ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ № 36ppl33-35.com/doc/Bulleten/bulleten_36.pdfгромадськості змогли не тільки обговорити проблемні

1

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ № 36

01.06.2017

Шановні панове!

І.

Діючій, прогресивній торговельній спільноті добре відомо, що складові міжнародної

торгівлі є надзвичайно чутливими до подій та процесів, які відбуваються в політичних,

економічних, інституційних, адміністративно - управлінських сегментах країн, ділові

партнери яких беруть участь у зовнішньоекономічних операціях та транскордонних

перевезеннях товарів, що супроводжується різними видами державного контролю на шляху

їх слідування.

Нещодавно, в повідомлені Мінекономрозвитку, присвяченого відео

зверненню, а також відповідній заяві на веб-сайті СОТ Роберто Азеведо,

відмічалось, що за оцінками експертів СОТ, належна реалізація положень

Угоди про спрощення процедур торгівлі дозволить знизити витрати бізнесу, пов’язані з

міжнародною торгівлею на більш, ніж 14%. Найвідчутнішим це стане для країн, що

розвиваються, зокрема України.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник

України Н.Микольська, коментуючи подію набуття чинності Угоди, що: «Завдяки зусиллям

всієї команди СОТ і особисто її Гендиректора пана Азеведо, Угода про спрощення процедур

торгівлі стала частиною міжнародного торговельного права!», висловлювала позицію, що

«Попереду – не менш важлива і цікава робота з імплементації положень Угоди, що дозволить

Україні покращити свої позиції у світових рейтингах, пов’язаних із легкістю ведення бізнесу,

та досягти стратегічної мети: входження України до ТОП-50 країн, де бізнес почувається

найкомфортніше. Спрощення міжнародної торгівлі та митних процедур очікує більшість

українських експортерів, передусім малих та середніх підприємств».

При цьому, заступник Міністра наголошувала, що імплементація Угоди дасть нашій

державі додаткові можливості для залучення прямих іноземних інвестицій, створення більш

сприятливих умов для ведення бізнесу, стимулювання реформ із дерегуляції у сфері

зовнішньоекономічної діяльності та, як наслідок, збільшення обсягів українського експорту. Джерело: прес-служба Мінекономрозвитку, http://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=9338381d-1863-

45b5-907c-8c361a0e7cdb&title=NabralaChinnostiUgodaSotProSproschenniaProtsedurTorgivli, 23.02.2017.

Наказом Мінагрополітики від 22.05.2017 №259 затверджено нові

положення про структурні підрозділи Департаменту міжнародного

співробітництва Міністерства аграрної політики та продовольства України:

‣ Положення про відділ міжнародних організацій та технічної допомоги;

‣Положення про відділ зовнішньої торгівлі та співробітництва з СОТ;

‣ Положення про відділ двостороннього торговельно-економічного співробітництва.

Розробку та здійснення заходів щодо забезпечення найбільш повного та ефективного

включення галузей АПК в діяльність, пов'язану з співробітництвом із міжнародними

організаціями та міжнародними донорами; сприяння ефективній роботі представників

Міністерства в міжнародних організаціях; участь у реалізації політики з питань

євроатлантичної інтеграції, - означено серед основних завдань відділу міжнародних

організацій та технічної допомоги.

2

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Забезпечення виконання завдань та заходів з питань сільського господарства в рамках

членства України у СОТ; участь у реалізації: державної аграрної політики у сфері

зовнішньоекономічних відносин, спрямованої на розвиток АПК; торговельної політики,

спрямованої на розвиток зовнішньоекономічної діяльності, захист інтересів вітчизняних

товаровиробників сільськогосподарської продукції на зовнішньому ринку, їх захист від

недружніх дій, дискримінаційних умов діяльності; участь у розробці та реалізації заходів з

нарощування експортного потенціалу галузей агропромислового виробництва, відновлення

традиційних та освоєння нових ринків збуту продукції, - віднесено до основних завдань

відділу зовнішньої торгівлі та співробітництва з СОТ.

Формування та реалізація заходів, спрямованих на розвиток двостороннього

міжнародного співробітництва, збільшення зовнішньоторговельного обігу

сільськогосподарською продукцією, галузевого, науково-технічного та інших напрямів

співробітництва у сфері сільського господарства з країнами світу; внесення пропозиції щодо

створення та розвитку нормативно-правової бази для двостороннього співробітництва з

країнами світу у сфері сільського господарства; забезпечення функціонування міжвідомчих

органів двостороннього співробітництва з країнами світу у сфері сільського господарства, -

визначено серед основних завдань відділу двостороннього торговельно-економічного

співробітництва.

30-31 травня 2017, м. Одеса, під час заходів XVI

Міжнародного тижня з торгівлі та транспорту відбувся

регіональний семінар «Вплив Угоди про спрощення процедур

торгівлі СОТ на торгівлю сільськогосподарськими товарами»

під егідою FAO. У заході взяли участь представники

Продовольчої і Сільськогосподарської організації ООН

(ФАО), ЄЕК ООН, СОТ, міністерств сільського господарства, економіки і торгівлі, митних

органів країн-членів СОТ з Центральної Азії,

Кавказу, Молдови та України, представники бізнес-

асоціацій сільськогосподарських виробників, а

також експерти в галузі міжнародної торгівлі з країн

Східної Європи і Центральної Азії.

Учасники обговорювали положення Угоди про

спрощення процедур торгівлі, які лежать в основі

Угоди СОТ, зобов'язання країн-членів організації в

області спрощення процедур торгівлі, проблеми та ступінь готовності країн імплементувати

положення Угоди. Зокрема розглядались правові питання, заходи по забезпеченню

прозорості, митні процедури та платежі, проблеми координації державних органів у сфері

забезпечення торгівлі сільськогосподарською продукцією,

Більш детально з переліком ключових питань, обговорюваних під час цього міжнародного

заходу та практичних заходів можна ознайомитись за посиланнями: http://www.singlewindow.org/upload/dodatok_7(2).pdf; http://ittw.in.ua/fao.

Під час цього міжнародного заходу в обговоренні питань,

важливих для України, активну участь брали: Валерій

П'ятницький, радник Прем'єр-міністра України; Ірина

Кобута, економіст з питань сільськогосподарської торгової

та товарної політики Регіонального бюро Європи та

Центральної Азії ФАО; Кенза ле Ментек, представник

Всесвітньої торгової організації (СОТ); регіональний

3

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

радник ЄЕК ООН Маріо Апостолів; глава української делегації СЕФАКТ ООН Олег

Платонов; Олександр Федоров, заступник голови робочої групи ЄЕК ООН з митних питань,

що стосуються транспорту (WP.30), експерт ООН/CEFACT; Франс ван Дипен, радник

ООН/CEFACT; Лев Баязітов, експерт ООН/CEFACT; Володимир Писар, фахівець із сприяння

торгівлі, EUBAM; а також представники профільних міністерств і державних структур 9

країн Євроазіатського континенту, а саме - Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії,

Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану та України. За словами учасників, такі

семінари сприяють зміцненню розвитку торговельно-економічних відносин між країнами.

Взявши участь у семінарі, представники міністерств, відомств, ділової та експертної

громадськості змогли не тільки обговорити проблемні питання у сфері розробки і

імплементації політики спрощення процедур торгівлі для своїх країн, але і виробити шляхи

посилення національного потенціалу в даній сфері.

В ході семінару, учасники відмітили вагомість практичного досвіду та результатів

впровадження дієвих інструментів в сфері спрощення процедур торгівлі, що з 2011 року

стабільно забезпечуються роботою Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур

міжнародної торгівлі та логістики в Україні (http://www.singlewindow.org/dnevnik). Під час

проведення підсумків, наголосили на важливості впровадження та застосування електронних

сертифікатів, визначили напрями підтримки кожної країни у галузі спрощення процедур

торгівлі сільськогосподарськими товарами.

Бажаючі мають можливість ознайомитись з прямою трансляцією цього заходу у

відеозапису за посиланням: https://www.facebook.com/transportjo/videos/vb.344150255785657/666808306853182/?type=2&theater .

Довідково до теми: 25-те засідання Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та

логістики в Україні відбулося у Києві, 06.04.2017р. На засіданні було обговорено низку важливих питань, таких як

імплементація положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, результати проведеної роботи відповідно до

протокольних рішень МРГ, а також перешкоди на шляху подальшого розвитку інформаційної системи портового

співтовариства (ІСПС).Більш детально: http://www.singlewindow.org/publications/61 .

ІІ.

Попри різноманітні чинники, «гальмуючих» розробку, створення,

впровадження інформаційних систем (зокрема ІСПС, ІС і розвиток

електронної взаємодії державних органів виконавчої влади, заходи з

організаційно-прикладної роботи щодо реалізації пілотного проекту «Єдине

вікно-локальне рішення» в Україні, направленого на спрощення, гармонізацію та уніфікацію

торгових процедур і логістики, розпочаті з червня 2011 року за форматом діяльності

Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики (МРГ,

м.Київ) та триваючі по теперішній час, дозволяють прогресивним фаховим колам державного

та приватного сектору в сфері міжнародної торгівлі і транспортної логістики опрацьовувати

набутий досвід для подальшої успішної реалізації позитивних надбань, із урахуванням

ускладнень та прогалин, стримуючих інтеграцію еволюції «єдиних вікон», застосованих в

Україні, що вже на теперішній час, потребують постійного фахового супроводження,

об’єктивного, не заангажованого аналізу, моніторингу процесів їх використання і

забезпечення розвитку.

Введення з 2014 року в постійну експлуатацію профільних модулів єдиної інформаційної

системи портового співтовариства (ІСПС, створеної на засадах самоокупності) і забезпечення

функціонування із урахуванням потреб різних учасників торговельних та транспортних

відносин, зокрема учасників портового співтовариства, діючих на території пунктів пропуску

(пунктів контролю) для морського (річкового) та паромного сполучення та за їх межами в

4

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

умовах роботи 13 морських портів України, охоплює заходи національного і міжнародного

рівнів впродовж семи річного періоду.

Маємо зазначити, що фактична реалізація таких заходів провадиться в рамках

організаційної взаємодії фахівців ділових кіл, державних інституцій, супроводжуються не

простими, комплексними процесами, що розпочинались та тривають по теперішній час без

залучення коштів з Держбюджету до реалізації проекту «Єдине вікно - локальне рішення».

та/або забезпечення функціонування ІСПС.

Політична воля Уряду і ВР України в умовах різноманітних викликів розвитку країни,

активна робота фахівців окремих державних органів, підприємств комерційної діяльності,

експертів міжнародних організацій та інституцій, у багаторічних заходах в сфері спрощення,

стандартизації і гармонізації процедур міжнародної торгівлі і логістики, державної митної

справи, що можна спостерігати впродовж роботи МРГ при реалізації в Україні проекту

«Єдине вікно-локальне рішення», ефективність якого дозволила використовувати в процесах

транспортної логістики і державного контролю переваги електронного обміну даними із

застосуванням при експлуатації ІСПС електронного цифрового підпису, уніфікованих

класифікованих кодів, застосованих національним законодавством в ІТ електронного обміну

даними, а також кодів, прийнятних для міжнародного стандартизованого інформаційного

обміну, в своїх кращих проявах дають приклад прозорості відносин ділового партнерства,

зосередження спільних зусиль бізнесу і державних структур, спрямованих водночас як на

забезпечення, так і на збереження інтересів кожного із задіяних учасників.

