цю сторiнку в iсторiювiтчизняного футболу, понадполовину команди становилипредставники України: ЕдуардКозинкевич, Вiктор Колотов,Анатолiй Коньков, ВолодимирОнищенко, Євген Рудаков, Во-лодимир Трошкiн — називаю заалфавiтом. Чим не приклад длятих, хто виборюватиме пер-шiсть на Євро-2012?
— Справдi, чому б не нагада-ти, особливо молодi, про людей,котрi зробили щось вагоме дляспортивної честi країни? Зробiтьгарнi рекламнi щити, якi показа-ли б вiце-чемпiонiв 1972 року iззакликом наслiдувати їхнiйприклад. У нас є футбольнi та-ланти. Рiвняйтеся на ветеранiв,спробуйте перевищити їхнi до-сягнення!
Георгiй КОСИХ, «Урядовий кур’єр»
УК
УК
УК
УКУК
УК
УК
УК
УК
УК
Заслужений майстер спорту,заслужений тренер України,
вiце−чемпiон Європи 1972 рокуВолодимир ТРОШКIН
Володимир Трошкiн запам’ятався не тiльки чiткою грою в оборонi, а й стрiмкими рейдами до ворiт суперникiв
15www.ukurier.gov.ua
ЕКСКЛЮЗИВ25 ëèñòîïàäà 2010 ðîêó, ÷åòâåð, ¹ 221
Пiсля переходу в «Динамо» за тиждень грав проти «Фiорентини»
ру на фiнал наступногочемпiонату Європи Iталiя— Сербiя у Генуї був пе-рерваний на шостiй хви-линi через безчинства сер-бських фанатiв. I от вирокКонтрольно-дисциплiнар-ної iнстанцiї УЄФА: розiб-равшись в обставинах iн-циденту, вона присудилаiталiйцям технiчну пере-могу з рахунком 3:0. Збiр-на Сербiї зобов’язана про-вести два свої наступнi до-машнi поєдинки без гляда-чiв. Забороняється надава-ти сербським уболiвальни-кам квитки на решту виїз-них матчiв збiрної країниу квалiфiкацiї Євро-2012.
Подiї в Генуї знов нага-дали про актуальну проб-лему, пов’язану iз сучас-ним футболом — хулiган-ством на стадiонах, навко-ло них, а то й далеко за ме-жами спортивних арен.Тим бiльше, що це явищене є гримасою захiдногосвiту, а має свою iсторiю iна вiтчизняних теренах...
Трагедiя на «Ейзелi»
Уперше подiбну ситуа-цiю менi довелося побачи-ти в Києвi у далекому1956 роцi. Четвертого ве-ресня на Республiкан-ському стадiонi iменi М.Хрущова (так звалася то-дi головна спортивна аре-на столицi) у матчi пер-шостi СРСР динамiвцiприймали московське«Торпедо». Судив цейпринциповий матч ленiн-градський арбiтр В’ячес-лав Богданов. Мiсцевимуболiвальникам здалося,що суддя неправильно по-вiв себе в епiзодi, коли наперших хвилинах гостiзабили гол. А вже напри-кiнцi тайму, коли вiн незарахував взяття торпе-дiвських ворiт, збудженааудиторiя втратила кон-троль над собою i ринулана поле. Аби не надаватиiнциденту гласностi, роз-бирати його не стали. Закiлька годин з Москви на-дiйшло розпорядженняпереграти матч наступно-го дня. Що i було зроблено.Пiдсумок — 1:1.
Уже пiзнiше стали регу-лярними походи розiгрiто-го емоцiями (i не тiльки ни-ми) натовпу пiсля матчiвцентральними вулицямиКиєва з такими «безневин-ними» витiвками, як, нап-риклад, перекидання при-паркованих авто...
