Міністерство освіти Придністровської ...schoolpmr.3dn.ru/Programi/2017_07_11_ukr-mova_programa... · Web viewТвори-описи окремих

Міністерство освіти Придністровської Молдавської Республіки

ПРОГРАМА з навчального предмета

«Українська (рідна) мова»

5-9 класи(для організацій загальної освіти ПМР)

Тирасполь, 2016

Автори-укладачі:– Бронич І.О., вчитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії ДОЗ «Республіканський український теоретичний ліцей-комплекс»;– Ніязова Т.М., вчитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії ДОЗ «Республіканський український теоретичний ліцей-комплекс»;– Субцірел І.А., вчитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії ДОЗ «Республіканський український теоретичний ліцей-комплекс»;– Сирбу М.Ф., вчитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії МОЗ «Бендерська гімназія № 3 ім. І.П. Котляревського».

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Пояснювальна запискаМісце предмета в навчальному планіЦіннісні орієнтири змісту навчального предметаРезультати вивчення навчального предметаЗміст програмиКалендарно-тематичне плануванняМатеріально-технічне забезпечення

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКАПрограму з української (рідної) мови для загальноосвітніх навчальних закладів з

українською мовою навчання розроблено на основі Закону Придністровської Молдавської Республіки «Про освіту» й Державного освітнього стандарту основної загальної освіти (Наказ МО ПМР від 04.05.2016 р. № 510).

Навчальний предмет «Українська (рідна) мова» посідає особливе місце серед шкільних предметів, бо є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання, і, отже, й потребує рішучішого переорієнтування процесу оволодіння учнями знаннями про мову та формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок до повноцінного засвоєння всіх ліній змісту мовної освіти, – мовленнєвої, мовної, соціокультурної та діяльнісної (стратегічної). Саме ці лінії формують комунікативну компетентність особистості, сприяють патріотичному, морально-етичному та естетичному вихованню учнів. Відповідно до цього в 5-9-х класах формуються мовна, мовленнєва, соціокультурна й діяльнісна компетентності як складники комунікативної компетентності.

На відміну від інших шкільних предметів, для яких комунікативна компетентність є ключовою, для мовних курсів вона є водночас і ключовою, і предметною, що формується у школярів у процесі навчання мови, зокрема української, і передбачає сформованість в учнів умінь в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

Результатом такого процесу є формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості, яка має сформуватися у процесі навчання й містити знання, уміння, ставлення, досвід діяльності та особистісні поведінкові моделі. Визначальною ознакою цього підходу є зміщення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання та набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті.

У програмі враховано офіційний статус української мови (Закон ПМР «Про мови у придністровській Молдавській Республіці), її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя суспільства, формувати навички самостійної навчальної діяльності, самоосвіти й самореалізації; ураховано сучасні організаційні форми, методи й технології навчання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах.

Основна мета навчання української мови полягає у формуванні свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами української мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетентності. Зазначена мета передбачає здійснення навчальної, розвивальної й виховної функцій освітнього змісту навчального предмета.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній школі є:

– виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови;

– формування у школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування, дотримуючись норм українського етикету;

– ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів;

– формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх з погляду нормативності, відповідності ситуації та сфері спілкування;

працювати з текстом, здійснювати пошук інформації в різноманітних джерелах, здатності передавати її в самостійно створених висловлюваннях різних типів, стилів і жанрів;

– формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства загалом.

Пріоритетною ідеєю курсу української мови в основній школі є забезпечення інтенсивного мовленнєвого та інтелектуального розвитку учнів. Володіння українською мовою, уміння спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації є тими характеристиками особистості, які здебільшого визначають досягнення людини практично в усіх галузях життя, сприяють її успішній адаптації до мінливих умов сучасного світу.

Навчальний матеріал основної школи розподіляється відповідно до курсів української мови для 5, 6, 7, 8 і 9 класів разом з вимогами до рівнів мовленнєвої, мовної, соціокультурної та діяльнісної компетентностей учнів зазначених класів.

Кожен із курсів для певного класу складається з чотирьох змістових ліній (мовленнєвої, мовної, соціокультурної та діяльнісної, або стратегічної).

Зміст мовленнєвої змістової лінії викладається за принципом структурної систематичності, що передбачає поступове ускладнення й поглиблення мовленнєвознавчих понять і формування на їхній основі вмінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіативних, читацьких, текстотворчих).

Зміст мовної змістової лінії подається за лінійним принципом, що доповнюється реалізацією системи міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, які зумовлюють систематичне й різнобічне збагачення словникового запасу й граматичної будови мовлення учнів лексико-фразеологічними, граматичними, стилістичними засобами, удосконалення мовних і мовленнєвих умінь і навичок, умінь користуватися різними лінгвістичними словниками.

Зазначені дві змістові лінії (мовленнєва й мовна) є основними, які визначають безпосередній предмет навчання, його структуру, супроводжуються вимогами до рівня мовленнєвої й мовної компетентностей учнів, кількістю годин, що виділяються на їхнє засвоєння, а дві інші (соціокультурна та діяльнісна (стратегічна) є засобом досягнення основної освітньої мети навчання української мови в основній школі.

Вимоги до засвоєння змісту мовленнєвої й мовної змістових ліній є спеціальними. Саме вони містять критерії, за якими визначається рівень навчальних досягнень учнів з предмета. А вимоги до соціокультурної й діяльнісної змістових ліній мають загальний характер, що підпорядковується освітнім завданням перших двох змістових ліній, тому їхнє виконання контролюється опосередковано, через вимоги до засвоєння мовного й мовленнєвого компонентів змісту програми. Водночас володіння цими загальними вміннями й навичками є важливою умовою формування в учнів соціокультурної, діяльнісної компетентностей, які є одними зі складників комунікативної компетентності, умовою й показником загального особистісного розвитку школярів.

Комунікативно-функційний підхід, що лежить в основі навчання української мови, пріоритетним передбачає розвиток умінь і навичок мовленнєвої діяльності, а робота над мовною теорією, формування знань і вмінь з мови підпорядковуються завданням розвитку мовлення. Тому зміст програмового матеріалу в кожному класі розпочинається мовленнєвою змістовою лінією.

Отже, призначення мовленнєвої змістової лінії полягає в забезпеченні цілеспрямованого формування й удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності – аудіюванні, читанні, говорінні, письмі на основі засвоєння мовленнєвознавчих понять, визначених у рубриці «Відомості про мовлення», оволодіння базовими вміннями й навичками використання мови в життєво важливих для певного віку сферах і ситуаціях спілкування (рубрика «Види робіт») (мовленнєва компетентність).

Реалізація її змісту здійснюється як на спеціальних уроках із розвитку мовлення, так і на уроках засвоєння основ науки про мову, що дає змогу зробити процес формування мовленнєвої компетентності учнів ефективнішим.

Призначення мовної змістової лінії здійснюється у процесі засвоєння учнями системних знань про мову й формування на їхній основі відповідних умінь як засобу пізнання, спілкування, самовираження людини (мовна компетентність).

Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування національними, загальнолюдськими культурними і духовними цінностями, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями, статтями, націями, сприяють естетичному й морально-етичному розвиткові особистості, органічному входженню її в соціум. Змістове наповнення цієї змістової лінії здійснюється на основі відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей: «Мови і літератури», «Суспільствознавства», «Мистецтва», а також інших освітніх галузей. Ця змістова лінія передбачає добір, опрацювання й конструювання тематично й стилістично орієнтованих текстів, що забезпечать розвиток комунікативних умінь і навичок (соціокультурна компетентність). Окремо години на реалізацію цієї змістової лінії не виділяються.

Роль діяльнісної (стратегічної) змістової лінії виявляється у формуванні мотивації навчання, здатності організовувати свою працю для досягнення результату, дає змогу вибудувати цілеспрямовану лінію поведінки для успішного виконання певного завдання; в удосконаленні загальнонавчальних умінь, оволодінні творчими, естетико-етичними вміннями, які визначають успішність мовленнєвої діяльності. Загальнонавчальними вміннями передбачено: загальнопізнавальні вміння (зокрема інтелектуальні, інформаційні), наприклад, виділення в об’єктах ознак і властивостей, знаходження серед них основних, другорядних; порівняння й зіставлення, аналіз, синтез, узагальнення, оцінювання, класифікація; здійснення бібліографічного пошуку, уміння здобувати інформацію з різноманітних джерел, робота з текстом тощо; організаційно-контрольні (володіння способами організації навчальної діяльності (планування, розподіл роботи над певним завданням на етапи, оцінювання проміжних і кінцевих результатів, здійснення відповідних корективів тощо) (діяльнісна компетентність).

Реалізація цієї змістової лінії відбувається у процесі роботи над опрацюванням навчального матеріалу мовної, мовленнєвої й соціокультурної змістових ліній, а також використанням засвоєного інтелектуально-операційного й ціннісного змісту інших навчальних предметів. Окремо години на реалізацію діяльнісної змістової лінії теж не виділяються.

Особливістю змісту пропонованої програми є систематичне використання у процесі опрацювання мовної змістової лінії внутрішньопредметних зв’язків: 1) з лексикою, фразеологією, прислів’ями й крилатими висловами; 2) з граматикою (морфологією й синтаксисом); 3) з культурою мовлення й стилістикою; 4) з текстом. Реалізація саме цих зв’язків визначає спрямування мовленнєвого розвитку школярів.

Здійснення практично на кожному уроці внутрішньопредметного зв’язку з лексикою й фразеологією, прислів’ями, приказками й крилатими висловами забезпечує можливість послідовно збагачувати мовлення учнів цими необхідними засобами. Важливе значення має також послідовне урізноманітнення граматичної будови мовлення школярів на рівні слова, словосполучення й речення. Загальновизнаною є й потреба в тому, щоб мовлення учнів було правильним не лише у правописному аспекті, а й стилістичному, а також в аспекті мовленнєвої культури. При цьому всі означені рівні та аспекти розвитку мовлення школярів можуть повноцінно реалізуватися лише за умови, що вони актуалізуються на найвищому рівні – рівні тексту. Саме на цьому рівні здійснюється вдосконалення вмінь досягати комунікативних цілей, тобто того, що має безпосередній вихід на мовленнєву практику.

Не менш важливим у навчанні мови є застосування міжпредметних зв’язків. Вони забезпечують інтеграцію мови з іншими предметами, активно впливають на розвиток інтелектуальних і моральних якостей особистості, її свідомості й мислення, комунікативних умінь і навичок.

У зв’язку з цим структурування змісту навчання української мови, як на рівні навчальних програм, так і підручників, з урахуванням зазначених внутрішньо- і міжпредметних зв’язків дає змогу нейтралізувати недоліки традиційної лінійної систематизації й викладу навчального матеріалу у програмах і підручниках, забезпечує можливість систематичного й різнобічного мовленнєвого розвитку учнів протягом усього періоду навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

Добір навчального матеріалу й організація вивчення української мови в основній школі здійснюється на основі застосування й поєднання основоположних дидактичних і методичних принципів, що наводяться нижче.

Зокрема принцип взаємозв’язку навчання, виховання й розвитку передбачає наявність у змісті й процесі навчання української мови таких елементів, які забезпечують гармонійну реалізацію визначених цим принципом основних загальноосвітніх функцій навчального предмета. Так, окрім навчальної функції, що є провідною, добором системи текстів, тематично визначених соціокультурною змістовою лінією, а також системою передбачених програмою усних і письмових висловлювань має здійснюватися цілеспрямоване патріотичне, морально-етичне, екологічне, естетичне виховання учнів.

Принцип демократизації й гуманізації навчання мови полягає у здійсненні методики партнерського співробітництва вчителя й учня задля досягнення визначеної програмою й прийнятої обома суб’єктами навчання освітньої мети. Це означає, що вчитель будує стосунки з учнями й учні між собою на основі толерантності, взаємної довіри, теплоти, сердечності, високо поціновує й заохочує щирі прояви інтелектуальної й емотивної діяльності школяра, що знаходять відображення у таких категоріях, як самостійність, патріотизм, потяг до істини, до прекрасного, душевність, людяність, добротворча спрямованість, вірність заповітам предків, любов до природи тощо і які виявляються не лише на словах, а й підкріплюються відповідними вчинками. Дотримання цього принципу утверджує якісні світоглядні, морально-етичні, духовні зрушення в освітній культурі українського суспільства.

Принцип особистісної орієнтації навчання передбачає забезпечення вчителем оптимальних умов для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, урахування його індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочення до самостійності у вивченні української мови, самопізнанні й саморозвитку. З цією метою вчитель заохочує й надає допомогу у визначенні індивідуальної навчальної мети, плануванні й організації роботи над її досягненням учням у міру їхньої готовності до самостійної пізнавальної діяльності. Найбільш сприятливими для реалізації цього принципу є такі методи та організаційні форми роботи, як дискусія, рольова гра, групова робота, керовані дослідження, проекти, самостійні дослідження, самооцінювання тощо.

Принцип урахування життєвої перспективи, суть якого полягає у презентації інформації, що дає змогу розв’язувати життєві завдання, зокрема відомості і риторики, стилістики й культури мовлення.

Принцип текстотворчості (текстоцентризму) передбачає засвоєння мовних знань і формування мовленнєвих умінь і навичок на основі текстів, усвідомлення структури тексту й функцій мовних одиниць у ньому, формування вмінь сприймати, відтворювати чужі й створювати власні висловлювання, здійснювати міжпредметний зв’язок української мови й інших предметів.

Комунікативно-діяльнісний принцип означає вивчення мови як засобу спілкування і здійснюється у процесі взаємопов’язаного й цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів – аудіювання, читання, говоріння й письма. Цей принцип передбачає широке застосування інтерактивних методів навчання, оптимальне

поєднання фронтальної, групово-парної та індивідуальної форм організації навчального процесу.

Важливість навчання учнів таких видів мовленнєвої діяльності, як аудіювання (слухання і розуміння) і читання зумовлена постійним зростанням потоку інформації й потребою орієнтуватися в ній, життєвою необхідністю формування в учнів мовленнєвої компетентності у процесі сприймання усних і письмових висловлювань як важливого складника комунікативної компетентності.

Так, чільне місце у формуванні й розвитку мовленнєвих умінь і навичок займає вдосконалення аудіювання (слухання-розуміння), що передбачає регулярне використання спеціально підготовлених, цілеспрямованих завдань із розвитку вмінь слухати й розуміти, аналізувати й оцінювати усне висловлювання (його зміст, особливості побудови й мовного оформлення тощо), добір із прослуханої інформації тих її елементів, які необхідні для розв’язання комунікативних завдань. У кожному класі на формування життєво необхідних аудіативних умінь виділяються окремі години. Учні практично знайомляться з різновидами аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). На основі прослуханих текстів інструктивного характеру доцільно застосовувати завдання, що передбачають короткі відповіді на запитання за змістом тексту, складання плану прослуханого, вибір правильної відповіді з декількох запропонованих, спостереження за мовними виражально-зображувальними засобами; використовувати на уроках тексти художнього, публіцистичного, наукового (науково-навчального, науково-популярного різновидів) та інших стилів для диктантів, переказів, складання діалогів, читання вголос і мовчки, спостережень за мовними засобами, списування тощо.

Важливим аспектом навчання мови є формування навичок читання мовчки, практичне ознайомлення з його різновидами (ознайомлювальним, вивчальним, переглядовим). Школярі повинні навчитися читати мовчки незнайомий текст швидше, ніж уголос, розуміти й запам’ятовувати після одного прочитання його фактичний зміст, логічні відношення, закладені в тексті, розуміти його основну думку, позицію автора, сприймати зображувально-виражальні засоби прочитаного твору. Робота з читання також спрямовується на формування інтересу до читання художніх, науково-популярних, публіцистичних текстів на уроках української мови, обсяг яких повинен збільшуватися з класу в клас. Під час читання вголос важливо передбачати комунікативний аспект цього виду мовленнєвої діяльності й розвивати в учнів уміння орієнтувати швидкість читання, чіткість вимови, виразність, інтонаційну правильність на можливості, інтереси й потреби слухача, виробляти вміння виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторського задуму тощо. У кожному класі на формування життєво необхідних умінь з цього виду мовленнєвої діяльності виділяються також окремі години.

Говоріння як вид мовленнєвої діяльності передбачає формування й розвиток умінь і навичок діалогічного й монологічного мовлення.

Формування вмінь і навичок говоріння здійснюється у процесі заучування учнями невеликих текстів, віршів, загадок, прислів’їв, приказок, матеріалів для рольових ігор тощо; складання відповідей на основі почутого або прочитаного тексту, усних повідомлень і відповідей на лінгвістичну тему тощо; переказування почутого або прочитаного (докладно, стисло, вибірково) текстів різних типів, стилів і жанрів мовлення; складання діалогів і монологічних висловлювань різних типів, стилів і жанрів мовлення.

Навчання української мови передбачає розвиток навичок письма, написання робіт творчого характеру, серед яких усні й письмові перекази й твори різних типів, стилів і жанрів мовлення. При чому оцінюється зміст і мовне оформлення (грамотність). Перекази і твори виступають підготовчими вправами до оволодіння учнями життєво необхідними жанрами мовлення (конспект, реферат, доповідь, виступ на зборах, під час дискусії, рецензія тощо). Для активізації мовленнєвої діяльності школярів відповідно до соціокультурної змістової лінії передбачено надавати перевагу таким темам для створення

самостійних висловлювань, які були б пов’язані з життєвим досвідом учнів, зацікавлювали б їх, викликали інтерес, прагнення поділитися думками, зближували реальну й навчальну мовленнєву діяльність, мали б чітке виховне спрямування тощо.

Заняття з української мови треба будувати так, щоб кожен із проведених видів робіт виконував свою роль у формуванні певного комунікативного вміння, щоб учні успішно оволодівали і монологічним, і діалогічним мовленням, спираючись на знання про текст, види мовленнєвої діяльності, стилі, типи, жанри мовлення, ситуацію спілкування, набували культури мовлення й спілкування.

Комунікативна діяльність має здійснюватися в ході розв’язання учнями системи усних і письмових мовленнєвих завдань, розташованих у порядку наростання їхньої складності. Для надання школярам більше можливостей спілкуватися, висловлювати власні думки й почуття, необхідно, зокрема, ширше впроваджувати групову форму проведення занять, індивідуалізувати й диференціювати систему письмових робіт.

Соціокультурний принцип вимагає вивчення мови на основі створеної українським народом оригінальної та яскравої культури, відображеної в міфології, традиціях і звичаях, усній народній творчості, у творах красного письменства, а також акумульованої в перекладних літературних творах культур інших народів, трансформація учнем відомостей з мови, літератури, історії та інших предметів, власного життєвого досвіду, що здійснюється у процесі підготовки усних і письмових творів, під час виконання творчих робіт інших жанрів, у власний погляд на життя, переконання, світоглядні настанови, ідеали, у знання культурних реалій, які забезпечують органічне входження в суспільство, визначення свого місця в ньому, реалізацію потенційних можливостей особистості. З цією метою ретельно добираються, конструюються й систематизуються тексти з виразним виховним спрямуванням і відповідна тематика творчих робіт, що передбачає формування патріотичних, морально-етичних, екологічних переконань і естетичних смаків.

Принцип органічного поєднання навчання мови й мовлення як засобу й способу мовленнєвої діяльності, її змісту й форми означає, що вивчення мовних понять, правописних правил, орфоепічних норм є не самоціллю, а засобом досягнення основної освітньої мети. Тому вивчення мовних понять, явищ, закономірностей, норм, по-перше, має здійснюватися не ізольовано від мовлення, а на основі тексту (висловлювання) як результату мовленнєвої діяльності; по-друге, передбачати застосування вивченого в мовленнєвому процесі. По-третє, формування мовленнєвої компетентності повинно здійснюватися в ході аналізу актуальних навчальних і життєвих проблем, у розв’язанні яких учні бачать особистісний сенс, унаслідок чого формуються їхні пізнавальні мотиви щодо вивчення мови. Дотриманням цього принципу долається формальний характер мовної освіти.

Принцип здійснення поліфункціональності української мови у процесі навчання – комунікативної, пізнавальної, культуроносної, експресивної, естетичної, креативної тощо – засвідчує й реалізує, за умови вмілого його використання, невичерпні потенційні освітні можливості української мови, які визначають виняткову роль цього навчального предмета. Тому для реалізації цього принципу необхідний комплект навчальних засобів, який задовольняв би освітні потреби школярів, різнобічна система завдань і вправ, що передбачає актуалізацію й реалізацію зазначених функцій мови, а також високий професійний рівень учителя, спроможного керувати процесом здійснення зазначеного принципу.

Принцип практичної спрямованості навчання знаходить вияв, зокрема, в різнобічному й систематичному збагаченні мовлення учнів лексичними, фразеологічними, граматичними, стилістичними та іншими виражальними засобами мови, що мають здійснюватися у процесі реалізації міжпредметних, внутрішньопредметних зв’язків і забезпечити стабільний приріст та розширення лексичного запасу учнів, урізноманітнення граматичної будови їхнього мовлення, удосконалення вправності учнів у слововживанні, доборі найдоцільніших синонімів на рівні лексеми, словосполучення, фразеологізму,

речення в конкретному контексті й ситуації спілкування тощо. Окрім того, передбачається цілеспрямоване використання вивчених мовних понять, явищ, норм у сконструйованих реченнях, мікротекстах і текстах, щоб забезпечити формування комунікативних умінь і навичок. Велике значення надається самостійності учнів у виборі тем висловлювань, вираженню особистого ставлення до предмета висловлювання.

МІСЦЕ ПРЕДМЕТА В НАВЧАЛЬНОМУ ПЛАНІ

Базисний навчально-розвивальний план (БНРП) для освітніх закладів Придністровської Молдавської Республіки передбачає обов’язкове вивчення української (рідної) мови на етапі основної загальної освіти обсягом 646 год.

У тому числі: у 5 класі – 170 год., у 6 класі – 170 год., у 7 класі – 136 год., у 8 класі – 102 год., у 9 класі – 68 год. Програма з української (рідної) мови для основної загальної освіти відображає

інваріантну частину Базисного навчально-розвивального плану і розрахована на 646 год.

ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА

Українська (рідна) мова є засобом залучення до духовного багатства української культури і літератури, основним каналом соціалізації особистості, залучення її до культурно-історичного досвіду людства.

Метапредметні освітні функції української (рідної) мови визначають універсальний, узагальнюючий характер впливу предмета «Українська (рідна) мова» на формування особистості дитини у процесі її навчання в школі.

Українська (рідна) мова є основою розвитку мислення, уяви, інтелектуальних і творчих здібностей учнів; основою самореалізації особистості, розвитку здібностей до самостійного засвоєння нових знань і умінь, включаючи організацію навчальної діяльності.

Будучи формою зберігання і засвоєння різних знань, українська мова нерозривно пов’язана з усіма шкільними предметами, впливає на якість їхнього засвоєння, а в подальшому – на якість оволодіння професійними навичками. Вміння спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації, висока соціальна та професійна активність є тими характеристиками особистості, які багато в чому визначають досягнення людини практично у всіх сферах життя, сприяють її соціальній адаптації до мінливих умов сучасного світу.

Українська (рідна) мова є основою формування етичних норм поведінки дитини в різних життєвих ситуаціях, розвитку здатності давати аргументовану оцінку вчинкам з позиції моральних норм.

РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА

5 КЛАСОсобистісні результати:1. Усвідомлення своєї ідентичності як громадянина Придністровської Молдавської

Республіки.2. Освоєння гуманістичних традицій і цінностей сучасного суспільства через

художнє слово українських і придністровських письменників; осмислення соціально-

морального досвіду попередніх поколінь, здатність до визначення своєї позиції та відповідальної поведінки в сучасному суспільстві.

3. Розуміння культурного різноманіття своєї країни і світу через тексти різних типів і стилів.

Метапредметні результати:Регулятивні УНД1. Уміння самостійно визначати цілі навчання, ставити і формулювати нові

завдання у навчанні й пізнавальній діяльності, розвивати мотиви й інтереси своєї пізнавальної діяльності. Учень зможе: формулювати навчальні завдання як кроки досягнення поставленої мети діяльності.

2. Уміння співвідносити свої дії із запланованими результатами, здійснювати контроль своєї діяльності у процесі досягнення результату, визначати способи дій у межах запропонованих умов і вимог, коригувати свої дії відповідно до ситуації. Учень зможе: визначати разом з учителем та однолітками критерії запланованих результатів і критерії оцінки своєї навчальної діяльності.

3. Вміння оцінювати правильність виконання навчальної задачі, власні можливості її вирішення. Учень зможе: оцінювати продукт своєї діяльності за заданими певними критеріями відповідно до мети діяльності.

4. Володіння основами самоконтролю, самооцінки, прийняття рішень і здійснення усвідомленого вибору в навчальній та пізнавальній діяльності. Учень зможе: спостерігати й аналізувати власну навчальну та пізнавальну діяльність і діяльність інших учнів у процесі взаємоперевірки.

Пізнавальні УНД1. Уміння визначати поняття, створювати узагальнення, встановлювати аналогії,

класифікувати, самостійно вибирати критерії для класифікації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, будувати логічне міркування, робити висновки.

2. Вміння створювати, використовувати і перетворювати знаки і символи, моделі та схеми для вирішення навчальних і пізнавальних завдань. Учень зможе: позначати символом і знаком предмет і/або явище.

3. Смислове читання. Учень зможе: знаходити в тексті потрібну інформацію (відповідно до цілей своєї діяльності); орієнтуватися в змісті тексту, розуміти цілісний смисл тексту, структурувати текст.

4. Розвиток мотивації до оволодіння культурою активного використання словників та інших пошукових систем. Учень зможе: визначати необхідні ключові пошукові слова і запити.

Комунікативні УНД1. Уміння організовувати навчальне співробітництво та спільну діяльність з

учителем та однолітками; працювати індивідуально й у групі: знаходити спільне рішення і розв’язувати конфлікти на основі узгодження позицій та обліку інтересів; формулювати, аргументувати і відстоювати свою думку. Учень зможе: визначати можливі ролі у спільній діяльності; грати певну роль у спільній діяльності.

Предметні результати:Учень навчиться:– володіти навичками роботи з навчальною книгою, словниками та іншими

інформаційними джерелами, ресурсами Інтернету;– володіти навичками різних видів читання (вивчаючим, ознайомлювальним,

оглядовим);– володіти різними видами аудіювання (з повним розумінням, з розумінням

основного змісту, з вибірковим аудіюванням);

– адекватно розуміти і коментувати тексти різних функціонально-смислових типів мовлення (розповідь, опис, роздум) і функціональних різновидів мови;

– брати участь у діалогічному і полілогічному спілкуванні, створювати усні монологічні висловлювання різної комунікативної спрямованості залежно від мети, сфери та ситуації спілкування з дотриманням норм сучасної української літературної мови і мовленнєвого етикету;

– створювати і редагувати письмові тексти різних стилів і жанрів з дотриманням норм сучасної української літературної мови і мовленнєвого етикету;

– аналізувати текст із погляду його теми, мети, основної думки, основної та додаткової інформації, приналежності до функціонально-смислового типу мовлення та функціонального різновиду мови;

– використовувати знання алфавіту при пошуку інформації;– розрізняти значущі та незначущі одиниці мови;– проводити фонетичний аналіз слова;– класифікувати та групувати звуки мови за заданими ознаками, слова за заданими

параметрами їхнього звукового складу;– членувати слова на склади та правильно їх переносити;– визначати місце наголошеного складу, спостерігати за переміщенням наголосу

при зміні форми слова, вживати у мовленні слова та їхні форми відповідно до акцентологічних норм;

– впізнавати морфеми і членувати слова на морфеми на основі змістового, граматичного та словотворчого аналізу; характеризувати морфемний склад слова, уточнювати лексичне значення слова з опорою на його морфемний склад;

– проводити морфемний аналіз слів;– проводити лексичний аналіз слова;– розпізнавати лексичні засоби виразності й основні види тропів (метафора, епітет,

порівняння, уособлення);– розпізнавати самостійні частини мови та їхні форми;– проводити морфологічний аналіз слова;– застосовувати знання та вміння з морфеміки і словотвору при проведенні

морфологічного аналізу слів;– впізнавати основні одиниці синтаксису (словосполучення, речення, текст);– аналізувати різні види словосполучень і речень з точки зору їхньої структурно-

смислової організації та функціональних особливостей;– знаходити граматичну основу речення;– розпізнавати головні та другорядні члени речення;– впізнавати речення прості та складні, речення ускладненої структури (звертання);– проводити синтаксичний аналіз словосполучення і речення;– спиратися на фонетичний, морфемний і морфологічний аналіз у практиці

правопису;– спиратися на граматико-інтонаційний аналіз при поясненні розстановки

розділових знаків у реченні;– використовувати орфографічні словники.

Випускник отримає можливість навчитися:– аналізувати мовні висловлювання з точки зору їхньої відповідності ситуації

спілкування; розуміти основні причини комунікативних невдач і вміти пояснювати їх;– оцінювати власне і чуже мовлення з точки зору точного, доречного і виразного

слововживання;– впізнавати різні виразні засоби мови;– писати конспект, відгук, тези, реферати, статті, рецензії, доповіді, інтерв’ю,

нариси, довіреності, резюме й інші жанри;

– усвідомлено використовувати мовні засоби відповідно до завдань комунікації для вираження своїх почуттів, думок та потреб; планування і регулювання своєї діяльності;

– брати участь у різних видах обговорення, формулювати власну позицію та аргументувати її, залучаючи відомості життєвого та читацького досвіду;

– використовувати етимологічні дані для пояснення правопису і лексичного значення слова;

– самостійно визначати цілі свого навчання, ставити і формулювати для себе нові завдання в навчанні та пізнавальній діяльності, розвивати мотиви й інтереси своєї пізнавальної діяльності;

– самостійно планувати шлях досягнення цілей, у тому числі альтернативний, усвідомлено вибирати найбільш ефективні способи вирішення навчальних та пізнавальних завдань.

6 КЛАСОсобистісні результати:1. Усвідомлення своєї ідентичності як громадянина Придністров’я. 2. Освоєння гуманістичних традицій і цінностей сучасного суспільства через

художнє слово українських та придністровських письменників.3. Осмислення соціально-морального досвіду попередніх поколінь, здатність до

визначення своєї позиції та відповідальної поведінки у сучасному суспільстві.4. Розуміння культурного різноманіття своєї країни і світу через тексти різних

типів і стилів.

Метапредметні результатиРегулятивні УНД1. Уміння самостійно визначати цілі навчання, ставити і формулювати нові

завдання у навчанні та пізнавальній діяльності, розвивати мотиви й інтереси своєї пізнавальної діяльності. Учень зможе: ставити мету діяльності на основі певної проблеми та існуючих можливостей; формулювати навчальні завдання як кроки досягнення поставленої мети діяльності.