Фактично, поряд з іншими, організаційно - прикладними заходами, практичне

використання з 01.01.2014 року - ІСПС та з 01.08.2016 року - інформаційної системи ДФС,

заснованих на реалізації в технологічних процесах, операціях, процедурах та формальностях

компонентів «єдиного вікна», обумовило реальне зрушення з бюрократичної точки зволікань

розвиток електронного інформаційного обміну між усіма учасниками інформаційних

відносин в пунктах пропуску на державному кордоні України.

Одеський регіон здавна є великим транспортним вузлом, логістичним центром з воротами

на перехресті транспортних шляхів з морськими портами, авіаційними, залізничними,

автотранспортними структурами.

Саме в Одесі щорічно проводиться комплекс міжнародних

заходів в сфері міжнародної торгівлі та транспорту, під час яких

обговорюються важливі галузеві питання, вагомі для України та

загальні питання, важливі і актуальні для міжнародної спільноти.

31.05.2017, в студії авторського

проекту журналіста Фелікса Кохріхта «Диалоги на Нежинской» з

програмою «ВСЕ ФЛАГИ – К НАМ!», м.Одеса, в форматі кращих

історичних традицій, властивих прогресивному мисленню,

позитивній практиці одеських ділових кіл, між учасниками

програми відбулась жвава дискусія з висвітленням питань

розвитку міжнародної торгівлі, щорічних заходів транспортного

тижня за комплексом складових програми XVI Міжнародного тижня з торгівлі та транспорту

2017 року.

Гості студії: Володимир Щелкунов, президент Українського національного комітету

Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine); Олександр Данилейко, начальник Управління

економічного співробітництва Міністерства закордонних справ України; Олег Платонов,

глава української делегації СЕФАКТ ООН, президент Асоціації транспортно-

5

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

експедиторських та логістичних організацій «Укрзовніштранс», президент АТ «Пласке»;

Алтай Ефендієв, Генеральний секретар ГУАМ.

Учасники дискусії: привітали експедиторів з Міжнародним днем

експедитора; обговорили окремі питання експедиторської діяльності

та цифрової економіки, як глобальної стратегії просування торгівлі

експорту; ефективності практичної реалізації пілотного проекту

«Єдине вікно-локальне рішення»; сталого розвитку об’єднуючих

цілей організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ;

діяльності Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC

Ukraine); перспективи розвитку експортно-імпортної торгівлі в Україні за форматом прямого

діалогу влади з бізнесом в умовах створення транспортного коридору, об’єднуючого головні

логістичні центри, включаючи Одеський; інші питання основних тем Міжнародного тижня з

торгівлі і транспорту, очікувані перспективи розвитку галузі, відмітивши чинники, які

зумовили його проходження в 16-й раз саме в Одесі.

Більш детально з перебігом дискусій, наживо, важливою та цікавою інформацією з питань

розвитку міжнародної торгівлі і транспорту, висвітленої в авторській програмі гостями студії,

можна ознайомитись у запису Odessa1.com - Диалоги на Нежинской «Все флаги - к нам!»: https://www.youtube.com/watch?v=ZmAmwUgmIRw&feature=youtu.be; https://odessa1.com/live/dialogi-na-nezhinskoy-vse.html

Джерело: https://www.facebook.com/ICCUkrainePage/; 02.06.2017.

Довідково: ГУАМ - міжнародна регіональна організація за демократію і економічний розвиток, до складу якої

входять Грузія, Україна, Азербайджанська Республіка і Республіка Молдова. Серед цілей ГУАМ: поглиблення

європейської інтеграції для створення загального простору безпеки, а також розширення економічного та

гуманітарного співробітництва. 27.03.2017 відбулася зустріч представників держав-членів ГУАМ. На ній було

прийнято рішення про створення Асоціації ділового співробітництва держав-членів ГУАМ для залучення

представників ділових кіл у практичну реалізацію двох найважливіших ініціатив організації – Угоди про створення

зони вільної торгівлі між учасниками ГУАМ та Концепції розвитку транспортного коридору ГУАМ.

Поряд з іншими вагомими заходами, в ході XVI

Міжнародного тижня з торгівлі та транспорту

(м.Одеса, Україна), 31.05.2017, в рамках роботи

Ради експортерів – МЗС України, разом із

Секретаріатом ГУАМ проведено установчу

зустріч з діловими колами Грузії, України,

Азербайджану і Молдови щодо створення Асоціації ділового

співробітництва ГУАМ.

Ініціатива спрямована на залучення представників бізнес кіл держав-членів ГУАМ в

реалізації двох ключових ініціатив - угоди про створення зони вільної торгівлі між країнами

– учасниками ГУАМ і Концепції розвитку транспортного коридору ГУАМ, а також

забезпечення важливої ланки взаємодії між органами ГУАМ і економічними структурами,

які безпосередню беруть участь у реалізації проектів в рамках цих

ініціатив. Учасники зустрічі зазначають, що створення цієї Асоціації

сприятиме об’єднанню зусиль та інтересів міжнародних державних

структур і ділових кіл країн, забезпечуючи зворотній зв’язок між

ними. Тепер бізнес зможе брати участь у багатьох міждержавних

процесах в рамках ГУАМ.

Джерело: http://odessamedia.net/news/kak-odessa-na-nedelyu-stala-centrom-mejdunarodnoi-torgovli-i-transporta/ ; http://ittw.in.ua/guam ;

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=464915940515550&id=100009914444674; http://www.prichernomorie.com.ua/press/2611.php

6

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

XVI Міжнародний тиждень з торгівлі і транспорту (МНТТ)

поточного року забезпечив конструктивну, злагоджену та продуктивну

роботу учасників заходів відразу в декількох напрямках.

З відповідями на питання: чого очікують учасники подій за

підсумком МНТТ; що дає економіці країни спрощення процедур

торгівлі; як Україна просувається в сфері спрощення процедур торгівлі

в світовому масштабі і чи є успіхи, якими ми можемо пишатися; над якими питаннями

працює зараз ГУАМ і як ділові кола 4 країн можуть приєднатися до цих процесів; - проведено

публічні дискусії безпосередніх учасників МНТТ в ефірі випуску телепроекту "Вечер на 7

страна".

Олександр Данилейко, начальник Управління

економічного співробітництва Міністерства закордонних

справ України, заступник голови Ради експортерів і

інвесторів при Міністерстві; Алтай Ефендієв, Генеральний

секретар ГУАМ, інші поважні гості, обговорюючи під час

програми «Вечер на 7» новації в сфері розвитку спрощень

процедур міжнародної торгівлі, транспортної логістики.

Гості студії висвітлили окремі питання розвитку економічного співробітництва,

забезпечення функціонування безпечного транспортного коридору, відмітивши поряд з

іншим, важливість сподівань на діяльність Асоціації ділового співробітництва, наміри

створення якої підтримано міністрами держав-членів ГУАМ, що має сприяти розвитку зон

вільної торгівлі, стабільному продуктивному співробітництву та комунікації національного

бізнесу в єдиному міжнародному просторі, практичному використанню механізмів цифрової

економіки в умовах сучасних викликів впровадження інструментів прискорення процедур та

спрощень в торгівлі і транспорті, зміцненню захисту від існуючих ризиків та загроз, у тому

числі протидії кіберзлочинності тощо.

Під час обговорення унікальності формату заходів XVI

Міжнародного тижня з торгівлі та транспорту 2017, учасники

дискусій відмітили, що представники міжнародної спільноти

беруть активну участь у таких щорічних заходах, питання ділових

зустрічей яких є актуальними. Окрім дискусій, такі зустрічі мають

практичні дієві надбання: ‣в підписані протоколів намірів

партнерських відносин в сфері міжнародної торгівлі та транспортної логістики; ‣розвитку

співробітництва представників ділових кіл в рамках міждержавних та міжнародних угод;

‣напрацюванні міжнародних рекомендацій, супроводжуваних експертним аналізом фахівців,

обміном досвідом проблематики і досягнень в застосуванні ефективних практичних

інструментів їх реалізації в різних країнах світу, що враховують сучасні реалії потреб та

інтересів держав і бізнесу.

«Ми перейшли до практичних результатів, порад, ділимось досвідом напрацювань з

країнами, які вже мають напрацювання в певному напрямі, подолавши шлях від теоретичних

розмов та розповідей «як робиться», до обговорення питань та рішень «як треба робити», -

зокрема зазначив Президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової

Палати (ICC Ukraine) Володимир Щелкунов.

Олег Платонов, глава української делегації СЕФАКТ ООН, президент Асоціації

транспортно-експедиторських і логістичних організацій України «Укрзовніштранс», під час

7

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

дискусій про прогресивні тенденції в сфері торгівлі і транспорту, властивих діловим

зустрічам та пропозиціям під час заходів міжнародного тижня, поряд з іншим, розказав про

вимірювання цілей практичного впровадження сучасних новацій в сфері міжнародної

торгівлі і транспорту, пов’язаних з організацією «єдиного вікна», а також механізмами та

інструментами цифрової економіки.

Зупиняючись на означеній темі, О.Платонов розказав про

окремі практичні кроки України у цьому напрямі, вагомість

переваг та цілей в реалізації механізмів мультимодальності

на практиці, що перш за все стосуються використання

документів.

Проінформував, що Європейською економічною комісією

Організації Об’єднаних Націй (ЄЕК ООН) постійно

опрацьовуються рекомендації, якими враховується міжнародний досвід та кращі передові

практики країн.

Україна бере участь в їх реалізації, має власні успішні напрацювання, ефективність яких

стверджується практичними заходами за результатами діяльності Міжвідомчої робочої групи

зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в Україні (м.Київ) з 2011 року по

теперішній час, сприяючих розвитку спрощень в сфері торгівлі та транспорту, що має високу

оцінку фахівців експертного середовища та інших поважних представників міжнародних

організацій країн, які співпрацюють у зазначеній сфері. (прим. ред.)

Серед іншого, О.Платонов звернув увагу і на зміни та новації 2017 року міжнародних

документів ООН/СЕФАКТ, із урахуванням яких, в Україні здійснюється провадження

механізмів «єдиного вікна» з використанням в пунктах пропуску для морського та паромного

сполучення прикладного інструменту - єдиної інформаційної системи портового

співтовариства, який у якості пілотного проекту розпочинався в Одеському морському порту (http://www.singlewindow.org/dnevnik).

