ХІМІЯ, ЕКОЛОГІЯ ТА ІНФОРМАТИКАsmc.hnpu.edu.ua/files/Bloku_vilnuy_vubir_2020/Himia_ecologia_ta_informatica.pdfНа вивчення навчальної дисципліни

ХІМІЯ, ЕКОЛОГІЯ ТА

ІНФОРМАТИКА

Блок дисциплін вільного вибору

для здобувачів ОР “Бакалавр”

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Кафедри, які забезпечують викладання навчальних дисциплін даного блоку:

Кафедра зоології

Кафедра хімії Кафедра інформатики

Дисципліни, які входять до блоку:

ІІ курс

Загальна екологія

Інформатика

Техніка та методика проведення ускладнених

дослідів

Історія хімії та хімічна номенклатура

Англійська мова

Загальна екологія Викладач: кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології

ХНПУ імені Г.С.Сковороди Мухіна Ольга Юліївна

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 4 кредити ЄКТС 120 годин.

Предмет вивчення навчальної дисципліни: особливості взаємодії організмів та

угруповань з середовищем існування, їх адаптації до дії певних екологічних

факторів, напрямки та чинники динамічних змін популяцій, біогеоценозів,

екосистем.

Мета та завдання навчальної дисципліни :

Метою викладання навчальної дисципліни «Загальна екологія» є формування

загального уявлення про структурну організацію і особливості функціонування

біосфери, екосистем, популяцій, а також сприяння розвитку у студентів розуміння

особистої відповідальності за наслідки антропічного впливу на стан природного

середовища.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Загальна екологія» є :

ознайомлення студентів з предметом та методами, сучасними напрямками

екологічних досліджень, їх прикладним значенням; формування у студентів

понятійного апарату сучасної екологічної науки; поглиблення знань студентів щодо

зв’язків організмів та їх угруповань із середовищем існування; формування у

студентів власного ставлення до екологічних проблем на основі отриманих

екологічних знань та певних наукових фактів; використання хімічних методів у

екологічних дослідженнях.

Під час вивчення дисципліни ви

Дізнаєтесь:

- сучасну проблематику наукових досліджень в галузі екології, зокрема

хімічні методи дослідження;

- загальні особливості взаємодії організмів і угруповань із середовищем

існування, пристосувань до впливу певних екологічних факторів;

- принципів організації та функціонування екосистем;

-можливостей практичного застосування інформації про стан екосистем

для їх охорони, розробки наукових засад раціонального використання

природних ресурсів

Навчитесь:

- аналізувати причинно-наслідкові зв’язки формування адаптацій

організмів і їх угруповань до певних умов середовища;

- прогнозувати напрямки динамічних змін популяцій і екосистем, а також

виявляти фактори, що їх спричиняють;

- використовувати теоретичні знання для вирішення проблем охорони

природи та раціонального природокористування.

Загальна екологія

ІНФОРМАТИКА Викладач: д.п.н., доцент кафедри інформатики, ХНПУ імені Г.С.Сковороди

Андрієвська В.М.


Предмет вивчення навчальної дисципліни: система засобів автоматизації

оброблення та використання інформації.


Метою викладання навчальної дисципліни «Інформатика» є формування у студентів

теоретичної бази знань з інформатики; формування знань про склад інформаційної

системи, апаратне та програмне забезпечення інформаційної системи; формування

умінь і навичок ефективного використання сучасних ІКТ у своїй діяльності, що має

забезпечити формування у студентів основ ІКТ компетентності.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Інформатика» є :

опанування знань, умінь і навичок, необхідних для раціонального використання

засобів сучасних ІКТ при розв’язуванні завдань з хімії, пов’язаних з опрацюванням

інформації, її пошуком, систематизацією, збереженням, поданням і передаванням;

розвиток уміння самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні

засоби, для підтримки навчання хімії, а також використовувати віртуальні

лабораторії, інтерактивні моделі.