2. Вміння самостійно планувати шлях досягнення цілей, в тому числі альтернативні, усвідомлено вибирати найбільш ефективні способи вирішення навчальних та пізнавальних завдань. Учень зможе: визначати необхідні дії відповідно до навчальних і пізнавальних завдань і складати алгоритм їхнього виконання.

3. Уміння співвідносити свої дії із запланованими результатами, здійснювати контроль своєї діяльності у процесі досягнення результату, визначати способи дій у межах запропонованих умов і вимог, коригувати свої дії відповідно до мінливих ситуацій. Учень зможе: визначати спільно з учителем та однолітками критерії запланованих результатів і критерії оцінки своєї навчальної діяльності.

4. Вміння оцінювати правильність виконання навчального завдання, власні можливості його вирішення. Учень зможе: оцінювати продукт своєї діяльності за заданими певними критеріями відповідно до мети діяльності.

5. Володіння основами самоконтролю, самооцінки, прийняття рішень і здійснення усвідомленого вибору в навчальній та пізнавальній діяльності. Учень зможе: спостерігати й аналізувати власну навчальну та пізнавальну діяльність і діяльність інших учнів у процесі взаємоперевірки.


класифікувати, самостійно вибирати критерії для класифікації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, будувати логічне міркування, робити висновки. Учень зможе: добирати слова, супідрядні ключовому слову, що визначають його ознаки та властивості; виділяти загальну ознаку двох або декількох предметів або явищ і пояснювати їхню

схожість; об’єднувати предмети та явища у групи за певними ознаками, порівнювати, класифікувати й узагальнювати факти та явища.

2. Вміння створювати, використовувати і перетворювати знаки і символи, моделі та схеми для вирішення навчальних та пізнавальних завдань. Учень зможе: позначати символом і знаком предмет і/або явище; створювати абстрактний або реальний образ предмета та/або явища.

3. Смислове читання. Учень зможе: знаходити в тексті потрібну інформацію (відповідно до мети своєї діяльності); орієнтуватися у змісті тексту, розуміти цілісний смисл тексту, структурувати текст; встановлювати взаємозв’язок описаних у тексті подій, явищ, процесів.

4. Розвиток мотивації до оволодіння культурою активного використання словників та інших пошукових систем. Учень зможе: визначати необхідні ключові пошукові слова; здійснювати взаємодію з електронними пошуковими системами, словниками.


учителем та однолітками; працювати індивідуально й у групі: знаходити спільне рішення і розв’язувати конфлікти на основі узгодження позицій та обліку інтересів; формулювати, аргументувати і відстоювати свою думку. Учень зможе: визначати можливі ролі у спільній діяльності; грати певну роль у спільній діяльності; визначати свої дії та дії партнера, які сприяли або перешкоджали продуктивній комунікації.


інформаційними джерелами, включаючи ЗМІ та ресурси Інтернету;– володіти навичками різних видів читання (вивчаючим, ознайомлювальним,

оглядовим) та інформаційної переробки прочитаного матеріалу;– адекватно розуміти, інтерпретувати і коментувати тексти різних функціонально-

смислових типів мовлення (розповідь, опис, роздум) і функціональних різновидів мови;– брати участь у діалогічному і полілогічному спілкуванні, створювати усні

монологічні висловлювання різної комунікативної спрямованості залежно від цілей, сфери та ситуації спілкування з дотриманням норм сучасної української літературної мови і мовленнєвого етикету;


– визначати місце наголошеного складу, спостерігати за переміщенням наголосу при зміні форми слова, вживати у мовленні слова та їхні форми відповідно до акцентологічних норм;


– проводити морфемний і словотворчий аналіз слів;– проводити лексичний аналіз слова;– розпізнавати лексичні засоби виразності й основні види тропів (метафора, епітет,

порівняння, гіпербола, уособлення);– розпізнавати самостійні частини мови та їхні форми, а також службові частини

мови і вигук;– проводити морфологічний аналіз слова;– застосовувати знання та вміння з морфеміки і словотвору при проведенні

морфологічного аналізу слів;– впізнавати основні одиниці синтаксису (словосполучення, речення, текст);

– аналізувати різні види словосполучень і речень з точки зору їхньої структурно-смислової організації та функціональних особливостей;

– знаходити граматичну основу речення;– розпізнавати головні та другорядні члени речення;– впізнавати речення прості та складні, речення ускладненої структури;– проводити синтаксичний аналіз словосполучення і речення;– спиратися на фонетичний, морфемний, словотвірний і морфологічний аналіз у

практиці правопису;– спиратися на граматико-інтонаційний аналіз при поясненні розстановки


Учень отримає можливість навчитися:– аналізувати висловлювання з точки зору їхньої відповідності ситуації

спілкування та успішності в досягненні прогнозованого результату; розуміти основні причини комунікативних невдач і вміти пояснювати їх;

– оцінювати власну і чужу мову з точки зору точного, доречного і виразного слововживання;

– впізнавати різні виразні засоби мови;– писати конспект, відгук, тези, реферати, статті, рецензії, доповіді, інтерв’ю,

нариси, резюме й інші жанри;– усвідомлено використовувати мовні засоби відповідно до завдань комунікації для

вираження своїх почуттів, думок та потреб; планування і регулювання своєї діяльності;– брати участь у різних видах обговорення, формулювати власну позицію та

аргументувати її, залучаючи відомості життєвого та читацького досвіду;– характеризувати словотворчі ланцюжки та словотворчі гнізда;– використовувати етимологічні дані для пояснення правопису і лексичного

значення слова;– самостійно визначати мету свого навчання, ставити і формулювати для себе нові

завдання в навчанні та пізнавальній діяльності, розвивати мотиви й інтереси своєї пізнавальної діяльності;

– самостійно планувати шляхи досягнення цілей, в тому числі альтернативні, усвідомлено вибирати найбільш ефективні способи вирішення навчальних та пізнавальних завдань.

7 КЛАСОсобистісні результати:1. Розуміння української мови як однієї з основних національно-культурних

цінностей українського народу, визначальної ролі рідної мови у розвитку інтелектуальних, творчих здібностей і моральних якостей особистості, її значення у процесі одержання шкільної освіти.

2. Усвідомлення естетичної цінності української мови; шанобливе ставлення до рідної мови, гордість за неї; потреба зберегти чистоту української мови як явища національної культури; прагнення до мовного самовдосконалення.

3. Достатній обсяг словникового запасу та засвоєних граматичних засобів для вільного вираження думок і почуттів у процесі мовного спілкування; здатність до самооцінки на основі спостереження за власною промовою.


завдання у навчанні та пізнавальній діяльності, розвивати мотиви й інтереси своєї

пізнавальної діяльності. Учень зможе: аналізувати існуючі та запланувати освітні результати; формулювати навчальні завдання як кроки досягнення поставленої мети діяльності.

2. Вміння самостійно планувати шляхи досягнення цілей, в тому числі альтернативні, усвідомлено вибирати найбільш ефективні способи вирішення навчальних та пізнавальних завдань. Учень зможе: визначати необхідні дії відповідно до навчальних і пізнавальних завдань і складати алгоритм їхнього виконання; обґрунтовувати та здійснювати вибір найбільш ефективних способів вирішення навчальних та пізнавальних завдань.

3. Уміння співвідносити свої дії із запланованими результатами, здійснювати контроль своєї діяльності у процесі досягнення результату, визначати способи дій у рамках запропонованих умов і вимог, коригувати свої дії відповідно до мінливих ситуацій. Учень зможе: визначати спільно з учителем та однолітками критерії запланованих результатів і критерії оцінки своєї навчальної діяльності; добирати інструменти для оцінювання своєї діяльності, здійснювати самоконтроль своєї діяльності в межах запропонованих умов і вимог; оцінювати свою діяльність, аргументуючи причини досягнення або відсутності запланованого результату; звіряти свої дії з метою і, за необхідності, виправляти помилки самостійно.

4. Вміння оцінювати правильність виконання навчального завдання, власні можливості його вирішення. Учень зможе: визначати критерії правильності (коректності) виконання навчального завдання; оцінювати продукт своєї діяльності за заданими певними критеріями відповідно до мети діяльності.

5. Володіння основами самоконтролю, самооцінки, прийняття рішень і здійснення усвідомленого вибору в навчальній та пізнавальній діяльності. Учень зможе: спостерігати й аналізувати власну навчальну та пізнавальну діяльність і діяльність інших учнів у процесі взаємоперевірки; самостійно визначати причини свого успіху або неуспіху і знаходити способи виходу із ситуації неуспіху.


класифікувати, самостійно вибирати критерії для класифікації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, будувати логічне міркування, робити висновки. Учень зможе: добирати слова, супідрядні ключовому слову, що визначають його ознаки та властивості; будувати логічний ланцюжок, що складається із ключового слова і супідрядних йому слів; виділяти загальну ознаку двох або декількох предметів або явищ і пояснювати їхню схожість; об’єднувати предмети та явища у групи за певними ознаками, порівнювати, класифікувати й узагальнювати факти та явища; виділяти явище із загального ряду інших явищ; виявляти і називати причини події, явища, в тому числі можливі/найбільш імовірні причини, можливі наслідки заданої причини, самостійно здійснюючи причинно-наслідковий аналіз.

2. Вміння створювати, використовувати і перетворювати знаки і символи, моделі та схеми для вирішення навчальних та пізнавальних завдань. Учень зможе: позначати символом і знаком предмет і/або явище; визначати логічні зв’язки між предметами та/або явищами, позначати дані логічні зв’язки за допомогою знаків у схемі; створювати абстрактний або реальний образ предмета та/або явища.

3. Смислове читання. Учень зможе: знаходити в тексті потрібну інформацію (відповідно до мети своєї діяльності); орієнтуватися у змісті тексту, розуміти цілісний смисл тексту, структурувати текст; встановлювати взаємозв’язок описаних у тексті подій, явищ, процесів; резюмувати головну ідею тексту.

4. Розвиток мотивації до оволодіння культурою активного використання словників та інших пошукових систем. Учень зможе: визначати необхідні ключові пошукові слова і запити; здійснювати взаємодію з електронними пошуковими системами, словниками; співвідносити одержані результати пошуку зі своєю діяльністю.


учителем та однолітками; працювати індивідуально й у групі: знаходити спільне рішення і розв’язувати конфлікти на основі узгодження позицій та обліку інтересів; формулювати, аргументувати і відстоювати свою думку. Учень зможе: визначати можливі ролі у спільній діяльності; грати певну роль у спільній діяльності; визначати свої дії та дії партнера, які сприяли або перешкоджали продуктивній комунікації; будувати позитивні відносини у процесі навчальної та пізнавальної діяльності; домовлятися про правила для обговорення відповідно до поставленого перед групою завдання; організовувати навчальну взаємодію в групі (визначати спільні цілі, розподіляти ролі, домовлятися один з одним і т. д.); добирати і використовувати мовні засоби у процесі комунікації з іншими людьми (діалог у парі, малій групі тощо); представляти в усній або письмовій формі розгорнутий план власної діяльності; використовувати невербальні засоби або наочні матеріали, підготовлені/відібрані під керівництвом вчителя.

2. Формування і розвиток компетентності у сфері використання інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ). Учень зможе: цілеспрямовано шукати і використовувати інформаційні ресурси, необхідні для розв’язання навчальних і практичних завдань за допомогою засобів ІКТ; використовувати комп’ютерні технології для вирішення інформаційних і комунікаційних навчальних завдань, у тому числі: обчислення, написання листів, творів, доповідей, рефератів, створення презентацій та ін.





монологічні висловлювання різної комунікативної спрямованості залежно від мети, сфери та ситуації спілкування з дотриманням норм сучасної української літературної мови і мовленнєвого етикету;

– аналізувати текст із погляду його теми, мети, основної думки, основної та додаткової інформації, приналежності до функціонально-смислового типу мовлення і функціонального різновиду мови;






морфологічного аналізу слів;– впізнавати основні одиниці синтаксису (словосполучення, речення, текст);

– аналізувати різні види словосполучень і речень з точки зору їхньої структурно-смислової організації та функціональних особливостей;

– знаходити граматичну основу речення;– розпізнавати головні та другорядні члени речення;– впізнавати речення прості та складні, речення ускладненої структури;– проводити синтаксичний аналіз словосполучення і речення;– спиратися на фонетичний, морфемний, словотвірний і морфологічний аналіз у













8 КЛАСОсобистісні результати:1. Розуміння української мови як однієї з основних національно-культурних

цінностей українського народу, визначальної ролі рідної мови у розвитку інтелектуальних, творчих здібностей і моральних якостей особистості, її значення у процесі одержання шкільної освіти.

2. Усвідомлення естетичної цінності української мови; шанобливе ставлення до рідної мови, гордість за неї; потреба зберегти чистоту української мови як явища національної культури; прагнення до мовного самовдосконалення.

3. Достатній обсяг словникового запасу та засвоєних граматичних засобів для вільного вираження думок і почуттів у процесі мовного спілкування; здатність до самооцінки на основі спостереження за власною промовою.


завдання у навчанні та пізнавальній діяльності, розвивати мотиви й інтереси своєї

пізнавальної діяльності. Учень зможе: аналізувати існуючі та запланувати освітні результати; формулювати навчальні завдання як кроки досягнення поставленої мети діяльності.

2. Вміння самостійно планувати шляхи досягнення цілей, в тому числі альтернативні, усвідомлено вибирати найбільш ефективні способи вирішення навчальних та пізнавальних завдань. Учень зможе: визначати необхідні дії відповідно до навчальних і пізнавальних завдань і складати алгоритм їхнього виконання; обґрунтовувати та здійснювати вибір найбільш ефективних способів вирішення навчальних та пізнавальних завдань.

3. Уміння співвідносити свої дії із запланованими результатами, здійснювати контроль своєї діяльності у процесі досягнення результату, визначати способи дій у рамках запропонованих умов і вимог, коригувати свої дії відповідно до мінливих ситуацій. Учень зможе: визначати спільно з учителем та однолітками критерії запланованих результатів і критерії оцінки своєї навчальної діяльності; добирати інструменти для оцінювання своєї діяльності, здійснювати самоконтроль своєї діяльності в межах запропонованих умов і вимог; оцінювати свою діяльність, аргументуючи причини досягнення або відсутності запланованого результату; звіряти свої дії з метою і, за необхідності, виправляти помилки самостійно.

4. Вміння оцінювати правильність виконання навчального завдання, власні можливості його вирішення. Учень зможе: визначати критерії правильності (коректності) виконання навчального завдання; оцінювати продукт своєї діяльності за заданими певними критеріями відповідно до мети діяльності.

5. Володіння основами самоконтролю, самооцінки, прийняття рішень і здійснення усвідомленого вибору в навчальній та пізнавальній діяльності. Учень зможе: спостерігати й аналізувати власну навчальну та пізнавальну діяльність і діяльність інших учнів у процесі взаємоперевірки; самостійно визначати причини свого успіху або неуспіху і знаходити способи виходу із ситуації неуспіху.


класифікувати, самостійно вибирати критерії для класифікації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, будувати логічне міркування, робити висновки. Учень зможе: добирати слова, супідрядні ключовому слову, що визначають його ознаки та властивості; будувати логічний ланцюжок, що складається із ключового слова і супідрядних йому слів; виділяти загальну ознаку двох або декількох предметів або явищ і пояснювати їхню схожість; об’єднувати предмети та явища у групи за певними ознаками, порівнювати, класифікувати й узагальнювати факти та явища; виділяти явище із загального ряду інших явищ; виявляти і називати причини події, явища, в тому числі можливі/найбільш імовірні причини, можливі наслідки заданої причини, самостійно здійснюючи причинно-наслідковий аналіз.

2. Вміння створювати, використовувати і перетворювати знаки і символи, моделі та схеми для вирішення навчальних та пізнавальних завдань. Учень зможе: позначати символом і знаком предмет і/або явище; визначати логічні зв’язки між предметами та/або явищами, позначати дані логічні зв’язки за допомогою знаків у схемі; створювати абстрактний або реальний образ предмета та/або явища.

3. Смислове читання. Учень зможе: знаходити в тексті потрібну інформацію (відповідно до мети своєї діяльності); орієнтуватися у змісті тексту, розуміти цілісний смисл тексту, структурувати текст; встановлювати взаємозв’язок описаних у тексті подій, явищ, процесів; резюмувати головну ідею тексту.







– аналізувати текст із погляду його теми, мети, основної думки, основної та додаткової інформації, приналежності до функціонально-смислового типу мовлення і функціонального різновиду мови;






морфологічного аналізу слів;– впізнавати основні одиниці синтаксису (словосполучення, речення, текст);– аналізувати різні види словосполучень і речень із точки зору їхньої структурно-

смислової організації та функціональних особливостей;– знаходити граматичну основу речення;– розпізнавати головні та другорядні члени речення;– впізнавати речення прості та складні, речення ускладненої структури;– проводити синтаксичний аналіз словосполучення і речення;– спиратися на фонетичний, морфемний, словотвірний і морфологічний аналіз у







нариси, резюме й інші жанри;

– усвідомлено використовувати мовні засоби відповідно до завдань комунікації для вираження своїх почуттів, думок та потреб; планування і регулювання своєї діяльності;

– брати участь у різних видах обговорення, формулювати власну позицію та аргументувати її, залучаючи відомості життєвого та читацького досвіду;

– характеризувати словотворчі ланцюжки та словотворчі гнізда;– використовувати етимологічні дані для пояснення правопису і лексичного




9 КЛАСОсобистісні результати:1) розуміння української мови як однієї з основних національно-культурних

цінностей українського народу, визначальної ролі рідної мови у розвитку інтелектуальних, творчих здібностей і моральних якостей особистості, її значення у процесі одержання шкільної освіти;

2) усвідомлення естетичної цінності української мови; шанобливе ставлення до рідної мови, гордість за неї; потреба зберегти чистоту української мови як явища національної культури; прагнення до мовного самовдосконалення;

3) достатній обсяг словникового запасу та засвоєних граматичних засобів для вільного вираження думок і почуттів у процесі мовного спілкування; здатність до самооцінки на основі спостереження за власною мовою.


завдання у навчанні та пізнавальній діяльності, розвивати мотиви й інтереси своєї пізнавальної діяльності. Учень зможе: аналізувати існуючі та запланувати майбутні освітні результати; ідентифікувати власні проблеми і визначати головну проблему; висувати версії вирішення проблеми, формулювати гіпотези, передбачати кінцевий результат; ставити мету діяльності на основі певної проблеми та існуючих можливостей; формулювати навчальні завдання як кроки досягнення поставленої мети діяльності; обґрунтовувати цільові орієнтири та пріоритети посиланнями на цінності, вказуючи й обґрунтовуючи логічну послідовність кроків.

2. Вміння самостійно планувати шляхи досягнення цілей, в тому числі альтернативні, усвідомлено вибирати найбільш ефективні способи вирішення навчальних та пізнавальних завдань. Учень зможе: визначати необхідні дії відповідно до навчальних і пізнавальних завдань і складати алгоритм їхнього виконання; обґрунтовувати та здійснювати вибір найбільш ефективних способів вирішення навчальних та пізнавальних завдань; визначати/знаходити, у тому числі із запропонованих варіантів, умови для виконання навчального і пізнавального завдання; вибудовувати життєві плани на короткотермінове майбутнє (заявляти цільові орієнтири, ставити адекватні їм завдання і пропонувати дії, вказуючи й обґрунтовуючи логічну послідовність кроків); складати план вирішення проблеми (виконання проекту, проведення дослідження); визначати потенційні труднощі при вирішенні навчальних та пізнавальних завдань і знаходити засоби для їхнього усунення; описувати свій досвід, оформлюючи його для передачі іншим людям у вигляді технології рішення практичних завдань певного класу; планувати і коригувати свою індивідуальну освітню траєкторію.

3. Уміння співвідносити свої дії із запланованими результатами, здійснювати контроль своєї діяльності у процесі досягнення результату, визначати способи дій у рамках запропонованих умов і вимог, коригувати свої дії відповідно до мінливих ситуацій. Учень зможе: визначати спільно з учителем та однолітками критерії запланованих результатів і критерії оцінки своєї навчальної діяльності; систематизувати (у тому числі вибирати пріоритетні) критерії запланованих результатів і оцінки своєї діяльності; відбирати інструменти для оцінювання своєї діяльності, здійснювати контроль своєї діяльності в рамках запропонованих умов і вимог; оцінювати свою діяльність, аргументуючи причини досягнення або відсутності запланованого результату; знаходити достатні кошти для виконання навчальних дій у мінливій ситуації та/або при відсутності запланованого результату; працюючи за своїм планом, вносити корективи в поточну діяльність на основі аналізу змін ситуації для отримання запланованих характеристик продукту/результату;

– встановлювати зв’язок між отриманими характеристиками продукту і характеристиками процесу діяльності та після завершення діяльності пропонувати зміну характеристик процесу для отримання покращених характеристик продукту;

– звіряти свої дії з метою і, за необхідності, виправляти помилки самостійно.4. Вміння оцінювати правильність виконання навчального завдання, власні

можливості його вирішення. Учень зможе: визначати критерії правильності (коректності) виконання навчального завдання; аналізувати й обґрунтовувати застосування відповідного інструментарію для виконання навчального завдання; вільно користуватися виробленими критеріями оцінки і самооцінки, виходячи з цілі та наявних коштів, розрізняючи результат і способи дій; оцінювати продукт своєї діяльності за заданими певними критеріями відповідно до мети діяльності; обґрунтовувати досягнення мети обраним способом на основі оцінки своїх внутрішніх ресурсів і доступних зовнішніх ресурсів; фіксувати й аналізувати динаміку власних освітніх результатів.

5. Володіння основами самоконтролю, самооцінки, прийняття рішень і здійснення усвідомленого вибору в навчальній та пізнавальній діяльності.

Учень зможе: спостерігати й аналізувати власну навчальну та пізнавальну діяльність і діяльність інших учнів у процесі взаємоперевірки; співвідносити реальні і заплановані результати індивідуальної освітньої діяльності та робити висновки; приймати рішення в навчальній ситуації та нести за неї відповідальність; самостійно визначати причини свого успіху або неуспіху і знаходити способи виходу з ситуації неуспіху.


класифікувати, самостійно вибирати критерії для класифікації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, будувати логічне міркування, робити висновки. Учень зможе: добирати слова, супідрядні ключовому слову, що визначають його ознаки та властивості; вибудовувати логічний ланцюжок, що складається із ключового слова і супідрядних йому слів; виділяти загальну ознаку двох або декількох предметів або явищ і пояснювати їхню схожість; об’єднувати предмети та явища у групи за певними ознаками, порівнювати, класифікувати й узагальнювати факти та явища; виділяти явище із загального ряду інших явищ; визначати обставини, які передували виникненню зв’язку між явищами, з цих обставин виділяти визначальні, здатні бути причиною даного явища, виявляти причини і наслідки явищ; будувати міркування від загальних закономірностей до приватних явищ і від приватних явищ до загальних закономірностей; будувати міркування на основі порівняння предметів і явищ, виділяючи при цьому загальні ознаки; викладати отриману інформацію, інтерпретуючи її в контексті розв’язуваної задачі; самостійно вказувати на інформацію, що потребує перевірки, пропонувати і застосовувати спосіб перевірки достовірності інформації; пояснювати явища, процеси, зв’язки та відношення, що виявляються у ході пізнавальної та дослідницької діяльності (наводити пояснення зі зміною форми подання; пояснювати, деталізуючи або узагальнюючи; пояснювати із

заданої точки зору); виявляти і називати причини події, явища, в тому числі можливі/найбільш імовірні причини, можливі наслідки заданої причини, самостійно здійснюючи причинно-наслідковий аналіз; робити висновок на основі критичного аналізу різних точок зору, підтверджувати висновок власною аргументацією або самостійно отриманими даними.

2. Вміння створювати, використовувати і перетворювати знаки і символи, моделі та схеми для вирішення навчальних та пізнавальних завдань. Учень зможе: позначати символом і знаком предмет і/або явище; визначати логічні зв’язки між предметами та/або явищами, позначати дані логічні зв’язки за допомогою знаків у схемі; створювати абстрактний або реальний образ предмета та/або явища; будувати модель/схему на основі умов завдання та/або способу його вирішення; створювати вербальні, речові та інформаційні моделі з виділенням істотних характеристик об’єкта для визначення способу розв’язання завдання відповідно до ситуації; перетворювати моделі з метою виявлення спільних законів, що визначають дану предметну сферу.

3. Смислове читання. Учень зможе: знаходити у тексті потрібну інформацію (відповідно до мети своєї діяльності); орієнтуватися у змісті тексту, розуміти цілісний смисл тексту, структурувати текст; встановлювати взаємозв’язок описаних у тексті подій, явищ, процесів; резюмувати головну ідею тексту; перетворювати текст, «переводячи» його в іншу модальність, інтерпретувати текст (художній і нехудожній – навчальний, науково-популярний, інформаційний, текст non-fiction); критично оцінювати зміст і форму тексту.



учителем та однолітками; працювати індивідуально й у групі: знаходити спільне рішення і розв’язувати конфлікти на основі узгодження позицій та обліку інтересів; формулювати, аргументувати і відстоювати свою думку. Учень зможе: визначати можливі ролі у спільній діяльності; грати певну роль у спільній діяльності; приймати позицію співрозмовника, розуміючи позицію іншого; визначати свої дії та дії партнера, які сприяли або перешкоджали продуктивній комунікації; будувати позитивні відносини у процесі навчальної та пізнавальної діяльності; коректно й аргументовано відстоювати свою точку зору, вміти у дискусії висувати контраргументи, перефразувати свою думку (володіння механізмом еквівалентних замін); критично ставитися до власної думки, з гідністю визнавати помилковість своєї думки і коригувати її; пропонувати альтернативне рішення в конфліктній ситуації; виділяти загальну точку зору в дискусії; домовлятися про правила та питання для обговорення відповідно до поставлених перед групою завдань; організовувати навчальну взаємодію у групі (визначати спільні цілі, розподіляти ролі, домовлятися один з одним і т. д.); усувати в рамках діалогу розриви в комунікації, обумовлені нерозумінням/неприйняттям із боку співрозмовника завдання, форми чи змісту діалогу.

2. Вміння свідомо використовувати мовні засоби відповідно до завдань комунікації для вираження своїх почуттів, думок та потреб для планування і регулювання своєї діяльності. Учень зможе: визначати завдання комунікації та відповідно до неї добирати мовні засоби; добирати і використовувати мовні засоби у процесі комунікації з іншими людьми (діалог у парі, малій групі тощо); представляти в усній або письмовій формі розгорнутий план власної діяльності; дотримуватися норми публічного мовлення, регламенту в монолозі та дискусії відповідно до комунікативного завдання; висловлювати й обґрунтовувати думку (судження) і запитувати думку партнера в рамках діалогу; приймати рішення в ході діалогу і погоджувати його із співрозмовником.

3. Формування і розвиток компетентності в галузі використання інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ). Учень зможе: цілеспрямовано шукати і використовувати інформаційні ресурси, необхідні для розв’язання навчальних і практичних задач за допомогою засобів ІКТ; вибирати, будувати і використовувати адекватну інформаційну модель для передачі своїх думок засобами природничих і формальних мов відповідно до умов комунікації; використовувати комп’ютерні технології (включаючи вибір адекватних завданню інструментальних програмно-апаратних засобів і сервісів) для вирішення інформаційних і комунікаційних навчальних завдань, у тому числі: обчислення, написання листів, творів, доповідей, рефератів, створення презентацій та ін.; використовувати інформацію з урахуванням етичних і правових норм; створювати інформаційні ресурси різного типу і для різних аудиторій, дотримуватися інформаційної гігієни і правил інформаційної безпеки.












морфологічного аналізу слів;– впізнавати основні одиниці синтаксису (словосполучення, речення, текст);– аналізувати різні види словосполучень і речень із точки зору їхньої структурно-

смислової організації та функціональних особливостей;– знаходити граматичну основу речення;– розпізнавати головні та другорядні члени речення;– впізнавати речення прості та складні, речення ускладненої структури;– проводити синтаксичний аналіз словосполучення і речення;– спиратися на фонетичний, морфемний, словотвірний і морфологічний аналіз у

практиці правопису;

– спиратися на граматико-інтонаційний аналіз при поясненні розстановки розділових знаків у реченні;

– використовувати орфографічні словники.











ЗМІСТ ПРОГРАМИ

5 КЛАС(170 год.; 5 год. на тиждень)

МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Відомості про мовлення (35 год.)Загальне уявлення про мовлення як діяльність; види мовленнєвої діяльності

(аудіювання, читання, говоріння, письмо), їхні особливості. Різновиди мовленнєвого спілкування: усне й писемне, монологічне й діалогічне. Мета спілкування й адресат мовлення; основні правила спілкування: ввічливість, привітність, доброзичливість, уважність до співрозмовника, стриманість, тактовність (практично).

Текст як продукт мовленнєвої діяльності. Змістова й композиційна єдність, зв’язність тексту. Тема, основна думка тексту, мікротема. Будова тексту (зачин, основна частина, кінцівка); абзац. Ключові слова в тексті.

Усна й письмова форми тексту (висловлення). Простий план готового тексту. Ознайомлення з вимогами до мовлення (змістовність, логічна послідовність,

багатство, точність, виразність, доречність, правильність).Помилки у змісті й будові висловлення (практично).Розмовний, науковий і художній стилі мовлення, сфера їхнього використання. Типи мовлення: розповідь, опис, роздум, оцінка предмета (явища). Особливості

будови розповіді, опису предмета і тварини, елементарного роздуму. Жанри мовлення: оповідання, відгук, лист, особливості їхньої будови.

Види робітСприймання чужого мовлення:Аудіювання (слухання-розуміння)Особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Слухання-розуміння

текстів діалогічного й монологічного характеру вивчених стилів і жанрів мовлення. Читання (мовчки і вголос)Особливості читання як виду мовленнєвої діяльності.Читання мовчки (швидкість, розуміння, запам’ятовування) текстів діалогічного й

монологічного характеру, що належать до таких стилів: розмовного, художнього, наукового; типів: розповідь, опис (зокрема опис предмета, тварини), роздум; різних жанрів мовлення: оповідання, стаття, казка, легенда, переказ, пісня, вірш, загадка, прислів’я, приказки.

Робота з книжкою: способи виділення частин змісту в тексті (відступи, підзаголовки тощо). Зміст книжки, журналу. Словникові статті у словниках різних типів.

Виразне читання вголос художніх, науково-популярних текстів різних типів мовлення, що належать до таких жанрів, як оповідання, стаття, легенда, переказ, казка, прислів’я, приказки, пісня, вірш, байка (вивчення деяких із них напам’ять або близько до тексту для збагачення мовлення). Читання вголос, зокрема урахування особливостей слухачів, швидкість, виразність читання.