Зокрема, мова йшла про:

‣Рекомендацію №1 ECE/TRADE/C/CEFACT/2017/7, формуляр – зразок ООН для торгових

документів;

‣Рекомендацію №36 ECE/TRADE/C/CEFACT/2017/6, функціональна прийнятність систем

«єдиного вікна»;

‣Рекомендацію №41 ECE/TRADE/C/CEFACT/2017/9, державно - приватне партнерство у

сфері спрощення процедур торгівлі;

‣Рекомендацію №42 ECE/TRADE/C/CEFACT/2017/8/, механізм моніторингу спрощення

процедур торгівлі і транспорту, при розробці яких використано досвід країн, набутий в

означених сферах.

Бажаючі більш детально ознайомитись зі змістом дискусій, проведених їх учасниками на

тему «Торгівля і транспорт. Міжнародний тиждень інтеграції» можуть скористатись

достовірними відомостями, переглянувши запис, означеної вище програми, на живо, за

допомогою інтернет ресурсу на https://www.youtube.com/watch?v=AeHMADA39NE .

Джерело: ICC Ukraine, 31.05.2017, «Торговля и транспорт: международная неделя

интеграции» https://www.youtube.com/watch?v=AeHMADA39NE

Зупиняючись на окремих питаннях спрощень в сфері

торгівлі та транспорту, маємо зазначити, що на сайті проекту

«Методичне керівництво спрощення процедур торгівлі» (2012 р.), міжнародними експертами

цього проекту зазначено, що: «Згідно визначенню ЕЭК ООН і Центру Організації

8

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Об’єднаних націй по спрощенню процедур торгівлі і електронним діловим операціям

(СЕФАКТ ООН), спрощення процедур торгівлі, це «спрощення, стандартизація і

гармонізація процедур і супутніх інформаційних потоків, необхідних для руху товарів від

продавця до покупця і для здійснення оплати. Під таким визначенням розуміється, що не

тільки фактичне переміщення товарів важливе в ланцюгу поставок, але й супутні

інформаційні потоки.». Фахівці зазначили: «Спрощення процедур торгівлі також стосується

як всіх державних органів, які втручаються в транзит товарів, так і різноманітних

комерційних організацій, які ведуть бізнес і переміщують товари.». http://tfig.itcilo.org/RUS/details.html

Фундаментальними принципами спрощення (сприяння)

торгівлі є прозорість, спрощення, гармонізація та

стандартизація, (малюнок - чотири базових елемента

спрощення процедур торгівлі, джерело Національна Рада

по торгівлі, Швеція).

Прозорість, окрім прозорості дій уряду, що сприяє

відкритості та підзвітності урядових і адміністративних

органів, в площині цього принципу, визначається поряд з

іншим, як легкий доступ до регулятивних актів до набуття чинності, щоб дозволити

сторонам, яких стосується, отримати інформацію до відому, врахувати, ввести потрібні

зміни, та законодавчий процес, який повинен забезпечувати участь відповідних причетних

сторін і громадськості, даючи їм можливість в ході розгляду висловити свою думку про закон

і своє бачення закону, до його прийняття.

Спрощення розглядається як процес усунення всіх непотрібних елементів та дублювання

в торгових формальностях, процесах та процедурах. Спрощення мають базуватися на аналізі

поточної "реальної" ситуації.

Гармонізація передбачає узгодження національних процедур операцій і документів з

міжнародними конвенціями, стандартами і практиками. Один із способів досягнення

гармонізації є прийняття і впровадження стандартів, що діють в країнах-партнерах, як в

рамках процесів регіональної інтеграції, так і в результаті прийняття рішень у сфері бізнесу.

Принцип стандартизації, розглядається як процес розробки затверджених на

міжнародному рівні форматів практик і процедур, інформації і документів. Потім стандарти

застосовуються для уніфікації і, нарешті, для гармонізації практик і методів.

Передумовою для реалізації цих принципів означено тісне співробітництво органів

влади, урядових органів, та представників бізнес-спільноти.

Джерело: більш детально на: http://tfig.itcilo.org/RUS/details.html .

В контексті викладеного вище, слід зазначити, що попри ускладнення

та виклики, стримуючих розвиток та інтеграційні процеси повноцінного

впровадження «єдиного вікна», механізм якого має покращувати

ефективний обмін інформацією між суб’єктами торгівлі і державними

органами, одним із стабільних інструментів неухильного наближення України до

застосованих світовою торговою спільнотою базових елементів спрощення процедур

торгівлі, впровадження міжнародних стандартів та електронного документообігу в сфері

спрощення торгівлі і транспорту, заснованого на електронному обміні уніфікованими

даними, є прикладний пілотний проект, що з 01.01.2014 року, із застосуванням ІСПС,

перебуває в постійній експлуатації в пунктах пропуску Україні для морського (річкового) та

паромного сполучення.

9

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Застосування різнопрофільних модулів ІСПС при комбінованому транспортуванні

зовнішньоекономічних товарів водним, залізничним або автомобільними видами транспорту,

розширило можливості в зосередженні, орієнтованих на прозорість та відкритість, зусиль

державного і приватного сектору, з фактичною ефективністю автоматизації низки

технологічних процесів і операцій, скороченням у законний спосіб часу на обробку

транспортних засобів і вантажів, усуненням чисельних корупційних проявів, роками,

десятиріччями триваючих навколо розрізнених етапів логістики і документообігу в морських

портах України.

Як відомо, дослідження виміру часу в пункті пропуску «Одеський морський торговельний

порт», проведеного із урахуванням функціоналу ІСПС причетними до процесів та процедур

державними органами виконавчої влади, у взаємодії з комерційними структурами, у 2015

році, дозволило пересвідчитись, що Україна має потенціал розвитку в сфері спрощення

процедур торгівлі і логістики транспорту, зміцнення на міжнародному рівні позицій при

комбінованих перевезеннях імпорту та транзиті товарів, з використанням логістики водного,

залізничного або автомобільних видів транспорту.

Нагадаємо, до введення системи ІСПС деколи

транспортні засоби знаходилися в межах морського

порту до 30 діб.

З впровадженням цієї системи, максимальний час

перебування транспортного засобу в порту скоротився в

середньому до 1,5-2 годин, тобто в десятки разів.

Система дозволяє всім її користувачам працювати

віддалено, вносити дані і отримувати відповідь від

кожного з тих державних органів, який приймає

відповідне рішення (більш детально: протокол №20 РГ засідання МРГ від 30.10.2015 http://singlewindow.org/protocols/196?lang=ukr).

Проведення регулярного вимірювання часових параметрів, що показують час, необхідний

на завершення процедур оформлення, та час, необхідний на кожний процес логістики, з

аналізом ефективності, є одним із багатьох питань, яким приділяється увага на засіданнях

Міжвідомчої робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівлі та логістики в

Україні.

У 2017 році, роботу Одеської митниці ДФС щодо практичної реалізації дослідження часу

випуску товарів за методологією Всесвітньої митної організації продовжено, на базі робочої

групи, створеної у 2014 році, про що секретаріат МРГ проінформовано листом Департаменту

організації митного контролю ДФС від 27.02.2017 №4904/7/99-99-18-01-02-17, та є одним із

питань, які заслуховуються та опрацьовуються учасниками засідань МРГ в ході реалізації

фундаментальних принципів спрощення процедур торгівлі, відповідних рекомендацій

СЕФАКТ ООН, опрацювання кращих практик ділової міжнародної спільноти різних країн, у

тому числі використання електронного документообігу, стандартизованих форм документів,

їх уніфікації, автоматизації обробки даних, інших дієвих інструментів в сфері спрощень

торгівлі і логістики транспорту, із урахуванням сучасних реалій розвитку нашої країни.

Принагідно інформуємо, міжнародні експерти проекту практичного керівництва по

спрощенню процедур торгівлі, зазначають, що «СЕФАКТ ООН разработал первую

рекомендацию по созданию органов в сфере упрощения процедур торговли», (рекомендацию

№4) в 1974 году (последняя редакция от 2015 года), першою організацією, яка передбачила

створення міжвідомчих органів була « ИМО в Конвенции ФАЛ» (джерело: http://tfig.unece.org/RUS/contents/it9-introduction.html ).

10

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Відповідні практики форматів міжвідомчої взаємодії, комунікації та співробітництва

державних органів, інституцій, приватних та інших структур, притаманних різним країнам

світу, вже багато років напрацьовуються прогресивною міжнародною спільнотою, і

враховуються Україною, що спостерігається в конкретних результатах діяльності МРГ,

прикладна робота якої розпочата з 2011 року, триває на даний час, виявляючи позитивні

надбання, вузькі місця, можливість вирішення ускладнень, інших питань, що супроводжують

розвиток інструментів спрощень торгівлі і логістики транспорту галузей в державі, взаємодію

з міжнародними експертними колами, організаціями, іншими об’єднаннями означеної сфери

(більш детально про окремі напрями діяльності МРГ, м.Київ, Україна, дивитись на

http://www.singlewindow.org/).

ІІІ.

Звичайно, позитивні надбання результатів та перспективи

застосування і розвитку в Україні єдиної інформаційної системи для

портової спільноти - ІСПС, заснованої із урахуванням Рекомендацій

СЕФАКТ ООН: №33 (2005р., якою визначаються основні засади для

очистки експорту, імпорту та транзиту), №34 (2011р., яка деталізує

процес гармонізації даних при здійсненні обміну інформацією між учасниками ЄІС), №35

(2010р., що вимагає аналізу підготовленості правової системи для впровадження «єдиного

вікна» в країні чи в певному регіоні), що водночас стала прикладним інструментом

упередження та протидії корупції, одразу викликали спочатку завуальований супротив

припортових окремих «сірих ділків», які у будь який спосіб, захищаючи порушені джерела

тіньового збагачення з ланцюгів логістики та сірих схем з товарами в морських портах,

розпочали власну компанію ускладнень, розкачуючи бюрократичний механізм перепон,

маніпулюючи чисельними тотожними зверненнями до різних державних структур,

неправдивими заявами та свідченнями в правоохоронні та інші державні органи.

Ініціюючи, безпідставний в правовому сенсі, господарський спір, про що ми повідомляли

раніше, в інформаційних бюлетенях http://www.ppl33-35.com/uk/isps , не отримавши від

судових органів різних інстанцій та інших державних структур бажаного, винахідливі

«ділки», імітуючи захист інтересів різних об’єднань, як будь-які псевдо борці, швидко

освоївши можливості інтернету, зорієнтувавшись під незобов’язуюче до відповідальності

гасло - «рух «Стоп корупції на транспорті»», активізували координовану інформаційну

фальсифікацію.

Перекручуючи різні події, створюючи та маніпулюючи тренд - чутками, зокрема про

«монополізм» або «клоны русских собственников», не гребуючи при цьому зумисним

введенням в оману громадськості, правоохоронних та інших державних органів про

діяльність конкретних юридичних і фізичних осіб, винахідливі псевдо борці з корупцією,

очолили компанію безпідставної скандальності, як можна ширше, різними засобами та

способами паплюжачи процеси фахового прогресивного розвитку новацій, що стосуються

ІСПС.