базові поняття інформатики, складові частини інформаційної системи та їх

призначення;

роль сучасних ІКТ для підтримки навчання хімії;

правил безпечної роботи в Інтернеті, принципи інформаційної безпеки;

можливості онлайн-навчання та активного залучення до глобальних спільнот.

Навчитесь: • використовувати текстовий процесор для створення, редагування та

форматування текстових документів;

• створювати, форматувати електронні таблиці, виконувати розрахунки, будувати

діаграми засобами табличного процесору;

• створювати презентації та оформлювати їх відповідним чином;

• створювати публікації та оформлювати їх відповідним чином;

• користуватися глобальною мережею Internet в освітіх цілях;

• працювати з програмними засобами для підтримки навчання хімії;

• працювати з віртуальними лабораторіями, інтерактивними моделями.

ІНФОРМАТИКА

Викладач: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри хімії Макєєв Сергій Юрійович


Метою викладання навчальної дисципліни «Техніка та методика проведення ускладнених дослідів» є удосконалення вмінь виконувати хімічний експеримент, підбирати і виготовляти навчальні наочні посібники.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Техніка та методика проведення ускладнених дослідів» є розширення знань про навчальне обладнання шкільного кабінету хімії; удосконалення вмінь виконувати хімічні досліди передбачені шкільною програмою з хімії; удосконалення вмінь підбирати і виготовляти навчальні наочні посібники з хімії.

Силабус дисципліни за посиланням: http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Fak_prirodnychy/Silabus


Дізнаєтесь про:

навчальне лабораторне обладнання для демонстраційного і

учнівського експерименту;

наочні посібники, реактиви і матеріали шкільного кабінету

хімії.

Навчитесь:

підбирати обладнання для хімічного експерименту;

збирати прилади для хімічного експерименту;

виконувати хімічні досліди;

підбирати і виготовляти навчальні наочні посібники.

Викладач: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри хімії

Макєєв Сергій Юрійович

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 5 кредити ЄКТС 150

годин.

Метою викладання навчальної дисципліни «Історія хімії та хімічна

номенклатура» є забезпечення засвоєння знань з етапів становлення

хімії як науки та діалектики розвитку хімії.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Історія хімії та хімічна

номенклатура» є

◦ засвоєння основних етапів становлення хімії як науки;

◦ усвідомлення еволюції та закономірностей розвитку хімічних

знань;

◦ здобуття студентами уміння застосовувати набуті знання у

педагогічній діяльності.




основні етапи історичного розвитку хімічної науки;

еволюцію уявлень про хімічні поняття, закони, хімічні

елементи та речовини;

основні напрями і тенденції розвитку сучасної хімії.

Навчитесь:

застосовувати набуті знання у педагогічній діяльності;

робити висновки щодо закономірностей розвитку

хімічних знань.

Викладач: кандидат філологічних наук, доцент Солошенко-Задніпровська Наталія Костянтинівна

Обсяг: 10 кредитів Метою дисципліни є: • розвиток умінь та навичок практичного володіння

англійською мовою. Очікувані результати: достатній рівень іншомовної комунікативної компетентності

у різних видах мовленнєвої діяльності; сформоване та розвинене вміння правильного використання

мовного інвентарю (лексики та граматики) у комунікативному контексті;

розуміння способів виконання тестових завдань з англійської мови у складі Єдиного вступного іспиту.

ІІІ КУРС

Комп`ютерне моделювання хімії

Використання інформаційних систем для обчислень результатів хімічного експерименту

Прикладна електрохімія

Реакційна здатність органічних сполук та кінетика хімічних процесів


Викладач: старший викладач кафедри хімії Винник Олександр Федорович

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 4 кредити ЄКТС 120

годин.