Відтворення готового тексту:Перекази за простим планом. ГоворінняДокладні перекази художніх текстів розповідного характеру з елементами опису

тварин, роздуму.Докладний переказ тексту наукового стилю.ПисьмоДокладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису

предмета.Створення власних висловлювань:Діалогічне мовленняДіалог, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації спілкування,

пов’язаної з життєвим досвідом учнів (діалог етикетного характеру, діалог-розпитування). Монологічне мовленняТвори за колективно складеним планом. ГоворінняТвори-описи окремих предметів, тварин (зокрема за картиною) у художньому

стилі.Відповідь на уроках української мови та інших предметів (за поданим планом або

таблицею) у науковому стилі.Відгук про висловлювання товариша.Твір-оповідання про випадок із життя. Письмо.Твори-описи окремих предметів, тварин у художньому стилі.Твір-роздум на тему, пов’язану із життєвим досвідом учнів у художньому стилі.Лист рідним, друзям.Ділові папери. Адреса. Оформлення конверта.

Міжпредметні зв’язки. Художній твір і його частини: тема та ідейний зміст художнього твору; розповідь і опис предметів, тварин у вивчених творах; роздуми про вчинки героїв (література); усний опис змісту й художніх засобів у творах живопису, що зображують предмети, тварин;

усна розповідь за змістом жанрової картини про дітей; спостереження за окремими предметами під час малювання з натури (образотворче мистецтво).

МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯВступ (1 год.)

Значення мови в житті людини й суспільства. Українська мова – державна мова України.

Повторення вивченого в початкових класах (15 год.)Частини мови; основні способи їхнього розпізнавання. Іменник. Прикметник.

Числівник. Займенник. Дієслово. Прислівник. Прийменник. Сполучник. Частки не, ні. Уживання однієї частини мови у значенні іншої.

Правопис. Написання іменників з великої літери й у лапках.Літери, що позначають голосні звуки у відмінкових закінченнях іменників,

прикметників, дієслів.Не з дієсловами. Правопис -шся, -ться у кінці дієслів. Написання прийменників з іншими

частинами мови. Правопис вивчених прислівників. Апостроф. М’який знак.

Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія. Уживання вивчених частин мови як синонімів і антонімів, у

прямому й переносному значеннях.Граматика. Роль вивчених частин мови в будові речення й висловленні думки.

Використання прийменників та сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів у реченні. Культура мовлення. Дотримання лексичних норм літературної мови.

Відомості з синтаксису й пунктуації (27 год.)Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова й речення. Головне й

залежне слово у словосполученні. Граматична помилка та її умовне позначення (практично).

Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення). Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні; за емоційним забарвленням: окличні й неокличні (повторення). Окличні речення (повторення).

Правопис. Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично).Внутрішньопредметні зв’язки:Лексикологія. Засвоєння нових слів (зокрема власне українських) і

фразеологізмів, прислів’їв, крилатих висловів. Граматика. Спостереження за використанням вивчених частин мови в ролі

головного й залежного слова. Культура мовлення. Інтонування розповідних, питальних, спонукальних, а також

окличних речень.Синонімічність простих речень різних видів.Міжпредметні зв’язки. Прислів’я, приказки, співвідносні зі словосполученням і

реченнями (література).Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.Внутрішньопредметні зв’язки:Лексикологія. Засвоєння нових слів (зокрема власне українських), фразеологізмів,

прислів’їв, крилатих висловів. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання.Міжпредметні зв’язки. Епітет, порівняння, пейзаж, літературний портрет, їхня

зображувально-виражальна роль (література).Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але, і).

Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами. Звертання. Роль звертань у реченні (практично). Непоширені й поширені

звертання.

Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами та сполученнями слів (практично).

Складні речення із безсполучниковим і сполучниковим зв’язком. Правопис. Кома між однорідними членами. Двокрапка і тире при

узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами.Розділові знаки при звертанні (повторення). Виділення вставних слів на письмі

комами.Кома між частинами складного речення, з’єднаних безсполучниковим і

сполучниковим зв’язком.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Правильне інтонування речень з однорідними членами,

звертаннями і вставними словами і складних речень. Використання звертань і вставних слів у розмовному й художньому стилях мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання.

Пряма мова. Діалог (6 год.)Правопис. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою. Тире при діалозі.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Правильне інтонування речень із прямою мовою, діалогів.

Синонімічність речень із прямою й непрямою мовою. Міжпредметні зв’язки. Звертання, пряма мова, діалоги в художніх творах

(література).Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія (48 год.)

Звуки мови й звуки мовлення. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі (повторення); вимова звуків, що позначаються буквами ґ і г.

Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ (повторення).

Склад. Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів. Вимова наголошених і ненаголошених голосних. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] у коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом.

Орфоепічна помилка (практично). Правопис. Орфограма (практично). Основні правила переносу. Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и]

та (о) перед складом із наголошеним (у) у коренях слів.Орфографічний словник.Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Правильна вимова наголошених і ненаголошених голосних.

Засвоєння складних випадків слововживання. Використання інтонації як риторико-мелодійного боку мовлення (логічний

наголос, пауза, темп, мелодика, тембр голосу). Міжпредметні зв’язки. Особливості звукової організації художнього тексту

(література).Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків.Спрощення у групах приголосних.Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків

(практично). Чергування [о] – [а], [е] – [і], [е] – [и]; [о], [е] з [і]; [е] – [о] після [ж],[ч], [ш]; [и], [і]

після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів; [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′], [с′].

Основні випадки чергування у – в, і – й, з – із – зі. (правила милозвучності).

Фонетична транскрипція (повторення).Вимова префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-, пре-, при-, прі-. Правопис. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю , я. Правила вживання м’якого знака (повторення й поглиблення). Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом.

Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків.

Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): букви и, і; правопис м’якого знака й апострофа; подвоєння букв у загальних і власних назвах.

Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання.

Лексикологія (14 год.)Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова (повторення).

Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Лексична помилка (практично).

Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова.Тлумачний словник.Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми (повторення й

поглиблення). Пароніми (практично). Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів, паронімів.

Словник іншомовних слів.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Використання слів відповідно до їхнього значення.

Доцільність використання слів із переносним значенням, синонімів як засобу зв’язку речень у тексті. Уживання синонімів для уникнення невиправданих повторів слів. Засвоєння складних випадків слововживання.

Міжпредметні зв’язки. Епітети, порівняння, синоніми, характерні для усної народної творчості (література).

Будова слова. Орфографія (14 год.)Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення – значущі частини слова

(повторення і поглиблення відомостей). Спільнокореневі слова й форми слова.Незмінні й змінні слова.Правопис значущих частин слова (повторення). Написання префіксів пре-, при-,

прі-.Внутрішньопредметні зв’язки:Лексикологія. Засвоєння нових слів (зокрема власне українських), прислів’їв,

крилатих висловів. Граматика. Особливості будови вивчених частин мови.Культура мовлення. Використання в мовленні слів із суфіксами й префіксами, що

надають тексту емоційного забарвлення й виразності. Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті. Уникнення помилок, пов’язаних із невиправданим уживанням спільнокореневих слів. Засвоєння складних випадків слововживання.

Текст (риторичний аспект). Удосконалення вмінь знаходити інформацію до обраної теми, аналізувати її, виділяти головне й другорядне, добирати ключові слова для висловлення, розташовувати їх у логічній послідовності відповідно до задуму.

Повторення й узагальнення в кінці року (10 год.)Синтаксис і пунктуація.

Лексикологія.Будова слова й орфографія.Фонетика й графіка. Орфоепія й орфографія.

СОЦІОКУЛЬТУРНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ Орієнтовний зміст навчального матеріалу Орієнтовні

вимогидо рівня

соціокультурної компетентності

учнів

Сфери відношень

Тематика текстів Теми висловлювань учнів

Я і українська мова та література

Українська мова – один із найважливіших складників української культури

«Мова – найцінніший скарб, мудра берегиня народу». «Чому треба берегти рідну мову»

Учень (учениця):сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети, зокрема, використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, рідної природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу; усвідомлює необхідність

Я і Батьківщина (її природа,історія)

Дивовижний світ придністровської природи. Єдність із рідною природою в різні пори року. Історичне минуле Придністров’я на різних етапах розвитку. Історія мого міста, села – частина історії Придністров’я. Державна символіка Придністров’я

«З чого починається Батьківщина». «Чому необхідно знати свою історію»

Я й українська культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня)

Культурна спадщина України і Придністров’я. Коріння української культури. Залишки Трипільської культури. Національні звичаї, традиції, обряди й свята – віковічні духовні засади розвитку народу. Багатство народної символіки

«Не хлібом єдиним живе людина», «Народна пісня – душа народу»

Я і мистецтво (традиційне та професійне)

Народне українське мистецтво – вищий вияв творчого генія народу. Народні митці України і Придністров’я

«Краса врятує світ»,«Моя зустріч із прекрасним»

Я і ти (члени родини, друзі, товариші)

Родинно-побутова культура: структура, функції сім’ї, глибока й всеперемагаюча

«Ой роде наш красний», «Вірний приятель – то найбільший скарб»

материнська, батьківська любов до дітей, шанобливе ставлення до бабусі й дідуся, родичів, прив’язаність до отчого дому

бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, вдома, суспільно корисній діяльності

Я і ми (класний колектив, народ, людство)

Моя школа, мій клас. Значення колективізму. Людська спільнота

«Шкільна родина»,«Я – придністровець»

Я як особистість

Покликання людини. Творче, самобутнє світобачення кожної особистості, реалізація її творчого потенціалу. Видатні українці

«Ким я хотів(ла) би бути і стати й чому?», «Які риси характеру я хочу в собі виховати?»

Покликання людини. Творче, самобутнє світобачення кожної особистості, реалізація її творчого потенціалу. Видатні придністровці

«Ким я хотів(ла) би стати й чому?», «Які риси характеру я хочу в собі виховати?»

ДІЯЛЬНІСНА (СТРАТЕГІЧНА) ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Види загально-навчальних умінь

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Організаційно-контрольні

Учень (учениця) за допомогою вчителя: визначає мету власної пізнавальної діяльності;планує діяльність для досягнення мети;реалізує визначений план; оцінює здобутий результат.

Загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні)

Учень (учениця) за необхідною допомогою вчителя: аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; порівнює, узагальнює їх; виділяє головне з-поміж другорядного;здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

Творчі Учень (учениця) за певною допомогою вчителя:уявляє словесно описані предмети та явища;переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;помічає й формулює проблему у процесі навчання;усвідомлює структуру предмета вивчення;робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми; добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках).

Естетико-етичні Помічає красу в мовних явищах, явищах природи, мистецтві, вчинках і звершеннях людей;спроможний критично оцінювати власні вчинки.


МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯВідомості про мовлення (25 год.)

Повторення й поглиблення вивченого про мовлення. Загальне уявлення про ситуацію спілкування та її складники: адресат мовлення (той, хто говорить або пише), адресант мовлення (той, до кого спрямоване мовлення), тема та основна думка висловлення, мета й місце спілкування (практично).

Повторення вивченого про текст, його основні ознаки, особливості будови тексту, використання мовних засобів зв’язку між його частинами. Основні джерела матеріалу для твору (практично). Складний план готового тексту; простий план власного висловлення.

Повторення відомостей про стилі мовлення. Поняття про офіційно-діловий стиль.Повторення вивченого про типи мовлення. Особливості будови опису природи й

приміщення. Сполучення в одному тексті різних типів мовлення (розповіді й опису, розповіді з елементами роздуму).

Жанри мовлення: оповідання, план роботи, оголошення, особливості їхньої будови.Види робіт

Сприймання чужого мовлення: Аудіювання (слухання-розуміння) Аудіювання текстів діалогічного й

монологічного характеру, що належать до таких стилів: розмовного, художнього, офіційно-ділового, наукового; типів: розповідь, опис (зокрема опис приміщення й природи), роздум; жанрів мовлення: оповідання, стаття, вірш, казка, байка, легенда, переказ, пісня; загадка, прислів’я, приказки.

Сприймання під час читання авторської оцінки інформації, прямо вираженої в тексті.

Читання мовчки і вголосЧитання мовчки текстів діалогічного й монологічного характеру, що належать до

стилів: розмовного, художнього, офіційно-ділового, наукового; типів: розповідь, опис (зокрема опис приміщення й природи), роздум; жанрів мовлення: оповідання, стаття, п’єса, вірш, казка, байка, легенда, переказ, пісня; загадка, прислів’я, приказки.

Виразне читання вголос художніх, ділових, науково-популярних текстів, що належать до таких жанрів мовлення, як оповідання, стаття, п’єса, казка, байка, прислів’я, приказки, загадки.

Відтворення готового тексту: Перекази за простим і складним планами.Говоріння:Докладні перекази художніх текстів розповідного характеру з елементами природи.Вибірковий переказ тексту наукового стилю з елементами роздуму. Письмо:Докладні перекази художніх текстів розповідного характеру з елементами опису

приміщення й тексту-роздуму.Вибірковий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису

природи. Створення власних висловлювань:Діалогічне мовлення:

Діалог, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з особистими враженнями від певних подій, спостереженнями, обміном думками, життєвим досвідом учнів, етикетного характеру.

Монологічне мовлення:Твори за простим планом.Говоріння:Твори-описи приміщення й природи на основі особистих вражень у художньому

стилі.Твір-оповідання за жанровою картиною.Повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі.Письмо:Твір-опис природи за картиною в художньому стилі.Твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень у

художньому стилі.Твір-оповідання на основі побаченого.Ділові папери. План роботи. Оголошення.Міжпредметні зв’язки. Інтер’єр і пейзаж у літературному творі; усна

характеристика літературного героя; письмовий відгук про невеликий твір (література); переказ текстів наукового стилю (історія, природознавство); усні роздуми на математичні теми (математика); усний опис змісту й художніх засобів творів живопису, які зображують інтер’єр, пейзаж; усна розповідь за змістом жанрової картини про вчинки людей; теплі й холодні кольори; властивості, кольорове багатство довкілля (образотворче мистецтво).


Краса і багатство української мови.Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого (10 год.)

Словосполучення і речення. Головні члени речення. Просте речення. Звертання, вставні слова, однорідні члени речення у простому реченні. Складне речення. Пряма мова. Діалог.

Правопис.Розділові знаки у простому реченні. Розділові знаки у складному реченні та при

прямій мові й діалозі. Правопис префіксів, суфіксів, голосні в коренях і на межі значущих частин слова та

основ.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Правильне інтонування простих речень зі звертаннями,

вставними словами та однорідними членами речення різних за метою висловлювання. Інтонування складних речень. Засвоєння стандартних висловів, характерних для текстів офіційно-ділового стилю.

Лексикологія. Фразеологія (12 год.)

Групи слів за їхнім походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова. Тлумачний словник української мови. Словник іншомовних слів.

Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми, пароніми.

Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, діалектні, професійні слова й терміни, просторічні слова.

Офіційно-ділова лексика.Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Джерела

українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди

фразеологізмів. Фразеологізми в ролі членів речення. Ознайомлення із фразеологічним словником.

Внутрішньопредметні зв’язки: Культура мовлення. Доречне вживання вивчених пластів лексики у власному

мовленні; визначення їхньої ролі в текстах різних стилів. Міжпредметні зв’язки. Використання фразеологізмів у художньому творі.

Словотвір. Орфографія (11 год.)Змінювання і творення слів. Твірне слово. Основні способи словотворення: префіксальний, суфіксальний, префіксально-

суфіксальний, безафіксний (відкидання від твірного слова префіксів, суфіксів і закінчення), складання основ (або слів), абревіатури, перехід слів з однієї частини мови в іншу.

Словотвірний ланцюжок. Словотвірний розбір слова. Зміни приголосних при творенні слів: іменників із суфіксом -ин(а) від

прикметників на -ський, -цький; буквосполученням -чн- (-шн-). Зміни приголосних при творенні відносних прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- та іменників з суфіксами -ств(о), -зтв(о), -цтв(о).

Складні слова. Сполучні о, е у складних словах.Творення складноскорочених слів. Правопис складних слів разом і через дефіс, написання слів з пів-; правопис

складноскорочених слів. Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Вимова та наголошення складних і складноскорочених

слів; правильне вживання їх у мовленні із прикметниками й дієсловами. Складні випадки слововживання.

Морфологія. ОрфографіяЗагальна характеристика частин мови. (2 год.)

Іменник (40 год.)Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Іменники загальні й власні, конкретні та абстрактні (повторення й поглиблення). Збірні іменники.

Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду. Число іменників (повторення). Іменники, що мають форму тільки однини або

тільки множини. Відмінки іменників. Кличний відмінок. Відмінювання іменників. Поділ іменників

на відміни та групи.Відмінювання іменників І відміни. Відмінювання іменників ІІ відміни. Особливості

відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку. Відмінювання іменників ІІІ–IV відмін. Незмінювані іменники. Рід незмінюваних іменників. Відмінювання іменників, що мають форму лише множини.

Правопис іменників.Велика буква і лапки у власних назвах. Не з іменниками.Букви -а (-я), -у (-ю) в закінченнях іменників чоловічого роду другої відміни.Букви е, и, і в суфіксах -ечок, -ечк, -ичок, -ичк, -інн(я), -енн(я), -н(я), -инн(я),

-ив(о), -ев(о).Особливості написання іменників у кличному відмінку.Написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові. Правопис складних іменників (повторення й поглиблення).Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення. Використання в мовленні іменників – синонімів, омонімів.Запобігання помилкам у визначенні роду окремих іменників (путь, біль, рукопис),

іменників спільного роду (староста, сирота, бідолаха, листоноша, нероба, сиротина). Уживання відмінкових форм іменників, кличного відмінка при звертанні (земле, Василю, Олено, добродію, батьку).

Синонімічність деяких відмінкових закінчень: купив сіль (солі), хліб (хліба), твого ім’я (імені), пас ягнята (ягнят).

Міжпредметні зв’язки. Слова із суфіксами зменшувально-пестливого значення й суфіксами згрубілості в художніх творах (література). Велика буква у власних назвах (історія, географія).

Прикметник (30 год.)Прикметник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні. Перехід

прикметників з однієї групи в іншу.Ступені порівняння якісних прикметників, творення їх. Відмінювання

прикметників. Повні та короткі форми прикметників. Прикметники твердої та м’якої груп. Перехід прикметників у іменники. Правопис прикметників. Творення прикметників (практично). Написання прикметників із суфіксами:

-еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-.Букви е, о, и у прикметникових суфіксах -ев-(-єв-), -ов-(-йов-, -ьов-), -ин-,-ін-,

-ичн-. Написання не з прикметниками. Написання -н- і -нн- у прикметниках.Написання складних прикметників разом і через дефіс.Написання прізвищ прикметникової форми.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Використання в мовленні прикметників-синонімів.Правильне вживання в мовленні вищого й найвищого ступенів порівняння

прикметників.Лексикологія. Фразеологія. Засвоєння прикметників-означень, фразеологізмів із

прикметниками. Прикметники-синоніми та антоніми. Міжпредметні зв’язки. Використання прикметників для точного опису предметів,

явищ і подій (географія, історія, ботаніка), епітет, порівняння, метафора (література).Числівник (15 год.)

Числівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Числівники кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) і порядкові.

Числівники прості, складні й складені.Відмінювання числівників. Правопис. Буква ь на кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках.

Роздільне написання складених числівників.Написання разом порядкових числівників із -тисячний. Узгодження числівників з

іменниками.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення та стилістика. Правильне вживання кількісних числівників з

іменниками у всіх відмінках.Уживання числівників для позначення дат, часу (годин). Використання числівників

у текстах різних стилів мовлення.Лексикологія й фразеологія. Засвоєння числівників на позначення дат і годин.

Числівники у фразеологізмах; засвоєння таких фразеологізмів.

Міжпредметні зв’язки. Правильне використання відмінкових форм числівників під час читання й усного пояснення задач, прикладів (фізика, математика, історія, географія, хімія).

Займенник (18 год.)Займенник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні;

питальні й відносні; заперечні; означальні й неозначені (ознайомлення). Відмінювання займенників усіх розрядів. Правопис займенників.Приставний н у формах особових і вказівних займенників.Написання разом і через дефіс неозначених займенників.Правопис заперечних займенників.Написання займенників із прийменниками окремо.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Уживання займенників як сполучних слів для зв’язку речень

у тексті. Використання особового займенника Ви у ввічливому значенні при звертанні до

однієї особи. Міжпредметні зв’язки. Використання займенників у відповідях учнів на уроках

історії, географії, літератури, предметах природничо-математичного циклу.Повторення в кінці року (6 год.)

Лексикологія.Словотвір й орфографія.Морфологія й орфографія.

СОЦІОКУЛЬТУРНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Орієнтовний зміст навчального матеріалу Орієнтовні вимогидо рівня

соціокультурної компетентності

учнів



Я і українська мова та література.

Українська мова – офіційна мова Придністровської Молдавської Республіки.

«Барви українського слова», «Чистіша від сльози вона хай буде»

Учень (учениця):сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети; використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до

Я і Батьківщина, (її природа, історія)

Рослинний і тваринний світ рідного краю. Особливості природного ландшафту Придністров’я. Гармонія людини й природи

«Рідні краєвиди», «Велична премудра природа»

Я й українська культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня)

Родинно-побутова культура українців. Народна пісня – душа народу. Колискова. Обрядові пісні. Історія кобзарства в Україні. Кобзарі й лірники. Гумористична й сатирична творчість

«Наша дума, наша пісня не вмре, не загине» (Т. Шевченко), «Мамина пісня», «Ой весна, весна, днем красна», «Про що розповідає старенька хата»

Батьківщини, природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, вдома, суспільно корисній діяльності.

українського народу. Національне традиційне вбрання українців. Символіка народного костюма. Українська народна архітектура


Художньо-культурна цінність декоративно-прикладного мистецтва. Плетіння, вишивка, ткацтво, килимкарство, кераміка, мереживо тощо

«Одягни вишиванку»,«Мережила скатертину»

Я і ти (члени родини, друзі, товариші).Я і ми (родина, класний колектив, народ, людство)

Моя родина, родовід. Родинні цінності, свята й традиції. Мати – берегиня роду. Життя за нормами народної моралі. Етика спілкування. Слово як духовна святиня. Домашні обов’язки. Дружба й товаришування

«Ой, роде наш красний», «Із замуленого джерела води не нап’єшся».«Люди, з яких я беру приклад», «Любить людей мене навчила мати…» (В. Симоненко)


Світ моїх захоплень «Пізнай самого себе», «Не одяг прикрашає людину, а добрі справи»


Види загальнонавчальних

вмінь

Орієнтовні вимоги до рівня діяльнісної компетентності учнів


Учень (учениця) самостійно чи за допомогою вчителя: визначає мотив і мету власної пізнавальної діяльності;планує діяльність для досягнення мети;здійснює план;оцінює здобутий результат і робить відповідні корективи.


Учень (учениця) самостійно чи за необхідною допомогою вчителя: аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; порівнює, узагальнює їх; виділяє головне з-поміж другорядного;здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

Творчі Учень (учениця) за певною допомогою вчителя чи самостійно:уявляє словесно описані предмети та явища;переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;

помічає й формулює проблему у процесі навчання;усвідомлює будову предмета вивчення;робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми; добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках).

Естетико-етичні Учень (учениця) помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;виявляє готовність і здатність творити добро словом і ділом.


МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Відомості про мовлення (33 год.)Повторення й поглиблення вивченого про текст, його структурні особливості,

мовні засоби зв’язку речень у тексті. Мікротема тексту (практично). Повторення вивченого про стилі мовлення. Поняття про публіцистичний стиль.Складний план власного висловлення (практично). Різновиди читання:

ознайомлювальне, навчальне, переглядове (загальне ознайомлення).Повторення вивченого про типи мовлення. Особливості побудови опису

зовнішності людини, опису дій, роздуму дискусійного характеру.Жанри мовлення: оповідання, замітка, розписка, особливості їхньої побудови.Стилістична помилка (практично).

Види робітСприймання чужого мовлення: Аудіювання (слухання-розуміння) Розрізнення на слух відомої та нової інформації, поділ прослуханого тексту на

частини, розуміння логічного й емоційно-оцінного компонентів його змісту, сприймання на слух прямо не вираженої емоційно-оцінної інформації.

Слухання-розуміння текстів діалогічного й монологічного характеру, що належать до таких стилів: художнього, наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, розмовного; типів: розповідь, опис, роздум (зокрема опис зовнішності людини, виконання дій, роздум дискусійного характеру); жанрів мовлення: оповідання, стаття, нарис, замітка, казка, пісня, легенда, переказ, байка, загадка, прислів’я, приказки (об’єднані певною темою).

Читання мовчки і вголосЧитання мовчки текстів діалогічного й монологічного характеру, що належать до

таких стилів: художнього, наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, розмовного; типів мовлення: розповідь, опис, роздум (зокрема опис зовнішності людини, роздум дискусійного характеру); жанрів: оповідання, стаття, нарис, замітка, п’єса, казка, пісня, легенда, переказ, байка, загадка, прислів’я, приказки.

Ознайомлювальне читання (практично).Виразне читання вголос художніх, науково-популярних, публіцистичних текстів,

що належать до таких жанрів мовлення, як оповідання, п’єса, стаття, нарис, замітка, переказ, легенда, байка, вірш, пісня, прислів’я, усмішки (вивчення деяких напам’ять або близько до тексту для збагачення власного мовлення).

Відтворення готового тексту: Перекази за простим і складним планами.

Говоріння:Докладний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису

зовнішності людини.Докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення з елементами роздуму.Вибірковий переказ тексту наукового стилю.Письмо:Докладний переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному

стилі.Стислий переказ розповідного тексту про виконання певних дій в художньому

стилі.Створення власних висловлювань:Діалогічне мовлення:Діалог, який доповнює почутий або прочитаний текст, його розігрування

відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з характеристикою людей; діалог дискусійного характеру.

Монологічне мовлення:Твори за простим і складним планами.Говоріння:Твір-опис дій на основі власних спостережень у художньому стилі. Письмо:Твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі. Твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в

художньому стилі (приготування обіду, моделювання, малювання, шиття, вишивання тощо).

Твір-оповідання за поданим сюжетом.Портретний нарис у публіцистичному стилі. Анотація.Ділові папери. Розписка.Міжпредметні зв’язки. Письмова характеристика літературного героя;

елементарний аналіз змісту й художніх засобів твору-живопису про подвиг людей; передача динаміки дій (образотворче мистецтво); нариси на суспільну тему (історія).


Літературна норма української мови.

Повторення та узагальнення вивченого (7 год.)Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях.Вивчені частини мови, правопис їх.

Морфологія. ОрфографіяДієслово (26 год.)

Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник,

безособові форми на -но, -то (загальне ознайомлення).Неозначена форма (інфінітив) та особові форми. Доконаний і недоконаний види

дієслова. Часи дієслів. Теперішній час. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Майбутній час. Дієслова І і ІІ дієвідмін. Дієвідмінювання дієслів теперішнього й майбутнього часу.

Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного й наказового способів.

Безособові дієслова.

Способи творення дієслів.Правопис дієслів.Не з дієсловами (повторення).Правопис -ться, -шся в кінці дієслів (повторення). Букви е, и в особових закінченнях дієслів I і II дієвідмін (повторення).Буква ь у дієсловах наказового способу.Внутрішньопредметні зв’язки:Фонетика. Орфоепія. Вимова дієслів на -шся, -ться. Чергування приголосних у

дієсловах.Синтаксис. Уживання дієслова в ролі різних членів речення. Культура мовлення. Уживання одних способів дієслів чи форм певного часу

замість інших.Міжпредметні зв’язки. Метафора, уособлення (література).

Дієприкметник (19 год.)Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки,

синтаксична роль.Активні й пасивні дієприкметники. Творення й відмінювання активних і пасивних

дієприкметників теперішнього й минулого часу. Дієприкметниковий зворот. Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Правопис дієприкметників.Правопис відмінкових закінчень дієприкметників.Розділові знаки в реченнях із дієприкметниковими зворотами.Правопис суфіксів дієприкметників.-Н- у дієприкметниках та -нн- у прикметниках дієприкметникового походження.Не з дієприкметниками.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Правильне використання активних дієприкметників у

мовленні. Будова речень із дієприкметниковими зворотами; синоніміка складних і простих речень із дієприкметниковими зворотами. Синоніміка речень активного і пасивного станів. Використання в мовленні безособових форм на -но, -то.

Міжпредметні зв’язки. Використання дієприкметників як засобу творення образності (література); використання дієприкметників у наукових текстах (історія, географія, біологія, фізика).

Дієприслівник (12 год.)Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні

ознаки, синтаксична роль. Вид і час дієприслівників. Дієприслівники недоконаного й доконаного виду, їхнє творення. Дієприслівниковий зворот.

Правопис дієприслівників.Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові.Не з дієприслівниками.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Правильне вживання дієприслівників у власному мовленні,

дотримання інтонації в реченнях із дієприслівниковим зворотом.Міжпредметні зв’язки. Використання дієприслівника для створення образності

(художня література); використання дієприслівника в наукових текстах (історія, географія, біологія, хімія, фізика, математика).

Прислівник (21 год.)Прислівник, значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Розряди прислівників (практично).

Ступені порівняння прислівників. Творення й правопис прислівниківБукви -н- та -нн- у прислівниках. Не і ні з прислівниками. И та і в кінці прислівників. Правопис прислівників на -о ,-е, утворених від прикметників і дієприкметників.Написання прислівників окремо, разом і через дефіс.Написання прислівникових словосполучень типу: раз у раз, з дня на день... Внутрішньопредметні зв’язки:Лексикологія й фразеологія. Прислівники-синоніми й антоніми; прислівники-

омоніми до іменників із прийменниками. Фразеологізми й крилаті вислови із прислівниками.

Культура мовлення. Правильне наголошування прислівників. Міжпредметні зв’язки. Використання прислівників у художніх і наукових текстах

(література, історія, географія, біологія, хімія, фізика).

Прийменник (4 год.)Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у

словосполученні й реченні.Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника.Види прийменників за будовою.Непохідні та похідні прийменники.Правопис прийменників.Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс.Внутрішньопредметні зв’язки:Лексикологія й фразеологія. Синонімічні й антонімічні прийменники. Синтаксис. Прийменниково-іменникові конструкції в ролі членів речення.Культура мовлення. Особливості вживання деяких прийменників з іменниками,

числівниками, займенниками. Прийменники-синоніми як засіб милозвучності мови (в-у, з-зі-із-зо).

Міжпредметні зв’язки. Використання прийменниково-іменникових конструкцій у художніх і наукових текстах (література, історія, географія, фізика, хімія).

Сполучник (4 год.)Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою, походженням. Використання сполучників у

простому і складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності. Правопис сполучників.Написання сполучників разом та окремо. Розрізнення сполучників і однозвучних

слів.Внутрішньопредметні зв’язки:Лексикологія й фразеологія. Синонімічні й антонімічні сполучники. Міжпредметні зв’язки. Використання похідних складених сполучників у

наукових текстах (історія, географія, біологія, хімія, фізика, математика).Частка (3 год.)

Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням. Правопис часток не і ні з різними частинами мови (узагальнення).Написання часток -бо, -но, -то, -от, -таки.Внутрішньопредметні зв’язки:Лексикологія й фразеологія. Синонімічні та антонімічні частки. Міжпредметні зв’язки. Використання часток як виражального засобу в художніх

творах (література).

Вигук (3 год.)Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням.Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках.Внутрішньопредметні зв’язки:Лексикологія й фразеологія. Найуживаніші фразеологізми (зокрема приказки й

прислів’я) з вигуками.Культура мовлення. Правильне читання речень із вигуками.Міжпредметні зв’язки. Використання вигуків як засобу виразності в художніх

творах (література).Повторення вивченого (3 год.)

Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їхній правопис і використання в мовленні.


Орієнтовний зміст навчального матеріалу Орієнтовні вимогидо рівня соціокультурної

компетентності учнівСфери

відношеньТематика текстів Теми висловлювань

учнівЯ і українська мова та література

Мова – скарбниця духовності народу

«Мова – цілюще народне джерело», «Щире слово, добре діло душу й серце обігріло»

Учень (учениця): сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися


Речові пам’ятки слов’ян, писемні джерела про слов’ян. Людина й природа. Різноманітність флори й фауни у Придністров’ї й на Землі. Екологічна культура людини

«Минуле свого краю завжди хвилює», «Найкраща вчителька нації – історія», «Вісники старовини», «Роль природи в житті людини», «Знати, щоб оберігати», «Мій обов’язок перед природою»

Я і культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня)

Матеріальна й духовна культура східних слов’ян. Культура Київської Русі.Звичаї й традиції рідного краю

«Відгомін минулого», «Наші обереги»,«Моя улюблена пісня»


Українське образотворче мистецтво. Малярство. Іконопис. Народний живопис. Народна скульптура. Шевченко – художник

«Прекрасне в моєму житті»,«Крашанка і писанка»

морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, вдома, суспільно корисній діяльності.

Я і ти (члени родини, друзі, товариші).Я і ми (класний колектив, народ, людство)

Родинні виховні традиції українців. Взаємини між чоловіком і жінкою. Народні пісні, приказки й прислів’я про родинно-сімейні стосунки. Друзі сім’ї та мої друзі. Моральні цінності й чесноти людини (порядність, чесність, доброта, гідність, скромність тощо)

«Усе дороги й дороги, а до матері – стежка…» (В. Коломієць), «Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько».

«Придністров’я – наш спільний дім»


Покликання людини – пізнавати істину, творити добро, примножувати красу, оберігати рідну природу

«Людина – найвеличніша з усіх істот», «Мій життєвий вибір»,«Любіть землю! Любіть працю на землі» (О. Довженко)



Орієнтовні вимоги дорівня діяльнісної компетентності учнів


Учень (учениця) самостійно чи за допомогою вчителя: усвідомлює й визначає мотив і мету власної пізнавальної та життєтворчої діяльності;планує діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи;здійснює визначений план;оцінює проміжні та кінцеві результати, робить відповідні корективи.


Учень (учениця) самостійно чи за необхідною допомогою вчителя: аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; порівнює, узагальнює, конкретизує їх; робить висновки на основі спостережень;виділяє головне з-поміж другорядного;здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

Творчі Учень (учениця) самостійно:уявляє словесно описані предмети та явища, фантазує на основі сприйнятого;прогнозує подальший розвиток певних явищ;переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;помічає й формулює проблеми у процесі навчання й життєтворчості;

усвідомлює будову предмета вивчення;робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми; добирає аргументи для його доведення;спростовує хибні припущення та твердження.

Естетико-етичні Учень (учениця) помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, вчинках людей і результатах їхньої діяльності;критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усуває помічені невідповідності; виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;усвідомлює й намагається творити добро словом і ділом.



Повторення відомостей про мовлення, текст, стилі, жанри й типи мовлення; засоби міжфразного зв’язку в тексті. Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне, критичне.

Особливості будови опису місцевості, пам’яток історії й культури. Жанри мовлення: оповідання, повідомлення, тематичні виписки, конспект

прочитаного, протокол, витяг із протоколу, інтерв’ю, особливості їхньої будови.Види робіт

Сприймання чужого мовлення: Аудіювання (слухання-розуміння)Слухання-розуміння текстів, що належать до стилів: розмовного, художнього,

офіційно-ділового, публіцистичного, наукового; типів: розповідь, опис (зокрема опис місцевості, пам’яток історії й культури), роздум; жанрів мовлення (оповідання, стаття, повість, п’єса, нарис, замітка, вірш, байка), різноманітні жанри фольклору.

Сприймання на слух текстів, які містять аргументацію для підтвердження двох чи більше поглядів, думок; також прямо виражену спонукальну інформацію.

Читання мовчки і вголосЧитання мовчки текстів, що належать до стилів: розмовного, художнього,

офіційно-ділового, наукового, публіцистичного; типів: розповідь, опис (зокрема опис місцевості, пам’яток історії й культури), роздум; жанрів мовлення (оповідання, стаття, повість, п’єса, нарис, замітка, вірш, байка), різноманітних жанрів фольклору.

Сприймання у прочитаному тексті різноманітної аргументації під час обговорення певної проблеми; також прямо вираженої спонукальної інформації.

Вивчальне читання (практично).Робота з книжкою: передмова у книжці.Виразне читання вголос художніх, наукових, публіцистичних, ділових текстів, що

належать до таких жанрів мовлення: стаття, оповідання, повість, нарис, п’єса, замітка, легенда, байка, вірш, пісня, прислів’я й приказки (вивчення деяких напам’ять або близько до тексту).

Відтворення готового тексту: Перекази за складним планом.Говоріння:Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії й

культури в художньому стилі.Стислий переказ тексту публіцистичного стилю (зокрема на основі прослуханих

телепередач).

Письмо:Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому

стилі.Докладний переказ розповідного тексту з елементами опису пам’яток історії й

культури в публіцистичному стилі.Створення власних висловлювань:Діалогічне мовлення:Діалог, складений на основі телепередач, дібраних запитань за текстом, як обмін

думками, повідомлення, відповідно до створеної в класі ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів, дискусійного характеру, його розігрування в різних стилях мовлення.

Монологічне мовлення:Твори за складним планом.Говоріння:Твір-опис місцевості (вулиці, села, міста) на основі особистих спостережень і

вражень у художньому стилі.Твір-опис пам’яток історії й культури за картиною в публіцистичному стилі. Повідомлення на тему про мову, що вимагає зіставлення й узагальнення матеріалу

в науковому стилі.Письмо:Твори-описи місцевості (вулиці, села, міста), пам’яток історії й культури на основі

особистих спостережень і вражень у художньому стилі.Конспект прочитаного науково-навчального тексту; тематичні виписки.Інтерв’ю в публіцистичному стилі.Ділові папери. Протокол. Витяг із протоколу.Міжпредметні зв’язки. Роздуми з елементами аналізу художнього твору,

письмова порівняльна й групова характеристики літературних героїв (література).

МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ Вступ (1 год.)

Мова – найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу.Повторення та узагальнення вивченого (5 год.)

Пунктуація.Лексикологія. Фразеологія.Морфологія й орфографія.Основні правила правопису (за вибором учителя).

Синтаксис. ПунктуаціяСловосполучення й речення (4 год.)

Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження головного слова. Види зв’язку у словосполученні.

Речення. Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні. Внутрішньопредметні зв’язки:Граматика. Спостереження за використанням вивчених частин мови в ролі

головного й залежного слова. Граматична помилка та її умовне позначення (практично).Культура мовлення. Практичне засвоєння словосполучень, в яких допускаються

помилки у формі залежного слова; синонімічність словосполучень різної будови. зворотний порядок слів як засіб виразності мовлення.

Міжпредметні зв’язки. Інверсія в художньому творі (література).

Просте речення. Двоскладне речення (17 год.)

Головні і другорядні члени речення Підмет і присудок. Способи вираження підмета. Простий і складений присудок

(іменний і дієслівний). Способи вираження присудка. Узгодження головних членів речення.

Речення поширені і непоширені (повторення). Порядок слів у реченні. Логічний наголос.

Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Прикладка як різновид означення. Види обставин (за значенням), способи їхнього вираження. Порівняльний зворот.Правопис: тире між підметом і присудком.Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки. Виділення порівняльних зворотів комами.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення та стилістика. Дотримання порядку слів у реченні, логічного

наголосу. Правильне використання форм присудка при підметі, вираженому словосполученням або складноскороченим словом. Стилістична роль означень і порівняльних зворотів у художньому мовленні.

Міжпредметні зв’язки. Епітет і порівняння як художні прийоми (література).

Односкладне речення (13 год.)Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка (означено-

особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові) і підмета (називні). Односкладне речення як частина складного речення.

Повні й неповні речення. Незакінчені речення, їхні стилістичні функції. Правопис. Тире в неповних реченнях.Внутрішньопредметні зв’язки: Культура мовлення. Речення двоскладні й односкладні різних видів як

синтаксичні синоніми. Уживання в описах називних речень для позначення часу й місця.Використання неповних речень у діалозі, а також у складних реченнях для

уникнення невиправданих повторень. Правильне інтонування неповних речень. Міжпредметні зв’язки. Односкладні й неповні речення як виражальний засіб у

художніх творах (література).

Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами (9 год.)

Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Поширені й непоширені однорідні члени речення. Смислові відношення між однорідними членами речення (єднальні, протиставні, розділові). Речення з кількома рядами однорідних членів. Однорідні й неоднорідні означення. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами (повторення й поглиблення).

Правопис. Кома між однорідними членами речення.Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними

членами.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Правильна побудова речень із сполучниками не лише.., а й..;

як..., так і... Інтонація речень з однорідними членами (зокрема із узагальнювальними словами).

Міжпредметні зв’язки. Ряди різних за характером слів у ролі однорідних членів речення як засіб художньої виразності (література).

Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) (7 год.)

Звертання непоширені й поширені. Риторичне звертання. Вставні слова (словосполучення, речення). Групи вставних слів і словосполучень за значенням.

Правопис. Розділові знаки при звертанні та вставних словах.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Використання звертань і вставних слів (словосполучень,

речень) для передачі ставлення до адресата. Синонімічність вставних слів і речень у тексті. Інтонація речень із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями).

Міжпредметні зв’язки. Використання риторичних звертань у художньому творі (література). Використання вставних слів для зв’язку частин наукового тексту (математика, фізика, історія та ін.)

Речення з відокремленими членами (14 год.)Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення (також

уточнювальні). Правопис. Розділові знаки при відокремлених членах речення.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення та стилістика. Правильна будова речень із

дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами. Інтонація речень із відокремленими й уточнювальними членами. Синонімічність простих речень із відокремленими членами і складних речень.

Міжпредметні зв’язки. Відокремлення як засіб художнього зображення (література); використання конструкцій із відокремленням у текстах наукового стилю (історія, географія, фізика, література та ін.).

Повторення вивченого (5 год.)Повторення в кінці року відомостей про словосполучення й просте речення.


Орієнтовний зміст навчального матеріалу Орієнтовні вимогидо рівня соціокультурної

компетентності учнів Сфери

відношеньТематика текстів Теми висловлювань

учнівЯ і українська мова та література.

Найвидатніші постаті в українській культурі. Письменники про українську мову

«Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова»(М. Рильський)

Учень (учениця):сприймає,аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини й природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних


Любов до природи. Екологічний стан природи у Придністров’ї. Охорона довкілля. Червона книга

«Земля не вибачає байдужості»

Я і культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня)

Роль народних традицій, вірувань, релігії, християнської моралі, свят, міфології, фольклорної творчості, художньої літератури у формуванні світогляду українців. Внесок

«Людина створила культуру, а культура – людину», «Традиційні ремесла й промисли українців», «Володимирськийсобор – перлина українського

цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, вдома, суспільно корисній діяльності

українців у світову культуру. Збагачення української культури духовними скарбами інших народів

церквобудування»,«Покликання людини: пізнавати істину, творити добро, примножувати красу»

Я і ти (члени родини, друзі, товариші)

Традиційна родинна обрядовість (народження дитини, ім’янаречення, кумівство, весілля тощо) та її сучасна трансформація

«Як я розумію дружбу»,«Хто для мене є взірцем?»


Шляхи самопізнання й життєтворчості

«На світі той наймудріший, хто найдужче любить життя» (В. Симоненко), «Що робить людину великою?»


Види загально-навчальних вмінь



Учень (учениця) самостійно: усвідомлює і визначає мотив і мету власної пізнавальної та життєтворчої діяльності;планує діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи;здійснює намічений план за допомогою дібраних методів і прийомів; оцінює проміжні та кінцеві результати пізнавальної діяльності, робить відповідні корективи.


Учень (учениця) самостійно: аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; порівнює, узагальнює, конкретизує їх; робить висновки на основі спостережень;виділяє головне з-поміж другорядного;здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

Творчі Учень (учениця) самостійно:уявляє словесно описані предмети та явища, фантазує на основі сприйнятого;прогнозує подальший розвиток певних явищ;переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;помічає і формулює проблеми у процесі навчання й життєтворчості;усвідомлює будову предмета вивчення;робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми; добирає аргументи для його доведення;

спростовує хибні припущення та твердження.Естетико-етичні Учень (учениця) помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах

природи, у творах мистецтва, вчинках людей і результатах їхньої діяльності;критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усуває помічені невідповідності цим нормам; виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;усвідомлює обов’язок кожної людини творити добро словом і ділом, готовий і здатний його виконувати.



Повторення й узагальнення вивченого про мовлення. Вимоги до мовлення. Мовленнєва ситуація. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, навчальне й критичне; читання (ознайомлювальне, навчальне й переглядове). Стилі, типи мовлення (повторення).

Жанри мовлення: доповідь, тези прочитаного, конспект почутого, заява, автобіографія, резюме.

Види робітСприймання чужого мовлення: Аудіювання (слухання-розуміння)Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, навчальне, критичне) текстів різних

стилів, типів і жанрів мовлення.Читання мовчки і вголосЧитання мовчки текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення.Різновиди читання (ознайомлювальне, навчальне) (повторення).Сприймання на слух текстів, які містять прямо не виражену спонукальну

інформацію.Переглядове читання (практично).Виразне читання вголос текстів різних типів, стилів, жанрів мовлення (також

різноманітних жанрів фольклору, вивчення деяких напам’ять або близько до тексту для збагачення власного мовлення).

Відтворення готового тексту:Перекази за складним планом.Говоріння:Стислі перекази текстів наукового й публіцистичного стилів.Вибірковий переказ тексту художнього стилю.Стислий переказ тексту публіцистичного стилю.Вибіркові перекази текстів наукового й художнього стилів (на основі декількох

джерел). Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням. Створення власних висловлювань:Діалогічне мовлення:Діалог, складений відповідно до пропонованої ситуації (офіційна й неофіційна

розмова, діалог-домовленість), обговорення самостійно обраної теми, розігрування діалогу.

Монологічне мовлення:Твори за складним планом.

Говоріння:Твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему.Доповідь на основі двох-трьох джерел на морально-етичну або суспільну теми в

публіцистичному стилі.Письмо:Твір у публіцистичному стилі мовлення на морально-етичну тему.Тези прочитаного (художнього твору, публіцистичної чи науково-пізнавальної

статей).Конспект почутого науково-навчального тексту.Ділові папери. Заява. Автобіографія. Резюме.Міжпредметні зв’язки. Виступ проблемного характеру на літературну тему

(література); цитатний план, тези літературно-критичних статей, їхніх окремих розділів і розділів підручників (література, історія, географія та ін.).


Українська мова серед інших мов. Розвиток української мови.Повторення вивченого (3 год.)

Просте неускладнене й ускладнене реченняПравопис. Основні правила правопису (за вибором учителя).

Синтаксис. ПунктуаціяПряма й непряма мова (7 год.)

Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення). Заміна прямої мови непрямою.

Цитата як спосіб передачі чужої мови. Діалог. Розділові знаки при прямій мові та діалозі.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення та стилістика. Синонімічність різних способів передачі

прямої мови. Інтонація речень із прямою мовою, діалогом.Міжпредметні зв’язки. Мова персонажа в діалозі та словах автора (література).

Складне речення

Складне речення та його ознаки (1 год.)Складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язками.

Складносурядне речення (6 год.)Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому. Смислові зв’язки

між частинами складносурядного речення.Правопис. Розділові знаки між частинами складносурядного речення.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення та стилістика. Інтонація складносурядного речення.

Синонімічність складносурядних речень із різними сполучниками, а також складносурядного речення та простих речень.

Міжпредметні зв’язки. Опис у художньому творі (література).

Складнопідрядне речення (11 год.)Складнопідрядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому. Підрядні

сполучники й сполучні слова у складнопідрядних реченнях. Основні види складнопідрядних речень: з означальними, з’ясувальними, обставинними підрядними

частинами (способу дії й ступеня, порівняльними, місця, часу, причини, наслідковими, мети, умовними, допустовими).

Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами.Правопис. Розділові знаки між головною й підрядною частинами

складнопідрядного речення.Розділові знаки у складнопідрядному реченні з кількома підрядними частинами.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення та стилістика. Синонімічність сполучникових складних,

складнопідрядних і простих речень із відокремленими членами. Інтонація складнопідрядного речення.

Текст (риторичний аспект). Роль складнопідрядних речень у визначенні понять у текстах наукового й публіцистичного стилів.

Міжпредметні зв’язки. Наукові визначення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між явищами (історія, географія, хімія, біологія, математика, фізика).

Безсполучникове складне речення (8 год.)Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами

безсполучникового складного речення.Правопис. Розділові знаки в безсполучникових реченнях.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення та стилістика. Синонімічність сполучникових і

безсполучникових складних речень і простих речень.Особливості інтонації безсполучникового складного речення.Міжпредметні зв’язки. Опис у художньому творі (література).

Складне речення з різними видами зв’язку (7 год.)Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.Правопис. Розділові знаки у складному реченні з різними видами сполучникового

й безсполучникового зв’язку.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення. Синонімічність складних речень із простими.Міжпредметні зв’язки. Використання складних речень у художніх описах

(література).Лінгвістика тексту. Складне синтаксичне ціле (4 год.)

Повторення й узагальнення.Текст і його основні ознаки. Будова тексту. Мікротема й абзац. Ключові слова в тексті й абзаці. Види й засоби

міжфразного зв’язку. Актуальне членування у висловленні: відоме і нове.Правопис. Повторення вивчених розділових знаків у простому і складному

реченнях.Внутрішньопредметні зв’язки:Культура мовлення та стилістика. Засвоєння складних випадків слововживання.

Синонімічність синтаксичних конструкцій.Текст (риторичний аспект). Оптимальне структурування абзаців і мікротем у

висловлюваннях, що належать до різних типів і стилів мовлення.

Повторення й систематизація вивченого (2 год.)Слово як предмет вивчення.Мовні аспекти вивчення речення (порядок слів у реченні, граматична основа, види

речень).Правопис. Орфографія. Пунктуація.


Орієнтовний зміст навчального матеріалу Орієнтовні вимогидо рівня

соціокультурної компетентності учнів



Я і українська мова та література

Українська мова серед інших мов. Розвиток української мови

«Спочатку було Слово…», «Чари рідного слова»

Учень (учениця):сприймає,аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини й української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;усвідомлює роль морально-етичних норм;готовий і здатний застосовувати їх стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, вдома, суспільно корисній діяльності

Я і Батьківщина, історія та культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин)

Придністров’я, його географічне положення, природні багатства

«Я вірю в майбутнє твоє, Придністров’я!».«Історична доля мого рідного народу»


Основні галузі господарства: ремесла й народні художні промисли. Взаємозв’язок матеріальних і духовних цінностей української культури. Найвидатніші постаті вітчизняної та світової культур

«Мистецтво творить особистість». «Видатні придністровці та українці»

Я і ти (члени родини, друзі, товариші).Я і ми (класний колектив, народ, людство)

Забезпечення спадкоємності поколінь. Збереження сімейних цінностей, реліквій, ідеалів.Культурогенна форма життєдіяльності сучасної сім’ї

«Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти»,«Найвища краса – краса вірності» (Олесь Гончар). «Береться мудрість не із заповітів», «Раз добром нагріте серце вік не прохолоне»


Життєвий і професійний вибір особистості

«У світі професій», «Громадянська позиція», «Молодь і сучасність»,«Найважче – це творення самого (самої) себе»





Учень (учениця) самостійно: усвідомлює і визначає мотив і мету власної пізнавальної та життєтворчої діяльності;планує діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи;оцінює проміжні та кінцеві результати пізнавальної діяльності, робить відповідні корективи.


Учень (учениця) самостійно: аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; порівнює, узагальнює, конкретизує їх; робить висновки на основі спостережень;виділяє головне з-поміж другорядного;здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

Творчі Учень (учениця) самостійно:уявляє словесно описані предмети та явища, фантазує на основі сприйнятого;прогнозує подальший розвиток певних явищ;переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;помічає й формулює проблеми у процесі навчання й життєтворчості;усвідомлює будову предмета вивчення;робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми; добирає аргументи для його доведення;спростовує хибні припущення та твердження.

Естетико-етичні Учень (учениця):помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, вчинках людей і результатах їхньої діяльності;критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усуває помічені невідповідності; виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;усвідомлює обов’язок кожної людини творити добро словом і ділом, готовий і здатний його виконувати.

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ5 КЛАС

(170 год.; 5 год. на тиждень)№ з/п

Тема уроку Кількість год.

Характеристика діяльності учнів Дата

Вступ (1 год.)1 Значення мови в житті суспільства. Поняття

державної мови. Українська мова – офіційна мова ПМР

1 Розуміють значення мови в житті суспільства та роль української мови в житті людини й суспільства;аналізують висловлення, відтворюють деформований текст, складають невеликі тексти відповідно до комунікативного завдання

2 РМ-1. Мовлення і спілкування 1 Розрізняють такі поняття, як мовлення, спілкування, види мовленнєвої діяльності, їхні особливості; розуміють основні норми та правила спілкування, вимоги до мовлення; визначають істотні ознаки тексту, мікротему висловлення, мету спілкування, відокремлюють у тексті абзаци, мікротеми

Повторення вивченого в початкових класах (15 год.)34

Частини мови; основні способи їхнього розпізнавання

2 Розпізнають вивчені в початкових класах частини мови, визначаючи їхні істотні ознаки; правильно пишуть слова з вивченими орфограмами; будують речення з вивченими частинами мови, використовуючи їх у прямому та переносному значеннях, як синоніми та антоніми; оцінюють та коментують випадки вдалого й невдалого їхнього використання

56

Іменник. Велика буква і лапки в іменниках. Голосні у відмінкових закінченнях

2 Пояснюють вивчені орфограми і пунктограми; знаходять і виправляють орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила; розпізнають іменник у реченнях, його основні граматичні ознаки, особливості відмінкових закінчень; правильно виділяють відмінкові закінчення іменників; визначають іменники – назви істот і неістот; пояснюють вживання великої букви та лапок у власних назвах за відповідними правилами

7 Прикметник. Голосні у відмінкових 1 Правильно пишуть слова з вивченими орфограмами;

закінченнях знаходять прикметники в реченнях, визначають їхні граматичні ознаки (рід, число, відмінок); пояснюють вживання голосних у відмінкових закінченнях прикметників;будують речення з вивченими частинами мови

8 РМ-2. Правила спілкування. Монологічне та діалогічне спілкування. Складання діалогів

1 Складають й розігрують діалоги відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації та мети спілкування; правильно інтонують репліки діалогу, додержуючись правил спілкування, дотримуючись норм літературної мови; доречно вживають формули мовленнєвого етикету; складають усні й письмові висловлення на певну соціокультурну тему з використанням власного життєвого досвіду відповідно до визначеної комунікативної мети

9 Числівник як частина мови 1 Розпізнають числівники, визначають їхнє загальне значення;записують подані числа словами, визначають сполучуваність з іменниками; використовують їх у мовленні

10 Займенник. Особові займенники 1 Визначають морфологічні ознаки займенника; вказують особу, відмінок і число займенників, наведених у вправах; читають і переказують текст, виписують із нього займенники

1112

Дієслово. Голосні у відмінкових закінченнях 2 Визначають морфологічні ознаки дієслова, його синтаксичну функцію; визначають дієслова-присудки в реченнях, характеризують дієслова за часом, особою, числом; вказують, як узгоджуються дієслова-присудки з підметами

1314

Не з дієсловами. Правопис -шся, -ться в кінці дієслів

2 Засвоюють правила написання не з дієсловами; виконують вправи, керуючись засвоєним правилом; засвоюють правопис -ться і -шся в дієсловах; виконують вправи, користуючись засвоєним правилом; складають речення та зв’язний текст із дієсловами

15 Прислівник як частина мови 1 Розпізнають прислівники, визначають їхнє загальне значення, морфологічні ознаки; знаходять прислівники в реченнях; записують правильно прислівники, однозвучні з іменниками;відрізняють правильні форми прислівників від помилкових

16 Прийменник. Сполучник 1 Розпізнають прийменники та сполучники, визначають їхнє

загальне значення, морфологічні ознаки; знаходять прийменники та сполучники в реченнях; відрізняють прийменники від однозвучних префіксів та прийменники від сполучників, визначають роль цих службових частин мови в реченні

17 Тренувальні вправи 1 Пояснюють вивчені орфограми й пунктограми; будують речення з вивченими частинами мови; оцінюють випадки вдалого й невдалого їхнього використання

18 Контрольна робота (тест 1). Повторення вивченого в початкових класах

1 Правильно пишуть слова з вивченими орфограмами, застосовуючи здобуті теоретичні знання на практиці; розпізнають мовні явища, групують, класифікують їх;знаходять і виправляють орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила

19 РМ-3. Текст та його будова 1 Складають усні й письмові висловлення; пояснюють вивчені орфограми й пунктограми; визначають способи вираження основної думки тексту; пишуть твір на задану тему; відповідають на контрольні запитання та завдання

Відомості з синтаксису і пунктуації (27 год.)20 Словосполучення. Відмінність

словосполучення від слова, його форми від речення. Головне й залежне слово у словосполученні

1 Розпізнають, що вивчає синтаксис і пунктуація; відрізняють словосполучення від слова й речення; правильно виділяють словосполучення, граматичну основу речення, головне й залежне слово у словосполученні

21 РМ-4. Докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета

1 Переказують текст; розпізнають його структурні особливості; визначають тему й основну думку висловлювання; складають план прочитаного або почутого

22 Тренувальні вправи. Словосполучення лексичні й фразеологічні. Граматична помилка

1 Розставляють та обґрунтовують розділові знаки в кінці речення; порівнюють словосполучення з іншими мовними одиницями, знаходять головне і залежне слово, визначають спосіб їхнього морфологічного вираження; знаходять і виправляють граматичні й пунктуаційні помилки

23 РМ-5. Мовні засоби зв’язку речень у тексті. «Відоме» й «нове» в реченнях тексту

1 Формулюють теми текстів у формі словосполучень і речень; переказують своїми словами почуте й прочитане,

використовуючи прислів’я й приказки; доцільно використовують у мовленні виразні й синонімічні словосполучення, різні за будовою й метою висловлювання речення, прислів’я, крилаті вислови; виступають з повідомленнями на вивчену лінгвістичну тему, добираючи приклади на підтвердження висловлених суджень

2425

Речення, його граматична основа. Речення з одним головним членом

2 Розрізняють підмет та присудок у реченні; виділяють головні члени умовними позначками; будують речення, поширюючи їх додатками, означеннями, обставинами, а також речення з одним головним членом

26 Види речень за метою висловлювання. Окличні речення

1 Розпізнають види речень за метою висловлювання, за інтонацією, емоційним забарвленням; знаходять межі речень у тексті; читають тексти, правильно інтонуючи речення різних видів; переказують невеликі художні тексти з елементами опису; використовують виражальні можливості другорядних членів речення у власному мовленні

27 Розділові знаки в кінці речення. Пунктуаційна помилка

1 Знаходять і виправляють у тексті пунктуаційні помилки; розставляють та обґрунтовують розділові знаки в кінці речення

2829

Другорядні члени речення. Додаток 2 Розрізняють додатки в реченні; виділяють другорядні члени умовними позначками; будують речення, поширюючи їх додатками, у тому числі із засвоєними словами в ролі другорядних членів речення

3031

Другорядні члени речення. Означення 2 розрізняють означення в реченні; виділяють другорядні члени умовними позначками; будують речення, поширюючи їх означеннями, у тому числі із засвоєними словами в ролі другорядних членів речення

3233

Другорядні члени речення. Обставина 2 Розрізняють обставини в реченні; виділяють другорядні члени умовними позначками; будують речення, поширюючи їх обставинами, у тому числі із засвоєними словами в ролі другорядних членів речення

34 Тренувальні вправи 1 Виявляють головні й другорядні члени речення, виділяють умовними позначками; застосовують здобуті теоретичні знання на практиці

35 Контрольна робота (тест 2). Словосполучення, речення, головні й другорядні члени речення

1 Характеризують речення за метою висловлювання; розставляють розділові знаки; виконують усний і письмовий розбір речень; оцінюють роль другорядних членів та підкреслюють їх відповідними позначками

36 РМ-6. Стилі мовлення 1 Виявляють особливості розмовної мови, мови художньої літератури і стилів мовлення; встановлюють приналежність тексту до певного функціонального різновиду мови; аналізують тексти вправ за метою висловлювання; шукають у шкільних підручниках приклади наукових і художніх текстів; порівнюють вираження вітання; знайомляться з поняттям мовного етикету

37 РМ-7. Типи мовлення 1 Складають висловлювання про прочитане, почуте, випадки з власного життя, виражаючи особисте ставлення до навколишнього світу; відрізняють розповідь від інших типів мовлення

3839

Речення з однорідними членами 2 Читають та правильно інтонують тексти з однорідними членами речення; розрізняють узагальнюючі слова при них;будують речення з однорідними членами й використовують їх у власному мовленні; розставляють розділові знаки між однорідними членами, обґрунтовують їх за допомогою вивчених правил; знаходять і виправляють пунктуаційні помилки на вивчені правила

4041

Узагальнювальне слово при однорідних членах речення

2 Розрізняють однорідні члени речення, узагальнювальні слова при них; оцінюють роль узагальнювального слова при однорідних членах речення; будують речення з узагальнювальними словами, розставляють та пояснюють розділові знаки при них

42 Звертання. Роль звертань у реченні. Розділові 2 Розуміють основні функції звертань; розпізнають і правильно

43 знаки при звертанні інтонують речення зі звертаннями; вибирають доречний тон звертань; оцінюють доречність тієї чи іншої форми звертань; складають речення зі звертаннями; оцінюють роль звертань у художніх творах