Замовчуючи достовірні відомості, оцінювання міжнародних експертів,

уникаючи прямого, відкритого фахового, експертного діалогу, так звані

«координатори руху», не досягнувши руйнівної мети штурмуючи

дописами Facebook, обрали зумисне розповсюдження відверто

викривлених відомостей, скомпільованих на сумнівних сайтах, з одночасним тиражуванням

джинси, вибірковою демонстрацією власних листів або документів зумисне відірваних від

11

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

суті перебігу подій, сфабрикованої, перекрученої, необ’єктивної, недостовірної інформації

окремими відео сюжетами, змонтованим у заробітчан, для поширення журналістами

телеканалу «24» продуктів інформаційного впливу, абсолютно суперечачим за змістом

професійній журналістській етиці або призначенню будь-яких грантів міжнародних

організацій.

Практично на наших очах відбувається перетворення фахових

експертних дискусій на інформаційний замовлений балаган, де

створений маніпуляціями скандал важливіший за врівноважену

експертну розмову фахівців галузі, де рейтингами, намагаються

виправдати необ’єктивний зміст нефахових, сфальшованих піар -

відомостей, зневажливе відношення до права на отримання

достовірної, об’єктивної інформації суспільством та громадянами,

неповагу до експертного знання, допомогу міжнародних організацій, яка

надається в різних сферах розвитку суспільства та держави, та зокрема з

метою сприяння в розвитку міжнародної торгівлі і логістики транспорту.

ІV.

Натомість, в дійсності, окрім очевидних переваг

електронного обміну даними, комплекс триваючих

напрацювань з ІСПС відповідно до національного

законодавства та із урахуванням тематичних рекомендацій

ООН/СЕФАКТ, зокрема Рекомендації №33, при взаємодії

профільних органів виконавчої влади України та

прогресивних

ділових кіл,

поряд з іншим, дозволили, з одного боку, виявити

конкретні об’єктивні та суб’єктивні чинники,

стримуючі спрощення торгівлі та логістики

транспорту, стати базовою основою для заходів в

рамках міжнародної взаємодії питань формату

«морського єдиного вікна», з другого - сприяти

запровадженню на засадах «єдиного вікна» з

01.08.2016 року спеціалізованої інформаційної

системи ЄАІС ДФС.

Поряд з ризиками в фінансовій,

організаційній, правовій сферах, що

супроводжують розвиток будь-яких комерційних

новацій, та як правило, виявляють

непрогнозовані ускладнення, потребуючих

додаткового обсягу робіт та заходів або

зростання витрат, впровадження ІСПС, поряд з

іншими перевагами її практичного застосування,

- є позитивним надбанням України в наближені до міжнародних стандартів та прискорення

процесу імплементації до законодавства ЄС в сфері митних питань, торгівлі і транспорту.

12

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Забезпечення центром обробки даних (ТОВ «ППЛ 33-35», офіційний сайт

http://www.ppl33-35.com/o-nas) уніфікації даних в електронному вигляді при опрацюванні

технічних завдань відповідно до структури та форматів (постанова Кабінету Міністрів

України від 21.05.2012 №451, зі змінами) різних профільних модулів інтерфейсів ІСПС,

розроблених відповідно до технологічних процесів та операцій, властивих різним видам

контролю, обслуговуванню суден, обробці вантажів, що транспортуються через пункти

пропуску для морського (річкового) та паромного сполучення, створило реальні умови

безпечного інформаційного обміну для задоволення потреб державного сектору та

можливостей комерційних структур в бізнес - процесах, якими супроводжуються чисельні

ланки ланцюгів поставок товарів комбінаціями водного, залізничного або автомобільного

транспорту.

ІСПС призначена для інтеграції всіх учасників портового співтовариства в єдиний

інформаційний простір, із можливістю надання доступу до інформації, використовуваної в

рамках технологічних процесів та операцій, із застосуванням засобів організаційного та

технічного захисту конфіденційної інформації. Необхідний рівень безпеки інформаційного

обміну даними в ІСПС підтверджено державою, документами встановленого зразка. http://ppl33-

35.com/doc/atestat.jpg

Користувачі ІСПС мають віддалений доступ для роботи в певних профільних модулях

виключно із застосуванням ЕЦП, у відповідності з вимогам Законів України "Про захист

інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про електронний цифровий

підпис", інших нормативно-правових актів, регламентуючих зазначену сферу відносин, що

виключає підстави для будь-яких довільних чи віртуально – маніпулятивних, нефахових

тлумачень.

Контролюючі органи, інші користувачі ІСПС, незалежно від форм власності, з 01.01.2014

року, отримали можливість, виконуючи формальності із застосуванням ЕЦП, обмінюватись

даними електронного формату дистанційно, в автоматизованому режимі (у тому числі з

юридично значимою фіксацією), мінімізуючи безпосередні контакти з правоохоронними,

іншими державними органами, морськими агентами, експедиторами (перевізниками),

портовими операторами (операторами в порту), окрім процесів та операцій, передбачених

розпорядчими документами (зокрема, Мінінфраструктури, ДП АМПУ) для надання/

отримання візуально відтворених примірників документообігу, застосованих в логістиці

обробки вантажів чи транспортних засобів або у випадках, встановлених законодавством,

приписи якого зобов’язують паперового відображення даних, на режимній території

державного кордону в пунктах пропуску для водного сполучення.

На разі, зауважимо, що застосування ІСПС в усіх

портах України, з використанням, тільки одного, із

чисельних модулів для електронного обміну

даними при формальностях прибуття суден та

товарів, що ввозяться на митну територію пункту

пропуску, дозволило відчути фактичну

ефективність спрощень, реалізованих в

нормативно - правовому полі, та на практиці, в

технологічних процесах логістики та дотримання

прикордонних, санітарних, ветеринарних,

екологічних та митних правил.

За даними Мінінфраструктури, ще в

недалекому минулому, до 08.09.2015 року,

13

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

процедура оформлення прибуття суден закордонного плавання, від завершення швартових

операцій на початок підготовки вантажних операцій (підняття морського агенту, сюрвейера

чи стивідора на борт судна), в середньому, складала від 2-х до 5-ти годин.

Рік назад, 11.07.2016, Володимир Омелян повідомляв, що завдяки спрощенням,

впровадженим з 08.09.2015 постановою Кабінету Міністрів України 21.05.2012 N451 (зі

змінами), процедура оформлення приходу суден в порти «працює за спрощеною,

інтерактивною схемою. Результати моніторингу роботи українських морських портів в

першій половині 2016, демонструють, що швидкість підготовки до вантажних операцій

зменшилася з 2–5 годин до 20 хвилин. Статистику підтверджують і схвальні відгуки від

власників суден, що заходять в порт». http://uspa.gov.ua/pres-tsentr/novini/novini-galuzi/13987-shvidkist-pidgotovki-do-

vantazhnikh-operatsij-v-ukrajinskikh-portakh-zmenshilasya-z-kilkokh-godin-do-20-khvilin-volodimir-omelyan

Таким чином, результати впровадження з 01.01.2014 інформаційного обміну даними в

електронній формі з використанням ІСПС (у редакції змін, чинних на той час), подальша

актуалізація правових актів, із урахуванням спроможності системи забезпечення

інформаційної взаємодії, що враховано Порядком виконання митних формальностей на

морському та річковому транспорті, затвердженого наказом Мінфіну від 10.03.2015 №308,

яскраво продемонстрували вагомі переваги ефективності її постійної експлуатації, як для

скорочення часу перебування вантажного автотранспорту в пунктах пропуску,

удосконалення процесів на залізничному транспорті, так і значно відчутних спрощень на

водному транспорті, тобто на кожній ланці поставки товарів процесів логістики акваторії і

території пункту пропуску для морського (річкового) та паромного сполучення.

Центром транспортних стратегій, опубліковано дані (інфографіка) про основні показники

та головні результати ДП АМПУ за минулі чотири роки, де однією з перших позицій

14

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

досягнень по виконанню основних завдань, зазначено впровадження ІСПС в усіх портах

країни. http://cfts.org.ua/infographics/4_goda_ampu_sobytiya_fakty_trendy

У коментарі для ЦТС, Голова Адміністрації морських портів України Р.Вецкаганс,

розказуючи про окремі аспекти діяльності підприємства з реформування морської галузі,

розпочатої до його призначення, одним із досягнень реформування, зазначив впровадження

інформаційних систем і реєстрі, що систематизують широкий спектр даних про роботу

морських портів, та спрощення процедур обробки суден.».

http://cfts.org.ua/infographics/4_goda_ampu_sobytiya_fakty_trendy

З цими, достовірними фактами, важко не погодитись. Ефективність впровадження та

постійної експлуатації ІСПС в пунктах пропуску Україні на згаданих ланцюгах логістики

поставок зовнішньоекономічних товарів і їх транспортування в системі мультимодальних

непрямих перевезень, з використанням водного, автомобільного або залізничного

транспорту, мають як кількісні, так і якісні показники.

Показники, що дають реальні підстави для їх фахового, міжвідомчого дослідження,

встановлення індикаторів регулярного спостереження динаміки змін та чинників, що їх

викликають, визначення слабких місць, стримуючих інтеграційні процеси з іншими

інформаційними системами внутрішньодержавного та міжнародного інформаційного

простору, прискорення отримання учасниками технологічних процесів визначення та

опрацювання відповідних технічних завдань, реалізація яких має визначатись згідно

пріоритетів економічного розвитку держави, задоволення потреб державного і приватного

сектору, соціальних верств населення.

Принагідно, звертаємо увагу, що ДП АМПУ здійснює свою діяльність відповідно до

вимог законодавства України та Статуту. Одним із предметів статутної діяльності даного

підприємства є:

‣організація оперативного контролю та обліку руху транспортних засобів, вантажів,

багажу, пасажирів на акваторії морських портів та на власних об’єктах цього підприємства;

‣організація впровадження міжнародних стандартів щодо процедур оформлення

документів під час виконання технологічних процесів у морських портах;

‣загальний контроль за дотриманням режиму перебування і переміщення в морських

портах; організація впровадження міжнародних стандартів щодо процедур оформлення

документів під час виконання технологічних процесів у морських портах; (п.2.2 Статуту).

Статутними обов’язками, зокрема передбачено здійснення забезпечення розробки та

методичне керівництво з питань дотримання підрозділами цього підприємства та іншими

суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у морських портах, діючих правил та

інструкцій, які встановлюють порядок надання послуг з обслуговування пасажирів, обробки

транспортних засобів, вантажів, багажу та оформлення транспортних, вантажних та

облікових документів, провадження інших заходів з питань комерційної та логістичної

експлуатації морських портів (п.6.2.2 Статуту).

Довідково: ДП «АМПУ» є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство

створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 №133-р «Про погодження

пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту», входить до сфери управління

Мінінфраструктури.