Метою викладання навчальної дисципліни “Комп’ютерне моделювання в

хімії” є ознайомлення студентів з фундаментальними принципами

моделювання, окремими програмними засобами для моделювання

хімічних структур і процесів та набуття навиків роботи з ними.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Комп’ютерне моделювання

в хімії» є навчити студентів використовувати основні поняття хімії,

основні закони, теорію будови атома, загальні відомості про хімічні

елементи, теорії хімічних зв’язків, вчення про розчини, та загальні

закономірності протікання хімічних реакцій для моделювання хімічних

процесів і структур.




основні поняття та закони хімії; основи сучасних теорій будови атома та хімічного зв’язку; фізичні та хімічні властивості елементів та їх найважливіших сполуки; основні методи дослідження будови речовини, закономірності перебігу хімічних процесів, базові принципи моделювання хімічних структур та процесів, основні програмні засоби для молекулярного моделювання, моделювання фізико-хімічних та хіміко-технологічних процесів.

Навчитесь:

використовувати фундаментальні знання та елементарні навички для створення аналогових та цифрових комп’ютерних моделей; вміти користуватися окремими програми для молекулярного моделювання, моделювання фізико-хімічних та хіміко-технологічних процесів.

Використання інформаційних систем для обчислень

результатів хімічного експерименту

Викладач

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 4 кредитів ЄКТС, 120 годин.

Предмет вивчення навчальної дисципліни: методи й системи опрацювання

результатів хімічного експерименту.


Метою викладання навчальної дисципліни є: набуття студентами компетентності

щодо використання інформаційних систем для опрацювання результатів хімічного

експерименту й побудови емпіричних моделей.

Основними завданнями вивчення дисципліни є: опанування методів застосування

табличного процесора для реалізації попереднього подання даних хімічного

експерименту; застосування інформаційних систем для лінійного регресійного

аналізу; застосування інформаційних систем для побудови емпіричних формул за

методом найменших квадратів відповідно даним хімічного експерименту;

застосування табличного процесора для реалізації диференціальних моделей із

метою опрацювання результатів хімічного експерименту.


Дізнаєтесь: поняття похибки даних; джерела похибки комп’ютерного моделювання;

порядок подання результатів хімічного експерименту; засоби опрацювання табличних

даних у інформаційних системах; засоби графічного подання даних у інформаційних

системах; засоби регресійного та кореляційного аналізу в інформаційних системах;

поняття оптимізації, цільової функції; метод найменших квадратів; засоби пошуку

розв’язку нелінійної задачі оптимізації в інформаційних системах; поняття методу

Ейлера для реалізації диференціальних моделей у інформаційних системах

Навчитесь: визначати провідні джерела похибки, оцінювати похибку

експериментальних даних і результатів моделювання; застосовувати інформаційні

системи для табличного й графічного подання результатів хімічного експерименту,

обчислення статистичних експериментальних характеристик вибірок; застосовувати

інформаційні системи для побудови лінійного рівняння регресії та кореляційного

аналізу; визначати вигляд емпіричної формули на підставі теоретичного аналізу;

застосовувати інформаційні системи для визначення коефіцієнтів емпіричної формули;

застосовувати табличний процесор для реалізації диференціальних моделей хімічних

процесів на підґрунті експериментальних даних.

Використання інформаційних систем для

обчислень результатів хімічного експерименту


На вивчення навчальної дисципліни відводиться 5 кредитів ЄКТС 150 годин.

Метою викладання навчальної дисципліни «Реакційна здатність органічних сполук та кінетика хімічних процесів» є ознайомлення студентів з реакційною здатністю органічних сполук та методами її визначення та прогнозування.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Моделювання хімічних структур і процесів» є навчити порівнювати реакційну здатність органічних сполук; на основі аналізу будови молекули прогнозувати її; засвоїти основні методи її реакційної здатності.