44 РМ-8. Лист. Адреса 1 Складають висловлювання типу розповіді й опису з урахуванням адресата мовлення, використовуючи різні за будовою (прості й складні) речення

4546

Вставні слова, виділення їх на письмі комами 2 Розпізнають вставні слова; з’ясовують їхню роль у реченні; правильно інтонують речення зі вставними словами; пояснюють розділові знаки в реченнях зі вставними словами

4748

Синтаксичний розбір простого речення 2 Характеризують просте речення за метою висловлювання; пояснюють розділові знаки; виконують усний і письмовий розбір речень

4950

Складні речення із безсполучниковим і сполучниковим зв’язком. Кома між частинами складного речення

2 Виявляють засоби зв’язку у складних реченнях;знаходять складні речення із безсполучниковим та сполучниковим зв’язком у текстах; пояснюють розділові знаки; визначають граматичні основи у складних реченнях

51 Синтаксичний розбір складного речення 1 Характеризують складне речення за метою висловлювання, прості речення в його складі, засоби зв’язку простих речень, пояснюють розділові знаки; виконують усний і письмовий розбір речень

52 РМ-9. Усний докладний переказ тексту наукового стилю

1 Повторюють вивчене про сферу вживання, основні жанри й мовні особливості наукового стилю; переказують висловлювання наукового стилю зі збереженням стильових особливостей

53 Контрольна робота. РМ-10. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису предмета

1 Визначають тему й головну думку тексту, розпізнають стиль й покладений в основу тексту тип мовлення, складають план тексту, самостійно добирають адекватні змісту виражальні засоби мови

54 РМ-11. Аналіз контрольного переказу 1 Обґрунтовують розділові знаки шляхом формулювання пунктуаційних правил; виправляють орфографічні та пунктуаційні помилки

Пряма мова. Діалог. (6 год.)5556

Речення з прямою мовою, розділові знаки при прямій мові

2 Розрізняють слова автора та пряму мову в реченні з прямою мовою; правильно інтонують речення з прямою мовою;ставлять та обґрунтовують розділові знаки при прямій мові;знаходять і виправляють пунктуаційні помилки на вивчені правила

57 Тренувальні вправи 1 Знаходять у текстах речення з прямою мовою, обґрунтовують розділові знаки; складають речення з прямою мовою, ставлять та обґрунтовують розділові знаки; знаходять і виправляють пунктуаційні помилки на вивчені правила

5859

Діалог, розділові знаки при ньому 2 Оцінюють роль діалогів у художніх творах;ставлять та обґрунтовують розділові знаки при діалозі;знаходять і виправляють пунктуаційні помилки на вивчені правила

60 РМ-12. Діалог. Складання діалогів. Навчальне читання мовчки

1 Будують діалоги на визначені теми й відповідно до запропонованої ситуації, використовуючи виражальні можливості однорідних членів речення, звертань і вставних слів; опановують прийомами і правилами ефективного слухання усного монологічного мовлення та мови в ситуації діалогу; працюють у групі; складають продовження казки, моделюючи ситуацію діалогу

61 Узагальнення вивченого з розділу «Відомості з синтаксису і пунктуації». Контрольна робота. РМ-13. Читання мовчки

1 Читають тексти з прямою мовою, діалогом, із висловленнями відомих людей, крилатими висловами для докладної, точної й виразної передачі почутого й прочитаного

62 Контрольна робота (тест 3). Однорідні члени речення, звертання, вставні слова, складне речення, пряма мова, діалог

1 Будують речення з однорідними членами, звертаннями і вставними словами, прямою мовою, діалогом;оцінюють роль однорідних членів, звертань і вставних слів у реченні, а також складних речень у тексті;беруть участь у діалогах на визначені теми та відповідно до запропонованої ситуації

Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія (48 год.)6364

Звуки мови й звуки мовлення. Голосні й приголосні звуки

2 Розпізнають голосні звуки, розрізняють наголошені та ненаголошені голосні; розпізнають приголосні звуки, виділяють шиплячі приголосні, губні, зубні, задньоротові; складають таблицю «Приголосні звуки»

65 Приголосні тверді й м’які, дзвінкі та глухі. Вимова звуків, що позначаються буквами г і ґ

1 Розпізнають тверді, м’які та пом’якшені приголосні; аналізують смислову відмінність слів, що відрізняються тільки твердим / м’яким / пом’якшеним приголосним;визначають особливості вимови твердих й м’яких, дзвінких та глухих звуків

66 РМ-14. Діалог, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів

1 Складають і розігрують діалоги; підбирають репліки для стимулювання й підтримування діалогу; оцінюють діалогічне мовлення інших учнів

67 Контрольна робота (диктант). Фонетика. Графіка. Орфоепія

1 Використовують здобуті теоретичні знання відповідно до конкретних випадків на практиці

68 Приголосні тверді й м’які, дзвінкі та глухі. Вимова звуків, що позначаються буквами г і ґ

1 Розпізнають дзвінкі, глухі та сонорні приголосні; характеризують приголосні звуки; знаходять у реченнях слова з буквами г і ґ, читають, правильно вимовляючи звуки

69 РМ-15. Говоріння. Твір-опис окремих предметів у художньому стилі

1 Визначають істотні ознаки тексту, тему, основну думку, задум і мікротему висловлення, мету спілкування; належність тексту до певного стилю (розмовного, художнього, наукового), типу (розповіді, опису роздуму) і жанру мовлення (оповідання, відгуку, замітки, листа); виокремлюють у тексті абзаци, мікротеми, тематичні речення; знаходять мовні засоби зв’язку речень у тексті; складають простий план готового тексту; знаходять і виправляють помилки у змісті, побудові висловлювання; аналізують й оцінюють текст (його зміст, форму, задум і мовне оформлення)

7071

Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї

2 Активізують знання алфавіту; зіставляють та аналізують звуковий і буквений склад слова; розташовують слова в алфавітному порядку; проводять фонетичний аналіз слів, в

та щ яких літери є, ю, я, ї, щ, що позначають два звуки або м’якість попереднього приголосного

7273

Склад. Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів

2 Ділять слова на склади; визначають відкриті й закриті склади, наголошені й ненаголошені; правильно наголошують слова; відпрацьовують навички пошуку слів у словнику

74 Орфограма. Основні правила переносу 1 Визначають орфограми у словах; пояснюють правопис слів відповідними орфографічними правилами; добирають слова з певними орфограмами

75 РМ-16. Діалог-розпитування, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів

1 Складають і розігрують діалоги; підбирають репліки для стимулювання й підтримування діалогу; оцінюють діалогічне мовлення інших учнів

76 Підготовка до контрольної роботи 1 Знаходять і виправляють орфоепічні й орфографічні помилки на вивчені правила; складають речення і словосполучення на вивчені орфограми

77 Контрольна робота (тест 4). Фонетика. Графіка. Орфоепія

1 Відповідають на контрольні питання і виконують завдання за темою розділу; пишуть диктант, пояснюючи орфограми; працюють зі схемами речень

78 Узагальнення й систематизація знань 1 Вимовляють приголосні звуки відповідно до орфоепічних норм; правильно пишуть слова з вивченими орфограмами й обґрунтовують їх; користуються словником іншомовних слів; знаходять і виправляють орфоепічні й орфографічні помилки на вивчені правила; складають речення і мікротексти із засвоєними новими правилами

7980

Вимова наголошених голосних. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] у коренях слів

2 Активізують правила вимови й позначення на письмі наголошених і ненаголошених голосних; аналізують вимову й написання ненаголошених [е], [и], [о] в коренях слів; визначають орфограми «сумнівний ненаголошений голосний»та обґрунтовують орфограму відповідним правилом; записують слова фонетичною транскрипцією

81 РМ-17. Докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами

1 Визначають істотні ознаки тексту, тему, основну думку, задум і мікротему висловлення, мету спілкування; належність тексту

опису предмета до певного стилю (розмовного, художнього, наукового), типу (розповіді, опису роздуму) і жанру мовлення (оповідання, відгуку, замітки, листа); формулюють тему й основну думку тексту; складають простий план; аналізують й оцінюють текст (його зміст, форму, задум і мовне оформлення); знаходять і виправляють помилки у змісті, побудові висловлювання

82 Орфоепічна помилка 1 Розуміють важливість нормативної вимови для культурної людини; формулюють найважливіші мовленнєві норми; аналізують й оцінюють вимову з орфоепічної точки зору; виправляють мовленнєві помилки

8384

Фонетичний розбір слова 2 Позначають склади, наголос у слові; характеризують приголосні й голосні звуки у складі слова; виконують усні та письмові фонетичні розбори слів

85 Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] та [о] перед складом з ненаголошеним [у] в коренях слів

1 Правильно вимовляють та записують ненаголошені голосні; записують слова фонетичною транскрипцією, знаходять у словах орфограму «сумнівний ненаголошений голосний»; пояснюють написання слів із ненаголошеними голосними, що не перевіряються наголосом; користуються орфографічним словником

86 РМ-18. Твір-опис предмета у художньому стилі

1 Розуміють істотну відмінність наукового і художнього описів предметів; визначають тему й головну думку тексту; складають план; добирають адекватні змісту виражальні засоби мови описового характеру; пишуть твір

87 Орфографічний словник. Орфографічна помилка, її умовне позначення

1 Визначають орфограми у словах; пояснюють правопис слів відповідними орфографічними правилами; добирають слова з певними орфограмами; виділяють головне, аргументуючи свою думку, ілюструють її прикладами

8889

Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних

2 Правильно вимовляють приголосні звуки; записують їх транскрипцією, розпізнають у словах і словосполученнях явища уподібнення

90 Спрощення у групах приголосних 2 Вимовляють слова, в яких відбувається спрощення у групах

91 приголосних; розпізнають орфограму й обґрунтовують її за допомогою правила; помічають й виправляють орфоепічні та орфографічні помилки на вивчене правило

9293

Чергування голосних. Чергування [о]–[а], [е]–[і], [е]–[и]; [о], [е] з [і]; [е]–[о] після [ж], [ч], [ш]; [и], [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів

2 Пояснюють закономірності чергування голосних після шиплячих і задньоязикових звуків у коренях слів; знаходять слова із запропонованою орфограмою в текстах та пояснюють орфограми

94 РМ-19. Усний твір-роздум, пов’язаний із життєвим досвідом учнів у художньому стилі

1 Відрізняють твори-роздуми від описів і розповідей; доводять правильність чи неправильність якогось твердження шляхом міркувань; спростовують за допомогою аргументів суперечливі думки; пояснюють причини якогось явища; доводять істинність певної думки; відстоюють особисту позицію

959697

Чергування приголосних [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з], [ц], [с]

3 Змінюють приголосні звуки під час змінювання слів, правильно вживають і вимовляють слова; самостійно підбирають слова з вивченою орфограмою; складають речення, аналізуючи випадки чергування приголосних звуків у коренях слів

9899

Основні випадки чергування у–в, і–й 2 Знаходять подану орфограму в текстах; використовують слова з поданими чергуваннями при побудові власних висловлювань в усній і писемній формах мовлення

100 РМ-20. Письмовий твір-роздум, пов’язаний із життєвим досвідом учнів у художньому стилі

1 Створюють твір-роздум, використовуючи мовні засоби зв’язку речень у тексті; знаходять й виправляють недоліки та помилки у змісті, побудові й мовному оформленні власних висловлювань

101 Повторення і систематизація вивченого матеріалу

1 Використовуючи теоретичні знання, розпізнають орфограму й обґрунтовують її за допомогою правила; помічають й виправляють орфоепічні та орфографічні помилки на вивчене правило

102 Контрольна робота (тест 5). Ненаголошені голосні, уподібнення, спрощення, чергування голосних, приголосних

1 Виконують завдання, використовуючи знання і вміння з розділу «Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія»

103 РМ-21. Усний твір-опис предмета в художньому стилі

1 Складають й аналізують тексти-описи; сприймаючи чужі повідомлення на слух, аналізують причинно-наслідкові зв’язки, уникаючи мовленнєвих помилок

104 РМ-22. Письмовий твір-опис предмета в художньому й науковому стилях

1 Визначають тему та головну думку тексту, колективно складають план, самостійно добирають виражальні засоби мови, реалізовують задум (відтворюють прослуханий текст) з урахуванням поєднання різних типів мовлення

105106107

Фонетична транскрипція (повторення). Вимова префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-

3 Правильно вимовляють слова зі збігом кількох приголосних; записують такі слова фонетичною транскрипцією; знаходять у словах орфограми; пояснюють написання слів; складають з ними речення

108109

Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Правила вживання знака м’якшення

2 Повторюють основні правила вживання м’якого знака; знаходять слова з м’яким знаком у текстах, коментують правила вживання; підбирають слова з м’яким знаком та складають з ними речення

110 Сполучення ьо, йо 1 Знаходять слова з ьо та йо у текстах, коментують правила вживання; підбирають слова з вивченою орфограмою та складають з ними речення

111 РМ-23. Усний докладний переказ наукового стилю

1 Переказують текст, зберігаючи його стильові особливості; вирізняють у тексті наукового стилю терміни та вживають їх у переказі

112113

Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом

2 Знаходять слова з апострофом у текстах, пояснюють орфограми; добирають самостійно слова з апострофом та складають з ними речення

114115

Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних звуків

2 Правильно вимовляють та пишуть слова з подвоєнням букв; добирають самостійно слова та складають з ними речення

116 Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних звуків

1 Застосовують орфографічні правила на письмі; знаходять у тексті слова з вивченими орфограмами; добирають самостійно слова та складають з ними речення

117 РМ-24. Письмовий твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому стилі

1 Аналізують тексти-розповіді художнього стилю; захоплююче розповідають про побачене й почуте; будують тексти-

розповіді в художньому стилі, ураховуючи ситуацію спілкування, викладають матеріал логічно й послідовно, використовуючи мовні засоби відповідно до комунікативного завдання і додержуючись єдності стилю мовлення

118 Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): букви и, і; правопис знака м’якшення. Словник іншомовних слів

1 Розпізнають орфограму й обґрунтовують її за допомогою правила; правильно вимовляють й пишуть слова іншомовного походження, знаходять й виправляють помилки на подані правила; працюють зі словником

119120

Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): правопис апострофа; подвоєння букв у загальних і власних назвах

2 Розпізнають орфограму й обґрунтовують її за допомогою правила; правильно вимовляють й пишуть слова іншомовного походження, знаходять й виправляють помилки на подані правила

121 РМ-25. Письмовий докладний переказ наукового стилю

1 Розуміють тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовують послідовність викладу матеріалу; здійснюють змістово-композиційний і мовний аналіз наукового тексту, сприймають на слух і розуміють його, письмово докладно відтворюють зміст прослуханого тексту; виконують творчі завдання до нього

122 РМ-26. Навчальне аудіювання. Підготовка до контрольної роботи

1 Розуміють і запам’ятовують незнайомий за змістом текст, запам’ятовують зміст, тему й основну думку; відповідають на питання

123 РМ-27. Усний твір-оповідання про випадок із життя. Контрольна робота. Аудіювання

1 Розуміють тему й основну думку тексту, тип, стиль мовлення; запам’ятовують конкретні факти; сприймають текст; створюють власні оповідання про випадок із життя

124 Контрольна робота (тест 6). Правопис знака м’якшення, апострофа, слів іншомовного походження, подвоєння букв

1 Правильно пишуть слова з вивченими орфограмами, знаходять їх у тексті; відповідають на поставлені питання

Лексикологія (14 год.)125126

Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова

2 Розуміють роль слова у формуванні та вираженні думок, почуттів, емоцій; пояснюють відмінність лексичного і граматичного значень слова; пояснюють лексичне значення слів; працюють із текстом – складають план тексту,

аналізують зміст і структуру тексту127128

Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Лексична помилка (практично)

2 Розрізняють однозначні й багатозначні слова; складають словосполучення з багатозначними словами, використовуючи різні значення; працюють із гумористичними малюнками, іронія в яких заснована на багатозначності слова; визначають функціональний стиль і функціонально-смисловий тип тексту; висловлюють своє ставлення до тексту, списують частину тексту

129 Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова. Ознайомлення із тлумачним і перекладним словниками

1 Визначають роль стилістично забарвлених слів у тексті; доречно використовують їх у монологічному та діалогічному мовленні; користуються короткими тлумачними словниками, російсько-українськими словниками

130 РМ-28. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини

1 Визначають тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, послідовність викладу матеріалу; ділять текст на смислові частини, складають план і первинне висловлювання

131 Контрольна робота. РМ-29. Письмовий докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини

1 Аналізують художній текст розповідного характеру з урахуванням типологічної та стильової характеристики, сприймають текст, розуміють його, письмово докладно відтворюють почуте

132133

Синоніми. Ознайомлення зі словником синонімів

2 Визначають омоніми в реченнях; пояснюють їхнє лексичне значення; знаходять у тексті; працюють зі словником синонімів; використовують синоніми у власному мовленні, добираючи синоніми до слів

134135

Антоніми. Ознайомлення зі словником антонімів

2 Визначають антоніми в реченнях; пояснюють їхнє лексичне значення; добирають антоніми до слів, доречно вживають їх; користуються словником антонімів; знаходять у тексті та складають з ними речення

136137

Омоніми 2 Визначають омоніми в реченнях; пояснюють їхнє лексичне значення; доречно вживають їх у мовленні; відрізняють омоніми від багатозначних слів; використовують різні за значенням групи слів в усному й писемному мовленні

138 Походження (етимологія) слова. 1 Знайомляться з групами слів за походженням, з

Етимологічний словник української мови етимологічним словником; аналізують походження слів139 РМ-30. Вимоги до мовлення. Усний відгук

про висловлювання товариша1 Працюють із пам’ятками про особливості побудови

висловлювань; складають висловлювання; формулюють відповіді за планом або таблицею; рецензують прослухані відповіді; дають відгук на висловлювання товариша

140 Узагальнення вивченого з розділу «Лексикологія»

1 Пояснюють (у нескладних випадках) значення відомих слів, їхнє походження, значення; користуються тлумачним і перекладним, етимологічним, фразеологічним словниками, словниками синонімів, омонімів, антонімів

141 Контрольна робота (тест 7). Лексикологія 1 Добирають з-поміж синонімів, антонімів найбільш відповідні контексту; редагують тексти з лексичними помилками; використовують вивчені лексичні мовні засоби, у тому числі слова в переносному значенні, синоніми й антоніми, епітети й порівняння у стандартних і нестандартних мовленнєвих ситуаціях, удосконалюючи мовне оформлення висловлювання

142 РМ-31. Замітка в газету (зі шкільного життя) інформаційного характеру

1 Пишуть замітку в газету інформаційного характеру; здійснюють стилістичний аналіз замітки (характеризують її зміст, структуру, мовні особливості); сприймають й відтворюють зв’язне висловлювання

Будова слова. Орфографія (14 год.)143144

Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення – значущі частини слова. Незмінні й змінні слова

2 Розуміють роль морфем у процесах формо- і словотвору; визначають форму слів; підбирають спільнокореневі слова; переказують текст; поділяють слова на групи (однокореневі слова / різні форми одного слова);виділяють у слові закінчення, корінь, префікс, суфікс та основу; визначають їхню роль

145146

Спільнокореневі слова й форми слова 2 Розрізняють форми слова і спільнокореневі слова; знаходять корінь слова і добирають споріднені слова; використовують спільнокореневі слова під час створення монологічних та діалогічних висловлювань

147148

Префікс і суфікс – значущі частини слова 2 Знаходять префікси у словах, виділяють та визначають їхню роль; використовують префікси під час створення нових слів,

складають речення та словосполучення149 Контрольна робота. РМ-32. Усний твір-опис

тварини в художньому стилі1 Аналізують тексти-описи художнього стилю; розуміють

істотну відмінність художнього і наукового описів предметів; викладають матеріал логічно і послідовно

150 Контрольна робота. РМ-33. Письмовий твір-опис тварини в художньому стилі

1 Будують тексти-описи в художньому стилі, ураховуючи ситуацію спілкування; пишуть твір-опис, додержуючись єдності стилю мовлення

151152

Розбір слова за будовою 2 Розбирають слова за будовою, пишуть й обґрунтовують слова з вивченими орфограмами

153 Орфограми в значущих частинах слова (префіксах)

1 Розпізнають префікс як словотвірну морфему, позначають префікси у словах; підбирають ряди спільнокореневих слів, утворених префіксальним способом; характеризують морфемний склад слів; пишуть вибірковий виклад за текстом вправи

154 Орфограми в значущих частинах слова (суфіксах)

1 Розпізнають суфікс як словотвірну морфему; позначають суфікси у словах; підбирають ряди спільнокореневих слів, утворених суфіксальним способом

155156

Вимова і написання префіксів пре-, при-, прі- 2 Знаходять та позначають префікси у словах; визначають їхню роль; використовують префікси під час створення нових слів, складають речення та словосполучення

157 Узагальнення вивченого з розділу «Будова слова. Орфографія»

1 Правильно пишуть й обґрунтовують слова з вивченими орфограмами;знаходять і виправляють орфоепічні й орфографічні помилки на вивчені правила, а також лексичні помилки;складають речення і мікротексти з використанням слів із суфіксами і префіксами, що надають емоційного забарвлення і виразності тексту;створюють висловлювання відповідно до задуму, упорядковуючи дібрані відомості в логічній послідовності, використовуючи ключові слова і речення, надаючи виразності мовному оформленню

158 Контрольна робота (тест 8). Будова слова. 1 Добирають спільнокореневі слова, розрізняють форми слова й

Орфографія спільнокореневі слова, правильно використовують їх у мовленні

159 РМ-34. Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму

1 Аналізують тексти-роздуми; відрізняють твори-роздуми від описів і розповідей; доводять правильність чи неправильність твердження шляхом міркувань; спростовують суперечливі думки за допомогою аргументів; доводять істинність певної думки, відстоюючи особисту позицію

160 РМ-35. Письмовий твір-роздум у художньому стилі

1 Складають тексти-роздуми, ураховуючи ситуацію спілкування; викладають матеріал логічно і послідовно, додержуючись єдності стилю мовлення

Повторення та узагальнення в кінці року (10 год.)161162

Синтаксис і пунктуація 2 Повторюють вивчені відомості;класифікують й систематизують їх;узагальнюють поняття, закономірності, правила та винятки з них

163 Лексикологія 1 Розпізнають, визначають і використовують у мовленні омоніми, синоніми, антоніми, відрізняють омоніми від багатозначних слів, вживають їх у мовленні

164 Контрольна робота (диктант). Повторення й узагальнення в кінці року

1 Пишуть диктант, застосовуючи теоретичні знання на практиці

165166

Будова слова й орфографія 2 Застосовуючи теоретичні знання на практиці, складають речення і мікротексти з використанням слів із суфіксами і префіксами; знаходять і виправляють орфоепічні й орфографічні помилки на вивчені правила

167 Фонетика та графіка 1 Удосконалюють фонетичні та графічні уміння й навички, використовуючи здобуті знання на практиці

168 Орфоепія та орфографія 1 Удосконалюють орфоепічні та орфографічні уміння й навички, розрізняють звуки, передають слова звукописом; використовуючи здобуті знання на практиці

169170

Повторення вивченого. Захист учнівських проектів

2 Повторюють теми, вивчені в п’ятому класі; пояснюють орфограми в них, використовуючи вивчені правила; складають речення й мікротексти з використанням вивченого у власних

монологічних і діалогічних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; оцінюють стилістичні функції суфіксальних і префіксальних слів, використаних у тексті; захищають проекти


№ з/п

Тема уроку Кількість годин

Характеристика діяльності учнів Дата

Вступ (1 год.)1 Вступ. Краса й багатство української мови 1 Розуміють значення мови в житті суспільства; пояснюють роль

української мови в житті людини й суспільства2 РЗМ-1. Повторення вивченого про мовлення.

Загальне уявлення про ситуацію спілкування та її складники: адресат і адресант мовлення, тема та основна думка висловлювання, мета й місце спілкування (практично). Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування

1 Розрізняють такі поняття, як мовлення, спілкування, види мовленнєвої діяльності, монолог, діалог, адресат мовлення; усну й письмову, монологічну й діалогічну форми; розглядають основні правила спілкування, вимоги до мовлення; визначають істотні ознаки тексту, тему, основну думку, задум і мікротему висловлення, мету спілкування; належність тексту до певного стилю (розмовного, художнього, наукового), типу (розповіді, опису роздуму) і жанру мовлення (оповідання, відгуку, замітки, листа)

Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого (10 год.)34

Словосполучення й речення. Головні члени речення. Просте речення

2 Відрізняють словосполучення від слова, форми слова й речення; розпізнають види речень за метою висловлювання, за інтонацією; визначають головне і залежне слово у словосполученнях, головні та другорядні члени в реченнях; будують синтаксичні словосполучення й добирають фразеологічні за опорними словами; правильно виділяють словосполучення, граматичну основу речення, головне й залежне слово у словосполученні; розпізнають і конструюють речення, різні за метою висловлювання та будовою; розбирають речення, правильно вживають розділові знаки у простих

реченнях56

Звертання, вставні слова, однорідні члени речення у простому реченні.

2 Розрізняють однорідні члени речення, узагальнювальні слова при них, звертання, вставні слова в реченні та складні речення;правильно інтонують речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та складні речення;розпізнають стилістичну функцію однорідних членів, звертань, вставних слів у реченні; розставляють розділові знаки між однорідними членами, при звертаннях і вставних словах, у складному реченні, обґрунтовують їх за допомогою вивчених правил; знаходять і виправляють пунктуаційні помилки на вивчені правила; будують речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами та складні речення й використовують їх у власному мовленні

7 Розділові знаки у простому реченні 1 Знаходять і розрізняють види простого речення; визначають їхні істотні ознаки; визначають пунктограми у простому реченні й обговорюють їх; розставляють та обґрунтовують розділові знаки в реченні; знаходять і виправляють граматичні й пунктуаційні помилки

89

Складне речення. Розділові знаки в ньому 2 Визначають види складних речень (сполучникові й безсполучникові), межі частин у складному реченні, кількість граматичних основ у ньому; знаходять і виправляють орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила; знаходять межі речень у тексті, частини складного речення, що мають будову простих; правильно пишуть слова з вивченими орфограмами; помічають й виправляють порушення вимог до культури мовлення при інтонуванні складних речень, усувають недоліки у змісті, структурі тексту й мовному оформленні; розрізняють структурні відмінності простих і складних речень

1011

Пряма мова. Діалог 2 Розрізняють слова автора й пряму мову в реченні з прямою мовою; правильно інтонують речення з прямою мовою;ставлять та обґрунтовують розділові знаки при прямій мові й діалозі; пояснюють вивчені орфограми й пунктограми;

знаходять і виправляють пунктуаційні помилки на вивчені правила; оцінюють роль звертань і діалогів у художніх творах;відтворюють деформований текст шляхом уведення в нього потрібних за змістом слів; реконструюють монологічний текст у діалогічний; складають діалоги відповідно до комунікативного завдання

12 РЗМ-2. Структура тексту: зачин, основна частина, кінцівка; відоме й нове. Тема й основна думка тексту, мікротема, тематичне речення

1 Працюють із текстом; визначають тему й основну думку висловлювання; знаходять мовні засоби зв’язку речень у тексті; ділять текст за структурою та на абзаци

13 РЗМ-3. Види зв’язку речень у тексті: послідовний, паралельний (практично)

1 Працюють із текстом, знаходять мовні засоби зв’язку речень у тексті; складають тексти різних видів у діалогічній та монологічній, усній і писемній формах; розрізняють літературну лексичну норму; пояснюють вивчені орфограми

14 РЗМ-4. Повторення відомостей про стилі й типи мовлення. Поняття про офіційно-діловий стиль

1 Розрізняють такі поняття, як текст, його основні ознаки, структура, види зв’язку речень у тексті; визначають стилі й типи мовлення, тему й основну думку тексту; ділять текст на абзаци, складають його план; створюють власні висловлювання різних типів і стилів мовлення; оцінюють випадки вдалого й невдалого їхнього використання; пояснюють вивчені орфограми

15 Контрольна робота (тест 1). Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого

1 Розрізняють будову словосполучення й речення; визначають будову словосполучення, головних та другорядних членів в реченні; відповідають на питання;знаходять і виправляють орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила; пояснюють орфограми й пунктограми за допомогою вивчених правил

Лексикологія. Фразеологія (12 год.)16 Групи слів за походженням: власне

українські й запозичені (іншомовного походження) слова. Тлумачний словник української мови

1 Визначають групи слів за значенням, правильно вживають їх у мовленні; добирають українські відповідники до слів іншомовного походження; доводять приналежність слова до певної групи

17 Вимова й правопис слів іншомовного походження. Словник іншомовних слів

1 Розрізняють основні терміни розділу, їхнє значення; доречно використовують у власному мовленні вивчені слова іншомовного походження; розпізнають орфограму й обґрунтовують її за допомогою правила

18 Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми

1 Доводять аргументовано приналежність слова до певної групи лексики; аналізують лексику за активністю вживання; розрізняють слова, що є у повсякденному вжитку, і ті, які рідко використовуються в мовленні; редагують тексти з лексичними помилками

19 Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, офіційно-ділова лексика

1 Знаходять стилістично забарвлену лексику і відрізняють її від загальновживаної; визначають належність слів до певної лексичної категорії: (однозначні й багатозначні, загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова, групи слів за значенням; оцінюють їхню роль у тексті

20 Групи слів за вживанням: професійні слова й терміни

1 Розпізнають основні терміни розділу, їхнє значення; аналізують групи слів за значенням, порівнюють їх між собою і роблять висновки; правильно і доречно використовують у мовленні групи слів за сферою вживання

21 Діалектні слова. Просторічні слова 1 дають поняття про діалектні слова та просторіччя; вирізняють їх у текстах і реченнях; визначають лексичне значення слова, групи слів за значенням, походженням, уживанням у мові, стилістичну роль діалектизмів; працюють зі словником і таблицею

22 РЗМ-5. Ділові папери. Складання плану роботи. Оголошення

1 Складають план роботи як документа офіційно-ділового стилю; складають оголошення, різні за структурою і терміном виконання, відповідно до комунікативного завдання

23 Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення із фразеологічним словником

1 Визначають роль фразеології в системі мови; пояснюють роль фразеологізмів у мовленні, знайомляться з будовою фразеологічного словника, користуються ним; доречно використовують у власному мовленні вивчені пласти лексики, фразеологізми

24 Фразеологізми в ролі членів речення. 1 Визначають фразеологізми у тексті, розкривають їхнє

Використання фразеологізмів у художньому творі

лексичне значення; визначають лексичне значення фразеологізмів у художніх текстах; пояснюють значення фразеологізмів; правильно вживають фразеологізми в мовленні

25 РЗМ-6. Основні джерела матеріалу для твору і його систематизація. Складний план готового тексту

1 Добирають і систематизують для самостійних висловлювань матеріал на основі різних джерел; використовують у творі речення й мікротексти із засвоєними новими словами, фразеологізмами, афоризмами; складають складний план власного висловлювання

26 Джерела українських фразеологізмів 1 Пояснюють значення фразеологізмів, прислів’їв, приказок, крилатих висловів; стилістичну роль діалектизмів, професійних слів, термінів, архаїзмів, неологізмів і фразеологізмів у художніх і науково-публіцистичних текстах

27 Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів

1 Пояснюють (у нескладних випадках) значення відомих слів, їхнє походження, значення прислів’їв, приказок, крилатих висловів; з’ясовують походження і значення фразеологічних зворотів; удосконалюють вміння використовувати їх в усному та писемному мовленні

28 Узагальнення вивченого з розділу «Лексикологія. Фразеологія». Тренувальні вправи

1 класифікують, систематизують й узагальнюють вивчені поняття, визначають їхні функції в тексті; уживають адекватні до тексту слова й граматичні форми відповідно до вивчених правил; використовують виражальні можливості вивчених лексичних засобів у власному мовленні; заучують напам’ять прислів’я, приказки, крилаті вислови для збагачення мовлення

29 Контрольна робота (тест 2). Лексикологія. Фразеологія

1 Відповідають на питання; виконують завдання за темою розділу; правильно розставляють розділові знаки у простому й складному реченнях і обґрунтовують правила їхньої розстановки; використовують орфографічні й пунктуаційні знання і вимоги на письмі; визначають необхідні й достатні ознаки орфограм; здійснюють самоконтроль за результатами навчальних досягнень

30 РЗМ-7. Особливості побудови опису приміщення та природи. Сполучення в одному тексті різних типів мовлення

1 Розрізняють тексти-розповіді, тексти-описи і тексти-роздуми; знайомляться з особливостями побудови опису приміщення і природи; визначають тему й основну думку висловлювання, його належність до певного стилю; здійснюють типологічний аналіз текстів, в яких поєднано різні типи мовлення; характеризують їхній зміст, структуру, мовні особливості; сприймають й усно відтворюють зв’язне висловлювання; виступають з усним чи письмовим повідомленням на певну соціокультурну тему, використовуючи виражальні засоби мови для висловлення емоційно-ціннісного ставлення до світу.