Створення підприємства відбулось в результаті реформи морської галузі України для управління державним

майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення

інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Структура підприємства

складається з центрального офісу м. Київ, представництва в м. Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в

морських портах України в різних містах України. Більш детально про ДП АМПУ дивитись на офіційному сайті

15

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

http://www.uspa.gov.ua/pro-pidpriemstvo;Статут, оновлена редакція затверджена наказом

Мінінфраструктури від 25.03.2016 №119

https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=7&cad=rja&uact=8&ved=

0ahUKEwjn6ini9vUAhXmO5oKHZIqBJEQFghBMAY&url=http%3A%2F%2Fmtu.gov.ua%2Ffiles

%2F%25D0%25A1%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%2582%25D1%2583%25D1%2582%2520%

25D0%2590%25D0%259C%25D0%259F%25D0%25A3.pdf&usg=AFQjCNEQvBE0lJwMFiqbH66T

hh7fWvKs6w;

http://mtu.gov.ua/files/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%20%D0%90%D0

%9C%D0%9F%D0%A3.pdf ;

V.

Маючи нагоду, інформуємо, Рекомендація №1 ООН/СЕФАКТ

(ECE/TRADE/C/CEFACT/2017/7) «Формуляр – зразок ООН для

торгових документів. Рекомендована практика і керівні принципи.»

має пряме відношення до Угоди СОТ про спрощення процедур

торгівлі, зокрема до заходів по спрощенню процедур торгівлі згідно

ст.10 – «Формальності, пов’язані з ввезенням і вивезенням», забезпечує міжнародну основу

стандартизації документів, застосованих в системах внутрішніх і міжнародних поставок, і

для подання цих документів у візуально прийнятному форматі.

Перегляд в поточному році Рекомендації №1 має на меті оновлення та узагальнення

попередніх інструктивних матеріалів по формуляру – зразку ООН, в одному, повному

документі.

В тексті Рекомендації №1 об’єднано частково або повністю, наступні документи:

• Рекомендація №1, варіант 1981, ECE/TRADE/137;

• Доповнення до Рекомендації №1, 2001, TRADE/CEFACT/2001/15;

• Керівні принципи для застосування 2002, ECE/TRADE/270;

• Інформаційний додаток 2001, TRADE/CEFACT/2001/16;

•Доповнення до інформаційного додатку, керівні принципи та приклади, 2001,

TRADE/CEFACT/2001/16/Add.1. Більш детально, зміст Рекомендації №1 за посиланням:

http://www.unece.org/fileadmin/DAM/cefact/recommendations/rec01/ECE_TRADE_C_CEFACT

_2017_07R_Rec1.pdf

Рекомендація №36 ООН/СЕФАКТ (ECE/TRADE/C/CEFACT/2017/6), містить

положення про функціональну прийнятність систем «єдиного вікна», яка охоплює питання

функціональної прийнятності між двома або кількома електронними системами «єдиного

вікна» різних країн чи економік, мета якої у тому, щоб висвітлити проблеми та запропонувати

варіанти забезпечення функціональної прийнятності систем «єдиного вікна», незалежно від

того, чи використовується національний механізм державним або приватним сектором.

В Рекомендації №36 розглядаються основні параметри, необхідні для обміну

інформацією за межами тої чи іншої національної системи «єдиного вікна». Мета

функціональної прийнятності має полягати в обміні точними і повними даними (наборами

даних) на оперативній, безперешкодній і безпечній основі, і з найбільшою вигодою для

операторів і користувачів. Обмін інформацією може здійснюватися на двосторонній,

багатосторонній (субрегіональний, регіональний рівень) або міжнародній основі.

Згідно визначення, даному в Рекомендації №33, під системами «єдиного вікна», що

розглядаються в даній Рекомендації, розуміються системи, сприяючі виконанню функцій,

пов’язаних з регулюванням імпорту, експорту і транзиту. В контексті Рекомендації №36,

16

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

термін «функціональна прийнятність» визначається як спроможність двох чи кількох систем

або компонентів обмінюватись інформацією і використовувати її на міжнародному рівні без

будь-яких додаткових зусиль з боку користувача. Рекомендація №36 покликана надати детальну інформацію про необхідні підготування, у

тому числі, про моделі обміну інформацією які потрібно розробити, на етапі, передуючому

впровадженню двосторонніх і регіональних систем «єдиного вікна», а також приводити

приклади оптимальної практики. Її автори виходять із розуміння, що попередньо будуть

виконані Рекомендація №33 про впровадженні системи «єдиного вікна», Рекомендації №34

про спрощення і стандартизацію даних і Рекомендації №35 про створення необхідного

правового середовища для провадження системи «єдиного вікна». Більш детально, дивитись

у Рекомендації № 36

http://www.unece.org/fileadmin/DAM/cefact/recommendations/rec36/ECE_TRADE_C_CEFACT

_2017_6E_Rec36-SWI.pdf .

Рекомендація №41 ООН/СЕФАКТ (ECE/TRADE/C/CEFACT/2017/9) «Державно-

приватне партнерство у сфері спрощення процедур торгівлі», за якою державно – приватні

партнерства (ДПП) є одним із можливих рішень для фінансування і реалізації державних

проектів.

Такі проекти дозволяють державному сектору скористатись фінансовими коштами,

експертними знаннями та потенціалом приватного сектору і в той же час дають приватному

сектору можливість об’єднатись з державним сектором для надання ключових державних

послуг.

Рекомендація №41 орієнтує, що в сфері спрощення процедур торгівлі є кілька областей, в

яких створення ДПП було б цілком доцільним. Процедури торгівлі можуть спростити не

тільки традиційні ДПП в сфері інфраструктури, зокрема портів і модернізації мереж

залізничних і автомобільних доріг, але і ДПП в сфері конкретних систем інфраструктури і

підтримки, таких як: система «єдиного вікна», національний орган по спрощенню процедур

торгівлі, інфраструктурної підтримки портових господарств, торгові та транспортні

коридори і комплексне управління кордонами.

За змістом, Рекомендація №41 надає досить детальне керівництво у певних аспектах

управління, інформаційних технологій та інфраструктури, окреслює ризики пов’язані з

реалізацією державно-приватного партнерства у сфері спрощення процедур торгівлі,

орієнтує щодо факторів, які мають бути обов’язково враховані при ініціюванні, підготовці та

реалізації проектів державно-приватного партнерства, наводить також потенційні переваги,

серед яких зменшення вартості та прискорення торговельних операцій, зокрема щодо нових

можливостей залучення інвестицій, посилення прозорості та конкуренції, підвищення якості

послуг.

Більш детально, дивитись у Рекомендації №41 http://www.unece.org/tradewelcome/un-

centre-for-trade-facilitation-and-e-business-uncefact/outputs/cefactrecommendationsrec-index/list-

of-trade-facilitation-recommendations-n-40-to-45.html

Рекомендація №42 ООН/СЕФАКТ (ECE/TRADE/C/CEFACT/2017/8/) «Механізм

моніторингу спрощення процедур торгівлі і транспорту», покликана заохотити уряди, ділові

кола, партнерів процесу розвитку і міжнародні організації провести спільну роботу по

створенню стабільних механізмів моніторингу спрощення процедур торгівлі і транспорту

(ММСПТТ). В зв’язку з чим, в даній Рекомендації розглядаються питання, що стосуються

інституційних механізмів і методології розробки і використання ММСПТТ.

Рекомендація №42 обумовлює, що інституалізація ММСПТТ - необхідна умова

забезпечення його стабільної роботи. До складу органу, контролюючого функціонування

17

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

ММСПТТ повинні входити представники усіх або по крайній мірі, ключових зацікавлених

сторін в сфері спрощення процедур торгівлі і транспорту.

Такими органами можуть бути: національний орган по спрощенню процедур торгівлі

(НОСП), допоміжний орган при НОСП або аналогічна йому установа, якщо вона вже існує

(до таких установ може відноситись національний орган по спрощенню процедур торгівлі

відповідно до п.2 ст.23 Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі).

Забезпечення роботи ММСПТТ фактично повинно бути однією із головних функцій

НОСП, оскільки ММСПТТ дозволяє отримувати інформацію, необхідну для прийняття

рішень і проведення реформи, спрямованої на спрощення процедур торгівлі. У випадку

відсутності такого НОСП керівною установою по спрощенню процедур торгівлі або в рамках

такої установи (органу, відомства) може бути заснована робота міжвідомчого органу по

оцінці і моніторингу ефективності спрощення процедур торгівлі, який в послідуючому буде

перетворений або інтегрований в НОСП (у відповідності з вимогами відносно НОСП,

передбачених Угодою СОТ про спрощення процедур торгівлі).

Рекомендація орієнтує, що необхідно запропонувати взяти участь у цьому процесі

зацікавленим сторонам, які займаються питаннями спрощення процедур торгівлі транспорту

на території, що охоплює ММСПТТ.

Вкрай активну або ведучу роль в моніторингу спрощення процедур торгівлі і транспорту

може відігравати приватний сектор. Громадськості і будь-яким зацікавленим сторонам,

маючим відношення до спрощення процедур торгівлі і транспорту, слід роз’яснювати, навіщо

потрібен ММСПТТ.

Більш детально, бажаючі мають можливість ознайомитись зі змістом Рекомендації №42

на

http://www.unece.org/fileadmin/DAM/cefact/recommendations/rec42/ECE_TRADE_C_CEFACT

_2017_8E_R1_Rec42.pdf

І така робота в Україні, на яку орієнтують, Рекомендації СЕФАКТ ООН в зазначених

сферах, попри всі супротиви окремих груп осіб скористатись негараздами та ускладненнями

при розвитку незалежної, економічно потужної, орієнтованої на подолання сучасних

викликів держави, постійно ведеться, об’єднуючи прогресивні ділові кола національної і

міжнародної спільноти, фахових експертів різних галузей, ініціативних та відповідальних

представників державних інституцій різних країн.

Саме на такий формат, відкритого, комунікативного, фахового діалогу, виважених

експертних дискусій, важливих, прогресивних рішень та рекомендацій, вагомих для держави

в сфері розвитку торгівлі і транспорту, спрямована постійна робота Міжвідомчої робочої

групи з і спрощення процедур торгівлі міжнародної торгівлі та логістики в Україні (МРГ),

м.Київ, з діяльністю якою має можливість ознайомитись на офіційному сайті

http://www.singlewindow.org/dnevnik, надати власне бачення чи пропозиції, кожний фахівець

будь-якої галузі чи пересічний громадянин, зацікавлені в сталому економічному розвитку

нашої країни.

31.05.2017, під час XVI Міжнародного тижня з торгівлі та

транспорту в м.Одесі відбувся щорічний форум

професіоналів в галузі транспорту, експедирування та

логістики, присвячених Дню міжнародного експедитора,

який відзначається вже в 16-й раз в день створення ФІАТА.

Учасники заходу ознайомилися з цікавими презентаціями

спікерів на актуальні теми національної і регіональної

18

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

взаємодії з питань транспортних коридорів, а також взяли участь в В2В зустрічі.