Силабус дисципліни за посиланням: http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Fak_prirodnychy



основні поняття та закони хімії; основи сучасних теорій будови

атома та хімічного зв’язку; фізичні та хімічні властивості

органічних сполук; основні методи дослідження реакційної

здатності речовин; закономірності перебігу та механізми хімічних

процесів за участі органічних речовин.

Навчитесь:

визначати реакційну здатність речовин, правильно вибирати

методи визначення реакційної здатності; порівнювати реакційну

здатність органічних сполук; на основі аналізу будови молекули

прогнозувати реакційну здатність органічних речовин.


На вивчення навчальної дисципліни відводиться 4 кредита ЄКТС 120 годин.

Метою викладання навчальної дисципліни “Прикладна електрохімія” є ознайомлення студентів з основними найбільш розповсюдженими електрохімічними технологіями

Основними завданнями вивчення дисципліни “Прикладна електрохімія” є забезпечити підготовку висококваліфікованих учителів хімії, які здатні викладати в школі питання що стосуються електрохімічних технологій на сучасному науковому рівні, розвивати вміння використовувати отримані знання на практиці, формувати уявлення про сучасне електрохімічне виробництво, стан хімічних виробництв в Україні, виховувати досвідченого вчителя, що здатний передати свої знання наступному поколінню.




фізико-хімічні основи електролізу;

хімізм окремих хіміко-технологічних процесів;

технологічні схеми окремих електрохімічних виробництв.

Навчитесь:

орієнтуватись в нагальних проблемах електрохімічної промисловості;

орієнтуватися в екологічних проблемах сьогодення пов’язаних з роботою електрохімічних виробництв.

застосувати отримані знання на практиці — при написанні планів конспектів та проведенні уроків в загальноосвітніх школах, школах з поглибленим вивченням хімії, гімназіях, ліцеях;

робити основні теоретичні розрахунки.

Викладач: кандидат філологічних наук, доцент Солошенко-Задніпровська Наталія Костянтинівна

Обсяг: 10 кредитів Метою дисципліни є: • розвиток умінь та навичок практичного володіння

англійською мовою. Очікувані результати: достатній рівень іншомовної комунікативної компетентності

у різних видах мовленнєвої діяльності; сформоване та розвинене вміння правильного використання

мовного інвентарю (лексики та граматики) у комунікативному контексті;

розуміння способів виконання тестових завдань з англійської мови у складі Єдиного вступного іспиту.

ІV КУРС

Комп`ютерне моделювання хімії

Використання інформаційних систем для обчислень результатів хімічного експерименту

Прикладна електрохімія

Реакційна здатність органічних сполук та кінетика хімічних процесів


Викладач: доктор хімічних наук, професор кафедри хімії, завідувач Свєчнікова Олена Миколаївна

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 5 кредитів ЄКТС 150 годин

Метою викладання навчальної дисципліни «Методи екологічного контролю якості довкілля» є забезпечення засвоєння системи знань по організації та виконанні екологічного контролю оцінки якості довкілля, розраховування ступіня забруднення повітря, води, грунтів, вибір оптимальної методики визначення забруднювачів у довкіллі.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Методи екологічного контролю якості довкілля» є формування знань по організації та виконанню екологічного контролю оцінки якості довкілля; формування знань про сучасні методи аналітичної хімії малих концентрацій, що використовуються для оцінки якості довкілля; формування творчих умінь встановлювати реальну ступінь забрудненості довкілля за результатами кількісного аналізу.




про моніторинг довкілля як галузі екологічної науки і природо-охоронної діяльності;

про контроль забруднення повітря: класифікацію забруднювачів; стандарти якості атмосферного повітря; методи та способи аналізу атмосферного повітря;:

про контроль забруднення водних об'єктів; склад гідросфери; джерела і забруднювачі; нормування якості води в водоймищах; організацію контролю якості води; методи контролю забруднення води.

про контроль забруднення грунтів; оцінку ступеня забруднення; нормування якості ґрунтів; організацію контролю якості грунтів; методи контролю забруднення ґрунтів.