Словотвір. Орфографія (11 год.)31 Змінювання й творення слів. Твірне слово –

база для утворення іншого слова. Ознайомлення зі словотвірним словником

1 Знайомляться з основними способами словотворення; змінюють й утворюють нові слова; виділяють у слові всі його значущі частини; розрізняють форми слова й спільнокореневі слова, змінні й незмінні слова

3233

Основні способи словотворення 2 Правильно пишуть й обґрунтовують слова з вивченими орфограмами; визначають твірне та похідне слово, твірну основу, спосіб творення; знаходять і виправляють орфографічні помилки на вивчені правила, а також лексичні помилки; складають речення й мікротексти з використанням слів із суфіксами й префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності;утворюють словотворчі ланцюжки з наявних слів; виконують морфемний та словотвірний розбір слів

34 Словотвірний ланцюжок. Словотвірний розбір слова

1 Виконують словотвірний аналіз слова, розуміють поняття про словотвірний ланцюжок; визначають загальновживані слова, а також поетичні неологізми; самостійно утворюють нові слова вивченими способами, словотвірний ланцюжок й словотвірне гніздо

35 Зміни приголосних при творенні відносних прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк-

1 Знаходять приголосні у слові, правильно проводять зміни прикметників

36 Зміни приголосних при творенні відносних 1 Визначають основні способи словотвору; знаходять

прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- та іменників із суфіксами -ств(о), -цтв(о), -зтв(о)

приголосні, що зазнають змін при суфіксальному словотворенні; складають речення

3738

Зміни приголосних при творенні слів: іменників із суфіксом -ин(а) від прикметників на -ськ(ий), -цьк(ий), буквосполученням -чн- (-шн-)

2 Знаходять і пояснюють вивчені орфограми у словах; знаходять і виправляють орфографічні помилки на вивчені правила; утворюють слова-іменники; використовують слова з цими суфіксами у власному мовленні; складають речення зі словами, що перейшли з однієї частини мови в іншу, а також висловлювання на певну соціокультурну тему

39 Складні слова. Сполучні о, е в складних словах. Правопис складних слів разом і через дефіс, написання слів із пів-

1 Знаходять складні слова у текстах; правильно пишуть й вимовляють складні й складноскорочені слова

40 Контрольна робота (тест 3). Словотвір. Орфографія. Читання мовчки

1 Редагують тексти, усуваючи недоліки в їхній будові, а також у стилістичному використанні засобів словотвору; порівнюють та узагальнюють слова, роблять висновки

41 Творення складноскорочених слів. Правопис складноскорочених слів

1 Утворюють й використовують складноскорочені слова у власному мовленні; узгоджують їх із прикметниками й дієсловами

42 РЗМ-8. Контрольний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення

1 Переказують текст; розпізнають його структурні особливості; визначають тему й основну думку висловлювання; складають план прочитаного або почутого, звертаючи особливу увагу на забезпечення зв’язності тексту; пишуть переказ

Морфологія. Орфографія (2 год.)4344

Морфологія. Орфографія. Загальна характеристика частин мови

2 Дають загальну характеристику самостійних та службових частин мови; розпізнають морфологічні ознаки самостійних частин мови; будують речення з вивченими частинами мови; складають тексти; розрізняють частини мови, розпізнають їх у реченні та тексті; пояснюють різницю між самостійними та службовими частинами мови

45 РЗМ-9. Аналіз контрольного переказу 1 Знаходять і виправляють помилки у змісті, побудові висловлювання; аналізують й оцінюють текст (його зміст, форму, задум і мовне оформлення)

Іменник (40 год.)4647

Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

2 Визначають загальне значення іменника, його морфологічні ознаки та синтаксичну роль. Розпізнають іменники серед інших частин мови; складають речення; знаходять іменники в реченні; правильно визначають морфологічні ознаки іменника; використовують іменники у власних висловлюваннях

48 Іменники – назви істот і неістот (повторення). Іменники загальні та власні, конкретні й абстрактні

1 Знаходять іменники назв істоти та неістоти в реченні;розрізняють власні й загальні імена; використовують їх у ролі звертань; використовують різні категорії іменників у власних висловлюваннях

49 Велика буква і лапки у власних назвах 1 Розрізняють особливості написання власних і загальних назв; правильно пишуть власні назви та іменники з вивченими орфограмами

5051

Збірні іменники. Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду

2 Знаходять іменники в тексті, визначають рід (у т. ч. іншомовного походження, а також тих, які в українській і російській мовах належать до різного роду); узгоджують з іменниками спільного роду прикметники, займенники та дієслова минулого часу; використовують іменники спільного роду у своєму мовленні

52 Число іменників (повторення). 1 Визначають число іменників; аргументують роль іменників у досягненні точності, інформативності й виразності мовлення; доцільно вживають такі іменники у власних висловлюваннях

53 Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини

1 Знаходять іменники у текстах; визначають їхню роль у реченнях; використовують іменники у формі однини та множини у власних висловлюваннях; вживають у мовленні та на письмі

5455

Відмінки іменників, їхнє значення. Відмінювання іменників

2 Знаходять іменники у текстах; розрізняють їх за значенням; визначають їхню роль у реченнях; використовують іменники у власних висловлюваннях; визначають відмінок іменників; правильно вживають відмінкові форми іменників

56 Поділ іменників на відміни та групи 2 Характеризують особливості відмінювання іменників кожної

57 відміни; наводять приклади на кожну дієвідміну; розповідають про особливості поділу іменників на групи; наводять приклади на кожну групу

58 РЗМ-10. Твір-опис приміщення на основі особистих вражень у художньому стилі

1 Добирають і систематизують матеріал для твору (виділяючи головне і менш важливе); складають план майбутнього висловлювання; вибирають найбільш доречний для розкриття теми основний тип мовлення та стиль висловлювання; реалізовують задум на чернетці, добираючи адекватні змісту виражальні засоби мови; записують твір

5960

Відмінювання іменників І відміни 2 Знаходять іменники в реченні; правильно визначають морфологічні ознаки іменника, належність його до певної відміни й роду; використовують відмінкові закінчення іменників І відміни; правильно визначають відміну і рід іменника

6162

Відмінювання іменників ІІ відміни 2 Відмінюють іменники, використовуючи відмінкові закінчення іменників ІІ відміни; виписують із тексту іменники; обґрунтовують написання закінчень; правильно визначають відміну і рід іменника

636465

Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку

3 Розрізняють та характеризують особливості відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку; помічають і виправляють граматичні помилки у використанні іменників;виписують з тексту іменники чоловічого роду в родовому відмінку; пояснюють орфограми

6667

Тренувальні вправи 2 Знаходять іменники в реченні. Правильно визначають морфологічні ознаки іменника, належність його до певної відміни й роду. Виписують іменники з тексту, дають їм характеристику

6869

Відмінювання іменників ІІІ відміни 2 Знаходять іменники в реченні; правильно визначають морфологічні ознаки іменника, належність його до певної відміни й роду; відмінюють іменники ІІІ відміни за відмінками; складають речення з іменниками, які стоять в орудному відмінку однини

7071

Відмінювання іменників ІV відміни 2 Знаходять іменники в реченні; правильно визначають морфологічні ознаки іменника, належність його до певної відміни й роду іменників; характеризують іменники ІV відміни; відмінюють за відмінками; складають речення

72 Незмінювані іменники. Рід незмінюваних іменників

1 Знаходять незмінювані іменники в текстах; визначають рід; вживають незмінювані іменники у зв’язному мовленні; визначають їхню роль у реченнях

7374

Відмінювання іменників, що мають форму лише множини

2 Помічають та виправляють граматичні помилки у використанні іменників; підбирають приклади іменників, що мають лише форму множини, складають з ними речення та словосполучення

7576

Тренувальні вправи 2 Знаходять і виправляють орфографічні помилки на вивчені правила; характеризують роль іменників у досягненні точності, інформативності й виразності мовлення

77 Контрольна робота. Іменник 1 Правильно пишуть іменники; обґрунтовують їхнє написання, застосовуючи набуті знання на практиці; знаходять і виправляють помилки на вивчені правила

78 РЗМ-11. Складання і розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування

1 Створюють тексти на визначену соціокультурну тему, використовуючи вивчені виражальні можливості іменника й уникаючи помилок; використовують різні типи і види реплік, дотримуючись мовленнєвого етикету

79 РЗМ-12. Складання і розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування

1 Висловлюють особисту позицію щодо обговорюваної теми, дотримуючись правил спілкування; уживають прислів’я й приказки для висновків та узагальнень, дотримуючись норм української літературної мови; складають і розігрують діалогічні тексти відповідно до запропонованої ситуації спілкування

80 Підсумковий урок 1 Утворюють іменники різними способами; правильно пишуть іменники з вивченими орфограмами; аналізують мовний матеріал; знаходять вивчені орфограми; роблять висновки, висловлюючи свою думку

81 Особливості творення іменників. Букви е, и, і 1 Правильно утворюють і пишуть іменники різними способами;

в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичок-, -ичк-, -інн(я),

-енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о)

визначають значення іменникових суфіксів; складають речення; обґрунтовують написання орфограм

8283

Написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові. Особливості написання іменників у кличному відмінку

2 Правильно відмінюють і пишуть прізвища, імена та імена по батькові; складають речення, використовуючи в мовленні кличний відмінок іменників при звертанні, фразеологізми й крилаті вислови, до складу яких входять іменники; утворюють і доцільно використовують чоловічі та жіночі імена по батькові у власних висловлюваннях

84 Не з іменниками 1 Пояснюють правила написання не з іменниками, виділяють в іменниках орфограму та обґрунтовують вибір написання відповідними орфографічними правилами; систематизують здобуті знання, самостійно роблять висновки; знаходять і виправляють орфографічні помилки на вивчені правила

8586

Правопис складних іменників 2 Визначають та записують складні слова; працюють у групах; помічають і виправляють граматичні помилки у використанні іменників; характеризують роль іменників у досягненні точності, інформативності й виразності мовлення

87 Узагальнення вивченого з теми «Іменник» 1 Знаходять іменники у мовному потоці та в текстах; класифікують їх відповідно до роду та числа; роблять висновки; складають словосполучення та речення, використовуючи іменники в мовленні та на письмі

88 Контрольна робота (тест). Іменник 1 Правильно пишуть іменники (прикметники, числівники, займенники, дієслова в міру їхнього засвоєння), обґрунтовують їхнє написання; знаходять і виправляють помилки на вивчені правила

89 РЗМ-13. Усний твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень у художньому стилі

1 Визначають тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовують конкретні факти, послідовність викладу матеріалу; сприймають письмовий текст, розуміють його; створюють усний твір-роздум

90 РЗМ-14. Письмовий твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і

1 Визначають тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, сприймають й письмово відтворюють

вражень у художньому стилі висловлювання; знаходять і виправляють помилки на вивчені правила

Прикметник (30 год.)91 Прикметник: загальне значення,

морфологічні ознаки, синтаксична роль1 Характеризують морфологічні ознаки прикметника, його

синтаксичну роль; знаходять прикметники в реченні, визначають його значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль у реченні

92 Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні

1 Утворюють якісні, відносні та присвійні прикметники від інших частин мови за допомогою відомих способів словотвору; пояснюють особливості поділу прикметників на групи за значенням; вживають прикметники різних груп за значенням в усному та писемному мовленні

93 Перехід прикметників з однієї групи в іншу 1 Знаходять прикметники в реченні; визначають значення прикметників (до якої групи за значенням відносяться); морфологічні ознаки прикметників; синтаксичну роль у реченні; знаходять у реченні прикметники певної групи;вільно орієнтуються у переходах прикметників з однієї групи в іншу; правильно визначають значення прикметників; використовують різні за значенням групи прикметників у монологічному і діалогічному мовленні (при побудові діалогів та монологів)

9495

Ступені порівняння якісних прикметників, їхнє творення

2 Утворюють правильно форми вищого і найвищого ступеня порівняння якісних прикметників; складають із формами вищого та найвищого ступеня порівняння речення; уживають у власному мовленні

96 Тренувальні вправи 1 Складають та правильно пишуть прикметники з вивченими орфограмами; пояснюють їх, користуючись правилом; визначають групи прикметників за значенням; розрізняють їх; правильно утворюють форми ступенів порівняння прикметників; доречно вживають у мовленні

9798

Відмінювання прикметників. Прикметники твердої та м’якої груп

2 Знаходять прикметники в реченні; правильно визначають відмінок та належність його до певної групи; правильно пишуть прикметники з вивченими орфограмами й пояснюють їх, користуючись правилом

99 Повні й короткі форми прикметників 1 Розпізнають повні та короткі форми прикметників; утворюють короткі форми прикметників; складають речення з короткими формами; в реченнях виділяють присудок, виражений короткими прикметниками

100101

Творення прикметників. Перехід прикметників в іменники

2 Утворюють прикметники від різних частин мови всіма способами словотворення; правильно розбирають прикметник як частину мови; використовують прикметники-синоніми для точнішого вираження думки та уникнення невиправданих повторів; редагують тексти з метою усунення невиправданих повторів прикметників і заміни їх іменниками

102 Групи прикметників за значенням, відмінювання прикметників

1 Правильно відмінюють прикметники з вивченими орфограмами й пояснюють їх, користуючись правилом.

103 Самостійна робота. Відмінювання прикметників

1 Правильно відмінюють прикметники з вивченими орфограмами й пояснюють їх, користуючись правилом; визначають належність прикметників до певної групи; відмінюють прикметники; знаходять орфограми у відмінкових закінченнях прикметників; обґрунтовують вибір написання відповідним орфографічним правилом

104105

Правопис прикметників. Написання прикметників із суфіксами: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-

2 Правильно пишуть прикметники з вивченими орфограмами й пояснюють їх, користуючись правилом; опрацьовують правила написання зменшено-пестливих суфіксів у прикметниках; застосовують засвоєні правила при виконанні вправ

106107

Зміни приголосних при творенні відносних прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- та іменників із суфіксами -ств(о), -цтв(о), -зтв(о)

2 Правильно пишуть прикметники з вивченими орфограмами й пояснюють їх, користуючись правилом; складають словосполучення та речення з утвореними прикметниками;аналізують словосполучення, речення та тексти зі змінами приголосних у прикметникових суфіксах

108109

Букви е, о, и у прикметникових суфіксах -ев- (-єв-), -ов- (-йов-, -ьов-), -ин-, -ін-, -ичн-

2 Правильно пишуть прикметники з вивченими орфограмами й пояснюють їх, користуючись правилом; складають словосполучення та речення з утвореними прикметниками;аналізують словосполучення, речення та тексти зі змінами голосних у прикметникових суфіксах

110 Тренувальні вправи. Морфологічний розбір прикметника

1 Виконують усний і письмовий розбір прикметників

111112

Написання не з прикметниками 2 Правильно пишуть прикметники з вивченими орфограмами й пояснюють їх, користуючись правилом; знаходять і виправляють помилки у правописі прикметників; засвоюють правила написання не з прикметниками; виконують вправи, керуючись засвоєним правилом; розрізняють не – префікс, не – частину кореня і не – заперечну частку

113114

Написання -н-, -нн- у прикметниках 2 Засвоюють правила правопису однієї та двох букв Н у суфіксах прикметників; виконують вправи, керуючись засвоєним правилом; підбирають до іменників спільнокореневі прикметники; правильно пишуть прикметники з вивченими орфограмами й пояснюють їх, користуючись правилом; знаходять і виправляють помилки у правописі прикметників

115 РЗМ-15. Замітка в газету типу роздуму про вчинки людей

1 Пишуть замітку в газету, використовуючи прикметники;добирають і систематизують матеріал; складають простий план висловлювання; наводять докази на підтвердження висунутої тези

116117

Написання складних прикметників разом і через дефіс

2 Засвоюють правила правопису написання складних прикметників; використовують правила на практиці;правильно пишуть прикметники з вивченими орфограмами й пояснюють їх, користуючись правилом; знаходять і виправляють помилки у правописі прикметників

118119

Написання прізвищ прикметникової форми 2 Правильно вживають прізвища прикметникової форми в усному та писемному мовленні; відмінюють за відмінками прізвища прикметникової форми

120 РЗМ-16. Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням

1 Аналізують зміст і мовне оформлення вихідного тексту; відтворюють текст із урахуванням виду переказу (докладно чи вибірково) і комунікативного завдання за самостійно складеним простим і складним планом; удосконалюють написане

121 Підготовка до контрольної роботи 1 Знаходять у текстах та характеризують прикметник за його морфологічними ознаками, позначають орфограми

122 Контрольна робота за темою «Прикметник». 1 Пишуть диктант; виконують завдання за темою розділу123 РЗМ-17. Твір-опис природи на основі

особистих вражень у художньому стилі (усно)

1 Складають простий план, вибираючи відповідно до ситуації спілкування стиль мовлення; будують речення; стилістично вмотивовано підбирають лексику; порівнюють, узагальнюють, відтворюють за допомогою мовних засобів побачене, пережите

124 РЗМ-18. Твір-опис природи за картиною в художньому стилі (письмово)

1 Осягають зміст живописного твору, виражальні засоби; помічають всі важливі та другорядні деталі; розкривають майстерність художника; удосконалюють культуру писемного мовлення, збагачують й уточнюють словниковий запас; використовуючи естетичний і моральний потенціал художнього полотна; добирають мовні засоби відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення; вдосконалюють написане (у межах вивченого матеріалу).

Числівник (15 год.)

125 Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

1 Активізують та аналізують загальне значення числівника; знаходять числівники в тексті; визначають їхні морфологічні

ознаки та синтаксичну роль; розрізняють їх за значенням126127

Числівники кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) і порядкові

2 Розпізнають кількісні та порядкові числівники при виконанні вправ, дають їм характеристику; складають речення з кількісними та порядковими числівниками; відпрацьовують навички правильної вимови числівників, записаних цифрами

128 Числівники прості, складні та складені 1 Розпізнають прості, складні та складені числівники в тексті;розрізняють поєднання слів, що вказують на точну і приблизну кількість предметів; аналізують числівники в тексті

129 РЗМ-19. Твір-оповідання на основі побаченого

1 Складають письмовий твір на основі побаченого; визначають тему та основну думку тексту; складають план

130 РЗМ-20. Письмовий вибірковий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи

1 Переказують уривок тексту типу опису; визначають стиль тексту; записують його, замінюючи цифри словами

131132

Відмінювання кількісних числівників, що означають цілі числа

2 Відмінюють кількісні числівники; визначають відмінок числівника у вправах; замінюють цифри словами у вправах;знаходять вивчені орфограми в числівниках; пояснюють їх правилами; помічають й виправляють помилки на вивчені правила

133 РЗМ-21. Аналіз контрольного переказу 1 Оцінюють текст (його зміст, форму, задум і мовне оформлення); знаходять вивчені орфограми в числівниках; пояснюють їх правилами; помічають й виправляють помилки на вивчені правила

134 Відмінювання кількісних числівників, що означають дробові та збірні числа

1 Розпізнають дробові та збірні числа в реченнях; записують словами арифметичні приклади; узгоджують числівники з іншими частинами мовами; правильно утворюють форми числівників і вживають їх у мовленні; працюють із підручником та іншими науковими джерелами; виділяють головне; висловлюють свої думки; аналізують та порівнюють явища

135 Буква ь на кінці числівників та перед закінченням у непрямих відмінках

1 Засвоюють правопис числівників з м’яким знаком в кінці та в середині слова; виконують завдання, спираючись на засвоєні

правила136 Відмінювання кількісних числівників.

Роздільне написання складених числівників1 Утворюють та використовують відмінникові форми

числівників; поєднують числівники з іменниками; помічають і виправляють помилки на вивчені правила

137 Відмінювання порядкових числівників. Написання разом порядкових числівників з - тисячний

1 Утворюють та використовують відмінникові форми числівників; поєднують числівники з іменниками; знаходять вивчені орфограми в числівниках

138 Уживання числівників на позначення дат, часу (годин)

1 Будують речення; складають діалоги з використанням дат і точного позначення часу, а також усні, письмові висловлення на певну тему, використовуючи виражальні можливості числівників

139 Морфологічний розбір числівника 1 Виконують усний та письмовий розбір числівника140 Тренувальні вправи 1 Знаходять та утворюють числівники в тексті;

характеризують роль числівників у досягненні точності й виразності мовлення; складають речення, висловлення з використанням прислів’їв, крилатих висловів, до складу яких входять числівники

141 Узагальнення вивченого з розділу «Числівник»

1 Відповідають на контрольні питання; виконують вправи за темою розділу «Числівник»

142 Контрольна робота. Числівник 1 Пишуть диктант із граматичним завданням

Займенник (18 год.)143 Займенник: загальне значення, морфологічні

ознаки, синтаксична роль1 Формулюють значення, морфологічні ознаки й синтаксичну

роль займенника; знаходять займенники в тексті; визначають їхні морфологічні ознаки й синтаксичну роль у реченні

144 Розряди займенників за значенням: особові, зворотний

1 Знаходять займенники в тексті; визначають їхні морфологічні ознаки й синтаксичну роль у реченні; визначають розряд займенників; помічають й виправляють помилки в написанні та вживанні займенників

145 Відмінювання особових та зворотного займенників

1 Знаходять займенники в тексті; правильно визначають розряд та відмінок займенників; помічають й виправляють помилки в

написанні та вживанні займенників146 Питальні й відносні займенники, їхнє

відмінювання1 Знаходять займенники в тексті; правильно визначають розряд

та відмінок займенників; помічають й виправляють помилки в написанні та вживанні займенників

147 Відмінювання питальних та відносних займенників

1 Розпізнають питальні та відносні займенники; визначають відмінок займенника в текстах; помічають й виправляють помилки в написанні та вживанні займенників

148 РЗМ-22. Усний твір-опис приміщення на основі особистих вражень у науковому стилі

1 Осмислюють тему; визначають межі теми та головну думку майбутнього тексту; добирають й систематизують матеріал для твору (виділяючи головне і менш важливе); складають план майбутнього висловлювання, вибираючи найбільш доречний для розкриття теми основний тип мовлення та стиль висловлювання; реалізують задум на чернетці, добираючи адекватні змісту виражальні засоби мови

149 Заперечні й неозначені займенники 1 Знаходять займенники в тексті; визначають розряд та відмінок займенників; помічають та виправляють помилки в написанні та вживанні займенників

150 Відмінювання питальних та відносних займенників

1 Відмінюють питальні та відносні займенники; вставляють пропущені займенники в речення; замінюють іменники займенниками

151 Написання разом і через дефіс заперечних і неозначених займенників

1 Розпізнають та утворюють заперечні та неозначені займенники в реченнях та текстах; засвоюють правопис заперечних та неозначених займенників; відмінюють їх; аналізують речення й тексти щодо стилістичної ролі в них заперечних і неозначених займенників; помічають й виправляють помилки в написанні та вживанні заперечних і неозначених займенників; записують займенники цих розрядів разом, через дефіс й окремо

152 Написання займенників із прийменниками окремо

1 Виписують із тексту займенники; відмінюють їх; пояснюють правопис; помічають й виправляють помилки

153 РЗМ-23. Письмовий твір-опис приміщення на основі особистих вражень у науковому стилі

1 Аналізують інформацію про розмір, форму, освітлення, оздоблення приміщення; пишуть твір-опис приміщення на

основі побаченого за особистим планом154 Аналіз помилок, допущених у творі 1 Осмислюють та запам’ятовують найважливіші змістові віхи

прочитаного; аналізують структуру тексту, виділяючи в ньому мікротеми; помічають й виправляють помилки

155 Присвійні займенники 1 Розпізнають присвійні займенники в реченнях та текстах; відмінюють за відмінками; складають словосполучення та речення

156 Тренувальні вправи 1 Знаходять займенники в тексті; виділяють їх за ознакою подібності з іншими частинами мови; заповнюють та аналізують таблицю розрядів займенника; складають речення й тексти, використовуючи займенники

157 Вказівні й означальні займенники 1 Знаходять та виписують із тексту займенники; відмінюють за відмінками; складають словосполучення та речення; пояснюють правопис

158 Відмінювання вказівних та означальних займенників

1 Відмінюють вказівні й означальні займенники; вставляють пропущені займенники в речення; складають речення й тексти, використовуючи займенники

159 Тренувальні вправи. Морфологічний розбір займенника

1 Аналізують прислів’я, що містять займенники;характеризують займенники за морфологічними ознаками і синтаксичною роллю; виконують усний і письмовий розбір займенників

160 РЗМ-24. Виразне читання вголос текстів, що належать до різних жанрів мовлення

1 Читають вголос знайомі тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення, з достатньою швидкістю, плавно, з дикцією; аналізують зміст, структуру, мовне оформлення тексту

161 Підготовка до контрольної роботи 1 Розпізнають розряди займенників; відмінюють займенники за відмінками; замінюють іменники займенниками; складають речення й тексти, використовуючи займенники

162 Контрольна робота за темою «Займенник» 1 Пишуть диктант; виписують словосполучення та речення з займенниками; визначають розряд за значенням; пояснюють правопис

163 РЗМ-25. Повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі

1 Сприймають, аналізують, оцінюють прочитані чи почуті відомості, добирають й використовують ті з них, які необхідні

для досягнення певної комунікативної мети164 Контрольна робота (диктант) 1 Пишуть диктант із граматичним завданням

Повторення в кінці року (6 год.)165 Лексикологія. Фразеологія 1 Систематизують знання з лексикології та фразеології як

розділів науки про мову; характеризують застарілі слова та неологізми; визначають належність слів до певної лексичної категорії: однозначні й багатозначні, загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова, групи слів за значенням; оцінюють їхню роль у тексті

166 Словотвір та орфографія 1 Повторюють зміст вивчених орфографічних правил та алгоритми їхнього використання; позначають умови вибору орфограм у вправах; групують слова за видами орфограм; роблять морфемний i словотвірний аналіз слів, визначають у словах орфограми; обґрунтовують вибір написання відповідними орфографічними правилами

167168

Морфологія й орфографія 2 Характеризують, що вивчає морфологія; визначають морфологічні ознаки самостійних частин мови; правильно пишуть й обґрунтовують слова з вивченими орфограмами;знаходять і виправляють орфографічні помилки на вивчені правила

169170

Повторення вивченого. Захист учнівських проектів

2 Визначають вивчені в шостому класі частини мови; пояснюють орфограми в них, використовуючи вивчені правила; складають речення й мікротексти з використанням вивчених частин мови у власних монологічних і діалогічних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; оцінюють стилістичні функції слів, використаних у тексті; захищають проекти

7 КЛАС (136 год., 4 год. на тиждень)

№ з/п


Дата Характеристика діяльності учнів

Вступ (1 год.)1 Вступ. Літературна норма української мови 1 Знайомляться із поняттям про літературну мову та норму

літературної мови; пояснюють роль діалектів у розвитку літературної мови;виявляють в усному й писемному мовленні порушення норм літературної мови, виправляють допущені помилки;закріплюють орфоепічні та правописні навички, навички роботи з підручником та зі словниками

Повторення та узагальнення вивченого (7 год.) 23

Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях

2 повторюють та систематизують вивчені раніше теоретичні знання про вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених однорідними членами речення, звертаннями, вставними словами, а також у реченнях із прямою мовою;розрізняють відповідні пунктограми, розставляють правильно розділові знаки у простому та складному реченнях відповідно до вивчених правил та обґрунтовують свій вибір

4567

Вивчені частини мови, їхній правопис 4 повторюють і узагальнюють вивчене про частини мови; розрізняють слова різних частин мови, повторюють орфограми в написанні іменників, прикметників, займенників та числівників; порівнюють, аналізують;виконують граматичні розбори іменника, прикметника, числівника, займенника; користуються на практиці вивченими орфограмами

8 РМ. Повторення й поглиблення вивченого про текст, його структурні особливості, мовні засоби зв’язку речень у тексті. Мікротема

1 повторюють вивчене про текст і його основні ознаки, функціональні стилі мовлення; добирають аргументи на підтвердження тези, роблять висновки

тексту (практично) за аналогією9 Контрольна робота (диктант із граматичним

завданням) з теми «Повторення та узагальнення вивченого»

1 виконують контрольну роботу;застосовують теоретичні знання на практиці

10 Аналіз контрольної роботи. РМ. Аудіювання

1 аналізують допущені в диктанті типові помилки; застосовують здобуті теоретичні знання на практиці, закріплюють навички колективної та самостійної роботи

Морфологія. Орфографія. Дієслово (26 год.)11 Дієслово: значення, морфологічні ознаки,

синтаксична роль1 повторюють і поглиблюють знання про дієслово як частину

мови;зміцнюють навички визначення морфологічних ознак дієслова, основні форми дієслова;розрізняють у реченні дієслова, визначають їхні граматичні ознаки

1213

Неозначена форма дієслова 2 знайомляться з поняттям про неозначену форму дієслова; визначають інфінітиви в реченнях; використовують інфінітиви в текстах