Бізнес-діалог транспортників у цьому році відбувся під егідою святкування 25-річчя

Асоціації транспортно-експедиторських і логістичних організацій України

«Укрзовніштранс». Серед спікерів на заході були присутні представник мережі Глобального

договору ООН Тетяна Сахарук, старший віце-президент ФІАТА Іван Петров, представник

Групи підтримки України з питань транспорту від ЄС Даніель Жак, та інші.

У заході взяли участь генеральний директор ТОВ «ППЛ 33-35» Олександр Федоров,

заступник голови робочої групи з митних питань, пов’язаних з транспортом Комітету з

внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН, профільні керівники

ТОВ «ППЛ 33-35» Галина Ройзіна, Андрій Шевчук.

Після виступів спікерів проведено ряд урочистих заходів. Представники ФІАТА,

«Укрзовніштранс» і «Укрпошти» справили гасіння марки, випущеної спеціально до ювілею

Асоціації «Укрзовніштранс».

«Україна має один з найвищих транзитних потенціалів в Євразії. Розвиток логістики,

інфраструктури, збільшення експорту, в тому числі, враховуючи процеси розвитку Нового

«Шовкового шляху», є основними пріоритетами для розвитку економіки країни. Такі

майданчики для діалогу між представниками ділових кіл, транспортної галузі, експедиторів,

логістів, вантажовласників; лідерів міжнародних і міжурядових організацій дозволяють

знайти оптимальні рішення для розвитку цифрової економіки та інтеграції України в

найбільші транспортні коридори, - розповів Президент Асоціації «Укрзовніштранс» Олег

Платонов.

Президент Українського національного Комітету Міжнародної Торгової Палати

Володимир Щелкунов, зауважив, що визначення того, куди і як буде рухатися економіка

України залежить, у тому числі від подібних зустрічей в рамках Міжнародного тижня з

торгівлі і транспорту.

Джерело: http://odessamedia.net/news/kak-odessa-na-nedelyu-stala-centrom-mejdunarodnoi-

torgovli-i-transporta/.

VІ.

Одним із прикладів існуючих сучасних викликів в сфері спрощення процедур торгівлі і

логістики транспорту в Україні, залишається факт багаторічної тривалості впровадження

користування ДФС на практиці, функціонуючою та застосовною країнами ЄС, системою

NCTS.

Фахівці в сфері державної митної справи обізнані, що починаючи з 2008 – 2009 р.р.,

відповідну роботу було розпочато на рівні семінарів, тренінгів з чисельними дискусіями,

опрацюванням критеріїв відбору сумлінних підприємств, які користуються спрощеними

митними процедурами (що було актуальним відповідно до митних правил періоду з 2009 –

2012 р.р.), отриманням міжнародної допомоги, проведенням форумів в Одесі, Львові, під час

яких обговорювались презентація нової комп’ютеризованої транзитної системи, зміст та

перспективи, зокрема на прикладі Литви, її переваги як системи електронного декларування

від паперової. В наукових колах опрацьовувались проблематика, актуальність інтеграції з

ЄАІС ДМСУ, тощо. Довідково: Пропонуємо до уваги інформацію про кілька із чисельних робіт минулого періоду, доступних в

мережі інтернет, зокрема УДК 004:339.543, УДК 339.54, опрацьованих українськими фахівцями з питань,

пов’язаним з уведенням у дію NCTS та дослідженнями зарубіжного досвіду забезпечення безпеки

19

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

зовнішньоекономічної діяльності та міжнародної торгівлі в контексті його імплементації у вітчизняну практику

системи забезпечення національної безпеки, доступних в мережі.

Однак, в умовах реорганізаційних змін, кадрової плинності в митній

системі, обмежень бюджетного фінансування, інших викликів та

подій, наявних фактів нестабільності в опрацюванні відповідних

напрямів щодо розвитку фахових позитивних надбань, стримувань та

противаг в сфері електронного декларування товарів, успішний досвід Литви та України по

результатам реалізації пілотного проекту «Взаємодія ЄАІС та NCTS у режимі транзит»,

залишився не імплементованим в повсякденну діяльності митних органів Міндоходів.

Апробовані окремими митницями, в рамках «Тимчасового порядку здійснення митного

контролю та митного оформлення товарів, які декларуються з поданням електронної ВМД та

документів, необхідних для здійснення контролю та митного оформлення, в електронному

вигляді із застосуванням систем ЄАІС та NCTS у митному режимі транзит», затвердженого

наказом Держмитслужби від 06.10.2009 №925 (інструктивно-методичні матеріали з

підготовки та впровадження процедур роботи з ЕПД у митних органах Держмитслужби від

30.04.2010 №11/5-10.31/4091-ЕП, наказ Держмитслужби від 24.03.2011 №247 «Про

проведення пілотного проекту з електронного декларування товарів»), пілотний проект, та

інші керівні документи, при послідуючих етапах розвитку електронного декларування в

системі митних органів ДФС вичерпали строк дії у зв’язку з відсутністю належного

організаційного, аналітичного, нормативно-правового, фінансового та іншого ресурсного

забезпечення.

24.04.2013, ДФС публічно інформує про способи передавання електронної декларації

МДП до системи NCTS, поширення ТIR-ЕРD у країнах, розташованих на кордонах ЄС,

переваги, які надає нова система (джерело: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-

zed/elektronna-mitnitsya/62607.html).

За моніторингом послідуючих подій, висвітлених публічно й поточного стану

справ з питань інтеграції NCTS до ПІК «Інспектор -2006» та інших ПЗ ЄАІС

ДФС, спостерігається, що практична діяльність задіяних в реалізації стратегій, планів,

меморандумів тощо окремих органів державної виконавчої влади, в умовах відсутності

цілеспрямованої та незалежної від суб’єктивних чинників фахової координації міжвідомчої

взаємодії і стабільного відомчого контролю щодо виконання завдань, сприяючих

спрощенням процедур міжнародної торгівлі та логістики, дещо відстає від заяв посадовців та

відповідних розпорядчих правових актів, що нерідко залишаються по суті, виключно

декларативними, втрачаючи з перебігом часу виконавчу актуальність або правозастосовну

спроможність за рівнями відповідальності.

Згідно п.7.2 заходів щодо виконання Стратегічного плану розвитку ДФС України на 2015

- 2018 роки, затвердженого наказом ДФС від 12.02.2015 №80, запровадження

автоматизованого оперативного обміну інформацією з митними службами іноземних держав

передбачало здійснення впродовж 2015 року координації робіт з трансформації існуючих

національних транзитних даних (існуючі IT-системи) до структури NCTS в контексті

приєднання до Конвенції про спільну транзитну процедуру та імплементації Угоди про

асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським

Співтовариством з атомної енергії і їхніми державними-членами, з іншої сторони.

Зокрема, заходами п.7.4. цього плану, в березні 2015 року передбачалось створення

Концепції розробки Єдиної автоматизованої системи митного оформлення та контролю, до

20

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

кінця 2015 року - розроблення технічного завдання на доопрацювання АСМО "Інспектор-

2006" з урахуванням виконання завдань, визначених у п.114 Плану заходів з імплементації

Угоди (Глава 5. Митні питання та сприяння торгівлі), затвердженого розпорядженням КМ

України від 17.09.2014 №847-р. При цьому, перелік заходів та відповідальних виконавців за

окремими завданнями, визначених цим нормативно – розпорядчим актом корегується та

доповнюється залежно від перебігу подій, що зумовлюють внесення змін до цього урядового

документу, з виданням додаткових розпорядчих документів, конкретизуючи, уточнюючи

відповідні приписи.

18.02.2016, розпорядженням Кабінету Міністрів України, План заходів з імплементації

Угоди №847-р доповнено додатком з переліком заходів у редакції, затвердженого

розпорядженням КМ України від 18.02.2016 №217-р (зокрема глава 5. Митні питання та

сприяння торгівлі), у якому згідно п.п.2 п.35 плану, ДФС забезпечує тестове функціонування

системи NCTS на національному рівні у період з січня - грудня 2017 р., з очікуваним

результатом успішного функціонування системи NCTS в Україні протягом одного року.

04-10.05.2016 року, Голова ДФС повідомляв, що Угода про

Асоціацію з Євросоюзом вимагає імплементації низки положень в

митній сфері, акцентуючи увагу на визначених службою,

пріоритетних напрямах реформування митниці.

Серед важливих завдань, які допоможуть вдосконалити митну

систему України та налагодити взаємовідносини з бізнесом на той

час оголошувались: спрощення митних процедур, електронізація

сервісів; вдосконалення системи аналізу ризиків; повний запуск «Єдиного вікна»; мінімізація

митних правопорушень; приєднання до NCTS; розбудова інфраструктури та створення

інституту уповноваженого економічного оператора (УЕО). При цьому, обумовлювалось, що

«Впровадження запропонованих реформ стане відображенням найкращого європейського та

світового досвіду в галузі митної справи, дозволить пришвидшити митні процедури і

встановити новий формат взаємодії між митними органами та бізнесом» (джерело: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249018423&cat_id=244276429;

https://www.facebook.com/SFSofUkraine/photos/a.822504774450181.1073741828.822494637784528/1176911072342881

/?type=3).

31.01.2017, за підсумками опрацювання питання про поточний стан реалізації необхідних

заходів щодо приєднання України до Конвенції про спільну транзитну процедуру країн

Євросоюзу та до комп’ютерної системи NCTS, визначеного порядком денним спільного

засідання громадських рад ДФС та Мінфіну прийнято рішення делегувати від Митного

комітету Громадської ради при ДФС для участі у діяльності Робочої групи, визначеної

наказом ДФС, таких членів: Липовського В.В., Луговця В.А. та Хмельницького

Л.Д.(джерело: результати спільного засідання, протокол №3 Митного комітету Громадської

ради при ДФС, http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/gromadska-rada/robochi-organi-gromadskoi-

radi/mitniy-komitet/materiali-zasidan/288205.html, 13.02.2017). 18.01.2017, по інформації прес-служби ДФС, під час обговорення

пріоритетів ДФС у реалізації Угоди про асоціацію Україна-ЄС на 4-

у засіданні Керівного комітету проекту Twinning «Підтримка

Державної фіскальної служби України у розвитку елементів

інтегрованого управління кордонами у митній сфері», керівництвом

ДФС (Мирослав Продан) висловлено сподівання, що приєднання до

Спільної транзитної системи (NCTS) знайде своє відображення у реалізації проекту Twinning

у 2017 році.