Досi пам’ять зберiгаєжахливi картини з брюс-сельського стадiону «Ей-зель», датованi п’ятимтравня 1985 року. На тойдень у бельгiйськiй столи-
цi був призначений фi-нальний матч Кубка євро-пейських чемпiонiв (нинiЛiга чемпiонiв) мiж ан-глiйським «Лiверпулем» йiталiйським «Ювентусом».У тодiшньому СРСР теле-бачення таких подiй не по-казувало, але завдякидрузям iз столичного те-лецентру менi вдалосяпотрапити на трансляцiю.I що ми (як i весь свiт) по-бачили на екранi? Крива-ву сутичку мiж прихиль-
никами обох команд. Вiдо-мi своєю брутальнiстюбританськi хулiгани зла-мали перегородку мiжсекторами i напали на iта-лiйцiв. Тi, тиснучись довиходу, обрушили одну зконструкцiй стадiону, пiдякою загинули 39 осiб. Абизбити лють трибун, буловирiшено матч таки зiгра-ти. Єдиний гол, який при-нiс кубок iталiйцям, про-вiв нинiшнiй президентУЄФА Мiшель Платiнi.Проте радостi в очах пере-можцiв не було видно.
Хулiган — це професiя?
Нинi футбольне хулi-ганство стало свого родуремеслом. Воно має орга-нiзацiйнi рамки, часто но-сить певне полiтичне за-барвлення i навiть почас-ти оплачується. У ньогосвiй жаргон, стиль одягу,
десятки сайтiв i друкова-нi видання. Як свiдчатьросiйськi джерела, самфутбол для хулiганiв вiд-ходить на другий план.Походи на матчi стали не-обов’язковими, якщо непланується зiткнення з«колегами» з ворожоготабору, а принагiдно i змiлiцiєю. Спроби гравцiв iтренерiв московських ко-манд урезонити обтяжли-вих прихильникiв не ма-ють успiху.
Пiдтягуються до росiян iнашi. Бiльш-менш значнiфанатськi угрупованнямають десяток україн-ських клубiв. Наприклад,серед прихильникiв сто-личного «Динамо» фiрми,як вони себе називають,The Capitals, City Boys,Darnitsa Hools, UПБ (Ul-tras Пiвденної Борщагiв-ки), Трудовi резерви, якiоб’єднанi в органiзацiюWhite-Blue Hooligans i ма-ють 150 «багнетiв».
Серйозну загрозу дляпорядку на стадiонахстановлять польськi ху-лiгани. I до сьогоднi убо-лiвальники зi стажемпам’ятають, як 1998 рокуу матчi на Кубок УЄФАмiж кракiвською «Вiс-лою» й iталiйською «Пар-мою» фанат господарiвпоцiлив ножем у хавбекагостей Дiно Баджо. Зак-ривавлений iталiєць бувзмушений пiти з поля, а«Вiсла» дiстала рiчну
дисквалiфiкацiю. Два ро-ки тому представникипольської влади пообiця-ли УЄФА, що вони покла-дуть край дiям порушни-кiв спокою, та через кiль-ка мiсяцiв перед матчемваршавського дербi мiж«Полонiєю» i «Легiєю»полiцiя затримала понад700 хулiганiв, у тому чис-лi бiльш як 60 неповно-лiтнiх.
Нашi країнидiятимутьспiльно
Правоохоронцi двохкраїн уже провели кiльказустрiчей, пiд час якихвиробляють заходи щодопiдтримки порядку настадiонах пiд час Євро-2012. До цiєї справи залу-чатимуться волонтери,стюарди, працiвникиприватних охороннихструктур. Буде налагод-жено обмiн iнформацiєюпро осiб, причетних добезчинств на спортивнихаренах. До речi, у нашихсусiдiв на профiлактич-ний облiк поставленомайже 90 вiдсоткiв фут-больних уболiвальникiв.Накреслено прийнятинизку вiдповiдних норма-тивних актiв. Зокрема,розроблено проект зако-ну щодо вiдповiдальностiза порушення громад-ського порядку пiд часпроведення спортивнихзаходiв.
Сподiватимемося, що наматчах Євро-2012 панува-тиме доброзичлива атмос-фера i нiкому не вдастьсязiпсувати свято футболупротиправними вихватка-ми. Одне тiльки непокоїть:хулiганство силовими ме-тодами до кiнця не викоре-нити. Суспiльству слiддобре помiркувати, якспрямувати енергiю фана-тiв у позитивне русло.