1415

Особові форми дієслова 2 ознайомлюються з особовими формами дієслова, вирізняють особові форми дієслова у реченні, вчаться доречно використовувати їх у власному мовленні;збагачують словниковий запас; аналізують, порівнюють

1617

Правопис не з дієсловами 2 повторюють і поглиблюють знання про способи творення дієслів, зокрема про префіксальний спосіб; зміцнюють навички правопису дієслів з часткою не разом і окремо та позначають відповідні орфограми, пояснюють їх за допомогою орфографічних правил; правильно пишуть дієслова з вивченою орфограмою; зіставляють, порівнюють, моделюють та конструюють мовні явища

18 РМ. Повторення вивченого про стилі та типи мовлення. Поняття про публіцистичний стиль

1 повторюють вивчений у попередніх класах матеріал про стилі мовлення;

мовлення. Докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення з елементами роздуму

вчаться розпізнавати текст публіцистичного стилю, визначати його стильові ознаки;працюють із текстами різних стилів, знаходять їхні стильові та мовні особливості19 РМ. Докладний переказ тексту

публіцистичного стилю мовлення з елементами роздуму (усно)

1

2021

Доконаний і недоконаний види дієслова 2 знайомляться з доконаним і недоконаним видами дієслів, формують вміння розрізняти дієслова доконаного і недоконаного видів; пояснюють причини специфічної зміни ознаки всіх форм дієслова; вживають види дієслів в усному та писемному мовленні

22 Контрольна робота (тест) з теми «Дієслово» 1 перевіряють рівень засвоєння набутих знань та вмінь; застосовують теоретичні знання на практиці

23 Аналіз контрольної роботи. РМ. Читання мовчки тексту художнього стилю

1 аналізують допущені в тесті помилки; здійснюють перевірку здатності читати мовчки незнайомий художній текст із належною швидкістю і розуміти та запам’ятовувати після одного прочитання фактичний зміст, виражально-зображувальні засоби прочитаного твору

24 Часи дієслів 1 поглиблюють знання про часи дієслова; визначають час дієслів; використовують дієслова теперішнього, минулого і майбутнього часів у текстах;утворюють часові форми дієслів дійсного способу; вживають особові та часові форми дієслів, знайомляться зі складними випадками дієвідмінювання

25 Теперішній час 126 Минулий час 127 Майбутній час 1

2829

Дієслова І та ІІ дієвідмін. Букви е, и в особових закінченнях дієслів

2 визначають дієвідміни, правильно пишуть е, и в особових закінченнях І і II дієвідмін; відмінюють дієслово їсти в теперішньому часі, дати – у простому майбутньому

3031

Способи дієслів. Творення дієслів дійсного та умовного способів

2 відрізняють дієслова різних способових форм, визначають морфологічні ознаки, синтаксичну роль способових

дієслів;редагують тексти щодо уживання дієслів одного способу замість інших, пояснюють доцільність такого вживання; конструюють речення з дієсловами в усіх часових і особових формах;утворюють форми дійсного та умовного способів;утворюють форми наказового способу; застосовують формотворчі частки би, б, хай, нехай;знайомляться з безособовими дієсловами; розрізняють особові й безособові дієслова; вживають безособові дієслова в усному та писемному мовленні, визначають їхні виражальні можливості

3233

Дієслова наказового способу. Уживання одних способів дієслів замість інших

2

3435

Безособові дієслова 2

3637

РМ. Стислий переказ розповідного тексту про виконання певних дій у художньому стилі

2 визначають тему й основну думку, тип і стиль мовлення; запам’ятовують конкретні факти, послідовність викладу матеріалу; переказують стисло зміст прочитаного (прослуханого) тексту за самостійно складеним простим чи складним планом;відповідають на запитання за змістом тексту;виправляють недоліки у власному і чужому мовленні

3839

Способи творення дієслів. Розбір дієслова як частини мови

2 повторюють основні способи словотвору;розбирають дієслово як частину мови, визначають синтаксичну роль

40 Узагальнення вивченого з теми «Дієслово» 1 узагальнюють і систематизують вивчені відомості про дієслово, його граматичні й морфологічні ознаки, лексичне значення, правопис, синтаксичну роль; застосовують на практиці теоретичні знання, використовують в усному й писемному мовленні;знаходять вивчені орфограми і пояснюють їх за допомогою правил; записують слова з вивченими орфограмами, знаходять і виправляють помилки відповідно до вивчених правил

41 Контрольна робота (тест) із теми 1 перевіряють рівень засвоєння набутих знань та вмінь;

«Дієслово» застосовують теоретичні знання на практиці42 РМ. Аналіз контрольної роботи 1 аналізують допущені в тесті помилки

Дієприкметник» (19 год.)43 Дієприкметник як особлива форма дієслова:

значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

1 ознайомлюються з дієприкметником як особливою формою дієслова; знаходять дієприкметники у текстах, визначають їхню роль у реченнях; використовують дієприкметники у власних висловлюваннях

4445

Активні й пасивні дієприкметники 2 розширюють знання про дієприкметник як особливу форму дієслова, визначають активні й пасивні дієприкметники; знаходять активні й пасивні дієприкметники у текстах, визначають їхню роль; утворюють активні й пасивні дієприкметники, зміцнюють навички їхнього написання; використовують активні й пасивні дієприкметники у власних висловлюваннях

4647

Творення й відмінювання активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу

2 поглиблюють знання про дієприкметники;знаходять відмінності між активними і пасивними дієприкметниками; утворюють активні дієприкметники теперішнього і минулого часу;використовують активні та пасивні дієприкметники у власних висловлюваннях

48 Контрольна робота (диктант) за темою «Дієприкметник як особлива форма дієслова»

1 оцінюють рівень навчальних досягнень із теми «Дієприкметник як особлива форма дієслова»; перевіряють знання й уміння, необхідні для правильного використання дієприкметників у мовленні; розпізнають мовні явища, встановлюють відповідність між ними, групують, доповнюють

4950

Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів

2 знайомляться із дієприкметниковим зворотом, вчаться визначати дієприкметникові звороти в реченні, правильно інтонують речення з дієприкметниковим зворотом51

52Дієприкметниковий зворот. Тренувальні вправи

2

53 РМ. Контрольна робота. Докладний переказ 2 переказують докладно письмово прослухане і прочитане (за

54 тексту-роздуму дискусійного характеру самостійно складеним простим чи складним планом); відтворюють текст із урахуванням виду переказу, розкривають тему й основну думку; вживають мовні засоби, дотримуються стилістичної єдності тексту

55 РМ. Аналіз контрольної роботи 1 аналізують допущені в переказі помилки

56 Правопис суфіксів дієприкметників 1 знаходять вивчені орфограми, пояснюють орфограми за допомогою правил

5758

Правопис відмінкових закінчень дієприкметників

2 відмінюють дієприкметники за відмінками;спостерігають за правописом відмінкових закінчень; знаходять слова з поданою орфограмою в текстах, визначають їхні морфологічні ознаки; використовують дієприкметники різних відмінкових форм у власних висловлюваннях

5960

РМ. Твір-опис дій на основі власних спостережень у художньому стилі (усно)

2 складають усно власні висловлювання (за простим і складним планом), добирають мовні засоби відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення

6162

Не з дієприкметниками 2 поглиблюють знання про способи творення дієприкметників, зокрема про префіксальний спосіб; виконують вправи з правопису дієприкметників з часткою не разом і окремо;позначають відповідні орфограми; визначають орфограми за допомогою орфографічних правил

63 Написання -н- у дієприкметниках та -нн- у прикметниках дієприкметникового походження

1 повторюють і поглиблюють знання про способи творення дієприкметників, зокрема про суфіксальний спосіб; закріплюють навички правопису -н- у дієприкметниках та -нн- у прикметниках дієприкметникового походження; визначають відповідні орфограми, з’ясовують їх за допомогою орфографічних правил

64 Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова.

1 повторюють, узагальнюють і систематизують вивчене про дієприкметник;

виконують розбір дієприкметника як форми дієслова, що має ознаки дієслова і прикметника.застосовують знання в нестандартних ситуаціях

65 Повторення та узагальнення теми «Дієприкметник»

1 узагальнюють і систематизують знання про дієприкметник як особливу форму дієслова, зміцнюють навички визначення граматичних ознак дієприкметників, використовують дієприкметники у власних висловлюваннях

66 Контрольна робота (тест) із теми «Дієприкметник»

1 вживають дієприкметники в мовленні; працюють самостійно; застосовують теоретичні знання на практиці

67 РМ. Аналіз контрольної роботи 1 аналізують допущені в тесті помилкиДієприслівник» (12 год.)

68 Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

1 знайомляться зі загальним значенням дієприслівника, його морфологічними ознаками, синтаксичною роллю, основними способами творення, орфографічними та пунктуаційними правилами щодо дієприслівника і дієприслівникових зворотів; розпізнають дієприслівники, визначають їхні граматичні ознаки,використовують дієприслівники в мовленні,будують речення з дієприслівниковими зворотами, перебудовують (якщо це можливо) такі речення у складні, знайомляться із можливими помилками у побудові речень з дієприслівниковим зворотом; знаходять вивчені орфограми і пояснюють їх за допомогою правил; обґрунтовують вживання розділових знаків, відокремлюють комами дієприслівникові звороти і одиничні дієприслівники

6970

Дієприслівники доконаного і недоконаного виду, їхнє творення

2

7172

Вид і час дієприслівників 2

7374

Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові

2

7576

РМ. Контрольна робота. Твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі

2 складають письмово власні висловлювання (за простим чи складним планом), добирають мовні засоби відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення;

вдосконалюють написане77 РМ. Аналіз контрольної роботи 1 аналізують допущені у творі помилки7879

Не з дієприслівниками 2 виконують вправи із правопису дієприслівників з часткою не разом і окремо;позначають відповідні орфограми; визначають орфограми за допомогою орфографічних правил знаходять і виправляють помилки відповідно до вивчених правил

8081

Правопис дієприслівників. Повторення та узагальнення вивченого з теми «Дієприслівник»

2 узагальнюють і систематизують знання про дієприслівник як особливу форму дієслова, зміцнюють навички визначення граматичних ознак дієприслівників, використовують дієприслівники у власних висловлюваннях;знаходять вивчені орфограми і пояснюють їх за допомогою правил; обґрунтовують вживання розділових знаків, відокремлюють комами дієприслівникові звороти і одиничні дієприслівники, знаходять і виправляють помилки відповідно до вивчених правил; виконують морфологічний розбір дієприслівника

82 Контрольна робота (тест) із теми «Дієприслівник»

1 перевіряють рівень засвоєння набутих знань та вмінь; застосовують теоретичні знання на практиці

Прислівник (21 год.)83 Прислівник: значення, морфологічні ознаки,

синтаксична роль1 поглиблюють знання зі значення прислівника, його

морфологічних ознак, синтаксичної ролі; розпізнають прислівник у реченні, визначають його граматичні ознаки,правильно наголошують прислівники та використовують їх у мовленні, визначають синтаксичну роль прислівника

84 РМ. Створення діалогу, який доповнює 1 складають діалог із запропонованих реплік (із додаванням

почутий або прочитаний текст власних реплік за змістом), на основі тексту чи ситуації спілкування, за аналогією;ведуть коректно діалог із адресатом (знайомим і незнайомим, безпосередньо та по телефону) за визначеною соціокультурною проблематикою; аргументують висловлені тези, спростовуючи помилкові висловлювання співрозмовника; дають логічну й емоційну оцінку реплік співрозмовника

85 Розряди прислівників (практично) 1 поглиблюють знання про прислівник як самостійну незмінну частину мови, знайомляться з розрядами прислівників за значенням; знаходять прислівники в тексті, визначають їхній розряд за значенням, добирають прислівники різні за значенням

8687

Ступені порівняння прислівників 2 поглиблюють знання про прислівник, його морфологічні ознаки, знайомляться зі ступенями порівняння прислівників; аналізують ступені порівняння прислівників, відрізняють їх від омонімічних ступенів порівняння прикметників; утворюють ступені порівняння відповідних прислівників

8889

Творення та правопис прислівників 2 повторюють й поглиблюють знання про способи творення прислівників; зміцнюють навички правопису складних прислівників разом і через дефіс та позначають відповідні орфограми, пояснюють їх за допомогою орфографічних правил; записують складні прислівники з вивченою орфограмою, знаходять й виправляють помилки у правописі складних прислівників

90 РМ. Розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з характеристикою людей

1 розігрують готовий діалог без опори на текст;складають діалог із запропонованих реплік (із додаванням власних реплік за змістом), на основі тексту чи ситуації спілкування, за аналогією;ведуть коректно діалог із адресатом (знайомим і незнайомим,

безпосередньо та по телефону) за визначеною соціокультурною проблематикою; аргументують висловлені тези, спростовуючи помилкові висловлювання співрозмовника; дають логічну й емоційну оцінку реплік співрозмовника

9192

Букви -н- та -нн- у прислівниках 2 повторюють й поглиблюють знання про способи творення прислівників, зокрема про суфіксальний спосіб; зміцнюють навички правопису прислівників з -н- і -нн- та позначають відповідні орфограми;пояснюють орфограми за допомогою орфографічних правил; використовують прислівники з вивченою орфограмою у власному мовленні;-

9394

Не і ні з прислівниками 2 засвоюють орфограму не і ні з прислівникамивчаться писати не, ні з прислівниками, аргументуючи свій вибір;використовують прислівники з вивченою орфограмою у власному мовленні

9596

Букви и та і в кінці прислівників 2 ознайомлюються з основними правилами правопису голосних и та і в кінці прислівників; зміцнюють навички правопису прислівників з відповідною орфограмою, пояснюють її за допомогою орфографічних правил; використовують прислівники з вивченою орфограмою у власному мовленні

9798

Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників

2 ознайомлюються з основними правилами правопису прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників;зміцнюють навички правопису прислівників з відповідною орфограмою, пояснюють її за допомогою орфографічних правил; використовують прислівники з вивченою орфограмою у власному мовленні

99 РМ. Діалог дискусійного характеру 1 навчаються оцінювати діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення ситуації спілкування;

складають й розігрують діалогічні тексти дискусійного характеру (орієнтовно 8–10 реплік для двох учнів) на теми, пов’язані із власним досвідом, спостереженнями, обміном думками тощо; використовують різні типи і види реплік дискусійного характеру, дотримуються мовленнєвого етикету

100101

Написання прислівників разом і через дефіс 2 повторюють й поглиблюють знання про способи творення прислівників; зміцнюють навички правопису складних прислівників разом і через дефіс та позначають відповідні орфограми; пояснюють орфограми за допомогою орфографічних правил; використовують складні прислівники з вивченою орфограмою, знаходять і виправляють помилки у правописі складних прислівників;порівнюють і розрізняють написання прислівників, які пишуться разом, й омонімічних сполучень прийменника з іншими частинами мови, що пишуться окремо

102 Написання прислівників разом і через дефіс. Тренувальні вправи

1

103104

Розрізнення прислівників, які пишуться разом, й омонімічних сполучень прийменника з іншими частинами мови, що пишуться окремо

2

105106

РМ. Контрольний докладний переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини в художньому стилі

2 визначають тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення прочитаного; здійснюють аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами опису зовнішності людини, сприймають текст, розуміють його, докладно письмово відтворюють, використовуючи виражальні авторські засоби

107 РМ. Аналіз помилок, допущених у контрольному переказі

1 аналізують помилки, допущені в переказі

108 Написання прислівникових сполучень типу раз у раз, з дня на день…

1 знаходять вивчені орфограми і пояснюють їх за допомогою правил;записують прислівники з вивченими орфограмами, знаходять і виправляють помилки відповідно до вивчених правил

109 Контрольна робота (тест) із теми 1 оцінюють рівень навчальних досягнень із теми «Прислівник як

«Прислівник» частина мови»; перевіряють знання й уміння, необхідні для правильного використання прислівників у мовленні; розпізнають мовні явища, встановлюють відповідність між ними, групують, доповнюють

Службові частини мови. Прийменник (4 год.)110 Прийменник як службова частина мови.

Прийменник як засіб зв’язку у словосполученні й реченні

1 поглиблюють знання про службові частини мови, ознайомлюються з граматичними ознаками прийменників, розпізнають прийменники й використовують їх як засіб зв’язку слів у словосполученні

111112

Види прийменників за будовою. Непохідні й похідні прийменники. Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника

2 знайомляться із поняттям про непохідні й похідні прийменники, способи їхнього творення; відрізняють похідні прийменники від омонімічних іменників і прислівників, здійснюють синонімічну заміну похідних прийменників непохідними і навпаки, поєднують похідні прийменники з іменниками; будують словосполучення, доречно використовуючи непохідні й похідні прийменники

113 РМ. Жанри мовлення: оповідання, замітка. Особливості побудови замітки

1 ознайомлюються з основними жанри мовлення, з особливостями побудови оповідання, відгуку, замітки, листа; визначають тему й основну думку висловлювання; здійснюють типологічний аналіз текстів, різних за жанрами (характеризують їхній зміст, структуру, мовні особливості)

114 Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс

1 поглиблюють знання про похідні прийменники, способи їхнього творення; відрізняють похідні прийменники від однозвучних слів; здійснюють синонімічну заміну похідних прийменників непохідними і навпаки;поєднують похідні прийменники з іменниками; виконують морфологічний розбір прийменників; будують словосполучення, доречно використовуючи непохідні й

похідні прийменникиСлужбові частини мови. Сполучник (4 год.)

115 Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою, походженням. Синонімічні сполучники

1 ознайомлюються з особливостями сполучника як службової частини мови; розпізнають сполучники в реченнях; знайомляться з поняттям про сполучники сурядності та підрядності;здійснюють синонімічну заміну одних сполучників іншими;закріплюють знання про функції сполучника; розрізняють сполучники, що з’єднують однорідні члени речення, та сполучники, що з’єднують частини складного речення

116 Використання сполучників у простому й складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності. Розрізнення сполучників і однозвучних слів

1

117 Написання сполучників разом і окремо 1 знайомляться із правилами написання сполучників разом і окремо, визначають у словах орфограму «Написання сполучників разом і окремо»знаходять і виправляють помилки відповідно до вивчених правил

118 РМ. Твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої справи в художньому стилі (приготування обіду, моделювання, малювання, шиття, вишивання тощо) (усно)

1 складають усно власні висловлювання (за простим чи складним планом), повторюють відомості про художній стиль мовлення;використовують опис процесу праці

119 Контрольна робота (диктант) за темою «Службові частини мови. Прийменник. Сполучник»

1 пишуть диктант; оцінюють рівень навчальних досягнень із теми «Службові частини мови. Прийменник. Сполучник»; перевіряють знання й уміння, необхідні для правильного використання й написання прийменників та сполучників; закріплюють вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці

Службові частини мови. Частка (3 год.)120 Частка як службова частина мови. Розряди

часток за значенням1 знайомляться з поняттям про частку як службову частину мови,

впізнають частки у реченнях;

визначають морфологічні ознаки часток;поділяють частки на розряди за значенням; визначають, до якого з розрядів належить частка, вживають частки в мовленні

121 РМ. Стислий переказ тексту наукового стилю. Вибірковий переказ тексту наукового стилю (усно)

1 визначають тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення;запам’ятовують конкретні факти, послідовність викладу матеріалу;здійснюють змістово-композиційний і мовний аналіз наукового тексту,сприймають усний текст, розуміють його, відтворюють стисло зміст прочитаного

122 Написання часток -бо, -но, -то, -от, -таки 1 знайомляться з написанням часток -бо, -но, -то, -от, -таки; визначають у словах орфограму «Написання часток окремо і через дефіс»,обґрунтовують вибір написання відповідним правилом

123124

РМ. Твір-оповідання за поданим сюжетом, особливості його побудови

2 знайомляться з особливостями побудови твору-оповідання за поданим сюжетом;визначають тему й основну думку, тип і стиль мовлення;запам’ятовують послідовність викладу матеріалу щодо поданого сюжету; здійснюють змістово-композиційний і мовний аналіз твору-оповідання

125 Правопис часток (із займенниками й прислівниками)

1 узагальнюють і систематизують вивчене про написання часток з різними частинами мови; обґрунтовують вибір написання заперечних часток з різними частинами мови відповідними правилами

126127

РМ. Письмовий портретний нарис у публіцистичному стилі

2 ознайомлюються з поняттям портретний нарис, основними жанрами публіцистичного стилю;вдосконалюють мовленнєво-мисленнєві вміння усвідомлювати тему;використовують засоби привернення уваги

Вигук (3 год.)

128 Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням

1 9 знайомляться із поняттям про вигук як частину мови; розпізнають вигуки в реченнях, визначають їхню роль;вживають вигуки у власному мовленні, розставляють розділові знаки в реченнях із вигуками; дотримуються правильного інтонування речень, що містять вигуки

129 Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках

1

130 Контрольна робота (тест) із теми «Службові частини мови, вигук». Аудіювання тексту художнього стилю

1 виконують контрольну роботу з теми «Вигук, правопис вигуків»; застосовують здобуті теоретичні знання на практиці, працюють самостійно;сприймають на слух зміст незнайомого тексту, визначають тему та основну думку;вичленовують смислову інформацію, розрізняють головну і другорядну інформацію, утримують у пам’яті необхідну інформацію;виділяють логічно-смислові частини у прослуханому тексті

131 РМ. Ділові папери. Розписка 1 поглиблюють знання про офіційно-діловий стиль;ознайомлюються із призначенням розписки як одного з видів ділової документації, особливостями мовного і графічного оформлення цього документа;складають самостійно розписку

132 РМ. Різновиди читання: ознайомлювальне, вивчальне, переглядове (загальне ознайомлення)

1 поглиблюють навички читання мовчки текстів різних стилів, типів та жанрів,визначають особливості структури та мовного оформлення тексту

133 РМ. Анотація 1 ознайомлюються з елементами довідкового апарату книги – її вихідними даними та анотацією;складають анотацію на книгу;знайомляться із практичним значенням цього жанру, його особливостями, структурно-смисловими частинами; працюють у групах

Узагальнення й систематизація вивченого (3 год.)134135

Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їхній правопис і використання в мовленні

2 узагальнюють і систематизують знання з морфології та орфографії; визначають вивчені частини мови, пояснюють орфограми в них, використовуючи правила; використовують різні частини мови у власних монологічних і діалогічних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення

136 Підсумковий урок 1


№ з/п



Вступ (1 год.)1 Мова – найважливіший засіб спілкування,

пізнання і впливу1 розширюють відомості про рідну мову, як найважливіший засіб

спілкування, пізнання і впливу; аналізують висловлювання, на їхній основі будують власне міркування

Повторення та узагальнення вивченого (5 год.)23

Лексикологія. Фразеологія 2 узагальнюють і систематизують знання про слово, склад лексики, групи слів за значенням, фразеологізми, їхні особливості та виражальні можливості, використовують лексико-фразеологічні засоби у власному мовленні

45

Основні правила правопису (основні орфограми)

2 актуалізують знання про основні орфограми, вивчені в попередніх класах; знаходять і виправляють помилки на вивчені правила

6 РМ. Повторення відомостей про текст, стилі та типи мовлення, вимоги до мовлення, ситуацію спілкування

1 поглиблюють знання про текст, його основні ознаки; закріплюють вміння визначати тему й ідею висловлювання, визначають стилі й типи мовлення, тему й основну думку тексту; ділять текст на абзаци, складають його план; створюють власні висловлювання різних типів і стилів мовлення

7 Контрольна робота за темою «Повторення та узагальнення вивченого» (диктант)

1 пишуть диктант

8 РМ. Аналіз контрольної роботи 1 аналізують помилки, добирають правила

Словосполучення й речення. Двоскладне речення. Головні та другорядні члени речення (21 год.)910

Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження головного слова

2 поглиблюють знання про словосполучення, його будову; знаходять прості та складні словосполучення, розрізняють лексичні та фразеологічні словосполучення; аналізують їх за способом вираження головного слова; порівнюють словосполучення зі словом, словоформою, реченням; виконують синтаксичний розбір словосполучень; складають словосполучення з різними видами зв’язку

1112

Речення. Речення прості й складні, двоскладні та односкладні, поширені й непоширені

2 поглиблюють знання про будову речення, його граматичну основу; вчаться їх розрізняти й порівнювати; оцінюють роль простих і складних речень у текстах; розставляють розділові знаки у складних реченнях; моделюють двоскладні й односкладні, прості та складні речення відповідно до мети й обставин спілкування

1314

РМ. Усний стислий переказ тексту публіцистичного стилю

2 узагальнюють і систематизують знання про особливості публіцистичного стилю мовлення; переказують стисло усно прослуханий текст публіцистичного стилю мовлення за самостійно складеним планом; висловлюють власне ставлення до подій, героїв, їхніх вчинків

1516

Підмет. Способи вираження підмета 2 поглиблюють знання про підмет як головний член речення; виділяють підмети у двоскладному реченні, визначають способи їхнього вираження; конструюють речення з різними за способом вираження підметами

171819

Присудок. Простий і складений присудок. Способи вираження присудка. Узгодження головних членів речення

3 поглиблюють знання про види присудків, ознайомлюються зі способами вираження простих і складених дієслівних та складених іменних присудків, знаходять їх у реченні;20 Тире між підметом і присудком 2

21 поглиблюють знання про вживання тире між підметом і присудком, розставляють розділові знаки, обґрунтовують їхнє вживання за допомогою вивчених правил, виконують тренувальні вправи

22 Порядок слів у реченні. Логічний наголос 1 знайомляться з поняттям про прямий і зворотний порядок слів у реченні, вчаться дотримуватися логічного наголосу при інтонуванні речень; виконують спеціальні спостереження над мовним матеріалом; інтонують різні за метою висловлювання речення відповідно до комунікативного завдання

23 Означення як другорядний член речення 1 поглиблюють знання про другорядні члени речення, розрізняють й визначають означення; виконують синтаксичний розбір речення; будують речення, поширюючи їх означеннями; використовують виражальні можливості другорядних членів речення у власному мовленні

24 РМ. Опис місцевості. Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі

1 складають усно опис місцевості за власними спостереженнями в художньому стилі, працюють у групах та презентують результати своєї діяльності

2526

Прикладка як різновид означення. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки

2 знайомляться з поняттям про прикладку як різновид означення, його функцію в реченні; розглядають правила написання прикладок з означуваними словами окремо, через дефіс та в лапках;знаходять прикладки в тексті;використовують прикладки у власному мовленні

2728

Додаток й обставина як другорядні члени речення

2 поглиблюють знання про другорядні члени речення; розрізняють й визначають додаток і обставину; виконують синтаксичний розбір речення; будують речення, поширюючи їх другорядними членами речення;

використовують виражальні можливості другорядних членів речення у власному мовленні

29 РМ. Письмовий твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі

1 складають опис місцевості за власними спостереженнями в художньому стилі, працюють у групах та презентують результати своєї діяльності

3031

Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами

2 ознайомлюються з порівняльним зворотом, його виражальними можливостями;знаходять та правильно визначають порівняльний зворот у тексті; розставляють розділові знаки при порівняльних зворотах; обґрунтовують їхнє уживання за допомогою вивчених правил; вживають і використовують порівняльні звороти в художньому мовленні

32 Узагальнення вивченого з теми «Словосполучення й речення. Головні та другорядні члени речення»

1 узагальнюють і систематизують знання про словосполучення і речення, про головні та другорядні члени речення;працюють самостійно та у групах;знаходять і виправляють помилки на вивчені правила;виконують тренувальні вправи

33 Тематичне тестування. Словосполучення й речення. Головні та другорядні члени речення.РМ. Навчальне читання мовчки

1 перевіряють знання про словосполучення і речення, про головні та другорядні члени речення;виконують тестові завдання;працюють самостійно.читають і сприймають текст, осмислюють і запам’ятовують прочитане; вчаться читати мовчки

34 Контрольна робота (диктант) з теми «Словосполучення й речення. Головні та другорядні члени речення»

1 пишуть диктант, застосовують придбані знання і навички на практиці

35 РМ. Аналіз контрольної роботи 1 аналізують помилки, добирають правилаОдноскладне речення. Повне й неповне речення (13 год.)

3637

Односкладні прості речення. Види односкладних речень. Односкладне речення як частина складного речення

2

поглиблюють знання про односкладні речення як частини складних речень; аналізують складні речення, до складу яких входять умовно односкладні речення, моделюють і конструюють складні речення з різними частинами; виконують синтаксичний розбір односкладних речень

383940

Означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові речення

3 визначають вивчені види односкладних речень; розрізняють означено-особові та неозначено-особові речення, узагальнено-особові та безособові; використовують у мовленні вивчені види односкладних речень

4142

РМ. Контрольний письмовий стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі

2 визначають тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення почутого або прочитаного висловлювання; здійснюють типологічний, композиційний і змістовий аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами опису місцевості, сприймають текст, розуміють його зміст, стисло відтворюють на письмі, використовуючи мовні засоби, властиві висловлюванням художнього стилю

4344

Безособові речення 2 поглиблюють знання про односкладні дієслівні речення; ознайомлюються з поняттям про безособове речення, способи вираження в ньому головного члена; аналізують, трансформують і конструюють безособові речення, у яких головний член має різні способи морфологічного вираження, визначають стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення

4546

Називні речення 2 поглиблюють знання про односкладні називні речення, способи вираження в них головного члена; аналізують ці речення у висловлюваннях різної стильової належності, моделюють і конструюють називні речення як зачин або оклик у текстах художнього й публіцистичного стилів

відповідно до комунікативного завдання4748

Повні й неповні речення. Незакінчені речення. Тире в неповних реченнях

2 оволодівають загальними відомостями про неповні речення, встановлюють пропущений член речення; розрізняють односкладні та неповні речення; знаходять неповні речення у тексті, використовують їх у мовленні; обґрунтовують вживання тире в неповних реченнях; розставляють розділові знаки в неповних реченнях

49 Узагальнення вивченого з теми «Односкладне речення. Повне й неповне речення»

1 узагальнюють і систематизують знання про односкладні та неповні речення;виділяють односкладні й неповні речення з-поміж інших видів речень; визначають типи односкладних речень;оцінюють виражальні можливості та роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів; правильно інтонують ці речення; знаходять і виправляють помилки на вивчені правила; конструюють односкладні речення вивчених видів; використовують їх у власному мовленні.