21

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Акцентуючи увагу на підтримці та наданні великого значення візиту діагностичної місії

ЄС щодо оцінки готовності та потреб ДФС для успішного приєднання до Спільної

транзитної системи, що відбувався з 16 по 20 січня 2017 року, Мирослав Продан зазначав:

«Ми були б вдячні за підготовку цією місією розгорнутого звіту, який би відображав увесь

комплекс потреб України при приєднанні до NCTS.», «Такий звіт міг би бути покладний в

основу при підготовці нового проекту Twinning, спрямованого на надання допомоги ДФС у

приєднанні до NCTS, а також використаний для залучення іншої необхідної допомоги з

боку ЄС», висловлюючи при цьому впевненість, що «Державна фіскальна служба України

також готова й надалі брати активну участь у заходах в рамках проекту Twinning» (Більш

детально, прес-служба ДФС, http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/281920.html;

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249665524)

01.02.2017, набрав чинності наказ Мінфіну від 28.12.2016 №1193 «Про затвердження змін

до деяких відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які

використовуються у процесі оформлення митних декларацій», виданого з метою

вдосконалення та актуалізації відомчого класифікатора інформації з питань державної митної

справи, який використовується у процесі оформлення митних декларацій, та забезпечення

тестового функціонування на національному рівні, яким внесено зміни до наказу Мінфіну від

20.09.2012 №1011, зокрема до Класифікатора документів (з додатковими роз’яснення про

заповнення граф МД щодо документів походження товарів, викладених у листі ДФС від

01.03.2017 №5247/7/99-99-19-03-17 зі змінами від 02.03.2017 №5329/7/99-99-19- 03-17).

16-20.02.2017, ДФС та головне управління ДФС у Хмельницькій області, повідомляючи

про зустріч керівників та провідних фахівців Департаменту спеціалізованої підготовки та

кінологічного забезпечення ДФС з керівником проекту TWINNING Райнером Бойселем та

представником Митної служби при Посольстві ФРН в Україні Ральфом Малхіним, яка

відбулась у м.Хмельницькому, інформують про обговорення технічних можливостей та

кадровий потенціал цього Департаменту, зокрема, стосовно реалізації на його базі проекту

підготовки посадових осіб митниць ДФС для використання програми європейської митної

інформаційної системи NCTS (New Customs Transit System) як інструменту управління

ризиками (джерело: http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/spetsializovan-departament-ta-org/departament-spetsializovanoi-pidgotov/povidomlennya/286081.html;

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/regionalni-novini/287321.html).

01.03.2017 року, набув чинності наказ ДФС від 19.01.2017 №26 (зі змінами), виданий з

метою забезпечення виконання п.35 глави 5 Плану заходів з імплементації розділу IV

"Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію (додаток 1 до розпорядження

КМ України від 17.09.2014 №847-р, затверджений розпорядженням КМ України від

18.02.2016 №217-р), яким затверджено новий «Класифікатор ДФС, митниць ДФС та їх

структурних підрозділів» та його опис, що почав містити реквізити (назви структурних

одиниць на англійській мові, цифрові індекси підрозділів митниць тощо), необхідні, у разі

використання NCTS.

03-06.03.2017, (м. Яремче, Івано-Франківська обл.), при проведені практичного семінару

на тему: «На старт: Стратегія Реформування митниці. Імплементація законодавчих актів до

норм ЄС. Походження товару. Валютний контроль», оголошеного ТОВ «НВО «Поверхность

МД» до відому бажаючих брати участь у цьому заході (платний), поряд із блоком питань:

«Стратегія реформування митниці» (друга фаза застосування АС «Єдине вікно»), учасникам

семінару запропоновано висвітлення питань інтеграції у міжнародну систему транзиту NCTS

та системи аналізу та управління ризиками CTS, зокрема: - модернізація ІТ-архітектури, забезпечення інтеграції митних і податкових баз даних (ефективна система контролю за рухом

товарів по всьому ланцюгу поставок - від митного оформлення до реалізації споживачу).

22

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

- обмін інформацією між митними адміністраціями країн, оцінка ризиків ще до перетину кордону та попередження митних

правопорушень.

- виключення будь-яких зловживань щодо визначення митної вартості та маніпулювання вартістю в ручному режимі з боку

митних органів. Джерело: http://www.mdoffice.com.ua/pls/mdoffice/aSNewsDic.getNews?dat=04022017

06.04.2017, ДФС повідомило, що під час 5-го засідання Керівного комітету проекту

Twinning «Підтримка Державної фіскальної служби України у розвитку елементів

інтегрованого управління кордонами у митній сфері», ухвалено рішення, що проект Twinning

для фіскальної служби буде подовжений ще на 2 місяці.

По інформації в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, ДФС спільно з експертами Twinning

протягом першого кварталу 2017 року працювали над розвитком системи аналізу та

управління ризиками, а також удосконаленням митного контролю та митних процедур.

Зокрема, при переміщенні товарів подвійного значення та озброєння.

Опрацювали також низку заходів щодо підвищення захисту прав інтелектуальної

власності, дотримання ветеринарного та фітосанітарного контролю тощо. Окрему увагу

експерти приділили питанням ефективного та цільового використання ІТ для забезпечення

чіткого та своєчасного виконання ДФС своїх функцій, посилення антикорупційних заходів у

системі ДФС, у т.ч. шляхом удосконалення діяльності підрозділів по роботі з кадрами. Довідково: Twinning – нова форма технічного співробітництва між органами влади держав-членів ЄС та країн-

бенефіціарів. Визначальною рисою проектів Twinning є безпосередній обмін досвідом в окремо взятій сфері

державного регулювання з метою впровадження норм та стандартів ЄС, передачі “ноу-хау” та передової практики

між державними органами країн – членів ЄС та їхніми партнерами-бенефіціарами, напрацювання унікального

національного досвіду. Проект передбачає: довгострокові щоденні консультації між представниками ДФС та

експертами з країни-партнера на чолі з постійним радником проекту Twinning (RTA); навчальні візити до країн-

членів ЄС з метою ознайомлення на практиці з аспектами впровадження елементів інтегрованого управління

кордонами; нормотворчу роботу у сфері боротьби з корупцією (круглі столи, публікація посібника з

антикорупційних заходів). (Більш детально, джерело: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249892369 ).

15.06.2017, ДФС інформує, що відбулось перше засідання

підкомітету з питань митного співробітництва Україна - ЄС

Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом,

за участю в.о. Голови ДФС Мирослава Продана, керівника

відділу Директорату В Генерального директорату з

оподаткування та 9митного союзу Європейської Комісії Петера

Ковача, Голови Консультативної ради з міжнародних питань

при ДФС Ігоря Тимофєєва, представників делегації ЄС, ДФС та інших міністерств.

«Сьогодні запрацював інституційний орган, який забезпечить координацію всіх наших

спільних зусиль по імплементації Угоди про асоціацію. Завдяки йому ми отримали чіткі

правила взаємодії між українською стороною та ЄС для ефективної роботи у цьому напрямі»,

- зазначив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

Він також повідомив, що одночасно з виконанням положень угоди в ДФС відбувається

комплексне реформування митних органів України.

Мирослав Продан ДФС: готова до якнайшвидшої імплементації положень Угоди про

асоціацію між Україною та ЄС у митній сфері , «Ми чітко усвідомлюємо, які цілі ми хочемо

досягти у процесі реформи. Наші фахівці працюють над створенням сучасних та

модернізованих митних органів, спрощенням митних процедур для комфортних умов для

бізнесу та громадян, забезпеченням економічної безпеки нашої держави», - розповів очільник

ДФС.

23

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

У свою чергу Петер Ковач відзначив, що під час зустрічей з представниками

українського бізнесу останні неодноразово зазначали про позитивні результати реформ у

митній сфері.

Однією з таких позитивних новацій, на думку бізнесу, є впровадження автоматизованої

системи «Єдине вікно», яка з серпня минулого року працює на митницях. За словами, Петера

Ковача, наразі система ще недостатньо розроблена, але в ДФС є всі можливості та потенціал

скоординувати роботу інших відомств у цьому напрямі.

На сьогодні в ДФС із застосуванням принципу «Єдиного вікна» оформлюється 30%

митних декларацій.

В.о. Голови ДФС також поінформував присутніх про заходи, які вживає служба щодо

упередження правопорушень на митному кордоні України. Так, вже підготовлено проект

спільного наказу ДФС та Держприкордонслужби щодо обміну інформацією, впровадження

якого дозволить вдосконалити взаємодію інформаційних систем двох відомств та посилить

контроль за переміщенням осіб і транспортних засобів через митний кордон України та

адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим».

Особлива увага присутніх також була приділена питанню приведення положень Митного

кодексу України у відповідність з Митним кодексом ЄС. Так, як повідомив Петер Ковач,

український Митний кодекс є досить гармонізованим із митним законодавством ЄС,

доопрацювання потребують деякі норми.

Під час засідання учасники обговорили пропозиції щодо організації роботи робочої

групи з гармонізації українського митного законодавства, члени якої надаватимуть експертну

оцінку та допомогу в цьому процесі.

Одним із важливих питань обговорення стало запровадження попереднього

інформаційного обміну між митними органами України та країн ЄС, а також впровадження

спільного митного та прикордонного контролю, що прискорить та спростить відповідні

процедури на кордоні.

Крім того, учасники розглянули питання застосування конвенції про спільну транзитну

процедуру, запровадження інституту уповноваженого економічного оператора, захист прав

інтелектуальної власності, пост-митний контроль та аудит тощо.

За результатами зустрічі будуть підготовлені операційні висновки, виконання яких

обговорюватиметься вже на наступному засіданні Підкомітету, яке заплановано на І півріччя

наступного року. Джерело: https://www.facebook.com/SFSofUkraine/photos/pcb.1588324551201529/1588324227868228/?type=3&theater

VІІ.

31.05.2017, в прес-центрі "Українські Новини", м.Київ,

відбувся круглий стіл на тему: "Реформа митної служби. Як

реалізувати радикальну інституційну реформу в 2017 році?",

організований "Фінансовим клубом" за підтримки Центру

соціально-економічних досліджень CASE Україна та

Реанімаційного Пакету Реформ.

Модератором круглого столу

виступив керуючий партнер "Фінансового клубу" Руслан Чорний.

24

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

В засіданні круглого столу взяли участь: Олександр Москаленко, начальник управління

митної політики Міністерства фінансів України; Євген Капінус, держсекретар Міністерства

фінансів України; Юрій Драганчук, радник міністра фінансів Міністерства фінансів України;

Олександр Громико, співзасновник коаліції "За детінізацію економіки"; Андрій

Саварець, експерт з правових питань дослідницького центру

CASE Ukraine; Андрій Бутін, старший науковий співробітник

Інституту економічних досліджень; Софія

Арасланова, генеральний директор асоціації "Українські

імпортери побутової електроніки"; Ілля

Несходовский, директор Інституту соціально-економічної

трансформації, експерт РПР; Олександр Лазарєв, співголова

Митного комітету Європейської Бізнес Асоціації.

Під час круглого столу, А. Бутін виступаючи з

презентацією “Спрощення процедур торгівлі в Україні: перешкоди очима бізнесу”,

підготовленої Інститутом економічних досліджень (ІЕД) за результатами 2-го щорічного

опитування, проведеного в рамках проекту “Діалог зі сприяння торгівлі” (реалізація проекту

квітень 2014-2018 р.р.), відмітив: “Нам дуже важливо розуміти, як зміни сприймаються

бізнесом на місцях. Наприклад, безпосередньо тими, хто працював через процедуру єдиного

вікна на митниці. Це важливо для правильної реалізації конкретних кроків з реформування

митниці. Тут дуже важливий двосторонній зв’язок”.