Навчитесь:

використовувати одержані знання для виконання екологічного контролю довкілля;

розраховувати і оцінювати якість довкілля;

вести екологічне виховання школярів.

Викладач: кандидат біологічних наук, доцент кафедри хімії Кратенко Роман Іванович.


Метою викладання навчальної дисципліни «Біотехнологія» є вивчення умов і особливостей культивування біологічних агентів – продуцентів біологічно-активних речовин (БАР), процесів біосинтезу цільового продукту, методів керування процесами біосинтезу, способів та прийомів промислової реалізації біотехнологічного процесу, а також ознайомлення студентів із принципами розробки біотехнологій.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Біотехнологія» є: ознайомлення з особливостями промислових мікроорганізмів; ознайомлення з загальною технологічною схемою біотехнологічних виробництв, послідовністю технологічних стадій; ознайомлення зі шляхами мікробного синтезу біологічно-активних речовин та кормового білку для народного господарства; ознайомлення студентів з особливостями мікробіотехнологічних процесів та різноманіттям апаратів, які застосовуються для одержання цільових продуктів; ознайомлення з науковими основами культивування мікроорганізмів та біохімічних основ процесів їх метаболізму та впливу складу живильних середовищ на швидкість накопичення продуктів метаболізму та їх властивості.




про принципи, правила та методи біотехнології, класифікації та створення промислових поживних середовищ, складання технологічної схеми біотехнологічних виробництв, виділення цільового продукту, утилізації та знезараження відходів біотехнологічних виробництв,;

про створення та реалізації біотехнологічних процесів на основі мікроорганізмів, рослинних та тваринних клітин, виділення та очистки цільового продукту, контролю біотехнологічних процесів, утилізації, знезараження та використання відходів біотехнологічних виробництв.

Навчитесь:

відрізняти біотехнологічні процеси від інших технологічних процесів;

визначати методи створення промислових штамів мікроорганізмів;

готувати поживні середовища для культивування різних біооб’єктів;

використовувати різні способи стерилізації живильних середовищ, обладнання, посуду;

складати принципову технологічну схему біотехнологічних процесів.

Викладач: кандидат біологічних наук, доцент кафедри хімії Кратенко Роман Іванович.


Метою викладання навчальної дисципліни “Новітні досягнення сучасної хімії” є розвиток активного хімічного мислення на основі логічного, методологічного та сучасних досягнень теоретичної та експериментальної хімії.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Новітні досягнення сучасної хімії” є підготування студентів до самостійної науково-педагогічної діяльності у школі; формування розвитку творчого мислення, який забезпечує у подальшому (навчанні та практичної діяльності) можливість ефективного розвитку нових ідей, принципово нових знань та уявлень про структуру речовин та механізми реакцій на молекулярному рівні з метою суттєвого підвищення комплексу властивостей матеріалів для розробки та розвитку нових технологій (нанотехнологій), отримання речовин в умовах суттєвого зменшення матеріало- та енергоємності сучасних та перспективних виробництв різних галузей промисловості та сільськогосподарської діяльності.




про нові методи досліджень, які побудовані на новітніх технологіях

(нанохімічний аналіз, мономолекулярні сенсори тощо).

Навчитесь:

застосовувати сучасне обладнання, що використовується в якісного та

кількісного аналізу хімічних речовин в освітній діяльності;

робити кількісні розрахунки на основі одержаних експериментальних

даних, порівнювати одержані дані із загальновідомими хімічними

показниками;

створювати інформаційні продукти та використовувати сучасні

цифрові технологій у процесі проведення шкільних досліджень та

експериментів.

ХІМІЯ, ЕКОЛОГІЯ ТА ІНФОРМАТИКАsmc.hnpu.edu.ua/files/Bloku_vilnuy_vubir_2020/Himia_ecologia_ta_informatica.pdfНа вивчення навчальної дисципліни

Documents