5051

Контрольна робота (тестування) за темою «Односкладне речення. Повне й неповне речення» РМ. Контрольне читання мовчки

2 перевіряють знання про повне й неповне речення;виконують тестові завдання;працюють самостійно.читають і сприймають текст, осмислюють і запам’ятовують прочитане; перевіряють вміння читати мовчки

52

РМ. Діалогічне мовлення. Складання діалогу на основі телепередачі

1 узагальнюють знання про діалог як один із видів мовленнєвої діяльності;складають і ведуть діалоги відповідно до ситуації спілкування, самостійно визначеної теми; обирають тему, висловлюючи особисту позицію щодо її обговорення, добираючи цікаві, переконливі аргументи на захист

своєї позиції; додають окремі репліки діалогу відповідно до зміненої ситуації спілкування

Речення з однорідними членами (9 год.)5354

Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Поширені й непоширені однорідні члени речення. Смислові відношення між однорідними членами речення. Речення з кількома рядами однорідних членів

2 поглиблюють знання про однорідні члени речення, ознайомлюються із правилами правила вживання розділових знаків при однорідних членах речення; знаходять однорідні члени речення (непоширені й поширені), визначають різні ряди однорідних членів в одному реченні, узагальнювальні слова при однорідних членах; використовують у мовленні речення з однорідними членами, виразно читають їх; обґрунтовують вживання розділових знаків за допомогою правил; розставляють розділові знаки при однорідних членах речення, зокрема в реченнях із узагальнювальними словами; знаходять і виправляють помилки на вивчені правила

5556

Однорідні й неоднорідні означення 2 ознайомлюються з поняттям про однорідні й неоднорідні означення, знаходять однорідні й неоднорідні означення, визначають їхню роль у реченні; розставляють розділові знаки та інтонують речення з однорідними й неоднорідними означеннями; складають речення з однорідними й неоднорідними означеннями та використовують їх в усному та писемному мовленні

57 РМ. Опис пам’яток історії та культури. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури в художньому стилі

1 переказують текст розповідного характеру, що містить опис пам’ятки історії; складають план (складний) переказу, пишуть за ним вибірковий переказ;навчаються виділяти головне в тексті

5859

Кома між однорідними членами речення 2 визначають основні випадки вживання коми в реченнях з однорідними членами, розставляють коми між однорідними членами речення,

підпорядковуючи їх пунктуаційним правилам; інтонують речень з однорідними членами; складають речення з однорідними членами та використовують їх в усному та писемному мовленні

6061

Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах

2 поглиблюють знання про однорідні члени речення, знаходять узагальнювальні слова при них, засвоюють правила уживання розділових знаків при узагальнювальних словах, пояснюють розділові знаки в реченнях з однорідними членами за допомогою пунктуаційних правил, інтонують речення з однорідними членами при узагальнювальних словах; поширюють речення узагальнювальними словами, будують висловлювання з використанням узагальнювальних слів

6263

РМ. Письмовий докладний переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури в публіцистичному стилі

2 створюють усний та письмовий перекази розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури в публіцистичному стилі; викладають свої думки

64 Узагальнення вивченого з теми «Речення з однорідними членами»

1 узагальнюють і систематизують знання про однорідні члени речення і розділові знаки при них;знаходять у реченнях однорідні члени; правильно ставлять розділові знаки при них; виявляють і виправляють помилки на вивчені правила; правильно інтонують речення з однорідними членами; доцільно використовують їх у мовленні

65 Контрольна робота (тестування). Речення з однорідними членами.РМ. Діалогічне мовлення. Створення і розігрування діалогів відповідно до створеної у класі ситуації спілкування

1 перевіряють рівень засвоєння набутих знань та умінь; перевіряють орфографічну та пунктуаційну грамотність; аналізують мовний матеріал;знаходять речення з однорідними членами, узагальнювальними словами, різними рядами однорідних членів в одному реченні; правильно ставлять розділові знаки при них;

виявляють і виправляють помилки на вивчені правила; конструюють речення, до складу яких входять однорідні члени з різними типами зв’язку.узагальнюють знання про діалог як один із видів мовленнєвої діяльності;складають і ведуть діалоги відповідно до ситуації спілкування, самостійно визначеної теми; обирають тему, висловлюючи особисту позицію щодо її обговорення, добираючи цікаві, переконливі аргументи на захист своєї позиції; додають окремі репліки діалогу відповідно до зміненої ситуації спілкування

Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) (7 год.)6667

Речення зі звертаннями. Звертання непоширені й поширені. Риторичне звертання. Розділові знаки при звертанні

2 поглиблюють знання про звертання, їхню стилістичну роль у мовленні; виділяють у реченнях непоширені й поширені звертання, правильно інтонують речення зі звертаннями; визначають спосіб морфологічного вираження звертань; складають речення зі звертаннями за опорними словами, за моделями, поширюють речення шляхом самостійного введення в них слів-звертань, використовують їх в усному та писемному мовленні

6869

Вставні слова (словосполучення, речення). Групи вставних слів і словосполучень за значенням. Розділові знаки при вставних словах

2 ознайомлюються з відомостями про вставні слова і словосполучення; знаходять вставні слова і словосполучення в реченнях, визначають їхню стилістичну роль у мовленні, правильно інтонують речення зі вставними словами та словосполученнями, відрізняють їх від речень з однозвучними словами; складають речення зі вставними словами та словосполученнями і використовують їх в усному й писемному мовленні

70 Вставлені конструкції (вставні речення) 2 знайомляться з поняттям про вставлені слова та речення,

71 розрізняють вставні та вставлені конструкції;знаходять вставні слова та речення;розставляють розділові знаки при вставлених словах та реченнях; доречно інтонують речення зі вставленими конструкціями;аналізують, відбирають головне, роблять висновки

7273

РМ. Контрольний письмовий твір-опис пам’ятки історії та культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі

2 визначають тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення; розвивають мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати аналіз художнього тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури, створюють власні твори-описи пам’ятки історії та культури в художньому стилі на основі власних спостережень і вражень

74 РМ. Усний твір-опис пам’ятки історії та культури за картиною в публіцистичному стилі

1 ознайомлюються з вимогами до написання твору-опису за картиною в публіцистичному стилі; закріплюють знання про опис як тип мовлення, його особливості та структуру; усно складають твір-опис за картиною, користуючись відповідною термінологією та художніми засобами

75 Узагальнення вивченого з теми «Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)»

1 узагальнюють і систематизують знання про речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями;знаходять у реченні звертання, вставні слова (словосполучення, речення); аналізують і оцінюють виражальні можливості речень зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) в тексті; правильно розставляють розділові знаки при них; знаходять та виправляють помилки на вивчені правила; конструюють та інтонують речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

76

Контрольна робота (тестування). Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)РМ. Навчальне аудіювання

1 перевіряють рівень засвоєння набутих знань та вмінь, рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності;знаходять у реченнях звертання, вставні слова (словосполучення, речення); правильно ставлять розділові знаки при них; виявляють та виправляють помилки на вивчені пунктуаційні правила; доречно інтонують ці речення; використовують виражальні можливості речень зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) в усному й писемному мовленні.Уважно слухають і сприймають текст, осмислюють і запам’ятовують почуте; роблять коротко записи (тематичні виписки) у процесі слухання

77

РМ. Ділові папери. Протокол

1 ознайомлюються з основними вимогами до оформлення протоколу як документа офіційно-ділового стилю (з його структурою і мовним оформленням); складають протоколи відповідно до комунікативного завдання

Речення з відокремленими членами (14 год.)78 Поняття про відокремлення 1 знайомляться з поняттям про відокремлення, з видами

відокремлених членів речення; знаходять відокремлені члени в ускладнених реченнях, аналізують ці речення у висловлюваннях;моделюють та конструюють їх відповідно до комунікативного завдання;

7980

Відокремлені означення 2 поглиблюють знання про відокремлені члени речення, ознайомлюються з основними способами морфологічного вираження відокремлених означень, їхнім місцем у реченні відповідно до означуваного слова; знаходять у тексті відокремлені й невідокремлені означення, аналізують їх, правильно інтонують речення з відокремленими означеннями; трансформують речення з відокремленими означеннями на

речення з невідокремленими означеннями, будують речення з відокремленим і невідокремленим означенням

8182

РМ. Контрольний письмовий переказ тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі

2 перевіряють рівень засвоєння набутих знань та вмінь; визначають тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення почутого висловлювання; здійснюють типологічний, композиційний і змістовий аналіз художнього тексту; сприймають текст, розуміють його зміст, докладно відтворюють на письмі, використовуючи мовні засоби, властиві висловлюванням художнього стилю; складають план, знаходять і виправляють помилки у змісті, побудові й мовному оформленні переказу; виконують творче завдання

8384

Відокремлені прикладки 2 поглиблюють знання про відокремлені члени речення, ознайомлюються з відокремленими прикладками, їхнім місцем у реченні відповідно до означуваного слова; знаходять у тексті відокремлені прикладки, аналізують їх, правильно інтонують речення з відокремленими прикладками; трансформують, моделюють, конструюють речення з відокремленими прикладками

85

Контрольна робота (тестування). Відокремлені означення, прикладки

1 перевіряють рівень засвоєння набутих знань та вмінь; узагальнюють і систематизують матеріал;знаходять у реченнях відокремлені члени, правильно розставляють розділові знаки при них; виявляють і виправляють допущені помилки; правильно інтонують речення з відокремленими членами; будують висловлювання в публіцистичному й науковому стилях, використовуючи виражальні можливості цих речень

86 РМ. Конспект прочитаного науково-навчального тексту. Тематичні виписки

1 знайомляться з поняттям про конспект як один із видів самостійної роботи з літературою; ознайомлюються з його видами, алгоритмом роботи над складанням конспекту науково-навчального тексту; осмислюють прочитане, виділяють у ньому головне, поділяють висловлювання на логіко-смислові частини; складають план; використовують різні способи конспектування

8788

Відокремлені додатки 2 поглиблюють знання про відокремлені члени речення, ознайомлюються з відокремленими додатками, їхнім місцем у реченні; знаходять у тексті відокремлені додатки, аналізують їх, правильно інтонують речення з відокремленими додатками, розставляють відповідні розділові знаки; трансформують, моделюють, конструюють речення з відокремленими додатками;

8990

Відокремлені обставини 2 поглиблюють знання про відокремлені члени речення, ознайомлюються з основними способами морфологічного вираження відокремлених обставин, їхнім місцем у реченні відповідно до опорного слова; знаходять у тексті відокремлені обставини, аналізують їх, правильно інтонують речення з відокремленими обставинами, редагують речення з дієприслівниковими зворотами; трансформують речення з однорідними членами на речення з відокремленою обставиною, будують речення з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом

91

РМ. Контрольне аудіювання

1 сприймають на слух незнайомий текст;розуміють з одного прослуховування зміст, тему, ідею

Навчальний диктант 9293

Відокремлені уточнювальні члени речення 2 поглиблюють знання про відокремлені члени речення, ознайомлюються з уточнювальними членами речення, їхніми основними способами морфологічного вираження, видами та значенням; знаходять у тексті відокремлені уточнювальні члени, аналізують їх, правильно інтонують речення з відокремленими уточнювальними членами, розставляють відповідні розділові знаки; будують речення з відокремленими уточнювальними членами

94 Узагальнення вивченого з теми «Речення з відокремленими членами»

1 узагальнюють і систематизують знання з розділу «Відокремлені члени речення»; повторюють вивчений теоретичний матеріал, використовують на практиці пунктуаційні вміння й навички; самостійно розв’язують нові пізнавальні завдання; аналізують, порівнюють, доводять та обґрунтовують

95

Контрольна робота (тестування). Відокремлені додатки, обставини, уточнювальні члени речення

1 перевіряють рівень засвоєння набутих знань та вмінь:знаходять у реченнях відокремлені члени, правильно розставляють розділові знаки при них; виявляють і виправляють допущені помилки; правильно інтонують речення з відокремленими членами; будують висловлювання в публіцистичному й науковому стилях, використовуючи виражальні можливості цих речень

Повторення в кінці року (5 год.)9697

Повторення відомостей про словосполучення та просте речення

2 повторюють відомості про словосполучення і речення як синтаксичну одиницю, про просте та складне речення, граматичну основу речення; розрізняють речення названих видів;знаходять прості та складні словосполучення, розрізняють лексичні та фразеологічні словосполучення; аналізують їх за способом вираження головного слова;

порівнюють словосполучення зі словом, словоформою, реченням;знаходять і виправляють помилки на вивчені правила;виконують тренувальні вправиправильно пишуть речення з відокремленими членами речення

98 Контрольна робота (диктант) за рік 1 оцінюють рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності: правильно пишуть слова на вивчені орфографічні правила та слова, визначені для запам’ятовування; розставляють розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації;перевіряють якість оформлення роботи (охайність, акуратність, каліграфія, дотримання червоного рядка, відсутність виправлень)

99 РМ. Аналіз контрольної роботи 1 аналізують помилки, допущені в диктанті;добирають правила

100 РМ. Інтерв’ю в публіцистичному стилі 1 знайомляться з деякими жанрами публіцистичного стилю, зокрема з інтерв’ю;закріплюють знання про публіцистичний стиль мовлення;аналізують текст, визначають стиль, тип мовлення, тему, основну думку; доводять свою думку

101Повторення відомостей про словосполучення та просте речення

1 повторюють відомості про словосполучення і речення як синтаксичну одиницю, про просте та складне речення, граматичну основу речення; розрізняють речення названих видів;знаходять прості та складні словосполучення, розрізняють лексичні та фразеологічні словосполучення; аналізують їх за способом вираження головного слова; порівнюють словосполучення зі словом, словоформою, реченням;знаходять і виправляють помилки на вивчені правила;виконують тренувальні вправиправильно пишуть речення з відокремленими членами речення

102Підсумковий урок

1


№ з/п



Вступ (1 год.)1 Розвиток української мови 1 знайомляться з основними відомостями про те, як здійснювався

процес розвитку української мови в ході історичного становлення українського суспільства та його культури;відповідають на проблемні запитання;читають тексти, висловлюють свої думки щодо прочитаного

Повторення та узагальнення вивченого (3 год.)23

Просте неускладнене й ускладнене речення 2 повторюють відомості про просте неускладнене й ускладнене речення; знаходять і розрізняють види простих речень, визначають їхні істотні ознаки, правильно розставляють розділові знаки у простому реченні; працюють у групах; знаходять і виправляють пунктуаційні помилки

4 Основні правила правопису. Складні випадки слововживання

1 повторюють основні правила правопису слів, знаходять і виправляють помилки на вивчені правила;працюють у групах, самостійно;виконують тренувальні вправи

5 РМ. Повторення вивченого про мовлення. Види мовленнєвої діяльності

1 систематизують вивчені відомості про види та форми мовлення, види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо); слухають та аналізують текст

Пряма, непряма мова. Діалог. Цитата (7 год.)6 Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої

мови. Розділові знаки при прямій мові. Заміна 1 поглиблюють знання про пряму і непряму мову;

будують речення з прямою і непрямою мовою;

прямої мови непрямою замінюють пряму мову непрямою; використовують ці синонімічні конструкції; ставлять розділові знаки

78

РМ. Твір-оповідання з обрамленням на основі почутого

2 складають усні й письмові твори-оповідання з обрамленням; осмислюють тему, ідею, проблеми тексту; добирають потрібний матеріал; викладають думки; пишуть твір-оповідання за поданим початком і закінченням;зачитують та обговорюють створені оповідання з обрамленням

9 Пряма і непряма мова. Розділові знаки при прямій мові

1 систематизують знання про пряму і непряму мову як засоби передачі чужої мови; розставляють розділові знаки при прямій мові; знаходять слова автора і пряму мову;будують речення з прямою мовою, використовують їх у мовленні

1011

Діалог. Розділові знаки при діалозі 2 поширюють знання про діалог, розставляють розділові знаки в ньому; виконують проблемні завдання;складають та розігрують діалог залежно від ситуації спілкування та мовленнєвого завдання;рецензують діалоги інших учнів

12 РМ. Вибірковий усний переказ тексту наукового стилю

1 згадують відомості про науковий стиль мовлення; виконують стилістичний аналіз тексту; зіставляють, роблять висновки;виділяють головне в тексті,переказують усно текст наукового стилю.Знайомляться з поняттям про цитату, знаходять її в тексті, розставляють розділові знаки при цитатах; будують речення з використанням цитат, вживають їх в усному і писемному мовленні; вибирають головне

13 Цитата як засіб передачі чужої мови. Розділові знаки при цитатах

1

14 Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата. Узагальнення і систематизація вивченого

1 узагальнюють і систематизують знання про засоби передачі чужої мови;розставляють розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах, використовують їх у своєму мовленні,виправляють помилки в чужому мовленні

15 Тематична контрольна робота з теми «Пряма, непряма мова. Діалог. Цитата» (Контрольний диктант із додатковими завданнями)

1 перевіряють рівень засвоєння теми «Пряма і непряма мова. Діалог»; оцінюють рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності;використовують знання і навички на практиці

Складне речення, його ознаки. Складносурядні речення (7 год.)16

Складне речення та його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком

1 Знайомляться зі структурними відмінностями простих і складних речень, складних речень із сурядним і підрядним зв’язком; визначають види складних речень (сполучникові й безсполучникові), засоби зв’язку між частинами речення в складному;утворюють складні речення із простих

1718

Складносурядне речення, його будова і засобизв’язку в ньому. Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному

2 Знайомляться з поняттям про складносурядні речення, їхню будову та засоби зв’язку; знаходять ССР у тексті, з’ясовують смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному;аналізують і оцінюють виражальні можливості ССР та синонімічних їм конструкцій; складають складносурядні речення

19 РМ. Ділові папери. Заява 1 згадують відомості про офіційно-діловий стиль, документ; ознайомлюються з поняттям про заяву, зі структурою та зразками заяв, пишуть заяви; аналізують та редагують заяви;виконують комунікативні завдання;працюють у групах

2021

Розділові знаки між частинами складносурядного речення

2 розставляють розділові знаки між частинами складносурядного речення;знаходять і виправляють пунктуаційні помилки на вивчені правила;складають речення за схемами;працюють у парах, розповідаючи один одному вивчений теоретичний матеріал

22 Інтонація складносурядного речення. Синоніміка складносурядних речень з різними сполучниками, а також складносурядних речень у текстах наукового, публіцистичного стилів. Синтаксичний розбір ССР

1 поглиблюють знання про складносурядне речення,вчаться правильно його інтонувати; аналізують та оцінюють виражальні можливості ССР та інших синонімічних конструкцій; складають речення і мікротексти, використовуючи виражальні можливості ССР

23 РМ. Письмовий стислий переказ тексту публіцистичного стилю

1 визначають тему, головну думку тексту та його стильову приналежність;виконують словникову роботу;стисло переказують текст зі збереженням стильових вимог;зачитують та аналізують чорнові варіанти переказу

24 Тематична контрольна робота. «Складне речення та його ознаки. Складносурядне речення». Тестування.РМ. Контрольне аудіювання

1 оцінюють рівень навчальних досягнень із теми;сприймають на слух незнайомий текст, розуміють мету висловлювання, причинно-наслідкові зв’язки, тему й головну думку

Складнопідрядне речення (11 год.)25 Складнопідрядне речення, його будова і засоби

зв’язку в ньому1 знайомляться з науковим поняттям про складнопідрядне

речення (СПР); знаходять СПР у тексті,визначають головну і підрядну частини, конструюють складнопідрядні речення, додаючи до головних речень підрядні;перебудовують прості речення на підрядні, визначають їхню будову та вид зв’язкурозрізняють сполучники і сполучні слова

26 Основні види складнопідрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні

1 поглиблюють і систематизують знання про складнопідрядне речення; опрацьовують теоретичний матеріал про основні види СПР,знаходять їх у тексті,визначають межі головної та підрядної частин;будують СПР за схемами;аналізують і порівнюють виражальні можливості СПР та інших синонімічних конструкцій у текстах різних стилів;працюють у групах

2728

РМ. Контрольний стислий переказ публіцистичного стилю

2 працюють самостійно:сприймають на слух текст публіцистичного стилю;виконують стилістичний аналіз тексту; зіставляють, роблять висновки;виділяють головне в тексті;пишуть стислий переказ публіцистичного стилю;застосовують здобуті знання на практиці

29 Складнопідрядні речення з підрядними означальними.Синонімія СПР з підрядними означальними і простих речень

1 опрацьовують теоретичний матеріал про СПР з підрядними означальними;визначають головну і підрядну частини; здійснюють заміну СПР простими реченнями з дієприкметниковими зворотами і навпаки

30 Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними

1 опрацьовують теоретичний матеріал про СПР з підрядними з’ясувальними, їхню будову, засоби синтаксичного зв’язку;знаходять СПР з підрядними з’ясувальними в тексті, креслять їхні схеми;замінюють другорядні члени речення синонімічними їм підрядними з’ясувальними;розставляють розділові знаки;розрізняють сполучники та сполучні слова

3132

РМ. Контрольний твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему

2 повторюють відомості про стилі мовлення, ознаки публіцистичного стилю;визначають межі запропонованої теми твору,

прогнозують його головну думку, добирають й систематизують матеріал для написання творів;складають самостійно план;працюють над твором у чернетках;редагують написане;пишуть твори

33 Складнопідрядні речення з підрядними ступеня і способу дії

1 ознайомлюються з особливостями будови та видів зв’язку СПР з підрядними ступеня і способу дії,будують такі речення; розрізняють сполучники та сполучні слова;знаходять у тексті складнопідрядні речення з підрядними ступеня і способу дії;розставляють розділові знаки;складають схеми речень

34 Складнопідрядні речення з підрядними причини та мети

1 опрацьовують теоретичний матеріал про СПР з підрядними причини та мети, пояснюють відмінності семантико-синтаксичних відношень у реченнях цих типів;поширюють речення підрядними частинами причини і мети, застосовуючи сполучники, що вживаються в різних стилях мовлення

35 Складнопідрядні речення з підрядними місця та часу

1 опрацьовують теоретичний матеріал про СПР з підрядними місця і часу, роблять висновки; знаходять у тексті складнопідрядні речення з підрядними місця та часу; будують речення таких типів; перебудовують прості речення у складнопідрядні, замінюючи обставини часу підрядними частинами часу

36 РМ. Ділові папери. Автобіографія. Резюме 1 вчаться оформлювати ділові папери взагалі; пишуть автобіографію, резюме, зокрема, ознайомлюються з особливостями її складання і мовного

оформлення;зачитують та колективно редагують автобіографії, резюме

37 Складнопідрядні речення з підрядними умовними, допустовими, наслідковими та порівняльними

1 опрацьовують теоретичний матеріал про СПР з підрядними умовними, допустовими, наслідковими та порівняльними;виділяють речення таких типів у тексті; конструюють СПР, визначають типи складнопідрядних речень;пояснюють постановку розділових знаків;перебудовують складнопідрядні речення з підрядними причини у складнопідрядні речення з підрядними наслідковими, складнопідрядні речення з підрядними частинами причини й умови – в речення з підрядними допустовими.

38 Складнопідрядні речення з кількома підрядними

1 опрацьовують теоретичний матеріал про особливості будови та види зв’язку у СПР з кількома підрядними; визначають тип підрядності, будують речення за схемами, визначають залежність між частинами СПР;виконують повний синтаксичний розбір речень

39 Узагальнення і систематизація вивченого про складнопідрядні речення

1 узагальнюють і систематизують знання про СПР, розставляють розділові знаки між частинами СПР,визначають тип складнопідрядних речень;розрізняють сполучники, сполучні та співвідносні слова;виконують повний синтаксичний розбір речень

40 РМ. Сприймання чужого мовлення. Різновиди читання. Навчальне читання мовчки

1 поглиблюють знання про механізм та різновиди читання; перевіряють вміння читати мовчки, розуміти, осмислювати й запам’ятовувати незнайоме за змістом висловлювання

41 Тематична контрольна робота «Складнопідрядне речення». Тестування. РМ. Контрольне читання мовчки

1 виконують контрольну роботу;оцінюють рівень навчальних досягнень з вивченої теми, читають і сприймають незнайомий текст, осмислюють і запам’ятовують прочитане

Безсполучникове складне речення (8 год.)42 Безсполучникове складне речення. Смислові 2 опрацьовують теоретичний матеріал про безсполучникове

43 зв’язки та інтонація у безсполучниковому складному реченні

складне речення (БСР), знаходять БСР у тексті, визначають його основні ознаки, смислові відношення між частинами БСР; будують речення такого типу

44 Кома та крапка з комою у безсполучниковомускладному реченні

1 опрацьовують теоретичний матеріал з теми «Кома та крапка з комою у безсполучниковому складному реченні»;розставляють розділові знаки між частинами БСР й обґрунтовують їхню постановку, знаходять і виправляють пунктуаційні помилки на вивчені правила;ознайомлюються з порядком синтаксичного розбору БСР;виконують синтаксичний розбір БСР;конструюють БСР

4546

Двокрапка та тире у складному безсполучниковому реченні

2 опрацьовують теоретичний матеріал з теми «Двокрапка та тире у складному безсполучниковому реченні»;розставляють розділові знаки між частинами БСР; визначають типи БСР та їхнє значення;пояснюють вживання розділових знаків;замінюють складносурядні та складнопідрядні речення безсполучниковими складними;складають речення за схемами, виконують синтаксичний розбір БСР

4748

РМ. Контрольний докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням

2 сприймають на слух текст розповідного характеру;виконують стилістичний аналіз тексту; зіставляють, роблять висновки;пишуть докладний переказ тексту розповідного характеру з творчим завданням; застосовують здобуті знання на практиці

4950

Особливості інтонації складного безсполучникового речення. Узагальнення і систематизація вивченого про

2 узагальнюють і систематизують знання про БСР;правильно інтонують БСР,розставляють відповідні розділові знаки,

безсполучникове речення складають речення за схемами, виконують синтаксичний розбір БСР

51 Тематична контрольна робота. «Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні». (Диктант)

1 перевіряють рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності; застосовують здобуті теоретичні знання на практиці

52 РМ. Аналіз письмових робіт 1 знаходять, аналізують і виправляють змістовні помилки, недоліки в побудові та мовленнєвому оформленні власних висловлювань і диктантів; добирають правила

Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку (7 год.)5354

Складні речення із сурядним і підрядним зв’язком

2 опрацьовують теоретичний матеріал про складні речення із сурядним і підрядним зв’язком;відтворюють вивчені пунктуаційні правила; розпізнають складні речення з різними видами зв’язку, пояснюють характер, засоби зв’язку;складають речення за схемами;виконують повний синтаксичний розбір речень з різними видами зв’язку

5556

Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком

2 опрацьовують теоретичний матеріал про особливості будови, інтонування та смислових зв’язків між частинами складних речень зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком;списують речення, розставляючи розділові знаки;визначають види зв’язку та смислові відношення між частинами речень;складають речення за схемами;виконують повний синтаксичний розбір

5758

РМ. Контрольний твір-роздум на суспільну тему в публіцистичному стилі

2 повторюють відомості про побудову твору-роздуму;пишуть твори на суспільну тему в публіцистичному стилі; визначають межі запропонованої теми твору;самостійно складають план твору;добирають мовний матеріал для написання творів

59 Розділові знаки між простими реченнями у 1 опрацьовують теоретичний матеріал про розділові знаки між

складному з різними видами зв’язку простими реченнями у складному з різними видами зв’язку;розставляють й аргументують розділові знаки між простими реченнями у складному з різними видами зв’язку;визначають будову і значення складних речень;виконують синтаксичний розбір речень з різними видами зв’язку

60 Синонімія сполучникових і безсполучниковихскладних речень

1 аналізують і порівнюють виражальні можливості складних речень з різними видами зв’язку і синонімічних їм конструкцій;замінюють безсполучникові складні речення на сполучникові(складносурядні та складнопідрядні), записують їх і пояснюють уживання сполучників;замінюють сполучникові речення безсполучниковими;пояснюють постановку розділових знаків

61 Тематична контрольна робота. «Складні речення з різними видами зв’язку». Тестування

1 виконують контрольну роботу; перевіряють вміння розпізнавати вивчені мовні явища, аналізувати та класифікувати їх

Лінгвістика тексту. Складне синтаксичне ціле (4 год.)62 Складне синтаксичне ціле, його ознаки. Засоби

зв’язку в ССЦ. Абзац1 поглиблюють знання про будову мінімального за обсягом

тексту, що іменується складним синтаксичним цілим (ССЦ), або надфразною єдністю; будують висловлювання, текст, надаючи синтаксичним конструкціям стилістичної довершеності;виділяють у тексті складні синтаксичні цілі, абзаци

63 Будова ССЦ. Види і засоби міжфразового зв’язку. Актуальне членування: дане і нове

1 знаходять ССЦ у тексті, визначають його істотні ознаки; знайомляться з видами міжфразового зв’язку; розподіляють текст на мікротеми;членують речення у висловлюванні на дане і нове; співвідносять ССЦ з абзацом

64 Лінгвістичний аналіз тексту. Тренувальні вправи

1 оцінюють і використовують виражальні можливості ССЦ різних типів і стилів; конструюють невеликі тексти на певну тему; редагують текст;

аналізують текст:формулюють тему та основну думку тексту;визначають його стиль, тип мовлення, засоби міжфразового зв’язку;характеризують мовні особливості стилю тексту;виділяють індивідуально-авторські мовні засоби, які створюютьхарактерні особливості тексту

65 Тематична контрольна робота. «Лінгвістикатексту. Складне синтаксичне ціле». РМ. Читання мовчки

1 виконують контрольну роботу; редагують текст;складають ССЦ на запропоновані теми;перевіряють рівень оволодіння вмінням швидко, свідомо читати, відтворюючи з пам’яті прочитане;оперують словами з тексту; висловлюють власні думки

Повторення й систематизація вивченого (3 год.)66

Слово як предмет вивчення

1 повторюють відомості про слово;аналізують вивчені у шкільному курсі мовні поняття і правила, виділяють в них подібне та відмінне; виконують вправи на повторення

67-68

Мовні аспекти вивчення речення 1 узагальнюють і систематизують знання про речення; аналізують вивчені мовні поняття і правила;виконують вправи на повторення, застосовуючи правила пунктуації у реченнях з відокремленими означеннями, з відокремленими додатками і обставинами; розставляють у простому і складному реченнях кому, крапку з комою, тире, двокрапку;здійснюють самоконтроль.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯПідручники

1. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова (підручник). 5 клас: Генеза.2. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова (підручник). 6 клас: Генеза.3. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова (підручник). 7 клас: Генеза.4. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова (підручник). 8 клас: Генеза.5. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова (підручник). 9 клас: Генеза.

Додаткові посібники1. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Зошит для контрольних робіт з української

мови. 5 клас: Генеза.2. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Зошит-тренажер з правопису.

5 клас: Літера ЛТД.3. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова та література. Тестовий

контроль знань. 5 клас: Літера ЛТД.4. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Зошит для контрольних робіт з української



контроль знань. 6 клас: Літера ЛТД.7. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Зошит для контрольних робіт з української



контроль знань. 7 клас: Літера ЛТД.10. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Зошит для оцінювання

навчальних досягнень учнів. 8 клас: Генеза.11. Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Зошит для оцінювання

навчальних досягнень учнів. 9 клас: Генеза.

Міністерство освіти Придністровської ...schoolpmr.3dn.ru/Programi/2017_07_11_ukr-mova_programa... · Web viewТвори-описи окремих

Documents