А.Бутін повідомив, що за даними дослідження, проведеного в рамках проекту, в 2016 році

лише 13% респондентів (представників підприємництва) вважають роботу митних органів

ефективною і такою, що не вимагає змін. 44% вважають роботу митниці, в цілому,

ефективною, але потребуючою змін. 36% респондентів впевнені, що митні органи працюють

неефективно: змінити ситуацію можуть тільки радикальні реформи. 7% наполягають на

повній зміні митної служби через її неефективність. Потрібно відзначити, що у компаній-

імпортерів, претензій до митної служби більше в порівнянні з компаніями-експортерами.

Вказуючи на проблеми в роботі митниці, 50% опитаних заявили в якості основної

проблеми – недосконале митне законодавство, 30% – вказали на непрозорість і закритість

роботи митниці, 28% – не згодні з усвідомленим завищенням митної вартості товарів, 26%

відзначили наявність корупції та хабарництва.

Окремо були проаналізовані перешкоди при імпортних і експортних операціях. Якщо

говорити про перешкоди при імпорті, то до них підприємці віднесли непрозорість визначення

митної вартості (43%), складність митного законодавства (37%), несприятливий валютне

регулювання і курси валют (27% і 23%), бюрократію на митниці (22%) , так само було

зазначено на корупцію, недосконалість судової системи, вибірковість рішень митниці щодо

митного оформлення імпорту.

Під час круглого столу, експерт з правових питань дослідного центру CASE Україна

А.Саварець відмітив, що: “На сьогоднішній день з Мінфіном складається продуктивний

Запитання до обговорення:

- Концепція реформування митниці від робочої групи Міністерства фінансів –

плюси і мінуси;

- Персональна відповідальність співробітників митної служби: що потрібно для

поліпшення механізму реалізації?

- Як побороти корупцію на митниці: високі зарплати або суворе покарання?

- Контрабанда товарів: основні схеми, передумови для існування, способи протидії;

- Як забезпечити спільну роботу над реалізацією концепції реформування

профільного комітету Верховної ради і Міністерства фінансів у 2017 році?

25

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

діалог. Вперше за багато років державний орган настільки відкритий для спільної роботи. У

цій реформі найголовніше полягає в тому, що ми міняємо підхід у відносинах бізнесу і

митника».

У цілому, при обговоренні порушених учасниками круглого столу питань, експерти та

бізнес з «обережним оптимізмом» оцінили План дій щодо реформування митниці,

повідомляє ІЕД, більш детально дивитись на офіційному сайті проекту “Діалог зі сприяння

торгівлі” (http://tfd.ier.com.ua/wordpress/uk/2017/ ).

З перебігом дискусій при обговорені питань, порушених учасниками круглого столу,

бажаючі можуть ознайомитись у записі інформаційного агентства «Українські новини»

на: http://bit.ly/2sv6idB; https://www.youtube.com/watch?v=v1OLSF8JwaE&feature=youtu.be

Джерело: https://ukranews.com/ua/news/499113-310517-1100-kruglyy-stil-reforma-mytnoi-

sluzhby-yak-realizuvaty-radykalnu-instytuciynu-reformu-v, інформаційне агентство «Українські

новини», 25.05.2017; записи ІЕД проекту (Діалог зі Сприяння Торгівлі)», що реалізовується

в Україні за фінансової підтримки ЄС (українськомовна версія):

http://tfd.ier.com.ua/wordpress/uk/

Нагадаємо, 29.03.2017, Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію

реформування ДФС, яку розробив Мінфін, беручи до уваги рекомендації

міжнародних партнерів України, зокрема Міжнародного валютного фонду,

Митно-прикордонної служби США, Міністерства фінансів США

та Євпропейської Комісії. Окрім того, при розробці було використано ряд міжнародних

документів, а саме зведені митні стандарти ЕС (CustomsBlueprints) та зведені фіскальні

стандарти ЕС (Fiscal Blueprints). За повідомленням Мінфіну, Концепція є базою для

підготовки детального плану дій з її імплментації. Концепція передбачає реформи в

ключових сферах роботи ДФС: • Оптимізація структури; • Інформаціині технологіі • Антикорупціині заходи • Розвиток персоналу та оплата

праці • Прозорість реформи та її комунікація

Крім того, Концепція передбачає конкретні кроки, які повинні бути зроблені в митному

блоці та податковому блоці ДФС, серед яких: • Впровадження інституту Уповноважених економічних операторів;

• Впровадження єдинних стандартиів визначення митноі вартості, класифікаціі товарів; • Обмін

інформацією з іноземними митними адміністраціями; • Розробка автоматизованих рішень для блокування

ризикових митних операцій; • Забезпечення балансу процедур на етапі митного оформлення та пост-митного

контролю;

• Виконання вимог Податкового кодексу та реалізація повнофункціонального "електронного кабінету

платника"; • Удосконалення роботи Центрів обслуговування платників; • Впровадження повноцінного ризик

орієнтованого підходу щодо аудиту;

• Розширення електронних камеральних перевірок та скорочення документальних перевірок; • Підписання

угоди щодо автоматичного обміну фінансовою інформацією; • Зміцнення функції контролю ТЦО шляхом

збільшення кількості та компетенції відповідного персоналу;

• Моніторинг результативності розгляду судами спорів, що пройшли процедуру адміністративного

оскарження та інші; • Проведення регулярної оцінки задоволеності бізнесу рівнем роботи ДФС; • Формування

іміджу ДФС як професійного та сервісного органу.

Послідовна імплементація реформи відбуватиметься із залученням міжнародної технічної

допомоги. За даними презентації, Концепція побудована на:

‣ Рекомендаціях технічних місій МВФ; ‣ Рекомендаціях Митно-прикордонної служби США; ‣ Рекомендаціях

Міністерства фінансів США; ‣ Зведених митних стандартах ЕС (Customs Blueprints); ‣ Зведених фіскальних

стандартах ЕС (Fiscal Blueprints); ‣ Рекомендаціях Євпропейської Комісії.

26

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Проведення реорганізації ДФС передбачається в 2 етапи. На першому етапі (з травня

2017): Має змінюватись організаційна структура митниці шляхом ліквідації юридичних осіб на обласному рівні, з

метою централізації функцій. З існуючих 27 митниць залишиться 1 централізована митниця. На рівні області

передбачається створення представництв центральної митниці з метою полегшення проведення

адміністративних процедур та здійснення нагляду. Відповідно на районному рівні залишаються митні пости, які

напряму підпорядковуються центральній митниці.

Зокрема, що стосується ДФС, то районні ДПІ будуть ліквідовані як юридичні особи та залишаться Центрами

обслуговування платників, що надаватимуть виключно сервісні функції.

На другому етапі (з 1 січня 2018): В податковій вертикалі будуть ліквідовані юридичні особи на обласному рівні та створено Міжрегіональне

головне управління ДФС.

Передбачається, що така оптимізація організаційної структури дозволить: - Створити функціональні митну та податкові вертикалі;

- Скоротити адміністративні функції (бухгалтерії, кадри, матеріально-технічне забезпечення) та перерозподілити

ресурси на виконання основних оперативних функцій;

- Передати підрозділи аудиту та роботи з боргом з районного рівня на обласний;

- ефективно організувати роботу районних інспекцій як сервісних офісів;

- централізувати основні функції та впровадити єдині стандарти їх виконання.

За даними презентації Концепції, перевагами нової структури митниці є:

‣ Функціональна митна вертикаль;

‣ Оптимізація функцій, єдині стандарти їх виконання;

‣ Збільшення оперативного персоналу за рахунок оптимізації адміністративного;

‣ Підвищення відповідальності адміністрації митниці за дії митних постів.

З матеріалами презентації можна ознайомитись на сайті урядового порталу за посиланням:

«Завантажити презентацію.».

Джерело:

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249858680&cat_id=244274160,

29.03.2017, Мінфін.

Загалом, передбачена Концепцією реформа припускає: оптимізацію структури ДФС,

упровадження інформаційних технологій, антикорупційні заходи, розвиток персоналу й

оплати праці. Поряд з цим, Концепція передбачає певні заходи, які мають бути виконані в

митному та податковому блоках ДФС.

03.04.2017, під час круглого столу «Переміщення товарів через

кордон: погляд бізнесу і влади», серед учасників якого були

народні депутати Комітету ВР з питань податкової та митної

політики, експерти Інституту економічних досліджень та

політичних консультацій, CASE Україна, представники бізнес-

асоціацій України та ЗМІ, учасники провели дискусії щодо

ключових напрямів реформи митниці, які розробив Мінфін в рамках комплексного

реформування митної служби України, у яких брав участь радник Міністра фінансів

Ю.Драганчук.

Під час цього круглого столу, представники бізнесу та експерти ділились своїми

рекомендаціями щодо реалізації концепції, спрощення ведення бізнесу та сприяння торгівлі

в Україні. Під час обговорення, поряд з іншим, відмічалось, що потрібно, зокрема,

впроваджувати заходи, спрямовані на зменшення часу, вартості та переліку документів,

необхідних для митного контролю та оформлення товарів. Це може бути забезпечено

виключно шляхом партнерської взаємодії бізнесу та митниці.

27

Інформаційний бюллетень №36, ТОВ «ППЛ 33-35», 01.06. – 01.07.2017 р.; http://www.ppl33-35.com/bulleten.php

Мінфін, анонсуючи першу робочу зустріч з підготовки детального плану імплементації

Концепції реформування митниці при міністерстві, запросив до професійної дискусії

представників бізнесу, експертного середовища, народних депутатів та широку

громадськість, повідомивши, що пропозиції щодо реалізації Концепції реформування

митниці просимо надсилати на електронну пошту: [email protected].

Джерело: Мінфін, (Головна Борг Реформа Митниці),

https://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-zaproshuie-doluchytys-do-rozrobky-detalnoho-

planu--implementatsii-kontseptsii-reformuvannia-dfs-v-mytnomu-

napriamku?category=borg&subcategory=reforma-mytnytsi

15.04.2017, Мінфін створив Проектний офіс реформ для перебудови податкової і митниці,

23.05.2017, Україна та США домовились про взаємодопомогу між митницями.

З окремими проектами планів дій, запропонованих для реалізації відповідно до Концепції

реформування ДФС, бажаючі можуть ознайомлюватись на сайті Мінфіну, в розділі реформа

ДФС за посиланням: https://www.minfin.gov.ua/news/borg/reforma-mytnytsi

Зокрема, за напрямом 1 «Законодавство» пропонуються заходи, основними виконавцями

яких є Мінфін, ДФС, Мінекономрозвитку, наприклад:

Джерело: https://www.minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/01%20Законодавство.pdf;

https://www.minfin.gov.ua/news/view/plan-dii-z-reformuvannia-mytnytsi-napriam---

zakonodavstvo?category=borg&subcategory=reforma-mytnytsi.

З найкращими побажаннями,

заступник генерального директора ТОВ «ППЛ 33-35» О.В.Орлов

ОМ.